Welcome to Scribd, the world's digital library. Read, publish, and share books and documents. See more
Download
Standard view
Full view
of .
Look up keyword
Like this
0Activity
0 of .
Results for:
No results containing your search query
P. 1
Svoboda-1966-118

Svoboda-1966-118

Ratings: (0)|Views: 3|Likes:
Published by SVOBODA
The Ukrainian newspaper in Ukrainian language since 1893. Find complete archive at www.svoboda-news.com ( see www.ukrweeky.com for English).
The Ukrainian newspaper in Ukrainian language since 1893. Find complete archive at www.svoboda-news.com ( see www.ukrweeky.com for English).

More info:

Published by: SVOBODA on Oct 31, 2010
Copyright:Attribution Non-commercial

Availability:

Read on Scribd mobile: iPhone, iPad and Android.
download as PDF, TXT or read online from Scribd
See more
See less

10/31/2010

pdf

text

original

)
t чуж омунаучайт есь,
С ш огон е цурайт есь...
Т.Ш ЕВЧЕНКО
У К Р А ЇН С Ь К И Й
щ оденник
U К R А І N І AN D А ІLV
Р е д а к ц іяі А д м ін іс т р а ц ія :
'Svoboda",81-83 GrandSt .
Jersey City,N. J . 07303
434-0237
434-0807
У Н С о ю з : 435-8740
Т ељ з Н ю И орку:
BArcly 7-4126
У Н С о ю зу : BArcly 7-5337
Ь -
fctK LXXIU.
ш
Ч .1 1 8 . ДЖ ЕРЗІС И Пі Н Ю ИОРК,В ІВ Т О Р О К , 28-г о Ч Е Р В Н Я1966
10 Ц Е Н Т І Вй $ 10 CENTS
s=aїї
і
І
Ш ш
JERSEY CITYand NEW YORK,TUESDAY, JUNE 2$, 1966 No. 118.
VOL.LXXIU.
О С Т А Н Н І В ІС Т І
П о н е д іл о к ,
27ч е р в н я 1966
В АМЕРИЦІ
П Р Е З И Д Е Н Т Д Ж А Н С О Н 24-Г О Ч Е Р В Н Я
п ід п и с а в
законп р о збільш ення висоти федеральної заборгованос-
т к з 328 б іл ь й о н івд о 330 б іл ь й о н ів д о л я р ів . Ц е є так зва-
на тимчасова висота федеральної заборгованости; У ряд
просив збільш ити висоту федеральної заброгованостнз
326 б іл ь й о н івд о 332 б іл ь й о н івд о л .,ал е К о н г р е с п о г о д и в -
ся збільш ити тількин а половинуз цього —н а 2 більйони
Д ол.
П А Л А Т Н А К О М ІС ІЯ З Б ІЛ Ь Ш И Л АН А О Д И Н б іл ь -
йон оборонний бю дж ет, який президент Д ж ансон запро-
п о н у в а ву в и с о т і 57,664,000,000д о л ., а П а л а т н а К о м іс ія
В и д а т к ів у х в а л и л а 58,611,000,000д о л . К о м іс ія з б іл ь ш и л а
оборонний бюджетн а фінансовийр ік , який зачинається
1-г о л и п н я 1966-г о р о к у ,б о т р е б ан а 569 м іл ь й о н івд о л .
більшен а втримання військового персоналу, який мусів
з б іл ь ш и т и с яв б іл ь ш о м у т е м п і,я к У р я д п е р е д б а ч а вв с іч н і
цього року. К онгрес додавщ е видаткин а протиракетні
ракети,н а далекосяж ні бомбовиќй,н а атомову фрегату,
бо У рядн е запланував федеральних видатків на ці про-
грамн, будучи протин и х.
Г Е Р Ш І П Р р П О Н У С З Б І Л Ь Ш И Т И В И С О Т У в ік у ,в
я к о м у м о ж н а б у л об п о к л и к у в а т ид о в ій с ь к о в о ї с л у ж б и
р е к р у т ів д о 34-г о р о к у . Т е п е р а м е р и к а н с ь к і ю н а к им о-
ж уть бути покликанід о службиу збройних силахЗД А
у в іц ів ід18-о х д о 26-о х р о к ів . Ч и с л е н н і с т у д е н т ит а ін ш і
ю наки стараю тьсяп р о відкликання військової служ би,і
к о л и д ій д у т ьд о з а к ін ч е н н я 26-г о р о к у ж и т т я , в з а г а л ін е
с л у ж а т ьп р и в ій с ь к уЗД А . П а л а т н а К о м іс ія З б р о й н и х
С и л в е д е с л ід с т в о в ц ій с п р а в і. Г е н е р а л п о р у ч н и к Л у їсБ .
Терш і, директор Рекрутаційної Служби рекомендує збіль-
ш нтн висоту обов'язкового віку,а недавно конгресмен
р е с п у б л ік а н е ц ь
О л о с к і р е к о м е н д у в а в
зм енш итиц е й
о б о в 'я з к о в и йв ік з 26-о х р о к івд о 23-о ха б о 24-о х р о к ів .
Н ІК С О Н В ІД В ІД А Є25 С Т Е П Т ІВ влітіі восен и ц ього
рокуі вестиме виборчу кампаніюв користь республікан-
с ь к н х к а н д и д а т ів . К о л и ш н ій в іц е -п р е з и д е н ті р е с п у б л ік а н -
с ь к и й к а н д и д а тн а п р е з и д е н т ав 1960-м у р о ц і в л іт і м у с и т ь
щ е виїхатид о Европнв справах адвокатської фірмив
Н ю Й о р ќ у ,в я к ій п р а ц ю є .В ц ь о м у т и ж н і Н ік с о нм асп р о -
м о в л я т ив Д іт р о й т і, Ф л ін т іі Б ей С и т і и ш и г е н ), О к л а -
ѓ о м а С и т і, Б ір м ін Ѓ г е м і л а б а м а ),в Р о н о в к у ір д ж ін ія )
т а 'у В а ш и н г т о н і, Д .К . Щ о д о м а й б у т н іх р е с п у б л ік а н с ь к и х
к а н д н д а т івв 1968-м у р о ц і, то на д у м к у Н ік с о н а , т р е б а
з а ч е к а т ид о ц ь о г о р іч н и х в и б о р ів , к о л и м о ж н а б у д ев к а -
зуватн нати х , щ о будуть зм агатисяз а номінаціюна рес-
публіканського кандидатан а президента.
.f
К О Н В ІТ Щ Я К О %У Щ С Х И Ч Й Р І П А Р Т ДЗД А в н б р а ,
л а 26-г о ' ч е р в н я ' Ѓ у с ь Г о љ л ан а Г о л о в н о г о -с е к р е т а р я ,а
Г е 'н р і В и н с т о н ан а г о л о в у К р а й о в о г о К о м іт е т у .Ц е в п е р -
ш ев ід 1961-г о р о к у п у б л іч н о к о м у н іс т и п о в ід о м и л и ,х т о
очолю є їхню організацію . Досі вони про це не писали,
щ об Д епартамент Справедливості! н е м іг притягати до су-
д о в о ї в ід п о в ід а л ь н о с т и г о л о в н и х п а р т ій н и х у р я д о в ц івз а
те, щ о не реєструю ться як чуж і агенти, чого вим агає за-
конп р о безпеку країни. Голлм а г . 55 років,а негр Виис-
тон— 53. їх обндвох вибрали через аклямацію . Списќа
80-о х ч л е н ів К р а й о в о г о К о м іт е т у к о м у н іс т ин е о п у б л ік у -
в ал н .
У С В ІТ І
П А П А П А В Л ОVI В И С Л О В И В С В ІЙ Ж А Л Ь , щ о йо-
г о з а к л и кд о м н р ау В т н а м і не м ав у с п іх у . В ін в и г о л о с и в
п р о м о в уд о в и с о к и х д у х о ш ш к іні д и п л о м а т ів ,я к і п р и й ш л и
д о н ь о г ов м и н у л у п 'я т н и ц юз ім 'я н н н о в н м н б а ж а н н я м и :
цеб у вз а латинським календарем день святого Івана Х ре-
стителя,а світськеім 'я П апи було Д ж ованні (Іван)М он-
т іи і. Щ ойно ставш и П апою
в інп р и й н я в ім 'я П авлаVI.
П апа назвав кілька країну світі,де або зросли ш ансиз а -
миренняа б о продовжується фермент.
М ІЖ
А П О С Т О Л Ь С Ь К О Г О С Т О Л 1Щ Е Ю
ІЮ ҐО С Л А -
В ІЄ Ю
П Р И Й Ш Л ОД О ЗГ О Д И щ одо взаєм них відносин.
В ідповідний догвйір підписаноу В еоградів суботу25 черв-
няц . р . Н а ц ій підставі Ю гославія встановить свогод и п -
ломатичного представникав А постольській Столиці,а ця
остання у Београді.Ц і дипломатичні представники м а-
тимуть трохи менш ий ступінья к амбасадорськнй. Взас-
мнним іж тими двома сторонами були зірваніу 1952 р о -
ц і,к о л и -т о к о м у н іс т и ч н и й у р я д Ю г о с л а в ії з а с у д и вз а ‚‚к о -
лябораціонізм" архиспнскопа А лойза Степіначаз Загре-
б у , п ід н е с е н о г о п о т імд о г ід н о с т н к а р д и н а л а . С т е п ін а ч а
звільнили,а л е конфінувалнв його селі і в ін помер1 960
р . К атолицька Ц ерќва дістає свободу діянняв Ю гославії
п ід
папською юрисдикцієюз застереженням н е анґа-
жуватисьв політичних справах.
У К О М У Н ІС Т И Ч Н О М У
КИТАЇ ПРОДОВЖУСТЬСЯ
„Ч И С Т К А "В Н А Р Т Ш Н И Х
Р Я Д А Х
З„А Н Т Н П А Р Т ІП -
Н И Х Е Л Е М Е Н Т ІВ ".З а відом остям и в-Г он г К онѓу П
ж ертвами впалот е ж багато атомовнх фахівців,я к і покін-
`ч и л и б у л и в и с о к і ш к о л ив А м е р и ц ін в е р н у л и с ьд о К и т а ю
Та працю али там в лябораторіях. Західні газети твердять,
щ о ф е р м е н тв к о м у н іс т и ч н и х р я д а хіз К и т а ї д ій ш о в до та-
кого ступня,щ оМ ао Тсе-тунґ очевидячки втратив контро-
люн а д очолю ваноюн и м ком партією .
У В А Р Ш А В І В ІД Б У Л А С Ьв м инулу неділю26 черв-
ня демонстрація коло1 ,000 осіб проти комуністичногор е -
жиму— п ід гаслами вірностн Католицькій Церкві та її
л р и м асо в і к ар д и н ал о в і В и ш н н ськ о м у . Д ем о н стр ац ія в ід -
булась безпосередньо внаслідку заборони поліціїв різних
містах Польщ і нестиу публічних процесіях репродук-
ц ію о б р а з у ..Ч о р н о ї М а д о н н и "з Ч с н с т о х о в с ь к о г о с о б о р у .
