Welcome to Scribd, the world's digital library. Read, publish, and share books and documents. See more
Download
Standard view
Full view
of .
Look up keyword
Like this
1Activity
0 of .
Results for:
No results containing your search query
P. 1
Svoboda-1936-233

Svoboda-1936-233

Ratings: (0)|Views: 2 |Likes:
Published by SVOBODA
The Ukrainian newspaper in Ukrainian language since 1893. Find complete archive at www.svoboda-news.com (see www.ukrweekly.com for English).
The Ukrainian newspaper in Ukrainian language since 1893. Find complete archive at www.svoboda-news.com (see www.ukrweekly.com for English).

More info:

Published by: SVOBODA on Nov 15, 2010
Copyright:Attribution Non-commercial

Availability:

Read on Scribd mobile: iPhone, iPad and Android.
download as PDF, TXT or read online from Scribd
See more
See less

06/03/2014

pdf

text

original

Щ ОДЕННИК
У РЯ Д О В И ЙС У Т А Н
1
ЗАПОМ ОГОВОІО Р Г А Н ІЗ А Ц ІЇ У К Р А ЇН С Ь К И ЙН А Р О Д Н И Йс о к и
——~————г п —І
і
'
і
-
'
м »
і
DAILY
OflKIAL OftCAM Of Т I UKRAINIAN 'NATIONALASSOCIATION
Т Р И Ц Е Н Т И .Р ІК XUV.
Ч . 233, Д ж ерзі С и ті^Н , Д ж ., вівторок, 6-гож оетн я Ш 6,
'—"—•
'
!
2^2Я Я !-^—т я я т !г т т ш а я ш т в я т т =т ю ш -я т ш
jam
КОШ ТИ ЛАНДОНОВОЇ допомоги
Ф А Р М Е Р А М 2 Б ІЛ 10Н И Р ІЧ Н О
В А Ш И Н ГТ О Н . — Знавці, щ о обчисляю ть кош 
ти допомоги ф армерам за плином републикансько-
іо кандидата Л андона, поданого в його кандидат
ських промовах, каж уть, щ о ця допомога буде,ко
штувати федеральний скарб принаймні 2 біліони
д о л я р ів к о ж н о г о р о к у .
З н авц і м ал и вж е м ай ж е всі п о тр іб н і д ан і го то в і,
бо плян Л андона мало ріж ниться від пляну, котрий
предлож ив був свого часу в конгресі канзаський
конгресмен Говп.
З А П А Р Т ІЙ Н У Л Ь О Я Л Ь Н ІС Т Ь .
В А Ш И Н ГТ О Н . — С енатор Л ін Ф рейзієр, репу-
б л и к а н е ц ь , з а я в и в п у б л и ч н о , щ о в ін н е п ід п и р а є
кандидатури офіційного
кандидата Републикан-
с ь к о ї П а р т ії, а л е В и л іе м а Л е м к е , к а н д и д а т а П а р т ії
С ою зу.
Д ж еймс В окер,визначний політик Д емократич
н о ї П а р т ії, щ о к о л и с ь б у в п о с а д н и к о м м іс т а Н ю
Норк і був примуш ений ревеляціями про урядові
надуж иття його адміністрації зректися цього уря
ду,виступив проти Ал.Смита, інш ого політика цеї
п а р т ії, з а т е , щ о А л . С м и т т е п е р в и с т у п а є п р о т и д е 
мократичної адм іністрації. В окер виступає проти
нтечі з партії, не згадую чи Смита по імені, але го
в о р и т ь т а к , щ о л е г к о д о г а д а т и с я , к о г о в ін м а є н а
д у м ц і.
У Р Я Д З А П О В ІД А Є Д А Л Ь Ш И Й З Р ІС ТЦ ІН .
ВАШ ИНГТОН. — Департамент рільництва ка
ж е в ,с в о їй п у б л и к а ц ії „К о н с ю м е р с Ґ а й д ", щ о д о 
кладні розсліди над умовинами ринку доказую ть,
що цеї зими треба сподіватися дальш ого зросту
ц ін .
У ж е т е п е р ц ін и н а р іл ь н і п р о д у к т и в и щ і,
н іж б у л и к о л и н е б у д ь в ід 1929-г о р о к ^..гД и в Т . т р е б а
SHJC^W^WPTOO* к у К и т и ' с т іл ь к и п о ж и в и , с к іл ь к и
в б е р е з н і 1933 р . м о ж н а б у л о к у п и т и з а $1.
Департамент рільництва радить тим, щ о роб
лять закупна, щ об студію вали добре ціни й пож ив
ну вартість ріжних продуктів, щ об за свої грош і
купували якнайбільш е поживи.
ЧИСЛО ПРОСЬБ ПРО ДОПОМ ОГУ ЗМ ЕН
Ш УЄТЬСЯ.
Н Ю Й О Р К . А д м ін іс т р а ц ія Т и м ч а с о в о ї Н а д 
звичайної Д опомоги каж е, щ о цей уряд дістав цьо
го року 55% менш е просьб про допомогу, ніж ді
став був за ті самі місяці минулого року.
У місті Н ю Й орк число просьб зменш илося на
45% ,у цілому стейті поза містом Н ю Й орк на 63%.
З А К Л И К А Ю Т Ь Д О 'Б О Р О Т Ь Б И П Р О Т И
К О М У Н ІЗ М У .
Н Ю Й О Р К . — В ідбуваю чийся тут К раєвий К а-
техитичний Конгрес ухвалив візвати римо-като-
лицьких свящ еників проповідувати проти небезпе
ки комунізму з проповідальниць і по світських ор
ган ізац іях .
КАЖ Е,Щ О ЗНАЙШ ОВ ЧЕРЕП АМ ЕРИКАНЦЯ
З Н А Й Б ІЛ Ь Ш И М М ІЗ К О М .
В А Ш И Н Г Т О Н . Д А л е с Г р д л іч к а , к у р а т о р
С м итсонської Інституції, каж е, щ о він знайш ов че
р е п л ю д и н и , щ о м а л а н а й б іл ь ш и й м о з о к із у с іх л ю
д е й з а х ід н ь о ї п ів к у л і.
З н а й ш о в в ін ц е й ч е р е п п ід ч а С р о з к о п ів н а А -
левтських островах, недалеко від південного побе
режжя А ляски. Д -р Грдлічка обчислив, щ о цей че
р е п м а в п о є м н о с т и 2,005 к у б іч н и х ц е н т и м е н т р ів ,
Н айбільш а поємність черепа,нормальної лю дини в
с в іт і, в ід к р и т а 'д о ц ь о г о ч а с у , в и н о с и л а 2,030 к у б іч г
них центиметрів; мав його російський письменник
Іван Тургенєв. Третє місце належ иться черепові
Д е н іє л а В е б с т е р а , щ о в и н о с и в 2,000 к у б іч н и х ц е н -
т и м е т р ів . З а н и м и й ш л и ч е р е п и : н ім е ц ь к о г о п о л і
тика Бісмарка,французького поетаJlsi Ф онтена,ні
мецького музика Бетовена та німецького ф ільосо-
фа К анта.
Пересічна поємність лю дського черепа вино
с и т ь 1,450 к у б іч н и х ц е н т и м е т р і в у ч о л о в і к і в і 1,250
д о 1,300 у ж і н о к .
і
Л Е Т Н И Ч А К А Т А С Т Р О Ф А В П О В ІТ Р І.
Н Ю Й О Р К . -— Н а д < Р а к о в е й Б у л в а р д , н е д а л е к о
під летничого майдану в Д ж емейці, зударилися з
собою в повітрідва літаки. Обімаш ини зчепилися
крилами й.упали на м очар. Три летунн згинули на
м іс ц і, а ч е т в е р т и й п о т ім у ш п и т а л і.
Б У Д У Т Ь Р О З С Л ІД Ж У В А Т И С А М О Г У Б С Т В А ,
Н Ю Й О Р К . — К о м іс а р ш п и т а л ів з а п о в ід а є р о з 
ведення докладного слідства над причинами само
губства. М аю ть розслідж увати клінічні й ум ово-су-
с п іл ь н і п р и ч и н и ц ь о г о я в и щ а .
Ф онди-на цей розслід зібрав спецш льнии ко
м іт е т .
.
- -
•.
ш ящ ш т т
З Н Я Л И Р У Х О М У Ф ІЛ Ь М У з
. Ж И В О Г О С Е Р Ц Я , ..
В К л ів л е н д і г а й о ) н а р іч 
них зборах
А м ер и кан сько го
Товариства Рентґенових Про
м ін ів в и с в іт л ю в а н о н а е к р а н і
рухомі фотографічні знимки з
рентґенового образка бю чого-
ся серця, працю ю чого ш лунка,
ковтаю чого
пож иву
го р л а,
дихаю чих легенів ірухаю чихся
с у г л о б ів . О д и н з л ік а р ів г о 
в о р и в п р о в е л и к у п о м іч ц ь о г о
в и н а х о д у д л я р іж н и х д іл я н о к
м е д и ц и н и , п е р е д о в с ім д л я л і
карської помочі при породах.
С М Е Р Т Ь В О Г Н І.
В м іс т і О м а г а п ід ч а с- п о ж е ж і
дому, щ о почалася мабуть з
в и б у х у в п е ч і, з г о р іл и : 62-л іт -
ня пані М арія Д инґелдайн, її
д о ч к а , 24-л іт н я п а н і Г е л е н а Б а -
р о в с ь к а , 63-л іт н ій
р о б іт н и к
Джордж Динґелдайн та ди
тина пані Баровської.
Н О В А П Р О В О К А Ц ІЯ К О М У 
Н ІС Т ІВ .
Розбещ ення озвірілих кому
н іс т ів д о х о д и т ь д о к р а ю . О д 
н о ї м о ч и в л о м и л и с я н е в ід о м і
з л о ч и н ц і д о ц е р к в и в С іл ь ц і,
розбили кивот і розсипали по
д о л ів ц і Н а й с в я т іщ і Т а й н и , О п і
с л я п о т о п т а л и їх і р о з б и л и ч а 
ш у. Коли вістка про це роз
н е с л а с я п о с е л і,, с в ід о м е й о б у 
рене до краю гром адянство се
л а с п о н т а н н и м в ід р у х о м в ід 
д я ч и л о с ь м іс ц е в и м к о м у н іс т а м
б о ц е їх н ь о ю б е з с у м н ів у р о 
б о т о ю є ц е й п ід л и й н а п а д . Ц е
т е один доказ, щ о найш ирш і
кад ри
су сп ільн о сти
п ом ало
тверезію ть від комуністичного
д урм ан у.
