Welcome to Scribd, the world's digital library. Read, publish, and share books and documents. See more
Download
Standard view
Full view
of .
Save to My Library
Look up keyword
Like this
1Activity
0 of .
Results for:
No results containing your search query
P. 1
Svoboda-1936-018

Svoboda-1936-018

Ratings: (0)|Views: 8 |Likes:
Published by SVOBODA
The Ukrainian newspaper in Ukrainian language since 1893. Find complete archive at www.svoboda-news.com (see www.ukrweekly.com for English).
The Ukrainian newspaper in Ukrainian language since 1893. Find complete archive at www.svoboda-news.com (see www.ukrweekly.com for English).

More info:

Published by: SVOBODA on Nov 15, 2010
Copyright:Attribution Non-commercial

Availability:

Read on Scribd mobile: iPhone, iPad and Android.
download as PDF, TXT or read online from Scribd
See more
See less

11/15/2010

pdf

text

original

SVOBODA
% ,Л Ш
У К Р А ЇН С Ь К И Й Д Н Е В Н И К
"^М И ^^——М
' м
і н і п ін
У РЯД О ВИ Й О Р Г А Н З А П О М О Г О В О І О Р Г А Н ІЗ А Щ І У К Р А ЇН С Ь К И Й Н А Р О Д Н И Й
сою а В ЗЛУЧЕНИХ ДЕРЖ АВАХ АМ ЕРИКИ.
1
UKRAINIAN DAILI
s
OFFICIALORGAN OP THE UKRAINIAN NATIONAL ASSOCIATION, ї м .
м ім а м іи м н в ш ш іи ш М М И Я Ш
М НМ Ш
1
Т Р И Ц Е Н Т И . Р ІК XLIV. `ґ. 18.
Д ж е р з і С и т і, Н . Д ж ., ч е т в е р , 23-г о с іч н я 1936.
VOL. XJL1V.
No. 18. Jersey City, N. J., Thursday, January 23, 1936.
THREE CENTO
ДОБИВАЮ ТЬСЯВ ІД ПРЕЗИДЕНТА
П ІД П И С А Н Н Я Б О Н У С А
ВА Ш И Н ГТО Н . Д обивш ися від сенату й па-
;іа т и п о с л ів у х в а л е н н я б о н у с о в о г о з а к о н а , в е т е р а н -
ські „лабісти" тепер натискаю ть на президента, щ об
в ін п ід п и с а в ц е й з а к о н , я к т іл ь к и к о н ф е р е н ц ія п р е д -
с т а в н и к ів о б о х п а л а т в и р ів н я є р іж н и ц і м іж у х в а л а -
ми обох'палат, а спільний проект дістане потвер-
дження палат.
З Білого Д ому покищ о нема найменш ої вістки
про те, щ о зробить з цим проектом президент Руз-
велт. Д ем ократичні лідери радять президентові не
підписувати закона, ні його не ветувати; в цей спо-
сіб ухвала конгресу стане законом , але президент
буде м огти скинути з себе відповідальність за його
н а с л ід к и .
Так званий краєвий комітет економістів для
м о н е т а р н о ї п о л іт и к и , щ о м а є с в ій о с ід о к у Н ю
Йорќу, видав публичну осторогу перед бонусовим
з а к о н о м я к п р о т и ін ф л я ц ій н о ї м ір и . В и д а т и т е п е р
б о н у с ів н а с у м у п ів т р е т я м іл ія р д а д о л я р ів , к а ж е
заява, значить менше-більше стільки, що видати
стільки паперових грош ей. Це мусить обезцінити
всі грош і.
П Р Е З И Д Е Н Т З В Е Р Т А Є У В А Г У Н А А Н А Р Х ІЮ
Ч Е Р Е З С У Д О В І Р ІШ Е Н Н Я .
ВАШ ИНГТОН. — Президент Рузвелт звернув
увагу, щ о недавнє ріш ення найвищ ого суду Злуче-
них Держав, щ о федеральний скарб має звернути
назад податки, побрані на основі закона про ф ар-
м ерське достроєння, котрий суд признав неконсти-
туційним , не годиться з ріш енням того сам ого суду,
виданим 14літ тому, коли то суд признав один за-
кон неконституційним та стягання податків на його
основі безправним, але відкинув позов за зворот
п о д а т к ів , п о б р а н и х н а й о г о о с н о в і.
Е Л С В О Р Т З А Н Я В Ш В Д Е Н Н О -Б ІГ У Н О В И Й К О Н -
ТИНЕНТ ДЛЯ АМЕРИКИ.
Н А П О К Л А Д І „В А И Е Т Е Р П ". — Е л с в о р т і Г о -
л и к -К е н іо н , щ о п е р е л е т іл и п о н а д п ів д е н н и й б іг у н ,
у ж е д іс т а л и с я н а ц е й к о р а б е л ь і п л и в у т ь н а п ів н іч
д о к р а ю л е д о в о ї о к о л и ц і.
Е л с в о р т о п о в ід а є , щ о п ід ч а с ц е ї в и п р а в и в ін
і його товариш у порозумінню з департаментом
с т е й т у з а н я л и д л я А м е р и к и ц іл и й п ів д е н н о -б іг у -
новий континент. Відкритий ними простір назвали
вони краєм Д ж еймса В. Елсворта за іменем батька
Е лсворта, щ о багато причинився до виправи, а під-
б іг у н о в у р ів н и н у , щ о п ід н о с и т ь с я д о 6,000 с т іп п о -
н а д п л е с о м о р я , — в и с о к о р ів н е ю Г о л и к а -К е н іо н а .
ЗНОВУ СТРАЙК У НЮ ЙОРСЬКИХ БУДИНКАХ.
Н Ю Й О Р Ќ . — Ю н ія р о б іт н и к ів с л у ж б и в б у д и н -
к а х в и к л и к а л а с т р а й к о п е р а т о р ів е л е в е й т о р ів і ін -
ш и х р о б іт н и к ів у 200 н а й б іл ь ш и х .б у д и н к а х . В и х о -
д и т ь н а с т р а й к к о л о п ів т о р и т и с я ч і р о б іт н и к ів .
Щ е б і л ь ш и й с т р а й к п л я н у є т ь с я н а 1-г о л ю т о г о .
Цей страйк може мати поважні наслідки, тимбіль-
ш е,щ о на той день плянується теж страйк ж іночих
к р а в ц ів і к у ш н ір с ь к и х р о б іт н и к ів .
. С Т Р А Й К У В Я З Н И Ц І.
С А Н Ф Р А Н С ІС К О (К а л іф о р н ія ). У ф е д е -
ральній тю рмі А лкатрас застрайкували вязні, заня-
т і в п р а л ь н і, а з а н и м и р о б іт н и к и п о ін ш и х р о б іт -
нях вязниці.
Заряд вязниці здуш ив страйк силою , замкнув-
ш и д о т е м н и ц ь 100 в я з н ів . У с іх в я з н ів у т ій в я з н и ц і
є 259.
Щ О ОПЯНЮ Є?
Б И С М А Р К о р т Д а к о т а ). Н а й в и щ и й с у д
стейту мав ріш ити питання, яке пиво опяню є лю -
дину. С тейт сам е ухвалив закон, щ о в неділю не
мається продавати опяню ю чих напитків. Н а осно-
ві цього закона уряд м іста М инота закрив салуни.
Справу виведено перед суд і тепер найвищ ий суд
с т е й т у р іш и в , щ о п и в о , я к е м а є 3.2 п р о ц е н т у а л ь -
коголю , треба вваж ати опяню ю чим .
Щ Е Б О Р О Т Ь Б А З А В ІД Л О Ж Е Н Н Я К А Р И С М Е Р Т И .
Т Р Е Н Т О Н ю Д ж е р з і). Б о р о т ь б а п р о т и
С Т Є Й Т О В О ГОг у б е р н а т о р а Г о ф м е н а з а в ід л о ж е н г ія н а
ЗО днів кари см ерти на Гавптм ана ведеться далі.
Тепер губернатор Гофмен виступив із заявою ,
щ о в ін п о м и л у в а в н а З О д н ів Г а в п т м а н а н а о с н о в і
с в о їх н а р а д з б у в ш и м г у б е р н а т о р о м Д ж о р д ж о м
Силзером. '
і'
. .
eert
Г о ф м е н к а ж е т е ж , щ о п о л іц ія з н а й ш л а з $50,-
000,заплачених Л индберґом за викуп дитини, веьо-
г о т іл ь к и $20,000, т а п и т а є т ь с я , ч о м у п о л іц ія н і б а н -
к и н е п р о с л ід и л и , д е д іл а с я р е ш т а .
390,000 М О Л О Д І Б Е З Р О Б О Т И В С А М ІМ
^
Н Ю
Й О РЌ У .
НЮ ЙОРЌ.—Бюро Ради Добробуту обчисляє,
щ о в с а м ім м іс т і Н ю й о р ќ у є т е п е р 390,000 м о л о д и х
л ю д е й у в в і д 16 д о 25 л іт ж и т т я , ч д о з д іб н і и
охочі до праці, а праці знайти не мож уть.
Є ц е м е н ш е -б іл ь ш е о д н а т р е т и н а в с ь о г о п а с е
л е н н я м іс т а в ц ь о м у в іц і.
Я
і '(ч . .'
Л
П О В ІД О М Л Е Н Н Я
Згідн о з параграф ом 56 статута У . Н . С ою за, отсим
п о в ід о м л я ю В п . Г о л о в н и х У р я д н и к ів У . Н . С о ю з а , щ о
Р ІЧ Н Е З А С ІД А Н Н Я
ГОЛОВНОГО УРЯДУУ . Н.СОЮЗА
р о зп іч н еться
"
В ПОНЕДІЛОК,1 7 . ЛЮ ТОГО,1 9 3 6 РОКУ
в г о д и н і 9-т ій р а н о ,
в м іс ц і о с ід к у У . Н . С о ю з а п ід ч . 81-83 Ґ р е н д С т р іт ,
Д ж е р з і С и т і, Н . Д ж .,
з таким
п о р я д к о м
н а р а д :
1.В ідкриття: головний предсідник М . М ураш ко
2.Звіт головного предсідника М . М ураш ка
3. Звіт заступника головного предсідника В. М алєвича
4.Звіт заступниці головного предсідника М . Розом іло
5. Звіт головного рекордового секретаря Д . Галичина
6. З в іт г о л о в н о г о ф ін а н с о в о г о с е к р е т а р я -к а с іє р а Р . С л о -
б о д ян а
7.З в іт з а д м ін іс т р а ц ії „С в о б о д и ": М . М у р а ш к о
8. З в іт г о л о в н о ї к о н т р о л ь н о ї к о м іс ії: О . Е . М а л и ц ь к и й , Д .
К а п іт у л а й А . П а ш у ќ
9. З в іт р е д а к ц ій н о ї к о м іс ії: д -р Л . М и ш ў ѓ а
10.Звіти головних радних: С . С лободяна, Г. Є вусяка, Т.
Ш п ік у л и , І. Л и с а к а , І. В а в е р ч а к а , А . Ш а р ш о н я , М . Б у -
с ь к а , І. Г у з а р а , А . Б о їв к и й Q. П р и д у н .
. .
11. Дискусії над звітами
12.В нески й ухвали.
Д . Г А Л И Ч И Н , гол. рек. секретар.
Ч і;
ІЃ
UNITED UKRAINIAN ORGANIZATIONS PROTEST
WARSAW TRIAL
CONDEMN IT AS A REVENGE OF THE POLISH GOVERNMENT UPON UKRAINIAN VICTIMS
OF ITS OWN POLICIES.
