Welcome to Scribd, the world's digital library. Read, publish, and share books and documents. See more
Download
Standard view
Full view
of .
Look up keyword
Like this
1Activity
0 of .
Results for:
No results containing your search query
P. 1
Svoboda-1936-285

Svoboda-1936-285

Ratings: (0)|Views: 3|Likes:
Published by SVOBODA
The Ukrainian newspaper in Ukrainian language since 1893. Find complete archive at www.svoboda-news.com (see www.ukrweekly.com for English).
The Ukrainian newspaper in Ukrainian language since 1893. Find complete archive at www.svoboda-news.com (see www.ukrweekly.com for English).

More info:

Published by: SVOBODA on Nov 15, 2010
Copyright:Attribution Non-commercial

Availability:

Read on Scribd mobile: iPhone, iPad and Android.
download as PDF, TXT or read online from Scribd
See more
See less

01/13/2014

pdf

text

original

SV0B0DA
У К Р А ЇН С Ь К И ЙЩ ОДЕННИК
У РЯ Д О ВИ Й О РГА Н ЗАПОМ ОГОВОІ О РГА Н ВАШ І У К Р А ЇН С Ь К И ЙИ А Г О Д И Д О
аж и
wktym..4bm-. - ^ -. . . .
^
X.
ІГШ .
V)
DAILY
О Тn O A LO M AN Off Ш
O O AV O /J iNATIONALASSOCIATION
Т Р И Ц Е Н Т И . PJK XLIV.
4. 285. Д ж е р з і С и т і, H. Д ж ., п о н е д іл о к , 7-г о г р у д й я , 1936.
-
VOL. XLIV. No. 385.Jersey! City, N.J., Monday, December І, Ш . THREE GENTS
РОБІТНИКИ ПОСПІШ НО ЗАПИСУЮ ТЬ­
С ЯН А ЗА Б Е ЗП Е Ч Е Н Н Я
В А Ш И Н Г Т О Н . З о г л я д у н а т е , ід о 5-г о г р у д 
ня В ОПІВНОЧІ МИНаЄ реченеЦЬ ВНеСеННЯ ЗГОЛОШ ЄН-
ня на забезпечення ж иття, в цілом у краю робітни
ки кинулися до реєстрації.
З а о б ч и с л е н н я м и у р я д у , ч и с л о р о б іт н и к ів , щ о
м а ю т ь в н е с т и ц і а п л ік а ц ії, б у д е к о л о 26 м іл іо н ів .
В останніх днях до урядів напливає справж ня по
в ін ь с п із н е н и х а п л ік а ц ій , п р и ч о м у о д н а ч е б а г а т о
п ід п р и є м ц ів н е х о ч у т ь в и п о в н я т и а п л ік а ц ій . П о ч т о 
віуряди стараю ться нотувати тих підприємців, щ о
н е п о д а л и п о ід е н т и ф ік а ц ій н і ч и с л а . У р я д к а ж е , щ о
п о к и щ о в ін н е м а є н а м ір у к а р а т и т и х п ід п р и є м ц ів .
Багато робітників теж маю ть клопоти з випов
н ю в а н н я м ц и х а п л ік а ц ій , к о л и в о н и п р а ц ю ю т ь п ід
п р и б р а н и м и ім е н а м и а б о к о л и в о н и в к р и в а л и п е 
р е д п ід п р и є м ц я м и с в ій с п р а в ж н ій в ік . Т е п е р п о 
датковий уряд видав розпорядок, щ о такі ро
б іт н и к и н е п о т р е б у ю т ь п о д а в а т и п р а в д и в и х д а н и х
на цих аплікаціях, себто вони мож уть далі вкривати
с в о є п р а в д и в е ім я й с в ій п р а в д и в и й в ік н а а п л ік а 
ц ії, щ о п е р е х о д и т ь ч е р е з р у к и п ід п р и є м ц я . О д н а ч е
п із н іш е т а к і р о б іт н и к и п о в и н н і д о н е с т и Р а д і З а б е з 
печення ці ф акти так, щ об цих карток не бачив
п ід п р и є м е ц ь .
Р іж н і о р г а н із а ц ії п ід п р и є м ц ів п о ч а л и в ж е з м іц 
нювати кампанію проти закону забезпечення ро
б іт н и к ів н а с т а р і р о к и .
'М И Р О В А К О Н Ф Е Р Е Н Ц ІЯ .
Б У Е Н О С А Й Р Е С р г е н т и н а ). — Л я м а с , м ін і-
стер А ргентини для заграничних справ, заявив у
своїм привіті для перш ого пленарного засідання
М іж а м е р и к н а с ь к о ї К о н ф е р е н ц ії д л я В д е р ж а н н я М и 
ру, щ о відвідини президента Рузвелта на конфе
р е н ц ії б ^т и ^с п р а в ж н ь о ю б л а г о д а т т ю д л я д е м о к р а 
т ії. В ін ^н а з в а в Р у з в е л ь т а а п о с т о л о мТ Й Р и р у .
'
Пані Каролайн О'Дей, конґресманка з Ню
Й орку, виступила на конференції з промовою за
с в іт о в и й м и р . В о н а п р е д л о ж н л а к о н ф е р е н ц ії м е -
м о р ія л у ц ій с п р а в і, п ід п и с а н и й п ів т о р а м іл іо н а м и
лю дей. Вона взивала конференцію поробити рі
ш учі кроки, ш об не допустити до нової світової
в ій н и , щ о б е з с у м н ів у б у д е н а й с т р а ш н іш а з у с іх .
Група републик Ц ентральної А мерики вж е зор
ганізувалася за активний спротив проти заходів
в т я г н у т и А м е р и к у в с в іт о в у в ій н у .
СТРАЙКИ йЛ О К А В Т И .
Д ІТ Р О Й Т . — Т у т п о к ін ч и в с я с т р а й к р о б іт н и к ів
п ід п р и є м с т в а „М и д л е н д С т іл П р о д у к т е К о .". Р о б іт 
н и ч а ю н ія к а ж е , щ о у г о д а п р и н о с и т ь р о б іт н и к а м
90-п р о ц е н т о в у п о б ід у .
П ід п р и є м ц і з „П и т с б у р г П л е й т Ґ л е с К о ." в ід 
к и н у л и п р о п о з и ц ію п р е д с т а в н и к ів у р я д у , щ о б З ІЙ
ТИСЯ на конф еренцію з представниками робітників.
П р е д с т а в н и к и р о б іт н и к ів п ід п р и є м с т в а „Л и б і-О в е н с -
Ф о р д Г л е с К о .", щ о з а с т р а й к у в а л и д л я с и м п а т ії з о
страйкуючими робітниками попереднього підпри
ємства, згодилися на конференцію з представника
м и у р я д у .-4- У Н а й л с іш іг е н ) з а с т р а й к у в а л и 600
р о б іт н и к ів п ід п р и є м с т в а „К о н ір К о .", щ о ф а б р и 
кує м еталеву м ебль.
-В І Д Г У К Ч О Р Н О Г О Л Є П О Н У .
П О Н Т ІЯ К іш іг е н ). - К а п іт а н п о ж а р н о ї с т а 
ни Вилйем Г. Бренберн застрілив пожарного сто
р о ж а Д о н а л д а С л о ш е р а з а т е , щ о в ін в и с м ів а в с я з
Бредберна за приналежність до Чорного Лєгіону,
американської фаш истівської організації. Вбивш и
Слош ера, Бредберн застрілв себе самого.
Бредберна подала як члена Чорного Легіону
лава присяжних суддів, щ о розсліджувала Чорний
Легіон. Бредберн лиш ив картку, в котрій написав,
щ о в ін у б и в С л о ш е р а , б о в ін г о в о р и в з а б а г а т о .
П роцес проти членів Ч орного Л егіону за вбив
ство одного мурина просто „для вправи в стрі
лянню до влучі" закінчився засудженням 5 підсуд-
1
U,
Є
них на
ХОЧЕ ОБВИНУВАЧУВАТИ
ГУ БЕРН А ТО РА .
Сенатор Вудворд, републи-
канець, поставив у лєгіслятурі
П е н с и л в е н ії в н е с о к , щ о б С Т Є Й -
тового губернатора Ерла об
в и н у в а т и т и з а т е , щ о в ін н е
виконує закону проти вугле-
вого бутлегерства.
П Р О Т И Ж И Д ІВ С Ь К І З А В О Р У 
Ш Е Н Н Я В П О Л Ь Щ І.
В З а м б р о в і, п о в . Л о м ж а ,
в ід б у в а в с я я р м а р о к . В ж е в ід
самого ранку почали збіра-
тись групи м олоді, узброені в
палиці, які домагалися, щ об
ж иди покинули лавки й будки.
Закн жиди спакували товари,
товда впала на них і почала
грабити частину товарів.У ба
гатьох жидівських меш каннях
і к р а м н и ц я х п о в и б и в а л и в ік -
досмертну вязницю уд приготовляє щ е од
ну розправу проти членів цеї терористичної орга
н із а ц ії.
-.
і
ЗА ПРИГОТУВАННЯ ДО ПОДРУЖ Ж Я.
М ІД Е Л Т А В Н о н е т и к о т ). - З а х о д а м и В е с л і-
янського університету відбулася тут конференція
в справі подруж ж я, щ о обговорю вала ріж ні соцір-
льогічні й етичні питання, звязані з подруж ж ям .
Н орман Е. Гейме, професор університету Кол-
г е й т а , г о в о р и в .у с в о їм р е ф е р а т і н а к о н ф е р е н ц ії, щ о
ін т е л іг е н ц ія а м е р и к а н с ь к о г о н а р о д у з м е н ш у є т ь с я
н а З '/о н а к о ж д е с т о л і т т я , т а щ о ц е є п о в а ж н о ю з а 
грозою для будучности демократії в Америці.Ралф
Г ар л о в
проф есор у К олєгії С мита, говорив про
ш к ід л и в іс т ь п р и м у ш у в а т и п о д р у г ів ж и т и р а з о м ,
коли вони не маю ть до себе лю бови. Багато про
мовців заявилися за те, щ о молодих пю дей треба
підготовляти до подружжя, а не ждати,щ о самий
ш л ю б у ж е д а с т ь їм п о т р іб н і в ід о м о с т и .
на. Здемолю вали також крам
ницю й . Л евінської і знищ или
багато товарів. З Ломжі при
їх а л и с к р іп л е н і л о д іц ій н і в ід д і
л и ,п р и в е р н у л и їіа д і а р е ш
т у в а л и к іл ь к о х с п р а в н и к ів з а 
воруш ень.
В ІД К О П А Н И Й С К А Р Б .
У Садку під С єрадзом коло
Л одзі В. Ціш евський підчас
к о п а н н я .к е р н и ц і н а т р а п и в н а
скарб. В глибині керниці ле
ж ала обкута залізом скриня, а
в н ій с т а р і з о л о т і м о н е т и . Ц і-
ш евський
х о т ів
зго л о си ти
с к а р б в л а д і, а л е й о г о ж ін к а
скрила скарб ідосі не хоче йо
го видати. Ціш евську притри
м а л и . В її м о ш о н ц і з н а й ш л и
кілька штук старих золотихf
монет. В сетаки вона не хоче
сказати, де сховала скарб.
О С Т Р ІВ Б Е З Ж ІН О К .
