Professional Documents
Culture Documents
термінології
І. Шелудько, Т. Садовський
1928
1
Словник технічної термінології
2
Словник технічної термінології
3
Словник технічної термінології
4
Словник технічної термінології
5
Словник технічної термінології
6
Словник технічної термінології
фальши́вий.
Аркада, текст. – арка́ да.
Аркадный, текст. – арка́ дний; а., стр. – многолу́ ко́ вий.
Аркограф – лукори́с (-са).
Аркометр – лукомір ́ (-ра).
Арматура – ришту́ нок (-нку); а. вагонная – р. ваго́ нний; а. выдавленная – р. ви́тиснений; а.
гибкая – р. гнучки́й; а. двойная – р. подвій ́ ний; а. диагональная – р. коси́нний; а. жесткая
– р. цупки́ й; а. крупная, грубая – р. важки́й; а. легкая – р. легки́й; а. мелкая – р. дрібни́й; а.
осветительная – р. освіт́лювальний; а. поперечная – р. попере́ чний; а. продольная – р.
подо́ вжний; а. слабая – р. (в)у́ тлий; а. тяжелая – р. важки́й; арматурой укреплять,
армировать – риштункува́ ти.
Арматурный – риштунко́ вий.
Арматурщик – ришту́ нник (-ка).
Армейское сукно – військо́ ве сукно́ .
Армирование – риштункува́ ння, риштунко́ вання.
Армировать – риштункува́ ти.
Ароматический – аромати́чний.
Арочный – лукови́ й; арочно-балочный – луко́ во-трямови́й; арочно-консольный – луко́ во-
консо́ льний; арочно-подвесный – луко́ во-почіпни́й.
Арретир – затримни́к (-ка́ ).
Арретирование, -ровка – затри́мування, затри́ мання.
Арретированный – затри́маний.
Арретировать – затри́мувати, затри́мати.
Арретировочный – затримни́ й.
Аррондир-машинка – аронди́р-маши́нка.
Артезианский колодезь – артезій ́ ський коло́ дязь (-зя).
Артельная печь, стр. – артіл ́ ьна піч (пе́ чи).
Артикулирующая способность (телефона) – вимо́ вність (-ности).
Артиллерийская бронза – гарма́ тний спи́ж (-жу).
Архитектор – архіте́ кт (-та).
Архитектура – архітекту́ ра; а. гражданская – а. цивіл ́ ьна.
Архитектурный – архітекту́ рний.
Архитрав, стр. – архітра́ в (-ву).
Архитравный, стр. – архітра́ вний.
Аршин – арши́н (-на).
Аршинный – арши́нний.
Ас[з]бест – азбе́ ст (-ту).
Асимметрический, -ричный – асиметри́чний.
Асимметрия – асиметрія ́ .
Асинхронизм, электр. – асинхроніз́м (-му).
Асинхронный – асинхро́ нний.
Аспид, стр. – ши́фер (-ру); а. искусственный – ш. шту́ чний; а. кровельный – ш. дахови́й.
Аспидный сланец – писа́ рський лупа́ к (-ку́ ); а. цвет – темно-сір ́ ий ко́ лір (-льору).
Аспиратор – аспіра́ тор (-ра).
Аспирационный – аспірацій ́ ний.
Аспирация, -рирование – аспіра́ ція.
Ассенизация – асеніза́ ція.
Ассортимент – асортиме́ нт (-ту), добір ́ (-бо́ ру).
Астазирующий (магнит) – астазува́ льний.
Астатика – аста́ тика.
Астатический – астати́чний.
Астатичность – астати́чність (-ности).
Астигмат, фото – астигма́ т (-та).
Астигматизм – астигмати́ зм (-му).
Астролябический – астролябій ́ ний.
Астролябия – астроля́ бія.
Астрономическая труба – астрономіч ́ на люне́ та.
Асфальт – асфа́ льт (-ту); а. естественный – а. приро́ дний; а. искусственный – а. шту́ чний;
а. неплотный – а. нещіл ́ ьний; а. перегорелый – а. перегоріл ́ ий; а. плавкий – а. топки́й; а.-
сырец – а.-сире́ ць (-рцю́).
7
Словник технічної термінології
8
Словник технічної термінології
9
Словник технічної термінології
10
Словник технічної термінології
11
Словник технічної термінології
Бархатистый – оксами́туватий.
Бархатный – оксамито́ вий.
Барьер – бар’є́р (-ра); б. задвижной – б. засувни́ й; б. переездный – б. переїздо́ вий; б.
поворотный – б. поворітни́й; б. подвижной – б. рухо́ мий.
Барьерный – бар’є́рний.
Басон, текст. – гало́ н (-ну).
Басонный – галоно́ вий; б. фабрика – галона́ рня.
Басонщик – галона́ р (-ря́ ).
Бассейн – басе́ йн (-ну); б. (водоем) – водо́ йма; б. (область питания реки) – сто́ чище; б.
(водохранилище) – водо́ ймище; б., дол. отстойник – глиноустій ́ ник (-ка); б.
каменоугольный – басе́ йн кам’яновугіл ́ ьний; б. накопной – б. збірни́й; б. осадочный – б.
осадни́й; б. отстойный – б.-устій ́ ник (-ка); б. охладительный – б. охолодни́й; б.
питающий, реч. – сто́ чище живи́ льне; б. промывной – б. промивни́й; б. сборный – б.
збірни́й; б. сливной – б. зливни́й; б. сберегательный – б. збережни́й; б. загниватель,
техн. – водо́ йма-загни́вач (-ча).
Баст, текст. – баст (-ту).
Бастовальная машина, щеточная машина – пропа́ рно щіткува́ льна маши́на.
Бастование (сукна) – пропа́ рне щіткува́ ння.
Бастовать – пропа́ рно щіткува́ ти.
Бастовый – басто́ вий.
Батан, текст. – ля́ да; б. качающийся – л. хитка́ .
Батарейный – батерій ́ ний.
Батарея – бате́ рія; б. аккумуляторная – б. акумуля́ торна; б. бутылочная – б. пляшкова́ ; б.
вспомогательная – б. допомічна́ ; б. газовая – б. газо́ ва; б. гальваническая – б. гальваніч ́ на;
б. дисковая, с.-х. – б. кружа́ льна; б. диффузионная, техн. – б. дифузій ́ на; б. кольцевая – б.
кільце́ ва; б. озонаторная – б. озон(ац)ій ́ на; б. переносная – б. переносна́ ; б.
поляризационная – б. поляризацій ́ на; б. экипажная – б. повозо́ ва; б. электрическая – б.
електри́чна; б. центральная – б. центра́ льна.
Батист, текст – бати́ст (-ту).
Батистовый – батисто́ вий.
Батометр, мор. – батоме́ тер (-тра), глибиномір ́ (-ра).
Бахрома – торо(ч)ки́ (-ків́); б. бумажная – т. бавовня́ ні.
Бахромистый, -мчатый – торо(ч)кува́ тий.
Бахромить, -ся – торо(ч)кува́ ти, -ся.
Бахромный, -мочный – торо(ч)ко́ вий; б. фабрика – торо(ч)ка́ рня.
Бахромщик – торочій ́ (-чія́ ).
Бахтарма, кож. – бутурма́ .
Бачок – бачо́ к (-чка́ ).
Башенный – вежо́ ви́й.
Башмак – череви́ к (-ка); б. (в мельн. поставе) – жо́ лоб (-ба) корце́ вий; б. (под рейку при
нивеллир.) – під ́ кладень (-дня); б. (на обсадной трубе) – натру́ бний різа́ к (-ка́ ); б. (свайный)
– за́ ківка; б. винтовой – за́ ківка ґвинтова́ ; б. внутренний (в сноповязалке) – череви́ к
вну́ трішній; б. двухсторонний – ч. двобіч ́ ний; б. заграждающий – ч. спиня́ льний; б.
нажимной – ч. натискни́й; б. откидной – ч. відкидни́й; б. передка (плуга) – полозо́ к (-зка́ ),
передко́ вий; б. полюсный – череви́к полюсо́ вий; б. скользящий – ч. ковзни́й; б., стул (для
закрепл. рельс) – умо́ стка рейкова́ ; б. тормозной – череви́к гальмівни́ й; б. уголковый – ч.
кутівко́ вий; б. упорный – ч. упірни́ й; б. ходовой – ч. ходови́ й.
Башмачник, ж.-д. – кли́ нник (-ка); б., сапож. – череви́чник (-ка).
Башмачный – череви́чний; б. (о свайном баш.) – заківко́ вий; б. заливка, горн. –
попідтру́ бне залива́ ння.
Башня – ве́ жа; б. буровая – в. свердлова́ ; б. водонапорная – в. водонапірна́ ; б. коксовая – в.
кокусо́ ва; б. маневровая – в. маневро́ ва; б. осветлительная – в. усто́ ювальна; б.
охладительная – в. охоло́ дна́ ; б. поглотительная – в. вбирна́ ; б. постовая – пост-ве́ жа; б.
промывная – в. ми́йна; б. стерилизационная – в. стерилізацій ́ на.
Баядер, текст. – баяде́ р (-ру).
Баядерный – баяде́ рний.
Бегающий огонь, электр. – обіжне́ світ́ло.
Беговой – бігови́й; б. (гоночный) – перегоно́ вий; б. дрожки – бігунці ́ (-ців́).
Бегун (верхний жернов) – верхня́ к (-ка́ ).
Бегунковый (об оси вагона, колесе) – бігунце́ вий.
12
Словник технічної термінології
13
Словник технічної термінології
14
Словник технічної термінології
15
Словник технічної термінології
16
Словник технічної термінології
стацій ́ не, -на; б. условная – б. умо́ вне, -на; б. участковая – б. дільни́чне, -на.
Блокировочный – блоківни́й.
Блокмотор, авио – блокмото́ р (-ра).
Блочек – блочо́ к (-чка́ ), коліща́ (-ща́ ти).
Блочный – блочко́ вий.
Блуждающий (ток) – мандрівни́ й.
Блюдо, поддон (тернова) – стябло́ .
Бляха – бля́ ха.
Бобина – шпу́ ля.
Бобинет, текст. – бобіне́ т (-ту).
Бобинетовый – бобінето́ вий.
Бобовая руда – бобо́ ва руда́ .
Бобообразный (о трубах) – бобува́ тий.
Бобрик, текст. – бо́ брик (-ку).
Бобриковый – бобрико́ вий.
Богатая руда – бага́ та руда́ .
Боевой молот – бия́ к (-ка́ ).
Боек, бой (молотка) – клю́па.
Бой, текст. – ви́бій (-бою); б. (часть наковальни, молота) – клю́па; б. верхний, текст. –
ви́бій горіш ́ ній.
Бойка (камня) – дроблін ́ ня; дроб
́ лення; б. (сваи) – забива́ ння.
Бойщик (камня) – дроба́ р (-ря́ ).
Бок – бік (бо́ ку); б. висячий, горн. – б. висни́ й; б. лежачий, горн. – ле́ жень (-жня), бік
лежа́ чий.
Боковой – бічни́й, бокови́й; б. откос – при́біч (-бочи).
Боковина (в молотилке) – бокови́ на; б. поднимающаяся – б. звідна́ ; б. радиатора –
радія́ торний при́бік (-боку); б. елеваторная – б. елева́ торна.
Болван, отрубок (дерева) – оцу́ пок (-пка).
Болванка – на́ дібок (-бка); б. литая – вили́ванець (-нця).
Болваночный – надібко́ вий; б. (о литой болв.) – виливанце́ вий.
Болометр – боломе́ тер (-тра).
Болометрический – болометри́чний.
Болонь, заболонь – біль (-ли).
Болотистый – болоти́стий.
Болотный – боло́ тяний.
Болото – боло́ то; б. беспнистое – б. безпенько́ ве; б. боровое – б. борове́ ; б. высохшее – б.
ви́схле, болоти́ще; б. гипновое – б. гіпно́ ве; б. гладкое – б. рів́не; б. заливное – б. заливне́ ; б.
ключевое – б. джере́ льне; б. луговое – б. лукове́ ; б. малопнистое – б. малопенько́ ве; б.
моховое – б. мохове́ ; б. надводное – б. надво́ дне; б. окраинное – при́болоток (-тка); б.
ольховое – б. вільхо́ ве; б. осоковое – б. осоко́ ве; б. пнистое – б. пенькува́ те; б. сфагновое –
б. сфагно́ ве; б. торфяное – б. торфо́ ве; б. травяное – б. трав’яне́ ; б. тростниковое – б.
очере́ тяне; б. чистое – б. чи́сте.
Болт – прого́ нич (-ча); б. анкерный – п. а́ нкерний; б. бичевой – п. бичови́й; б. ершенный,
заершенный – п. зайо́ ржений; б. заклепной – п. заклепни́ й; б. затягивающий – п.
затяжни́й; б. конический – п. коніч ́ ний; б. крейцкопфный – п. ковзанце́ вий; б. лапчатый –
п. лапа́ стий; б. пальцевой – п. пальцьови́й; б. подвесной – п. почіпни́й; б.
присоединительный – п. прилучни́й; б. путевой – п. колій ́ ний; б. распорный – п.
розпірни́й; б. скрепляющий – п. скріпни́й; б. соединительный – п. злучни́ й; б. стыковой –
п. стикови́й; б. стяжной – п. стяжни́й; б. сцепной – п. зчіпни́ й; б. с ушком, кольцом –
ско́ бель (-бля); б. тавровый – п. те́ туватий; б. упорный – п. упо́ рний; б. фундаментный – п.
фундаменто́ вий; б. шарнирный – п. суста́ вний.
Болтанка, прыск, стр. – бо́ втанка.
Болтень (мешалка) – бовт (-та).
Болтовой – прого́ ничний.
Болторез, винторез – ґвинторіз́ (-за).
Болторезный – ґвинторіз́ний.
Больной вагон – псо́ ваний ваго́ н (-на).
Большой (о станции, дороге) – вели́кий; б. круг (на шаре) – головне́ ко́ ло; б. приливная
волна – сулій ́ (-ло́ ю).
Большегрузный (вагон) – великованта́ жний.
17
Словник технічної термінології
18
Словник технічної термінології
19
Словник технічної термінології
20
Словник технічної термінології
Буй, буек – су́ чка; б. звуковой – с. звукова́ ; б. круглый – с. кру́ гла; б. остроконечный – с.
гострове́ рха; б. плавучий – с. плавна́ ; б. светящийся – с. світна́ ; б. тупоконечный – с.
тупове́ рха; б.-ревун – с.-реву́ н (-на́ ).
Буйреп, мор. – підсу́ ччя.
Бук – бук (-ка); б. (для бучения белья) – жлу́ кто; б. белый – бук біл ́ ий.
Буквенный – бу́ ковний.
Буквоотливный – шрифта́ рний; б. машина – шрифта́ рка.
Буквопечатающий – букводруківни́й.
Буккер, с.-х. – бу́ кар (-ра).
Буккерный – бу́ карний.
Буковый – буко́ вий; б. дерево – бучи́на.
Букса – осяни́ця; б. глухая – о. суціл ́ ьна; б. саморегулирующаяся – о. саморегулівна́ .
Буксир – галівни́к (-ка́ ).
Буксирный – галівни́й.
Буксирование, -ровка – галюва́ ння, гальо́ вання.
Буксировать – галюва́ ти.
Буксировочный – галівни́й.
Буксование – буксува́ ння, буксо́ вання.
Буксовать, боксовать – буксува́ ти.
Буксовый – осяни́чний.
Булавка – шпи́ лька.
Булавочник – шпилька́ р (-ря́ ).
Булавочный – шпилькови́й; б. фабрика – шпилька́ рня.
Булавчатый – шпилькува́ тий.
Булыга – бу́ рка.
Булыжник – брукня́ к (-ку́ ); б. мелкий – б. дрібни́й; б. околотый – б. обко́ лений.
Булыжный – брукняко́ вий.
Бульер – бу́ льєр (-ра).
Бульбовое железо – бульба́ сте заліз́о.
Бумага – папір ́ (-пе́ ру); б. автотипная – п. автоти́пний; б. ажурная – п. ажу́ рний; б.
акварельная – п. акваре́ льний; б. александрийская – п. александрій ́ ський; б. альбомная –
п. альбо́ мний; б. альбуминовая – п. альбуміно́ ваний; білковино́ ваний; б. антисептическая
– п. антисепти́чний; б. аргентотипная – п. сріблоти́пний; б. аристотипная – п.
аристоти́пний; б. атласная – п. отласо́ ваний; б. афишная – п. афіш ́ ний; б. бамбуковая – п.
бамбуко́ ваний; б. бандерольная – п. бандеро́ льний; б. баритовая – п. барито́ вий; б.
белковая, альбуминовая – п. білковино́ ваний; б. битая – п. би́тий; б. брокатная – п.
брока́ тний; б. бромосеребряная – п. бромосрібло́ ваний; б. бюварная, пропускная – п.
промока́ льний; б. ватманская – п. ва́ тманський; б. веленевая – п. веле́ невий; б. верже – п.
вержо́ ваний; б. вержированная, верже – п. вержо́ ваний; б. взрывчатая – п. вибухо́ вий; б.
восковая – п. воско́ ваний; восків́ка; б. вышивальная – п. вишива́ льний; б. газетная – п.
газе́ тний; б. газопечатная – п. хлоро-бро́ мо-срібло́ ваний; б. глянцевая – п. глянц[с]о́ ваний;
б. гранитная – п. граніт́ний; б. графитная – п. графіто́ ваний; б. гудроновая – п.
гудроно́ ваний; б. двухальбомная – п. двоальбо́ мний; б. древесная – п. дереви́нний; б.
игольная, графитная – п. графіто́ ваний; б. изолирующая, изоляционная – п. ізоляцій ́ ний;
б. иллюстрационная – п. ілюстрацій ́ ний; б. индиговая – п. индиго́ вий; б. йодная – п.
йо́ дний; б. иодо-крахмальная – п. йодо-крохма́ льний; б. казеиновая, казоидинная – п.
казеїно́ вий; б. каландровая, -дированная – п. каландро́ ваний; б. каменная – п. кам’яни́й; б.
канцелярская – п. канцеля́ рський; б. карамельная – п. караме́ льний; б. картографическая
– п. мапографіч ́ ний; б. картузная – п. торбинко́ вий; б. клеенная – п. кле́ єний; б.
клеенчатая – п. цера́ тний, пакува́ льний; б. клетчатая – п. карта́ тий; б. клозетная – п.
відходко́ вий; б. книжная – п. книжкови́й; б. кожаная, скитогенная – п. шкіряни́й; б.
конвертная – п. конверто́ вий; б. консервирующая – п. консервува́ льний, консервацій ́ ний;
б. копировальная, калькирная – п. копіюва́ льний; б. коробочная – п. скринькови́й; б.
крахмальная – п. крохмальо́ ваний; б. кристаллическая – п. кристаліч ́ ний; б. курительная
– п. цигарко́ вий; б. лакированная – п. лако́ ваний; б. лакмусовая – п. лакмусо́ ваний; б.
лаковая, лакированная – п. лако́ ваний; б. лампопечатная – п. хло́ ро-бро́ мо-срібло́ ваний; б.
лигнитовая – п. лігніто́ вий; б. линованная – п. лінійо́ ваний; б. литографская – п.
літогра́ фський; б. маисовая – п. пшінкови́й; б. макулатурная – п. збру́ днений; б.
манильская – п. маніл ́ ьський; б. масляная, масленка – п. олійо́ ваний; б. махорочная – п.
махо́ рковий; б. машинная – п. машино́ вий; б. мегомитовая – п. мегоміто́ вий; б.
21
Словник технічної термінології
22
Словник технічної термінології
23
Словник технічної термінології
24
Словник технічної термінології
25
Словник технічної термінології
26
Словник технічної термінології
вибрання́ .
Вынимать, -нуть – вийма́ ти, ви́йняти; в. (двойные рамы) – виставля́ ти, ви́ставити; в.
(грунт) – вибира́ ти, ви́брати.
Вынос (арки, свода) – підне́ сення.
Выносливость – витрива́ лість (-лости).
Выносливый – витрива́ лий.
Вынуждать, -нудить (о колебаниях) – з[при]му́ шувати, з[при]му́ сити.
Вынуждающий (о силах) – примусо́ вий, зму́ шувальний.
Вынуждение – з[при]му́ шування, при́мус (-су).
Вынужденность – з[при]му́ шеність (-ности).
Вынужденный (о колебаниях) – з[при]му́ шений.
Выпад, -дание (из роботы) – випада́ ння, ви́ падення.
Выпадающий (осадок) – випадни́й.
Выпадение – випада́ ння, ви́падення, ви́пад (-ду).
Выпадывать, -дать, -пасть – випада́ ти, ви́пасти.
Выпаживать, -пазить – виґаро́ вувати, ви́ґарувати.
Выпаливание (выжигание) – випа́ лювання, випа́ лення.
Выпаливать, -лить, выжигать – випа́ лювати, ви́палити.
Выпаренный – ви́ парений.
Выпаривание – випа́ рювання, ви́парення; в. многократное – в. многокра́ тне.
Выпаривать, -рить – випа́ рювати, ви́ парити; в -ся (испаряться) – випаро́ вувати,
ви́парувати.
Выпарка, -ривание – випа́ рювання, ви́парення; в. (аппарат) – випарни́ к (-ка́ ); в.
трехконусная – в. триконусо́ вий.
Выпарной, -рный – випарни́й; в. аппарат – випарни́к (-ка́ ).
Выпекание – випіка́ ння.
Выпекать, выпечь, -ся – випіка́ ти, ви́ пекти, -ся.
Выпечатывать, -тать – видруко́ вувати, ви́друкувати.
Выпечка – пе́ чиво; в., выпекание – випіка́ ння, ви́печення.
Выпиленный – ви́ пиляний.
Выпиливание – випи́лювання, ви́ пиляння.
Выпиливать, -лить, -ся – випи́ лювати, ви́ пиляти, -ся.
Выпирание – випира́ ння; в. (выпучивание) – випина́ ння.
Выпирать, -переть, -ся – випира́ ти, ви́перти, -ся; в. -ся (выпячиваться) – випина́ тися,
ви́пнутися.
Выплавка (процесс) – вито́ плювання. ви́топлення; в. (1-я, 2-я, 3-я, и т. д.) – ви́топ (-пу); в.
древесноугольная – ви́топлення деревни́м ву́ гіллям.
Выплавленный – ви́топлений.
Выплавливаемый – вито́ плюваний.
Выплавлять, -вить, -ся – вито́ плювати, ви́топити, -ся.
Выплавной – витопни́й.
Выплавщик, плавильщик, метал. – витопни́к (-ка́ ).
Выпланирование, -ровка – виплано́ вування, ви́планування.
Выпланировывать, -ровать – виплано́ вувати, ви́планувати.
Выплевки (выдавл. ил) – ви́чав (-ву).
Выплетать, выплесть – випліта́ ти, ви́плести.
Выплетенный – ви́плетений.
Выполированный – поліро́ ваний.
Выполировывать, -ровать – полірува́ ти, ви́полірувати.
Выпоражнивать, -рожнить – споро́ жнювати, спорожни́ти.
Выпорожненный – споро́ жнений.
Выправительный – виправни́ й.
Выправка (кос, проволоки) – виправля́ ння, ви́права; в. (ри[е]хтовка) – рихтува́ ння,
рихто́ вання.
Выправлять, -вить – виправля́ ти, ви́правити; в. (ри[е]хтовать) – рихтува́ ти, ви́рихтувати.
Выпряденный – ви́ прядений.
Выпрядка – випряда́ ння, ви́прядення.
Выпрядывать, -дать, -рясть, -ся – випряда́ ти, ви́прясти, -ся.
Выпрямитель, электр. – випро́ стувач (-ча); в. алюминиевый – в. алюміній ́ ний; в.
механический – в. механіч ́ ний; в. ртутный – в. живосріб́ ний.
27
Словник технічної термінології
28
Словник технічної термінології
Высекание, -сечка – висіка́ ння, ви́січення; в. (из камня) – витіс́ування, ви́тесання; в. (на
камне) – різ́ьблення, ви́різьблення; карбува́ння, ви́ карбування; в. (в скале) – виру́ бування,
ви́руб (-бу).
Высекать, высечь – висіка́ ти, ви́сікти; в. (из камня) – витіс́увати, ви́тесати; в. (в скале) –
виру́ бувати, ви́рубати; в. (на камне) – виріз́ьблювати, ви́різьбити.
Выскабливание – вис[ш]криба́ ння, ви́с[ш]кріб (-ребу).
Выскабливать, -коблить – вис[ш]кріба́ ти, ви́с[ш]кребти.
Выскакивание – виска́ кування.
Выскакивать, -кочить – виска́ кувати, ви́скочити.
Выскобленный – ви́с[ш]кребений.
Выскребать, выскресть, выскабливать, -коблить – вис[ш]кріба́ ти, ви́с[ш]кребти.
Выслушивание (в телефон) – вислу́ хування (телефо́ ном).
Выслушивать, -шать (в телефон) – вислу́ хувати, ви́слухати (телефо́ ном).
Высмаливать, -лить (изнутри) – висмо́ лювати, ви́смолити; в. (снаружи) – обсмо́ лювати,
обсмоли́ти.
Высмоленный (изнутри) – ви́смолений; в. (снаружи) – обсмо́ лений.
Высокий – висо́ кий; в. цилиндричоский горшок – стовбу́ н (-на́ ).
Высоковольтный – високовольто́ вий.
Высокоградусный – високогра́ дусний.
Высокоствольный (лес) – високостовбуро́ вий.
Высолаживание – висоло́ джування, ви́солодження.
Высолаживать, -дить – висоло́ джувати, ви́солодити.
Высота – висота́ ; в. (слоя, пласта) – грубина́ ; в. для прохода (судов) – в. проїзна́ ; в.
найвыгоднейшая – в. найприда́ тніша; в. наклонная, горн. – в. похи́ла; в. п’езометрическая
– в. п’єзометри́чна; в. строительная – в. будівна́ ; в. эффективная – в. ефекти́вна; в
высоту, высотой – завви́шки.
Высотный – висо́ тний.
Высотомер – висотомір ́ (-ра).
Высохший – ви́с(о)хлий; в. болото – болоти́ще, ви́схле боло́ то.
Выставление (набора), тип. – виставля́ ння, ви́ставлення.
Выставлять, -вить – виставля́ ти, ви́ставити.
Выставочный (о здании) – виставко́ вий.
Выстаивание – висто́ ювання, ви́стояння.
Выстаиваться, -стояться (о постройке, жидкости) – висто́ юватися, ви́стоятися.
Выстилание, -лка – висте́ лювання, вистила́ ння, ви́стелення; в. (камнем мостовой) –
брукува́ ння, забрукува́ ння.
Выстегивать, -гать, текст. – виштапо́ вувати, ви́штапувати.
Выстилать, выстлать – вистила́ ти, ви́слати; в. (камнем мостовую) – брукува́ ти,
забрукува́ ти.
Выстилка – вистила́ ння, ви́стелення; в. (предмет) – ви́стілка; в. булыжная – в.
брукняко́ ве, -ва; в. в елку – в. сосо́ нкою; в. фашинами – тарасува́ ння, тарасо́ вання.
Выстилочный – вистілко́ вий.
Выстланный – ви́стелений; в. (о каменной мостовой) – бруко́ ваний.
Выстой – висто́ ювання, ви́стояння.
Выстоявшийся – ви́стояний.
Выстрагивать, -рогать – вистру́ гувати, ви́стругати.
Выстраивание – вибудо́ вування, ви́будування; в. (из кладки) – вимуро́ вування,
ви́мурування.
Выстраивать, -роить – вибудо́ вувати, ви́будувати; в. (из кладки) – вимуро́ вувати,
ви́мурувати.
Выстрел (в топке) – по́ стріл (-лу).
Выстроганный – ви́струганий.
Выстроенный – ви́будуваний; в. (из кладки) – ви́муруваний.
Выступ – ви́ступ (-пу); в. (крыши) – ви́ пуст (-ту); в. кирпичный – ви́ступ цегляни́й; в.
роличный – в. ролько́ вий; в. седлообразный (в вальцах) – в. сідлува́ тий.
Выступать, -пить – виступа́ ти, ви́ступити; в. (наружу из ряда) – витика́ тися, ви́ткнутися;
в. пятнами – плями́тися.
Выступающий – виступни́й; в. (наружу) – витични́й; в. угол – ріг (ро́ гу).
Выступной – виступни́й.
Высушенный – ви́сушений.
29
Словник технічної термінології
30
Словник технічної термінології
31
Словник технічної термінології
32
Словник технічної термінології
33
Словник технічної термінології
34
Словник технічної термінології
35
Словник технічної термінології
36
Словник технічної термінології
37
Словник технічної термінології
38
Словник технічної термінології
39
Словник технічної термінології
40
Словник технічної термінології
41
Словник технічної термінології
42
Словник технічної термінології
43
Словник технічної термінології
44
Словник технічної термінології
Группа – гру́ па; г. винтомоторная – гру́ па ґвинтомоторо́ ва; г-пы солеобразующие – г-пи
солетвір́ ні.
Группирование, -ровка – групува́ ння, групо́ вання.
Группировать – групува́ ти.
Групировочный – групува́ льний, групівни́й.
Групповой – групови́й.
Груша (дерево) – гру́ ша; г. бессемеровская – г. бесеме́ рівська.
Грушевидный, -образный – груш(к)ува́ тий.
Гряда, гор. – па́ смо; г. зерновая, мук. – бу́ рта зернова́ ; г. каменная – забо́ ра.
Грядка (в лестнице) – щабе́ ль (-бля́ ).
Грядковой воз (малый) – драбинча́ стий віз (во́ за); г. воз (большой) – гарба́ .
Грядная культура (болот.) – грядкова́ культу́ ра.
Грязевик – шлямови́ к (-ка́ ).
Грязевой (об осадке) – шлямови́ й; г. (о топкой грязи) – багнови́й; г. насос – шлямосмо́ к (-
ка).
Грязеловка, грязевик – шлямоло́ вник (-ка).
Грязеотводный – шлямовідвідни́й.
Грязный (о дороге) – грязьки́й; г. (об осадке) – шлямови́й; г. (о топкой грязи) – багни́ стий;
г. нечистый – брудни́й; г. дно (карьера) – твани́сте дно.
Грязь (осадок) – шлям (-му); г. (на дне болота) – твань (-ни); г. (топкая) – багно́ ; г. (на
дороге) – грязь (-зи); г. (нечистота) – бруд (-ду).
Губа, фланец (трубы) – кри́си (крис); г., залив – сага́ .
Губка – гу́ бка; г. морская – г. морська́ ; г. резиновая – г. гумо́ ва.
Губчатый – губча́ стий.
Губы зажимающие – гу́ би затискні.́
Гудение – гудін ́ ня.
Гудеть – гудіт́и, густи́ ; г. (о пламени) – гуготіт́и, гугота́ ти.
Гудок – гудо́ к (-ка́ ); г. аккордный – г. ако́ рдний; г. двухтонный – г. двотоно́ вий; г.
клапанный – г. хлипако́ вий; г. многовитковый – г. звоя́ стий; г. одновитковый – г.
однозвойо́ вий.
Гудрон – гудро́ н (-ну); г. асфальтовый – г. асфальто́ вий; г. естественный натуральный – г.
приро́ дній.
Гудроновый – гудроно́ вий.
Гужевой – возови́й.
Гуза (хлопок) – гуза́ .
Гузоломка, текст. – гузола́ мка.
Гумми – гу́ ма.
Гуммиарабик – гу́ ма ара́ бська.
Гуммиарабиковый – з ара́ бської гу́ ми.
Гуммигут – гумігу́ та.
Гуммигутовый – гумігуто́ вий.
Гуммидамар – смола́ дама́ рська, гумідама́ р (-ру).
Гумми-лак – гумі-ла́ к (-ку).
Гуммилаковый – гумілако́ вий.
Гуммиластик – гуміла́ стика.
Гуммиластиковый – гуміластико́ вий.
Гуммипечать – гумідру́ к (-ку).
Гумус – гу́ мус (-су).
Гуммусовый – гумусо́ вий.
Гурт, подпружная арка – лук підпо́ рний.
Гусар, рейтар – пересувни́й важо́ к (-жка́ ).
Гусеница (тележка трактора) – плазу́ н (-на́ ).
Гусеничный (ход) – плазуно́ вий.
Гусиная лапа, с.-х. – гу́ сяча ла́ па.
Густеть – гу́ снути, густіш ́ ати.
Густой – густи́й.
Густота – густота́ ; г. (леса) – гуща́ вина.
Гутталин – гуталін ́ а.
