- 'т"- Ь

'1S``Я№ `ЃЇЇ" "ІЙГ- V ';0т,

УКРАЇНСЬКИЙ УРЯДОВИЙ ОРГАН ЗАПОМОГОВОІ ОРГАНІЗАЦІЇ УКРАЇНСЬКИЙ НАРОДНИЙ союа

ТРИ ЦЕНТИ. РІК Х1ЛУ. Ч. 175. Джерзі Ситі, Н. ШгЊрет, 2№ѓ9 ШМ"ІШ; VOL.XfcIV. No. 175. ^ќ^†ПЬу.^ГК^^ьШКГф №їж ""$мш'сття`

ЩЕ ОДНА ДЕМОКРАТИЧНА
НАРАДА
а я 9ЯЄ9ВСЯГ9ЯЄ9ЯВВ9В№

ЗА ДИКТАТУРУ, АЛЕ —
БОГА.
я

Священик д-р Френк Бочмен

=я=ав і . .IIIIHIUIH

ОРГАН ТРОЦЬКОІ^ W O
. СТРАШНІ ТОРТУРИ
в СССР;
СТАРЕНЬКА БАБУСЯ
КРИТИКУЄ АВТА.
. .Старенька бабуся Анна Аєр.
у Бир^інгем, Англія, го`ворив В 49 .ч. „Бюлетину Опози- лен в Атлантиќ Ситі справля,-
ишщ
ВКРАЮ
ВА
ДІТРОЙТ. — Д е м о к р а т и , які не п о г о д ж у ю т ь с я з нагоди відслонення памяп. дії".Троцмсогр лоявилися спск ла CJBOIV 101 ўродини. З деї на- V ЧОРТЌІВ (Галичина); —Українське жіноцтво
з політикою Рузвелта, назначили на 7. серпня в ника ПОЛЯРЛЙМ,'що державами мини комуніста Ділігі, що годи її відвідали репортери Цусить здавати собі справу з того,'ідо діється дов-
Дітройті свою нараду, на якій хочуть надуматися, мусять; правити ті, що керу- довго посидів у брдьщевимь-. та адоптували її про ріжні рі- Крўги. нього й що воно мусить брати активну у-
ких `вязницях'. Ні одна бурдќу чи.. Про авта бубуся сказала,
що далі робити. "До групи незадоволених демокра- ються божими вказівками. То-
ді матимемо правилі дикта- азна'газета-не принесла досі що „може вони й потрібні, а- часть у громадському житті народу й впливати.'на
тів покищо належать': Едмундс, Кольбі, Рід, Ілі і описів аж таких жахливих ле колись люди з кіньми І ВО- його хід, а рівночасно мусить поносити # відйові-
правдоподібно Алфред Смит. Вони розіслали листи тури, бо — божі. Правдивий. страхіть,, як приніс орган
патріотизм вимагає такої диќ- аами були значно щасливіші''. дальність за те, що довкруги нас як нації творить-
до інших демократів і в тих листах зазначуготь, щ о Троцькогр. ЯК там знущають- ся.Так.грворила Мілєна Рудницька, голова „Союзу
політика Рузвелта „прямує д о колективізму, щ о татури. в якій людина мусить ся над вязнямй, як їх торту-
ЦІННІ ЗНАХІДКИ . З XI—XII. Українок" на величнім „Дні Селянки", що ,відбувся
вона натискає на свободу слова н а й в и щ о г о суду бути готова віддати життя за рують, мучать, розстрілюють, 5^ липня 'б. р„ в Чортќові. Свято розпочалося пол.е-
відродження свого народу. ВІКУ.
та що підкопує основи американської конституції". -t - ' доводять до .самовбивств! Ці- вок) Службою Божою, якої вислухали понад три
лігі підчеркує, що все те роб- Празький „Український Тщ- тисячі зібраних. Потім зложили привіти предртав-
ПЛИВАЮЧА АМБАСАДА. ВОДНА ЕЛЄКТРІВНЯ В
ВАШИНГТОН. — Департамент стейту дістав БУЧАЧІ. лять большевики не тільки з день" пише, що підчас розко- цииі. зорганізованого жіноцтва, а само жіноцтво
повідомлення від с в о г о амбасадора в Еспанії, щ о він бувшими буржуями Й інтелі- пів на території Десятинної відбуло дефіляду. До ритмічних вправ стануло по-
Водну елбктрівню в Бучачі гентами, але і з робітниками. церкви в Києві знайдено ба- над 300 молодих дівчат, вбраних у прегарну нарбд-
задумує свою амбасаду умістити на одному к о р а б - почала будувати міська упра- гато ріжних золотих, срібшц, ню ношу. Ціла площа немов зацвила яскравим цві-
лі ѓі, пливаючи з д о в ж есПанського п о б е р е ж ж я , бу- ва при помочі кредиту з Фон- До тих описів в органі Троць- скляних і керамічних речей з
том. У такт пісні,й музики підносились дівочі ра-
де відвідувати ті місця, де є американці, та буде д а - ду праці. Викінчено вже велй- кого можна завважити хіба те, ХІ.—XII. ст. Особливу увагу меца й усміхались радісно сотки-тисячі очей гля-
вати їм поміч, евентуально забирати їх на корабель. кий канал, що тягнеться здовж що ніщо не змінилося в боль-
шевицьких тюрмах від часу, звертає.на себе т. зв. колт дачів. Дуже гарно випала інсценізація подільсько-
Бо в цілій Еспанії кипить від горожанської війни, правого берега Стрипи, а те-
коли Троцький панував над (серга), що виготовлений з го весілля. Цілий час пригравали дві орхестри чи-
пасажирська комунікація зі світом перервана і жит- пер будують великий яр, що СССР, тільки те, що в тюрмах золота і художньо орнаменто- талень „Просвіти". Вечором відбулась у салі СоКо-
тя перебуваючих в Еспанії американців, яких є заставить воду ріки і спрямує появився деякий відсоток вайий емаліею. Дуже цікава ла святочна академіяГЇІро це свято пишуть, що це
кількасот, є поважно загрожене. її до каналу. Добутий тим троцькістів. Та чи Троцький золота діядема, що складаеть- був день краси й величі, день високонапружених
ПРИСПІШУЮТЬ ПОМІЧ У СТЕЙТІ КАНЗАС. спос'обом спад води витво- тепер поступав би інакше? ся з окремих 24 частин. Знай- національних почувань, день, що відчинив очі не
ТОЃНКА (Канзас). — Адміністрація поступу рить силу 260 KM. На укінчен- дено теж ріжні золоті нашив- тільки всьому українському громадянству, але й
праці й адміністрація помоч'і приспішили свою ді- ні є теж турбінова комора і 10 ХВИЛИН СПІЗНИВСЯ. ки, золотий перстень, висячу полякам, ` що жіноцтво українського народу йде
яльність у стейті Канзас, у якому наслідки посухи галя машин, а замовлені по- оловяну печатку, рештки тон- вкупі з.цілим нашим політично-культурним розвит-
трібні машини наспіють s Перед судом у Ряшеві ста- кої золоченої тканини, відли- ком. „День' Селянки" ^акінчив(?я з великим мораль-
даються вже тепер д у ж е гостро відчувати. Адміні-
нув цими днями Ст. Ярош, об- ток сірбла (гривна). З скля- ним і матеріяльнйм успіхом. , ) h
страція помочі вже наділила і : ї2,000 осіб грошевими Варшави і Лодзі з кінцем
липня ц. р. Елєктрівню лу- винувачений у тому, що під- них речей відзначаються ріж-
підмогами. Рівночасно з федеральною підмогою час гри в карти пробив но- ні бранзолєти тонкої й оригі-
губернатор Ландон плянує незалежну стейтову по- стять у рух з початком вере- жем партнера. Сталося й$ вно- нальної роботи. Всі знайдені ЛЯКАЮТЬ ЖИДІВ Ж Р А Ш Ц Я М И .
міч. сня ц. р. Міська управа хоче ЛЬВІВ. — „Газета Польска" розписалася про
поширити електричну сітку на чі з 10. на 11. листопаду А$Щ речі мають велику наукову „протижидівські виступи", яких допустилася „юр- `
АВАНТУРА В ПЕНСИЛВЕНІИСЬЮМ СЕНАТІ. околичні села. . в год. 12.10. 10-мінутове спіз- вартість. ба українців", що була на відпусті в Маняві. Ќа-
, Г Е Р І С Б У ^ ^ Х Ш н с и д в е н і я ) . —г .На ґ а л є р і і . ц е н - нення спричинило теі щр цей жеться ^шй,.сазеті, що ^орба",1 підб-урена „україн-
силвенійськогр стейтового сенату зібрались у біль- учинок, за який'; відповідав ЗА ЗНЕВАГУ ПАРЛЯМЕНТУ. ськими аґітаторами", кинулася на страгани жидів-
ЗАВЗЯТА САМОГУБКА.
шому числі безробітні, щ о б и прислухуватися на- підсудний, не підпав під ам- ських торговців і частніЛо товар розкинула, ча-
рада.м сенату, щ о мав ухвалити гронгі на поміч без- До ставу на кінці вул. нестійний закон. Яроша засу- Суд у Дрогобичі засудив стинно заграбила, а частинно вкинула д о ріки. Вкін-
робітним. Коли сенат протягав з ухвалою і вкінці Львівських Дітей кинулася 23- диди на півтора року вязниці. діяча ППС з Борислава Ста-
хотів відложити наради, безробітні справили де- літня Олена Пакушинська, шу- нісдава Вируше$ського на три ці поліція привернула, порядок. В українських ґазе-
монстрацію. Вони почали гудіти, кричати, тупати каІочи смерти. Побачив це Ро- БИК УБИВ ПАРУБКА. Mjlcani арештуєм те, що він тах нема про це ніякої згадки. „Новий' Час", цере-
даючи' ту „сензацію" за польською газетою, додає,
ногами, домагаючись продовжування нарад та у- ман Кучма з Левандівки, ви- На фільварку Підчащи під на ро.бітничім^вічу в Східниці що колиб так було, то це був `би перший того ро-
хвали $100,000,000 на поміч безробітним. Сенатори тягнув дівчину з води і завів Кутним 23-літній парубок Ян висловився: ‚‚Теперішній сойм ду український виступ на українських землях під
пробували успокоїти їх, одначе це не помагало. її до дому при вул. Кульпар- Дембовський вів на ланцюху і сенат складається з самих Польщею. Бо досі кожний день доносить про такі
Безробітні далі кричали й погрожували, щ о не у- ківській. Одначе врятування бика. Побачивши мамутів; у Польщі є тепер
червону виступи поляків. Часопис подає, що це ворожі нам