JERSEY CITY, New Jersey. — At the meeting of the Executive Committee of the United
Ukrainian Organizations of the United States, held on January 21, 1936, the following resolutions
were passed:
WHEREAS, Poland by her international treaties has pledged herself to introduce autonomy
for her Ukrainian population, but has nevertheless repeatedly broken those pledges and in their stead
introduced a policy of extermination of cultural, economic, political and physical life of the seven million
Ukrainians under her rule; by such methods as: dissolution of Ukrainian schools, sporting organiza-
tions, enlightment centers, cooperative stores; dismissal of Ukrainian teachers, clerks, executives from
schools and government positions, as well as lockouts of Ukrainian workers from factories and mills;
and
WHEREAS, these intolerable conditions tend to drive the Ukrainian youth to desperate acts
of terrorism, which in turn provides Polish authorities with a pretext to arrest many Ukrainian young
men and women; to detain them in jails and concentration camps; condemn them to long-term
imprisonment, and even to put them to death; and
WHEREAS, only recenty, at a court held in Warsaw, 12 Ukrainian young men and women
were tried on the trumped up charge of participation in the murder of the Polish minuter Pieracki,
although the Polish government itself admitted that the actual assassin has escaped; and
WHEREAS, the accusations were based upon self-admissions by the accused wrung
from them by the police by means of various mor al and physical tortures of such severity that several
of them were disabled for life and one of mem, Czornij, became insane; and the accused were
denied at the trial the right to speak in their moth er-tongue and in consequence of this were de-
prived of the right to testify in their own defense; and
WHEREAS, Њ е alleged goOt of the accused was supported by copies of documents which
were alleged to have been taken by the Czechoslovak police during raids upon Ukrainian emigres,
and later handed over to Poland for the purpose 'of helping her to secure heavy sentences, the'
forgery of which documents the accused were not permitted to prove in the court; and
WHEREAS, disregarding everything in their favor, me accused were accorded very heavy
sentences, three of them receiving the death penalty, later commuted on met basis of a general
amnesty to life imprisonment; two other men also to life imprisonment, one womanj to IS years,
another to 8, and the rest to 12 years each; and
'
WHEREAS, the German police, contrary to the generally recognized right of asylum for
'political refugees, took hold of one alleged accomplice and delivered him to Poland, where he now
was sentenced to death; and
WHEREAS, the League of Nations, which has been organized for the explicit purpose of safe-
guarding the rights of the so-called national minorities guaranteed by the tile treaties of peace-—has
repeatedly failed in her duty to defend the Ukrainians under Poland, thus aggravating the position
of the Ukrainians and bringing the Ukrainians youth to despair,.
'
"#
BE IT THEREFORE RESOLVED
THAT the enlightened opinion of the world be notified of the true state of affairs, with a
special ttmph""" upon the breach of international treaties by Poland, in hope that a rigorous, protest
be raised against these inhumanities and the Polish government be coerced by that opinion to
desist hr her exterminatory policies' towards the Ukrainians, and the League of Nations be moved to
carry out her obligations towards the so-called national minorities, entrusted to her protection.
It was resolved to notify of the above resolutions the League of Nations.
Emil Revyuk, Chairman;
.
Dr. Luke Myshuha, Secretary.-
П
О
Л
Я
К
П
Р
О
Т
Е
,
Щ
О
М
О
Ж
Н
А
Б
У
Л
О
ВИЧИТАТИЗ ОЧЕЙ ПІДСУДНИХ
.УВАРШ АВІ
В А Р Ш А В А о л ь щ а ). У „В я д о м о с ц я х Л іт е -
рацких" передає Ксавери П руш инський вражіння з
варш авського процесу проти українських націона-
л іс т ів і п и ш е м іж ін ш и м т а к е :
‚‚Т р и ч е т в е р т и н и п о л ь с ь к о ї п р е с и , щ о с ім н а ц я т ь
л іт н е х о т іл и з н а т и с л о в а „у к р а їн с ь к и й ", з а ц і д в а
тиж ні навчилися того слова. І вж е йогб не забў-
д у ть. А лю ди, щ о до останнього моменту не писа-
л и ін а к ш е я к п р о „г а й д а м а к ів ", с ь о г о д н і с о р о м л я т ь -
с я д у р н и ц ь п р о „п о н у р и й в и г л я д " п ід с у д н и х . З а -
м іс ц ь т и п ів з „п о н у р и м в и г л я д о м " б а ч и м о д в о є
д ів ч а в і к іл ь к о х х л о п ц ів , м о л о д и х , а н а в іт ь м о л о -
д е н ь к и х , щ о д и в л я т ь с я н а м в о ч і о м іл о і я с н о . Р о -
б и т ь с я л ю д и н і д и в н о , щ о м о ж н а ц іл и м и м іс я ц я м и
полю вати на ближ нього, мов на звіря, а потім ди-
витися так ясно в очі цілом у світові. За параґра-
фами, які вичисляв прокуратор, стоїть смерть. С то-
їт ь „у н а й к р а щ о м у в и п а д к у " к о л и н е к ін е ц ь ж и т т я ,
т о к ін е ц ь м о л о д о с т и , щ о й н о п о ч а т о ї, н е г іе р е ш у -
м іл о ї.
„С ім н а ц я т ь л іт т о в к м а ч и л и н а м , щ о п о ш и р ю -
в а н н я х о ч б и п р и м у с о м п о л ь с `к о ї м о в и н а о к р а ї н а х
є рівнозначне з ш иренням польщ ини, защ іплю ван-
н я м л ю б о в и д о П о л ь щ і. Т е п е р т і л ю д и (н а л а в і п ід -
судних), хоч знаю ть польську мову, не хочуть
говорити по польськи. їх ненависть до польської
д е р ж а в и , п о л ь с ь к о г о м ін іс т р а , п о л ь с ь к о г о п у б л і-
циста пош ирилась на польську мову. Вчили нас,
щ о`ц іл а ц я „У к р а їн а " є ш т у ч н а , щ о п р о п а д е з о -
с т а н н ім и с л ід а м и а в с т р ій с ь к о ї в л а д и . А о ц е т а „У -
країна" в своїй ненависти до нас бухає сильніш е
н іж з а д а в н іх ч а с ів , к о л и С о ч и н с ь к и й у б и в н а м іс н и -
ка графа П отоцького. -
„Т р е б а , щ о б м и д о в г о ю ч е р г о ю п е р е й ш л и п о -
дри.лаву, підсудних і глянули глибоко в очі тих
х л о п ц ів . М у с іл а б у т и я к а с ь в е л и к а с и л а , м у с іђ с у -
с п іл ь н и й у к л а д н а ц іо н а л ь н и х в з а є м и н , в ід н о ш е н н я
держ ави до них, винищ ити в тих лю дях думку про
молодість іж иття, добути в них думку про душ о-
губство й самопож ертву. То був хлопець, довкола
якого застигла ненависть листопадових днів, горде
почуття вищ ости і погорди до тих, щ о заперечу-
ю т ь й о м у п р а в а н а в іт ь д о ім е н и н а р о д у ".
МИТРОПОЛИТ Ш ЕПТИЦЬКИИ ГОВОРИВ ЧЕРЕЗ
Р А Д ІО .
Л Ь В ІВ . М и т р о п о л и т А н д р ій Ш е п т и ц ь к и й в и -
г о л о с и в 6.с іч н я б . р . у л ь в ів с ь к о м у р а д іо с л о в о з
нагоди українського.Різдва. Говорив на тему: „В и-
п р о с т у й т е о п у щ е н і р у к и і з н е м о ж е н і к о л ін а ". З в е р -
н у в с я в т ім с л о в і т е ж о к р е м о д о б ід н и х б р а т ів н а д
Дніпром зі словами: „Приходіть до Христа Ісуса;
В ін п о т іш и т ь , п ід н е с е , с к р іп и т ь і с п а с е н а в ік и ".
СВЯТОТАТСТВО.
ВІДЕН Ь.— В українській греко-кат. церкві св.
Варвари знаходяться реліквії св. Й осафата Кунце-
вича. Д о цеї церкви вломилися злодії, розбили
ш ибу саркофагу і зірвали з шиї святого тяжкий
золотий ланцю х з хрестом.
П Е Р Е Д Н О В И М П Р О Ц Е С О М О У Н У Л Ь В О В І.
Л Ь В ІВ . „Д іл о " п о д а є :
З п о м іж 12 п ід с у д н и х у в а р ш а в с ь к о м у п р о ц е с і
7 п ід с у д н и х с у д и т и м у т ь іщ е р а з п е р е д с у д о м п р и -
сяглих у Л ьвові. І так перед львівським судом від-
повідатим уть підсудні: Бандера, Л ебедь, М игаль,
М алю ца, Зарицька, П ідгайний іКачмарський. Коли
в ід б у д е т ь с я п р о т и н и х р о з п р а в а у Л ь в о в і, н е в ід о м о .
Зате присуд у варш авському процесі проти Кар-
п и н ц я , К л и м и ш и н а , Г н а т к ів с ь к о ї, Р а к а і Ч о р н ія о -
б ій м е в с і з а к и н е н і їм п р о в и н и .
Ц Ь К У Ю Т Ь П Р О Т И ,У К Р А ЇН Ц ІВ .
Б У К А Р Е Ш Т (Р у м у н ія ). — Ч а с о п и с „К у р е н т у л ь "
обговорює у ш ирокій статті терористичну діяль-
н іс т ь у к р а їн ц ів н а Б у к о в и н і. Т в е р д и т ь , щ о у к р а їя -
ськими організаціям и на Буковині кермує пол'к. К о-
новалелець, який після того, як йом у заборонили
п о б у т у Ш в а й ц а р ії, т а й н о п о с е л и в с я в о д н о м у з
малих містечок на Ч ехословаччині, звідки кермує
т е р о р и с т и ч н о ю а к ц іє ю в П о л ь щ і, Р у м у н ії й С о н є -
тах. У країнська терористична централя у П разі ви-
слала на Буковину якогось Роготного (?), щ о яе-
давно приїхав та організує український рух, який
з а г р о ж у є с у в е р е н н о с т и р у м у н с ь к о ї д е р ж а в и .. Ц іќ н -
тральною точкою українського руху на Буковині є
газета „С амостійність" і організація тієї назви. Ру-
м унська газета дом агається гострої інтервенції вла-
д и ,щ о б з л ік в ід у в а т и т у п р о т и д е р ж а в н у д ія л ь н іс т ь ,
щ о в П о л ь щ і д о в е л а д о в б и в с т в а м ін іс т р а П е р а ц ь -
к о г о .`
„Д іл о " д о д а є , щ о „К у р е н т у л ь " у с в о їх м е т о д а х
н а г ін к и н а у к р а їн ц ів у Р у м у н и н іч и м н е р іж н и т ь с я
від польської брукової газети „Ілю стровани К урер
Ц о д з є н н и ".
'
. ' -.
-
.
-
.
:
і
^
. ^ _
`Т '
л
С В О Б О Д А , Ч Е Т В Е Р , 23-г о С ІЧ Н Я 1938.
"SVOBODA" (LIBERTY)
FOUNDID 1888
MWtptptt published daily except Sundays and holidays
Owned by the Ukrainian National Association, Inc.
і
at 81-83 Grand Street, Jersey City, N. J.
Edited by Editorial Committee.
Intered as Second Class Mail Matter at the Post Office of Jeresy City, N. J
on March 30, 1911 under the act of March 3, 1879.
Accepted tor mailing at special rate of postage provided for in Section u o j
of the Act of October 3, 1917, authoriicd July 31, 1918.
За оголош ення редакція не відповідає.
їм .„С в о б о д а ": BBrgen 4-0237. — Т е ж . У . Н . С о ю з а : BBrgen 4-Ц )І б .
4-0807.
'_
'
' '"."
За пож ду аміну адреси платиться 10 пеитді
З К анади належ нт посилати грош і диш е на т. зв. Foreign Money Order
g -
.
-
:
А д р е с а : "SVOBODA", P. О . BOX 346, JERSEY CITY, N. J.