П оліція розганяла демонстрантів слізним газомі билаї х
п а л к а м и
З А Х ІД Н Ш
Б Е Р Л І Н З І Р В А В Р О З М О В Из с х .ід я ь о -н і-
м е ц ь к и м и к о м у н іс т а м ип р о в ід н о в л е н н я у м о в ип р о п р а в о
з а х ід н іх б е р л ін ц ів в ід в ід у в а т и с в о їх к р е в н и хі п р и я т е л ів
у С х Ід н ь о м у Б е р л ін і. В ід п о в ід н и й д о г о в ір к ін ч а є т ь с яз к ін -
ц е м ц ь о г о м іс я ц я . С х ід н ь о -н ім е ц ь к і к о м у н іс т и п о с т а в и л и
за передумову продовж ування того договору визнання
с х ід н ь о -н ім е ц ь к о г о у р я д у ,я к ..с у в е р е н н о г о ",з я к и мп ід -
писується між народний договір.
В ІД В ІД И Н И
К О М У Н О -К И Т А П С Ь К О Г О
П Р Е М 'Є Р А
Ч У Е Н -Л А ЯВ Р У М У Н ІЇ С К ІН Ч И Л И С Я
невдачею .В ін
в ід л е т івв м и н у л у п 'я т н и ц юз Б у к а р е ш т у п іс л я с в о є ї8-
Денпої візити:ц е проголош ено ніякого спільного комуні-
катуі не сказано нічого,щ о виходило б за меж і загаль-
ч и є ‡№
ЗДА й СССР погодж ую ться на „тимчасове"
припинення всіх атом овнх вибухів
Скерборо, Канада. У канська делегація запропо-
С к е р б о р ов п р о в ін ц ії О н т а - н у в а л а , щ об на д е я к и йч а с ,
р іов
Канаді відбуваєтьсяя к своєрідний
ек сп ер и м ен т
під спонзором Канадіисько- припиненов с і атомовіек с-
г о
Ін с ти ту ту
міжнародних пернментн, себто також
ц Ід
с п р а в 4-д е н н а к о н ф е р е н ц ія , з е м л е ю , щ обу т о м у ч а с іп е-
яка прийняла назву
„М іж - п е р е в ір е н о ,ч и іс н у ю ч і у д о с -
народної асамблеї для ато- коналені
п ід с л у х о в і
ап а-
мової зброї"з участю фахів- ратн мож уть заступити м іж -
ціву справах роззброєнняз народну контролю . Совєтсь-
кругло60 країн.Х оч це не-ќа делегація погодилась
з
наче приватна,. чн
р а д ш е т іє ю
пропозицією , так,щ о
п ів о ф іц ій н а к о н ф е р е н ц і я , н а с т а л и р е я л ь и і ш а н с и ,щ о
проте прибули туди такіо - атомовнн договірз1 9 6 3 р о -
ф іц ій н і о с о б и ,я к м ін іс т е рќ у , я к а й з а б о р о н я вусі ато-
Брнтаніїд л я спарв роззбро- мові експериментиза вий-
вння лорд Чалфон, заступ- нятком підземнеќ
б у д е
ник директора держ авноїа - пош иренийн а договір, який
мериканськоі Агенції
д л я з а б о р о н я в б у д ь -я к і ш т у ч н і
справ контролі зброенняТ вибухи.Колиб прийнятота-
р о з з б р о с н н я А д р ія н Ф іш е р ,'ќ у к о н в е н ц ію ,т о б у л ибк р а-
го л о в а
К о м іс ії
науковихщ і ш ансид л я схваленнян а
п р о б л е м р о з з б р о є н н янри со Ж е н е в с ь к ій 17-ч д е н н ійк о н -
встській Академії Н аукп р о - ференції роззброєння догб`
ф е с о р В а с іл іЙ Є м е л ь я н о ві в о р у п р о т и п о ш и р е н н яа т о -
ін ш і в и д а т н і п о с т а т і. А м е р н -Ім о в о ї з б р о ї.
її
.. .
М едична опіка почнеться1-г о липняб е з
ж а д н и х т р у д н о щ ів
Ваш ингтон.І Директорв малих ш питалях,ал еП н е
ПРЕЗИДЕНТ ДЕ ГОЛЛЬІЙОГО ДРУЖ ИНА
';З А П Р И Ч А Щ А Л И С ЬУ Л Е Н ІН Г Р А Д І
Б ю р а з д о р о в 'яп р и с о ц ія л ь
ному забезпеченні А ртурЕ .
Гесс заявив,щ о велика біль-
ш іс т ь ш п и т а л івв ц іл ій к р а ї-
ні зголосиласяд о співпраці
з С О Ц ІА Л Ь Н И М заб езп еч ен н ям ,
і тому1-г о липня медична
опіка змож е початися згідно
з
п л я в о м .
П редставники
ш питалів заявляю ть,щ о м о-
ж е виявитися недостача м е-
днчних сестерт а медичного
персоналу, колив
д н я х
`зго л о с и ть с я
спричинить закон про м еднч-
н у о п ік у , т іл ь к иї ї у н а г л я д -
н н ть,с к а за в
д и р ек то р
Г е с с .Щ ев п о в н і незн а т и , як
п о с т а в л я т ь с я
д о
м ед и ч н о ї
служби деякі приватніш пн-
т а л і, я к и хє к о л о8 00. Д е я к і
зн и х н е в д о в о л ен із за к о н у
про медичну
о п ік у . У р я д
П у б л іч н о г о
З д о р о в 'я
в ед е
кам паніюз а збільш енняч н с-
ла медичних сестерт ам е -
перш их 'дичного персоналув ш пнта-
б іл ь ш е іл я х .Н а в с іх 7,000'ш п и т а л ів
ҐО Л Л ЬН А С И Б ІРУ . Ф ранцузький президент Ш арль
д о Ґ о л л ьп ід ч а с с в о їх в ід в ід и ну С о в с т с ь к о м у С о ю з іп о-
буваві н а Сибіру.Н а фото д е Голля оњ яескую ть п р і:-
ц ів Н и к и о д н іє ї ф а б р и к ив Н о в о с и б ір с ь к у . О ч е в и д н о , щ о до
багатьох таборів каторж ної працід е Ґоллян е водили.
число пацієнтівв рамахс о -І коло800 н е зголосилисяд о
ціяльного забезпечення.Ц яjспівпраціз соціальнимза -
справа мож е бути актуальна'безпеченням.
В с?ш ш ^отеѓѓў М іссісснгі закінчився
демонстраційний похід негрів,який
Л е н ін г р а д . У ц ь о м ум і- п іс л я в ід в ід и нв Н о в о с и б ір -
с т і` больш ев'ицької револю ції ську осередку совстської
л р й а и д е н т Ф р а н ц іїд е Ґ о л л ь
наУ "и
{п р о м и с л ун а С и б ір і,
. jF-
‚Д е Голль оглядав совстську
і його дружина,я к і перебу-м іж п л а н е т а р н у
стаціЮ і ЗВід -
в а ю т ьн а о ф іц ій н и х в ід в ід и -jK u i b С о в с т с ь к н й С о ю з в я л у -
наку Совстському Союзі, екає свої сателіти.Д е Ґолль
п о б у в ал и
вн е д іл ю
26-г о ц е п е р ш и й ч у ж и н е ц ь ,я -
ч е ^)в н я -в р н м о -к а т о л и ц ь к о -!к и йм ав н а г о д у о г л я д а т иц ю
му костьолі,д е вислухали стадію. Найбільш у сензацію
Б$гослуженняі залричаща- викликала участьд е Ґолля
л в с ь . Ц е вперш е —як ќа-в В огослуж енні уЛ е н ін г р а -
жўть прибічникид е Ґолляд і. Перед костьоломсв. М а-
— президент Ф ранції прича- р ії з Л ю рд зібралося багато
щ адсяп ід ч а с закордонної лю дей,щ об побачити
д е
п о д о р о ж і.
Костьолв якім Ґолля. Президента Ф ранції
побувавд е Ґолль м ас назву привітав
свящ еник
И оснф
к о с т ь о л ас в . М а р іїз Л ю р д , П а в л ь о н іс , я к и й п о д а в ,щ ов
а популярно звуть йогок о -'Ленінградіє около1 2 тисяч
стьолн а Ровенській вулиці католиківн а майже чотири
в самому осередку Ленігра- мільйони меш канців. В ко-
д у% Ш е л я в и с л у х а н н я Bore- с т ь о л і з іб р а л о с ь о к о л оп ів -
служ би президентд е Ґолль тори тисячі лю дей, головно
і й о г о д р у ж и н а о г л я д а л и ж ін о к .Д е Ґ о л л ь с и д ів у ф о-
Ленінґрадв товаристві со-^елі,в перш ому рДДІ,по од-
ветського прем'єра Косигі- н ій сторонів ід нього його
У країнець очолив совєтську
міжпланетарну програму
М осква. Кореспондент нимиі практичними пробле-
„Н ю И о р к Т а й м с -у " Т е о д о р
Ш абад подас,щ она керівни-
ка міжпланетарної програ-
ми Совстського Сою зуб у в
призначений М ихайло К узь-
м о в н ч Я н г е л ь . ‚‚У к р а їн с ь к а
Р а д я н с ь к а Е н ц и к л о п е д ія"
м а с т а к у ін ф о р м а ц ію
п ро
Я нгеля
(б е зф о т о з н ім к и ):
український радянськийв ч е -
нийв галузі механіки,ак а-
д е м ік
А НУ Р С Р
1 9 6 1 ) .
Н ародж енийв селі Зирянова
в І р к у т с ь к ій о б л а с т і,в с ім
сел я н и н а.
В 1937зак ін ч и в
М о с к о в с ь к и й а в ія ц ій н н йін с -
м а м и м е х а н ік и ". П ро п ід в и -
щ ення
Я нгеля
в к а зу в а л а
листа прийнятих
у
ч л ен и
Ц ентрального Комітетуп ар -
т іїн а 23-м у з 'їз д і ц іє ї п а р т ії
в М о с к в і ц іс ї в е с н и . Я н г е л ь
також вибранийв останніх
в и б о р ахд о В ер х о в н о го Со -
еста. В 1961 Я н гельбув ді-
л л ь н и йв п а р т ій н ій о р г а н і-
зації Д ніпропетровська.П о -
знцію ,як у тепер зайнявЯ н-
гел ь ,
м ав передш е Сергій
Корольов, який перед кіль-
к о м а м іс я ц я м и п о м е р . Т а к о ж
К о р о л ьо вб у в у к р аїн сь к о го
тнтут.П рацю єн а д теоретич- походження
У Ваш ингтоні відбувся панельн а тему
діяльностиі політики ЎЌНА
В аш и н гто н . З ах о д ам и
В а ш и н г т о н с ь к о г о В ід д іл уУ -
к р а їн с ь к о гоК онґ р есо в о го
К о м іт е т у
в ід б у в с яв о д н ій
із
з а я ь М е й ф л а в е р -г о т е л ю
в н е д іл ю26 ц . м . п а н е л ьз
у ч а с т ю д в о х д о п о в ід а ч ів
р ед .І в а н а
К е д р н н а -Р у д н н -
ц ь к о гоі д -р а Р . Б о р к о в сь к о -
го .П а н е л ь в ід к р и в
го л о в а
В ід д іл уд -р Р . В а р а н о в с ь к и й
та передав ведення панелю ,
я к м о д е р а т о р о в і, д -р о в іЮ .
С тар о со л ь сь к о м у .
с то с у в а л и с я
тем и
д ач іу зв зк уз р ізн и м из а -
г а л ь н о -у к р а їн с ь к и м н я в и щ а -
мн та з актуальною амери-
к ан сь к о ю
зак о р д о н н о юп о -
л іт и к о ю . Д -р Р . Б о р к о в с ь к и й
висував цілу низку
за с т е -
реженьі критичних завваг
на тему теперіш нього скла-
д у к е р ів н и х о р г а н ів
У К К А
та його політики. Однак
при поважних розбіжностях
— обидва промовці призна-
л и ,що вб а га ть о х
то ч к ах
Д о п о в ід іп о г о д ж у ю т ь с я .