Гутталиновый – гуталіно́ вий.
Гуттаперча – гутапе́ рча.
45
Словник технічної термінології
46
Словник технічної термінології
47
Словник технічної термінології
Двор – двір (двора́ й дво́ ру); д. лесной – склад (-ду) лісови́ й; д. монетный – монета́ рня; д.
пассажирский – подвір ́ ’я пасажи́рне; д. рудничный – п. копальне́ ве; д. товарный – п.
ванта́ жне; д. чорный – задвір ́ ок (-рка).
Двояко-вогнутый – двовгну́ тий.
Двояко-выпуклый – двоопу́ клий.
Двояко-изогнутый – двозіѓнутий.
Двояко-отраженный – двовідби́тий.
Двуволнистость, радио – двохвиля́ стість (-тости).
Двуволнистый – двохвиля́ стий.
Двуголовый (рельс) – двогрибува́ тий.
Двугранный – двогранча́ стий.
Двудействующий – двочи́нний.
Двудонный – дводе́ нний.
Двудувный – дводу́ вний.
Двужильный – двожи́льний.
Двукамерный – двока́ мерний.
Двуколесный – двоколіс́ний; д. тележка – біда́ .
Двуколка – біда́ рка.
Двуконный – парокін ́ ний.
Двуконусный – двоконусо́ вий.
Двукрасочный (состав) – двофа́ рбний; д. (об окраске) – двоба́ рвний.
Двукрылый – двокри́лий.
Двуличный (о ткани) – дволичко́ вий.
Двумачтовый – двощогло́ вий.
Двуместный – двоособо́ вий.
Двуногий, А-образный – розсо́ хуватий.
Двуносовый (о наковальне и т. д.) – дворо́ гий.
Двуосевый – двовісни́й.
Двуплечий – двораме́ нний.
Двупризменный – двопризмо́ вий.
Двупроводный – двопроводо́ вий.
Двупутный – двоколій ́ ний.
Двурогий – дворо́ гий, дворіжко́ вий.
Двуроликовый – дворолько́ вий.
Двуручный – двору́ чний.
Двускатный – двосхи́ лий.
Двусложный – двоскладо́ вий.
Двуслойный – двошаро́ вий.
Двусрезный – двозрізни́й.
Двустворчатый (о двери) – двопіл ́ ьний.
Двусторонний – двобіч ́ ний.
Двутавровый – двоте́ туватий.
Двухальбомный, бум. – двоальбо́ мний.
Двухаршинный – двоарши́нний.
Двухвальный – двовало́ вий.
Двухварочный – двова́ рний.
Двухваттный – двова́ тний.
Двухвинтовой – двоґвинто́ вий.
Двухзначный – двозна́ чний.
Двухкардный, текст. – двока́ рдний.
Двухколейный – двоколій ́ ний.
Двухколесный – двоколіс́ний.
Двухкомельная фашина – двогузи́рна та́ раска.
Двухколенный – двоколін ́ ний.
Двухконечный – двокінце́ вий.
Двухконсольный – двоконсо́ льний.
Двухконтактный – дводотичко́ вий.
Двухкорпусный – двокорпусо́ вий.
Двухлопастный – дволо́ патний.
Двухмачтовый – двощогло́ вий.
48
Словник технічної термінології
49
Словник технічної термінології
50
Словник технічної термінології
51
Словник технічної термінології
52
Словник технічної термінології
53
Словник технічної термінології
54
Словник технічної термінології
55
Словник технічної термінології
56
Словник технічної термінології
Домостроительный – домобудівни́й.
Домостроительство – домобудівни́цтво.
Домоченный – домо́ чений.
Донный – де́ нний; д. плита – підчеріне́ ва плита́ .
Дообрабатывать, -ботать – дообро́ блювати, дооброби́ти.
Дообработанный – дообро́ блений.
Дообработка – дообро́ блювання, дообро́ блення.
До отказа – до відпо́ ри.
Допечатанный – додруко́ ваний.
Допечатание, -тка – додруко́ вування, додрукува́ ння.
Допечатывать, -тать – додруко́ вувати, додрукува́ ти.
Доплавленный – дото́ плений.
Доплавливание, -вда – дото́ плювання, дото́ плення.
Доплавливать, -вить – дото́ плювати, дотопи́ти.
Дополнение – дода́ ток (-тку).
Дополнительный – додатко́ вий.
Дополнять, -лнить – допо́ внювати, допо́ внити.
Допуск – до́ пуст (-ту).
Допускаемость – допу́ скність, припу́ скність (-ности).
Допускаемый – допускни́й, припускни́й.
Допускание – допуска́ ння, припуска́ ння.
Допускать, -стить – допуска́ ти, допусти́ти, припуска́ ти, припусти́ти.
Допустимый, допускаемый – допускни́й, припускни́ й.
Допущение – допуска́ ння, до́ пуст (-ту).
Дорисованный – домальо́ ваний.
Дорисовывание – домальо́ вування, домалюва́ ння.
Дорисовывать – домальо́ вувати, домалюва́ ти.
Дорн (в дверной петле) – дорни́к (-ка́ ).
Дорога – доро́ га; д. (сооружение) – шлях (-ху); д. большая – ш. вели́кий; д. горная – ш.
гірськи́й; д. гравийная – ш. нарінко́ вий; д. грунтовая – ш. ґрунтови́ й; д. гужевая – ш.
возови́й; д. долинная – ш. доли́ нний; д. железная – залізни́ця; д. ж. висячая – з. висна́ ; д.
ж. воздушная – з. надзе́ мна; д. ж. горная – з. гірська́ ; д. ж. двупутная – з. двоколій ́ на; д.
ж. зубчатая – з. зубча́ ста; д. ж. кабельная – з. каблева, жильникова; д. ж. канатная – з.
коділ́ ьна; д. ж. магистральная – з. магістра́ льна; д. ж. надземная, воздушная – з.
надзе́ мна; д. ж. нормальной колеи – з. норма́ льноколій ́ на; д. ж. однопутная – з.
одноколій ́ на; д. ж. окружная – з. обкружна́ ; д. ж. подвесная – з. висна́ ; д. ж. подземная –
з. підзе́ мна; д. ж. полевая – з. польова́ ; д. ж. пригородная – з. приміська́ ; д. ж.
проволочно-канатная – з. дротя́ но-коділ ́ ьна; д. ж. промышленная – з. промисло́ ва; д. ж.
стратегическая – з. стратегіч ́ на; д. ж. узкоколейная – з. вузькоколій ́ на; д. ж. цепная – з.
ланцюго́ ва; д. ж. частная – з. прива́ тна; д. ж ширококолейная – з. ширококолій ́ на; д.
искусственная – ш. шту́ чний; д. магистральная – ш. магістра́ льний; д. непроездная – ш.
непроїзни́й; д. окольная – маніве́ ць (-вця́ ); д. перекрестная – ш. перехре́ сний; д.
переходная (тропинка) – сте́ жка; д. подвесная – ш. висни́й; д. под’ездная – ш. під’їзни́ й; д.
подземная – ш. підзе́ мний; д. почтовая – ш. пошто́ вий; д. проселочная – путіве́ ць (-вця́ ); д.
равнинная – ш. рівни́нний; д. тележная – ш. возови́й; д. трактовая – ш. би́тий; д.
шоссейная – ш. сошови́й; д. электрическая – електрозалізни́ця, електри́чна залізни́ця; д.
э. безрельсовая – е. безрейко́ ва; д. э. зубчатая – е. зубча́ ста.
Дорожка, текст. – про́ стілка.
Дорожник (пазовик) – бурта́ нок (-нка); д. (для желобления) – жолоби́лка; д. (садовый) с. х.
– струга́ чка; д. конопатный – бурта́ нок конопа́ тний.
Дорожный – шляхови́й; д. (относ. к жел. дороге) – колій ́ ний; д. карта, камера, фото –
подоро́ жня ма́ па, ка́ мера.
Дорожчатый (о ткани, чулках) – смугна́ стий; д. (о дереве, металле) – рівчакува́ тий.
Доска – до́ шка; д., (в потолке) – стели́на; д. анкерная, плита – плита́ а́ нкерна; д. аспидная
– д. лупако́ ва; д. а. (школьная) – табле́ тка; д. барочная – д. баркова́ ; д. безымянка – д.
бези́менка; д. верстачная – д. верста́ тна; д. ветренная (в снопов’язалке) – д. вітряна́ ; д.
винтовая, винтовальная – д. ґвинтівна́ ; д. волочильная – д. протяга́ льна; д. горбыльная,
обапол – оба́ полок (-лка); д. двухдюймовая – двоцалів́ка; д. дюймовая – цалів́ка; д.
заборная – діли́ на; д. зажимная, электр. – до́ шка притиско́ ва; д. закладная – ушу́ льниця;
д. каминная – д. коминко́ ва; д. карнизная – д. карунко́ ва; д. катальная (земляные
57
Словник технічної термінології
58
Словник технічної термінології
59
Словник технічної термінології
60
Словник технічної термінології
61
Словник технічної термінології
62
Словник технічної термінології
63
Словник технічної термінології
64
Словник технічної термінології
65
Словник технічної термінології
66
Словник технічної термінології
67
Словник технічної термінології
68
Словник технічної термінології
69
Словник технічної термінології
70
Словник технічної термінології
71
Словник технічної термінології
Зазор – люз (-зу); з. (между якорем и полюсами динамо) – суточки́ (-чо́ к); з. (в заборе
между досками) – гу́ лянка; з. стыковой – люз стикови́й.
Зазубренный – зазу́ блений.
Зазубривать, -лить – зазу́ блювати, зазуби́ти.
Зазубрина – за́ зуб (-бу); з., щербина – щерби́ на.
Заиленный – заму́ лений.
Заиливание, -ление – заму́ лювання, заму́ лення.
Заиливать, -лить, -ся – заму́ лювати, заму́ лити, -ся.
Закал – гарт (-ту).
Закаленный – загарто́ ваний.
Закаливальщик – гартува́ ч (-ча́ ).
Закаливание, -лка – гартува́ ння, гарто́ вання.
Закаливать, -лить – гартува́ ти, загартува́ ти.
Закалка (предмет) – гарт (-ту); з. (процесс) – гартува́ ння, гарто́ вання; з. быстрая – г.
хутки́й; з. крепкая – г. міцни́й; з. нежная – г. тендіт́ний; з. неполная – недогарто́ вання, г.
нецілкови́тий; з. неправильная – г. непра́ вильний; з. полная – г. цілкови́тий; з. правильная
– г. пра́ вильний; з. умеренная – г. помір ́ ний.
Закалочный – гартівни́ й.
Закальный – гартови́й; з-очный – гартівни́й; з. кадка, кузнеч. – гартівни́ця.
Закальщик – гартівни́ к (-ка́ ).
Закапчивание – закіп ́ чування, закіп ́ чення.
Закапчивать, -тить – закіп ́ чувати, закіпти́ти.
Закапывание – зако́ пування, закопа́ ння.
Закапывать, -копать – зако́ пувати, закопа́ ти.
Закачанный (столб) – ухи́таний.
Закачивание (столбов) – ухи́тування, ухита́ ння.
Закачивать, -чать – ухи́тувати, ухита́ ти.
Закваска – ро́ зчина; з. (для квасу) – кваси́ ло.
Заквасочный – розчино́ вий.
Заквашенный – розчи́ нений.
Заквашивать, -васить – розчиняти, розчини́ти, учиня́ ти, учини́ти.
Закидной – закидни́й.
Закипание – закипа́ ння.
Закипать, -петь – закипа́ ти, закипіт́и.
Закипевший – закипіл ́ ий.
Закисание – закиса́ ння.
Закисать, -снуть – закиса́ ти, заки́снути.
Закисший – заки́слий.
Закись – окси́д (-ду). [см. «Переднє слово»]
Закладка, -дывание – заклада́ ння, закла́ дення; з. (здания, судна) – закла́ дини (-дин); з.
(камнем, кирпичом) – замуро́ вування, замурува́ ння; з. временная – з. тимчасо́ ве; з. сухая –
з. сухе́ .
Закладной – закладни́й; з. доска – ушу́ льниця; з. рама (оконная) – варца́ ба вставна́ .
Закладочный (камень) – закла́ динний.
Закладывать, заложить – заклада́ ти, закла́ сти; з. (камнем, кладкой) – замуро́ вувати,
замурува́ ти.
Заклеенный – закле́ єний.
Заклеивание, -йка – закле́ ювання, закле́ єння.
Заклеивать, -клеить – закле́ ювати, закле́ їти.
Заклейменный – потавро́ ваний.
Заклеймление – таврува́ ння, тавро́ вання.
Заклеймить – потаврува́ ти.
Заклейщик – закле́ ювач (-ча).
Заклепанный – закле́ паний; з. (заклепками) – занюто́ ваний.
Заклепка (предмет) – ню́та; з. (процесс) – нютува́ ння, нюто́ вання; з. двухсрезная – н.
двозрізна́ ; з. котельная – н. казано́ ва; з. медная – н. мід
́ на; з. на-глухо – н-ня сліпе́ ; з.
односрезная – н. однозрізна́ ; з. ослабляющая – н. ослабна́ ; з. поясная – н. пасова́ ; з.
предварительная – н-ня попере́ днє; з. соединительная – н-ня злучне́ .
Заклепник – нютни́к (-ка́ ).
Заклепной – заклепни́ й.
72
Словник технічної термінології
73
Словник технічної термінології
74
Словник технічної термінології
75
Словник технічної термінології
76
Словник технічної термінології
77
Словник технічної термінології
78
Словник технічної термінології
79
Словник технічної термінології
80
Словник технічної термінології
81
Словник технічної термінології
82
Словник технічної термінології
83
Словник технічної термінології
84
Словник технічної термінології
Знак – знак (-ку); з. (признак) – озна́ ка; з. (пометка) – за́ значка; з. береговой – знак
берегови́й; з. водяной, филигрань – з. водяни́й; з. километровый – з. кілометро́ вий; з.
контрольный – з. контро́ льний; з. межевой – з. межови́й; з. отличительный – з.
відміт́ний; з. перевальный, горн. – з. перехідни́й; з. пикетный – з. пікето́ вий; з.
предельный – з. гр[а]яни́чний; з. предостерегательный – з. пересторо́ жний; з. речной – з.
річкови́й; з. сторожа – бля́ ха сторожів́ська; з. указательный – з. вказівни́ й; з. уклонный –
з. спадо́ вий; з. условный – з. умо́ вний; знаками отметить – позначи́ти; з.-марка – з.-
ма́ рка.
Знаменатель – знаме́ нник (-ка).
Знамя – пра́ пор (-ра).
Значок – значо́ к (-чка́ ).
Значение – зна́ чення; з. (отмечание) – значіння; з., мат. – ва́ ртість (-тости); з.
разрешительное (сигнала) – з. дозвіл ́ ьче; з. среднее квадратичное (силы тока) – в.
пересіч ́ на квадрати́чна; з. эффективное – в. ефекти́вна.
Значительный – значни́й.
Зола – по́ піл (-пелу); з. вымывная – п. вимивни́ й; з. выщелоченная – п. ви́полосканий; з.
костяная – п. костяни́й; з. летучая – п. лету́ [ю́]чий; з. плавная – п. тонки́ й; з. рыхлая – п.
пухки́й.
Золение, кож. – золін ́ ня, зо́ лення; з. известью – вапнува́ ння, вапно́ вання.
Золенный, кож. – зо́ лений.
Золить, -ся, кож. – золи́ти, -ся.
Золотарь, позолотик – позоло́ тник (-ка).
Золотильный – золоти́льний.
Золотильщик – позоло́ тник (-ка).
Золотистый – золота́ [и́]стий.
Золотить, -ся – золоти́ти, -ся.
Золотник (в маш.) – сува́ к (-ка́ ); з. (единица меры) – золотни́к (-ка́ ); з. кольцевой – с.
кільце́ вий; з. коробчатый – с. коробча́ стий; з. отсекательный – с. відсічни́ й; з. поршневой
– с. толоко́ вий; з. регулирующий – с. регулівни́й; з. цилиндрический – с. циліндри́чний.
Золотниковый – сувако́ вий.
Золото – зо́ лото; з. дельное – з. лігату́ рне; з. жидкое – з. рідке́ ; з. листовое, в листах – з.
аркуше́ ве; з. мусивное, сусальн... з. сернистое – сірча́ к-зо́ лото; з. червонное – червін ́ ь (-
веня).
Золотоискатель – шука́ ч (-ча́ ) зо́ лота.
Золотой – золоти́й; з. прииск – золотоко́ пня; золотых дел мастер – золота́ р (-ря́ ); золотых
дел мастерство – золота́ рство.
Золотоносный – золотовміс́ний.
Золотообрезный – золотобере́ жний.
Золотопромывальный, золотопромывной – золотопереми́вний.
Золотопромывальщик – золотоперемива́ ч (-ча́ ).
Золотопромывание – золотоперемива́ ння.
Золотопромышленность – золотопромисло́ вість (-вости).
Золотопромышленный – золотопромисло́ вий.
Золотошвей, -ка – гапта́ р (-ря), гапта́ рка.
Золотошвейный – гапта́ рський; з. мастерская – гапта́ рня; з. промысел – гапта́ рство.
Золотошвейство – гапта́ рство.
Золочение – позоло́ чування, позоло́ чення.
Золоченый – позоло́ чений.
Зольник – попільни́к (-ка).
Зольниковый – попільнико́ вий.
Зольность – по́ пільність (-ности).
Зольный – по́ пільни́й.
Зона – зо́ на, сму́ га; з. окисления – з. заки́снювальна; з. цементации – з. цементува́ льна.
Зональный – зона́ льний, смугови́й.
Зонд – зо́ нд (-да).
Зондирование, -ровка – зондува́ ння, зондо́ вання.
Зондированный – зондо́ ваний.
Зондировать – зондува́ ти.
Зонирование – зонува́ ння, зоно́ вання, смугува́ ння, смуго́ вання.
Зонировать – зонува́ ти, смугува́ ти.
85
Словник технічної термінології
86
Словник технічної термінології
87
Словник технічної термінології
88
Словник технічної термінології
89
Словник технічної термінології
90
Словник технічної термінології
91
Словник технічної термінології
92
Словник технічної термінології
93
Словник технічної термінології
94
Словник технічної термінології
95
Словник технічної термінології
96
Словник технічної термінології
Каменноугольный (из кам. угля) – кам’яновугля́ ний; к. (относ. к кам. уг. разраб.) –
кам’янову́ гільний.
Каменный – кам’яни́ й; к. (о строении) – муро́ ваний; к. гряда (в реке) – забо́ ра; к. здание,
дом – кам’яни́ця; к. стена – мур (-ру), муро́ вана стіна́ ; к. соль – льодя́ нка, льодова́ сіль.
Каменолом – каменя́ р (-ра́ ).
Каменоломный – каменя́ рний; к. (отн. к каменол.) – каменя́ рський.
Каменоломня – каменя́ рня.
Каменотес, камнетес – каменеру́ б (-ба).
Каменотесный – каменеру́ бний.
Каменщик – му́ ляр (-ра́ ).
Каменщицкая лопатка – ке́ льня.
Каменщичий – муля́ рський; к. молоточек – теслячо́ к (-чка́ ).
Камень – ка́ мінь (-меня); к. (соб.) – камін ́ ня; к. бетонный – к. бето́ нний; к. бордюрный – к.
окрайко́ вий; к. булыжный – брукня́ к (-ку́ ); к. брукови́ й; к. бутовый – бутня́ к (-ку); к.
винный – виння́ к (-ку); к. декоративный – камін ́ ня оздо́ бне; к. дикий – дика́ р (-ря); к. для
растирки красок – к. фарботе́ рний; к. естественный – камін ́ ня приро́ дне; к. жерновой –
к. жорнови́й; к. закладочный (в сооруж.) – к. закла́ динний; к. замковый, замок, стр. – к.
замкови́й; к. искусственный – камін ́ ня шту́ чне; к. клинообразный – к. клинува́ тий; к.
ключевой (в арке) – ви́вершник (-ка); к. котельный – на́ кипень (-пня), на́ кип (-пу); к.
кулисный – к. куліс́ний; к. литографский – к. літогра́ фський; к. накатный – к. нако́ тний; к.
ноздреватый – к. ніздря́ стий; к. облицовочный – к., камін ́ ня личкови́й, -ве́ ; к.
подферменный – к. підзвязне́ вий; к. полировальный – к. полірува́ льний; к. пористый – к.
пори́стий; к. порожный (порог в доменной печи) – к. порого́ вий; к. постелистый, стр. – к.
постели́стий; к. пробирный – к. проба́ рський; к. пятовой – к. п’ятови́ й; к. строительный –
к-ня будівне́ ; к. тесанный – к. те́ саний; к. точильный – к. гостри́льний; к. хрупкий – к.
крихки́й; к. цокольный – со́ кельник (-ка); к. штучный – к. штукови́й.
Камера – ка́ мера; к. (запарный ящик) – запа́ рня; к. аспирационная (в обойке) – к.
аспірацій́ на; к. водосборная – к. водозбір ́ на; к. водяная – к. водяна́ ; к. возвратная – к.
зворо́ тна; к. воздушная – к. повітряна́ ; к. воздушнопыльная – к. повітряна́ пилозбір ́ ча; к.
впускная (в насосной станции) – к. впускна́ ; к. выпускная – к. випускна́ ; к. гасительная (в
маслениках) – к. гаси́ льна; к. гидронизационная – к. гідронізацій ́ на; к. денатировальная –
пропа́ рювальня, к. пропа́ рювальна; к. дорожная, фото – к. подоро́ жна; к. дымовая –
димни́ця; к. дымогарная – к. димозга́ рна, димозга́ рниця; к. зарядная – к. набій ́ ка; к.
зеркальная, фото – к. відсвітна́ , рефлекс-ка́ мера; к. измерительная – к. вимір ́ ча; к.
калориферная – к. калори́ферна; к. окислительная (аэрационная) – к. закисна́ ; к.
очистительная – к. очисна́ ; к. павильонная, фото – к. павільйо́ нна; к. паровая – к. парова́ ;
к. пленочная, фото – к. фільмова́ ; к. питательная – к. живи́ льна; к. пылеосадочная – к.
пилоосідна́ ; к. пыльная, бум. – к. пилова́ ; к. разрежающая (в веялке-аспират.) – к.
розрідна́ ; к. распределительная – к розподіл ́ ьча; к. регуляционная – к. регуляцій ́ на; к.
редукционная – к. редукцій ́ на; к. репродукционная, фото – к. репродукцій ́ на; к. ручная,
фото – к. ручна́ ; к. смешения – к. зміш ́ увальна; к. сожигательная – к. спа́ лювальна; к.
фотографическая – к. фотографіч ́ на; к. шлюзная – к. опусто́ ва.
Камерный – ка́ мерний.
Камин – комино́ к (-нка́ ); к. пристенный, стр. – к. пристін ́ ний; к. угловой – к. кутови́й.
Каминный – коминко́ вий.
Камка, камлот (ткань) – камло́ т (-ту).
Камлотовый – камлото́ вий.
Камматограф – каматогра́ ф (-фа).
Камневидный – каменюва́ тий.
Камнедробилка – каменедроба́ рка; к. коническая – к. коніч ́ на.
Камнедробильница, камнедробилка – каменедроба́ рка.
Камнедробильный – каменедроба́ рний.
Камнеловушка – каменело́ вник (-ка).
Камнеобделочный – каменеобро́ бний.
Камнеобразный – каменюва́ тий.
Камнеотборный – каменедобір ́ ний; каменевідбір ́ ний.
Камнепод’емница – каменевитяга́ лка.
Камнепод’емный – каменевитяга́ льний.
Камнетес – каменеру́ б (-ба).
Камнетесный – каменеру́ бний; к. (отн. к каменщич. делу) – каменя́ рський.
97
Словник технічної термінології
98
Словник технічної термінології
99
Словник технічної термінології
100
Словник технічної термінології
101
Словник технічної термінології
102
Словник технічної термінології
103
Словник технічної термінології
104
Словник технічної термінології
105
Словник технічної термінології
106
Словник технічної термінології
107
Словник технічної термінології
108
Словник технічної термінології
109
Словник технічної термінології
110
Словник технічної термінології
Колокольный – дзвоно́ вий; к. изолятор – острішко́ вий ізоля́ тор (-ра); к. мастер –
дзво́ нник (-ка).
Колокольчик – дзвіно́ чок (-чка).
Коломазь – коло́ мазь (-зи).
Коломенка, текст. – коло́ м’янка.
Колонка – коло́ нка; к. воздухосушильная, с.-х. – к. повітросу́ шна; к. газовая
нагревательная – к. газонагрівна́ ; к. гидравлическая, водоразд. кран – ґрант
водовидавни́й; к. ректификационная (в винокурне) – к. ректифікацій ́ на; к. рулевая – к.
прави́ льна, стернова́ ; к. центрофугальная – к. центрофу́ жна.
Колонна – коло́ на; к. вращающаяся (крана) – к. поворітна́ ; к. главная – к. головна́ ; к.
заделанная – к. закріп ́ лена; к. качающаяся – к. хитка́ ; к. неподвижная (кран.) – к.
нерухо́ ма; к. сушильная – колонко́ ва суша́ рня.
Колоннада – колона́ да.
Колонный – коло́ нний; к. вентиль – венти́ ль стовпце́ вий.
Колориметр – кольоромір ́ (-ра).
Колориметрический – кольоромір ́ чий.
Колосник – рушти́на; к. волнистый – р. хвиля́ ста; к. движущийся – р. рухо́ ма; к. полый,
пустотелый – р. порожни́ста.
Колосниковый – руштови́й; к. решетка – руштави́ця; к. решетка вращающаяся – р.
поворітна́ ; к. решетка лотковая – р. лотоко́ ва; к. решетка неподвижная – р. нерухо́ ма; к.
корзинообразная решетка – р. куля́ ста; к. ступенчатая решетка – р. східча́ ста; к.
решетка цепная – р. ланцюго́ ва.
Колосовый – колоско́ вий.
Колосожнейка – колосожнива́ рка.
Колосоотвод – колосовідхи́льник (-ка).
Колосопод’емник – колосопідійма́ ч (-ча).
Колосяной, колосовой – колоско́ вий; к. доска – колосяни́ця.
Колотильный – вибива́ льний, витріп ́ увальний.
Колотушка – довбе́ шка; к. (для выкол. пыли) – вибива́ лка; к. деревянная – чеку́ ха; к. д.
(деревянный молоток) – до́ вбня.
Колотый – ко́ лотий.
Колоть – коло́ ти, поколо́ ти.
Колочение (ткани) – витріп ́ ування.
Колочный – коло́ льний.
Колоша, метал. – за́ сипка; к. коксовая, метал., – кокусо́ ва за́ сипка; к. угольная – вугля́ на
за́ сипка.
Колошник – засипни́ й отвір ́ (-во́ ру).
Колошниковая пыль – доме́ нні порохи́ (-хів́); к. газы – доме́ нні га́ зи; к. под’ем – підо́ йма
до засипно́ го отво́ ру.
Колпак – ковпа́ к (-ка́ ); к. воздушный – к. повітряни́ й; к. стеклянный – ба́ нька; к. дождевой
(для столба) – ша́ пка дощова́ ; к. дымовой трубы – ка́ па, дашо́ к дима́ рний; к. защитный –
к. захисни́й; к. калильный – к. жарови́й; к. котельный – к. казано́ вий; к. ламповый – б.
лямпо́ ва; к. фонтанный – к. водогра́ йний.
Колпачок, чехлик (в калильн. сетке) – ковпачо́ к (-чка́ ).
Колун – колу́ н (-на́ ).
Колчан – сагайда́ к (-ка́ ).
Колчанный (о мельнице) – сагайдако́ вий.
Колчедан – іскри́ш (-шу́ ); к. магнитный (пирротин) – і. магне́ тний; к. медный – і. мід ́ ний.
Колымага, колымашка – граба́ рка.
Колышек – кіло́ чок (-чка); к. для разбивки – па́ кіл (-кола); к. пикетный – пакіле́ ць (-льця́ )
пікето́ вий; к. нумерованный – па́ кіл число́ ваний, нумеро́ ваний.
Колышка (ремизки), текст. – ни́чиниця.
Кольевой – кілкови́й.
Кольцевание – кільцюва́ ння, кільцьо́ вання.
Кольцевой – кільце́ вий; к. (о кольце с круглым ободом) – каблучко́ вий; к. (о кольце с
плоским ободом) – перснев ́ ий; к. печь непрерывно действ. – постій ́ ночи́ нна піч (пе́ чи).
Кольцеобразный, кольцевидный – кільцюва́ тий.
Кольцо – кільце́ ; к. (с круглым ободом) – каблу́ чка; к. (с плоским ободом) – пе́ рстень (-сня);
к. (для косы) – напе́ рсток (-тка); к. асбестовое – кільце́ азбе́ стове; к. веревочное –
каблу́ чка мотузя́ на; к. внешнее – к. зо́ внішнє; к. желобообразное, желобчатое – к.
111
Словник технічної термінології
жолобува́ те; к. закрепляющее – к. закріпне́ ; к. мерное – каблу́ чка мір ́ ча; к. мотовильное –
к. мотови́ льна; к. набивочное – каблу́ чка ущільна́ ; к. наждачное – к. шмергеле́ ве; к.
нажимное – к. натискне́ ; к. обхватывающее – к. обхватне́ ; к. обшивочное – к. обшивне́ ; к.
опорное – к. опо́ рне; к. оттяжное – к. відтяжне́ ; к. перекрывающее – к. перекривне́ ; к.
портальное – чільни́ к (-ка́ ) туне́ льний; к. поршневое – к. толоко́ ве, ущіл ́ ьно толоко́ ве; к. п.
самопружинящее – к. толоко́ ве самопру́ жне; к. предохранительное (к вентилятору) – к.
захисне́ ; к. причальное – к. причальне́ ; к. прокладочное – к. переліжне́ ; к. пружинящее –
к. пружиня́ сте; к. разводное – к. розвідне́ ; к. разрезное – к. розрізне́ ; к. распорное – к.
розпірне́ ; к. режущее (в маш. Апрепа) – к. різ́альне; к. резиновое – к. гумо́ ве; к.
самоприжимающееся – к самопритискне́ ; к. с’емное – к. здійма́ не; к. сеточное – к.
сіткове́ ; к. скрепительное, скрепляющее – к. скріпне́ ; к. соединительное – к. злучне́ ; к.
смазочное – к. масти́ льне; к. стопорное – к. стопо́ рне; к. сточное – к. стічне́ ; к. стяжное –
к. стяжне́ ; к. установительное, установочное – к. устано́ вне; к. шуровочное (в паровозе)
– к. шурува́ льне.
Кольчатый – кільча́ стий.
Кольчугалюминий – кольчугалюмін ́ ій (-нію).
Колючий – колю́чий.
Коляска (автомоб., мотоциклета) – васажо́ к (-жка́ ); к. двухместная – двоособо́ вий; к.
открытая – в. відкри́тий; к. прицепная – в. причіпни́ й.
Ком – гру́ дка; к. застывший – бала́ буха сти́гла.
Кома, фото – ко́ ма.
Команда – кома́ нда; к. пожарная – к. поже́ жна.
Командир – команди́р (-ра).
Командный – кома́ ндний.
Командование – кома́ ндування; к. одной точки над другими – переви́щення однієї то́ чки
над ін ́ шими.
Командовать – кома́ ндувати; к., превосходить – переви́щувати.
Комар (пробивающая часть дыропробив. машины) – проби́вач (-ча).
Комбинат – комбіна́ т (-ту).
Комбинирование – комбінува́ ння, комбіно́ вання.
Комбинированный – комбіно́ ваний.
Комбинация – комбіна́ ція.
Комбинировать – комбінува́ ти.
Комель (бревна) – гузи́р (-ря́ ); к. фашины – г. тараско́ вий.
Комингс, мор. – ґасо́ ня.
Комковатый – грудкува́ тий.
Комлястость – гузиря́ стість (-тости) .
Коммерческая скорость – комерцій ́ на шви́ дкість (-кости).
Коммуникация – комуніка́ ція.
Коммутатор – комута́ тор (-ра); к. выпрямляющий – к. випро́ стувальний; к. линейный – к.
ліній́ ний; к. многократный – к. многокра́ тний; к. пирамидальный – к. піраміда́ льний; к.
рычажный – к. ва́ жільний; к. телефонный – к. телефо́ нний; к. центральный – к.
центра́ льний; к. штепсельный – к. притичко́ вий; к. элементный – к. елементо́ вий.
Коммутаторный – комута́ торний.
Коммутационный – комутацій ́ ний.
Коммутация – комута́ ція.