ПОПУЛЯРНИЙ КОРОЛЬ
Оглядаю чи королівську палату в Лондоні в
х в и л і с м е р т и а н г л ій с ь к о г о к о р о л я Ю р ія V., в п а л о
американському кореспондентові на думку таке: за-
й ш л а в а ж н а п о д ія , б о в м е р о д и н к о р о л ь , а п о н ім н а -
став другий, але все те не м ало найм енш ого впливу
на стінќового, щ о сповняв свою служ бу перед пала-
тою .
В ін х о д и в у в е с ь ч а с о д н о м ір н о , т а к , я к б и н і-
чого не сталося. Т ак і буде, пиш е кореспондент, і
з бритійською імперією по смерти старого короля
і з приходом до влади нового.
П ро померлого короля Ю рія згадую ть як про
добру, звичайну, симпатичну лю дину. Як з таким
н е с и м п а т и з у в а т и ? В ін ж е ж б у в ц іл к о в и т о п о д іб -
н и й д о к о ж н о ї п е р е с іч н о ї, я к т о к а ж у т ь , п о р я д н о ї
л ю д и н и . Б у в д о б р и м м у ж е м д л я ж ін к и і п р и м ір н и м
б а т ь к о м д л я д іт е й . Л ю б и в н а й б іл ь ш е д о м а ш н ій к у т
і побут у крузі найближ чої родини. Був лю диною
отвертою і не визнавався на дипльом атичних ш туч-
к а х . Х о д и в к о ж н о ї н е д іл і п р а в и л ь н о д о ц е р к в и , л ю -
бив особливо церковну музику, спорт, кінські пе-
регони. А в Англії такого монарха називаю ть іде-
альним, бо його характер відповідає
ц іл к о в и т о
том у, чим є, чи чим повинен бути в очах м аси пе-
ресічний Англієць. І ось у тих рисах померлого
короля треба ш укати джерела його популярности.
Б о н е м а с у м н ів у , іц о в ін б у в п о п у л я р н о ю л ю д и н о ю
і загально ш анованою не тільки як король, але як
лю дина.
Т а ін ш а с п р а в а , к о л и г о в о р и т и п р о р о л ю , я к у
в ін в ід г р а в а в я к т о й , щ о с т о я в н а ч о л і б р и т ій с ь к о ї
ім п е р ії. П р о ц е , я к п и ш у т ь , іщ е з а в ч а с н о г о в о р и т и ,
б о н е м а п р о г о л о ш е н и х д о к у м е н т ів , п о т р іб н и х ' д л я
остаточної оцінки. Всежтаки треба піднести, щ о
за правління померлого короля зайш ла величезна
зміна. Бритійські кольонії стали майж е самостій-
н и м и , з л у ч е н и м и в о д н у ім п е р ію
г о л о в н о т іл ь к и
к о р о л ів с ь к и м с и м в о л о м . В п р а в д і в о н и д а л і в ід с е б е
залеж ні економ ічно й політично, але саме в тім ле-
жить ціла ш тука, щ о та залежність є природньою ,
бо вдержувана свобідною волею тих, що можуть
ту спільноту кож дої хвилі зірвати. О снови під те
нове бритійське зєдинення покладено саме за прав-
л ін н я Ю р ія V.
П о м е р л о м у п р и з н а ю т ь , щ о в ін в и р а з н о с т а н у в
на точці парляментаризму, себто визнавав у полі-
т и ч н и х с п р а в а х , у п р а в л ін н ю ім п е р іє ю , п е р ш е й р і-
шаюче слово — парляментові. Тим чином ставв 'щ
т е ж і с т а б іл із а ц ій н и м ч и н н и к о м у ж и т т і ім п е р ії, б о
н е п с у в а в с в о їм
в м іш у в а н н я м
п ар л я м ен тар н о го
правління краєм , а оставався тим , чим повинен бу-
т и :с и м в о л о м о б є д н а н н я р іж н и х к р а їв і н а р о д ів р іж -
них рас ікольорів. А саме таким хоче бачити свого
короля англійський нарід. І такий король у нього
п о п у л я р н и й . К о л и г л я д іт и н а Ю р ія V. з т о г о б о к у ,
т о в ін б у в л ю д и н о ю , н а с в о їм с т а н о в и щ і в ід п о в ід -
ною .
С У Д Н А Д У К Р А ЇН С Ь К О Ю М О Л О Д Ю
ЎВАРШ АВІ
П Р О М О В И П Р О К У Р А Т О Р ІВ .
(З львівського часопису „У країнськіВ істи").
С у д у с і в н е с к и п р о к у р а 'т о р а
приняв, а відкинув внески о-
борон и .
О п іс л я д -р Г о р б о в и й в н о -
си ть, щ об допустити докази з
ц іл о ї н и з к и д о к у м е н т ів , щ о є
в "б іб л іо т е ц і М ін іс т е р с т в а В ір о -
іс п о в ід а н ь і О с в іт и . Т і д о к у -
менти малиб зобразити стан
ш к іл ь н и ц т в а в С х ід н ій Г а л и ч н -
к і.К р ім т о г о , н а ц ю с а м у о б -
ставину допустити доказ з
‚.м а л о г о статистичного річни-
к а з а 1934—35 р . " і п о к л и к а т и
свідка проф. Івана Галу-
щ инського `— на обставину,
с к іл ь к и є у к р а їн с ь к и х ш к іл .
П іс л я с п р о т и в ў п р о к у р а т о р а
суд ті внески відкинув. Т акса-
м о в ід к и н у в в н е с о к д -р а Г о р -
бового в справі покликання
г о л о в и Т -в а „П р о с в іт а ", д -р а
П рика.
А д в о к а т д -р П а в е н ц ь к и й д о -
магаеться, щ об суд заж адав
у с іх о р и г ін а л ів 543 д о к у м е н -
т ів ,щ о їх г о л о в н и й ш т а б п е -
р е д а в с л ід ч о м у с у д д і С . В іт у н -.
сьќо м у .
Д -р
Г орбови й
п р о тесту є
проти допущ ення доказів з
„а р х ів у С е н и к а ", б о ж н е в ід о
м о ,в я к и й с п о с іб д іс т а л и с ь
вони з чеських рук до поль
ських. З боку оборони гово-
р н т ь д -р Г о р б о в и й , з а х о д и т ь
м о ж л и в іс т ь
допускати, що
ці акти сфальш овано. Супроти
того оборонець вносить, щ об
с у д п о к л и к а в я к с в ід к ів д -р а
Бенеш а й Крамарж а, на об-
ставину, що згаданих доку-
м ентів чеська влада не видава-
л а і ц е й „а р х ів " є ф а л ь с и ф і
като м .
П рокуратор противиться вне-
с к о в і, щ о б п о к л и к а т и п р о
фесора Д зевонського. Торка-
ю ч и с ь в н е с к у д -р а Г а р б о в о ѓ '`-,
заявляє, щ о якби
об орон ец ь
побачив деякі документи і
„а р х ів у С е н и к а ", а т а м з у с т р і
нув може несподіванку і зна
н и й й о м у п о ч е р к п и с ь м а , т `)
м ож е бодай у дусі признав би
автентичність тих документів
П о к л и к а н н я н а с в ід к ів Б е н е ш а
й Крамарж а вваж ає прокура-
тор демонстрацією іпокликан-
ням на негативну обставину.
Д Г о р б о в и й з а я в л я є , щ о
ч е х о с л о в а ц ь к и х м ін іс т р ів п о -
кликав, щ об вони ствердили,
щ о „а р х ів " є ф а л ь с и ф ік а т о м ,
отж е на позитивну обставину.
П р е д с ід н и к : Н а я к ій п ід с т а -
ві ствердж уєте, щ о ці доку-
менти не є автентичні?
.
(38)
Д Г о р б о в и й :. Б о н е м а п ?о -
тилеж ньрґо доказу, і
,
П редсідник: Чи є'на те сзід-
ки ?
Д Г о р б о в и й : Я п о к л и к у ю
свідків на протилеЖ ню тезу.
Проќ. Ж елєнський: Заява
пана оборонця голосить щ ось
нове, а саме:
Щ о ц і AqKyMeHTH н е в и й ш л и
з Ч е х о с л о в а ч ч и н и . Б а ч у ч и їх
тут, закидає, щ о це фальсифі-
кат, сфальшований поляками
чи теж при участи поляків. За
цей наклеп притягну пана обо-
р о н ц я д о к а р н о ї в ід п о в ід а л ь -
ности. Прошу^щ об суд пере-
слав оцю заяву п. оборонця
до прокуратури, бо вона має
прикмети проступку.
С о л ід а р н іс т ь о б о р о н и .
Тоді д-р Ганкевич приєдну-
є т ь с я д о в н е с к у д -р а Г о р б о в о -
го .Й д е п р о т е , щ о б м ін . Б е -
неш і Крамарж вияснили, ко-
л и ч е с ь к а п о л іц ія п е р е в о д и л а
р е в із ію в С е н и к а й щ о т о д і
там знайдено. Далі вносить,
щ о б с у д д о л у ч и в д о а к т ів
справи акт справи вбивства
М іхала Будзіцького на ствер-
дження,щ о ОУН з тим злочи-
ном не має нічого спільного
Вносить покликати на свідка
д -р а Д а ш к е в и ч а н а о б с т а в и н у ,
щ о „Л у г " б р а в ч и н н у у ч а с т ь у
в с іх п о ж е ж а х , б е з о г л я д у н а
т е , чиє майно горіло.,
Н а о б с т а в и н у , щ о п ід с у д н а
Гнатківська не контактувалася
з членами О УН , просить обо-
ронець допустити цілу низку
с в ід к ів .
В ім е н і п ід с у д н о г о Р а к а з н о -
сить оборонець, щ об суд до-
лучив листування підсудного
з родиною на обставину, щ о
.‚М о р т и к " ц е н е є п с е в д о н ім
О УН , лиш е так змалку клика-
ли Рака вдома.
Щ е в н іс д -р Г а н к е в и ч в ім е -
ніпідсудного Л ебедя, щ об суд
п о к л и к а в н а с в ід к ів ; к с . П є к а -
ж а , в л а с н и к а н іч л іг а р н і п р и
в у л . В о л ь с ь к ж 42, с в ід к а Ф е л ь -
д е н ш п е л ь т е р а , с в ід к ів К у с п іс я
й Долинського. Цих двох о-
с т а н н іх с в ід к ів н а о б с т а в и н у ,
щ о Лебедь не брав`участи в
нападі на почту в Городку.
В ім е н і в с іх о б в и н у в а ч е н и х
в н іс д -р Г а н к е в и ч , щ о б п е р е -
с л у х а т и : д -р а К о с т я Л е в и ц ь -
ко го ,д -р а Ф е д а к а , д -р а Б іл я -
ка й варшавського адвоката
д -р а К а р н ь о л я . О п іс л я щ о
в н іс , щ об
суд долучив до
_-_,--
1 .
д о .
сп р ави
акти справи проти
Станисдава С позди, лікарське
свідоцтво М игаля з окрўж яо-
го суду в Ч ортќові й вреш ті,
щ о б с у д в ід ч и т а в к іл ь к а к т о -
р ін із „П р о в е с н и " Ж е р о м с ь к о -
го .
Всі ці внески подає д-р Ган-
кевич як важ ні для майбут-
н ь о г о в и м ір у к а р и .
В д о в ш ій п р о м о в і, щ о її в и -
г о л о с и в п р о ќ . Р у д н іц ь к и й , в ін
п р о т и с т а в и в с я 'в н е с к а м о б о р о -
ни й просив,суд не узглядню -
в а т и їх .
П іс л я
н арад и
п р е д с ід н и к
проголосив постанову, якою
відкинув усі внески оборони.
К р ім ц ь о г о д -р а Г о р б о в о г о
п о к а р а н о г р и в н о ю 200 з л о т и х .
Опісля проголосив суд, щ о
доказове поступовання 'закін-
ч е н о і з а р я д и в п е р е р в у д о 27.
грудня. Того дня промовляти-
муть прокуратори.
В ІД К И Н Е Н Н Я В Н Е С К ІВ
О БО РО Н И .