У Групі Кокосових островів,
полож ених на Індійському оке
ан і,д е є д в а б іл ь ш і і 18 м а 
л и х о с т р ів ц ів , є о д и н , д е п о 
б у т ж ін к а м є з а б о р о н е н и й . Ц е
о с т р ів е ц ь з в а ж н о ю
с т а ц іе ю
пом орського телеграф у, який
л у ч и т ь Ін д ію
з А в с т р а л іє ю .
Там і побудували морську ліх-
тарню . Інжиніри та англійські
о ф іц ія л іс т и , я к і п е р е б у в а ю т ь
н а ц ь о м у о с т р ів ц і, м а ю т ь д о
п о с л у г и З О к и т а й ц ів і ін д ій ц ів ,
а л е н іо д н о ї ж ін к и . Т іл ь к и щ о
к іл ь к а м іс я ц ів п р и ч а л ю є т у д и
пароплав і звичайно на його
п о к л а д і п р и б у в а ю т ь ж ін к и ін -
ж и н ір ів і у р я д о в ц ів п о м о р 
ського телеграфу, щ об відві
д а т и ,с в о їх м у ж ів . П о з а ц и м и
р ід к и м и в ід в ід и н а м и м у ж ч и н и ,
які згодилися контрактом на
к іл ь к а л іт с л у ж б и н а К о к о с о 
вих островах, мусять вести па
рубоцьке ж иття. Треба прига
д а т и , щ о п ід ч а с с в іт о в о ї в ій н и
К окосові острови стали славні
в н а с л ід о к м о р с ь к о ї б и т в и , я к у
звели тут зі собою австралій
С К ІЛ Ь К И В Б О Л Ь Ш Е В И К ІВ
ПЛАТЯТЬ ЗА ПРАЦЮ .
О ф іц ій н і в ід о м о с т и
б о л ь-
ш еаицької дреси про заплату
робітникам у СССР говорять,
щ о ця заплата дуже висока.
А ле безпосередні звідомлення
з м іс ц я п р а ц і г о в о р я т ь щ о ін 
ш е.„К о м у н іс т " з 2. л и с т о п а 
д у ц . р . п и ш е т а к е : „У к о л е к 
т и в н ім г о с п о д а р с т в і ім . М 6л о -|
това, вознесенського району,
з а с ія н о т о г о р о к у 28.5 г е к т а 
р а р и ж у . З ц іє ї п л о щ і к о л 
г о с п "з ір а в п о 40 с о т н а р ів з
кожного гектара. Колгоспни
к и а р т іл і (с е б т о р о б іт н и к и к о 
лективного господарства) о-
д е р ж а л и п о о д н ім к іл ь о г р а м і
р и ж у з а о д и н т р у д о в и й д е н ь ".
V-
T-'"
САМОГУБСТВО ЗА ДОВГ.
В т о к ій с ь к ім о к р у ж н ім с у д і
відбулася цікава розправа за
намову до самовбивства. Са-
м о в б и в н и к н а ім я В а н а т а б е
м а в 26 л іт і з а д у м а в з а л о ж и т и j
собі підприємство. Тому по
зичив собіу своєїзам уж ної се
с т р и 2,000 є н , т а п р и о б іц я в з а -1
п л а т и т и д о в г із в ід с о т к а м и .
О дначе підприємство не вда
л о с ь і в ін с т р а т и в . в с і г р о ш і.
К оли сестра почала дом агати
ся звороту своїх грош ей, В ана
т а б е з а п р о п о н у в а в їй , щ о в ін
покінчить самогубством, тіль
ки том у, щ об сестра м огла ді
стати свої грош і. Й ого пропо
зицію приняли.Ванатабе обез-
п е ч и в с в о є ж и т т я н а 50,000 є н ,
а сестра заплатила за нього
п е р ш у в к л а д к у ..П о д о в г и х в а 
ганнях В анатабе на ріш уче до
магання сестри іїї чоловіка на
їх о ч а х в и п и в о т р у т у і в м е р .
О д н а ч е ц іл а іс т о р ія в и я в и л а с ь
і справа опинилась у суді.
ФАБРИКА ВОВНИ З МО
Л О К А .
В М е д іо л я н і п ід п и с а л и у м о 
ву в справі італійського патен
т у н а в и р іб „л я н іт о л ю " т у ч 
ної вовни з казеїни, це є про
дукту, витвореного з м олока).
Згаданий патент набула група
п о л ь с ь к и х п р о м и с л о в ц ів , щ о
—як про це пиш уть —розпо-
р я д ж а є к а п іт а л о м 4,000,000 з л .^
Ф а б р и к у „л я н іт о л ю " в ід ч и н я т ь
1937-г о р о к у в Л о д з і. П о ч а т 
к о в а п р о д у к ц ія „л я н іт о л ю " о б 
числена на. близько1,000,000
кґ. Цим робом припиниться
ввіз закордонної праної вовни
д о П о л ь щ і. Щ о б в и т в о р и т и
1,000,000к г . „л я н іт о л ю ", т р е б а
п е р е р о б и т и 33 м іл іо н и л іт р ів
молока. П овстане ряд ф абрик
казеїн и .
З Н Е Н А В И С Т И Д О Т Е Щ І.
В Скаржиську знайш ли ста
р е н ь к у м а т ір л ік а р я д -р а М і-
хальського мертвою . Вона по
м е р л а в ід у р я д у т у п и м з н а |р я -
д о м у г о л о в у . Р ів н о ч а с н о п р о -
Т Р У П Н Й Р А Н Е Ю П ІД Ч А С
В Е С ІЛ Л Я .
П ід ч а с в е с іл ь н о г о л и р у в
Ч обрИ Н Ц
Л И П Н И Ц Ь К О Ї Ґ М ІН И
К О '
л о Л ід и , д в а п р и н в н і п о ч а л и
б ій к у , н ід ч а с я к о ї К . Б у р б л іс
в ід т я в
н іс
Д зєкц ер о ви ч еві.
Б ій к а п е р е н е с л а с я н а п о д в ір я .І
д е .д в а б р а т и Б у р б л іс и р а н и л и j
с м е р т е л ь н о д в о х с у с ід ів . Н а
полі бою залиш илися два тру
п и й т р и р а н е н і. С п р и ч и н н и к ів |
б ій к и а р е ш т у в а л и .
Ц В И Н Т А Р Н А Л ІЦ И Т А Ц П .
М іс ь к а р а д а вГ р а н іц а х . н а
М о р а в ії у х в а л и л а з л ік в ід у в а т и
в ій с ь к о в и й ц в и н т а р з ч а с ів с в і
т о в о ї в ій н и , а в с і п а м я т н и к и з
цього цвинтаря продати на лі
д и там и .
П О Д В ІЙ Н Е Ж И Т Т Я
зистш .
Г ІМ Н А -
ський круж ляк „С идней" ін і- іпали грош і й деякі дорогоцш
м е ц ь к и й „Е м д е н ".
зато н у в.
Н ім е ц ь к и й
При вул. П отоцького у
Л ь в о в і в и н а й м и л и п е р е д к іл ь 
кома місяцями 4 гімназисти!
о к р е м у к ім н а т у т . з в . „к а в а ,-
лєрку", щ об, як казали, м огли
спокійно разом учитися. Го
сподині виказалися сфальш о-
в а н и м и ш к іл ь н и м и л е г іт и м а г
ц ія м и . Г о л о в н и й г е р о й ц іє ї
іс Т о р ії п р е д с т а в и в с я я к Ю р ій
Б р е д а . П о к іл ь к о х т и ж н я х в и 
явилося, щ о всі чотири м ай
же не ходили до ш коли, зате
ц іл и м и д н я м и п е р е с и д ж у в а л и
н а „к а в а л е р ц і" о ч е в и д н о н е
самі. Кошти гулящ ого життя
п о к р и в а в о д и н із у ч н ів , щ о |
вкрав свому батькові ощ адно-
с т и :золоті доляри й австрій
с ь к і м о н е т и т а в и м ін я в їх н а
злоті польські. В артість укра
дених грош ей більш а як5,000
зл . Колиж гільтаям починала
горіти зем ля під ногам и, го
л о в н и й п р о в ід н и к , Я н Б а р а н ,
у т ік , к у п и в ш и с о б і п е р е д т и м |
мотоцикль, фотографічний а-
'п а р а т , ц и в іл ь н и й о д я г і т . д .|
П о л іц ія п о ч а л а п о ш у к у в а т и н а
прохання батька марнотравно-
го сина і вкінці зловила йо
г о в Ґ н є з н і, к у д и в ін п о їх а в
у г о с т и н у д о с в о є ї „п р и я т е л ь 
к и ".Д и р е к ц ія г ім н а з ії в и к и н у 
л а ц іл у ч в ір к у з і ш к о л и .
З Б ІЛ О Р У С Ь К О Г О Ж И Т Т Я .
Б іл о р у с ь к и й
м іс я ч н и к
„Ш л я х М о л а д з і" п и ш е : Л іт о м
молодь села П ідлисся, барано-
аецького повіту, баж ала зор
ганізувати виставу. Загадали
ви стави ти
п єсу
А ляхновича
„П а н м ін іс т е р ". З о х о т о ю в з я 
лися за працю ; багато часу
стратили на проби; вивчилися
р о л і й ... з а ч а л и с т а р а т и с я п р о
дозвіл у барановицькому ста
ростві. Н а ж аль, „з уваґі на
с л о к у й і б е з л ^ч е н ь с т в о п у б л іч 
н е "дозволу на виставу не до
ч е к а л и с я ! П у б л и ч н о м у с п о к о є -І
в і й п о р я д к о в і в П ід л и с с ю н і
щ о тепер не загрож ує!
В ІЕ К Л И З С С С Р .
Н е д а в н о в їх а в ч е р е з м іс т у
Скалаті на польський бік пов
н и м р о з г о н о м в а н т а ж н и й ,'с а :
м о х ід з д в о м а л ю д ь м и , я к і ц и м
р о б о м в т е к л и з т е р и т о р ії С С
С Р .
Т е п е р у П ід в о л о ч и с ь к а х
в ід б у л а с я к о р д о н н а г іо л ь с ь к х )-
с о в е т с ь к а " к о н ф е р е н ц ія . Р іш и 
ли самохід звернути властям
С С С Р . Ш о ф е р і й о г о п о й іч -
ннк висловили охоту залиш и
тися; в П ольщ і,
ностіз дому.За вбнаником по
вели слідство. Виявилося, щ о
вбнвннцею є Ю зефа Кренці-
щ у в н а , л іт 20, с л у ж н и ц я д р к -
т о р о в о ї А р а л ь с ь к о ї. К р е н ц і-
ш увна вбила старуш ку сокнро-
ю . В меш канню служниці знай
ш л и м е т а л е в у с к р н н к у -к а с е т к у ,
щ е н е в ід ч и н е н у ,, м е т а л е в у к о -
к о р о б к у з 16 п я т ь -р у б л ів к а м и ,
б р и д я н т о в у б р о ш к у й ін ш і
п р е д м е т и в б и т о ї. С л у ж ц и ц я ;з а -
явнла, щ о до злочину намови
л а її ж ін к а д о к т о р а Б а н д а і-
х а л ь с ь к а н а т л і н е н а в и с т и н е -і
в іс т к и д о xemiv М д а д ь с ь к уfL
реш тувалн також .
К О Р О Л ІВ С Ь К Е А В Т О .
