Welcome to Scribd, the world's digital library. Read, publish, and share books and documents. See more
Download
Standard view
Full view
of .
Look up keyword
Like this
1Activity
0 of .
Results for:
No results containing your search query
P. 1
Svoboda-1923-283

Svoboda-1923-283

Ratings: (0)|Views: 1|Likes:
Published by SVOBODA
The Ukrainian newspaper in Ukrainian language since 1893. Find complete archive at www.svoboda-news.com (see www.ukrweekly.com for English).
The Ukrainian newspaper in Ukrainian language since 1893. Find complete archive at www.svoboda-news.com (see www.ukrweekly.com for English).

More info:

Published by: SVOBODA on Mar 10, 2011
Copyright:Attribution Non-commercial

Availability:

Read on Scribd mobile: iPhone, iPad and Android.
download as PDF, TXT or read online from Scribd
See more
See less

08/26/2013

pdf

text

original

 
ВйДКРЙТТЄ СЕСІЇКОНГРЕСУ
ВАШІНҐТОН^
3. грудня. -Нині отворено сесію конгресу.,Перший день, зійшов в
обох
палатах на формальні справизнязані з організацією парлямеггтарної влади. Однак уже тутпоказалися дуже
важні
зміни в складі конгресу- Члени палатипослів, приміром, голосували чотири
рази
над вибором прези-дента і все
таки
його не вспілн вибрати, бо ні, один.з
кандида-
тів не дістав потрібного числа
ГОДОСІВІ
Демократи голосуваливсе за своїм кандидатом, конгресменом Гаретом, тоді як ре-публикаиці розбилися на старих та на так званих поступовців.Перші голосували за конгресменом Джи.тетом, а другі за Ку-пером. Через сє розбиттє републиканських голосів Джилетовч
усе
бракувало коло Ю голосів до вибору, і палата послів почотирох бездоспіщних виборах
була
примушена відложнтн.своє засіданне до
завтра.Зате
члени поступового бльоку в сенаті голосували з дру-гнмн републикаицями. Сенат по вступних формальностях, якзаприсяженню ново вибраних членів, нідрочив засіданне на
знак
жалоби по померших сенаторах. .
ЗА
ОБМЕЖЕННЕМ
СУДЕЙСЬКОЇ
ВПАСТИ
ВАШШГТОН,
3. грудня. Нюйорський конгресмен Ля
ґвардія заявив,
що він внесе незадовго проект
закона,
післякотрого судді не будуть мати
права
судити без лави пр.гсяж-гінхсуддів так званих злочинів за непослух судови.Головним товчком до сього проекту був видимо случайнюйорсьќого. міського контролі.ора Крейга, котрого суддязасудив на два місяці тюрми за те, що він поза чудом крити-
кував
судовий вирок. Справа ся вдкликала богато розголосу,
оо
Крейг, навіть піеланий до вязниці,
заявив
себе в
праві
кри-тикувати судові вироки. Тепер, однак, президент Кулидж по-милував Крейга, даючи йому на місце вязниці догану..заходи
ЗА
НОВОЮ
КОМБІНАЩЄЮ
В
КОНГРЕСІ
ВАШІНҐТОН,
3., грудня. Впливовий демократичний по-літик
Віліем
Дж.
Брайен
робить заходи, щоби поступові
РОСЛІ.
та сенатори з регтубликанської партії вели політику на
спілЌу
з демократами.
ЗАХОДИ
ПРОТИ
ФІШ
ЗЛОЧИНІВ.,
НЮ
ИОРК,
3. грудня. Судові власти в місті Ню Иорку 'заалярмовані великим числом злочинів, що знова трафляють-ся
послІднЯМйтИЯГЙя^ ТДббй
^злочинів,
державна
та федеральна прокураторія відбули ряд
нарад,
на котрих рішено накладати острі
кари
на пійманихрабітників та вбийників, шоби в той спосіб відстрашуватиприміром других від подібних злочинів.
ЗА
ЗНИЖЕННЕМ
ПОДАТКІВ
Фі
Л
ЯДЕЛФІЯ,
Па., 3. грудня. Ряд банкирів та поважнихекономістів вислав до президента Кулиджа
заяву
за пляиом об-ниження податків,
ПРЕГІЛОЖЕНИМ
секретарем скарбу
Мелоном.
ФОРД
НЕ
ПОКИДАВ
ШНУ
ВИНАЙМУ
МАСЕЛ
ШВЛС
ВАШІНҐТОН,
3. грудня. Автомобілений фабриісаит Ген-рі Форд відбув нині з президентом Кулиджом конференцію всправі свого проекту Масел
Шолс,
після котрого
фабрики
наострові малиби перемінитися иа 'фабрику електрики для всеїоколиці та на фабрику гною для
Цілих
Злучених Держав. Ф#рдпереконував Кулиджа, але `не хотів змінити своєї ціни.
шпщшттіГРАНТіВ;
ВАШІНҐТОН,
3. грудня. Межи
цілою
хмарою проектівнових законів е проект демократичного конгресмена з Орего-
иу
Вогкинса, щоби на кождого нового Іміґранта вЛожитн річ-ний податок в сумі 250 долярів, а на кождого чужинця
(него-
рожанина) живучого в Злучених Державах, річний податокв сумі 50 долярів.,. `слідствоза
ФШИВІ
ЛІКАРСЬКІ
дипльоми
ГАРТФОРД,
Конектикат, 3- грудня, На
приказ
великоїлави присяжних суддівў шо розріджує тепер фалиіованнє лі-карських документів, арештовано нині президента
Колегії
На-туротерапїї (Природного
ЛІЧения)
Імени
Вл
ўмера та 27 сГу-дентів сеї школи.' '. `
!
ПИНШО
ЗА
УРЯДОВИМ УСТаНОВЛЮВАННЕМ
ЦІН
ШРДВГО
УГ-Я
ГАРИСБУРҐ,
Па., 3. грудня. -- Проект Ленсилвенійськогогубернатора Пинша щодо торговлі твердим вуглем зводитѓься,
до
того,
що стейти вживаючі сього вугля, малиби усуновитиспеціальну торговельну комісію, яка устагговлялаби ціни на
вуголь
та
видавала
вуглевнм купцям дозволи на веденню тор-
гонлі.
ФЛЬОТД
ОРГАНІЗУЄ
ЛЕТ ДО
БІГУНА
ВАШІНҐТОН,
3. грудня; За дозволом^ гпюаидеита Ку-лиджа
американська
фльота стала
І
організувати лет до півигч-иого бігуна. До помочи для сьоі о
лету
має станути ціла фльо-та, а
лету
доконає відай найбільший фльотоанй бальон
ВтТЄ-
иандоа.
РЕФОРМА
В
РОЗМЕЖОВАН-
НЮ
ПОВІТІВ
НА
ГОДКАР
ПАТСЬКІИ УКРАЇНІ.
УЖГОРОД,
10 падрлиста. блиаиюму році переведена ре-
В
Чехо-Словаччииі буде в иа`й-
форма
розмеЖовання повітівНа Підкарпатській Україні. Зтрох теперішніх ріжних пові-теі- задумається створити одинвеликий повіт, зглядио округз осідком управи в Мукачеві
або
`два повіти, один з осідком,в Мугсацеві, а другий з осід-комвТусті.Ше протягом сьо-
1
го
місяця має приїхати до ^І
палатн
городу президент політичноѓ
j
га
^
ріслі уділив
ві
р
1Ж
м архіе-управи` Моравії.- якому,
по
РУ
ч
Чр
Є
йськгоо
'благословення,
но
перевести реформу в
тлій,
Чехо.Стрваччині,' 'та перего-Івороти в сій справі з відповїд-jними місцевими чинникамн.
ВАСИЛЬ
АНРАМЕНКО.
Відомий артист.віртуоз і по-пуляризатор українського на.ціонального тагщю Василі
ВОЗДУШНА КАТАСТРОФА
САН
ДЇЄГОІ
Каліфорнія, 3. грудня. Над мостом межиостровами Короиодо та
.ЏОЏЃ,
Айлендом,
на висоть яких тисячустіп над водою, погибли три летуни, котрих літаки зударнлися
у
воздусі. `
БІЛИЙ
дам
НЕБЕЗПЕЧНА
БУДОВА
.
