ЗМІСТ.

Зміст.....................................................................................................................................................1
Основи побудови комутаційних систем та мереж..........................................................................2
1. Основи комутації............................................................................................................................2
1.1. Стандартизація в області комутації.......................................................................................2
1.2. Терміни і поняття електрозв’язку..........................................................................................3
1.3. Принципи побудови систем комутації..................................................................................5
1.4. Цифрова обробка аналогових сигналів.................................................................................6
1.5. Принципи побудови багатоканальних систем передачі....................................................13
1.6. Структура циклу передачі ЦСП ІКМ-30/32........................................................................15
1.7. Основи цифрової комутації каналів....................................................................................16
1.8. Координати комутації...........................................................................................................19
2. Комутаційний вузол.....................................................................................................................22
2.1. Структура комутаційного вузла...........................................................................................22
2.2. Класифікація комутаційних вузлів......................................................................................23
2.3. Способи встановлення з’єднань...........................................................................................24
3. Побудова і функціонування комутаційних блоків....................................................................27
3.1. Основи побудови просторових комутаційних блоків........................................................27
3.2. Побудова комутаційних полів..............................................................................................30
3.3. Структурні параметри багатоланкових комутаційних блоків..........................................32
3.4. Побудова комутаційних блоків на основі комутаційних пристроїв.................................33
3.5. Багатоланкова комутація......................................................................................................39
3.6. Комутатори без блокувань....................................................................................................42
3.7. Комутаційні пристрої класичних комутаційних систем....................................................43
3.8. Комутаційні пристрої і блоки цифрових комутаційних систем.......................................51
3.8.1. Комутаційний блок «Простір». Послідовна і паралельна комутація кодового слова. 51
3.8.2. Комутаційний блок «Час». Статичні і динамічні запам’ятовуючі пристрої. ..............57
3.8.3. Перетворювачі кодових слів..............................................................................................62
3.8.4. Комутаційний блок «Час/Простір». Принцип вторинного ущільнення каналів..........63
4. Об’єднання комутаційних вузлів в мережі................................................................................73
4.1. Топології телекомунікаційних мереж.................................................................................73
4.2. Телефонна мережа загального користування.....................................................................75
4.3. Структура Взаємопов'язаної мережі зв'язку.......................................................................78
4.4. Транспортні (первинні) мережі............................................................................................84
4.5. Комутовані (вторинні) мережі..............................................................................................88
4.6. Нумерація абонентських ліній.............................................................................................92
4.7. Мережі абонентського доступу............................................................................................94
4.8. Вимоги по затуханню і часах затримки при комутації каналів......................................100
5. Керування і сигналізація в телефонних мережах....................................................................103
5.1. Керуючі пристрої АТС........................................................................................................103
5.2. Телефонна сигналізація......................................................................................................105
5.3. Системи абонентської сигналізації....................................................................................107
5.4. Системи міжстанційної сигналізації..................................................................................109
Основи теорії розподілу інформації.............................................................................................112
6. Потоки телефонних викликів....................................................................................................112
6.1. Основні характеристики і способи представлення потоків викликів............................112

1

ОСНОВИ ПОБУДОВИ КОМУТАЦІЙНИХ СИСТЕМ ТА МЕРЕЖ
1. ОСНОВИ КОМУТАЦІЇ
1.1. Стандартизація в області комутації.
В цьому пункті розглянуто загальні підходи до стандартизації в
комутаційній техніці, а також провідні світові організації стандартизації.
Регулювання
Міжнародного

комутаційних
Союзу

технологій

Електрозв’язку

ведеться
(ITU),

під

раніше

управлінням
відомий

як

Міжнародний консультативний комітет по телеграфії і телефонії (МККТТ).
Рекомендації ITU-T по тематиці комутації наведено у таблиці 1.
Таблиця 1. Рекомендації ITU-T по тематиці комутації.
D
E
G
H
I
J
K
M
P
Q
V
X
Y
Z

Загальні принципи тарифікації
Загальна експлуатація мережі, функціонування служб і людський
фактор
Системи і засоби передачі, цифрові системи і мережі
Системи аудіовізуального і мультимедійного зв’язку
Цифрова мережа інтегрального обслуговування
Передача мультимедійних сигналів
Захист від завад
Мережа експлуатаційного управління засобами електрозв’язку (TMN)
Якість телефонної передачі, телефонні установки і абонентські лінії
Комутація і сигналізація
Передача даних по телефонній мережі
Мережі даних взаємодія відкритих систем
Глобальна інформаційна інфраструктура
Мови програмування і програмне забезпечення телекомунікацій
Європейський інститут стандартів для електрозв’язку (ETSI) –

незалежна організація, що розробляє європейські стандарти в галузі
телекомунікацій. Прикладом стандартів, створених ETSI є глобальний
стандарт цифрового мобільного зв’язку GSM.
Міжнародна організація стандартів (ISO) – відома як розробник
семирівневої моделі взаємодії відкритих систем OSI.
Інститут інженерів електротехніки і електроніки (IEEE). Деякі із
стандартів ІЕЕЕ, наприклад, стандарти для локальних мереж (LAN) були
прийняті в ISO в якості міжнародних.
Поряд з державними стандартизуючими організаціями, існує багато
інших,

громадських

організацій,

що

працюють

з

стандартами

більш

ефективно. Серед них IETF (займається стандартизацією стека протоколів
2

ТСР/ІР і іншими інженерними аспектами Інтернет), АТМ-форум, ІРСС
(консорціум, що розробив архітектуру Softswitch), DSL-форум, MPLSфорум та ін.
Ці організації є більш гнучкими і випускають відповідні стандарти
набагато швидше, ніж офіційні всесвітні організації. Іх стандарти часто
використовуються як базис для офіційних стандартів, підтримуваних ITU,
ETSI i ISO.

1.2. Терміни і поняття електрозв’язку.
Ще

одним

телекомунікацій,

важливим
є

аспектом,

термінологія.

Мета

після
даного

стандартів
розділу

в

галузі

встановити

відповідність між англомовними і україномовними термінами.
Перелік термінів складений по такій схемі. Спочатку наводиться термін
на українській мові. В дужках вказується відповідний термін англійською
мовою, якщо, звичайно, такий є. Далі пропонується визначення терміну; в
деяких випадках приводиться також відповідний текст англійською мовою.
Більшість термінів супроводиться приміткою, що дозволяє уточнити деякі
деталі.
1. Мережевий вузол (МВ) (Network Node) – комплекс технічних
засобів, який забезпечує формування і напівпостійну комутацію каналів і
трактів, що використовуються комутованими мережами електрозв'язку.
Також може використовуватися термін "Мережева станція".
2. Лінія передачі (Transmission Line) – сукупність каналів і/чи
трактів, що з’єднують мережеві вузли між собою.
3. Транспортна мережа (Transport Network) – сукупність МВ і ліній
передачі, яка забезпечує комутовані мережі необхідними ресурсами для
обміну інформацією.
Примітка:

транспортні

мережі

доцільно

класифікувати

по

рівню

ієрархії; транспортні мережі міські (ТММ), сільські (ТМС) і доступу (ТМД).
4. Комутаційна станція (Switching Exchange) – сукупність апаратнопрограмних засобів, що забезпечують встановлення з'єднань для обміну
інформацією.
5. Місцева станція (Local Exchange) – комутаційна станція, що
забезпечує підключення абонентських терміналів.
3

Примітка: “комунікативні потреби” входять до груп як особистих. Якість обслуговування (Quality of Service) – загальна оцінка абонентом рівня обслуговування. Комбінована станція (Combined Local/Transit Exchange) – комутаційна станція. американським психологом А. 10. яка забезпечує цифрові з'єднання між інтерфейсами користувач-мережа. Послуга електрозв'язку (Telecommunication Service) – те. зокрема. так і транзитної станцій. Транзитна станція (Transit Exchange) – комутаційна станція. призначена для встановлення з'єднань між іншими станціями. що передається (телефонна. в основному. 4 . що пропонується Оператором для задоволення комунікативних потреб абонентів. Телефонія (Telephony) –вид електрозв'язку. Мережа інтегрального обслуговування (Integrated Services Network) – мережа. 8. 14. Комутована мережа (Switched Network) – певна сукупність комутаційних станцій і частина ресурсів транспортної мережі. ієрархія яких була запропонована. яка призначена. так і соціальних потреб. Інтегральна цифрова мережа (Integrated Digital Network) – мережа. Маслоу. Примітка: комутовані мережі можуть бути класифіковані по основному виду інформації. яка підтримує широкий спектр послуг електрозв'язку.6. наприклад. для встановлення з'єднань між телефонними апаратами викликаючого абонента і абонента призначення. 12. 13. 9. МТМ. 15. Примітка: телефонні мережі доцільно класифікувати по рівню ієрархії. 7. повідомлень). які були призначені для обміну одним або більше видами інформації. для обміну мовною інформацією. в межах якої інформація передається і розподіляється у вигляді цифрових сигналів. телеграфна і інші). що виконує функції як місцевої. Телефонна мережа (Telephone Network) – комутована мережа. або за способом її розподілу (комутація каналів. 11. а також мережі абонентського доступу. СТМ. Цифрова мережа інтегрального обслуговування (Integrated Services Digital Network) – мережа інтегрального обслуговування. призначений в основному. пакетів.

розмикання і перемикання електричних кіл. Особа. то лінії зв'язку. що є складовими частинами мережі електрозв'язку. коли обмін інформацією. зокрема. включаючи процедури встановлення з'єднання. Принципи побудови систем комутації. у тому випадку. Комутаційний вузол. Під комутацією розуміють замикання. призначених для з'єднання кінцевих абонентських пристроїв. називається комутаційною станцією або просто станцією.16. така заміна доцільна.3. Абонентські пристрої мережі з'єднуються з КВ абонентськими лініями (АЛ). що знаходяться на території одного міста (населеного пункту). якій була надана можливість використання послуг електрозв'язку. Абонентські пристрої в деяких випадках називають кінцевими пристроями мережі. що з’єднуються. Якщо комутаційні вузли знаходяться в різних містах. Для передачі інформації від одного абонентського пристрою мережі до іншого вимагається встановити з'єднання між цими пристроями через відповідні вузли і лінії зв'язку. Комутація здійснюється на комутаційних вузлах. що користується абонентським пристроєм для передачі і прийому інформації. На мережах електрозв'язку за допомогою комутації абонентські пристрої з'єднуються між собою для передачі (прийому) інформації. КВ. В деяких випадках абонентські лінії включаються в підстанції (ПС) або концентратори. в який включаються абонентські лінії. Абонент (Subscriber) – фізична або юридична особа. Комутація здійснюється на комутаційних вузлах (КВ). Примітка: останнім часом часто використовується термін "Користувач" – переклад з англійського слова "User". Для здійснення з'єднання на комутаційних вузлах встановлюється комутаційна апаратура. з'єднуються з’єднувальними лініями (ЗЛ). що їх з’єднують. 5 . Сукупність лінійних і станційних засобів. Число комутаційних вузлів між абонентськими пристроями. 1. називаються міжміськими або внутрішньозоновими. називається абонентом. залежить від структури мережі і напрямку з'єднання. здійснюється персональними комп'ютерами без участі людини. називається з’єднувальним трактом.

В цифрових системах передачі (ЦСП) формується груповий цифровий сигнал. тобто АІМ-сигнал. Мовна інформація. Саме системи передачі з імпульсно-кодовою модуляцією (ІКМ) зумовили появу цифрових систем комутації. що перевищує час передачі одного повідомлення. 6 об'єднання індивідуальних АІМ- . повністю уступивши місце цифровим сигналам. кодування відліків АІМ-сигналу. іх передачі ікомутації. На комутаційному вузлі з'єднання може встановлюватися на певний час. так званий сигнал з імпульсно-кодовою модуляцією (ІКМ). квантування АІМ-сигналу по рівню. 1. Комутація першого виду називається оперативною.кросовою (довготривалою). На сьогоднішній день передача і комутація аналогових мовних сигналів використовується все рідше. а другого .Для здійснення необхідного з'єднання комутаційний вузол і абонентський пристрій обмінюються керуючими сигналами. може бути представлена в аналоговій чи цифровій формі.1). однієї телефонної розмови). При формуванні групового ІКМ-сигналу додається ще одна операція: перед квантуванням по рівню проводиться сигналів (Рис. Мовна інформація. необхідний для передачі одного повідомлення (наприклад. квазіелектронними). Цифрова обробка аналогових сигналів. внаслідок чого формується імпульсний сигнал. Формування цифрового сигналу з аналогового передбачає послідовне виконання трьох основних операцій: дискретизація аналогового сигналу в часі. промодульований по амплітуді. координатними.4. що передається по абонентських і з’єднувальних лініях. представлена в цифровій формі комутується цифровими АТС і називається цифровою комутацією. 1. або на довгий час. Комутація мовних сигналів в аналоговій формі називається аналоговою і здійснюється класичними комутаційними системами (декадно-кроковими.

Котельникова): будь-який неперервний сигнал. 1. Операції квантування і кодування в ЦСП звичайно об'єднують в одному пристрої. Перетворення ІКМ-сигналу в аналоговий передбачає послідовне виконання основних операцій: декодування (перетворення ІКМ-сигналу в АІМ).Рис.1. де TD – період дискретизації. Пристрій. для якісного відновлення сигналу. Дискретизація сигналу в часі В процесі формування АІМ сигналу здійснюється дискретизація неперервного (аналогового) сигналу в часі відповідно до відомої теореми дискретизації (теорема В. частота дискретизації вибирається з умови FD ≥ 2 FB . Перетворення аналогового сигналу в цифровий ІКМ-сигнал. Для телефонних сигналів необхідно використовувати ФНЧ з частотою зрізу FB =3. перед дискретизацією необхідно за допомогою фільтру нижніх частот обмежити спектр сигналу деякою частотою FB .4 кГц. Оскільки випадковими всі реально процесами з існуючі неперервні нескінченно широким сигнали зв'язку спектром. Частота дискретизації для телефонних сигналів вибрана рівною FD =8 кГц. відновлення аналогового сигналу (виділення із спектру АІМсигналу вихідного сигналу). обмежений по спектру верхньою частотою FB повністю відновлюється з послідовності дискретних відліків. узятих через проміжок часу TD = 1 /(2 FB ) . називають пристроєм вибірки і зберігання (Рис.2). є причому основна енергія зосереджена у відносно вузькій смузі частот.А. Цей пристрій. випускається в 7 . 1. В ЦСП відповідні операції обробки проводяться окремими пристроями. як правило. Відповідно до цієї тереми. що виконує дискретизацію в часі.

2.1. 1. Сигнал АІМ2.5. Вигляд сигналів в точках 1. Характеристиками квантуючого пристрою є: 8 кожного АІМ-відліку . на рис.4.3. 2 і 3 показаний.інтегральному виконанні.4 і 1. Сигнал АІМ1. Рис. відповідно. Аналоговий сигнал. Пристрій вибірки і зберігання. Квантування миттєвих значень сигналу В процесі квантування по рівню значення замінюється найближчим дозволеним значенням. Рис. Рис.3. 1. Рис. 1. 1. 1.5.

що запобігають перевантаженню пристрою квантування. потужність яких значно перевищує потужність шумів квантування. Захищеність від шумів на виході квантування визначається як АЗ КВ = 10lg(PC /PШ КВ ) . Якщо вхідна напруга перевищує порогове значення. потужність якого визначається виразом PШ КВ = δ 2 / 12 .число рівнів квантування N KB . Амплітудна характеристика рівномірного квантуючого пристрою показана на рис.максимальне значення амплітуди відліку. Якщо δ = const . напруга обмеження U обм .різниця між двома сусідніми дозволеними рівнями. пристрою квантування формуються відліки з амплітудою U обм . 9 . При цьому виникають шуми обмеження. Недоліком рівномірного квантування є менша захищеність від шумів квантування малих рівнів сигналу. Помилка квантування .такий режим роботи пристрою квантування називається перевантаженням. Рис. Для забезпечення АЗ КВ не менше 30 дБ у всьому динамічному діапазоні мовного сигналу потрібно 212 = 4096 рівнів квантування. що піддається квантуванню. крок квантування δ .6. 1. Необхідно застосовувати спеціальні заходи. Амплітудна характеристика рівномірного квантуючого пристрою. При квантуванні виникає так званий шум квантування.6.різниця між істинним значенням відліку і його квантованим значенням. При рівномірному квантуванні величина помилки квантування не перевищує половини кроку квантування. 1. то квантування називають рівномірним.

забезпечивши при цьому виконання вимог до захищеності від шумів квантування в широкому динамічному діапазоні сигналу D C . здійснюючи нерівномірне квантування. яке використовується в сучасних ЦСП.7. 1. АЗ КВ які для слабких сигналів і мають великий запас по завадозахищеності. Амплітудна характеристика нерівномірного пристрою квантування. що призводить до збільшення зниження АЗ КВ - для сильних. більший виграш може бути одержаний для слабких сигналів. досягаючи максимального значення для великих рівнів сигналу. Рис. для слабких сигналів PШ КВ зменшується. 1. Чим що більшою володіє нелінійністю нелінійною володіє компресор. Таким чином відбувається вирівнювання АЗ КВ в широкому діапазоні зміни рівнів сигналу. При цьому. характеристикою. В результаті вдається понизити розрядність коду до m=8 ( N KB =256). а для сильних зростає.7.Велике число розрядів в коді (m=12) при рівномірному квантуванні призводить до ускладнення апаратури і невиправданого збільшення тактової частоти. 10 амплітудною тим . Амплітудна характеристика нерівномірного пристрою квантування показана на рис. що становить близько 40 дБ. Усунути вказаний істотний недолік можна. Ефект нерівномірного квантування може бути одержаний за допомогою стиснення динамічного діапазону сигналу з подальшим рівномірним квантуванням. Суть нерівномірного квантування полягає в наступному. Стиснення динамічного діапазону сигналу здійснюється за допомогою компресора. Для малих значень сигналів крок квантування вибирається мінімальним і поступово збільшується.

Для якісної передачі телефонного сигналу при рівномірному і нерівномірному квантуванні потрібно мати відповідно 4096 і 256 рівнів квантування.в ЦСП типу північноамериканської ПЦІ. що передаються. де y = U ВИХ / U ОБМ . В сучасних ЦСП використовуються дві логарифмічні характеристики компандуванния (типів A µ ). Кодування і декодування сигналів В процесі кодування амплітуда кожного квантованого по рівню АІМ відліку представляється у вигляді двійкової послідовності. Характеристика компандування типу A використовується в ЦСП типу європейської ПЦІ. зворотня чином. які зручно зображати і описувати в і нормованому вигляді y = f (x) . тобто необхідно використовувати 12. 11 . а нелінійним .Для відновлення вихідного динамічного діапазону сигналу на прийомі необхідно встановити характеристика характеристики амплітудна експандер якого повинна компресора. щоб уникнути нелінійних спотворень сигналів. називається паралельним. Код називається послідовним. що формується в кодері.нерівномірно квантованого сигналу. з'являються на різних виходах кодера одночасно. що входять до складу m-розрядної кодової групи. x = U ВХ / U ОБМ : де A =87. Лінійним кодуванням називається кодування рівномірно квантованого сигналу.параметри компресії.і 8-розрядний двійковий код. Код. що містить m символів. амплітудна до амплітудної результуюча компресор-експандер (сумарна) (компандер). характеристика бути Таким кола (розширювач).6 і µ =255 . причому кожному виходу кодера відповідає сигнал певного розряду. якщо імпульсні сигнали (1 і 0). повинна бути лінійною. а типу µ .

яка і є швидкістю основного цифрового каналу (ОЦК). відповідно. При частоті дискретизації FD =8 кГц ( TD =125 мкс) і розрядності коду m =8 одержуємо швидкість передачі сформованого ІКМ-сигналу 64 кбіт/с. Перетворення аналогового сигналу в сигнал ІКМ стандартизовано МСЕ-Т Рекомендацією G-711. 1. що характеризується компресією (стисненням) динамічного діапазону сигналу перед лінійним кодуванням. нелінійне кодування. з'являються на одному виході кодера по черзі і з зсувом в часі (як правило. що входять до складу m-розрядної кодової групи. 12 . що характеризується кодуванням сигналу в нелінійних кодерах. що поєднують функції аналого-цифрового перетворення і компресора. починаючи із старшого розряду). Паралельний код може перетворюватися в послідовний і навпаки. На практиці найбільш часто використовується нелінійне кодування. Пристрої. що в цілому виконують перетворення аналогових сигналів в цифрові і навпаки. називаються. При кодуванні з нерівномірною шкалою квантування можуть використовуватися наступні способи: аналогове компандування. цифрове компандування. Приклади побудови ЦАП і АЦП приведені на рис. Часто функції квантування і кодування (відповідно декодування і деквантування) виконує один пристрій.якщо всі сигнали. що характеризується кодуванням сигналу в лінійному кодері з великим числом розрядів з подальшою нелінійною цифровою обробкою результату кодування. 1.9 відповідно. і экспандуванням (розширенням) динамічного діапазону сигналу після лінійного декодування. аналого-цифровими (АЦП) і цифро-аналоговими перетворювачами (ЦАП).8 і рис.