ступлять, поки не перейде ухвала помочі. Проте від смерти її зовсім не втіши- хустку на дівчині, бик споло- міліон. д'ітей без школи, отже елементи хотіли би втягнути українців до проти-
сенат не осягнув п о к и щ о ніякого рішення в цій ло. Вона знову втекла з до- шився, вирвався Дембовсько- буде ще, міліон туманів біль- жидівської г погромницької акції, щоби потім всю
справі. му і дальша її доля покищо ше". Кару подарували Вєру-
невідома. ` му і почав за ним гонити! шевсь.кому, на оснраі амнестії. вину звалити за це на український нарід. Українці,
УТОПИВСЯ, ДАЮЧИ ЛЄКЦІЇ ПЛИВАННЯ. Дембовський перескочив пліт, пише часопис, не можуть боротися з жидами таки-
НЮ ОРЛІЕНС. (Луізіяна). — Батько .11-літ- ОСТАНКИ СТАРИННОГО але бик, розваливши пліт, по- ОБЃКРАЛИ ГРОМАДСЬКИЙ ми методами. Про це знає теж добре і свідоме у-
ньої дівчини, Честер Гол, учив свою маленьку донь- біг за ним і врешті надів йо- країнське селянство. Тому не треба дати себе лови-
ПЕРЕМИШЛЯ. УРЯД. ти на провокаційні протижидівські-виступи, аран-
ку пливати. Нагло дівчина почула, що батько її не го на роги і пробив йому
піддержує і що .вона поринає під воду. Вона поча- Підчас робіт лри будові ко- живіт. Опісля розярене звіря До будинку громадського жовані ворожими нам елементами.
ла рятуватися йамаіЖ'іДОЙилася ‚якось до берега. лєктора в Перемишлі відкри- кинуло свою жертву на землю уряду в Зеленій, пов. Надвір- БУДУТЬ РОЗВОДИТИСЬ, АЛЕ ВЖЕ ТІЛЬКИ
Зате батько, який ўчин' її пливати, потонув. При- ли на просторі кільканацятьох і почало топтати ногами. При- на, вломилися злодії й, роз- , СОДЄТ(?ЬКЦ АРИСТОЮрАТІ^.
чиною були мабуть корчі. метрів більщу скількість люд- бігли люди і добули зпід ніг бивши касу, забрали 1,500 зл.
ських костей. Крім того від- бика страшцо змасакрованого сто-34Р тими МОСКЗА (Росія). — Офіційна статистика по-
банкнотами та бі-
ПАРТЮМАНІЯ. крили добре збережений 0X0- трупа Дембовського. дає, що число розводів у СССР зменшилося впро-
льоном. „_
ЛІНКОЛН (Небраска). — Цьогорічні -лрезиді- ронний мур з цегли і каміння. довж останнього часу на 90%. Бідний чоловік не
яльні вибори готові бути дуже напружені і цікаві. Цей мур був колись мабуть „МАЗЕПА" РИЛЕЄВА. може розвестися, бо це получене тепер з великими
РОБІТНИКИ У БАТІ таксами. Зате розводяться вищі урядовці, тощо.
Можна сподіватися Цього по великому числі нових брамою, міста^
політичних партій, що підготовляються до цих ви- Державний літературний муѓ і СТАХАНОВЦ1.
ПО ВїЙСЬКОВрМУ — ЯК ЗА ЦАРАТУ.
борів. На днях була спроба у стейті Небраска ство- БОЛЬШЕВИЦЬКА ДІЯЛЄК- зей у Москві придбав і скоро `Часопис „Злі.н" порівнює за-
рити ще одну партію, звану „фа^)мерсько-робітни- опублікує, в своїх виданнях робітню платню й умовинн МОСКВА. — Померлрго письменника Ѓорного
ТИКА.
чою". Одначе внаслідок замалого числа початко- невідомий ще рукопис, „дека- життя робітника фірми -Батя, пошанувала совєтська влада між іншим тим, що
вих членів, спроба.не вдалася. Після ріжних невдалих спроб, бриста" К. Ф. - Рилєєва. Руко : названо його іменем 22-гу кавалерійську дивізію.
„усуспільнити" майно, побут і пис походить з початку 20- Кліми,.та советського шевця: 'Давніше називано такі дивізії іменами великих кня-
НЕОБЕРЕЖНІСТЬ ЗІ ЗБРОЄЮ. життя громадян, большевики, тих років XIX. ст. і являє.со- стахановця Смстаніна. Кліма зів і т. п.
ГАКЕНСЕК (Ню Джерзі). — Молодий студент були змушені і в місті і 'на бою% закінчений плян драма: за останніх 8 тижнів діставав З ЕСПАНІЇ — КРАЇНИ ТЕРОРУ.
Бернгард маніпулював зД своєю наладованою етріль- селі встановити деякі роди тйчногрЧвору на тему алсиття пересічно 688 кч. тижнево,, ц
той час, як найздібніший^ ста- МАДРИД. —т Урядові звідомлення подають,
бою, коли нагло стрільба випалила і положила тру- приватно^ власности. Тепер -гетьмана Мазепи. Рилєєв за-
московська „Правда" в дов- хановець . дістдє 3^000 рублів що повстанці всюди поносять поразки, та ще льо-
пом його товариша, теж молодого студента, Шліх- думав 10 сцен', за сюжетом,
та. шій статті намагається доказа близьким ПушкіновіЙ '„Пол- місячно. Однак у Зліні покуп- яльні урядові, військові частини заняли місто Толє-
ти, що ця дозволена приват- тавГ', ( на ціна рубля в. порівнанні з `др. Подають далі, що в повстанських частинах жов-
ЗАСУДИЛИ НЕБЕЗПЕЧНОГО БАНДИТА. ._ . покупною ціною корони 1.5 ніри вбив`ають офіцирів, а самі переходять на сто-
СЕЙТ ПОЛ (Мінесота). — Небезпечного аме- на власність не є приватною^ і ' ' '' " '' ` 'г
разів менша. ‚„Злін" доказує^ рон^ уряду. К^омунікат стверджує, що бої дуже крі-
тільки —'особистою! „Не вмер 31 С?РАХУ ПЕРЕД ВІЙНОЮ.
риканського бандита Ал Карпіса суд засудив на до- це на ріжних родах продукт}р ваві. В .бою під сстепоною згинули понад 600 жов-
Данило, а Лолячка задавила".
смертну тюрму. Карпіс, заки його арештували, удо- Тяжко' ‚лриходиться больше- Московські ,Ьвєстія" в#сту- і'так: хліб у СССР дорожчий нірів, а ранених було понад 1,200.
л
стоївся був навіть титулу „суспільного ворог ч. І". вицьким „діялектам" при те- пають з цілою рішучістю про. на.700_проц., свинина на 465
. . $АРЦЕ^ІЬОНА. -— Столиця Катальонії знахо-
його спеціяльністю було схоплювати багаті особи оретичних -виясненнях сталій- ти фінляндського, проекту лі` цроц., шрколяда —. 2,850..про.ц.., . диться в руках лівих. Робітничі лонії контроѓлюють
й опісля жадатгі о купу. '- - ської політики. , і тлкового получення західньої бараболя,— І8р про.ц., молр всю комунікацію. Підозрілих у симпатіях до фа-
НИЩАТЬ НАРКОТИЧНІ РОСТИНИ.
1.1-1.1'
Европи ' з ІЗрветамси^.через ко, -`ѓг- 1,750 проц., білля - - шизму арештують' і розстрілюють. -
БРУКЛИН (Ню Йо'рќ). — Поліцаї повиривали ФіУяягі`дію. Кажуть, що летун- іі45і)ісрроц,,. рдяг^ IJzty ШЩТЇІЧ
сйку`базу в Фінляндії тикори- О б у в й З і , 7 5 М , б Ь :проц.Гия " ^АТИКАН ПРОТЕСТУЄ.
в Бруклині ростину '„марїгуана", з якої можна ви- Городський суд у Варшаві сталаб Німеччина для лекшо- дорожнеча знижує платню ста: , ВАТЙКАН МІСТО. — Офіційний орган Ватика-
робляти наркотики. Цю ростину посіяв хтось на чо- засудив одну молоду адво- хановця пр)іблизнр qa 200 кч. ну взиває ввесь культурний світ до протесту проти
тирьох парцелях, і їх відкрив детектив, що спеці- катку, на гривну 100 зл, за те, го надету на Советй у вилад- місячно^ .Пересічний робітник терору, що захопив Еспанію, а головно Катальойі-
ку війни.
яльно вишколювався для боротьби .з торговцями що вона підчас судової ррз' совєтського промислу виррб- ю. Кажеться, що владу, захоплюють вороги люд-
наркотиків. (ў - ' ` прави прозивала свою проце- ЗПІД ДОЩУ ПО СМЕРТЬ. лде' 190 руб. місячно, учителі скости. , ' ., ,-
ь
ЗАСУДИЛИ ЛІКАРЯ НА 15 МІСЯЦІВ НОРМИ. сову' противницю словами: та професорит 200. py6.v місяч- НІМЕЧЧИНА Т^Ж ПРОТЕСТУЄ,
НЮ ЙОРЌ. — Суд засудив лікаря Абрагама „ха#ко, малпо,' шмато". Пішло У Залізцях,'пов! Зборів, за но, технічні інжиніри . 6Q0— БЕРЛІН. — Німецька амбасада,в Мадриді тіід-
1,000 руб.,,,3лін" пит^є, ^ому несла протест проти терористичних актів у барце-
Бенджаміна з Ню Йорќу на пятнацять місяців за теў з того, що противниця роби` валився муровани`й Дім Гри
совєтська пропаганда при всій
що на спілќу з одним несовісним адвокатом приду-. ла їй злобні завваження. Це гора Матвійкова якраз у мо своїй велемовности засадничо Льоні, звернених проти німців, німецьких орґані-
мували штучні „нещасливі випадки", Щоб, опісля так розлютило`' молоду -адво- ментг; як до середини . забіг зацій і німецьких шкіл. ‚Німецькі консулі з Еспанії
мовчить про платню і заро-
видіставати з асекураііійних компаній гроші. Суд- катку,' що вона на мент за- 7-літніЙ Іван ^МатвійкІв, щоб бітки робітників совє'тських доносять, що комуністи вязнять і розстрілюють иі-
дя назвав цього лікаря „найбільшим шубравцем, я- була параграфи і вхопилася за сховатися перед дощем. Хло- тп'дприємств. мецьких імігрантів, підозрілих у симпатіях до у на-
кого він бачив перед судом вже від довшого часу". вічно жіноцькі „аргументи".. пець згинув під румовищем.: цистів.
 СВОБОДА, СЕРЕДА, 29-го ЛИПНЯ 1936. Ш 175.
лід Цецорою. Тоді сама Поль.
j. . "вУОВОВА" (LEBEETYX
J. fOUKplD 1893
О. С.
СПРАВА П Р О Л И В І В ща звернулася до Петра Коиа`-