Коммутирование, -ровка – комута́ ція, комутува́ ння, комуто́ вання.
Коммутированный – комуто́ ваний.
Коммутировать – комутува́ ти.
Комната – кімна́ та; к. аппаратная – апара́ тня; к. жилая – к. жила́ ; к. темная (темная
лаборатория), фото – к. те́ мна.
Комнатный – ха́ тній; к. печь – гру́ ба.
Комовой – грудкови́ й.
Комок – гру́ дка, гру́ дочка.
Компактный – компа́ ктний.
Компаратор – компара́ тор (-ра).
Компас – ко́ мпас (-са); к. висячий – к. висни́ й; к. горный – к. гірни́чий; к. морской – к.
морськи́ й; к.-теодолит – к.-теодоліт́ (-та).
Компасный – ко́ мпасний.
Компаунд-машина – компа́ унд-маши́ на.
112
Словник технічної термінології
113
Словник технічної термінології
114
Словник технічної термінології
115
Словник технічної термінології
116
Словник технічної термінології
117
Словник технічної термінології
118
Словник технічної термінології
119
Словник технічної термінології
120
Словник технічної термінології
121
Словник технічної термінології
122
Словник технічної термінології
123
Словник технічної термінології
124
Словник технічної термінології
выпуклая – по́ кришка опу́ кла; к. откидная – ля́ да відкидна́ ; к. от’емная (в приборе) – вік ́ о
здійма́ не; к. плоская – п. пло́ ска; к. пригнанная – вік ́ о припасо́ ване; к. пустотелая – п.
порожни́ста.
Крюк – гак (-ка́ ); к., багор (для вытягивания пней) – оче́ па; к. (в одежде) – гапли́к (-ка́ ); к.
безопасный – гак безпе́ чний; к. дверной – г. две́ рний; к. двойной – г. подвій ́ ний; к.
заершенный – г. зайо́ ржений; к. замкнутый – г. за́ мкнений; к. ломовой – г. лама́ льний; к.
петельный, воротная петля с крюком, стр. – г. завісо́ вий; к. поддерживающий – г.
підтримни́ й; к. пожарный – г. поже́ жний; к. раздвижной – г. розсувни́й; к. стенной – г.
настін́ ний; к. сцепной – г. зчіпни́й; к. тяговой – г. тяглови́й; к. фонарный – г. ліхта́ рний.
Крюковой – гакови́й.
Крюмер, с.-х. – кру́ мер (-ра).
Крючек – гачо́ к (-чка́ ); к. вальковой – г. орчико́ вий, баркови́й; к. ветровой – г. вітряни́ й; к.
дверной – за́ щіпка; к. деревянный – клю́ча; к. подвесной – г. почіпни́ й; к. проборный –
клю́чка; к.-трезубец – гачо́ к тризу́ бий.
Крючковатый – гачкува́ тий.
Крючковой – гачкови́й.
Крючкообразный – гачкува́ тий.
Крючник (делающ. крючки) – гачка́ р (-ря); к. (грузчик) – ванта́ жник (-ка).
Кряж (дерева) – окоре́ нок (-нка); к. (горный) – кряж (-жа́ ).
Ксилография – ксилогра́ фія.
Ксилолин, бум. – ксилолін ́ а.
Ксилолиновый – ксилоліно́ вий.
Ксилолит – ксилоліт́ (-ту).
Ксилолитовый – ксилоліто́ вий.
Ксилометр – ксиломе́ тер (-тра).
Куб – куб (-ба); к. запарный (для клепок) – к. запарни́й; к. перегонный – ле́ мбик (-ка); к.
холодильный – к. холодни́й.
Кубатура – кубату́ ра.
Кубик – ку́ бик (-ка); к. пробный – к. (с)про́ бний.
Кубиковый (о мостовой) – кубико́ вий.
Кубический – кубіч ́ ний; к. содержание, об’емное – обсяго́ вість (-вости); об’є́мність (-
ности).
Кубление, кубование, текст. – кубува́ ння, кубо́ вання.
Кубовый, текст. – кубови́й.
Кубрик – мурня́ ; к. навесной – м. почіпна́ .
Кувалда – вершля́ г (-га́ ).
Куглерский (валик) – ку́ глерський.
Кудель – ку́ жіль (-желя); к. (на гребне) – ми́чка.
Кудельный – ку́ жільний.
Кузнец – кова́ ль (-ля́ ).
Кузнечный – кова́ льський; к. дело, ремесло – кова́ льство (-ва).
Кузница – ку́ зня.
Кузов (вагона, телеги) – я́ щик (-ка); к плетенный (автомобиля) – я. пле́ тений.
Кузовщик – ящика́ р (-ря́ ).
Куколеотборник – кукільни́ця.
Кукурузный (о сеялке) – пшінкови́й.
Кукурузодробилка – пшінкодроба́ рка.
Кукушка-паровоз – те́ ндер-паротя́ г (-га).
Кулак – кула́ к (-ка́ ); к., кувалда – бия́ к (-ка́ ); к., деревян. зуб – па́ лець (-льця); к. (зубчатого
колеса) – зуб (-ба); к. впускной – к. впускни́й; к. выдвижной – к. висувни́й; к. выпускной –
к. випускни́ й; к. зажимной – к. затискни́й; к. поворотный – к. поворітни́ й; к. поршневой –
к. толоко́ вий.
Кулачек – кулачо́ к (-чка́ ); к. вращающийся – к. оберто́ вий.
Кулачковый – кулачко́ вий.
Кулачный – кула́ чний.
Кулер (виногр. сахар) – куле́ р (-ру); к. винный – к. ви́ нний; к. водочный – к. горілча́ ний; к.
пивной – к. пивни́й; к. ромный – к. румови́й; к. сахарный – к. цукро́ вий; к. уксусный – к.
оцето́ вий.
Кулибинка (золотопромышл.) – золотоми́йниця.
Кулисса – куліс́а; к. вращающаяся – к. поворітна́ .
125
Словник технічної термінології
Кулиссный – куліс́ний.
Кулон, электр. – куло́ н (-на).
Кулонометр – кулономе́ тер (-тра).
Культиватор – культива́ тор (-ра); к. двухследный – к. двослід ́ ний; к. дисковый – к.
кружа́ льний; к. лемешный – к. леміше́ вий; к. ножевой – к. ножови́й; к. отвальный – к.
поличко́ вий; к. пружинный – к. пружи́нний; к.-севозапашник – к.-сівозагорта́ льник (-ка).
Культиваторный – культива́ торний.
Культура – культу́ ра; к. грядная (болот) – к. грядкова́ .
Кумач (ткань) – кита́ йка.
Кумачный – китайко́ вий.
Купеческий флот – купе́ цька фло́ та.
Купировка, купюровка, купюр, тип. – купюрува́ ння, купюро́ вання.
Купол – ба́ ня; к. гранный – б. гранча́ ста; к. плоский (скуфья) – б. пло́ ска; к.
предохранительный – б. запобіж ́ на; к. сферический – б. сфери́чна.
Куполообразный – баня́ стий; к.-ные своды (ганчарной печи) – сльо́ си (сльос).
Купольный – баньови́ й; к. (в виде купола) – банча́ стий.
Купорный гвоздь – паківни́й цвях (-ха́ ).
Купорос – куперва́ с (-су); к. железный – к. заліз́ний, мелантери́т (-ту); к. медный – к.
мід
́ ний, си́ ній ка́ мінь (-меня); к. цинковый – к. цинко́ вий.
Купоросный – купервасо́ вий.
Купроманган, бронза марганцевая – спиж мангани́стий.
Купэ – купе́ (нескл.).
Купюр – купю́р (-ру), фа́ рба розве́ дена.
Курак, текст. – кура́ к (-ку́ ).
Курвиграф – лукори́с (-са).
Курвиметр (аркометр) – лукомір ́ (-ра).
Курган – моги́ ла; к. межевой – копе́ ць (-пця́ ).
Курдюк – кульми́ч (-чу́ ).
Курдючная овца – вівця́ кульмичува́ та.
Курительная бумага – папір ́ (-пе́ ру) цигарко́ вий.
Курок – куро́ к (-рка́ ).
Курс (напр., хода судна) – на́ прям (-му), курс (-су); к. (род кладки) – ряд (-ду).
Курсирование – курсува́ ння, курсо́ вання.
Курсировать – курсува́ ти.
Курьерский поезд – кур’є́рський по́ їзд (-да, -ду).
Кусачки, острогубцы – гострозу́ бці (-ців).
Кусковой (сахар, мел) – грудкови́й; к. (о товаре) – шматкови́й.
Кусок (о товаре) – шмато́ к (-тка́ ); к. (войлока) – повсти́на; к. (сахару, мелу) – гру́ дка.
Куски брачные – шматки́ ґанджо́ вані.
Куст (свай) – кущ (-ща́ ).
Кустарник – чагарни́к (-ка́ ); к. мокрый лиственный – ч. мо́ крий листвяни́й.
Кустарниковый – чагарнико́ вий.
Кустарный (изделия, работы) – доморо́ бний; к. промысел – доморо́ бництво.
Кустарь – доморо́ б (-ба).
Кустистый – кущува́ тий.
Кустование (станций) – кущува́ ння, кущо́ вання.
Кустовой (бык, свая) – кущови́ й.
Кусцы, острогубцы – гострозу́ бці (-ців).
Кухонный – кухе́ нний; к. печь – вари́ста піч (пе́ чи).
Куча (угля и пр.) – ку́ па; к. дровяная – майо́ р (-ра); к. д., костер – ставе́ ць (-вця́ ).
Кэб – кеб (-ба).
Кювелань (в рудн. креплении) – водонепрони́ кливе кріп ́ лення.
Кювета – куве́ та.
Кяриз (водосборная галлерея) – к’яри́ з (-зу).
Лабаз, кож. – поміс́т (-мо́ сту).
Лабазный, кож. – помосто́ вий.
Лабиринт – лабіри́нт (-ту); л. (гидр. буфер) – вирівня́ льник (-ка); л. уплотняющий – л.
ущільни́й.
Лабиринтный – лабіринто́ вий.
Лаборатория – лаборато́ рія; л. механическая – л. механіч ́ на; л. передвижная – л.
126
Словник технічної термінології
127
Словник технічної термінології
128
Словник технічної термінології
129
Словник технічної термінології
130
Словник технічної термінології
131
Словник технічної термінології
132
Словник технічної термінології
133
Словник технічної термінології
134
Словник технічної термінології
135
Словник технічної термінології
136
Словник технічної термінології
137
Словник технічної термінології
138
Словник технічної термінології
139
Словник технічної термінології
Мастеровой – майстрови́й.
Мастерская – майсте́ рня; м. автогенная – м. автоге́ нна; м. бочарная – бода́ рня; м.
вагонно-сборочная – ваго́ но-склада́ льня; м. ведерная, ведорная – віде́ рня; м. весовая –
тереза́ рня; м. главные – м-ні головні́; м. деревообделочная – деревообро́ бня; м.
долбежная – довба́ льня; м. железнодорожная – м. залізни́чна; м. железосварочная – м.
залізозварна́ ; м. жестяная, цех – бляха́ рня; м. закройная – кра́ яльня; м. зеркальная –
люстро́ вня; м. золотошвейная – гапта́ рня; м. игольная – голка́ рня; м. каретная –
стельма́ шня; м. картонных изделий – текту́ рня; м. колесная – коліс́ня; м. котельная –
казана́ рня; м. красильная, текст. – фарбо́ вня, фарбува́ льня; м. линейная – м. колій ́ на; м.
литейная – лива́ рня; м. лудильная – полу́ дня; м. маломощная – м. малопоту́ жна; м.
малярная – фарба́ рня; м. мачтовая – щогля́ рня, м. щоглова́ ; м. мебельная – мебля́ рня; м.
медницкая – кітля́ рня; м. механическая – м. механічна; м. мощная – м. поту́ жна; м.
набивочная, текст. – вибій ́ ня; м. никкелировочная – нікля́ рня; м. обойная (мебельн.) –
оббива́ льня; м. парусная – вітри́льня; м. печаточная – печатка́ рня; м. переплетная –
паля[і]ту́ рня; м. пилонасекательная – пилконазу́ бня; м. позолотная – позоло́ тня; м.
портяжеская – м. краве́ цька; м. пригоночная – припасо́ вня; м. ремонтная – м. ремо́ нтна;
м. сапожная – ше́ вня, м. ше́ вська; м. сборочная – склада́ льня; м. слесарная – слюса́ рня; м.
стекольная – скля́ рня; м. столярная – столя́ рня; м. токарная – тока́ рня; м. точильная –
гостри́ льня; м. формовочная – формува́ льня; м. фотографическая – м. фотографіч ́ на; м.
фрезеровочная – фрезува́ льня; м. чулочная – панчіш ́ ня; м. шапочная – шапка́ рня; м.
шлифовальная – шліфува́ льня; м. шлюпочная, лодочная – човна́ рня; м. щеточная –
щітка́ рня; м. экипажная – стельма́ шня; м. ювелирная – ювіле́ рня.
Мастерство – майстерство́ ; м. водопроводное – м. водопровід ́ не, водопровід́ ництво; м.
золотых дел – золота́ рництво; м. литейное – лива́ рництво.
Мастика – масти́во; м. полотерная – м. натира́ льне.
Масштаб – міри́ ло; м. альтиметрический – м. висотомір ́ че, альтиметри́чне; м. верстовой
– м. верстове́ ; м. двухверстный – м. двоверсто́ ве; м. двухсотенный – м. двосоте́ нне; м.
дробный – м. дробове́ ; м. крупный – м. вели́ке; м. линейный – м. ліній ́ не; м. мелкий – м.
дрібне́ ; м. поперечный – м. попере́ чне; м. пятиверстный – м. п’ятиверсто́ ве; м. сотенный
– м. соте́ нне; м. трехверстный – м. триверсто́ ве; м. численный – м. числове́ .
Масштабный – міри́льний.
Мат (цвет) – мат (-ту), ма́ товість (-вости); м. (на металлич. поверх.) – тьмян (-ну); м. (из
соломы) – ма́ тка; м. палубный – м. па́ лубна; м. ровный – тьмян одноманіт́ний; м. наводить
(на металле) – тьмянува́ ти.
Математика – матема́ тика.
Математический – математи́чний.
Материал – матерія́ л (-лу); м. воскообразный – м. воскува́ тий; м. горючий – м. пальни́ й; м.
губкообразный – м. губкува́ тий; м. густой (изолирующий) – м. густи́й; м. для позолоты –
золоти́ ло; м. дубильный – м. чинбови́й; м. жирный (изоляционный) – м. масни́ й; м.
изоляционный – м. ізоляцій ́ ний, ізоля́ ція; м. ископаемый – м. копа́ льний; м. лесной – м.
лісови́й; м. липкий – м. липки́ й; м. набивочный – м. щільни́чний; м. н. (в печах) – м.
хутрівни́ й; м. несгораемый – м. неспале́ нний; м. обверточный – м. обгортко́ вий; м.
облицовочный – личкови́ння; м. обтирочный – м. обтира́ льний; м. огнестойкий,
огнеупорный – м. вогнетривки́й; м. осветительный – м. освіт́лювальний; м. перевязочный
– м. в’яза́ льний; м. пиленый – м. пи́ ляний; м. поделочный – м. виробко́ вий, вирібни́й; м.
подсобный – м. допомічни́ й; м. полужидкий (изоляционный) – м. напіврідки́й; м.
смазочный – масти́ло; м. строительный – м. будівни́ й; м. сцепляющий – м. зчіпни́ й; м.
сырой – м. сирови́нний; м. увязочный – м. ув’я́ зувальний; м. упаковочный – м.
пакува́ льний; м. упругий (изоляционный) – м. пружни́й; м. установочный – м. установни́й,
монта́ жний; м. устойчивый – м. стійки́ й; м. шлифовальный – м. шліфува́ льний; м.
шпаклевочный – шпадли́во.
Материаловедение – матеріялозна́ вство.
Материальный – матерія́ льний.
Материк – суходіл ́ (-до́ лу); м. (корен. порода) – матери́к (-ка́ ); м. наносной – м. наносни́й.
Материковый – суходіл ́ ьний; м. (о породе) – материко́ вий.
Материя (вещество) – мате́ рія; м., ткань – ткани́на; м. бумажная – т. бавовня́ на; м.
двулицая – т. дволичко́ ва; м. суконная – т. суко́ нна; м. шелковая – т. шовко́ ва; м.
шерстяная – т. вовня́ на.
Матерка, матка – ма́ тірка.
Матерчатый – матір’я́ ний.
140
Словник технічної термінології
141
Словник технічної термінології
142
Словник технічної термінології
143
Словник технічної термінології
144
Словник технічної термінології
145
Словник технічної термінології
146
Словник технічної термінології
147
Словник технічної термінології
Мешечный – мішкови́й.
Мешковидный, -образный – торбинкува́ тий, мішкува́ тий.
Мешковина, текст. – мішкови́ на.
Мешок – мішо́ к (-шка́ ); м. (маленький) – то́ рба; м. (в фермах) – закапе́ лок (-ка); м.
(большой) – ла́ нтух (-ха), чува́ л (-ла); м., пазуха (в крыле мельн.) – па́ зуха; м. двойной –
сакви́ (-вів́); м. поклевальный – мішо́ к питлюва́ льний; м. спасательный – м. рятунко́ вий; м.
черпальный – м. черпа́ льний.
Мешочек – міше́ чок (-чка); торби́ нка; м. полотняный – во́ рочок (-чка).
Мигание – мига́ ння.
Мигать – мига́ ти.
Мигающий – мигки́ й.
Мидельшпангоут, мор. – бо́ тя сере́ дня.
Миканит – міканіт́ (-ту).
Миканитовый – міканіто́ вий.
Микро – мік ́ ро.
Микролампа – мікролямпа.
Микрометр – мікроме́ тер (-тра).
Микрометренный – мікрометро́ вий.
Микрометрический – мікрометри́чний.
Микроскоп – мікроско́ п (-па), дрібногля́ д (-да); м. простой – м. звича́ йний; м. сложный – м.
складни́ й.
Микроскопический – мікроскопіч ́ ний.
Микроснимок – мікрозня́ ток (-тка).
Микротелефон – мікротелефо́ н (-на).
Микротелефонный – мікротелефо́ нний.
Микрофон – мікрофо́ н (-на); м. капсульный – м. ка́ псульний; м. магнитный – м. магне́ тний.
Микрофонный – мікрофо́ нний.
Микрофотографический – мікрофотографіч ́ ний.
Микрофотография – мікрофотогра́ фія.
Микст – вагон-двійча́ к (-ка́ ).
Миллиампер – міліампе́ р (-ра).
Миллиграм – мілігра́ м (-ма).
Миллиметр – міліме́ тер (-тра).
Миллиметровый – міліметро́ вий.
Мильный – мильови́й.
Миля – ми́ ля.
Мимозовая кора – мімозо́ ва кора́ .
Мимоидущий – мимохід ́ ний; м. (о судне) – мимопла́ вний.
Мина – мін ́ а; м. (самодвижущаяся) – торпе́ да.
Миндальный (о масле) – мигдале́ вий.
Минерал – мінера́ л (-ла).
Минерализация – мінераліза́ ція.
Минерализировать – мінералізува́ ти.
Минеральный – мінера́ льний.
Минимальный – мініма́ льний.
Минный – мін ́ ний; м. (о торпеде) – торпе́ дний.
Миноносец – міноно́ сець (-сця), торпе́ дник (-ка); м. турбинный – т. турбін ́ ний.
Минреп – ли́ нва.
Минута (времени) – хвили́на; м. (доля градуса) – міну́ та.
Минутный (о времени) – хвили́нний; м. (о доле градуса) – міну́ тний.
Мироболаны – міробола́ ни (-нів).
Миткалевый – міткале́ вий.
Миткаль – мітка́ ль (-лю).
Миткальщик – мітка́ льник (-ка).
Мишура – шуми́ха.
Мнимый – уявний.
Многовалентный – многовале́ нтний, многова́ ртісний.
Многовитковий – многозвойо́ вий, звоя́ стий; м. гудок – звоя́ стий гудо́ к (-дка́ ).
Многоводность – многово́ дість (-дости).
Многоводный – многово́ дий.
148
Словник технічної термінології
149
Словник технічної термінології
150
Словник технічної термінології
151
Словник технічної термінології
152
Словник технічної термінології
153
Словник технічної термінології
154
Словник технічної термінології
эластичная – з. еласти́чний.
Муфтовый – злучнико́ вий.
Мучной – борошня́ ний.
Мушка – му́ шка.
Мушкель, бонд. – кія́ нка.
Мховый – мохо́ вий.
Мшистость (пряжи) – волоха́ тість (-тости).
Мшистый – волоха́ тий.
Мыканица, текст. – дерга́ чка.
Мыкать – ми́кати, чеса́ ти.
Мыление – милін ́ ня, ми́лення.
Мыленный – ми́лений.
Мылить – ми́ лити.
Мыло – ми́ло; м. алюминиевое – м. алюміній ́ не; м. брусковое – м. брускове́ ; м. валяльное –
м. валю́шне; м. восковое – м. воскове́ ; м. глиноземное – м. глинкове́ ; м. глицериновое – м.
гліцерино́ ве; м. дегтярное – м. дьогтьове́ ; м. желчное – м. жо́ вчне; м. жидкое – м.
течивне́ ; м. жировое – м. товще́ ве; м. зеленое – м. зеле́ не; м. известковое – м. вапняко́ ве;
м. калиевое – м. калій ́ не; м. канифольное – м. колофоній ́ не; м. коксовое – м. кокусо́ ве; м.
мраморное – м. марморо́ ве; м. натриевое – м. натрій ́ не, содо́ ве; м. нерастворимое – м.
нерозчи́ нне; м. олеиновое – м. олеїно́ ве; м. пемзовое – м. пемзо́ ве; м. песочное – м.
піскове́ ; м. плавающее – м. плавне́ ; м. полуядровое – м. полуядро́ ве; м. прозрачное – м.
прозо́ ре; м. пятновыводное – м. плямовибавне́ ; м. серое – м. сір ́ е; м. смоляное,
канифольное – м. колофоній ́ не; м. туалетное – м. туале́ тне; м. ядровое – м. ядро́ ве; м.
уваривать, -рить – м. ува́ рювати, увари́ти; м. яичное – м. яйцьове́ .
Мыловар – миля́ р (-ра́ ), милова́ р (-ра́ ).
Мыловарение – миля́ рство, милова́ рство; м. (процесс) – миловарін ́ ня, милова́ рення.
Мыловаренный – милова́ рний; м. (отн. к мыловару) – миля́ рський; м. завод – милова́ рня;
м. производство – миля́ рство, милова́ рство.
Мыловарка – миля́ рка.
Мыловка (промывка тканей) – нами́ лювання, нами́лення.
Мыльный – ми́льний.
Мыльня (в бане) – ми́ льня.
Мыс – ріг (ро́ гу).
Мытильный, промывной – ми́йний.
Мыть – ми́ти; м. (белье) – пра́ ти.
Мытье – миття́ ; м. (белья) – прання́ .
Мюль-машина, бум. – мю́ль-маши́ на; м.-м. крутильная (пряд.) – м.-м. крути́льна; м.-м.
прядильная – м.-м. прядна́ ; м.-м. самодействующая – м.-м. самочи́ нна.
Мюльный – мю́льний.
Мягкий – м’яки́й.
Мягковатый – м’яке́ нький.
Мягкость – м’я́ кість (-кости).
Мягчение – м’якшін ́ ня, м’я́ кшення.
Мягчить – м’якши́ти.
Мяздра, мездра, кож. – ніздря́ .
Мяздрение, кожев. – пляшува́ ння, пляшо́ вання.
Мяздренный – пляшо́ ваний.
Мяздрить – пляшува́ ти.
Мяздровый – ніздрови́й.
Мяздряк – штрихо́ ль (-ля).
Мякина – поло́ ва.
Мякинный – поло́ в’яний.
Мякоть (в дереве) – м’яку́ ш (-шу).
Мялица, мялка, текст. – те́ рниця; м. (для предварит. мятья) – бителя.
Мяльница (для глины) – м’я́ лка.
Мяльный – м’я́ льний; м. машина – м’я́ лка.
Мясорубка – м’ясоріз́ка.
Мясохладобойня – м’ясольодо́ вня.
Мятель – завірю́ха.
Мятный (о масле) – м’я́ тний.
155
Словник технічної термінології
156
Словник технічної термінології
157
Словник технічної термінології
158
Словник технічної термінології
159
Словник технічної термінології
160
Словник технічної термінології
161
Словник технічної термінології
162
Словник технічної термінології
163
Словник технічної термінології
164
Словник технічної термінології
165
Словник технічної термінології
166
Словник технічної термінології
167
Словник технічної термінології
168
Словник технічної термінології
169
Словник технічної термінології
170
Словник технічної термінології
Низовой – низови́й; н. брожение – спід ́ нє ферментува́ ння; н. огни, авио – доліш ́ ні вогні.́
Низовье (реки) – низ (-зу).
Низшая геодезия – ни́жча геоде́ зія.
Никкелевый – нікле́ вий.
Никкелирование – ніклюва́ ння, нікльо́ вання.
Никкелированный – нікльо́ ваний.
Никкелировать – ніклюва́ ти.
Никкелировочный – ніклюва́ льний; н. мастерская – нікля́ рня.
Никкелировщик – нікля́ р (-ра).
Никкель – нік ́ ель (-клю); н. сернистый – сірча́ к (-ку) нікли́стий; н. хлористый – хлорак (-
ку) нікли́стий.
Ниппель – ніп ́ ель (-ля); н. (для труб) – нутре́ ць (-ця́ ); н. двойной – н. подвій
́ ний.
Нисходящий – доділ ́ ьний.
Нитевидный – ниткува́ тий.
Нитевой – ниткови́й.
Нитка – ни́тка; н. бумажная – н. бавовня́ на; н. вышивальная – н. вишива́ льна; н. лощенная
– н. полиско́ вана; н. перекрестные – нитки́ перехре́ сні; н. суровые – н. сирові́; н. швейная
– н. шва́ цька.
Ниткосшивательный – ниткозшива́ льний; н. машина – ниткозшива́ лка.
Ниточный – ниткови́й; н. производство – нитка́ рство.
Нитрификация – нітрува́ ння, нітро́ вання, нітра́ ція.
Нитрование, -рация – нітрува́ ння, нітро́ вання, нітра́ ція.
Нитрованный – нітро́ ваний.
Нитровать – нітрува́ ти.
Нитроглицерин – нітрогліцери́на.
Нитроглицериновый – нітрогліцерино́ вий.
Нитроклетчатка, нитроцелулоза – нітроцелюло́ за.
Нитросоединение – нітросполу́ ка.
Нитчатый – нитча́ стий.
Нитченки, лица – ни́чениці (-ниць).
Нить – ни́тка; н. (в электр. лампе) – волоси́ на; н. (из пакли) – вал (-лу); н. (для вышивания)
– за́ полоч (-чи); н. амилоидная – волоси́ на аміло́ їдна; н. аркадная, текст. – н. арка́ дна; н.
вольфрамовая – волоси́на вольфрамо́ ва; н. калильная, электр. – в. жарова́ ; н. кварцовая –
в. кварцо́ ва; н. ламповая – в. лямпо́ ва; н. металлизированная – в. метальо́ вана; н.
паутинная – павути́на, павути́нка; н. прессованная – в. гніч ́ ена; н. спирально-согнутая –
в. спіра́ льно-зіѓнута; н. торированная – в. торійо́ вана; н. тянутая – в. тя́ гнена; н.
цирконовая – в. цирконо́ ва.
Нитяный, точный – ни́тяний; н. фабрика – нитка́ рня.
Ниша – ніш ́ а.
Новообразование – нововтво́ рення.
Новообразованный – нововтво́ рений.
Нога (крана) – нога́ ; н. наслонная, нанрожник – наріж ́ ниця; н. стропильная – крокви́на.
Нож – ніж (ножа́ ); н. электр. – ме́ чик (-ка); н. (кессона) – різа́ к (-ка); н., кузн. – обтина́ ч (-
ча́ ); н., сапож. – клипе́ ць (-пця́ ); н. вращающийся – н. оберто́ вий; н. вспомогательный
(контактный) – ме́ чик допомічни́й; н. гладильный – н. глади́льний; н. диффузионный – н.
дифузо́ рний; н. жатвенный – н. жнива́ рний; н. контактный – ме́ чик дотичко́ вий;
доти́ чний; н. луговой (в культиват.) – ніж лукови́ й; н. окулировочный, с.-х. – н.
очкува́ льний; н. отбойный (в торфососе) – н. відбійни́й; н. пальцевидный – н.
пальцюва́ тий; н. перочинный – н. склада́ ний; н. плоский, с.-х. – н. пло́ ский; н. полольный –
н. поліл ́ ьний; н. пчеловодный – н. бджільни́цький; н. ребристый – н. ребро́ ваний; н.
свекловичный – н. буря́ чний; н. складной – н. склада́ ний; н. соломорезный – н. січка́ рний;
н. тройной (в торфососе) – н. потрій ́ ний.
Ножевка, стол. – ножів́ка.
Ножевой – ножови́ й; н. (о ноже контактном) – мечико́ вий; н. ремесло – ножа́ рство.
Ножевщик – ножа́ р (-ря).
Ножик – но́ жик (-ка).
Ножка – ніж ́ ка; н., основание фонаря – н. ліхта́ рна; н. изолирующая – н. ізоляцій ́ на.
Ножницы – но́ жиці (-жиць); н. (для стрижки овец) – сти́ски (-сків); н. для резки жести –
но́ жиці бляха́ рські; н. для резки проволоки – н. дроторіз́ні; н. железорезательные – н.
залізоріз́ні; н., козлы (для фашин) – ко́ зла (ко́ зел); н. кривоносовые – но́ жиці обрисо́ ві; н.
171
Словник технічної термінології
172
Словник технічної термінології
173
Словник технічної термінології
174
Словник технічної термінології
175
Словник технічної термінології
176
Словник технічної термінології
177
Словник технічної термінології
178
Словник технічної термінології
Обсыпной – обсипни́ й.
Обтачание, обтачка, сап. – обшива́ ння, обшиття́ .
Обтачивание – обто́ чування, обто́ чення.
Обтачивать, -точить – обто́ чувати, обточи́ти.
Обтекаемость (формы) – обтіч ́ ність (-ности).
Обтекаемый – обтічни́й.
Обтекатель, авио – обтіч ́ ник (-ка).
Обтекать, обтечь – обтіка́ ти, обтекти́ .
Обтесанный – обте́ саний.
Обтеска, -сывание – обтіс́ (-те́ су); о. (процесс) – обтіс́ування, обтеса́ ння; о. (бревен
брусом) – брусува́ ння, брусо́ вання; о. в цилиндр – о. вібло́ ве; о. грубая – о. на́ чорно; о.
получистая – о. півчи́сте; о. чистая – о. чи́сте.
Обтесывать, -сать – обтіс́увати, обтеса́ ти; о. (дерево в форме четырехгранника) –
брусува́ ти; о. (цилиндром) – кряжува́ ти.
Обтирание – обтира́ ння.
Обтирать, -реть, -ся – обтира́ ти, обте́ рти, -ся.
Обтирка – сти́рка; о. (процесс) – обтира́ ння, обтертя́ .
Обтирочный – обтира́ льний, обтерни́ й.
Обтирщик – обтира́ ч (-ча́ ).
Обточенный – обто́ чений.
Обточка – обто́ чення; о. (процесс) – обто́ чування.
Обтюратор – заслоня́ ч (-ча́ ), обтура́ тор (-ра).
Обтюрация – заслоня́ ння, засло́ нення, зате́ мнення, обтура́ ція.
Обтюрировать – заслоня́ ти, обтурува́ ти.
Обтюрирующий – заслоня́ льний, обтурацій ́ ний.
Обтягивание – обтяга́ ння; о. (колесо) шиной – шинува́ ння.
Обтягивать, -нуть – обтя́ гувати, обтяга́ ти, обтягти́ ; о. (колесо) шиной – шинува́ ти,
пошинува́ ти.
Обтяжка – обтя́ гнення; о. (процесс) – обтяга́ ння, обтя́ гнення; о. шинами – шинува́ ння,
шино́ вання.
Обтяжчик – обтяга́ ч (-ча́ ).
Обтянутый – обтя́ гнений; о. шиной – шино́ ваний.
Обувный – взуттьови́ й.
Обувь – взуття́ ; о. выворотная – в. виворітне́ ; о. механическая – в. механіч ́ не; о. шпилечная
– в. шпилькове́ .