1. Принципи побудови багатоканальних систем передачі. використовуються також різні методи квантування.Рис.5. і канал 64 кбіт/с стандартизувались в 1970ті роки. Для одночасної передачі N сигналів від N джерел (користувачів) по одній і тій же лінії передачі ці сигнали необхідно об'єднати в деякий єдиний сигнал. 1. що і ІКМ. адаптивна ДІКМ. що дозволяють отримати якість ІКМ сигналу при швидкості 4 кбіт/с. Сучасні технології цифрової обробки сигналів надають набагато більш дієві способи кодування. Рис. 1. Структурна схема АЦП. Варто відмітити. Структурна схема ЦАП.9. Як приклад.8. тощо. можна навести технології диференціальної імпульсно-кодової модуляції (ДІКМ) – швидкість каналу – 32 кбіт/с. 13 .

1 кГц. 2. Часовий метод розділення каналів і на його основі система передачі з часовим розділенням каналів (СП з ЧасРК). каналом тональної частоти). Принцип СП з ЧРК. 14 . Рис. а канал. Є три основні способи ущільнення-розділення каналів. 1.Мову людини з достатньою якістю і розбірливістю можна передавати в смузі частот 300 . 2. – телефонним каналом (мовним каналом. Спектр кожного каналу ТЧ за допомогою модулятора переноситься в більш високочастотну область. Аналоговий сигнал з такою смугою зв'язківці називають основним. При мультиплексуванні використовується лише одна бічна смуга модульованого сигналу з подавленням несучої. Процес ущільнення декількох каналів називають ще групоутворенням чи мультиплексуванням. по якому його передають.3400 Гц. тональним або мовним сигналом. і за допомогою мультиплексора всі канали об'єднуються в загальний груповий потік з різними несучими частотами. тобто ∆f =3. Частотний метод розділення (об'єднання) каналів і заснована на цьому методі система передачі з частотним розділенням каналів (СП з ЧРК).

Сигнали кожного каналу ТЧ по черзі дискретизуються. 6. квантуються і мультиплексируются. і всі канали передаються одночасно. Інтервали КІ0 в парних циклах призначаються для передачі циклового синхросигналу (ЦСС). Канальні інтервали КІ1-КІ15. відповідні системи передавання. 3. на його Цифровий основі реалізовуються сигнал кожного каналу кодується з допомогою ортогональних функцій. Розглянемо структуру циклу передачі ЦСП з часовим розділенням каналів ІКМ-30/32 (рис. Швидкість потоку Е1 становить 32х64 кбіт/с = 2. Системи з кодовим розділенням каналів є ефективнішими за СП з ЧРК і ЧасРК. Кодове розділення каналів. Виділення каналу здійснюється шляхом перемноження групового сигналу на відповідну каналу функцію.Мал.6. Останні три розрядні інтервали вільні.048 Мбіт/с. але передається по черзі. що має вигляд 0011011 і що займає інтервали Р2-Р8. Кожен канал займає весь спектр каналу.Р4). У непарних циклах інтервали P3 і Р6 КІ0 використовуються для передачі інформації про втрату циклової синхронізації (Авар. КІ17-КІ31 відведені під передачу інформаційних сигналів. а також сигнал про втрату надциклової синхронізації (Р6 .Ц15) передаються 15 . Р7 і Р8 є вільними. КІ0 і КІ16 . У канальному інтервалі КІ16 решти циклів (Ц1 . Інтервали Р4. У інтервалі КІ16 нульового циклу (Ц0) передається надцикловий синхросигнал вигляду 0000 (Р1 .під передачу службової інформації. при якому в них може виникнути самозбудження (Ост. СЦС). В інтервалі Р1 всіх циклів передається інформація каналу передачі даних (ДІ). їх займають одиничними сигналами для поліпшення роботи визначників тактової частоти. 3. Принцип СП з ЧасРК. Даний потік називається первинним цифровим потоком (Е1) і організовується об'єднанням 30-ти інформаційних основних цифрових телефонних каналів і 2 службових. Структура циклу передачі ЦСП ІКМ-30/32. ЦС) і зниження залишкового загасання каналів до значення.34). Р5. зат). 1. займає весь спектр системи передавання.Авар.

для 2-го і 17-го і так далі Інтервали Р3. в Ц2 . підтримки його на час передачі інформації користувача і подальшого роз'єднання. 16 . причому в Ц1 передаються СК для 1го і 16-го каналів ТЧ. Комутацією називають процес встановлення з'єднання між визначеними входом і виходом системи. 1. Р4. Р6 і Р7 вільні. Структура циклу передачі системи ІКМ-30/32. Основи цифрової комутації каналів. 6. Рис.7.сигнали службових каналів СК1 і СК2.34.

коли її комутаційне поле може комутувати тільки цифрові сигнали.Комутаційна станція може бути як аналоговою. визначає як основну правило. область використання комутації каналів – передачу мови.4. 4. так і цифровою. які переносять цю інформацію. Аналогові сигнали також можуть комутуватися цифровою станцією. Еволюцію від аналогової комутації до цифрової демонструє рис. так і керуючу інформацію. На рис. 17 . які поступають втрачається. У випадку цифрової комутації каналів (channel switching) спочатку створюється наскрізне з'єднання між входом і виходом системи. на рис.б – цифрові АТС з використанням як цифрових АЛ і ЗЛ. при зайнятості Обмін в всіх з'єднувальних реальному часі шляхів.3. що несуть як мову. 4. полягають в записі і зчитуванні. Недоліком систем з цим видом комутації є відносно низька ефективність використання каналів. а потім цим з'єднанням в реальному масштабі часу здійснюється обмін інформацією користувачів. Комутаційна станція називається цифровою.3 а показані аналогові АТС з аналоговими абонентськими та з’єднувальними лініями. так і аналогових АЛ і ЗЛ (з АЦП і ЦАП перетворювачами). тому фізичного з'єднання входу з виходом не існує.3. 4. Операції з цифровими сигналами. але лише з використанням аналогово-цифрових (АЦП) і цифроаналогових (ЦАП) перетворювачів. Надлишкове навантаження від викликів. Еволюція АТС. Рис.3.

винесену від ОпО або ВКМ частину обладнання системи. і з виносних комутаційних (ВКМ) і абонентських модулів (ВАМ). так і утвореними на обладнанні цифрової системи комутації (ЦСК). здатну незалежно функціонувати на мережі як окрема станція і лише в процедурах технічної експлуатації керовану від ОпО. • прийому. який складається з основного опорного обладнання (ОпО). розраховані на стандартні первинні 32-канальні групові тракти ІКМ із швидкістю 2048 кбіт/с і 8-розрядними кодовими словами. підтримці і подальшому роз'єднанні в ЦКП з'єднання часових каналів вхідних і вихідних ЦЛ. В деяких ЦСК комутуються 32-канальні тракти. а під ВАМ . яке виконує функції комутації і управління і централізує функції технічної експлуатації і обслуговування системи. Кожне інтерактивне (діалогове) з'єднання потребує чотирьохпровідної комутації. можливо. В синхронні ЦКП включаються чотирьохпровідні цифрові ущільнені лінії (ЦЛ) – групові тракти з часовим розділенням каналів (ЧРК – time division). яка повністю управляється від ОпО або ВКМ і забезпечує підключення абонентських ліній (це може бути абонентський концентратор. що включається на вихід ЦКП (ЦЛ. з’єднаних з ОпО і. Кожна ЦЛ має двохпровідні тракти: • передачі. При комутації каналів основні системні ресурси ЦСК витрачаються на встановлення і лише незначна їх частина – на підтримку з'єднань. абонентський мультиплексор або інше абонентське обладнання). що виходить). Під ВКМ розуміють автономну частину обладнання ЦСК. і способами модуляції. Найбільш поширеним варіантом є ЦКП.На телефонних мережах комутацію здійснюють комутаційні станції і вузли. Комутація полягає у встановленні. який включається на вхід (вхідна ЦЛ). Сучасні мережі розвиваються майже виключно на ЦСК. Під цифровою системою комутації розуміють єдиний територіально розподілений комплекс апаратно-програмних засобів. які можуть бути як автономними позасистемними. В ЦСК різних типів ЦКП можуть комутувати цифрові потоки з різними швидкостями і структурами циклу передачі. отримані із стандартних первинних шляхом додавання до кожного кодового 18 . один з одним цифровими внутрішньо системними з’єднувальними лініями (ЗЛ).

але для реального перенесення інформації вибирається одна з них. то комутація називається часовою. П (просторової) і ЧП (просторовочасової комутації). Відповідно до способу комутації розрізняють каскади (ступінь) наступних типів: Ч (часової).слова додаткових восьми службових бітів.8. 19 . Сукупність каскадів (ступенів) пошуку створює комутаційне поле (КП). то комутація називається просторово-часовою. • якщо кодове слово одного канального інтервалу певної ЦЛ може переноситься в різні КІ різних ЦЛ. Як правило.так званих площин ЦКП. У межах однієї мінімальної конструктивної одиниці нарощування ємності ЦКП (блоку. Координати комутації. що подвоює швидкість передачі (до 4096 кбит/с). Комутаційні блоки однакового типу об'єднуються в каскад або ступінь пошуку.пасивна). • якщо кодове слово одного канального інтервалу певної ЦЛ завжди переноситься в однойменний КІ іншої ЦЛ. Існують поняття однокоординатної і багатокоординатної комутації сигналів. Можлива також робота обох площин в режимі розподілу навантаження. модуля) комутація може здійснюватися одним з наступних способів: • якщо кодове слово одного канального інтервалу (КІ) певної ЦЛ завжди переноситься в іншій КІ цієї ж ЦЛ. Однокоординатною називається комутація. Як правило. при якій всі з’єднувальні шляхи в системі відокремлені один від одного по одному розділювальному признаку. обидві площини працюють паралельно і виконують однакові дії. то комутація називається просторовою. Така організація роботи ЦКП запобігає втратам у випадку збоїв у роботі одної з них за рахунок перемикання на іншу площину. де під розділювальним признаком розуміють параметр. ЦКП дублюється і складається з двох однакових сукупностей каскадів (ступенів) . по якому в системі проходить розділення з’єднувальних шляхів між входом і виходом. Синхронні ЦКП завжди мають модульну будову. яка вважається активною (інша . 1.

k) означають центри смуг пропускання кожного із n каналів.б.). В цьому випадку для представлення необхідно мати два признаки: просторовий S і частотний F.г. Координатами канального інтервалу будуть умовний номер лінії з ЧасРК S і номер канального інтервалу k (k=0. наприклад в оптичній комутації (рис. що передаються по лінії S.в). 2. що передаються по індивідуальних фізичних лініях. зображена на рис. 2. що передається по лінії S1 на протязі канального інтервалу k.Наприклад. n) в структурі циклу (рис. Розміри перерізу (смуги) каналу по кожній координаті не повинні бути більшими динамічного діапазону зміни цього параметра. Наприклад: 1.1. Кожна індивідуальна з’єднувальна лінія характеризується своїм параметром – умовним номером цієї лінії – і.1. Лінія з частотним розділенням каналів. …. Можлива комутація сигналів по признаках. що передаються по каналах лінії з ЧРК. А1 в Аі (тобто передачу сигналу із першої лінії в і-ту). Передача сигналів по індивідуальних фізичних лініях. чи і те і друге разом. Лінія з часовим розділенням каналів (ЧасРК). Просторовий параметр S вказує умовний номер лінії з частотним розділенням каналів. На рис. наведено векторне представлення каналів лінії з ЧРК. 1. Векторна діаграма сигналів. 1. 1. 1. Однокоординатна комутація в цьому випадку означає перетворення. наприклад. Наявність двох признаків (S i F) дозволяє говорити про двохкоординатну комутацію сигналів. …. В цьому випадку розділювальним признаком буде просторовий признак S. Сигнали в такій лінії можна представити в координатах признаків S (простір) і Т (час). щоб окремі канали не перетиналися. 3. при цьому запис F1k означає k-й канал лінії 1. Наприклад. сигнал і-го каналу можна перевести із лінії S1 в той же канал лінії S2 чи із одного каналу перевести сигнал в другий канал тієї ж лінії. k Тут T1 – вектор сигналу.а. в аналогових системах найбільше поширення отримала однокоординатна комутація з просторовим признаком розділення каналів. кількість яких більше двох. Передача сигналів по лінії без перехресного впливу одного каналу на інший вимагає. 20 . Частотні параметри fi(i=0.

Синхронна цифрова комутація ІКМ сигналів є двохкоординатною комутацією по признаках S (простір) і Т (час) а використовувані комутаційні пристрої ІКМ сигналів. в зв’язку з цим наступні особливості: • відносяться до класу синхронних. Векторне представлення сигналів і їх комутації. мають. • є чотирьохпровідними в силу особливостей передачі сигналів по ЦСП. тобто всі процеси на входах. виходах і всередині їх узгоджені по частоті і по часу.1.0.F fk A1 а) Ai F1k S F12 f1 S1 б) S2 S T T T1k tk T T12 t1 S г) S1 в) S2 S Довжина хвилі S Рис. 21 . 1.

2): • комутаційне поле (КП). а також прийом і передачу керуючої інформації. • керуючий пристрій (КПр). а також для прийому і передачі сигналів взаємодії з керуючими пристроями вузла. Структура комутаційного вузла. призначений для прийому. Комутаційний вузол. 2): • регістри (Рег). призначене для з'єднання вхідних і вихідних ліній (каналів) на час передачі інформації. призначені для прийому і передачі лінійних сигналів (сигналів взаємодії) по вхідних і вихідних лініях або каналах. Комутаційний вузол – це пристрій.1. 2. КОМУТАЦІЙНИЙ ВУЗОЛ. 22 . для виділення каналів в системах передачі. або комплекти прийому номера (КПН) і кодові прийомопередавачі. До апаратури для прийому і передачі керуючої інформації відносяться (рис. 1. прийому і посилки службових сигналів в процесі встановлення з'єднання. Для виконання своїх функцій комутаційний вузол повинен мати (рис. що забезпечує встановлення з'єднання між вхідними і вихідними лініями через комутаційне поле. обробки і розподілу поступаючої інформації. Комутаційне поле Вхідні лінії Вихідні лінії Керуючий пристрій Рис. • шнурові комплекти (ШК) призначені для живлення мікрофонів телефонних апаратів. • лінійні комплекти (ЛК) вхідних і вихідних ліній (каналів). • пристрої введення і виведення ліній (крос).2.

2. центральні. втрат. Комутаційні вузли мереж зв'язку класифікуються по ряду ознак: • по виду інформації. якщо така передається не безпосередньо споживачу інформації. що вони займають в мережі електрозв'язку (районні. сільські. • по типу комутаційного і керуючого обладнання (електромеханічні. Структура комутаційного вузла Крім того. Класифікація комутаційних вузлів. а заздалегідь накопичується у вузлі. цифрові). механічно-електронні. телеграфні. тривалості заняття і ін. • за способом обслуговування з'єднань (ручні. мовлення. квазіелектронні. кінцеві.). пристрої сигналізації і обліку параметрів навантаження (кількість повідомлень.). • по місцю. 2. на вузлі використовуються джерела електроживлення. напівавтоматичні. В деяких випадках комутаційний вузол може мати пристрої прийому і зберігання інформації.Мал. 2. 23 . автоматичні). Такі вузли застосовуються в системах комутації повідомлень. • по типу мережі зв'язку (міські. вузли вхідного і вихідного повідомлення). телеметрії. відомчі. вузлові. передачі даних і ін. що передається (телефонні. міжміські). транзитні станції.

тобто по числу вхідних і вихідних ліній або каналів (малої. великої ємності). що. • комутація пакетів. вузли комутації забезпечують повідомлень прийом і і вузли накопичення комутації пакетів. • за способом розділення каналів (просторовий. • за способом передачі інформації від передавача до приймача (вузли комутації каналів. вимагає збільшення їх кількості на мережі для підтримки необхідної якості обслуговування викликів. 2. квазіелектронні. На телефонних мережах найпоширенішим способом комутації є комутація каналів (ліній). координатні. у свою чергу. середньої. що тракт. Недоліком цього способу є те. інформації на вузлах що з подальшою її передачею в наступний вузол або в приймач). що за переданою адресою надається тракт між передавачем і приймачем на весь час передачі інформації в реальному масштабі часу. В таких системах комутації якість обслуговування викликів оцінюється ймовірністю відмов у встановленні з'єднання через зайнятість каналів (ліній) і пристроїв комутації (системи з втратами) або часом очікування обслуговування виклику (в системах з очікуванням). просторово-частотний). • по ємності.• по системах комутаційного обладнання.3. Відомо три способи комутації: • комутація каналів. Це призводить до неповного використання каналів. що використовується (декадно-крокові. • по типу комутації (оперативна. • комутація повідомлень. Способи встановлення з’єднань. оскільки інформація (мовне повідомлення) переривається тривалими паузами. змішана). що забезпечують комутацію каналів для безпосередньої передачі інформації в реальному масштабі часу від передавача до приймача після встановлення з’єднувального тракту. Він характеризується тим. цифрові). просторово-часовий. кросова. 24 . в більшості випадків використовується не повністю.

3. Повідомлення (або його частина . а в паузах цей канал використовується для передачі інших повідомлень. поступає в запам’ятовуючий пристрій. що називаються пакетами (рис. Основні принципи. а канал в потрібному напрямку надається за адресою.3). При комутації пакетів повідомлення розбивається на частини однакового об'єму. Системи комутації повідомлень – це системи з очікуванням. закладені в телефонній комутаційній техніці. В кінцевому пункті пакети збираються і видаються абоненту призначення. 2.Спосіб комутації повідомлень характеризується тим. Типова структура пакету даних. Передача пакетів одного повідомлення відбувається аналогічно передачі в системі з комутацією повідомлень і може здійснюватися поодинці або навіть паралельно різним шляхами. Кожен із способів комутації має свої переваги і недоліки і може бути ефективно використаний в певних умовах і для певних видів інформації. коли не потрібна робота в реальному масштабі часу. тільки на час передачі повідомлення. Кожному пакету присвоюється номер пакету і адреса одержувача. Після прийому і аналізу адреси повідомлення встановлюється в чергу для передачі його в потрібному напрямку. Спосіб комутації повідомлень використовується. ІР і ін. Frame Relay. що тракт між приймачем і передавачем попередньо не встановлюється. 25 . Найбільший вплив на комутаційну техніку зробив телефонний зв'язок.сегмент).). тому комутаційна техніка розвивалася в основному під його впливом. Якість обслуговування викликів оцінюється по середньому часу затримки. що використовують спосіб комутації пакетів для передачі інформації в реальному масштабі часу (технології ATM. широко використовуються для побудови комутаційних пристроїв для інших видів інформації. що прийшло на комутаційну станцію (вузол). що дописується до початку повідомлення. На даний час існує багато систем передачі. 2. Заголовок Поле адреси Інформація користувача Поле керуючих Поле даних символів Рис.

В основу концепції побудови мережі зв'язку наступного покоління покладена ідея про створення універсальної мережі. функцій управління викликом і функцій управління послугами. В зв’язку з цим технологія комутації пакетів поступово витіснятиме всі інші види комутації.телефонні мережі загального користування.На сьогоднішній день. яка б дозволяла переносити будь-які види інформації. NGN повинна об'єднати існуючі мережі зв'язку . 26 . д. мережі мобільного зв'язку. відео. зростання вимог що до якості передачі цієї інформації на зміну класичним телефонним мережам. активно впроваджуються технології мультисервісних мереж (NGN – мереж наступного покоління).. Базовим принципом концепції NGN є відділення один від одного функцій перенесення і комутації. такі як мова. тощо. а також забезпечувати можливість надання необмеженого спектру інфокомунікаційних послуг. мережі передачі даних. у зв’язку з необхідністю впровадження нових видів послуг. графіку і т. аудіо. збільшення об’ємів передаваної інформації.

залежно від його конструкції може бути встановлено різне число комутаційних груп. що забезпечує комутацію абонентських і з’єднувальних ліній і каналів при здійсненні кінцевих і транзитних з'єднань у комутованій (вторинній) мережі зв'язку.3. що забезпечують одну і ту ж функцію в комутаційній станції. Комутаційне поле . Комутаційні пристрої розрізняються між собою структурними електричними параметрами. що забезпечують з'єднання входу з виходом через одну точку комутації. розмикання і перемикання електричних кіл в комутаційному пристрої здійснюється комутаційним елементом (КЕ).група комутаторів. з'єднаними в комутаційну групу. Комутаційний блок . розмикання або перемикання електричних кіл.і т.частина ступені пошуку. 3. Ступінь пошуку . підключених до його входів і виходів. Комутаційним пристроєм називається пристрій.сукупність точок комутації. що реалізовує один вид пошуку. Для здійснення комутації (з'єднання) ліній (або каналів) і управління процесами встановлення з'єднання застосовуються комутаційні пристрої. який в найпростішому випадку є одним контактом на замикання.1.д. До комутаційного пристрою можуть підключатися лінії з різною кількістю провідників (двох-. Замикання. Ланка комутації . Основи побудови просторових комутаційних блоків. Комутатор комутаційного поля . сукупність точок комутації. ПОБУДОВА І ФУНКЦІОНУВАННЯ КОМУТАЦІЙНИХ БЛОКІВ. що обслуговують певну групу входів. що забезпечує замикання. одночасно В комутаційному під впливом поступаючого пристрої.сукупність комутаційних приладів всіх ступенів шукання станції. трьох.сукупність технічних засобів. обумовленими їх конструкцією.частина комутаційної станції. під час поступання на цей пристрій керуючого сигналу. Точка комутації – місцезнаходження комутаційної групи в комутаційному пристрої. комутаційні елементи якої управляючого перемикаються сигналу. провідні). тому їх комутація здійснюється декількома КЕ. Комутаційна станція . 27 і .