Н е с п о д ів а н о д л я в с іх , щ о
п р и й ш л и 27. г р у д н я с л у х а т и
п р о м о в п р о к у р а т о р ів , р іш и в
су д ,на внесок проќ. Ж елєн-
ського, відновити доказове
п оступ ован н я.
Проќ. Ж елєнський вносить,
щоб суд допустив доказ зі
з н и м к и К о н о в а л ь ц я з п о 'п р а в
к о ю щ о д о ім е н и д р у ж и н и К о
н о вал ьц я.
я в . Павйнцький просить,
щ об суд заж адав зі Львова
а к т ів 2 н о в и х с п р а в К о ц ін -
ської за крадіж. О боронець
заявляє, щ о Коцінську в зѓа
даних справах звільнили, бо
виявилося, щ о вона ненор
мальна. Ц я обставина — на
думку оборонця — має для
справи велике значіння.
П роти цього внеску проте
стує прокуратор, каж учи, щ о
ця обставина не мож е мати
впливу на зміст засуду в від-
н о ш е н н і д о п ід с у д н о ї З а р и ц ь -
к о ї.
З черги д-р Ганкевич, щ об
захитати віродостойністю
т
зв .„А р х ів у С е н и к а ", в н о с и т ь ,
щ о б п е р е с л у х а т и я к с в ід к ів
д -р а Л а д и к у й д -р ів Е л є к т о р о -
вича, Рош ляка і Ю рчинсько-
го , а також щ об долучити до
актів справи акти окружного
суду у Л ьвові в справі Я циш и
н а й т о в ., а к т ів п р о к у р а т у р и
апеляційного суду у Львові,
актів окруж ного суду в Тер-
нополі в справі С основського
й т о в ., я к т е ж а к т ів з о к р у ж -
ного суду в Ч ортќові в справі
Думного, М ельника й тов. Це
тому, щ о в актах теперіш ньої
справи є згадка, щ о в процесі
Я ц и ш и н а о б о р о н ц і, д -р С т а р о -
сольський, Ш евчук іШ ухевич,
о т р и м а л и 800 з л ., а к р ім ц ь о г о
д л я п р и с я ж н и х с у д д ів у з я в д -р
Ш ухевич5 0 0Г злм - щ о — ствер-
д ж у е д -р Г а й й е в и ч з о в с ім
незгідне з правдою . К оли суд
долучить до справи вичислені
оборонцем акти, то з них ви-
ясниться справа гонорару обо-
р о н ц ів . В р е ш т і п р о с и т ь д -'р
Ганкевич відчитати й долучи-
ти до актів лист, писаний ио
польськи, який знайш ли в під-
судного Лебедя, коли його а-
р е ш т у в а л и в С в ін е м ін д е .
Проќ. Ж елєнський проти-
виться внескові д-ра Ганкеви-
ча, м овляв, усі внески неґа-
т и в н і. ^
С у д п іш о в н а н а р а д у , п іс л я я -
к о ї п р о г о л о с и в п о с т а н о в у ', щ о
долучує до справи докумен-
ги ,щ о їх п р е д л о ж и в п р о к у р а -
то р ,а ц е : п и с ь м о м ін іс т е р с т в а
в н у т р іш н іх с п р а в з 27. г р у д н я
1935 р . і з н и м к у К о н о в а л ь ц я ,
як теж письм о воевідського у-
ряду в Лю блині й зізнання об-
винуваченого М игаля, щ о їх
в ін з л о ж и в у с л ід с т в і. О т і з і
знання,за згодою сторін,при-
знали відчитати.
Внесок оборони
в справі
долучення листа Л ебедя відки-
н уто. С у д в и р іш и в н е д о л у ч у
вати до справи актів справи
К о ц ін с ь к о ї, б о ' в о н и б е з н ія к о
го значіння для справи.
С у д в ід к и н у в т е ж в н е с о к н а
п о к л и к а н н я д о д а т к р в и х с в ід
к ів ,м овляв, це не докази, які
пересудилиб автентичність до-
к у м е н т ів із т . з в . „а р х ів у С е -
н и к а ".
П іс л я п р о г о л о ш е н н я п о с т а -
н о в и п ід с у д н и й М а л ю ц а в ід -
кликав повновласть до оборо
и и ,д а н у д -р о в і Ш л а п а к о в і.
П редсідник заявив, щ о за
микає доказове поступовання,
п іс л я ч о г о у д іл ю є г о л о с п р о ќ
Р у д н іц ь к о м у .
Зельма Л яґерлєф.
М А Т И
Ц і,щ о жили разом довго,
маю ть звичайно нагоду вза-
ї'м н о ч и т а т и с в о ї д у м к и .1 Ц е
запримічуємо щ о дня,так, щ о
воно відразу не дивує нас.—
Справді, щ ось незвичайне, —
скажемо лиш е. — Чи знаєш ,
щ о я в ц ій с а м ій х в и л и н і д у -
м ав те сам е, щ о ти м ені опо-
в ід а є ш ?
Ч асом поясню єм о це так,щ о
хтось, хто живе таким самим
ж иттям і має такі самі до-
с в ід и , л е г к о п р и х о д и т ь н а т а '-
кі самі думки. Або також `по-
я с н ю е м о , щ о ін ш и й з н а є н а ш і
н а м ір и й н а ш у в д а ч у , т о ж із
того може здогадуватися, щ о
ми думаємо. -.
А всеж часом, запримічує-
м о ,щ о ті причини, яким и це
поясню ється, не є достаточні,
тому мусимо питатися, чи тут
посередині нема того чогось
дивного, щ о називаємо пере-
нош енням думок.
Із усіх тих, з ким я стріча-
лася, ніхто не м ав такої наго-
ди читати мої думки, як моя
м а т и . З а о с т а н н іх д в а ц я т ь л іт
сво го
ж и т т я , щ о їх в о -
на
п р о вела
в
м о їй
х аті
н асам п ер ед
у
Л я д д с к р о н і,
п о т ім
у
Ф а л ь о н і т а в к ін -
ці в
М арбаку, зчудувала
м е н е к іл ь к а ір а з ів т и м , щ о м е н і
оповідала таке, з чого я 'ба-і
чила, щ о вона знає, щ о я
думала. Та мені все якось
вдавалося знайти якесь при-
р о д н є п о я с н е н н я , і б іл ь ш іс т ь
тих дрібних переживань пе-
рейш ло тепер у забуття.
Та я наведу один малень-
кий приклад цього роду „без-
д ротн ого
т е л е г р а ф у ", -я к и й
для мене був настільки`незви-
чайний, щ о я затямила собі
й ого.
В 1895.' р о ц і я п іш л а н а е м е -
ритуру як учителька в Л яндс-
к р о н і, т о м у м о г л а п іт и с о б і,
куди завгодно.Та я побула тут
іщ е к іл ь к а л іт , б о я п о ч у в а -
лася в цьому гарному місті
н а ;С у н д і д у ж е д о б р е й с а м а
н е з н а л а , д е ін д е я м о г л а б ж и -
ти .
л
- 3 в е с н о ю 1897. р о к у в ід -
їхала мати!до моєїсестри,щ о
ж и л а в Ф а л ю н і, а я о с т а л а с я
с а м а ` в Л я н д с ік р о н і. О д н о г о
д н я , п о п о л у д н і; п р и й ш л о м е н і
н аjд ум ку,--. ч и ^е перенестися
б и д о ' Ф а Л ю 'н а . Т а м м а л а
сестру, се`стриного чоловіка та
їх д іт е й . ^Н а й п р о с т іш е й н а й -
п р и р о д н іш е` б у л о ж и т и б іл я
н и х . В о н о :б у л о б д о б р е н е л и -
ш е длй м ене, а передовсім для
м ам и,
розглядала всі причини
„з У .іі у т р п т и 'и д я щ е . в е ч о р о м
т о г о ж д н я р іш и л а с я . С іл а J
написала м ам і листа, в яком у
п о в ід о м л я л а її п р о м о ю п о с т а -
н ову.
_
і
Все те не було якесь над-
звичайне.Та справжнім Чудом
б у в л и с т в ід м а т е р і, я к и й я
І^д в а д н і о п іс л я о д е р ж а л а . М ій
л и с т н е б у в іщ е н а в іт ь д ій ш о в ,
а в с е ж я д іс т а л а в ід п о в ід ь н а
ц е,п р о щ о я їй п и с а л а . Л и с т
від м атері починався так:
„В ч о р а в е ч о р о м с и д іл и м и ,
Ґерда і я, та ѓуторили про це,
як то булоб гарно, колиб ти
схотіла перенестися сю ди до
Ф а л ю н а ..."
Д а л і с п и с а л а щ е д в і-т р и с т о -
рінки, щоб переконати мене,
щ о я н а й л іп ш е з р о б и л а б , я к б и
перенеслася до того міста.
Я обрахувала, щ о мати й
м оя сестра сиділи та балакали
про м оє переселення до Ф алю -
(л а в т іж с а м і х в и л и н и , в я к и х
я роздумувала над тим, і що?
наш і листи писані того самого
веч о р а.
Не можна заперечити, щ о
то міг бути звичайний припа-
док, а всеж мусимо признати,
щ о то було теж щ ось незви-
чайне, щ о в цю ж саму хви-
лину виринула одна й така са-
ма думка та щ о написано т:
два листи.
О с ь іщ е о д и н 'п р и к л а д . Ц я
пригода була багато пізніш е,
о с ін н ю 1911. р о к у , я к м и в ж е
були переселилися до М арба-
ку.
М ати вже ^мала вісімдес"
літ; зовсім здорова, та вж е П
фізична й духова сила зам іть
підупадала. Тої осени я пра-
ц ю в а л а п р и в и к ін ч у в а н н і nq-
вісти, що' дістала заголовок
„Л іл іє н к р о н о в а б а т ь к ів щ и н а ".
С амособою , Щ о я матері не
могла оповідати змісту книж -
к и . Д ля неї булоб занадто пе-
р е т о м л ю ю ч р с л ід 'к у в а т и з а т а -
ким довгим оповіданням.
Та вона уж е добре знала, щ о
я п р а ц ю ю Hajf я к о ю с ь к н и ж -
кою .
П италася мене щ о дня,
ч и с к о р о с к ін ч у т а ж а л іл а м е -
н е, щ о муш у ж ити таким нер-
вовим життям.
Раз пополудні перейш ла я
на останній розділ. П исала я,
я к т о Л іл іє н к р о н п ід в ік н о м
с в о є ї л ю б к и г р а в н а с к р и п ц і,
й ўсе закінчила;я заручинами
та пом иренням . Я к лиш е я від-
л о ж и л а п е р о , 'в ід ій ш л а я д о
м ам и.
М у ш у с к а з а т и 'їй , щ о к н и ж -
ка вже готова, подумала я.
Ц е`її в р а д у є .
І вбна цим зраділа та ґра-
тулю вала мйгі, одначе мала
т а к о ж щ о с ь с 'к а з а т и .
- Так гарно було нині ве-
ч о р о м , к а ж е м е н і. О д и н
м у з и к а б у в т у т п ід в ік н о м і
так гарно грав.
Була,справді,дуж е схвильо-
вана, лиця їй зарумянились, а
очі були такі ж иві. - -
—Н евж еж тут був який му-
зика? — спиталася я.
—Так, —сказала вона, ди-
вую чися, щ о я не чула.
— С тояв тут напроти вік-
на, довго. Знаєш , то справді
було таке гарне.
Я д у ж е д и в у в а л а с я . М е р щ ій
збігла зходами до кухні іспи-
тати ся
наймички, чи
п о-
полудні якийсь музика прихо-
див перед хату.Та ні,не було
нікого. Ц е було щ ось таке, щ о
собі старенька мати уявила.
Ч и в о н а н а к р іс л і з д р ім а л а -
с я ч и їй с н и л о с я , ч и м о ж е
т о й ,м у з и к а з м о є ї к н и ж к и , в е -
ли ки й
скри п ак
Л іЛ іе н к р о н ,
у в ій ш о в у її с в ід о м іс т ь і т а к
перед своєю старенькою Л єв-
д а л е ю в и к о н а в с в ій к о н ц е р т .