Обугленный – зву́ глений; о. (комель столба) – обву́ глений.
Обуглероженный – звуглецьо́ ваний.
Обуглероживание – звуглецьо́ вування, звуглецюва́ ння.
Обуглероживать, -родить – вуглецюва́ ти, навуглецюва́ ти.
Обугливание – зву́ глювання, зву́ глення; о. (комля тел. столба) – обву́ глювання,
обву́ глення, обсма́ лювання, обсма́ лення.
Обугливать, -лить – зву́ глювати, зву́ глити, -ся; о. (комель телег. столба) – обву́ глювати,
обву́ глити, обсма́ лювати, обсмали́ти.
Обулыженный – збрукняко́ ваний.
Обулыживание – збрукняко́ вування, збрукнякува́ ння.
Обулыживать, -жить – збрукняко́ вувати, збрукнякува́ ти.
Обух – обу́ х (-ха); о. (ножа, бритвы) – тупій ́ (-пія́ ); о. молотка – обушо́ к (-шка́ ).
Обушек – обушо́ к (-шка́ ).
Обхват (цепи) – обій ́ мище.
Обхватывание – обійма́ ння.
Обхватывать, -тить – обійма́ ти, обня́ ти.
Обход – обхід ́ (-хо́ ду); о. (мели) – о́ бмин (-ну).
Обходить, обойти – обхо́ дити, обійти́ ; о. (мель) – обмина́ ти, обмину́ ти.
Обходный – обхідни́й, обми́нний.
Обчищать, -стить – обчища́ ти, обчи́стити.
Обчищенный – обчи́щений.
Обчищение – обчища́ ння, обчи́щення.
Обшастанный (о зерне) – обшу́ ганий.
Обшастать (зерно) – обшуга́ ти.
Обшастывание – обшу́ гування, обшуга́ ння.
179
Словник технічної термінології
180
Словник технічної термінології
181
Словник технічної термінології
182
Словник технічної термінології
183
Словник технічної термінології
184
Словник технічної термінології
185
Словник технічної термінології
186
Словник технічної термінології
187
Словник технічної термінології
188
Словник технічної термінології
189
Словник технічної термінології
190
Словник технічної термінології
191
Словник технічної термінології
192
Словник технічної термінології
193
Словник технічної термінології
194
Словник технічної термінології
195
Словник технічної термінології
ви́чавлення.
Отжатый – відти́снутий; о. (о воде из торфа) – ви́чавлений.
Отжиг – відпа́ л (-лу); о. (стали) – від́ пуск (-ку).
Отжигание – відпа́ лювання, відпа́ лення; о. (стали) – відпуска́ ння.
Отжигать, -жечь – відпа́ лювати, відпали́ти; о. (сожигать часть ч.-либо) – спа́ лювати,
спали́ти;. о. (сталь) – відпуска́ ти, відпусти́ти.
Отжимание – від[ви]тиска́ ння, відти́снення; о. (жидкости из массы) – вича́ влювання.
Отжимать, -жать – від[ви]тиска́ ти,. від[ви]ти́снути; о. (жидкость из массы) –
вича́ влювати, ви́чавити.
Отжимка, отжимн. маш., бум. – витиска́ лка, маши́на витискна́ .
Отжимной – від[ви]тискни́ й; о. (о выжим. прессе) – вичавни́й; о. машина, бум. –
витиска́ лка, маши́на витискна́ .
Отказ (сваи) – відпо́ ра, спин (-ну).
Откаливание, -лка – відгарто́ вування, відгартува́ ння.
Откаливать, -лить – відгарто́ вувати, відгартува́ ти.
Откалывание – відко́ лювання, відко́ лення.
Откалывать, -лоть – відко́ лювати, відколо́ ти.
Откапывание – відко́ пування, відкопа́ ння.
Откапывать, -копать – відко́ пувати, відкопа́ ти.
Откатка – відко́ чування, відко́ чення; о., горн. – ви́віз (-возу); о. канатная – в. коділ
́ ьний; о.
конная – в. кін ́ ний; о. механическая – в. механізо́ ваний; о. рудничная – в. копальне́ вий; о.
цепная – в. ланцюго́ вий.
Откатный – відкотни́й.
Откаточный – відкотни́ й; о., горн. – вивізни́ й.
Откатчик, рудн. – вивізни́ к (-ка́ ).
Откатывать, -тить – відко́ чувати, відкоти́ти; о. (на катке) – маґлюва́ ти, ви́ маґлювати.
Откачанный (рент. тр.) – ви́смокований, ва́ куумний.
Откачивание, -чка (воды) – висмоко́ вування, ви́смокування.
Откачивать, -качать – висмоко́ вувати, ви́смокувати.
Откваска – від[ви]ква́ шування, від[ви]ква́ шення.
Отквашенный – від[ви]ква́ шений.
Отквашивать, -сить – від[ви]ква́ шувати, від[ви]ква́ сити.
Откиданный – відки́ даний.
Откидной – відкидни́ й; о. дверь – ля́ да.
Откидывание – відкида́ ння, відки́ нення.
Откидывать, -дать – відкида́ ти, відки́ нути.
Откладчик, стекл. – уклада́ ч (-ча́ ).
Отклеенный – відкле́ єний.
Отклеивание, -клейка – відкле́ ювання, відкле́ їння.
Отклеивать, -леить, -ся – відкле́ ювати, відкле́ їти, -ся.
Отклепывать, -пать – ви[роз]кле́ пувати, ви[роз]клепа́ ти; о. (заклепки) – рознюто́ вувати,
рознютува́ ти.
Отклепка – ви[роз]кле́ пування, ви[роз]клепа́ ння; о. (заклепок) – рознюто́ вування,
рознютува́ ння.
Отклон – від ́ хил (-лу).
Отклонение – відхиля́ ння, відхи́лення.
Отклонять, -нить – відхиля́ ти, відхили́ти.
Отключать, -чить – відмика́ ти, відімкну́ ти.
Отключение, электр. – відмика́ ння, відім ́ кнення.
Отключенный – відім ́ кнений.
Откованный – ви́ куваний.
Отковывание, -вка – вико́ вування, ви́кування; о. (полосы, вытягив. ковкой) –
видо́ вжування, ви́довження.
Отковывать, отковать – вико́ вувати, ви́ кувати; о. (полосу, вытягив. ковкой) –
видо́ вжувати, ви́ довжити.
Отковыривание – відколу́ пування, відколупа́ ння.
Отковыривать – відколу́ пувати, відколупа́ ти.
Откольник (род молота) – лупа́ чка.
Отконопаченный – обконопа́ чений; о. (расконоп.) – відконопа́ чений; о. (клиньями) –
погло́ блений; о. (расконопач.) – відгло́ блений.
196
Словник технічної термінології
197
Словник технічної термінології
198
Словник технічної термінології
199
Словник технічної термінології
Отпирание – відмика́ ння, відім ́ кнення, відпира́ ння, відпертя́ ; о. (запертого на крючок) –
відщіб[п]а́ ння, відще́ б[п]нення.
Отпирать, -переть – відмика́ ти, відімкну́ ти, відпира́ ти, відпе́ рти; о. (запертое на крючок) –
відщіб[п]а́ ти, відщеб[п]ну́ ти.
Отпломбирование – відпломбо́ вування, відпломбува́ ння.
Отпломбированный – відпломбо́ ваний.
Отпломбировывать, -ровать – відпломбо́ вувати, відпломбува́ ти.
Отплывание – відплива́ ння.
Отплывать, -лыть – відплива́ ти, відпливти́.
Отплытие – відплиття́ .
Отполированный – ви́полірований.
Отполировывание, -вка – ви́ поліро́ вування, ви́полірування.
Отполировывать, -ровать – виполіро́ вувати, ви́полірувати.
Отпорность (земли) – відпі[́о]рність (-ности); о. (конструкции) – відпру́ жність (-ности).
Отпорный (о земле) – відпі[о́ ]рни́й; о. (конструкции) – відпру́ жний.
Отпоть (потение стен) – спітніл ́ ість (-лости).
Отправитель, электр. – виря́ дник (-ка).
Отправительный, электр. – відрядни́ й.
Отправка – виряджа́ ння, відря́ дження; о. (грузов) – посила́ ння.
Отправление (поезда) – вируша́ ння; о. (кем-либо поезда) – ви́ряд, виряджа́ ння.
Отправлять, -вить – виряджа́ ти, ви́рядити; о. (товари по жел. дороге) – посила́ ти,
посла́ ти.
Отправленный (о поезде) – ви́ряджений; о. (о товаре) – по́ сланий.
Отправляющийся (поезд) – вирушни́ й.
Отправной – вихідни́ й.
Отпруженный (о запруде) – розга́ чений.
Отпруживание (запруды) – розга́ чування, розга́ чення. .
Отпруживать, -дить – розга́ чувати, розгати́ти.
Отпрыск (жилы), горн. – па́ рость (-сти), па́ росток (-тка).
Отпускание, отпуск (стали) – відгарто́ вування, відгартува́ ння; о. (энергии) – видава́ ння,
вида́ ння; о. (послабление) – попуска́ ння, попу́ щення; о. (магнитом) – відпуска́ ння, від ́ пуск
(-ку).
Отпускать, -стить (сталь) – відгарто́ вувати, відгартува́ ти; о. (энергии) – видава́ ти, ви́ дати;
о. (послаблять) – попуска́ ти, попусти́ти; о. (о магните) – відпуска́ ти, відпусти́ти.
Отпускной – відпускни́ й; о. порт – вивізни́ й порт (-ту).
Отпущенный (о стали) – відгарто́ ваний; о. (послаблен.) – попу́ щений.
Отпыленный, бум. – знепи́лений.
Отпыливание (тряпья) – знепи́лювання, знепи́лення.
Отпыливать, -лить – знепи́ лювати, знепили́ти.
Отрабатывать, -ботать (о паре, масле) – спрацьо́ вувати, спрацюва́ ти.
Отработанный пар – спрацьо́ вана па́ ра.
Отражаемость – відби́ваність (-сти).
Отражаемый – відби́ваний.
Отражатель – відбива́ ч (-ча́ ); о. зеркальный – в. люстрови́ й; о. полушаровой – в.
півкуля́ стий.
Отражательный – відбивни́й; о. способность – відби́вність (-ности).
Отражать, -зить, -ся – відбива́ ти, відби́ти, -ся; о. (о свете) – відсвіч ́ увати, відсвіти́ти, -ся;
о. (о звуке) – відгу́ кувати, відгукну́ ти.
Отражающий – відбивни́ й.
Отражение – відбива́ ння, відбиття́ , відби́ток (-тку); о. (отблеск, отсвет) – від ́ світ (-ту); о.
(звука) – від́ гук (-ку).
Отраженный – відби́тий.
Отрез – відріз́ (-зу), пере́ різ (-зу); о. плужный – чересло́ .
Отрезанный – відріз́аний.
Отрезной – відрізни́й; о. машина – маши́на відріза́ льна.
Отрезок – відти́нок (-нку).
Отрезочно-переборочный (цех) – відріз́увально-перебира́ льний.
Отрезывание – відріз́ування, відріза́ ння.
Отрезывать, -зать – відріз́увати, відріза́ ти.
Отрезчик, стекл. – відріз́увач (-ча).
200
Словник технічної термінології
201
Словник технічної термінології
202
Словник технічної термінології
203
Словник технічної термінології
204
Словник технічної термінології
205
Словник технічної термінології
206
Словник технічної термінології
207
Словник технічної термінології
208
Словник технічної термінології
Парозапорный – парозапірни́й.
Пароизмеритель, паромер – паромір ́ (-ра).
Пароизмерительный – паромір ́ чий.
Пароконный – парокін ́ ний.
Паром – поро́ н (-на); п. железно-дорожный – п. залізни́чний; п. мостовой – п. мостови́й.
Паромер – паромір ́ (-ра).
Паромерный – паромір ́ чий.
Паромный – пороно́ вий.
Паромщик – поро́ нник (-ка).
Паронагреватель – паронагрівни́ к (-ка).
Паронагревательный – паронагрівни́й.
Паронепроницаемость – паронепрони́ кливість (-вости).
Паронепроницаемый – паронепрони́ кливий.
Парообразный – парува́ тий.
Парообразование – парува́ ння, паротво́ рення; п. бурное – п. бурхли́ве; п. быстрое – п.
швидке́ ; п. медленное – п. повіл ́ ьне; п. мгновенное – п. миттьове́ ; п. удельное – п. пито́ ме.
Парообразовательный – паротво́ рчий; п. способность – паровида́ тність (-ности).
Пароотводный – паровідвідни́й.
Пароочиститель – парочи́сник (-ка); п.-резак, с.-х. – п.-різа́ к (-ка).
Пароочистительный – парочи́сний.
Пароперегреватель – пароперегрівни́к (-ка).
Пароперегревательный – пароперегрівни́ й.
Паропривод – пароповідня́ .
Пароприводный – пароповідне́ вий.
Пароприемник – пароприйма́ ч (-ча́ ).
Пароприемный – пароприйма́ льний.
Паропровод – паропро́ від (-вода).
Паропроводный – паропроводо́ вий.
Паропроизводительность – паровида́ тність (-ности).
Паропроизводительный – паровида́ тний; п. способность – паровида́ тність (-ности).
Парораспределение – паророзпо́ діл (-лу); п. (процесс) – паророзподіля́ ння,
паророзподіл ́ ення; п. вентильное – п. венти́льний; п. золотниковое – п. сувако́ вий; п.
катарактное – п. катара́ ктний; п. клапанное – п. хлипако́ вий; п. краковое – п. ґрантови́й;
п. переменное – п. змін ́ ний; п. шиберное – п. заслінко́ вий.
Парораспределитель – паророзподіл ́ ьник (-ка).
Парораспределительный – паророзподіл ́ ьчий. .
Парорасширение – паророзши́рювання, паророзши́рення.
Парорасширитель – паророзши́рник (-ка).
Парорасширительный – паророзширни́й.
Паросиловая установка – паросило́ вня.
Парособиратель – парозбір ́ ник (-ка).
Парособирательный – парозбір ́ чий.
Пароструйный – пароструми́нний.
Паропросушительный – паросу́ шний.
Паросушитель – паросу́ шник (-ка).
Паротурбинный – паротурбін ́ ний.
Пароход – паропла́ в (-ва); п. буксирный – п. галівни́ й; п. быстроходный – п.
швидкопла́ вний; п. винтовой – п. ґвинтови́й; п. грузовой – п. ванта́ жний; п. колесный – п.
колісни́ й; п. пассажирский – п. пасажи́рний; п. тихоходный – п. тихопла́ вний; п.
турбинный – п. турбін ́ ний; п.-рефрижератор – п.-холодни́к (-ка).
Пароходный – паропла́ вний; п. сообщение – паропла́ вство; п.-паромный – паропла́ вно-
пороно́ вий.
Пароходовладелец – пароплавовла́ сник (-ка).
Пароходовладельческий – пароплавовла́ сницький.
Пароходостроительный – пароплавобудівни́й.
Пароходство – паропла́ вство.
Парочка (ниток основы), текст. – цвист (-ту).
Партия – па́ ртія; п. (грузов, вагонов) – гурт (-ту); п. изыскательная – па́ ртія вишуко́ ва.
Парус – вітри́ло; п. косой – в. ко́ се, косе́ ць (-сця́ ); паруса поднять – вітри́ла розпусти́ти; п.
подобрать, убрать – в. зібра́ ти.
209
Словник технічної термінології
Парусина – паруси́на.
Парусинный – парусино́ вий.
Парусить – підставля́ ти під віт́ер.
Парусник – вітри́льник (-ка).
Парусносомкнутый свод – полувітри́льне склепін ́ ня.
Парусный – вітри́льний; п. мастерская – вітри́льня.
Парусность – вітри́льність (-ности).
Парфюмер – парфуме́ р (-ра).
Парфюмерия – парфуме́ рія.
Парфюмерный – парфуме́ рний; п. дело, искусство – парфуме́ рство; п. завод –
парфуме́ рня.
Парциальный – парція́ льний, частко́ вий.
Парча, текст. – парча́ ; п. (серебряная) – альтемба́ с (-су).
Парчевой – парчови́ й; п. (из сереб. парчи) – альтембасо́ вий.
Парящий полет, авио – літ (ле́ ту) пла́ вом; п. спуск – спуск (-ку) пла́ вом.
Пасбург (суш. апппарат) – па́ сбург (-га).
Пасмо – па́ смо; 5 и 10 пасм – мохта́ ль (-ля́ ); 1–10 пасма (3 нитпки) – чи́сниця; 20 или 25
пасм – півміт́ок (-тка);. 40 или 50 пасм – міт́ок (-тка).
Пас (приводн. ремень) – пас (-са).
Пасс (лент. транспортер) – пас (-са).
Пассажир – пасажи́р (-ра).
Пассажирский – пасажи́рний.
Пассет, текст. – ніж (ножа́ ) набира́ льний.
Пассивность – паси́вність (-ности).
Пассивный – паси́вний.
Паста – па́ ста.
Пастирование – пастува́ ння, пасто́ вання.
Пастированный – пасто́ ваний.
Пастировать – пастува́ ти.
Пасынок (в речных барках) – щогли́на, обіч ́ ник (-ка).
Патока (сахарная, из меду) – па́ тока; п. (из свеклы) – ме[а]ля́ са (-су); п. кормовая – м.
годіве́ льний; п. рафинадная – п. рафіна́ дний; п. тростниковая – па́ тока трости́нна.
Патокообразование – патокотво́ рення.
Патокообразователь – патокотвір ́ ник (-ка).
Патрон – патро́ н (-на); п. (для вставл. свечей) – свічни́ к (-ка́ ); п. двухплашечный – патро́ н
двоплатівко́ вий; п. жестяный – п. бляша́ ний; п. зарядный – набій ́ (-бо́ ю); п. коловоротный
– п. коло́ ворітний; п. ламповый – п. лямпо́ вий; п. поводковый (ток. станка) – п.
повідко́ вий; п. пороховой – набій ́ порохови́ й; п. предохранительный – патро́ н запобіж ́ ний;
п. самоцентрирующий – п. самоцентрів́ний; п. свердловой – п. свердлови́ й; п. токарный –
п. тока́ рський; п. универсальный – п. універса́ льний; п. фотографический – п.
фотографіч ́ ний; п. холостой, воен. – набій́ сліпи́й; п. центровой – п. осередко́ вий; п.
чашечный – п. чашкови́ й.
Патронный – патроно́ вий; п. (о зарядн. патроне) – набїй ́ ний.
Патрубок – па́ трубок (-бка); п. вставной – п. уставни́й; п. отливной – п. виливни́ й; п.
паропускной – п. паровпускни́й; п. паровыпускной – п. паровипускни́ й; п. соединительный
– п. злучни́ й.
Паузить – лихтува́ ти.
Паузок (речн. судно) – шуга́ лія.
Паутина – павути́ на.
Паутинная нить – павути́ нна ни́тка, павути́на.
Пахотное орудие – о́ рне знаря́ ддя.
Пахучесть – запа́ шність (-ности).
Пахучий – запашни́й.
Пачка – па́ чка; (пакет) вагонов – гурт ваго́ нів.
Паяльник (инструм.) – лют(ів)ни́к (-ка́ ); п., паяльщик – люта́ р (-ря́ ); п. газовый – лютни́к
газо́ вий; п. молоткообразный – л. молоткува́ тий; п. остроконечный – л. гостроно́ сий; п.
электрический – л. електри́чний.
Паяльница – лютівни́ця.
Паяльный – лютува́ льний; п. трубка – лютів́ка; п. т. (у трубочистов) – клю́хта; п.
отделение, мастерская – лютува́ льня.
210
Словник технічної термінології
211
Словник технічної термінології
212
Словник технічної термінології
п. (переставлять) – переставля́ ти, переста́ вити; п. (на камень), литогр. – перебива́ ти,
переби́ти.
Переводник, горн. – перевідни́к (-ка).
Переводный, -ной – перевідни́й; п. (бумага, картинка) – перебивни́ й; п. (передвижной) –
пересувни́ й; п. (переставляемый) – переставни́й; п. множитель (счетчик) – перехідни́й
мно́ жник (-ка).
Перевоз – перевіз́ (-во́ зу).
Перевозбуждать, -дить – перезбу́ джувати, перезбуди́ти.
Перевозбуждение, электр. – перезбу́ джування, перезбу́ дження.
Перевозбужденный, электр. – перезбу́ джений.
Перевозить, -везти, -ся – перево́ зити, переве́ зти, -ся.
Перевозка – перевезін ́ ня, перевіз́ (-возу).
Перевозочный – перевізни́й.
Перевозчик – перевізни́к (-ка́ ).
Переворачивание – переверта́ ння, переве́ рнення; п. (на изнанку) – перелицьо́ вування,
перелицюва́ ння; п. (опрокидывание) – перекида́ ння, переки́ нення.
Переворачивать, -тить, -ся – переверта́ ти, переверну́ ти; п. (на изнанку) –
перелицьо́ вувати, перелицюва́ ти; п. (опрокидывать) – перекида́ ти, переки́ нути.
Переворот (на крыло), авио – пере́ верт (-ту).
Перевороченный – переве́ рнутий; п. (на изнанку) – перелицьо́ ваний; п. (опрокинутый) –
переки́нутий.
Перевязанный – перев’я́ заний; п. (о чулках, сети) – перепле́ тений.
Перевязка – пере́ в’язь (-зи); (процесс) – перев’я́ зування, в’яза́ ння; п. готическая – п.
готи́чна; п. каменная – п. кам’яна́ ; п. крестовая – п. навхресна́ ; п. механическая – п.
механіч ́ на; п. многоугольная – п. многоку́ тна; п. наружная – п. зо́ внішня; п. трубная – п.
дима́ рна; п. узорная, -стая – п. візерунча́ ста; п. фигурная – п. фігу́ рна.
Перевязочный, – в’яза́ льний.
Перевязывание – перев’я́ зування, перев’яза́ ння; п. (о чулках, сети) – перепліта́ ння,
перепле́ тення.
Перевязывать, -зать – перев’я́ зувати, перев’яза́ ти; п. (о чулках, сети) – перепліта́ ти,
переплести́.
Перевязь – пере́ в’язь (-зи).
Перегазирование – перегазо́ вування, перегазува́ ння.
Перегазированный – перегазо́ ваний.
Перегазировать – перегазо́ вувати, перегазува́ ти.
Перегар – перега́ р (-ру).
Перегашивать, -сить – зага́ шувати, загаси́ти; п. (известь) – перелюсо́ вувати,
перелюсува́ ти.
Перегиб – переги́н (-ну).
Перегибание – перегина́ ння, перегнуття́ .
Перегибать, -гнуть, -ся – перегина́ ти, перегну́ ти, -ся.
Переглаженный – перегла́ джений; п. (утюгом) – перепрасо́ ваний.
Переглаживание – перегла́ джування, перегла́ дження; п. (утюгом) – перепрасо́ вування,
перепрасува́ ння.
Переглаживать – перегла́ джувати, перегла́ дити; п. (утюогом) – перепрасо́ вувати,
перепрасува́ ти.
Перегнанный – пере́ гнаний.
Переговорный (о трубе, телефоне) – розмо́ вний.
Перегон (расстояние) – перегін ́ (-го́ ну); п., п-ка, хим. – переганя́ ння, дестилюва́ ння; п.
задерживающий – п. затримни́ й; п. легкий – п. легки́ й; п. нормально-открытый – п.
норма́ льно-відкри́тий; п. свободный – п. віл ́ ьний; п. тракционный – п. тяглови́й; п.
трудный – п. важки́й.
Перегонка, дистиллирование – переганя́ ння, дестиля́ ція; п. сухая – п., д. суха́ .
Перегонный, -ночный – перегін ́ ний; п. сосуд, куб – ле́ мбик (-ка); п. банкаброш – сере́ дній,
перегін́ ний банкабро́ ш (-ща).
Перегонщик – перегін ́ ник (-ка).
Перегоняемый – перего́ нюваний, дестилюва́ ний.
Перегонять, -гнать – переганя́ ти, перегна́ ти, дистилюва́ ти.
Перегораживание – перегоро́ джування, перегоро́ дження; п. (веревкой) – перепина́ ння; п.
(колышками) – перетика́ ння.
213
Словник технічної термінології
214
Словник технічної термінології
215
Словник технічної термінології
216
Словник технічної термінології
217
Словник технічної термінології
218
Словник технічної термінології
219
Словник технічної термінології
220
Словник технічної термінології
221
Словник технічної термінології
222
Словник технічної термінології
223
Словник технічної термінології
Перетирать, -тереть, -ся – перетира́ ти, перете́ рти, -ся; п -ся (о массе) – поте́ ртися.
Перетирка – перетира́ ння; п. сплошная (стен) – п. зага́ льне.
Перетлевание – перетліва́ ння; п. (сгнивание дерева) – перетруха́ ння, перетру́ хнення; п.
(кожи) – перебутля́ віння.
Перетлевать, -леть – перетліва́ ти, перетліт́и; п. (истлевать, перегнивать) – перетруха́ ти,
перетру́ хнути; п. (о коже) – перебутля́ віти.
Перетлелый – перетліл ́ ий; п. (о перегнившем дереве) – перетру́ хлий; п. (о коже) –
перебутля́ вілий.
Перетопка, -тапливание – перето́ плювання, перето́ плення.
Перетопки (от воска) – ви́топки (-ків); п. (от сала) – ви́шкварки (-рок).
Переточка, переток, текст. – пере́ ти(ч)ка.
Перетравить, техн. – перещави́ти.
Перетравленный – переща́ влений.
Перетравливание, техн. – переща́ влювання, переща́ влення.
Перетягивание – перетяга́ ння, перетя́ гнення.
Перетягивать, -тянуть, -ся – перетя́ гувати, перетягти́ , -ся.
Перетяжка – перетяга́ ння, пере́ тяг (-гу).
Перетяжной – перетяжни́й.
Перетянутый – перетя́ гнений.
Переугливание – переву́ глювання, переву́ глення.
Переулок – зау́ лок (-лка); п. (глухой) – за́ зубень (-бня).
Переупакованный – перепако́ ваний.
Переупаковка – перепако́ вування, перепакува́ ння.
Переупаковывать, -ковать – перепако́ вувати, перепакува́ ти.
Переустраивать, -роить – перебудо́ вувати, перебудува́ ти.
Переустроенный – перебудо́ ваний. Переустройство – перебудо́ ва; п. (процесс) –
перебудо́ вування, перебудува́ ння.
Переутюженный – перепрасо́ ваний.
Переутюживание – перепрасо́ вування, перепрасува́ ння.
Переутюживать, -жить – перепрасо́ вувати, перепрасува́ ти.
Перехватывание, текст. – перейма́ ння, перейняття́ .
Перехватывать, -тить, текст. – перейма́ ти, перейня́ ти.
Перехваченный (об узоре) – перейня́ тий.
Переход – перехід ́ (-хо́ ду); п. вредный – п. шкідни́й; п. плавный – п. плавки́ й.
Переходить, -йти – перехо́ дити, перейти́.
Переходной, -ный – перехідни́й; п. (относящийся ко времени: период, тип болота) –
переходо́ вий; п. дорога, тропинка – сте́ жка; п. накладка – злучна́ на́ кладка; п. подушка –
переїзни́й під́ кладень (-дня).
Перехолаживание – перехоло́ джування, перехоло́ дження; п. (дутьем) – пересту́ джування,
пересту́ дження.
Перехолаживать, -дить – перехоло́ джувати, перехолоди́ти; п. (дутьем) – пересту́ джувати,
перестуди́ти.
Перехоложенный – перехоло́ джений; п. (дутьем) – пересту́ джений .
Перецеженный – перецід ́ жений.
Перецеживание – перецід ́ жування, перецід
́ ження.
Перецеживать, -дить, -ся – перецід ́ жувати, переціди́ти, -ся.
Перечеканенный – перекарбо́ ваний.
Перечеканивание, -нка – перекарбо́ вування, перекарбува́ ння.
Перечеканивать, -нить – перекарбо́ вувати, перекарбува́ ти.
Перечень – пере́ лік (-ліку).
Перечерканный – поперекре́ слюваний.
Перечеркивание – перекре́ слювання, перекре́ слення.
Перечеркивать, -кнуть – перекре́ слювати, перекре́ слити.
Перечеркнутый – поперекре́ слений.
Перечерненный – перечо́ рнений.
Перечернивание – перечо́ рнювання, перечо́ рнення.
Перечернивать, -нить – перечо́ рнювати, перечорни́ти.
Перечерчивание – перерисо́ вування, перерисува́ ння.
Перечерченный – перерисо́ ваний.
Перечерчивать, -тить – перерисо́ вувати, перерисува́ ти.
224
Словник технічної термінології
225
Словник технічної термінології
226
Словник технічної термінології
227
Словник технічної термінології
228
Словник технічної термінології
229
Словник технічної термінології
230
Словник технічної термінології
231
Словник технічної термінології
232
Словник технічної термінології
233
Словник технічної термінології
Площадка – майда́ нчик (-ка); п. (вагона) – ґа́ нок (-нку); п. (искусств. возвыш. место) –
поміс́т (-мо́ сту); п. (лестницы), стр. – площи́ нка; п. (телега) – площа́ дка; п.
бремсберговая – м. бремсберго́ вий; п. грязевая – м. шлямови́й; п. носовая (в судах) –
поміс́т носови́й; п. погрузочная – п. ванта́ жний; п. подферменная – площи́ нка підзвязне́ ва;
п. приемная, гор. – поміс́т прийма́ льний.
Площадной – майда́ нний, площи́ нний.
Площадь – майда́ н (-ну); п. геом. – пло́ ща, площина́ ; п. архитектурная – м. архітекту́ рний;
п. заболоченная – п. заболо́ тнена, зболотніл ́ а; п. узловая – майда́ н вузлови́й; п. отбивать –
пло́ щу відміря́ ти.
Плуг – плу́ г (-га); п. беспередковый – п. безколішне́ вий; п. безрычажный – п. безва́ жільний;
п. висячий – п. висни́й; п. двухкорпусный – п. двоко́ рпусний; п. дисковый – п. кружа́ льний;
п. дренажный – п. дрена́ жний; п. ездовой – п. їздови́ й; п. многокорпусный – п.
многоко́ рпусний; п. моторный – п. моторо́ вий; п. оборотный – п. оберто́ вий; п.
передковый – п. колішне́ вий; п. полупередковый – п. півколішне́ вий; п. райольный – п.
глибокоо́ рний; п. рамный – п. ра[я]мови́й; п. снегоочистительный – п. снігочи́сний; п.
тракторный – п. тра́ кторний; п. трехкорпусный – п. трико́ рпусний; п. фискарский – п.
фіска́ рський; п. четырехкорпусный – п. чотирико́ рпусний; п.-картофелекопатель – п.-
картоплекопа́ ч (-ча́ ); п.-рухадло – п. рухадло́ вий; п.-самоход – п. самохід ́ ний; плугом
пахать – плу́ жити, ора́ ти.
Плуговой – плугови́й.
Плужник, лемех – леміш ́ (-меша́ ); п. (пахарь) – плуга́ тар (-ря).
Плужный – плугови́й; п. завод – плуга́ рня; п. отрез – чересло́ .
Плунжер, ныряло – пурна́ ч (-ча́ ).
Плунжерный – пурначе́ вий.
Плывун – пливу́ н (-на́ ).
Плывучесть – пли́вкість (-кости).
Плывучий – пливки́й; п. песок – пливу́ н (-на́ ).
Плыть – пливти́, пли́сти́.
Плюсование, текст. – жмакува́ ння, жмако́ вання.
Плюсовать – жмакува́ ти.
Плюсовка (аппарат) – жмаків́ка.
Плюш – плюш (-шу).
Плюшевой – плюше́ вий.
Плющение – плющін ́ ня, плю́щення.
Плющенный – плю́щений.
Плющильный – плющи́льний; п. машина – плюща́ рка.
Плющильня – плющи́ льня; п., прокатный завод – вальця́ рня.
Плющильщик – плющій ́ (-щія́ ).
Плющить – плю́щити.
Пневматик, авто – пневма́ тик (-ка).
Пневматика – пневма́ тика.
Пневматический – пневмати́чний.
Пневмометр – пневмоме́ тер (-тра).
Пневой – пенькови́й.
Пнистый – пенькува́ тий.
По маякам (в отвес), стр. – під сторожки́ .
По направлению часовой стрелки – за годи́ нником.
По створу – на простеці.́
Побежалость – мінли́вість (-вости).
Побежалый (цвет) – мінли́вий.
Побеленный – побіл ́ ений; п. (известью) – повапно́ ваний.
Побелить – побіли́ти, ви́білити; п. (известью) – повапни́ти.