1. • доступність D входів по відношенню до виходів. де перша 28 . • напруга живлення. Комутаційні пристрої характеризуються також терміном служби або довговічністю. • рівень шумів. необхідного для перемикання КЕ. Деякі комутаційні пристрої володіють властивістю пам'яті. в розмовний тракт. Комутаційні пристрої типу (1х1). число комутаційних груп і число комутаційних елементів. Це дозволяє скоротити витрату електроенергії для підтримки робочого стану пристрою. • споживана потужність. • властивість пам'яті. Число входів і виходів приладу вказується в круглих дужках. і інтенсивністю відмов (пошкоджень). • час перемикання КЕ з одного стану в інший. • число виходів m. До електричних параметрів комутаційних приладів відносяться: • опір комутаційного елемента в розімкненому (закритому) стані RЗ. Комутаційні пристрої по структурних параметрах. що вноситься. що використовуються в даний час. Для повернення пристрою в початковий стан потрібна нова дія керуючого сигналу. відношення яких називається комутаційним коефіцієнтом . • провідність комутованих ліній l. • затухання. а також максимальне число одночасних з'єднань.До структурних параметрів відносяться: • число входів n. тобто ймовірністю відмов в одиницю часу. що мають один вхід і один вихід. • величина струму. тобто здатністю зберігати робочий стан після припинення дії керуючого сигналу. під якими розуміється допустиме число перемикань або допустимий час роботи. можна розділити на чотири типи. Похідними від цих параметрів є загальне число точок комутації Т. і замкнутому (відкритому) стані RВ.

Кожному з n входів доступний будь-який з m виходів. доступність приладу D=m. отже. В пристрої одночасно може бути встановлено n з'єднань. 4. отже. В пристроїі одночасно може бути встановлено n з'єднань.число виходів m. 29 . Комутаційні пристрої типу (nхm). якщо n<m або m з'єднань. Кожному входу з n доступно тільки m певних виходів. отже. в одному з яких з'єднання між входом і виходом відсутнє. 2. Перехід комутаційного елемента (або комутаційної групи) з одного стану в інший здійснюється під впливом сигналу. 3. ступені пошуку і комутаційне поле автоматичних телефонних станцій і вузлів. Комутаційні пристрої типу n(1хm). якщо n>m.число входів n. D=m.цифра . керуючі пристрої. лінійні і службові комплекти. що мають один вхід n=1 і m виходів. Пристрій має два стани. За допомогою комутаційних пристроїв будуються комутаційні блоки. що поступає на управляючий вхід з пристрою управління. В приладі можна встановити з'єднання входу з будь-яким з m виходів. Комутаційні пристрої типу (1хm). доступність приладу D=m із загального числа виходів nm. а в іншому з'єднання встановлено. а друга . Одночасно в приладі може бути встановлено тільки одне з'єднання. що мають n входів і m виходів. що мають n входів і nm виходів.

1 показане КП. Типи комутаційних пристроїв і їх умовні позначення: а) – г) пристрій типу (1Х1). Комутаційні поля можуть будуватися з використанням як одного принципу розділення каналів. Основними видами обладнання. 3. у свою чергу. відрізняються ємністю. 3. які. і) – м) пристрій типу n(1Xm). що складається з трьох частин (a. можуть вплинути на вибір оптимального варіанту побудови КП. типом комутаційних пристроїв. 30 . режимом шукання. так і одночасно декількох принципів. Спосіб побудови КП вузла в значній мірі впливає на структуру КПр. що використовуються у вузлах зв'язку. наприклад просторового. c). пропускною здатністю і втратами повідомлень. які застосовуються в системах передачі.2. Комутаційні схеми. На мал. У входи і виходи КП включають відповідно вхідні і вихідні лінії чи цифрові групові тракти. 10. Комутаційне поле вузла будується звичайно з окремих частин. поля вузла. Найбільше поширення набули КП з просторовим розділенням ущільнених часових групових трактів.Рис. 3. яка визначається числом вхідних N і вихідних М каналів (або ліній).2 Комутаційний блок. Побудова комутаційних полів. є комутаційне поле КП і керуючий пристрій КПр. що визначають структуру комутаційного вузла.1 Структурна схема комутаційного Рис. b. н) – р) пристрій типу (nXm). структурою побудови (число ступенів або ланок комутації). д) – з) пристрій типу (1Хm). Рис. Раціональна побудова КП і КПр дозволяє при мінімальних затратах обладнання забезпечити необхідну якість обслуговування викликів. способом розділення каналів. зокрема тих. 3. що використовуються для комутації каналів. в якому здійснюється з'єднання N входів з М виходами через внутрішньостанційні лінії Vi і V2.

Якщо на кожній з наведених на рис. частина КП (а) виконує функцію стиснення (концентрації). V1 ≈ V2. Ступені шукання. які повинні бути в неї включені. що мають всі або частину спільних виходів (рис. Для з'ясування принципу побудови КП вузла з окремих частин і комутаційних блоків розглянемо способи побудови комутаційних блоків різної структури. у свою чергу. що залежно від призначення комутаційного вузла КП може будуватися без стиснення і розширення. наприклад. а частина (c) .2). 31 . 3. Відповідним об'єднанням входів або виходів комутаційних пристроїв можна одержати комутаційні блоки з необхідними параметрами для побудови КП або його окремих частин. V2<M.В першій частині КП (а) здійснюється перехід від великого числа входів (наприклад. Причиною розділення КП на окремі частини може бути не тільки відмінність комутаційних функцій що виконуються. вказані частини КП є ступенями шукання. Співвідношення між числом ліній наступне: N>V1. абонентних ліній) N з малим їх використовуванням до меншого числа внутрішньостанційних ліній V1 з більш високим використовуванням. Частина (b) в деяких випадках також може виконувати функції стиснення або розширення залежно від розрахункового числа ліній V1 і V2.функцію розширення. Необхідно зазначити. Під комутаційним блоком (КБ) розуміють сукупність комутаційних приладів. Окремі частини КП одночасно з комутацією ліній можуть здійснювати ще і додаткові функції. тільки із стисненням або тільки з розширенням. але і способів встановлення з'єднання. В наступній частині КП (b) внутрішньостанційні лінії V1 комутуються з V2 і в останній частині КП (с) здійснюється перехід від V2 внутрішньостанційних ліній до необхідного числа виходів М.1 частин КП з'єднання встановлюється незалежно від наявності з’єднувальних шляхів до необхідного виходу в наступних частинах КП. оскільки вони є лініями колективного використання для всіх N входів і надаються ім при необхідності у встановленні з'єднання. 3. складаються із з’єднаних між собою однотипних комутаційних блоків.

3. V – кількість проміжних ліній. 5. n A . Коефіцієнт концентрації/розширення: σ A = m A / n A . Комутаційні блоки характеризуються наступними структурними параметрами: • числом входів і виходів N × M . Структурні параметри багатоланкових комутаційних блоків. • числом одночасних з'єднань в блоці. f AB . Дволанкова комутаційна схема і її структурні параметри. σ B = mB / nB .кількість входів. • числом проміжних ліній v . • провідністю ліній.3. Загальна кількість входів/виходів: N=nA*kA Кількість проміжних ліній V= mA*kA = nB*kB Кількість входів комутатора ланки В nB=kA*fAB Кількість комутаторів ланки В kB=ma/fAB 32 M=mB*kB . M – загальна кількість входів. • числом точок комутації при встановленні в блоці з'єднання між входом і виходом. N. • загальним числом точок комутації для побудови блоку Nx . Структурні параметри багатоланкових комутаційних блоків розглянемо на прикладі дволанкової схеми: Рис. виходів і комутаторів ланки А. комутованих в блоці. • доступністю входів по відношенню до виходів D .зв’язність – кількість ПЛ між комутатором ланки А і В. σ = M / N . m A . виходів. тобто числом ланок з'єднання z . k A .

Повнодоступним включенням називається таке. що володіють тими або іншими структурними параметрами.4. є однаковою. Число виходів блоку. то таке включення називається неповнодоступним. Побудова комутаційних блоків на основі комутаційних пристроїв. Якщо вхід можна з'єднати тільки з частиною певних виходів блоку. Комутаційні блоки можуть бути побудовані з використанням одночасно декількох операцій. • об'єднання виходів. Комутаційні блоки можна будувати на комутаційних пристроях різних типів. Іноді необхідні комутаційні блоки можна одержувати. які можуть мати місце при встановленні з'єднання через даний блок. 33 . виконуючи операції з входами і виходами одного комутаційного пристрою. 3. В комутаційному блоці включення виходів по відношенню до входів може бути повнодоступним або неповнодоступним. з якими вхід блоку може встановити з'єднання. на яких будується блок. називається доступністю D. тому схема максимально спрощується і кількість різних параметрів суттєво зменшується. тобто вихід одного комутаційного пристрою з'єднується з входом іншого. можна одержати комутаційні блоки. Для неповнодуступного включення виходів використовується додатковий параметр – доступність D . доступна входу. Доступність – це кількість виходів. При побудові комутаційних блоків з необхідними структурними параметрами з окремих комутаційних пристроїв можуть виконуватися наступні операції: • об'єднання входів. при якому будь-який вхід блоку може бути сполучений з будь-яким вільним виходом. Від структурних параметрів і їх співвідношення залежать пропускна спроможність блоку і втрати повідомленнь. Об'єднуючи певним чином входи і виходи комутаційних пристроїв. • послідовне з'єднання комутаційних приладів.В більшості випадків кількість входів і виходів комутаторів.

Комутаційні блоки. При об'єднанні входів двох пристроїв типу (1X1) (рис. а друга — число виходів. показані на рис. де перша цифра означає число входів. і їх умовні зображення: а) .блок [1X2]. одержані шляхом об'єднання входів.3 д) – з)).г) .блок [nX2m].р) . і) . одержані шляхом об'єднання (запаралелювання) входів декількох комутаційних пристроїв того або іншого типу.Розглянемо докладніше утворення блоків за допомогою вказаних операцій. 3. Об'єднання входів.з) . д) . н) .3.3. Параметри КБ позначатимемо в квадратних дужках.блок [1х2m]. При об'єднанні входів двох комутаційних приладів типу (1Хm) одержимо КБ типу [1X2m] (мал. в якому вхід має доступ до 2m виходів (D = 2m). Комутаційні блоки (і їх умовні зображення). можна одержувати комутаційний блок з необхідним числом виходів і необхідною доступністю. в якому входу будуть доступні вже два виходи (D = 2).а-г) одержуємо комутаційний блок типу [1x2]. 3. Об'єднуючи однойменні входи у двох пристроїв типу 34 . 3.3. Мал.м) блок [n(1Х2m)]. 3. Об'єднуючи входи декількох комутаційних приладів.

3. Якщо в комутаційному пристрої типу n(1Xm) об'єднати всі n входів. одержаних шляхом об'єднання входів відповідних комутаційних пристроїв. На рис. то одержимо КБ типу [1Хnm]. в якому входи всіх комутаційних пристроїв мають доступ до однієї і тієї ж групи виходів. або числом входів до. одержуємо комутаційний блок. тобто збільшення числа комутаційних пристроїв.n(1Хm). якщо k< m. і . Об'єднуючи виходи в групі із k комутаційних пристроїв. де входу будуть доступні всі nm виходів (D=nm).4 показана операція об'єднання (запаралелювання) виходів у декількох комутаційних пристроїв відповідного типу для отримання КБ з необхідними параметрами. що об'єднання входів призводить до збільшення виходів в порівнянні з числом виходів комутаційного пристрою і збільшення доступності D входів по відношенню до виходів. 3. слід проводити об'єднання входів у відповідного числа комутаційних пристроїв. в якому кожний вхід має доступ до певних 2m виходів (D = 2m). Об'єднуючи однойменні входи у двох комутаційних пристроїв типу (nXm). що володіють меншою доступністю. 35 . якщо k > m. що збільшення числа виходів і доступності D шляхом об'єднання входів вимагає збільшення об'єму обладнання. При цьому максимальне число одночасних з'єднань в такому блоці визначається числом виходів m. Отже. Об'єднання виходів.м). одержуємо КБ типу [nX2m]. в якому кожен вхід має доступ до 2m виходів (D=2m). можна зробити висновок. Аналізуючи структуру комутаційних блоків. Слід відмітити. 3. для отримання КБ необхідної доступності за допомогою комутаційних пристроїв. одержуємо КБ типу [n(1Х2m)] (мал.

i-м). 3.а-г). 3. Комутаційні блоки із з'єднаними входами і виходами: а) блок [1Хm]. і з k пристроїв типа (nХm) – КБ [knXm] (мал. із k пристроїв типа n(1хm) .4) з'єднання між входами блоків і виходами здійснювалося через одну комутаційну точку (комутаційний елемент або комутаційну групу). оскільки між входом і виходом при встановленні з'єднання є одна ланка комутації. 3. н)-р) – блок [knXm]. тому такі КБ називаються одноланковими. Комутаційні блоки. д-з).5. одержані шляхом об'єднання виходів: а)–г) блок [kX1].Рис. б) блок [nXm] Із k пристроїв типу (1X1) одержуємо КБ типу [kX1] (мал. В розглянутих комутаційних блоках (див. мал. н-р). 3.4.3 і 3. Рис.КБ типу [kXm] (мал.4. із k пристроїв типа (1Xm) . 3.4. д)-з)-блок [kXm]. 3.4.4. 36 .КБ типу [km(nm)] (мал. і)-м)-блок [knXnm]. 3.

3.На мал. Мал.6. Якщо перший комутаційний пристрій несправний. В цьому блоці між входом і виходом буде дві точки комутації. причому залежно від способу забезпечення надійності можуть одночасно працювати обидва пристрої або тільки один. Послідовне з'єднання.6. В нашому випадку доступність КБ D=m2 при доступності пристроїв D=m. як це показано на мал. де v — проміжні лінії (ПЛ) між ланками А і В). то з'єднання може бути здійснено через другий прилад. якщо перший виявиться несправним. Аналогічно при послідовному з'єднанні комутаційних пристроїв типів (nХm) і (1+m) одержуємо КБ типа [nXvXm2]. Комутаційні блоки такого типу одержали назву двохланкових блоків. які на схемах блоків позначаються буквами: ланка А і ланка В (в деяких літературних джерелах 37 . 3. а місце розташування комутаційних елементів в таких блоках називається ланкою комутації (з'єднання) або просто ланкою. Таке об'єднання може бути викликане необхідністю підвищення надійності КБ за рахунок паралельного з'єднання входу з виходом через різні комутаційні пристрої. Доступність даного блоку збільшується в порівнянні з доступністю комутаційних пристроїв.блок [1XmXm2]. а другий тільки в тому випадку. одержані шляхом об'єднання входів і виходів декількох комутаційних пристроїв. При послідовному з'єднанні двох пристроїв типу (1Хm) одержимо комутаційний блок типу [1XvXm]. блок [nXmXm2]. Комутаційні блоки можуть бути побудовані шляхом послідовного з'єднання виходів одних комутаційних пристроїв з входами інших. на яких блок реалізований.5 показані комутаційні блоки. Двохланкові комутаційні блоки: а) .а. 3. в якому входу буде доступно m2 виходів. одна в ланці А і друга в ланці В (мал.6. в якому кожний вхід має доступ до будь-якого з m2 виходів. 3.

3. які пропорційні об'єму комутаційного обладнання. Для отримання КБ з необхідними структурними параметрами можна використовувати в ланках А і В різні комутаційні пристрої. Такий блок називається комутатором.3 і 3. При побудові двохланкового КБ можна використовувати операції не тільки послідовного з'єднання комутаційних пристроїв. 38 операції . де v = m. в якому будь-який вхід має доступ до будь-якого виходу. або за сумарною вартістю блоків. Найпростішим комутаційним блоком є одноланковий повнодоступний блок.6 видно. що збільшуються число виходів і доступність. б) матиме наступні структурні параметри [nХvХm]. з’єднуючи послідовно виходи попередньої ланки з входами наступної. Тому при вказуванні типу блоку [nXvXm] його характеризують трьома параметрами: n — числом входів.замість терміну «ланку» вживають термін «каскад») . v — числом проміжних ліній і m — числом виходів. В такому блоці окрім входів і виходів з'явилися ПЛ між пристроями ланок А і В. використовуючи об'єднання входів і виходів і послідовного з'єднання. але в першому випадку це досягається об'єднанням входів. а в другому — послідовним з'єднанням комутаційних пристроїв. Комутаційні блоки можна будувати і на більше число ланок. Відповідно до цього двохланковий блок (мал. За допомогою комутаторів можна будувати КБ з необхідними структурними параметрами. Із порівняння схем мал. При цьому КБ порівнюються між собою по числу точок комутації. 3.6. але і об'єднання виходів. З окремих комутаційних блоків можна будувати складніші КБ необхідної структури для побудови окремих частин або всього комутаційного поля вузла.

7.7. 3.г). 3.а). комутатор на n входів і m виходів може бути виконаний на одному пристрої (мал. Особливість одноланкових комутаторів полягає в тому. що кожна точка комутації може бути використана для комутації конкретної 39 .Мал. але фактично для кожного з'єднання входу з виходом вибирається лише одна точка). Комутаційний пристрій типу (nXm) є одночасно комутатором (мал.7. як це показано на мал.б. Однойменні виходи всіх груп об'єднуються для отримання m спільних виходів з блоку (мал. Для отримання комутатора за допомогою пристроїв типу (1Хm) буде потрібно n пристроїв. як це показано на мал. (Чотирипровідні комутатори використовують дві точки комутації на з'єднання. Схеми комутаторів [nХm]: Комутатор є блоком типу (nХm) і може бути побудований на комутаційних пристроях будь-якого типу об'єднанням входів і виходів.7. Для утворення n входів у кожної групи з m пристроїв об'єднуються входи. 3.5. Багатоланкова комутація. Отже. В описаних вище комутаційних структурах їх входи і виходи комутувалися через єдину точку комутації (мається на увазі одноланкові структури).7. 3. Для побудови комутатора на n входів і m виходів за допомогою комутаційного пристрою типу (1x1) потрібно nm пристроїв. 3.7. Комутатор на пристроях типу n(1Xm) можна отримати шляхом об'єднання однойменних виходів. 3. у яких слід об'єднати виходи. г). 3. Тому ці комутаційні структури називали одноланковими.

40 . Триланкова комутаційна матриця. а також для захисту від помилок.6. Щоб збільшити ефективність використання точок комутації і. Іншим істотним недоліком одноланкових схем є те. що для кожного конкретного з’єднання потрібна конкретна точка комутації. Якщо вона виходить з ладу. 5. то відповідне з'єднання в комутаційній матриці вже не може бути встановлене. щоб кожна точка комутації могла бути задіяна для більше. необхідно. навіть якщо по всіх лініях поступили запити на обслуговування. щоб для кожного потенційного з'єднання може бути використано більше за один шлях. велике число точок комутації. якщо точки комутації будуть загальним ресурсом. зменшити їх кількість. У кожному рядку або стовпці квадратного комутаційного поля може знаходитися в роботі тільки одна точка комутації. що доводиться на кожну вхідну і вихідну лінії. Кількість точок комутації. виходить невиправдано великим. потрібне для реалізації комутатора з великою кількістю входів/виходів.пари вхід-вихід. Спільне використання точок комутації для потенційних шляхів через коммутаційне поле досягається побудовою багатоланкових комутаторів. ніж одного потенційного з’єднання. Тим не менше. Структурна схема багатоланкового комутатора показана на рис. Альтернативні шляхи використовуються для зменшення кількості блокувань. отже.5. то для зменшення блокування також необхідно.6. передбачає велику навантажувальну здатність тракту передачі інформації. Рис. Аналіз великих одноланкових комутаторів показав. Крім того. що точки комутації використовуються неефективно.