зачинаючи- від Центральної
Ради, через Скоропадського,
у р я д У . Н . P., б о ї з а Л ь в ів і
ррзвал української держ авно-
с ти .
П рокуратор каж е, щ о з при-
в о д у б р а к у к о н с о л ід а ц ії н а
провесні боротьби українсько-
го народу за власну держ аву
справа самостійности в почат-
ках уж е була пересуджена.
Ризький трактат перекреслив
бодай иа якийсь час —на-
дії на створення майбутньої
незалеж ної У країни` і від тої
п о р и У к р а їн а й П о л ь щ а п е р е -
ходять до-деякої стадії супо-
кою .
Причина розвалу української
держ авнбсти.
П Р О М О В А П Р О Ќ . Р У Д Н ІЦ Ь -
К О ГО .
-=
і
В П Р О Д О В Ж С ІЧ Н Я М І Ш А Й Т ЕН А
Р ІД Н У Ш К О Л У В Р ІД Н О М У КРАЮ ,ЗБИ -
РАЙТЕ ДАТКИ ПРИіВСЯКІЙ НАГОДІ
Н а початку виясню є проку-
р а т о р п и т а н н я м о в и . В ін к а ж е ,
щ о в П ольщ і обовязує в су
дівництві польська м ова, згід
н о з а р т . 10 з а к о н а п р о у с т р ій
суд у.
Н а терені львівської апеля-
ц ії й в о е в ід с т в а в о л и н с ь к о г о й
поліського мож уть сторони,
н а в іт ь о б о р о н а г о в о р и т и ін -
шою мовою й судові присуди
на дом агання сторін там реда
гую ть у зрозумілій для них
мові. П оза згаданими терена-
ми обовязує польська м ова.
З р е ш т о ю в с і п ід с у д н і х о д и
л и д о п о л ь с ь к и х в и с о к и х ш к іл
і польську мову добре знаю ть.
Н е зізнаю ть у тій мові — ќа
ж е прбкуратор -^ тому, щ о,як
заявив один підсудний, гово
рити скрізь по українськи —
це засада українського націо
н а л іс т а .
—Тут,у суді — говорить
п р о к у р а т о р н е м іс ц е р о б и
ти взаїм ні чем ности. Тут з од
ного боку — репрезентація
держ ави,з другого —горож а-
н и ц іє ї д е р ж а в и .
- Д у ж е ч а с т о л ю б и л и п ід -
с у д н і, в к о р е с п о н д е н ц ія х І л и -
стах, сягати до польських по-
в с т а н ь , д о 1905 p., а н а в іт ь д о
іс т о р ії с іч н е в о г о п о в с т а н н я . Я к
о б о р о н е ц ь у п о л іт и ч н и х с п р а -
вах,в проводі яких як адвокат
стояв бувший амбасадор Па-
тек і бл. п,адв. Смяровський,
м о ж у а п е в н и т и о б в и н у в а ч е -
н и х , щ о П . П .. С . н ік о л и н е
видвигала квестії мови, й лю -
д и ,ш бговорили по російськи,
говорили в суді тією мовою .
Вони знали, щ о супроти пова-
ги справи, про яку йде,булаб
с м іш н а д е м о н с т р а ц ія . їх п а ^
імять і їх заслуги через те не
зм енш ились..
З черги говорить нрокура-
тор про те, як то оборона на-
магалася захитати підставою
а к т у о б в и н у в а ч е н н я ," м о в л я в ,
слідство в справі убивствам іџ
П є р а ц ь к о г о п іш л о н а о с л іп
фальшивим шляхом. На пра-
вн льн и й
ш лях
сп рям ували '
владу ареш ти в К ракові й ля`
бораторія К арпинця,: де знай-
д е н о б л я х у , щ о її в и р із к и в ід -
п о в ід а л і! ф е р м о ю .б о м б :, щ о її
в б и в н и к п о к и н у в у В а р ш а в і.
Те сам е Й вибухові м атеріялй.
-г -В ж е 16. ч е р в н я б у л о в ід о -
м е, щ о замах виконала ОУН.
О п іс л я п е р е п о в ід а є п р о к у -
Іратор історію повстання У ВО ,
Причини невдачі — гово-
рить прокуратор — як гово-
р ять
у к р а їн с ь к і д ж (е р е л а і
п о л ь с ь к і, я к .п р и м . Л є о н а В а с і-
л є в с ь к о г о : „К в е с т ія у к р а ін ь с к а
яко загадненє мєндзинародо-
в е ",леж ать,частинно у вдачі,
ч а с т и н н о в н е д о г ід н ій м іж н а -
р о д н ій к о н ю н к т у р і. Д о в г і л іт а
неволі затерли в пам яті рідну
іс т о р ію п р о в л а с н у д е р ж а в у н
тому в рокові дні не мали у-
к р а їн ц і П о л іт и ч н о г о в и р о б л е н -
н я .П о л іт и ч н і м р ії у к р а їн ц ів н і-
коли не сягали дальш е авто-
н о м ії. Т о м у т е ж н а з и в а л и у -
к р а їн ц ів „т и р о л ь ц я м и С х о д у ".
В ріш аю чий момент вагались,
опісля в розгарі боротьби за
с а м о с т ій н іс т ь б о р о л и с я м іж
собою за форму держ авності,
за соціяльні питання. П итання
зєднання не було. Так писав
п а ѓ В асіл євськи й .
У країнські дж ерела, а голов-
н о д о к у м е н т и з „а р х ів у С е -
н и к а ", ін а к ш е
насвітлю вали
п р и ч и н и н е в д а ч і; м о в л я в , н е
було обєктивних даних, хоч
підстави для яезалежницької
п о л іт и к и
в ід в іч н о
іс н у в а л и .
В и зн ачн и й
н а ц іо н а л іс т и ч н и й
теоретик, Андревський, каже,
щ о український народ тепер
кращ е підготований суспільно
д о б о р о т ь б и , н іж ч а с і р е в о -
л ю ц ії.
Б у в щ і в ій с ь к о в і, п о р о з в а л і
д е р ж а в н о с т е ,—к а ж е п р о к у р а -
тор —щ о не м огли погодити-
ся з ф актичним станом , щ о за-
іс н у в а в в ід 1920 p., с т в о р и л и
У В О .
Т у т п е р е п о в ід а є п р о к у -
р а т о р іс т о р ію п е р ш и х в и с т у п ів
о р г а н із а ц ії, я к з а м а х н а П іл -
с у д с ь к о г о , с а б о т а ж іjB 1922 p.
О т а а р м ія , щ о б у л а к о -
н е ч н а в р е в о л ю ц ін ій а к ц ії, н е
перестала існувати після закін-
ч е н н я в ій н и . В о н а ж и є д а л і й
переводить конкретну підго-
тову до повстання на захід-
н ь о -у к р а їн с ь к и х з е м л я х . У В О
в с іх у в а ж а л а в о р о г а м и у к р а їн -
ського народу: поляків, моска-
л ів ,ч е х ів , р у м у н ів . Г о л о в н е
в іс т р я
н ен ави сти
звер н у л о
У В О п р о т и П о л ь щ і, щ о н а її
терені діє ввесь час УВО . Н а
д у м к у У В О , в с і, щ о ін а к ш е д у -
м а ю т ь ц е у г 'о д о в ц і, б о в о н и
н е, лиш резигную ть)З незалеж -
ности й соборности У країни;
щ обільш е, виступаю ть проти
в ій н и .
А кти терору — на думку У .
В . О . — ублагородню ю ть рс-
в о л ю ц ій н о г о д у х а а с і п ід р и -
в а ю т ь у н ій в ір у в с и л у п о л ь -
ської д ер ж ави .
В т ім м іс ц і п о р ів н у є п р о к у -
ратор діяльности УВО і П П С.
Н а думку прокуратора, ППС
не м ає на совісти ні одного
п о л ьсько го
г р о м а д я н и н а -у г о -
д о в ц я . їх т а в р у в а л и в п р е с і,
однак не виконували над ними
сам о су д у .
Д алі переходить прокуратор
д о '' завдань і цілей ОУН. Зав-
Д а н н я "О У Н к а ж е п р о к у р а -
т о р `— мож на спровадити до
о д н о г о с л о в а . К о л и в 1863 р .
спитав якийсь російський до-
стойник марграфа Вельополь-
ського, щ о має зробити Росія,
щ об поляків задоврлити, той
в ід п о в ів :
„В ід ій д іт ь ". Т а к е
становищ е займає О У Н .
Є в е л и ч е з н а ф іж н и ц я м іж
п о л ьсько ю
с у с п іл ь н іс т ю
у
1863 р . й у к р а їн с ь к о ю з 1918 р .
а л і б у д е ).
ВСТУПАЙТЕ ГРОМАДНО
В Ч Л Е Н И У К Р А ЇН С Ь К О Г О
НАРОДНОГО СОЮ ЗА, ^
___
-
Н А Б ІЖ У Ч І Т Е М И
Н А З Д О Б У Т Т Я М У Р И Н ІВ .
Сенатор Бора, щ о пю бива-
ьться тепер за номінацію ре-
публиканської партії на кандн-
дата на уряд президента.Злу-
чених Держав при цьогоріч-
них виборах, заповідає випра-
в у -п о з о л о т е р у н о : д у м а є , в ін
добути для себе голоси аме-
риканських муринів.
У т ім ц іл и в ін в и с и л а є н а т а к
зван и й
к р аєв и й
м у р и н ськ и й
конгрес, щ о має відбутися в
111 іќаґо в лю тім цього року,
свого агента, щоб він пере-
к о н а в м у р и н ів , щ о б в о н и з а я -
вилися за кандидатуру Бори.
ІД о з р о б и в Б о р а д л я м у р и -
іп в д о с і, н е з н а ю . Н е з н а ю , ч и
її м у р н н н щ о н е б у д ь з н а ю т ь .
Л уж е мож ливо, щ о зін не зро-
бив нічого. В такому випад-
к у в ін р о з ч и с л я є н а т е , щ о в ж е
це одно, що'він побивається
за муринські голоси, мурини
візьмуть за признання для се-
бе
у
ДЕ ВЛАСТИВЕ ПРИЗНАННЯ?
О д н а ч е з з а я в п р о в ід н и к ів
марийського конгресу видно,
щ о сенатор Бора може стрі-
мутися з деякими несподіван-
к ам и .
К а ж у т ь п р о в ід н и к и м у р и н ів ,
щ о вони не хочуть дочіплятисч
л о н ія к о ї а м е р и к а н с ь к о ї п а р -
т ії. К о л и с ь в о н и п о п и р а л и в с я -
к о го , х т о їм о б іц ю в а в п о п е р -
т я .
Д о в г і ч а с и д е м о к р а т и їм
таких обіцянок не робили, то-
м у м у р и н и й н е п ід п и р а л и д е -
м о к р а т ів , а п ід п и р а л и в с е р -
н у б л и к а н ц ів . Т а р е п у б л и к а н ц і
їм н іч о г о н е з р о б и л и , а о с т а н -
н ін д е м о к р а т и ч н и й
к ан д и д ат
п р о м о в л я в д о їх п о ч у т т я й в о -
ни сильно підперли Рузвелта,
х о ч в ін д е м о к р а т . Т е п е р в о н и
вже чимраз менш е дивляться
на одну або другу або
тр е-
тю партію, а вважають
н а
т е ,
с к іл ь к и к о т р а п а р т ія і її
кандидат може
п р и ч и н и ти ся
для поправи економічної й су-
с п іл ь н о ї д о л і м у р и н ів .
