Welcome to Scribd. Sign in or start your free trial to enjoy unlimited e-books, audiobooks & documents.Find out more
Download
Standard view
Full view
of .
Look up keyword
Like this
1Activity
0 of .
Results for:
No results containing your search query
P. 1
Svoboda-1932-005

Svoboda-1932-005

Ratings: (0)|Views: 0|Likes:
Published by SVOBODA
The Ukrainian newspaper in Ukrainian language since 1893. Find complete archive at www.svoboda-news.com (see www.ukrweekly.com for English).
The Ukrainian newspaper in Ukrainian language since 1893. Find complete archive at www.svoboda-news.com (see www.ukrweekly.com for English).

More info:

Published by: SVOBODA on Nov 16, 2010
Copyright:Attribution Non-commercial

Availability:

Read on Scribd mobile: iPhone, iPad and Android.
download as PDF, TXT or read online from Scribd
See more
See less

04/01/2014

pdf

text

original

 
UKRAINIAN DAILY
OFFICIAL ORGAN
OF
 THE UKRAINIAN NATIONAL ASSOCIATION,
 too
РІК
 XL.
 4. З,
 Джерзи
 Ситі,
 H. Дж., пятниця,
 8
'січня 1932.
VOL. XL.
Jer-ey
 Сй-ц
``И.
 Fraky, "Jintary
 В, 1932.
THREE CfcrNTS.
р здвян
НОВІШ НА РІДНУ ШНОЛУ
 І
 СТДРІМ
 НРДВИ
ВЕТЕРАНИ
 ШУКАЮТЬ ПРАЦІ ДЛЯ
ОДНОГО
 МІЛІОНА БЕЗРОБІТНИХ
НЮ
 ЙОРК.
 Нешенел Емплоймент Комишен
іф
 ди Америкен Ліджен" відбула
 нараді#
 в справ?
безробіття
 і
 рішила
 
повести кампанію, щоби
 на
протязі найближчих кількох місяців знайти
 роботу
для
 1,000,000
 безробітних
 та
 довести
 до пятьднев-ного тижня праці й шістьгодинного дня праці.
На
 нарадах були присутні многі визначні про-мисловці.
Присутні
 рішили, що всі ветеранські орґаніза-
III
 враз
 з
 ‚Віменс
 ОкзіЛері" мають по цілім краю вплинути на фабрикантів
 і
 купців та інших, що мо-жуть дати роботу,- щоби вони збільшили свій пер-
і
 опал
 на
 10%.
Ветерани будуть ставити справу так, що ми зна-ходимося в такім самім положенню як тому 13 літ, коли ще була світова війна. І як
 тоді
 патріотичний
обонязок
 наказував кождому йти до
 роботи
 і
 ку-
пувати
 бонди
 чи бавовну, щоби допомогти до побі-ди, так
 тепер ^бждий
 мусить допомогти ліквіду-вати депресію.
РЕФЕРЕНДУМ МАЄ ВИРІШИТИ СПРАВУ ПРОГИ-БІЦП. ВАШИНГТОН.
 Серед демократів
 є
 тепер
 ве-
лике
 напруження,
 бо
 думають, що Джан Рескоб,
голова
 Демократичного Народнього Комітету, фор-суе, щоби в демократичну плятформу вложити ви-
могу
 знесення
 проґибі`ції. Рескоб заявив, що він
 є
 вправді
 за
 знесення
проґибіції,
 одначе
 не
 хоче розбивати партії. Але хоче подати.дцс
 ті,,
 котрі
 давали демократам гддоші на виборчу кампанію, заявилися подавляючою бѓль-
шістю
 голосів за
 знесення
 проґибіції. Рескоб
 хо4ѓе,
щоби
 доля
 проґибіції була вирішена дорогою ре-ферендумів по стейтах. Він певний, що
 прийде
 до
знесення
 проґибіції, але це може ще потревати яких 4 роки.
СУХИМ
 БРАКУЄ ГРОШЕЙ. ВЕСТЕРВІЛ
 (Огайо). Протисалунова Ліга
 е
в
 грошевих клопотах. Треба поширити акцію про-ти пропаганди мокрих, а тут нема гроша, бо ті, які були,
 є
 заморожені
 в
 ‚Бенк
 оф Вестервіл", який іамкнено.
МОКРИЙ ДЕМОКРАТ ПОБІДНИКОМ. КОНКОРД
 (Ню Гемшір). При виборах на конгресмена вийшов
 побідоносно
 Вилієм Роджерс з Вейкфілд, демократ
 і
 мокрий. Отеє перший рВз за останніх 10 років вибрано демократа. Противником Роджерся був републикаџець, бувший говернор
Джан
 Бартлет.
БАНДИТ ДОПОМІГ ВІДШУКАТИ БОНДИ. ШИКАҐО.
 — Ґус Винклер, великий приклонник
Кепона,
 допоміг
 ‚Линколн
 Нешенел Бенк енд Трост
Компані?
 відшукати забрані тому три роки
 генґ-
стерами
 бонди,. вартости
 $3,000,000.
 Банк мав утра-
ііі
 всього
 $15,000.
ДОБРЕ СЛІДИЛИ ВОКЕРА.
НЮ
 ЙОРК. г
 Чарлз Керіґен, заступник мейора Вокера, звернувся до републиканських ггредставни-
ків
 у
 легтслятурі, щоби вони припинили дальшу сигнату грошей для леґіслятуриої комісії, яка ви-дала останнього року
 $412,000,
 щоби слідити прн-ватне життя мейора Вокера. Він каже, що на те,
тоби
 знати,
 де і
 які краватки мейор игупуе
 і
 яке носить спіднє білля та
 s
 ким сходиться, комісія ам-давала
 денно
 яки.х
 $2,000.
 'оѓ
НЕ
 ДАЛИ СЕБЕ ЖИВЦЕМ ЗЛОВИТИ.
ГЮСТОН
 (Тексас). Як заповіла мати бан-дитів Гери
 і
 Дженінгса
 йонґ
, так сталося.
 Коли
 по-ліція мала вже їх майже в своїх руках,
 обидва
 бра-ти станули проти
 себе
 й
 взашно
 себе
 постріляли.
Один
 згинув на місці, а другий за годину в шпиталі. День передтнм заповіла мати бандитів, що поліція
х
 живцем не зловить.
НЕ
 ДЕРЖАТИ ДОВГО РІЗДВЯНИХ ЯЛИНОК.
НЮ
 ЙОРК.
 Огневий комішенер звертає ува-гу населення, що передержувати в хаті надсохлі різ-двяні ялинки
 е
 дуже
 небезпечно,
 бо воннлегко за-
пальні
 ft
 можуть бути причиною нещастя.
МОБІЛІЗААДЯ
 ВА
 ВЕЛИКІЙ
 І
, УКРАЇНІ.
СУВОРИЙ РЕЖІМ
 В
 ІНДИ.
Поліція
 розігнала всеіндій-
Дня
 25-го листопада
 м. р.
 ський націонал, конгрес ую обстрілювали большевики
 на
 Делі 'й арештувала кількох лі-
Дністрі
 біля Кишинева утіка- дерів Індійців.
 Підчас
 сутички
чів,
 що переправлялися човном поліції
 з
 натовпом убито двох
з
 України до Румунўії. На чов- Індійців,
 а
 кількох тяжко
 no-
'зчинився переполох, вйа- ранено.
 Уряд
 оголосив
 кон-
слідок
 чого човен перевернув- гре`с розвязаним,
 а
 партію, що
Шість
 утікачів утопилось,
 а
 бореться
 за
 всеіпдійськин два переплиди ріку.
 Один
 з
 них конгрес
 і
 один центральний
був
 ранений бодьшевиками. уряд для
 `всіх
 провінцій, ого-
Обидаа
 заявили, що втікли
 до
 лошено незаконною. Суд піс-
Румуніі
 тому, щоби відтягну- лав
 до
 тяжкої визшщі
 на
 два тися від мобілізації, яку про
1
 роки проводиря Індусів,
 що
голосили на
 Україні.
 Мобілізу- займає друге місце
 по
 Танді, ють
 усіх
 молодців від 17. року Пандіта Hepv.
 Сам
 Ґаиді
 си-
життя.
 ^
х
 'дить
 у
 вязннці ві
 Пумі.
ФРАНЦІЯ ПРОТИ ЧУЖИХ РОБГГНИКІВ.
: Комісія праці
 у
 францусько-
ПЕРЕД КОНСКРИПЦІЄЮ.
В
 Глубічку, пов. Борщів, іме-
новаНо
 коискрипційними комі-
му
 парламенті приняла текст сарями
 8
Поляків
 і 2
ааступни-
рсзолюції,
 що здержує імігра- ків
 
