Пиртей Петро Семенович

Словник Лемківської
Говірки

матеріали для словника

1986 (1980 -1986 )

Словник Лемківської Говірки

Wstęp
Niniejszym oddajemy do rąk Państwa Словник лемківської говірки
(матеріали для словника). Jest to pierwsza pozycja serii z archiwum
Legnickiego Zespołu Pieśni i Tańca "Kyczera", którą planujemy
kontynuować w następnych latach, udostępniając społeczności naukowej
unikatowe materiały źródłowe.
W zamierzeniu autora (o czym dobitnie zaświadcza tytuł) dzieło to
miało służyć jako dogodny punkt wyjścia do stworzenia słownika, możliwie
całościowo ogarniającego bogactwo mowy Łemków. Takie jest również i
nasze życzenie, a także życzenie wnuczki autora, dzięki której weszliśmy w
posiadanie tak cennej pozycji.
Sam Словник nie miał specjalnie szczęścia do wydawców. Dotarł do
nas (okrężną drogą przez USA) z Ukrainy, gdzie leżał dość długo, o czym
świadczy luka między datą jego ukończenia, a datą niniejszej publikacji. Pan
Petro Semenowycz Pyrtej rozpoczął jego tworzenie ponad dwadzieścia lat
temu i poświęcił mu sześć lat swego życia. Mamy nadzieję, że niniejszą
edycją oddamy cześć jego trudowi.
Словник nie mógłby się ukazać bez wsparcia Ministerstwa Kultury i
Dziedzictwa

Narodowego,

któremu

należą

się

wyrazy

ogromnej

wdzięczności.
Словник ukazał się w dziesięciu numerowanych egzemplarzach
autorskich przeznaczonych dla osób, które - mamy nadzieję - zechcą podjąć
pracę nad tą tematyką.
Jerzy Starzyński

Paweł Korobczak

Legnica-Wrocław 2001

2

Словник Лемківської Говірки

Nota Edytorska
Do dyspozycji wydawca miał egzemplarz Словника лемківської говірки będący
kopią maszynopisu (pisany przez kalkę), co niejednokroć wydatnie wpłynęło na
jakość tekstu.
Nie wszystkie hasła są ułożone w porządku alfabetycznym. O ile nie było
wyraźnej wskazówki autora, wydawca pozostawiał stan faktyczny.
Przy edycji Словника szatę graficzną zaprojektowano w następujący sposób:
1.

Każde hasło od nowego akapitu, pogrubione i zaznaczone wcięciem. Występujące
po haśle oznaczenie gramatyczne zaznaczone kursywą (czasem nie występuje).
Następnie oznaczenie źródła (czasem nie występuje). Kilka haseł z adnotacją "рук."
w miejscu oznaczenia źródła, oznaczającą hasła dopisane odręcznie. Objaśnienie
hasła tekstem zwykłym. Ewentualne wtrącenia w tekście objaśnienia (ujęte w
nawiasy), zaznaczone kursywą. Przykładowe użycia słowa oddzielone myślnikiem i
zaznaczone kursywą; tłumaczenia tekstu przykładowego ujęte w nawiasy i pisane
tekstem zwykłym.

2.

Zrezygnowano z zaznaczania akcentów uznając za wystarczającą informację, iż
akcent w języku łemkowskim jest stały i pada zawsze na przedostatnią sylabę.
Wyjątek od tej reguły stanowią dwa wyrazy: оне і скарнібо, w przypadku których
akcent został zaznaczony kreską nad akcentowaną głoską. Akcent zaznaczono
również w tych przypadkach, w których wypisywane słowa mają posłużyć za
przykład

różnicy

w

językiem

łemkowskim.

akcentowaniu

między

Akcent

tych

w

literackim
wypadkach

językiem

ukraińskim

zaznaczono

a

pogrubiając

akcentowaną głoskę.
3.

W nawiasy kwadratowe "[]" ujęto te części tekstu, które były albo niewyraźne do
tego stopnia, iż odczytanie budziło wątpliwości, albo też nie występowały w tekście
- przeoczone, lub w wyniku wyjścia tekstu maszynopisu poza ramy papieru.
Również numeracja poszczególnych znaczeń jednego hasła w pierwszej partii
słownika umieszczona w takich nawiasach, ponieważ nie występowała ona w
oryginale: wyróżniano znaczenia poprzez zapisywanie ich od nowych wersów.

4.

Wszystkie łacińskie nazwy fauny i flory ujęto w nawiasy. Należy traktować je z
podejrzliwością,

w

materiale

źródłowym

bowiem

wpisywane

były

pismem

odręcznym, cechującym się nikłą starannością i dużym stopniem niewyraźności.
Zdecydowano się mimo to na próbę ich rekonstrukcji mając nadzieję, iż nawet w
tym kształcie mogą być pomocne w identyfikacji konkretnych egzemplarzy fauny i
flory.

3

Словник Лемківської Говірки

СЛОВНИКОВІ ДЖЕРЕЛА.

При збиранні лексичного матеріалу для лемківського словника, автор
користувався різними джерелами усного і письмового походження. Записував те,
що сам знав і чув в щоденній розмові з представниками різних груп українського
лемківського населення з різних місцевостей Лемківщини, а також використав різні
збірки пісень та інші роботи, в яких зустрічав лемківські слова. Інформаторами
зразків слів лемківської говірки були:
1. Гижа Орест М. - 1906 р. нар. с. Висова пов. Горлиці. Слова взяті із збірки:
Українські народні пісні з Лемківщини. Видавн. „Музика України”, Київ, 1972.
Позначення слів (Гж.)
2. Верхратський Іван - Про говор галицких лемків. Видавн. 1902 р. Використано
майже весь словничок. Позначення слів (Вр.)
3. Олесневич Любомир Олександрович - 1925 р. нар. с. Богуша, пов. Новий Санч
(західна Лемківщина) . Зібрав понад 6000 слів. В матеріалах використано до 5000
слів. Його збірку слів люб’язно передала авторові його дружина Олесневич
Меланія Семенівна. Позначення слів (Ол.)
4. Пенгрин Михайло Іванович - 1937 р. нар. с. Душатин, пов. Сянік. Зібрав 760 слів
в селах: Душатин, Прелуки, Команча, Миків, Смільник, Кам’янка, Туринський,
Репід в Сяніцькому повіті. (Східня Лемківщина). Позначення слів (Пн.)
5. Петришак Анна Аполінарівна - 1898 р. нар. с. Тилич, пов. Новий Санч, домашня
госп. Позначення слів (Пт.)
6. Пиртей Ольга Томівна - 1925 р. нар. с. Тилич, пов. Новий Санч. По спец. вчит.
початкових класів. Позначення слів (Пр.)
7. Русиняк Петро Григорович - 1909 р. нар. м. Криниця, пов. Новий Санч. По спец,
водій-автомеханік. Позначення слів (Рс.)
8. Русиняк Стефанія Теодорівна - 1920 р. нар. с. Солотвина, пов. Новий Санч,
домашня госп. Позначення слів (Рс.)
9. Свягла Семен Васильович - 1899 р. нар. с. Тилява, пов. Кросно, селянин будівельник. Позначення слів (Св.)
10. Соболевський Михайло та його син Роман Михайлович - 1920 р. нар. с. Устя
Руське, пов. Горлиці. Збірка пісен Лемківські співанки, Київ 1967. Позначення слів
(Сб.)
11. Пиртей Петро Семенович - 1919 р. нар. с. Смерековець, пов. Горлиці. Вчит. укр.
мови, автор словника. Позначення слів (Пр.)
12. Лизавець Петро Миколайович - Атлас лексичних мадяризмів та їх відповідників
в українських говорах Закарпатської області УРСР, ч. III (Конспект лекцій), вид.
Ужгород - 1976 (Ужгородський державний університет). Позначення слів (Лз.)
Зрозуміло, що слова повторювались у багатьох інформаторів, та автор подав
позначку тільки одного.