'
VkuUHB m i p t p t r published dally except Sundaya an і holiday!
Owe#d by the Ukrainian National Association, Ua, ч
tt 81-g3 Oran^^trtat, Jtney City, H. J. .
КЛОПІТ З СЕЛОМ -
(Стара українська політична проблема).
шевича Сагайдачного з Про-
ханням допомоги й коза-
Edited by Editorial Committee. - ки побили турків, ратуючи
чі над берегом Чорного моря, Польщу від смертельної ' за-
Шли й ц 4 Ояаа Mall Matter at the Pott Office ol Jeresy Ctty, M. J. Сталін думав, що йому уда- Здається, тішитися повинніб Недавно закінчилася в Швай- грози. Турки, які громили пи-
on Carcm 30, 1911 under the Act Of March 8, 1875 лося стати Колюмбом росій-. колхози, що їм признано пра- царії, в місті Монтре, міжна- себто в.пер'шу' чергу наших черзі всі південно-европейські
A coptod for mailing at apeclal rat# of postage provided for in Section ПОЗ сьќого життя. Він ўроїв собі, во вічного володіння своєю родня конференція у справі земель і нашого населення.
of the Act of October 3, 1917, authorized July 31, 1918. j народи й фактично були непо-
що, запроваджуючи колєкти- землею, що усталені їх грани- проливів, себто в справі спо- бідймі, мусіди уступатися
За Чорне море.
За оголошення редакція не відповідає. візацію в хліборобоѓві,- він ці. Але втіх$, нема f^ межеві лучення Чорного моря з мо- тільки перед одинокою Ўкраї-
=2=} раз Й#'все раадязав;'.прокляте знаки між ^колгоспами „ни-^ рем Середземним^ ‚отжчсв Со- Знаємо, що, коли тільки під ною. Наше козацтво цілком не
ЇМ- .Свобода": BErgen 4-0237. _ Тех У. Н. Союза: BErgen 4-1016. аграрне'питання. Те питання, щать хулігани", як 'Ля"кб-' ветами. ОтжеЃ' порушено`. Ьш і кінець першого тисячеліття кулилося перед Туреччиною й
44)807.
об яке ломив 'собі йуби нео- нічно повідомляють больше- найстаршу українську полі- христіянської ери перейшла й не поступалося їй. Навпаки —
За кожду аміну адреси, платиться 10 центів. дин російський режім. вицькі кореспонденти. тичну проблему. Тільки що менш-більш закінчилася попе-
воно постійно було в наступі
t Кавадн належить посилаѓв гроші лише на т. зв. Foreign Money Order. Треба признати, що разом з Все, що пишуть газети про при вирішуванні цеі, такої редня мандрівка ріжних диких на неї, шукаючи ворога а
ним неодин думав таксамо.. „досягнення'^ колхозів — є важної справи не було можно- азійських племен, які з гирла самому його центрі, себто в
Адреса: "SVOdODA", P. О. BOX 346, JERSEY CITY,' N. J. Скупі звістки, що надбігають звичайна буйда. Бо майже сти забрати слово, й україн- між Каспієм' і надволжагіським Царгороді. Козацькі байдаки,
^ з СССР. доводять, що потіха завше по такім ‚‚оптимістич- ському народові. На тему ва- низом, немов на сцену раз- ця наша середновічня фльота,
Сталіна була — щонайменше HIM дописі про той чи інший ги цеї справи помістив д-р враз впадали на наші півден- нераз підпливала під мури
ЛАНДОН І РОБІТНИЧА СПРАВА передчасна. взірцевий колхоз, — іде при-
Павло Лисяк у львівському ні, саме надчорноморські зем-
Відомостей про врожай ми- мітка: „Такрх. колхозів, як „Новому Часі" статтю під по. лі, а зокрема: мандрівка кіме- руючи його, або на другий
Царгоорду, нищачи й плюнд-
Хто читає ам'ериканські, часописи, цей мусів нулого рбку — не оголошено. наш, `є в районі один, або вищим наголсівком. Цю стат- рійців, скитів, сарматів, ґо- беріг Чорного моря, до Кафц
завважити, що з усіх справ, які порушив Ландон, Чи „колхози" сповнили нало- два". тю оСьтут передаємо. тів, гўнів, болгарів, аварів, хо- й ін. Історичні пісні нашою
Або: „Наш колхоз най-
релубликанський кандидат на президента, у своїй, жене на них завдання, — не кращий, а поруч з ним самі зарів, угрів, печенігів і полов народу й взагалі ціла наша
останній промові, найбільше обговорюють його відомо. Відомо лише, що як відсталі, яких урожай удвоє , Пррливи — ключ до Чорного ців, а вкупі з тим сконсоліду- тодішня усна словесність є
погляд на робітничу справу. Та саме в цій, такій скінчилася „хлібозаготовка" менший як в нас" і ін. моря. валися наші первісні племена в найкращим ламятником тієї
важній справі Ландон виявив себе найслабшим. Це — не скрізь була дозволена Незадоволене село і з розмі- З географічної точки погля- першу київську державу, — нашої боротьби. Право пану-
завважують самі републиканці й кажуть, що вже вілвна торговля збіжжям; що рУ платну яиу держава вста- ду — Чорне море є тільки ве- заразже почали наші київські вання над північним^ берега.
сама ця промова буде причиною, що багато робіт- кќількість тяглої худоби на новлюе примусово . за відбн- ликим заливом Середземного князі й королі кріваві битви за ми `Чорного моря, а тимсамим
ників відхиляться від голосування за Ландона 'як селі знову зменшилась (з бра ране збіжжя. Незадоволене о- моря, злучене з останнім ву- Чорне море. Олег вславився й проливів здобув наш нарід
будучого президента.. ќу корму) та що влада була соблив.о репері ‚доли в .містах зенькою як нитка проливів: щасливим походом на Візан не тільки силою факту, що ця
Ландон заявляється назагал за якнайшир- змушена —ез своїх запасів —- знесено 'картки на хліб і ціна від Чорного моря — Босфору, тію, який закінчився двома область є природнім і спо-
ші права робітника, коли йде про право робітника уділити позички зерном — йогб підскочила вгору. а від Середземного моря договорами (907 і 911) з Гре_ конвічним тереном нашого
себе організувати. Він каже, що робітник може на- майже всім „републикам", У- .Ентузіязм у праці сколєкти. Дарданелів, котрі в середині ками дуже вигідними для національного розселення, але
лежати до будьякої юнії, без огляду на те, чи цо країни не виключаючи. розливаються в трохи ширше нас. Олегів наступник Ігор тея й своєю кровю, якою ці землі
компанічна юнія, чи вона професійна, чи промисло- Як давніше були „саботаж- візованого хлібораба? Звідки море. Мармара. Хто має в ру. ходив на Царгород (941) й в дійснім цього слова значін-
ва. Він є за те, щоб ніхто не смів змушувати робіт- ники", так тепер появилися на він нин
може взят'ися, коли селя- заключне новий договір
знає, що скількиб він не ках оці проливи — має ключ Греками. Ольга навіть їздила в ню цросякли до самого споду.
ника належати до певної юнії, й це є виразно під- Селі якісь „чужаки", які цьку- старався, скількиб не сіяв, — до цілого Чорного моря, яке гості до Царгородў й .таќймі і Росія,. іщь обняла владу над
креслене в републиканській плятформі. ють, а часом, — як доносять
львину частину врожаю забе- може ' герметично замкнути, цими областями після розруй-
Ці заяви Ландона являються великою небезпе-` совєтські часописи — і заби- ре „держави", лишаючи йому немов пляшку корком і не пу чином навязала перші релігій нування Запорозької Січи u
кою для справи організації робітників у дійсні ро- вають сільських „стаханов- стільки, щоб лише жив пів- стити з Чорного моря на світ но - культурні звязки : 1775 році, зараз-же перебрала
бітничі юнії, що булиб ведені й контрольовані ро- ців"; а підпомагає тим #
„чужа.
голодно... ' жадного корабля. ' А морські грецьким світом. Святослав І як свою, оцю стару нашу по-
бітниками. Бо практика виказує, що саме такі го- кам", що борються з агента-
Не маючи найпрймітивнішої шляхи — це найбільш при- Хоробрий, котрий ціле життя літику й повела її далі. Про.
лословні заяви допомагають на ділі фабрикантам ми совєтського уряду на селі, спонуки до праці, — новий родні й найсвобідніші шляхи воював з усіми сусідами на- довж 19-го століття Росія по-
відстрашувати робітників вгд членства в робітни- — „відстала верства серед раб колхозний большевиків— міжнародньої лучби. На мо- ших земель, під кінець свого стійно змагала до захоплення
чих юніях, а затягати їх зате до юній, контрольо- колхозників". Яка велика ця боліє лінюхувати. Газети бід- рях нема гостинців і нема панування ходив походом на Царгородў, бо туди йшов
ваних фабрикантами. Ми певні, що Ландон ще вер- верства — газети не згаду- каються, що звичайний кол- меж. Моря обливають усі кон_ дунайських болгарів, котрих найдогідніший шлях, яким Ро-
неться у пізніших промовах до цього питання. Та ють... Трівожні вістки прихо- хозник — не „кулак" і не са- тиненти земського . ґльобу розбив, опановуючи східню сія „теплим морем" могла
факт є, що те, що він тепер сказав, зробило серед дять і про М. Т. С. (машино- ботажник, — просто не хоче Морем можна доплисти до Болгарію. Він теж заклюнив найшвидче й найпевніше вн-
робітництва дуже неприхильне для нього вражін- тракторні стації), через які працювати... найдальших закутин землі, договір з грецькою Візантією. добутися зі замкненого чор-
ня. й інакше бути не може. Та неприхильність зро- колхозне збіжжя плине в со- можна до них завозити вся- За Володимира Вел. наші номорського басейну — на
стає ще й через те, що „Лейборс Нон-Партізан Ліг" ветські шпихлірі. Газети повні Не Хоче працювати на ту кий крам і там його позбува. предки приймають з Византі широкий світ. Тому Росія па.