Побелка (предмет) – по́ біл (-лу); п. (процесс) – біл ́ ення, побіл ́ ення; п. (известью) –
вапнува́ ння, вапно́ вання.
Побережный – побере́ жний.
Побережье – побере́ жжя; п. (поречье) – поріч ́ чя, узріч́ чя; п. (морское) – узмо́ р’я, помо́ р’я.
Побледнелый, техн. – збля́ клий.
Побледнеть, техн. – збля́ кнути.
Поблескивание – по(б)ли́скування.
Поблескивать – по(б)ли́скувати.
234
Словник технічної термінології
235
Словник технічної термінології
236
Словник технічної термінології
237
Словник технічної термінології
238
Словник технічної термінології
Подгребание – підгріба́ ння, підгре́ бення; п. (горячих углей) – підгорта́ ння; п. (веслами) –
веслува́ ння.
Подгребать – підгріба́ ти, підгребти́ ; п. (веслами) – веслува́ ти; п. (угли) – підгорта́ ти,
підгорну́ ти.
Подгрунтованный – підґрунто́ ваний.
Подгрунтовывать, -товать – підґрунто́ вувати, підґрунтува́ ти.
Подгрядильник – підграділ ́ ьник (-ка).
Поддалбливание – піддо́ вбування, піддовба́ ння.
Поддалбливать, -бать – піддо́ вбувати, піддовба́ ти.
Поддвигание – підсува́ ння, підсу́ нення; п. (ближе к чему) – присува́ ння, прису́ нення.
Поддвигать – підсува́ ти, підсу́ нути; п. (ближе к чему) – присува́ ти, прису́ нути.
Поддвинутый – підсу́ нутий; п. (ближе к чему) – прису́ нутий.
Поддевание (напр., крючком) – зачіпа́ ння.
Поддевать, -деть – зачіпа́ ти, зачепи́ти.
Подделанный (под что-либо) – підбармо́ ваний; п. (о продуктах) – підро́ блений,
зфальсифіко́ ваний.
Подделка (поддел. вещь) – підро́ бка; п. (подд. продукт) – підро́ бка, фальсифіка́ т (-ту).
Подделывание, -лка – підбармо́ вування, підбармува́ ння; п. (о продуктах) –
підро́ блювання, підро́ блення, фальсифікува́ ння, фальсифіко́ вання.
Подделыватель – підро́ бник (-ка), фальсифіка́ тор (-ра).
Подделывать, -делать – (под что-либо) – підбармо́ вувати, підбармува́ ти; п. (о продуктах)
– підро́ блювати, підроби́ти, фальсифікува́ ти, зфальсифікува́ ти.
Поддельность – підро́ бленість (-ности).
Поддельный – підро́ блений.
Поддельщик – підро́ бник (-ка); фальсифіка́ тор (-ра).
Поддергивание – підсми́ кування.
Поддергивать, -нуть – підсми́ кувати, підсмикну́ ти.
Поддержанный – підтри́ маний.
Поддерживать, -жать – підтри́мувати, підтри́мати.
Поддерживающий – підтримни́ й; п. слой (фильтра) – під ́ шар (-ру).
Поддержка – підтримни́к (-ка́ ); п. (процесс) – підтри́мування підтри́мання.
Поддирать – піддира́ ти.
Поддон, поддонник – підде́ ння, піддни́ще; п., блюдо (для нижн. жернова) – стябло́ .
Поддувало – піддува́ ло.
Поддувать, -дуть – піддима́ ти, підду́ ти.
Поддуга (в своде) – підду́ жжя.
Под’езд – під’їз́д (-ду); п. (крыльцо) – ґа́ нок (-нку).
Под’ездной – під’їзни́й, під’їздо́ вий; п. (крыльцовый) – ґанкови́й.
Под’езжание – під’їджа́ ння.
Под’езжать, под’ехать – під’їжджа́ ти, під’їзди́ти, під’їх́ати.
Под’езжий – під’їзни́й; п. крыльцо – ґа́ нок (-нку).
Поделка – ви́ріб (-робу).
Поделочный – виробко́ вий, вирібни́й.
Под’ем (поднимание) – підійма́ ння; п. (воды в реке) – прибува́ ння, прибуття́ ; п.
(возвышение) – під ́ няток (-тка); п. (высота, напр., бабы) – підняття́ ; п. (отлогая возвыш.) –
узвіз́ (-во́ зу); п. (водной поверх. на гору) – підне́ сення; п. (ворот в мельнице) – бара́ н (-на́ );
п. (сапога) – підбиття́ ; п. (ухват) – рога́ ч (-ча́ ); п. (мера, высота на сколько поднято) –
підви́щення; п., тип. – го́ рстка; п. вредный – під ́ няток шкідни́й; п. господствующий – п.
перева́ жний; п. дифференциальный – п. диференція́ льний; п. затяжной – п. затяжни́й; п.
колошниковый – підо́ йма до засипно́ го отво́ ру; п. мельничный – бара́ н млинови́ й; п.
механический – підійма́ ння механіч ́ не; п. неполный (воды) – підви́щення непо́ вне; п.
полевой, с.-х. – під ́ няток польови́й; п. предельный – п. грани́чний; п. ручной – підійма́ ння
ручне́ ; п. сосредоточенный – під ́ няток зосере́ джений; п. сплошной – п. неперери́вний.
Под’емистый (о судах: много поднимающий, поместител’ный) – містки́й; п. (о сапогах с
большим под’емом) – зазо́ [у́ ]вистий; п. (о ферме) – вигина́ стий.
Под’емка – підійма́ ння, підняття́ .
Под’емник – підо́ йма; п. гидравлический – п. гідравліч ́ на; п. грузовой – п. ванта́ жна,
вантагопідо́ йма; п. колошниковый – п. до засипно́ го о́ твору; п. наклонный – п. похи́ ла; п.
паровой – п. парова́ ; п. пассажирский – п. пасажи́рна; п. ручной – п. ручна́ ; п.
электрический – п. електри́чна, електропідо́ йма.
239
Словник технічної термінології
240
Словник технічної термінології
241
Словник технічної термінології
Подлипчивый – підли́пливий.
Подлипший – підли́ плий.
Подмагниченный – підмагнето́ ваний.
Подмагничивание – підмагнето́ вування, підмагнетува́ ння.
Подмагничивать, -гнитить – підмагнето́ вувати, підмагнетува́ ти.
Подмаз, подмазник (для дегтя, масла и т. д.) – квач (-ча́ ); п. (для глины) – віх́оть (-хтя).
Подмазанный – підма́ заний; п. (маслом) – підма́ щений.
Подмазывание – підма́ зування, підма́ зання; п. (маслом) – підма́ щування, підма́ щення.
Подмазывать, -зать – підма́ зувати, підма́ зати; п. (маслом) – підма́ щувати, підмасти́ти.
Подмазчик – мазій ́ (-зія́ ); п., смазчик – мастіл ́ ьник (-ка).
Подмастерье – підма́ йстер (-тра́ ); п. (у портного) – кравчу́ к (-ка́ ); п. (у сапожника) –
шевчу́ к (-ка́ ); п. (у бочара) – бондарчу́ к (-ка́ ); п. (у пекаря) – пекарчу́ к (-ка́ ); п. (у шорника) –
лимарчу́ к (-ка́ ).
Подматывание – підмо́ тування, підмота́ ння.
Подматывать, -мотать, -ся – підмо́ тувати, підмота́ ти, -ся.
Подмачивание – підмо́ чування, підмо́ чення.
Подмачивать, -мочить, -ся – підмо́ чувати, підмочи́ти, -ся.
Подмащивание – підмо́ щування, підмо́ щення; п. (камнем мостовой) – підбруко́ вування,
підбрукува́ ння.
Подмащивать, -стить – підмо́ щувати, підмости́ти; п. (камнем мостов.) – підбруко́ вувати,
підбрукува́ ти.
Подмездрина – плена́ .
Подмельничный – підмлино́ вий.
Подмененный – підмін ́ ений.
Подменивание – підмін ́ ювання, підмін ́ ення.
Подменивать, -нить – підмін ́ ювати, підміни́ти.
Подменный – підмін ́ ний.
Подмерзание – підмерза́ ння.
Подмерзать, -знуть – підмерза́ ти, підме́ рзнути.
Подмерзлый – підме́ рзлий.
Подмесь – при́мішка, до́ мішка.
Подметальщик, -щица – підміта́ льник (-ка), підміта́ льниця.
Подметание – підміта́ ння.
Подметанный – підки́нутий; п. (подшитый) – підсте́ бнутий; п. (белыми нитками) –
нажи́влений.
Подметать, -мести – підміта́ ти, підмести́.
Подметенный – підме́ тений.
Подметка – підміта́ ння, підме́ тення; п. (в сапогах) – підме́ ток (-тка).
Подметный – підкидни́й.
Подметочный – підметко́ вий.
Подметывание – підкида́ ння, підки́дання; п. (подшивание) – підстьо́ бування, підстьоба́ ння;
п. (белыми нитками) – наживля́ ння, нажи́влення.
Подметывать, -тнуть – підкида́ ти, підки́нути; п. (подшивать) – підстьо́ бувати,
підстебну́ ти; п. (белыми нитками) – наживля́ ти, наживи́ти.
Подмешанный – підміш ́ аний; п. (о жидкости) – підколо́ чений.
Подмешивание – підміш ́ ування, підміша́ ння; п. (о жидкости) – підколо́ чування,
підколо́ чення.
Подмешивать, -шать – підміш ́ увати, підміша́ ти; п. (о жидкости) – підколо́ чувати,
підколоти́ти.
Подмога – припу́ тина, припу́ сниця; п. (размостки под сводом) – під ́ пірка.
Подмоклый – підмо́ клий.
Подмолаживание (пива) – підсоло́ джування, підсоло́ дження.
Подмоложивать, -лодить (пиво, квас) – підсоло́ джувати, підсолоди́ти.
Подмоложенный (пиво, квас) – підсоло́ джений.
Подмораживание – підморо́ жування, підморо́ ження.
Подмораживать, -розить – підморо́ жувати, підморо́ зити.
Подмороженный – підморо́ жений.
Подмосты, -мостки – під ́ мостки (-ток); п. (леса) – ришто́ вання; п. (театральные) – кін
(ко́ ну); п. легкие – п. легкі́; п. мельничные – п. млинові́; п. об’емлющие – п. обхопні́; п.
плавучие – п. плавні́; п. передвижные – п. пересувні́; п. приставные – п. приставні.́
242
Словник технічної термінології
243
Словник технічної термінології
244
Словник технічної термінології
245
Словник технічної термінології
246
Словник технічної термінології
247
Словник технічної термінології
248
Словник технічної термінології
249
Словник технічної термінології
250
Словник технічної термінології
251
Словник технічної термінології
252
Словник технічної термінології
253
Словник технічної термінології
254
Словник технічної термінології
255
Словник технічної термінології
здобу́ ти.
Получение – оде́ ржування, оде́ ржання, дістава́ ння, діста́ ння; п. (добывание) – здобува́ ння,
здобуття́ .
Полученный – оде́ ржаний; п. (добытый) – здобу́ тий.
Получетный – півпари́стий.
Получистый – півчи́стий; п. доска – обзе́ лка.
Получулок – півпанчо́ ха.
Полушарие – півку́ ля.
Полушаровой – півкуля́ стий, півкульови́й.
Полушелковый – півшовко́ вий.
Полушерстяной – півшерстяни́й; п. (из овечьей, козьей шерст.) – піввовня́ ний.
Полушерсть – пів[полу]ше́ рсть (-ти); п. (овечья, козья) – півво́ вна.
Полуширота – півширина́ .
Полушлюз – піво́ пуст (-та), полушлю́з (-за).
Полуштаб, стол. – писа́ нок (-нка).
Полушторная кассета – напівроле́ тна касе́ та.
Полуэтаж – півпо́ верх (-ху).
Полуэтажный – півповерхо́ вий.
Полуядровый (о мыле) – полуядро́ вий.
Полы (оградит. быки) – сторожки́ (-жків́).
Полый – ду́ тий, порожни́стий; п. вода – водопіл ́ (-по́ лу); п., открытый шов – відкри́те шво.
Полымя – по́ лум’я.
Пользование – користува́ ння, користа́ ння.
Пользоваться – корист(ув)а́ тися, скорист(ув)а́ тися.
Полюс – по́ люс (-са); п., геогр. – бігу́ н (-на́ ); п. выступающий – п. витични́й; п. добавочный,
дополнительный – п. додатко́ вий; п. магнитный – п. магне́ тний; п-са одноименные – п-си́
однойме́ нні; п-са разноименные – п-си́ різнойме́ нні; п. северный – п. північ ́ ний; п. южный
– п. півде́ нний.
Полюсность – по́ люсність (-ности).
Полюсный – полюсо́ вий, по́ люсний; п. бумага – полюсозна́ чний папір ́ (-пе́ ру).
Поля (шляпы) – кри́си (крис).
Поляризатор – поляриза́ тор (-ра).
Поляризационный – поляризацій ́ ний.
Поляризация – поляриза́ ція.
Поляризованный – поляризо́ ваний.
Поляризовать – поляризува́ ти.
Поляризующий – поляризува́ льний.
Полярность – поля́ рність (-ности).
Полярный – поля́ рний.
Помада – пома́ да.
Помадница – пома́ дниця.
Помадный – помадо́ вий.
Помащивать, -мостить – мости́ти, помости́ти; п. (камнем мостовую) – брукува́ ти,
побрукува́ ти; п. (досками) – вистила́ ти, ви́слати.
Померанцевый (цвет) – помаранче́ вий.
Помес – за́ міс (-су).
Поместительность – укла́ дистість (-тости).
Поместительный – укла́ дистий.
Пометка – по́ значка.
Пометанный (о петле) – обки́даний.
Пометывать, -метать – обкида́ ти, обки́дати.
Помечать, -тить – познача́ ти, позначи́ти.
Помеченный – позна́ чений.
Помешанный – поміш ́ аний.
Помешивать, -шать – міша́ ти, поміша́ ти.
Помещаемый – у[в]міщ ́ уваний.
Помещать, -стить – місти́ти, помісти́ти, у[в]міща́ ти, у[в]місти́ти.
Помещение – приміщ ́ ення; п. (процесс) – у[в]міщ ́ ування, у[в]міщ ́ ення; п. аккумуляторное
– акумуля́ торня; п. аппаратное – апара́ тня; п. для гальванизации – гальванізо́ вня; п.
ванное – купіл ́ ьня; п. динамомашинное – динамо́ вня; п. для машин, машинное –
256
Словник технічної термінології
машино́ вня; п. для сжигания – спа́ лювальня, кремато́ рій (-рія); п. для паров, котлов,
котельная – парови́чня; п. жилое – п. жиле́ ; п. зимовочное – зимівни́к (-ка́ ); п. командное
(на судах) – п. кома́ ндне; п. многосветное – п. многосвітло́ ве; п. подвальное – п.
сутере́ нне; п. ретирадное – п. відходко́ ве.
Помещенный – у[в]міщ ́ ений.
Помножать, -жить – помножа́ ти, помно́ жити.
Помноженный – помно́ жений.
Помойник, помойница – поми́ йниця.
Помойный – поми́ йний.
Помол – мли́во; п. (процесс) – молоття́ , ме́ лення; п. высокий – м. висо́ ке; п. дробный,
крупчатый – м. питльове́ ; п. низкий, простой – м. про́ сте; п. предельно-крупный – м.
грани́чно-гру́ бне; п. прерывный – ме́ лення перери́вне; п. провальцованный – м.
вальцьо́ ване; п. простой, низкий – м. про́ сте; п. разовой – м. разове́ .
Поморье – помо́ р’я.
Помост – поміс́т (-мо́ сту); п. (нары для спанья) – піл (по́ лу); п. весовой – поміс́т терезо́ вий;
п. вращающийся – п. поворітни́й.
Помостить – помости́ти.
Помочи (ремни для подвески чего-либо) – паси́ (-сів́); п. (подтяжки) – шле́ йки (-йок).
Помощенный – помо́ щений; п. (о камн. мостовой) – побруко́ ваний; п. (досками) –
(по)ви́стелений.
Помощник – помічни́к (-ка́ ); п. линейный – п. ліній ́ ний.
Помпа – смок (-ка); п. кормовая – с. кормови́й; п. центробежная – с. відосередко́ вий.
Помповый – смокови́й.
Помуравить (посуду) – поливува́ ти, поли́вити.
Помуравленный – поли́тий, поливо́ ваний.
Помутневший – змутніл ́ ий.
Помутнение – змутнін ́ ня.
Помутнеть – змутніт́и.
Понаклеивать, -ить – понакле́ ювати, понакле́ їти.
Понижать, -зить, -ся – зни́жувати, зни́ зити, -ся.
Понижающий – знижни́ й.
Понижение – зни́жування, зни́ження; п., уменьшение (цветности) – зме́ ншування,
зме́ншення; п. упругое – зн. пружне́ .
Пониженный – зни́жений; п., уменьшенный (о цветности, тарифе) – зме́ ншений.
Понитковый – рядови́нний.
Пониток, текст. – рядови́на.
Понсировальный – понсува́ льний.
Понсирование, -вка – понсува́ ння, понсо́ вання.
Понсированный – понсо́ ваний.
Понсировать – понсува́ ти.
Понтон – понто́ н (-на).
Понтонер – понтоне́ р (-ра).
Понтонный – понто́ нний.
Понуждать – (с)пону́ кувати, (с)понука́ ти.
Понуждающий – (с)понука́ льний.
Понуждение – (с)понука́ ння.
Понур, понурный пол – підло́ га схи́листа.
Понуренный, понурный – схи́листий.
Поострить – погостри́ти.
Поочередный – почере́ жний.
Поп (при земл. роботах) – то́ рч (-ча).
Попадание (контакта) – попада́ ння, потрапля́ ння.
Попадать, -пасть (о контакте) – попада́ ти, попа́ сти, потрапля́ ти, потра́ пити.
Полаять – полютува́ ти.
Попеременность – поперемін ́ ність (-ности).
Попеременный – поперемін ́ ний; п.-освещаемый – поперемін ́ ноосвіт́люваний.
Поперечина – попере́ чка; п. (дверной рамы) – гла́ [о́ ]вень (-вня); п. (для забора) – пери́ло; п.
верхняя (ткацк. станка) – же́ рдка; п. нижняя (ткацкого станка) – ша́ йда; п. распорная –
попере́ чка розпірна́ ; п. соединяющая – п. злучна́ .
Поперечка (выгнутая поперечн. пила) – пи́лка двого́ рба.
257
Словник технічної термінології
258
Словник технічної термінології
259
Словник технічної термінології
260
Словник технічної термінології
261
Словник технічної термінології
262
Словник технічної термінології
263
Словник технічної термінології
264
Словник технічної термінології
265
Словник технічної термінології
266
Словник технічної термінології
267
Словник технічної термінології
268
Словник технічної термінології
269
Словник технічної термінології
припасува́ ти.
Прилегание – приляга́ ння.
Прилегать, -лечь – приляга́ ти, прилягти́.
Прилегающий – приляжни́ й.
Прилежащий – приле́ жний.
Прилеплять – приліпля́ ти, приліпи́ти.
Прилетание, авио – приліта́ ння.
Прилетать, авио – приліта́ ти, прилетіт́и.
Прилетный, авио – прилітни́ й.
Прилив, мор. – припли́в (-ву); п., лит. – при́ливок (-вка); п. кольцевой – п. кільча́ стий; п.
круглый – п. кру́ глий.
Приливание, -вка – прилива́ ння, прилиття́ .
Приливать, -лить – прилива́ ти, прили́ти.
Приливка – прилива́ ння, прилиття́ .
Приливной – приливни́й.
Приливок – при́ ливок (-вку).
Приливомер – приливомір ́ (-ра).
Прилипаемость – прили́пність (-ности).
Прилипаемый – прилипни́й.
Прилипание – прилипа́ ння, прили́пнення.
Прилипать, -пнуть – прилипа́ ти, прили́пнути.
Приложение – приклада́ ння, прикла́ дення; п. (придавание) – додава́ ння, дода́ ння, дода́ ток
(-тку); п. внецентренное – п. позацентро́ ве.
Приложенный – прикла́ дений; п. (приданный) – до́ даний.
Примазанный – прима́ заний; п. (мазью, маслом) – прима́ щений.
Примазывание – прима́ зування, прима́ зання; п. (мазью, маслом) – прима́ щування,
прима́ щення.
Примазывать – прима́ зувати, прима́ зати; п. (мазью, маслом) – прима́ щувати, примасти́ти.
Примачивание – примо́ чування, примо́ чення.
Примачивать, -мочить – примо́ чувати, примочи́ти.
Примащивание – примо́ щування, примо́ щення; п. (камнем мостовой) – прибруко́ вування,
прибрукува́ ння.
Примащивать, -мостить – примо́ щувати, примости́ти; п. (камнем мостовую) –
прибруко́ вувати, прибрукува́ ти.
Применение – за[при]стосо́ вування, застосо́ вання, пристосо́ вання; п. практическое – з.
практи́чне.
Примененный – за[при]стосо́ ваний.
Применяемость – за[при]стосо́ вуваність (-ности).
Применяемый – за[при]стосо́ вуваний.
Применять, -нить, -ся – за[при]стосо́ вувати, за[при]стосува́ ти, -ся.
Пример – при́клад (-ду).
Примерзание – примерза́ ння.
Примерзать – примерза́ ти, приме́ рзнути.
Примерный – зразко́ вий; п. (о чертеже) – прибли́зний.
Примерщик – приміря́ льник (-ка).
Примесь – до́ мішка; п. железистая – д. залізи́ста; п. посторонняя – д. сторо́ ння.
Примешенный – доміш ́ ений.
Примешивание – доміш ́ ування, доміш́ ення.
Примешивать, -шать – доміш ́ увати, доміша́ ти.
Примолот – при́молот (-ту).
Приморской – примо́ рський.
Примоченный – примо́ чений.
Примощенный – примо́ щений.
Примулин – примулін ́ (-ну).
Примулиновый – примуліно́ вий.
Примус – при́ мус (-а).
Примыкание – притика́ ння, при́тик (-ку); п. (соприкосновение) – дотуля́ ння, доту́ лення; п.
обыкновенное – при́тик звича́ йний.
Примыкать, -кнуть – притика́ тися, приткну́ тися; п. (соприкасаться) – дотуля́ тися,
дотули́тися.
270
Словник технічної термінології
271
Словник технічної термінології
Приподнимать, -нять, -ся – підійма́ ти, підня́ ти; п. (рычагом) – підва́ жувати, підва́ жити.
Приподнятый – під ́ нятий; п. (рычагом) – підва́ жений.
Припой – лю́та; п. легкоплавкий – л. легкотопка́ .
Приполок – поли́чка.
Припорный – підпі[о́ ]рни́й.
Припорожный (брус) – припоріж ́ ний.
Приправка (камня) – приправля́ ння, припра́ влення; п., тип. – рихтува́ ння, рихто́ вання.
Приправленный – припра́ влений, п., тип. – зрихто́ ваний.
Приправливать, -вить – приправля́ ти, припра́ вити; п., тип. – рихтува́ ти, зрихува́ ти.
Припрягание, -ряжка – припряга́ ння, припря́ га.
Припрягать – припряга́ ти, припрягти́.
Припряжка (валек) – ба́ рок (-рка), о́ рчик (-ка).
Прирабатывание, притирание (щеток) – притира́ ння, притертя́ .
Прирабатываться, -работаться (притираться) – притира́ тися, прите́ ртися.
Приработанный (притертый) – прите́ ртий.
Приращивание – приро́ щування, приро́ щення; п. (увеличение) – збіл ́ ьшування,
збіл́ ьшення.
Приращивать, -ростить – приро́ щувати, прирости́ти; п. (увеличивать) – збіл ́ ьшувати,
збіл ́ ьшити, -ся.
Приросший – приро́ слий; п. (увеличенный) – збіл ́ ьшений.
Прирезанный – приріз́аний.
Прирезка – приріз́ування, приріз́ання.
Прирезывать, -зать – приріз́увати, приріз́ати.
Приречной (о постройке) – надріч ́ ний.
Природа (света, металла и т. д.) – приро́ да; п. (сущность) – є́ство.
Природный (о твердости металла) – приро́ дній.
Прирост – при́ріст (-росту); п., увеличение – збіл ́ ьшення.
Прируб – при́руб (-бу); п. косой – п. ко́ сий.
Прирубной – прирубни́й.
Прирубывание, -бка – приру́ бування, прируба́ ння.
Прирубывать, -бать – приру́ бувати, прируба́ ти.
Присадка (руды) – дода́ ток (-тка); п. (процесс) – додава́ ння, дода́ ння.
Присадочный – додава́ ний.
Присасывание – присиса́ ння, присса́ ння.
Присасывать, -сосать – присиса́ ти, присса́ ти.
Присасывающий – присисни́й.
Присенок – при́сінок (-нка).
Прислонный – притульни́й; п. рама – приставна́ варца́ ба.
Прислонять, -нить – притуля́ ти, притули́ти.
Прислуга – служни́к (-ка́ ), служни́ця, слу́ жба (соб.); п. (обслужив. персонал) – по́ ральники
(-ків); п. обстановочная – слу́ жба обзначко́ ва.
Присоединение – прилу́ ка; п. (процесс) – прилуча́ ння, прилу́ чення.
Присоединенный – прилу́ чений.
Присоединитель – прилучни́ к (-ка́ ).
Присоединительный – прилучни́й.
Присоединять, -нить – прилуча́ ти, прилучи́ти.
Присос – при́смок (-ка).
Приспосабливание – пристосо́ вування, пристосува́ ння.
Приспособление – при́стрій (-рою); п. арретирующее – п. затримни́й; п.
гратоудалительное – задровідріз́увач (-ча); п. громоотводное – п. блискавичнико́ вий; п.
для передвижения (грузов) – п. пересува́ льний; п. для поворачивания (мельницы) – п.
поверта́ льний; п. для поднимания (груза) – п. підійма́ льний; п. для сглаживания –
глади́ло, п. глади́льний; п. для центрования, центрировочное – п. центрува́ льний; п.
задерживающее – п. затримни́й; п. затворное – п. закривни́й; п. защитное – п. захисни́ й;
п. лентообмоточное – п. стьожкообмо́ тний; п. натяжное – п. натяжни́й; п. отбойное – п.
відбійни́й; п. отрывное – п. відривни́й; п. отсчетное – п. відлічни́ й; п. охладительное – п.
охолодни́ й; п. охранное – п. охоро́ нний; п. питательное (для котла) – п. живи́льний; п.
поворотное – п. поворітни́й; п. предохранительное – п. запобіж ́ ний; п. растирающее
(гидроторф) – п. розтирни́й; п. регулирующее – п. регуляцій ́ ний, регулівни́й; п.
самоходное – п. самохід ́ ний; п. сигнальное – п. гаслівни́й; п. смазочное – п. масти́ льний; п.
272
Словник технічної термінології
273
Словник технічної термінології
прихо́ дитися.
Прицепка – чіп ́ ень (-пня), при́чіпка; п. (прицепленное) – при́чіпок (-пку).
Прицепленный – приче́ плений.
Прицеплять, -пить – чіпля́ ти, причепи́ти.
Прицепной – причіпни́й.
Прицепщик, ж.-д. – причіп ́ лювач (-ча).
Причал – прича́ л (-лу); п., (у каменщ.) – шну́ рка.
Причаленный – прича́ лений.
Причаливание – прича́ лювання, прича́ лення.
Причаливать, -лить – прича́ лювати, прича́ лити.
Причалка, стр. – прича́ лок (-лка); п. спусковая – п. спускни́й.
Причальный – причальни́ й; п. кол (железный) – гарпуле́ ць (-льця́ ); п. кол (деревянный) –
ра́ ло; п. конец – притяга́ нка; п. тумба – чальни́ця.
Пришабренный – пришабро́ ваний.
Пришабрирование – пришабро́ вування, пришабрува́ ння.
Пришабривать, -рить – пришабро́ вувати, пришабрува́ ти.
Пришвартованный – прича́ лений.
Пришвартовывание, -вка – прича́ лювання, прича́ лення.
Пришвартовывать, -товать – прича́ лювати, прича́ лити.
Пришлифованный – пришліфо́ ваний; п., притертая пробка – прите́ рта за́ тичка.
Пришлифовывание, -вка – пришліфо́ вування, пришліфува́ ння.
Пришлифовывать, -фовать – пришліфо́ вувати, пришліфува́ ти.
Приямок – при́ямок (-мка).
Проба – про́ ба; п. (процесс) – про́ бування; п. генеральная – про́ ба головна́ ; п.
продолжительная – п. трива́ ла; п. ударная – п. на вдар.
Пробаненный (о трубках) – проба́ нений.
Пробанивание (трубок) – проба́ нювання, проба́ нення.
Пробанивать, -нить (трубки) – проба́ нювати, проба́ нити.
Пробег (вагона, паровоза) – пере́ біг (-у); п. резервный – п. я́ ловий; п. суточный – п.
добови́й.
Пробел, тип. – прога́ лина.
Пробеленный – ви́білений.
Пробеливание, -лка – вибіл ́ ювання, ви́білення.
Пробеливать, -лить – вибіл ́ ювати, ви́ білити.
Пробелка – ви́білення.
Пробелочная, текст. – бліха́ рня.
Пробельный – вибільни́й.
Пробивание, -вка – пробива́ ння.
Пробивать, -бить – пробива́ ти, проби́ти.
Пробивной – пробивни́ й; п. решето – виби́ване ре́ шето.
Пробирание – пробира́ ння, пробра́ ння.
Пробирать – пробира́ ти, пробра́ ти.
Пробирка – пробів́ка; п. плавящаяся – п. топка́ ; п. предохранительная – п. запобіжна́ ; п.
промывательная – п. промивна́ .
Пробирный – про́ бний; п. дело, искусство – проба́ рство; п. камень – проба́ рський ка́ мінь;
п. лаборатория – про́ бня.
Пробирщик, -щица – проба́ р (-ря́ ), проба́ рниця.
Пробка (для затыкания) – за́ тичка; п. (из пробкового дерева) – ко́ рок (-рка); п. (в
движении), ж.-д. – запір ́ (-по́ ру); п. (деревянная в бочках) – чіп (чопа́ ); п. (металл. с
резьбой) – за́ шрубок (-бка); п. плавкая – за́ тичка топка́ ; п. предохранительная – з.
запобіж ́ на; п. притертая, пришлифованная – з. прите́ рта; п. свинцовая – з. олив’я́ на; п.
спусковая – з. спускова́ .
Пробковый – затичко́ вий; п. (отн. к пробке из дерева) – чопови́й; п. (отн. к пробке из
пробк. дерева) – корко́ вий; п. завод – корка́ рня.
Пробковырезный – корковирізни́ й.
Пробкодавитель – корком’я́ лка.
Пробкомялка, пробкодавитель – корком’я́ лка.
Пробкорез, пробкодел – корка́ р (-ря́ ).
Пробник (для испытания) – про́ бувач (-ча); п., зуммер, электр. – пи́щик (-ка); п., щуп –
штир (-ря́ ).
274
Словник технічної термінології
275
Словник технічної термінології
276
Словник технічної термінології
277
Словник технічної термінології
278
Словник технічної термінології
279
Словник технічної термінології
280
Словник технічної термінології
Пропитывание – просяка́ ння; п. (искусственное) – насо́ чування. напо́ ювання, напо́ єння;
п. (парафином) – парафінува́ ння.
Пропитывать, -тать – насо́ чувати, насочи́ти, напо́ ювати, напоїт́и; п. -ся, -таться –
просяка́ ти, просякти́; п. (парафином) – пропарафіно́ вувати, пропарафінува́ ти.
Пропласток – про́ версток (-стка).
Прополаскивание – переполіс́кування, переполоска́ ння.
Пропаласкивать, -лоскать – переполіс́кувати, переполоска́ ти.
Прополосканный – переполо́ сканий.
Пропорциональность – пропорціона́ льність (-ности).
Пропорциональный – пропорціона́ льний.
Пропорция – пропо́ рція.
Пропуск – перепуска́ ння, пере́ пуск (-ку).
Пропускание – перепуска́ ння.
Пропускать, -стить – перепуска́ ти, перепусти́ти.
Пропускной – перепускни́ й; п. бумага – промока́ льний папір ́ (-перу); п. способность –
перепуска́ ність (-ности).
Прорва – прір ́ ва.
Прореживатель, с.-х. – прорід ́ жувач (-ча).
Прорез – про́ різ (-зу); п. глазной – п. о́ чний; п. сквозной – п. наскрізни́ й.