4

Словник Лемківської Говірки

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ І ПОЗНАЧЕНЬ В СЛОВНИКУ.
1. дієпр. пас. мин. ч.
Дієприкметник пасивний минулого часу.
2. акт.
Активний.
3. дієприсл.
Дієприслівник.
4. дієсл.
Дієслово.
5. див.
Дивись.
6. виг.
Вигук.
7. за знач.
За значенням.
8. займ.
Займенник.
9. здрібн.
Здрібніло.
10. ж.
Жіночий рід
11. і т.д.
І так далі.
12. і т.п.
І тому подібне.
13. ім.
Іменник.
14.лайл.
Лайливе.
15. літ.
Літературний.
16. мед.
Медичний.
17. мн.
Множина.
18. нар. п.
Народна пісня.
19. нім.
Німецький.
20. н. сп.
Наказовий спосіб.
21. н. ф. д.
Неозначена форма дієслова.
22. док.
Доконаний вид.
23. не док.
Не доконаний вид.
24. ч.
Чоловічий рід.
25. с.
Середній рід.
26. одн.
Однина.
27. пестл.
Пестливе.
28. прийм.
Прийменник.
29. присл.
Прислівник.
30 прикм.
Прикметник.
31. поль.
Польський.
32. рос.
Російський.
33. слов.
Словацький.
34. спол.
Сполучник.
35. част.
Частка.
36. числ.
Числівник.
37. укр.
Український.
38. напр.
Наприклад.
39. перен.
Переносне.
40. скор.
Скорочено.
41. Всі реєстрові слова написані з малої букви і з нового рядка.
42. Всі іменники показані в називному відмінку. В родовому відмінку показаний наголошений
склад іменника. Поставлена кома та тире, а тоді наголошений склад та закінчення.
43. Прикметники поставлені в чоловічому роді. В жіночому та середньому роді поставлені
родові закінчення.
44. Дієприкметники показані в трьох родах. В поясненні найчастіше показано від якого
дієслова вони утворені.
45. Дієслова показані в неозначеній формі найчастійше недоконаного виду. Проте трапляются
дієслова показані тільки в доконаному виді. У більшости дієслів показано закінченя першої і
другої особи. Часто в доконаному виді є посилка на недоконаний вид, використовуючи
скорочиня „Див.”.

5

Словник Лемківської Говірки

46. Слова, які вірізняються тільки наголосом від норм української літературної мови, теж
показані з наголосом.
47. Пояснення слів написані з нового рядка та з великої букви. Різні значення реєстрового слова
пронумеровані. Проте нові відтінки значень виділені тільки капкою зкомою.
48. Ілюстрация до реєстрового слова виділена рискою перед реченням. Речення починается з
великої букви і висловлене на лемківській говірці. Всі слова позначені наголосом, який
вживається в тій говірці.
49. Реєстрове слово, коли воно вживається тільки з певним словом і має деякий відтінок нового
значення, написано зрискою нижче реєстрового слова, з поясненням його значення.
50. Слова іншомовного походження, найчастіше, не пояснюються, а тільки виписуються в
рядок, з наголосом, щоб було видно, які зміни сталися у слові.
51. Кожне слово має позначення тільки одного джерела, від кого саме воно взяте. Позначки
такі: Гж., Вр., Ол., Пн., Пр., Пт., Рс., Св.

6

А
а,
невідм.,
с.
Перша
літера
лемківського алфавіту на позначення
голосного звука „а”. - Від а до зет (за
лат. Алфавітом: від початку до
кінця; усе).
а, спол., протист. Ол. - Не ту, а там.
Пит. частка. - а? га? Вигук. - а, гет!
аби, спол. Пр. Аби, щоб, з метою. Кричу, аби-сте чули.
абикади, Пр. Буд-де, хоч куди, в
яке-небудь місце (напрям). - Піду од
вас абикади, в сьвіт за очы.
абиколи, Пр. Абиколи, будьколи, в
який-небудь час. - Дойдж йде в
наших краях абиколи, несподівано.
абецадло, Пр. Алфавіт (з полсък.)
абецадло.
абітуриєнт, -єнта, ч. Пр. Учень, що
одержує атестат зрілості.
або, спол., протист. Пр. Або. - Або
ты ся зостанеш ту, а я піду, або я
піду гет, а ты ся зостанеш!
абрикос, -коса, ч. Пт. Абрикос,
сорт південних фруктів.
абрикосовий, -ва, -ве, Пт.
Абрикосовий. Прикм. до абрикос. Сок абрикосовий ліпший ніж
сливковий.
абсолютні, присл. Пр. Абсолютно,
безумовно, цілковито, безсумнівно. Він абсолютні нич не зна о тых
справах.
абсурд, -урду, ч. Пр. Абсурд,
дурниця, нісенітниця, недоречність. То чыстий абсурд ходити довго босо
по сьнізі.
абчанка, -кы,
Вр. Суп
яблучний.
аванз, -ванзу, ч. Св. 1. Аванс,
надання вищого рангу або уряду. 2.
Попередня видача частини зарплати.
аванзувати,
Св.
Авансувати,
одержувати або надавати вищий
ранг.
аванзуваня, -ня, с. Св. Підвищення
по службі,
аванзуваний, -на, -не, Св.
Авансований, піднятий вище по

чину. Дієпр. пас. мин. ч. до
аванзувати.
авантура, -ри, ж. Рс. Авантюра,
пригода,
особливий
випадок,
колотнеча.
авантуриста,
-ти,
ч.
Рс.
Авантюрист, непевна людина, що
шукає всяких пригод; пройдисвіт.
авантурник, -ника, ч. Рс. Див.
Авантуриста.
авантурний,
-на,
-не,
Рс.
Авантюрний, схильний до авантюр,
до особливих пригод.
авантурувати,
Рс.
Скандалити,
бешкетувати.
авантурниця,
-ці,
ж.
Рс.
Авантюрнистка,
скандалістка,
бешкетниця.
авария, -риї, ж. Пт. Аварія судна в
морі;
страти
і
кошти
при
пошкодженні його.
авангарда, -ди, Пр. Авангард,
передова; сторожа, перший загін
війська, що охороняє головне
військо,
аво, Пн. А може.
австралійчик, -чика, ч. Ол.
Австралієць.
австрийскый, -ка, -ке, Пт. Прикм.
до австриец.
австриец, -рийця, ч. Пт. Австрієць,
житель Австрії.
австрияк, -яка, ч. Пт. Солдат
австрійського війська. Див. австриец.
австрияцкый, -ка, -ке, Пт. Прикм.
до австрияк.
австриячка, -кы,
Ол.
Австрійка,
жителька
Австрії
по
національності німкеня.
автомобіліста,
-ти,
ч.
Ол.
Автомобіліст, той, хто займається
автомобілізмом. - Його брат добрий
автомобіліста.
авторизация, -циї, ж. Пр. Дозвіл,
згода автора на переклад або
поширення його твору.
авторитет, -тету, ч. Пр. Авторитет,
повага,
визнання.
Велъкый
авторитет в народі у того чловека.