теж Поляків (отже
 ні
цію
 загреничних робітників до одного Українця),
часу,
 аж
 уряд видасть декрет,
1
 Між заступниками
 є
 один па яким управидьнить акцію бо- нок,
 що
 зветься
 Альбін
 Цер-) ротьби
 з
 безробіттям. ковник, караний півторарічною , Івязницею
 за
 вбивство
 в
 1926
В РУКИ ЧУЖИНЦІВ.
 р.
 Павла Томковйда. Зодочівське староство заіме
Швайцарське
 нафтове
 т-во
Терма`'
 звернулося
 до
 грома-ди Модрича, пов. Дрогобич,
 з
нувало було зразу
 всіх
 учите-
ліВ
'Українців
 міста
 й
 повіту
ПОРА
 ВІДОБРАТИ
 кольони.
мў
 громадді
 теренТнв
 25
 ро-
 ^ШШ^і
 ^27
 XI
ків
 задля екслльоатації нафти.
 с
Т
анній
 хвилин,
.
 а
 ^ -
7
-
л
.'-
Громадська
 рада Модрича Гго-
 шзв
^
ло воно ВС1Х
 тих
 У
чител
^
днлася
 на
 це
 і з
 весною 1932
щоби
 повіддавали доручені
 Ѓм
' р. розпіниўться верчення. , переписи. - повновлаети, іменў-
ючи
 на їх
 місце комісарами польських студентів, урядов-
в
 і т. д.
Бувший
 президент Держав-І
 На
 переписних комісарів
 зго-
ного Банк'у
 в
 Німеччині, д-р лосилась була теж
 через
 по-
Шахт,
 виголосив
 на
 зборах ні- сла д-ра
 Я.'
 Олесннцького
 мі-
мецького кольоніяльного това- сцева українська молодь,
 го-
рнства
 в
 Кольонії промову,
 в
 ловно студентство, одначе ста-якій між іншим підкреслив, що роста
 заявив
 послови
 Олес-
теперішня кріза дає Німеччині ницькому,
 що на
 переписних найкращу ввѓоду розпочати комісарів прийме тільки тих,
акцію
 за
 відоорашдя замор- щодо яких поліція
 не
 має нія-
ських
 кольоній. Проблема ні- ких аамітів.
 В
 той
 спосіб
 від-мецьких кольоніяльних земель сунено Українців від активної
в
 заморських краях має вели- участи
 в
 переписі,
 
бож Bf-к'е політичне
 й
 господарське домо,
 що
 ііоліція
 в
 Золочеві значіння, даючи Німеччині має супроти
 кожного
 з
 мо-змогу діставати сирівці
 з
 вла- лоді,
 та
 зокрема для кожного
іукраїнського
 студента, якесь (застереження".
СТРАЙК.
ВИБУХ НАФТЯНОІ РОПИ
сних
 джерел.
ЗЛОВИЛИ ЗЛОДІЯ,
 ЩО
 ВИКРАДАВ КНИЖКИ.
HJQ
 #ОРК.
 — Чарлза Рома, літ 49, власника книгарні й' знавця старих
 і
 рідких книжок,
 засудже-
на
 на кару ірохлітної вязниці
 за
 кра^діж книжок.
Ром
 з0рганЬуваи
 банду
 злодіїв
 з
 самих молодих
хлопців,
 котрі
 ходили
 по бібліотеках
 і
 звідти
 ви
 -крадалм
 дорогі
 й рідкі книжки
 і
 перепродували їх Ромови-за малі гроші, а Ром продавав 7х
 потіМ
 по ринковій ціні. Одна з книжок, яку забрав Ром
 `з
 Гар-вардської бібліотеки, вартувала S400.
в
В
 усіх
 стрийських млинах за-
етрайхували коло 200 робітни-
ків.
 Інтервенція інспектора
 яра-
ці
 зі
 Стаииславояа
 не
 помогла.
{Причиною
 страйку
 є
 неішро-
зуміння
 в
 справі платень.
ВВИЛИ ЦІЛУ ЖИДІВСЬКУ РОДИНУ.
В
 М
ЛОДОВІ,
 пов.
 Любачів,
 не-
відомі грабіжники вломилися до мешкання місцевого' корш-
мйря
 Аерагама Сейфера та со-
кирами
 вбили усю його
 роди-і
ну,
 зложену
 з
 чоГирох осіб. Q:
1
після ограбили мешкання,
 за-
бйр'аіоЧи иевеличку готівку та'
одіж.
 тЗСиЙвИки
 втекли.
 i;
'
v
 ::
ЗА
 МЕЖУ.
На
 два роки тюрми засудивА стрийеький суд Василя
 Опри-
ска
 з
 жидачівського повіту зе вбивство Федя Заблоцького
 в
суперечці
 за
 межу.
СІМ
 ПРИСУДІВ СМЕРТИ.
Наглий
 суд у
 БарановичахІ засудив після трохденної роз-
прави
 лід замітом шпигунства'
В ВОРИСЛАВІДЙНІ.
У
Східниці
 біля Борислава
вибухнула нафтяна ропа
 у
 збір-нику фірми „Земні
 Гази".
 Ро-бітиик Данило Пласківняк
 на
магався
 розморозити горію-
чим
 смолоскипом проводи близько збірника.
 Це
 було причиною нещастя: рола' ви-
бухнула;
 збірник
 зовсім зіш-шений. Підчас вибуху загинув
Пласківняк;
 його кинуло .150 м. догори та пошарпало
 в
 кавал-
кщ
 рештки його тіла (без рук
 І
і
 ніг) знайшли
 у
 віддалі
 80
 м,
місця
 вибуху. Другий ро-бітник,
 'Слуцькия,
 що
 лрацю-
вав
 з
 -ним разом, виѓдаѓўвався.
ТВОРИМО
 НОВІ ВАРСТАТИ
ПРАЩ.
В
 часі крізи
 й
 безробіття по-встала
 у
 Львові
 на
 Богданівні кооператива
 „Зоря",
 яка де
року зорганізувала
 три
 крам
ниці
 (1 на Богданівні,
 2
на Сиг-
нівці)
 і
 фабрику хемічних ви-
робів
 У
 кооперативі знайшли
працю
 15
безробітних
 Ўкраїн-
ців.
 Фабрика під проводом
 ін-
жиніра-хеміка
 виробляє синку
до
 білля
 і
 шварц
 до
 обувн
 з)
охоронним
 знаком незабудьки.
Вироби
 ці
 стрінулися
 з
 при-
хильною
 оцінкою фахівців,
 як
вироби першої акости.
ДО ЧОГО
 ДОВОДИТЬ
ВОРОЖНЕЧ`А.
На
 днях переводила білго-родська (Югославія) поліція ревізію
 в
 голови
 та
 секретаря тамошньої
 „Просвіти",
 як та-
кож
 у
 помешканні Т-ва. Це ста-ртося,
 як
 кажуть,
 на
 донос од-ного
 з
 бувших членів
 „Про-
світн",
 котрий свого часу був членом управи
 та
 відігравав; немалу ролю
 в
 житті самої
‚Просвіти"..
 Про підклад цьо-J то гидкого доносу
 не
 беремо-
ся
 писати,
 бо не
 бажаємо
 ще
більше робити роздору, який
панує
 в
 Білгороді між україн-ськими організаціями,
 а
 й
 по-одинокими людьми. Зазначуе-
мо
 лише,
 що
 коли
 й
 дальше повторятимуться подібні істо-
рії,
 то це
 буде загибіллю вже
й
 так
 чисельно маленьких
 та
слабеньких українських- оргаиі-зацій
 у
 Білгороді.
ПРИМАРНІ СЕЛА.
Громадяни
 села Вербиця, по-віт Рава Руська, здекларували
внутрішню
 позичку
 „Про-
світи" суму
 360 зол.,
 з
 чого ви-платили готівкою
 64
зол.
 Як
відомо,
 повіт Рава Руська на-лежить
 до
 найбідніших
 око-
лиць нашого краю.^Грома-, дяни села
 Васючин,
 повіт Ро-гатин, здеклярували
 на
 позич-
ку
 „Проевѓті" 200 зол.,
 з
 чого виплатили готівкою
 75
зол.
 і
кличуть
 до
 підписання позич-ки всі читальні рогатинського повіту.
 