У цьому новому розумінню
„р а с о в о ї" п о л іт и к и м о ж н а д о -
бачити деякий поступ. Це на
всяким випадок вищ а політи-
к а , н іж с л іп е х о д ж е н н я з а п а р -
т іє ю , котра дає „рекоґниш ен"
п р о с я ч и г о л о с ів . Д е я к і ім і-
грантські групи в А м ериці, щ о
д и в л я т ь с я з г о р и н а м у р и н ів ,
м о г л и б и д е ч о г о й в ід м у р и -
н ів н а в ч и т и с я .
Чому мурини на це-забува-
ю т ь ? Ч и т о м у , щ о в о н и 'д у ж е
б о я т ь с я н а с л ід к ів т а к о ї с я у ж -
б и н а л а в і п р и с я ж н и х с у д д ів
п о т а к ім с у д і? Ч и п р о с т о т о -
му, щ о, не бравш и участи в
боротьбі за це право, та ді-
ставш и це право гейби з ла-
ски „білого" найвищого суду
в Ваш ингтоні, вони тим пра-
вом не дорожать, як зреш тою
н е д о р о ж и т ь н іх т о - т и м , щ о
йому прийш ло без труду.
ПОЧУТТЯ РАСОВО!
Н И Ж Ч О С ТИ .
П р и п ід б и р а н н ю л ю д е й д о
цеї лави присяжних суддів о-
д и н а д в о к а т п ід н я в п р о т и о д -
ного кандидата на лавника за-
к и д , щ о в ін м а є р а с о в е ў п е р е -
С В О Б О Д А , Ч Е Т В Е Р . 23-г о С ІЧ Н Я 1936:
Н . Н .
Д У М К ИП Р ОІТ А Л ІЙ С Ь К О -Е Т ІО П С Ь К О -
А Н Г Л ІЙ С Ь К И Й К О Н Ф Л ІК Т
а д іс л а н е з Є в р о п и ).
о
М У Р И Н И В С У Д І.
З Д ікейтор, у стейті А лаба-
ма, доносять про новий здо-
буток муринської раси.
С тавлять там на суд групку
молодих муринів за те, щ о
мовляв, вони знасилували бі-
лі дівчата на залізничім поїз-
д і. За це вони вже були за-
суджені,декотрі були засудж е-
ні на см ерть, але суд признав
ц е й п р и с у д .н е ф о р м а л ь н и м , б о
п р и в и б о р і п р и с я ж н и х с у д д ів
н е д о п у щ е н о н ія к и х м у р и н ів .
Тепер суд уже кличе на лаву
п р и с я ж н и х м у р и н ів .
Є це великий здобуток му-
рннської раси, особливо в по-
іу д н е в и х с т е й т а х , д е н а м у р и -
на щ е далі дивляться як на
иотомка раба.
ЗАСАДА И ПРАКТИКА.
Газети описують подрібнс,
як поводилися перш і мурини,
покликані на службу в суді
присяжних. Показується, щ о
н о н и ч у л и с я , я к б іл а в о р о н а
м іж ч о р н и м и . В о н и п р о б у в а л и
иикрутитися від обовязку, вж и-
ваю чи преріжних причин і ви-
к р у т ів . Я к у ж е н іщ о н е п о м а -
гал о , то, поќлиќўвані, прига-
лували собі, що вони трохи
противляться карі см ерти, щ о
'їх а в т о м а т и ч н о з в і л ь н я л о з о -
бовязку судити лю дину за зло`
чин, за який грозить кара
см ер ти .
Виходить, щ о мурини забу-
пали на те, яку велику служ бу
для.своєї раси вони сповни-
либ своєю приявністю на лаві
присяжних. Вони переломилиб
думку, щ о мурин не здібний
на таку служ бу. С повняю чи цю
службу, вони зреш тою
м ог-
либ не допустити до неспра-
ведливости супроти своїх бра-
тів за расою .
дження. Й ш ло про білого чо-
ловіка, який був упередж ений
до чорної раси.
З того приводу суддя ска-
за в ,
щ о це не є переш кодою
для вибору на лавника, якщ о
лю дина, щ о має расове упере-
дження, не посуває свого упе-
редження до того, щ о вона
не здібна розглядати розумо
во предложених на суді до-
к азів .
О д н а ч е в я к и й с п о с іб м о ж н а
переконатися про те, щ о чо-
ловік з расовим упередж енням
здібний так розглядати дока-
зи? Спитатися його: Чи ви,
пане, здібні, і так далі. О че-
в и д н о , щ о в ін в ід п о в іс т ь : п е в -
н о ,щ о я здібний. А ле чи буде
в ін з д іб н и й ? Ч и я к р а з ц я в ід -
повідь не є признакою почут-
тя расової вищ ости, здібності!
затабачити мозок?
С П Р А В Ж Н ІЙ З Д О Б У Т О К .
Т о г о с 'а м о г о д н я , к о л и г а -
зети донесли про заходи сена-
тора Бори зєднати собі приз-
н а н н я в ід к р а є в о г о м у р и н с ь к о -j
го конгресу, коли газети пи-
с а л и п р о д о б и р а н н я м у р и н ів
на лаву присяжних у суді в
полудневім стейті, газети по-
д а л и в іс т к у , щ о н а ч о л і п у б -
л и ч н о ї ш к о л и ч . 24. у Н ю
Й о р ќ у м іс ь к а ш к іл ь н а р а д а п о -
ставила паню Гертруду А йер.
Пані Айер буде першою му-
ринкою на цьому становищі.
А мериканці підносять це йме-
нування як признання для чор-
ної раси.
Досі мурини ш укали інш ого
п р и з н а н н я . Ч в а н и л и с я , щ о б іл і
х в а л и л и їх п іс н і. Т іш и л и с я , я к
б іл і п р и п л е с к у в а л и їх т а н к а м .
Т іш и л и с я , я к
м у р и н а -а к т о р а
допущ ено грати в театрі або
о п е р і.
Тепер муринка стає дирек-
то р к о ю
ш коли, положеної в
д іл ь н и ц і м у р и н ів . Щ о б іл ь ш е
варта для муринів: чи оплески
д л я ч о р н и х а к т о р ів , с п ів а к ів і
танцю ристів, чи служ ба мурин-
ки серед своєї раси?
Н е т іл ь к и с е р е д у к р а їн ц ів ,
а л е й с е р е д ін ш и х н а р о д ів є
ті переконання, щ о конфлікт
між Італією й Англією
зр о -
д и в с я з а д л я к о л ь о н ія л ь н и х ін -
тересів цих обидвох держав.
Т а ц е т іл ь к и о д н а п р и ч и н а , а
к р ім н е ї є ін ш і, м о ж е н а в іт ь
в а ж н іш і.
ч
А ф р и к а н с ь к и й к о н ф л ік т ц е :
І ) в ій н а к о л ь о н ія л ь н а , 2) в ій -
н а н а ц ій п р о т и д е р ж а в (р е в із і-
о н із м і а н т и р е в із іо н іа м ) у в ід -
нош еннідо версайського дого-
в о р у ),3) в ій н а р е л іг ій н а , 4)
в ій н а р а с о в а (н е -а р ій ц і п р о т и
а р ій ц ів ),' 5) в ій н а ід е о л ь о ґ ій .
1) К о л ь о н ія л ь н а в ій н а . З г ід -
н о
зі звітами
е к о н о м іч н и х
з н а в ц ів , 60 в ід с о т к ів у с іє ї з е м -
лі знаходяться в руках лиш е
кількох держ ав, які ф актично
н е м а ю т ь н а п о с ід а н н я ц іє ї
зем л і, н і ети ч н о го , н і л єґал ь н о -
г о п р а в а . Д е р ж а в и т і —- ц е А н -
ґлія, Ф ранція, Бельгія, Голян-
д ія ,
а в м е н ш ій м ір і П о р т у г а -
л ія ,
т а в к ін ц і Р о с ія . З л у ч е н і
Держави Америки є самови-
стар ч ал ьн і.
А ле крім них є щ е на с'віті
т р и н а ц ії, п е р е д я к и м и с т а н у -
ла невблагана конечність екс-
панзувати економічно й те-
риторіяльно, або гинути. Це
Н іп о н , Іт а л ія й Н ім е ч ч и н а . 3a4j
великі вони,щ об умерти;тому
о с т а є т ь `с я п е р е д н и м и о д и н о к а
конечність: експанзувати. А
е к с п а н з ія в и к л и к у є в ій н у .
Італійська експанзія має пе-
ред собою два завдання: тери-
т о р ія л ь н і, с е б т о к о л ь о н із а ц ія
н о в и х т е р е н ів , і е к о н о м іч н і, ц е
є в и г л я д и н а п о ж и в у і с и р ів ц і.
В першому випадку одинока
і д о п е в н о ї м ір и щ е в іл ь н а д л я
них дорога це — А фрика. А
для заспокоєння економічних
п о т р е б , д л я з д о б у т т я с и р ів ц ів ,
звертає вона очі на У країну
і К авказ, а через Каспійське
м о р е н а С х ід .
Ц е з р о з у м ів М у с о л ін і і п і-
ш о в в А ф р и к у , т и м б іл ь ш е , щ о
на підставі тайного догово-
р у м іж н и м і а н т а н т о ю Іт а л ії
о б іц я н о к о н ц е с ії в А ф и ц і, ч о -
го одначе у В ерсаї не додер-
ж ано.Здобуваю чи
А ф рику,
стаеться Італія
н еб езп еч н о ю
д л я А н г л ії, б о т а к и м ч и н о м
п е р е т и н а є ц ін о с т а н н ій ч е р е з
Суезький канал торговельний
ш л я х д о Ін д ії т а , щ о в а ж н іш е ,
п ер ети н ає
п о в іт р я н у
д о р о гу
у ц ь о м у н а п р я м і. Ц е -о д н а з
причин, хоч і не головна, аф -
риканського конфлікту.
е в із іо н із м і а н т и р е в із іо н із м
у віднош енні до версайського
д о г о в о р у ). В ід з а к л ю ч е н н я д о -
говору у Версаї Европа поді-
лилася на два табори: один з
н и х х о ч е в с ім и с и л а м и з а т р и -
м а т и іс н у ю ч и й п о р я д о к , а д р у -
гий — за всяку ціну його змі-
нити. Самозрозуміло, щ о за
ревізію версайського догово-
ру стоять усі менш ини та всі
п е р е м о ж е н і н а ц ії. П р о т и н и х
станули ті, щ о зі світової вій-
ни багато скориетали. П оза-
т и м у р е в із іо н іс т и ч н о м у т а б о -
рі знаходяться також усі ло-
(н е в о л е н ѓ Р о с іє ю н а р о д и , і т о м у
Р о с ія є п р о т и р е в із іо н із м у .
В ід р о к ів р е ч н и к о м р е в із іо -
н із м у
був також
М у с о л ін і.
А нглія теж туди схилялася, хоч
не так отверто.
3.Р е л іг ій н а в ій н а . М р іє ю ќ а -
толицької й англіканської цер-
кви є захопити під свої впли-
ви церкву православну. Кан-
терберськин архиепископ ро-
бив у'цьом у напрямі старання
ц іл и м и р о к а м и , У в и с л ід і м а в
в ін к р а щ і у с п іх и з А ф р и ц і
Е т іо п ії, к о т г г ій с ь к а ц е р к в а ) т а
в М а л ій А з ії. К а т о л и ц ь к а ц е р -
ква мала зате деякий вплив
ч е р е з у к р а їн ц ів н а т е р е н а х р о -
с ій с ь к о ї д е р ж а в и . П іс л я у п а д к у
царату та по,розбиттю право-
славної церкви в Росії зма-
гання за впливи у ній стали щ е
с и л ь н іш і. Н и н і п а п а р и м с ь к и й
п о п и р а є М у с о л ін ія , а є п и с к о п
к о н т с р б е р с ь к и й —н е г у с а . В ц ій
піддерж ці треба бачити знову
к о н ф л ік т а н г л ій с ь к и х ін т е р е с ів
з іт а л ій с ь к и м и .