Словник Лемківської Говірки

авто, -та, с. Пр. Автомобіль,
скорочено.
Перша
частина
іншомовних та складних слів, напр.:
автоґараж,
автопробіг,
автоматика, автоваґон, автовага,
автосполучиня,
автомобілізм,
автопор-трет,
автобіоґрафіа,
автобусний, авто-рство, автомат,
автоматичні.
автоматичні, Ол. Автоматично,
агат,
-ґата,
ч.
Пр.
Агат,
напівблагородний
камінь,
дуже
твердий,
використовується
для
виробу прикрас.
агнец, агнца, ч. Пт. Ягня (церк.)\
покірна людина.
агрегат, -гата, ч. Пр. Кілька
механізмів з’єднаних в одне ціле для
виконування роботи.
агент, -ґента, ч. Пт. Агент,
посередник, що полагоджує довірені
йому інтереси.
агонія, -нії, ж. Пр. Агонія,
передсмертний стан.
агітатор, -тора, ч. Пр. Агітатор,
той, що намагається намовити до
збірної діяльності.
аґітаторскьій,
-ка,
-ке,
Пр.
Агітаторський, властивий агітатору.
агітпункт,
-пункту,
ч.
Пр.
Агітпункт, місце або приміщення, де
проводиться
інформація
в
політичних
питаннях
(перед
виборами).
аґресия, -сиї, ж. Пр. Агресія,
неспровокований
напад
збройний
однієї держави на іншу з метою її
загарбання.
агресор, -сора, ч. Пр. Людина або
ціле суспільство чи народ, який
схильний силою до поневолення
іншої людини або народу.
аґітуваня, -ня, с. Ол. Агітація, дія
за значенням агітувати.
агітувати,
Ол.
Агітувати.
Роз’яснювати політику партії або
організації, закликати до боротьби за
цю
політику
або
проти
неї.
Переконувати в чомусь, спонукувати

до чогось. - Агітувати нас не треба,
- одозвалася доярка.
аґітаторство, -ва, с. Ол. Див.
Аґітуваня.
аґраф, -рафа, ч. Пт. Аграф,
прикрашена пряжка.
аґрафка, -кы, ж. Пт. Запонка,
дротяня защіпка складена з двох
частин, гострий кінець якої, після
пробиття тканини зачіпається на
гачикувате закінчення.
аґрест, -ресту, ч. Пт. Агрус, кущ з
колючими галузками і їстивними
фруктами, кислого смаку; фрукт
агрусту (Grossularia).
аґрестовий,
-ва,
-ве,
Пт.
Агрустовий. Прикм. до аґрест. Конфітурьі з аґресту сут барз
смачны.
аґро...,
Пр.
Перша
частинна
складних слів, що відповідають слову
рільничий
(агрономічний),
напр.:
аґрометеорольогія, агромінімум.
агроном, -нома, ч. Рс. Агроном,
рільник, який науково знає свій фах.
агрономічний,
-на,
-не,
Ол.
Агрономічний.
Вшытки
заінтересувани в тім, жеби робота
была зроблена так, як того вымогала
передова агрономічна наука.
агрономія, -мії, ж. Рс. Агрономія,
наука
про
ведення
сільського
господарства на наукових основах. Без знаня агрономії в ґнесьніх часах
на поли не знаш што робити.
агу, Рс. Агу (вигук у немовлят). Аґу, Мелю, аґу, не плач! Вигук для
відганяня птахів.
а-гуць! а-гусь!, Ол. Вигук на гусей
або птахів.
адамова голова, Пт. Адамова
голова, великий нічний метелик з
родини сфінксів.
адамове ябко, Пн./Пт.[?] Адамове
яблуко, випнута хрящова частина
гортані у чоловіків.
адукат, -ката, ч. (адвукат, -ката,
ч.), Пт. Адвокат, юрист, що має право
оборони справ в суді. - Ид до
адуката або ґ адукату.

8

Словник Лемківської Говірки

адукатскый (-скі), -ка, -ке, Пт.
Адвокатський. Прикм. до адукат. Але то была цікава адукатска
промова.
адже, Пр. [1.] част. Адже, та ж, тож
(підсилуює висловлювану думку). [2.]
спол. Тому що, бо (поєднує підр. реч.
прич. з гол.). - Адже він - геретик!
Невір му!
адзимка,
-кы,
(адзімка,
-кы,
ж ) , Пр. Корж з вівсяної муки,
меленої на жорнах, паляниця.
ади,
виг.
Пн.
Колись,
тут
(івживається при здивуванні).
адмирал, -рала, ч. Пр. Адмірал,
найвищий чин у морському флоті.
адмиральскый (-скі), -ка, -ке, Пр.
Адміральський. Прикм. до адмирал.
адоптация,
-циї,
ж.
Пр.
Усиновлення,
прийняття
чужої
дитини за власну.
адресант, -сайта, ч. Пр. Той, що
висилає лист або посилку.
адресат, -сата, ч. Пр. Той, кому
посилається лист чи посилка.
ад’ютант, -танта, ч. Пр. Особистий
помічник вищого офіцера.
аеро...,
Пр.
Перша
частина
складних слів, що відповідає словам:
повітряний,
авіаційний,
напр.:
аеропочта, аероклюб, аеродинаміка,
аеродром,
аеростат,
аеро-навт,
аеропорт.
аероплян, -пляна, ч. Пр. Аероплан,
літак. - Перший аероплян видів єм, як
єм мав шіст років.
ажур,
-жура,
ч.
Пр.
Ажур,
прозорість, рідкосплетений, густіший
за сітку. Просвітчаста тканина.
азалія, -лії, ж. Пр. Азалія (Asalea),
декоративна південна рослина з
білими або розовими квітками. - Ту
роснут нарцизы й когутикы, азалії й
фіялкьі.
азбест, -бесту, ч. Рс. Азбест,
мінерал
волокнистої
будови,
вживаний для виробу вогнетривких і
кислототривких тканин.
азбестовий, -ва, -ве, Рс. Зроблений
з азбесту. Прикм. до азбест.

азбука, -кы, ж. Пт. Азбука, від
назв перших букв старослов’янської
мови, (азъ, буки), алфавіт.
азбучний, -на, -не, Пт. Такий, що
належить до алфавіту. Прикм. до
азбука.
азот, -зоту, ч. Пр. Азот, одін з
хімічних елементів, який входить у
склад повітря.
азотистий, -та, -те, Пр. Який містит
у собі азот.
ай, виг. Пт. Виражає біль, страх,
переляк. - Ай, як то болит!
Вживається для поєднання сурядних
речень або членів речень. - Воз-ле ай
тото!
акация, -циї, ж. Пт. Акація, вид
посухостійкого дерева з пірястим
листям, з білимим або жовтими
квітками. - При дорогах зацвили
акациї і каштаны.
акацийовий,
-ва,
-ве,
Пт.
Акацієвий. Прикм. до акация.
акварель, -релі, ж. Пт. Акварель,
малюнок,
виконаний
водяними
фарбами і акварельною технікою.
аква...,
Пр.
Перша
частина
складних
слів
іншомовного
походження,
що
має
значення
водяний або зв’язаний з водою,
напр.: аквамарина, аквамариновий,
аквареліста,
аквалангіста,
аквариюм.
акліматизация,
-циї,
ж.
Рс.
Пристосування живих організмів до
нових
кліматичних
та
інших
життєвих умов.
акомпаніямент, -мента, ч. Рс.
Акомпанемент,
супровід
співу
якимось музичним інструментом.
акомпаніятор,
-тора,
ч.
Рс.
Акомпанатор, той або ця, що
супроводить гру або спів на одному
якомусь інструменті (на піаніно).
акорд, -корду, ч. Пр. Гармонійний
звук декількох тонів в музиці або в
співі. Вид роботи, за згодою,
виконати всю роботу за визначений
час, за певну суму грошей.