Члени Виділу чиѓ.
Просвіти"
 в
 Миклашеві, повіт
Львів,
 здеклярували враз
 з
 чи-тальнею
 65
 зол.
 платних 15. XI.
і
 30. ХІЇ. м. р. ЦІ відірвані при-
міри
 докааують,
 ях
 поважно і
 по
 гроиадянськи поставилось наше селянство
 до
 допомоги
‚Просвіті'
ЗГОРІЛА
 В
 ОГНІ.
В
 Чорнолізцях, пов. Товмач, згоріла хата
 в
 Роз.
 Ладии.
Господиня
 згоріла живцем. Bo-j
ЗАТРОЄННЯ СВГТЛЯНИМ ГАЗОМ
 У
 ВАИІІАВІ.
В
 одній
 з
 камяннць при вул.
Пекарській
 я
 Варніаві затруї-лися вісім
 осіб
 світляним
 ґй`-
зом. Чотири
 з
 них померли
 В
лічяиці. Як виказало слідство, світляний газ дістався
 до
 по-меііткання
 з
 трісненоі рури біч-ної вулиці Рицерсвкої.
АРЕ1ИТУВАЛИ
 МІЖНАРОД-
НЬОГО
 ЗЛОДІЯ.
У
 Ясах
 (Румунія) арештува-^господарства.
ПОШИРЕННЯ
 ЖШОЧИХ
 ;
ПРАВ
 У
 ФРАНЦВ.
Француський
 пардямент
 у-
хвалив
 законопроект
 з
 1930
 р.
гонь знищив теж три сусідні їли міжнародйього
 злодія
 Ге-
L^norv-ri.
n
 оргія
 ГочуНга.
 ВІН виконував
в
 користь Радянщини на на основі
 котрого
 признається
смерть:
 М.
 Свірка
 зі
 столпець-'жінкам право бути вибраними кого повіту, Івана Борнќа, Ми- членами торговельних судів, хайла Тараковйча,
 А.
 Фокиць-Ухваленням цього закону
 да`
Kofo,
 Тйана Храповика
 та
 О-
 во
 жіпквм рівне
 право
 а
лексу
 Скалка
 з
 ІЧнюнжої,
 ловіками.
Ісвою
 професію
 в
 Румунії
 і
 за
'кордоном.
ВИБІР. УКРАЇНСЬКОГО ПОСЛА.
При
 поновиих виборах'
 у
 Пе-ремищині українська лкта держала
 38,939
голосів
 при
перших,
 виборах було
 42.726J
голосів)
 і
 вибраним
 вийшов;
д-р Володимир Загайкевич.
АНГЛІЯ СКРІПЛЮЄ СВОЄ ВІЙСЬКО
НДҐГ
ПОСИЛАЮТЬ
 ДО
 ІНДП ОФІЦііРІВ
 і
 ЖОВНІРІВ
 на
СКРІПЛЕННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ АРМІЇ. ЛОНДОН
 (Англія), 400 старшин, підстарший
і
 жовнірів велшсьќого полку, що знаходиться в Їн-дії, поспішно
1
 післйио на підкріплення цього полку.
Таксамо
 спішно посилають підкріпленЩї
 й
 Іншим
полкам,
 що знаходяться в Індії. Бритійський Щтаб поспішає якнайскорше
 довести
 до повного
 складу
всі
 англійські воєнні частини посилкою
 ‚свіжих
 до-повнень
 з
 Англії. БоєвиЙ стан англійської 'армії'в Індії має виносити
 63^00
 старшин
 і,
 жовнірів. Разом
 з
 тим видано наказ негайно "доповідати до
 боєвого
 стану 'всі спомагаючі батальони військ, що комплектуються
 з
 мешканців Індії. Ця споМага-ючо-додаткова армія
 в
 боєвім стані має виносити
155,300
 старшин
 і
 жовнірів. Всі ці приГотовлеНння показують на те, що Англія рішила всіми сил'ами здавити рух індійських націоналістів.
 і
НІМЦІ ВИПРАВДУЮТЬ АНГЛІЮ. БЕРЛІН
 (Німеччина). Німецька преса, що
в
 часі конференції довкола круглого стола
 відда-
вала
 всі свої симпатії
 Індійцям,
 'тепер
 різко змінила свій фронт. Німецькі
 газети
 вважають правильним
 х
поступовання Англії
 в
 Індії,
 де
 вона
 тепер
 заво-дить режім твердої руки й`воєнного стану.
Газета
 „Фосіше
 Цайтунг" прямо заявляє, що
 є
злочином зі сторони Індії робити труднощі бритій-
ській
 імперії в часі тяжкої внутрішньої економічнеѓ крізи, а тоіиу^газета витає рішучі
 заходи
 в Індії, які робить бритійський уряд. Приблизно в такому дусі
пишуть
 також інші газети.
 -
КЛОПОТИ ЯПОНЦІВ
 З
 БАНДИТАМИ. МУКДЕН
 (Манджурія). Не зважаючи на те, що японська армія закінчила окупацію всієї'півден-ної Манджурії,
 її
 клопоти не зменшилися. Окреіаі
відділи
 з частин бувшої регулярної армії деретво'ри-лися в
 добре
 узброєні,
 навіть у гармати, бандитські
війська,
 з
 якими регулярним японським військам часто не легко справитися. Останніми днями дійшло до поважної бійки між Японцями та такими бан-дитами на лінії Мукден-Дайрен,
 отже
 в Глибокому запіллю японської окупації.
На
 півдні Манджурії японська армія захопила місто-порт
 Шангайкван,
 що знаходиться'Вже
 Ш
 ќй-тайській території, на самій межі
 з
 Манджурією.
Китайський
 уряд має підозріння, що Японія хоче захопити в свої руки також Таку, що
 є
 портом` для
міста
 Тієнціну.
ЗАБИВАЮТЬ
 ЩЕ
 ОДИН ЦВЯХ
 У
 ПОДІЯ УКРАЇН-
`
 СЬКИХ ЗЕМЕЛЬ. БУЌАРЕШТ
 (Румунія). Уряд ухвалив про-
граму
 і
 напрям переговорів
 з
 большевицькОю Ро-сією
 в
 справі гарантування сучасних кордонів Ро-
сії
 та Румунії, а також обопільного зобовязання не
 `
воювати між собою, а вразі нападу третьої сторони
 1
затримувати невтральність. Румунський уряд Дуже-
задоволений,
 що нарешті анексія Румунією Беса-рабії й Буковини
 буде
 признана Росією" Підготовчі переговори
 для
 скликання російсько-румунської
 -
конференції вже почолиея в Ризі між радянськими
та
 румунськими представниками.
ЗМОВЛЯЮТЬСЯ ПРО ЗАКРІПЛЕННЯ РОЗШМАТО-ВАННЯ УКРАЇНИ. ВАРШАВА
 (Польща). -
 Сюди
 прибув румун-
ський
 мгаісте'р справ закордонних,
 Гіка.
 Вт має від-бути наради а польським урядом у справі спільного підписання
 з
 большевицькою Росією
 гаразггійвого
договору, що
 забезпечив
 би всім тром- державам недоторканість їх сучасних кордонів. - ^.
Румунія
 й
 Польща сподіваються, що разом
 з
Ними
 такий самий договір про ненападаиня ггідпи-" ше Франція
 з
 Росією, чим ще більше будуть
 забез-
печені теперішні кордони Румунії та Польщі.
ГОДІ ТВОРИТИ ПРИДУНАИСЬКУ ФЕДЕРАЦІЮ. ПРАГА
 (Чехосдоваччйна).
1
 Газеті 'Народні
Політіка"
 повідомляєѓ що угорському послови
 В
Парижі
 заявлено
 з
 код француського ур^яду,`" Ittd
Франція
 не
 буде
 підтримувати проекту створення гіридунайськоі
 федерації
 з
 Австрії, ЧЄхословач-ги-ни й Угорщини. Проти такої
 федерації
 рішучо за-являеться Італія та Німеччина, які мають свою
 чкоЦ-
цепцію на утворення певної комбінації
 з
 осередніх
європейських держав.
 `
-` Таксамо мала^антанта,
 а
 особливо Румунія, за-
являються
 рішучо проти придунайської
 федерації.
 