АРИСТОКРАТКА ОБРАЗИЛА
Г ІТ Л Є Р А .
.
Суд у Дармш тадті засудив
60-л іт н ю б а р о н о в у Л ю ц ію ф о н
Р о т к ір х -П а н т е н з в ід о м о ї н і
мецької аристократичної ро
дини на 8 м ісяців вязниці за
образу канцлера Гітлера. Ба
рокову заденунціював муляр,
щ о б у в з а н я т т і у її в іл л і.,
В Р О Ж А Й У Б Е С А Р А Б ІЇ.
Полуднево -східия частина
Бесарабії, яку замеш кую ть у-
к р а їн с ь к і с е л я н и , п о т е р п іл а в
м и н у л о м у р о п і ч е р е з п о с т ій н у
п о с у х у . П о ц іл и х п о в іт а х н е
с т а в а л о х а р ч ів д л я д іт е й і у -
ряд наказав свого часу пергге-
л и т и в с і д іт и в ін ш і п о в іт и .
А ж цього року, по довгім ча
сі є знов урож ай не тільки на
збіж ж я, але й ярини та овочіч
Ц ього року не потерплять бе-
сарабці голоду.
ОРА ЗБАРАЗЬКІ АДВОКАТИ
Н А В О Л І.
Н а днях вийш ли на волю зі
слідчої вязниці в Тернополі
адвокати зі Збаража, д-р Іван
К у л ь ч и ц ь к и й і д -р В о л о д и м и р
Гамаль, ареш товані свого часу
п ід з а м іт о м з л о ч и н у з і с т . 109
к . к . (с в ід о м е ш и р е н н я з а к о р 
доном неправдивих вістей з
м етою
ш кодити
ін тер есам
польської держ ави) за помі
щ е н н я в а м е р и к а н с ь к о -у к р а і(Н '
с ь к о м у ч а с о п и с і „Н а р о д н а В о г
л я "з б ір к о в о ї в ід о з в и н а ц ід и
„У к р а їн с ь к о г о Н а р . Д о м у " у
Збараж і.У вязниці пробули2 £
д н і.
С л ід с т в о п р о т и н и х , я к
теж проти м-ра,Івана Зварун%
адвоката з Н ового Села, не
припинено й воно ведеться.
д а л ь ш е ..
В ІД Б У Д О В У Ю Т Ь С Т А Р И Н І
Н И Й С Т А Д ІО Н У П О М -
' ЛЕЯХ.
Ц іл и й ш т а б іт а л ій с ь к и х а р '
х е о л ь о г ів п р а ц ю є н а д в ід б у д о 
вою
стари н н ого
р и м сько го
спортового стадіону, відкрито
го недавно в П омпеях. П еремі
нюють його в новочасний
м а й д а н 140 м е т р ів з а в д о в ж к и
і П О м е т р ів з а в ш и р ш к и . В ін
окружений величавим марму
ровим муром, а при вході сто
ять гарні колю мни. Посереди
ні величезного грищ а знахо-
тивься пливацький басен, теж
з м арм уру. Н а баж ання М усо-
л ін ія п о м п е я н с ь к и й с т а д іо н з а 
д е р ж и т ь с в ій п е р в іс н и й іс т о 
ричний вигляд. В часі розко
п ів у ч е н і с т в е р д и л и , щ о .к а т а -
строф альний вибух В езувія за
скочив помпеянських спортов-
ц ів п ід ч а с іг р и щ . М . ін . з н а й 
шли тіло одного. спортовця,
знаменито збережене і змумі-
ф ік о в а н е в п о п е л і'. В ін д е р 
ж ав у руках амулети, присвя
чені єгипетській богині Ізіс.
В ір и в в и д к о , щ о б о г и н я п р и н е 
се йому щ астя.
ПОКИДАЮ ТЬ М ОСКОВСЬКЕ
С Е К Т А Н Т С Т В О .
' і
п
ти
ч
і
ІІ'ІІІ II IIв
П о в ід о м л я ю т ь з і1
села Ве
ликі Березолупи на Луччині,
щ о м іж т а м о ш н ім и с е к т а н т а м и
п о в с т а л и з а м іш а н н я н а н а ц іо -,
нальному тлі. Кілька розваж
н іш и х с е л я н , щ о п о с в о їй н е 
с в ід о м о с т і п о п а л и в с іт и м о 
сковського сектантства, поки
нули сектантських „пророків"і
зі своїми родинами повернули
ся дем онстративно до віри сво-
батьків. З цеї нагоди в м ісце
в ій ц е р к в і в ід б у л и с ь о к р е м і
б огослуж ен н я.
П одібні ф акти заслугую ть на
окрему увагу щ е й тому, щ о
московське сектантство розви
валося й розвивається якраз у
тих місцевостях, де лю дей о-
д урм ан ю ван о
м о с к о в с ь к о -ж и 
д ів с ь к и м к о м у н із м о м . Я к в ід о -г
м о , комунізм і сектантство по
наш их селах є кермовані одні
єю московською рукою .
ВИСЛАНІЗ ПРИКОРДОННО!
СМУГИ. .
Н а основі закону про охоро
ну прикордонної смуги адмі-
н іс т р а ц ій н а в л а д а н а В о л и н і
вислала на неокреслений час
б р а т ів А н д р ія й Ів а н а П о л і
щ уків з м. О строга й двох се
л я н із с е л а В е л ь б ів н а .
Ж И Д ІВ С Ь К І „К О О П Е Р А Т О Р И ",
В окруж ному суді в Л уцьку
закінчилася судова розправа
проти директорів Надзірної
р а д и ж и д ів с ь к о г о „Б а н к у Л ю
д о в о г о ", р а з о м 16 о с іб . В с іх їх
обвинувачували у привласнен
ні для Банку належностей за
ін к а с о . Г о л о в н о г о „д и р е к т о р а "
І ц к а -М о й ш е Ш н іц е р а з а с у д и в
суд на два роки тю рм и,Ш м уля.
Ранца Й Янкіяя Ф ренкеля по
1 р . т ю р м и , а р е ш т у 13 о с і б п о
6 м іс я ц ів т ю р м и .
Г Р ІМ У Б И В 5 О С Ю .
„П Р О М И С Л О В Ц І"* Л Е Г К О 
В ІР Н И М И Л Ю Д Ь М И , ,
В селі Т удорові на Рівенщ и
н і п о л іц ія а р е ш т у в а л а ч о т и 
рьох м ісцевих селян у хвилині
як готовилися перепровадити
к іл ь к о х л е г к о в ір ів д о б о л ь ш е -
в и к ів .П ід ч а с а р е ш т ів в и я в и 
л о с я , щ о ц е „р е м е с л о '' п р о в а 
дили ареш товані від довш ого
часу і мали звязки з інш ими
п о д іб н и м и в а т а г а м и . „П р о м и 
словців"лю дської кривди зам
кнули до ареш ту. Внедовзі
відбудеться проти них судова
р о з п р а в а в Р ів н о м у .
П Р О Т И С П ІВ П Р А Ц І З К О М У 
Н ІС Т А М И .
Білоруське Народне Обед-
н а н н я в и д а л о н о в и й к о м у н ік а т
п р о т и с п ів п р а ц і з б іл о р у с ь к и 
м и к о м у н іс т а м и у т , з в . „л ю -
д о в ім ф р о н т і" п р о т и ф а ш и 
с т ів .К о м у н ік а т п р и г а д у є , щ о
К о м у н іс т и ч н а
П а р т ія З а х ід 
н ь о ї Б іл о р у с и п ід л я г а є з о в с ім
П о л ь с ь к ій К о м у н іс т и ч н ій П а р 
тії і тому відноситься з не
терпимість до всього біло
руського, щ о не є ком уністич
н е.Д о т о г о Б іл о р у с ь к е Н а ц іо 
нальне Обєднання не вважає
за відповідне боротися тепер
з фаш истами та щ е на спілку
з б іл о р у с ь к и м и к о м у н іс т а м и .
її. Д р п о ж е ж і п р и б іг л и с е л я н и
і добули з вогню лять трупів
і ^ т я ж к о п о р а н е н и х . У с іх в ід 
везли до ш питалю , де два
знаходяться у-, безнадійному
с т а н і.
VO L.
XUV.
No.2 3 3 , Jersey City, tfc J„-Tuesday, Ootobe* 6, 193&. THREEOENTS
В У Л И Ч Н І Р О ЗР У Х ИУ Ф Р А Н Щ Ї
И А Р И Ж .'г ~ М и н у л о ї-н е д іл і н а в у л и ц и х П а р и ж а
французькі комуністи влаш тували демонстрацію
п р о т и ф а ш и з м у . З іб р а л о с я . їх б іл я с т о т и с я ч . В и -
бравщ и почесними членами московського дикта
т о р а С т а л ін а , е с п а н с ь к о г о к о м у н іс т а Л я П а с іо н а р ія
іпрем ієра еспанського лівого уряду,К абалера,ф ран
цузькі комуністи виголошували багато промов, у
яких заприсягали „смерть фаш измові" й вихвалю
в а л и у р я д „н а р о д н ь о г о ф р о н т у " з п р е м іє р о м Б л ю
м о м н а ч о л і. У д е я к и х в и п а д к а х м іж к о м у н іс т а м и й
ч л е н а м и „Ф р а н ц у з ь к о ї С о ц ія л ь н о ї П а р т ії" п о л к о в 
ника Ля Рока приходило до сутичок, у яких було
к іл ь к а с о т о с іб р а н е н и х . З д в м о л ь о в а н о т е ж к іл ь к а
п а р и з ь к и х к а в а р е н ь . П а р т ії Л я Р о к а , ш о х о т іл а к іл ь 
к а д н ів п е р е д т и м в л а ш т у в а т и п о д іб н у м а н іф е с т а 
ц ію п р о т и к о м у н із м у , у р я д Б л ю м а з а б о р о н и в п у б -
личний виступ.
В ЛОНДОНІТЕЖ РОЗРУХИ.