число точок комутації. Вхідні комутатори (перша ланка комутації) є комутаторами розміром n × k . (5. 41 . ємнісне навантаження мінімальне. Проте.кількість пар входів-виходів. У кожному з цих шляхів буде використовувутися свій комутатор центральної ланки. в яких входи і виходи розділені на підгрупи з N входів і N виходів кожна. Як видно. які забезпечують з’єднання кожного комутатора центральної ланки до груп із n виходів. Варто мати на увазі що якщо всі комутатори повністю доступні. де кожен з k виходів сполучений з одним з k центральних комутаторів (другої ланки). 5. внутрішні блокування в яких відсутні. 5.розмір кожної групи входіввиходів. Загальна кількість точок комутації Nx .число центральних комутаторів. оскільки кожна комутована лінія сполучена з обмеженим числом точок комутації. необхідна для побудови триланкового комутатора.1) де N . необхідне для надання послуг комутації з прийнятною якістю. ніж число точок комутації. багатоланкова структура забезпечує наявність в комутаційному полі альтернативних шляхів. Таким чином.6. Більше того. показаного на рис.комутатором. що дозволяє уникнути блокувань. k . що визначається за формулою (5. Для підвищення якості обслуговування (зменшення внутрішніх блокувань) найбільш поширеними є: збільшення кількості ланок (зростає кількість обхідних шляхів).6 має три ланки комутації. збільшення зв’язності і реалізація комутаторів. Всі комутатори центральної ланки є комутаторами розміром N / n × N / n і забезпечують з’єднання будь-якого комутатора першої ланки з будь-яким комутатором третьої.1) значно менше. то для кожного з’єднання між конкретним входом і конкретним виходом всередині комутаційного поля існує k можливих шляхів. Третя ланка складається з прямокутних комутаторів розміром k × n . Входи кожної підгрупи обслуговуються прямокутним масивом точок комутації . в першу чергу необхідно визначити число коммутаторів центральної ланки.Комутатор на рис. необхідне для побудови одноланкового комутатора. n .

якщо . що викликається. Аналогічно максимум n −1 лінія до необхідного комутатора третьої ланки може бути зайнята. коли будуть знайдені вільні лінії центральної ланки. Тоді ці дві групи комутаторів центральної ланки виявляються недоступними для потрібного з'єднання.7). вільний. вільний. Проте. Результати його досліджень показали. вільна. де приводяться розрахунки числа комутаторів центральної ланки. то такий комутатор буде без блокувань. необхідний для з'єднання. призначеної саме для цієї конкретної пари вхід-вихід. Якщо сторона.3. необхідної для роботи без блокувань. Оскільки самі комутатори не блокуються. Умова роботи без блокувань може бути виведена із спостереження. якщо вхід. природно. то може бути зайнята максимум n − 1 лінія до комутаторів центральної ланки. Коли точки комутації стають загальними. Ключовим моментом в цьому виводі є те. і тоді центральна ланка може бути використана для встановлення 42 з'єднання. що якщо кожен комутатор не блокується і число комутаторів центральної ланки k = 2n − 1 . тільки n − 1 з них можуть бути зайняті. що вони не мають блокувань. Комутатори без блокувань. і одночасно зайняті всі ( n − 1 ) лінії. Вагомою перевагою одноланкових комутаторів є те. У 1953 р. необхідне з'єднання завжди може бути встановлене шляхом вибору потрібної точки комутації. Отже. то його відповідні вхідні і вихідні лінії будуть вільні. що ведуть від комутатора першої ланки до деякої групи комутаторів центральної ланки. оскільки кожен комутатор першої ланки має n входів. що з'єднання через триланковий комутатор вимагає наявності комутатора центральної ланки з вільними лініями.6. якщо вихід. Якнайгірша з погляду блокувань ситуація виникає (як показано рис. Якщо k більше n − 1 . що ведуть до необхідного комутатора третьої ланки від іншої групи комутаторів центральної ланки. що пов'язують його з відповідним комутатором першої ланки і відповідним комутатором третьої ланки.5. відповідний необхідному з'єднанню. то в цьому випадку необхідний шлях може бути встановлений у будь-який момент. з'являється імовірність блокування. Чарльз Клоз з Лабораторії Бела (Bell Laboratories) опублікував дослідження триланкових комутаторів. що. якщо зайняті всі ( n − 1 ) лінії. якщо б існував ще один комутатор центральної ланки.

3) де N .2) Рис. 5.k = (n − 1) + (n − 1) + 1 = 2n − 1 . Як випливає з виразу (5.7. бачимо. яким чином входи і виходи розділені на підгрупи з числом ліній n . розв’язок отриманого рівняння показує. залежить від того.2). що не блокується. 3. то комутаційне поле буде таким. ніж на порядок.загальна кількість входів-виходів.2) по n і для визначення мінімуму прирівняємо отриманий вираз до нуля.2). Комутаційні пристрої класичних комутаційних систем. Даний розділ присвячений короткому екскурсу в історію розвитку комутаційних систем і розглядає 43 основні типи електромеханічних . Продиференціюємо вираз (5. Підставляючи отримане k у вираз (5. що для роботи триланкового комутатора з відсутністю блокувань потрібно: (5. що (при великих N ) оптимальним значенням n є ( N / 2 ). Триланковий комутатор без блокувань. отримаємо вираз для мінімального числа точок комутації триланкового комутатора без блокувань: (5. відрізняється більше. Підставляючи це значення n у вираз (5.1). особливо для великих N . Кількість точок комутації. число точок комутації в триланковому комутаторі без блокувань.7. комутаційної схеми N × N необхідна для реалізації триланкової і одноланкового комутатора такої ж ємності.

що герметизуються (геркони). є електромагнітне реле. Електромагнітні реле: а .комутаційних пристроїв в хронологічному порядку їх виникнення і використання для комутаційних полів відповідних АТС. За відсутності струму в обмотці якір під дією пружини відтягнутий від сердечника і контакти розімкнені. В телефонній техніці застосовуються в основному електромагнітні реле постійного струму з відкритими і герметизованими контактами. закріплених на плоских пружинних пластинах.з відкритими контактами. повністю ізольовані від навколишнього середовища. розмикаючи вихідне коло. 7. мають контактні пружини. Реле з контактами. За відсутності струму в обмотці контактні пластини під дією сил пружності відходять один від одного. Геркон поміщається усередину обмотки і корпусу.а) складається з обмотки з сердечником. При появі струму в обмотці утворюється магнітний потік. Електромагнітне реле . що використовується в класичних системах комутації. виконаного з магнітного матеріалу. 7. якоря з пружиною і контактів. б). поміщені в заповнений інертним газом скляний балон (рис. замикаючи контакти.з контактами. Широко поширеним пристроєм. б . 44 . При появі струму в обмотці якір притягується до сердечника і. повертаючись на осі. що герметизуються Реле з відкритими контактами (рис. другим плечем натискує на контактну пластину. що притягує один до одного контактні пластини.це пристрій типу (1х1). З багатьох типів реле з відкритими контактами найбільш широко застосовуються реле типів РПН і РЕС-14 з максимальним числом контактних пружин 18 і 24 відповідно. 7. Рис.

До складу електромеханічних шукачів входять: • контактне поле (статор . Пристрій крокового і декадно-крокового шукачів. що мають 100 виходів з декадною побудовою контактного поля. До щіток підключається комутована лінія (вхід).Основними перевагами герконових реле є: швидкодія. послідовно що переміщається між контактами.нерухомий вузол). машинні із загальним приводом). 8 зображено пристрій крокового (КШ) і декадно-крокового шукачів (ДКШ). В комутаційній техніці широко застосовувалися і електромеханічні шукачі . до яких підключаються виходи m. а також декадно-крокові шукачі ДКШ. На рис. • ротор з щітками. • привід. РЕС-51 і РЕС-55. На практиці широко використовуються герконові реле РЕС-46. Рис. по структурі контактного поля (декадне і недекадне). по кількості і виду рухів ротора (обертальні.комутаційні пристрої типу (1Хm) з властивістю пам'яті. 45 . що забезпечує рух ротора. В комутаційних системах використовуються крокові шукачі КШ-11 і КШ-17 з 10 і 15 робочими виходами відповідно. хороша якість контактів і малі габарити. що складається з ізольованих контактів. підйомно-обертальні). Шукачі класифікують: за принципом дії приводу (крокові і моторні з індивідуальним приводом. 8.

а до горизонтальних . Принцип роботи БКЗ заснований на принципі координатної сітки (Рис.виходи. До вертикальних шин сітки підключаються входи.9). виконані з благородних металів.10).Широке використання в сучасних АТС мають комутаційні пристрої. що називаються багатократними координатними з'єднувачами (БКЗ). Принцип побудови і роботи БКЗ. або просто вертикалі. що дозволяють з'єднати вхід з будьяким виходом. Основними його елементами є вертикальні блоки. БКЗ є багатопозиційним електромагнітним комутаційним пристроєм типу n(1Хm).11). . Кожна вертикаль має свій УЕ. Стан контактів в групах вертикалі обумовлений роботою двох електромагнітів з рейками: утримуючого електромагніту УЕ з утримуючою рейкою УР і вибираючого електромагніту ВЕ з вибираючою рейкою ВР (Рис. що становлять контактне поле вертикалі (Рис. Кожна вертикаль містить контактні струни (шини) і m груп контактних пружин. Конструктивно БКЗ є колективним реле з великим числом контактних пружин (Рис. а число ВЕ рівне числу контактних груп m.9. і в місцях перетину шин створюються комутаційні точки. Рис. Комутаційними елементами БКЗ є металеві контакти релейного типу. 46 .10).

Рис. 10. Розміщення елементів на платі БКЗ.

Рис. 11. Схема контактного поля вертикалі.
Промисловість випускає БКЗ, що мають 10 або 20 вертикалей (входів) і
10 виходів при 6- або 12-провідних колах. Прийнятий наступний умовний
запис: БКЗ –n Х m Х l, де n - число вертикалей, m - ємність вертикалей, l провідність комутованих кіл. Наприклад, БКЗ -10Х10Х12 і БКЗ -20Х10Х6.
Комутаційні блоки квазіелектронної АТС.
Блок з'єднувальних ліній,схема керування якого показана на рис.3,
виконує роль ГШ і складається з восьми комутаторів в ланці С і восьми
комутаторів в ланці D.

47

Рис. 1. Типовий елемент заміни.

Рис. 3. Схема керування квазіелектронним комутаційним блоком.
48

Кожний з комутаторів являє собою феридовий з'єднувач, який має 8
входів і 8 виходів (БФЗ-С0...БФЗ-С7 на ланці С і БФЗ-D0...БФЗ-D7 на ланці
D). Кожній ланці відповідає схема керування, яка виконана на типовому
елементі заміни (ТЕЗ) І-1 (І-1С для ланки С і І-1D для ланки D). Схема ТЕЗу
складається з 16-ти реле, з яких P1...P8 використовуюься для підключення
входів (виходів) до генератора дзвоноподібних імпульсів,а реле P9...P16
відмічають вибраний комутатор.
З рис.1 видно, що для включення реле необхідно по адресних шинах
подати з керуючого пристрою координатні сигнали, які визначають групу
реле, після чого по командних шинах повинні поступити координатні
сигнали, які призначені для включення реле у вибраній групі.
Наприклад, для встановлення з'єднання першого входу з 57 виходом
(рис.3) повинні замкнутися контакти реле P1 в І-1С, яке визначає перші
входи у всіх комутаторах ланки С, і реле P9, яке визначає комутатор БФЗС0. Для спрацювання вказаних реле необхідно (рис.1) по адресних шинах
подати від'ємні координатні сигнали Ny0 i Cy0, під дією яких відкриваються
транзистори Т1 і Т3, а по командних шинах повинні поступати координатні
сигнали Nx0 i Cx0, від яких спрацьовуть реле P1 i P9. Для вибору виходу в
ТЕЗі І-1D повинні спрацювати реле Р1 і Р16. Включення даних реле
здійснюється

координатними

сигналами

My0,Dy1,Mx0,Dx3.

Після

спрацювання реле в ТЕЗах І-1С і І-1D утворюється коло струму: вихід ГДІ,
Р1,Ф11...Ф18, Р9,Ф18...Ф88 в БФЗ-С0,Ф11...Ф81, Р16,Ф18,...Ф11, в ТЕЗі І1D, Р1, вхід ГДІ. Під дією імпульсу струму, який проходить по обмотках
феридових реле, залишаться включеними Ф18 в БФЗ-С0 і Ф11 в БФЗ-D7.
Для виключення феридового реле в одній із ланок повинні спрацювати
реле, які працювали при встановленні з'єднання на другій ланці, реле, яке
характеризує комутатор даної ланки, і реле відбою Р17. Для виключення
феридового реле на ланці D повинні спрацювати реле Р1,Р9 в ТЕЗі І-1С і
Р16 і Р17 в ТЕЗі І-1D. Для цього необхідно координатні сигнали:
Ny0,Nx0,Cy0,Cx0 в ТЕЗі І-1С і Dy1,Dx3,Q в ТЕЗі І-1D. Після спрацювання
реле, в наступний п'ятимілісекундний цикл, імпульс струму від ГДІ
проходить

по

колу:

вихід

ГДІ

,Р1,Ф11...Ф18,Р9,Ф18...Ф88

в

БФЗ-

С0,Ф11...Ф81 в БФЗ-D7,Р16,Р17, вхід ГДІ. В результаті проходження струму
виключається

Ф11

в

БФЗ-D7.

Аналогічно
49

проводиться

виключення

реалізують принцип просторової комутації. Рис. Схема побудови БГЗ наведена на Мал. Цифрова здійснюється (безконтактна) на основі комутація принципу в сучасних часової комутації.електронні ключі. 12. що мають вісім входів. Для виключення ферридових реле в двох ланках повинні спрацювати Р17 в ТЕЗах І-1С і І-1D. 12. уніфікованою конструкцією. Проте такі з'єднувачі не одержали широкого використання через складність забезпечення задовільних електричних параметрів комутаційних елементів. високою надійністю.і чотирьохпровідну комутацію.феридових реле в ланці С. Багатократні з'єднувачі характеризуються малим часом встановлення з'єднання. коли точки комутації рознесені в просторі. аналогічні потокам цифрових систем передачі. Аналогові (телефонні) сигнали перетворюються в цифрові. Всі розглянуті вище комутаційні пристрої. вісім виходів і забезпечують відповідно двох. у тому числі і електронні ключі. внаслідок чого утворюються цифрові потоки. цифрових що АТС полягає в наступному. Схема побудови з'єднувача на герконових реле. На практиці використовуються герконові з'єднувачі типу БГЗ-8Х8Х2 і БГЗ -8Х8Х4. Як комутаційні елементи можуть застосовуватися безконтактні (електронні) елементи . Комутація здійснюється 50 зміною номера канального . Багатократні з'єднувачі можуть бути реалізовані на герконових реле.

потім квазіелектронні і останніми .2).інтервалу для даного сигналу.8. Комутаційні пристрої і блоки цифрових комутаційних систем.1). 51 . а каскади різних типів також з’єднуються між собою. 1. Однією з основних частин будь-якої АТС є комутаційне поле. В даному розділі розглянуто будову і принципи функціонування перерахованих вище комутаційних блоків. Станції. Автоматичні телефонні станції можуть бути реалізовані на різних комутаційних пристроях.2) і часова діаграма (рис. На виході станції проводиться зворотне перетворення цифрових сигналів в аналогові. комутаційні називаються пристрої чи квазіелектронними (майже електронними). Цифрові АТС майже повністю витіснили АТС інших типів на телефонній мережі загального користування. 3. Блок просторової комутації часових каналів (БПК) виконує перенесення кодового слова певного КІ в однойменний КІ інших ЦЛ.1. 1. 3. Процес просторової комутації ілюструє векторна діаграма (рис. багатократні що використовують феридові герконові з’єднувачі. а у вертикаль . Станції. Комутаційний блок «Простір». «Час/Простір». в горизонталь якої включені вхідні (ВхЛ). Станції.8. Послідовна і паралельна комутація кодового слова. називаються декадно-кроковими.цифрові. яке в цифрових АТС будується на комутаційних блоках «Час». що використовують цифрові пристрої . В історичному плані спочатку з'явилися АТС декадно-крокові. «Простір». В загальному випадку БПК складається з управляючого пристрою і комутаційної матриці.1. потім координатні. Станції.цифровими. називаються координатними.0. які об’єднуються в каскади. реалізовані на БКЗ. реалізовані на крокових і декадно-крокових шукачах.вихідні ЦЛ (ВЛ) (рис.

Процес просторової комутації. Комутаційна матриця є комбінаційним автоматом з N інформаційними входами. М інформаційними виходами і NхМ точками комутації.tn tk t2 t1 S1 S2 S Рис. 1.2.1 Блок просторової комутації. керованими 52 . Рис. Векторне представлення просторової комутації.0. Рис. 1. 1.2.

3.1. У разі реалізації матриці на електронних контактах (рис. Управляючий пристрій керується блоком управління (БУ) більш високого рівня шинами даних (ШД). Структура і об'єм пам'яті АЗП визначається побудовою комутаційної матриці і параметрами N і М.від управляючих входів k.а) або на мікросхемах І-АБО (рис. шинами адреси (ША) і шинами управління (ШУ). тому УП будується на запам’ятовуючих елементах і називається адресним запам’ятовуючим пристроєм (АЗП) або керуючою пам'яттю (КП). які повинні бути зкомутовані в заданому КІ.1.1. на яких побудована комутаційна матриця (рис. Ці адреси повинні бути занесені в управляючий пристрій БПК (УП) і зберігається в ньому до закінчення з'єднання. причому кількість останніх визначається типом елементів. Способи побудови БПК.б) 53 .3.3. Управляючою інформацією для БПК є адреси ВхЛ і ВЛ.3). 1. Ри.

4. Звичайно АЗП розділяють на секції. які визначають номер КІ.в) – відповідно розрізняють управління по виходах і управління по входах. кожна з яких керує певною групою точок комутації.в) або демультиплексорах DМХ (рис.1. Перехід від мультиплексорів або демультиплексорів до ПЛМ дозволяє скоротити число схемних елементів. тому на відповідну точку комутації управляючий сигнал потрібно подавати протягом заданого КІ. 54 . Незалежно від способу реалізації комутаційної матриці з'єднання між вхідними і вихідними ЦЛ повинні встановлюватися на тривалість канального інтервалу.б) або окремою ВхЛ (мал. в якому повинна здійснюватися комутація. Можлива побудова комутаційної частини БПК і на програмованих логічних матрицях (ПЛМ). В першому випадку в i-ту комірку к-тої секції АЗП заноситься номер ВхЛ. закріплених за окремою ВЛ (рис. то число управляючих входів зменшується. що виконують відповідно логічні операції кон'юнкції і диз'юнкції (рис. Наприклад. Якщо ж комутаційна матриця реалізується на мультиплексорах МХ (рис. Розмір комірки визначається способом реалізації комутаційної матриці і числом точок комутації.3.1. але тільки одна ПЛМ з чотирма входами k. яку потрібно скомутувати з к-тою ВЛ в i-тому КІ. що адреса точки комутації повинна бути записана в ту комірку АЗП.д).1.кожній точці комутації необхідний власний управляючий вхід.3. В даному випадку застосовують ПЛМ першого типу. оскільки управляючі сигнали передаються ними в кодованому вигляді. яка читається в цьому КІ. Існують ПЛМ з комбінаційною логікою і ПЛМ з пам'яттю. На кожний управляючий вхід подається один з n можливих часових сигналів.3. тому їх кількість є N Х М. для варіанту з чотирма ВхЛ і чотирма ВЛ потрібні чотири 4входових МХ і 12 управляючих входів.4. Кількість елементів пам'яті АЗП повинна співпадати з числом каналів n в комутованих цифрових трактах.1. які складаються з двох матричних схем М1 і М2.г). 1. Звідси випливає.

АЗП блоку має чотири секції по 32 комірки. Як приклад. В цьому випадку управління здійснюється по виходах (рис. 55 . 1. Комутаційна матриця складається з чотирьох 4-входових мультиплексорів. Мультиплексор управляється трьома провідниками – двома адресними (А і В) і одним для дозволу роботи мікросхеми (вхід Е) .тому всі комірки АЗП трьохрозрядні. розглянемо принцип роботи БПК з чотирма ВхЛ і чотирма ВЛ (кожна з 32 КІ) для варіанту побудови комутаційної частини БПК на мультиплексорах.Рис.4. кожний з яких комутує канали всіх вхідних ЦЛ з каналами своєї вихідної ЦЛ. номери яких відповідають номерам КІ.5).1. Варіанти управління просторовим комутатором.

Приклад побудови БПК на мультиплексорах. 1. створюваних протягом циклу передачі Тц. Далі БУ контролює правильність запису адресної інформації і видає каналом КВВ сигнал підтвердження встановлення з'єднання.5. Відзначимо. З цієї миті ВхЛ1 і ВЛ4 є зкомутованими в КІ2. відповідно до послідовності часових КІ. В проміжку КІ2 з Комірки2 АЗП4 читається адреса входу Х0 мультиплексора МХ4 (в даному випадку А=В=0) і дозвіл на комутацію (вхід Е=0). а читання цієї інформації з комірок АЗП здійснюється впорядковано. Відзначимо. а число з'єднань. Після обробки команди БУ звертається до АЗП4. що БУ одержав каналом вводу-виводу команду скомутувати КІ2 між ВхЛ1 і ВЛ4.Рис. що адресна інформація записується в комірки АЗП в довільній послідовності (в режимі довільного доступу до пам'яті). Секції АЗП одержують адресну інформацію від блоку управління БУ шиною адреси ША – номер комірки пам'яті. є nХM. шиною ША готує для запису «Комірка2». 56 . Припустимо. шиною даних ШД – номер ВхЛ і шиною управління ШУ – сигнал запису. що число одночасних з'єднань за КІ співпадає з кількістю ВЛ. що приводить до проходження в КІ2 цифрового сигналу від ВхЛ1 до ВЛ4. шиною ШД передає номер ВхЛ1 і шиною ШУ подає в АЗП4 сигнал “запис”.