-Г7 СВОБОДА, ПЯТНИЦЯ,
 8
о
 СІЧНЯ
 1932.
Г
 N. в.
"SVfJBODA"
(LIBERTY)
 . -
FOUNDED
 1893 Ukrilniin newspaper published daily
 except
 Sundays and holidays
'
 Л
 at 81-83
Grind
 Street, Jersey Сну, N. J. Owned by the U-r-inUn Nttlonal Association, Inc. Edited by Editorial Committee. Accepted for mailing at special rate of postage provided fc
of
 the Act of October
 3,
 1917 authorized
 July
 3
SUBSCRIPTION RATES:
 і
 ПЕРЕДПЛАТА:
Throe
 cents
 a eppy JПоодиноке число три центи.
One
 year, $ 700'На рів
 ^.
 І _
---S
 700
ZZ-Z$
 2.00 mbnths Three months Foreign and Jersey
 City
 Rates: І В Джерзи
One
 year $10.00а рік
Six
 months $ 5.00,
 На
 пів року Three months 5 2.75 На три місяці
За
 оголошення редакція
З
І
 кожду зміну адреси платиться 10 центів^
З
 Канади належить посилати гроші лише і
.
 Foreign Money Order.
Tea.
 „Свободи":
 Montgomery 5-Q498. Тел. У. Н.
 Союза:
 Montgomery
 5-1838.
Адреса:
 "SVQBQDA",
 P. О. BOX 346
 JERSEY
 СЃѓУ,
як
 польський
 УРЯД ОБХОДИТЬСЯ ЗІ СПАДКОЄМЦЯМИ ПОЛЬСЬКИХ БОРЦІВ ЗА ВОЛЮ.
дл'я- Поляків наслідки, було
повстання .з
 1863—1864"
 років
.ізабрав ті пограбовані
 добра
Біля вісім тисяч налягло в)д"я
 себІЧ не робить _міни,
бою,
 понад тисяч повстанців
повісіЃли
 або розстріляли Мо-(Ориґінальна допись).' польський скарб, державний Дивний ц'е-дуже випадок у всесвітній історії, щоби якусь державу розібрано частинами
поміж
 сусідами і то кавалка-
ми,
 на протязі
 двацять
 `трох властиво -без якогось серіознішого спротивў зі сто-рони тої держава.
А
 так сталося зі старою
Польщею,
 розібраною
 сусід
ними державами в роках 1772, 1793 і 1795. Причини розвалу ' старе
Польщі
 подає професор ун верситету, д-р Е. Соколовсь-кий, коротќи такі 1)
 Хибна
 форгіа уряду (пра- , вительства); 2) антагонізм
 і
 бо
Р
ОВ0Ї
"
 історії, (ворожнеча)
 пох.і^
 певкЛ
 ‚Другою` ціхою
 е внутрішнє скалі, а більше як
 пятьдесять
тисяч вислали в каторгу та на
Сибір.
 Декотрі з них аж по
трийцяти
 роках повернули"до країЬ. Великим ударом для Поля-ків було і це, що' так, як і по повстанню з
 1830—1831
 р. мо-сковський уряд поконфіскував
1
земельні маєтки всім тим, ко
щоби добровільно ті
 добра
спадкоємцям національних ге-роїв та мучеників віддати. Прийц^ло отже до скандаль^'
них
 і
 певно
 шйим.
'непредви-
1
джених' првцайр. І так, напри-клад, в однім процесі заявив
злобно
 aacrjgtuWK
 державного скарбу, звертаючись до пози-ваючої Польки: "'
„1
 так
 ви
 приходите тут до
;
 суду і
 в одній
 руці тримаєте
трі якунебудь участь‚брали у повстанню. Ті поконфіско-вані`у польських дідичів ма-єтки московський уряд пороз даровував гвоїм генералам,
що
 бр'али участь у придушеи
ню
 повстання.
казали — вигравали- ті- аро-цеси. Передовим? ^вг$адає в очк питання:'ч
Яким
 пра'вом сміє
 держава
присвоювати собі цілком при-
ватні маєтки .
 і не
 допускати
до їх відзискаиня пра'вних
 на-
слідників,
 людей пограбова-
них колись., безправно
 росій-
ським
 ўрядомѓ
Вже
 ПОМИНІ
 тут той
 факт,
що пограбовані
 були поль-
ськиііи патріотаим
 і мучени-
ками.
І
 що задержав свідомість своєї відрубности та всіми силами змагав да' відзискаиня сво.
єї
 самостійности.
 Втративши
державу
 зістав народом
записував себе яко такий європейській праці
 і політиці
та мав свою історію, котра яко
 „порозборова історія"
становити осібну епоху в істо-і
рії
 Польщі.-
Польський
 нарід прямував двома дорогами до самостій-І
постіЃ
 дорогою повстань і до- видав цар ллексаидер и-гмн рогою органічної праці. Вза- -- березня 1864 р. указ, надаю-
ле
"
,,и Т01
 лержави перехрещування цих до- "'"
 —--"-І
 Того
 род
У
 процеси, оперли-тичини уряд мався за те не-
j
 станську шапку), а другу ви-
тягаєте
 мов жебрачка
 по ми-лостиию "
І
Таке говори.ть
 у
 новій са-
'
 мостійній Польщі представник
"
 державної влади до спад-`коємця борця,власне за знов-
Але
 ще підчас повстання
 летя тої держави
Алексалдер П-гий
ріг
 є першою характернстич-
ю
 ціхою
 польської „пороз-
поміж
 церк
вою
 східною (православною)
західною;
 3). упадок про-світи; 4) географічне поло-женнн.
Але
 великий польський по-літик і вчений, „професор д-р
Дру
відродження народу, котре тій епосі зіста'ло довершене' Треба знати, що загал поль-ської шляхти не голосив так дуже сильно над домовиною власної „ойчизни'
як
 ка
М.
 Бобжинський, ще коротше же K.. Козьмян у своїх споми-
ів
 властиву причину
 po-jnax.
 розумував ось як:
звалу
 польської держави,
 таї „ПІД
 деяким оглядом є нам другім томі своєї научної тепер навіть ліпше, як з; раці п.
 з
%
„Дзее Польскі в за- польських часів. Ми маємо у рисе'' каже дослівно: начній части це, що нам віт
Упадлісьми
 вскутек тего
,
Ч
нна даЕала,
 а не маємо
 тяга-
жесьми сен сондзілі визшимі рів і небезпеки уманської різ-понад права ржондзонцеіні; а хоч без Польщі - ми є людзкосцьон". дальше каже:
ПРОТИ
 СОЦІАЛЬНО НЕСПРАВЕДДИВОСТИ.
Католицькі, протестантські
 і
 жидівські релігій-
ні
 організації
 Ню.'Йорќу
 заговорили
 в
 справі
 без-
робіттн.
 Ди Сошел Сервис
 Комишен
 оф ди Фе-
дерел
 Кавнсил
 оф
 Чорчес
 оф
 К'райст
 ін
 Америка",
„Ди
 Департмент
 оф Сошел Акшен оф ди
 Нешенел
Кетолик
 Велфейр Конференс"
 і
 ‚Ди
 Сентрел
 Кон-
ференс
 оф
 Амерікен
 Ребіс"
 видали спільну заяву,
 в
якій підчеркнули,
 що
 крізу безробіття
 може
 розвя-
зати
 приділения безробітним варстату
 праці,
 а не
зменшування заробітних платень. Представники отих релігійних організацій
 за-
явили,
 що
 тому,
 що на
 церкву
 спадає
 тягар
 нести допомогу потребуючим, вона
 почуває себе
 до мо-
рального обовязку кинути визов теперішній
 соці-
яльній несправсдливости,
 яка є
 причиною,
 що
 треба аранжувати раз-у-раз допомогові
 акції.
 У
 заяві отих представників кажеться, що-всяка допомогова акція
 є
 тільки
 хвилевою,
 але самої
 справи безробіт-
тя
 вона
 не
 рознязує,
 а
 тимсамим
 не
 злагоджує
 цеї
деморалізації,
 яку
 вносить
 із собою
 безробіття
 в
життя одиниці
 й
 родини.
 Та хоч
 безробіття даєть-
ся вже
 добре
 в
 знаки третю зимў,
 хоч є
 познаки,
 що
деякі бизнеси поправляються,
 то не
 чути нізвідки
голосу
 такого державного
 мужа,
 котрий виступив
би з
 конструктивною
 програмою,
 яка
 запевнює
працю
 тим, що
 хочуть
 працювати.
Тому
 церковні представники домагаються
 від
федерального
 й
 стейтових урядів
 та
 муніципальних влад приступити негайно
 до
 виконування
 тої про-
грами
 публичної
 розбудови,
 яку
 пропонують
 най-
визначніші економісти.
 Вони є
 далі
 ще й за те,
щоби
 негайно перевести
 в
 цілім
 краю зменшення годин
 праці, щоби
 в той спосіб
 дати
 працю
 усім
безробітним.
 І
 заявляються проти всяких змен-шувань платень,
 бо
 вважають
 це з
 соціяльного
 бо-ку
 несправедливим обявом, який тільки викликує огірчення, причинюється
 до
 поширення безладдя
та
 зменшує
 і так вже
 змалілу
 покупну
 силу
 ши-
роких
 мас
 населення. Представники церковних організацій заявля-ються
 ще за
 потребу виготовлення одного
 проми-
слового
 плину,
 який давав
 би
 змогу контролювати ввесь
 промисл,
 який давав
 би
 робітництву
 відпо-
відне заступництво,
 а
 далі
 за
 управильнення збуту
і
 продукції
 та
 забезпечення проти безробіття,
 ста-
 роду, що він, стративши свою
 1ми
 P-лимо Вп.'Читачам пе-І Але повстала нова польська
рости
 і т. д. Оті й
 інші
 вимоги
 отсеї
 заяви мають
 