9

яка піднимає тривогу. акціонер. -те. акулячый. -цента. Оксамитовий. Податок від горівчаних напоїв (в Полщї). до акула. ж. що його сплатить у визначеному часі. -бата. ч.Тот алєбастер придатний лем для тинкуваня. Дорогоцінний. . Пр. Пр. а для взорів не здатний. поширює тривожні вісті. -ке. ч. альбія. -маза. Прикм. ч. Лікар. Бархатистий. Здатність поглинати щось в середину. Пт. Сполох. Пн. ж. Гімнаст стрибун на гімнастичних приладах. до аксаміт. до алярм. -ча. акцент. твердий кристал. ч. що належить акулі. -циї. а конто. Пт. акробат. Прикм. Ол. драматичний артист. активізувати. Вид векселя з написом на ньому „приймаю”. с. Назва бога в магометан. -ти. -тора. Пт. стисло. -ка. акторскый (-скі). алєбастер. Активіст. Пр. до актор. ж. тривога. Алюмінєвий. збирання. алярмувати. алярміста. Пр. активуваний. Див. Пр. совісно. справді. Той. ч. Пр. що дає право на кредит. Акціонер. ж. не враховуючи довгів. Рс. альбаньчик. -зи. спол. акцентувати. Оксамитка. Прийняття векселя. Коритце для поросят. акордеоніста. швидкий. нагромадження. Пр. Рс. точнісінько. аксамітка. -ва. Ол. ж. -тиву. Тоты льіжкьі cym алюмшъовы. бити на тривогу. ч. Активований. ч. -нера. акуратні. до алюмінь. Тривожний. -ве. Рс. акцептанта. Рс. Пт. -тива. чика. Якраз. Рс. Пр. Прикм. на конто. що разом з ним близько. -лаха. На рахунок. Пр. присл. Рс. -циї. здібний подіяти на це. ч. . ч. Активуваний у гель. алярм.Словник Лемківської Говірки акордеон. що асистує при пологах. алярмовий. акушер. Але. -центу. алібі. все майно. -циї. Музикант. Наголошення. -ти. Пр. що грає на акордеоні. Пр. бархатка. Письмоповіреність. -шера. -ти. -кы. акцентуваня. ч. Прикм. корінний житель Альбанії. Пр. -кы. Пр. акустика. акитивіста. Вид баяна з клавіатурою. акцент. докладно. Наука про голос і його властивості. -ларму. Прикм. аксамітний. актив. Пр. хто приймає вексель і пише на ньому. Наголос на одній з голосних у слові.Я пришов до школы. Пунктуально. акредитив. бархатний. аксамітуватий. Перебування обвинуваченого в момент злочину в іншому місці. вживаний для художніх виробів. гіпс. Рс. спільник акційного товариства. однак. ч. ч. ч. активізация. Пр.Він робит свою роботу акуратні. прихильник активних дій. це. ствердження. акциза. ч. ч. Пр. -кы. Актив. проте. але. Рс.Перестрашений генерал оголосив алярм. Алебастр. Пр. акумуляция. що грає на сцені в ролі сценічного твору. Рс. Бити на сполох. Дія за знач. ч. -она. Акулячий. аллах. -не. Пт. алібі. альбійка. Рс. ж. Пр. алюміньовий. акурат. Ол. Рс. -ти. Пр. Людина. -не. . -че. -бії. а його акурат там не было. 10 . Альбанець. як доказ його непричетності до злочину. -ня. Дія за знач. актор. акцептация. альбійка. невідм. алмаз. саме. ч. -бастру. -ве. -та. ж. Той. -на. -на. . ТЫ. -ва.

Пр.В амбарі было ищьі кусцъок вівса з яри. -на. куди хворі приходять за порадою. 11 . ноги) хірургом з лікувальною метою. амин. ж. амуніция. Пр. Пр. закрита знизу. Початок і кінець. Амінь. Пт. ліквідація (капіталу) через часткову сплату разом з процентами. Пт. Пр. Альпініст. Людина з надмірним почуттям власної гідності. Прикм. що займається лазанням по горах. ж. -риї. а тепер з альпаґьі. -ти. Рс. який перебуває на утриманні женщини. Альфонс. Амбар. нефахівець. -циї. -ранта. ч. -фонса. ч. амбона. -не. ч. Пр. з поведінкою суспільства. Пр. цинку і нікелю. листівок. Рослина з червонуватою квіткою. книга або зошит для зберігання в ній фотографій. кінець молитви. хронологічні записи в журналі. альпініста. Амоніак. -циї. маленька кімнатка за перегородкою. -наха. Предмет. -ти. Пт. . амарант. почуття власної гідності. Пт. до аматор. 2. Пр. альманах. Пр. неспеціаліст. поведінка несумісна з совістю. призначена для спання. аматорскьій(-скі). ран. -бума. дарування державою кари. Лампа. зарозумілий. Пр. (когутів гребін). помилування. ч. Амарант (grzebionatka). Рс. вірячи. з якого проголошуються проповіді. нехай так станеться. -тора. приносить їм щастя. злиток міді.Словник Лемківської Говірки альбум. приміщення при лікарні. -ке. все від початку і до кінця. ж. альпаґа. -кы. -циї. альтиста. тощо. Амор. -лета. -циї. ампля. ангелик. . Ніша. і розчин його у воді. ч. талісман. амоняк. американізуваний. Сукупність військового спорядження коня. -циї. Рс. гордий. євр. самолюбний. Пр. амнестия. заглиблення в стіні кімнати для ліжка. альфабет.Лем добры альпіністьі могли перейти по голых скалах. Запасна зброя для стріляння. амбар. ж. 1. людина. Аморалізм. щириця. приміщення для збіжжя. Американізований. зарозумілість. відрізання частини тіла (руки. -ка. Пр. ж. бажання стати вищим в очах суспільства. ч. розкладених на певне число років. Пт. що грає на скрипці "альт". алькова. Пр. ч. амор. аматор. або співає голосом альтом. честолюбивий. Алфавіт. Альков. (нарцизова лілея). . амбітний. азбука. газ. Пр. календар. Альпака. декоративна рослина. коханець. який носят з собою марновірні люді. ч. альфа й омега. Великий любитель чогось. Амвон. -не. марок. -бету. ч. Пр. -няку. Св. -лі. піднесене місце в церкві. Альбом. Ампутація. ч. Рс. амулет. Амбіція. амбулятория. амбіция. азоту. Рс. амарилька. Пт. Альтист. з родини щирицевих. ж. боєприпаси. -ви. -на. Пт. ж. ж. Амортизація. Пр. -ґьі. ж. -ни. ч. альфонс. божок любові. любительський. ж. тот. нечесність. Пр. -бара. наче він оберігає їх від хворіб. Амністія. ч. ж. -тиї. ампутация. Альманах. Амбулаторія. рослина з пурпуровим цвітом і фіолетовим відтінком. що вісить. -мора. амортизация.Колиси жьщі были з дерева. Вистава на сцені зроблена любителями сцени. нехай так буде. що складається з водню. аморалізация.