ВАШІНҐТОН,
З
І
грудня. ШйсковІ Інжинери призналиБілий Дім, резиденцію президента Злучених Держав, небезпеч-
ною
будовою та признали яотрягбу рЬкиих репарацій в ньому,які будуть коштувати до пів і
no
ПОЃВОРОТІ
МИТРОИОЛИ
ТА
ц.и.птицького
ДО
ЛЬВОВА.
"
І
Митрополит
Андрій Щеп-
тицьќни
з кождим;. днем, Ма-еться ліпше і вже в неділю 14-
жовтая
с p.
показався
вірним.
Цего
дня Епископ' Луцький о.Боцян
відправив
в Святоюрсь-кім соборі торжественну Слу-
жбу
Божу, по якій непрогляд-иі трвпи народу залягли цло.
щу
між церквою і палатою.Богато людий и? знайшло мі-сця тут ї уставились на площісв. Юра- Митрополит з баль-вииес'ений туди
j
у.
НАПАД НАДВІР,ҐРАФА
ГРОХОЛЬСЬКОГО
ПІД
ЗБАРАЖЕМ
(Спеціяльнакореспонденція
Свободи"
зі Львова)
РОКОВИНИ
ПОЛЬСЬКОГО
Д
О
ЕТА.
Поляки святкують сього ро.у
ГОО-літні^
роковини свогоггоета Корнеля Уєйськопо. По.чидтЮть вони того поета `за те,що.заохочував Поляків до бо-ротьби за польську державу.
Він
то
написав
поему ..Мара,
тон";
де представлена боротьба малої горстки Греків з Пер.сами, котрі завоювали
були
грецький
край-
На початку
тої
поеми
каже
Ў'енський, щохоч.? дати Полякам приклад,
який
нони повинні наслідува-ти зайдів зі своєї землі- Дру-гин
важний
твір
У
енського
се
гимн З димем иожаруф",
який
Поляки співали донедав-на. В тій поемі поет вірив, що`є Бог. 'котрий яко справедли-вий отець не позволить крггв-дггтнсвоїх дітий всяким зай-дам. а коліѓ бачив поет, як ра-Ібіиннки зайди рубають йогонарод і доконують
на
ньому
^
всяких злочинів, а оборонців
ВІДРУБАЛА
СИНОВИ
РУКУ,
V
ЩОБИ
НЕ
КРАВ
В
околицю К'олодна (в кре-
ч.ИП
Я
И
И
.
И
Ш
ИШИ
.-UI.„.,O
по
МЄНЄЦЬКОМУ
ПОВІТІ,
ІІА
ВОЛИНІ)^...
раменќо, після цілорічного
ПЕ-
уявився
ЧЕРЕЗ
Шимківці відділ волі замикають або вішають.!ребування на Волині повернув,
20
зоружених людий.
Около
то в` розпуці
питав
..А гдзє'ж'
о
Львова- Н'а Волині артист.
8
- години вечір підійшли вони ген
ОЙЦЕЦ.
а гдзєж тен Буг?-"заклав цілий ряд шкіл ўкраїн- До гіалатн
графа
Стефана ґро-ІЦікаве. що
писав
би Уєйський.ського національного танцю хольського в
Колодні.
.Обста-'якби тепер
встав
з гробу'`
ПРИ
Просвітах" і
СВОЇМИ
виявили парок своїми постерўи.,ступами
ПЕРЕД
публикою при-'камн. а около 10 людий з ру.чинився до великого зами.ту-'шннцями і револьверами ўвігі,
ВАННЯ
цаціоальним
МИСТЕЦ
-^ило
до иалати. 'Служба збен.твом
СЕРЕД
волинської
-УКРАЇН-ІТЕЖИЛАСЬ
Зоружені люди
раўка
. Киїнські газети звідомля-ської суспільности. Се потяг, ли передівсім
графа
Ґрохо
.ЗЬБ
ЮТЬ:
У київськім карнім окру-,
ло
за собою його заарешто.
СКОГО-
Він був на вечері
У
СУ.
'жнім
суді відбулася розправіѓ
ванне
поліщєю підчас
ОСТАННІХ
jciAHOMy
домі свого адміністра.'робітниці Ришківової, обвииу-вггступів у
Холмі.
Артист маЄіТора-
Коли
перед, палатоюІваченої за це,
що
рідному си-fnaMip утворити
ПРИ
одній' з'счинилась
MeTyaHft'і
ГЃІІАВ
бдгж'новн відрубала праву -руку
ВИСТРІ
,
граф
ГрохольськийіСеміг Ришгсіна складається з
iHfeir
із хати адміністратора.Ібатька-зелізничника, комуні^Тепервпало ще кілька стрілів.'ста. матері селянки і пЛть ив.
що
занили Грохольського в'лих
ДІТЃИ.
Найстагмшгй. 13.ноги. Ватага
була
в палаті'літній син. хоруваугга клєпто.
БЛИЗКО
дві години. Забрали!маѓгію, цебто
крав
і виносивльвівських шкіл безплатнийкурс
навчання
нашого націо-нального танцю для шкільної
молс{ді,
після чого дасть з уче-никами великий - прилќаднийвиступ.
АРТИСТ
виїде опісля закордон, бо має вже запроштен-ня з
Чехії
й Америки, де ви-ступить перед публикою з на-шими національними танцями.
РОЗУМНІ
БУЗЬКІ
Старокраеві газети пишуть;
Люди,
ЩО
приїздять з Ви.ть-ни (столиці Литви, яку захо.пили
Ляхи)
оповідають
дива.
Вони кажуть, що бузьки від.там ще не відлетіли, а навітьсамиці сидять нв яйцях. Такожласківки й інші перелетні пти-ці
ЩЕ
не відлетіли. Старі людикажуть-,
ЩО
се тому так дієть-
сяу
БО
буде тепло і осінь будесуха, а зима наступить дуже
ПІЗНО-ШКІЛЬНИЦТВО
В
ЛИТВІ"
річий на кільканайцять міліяр-
дів.
Ранили
також
D черевоЧтанського льокая. Сташ'слава
^вятка.
бо
ставив
їм опір. Ра.иеиого
графа
відвезено до
Збаража
до шпита.дю.
(Коло.
дно відалене від
Збаража
я-ких.20 км.)
Около
10 години
ватага
від'їхала н`а схід.
І
, ;`. -
ПОЖЕЖА.
В
ЯЌВОРОВІ-
За короткий бо лиш иеспов-Іна пятилітний час сітнурання,салостійної. литовської' репуб-
j
лики, число шкіл у тому краюподвоїлося.
Коли
В
1918-омуроці німецькі війська пскнда-
Ли
Литву, то. оставили там не-с повна 100 шкіл. Та вже в1919-ім році число їх підняло,ся
щ
1Г70 з 1230 учителями і
около
45
і
тисячами учнів. В1922-ому році всіх шкіл
було
вже 1800, вчителів 2300, а учнів!поверх 120.000. Щоб підгото-вити відповідне число вчите-І
лів,
заложенб сім учительсь-ких семинарів. та один одно',річний учительський курс,. наЃяких то школах вчиться по-верх. 1.100 май(5утніхучителів.
J
Ќромітого заложено чотцрн;технічні школи, митецьку ,'a
-J:
кддемію, музичну консервато-
рію,
шість рі.тьничнх шкіл.гьтьсьиргГосподарську вищу
(
школу, та. окремий курс длянеграмотних жовнірів. Се все,на чотири з
4
половиною
міліо.'
ні
8
населення.хати що впало під руку. Кравне лише з до'му, але й від
сусі-
дів і продавав. Мати разуразбила сина.' Одначе всі
кари
БУЛИ
безуспішні. Хлопець ка-зав. що мусить
красти
j навітьпроти власно'ї волі буде йдальше КрастИ, бо не може о.пертися цьому.
Коли-
син у-
крав
убрання батька, ' мати зрозпуки кинулася під поїзд-
ї
вратували. І тепер ще зая.Дня 13- падолнста згоріли
вІ
вив
СИн
матер
і.