Л О Н Д О Н . П о д іб н о я к у П а р и ж і, т а к о ж у
Л о н д о н і п р и й ш л о м и н у л о ї н е д іл і д о с у т и ч к и м іж
англійськими фаш истами й комуністами, в яких
р а н е н и х б у л о б іл я 300 о с іб , з ц ь о г о 65 т я ж к о , т а к ,
щ о м у с іл и з а б р а т и їх д о ш п и т а л ю . А н г л ій с ь к і ф а 
ш исти дістали були позволення від заряду на по
х ід ч е р е з с х ід н ю д іл ь н и ц ю Л о н д о н у , з а м е ш к а н у в
б іл ь ш о с т і ж и д а м и . їх з іб р а л о с я к о л о 5,000,. у с і
вбрані в чорні сорочки. О дначе ком уністи, які до
с и т ь с и л ь н і у ц ій д іл ь н и ц і, з іб р а л и с ь у в е л и к ім ч и 
слій почали не допускати фаш истів до походу, ки
д а ю ч и н а н и х к а м ін н я , к у с к и з а л із а і т . п . П о л іц ія
б у л а б е з р а д н а . П іс л я н а р а д и к о м іс а р а п о л іц ії з л і
д е р о м а н г л ій с ь к и х ф а ш и с т ів , М о з л іе м , п о х ід в ід 
кликано. Тепер ф аш исти хочуть робити заж алення
н а у р я д , щ о н е д а в їм н а л е ж н о ї о х о р о н и й щ о у л я г
занархізованим комуністичним елементам.*
В С Е С В ІТ Н Я Ф А Р М Е Р С Ь К А К О Н Ф Е Р Е Н Ц ІЯ .
РИ М .—В -Римірозпочалася черпякгрічна кон
ф е р е н ц ія в с е с в іт н ь о г о ф а р м е р с т в а . Н а ц ій к о н ф е 
р е н ц ії б е р у т ь у ч а с т ь п р е д с т а в н и к и 73,н а ц іо н а л ь н о 
стей, щ о застановляю ться над співпрацею фармерів
р іж н и х н а р о д ів т а н а д п о л іп ш е н н я м їх н ь о ї д о л і.
О Б Ж И Н К О В Е С В Я Т О В Н ІМ Е Ч Ч И Н І.
Г А М Е Л Ь Н ім е ч ч и н а ). — Н ім ц і с п р а в л я л и м и 
н у л о ї н е д і л і о б ж и н к о в е с в я т о , н а я к е з ї х а л о с я 7(Ю ,-
000 н ім е ц ь к и х ф а р м е р ів . Н а т о м у с в я т і б у в т а к о ж
А дольф П тлєр, який виголосив промову. У своїй
промові П тлєр змалю вав напружене політичне по
л о ж е н н я в Е в р о п і т а в ц іл о м у с в іт і, н а з и в а ю ч и й о 
го „бож евіллям". К азав також , щ о серед цього на
пруження пережне тільки та нація, щ о здисциплі-
нована й зсолідаризована в середині. П ідкреслю
вав П тлєр іщ е раз червону небезпеку;-*що безна
станно грозить світові переворотом .
ФАКТИ,Щ О ХАРАКТЕРИЗУЮ ТЬ ПОЛЬЩ У.
В А Р Ш А В А .— П о ч а т о к ш к іл ь н о г о р о к у .в П о л ь 
щ і приніс два явищ а, які у зіставленню дуж е добре
зм альовую ть ті обставини, щ о існую ть у П ольщ і на
п о л і ш к іл ь н и ц т в а : з б р а к у п р и м іщ е н н я в ід х о д и т ь
в ід ш к іл ь н и х д в е р е й п о н а д м іл гО н д іт в о р и , а в т о й
сам час 16тисяч учителів не м ож уть дістати посади.
ПРОПАВ З БРАКУ РІДНОГО ҐРУНТУ.
Л Ь В ІВ . У л ь в ів с ь к о м у „Н о в о м у Ч а с і" п о м і
щ ена розвідка про польського славного маляра Ю -
л ія К о с с а к а , щ о ж и в у м и н у л о м у с т о л іт т і. А в т о р
розвідки,М .Голубець, подає, щ о Ю лій Коссак був
у к р а їн ц е м з у р о д ж е н н я і н а в іт ь ц іл е ж и т т я м а в т е 
пле почуття й тугу за своїм народом. У часі сво
го вчителю вання в краківській академії мистецтва
в ін н е р а з г о в о р и в у к р у з і у к р а їн с ь к и х с т у д е н т ів : „я
в а ш ". П о м е р в ін о к р у ж е н и й с л а в о ю і д о б р о б у т о м ,
якого в тих часах не м огло йом у запевнити вбоге
українське громадянство.
П Е Р Е М О Г А М О С К О В С Ь К О Г О Н А Ц ІО Н А Л ІЗ М У .
Л О Н Д О Н . — Л ондонський кореспондент ню -
й о р с ь к о г о „Т а й м с у ", О г у р , д о н о с и т ь , щ о в М о с к в і
Йдуть зміни щ одо заграничної політики Совєтів.
З м ін у ц ю с п р и ч и н и л а п е р е м о г а ф а ш и с т ів в Е с п а н ії.
С т а л ін у в а ж а є т е п е р III. І н т е р н а ц іо н а л , я к и м у п р о 
д о в ж д о в г и х р о к ів з а с л іп л ю в а н о ч у ж и м р о б іт н и к а м
о ч і,„н а д л о м а н и м ін с т р у м е н т о м ". К о р н е т и з ц ь о г о
Інтернаціоналу тепер для М оскви м ало, зате його
д ія л ь н іс т ь к о м п л ік у є з а г р а н и ц е ю п о л о ж е н н я М о 
скви й дає аргументи Гітлєрові. С упроти цього пе
р е д б а ч а ю т ь , щ о С т а л ін н е з а б а р о м в и к и н е III. І н т е р 
н а ц іо н а л з Р о с ії, в р а з й о г о п р е д е г д н и к о м Д и м і-
тровом, іпоселить його у якійсь держ аві за,грани
цею .
Н ІМ Е Ч Ч И Н А Е К О Н О М ІЗ У Є .
Б Е Р Л І Н ;—Н ім е ц ь к и й у р я д .з а б о р о н и в у ж и в а
ти корків при коркуванню ф ляш ок і приказав уж и
вати в тій ціли заткал, зроблених з місцевого де
рева. Ц я заборона є одною з численних, яким и Н і
м еччина задум ує в часі чотирьох літ стати еконо
м іч н о с о м о в и с т а р ч а л ь н о ю . В ж и в а ю ч и с в о їх к о р к ів ,
Н і м е ч ч и н у з а о щ а д и т ь ,10,000,000 м а р о к р іч н о .
Д ІБ Р А Л И С Ь .
Н а Г о р е ч і п ід Ч е р н ів ц я м и
відбулося недавно незвичайне
в е с іл л я . В ід д а л а с я
75-л іт н я
ж ін к а , щ о б у л а в ж е ч о т и р и р а 
зи замужна. Щ асливий моло
д и й ц е 66-л іт н ій ч о л о в ік . К а
ж уть, щ о молода дуж е кремез
на ж інка, ну і досить багата.
Н А В ІТ Ь Р Е Ф Е Р А Т И П О Л Ь 
СЬКОЮ МОВОЮ .
Кружок Білоруського Інсти
туту Господарки і Культури у
Ж о д з іш к а х , в іл є й с ь к о г о п о в і
т у , р іш и в в ід с в я т к у в а т и 10-л іт -
не існування святочною акаде
м іє ю . С тароство засадничо да
лоД О Б В ІЛ наа к а д е м ію , але за
жадало, щоб принагідний ре
ферат виголошено по поль-
ськи. Управа Інституту інтер-
в е н ію в а л а у в и л е н с ь к ім в о е -
в ід е г в і, а л е б е з у с п іх у . Т о м у ,
щ о організатори не згодилися,
щ об
реф ерат
виголош ено
польською мовою,академія не
в ід б у л а с я .
З В ІР Я Ч И Й
Ш ПИТАЛЦ
В М ельбурні в А встралії за-
лож или дві багаті великі при
ятельки звірят ш питаль, при
значений виклю чно для звірят.
Уся прислуга,шпиталю склада
є т ь с я з ж ін о к . Ш п и т а л ь м а є 24
доглядачки, щ о самі добро
вільно зголосились до цієї
тяж кої служ би.Д еякі з них за-
н я т і в т . з в . „л іт а ю ч и х а м б у
л я н с а х ", я к і п р и в о з я т ь з у с іх
у с ю д ів н е д у ж и х з в ір ів . В а м
булянсах ведуться окремі про
токоли, до яких вписую ть на
мТсцях всі дані про походжен
;и я ;вік звірят та-причину Й ХІД
недуги. А мбулянси відвозять
'т е ж в н л ік у в а н и х „п а ц іє н т ів "
Ш питаль лікує тут звірят зов
сім бідних лю дей за невеликого
оплатою , а навіть безкорисно.
Вгд гром овицік
яка перейш ла Н айбільш ий контингент .тво»
н а д ф іл ь в а р к о м С м о л іц а , п о в , р я т ьп с и ,- п о т ім ід у т ь к о н і, к о -
Л енчнца, 14 робітників схлро*ти і т. д. Д еяку сензацію у
нились у великій стирті сіна,.ш питалі викликав був вер*
У стирту вдарив грім ізапалив блю д, 3 цього приводу зчини
л и к о н і п а н ік у , я к у щ о й н о з
тяжким трудом вдалося ш пи
тальній прислузі перемогти.
Другою сензацією був кангур,
що його- знайшли недалеко
М ельбурну. .
r5
JT"^Щ Т -
М Ш Я О В Я Є =-!-=99=99а Я В Ш Н
"SVOBODA* (LIBERTY)
POUHMD UN
•ttrspajxr ptbBskcd daily except Sundays sad
Owned by the Ukriinlin National Assodatloa, lac.
•i 81-83 Grand Street, Jersey Ctty,Я . J.
г
С В О Б О Д А , В І В Т О Р О К , 6-г о Ж О В Т Н Я 1936.
Edited by Editorial Committee
fatered м Second Class Mail Matter at the Post Office of Jersey City, H. J.
oa Much 30, 1911 under the Act of March 8, 1879.
(accepted for mailing at special rate of postage provided lor In Section 1103
of tl Act of October 3, 1917, authorized July 31, 1918.
З а о г о л о ш е н н і р е д а к ц ія н е в ід п о в ід а є .
Т а в ,
•С в о б о д а ": BErgcn 4-0237. Т е д ,
44)807.
У . Н . С о ю за : BErgea 4-1016.
З а к о х д у з м ін у а д р е с а п л а т и т ь с я 10 ц е н т ів .