Прорезанный – проріз́аний.
Прорезиненный – гумо́ ваний.
Прорезинивание – гумува́ ння, гумо́ вання.
Прорезинивать, -нить – гумува́ ти, прогумува́ ти.
Прорезка – про́ різка; п. (процесс) – проріз́ування, проріз́ання; п. рустиками (стен) –
рустикува́ ння, рустико́ вання.
Прорезной – прорізни́й; п., сквозной (сковородень) – наскрізна́ ка́ йка, н. німе́ цький замо́ к (-
мка́ ).
Прорезывание, -зка – проріз́ування, проріз́ання.
Прорезывать, -зать – проріз́увати, проріза́ ти.
Прорезывающий – прорізни́ й.
Прорезь – про́ різ (-різу); п. (гнездо якоря), электр. – ґа́ ра.
Проржавелый – про(і)ржа́ вілий.
Проржаветь – про(і)ржа́ віти.
Прорис – прозорису́ нок (-нка).
Прорубанный – прору́ баний.
Прорубывание – прору́ бування, проруба́ ння.
Прорубывать, -бать – прору́ бувати, проруба́ ти.
Прорубь – поло́ нка.
Прорыв (место прорыва воды) – прір ́ ва; п. (оградит. вала) – про́ рив (-ву); п. (процесс) –
прорива́ ння, прорва́ ння.
Прорывание – прорива́ ння, прорва́ ння; п. (прокапывание) – проко́ пування, прокопа́ ння.
Прорывать – прорива́ ти, прорва́ ти; п. (прокапывать) – проко́ пувати, прокопа́ ти.
Прорытие (выемок) – проко́ пування, прокопа́ ння.
Просадка (мостовой) – о́ сідка.
Просак, канат, фабрика – крутіл ́ ь (-те́ ли).
Просачивание – просо́ чування, просо́ чення.
Просачиваться, -сочиться – просо́ чуватися, просочи́тися.
Просверленный – просве́ рдлений.
Просверливание – просве́ рдлювання, просве́ рдлення.
Просверливать, -лить – просве́ рдлювати, просвердли́ти.
Просвет – про́ світ (-ту); п. (в решетке) – про́ зір (-зо́ ру); п. дверной – про́ світ две́ рний; п.
оконный – про́ світ віко́ нний.
Просветление (жидкости) – висвіт́лювання, ви́світлення.
Просветленный – ви́світлений.
Просветлять, -лить – висвіт́лювати, ви́світлити.
Просвеченный – просвіт́лений.
Просвечивать, -светить – просвіт́лювати, просвітли́ти.
Просвечивающий – світлопрозо́ рий.
Просевальный – просівни́й; п. машина – просіва́ лка.
Просеивание – просіва́ ння, просія ́ ння.
281
Словник технічної термінології
282
Словник технічної термінології
283
Словник технічної термінології
284
Словник технічної термінології
285
Словник технічної термінології
286
Словник технічної термінології
Пучковязальный – жмутов’язни́й.
Пучкообразный – жмутува́ тий.
Пучность (напряжения) – ви́дуга.
Пушение – підпу́ шування, підпу́ шення.
Пушечный – гарма́ тний.
Пушечнолитейный – гарматолива́ рний.
Пушка – гарма́ та.
Пушнина – ху́ тро.
Пушонка, гашеная известь – вапно́ люсо́ ване.
Пчеловодный нож – бджільни́цький ніж (ножа́ ).
Пыж – кли́нтух (-ха).
Пыжевник – кли́нтушник (-ка).
Пылевидный – пилува́ тий.
Пылевой – пилови́ й; п. бурат, мук. – пилозбір ́ чий бура́ т (-ту), п. відсій
́ ниця.
Пылевсасывающий – пиловсисни́ й.
Пыленепроницаемый – пилонепрони́ кливий.
Пылеобразование – пилотво́ рення.
Пылеотделение – пиловідбира́ ння.
Пылесобиратель – пилозбира́ ч (-ча́ ).
Пылесос – пилосмо́ к (-ка).
Пылеудалитель – пилоспрова́ дник (-ка).
Пыль – пил (-лу), порохи́ (-хів́); п. (поднятая в воздухе) – ку́ рява; п. каменноугольная – п.
кам’яновугля́ ний; п. колошниковая – п. доме́ нний; п. мельничная – п. мли́вний; п.
наждачная – п. шмергеле́ вий; п. песочная – п. піща́ ний; п. свинцовая – п. олив’я́ ний; п.
угольная – п. вугляни́й; п. поднимать, поднять – ку́ ряву збива́ ти, зби́ти.
Пыльный – порошни́ й, пилови́ й.
Пьезометр – п’єзоме́ тер (-тра).
Пьезометрический – п’єзометри́чний.
Пяльцы – кро́ сна (-сен).
Пята – п’ята́ ; п. выпускная (свода) – п. випускна́ ; п. кольцевая – п. кільча́ ста; п. шаровая –
п. куля́ ста.
Пятигранник, мат. – п’ятистін ́ ник (-ка).
Пятикат – п’ятистін ́ ник (-ка).
Пятиугольник – п’ятику́ тник (-ка).
Пятиугольный – п’ятику́ тний.
Пятка – п’я́ тка.
Пятник – п’ятни́ к (-ка́ ); п. шаровидный – п. куля́ стий.
Пятнистость – плями́стість (-тости).
Пятнистый – плями́стий.
Пятно – пля́ ма; п. световое – п. світлова́ ; п. теневое (на экране) – п. тіньова́ ; п.
чешуйчатое (на слюде) – п. луска́ та; п-на выводить – п-ми вибавля́ ти.
Пятновыводный – плямовибавни́й.
Пятновыводчик – плямовибавни́ к (-ка́ ).
Пятовый – п’ятови́ й.
Пяточка (лампы) – п’я́ тка.
Работа – робо́ та; р. (труд) – пра́ ця; р. авральная – р. авра́ льна; р. аккордная – р. ако́ рдна;
р. ажурная – р. мере́ жна; р-ты берегоукрепительные – р. берегокріп ́ на; р-ты бетонные –
р. бетоно́ ва; р. вентиляционная – р. провіт́рювальна; р. взрывная – р. висадна́ ; р. врубовая
– р. зарубна́ ; р. выправительная, исправление – р. виправна́ ; р. вычислительная – р.
обчисло́ ва; р. двукрылая, горн. – р. двобіч ́ на; р. двусторонняя – р. двобіч ́ на; р. дерновая –
р. дернова́ ; р. дневная – р. де́ нна; р-ты железобетонные – р-та залізобето́ нна; р.
землекопная – р. землеко́ пна; р. земляная – р. земляна́ ; р-ты инженерные – р.
інжене́ рна; р. кайловая – р. кайлова́ ; р-ты каменные – р. кам’яна́ ; р-ты каменепод’емные
– р. каменевитяга́ льна; р-ты карчепод’емные – р. корчовитяга́ льна; р. кирковая – р.
дзьобако́ ва; р. клиновая – р. клинова́ ; р. котельная – р. казано́ ва; р-ты кровельные – р.
покріве́ льна; р-ты кузнечные – р. кова́ льська; р. кустарная – р. доморо́ бна; р.
ледокольная – р. кригола́ мна; р. лопатная, горн. – р. лопа́ тна; р. механическая – р.
механіч ́ на; р-ты малярные – р. фарба́ рська; р-ты малярно-кровельные – р. фарба́ рсько-
покріве́ льна; р. монтажная – р. монта́ жна; р. наборная, тип. – р. склада́ льна; р. на
чистую – р. чистова́ ; р. неустойчивая – р. нестійка́ ; р. ночная – р. нічна́ ; р-ты овражные –
287
Словник технічної термінології
288
Словник технічної термінології
289
Словник технічної термінології
290
Словник технічної термінології
291
Словник технічної термінології
розмични́й.
Раз’единять, -нить – розлуча́ ти, розлучи́ти, роз’є́днувати, роз’єдна́ ти; р., размыкать,
электр. – розмика́ ти, розмікну́ ти.
Раз’единяющий – розлучни́й, роз’є́днувальний; р., размыкающий, электр. – розмични́й.
Раз’езд, ж.-д. – ро́ зминка; р. (процесс) – ро́ змин (-ну); р. в виде усов – ро́ зминка
скорсува́ та; р. перекрывающий – р. перекривна́ ; р. свободный – р. віл ́ ьна; р. сквозной – р.
наскрізна́ ; р. усовой – р. скорсува́ та.
Раз’ездный – розми́нний.
Раз’ем – розніма́ ння.
Раз’емный – розніма́ ний.
Разжелобка (деталь кровли) – розжоло́ бина.
Разжелобление – розжоло́ блювання, розжоло́ блення.
Разжелобленный – розжоло́ блений.
Разжелобливать, -бить – розжоло́ блювати, розжоло́ бити.
Разжелобок, стр. – жоло́ бина.
Разжигание – розпа́ лювання, розпа́ лення (в чому).
Разжигать, -жечь – розпа́ лювати, розпали́ти (в чому).
Разжигающий – розпальни́й.
Разжижать, -дить – розрід ́ жувати, розріди́ти; р. водой – розво́ днювати, розводни́ти.
Разжижаться – рід ́ шати, порід ́ шати.
Разжижение – (роз)зрід ́ жування, (роз)зрід ́ ження; р. водой – розво́ днювання, розво́ днення.
Разжиженный – (роз)зрід ́ жений; р. водой – розво́ днений; р. масса – рідина́ .
Раззенкованный – зенко́ ваний.
Раззенковка (инстр.) – зенків́ка; р. (процесс) – зенкува́ ння, зенко́ вання.
Раззенковочный – зенківни́й.
Раззенковывание, -вка – зенкува́ ння, зенко́ вання.
Раззенковывать, -ковать – зенкува́ ти.
Разлагаемость – розкла́ дність (-ности).
Разлагаемый – розкладни́й.
Разлагать, -жить, -ся – розклада́ ти, розкла́ сти, -ся.
Разлив (жидкости) – ро́ злив (-ву); р. (реки) (место) – зато́ н (-ну); р. (реки) (явление) –
розли́ва.
Разливальщик (торф. рабочий) – розлива́ ч (-ча́ ).
Разливание – розлива́ ння, розлиття́ .
Разливать, -лить, -ся – розлива́ ти, розли́ти, -ся.
Разливалка (бидон) – розливни́ця.
Разливная (помещение) – розлива́ льня.
Разливной – розливни́й.
Разливщик, разливальщик – розлива́ ч (-ча́ ).
Различие – відмін ́ ність (-ности).
Различный – відмін ́ ний.
Разложение, хим. – розклада́ ння, розкла́ дення.
Разлом – ро́ злім ́ (-ло́ му), розла́ мування, розлама́ ння.
Разломка (дерев. зданий) – розла́ мування. розлама́ ння; р. (камен. сооруж.) –
розмуро́ вування, розмурува́ ння.
Размагниченный – розмагнето́ ваний.
Размагничивание – розмагнето́ вування, розмагнетува́ ння.
Размагничивать, -тить, -ся – розмагнето́ вувати, розмагнетува́ ти, -ся.
Разматывание – розмо́ тування, розмота́ ння.
Разматывать, -мотать – розмо́ тувати, розмота́ ти.
Размачивание – розмо́ чування, розмо́ чення.
Размачивать, -мочить – розмо́ чувати, розмочи́ти.
Размачивающий – розмо́ чний.
Размежевание – розмежо́ вування, розмежува́ ння; р. генеральное – р. генера́ льне; р.
общее – р. зага́ льне.
Размежованный – розмежо́ ваний.
Размежовывать, -жевать – розмежо́ вувати, розмежува́ ти.
Размельчать, -чить – дрібни́ти, подрібни́ти, роздрібни́ти.
Размельчение – дріб ́ нення, подріб ́ нення.
Размельченный – подріб ́ нений.
292
Словник технічної термінології
293
Словник технічної термінології
294
Словник технічної термінології
295
Словник технічної термінології
296
Словник технічної термінології
297
Словник технічної термінології
298
Словник технічної термінології
299
Словник технічної термінології
300
Словник технічної термінології
301
Словник технічної термінології
Расшивать, -шить – розшива́ ти, розши́ти; р. (шелевкой) – зашальо́ вувати, зашалюва́ ти; р.
(швы), стр. – личкува́ ти, заличкува́ ти; р. (обшивать) – ушива́ ти, уши́ти; р. (щели) –
шпарува́ ти, пошпарува́ ти.
Расшивной – розшивни́й.
Расширение – ро́ зшир (-ру); р. (процесс) – розширя́ ння, розши́рення; р., вспучивание –
здима́ ння; р. адиабатическое – р. адіябати́чний; р. коническое – р. коніч ́ ний; р. линейное –
р. ліній́ ний; р. однократное – р. однокра́ тний; р. шарообразное – р. куля́ стий.
Расширенный – розши́рений.
Расширитель – розши́рник (-ка); р. буровой – р. свердлови́й.
Расширительный – розширни́ й.
Расширяемость – розши́рюваність (-ности).
Расширяемый – розши́рюваний.
Расширять, -рить, -ся – розширя́ ти, розши́рити, -ся.
Расширяющийся – розши́рливий.
Расшитый – розши́тий; р. (о шве), стр. – личко́ ваний; р. шелевкой – зашальо́ ваний; р.
(обшитый) – ушити́й; р. (о щели) – пошпаро́ ваний; р. вагон – ого́ лений ваго́ н (-на).
Расшифрованный – розшифро́ ваний.
Расшифровывание, -вка – розшифро́ вування, розшифрува́ ння.
Расшифровывать, -ровать – розшифро́ вувати, розшифрува́ ти.
Расщебененный, защебененный – заскальо́ ваний.
Расщебенивание, -нка – заскальо́ вування, заскальова́ ння.
Расщебенивать, -нить – заскальо́ вувати, заскаллюва́ ти.
Расщебенка – заскальо́ вання; р. плотная – з. щіл ́ ьне.
Расщелина – розко́ лина.
Расщепление – ро́ зщіп (-щепу); р. (свай, дерева) – розча́ хування, розча́ хнення.
Расщепленный – розще́ плений; р. (о свае, дереве) – розча́ хнутий.
Расщепляемость – розщіп ́ люваність (-ности); р. (о свае, столбе) – розча́ хуваність (-ности).
Расщепляемый – розщіп ́ люваний; р. (о свае) – розча́ хуваний.
Расщеплять, -пить – розщіп ́ лювати, розщепи́ти; р. (о свае, столбе) – розча́ хувати,
розчахну́ ти.
Расщипывание (древ. массы) – розску́ бування, розскуба́ ння.
Расщипывать, -пать – розску́ бувати, розскуба́ ти, розску́ бти.
Рафинад – рафіна́ д (-ду); р. головной – р. головко́ вий; р. колотый – р. ко́ лотий; р. пиленый –
р. пи́ляний.
Рафинадный – рафіна́ дний; р. завод – цукрорафіна́ рня; р. производство, дело –
цукрорафіна́ рство.
Рафинирование – рафінува́ ння, рафіно́ вання, очища́ ння, очи́щення.
Рафинировать – рафінува́ ти, очища́ ти, очи́стити.
Рафинировка – рафіно́ вання, очи́щення; р. электролитическая – р. електроліти́чне.
Рафинирующий – рафіно́ вний, очистни́й.
Раффиноза – рафін ́ оза.
Рациональность – раціона́ льність (-ности).
Рациональный – раціона́ льний.
Рачка (в лебедке) – за́ скочка.
Рашель-машина, текст. – ра́ шель-маши́ на.
Рашпиль – ра́ шпіль (-ля), дере́ ць (-рця́ ); р. конский – р. кін́ ський; р. столярный – р.
столя́ рський.
Рваный (о материи) – дра́ ний; р. (взорванный) – ви́саджений.
Рвань – дра́ нтя.
Рвать, -ся – рва́ ти, -ся; р. (о тканях) – де́ рти, -ся; р. (лен, коноплю) – бра́ ти; р. (взрывать) –
виса́ джувати.
Реагент – реаге́ нт (-ту).
Реагентный – реаге́ нтний.
Реагирование – реагува́ ння, реаго́ вання.
Реагировать – реагува́ ти.
Реактив – реакти́в (-ву).
Реактивность – реакти́вність (-ности).
Реактивный – реакти́вний.
Реактор – реа́ ктор (-ра).
Реакция – реа́ кція; р. дополнительная – р. додатко́ ва; р. ударная – р. вда́ рна; р. упорная –
302
Словник технічної термінології
р. упо́ рна.
Реальность – реа́ льність (-ности).
Реальный (о скорости) – реа́ льний.
Реберный – реброви́ й.
Реборда – гре́ бінь (-беня), ребо́ рда, накра́ йок (-йка).
Ребордный – гребіне́ вий, ребо́ рдний, накрайко́ вий.
Ребристый – ребро́ ваний.
Ребро – ребро́ ; р. (геометр. тела) – руб (-ба); р. главное – ребро́ головне́ ; р. кружальное –
р. кружино́ ве; р. направляющее – р. напрямне́ ; р. приливное – р. приливне́ ; р. режущее –
руб різни́й, різ́альний; ребром – ру́ ба.
Рев (шум машины) – ревін ́ ня.
Реверс – реве́ рс (-са).
Реверсивность – реверси́вність (-ности).
Реверсивный – реверси́вний.
Реверсирование – реверсува́ ння, реверсо́ вання.
Реверсировать – реверсува́ ти.
Ревизионный – ревізій ́ ний.
Ревизия – ревіз́ія; р. (канализационная) – відту́ лина дозірна́ .
Ревизор, ж.-д. – ревізо́ р (-ра).
Револьвер – револьве́ р (-ра).
Револьверный – револьве́ рний; р. печь (содовая) – бараба́ нна піч (пе́ чи).
Ревун – реву́ н (-на́ ); р. паровой – р. парови́ й; р. сигнальный – р. гаслівни́й.
Регель, стр. – ба́ нта, ба́ нтина.
Регенеративность – регенерати́вність (-ности).
Регенеративный – регенерати́вний.
Регенератор – регенера́ тор (-ра); р. лежачий – р. позе́ мий.
Регенерация – регенера́ ція.
Регенерирование – регенерува́ ння, регенеро́ вання.
Регенерированный – регенеро́ ваний.
Регенерировать – регенерува́ ти.
Регистрирование – реєстра́ ція.
Регистрировать – реєструва́ ти.
Регистрирующий – реєстрів́ни́й; р., самопишущий, электр. – самопи́сний.
Регистровый – реєстро́ вий.
Регулирование – регулюва́ ння, регульо́ вання, регуля́ ція; р. допускаемое – р. допускне́ .
Регулированный – зрегульо́ ваний.
Регулировать – регулюва́ ти.
Регулировка – регуля́ ція, регульо́ вання; р. автоматическая – саморегульо́ вання; р.
грубая – р. прибли́зна; р. единичная – р. одини́чна; р. непосредственная – р.
безпосере́ дня; р. ручная – р. ручна́ .
Регулировочный – регуляцій ́ ний.
Регулируемый – регульо́ ваний.
Регулирующий – регулівни́й, регуляцій ́ ний.
Регулярный – регуля́ рний; р.-переменный – регуля́ рно-змін ́ ний.
Регулятор – регуля́ тор (-ра); р. автоматический – р. автомати́чний; р. вентильный – р.
венти́льний; р. вспомогательный – р. допомічни́ й; р. дифференциальный – р.
диференція́ льний; р. изодромный – р. ізодро́ мний; р. индукционный – р. індукцій ́ ний; р.
инерционный – р. інерцій ́ ний; р. конический – р. коніч́ ний; р. косвенного действия – р.
посере́ дній; р. ламповый – р. лямпо́ вий; р. осевой – р. вісни́й; р. позитивный, тип. – р.
позити́вний; р. последовательный, электр. – р. низкови́й; р. потенциальный – р.
потенція́ льний; р. предохранительный – р. запобіж ́ ний; р. пружинный – р. пружи́нний; р.
прямого действия – р. безпосере́ дній; р. пульсационный – р. пульсацій ́ ний; р. скорости –
р. шви́ дкісний; р. шунтовой, электр. – р. узбічнико́ вий; р.-маятник – р.-ма́ ятник (-ка).
Регуляционный – регуляцій ́ ний.
Редина – рідина́ .
Редкий – рідки́ й; р. (о материи) – по́ сіткий.
Редкослойный (дерево) – рідки́ й.
Редочь, текст. – рідни́к (-ка́ ).
Редуктор – реду́ ктор (-ра).
Редукторный – реду́ кторний.
303
Словник технічної термінології
304
Словник технічної термінології
305
Словник технічної термінології
306
Словник технічної термінології
бараба́ н ґратча́ стий; р. броневая – ґ. па́ нцерна; р. двойная – ґ. подвій ́ на; р. дифракционная
– ґ. дифракцій ́ на; р. каминная – ґ. коминко́ ва; р. колосниковая – руштави́ця; р. к.
вращающаяся – р. поворітна́ ; р. к. горизонтальная – р. позе́ ма; р. к. качающаяся – р.
хитка́ ; р. к. корзинообразная – р. куля́ ста; р. к. круглая – р. кру́ гла; р. к. лотоковая – р.
лотоко́ ва; р. к. наклонная – р. похи́ ла; р. к. неподвижная – р. нерухо́ ма; р. к. подвижная –
р. рухо́ ма; р. к. ступеньчатая – р. східча́ ста; р. к. цепная – руштави́ця ланцюго́ ва; р. к.
ярусная – р. осадо́ ва; р. колосниковидная – ґратни́ця руштува́ та; р. кольчатая – ґ.
кільча́ ста; р. крупноклетчатая – ґ. великоклітча́ ста; р. крыльчатая – ґ. крильча́ ста; р.
лестничная – ґ. сходо́ ва; р. лицевая – ґ. чолова́ ; р. мелкоклетчатая – ґ. дрібноклітча́ ста;
р. многораскосная – ґ. многокосце́ ва; р. поворотная – ґ. поворітна́ ; р. половая – ґ.
підлого́ ва; р. половинчатая – г. полови́ нчаста; р. предохранительная – ґ. запобіж ́ на́ ; р.
скотская – ґ. худо́ б’яча; р. с’емная – ґ. здійма́ на; р. трехугольная – ґ. трику́ тна; р.
централизованная – ґ. централізо́ вана; р. цепная (в транспорте) – ґ. ланцюго́ ва; р. ц. (в
топке) – руштови́ця ланцюго́ ва.
Решетник (брусчатая обрешетка); плот. – латівни́к (-ка́ ); р. (мастер, дел. решета) –
решітни́к (-ка́ ), си́тни́к (-ка́ ).
Решетный – решіт́ний.
Решето – ре́ шето; р. для угля – р. вугіл ́ ьне; р. зерновое – р. зернове́ ; р. мякинное – р.
поло́ в’яне; р. отсадочное – р. осідне́ ; р. подсевное – р. просівне́ ; р. пробивное – р.
виби́ване, штампо́ ване; р. ступеньчатое – р. східча́ сте.
Решеточник – решітни́к (-ка́ ), си́тни́к (-ка́ ).
Решетчатый – ґратча́ стий; р. забор – штахе́ ти (-тів).
Решечение (кровли досками), стр. – обшива́ ння, обшиття́ ; р. рейками, стр. – латува́ ння,
лато́ вання.
Решофер – підігрівни́ к (-ка́ ), решофе́ р (-ра); р. быстротечный – п., р. хуткоте́ чний; р.
противотечный – п., р. протите́ чний.
Рештак – ришта́ к (-ка́ ).
Рея, рей – рей (ре́ я).
Ржа, ржавчина – іржа́ .
Ржавелый – іржа́ вий.
Ржаветь – іржа́ віти.
Ржавление – іржа́ віння.
Ржавчина – іржа́ .
Ржавый – іржа́ вий.
Рига – клу́ ня.
Ригель – ба́ нта, ба́ нтина; р. контрольный – б. контро́ льна; р. поперечный – б. попере́ чна; р.
продольный – б. подо́ вжна.
Ригельный – банто́ вий; р. подкосный (мост) – бантовокосяко́ вий.
Римские весы, безмен – ка́ нтар (-ра).
Рипс – рипс (-су).
Рипсовый – рипсо́ вий.
Рисберма – водобій ́ (-бо́ ю).
Риска (черточка) – ри́ска.
Рисовальный (о бумаге) – маля́ рський.
Рисовальщик – мальовни́ к (-ка́ ).
Рисование – малюва́ ння, мальо́ вання.
Рисовать – малюва́ ти.
Рисовая бумага – рижо́ вий папір ́ (-пе́ ру).
Рисунок – малю́нок (-нка); р. пунктированный – м. крапчако́ вий, точко́ ваний; р. угольный –
м. вугляни́й.
Ритмичность – ритміч ́ ність (-ности).
Ритмичный – ритміч ́ ний.
Риф – риф (-фу); р. каменный – р. кам’яни́ й; р. коралловый – р. кора́ ловий; р. песчаный – р.
піща́ ний; р. подводный – р. підво́ дний.
Рифель – карб (-бу).
Рифить – карбува́ ти.
Рифление – карбува́ ння, карбо́ вання.
Рифленый – карбо́ ваний.
Рихтовальный – рихтува́ льний.
Рихтование, -вка – рихтува́ ння, рихто́ вання.
307
Словник технічної термінології
308
Словник технічної термінології
309
Словник технічної термінології
Рудопромывальный – рудоперемивни́й.
Рудопромывальщик – рудопереми́вник (-ка).
Рудопромывание – рудоперемива́ ння.
Рудоразборка – рудосортува́ ння.
Рудоразборный – рудосортува́ льний.
Рудоразборщик – рудосортува́ льник (-ка).
Ружейный – рушни́чний.
Ружье – рушни́ця; р. нарезное, винтовка – ґвинтів́ка; р. электрическое – р. електри́чна.
Рука грабельная – рука́ грабе́ льна.
Рукав – рука́ в (-ва́ ); р. (насоса) – ки́шка; р. (оврага, реки) – відно́ га; р., мук. – мішо́ к (-шка́ );
р. всасывающий – к. всисна́ ; р. выкидной – к. викидна́ ; р. пеклевальный, мук. – мішо́ к
питлюва́ льний; р. пеньковый – к. конопля́ на; р. приемный, всасывающий – к. всисна́ ; р.
прорезиненный – к. (про)гумо́ вана; р. спиральный – к. спіра́ льна.
Рукавный – рука́ вний; р. (о пожарн. рукаве) – кишкови́й; р. (относ. к рукаву реки) –
відного́ вий.
Рукавица – рукави́ця.
Рукоятка – держа́ к (-ка́ ); р. (длинная, прямая) – де́ ржално; р. (место, где берутся рукой) –
ру́ чка; р. (для вращения) – ко́ рба; р. (плуга), с.-г. – чепіѓа; р. (долота) – долоти́ще; р.
(топора) – сокири́ще; р. навивальная – гни́ пель (-ля); р. пусковая, авто – ко́ рба пускова́ ; р.
уравновешенная – р. врівнова́ жена.
Рукояточный – держако́ кий; р. машина – держакоро́ бка.
Рулевание, речн. – стернува́ ння, стерно́ вання.
Рулевать, речн. – стернува́ ти.
Рулевой – стернови́й.
Рулетка, геод. – руле́ тка.
Рулон – сувій ́ (-во́ ю).
Руль – стерно́ ; р. (сухопутных машин) – прави́ло; р. автомобильный – п. автомобіл ́ ьне; р.
аэропланный – стерно́ літако́ ве; р. велосипедный – п. велосипе́ дне; р. навешенный – стерно́
поче́ плене.
Румб – румб (-ба).
Румбический – румбови́ й.
Румпель – нато́ ка.
Руно, текст. – руно́ .
Рупор – гучни́к, говірни́ к (-ка́ ); р. веерообразный – г. віялува́ тий.
Русло (потока) – кори́то; р. реки покинутое – річ ́ ище.
Руслоочистительный – днопрочи́сний; р. орудие – днопрочи́сник (-ка).
Русская печь – піч (пе́ чи).
Рустик, выпуклина, текст. – ру́ стик (-ка).
Рухляк, мергель – ме́ ргель (-лю).
Рухляковый – мергеле́ вий.
Ручей – струмо́ к (-мка́ ); р. (калибр прокатного валка) – рівча́ к (-ка́ ).
Ручка – ру́ чка; р. (весла продольная) – держа́ к (-ка́ ); р. (лопаты) – лопати́ лно; р. (мокры) –
щітни́ к (-ка́ ); р. рубаночная – р. гембле́ ва.
Ручник (ручной молоток) – однору́ к (-ка).
Ручной – ручни́ й; р. кладь – паку́ нок (-нка); р. мельница – жо́ рна (-рен); р. черпак, речн. –
шпо́ лик (-ка); р. конный – ру́ чно-кін ́ ний.
Рыбачье судно – риба́ льське судно́ .
Рыбий жир – трин (три́ ну).
Рыбка (накладка горизонтальная) – п’я́ вка.
Рыбообразная диагональ – рибува́ та косина́ .
Рыбопод’ем, рыбоход – рибохідни́ к (-ка́ ).
Рым – кільце́ прича́ льне.
Рыро (для размешив. асфальта) – копи́стка.
Рыскать, -скнуть, мор. – шиба́ ти, шибну́ ти.
Рысковой, мор. – шибови́й.
Рытвина – ри́тва; р. (покрытая водой) – водори́ й (-ри́ю); р., (с водой) – баю́ра; р., (с водой,
глубокая) – ковба́ ня.
Рыть – ри́ти.
Рыхление, бучение, кож. – набу́ бнювання, набу́ бнення.
Рыхлительный – розпу́ шувальний; р. (кож.) – набу́ бнювальний.
310
Словник технічної термінології
311
Словник технічної термінології
312
Словник технічної термінології
313
Словник технічної термінології
314
Словник технічної термінології
315
Словник технічної термінології
316
Словник технічної термінології
317
Словник технічної термінології
318
Словник технічної термінології
Сдувать, сдуть – здму́ хувати, здмухну́ ти, здува́ ти, зду́ ти.
Себестоимость – собіва́ ртість (-тости).
Север – пів́ніч (-ночи); с.-восток – північ ́ ний схід (схо́ ду); с.-запад – північ ́ ний за́ хід (-ходу);
с.-магнитный – північ ́ но-магне́ тний.
Северный – північ ́ ний; с.-восточный – північ ́ но-схід
́ ній; с.-западный – північ ́ но-за́ хідній.
Севозапашник – посівозао́ рювач (-ча).
Сегмент – сегме́ нт (-та), відріз́ок (-зка).
Сегментный – сегменто́ вий, відрізко́ вий.
Седелка – сіде́ льце; с. (планки хомута) – ле́ щатко.
Седельный – сіде́ льний.
Седельщик – сідля́ р (-ра́ ).
Седло – сідло́ ; с. бандажное – с. шинове́ ; с. рукавное, пож. – с. кишкове́ .
Седловина – сідлови́на.
Седлообразный – сідлува́ тий.
Сезон – сезо́ н (-ну).
Сезонный – сезо́ нний.
Сейсмограф – сейсмо́ граф (-фа).
Секанс – се́ канс (-су).
Секатор (садовый) – но́ жиці садові.́
Секретный (замок) – секре́ тний.
Секстант – секста́ нт (-ту).
Сектор – се́ктор (-ра), ви́різок (-зка); с. вставной – с., в. вставни́й; с. неполнозубый – с., в.
неповнозу́ бий; с. ребристый – с., в. ребро́ ваний; с. сплошной – с., в. суціл ́ ьний; с.
управления – с., в. керува́ льний.
Секторный – се́ кторний, вирізко́ вий.
Секудна – секу́ нда.
Секундный – секу́ ндний.
Секундомер – секундомір ́ (-ра).
Секущий – січни́й.
Секциональный (котел) – секцій ́ ний.
Секционированный – секціоно́ ваний.
Секционировать – секціонува́ ти.
Секционный, электр. – секцій ́ ний.
Секция – се́ кція; с. (участок дока) – дільни́ця; с. (обмотки) – мо́ ташка.
Селективный (о защите) – селекти́вний, вибір ́ чий.
Селекция – селе́ кція, до́ бір, ви́бір (-бору); с. двойная – с,. д. подвій ́ на, -ий.
Селен – селе́ н (-ну).
Селеновый – селено́ вий.
Селенотипия, тип. – селеноти́пія.
Селитра – саліт́ра; с. калиевая – с. калій ́ на; с. чилийская – с. содо́ ва, с. чилій ́ ська.
Селитренный (о сеялке) – салітря́ ний; с. завод – салітра́ рня.
Селитровар – салітрова́ р (-ра).
Селитроварня – салітрова́ рня.
