Welcome to Scribd, the world's digital library. Read, publish, and share books and documents. See more
Download
Standard view
Full view
of .
Save to My Library
Look up keyword
Like this
1Activity
0 of .
Results for:
No results containing your search query
P. 1
Svoboda-1936-113

Svoboda-1936-113

Ratings: (0)|Views: 3 |Likes:
Published by SVOBODA
The Ukrainian newspaper in Ukrainian language since 1893. Find complete archive at www.svoboda-news.com (see www.ukrweekly.com for English).
The Ukrainian newspaper in Ukrainian language since 1893. Find complete archive at www.svoboda-news.com (see www.ukrweekly.com for English).

More info:

Published by: SVOBODA on Nov 15, 2010
Copyright:Attribution Non-commercial

Availability:

Read on Scribd mobile: iPhone, iPad and Android.
download as PDF, TXT or read online from Scribd
See more
See less

05/31/2014

pdf

text

original

У К Р А ЇН С Ь К И Й
У РЯД О ВИ Й О Р Г А Н З А П 0М О В 0І О Р Г А Н13AUJ!VKW
Т Р И Ц Е Н Т И .Р ІК XLIV,
Ч .П З. Д ж е р з і С и т і,Н . Д ж ., п я т н и ц я ,15-г о т р а в н я 19364
" g g g ^ g g g b
і-niiii .jjja
ПОВЕНЯНИ ДІСТАЮ ТЬ ЧЕРГОВУ
П ІД М О Г У
ІС Т О Н (П а .). —`
-У к р а їн с ь к и й К о м іт е т для до-
помоги повенянам діставв ід О беднання перш уд о -
п о м о г у ,в с у м і $60,я к і т о г р о ш ів ін р о з д іл и в п о м іж
ш іс т ь о х п о т е р п іл и хв ід п о в е н и у к р а їн с ь к и х 'р о д и н ,
якіотснм складаю тьз а цю допомогу ж ертводавцям
і О б є д н а н н ю щ и р е с п а с и б іѓ . М и к о л а `П ід г а й н и й .
З А К О Н О П Р О Є К Т Ф Р Е Й З І Є Р А -Л Е М К Е П О В А -
Л Е Н И И .
В А Ш И Н ГТ О Н . К онгрес повалив голосам и
235 п р о т иЛ 42 з а к о н о п р о е к т Ф р е й з і є р а -Л е м к е ,н а
о с н о в і я к о г о б у л и б в и п у с т и л и $3,000,000,000 на Ви-
куи фармерських моргеджів. Великий впливн а
таке ріш енням ав лист Американської Ф едерації
П р а ц і, п ід п и с а н и й п р е з . Ґ р ін о м ,у я к о м у Ф е д е р а ц ія
заявилася проти такого законопроекту.Н а її'дум-
ќ у ,в ін в е д ед о ін ф л я ц ії, с е б т од о о б н и ж е н н яд о -
ляра,т о зле відбилосябн а платнях робітників.
ТА К О Ж
П Р О В А Л И Л А С Я Л Е М А Н О В А „С У С П ІЛ Ь -
Н А З А Б Е З П Е К А ".
О ЛБА Н І У стейтовому сенаті републиканські
асемблимени повалили проект губернатора Лема-
н а , я к и йв ін н а з в а в „с у с п іл ь н о ю з а б е з п е к о ю ". й о г о
п р о е к тм ав на ц іл и п о м іч с л іп и м , д іт я м -к а л ік а м ,
в а г іт н и м м а т е р я мі т . д .
Р еп у б ли к ан ськ и й
с п ік е р Б и р н с , п о я с н ю ю ч и ,
чому він і товариш іє проти нього, сказав,щ о цей
проект м ає на увазіне так добродійства лю дей,я к
те, щ об зискати голоси для д е м о к р а т и ч н о ї п а р т ії
у н а д х о д я ч и х в и б о р а х .Н а ц і' р е ф о р м и с т е й т т е п е р
не м ає грош ей, отжез проекту Лемана вийш лоб
х іб а те,щ о с т в о р и л иб и п а р у н о в и х д е п а р т а м е н т ів
з „д ж а б а м и "й п о з в о л и л и біщ е б іл ь ш е р о з п а н о ш у -
иатися бю рократії.
СТРАЙКАРІЗДЕРЖ УЮ ТЬ КОРАБЕЛЬ.
Н Ю
Й О Р Ќ . З а х о д а м и м о р я к ів ,щ о в и й ш л и
в ню йорських докахн а страйк, стрим анон а півто-
р и г о д и н и к о р а б е л ь „Р у з в е л т ",щ о п у с т и в с яб у в
у дорогуд о Европи. С трайкарі зробили заж алення,
щон а караблі, всупереч морським законам, знахо-
диться некваліфікована залога. Ф едеральна інспек-
т у р а з а р я д и л а с л ід с т в о ,і т о м у з д е р ж а н о к о р а б 'е л ь .
Г Е Р О ЇЗ М
Р О Б ІТ Н И К А З А П О Б ІГ Е К С П Л Ь О З ІЇ.
СОМ ЕРВИЛ(Н ю Джерзі). В середу попо-
лудні ш аліла понад стейтами Н ової Англії зливаі
б у р яз г р о м о в и ц е ю .В С о м е р в и л г р ім у д а р и ву т е н к ,
в я к о м у з н а х о д и л о с я 110,000 ґ а л ь о н ів г а з о л ін и ,й
з а п а л и в й о г о .Ц е п о б а ч и в р о б іт н и к К р іл і і`з н а р а -
жеиням власного ж иття скочивн а верх тенку та за-
душ ив вогонь іщ е закив ін встиг дістатисядо се-
рединий спричинити вибух. Н едалеко цього тенку
з ґазоліною знаходиться великий газовий резер-
вуар,щ ом іс т и т ь у с о б і 500,000 к у б іч н и х с т іп г а з у .
Вибух тенкуб у в б и спричинив також вибух газуй
потягнувз а собою знищення великої частини С о-
мервилу. Героїзм одного чоловіка відвернувЦ е
нещ астя.
БУВШ ИЙ ГУБЕРНАТОР АЛФРЕД СМИТН А
р о з д о р о ж ж і.
НЮ ЙОРЌ. Алфред Смит, який колись в ід -
^грававу демократичній партії однуз головних
`р о л ь ,ан а в іт ь у1928 р о ц і к а н д и д у в а в з їїб о к у н а
президента,н е знає, щ о м ає робити далі.В ін р о -
зійш овсяз Р узвелтом
іін ш и м и
п р и х и льн и кам и
‚.Н ю Д іл у ", с к р и т и к у в а в ш иї х г о с т р ов с в о їйп р о -
м о в і к іл ь к а м іс я ц ів т о м у . Т е п е рв ін с а м н е з н а є ,
ч и їх а т ин а к о н в е н ц ію д е м о к р а т и ч н о ї п а р т ії,щ о
м ає н е з а д о в г о в ід б у т и с ьу Ф іл я д е л ь ф ії,ч и м о ж е
с и д іт и -в д о м а .В ін б о їт ь с я ,щ о к о л и бн е п о їх а в ,т о
ін ш і п о д у м а л и б ,щ о й о г о „н е д о п у с т и л и ".
П ІД С Т А В Л Я ЄЗ А Т Р О Є Н Е М О Л О К О ,
Г В А Й Т П Л Е Й Н С(Н .й .).— Л ю с .ія В іс к у з і,я -
к о ї д іт и п е р е с в а р ю в а л и с яз д іт ь м и с у с ід а , п о р іш и л а
п ім с т и т и с ян а с у с ід іі й о г о р о д и н і, з л о ж е н ійз д е -
сятеро душ ,т а підставила їм п ід двері ф ляш куз
затроєним молоком. А ле поліцай зловив її н а цьо-
му і її ареш тували.
ПРИЧИНИ ПЕРЕСЃУДІІН Ф Л Ю Е Н Ц И .
К А Н З А С С И Т І із у р і). П е р е д м е д и ч н и мт о `
вариством проф.Е . Сівол видвИгнув теорію ,щ о
розсадниками бакцилів перестуді інфлю енциє д е `
які лю ди,щ о м аю ть носові заглибленняв постій-
ному закатаренні.В товаристві таких лю дей м ож на
с к о р іш е п е р е с т у д и т и с ян іж н а п р о д у в іч и х о л о д і.
РОБОТ БУДЕ ГОВОРИТИ ПРО У С П ІХ И
М АШ ИНИ.
В А Ш И Н ГТ О Н . Д епартам ент праці зам овивв
одній фабриців Пітсбўрґу маш инового чоловіка,
Робота, якийн а виставів Т ексасі м ає виголосити
промову п ро всіті блага, щ о їх принесла маш ина
Для лю дства. Говоритив ін будеп р о велику поміч
м а ш и н иу п р о д у к ц ії, к о м у н ік а ц ії, н а у ц іі т . д ., т іл ь -
ки не згадуватим е нічого ‚про безробіття.
-fei
VOJk XL1V.
- L
I '
' - J - -;
No.113. Jersey pity,N. J . , Friday May 15, 1938.
THREEC E NT S
П А П АЯ КІТ А Л ІЙ С Ь К И Й
П А Т Р ІО Т .
К олид е р ж а в и с в іт а в а г а -
ю ться щ одо цього, я к е їм з а -
н яти становищ е супротиз а -
гарб ан н яЕ т іо п ії Іт а л іє ю ,п а-
па виразно зазначує, щ о ра-
д ий ,щ ов ій н а вЕ т іо п ії вж е
с к ін ч е н а , та щ е тепер м огти-
м е наступити зам иренняв Ев-
р о п і.П р и л у ч е н н я Е т іо п іїд о
Іт а л ії папа вваж ає,як видноз
й ого заяви, кроком
з о в с ім
п р и р о д н ім ,з я к и м т р е б а в с ім
п огод и ти ся.
Н ІМ Е Ц Ь К ІІМ Е Н А Т ІЛ Ь К И
Д Л ЯН ІМ Ц ІВ .
УН ім е ч ч и н і Д д е а г іт а ц іяз а
те,щ о бн а б у д у ч е т іл ь к и н і-
м ецькі діти могли діставати
н ім е ц ь к іім е н а ,а д іт и ч у ж и н -
ц ів
`н а з и в а т ип р и х р е щ е н н і
т іл ь к иім е н а м и з а г р а н и ч н и м и .
Т им
способом кожногом еш -
кан ц яН ім е ч ч и н и в ж еп о ім е н і
м ож на буде пізнати,ч и в ін
н ім е ц ьч ич у ж и н е ц ь . Т іл ь к и у
в и їм к о в и хвипадках урядиц и -
в іл ь н о г остану можуть позво-
л ятин а ч у ж и н е ц ь к і ім е н а д л я
н ім ц ів ,н п р .коли батько а б о
м атиєчуж и н ц ям и .
ЗІ СТРАХУ ПЕРЕД
ЕМ ЕРИТУРОЮ .
Д ня2 .к в іт н я ,з а с т р іл и в с я у
Б ереж ан ах
старший посте-
рун ков и йС танислав М арков-
ськи й ,щ обув ускладі п о сте-
рун куп о л іц іїв Б е р е ж а н а х .
П ричиною
сам о гу б стваб у в ,
яккаж уть, страх перед пере-
н есен н ям 'й ого нае м е р и т у р у .
Л иш ивж ін к уй в о с ь м е р од і-
тей .П р о ж и в 51 р о к ів .