Румунський король Карло,
|щ о перебував у П разі, уж ивав
д о їз д и п о м іс т і с п е ц іа л ь н о г о
п а н ц и р н о г о а в т а , щ о й о г о в ід -і
дала до диспозиції короля че
х о с л о в а ц ь к а в л а д а . Ц іл а к а р о -
серія складається із сталевих
п л и т о к . П е р е д н є і б іч н і с ^л а
з р о б л е н і з м а т е р ія л у ," щ о . й о г о
к у л і н е п р о б и в а ю т ь . К р ім т о 
го підніж дя автом атично скла
д а є т ь с я , щ о б н іх т о п ід ч а с їз 
ди не міг ускочити до авта.
З в е р х у а в т о н іч и м н е р іж н и т ь -
с я в ід ін щ и х а в т , щ о їз д я т ь
Jno м іс т і
Ж ІН К А П О Т Р Я С Л А ІМ П Е Р ІЄ Ю
Л О Н Д О Н . Л ю б о в н а іс т о р ія к о р о л я Е д в а р д а
п о т р я с л а с а м и м и о с н о в а м и б р и т ій с ь к о ї ім п е р ії, й о
го бажання женитися з панею Сімпсоновою , двічі
розведеною американкою/ викликало негодування
с е р е д у с іх ш а р ів а н г л ій с ь к о ї с у с п іл ь н о с т и , я к т а 
к о ж с е р е д д о м ін ій . З н а ч н а б іл ь ш іс т ь а н г л ій с ь к и х
і д о м ін ія л ь н и х ч а с о п и с ів п р и г а д у є к о р о л е в і, щ о х о ч
й о г о л ю б о в д о п а н і С ім п с о н м о ж е б у т и і щ и р а ,
п р о т е в ін п о в и н е н п о с т а в и т и о б о в я з о к п о н а д о с о 
б и с т у п р и є м н іс т ь , т а п о в и н е н д у м а т и в п е р ш ій м і
р і п р о д о б р о ім п е р ії. П р е м іє р Б о л д в и н п о с т а в и в к о 
ролеві ультим ат: або зірвати з панею С імпсон і
о б іц я т и н ік о л и н е ж е н и т и с я з н е ю , а б о у с т у п и т и
з трону. П равдоподібно король таки абдикує, а
своєї вибраної не О пустить. Д ехто називає за це
к о р о л я „с и л ь н и м х а р а к т е р о м ", а д е х т о „м я г к и м ",
я к о м у ж ін к а з н а ч и т ь б іл ь ш е н іж д о б р о ім п е р ії. С а
м а п а н і С ім п с о н о в а в н о ч і п о т а й к и в и їх а л а з А н г л ії
т а п о д а л а с ь д о Ф р а н ц ії. її п и л ь н о с т е р е г л и а г е н т и .
Загально припускають, щ о небавом король виїде
з а н е ю , а л е в ж е б е з к о р о н и . П а р л я м е н т о ч ік у є в ід 
повіли короля кож ної години й на всякий випа
д о к д е р ж и т ь б л я н к е т а б д и к а ц ії.
З Е С П А Н С Ь К О Ї Г О Р О Ж А Н С Ь К О Ї В |И Н И .
М А Д Р И Д . Р е в о л ю ц ій н і л іт а к и з н о в т я ж к о
б о м б а р д у в а л и м і с т о . В о н и к и н у л и я к и х 1,200 б о м б .
Також револю ційні війська остаточно зломали про-
т и н а с т у п л ів и х в ій с ь к і з н о в п ід с у в а ю т ь с я д о о с е 
р е д к у м іс т а . В о к о л и ц я х С а н т а н д е р , н а п ів н іч н ім
п о б е р е ж ж і, в и в я з а л и с я м іж л ів и м и і п р а в и м и в ій 
ськами завзяті бої. П обідили револю ціонери, які
завдали лівим тяж кі втрати.
М ОСКВА ПУСКАЄ ФАРБУ.
М О С К В А ?4^ М о с к о в с ь к і „І з в є с т ія '\з "'2'4-л и с т о 
п а д у ц . р . п о м іш у ю т ь р е д а к ц ій н у с т а т т ю , в я к ій у ж е
о т в е р т о з р а д ж у ю т ь с в ій р о с ій с ь к и й ш о в ін із м . „Р о 
сійському народові — пиш уть вони — належиться
п е р ш е н с т в о в р о д и н і н а р о д ів С С С Р . В ін п е р е в ів
царські завою вання, витворив велику культуру, дав
в е л и к и х л ю д е й , г е н іїв ... У с і н а р о д и С С С Р з а в д я 
чую ть своє національне відродж ення і всі господар
с ь к і з д о б у т к и р о с ій с ь к о м у н а р о д о в і. Т о м у в ін з а й 
має передове становищ е між совєтськими наро
дами, його культура стала спільним багатством со-
вєтського Сою зу. Російський нарід стоїть на чолі
совєтської родини як найсильш ш ий і передовий,
в ін п о м а г а є ін ш и м н а р о д а м і з а т е в о н и й о г о л ю б 
л ять^том у в С С С Р процвитає совєтсіька република
і том у ми повинні набирати національної гордо-
сти на совєтську могутність, на свою лю бу бать
к ів щ и н у і н а в о ж д а н а р о д у , т о в а р и ш а С т а л ін а ".
Т а к п и ш е о р г а н п а р т ії, я к а б е з п о щ а д н о в и к о р ін ю є
в с я к і п р о я в и н а ц іо н а л із м у в У к р а їн і,
З Н О В З А К О Н , Щ О Б Н И Щ И Т И У К Р А ЇН Ц ІВ .
ВАРШ АВА. — В польському соймі перейшов
закон, на основі якого забороняється „роздроб
лю вати ті господарства, щ о повстали внаслідок пар
целяції". Н а зверх польська влада поясню є цей за
к о н т и м , щ о „т а к е р о з д р о б л ю в а н н я є н е е к о н о м іч -
н е "л А л е ф а к т и ч н о ц е й з а к о н є з в е р н е н и й п р о т и
цього, щ об ті польські кольоністи, які їдуть на на
ші землі інабувають.землю на парцеляції, не від
продували цеї землі українським селянам, як це
часто траплялося досі. П ольська влада забезпечу
ється на всі боки, а все те в ціли знищ ення укра
їнського народу.
З ЇЗ Д У Ч И Т Е Л Ь С Т В А С Е Р Е Д Н ІХ Ш К ІЛ .
Л Ь В ІВ . У Л ь в о в і 22 л и с т о п а д у ц . р . в ід б у в с я
з 'їз д п р е д с т а в н и к ів у к р а їн с ь к о г о т о в а р и с т в а „У ч и 
тельська Гром ада", на який зїхалося багато делега
тів ігостей.Н а з'їзді поруш ено й обговорено низку
важ них справ української середньої ш коли й укра
їнського вчительства, зокрем а справу підручників
д л я с е р е д н іх ш к іл , п р о г р а м у у к р а їн с ь к о ї м о в и ? д а л і
низку станових справ, участь учительства в гро-
м а д я н с ь к іВ п р а ц і і т . п .
У К Р А ЇН С Ь К І З Е М Л І О С Н О В И П О Л Ь С Ь К О Ї
П О Т У ГИ .
Л У Ц Ь К о л и н ь ). — В л и с т о п а д і ц . р . п о л ь с ь к а
о р г а н із а ц ія н а В о л и н і, щ о н а з и в а є т ь с я „О б є д н а н н я
о л ь с ь к о ї П о л іт и ч н о ї Д у м к и ", м а л а с в ій к о н г р е с ,
н а я к о м у у х в а л и л а р е з о л ю ц ію , щ о „В о л и н ь і в з а 
галісхідні землі маю ть надзвичайну вагу для П оль
щ і,а Волинь зокрема рипатиме про величність і
п о т у г у П о л ь щ і. Т о м у п о л ь с ь к а .к у л ь т у р а х й о с в іт а
є тим чинником, щ о міцно звяж е Волинь з П оль
щ ею ".
А д р е с а : "5VOSOPA".P. О . BOX 346,JE R S E Y CITY,N. J.
М ОРЯЦЬКИЙ СТРАЙК
Н а о б ід і, в л а ш т о в а н імз п р и в о д у з 'їз д ів к іл ь 
к о х ін ж и н ір с ь к и х о р г а н із а ц ійу Ню Й о р к у , в и с т у 
п и в п р о ф е с о р ін ж и н ір іїв Н ю й о р с ь к ім у н ів е р с и т е т і
з п р о м о в о ю ,в к о т р ій з а к л и к а в с т у д е н т ів ін ж и н ір ії
студію вати справи колективних умовм іж підпри
є м ц я м ий р о б іт н и к а м и , бо без р о з у м ін н я в ід н о с и н
м іж р о б іт н и к а м ий п ід п р и є м ц я м и н и н і н іх т он е
м о ж е к е р у в а т и н ія к и м п р о м и с л о в и м
п ід п р и є м
с т в о м . К о л и т а к е г о в о р и в п р о ф е с о р ін ж и н ір ії,
власнев Ню Й орку діялися річи,щ о показую тьн е
т іл ь к ин а н а ц іо н а л ь н у , але й на ін т е р н а ц іо н а л ь н у
вагу робітничих організацій.
Ведетьсян а побереж ж ях А мерикив ж е в ід м і
сяця замітний страйк моряків. П очавсяв ін н а п о 
бережжі Тихого океануй скоро перекинувся й на
побережжя Атлянтику. Страйк поважно задержав
рух трансокеанських кораблівт а поробив кольо-
сальні ш коди корабельним власникам, котрих при
ходи залеж атьв ід правильного руху кораблівт а
в ід я к н а й к о р о т ш о г о п о б у т у к о р а б л яв п о р т і.
С трайк замітний тим ,щ о почали його моряки
б е з д о з в о л у с в о є ї ю н ії, к о т р а м а л аз в л а с н и к а м и
кораблів правильну угодуп р о умовини праці й не
хотілаї ї ломати перед упливом реченця,д о якого
вона мала обовязувати.Т а робітники станули
на становищ і,щ о ця ум ова їх н е обовязує,бо вона
йт а к була зробленаб е з згоди, наче накиненаїм
у р я д о в ц я м и ю н ії. С т р а й к а р і п ід д а л и с яп ід к е р у в а н 
н я с т р а й к о в о г о к о м іт е т у ,т а к з в а н о г о „к о м іт е т у
о б о р о н и м о р я к ів ".
Як мож на сподіватися, власники кораблівз а
явили,щ о цей страйк неправний,бо він є наруш ен-
ням обовязую чоїщ е умовим іж нимий робітника
м и .