що і найгострі-Яворові4доми зі стайнями ІБ
ЦІ
кари
Ііе
матимуть успіху,
стодолами....-Шкода.на
MBAIHP-J
BPA
^
VE
ГІОГО
Й
КОЛИ САМА
Твідрубає руку. Мати під
АПЛИ-
іь'вом гарячих просьб сина, за-вязала йому
`очі,
а опісля вели.ким ггоЖом відрубала снновируку. Суд розглянув відноси-ни. які є в цій семї,
1
н засудивнещасливу матір на три рокивязниці, ате
услівііо,^
бо з за-вішениям
кари
на.три
роки.
СПРАВА
ВИДАННЯ СУДОВИ
15
УК^РАІНСЬ^ИХ
ПОСЛІВ
На соймовій, регуляміновіикомісіївідновлено видачі 15
{С.послів
українського клюбу
Сим
разом домагався, видачіображений польський офіцир.Іськийг корпус.в Тернополі.
ЕКСПЛЬОЗІЯ
У
ЛЬВОВІ
Дня 14.
ПАДОЛГІСТАНАСТУПИ.
Г
експдьозїя у Львові.
в
олі-ІЯрни при улици Травгута. Ек-
КІСПЛЬОЗІЯ
була
так
СИЛЬНА,
що
І
ffi
je
СУСІДНІХ КАМЯНИЦЯХ
пови.іі-талй шиби- При цій катасрофі;
Џ
особи,відцерли;тяжкі рани.
ДО
ЧОГО ВЖИВАТИБАРАБОЛІ?
Бараболі зварені і змішані
:
враз
з гріііійи на а- Щ тертими вареними міґдалани
,ЄСУ
.,-..
Л
-.
Л
1_
у.
ЩН"
ПЛИНН
У
масу, можна
вжива-
I
ти. замісць мила.. Така
маса
І
добре впливає на шкіру, ви-
Б
Ѓладжу
є ЇЇ, виніжнює. гоїть
U
ІЩКЦ
Б лишаї.
ФРАНЦУЗИ
КАЖУТЬ,
ЩО
АНГЛІЯ
ВЕДЕ
ПРОТИ
ФРАвІШ ПОЛІТИКУ
ВІДОКРЕМЛЕННЯ
її ВІД
СВІТА
ПАРИЖ,
3. грудня. В тутешніх політичних кругах при-нятс відомість про заисвіджен.ій еспаисько-італійський союзз острахом.Француські політики заявляють, шо союз Еспанії з Італієюнебезпечний для Франції, бо відбере їй снду на Середземномуморі і ослабить її війскову силу на європейському континенті,особливо коди Еспанія стане аійсковою
силою.
- (.фраицуди запевняють, що сей союз се робота бри`танськоїдиплцомаіії, яка за жадну ціну не хрче допустити Франції до'верховладн на європейському континенті і веде прот.і неї по-літику окруження політичними противниками, а тимсамнм від-окремлеиия в міжнародній політиці.
АНГЛІЙЦІ
ХОТІЛИ
БИ
ВТЯГНУТИ
АМЕРИКУ
ДО
АЛІЯНТСЬКОЇ
КОНФЕРЕНЦІЇ
ЛОНДОН,
З', грудня. Британські політики вірять, шо щевдасться аліянтам втягнути Америку до конференції у справівирішення німецьких воєнних відшкодовань.
і
Анѓдійціраді би, шоби відбулась конференція по плянуФранції, яку, як вони вірять, можна
відтак
розширити по пля-
ну
Америки:
-
КАНЩгеР
ДР,
МАРКСЗАИВІДАС,
ЩО
ПРАВИТй
Е
'
БЕЗ
ПАРЛЯМЕНТУ
БЕРЛІН,
3.
грудня. Новий німецький канцлер др.
Віль-
гедьм-Маркс
заявив
нині, що вій
зажадає
від парляменту
дикта-
торської власти, а як не мати-ме більшосги за
собою,
так пра-вити-мє без парляменту і без диктаторських законів.
Bin
появиться
завтра,
у второк, 4. с. м- перед парляментомз пнсмом від президента Ебертац^в яг ому він уповновласнюейогорозвязати парлямент, одначе, як кажуть, він імовірно невикористає ще тепер сеї-повновластн. - ' і
м
ФРАНЦІЯ
ЖУРИТЬСЯ РЕНЩИНОШ
БЕРЛІН,
3. грудня.'
Посли
з Рентний в німецькому ггар-
ЛЯМЄНТІ
створили'спільний збір',
який
назвали „ренським пар-ляментом".
Сей
реиськ.ій парлямент" має занятнсь справою само-управи для Реищинн і її фінансів. .Міжтн.м Франція теж не дармує і хоче перевести зоргаиі`-зованне „ренської републики" по зразковѓі швейцарської ре-публнки.Ренські фінансіс ги заходяться
біля
створення ренськогобанку обігових -банкнотів. `
ТАЄМНА
КІННОТА
В
ПІДГАЄЧЧИНІ
ЛЬВІВ,
12. падолиста. 3 Підгаень пишуть, шо великезамішаннє серед тамошніх Поляків викликала вістка про появутаємничого кінного відділу,
який
появився минулої ночі назелізничому двірні в`Лнтвннові, а опісля в Рудниках. Сей від-
діл
добре зоружений і має зі собою один кулемет. Як вдалосьдотепер ствердити польській поліції, сей відділ перервався че-рез „радянсько-польський кордон" від сторони
Завадова.
У
звязку з тим заряджено строге поліці^те і війскове поготівлев цілому повіті. . ,
УКРАЇНСЬКІ
ПОСЛИ
ПОКИДАЮТЬ
ПОЛЬСЬКУ
СОЙМОВУ
КОМІСІЮ
.
ВАРШАВА,
6. падолиста.  В дискусії над третім
пара-
ґрафом
закона
проекту про парцеляцію і кольонізапію ухвп-
лено
у соймовій- комісії для рільничих справ, що найбільшаскількість землі, вільної від примусового викупна, має вино-сити 180 гектарів а для- рїльннчо-промнслових господарств560, зглядио 1,120 гектарів.З уваги на сю ухвалу посли українські і національних мень-шостий та ліві польські заявили, що не будуть брати участи в
нарадах
комісії, після чого залишили салю.
АНГЛІЙЦІ
у
ВИБОРЧІЙ
кампанії Говорять
БОГАТО
ПРО
АМЕРИКУ
ЛОНДОН,
3. грудня.
Британська
виборча
кампанія
уповному розгарі. Як консерват.істи так і ліберали сподівають-ся побіли і перемоги, але побіда відай буде несподіванкою для
обох
сторін і для всіх прочнх. '
У
виборчій агітації'посольські,
кандидати
богато гово-
рять
про Америку, а зокрема про американську мнтову (цдо-
ву)
тарифу, про мореплавний
прорі}ісл
І сплату
Англією
Аме-риці воєнного довгу.Вннстоіг Чорчил осудив у своїй кандидатській промовіполагодусправ.г англійського воєнного довгу в Амернцѓ, Якоїдовещцйв теперішній нремчєр Стенді Боллвнн. Він
казав,
шо
Англія
не повніша
була
вириватись, перша. Тепер,
казав,
вий-
шло
такс, що лиш одна
Англія
платить Америці воєнний Довг.а другі
держави
сидять тихо, а слід
було
добиватись спільноїполагоди военіі.іх довѓів усіми довжннми державами.
.
НОЩГШНАТОРПІДКАШСЬКІНУКРЩ
ПРАГА,
столицяЧехо-Словиччиіги,.15. падолиста.  3 у-рядових чесько-словацькгіх кругів доносять, що мідгоґуберна-тор ПІдкарпатЛкрї України, др. Еренфельд вціс Прощенне одимісію.Димісно принято. Рада міністрів порішила гш останньомузасідаіши) оконсчгго обсадити становище губернатора для Під-.карпатської України та.іменулала.гіжі^Містоѓубернаторомімсиувано др-Рошідаян.' .
 
а
.йВОБОДА
)
:-СЕРЕДА,
5-ш-ЦйУ`ДНЯ,-1923.