Сельскохозяйственный – сіл ́ ьськогоспода́ рський.
Сельфактор, текст. – сельфа́ ктор (-ра).
Семафор – семафо́ р (-ра); с. блокировочный – с. блоківни́ й; с. входной – с. вхідни́й; с.
выходной – с. вихідни́ й; с. двухзначный – с. двопока́ зний; с. карликовый – с. ка́ рлико́ вий; с.
маршрутный – с. маршру́ тний; с. многокрылый – с. многору́ кий; с. однокрылый – с.
однору́ кий; с. проходной – с. прохідни́й; с. указательный – с. указни́ й; с. трехзначный – с.
трипоказо́ вий.
Семафорный – семафо́ рний.
Семигранник, мат. – сьомистін ́ ник (-ка).
Семиугольник – сьомику́ тник (-ка).
С’емка – здійма́ ння; с. буссольная – з. бусо́ льне; с. глазомерная – з. на о́ ко, окомір ́ че; с.
жанровое, фото – з. жанрове́ ; с. инструментальная – з. струменто́ ве; с. ландшафтная –
з. крайови́дне; с. межевая – з. межове́ ; с. мензульная – з. ме́ нзульне; с. моментальная – з.
миттьове́ ; с. ориентирная – з. орієнто́ вне; с. поверочная – з. перевір ́ че; с. полигонная – з.
поліго́ нне; с. портретная – з. портре́ тне; с. ситуационная – з. ситуацій ́ не; с. техническая
– з. техніч
́ не.
С’емник для масла – масти́ло-здійма́ ч (-ча́ ).
319
Словник технічної термінології
320
Словник технічної термінології
321
Словник технічної термінології
322
Словник технічної термінології
323
Словник технічної термінології
324
Словник технічної термінології
Склеивающий – клейни́й.
Склейка (процесс) – скле́ ювання: с. (результат) – скле́ єння.
Склейщик – скле́ ювач (-ча).
Склепаный – скле́ паний; с. (заклепками) – знюто́ ваний.
Склепка (место) – скле́ пка; с. (заклепочная) – знюто́ вання; с. (процесс) – скле́ пування,
склепа́ ння; с. (заклепками) – знюто́ вування, знютува́ ння; с. прочная – з. міцне́ .
Склепочный – склепни́й; с. (заклепками) – знютівни́й.
Склепывание – скле́ пування, склепа́ ння; с. (заклепками) – знюто́ вування, знютува́ ння.
Склепывать, -пать – скле́ пувати, склепа́ ти; с. (заклепками) – знюто́ вувати, знютува́ ти.
Склон – схи́ л (-лу́ ); с. (стрелки) – від́ хил (-лу); с. крутой – с. крути́ й.
Склонение – схиля́ ння; с. (стрелки) – від ́ хил (-лу); с. магнитное – відхи́ л магнето́ вий; с.
восточное – в. схід ́ ній; с. западное – в. за́ хідній.
Склонность – на́ хил (-лу).
Склонный – нахильни́й.
Склоноуказатель – схиловка́ з (-за).
Склоняться, -ниться – схиля́ тися, схили́тися; с. (о стрелке) – відхиля́ тися, відхили́тися.
Склянка – скляни́ця.
Скоба – кля́ мра; с. (в судах) – п’я́ вка; с. задерживающая – к. затримна́ ; с. зажимная – к.
затискна́ ; с. зетовая – к. зетува́ та; с. отжимная – к. відтискна́ ; с. предохранительная – к.
запобіж́ на; с. S-образная – кля́ мра S-подіб ́ на; с.-коловорот – цендибо́ р (-ра).
Скобель, струг – струг (-га).
Скобельщик – струга́ ль (-ля́ ).
Скобка – кля́ мра.
Скобление (металла) – струга́ ння.
Скобяной – клямрови́ й.
Скованный – ско́ ваний.
Сковка – ско́ вування, скова́ ння.
Сковорода – сковорода́ ; с. передвижная – с. переставна́ .
Сковородень, стр. – ка́ йка, німе́ цький замо́ к (-мка́ ), н. зуб (-ба); с. прорезной – к.
наскрізна́ .
Сковородчатый – сковорідча́ стий.
Сковывать, -вать – ско́ вувати, скува́ ти.
Сколачивание (пола) – збива́ ння, збиття́ .
Сколачивать, -лотить (пол) – збива́ ти, зби́ти.
Скольжение – ко́ взання, ко́ вз (-зу).
Скользить – ко́ взатися.
Скользкий – ковзьки́й.
Скользкость – ко́ взькість (-кости).
Скользун (для предохр. и разгрузки шкворня) – ковзу́ н-охоро́ нник (-ка).
Скользящий – (с)ковзни́ й.
Сконструированный – сконструкто́ ваний.
Сконструировать – сконструктува́ ти.
Сконцентрирование – сконцентро́ вування, ску́ пчування, ску́ пчення.
Сконцентрированный – сконцентро́ ваний, ску́ пчений.
Сконцентрировывать, -вать, -ся – сконцентро́ вувати, сконцентрува́ ти, -ся, ску́ пчувати,
ску́ пчити, -ся.
Скопление – ску́ пчення; с. зернистое, техн. – с. зерня́ сте.
Скоплять, -пить, -ся – ску́ пчувати, ску́ пчити, -ся.
Скопляющийся – ску́ пчуваний.
Скорняк – кушнір ́ (-ра́ ).
Скорнячество – кушнір ́ ство.
Скорнячий – кушнір ́ ський.
Скоровысыхающий – хуткосхну́ чий.
Скоропашка – дряпа́ к (-ка́ ).
Скоропечатный (машина) – хуткодруківни́й.
Скоропечатня – хуткодрука́ рня.
Скоропоспевающий (чугун) – хуткости́глий.
Скоростной – швидкісни́й.
Скорость – шви́ дкість (-кости); с. абсолютная – ш. абсолю́тна; с. коммерческая – ш.
комерцій ́ на; с. начальная – ш. початко́ ва; с. окружная – ш. обводо́ ва; с. относительная –
325
Словник технічної термінології
326
Словник технічної термінології
327
Словник технічної термінології
328
Словник технічної термінології
329
Словник технічної термінології
330
Словник технічної термінології
331
Словник технічної термінології
332
Словник технічної термінології
333
Словник технічної термінології
334
Словник технічної термінології
335
Словник технічної термінології
336
Словник технічної термінології
337
Словник технічної термінології
338
Словник технічної термінології
339
Словник технічної термінології
карбо́ ване; с. свинцовое – с. олив’я́ не; с. сигнальное – с. гаслівне́ ; с. собирательное – со́ чка
збірна́ ; с. сортовое – с. сортове́ ; с. сферическое, чечевица – со́ чка; с. цветное – с.
кольоро́ ве.
Стекловидный – склува́ тий.
Стеклодув – скловиду́ вник (-ка).
Стеклообразный – склува́ тий.
Стеклоплавильный – склото́ пний.
Стеклышко – ске́ льце.
Стеклянный – скляни́ й; с. банка – скляни́ця; с. шкурка – скляно́ ваний папір ́ (-пе́ ру).
Стекольный – склівни́й; с. завод – гу́ та; с. мастерская – скля́ рня; с. магазин – склівни́ця;
с. производство, дело – склівни́цтво.
Стекольщик – скляр (-ра́ ).
Стекольщичий – скля́ рський.
Стеллаж – під ́ кладка, при́місток (-стка).
Стена – стіна́ ; с. (из камня, кладки) – мур (-ру); с. бетонная – мур бето́ нний; с. гладкая – с.
гла́ дка; с. глинобитная – с. то́ птана; с. глухая – с. сліпа́ ; с. заградительная – с. загородна́ ;
с. земляная – с. земляна́ ; с. из пластин – с. платівна́ ; с. каменная – мур (-ру); с.
капитальная – с., м. основна́ , -ни́й; с. косая – с. ко́ са; с. круглая – с. кру́ гла; с. лицевая – с.
чолова́ ; с. наветреная – с. навіт́ряна; с. наружная – с. око́ лишня; с. опорная – с. опо́ рна; с.
откосная – с. спохо́ винна; с. передняя – с. пере́ дня; с. плитная – с. плитова́ ; с. подпорная
– с. підпо́ рна; с. поперечная – с. попере́ чна; с. продольная – с. подо́ вжна; с. свайная – с.
пальова́ ; с. щековая (свода) – с. бічна́ , причілко́ ва; с. щипцовая – с. причілко́ ва.
Стендер – сте́ ндер (-ра).
Стенизование, текст. – зміц ́ нювання, зміц ́ нення.
Стенизованный – зміц ́ нений.
Стенка – стін ́ ка; с. (камен., кирп., бетон.) – мур (-ру); с. боковая – с. бічна́ , причілко́ ва; с.
лицевая – с. чолова́ ; с. наклонная – с. похи́ ла; с. обратная – с. зворо́ тна; с. оградительная
– с. загородна́ ; с. охранная – с. охоро́ нна; с. поворотная (в круповейке) – с. поворітна́ ; с.
подоконная – с. підвіко́ нна; с. подпорная – с. підпо́ рна; с. сетчатая – с. сітча́ ста; с.
сквозная – с. наскрізна́ ; с. соединительная – с. злучна́ ; с. щековая – с. причілко́ ва, бічна́ .
Стенной – стінни́ й; с., настенный – настін ́ ний.
Стеношелк, стенизованный шелк – шовк (-ку) зміц ́ нений.
Степень – мір ́ а; с., мат. – сте́ пінь (-пеня).
Степной элеватор – степови́й елева́ тор (-ра).
Стереокомпаратор – стереокомпара́ тор (-ра).
Стереоскоп – стереоско́ п (-па); с. бискулярный – с. двоокуля́ рний.
Стереоскопический – стереоскопіч ́ ний.
Стереоскопия – стереоскопія ́ .
Стереопланиграф – стереопланіѓраф (-фа).
Стереотип – стереоти́п (-пу).
Стереотипер – стереоти́пник (-ка).
Стереотипия – стереоти́пія.
Стереотипный – стереоти́пний.
Стержень – стри́жень (-жня); с. (круглый) – прут (-та́ ); с. буфера (в трамвае) – шво́ рінь (-
реня); с. выдвижной – с. висувни́й; с. добавочный – с. додатко́ вий; с. лишний – с. за́ йвий; с.
навинтованный – с. ґвинто́ ваний; с. натяжной – шво́ рінь натяжни́ й; с. опорный – с.
опо́ рний; с. плоский (обмотки) – с. пло́ ский; с. полый – с. ду́ тий; с. регулировочный – с.
регулівни́й; с. рулевой – с. стернови́й; с. соединительный – с. злучни́ й; с. трубчатый – с.
трубча́ стий; с. тяговый – с. тяглови́ й; с. угольный – с. вугляни́й; с. шарнирный – с.
суста́ вний.
Стержневой – стрижне́ вий; с. (о круглом стержне) – прутови́й.
Стерилизатор – стериліза́ тор (-ра).
Стерилизационный (о башне) – стерилізацій ́ ний.
Стесанный – сте́ саний.
Стеска – стіс́ування, стеса́ ння.
Стесненный (поток) – стіс́нений.
Стеснять (течение реки) – тісни́ти.
Стесывание, -теска – стіс́ування, стеса́ ння.
Стесывать, -сать – стіс́увати, стеса́ ти.
Стечение – збіг (-гу).
340
Словник технічної термінології
341
Словник технічної термінології
342
Словник технічної термінології
Стропило – кро́ ква; с.-а висячие – к-ви висні́; с. кружальное – к. кружино́ ва; с. наугольное –
наріж ́ ниця.
Стропильный – кроквови́й; с. нога – крокви́на.
Струбцинка – ущу́ льник (-ка), клю́ба.
Струг – струг (-га); с. столярный – с. столя́ рський; с. уторный – утір ́ ник (-ка).
Стругальщик, строгальщик – струга́ ль (-ля́ ).
Струевой – струми́нний.
Струенаправляющий – струминонапрямни́й; с. дамба – га́ тка водонапряжна́ .
Струеотводный – струминовідвідни́й; с. дамба – га́ тка водовідхильна́ .
Стружка (процесс) – стру́ га́ ння; с. (предмет) – стру́ жка; с. древесная, шерсть древесная –
дрібностру́ жка.
Стружкоприемник (фрезер. станок) – стружкоприйма́ ч (-ча́ ).
Струиться – точи́тися.
Струйка (потока) – струми́нка.
Струйный (насос) – струми́нний.
Струйчатый – струминя́ стий.
Структура – структу́ ра, будо́ ва; с. ноздреватая – с. ніздрува́ та.
Структурный – структу́ рний.
Струна – струна́ ; с. рельсовая – с. рейкова́ .
Струнный (гальванометр) – стру́ нний.
Струя – струмина́ ; с. вытекающая – с. витічна́ ; с. выходящая – с. вихідна́ ; с.
нагнетательная – с. нагнітна́ ; струи разрозненные – с. розріз́нені; с. суженная – с.
зву́ жена.
Стряхивающий (механизм) – струсни́ й.
Студенистый – драгли́стий; с. масса – дригави́ця.
Студень – драглі ́ (-лів́); с. гремучий – д. гриму́ чі.
Стул – стіле́ ць (-льця́ ); с. (деревянная опора) – стояне́ ць (-нця́ ); с., башмак (для закрепления
рельса) – умо́ стка рейкова́ ; с. жесткий – с. тверди́й; с. мягкий – стіле́ ць м’яки́й; с.
наковальный – стояне́ ць (-нця́ ); с. складной – стіле́ ць склада́ ний; с. фундаментный – торч
(-ча́ ).
Стуловой – стільце́ вий.
Ступа – сту́ па; с. сукновальная – с. валю́шна.
Ступеньчатый – східча́ стий; с.-распределенный – східча́ сто-розподіл ́ ений.
Ступень – схід ́ ець (-дця); с. ажурная – с. мере́ жчатий; с. входная – с. вхідни́й; с. выходная –
с. вихідни́й; с. давления (в турбине) – с. тискови́й; с. забежная (лестницы) – с. забіжни́й;
с. скорости (в турбине) – с. шви́дкісний; с. фризовая – с. фризови́й.
Ступенька, ступень – схід ́ ець (-дця).
Ступица – коло́ диця, ма́ точина.
Ступичный – коло́ дичний.
Ступка – сту́ пка; с. медная – с. мід ́ на; с. фарфоровая – с. порцеляно́ ва.
Стык – стик (-ку); с. в нахлестку – с. на́ відкою; с. в притык – с. у приту́ л; с. мостовой (в
рельс. стыке) – с. кладкови́й; с. на весу – с. висни́ й; с. перекресный – с. перехре́ сний; с.
трехшпальный – с. тризлежне́ вий; с. универсальный – с. універса́ льний; с. шарнирный – с.
суста́ вний; с. шпренгельный – с. підсилко́ вий.
Стыковой – стикови́й.
Стылый ход (печи) – охолодни́ й хід (хо́ ду).
Стягивание – стяга́ ння, стя́ гнення; с. (уплотнение, осадка массы) – тужа́ віння.
Стягивать, -тянуть, -ся – стяга́ ти, стягти́, -ся; с -ся, схватываться – тужа́ віти.
Стягивающий – стяжни́й.
Стяжка – стя́ гель (-ля); с. винтовая – с. ґвинтови́й; с. усиленная – с. підси́лений.
Стяжной – стяжни́й.
Сублимация – ви́згін (-гону), субліма́ ція.
Суводь – о́ дміть (-ти).
Суглинок – су́ глинок (-нку).
Сугроб – кучугу́ ра.
Судно – судно́ ; с. башенное – с. вежове́ ; с. башеннопалубное – с. вежопа́ лубне; с. бечевое –
с. бичове́ ; с. бронированное – с. панцеро́ ване; с. валкое – с. хибке́ ; с. взводное – с. звідне́ ; с.
гребное – с. веслове́ ; с. двухвинтовое – с. двоґвинто́ ве; с. двухмачтовое – с. двощогло́ ве; с.
каботажное – с. кабота́ жне; с. лоцманское – с. ло́ цманське; с. маломерное – с.-недо́ мірок
(-рка); с. мелкосидящее – с. мілковглибне́ ; с. мимоидущее – с. мимопла́ вне; с. наливное –
343
Словник технічної термінології
344
Словник технічної термінології
Суриковый – маніє́вий.
Суровый, текст. – сирови́й.
Суровье, текст. – сирова́ ткани́ на.
Суррогат – сурога́ т (-ту).
Суррогатный – сурога́ тний.
Сурьма – антимо́ н (-ну).
Сурьмяный – антимоно́ вий.
Сусло, пив. – су́ сло; с. второе – с. дру́ ге; с. первое – с. пе́ рше; с. пивное – с. пивне́ ; с.
свежее – с. свіж ́ е.
Суставный (шарнирный) – суста́ вний.
Суставчатый (цепь) – суста́ вний.
Суташер, мех. – суташе́ р (-ра).
Сутки – доба́ .
Суточный – добови́й.
Сухарный завод – суха́ рня.
Сухарь каолиновый – суха́ р (-ра́ ) каоліно́ вий.
Сухой – сухи́ й; с., тощий уголь – піс́не ву́ гілля.
Суходол – суходіл ́ (-до́ лу).
Сухопар, сухопарник – сухопа́ р (-ра).
Сухопрядение – сухопрядін ́ ня.
Сухопутный – суходіл ́ ьний.
Сухостой, сухопостойник – сухостій ́ (-сто́ ю).
Сухость – су́ хість (-хости).
Сучек – сучо́ к (-чка́ ); с. (соб.) – су́ ччя.
Сучение – сучін ́ ня, су́ чення.
Сученный – су́ каний.
Сучильный – сука́ льний.
Сучить – сука́ ти.
Сучковатый – сучкува́ тий.
Сучняк (сучковатый материял) – сучня́ к (-ку́ ).
Суша (поверхность суши) – суходіл ́ (-до́ лу).
Сушение – сушін ́ ня, су́ шення.
Сушилка (прибор) – суша́ рка; с. колонная – с. колонко́ ва.
Сушило, сушилка – суша́ рка.
Сушильница, торф. – суши́ льниця.
Сушильный – суши́льний; с. завод, сушильня – суша́ рня.
Сушильня – суша́ рня; с. тоннельная (для кирпича) – с. туне́ льна.
Сушка (помещение) – суша́ рня; с. (процесс) – сушін ́ ня, су́ шення.
Сушняк – сушня́ к (-ку́ ).
Сфагновый (о болоте) – сфагно́ вий.
Сфагнум, торф. – сфа́ гнум (-му).
Сфера – сфе́ ра.
«Сферик», авио – «сфе́ рик» (-ка).
Сферический – сфери́чний; с. стекло, чечевица – со́ чка.
Сферичность – сфери́чність (-ности).
Сферометр – сферомір ́ (-ра), сфероме́ тер (-тра).
Сформирование – зформо́ вування, зформува́ ння.
Сформированный – зформо́ ваний.
Сформировывать, -ровать – зформо́ вувати, зформува́ ти.
Схватка (сжим) – лиси́ця; с. (хомут) – вірва́ нт (-та); с. диагональная – лиси́ця коси́нна; с-ки
направляющие – лиси́ці напрямні́; с. ножа, ножевая – л. ножова́ ; с. парная – л. пари́ста.
Схватывание (цемента) – тужа́ віння; с. слабое – т. слабке́ ; с. среднее – т. сере́ днє; с.
хорошее – т. до́ бре.
Схватываемость (бетона) – тужа́ вність (-ности).
Схватываться (о растворе) – тужа́ віти.
Схватывающийся – тужа́ вний.
Схема – схе́ ма; с. развернутая – с. розго́ рнена; с. упрощенная – с. спро́ щена.
Схематическое – схемати́чний.
Сход (при сортировке) – схо́ дини (-дин); с. (с рельсов) – схиб (-бу).
Сходимость, мат. – збіж ́ ність (-ности).
345
Словник технічної термінології
Сходить, сойти (с рельс) – схиба́ ти, схиби́ти; с -ся (о лучах) – збіга́ тися, збіѓтися.
Сходни – схо́ дня.
Сходный – подіб ́ ний.
Сходство – подіб ́ ність (-ности).
Сходящийся, мат. – збіжни́й.
Схождение, мат. – збіг (-гу), збіга́ ння; с. (о рельсе) – схиба́ ння, схиб (-бу).
Сцеживать, -дить – зцід ́ жувати, зціди́ти.
Сцементирование – зцементо́ вування, зцементува́ ння.
Сцементированный – зцементо́ ваний.
Сцементировать – зцементо́ вувати, зцементува́ ти.
Сцепка – зчіп ́ лення.
Сцепление (процесс) – зчіпля́ ння, зче́ плення; с. (свойство) – спій ́ ність (-ности); с.
автоматическое – з. автомати́чне; с. пластинчатое – з. платівча́ сте.
Сцеплять, -пить, -ся – зчіп ́ лювати, зчепи́ти.
Сцепляющийся – зчіпни́й.
Сцепной – зчіпни́й; с. прибор (в вагоне) – чаплія́ .
Сцепщик – зчіпни́к (-ка́ ).
Счалка – зча́ лювання, зча́ лення; с. (конец веревки), реч. – притяга́ нка; с. (жердь для
причалки) – ключи́на; с. (плотов) – каблучкува́ ння, каблучко́ вання; с. (судов) –
ключува́ ння, ключо́ вання.
Счаливать, -лить – зча́ лювати, зча́ лити; с. (веревку) – спліта́ ти, сплести́ ; с. (концы) –
ґрундзюва́ ти, зґрундзюва́ ти; с. (плоты, гонки) – каблучкува́ ти, скаблучкува́ ти; с. (судна) –
ключува́ ти, сключува́ ти.
Счерчивать, -тить – зрисо́ вувати, зрисува́ ти.
Счет – лічба́ .
Счетный – лічи́льний.
Счетчик – лічи́льник (-ка); с. автоматический – л. автомати́чний; с. вращательного
движения – л. оберто́ вий; с. динамометрический – л. динамометри́чний; с. закрытый – л.
закри́тий; с. индукционный – л. індукцій ́ ний; с. осциллирующий – л. коливни́й; с.
регистрирующий – л. реєстрівни́й; с. с выскакивающими цифрами – л. з вискочни́ ми
ци́фрами; с. с маятником – л. маятнико́ вий; с. самопишущий – л. самопи́сний; с.
электрический – л. електри́чний; с. электродинамический – л. електродинаміч ́ ний; с.-
интегратор – л.-підсумо́ вник (-ка), л.-інтегра́ тор (-ра).
Счеты – рахівни́ця.
Считать – лічи́ти, рахува́ ти.
Очищать, -стить – зчища́ ти, зчи́стити.
Сшивальный (аппарат) – зшива́ льний.
Сшиватель – зшива́ ч (-ча́ ).
Сшивать, сшить – зшива́ ти, зши́ти.
Сшивание, сшивка – зшива́ ння, зшиття́ .
Сып(ь), мук. – жо́ лоб (-ба) засипни́й.
Сыпка, кож. – пере́ сипка.
Сыпкий, сыпучий – сипки́й.
Сыпучесть – си́пкість (-кости).
Сыпочный сок, кож. – сипне́ вий ква́ с (-су); с. масса – сипе́ ць (-пцю́).
Сыпучий – сипки́ й.
Сыпь, тип. – ро́ зсип (-пу); с., сып, мук. – жо́ лоб засипни́й.
Сырец (кирпич) – сире́ ць (-рцю́); с.-асфальт – с.-асфа́ льт (-ту); с.-торф – с.-торф (-фу).
Сыроватый – вогкува́ тий.
Сырой – во́ гкий; с. (материал) – сирови́й; с. (несварившийся) – сири́й; с. алебастр –
сирови́й аляба́ стер (-тру); с. огнеупорный кирпич – сире́ ць (-цю́) вогнетривки́ й.
Сырость – во́ гкість (-кости).
Сыровар – сирова́ р (-ра).
Сыроварня – сирова́ рня.
Сыромятник – сири́чник (-ка).
Сырцовий шелк – шовк-сире́ ць (-рцю́).
Сыромять(ка), кож. – сири́ця.
Сырье – сировина́ .
Сырьевой – сирови́нний.
Т-образный – те́ туватий, Т-подіб ́ ний.
346
Словник технічної термінології
347
Словник технічної термінології
348
Словник технічної термінології
349
Словник технічної термінології
350
Словник технічної термінології
351
Словник технічної термінології
352
Словник технічної термінології
353
Словник технічної термінології
354
Словник технічної термінології
355
Словник технічної термінології
Травление – ща́ влення; т. (цепи, снасти) – попуска́ ння; т., отравление – труїн ́ ня.
Травоотделительная доска, с.-х. – траворозділ ́ ьна до́ шка.
Травяное болото – трав’яне́ боло́ то.
Траектория – траєкто́ рія.
Трактор – тра́ ктор (-ра); т. гусеничного типа, гусеничный – т.-плазу́ н (-на́ ); т. паровой – т.
парови́ й; т. электрический – т. електри́чний.
Тракторизация – тракториза́ ція.
Тракторист – трактори́ст (-та).
Тракторный – тра́ кторний.
Тракционный перегон – тяглови́й перегін ́ (-го́ ну).
Трамбование – бутинува́ ння, бутино́ вання.
Трамбованный – бутино́ ваний.
Трамбовать – бутинува́ ти.
Трамбовка – бу́ тин (-на); т. (процесс) – бутинува́ ння, бутино́ вання; т. боковая –
бутинува́ ння бічне́ ; т. верстачная – бу́ тин верста́ тний; т. нормальная – б. норма́ льний; т.
пневматическая – б. пневмати́чний; т. ручная – б. ручни́й; т. узкая – б. вузьки́й.
Трамбовочный – бутино́ вий.
Трамбовщик – бутина́ р (-ря́ ).
Трамвай – трамва́ й (-ва́ я); т. моторный – т. моторо́ вий; т. узкоколейный – т.
вузькоколій ́ ний; т. ширококолейный – т. ширококолій ́ ний.
Трамвайный – трамва́ йний.
Трамвайщик – трамва́ йник (-ка).
Транзит – транзи́т (-ту).
Транзитный – транзи́тний.
Трансатлантическая телеграфия – черезокеа́ нська, трансатланти́чна телеграфія ́ .
Транслятор – трансля́ тор (-ра); т. телефонный – т. телефо́ нний.
Трансляционный – трансляцій ́ ний.
Трансляция – трансля́ ція.
Трансмиссионный – трансмісій ́ ний.
Трансмиссия – трансміс́ія.
Транспарант – ра́ штра.
Транспорт – тра́ нспорт (-та); т. водный – т. во́ дний; т. воздушный – т. повітряни́й; т.
вьючный – т. в’ю́чний; т. гужевой – т. возови́й; т. железнодорожный – т. залізни́чний; т.
морской – т. морськи́ й; т. речной – т. річкови́й; т. сухопутный – т. сухопу́ тний.
Транспортер – подава́ льник (-ка), транспорте́ р (-ра); т. винтовой – п., т. ґвинтови́й; т.
всасывающий – п., т. всисни́й; т. гидравлический – п., т. гідравліч ́ ний; т. грабельный – п.,
т. грабе́ льний; т. передвижной – п., т. рухо́ мий; т. со скребками – п., т. греблови́й.
Транспортир – кутомір ́ (-ра); т. угольный – трику́ тник-кутомір ́ (-ра).
Транспортировать – транспортува́ ти.
Транспортный – транспорто́ вий.
Транспортник – шляхови́к (-ка́ ), транспорто́ вик (-ка́ ).
Трансформатор – трансформа́ тор (-ра); т. броневой – т. па́ нцерний; т. домашний – т.
домо́ вий; т. измерительный – т. вимір ́ чий; т. испытательный – т. виробни́й; т.
компенсационный – т. компенсацій ́ ний; т. переносной – т. переносни́й; т. сетевой – т.
мере́ жний; т. стержневой – т. стрижне́ вий; т. уличный – т. ву́ личний.
Трансформаторный – трансформа́ торний.
Трансформация – трансформа́ ція.
Трансформирование – трансформува́ ння, трансформо́ вання.
Трансформировать – трансформува́ ти.
Траншея, стр. – рів (ро́ ву).
Трап – трап (-пу); т. (на судне) – східни́к (-ка́ ); т. половой – брудозли́в (-ва).
Трапецоидальный, мат. – трапезува́ тий.
Трапеция, мат. – трапе́ з (-зу).
Трасса (дорога) – тра́ са.
Трассирование, -вка – трасува́ ння, трасо́ вання.
Трассированный – трасо́ ваний.
Трассировать – трасува́ ти.
Трассировка – трасува́ ння, трасо́ вання.
Трассировщик – трасівни́к (-ка́ ).
Трассовый – трасови́й.
356
Словник технічної термінології
357
Словник технічної термінології
358
Словник технічної термінології
359
Словник технічної термінології
360
Словник технічної термінології
361
Словник технічної термінології
362
Словник технічної термінології
363
Словник технічної термінології
364
Словник технічної термінології
365
Словник технічної термінології
366
Словник технічної термінології
367
Словник технічної термінології
368
Словник технічної термінології
зступи́тися.
Усадочный – зступни́ й.
Усекать, -сечь – зріз́увати, зріз́ати.
Усеченный – зріз́аний.
Усиление – підси́лювання, підси́ лення; у. (негатива) – згу́ щування, згу́ щення.
Усиленный – підси́ лений; у. (негатив) – згу́ щений.
Усиливать, -лить – підси́ люватн, підси́ лити; у. (негатив) – згуща́ ти, згусти́ти.
Усиливающий – підсильни́й.
Усиление – зуси́лля; у., усиление – підси́лювання, підси́ лення; у. касательное – з. доти́чне;
у. продольное – з. подо́ вжне; у. пусковое – з. пускове́ ; у. радиальное – з. радія́ льне; у.
расслаивающее – з. розшарува́ льне; у. растягивающее – з. розтяжне́ ; у. скалывающее – з.
зрізне́ ; у. тяговое – з. тяглове́ .
Усилитель, радио – підси́ льник (-ка).
Усилительный – підсильни́й.
Ускорение – пришви́ дшування, пришви́дшення; у. начальное – п. початко́ ве.
Ускоренный (о движен.) – пришви́ дшуваний.
Ускорять, -рить – пришви́дшувати, пришви́дшити.
Условие – умова; у -я (обстоятельства) – обста́ вини (-вин); у. технические, ж.-д. – у-ви
техніч ́ ні.
Условный – умо́ вний.
Усовершенствование – удоскона́ лювання, удоскона́ лення.
Усовершенствованный – удоскона́ лений.
Усовершенствовать – удоскона́ лювати, удоскона́ лити.
Усовик – скорс (-са).
Усовый – скорсува́ тий.
Успокаивание (колебаний) – угамо́ вування, угамува́ ння.
Успокаивать, -коить, -ся (колебания) – угамо́ вувати, угамува́ ти, -ся.
Успокаивающий – угамівни́ й.
Успокоенный – угамо́ ваний.
Успокоитель (в электр. приб.) – угамівни́ к (-ка).
Успокоительный – угамівни́ й.
Усталость (железа) – вто́ ма.
Устанавливать, -вить – установля́ ти, установи́ти; у. контакт – роби́ти, зроби́ти до́ тик (-
ку).
Установившийся – уста́ лений.
Установительный – установни́й, устано́ вчий.
Установка – уста́ ва; у. (процесс) – установля́ ння, устано́ влення; у. аммиачно-
абсорбционная – у. амонія́ ко-вбирна́ ; у. вентиляционная – у. провіт́рювальна; у. ветряная
– у. вітряна́ ; у. водопроводная – у. водопровідна́ ; у. водоочистительная – водочи́сня; у.
вызывная – виклика́ льня; у. газовсасывающая – у. газовсисна́ ; у. газогенераторная – у.
газогенера́ торна; у. газоотсасывающая – у. газовідсисна́ ; у. гидравлическая – у.
гідравліч ́ на; у. дымососная – у. димосмоко́ ва; у. компрессорная – у. компре́ сорна; у.
коммутационная – у. комутацій ́ на; у. котельная – у. казано́ ва; у. к. (паровых котлов) –
парови́чня, у. парови́чна; у. ледоделательная – у. льодоро́ бна; у. насосная – у. смокова́ ; у.
озонаторная – у. озонацій ́ на, озоно́ вня; у. осветительная – у. освіт́лювальна; у.
паросиловая – у. паросилова́ , паросило́ вня; у. пневматическая – у. пневмати́чна; у.
пылесобирательная – у. пилозбір ́ ча; у. пылесосная – у. пилосмоко́ ва; у.
распределительная – у. розподіл ́ ьча; у. силовая – сило́ вня; у. теплосиловая –
теплосило́ вня; у. трехмашинная – у. тримашино́ ва; у. турбииная – турбіно́ вня; у.
