Welcome to Scribd, the world's digital library. Read, publish, and share books and documents. See more
Download
Standard view
Full view
of .
Look up keyword
Like this
0Activity
0 of .
Results for:
No results containing your search query
P. 1
Svoboda-1923-254

Svoboda-1923-254

Ratings: (0)|Views: 0 |Likes:
Published by SVOBODA
The Ukrainian newspaper in Ukrainian language since 1893. Find complete archive at www.svoboda-news.com (see www.ukrweekly.com for English).
The Ukrainian newspaper in Ukrainian language since 1893. Find complete archive at www.svoboda-news.com (see www.ukrweekly.com for English).

More info:

Published by: SVOBODA on Mar 10, 2011
Copyright:Attribution Non-commercial

Availability:

Read on Scribd mobile: iPhone, iPad and Android.
download as PDF, TXT or read online from Scribd
See more
See less

03/10/2011

pdf

text

original

 
ftftllOBWI
ОРГАН
ЗАІЮМОГОВОЇ
ОРГАНІЗАЦІЇ
УКРАЇНСЬКІ
НАРОДИШ
СОЮЗ
В
ЗЛУЧЕНИХ ДЕРЖАВАХ АМЕРИКИ
SVOBODA
У
KRAI
N
НАЃѓ`
ID-AftrJ'
ятсш.
оіоіл
оѓ
тни
.глашпикд
лшояді
авмсідпм,
іве"
ТРИ
йЕНТИ
РІК
ХХХі.
.
.
Число
254. Джерги
Ctrrtj,
Н
..Дя^серада,^1.
жовтаі
1^'
VOL.
XXXl.
No.
284.
Лшшу
Сіђѓ,
N. Лі.
Wednewlay,
October.
31.
?3. .
.ТгШЕЕ
CErfTS
НЕПРИМИРИМІ
ПОЧИНАЮТЬ
Ш-
ВАШтНіГТОтѓІ,
$9.іковтия. Непримиримі вороги всякоговмішування Злучених Держав в європейські справи почали вжесвій похід проти заходів Гюзз довести до межннародної кон-ференцП в справі економічних наслідків війни. Таким крокомє
заява
сенатора Меккормнка, котрий застерігається проти не-відповідного вибору економічних знатоків, що мають засту-пати Америку на межинародній конференції.Зі слів Меккормнка виходить, що він противиться
голов-
по
іменованню делегатом банкнра, котрий має в своїх рукахвелику масу довжних скриптів Франції. Меккормик не згадує
по
імени, кого він має на думці, але з його слів виходить, щовін противиться іменований) представником банкнра Дж. П.
Моргана.
' . '
Тому
опозиція Меккормнка може показатися не стільки а-таком на плян Гюза. скільки його пооертем зі застереженнем.
СЕКРЕТАР
СКАРБУ
ПРОТИ
пинша
ВАШІНГТОН,
29: жовтня.  Секретар (міністер) скарбу
Мезон
видав
нині
до
публнчного
відома листа, якого він напн-сав менсилвенійському губернаторові. Пиншовн. у відповідь ца
ного
закиди, що буцімто виконанне прогнбіцігіного
закона
кін-читься невдачою головно через неробство федеральних уряд-ииків. В свойому письмі
Мелон
закидає
Пиншовн, що він ска-зав неправду, бо федеральний уряд робить все, що лежить в
його силі,
щоби захоплювати в свої руки безправні броварі.
СЛІДСТВО
В
СПРАВІ
СКАНДАЛЬНОГО ЗАРЯДУБЮРА
ВЕТЕРАНІВ
ВАШІНГТОН,
29. жовтня. Перед сенатовим комітетом,шо розсліджуе урядові надужиття федерального бюра вете-ранів, виступав один молочар, котрий
заявив,
шо голова сьогобюра відходив до нього з пропозицією, щоби він
нанявся
вивозити зі шпиталю для ветеранів трунки та наркотики, при-значені для хорих жовнірів.
З
ПРОЦЕСУ
ЗА
НІМЕЦЬКІ
ХЕМІЧНІ
ПАТЕНТИ
ВИЛМИНГТОН,
Делавер, 29. жовтня. Процес межи фе- 'деральним урядом та одною великою хемічною компанією за '
те,
чи вона мала право продавати німецькі хемічні патенти,сконфісковані федеральний урядом та віддані її до уживанняна час війни, ціла
справа
почала обертатися коло умового здо-ровля бувшого президента Вилсона. Уряд саме
каже,
що Внл-
сон
був хорий, коли він
надав
підприємству
права
на сі патен-ти, а підприємство заперечує урядові! право підносити
такі
закиди.
ВІДКРИЛАСЯ
КРАДІЖ
УРЯДОВОЇ
ТАЙНИ
ШИКАГО,
29. жовтня. Підчас розводбвого процесу аме-рикаиського міліонера Стовкся вийшла на верха через допи-тування свідка Новлеса, котрий колись був.амернкаиським ам-басадором в Ромунії, що з американської амбасади в Ромуніївкрадено
було
телеграфічний кодекс (при помочи якого аме-рикаиський уряд міг порозуміватися телеграфічно зі своїмиамбасадами без
того,
щоби другі уряди могли розуміти пере-снлані депеші). Вкрасти мав послугач амбасади, але амбасадор
був
винуватий на стільки, що його усуне`но. Кодекс
опісля`
урядвідкупив
назад.
БІЙКА
В
МЕКСИКАНСЬКІМ
КОНГРЕСІ
''
МЕКСИКО,
29г жовтня.  Підчас засідання конгресу прий-
шло
нині серед гостий на галєрії до кровавої бійки.
Було
се підчас промови одного посла, котрий
закидав
уря-довн вживаюче `війскової сили при виборах. Острі слова до-велидо вибуху, на галєрії.
Хтось,
розярений словами посла,
став
стріляти, люди кинулися до виходу. Надійшла поліція,поклала коиецЬ-стрілянині, вивезла одного раненого до шпн-талю та арештувала всіх, що мали прн собі пальну зброю. '
'
ПРОЦЕСЗА НАДУЖИТТЯ
В
АТЛАНТА,
Джорджія, 29. жовтня,
t-
Перед стейтовнм су-
дом
в сім місті почався процес за те, чи потайну організацію
Ку-Клакс-Клен
треба
віддати в руки урядового
заряд
чи
ќа'
(ре-
сівера).
Одна партія в сій організації обжаловуе начальника
сеї
організації, що він дбає за своє збогаченнє та вживає.всіхфондів організації для особистої кори сти. Мав в`ін
сказати
раз, що він сподіється заробити
100,000
долярів з одного'рокуурядований. , , . ..