"AVOFEODA"
(LIBERTY!
FOUNDED
і
893
яір-per published dally
except
Sunday- aat 83
Grand
Street, Jersey
CUy, N. J
4
Q-гмД
Hy
the Ukrainian National
AMOcUtloa,
і
Editod
b
T
EditorUl
ComnittM.
on
МігсЬ
^,іГипїег
`ІЬе
Act ot Much
,
і
і
879.
Aee.ptaece
tc- milling at special'rate ot postage provided lor In ЗасИнв 1103
ottke
Act ot October 3, 1917, suthortied July 31, 1918.
iUBSCRIPTlON RATESi
Three
c.nti
t copy?-a
ТЧіцг
M
M
V
. -
- v 6 "--0
ЯИ
monUh-
m
J3.75
THRM ТОЃНКІ
, 1 2.00
For.lgaand
Jersey
City Rates.
OK" УМЃ
HO.boІШРБДПЛАТА:
Поодиноке число три
На
рік ....
На
яЃв року
Нн
три
місяці
......
В
Джерзи Сжті І
На
рік ...
На
пів року
На
три
місяці
.$Ю.ОО
$ 5,00
......S2
.75
1
За кожду
зміну
адреси'платиться
10
центів.Телефон Саободж": 498 Montgomery.
Тил.
У.
Н
Союза: 1838 Montgomary.
МАСОВА
ЕМІГРАЦІЯ ІЗ СХІДНОЇ ГАЛИЧИНИНА РОБОТИ ДО ФРАНЦІЇ
За оголошення редакція не
відповідає.
Ш
Канада належать висилати гроші лише
на
т'. зв. Foreign
М
00
'"
От-"-Адреса:
"SVOBODA",
83
GRAND
STREET, JERSEY
CITY,
H. J.
ОДИН МІСЯЦЬ
ПРАЦІ
559
ЧЛЕНІВ
ЗДОБУТО
ДЛЯ У. Н.
СОЮЗА,
иііііііішад . -К'анцелярія Українського Народного Союза подає в своїмзвіті за місяць падолист'сього року, що членьстзо Українсько-
го
Народного Союза збільшилося в сьому місяци о 271 дитинута о 238 дозрілих членів. Разом Український Народний Союззріс за один місяць о 559 членів.
.
Зедн;ціне понад пів тисячки нових членів для УкраїнськогоНародного Союза є гарним доказом організаційної роботиурядників та членів нашої Орг'анізації. Вона є живим свідоц-твом на те, що
ніяка праця
не пропадає та що щирі зусилляскорше чи пізнійше мусять увічатися гарним доспіхом.
'
Радісним фактом є теж сьогомісячний зріст в порівнанню
зі
зростом попередного місяця. Минувшого місяця прибулонових членів 406, сього місяця прибуло їх 559, себто о півторасотки
більше.
Значить, організація нових членів поступає зівсе зростаючою
силою.
Се
'найкраща
заохота для членів до
ще
кращого напруження своїх сил. В їх руках лежить постара-тися, щоби до Різдвяних Свят Український Народний Союззріс ще о повну тисячку членів.
НАУКА
З
ФАКТІВ.
-
Стаття Свободи про небезпеку святочної горівки, як те-пер показується, піднесла сущу небезпеку. Ось федеральнийпрогибіційний уряд в
Філяделфії,
Па., знова подає свої обчи-слення,з яких виходить, що число смертий в окрузі сьогоуряду від святочної горівки вже дійшло до 20. Уряд сей подав
ло
публнчного відома два послідні случаї, з чого виходить,
що
померли тут два мущини в самій
силі
віку, померли вий-шовній з одного беззаконного салуна, в котрім опісля відбу-валася федеральна ревізія, померли на вулиці, без лікарськоїпомочи.'З нагоди публнчного звіту сього прогибіційного відділуможна висловити жаль, що в подібний спосіб не поступаютьдругі відділи.
Колиб
так дзсі
факти
алькоголічного затроеннядіставалися сею дорогою до публнчного відома, то можнабиприпустити, шо такі
факти
причинилибся немало до поши-рення агітації проти пиття алькоголічНих напитків в проги-біційни часи.
ЩЕ ОДИН (МІГРАЦІЙНІ ПРОЕКТ,
На місце обовязуючого тепер
{міграційного
закона, шотратить обовязуючу
силу
з днем ЗО. липня
слідуючого
року,конгресмен Джансон думає внести новий, який мавби ввійти вжиття
зараз
з хвилею погаснення попередного.Сущноновий проект не ріжниться від обовязуючого те-пер закона. Він теж опирається на засаді квоти, себто на об-межеНню числа нових імігрантів до певної висловленої процен-
том
квоти старих імігрантів. Ріжниця межи ними лишень в по-дробицях.Наперед допускатися має не 3 проценти імігрантів, нахо-дячнхся в Злучених Державах в 1910. році,- але які 2 процентиімігрантів, находячихся тут в 1890. році. Наслідки такої поста-нОви нашим читачам уже звісні.
Далі
імігрантів мається розділити на дві кляси: одну кля-
су
будуть становити кревні, родичі та діти імігрантів, які вжеє `в Злучених Державах; другу чужинці, які не мають тут нія-ких рбдин. Дво-процентова квота дається обчисляти так, щокожда зі СИХ двох кляс малаби право до 2 процентів того чи-
сла
імігрантів, які з тої кляси
були
тут в 1890. році.Новий проект заводить далі право спроваджувати сюдисвоїродини для тих імігрантів, що вибрали свої перші
горо-
жанські папери (так званих декларантів); сі родини, очевидно,малиби бути зачислені до квоти.Закон має теж виразно признати право приїзду студентам,священикам та членам деяких учених професій.Закон мавби зате обмежити право пробування в ЗлученихДержавах
усім
тим чужинцям, шо не можуть ставати горожа-намн сього краю.
Далі
проект переносить обовязок доказування, що данийіміґрянт не повинен бути допущений до Злучених Держав, зфедерального уряду на самого (мігранта.Наконець, проект заряджуе ріжні способи, якими феде-ральний уряд мігби перебирати небажаних імігрантів уже надругім боці океану.Взятий
ЯКО
ЦІЛІСТЬ,
зак`он не дає дуже богато' нового. Вінє висловом.так званої рестрикиійноїЧтечії, котра Тепер може
й
має велику частину американської публнчної оірнП за
собою,
а котра дивиться тІСно на американські інтереси та відкидаєвсякі. згляди
л
юдяиости.
.До
того в руках Джансона сей проект чи не є козиром, накотрий він хо'че виграти, не тільки охоро`ну Злучених Державперед небажаними Імігрант'ами, стільки кандидатуру на урядпрезидента Злучейих Держав?рільний
ро{бітник
(мушина) ді-стає з`а працю 150
франків
мі-сячно (менше-більше Ю
мі.зіо-
нів
Мп.
І,
крі
цього харч і мешкатіня. Жінки дістають меньшу!платню, хартрі мешканнє.Протягом року виїхало доФранціїз самого львівського.‚воєвідства"
около
З.ООО робітників, чоловіків і
ЖІНОК.
Сезонову еміграцію дб Франції
j
спричинило заминеннє емігра-
ції
до Німеччини!,-На Провінції займаються ор-ганізацією еміграції до Фран-
ції
державні уряди посередниц-Ітва праці. Делегати францу`ськоїмісії,.зорганізованої сою-
зом
^француських роботодав-
ців,
виїздять і'там заключуютьконтракти з робітникамиЗВиганяє українське населен-не із
Східної
Галичини на за-рібки до чужих
країв
нужда,праці із Десяти повіт'ів, що на'-і
виз,,с
.
к
тутешніми панами. О-'дин із робітників, бажакдчих
У.Львові
при ул. Кармеліт-ській ч. 4 є „Державний` урядпосередництва праці й опікинад збігцями". Від довшого ча-цей уря'д щодня
.облягають
Непроглядні `тоВпи молодихсільських людей, парубків і дівчат:-' Вони бажають виїхати нарільні роботи до Франції..Упра-витель цього бюра д-р Дуркач
і
представник француської мі-
сії
і кількох помічників.майжецілий
день
асентерують" бажагоцих виеміг$увати. Богато зних мусить вертати
назад
дорідного села. Тут на^ Кармеліт-ській ул. ці
молоді ліоде
висто-юють ціліський Божий день, абогатойочує на
ўлиці;
Неразможна бачити, як кінний
ПОЛІ-
цай розганяє ці господарськідіти, щоби не спинювали кому-ікації а
ўлиці.
