Концепція державної мовної політики України

Embed Doc
Copy Link
Readcast
Collections

CommentGo Back

Download

КОНЦЕПЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ МОВНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИРОЗДІЛ ІЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ

Концепція державної мовної політики (надалі Концепція) - системаосновоположнихнормативних настанов, які ґрунтуються на комплексній оцінцімовної ситуації в Україні і якими мають керуватися органи державної влади таоргани місцевого самоврядування у своїй практичній діяльності при регулюваннісуспільних відносин у мовній царині.Реалізація Концепції має відбуватися на основі ст. 10 Конституції України,яка встановлює:

„Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України. Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України тавизначається законом».

У системі державних пріоритетів мовна політика посідає чільне місце,оскільки її стратегічним завданням, поряд з гарантуванням мовних прав людини, єутвердження суспільної злагоди і політичної стабільності, забезпечення єдностідержави і зміцнення української державності.Пріоритетом державної мовної політики України є утвердження і розвитокукраїнської мови - визначального чинника і головної ознаки ідентичностіукраїнської нації, яка історично проживає на території України, становитьабсолютну більшість її населення, дала офіційну назву державі і є базовимсистемоутворюючим складником української державності. Не випадкововідновлення незалежної державності України наприкінці XX століття булоспричинене і усвідомленням українською елітою, переважною більшістю українцівтого факту, що українська мова як найважливіша ознака буття української нації опинилась під загрозою повного знищення. Без повноцінного функціонуванняукраїнської мови в усіх регіонах України українській нації загрожує втрата статусу і ролі титульної і державотворчої нації та, врешті решт, поступове зникнення зетнічної та політичної карти Європи.Зникнення української мови є тотальною загрозою національній безпеціУкраїни, загрозою самому існуванню української нації і української держави.Державна мовна політика повинна унеможливити перетворення України зсуверенної національної держави у денаціоналізований географічний простір, з межякого мовами інших держав буде витіснено українську мову

В Україні одна державна (офіційна) мова — українська. Відповідно доКонституції України, законів України та Рішення Конституційного суду України від 14грудня 1999 р. '№ 10-рп/99 про офіційне тлумачення статті 10 Конституції України

державність української мови є невід'ємним атрибутом конституційного ладудержави. Підґрунтям статусу української мови як державної (офіційної) є державнесамовизначення української нації.Українська мова як державна (офіційна) має правовий статус обов'язковогозасобу спілкування в публічних сферах всередині країни та при здійсненні публічнихпредставницьких функцій у міжнародному спілкуванні.Володіння державною мовою та її використання посадовими і службовимиособами органів державної влади та органів місцевого самоврядування є однією зобов'язкових умов для зайняття відповідних посад. Особи, які не зважають на ціумови, мають бути свідомими того, що їхній власний вибір може мати для нихнесприятливі наслідки, пов'язані з певними вимогами, встановленими Законом.Громадяни України зобов‘язані володіти українською мовою як мовоюсвого громадянства та використовувати її у сферах публічного спілкування. Знанняукраїнської мови є неодмінною умовою набуття громадянства України. При цьомукожен громадянин України є вільним у виборі мови або мов у приватномуспілкуванні.Функціонування української мови як державної (офіційної) та її державнапідтримка як мови титульної нації має поєднуватись з уважним ставленням до мовнаціональних меншин, що історично мешкають в межах України, та забезпеченнямзахисту мовних прав осіб, що належать до таких меншин. Гарантування вільного розвитку, використання та захисту мов національних меншин відбуваєтьсявідповідно до Конституції України і законів України з урахуванням стану кожної зних та реальних можливостей держави. У свою чергу забезпечення мовних прав осіб,що належать до національних меншин, та сприяння захисту і розвитку їхніх мов немають перешкоджати вивченню державної (офіційної) мови та ставати на заваді її запровадженню у всіх сферах суспільного життя на всій території України.Україна є унітарною державою, в межах якої немає регіонів компактногопроживання осіб, що належать виключно до якоїсь однієї етнічної меншини істановлять переважну більшість населення України. Тому державний статусукраїнської мови несумісний з пропагандою чи іншою практичною діяльністю,спрямованою на запровадження другої державної мови, будь-яких форм регіональної мовної автономії або проголошення діалектів української мовиокремими мовами.Статус української мови як єдиної державної мови визначено КонституцієюУкраїни і не може бути змінений інакше, ніж у спеціальному порядку,передбаченому статтею 156 Конституції України, тобто шляхом ухвалення неменш ніж двома третинами конституційного складу Верховної Ради відповідногозакону, який має бути затверджений всеукраїнським референдумом, призначенимПрезидентом України. Відповідно до ч.5 ст.10 та п.4 ст.92 Конституції Українипорядок застосування мов в Україні визначається виключно законами України.Отже, органи місцевої влади та органи місцевого самоврядування не вправі регламентувати статус мов та їх застосування своїми актами. Спробизапровадження офіційної багатомовності на національному або регіональному рівнях всупереч Конституції України, встановленій