Якщо комутаційну частину БПК створювати на ПЛМ 4Х4. Тому для побудови цифрових комутаційних полів БПК використовують тільки в поєднанні з іншими типами блоків. Часова комутація полягає в передачі кодових слів будь-якого КІ вхідної ЦЛ в будь-який КІ вихідної ЦЛ.6. Відповідно швидкість паралельної передачі паралельних перетворювачів передачі вимагає зростає додаткового кодових слів в r раз. 1.1) і часова діаграма (рис.7) на прикладі комутації КІi вхідної ЦЛ з КІj вихідної ЦЛ і КІj ВхЛ з КІi ВЛ.2. Статичні і динамічні запам’ятовуючі пристрої.1. пропускної здатності ЦКП застосовують паралельну (одночасну) передачу всіх r розрядів кодового слова. 1. Векторне представлення часової комутації.6.1. а в комірки АЗП відповідно записують номери тих ВЛ. тому блок часової комутації (БЧК) під керівництвом АЗП повинен здійснювати перенесення (зсув) кодового слова з одного КІ в іншій. то АЗП міститиме тільки одну секцію з 32-х п'ятирозрядних комірок. Комутаційний блок «Час». г). отже. 3.1.8. обладнання: на виході Реалізація послідовно- кожної ВхЛ і паралельно-послідовних . 57 . Для прискорення комутації і.3.на вході кожної ВЛ. Неможливість з’єднувати різнойменні канали означає наявність в БПК внутрішніх блокувань. які повинні бути скомутовані з даною ВхЛ (див. tn tk t2 t1 S1 S2 S Рис.У разі реалізації комутаційної матриці на демультиплексорах секції АЗП закріплені за ВхЛ. Цей процес пояснює векторна діаграма комутації (рис. рис.

але не може перевищувати тривалості циклу передачі Тц..8. де tКІ – тривалість КІ.i+j) tКІ. оскільки в останньому випадку інформація в комутованому КІ вхідної лінії замінилася б наступним кодовим словом. де n – кількість канальних інтервалів в циклі Узагальнена структура БЧК зображена на рис. (ІЗП). який визначається співвідношенням номерів КІ i та j. то затримка становить τзi-j =(n . Рис. 1.7. Коммутаційна частина блоку може будуватися на елементах затримки динамічного або статичного пристрій типу. які створюють керований від інформаційний АЗП. Процес часової комутації. 58 При запам'ятовуючий використанні елементів .1.8. для цього необхідна затримка інформації канального інтервалу на якийсь час. Як видно з рисунка.Рис. Для комутації КІi ВхЛ з КІj ВЛ затримка становить τзi-j =(j-i)tКІ за умови j > i. Якщо ж i > j. Блок часової комутації. 1.

Керуючий АЗП є односекційним на n елементів пам'яті.9. Рис. При читанні комірки 8 на виході 59 . Цей ЗсП є сукупністю n-1 послідовно з’єднаних комірок затримки (кожна на тривалість КІ). При послідовному синхронному читанні цих комірок на виході АЗП завжди формуватиметься сигнал к0 . Розглянемо процес комутації в БЧК з ЗсП на прикладі. Тоді у всі комірки АЗП слід записати номер логічної схеми І0. Блок часової комутації на зсуваючих пристроях. Якщо ж потрібно зкомутувати КІ3 ВхЛ з КІ8 ВЛ.9). Припустимо. що забезпечує з'єднання потрібних каналів.8 =5tКІ і тому в комірці 8 АЗП слід занести номер схеми І5.динамічної затримки ІЗП називають зсуваючим пристроєм (ЗсП). то τз3. кожна з яких відповідає однойменному КІ вихідної ЦЛ. який відкриватиме схему І0 в кожний КІ і тим самим створюватиме з'єднання через ІЗП. а також логічних схем І і схеми АБО (рис. 1. що всі n каналів ВхЛ потрібно з'єднати з однойменними каналами ВЛ. В комірки АЗП записуються номери схем І.1.

Блок часової комутації на статичних ЗП. На вході ІЗП встановлюється регістр запису (РЗ). тобто діє в режимі послідовного запису кодових слів з ВхЛ (двохпровідної) і паралельного їх 60 . який є перетворювачем послідовного коду в паралельний. Схема ІЗП на динамічних лініях затримки дуже проста. 1. але у такому випадку більш економічним стає ІЗП на статичних запам’ятовуючих пристроях. На рис.10. потрібно б було збільшити кількість схем “І” і “АБО” в r раз. Рис. але має суттєвий недолік . який відкриє І5 і створить шлях передачі інформації вхідного КІ3 в КІ8 вихідної ЦЛ. Щоб здійснити паралельну передачу. тому потрібно записати в комірку 1 АЗП номер схеми І5.1.10 зображена структурна схема БЧК із статичним ІЗП і паралельним режимом комутації.послідовну передачу кодових слів.АЗП сформується сигнал к5. який відкриє І5 і створить шлях передачі інформації вхідного КІ28 в вихідний КІ1. Якщо ж необхідно з’єднати КІ28 ВхЛ з КІ1 ВЛ при n =32 матимемо τз28.1=(32-28+1)=5 tКІ. Аналогічно попередньому при читанні комірки 1 на виході АЗП сформується сигнал к5.

а зчитування з ІЗП і запис в АЗП – ациклічні.10. а потім послідовно зчитуються у відповідні КІ ВЛ. навпаки. другий в АЗП. БУ обробляє одержані дані і відповідно записує в АЗП: в комірку Комірка8 номер КІ3 ВхЛ і дозвіл на комутацію. в який кодові слова записуються з ІЗП паралельно. Розрядність кожного КІ . запис в ІЗП і зчитування з АЗП циклічні. для випадку. а звідти послідовно зчитується в КІ8 ВЛ. Інформація КІ3 ВхЛ послідовно записується в РЗ і на початку наступного КІ тактовим сигналом прочитується з РЗ і паралельно поступає в комірку Комірка3 ІЗП. Відзначимо. Кількість елементів пам'яті ІЗП і АЗП дорівнює числу комутованих каналів n.прочитування в комірки ІЗП (окремим провідником для кожного розряду). коли ЦЛ 32-канальні. управління комутацією здійснюється по виходах. Звичайно перший режим реалізується в ІЗП. При цьому кодове слово з комірки Комірка3 ІЗП паралельно передається в РЗч. зображеного на рис. ациклічного запису і циклічного зчитування. а комірок АЗП – числом каналів ЦЛ і способом обробки кодових слів при їх записуванні і зчитуванні з ІЗП. оскільки в комірці Комірка1 АЗП занесена адреса (номер) комірки Комірка28 ІЗП. Аналогічно комутується і КІ28 ВхЛ з КІ1 ВЛ. З цієї миті з'єднання вважається встановленим і БУ видає його підтвердження в КВВ. Для зворотного перетворення на виході ІЗП встановлюється регістр зчитування (РЗч).r.1. що розрядність комірок ІЗП визначається числом бітів кодового слова КІ. Розглянемо алгоритм функціонування БЧК. який визначається сигналом. в комірку Комірка1 номер КІ28 ВхЛ і дозвіл на комутацію. В сучасних ЦКП ІЗП і АЗП є спеціалізованими надвеликими інтегральними схемами (СБІС) з різними ємностями елементів пам'яті і можливостями функціонування в 61 . В блоці часової комутації ІЗП і АЗП можуть діяти в режимі циклічного запису і ациклічного зчитування або. що поступає при читанні вмісту комірки Комірка8 АЗП на початку КІ8. Ця інформація передається блоку управління БУ каналом вводу-виводу КВВ. що для створення розмовного тракту потрібно зкомутувати КІ3 ВхЛ з КІ8 ВЛ в прямому (А→В) і КІ28 ВхЛ з КІ1 ВЛ у зворотному напрямі передачі (В→А). де зберігається до моменту зчитування. Припустимо.

Для збільшення ємності і швидкодії ІЗП і АЗП іноді додатково застосовують паралельні ІЗП. 3. а зчитування – з іншого. Відповідно для обслуговування N ВхЛ і N ВЛ потрібно N БЧК.5. тому постає необхідність перетворення послідовного коду в паралельний і навпаки.8. Схеми перетворювачів показано на рис. в наступному циклі навпаки – запис в іншій ІЗП. 3. в паралельному коді. Цю задачу вирішують так звані послідовнопаралельні і паралельно-послідовні перетворювачі чи регістри. Перетворювачі кодових слів. але при цьому кожний з них зможе комутувати канали тільки однієї ВхЛ і ВЛ. комутація ж цифровими комутаційними полями здійснюється. запис в перший ІЗП. 3.5. Рис. або ж застосувати блок просторово-часової комутації (БПЧК). зчитування з першого. Поширюючись через лінії зв’язку цифрових систем передавання.3. які функціонують в режимі розділення запису і зчитування: в одному циклі передачі виконується. в основному. наприклад. способу обробки кодових слів і тривалості циклу роботи ІЗП і АЗП. як правило. кодові слова канальних інтервалів передаються. Ще одна функція регістрів запису/зчитування – запам’ятовування кодових слів з метою їх подальшого запису в пам’ять чи передачі в лінію зв’язку.різних режимах запису і зчитування залежно від організації доступу в ІЗП. в послідовному коді. Послідовно-паралельний і паралельно-послідовний перетворювач. Послідовно-паралельний перетворювач складається з регістру зсуву РЗ з послідовним входом. Тому для забезпечення з'єднань між КІ різних ЦЛ потрібно послідовно з БЧК включити БПК. Недоліком БЧК є здатність комутувати канали тільки однієї ЦЛ. паралельним виходом для прийому кодових слів в 62 .

Комутаційний блок «Час/Простір». 1. В потрібний момент часу кодове слово розрядністю r переписується в регістр зчитування РЗч. tn T tk t2 t1 S1 S2 S Рис. Схеми більш складних пристроїв перетворення розглянуто в наступному розділі. Процес перенесення відображає рис.1. його просторовий еквівалент і умовне позначення.12. Принцип вторинного ущільнення каналів. 3. а на рис.4. Паралельно-послідовний перетворювач виконує зворотню функцію – приймає кодове слово з ІЗП в паралельному коді і записує його в паралельний регістр РП. де під дією тактових імпульсів передаєтья у лінію зв’язку системи передавання.13 приведена узагальнена структурна схема БПЧК. який служить для запам’ятовування кодового слова з подальшим його записом в ІЗП.послідовному коді. і паралельного регістра РП. Векторне представлення просторово-часової комутації. 63 .1.1. просторово-часова комутація забезпечує перенесення інформації з будь-якого КІ вхідної ЦЛ в будь-який КІ вихідної ЦЛ.11.8. Згідно з визначенням.

Структура циклу.12. тому в кожному з n КІ інформація з N вхідних ЦЛ повинна бути передана у всі М вихідних ЦЛ. Процес просторово-часової комутації. Рис. Для управління 64 . його просторовий еквівалент і умовне позначення. Рис. Блок просторово-часової комутації. 1.14. 1. 1.13. що потребує прискорення комутації в М раз порівняно з швидкістю запису кодових слів з ВхЛ в ІЗП для комутатора типу „час”. В загальному випадку в БПВК підключені N ВхЛ і М ВЛ.Рис.

а потім замінюється наступним словом цього ж КІ.. В кожній комірці ІЗП записане кодове слово зберігається протягом циклу передачі Тц. який управляє комутацією в БПВК. паралельне зчитування в ІЗП).зчитуванням інформації з комірок ІЗП канальний інтервал розділяється на визначене.1. звідки в інтервалі tнач наступного КІ паралельно передаються в комірку ІЗП в режимі послідовного доступу в пам'ять. закріплених за вихідними лініями (t1. має пХМ комірок пам'яті. З'єднання вважається встановленим після запису в потрібну комірку АЗП адреси (номерів) секції ІЗП і її комірки. Кодові слова КІ ВхЛ послідовно записуються у відповідні вхідні регістри РЗ. оскільки окрім інтервалів. ніж М. tM . число вторинних інтервалів.для зчитування їх з елементів пам'яті ІЗП.15.. Зчитуються кодові слова з комірки ІЗП в БР паралельно і ациклічно. Кожна ВЛ має власний буферний регістр (БР) і регістр зчитування (РЗч). в режимі довільного доступу до них.. З буферних регістрів ці слова паралельно передаються в регістри РЗч у вторинному інтервалі tкон. кінцевий tкін . Розглянемо принцип дії БПВК на прикладі структурної схеми рис. Кожна ВхЛ має свій регістр запису (РЗ) для послідовно-паралельного перетворення кодових слів (послідовний запис з ВхЛ.. Число вторинних каналів звичайно дорівнює М+2. потрібні додаткові інтервали початку (tпоч) і кінця (tкін) вторинного циклу. а зчитування цієї інформації здійснюється в режимі послідовного доступу. біт за бітом. Призначення цих інтервалів таке: початковий tпоч . який здійснює паралельно-послідовні перетворення кодових слів. Адресну інформацію в комірки АЗП записує блок управління КБ в режимі довільного доступу в пам'ять.. який відповідає потрібній ВЛ. тобто циклічно.для запису кодових слів в регістри вихідних ліній ВЛ. Блок АЗП. Число секцій ІЗП дорівнює числу N вхідних ліній. Момент комірки ІЗП визначається двома часовими зчитування з інтервалами: потрібним канальним tКИ і тим з вторинних t1.. а також біту дозволу на комутацію. з РЗч зчитуються в КІ вихідних ліній. tM). основні t1.для запису кодових слів в ІЗП. а потім послідовно. tM. На рис.1. 65 . не менше. кожна з яких закріплена за певним КІ певної ВЛ.14 показана структура циклу передачі у разі вторинного ущільнення часових каналів.

Нехай потрібно зкомутувати КІ1 вхідної лінії ВхЛ3 з КІ2 вихідної лінії ВЛМ. то має місце зсув канальної інформації у ВЛ щодо ВхЛ на один КІ. Враховуючи затримку на один КІ. Щоб його компенсувати. 1.15. обробляє її. видає ці номери (адреси) шиною даних і подає шиною управління сигнал “запис”. Функціональна схема блоку просторово-часової комутації. Цю інформацію каналами вводу/виводу одержує БУ. 66 . Рис. слід прочитувати кодові слова з ІЗП на один КІ раніше шляхом відповідного закріплення комірок АЗП за канальними інтервалами. шинами адреси вибирає комірку Яч2М АЗП.Оскільки передача кодових слів з комірки ІЗП в РЗч відбувається протягом КІ. в яку потрібно занести відповідні номери секції ІЗП (секція 3) і комутованого каналу ВхЛ (КІ1). Розглянемо конкретний приклад.

і навпаки – на виході. ІП – інформаційна пам’ять – для зберігання інформації. в яких міститься кодове слово КІ1 ВхЛ3. використовуються паралельні регістри РП вх. сигнали на який подаються з лічильника Л1. Л1. щоб перетворений код зберегти. Л2 – лічильники для формування адреси ІП і КП відповідно. Основні функціональні компоненти схеми: РЗ – регістр зсуву. але для того. на другий вхід якого подається інформація з шини даних блоку керуючої пам’яті. призначений для перетворення послідовного коду в паралельний на вході.. потрібно розробити цифровий комутаційний модуль ємністю [8x16] на регістрах. Регістри РП керуються за допомогою дешифратора ДШ1. Згідно вихідних даних. ПА1. яка передається. Блок послідовно-паралельних перетворювачів реалізується на регістрах зсуву РЗ вх. Тактовим імпульсом tКІН воно в кінці КІ1 паралельно передається в РЗчМ і далі. з яких інформація передається в інформаційну пам’ять. ДШ2 – дешифратори для вибору регістрів на вході і виході відповідно.Яч2М АЗП опитується сигналами tКИ-1 і tM і з неї зчитуються адреси “3” секції ІЗП і адреси “1” комірки. та вхідних регістрах пам’яті (паралельних регістрах) РП вх. Зчитані адреси відкривають вихід Яч1 3-тьої секції ІЗП. протягом якого проходить перетворення в РЗ. Функціональна схема просторово-часового цифрового модуля. Сам ПА1 керується сигналами від ЦКП і здійснює подачу адреси на 67 . здійснюють перетворення послідовного коду в паралельний. РП2 – паралельні регістри для зберігання інформації від ЦКП до КП. ДШ1. РП – паралельний регістр. в КІ2. Функціональна схема даного модуля представлена на рисунку 3. і звідти це кодове слово паралельно записується в БРМ. призначений для зберігання даних на час. послідовно зчитуються у ВЛМ. РП1. РЗ вх. ПА2 – перемикач адреси для перемикання адреси на адресному вході ІП і КП відповідно. Цей же лічильник подає інформацію по 8-розрядній шині і на перемикач адреси ПА1 інформаційної пам’яті.

РП Вих. Часові діаграми роботи цифрового модуля показано на рисунку 3 Сигнали. – сигнал дозволу виходу вих. 68 . а другий керує її зчитуванням. керуються дешифратором ДШ2. На вході в схемі є 8 паралельних регістрів. як нам на протязі одного канального інтервалу вхідного тракту потрібно записати інформацію в інформаційну пам’ять з 8 вхідних трактів і зчитати інформацію відповідно з 8 комірок у вихідні тракти. РП С1 РП вих. інформація з якої зчитується у вихідні регістри пам’яті. Лічильники імпульсів Л1 і Л2 тактуються від одного генератора тактових імпульсів. оскільки інформація надходить по 8 трактах по 32 часові канали в кожному. Далі.адресний вхід блоку ІП або від лічильника (для циклічного запису) або з блоку КП для ациклічного зчитування. її необхідно зчитати в потрібний вихідний часовий канал. як інформація була записана в комірку ІП. – сигнал дозволу виходу вх. а самі дешифратори виконують функцію вибору конкретного регістру по коду. На виході даної схеми є 16 трактів. ГТ – сигнал вихідного групового тракту. тому для іх вибору використовуються 3 розряди. інформація передається у вихідні регістри зсуву РЗ вих. що подається з лічильника. які показані на рисунку: Вх. тому генератор тактових імпульсів працює з частотою 8*частоту вхідного тракту. один з яких керує записом інформації в інформаційну пам’ять в перший півтакт. – сигнал запису в вихідні паралельні регістри ОЕ РП вих. Так. тому використовується 16 регістрів зсуву і 16 паралельних регістрів. Після того. Частота вихідного тракту буде вдвічі нижчою за частоту вхідного. . ГТ – сигнал вхідного групового тракту ТІ – тактовий сигнал С РП вх. Сама КП працює під дією сигналів від ЦКП. але працюють в зсунутому на пів такта режимі. з вихідних РП вих. За допомогою перемикача адрес ПА1 і вибирається відповідна комірка. які в свою чергу. Інформаційна пам’ять містить 256 комірок. – сигнал запису в вхідні паралельні регістри ОЕ1 РП вх. та на вихід просторово-часового модуля.

69 .16. перетворювачі кодів на регістрах. 1. Функціональна схема модуля ємністю [8х16] трактів.Рис.

Розбиття на групи вхідних і вихідних гурпових трактів використовується для зменшення вимог до швидкодії елементів пам’яті. M. що виходять. хоча застосовують і БПЧК. Такий запис означає. середнього дешифраторах. і М ЦЛ. що БПЧК в різних цифрових позасистемних АТС і в цифрових системах комутації мають різні параметри N. що в БПЧК включено N вхідних цифрових ліній. Звичайно окремий БПЧК займає окрему друковану плату. Наприклад: 32/328 Х 32/328 (або просто 32 Х 32). Блок просторово-часової комутації будується на статичних запам’ятовуючих пристроях. на мікросхемах регістрах. 70 . яку при необхідності можна замінити (ТЕЗ – типовий елемент заміни).64/3216 Х 64/3216. Для зручності порівняння параметри БПЧК представляємо у вигляді: N/nr Х M/nr. кожна на n КІ по r розрядів. ступеня оперативних інтеграції і постійних запам’ятовуючих пристроях).Нарешті відзначимо. n і r і реалізуються переважно на спеціалізованих НВІС. по n r-розрядних КІ (параметри n і r можуть не вказуватися у випадку використовування стандартних значень n =32 і r=8). побудовані (мультиплексорах.

і т. Блок має наступні основні складові частини: перетворювачі послідовного коду в паралельний на вході (ПС/ПР). інформаційна пам’ять (ІП). спрощена структурна схема якого показана на рис.Особливості роботи КБ показано на прикладі блоку [32*32] групових тракти (ГТ) по 32 цифрових канали. перетворювачі паралельного коду в послідовний на виході (ПР/ПС). і т. що означає: будь-який вхідний цифровий канал будь-якого ГТ комутується з будь-яким вихідним цифровим каналом вихідного ГТ. в яку записується мовний сигнал у вигляді паралельного коду ІКМ-сигналу. що необхідне для цмфрових систем передачі. 32. що дає можливість збільшувати кількість вхідних ГТ (каналів) у 8 разів.д. або збільшувати кількість каналів в 16. разів. 18. разів. Схема блоку. Рис. які працюють з послідовними кодами. 4.д. не збільшуючи тактову частоту блоку. З метою зменшення вимог до швидкодії елементної бази групові тракти в блоці розділені на дві групи по 16 ГТ в кожній. Блок побудований по принципу “ЧАС-ПРОСТІР”. збільшуючи тактову частоту в 2. 18. 71 .