З -п о с е р е д
„Д ія л ь - к іл ь к а д е с я т и
п р и яв н н хв н -
ність, політикаі проблеми датннх українських
д ія ч ів ,
У К К А ". Д о п о в ід а ч
р ед . І. меш канців Ваш ингтону, зго -
Кедрнн пригадав найваж лн-' лош ено низку запитів. П ере-
в іш і а к т и У К К А
в ід часу ведено т е ж коротку днску-
першого Конгресу українцівісію . Д -р Ю . Старосольський
Америкиз травня1 94 0рокуj закінчив вечір, давш ик о -
та схарактеризував
обидві ротќе резю мет а ствердивш и
д іл я н к и д ія л ь н о с т иУ К КІ п о в а ж н и й р ів е н ь
д о п о в ід е й
н а
в н у "р іш н ь о м у
гр о м ад -і д и ск у сійі к о р и стьз у л а -
ському тереніта на зовніш - дж ування таких імпрез,щ о
н ь о м у а м е р и к а н с ь к о м у . В ка-І з 'я с о в у ю т ь п р и л ю д н о в а ж л я -
завн а головні успіхи й нев-ві наш і проблем и.
В ідбувся бенкетзнагодіѓ Збитќтѓя
відновлення державности
тр и в авт р ит и ж н і
Д ж е к с о н , Mice. В н е д і- с т у д е н т -н е г р , я к и й п е р ш и йн а . В о н и п о б у в а л ин а м а л о - д р у ж и н а ,п о д р у г ій 'н о г ос и н
л ю 26-г о ч е р в н ят у т з а к ін -б у в в п и с а в с яд о с т с й т о в о г ом у ц в и н т а р і,д е п о х о в а н о Ф іл іп . Н іх т оз у р я д о в и х о с ібІ В и з в о л ь ‚ч о г о Ф р о н т у
чнвся демонстраційний
п о-у н ів ер си тету в1962-м у р о ц і, ж е р т в и
н ім е ц ь к о ї
облоги не був у товаристві прези-
хід негрів,в яком ув кінце-іхоч д о ньогод о того часуз а - Л енінградуп ід ч а с другої дентад е Ґолля.Я к звичай-
вомуд н і взяли участьв ід писувалися самі білі учні, світової війни,я к такожЕ р - н о , д е Ґолль вітавсяз зуст-
12,000д о 15,000 о с іб , якіз іб - Ц ей п о х ід
в ід б у в а в с я
п ідм іт а жо д и н із найбагат-j річними потиском руки. И о -
ралися коло стеЙтового Ќ а- проводом
о . д -р аМ а р т ін а ш и хм узеїв уС овстськом у г о прибічники звернули б у -
пітолю , домагаю чися негай- Лю тера Кінґа, який очолю є Союзі, д е м іж інш ими бага-л и йому увагув суботу, п ід
них реформ
в трактуванні боротьбу негрів заз р ів н я н -т о
е к с п о н а т ів ф р а н ц у з ь к о г оі ч а с п о їз д к ип о С и б ір і, щ о в ін
н е гр и тя н с ь к о го
населення,ня в правахі з білим насе- мистецтва. Ў вечорі тогож повинен радш е вживатин а -
Ц ей похід почавб у в негр ленням. Коло стейтового ка-,Д Н яд е Голль був на виставі :з в и Совстськнй Сою з, а не
Д ж ей м с
М е р е д іт
щ е 5-гоп іт о л ю
промовляв Джеймс Ленінградського
балету. Росія, бо це нагадує насе-
ч е р в н я .В ін б у в п о р а н е н и й М е р е д іт , я к и й
сказав,щ о Попередньогод н я , в суботу.Іленнюп р о царський режим,
вж е6-г о червняі лікувався преса, радіой телевізіяо б -1
-
. .—
-
^^^Г -ь""гЃ п в^S S S S! ш Г К 'Ѓ РВ А встралії конференція міністрівС Е А Т О
йш овш и цілий стейт до сто-лив був негр,а не білийч о -
т т ц ц . х о т я ч и д о к а з а т и б іл и м л о в іќ , я к о г о п о л іц ія з а р а з
властям ,щ о чорне населен- таки після злочину булаз а -
н п
н е боїться домагатися аретш увала. П рисутні гаря
с в о їх п р а в ,я к і їм г а р а н т у єч е о п л е с к у в а л и п р о м о в у М е-
ф е д е р а л ь н а
К онституція, редіта,т а к сам оі промову
Джеймс М ередіт ц е т о й д -р а Кінґа.
З б ір н а у к р а їн ц ів п е р е м о г л а л и т о в ц ів
156:126у легкоатлетичних змаганнях
Ш икаґо, 28 І29 червня.-
Вц и х д н я х в ід б у л и с ят у т
м іж н а р о д н і
л егк о атл ети ч н і
зм а га н н ям іж зб ір н и м иу -
к р а їн ц івт о л н г о в ц ів _ як і
футбольна зустріч
з б ір н и х
цих двох національних груп
А м ер и к иі К ан ад и .В л егк о -
атлетичннх змаганнях чоло-
в ік н у к р а їн с ь к о ї з б ір н о їп е -
ремоглн литовцівз рахун-
к о м
108:66,а
л и то в ськ і
жінки перемогли
у к р а їн о к
60:48.З а г а л ь н и й в и с л ід ц и х 'п р и й н я т т я му
П ер ем о ж ц іп о о д и н о к н х
л егк о о тл ети ч н и х
к о н к у р ен -
ц ій о д е р ж у в а л и н а г о р о д из
р у к
Я рослава
Х о р о с т іл я .
радитьн а д загрозою комунізму
К ам б ср р а. У сто л и ц і
А встралії розпочаласьв п о -
н е д іл о к 27-г о ч е р в н я к о н ф е -
р е н ц ія8-о х д е р ж а в П ів д е н -
но- східнього азійськогоо -
боронного пакту
(С Е А Т О ),
до якого
належ атьЗД А ,
100% своє призначення,б о
Б р и т а н іяі Ф р а н ц ія
за я в и -
лнсь були проти активноїу -
ч асти
ув 'є т н а м с ь к ій в ій н і.
Зате А встралія, Н ова Зелян -
д іяі Ф іл іп п ін и в и с л а л ид о
П ів д е н н о г о В 'є т н а м у н е в е л н -
кі контингенти. Сіамський
Б р и т а н ія , Ф р а н ц ія , А в с т р а -, (т а їс ь к н й ) м ін іс т е р
зак о р -
л ія ,Ф іл іп п ін и , С ія мі П а к іс - д о н н и х с п р а н Т а н а т Х о м а н
тан . Ф ранція вислала туди таврувавт і розбіжності ду -
т іл ь к и- с в о г о „о б с е р в а т о р а ",ім ок
м іж членами СЕАТО.
а П а к іс т а н с в о г о а м б а с а д о р аjал е з а я в и в ,щ о .‚к р а щ е м а т и
в А в с т р а л ії.
Р еш та
ш ість!бодай зверхню фасаду,як н е
держав репрезентованіт а м
п р ед став н и к а
Ук .ра їн с ь к о ї с в о їм и м ін іс т р а м и з а к о р д о н -
з м а г а н ь 156:126с
к о р и сть
у к р а їн с ь к о ї з б ір н о ї. У ф ут-
больннх змаганнях
з б ір н а
у к р а їн ц ів
зд о б у л а
в и со к у
п ер ем о гун а д л и то в ц я м из
р а х у н к о м5 : 0 . В о р о т а с т р і-
лили:Л . ІЬвгалю к, Е .А н -
друщ иш ин,
3.С н и л и к ,` В .
Ч нж ович іМ . Н ога.
В легкоатлетичних
зм а-
ганкях героємб у в Андру-
сиш ин,
який здобувД Л Я
у к р а їн ц івт р и п е р ш і м іс ц я ,
а самев стусані кулею ,т а
м етах
д и ск о мі
ратищ ем .
Спеціально вислід метур а -
т и щ е м 236.8 с т іпб у в ім п о -
зантним осягом цього моло-
дого атлета, якийв ж е м а с
п е р ш іс т ь
ю н а к ів
К ан ад и
1965 р о к ув п ій к о н к у р е н -
ц іїт а , м а б у т ь р е п р е з е н т у в а -
тпме Канадуу м іж народ^
а в а г Ш я ій
..- - -----
Спорѓової Ц ентралі Амери
к иі К ан ад и ,я к а в ід зн ач у -
вала цими змаганнями своє
д е с я т и р іч ч я .
Г о сп о д ар ем
змаганьб у в осередок СУМ А
ім .П авлуш коаав Ш икаґо,
я к и й в и в 'я з а в с я д у ж е д о б р е
з цього завданнят а гостив
в неділю учасників змагань
св о м у
д о м і
СУМ Ав Ш икаґо. Глядачів
н а
л егк о атл ети ч н и х
зм а-
ганнях було всього250, а
на футбольних близько6 0 0 .
Н а
Українськму Селів
в Бавнд
Б р у к у ,Н. Дж.
в ід б у в с я м и н у л о ї н е д іл іУ -
країнськнй Спорѓовий День
—п ік н ік
щ о його влашту-
в а л и с п іл ь н о УСК Ню И о р к
і „Ч о р н о м о р с ь к аС іч "зН ю -
арку.В програм і булип р о -
ведені футбольні
зм а га н н я
ю н а к ^з а п е р ш іс т ь С У А С Т -
С х ід .в я к а х ю н а к и У С К
п ер ем о гл и3 : 2
о д н о л іт к ів
„Ч .С іч і".У з у с т р іч і п е р ш и х
друж ин обох Товариствф ут-
б о л іс т и‚‚Ч . С іч і" в ід п л а т н -
л и с яз а с в о їх ю н а к іві п е р е -
м о г л и4 : 3 д р у ж и н у У С К -у .
В ц ь о м у с п о р т о в о м у п ік н ік у
взяло участь
б л и зь к о700
них справ.Державний секре
тар Д ін Расќ заявив,ню не
ма ш ансівн а ш видке зами-
р в н н яу В 'є т н а м із у в а г ин а
н е г а т и в н е с т а н о в и щ е ііів н іч -
ного В'єтнаму. Головноют е -
м о ю т іє ї к о н ф е р е н ц ії з а -
гроза збоку Комуністичного
К и т а юд л я ц іл о г о п ів д н яА -
матн нічого
З а х ід н і к о р е с -
п о н д ен ти
вКанбері твер-
д я ть , щ оц ь о г о р іч н а , 11-т а з
ч е р г и к о н ф е р е н ц ія м ін іс т р ів
С Е А Т О . відбуваєтьсяв к р а -
щ ій а т м о с ф е р і,я к п о п е р е д н і,
бо загроза збоку К ом уністич-
ного Китаю стала виразні-
т о ю
таа к т и в н и й
сп р о ти в
А м е р и к иу В 'є т н а м і в н е м о ж -
лнвнв комуністам заволоді-
з іі.С Е А Т Он е в и п р а в д а л о на ти т іє ю к р а їн о ю .
П О Л Ь С Ь К О -У К Р А ЇН С Ь К Е
Т О В А Р И С Т В О
В ЛОНДОНІ
Н ю И о р к , 26-г о ч е р в н я .