А д р е с а : "SVOSODA", P. a BOX 346, JERSEY CITY, H. X
В А РЕ ПИТАННЯ МОЛОДІ
О д н а з о р г а н із а ц ій м о л о д і в ід н е с л а с я б у л а
к іл ь к а д н ів т о м у д о к а н д и д а т а к о ж н о ї а м е р и к а н 
ської партії на уряд президента Злучених Держ ав
із з а п и т о м , я к в ін с т а в и т ь с я д о в а ж н и х п о л іт и ч н и х
п и т а н ь . О р г а н із а ц ія б у л а н а с т іл ь к и п о л іт и ч н о о с в і
ч е н а , щ о н е д а л а н а г о д и к а н д и д а т о в і в ід п о в ід а т и
нічого некажучими загальними фразами, бо спи
талася його за конкретне становищ е в конкретних
с п р а в а х . М іж ін ш и м и п и т а н н я м и б у л о п и т а н н я , я к
кандидат ставиться до справи дитячої проступно-
ст и ,а с а м е , щ о в ін д у м а є р о б и т и , н а в и п а д о к с в о г о
вибору президентом Злучених Держ ав, щ об запо
бігти сходж енню дітей на дорогу проступности, та
щ о в ін д у м а є з р о б и т и д л я т о г о , щ о б з а в е р н у т и з
тоїдороги тих,щ о туди вже поступили.
С амий ф акт цього запиту з боку м олодечої ор
ганізації показує, щ о справа м олодечої проступно
сти є важною справою в очах самоїмолоді.М олодь
уваж ає цей ф акт важ ним, одним з 9 важ них справ,
за які вона питається конкретно кожного канди
дата на уряд президента Злучених Д ерж ав.
Ц ю саму справу поруш ило недавно публично
с п е ц ія л ь н е с л ід с т в о н а д м о л о д е ч о ю п р о с т у п н іс т ю ,
я к е р о з в ів д -р Д ж . Б . М о л е р з К о л ю м б ій с ь к о г о у н і
в е р с и т е т у п р и д о п о м о з і „а д м ін іс т р а ц ії п о с т у п у
п р а ц ь ". Ц е й р о з с л ід , щ о о б н я в д и т я ч у п р о с т у п -
ність за останні три десятки років, доказав неспо
д ів а н і ф а к и т , а м іж ін ш и м и с т у п н е в е з м е н ш е н н я u
числа. Всетаки, не зваж аю чи на поправу в цьому
о г л я д і, с у с п іл ь н е л и х о н е п е р е ж и л о с ь , і н и н і б а 
гато дітей, головно хлопців, стоять перед загро
з о ю д е м о р а л із а ц ії.
Ц ей розслід трохи розкрив причини дитячої
проступности. П оказується, щ о багато дітей схо
дять на бездорож ж я через розбиття родинного ж ит
н я .С ебто там,де родичі з собою не ж ивуть, або
ж ивуть із собою зле, і через те занедбую ть діти,
там діти легко сходять на бездорож ж я.
П оказується Д алі, щ о на бездорож ж я сходить
багато дітей, щ о походять з родин, щ о маю ть по
ч е т в е р о й б іл ь ш е д іт е й .
П оказує теж розслід, щ о сходить на бездо
рож ж я багато дітей, щ о ж ивуть у густо заселених,
у б о г и х д іл ь н и ц я х , д е м е ш к а н н я в б о г і, т іс н і і б р у д н і,
де нем а парків ні площ для забави й здорової роз-
ри вк и .
У цей спосіб розслід звертає суспільності у-
гіагу на вагу для всеї суспільности —родинних від
носин, матеріяльного забезпечення родини та гро
м адської дбайливости за здоровля, вигоду й на
г о д у д л я р о з р и в к и п ід р о с т а ю ч о г о п о к о л ін н я . Г р о 
м адянство, щ о ш кодує грош а на таку дбайливість,
б у д е м у с іт и к о л и с ь в и д а в а т и г р о ш і н а п о л іц ію , с у 
д и ,к р и м ін а л и й ш п и т а л і д л я т іл е с н о й у м о в о х о р и х .
„В ІДМ А З Е П И "і Н А Ш І
СУЧАСНІ ЗАВДАННЯ
О дною з найдорожчих для
к о ж н о г о у к р а їн ц я іс т о р и ч н и х
постатей в без сумніву геть
м ан Іван М азепа. В сім нам ет
ний цей гетьман як перш о
р я д н и й д н п л ь о м а т і п о л іт и к ,
як автор останньої спроби
збройної боротьби з М осков
щ иною о як такий ідо нині
залиш ився символом, не зва
жаю чи на полтавську траге
д ію .Щ е й тепер часом назива
ю т ь р о с ія н и с а м о с т ій н и ц ь к и й
рух
н а У к р а їн і „м а з е п и н -
с т в о м ", а „м а з е п и н ц і" с т а л о
в ж е д л я у к р а їн ц ів п о ч е с н о ю
назвою , як колись назва „ге-
зи "
е б р а к и ) б у л а п о ч е с н о ю
для голяндських повстанців
п р о т и Е с п а н ії. Н а р о д н я п р и п о 
в ід к а „в ід Б о г д а н а д о Ів а н а
н е б у л о н а У к р а їн і г е т ь м а н а ",
чудово ілю струє це виняткове
місце, яке занили Хмельниць
кий іМ азепа в ряді інших
г е т ь м а н ів У к р а їн и , а р ів н о ч а 
сно показує, наскільки постать
М азепи засланяла собою се
р е д н а р о д у ф іг у р у й о г о н іб и
зверхника царя П етра П ерш о
го , лю дини визначних здібно
стей іхарактеру.Бо,не зваж а
ю ч и н а т е , н а У к р а їн і в о л о д ів
М азепа, а не він.
Наскільки блиск панування
Хмельницького був блиском
низки збройних перемог, на
стільки влада М азепи
б ула
часом мирного поступу. Але
саме з того боку українське
громадянство знає М азепу щ е
найменш е. М ало відомо, щ о
сам е за М азепи досягла най
більшого розвитку торговля
У к р а їн и з Е в р о п о ю , о с о б л и в о
з Н ім е ч ч и н о ю . М а л о о ц ін е н и й
щ е вік М азепи як „золотий
в ік " у к р а їн с ь к о г о
М истецтва.
А тимчасом саме своїм ш иро
ким попиранням мистецтва на
Україні М азепа залишився в
народній памяті. На гетьман
с ь к ій У к р а їн і п р я м о т я ж к о
вказати на більш у церкву, щ о
не завдячувалаб якоїсь своєї
окраси щедрості гетьмана. А
К и їв ,Ч е р н и г ів ,
П ереяслав.
Лубні навіки носитимуть пе
чать його доби, за якої пов
с т а л а б іл ь ш іс т ь їх н а й г а р н і-
ш их будов. М осковський ван
далізм знищ ив неодно, а пе
р е д о в с ім н а й у л ю б л е н іш и й т в ір
М азепи, Батурин.
'М ета ж иття М азепи —ство
рення суверенної України -
н е в д а л а с ь . А л е с в о є ю 22-л іт
н ь о ю т в о р ч іс т ю з а л и ш и в в ін
п о с о б і п а м я т к и , я к і в іч н о н а
г а д у в а т и м у т ь у к р а їн ц я м їх н є
в е л и ч н е м и н у л е , в іч н о п ід б а 
дьорюватимуть їх до праці
для осягнення ідеалів гетьм ана
в б у д у ч ч и н і. П о д іб н е і с у ч а с н :
завдання українського грома
дянства: і для нас минула не
вдало остання визвольна вій
на, тому і ми мусимо тепер
культурними памятками зве
личити наш у епоху. А такі
твори як стрілецькі могили, а-
бо свято боїв,чи такі установи
як М узей В извольної Бороть
би У країни в П разі, являю ться
д л я ц іє ї ц іл и н а й в и г ід н іш и м и
середниками і мусять тіши
тись опікою цілого сучасного
свідомого громадянства.
А . В исочин.
К О Л ІБ РІ У Р У Т У , А Б О З А К О Н П ІМ С Т И
В ДЖУНГЛЯХ
6
С п е ц а м в ід в и с о к о ї п о л і-(с в іт у п р и р о д и ін ш и й ф а к т н а
доказ того, щ о природа інай-
с л а б ш и м с в о їм с т в о р ін н я м д а є
ін с т и н к т с а м о о б о р о н и н а т е ,
ти ки
присвятою .
О . Г.
С войого часу писав я в на
ш ім ч а с о п и с і п р о з а к о нп ім с т и ! щ о б т е с т в о р ін н я , н а в іт ь , к о л и
у природі та подав притім як воно сповидно зовсім
соб і
о д и н д у ж е в и м о в н и й п р и к л а д , д р іб н е т а н е м іч н е , у х в и л і, к о -
факт жорстокої пімсти одної ли зважиться стати ' до бо-
с л о н ь к и н а к р о к о д и л .о , я к и й р о т ь б и з а іс н у в а н н я , н е м у с іл о
тільки закрадався пожерти її конче
ги н ути
б езп ом ічн ою
мале. А нині наводжу тут зі жертвою,а мало спромогу при
в ід п о в ід н ім в и к о р и с т а н н ю в с іх
засобів своєї оборони, стати
небезпечним і для багато-ба
гато дуж чого ворога. Ц е ось
кар ти н а
п ім с т и
м ал ен ько ї
п т а ш к и к о л іб р а н а з м ії, щ о їй
ім я у р у т у , У р у т у о д н а з
н а й б іл ь ш їд о в и т и х т а л ю т и х
гадюк у пралісах Бразилії, а
к о л іб р ц е о д и н з н а й к р а щ и х ,
а л е й 'н а й д р іб н іш и х п т а ш к ів ,
щ о живуть у гарячих краях,
т а к и й р іж н о м а н іт н и й с в о їм и
р о д а м и , щ о в ід м ін й о г о н а ч и -
с л ю ю т ь д о 400, а п р и т ім ін о д і
такий маленький, як трохи
б іл ь ш и й д ж м іл ь ! П р а в д а , т а
славна представниця колібрів,
про яку зараз буде м ова, була
певно трохи більш а, а всетаки
н а с т іл ь к и м а л е , щ о в -п о р ів -
нанню зі змією уруту мусить
явитись нам своєрідним кар-
лечком з пташ инного світу,
щ о двигнувся на страш ного
велита. Та проте наш карличок
потраф ив пім стити на том у ве-
литові заподіяну йому ним
кривду, а як —послухаймо.