О С ТА Н Н ІК О ЧО В И К И
ВЕ В Р О П І.
Вмакедонских горах ж иве
илем як а р а к а ч ір , щ он е с и д я т ь
нао д н о м у м іс ц і, т іл ь к ия к ц и -
ган им а н д р у ю т ьз м іс ц ян а м і-
сц е.
Каракачі прийш ли-д о
М а к е д о н іїзГ р е ц ії п ір у ).
Є д инийїхм аєток ц ев е л и к і
стад ао в е ц ь ,щ о є в л а с н іс т ю
ц іл о їр о д и н и .Н а в и т р е в а л и х
кон и каха б о мулах гонять т і
стад азм іс ц я н ам іс ц е , н е
знаю чин а д с о б о ю н ія к о ї а д -
м ін іс т р а ц ій н о їв л а д и , та не
п л атяч ин ід е п о д а т к ів . В о н и
нев ід б у в а ю т ь н ід е в ій с ь к о в о ї
служ би,аодиноким волода-
ремє голова родини, щ о по-
в о д и т іь с я зовсім автократич-
но.В іно д и н о к и й м а єп р а в о
зн оси ти сяізз о в н іш н ім с в і-
том .Ц ізносини зводяться до
в и м ін ис и р ів .,я к і в о н и в и р о б -
ляю ть,н ар іж н і п о т р іб н і їм
р іч и .Ж и в у т ьу ш к ір я н и х ш а т -
рахзплоским и дахам и і є не-
зв и чай н очестилю бніт а з а в `
зят і.Н а п а л е н і ін ш и м и в а т а `
ѓам и .б о р о н я т ь с яд о з а г и н у ,
алес а м і н ік о л ин е н а п а д а ю т ь .
В сякі спроби поселити їх н а
од н ом ум іс ц ін е п о в е л и с я .
ЗАС П Р О Н Е В їР Б Н г ІЯ .
С и м б ір с ь к и йс у дз а с у д и в з а
с п р о н е в ір е н н я
у п р ави тельку
п очтйвЛяш ках М урованих
на півтора року вязниціз при-
п н н ен н ямна 6л іт .
ГРО Ш І ПРИНОСЯТЬ НЕЩ А-
С ТЯ .
О динж ебраку Б арцеА оні
д іс т а вн е с п о д ів а н о с п а д щ и н у
?О .
О О Оп е з е т . В ін н е х о т івн
п ри н яти ,б од ій ш о в д оп е р е ѓ
с в ід ч е н н я ,щ о г р о ш і п р в д о -.
сят ь завсіди нещ астя.
П А Н А Х И Д ИУ К Р А ЇН С Ь К О Ю
М ОВОЮ .
В оли н ськи йконсистор видав
о б іж н и кд о духовенства своєї
д іє ц е з іїз поясненням ^ Щ О Л Я '
н ахн д иу к р а їн с ь к о ю м о в о юз а
у п о к ій
в и з н а ч н и х у к р а їн ц ів
м ож нав ід п р а в л я т ин а д о м а -
ган н яп а р о х ія нб е з о к р е м о г о
кож норазового дозволу дієце-
зіял ьн о ї церковної влади.
Т Р А Г ІЧ Н АПРИГОДА ПАЧКА-
Р ІВН А
Г Р А Н И Ц І.
Д о
сйятинського ш питалю
п ри в езли Романа К олотила,я -
ко гот я ж к о п о с т р іл и л аг р а -
н и чн а сторож а. В ін перейш ов
н елегальн ог р а н и ц юі в е р т а в с я
зР у м у н іїз д в о м а п а ч к а р а м и .
Н а вид граничної сторож ір у -
м унськіс п іл ь н и к и в т е к л и ,а
К олоти ло дістав кулюв ногу.
П ри
ньому знайш ли кіш із'
ф ляш кам ир у м у н с ь к о ї г о р ів к и .
ЗА БО РО Н А
П У БЛ И ЧН О ГО
ВЖ ИВАННЯ Р А Д 1Я .
Н овийк о р о л ів с ь к и й д е к р е т
вІталії забороняє власникам
р а д їо в и ха п а р а т іві у р я д о в ц я м
п убли чн и хін с т и т у ц ій в ж и в а т и
голосн и кин ам а й д а н а х і в ў -
ли ц ях.Т р а н с м іс іїн а в ід к р и т о -
м уп о в іт р із п о д ій а б о п р б м о в
д ерж ав н ого значіння вимага-
ю ^ь
кож норазового дозволу
п р еф ектан ап ід с т а в і у п о в а ж -
н ен н я
м ін іс т е р с т в а п р е с иі
п роп аган д и ,
Х О Т ІВО П И Н И Т И С Ь У В Я З-
НИШ , БО НЕ М А В З А С О Б ІВ
Д О Ж ИТТЯ.
У
т е р н о п іл ь с ь к ім
с л ід ч ім
в и д іл із г о л о с и в с я
б езр о б іт-
ний агроном Станислав Кали-
в од айобвинуватив себе в
п ід п а л іс т и р т и с ін ав о д н о м у
селіК о п и ч и н е ч ч и н и .Т а с л ід -
ств оу с т ій н и л о ,щ о К а л и в о д а
вм и сн ев и д у м а в усю цю іс т о -
р ію ,щ обоп и н и ти сь ут ю р м і,
бон еМ ав н ія к и х з а с о б ів д о
ж иття, а ув я з н и ц і м ігм ати
б езп латн и йхарчі м еш кання.
К али в од ун е ареш тували.
П РО Ц ЕС Ч Е ?Н О В Е Ц Ь К О Ї
Ц ЕРК О В Н О ЇГРО М А Д ИЗ
ЗЗ А Р Я Д О М М ІС Т А .
П ередр е в із ій н и м
судому
Ч е р н ів ц я хв ід б у в с я к іл ь к ати -
ж н івтом у процес проти заря-
ду міста. Позовницею
б ула
черн ов ец ькаг р е к .-к а т . г р о м а -
д а,я к ій з а р я д м іс т ан е д о з в о -
ливб у д у в а т и ц е р к в ин а о д н ій
зп л о щ Ч е р н ів ц ів . Р е в із ій н и й
суд `р іш и в , щ о вінй е к о м п е -
тен тн й йр іш а т иц го с п р а в уТ а
щ о
rp.-к а т . г р о м а д а м о ж е
т іл ь к ив н е с т и в ід к л и кд о м ін і-
стер ств ав н у т р іш н іх с п р а в .
П ІД
Р ІД Н У . С Т Р ІХ У .
Н ап ід с т а в і з а к о н у п р о ам -
н е с т іювийш овз тю рм ив
Ґр у д аьо н д зуйверн увся ур ід -
не село Ц енів,береж анського
п о в іт у , Іван А таианьчук.А ре-
ш тованийу в е р е с н і 1390 р о к у ,
стан у вр а з о мз 9 у к р а їн ц я м и
зЦ еневай Коню х передсу `
д ом
п р и сягли ху Б ер еж ан ах ,
обв и н ув ачен и йуприналеж но-
єтід оУ к р а їн с ь к о ї В ій с ь к о в о ї
О р г а н із а ц ії
йсаботаж ових
п ід п а л а х ,Н а п ід с т а в і в е р д и к т
туприсяглих суддів трибунал
засуд и в , й о г о 29. в е р е с н я 1931
Р,н а к а р у 7-м о х р о к ів т ю р м и !
Зт іє ї к а р и в ід б у в г ія †ь р о к іві
Ш ІС Т ЬМ ІС Я Ц ІВ .
. ;
Ш ЛЯХЕТЧИ НОЮ
М О РО ЧА ТЬ
Л
ю
д
я
мгол ови .
Я кп о в ід о м л я є П А Т , с е р е д
н а щ а д к івдавньої ходачкової
ш ляхтивС а м б ір щ и н і в и с т у п а є
си льн ат е н д е н ц ія о б є д н у в а т и с я
вт. з в . „л и ц а р с ь к і с о ю з и ", щ о
оп ираю тьсян а давні ш ляхет-
ськіт р а д и ц ії, о ч е в и д н оз п о -
л ь о н о ф іл ь с ь к и мп ід к л а д о м . А к-
ц ія
в и й ш л аз с е л а К іл ь ч и ч
Ш ляхотськихіпош ирилася н а
ін ш і села,д е ж ила колисьт .
зв .х о д а ч к о в а ш л я х т а .Д о с и т ь
ск азат и ,щ оа к ц ію в е д е „Т о -
варж иствор о з в о юз е м в с х о д -
н іх ",щ о бз р о з у м іт и їїш к ід -
л и в іс т ьд л яу к р а їн с ь к о ї с п р а -
ви.
Д О К А ЗЛЮ БОВИ.
Ванґлійськм у м істі Брайтон
гр аб арзнайш овн а цвинтарі
п акет. Упакеті леж ав лю д-
ськи йп а л е ц ьв ід н о г иі т а к и й
л и ст: „Д о р о г а Р е н е ! Т а п е рЯ
вж езнаю ,щ о В и м енен е лю -
б и те. А лея все щ е лю блю В ас
п оси лаюВ ам доказ свого
кохан н я.К о л иВ и д іс т а н е т е
цей
доказ, мож е зрозумієте'
м оєщ и р еі 'с и л ь н е п о ч у в а н н я .
Л єс".П о л іц ія с т в е р д и л а ,щ о
Р ен е це старш а доглядачка хо-
рих ум іс ь к о м у ш п и т а л і в не
^д алеком ум іс т і. Н а й ц ік а в іш е
те, щ о долученийд о лю бовно-
гол и с т а п а л е ц ь н ет є в л а с н іс т ю
ав то р а листа,а м абуть укра-
д ен и йу ш п и т а л і п іс л я о г іе р а -
ц іїякогось недуж ого.
С У Ч А С Н ЕОГОЛОШ ЕННЯ.
У„П раґер П рессе"прочита-
лим инедавно таке оголош ен-
н я:„Н е маючи ніякої змоги
зн ай тип р а ц і,я г о т о в п е р е д а т и
себ еврозпорядж ення будь-
як о гов ч е н о г о , я к и й х о т івб и
п е р е в ір и т ин а д живою лю ди-
ноюм е д и ч н іт а х е м іч н і е к с п е -
р й м е н т и ".Р е д а к ц ія д о д а єд о
ц ьо го таке пояснення. А втор
м ає35 л іт , 8д іт е й і 4р о к и
вж еб е з п р а ц і. К о л и м и н а д р у -
кув алийого дивне оголош ен-
ня, то нетом у, щ об йому до-
п ом огти знайти таке заняття,
яків інп р о п о н у є , а щ об звер-
н утин а нього увагу добрих
лю дей.
М АМ УТН А
В О Л И Н І.
В
селі Липяп ід Дубном
знайш лип р и копанні криниці
у г л и б и н і 16 м е т р ів к о с т им а-
м ута. Б іля них знайдено остан-
ки
кремяних спис, сокирі
с т р іл , яким и м абуть вбито зві-
ря.О динзу б важ ить 8 кґ.і
зб е р ігся дуж е добре.С правою
зан ял и сьа р х е о л ь о г и .
П А РЙ Ж
Б У Д У Є
П РО ТИ ГА -
ЗО В ІС Х О В И .
