Welcome to Scribd, the world's digital library. Read, publish, and share books and documents. See more
Download
Standard view
Full view
of .
Save to My Library
Look up keyword
Like this
4Activity
0 of .
Results for:
No results containing your search query
P. 1
Російсько-український словник ділової мови (1930)

Російсько-український словник ділової мови (1930)

Ratings: (0)|Views: 4,315|Likes:
Published by Andrij

More info:

Published by: Andrij on Jan 06, 2010
Copyright:Attribution Non-commercial

Availability:

Read on Scribd mobile: iPhone, iPad and Android.
download as PDF, TXT or read online from Scribd
See more
See less

02/28/2012

pdf

text

original

 
Російсько-український словник діловоїмови
М.Дорошенко, М.Станиславський, В.Страшкевич1930
Поширюється безкоштовно. Виготовлення додаткових копій вітається.
Останнє оновлення 27.07.2008
 
МАТЕРІЯЛИ ДО УКРАЇНСЬКОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ ТА НОМЕНКЛЯТУРИ ТОМ XVIУКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ НАУКІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ НАУКОВОЇ МОВИІNSTITUT DER UKRAINISCHE AKADEMIE DER WISSENSCHAFTLICHEN SPRACHEМ. ДОРОШЕНКО, М. СТАНИСЛАВСЬКИЙ, В. СТРАШКЕВИЧСЛОВНИК ДІЛОВОЇ МОВИ ТЕРМІНОЛОГІЯ ТА ФРАЗЕОЛОГІЯ(ПРОЄКТ)ДЕРЖАВНЕ ВИДАВНИЦТВО УКРАЇНИХАРКІВ 1930 КИЇВПЕРЕДМОВАПід поняттям «ділова мова» треба розуміти мову ділових стосунків установ з іншимиустановами та громадянами, а також мову ділових стосунків громадян між собою. Діловамова не обіймає технічної термінології і фразеології виробництв, що їх ІУНМ подає вфахових словниках.Складову частину словника ділової мови становить:1) Мова листування загальних відділів установ — власне канцелярська мова.2) Мова актів та документів, що їх укладають установи та приватні особи, а також судовізагальні терміни, уживані в загальному відділі установ, — правнича мова.3) Мова комерційного листування установ та приватних осіб (крім назов краму),4) Термінологія (і фразеологія) рахівництва установ та індустріяльних закладів (крімспеціяльно-технічних термінів).5) Загальні назви установ та індустріяльних закладів («инспектура», «комиссариат»,«трест», «фабрика», «завод»), а також назви комунальних закладів («баня», «цирк»,театр», «бойня»).6) Назви посад у державному апараті, господарчих та громадських організаціях,культурно-освітніх установах, а також у конторах індустріяльних закладів:(«делопроизводитель», «управляющий делами», «счетовод», «табельщик»).7) Основні назви професій, уживані в діловодстві професійних органів, як і назвивідповідних профспілок.8) Найпотрібніші назви об'єктів промислового оподаткування («ларек», «рундук»,мастерская»), а також назви різного роду майстерень.9) Назви устатковання канцелярій, контор, а також номенклатура канцелярськогоприладдя («стол», «шкаф», «счеты»).10) Основні загальні назви крамниць та взагалі торговельних закладів, їх відділів таустатковання крамниць («бакалейный магазин», «дровяной склад», «розничнаяпродажа», «мелочная лавка», «полка», «прилавок»).11) Терміни наукової організації праці в діловодстві та бухгальтерії установ («картотека»,«хронометраж» і т. д.).Щодо виробень та фабрик, складових, частин трестів і комбінатів, то, хоч їх можнавважати за установи, проте Секція не запровадила до словникового реєстру назов їх,щоб не збільшувати розмір словника ділової мови матеріялом, уже поданим у словнику Технічної термінології (загальному) ІУНМ.До термінологічного реєстру словника, згідно з інструкцією на укладання словників ІУНМ,заведено:а) Суто-фахові терміни ділових стосунків: «отношение», «входящая бумага», «протокол»,«отчет», «договор", «счет», «смета» тощо.б) Застосовані терміни, тобто такі слова, що хоч і входять до інших термінологічнихгалузей, але в ділових стосунках набули специфічного застосовання («уплотнениеквартир»).в) Застосовані загальні слова живої мови, що набули специфічного значення в діловихстосунках та урядуванні установ, як от: «заключение (по делу)», «рассмотрение дела»,«извещение».г) Дотичні терміни, взяті з відповідних спеціяльних ділянок знання, які проте в діловій
 