О рганізації
У країнського
зН ю
И орку влаш тували
с в я то -
ч н н й б е н к е тз н а г о д и 25-л іт -
т я в ід н о в л е н н я
у к р а їн с ь к о ї
д е р ж а в н о с т и , А к т уз 30-г о
ч ер в н я1 94 1 р о к у ,в зал і
У Н Д ом уз
у ч а с тю
п о н ад
250 г о с т е й . Б е н к е т о м п р о в о -
днли тостмайстри М ирослав
Ш м іґ е л ьв у к р а їн с ь к ій
та
В о л о д и м и р Б у д з я кв а н г л ііі-
с і.іс ін м о в а х . Г о л о в н и м ип р о -
мовцямцн а цьому святіб у -
л нд -р П е т р о М ір ч у к та В о-
л о д н м и р Б у д з я к (а н г л . м о-
в а ).К о {ю т к і п р о м а в и -п р и в і-
ти виголосили:д -р
Д очев
в ід А м е р и к а н с ь к и х П р и я т е -
лів А БН , суддя М еттю Трой
в ід К о м іт е т у Т и ж н я П о н е в о -
л е н и х Н а ц ій ,
Т ео д о р
П .
Д ж е н н ін ґс
в ід
о р ган ізац ії
А м ер и к ан сь к о ї
Xр ист ія н -
ської М олодіі отам ан Ігнат
Б іл и й
0ІД кубанських коза-
кш .Д -р Олександер Соко-
лиш нн
р еп р езен ту в ав
н а
б е н к е т і В ід д іл и
У Н С ою зу
м е т р о п о л ії
Н ю И орку
та
Н ТШ . М истецьку програму
бенкету свята виповнили
в и сту п
ан сам б л ю
вск л а-
д і Л із а Ч е п іл ь , М а р ія Л и с я к
і Б о г д а н Н а з д р ій (р е ж и с е р ),
які виконали монтаж‚,30-г о
Червня" укладу О лега Л н-
с я к а . М у з и ч н и й с у п р о в ідд о
м и стец ьк о ї
ч асти н ибув у
р у к а х п 'я н іс т к н Г р е н и Ч у м и .
У к р а їн с ь к и й Ін с т и т у т А м е р и к и в ш а н у в а в
пам'ять свого основника
Н ю о р к . М и н у л о їс у -і т р іч е йз П о к ій н и м , о д н уг р о -
б о т н , 25-г о ч е р в н я , тут ста- м а д с ь к о г оі о д н у т о в а р н с ь -
ранням Українського Інсти-Ік о г о
х а р а к те р у ,
р о зп о в ів
тутў А мерики та в йогор е -
к о го
р ед . А .Д раган. Ум н с т с ц ь -
к ій ч а с т и н і п р о г р а м и Х р н с -
п р езен тати в н н х
п р и м іщ е н -1Т Н Н а
П етровська
в и к о н ал а
н я х в ід б у в с я в е ч ір , п р и з н а- к іл ь к а т в о р івн а ф о р т е іііл н і.
ч ен и и
н амя т і
о сн о в н и к а
Ін сти ту ту
ійого перш ого
п р е зи д е н тат а м ец ен ата, в і-
домого наш ого промисловця
свп . Володимира Джуса.
В е ч ір в ід к р и в к о р о т к и мс л о -
в о м д р у гі с п ів п р а ц ів н и к В о-
лоднмнрч Джуса проф.Д е-
н ілГ . К е н на п р о д в і із з у с -
а о п е р о в а с п ів а ч к а Г а л и н а
А н д р е а д ісп р и ф о р т е п ія н о в о -
му аком паніям енті проф .О л.
О м е л ь с ь к о г о в ід с п ів а л а к іл ь -
к а п іс е н ь .
Н аз а к ін ч е н н 'і
Теодор Д ж ус,си н Володнми-
р а Д ж у с аі т е п е р іш н ійп р с -
зндент Інституту, дякуваву -
с імз а у ч а с т ьу в е ч о р і.
В И С Т А В К А О Б Р А З ІВ Е Д В А Р Д А
К О ЗА К А
В Г А Н Т К Р І,Н . И .
Як кожнього року, так і ќриття виставки відбудеться
П а р и ж .—Я к п о в ід о м л я є
п ар и зьк е
‚‚У к р а їн с ь к е С ло-
в о `'вк в іт н і ц . р . вЛ о н д о н і
заснувалося „П ольсько- у к -
р а їн с ь к е
Т о в а р и с т в о ",щ о
масн а меті взаємну інфор-
м а ц ію о б о х с т о р інп р о п о л і-
тичну, суспільнуй
го сп о -
д а р с ь к у с и т л -а ц іюв У к р а їн і
і П о л ь щ і, с п іл ь н е о б г о в о р ю -
в ан н я
иіжкародного поло-
ж е н н я , ш н р е н н я ід е ї п о л ь с ь -
к о -у к р в ін с ь к о г о
п о р о зу м ін -
н яв
о б л и ч ч і с п іл ь н о їн е -
б езп ек и
та
н ал ад н ан н я
з в 'я з к івз ін ш и м и н а р о д а м и
б ал тій ськ о- ч о р н о м о р ськ о го
просторуз метою відбудови
й забезпечення їхньої самос-
тінности. Товариство скла-
груп:
кої.
української
1ПОЛЬСЬ-
Л ІТ Е Р А Т У Р Н И И В Е Ч ІР
М .1Л Я Р АІ П О Е Т А
В .ХМ ЕЛЮ КАВ ПАРИЖ І
П а р и ж . В П а р и ж і в ід б у п -
с я
зах о д ам и
Л ітер ату р н о -
м н стец ь к о го
Ќ л ю б у л іт е р .і-
т у р н и й в е ч ір ,в я к о м у в и с т у -
п и вз і с в о є ю д а в н іш о ю л іт с -
р а г у р н о ю т в о р ч іс т ю в ід о м и й
м аляр
В асиль
Х м елю ќ.
Свою літературну творчість
залиш ив Хмелю ќ щ е в 1928
р о ц і п іс л я в и х о д у
тр етьо ї
з б ір к и
й о го
п о езій .В `н
п р и св я ти в ся
в
дальш ом у
ж итті малярству.Н а вечорі
gSyJKjjjj L її й їа Іііс д Ь . .іа с т ь с яі д Ь о Х .^ь т о я с ії^Ііііі .а г т а р ч д г а ь с ь о ї в ір ш . .^.Д іік р д л ік и^ІІО ^ІК О Ю
цього, відбудетьсяв Гантері
в залі мотелю „К сеня"вн с-
тавка образів Едварда К оза-
ка В иставка буде мати понад
ш істьдесять образів,в с і вони
з в 'я з а н із у к р а їн с ь к и мж ит-
т я мЯ к п о п е р е д н іх р о к івп е -
реважав поЛут українського
села, то цим разом перева-
жас тематика
..в ій с ь к о в а ".
„Л ь в ів с ь к и й Л и с т о п а д ",, , 3
В и с о к о г о З а м к у ", „П ід Л ь в о -
в о м- І919-Т И Йр ік ", „Ч с р -
в о н а К а л и н а ". ..С л о в ооп ол -
к у", „К н я ж і Д р у ж и н н и к и ",
..Д у м ап р о к о з а к а Н е ч а я "
це заголовки більш их ком -
п о з и ц ін .Єтеж ц іл а с е р іян о -
внх, характеристичнихд л я
мистця. Г{ю тесокд о україн-
ських пісень. Багато образів
мальовані новою
т е х н ік о ю .
Б ІД -
2-г о л и п н я .У в е ч ірз н а г о д и
в и став к и
в и сту п и
д о б р и х
приятелів м истця М иколи
Понеділкаі Івана КерннЦЬ-
к о го .
П Р А Ц ЯП РО М И С Т Е Ц Т В О
С В .Ѓ О Р Д И Н С Ь К О Г О
ВИЙШ ЛА
ОКРЕМ ОЮ
В ІД Б И Т Ќ О Ю
П ариж . У видавництві
Н ТШ
у П ариж і вийш ла о к-
р ем о ю
в ід б и т ќ о ю
п р ац я -
стаття відомого наш огом нс-
тецтаознавця Святослл в п
Ѓ о р д и н ськ о го ,щ о б у л а вм І-
щ ена у 20 зш итку Енцнкло-
педії Українознавства
п ід
ѓослом „М истецтво,мнстепь`
ќа освіта, м истецтво укиаїн-
с ь к е ".
Ш Б О #Ѓ ІІSVOBоЩ
Ґ О Ю П )В Д 1898
П гп іп іа в newspaper published dally except Sundays, Mondayi
і (Saturday A Monday iasuee combined) by Ukrainian
Jersey Qty.NJ. 07808
ft holidays
National Association, Inc., 81-83 Grand S t ,
Second Class Postage paid at the Post Office of Jersey City, N.J.
Accepted for mailinga ' special rate of postage provided for by
Section 1180 of Act ol October 3, 1917 — authorized July 81,1918.
С татті ідописи,підписані авторам и,не м усять відповідати пс-
глядам Редакції. Редакція застерігає собі празо в потребі ва-
правл.чтн і скорочувати надіслані матеріали. Н еаамовлені ма-
теріяли повертається тільки`тоді, коли автор собі це вярааяо
застеріг, долучивш и заадресовану коверту з відповідною во-
ш товою оплатою . За зміст оголош ень Редакція не відповідає.
П е р е д п л а т а : Н ар ік І Ь д ; н а п ів р о к у $6.25; н а т р и м іс я ц і
13.25.В Д ж е р з і С и т і і з а к о р д о н о м : Н а р ік $14.00; н а п ів р о к у
$7.50;н а т р и м іс я ц і $4.00. Д л я ч л е н ів У Н С о ю з у , ч о л о в ік ів і
ж ін о к _ 65 ц е н т ів м іс я ч н о . З а .к о ж н у з м ін у а д р е с и п л а т и т ь с я
10 ц е н т ів . Ч е к и 1 money orders в и с т а в л я т и н а : "Svoboda".
А д р е с а : "SVOBODA," Р . О . Box 846, JERSEY CITY, N J . 07803
Р о к о в и н и п о х о д у Г іт л е р а
н а і х ід
М и н у л о ї с е р е д и , 22 ч е р в н я ц . p., с п о п н н л о с я 25 р о к ів
з т о г о д н я . к о л и н а й б іл ь ш а в д о т о г о ч а с н ін іс т о р ії с в іт у н і-
м ецька збройна сила руш ила у завойовницький похід про-
ти свого совстського сою зника. П акт неагресії М олотова-
Р іб б е н т р о п а з 24 с е р п н я 1939 у м о ж л и в и в Г іт л е р о в і н а п а с т и
ч е р е з с ім д н ів п іс л я н о г о п ід п и с а н н я н а П о л ь щ у б о к у -
п у в а т и її в т р и т и ж н е в о м у ..б л іц к р іг у ". у м о ж л и в и в ш и
в о д н о ч а с С т а л ін о в і „в и з в о л и т и " у к р а їн с ь к і й б іл о р у с ь к і
зем лі, щ о були окуповані П ольщ ею , і знищ ити таким чи-
ном центри української й білоруської закордонної ірре-
д е н т и . А л е з їд о ю а п е т и т з р о с т а є . П ід б ій П о л ь щ і б у в т іл ь -
к и п р е л ю д іє ю д о г іт л е р ів с ь к и х п л я н ів п ід б о ю ц іл о ї Е в р о -
п и . Д анія, Бельгія. Голллндія. Лю ксембург, Н орвегія і
Ф р а н ц ія , а н а п ів д н і Б а л к а н и в п а л и ж е р т в о ю н ім е ц ь к о ї н е -
с п р о в о к о в а н о ї а г р е с ії. О д н а к , п л и н п ід б о ю Б р и т а н ії з а л о -
мйвся на спротиві бритійського летунства. Теорія німець-
к о г о ‚‚л е б е н с р а в м у " в и м а г а л а д а л ь ш и х з а в о ю в а н ь ,
р е ж и м т е р о р у н а о к у п о в а н и х т е р и т о р ія х п о р о д ж у в а в п ід -
п іл ь н н й с п р о т и в а в т о х т о н ів , і т а к и м ч и н о м в ій н а п р о д о в -
ж увалась.