П ідповерхнею площ іде Ф ет
уП ариж і побудували газовий
сќов ,уя к о м у м о ж у т ь в и г ід н о
п о м іс т и т и с я8,000 о с іб . С х о в
зн ах о д и ться уГ л и б и н і 52м ет-
р івпід землею .Й найближ чо-
м уч а ќ ї П а р й Ж м а є д іс т а т и 130
†я к и хП ротиґазбвйх сховів.
ЗН А Й Ш Л И
ДОНЬКУ ФАРА-
О Н АХ Е О П С А .
Б іл я
є г и п е т с ь к и х п ір а м ід
п ід ч а срозкош ування ґрунту
знайш ли саркофаг княж низ
ч етв ертоїд и н а с т ії ф а р а о н ів -
А рхеольогидум аю ть, щ о' це
т л ін н іо с т а н к и д `о н ь к и ф а р а о н а '
Х еоп са, який побудував другу
П ір а м ід у .
.
ЗАПОВІДАЄ ПОЛЬЩ І СУМНИЙ
„З А В Т Р ІШ Н ІЙД Е Н Ь "
В А Р Ш А В А о л ь щ а ). Р е д а к т о рМ . Н е д з я л -
к о в с ь к и й п и ш ев „Р о б о т н ік у "з 26-г о к в іт н яб . p.,
щ ов П ольщ і вж е лю дин е видерж ую ть,щ о ф аталь-
но перетягнено струну,та щ о тому м ає П ольщ ад о
д іл аз т а к и м и ` к р ів а в и м и д е м о н с т р а ц ія м и , як ті, щ о
в ід б у л и с яв К р а к о в ій у Л ь в о в і.Ц е все, п и ш е Н є-
дзялковський, польський уряд хоче затуш увати,а л е
правду таки годі сховати.З такої політики уряду
г о д і с п о д ів а т и с я д о б р ад л я П о л ь щ і.
П Р О Т И П О Л ІТ И К И Ч У Ж И Х ІН Т Е Р Е С ІВ ,
У Ж Г О Р О Д . (З а к а р п а т т я ).—У ж г о р о д с ь к а „С в о -
бода" доносить,щ о поділ населення Закарпаттян а
к а ц а п іві у к р а їн ц ів є на р у к у м а д я р а м ,я к і г л я д я т ь
н а З а к а р п а т т яяк на с в о ю к о л ь о н іюі я к и мн е т р е б а
с в ід о м о г о н а ц іо н а л ь н о н а с е л е н н я . П о д іл є теж до-
б р и йд л я ч е с ь к и х ш о в ін іс т ів ,я к і г л я д я т ьн а н а с е -
лення Закарпаттяя к таке,щ о повинно засимілю ва-
ти сь, а б ов и г и н у т и , ас в о є м іс ц е в ід с т у п и т и „п а -
н ів н ій н а ц ії". Т а к і п о л іт и к иє м о ж л и в ін а З а к а р `-
патті, бо там кацап скорш е згодитьсяз мадяром,
ч е х о мч и ж и д о м , н іж з у к р а їн ц е м . „С в о б о д а "в зи -
вае розумних лю дей, щ оби призадумались над тим,
щ о в н а ш ій к р а їн і є лиш о д и н н а р о д ,іщо цей
народє етнографічно, язиковоти м самим нарог
д ом , щ ож иве подругім боці Карпат, який ізв еть -
с я н а р о д о м у к р а їн с ь к и м . М о в а , л іт е р а т у р а , р е л іг ія ,
з в и ч а ї н а р о д н і, с п о с іб г о с п о д а р к и , б у д у в а н н я д о м ів
і в з а г а л і к у л ь т у р а о д н аі т а с а м а ". Л и ш е ч у ж і ін т е -
р е с иі ч у ж а п о л іт и к а р о з б и в а ю т ьт у т о д и н н а р ід .
І т о м у , п и ш е ‚‚С в о б о д а ", вж е к р а й н я п о р а п р о г н а -
т и а г е н т ів ч у ж и х ін т е р е с іві з р о з у м іт и ,щ о б л и ж ч а
с о р о ч к а т іл ан іж к о ж у х ; б л и ж ч и й у к р а їн е ц ь у к р а -
пщ евї н іж чуж ий.
Н О В А У К Р А ЇН С Ь К А Л ІТ Е Р А Т У Р А .
Л Ь В ІВ .—: В ід б у в с я л іт е р а т у р н и й в е ч ір „В іс н и -
к а ". В с т у п н е с л о в о в и г о л о с и вд -р Д . Д о н ц о в .З я -
с у в а в ід е о л ь о ґ іч н і п ід с т а в и т в о р ч о с т и а в т о р ів ,щ б
гуртую ться
б іл я „В іс н и к а ".
Р ец и ту вали
п о е з ії:
Богдан Кравців, О лена Теліга, Евген М аланю к.Р е-
цитували свої твориі Л еоніда М осендзай О лега
О л ь ж и ч а . Д у ж е м и л е в р а ж ін н я з р о б и л а с в о є юп о -
явою О лена Теліга,щ о дуж е вдатно окреслиласта-
н о в и щ ед о ж и т т я ,д о м у ж ч и н и . „Н о в и й Ч а с " п и ш е
п р оц е й в е ч ір іщ е т а к е :
„Г у р т о к а в т о р ів ,щ о в и с т у п а л ин а в е ч о р і-,лу -
ч и т ь о д н а с п іл ь н а ід е я : У к р а їн а п о н а д у с е , У к р а їн а
б ез х о р о б л и в и х с е н т и м е н т ів , б езд е к а д е н т с ь к о ї
туги,б ез тепловатих зітхань нова У країна! Гурт
п о е т ів ,д л я я к и х п о е з іяц е н е ш т у к ад л я ш т у к и .ї х
поезія своєю ф ормоюй новим змістом муситьз а -
палю вати душ уд о боротьби,д о чину.Ц е поети
н а ш о г о н а ц іо н а л ь н о г о р е н е с а н с у ".
В середині програми,я к баж ане інтермецо,К .
Ґ в о з д е ц ь к а в ід іг р а л а „С о н а т у а п а с іо н а т у
Б ето в е-
н а .Ц е ф о г З т е п я н о в е с о л ь о п р и ч и н и л о с яд о п ід н е "-
сення настрою вечора. С алю вщ ерть виповнилаб у -
л а п у б л и к а , г о л о в н о м о л 'о д ь .
В А В С Т Р ІЇ Н О В И Й З А К О Л О Т ,
ВІД ЕН Ь. Клерикальний канцлерд `р Ш уш ніґ,
примусив князя Ернста Ш таремберґа, заступника
канцлера,д о резиґнації. Тим чином скінчиласяд о -
б а с п ів п р а ц і к л е р и к а л івз ф а ш и с т а м и .
РО ЗП О РЯ Д О К Д Л Я К Р И Т И К ІВ .
БЕРЛ ІН .— Т ак бувало,щ о критичні рецензії
п р о д р а м а т и ч н і т в о р и , щ о їх в їд г р а в а н ов т е а т р і,
п о я в л я л и с ьу г а з е т а х м а й ж е в тім ч а с і, к о л и к ін ч и -
ласяв театрі прем ієра. П одібне бувалоі з м узич-
ними продукціями,У звйзкуз тим націстичний м і-
ністер пропаганди видав приказ,щ о критики м о-
ж уть пом іш увати свої критичні завваги, коли вж е
певний твір передумаю ть, значить, Принаймніщ о-
йно пополудні наступного дняп о виставі.
П О Г О Л О С К ИП РО А Р Е Ш Т И С Е Р Е Д Г В А Р Д ІЇ
П Т Л Є РА
Л О Н Д О Н . —„Д и Д е й л і Г е р а л д '' д о н о с и т ь , Щ о
м а є ін ф о р м а ц ії,щ о в п р о д о в ж о с т а н н іх д в о х т и )Ц -
й ів а р е ш т о в а н о к о л о2 0 0 о с ібз п р и б іч н о ї с Т о р Ф К і
П тлєра, підозрілиху замахун а ж иття канцлера т 'а
в змаганні довестид о держ авного перевороту.
ГШ ДЕНБУРГ ПОВЕРНУВСЯ ДО
Н ІМ Е Ч Ч И Н И ,
v Б Е Р Л ІН . Ц е п е л ін: ‚‚Г Ч н д е н б у р ґ" в ід б у в п о в о -
ротну подорожз Лейкгорстд о Ф ранкфуртув часі
48.г о д и ні 29 м ін у т .Ц е н о в и й р е к о р дн а т о г о р о д у
п о д о р о ж . Е к е н е р с п о д ів а в с я в ід б у т и д о р о г у в іір о -
д о в ж45 г о д и н , іа л ен е б у л о В ІД П О В ІД Н О Г О д л я ц ь о г о
в і†р у .
Ф Р А Н Ц ІЯПОВОЛІбЙМ ИЃАЄ.
.П А Р И Ж . Ф р а н ц ія д а л ін а ш л я х у в и м и р а н н я .
В ' І 935 р о ц і б у л о 19,476" с м е р т е й б і л ь ш ен Ь к н а р о -
ДИ н,
А
т2
am
С
В
О
Б
О
Д
І т а т Н Й І Ш , Ї 5-Г О Т Р А В Н Я 1936.
WOBODA" Е Щ Т Ю
POUNDED І 893
Ukrainian newspaper published daily except Sundays' and holidays
Owned by the Ukrainian National Association, Inc.
at 81-83 Grand Street, Jersey City, N. J.
Edited by Editorial Committee.
Entered u
nd Class Mall Matter at the Post Office of Jeresy City, N. J.
on Carch 30, 1911 under the Act of March S, 1879.
Accepted for mailing at special rate of postage provided for In Section 1103
of the Act of October 3, 1917, authorized July 31, 1918.
За оголош ення редакція не відповідає.
Т е д . „С в о б о д и ":BBrgen 4-0237.
4-0807.
Tex У . Н . С о ю за : BErgen 4-1016.
А д р е с а : "SVOBODA", Р . О . BOX 346, JERSEY CITY, N.
і
' ' І
J.
П Р И Г А Д У Ю Т Ь Д О Б Р О Д ІЙ С Т В О
ВАмериці маємо такі величезні асекураційні
к о м п а н ії, з такими великими капіталами із такими
вели ки м и впливам и,щ о ледви чи є тут яка доросла
`л ю д и н а , щ о про них не чулаб чи не зналаб. В она
н а в іт ь мусить про них знати, бо про це дбаю ть
хм арир іж н и х а г е н т ів , я к і п о л ю ю т ь н а к о ж н о г о , х т о
щ ен е в х о п л е н и й т а к о ю а с е к у р а ц ій н о ю к о м п а н іє ю .
З д авал о сьб и , іц о с у п р о т и ц ь о г о в ж е б е з п о -
т р іб н о видавати величезні сум и на те, щ об далі
п оп уляри зуватиім е н а т и х к о м п а н ій , а я к н е ім е н а ,
т опринаймнітой бизнес,який вони ведуть. А саме
п р о
те останнє хочем о і ми згадати. Бо ось ми
с в ід к а м и ,я к ц іл и й т и ж д е н ь в е д е т ь с я п р и п о м о ч і
р а д ія обєднана пропаганда найбільш их американ-
ськи ха с е к у р а ц ій н и х к о м п а н ій з а т е , щ о б о х о р о н и -
т им а й н о т и х к о м п а н ій , їх н і ін в е с т и ц ії, а д а л і, щ о б
п ри тягн утид о с е б е д а л ь ш і р я д и н о в и х ч л е н ів . М и
бачим о, щ о йде пропаганда за те, щ об виказати,
щ ов т и х , т а к и х х и т к и х е к о н о м іч н и х ч а с а х а с е к у -
р а ц іяя в л я є т ь с я щ е н а й к р а щ о ю ф ін а н с о в о юін в е -
с т и ц іє ют а щ о в о н а є д ій с н и м д о б р о д ій с т в о м у п о -
р ів н а н н із т и м и в с ім и з о л о т и м и б и з н е с о в и м и ін -
в е с т и ц ія м и ,щ о п ід ч а с к р із и і д е п р е с ії д а в а л и з а -
м іс ц ь золота — груш ки на вербі.