І так день заднем.
Із
львівського округа уряду
1
лежать до цього округа,
зѓоло-1-
44
"-"
^
ии
'!
и
"
л
"
1
,
-чокаючісилось загалом
около
5.000
ро- виїхати, на запит
МІЙ,
чому хо-бітннків, парубків і дівчат. Te-h
e
. -мігрувати, відповів,.що напер їм заявили, що вишлеться Ф^-варку в городецькім новіли'ше 300!. Репрезентант
фран
цуської
місії
заключує з вибра-ними контракт тут на місци. Ро-бітники виїздять до Мисловець,
де
є збірна централя. Відеи че-рез Данцїг до Дінвірхен, вкінці
до
Тульону.
Тут уже відсила-
ють
робітників групами просто
до
француських роботодавців.Подорож і удержання платитьфранцуська місія. Услівя,плат-
ні
у Франції настільки корисні
що'
француський
франк
стоїтівисоко
(сьогодні
понад 70 ти-сяч мн.):.ртже прн ощадностиможе робітник прискладатигроша й обернути його тут уГаличині на користь. Тепер
і
платять
ѓЛому
20 тисяч мпденно! (Дідцм-жебручим даєть-ся уже по 10 тися`ч мп!) За 20тисяч ніщо не купить,
бохо-
дбуючи
`ТАК
важііі
ОБОВЯЗКИ,
ЯЌ'рис
172ЛІЛІЯРДИ
536
міліонів,{дйн#ць,
ЯКІ
не
СТЕРПЛЯТЬ
ПА
.
підпомога просвітЦо-кудьтур-!-зглядноі192 міліярдів. На
Укра-
СНЛЛЯ
над
собою
і над народомїиців припадає з'того 43
мілі
-І
поконаемо всі трудні за-ярди 134
міліони,
зглядно 48 вдання і добудемо ролюи А та-міліярдї^річно. 3 тютюнумав польський державнийскарб,за перший піврік 1923 р.71 міліярдів 171, міліонів
дохо-
ду.
На Українців припадає џів-річно 17 міліярдів. 792
міліонів,
або
35 міліярдів 585 міліоніврічно.  3
огЛяду
на це, ЩО^від
марта
по нинішниЙ день 'уі-
-
піднесл'ися 10 разів, то і 10
ких
нових  Українців і
Укра-
їнбк готових на
найбільшу
по-
святу  виховає
лише
своя
Рідна Школа"!
Іван
Герасимович.
ній
праці, а в першій
Мірі будо-
ва нашого приватного шкіль-ннцтва.
А
требаж зрозуміти,-що одна
праця
мть іти в парі-з дру- і
гою.
Невжеж можна припуст'и- '
ти,
що сама чисто матеріялі-стична
акція
без освітно-куль-турного підкладу
зуМіе
вляти в іширокі маси того духа, який jзахоплював би їх до гуртуван-ня? Невжеж можна припусти-
ти',
що чужа, ворожа нашому
(
народови,' ворожа україйсьќій
(
ідеї
школа зможе виховати на-ше покоління в тому напрямі,щоби воно зрозуміло ін'терес 'І .потребуорганізації, хочаб ніічисто економічному полі?
І ,
Невіджалуваний "голова
Рід-
і
тї
Школи''
У. П. Т. бл. п. ди- jректор Гладишовський
сказав
,свого часу знаменні слова: „Па- імятаймо.'що боротьба о шко- .
лу
це боротьба за життя на-рода. Це основа всіх основ. Бо
J
количужа школа виховає во- ,рогів рідного народу, то тоді ,неможливі 'ані кооперація
џні
w. fo вивінуємо її не гірше,
як:^-'^"^;,^'
^иіьки"одинполітика, взагалі
нічЛ-о.
На
-4
ІУ
І
ГИТ
-
ППИНАТНІ
школи.і""
1
:
_І
..--..3...„3
..„.:..„
..щож придадуться читальніПросвіти"величаві їх доми і
мус
'
И
'
ТЬ
^ТИ`ЌЛЇЩЕМ
дня. ва цю
I
CB
o
"L
0KOPH
N;
DEM
E
вїдстоя таНародні Доми", як
слідуюче
і
сп
повинні взятися
еН
ер-
'
C
SL
ВОЖУ
?
^
в,дстоя1
а
пбколгння спольонізоване
НЕІ
Г
:
НІ
.
0
-
НЕ
-
ИШЕ
КОУЖКИ
..Рідної
І
уу
-
у
"' Ч'
буде
ходити до сих домів і чи-
ЙЇРОДЖЕГЯ"
По богослуженню виголосивталень, а лише до польських Ппосвіти" і
AOVRI
освітно- о- декан А. Заячківсьі(ин пре-Домуф людових?" і культурні Т^ва, священики-в'гарну проповідь, згадуЬчн.до-Лишесвоя рідна школа дасть'
ц
- -'
;
00
динокі громадяни,
ог
У
.
памят
!
3
..
поляглих.борців.
1.
ПАДОЛИСТА В
ЗБАРАЖІ
З національною гідностю відразів
більшу
суму приходить- святкували Збаражчани сьогося Українцям добровільно пла- року свято 1. падолиста. О 10.тити до
ПОЛЬСЬКОГО
державно- годині
џ
церкві Воскресенській
го
скарбу. І платять! А іи
„Р'гд
:
відправив парох о. декан
Алек-
ну
Школу"
немає... . . сій Заячківський в асисті о. О
и
смгємр ми спльки міліяр-
сипа
козельського і о. Стефанадір Пускати з Димдм, видаввти
Стеця
П
о
иналЬ
не богослу.
на річи зайвГзгл. шкгдливі
зло-
женне
3
панахидою за поляг-ровлю? Ні!
В
кого не найдеться
дих
у
кра
їнці
в
. Церква
була
биѓ-на стільки сили
волі,
щоби Зо-
ком
заповнена.громадянствомвсім здержався від курення і у-
Було
м
,щ
ан
стао й інтел'ігенція,
живання
алькоголю^'той му-
муи
,
ини
жіноцтво, навіть дітисить бодай обмежитися. А
КО-
..^.^.‚^
і
-„^--
u
„„,,,
,
ли
це виконаємо бодай в
пОло-
Була присутна і висАанничк;дефензиви: жінка одного ції
-
Віші і таким чином заощаджені
ІВІЛ
Х
0
го
внвядофпн". Чуласьміліярди дамо на_,,Рідну Шко-,
кесвоГіско
'
‚`мабуть через за
"
:
""ЄМО
п не
П"""
приватнінець
хліба
коштує 50 до 80 ти- Доростаючому поколінню тс,
^
ехайже ніхто
не
вимовля- Опісля піишла збірка по ці-сяч мп. знання, виховає
Його
втому на-.
е що
НЕМАЕ
 Й
ІД
КИІ
,Ц
є
гово-'лому
місті на захоронку
їм.
І
о-I
прямі, якого вимагає народній.
ѓнть
байдужність і нерозумін-і
лубця, Рідну Школу
,
шва.п
ня ваги
Рідної
Шкоди".
Коли
дів; репатріянт.в. -Тепер до Франції їдуть без-та національний його інтерес.земельнії'ї малоземельні. ІІе-ред війною виїздило до Прусна роботу
около ЗОО.ООО осіб.
З Франції Доходять нарікан-ня еімгрантів на нелюдськетрактований їх Французями. Sцієї причини у Варшаві збира-ється еміграційна
рада
для об-j
усього
нашого приватного, на-говоренггянових
услівій
фран-:
роднього, середнього й фахоцусько-нольсЬкого договору в вого шкільництва.