4.Р а с о в а в ій н а (н е -а р ій с ь к і
народи проти арійських). Іта-
л ій с ь к и й п о х ід п р о т и е т іо п -
ц ів с к о н с о л ід у в а в м а й ж е в с іх
чорних по стороні негуса, щ о
знову стало великою загрозою
д л я Б р и т ій с ь к о ї Ім п е р ії, я к а
складається саме з ріжноко-
л ір о в и х н а р о д ів . І т у т г о т о в і
п ім с т и т и с я н а А н г 'л ії її с т а -
рі гріхи; тому з усіх сил ста-
р а є т ь с я в о н а їх о м и н у т и , з а м а -.
зую чи з успіхом те, щ о не-
давно сама розкривала.
Д ля
кращ ого
в и с в іт л е н н я
ц іє ї р а с о в о ї б о р о т ь б и т р е б а
додати, щ о грали тут вели-
чезну ролю ф актори психольо-
ґічного порядку.Колірові раси
в ір и л и в с в о ю н и ж ч іс т ь п е -
р е д б іл и м и , в ір и л и в н е п е р е -
мож ну силу, майж е бож ествен-
н іс т ь т и х о с т а н н іх . Т а й б і-
ла раса м ала чим трим ати ко-
лірових у такому переконан-
н і:а д ж е в її р у к а х з н а х о д и -
лись усеціло наука, техніка,
д о с в ід .
П іс л я п е р е м о г и Н іп о н у н а д
Росією ці поняття переломи-
л и сь. Те, щ о малий, жовтий
т
У В А ГИ !g yЕ Л ІЗ А Б Е Т , Н . Д Ж - І ^ 3У В А ГА !
З А Х О Д О М Ц Е Н Т Р А Л Ь Н О Г О К О М ІТ Е Т У У К Р А ЇН С Ь К И Х
Н А Ц ІО Н А Л Ь Н И Х О Р Г А Н ІЗ А Ц ІЙ І 65-г о В ІД . О .Д .В .У .
в Е лізабет, Н . Д ж ., улаш товується
''В Е Л И К Е 'П Р О Т Е С Т А ІЏ Щ В ІЧ Е
В С П Р А В І З А С У Д У М О Л О Д И Х У К Р А ЇН С Ь К И Х
С Т У Д Е Н Т О К І С Т У Д Е Н Т ІВ У В А Р Ш А В І
В П Я Т Н И Ц Ю , Д Н Я 24-Г О С ІЧ Н Я (JANUARY). 1936 P.
??і
В У К Р А ЇН С Ь К ІМ Н А Р О Д Н ІМ Д О М І,
214-216 FULTON STREET,
ELIZABETH, N. J.
П ромовлятиме п. Е.Ляхович з краю .Вступ вільний для всіх.
Запрош уймо всі товариства і все українське громадянство прий-
ти і численно взяти участь.С повніть свій патріотичний обовязок.
2.В ій н а н а ц ій п р о т и д е р ж а в Н іп о н п ід н я в р у к а в и ц ю , к и н е -
„Б ІЛ Е " И „Ч О Р Н Е " П Р И З -
Н А Н Н Я .
М іс ь к а ш к іл ь н а р а д а в Н ю
й о р ќ у ц е с а м і (5іл і л ю д и .
і Знаємо отже, яке було приз-
н а н н я б іл и х д л я ч о р н о ї. Т е п е р
цікаво буде нам знати, яке бу-
де признання для чорної з бо-
ку чорних.
Так, це дуж е цікаве питання.
Бо мурини, як усі лю ди з при-
знаками рабства, не ш аную ть
своєї лю дини так, як ш аную ть
л ю д е й з „в и щ о ї" р а с и , н а ц ії
чи кляси. М урини, наприклад,
н е л ю б л я т ь х о д и т и д о л ік а р ів -
м у р и н ів , н е л ю б л я т ь б р а т и д о
су д у
м у р и н ів -а д в о к а т ів .
ку -
п у в а т и т о в а `р у в ід м у р и н ів -к у п -
ц ів .
М урини дивляться на цихі
у с іх л ю д е й з н е ч у в а н о ю
за
вистю й усіми силами стара
ю ться підбити їм ногу.
Ц е нам не новина. М и теж
не признаємо
с в о їх - л ік а р ів .
с в о їх а д в о к а іт в , с в о їх к у п ц ів , jiuo м у р и н в в а ж а є )-п р а в н е н и м
с в о їх п о л іт и ч н и х п р о в ід н и к ів ,і о ц ін ю в а т и л ю д е й н е с е б е ,
неться, то я маю підозріння,
щ о ц е б у д е т о м у , щ о їй д а л и
п р и з н а н н я б іл і.
О станки
р аб ств а
м у р и н ів
п р о я в л я ю т ь с я м іж ін ш и м і в
цей спосіб, щ о вони призна-
ю т ь м у р и н ів , к о т р и х б іл і п р и -
знали. До чорного лікаря му-
р и н и н е х о д я т ь , п о к и в ін н е
зробить собі репутації добро-
г о л ік а р я с е р е д б іл и х . А д в о -
к а т а -м у р и н а н е б е р у т ь , п о к и
й о г о н е п о ч н у т ь б р а т и н е у -
р и н и . А д в о к а т -м у р и н н е н а й -
м а є м у р и н к и -с т е н о г р а ф к и , п о -
к и її н е в із ь м у т ь б іл і й н е п р и -
з н а ю т ь її д о б р о ю р о б іт н и ц е ю .
Рабський дух покутує тим,
У м у р и н ів у п е р е д ж е н н я д о м у -
рина це відбиток 'рабства. У
нас це останки кріпацтва. М и
Т ІЄ слухаємо свого найрозумні-
ш бго бесідника так, як слуха-
емо найдурніш оѓо чужого.
КОГО ПРИЗНАЮ ТЬ
`
М УРИНИ?
О д н а ч е л а н і- А й е р
м ож е
стрінеться з гарним приняттям
с е р е д -м у р и н ів . Я к в о н а с т р і-
а л е ін ш и х , б іл и х л ю д е й , с е б т о
й о г о к о л и ш н іх п а н ів .
Н е к и д а є `ц е с в іт л а н а ін ш і
народи? А чому'ми носимося,
як з писаною торбою , з чу-
жими поглядами на наш у літе
ратуру, цдтуку^т уку?
Ч ом у
ми признаємо суддями своєї
т в о р ч о с т и м о с к а л ів , п о л я к ів ,
м а д я р ів , а м е р и к а н ц івУ к о г о б
т а м н е б у л о , а т іл ь к и н е -Ь е б е
с а м и х ?.
` .
н у й о м у б іл и м в е л и т о м Р о -
с іє ю , викликало небувалий тго-
д и в у н е -б іл р м у с в іт і! Т а к о т -
ж е н е -б їл і р а с и в т р а т и л и т о й
бож ественний респект для бі-
л и х , п е р е с т а л и в ір и т и в їх в с с -
могучість, вищ ість, непобор-
н іс т ь .
,'
Т о д і Д н г л ія . п ід п о м а г а л а Н і-
пон. Не йшло в даному ви-
падку якраз про те, щ о пере-
мож ені були москалі, але щ о
н и м и б у л и б іл і. Т а о т ж е п р е -
с т іж ц и х о с т а н н іх у н е -б іл и х
у п ав.
Д р у г у п о м и л к у , у в ід н о ш е н -
н і д о б о р о т ь б и б іл и х з к о л ір о -
в и м и , nonoBHHwia Ф р а н ц і я , ^ о -
л и к и н у л а , ч о р ц і,;,а ф р и к а н с ь к і
п о л к и н а н ім Ц ів . Я к в и с л ід
ц ь о г о б у л а ‚‚ц у іа , н и з к а п о в -
с т а н ь п р о т и Ф р а н ц ії в А ф р и ц і,
я к т а к о ж п р о т и А н г л ії в^ Ін -
д ії.
Тепер А нглія хоче направля-
ти ці колиш ні пом илки, стара-
ю ч и с я з а в с я к у ц ін у , н е д о п у -
с т и т и д о т о г о , щ о б и п о х ід , іт а -
л ій ц ів н а е т іо й ц ів , с к о н с о л ід у -
в а в у с іх к о л ір о в и х п р о т и б і-
л о ї, а р ій с ь к о ї р а с и .
5.В ій н а ід е о л ь о ґ ій . Т а н а й -
в а ж н іш о ю `п р и ч и н о ю т е п е р іш -
н ь о г о . к о н ф л ік т у Є у в ій в а nojy-
т и ч н и х в ір у в а н ь ,'р в ій н а ' м іж ї д е '
оЛьогіями. Над тим питанням
слід довш е зупинитись,v
З поступом лю дству й куль-
турн зміняється також погляд
н а о р г а н із а ц ію ;-ж и т т я , н а ц ій і
)держ ав.ГинутьдгарС доктрини,
а н а їх м іс ц е п р и х о д я т ь ін -
ш і,
б іл ь ш е п р и є м л и в і д л я н о -
в и х о б с т а в и н . У 18 с т о л іт т і н а -
родився був лібералізм, який
о п іс л я в и д а в із с е б е д е м о к р а -
т и з м . Н а с т у п н е , 19, с т о л іт т я
ство р и л оС О Ц ІА Л ІЗ М ,20, к о -
м у н із м , і, я к р е а к ц ія н а ц е о -
станнє — ф аш изм. Так отж е
іс н у ю т ь т е п е р у с в іт і т р и н а -
прямки: демократизм, якого
п р ед ставн и к ам и
є
А н г л ія ,
Ф р а н ц ія і З л у ч е н і Д е р ж а в и А -
м ерики; комунізм — М осква,
та ф аш изм — Рим. Без сум-
н ів у д л я л ю д и н и д е м о к р а т и з м
є н а й в ід п о в ід н іш о ю ж и т т є в о ю
ідеольогією , бо вона не звер-
таєть ся
п р о ти
п р и р о д н ьо го
порядку, завдяки чому ця ідея
напевно буде й далі ж ити. О д-
наче через зловживання де-
м ократизм є від часу світової
в ій н и в а ж к о х в о р и й і н е м о ж е
діяти. М ож на бути певним, щ о
— любимо ми демократизм,
чи ні - -ця суспільна система
в н а й б л и ж ч и х д е с я т к а х л іт н е
буде згідною з психольогією
існую чого світа. Бачимо вж е,
щ о діється в Америці і Ф ран-
ц ії... Щ е в ід н о с н о н а й з д о р о в -
ш им заховався демократизм в
А н г л ії.
Комунізм сам у собі зало-
мився, і то з багатьох причин.
Н а й б іл ь ш и м с в о їм в о р о г о м у -
в а ж а є в ін т е п е р ф а ш и з м , і
том у за всяку ціну нам агається
цей останній знищ ити. Зни-
щ ивш и його колиску, Італію ,
і ного духового батька М усо-
л ін ія , к о м у н із м д у м а є , щ о в ж е
дасть собі раду з націзм ом та
з ін ш и м и н а ц іо н а л із м а м и .
О це найваж ніш а причина те-
періш ньоґо конфлікту. Кому-
щзм змобілізував по своїй
стороні все, щ о міг: жидів,
п а ц и ф іс т ів , м а с о н ів , і в и к о -
р и став
е т іо п с ь к у
с и т у а ц ію ,
щ о б а н г л ій с ь к и м и р у к а м и (ч е -
рез ж идівські впливи) знищ и-
ти Італію
й М у с о л ін ія . П ід
в п л и в о м д е я к и х л ю д е й А н г л ія
дала себе до цього втягнути,
при чом у загналася так далеко,
щ о б е з у т р а т и п р е с т іж у (д о
ч о го ,о ч е в и д н о , в о н а н ія к д о -
п у с т и т и н е м о ж е ) в а ж к о їй у -
ж е з усієї халепи видістатися.
Н е -з а в а д и з ь іщ е р а з п ід к р е -
слити, щ о цю страш ну гру по-
рушає бажання знищити не
так саму Італію , чи самого
М у с о л ін ія , я к р а д ш е б а ж а н н я
знищити фашизм узагалі, та
вбити його в самому корені й
д ж е р е л і.