представляє Ландона як -‚‚страйколома" і ворога відомостей про непорядок в рейшла кліку, яка вогнем і мечем пе- ти та звідтам привозити назад христіянську віру й через' те тронувала всім визвольним
робітництва. Вона представляє Ландона як того, МТС, про те, що колхози хо- пб селах і скорила усяку сировину. На морях — входять у велику сімю Христі. змаганням; південних словян і
що є за „отверту шапу". Вона пригадує, що в трав- вають перед ними, отже „пе- його `політично новій владі. кожен корабель „свій пан". янських народів східнього об в теорії т. зв. словянофільства
ні цього року Ландон як губернатор пішов на услу- ред державою" сотки і тисячі Як бачимо, скорене політич. Ніхто тут другому „не заоре ряду. За Ярослава Мудрого Аксакова, Достоєвського й
ги власників оловяних копалень і дав їм військо на сотнарів збіжжя. Комісії з М. мічно. но село не піддалося еконо- межі" й не `наражується на по- відбувається останній похід інших, сформулувала клич у-
те, щоб спроваджували неюнійних робітників, щоб Т. С. їздять по селах, щоби Спосіб іВодо, мститься на свій зов за „нарушення в иосідан- Русі на Царгород, після чого ґрунтування в Царгороді дру-
бе.нову тиранію по ню". Тому кожен нарід уже з у звязку з татарським лихо- гого Рим^у, з його зовнішннм
тим чином допомогти зломити страйк юнійних ро- встановити високість урожаю;
бітників, що боролися 'проти „повільної смерти" з тими комісіями селяни ВЄ- найболючішому місці: по ки- природи самої річи силкуєть-
літтям і упадком київської,- а символом: царгородською свя-
дуть уперту і невсипущу бо- шені.
— силікози, себто хвороби, що з'їдала їм легені. Лі- ся добитися до морського бе- згодом . 'галицькЬ-вояодимир- тою Софією. ,
ґа закидає Ландонові, що він як губернатор не ру- ротьбу: бо чим івищий вста- СССР бідніє, економічно і рега й звідси промостити со- ської держави — наці гін до
шив навіть пальцемі.ДЦоб перейшов закон про мі- новлено врожай, тим більше фінансово, а завдяки цьому бі вільний шлях у світ. Таке моря потахає аж до менту, Ріжні Інтереси.
німальну заплату за жіночу, і дитячу працю. Ландон збіжжя треба віддати „держа- підупадає і його світове зна- змагання було й у нашого коли на арену нашої історії
не рахується навіть з робітничою вимогою восьми- ві". Часописи ревуть на cnoJ чіння. І гостріші стають апе- народу від світанку його істо- виступає українська козачми- В цьому пункті зустрілися
годинного дня праці, а департамент праці його лох, що колхози встановля- тити Німеччини і Японії. Село рії аж до останніх днів його на, себто менш-більш до по. політичні змагання' всіх вели-
стейту (Кензас) визнає і 12-годинний день праці. ють двічі меншу високість бере зненавиджений режім незалежности. Ба - - більше. І ловини 15-го століття. ких народів Европи. Англія не
Ландон виконує теж публичні роботи при помочі врожаю, ніж комісії МТС. „ізмором", виголоджуванням. переємники нашої державно-
Міжтим паде між ударами
могла дозволити, з-уваги на
вязнїв, а це теж є проти робітничого інтересу. Ось Не поміг навіть сталінський З великими для себе втра- національної области: царська завойовницьких турків, котрі своє панування над Серсдзем-
це є закиди, які тепер підносять проти Ландона з закон про признання колхо- тами, але й з ще більшими для Росія та сучасний совєтський з глибини Азії підійшли аж до ним морем, щоб Росія захо-
робітничого боку. Робіт'никам треба про це знати зам на вічні часи — їх землі, большевизму. Аграрної проб- Союз — теж у цій справі не берегів Середземного моря, в пила в свої руки Царгород і
і треба слідити за тим, які Ландон дасть щодо цих ні про „пріусадебні участќи", лєми Сталін не розвязав. Але ведуть іншої політики, тільки 1453-му році Царгород,' а з проливи, отже тому за плечм-
закидів вияснення, і які дасть запевнення щодо бо не має чим обррбляти їх не треба забувати, що і царат політику, яка є випливом ін- ним і стара візантійська дер- ма „хв-рого чолоѓіка" цебто
цього, щоб та „робітнича свобода", про я#ў він го- селянин. Трапляються масові впав головно _ тому, що не тересів цих земель і цього на- жава. Турки переносять ск?ди старої султанської Туреччини
ворить, була — в інтересі робітника. втечі з колхозів. розвязав цеї проблеми... селсння, котре живе від ПІВНО- столицю своєї держави і йдуті. — послідовно всі ці російські
далі походом — на ввесь Бал- змагання перехрещувала. Як
А так! мусів їхати. канський півострів, котрий за-1 суперник Росії виступила Ні-
Алькіо. виноград, а кріслате гилля собі гроші на дорогу.
Жінка переплакала цілі два фігових дерев тяжкі від со- — Щож, мамо, нічого не войовують та посуваються над меччина,. яка провідним кли-
„БАТЬКО В А М Е Р И Ц І " дні. Жах проймав її, як поду- лодких овочів. Діти не розу- ч)ти про вашого?
мала, що може приключитися. міли, що їм оповідали пташ_ Жінка збентежилася. Запе- часно поширюють вони свої
Дунай під самий Відень. Одно- чем сво'єї' політики вчинила
здійснення гаѓяну: Берлін —
Багдад. В світовій війні вда-
(З фінляндського). Боялася за чоловіка та за ді- ки, одначе здогадувалися, що речити булоб нерозумно; по- волідіння на область гирла
лося центральним державам
Як багато іншим селянам і — давала все невиразну відпо- тей. Та сльози осушув'ала дум- то щось радісне чим треба ра твердити, моглоб бути небез- Дунаю, Молдавію й Волощи. притягнути на свій бік Туреч-
І
хуторянам із Варесляітц Мі- відь. ка про доляри. Навіть -діти діти, тому тішилися, скакали печно. „, ну та таким чином входять у
чину й Г)олгарію, а після роз-
кові також прийшло до голо- Вкінці прийшов день роз- мріяли про них та розповіда- та плескали в худенькі долоні — Якось цими ласамк він не... контакт з Україною. биття Сербії — частина тієї
ви поїхати до Америки. Дум- луки, жінка `від самого ранку ли по селі: — А може ластівки бачили — А то драб! Коли скоро ' Козаччина у великій частині лінії: Берлін—Багдад, і то най-
ка ця вчепилася вперто, вќінѓ заливалася сльозами. „Тато пришле нам амери- та ѓа? — ѓпиталася середуща грошей не пришле, то продам
виросла в боротьбі з турками, важпіша, опинилася в німець-
ці з початком зими зовсім за- — Не плач, — сказав Міко, канські дукати, могтимемо на- дівчинка. вашу хату, тай той шматок що панували в Царгороді й ких руках. Зате держави Ан-
володіла ним. Не була то мрія, — як Бог дасть, що мені по- купити собі добрих річей". — Коби то можна` напевно землі. Так годіл над проливами, та татарами, танти обіцяли Росії.#на випа-
з якою людина носиться," а щастить, то вернуся до тебе! знати? — прдумало найстар- Жінці заперло дух із жаху, що панували в Криму й над док побіди в війні, віддачу їй
;
наче жадоба, що не давала — Так, а всеж... Зпочатку Міко часто писав. ше з дітей, а ці слова піддали сама не знала, що сказати. областями т. зв. Золотої Ор- Царгородў з запіллям і про-
хвилини спокою. Здавалося — А всеж що? Подеколи прислав теж і трохи наймолодшому думку про Полекшало їй щойно тоді, як
йому, іцо золоті гори знайде Чоловік відчув недовіря в грошей, а за кожним разом о- батька, якого вже не міг тя- сусід дав,себе впросити й обі- Ди. Дуже часто інтерес поль- ливів.
в Америці, що там вкінці знай- її голосі, та щойно, як проща- біцював прислати ської держави, в склад якої,
пізніше мити. — А чи WTO був дуже цяв, що зажде до весни. головно до Хмельницького, По світовій війні.
де щастя, якого люди дарему лисй, жінка кинулася йому на більше. Тимчасом було це ду- сильний? — Певно, сказало Прийшла осінь. , формально входили наші ко-
не шукають споконвіку. шию! же мало. найстарше. Мати щораз частіше плака. зацькі області, був тотожний- Але сталось інакше. Вибух
Зпочатку скривав цю дум- — Не забудьте мене, тату — Літа минули. Листи прихо- — Коби то тато вернувся... ла. Непевність, що в ній знай- з нашими інтересами й Поль- російської революції й про-
ку. Та раз, як його жінка, віч- заридала, `)Ламятайте про діти. дили щораз рідше, гроші май- —, почало знову середуще. шлася, відбивалася в серди- ща послугувалася козаччиною грана центральних держав ціл
но зажурена, жалілася, що — Я 'мав би забути? Що же ніколи. Міко писав, що ча- Та від батька все ще не бу- тих словах, із якими зверта- ком змінили положення. Евро
д.'и.' власних політичних цілей. пейська частина Туреччини о
„нужди хіба не буде", Міко не вам, мамо^в голові? Годі таке си щораз гірші, що розхору- ло ніякої вістки. лася до дітей. Діти залякані Дуже часто -г-- козацька полі-
міг здержатися та сказав: і про мене думати! вався та мусів узятися до ' Тимчасом зазеленілося дов- ховалися радо в найтісніший пинилася в ^руках „союзниш-
тика у відношенні до Туреч. коГ' Греції, а Царгород в ру-
— Власне, що буде, як на І — Не буду, вже не буду, та- лекшої праці. Одначе не лере- кола хатини, цвітќи зацвіли в куток хати, за комином.
весну поїду ``до Америки! ту. Одначе^ світ лихий..., а я ставав обіцювати, що треба лісі. Мати скопала камінистий — Коли батько ніколи до чини була Поль'щі не На руку ках „міжаліянтської" Комісії