ПОСТАВЛЯТЬ
ПЕРЕД
СУД 400 КЛЕНСМЕНІ6
;
ІЮРТіМАВТ,
Огайо.29. жовтня.  Суд відложив на кількаднів переслухаѓѓне 240 Кленсменів, арештованих при-закладан-
ню
уго.тьного каменя своєї церкви, бо суд хоче зібрати на пе-реслуханнє edx людий з повіта вмщіаиих в безправні вчинки
Клена.
ЗАХОДИ
КОЛО ОРГАНІЗОВАНІМ КАНЦЕЛЯРІЙНИХУРЯДНИКІВПО БАНКАХ
НЮ
ПОРК,
29. жовтня. Агітатори Американської
Феде-
`
рації Праці почали отверто заходи коло зорганізовання уря-
ловців,
працюючих по місцевих "банках. В банкирськім ди-стрикті на Вол стріті появилось 20'агітаторок та розносили
по
банках ліетючкв за організацією.
ЗА СТИШСПІВУЧИХ ПТИЦЬ
Міський
суд в Мамароиеку, Ню Иорк. засудив на 55 доля-
Рів
кари
Августа та Мориса ЧІнче за
ire,
що вони стріла^,
спі-
1
в
учі птиці, 'щоби
давати
їх мясо до „паїв".,ський імігрант Евлогіо Лосадозізнав, що він .признався довбийства перед поліцією, що-
би
врадуватися перед муками,на які
Його
поліція від дала,
щоби
вимусцти ,з. нього при-зцаннє до вини- Обжалованийпоказував на суд
знаки
на
тілі,
що'осталися в місцях, де один
Полісмен
пік його своїм
циґа-
ром.
НАЛЕЖИТЬСЯ ЗАПЛАТА
ЗА
НАГРОБНУ
ПРОПОВІДЬ
Сўіѓ,
-признав
'бДНбму
лютерайському пасторови тисячудол'ярів заплати за' те. що вінвиголосив на гробі, ррмершо-
го
йшЧа
зі
у
Ситі нагробну'промову на домагаинє родинипомершого.
.
ЗАВАЛИЛИСЯ
СИДЖЕННЯ
В
ТЕАТРІ,
.
В
салі одної війскової збро-їівся в Ню Иорку, наймленій
Ідля
боротьби борців, зломиь-ся один стовп, наслідком чогозавалилася часть сиджеиь і ко-
ло
дві сотки людий вийшло зі
салі
з лекшими та тяжчими по-товчеинямн.
ЗАКИДАЄ ПОЛІЦІЇ МУЧЕННЄ
НЮ
РтОРК,
-39. Жовтня.-Поставлений перед судом `за!
БЕЗРОБІТТЄ
В
РОСП.
На засіданню пленуме про`фесіональннх спілок народнійвбийство'женщини
Филипин
-liKoMjcap
пращ'
Шміді"
зазначив."
1
загальне число, безробіт-нях . в Совітськ'их j
державах
j
складає тепер 600 тисяч лю-
дей.
По професіям безробітніділяться
 такс',
 совітські пра-цьовникн і некваліфіковані ро-бітникн складають 62 `відсот-ків всіх безробітних, кваліфі-ковані робітники
38
відсотків.Допомога безробітним скла-даеться з виплати грошевихдопомог і організації громад`ських робіт. Розмір допомогикваліфікованим 
3
рублі-
До-
п'оиогою
забезпечено коло 15відсотків безробітних
зарає-
строваних на біржах праці.Громадські рбооти за бракомкоштів охоплюють лише не-значне число безробітних.
Всього
по совітських
держа-
вах на громадські роботи ви-`трачено 4,5 міл. золотих рубліва на цих роботах
бу'ло
зайня-
то
5.6% загального числа без-робітних.
РОЗСТРАТИ
і
КРАДІЖИ
В
РОСП
АМЕРИКАНСЬКИЙ
ПРИВІТ
НА
ЮВИЛЕИ
ЧЕХО-СЛОВАЧЧИНИ.
`ТІрезидептЛ^ўлиДж виславпрезидентови Масарковн же-лання з приводу .річниці пов-сташтя
у
чехословацької репу-
блики.
1
ФРАНЦІЯПРОТИПОЛЬЩІ.
Польська
соціядістична ка-зета "Робктнік" у свойому зві-ті з останніх виборів до РадиСоюза Народів подає, що завибором Скірмунта до Ради С
Н
зі всіх європейських
держав
голосувала
тільки Італія. На-
Віть
Франція голосувала за ви-б`ором Беигша. Рівнож Руиу-
і
всі держави.
Малої
Антан-ти голосували проти виборуСкфй$Ш. !
А'Робо.тнІкІ'
`і.
кін-чить статтю дуже сумнимирефлєксіями на цю тему.
.її
!
11 1
.
1
1
В
Москві арештовано впило
вого
комуніста Краснощекова,
голову
правління Промиело-
вого
банку. Разом з'Красно-щековим арештовано трьохчленів правління й багатьохбанкових урядників. Красио-щековим зроблені кольосальніІрозтгдатк^ які викликали
втра-
ту
четверту часть основного ізапасового капіталу банку.
Слідство
встановило, що взловживаннях Краснощекова
брало
участь багато впливових комуністів й
осіб,
що занимають дуеж відповідальніпосади в вищих урядових ор-ганах.
СМЕРТЬ
ДІТЕРІ
В
ПОЛУМЯХ
селі
Дђар, жовківськогоповіта, в Галичині вибухла по-
жежа
в бусинках Гната Вілець-
кого.
В замкненій хаті згорі-
ло
троє нелітних дітей-
.
і
ПЕРЕСЛІДУВАННЯ
ЎКРАЇН-
СЬКИХ ПОСЛІВ
І
СЕНА-
.
TQPlBr
.
На останнім засдіанню
поль-
ського сойму маршалок. зая-виз. що суди домагаються по-тягнгння до відповідальності!за протидержавну акцію таких
послів:
Підгірського, Васйль-чука, Чучмая. Козубського.
Козіцд-кого,
XpyubKCvrCv
.KoMa-
ревича, Приступи, Павдюка,ІВойтюка. ЛюбарсБкогр, Маків-ки (всі з українського
ќлюбу).
Реґ^лямінова
КОМІ(ЎЯ
{)
.ПОЛЬ-
ськогосенату обмірковуй справу домагання прокураторії ви-дати судови кількох сенато-рів. між ними сенаторки Лев-чанівської. яка підписала ан-типольську брошуру, виданукомітетом жінок-Ўкраїнок-
БОЛЬШЕВИКИ
В
РОЛІ
ОВ'О-
РОНШВ ЦЕРКВИ.