] Аніс . . Колонізували Британію. англосаксы. Рс.В клюбі одбьілася проста бесіда медже анґликами й хлопами. до анафема. -ти. Анархіст. -церок).Не хотів ани женитися. ж. замовлений до якоїсь дії. Пр. (варіант єднального сполучника „ни”. Ні. Прикм. -фоба. . Св. . Ні разу. англоман. привезены з Гамерикы. Анафема. Чоботи. прокляття. . Пр. [2. Коротке оповідання жартовливого змісту. -нісу. -сів. -хії. ани дома сідити. анісовий. [2. Ол. ч. ж. -ти. до аніс. -мана. анитрошечкы. -ке. єдн. Ол. [2. Прикм. ананас. математичну. мн. (з пісні). Друг всього. -на. . спол. анґелька.) ананасовий.Ано. (варіант спол. який намагається застосувати грізни засоби для знищення суспільного ладу. Анатомований. Пн. Пр. виг. Анітрішки. Анархія. Св. андрут. -лика. вживана при будівництві. що не вміє читати. Запрошений. Пр. Англійка. анґажуваний. Пр. Виготовлений з анісу. Той.Ани раз мене мама не били. -ве. Розклад або розбір на чпстини. Ну.Словник Лемківської Говірки амфіляда. Ол. Пр. ж. для з’єднування дерев. -rapa. яка заперечує будь-яку державну владу. „ніж”. анархіста. в осн.мати порядку (лозунг анархістів під час Першої світової війни). стін. (офіцеркьі. -ми. що англійське. анґльоман. -не. які в 5-6 ст. англьофоб. анґельскьій(-скі).Анархія . [1. Пр. -ва. [1. Ол. -ка. тропічна трав’яниста рослина і її овочі. хімічний. Ненависник всього. анафемскьій(-скі). анатомуваний. Ол. аналіза. Пр. ч. -кы. -ве. заберся до роботы! 12 . аніс. неписьменний. -хізму. ч.] Аніс однорічна трав’яниста рослина з родини зонтичних. в яких задня частина халяв є твердою. ч. ч. вжитий для підсилення заперечення. -ва. Пт. жителька Англії. в якому відсутня організована влада. Вафлі. анґлікьі. Ол. бездіяльний стан суспільства. ани раз.Цьоня Тоня: ма анґлікьі. Чув-єм про аналізу фільософску.] Людина з особливим негативним характером (перен. ч. Пр. Пр. Англійський. Св. писати. . Ніж. анафема. -наса. Ірляндці не стараются ангельском бідом. аніж. граматичну. Пр. спол. вживаний для підсилення). анальфабета. -на. [1. Пт. як тоты андруты.) . ж. Ґнеска сьпівали в церкви анафему. немає певних обов’язкових норм поведінки.] Вид тропічної рослини. -зи. ани.] Дрібнобуржуазна течія. ч. Житель Англії або англієць по національності. анкра. Ол. анґлик. анекдота. присл. відлучення від церкви. Рс. що розташовані в одному напрямку (колонада). -не. Прикм.Я нич так не люблю їсти. анґльофоб. приємного запаху. тіло людське порізане хірургом з дослідною метою. -рута. анґар. Рс. шишкуватого вигляду. -ди. до ананас. анархізм.Вшьіткьі аероплани были в анґарах. -ка. ангажований. ч. анархія. . анекдот. Пт.сорт яблок. Ряд колон або кімнат. мн. -ри. -ке. політичний діяч. Приміщення для літаків. ч. -ти. Міг бы більше зробити аніж зровив. ч. Залізна скоба з восьми крючками. -ків. Загальна назва германських племен. що англійське. ано. Пт. нестача уряду.] Нестача порядку.

Державна влада. анти-тіло. апартаманти. антисемі-тизм. Пр. -титу. антицикльон.). Сб. Перерва між двома актами в театрі. антракт. підписувався Анонім Геронім. [1. 13 . антропольоґіч-ний. анталок. що служать для писання. Пр. прилад. ЛІТ' ВЛсІДсІ. антропольоґ. антильопа. ж. антиклерикалізм. Вр. антибіотики. Мінерал. -на. Пр. гарна квартира. лист написаний до когось без підпису. . що відбувається навколо. -ти. млявості. антивоєнний. анти. ануляция. -не.] Гурток однодумців. що містить у собі значення людини. ч. Пн. Рс. -циту. антимілітаризм. -ка. Уневажнення. -ши. Пр. -вара. ч. Слово. ч. виписаний в тезах.] Людинадивак. -минту. скасування. Пр. Пт. ч. -менту. фальшивий Христос. Пт. Той. .Пісьню "Ой. протилежний. ч. -чка.Знаний на Лемківщині писатель Хиляк В. лат. . до апатит. ч. (антраминт. злий дух. анцихрист. ансамбель. -кы. Сорт яблуні. антропоїди.. що непідписує свого імені й прізвища під якоюсь письмовою працею. Бочівочка ємкістю менша за 25 літрів. апатия. ч. що виконує певний художній твір. антро-поморфізм. Пр. Пр.. -не. ч. ч. книжок і предметів. антиклєри-кальний. що тримається давніх мод і звичаїв. верше. Вр. Перегородка біля стелі великої кімнати. ж. апатитовий. Антихрист. Одін з найкращих сортів кам’яного вугілля. -тиї. антраша. Апартаменти. -циї. Невірник. ч. антрикот. -христа. М’ясо з верхньої частини волу. антропо. -ве. -Т1В. різних авторів. антик. антонівка. -на. антропометрия.Ратуш і будинки наоколо нього становили єдиний ансамбель. Пр. Втрачення відчуття і зацікавленості на все. що використовується для виробництва фосфатних добрив. анотуваний. апарат. антисеміта. противник Христа.. Бочка на вино або пиво ємкістю 100 літрів. антидот. анталочок. ч. -німа.Словник Лемківської Говірки анонім. ворожий: антипатичний. Пр. Пр. мн. Непримиренний противник. антрацит. антрамент. яке в словах іншомовного походження виконує роль префікса. ж. ч.. Проти. безіменний автор. чорт. Прикм. мій верше”. Записаний коротко. Збірник творів одного жанру. анцикрист. Пр. Перша частина складних слів іншомовного походження . -блю. Знавець давнини. антифашистскиЩ-скі). рідини різного кольору.. що витримує низькі температури. [2. апарат паньствовий. -ракту. -тика. антольоґічний. Дубова бочка на вино або пиво в 25 літрів.] Стародавний предмет. Пр. антисептика. [2. Фотографічний апарат. Св. що означає проти. що складається з декількох кімнат. антал. антитоксин. ч.. сЛС..: Антропогенез. що має художню цінність. ч. що становлять одне архітектурне ціле. ін. -тала. антипасати і т. Св. ч. Пн. Вр. ч. -кота. напр. Чорнило. антропофагія. [1. антикадот. -ва. -криста. антагоніста. Пр. Рс. котлета. ч. продавець їх. ансамбель "Лемковина" виконав прекрасьні. апатит.] Ряд будинків. Пр. Пр. Стан байдужості. -рата. антиквар. антропольоґія.