й вмотувала її у війни з Ту-
— Поїдеш? — викликнула тут сама лишаюся з троїчко ще трохи підіждати, а буде ку^сень землі, засадила з діть- дому не вернеться... — про- реччиною Але назагал козаць- а саме: в руках Англії. Туреч-
жінка, а очі її якось дивно за- дрібними дітьми. Поле застав` 1
краші." ,' ';, ` -„ гЛ ми бараболі, а весняне сЬняш-. шептало одн$кхіц ДЙ чина подалася вглиб Малої'
ч : ка політика у відношенню до Азії, де Ќемаль Паша швид-
іскрилися. Чи то була радість, лене....на дор'огу... негнів 4'йте . М.ати щораз більше ‚жури- не проміння засмалило їх, блі- — Таж до дом^і -т^ідхопи-
ся, та мене такий туск схопив! денькі личка. Туреччини була цілком""само- ко переорганізував і пішовши
чи зчудування? ' ' 0' Чіл 'і - -'Я як` ло друге. стійною українською поЛіти- побідним походом на греків
Від того дня не нарікала Міко хотів їй гостро відпо- лась, а хліба було щораз мен- Матері стало лекше на серці. — А коли батько має іншу
кою, яка на польську держав- — прогнав їх з Малої Азії й
вже більше. Мала лише біль- вісти, - одначе зараз злагіднів, ше. ' Сонце було^таке яскраве, що жінку!
ший пошанівок для чоловіка жінка що-сили притулилася до v., - ` і ' #. ну політику не оглядалася, а
здавалося навіть будуччину Діти не розуміли добре, що по свойому змісту не була ні. назад ‚відібрав Царгород. Та
та була далеко уважливіша, нього та не хотіла пустити Пять літ минуло, відколи МІ- розяснює та кидає в неї-про- це значить, `коли по селі стали столиці нової Туреччини Ке-
ніж давніше. його. Потім брав діти на ру- ко вимандрував до Америки, чим іншим,- тільки продовжу- маЛь Паша вже не переніс з
мінь' надії. говорити, що батько там уже
На весну дійсно прийшло ки, цілував їх по черзі та три роки, відколи не, давав Розвісила на тині чоловіків певно має іншу жінку. Колиж ванням віковічної боротьби Анкари до старого Царгородў
до подорожЌ Міко заставив знову приголублював жінку... про себе ніякої чутки. України з азійським степом, чи Наќ Стамбулу, бо міжтим
кожушок, футряну шапку й бачили, що мамі очі не виси.
свій ґрунт, щоби мати гроші Далебі... Мінові ніколи ій че- Прийшла, весна. боротьби за опанування бере- взагалі знищив він усе, що
решту одіння:І„Як вернеться хаіоть із сліз, відчували ін-
на дорогу. ` рез голову не перейшло, щоби Ластівки прилетіли з ви- гів Чорного моря й проливів. пахло старою Туречч`иною й
до дому? побачить, що цн про стииктовно, що батько дуж;Є-
. Чим ближче було до виїзду, так тяжко було прощатися зі рею, пара^їх в'иліпила гніздеч- нього не забули, та що міль не дуже недобрий, щ'о мамі дуже Але не треба забувати, що`то- було причиною її упадку.
жінка ставала щораз більше своїми. Коби тільки булск де ко Під стріхою низької хати в поїв' Його, річей". дішніЧурки — це була жах- ЦартороД всежтаки зали,
тяжко та вони дуже голодні... лива сила, перед якою трем
задумана. Та на журливи'й за- взяти роботу, не кидав би їх Вареслягті. Що дня щебетали Саме'тоді ‚надійшов госпо А про батька не було ніякої тів увесь світ. У 1620 р. турки шився, з огляду' на проливи.
рит чоловіка: „ЩеЃ з тобою?" напевно! вони дітям про гарні врожай- дуже важним центром, в якім
а
ні країни півдня, де достигає Д Рі в якого Міко позич'ив був вістки! розгромили польську армію перехрещуються політичні ін`
, ' ' ' " `"
 Ч. 175. З
тсреси ріжних європейських
народів. В севрському догово-
рі Туреччина зобовязалаСя.
ГОЛОСИ ЧИТАЧІВ
знищити всі укріплення, які
мала в проливах, а самі про ЖЕРТВА ВІ№ЦІ І ЛЯЦЬКИХ
V: ЗНУЩАНЬ.
лнви вчинити вільними й не-
втральними. Антанта не__могла Дня 19. липня помер у дійт-
забути, скільки жертв кошту- ройтській санаторії бувший
вала 'й' крівава експедиція на Український Січовий Стрілець
Ґалліполі. Росії на всіх мнро. — Петро Гіршій. Попрощала
них конференціях взагалі не його громада наших націона-
було, отже й тут Англія мала лістів як вірного сина нашого, ^Вїн^в`крівавих'потах і сльозах, купався,
найвигіднішу в світі позицію. народу і борця за кращу до.
Ллє за останніх 20 літ ново лю рідної землі.
енної політики — відносини Покійний перебув шість мі-
знову до грунту перемінилися'. сяців'у ляцькім полоні в Бе-
Советський (Іоюз знову ввій- рестю Литовськім. А, як відо-
ціов до „концерту" европей- мо, мало є таких, що вийшли з
ських держав, а Туреччина, я- цеї тюрми живими. А ті, що
ка знаходиться у тісному сою- вийшли на волю, осталися ка-
зі з большевиками, теж силь. ліками на ціле життя. Забрала
но сконсолідувалася й окріп- ця неволя і здоровля Покій-
ла. Одночасно через ніч виріс ному.
для Англії новий поважний су- Прибув він до Злучених
перник на Середземному морі Держав в 1921 р. і працював у
— Італія. Все те дало Туреч- Дітройті в фабриці, а вечора-
чині змогу підняти питання ми ходив до школи. Та здо.
про ревізію постанов севр- ровля його підупадало й він
ського договору щодо проли- був змушений виїхати до Ко
вів у міжнародньому масшта лорадо, щоб лікуватись. В мі-
сті Денвер перебував наш гро-
бі. '
Туреччина знову хоче бути мадянин Бойко й він допоміг
„воротарем" проливів. Хоче Покійному в лікуванню, теж :
їх наново укріпити й у війні фінансово. Започатковані- в
мати право перепускати через Берестю сухоти вимагали
них тільки „союзницькі" воєн- ликого піклування, а на це не
СВОБОДА, СЕРЕДА, 29-го ЛИПНЯ 1936;
М. Костишнн.
НАЙМИТ КПИМ
(Казка).
Раз склалося чудо, яких в світі мало,
Як з наймита Клима став багатий пан.
Та лише до панства йому бракувало
Вимог, що жадає характерний стан.
Жив собі в розкошах,' гордо підсміхався,
Дарма, що колись він сам іў наймах був. `
'Про скдррні буденні мов зрвфї. не чув.
Чужа' кровавиця розпирала боки,
Не зважав на сльози, що в кривдах текли.
Він топтав й без серця робив нові кроки,
Що в його жадобі так страшно пекли.
Ось, бач, була в нього загарбана нивка,
Що то він на неї багато числив,
Однак його гризла убита стежинка,
Що йшла через нивку й нею люд ходив.
Оце його гризла захланність мізерна,
Він хтів доказати свій жорстокий ум,"
Ним заволоділа льогіка модерна,
Виставив себе він на сміх і на глум.
От він видав наказ стежинку закрити.
Цей наказ був строгий, дивний і чудний,
201 НАИПОПУЛЯРНІШИХ УКРАЇНСЬКИХ НАРОДНІХ ПІСЕНЬ,
ЗІБРАНИХ В ОДНІЙ ГАРНО ОПРАВЛЕНІЙ КНИЖЦІ.
ве- "" Andantino doloroso.
Що ніхто не сміє ногою вступити,
, Бо зараз упаде трупом неживий. .
Та разу одного стежинкою цею
Йшов дідусь старенький' й бучком під
{пиравсь, .
Пан за ним в погоню жене четвірнею, .
`ф ^острові. Населення островараджею.
Як дігнав, сердило, його поспитавсь t ...,
„Як смієш; ледарю, мій приказ ломаіги?
Ти не чув про строгість, що у ній було?"
„Чув, ласкавий пане. Я звик обминати,
Як бачу де тичку, віхоть, помело!
„Тоді знаю певно: власник зборрняе.
Тут же на стежинці ніщо не стоїть...'
Дивно, яким дивом тут пан збороняе,
Знаю цю стежинку вільну з давніх літ".
Пан люто поглянув з злобою страшного)
Обтер він захланно суворе чоло
І крикнув: Ледарю! Знай, як я тут стою,
Значить: немов тичка, віхоть помело.
„Так!? Даруйтеж, пане", старець відізвався,
„Я думав, що сплетні шепчуть у селі
Про силу і мудрість... Я переконався,
Що у вас, як в тичці, віхтю й помелі.
4 Зі }бігкії
Hjpo.1HJ ПІСМ.
Дм. Анд(хѓкЧ
НЕВІДОМІ КОРОЛІ
Невідомі королі — так, в і життям великого пана. Тому
такі. Тому 70 літ розбився ко- 40 літ помер він у місті Во-
рабель недалеко Малайських ґера (провінція Павія). Ще й
островів. Вся залога затонула. сьогодні нарід розповідає, со-
Урятувався дише шотландець бі ріжні перекази про кравець-
Меќ` Гендерсон на кокосовому кого челядника, що був мага-
жило тоді щасливо, не знало, і в Европі є невідоме коро-
що це таке цивілізація.. Ген- лівство. Бо хто знає щось
дерсон зумів здобути довіря про королівство Таволяра? А
туземців і ще не минув рік, таке королівство є недалеко
як його вибрали королем о- Сардинії. Це остріве^ іцо
стцова. При коронуванні при- вже 80 літ має власну дина-
брав Гендерсон імя Сідней І., стію. Щоправда, цей острі-
казав себе звати „королівсько- вець має всього 800 мешкан-
ю. величністю" та став зазна ців, самих пастухів і рибалок,
йомлювати своїх підданих зі одначе їх король такий самий
здобутками цивілізації. Ходив суверен, як інші королі, та на-
у походи за добичю, зорґані- віть Італія шанує права того
зував „новітнє" військо. Його короля. '
династія скоро закріпилася. Цікава історія тієї династії.
Після 5-літнього володіння Тому ПО літ поселився якийсь
Сідней І. оженився з дочкою Джузепе Бартельомі з Корси-
малайського ватажка племени, ки на цей тоді безлюдний о-
небаром "Народився наслідник стрівець. За ним пішли кіль-
престола. Той наслідник пре- ка рибалок і пастухів і острі-
стола студіював у Лондоні та вець небаром мав уже 200
Оксфорді, а як Сідней І. по- мешканців. У тих часах на Та-,
мер, заняв престіл по батькові волярі був патріярхальний ре-
як Сідней II. Так то йому вда- жім. Кожночасного голову ро-
лося оснувати династію, хоч і дини Бартельомі мешканці
невідому. слухали без спротивў. Тому 80