Вони стали ломати страйк усіми засобами,
якіїм стоялид о р о зп о р яд и м о сти ,не п огорд ж ую ч и
п р и т о м уй п о м іч юз б о к у м о р я ц ь к о ї ю н ії, щ о че
рез страйк знайш лася наглов полож енню .страйко-
ломної організації. Власники кажуть,щ о моряки
вдоволеніз умовин працін а кораблях, коли вони
зробили умовуз власниками,а до страйку присту
пили тільки тому, щ о їх силоюд о страйку заста
в и в „к о м іт е т о б о р о н и м о р я к ів ". С т р а й к в и д и м о
звертається проти двох чинників:з одного боку,
п р о т и в л а с н и к ів ,з д р у г о г о б о к у , п р о т и у р я д н и к ів
ю н ії.',
"-•
О ноді корабельні вантаж никив французькім
порті Гаврн а заклик страйкую чихв Америцім о
р я к ів в ід м о в и л и с я в и л а д о в у в а т и п а к у н к из о д н о г о
американського корабля. Ю нія'корабельних ван
т а ж н и к ів ,щ о не в и й ш л ан а с т р а й к , в ід м о в и л а с я
в и л а д о в у в а т и ф р а н ц у з ь к и й к о р а б е л ь „Ш а м п л є н "і
вперласяд о того,щ о власники, щ оби більш е грош а
не тратити через задерж ку корабляв порті,висла
ли його назаду дорогуд о Ф ранції майж е зовсімн е
р о злад о ван и й .
Так ж иття ж ивими фактами показує,щ о від
н о с и н им іж п ід п р и є м ц я м ий р о б іт н и к а м и н а б и р а 
ють уж е не тільки ваги важної домашньої спра
в и ,а л ев а г и м іж н а р о д н ь о ї к о м п л ік а ц ії.
Ж ЕНЕВСЬКЕ УКРАЇНСЬКЕ БЮ РО
ПРИПИНИШ СВОЮ ДІЯЛЬНІСТЬ
В ід п я т ь о хл іт в е л о У к р а їн 
с ь к е Б ю р ов Ж е н е в і в а й ц а
phi) а к ц ію
н ам іж н а р о д н ь о м у
ф о р у м ів к о р и с т ь у к р а їн с ь к о ї
національної справи.Т а тепер
У права Ьгара,в порозумінніз о
своєю централею, Українським
Б ю р о му Л о н д о н і, в в а ж а єз а
в к азан е
зап ер естати
в ести
дальш у працюн а ж еневському
тер ен іі з д н ем1-г о гр у д н я
1936р . ж е н е в с ь к у ф іл ію ц іл 
ковито звинути.Ц ю постанову
прнняла Управа Бюр на тій
п ід с т а в і,щ о
дальш а
п р ац я
Бю рав Ж еневі булаб для укра
їн с ь к о ї с п р а в и н е д о ц іл ь н ат а
д ар ем н а.
Н а
так и й
о б о р о т
справи зложилися міжнародні
в ід н о с и н и ,я к і в о с т а н н іх ч а с а х
зап ан у в ал и .В п ер ек о н ан н і,щ о
мотиви такого наш ого ріш ен
н я
ц ік а в и т и м у т ь
у к р а їн с ь к у
с у с п іл ь н іс т ь , з я с у є м о
їх д о -,
к л а д н іш е ,
лроаналізовую чп
м іж н а р о д н е п о л о ж е н н я н а ш и х
д н ів .
Від якогось часу зарисову
ється щ ораз
різкіш е
п о д іл
Европи на два табори, яких
о б о п іл ь н а
в о р о ж іс т ь
д о р ів 
н ю є р е л іг ій н ій н е н а в и с т іп р и
х и л ь н и к івт а п р о т и в н и к івр е
ф о р м а ц іїв ч а с і т р н ц я т ь -л іт -
н ь о ї в ій н и . П р ір в ам іж н а ц іо -
нольними держ авамиз одного
та московськими большевика
м иі їх п р и х и л ьн и к ам ив Е вр о
п із д р у го го
б о к у
пош ирю 
єтьсяі поглиблю ється. М ежі
кожногоз ворожих собі табо
рів зазначую тьсяв с е виразні
ш е.В тих ж едерж авах, щ о не
р іш и л ищ е о с т а т о ч н о ,по ко
т р о м у б о ц і б о є в о ї л ін ії їх м і
с ц е ,
й д еі г о с т р а в н у т р іш н яс о -
ц ія л ь и о -п о л іт и ч н а
б о р о тьб а.
До прискореного утворення
протибольшевицького фронту
держав причинивсяв значній
м ір і с а м и й м о с к о в с ь к и й у р я д ,
намагаючись викликати боль-
ш е в и ц ь к у р е в о л ю ц іюв Іт а л іїв
ч а с і в ій н ив Е т іо п іїт а с п р о в о 
к у в а в ш и а х л и в у
гр о м ад ян
с ь к у в ій н ув Е с п а н ії, щ о по
ж ерла вж е десятки тисяч лю д
с ь к и х ж е р т в . С а н к ц іо н іс т и ч н '
м а х ін а ц ії м о с к о в с ь к о ї д и п л ь о -
м а т іїв Ж е н е в ін е т іл ь к и б у л и
о с т а н н ім ц в я х о му т р у н у Л іг и
Н а ц ін іа й
д о п р о вад и л ид о
тр и в к о го
іт а л ій с ь к о -н ім е ц ь к о 
го
п о р о зу м ін н я.
В арварства
ч е р в о н и хорд в Е с п а н ії, я к 'п а
л ен н я
ц ер к о в,
то р ту р у ван н я
д у х о в н и х о с іб , з в ір с ь к і м а с о в і
в б и в с т в а з а к л а д н и к іві з ж ін к а
мит а дітьми вклю чно, вмисне
н и щ е н н я ц іл и х м іс т , п а м я т о к
стар о в и н и
та творів мистец
т в а п ід н е с л и х в и л і о б у р е н н я
проти большевизмув Европі
т ав ц іл о м у с в іт і. Б е з о г л я д н а
ін т е р в е н ц ія м о с к о в с ь к о г оу р я
д ут а К о м ін т е р н ув Е с п а н іїн а
к о р и сть
„л ю д о в г о
ф р о н ту '
в ід к р и л а
о ч ім іл іо н а м
євр о
п е й ц ів
н а
справж нє
єств о
б о л ь ш е в и з м ут а в ід к и н у л ав іл
М оскви
деякі держави,щ о
ставилисяд о СССР нейтраль
н о ,ч ин а в іт ь п р и х и л ь н о .
К олип о
подорож і
граф а
Ч ія н о
д о
Б е р л ін а
М у с о л ін
п р о г о л о с и в ,щ о Іт а л ія п ід н о
сить прапор бротьби
п р о ти
больш евизм у,т о п ід ц е й пра
пор станулищ е кілька держ ав
Н а с л ід к о м
подорож і
граф а
Ч ія н о .д о В ід н я с к р іп и л о с ьп о
р о з у м ін н я Іт а л іїз А в с т р іє юй
У г о р щ и н о ю . Ю г о с л а в ія п о л іп 
ш и л а с в о ї д о т е п е р іш н і в ід н о
синиз Італією , фактично май
ж е в ід ій ш о в ш ив ід М а л о ї А н
танти. Румунія наблизиласьд о
Н ім е ч ч и н и .І н а в іт ьу Ч С Р о
на своє лихо все щ е трим аєть
ся сою зуз М осквоют а віддає
ч е с ь к уй н е -ч е с ь к у з е м л юп ід
осередки больш евицької зброї
в серці Европи, витворю ється
чисельна опозиція протим о
с к в о ф іл ь с ь к о ї п о л іт и к и П р а г и
Через союзі з М осквою втра
т и л а Ф р а н ц ія н а в іт ь с в о ю д о в 
г о л іт н ю
сою зницю
Б е л ь г ію .
В н у т р іш н і н а с л ід к и с о ю з у
з
М о с к в о юд л я Ф р а н ц ії н а с т іл ь
к и т я ж к і,щ о н а ц іо н а л ь н а о п о 
зиція проти збольш евизовано-
го уряду Блю ма
ш иритсья
зростаєз кожним днем.М о
с к о в с ь к а ін т е р в е н ц іяв Е с п а н ії
допровадила московський
у-
р я дд о ф а к т и ч н о ї із о л я ц іїв
Е в р о п і.|
Р о з у м ію ч и ,
щ о
дальш ий
зріст ізоляції загрож ує само
м у іс н у в а н н ю С С С Р , б о л ь ш е в и -
ки роблять тепер розпучливі
зусилля проломити
із о л я ц ій 
ний фронт держ ав, викликав
ш и в ій н ув Е в р о п і. В о н и м о б і
лізую ть горячковов с і больш е-
в и ц ь к і с и л иу Ф р а н ц ії, А н г л ії,
С к а н д и н а в ії, о с о б л и в о жу Ч С Р ,
авж е н а й б іл ь ш ев ц е н т р і в с іх
п о л іт и ч н и х ін т р и гв Е в р о п і - -
в Ж е н е в і.В
Ж еневі осягли
больш евики дотепер своїн ай -
У ласС ам чук.
В ІЙ Н АІ Р Е В О Л Ю Ц ІЯ
Друга частина „В О Л И Н І".
П ередрук забороняється,ин А вторські права вастереж еяі.
(71)
З а ц іл у д о р о г у м а л о з у с т р і
чаю ть лю дей.Н е видно рево
л ю ц ії. З д а є т с я в ід г у л а в ій н а ,
вер н у всям и р , сп о к ій . О н на
л ів о м у с х и л і д о л и н и х в и л ю
ється пш ениця жолобецького
пана.М іж нею цвітуть волош 
киі червоні м аки.Н а лузіт а
о ч е р е т і ц в іт е д и к а к о с и т и н ь .,
С п о к ій .
Коло млина,я к
зви ч ай н о ,
завізники. С идятьн а сонцісе
ляни, курять, регочутьі очі
кую ть своєї черги. Знаходять
ся такі,щ о знаю ть М атвія.
А аа^ дайбо здровля!Я к
м аєм ось?Щ о доброго, дядьку
М атвію ?—Т а звичайно. Д об
рого теперне ж ди!
М атвійз Володьком зносять
м іш к и , в а ж а т ьїх . З а в із в е л и 
кийі зараз зм олотин е вдасть
с я .П рийдеться залиш итисян а
н іч .
О сьт іл ь к и п ід ж и в л я т ь с я
коній назад. Володько поїде,
а М атвій залиш ається.
П о к и п ід к о р м л ю ю т ь с я к о н і,
Володькой д е оглянути млин
і став. Д ещ о нагадує йом у Л е-
бедщ ину, але тут став значно
більш ий, глибш ий/ С тависько
також велике. Водав ставу
ч и ста так, щ о ви д н о
дно і
зграї рибок. Н ад ставом кру
тяться! кигикаю ть чайки. Bch-
л о д ь к о с ід а єн а с а м о м у к р а 
єч к у
деревляної запрути
і ш ов доб а т ь к а .
вдивляєтьсяв прозору воду.
О нде лізе рачок. Т ак давнон е
б а ч и вц и х ц ік а в и х т в а р и н о к .
Й о м у п р и є м н о с и д іт итак на
сонціі бачити життя, щ о на
гадує дитинство.А ле разом,
я к а в е л и к а р іж н и ц ям іж т е п е 
р іш н імі к о л и ш н ім .Я к н е й м о 
в ір н о д а л е к о п іш л о ж и т т ян а
п ер ед .З а
цей часв ід б у л а с я
в ій н а , п о ч а л а с я р е в о л ю ц ія . М і
няються влади. Змагає до са-
мостійности його пробуджена
к р а їн аі о т -о т з д о б у д е цю са
м о с т ій н іс т ь . В о н авж е в в а ж а 
ється самостійноюі Володько
її г р о м а д я н и н .В ін у ж е ц е р о 
з у м ієі й о м у , н а в іт ь , п р и є м н о
це розуміти.У нього влива
ється якась частина гордости
в ід т о г о р о з у м ін н я . Ц ей м л и н ,
ці лю ди,іц ей став — все,все
н а в к р у г иц е У к р а їн аі н а в іт ь
О той рачоку ставу,це вж е ба
г а ц т в о У к р а їн и .Я к р а д іс н о ,я к
п р и єм н о .І д ар м а, щ о он тісе
лянит а к мало почуваю тьс е
бе господарями своєї держ а
в и .Вонин е мож уть цьогоп о
чувати.В них нема такогор а
дісного, приємного чуття.