арґументуваний. апельсина. [2. апольоґета. Пр. апендицит. аргумент. ч. ж. пісня. обгрунтовувати. Аптека. Пр.) Рс. -кана. в якому виготовляють ліки за рецептами. Пр. ч. Вид старовинної зброї.).] Сорт яблук. ариєрґард. Пт. Наводити докази. Апельсин. Вр. -не. хуліган. Пр. напівдика. -циї. ч. -ріля. Пр. захисник чогось. -ражу. [1.. -циї. за порадою. Арап. -шина. [2. апорт. розділ математики. довжина = 0. південний. -тизму. арабіста. апель.] Відкликанняся в якійсь справі до вищої влади. вокальний твір для одного голосу.] Заклик. і док. -сини. що входить як складова частина опери. -титу. ж. що вивчає найпростіші властивості чисел і дії над ними (додавання. Пр. апріль. Рів з водою в пустинних районах. вид металки. витонченоті. [1. -менту. аршин. ч. до аргументувати. ч. -пелю. -порта. присл. арик. ч. -ка. -цита. готова йти на вбивство. що бореться за християнську віру. -чи. людина арабської національності. множення. тот й добрий робітник. ж. аптьікарскьій(-скі).] Довгий мотузок з петлею на кінці. Задня сторона військового загону. апетит. -циї. ч. злодій. Прикм. до аптыка. ч. -рапа. що належить до аристократії. Дієпр. ч.] Звернення до когонебудь за підтримкою.На апель вышли вшьіткьі гарештантьі. їхньої культури. Тпрусь! Вигук. Довід. [1. Пр. пристосування до певних норм поведінки. арґентинец. Пр. Пр. ч. Житель Аргентіни. який приймає рецепти. безплатна. лета. ч. . сьлєпакьішка. араб. Арія. (аптекарка. ч. оскарження ухвали нижчої інстанції перед вищою. Пр. Церковний письменник. арап. перех.] Початкова практика в бюрі. Знавець життя арабських народів. Пр. Арифметика.Тот. недок. лозунг. аритметика. ч. спів. ділення). -ти. Характерна для аристократів манера поведінки. Пр. ч. звичайно. Аристократично. аристократа. ж. -нця. аптыкар.711 метра.] Наказ собаці. [2. Пр. див. апеляция. віднімання. відмовленняся від вироку нижчої влади. Пр. Пр. Араб. Пр. -риї.] Спекуляція на грошовій біржі. охота їсти. засіб переконання. Той. виходець Близького Сходу або Північної Африки. ария. ч. [1. ч. заклад. гордовитості. -раба. Пр. Пт. [3. ч. для ловлі диких тварин (у татар для ловлі 14 . ч. -кы. ораторії. тропічний фрукт і тропічне цитрусове дерево. Аршин. працівник або власник аптеки. виготовляє і відпускає ліки. Аптекар. -ти.] Вид нашивки на ткані. ж. [1. ч. . -на.] Перекличка. [2. ж. що виявляється в зовнішній вишуканості. -ти.] Застосування хворому певного лікарського методу. [2. Пр. арбалет. -кы. аргументувати. коли відганяти кота. Квітень (в Закарпатті). чорнокожий слуга. -каря. Пр. Рс. ч. Жажда їсти. [1. Пр. кы. аркан. -гарду. давня східнослов’янська міра довжини. Св. Лз. при якому вся влада перебуває в руках заможної родової знаті. Людина жорстока. -рика. арбітраж. Пр. ж. аплікация. Пр. Пр. (помараньча. ч. аристократизм. ч. аптыка.апаша. -ке. Пр.Словник Лемківської Говірки апаш .] Погодження судом. а також продають ліки. аристокрация. а-псік!. аристократичні. Форма державного правління. ж. пас. виг. апендицит. хто ма добрий апетит. мин.

Прикм. Страхування. армелистий.Армілкьі панъскы по осотю сідают. висока трав’яниста. археольоґія.] Основний шлях комунікації. ж. асесор. -нку.. Вірменин. -кы. Пр. -лы. недок. Пр. -ти. ж. -лика.] Кровоносна судина. Пр. відносно стилю і краси. Пр. до арка. Пр. -ти. ч. в якому бувають виготовлені для торгівлі бляха. Пр. недок. [1. асенізация. Пр. архімандрита.Аря-аць! або ацъ-аря! . арматка. залізниця. -налю. . головна дорога. Загалні збори міжнародних. Вигук для овець. асентерунок. бо юж му час прийшов. член народу. Ол. перех. -циї. папір. [2. Страховий. ч. кед заганят. з сім’ї складних. арніка. Художник слова або мистецтва. запах. . Єврейська шапочка. арматний. . до асентерунок. високопоставлених. -м’яна. Пр. ч. Пташинка осотник. -леї. Пахощі. Покликати на службу у військо. який публічно виконує твори мистецтва. склад або фабрика зброї. армілка. Ол. Ол. до асекурация. [2. ч. Пр. армелик. зроблена з цієї рослини. -та. -риї. арміла. аромат. . Архієпископ. Ол. Вр.Заасекурував-єм ся й хыжу і статок на вшелький випадок. -на. -на. убезпечувати на нещасний випадок. Св. Забраний на службу у військо. Військовий набір. Bp.Арматкы. . Вр. -сора. По бодакох сідат: Якоси чудні жґьірче. молодший суддя (в Польщі). 15 . -не. Пр. -кы. ж. 5/С. Вр. Страхувати.Армілкьі по ялицьох з моху виют гнізда. забезпечення на нещасний випадок (життя або майно). Прикм. Вр. аря! аря!. -не. Лукове склепіння мостів і колон. асентерувати. найвище духовнне звання у монахів.Армілкьі лісовьі сьвірґочут. як: ріка. -на. державних представників. -ґії. -не. армивка. [2. [1. Мистецтво надання будівлі гарної. Прикм.Словник Лемківської Говірки людей). Прикм. ж. Ол. Арсенал. (Fringilla carduellis) . армелисты: сідают на осетю. гармонійної цілості. Пр. Артилерис. розкопки і т. Будівля для переховування різної зброї. Ол.] Гірська. арматка кісткьі з черешни кусат.] Груповий танок у гуцулів. Пр. Співсуддя. що служить в артилерії. арсеналь. ч. -мату. Наука про життя людей в стародавньому світі.Пташок кліткастий. Вр. асентеруваний. ін. Г арматний. арочний. . Св. -ти. Усунення і знешкодження нечистот і газів. той. з жовтими квітками рослина. -ти. Віл червоний з білими п’ятнами. ч. армата.] Лікувальна масть. ч. приємний запах. Пр. на. -не. асекурация. до армата. архітектоніка. артерия. ніжний. Вр. Вид кольоровоі пташки. виг. -кы. -те. артилериста. Різнокольоровий. . -шика. Г армата. асекурувати. Пр. ч. що становит основне населення Вірменії. артиста. як осетя одквітат. ж. Арімандрит. асамблея. (Fringilla coelebs). ч. -купа. аромат. аркушик. арм’ян. ч. середнє звання між єпископом і метрополитом.Кричит на уці. ч. -кы. Назва квадратного або прямокутного формату. арцибискуп. асекурацийний. -циї.Пішов Штефан до асентерунку. Ол. Пр. -кы.