О ц е о с ь в ід е н с ь к и й п р и р о д 
ник Ц .Ш отт розповідає в од
ному нарисі про свої наукові
м а н д р ів к и п р а л іс а м и Б р а з и л ії
так е:
У продовж
о д н о ї з м о їх
м а н д р ів о к п ів д е н н о -а м е р и к а н 
ським пралісом довелось мені
раз підстерегти змію , щ о са
м е п ід к р а л а с ь п ід г н із д о ч к о
к о л іб р ів . Д в о є щ е п ів -г о л и х ,
неймовірно маленьких пташ е-
нять були власне в той м ент у
гнізді. Час до часу мож на бу
ло бачити їх розкриті дзю бки,
з я к и х т іл ь к и в о н и н іб и і с к л а 
далися, а тоненький пучок со-
н я ш н ь о г о п р о м ін н я
о б л и вав
сіреньку рурочку гнізда, де ті
м а ц іц ь к і с и д іл и , с в о є ь м а т е р и
дож идаю чи. І просто зворуш 
ливо було воно почувати не
в и н н у н е с в ід о м іс т ь о т и х м а 
леньких створінь, загрож ених
тепер безпосередньою близь
кістю пажерливої гадюки,якої
лукава захованість враж ала в
цей мент тим осоружніш е.П о
волі ось іледви помітно насу
валась уруту щ ораз ближче
до гнізда, вряди-годи застига
ю чи нечутно в гущ і розкіш
ного листвя.
Та тут надлинула гарненька,
н іж н а м а т и п т а ш е н я т .
Н еначе квіточка ш угала во
на над рурковатим гніздечком ,
а принади її кожного руху
просто не змалюєш . Оце ось
вона раз сяю чим топазом, то
знову променистим
р у б ін о м
візьметься, то раптом ніби го-
рію че золото спалахне. О так.
т
У лас Самчук.
-
В ІЙ Н АІ Р Е В О Л Ю Ц ІЯ
Д р у г а ч а с т и н а „В О Л И Н І**.
П ередрук забороняється.— Авторські права застереж ені.
(22)
Воячня замовкла мов ка
м ін ь . Звучний голос оповідача
дзвенять, мов дзвін. Н ад усім
небо чисте й зоряне. Н а захо
ді догоряє велитенська поже
ж а. А вояк веде свою повість,
як цар М атвей Берендей та за
думав морську царівну красу
ню ,в о л о д а р к у м о р ів , о к е а н ів ,
зо всіма багацтвами, скарба
м и ,з о в с ім а п ід в о д н и м и ц а р 
ствами й государствнами собі
за ж інку здобути.
П ідводна красуня косу має
з чистого золота, очі найкращ і
агати, тіло1 барви бурштину.
Ц іл у н о к її п ік , м о в д о т и к р о з
паленого до червона заліза.
А л е н і о д и н з о в с іх н а й к р а щ и х
л и ц а р ів , б а г а т и р ів , к о з а к ів -о -
т а м а н ів н е м іг з д о б у т и її п р и -
хильности.Тільки грізний цар
Б е р е н д е й , щ о п р а в и в у с ім а с у 
ходолами, усіма звірами зем
ними, усіма горами підземни
м и , завзявся здобути її.
— Так, — сказав Берендей.
— Кров з носа, лусни, умри,
а м іц ь с в о ю п о к а ж и ! М о р я и
о к е а н и в и л и й н а б ір іг , у р ік и
підземні спусти всіводи,а ви
л о в и „ш е л ь м у " — к р а с у н ю ч а 
р ів н у .
Ех, як гримнула війна. С уш а
і море звелися й ударились
Звірі зем ні і м орські чудови
ська стялися у герці ж ахливої
см ерти. І побідив цар! П оло
н и в с в о ю б р а н к у , в ід н іс її у
„х о р о м и " з к р и ш т а л ю і к а м ін 
ня дорогого і поклав на троні
с в о їм г г ів -м е р т в у ...
„У т р у б и т о д і т р у б іл и , в
дзвони тоді дзвонили, били
гармати двацять один раз!
П ир тоді дав цар Берендей у-
сьом у світові на славу — пир
на ввесь мир! Вино рікою те
к л о ,
страви зам орські давали,
музики грали хвалу славному-
преславному великому царю й
государю . І при тому я також
б у в ;
мед, пиво пив, по губах
т е к л о , а в р о т ... т а к ! У р о т н е
п о п а л о . Д а !"... і р в у ч к о
труснувш и головою , закінчив
о п о в ід а ч . — Б р а в о , А н іс к о ! —
гримнуло зо всіх боків. —
Б раво! Б раво! О т, сукин син!
П р о т о г о ... я к й о г о ! П р о
султана! П ро султана! —кри
чать з натовпу.—Д авай, брат,
про султана! Говори!
—П ро султана, так про сул
тана! — обтираю чи чоло до
лонею і змінивш и тон і мову,
заговорнц^О нисько! П ерш е го
в о р и в м о с к о в с ь к о -у к р а їн с ь к о ю
мішаниною. Останні
сл о ва
розмазав повільною
п о л тав
ською говіркою.
В и х о д ь с ю д и , к о з а ч н я ! —.
крикнув він. — В огню , стола!
Клади вогонь!
І десяток воячні кинулося
класти багаття. Д рова вж е бу
ли приготовані. Запалили су
хий трусок і полумя зам аяло
по вояцьких подобизнах.
Зявився стіл, лямпа, якась
книжка. Вийш ли з натовпу з
тузин козарлю г і без слова за-
н я л и м іс ц я н а в к о л о с т о л у . О д 
н і,с т о я т ь , ін ш і с и д я т ь , щ е ін 
ш і, оперті черевом на стіл,на-
п ів л е ж а т ь .
и ш а . П р и х о д и т ь в іс т у н
проголош ує: — С лавні коза
к и !
Великий султан, володар
турецький, грецький, м акедон
ський і єгипетський вислав до
в а с с в о їх п о с л ів з г р а м о т о ю .
Г о -г о -г о ! з а р е г о т а л и к о 
заки. —Д авай його сю ди!
П риходять посли. Ц е у ви
вернутих ш инелях вояки з по-
завязуваними рушниками го
ловами. Один зних бундючно
розгортає довгий папір ізгуч-
ним, глухим, повільним голо
сом проголош ує: — Я , вели
кий султан турецький, грець
кий, македонський і єгипет
с ь к и й в о л о д а р ... т а к и й т о й т а 
к и й , н а м іс н и к А л а х а і т . д .
Велетенський натовп зав
м ер .
Н е чути ні одного згуку.
В ояки, дівчата, діти —все за
н ім іл о з ц ік а в о с т е , в с е п н е т ь 
ся навш пиньки, щ об хоч од
ним оком глянути на небувалу
к о м е д ію .
Серед великої тиш і слова
султанського післанця звучать
натхнено й урочисто. П алає
вогонь. О бличчя тих, щ о м а
ю ть щ астя стояти зпереду, па
лаю ть вогненною барвою . У
б езвітр ян о м у
просторі дим
товстючим стрвпом зводиться
догори і там десь під зорями
розводиться у бузово-сталево-
м у с к л е п ін н ю .
Козаки вислухую ть грамоту
і починаю ть писати відповідь,
натовп розсідається від рего
ту.З його середини уривно ви
ривається: — македонський
д у р ен ь!
Х а -х а -х а ! — в о д и н г о л о с
реве натовп.
...Свиняче вухо!
Х а -х а -х а ! г о г о г о !...
...К о б и л я ч и й х в іс т !...
Х а -х а -х а !
... а н а ш о г о Б о г а б л а з е н ь !..
Х а -х а -х а !...
...числа не знаєм , бо кален
д а р я н е м а є м , м іс я ц ь н а -н е б і, а
день такий у нас,як і у вас —
п о ц іл у й о с ь к у д и н а с !...
Т у т у ж е д ів к и , м о л о д и ц і,
бородаті вояки присідаю ть до
зем лі, тримаю ться за ж ивоти і
р его тять, р его тять.
Писав листа той саме О-
нисько, щ о перед тим опові
дав про Берендея.
В о л о д ь к о в і в ін
ви д ався
ч и м с ь н а д л ю д с ь к и м . В ін п р о 
бився наперед, стоїть.в дуж е
н е в и г ід н о м у м іс ц і, б о з і в с е ї
сили мусить опиратися напо
рові ззаду, від чого аж^ м лі
ю ть і тремтять ноги, але все
т а к и в ін н е п р о п у с т и в н і о д 
ного слова, ні одної, здавало
с я ,р и с о ч к и н а о б л и ч ч ю о п о в і
д ач а.
L '
\
П іс л я
рухн ула
загал ьн а
гульня під гармонію . Вояки
хватаю ть дівок, цупко трима
ю т ь їх у д у ж и х р у к а х і в и к р у 
ч у ю т ь б у р е в ій н у п о л ь к у . В и 
к р и к и , в и с в и с т и , д ів о ч і в и в і
ски лунаю ть долиною .
Зійш ов велитенський, наду
тий місяць "і зупинився над
в іл ь х а м и
д вір сько го
ставу .
П алає багаття. Д о нього під
кидаю ть грубечі комердяки,
сипляться снопами іскри, рухи
г а р м о н ії в и л іт а ю т ь з в о р о х о б 
ного натовпу на вільний про
стір і розкладаю ться по до
лині приманливою , пориваю
чою луною.
П ізно в ночі вертався В о-
лодько зтовариш ами додому.
П о долині, по дорозі, не зва
ж аю чи на пізню добу, веш та
л и с я в о я к и . Д е -н е -д е ч у т и ж і
н о ч і х іх и — т а х а -х и . Т а м д е с ь
на другому взгірю голосний
р е г іт : х а -х а -аааа !... а ж
п о ко ти л о ся.
Н іч я с н а , х о л о д н у в а т а . З
неба зриваю ться і падаю ть у
чорну землю зорі. Н а травіJ
х о л о д н а р о с а . Х л о п ц ів п р о 
бирає, вони знизую ть плечима
і швидко стрибають босими
ногами по росі
Перед ними минає пята-
ми гурточок дівчаток. Х лопці
п р и с к о р и л и б іг . Т і в ід ч у л и ,. щ о
їх х о ч у т ь н а г н а т и , в и в іс н у л и ,
наподоблю ю чи великих дівок,І
і д р іб н о з а л о п о т іл и п ід о ш в а
ми по землі.Хлопці щ е при
д а л и д у х у ...
а л ь ш е б у д е ).