М а т в ій п о к л и к а в В о л о д ь к а .
Х лопець сам не зчувся, яким
чином виниклив нього такі
д у м к и . Все це н а в ія в с п о г а д
д и ти н ства.В ін зір в ав сяі п і-
1^
Н у, так п о їд е шд о д о м у ,
ск азавт о й . А зав тр ар а
н о п р и їж д ж а й .
В о л о д ь к о в ід ч іп л ю є о п а л к у ,
гнуздає коні.О , ви, м ої добрі
к о н і, д у м а єв ін . Г л а д и т ь б л и 
с к у ч у п р у ж н юш ию к а р о ї. В о
на дивитьсян а В олодька доб
рим байдужим поглядом. К ір -
г із т а к о жн е п е р е ч и т ь н іч о м у ,
їм о б о м б а й д у ж е . В о н и п р о й 
ш л и в ій н у , п е р е ж и л и д у ж еб а
гато . Зазналиц і тварини вся
чиниі колибн е купивї х М ат
в ій ,ї х кости напевно валялися
бип о ярах разомз тим и, яких
ц іл і с т о с и о т у т в а л я ю т ь с ят а
свідчатьп р о прикрі часи.Д о
б р і,
щ и р і, с п о к ій н і т в а р и н и .
В о л о д ь к о л ю б и т ь с в о ї к о н і.
Нема причини
їх
н елю би
ти .
В інс ід а є н а в із і їд е .
Іде неш видко. Ш кода
го н и
ти
к о н і,
а
ч асу
д о си ть.
К оло
х у т о р ів
Л я х ів ц і
доганяє двох гайдамаків.J3o-
лодько багато чув про гайда
м а к ів , але щ е н а в іт ьн е б а ч и в
їх .Н е м ав якось нагоди бачи
т и й аж т е п е р , н е в ід о м о в ід к и ,
во н ит у т в зя л и ся ;
С той! різко гукає один
зн и х . Куда едеш , маладой
ч о л о в єк ?
Володько зупиняє коній
П оясню є. Х араш о!Т ак інас
с сабой подвєзьош !
П ригай
М іт ь к а !-
зв ер н у в сявін до
свого товариш а.
Володько перечити
не ба
ж а є . П ід в е з т и їх н е т а к а б ід а .
Гайдамаки трохи лаю ться,щ о
мало соломин а в із намощ ено.
Володько поясню є, щ о він зо
м л и н аїд е . В ід в із м іш к и , т о м у
н ем іг н а б и р а т и б іл ь ш ес о
л о м и .
Г а р а з д . їд у т ь д а л і. В о л о д ь к о
трохи дивується,щ о гайдама
ки РОЗМОВЛЯЮ ТЬ
П ОMOCKOB-
ськи. Н у, але щ о тепер диву
в а т и с я , їд у т ь .Я ке й о м у д іл о
дон и х . Перед Ж олобкамио -
динз гайдамаків звертається
до В олодька: Слиш , козак.
Ти атвєзьош
н асс є в о д н я д о
Кремєнца. Лош аді імєш
х а-
рош іє.А что,ані казьонния?
В о л о д ьк о чує і зн ає,до чо-
гот о й п р о в ад и ть,а л е м о вч и ть
ін е о г л я д а є т ь с я . ,,К а з ь о н н и є "!
Тоді коли вони сновигалип о
полях, грузлив снігових заме
тах, гибли,м ов мухи в осе-
н и ...
Н еб ій с ь ... Т о д і віно д и н
з другимн е бачив,щ о то „ка
з ь о н н и є ". В йо!І В о л о д ь к оч о
мусь злісно хльостаєп о конях
б а т о г о м , н іб и в о н и щ о с ь в и н н і.
Н е мож у я вас везти сьо
го д н ід о К р ем ян ц я, р ап то м
с м іл о
о зв ав ся
В о л о д ь к о ...
Г а й д а м а к а п ід н я в г о л о в у .
А п о ч ем у ?—Бо не м о ж у !
Ето не а р г у м е н т ... П а в е -
з ь о ш ...Д а, да. П а в є з ь о ш ,п а -
вєзьош ! Н і, т о
ми і лош аді
к а н ф іс к у є м ...Е та к а з ь о н н и є .
В олодько
д ал і
н асу п л ен о
м о вч и ть.Щ о к азати . В ін д у ж е
добре розумієти х нахабних
п а р у б к ів м о ж ез і с у с ід с ь к о г о
села,я к і живуть скоршеін 
сти н к то м , н іж р о зу м о м . А раз
маю ть револьверип р и
б о ц і,
щ ої м тодін а переш коді трохи
п о гл у м и ти сян а д
б езб о р о н
н и м .
б іл ь ш і п о л іт и ч н і у о я іх и , з б іл ь 
ш у ю ч и в с ім и , м о ж л и в и м и с п о 
со б ам и
п р о ти в ен ств а
м іж
„б у р ж у а з н и м и " д е р ж а в а м и ,а
головном іж Ф ранцією
з од
н о гот а Н ім еч ч и н о юй Італ ією
з другого боку.За два останні
роки своєї діяльностив Ж ене
ві
больш евики
зр о б и л и
1'
справжньою твердинею
е в р їх
в п л и в івт а ц іл о ї с в о є ї п о л іт и ч 
н о ї а к ц іїв Е в р о п і. Ін т е р н а ц іо 
нальний характер
ж еневської
установит а фальш ивий демо
кратизмї ї статутів дали зм огу
аген там
М оскви утворити
в
Ж еневі організацію ,з якоюн е
мож уть тепер дати собі ради
йт і д ер ж ав и ,щ о вп р о вад и л и
п р е д с т а в н и к ів М о с к в ид о Л іг и
Н аційт а помогли тимсамимї м
утворити больш евицький осе
редокн а берегах Леману.
В ч а с і в ій н ив Е т іо п ії п р о в а 
дили представники М осквив
Ж еневі
н а й б іл ь ш
с а н к ц іо н і-
стичну політику. А ле й по пе
р е м о з і Іт а л ії, в п р о д о в ж
о с ін
ньої сесії біж учого1 936 року,
п р и с у т н іс т ь е т іо п с ь к о ї д е л е 
г а ц іїв Ж е н е в і, п ід т р и м а н о ї
Л іт в ін о в о м , з р о б и л а н е м о ж л и 
вою участь Італіїв працях Л і
ги Н ацій. Італійський урядв и
тягнуві з витвореного москов
ськ и м и
аген там и
в
Ж еневі
становищ а льоґічні
ви сн о вк и
і,п о
о сягн ен н і
іт а л ій с ь к о -
н ім е ц ь к о г о п о р о з у м ін н я , М у-
с о л ін із в л а с т и в о ю й о м уо т -
в е р т іс Т ю з а я в и ву М іл я н і,щ о
Л іга Н ац ій
м ає
зр еф о р м у в а
ти сьа б о в м ер ти ,та щ о на ре
ф о р м у Л іг и Н а ц ій н а д ій н е б а 
гато .Н а р е ф о р м у Л іґ и Н а ц ій
н а д ій с п р а в д і н е б а г а т о
д о ти ,
д о к ид о
її складу належать
представники М оскви.Вонин е
т іл ь к и н е 'г о д я т ь с я
н а
н ія к у
розважну реформу ЛігиН а
ц ій ,
а й н а м а г а ю т ь с я с к р іп и т і:
саміт і артикули Ліги Націй,
які мож уть служ ити для М о
ск ви
засо б ам и
сп р о в о к у в ати
н о в у в ій н у . Н а с к іл ь к и в и з н а н 
н я Іт а л іє ют а Н ім е ч ч и н ю н а ц і
онального уряду Еспанії уда
ремнитьц е й плян больш евиків
будемо незабаром бачити.Т е
п е р іш н і п о р іж н е н н ям іж
А н
г л іє ю
йІт а л іє ю на С ередзем 
ному морі намагаю ться боль
ш евики
д о п р о в ад и ти
д о
збройного конфліктуз а всяку
ц ін у ш л я х о м н а й г ір ш и х п р о в о 
к а ц ій ,д л я я к и х м о д е р н а т е х 
н ік а м о р с ь к о ї в ій н ид а є д у ж е
богато можливостей;б о в ід
в и к л и к а н н я в ій н им іж в е л и к и 
ми державами Европи зале
ж и т ь с а м е іс н у в а н н я С С С Р ,о -
пертого тільки
н а
ек сп ан зії
хижацького московськогоім -
п е р ія л із м у .
А к ц ія м о с к о в с ь к и х
аген тів
витворилав Ж еневітаку заду
ш ливуй отруйну
атм осф еру,
щ о н а й п о в а ж н іш і н а р а д и п р е д
с т а в н и к ів в е л и к и х д е р ж а в в ід 
бувалисяв останнім часіг о
ловно поза межами ЛігиН а
ц ій ,
анавіть поза Ж еневою , в
м іс ц е в о с т я х ,
н е в ід о м и х
д л я
московських агентів. П оважні
п о л іт и к ий ж у р н а л іс т и , щ о ра
н іш е п о с т ій н о п е р е б у в а л и
в
Ж е н е в і, п о ч а л и о б м е ж у в а т и с я
т е п е р т іл ь к и п о д о р о ж а м ид о
о с ід к у Л іг и Н а ц ійу ч а с і с е с ій
абой узагалі ом инати Ж ене
ву. Ж енева, призначена бути
м іс ц е м ін т е р н а ц іо н а л ь н и хн а
раді порозумінь, набулач е
рез присутнінсть больш евиць-
кого осередку в ній такої сла
в и ,щ о й дод о б р и х а к ц ій та
п о ч и н ів ,я к і в и х о д я т ьіз н еї,
почалив Европі ставитисяз
н е д о в ір я й ,а н а в іт ь п ід о з р ін 
н ям .
При таких обставинах буде
зрозумілим, чому Українське
Бю ро
вЖ е н е в і, як е м айж е
п я т ь р о к ів п р о в а д и л отут у-
к р а їн ц я м д у ж е д о б р е в ід о м у
н а ц іо н а л ь н у р о б о т у , в в а ж а л о
за потрібнез днем1-г о груд
няц . р . опустити Ж еневу.
У права Бю рам ає честьп о
д я к у в а т и У к р а їн с ь к ій С у с п іл ь 
н о стіз а п р и х и л ьн ість та по-
пертя,щ о їх за час своєї праці
в ід ц іє ї С у с п іл ь н о с т е з а з н а л а
к б ю р о , Ж е н е в а ).
ТАЄМ НІ ІНТЕРНАЦІОНАЛЬНІ СИЛИ
ЯК АГЕНТИС . С,С.Р.
П ри каргах. ..
То скандал! Ч ому ви ме
ні заглядаєте в карти?
"'
а л ь ш е б у д е ).
- Бо моїя вже бачив.