астрометрия. кед навертат: ач-урда-ши! 16 . ат!. астрольоґія. що служить для покриття доріг. ж. атрамент. Збір географічних карт. Пр. ч. -менту. . атракция. що супроводжує якогось достойника. навальний напад на ворога. А-чи? . -таку.] Помічна людина. -циї. захоплення чимсь незвичайним. -ти. Пр. Атракція. Ой! Ох! Ах! а . атлетика. астролябія. що уповажнювало до виплати грошей. . -ве. Вр. аукция. вирішальний етап наступу. Пр. Асфальт. Пр. ж. -ва. людина. Козирний. астральний. асиґнуваний. Пр. Пр. От! Ось! -Ат. -кы. астрябий. Яструбиний. Пр. -ти. асиста. -б’яти. же так легко ся одбив од жениного атаку. астряб’я. астрономія. розваги в місцях відпочинку. атеїста. ж. Аудієнція. асцета.. ч. Яструб (Astm polumbanus (misus communis)). прихильний атеїзму. Атлетика. Пр. астрольоґ. ч. астроном. ч. ж. або вченого. мин.Муж был радий. карусель. Рс. біла кристалічна речовина. -ряба. Антрамент. Пр. астрольоґічний. рідкісним явищем. астряб.. -не. -ти. Пр. виг. ч. -на. атак. атутовий. може бути різного кольору. блискуча і гладенька з правої сторони. -на. Яструбок. Дієприкм. Аспірин.. -ба. .ци?. виг. [2. Вр. виг. астро. -тута. -ри. асфальт. -лясу. вид спорту. асиґнация. атут. -циї. Зроблений з атласу. ч.Марина набрала Ваньови на кошелю червеного атласу. от-де. Пр. ах!.мнима ефірна речовина. Прикм. [1. Козир.аж горит! атласовий. Продажа. Безбожник. асфальтуваний. ч. по 1843р. -циї. -на.Словник Лемківської Говірки асиґната. . безвірник. Виділений в грошах або вартісних документах. пов’язана через ліцитацию з аукціону. проводить життя суворо.). -быне. Вр. Кличка при навертанні барана. ч.Кличе на барана. ач-урда-ши. ж. огородня квітка. напр. Паперовий банкнот в Росії (випускався в Росії з 1769р. Вр. Вр. Астра. до атлас. -рини. Рс. -циї. Од Криниці-здрою до села Астрябик мож перейти піше през гору. асперина. ч. гойдалки і др. Ол. астронавта.Треба заниматися й тяжком й легком атлєтиком! атляс. Яструбок ще неопірений. Вр. ж. -не. Вр. [1.] Група людей. пас. офіційний прийом відвідувачів високопоставленою особою. [2. ч. астронавтика. Св. Рс.Пр. Он-де. Зоряний. астроґраф. смола. А можливо.] Атака. -ве. може бути. -ва. Прикм. Аскет.] Рішуча дія спрямована проти когонебудь або на досягнення якої-небудь мети.А-ци то буде правда тому? ачей.] Помічний викладачу вузі. лем пару днів. ч. -не. -фальту. Св. Див. астрофізика. зв’язуюча тіло й душу). астрябик. астра. -бика. Письмове звернення до каси. Пр. Ол. що вживається як ліки для зниження температури і вгамування головного болю. Шовкова або напівшовкова тканина. що з релігійних переконань. Пр. Ол. Вр. що означає зоряний. атлас. до асигнувати. ч. яка обслуговує богослужіння в церкві. до атут. (У окультистів . ж. с. ж. аудієнция. Пр. Перша частина складних слів іншомовного походження. -ти. .: астроботаніка. -ласу. як єм пришов! ат-де (ад-де). Ол. [3. Пр. Асфальтований. відказується від усього світського життя.

Словник Лемківської Говірки а . Ол. а вже так.юж .так. 17 . Так.

бабій. -не. Герой. -нця. н. досить великий і незграбний. . -на. бабахкати. -ника. ч. ч. збільш. але не має спеціальної освіти. [1. баб’яр. Див. ма червены лиця.] Суглоб над копитом ноги коня. с. -на. . Брудна дівчина. Чи.Ба чуєш? баба.] Гратись. -лі. в мокрому. Св. Вр . -бахат. н. Вр. Рс. -виш ся. -та. бахаме. бавиделко. Пр. . бабка. Бабище. сидіти довго у когось.] Жебрачка.] Погано малювати (без частки „ся"). до баба. багато-лямповий.Не бав ся довго! [3. молодиця. -реш ся. . [1. Пт. Пр. напр. Рс. яка робить нечисто. забавка. -ня. Пр. базгранина. -реме ся. Череватий. бабахкай! Пр. -бы. Іграшка. [3. Людина. на яку застібають гаплик (часто зветься „кобилка”). безтурботне проведення часу на іграх. [6. багатожен ьство. сп. -не. розбиранняся в чомусь нечистому. бабахни! -нийте! Ударяти. Гусінь (Bärenruppe). багатопляновий.] Бавлення. Пр. -рете ся. чоловік. яка працює біля бавовника. бабрати ся. -влят ся. так. -те. [5. ..] Повитуха. що доглядає чужих дітей. Пт. утворювати сильні уривчасті звуки. Св. бабахати. ч. Бабахкат в бубен.] Приміщення. Див. Пт. -ка. багатокільометровий. багато. [2. зневажл. бабранина. Пт. ж. вживана в народній медицині. ч..] Жінка. жінка. Снігова баба. бавняний. бабраня. багатоядерний. [4.: багатоварштатн иця. [1. [4. бавовняний. Рс. що приймає роди. багатир.] Передсінок в церкві. бабухатий. бабак. яка доконала важливих вчинків. стріляти. [2. бабско. бавовняр. -бахаш. ч. -ка.] Баритись. -тиря. бабруля. [2. бабрий ся! Пр. Гж. бабрати ся. Мазанина. -бахате. ч.Друга літера алфавіту в лемківській говірці на позначення приголосного звука „б” (вимовляється „бе”).Див.] Женщина. багатоженец. -бія. Гусінь. -няра. розгрібувати щось.] Мати матері або батька. Пр. Бабахнув з берега до води. -бахают. що відповідає слову багато в другому значенні. бабин вовк. сп. . -вит ся.] Рід печива з пшеничного борошна. багатоступень-частий. людина.] Подорожник ( ). бавити ся. [1. стара жінка. бабин пес. Чоловік.. [3. багатоколірний.] Сталеве коваделко для клепання коси.Така оброснена гусениця. баба сьнігова. де роздягоються жінки. багатоярусний. -б’яра. -влю ся. багатокорпусний. -бахам. Рс. То саме. зроблене з бавовнику.] Змочуватись чимсь брудним при роботі. де звичайно сідять жінки. Полотно. Вр. в норах. ба. Св. Пт. част. бабій пес. Бабера. -рют ся. бабин пес. до баба. с.То фест баба.Словник Лемківської Говірки Б б. Пр. що живе переважно в степу.Діти бавлят ся од рана. безстребельна рослина з горсткою широких листків. бабрю ся. бабій. що бавняний. -кы. 18 . багатотисячний. -виме ся. ч. пузатий. Рс. [2. [2.] Петля. Пр. Грузин. який женився одночасно декілька разів. -ка.товстопузий. бабуня. послужка. -вите ся. розхляпувати. аж уха болят. -бака. -ре ся. Багатоженець. н. бабахати. -ни. бабник. бабиско. сп. Звучно бити. [1. зневажл. Перша частина складних слів. як вивірчий хвіст. який спокутує жінок. Дія за знач.