щ о д о в о д и л о с ь м *н і з а б у т и
п р о к р и х іт к у т іл а п ід її б л и 
скучими перам и,І дивитись на
цю птицю мов на якийсь за-
земної краси орнамент з ле
генького мов пух цвіту та з
соняш нього тепла.
А там ген, з глибин гущ і,
дивилась на не! пара застиг
лих, жорстока неворуш них о-
ч е й , ч е р е з щ о '"м о я в ід р а д а д о
гадю к тільки поглибилася,і я
з негодуванням, як щ е мож е
н ік о л и в д о с і, п о с т а в и в
со б і
знову раз те, незбагнене для
н а с ,
лю дей, питання:
І навіщ о отакі противности
в хазяйстві природи?
Але мойого наміру забити
гадюку, або
принайм енш е
п р о г н а т и її, я н е м іг з д ій с н и т и
тому,•щ о між мною і гніздом
к о л іб р ів б у л о т р о х и г у щ і т а
н а я к и х д в а ц я т ь к р о к ів , р о з
горнене болотнищ е. І якщ о я
притім усетаки кожний мо
м е н т т іє ї д р а м и м іг п ід с т е р іг а 
т и з у с іє ю т о ч н іс т ю , т о ц е
т іл ь к и з а в д я к и м о їй ід е а л ь н о
гострій льорнетці Ц айсса.
А замисл холодної розбій
ниці тай спосіб, в який вона
його хотіла здійснити, було
дуж е легко відгадати, бо га
дю ки того кодла, щ о уруту
р о б л я т ь у п о д іб н и х в и п а д к а х
усітаксамо.Вони підповзаю ть
аж до самого краю гніздечка,
творять зі свойого
кад о вб а
своєрідну петлю, всувають,ЇЇ
обережно в гніздо та вгор
таю ть нею намічену добичу,
яку, вдуш ену одним стиском
своїх скр"уМ в, пож ираю ть.
Але наш а прегарна птичка
всього того тепер не прочу-
вал а.
Вона ось, щ ойно нагодував
ш и своїх діточок, зникла мені
з очей з тією , лю дині просто
незрозумілою швидкістю, яка
така питома колібрам. О дначе
схована в гущ і уруту щ е зав
ж ди звідси не виповзала, до
жидачи мабуть кращ ої пори
для діла, бо певно боялася,
щ о кохаю ча мати змож е пере
пинити її катівську роботу.
Так промайнуло десять хви
ли н .
О після маленька неня зяви-
л а с я з н о в н е н а д ій н о і, п о в н а
чару, носилась над роздзявле-
ними дзю биками, наче пови
с л а н а н е в и д н ій н и т о ч ц і, ш у г
н у л а о п іс л я т р о х и н и ж ч е , с ід а 
ю ч и в к ін ц і н а с у х ій г и л ь ц і,
може на який метер ниЖ чс
гнізда. І тут я поглянув тепер
ун и з, направивш и скло на те
місце, з якого глибин виро
став той кущ , щ о на ньому
б у л о п р и л іп л е н е г н із д о к о л іб 
р ів .Ц е був щ е до болота при-
належний, зовсім непорослий
і висуш ений ш м ат зем лі, зав
дяки-чому я все те, щ о розі
гралося тут у найближчих
х в и л я х , м іг п о б а ч и т и т о ч н о і
б е з п е р е п о н . Я т о п ід н о с и в д о
очей,то направляв униз мойо
го Ц айсса, щ об охоплю вати
поглядом то чарівного птаха 1
його гніздо, то причаєну уру
ту в неворуш них кущ ах дж ун
гл і. І я почував, як мною ово
лоділа невимовна душ евна на
пруга.Бо воно було ясне, щ о
тепер кожна хвиля мусить
принести —розвязку. Розвяз-
ку, щ о в ж иттю і в см ерті ти х
велитенських лісів не важить
н а в іт ь с т іл ь к и , щ о о д и н т р е м т
ж ивчика, але для поодиноких
істот там мож е стати дійма
ю чою трагедією .
О так я знову раз глянув на
г н із д о ... В ц е й т о м е н т з м ія ,
повна притаєної здерж аности,
підповзла під сам край гнізда.
О дначе меніне довелось поба
чити нічого з тієї см ертоно
сної підготови, щ о попере
дж ує наступ змії, отж е ні зви
к а н н я „п е т л і", н і її в м о щ е н н я
в гніздо. Ц е ось одна мить, ні
—дробина одної секунди, і я
побачив, як потвора нагло ки
нула головою , так, щ о кущ
т и х о с т р е м т ів і н іб и т р іс н у л а
десь галузка та впала додолу.
А ле ні —це не злом алась нія
ка гилька, це уруту гепнула
собою об землю , вгортаю чи
скрутом свойого кадовба ма
ленького колібрика, та з по
глядом, впяленим невпинно в
зловлену ж ертву, вдуш ую чи
11.
А
далі гадюка,
4 233.'
таємничої грози в тиш і мов
чазних дж унглів, посунулась
геть, несамовито скручую чись
і розгортаю чись тілом .
І все скінчилось —дум аєте?
О , н і!
Ц е ось ніби якась вищ а сила
п е р е д б а ч и л а т у т у с е і в ж е в ід
початку світу подбала про те,
[щ об караю чої справедливости
не бракло на ньом у.
Б о водночас з тим , як пла
зун почав свій відворот,наш а
барвиста, см іш на м аленька ма
ти вдуш еного колібрика, про
носилась якийсь час у висоті
одного метра над убийницею
її дитини.Вона ш угала зіспу
щ е н и м у н и з г о с т р и м к ін ц е м
свойого,на ф льорет похож ого
д з ю б а , в о д н о п р и т ім п р и ц іл ю
ю чися з увагою стріляю чого з
луку, поки вреш ті не вдарила
собою в гадю ку, і зникла.А
хвилину опісля знову вона за
буяла над плазю кою , знову
пильнесенько прицілю валась,;
поки щ е уруту зм огла розгор
нути свої душливі скрути,
ш видко мов найш видча стріла
в д а р и л а в з м ію і в ід л е т іл а |
за кож ен раз, коли гад хотів
утікати в одну сторону, мати
колібрів примушувала його
несхитно вцілюючими укола
ми свойого дзюбика повер
тати кудиінде, так, щ о на у-
руту сипнув наче град фльо-
ретних ударів, який вреш ті
примусив збентежену гадюку
до того, щ о вона слинилась і
з а с т и г л а б е з р у х у ...
Щ ож це сталося?
О це ось після довш ого ча
су, упродовж
якого наша
п т и ч к а с и д іл а с о б і с п о к ій н о ,
в ід п о ч и в а ю ч и
н а с у х е н ь к ій
гильці, зм ія знову взялася су
нутись геть, але пом ітно пово
лі і якось чудно намацую чи
кож ну пядь землі під собою .
А л е в т о й м е н т я щ е н е м іг р о
зібратись ніяк у тому, чому
самичка колібра щ е й даліси
діла собі спокійно на своїм
галузці. І аж тоді, як я знай
ш ов дорогу до того кущ ика,
я щ ойно *п о р о з у м ів , в чом у бу
ла повна поразка уруту:
Н аш а птичка ось проколола
гадю ці своїми уколами очі і
о с л іп и л а її!
І о т а к н е з н а ю я в ж е , ч и п і
сля того, як я уруту —яку те
п е р д у ж е л е г к о б у л о п ій м а т и
— вбив, я явився местником
за см ерть м аленького колібра,
ч и н а с в ій с п о с іб у р я т у в а в її
від певної гом одової смерти?
Отаким питанням кінчає ав
т о р н а ш о г о н а р и с у с в ій п р е ц і
кавий опис, й, на мою думку,
це питання тут далеко не сут
нє для нас. Я думаю ось, щ о
властива суть тієї незвичайної
п р и г о д и в т о м у , щ о к о л іб р о в а
самичка, хоч і яка мала ісла
босильна вона, то в мент, ко
[л и п о б а ч и л а , щ о з а п о д ія л а їй
ненаситна гадина, зараз почу
ла своїм ж иттєвим інстинктом.
щ о вона м усить пім стити зло
чин хиж ака, і таксамо знала
вона зараз, щ о мусить це зро
б и т и б е з п р о в о л о ч н о І В ІД П О 
ВІДНО до засобів оборони,да
них їй прирдою . О та м ати ко
л іб р ів н е л е т іл а у п е р е д д о
свойого самця плакати та жа
літись на гадю ку. Н і не летіла
в о н а д о о р л ів м о л и т и п о м о ч і.
ні не відкладала своєї пімсти
а ж д о в и р іш е н н я в ід п о в ід н о :
акції на якійсь великій нараді
в с іх к о л іб р ів . З а т е ж в о н а р і
ш илась негайно знищ ити во
рога, і зробила це без огляду
на те, щ о уруту була тнеяч-
к р а т ь д у ж ч а , н іж в о н а .
Т ак, українські м атери!
В и н е з а б у в а й т е н і н а XR»
лю ,скільки гадю к вигублю ю ть
вам ваш их дітей на всіх зай-
м а н щ и н а х У к р а їн и .
Д-р Остап Грицай.
Д іт и .
— Ром чику, попрощ айсяз
тетою . Я к каж еться, коли тета
в ід х о д и т ь ?
— Богу дякувати! — каже
повна хлопчик
'В а л
Ч .233.
С В О Б О Д А , В І В Т О Р О К , 6-г о Ж О В Т Н Я 1936.
Н А Б ІЖ У Ч І Т Е М И
гп Ю З В О Р О Ж Б И Т ІВ М А Є
L
ГО Л О С .
V Т р е н т о н і, с т о л и ц і Н ю
Лжерзі,відбулася,як доносять
Іети зприводу стейтової ви-
т ів и , р іч н а к о н в е н ц ія К р а е в о -
С'сою^У Ворожбитів. П рези
дент організації запевняв де
б а т ів п а к о н в е н ц ію , щ о п р е 
зидентом буде певно вибра
ний Рузвелт.
Одначе (додав він), Л андон
виграє, як зєднае собі на до
помогу відповідні сили.
Цей додаток відразу зм іняє
m.
i
v сп раву:
Отже тепер уж е знаємо, хто
буде нашим найближчим пре
зидентом.За старою засадою:
на двоє- баба ворож ила: або
вмр е.або буде ж ила.
І Т У Т ІЩ Е Н Е П Е В Н О .
Тижневик „Литерері Дай
джест"подає пяту рату обчи
слення голосів, відданих
у
пробнім президентськім голо
суванню .