мі ѓі торговельні кораблі, а було засобів. В Денвер пере Італієць Паольо Соляролі літ Джузепів син Карльо про-
„ворожих`" не пускати. За пле- бував Покійний у шпиталі був звичайним кравецьким чс- голосив острівець королів-
чима Туреччини без сумніву приблизно рік, а потім пере_ лядником у Піємонті. Одного CVBOM. Отже проголосив- себе
стоїть советський Союз, ЯКИЙ везли його до дітройтської са- дня він рішився на щось не- Карлом'-і., а-тодішній король
сьогодні попирає турецьку наторії, де й помер. Похорон- буАенне. Помандрував до Ін. Сардинії, Карло Альберт, на-
політику. Большевицька чор- ний день був днем робучим. дії, до Сардану. Було то в дав йому титул „його, коро-
номорська фльота мала би Проте було багато учасників Всі ті пісні уложили на фортепян наші славні музики: Д. Січинський 1855. році. У Сардані Паольо лівської величности".
таким чином повну свободу похорону, що було доказом, і С. Людкевич. Кожна пісня має мельодію у верхнім голосі, отже всі 201 пісень став кравцем магараджі. Був
рухів, що для большевнків '.-. що Покійного шанували як можна співати або грати на якімнебудь інструменті. щасливий. Та хотів іще біль-
справою першорядного зна- людину чесну і патріотичну. ших здобутків. Постановив ЗБІРНЕ ВИДАННЯ ТВОРІВ
Данило Рубаха. Всюди і при кожній нагоді, вдома, в товаристві, в ќлюбі, в школі, на сам собі вшити пишний гале- ВАСИЛЯ СГЕФАНИКА.
чіння. Можливо: бояться чонцертах і при всяких виступах грайте й співайте ті зібрані й видрукувані
большевики всяких несподі- вий однострій. Магараджі од- В 1931 році Західня Україна
у цій книжці пісні. нострій сподобався. А що ма- святкувала 60-ліття народин
ванок з боку болгарів, які є Ціна лише $2.00, себто одного цента за одну пісню.
найближчими й найбільш не- ЗБОРИ ВІДДІЛІВ ї . Н. СОЮЗІ гараджа полюбив Паоля — українського письменника Ва-
Замовляйте ще сьогодні у книгарні „Свободи": іменував його генералом. Так силя Стефаника і при тій на-
безпсчннми сусідами проливів.
"SV0B0DA," 81-83 GRAND ST. (P. 0. BOX 346), JERSEY CITY, N. J. рішилася доля кравецького че- годі^ювилейний комітет по-
Справа є згори пересуджена ^.ВИЛКС-БЕРИ, ПА. Бр. св. Івана
лядника. Він оженився з мага- станйівив видати всі твори
в користь Туреччини, бо крім їхХрестителя, під. 223, повідомляє сво-
членів, що місячні збори відбу- раджевою дочкою, а як мага-
Англії нема нікого, хто був би дуться в неділю, 2-го серпня, зараз письменника в однім томі. Ви_
раджа помер,- Паольо пере-
зацікавлений у повній нев- поКожднй Сл. Божій, в галі парохіяльній.
член обовязково має бути брав володіння.
даніїѓ: таке появилося в 1933
тральности проливів. А в Анґ пришитії на зборах, бо маємо важні p., обіймає всі його твори,
справи до полагодження. — Петро
лії є під цю пору багато ін- Маліборський, Та цей кравецький челядник формату великої вісімки, на
секр.
шнх клопотів і сьогодні про_ СЕРІНТ ЛЎІС, МО. був обережною людиною. Він черпаному папері з ілюстраці-
ливи вже не мають для неї снлія, ПЕРТ АМБОП, Н. ДЖ. Бр. св. Ва- З УКРАЇНСЬКОГО ЖлПЯ ЯК МИ ПОМАГАЄМО РІДНОМУ знав, що не довго могтиме ями видатних українських гра
від. 168, повідомляє своїх мі- На Рідну Школу.
льсго значіння, яке мали ра- сцевнх і позамісцевнх членів, що мі- ї В АМЕРИЦІ. КРАЄВІ. задержати корону для себе. фіків М. Бутовича і В. Касія-
ніше. сячні збори відбудуться в неділю, На гостині у Павла Ґолдака, Тому, як „Індійська Компанія" яна. Ціна книжки $5.. Замов-
2-го серпня, в годині 3-тій пополуд- захотіла звати своєю також лення враз із грішми слати
ні ,в салі У. Н. Дому, 760 Стейт ву.т. НЮАРК, Н. ДЖ. КАРНЕЃ!, ПА. з нагоди його 50-лїтніх уро-
Пригадуємо всім довгуючим членам, дин, зложили на Рідну Школу територію Сардану, Паольо на адресу:
Малий` Івась зробив якісь щоб прийшли на збори і вирівналн Новий Відділ ОДВУ ч. 70 На Рідну Школу й інвалідів.
по $1: д.р Н. Клим, о. й. Ганяк, продав корону за ЗО міліонів GEORGE W. STEFANYK,
свої залеглости, бо в противнім разі Ім. С. Баидери.
збитки. Батько скартав його, будуть суспендовані. — Григорій Дя- Павло й Ева Голдак, Антін і франків. Він сам вернувся з К і Alberta College
потім питається: чишин, предс; Ілько Лабуза, кас; На .‚‚Українськім Дні", який
Микола Пащин, секр. Заходом Стрілецького Гуггг- відбувся дня 20. липня б. р. в Анна Флис, М. Дмитришин, жінкою до Італії та жив там Edmonton —- Alta.
— Чи ти, Івасю, розумієш, ка ч. 9 заложено в Нюарку, Пітсбурґу за старанням Ліги В. Ґолдак, Катерина Помірко,
чому я назвав тебе маленьким ВСТУПАЙТЕ ГРОМАДНО Н. Дж., відділ ОДВУ ч. 70. На Українських Горожан, переве- І. Любчин, Т. Владика; а Ана-
дурником?
— Розумію; тому, що я не
такий великий як тато.
В ЧЛЕНИ УКРАТНСЬКОГО
НАРОДНОГО СОЮЗА.
зборах цього відділу рішено дено збірку при розпродажі стасія Кузів 50 ц. Разом $9.50,
назвати цей відділ іменем ленточок з тризубом і призна- які переслано до Обєднання
НОВІ КНИЖКИ З КРАЮ
Степана Бандери, цього героя, чено її на Рідну Школу і на на призначену ціль. Д-р Шухевич Степан: ГІРКИЙ ТО СМІХ. Воєнні оповідання $ 85
Полянич, Б.: КІМНАТА З ОДНИМ ВХОДОМ, сензаційна повість 50
який, будучи суджений ляць- інвалідів в Галичині. о Подяннч, Б.: ТОВАРИШІ УСМІХУ, сензаційна повість 40
ким судом, поставив себе гід- Чистого доходу з ленточо`с Мродовець, ДІ: ГАЙДАМАКИ, в двох,томах 1Л0
но, хоч йому грозила досмерт. було.$31.20 — а жіноцтво і ГАРТФОРД, КОНН.
УКРАЇНСЬКИЙ ДЕНЬ ГАРТФОРДУ на вязниця, закликав свій на- Карнегі, яке займалося Укра-
рід до дальшої боротьби за їнською Виставою і кухнею, Гартфортська громада пере-
На народні діли.
Гоголь, М.: СТРАШНА ПОМСТА та інші оповідання з передмовою
М. Голу'бая
Раднч, В.: МАКСИМ ЗАЛІЗНЯК, в двох томах
; 50
1Л0
І ДООКОЛИЧНИХ УКРАЇНСЬКИХ ГРОМАД Чайковський, Андрій: ЗА НАЖИВОЮ. Повість з галицького селян-
під протекторатом Високопреосвященого Владики здійснення найвищого ідеалу, жертвувало $З. Разом вислано слала через Обєднання $160.90, ського життя І—и^_^,—. .__ 50
Константийа Богачевського і при співучати Високо- а то Української Держави. до Обєднання $34.20, з чого призначуючи ту жертву по Турянський, Осип: СИН ЗЕМЛІ, в двох томах ^гпіи 1Л0
прелодобного Дух'овенства ' На перших організаційних призначено $20 на Рідну Шко- рівній части на такі ціли: ГорншівськиЛ, П.: ПІД ПРАПОРИ ХМЕЛЬНИЦЬКОГО 50
: :: : відбудеться : :: : зборах відділу ОДВУ вибра- лу і $14.20 на інвалідів. Будзиновськия, В.: ГРЕМИТЬ. Історична повість' _^.†— 50
Рідна Школа, інваліди, Про- Сам.чук, Улас: МАРІЯ, хроніка одного життя 1 і 50
но уряд, до якого ввійшли світа, політичні вязні та виз-
В НЕДІЛЮ, ДНЯ 9-ГО СЕРПНЯ (AUGUST) 1936 РОКУ представники тут родженої о. Маріян Кучер.
вольна боротьба.
Голубець, Микола: ГЕИ ВИДНО СЕЛО. (Нарис
Журба, Г.: ЗОРІ СВІТ ЗАПОВІДАЮТЬ в післясловом М. Голубця
50
50
В ПАРКУ „LIGHT HOUSE GROVE STA, 24 молоді. Також рішено в най- о—
Косач, Юрій: СОНЦЕ В ЧИГИРИНІ. Повість про декабристів на Укр. 50
GLASTONBURY"
1) В годині 11-тій (літній час) Полева Архієрейська Служба
ближчому часі разом зі Стрі- Павло, Свій (Свенціцький): СТЕПОВІ ОПОВІДАННЯ 50
Божа в парку, яку відправить Високопреосвящений Константќи лецьким Гуртком відсвяткува- КРОМПТОН, Р. АИ. CAMCOHIB СИНОК. Берн, Жіль: ЗАМОК У КАРПАТАХ
Островськнй, В.: ЗА ГРОШЕМ. Оповідання
40
50
при співучасти дооколичних священиків. ти врочисто академію 60-літ-
2) По Службі Божій відбудуться українські народні `танки мо- На визвольну боротьбу. Голубець, Микола: ЗА УКРАЇНСЬКИЙ ЛЬВІВ. Епізоди боротьби '
ніх роковин генерала В. Кур- Матусю кохана, мені снився сон: XIII—XVIII. в. 25
лодіжи з Ансонії, Ню Гейвен і Ґартфорду, переплітані українськими
піснями. мановича, бувшого шефа ґене- Дня 18. липня наш громадя- У пітьмі, в тумані боровся Самсон. ЯКЕ ЇХАЛО, ТАКЕ ЗДИБАЛО. Комедія на 2 дії. 9 осіб 20 ц.
3) Від години 3-тої пополудні забава з танцями до пізного рального штабу Української нин і довголітній член У. Н. На нього напали вороги з мечами, ДЕ ГОРІВКА БУВАЄ, ТАМ ДОБРА НЕМАЄ. Народня штука в 3-ох
вечора. Самсон боронився голими руками, — діях. 13 осіб. Режісерські вказівки 40 ц.
Щиро просино громадяство Ґартфорду і околиць прийти на Галицької Армії коло Львова. Союзу, Тома Андрухів, обхо- Ц. К. КАПРАЛЬ ЛОПУХ. Комедія на 4 дії. Осіб 15 ЗО їй
Український День численно, шоби він відбувся під кожним оглядом Ґен. Курманович вславився в див свої 50-літні іменини. При І сдав знемагати хоробрий Самсон, _ ДОВБУШ. Історична драма на 5 дій. 10 осіб 85 ц.
якн.ійкарще.. Буфет у власному заряді. До танців буде пригравати боях коло Чортќова; бо то він
добірна орхестра з Ню Гейвен. Вступ до парку за тікетамн. веселій забаві, яку влаштува. Матусю кохана, страшний був то ТРИ ГЕРБИ. Комедія на 3 дії. 14 осіб 85 ц.
Дорога до парку „Light House Grove" іде через East Hartford виготовив плян і 8. червня 1919 ли для нього його ' дружина {сон!...
Bridge, опісля зазначена дороговказами. 175,82
Замовляйте у книгарні Свободи:
р. прорвав ворожі позиції і Анастасія, та її знайомі, при- йому ви{є могилу вороги копали,
Головний Комітет Укр. Дня. Галицька .Армія пішла вперед. Над яму привели, знизали, топтали,— "8VOBODA,"
явні гості на поклик ѓром. Г 81-88 GRAND ST., (P. О. Box 846) JERSEY CITY, N. J.
Тепер' ґен. Курманович пра- Притули зложили дрібними Аж враз хтось закликав: „Тасусю,
цюе при справах військових у датками $4. Ті гроші призна- (не дайсь!
проводі Українських Націона-
ЛІСТІВУ
чено на визвольну боротьбу
та вислано їх до Обєднання.
„Ти дужчий, татусю! Не впадь! Не
^ І піддайсь!" ПОЩО ГРАТИ ТІ САМІ ТЕАТРАЛЬНІ
Новозорганізований відділ Присутній. Мотуззя враз трісло, п'ястук засвистав,
ШТУКИ? - ГРАЙМО ВСЕ НОВІ
МАРІЯ ОДВУ відбуває свої засідан- і о І Самсон в могилу ворогів поклав...
ня-збори два рази на місяць у До Бога зітхнув він і сина обняв: ІНСТИТУТКА. Інсценізація на 6 картин, з повісти Марка Вовчка.
домівці укр. старої церкви СПРІНҐ ВЕЛІ, Н. VL „Якби не твій голос, я був би про- Надається до вистав спеціально для жіночих і дівочих клюбів
при вулиці Корт. (павГ... і кружків (12 осіб, 10 жінок і дівчат, 2 чоловіки) Ціна разом
ПОВІСТЬ На визвольну боротьбу. Володимир Крутяк. з партитурою . в а.
За Уряд відділу ОДВУ ч. 70: JKEHHX (Бандити{. Комедія на 2 дії зі співами (7 осіб) 26в.
- Ў Л А С А САМЧУКА - ї. Йасічниі^ голова; ! " Парохіяни церкви св. Петра
І'! Як довідався, що то Ђуь ЇХАВ СТРІЛЕЦЬ НА ВІПНОНЬКУ. Песа на 5 дій. З режісерськимн
ціна 50 центів. Емілія Онищук, секретарка; й Павла обходили празник у справжній сліпець. заввагами. Осіб 9 30 ц.
Б. Ґутковський, секр. фін.;день св. Петра й Павла. По ТУРЕЦЬКІ СТАРОСТИ. Комедія на 3 дії. 12 осіб _ 85 ц.
