Соколової Катерини 24В

24.

Образ-персонаж – це своєрідний сплав індивідуального і типового,

національного і загальнолюдського.

Створюючи образи героїв твору, письменники змальовують їхню

зовнішність, розкриваючи вчинки і взаємовідносини, думки і почуття,
інтереси, прагнення дають характеристику – пряму чи від імені інших
персонажів, користуються засобами опосередкованої характеристики(вставні
епізоди, екскурси в минуле, пейзажі, інтерв'ю). Важливу роль у створенні
образа-персонажа відіграють також окремі художні деталі.

Прийоми зображення героїв літературного твору осмислюються учнями

поступово. У 5-му класі діти усвідомлюють, що таке мова автора і мова
дійових осіб, вчаться бачити художні функції портрета, виділити на основі
тексту найхарактерніші риси персонажів, простежують, як ці риси
виявляються в різних епізодах твору, як ставиться письменник до своїх
героїв і звідки це видно. Така робота ведеться в шостому класі. Учні шостих-
сьомих класів практично засвоюють також ряд прийомів і засобів
зображення, не оперуючи відповідними термінами.

У сьомому – учні поглиблюють знання про особливості зображення героя

в епічному творі (показ вчинків персонажа, авторська характеристика ), на
матеріалі історичної повісті І.Франка «Захар Беркут» з'ясовують поняття про
групування персонажів. Вони вчаться визначати тему та ідею художнього
твору. Восьмикласники усвідомлюють, як виявляється типовість образу, що
таке типові обставини, в яких діють герої твору, роблять практичні
спостереження за своєрідністю побудови художніх образів у творах різних
письменників.

У старших класах на матеріалі художніх творів учні усвідомлюють

залежність засобів побудови образу від жанру, стилю, літературного
напрямку, творчої своєрідності, вчаться бачити в образах вираження
концепції автора.

Кожен образ вимагає певного підходу до його аналізу. Одні характери

вимальовуються в динаміці, в розвитку (наприклад, образ Чіпки за романом
Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» ), інші – показані вже
сформованими. Автор може розкрити характер персонажа всебічно, а може
зосередити увагу лише на найголовнішому, уникаючи зайвих подробиць та
надмірної деталізації.

Мають свої особливості сатиричні, гумористичні, героїчні образи. На

відміну від реалістичного зображення у романтичних творах немає
всебічного окреслення характерів, на першому плані тут виступає переважно
якась одна риса, пристрасть героя.

Оскільки характер людини виявляється насамперед у діях, вчинках, образ-

персонаж не може бути усвідомлений поза найважливішими епізодами твору.
Тому часто на уроках під час аналізу образів увага зосереджується на
важливих моментах сюжету (особливо це стосується 5-6 класів, де учні ще не
оперують поняттями «образу»). Аналіз образу вимагає повторного читання
окремих епізодів. Без знання тексту,без осмислення конкретних життєвих
епізодів, у яких діють герої твору, вивчення образів-персонажів втрачає свій
смисл.

Розповідаючи про Василька(«Ялинка» М.Коцюбинського),учні звертають

увагу на такі моменти оповідання, як:

1. Опис хатньої обстановки сім'ї Якима(він допомагає схарактеризувати ті

побутові умови. В яких жив хлопчик);
2. Продаж ялинки(цей епізод розкриває внутрішній світ Василька,
показує його любов до природи, тонке її відчуття);
3. Василько в дорозі (у цих епізодах розкривається мужність, кмітливість
хлопчика, його вміння боротися за життя).

Доцільно добирати такі епізоди, які розкривають важливі риси персонажів,

необхідні для осмислення засобів їх художнього зображення.
Характеризуючи Дмитрика(«Маленький грішник»), під час бесіди ставимо
учням такі завдання:

Як змальовує М.Коцюбинський зовнішність Дмитрика? Прочитайте його

портрет в оповіданні. Чи добре жилося маленькому хлопчику? Прокажіть
це на основі тексту. Чому Дмитрик порушив наказ матері сидіти вдома?
Як пояснити те, що Дмитрик так легко піддався впливові Гаврилика? Чим
займалися діти на вулиці і чим їх можна виправдати їх вчинки? Хто винен
у цьому? Розкажіть, що трапилося з Дмитриком на другий день? Чому він
ночує під чужою стріхою? Чи любить Дмитрик свою матір? Знайдіть ті
епізоди, які свідчать про його ставлення до неї. Перекажіть близько до
тексту епізод «Дмитрик у лікарні». Як характеризує Дмитрика цей епізод?
 Поясніть назву оповідання. Що хотів сказати цим твором письменник? Які
рядки твору вас схвилювали і чому?

Розуміння учнями прийомів художнього зображення розвиває у них

здатність глибше і повніше проникати в художню тканину твору, повно
цінніше сприймати його в єдності змісту і форми, оцінювати майстерність
письменника. Осмислюючи епізоди, в яких виявляються дії і вчинки
персонажа, учень простежує логіку поведінки героя в різних життєвих
ситуаціях, робить про нього певні висновки як про особистість.