фильтрпрессная – у. цідилогніт́на; у. циркуляционная – у. обіжна́ циркуляцій ́ на; у.
электрическая – у. електри́чна; у. э. (станция) – електро́ вня.
Установленный – поста́ влений.
Установочный – установни́ й, устано́ вчий; у. материал – монта́ жний припа́ с (-су).
Устой – стоя́ н (-на́ ); у. береговой – с. берегови́й; у. бетонный – с. бето́ нний; у. крайний – с.
кра́ йній; у. обсыпной – с. обсипни́ й; у. раздельный – с. поділ ́ ений; у. с обратными
оттенками – с. з при́мурками.
Устойный – стояно́ вий; у. брус – заставни́ й брус (-са).
Устойчивость (сооружения) – стій ́ кість (-кости); у. (материалов) – витрива́ лість (-лости).
Устойчивый (о сооружении) – стійки́ й; у. (о работе) – станівки́й; у. (материал) –
витрива́ лий.
369
Словник технічної термінології
370
Словник технічної термінології
371
Словник технічної термінології
372
Словник технічної термінології
373
Словник технічної термінології
374
Словник технічної термінології
375
Словник технічної термінології
настін
́ на; ф. цилиндрическая – ф. циліндри́чна; ф. шарообразная – ф. кулюва́ та.
Формат – форма́ т (-ту); ф. нормальный – ф. норма́ льний.
Формирование – формува́ ння, формо́ вання.
Формированный – формо́ ваний.
Формировать – формува́ ти.
Формовальный, формировочный – формівни́ й.
Формование – формува́ ння, формо́ вання.
Формовать – формува́ ти.
Формовка – формо́ вання; ф. (процесс) – формува́ ння; ф. глиняная – ф. гли́ няне; ф.
машинная – ф. машино́ ва; ф. ручная – ф. ручне́ .
Формовочный – формівни́ й; ф. мастерская – формува́ льня; ф. машина – формува́ лка.
Формовщик – формівни́ к (-ка́ ).
Формоизменяемость – формозмін ́ ність (-ности).
Формомойка – формомиття́ .
Формомойня – формоми́йня.
Формообразование – формотво́ рення.
Формообразовательный – формотвір ́ чий.
Формо-реал, тип. – складо́ висько.
Формула – фо́ рмула; ф. барометрическая – ф. барометри́чна; ф. геометрическая – ф.
геометри́чна; ф. эмпирическая – ф. емпіри́чна.
Форпост – форпо́ ст (-ста).
Форпостный – форпо́ стний.
Форсирование, -вка – підси́ лювання, підси́лення, форє́ува́ ння.
Форсированный – підси́ ленийі, форсо́ ваний.
Форсировать – підси́лювати, форсува́ ти.
Форс-помпа – форс-смок (-ку).
Форсунка – при́скавка; ф. безшумная – п. безшу́ мна, нешумка́ ; ф. коническая – п. коніч ́ на;
ф. пароструйная – п. пароструми́нна; ф. центробежная – п. відосередко́ ва.
Форточка (оконная) – квати́рка.
Форштевень – пи́ ка; ф. прямой – п. пряма́ ; ф. свешивающийся – п. звисна́ .
Фосфор – фо́ сфор (-ру).
Фосфоресценция – фосфоресце́ нція.
Фосфоросцирование – фосфорескува́ ння, фосфореско́ вання.
Фосфоресцировать – фосфорескува́ ти.
Фосфористый – фосфори́стий.
Фосфорный – фо́ сфорний.
Фотогравюра – світлорити́ на.
Фотограф – фото́граф (-фа).
Фотографирование – фотографува́ ння, фотографо́ вання.
Фотографированный – фотографо́ ваний.
Фотографировать – фотографува́ ти.
Фотоґрафический – фотографіч ́ ний.
Фотолитография – фотолітогра́ фія.
Фотография – фотогра́ фія; ф., снимок – ф., світли́ на; ф. мгновенная – ф., с. миттьова́ ; ф.
стереоскопическая – ф.-стереоскопіч ́ на; ф. трехцветная – ф., с. трикольоро́ ва.
Фотокерамика – фотокера́ міка.
Фотокерамический – фотокераміч ́ ний.
Фотометр – світломір ́ (-ра), фотоме́ тер (-тра); ф. контрастный – с., ф. контрасто́ вий; ф.
мигающий – с., ф. мигки́й.
Фотометрический – світломір ́ ний, фотометри́чний.
Фотометрия – світломір ́ яння, фотометрія ́ .
Фото-план, авио – фотопла́ н (-на).
Фотоусилительный – світлопідсильни́ й.
Фотохромия – фотохромія ́ .
Фото-электрический – світлоелектри́чний, фотоелектри́чний.
Фрамуга – фраму́ га; ф. полукруглая – ф. півкру́ гла.
Фрамужный – фрамуго́ вий.
Фрахт – фрахт (-ту).
Фрахтовый – фрахто́ вий.
Фрезер, фреза – фре́ за; ф. быстрорежущая – ф. швидкоріз́на; ф. винтовая – ф. ґвинтова́ ;
376
Словник технічної термінології
377
Словник технічної термінології
– х. вогнетривке́ .
Футерованный – хутро́ ваний.
Футеровать – хутрува́ ти.
Футляр – покріве́ ць (-вця), футля́ р (-ру); ф. (для бритвы) – брито́ вниця; ф. печной – кожу́ х (-
ха) гру́ бини; ф. предохранительный – ф. охоро́ нний.
Футлярный – покрівце́ вий, футля́ рний; ф. фабрика – покрівця́ рня, футля́ рня.
Футлярщик – покрівця́ р (-ра), футля́ рник (-ка).
Футорка – ру́ нда; ф. многокра́тно-переходная – многокра́ тно-перехідна́ ; ф. смежно-
переходная – р. суміж ́ но-перехідна́ ; ф. эксцентричная – р. ексцентри́чна.
Футшток – за́ мірка; ф. автоматический – з. автомати́чна; ф. гидростатический – з.
гідростати́чна; ф. самопишущий – з. самопи́сна; ф. универсальный – з. універса́ льна; ф.
электрический – з. електри́чна.
Фухтель, с.-х. – млино́ к (-нка́ ), фу́ хтель (-ля).
Фюльгебель – стріл ́ ка чутли́ва.
Фюзеляж – ту́ луб (-ба).
Фюзеляжный – тулубо́ вий.
Хаз, кож. – хоз (-зу).
Хайло – зів́о; х. (топки) – че́ люсти (-тів).
Хальмование – зшумо́ вування, зшумува́ ння.
Хальмовать – зшумо́ вувати, зшумува́ ти.
Хальмоз(а), стекл. – шумови́ння.
Характер – хара́ ктер (-ру).
Характеристика – характери́стика; х. внешняя, электр. – х. зо́ внішня; х. внутренняя,
электр. – х. вну́ трішня; х. минералогическая – х. мінералогіч ́ на; х. нагрузочная – х.
обтяжне́ ва; х. регулировочная – х. регуляцій ́ на.
Характеристический – характеристи́чний.
Характерный – характеристи́чний.
Хватание – хвата́ ння.
Хватать – хвата́ ти.
Хватка (на ручке весла) – коби́ лка.
Хваток, стекл. – хватки́ (-ків).
Хвойный – глице́ вий, шпилькови́й.
Хворост – хво́ рост (-ту).
Хворостинка – хворости́на.
Хворостяной – хворостяний; х. забор – пліт (пло́ ту), ліс́а.
Хвост – хвіст (хвоста́ ); х. (камня) – огу́ зок (-зка); х. ласточкин, стр. – хвіст ластів’я́ чий; х.
мельничный – завідня́ .
Хвостовой – хвостови́ й; х. канат, горн. – кінце́ ва кодо́ ла; х. путь, тупиковый путь –
зазубне́ ва ко́ лія.
Химик – хе́ мик (-ка).
Химический – хе́ мічний; х.-связанный (вода) – хемічно-зв’я́ заний.
Химия – хе́ мія; х. аналитическая – х. аналіти́чна; х. неорганическая – х. неорганіч ́ на; х.
органическая – х. органіч ́ на; х. прикладная – х. застосо́ вана, прикладна́ ; х. техническая –
х. техніч ́ на; х. фотографическая – х. фотографіч ́ на.
Хладобойня – м’ясольодо́ вня.
Хлебный – хліб ́ ний; х. амбар, магазин – шпихлір ́ (-ра), паше́ нна комо́ ра; х. завод – хліба́ рня;
х. сеялка – зернова́ сіва́ лка.
Хлебопекарная печь – пека́ рська піч (пе́ чи).
Хлебопекарня – хліб ́ ня.
Хлебопечение – хлібопе́ чення.
Хлеборезка – хліборіз́ка.
Хлев – (для свиней, мелк. скота) – хлів (-ва); х. (для рогатого скота) – повіт́ка.
Хлопковод – бавовни́к (-ка́ ).
Хлопководство – баво́ вництво.
Хлопок – баво́ вна; х. длинноволокнистый – б. довговолокня́ ста; х. коротковолокнистый –
б. коротковолокня́ ста.
Хлопушка (петарда) – ло́ павка, пета́ рда.
Хлопчатник – бавовня́ ник (-ка).
Хлопчатобумажный – бавовня́ ний; х. ткань – бавовня́ нка.
Хлопьевидный – пластівча́ стий; х. осадок – клоччюва́ тий о́ сад (-ду).
378
Словник технічної термінології
379
Словник технічної термінології
380
Словник технічної термінології
381
Словник технічної термінології
382
Словник технічної термінології
383
Словник технічної термінології
384
Словник технічної термінології
385
Словник технічної термінології
386
Словник технічної термінології
Чулочный – панчіш ́ ний; ч. ткань – пле́ тена ткани́на; ч. фабрика – панчіш ́ ня.
Чурбан, плот. – коло́ да.
Чурка (в канат. произв.) – цу́ рка.
Чушка, свинка, лит. – ба́ бка, вили́ванець (-нця).
Чушковый – бабко́ вий, виливанце́ вий.
Шабер – притира́ чка, ша́ бер (-ра); ш. (для свинца), скребок – скреба́ чка, скребло́ ; ш.
желобчатый – п. жолобча́ ста; ш. плоский – скребло́ пло́ ске; ш. сердцевидный – п., ш.
серцюва́ та; ш. трехгранный – п., ш. тригранча́ ста, -ий.
Шаблон – мо́ дло.
Шаблонный – модлови́й.
Шаблонопрокалывающая машина – модлоштрика́ чка.
Шаблонщик – модля́ р (-ра́ ).
Шабрить – притира́ ти, прите́ рти; ш., соскребать – зскриба́ ти, зскребти́.
Шабровка (механизмов) – притира́ ння, притертя́ ; ш., соскребание – зскріб ́ ання,
зскре́ бення.
Шабровочный – притирни́й; ш., скребной – зскрібни́й.
Шаг – ступін ́ ь (-пня), крок (-ку); ш. винта – висота́ ґвинтово́ го скру́ ту; ш. задний (обмотки)
– с. за́ дній; ш. заклепки, заклепочный – відстань нютова́ ; ш. зацепления – в. зубцьова́ ; ш.
кривошипная – в. корбова́ ; ш. полный (обмотки) – с. по́ вний; ш. поперечный
(заклепочный) – від ́ стань попере́ чна; ш. прокладная – в. прокладна́ ; ш. укороченный – с.
прикоро́ чений; ш. частичный (обмотки) – с. частко́ вий.
Шагомер – ходомір ́ (-ра), кроколічи́льник (-ка).
Шайба – ша́ йба; ш. кулачная – ш. кула́ чна; ш. осная – ш. вісна́ ; ш. простая – ш. про́ ста; ш.
разрезная – ш. розрізна́ ; ш. подкладная – ш. підкладна́ ; ш. стопорная – ш. сто́ порна; ш.
стяжная – ш. стяжна́ ; ш. установочная – ш. уставна́ ; ш. фундаментная – ш.
фундаменто́ ва; ш. эксцентриковая – ш. ексцентрико́ ва; ш. шаровая – ш. куля́ ста.
Шайберский валик – ша́ йберський вало́ к (-лка́ ).
Шайбообразный – шайбува́ тий.
Шайка, лохань – ря́ жка.
Шаланда – шала́ нда; ш. карчеотвозная – корчівни́ця.
Шалевка – шалів́ка.
Шалевочный – шалівко́ вий.
Шали, текст. – шалі ́ (неизм.).
Шаль (платок), текст. – ша́ ля.
Шамот – шамо́ т (-ту).
Шамотный – шамото́ вий; ш. мельница – шамотомли́н (-на).
Шандор – заме́ тина.
Шандорный – заме́ тинний.
Шанец – ша́ нець (-нця).
Шанцевый – шанце́ вий.
Шапирограф (копиров. аппарат) – шапіро́ граф (-фа).
Шапирографский – шапірогра́ фський.
Шапка предохранительная (на столбе) – ша́ пка запобіж ́ на.
Шаповал, шерстобит – шапова́ л (-ла).
Шапочник – шапка́ р (-ря́ ).
Шапочный – шапкови́й; ш. мастерская – шапка́ рня; ш. брус – гла́ [о]вень (-вня).
Шар – ку́ ля; ш. (стекл. колпак) – ба́ нька; ш. венчающий (церк. купола) – шти́бель (-бля); ш.
воздушный – аероста́ т куля́ стий; ш. вращающийся – ку́ ля поворітна́ ; ш. деревянный – к.
дерев’я́ на; ш. колеблющийся – к. хитка́ ; ш. матовый – ба́ нька мато́ ва; ш. молочный – б.
моло́ чна; ш. полный – к. по́ вна; ш. полый – к. ду́ та; ш. поплавковый – к. поплавце́ ва; ш.
прозрачный гладкий (на лампе) – ба́ нька прозо́ ра гладе́ нька; ш. резиновый – к. гумо́ ва; ш.
стеклянный – к. скляна́ , ба́ нька.
Шарабан – шараба́ н (-на).
Шарик – ку́ лька; ш. калиброванный – к. калібро́ вана.
Шариковый – кулькови́й.
Шариковидный – кулькува́ тий.
Шарнир – суста́ в (-ва); ш. болтовой – с. прого́ ничний; ш. неподвижный – с. нерухо́ мий; ш.
опорный – с. опо́ рний; ш. универсальный – с. універса́ льний; ш. цилиндрический – с.
циліндри́чний; ш. шаровой – с. куля́ стий.
Шарнирный – суста́ вний; ш.-крепленный (о доске) – суста́ вно-кле́ паний; ш.-подвижной
387
Словник технічної термінології
388
Словник технічної термінології
Шелковина – шовкови́на.
Шелковистость – шовкува́ тість (-тости).
Шелковистый – шовкува́ тий.
Шелковица белая, тутовое дерево – шовко́ виця; ш. бесплодная – шовку́ н (-на́ ).
Шелковичный червь – шовкови́ к (-ка).
Шелковод – шовківни́ к (-ка́ ).
Шелководство – шовківни́цтво.
Шелковый – шовко́ вий; ш. материя – шовк (-ку); ш.-крутильный – шовкосука́ льний.
Щелкопряд – шовкови́ к (-ка́ ); ш. дубовый – ш. дубови́й; ш. тутовый – шовкови́к (-ка́ ).
Шелкопрядный – шовкопря́ дний.
Шелкоразмотный – шовкомота́ льний; ш. заведение – шовкомота́ льня.
Шелкотрощильный – шовкосука́ льний; ш. заведение – шовкосука́ льня.
Шеллак – шела́ к (-ку).
Шеллаковый – шелако́ вий.
Шелуха – лузга́ .
Шелыга (свода) – хребе́ т (-бта́ ).
Шельф, мор. – підпа́ нцирок (-рка).
Шеретовка – шеретів́ка.
Шеретовочный – шеретівни́ й.
Шероховатость – шереха́ тість (-тости).
Шероховатый – шереха́ тий.
Шерстечесалка – вовночухра́ лка.
Шерстечесальный – вовночухра́ льний; ш. машина, шерстечесалка – вовночухра́ лка.
Шерстинка – шерсти́на.
Шерстобит – шапова́ л (-ла).
Шерстобитие – шапова́ льство.
Шерстобитный – шапова́ льський.
Шерстобой – шапова́ л (-ла).
Шерстобойня – шапова́ льня.
Шерстовал – шапова́ л (-ла).
Шерстогребенный – вовногребін ́ ний.
Шерстокрас – шерстофарбівни́к (-ка́ ); ш. (овечьей, козьей шерсти) – вовнофарбівни́ к (-ка).
Шерстомер – вовномір ́ (-ра), шерстомір ́ (-ра).
Шерстомой – вовноми́йник (-ка), шерстоми́йник (-ка).
Шерстомойка, -мойня – вовноми́йня, шерстоми́йня.
Шерстомойный – вовноми́йний, шерстоми́йний; ш. заведение, шерстомойка,
шерстомойня – вовноми́йня, шерстоми́йня.
Шерстомойня, -мойка – вовноми́йня, шерстоми́йня.
Шерстопрядение – вовнопрядін ́ ня.
Шерстопрядильный – вовнопря́ дний; ш. фабрика, шерстопрядильня – вовнопря́ дня.
Шерстосучение – вовносука́ ння.
Шерстосучильный – вовносука́ льний.
Шерстоткацкое производство (дело) – вовнотка́ цтво.
Шерсточесальный – вовночухра́ льний; ш. фабрика, шерсточесальня – вовночухра́ льня.
Шерсточесальщик – вовночухра́ льник (-ка).
Шерсточесальня – вовночухра́ льня.
Шерстечесание – вовночухра́ ння.
Шерсть – ше́ рсть (-ти); ш. (овечья, козья) – во́ вна; ш. (шленских овец) – шльо́ нка; ш.
(шпанских овец) – шпа́ нка; ш. ангорская, могер – мо́ гер (-ру); ш. аппаратная, кардная – в.
чухро́ вана; ш. войлочная – в. повстяна́ ; ш. вспученная – в. підпу́ шена; ш. вышивальная – в.
вишива́ льна; ш. гребенная – в. гребін ́ на; ш. древесная – дрібностру́ жка деревна́ ; ш.
искусственная – в. шту́ чна; ш. камвольная – в. довгору́ нна, гребін ́ на; ш. кардная – в.
короткору́ нна; ш. кашемирская – в. кашемір ́ ська; ш. козья – в. кози́на; ш. мериносовая – в.
тонкору́ нна. мерино́ сова; ш. сосновая – дрібностру́ жка сосно́ ва; ш. шлаковая – шерсть
жужеле́ ва; ш. суконная – в. суко́ нна; ш. ягнячья – в. ягня́ ча.
Шерстяной – шерстя́ ний; ш. (из овечьей, козьей ш.) – вовня́ ний.
Шерхебель, стол. – шерше́ бок (-бка).
Шерхебельный – шершебко́ вий.
Шест – яли́ на, жерди́ на; ш. складной (для включения в провод) – ж. склада́ на.
Шестеренка – трибо́ к (-бка́ ).
389
Словник технічної термінології
Шестеренный – трибови́й.
Шестерня – шестерня́ ; ш. винтовая – ш. ґвинтова́ ; ш. двойная – ш. подвій ́ на; ш.
коническая – ш. коніч ́ на; ш. передвижная – ш. пересувна́ ; ш. приводная – ш. повідне́ ва; ш.
распределительная – ш. розподіл ́ ьча; ш. фонарная – ш. ліхтарува́ та; ш. цевочная – ш.
пале́ чна; ш. цепочная – ш. ланцюго́ ва; ш. цилиндрическая – ш. циліндри́чна.
Шестигранный – шостигранча́ стий.
Шестилопастный (винт) – шостило́ патний.
Шестиугольник – шостику́ тник (-ка).
Шестиугольный – шостику́ тний.
Шестицилиндровый (мотор) – шостициліндро́ вий.
Шесток (в печи перед очолком) – при́пічок (-чка).
Шибер – за́ слінка.
Шиберный – заслінко́ вий.
Шизосахариты (делящиеся дрожжи) – шизоцукра́ ти (-тів).
Шило (стол., сап., тип.) – ши́ ло; ш. отметное, черта – дра́ чка; ш. (для обшивки подошв и
стелек) – ш. підле́ пне.
Шина – ши́на; ш. автомобильная – ш. автомобіл ́ ьна; ш. отрицательная, электр. – ш.
мінусо́ ва; ш. переводная – ш. перевідна́ ; ш. положительная, электр. – ши́на полюсова́ ; ш.
уравнительная – ш. вирівня́ льна; ш-ами обтягивать – шинува́ ти.
Шинельное сукно, текст. – шинеле́ ве сукно́ .
Шинный – шинови́й; ш. гвоздь – шина́ ль (-ля́ ).
Шинодержатель – шинотрима́ ч (-ча́ ).
Шип – чіп (чопа́ ); ш. боковой – ч. бічни́й; ш. глухой – ч. запліш ́ ений; ш. двойной – ч.
подвій ́ ний; ш. косой – ч. ко́ сий; ш. мертвый – ч. запліш ́ ений; ш. подковный – гак (-ка́ ); ш.
потайный – ч. потайни́й; ш. потемочный – ч. потайни́ й; ш. прямой – ч. про́ стий; ш.
простой – ч. звича́ йний; ш. сквозной – ч. наскрізни́й; ш. торцевой – ч. іверо́ вий.
Шиповой – чопови́й.
Шилообразный – чопува́ тий.
Шипорезный – чопоріз́ний; ш. станок – чопоріз́ка.
Шипучесть – шумли́вість (-вости), шу́ мкість (-кости).
Шипучий – шумли́вий, шумки́й.
Ширина – ширина́ ; ш. по верху – ш. згори́; ш. по низу – ш. зни́зу; ш. средняя – ш.
пересіч ́ на; ш. строительная – ш. будівна́ ; шириной, в ширину – завши́ршки.
Ширма – парава́ н (-ну); ш. защитительная – хисто́ к (-стка́ ).
Ширмовый – парава́ нний.
Широкий – широ́ кий.
Широковещание – радіомо́ влення.
Широковещательный – радіомо́ вний; ш. аппарат – радіомо́ вник (-ка); ш. станция –
радіомо́ вня.
Ширококолейный – ширококолій ́ ний.
Широкоподошвенный рельс, виньолевский рельс – віньйо́ лівська ре́ йка.
Широкоугольник (в об’ективе), фото – ширококу́ тник (-ка).
Широта – ширина́ ; ш., геогр. – широта́ ; ш. приведенная – ширина́ зве́ дена.
Ширстрек, мор. – ширстре́ к (-ка).
Шифервейс – ши́фервайс (-су).
Шифер – ши́фер (-ру); ш. асбестовый – ш. азбесто́ вий; ш. кристаллический – ш.
кристаліч ́ ний.
Шиферный – ши́ферний.
Шифр – ши́фр (-ру).
Шифрованный (телеграмма) – шифро́ ваний.
Шифровать, зашифровать – шифрува́ ти, зашифрува́ ти.
Шифровка – шифрува́ ння, шифро́ вання.
Шифровый (азбука) – шифрови́й.
Шифтовый сок – заличко́ вий шифто́ вий квас (-су).
Шихта – ши́хта, су́ мішка.
Шихтенный (весы) – шихтови́й, сумішко́ вий.
Шишечник – бовва́ нник (-ка).
Шишечный – боввано́ вий.
Шишка, металл. – бовва́ н (-на); ш. ворсильна – ши́шка ворсува́ льна; ш. литейная – бовва́ н
лива́ рний.
390
Словник технічної термінології
391
Словник технічної термінології
392
Словник технічної термінології
393
Словник технічної термінології
394
Словник технічної термінології
395
Словник технічної термінології
Щебеневой – скалльови́й.
Щека – щока́ ; щ. (челюсти), техн. – ще́ лепа; щ. вставная – щел. вставна́ ; щ. зажимная –
щ. затискна́ ; щ. контактная – щ. доти́чна; щ. ребристая – щ. ребро́ вана; щ.
рельсообразная – щ. рейкува́ та; щ. широкая – щ. широ́ ка.
Щековой – щокови́й; щ. стена – причілко́ ва, бічна́ стіна́ .
Щеколда – кля́ мка; щ. дверная – к. дверна́ .
Щелевидный – щілинува́ тий.
Щелевой – щіли́нний.
Щелок – луг (-гу).
Щелочение – лу́ ження.
Щелочить, вы-чить – лу́ жити, ви́ лужити.
Щелочность – лу́ жність (-ности).
Щелочный, -ной – лу́ жний.
Щелочь, хим. – луг (-гу).
Щель – щіли́на; щ. выпускная – щ. випускна́ ; щ. стыковая – щ. стикова́ .
Щепа, щепка – тріс́ка; щ. сапожная – т-ки ше́ вські.
Щепной – тріскови́ й.
Щеповая палка, стр. – гли́ця.
Щербина – щерби́на.
Щетина – щети́на.
Щетинистый – щетиня́ стий.
Щетинка – щети́нка.
Щетинный – щети́нний.
Щетинщик – щети́нник (-ка).
Щетка – щіт́ка; щ. коллекторная, электр. – щ. комута́ торна; щ. лощильная – щ.
полискува́ льна; щ. метельная – щ. підміта́ льна; щ. проволочная (для труб) – щ. дротяна́ ;
щ-ки одноименные, электр. – щ-ки однойме́ нні; щ. пружинная – щ. пружи́нна; щ.
смазочная – щ. масти́ льна; щ. стиральная – щ. пра́ льна; щ. чистильная – щ. чисти́льна.
Щеткодержатель – щітни́к (-ка́ ).
Щеточка – щіт́очка.
Щеточник – щітка́ р (-ря́ ).
Щеточный – щіткови́й; щ. машина – щіткува́ лка; щ. мастерская, фабрика – щітка́ рня.
Щипальщик, -ца – скубій ́ (-бія́ ), скубій
́ ка.
Щипание – скубін ́ ня.
Щипать – ску́ бти.
Щипцовый – щипце́ вий; щ. (о гвозде дер. щипц.) – обценько́ вий; щ. крыша – шпиля́ стий
дах (-ху); щ. стена – причілко́ ва стіна.
Щипцы – щи́пці (-ців); щ. для раск. угля – братки́ (-тків); щ. для раздавлив. чего-либо –
дави́льце; щ. гвоздедерные – обце́ ньки (-ньок); щ. каминные – братки́ коминко́ ві; щ.
пломбирные – щ. пломбува́ льні; щ. разводные (для пилы) – щ. розвідні.́
Щипчики – щи́пчики (-ків).
Щит – щит (-та); щ. (в шлюзе) – за́ ставка; щ. буревой – щ. буряни́й; щ. водозапорный –
за́ ставка водозапірна́ ; щ. выпускной (для ремен. передачи) – щ. випускни́й; щ.
водосливной – за́ ставка водоспускна́ ; щ. драневой – щ. драни́чний; щ. закладной –
за́ ставка закладна́ ; щ. кольцеобразный (в турбине) – щ. кільце́ вий; щ. насадный – щ.
насадни́й; щ. откидной (причальн. мостика) – щ. відкидни́й; щ. переносный – щ.
переносни́й; щ. плетеный – щ. пле́ тений; щ. подшипниковый (мотора) – щ. вальни́чний;
щ. промывной – за́ ставка промивна́ ; щ. распределительный, электр. – розподіл ́ ьник
головни́й; щ. сигнальный – щ. гаслівни́й; щ. снеговой – щ. протисніго́ вий; щ. сплошной –
щ. суціл ́ ьний; щ. филенчатый – щ. тахльови́й; щ. формовальный – щ. формівни́ й; щ., шлем
(для защиты зрения) – шо́ лом захисни́ й.
Щитовидный – щитува́ тий.
Щитовой – щитови́й; щ. (рабочий на эл. станции) – розподіл ́ ьничий.
Щиток – щито́ к (-тка́ ); щ. групповой – щ. групови́й; щ. подводящий – щ. підвідни́ й.
Щуп – штир (-ря́ ).
Эбонит – ебоніт́ (-ту).
Эбонитовый – ебоніто́ вий.
Эвакуация (трубки рентг.) – висмоко́ вування, ви́смокування.
Эвакуированный – ви́смокуваний.
Эвольвентный – евольве́ нтний; э. (об обмотке) – розгортко́ вий.
396
Словник технічної термінології
397
Словник технічної термінології
398
Словник технічної термінології
399
Словник технічної термінології
е. етило́ вий.
Эфирный – етеро́ вий.
Эффект – ефе́ кт (-ту); э. световой – с. світлови́й; э. термичный – е. терміч ́ ний, теплови́й.
Эффективность (аппаратов) – ефекти́вність (-ности).
Эффективный – ефекти́вний.
Эхо – луна́ .
Юбка (изолятора) – остріш ́ ок (-шка).
Юбочный (изолятор) – острішко́ вий.
Ювелир – ювіле́ р (-ра).
Ювелирный – ювіле́ рний; ю. мастерская – ювіле́ рня.
Юг – пів́день (-дня).
Юго-восток – півде́ нний схід (схо́ ду).
Юго-восточный – півде́ нно-схід ́ ній.
Юго-запад – півде́ нний за́ хід (-ходу).
Юго-западный – півде́ нно-за́ хідній.
Южно-магнитный – півде́ нно-магне́ тний.
Южный – півде́ нний.
Ют – ют (ю́та).
Ютовый (тент) – ютови́й.
Юфть – ю́хта.
Юфтяный – юхтови́й.
Явление – я́ вище; я. внерасчетное – я. позарозрахунко́ ве.
Яд – отру́ та.
Ядовитый – (о)труйни́ й.
Ядро – ядро́ ; я. чечевицеобразное – я. сочкува́ те.
Ядровый – ядрови́й.
Язык (сопла) – язи́ к (-ка́ ); я. (во врубках) – клин (-на); я. переставной – я. переставни́й; я.
пружинящий – я. пружни́ й.
Язычек – язичо́ к (-чка́ ); я. выступающий – я. витични́й; я. подвесной – ву́ шко почіпне́ ; я.
регулирующий – я. регулівни́й.
Яичный брикет – яйцюва́ тий брике́ т (-ту).
Яйцевидный – яйцюва́ тий.
Якорный – кітвови́й; я. (о якоре динамо) – витворце́ вий; я. канат, шейма – кося́ к (-ка́ ); я.
свая – па́ ля прикіл́ ьна.
Якорь – кіт́ва; я. (динамо) – ви́творець (-рця); я. барабанный – в. бараба́ нний; я. верховой –
к. верхова́ ; я. винтовой – к. гвинтова́ ; я. деревян. причальный – ра́ ло; я. дисковый,
электр. – в. кружа́ льний ; я. завозный – к. завізна́ ; я. запасный – к. запасна́ ; я. зубчатый,
электр. – в. зубча́ стий; я. кольцевой – в. кільце́ вий; я. кормовой – к. кормова́ ; я. маленький
– кіш́ ка; я. мертвый – кіт́ва ме́ ртва; я. морской – к. морська́ ; я. низовой – к. низова́ ; я.
однолапый – к. однола́ па; я. ловучий – к. плавна́ ; я. рысковой – к. шибова́ ; я. отдавать –
кіт́ву ки́ дати.
Ял, ялик – йо́ лик (-ка).
Яма – я́ ма; я. аккумуляторная – я. акумуля́ торна́ ; я. выгребная – вигрібни́ к (-ка́ ); я. для
распускания извести, творило – глица́ рня; я. зольная – попільни́к (-ка́ ); я. кочегарная – я.
жужеле́ ва; я. помойная – поми́ йня; я. лесопильная – я. тра́ цька; я. мусорная – сміт́ище, я.
сміттьова́ ; я. рабочая – я. робо́ ча; я. складочная – я. склада́ льна; я. смотровая – я.
оглядо́ ва; я. снежная – я. снігова́ ; я. угольная – я. ву́ гільна; я. черная, мук. – я. чо́ рна; я.
шлаковая – жу́ желище, я. жуже́ лева.
Ямистый – ями́стий.
Ямка – я́ мка; я., гнездо (в бревне) – ка́ ня.
Ямкозакрыватель – ямкозагорта́ ч (-ча).
Ямкокопатель – ямкокопа́ чка.
Ямный (станок строг.) – ямови́й.
Ямщик, торф. – ямка́ р (-ря́ ).
Ямочный – ямкови́ й; я. ремонт (мостовой) – латкови́й ремо́ нт (-ту).
Янтарный – бурштино́ вий.
Янтарь – буршти́ н (-ну).
Яр (украинизм) – яр (яру).
Яркий (цвет) – яскра́ вий.
Яркокрасный (о калении) – яскравочерво́ ний.
400
Словник технічної термінології
401