Замовлення слати на адресу: Переходив чоловік із своєю ОИ МОРОЗЕ, МОРОЗЕНКУ. Драма на 3 дії. З пе-
"S V O B O D A " А. Мудровський, касіер. Службі Божій зійшлися до ге- дуже поганою жінкою. Біля
81-83 GRAND ST., P. О. BOX 346 vtl на малу гостину, п при тМ редмовою і режісерськимн заввагами. 9 осіб. - - 3 0 ц.
угла стояв прошак, простяг- МИ ЙДЕМО В БІЙ. Драма на 4 дії. З режісерськи-
JERSEY CITY, N. J. ; нагоді М. Цаповський забрай нув руку та просив:
ГРАБУНОК. ми заввагами. (8 осіб) 25 ц.
слово та згадав про потребу Будьте такі милосердні, дай СТРАШНА ШМСТА. Дра-іа ва 4 дії. Історична драма з часів нападу
У Зубовичах, пов. Камінќа помочі Рідному Краєві. Зіб- те бідному сліпцеві, гарна па- татар та турків на Україну. (12 осіб) ! 25 ц.
Струмйлова, до хати Вольфа рано $З та пере'слано їх через ні, якого цента! ДЕСЯТНИК ЛЮЛЬКА (Бо війна війною). Жарт на 3 дії. 8 осіб 80 ц.
Борўид вломилися вночі за- Обєднання на визвольну бо- Чоловік зараз добув кілька МОДЕРНИЙ ГОСПОДАР. Комедія на 3 дії. (10 осіб) 25 ц.
КУМ СОЛТИС. Комедія на 3 дії. 10 осіб „ 30 ц.
Л і к а р : — Я, пане графе, запиіііу вам лікар- масковані опришки, стерори- оотьбу. Жертвували: М. Ца- центів із кишені та подав їх
ГЕТЬ 3^ МУЖЧИНАМИ. Комедія в 3-ох діях. 14 осіб 35 ц.
ство, щоби ви прибрали трохи ќрови.,. зуволй челядь і забрали ріж- повський $1.25, А. Кашинський прошакові зі словами:
Замовлення РАЗОМ З НАЛЕЖИТІСТЮ слати на адресу:
Г р а ф: — То прошу на рецепті зазначити, що ні предмети вартости кілька: 50 ц., а дрібними $1.25. І — Цей напевно сліпий, то
сот злотих. и. М. Москаль. йому треба дати! ^ "SVOBODA,"
кров мусить бути блакитна! 81-83 CЖANP ST n (P. О. Все 346) JERSEY CITY, N. J,
 СВОБОДА', Й5РЕДА, 29то ЛИПНЯ 1036.
,e m ,# сно, відкрили старинні цікаві
VIII. ft " - `` і - - ` " w
f . Костоляній. . ;
В четвертій пополудні зявил#ся в мене обоє ви- ДОЛИНА IB предмети.
Над старими міськими по-
.V ' БРЕХНЯ наймлені заступники. Я зазнайомив ЇХ, зі собою та
пояснив їм їх ролі: взагалі мають поступати так, як (За Ґінтер-ІШиокш.) валеними
повно
укріпленнями було
звалщд.-на яких пізніші
І поступав би я і моя жінка в таких обставинах. мещі(днці 'побудували були
1 Переважно хай говорять „Так", а-часом також „ні% Місто Са#та Круз, що.саме басейнЌ, в яких міг би пла-^
і.
Про погоду хай говорять, що ‚‚га‡жа; , про відно- пробуджувалося з нічного сну, вати й корабель. Вони тепер І стала собі хати. Все те комісія тепер
Тому сім літ я зазнайомився з симпатичним син.и в світі, що „страшні". Хай покажуть гостям нами. `Крута, асфаль- на-весну (з кінцім січня!) цов- скорше відкриту старі твердії-
усувати, щоб якиай-
юнаком із Америки. Він тут у Будапешті, жив че- нашу хату,; евентуально теж ‚наш альбом із ро#ИН- вже-за трван'а дорога веться все біль- 44ќенькі води, фиямєкуютьоя
рез літо. Приїхав з Відня Дунаєм на складанаму здалека наче сині шафіри се- ні. Відкопали вже багато иід-
каяку. Мав ясне волосся барви меду, мягку сороч ..дііимі_4?отографіяян,і Най вже КИПІВІ Я покинув.^ Lще вгору. `'Ѓштщ^ті ред веленого оісруження. З ТИХ землих просторів і потайних
ќу з викладаним ковніром, блискучі білі зуби. Ми їх і побіг до кімнатки ш піддашў, щоб далі rapy^f І10зи, верблюди, тяжќ№`%ію^ каналів і басейнів наводнюють коридорів.
зазнайомилися в якомусь товаристві. Відвідав нас вати. . `^'Ф`'` тажені, багато з них Жають
околицю, як .далеко сягає во- При відбудові церкви св.
кілька разів. Ми його також, один раз. Обміняли- 'ЇХ. намордники. Далі виражають І Микодая ў`місті Лєвкос знай.
ся візитівками та приобіцяли собі, що будемо ли- Чай вдався знаменито. Товариство так зжило- Пальми. Зараз пізнати, що а' Да.- - ;
За гострим` аакрутом' пока-
І
шли камяні плити з дивними
стуватися. Одначе ми не писали ні разу. ся, що пересиділо до десятої і з трудо'м роЗлўчйлЬ- фриканське побережжя неда- зується море, океан, а рівно- Написами. Цього каміння ме
II. ся. Мій товарний інжйнір, приймав скромно тю- деко. шканці ще за турецької влади
хвали, мою письменницьку працю назвав дурнич- Нараз шофер зупиняє наше часно отвиравться велитенська вживали для будування хат.
Недавно дістав я листа з одного готелю в на- кою, завів гостей до моєї робітні — припадково авто. Ми вже на висоті 1,800 долина між двома пасмами
Комісія хоче зібрати якнаії-
шому місті. Писав якийсь інший Американець, що була це їдальня, та це нічого не шкодить— і всміх- стіп, сонце звикло нараз, на- гір. Це рай на землі — доли- більше такого каміння, щоб
відвідував Будапешт із жінкою. На світі дуже ба-' нений розмріяно завдяки приятельським спогадам че під ударом чародійної па- на бананів. Тут криється ба- відгадати згадані написи.
ѓато Американців. Покликався на мого приятеля, слухав, що розповідав Американець про життя мо- лочки, дощеві хмари` нависли гацтво острова, плянтація ко- При досліджуванні знандс-
що мав волосся барви меду, та спитався, коли го американського приятеля, який мав волосся ме-. між скельним проваллям. А ло плянтації, так густо, що
могтиме відвідати мене особисто. Додав, що він дової барви. Учителька англійської мови відграва- там вдолі мерехтить наче в землі взагалі не видно, дише них плит із написами відкрили
дивну азбуку, якесь письмо,
навіть трохи посвоячений з моїм приятелем. Бо ла дуже добре ролю розумної жінки. Неструджено іншому світі біле, сонцем за- зелені била, 37 яких корони
тимчасом мій приятель, що мав волосся барви ме- перебивала йому та вперто висловлювала зовсім лите місто Санта Круз. Тут вистають овочі або розиуку- що Його вживали мешканці
Килра. Знайшли теж написи,
ду, оженився, та також розвівся, а він — автор ли- протилежні думки. угорі все сіре й сіре. j ючі лілієві голівки. Тяжко
писані якимсь іншим письмом,
ста — є шурином бувшої жінки бого приятеля. — Мусимо надягнути плащі, звисають зелені овочі, зеле-
X. - досі зовсім невідомим.
каже шофер — -тепер нимн їх і зривають, а дости-
III. На другий день готелевий слуга приніс нам переїздитимемо дощеаою сму- геють вони щойно підчас ; Колиб пощастило ' вгадати
Це посвоячення виглядало мені дуже далеке лист і чудову гильку білого бозу. Прдслали це гою. транспорту й тоді прибирають що то за мова, наука збагати-
та проминаюче. Я відповів, що дуже радо прийме- вдячні Американці. Впевняли нас, що` ніколи в І справді нараз починає па- жовтий колір. . лася би новими відкриттями
мо його колинебудь і що я дуже рад би довіда- житті не переживали таких приємних хвилин, а хоч дати дощ, дорога вкрилася Поміж бананами знімаються про нарід, який згідно з доте.
тися дещо про приятеля, одначе тепер уся наша чули вже` про нас багато доброго й Гарного не брудними калабанями. дгЦстилеві пальми. їх овочі ча- перішніми дослідами не бўи ні
родина лежить хора на грипу. Я думав, що та- могли навіть здогадуватися, що я такий незвичай- Ми приїхали ще вище, до сом достигають тут на затиш- грецький ні семітський.
кою невинною брехнею перешкоджу всяким даль- но приємний та ввічливий, а моя жінка така добра „ляґуни" і `міста тієї самої них місцях. А всюди цвіти та Може то була мова тих над-
шим клопотам. й гостинна господиня. назви. Цей дощ має тут біль- цвіти, рожі, повзучі росѓини, морських народів, що про них
IV. шу вартість ніж золото. Ка- зелені, червоні, лілієві, фіолєт- згадують ріжні єгипетські па-
Та я помилився. Минуло три тижні й цей Аме- XI. жуть, що тут женяться не так ні. Городи й парки, а посе- мртки.
риканець зацікавився в дуже ввічливому листі на- Американці від'їхали до свого краю. Там роз- задля того, скільки дівчина ред них чудові віллі Я в'еликі І $Чи та мова то була мішанн-
повідали мому приятелеви, що мав волосся барви має грошей, як радше, скіль- готелі. Тут росте теж (лише на мов, якою говорили в е-
шим станом здоровля. Я вспокоїв його таксамо на цьому острові) зміїне де- гилетськйх часах по містах
ввічливим листом, що втішаємося найкращим здо- дуЖе меду, як гарно ми їх приняли, а мій приятель у ки в неї — води!
зворушеному листі дякував нам за ‚нашу ввіч- Лягуна це найстарше місто рево, тут у печєрах і на скель- над Середземним морем, як
ровлям. Я запросив їх навіть на чай з кінцем тиж- ливість. Від того часу постійно листуємося. На на острові Тенеріфі. Тут уго- них замках жило первісне на- сьогодні по всіх морях гово-
ня. ша приязнь ступнево поглиблюється. Я саме рі була основана перша оселя, селення, їх кости знаходять рять мішаниною англійської
V. довідався, що також інжйнір сходиться з учитель- тут еспанці перемогли перві- там іще. мови т. зв. „пітґінсько . ані-
Та тоді ми дійсно всі були хорі. Та годі знову кою. сне населення. Ті загадочні А далі розложилося місто лійської" чи може то була
виправдуватися недугою. Подумалиб напевно, що люди, що тоді були більші, Оротава, від якого назву має зовсім самостійна мова, нќа
то безсоромна брехня. Тому я зателефонував до XII. як якінебудь найбільші відо- теж уся долина. Те чистеньке пізніше вимерла, це як о-
них, що мусимо в наглих справах виїхати. Одначе Брехня це лише порошинка. Я сподівався, що мі люди, мали ясне волосся місто розложилося із приста- біцюють учені — наука неза-
тепер було мені стидно. Я сам зголосився до них. полетить у повітря. Одначе так не'сталося. :
Росте та ясні сині очі. Ніхто не знав ню при океані. І наче з океа- баром- розсл^дить.
: S=2
У довгому, ввічливому листі просив я в них про- й проте. 'Я жду нетерпеливо,^'`що "буде далп 'P і не знає, відкіля вони прий ну виринає могутній Пік Те-
щення та щоб прийшли, і хай самі устійнять день ш шли із своєю високою куль неріфа, гора-вулькан, 12^000
л
1 годину, нам це всеодно, конче ждемо їх. Прийшла ЦЬОГО РОКУ СВЯТКУЄМО КОНЦЕРТДМИ, В І Д Ч М Ш ТА турою. Може з Ісляндії або стіп ЙШкаї'" ' ` " `'ї"-.иіУ'
так дуже бажана відповідь: прийдуть у неділю в Норвегії. Вигинули до тла в ДРІБНІ ОГОЛОШЕННЯ
шестій годині пополудні. АКАДШЯМЙ 20-ТУ РІЧНИЦЮ СМЕРТИ ВЕЛИКОГО 15-тому та 16-тому столітті в
боях проти завойовників о-
VL - Ш А УКРАЇНИ і ,, , л., j строва, еспанців. ПИСЬМО ВИМЕРЛОГО НАРОДУ. БОРИС ПОШУКУЮ свого брата ІВАНА
Останню вістку я мала віл
Найновіші досліди на острові нього з Portersville, Pa. Хтоб про
Я все дуже ввічливий для гостей із закордону. Ось і показується нашим о нього знав, або він самий, хай Иапи-
Люблю їх і співчуваю з ними. Бути десь чужин-
цем це майже органічне недомагання. Я також,
коли я далеко від рідного краю, почуваюся наче
ІВАНА ФРАНКА чам благословенство води. Як
далеко сягає око, це врожай
Найбільшу пошану віддамо 20-тим роковинам його ний огород, поле попри поле.
Кипрі. — На слідах невідомої ше на подану `тут адресу, ja mo
мови.
о
зѓори дякую.