Совітський уряд звернувся
'ДЦ^Уряду
Естонії з домаганнямвернути церковні реліквії, ви-везені з Царського Села окніімсвящеником підчас відступуармії Юденича- В своїй нотісовітські дипльомати
зазнача-
ють,
що виве:жать`
цілоігу'
вославнбму народові і щовірні дуже шанують. Естон-ський уряд має на увазі відпо-вісти, що розклад непстрозу-міиь між еиіграіпами і совіт-ською Росією лежить позакомпетенцію естонського уря-
ду-
НОВИЙ
УКРАЇНСЬКІЙЧАСОПИС.
Дня 11. ц. м, появилося пер-
е
число популярного ілю-строваного часопису "Новий
Час",
який
буде виходити дві-
ВЕЛИКА
БРИТАНІЯНЕВДОВОЛЕНА
ІЗ
СТАНОВИЩА
ФРАНЦІЇ
ДО
НОВОЇ
ЛОНДОН;
29. жовтня. Відповідь Франції на бритаисько-американськЄ предложенне у справі нової аліянтської конфе-
.
ренції замотала увесь плян.
Сю
відповідь вже обговорювано на імперіяльиій конфе-ренції Великої Британії і на повному засіданню міністерськогокабінету. По сих
нарадах
заявляли в урядових кругах, що пра-вительство Великої Британії імовірно буде домагатись, щобиФранція відкликала свої застереження, я`кі гіодала, приймаю-чи нову конференцію у справі полагоди фраймусько-німець-
кого
спору.
X
і
'
Британські політики дуже обережно ставлятђЬгдо справиконференції, бо бояться, аби Америка її не покинула і для-
того
британське правительство перед кождим кроком у' сійсправі наперед порозумівається з Вашингтоном.
БЕЛЬГІЯ ВІЗЬМЕ УЧАСТЬ В КОНФЕРЕНЦІЇ БЕЗ ЗАСТЕРЕЖЕНЬ
БРУКСЕЛЯ,
столиця Бельгії, 29. жовтня.  Бельгійськеправительство вельми зраділо заповідженою участю Америкив Європейській конференції задля вирішення фраішусько-ні-мецького спору і заявило, шо візьме участь в сій конференції -
без
застережень.
ПРОГОЛОШННС „РЕНСЬКОЇ РЕПУБЛИКИ"
ВІЗБАДЕН,
Німеччина, 29. жовтня. Провідник ренськихсепаратистів др. Дортен оголосив іменем тимчасового прави-тельства Реиської републики, що воно проголошує її самостій-
ною
державою; що `хоче пр.інятн на себе часть „воєнних від-шкодоваиь" Німеччини; та що-хоче бути „заборолом мира".
ТАЙМС
ПРОТИ
..РЕНСЬКОЇ РЕПУБЛИКИ
11
ЛОНДОЏ,
29. жовтня. Тутешній Тайме пише з приводупроголошення самостійної Реиської републики, що се поваж-на
справа
для аліянтів, бо проголошениє окремої Реиськоїдержавиє нарушейнем версайського мирового договору. Але
M
^'fW'.'
Jp
^pjacHo
Тайме
глузує собі
з
тої
самостійної републики.
ростиськояу-
пр#І"" %"передрвиці з того гірпводу
:
Тайме пише:
ЛІКВІДАЦІЯ
двох
поль-
СђКИХ
МІНІСТЕРСТВ.
На недільнім, засіданню, ра-да` міністрів ухвалила зліквіду-
вати
мністерстао п'ублнчногоздоровля і міністерство почтта телеграфів. Агендн тих мі-тиждень. Перше число иістерств передано шністер-богате змістом, видержане в ствам виутрішних
справ
і тор-популярнім, але культурнім
говлі.
Сталося це в' цілн'Оща-
тоні,
презентується добре- Ідности.
СТАВАЙТЕ
В
РЯДИ
Найбі
л
ьшої
й
найсоліднійшої своєрід-
ної
безпартійної,
асекураційно=
щ
запомогової
організації
``
УКРАЇНСЬКОГО
НАРОДНОГО
СОЮЗА
В
ЖОВТНИ,
ПАДОЛИСТІ
і
ГРУДНИ
`:`
" -
7
уѓ
пшлтШ^'
і '
БЕЗ
ВСТУПНОЇ ОПЛАТИ
СТАРШИХ
І
ДІТЕЙ.
РАІНСЬКИЙ
НАРОДНИЙ
СОЮЗ
```й`
- `
ОБВЗПЕЧУЄ
'
на
случай
смерти,
каліцтва
або
невилічимо,
слабости.
Не
опускайте
нагоди.
Не
опускайте
нагоди.
СТАВАЙТЕ
В
РАДИ
У. Н,
СОЮЗА СЕЙЧАС.
,Що
інше
проголосити самоуправу
свобідно,
а зовсім шоінше відірвати
край
від давніх
звязків
при помочі чужинець-
ких
багнетів. Такзвана
Ренська
република" се соромна річ. їїнакинено всупереч волі населення францусь'ким 1 бельгійськиморужем
під
очевидним `впливом Франції. Сепаратисти се ма-ленька банда.
Лише
їм
сереД
усього
нас
`елення
француська
оку-
паційна
влада
дозволяє носити оружє."Француське правительство 
каже
ТаЙМс
не питалосьнаселення через вибори
або
плебісцит,
але
ужило иаемиої зво-
лочі
до того політичного „перевороту".Вќінці Тайме згадує про промову преміера Пуанкаре, в
якій
він
назвав
переворот" в Ренщині самочинним і
каже,
шо
або
він не знає, що говорить, або вірить, що світ не знає.
німецький
федеральний
диктатор увязнив
ціле
соціалістичне
правительство
саксонії
БЕРЛІН,
29. жовтня.  Генерал
Міллєр,
на
наказ
німецько-
го
федерального диктатора Штреземана, арештував нині сак- "сонського преміера д-ра ЦайгиераІ других.членів кабінету вДрезні.Рівночасно німецьке федеральне війско заиядо в Дрезнібудинок саксонського сойму і другі прилюдні будники. Війско
заияТТо
публичні будинки
також
І
в
Інших
містах Саксонії."Диктатор Штреземан іменував федеральним комішенеромСаксонії д-ра Карла Гайнце.Увязнений комуністичНо-соціялістичний саксонський ка-бінет
відказався
зрезиґнуватн.
АВСТРІЯ
ВЕРТАЄТЬСЯ
ДО
ПРАВИЛЬНОГО
-
ГОСПОДАРСЬКОГО
ЖИТТЯ
ГАГА,
столиця Голяндії,
29.
жовтня. Комішенер
ЛІґй
На-родів в Австрії, Голяидець др. Ціммермаии,
заявив
звітниковитутешньоїгазети „Телеграф", що Австрія скоро вертається доПравильного економічного життя.