Н ераз писали м и про те, щ о
д іє т ь с я н а т и х т е р и т о р ія х , я к і
творили колись царську Ро
сію , а які тепер,обняті назвою
С ..С . С . Р . П и с а л и п р о г о л о д
і с м е р т ь м іл іо н ів л ю д е й , п и с а 
л и п р о П о л іт и ч н и й , е к о н о м іч 
н и й і р е л іг ій н и й г н е т , а в с л ід
за тим про
р о з с т р іл и
ти сяч
лю дей та заслання соток тисяч
н а С и б ір . П и с а л и п р о з л о ч и н 
н у н а ц іо н а л ь н у п о л іт и к у б о л ь 
ш е в и к ів в У к р а їн і, я к а з м ір я є
до того, щ об вихолостити наш
н а р ід з і в с іх й о г о н а ц іо н а л ь н о -
в ід р у б н и х п р и к м е т і н а н о в іт 
н ій л а д в и н а р о д о в и т и й о г о т и
зробити послушними
п роле
тарськими салдатами
м осков
ського Інтернаціоналу, чи точ
н іш е , м о с к о в с ь к о ю
ц е н т р а л із
м у.
С в о ї в ід о м о с т и ч е р п а л и и
з р іж н и х д ж е р е л : в ід у т ік а ч ів ,
щ о були наочними
с в ід к а м и
тих совєтських
с т р а х іт ь ; в ід
в ід в ід у в а ч ів , щ о їх а л и д о С о -
в є т ів н е з ц іл л ю , щ о б п о т в е р 
д и т и н а о с л іп т е , щ о
вже їм
передтим наложили в голови,
т іл ь к и , щ о б ч о г о с ь т а м н а в ч и 
т и с я . Ч е р п а л и м и д а л і с в о ї в і
д о м о с т е з у к р а їн с ь к о ї с т а р о -
краєвої преси, а також
з ре
п о р т а ж ів , о п и с ів
та
книж ок
р о з у м н и х ч у ж и н ц ів , я к і б у л и
всесто р о н н ьо
н аставл ен і
д о
С о в є т ів т а їх л а д у , а д о у к р а 
їн с ь к и х с п р а в з о к р е м а . В о н и
то розказую ть про С овети та
к і р іч и , п р о я к і з а х ід н ь о - є в 
р о п е й с ь к ій
лю дині
вп рост
т я ж к о п о в ір и т и . И з д а є т ь с я ,
щ о т о м у с а м е , щ о ц і р іч и в и 
глядаю ть
так
н е й м о в ір н о ,
больш евицькі агенти за кор
доном стараю ться це викори
с т а т и й з б и т и з ц ь о г о с в ій к а 
п іт а л т а у с в о їй з а г р а н и ч н ій
п р о п а г а н д і п р е д с т а в и т и ц і в і
домосте як
„б р е х н ю
ф аш и
стсь к и х
п р и х и л ь н и к ів ",
чи
„в и д у м к у "к а їА т а л іс т и ч н й х
а-
ґ е н т ів ". У ц ій п р о п а г а н д і п о 
м а г а ю т ь їм з а к о р д о н о м р іж н і
ін т е р н а ц іо н а л ь н і т е ч ії, я к і т а 
ємничо контролюють
вели ку
ч а с т и н у п р е с и , ф іл ь м , т е а т р ів
і ін ш и х с е р е д н и к ів , щ о в и р о б 
л я ю т ь п у б л и ч н у о п ін ію , а п о -
надусе — розпорядж аю ть ве
л и к и м и к а п іт а л а м и .
Д ивним нераз стає, чому са
м е т і т а є м н і т е ч ії, щ о п о с ід а ї
ю т ь в е л и к і е к о н о м ч н і к а п іт а 
ли ,п о м а г а ю т ь к о м у н із м о в і, я -
кий прямує до знесення при
в а т н о ї в л а с н о с т е , а в т ім і т и х
к а п іт а л ів , щ о в о н и м а ю т ь . Ц е
тому, щ о враз
із
зн есен н ям
п р и в а т н о г о к а п іт а л у й у д е р 
ж авленням його ці таєм ні си
ли фактично не
випускаю ть
й о г о з р у к , т іл ь к и д іс т а ю т ь ч е 
р е з т е щ е б іл ь ш
необм еж ене
право орудувати ним до схо
ч у . С о в є т с ь к и м к а п іт а л о м і ц і-J
лим майном, щ о його витво
рили народи в ССС, орудує
нині якраз
так а
ін т е р н а ц іо 
н а л ь н а к л ік а , я к а н а в іт ь н а т я 
г а є н а с е б е ч и м р а з б іл ь ш е с у 
то
м осковську,
н а ц іо н а л ь н у
з а к р а с к у , щ о б т іл ь к и в д е р ж а 
т и с я в с ід л і т а
не втратити
в л а д и . Щ о с ь п о д іб н е я к н и н і
у Ф р а н ц ії, у р я д
„н а р о д н ь о г о
ф ронту" Блю м а; пром ощ ую чи
ш л я х д л я к о м у н із м у у Ф р а н 
ц ії н а з в е р х , щ о б з а ц и т ь к а т и
н е р в о в іс т ь ф р а н ц у з ів , р а з у р а з
а п е л ю є д о їх п а т р іо т и з м у .
П ерем ога
больш евизм у
п
Р о с ії ц е н е п о б ід а р о б іт н и ч о ї
к л я с и , т іл ь к и
п о б ід а
тай н ої
ін т е р н а ц іо н а л ь н о ї к л ік и , я к а у
с в о їй /б о р о т ь б і з з а х ід н ь о -е в -
р о п е й с ь к о ю ..ц и в іл із а ц іє ю в д е 
м а г о г іч н и й " с п о с іб
гр ала
на
н е р в а х, р о б іт н и ц т в а , п р и б и р а
ю чи лукаво ^о л ю
його обо
р о н ц ів . Т а к о ж
н и н іш н я
б о
р о т ь б а в Е с п а н ії ц е н е б о р о т ь 
б а „р о б іт н и к ів з к а п іт а л о м ",
„д е м о к р а т ії
з . д и к т а т у р о ю ",
т іл ь к и б о р о т ь б а н а ц ії з т е м н и 
м и ін т е р н а ц іо н а л ь н и м и
т е ч ія 
м и,я к і,Ц рт '6Д п р и й ш л и д о
влади, то завелиб таку саму
н у ж д у , 'т а к е с а м е з а к р іп о щ е н -
н я й о п л ь о в у в а н н я р е л іг ій н и х
т а н а ц іо н а л ь н и х д у ш е в н и х п о 
чуван ь
загал у ,
яке
завел и
-Q.' і ч
"7\
больш евики в Совєтах.
Д о численних доказів, щ
0
с о в е т с ь к и й „е к о н о м іч н и йр а н ",
„с в о б о д а ", „д е м о к р а т ія '', це
т іл ь к и б р е х н я ін т е р н а ц іо н а л ь 
них
а г е н т ів , м о ж н а
також
зачислити нову книж ку амери
к а н с ь к о г о ж у р н а л іс т а Д ж а н а
Г в іт е к е р а , я р о я к у „Д и Г е р а л д
Т р іб ю н " з 15. л и с т о п а д у ц . р
пиш е:
В ін п о їх а в д о Р о с ії
щ е в п о в н и х н а д ія х . Й о г о п о 
д о р о ж д о М о с к в и , я к в ін г о в о 
р и ть,б у л а „н е т а к п а л о м н и ц 
твом , як ш уканням нового бо
г а ". А л е б о г а в ін т а м н е зн а й
ш ов.Р о с ія , в я к ій в ін у с в о їх
м р ія х н а д ія в с я з д и б а т и к о р м
для,свого ідеалізму, виявилася
п е р е д н и м я к „т р и м іл іо н и ч л е
н ів к о м у н іс т и ч н о ї п а р т ії з о д 
ного боку, а м аси
народу з
другого боку. Д ля перш их бу
ло все, а
д л я д р у г и х н іч о г і
с ін ь к о ". Т а к х а р а к т е р и з у є м о 
лодий американський
ж урна
л іс т Р о с ію , д о я к о ї в ін їх а в ,
щ о б „з д и б а т и н о в о г о б о г а ".
Н а в е д ім
іщ е о д и н
голос,
статтю
Вилйема Г.Чемберли-
н а в м іс я ч н и к у „Д и А м е р ік е н
М е р к у р і" п ід з а г о л о в к о м „,
У -
р о є н и й р а й ".
Ч и т а є м о т а м т а к е : „В із ь м ім ,
наприклад, лід увагу прикме
т и с о ц ія л із о в а н о ї м е д и ц и н и . В
ц я о м у ' в ід н о ш е н н ю
м и м аєм о
н е д а в н і ц ік а в і с в ід о ц т в а Е д -
мунда Вилсона, якого писання
х а р а к т е р и з у ю т ь й о г о я к р іш у 
ч ого
симпатика совєтського
Союзу. В
часі подорож і до
Р о с ії
п.
В илсон
н абрався
ш карлятини
і п р о б у в ш ість
м іс я ц ів у ш п и т а л і в О д е с і. Ц е
н е п р а в д о п о д іб н е , щ о б
його,
чуж ого
в ід в ід у в а ч а , п іс л а л н
д о н а й г ір ш о г о ш п и т а л ю в м і
с т і,я к е є т р е т ім щ о д о в е л и ч и 
н и в У к р а їн і. В с е т а к и й о г о з в і
т и щ о д о с а н іт а р н и х в ід н о с и н ,
які він сам оглядав, сказатнб
л а г ід н о , є Т іе п р и х и л ь н і. К у 
п а л ь н я н і в а н н и б у л и з а м ін е н і
н а м іс ц я , к у д и с к и д а ю т ь с м іт 
тя.
В
ш питалі було повно
мух. У мивального апарату з
перебігаючою водою вживали
до миття лиця, начиння,поло
с к а н н я г о р л а і н іч н и х п о т р е б ...
О собистий доказ учить мене,
щ о щ о н е г о в о р и л и б п р о С 0Ц І-
ялізовану медицину, вона на
практиці в Совєтах виявила
б а г а т о н е д о с т а ч . Р а з м о я ж ін 
ка, перебуваю чи в С охах, од
ному морському
куп елевом у
м іс т і, н а д Ч о р н и м м о р е м , у я -
к о м у ш а л іл а н е д у г а м а л я р ії,
х о т іл а к у п и т и в а п т и ц і х ін ін и .
А л е їй в ід п о в іл и , щ о з а п а с и х і
н ін и т а к о б м е ж е н і, щ о в о н и м о 
ж у т ь їх п р о д а в а т и т іл ь к и т и м
о с о б а м , щ о в ж е з а х в о р іл и н а
м алярію . Інш ий випадок:служ
ниця мого приятеля зломила
р у к у . В о н а п іш л а н а к л ін ік у ,
д е в ід п о в ід н о д о с о в є т с ь к и х
розпорядків мала дістати да
рову опіку. А ле там лікар ска
з а в їй , щ о ц е н іч о г о п о в а ж н о 
г о і в ід іс л а в її з н іч и м д о д о 
м у . Щ о й н о к о л и м ій п р и я т е л ь
закликав приватного
л ік а р я ,
показалося, щ о в неї злом ана
р у к а ".
О с ь т а к в и г л я д а ю т ь ,,д о с я г и
р о б іт н и ч о - с е л я н с ь к о ї" д и к т а 
тури .