С т а л ін д о о с т а н н ь о ї х в и л и н и н е в ір и в у м о ж л и в іс т ь
зради збоку свого німецького сою зника. Всіх, щ о зваж у-
валнсь перестерігати його, наказував розстрілю вати. Ко-
л и ж п о х ід т р и м іл ь й о н о в о ї н ім е ц ь к о ї а р м ії н а с х ід с т а в
доконаним фактом, він, Сталін, мстнвся за свою коротко-
зорість та за катастроф альні наслідки своїх днлетантсь-
кнх наказів — на совстськнх старш инах: таким чином
п о р у ч із в е л е т е н с ь к и м и в т р а т а м и , щ о їх з а в д а в а л и б о л ь ш е -
в и к а м н ім ц і, С т а л ін „ч и с т и в " с т а р ш и н с ь к и й к о р п у с в ід
„з р а д н и к ів ". М іл ь й о н и с о в с т с ь к н х в о я к ів п ід д а в а л и с я в
п о л о н , в ій с ь к о в и й т а а д м ін іс т р а ц ій н и й а п а р а т н а в е л и ч е з -
ннх просторах Совстського Сою зу був розхитаний. Н і-
мецькі вояки піднесли прапор на Ельбрусі, на Кавказі, і
стали під М осквою та Л енінградом . У своєму перем ож ном у
поході вони зайняли всю Україну.
А л е п іс л я с в о їх г о л о в о к р у ж н и х п е р ш и х п е р е м о г н ім -
ці остаточно програли. П рограли з двох головних при-
чин: внаслідок політичної тупости, виявленої супроти на-
р о д ів н а п ід б и т и х о б ш н р а х , і в н а с л ід о к п р и с т у п л е н н я д о
в ій н и А м е р и к и , с п р о в о к о в а н о ї н а п а д о м Я п о н ії н а П е р л
Г а р б о р 8 г р у д н я 1941 р . У я р м л е н і м о с к о в с ь к и м и б о л ь ш е -
в н к а м и н а р о д и с п о д ів а л и с я в ід н ім е ц ь к о ї а р м ії в и з в о л е н -
н я, але, зазнавш и безглуздого кривавого терору й масово-
г о в и н и щ у в а н н я , я к „у н т е р м е н ш і", з в е р н у л и с я п р о т и н о -
вого наїзника. А мерика своїм масовим постачанням зброї,
а м у н іц ії, в с я к о г о в и р я д у т а х а р ч ів у м о ж л и в и л а б о л ь ш е в и -
кам перемогу під Сталінґрадом. Німці залиш или Укра-
їну зруйнованою й знищ еною фізично й матеріяльно, а
нова хвиля терору, щ о заливає Україну після повороту
больш евицької влади — доповнює чаш у терпіння мно-
гострадального українського народу.
Справа короля Файсала
Король СавдіАрабіїФ айсал прибув до ЗДА на особи"с-
те запрош ення президента Д ж ансона, отж е є він офіцій-
ним гостем не тільки Президента, але й ЗДА . Відвідини
короля Ф айсала у ЗДА маю ть глибокий підклад. Він за-
с ів к о р о л ів с ь к и й т р о н в С а в д і А р а б ії у 1964 р . і з р а з у п о -
чав переводити реформи у своїй країні. П ерш за все у
його пляні скасувати февдальні порядки і змодернізувати
е к о н о м ік у й п о л іт и ч н о - г р о м а д с ь к е ж и т т я . В ін є д и н и й
в арабському світі великий приятель А мерики. У загаль-
ній акції проти ком уністичної агресії, щ о загрож ує араб^-
с ь ќ о м у с в іт о в і, р о л я к о р о л я Ф а й с а л а з н а м е н н а . В ін т а к о ж
в ід т я ж у є в а р а б с ь к о м у с в іт і а м б іц ії Є г и п т у н а п о в н е д о м і-
нування над арабами.
Король Ф айсал мав необережність: на пресовій кон-
ф е р е н ц ії у В а ш и н г т о н і в ін з а я в и в , щ о Є г и п е т х о ч іс н у -
ють політичні розходження з цією державою —все ж та-
к н є б р а т н ь о ю р е с п у б л ік о ю д л я к о р о л ів с т в а С а в д і А р а б ії.
Я кщ о ж йдеться про Ізраїль, то ворогом С авді А рабії є не
так сама ця держ ава, як ж идівський націоналізм у вигляді
с іо н із м у , щ о с т а в п р и ч и н о ю а г р е с ії у в ід н о ш е н н і д о а р а б ів
і спричинив вигнання багатьох тисяч арабів з їх рідних
д о м ів у П а л е с т и н і. Д о ц іє ї з а я в и к о р о л ь С а в д і А р а б ії д о д а в ,
щ о в с (р о г а м н в в а ж а є в ін і т и х , я к і д о п о м а г а ю т ь в о р о г а м
С а в д і А р а б ії, п ід т р и м у ю ч и с іо н із м в І з р а їл і.
Ц і с л о в а к о р о л я Ф а й с а л а в и ќ л и ќ ѓ 'л и о б у р е н н я ж и д ів -
ського населення у ЗД А . П осадник Н к И орку заповів був
прийняття на честь короля Ф айсала, але майж е двоміль-
й о н о в а ж и д ів с ь к а г р у п а в ц ій м е т р о п о л ії п о ч а л а н а т и с к н а
п о с а д н и к а , щ о б в ін ц е п р и й н я т т я в ід к л и к а в .
Зрозуміла річ, американські жндн маю ть повне пра-
во, а м ож е й обов'язок протестувати проти неприязних вн-
словів високопоставленого гостя. Вони мали право запро-
тестувати проти вияву нетерпимості! одного народу у від-
нош енні до другого, головно тут, у ЗД А , де різні народи,
р із н и х н а ц іо н а л ь н о с т е й , р а с и , р е л іг ії й п о л іт и ч н и х п е р е к о -
нань ж ивуть один побіч одного іразом працю ю ть. А ле по-
с а д н и к в е л и к о г о Н ю И о р к у н е м іг д ія т и т іл ь к и п ід н а т и с -
ком одної національної групи у віднош енні до гостя, з
я к и м з в 'я з а н і п о л іт и ч н і п л я н и А м е р и к и . Н е м о ж н а
поборю вати одної крайньої національної нетерпимості!
другою , бо це лиш е підсилю є всяку нетерпим ість.
У випадку з відкликанням прийняття для короля
Ф а й с а л а в Н ю И о р к у , о ч е в и д н о , н а й в а ж л и в іш у р о л ю в і-
д іг р а л а ` в и б о р ч а к а л ь к у л я ц ія . Д в а м іл ь й о ќ н в и б о р ц ів
це позиція у рахунку кож ного потенціяльного кандидата
на пост посадника чи губернатора, і треба було б тільки
жаліти,якщо обидва заінтересовані політики -іпосадник
міста Н ю И орку і губернатор Н ю іїоркського стейту —ке-
рувалися лиш е особистими спонуками, маючи перед со-
б ою
майбутні вибори. Гостям
П резидента
держ ави
належ ить виявляти гостинність. М и пам'ятаємо, яке обу-
р е н и я з н я л о с я в к р а їн і, к о л и п р и б у в д о З Д А Х р у щ о в . А л е
в ін б у я о ф іц ій н и м г о с т е м , і н іх т о н е в ід ќ л и ќ ў в а в з а п о в і-
джених прийнять. Великі протести могли і повинні були
буѓя'у віднош енні до арабського короля. А ле не повинні
адміяістраш йні достойники своєю поведінкою утруднюва-
тн політичні заміри У ряду.
Д Ю р ій Ф е д н н с ь к іш
Володимир Кедровськвй
У К Р А ЇН С Ь Н Е П И Т А Н Н Я
Н А М ІЖ Н А Р О Д Н ІЙ К О Н Ф Е Р Е Н Ц ІЇ
З п о ч а т к о м к в іт н я ц . р .
відбулася в університеті Ін-
д ія н н в Б л ю м іґ т о н і 4-д е н н а
м іж н а р о д н а
к о н ф е р е н ц ія ,
присвячена питанням націо-
н ал ьн о стей . Г аб сб у р зьк о ї м о -
н а р х ії XIX с т о л іт т я . К о н ф е -
р е я ц ію с п о н з о р у в а л н` С х ід -
н ьо евр о п ей ськн й
Ін сти ту т
У ніверситету
Ін д ія н я
та
А мериканський Комітет для
сп р и ян н я
с т у д ія м
іс т о р ії
Габсбурзької М онархи. М ай-
ж е сотня вчених з десятьох
країн вислухала й обгово-
рила понад тридцять допо-
в ід е й з іс т о р ії м н о г о н а ц іо -
нальної австро - угорської
ім п е р її в о с т а н н ь о м у с т о л іт -
т і її іс н у в а н н я . А м е р и к а я с ь -
кі й європейські проф есори
с т а р а л и с я в ід п о в ід н о н а с в іт -
л и т н п о л іт и ч н і, е к о н о м іч н і й
р е л іг ій н і м о м е н т и , я к с и л и ,
щ о цементували окремі час-
т и н и м о н а р х ії в є д и н у м о -
гутню державу,але сдночас-
н о й р о з 'є д н у в а л и їх а ж д о
остаточного повного розва-
л у в 1918 р о ц іг
Д у ж е ц ік а в і б у л и з а с ід а н -
н я, присвячені окремим на-
ціональностям, які входили
в склад Габсбурзької Імпе-
р ії. О р г а н із а т о р и к о н ф е р е н -
ц ії в и р іш и л и к о ж н ій о к р е м ій
н ац іо н ал ьн о сті
п р и святи ти
д в і д о п о в ід і о д н у , о п р а -
цьованў американським уче-
н и м , а д р у г у м іс ц е в и м у ч е -
ним, запрошеним з Европи.
І т а к , п р о н ім ц ів , м а д я р ,
с е р б ів , х о р в а т ів , ч е х ів , с л о -
в а к ів ,р у м у н ів г о в о р и л и н е
тільки американські істори-
ки ,а л е т а к о ж іс т о р и к и з В і-
дня, Будапеш ту, Београду,
Загребу, П раги, Б ратислави,
Б у к а р е ш т у . П р о с л о в ін ц ів
г о в о р и в д о п о в ід а ч з Л ю б л я -
нн,п р о п о л я к ів а м е р и -
канськнй професор польсь-
к о г о п о х о д ж е н н я ; в ін ж е
в ід ч и т а в д о п о в ід ь к р а к ів с ь -
к о г о п р о ф е с о р а , я к и й н е м іг
особисто прибути.