Завдяки
ощадности і позичці, яку другідержавидали Ав-
стрії
за почином
Ліги
Народів, в АвстрП усталено курс гроша
і
привернено роботи в промислі. Тепер безробіттє
там
постій-
ио
зникає. Відродженне економічного життя в Австрії,
казав,
він, може бути зразком
для
других упавших фінансово держав.
ЗМІНИВ ПОЛЬСЬКОМУ КАБІНЕТІ
ВАРШАВА,
28. жовтня.  Польське правительство WHV
шлось
тепер в дуже прикрому положенню наслідком невдо-іволення робітників, Ізза дорожні і фінансової руїни держави.
'
В сю тяжку хвилю польське `правительство хоче
ратувати
ситуацію через зміну
осіб
в кабінеті. Переведено тамі зміни:Преміер Вітос дістав заступника в особі відомого Вой-цеха Корфантня.
Міністром
заграничних
справ
Іменовано головного лідеравшехполяків Романа Дмовського, а дотеперішній міністер Ма-ріян Сейда остав його заступником.
Міністер
просвіти Ґломбінський уступив, а його місце за-няв другий вшехпольський провідник Станислав Ѓрабський.
Міністром
рільництва Іменовано Альфреда Хлановсьќого.
Польське
правительство' хоче завести тайож фінансові ре-форми для зменьшенпя ви датќі
в
держави. Утворено дораднураду для міністерства фінансів під проводом міністра фінансів
Міхальського,
яка має занятнсь сею смрааокі.
Щ
Правительство вже Обтяло новий буджет. Він маа виносм-
'MtMQW)0,QM,
а воно
обтяло
до
$18
(l
^ona
_
^
У^
`'-``
 
СВОБОДА, СЕРЕДА,
ЗГ-го
ЖОВТНЯ,
1923.
"iVOBODA" (LIBEETY);
FOUNDED
1893
' '
UKR-INJAN
NEW-PAPER
PUBLISHED
DAILY
EXCEPTSUNDAYS
AND
hoMdayt,
AT
83
Grand Street,
Jersey
CITY,
N.
J.
OWNED
BY
the
Ukrainian-
National Association, 1нс.
Ediua
BY
ЕДШОГИІ COMUNITTEA.
ACCEPTANCE
tor
mailing
at
special
rate
of
postage pro-ided
FOR
IN
SECTION
1103
v
Ot the.
Act
of
October
3,
1917,
authorized
July
51, 1918.
SUBSCRIPTION RATES:
j
Three
CENTS
A
COPY
'
OHO
year
f
,
r
..'
7.00
SAX
months
%
3
.75
Three
monthi
і$
а.
о о
Foreign
and
Jersey
City Rates.One year
O.OO
SIX MONTHS
t
5
.OO
Thi
month-
..
Л.........Д
a,7S
ПЕгеДПЛАТА:
Поодиноке члсао
т
На
РІК ..........
ЦМ
На
ПІВ РОКУ
.., ....$ 6
.75
НА
ТРИ МІСЯЦІ
$2-00
В
ДЖЕРЗИ
СЕТІ І ВАГРАННДЕЮ.
На
РІК
Ш
На
ВІВ РОКУ
На
ТРИ
НЌАДІ
12
-75
За кожду зміну адреси платиться 10 центів.
ТЕЛЕФОН
.СВОБОДИ":
498
Montgomery.
Тил.
У. Н
СОЮЗА: 1838
MONTGOMERY.
ЗА
оголошення
редакція
не відповідає.
і
належить висилати гроші ляше
на т. зв.
Foreign Money Order.Адреса:
"SVOBODA",
83
GRAND
STREET,
JERSEY
CITY,
N.
J.
ПРАВОСЛАВНІ ДУШПАСТИРІ".
(Лист
з
Волині).
ПЕРШИЙ КРОК ДО МИРА.
Американська згода
на
участь
в
межинародній конферен-
ції
аліянтських
держав
для означення висоти суми відшкодо-
вання,
яке має
заплатити Німеччина,
є без
сумніву першимкроком
для
заведення
справдішного
мира
в
Европі.Правда, переговори
ще не
установлені,
і
Франція
та
Бель-ґія, котрим
такі
переговори
не по
нутру,
ще
будуть шукатине одної нагоди, щоби
до них не
допустити, але Злучені Дер-
жавн
своєю економічною повагою
вже
відай постараються,щоби
така
конференція відбулася.
І
на
самій конференції
також
Франція
та
Бельгія
та
фран-
цузькі льокаї будуть
вживати всяких
заходів, щоби
не
дати
її
довести діла
до
заміреного кінця. Та 'все
таки
самий
факт
відбуття такої конференції буде мати велике зиачінне, хочбитаке,
що
Франція буде примушена виложити отверто свої кар-,ти
на
стіл, показати,
до
якої ціли
вона
стремить супроти
Ні-
меччиии.Очевидно,
прн
конференції вирине
на
верх,
що
головними
виновниками
економічного занепаду Европи
е
мілітаристичнаполітика Франції
та її
сателітів,
як
Польщі
та
Румунії.
Хочби
навіть
з
конференції
не
вийшов
ні
один справді реальний плян
для
полагодження
сих
питань,
то все
таки
світ буде
мав на-
году пізнати богато річий.
які
інакше
без
конференції пізнатитяжко.
При
нинішнім значінню публнчної опінії світа
навітьтакий
невеличкий здобуток бувби
вже
певним здобутком,певним кроком
до
заведеннямира
в
Европі.
ЧОМУБНЕ ВИСТАВИТИ ЧЛЕНСЬКОЇ ГРАМОТИ?
Пише
до
Свободи один член Українського Народ. Союза:
Я
годжуся
без
застереження
на
колишні`
ваші
слова,
що
грамота членьства
в
Українськім Народнім Союзі
е
для родинисього члена документом
та
доказом, що сей член любить своюродину, дбає,
аби
вона
не
попала
в
біду через його ‚смертьабо яке друге нещасте,
що
він
її
любить так,
як
батько любитиповинен, любить
не на
словах,
а
ділом.
Якже воно так,
jo чи
вартаби написати
в
газеті
та
вїзвати
всіх членів,
аби
вони держали свої членські грамоти оправленів гарні
рами
та
повішені
на
виднім місци
в
хаті?
„Чи
не
варта
любов
в
родині того,
аби всі
члени бачилиперед
собою,
як їх
ботько
чи
мати дбає
за
родину?