Н аш ао р г а н із а ц ія н е м а є в е л и к и х з а с о б ів ф і-
н ан сови хн а т а к і ц іл и я к п р о п а г а н д а ; В е л и к і а с е к у -
р а ц ій н ік о м п а н ії д б а ю т ь т іл ь к и п р о г р о ш е в и й б и з -
н е с .Ц е їх н є г о л о в н е з а в д а н н я . Т а д л я н а с іс н у ю т ь
в н а ш ій у с т а н о в і щ е ін ш і ц іл и , д о р о г і н а ш о м у с е р -
цю ,н а ш ій ід е ї. Д л я н а с н а й в а ж н іш о ю в и м о г о ю п о -
л р и
забезпечення вложеного в наш у інституцію
грош ає щ е д б а т и п р о к у л ь т у р н і й н а ц іо н а л ь н і п о -
тр еб ио б е з п е ч е н и х , д б а т и п р о їх н ю н а ц іо н а л ь н у
душ у.Значиться,щ о ми м усим о дбати, щ оби був
будован и й нам и капітал грош евий, а разом з ним
ік а п іт а л н а ц іо н а л ь н и й .
Д лят а к о ї ц іл и н е м о ж н а л ю д е й к у п и т и . Т а к о ї
ц іл и не мож на осягнути ніякими платними аґента-
м и ,щ о п р а ц ю ю т ь т іл ь к и д л я п л а т н і. Т у т т р е б а
д у ш і. І треба співпраці усього громадянства. Бо
так ау с т а н о в а я к У . Н . С о ю з ц е г р о м а д с ь к а ін -
с т и т у ц ія . Бож вона сповняє великі громадські
у н к ц іїв н а ш ім ж и т т і, й т о н а р іж н и х д іл я н к а х . І
т от а к і ф у н к ц ії, я к і в ід н о с я т ь с я д о в с іє ї н а ц ії, я к і
д о р о гікож ном у з нас,без огляду на те,чи хто м ає
.а с е к у р а ц ій н у грамоту С ою зу.
Т ом у в часі,коли великі ам ериканськіустанови
'о б є д н у ю т ь с я ,щ о б ц іл и й т и ж д е н ь в е с т и о с в ід о м л ю -
ю чук а м п а н ію в а с е к у р а ц ій н и х с п р а в а х , м и т е ж п о -
ви н н і с о б і п р и г а д а т и , щ о т р е б а н о в и х ч л е н ів і н а -
ш ійу с т а н о в і. Т р е б а ж д е р ж а т и ќ р іп к о у с в о їх р у к а х
т уін с т и т у ц ію , щ о т а к с о в іс н о в и в я з у є т ь с я з і с в о їх
ф ін а н с о в и хз о б о в я з а н ь , т а щ о б о р о н и т ь р ід н у с п р а -
в уі д а л і о р г а н із у є й о с в ід о м л я є н а ш у ім іг р а ц ію .
О ГН И Щ Е П О Ж А Р УН А С Х О Д І
- ^
З о в н іш н я М о н г о л ія щ о
це за ш тука? Чому притихли
я п о н ц і н а Д а л е к ім С х о д і і п о `
чинаю ть воруш итися на гра-
н и ц і з М о н г о л іє ю ^ щ о п е р е -
бувае під советськию
вп ли -
вом ?
Р іч д у ж е п р о с т а : я п о н ц і в
с в о їх в о є н н и х л л я н а х н а Д а -
л е к ім С х о д і о п із н и л и с я . В ід
1931 р о к у
М осква
у к р іп и л а
Д алекий
С х ід , з о с е р е д и в ш и
т а м в е л и к у с к іл ь к іс т ь
до б р е
озброєного війська. Тому я-
п о н ц і м у с іл и
ш укати
ін ш о ї
болю чої точки для советської
с т р а т е г ії: ц е м а є б у т и З о в н іш -
н я М о н г о л ія . Із ц іє ї к р а їн и
я п о н с ь к е в ій с ь к о м о ж е в д а р и -
ти на сибірську залізницю і
п е р е р в а т и її п о с е р е д и н і. Т о д і
д а л е к о с х ід н я с о в є т с ь к а а р м ія
б у л а б я к у м іш к у , і в т р а т и л а б
свою
н еб езп еку
для
яп он -
с ь к и х о с т р о в ів .
З о в н іш н я М о н г о л ія б у л а в
р о с ій с ь к и х р у к а х щ е з а ц а р -
с ь к о ї в л а д и . А ж д о 1912—18
pp.У з о в н іш н ій М о н г о л ії б у л и
р о с ій с ь к і д о р а д н и к и , р о с ій -
с ь к е в ій с ь к о (к о з а к и ) т а у -
р я д н и к и . П іс л я р о с ій с ь к о ї р е -
в о л ю ц ії в М о н г о л ію п р и й ш л и
японські агенти, щ о були
в
згоді з російським и білоґвар-
д ій ц я м и .
П іс л я
п ер ем о ги
б о л ь ш е в и к ів н а д б іл о ю г в а р -
д іє ю в М о н г о л ії п о ч а в с я р е -
в о л ю ц ій н и й р у х , п ід д е р ж а н и й
з
М оскви. Проти
м іс ц е в и х
монгольських князів борола-
ся монгольська
„н а ц іо н а л ь н а
р е в о л ю ц ій н а н а р о д н я п а р т ія ".
1924 р о к у ц я п а р т і я з д о п о -
могою російського совєтськб-
ѓо війська проголосила М онґо-
л ію н а р о д н ь о ю р е п у б л и к о ю . В
ц ій р е п у б л и ц і в л а д у м а є п о
ім е н й т іл ь к и
„н а ц іо н а л -р е в о -
л ю ц ій н а н а р о д н я п а р т ія ", а н а
д іл і ц іл а М о н г о л ія п ід п о р я д -
кована агентам М оскви. М он-
ґольська народня
реп ублн ка
має приятельський договір з
СССР, щ о дозволяє москов-
ськи м
аген там
ко м ан ду вати
н ад
м о н го льськи м
в ій с ь к о м
та кермувати
го сп о дар ськи м
ж и т т я м ц іє ї в е л и к о ї к р а їн и .
М осква за останні роки пере-
вела ш ироку реформу в мон-
г о л ь с ь к ім
в ій с ь к у :
м о н го ль-
ська армія була змоторизова-
н а , в о н а м а є д о 150,000 л ю д е й ,
із н и х в е л и к е ч и с л о к ін н о т и .
М осква готується до бою не
н а с в о їй , а н а ' ч у ж ій о н г о л ь -
с ь к ій ) з е м л і. Н а в іт ь
втр ата
М онголії не принесе` ганьби й
нечести для СССР, бо, ска-
ж у т ь у М о с к в і, т о б и л а с я „с а -
м о с т ій н а д е р ж а в а " М о н г о л ія
п р о т и я п о н с ь к о г о ім п е р ія л із -
му, а С С С Р тут не м ає щ о ро-
б и т и . А л е в р а з і у с п іх ів м о н -
г о л ь с ь к о ї а р м ії п р о т и я п о н ц ів ,
совєтський уряд постарається
ви ко р и стати
с и т у а ц ію
так ,
щ о б п р о г н а т и Я п о н ію н а в іт ь
з М а н д ж у р ії.
Багато говориться
й
п и -
ш е т ь с я т е п е р у с в іт і п р о „р а -
с о в у с п о р ід н е н іс т ь " м о н г о л ів
і я п о н ц ів т а щ о , м о в л я в , Я п о -
н ія
ц іє ю
п роп аган дою
за
ж о в т у „р а с у м о ж е п р и т я г н у т и
до себе азійські ж овті наро-
д и .
Ц е все не м ає ґрунту в по-
л іт и ц і. Ж о в т і я п о н ц і п о ч а л и в
перш у чергу гнобити жовтих
т а к и к о р е й ц ів т а к и т а й ц ів . А
б іл і р о с ій с ь к і к о м у н іс т и з о р -
ґанізували з ж овтих китайців
к іл ь к а „ч е р в о н и х а р м ій ", щ о
бю ться
в
К и таю
з с в о їм и
п р о т и в н и к а м и н е - к о м у н іс т а -
м и .М о с к в а в е д е в А з ії ін ш у
н а ц іо н а л ь н у п о л іт и к у , я к
це
м и б а ч и м о в є в р о 'п е й с ь к ій ч а -
стині совєтського Союзу. По-
к и щ о М о с к в а в м іє т і р у х и н а -
п ів д и к и х
пастуш их
н а р о д ів
в и к о р и с т о в у в а т и в с в о їм ін -
тересі проти
с в о їх в о р о г ів ,
з о к р е м а п р о т и Я п о н ії. Н а в іт ь
н а Д а л е к ім С х о д і, н а „З е л е н ім
К л и н у " М о с к в а в е д е ін ш у п о -
л іт и к у , н іж
у с в о їх з а х ід н іх
є в р о п е й с ь к и х п р о в ін ц ія х , я к
У к р а їн а і Б іл а Р у с ь . Т о м у н е
м о ж н а с к а з а т и н а п е р е д з іп е в -
ністю , щ о
М осква
буде на
С ході
розбита. Катастрофа
ч е р в о н о ї а р м ії м о ж е н а с т а т и
лише тоді, коли наступ
на
СССР почнеться
о дн о р азо во
зі С ходуігз Заходу.
С .Н .
СХІДНЬО-ГАЛИЦШ поляки
ВСТУПАЙТЕ ГРОМ АДНО
В Ч Л Е Н И У К Р А ЇН С Ь К О Г О
НАРОДНОГО СОЮ ЗА.
У
варш авськом у
„К у р е р ї
П о л ь с ь к ім " з п р и в о д у т р а г іч -
н и х " л ь в ів с ь к и х п о д ій п о м іс т и в
статтю
професор львівського
університету, д-р 3. Л емпщ ь-
к и й . У ц ій с т а т т і (з а г о л о в о к :
„С у м н е м іс т о ") а в т о р м іж ін -
ш им пиш е:
„Р о з к л а д у р я д о в о г о т а б о р у
в и т в о р и в у Л ь в о в і п ід п о л і-
тичЛ ш оглядом нездорову ат-
мосферу. Серед
ін т е л іг е н ц ії
м ож на
зап р и м іти ти
п рояви
розбиття і розпуки та нездат-
н іс т ь д о а к т и в н о ї і т в о р ч о ї
п р а ц і.
„В ід н о с н о ж а д м ін іс т р а ц ії
небезпечна річ, якщо надто
ч а с т о н а в ід п о в ід а л ь н і с т а н о -
в и щ а д а н о г о . м іс т а п р и с и л а -
ю т ь ч у ж и х л ю д е й , з ц и м м і-
стом зовсім незжитих, щ о не
розумію ть його потреб, щ о
щ ойно м усять учитись і знайо-
м и т и с я з м іс ц е в и м и в ід н о с и н а -
м и ,
п р и ч о м у п ід п а д а ю т ь п о -
с т о р о н н ім в п л и в а м .