конституційній процедурі не можуть кваліфікуватися інакше ніж дії, спрямованіна мовний розкол країни, розпалювання міжетнічної ворожнечі, порушенняконституційного ладу і державної єдності України.Українська мова, поряд з прапором, гербом і гімном, є символом української держави і тому будь-які прояви зневаги до державної мови мають розцінюватисьяк такі, що ганьблять державу, і є неприпустимими. Публічне знущання чи глумнад мовою також її умисна дискредитація є порушенням Конституції України таобразою національної гідності як громадян, так і держави, і маютьпереслідуватись законом.В реалізації цієї Концепції держава виходить з того, що вільне опануваннявсіма громадянами України мови свого громадянства - це, як підтверджуєбагатовіковий досвід держав світу, запорука міжетнічної злагоди, єдності істабільності суспільства, ефективного функціонування держави, позитивного її сприйняття як повновартісного і незалежного суб'єкта світової спільноти.Володіння громадянами України, крім своєї рідної мови, мовою свогогромадянства підвищуватиме інтелектуальний потенціал кожної особи, сприятимезбереженню в Україні мовно-культурного розмаїття і виключатиме конфлікти наетнічному та мовному грунті.Виконання стратегічних завдань державної мовної політики і досягненнявизначених у цій Концепції цілей має здійснюватись з урахуванням особливостеймовної ситуації в Україні та забезпечуватись ефективними інституційними іюридичними механізмами.

РОЗДІЛ ІІМОВНА СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ

Сучасна мовна ситуація в Україні є насамперед результатом тривалої війнипроти української мови, української ідентичності та української державності, якуРосія розпочала після 1654 року та яка продовжується і нині у формі мовно-культурної експансії.Після короткочасного припинення політики асиміляції України внаслідок розпаду Російської імперії у 1917 року її було відновлено комуністичним режимом Радянського Союзу на податку 30-х років XX століття.На відміну від попереднього періоду насильне зросійщення Україниздійснювалось інтенсивно, планомірно й системно, у незрівнянно ширшихмасштабах та із застосуванням найжорсткіших і найвитонченіших методів аж дозумисного знищення мільйонів носіїв української мови, систематичноговикорінення української національної еліти та державного втручання у внутрішнізакони мови з метою її деукраїнізації шляхом позбавлення її самобутності.Водночас об'єктом русифікації стали і національні меншини України.Напередодні Другої світової війни в Україні було зліквідовано мережу культурно-освітніх закладів, що забезпечували потреби національних меншин. Під час і

of 00

Category:	Business/Law
Rating:	(1 Rating)
Upload Date:	05/25/2009
Copyright:	Attribution Non-commercial
Tags:	українська мова українська мова (fewer)

Documents

People