Тай
чи не
вартаб
для Українського Народного Союза, абийого документ
був у
кождій українській родині доказом,
що
він
е над
усіми батьками верховним батьком,
що він є
загаль-ним опікуном
для
всіх вдів
та
сиріт,
яких
батьки
та
мужі
вда-
лися
до
нього?"Важкі часи
переживає
тепер
наша
західна Волинь! Опиннв-шись
у
межах Польщі
з
усіми
ЛИХИМИ
надбаннями" москов-ської неволі,
Вол
пня ки сталицілкбм безсилі проти ворбжоїнавали,
яка з
такою пляновоюжорстокістю стремить до'
ЗНН-
щения н'аціональн`ого характе-ру
сеї
частини прадавної
укра
тнської землі. Помимо
всяких
парцеляцій", кольонізацій
таї
польонізаціи, провадиться
Ша-
лений похід, проти самої віриволинського нар`оду,
якаѓ,
поки-
що,
є
єдиним його духовим до-бром, якого
не
встигли
ще ви-
дерти
із
серця. Здавалося-б,
що
в
такий важкий
час лихоліт-еітя,
мусіло-б
стати
до
боротьби
"
що
тільки свідомо відчу-ває сю страшну кривду,
а в
пер-шу чергу
само православнедуховенство, для якого
ся
спра-
ва
є
справою
життя
і
сМерти.Однак,
як
кажуть
селяни:
Мова
мовиться,
а
^сліб
їсть-
лі
йкось опустилося
й
абсолют-но
не
ібаЄ про
те,
щрбісбодай
навчитися
самоповаги.
Про
те-ж, щоби підійти ближче
до
народу, служити службу Божуна його мові, або
щоби
пра
цювати
, на '
культурно-націОгІнальному
полї,-
не може бутимови. Навпаки! Деякі попики,затуживщи
за
давним
своїмзаняттем",
з
успіхом випису-Православна
віра
гине,
взяласяза
сю
справу
і
тепер
то
е
наясвідоміщі села,
але са-
Mux
ТИХ
священиків там
не
ста-
х
..
V.
Справа
в
тому,
що
минулогороку
під час
виборів
до
сойму;та сенату, єпископові страх
як
забажалося бути польським
се-
натором
і,
замість того,
щоб
іти разом
з
українським наро-дрм, пішов
з
панською організаціею Страж кресова"
і.,
провалився- разом
зі
`своїмиспільниками. Після сього
скан-
далу,
він
відразу
ст
нюХатн-ся
з
архиєп., ЕвЯоПем,
який
під сю пору сидить `десь
в
Юго-славії, надіючись
при
його
до:
'помозі'знайти
й
собі
там
якесьприміщення",
але
таке
.при-міщений" знайшли йому його
NQIJBCBKI
спільники. Десь, уже,як
а
його щастя, митрополит
варшавський
Юрій поліг
від
кулі
архимандритаЗмарагда
й
пани
негайно посадили
на
йогомісце єпископа Діонізія.
Пі
ють доноси
на
Просвіти'
що
їх
заводять
самі парохіяни,а
також
не
гидують тим, щоби
запакувати
кого
за
антипань-ствовосьць"
до
криміналу. Слй-вом
сказать
^Союзт, Русска-
ѓо
Народа"
має
'тенденцію
пе-
ретворитися
в
Спулку Поль.-
скей Народовосьці"...
А
наслід-ки сього такі; церкву забирає знійше
вже був
скликаний „си-польський ксьондз,
або
зами- нод"
із
шести єпископів, які ма-кає
її
польський староста; обў-
л`и
зробити йопо митрополи-рене селянство цурається
на-
том. Однак, .тут виникло
ма-
віть віри
й
добре ще,
як
навер-
леньке непорозуміння",
бо три
неться хто
до
ейангелізму,
а то
єпископи
були
проти такогопросто дичавіє
й
часто буває роблення".
Тоді
їх
арештува-
так.
Що
гонять своїх „пан-от-
ли,
двох вивезли
до
кордону,ців" дручками
і
тоді польська Радянської
Росії
й
викинулиреоГяка,
але
нема кому
'встати
j
влада тільки посміхуеться собіі
на той
бік",
а
одного посадий захистити
ЇЇ
від руїни, як
TOJB
кулак. (ли на покуту"
в
краківському
було
колись
за
часів Костянти-Костянтиновнча Острож-,ського!...-Вся
вага
боротьби,
навдть
релігійної, цілковитоісисторії виїхав
поспішне
до
(ремянця.Неспокійний війт побіг
шу-
кати
церковного старости
та
ключника, але
в
той
час
 rt.
 ста-
роста
сам
знайшов
їх
і.наказав
відвести
на
постерунок"
і си.
ломіць забрати
в
них ключі.
Ш
постерунку"
їх
стали
шарпати,
погрожуючи
дати
кождому
по
50
вага
їв,
н`а що
староста, від-повів:
-` "' . .
І
куля
в лоб не
поможе,коли ключ
і
громада сховала!.-
Тим
часом'коло
церкви
йшлисуперечки,
під
Час
яких старий
і
сивий
дід
Михайло Пасічник
сказав
Полякам.
-
Ключі
в
м'ене,
але
віддам
їх
тоді,
як
сконаю ось тут,
або
прийде
наказ
від. митрополита'сойму'
НА ПОМІЧ УКРАЇНСЬКИМ
ІНВАЛІДАМ.
(Пнсмо
зі
Львова).Українське Краеве Товариство Опіки
над
Інвалідами
у
Львові пору чає ласкавій
памяти
нашій Суспільности
в
Америцінародніх свої`х Героїв-інвалідів
з
великої визвольної війни,
ко-
трі посвятили
все
своє найдорозше
для
свого наро'ду,
а які
переживають тепер
тяжкі
ЗЛИДНІ.
Поміч`'ласказо слати через Обеднаннє Українських Оргаиі-зацій
в
Филяделфії, для українських інвалідів.Українське Краеве Товариство Опіки
над
Інвалідами
у
Львові.
ЃДОЛАР ДЛЯ ПРОСВІТИ У
ЛЬВОВІ
Член
львівської Просвіти
з
Америки
1
Канади платить
ОДНОГО
ДОЛЯРА
РІЧНОЇ
ВКЛАДКИ.
За се
дістає грамоту
і
книжочки.
Але
сей доляр має
в
Галичині таку силу, що
за
нього мож-на
ще й
побільшити
і
розширити просвітаў роботу
в
старомукраю, але, розуміється, тільки тоді,
як з
Америки прийдуть
ТИСЯЧІ ЧЛЕНІВ
З
однололяровою вкладкою.Нині лях іде `проти української культури пруськими
і мо-
сковсько-цареькимн способами.
Хоче
Л
силою знищити.
Хоче
по українських селах
насадити
польщину
з
польською
мо-
вою,
піснями, літературою, театрами, школою, церквою
і т. д.
На сильнійшмй похід треба сильнійшого відпору.
А
силу український відпір
в
Галичині може діста'ти лишеЗ Америки
в
дол
ярах.
Тож
збираймо
ту
силу
і
посилаймо
до
Львова.
...