державу і
 виставлений
 на чу-1 речитати
 її.
 Ідержава і знайшлися спадко-
усунути
 ту
 соціяльну несправедливість,
 яка є при-
 Іже насильство
 -
 такий' Другим, але вже менше по- ємці л`их, котрих московський
чиною
 безробіття.,
 ідовгнй час не піддався йому, важииі
Досить,
 що скандал почав вже бути занадто голосним і переходив вже границі поль-ської держави. Треба було от-
же
 щось
 з тим
 робити, щоби
і
 вовк був ситий і коза не ціл-
ком
 зі шкіри обдерта.
І
 ось одинкарський, бебіс-польським селянам грун-1
ся
 Q
найвиіций суд
 j лозовий- вдячне- завдання, та, котрі тримали і від котрих
наскілЬКИ
 сао
ї
 права до-
1
Вєржми
 в працеќ, але мєнтайми заразем, же Валькен
о
 бит на рунних з іннимі наро-дамі провадзіми правах". Таке писав Бобжинський
ще
 довго перед сві`товою вій-
ною,
 а ми, сучасні, найліпше знаємо наскільки Поляки І ли собі 'його поучсніія серця.
Та
 НІ
і
 тім діло,
 а
 Бобжин преці
 в
 Польщі і є Поляками".
Було
 це—як бачимо—розу-мовання дуже нікчемне і лід-ле, але, на щастя для Поляків
 а радше для їх національ-
ної
 чести, знаходилися все ще
і
 -такі Поляки, котрі зі зброєю
в
 руках пускалися до бороть-
би
 з ‚.наїздниками", хоч ті всі проби повстань усе були
 вже
'над
З
 самого початку
 безвиглядні.
j
ІШ
 БШ Руси та Литв
аєтків. Роздарований тих на річ дідича мусіли викону-вати всілякі повинности або платити чинш. Навіть велика іастина безземельних селян дістала грунтові пайки аж до шість моргів.
Це
 надання власності селя-нам зробило їх на довгі роки) властиво аж до вибуху сві-тової війни та підчас неї о-рудіям в руках російського у-ряду та щирими поклонника
ми
 російського
 І
 царя. Сел`яни задержали свою мову, та толнцьку віру, але селянська верства відірвалася не лише від шляхти, але взагалі польської інтелігенції. Найбільшим ударом для Поляків була однак та конфі ската польських маєтків, про котру ми вже говорили. І так на землях бувшого Польського Королівства (ут-вореного віденським іЄонгре-
сом
 1815 р. а фактично ска-сованим по повстанню 1830року) сконфісковано дідичівськ (Дальше буде).
КРАХ КОЛЬОНІЗАЦІЇ
Відомо,
 що одною з.голов- як найбільші квоти. Стосунки,
їх
 підстав польської полі-'які внаслідок того витвори-
ікн
 на Волині -т- є форсова- лйся для польської власності
і
 кольонізація її зайшлим,'земської на Волині -т „Зємя мазурським елементом. ЦюІВолиньска" .називає катастри-
Велі
маєтків серюзним пов-
,
 стайням Поляків проти
 Росії
ський у виданім доперва цьо-
було те щ0вибухло м
 ^
дав
-,
у
оЗЕйіГ
?св^
 стати
 засобом до вве
-
Польщіі
ІІаЙЖЄ
 р Ь
"
 і
 дення російського елементу на так характе-І
 ТІр.о
 це повстання поміщено польські землі, бо разом більшу розвідку д-ра К. Три- з новими панами пригодила Ільовського в календарі
 „і'кр.
 й численна вища і нижча ро-ького
 ца-'^
а
Р
0
-
г
-Г
,ого
 Союза'"
 на рік 1931 сійська служба,
ми
 радимо Вп. Читача останнього розбору
до
 1923 року . ризує той період польської історії:
Є
 заслугою і
сумні
 уряд пограбував. політику консеквентно перс-проваджувала і сндеція, і мі-шані центрбво-лівицеві' кабі-нети і тепер санація.
Але,
 як, показується, та- по лггиќа заламується... Як до-носять польські часописи процес павперизації і напли-вового елементу зачав робити
таке
 спустошення, що тепер положення того елементу треба вважати за катастро-фальне. Зачалося від більшої ласности земської, якої 50% `ст`ані ліквідації. За біль-
шою
 власністю йдуть і маєтки мазурів. Скарбова влада сто-
суе
 чимраз
 більше
 податкову
шрубу
 щодо виміру податку доходовго, решту довершує дуже високий податок спад-ковий і податки коќўпальні.
До
 весни 1931 року поль-ська власність `на Волині мог-ла хоч'би частинно покрива-ти'недобір з позичок, уділю-ваних державними банками.
Але
 від, осени,. політика тих банків змінилася цілковито. Банки зменшують кредити, а тимчасом прн прольонгатах стягають
1,794
Богдан Лепкий. фальними.
Ціла
 преса польська бє на трівогу і жадає, щоб уряд трактував справу польської власности на „кресах" не з точки погляду фіскальної, ли-
ше`
 „інтересу і:ародовего" і кермувався більше оглядами на конечність „зесполіць` креси з центром. Пише одна
газета:
 Працюємо стало над пляном належного співжиття
з
 українською людністю кре-
сів,
 будуємо на Волині ріжні будівлі, школи, дороги, ство-рюємо ряд „пляцувок" госпо-дарсько - культурних... Але
Все
 те має характер умовний і мусить приснути як дитиняча миляца банька, наскільки стратимо там грунт під нога-
ми,
 наскільки визбудемося там рільної власности, наскіль-ки та власність перейдене „чу-
жі
 руки" (цеб то в руки авто-хтонного^ насления)". Недавно бувший воєвода львівський, граф Борковсьќий,
в
 статті в краківськім
 „Часі"
отверто признав, Що в той
час,
 коли пруська кольоніза-
ція
 на
 Схід
 була господарчо оправданою, бо сунула з гус-тіше залюдненого заходу на менш залюднений
 схід,
 — то
ТАКОЖ ЛИСТ
ось
 що. Пане, товаришу, звернувся до адютанта — на-пишіть прохання до командан-
ди,
 щоби Федя_ Крутого від-пустияи на свята до дому та долучіть цього листа.
а
 їм не треба знати, що й до крупа крупу гонить. Омасти ще сказати, як 'його татуня До місцевого лікаря стариш- бузі кого він пише. нема на лік. Всі на курячу, елі- звуть). . ни на чай приходили. І в кар-j Сотник папіросќу від папі-Замачав перо, розм'ахнувся, поту хоруют".
 j
 „А татуньо називаються ти кинули
 собі.
 , росќи закурював, але вчас руку, від паперу від-
 Слова
 перлися на папір, як
 ФЕ
Д-
 Крутий, Пеѓровий і.слу- Приходив також почтар з І щож ви, пане почтмай-няв. Зітхнув... — Ні, так за- вівці в кошару: Петрусь не'міг
 же П
Р
И