Больш евицькі
круги ,
продаж ні агенти
с к р и т и х ін 
т е р н а ц іо н а л ь н и х т е ч ій , у ц и 
н іч н и й с п о с іб в с е т е з а п е р е ч у 
ю ть
і пишуть
т іл ь к и
про
„р а й " у С о в є т а х , д у м а ю ч и , т о
в н и н іш н іх ч а с а х п о л іт и ч н о г о
зако л о ту
й
е к о н о м іч н о ї д е 
п р е с ії з н а й д у т ь с я т а к і, щ о п о 
в ір я т ь у т у їх н ю
брехню . Та
ми мусимо добре тямити, щ о
к о м у н із м ц е
з а к р іп о щ е н и й
і
р у їн а .
Г р и б у и іа к а
в ід в ід а в
п ри я
тел ь.Б а ч и т ь , я к в ін п р и ш и в а є
ґудзики до плащ а.
А то з тебераз — каж е
п р и ятел ь —то ти сам м уси ш
приш ити собі ґудзикид о пла
щ а!
Грибущ ак сумно глянувн а
п р и ятел я.
— П омиляєш ся.Ц е плащ
м о є ї ж ін к и !
.,.-..
Ч .285.
Н АБ 1Ж У Ч І Т Е М И
С В О Б О Д А ^П О Н Е Д І Л О К , 7-г о Г Р У Д Н Я , 1936.
-
ХВАЛИ МЕНЕ, РОТЕ.
А н г л ій с ь к а
п осол к а
л ей ді
Астор з нагоди свого. побу-
T V
в Ню Й орку розговорилася
згазетярями про суспільне за
к он одав ств о.
Не вдоволилася вона тим,
и 10б
гов ор и ти
п р о
а н г л ій 
ське, але заговорила щ е й за
американське. Іто з якого бо
ку заговорила" з боку питан
н я,х т о б іл ь ш и й л іб е р а л ? П р е
зидент Рузвелт, чи я, лейді
Д стор?
Г їо щ о д а л і д е б а т у в а т и ? Я к
уже йде про лібералізм, то ми
'згори знаємо, щ о Л ейді А-
с т 0р л іп ш и й л іб е р а л , н іж п р е
зидент Рузвелт... якщ о за лі
бер ал ізм
говорить лейді А-
стор .
РУЗВЕЛТ ЧЕРВОНИЙ?
ч
„К а ж у т ь д е я к і л ю д и , щ о
президент Рузвелт червоний"
(б о л ь ш е в и к ) к а ж е л е й д і
А стор.
„Я к б и я б у л а б р а л а у ч а с т ь у
п о л іт и ц і в А м е р и ц і, т о г а з е т и
зробили би таке, щ о Р узвелт
виглядав би як учитель не
д іл ь н о ї ш к о л и в п о р ів н а н н ю з
м о їм л іб е р а л із м о м ".
Отже Рузвелт не є черво
н и й ,а л е в ін з а т е щ а с л и в и й .
Щ О КРАЩ Е?
З писання цеї письменниці
мож на вносити, щ о.в Европі
в з а г а л і, а в І т а л ії с п е ц ія л ь н о ,
м а ю т ь ін ш і м ір и д л я о ц ін к и
ж ін к и , я к в А м е р и ц і.
В А м е р и ц і ц ін я т ь у ж ін ц і
е к о н о м іч н у
незалежність. В
Е вропі-її залеж ність. В А ме
р и ц і ц ін я т ь її, я к в о н а п о в о 
д и т ь с я н а р ів н і з ч о л о в ік о м ; в
Е в р о п і, я к в о н а в п о в е д ін 
ц і п р и з н а є в и щ іс т ь ч о л о в ік а
н а д с о б о ю . В А м е р и ц і ж ін к у
ш анують, як вона виходить
зам уж
з а ч о л о в ік а , к о т р о г о
л ю б и т ь ; в Е в р о п і, я к в о н а в и 
ходить за того, кого родичі
для неї виберуть.
І в Америці є люди з Ев-
р оп и , щ о привезла з собою
є в р о п е й с ь к і о ц ін к и ж ін к и . Т о 
му в А мериці боряться з со
б о ю ч а с т о ц і д в і о ц ін к и . К о т 
ра з них кращ а?
Г А ЗЕ Т И И П О Л ІТ И К А .
„Г а з е т и в з а г а л і н е з н а ч а т ь
багато в політичних питан
нях",каж е лейді А стор.
В А н г л ії в о н и
в се
б у л и
п роти
м ен е
в
б іл ь ш о с т и
с п р а в ".
Та чи вона все вигравала
проти газет?
ЧОМ У ТАК?
К аж е лейді А стор, щ о газе
ти не значать багато в полі
т и ц і, і к а ж е в о н а , щ о в о н а
це каж е, не дивлячися на те,
щ о її ч о л о в ік м а є г а з е т у в
Л о н д о н і.
о ж е ц е й п о я с н я є , ч о м у
л йді А стор дум ає, щ о газети
н е м а ю т ь з н а ч ін н я .
Ж ІН К А В А М Е Р И Ц І И Ж ІН К А
В ІТ А Л П .
Італійська письменниця Ді
Карпенето написала в однім
р и м с ь к ім ж у р н а л і с в о ї с п о с т е 
реж ення
про . американську
ж ін к у .
К а ж е іт а л ій с ь к а п и с ь м е н н и 
ц я ,т о а м е р и к а н с ь к а ж ін к а в
о ч а х іт а л ій с ь к о ї ж ін к и з о в с ім
ін а к ш е с о т в о р ін н я , я к її є в р о 
пейська товариш ка.
Ч и с п р а в д і з о в с ім ін а к ш е ?
Чи не трапилося й у цьому
випадку таке, щ о, дивлячися
за р іж н и ц я м и , г л я д а ч к а с в р а -
тила з очей подібности?
Ж ІН К А В А М Е Р И Ц І.
О т ж е ж ін к а в А м е р и ц і в ід 
значається, на дум ку Д і К ар
пенето, такими прикметами:
Американка незалеж на. Во
на товариш ує з чоловіком,на
р ів н і. В о н а м а є в и щ у к у л ь 
т у р у в ід ч о л о в ік а . В о н а н е в и 
дається, поки не залюбиться.
Вона в родинних відносинах
ч е с н іш а в ід іт а л ій с ь к о ї ж ін к и .
Вона егоїстка й ставить вла
сне щ астя над щ астя своїх ді
т ей .
В о н а м а є ч а с о м б іл ь ш е
с в о б о д и , я к їй т р е б а . В о н а
незалежна в духовім життю .
Вона щ ира.
Чи так
справді виглядає
ж ін к а в А м е р и ц і? Ч и -п и ш е іт а 
л ій с ь к а п и с ь м е н н и ц я п р а в д у ?
З В ІД К И
Ц Е?
і
З писання Ді Карпенето ви
ходить, щ о вона робить деякі
з а к и д и а м е р и к а н с ь к ій ж ін ц і.
Коли вона називає амери
к а н с ь к у ж ін к у е г о їс т к о ю
(с е 
белю бною ), то це знак, щ о
в о н а її о с у д ж у є , б о ц е с л о в о
м а є о с у д л и в е з н а ч ін н я .
Ц ік а в о , з в ід к и
береться в
ам ер и к ан сь к ої
ж ін к и
сам о
л ю б с т в о ? Ч и з її в и х о в а н н я ?
Як так, то з чого саме?
Ж ІН О Ч А В ІР Н ІС Т Ь .
К аж е Д і К арпенето, щ о чу-
ж олозтво в А мериці є винятко
вим явищ ем.
В и х о д и л о б и , щ о в п о р ів 
нянню з Америкою в Европі
воно є М енше винятковим я-
вищем. Тут певно європей
ська оцінка й американська
сходяться. О бі вони осудж у
ю ть чуж олозтво.
О тже знову лиш ається тіль
ки питання: чому американ
с ь к а ж ін к а д о п у с к а є т ь с я ч у -
жолозтва лиш винятково?
Ж ІН О Ч А Щ И Р ІС Т Ь ?
„Я к
ж ін к а , а м е р и к а н к а
є
щ ира, бо як вона залю биться
в інш ім
м у ж ч и н і, т о н а п е
р е д с к а ж е . с в о м у ч о л о в ік о в і,
з а к и п ід е з с в о їм л ю б к о м ".
З того, щ о Ді Карпенето
н ази в ає
ц е щ и р іс т ю , в и х о 
дить, щ о вона це хвалить.
Т а ч и с п р а в д і ц я щ и р іс т ь
похвальна? А дж е є гуцульська
н а р о д н я п іс н я , в к о т р ій ч о л о 
в ік д о р ік а є с в о м у с л у з і з а т е ,
щ о в ін д о н іс ч о л о в ік о в і п р о
з р а д у ж ін к и .
П Р О Щ О Й Д Е Ж ІН Ц І?
Ц ік а в и й п р и ч и н о к д о п и 
тання, яка властиво є аме
риканка, дає недавно видана
т р е т я к н и ж к а с п о м и н ів а м е р и 
канської письменниці М ейбел
Д о д ж Л ю г е н п ід н а г о л о в к о м
"MOVERS AND SHAKERS.
"
У ц ій к н и ж ц і а в т о р к а п и ш е ,
нічого не закриваю чи, про свої
ін т и м н і з н о с и н и з р іж н и м и в и 
значними американцями.
Вона каже, наприклад, щ о
їй д у ж е п о д о б а в с я б у в а м е
риканський письменник і газе
т я р Д ж а н Р ід . І в о н а к а ж е ,
щ о в ін п о д о б а в с я їй т о м у , щ о
мав у собі щ ось приказую
ч е,
а ц е з а с т а в л я л о її п о к а 
зати йому, щ о вона потра
п и ть
й ом у
приказати. Цей
Д ж а н Р ід п о д о б а в с я їй . н а й
Д
А
Й
Т
Е
Д
А
Р
У
Н
О
К
,
Щ
О
П
Р
И
Н
Е
С
Е
Р
А
Д
ІС
Т
Ь
Н
Е
Л
И
Ш
Е
Н
А
О
Д
И
Н
Д
Е
Н
Ь
,
А
Л
Е
Ч
Е
Р
Е
З
Ц
ІЛ
И
Й
Р
ІК
.
З а м о в т е д л я р и я т е д я „С в о б о д у " н а р ік а б о п ів р о к у .
М и виш лем о перш е число на його адресу (щ об він одер
ж а в н а Р із д в о ), о п а н о в а н е в г а р н ім р із д в я н ім п а п е р і з
різдвяною карткою ,яка повідом ить його,щ о ви зам ови
л и д л я н ь о г о „С в о б о д у " я к д а р у н о к . П и ш іт ь д о н а с т е п е р .
П ів р іч н а п е р е д п л а т а
S3.25
Р іч н а п е р е д п л а т а
S6.00
К ож ний день ваш приятель буде одерж увати „С во
боду" І буде мати гарну памятку з ваш ої дбайливості.
П и ш іт ь д о :
" S V O B O D А ,"
81-83 GRAND STREET, (BOX 3467, JERSEY CITY, N. J.
б іл ь ш е т о д і, я к л е ж а в х о -
р и й н а д и ф т е р ію , б о т о д і ч о 
л о в ік н е м а є н ія к о ї в л а д и й
з о в с ім п ід д а є т ь с я п ід п а н у 
в а н н я ж ін к и , я к д и т и н а .