Р. О.'Box 26,
TEKLA PELECH,
174-5

Tam., W. V..
калікою. Зашпотуюся що крок, не знаю людей, смертн тим, як прочитаємо Франкові твори, себто ті перли Далеко-далеко мерехтить зе- Англійська наукова тсомісія,
звичаїв, буденних слів і висловів. Жалуючи мого його творчости, які він лишив нам на науку. лень, аж до порозколюваних яка на острові Кипрі робить ДОБРА НАГОДА.
На . продаж 17-АК.РОВА - ФАРМА,
гріху, ждав я гостей, Та того дня мав я страшно З цеї нагоди книгарня „Свободи" високих гір, що коЛись були археольогічні досліди, nQwi- прн місті, будинки і все знаряддя.
багато праці. Я працював чимраз більше горяч- дає 'для` всіх, хто шану Франка, вкриті лісами. Та зчасом люди стила в лондонському часощи- уПродам, або заміняю за реллміісп.
ково, повен одушевлення й енергії. Я поглядав старім краю. По більше інформація
спеціальну оферту на книжки Івана повирубували ліси, наслідком сі „Тайме" висліди своїх р- пишіть до: 173-5
на перебігаючі скоро вказівки годинника, час ми- Франка. чого втратили теж землю. Те' станніх розкопів. Довідуємося Д. ШАФРАНСЬКИЙ,
нав, а я віддав би життя за це, щоб до гостини не 703 Cedar St., Ogdenaburg, N. V.
пер ці гори стремлять нагі. із тієї статті, що дотеперішня
дійшло. 8 К Н И Ж О К З А $2.50 То тут то там поодинокі праця комісії дала науці дуже
1. Захар Беркут, образ громадсько- групи домів, окружені висо- гарні висліди. Комісія твер- Д-Р ЮИЙ ЛНДРЕЙКО І
VII. го життя. кими, цвітучими евкаліптами, дить, що не переборщить,' ко
Що тут робити? Недуга й виїзд, це були вже 2. Абу Касимові Л{апці, арабська кактусами та фіговими дере- ли скаже, що в кипрській зем- УКРАЇНСЬКИЙ ЛІКАР, f
пережиті викрути. Якийсь час безуспішно бився казка. Х І Р У Р Г І АКУШЕР і
я з думками. Вкінці пополудні впав я' на добру 3. Батьківщина н інші оповідання. взми й агавами. То тут то там, лі скриваеться ще багато 321 Е. 18th STREET, S
думку. Це лепське американське подружжя не 4. Вибір поезій Івана Франка і ко- одначе вже рідше, ростуть по- скарбів, які можуть нам чи. between l i t and 2nd Avenues, џ
роткий начерк його життя. маранчеві й цитринові дерева, мало сказати про давні часи.
знає мене, лише мого приятеля, який мене майже 5. Для домашнього огнища, повість. обвантажені золотими овоча- Досі розкопували головно NEW YORK, N. Y. J
не знає. Тому я (Зателефонував до одного з това- 6. Лис Микита. Чу ми. Нараз хмара над нами r ..w - T^L ORAMERCY S-2410. 8
ришів, безробітного інжиніра, що жив два роки в 7. Молода Україна.
вривається, сонце знову сві- .кою ; ^ ^ . L B e P C T B H , З Є М Д І '. Л І Д Я ` і И ^Р"ЬВІ ѓоднни: -рано від 10 до џ
Англії, та попросив його, щоб заступив мене. Зпо- 8. Як пан собі біди шукав. знайшли багато архео
тить, дощева смуга минула льогічних цікавих предметів. ^ 12. ввечір від 6 до 8, а в неділі }
чатку не хотів. Я приобіцяв йому платити від-го- Вишліть моні ордер на суму $2.50 іще сьогодні й одер- ся, небо голубе. Помало до- рано від 10 до 12.
дини. Тоді згодився. Потім зателефонував я до жите повищі 8 книжок відворотною почтою. Колиб іще ви рога звертає вділ на лівден- Досліджували теж старі бў
одної учительки англійської мови, щоб перебрала хотіли мати найкращий твір Івана Франка, „Мойсей", то ний схід, усюди видно, як із дівлі, що походять із серед-
ньовічних часів. Найцікавіші
на себе обовязки господині дому й обіцяв запла- вишліть $2.75. — Замовлення треба слати на адресу:
тити їй двічі стільки, скільки бере за лекції. Зго-
дилася також. ...... і 81-88 GRAND ST.,
"S V О Ь О D А,"
(P. О. box 846)
гір та з дощевої смуги вють. знахідки були в місті Памагу-'J
ся 'вділ „канали", всюди вид-
JERSEY OUT, N. ДІ ніють в'елитенські бетоновані 'ста, де стали напрявлятн ста-
БОЛІ НІГ
tyy церкву св. Юрія, а рівтюча. Ради на ногах, опухлі ноги, на
бряклі жили, болячі ноги, флебі
тіс- (аападеішя жил), напухлі або
болячі коліна чи кісточки і рев-
матнчџі ноги успішно Лікуємо но-
вими европеЙСьюіми методами без
операції.
Офісові години: щоденно від 2
до б, в понеділки і четверги від
2 до 8. і ....
ГОВОРИМО ПО УКРАТНСЬКИ.

L. A. BEHLA
ЕВРОПЕЙСЬКИЙ СПЕЦІЯПІСТ
a^W.^a-S^-New^York City

ПЕТРО ЯРЕМА
f УКРДІЙСЬКЙП ЙОГРЕБНИК
їв

Войовничі кличі Тарзана до-
вели його нових союзників,
малпи, до боєвої бішености.
Вони кидалися тепер на слона
з несамовитою, сліпою заїлі-
стю. Видаючи з себе дивні
звуки, Маќтаѓ, провідник мал-
пячого `загону, слав своїх то-
варишів на атаку, яка, як де
ле^ко монжа було завважм†я,
була, нічим іншим, тільки са-
Могубством.
Своєю могутньою трубою
Ґудаг.ч скажений слон, розма-
хував направо й наліво, змі-
таючи мов порошинки ті мал-'
пи, що станули Ђому` ша до-
розі. Дві малпи впали емер-,
тельно ранені. Одначе дві інші
скочили відважно на трубу
слона й схопилися її немов
якЗї галузи дерева. Ґудаг під-
няв1 їх вгору і гепнув ними об
землю^
Та в цей мбмент чотири ін-
ші малпи скочили слонові на
спину і впялили ^свої гострі
пазурі і зуби у грубу †а ра-
лаву шкіру слона. Це не спра-
вило слонові великої шкоди,
одначе розбило його увагу.
Його денервувало, що там, на
його спині, щось сидить і про-
бує йому завдати рани. Тепер
він скупчив^ свою увагу, щоб`
струтити з плечей .нахабів.
ЇАНИМАЄСЬ ПОХОРОНАМИ
JB-BRONX, BROOKLYN, NEW
1 YORK Г ОКОЛИЦЯХ
Тарзан ще раз напружував 129 Е. 7th STREET,
усі сили, щоб завернути своїх
NEW YORK, N. Y.
спільників від нерівної бо- Tel. Orchard 4-2568
"" І' і і
ротйби. Одначе його шерстя- BRANCH OFFICE ft CHAPEL:
7QT PROSPECT AVENUE
ні союзники попали в таку
(cor. E. 155 St.), BRONX, N. Y.
боеву лють, що про відворот TaJ. Ludbw 4-2568.
не могло ^бутй й мови.Поба-
чивши ве, Тарзанові не диша- — Я, просив тебе, щоб ТИ
конче позичив мені десять до-
лося нічого іншого, тільки
лярів, а ти даєш мені пять?
враз з НИМИ кинутись у вир
— Так буде ліпше для нас
боротьби й разом З НИМИ зги-
обох: ти втратиш пять доля-
нутй, так як воїнам пристало. рів і я втрачу пять долярів.