Я к . н е в ід н 'о с и л и с я б м и д о
с а м о ї Іт а л ії, т о н а к о ж д и й в и -
падок наслідки знищ ення фа-
ш и з м у к о м у 'н із м о м б у л и б п р о -
сто катастроф альні. Бо — як
у ж е в и щ е з а з н а ч е н о —'
-в най-
б л и ж ч и х - к іл ь к о х д е с я т к а х л іт
хворий демократизм не змо-
же брати участи у світовому
ж и т т і, й о г о м іс ц е п о р о ж н є ;
занятиж це останнє мож е або
ком унізм , або ф аш изм . Т ретьо-
го виходу нема. Так отже ті,
щ о нищ ать фаш изм^ помага
ю ть тимсамим, свідомо чи неѓ.
с в ід о м о , к о м у н із м о в і. Б о х і-
ба верш ком наївности є дума-
ти ,
щ о по упадку фаш истів-
сього реж ім у загорне в свої о-
б ій м и Іт а л ію н е м іч н и й д е м о -
кратизм. Колиб фашизм дій-
сно там ўпаз, то на його ру
їн а х
м ож е
розпанош итисяЛГ и
Н аЦ ' й. прилучення Сарщи
м ож е знати, чи завтра, таких
с а м и х` с а н к ц ій н е п р и м ія я т ь
до неї й чи тимсамим не опи-
нится вона в щ е гірш ом у поло-
ж е н н і, я к с ь о г о д н іш н я Іт а л ія ?
Н? зайво буде згадати теж
п р о я к іс ь „в е л и к і" п е р е г о в о -
р и ,
я к і т е п е р в е д у т ь с я м іж
Б е р л ін о м і П а р и ж е м .
В е л и к и й к л о п іт Н ім е ч ч и н и
це теж справа безробіття. З
надходячою зимою воно да-
ється чимраз дош кульніш е в
знаки. О дна з найслабш их сто-
р ін о к Г іт л є р а —ц е т е% щ о д о т е -
л е р 60% с в о їх о б іц я н о к в ін
н е в и к о н а в . В М у с о л ін ія ц я
с т о р ін к а с и л ь н іш а , б о з р о б и в
в ін т е , щ о о б іц я в ,Л в с е , щ о
обіцяє, додерж ує. Щ об якоо
з а т е р т и в р а ж ін н я в н у т р іш н і::
н е в д а ч , м у с и т ь Г іт л є р ч а с в ід
ч а с у п о т іш а т и с в ій н а р ід ін -
ш и м и у с п іх а м и : в и с т у п з Л і-
т іл ь к и к о м у н із м ! З т о г о к о ж -
ному ясно, яке повинно бути
становищ е кожної здорово ду-
маючої людини до наростаю-
ч и х п о д ій , с п е ц ія л ь н о в Іт а л ії.
Б р а к м о р а л і.
Щ о заслугує щ е на увагу в
ц ій б о р о т ь б і, ц е ц іл к о в и т и й з а -
н и к я к о їн е б у д ь м о р а л і, щ о п о -
ступає вкупі з перебільш енням
п о о д и н о к и х н а ц іо н а л із м ів о -
в ін із м ). І ц ік а в е о с ь щ о : в е л и к і
сильні держави приняли вже
націоналізм за свою національ-
ну релігію й стали поборю вати
н а ц іо н а л із м и в ін ш и х (п о н е в о -
лених) народів, хоч ф актично
вони самі є далеко більш ими
ш о в ін іс т а м и й ф а н а т и к а м и ц і-
є ї с в о є ї н а ц іо н а л ь н о ї р е л іг ії,
н іж т і н а р о д и , я к и м в о н и я к р а з
н а ц іо н а л із м
з а к и д а ю т ь . Б ід -
кались ті великі н сильні нації
і їх п р о в ід н и к и , щ о н а ц іо н а л ь -
н и й ф а н а т и з м п ід м ін о в у є л а д
в Е в р о п і, а р ів н о ч а с н о с а м і
для інтересу своєї власної на-
ц ії п о п о в н ю в а л и й п о п о в н ю -
ю ть найбільш і злочини! Для
д о б р а с в о їх в л а с н и х н а ц ій г о -
т о в і п іт и п іш л и ) н а н а й -
неприродніш і сою зи н тракта-
ти ,з а в т р а ж д л я . т іє ї .с а м о ї, ц і-
ли готові ці всі сою зи н трак-
тати зрадити!
Щ о супроти цього ми ма-
є м о р о б и т и ? Я к щ о н ія к а ін ш а
праця хвилево не м ає виглядів,
то тоді принайменше треба
на те все глядіти і на тім учи-
тися. Я кщ об назріваю чі події
запалили таке пекло, щ о в
ньому тільки антихристи мог-
либ перемогти, тоді треба нам
виучувати ш туку антихристів!
Кожний уклад, всяке полож ен-
ня мусимо використати для
в л а с н о ї н а ц ії!
С т а н о в и щ е Н ім е ч ч и н и .
У ц іл о м у т о м у к о н ф л ік т і в е -
л 'и к и м з н а к о м з а п и т а н н я є Н і-
меччина. Гітлєр це фанатичний
а н т и к о м у н іс т і а н т и с е м іт . Г іт л є р
з а к л ю ч а є т о р г `о в е л ь н и й д о г о -
в ір із С о в є т а м и . Г іт л є р с ь о г о -
дні покинув Ш ахта, лю дину,
щ о с я к -т а к п о с т а в и л а е к о н о -
м іч н о Н ім е ч ч и н у н а н о г и . Г е н .
Сект пропонує, щ об зговори-
тися з С овєтам и, бо це, м ов-
л я в ,
п р и н е с е Н ім е ч ч и н і к о -
ристь. А
н ед авн о
в ід б у л а с ь
т а й н а н а р а д а в с іх н а й в и щ и х
н и ,
вреш ті привернення обо
вязкової загальної служби в
Н ім е ч ч и н і. Ц е н а я к и й с ь ч а с
ділало, однак тепер він зновх
знайш овсь у тяжкому
п о л о
женні. Треба знову чогось но
вого ш укати. І ось питання
щ о буде — марш на больш с
в и к ів ч е р е з К л а й п е д у , ч и „а і:
ш л ю с "? Н а о д н о з т и х д в о ч
питань Гітлєр мусить ріш ити
с я .
Так як нині справи пред
ставляються, Німеччина зда
ється піде з Італією .
П р о м а х и М у с о л ін ія в з в я з к у з
а ф р и к а н с ь к о ю в ій н о ю .
Д о А ф р и к и к и н у в М у с о л ін і
н а й в ір н іш і с в о ї п о л к и т а н а іі-
в ір н іш и х с в о їх с т а р ш и н , ч е р е з
щ о наразив Італію на ослаб-
л е н н я ^в д о м а т а н а м о ж л и в іс т ь
перевороту, який може бути
в и к л и к а н и й п ід в п л и в о м ч у ж и х
с и л , н е )п р и х и л ь н и х М у с о л ін і-
є в і.
П ризначення
н ач ал ьн и м
нождом африканських зброй-
них сил генерала де Бона, як-
щ о брати психічну структуру
цього марш ала, було теж про-
м ах о м
М у с о л ін ія .
Т е п е р с т а р а є т ь с я М у с о л ін і ц і
промахи скорим темпом на-
правляти, так, що
покищ о
евентуальність якогось перево-
роту в Італії виклю чена.
Т а н а й б іл ь ш и й п р о м а х Mv-
с о л н ія В т о м у , щ о н е З Т И ІН С1'
в ін в ід р а з у я в н о й о т в е р т о
проти Совєтів, так, як це з?о
б и в Г іт л є р .
І
Важко приймати тепер по-
зу пророка і предсказувати,
щ о з того всього вийде. Та
всетаки є хоч одна для нас
мож ливість: приглядатися то-
му всьому івчитися; вивчитися
т а к , щ о б п р и п е р ш ій -л іп ш ій
нагоді використати те все для
наш ої власної справи. І цю
справу ми повинні поставити
понад партійні чи партикуляр-
ні інтереси, бож вона перево-
д и т ь с я д л я ц іл о ї н а ц ії.
Треба зазначити, щ о тепер
увесь український загал зна-
ходиться в стані якогось го-
р я ч к у в а н н я й ф е р м е н т а ц ії. Ц е й
фермент обняв усі наш і угру-
п у в а н н я й п а р т ії. П р о п а г у в а н -
ня окремих партій, груп, чи
лю дей та скупчування уваги на
к о т р о м у с ь о д н о м у з к р а їв п ід
о ф іц и р ів 'п о л іц ії й а р м ії н а д Jз а с л о н о ю .п а т р іо т и з м у д ій ш л о
тим, щ о робити на випадок'11 н а с д 0 найдальніих границь,
в и б у х у р е в о л ю ц ії в Н ім е ч ч и - Т `-3 п Р О,Іе в ж е о к р е м о й ін ш и м
н і.
р азо м .
Н а с а н к ц ії п р о т и Іт а л ії Н і-
Н а й в а ж н іш и м
наш им
зав -
меччина погодитись не може.данням
п ід т е п `е р іш н ій м е н т
й то ось з таких причин: і))є знайти з у'сього такий ви-
д о с т а в а м а т е р ія л ів Іт а л ії м о -
ж е у в е л и к ій м ір і п ід н е с т и Н і-
м е ч ч и н у е к о н о м іч н о , а щ о щ е (-р о в и й е л е м е н т у с іх т и х у т р у -
повань в -одному напрямку,
с к у п ч и т и б іл я о д н о г о д іл а .
У В А ГА !
НШ ЙОРЌІ ОКОЛИЦЯ!
Ів а ж н іш е , 2) з в ід к и Н ім е ч ч и н а
З і
У В А ГА !
Г У Р Т О К У К Р А ЇН С Ь К И Х
А Р Т И С Т ІВ
в ід о г а р е к о м е д ію в 3-о х д ія х
,
„П А Н Н А
Ш ТУКАРКА"
В Н Е Д ІЛ Ю , Д Н Я 26-Г О С ІЧ Н Я (JANUARY) 1936 Р О Ќ Ї
В Г А Л І У К Р А ЇН С Ь К О Ї, П Р А В О С Л . Г Р О М А Д И ,
334-336EAST14Љ
STREET,
NEWYORK, N. У .
П очаток в годині6-т ій ввечір.
В с т у п 50 ц е н т ів .
-В ЗГ
П Е Р Е Д І П О В И С Т А В ІТ А Н Ц І -^gb
Д о х ід н а У к р а їн с ь к и й Н а р о д н и й Д ім в К о с т я ш н н і, п о в . С о к а л ь .
П росимо українське громадянство Н ю И орку 1Бруклнна на це
представлення П редставлення відограю гь д)-же добрі артистн: Кра-
снопська, Ж уковський, К ущ аќ, Грнцкш нн, Я новський і інш і.
18
х ід ,
я к и Д д о п о м іг б и в р іш а л ь -
н ім м о м е н т і с п р я м у в а т и з д о -
„С В .Б Ю Р О К Р А Т ІЙ ".
Ф армер Берж он з села Ш ер,
б іл я Л іо н у , в 1895. р . з в е р н у в с я
д о ф р а н ц у с ь к о г о м ін іс т е р с т в а
к о м у н ік а ц ії з п р о х а н н я м д о -
зволити йом у біля своєї заго-
р о д и п р и д е р ж а в н ій д о р 'о з і
п о с а д и т и к іл ь к а д е р е в .
М и н у л о 40 л іт . Б е р ж о н д а в -
но в могилі. 1ось цими дня-
м и ' листар доручив старенькій
в д о в і Б е р ж о н п и с ь м о з м ін і-
стерства, в' якому пишеться,
щ о;м ін іс т е р с т в о , н а ж а л ь , н е
мож е згодитися на посадж ення
Ід е р е в ... "