П р о у к р а їн ц ів в Г а л и ч и н і
п ід . а в с т р ій с ь к и м
п ан у ван -
ням говорив д-р Іван Л исяк-
Рудницький, професор Ля
С а л ь к о л е д ж у у Ф іл я д е л ь -
ф ії. З і Л ь в о в а н е б у л о н і д о -
п о в ід а ч а , н і н а д іс л а н о ї д о п о -
в ід і. Треба згадатя, щ о всі
заздалегідь зголош ені учас-
ники конференції отримали
всі доповіді на письмі щ е
перед початком конференції
і мали час підготовитися до
д и с к у с ії.
Д о п о в ід ь п р о ф . Р у д н и ц ь -
к о г о р о з м ір о м н а 60 с т о р ін о к
б у л а в р у н а х у ч а с н и к ів к о н -
ф е р е я ц ії п ід ч а с її у с н о ї п р е -
з е я т а ц П с к о р о ч е н н і). П е -
ред очима присутніх пересу-
н у л ася
іс т о р ія
гал и ц ьк и х
р у с и н ів - у к р а їн ц ів в ід ч а с ів
к р о м іш н ь о ї т е м р я в и к ін ц я
XVUI в ік у ч е р е з ч а с и Ш а ш -
к е в и ч а д о ч а с ів Ф р а н к а , в ід
часів панщини до здвигу
„С іч е й " і „С о к о л ів " у 1914
р о ц і, в ід ч а с ів т е м н о ї с е л я н -
ської маси через „Руську
Р а д у " 1848 р о к у , п е р іо д м о с -
к в о ф іл ь с т в а а ж д о У к р а їн с ь -
к и х С іч о в и х С т р іл ь ц ів 1914
р о к у . Н а л е ж н е м іс ц е б у л о
приділене ролі греко - като-
лицького духовенства в на-
ц іо н а л ь н о м у
в ід р о д ж е н н і.
З а х ід н я в іт ќ а у к р а їн с ь к о г о
н а р о д у н е п о т о н у л а н і в „р о -
с ій с ь к о м у м о р і, н і в п о л ь с ь -
кому багні", як говорилося
у XDC в іц і'в Г а л и ч и н і.
Н а в ід м ін у в ід ін ш и х д о -
л и н е г а т и в н у п о с т а й у їх н іх
національностей до Габсбур-
з ь к о ї М о н а р х ії, г о л о в н о ч е -
х ів і м а д я р , п р о ф . Л я с я к -
Рудницький видвигав, згід-
н о з іс т о р и ч н о ю
правдою ,
також моменти, які зближа-
л и у к р а їн ц ів , д о В ід н я , щ о
визволив галицьких селян з
польської паящ нни. Ў країн -
с ь к а іт е л іг е н ц ія
р о зу м іл а,
щ о права українського на-
р о д у п ід Р о с іє ю в д р у г ій п о -
л о в и н і XIX с т о л . б у л и к у д и
м е н ш і, н іж у Г а л и ч и н і п ід
А в с т р іє ю . В ід е н ь б р а в ч а с а -
м и у к р а їн ц ів в о б о р о н у п р о -
ти сваволі польської га-
л н ц ь к о ї а д м ін іс т р а ц ії.
Н а цьому ж засіданні аме-
р и к а н с ь к и й п р о ф е с о р іс т о р ії
П етро
Вандич, родом
зі
Л ьвова, реферував про га-
л и ц ь к и х п о л я к ів п ід А в с т р і-
єю .А щ о в іс т о р ії Г а л н ч н -
ни годі промовчати польсь-
к о - у к р а їн с ь к у б о р о т ь б і', в ін
зреф ерував цю проблему на-
загал коректно, виразно, за-
с т е р іг а ю ч н с я , щ о н е п о д іл л і:
давніх польських твердж ень,
н іб и т о а в с т р ій с ь к и й н а м іс -
н и к С т а д іо н „в и д у м а в у к р а -
їн ц ів ". А ле все таки вираз-
но натякав, щ о головно авс-
т р ій с ь к а п о л іт и к а ‚‚д ів ід е е т
ім п е р а " (д іл и і п а н у й ) б у л а
в ід п о в ід а л ь н о ю з а ж а л ю г ід -
ний стан польсько - україн-
ських відносин. Проти цьо-
го твердження виступив у
д и с к у с ії м о л о д и й в ід е н с ь к и й
професор Р. Пляшке, який
твердо став на проукраїнсь-
кому становищ і, закидаю чи
п о л як ам
п овн у
ви н у
за
г н о б л е н н я у к р а їн ц ів в Ґ а л в -
ч н н і.
К о н ф е р е н ц ія в и я в и л а , щ о
н а ц іо н а л із м и в п ід к о м у н іс -
тичних державах зовсім не
м е р т в і, і щ о в о н и н а в іт ь п ід -
тримую ться урядами, якщ о
тільки не спрямовані проти
Москви. Несподіванкою на
конференції був дуж е гост-
р и й , п р я м о ш о в ін іс т и ч н и й
то н
р у м у н ськи х
д ел егатів
проти мадяр,коли обговорю `
валося справу Семигороду.
К о ш р е р е н ц ія ц ік а в а д л я
нас двома знаменними мо-
ментами: українському пи-
танню приділено окреме,лаг
л е ж н е м іс ц е у в и г л я д і о к р е -
м о ї д о п о в ід і; у к р а їн с ь к у т е -
иу реф ерував учений -укра-
їн е ц ь .
Ц іл к о м
слуш но
зроб и в
професор Ганс Кон, який
п ід ч а с б е н к е т у с п е ц ія л ь н о
вирізнив у своєму кінцевому
с л о в і д о п о в ід ь
п р о ф есо р а
Рудницького, як знамениту
(„е к с ц е л е н т ").
Усі матеріали конференції
б у д у т ь о п у б л ік о в а н і. Т а к и м
чином чи не вперш е поя-
виться англійською мовою
о р и г ін а л ь н а , к о р о т к а іс т о р ія
у к р а їн ц ів в Г а л и ч и н і п ід а в -
стрійськнм пануванням. До-
б р е б у л о б п р и ц ій н а г о д і
додатково опрацю вати й ви-
д а т н а н г л ій с ь к о ю м о в о ю іс -
торію буковинських і закар-
п а т с ь к и х у к р а їн ц ів .
С П ІВ Ж И Т Т Я У К Р А ЇН С Ь К О Г О С Е Л Я Н С Т В А
З „С Т А Р Ш И М Б Р А Т О М "
фВ японському парламенті
чідбулись в минулу суботу
б у р х л и в і а в а н т ю р и , к о л и -т о
п о с л и з с о ц іа л іс т и ч н о ї м е н -
шости не хотіли допустити,
щоб перевести низку різних
з а к о н ів і с и л о м іц ь н е д о п у с -
тнти на залю послів з урядо-
ів о ї б іл ь ш о с т и . В о д н о ч а с в е л н -
к а д е л е г а ц ія ж ін о к а г іт у в а л а
в к у ^ію а р а х з а с х в а л е н н я з а
кону проти різних явищ , Щ о
п о в ід а ч ів , я к і п ід к р е с л ю в а - с п р и я ю т ь д е м о р а л із а ц ії.
Н ас турбує те, щ о по уќ-
р а ш с ь к и х м іс т а х і м іс т е ч к а х ,
н а в іт ь т а м , д е р а н іш е її з о в -
с ім н е б у л о , з а п а н у в а л а м о с -
к о вськ а
м о ва.
О сновною
причиною цього с те, щ о в
У к р а їн і д е р ж а в н о 'ю м о в о ю с
н е у к р а їн с ь к а ', аѓ м о с к о в с ь к а .
Там усе чиновництво гово-
рить і днш е ляш е пр - мос-
к о в с ь и о м ў ; В 'т а и а в а н ій „с у -
в е р е н н ійм У Є (ЇР п о в с іх д а р '
ж а в н и х ін с т и т у ц ія х , п а р т ій -
них організаціязіс, судах, на
п о ш т і в с е л й с т ў ій а Я 'й 'я ''п р о 6'а -
д н Т ь с я в р о с ій с ь к ій м о в ї. Р у -
с н ф ік 'а ц їя п їд с и л ю с т ь с я н а -
ц іо н `а л ь н я м и " б а й 'с т р 'ю к 'а м и `,
які тікаю ть'від`сво`го на'родЎ )
щ о б п р и п о д б б а т н 'с Я о к у п а -
ц ій н їй в л й д і і р о б и т и " с о б і
кар'єру. Д о того всього М о-
сква послідовно заселю с У к-
рашу московським елемен-
том .
П остас питання: як гіосту-
п а с р у с и ф ік а ц ія с е р е д у к р 'а -
їнського сільського населен:
н я?
Т у т х о ч у п о д а т и д е я к і в ї-
д о м о с т і, я к н а ш е с іл ь с ь к е н а -
селення в минулому ставн-
л о с я д о т и х о с а д н и к ів , щ о їх
р о с ій с ь к и й у р я д п о с е л я в н а
У к р а їн і, п е р е д у с ім н а п ів д н і,
де були великі земельніпро-
стори колишніх
зап о р о зь-
к н х з е м е л ь . І-Ц о б з 'я с у в а т и ,
в я к ій м ір і м о с к о в с ь к і о с а д -
ннкн впливали на русяф їка-
ц ію с е л я н с т в а , з а ін іц ія т и -
вою статЯстика Х ерсонсвко-
го Губернського Земства О .
Русова переведено' статне-
т и ч н о - е т н о г р а ф іч н е о б с л і-
дування міш аних поселень
Н а Х е р с о н щ и н і, м а т е р іа л и
я к о г о о п у б л ік о в а н о в „С б о р -
ннку Херсонского ЗеМ ства"
з а 1889 р ік .
Як типове міш ане посе-
лення вибрано село Дмнт-
рівку. Ц е село було засиова-
не десь на Початку ХЛПЛ
століття. Н аселення його на
час обслідуваяняґскладалбсь
з д в о х о с н о в н и х г р у п ; „м а -
л о р о с ів " і „в е л и к о р о с ів ", я к і
п р о т я г о м б іл ь ш е " я к 150р о -
к ів ж и л и ц іл к о м о к р е м о , Я Ѓв
змішуючись^ Вони різннля-
ся м іж собою мово№ , звячая-
мн і убранням.
В
з б ір н и к у
зазн ач ен о :
„Належачи до'одної грома-
дн , до тої сам ої церкви, м а-
лороси і великороси не м а-
ю ть ніякого впливу одні на
одних і не переймаќЎ ть одні
в одних нічого, навіть у'гос-
п о д а р с т в і... М а л о р о с и І в е л и -
к ороси
н е
зближ аю ться
між собою : вони взаємно не
ж еняться, навіть не йдуть
у к у м и о д н і д о о д н и х ".
„О б о п іл ь н е
в ід ч у ж е н н я
між ними таке значне, —
сказано далі в цьому збірН й-
ку, — щ о войи н ам агаю ться
порвати взаєм ні зв'язки на-
віть там , де ті зв'язки були
підтримувані урядовими за-
х о д а м н ". Т а к , к `а п р и к л а д , у
1888 р о ц і „м а л о р о с и " у іс в а -
лили розділити громадську
з е м л ю н а д в і ч а с т и н и : „м а -
л о р о с ій с ь к у " й „в е л и к о р о -
с ій с ь к у "; п о д а л и ц ю у х в а л у
в „крестьяяское присутст-
ви е"
і просили утворити
д л я „м а л о р о с ів " і „в е л и к о -
р о с ів " окремі управи. А ле
„п р и с у т с т в и е " в ід м о в и л о , б о
у х в а л а б у л а п ід п и с а н а л и ш е
„м а л о р о с а м и ".