„Я к щ о п ід ч а с о б о р о н и Л ь в о -
ва центральні власті не зра-
джували найменшого зрозу-
м ін н я д л я с п р а в Л ь в о в а і
С х ід н ь о ї Г а л и ч и н и , т о т р е б а
б у л о с п о д ів а т и с я , щ о в м іж ч а -
с і,х о ч б и н а т л і с т у д ій у к р а їн -
сько го
питання, це
зн ан н я
поглибиться. На ж аль, так не
сталося. Зокрема фатальне те,
щ о н а с п р а в и Л ь в о в а і С х ід -
ньої Галичини маю ть вплив
л ю д и з ін ш и х к р е с о в и х о к о -
ли ц ь, щ о часто зовсім не ро-
з у м ію т ь п ід л о ж ж я с п р а в С х ід -
ньої Галичини, а всі зусилля,
щ о йдуть у напрямі закріплен-
н я п о л о ж е н н я п о л я к ів н а ц ь о -
м у т е р е м і, в ід к и д а ю т ь з м іс ц я
окресленням цих зм агань, як
ен дец ьки х.
„Н е д о ц іл ь н е т е ж п о с и л а н н я
н а т е р е н у р я д о в ц ів з ін ш и х о -
к о л н ц ь П о л ь щ і, ч и в и д а в а н н я
р іш е н ь ч и н н и к а м и н е м іс ц е в и -
ми і з настроями не найкращ е
о б із н а н и м и .
„М а ю 'в р а ж ін н я , щ о с у м н і й
т р а г іч н і п о д ії у Л ь в о в і п о в и н -
ні служ ити не тільки як пере-
сторога з огляду на деякі про-
я в и , п и т о м і д л я в с іє ї д е р ж а в и ,
але теж перш усього як пере-
с т о р о г а у в ід н о ш е н н і д о т іє ї
частини держ ави, якої вдер-
жання при Польщ і кош тувало
с т іл ь к и м о л о д е ч о ї, а н а в іт ь д и -
т я ч о ї ќ р о в и ".
Словом, на думку
п р о ф .
Лемпіцького, єдині
„с п е ц и "
в ід с п р а в С х ід н ь о ї Г а л и ч и н и
ц е с х ід н ь о -г а л и ц ь к і п о л я к и .
Якщ о вони займалиб тут усі
с т а н о в и щ а , т о С х ід н я Г а л и ч и -
на булаб затиш ним раєм і не
б у л о б т р а г іч н и х п о д ій з ч е т -
в е р г а , 16. к в іт н я . Х о ч к р ів а -
вий четвер у Л ьвові не був
в ід о к р е м л е н и м
явищ ем. Хоч
його попередили події в К ра-
к о в і, в . Ч е н с т о х о в і.
А в К ракові — щ е й у до-
датку — найвищ е урядове ста-
новищ е займав галицький у-
р о ж е н е ц ь , д -р
К . в іт а л ь -
с ь к и й ...
С л о в о м н а д у м к у іп р о ф .
Л е м п іц ь к о г о в с х ід н ь о -г а -
л и ц ь к ій д ій с н о с т і н а й в а ж н іш а
р іч ,щ о б т у т „у с і з у с и л л я й ш л и
в напрямі закріплення поло-
ж ення поляків"та щ об цих зу-
с и л ь н е о к р е с л ю в а н о , „я к е н -
д е ц ь к і".
,
,
Г олос
п р о ф . Л е м п іц ь к о г о
„з г ід н о " д о с т р о ю є т ь с я д о т и х
г о л о с ів , щ о в п а л и з б о к у с х ід -
н ь о -г а л и ц ь к и х ч и н н и к ів п іс л я
крівавого четверга у Львові.
П р и ч и н о в и й з в я з о к п о д ій 14.
і 16. к в іт н я у Л ь в о в і щ е о к о -
н е ч н о і в с е ц іл о н е у с т ій н е н и й .
Б е з п е р е ч н о , п р и ін ш ій т а к т и ц і
в ід п о в ід а л ь н и х ч и н н и к ів ін а к -
ш и й б у в б и р о з в и т о к п о д ій у
цих двох ф атальних днях. З
в ід о м и х п р и ч и н н е м о ж е м о
б л и ж ч е с п и н и т и с я н а д о с н о в н і-
ш и м н а с в іт л ю в а н н я м їх .
Всеж одно безсумнівне: над
К раковом ,
Ч енстоховою ,
а
н а й я р к іш е п о н а д Л ь в о в о м п е -
ресунулася тінь червоної М о-
скви. В трагічних днях, вдаря-
ю ч и в с т р у н и ц іа н у ю ч о ї н у ж д и ,
в ід п о в ід н о в и х іс н о в у ю ч и п о -
т я г н е н н я в ід п о в ід а л ь н и х ч и н -
н и к ів в л а д и , с п р о б у в а л и а г е н -
ти
Т р етьо го
Ін терн ац іон алу
спекти свою печеню і переве-
сти весняні маневри.
І о с ь у т а к ій с и т у а ц ії в с і
п о л ь с ь к і, с х ід н ь о -г а л и ц ь к і ч и н -
н и ки
с в о їй
п у б л и ц і `в м ію т ь
пригадати тільки одне:трали-
ц ії б о р о т ь б и з а Л ь в ів , у к р а їн -
ську небезпеку! І домагаю ться
т іл ь к и о д н о г о : с к р іп л ю в а н н я
п о л ь щ и н и в с х ід н ь о -г а л и ц ь к и х
в о є в ід с т в а х . О с т а н н ій г о л о с у
ц ь о м у х о р і п р о ф . Л е м п іц ь к о -
го .В ін к р ім с к р іп л ю в а н н я т у т
польщ ини домагається щ е й
м овляв
м іс ц е в і
П . Р .
Л ІП Ш АМ О Л О Д А ,Ч И Б О Г А Т А ?
п о в ід а н н я ).
Ш ироким битим шляхом з
Зам улина н`а Н едайків бив но-
гами замулинський господар
К остира. То був один з маєт-
н іш и х г о с п о д а р ів с е л а . С а м е
в ч о р а м и н у в р ік , я к п о х о в а в
ж ін к у . Т о ї д н и н и в ін т у ж н о
вижидав, бо хоч всі знають,
щ о в господарстві господиння
'к о н е ч н а , т о т а к и к о ж д и й к о -
с о д и в и т ь с я н а т а к о г о в д ів ц я ,
щ о ж е н и т ь с я с к о р ш е , я к р ік
п іс л я с м е р т и ж ін к и . К о с т и р і
було байдуж е, щ о сказали би
л ю д и в с е л і, т а п а р о х в ід -
грож увався, щ о скорш е, як за
р ік н е д а с т ь й о м у ш л ю б у .
Н и н і р ік в ж е б у в з а К о с т и -
рою .
В ін в ж е д а в н о , з а р а з п і-
с л я с м е р т и ж ін к и , с т а в р о з
зиратися, щ оби тоді, як вже
прийде час, не довго ш укати.
В ін , х о ч в д о в е ц ь , т а б е з д іт н и й
і з перш их богачів, гадав, щ о
м а є п р а в о д о д ів ч и н и , щ е й
м олодої, гарної і богатої. М ав
н а п р и м іт т ю о д н у т а к у , т а к о -
л 'и в о с т а н н іх д н я х с т а в о б е -
режно розпитувати, вчув, щ о
вона вж е заручена. Б ільш е не
б у л о т а к и х , я к і в ін в з я в б и
Н е диво, бо пр селах не ба-
г а т о б о г а ч ів , і д ів ч а т а , щ е з
м а є т к о м , в ід д а ю т ь с я
ско р о .
Ж адна не ж де, аж до неї зго-
лоситься який вдовець, бо ко-
л о н е ї р о я т ь с я п а р у б к и ... м о -
л о д і і н е в с і б ід н і.
Х оч була будна днина і на-
р о д р о б и в у п о л і, К о с т и р а
(1)
ликдень до церкви. Іде і за
собою чує:
Т а п -т а п , т а п -т а п .
Д о м ір к у в а в с я , щ о з а н и м
хтось ступає. Тепер .не м ав
охоти балакати, тож не ози-
р а в с я . С т а в іт и с к о р ш е , щ о б и
той хтось позад нього не на-
здігнав його. Не помогло, бо
і той став скорш е йти. К ости-
ра почув ходу ближ че, та вж е
не позаду, а проворуч. С кинув
туди оком і побачив Глодя-
ка. То був другий такий вдо
в е ц ь в З а м у л и н і. К о с т и р а й ш о в
л ів и м к р а є м д о р о г и , Г л о д я к
правим. І Глодяк був святоч-
но одягнений. Коли зрівнався
з Костирою, поздоровив йо-
го .К о с т и р а в ід п о в ів і я к и й с ь
ч а с о б а іш л и м о в ч к и . К о с т и -
р а л ів и м к р а є м , Г л о д я к к р а й
правого придорож ного рова.
Чого той Глодяк в будну
д н и н у й д е н а Н е д а й к ів , к о л и
й о г о п о л е п о т ім б о ц і с е л а ?
думав Костира. — Щ е та-
кий причепурений, наче би до
ц е р к в и й ш о в ...
К уди той К остира суне в
будну днину, не йде на поле
до робдти? —думав Глодяк.
Х іб а н а я к е в е с іл л я , б о о д і-
тий по святочному?
Іш ли так далі мовчки. А ж
с м іш н о б у л о , щ о н е н а ч е б и
оба води в рот понабирали
Н ареш ті Г лодяк перш ий про`
м о ви в:
В и к у д и т а к , с у с ід о ?
Я ? Т а к с о б і, т р о х а в с т о -
іш о в о д іт и й , н е н а ч е б и н а Be- р о н у Н е д а й к о в а , в ід п о в ів
ь.
Костира. — А ви?
Я ? в ід п о в ів Г л о д я к .
Х іб а ж н е б а ч и т е , щ о я т а -
к о ж н а Н е д а й к ів ?
Ага! Та то правда, щ о
ц е д о р о г а н а Н е д а й к ів -.
В ід п о в ід ь К о с т и р и н е з р о -
б и л а Г л о д я к а м у д р іш и м . П і-
с л я в ід п о в іл и Г л о д я к а К о с т и -
ра знав стільки, щ о й перед
то ю
в ід п о в ід д ю . О б а з н а л и
т іл ь к и т е , щ о о б а й д у т ь н а
Н е д а й к ів . Ч и с у с ід ід е а ж д о
самого Н едайкова, чи може
щ е далі поза Н едайків, не знав
ж аден з них. О дному було би
н е в и г ід н о , я к б и
й
други й
іш о в д о с а м о г о Н е д а й к о в а ; і
другий волів би не м ати в Н е-
дайкові товариш а з Замули-
н а . К о л и т а к о д и н д у м а в „я к у
в ін о р у д к у м а є в Н е д а й к о в і?"
д р у г и й „щ о в ін т а м в т ім Н е -
д а й к о в і з г у б и в ?", о б а д а л і
іш л и м о в ч к и : К о с т и р а л ів и м
краєм дороги, Глодяк правим.