Ухвалою
представників
усіх,
Н1)НІ
бідна шкільна
дитина зі І О 6. годині вечером голованаших центральних політич-
за ібк
"
за
р
ОЗН
ошення газет Питальні Просвіти' о. Стефанних, иросрітних і економічних' j постійно
давати
на Рїд-'Стець
зарядив
читальняні схо-
'"
з дня 3-го червня
Шкоту"
1015 тисяч то й'дини і оѓросив членів читальі`справ: еміграції
.)
ЛАКАВТ ЄЛУЖБОВИКІВ УКРАЇНСЬКОЇ
НАРОДНОСТИ
В
ГАЛИЧИНІ
Від
19-19 року триває лакавтс.іужбовиків- Українців у Га-лнчшіі.Кілька тисяч людий,які довгою і тяжкою працею
І^здобулн
свої становиска, тиня-ються в
голоді
і
холоді,
без се-редників Життя для себе і сво-
їх
родин, без певности свсієізавтрішньої
долі.
Викидуваніз хат серед морозів, волочені
по
арештах і табюрах. нині во-ни засудежні ще на повільнуигибіль атасну і своїх родин.
Ми
надто добре розумієморичйіти. для яких теперішнівласти
ИЕ
хочуть їм віддатидавно набутих
прав
до їх ста-новиск.Польська окупаційна засу-дила їх на повільнусмерть за
се.
що брали участь у творен.
ню
держави на українській га.лнцькіи
землі.
організаційТ920р. признало українське н^Йбідніщого" ста'ти'на відйо-'на спільне читанне часоиігромадянство
Рідну Школу
,
;
4enTV
.
в
українській су- та книжок.
У.
П. Т. зверхником `'Управою,
CI
Jj
lbH
^
CTH
-
не
JQ
^
ie бути
б
у.( Саля читальнг заповнилась
'
ќва'льно ні одної одиниці, яќа по fepern. По прочитанню пайне сповня.таб постійно обовяз-'свіжійших часописии взялиськів супроти
Рідної Школи!"
члени до читання книжок.Зрозуміймож, що лише тоді, Міжтим др, Андрій Гаврилюкколи наш народ
буде
складати-}читав присутним
важншшт
мо-Якже виконують свої обовяз-ки супроти
РідноїШколи".'ті
інституції, які на її плечі влосвітно-культурні організації, :звернім увагу на Наші коопера-тиви, фінансові інституції таріжного рода підприємства.
.
' 3 днем ЗО. червня с. р.
було
По
тяжких упокореннях де'в Галичині 776 кооператив і 13билась частина злакавтованих Повітових Союзів згуртованихслужбовиків своїх становиск.Ів Краєвім Союзі Ревізійнім, а
Ллє
зате многі з них
мусіли
кромя того поза Галичиною напопрощати свою батьківщину українських землях під
По.ть-
і
пійти далеко на азхід. та пра-
J
шею
5
Повітових Сою'зів, кож-цювати на'чужині, серед лю-`дий з кільканацятьма коопера-дий чужихѓ
І^- -
І
тнвамн.
Колиб
всі вони сповни-Чот'иротисячна маса
служ-1
лн
`обовязок супроти
Рідно'ѓ
бовнків,-яких родини числять'
Школи"
то легко далиб
біля
12
до
20,000 душ, досі все ще о- ` 'стає на безробіттю. Не помо.жуть ріжні меморіяли до всіхчинників польської окупацій-
ної
влади, без
успіху
постійне,вндвиганнє справи нашими
:
дати ще
.
{,33
волинськими послами
в
поль-
ському законодатному
тілі.
Якийконець
буде
справі.вї завлання-їПо^ вільних і сильних, здисци- менти з рідної історії
важкі
завдання, тю . активній
NDAUI
о- чатку до нових часів,лишімна боці політичні та о-
j
плгнованнх в активної прцці u
J
міліярдів щоикячнього прихо-
ду.
А в друге стільки є ўкраїнських приватних торговедьпідприємств та чисто фінансиінституцій, котрі
моглиб
приходу.Гколи всі вони платять
поль`
ській державі 2%' оборотовогоподатку, то можуть чейже
свою
РІДНУ
'
Школу"
платити
Ді
предбачнти.
А.тссе
певне, j бодай
І%.`Між
тим із такого
що
від тих. які
НИНІ
рішають в, великого числа .наших коопе-надіятися'ратив і инших організацій `
Польщі
не можназрозуміння
прав
впќинених зслужби робітників.
ПРО СПРАВУ РІДНОЇ ШКОЛИВ ГАЛИЧИНІ
львівського українського днсвннкаНашпрапор").
Кол'и
розглянемось між при-чинами наших дотеперішнихневдач, то 90% тих причин бу
де
по нашому
боці,
а всіх їхможна звести' до одного знаменника, недостачі почуття наіона.тьних та горожанських о-бовязків.
Колиб
ціла
наша
су-спільність розуміла, як
слід,
іточно виконувала ті обовязки,
то
мн становилиб таку непоб`р-рнму
силу,
що всі ворожі затіїрозбились би о нашу відгтбр-ність.
Ці
моральні цінностѓе що єосновою нашої' діяльности,- о,-хоронюютьнас перед демора-дізацією й запевнюють найгар-та приватній жертвенностн наші школи не тільки не впали,
t
навпаки
число шкіл значно зро-
сто,
українізація шляхом при-ватного шкільництва, та укра-їнізація ;
цілого
публнчногожиття, поступала скорим кроком наперед,  свідомість серед широких народніх мас гїо-мимо страшного гнету глибша
ла
й кріпшала.
У
звязку з тою освітною пра-
цею
річ природна  і самаорганізаційна-
справа
тих еко-ноиічио-фінансових та торго-вельнйх інституцій поступаласкоршіїкроком наперед, та захошибвала чим раз ширші народні маси. І за короткий час(19171919 pp.)
ДніпрОсоюз"
числив вже .6.920 консумційнихтовариств, „Українбанк" з фі-іямн по всіх більших містахобіймав
3.800
кредитових уста-
нов,
ќромі того
було
21
Цен-
шщі успіхи  може нам да+н тральних Союзів"; що обІЙма-
'I
Е
"
0
J
Р
,дна
шко
л--
Бона не ли 850 союзів всіляких това-лише має непереможний вплив'риств. Одним словом за такийна молоде покоління, але, як це короткий час Ѓсеред таких не-
казан
один з діячів
TSL.
і
на'"-------
1
и
кресах", вплив тих новихвітоќ і иа окруження видає про-
сто
необчилимі овочі".
2
ро
правду цих слів переко-
Я
ми на Великій Україні увідношенню до наших еконо`мічних
j.
промислових організа
цій,
які почали множитися іро-ст`й після 1917 року. Там усі е-кономічні організації, а в пер-шій мірі ко'оперативи, постави-
ли
собі
завданням не лише дба-тк про чисто матеріяльні спра-ви,, але й ширити, освіту, а впершій мірі підпомагати своєрідне шкільництво. Чимало ко-оператив перебрало на себе на-віть повне удержання пордино-ких шкіл.
І
коли за денікінської владиукраїнським школам відмовле-
но
всякої державної помочі-топевних вгдноснн згуртувалося вкооперативах Великої України80% українського населення ijтнмсамим ` осягнули ступіньрозвитку навіть таких коопера.-цій західно-європейських дер-жав, які в справах кооперат`Ив-ного
руху
Стояли і стоять на
чолі.
І колиб не катастрофальніподіїоетанніх літ, то нині Ве-лні^а Україна
булаб
певно од-
iloKij
з економічно найсильній-ших держав. '
А
в нас в Галичині, на жаль,не видко того розмаху. В
цілій
і
нашій акції (5рак того товчка,
ЩО
захоплював би широкі ма-
-'Ь'`'`
.
4
V
Vr-
КЬлн
приглянемося блищеі.ричинам цього, то переконає-мдся,, що всі наші економічно-підприємств лише 4
(чотири)
на цілий ќрат`і платить постій-
но
на
Рідну Школу"
а се: однакооператива 2%, дві цоопера-тиви 1% і одна кооператива
Уќ%$
3
того 2 папірні полученізкнигарнею, 1 книгарня і 1 тор-т^овля корінними
(кольоніяль-
ними)товарами. Значить, ко-
либ
була
добра воля, і дві инші
могли'б
сповняти обовязок су-проти
РідноїШколи",
тана превеликий жаль, такогозрозуміння і доброї
волі
немає.