„В е л н к о р о -
си "т а к о г о п о д іл у н е х о т іл и ,
і к о л и п р и з н а `ч у в а н о г р о м в д -
ські збори в цій справі, то
н а н и х н е п р и х о д и л и . В 1888
р о ц і „м а л о р о с а м " п о щ а с т и л о
відокремитися толокою ; на
я к ій „в е л и к о р о с и " н е м а л и
права випасати коней.
Д алі в збїрннку читаємо:
„У м а л о р о с ів з а в в а ж у є т ь с я
в е л и к у с т ій к іс т ь щ о д о їх н ь о ї
сам о б у тн о сти .
Р о с ій с ь к у
книж ну мову в ш колі, а тнм
-б іл ь ш е п о з а н е ю в о н и ' м а л о
з а с в о ю ю т ь ... В з `а г а л і п о м ‡ѓ -
но,щ о великороси легш е
сп р и й м аю ть
м а л о р о с ій с ь к і
слова в розм овах, ніж нав-
п а к й ... м а Л о р о с й Н і о д н о г о
с л о в а ' В е л и 'к о р о с ій с ь к о г о н е
в ж и в а ю т ь , х іб а л и ш е в с в а р -
Ц і з в е л и к о р о с а м и ".
В п ід с у м к а х д о с л ід ж е н н я
сказано: „Тому, щ о ці' дві
групи населення ж ивуть од-
я а п о б іч о д н о ї б іл ь ш е! н іж
150 р о к ів і в и х о в а л и к іл ь к а
п о к о л ін ь п р и о д н а к о в и х ф і-
зичних умовах, зберігаю чи
свої національні прикм ети і
н е п ід д а ю ч и с ь
взаєм н о м у
впливу —значить, існує ду-
ж е в е л и к е п р о в а л л я м іж їх
духовим складом, світогля-
дом, способом ж иття, похо-
джевня яких закорінене в
далекій минувш ині того і
д р у г о г о н а р о д у ".
Я пригадую на Херсонш и-
ні багато, чуж онаціональних
с л о б ід і м іс т е ч о к . К о л и с ь в о -
ни всі жили окремим жит-
т я м в ід у к р а їн с ь к и х п о с е -
л ен ь. М ешканці деяких з
них були багатш ими за ук-
р а їн ц ів , б о їх с в о г о ч а с у н а -
Х іл е н о л іп ш и м и з е м л я м и . З
так о го
ч у ж о н ац іо н ал ьн о го
населення постали сербські,
чорногорські, м акедонські та
ін ш і д р іб н іш і с л о в 'я н с ь к і
к о л о н ії, а л е в к ін ц і Х Г Х с т о -
р іч ч я в о н и ц іл к о в и т о з л и л и -
с я з у к р а їн ц я м и , п р и й н я л и
м іс ц е в у у к р а їн с ь к у г о в ір к у
й розплилися в тубільному
м о р і т а к , щ о т іл ь к и з п р із -
в и щ м о ж н а б у л о п із н а т и їх -
ню оригінальну народність.
А л е м о с к о в с ь к і к о л о н ії, м е -
ш канців яких чомусь нази-
в а л н „л и т в и н а м и ", д а л і іс -
нувалн ізольованим и в укра-
їн с ь к о м у м о р і.
Н а в іт ь ж и д ів с ь к і х л іб о р о б -
с ь н і к о л о н ії, щ о їх р о с ій с ь -
кнй уряд намагався створи-
т й в У к р а їн і, П е р е й н я л и у к -
раїнську мову, хоч твердо
трим ались своєї віри і звн-
ч а їв .П р а в д а , б іл ь ш іс т ь ц и х
к о л о н іс т ів - х л іб о р о б ів з ч а -
сом стали крамарями, реміс-
иикам и і т. я., а зем лі свої
в ід д а в а л и у к р а їн ц я м в о р е н -
д у . В Х е р с о н с ь к о м у п о в іт і
н а й б іл ь ш и м и
ж и д ів с ь к и м и
к о л о н ія м и б у л и Е ф ін г а р і
Н ова П олтавка з добре пос-
тавл ен о ю
х л іб о р о б сько го
ш колою . Біля посаду Берез-
яеговатого була жидівська
колонія Н агартава з велн-
к о ю ш к о л о ю „Т а л м у д Т о -
р а ", в я к ій ж и д и в ч и л и с я
різних ремесел. ВНкладовою
м о в о ю в т ій ш к о л і б у л а ж и -
дівська, але населення Н а-
гяртави говорило'по - укра-
їн с ь к н . П р и ' ц ій н а г о д і х о ч у
зазначити, щ о там вивчив з
дитинства українську мову
Ілько Ворщ ак, батько якого
б у в у ч и т е л е м в Т о л м у д Т о р і.
Там молодий Борщ ак заці-
к а в іг в с я у к р а їн ц я м и й п із н і-
ш е присвятив свої праці м и-
и у в ш н н і Ў к р а їн и , т и м б іл ь -
ш е, щ о посад' Верзнеговатий
і с у с ід н ій з н и м п о с а д В і-
сунськ (Батурина) були на-
(З а к ін ч е н н я н аст ор. 4-ій )
С .Г о р д н н ськн й
В И Д А Н Н Я Т В О Р ІВ Б О Г Д А Н А
І. А Н Т О Н И Ч А
Наш ому громадянству ці-
каво буде довідатися, щ о ви-
дання творів поета Богдана
І г о р я А н т о н и ч а (1909-1937)
вступило в останню
ф азу
р е а л із а ц ії, і к н и ж к у в ід д а н о
вж е до друку. Книж ка —
о д н о т о м н и к т в о р ів н а 400
с т о р ін о к п о я в и т ь с я З П О -
чатком осенн.
О с т а н н ім и р о к а м и м о ж н а
бі'ло спостерігати незвичай-
не зацікавлення поезією Аи-
т ^н и ч а . П р о н ь о г о п и с а л и
н е т іл ь к и н а е м іг р а ц її, а й
н а У к р а їн і, д е й о г о „в ід к р и -
ли " м олоді поети, яким на-
б р н д л а с о ц р е а л іс т и ч н а с іч -
к а . У л ь в ів с ь к о м у „Ж о в т н і"
вж е появився вибір його по-
езій,як теж перш а редакція
й о г о л іб р е т т а д о о п е р и „Д о в -
б у ш ". О д н а ч е , з а п о в ід ж е н а
книж ка його поезій на Ук-
раїні досі не появилась, за-
стрягш и в цензурі (як на
це недвозначно натякав Р.
Братунь на недавній респуб-
л ік а н с ь к ій к о н ф е р е н ц ії п о е -
т ів у К и є в і). Б о х о ч А н т о -
ннч —поет м айж е аполітич-
ний, його ідеалізм і естетизм
мож уть мати вплив на моло-
д и х п о е т ів і ч и т а ч ів . А в т ім ,
це книжкове видання, якщ о
й
появиться, може бути
т іл ь к и
си л ьн о
п е р е с ія н и м
вибором його поезій.
К у д и к р а щ е с т о їт ь с п р а в а
з в и д а н н я м т в о р ів А н т о н и ч а
в Ч е х о - С л о в а ч ч и н і. В П р я -
ш е в і в ж е з а п о в ід ж е н о в и х ід
книж ки поезій', ітреба спо-
діватися, щ о якась частина
накладу звідти попаде й в
У країну. О дначе, повне крн-
.т и ч н е в и д а н н я т в о р ів А н т о -
н н ч а м о ж л и в е т іл ь к и н а е м і-
ґр а ц ії.
Конкретно, протягом двох
років автор цієї статті і поет
Богдан Рубчак з Ш икаго
працю вали
н ад
ви д ан н ям
творів А нтонича, яке тепер
в ід д а н о д о д р у к у . В и д а н н я
ц е б у д е н е т іл ь к и м о ж л и в о
я к н а й п о в н іш и м , а л е й н а н -
більш автентичним, бо ре-
дактори його м али до днспо-
з и ц і ї п о н а д 54)0 с т о р і н о к р у -
к о п и с ів А н т о н и ч а , п о ч н н а ю -
ч и в ід й о г о п е р ш и х в ір ш о -
вих спроб аж до останніх
дозрілих цоезій. Отак, у
кннжку ^Ц Іде не тільки 5
в ід о м и х з б ір о к п о е т а („П р н -
в іт а н н я ж и т т я ", „Т р и п е р с -
т е н і", „К н и г а л е в а ", „З е л е н а
є в а н г е л ія " і „Р о т а ц ії"), а й
щ е не видана окремою кнн-
ж к о ю з б ір к а р е л іг ій н и х в ір -
ш ів „В е л и к а г а р м о н ія ", п о -
о д и н о к і в ір ш і я к о ї д р у к у в а -
л н с я у л ь в ів с ь к и х ‚‚Д з в о -
н а х ", з а к л а д е н и х т о д іш н ім
ректором Богословської А ка-
д е м її И о с и ф о м С л іп и м , я к и й
і сьогодні, вж е як кардинал,
ц ік а в и т ь с я д о л е ю ц іс ї з б ір -
ки .
К р ім ц ь о г о в к н и ж ц і б у д е
щ е о к р е м а з б ір к а „Н е з іб р а -
н і п о е з ії", я к і д р у к у в а л и с я
в різних газетах та ж урна-
л а х і н е в в ій ш л и д о н ія к и х
в ід о м и х з б ір о к . У ц ій г р у п і
є чимало блискучих речей.
Велику допомогу у збиран-
н і ц и х р о з с и п а н и х в ір ш ів і
б іб л іо г р а ф ії п и с а н ь п р о А н -
тонича дали численні ама-
тори його поезії та українсь-
к і б іб л іо т е к и в С а р с е л і, В ін -
ніпегу, Ш нкаґо, як також
б іб л іо т е к а В ін н іп е з ь к о г о у н і-
в е р с н т е т у . Т о ж к н и ж к а о б ій -
матиме ввесь доступний ре-
д ^а к т о р а м п о е т и ч н и й і к р н -
тичннй матеріял А нтонича і
про А нтонича. Власне, ре-
дактори видання мали на
увазі не саме перевидання
в ід о м и х р е ч е й , а й с т в о р е н н я
такого ґрунтовного видання1,
яке стало б підставою для
ін ш и х в и д а н ь у м а й б у т н ь о -
м у.
Т о м у , к р ім с а м и х п о в и й ',
книжка матиме й основну
статтю про поета та його
д о б у г а л и ц ь 'к е л іт е р а т у р -
н е ж и т т я 1930"-и х pp., д е я к і
А нтоничеві статті, щ о м аю ть
зв'язок з його поезією , дві
р е д а к ц ії л іб р е т т а д о о п е р и
„Д о в б у ш ",
н а й в а ж л и в іш і
варіянти його поезій і бага-
т у б іб л іо г р а ф ію п и с а н ь п р о
нього. Бо про А нтонича пн-
сали й пиш уть не тільки на
У к р а їн і, а й в З Д А і К а н а -
д і,
Н ім е ч ч и н і' і Ф р а н ц ії,
П о л ь щ і і А р г е н т и н і...У
книжці будуть також репро-
д у к ц ії м а л о в ід о м и х п о р т р е -
т ів п о е т а о т о г р а ф іч н и х і
м а л ь о в а н и х м и с т ц я м и ), о б -
гортки його книж ок ірепро-
д у к ц ії ц ік а в и х р у к о п и с ів .