Кождий
з нас
може післати одного долара
з
Америки
в
ЛИСТІ:
Адреса: ТотагуяЬго Prosvita,
Lviv
(Lemberg),
Rymok
10.
А
ще
ліпше збирати більше членів
і
разом відсилати гро-ші
для
Просвіти через Земельний
Банк
Ѓіпотечний
у
Львові.Адреса: Zemelnyj
Bank
Hipotec-nyj,
Lviv
(Lambert), Pidvala
7.
Тож
беріться, Громадяни
l
Громадянки,
до
праці
(кождийз нас)
1
пишім
до
газети,
які ви
осягнули успіхи.
ВСТУПАЙТЕ В
ЧЛЕНИ
УКРАЇНСЬКОГО НАРОДНОГО СОЮЗА.
frktmmt
ОРГАНІЗУЙТЕ
В
ЧЛЕНИ
ЬІ
:
,
УЮ'АШСЬКОГО
НАРОДНОГО СОЮЗА.
ляііла .натглечі `Ндного лише
У
країнськогв" Сеймового
Ќлюбу
у
Варшаві,
ЯКОГО
вже
й так
зби-раютьЬг ^.Ладити'
в
тюрму
ва
'антип'аньстгіЄ^У І роботу.
Ќи-
каються
сі
бідолашні посли
НА
всі бокгі,
ЯК ТА
риба
об
лід,
А
наслідків ніяких,
бо
ЯК ПА-
кувадись
НА
Волинь Мазури,так
і
пакуют`ься,
ЯК
польонізу-валися школи, так-
і
польонізу-ються,
А
ЯК
замикалися церкв`и,так
і
замикаються...
ЩО
справ-
і
можуть зробити
для
церкви
одні 'посли, коли панує
повна
байдужність самого православ-ного духовенства,
яке
ЗА
біль-
шістю заслуговує
НА
назву
по-
півства
в
певнім значінню
сьо
го
слова. Добра половина
сьо
го
попівства
є
політичний
ФА
брикат
архиепископів Антоніята Евлогія
і, які
ЗА
рідким
ви
нятком, цінилися лише поліцією
ТА
жандармерією
ЗА
v
добросовісну"агентурну служ
бу.Щоб
уявити собі достотнолице нашого православного ду-ховенства, необхідно зробитималеньку екскурсію
в
недавноминуле
й
приглянутися
до
НЬО-
го
ближче.Отже! Ще
до
визвольного ру-
ху
19056
pp.,
наше
духовен-ство відограва.то
в
духовомужиттю села досить значну
ро
ле
коли воно пішло
про
тивизвольних змагань села
1
,
по
вага
до
нього відразу впала
до
того,
що
богато, дійсно інтелі-гентних, молодих священиків,не бажаючи
ставати
у
ворожий
до
села табор, воліли опиннтися
в
разстригах-ь"...
Ще
не так
давно
село
тілький інтелігентів мало,
що піп
ТА
дяк,
але
тепер, коли разом
зі
школою
та
революцією зявили-ся мужицькі інтелігенти,
село
швидко стало, перер'оджувати-
СЯ
Й
визволятися з^обіймів тем-йоти,;
А
РАЗОМІЗ
тим, тради-цінних забобонів.
Значить,
ЯС-
НО
кождомуі
шо
НЕ
можна три-
ма+й,
ВЩРІІНИХ НА
старому по-пійсьномкіййбобоні, що
хто
З
простих людей прочитає три-чі
все
святе пис`ьмо,
той зду-
pie!"...Однак забобон сей
ще й
досізостається попівською
істН-
НЕ
зважаючи
на
ТЕ,
що
святе письмо
давним
давно вже,читається скрізь
і
всюди,
НА-'
слідкомчого пастухи пороби-лися проповідниками нової
ві-
ри, властиво, евангелізму (бап-
(тизму),
який
поширюється
те-
пер
по
Волині
З
нечуваним
ПО-
спіхомлВ минулому
в
таких
ви-
падках
любий попик стрягнув
би"
куди слід доброго доносапроповідник евангелізму
о-
глянувся-б десь
аж на
Камчат-
(ці,
але` тепер, коли саміепиекопДіонізій служить новий своїм
панам
без
належної заплати,приходйться реагуватикийсь инший спосіб. Таким
І
способом, звичайно
вважаєть-
{ся-
місіонерська
праця,
але ця
праця
вводиться лише
до
одно-
го
барѓўменѓа":
Начитав-шНсь
без
ладу святого письма,значиться
просто подурі-
"ч".„
Можна
сказати,
клясична
фраза! фраза,
яка
каже
богатопро духово-розумовий рівеньсучасного попівства
на
Волині.Села стогнуть.від насильства
й
благають помочі
від
когр-б
то
не
було,
а
вони
значиться
просто подуріли"...
І
На під-стаВї" сього
ні
один піп
не
підеховати небіжчика, тричі
не по-
торгувавшись
із
Його
родиною,не причастить,
закй
не
одеп-
жить
заплати
і не
звінчає, колиие
Н
оставлять „могориче". По-з того
не
розуміли,
що
самі'Ѓяк представляються пан-{Кармелитськбму монастирі,
а
І
підписали. Скінчивши
сю
цере-отці"
Антонієвсько-Евльоґієв-
J
єпископ Діонізій
став таки
ми-
моиіір
і вже
нічого більше
не
ської
фабрикації,
але
не
далеко трополитом,
і
залишився
у
Вар- зачіпаючи, комісія поїхала
до
від
них
утікли
й ті, що
все-ж щаві.
З
того
:
'чаєў
вій
цілком тутешнього дідича Парадов-
таки
скінчили духовну семина- (змінився
`і
стабвірННм
слугбю
с'ького
на
бенкет,
а
по-бенкеті
рію".
Некультурність
та
неосві- своїх „добродіїв".
ЗамикаютЬ
з
гучними співами розїхалися...ченість
їх
просто
вражаюча,
j
десь
там
церкву,
хай
собі!'
Та не
розійшлися
так
селяни,ки ст'ало відомим,
що
громадкаВарковицьких Поляків зверну-лась
до
влади
з
домаганнем^р'е-виндикаЦії православної
цер-
ќви,
яка
начеб-то
до
1831 року
була
католицьким костеломБернадинів,
громада виСла-да
до
митрополита,
який
самев
той час був
КремянЦі, своюделегацію.Однак, митрополит
її
чомусь'не
прийняв,
а
Волин-
ська
консисторія
аж
тільки
че-
Ірез
10
день повідомила
ПАРА-
'фіян,
що ревиндикації
не
буде...Несподіваний виїзд священи-ка
стверджував
те, що як ми-
ітр'ополит,
так і
консисторіязнали
про се все і
навмисне
не
хотіли
нічого робити.Вилсаній другій делегації
до
Луцка воєвода постарався"вияснити,
що як би
громадазвернулася
до
нього ранійшЗа
це
його, негайно схопилиќ
ві'н
міг-би
затримати
РЕВИНДИ-
о-адили
до
аг}ещту
на 3
дні.. кацію
на 23
роки,
але
ТЕПЕР,
Нарешті скіцчилося
тим, що
коли самою сільською
ВЛАДОЮ
панам" надокучило стояти
і
підписано юридичний
АКТ,
то
вони поламали
замки
коло бра- зостається жалкувати
на
САМИХ
принесли
на
цвинтар
стіл і'себе...