кількість канальних інтервалів в груповому тракті.кількість груп. керуюча пам’ять (КП)./вих. в яку записуєтся інформація з вхідних групових трактів. в яку записується із ЦКП адреса вхідного каналу за адресою вихідного каналу. так і керуючої пам’яті TD можна визначити із співвідношення: TD = Tц 2 × n × N/g де Tц . g . N .ЦКП – центральний керуючий пристрій з якого поступають команди для реалізації з’єднання вхідних каналів з вихідними. групові тракти. Інформаційна пам’ять (ІП). n . на які розбиваємо вх. 72 .тривалість циклу передачі системи ІКМ. Множник 2 в чисельнику означає розбиття часу доступу на два інтервали однакової тривалості для запису і читання інформації відповідно.загальна кількість групових трактів. Час доступу до комірок як інформаційної.

3).сукупність технічних засобів. А ЗЛ А А ЗЛ ЗЛ А А А – абонентський пристрій. Принципи побудови мереж зв'язку залежать від виду інформації. МВ – мережевий вузол. Мережа відрізняється оперативністю і високою продуктивністю передачі повідомлень.1. Використовується при обмеженому числі абонентних пунктів. ЗЛ – з’єднувальна лінія.4. Топологія мережі "кожний з кожним". Рис. оперативністю і високою якістю 2). МВ2 МВ1 МВ3 МВ4 Рис. "кожний з кожним" (рис. Мережа зв'язку . Топології телекомунікаційних мереж. 73 . відрізняється На практиці застосовується при невеликій кількості вузлів. 1. що забезпечують передачу і розподіл інформації. Найбільш поширеними топологіями телекомунікаційних мереж є: "кільцева" (рис. інформації. радіальна ("зірка") (рис. Кільцева топологія мережі. Мережа передачі надійна. 4. ОБ’ЄДНАННЯ КОМУТАЦІЙНИХ ВУЗЛІВ В МЕРЕЖІ.2. що передається. 1). розташованих на невеликій території.

. радіально-вузлова з вузловими районами (рис. 4). 4. Використовується при побудові телефонних мереж великих міст при використанні класичних АТС. Рис. АЛ – абонентська лінія. 3. Топологія мережі "зірка". якщо ємність мережі не перевищує 80. 5). Радіально-вузлова топологія мережі. С – станція. радіально-вузлова (Рис. А А А А АЛ АЛ АЛ С1 АЛ АЛ А А С2 ЗЛ АЛ АЛ АЛ А А А ЗЛ А А ЗЛ АЛ А А АЛ АЛ С3 АЛ АЛ А А Рис.. 74 .90 тисяч абонентів.А А АЛ АЛ А С АЛ АЛ АЛ А А А – абонентський пристрій. Таку структуру мають міські телефонні мережі.

Вузловий район 2 Вузловий район 1 С С ВВП ВхВП С С С ВВП ВхВП ВВП – вузол вихідних повідомлень С ВхВП – вузол вхідних повідомлень Рис. Мережа має три рівні вузлових пунктів: районні. 75 . Факсимільна мережа зв'язку будується на базі телефонної мережі. мереж. 4.2. обласні і головні. Мережі цих двох видів об’єднує спільна назва – місцеві телефонні мережі. Міські телефонні мережі (МТМ) забезпечують зв’язок на території більш чи менш великого міста і його передмість. Телефонна мережа загального користування. зонові і міжміські. Зонові телефонні мережі – це комплекс споруд. або телеграфні абоненти. сільські. Мережа передачі даних має подібну структуру. Традиційно розрізняють користування: наступні види мереж загального міські. В нумерація. Топологія радіально-вузлової мережі з вузловими районами. 5. що володіють телеграфною апаратурою. такій зоні Території телефонних зон часто співпадають з територіями областей чи інших адміністративних утворень. що призначені для зв’язку між розташованих абонентами на використовується декількох території єдина одної місцевих телефонної семизначна зонова телефонних зони. Сільські телефонні мережі (СТМ) забезпечують телефонний зв’язок в межах сільських адміністративних районів. Телеграфні мережі будуються за радіально-вузловим принципом з врахуванням адміністративно-територіального розподілу країни. Кінцевими пунктами телеграфної мережі є або відділення зв'язку.

мережа передбачає. Крім ТМЗК. Модель української ТМЗК Т – термінал ТА – телефонний апарат АЛ – абонентська лінія К . організацій. отримуючи на національному і регіональному рівнях можливість передачі даних. відомств. національними і регіональними телефонними мережами. які призначені для зв’язку між абонентами місцевих телефонних мереж. які забезпечують внутрішній телефонний зв’язок підприємств. корпоративні телефонні мережі. існують також відомчі.Міжміська телефонна мережа – це комплекс споруд. 1. Такі мережі можуть бути і повністю автономними. Всі названі вище мережі разом утворюють телефонну мережу загального користування (ТМЗК). 1. Обов’язкова вимога до ТМЗК – повна зв’язність між всіми місцевими. розташованих на території різних телефонних зон. відомствінні.4. їх комутації і захисту.4. корпорацій. щоб щоб будь-який абонент міг з’єднатися з будь-яким іншим. телефонної мережі але частіше загального за все вони користування. Більш того. Рис.концентратор МС – місцева станція ВАТС – відомча АТС МТМ – міська телефонна ЗЛ – з’єднувальна лінія ВВхП – вузол вхідного повідомлення ВВП – вузол вихідного повідомлення (ВВхПМ) – вузол вхідного повідомлення міської мережі АМТС – автоматична міжміська телефонна станція ЗЗЛ – заказна з’єднувальна лінія ЗЛМ – з’єднувальна лінія міжміського зв’язку 76 . мають Модель доступ до української телефонної мережі загального користування показано на рис.

використовується для включення в ТМЗК абонентів виробничого сектора. який на рис. Третій варіант.4 суміщений з ТС1 (його назва виділена курсивом). Абонентська лінія (АЛ) з’єднує термінал з концентратором (К). Крім того. Вхідні міжміські з'єднання встановлюються через ЗЛМ – з’єднувальну лінію міжміського зв'язку.4 показано два вузлових райони. В нижній частині рис. 77 . виконуючи функції вузлів вхідного (ВВхП) і вихідного (ВВП) повідомлення. стрілками показані маршрути. назви яких ще використовуються сьогодні – РАТС12 і КС2 відповідно. Для ТС1 і ТС2 на рис. В цьому випадку всі МС зв'язуються між собою за принципом "кожен з кожним" пучками з’єднувальних ліній (ЗЛ). Говорячи про СТМ. місцевою станцією (МС) або з відомчою АТС (ВАТС).мережа РАТС – районна АТС СТМ – сільська телефонна мережа КС – кінцева станція ТС – транзитна станція ВСП – вузол сільского-приміського зв’язку ЦС – центральна станція ВС – вузлова станція ВСС – вузол спецслужб Термінал (Т) використовується абонентом для виходу в ТМЗК. 1. 1. Для виходу на автоматичну міжміську телефонну станцію (АМТС) використовується пучок заказних з’єднувальних ліній (ЗЗЛ). В МТМ місцева станція називається районною АТС (РАТС). Як термінал в ТМЗК найчастіше використовується телефонний апарат (ТА). хоча ТС є поки невід'ємною частиною великих МТМ. В даний час ми все ще оперуємо різними термінами.4 були приведені також номери відповідних ВхВП і ВВП. використовують абревіатуру КС (кінцева станція).4 були збережені елементи. Пучок цих ліній включається в одноіменний вузол вхідного повідомлення (ВВхПМ). а у ряді випадків – в іншу телекомунікаційну мережу. Використання ТС розділяє місцеві мережі на декілька вузлових районів. Для МС12 в МТМ і МС2 в СТМ на рис. як правило. 1. В містах МС можуть з'єднуватися між собою без встановлення транзитних станцій (ТС). говорячи про міський і сільський зв'язок. що використовуються для встановлення вхідних і вихідних з'єднань. В період розвитку МТМ на базі декадно-крокових і координатних АТС використовувалися транзитні станції. 1.

а МС2. Прозорі квадрати і круги позначають МС і ВАТС. міліції. показано включення МС1 безпосередньо в ТС. що виконує також і функції МС. що перспективним напрямом розвитку зв'язку повинно стати об'єднання мереж. Світло-сірий відтінок був використаний для виділення АМТС і вузла спецслужб (ВСС). що принципи подальшого розвитку СТМ передбачають поступову відмову від використання такого виду ТС.4. В першому випадку говорять. На рис. Вже на початку 60-х років було ясно. 1. що використовується ВСП – вузол сільського-приміського зв'язку. Для СТМ характерний ще один вид транзитних станцій – вузлові (ВС). Структура Взаємопов'язаної мережі зв'язку.В адміністративному центрі сільського району встановлюється ТС або комбінована станція. В першу чергу ВСС був призначений для виходу на екстренні служби для виклику пожежної команди. МС3 і МС4 з’єднані з ВС. Така технічна політика привела до ще більшого роз'єднування технічних засобів. 78 .3. а ефективність сукупності мереж в масштабах країни залишалася низкою. Комутаційні станції. На рис. що вимагаються для нормального економічного розвитку країни. Це означає. мережі загального користування не справлялися з необхідними об'ємами передачі повідомлень. В даний час ВС ще використовуються. і тому ряд міністерств і відомств стали створювати свої мережі для задоволення власних потреб. який забезпечує зв'язок абонентів ТМЗК з різними центрами обробки викликів. відзначені одним з трьох відтінків.4 ця назва наведена в квадратних дужках. 4. в його верхній частині. внаслідок чого сформувалися декілька незалежних мереж. В історичному плані всі види електрозв'язку тривалий період розвивалися незалежно один від одного. а в другому – центральна станція (ЦС).1. Разом з тим. швидкої медичної допомоги і аварійної бригади газової мережі.1. зображені на рис. Найтемніші квадрати – місцеві транзитні станції. В будь-якому випадку зв'язок з АМТС здійснюється по пучку ЗЗЛ/ЗЛМ.4.

Термін "Транспортна мережа" – переклад з англійської мови словосполучення "Transport Network". необхідність передачі сигналів в співпадаючих напрямах. Принцип побудови первинної мережі показаний на рис. утворює транспортну (первинну) мережу (ПМ). 5.Можна виділити наступні передумови для об'єднання мереж: уніфікація методів перетворення. До складу ПМ входять мережеві вузли. Первинна мережа зв’язку Вторинні мережі зв’язку Телефонні мережі Телеграфні мережі Факсимільні. Сукупність технічних засобів Взаємопов'язаної мережі зв'язку.це сукупність технічно зв'язаних мереж електрозв'язку загального користування. 5. відомчих і інших мереж електрозв'язку на території держави незалежно від відомчої приналежності і форм власності. схожість функцій систем передачі і комутації. що беруть участь в процесі передачі незалежно від виду повідомлень. забезпечена загальним централізованим управлінням. Первинна мережа зв’язку. ТВ та інші мережі мережі передачі даних Автоматичні комутовані телефонні мережі Загальнодержавна АКТМ Відомствінні АКТМ виділені (приватні) АКТМ телефонні мережі Зонові Міжміська Місцеві Міські Відомчі Сільські Рис. Основними вимогами до Взаємопов'язаної мережі зв'язку є надійність і економічність. Взаємопов'язана мережа зв'язку (ВМЗ) . мережеві станції і лінії передачі. Термін "Первинна мережа" був 79 .

Важлива особливість 80 . що обладнання МВ розташовується в тих же будівлях. 1. що утворюється трьома центрами комутації пакетів (ЦКП).5 показана кільцева структура транспортної мережі. як і кількість МС. яка складається з двох основних елементів – мережевих вузлів (МВ) і об'єднуючих їх ліній передачі.5. Транспортна і комутовані мережі. що складається з чотирьох МС. 1.введений як назва використовуються сукупності різними каналів вторинними і трактів. де встановлюється комутаційне обладнання ТМЗК. що МВ були побудовані на базі цифрових кросових вузлів (ЦКВ). Лівий фрагмент ілюструє принципи побудови гіпотетичної МТМ.5 складається з двох фрагментів. Рис. Нижні частини лівого і правого фрагментів ідентичні. З цієї причини кількість МВ в даній моделі такаж. але це не єдино можливе рішення. Історично склалася так. В даній моделі передбачається.5. 1. Ця модель ілюструє принципи використання ресурсів транспортної мережі для організації телефонного зв'язку і передачі даних (ПД). Правий фрагмент показує ідею побудови мережі передачі даних. оскільки відображають загальну транспортну мережу. телеграфною та іншими. 1. мережами ресурси – яких телефонною. На рис. МС – місцева станція МВ – мережевий вузол ЦКВ – цифровий кросовий вузол ЦКП – центр комутації пакетів Рис. На рис. показано транспортну (первинну) і комутовані (вторинні) мережі.

Вторинна мережа (ВМ) . комутаційні пристрої і канали.обмежені територією міста або сільського району. Територія країни поділена на телефонні зони. щоб всім комутованим мережам були надані необхідні ресурси для обміну інформацією. 1. що забезпечують передачу інформації певного виду. виділені з ПМ для організації даної ВМ. Кожна мережа зв'язку. Структура транспортної мержі враховує адміністративний розподіл країни.9. Лівий фрагмент рис. крім технічних засобів первинної мережі використовує пристрої.5 показує структуру МТМ. в якій всі МС зв'язані між собою за принципом "кожен з кожним". 1. які утворюють структуру типу "зірка". На рис. Ознака зони . Гіпотетична мережа ПД – правий фрагмент рис. Відповідно до цього розподілу ТМ складається з окремих частин: місцеві ТМ . До складу ВМ входять: кінцеві абонентські пристрої. 81 .5 – містить три ЦКП. внутрішньозонові ТМ - охоплює територію зони і забезпечує з'єднання місцевих мереж всередині зони. властиві цій мережі. Основні компоненти Взаємопов’язаної мережі зв’язку України.єдина 7-значна нумерація.ЦКВ – можливість оперативного встановлення напівпостійних з'єднань для того. Як правило зони співпадають з територіями областей. абонентські лінії (АЛ). магістральна ТМ .сполучає зонові мережі. показано основні компоненти Взаємопов’язаної мережі зв’язку України.сукупність технічних засобів. 1.1. що входить у Взаємопов'язану мережу зв'язку. ЦКВ дозволяють формувати комутовані мережі будьякої структури. Взаємопов’язана мережа зв’язку України Мережі зв’язку зв’язку Мережі обмеженого відомств користування Мережі зв’язку загального користування Мережі зв’язку спеціального призначення Рис.9.

можуть орендуватися ресурси транспортної мережі – постійно або у випадку будь-яких відмов. і комутовані мережі часто ділять по ієрархічних рівнях. Ієрархічні рівні в мережі електрозв’язку. Вона забезпечує вихід в транзитну мережу. 82 . В лівій частині рис. Перший елемент моделі – мережа в приміщенні користувача (Customer Premises Equipment – CPE). які загального і обумовлені обмеженого економічними. І транспортну. Давайте повернемося до рис.10. Мережа в приміщенні користувача Мережа абонентського доступу Місцева мережа Міжміська мережа Транзитна мережа Рис. діляться на дві великі групи. створювані для обміну різного роду інформацією.1.9. мета яких – створення надійної системи зв'язку для органів управління.9 показані мережі загального користування. 1. Технічні чинники – кількісні і якісні зміни. Зокрема. Принципи користування взаємодії зазнають мереж істотних зв'язку змін. безпеки і подібних структур. Можливість і правила використання ресурсів мереж зв'язку обмеженого користування визначаються їх Операторами. 1.До складу ВМЗ України входять мережі двох видів. На рис. Перша група – мережі зв'язку відомств.1. яка ділиться на два рівні – місцевий (Local) і міжміський (Long-distance). 1. що виділяються в мережі електрозв'язку. які повинні бути доступні всім фізичним і юридичним особам. Взаємодія мереж зв'язку загального і обмеженого користування може здійснюватися різними способами. адміністративними і технічними чинниками. Мережі зв'язку обмеженого користування.10 показані чотири рівні ієрархії.5 і пригадаємо про транспортну і комутовані мережі. що відбуваються в телекомунікаційних мережах. розташовані в правій частині рис. необхідною для вирішення виробничих задач. Це дворівневе розділення мереж було засновано на відмінності їх функціонального призначення. Мережа абонентського доступу (Access Network) є другим елементом даної моделі. До другої групи входять мережі зв'язку спеціального призначення.

1. не входить в компетенцію експлуатаційної компанії. Це означає. • встановлення комутованих з'єднань між абонентами різних зон ТМЗК. Найпростіший приклад цієї мережі – підключення одного ТА. В більшості зарубіжних ТМЗК на АМТС покладаються також функції транзитної станції місцевої мережі. Один з найскладніших прикладів мережі в приміщенні користування – ВАТС і локальна комп’ютерна мережа (ЛКМ).10. Підтримка заданих показників функціонування мережі в приміщенні користувача силами експлуатаційній компанії ТМЗК стає вельми проблематичною. Повернемося до рис. включаючи телефонний шнур. • вихід на міжнародний центр комутації (МЦК) для встановлення з'єднань з абонентами інших країн.10.Зонова мережа звичайно (але не завжди!) створюється в межах певної адміністративної території. хоча такі роботи можуть виконуватися на договірній основі. що виконує три основні функції: • встановлення комутованих з'єднань між абонентами різних місцевих телефонних мереж однієї зони ТМЗК. В кожній зоні ТМЗК всі експлуатовані АЛ ідентифікуються семизначним номером abxxxxx. Зв'язок між абонентами різних місцевих мереж однієї зони ТМЗК називається внутрішньозоновим. В цьому випадку інтерфейс між мережами в приміщенні користувача і абонентського доступу стає достатньо складним. Відмінна ознака зони – виділення географічного коду "ABC" в плані нумерації української ТМЗК. як відповідальності Адміністрації зв'язку. Ми поступимо так само для 83 . В цьому випадку ніякі інші ТС в МТМ і СТМ не створюються. АМТС – комбінована станція. Мережа правило. В цьому випадку межею між мережами в приміщенні користувача і абонентського доступу стає телефонна розетка. не входить в сферу в приміщенні користувача. Тепер розглянемо два середні еліпси на малюнку 1. В зоні організовується декілька МТМ і СТМ. При аналізі економічних характеристик ТМЗК і при виборі оптимального варіанту Операторської діяльності їх іноді об'єднують. що внутрішньозонова мережа розташовується між АМТС зони і взаємодіючою з нею комутаційною станцією місцевої телефонної мережі. Усунення несправності терміналу.

В цьому параграфі розглянуто загальні положення місця і ролі транспортних мереж в телекомунікаційній системі. що доводяться на три види телефонного зв'язку – місцева. тобто на системи передачі і лінійні споруди (кабелі зв'язку або РРЛ). Зокрема. міжміська і міжнародна.аналізу інвестицій і доходів. в міжнародній і міжміській мережах основні витрати припадають на транспортні засоби. 1. Відповідний розподіл показано на рис.11. відомому як "трикутники Дюка" або "піраміди Дюка". Транспортні (первинні) мережі. Їх співвідношення для кожного рівня ієрархії мережі змінюється в широких межах. що нормальний розвиток телекомунікаційної системи можливий тільки в тому випадку. 1. Очевидно. Рис. Рис.11 представляє вартісні оцінки без розділення відповідних ієрархічних рівнів на транспортну і комутовану (в даному випадку – телефонну) мережі.4. якщо частина прибутку від обслуговування міжміського і міжнародного трафіку прямуватиме на модернізацію місцевих мереж. 84 .11 Розподіл доходів і інвестицій в мережах електрозв'язку. 4.1. тобто на МС і ТС. Для МТМ (якщо в її склад не включати мережі абонентського доступу) основні витрати припадають на комутаційні станції. Ця задача простіше за все розв'язується при раціональній організації Операторської діяльності.