 наших стрільцях", сусіднього села. Бо яка там стер, зробите з тим листом? чинати не можна ... Великий, собі з ними дати 'ради. Не
 шлюс
- тепер почта? Тільки слави, що спитав. земель є господарчо
Сотник
 надумувався
 хвилн
.;"^правданою,.бо суне в землі найгустшіе. залюднені.
-Ні,
 панове, ми зробимо' Сумніваємося, щоби сі го-
пив,
 що сльозѓі капнула на па- адресувати. Ллє як?... Хотів'лнста і до такого високого І все таки пише,
пір.
 Обтер папір і кінчив:) знов так, як в Отченаші, але адресата не читали, сказав} Ще й як. Як хочете, то'
(
Ще
 якби так татуньо
 з'дав
 спокій. Написав тільки: до старшин, що грали в карти, візьміть собі цей документ,
польська
 кольонізація ўкраїн воська прийшли, то може би „До Пана Бога в небі" і —І — А нуте, нуте, прочитайте4.часу до свого воєного архіву'
ських ;
"
 ' "
П
 .Що порадили, може би хоч крапка. ( І почтар читав: „До Пана Петрусь виліз на ослін, обо- „Колисту, як луснув гранат який патик притаскали з ліса,І (Букви самі перлися вгору, Бога в небі", це адреса. А ти
ма
 ліктями сперся на скриню у нашу стайню, то корову на бо я ще малий тай не можу, буцім лізли на небо). А тоді тул: Отче наш, іже єси на не та гриз перо.
(
 двоє роздерло, а
 теле
 тепер на І може би мамуня перестали дихав на письмо, поки не ви-
 бесіх",
 а лист:
 „Свєта
 йдуѓ. Та Перед ним лежав листок бі- ціле село реве." (заводити та кричати на мене
 сохло,
 та сховав у кишеню. як не плакати, коли нас тая лого паперу. І (Останнє „е" заллялося та за бездурно. Тому я Тебе
Щоби
 лише мамуня не пе'-'война кривдит", і так даль-
Видно,
 збирався писати, та виглядало, наче жид. Петрусь прошу, Господи Боже, щоби реймили його по дорозі, по- ше аж до кінця, не знав як.
 злизав
 і написав нове, гарні- Ти казав татуня з воська до біжить на почту й кине. І
 Слухачі
 зпочатку сміялися,
Ще
 ніколи листа не писав, ше). нас на свята відпустити, а я, V та чим дальше, тим більше їх тільки чув, як Ганька татуне-` „Через наше село пересуну- як виросту колись, то таку То-' У сусіднім селі наші на ква- лиця поважніли,
ві
 листи з' війни читала та як ли всі народи, які де є:
 Німці, Тобі
 свічку в церкві поставлю, тирі стояли. І Так воно, так, навіть ді-відписувала на них.
 Чехи, Москалі,
 Мадяри, нйвіть як др`ук, що дай Боже амінь". На фронті трохи втихло, ти
 терплять,
 — зітхзЯ лікар.
А
 тут і думати нема коли, бо Турки. Повиїдали, що було.
1
 Відсапнув j хитро всміхнув- ворога відперли,
 ‚можна
 було —А скільки їх погибло мамуні з міста ледви не видно, Мамуня як
 зварят
 кашу, то ся. Ладно писав, лише забув про свята погадати.
 І
 Або виросте, як той ха І Федь Крутий ^'прийшов до дому на свята.
Приніс
 консерііія, цеголку російського чаю fa два фунти цукру. Обтулив загатою хату, по-лоси остороги поділали на по-літику кольонізаційну Польщі, але на неї з певністю поділає тверда конечність, а саме бід-ність держави, яка не в стані позволити собі на такий люк
сус,
 на який мОгла.собі поз-вйлити передвоєнна Німеччн-на. Кріза Польщі тяжка, бу-джет на
 ґвалт
 редукується,
шрубу
 податкову підкручено
до
 неможливого, нема грошей
ні
 на кредити, ні на загоспода
латав
 якось рбз'биту стайнюіровання крльоністів на
 Волн-
та. притаскав з ліса патик.і--і- Ліквідація мусить прийти
Крутиха
 пообтирала сльози,
І
 скорше чи пізніше... Ганька перестала ревіти, бо aaj
 в
 польській пресі говорить-але ні-ттзго, мудрого не міг ви-
 „Нашу
 Ганьку^ також
 взяли
 писати
 лист, та ще такий. тами він з листом у руці До хлопця, що писав, знаю, Йо- Петрусь не втерпів:
чіхати.
 Аж нараз йому очі ра- буди мацкалі до воська та ка-'
 Всунув
 лист до коверти, лиз- лікаря зайшов. му шість літ, а мудрий, наче, дісно заблищали. Найкраще зали, що і унтером зробе. Але
 Н
У- язиком, сплюнув і став тѓ- Панове ще певно такого старий, б^де так,
 як
 Отче наш вже'ї пустили,
 і
 тепер куди'' -
Перо
 скрипіло, по папері ходе, то плаче.
 Т
'еле реве у лазили „літери", як
 хрущі.
 стайні(а вона в хаті
".
Отче'наш,
 іже еси на небе- ' ' 1^,.- ., . І акумоцну крапку поста-
,_
 L
 _ вив, що персѓ' затріщало й ма-(Такий великий викличник
ло злоиилвся
. Пробував поставив, як бат.г. Хвилинуг на-
}
думався, яи не - Зіекробати
л
 . ' його ножиком, але лиіпив.'
 ‚„Хіба
 тілько пожитку,-що-
на
Най
 буде ) кватирі в нас стояв дєчок
 і
Света
 йдут (писав далі) - навчив-мене іїисатк.
 І
 тепер я
а мама
 ходе
 і
 плачуѓ.
 Та
 як
 1
 питаюся чи
 таке на не
 плакати, коли нас тая вой-
Р,здво п
^
то
 бути? ^
Ні
 го-
Ва
 та
'к кривдиѓ " (Відсапнув,
 -"Убців^иі
 куті,
 ві
 навіть запа-прочитав написане Та всміх-
ли
'
ги в
 ^чі
 нема
,
чим
 -нувся. Добре пише. Ану
 лиш'
 (Прочитав останнє речення і
дальше.) ' такий його жаль за серце вхо-
 Я щось знаю, та вкусився за
 язик
 і тільки на образи вдячним оком
 дивив-
инька
 коло дверей' - І -А щож я можу зробити?'неї
 теля
 в стайні ревіло. ся богато про атракцію поль-
гТкЄіИШіДН
 ..: '
 - люе чужинців у своїм огні.
Але
 — культура
%
то в богат-
СТВО.
 ДО
 НоОГО
 повоєнній
Польщі
 далеко. Тому й скспан-зія її на
 схід
 мусить залом н-
тИся.
 То
 е
 власне добра сто-рона тяжкої економічної крі-зи, яку тепер ми туті-лерехо-(димо.
 ДОбра^
 сторона, вагітна
в
 величезні'наслідки...
ся.
Національним Ідеалом українсько-
'
 народу перейметься іитина в Ста-роігу
 Краю
 тіаь-я в _Р1Ій
 ШколГ.
Тому
 пі-держііі за
в
 П
 щрутлџу
 -.в-сТАвІттН
КождиА
 сотик, кождий датоі
Нашій
 ..Рідній
 ШколГ
 в дар
Це
 майбутнього завдаток.
Це
 на ворога удар. Рідні',
 Школа
 — піша зброя, Рідна
 Школа
 — це наш щит,
В
 Рідній
 Школі
 — міць героя,
Що
 нево Даймо змогу „Рідній
 Шко-
л-"'
 в
 Старому Краю
 наладнати широку постійну ме`режу ста-н-.щь рідного національного виховання на українських зем-
 