Важливо, щоб діти сприймали художній образ як цілісний компонент

художньої структури, щоб він не розсипався на окремі прийоми художнього
зображення. У практиці вивчення літератури ще не вжита така форма аналізу
твору, коли робота над текстом зводиться переважно до відшукування
учнями цитат, які ілюструють певні риси характеру героїв. Наприклад, урок
літератури у сьомому класі на тему « Характеристика Миколи Джері». На
дошці – план характеристики:

1. Портрет Миколи Джері.

2. Найголовніші риси персонажа: а) чесність, б)сміливість, в) незламність,
г) ненависть до гнобителів.
3. Загальні висновки про його значення.

Пере учнями ставиться завдання дібрати відповідні цитати з твору на

підтвердження рис характеру. Подібні уроки не можуть бути ефективними.
Якщо йти таким шляхом, то персонаж, у якому сконденсовано стільки думок
автора «розсипається» на кілька рис характеру. Учні так і не побачать героя
в дії, не відчувають, як письменник створює образ. Микола Джеря
розглядається тут без взаємозв’язку з художньою структурою. Вирваний із
складної системи різноманітних компонентів художнього твору образ-
персонаж перетворюється в мертву схему.

Щоб учні засвоїли, як треба розглядати художній образ, практикують одні

і ті ж форми та методичні прийоми, одну і ту ж схему аналізу, а саме:

1. Змалювання письменником зовнішності персонажа;

2. Зображення його вчинків, відтворення його думок і почуттів;
3. Показ ставлення його до інших персонажів;
4. Всебічне розкриття характеру за допомогою різних прийомів(пейзажі,
описи речей, мовна характеристика тощо);
5. Ставлення автора до свого героя;
6. Типовість образу, його пізнавальне й виховне значення.
 Дана схема включає в себе найважливіші прийоми розкриття характеру
героя, проте не слід під час вивчення образів-персонажів, дотримуватися
лише цієї схеми, щоб не перетворювати їх у шаблон, що сковує можливості
вчителя та учнів.

У методичних посібниках часто рекомендується вивчати образи -

персонажі шляхом лекції, хоч така думка науково не обґрунтована. Лекція
може допомогти узагальнити матеріал, викласти його в певній системі, але
вона не забезпечує активної роботи над текстом художнього твору. Учням не
слід нав’язувати готових висновків про літературні образи. Вони повинні під
керівництвом вчителя шляхом бесіди, самостійного опрацювання тексту
зробити потрібні узагальнення.

Глибоке осмислення моральних проблем, поставлених письменником,

вимагає вироблення у школярів активної життєвої позиції. Тут потрібна не
лише певна інформація, безпосередній вплив учителя на учнів, а й роздуми
самих учнів про життя, людські характери, вчинки.

Цьому сприяють спеціально поставленні учням завдання:Як ви розумієте

слова Мавки з драми «Лісова пісня» Лесі Українки: «Ні! Я жива, я буду вічно
жити, я маю в серці те, що не вмирає»? Які дії Пилипка («Морозенко» Панаса
Мирного) ви схвалюєте, а які засуджуєте? Вмотивуйте свої міркування і т. д.

Якщо ці образи суперечливі за своїм характером, то їх аналіз може

проводитись шляхом диспуту. Необхідно виробити в учнів уміння
обґрунтовувати свої думки, посилаючись на текст.

Важлива роль в осягненні ними людських характерів належить самостійній

роботі над твором. Ця робота сприяє виробленню навичок аналізу
художнього твору, оцінки мистецьких явищ, розвиває інтерес до літератури.
Вона може включати такі види: самостійний підбір учнями потрібного
матеріалу для характеристики образів; письмовий аналіз окремих епізодів,
сцен; відповіді на запитання анкети; конспектування(у старших класах)
літературно-критичних статей, в яких дається характеристика образів-
персонажів тощо.

Можна аналізуючи образ, звертатися до його сценічного втілення.

Наприклад, характеризуючи образ Давида Мотузки за твором А. Головка
«Бур’ян» залучаючи до цього аналізу сам художній твір, учні можуть
звернути до однойменного кінофільму.
 Крім індивідуальної характеристики персонажів, на уроках практикується і
так званий порівняльний їх аналіз. Він реалізується через зіставлення й
протиставлення спільних та відмінних рис характеру, якими наділені герої
твору.

Зіставляючи образи Михайла й Сави за повістю Ольги Кобилянської

«Земля», учні вмотивовують причини трагедії, що сталася в сім’ї Федорчуків.

Для того ,щоб учні легко виділили найхарактерніші риси двох персонажів,
які зіставляються чи протиставляються, необхідно проаналізувати ряд
епізодів, у яких вони показані в розвитку, дії.

Отже,при роботі над образом – персонажем можна використовувати такі

методи та прийоми:

1. Повторне читання окремих епізодів;

2. Добір епізодів, які розкривають важливі риси персонажів;
3. Бесіда;
4. Система запитань;
5. Аналіз окремих епізодів;
6. Переказ епізодів;
7. Вправи на з’ясування внутрішнього стану героїв(аналіз художніх
троп);
8. План-характеристика(інколи);
9. Лекція;
10.Інсценізація;
11.Порівняльний аналіз;
12.Диспут;
13.Самостійна робота:
а)підбір учнями матеріалу для характеристики образів;
б)письмовий аналіз окремих епізодів;
в)відповіді на запитання анкети;
г)конспектування літературно-критичних статей, в якій дається
характеристика образів-персонажів.