Поза тим, щ о оба були за-
мулинськими богачами і не-
с т а р и м и в д ів ц я м и , К о с т и р а і
Г л о д я к б у л и н е п о д іб н і д о с е -
б е .Костира був кругленький,
як пампух, Глодяк худорля-
вии; Костира низький, Глодяк
я к т и ч к а . П ід н о с о м К о с т и р и
б у в б у й н и й ч о р н и й в у с , п ід
н о с о м Г л о д я к а р ід к е р у с я в е
щ етиння. В зубах Глодяка бў
ла цигарниця, будьто би бурш
тинова, в зубах К остири тіль-
ки деревляний цибуш ок гли-
няної люльки. Зате його чо-
б о т и г о л о с н о с к р и п іл и , ч о б о -
т и Г л о д я к а н і. Г л о д я к д е р ж а в
під пахою парасолю, Костира
в р у ц і п а л и ц ю з л іщ и н и . Х о ч
як К остира призирався Глодя-
к о в і, Г л о д я к К о с т и р і, т о ж а -
ден з них не годен був у дру-
гого добачити щ ось таке, щ о
показувало би, чого той дру
г и й ід е д о Н е д а й к о в а .
Щ оби мати право спитати
Г л о д я к а , ч о г о в ін ід е в т у
сторону, Костира став йому
доказувати, щ о як кого ста-
ти на дві пари тягла, то не
повинен тримати двох пар ко
н е п . Л іп ш е м а т и о д н у п а р у
к о н е й і о д н у в о л ів , б о д е я к і
р о б о т и л іп ш е р о б и т и в о л а м и .
Пояснивш и так, сказав:
Я йду до Н едайкова. М о-
же знайду яку пару
г ід н и х
биків.Як би знайш ов, то про-
дам одну пару коней і куплю
п а р у б и к ів ... В и м о ж е т а к о ж
до Н едайкова? Чого?
Я к у п и в б и п а р у м іх ів
я б л о к н а с у ш е н и ц ю , в ід п о -
в ів Г л о д я к .
Ви, аж до Н едайкова ку-
п у в а т и я б л о к а ? Х іб а ж в а ш с а д
н е н а й б іл ь ш и й в З а м у л и н і?
Т а щ о з того, щ о такий
великий! Ш лунок моєї челяди
щ е б іл ь ш и й . Т о р ік , х о ч с а д и
були сильно зародили, то лед-
ви стало до
в е с н и ... М а л о
н е в в е с ь м ій з а п а с з їл а м о я
ч е л я д ь . М о ж е т р о х а п іш л о н а
б о к и . Ж ін к и у м е н е н е м а , я
сам не годен всього припиль
нувати.М ені не пош кодило би,
як би я оглянувся за якою
наймичкою , щ о сама не кра-
ла би і пильнувала би, щ оби
ін ш і н е р о з т я г а л и і н е р о з -
носили моєї праці.
І у м ене так, — сказав
К о с т и р а . І в м о їй х а т і н е м а
ладу. І я взяв би яку добру
кухарку, щ о пильнувала би
к л ю ч ів . Н а й л іп ш е б у л о
би
взяти яку чесну господиню .
О т ж е б а ч и т е , я к 'в о н о в
господарстві є без господині.
Ви Знаєте, як воно є, бо й ви
в хаті не м аєте го-
вдо вец ь
с п о д и н і.
А ви знаєте яку, щ о мо-
гли би мені нарадити з чи-
с т о ю с о в іс т ю , я к б р а т о в і?
по хвилі спитав через дорогу
худий Глодяк
то всто го
К о-
сти ру.
Я к би знав яку, то сам
в з я в б и в ід п о в ів К о с т и р а .
Балакаю чи далі, оба заму-
л и н е ц ь к і в д ів ц і в ж е н е о б б р і-
хували себе. Костира вже не
дурив Глодяка биками, Гло-
дяк не дурив Костиру яблока-
м и .В ж е н е т а їл и с я з т и м , щ о
оба ідуть до Н едайкова знай-
т и с о б і д ів ч и н у .
В Зам улині є неодна гід-
на, — сказав Глодяк, будьто
би до себе.
Я к знаєте які в Зам улині,
то мене дивує, щ о ви йдете
аж до Недайкова, — замітив
К остира.
Б о м е н і п о т р іб н а б о г а т а .
Я муш у вибудувати нову стай-
ню .Т а к о ж
м аю
сестру. Як
оженю ся, або як би сестра
вийшла замуж, то й скорше
м у ш у с п л а т и т и її. Г а р н и й г р іш
д іс т а н е в ід м е н е . Н а ц е н е м а
р а д и , б о щ о її, т о її. Д о б р е
о б л о в и т ь с я т о й , х т о в о з ь м е її,
В о з ь м е н е л и ш г р 'о ш і. З г р іш -
ми возьме гарну і добру го-
сподиню . Як би вона була у
мене дома, то я не ж уривсь
би хатою . Та вона сидить у
другої сестри, щ о віддалась
до Ш урлаєва. Вона там госпо-
динею , бо та друга, замужна
сестра вж е третий рік хорўе.
К остира зараз дом іркувався,
щ о Глодяк свою сестру хва-
л и т ь т а к т о м у , б о х о т ів б и
с п р а в и т и й о г о д о н е ї. Т а К о -
стира знав, щ о та сестра Г ло-
дяка вж е стара дівка.Щ оби
Глодяк не рахував на нього
Костира замітив:
В п о д р у ж ж і ж ін к а в с е п о -
в и н н а б у т и п а р у р о к ів м о -
л о д ш а в ід м у ж а . Т о н е д о б р е ,
я к ж ін к а с т а р ш а , а б о в о д -
н и х л іт а х
з м у ж е м . Ж ін к и
скорш е старію ться. Д еякі ста-
р ію т ь с я з а с к о р о . В п е р ш и х
р о к а х т о ї р іж н и ц і м іж в ік о м
ж ін к и і м у ж а н е в и д к о . Т а ч о -
ловік все повинен дум ати про
т е ,щ о б у д е з а в т р а . Ч о л о в ік
ж е н и т ь с я н а ц іл е с в о є ж и т т я
і п о в и н е н б и в в е с ь с в ій в ік
б у т и в ір н и й ж ін ц і. Г о д і н е CO
гріш ити, як в жилах кипить
щ е м о л о д а к р о в , а ... н у , р е ш -
т у д о с п ів а й т е с о б і.
І я к а ж у , щ о ж ін к а н е
повинна бути старш а. Небез-
пеки гріха нема, як обоє в
о д н ім в іц і.
Глодяк був такої думки, бо
його сестра і Костира були
о д н о л іт к а м и . К о с т и р у в ін т и м
в користь своєї сестри не пе-
р е р о б и в . К о с т и р а в ід п о в ів й о -
му, кричучи через дорогу:
Я к д в о є в о д н ім в іц і, т о
в ін д л я
н е ї ш іс т ь л іт
за-
мрлодий. Я все казав і каж у
Я к б и Г о с п о д ь Б о г х о т ів , щ о
б и о б о є б у в а л и в о д н ім в іц і,
то Еву був би сотворив одно-
часно з Адамом. Воля сажа-
го Господа Бога була і є така,
щ о б и м 'у ж б у в с т а р ш и й , б о
вперед сотворив А дама.
Справді було так, —по-
гадав Глодяк.
Яблоко буде довш е дер-
ж атися, як його сам зірвеш з
д е р е в а , .— п о я с н я в д а л і К о
стира. — Як ждеш, аж воно
сам о впаде і ти його підой-
меш з зем лі, то воно скоро
зо гн и є.
обсади всіх ш осад на тереві
С х ід н ь о ї Г а л и ч и н и м іс ц е в и м и
полякями. Бо ВОНИ) —
найкращ е знаю ть
в ід н о с и н и .
Н а наш у думку — на цім ;.
с ц е в і в ід н о с и н и н а й б іл ь ш к о -
р о тко зо р о
дивляться власне
с х 'ід н ь о -г а л и ц ь к і п о л я к и .
Так було у минулому, так є
й с ь о г о д н і. С х ід н ь о -г а л н ц ь к і
ін т е л іг е н т с ь к і к о л а з а а в с т р ій -
ських часів навчилися дивити-
ся на все, щ о довкруги них
діялося, з двірської веранди.
К о ж н и м п о с т у п о м е м а іщ и и ,!-
ц ій џ и х з м а г а н ь у к р а їн ц ів і' ш и
хвилю ю ться, цих змагань не
розумію ть ідивляться на кож-
н и й у с п іх д о с я г н е н н я у ќ р а н ів
з вузько-егоїстичного станови-
щ а . С х ід н ь о -г а л и ц ь к и іі д ід и ч
гревож иться зростом СВІ
ДОМ О-
сти українського села. А інте-
л іг е н т н а н а й м із е р н іш ій п о с а -
ді тревожиться перспективою,
щ о з і з р о с т о м с и л и ў к р а їн -
ства прийде конкурент.
Ц еж не припадково, щ о наи-
б г л ь ш е б а л а м у т с т в а в п о л ь с ь к і^
п у б л и ч н ій о п ін ії п р о ў к р а їн -
ське питання іпош ирила власне
с х і д н ь о -г а л и ц ь к а п о л ь с ь к а ін -
телігенція (легенди про ролю
г р а ф а С т а д іо н а , п р о ў к р а їн -
с ь к и й р у х я к в ід е н с ь к у , а п о -
т ім б е р л ін с ь к у ін т р и г у ).
К о л и з а а в с т р ій с ь к и х ч а с ів з
п о льсько го
б оку
п ід н о с и в с я
часом тверезий голос на те-
му українського -питання, то
з в и ч а й н о б у в ц е н е с х ід н ь о -
гали ц ьки й
поляк, як от —
скаж ім — статті Граф а Стан.
Т ар н о всько го
в „П ш е г л ь о н д і
П о л ь с ь к і м " у 1866. і 1872. р .
Х арактеристичною
рисою
поведінки східньо -галицької
п о л ь с ь к о ї ін т е л іг е н ц ії б у л о :
вона. легковаж ила
у к р а їн ц ів
н а з о в н і, к о ж н и й у с п іх у н а ш ій
праці поясню вала в пресі й
п у б л ік а ц ія х В ід н е м ч и Б е р л і-
н о м , а в о д н о ч а с у іп -а н ік у п о -
п а д а л а , к о л и н а м іс ц і д о в о д к -
л о с я їй с т в е р д и т и з р іс т с в ід о -
мости й орґанізованости укра-
їн с ь к и х м а с .
Через ту
паніку польська
с х ід н ь о -г а л и ц ь к а ш л я х т а („п о -
д о л я к и ") в о с т а н н іх п е р е д в о -
енних роках зизує в сторону
М оскви й під проводом вш ех-
п о льськи х
м е н е р ів
п оп и рае
московський рух.
О тж е не припадок воно,що
с х ід н ь о -г а л и ц ь к і п о л ь с ь к і ін т с -
лігентські кола
й
сьогодн і
світа бож ого не бачать поза
у к р а їн с ь к о ю
небезпекою , що .
вони навіть в отѓакому мо-
м е н т і, я к д е н ь 16. к в іт н я у
Л ь в о в і,. а п е л ю ю т ь
до ком-
плєксу настроїв
п о л ь с ь к о -у -
к р а їн с ь к о ї в ій н и . Х о ч н а п е р -
ш ий погляд дивовижне воно!
Б о ,здавалось би, не повинні
м а т и н ія к и х с у м н ів ів в ід н о с н о
відгомону цього апелю серед
учасників макабричного похо-
р о н н о г о п о х о д у з 16. к в іт н я ,
а тимбільше серед публики,
щ о торощ ила ш иби в обезпе-
чальні, в міському театрі та в
сотнях крамниць Богу
духа
в и н и х к у п ц ів ...