ЄГслучаї,
що повітові чи місцеві організації," чи склади звер-таються до своїх централь уЛьвові, чи можна їм виплачу'-
вати
1
% торгу на
Рідну
Шкоа центральні організацімісяцями мо`вчать на такі загін-ти і досі ще не відповіли.
А
тепер придивіться як виконутоть свої обовязки супроти
Рідної Школи"
поодино`кі г'ромадяни. За місяць жовтеньвплинулоз
цілого
краю ледви-150
міліонів.
Між тим виплатапа самі львівські школи нино-сить поверх 600
міліонів.
Дотогоприйдеться оплатити, пе-ребрані на етат
Рідної Школи'
учительськісили львівських захоронок,
давати
конечні субвен
ції
кружкам на удержанняшкіл, та будову шкільних бу-динкін і т. п. Якаж пропорціяжертвенностн краю до зростудорожнечі і до зростаючих по-треб'
Рідної Школи".
А
на зайві, -ба навіть шкідливі річи сиплються
міліони!
НК-
ні,
коли богата Америка запе-рестала уживати
алькоголю,
Інині, коли, побідна Франція із'за ощадности зу'житковує лише одну третину тютюну` щоперед війною, то ані в одно-
му,
ані в другому не слідно не
то
абстиненції, але навіть об-меження. Як доносить
Курєрі.
Львівскі" з 20. V. 1923 р.
полЬ-4
ський державний Скарб мав заперший квартал 43 міліярди
`ЩО
1РЕБА
ЗНАТИ ЌВІЌДОМУ УКРЩЕВИ В АМЕРИЦІ?
1)
ЩО
ТАКЕ ОБЄДНАННЄ?
Обеднаннє Українських Організацій вАмериціцс центральна організація американських Українців, основана всіманайбільшими
у
критськими товариствами, в Америці ,
2)
ЯКА
ЦІЛЬ
ОБЄДНАННЯ?
Давати україноькому народови зоргаиізо-вану і доцільну допоомгу в його боротьбі о здобуѓте одної'Соборної. Неаа-внсимої, УкраїиськИї Держави. . . '
3)
ХТО Є
ЧЛЕНОМ
ОБЄДНАННЯ?
Кождий Українець і Українка, щоплатить парбдннй податеќ.
4)
ЩО Є
НАРОДНЦИ. ПОДАТОК?
Є то
жертва,
призначена в першіймірі на-революційну боротьбу в стар'ім краю, а дальійе на школи, політиі-
ІІІІХ
пязнпц
іпиалідів, пресу, вдови, сиро'ти
і
инші народні потреби.
5)
ХТО
НАЛОМИВ
НАРОДНИЙПОДАТОК?
Народний податок в Аме-рнці наложено на
обох
Конгресах Обеднання самим українським працюю-чнм народом в його власнім інтересі, в противенстві до тих податків якінакладали на iihc і
НІ
`,
нашу шкоду польські, австрійські та московські пани.
6)
ЧИ МИ
ПОВИННІ
ПЛАТИТИ
НАРОДНИЙ ПОДАТОК?
Так. бо ми
до
його пдачення зобовязялися по добрій
волі
'перед цілим українським на-родом в тім переконанню, що
наша
українська совість наказує иам в тіммоменті коли ллється невинна українська кров так, я не інакше робити.
7^
ХТО
СКЛАДАЄ НАРОДНИЙ ПОДАТОК ИЯЛЙКОГО?
Народний
п„-
латок склалають'працюючі народні маси вАмериці.,Тими жертвами
стара-
югься
поїш
допомогти своїм братам, працюючим українським масам в сіа-
рім
краю до скинення ляиькою
ярма,
визволення, рідної землі та заведенняна nil! такого соціяльцого ладу, який
буде
иайкрашб відповідати інтересампрацюючих українських мас. ' -
8) ЧИМ
Є
ТОЙ ХТО
ПЛАТИТЬ
НАРОДНИЙ ПОДАТОК?
В першу чер-
гу
видимим, дійсним членом української нації, а дальше свідомнМ
у
кран,ським громадянином і шіфим народним робітником, якому доля українсько
го
народу лежить глибоко на серци. ,
9)
ЧИ
БУДЕМО
ПЛАТИТИ
ПОДАТОК ВІЧНО?
Ні!
Складанне народно,податку зале'жить від нашої доброї
волі
і охоти.
Коли
український' нфінансові та торговельні і про- j 134 міионїв" дох'оду
ПОЛИТЃЌІ
1
^^Р
ганізації
3
АУясе
ма,!зі‚самої ворівки.
ЖЛ
инш^Ь,
ГОЛОВНО
ЗАВДЯКИ
нашим
ЕКОНО-
-тими виїмками
СТОЯТЬ
н^гоунті
жЄое
ТА
ЗТL
's
п
JV=
^шок
МІЧНО
-фінвнсовим
ІНСТИТУЦІЯМ ЧИСТО
мате
^ІЯЛЙТИЧНОМЖ-
S
Р
48^мілїїрдЩЦ
Де
ТоІЇЇЇЇТі
рід в Америці заявиться за тим,'що старий
КРАЙ
вже може о-власних силахвести дальшу боротьбу, або коли
наша
рідна 'земля стане вільною - ию
рівнфк
кождої хвилі мржс наступити  тоді не
буде
потреби складанняподатку. На ралі американські Українці заявилися за тим, шо треба народ-ннй по'даток складати, бо Рідна Земля хоч в хвилевій, алЄ.з? те Страшнійше неваті.
10)
КІЛЬКО
ВИНОСИТЬ НАРОДНИЙПОДАТОК?
Всего
25 иеилв намісяць і
особу.
П)
ЯК
ЙОГО
СПЛАЧУВАТИ
І
КУДИПОСИЛАТИ?
ТОЙ ШО
стоїть воднійз тих організааій, шо належать до Обеднання. нехай складає подаюќчерез свій відділ, ииші.нехай
шлютв-
податок прямо до Обеднання на адресу
HBYEDNANYE,
847
N.
Fr.nklin Street, Box 1.
PHILADELPHIA.
P_.
Народний податок можна сплачувати місячними ратами, або зложишодноразово
цілу
суму за цілий рік.
Відділи
і Товариства можуть за згодою'своїх членів запалтитн подаюќз каси відділу чи товариства. Вони можуть иа ту ціль уладжувати ріжі,забави і представлення, а дохід з mix пересилати до Обеднання дія вирівнання податку припадаючого на їх товариство.
12)
ЧИ
Є
ЗАПОРУКА,
ЩО
ЗІБРАНІ ГРОІШ
НЕ
П№ІДУТЬ НАМАРНО?
Так!
Кождого місяця
оголошує
Обеднаннє
в
українських часописях точнийзвіт з всіх, приходів і розходів, з якого ќожлий може легко переконатися,чи його гріш лійшоз до'клей Обєднання і на яку ціль зістав виданий. Ќромітого фінансове діловодство Обеднання підлягає ще особлнвшій контроліКонтрольної
Комісі`ї,
вибраної представниками народу, на недавно відбу-
тім
В-еукратеськім Конгресі в Америці
13) #И ШЕ ЯКА
ДРУГАОРГАНІЗАЦІЯ
В
АМЕРИЦІ ЌРОМІ
ОБЄД-
НАННЯ УПОВАЖНЕНА
ДО
ЗБІРКИ
НА
РЕВОЛЮЦІЙНУ БОРОТЬБУ
В
РІДНІМ ЌРАЮ?
Ні, Ті. що `вќдуть революційну боротьбу в старім краю за-.'`явилися за тим, щобн
матеріальна допомога на ту
боротьбу
була
в Америцісцеитралізована
1
велася через Обеднаннє.
14. Ч
ИМОЖЕМО ВІДМОВИТИСЬ
ВІД
ПЛАЧЕНИЙ
НАРОДНОГО
ПО-
ДАТКУ?