у цьому голосуванню най
більш е голосів дістали Л андон
іРузвелт.Ландон, щ о правда,
дістав більше голосів (до
к л а д н о : 438,601), а Р у з в е л т
м ен ш е (д о к л а д н о : 282,524),
отже виходилоб, щ о Ландон
виграє.О дначе до виборів щ е
майже цілий м ісяць, а за той
час іщ е багато мож е зміни
ти сь.А дже число голосів Руз-
велта розм ірно до числа голо
сів Ландова постійно зроста
ло.
Отже все щ е не знаєм о, хто
буде нашим президентом.
Щ О ПЕВНЕ?
Деякі річи щ одо виборів
уже певні.
'
Певним є, щ о ні Лемке, ні
Томас, ні Бравдер не будуть
в и б р а н і.
У п р о б н ім г о л о с у в а н н ю , з а
р я д ж е н ім б о .іт и м о р с ь к о ю г а 
зетою „Сон", за Рузвелта від
д а н о 132,124 г о л о с и , з а Л а н -
д о н а 74,306, з а Т о м а с а 751, з а
П о а в д е р а 385.
1 ареш тування Бравдерові
певно теж не поможе.
Я К В А Н Г Л ІЇ.
З американським комуніз
мом м ається відай справа так,
як з англійським .
Каже „М анчестер Ґардієн",
т о н а к о н в е н ц ія х а н г л ій с ь к и х
р о б іт н и ч и х ю н ій з а в е л а с я м о 
да полювати на комуністів.
Себто урядники ю ній і делега
ти лю блять поговорити
со б і
п р о т и к о м у н іс т ів і д о б р е їх у
резолюціях натаврувати.
І каж е „М анчестер Ґардієн",
щ о н а к о м у н іс т ів в А н г л ії п о 
лю вати легко: їх уж е ніхто не
боронить. Серед робітничих
ю п іії з н и х у ж е-
й хвоста не
лиш илося.
Б ІД А З С О Ю З Н И К А М И .
Чому приписати цей повний
занепад комуністичних симпа
тій серед англійського робіт
ництва?
„.М а н ч е с т е р
Ґ а р д іє н " н е
приписує його бракові повних
пожертвування комуністів в
А н г л ії. Н і, т а к і к о м у н іс т и в
Англії є і вони дуж е рухливі,
ізнаю ть, щ о робити, щ об со
бі добути розголос. А проте
ї
м не везе.
Причиною занепаду комуні
стичних сим патій серед робіт
ників А нглії „Ґадіен" добачуе
в тісних звязках з М осквою .
Коли англійські робітники
не хочуть ходити з ком уніста
ми, щ о залеж ні від М оскви, то
Щ ож д и в у в а т и с я у к р а їн с ь к и м
Р о б іт н и к а м ?
Щ О „Ґ А Р Д ІЄ Н " Б А Ч И Т Ь
У Н ІР Н Б Е Р Ґ У .
Про націстичний зїзд у Н ірн-
бергу писав „Ґардієн" у пере-
Д о в и ц і:
.-Н а ц іс т и ч н і л ід е р и , щ о в в а 
жаю ть себе за представників
6 0
м іл іо н ів н ім ц ів , в с т а в а л и о -
дин за одним у Н ірберґу пе
ред дипльоматами чуж их кра-
ітисячами своїх прихйльни-
Це Е Л егк еК у р е н н я !
чи вдихаєте ви чи иЯ
П риєм ність яку ви знайдете в легкім куренню ве
залеж ить ані трохи від того, яким ви є курцем—
я к в и ч а с т о к у р и т е , а б о с к іл ь к и Luckies в и с к у 
ри те. Лагідність легкого курення, і блаженство
легкості в горлі, щ о дає той виклю чний процес
Lucky Strike знаний як "It's Toasted" — вони
просто схильні задоволяти вас.І такий сам о смак
в Luckies т о м у , щ о в о н и з р о б л е н і з н а й д о р о щ н х
листків цілої тю тю нової рослини
8 н іж н и х
середніх листків. Л егке курення з пахучого ба-
гацтва!Л егке курення ласкаве для ваш ого горла,
Б Л И С К А В К И "С В ІП С Т Е Й К С "!
В ибирає Н агороди -М уж
Забув В ислати В ступне
М р е Д ж . Д , П р н д ж е н -м о л о д ш а в
Дургем, Норт Каролайн, бум дуже
щ асливою особою , коди вона по
ч у л а , щ о Л в и б р а н а п іс н я в и г р а л а
в Ваш ім Lucky Strike "С віпстейкс"
А ле як вона пиш е:Т еп ер я в досить
з л іс н а н а с в о г о ч о л о в ік а , к о т р и й а а -х
був вислати виграну вступну. Зараа
•І н д у ж е н е п о п у л я р н и й в д о м а ."
Ч и Ви вступили вж е? Ч и Ви ви
г р а л и В а ш і п р е к р а с н і Lack у Strikes?
Н а с т а в т е р а д іо н а "Your Hit Parade"
—в с е р е д у і с у б о т у в е ч е р я м и . С л у 
х а й т е , с у д іт ь 1 п о р ів н а й т е ц і т о н и —
т о д і с п р о б у й т е В а ш Lucky Strike
в и к г г е й к с .'*
І я к щ о В и в ж е н е к у р и т е Luckiee,
к у п іт ь п а ч к у с ь о г о д н і і с п р о б у й т е
їх також. М ожливо, щ о Вам браку
вало чогось. Ви будете вдячні пере
в а г а м з Luckiee—Л е г к е К у р е н н я а
в б а г а т о , ц іл к о м -д о з р іл о г о т ю т ю н у .
л е г к е
к у р е н н я
ЗБ А Г А Т О Г О , Ц ІЛ К О М -Д О З Р ІЛ О Г О Т Ю Т Ю Н У "ITS TOASTED"
Cs9*Ttfbl l t M . Tfca А а с г І г і л Tobacco С о х г р в а у
к ів , та вигослош ували промо
ви, які щодо нахальности і
повної погорди
зд о р о во го
розуму дорівню ю ть промовам
з о с в о їх д а в н іх ч а с ів , к о л и т о
вони щ е розбурхували юрби
п о п и в а р н я х М ін х е н у ".
Щ о с п р а в д і д у м а ю т ь н ім ц і?
Чи розуміє „Ґардієн" настрої
н ім ц ів ?
Щ О Б А Ч И В „Т А И М С ".
К о л и „Ґ а р д іє н " в ід к л и к н у в 
ся на нірнберзький зїзд коро
тен ько ю
статтею
на десять
с т р іч о к , л о н д о н с ь к и й „Т а й м е "
розписався про нього в пре-
довжезній статті.
У ц ій с т а т т і „Т а й м е " з в е р т а 
ється проти німецького уряду
Гітлєра як проти колотника
м иру, Е вроп и .
„Ґардієна" становищ е таке
с а м е . В ін к а ж е : „Я к к о л и с ь в и 
бухне війна, то вистарчить
іс т о р и к а м
т іл ь к и
п оглян ути
на пром ову Гітлєра, щ оби зна
ти ,х т о в и к л и к а в в ій н у ".
„Ґардієн збуває зїзд коро
т е н ь к о ю с т а т т е ю , б о в ін у с е
б у в п р о т и Г іт л є р а . „Т а й м е "
мусить писати
предовж езну
статтю , бо він заступався за
Гітлєра. Аж до нюрнберзького
зїзду. Н ірнберзький зїзд кош 
ту вав
Г іт л є р а п р и х и л ь н іс т ь
„Т а й м с у ".
Н ІМ Ц І И А Н Г Л ІЙ Ц І.
Цей зворот
у с и м п а т ія х
Лондонського „Таймсу" певно
заставив німецький уряд зати
р а т и в р а ж ін н я п р о м о в и Г іт л є 
р а . М іж ін ш и м , я к з в іс н о , н і
мецький уряд пробував дока
зати, що газети подали зле
слова Г ітлєра, щ о в них не бу
ло ніякого посягання на бога-
т у в п ш е н и ц ю У к р а їн у .
Дайме" власне тому звер
н у в с я п р о т и Г іт л є р а , щ о в ін р о с ій с ь к у д и в із ію п р и „с х ід н ій
д у м а є п р о е к с п а н з ію Н ім е ч - ф а ш и с т ів с ь к ій Л із і",
чини на схід. „Тайме" каж е,, У передмові до цеї статті
щ о націстичний уряд не розу-|сам а газета від себе каж е, щ о
міе настроїв англійськогон а -1 вона не поділяє певности ав-
роду, котрий може бутип р о -1 тора щодо скорого
н ап ад у
т и к о м у н із м у , а л е н е п ід еп о -1 Н ім е ч ч и н и н а Р о с ію . Я к ж е ж
магати рубати головук о м у -1 іще менше можна7 бути певним
н із м о в і, щ о б и п о с а д и т и н а д
Европою фаш истівського ко
р о л я.
'
Х И ТРИ Й М И Р.
„Т а й м е " к а ж е , щ о н а й б іл ь 
ш ою небезпекою для миру в
Европі є божевільний страх
б о л ь ш е в и к ів
п ер ед
Н ім е ч 
чиною та бож евільний страх
Н ім е ч ч и н и п е р е д б о л ь ш е в и к а -
м и.
П ід д е р ж к у т о г о
б о ж е в іл ь 
ного стану „Тайме" добачує
в том у, щ о Гітлєр щ е не вики
н у в з о с в о є ї к н и ж к и „М о я б о 
ротьба" своєї пром ови, в ко
т р ій в ін р а д и т ь Н ім е ч ч и н і р о 
б и т и qKcnaH3iK) н а с х і д , н а У -
країну, а тепер те саме гово
рить на зїзді в Н ірнберґу.
Н ІМ Е Ц Ь К А С Т Р А Т Е Г ІЯ
ПРОТИ РОСП.
А н г л ій с ь к и й ж у р н а л „Н ю
Стейтсмен енд Н ейш ен" подає
статтю про пляни німецького
уряду щ одо нападу на Росію .
Написав цю
статтю
Е рн ст
Г е н р і, а в т о р к н и ж к и „Г іт л є р
н а д Е в р о п о ю ".
У статті говориться, щ о на
п а д Н ім е ч ч и н и н а Р о с ію м а є
початися з добуттям Ленін
граду. Німеччина сподіваєть
ся,щ о в ц іл ій Р о с ії п о ч н е т ь с я
р о з к л а д , к о л и Н ім е ч ч и н а д о 
буде Л енінград і коли в ньому
зорганізується новий росій
ський фаш истівевкий уряд.