мові з тим самим значенням широко застосовують. Такі є терміни економічні («капитал»,«товар») та соціологічні («выборы», «власть»), що в словнику ділової мови становлять небільше як 25% від усього матеріялу.д) Дотичні загальні слова, переважно прикметники, що набуваютьвиразнотермінологічного значення й змісту у сполученні з іншими словами-термінами,напр.: «верный (об обеспечении)», «внешний (о займе)», «свободный (о капитале)».е) Такі загальні слова, що не мають спеціяльно-термінологічного значення навіть усполученні з іншими словами, але вельми часто вживаються в діловій мові й сталипритаманними діловій мові словами («открывать», «закрывать», «просить», «заявлять»).ж) Фразеологічні звороти, тобто специфічні для ділової мови сполучення слів, щоскладаються з якогось терміна й іншого слова (чи слів) і мають підмінну проти російської та інших мов конструкцію.Опрацьовуючи розділ української ділової мови, Секція уґрунтувала свою роботу напевних наукових підвалинах і належно зважила той визначний факт, що розвитоккультурної мови на Україні взагалі природний і можливий тільки як розвиток органувзаємного порозуміння та єднання трудящих з різних ділянок праці.Секція дбала про те, щоб, науково перевіривши всі розв'язання, дати громадянству, врезультаті своєї праці, проект нормативного словника, цілком придатний до діловихстосунків і діловодства, складений на основі суто-народньої мови і позбавленийспецифічного — селянського, міського чи якогось місцевого (льокалізми) забарвлення.'Укладати систему термінології ділової мови довелося за російським реєстром. Секція непоставилася до цієї умови своєї праці формально. Вона піддала російський реєстрналежній критиці, взявши на увагу між іншим і те, що російська книжна мовавироблялася під ідеологічно чужими нам (февдальними й буржуазними) впливами і має всобі поруч цінних мовних здобутків, які варті того, щоб їх найширше використовуватитепер і передати до дальших поколінь, також чимало перебутків з минулої історичної доби, цілком непотрібних у сучасних взаєминах громадян. Секція вважає, щовизначенням і цілим висловам комплексу думок, — як напр. «пожалование», «честь имеюпредставить на ваше благоусмотрение», «всепокорнейше донесение» і інш., можливепритаманне місце в соціологічному словнику, бо до нього належить термінологія з історії суспільних стосунків, а до словника сучасної ділової мови треба брати тільки такітерміни-перебутки з минулого, також і фразеологію, з якими пов'язані вже нові поняття,подаючи до них в українській частині словника рівнобіжні сучасні розв'язання (напр.:«жалованье — платня»; «служащий (чиновник) — урядовець»).Секція критично ставилася до матеріялів, на підставі яких мала ухвалювати ті чи тірозв'язання. За матеріял для себе Секція не брала висловів гумористичних, хоча на них ібагата українська народня мова, також — жарґонових. З архаїзмів брала тількизрозумілі, якщо не було відповідного сучасного слова і архаїзм не мав на собі відслідівчужої нам ідеології.Критично ставилася Секція і до тих новотворів, які полишила в українській мовіпереходова доба, коли на Україні настала практична потреба в українській діловійтермінології і коли тут цілком панували ще традиції старої російської канцелярії. Тодізапроваджувано до української мови й механічно перекладені російські слова (типу«завдяки», «відносно»), і інші, утворені способом механічного звуконаслідування, нібитоукраїнські слова («достатньо», «необхідно», «зносини», «відношення»). Таких«новотворів» Секція не вважала за догідний науковий матеріял.До кожного слова (з російського реєстру) суто-термінологічного Секція подавала однорозв'язання, і тільки в окремих випадках, де виправдувала практика й авторитетніджерела, подавала окрім одного рекомендованого ще другий, рівний йому, термін. Угніздах слів дотичних Секція подавала повнішу синоніміку.Визнаючи, що інтернаціональним термінам взагалі належиться певне місце в українськіймові, Секція подає в словнику також і інтернаціональні терміни, з відповідноютранскрипцією. Тоді ж, коли в українській мові є свій влучний переклад, Секція додаваладо інтернаціонального терміну й українське розв'язання, ніде, однако, не намагаючисьзапровадити за всяку ціну замість інтернаціонального терміну український.Щодо наголосу, то на словах з кількома можливими діялектично-паралельниминаголосами Секція, з огляду на нерозробленість укр. ортоепії, не наважуваласьнормативно ставити якийсь один з них, а виставляла поруч усі.Дотеперішні словники мало задовольняли лексичні потреби ділової мови.Словники: П. і П. Терпилів, В. Дубровського, Л. Савченка тощо, невеликі на розмір,ставили собі за завдання подати не тільки слова суто-ділові, а й слова побутові. Це,

You're Reading a Free Preview

Download
/*********** DO NOT ALTER ANYTHING BELOW THIS LINE ! ************/ var s_code=s.t();if(s_code)document.write(s_code)//-->