"
1
Здається
сього досить,
ШОО
уявити собі весь
жах
того
по-
ложення,
в
якому опинилосяправославне населення
ВОЛИНІ
завдяки
своїм „душпастирям"Зостається згадати
ЩЕ ПРО
найбільшу Волинську
СВЯТИНЮ
Почаївську`Лавру,
яка
ЗАСІЮ
вана
в 13
віці,)
але" яка
в
ОДИНЧАС
була" уніятською
і в
ЯКІЙ
T
одна
церква
збудована
ГРАФОМ
Миколою
Потоцьким,
ЩО
ЦІ.Т-
ком може вистачити
ДЛЯ
за-
стільці
і,
оголосивши „врочи-
сто"
якісь
папери
на
незрозумі-лій.нашому народові мові; скла-
ли
комісію
і
стали підписувати
якийсь
акт".рім комісії
та
присутніх Поляків, заставилище підписатися
війта
та
солти-са„які потім 'казали,
що
нічогоНевміння
.шан'увати
себе,
за-' Ревиндикуібть"
прастарий
стращаюче. Відпорности проти лравосЛа`в#ий гіЬнаСтйр,
utb
насильства ніякої,
а
готовнісгь'робити! Гонить польська' вла`прислужитися,
ганебна. Ось
да
українських священиків,
(два образќи
з
життя!
зостануться
фабриковані
по
Скликається
з
наказу
еписко-'пи!...
.
па церковний
сход",
який
має)
А
польські ксьондзи, знаючиобрати
титаря.
Старенький уже добре
„де
закопано собаку"попик
іде до
будинку церков- маючи
до
своїх послуг поліцію,
ної
школи,
в
якій
тепер
з
Неві-'роблять цілі походи
на
право-домих причин засів
якийсь
(слайні
церкви
та
монастирі
з
краковяк",
і
лагідно просить метою
їх
пересвячування". Такі
дати
дозвіл
заняти
на час
збо- іпересвячено"
в
Острозі
цер
рів помешкання,
бо
мовляв,
на,кву
найбільшого оборонцядворі негода. Через вікно
ви-
православія
князя
Кбнст. Конст.глядає „краковяк"
і,
побачив- (Острожського,
яка
істнує
із
ши „русќого пбпа", навмиснеjXVI віку;
в
Загорові
старий
мо-
натягае
на
голову капелюх
і ви-
настир,
також
XVI віку,
в
Дер-ходить
на
двір.
З
хвилину бун-'мані монастир XV віку
і так
бездючливо розглядає низькопо-j
кінця
і
краю.
В
Луцку хотіликлонну стареньку постать
і не-
уважно
кидає:
--
„Нє вольно"...Потім
закладає
руки
в
кеше-иі
й
повільно
йде
собі
на спа-
так само „пересвятити" кате-дральний ссгбор,
але
його
на я-
кийсь
час
захистив посол Мар-ко Луцкевич,
зявившись
саме
Е
той
час, як
настоятель" готу-
вався
вже
віддати польським
Ходімо,
люди добрі, до
j
ксьондзам ключі. Тепер Маркоцеркви!
'сумно
каже
він
до:Луцкевич тулиться
на
чужині,обурених парохіян.
Тільки (яко посол-вигНанець,
а
других
вважайте,
щоб не
дуже топта-тися,
бо
стежка
до
церкви
че
рез шкільний город іде,
то
мо-же заборонити...Налітає
на
сільську школу„сам
пан
інспектор".
Бачить
у
кутку образа. Лице його
рап-
том запалюється.
А
чому
у вас
образ висит`ь
у
кутку,
а не
посередині?
пи-
гае,
Та то,
прошу
пана
інспех-гбра,
відповідає піп,
у нас
такий`
звичай...
Не
треба звичаю!
го-
стро
каже
інспектор.
Негай-но
приняти
його звідти!...
І
тільки енергійний протестучителя, ображеного
в
своїхрелігійних почуваннях кладутькінець
сій
дикій сцені.При прощанню,
піп не
утри-мується,
щоб не
сказати
хлібно:
От,
ваші
ксьондзи вміютьвиховувати дітей!.
А
так!..
Задовольненовсміхається інспектор,
.
Через
якийсь
тиждень
до
школи надходить
наказ
інспек-тора:
Сим
наказується, посилативсіх дітей
до
ќостела"
і т. д.
І
посилають доти,
аж
докихтось
із
батьків
не
поскаржить-ся єпископові,
а сей у
своючергу воєводі..
Тоді,
звичайно,мало-б бути якесь слідство,
але
Інспектор кличе
до
себе, на на-раду" попа
і
виходить Так,
що
він свідчить:
„та-ж
пан ін-
спектор
навіть
на
думці
не
мав,
щоб
посилати
до
костела
пра-
вославних дітей!"...
Тому
нема нічого дивного,
що
витворюється
ще й
третякатегорія" попів. Чоловік,
я-
кий служив
у
польській
дер-
жавній
інституції
і не має
жад-'
ної
освіти, легко дістається
до
парафії,
коли тільки
має
за``со-
бою
добру польську руку"Досить
буДе,
щоб
та
рука
на-
писала до Теперішнього митро-полита Діонізія пару слів,
як
той негайно
висвятить
його
на
священика.
А
ще рік
тому,
ко`-
їли'
сей самий Діонізій був епи-скопом і'сидів
у
Кремянці,
то
вдавав
собою великого украДі:
-
еійГрДтїнофіла й-Під
чай
обізду
хії,
скрізь
і
всюди
старався
го-ворнти українською мовою.Він-же начеб-то брався
за
укра-
їнізацію
-церкви'і
благословляв
Ідо
видання
церковні
книжки
в'
'перекладі професора Огіенка.Р.
іТоді-то
деяка частийа
свідомо'^-
, ,
1ЩП
зо
тим
наше
духовенство 8зага-'іоядухісгвевства юдра^ торяче: одержавши якусь
-‚‚бомагу
послів
чекає
се
саме,
як що во
ни
не
стануть сліпими
і
глухи
ми,
а
такими
вони напевне
не
стануть ніколи...