К а ж е Г е н р і, щ о д л я с т в о 
р е н н я т а к о г о у р я д у Н ім е ч 
чина вж е тепер зорганізувала
щодо пляну цього нападу?
Розповідаючи про цей плян,
автор не мож е навести най
меншого доказу на правди
в іс т ь с в о їх ін ф о р м а ц ій . В и х о 
д и ть, щ о хіба не лиш ається
нічого інш ого,як сказати собі:
„П о ж и в е м о , п о б а ч и м о ".
•O QQPiQO D D D aaO D anca
! • П О Р ІЗ Р Р П О О О П П О Р Р П П П П П
X0Р И !-С 0Л ІСТ И !
В книгарні „Свободи" можете дістати нові твори
М.
О.
Г
А
И
В
О
Р
О
Н
С
Ь
К
О
Г
О
(п іс н і У к р а їн с ь к и х С іч о в и х С т р іл ь ц ів )
І. т о м : С О Л Ь О С П ІВ И н а с е р е д н ій г о л о с
$ .75
II.т о м : П іс н і н а М ІШ А Н И Й Х О Р (п а р т и т у р а ) 1.00
III.т о м : П іс н і н а О Д Н О Р О Д Н ІИ Х О Р а д ів о
чі або мужеські голоси)
.75
На кож ний концерт придасться вам сильна і
д ь о р а п іс н я (н а м іш а н и й х о р , „Ж и в и ,
У к р а їн о "!)
.25
П іс н і Л е м к ів щ и н и , З а к а р п а т т я , П о л іс с я і ін ш і
твори М . Гайворонського на хор і скрипку мож
н а д іс т а т и в к н и г а р н і „С в о б о д и ":
"SVOBODA,"
81-83 Grand St., (P. О . Box 346) Jersey City, N.J.
iiiuiiuuumiuuuu iiuiiuiiiii niniTri
В К О Ж Д ІЙ Г О Д И Н І
У наш ім званню ми придержуємося
правила бути готовими в кождій хвилі
на кождий поклик. П отреба може при-
ключитися в кождім часі,іпогребник по
винен бути готовий кож дої хвилі, коли
хтось заж адає його обслуги. *
Тому то ми встановили собі строге
поавило, щ оби бути готовими в кож дому
моменті,в день і в ночі, дати свою без-
п р о в о л о ч н у й у с п іш н у у с л у г у .
STEPHENJJEWUSIAKcfrSON ft
FUNERAL DIRECTORS
L>. Jl., J.I..J Clt»
p*one
•f « R449
M L 25S L , Bayoa
Pkone:
Beyonne 3-0540
Г Т Т Т
»T T T T T T tT T T f f t f f i T t T 4
EXE
СОЮ З
У К Р А ЇН О К
Д О
У К Р А ЇН ­
С Ь КО ГО
Ж ІН О Ц Т В А .
П риходиться звернутись до
українського жіноцтва зновим
зазивом, щ об жіноцтву прига
дати, щ о в часі, коли всі ор
ган ізац ії
приступаю ть
д о
збільш ення своєї діяльности,
т о й у к р а їн с ь к а ж ін к а п о в и н
на памятати, щ о в Америці
іс н у є С о ю з У к р а їн о к , щ о т е ж
веде народню працю, та щ о
теж потребує допом оги з боку
гром адянства, щ об м іг викона
ти ті завдання, які налож ило
на нього наш е патріотичне ж і
н оц тво.
Я к в ід о м о , С о ю з У к р а їн о к
змагає в перш у чергу до то
го, щ об втягнути українську
ж ін к у д о ж ін о ч о ї о р г а н із а ц ії
т а щ о б з у с іх ж ін о ч и х о р г а 
нізацій створити в А мериці од
ну сильну централю . Такого
о б є д н а н н я у к р а їн с ь к о ї ж ін к и
вимагає добро наш ої націо
н а л ь н о ї с п р а в и я к у р ід н ім
к р а ю т а к і т у т в А м е р и ц і. У -
країнська зорганізована жінка
мусить подбати, щ оби було
пош ирене тут в А м ериці укра
їнське народне м естецтво, от-
сей чудовий твір української
ж інки. У країнська зорганізова
н а ж ін к а м у с и т ь п р и д у м а т и н о
ві способи, як придерж ати при
н а ш ім н а р о д і й п р и у к р а їн 
с ь к ім ім е н і т у т р о д ж е н у н а ш у
молодь. Все це дуж е важні
справи ідуже тяжкі до вико
нання. М ож ливо це виконати
т іл ь к и с п іл ь н и м и с и л а м и в с ь о
го наш ого ж іноцтва.Ітом у са
ме треба старатися втягнути
кожну наш у жінку до Сою зу
У к р а їн о к , т о м у с а м е в к о ж н ій
наш ій громаді повинен бути
в ід д іл С ,о ю з у У к р а їн о к . І т о м у
с а м е в ж е іс н у ю ч і ін о ч і* о р 
ганізації повинні вступити до
Сою зу У країнок.
С о ю з У к р а їн о к у ж е в ід б у в
д в і к о н в е н ц ії 1932 і 1935
р о ц і), а тепер приготовляєть
с я в ж е д о т р е т ь о ї, я к а в ід б у 
д е т ь с я в Ф іл а д е л ь ф ії, П а ., в
1937 р . З г а д у є м о з а ц е в ж е
тепер,бо сам е тепер час пош и
рити наш у організацію , а тим -
самим є тепер добра нагода
подумати наперед про те, щ об
н а н а с т у п н ій к о н в е н ц ії б у л о
багато заступниць наш ого ж і
н о ц т в а т а щ о б н а н ій б у л а з м о 
га виріш ити розум ніпляни для
б у д у ч о ї п р а ц і.
Н аш е нещ астя, щ о в розга-
рі наш ої праці м и м али вели
ч е з н у в т р а т у , б о в ід ій ш л а в ід
нас наш а організаторка бл. п.
Анастасія Рибакова. Не стало
щ и р о ї р о б іт н и ц і, щ о м а л а в и 
готовлений плян кампанії за
приєднання нових члениць до
Сою зу У країнок. Та не стало
П о к ій н о ї, а л е з а л и ш и л а с ь її
ідея. І тому ми мусимо про-
д о в ж а т и р о б о т у . І с а м е о м у
головна управа на своїх пер
ш и х о с ін н іх з б о р а х р іш и л а в и 
слати одну з головних уряд:
ниць в організаційну поїздку.
І к о л и я к а м іс ц е в іс т ь б а ж а є
собі мати таку урядницю як
реф ерентку, то просим о в тій
справі віднестися до головної
управи. Ріш ено теж далі влаш 
т о в у в а т и п о р іж н и х м іс ц е в о 
стях вистави народнього ми
стецтва, щ об далі познайом-
лю вати ам ериканців зі скарба
ми наш ої культури. Наближа
ю ться Різдвяні С вята, а тим-
самим наближається і найкра
щ а нагода для таких вистав,
и к і м о ж н а в л а ш т у в а т и я к „п е 
редріздвяні базарі" в таких ін
с т и т у ц ія х я к Y.W.C.A., Inter
national Institute і ін ш і.
П о д а є м о д о в ід о м а , щ о С о 
ю з У к р а їн о к р іш и в з а к у п и т и
т р о х и д р іб н и х р іч е й у с т а р ім
краю , щ о б їх м о ж н а б у д о п р о :
давати на виставах як „різд
в я н і д а р у н к и ", а л е п р о ц е п о 
д а м о щ е о к р е м і ін ф о р м а ц ії.
Сою з У країнок влаш тував ми
нулого року таку виставу в Н ю
Й орку і вона принесла багато
кори сти .
Звертаєм о увагу щ е на одну
справу. В посіданню Сою зу У-
країнок А мерики залиш ився зо
с в іт о в о ї в ій н и в Ш ік а ґ о с т іл ,;
я к и й н а д іс л а в к о м іт е т о п ік и
н а д п о л іт и ч н и м и в я з н я м и . С т іл
є зроблений політичними вяз
нями з чорного хліба. Ц е над
звичайно гарна й артистична
робота, яка кош тувала багато
п р а ц і. Н а р іч н и х з б о р а х С . У .
А . р іш е н о в ід д а т и ц е й с т іл д о
У країнського М узею , який за
с н о в а н о п р и к р а їн Ш г ій В и -:
щ ій Ш к о л і в С т е м ф о р д , К о н н .
Щ об одначе й політичні вязні
мали з цього користь, ріш е
но перевести заходам и С.У .
імпрезу, на яку призначено о-
д и н з н а й к р а щ и х к и л и м ів , щ о
б у л и н а с в іт о в ій в и с т а в і в Ш і
к аґо . Отсим просимо ввесь
наш загал, а зокрема наше жі
ноцтво, поперти цю
д об ру
с п р а в у . А п о б л и ж ч і ін ф о р м а 
ц ії, в т ій я к і в ін ш и х с п р а в а х ,
просим о писати на адресу:
U. N. W. L. of America,
217 East 6th St., New York,N. Y.
З а г о л о в н у у п р а в у C. У . A.:
А настасія Вагнер, голова.
Ц Е Р К О В Н О -Н А Р О Д Н ІЙ
С П ІВ А Н И К
під нотами на три 1 чотири
голоси,зібрав І уложив
о . В іктор М атю к.
Ч А С Т Ь І : П іс н і п е р е д і п о н а у ц і і
24 п іс е н ь з і с в . Л іт у р г ії. Ч А С Т Ь II:
Т р о п а р і І К о н д а к и В о с к р е с и і в ід 1.
д о 8. г л а с у ; П р о ю ш е н н Л іт у р г ій н і
в ід 1. д о 8. г л а с у ; П іс н і із В е ч ір н і;
П іс н і з У т р е н і Ч А С Т Ь III: П іс н і
великого поста; на Великдень з во-
скресної У трені; П існі на П разники
Г о с п о д н і; Б о г о р о д н ч н і; С в я т и х ; К *
л яди .
Ц е є дуж е практична книж ка
д л я д я к о у ч и т е л ів . Д р у к н о т є
д у ж е ч и т к и й . Ц ін а $1.50.
З а м о в л е н н я н а С . О . D. в е
в и с и л а є м о . П и ш іт ь д о :
" S V O B O D A "
81-83 GRAND ST., P . О . BOX SM
JEBSEY OUT, N. & .
^

You're Reading a Free Preview

Download