Д уж е
слаб о
о р іє н т у ю т ь с я
с х ід н ь о -г а л и ц ь к і
п оляки
в
с х ід н ь о -г а л и ц ь к ій д ій с н о с т і, т а
найменш е цю дійсність розу-
м ію т ь с х ід н ь о -г а л и ц ь к і п о .іь -
с ь к і ін т е л іг е н т и , щ о п ід х о д я т ь
до неї під кутом своїх вигод
т а п р и в іл е їв , щ о м а й ж е п о г о -
ловно вийш ли
з вшехполь-
сько ї
ш к о л и . („Н о в и й
Ч а с ").
П р и ч и н а н е в ід о м а .
О дна газета пиш е в новнн-
Д і:.
„У м іс т і П ід с т р іл е н ц я х п о -
мер боднар К лепка, прож ивш и
147 л іт . П р и ч и н а с м е р т и н е в і-
д о м а ..."
'
—о
а л іб у д е ).
Ш еф:
Чи ви вж е телєфону-
в а л и д о м о є ї ж ін к и , щ о я ш і-
нѓ вечором
не
м ож у
бути
дом а?
Т ак.
А в о н а щ о в ід п о в іл а ?
П италася, чи мож е бути
того зовсім певна.
_
——____
.
Н А Б ІЖ У М І Т Е М И
П А Р А Д А У В И Л Ь Н І.
у В и л ь н і, з а г а р б а н ій П о л ь -
щ ею ,
святковано з великою
іь .р а д о ю з л о ж е н н я в с п іл ь н ім
гробі тіла пані П ілсудської та
серця її енна, відом ого поль-
ського політика, Ю зеф а П іл-
судського. Величано притому
і ІІ.ІС У Д С Ь К О Г О
як
вели к о го
п о .іь с ь к о г о
п а т р іо т а ,
як
батька - основника воскреслої
П о л ь щ і.
Щ о П іл с у д с ь к и й п о м іг в о -
с к р е с и т и П о л ь ,щ у , - ц е
п р ав-
да, одначе В ильна це історич-
иа столиця Л итви, і її загар
бання П ольщ ею буде все дра-
тувати литовський
народ та
заставляти його
Д обиватися
назад як собі належ ної.
У 1919-т ім р о ц і т а к т р а п и -
лося, щ о Польщ а була могут-
п іш а , а Л и т в а
слабша; але
щ о буде, як у будуччині тра-
питься таке, щ о Л итва знай-
деться по стороні перемож-
ц ін ? ІД о б у д е т о д і з г р о б о м
П іл с у д с ь к и х ? Щ о б у д е т о д і з
„с е р ц е м " Ю з е ф а , щ о т а к к о -
хав свою В ильну, щ о її віддав
у польську корм игу?
ІС Т О Р ІЯП О В Т О Р Я Є Т Ь С Я .
Здобуття Вильни Польщ ею
й ш л о п о л ін ії т а к з в а н о ї я -
г а ііл о н с ь к о ї ід е ї, щ о
зм агає
п а л т а к а ж е , щ о П іл с у д с ь к и й '
н е б у в д и к т а т о р , а л ід е р . В и -
ходилоб, щ о П ольщ а це щ ось
у р о д і .к о н с т и т у ц ій н о ї д е р ж а -
в и ,а не край, щ о стогне під
о б ц асо м
в ій с ь к о в о ї
ди к та-
ту р и .
ІКаже Рудольф
О льден
у
к н и ж ц і п р о Г іт л е р а : „Н и н і Н і-
м еччи н а
знаходиться в стані
варварства. Д иктатура не знає
з а к о н а . В о н а н а в іт ь н е д и -
виться за тим, щ об виконува-
ти свої власні закони. В она у-
держ ує суди
й
вязниці, але
п о б іч н и х с т а в и т ь к о н ц е н т р а -
ц ій н і т а б о р и . Ц е у п р а в а с и л и ,
б е з с в о б о д и й б е з з а к о н а ".
Ч и
н е
в ід н о с и т ь с я к о ж д е
с л о в о з о д н а к о в о ю с л у ш н іс т ю
д о П о л ь щ і? І х т о н а й б іл ь ш е
причинився до заведення та-
к о г о „л а д у " в П о л ь щ і, я к н е
П іл с у д с ь к и й ?
У К Р А ЇН С Ь К Е Н А У К О В Е Ж И Т Т Я
" В -1935
ч а с о п и с у „Н о в и й Ч а с ").
о
СТО ТИСЯЧ НА ПАРАДУ.
„А с о ш іе й т е д П р е с "
до н о -
сить з Вильни, щ о на параду
Пілсудського зявилися сотки
тисяч поляків та щ о там були
л ю д и з у с іх з а к у т и н п о л ь с ь к о ї
держ ави.
Парада кош тувала
о ч еви д-
н о м іл іо н и . Ц і г р о ш і в и д а н о
тоді, як заможний селянин у
П о л ь щ і в и д а є н а ц іл и й р ік 8
-
л„„„„ п п л ,ти х ѓ д о л я р ів н а о с о б у ,
в іа б у д у в а т и
вели ку
П о л ь щ у ,"
r
J
-
`
Пощ о паради? Щ об заду-
р и т и с е б е й ін ш и х , я к з н а м е -
в ід м о р я д о
м о р я , щ о П ІД
п ольськи м
п ан уван н ям
м ає
зібрати Л итву, Білорусь і У н и т о
с т о їт ь
польська держа-
в а ? М о в л я в , б и й , ж ін к о , я й ц е
в борщ , най пан знає, як собі
хлоп уживає.
краш у.
Деяким полякам це вигля-
дае
найкращ им
д іл о м
для
П о л ь щ і, а л е є к іл ь к а в и з н а ч -
н и х п о л ь с ь к и х іс т о р и к ів , м іж
н и м и М іх а л Б о б ж и н с ь к и й , щ о
кажуть, щ о корінні поляки у-
т р а т и л и б у л и п ід к ін е ц ь 18-г о!Р 0Р "' УК 0ТР
описує утиски
с т о л іт т я с в о б о д у я к р а зЧ Є р е з 'д е с п о т и ч н и х
Ў Р я д ів в Іт а л ії,
Н ім е ч ч и н і, П о л ь щ і, Ч е х о с л о -
в а ч ч и н і й А в с т р ії.
Р О З Б И Ш А К И , С В О Ї И Ч У Ж І.
Д ж а ц С п ів а к п у с т и в у с в іт
к н и ж к у „Ю р о п о н д е р д е Т е -
свою експанзію, через загар-
бування великих чужих про-
с т о р ів .
С вято у В ильні показує, щ о
остороги Бобжинського поля-
Я к
каж е
Р алф
Р ом п сон ,
к р и т и к „Н ю
й о р ќ
Т а й м е ў ",
С п ів а к п и ш е п р о д е с п о т и з м у
к и н е п о с л у х а л и - їм з д а є т ь с я ,ІК О Ж Д ,й
кР аш іЕ в р о п и , т іл ь к и
щ о вони м аю ть гаран тію , щ он іч о г о н е к а ж е П Р0 У тиски на-
іс т о р ія н е
повториться. Чи селений в больш евицькій Ро-
мож на мати таку гарантію ?
,с ії - ^е
Т ом п сон
уважає тим
б іл ь ш е д и в н и м , щ о н е -ф а ш и -
ІС Т О Р И Ч Н І Т Р А Д И Ц ІЇ.
сти перш і почали брутально
Ідуть поляки на литовську .правити краєм, але комуністи,
Пильну, як вони йшли на у-а фаш исти навчилися жорсто-
к р а їн с ь к и й Л ь в ів , в ім я ід е ї я к о с т и
в ід к о м у н іс т ів , п р и м і-
гайлонської польської держ а-,нюючи до
п ід д е р ж а н н я
к а п і-
ви від моря до моря.
(т а л із м у т а к і .с п о с о б и , я к и х к о -
В ін ш ій ч а с т и н і с в іт а Іт а л ія м у н іс т и в ж и в а л и д о
п ід д е р -
п р е т ь с я в А ф р и к у в ім я ін ш о ї ж ання
к о м у н із м у ,
іс т о р и ч н о ї ід е ї, ід е ї р и м с ь к о їі Ф а ш и с т и й к о м у н іс т и с х о -
ім п е р ії
їд я т ь с я в т о м у , щ о
кож дий
Ц я ім п е р ія з а х о п и л а б у л а в у ж и в а є
таки х
самих жор-
псрш их віках по різдві Х ри-стоких
с п о с о б ів , щ о
й ого
ста цілий тогочасний цивілі-противник, і кождий
го во -
зований світ. Займ ала вона в рить про
ж о р с т о к іс т ь
с в о їх
Є в р о п і к р ім Іт а л ії щ е н и н іш - п р о т и в н и к ів , а м о в ч и т ь п р о
н ю Ф р а н ц ію , Е с п а н ію , Б е л ь -І ж о р с т о к іс т ь с в о їх с и м п а т и к ів
г ію , П о р т у г а л ію , Г р е ц ію , Б о л -
гарію , Т уреччину, Ю гославію ,
А в с т р ію , в е л и к у
ч асти н у
У -
г о р іц и н и ,
Н ім е ч ч и н и , Ч е х ії,
А н г л ії, Р у м у н ії. К р ім
ц ьо го
Рим заняв був великі краї в
П Р И Я Т Е Л Ь У К Р А ЇН С Ь К И Х
С Е Л Я Н ?
П и ш е С п ів а к , щ о с е л я н и н а
У к р а їн і п ід П о л ь щ е ю с и л ь н о
бідую ть. К аж е,ўщ о вони збід-
Азії та в А фриці.
ін іл и д0 того' щ о
н е
М У Т Ь
Ц я ім п е р ія р о з в а л и л а с я н е к у п у в а т и с ір н и к ів в .д
у р ядо -
так під натиском із зовні, я к ^0
м онополю , щ о кош тую ть
п ід
вп ли вом
в н у т р іш н ь о г о '10 ҐР 0Ш ,В
з а
п ач кУ ' т а
п о ч и-
‚н а ю т ь щ о р а з б іл ь ш е в ж и в а т и
розкладу.
і
г
і
Чи й тут
не
п оР гори ться
кресаного вогню з кременя.
Ця згадка має певну вар-
т іс т ь . О дначе вона певно вар-
т у в а л а б и б у л а б іл ь ш е , я к б и
С п ів а к с к а з а в б у в п р о б о л ь -
ш е в и ц ь к у п о л іт и к у н а В е л и к ій
іс т о р ія ?К О Н Я К У Ю Т Ь ..
Щ о з приводу святау В иль
ні поляки розбалакалися бун
дючними промовами, щ о закЎ ќраїні, щ о довела до голоду
ДУ Л Ин а іс т о р и ч н і л е к ц ії з в л а -'.м іл іо н и с е л я н .
с н о Т ч іс т о р ії, ц ь о м у н е м о ж н а
Т о д і м о ж н а б и в ж е п о в ір и -
т а к д у ж е д и в у в а т и с я . В ід о м о , т и , щ о С п ів а к с п р а в ж н ій п р и -
пю як дикий когут розкудку- ятель українських селян. Щ о
дакається, то й у руки мисли- нам по такім
п р и я т е л і, щ о
його `попаде.