Про
те, як
саме „боронять"своєї
церкви
православні пописе стверджує найновіший
факт
вже говорилося,
але
найкраще
ревендикації"
церкви
у
місточ-ку. Варковичі,
на
Дубенщииі:'26; вересня,
о 12.
годині
дня,
містечко, мало нагоду бутисвідком досить цікавого
в
наші
часи
явища.
Як
би`в кого булабуйна
фантазія,
то
може собіуявити,
що ми
живемо
не в
XXвіці,
а в
XV,
або
принаймні
XVI
віці,
так
пишно
й
мальов-ничо розцвітають ,те,пер
б^ні
наїздц"ранЩ
-^гіцаті
`в,
старо-,стів
і
Гм по;гдоних.
Ще
на
передодні
було.оголо-
шено всім правовірним Подя-кам.
щоб
зїз^илися .ло Варковичів
на
‚^ед^е,саято'.'; відби
рати
гуртом
від
шизматицько`
го
хлопства"
їх
єдину церкву.
Для
більшої „врочис`тости"
за-
мовили
пани-магнати
в
сусід-ньому селі чеську архестру
і
пожариў команду,
а
рівно-ж се)саме
було
наказано`
Варковець-кій пожарній команді. Парада"
була-б
нічого
собі,
хоч тро.
хи
й не
така,
як у
XV віці,
але
Чехи
та
.Жиди,
я'к не
гаразд
викшталцоне" люди, постара-Лися ріжними засобами уникнути
від
сього „свята".Зійшлося щось коло пятиде`сяти чоловіка Поляків,
а на
чо-
лі
їх.
став
один
справжній
маг-
нат,
який
спеціяльно для сьогоприїхав шестернею
зі
свого
ма-
етку
Мізоч.
Вивісили скрізьпольські національні прапори
і
стали
чекати
пана
старости.
А-
ле
коли приїхав староста,
в
су-проводі двох. католицькихксьондзів
і
цілої
ватаги
поліці-янтів,
то
виявилося,
що
брамай
церква
замкнені,
а
почцівирусќі людеќ" зовсім
не
спішив-ся відмикати.Одначе, після того,
як усі у-
часники
наїзду перепробувализамки, стали сходитися
й
цікаві
„русіні".
.Зійшлося
ЇХ
більше200 чоловіка
і,
вражений
Bnejтістю
хлопів",
п.
староста
Щ
`хав до ѓміни,
де
напався
на
вій-та, погрожуючи
ЙОМУ
негайноювисилкою
за
межі
Польщі,
яќ
що
Не дадуть Йому ключів.
Пе
реляканий війт, плачучи прибіг
до
мегпкання
священика,
але
тут довідався,
що
ключі
аабра-
ла
до
себе громада
з
недовірря
до
священика,
а сам
священик,Негайно вирішили послзти
сво
ю
делегацію
до
Воєводи,
бо до
консисторії
не
було
в`же
чогоїхати. Ще -місяць тому,
як
тіль-
конноі руїни
...
Та
Почаївська Лавра,
ЯК
в
ми-
нулому,
TaW
і
сучасному
вима-
гає
в сей час
спеціяльН'бї' роз-відки, що'`Прстараюся гі`ближ-
чім
часі Зробити.
'Ч
0
"
1923
p.,
10
.''ЬКовтня,
м.
Львів`.
еейе.
СМЕРТЬ І НЕЩАСТЯ НЕ ТРАТЯТЬЛАГОДИ.
НЕ
ТРАТЬТЕ
1
ВИ.
ОБЕЗПЕЧЇТЬСЯ
В У. 'Н. СО-
ЮЗІ СЕЙЧАС ТЕПЕР ПРИИМАЄСЬ БЕЗ
ВСТУПНОЇ ОПЛАТИ.
РЕЗОЛЮЦІЇ
ПРИНЯТІДРУГИМ
ВСЕУКРАЇНСЬКИМ
КОНГРЕСОМ
У
ФІЛЯДЕЛЬФІЇ, ПА.,
25.
ТА
26.
ЖОВТНЯ
1923
РОКУ.
І.
Всеукраїнський
1
Конгрес
ви-
словлює
свою нанглубшу поша-
ну
упавшим
і
живучим членамгерой'ськоїі української армії,всім героям революціонерам,розстріляним .Ляхами
і
Моска-лями,
та
всім тим,'котрі
в. бо-
ротьбі
за
народні
права
терпі-
лй
муки
і
перебули тюрми.реДнього
змагання
до
безпосс-редиого
заведення
комунізму
в
життю
і
таким
чином цілкови-
то
збанкротувала ідейно.На Великій Україні лишиласягола
диктатура
-комуністичноїмосковської партії,
бо
наслід-ком економічної політики
сеї
партії робітництво
на
Укранїі
Другий
Всеукраїнський
^
як
кляса
-
Цілковито
ЗНИ-
Конгрес
заявляє перед
цілимсвітом,
що
метою українського
І
Геройська боротьба
україн-
народу є самостійна, независи-(ського селянства за свої
ПРАВА
ма, соборна,
демократична
ў- здобула йому володіннє
ВСЕЮ
країнськадержава на
всім
про-
землею
на
Великій Україні.
ОД.
сторі
українських
земель, якої
наче
ся
боротьба
нескінчилася
устрій
відповідавби бажанням
і
ведеться далќза те,
щоби
ВИ-
більшости, себто
бажанням
у-
повнити
сучасну
форму україн-країнських працюючих мас,
а в
ськ
ої
державностн
Українським
першу
чергу
інтересам ўкраїн-
змістом.
'
;ських
селян.
. І
Уважаючи
теперішний
кому-
І
Ш.
(1) Другий
BCEVKOAM
Н,СТИЧНИ
^ИУРЯД
Великої Ўкра'ї-"
кий
КоюрЙ^^ЖЇЇ^о
т
Р
я
яаџ
окупаційнимгДру-
украидськКарй^не
^аетї
^^
Сеук
^
їнський
 Ko
W
ся
Н
ніодніЙ
о^піЛ^І,^і
т
^
л
СЬ0Г0
л
-`-`--чсяпроти
кождого
ovv
ї
рял
У
1
в
?'`аобовязання
не
є
О-
VKD
землі
і
S1оЃ
бовязкові для
українського
ЃТА-
^SSeSi
5ишє
Р
якви'з
РОДУ
'
б
?
3роблѓні й
^
ого іменем
народної енергії але
й як
неми-нучий
та
одиноко можливийшлях
до
здобуття свободи
на
цілій
території України.
(2)
Другий ВсеукраїнськийКонгг-есстверджує,
що
сувере-ном українськЃії землі лід ляць-
кою,
московською
і
румунською владою
-є
український
народ
і
тому протестує
з
усієюрішучостю
так
проти ружсько-
го
трактату
з
18-го
марта
як і
проти потвердження його
Ра-
(2)