О б 'є д н а н н я ' У к р а їн с ь к и х
П и с ь м е н н и к ів е к з и л і „С л о -
во" давно носилося з дум-
к о ю з д ій с н и т и с в о їм и с н л а -
м и ц е в н д а н н я ,'` а л е н а п е р е -
ш коді ставали справа кош -
т ів ц іс ї б у д ь - Щ о - б у д ь н е -
малої КННЖКЙ; до того ж
г а р н о BHflaH6T.v'TyT, ' в л а с н е ,
один з ам аторів поезії А нто-
н н ч а , д -р Я р о с л а в П а д о х ,
з в 'я з а в р е д а к т о р ів в и д а н н я
з н а ш и м и л е м к ів с ь к и м и о р -
ганізаціями. ВоЯи прийнялн
ід е ю в и д а т и т в о р и н а й в и з -
н а ч }ііш о г о п о е т а Л е м к ів щ н -
ни з ентузіязм ом , так щ о ви-
дання зможе появитися ко-
ш тамн О рганізації Оборони
Л е м к ів щ и н и . Н е м а є с у м н ів у ,
щ о таке видання буде наЙ -
кращ им
п а м 'я т н и к о м
д л я
поета, значення якого за-
гальноукраїнське. Щ е кіль-
к а р о к ів т о м у ф р а н ц у з ь к и й
критик Е . Райс у розмові з
нами в стінах Ф ранцузької
Н а ц іо н а л ь н о ї Б іб л іо т е к и в
П ариж і дивувався, чому це
в нас появляю ться сотки не
р а з м а л о ц ін н и й в и д а н ь , а
т в о р ів А н т о н и ч а , п о е т а м іж -
н а р о д н о г о к а л іб р у , н ід е д іс -
татн не мож на. Д о речі тут
буде згадати, щ о вж е чима-
л о п о е з `ій А н т о ін ѓ н ч а о ж н а
прочитати мовами польсь-
кою ,а н г л ій с ь к о ю і н ім е ц ь -
кою .
ч
М инуло вже^близько'ЗО
р о к ів ,я к в ід ій ш о в в ід н а с
м олодий поет, але за той час
його поезія не постарілася і
не зблякла, навпаки, щ ораз
б іл ь ш е
л ітер ату р о зн авц ю
починає уваж ати, щ о поезія
А нтонича позначена рисами
справж ньої геніяльности. Д о
основних тем^презії, — та-
ких, як Бог, всесвіт, дух, ма-
терія, народний, ж иття, ко-
хання смерть, доля, вічність,
в ін п ід х о д и в г л и б о к о й
оригінально, до того ж ні-
колн не висловлю вався плу-
таною, малозрозумілою мо-
вою , а говорив про найбіль-
ш і істини простими словами,
я к і в ід р а з у .в ід к р и в а л и н а м
нар самих, насіє місце і при-
значення в ж итті. Тож не
д и во,щ о його творчість вик-
лнкає таке зацікавлення в
широких читацьких колах,
спраглих правдивої поезії з
глибоких іж ивих дж ерел.
я П ро це була,докладніш а
в іс т к а в „С в о б о д і" з 18 ч е р в -
ня ц.р.
Л У ІС А
ЛУЩ В
назійна м олодь його ш анувала, а Ф раико „ь ш `в собі
за честь, щ о він перш ий до нього зголосився. Ф раи-
к о к а ж е , щ о Л ім б а х о в а в д а ч п б у л а р е а л іс т и 'Ч й а , в ін
не мав заокругленого знання, ані ясного світогляду,
л ю б л я ч и п о в т о р я т и ф р а з у , щ о в ін н е ,,к н и ж к а , а л ю -
д и н а з її с у п е р е ч н о с т я м и ", й о г о у л ю б л е н и м и п и с ь -
меняикамяг були Гояер і Ш екстпр, В аитьтер С кот і
С ерваятес, Гете і Ш іллер, а особливо Д іккеяс
Л ЇЯ б а Х п 'о в ч а в ' с в о їх у ч 'н ів :
„Т и х д е р ж іт ь с я ... В ід н и х у ч іт ь с я н е л и ш е гх и -
сати, але головна річ бачити! Бачити те, щ о вас ок-
ружае. В баченню ; в оці головна пѓѓука... Великі
письменники — це Колгомби` свЧ)го роду: вокя нід-
криваю ть нам нові світи, нові А м ерика скрізь довко-
л а н а с , у м ію т ь у н а й п р о с т іш ій б у д е н н ій р е ч і н о к а з а -
ти нам щ ось нового, нечуваного, несподіваного" (И ,
208-209).
Ф р а н к о п р и з я 8.с т ь с я , щ о Л ім б й я ‚‚в н л н в а й н а в н -
роблення його літературних поглядів`та заМ йлуван-
н я б іл ь ш е , н іж ц е м о г л а ч и н и т и ш к іл ь н а н а у к а , м а й -
ж е наскрізь ш абльонова та формалістична". Розмо-
ва з Л ім бахом , на дум ку М олодого Ф ранка, була „ви-
л е т о м у я к іс ь п о в іт р я н і к р а ї, в в и м е ж о в а н і с т е н и д у -
хового ж иття, естетичних питань та ггрнваблиних тво-
рів лю дської фантазіЃ, де всякі питання дійсного
п р а к т и ч н о г о ж и т т я , а в л а с т и в о т о ї м із е р ії, щ о н а с
окружалЯі щезали, попросту переставили існувати".
Т р е б а п ід к р е с л и т и ' і т е , щ о „р е л іг ія н с ќ л и д і й о -
„н е ш у х л я д а , н а п х а н а с т а р и м и п а п е р а м и ", і т о м у г ім -' г о ім б а х а —Т ІЛ .)- Д у м о к і й о ^у й в іА г rte г р а л а я ія -
(21)
Бистрий Ф ранків уи в7гучно оцітгв осуди Л ім ба-
х а , п і з н а ю ч и , Щ о в ін ‚‚а б о н е з н а є ч о г о с ь , а б о д и в и т ь -
ся на речі несправедливо, апріорно". Л імбах знав
тільки дві оцінки: надм ірно ентузіястичну або без-
а п е л я щ й н о к а т е г о р и ч н е ‚‚ф ю р д і К а ц !" (н іч о г о н е
в а р т е ). Ф ранко признає, щ о „позитивної духової
страви ця розм ова не дайала, то проте в ній, як в со-
д о в ій в о д і, б у л о я к е с ь о с в іт л е н н я , в ія л о ч и м о с ь д л я
мене новим, незвичайним і принадним, чого я на ра-
зіне вмів назвати".
ісля того сухого тону, яким викладано нам
с к у п і в ід о м о с т і з іс т о р ії л іт е р а т у р и в г ім н а з ії, п я -
ш е в ін , —- п іс л я т и х н іб и о б 'є к т и в н о -п о м ір к о й а н и х
оцінок, після того фальш иво піднятого тону, яким
треба було говорити про великих корифеїв літера-
т у р и і п р о в с е , щ о в и й ш л о з -п ід їх п е р а , Л ім б а х р в і
різкі та іноді несправедливі слова набирали незвя-
ч а й н о ї ц ін и " , 202-203).
Л ім б а х о в і о ц ін к и б у л и н е ш а б л ь о н о в і, ц е б у л а '
Я В Н О Ї
кої ролі, не існувала для нього. М ені навіть було б
чудно представити собі його в церкві або в костелі.
Ц е б у в з п о г л я д у р е л іг ій н о г о н е с к а ж у 'ін д и ф е р е н -
тист, але повний агностик. У нього ж ^було змнслу
для релігії — таке бодай враж іння виніс я зі своєї
знайом ости з ним ," -- згадує Ф ранко.
Коли пригадаємо собі те, щ о напИоав І. Ф ранко
про свого вчителя релігії о. ТоронськогоГ то мож емо
догадуватися, де були дж ерела Ф ранк'ового відно-
ш е н н я д о р е л іг ії щ е в г ім н а з ій н и х ч а с а х .
Л імбах не лю бив ф ранцузів іту нелю бов „суґґе-
р в ав "Ф ранкові, який з тої причини занедбав у гім -
назії французьку мову, щ о мусів надолужити аж у
80-и х р о к а х . Н е п о д о б а в с я Л ім б а х о в і і Е м іл ь З о л и ,
яким захоплю вався Ф ранко.
Ф р а н к о з у с т р іч а в с я з Л ім б а х о м і у Л ь в о в і, в 1875
р о ц і і п із н іш е , к о л и і Л ім б а х ів с и н і Ф р а н к о с т у д ію -
в а л и в у н ів е р с и т е т і.
Лімбах цікавився тоді творчістю ‚свого колиш -
н ь о г о у ч н я і, с л у х а ю ч и „Л е с и ш н н у ч е л я д ь ", я к у а в -
т о р ч и т а в , б у р м о т ів : „Г а р н о , г а р н о . Є п е в н а 'м е л о д ія ,
є й пластика, і невеличкий чуттєвий підклад". Та ко-
ли Ф ранко дочитав оповідання до кінця, його критик
з м ін и в с в о ю о ц ін к у :
П о щ о в и п о п с у в а л и ід и л ію . П о ч а т о к з а л о в і-
д а в ід и л ію , а п р и к ін ц і н а б о в т а л и я к о г о с ь к в а с у .
, _
а л іб у д е ;
С В О Б О Д А ;оттп р р к , ї$м .'Ж $т з : ізв е.
І'")І;п ,дІц ,.,иіііі ..ііт
'S
"W Я "'У Е '^^
Ш икаґо,Іл д .
К О Н В Е Р Т К А П Е Л І Б А Н Д У Р И С Т ІВ
(н .)Н а з а к ін ч е н н ям и с-
т е ц ь к о г о
т у р н еп о
м іс т а х
З Д А м ер н к н
іК а н а д и , в ід
А т л а н т ія с ь к о гоп о Т н х н йо-
к е а н и К а п е л я У к р а ін с ь -
к н х Б а н д у р и с т івім . Т . Ш е в -
ч ен к а
п іду п р а в о ю
Ів а н а м `
Задвђожного загостнла13-
го травняд о Ш икаґо,д еу
в е л и к ій
р е п р е зе н т а т к вній
залі міської Опери далао -
днн концерт. М имон е дуже
и ід х о ж о г од н я п 'я т н и ц я ,
т а н `а в а л у ін ш и х ім п р е зс е -
р е д у к р а їн с ь к о ї г р о м а д и ,н е
зга д у іо ч и вж епро за га л ь н о -
м іс ь к і—я к г о с т и н а о п е р и
з'Н ю Йорќут а різних евро-
пейськях мистецьких ансам-
б л ів ^п у б л ік а д о п и с а л аі не
ж а л іл а ,
щ оп р и б у л а . Бо
в с у п е р е ч
п о гл я д а м
д е к о г о ,
щ ет е п р и б у в на цю ім п р е -
зу , м о в л я в , я вж ечув їхн е-
р а з,або,щ оК а п е л ян е с в
т а к ій ф о р м і,я к к о л и с ь ,в и -
я в н л о с я
вж ес п о ч а т к у ,щ о
їїф о р м а п ід ц ю п о р у сз н а -
меннга,а виконання кожної
п іс н і д о с к о н а л е .
Е н т у зія зм
п у б л ік ир ісз к о ж н о ю
в н к о-
н а н о ю п іс н е юіб у в м а н іф е с -
тацісю загальног`о
одуш ев-
л е н н я
дл як а п е л я н
і ди-
р и Г ен т а .
Зворуш ую чий
м ом ент
цього незабутнього Концер-