Два інших споживачі ресурсів транспортної мережі – комутовані мережі. Це зроблено для того. в лівій частині якого показано трьох основних споживачів її ресурсів. Використання ресурсів транспортної мережі. Зверніть увагу.12. Цей параграф – частина розділу.12.Local Multipoint Distribution Services (послуги розподілу інформації для групи терміналів місцевої мережі). необхідному для її подальшого розвитку і підтримки необхідної пропускної здатності на час відновлення відмов в лініях передачі. Якщо в МВ 85 . Основна частина каналів транспортної мережі в даний час призначена для ТМЗК. Призначення транспортної мережі ілюструє рис. Поперше. для резервування фрагментів транспортної мережі) у інших Операторів. канали і тракти можуть орендуватися іншими Операторами для створення своїх транспортних мереж. Деяка частина ресурсів транспортної мережі залишається в резерві. З цієї причини в ньому розглядаються тільки ті транспортні мережі. які розрізняють за функціями. В деяких випадках місцеві транспортні мережі організовуються за рахунок систем супутникового зв'язку. Аренда каналів і трактів ТМЗК (Комутована мережа) Ресурси транспортної мережі мережа ПД (Комутована мережа) Резерв Рис. створюються Операторами ТМЗК і кабельного телебачення (КТБ). що вони виконують. які необхідні для ЦМІО.Місцеві транспортні мережі в даний час. В цьому контексті ТМЗК включає також і ті ресурси. Останніми роками стали створюватися транспортні мережі за рахунок установки обладнання LMDS . 1. В транспортній мережі іноді виділяють два види МВ (мережевих вузлів). щоб підкреслити можливість оренди каналів або трактів (наприклад. що для варіанту оренди ресурсів транспортної мережі була використана двостороння стрілка. присвяченого ВМЗ України. мереж мобільного зв’язку і їм подібних додатків.1. які створювалися Операторами ТМЗК.

Одне з найважливіших питань подальшого розвитку ТММ і ТМС – вибір оптимальної структури. в англомовній технічній літературі він відомий по абревіатурі DXC (Digital Cross Connect). В деяких випадках в місцевих транспортних мережах (переважно – в ТМС) можуть застосовуватися канали супутникового зв'язку. які поступово замінюються сучасними ЦКВ і/або МВК. то їх називають мережевими вузлами перемикання. Вони використовуються в цифрових РРЛ (конфігурація «точка-точка або “роint-to-роint” в англомовній технічній літературі). Ці системи передачі – стосовно ТММ середовища і ТМС – зараз поширення розвиватимуться за використовують практично сигналів.13. У вітчизняній технічній літературі часто використовується назва цього виду МВ на англійській мові – Add-Drop Multiplexer (ADM). рахунок В перспективі використання ЦСП всі відомі транспортні мережі (цифрових систем передавання). а також в різних системах множинного доступу (конфігурація «точка-багато точок». 86 . Такі МВ називають мережевими вузлами виділення каналів. Деякі МВ здійснюють тільки виділення каналів і трактів із загального пучка ліній передачі. В цьому параграфі наведено найпростішу модель. Транспортні мережі також можуть містити аналогові МВ. ЦКВ і МВК відносяться до класу цифрових МВ. Типовий приклад МВ перемикання – ЦКВ (Цифровий комутаційний вузол).1. Окрім ЦКВ в транспортних мережах широко використовується мультиплексор виділення каналів (МВК). Для кабелів зв'язку найперспективнішим середовищем розповсюдження сигналів вважається ОВ.здійснюється напівпостійна комутація каналів і трактів. Важливу роль в розвитку ТММ і ТМС відіграватимуть беспровідні (wireless) технології. Як лінії передачі ТММ і ТМС можуть застосовуватися тракти. що відносяться до класу синхронної цифрової ієрархії (СЦИ) - SDH (Synchronous Digital Hierarchy). МВК можна розглядати як хороший приклад МВ виділення каналів. відома також по назві “роint-to-multipoint”). утворені аналоговими і цифровими системами передачі. що ілюструє використання кільцевих структур в ТММ і ТМС – рис.

В цьому кільці є хорда між ЦКВ1 і ЦКВ3. МВК – мультиплексор виділення каналів. В приміщеннях ЦКВ. ТМС – транспортна мережа сільська. ТММ – транспортна мережа міська. складається з трьох основних рівнів.1. типової для більшої частини України.13. якщо такий встановлений в даному адміністративному центрі. Середній рівень даної моделі складається з двох фрагментів. пронумеровані римськими цифрами I і II. що створюють кільце. В приміщенні цих двох ЦКВ знаходяться зонові АМТС. К – концентратор.1. Верхній рівень – частина магістральної транспортної мережі. На рис.13) фрагмент – модель ТММ. як правило. Перший (ліва частина рис. а також МЦК (Міжнародний центр комутації). а 87 . ЦКВ – цифровий комутаційний вузол. введення якої може виявитися необхідним для забезпечення заданих показників надійності ТММ. Кільцеві структури в місцевих транспортних мережах. що складається з чотирьох ЦКВ.Рис. Вихід на магістральну транспортну мережу організовується через ЦКВ1 і ЦКВ2.1. розміщені МС. Фрагмент гіпотетичної транспортної мережі.13 були показані два ЦКВ. що існують дві незалежні (з погляду надійності) точки сполучення між магістральною і місцевою транспортними мережами. Це означає.

вона дає основні уявлення про топологію перспективних ТММ і ТМС. середовища поширення сигналів і інших елементів. дозволяє вести переговори людям. В лівій нижній частині рис.13 були зображені три МВК. будучи найдоступнішим. концентраторів і інших виносних модулів (ВМ) до ЦС ТМЗК або іншим системам розподілу інформації інших комутованих мереж.1. 4. Приклад використовування кільцевої структури в мережах абонентського доступу наведений тільки для ТММ. Проте. що знаходяться один від одного практично на будь-яких відстанях за допомогою порівняно простих і дешевих систем. Перша цифра співпадає з номером ЦКВ. Другий (права складається з частина трьох рис. Всі ВМ взаємодіють з МС. а другу визначає номер кільця. що складається з обладнання комутації.13. приведена на рис. що використовуються іншими комутованими мережами.3) кілець. МВК використовуються для підключення КС. що забезпечує високу надійність зв'язку між МС і її ВМ. В фрагмент центрі – модель розташований ТМС. що який встановлюється в одному приміщенні з ЦС районного центру. На рисунку були показано дві лінії передачі до ЦКВ3 – від МВК31 і МВК33. В моделі цьому ЦКВ привласнений номер «7».1. зручним і масовим видом електрозв'язку. Для третього кільця показано включення трьох МВК. мультиплексорів і ВАТС. Телефонний зв'язок. ЦКВ. яка. маючи на увазі комплекс технічних засобів. Остання цифра визначає номер МВК в кільці.5. Слова «створення мережі» асоціюються з будівництвом лінійних 88 . в нашому прикладі розташована в одному приміщенні з ЦКВ3.також інші системи розподілу інформації. Комутовані (вторинні) мережі. Саме тому сучасні телефонні мережі значно більші і розгалуженіші мереж інших видів електрозв'язку. Номери кілець складаються з двох цифр. що реалізовують цей вид зв'язку. передачі. Слово “Network” з англійської мови ми завжди переводимо як «Мережа». що використовуються для включення різного роду ВМ (виносних модулів) концентраторів. Безумовно.1. З цієї причини всі лінії передачі від МВК йдуть до ЦКВ3. не охоплює всіх можливих варіантів використання кільцевих структур в транспортних мережах. модель.

В цифрову комутаційну станцію вводяться додаткові апаратно-програмні засоби. яка включає великий комплекс технічних засобів. Стосовно ТМЗК. ми маємо на увазі модернізацію ТМЗК. ТМЗК включає також ЦМІО. Схожа класифікація використовується в рекомендаціях МСЕ серії I. таке трактування правомірне. які істотно перевищують функціональні можливості традиційної телефонії. але з точки зору 89 . На рис. що Ш-ЦМІО ще не існує. Нова мережа. Блок з написом "Ш-ЦМІО" поміщений трохи нижче за два прямокутники – "Інтерактивні мережі" і "Мережі розподілу інформації".1. Аналогічна картина складається при введенні послуг ІМ (Інтерактивної мережі). що підтримує послуги. Дійсно йдеться про побудову великої мережі. Комутовані (вторинні) мережі ВМЗ України Інтерактивні мережі Ш-ЦМІО Телефонна мережа загального користування ЦМІО Мобільні мережі Мережі розподілу інформації Мережі телеграфного зв’язку і передачі даних Мережа ЗКС ІМ Рис.14 наиведена класифікація комутованих мереж. насправді.14.200. а не створення нової мережі. ІМ і ряд інших мереж. а у користувача ЦМІО встановлюється нове обладнання. Класифікація комутованих мереж. не створюється. установкою комутаційного обладнання і подібними роботами. Всі комутовані мережі ВМЗ України можна розділити на два великі класи – інтерактивні і розподілу інформації. Якщо ж ми говоримо про ЦМІО. Дуже схожа картина складатися з іншими комутованими мережами ВМЗ України.1.споруд. Говорячи про побудову ЦМІО або ІМ. ТМЗК розвивається як система. В цьому значенні. то ситуація істотно міняється. які були пов'язані з послугами широкосмугової цифрової мережі інтегрального обслуговування (Ш-ЦМІО). Цим підкреслюється той факт. Таким чином.

Дана модель містить дві АМТС.15 показані моделі перспективних місцевих телефонних мереж. зв'язаних між собою за принципом "кожен з кожним". у міру розвитку ТМЗК. 1. Вони забезпечують вихід на АМТС інших зонових мереж. Рис. Нумерація комутаційних станцій і концентраторів (К) така ж. пов'язано з розташуванням МВ транспортної мережі. в яку були включені дві КС і один концентратор. щоб всі комутаційні станції. На рис.15. Структури 90 . Модель зонової телефонної мережі В кожній зоні ТМЗК встановлюється як мінімум одна АМТС. МТМ складається з чотирьох МС. Бажано.15 показана структура зонової телефонної мережі на території обласного Розміщення центру і всіх типів декількох сільських комутаційного адміністративних обладнання ТМЗК районів.1. через які здійснюється міжміський зв'язок були сполучені з обома АМТС. як у відповідних елементів транспортної мережі.13.1.1. В середній частині рис. що входить у ВМЗ України. а для організації міжнародного зв'язку – на МЦК. СТМ містить ЦС.функціональних можливостей її можна розглядати як самостійну мережу. пронумеровані латинськими цифрами I і II. структура якої була зображена на рис. Це рішення може бути реалізовано поступово.

1.15. а в США активно використовується доступ по мережах КТБ. Аналогічно. хоча він розташований в сільській місцевості. Найбільш популярними в Україні (по співвідношенню «ціна-якість») виявилися місцеві телефонні мережі. ЦКВII і ЦКВ7. МС2 і К21. повинна надавати своїм абонентам широкий спектр послуг. По-третє. По-перше. ТМЗК створювалася для телефонного зв'язку. а також пучків ЗЗЛ і ЗЛМ. По-друге. що сполучає ці станції. що даний концентратор був включений в МТМ. показана на рис. що проходять через ЦКВ2. але вона все в більшій мірі використовується для обміну не мовною інформацією. що між відповідними вузлами транспортної мережі будуються нові лінії передачі. Для створення прямих пучків ЗЛ використовуються функціональні можливості ЦКВ і МВК. ТМЗК. В цьому випадку з'єднання між абонентами ЦС і МС може здійснюватися без використовування ресурсів АМТС. Організація безпосередніх зв'язків ЦС7 з МС2 і МС2 з К21 зовсім не означає. окрім вдосконалення якісних показників. Пунктирними лініями показано два види зв'язку: ЦС7 і МС2. В процесі модернізації місцевих телефонних мереж необхідно вирішити комплекс складних задач. ефективних засобів доступу до цієї інформаційної системи. 91 .МТМ і СТМ створюються за рахунок встановлення напівпостійних з'єднань в комутаційних полях ЦКВ і МВК. Якщо між ЦС і будь-якою МС існує значний об’єм трафіку. визначені фрагменти ТМЗК використовуються в мережах бурхливий ПД для виходу розвиток на Internet відповідні стимулював центри пошук комутації. Модель. Це означає. лінія передачі між МС2 і ЦС7 може бути організована за рахунок напівпостійної комутації цифрових каналів або трактів. Прямий пучок ЗЛ між МС2 і К21 означає. Наприклад. найкраще підходить для аналізу ТМЗК на завершальному етапі її цифровізації. то за рахунок відповідних можливостей транспортної мережі може бути організований прямий пучок ЗЛ. що тепер ТМЗК повинна забезпечувати більш високі показники якості передачі інформації і обслуговування викликів. через ТМЗК передаються факсимільні повідомлення. в якій використовуються системи передачі сімейства СЦІ. розглянута в попередньому параграфі модель характерна для транспортної мережі.

Мережа автоматично частиною телефонного зв'язку комутована телефонна Взаємозв'язаної мережі нашої країни мережа зв'язку - Загальнодержавна (ЗАКТМ) країни і - є складовою містить мільйони телефонних апаратів. які стають гальмом при впровадженні нових телекомунікаційних технологій. В Україні .. Нумерація абонентських ліній. Як знак "а" не можуть використовуватися цифри 8 і 0 (8-індекс виходу на міжміську мережу.відкрита система нумерації. Територія країни розбита на зони. код Києва – 044.Підтримка такого роду вимог можлива тільки при істотній якісній модернізації транспортної і телефонної мереж. зонове . зонове.восьмизнач. міжміське]. Кожній зоні привласнений свій код (АВС). В межах кожної зони вводиться єдина 7-значна нумерація. 0-на вузол спецслужб з скороченою нумерацією). При встановленні зв'язку всередині зони використовується 7 цифр цього номера. Відкрита система нумерації – довжина номера залежить від виду з'єднання [місцеве . 92 . Закрита система нумерації .набирається однаковий номер незалежно від виду з'єднання [місцеве. Наприклад. які називаються 7-значним зоновим номером абонента.семизначн. 4. причому кожній 100-тисячній групі номерів присвоєний двозначний код (ab). В першу чергу повинні бути розв'язаний проблеми з алгоритмами обробки викликів. направлені на усунення існуючих відмінностей в самій системі телефонного зв'язку. На ЗАКТМ прийнятий зоновий принцип нумерації.6. міжміське десятизначный]. Для здійснення міжміського телефонного зв'язку між абонентами різних зон абонент повинен набрати 10-значний номер абонента.. Єдина система нумерації забезпечує можливість встановлення з'єднання між будь-якими двома абонентами ЗАКТМ. Для подальшого розвитку ТМЗК і телекомунікаційної системи в цілому необхідно провести роботи. Звичайно територія зони телефонної нумерації співпадає з територією області. що викликається: ABCabxxxxx.

abxxxx. Знаки "а" 6значного і "ab" 7-значного місцевого номера повинні співпадати з кодами 100-тисячних груп нумерації. Встановлення з'єднання з абонентом СТС іншої зони.5-значний номер. доповнюється до 7 цифрами "2". В довідниках направляючий індекс 2 і код ab об'єднують. що викликається. 6. дві і більше 100-тисячних груп. Після коду зони набирається 2-значний код сільського району і 5-значний абонентський номер. має 5- або 6-значну нумерацію.або 7-значна нумерація. набір 10-значного номера. кратна 100. Якщо МТМ. що викликається. тому місцевий абонентський номер утворюється з 4-значного номера в межах 10-тисячної групи з додаванням станційного коду. abcxxxx. виділених для даної МТМ. Для міських телефонних мереж (МТМ) залежно від їх ємності і перспектив розвитку із загальної зонової нумерації виділяється одна. Міжміський виклик абонента МТМ здійснюється таким чином. тобто 80-ти 100тисячними групами або 8 млн. Нумерація при міжнародному зв'язку МККТТ привласнив однозначні коди: Північна і Центральна Америка - 1 93 . готовність АМТС ("зумер" або "довгий гудок"). За наявності на МТМ відомчо-виробничих телефонних станцій (ВВТС) для скороченої нумерації в межах ВВТС з складу нумерації найближчої (опорної) районної АТС (РАТС) виділяється група номерів. Наприклад.Місткість зонової нумерації обмежується 80 кодами ab.направляючий індекс 2 (своя зона) . Встановлення з'єднання в межах своєї зони. На СТС застосовується відкрита (9 цифра виходу на вищестоящу станцію) і закрита нумерація.код 100-тисячної групи ab . Як знак "а" не можуть використовуватися цифри 0 або 8. Для сільських телефонних мереж (СТМ) у складі зонової нумерації виділяється одна 100-тисячна група. то місцевий номер абонента. В довідниках коди зони і сільського району об'єднуються. Набір індексу виходу на міжміську мережу "8". Основною одиницею ємності МТМ є АТС на 10 тисяч номерів. абонентних номерів. 8-зуммер. ахxxx. Для здійснення з'єднань в межах МТМ встановлюється місцева 5-. Міжміський виклик абонента СТС.

що призвело до використання АЛ для зв'язку відповідних терміналів з комутаційними станціями інших (відмінних від телефонної) вторинних мереж. Ці процеси практично не змінили функції АЛ. Функції АЛ в існуючій телекомунікаційній системі полягають в вирішенні трьох основних задач: . Потім з'явилися інші комутовані мережі абонентського телеграфування. більшість країн Європи з девятизначным номером двозначний і т. У міру створення мережі орендованих ліній ("прямих проводів") АЛ стали підключатися до диспетчерських комутаторів або просто з’єднувати двох абонентів. першою цифрою яких є однозначний код зони.Африка - 2 Європа - 3і4 Південна Америка - 5 Мала Азія. визначена нормами для каналу ТЧ. необхідною для встановлення і роз'єднання з'єднань. Загальна кількість знаків не повинна перевищувати 11. США однозначний [7 і 1]. передачі даних і т. . 4. а також показники якості її функціонування. Мережі абонентського доступу. Океанія - 6 Росія- 7 Центр. Австралія. Якщо повернутися до історії.д. У зв'язку з цим код Росії. двох.7. Залишилися незмінними смуга пропускання АЛ.обмін сигнальною інформацією.і тризначні коди..п.забезпечення двостороннього перенесення повідомлень на ділянці між терміналом користувача і абонентським комплектом кінцевої станції. 94 . . то основною задачею АЛ можна було вважати організацію зв'язку абонентського терміналу з "своєю телефонною станцією". Азія і Дальній Схід - 8 Індія і Близький Схід - 9 В кожній з цих зон країні привласнюється одно-.підтримка заданих показників якості передачі інформації і надійності зв'язку терміналу з кінцевою станцією.

скорочується середня довжина АЛ. На сучасному етапі розвитку телекомунікаційної системи відбувається якісна зміна функцій. виконуваних мережею абонентського доступу. • підвищуються вимоги до надійності АЛ і. • АЛ (у разі її реалізації на кабелях з металевими жилами) робиться однорідною. посилюються нормативні терміни її відновлення після відмови. Особливості АЛ в перспективній телекомунікаційній системі полягають в наступному: • як правило. властивих АЛ.1. Хоча ми акцентуємо увагу в основному на підключенні телефонних апаратів і передачу по АЛ мовних сигналів. Зупинимося на змінах. З цієї причини функції АЛ і мережі абонентського доступу співпадають.точка» можуть використовуватися інші топології АЛ. що знімає проблеми. відбиття сигналів і інших явищ. • крім конфігурації «точка.для існуючої системи електрозв'язку . Перераховані вище положення можна розглядати як розширення функцій. що стосуються АЛ. що покращує основні характеристики передачі в мережі абонентського доступу.Сукупність АЛ . що погіршують передачу дискретної інформації.є мережею абонентського доступу. Модель перспективної телекомунікаційної системи показана на рис. 95 . • для організації АЛ використовуються радіоканали і ОК. який дозволяє (при необхідності) забезпечити широку смугу пропускання сигналів. як правило. ми розглядатимемо структуру мереж абонентського доступу перспективних телекомунікаційних систем. 1.

1. а ряді випадків використовуються і пристрої концентрації навантаження. лежить між обладнанням в приміщенні у абонента і цією комутаційною станцією. і транзитною мережею.1. що покривається мережею абонентського доступу. Як правило.Мережа в приміщенні користувача Customer Premises Equipment Мережа абонентського доступу Транзитна мережа Access Network Засоби доступу до послуг Transit Network Service Nodes Абонентські лінії (Loop Network) Мережа переносу (Transfer Network) Рис. Третій елемент телекомунікаційної системи .транзитна мережа. Перший елемент телекомунікаційної системи представляє сукупність термінального і іншого обладнання. Цей фрагмент мережі доступу реалізується на базі систем передачі. Мережа переносу (Transfer Network) служить для підвищення ефективності засобів абонентського доступу. щоб забезпечити взаємодію між обладнанням. цей фрагмент мереж абонентського доступу є сукупністю АЛ. включеними в різні мережі абонентського доступу. Її функції полягають у встановленні з'єднань між терміналами. В англомовній технічній літературі цей елемент телекомуникаційної системи відповідає терміну Customer Premises Equipment (CPE). Роль мережі абонентського доступу полягає в тому. яке встановлюється в приміщенні абонента (користувача). В даній моделі транзитна мережа може 96 . встановленим в приміщенні абонента. або між терміналом і засобами підтримки будь-яких послуг. Місце мережі абонентського доступу в телекомунікаційній системі. В точці з’єднання мережі абонентського доступу з транзитною мережею встановлюється комутаційна станція. Абонентські лінії (Loop Network) можна розглядати як індивідуальні засоби підключення термінального обладнання. Простір.