З УКРАЇНСЬКОГО
РШШЕРИІІІ
ВІЛМІНГТОН,
 ДЕЛ.
Листопадове
 Свято.
у
 нашій українській
 Націо-
ьній громаді при правос-іонній церкві відбулося лис-иадове свято тро'хи пізніше,
і
 повинно було відбутись.
II.;
 це склалися ріжні місцеві гавнни. Та хоч і пізно, 6. грудня,
 зате
 відбулося це свя-
н
 нас велично й торжест-
ні).
 Рано було в цер`кві по.
ІЬНЄ
 богослуження за по-
іх
 борців України й гарна проповідь. Відпавив панахиду ниголосив проповідь о. їси
К
 іСТЮК.
полудні відбувся гарний
.
 якого паша громада
ні'
 мала, бо програму ви повнили 2 хори: хор нашої ѓпомади ім. Лисенка й наша
„ар.
 ояльна школа під упра-
I.
 Ќостюка та хор ім.
Лисспка
 з сусідної нам право-
 
церкви з Честер, Па., .правою С.
 Мусійчука.
LBHI
 і
 відкрив о. Ќостюк, поясняючи коротко, але зміс-ціль його.
X
 р вілмімгтомськнй внсту-два рази і співав ріжні
ПІСНІ
 між іншим „Ой під га-
ЃМ
` і сольом панни К. Мар-
ішіишин.
 Шкільні дѓти 'ВІД-спвалн „О,
 Україно"
 й „Ой видно село". Були також гар-літочі деклямації. Між іншими відзначилися заповіли
Українців,
 віддані СтефаномІ
Ґу.тою.
 Атракцією була деќля-иація панни
 Марії
 Лавриќ з
Честер:
 „Ранок 1. листопадаў Львові 1918 p." (С.
 Мусійчў-І
Хор
 честерський виступав рівнож два рази з піснями. Всі
пісш
 випали гарно і було до-бре вишколені. Хор цей чн-слив коло 40 співаків.
Гарною
 точкою був муже-ський хор з Чесгер, що
 ВІД-
ч.ів:
 „Гей
 у мене був коня-
ка `
 і
 „Гей
 на горі там женці жнуть". Цей хор заімпонував
присушим.
 Панна Марія Пас--ернак, наша молоденька че-
і
 терська сопраністка, С. ^--щ--^---^---
^вГнТ
^ор
^^Гк
'волу^но:
 ВШШЯ СОЮЗОВЩВ
 З
 ДІТРОЙТУ
 І
 ГЕМТРЕМКУ,
 МИШ.
сить",
 „Максим
 козак"; а п.
 в
 НЕДІЛЮ,
 ДНЯ 10-го
 СІЧНЯ
 1932 Рвідбудеться вкраїн-
W.
 ійчук відспівав вязанку)
ськ
ій Галі під ч. 3464 Сикат Евеню стр лецьких пісень. І дует
 І
с
 ..іьо були виконані гарно й ч.тливо, що присутні приня-
іи
 t задоволенням.
І
 на якім попри інших бесідників, промовлятимуть: Роман` Сло-
До
 пісень акомпаніювала на бодян, головний фінансовий секретар У. Н.
 Союза,
 про потре-пяні панна Ќостюк. Реферат бу злукн відділів І переведення реформи в У. И.
 Союзі.
 Д-р святочний виголосив адвокат Л.
 Мишўѓа,
 редактор
 „Свободи",
 про змагання У. Н.
 Союза
Теодор Свистун (з Фнладел- І його органу в справі піддержки національної сили в Америці
фії,
 Па). Бесіда його була й в Ріднім
 Краю,
повна щирости і живої дійс- Початок точно в годині 3-тій пополудні, носѓи нашої боротьби fio^r-f'
На
 ^
явнтися зідділові урядники
 ;
члс
и
 всіх
нення хвилево, блискучо, дер-1 -j
у Союза Дід
 ,
Гем
жавности. Бесідник перейшов ' , -.. ^ коротко всі наші боротьби,
І
 Головна канцелярія У. Н.
 Союза.
писки й утрати, а вкінці під-черкнув, що недовго ми любу-вались волею, бо це сам Бог хотів тільки` показати нам на-
шу
 блискучу волю й наше щастя, щоб ми бачили її вла-сними
 очима,
 жили
 нею, а по-тм нтратили, та скоштувавши тієї волі, старалися на будуче раз осягнути її й затрима-ти на віки. За річеву й щиру мову нагородили його присут-
ні
 грімкими
 оплесками.
Англійською
 мовою говорив
до
 нашої молоді молодий гарний наш бесідник, Іван Грннишин. Бесіда його бу-ла
 інтересна
 й річевва та за-гріла нашу молодь, бо бе-синиќ апелював до неї ставати в ряди
 тих,
 що пома-гають
 нашим
 братам і сестрам на Україні вибороти держав-юсть. Треба згадати, що І. Гринишин е гарним: поетом,
по
 час
 від часу містить свої
і
 в американській пресі
Шлміііґтону. Підчас
 концерту була збірка, то принесла
 $20
 на боеву ак-
u по УВО,
 а
 $20
 на Рідну Шко--ту.
 Гроші
 вишлеться через Обеднання. Кінцеве
 слово
 вигрлссив о.
Ќостюк,
 а
 оба
 хори спільної підспівали
 на
 кінці грімко:
„Не
 пора"
 і`ДЦе
 не вмерла". {
1ГХД__.
 Присутняй.
a
 j^-^BIHI
^ВІЧЕ
 мовців ^
НЮ ИОРК,
 Н. й. Потреба Українського Театру
в
 Америці.
мі.
 Не треба `глядіти на
 театр
як на ту корову, що коли хвилево не дає стільки молока, як бажано, то її ріжуть. Це є
же
 крайна пора подумати мій одинокий закид, кинений нам серіозно над тим, що нам в сторону моїх попередників, треба мати постійний