Чи розкриває ця пані ду
ш у к о ж н о ї ж ін к и , ч и л и ш
о д н о г о т и п у ж ін к и ?
Ч И Д О Б Р Е Б У Т И Ж ІН К О Ю ?
Едвард Вайнел, купець
у
Сиракюз, Ню йорк, побачив
н а ' в у л и ц і к у ч е р я в у д ів ч и н у ,
щ о видно була на холод зле
о д іт а . В ін з а к л и к а в її д о с в о 
єї крам ниці та спитався дити
н и ,ч и н е х о т іл а б и в о н а м а т и
т е п л е о д ін н я . О ч е в и д н о д ів 
ч и н а б у л а р а д а м а т и л іп ш е
одіння, і тоді купець казав
с в о їм с к л е п о в и м п о м іч н и ц я м
у з я т и д ів ч и н у д о й о г о к а н ц е
л я р ії й з м ір и т и д л я н е ї в с е
н о в е о д ін н я .
К о л и к р а м н и ч н і п о м іч н и ц і
р о з іб р а л и д ів ч и н у , в о н и п е р е
к о н а л и с я , щ о ц е н е д ів ч и н а , а
хлопець. Дитина призналася,
я к їй н а ім я , с к іл ь к и р о к ів т а
де вона живе. Покликали по
л іц а я і х л о п ч и н а о п о в ів , щ о
його мати заставила його вда
в а т и д ів ч и н у , б о м а т и м а л а н е
донош ену одіж з його старш ої
сестри. Ч ерез те вона й казала
й о м у н о с и т и в е л и к і к у ч е р і.
Як йому дозволено
стя ти
в о л о сся
й
п ер еб р а ти ся
п о
х л о п я ч о м у , в ін с к а з а в : „Я р а д ,
щ о тепер я хлопець! Як я не
л ю б л ю н о с и т и с у к о н о к !"
В иходить, щ о не добре бу
т и д ів ч и н о ю , б о ш т а н и в и г ід 
н іш і я к с у к о н к а .
Д ІТ И К О Л И С Ь І Н И Н І.
Щ о к р а м н и ч н і д ів ч а т а , р о 
з іб р а в ш и д ів ч и н у , п із н а л и в
н ій х л о п ц я , ц е м о ж е д е к о м у
в и д а т и с я н е й м о в ір н и м . В А н 
г л ії з а к о р о л е в о ї В ік т о р ії ц е
було би неможливим. У так
званих добре вихованих дів
чат це щ е й нині немож ливе.
Кажуть, щ о десь недавно
одна нюйорська мати взяла
с в о їх д в о є д іт е й д о м у з е ю п р и 
р одн и ч и х
'н аук .
О глядаю чи
музей, вони прийш ли до див
н о ї п т и ц і, я к о ї в А м е р и ц і н е
м а . М а т и к а ж е : „А ц е , д іт и ,
б у з ь о к !"
„Ш и ц е т о й б у з ь о к , щ о д і
т е й п р и н о с и т ь ?" п и т а є т ь с я
о д н а д и т и н а , щ о їй б у л о 5
р о к ів .
„Т а к ", к а ж е м а т и , „ц е т о й
п т а х , щ о д іт е й п р и н о с и т ь ".
її 4-л іт н я с е с т р и ч к а н а х и л и 
л а с я їй д о в у х а й ш е п н у л а :
„Ч и н е с к а з а т и б м а т е р і, щ о
т о н е б у з ь о к д іт и п р и н о с и т ь ?"
S-S
Н
А
Ш
Д
ІМ
-
Н А Ш
А
К Р ІП О
С ТЬ
MjftftmtfoKra+wttdtffl^
Я К
М И
П О
М
А ГА Є М
О
Р
ІД
Н
О
М
У
К Р А Є В І.
В ІЛ М ІН Ґ Т О Н , Д Е Л .
Н а ін в а л ід ів т а п о л іт и ч н и х
в я з н ів .
Д н я 22-г о л и с т о п а д у ц . р .
в ід б у л о с я Л и с т о п а д о в е С в я т о
за х о д о м
укр. прав, громади.
Н а п а н а х и д і з іб р а н о 56.63, а з
к о н ц е р т у п р и й ш л о ?19.80, о т 
ж е р а з о м д о х о д у б у л о 526.43.
П о в ід т я г н е н н ю р о з х о д ів в и 
с л а н о д о О б є д н а н н я 518.83,
призначую чи ту квоту по по
л о в и н і н а ін в а л ід ів т а п о л іт и ч 
н и х в я з н ів : Ж е р т в у в а л и п о 51:
о . І. П а л ій , о . І. В р у б л є в с ь к и й ,
П . Cac, М . М а р ц ін и ш и н , О .
П рокоп, Розалія Косовська, Т.
Ґ у л а , А н н а Ч о в г а н , А н н а П л і-
ш евська, Т.Чорній і І.Грини-
ш ин.
Д р іб н и м и д а т к а м и б у л о
515.43.
о . І. П а л ій .
о
Ш 1К А Ґ 0, ІЛ Л .
Н а ін в а л ід ів 1 Р ід н у Ш к о л у .
З нагоди П ерш ого Л истопа
д у б р '. с в . П е т р а й П а в л а , в ід .
220 У . Н . С о ю з у , в и с л а л о д о
к р аю
ч е р е з О б є д н а н н я 510,
признаю чи ту квоту пополови
н і н а ін в а л ід ів і Р ід н у Ш к о л у .
П е т р о Ж о в н ір ч а к , к а с іе р .
Х тось сказав, щ о в світі йде боротьба за м о
лодь. М ож е це загально сказано. В світі йде бо
ротьба за гостроту й виразистість ідей, а молодь
це тільки засіб... Б ож хто скоріш е прийм е всі
н о в і ід е ї, я к н е м о л о д ь ? Х т о с т а н е в ір н іш и м и їх
н о с ія м и й г а р я ч іш и м и в и з н а в ц я м и , я к н е м о л о д ь ?
А д ж е „д л я п о в н и х м р ій і д у м о к п о к о л ін а г л й -
б р к е м о р е " . Ф р а н к о ).
Б ольш евики небагато роблять собі з невдово-
л е н о г о н о в и м с у с п іл ь н и м л а д о м с т а р ш о г о п о к о 
л ін н я .Вони намагаю ться завою вати й перетворити
в „н о в и х " л ю д е й м о л о д ь . З н а ю т ь , ш о ц е н а й к р а 
щ а з а п о р у к а т р и в а л о с т и їх ід е й . Г іт л е р ів с ь к і н ім
ц і й ф а ш и с т ів с ь к а І т а л ія м іл іо н и в и д а ю т ь н а г р о
м а д я н с ь к е в и х о в а н н я м о л о д і. П л а с т о в і о р г а н і
з а ц ії м о л о д і, л іт н і т а б о р и д о б р о в іл ь н о ї п р а ц і, т а 
б о р и д в о л іт н ь о ї п р а ц і н а р іл і, с п о р т о в і о 'р ґ а н із а
ц ії з в ій с ь к о в и м в и ш к о л о м — в с е ц е п ід г о т у в а н н я
д о т о г о , щ о б з т о г о п о к о л ін н я , щ о м а є к о л и с ь
прийти до слова,виховати:здисциплінованого,кар
н ого, в ір н о г о й в ід д а н о г о ч л е н а н а ц ії.
Я к н ім ц і, т а к і іт а л ій ц і м а ю т ь с в о ю д е р ж а в у .
Границь тих держ ав боронять озброєні війська і...
здавалосяб, щ о вони мож уть дозволити своїй мо
л о д і н а в и г ід н іш е й с в о б ід н іш е ж и т т я . А п р о т е . . .
Щ о ж м и , н е д е р ж а в н а н а ц ія , н а ц ія , щ о м а є н е
т іл ь к и п р е т е н с ії, а л е п р и р о д н е п р а в о н а с в о ю д е р 
ж а в н іс т ь , щ о м и й н а ш а м о л о д ь м а є м о з ц ь о г о
в сь ого?
Н е маємо аніпласту,аніспортових організацій
н а в ій с ь к о в и й л а д , н е м о ж е м о у л а ш т о в у в а т и с о б і
н а в з ір х о ч б и н а ш и х н а й б л и ж ч и х с у с ід ів а н і л іт 
н іх , а н і з и м о в и х т а б о р ів . В с е , щ о т в о р и м о , м у 
с и т ь б у т и п ід н е н а ш и м 'д о г л я д о м ; в с е ц е м у с и т ь
б у т и ... не таке, яким бажалиб ми його бачити.
А л е о д н е м и , у к р а їн ц і, д е б м и н е ж и л и , д о я к о ї
ф о р м а л ь н о д е р ж а в и н е н а л е ж а л и б , м а є м о : с в ій д ім
О ц ю м а л у к р іп о с т ь . О ц ю , я к к а ж е О л ь г а К о б и л я н
с ь к а в „А п о с т о л і, Ч е р н і", „с в о ю м а л у У к р а їн у ".
І в л а с н е в т и х ч о т и р ь о х с т ін а х н а ш о г о д о м у , н а
яком уб кусникові зем лі не стояв той дім , під яким
н е б о м н е б у в б и й о г о д а х , м и , ж ін к и , м а є м о п л е к а 
т и й р о з в и в а т и в с і т і ц ін н о с т і, щ о н и м и п ід ц ю п о 
р у т а к д о р о ж а т ь у с і д е р ж а в н і н а р о д и . Н іч о г о
в ц ій м а л ій к р іп о с т і н е с м іє п р о п а д а т и н а д а р е м н е .
П о с л у х с т а р ш и м р а н г о ю в ц ій м а л е с е н ь к ій г р о м а д і
не має бути прикрим обовязком,а виробленим зро
з у м ін н я м д л я с а м о ї ід е ї н а к а з у й п ід п о р я д к у в а н н я
своєї власної волі під волю гром ади, чи вищ ого
в н ій .
В и к о н у в а н н я с в о їх о б о в я з к ів в р о д и н і н е с м іє
б у т и п р и к р о ю к о н е ч н іс т ю , а в и п л и в о м в е л и к о ї ч е
с н о т и , щ о їй н а ім я „о б о в я з к о в іс т ь ".
П а т р іо т и ч н е в и х о в а н ц я о ж у т ь й о г о в о д н а 
к о в ій м ір і н а в ч а т и с ь м о л о д і й с т а р і) м у с и т ь б у т и
таке обовязкове й сам озрозум іле, як,те, щ о вж е
змалку навчають нас молитися, не красти, чи не
бр ехати .
Н е м аєм о своєї держ ави, не м аєм о великих м а-
т е р ія л ь н и х з а с о б ів , а л е м а є м о с в ій д ім . Ц ю м а л у
к р іп о с т ь , щ о д о н е ї н е м а н ік о м у н ія к о г о п р а в а , щ о
її не м ож е контролю вати чуж е окоі —де ми пани.
Я к б а г а т о м и , ж ін к и , м а є м о т а я к и м и в е л и к и м и
багатствами розпорядж аємоія к мало їх вико
р и стов уєм о!
Т о м у б у д ь м о н е т іл ь к и м а т е р я м и , щ о п р и в о 
д я т ь н а с в іт і г о д у ю т ь д іт и , а л е й в е с т а л ь к а м и ,