Рис. На рис. Розглядаючи існуючі місцеві мережі. вказано назву на мові оригіналу (Service Nodes).1. Наведену на рис. в останньому еліпсі. 97 . 1. що лежить як в межах одного міста або села. Вона ідентична для: • нерайонованих мереж. як правило оперують двома термінами – «Абонентська мережа» або «Мережа АЛ». з’єднаних між собою за принципом «кажний з кожним». коли мова йде про перспективні телекомунікаційні системи. Слова «Мережа абонентського доступу» використовуються в тих випадках. так і для СТМ.1.2.покривати територію. Модель абонентської мережі. Ця модель справедлива як для МТМ.1 структуру слід розглядати як перспективну модель телекомунікаційної системи.1. Прикладами такого вузла можуть бути робочі місця телефоністів-операторів і сервери.1. представлена модель мережі абонентського доступу аналогових АТС.2. . Четвертий елемент телекомунікаційної системи ілюструє засоби доступу до різних послуг електрозв'язку.вузли підтримки послуг. так і між мережами абонентського доступу двох різних країн. що складаються тільки з однієї телефонної станції. • районованих мереж. На рис. які складаються з декількох районних АТС (РАТС). в яких зберігається інформація.

1. 1. своя мережі для цифрової модель. Для всіх елементів абонентської мережі в дужках були вказані терміни на англійській мові. суттєво з точки зору надійності: використання цифрової комутаційної техніки не підвищує коефіцієнт готовності АЛ. яка абонентського комутаційної дозволяє доступу. що термін "лінія зв'язку між шафами" (Link cable) у вітчизняній термінології ще не застосовується. а в деяких 98 . більш Для станції точно може бути відобразити гіпотетичної цифрової комутаційної станції варіант мережі абонентського доступу показано на рис.• районованих мереж. структура абонентської мережі відповідає графу з деревоподібною топологією (незалежно від типу комутаційної станції).4. З іншого запропонована специфіку боку. що тут використовуються віддалені (виносні) абонентські модулі (концентратори чи мультиплексори).4. Особливістю цієї моделі є те. Модель мережі абонентського доступу для цифрової комутаційної системи. Слід зазначити. Рис. в першу чергу. У будь-якому випадку. побудованих з вузлами вхідного повідомлення (ВВхП) і з вузлами вихідного повідомлення (ВВП). Це. оскільки подібні траси в МТМ і СТМ майже не використовуються.

1. Для абонентів ПД мережа доступу кінчається в ЦКП. розташованого на МС N1. а мережа абонентського доступу тягнеться до МС і включає ще і пучок ЗЛ між МС і концентратором. модель. В даній моделі ця мережа включатиме сукупність АЛ до мультиплексора. Гіпотетична модель мережі абонентського доступу.6. На рис. 1. Але основна перевага запропонованої моделі полягає в тому. не відображає всі можливі варіанти структури мережі абонентського доступу. МС В N1 двома першому способами випадку - мережа абонентського доступу складається з сукупності АЛ. мережа доступу для абонентів ПД значно "ширша". Рис.1. ЗЛ до ЦКВ і ЗЛ від ЦКВ.6. до ЦКВ. ніж для абонентів ТМЗК. що вона дозволяє 99 . Рис. вона ілюструє деякі характерні приклади багатоваріантності мережі доступу. показана на рис. Абоненти ТМЗК безпосередньо і підключаються через до концентратор.випадках його знижує за рахунок використання додаткової техніки на ділянці від круса АТС до термінала користувача. Таким чином. що знаходиться на МС N2.4 демонструють мережу абонентського доступу з точки зору підключення абонентів.2. Звичайно. В другому випадку АЛ закінчується в абонентському комплекті концентратора. розглянуто гіпотетичну модель мережі абонентського доступу з точки зору її структури. яка містить дві місцеві станції (МС –N1 i N2) і один центр комутації пакетів. і 1.1. З другого боку.6.

30 дБ. 4. Межі мережі абонентського доступу для всіх терміналів також будуть різні. якщо не йдеться про ЦМІО. більш точно визначивши межі мережі абонентського доступу.сформулювати визначення словосполучення "Мережа абонентського доступу": Мережа абонентського доступу . в план нумерації якої входять кінцеві присторої. Природно. Для ТМЗК це формулювання можна конкретизувати. Максимальне затухання тракту. встановленими в приміщенні користувача. що підключаються до телекомунікаційної системи. що всі три термінали можуть мати власні номери.це сукупність технічних засобів між кінцевими абонентськими пристроями. При міжміському зв'язку .8. в якій єдиний номер може бути привласнений стику користувач-мережа. Визначення терміну "Мережа абонентського доступу" запропоноване в рекомендації МСЕ-Т G. Для кожного з трьох терміналів мережа абонентського доступу буде утворена різними технічними засобами. і тим комутаційним обладнанням. Абонент може також мати і факсовий апарат або модем. Ми абонентського можемо вважати доступу на телефонну стороні розетку користувача. Заропоноване визначення враховує практично всі можливі ситуації використання різних терміналів. в план нумерації (або адресації) якого і входять ці термінали. Йдеться про кросове обладнання тієї комутаційної станції. Вимоги по затуханню і часах затримки при комутації каналів. що підключається до ТМЗК.1. Поглянемо на рис. Припустимо. межею Друга межа мережі мережі абонентського доступу . Вимоги по затуханню ліній і трактів. У будь-якому випадку кінцевий пристрій підключається через телефонну розетку. і персональний комп'ютер.станційна сторона кросу. Максимальне загасання на ділянках: 100 . що взаємодіє з ЦКП. Кінцевим пристроєм для ТМЗК служить ТА. включені в першу і другу МС.6 в іншій площині. що з’єднує два абонентські пристрої однієї місцевої мережі не повинно перевищувати 28 дБ.902. що в приміщенні гіпотетичного користувача встановлені два ТА.

Відповідно до вимог на місцевих телефонних мережах з метою стійкої роботи допускається не більш 4-х переходів "аналог . 14. ВЗЗЛ – вузол заказниз з’єднувальних ліній. Весь транзит.• . ВАК – вузол автоматичної комутації. повинен бути 4-х провідним.1 дБ Рис. міжміському внутрішньозоновому і міжміському міжзоновому з'єднаннях.5 дБ • .7 дБ • .4 дБ • .4. ОПС – опорна станція.з’єднувальної лінії .аналог" від абонента до абонента за наявності аналогових АТС.каналу ТЧ або цифрової АТС . Тимчасово допускається один транзит двохпровідний. При організації зв'язку між абонентами цифрових АТС на місцевій мережі допускається один перехід "аналог . як правило. Приклади розподілу затухання на МТМ при місцевому.цифра .аналог".аналогової АТС . ВВхПМ – вузол вхідних повідомлень міжміський. 101 .цифра .абонентської лінії .

Допустимі цифрових затримки КП.2.цифрова Цифрова-Аналогова Час затримки. Затримки передачі сигналів в цифрових телефонних станціях повинні бути зведені до можливого мінімуму.2. Нормування часу затримки цифрового сигналу на цифрових комутаційних станціях приводить до необхідності обмеження числа ланок цифрових КП. 3.95) 1500 2100 . наведено в табл. Затримки сигналів в цифрових телефонних станціях Тип комутованого кола Цифрова . які на цифрових станціях можуть бути досить значними. мкс середнє (не більш) 900 1500 102 граничне (з імовірністю 0.На ділянці місцевої мережі для міжміського зв'язку допускається не більше двох переходів за наявності аналогових АТС і одного переходу за наявності електронних АТС. Питання про допустимий час затримки передачі для місцевих цифрових телефонних станцій поки що не вирішено і вивчається в рамках ITU-T. Значення часу затримки передачі сигналів в обох напрямах для міжнародної і транзитної національної цифрових телефонних станцій. ВАТС. що комутують різні типи кіл. Процес передачі комутації в сигналу в багатоланкових багатоланкових цифрових КП передбачає затримки сигналів. Табл. 3.

• вибір з’єднувального шляху між входом і виходом КП. Процес комутації складається з декількох етапів. що посилаються абонентами. лінійними і станційними комплектами. • видача команд на посилку абонентам акустичних сигналів. Для виконання цієї операції заздалегідь необхідно визначити (знайти): вхідну лінію. Всі ці операції здійснюються керуючими пристроями АТС.1. що відповідають вибраному шляху. Керуючі пристрої АТС. • замикання контактів комутаційних пристроїв. В першому випадку кожний КПр обслуговує один комутаційний пристрій і займається на час встановлення з'єднання і ведення переговорів між абонентами. чи вона вільна. Керуючий з'єднання на пристрій (КПр) комутаційному управляє вузлі шляхом процесом взаємодії встановлення з пристроями комутаційного поля. В другому випадку кожний КПр обслуговує в певній послідовності групу комутаційних пристроїв. Процес комутації здійснюється одночасно з набором номера 103 . по якій поступив виклик. потрібну вихідну лінію і переконатися. Безпосереднє управління застосовується на АТС з індивідуальними КПр. На кожному ступені відбувається з'єднання певних вхідних і вихідних ліній комутаційних пристроїв. а також множину проміжних ліній і каналів між заданим входом і виходом. безпосередньо використовуються для роботи комутаційних пристроїв. що несуть адресну інформацію. Залежно від способу використання сигналів. КПр можуть бути індивідуальними і загальними (груповими). • визначення стану комутаційних пристроїв і ліній. Такі КПр займаються тільки на час встановлення з'єднання. розрізняють КПр з безпосереднім і регістровим (непрямим) управлінням. 5. виконуваних в певній послідовності на різних ступенях шукання. • розподіл прийнятих сигналів по функціональних блоках КПр.5. Основними функціями КПр є: • прийом сигналів управління від ЛК. КЕРУВАННЯ І СИГНАЛІЗАЦІЯ В ТЕЛЕФОННИХ МЕРЕЖАХ. СК і приладів КП. В таких пристроях імпульси набору номера.

абонента, що викликається. Якщо АТС має декілька ступенів шукання, то
КПр різних ступенів працюють послідовно у міру набору цифр номера.
При

непрямому

управлінні

імпульси

набору

номера

запам'ятовуються регістром. Проаналізувавши одержані імпульси, регістр
формує і передає сигнали на КПр всіх ступенів шукання, які забезпечують
спрацьовування комутаційних пристроїв. В результаті буде встановлено
з'єднання. Після цього регістр звільняється і може бути використаний для
обслуговування інших викликів. Непряме управління може застосовуватися
як в індивідуальних, так і групових КПр.
При регістровому управлінні процес прийому імпульсів набору
номера абонента, що викликається, і процес встановлення з'єднань на
ступенях шукання розділені в часі. Регістр і керуючі пристрої обслуговують
виклики з моменту їх появи до встановлення з'єднання. Чим менше цей
час, тобто чим вище швидкодія елементів керуючих пристроїв, тим більше
число комутаційних пристроїв може бути обслужено.
Найбільшою

швидкодією

володіють

цифрові

КПр,

які

здатні

обслуговувати відразу групу комутаційних пристроїв або навіть всю
комутаційну систему АТС. В останньому випадку КПр станції складається з
периферійних керуючих пристроїв ПКПр і електронної керуючої
машини ЕКМ (Рис. 8.16). ПКПр призначені для прийому сигналів набору
номера, визначення станів абонентських і з’єднувальних ліній і т.п. Вся ця
інформація з ПКПр передається в ЕКМ для аналізу і вироблення команд.
Команди повертаються на ПКПр і використовуються для управління
роботою комутаційних пристроїв.

Мал. 8.16. Функціональна схема АТС з цифровим керуючим пристроєм.
104

Використання цифрових КПр і ЕКМ не тільки в багато разів прискорює
процес комутації, але і значно розширює можливості станції, підвищує
ефективність використання станційних і лінійних споруд, робить мережу
більш гнучкою і забезпечує надання абонентам нових високоякісних
послуг. Крім того, ЕКМ дозволяють автоматизувати облік переговорів,
контроль за станом елементів станції, виявлення несправностей, збір і
обробку різних статистичних даних і ін.

5.2. Телефонна сигналізація.
Сукупність електричних сигналів, що використовуються на мережі для
управління встановленням з'єднання, називається

системою телефонної

сигналізації. Телефонній сигналізації присвячені Рекомендації МСЕ-Т серії
Q.
В систему телефонної сигналізації входять наступні види сигналів.
Лінійні сигнали відзначають основні етапи встановлення з'єднання
(занято, відбій, роз'єднання і ін.).
Сигнали управління

передаються між КПр комутаційних вузлів і

станцій і між КПр і ТА абонента. Основні сигнали управління - сигнали
набору номера – так звана адресна інформація. У ряді систем також
передаються

сигнали

про

категорію

виклику,

запиту

апаратури

автоматичного визначення номера (АОН) викликаючого абонента, вид
встановлюваних з'єднань, спосіб передачі управляючої інформації і т.д.
Інформаційні акустичні сигнали передаються від АТС до ТА і служать
для інформування абонента про стан встановлюваного з'єднання. До них
відносяться:
Відповідь станції;
Зайнято;
Посилка виклику;
Контроль посилки виклику.
В АТС з електронними КПр може передаватися сигнал попередження
про міжміський виклик.
Склад сигналів системи сигналізації залежить від типу комутаційного
обладнання, типу системи передачі, що використовується, структури
мережі і т.п.
105

Розрізняють наступні основні типи систем сигналізації:
системи абонентської сигналізації, які визначають порядок обміну
сигналами між абонентським пристроєм (телефонним апаратом, факсом і
т.п.) і АТС – тобто сигналізація мережі абонентського доступу в інтерфейсі
User-Network Interface (UNI);
системи міжстанційної сигналізації, які визначають порядок обміну
сигналами між станціями – сигналізація в інтерфейсі Network-to Network
Interface (NNI).
Для місцевих, внутрішньозонових, міжміських і міжнародних мереж
використовуються різні системи міжстанційної сигналізації.
Із найбільш поширених форм сигналізації в інтерфейсі UNI можна
назвати сигналізацію з імпульсним набором номера і сигналізацію DTMF.
В якості прикладів міжстанційної сигналізації в інтерфейсі NNI можна
назвати

сигналізацію

по

двох

виділених

сигнальних

каналах

2ВСК,

багаточастотну сигналізацію кодом «2 з 6», систему сигналізації ЗКС7 та ін.
Приклад встановлення з’єднання в мережі з комутацією каналів
спрощено показано на рис. 8.1.
Абонент А

АТС А

АТС Б

Сигналізація по АЛ Сигналізація по ЗЛ

Абонент Б

Сигналізація по АЛ

Сигналізація по ЗЛ
З’ЄДНАННЯ

Рис.8.1. Спрощений сценарій встановлення з’єднання.
Принципи використовуваних в мережах зв’язку систем сигналізації
зв’язані з принципами комутації і управління обслуговуванням викликів в
комутаційних вузлах і станціях цих мереж, а також з технічними засобами
організації

міжстанційних

з’єднувальних

ліній.

Можливі

сигналізації ілюструють варіанти, представлені на рис.8.2:
а) сигналізація безпосередньо по телефонному каналу;
б) сигналізація по виділених сигнальних каналах (ВСК);
106

принципи

Системи абонентської сигналізації. MGCP чи SIP. 107 .в) загальноканальна сигналізація №7. 5. Рис. Принципи міжстанційної сигналізації.2.3. г) сигналізація ІР-телефонії типу Н.323. 8.

8. міжміського або міжнародного). відбій) формуються шляхом зміни опору АЛ постійному струму. Другий спосіб одержав назву багаточастотного або тонального набору ("tone") і застосовується в ТА з кнопковими номеронабирачами. АЛ використовується для передачі і мовних сигналів і сигналів сигналізації. Табл. Основні сигнали (заняття. міжсерійна пауза складає також 40 мс. Передача кожної цифри здійснюється за 40 мс за допомогою багаточастотного коду "2 з 7". 8.Dual Tone Multi Frequency. що викликається) може здійснюватися двома способами: 1. 2. За допомогою дискового номеронабирача шляхом замикання і розмикання шлейфу на короткий час (так званий шлейфовий або імпульсний спосіб набору . Проте він є повільним і незручним при необхідності набору номера значної тривалості (наприклад. Окремих провідників для сигналізації не передбачається з економічних міркуваннях. Гц 1209 1336 1477 1 2 3 4 5 6 7 8 9 * 0 # 108 ."pulse"). В даний час широко застосовується передача лінійних сигналів від абонента шлейфовим методом (loop-start). Цей код забезпечує 16 комбінацій сигнальних частот. Гц 697 770 852 941 Частоти другої групи. Передача адресної інформації (номер абонента. 10 з яких використовуються для набору номера. Даний спосіб простий в технічній реалізації і широко поширений. тобто передачі однієї цифри відповідає одночасна передача двох гармонійних сигналів певних частот (Табл.Як відомо.1 Частоти першої групи. В зарубіжних джерелах даний код позначається як DTMF . відповідь. Кількість циклів замикань і розмикань відповідає передаваній цифрі плюс один стартовий цикл. Тривалість одного циклу складає 100 мс: 60 мс АЛ знаходиться в замкнутому стані і 40 мс в розімкненому. кінцеві абонентські пристрої телефонії (телефонні апарати ТА) підключаються до АТС за допомогою двохпровідної абонентної лінії.1).

17.17. Типовий порядок обміну сигналами системи абонентної сигналізації показаний на Мал. ear і mouth). Мал. 5. Типовий порядок обміну сигналами систем абонентної (а) і міжстанційної (б) сигналізації. В системах міжстанційної телефонної сигналізації застосовуються наступні основні способи передачі лінійних сигналів: по фізичних двохпровідних лініях (у тому числі АЛ) шлейфовим методом (loop-start). Системи міжстанційної сигналізації. Метод E&M використовує окрему пару проводів для передачі лінійних сигналів. 109 . 8. Для взаємодії АТС і відомчих АТС (ВАТС) також застосовуються методи із заземленням (ground-start) і E&M (від англ.4.п.Клавіші * і # використовуються для додаткових послуг. 8. а. Можливість посилки тональних сигналів абонентом використовується для побудови систем з віддаленим управлінням і голосовою відповіддю типу голосової пошти і т.

1980 Гц в прямому і 540. В результаті розвитку систем комутації з'явився клас систем сигналізації по загальному каналу сигналізації (ЗКС). орієнтованої на використання в цифрових 110 . 8. В основному використовується код "2 з 7". Широко вживана на ЗАКТМ система сигналізації використовує частоти в діапазоні від 700 до 1700 Гц з кроком 200 Гц. Система набула широкого поширення в Європі. Всі розглянуті вище системи сигналізації історично виникли першими і відносяться до класу так званих внутрішньоканальних (in-band). Поява і швидке упровадження ЦСП зумовило появу системи сигналізації № 7 МСЕ-Т (SS7)..і трьохпровідних фізичних лініях. Міжнародні системи сигналізації R1 і R2 використовують частоти з інтервалом 120 Гц в діапазоні 1380.8 кбит/с.система сигналізації № 6 МСЕ-Т призначалася для передачі всіх видів управляючої інформації по каналах ТЧ аналогових систем передачі на швидкостях 2. оскільки вся сигналізація здійснюється по тому ж каналу. Перша система подібного класу . де вона експлуатується дотепер.4. На сільських телефонних мережах допускається індуктивний спосіб.17. Для передачі сигналів управління застосовуються різні реалізації багаточастотного способу (Multi Frequency - MF). але достатньо близькі номінали частот в смузі каналу ТЧ.4. по якому ведеться передача інформації користувача. способом накладення по виділеному сигнальному каналу при використовуванні ЦСП. Типовий порядок обміну сигналами систем міжстанційної сигналізації при встановленні телефонного з'єднання показаний на Мал. Допускається вживання батарейного способу по двох. що безпосередньо зв'язує управляючі пристрої АТС.1140 Гц у зворотному напрямі (MF-R1 і MF-R2). При роботі з АТСДШ використовується шлейфовий спосіб передачі по двохпровідних АЛ і ЗЛ і батарейний по ЗЛ.. В сучасних системах використовуються різні.частотний метод по виділеному сигнальному каналу поза смугою частот каналу ТЧ на частоті 3825 Гц при використовуванні аналогових систем передачі з частотним розділенням каналів. б. Японії і особливо в США..

але і сприяла створенню нових послуг зв'язку. Один канал SS7 зі швидкістю 64 кбит/с дозволяє передавати сигнальну інформацію для пучка з однієї-двох тисяч (!) каналів ТЧ.мережах. По суті SS7 утворює мережу передачі даних . SS7 не тільки забезпечила потреби передачі сигнальної інформації для існуючого у момент її появи рівня розвитку зв'язку. Володіючи величезним потенціалом.мережа сигналізації. при цьому всі сигнали збираються в пакети і забезпечуються заголовком. 111 . що встановлює приналежність кожного з сигналів певному каналу ТЧ.

Характеристики якості обслуговування викликів. Розподіл моментів поступлення викликів. 6. Бернуллі.ОСНОВИ ТЕОРІЇ РОЗПОДІЛУ ІНФОРМАЦІЇ 6. 6. 6. (Пуассона. Види потоків викликів. ПОТОКИ ТЕЛЕФОННИХ ВИКЛИКІВ.2. 6. Ерланга та ін. 6. 112 .3.5. його визначення і види.6.).1. Розподіл тривалості зайняття. Основні характеристики і способи представлення потоків викликів. Навантаження.4. 6.