 Ўкраїн-
 котрі по невдачах залишили ський Театр в Америціѓ А Ню руїну. І тому тепер треба за-Ріорк.іяк метрополія, повинен чинати наново
 t
 з початку. І особливо зацікавитися отсею треба знову звертатися з за-важною культурною справою.'кликом утворити театральний
Свідомість
 національна вже
(
 фонд.
 Саме
 для цеї ціли буде
між
 нами поширена. Вже знаЗ висталена в Українськім На
ємо,
 хто ми і чиї діти.
 І
 тут роднім
 Домі
 дня 12 лютого роджене покоління з ўкраїн-
І
 опера „Катерина", ського боку теж доволі'свідо-1 Якщо громадянство підопре
ме.
 Зате менше доцінюємо ми цю виставу, то ще в тім сезоні вартість наших духовних скар-'будуть виставлені дві або три
бів,
 нашої штуки, а зосібна на-; оперети. Отими виставами хо-шого театру. А чейжс в укра-)чемо започаткувати нову ак-їнській музично - театральній цію за створення постійного традиції теж пробивається Українського Театру,
душа
 нашого народу, його іс
 Як відомо, всюди в світі так торія, його сльози і
 сміх,
 йо-je, що театри дістають` під-
го
 боротьба за волю і його,
держК
у
 в
І
д
 р
і
ЖНИ
х
 організацій чудові звичаї й обичаї. і меценатів штуки. Таких Лю
Думаю,
 що найкращим да- бителів рідної штуки мусимо
ром,
 який можна би передати
 І
ЗН
айти і в Америці. Вони му молодому поколінню, був би
 сять
 заінтересуватися справоюі
наш
 український театр.
І
 українського театру й підпо-
Досі
 ми задоволялися зде-.магати його матеріяльно. більша аматорськими
 вистава-
1
 Артистів, які глядітимуть на
ми.
 Густо-часто дбали більше Український Театр тільки зі про -матеріальний
 успіх
 ніж спекулятивного боку, відки '.артистичний, а перші спроби'даймо, а притягаймо тих, що е створити
 театр
 для постійних'дійсними любителями україн-влстав випали невдачно. Іської сцени. '
Думаю,,
 що були люди і бу- Коли буде ідея в артистів ла добра воля, щоби зорѓані-
р
 громадянстві, то я вірю, що ьувати український театр, але
іМатимемо
 свій правдивий у.ч-бракуватгб підвалин, на яких раїнський театр. Але треба `можна ..би створити дійс'ний
 ‚жерт'в,
 з боку громадянства ft
тмтгі
 Hpfiv-o
.-'^rOTOBflHOl
 ЛЛЯІ--
 Л
П
т
 orvn,r-r?
n
PRESS REPORTS
 ON
 UKRAINE
 AND
 UKRAJNIANS.
HOUSE OF I
December
 7tb,
 1931.
Poland (Ukrai
REPORT SOVIET TROOPS ARE READY
 TO
 REBEL.
Traveler- Tell of Movement for Scparation in Ukraine 'Backed ,
I
 Mr. blander
 aslced the Secre-
by the Farmera.
 1
Ьгу Qfstatc f9tForrjgpafWfS
LONDON,`
 Jan.
 1.—Reports
 whether 4ле proposes
 io
 tike the received in London from Russia opportunity during, the visit of say
 that
 certain Soviet regiments і"-
1
 Pol.ih Foreign,, Secretary,
in
 the Ukraine are in such a
 state
 Monsieur
 Zaieski,
 to this country
of
 unrest that
 trouble may be'to discuss the question of expected at any time. It asserted
that
 for some weeks the
 author-
ities in Moscow have not dated to
 give
 orders
 to these regiments
for
 fear they would be disobeyed, and
 that
 moreover the Soviet is unable to rely
 0i
 neighboring units to enforce such
 orders
 if they should е disregarded. Travelers who have recently
returned
 to Western Europe say
that
 in November
 there
 was much talk in the Ukraine of a possible movement on nationalist lines early m the hew year. Former owners of small farms, who form the backbone of the
V
Ukrainian minorities?
Sir
 J. Simon: I
 regret that
 I
am
 not
 prepared
 to таке any
statement-
 in advance regarding subjects pf conversation when
 I
h.ive the pleasure of seeing His
Excellency.
 .
(Ukrainian Bureau :
PLIGHT
 OF THE
UKRAINIANS.
Tyranny in Russia and Poland.
We
 are asked by the Ukra-
iniaif
 bureau in London .to
 call
attention, to the oppression of population in the Ukraine, say' the Ukrainian peoples Sn Soviet these travelers, are likely to sup-j Russia and in Poland. The posi-
port
 a national government, as tion in Soviet Russia is well-they, fare more than 4he' farmers known. The distruction of all
in
 Great Russia, have resented religions is one of the funda-mental aims of the Soviet Government. The campaign
Soviet
 land policy.