НІ Бо не хочемб
відмовитися
від дальшій боротьби
з нашим во-рогом.,
15. ЧИ
НАРОДНИЙ ПОДАТОК
Є
ВЕЛИКИМ
ТЯГАРЕМ
ДЛЯ
НАС?,
Ні'
Це
кождий наглядно бачить і доказувати
того
не треба. Коли
народний no-даток' є якимсь тягарем,
то
таким
тягарем е для вас рівнож і
українська
справа
взагалі.
Хто
любить
свій
нарід
і хоче
йому
вірно служити, тай
нехайпамятає на слова
Ірландського героя, які
в
приміненю до нас
звучать:
Укрл-
їнська
справа
нікому, не приноснц, ані сотќка  хиба лиш тим,
що їй слу-
жать, аби
зрадити"! ,
16) ЧИ
МАЄМО УВІРИТИ
В
ТС%ЩО
ТУТ
НАПИСАНО?
Так.
бо тут подано,
такі річи, о правді яких можЄмо в кождій хвилі наглядно
самі
Пере-
конаіися. . . ^ -
17)
ЩОЖ
НАМ
ТЕПЕРРОБИТИ?
Поперти
добру
справу, зложити
са-
мому
народний податок, а заразом доложитя
всіх
старань щоби
і
`другі його
зложили.
Тоді
покажемо,, інв ми Українці сильні
ні
тітьки на слова,
але й на
патріотичні
добрі
діла, та шо заслугуено на це, щобн
бути
пітьним і само-
стійним
народом, та мати
свою
власну українську державу.Бажа^-;.,ого србі
X
W
H
M
г^^^^^^^^тщлт.
і шлітьйого до:
OBYEDNANNYE,
847 14.
FRANLCTM
ST.,
PHILADELPHIA,
PA.
 
r-
Ч;
283,-.:..
-
ФРАНКО.
і
ХАРАКТЕРИСТИКА
І
ЗНАЧІННЯ
'
УКРАЇНСЬКОЇ
ЛІТЕРАТУРИ-
Провідна ідея.
ЧЕРЕЗ
УСЮ
українську літера.
П
РУ
ЧЕРВОНО
'ю
ниткою снуєть-
СЯ
ОБОРОНА
народностѓі перед
к
-КОКАМИ
численних ворогів,
НАСАМПЕРЕД
диких, -пізнійше
.ЛУ.ІЬТУРНИХ".
.
Збирання земель.
У
'кр
.ІІНСЬКІ
землі досі
Ще
ПО'
ітично
НЕ
обєднані,
але по-
граничні части теріторії небоз
л:
.іі
о
ЗНЯЗАНІ
з
осередком У-країни творами найкращих
',
ісілієнників
:
ШевченкаКав-
......
Федковича
-.
Буковина,Франка Галичина, К'оцюбин-
сь
кого Крим
і
Бесарабія.Демократизм.Українське письменство
про-
никяуто деуюкратизмом
без у-
сяког заборчосгИ весь
час бо-
ролося
ПРОТИ
неправди й поне-яолсння
і в
тім
лежить його
со-
ціяльне значіння.
,
Перевага.
Тля
країнської літератури
характерна
перевага поезії
над
прозою, лірики
над
епікою.
Красі
домінує
над
силою
не
ли-
ше м іітературі,
але й у
життю
манії.
УКРАЇНСЬКИЙ
нарід
утво-
рив
чудові
І
'існі
І,
прегарне мгт-стецтво,
АЛЕ НЕ
мав
досить
сгг-
III.
ікоби
на
довго вдержати,власну
ДЕРЖАВУ:
вона тричі
по-
вставала
й
ПА
'дала,
а
століттяневолі
не.
ДАВАЛИ
змоги розвн-
нмн
і
ОРГАНІЗУВАТИ
ТУ
силу.Героїзм.Тільки
героїчний
НАРІД
МІГ:
міг
вийти
ПЕРЕМОЖЦЕМ
ЗІ
СТРА-
шенного
ЛИХОЛІТТЯ
ІСТОРІЇ.
ГЕ-
роїв тільки
ЇЇ
ДАВ
ВІН
СВІТОВІЙ
Kv.li..:
у
рі:
ІГОРЯ СВИТОСТАВИЧА,
Ьайду
НИШНЕВЕЦЬКОГО,
СІРКА,
Конаіиеяича
-САГАЙДАЧНОГО,
Б.
Хмельницького,
ҐОНТУ
Й
ЗАЛІЗ
ник.!.
ПЕТЛЮРУ
ЯКИХ ІМЕНА
ПРО
лунали
ШИРОКО
ПО
СВІТІ.
ВИБУ
-і
хн
народиього
ГНІВУ
І
СИЛИ,
ПЕ-
псдусім
козаччина не
ЛИШЕ
В
історії
іаймають
ВИДАТНЕМІСЦЕ:
яа довгі
ЧАСИ СТАЛИ
ВОНИ
ДЖЕ-
релом
УСТИОЇ
Й
ЛІТЕРАТУРНО
'ї
творчостіѓ.
Але
найбільшим
ГЕРОЄМ
БУВ;
Тарас
ШЕВЧЕНКО.
Син
КРІПАКА
З'
иадліОДбьким трудом здобўи.,
собі
освіту
ѓі
волю,
стає
на чб-
лі
народу,
все
життя
боретьсяза його кращу
-долю
проти
па-
нів
і
всесильних царів,
ще і по
смерти провадить націю, покине здійсняться його ідеали.
Участь
жіноцтва.Одною
з
найцікавійших
рис
українського письменства
е ве-
Лика
в
ньому участь письмен-ниць
і
цоеток.
Коли
в
инших,навіть культурних країнах
Еа-
ропи, жінки досі ще-борютьсяза рівноправність,
у нас на
-
країні вона давно здійснена.
родині
жінка
є
товаришкою
чо,-
ловіка, в
-
громадянськім життювиступають жінки активно
на
рівні
з
МЧ
'жеським
родом.
У
письменст'ві прославилися
пер-
шорядні таланти Марко
Вов-
чок
і
Леся Українка,
та
богатоменших,
чим не
можуть похва-лйтися чужі літератури, навітьтак ротаті,
як
німецька.Канон.
Усіх
українських письменнії-;ків можна поділити
на
чотирігрупи, залежно
від
їхнього,зна-іння
для
української
і
всесвіт`-пьог літератури.
t
Понад групами окремо
сто-
ять
два
всеукраїнські генії Шев-ченко
і
Франко,
мов
два
філяримогутнот будівлі давно
вжаі
признані культурним світом.
До
першорядних
ПИСЬМЄННИ-
ків.
що
їхні твори почасти
пе-
рекладені
на
європейські мови,належать:1. Автор
Слова
`о полку Іго-реві".
2.
Іван Вишенський.
3.
Котляревський.4. Квітка-Основяненко.
б.
Марко Вовчок.6. Нечуй Левицький.7. Леся Українка.8.
Тобілевич.
9. Коцюбинський.10. Винниченко.`-
11.
Олесь.
12.
Тичина.
СВОБОДА,, СЕРЕДА,
5-го
ГРУДНЯ,
1923,
Г;РІ:ДД.
--і -
ГРЛДПУЩОБИ
ДІСТАТИ
БОРДЕНА
МОЛОКО
РІД
А
прихід большевизмў.
На неї
теж паде
в
великій мірі
вина
за
теперішню руїну Московщини.Нехтування наці'онального
чин-
ника
у
деяких
із
чільних укра-їнських письменників
що теж
треба „завдячувати" московсьќому впливови фатально
від-
билося
і на
українському житті
(ТА
лрчасти довело
до
карикату-
рн української держави,
яку у-
явлйє собою теперішна сезбно-ва Радянська Република.
BORDENS
FARMPRODUCTS
СО.ІГЛС.
TELEPHONE
BEBGEN
1127
Панас Мирний, Рудан-ськггй, Грінчеако, Цеглинс`ький,Старицький,
.
Кропивницький,Самійленко, Стефаник, Пачрв-ський, Кармаггський, Яцків,
Чу-
прннка,
Черкасенко, Тесленко,Васильченко, Кобилянська,
Я-
новська, Семенко.