кричить, як українського се-
Т а д и в н іш е , к о л и „Н ю Й о р ќ л я н и н а б т о т ь п о л я к и , а м о в -
Таймс" з приводу цього свя-чить, як його
бю ть
та попадає теж у телячий'за- ські ком уністи?
Коли хочемо говорити'про
наш і наукові надбання за о-
с т а н ій р ік , м у с и м о п о н е в о л і
обмежитися до них по цьо-
м у б о ц і З б р у ч а , б о С х ід н я
У к р а їн а , т . з в . У С С Р , ід е п ід
цим
о глядо м
вели тен ськи м и
к р о к а м и ... н а з а д . Т у т ід е т ь с я
тим, що залишили по собі
добрі часи Груш евських, Є-
ф рем ови х,
К у р и л о в и х і ін .,
новогож не твориться нічого,
чи краще; твориться багато
н іч о г о . Ч и т а ч і „Н . Ч ." п р и -
гадую дь
н ап евн о
н едавн ю
статтю
про мовознавство в
У С С Р ; я к у 'ц ій д іл я н ц і, т а к
і в ін ш и х у с е н ь к у н а у к о в у е -
н е р г ію
скеровується тут на
в и ш у к у в а н н я р е а к ц іо н із м у , о -
славден и х
„н а ц іо н а л іс т и ч н и х
у х и л ів ", „к л я с о в о г о в о р о г а " й
ведеться з ним боротьбу, щ о
дуже часто переміню ється в
н іс е н іт н и й ў б о р о т ь б у з м а я -
кам и .
Д о ч о г о д о к о т и л а с ь „н а
у к а " п о т о й б ік З б р у ч а , м о -
же наглядно посвідчити та-
кий факт: В звязку з недав-
н ім
святку ван н ям
с т о р іч ч я
к и їв с ь к о г о у н ів е р с и т е т у в и б р а -
н о д о к т о р а м и „г о н о р іс к а в -
з а " С т а л ін а я к о г о в с в о їм
часі звільнили з ш естої кля-
си гімназії — Каґановича —
щ о має три клясі гімназії —
та Ворош илова, — по фаху
ш лю саря, щ о спинився на на-
р о д н ій ш к о л і. Н у й д о к т о р и ж ,
хоч куди!
П ослабла в У ССР теж і на-
у к о в а п р о д у к ц ія ;
от напр.
с е р ія т е р м ін о л ь о г іч н и х с л о в -
н и к ів В Ў А Н , р о з п о ч а т и х в и -
д а н н я м и з п е р е д 1929. p., т е -
пер перестала виходити. По
щ о ж ? Х іб а у к р а їн с ь к а м о в а
р іж н и т ь с я ч и м о с ь в ід р о с ій -
с ь к о ї? Т у т „д о л я р " і т у т „д о `
л я р "
визначає те саме, як
к п и в с о б і с в о г о ч а с у В и ш н я ...
Н іч о г о й д и в н о г о , щ о о б о -
в я з о к р е п р е з е н т у 'в а т и у к р а їн -
с ь к у н а у к у п е р е д с в іт о м і с в о -
їм и в п а в н а н а ш у н е к о р о н о -
в а н у А к а д е м ію а у к н а З У З .
Н а у к о в е Т -в о їм . Ш е в ч е н к а у
Л ь в о в і.
Н о в и й В и д іл Н Т Ш з з а -
попадливим проф. д-ром Іва-
ном Раковським, як головою,
т а р у х л и в и м п р о ф ., д -р о м В а -
с и л е м С ім о в и ч е м , я к н а у к о -
вим секретарем у проводі —
зрозум ів уповні те важ ке зав-
дання й в останньому році
зробив незвичайно багацько.
П е р е д у с ім с т в о р е н о в р а м -
цях статутових можливостей
н о в і Н а у к о в і К о м іс ії, я к н а п р .
К о м іс ію
Л ітературознавства,
М о в о з н а в ч у , К о м іс ію
С тарої
У к р а їн с ь к о ї Л іт е р а т у р и т а -ін .,
чи м
п о ш и р е н о о р г а н із а ц ій н у
с х е м у Т -в а й п о г л и б л е н о н а
укову
працю. Як
ви яви ла
п р акти ка,
в ід п о в ід н і К о м іс ії
п ід п р о в о д о м с п е ц ія л іс т ів
гуртую ть лю дей зі спільними
зац ікавлен н ям и
та вможлив-
лю ю ть працю вати в окремих
д іл я н к а х н а у к и . П р и ц ь о м у
в а ж н е й т е , щ о К о м іс ії п р и -
тягаю ть нових наукових пра-
ц ів н и к ів т а н е
дозволяю ть
м о ско в-
(Н Т Ш
с л ід в л іч и т и в м іл о з о р -
г а н із о в а н у д о ц . д -р о м В . К у -
б ій о в и ч е м Д е м о г р а ф іч н у В и
ставу, щ о тепер перенесена до
Б е р л ін а , т а м о ж н а б с ю д и в л і-
чити теж археольогічні роз-
копи директора М узею Н ТШ ,
д о ц . д -р а Я . П а с т е р н а к а в о -
колицях Галича
з
ц ін н и м и
в н а х ід к а м и .-
Н а с в о ї ф іџ а н с о в і с п р о м о ж -
ності НТШ
виконало незви-
чайно багатої
Інш і наукові середовищ а у
Л ь в о в і, я к Н а ц іо н а л ь н и й М у -
зе й ,
Б о го сло вське
Н аукове
Т -в о в и я в и л и т е ж н е м а л у ` а ќ
тиність. О станнє зорґанізува
л о ц и к л ь п о п у л я р н о -н а у к о в и х
„а к а д е м іч н и х в е ч о р ів ", п о ш и -
рю ю чи
сво ю
д ія л ь н іс т ь н е
т іл ь к и н а Л ь в ів , а л е й н а б іл ь -
ш і п о з а л ь в ів с ь к і м іс т а т а -
н и с л а в ів , С т р и й , П е р е м и ш л ь й
ін .).
В елику
п о п у л я р н о -н а у к о в у
в и д а в н и ч у д ія л ь н іс т ь д л я ш и -
р о к и х м а с п о в е л а в м и н у л ім
р о ц і „П р о с в іт а "; д е я к і її в и -
д а н я , я к н а п р . В . К у б ій о в и
ч а „Т е р и т о р ія й л ю д н іс т ь у
країнських земель" є незви
ч а й н о ц ін н е н а д б а н н я н е т іл ь
к и в н а ш ій п о п у л я р н о -н а у к о
в ій л іт е р а т у р і.
Коли ми при
п оп улярн о-
наукових виданнях, то не мо-
жемо промовчати двох важ-
них книжок, щ о заверш илися
д р у к о м у 1935 р о ц і ; ц е : У к р а -
їн с ь к а З а г а л ь н а , Е н и ц к л ь о п е -
д ія „К н и г а З н а н н я " т а „В е -
л и к а Іс т о р ія У к р а їн и ", в и д а н -
н я І. Т и к т о р а .
Поза Львовом
на ЗУЗ із
п р о в ін ц іо н а л ь н и х н а у к о в и х о -
середків назвем о два: Ж овк-
в у із її „З а п и с к а м и Ч С В В " т а
С а м б ір із й о г о Т -в о м „Б о й к ів -
щ и н а ". О с т а н н я м о ж е п о х в а -
ли ти ся
н езви чай н о
вели ко ю
р у х л и в іс т ю
завдяк и
м о р аль-
н о м у та^ м а т е р ія л ь н о м у м е ц е -
н а т о р с т в у г о л о в и Т -в а , д -р а
В .К о б іл ь н и к а . З а о с т а н н ій р ік
Е кзеку ти ва
„Д н я
У к р а їн -
с ь к и х Н а ц іо н а л іс т ів " п о с л ід о в -
но приготовляється до цього
в и д а л о Т -в о „Б о й к ів щ и н а " д в а ^в я т а , щ о м а є в ід б у т и с я з а х о -
т о м и (V., VI.) с в о г о о р г а н у
„Л іт о п и с Б о й к ів Щ и н и ", о р г а -
н із у в а л о н а у к о в і- е к с к у р с ії т а
п е р е в е л о н а й б іл ь ш у й н а й к р а -
щ у з б ір к у т о п о г р а ф іч н и х м а -
т е р ія л ів
із
сво єї
о б ласти
о й к ів щ и н а ). П р о ін ш і о с я -
ги цього Т-ва ми своєчасно
ін ф о р м у в а л и ч и т а ч а н а с т о -
р ін к а х „Н о в о г о Ч а с у ".
Н а З а к а р п а т т і у к р а їн с ь к е н а -
укове ж иття зосередж ується в
у ж г о р о д с ь к ій „П р о с в іт і", щ о
в и д а є с в ій р іч н и к : „Н а у к о в и й
Зборник" та в новозакладенім
„Е в н о ґр а ф іч н ім
Т о в а р и с т в і",
п р о щ о т е ж у с в о їм ч а с і п и с а -
л о с я в „Н о в о м у Ч а с і".
Н айслабш е виглядаю ть на-
ш і наукові надбання на Бу-
к о в и н і; п р и ч и н и ц ь о г о я в и щ а
звязані з цілістю незавидного
у к р а їн с ь к о г о ж и т т я в Р у м у н ії.
Поза українською
етн о гр а-
ф іч н о ю т е р и т о р іє ю н а п е р ш е
м іс ц е в н а у к о в ій п р а ц і з а м и -
н у л и й р ік в и с у в а є т ь с я У к р а їн -
ськи й
Н ауковий
Інститут у
В а р ш а в і з п р о ф . д -р о м А . Л о -
тоцьким, як директором, та
п роф .д -р о м Р о м а н о м С м а л ь -
С т о ц ь к и м , я к с е к р е т а р е м . К р ім
розпорош уватися наш ому на-ін а у к о в о .д о с л ід н о ї
п р а ц і
п о
О К Р У Ж Н І З Б О Р И Ш Д Д Ш В У . Н . С О Ю З У М ІС Т І
Ф ІЛ Я Д Е Л Ь Ф В 1 О И Ш И ІЏ .:
О т с и м п о в ід о м л я є м о в с іх в ід д іл о в и х у р я д н и к ів м іс т а і Ф і-
л я д е л ь ф ії, Ч е с т е р , В І л м ін ґ т о н , Т р е н т о н , К о т а в іл , ін ік с -
в іл і П о л и ц і, Щ О В Н Е Д ІЛ Ю , Д Н Я 17-г о Т Р А В Н Я 1936,
в г о д и н і п е р ш ій п о п о л у д н і, в У ^а ,н с ь к ,й
лѓ ^^7 о Д рР и
Ф ренклін вулиця,Ф Ілядельф ія,відбудуться О К РУ Ж Н І аьи ги
в с іх в ід д іл о в и х у р я д н и к ів . Н а з б о р а х б у д е г о л . р е к . с е к р .
Дмитро Галичий.Ц іль зборів є порадитися, як приєднувати
молодь до наш ої організації. Також будемо
обго^№ ват
справи для добра організації. П росимо всіх урядників прия-
тн па ці збори.
.`
А н т ін П а ш у ќ , г о л . к о н т р о л ь о р ,
-
Стефан С лободян, гол. радний.
у к о в о м у м о л о д н я к о в і.
З браку
в ід п о в ід н о г о
м а-
т е р ія л ь н о г о в и в ін у в а н я с л а б -
ш е випала в минулому році
н а у к о в о -в и д а в н и ч а д ія л ь н іс т ь
Н Т Ш . П о б іч т о м у „З а п и с о к "