. малозначний. байдак. Тоты багеты треба позолотити. Св. Пр. Вр. с. ж. багрити. с. багательний. перший академічний ступінь. ж. с. Вр. Пт. Пр. базя. же ся зостав здрав! 2. багро. ж. баденя. . Лемки знад угорського кордону. багнет. (мед.люлі! байгеле невідм. Стовбур рослини. -ня. ничого не робити. што чловек ся нап’є води.Toma байочка несе з собом мудру мораль. багателя. Ягня. ж. засохнута билина без листя. штик.Ягваріу. Рокита (Solix carreä). ж. незначний. -нета.] Випитувати. байдаку. -ка. Св. що росне в багні. [2. Пр. нічого важливого. .Юж два тьіжні б’є байдикы. Пр. мазанина. [1. Пр. мн.Яма в потоці. -ля. бадати. я xopiý. гульвіса.Йосько дав мі їсти байґеле. же він стратив пінязі. ч.Я вибадала го. Дрібниця. багниця.Ты. Вр. с. Маловажний. Яма. -кы. што вибита яма. Пр. не біда. Люлі . багета. невміле писання. базграм. -ня. легковажити. дате. -дайме!. -ни. . 1. -лявра. Пр. -рю. покрита тисненим в узори гіпсом. -зьок. -ка. -рают. [1.) . -кы. базгранина. . базю! базю!. Пр. дайте!. Брунька верби. -кы. байочка. трасовина.Бадуня. Купила-м в склепі штьірі метры байкы на кошелі. базґраня. лем даром хліб їш! байдикы бити. Нехтувати.] Нероба.Збаґателізував си кашель. Дрібничка. Рс. але гонорове. . вид кортика. базькы.Словник Лемківської Говірки багниско. коли їх хоче прикликати. -лі. [до] баґателя. бай . с. що вимовляють заміст в . видумана на когось розповідь. Байдикувати. бадиля. [1. де вода стоїт. Частина обводу колеса з дерева. -дают. що прикріпляється до верхнього кінця карабіну. дака. ж. Пр. же він хворий на червінку. [1. багателька.Єдно багро з ’єднує дві шпиці в колесі. .Дохтор збадав го і повів. -зяти. а потім мусів лежати в шпитали. 3. базграти. погане письмо. Лікарське обслідування. Пр. же він нич не вартат. базятко. Пр. -рате. с. . нич не робиш. -не. -рані. н. Пр. -на. Базгранина. байка. Базграння.Багнята на рокиті.] Рослина. Вр. бадуакы. баданя.То байка. Ягнята. вид алегоричної поезії. Вигадка. -даме. бадам. ч. доходити правди. -дані. Ол. багет. . -ти. -риш. добрі. Стояча вода в ямці потока. я хоріл. Пр.л = у. Багнище. мн. багнітка. Пр. [2. . бакалявр. Ягнятко. Вр. Дрібниця.] Багно болота. Листва до рами. -дат. я был . раме. Вр. -ці. Здрібн. що виникла внаслідок дії води. плете дурниці. -ні. Бадунька мацюцєнька. Пр. Пн. -ра. Кругленький єврейський бублик. Вид полотна. байка. лихе малювання. я гваріл.] Обслідувати.] Вид річкового судна без даху. -ні. Св.бай!.) Занятя бакалявра барз тяжке. Багнет. (патлакы). оглядати. нічо не значуще. 19 . багателізувати. сп. -рат. [2.Багніткьі ломлят на квітну неділю. я быу. Неправда. Погано писати. . виг. багнисько. с. -ків. -на. што вода виб’є.] Надавати чому-небудь відтінку багряного кольору. багно. ж. Звернення до овець. базграти. Вчитель. -кы. . ч. Пт. [2. казочка. бадай!. (Ще й сьогодні існуючий у Франції. байдак.] Витягати з води багором (дерев’яною тичкою з металевим гаком). бадуня. Рс.

Недотепа. бандаж. ч. бакенщик. Візник-єврей. бамбух. ч. шлунок рогатої худоби. Пр. -ли. як добре весіля або кстини. -ґую. балваньскьій(-скі). М’яч. -лі. Велика дерев’яна. Байстрюк (презирл. ч. газові лямпи на вулицях. найнижчого сорту. -си.То істно балваньство сьміятися з чужого нещестя. Пр. -ґуйте!. -густе. єврейська підвода. -ня. протравлювати. -лії. Аеростат. ч. ч. ч. -сиґля.3 той балі не є жадного хісна. недбалець. Пр. гульвіса. Сплетняр. [1.] Пов’язка з бинту. Шукати рівноваги. ч.В байориску весном жабы кумкают. Пн. Дивись! (малоправдоподібно). зернистий. скляна або металева кулиста посудина. -лю. Пр. -ника. -ра. Ол. бальзамуванні!. Дія за знач. сп. тканини. ч.] 20 . ч. Пр. ж. яма з водою. Назва хімічного розчину. зробленого з тканини. с. що служить для прання в ній білизни. -буха. Велика калюжа. Велика захаращена ямя з водою. дерева. Ол. . яка запалювала освітлювальні. Забава. байструк. Рс. Вр. балух. -кона. -лі. бале! ба-ле!. с. Пр. баль. Плести нісенітниці. Ол. Пр. ідіот. байцувати. -щика. постійного або переносного на стовпках. бакун. кретин. -рашу. що служить на великих празниках. с. Тютюн. -льця. -не.Словник Лемківської Говірки байсиґель. ч. -ка. кретинізм. Пр. н. ґуєме. балаґувати. байчар. що балух. металю. -вана. Бебехи. дерева або металу. байчарство. хлопчик без батька. бакляжан.). Вр. балваньство. балец. 3. Ол. -дажу. їстивний овоч у формі грушки. балія. 1. балван. безікати. ч. Даремно проводити час. ч. бальконик. Людина. ж. танці. Балкончик. М’ячик. -хіма. гумова камера. Велосипед. -льона. ч. Ол. Вр. не робити нічого. ч. баль. Бальдахін. Гумова. бальоник. Бал. балаґуй! ґуйме!. кретинський. Те саме. -куну. Ол. витравлення. . с. -ва. Пр. Балка. шарик. байцуваня. с. верзти. Ол. Пр. Ол. -ке.Шмарив листи до бакси. церковний. -чара. ч. балик. -Гуют. -луха. баляндрасити. Дурень. Пр. -ґує. удержувати рівновагу. приходят на мисель розмаїтьі сьпіванкьі. весільний коровай. -на. Вр. -цу. поставлений символічно знак хреста на чолі дітини. балькон. Пр. Ідіотський. марлі і вати (хірург. балаґула. балуша. .При балуши. Розпускання пліток. Бальзамований. -жана. Ідіотизм. ч. -сині. Пр. Виступаюча прибудівка на другому або вищому поверсі дому. бальдахім. -Гуєш. Бовдур. ч. -ній. ч. Вуджений хребет осетра або іншої червеної риби. Пн. Протравляти. вид заслони або накриття. -ка. байтлювати. байцувати. ч. протравлювати байцем. -ка. Поштова скринька. байориско. байтуля. . ідіот у вищій ступені. . Св. Ол. байоро.).Ксьондз йшов під бальдахімом. складена з клепок посудина. вигадник. -ва. Пр. [2. . бакса. що возила подорожніх. Рс. плетун. . ч. балваниско. ч.На тім балю было дуже молодіжи. бальон. Вр. -ника. Вр. що служить для приготування під фарбу шкіри. Великий. повітряний корабель. Ол. байц. 2. -рука. -лика. Пр. Баклажан. Пр. ч.

-жуєш. -ке.Воз го за бары й шмар ним о землю! 21 . невинна людина (жарт. Ол. бандажуваня. сильно. . молодий шестимісячний баран. Ол.). Вр. Рс. Туга. бандажиста. присл. Пр. ч. Ол.] Банкір фінансист. бант. барак. бары. Св. -кы. ч. баньчуґа. ч. -ри. Ол. банкротство. барвіня. картоплянка. Рулет із тіста. Ол. сильніше. ж. Ол. [2. по якій не можна їздити. -ника. порівн. ж. Ополонка в льоді. що зв’язує крокви даху. банковий білет.] Полиця. -на. ч. -рок. Бинтувати. Ол. Ол. . баранка. опукло. барже. барзкы. -чії. -ника. Картопля (назва картоплі у Східній Лемківщинї). ч. бандажувати. ж. Банкрутство. дужче. Учта. банкрот. Барзкы медку є в тім ули. Калюжа. Баранячий. гостина в честь чогось. перев’язувати. Ол.закольорувати. Чманіти. барбачія. банан. с. бандурянка. мн. Ол. бандзюра. -ти. Фарбувати. -ника. Натина з картоплі.Вчера ня барже голова боліла. -ня. Досить богато. ч. мн. бандуры. -кера. Пр. с. [1. розорений комерсант. бандитскьій(-скі). бинтувати. барвник. Пр.] Поперечна балька. -ня. -рота. що має властивість закольоровувати безбарвні речі. Людина. Bp. забарвлений. Плечі. розбійник.Словник Лемківської Говірки Сталевий обруч натянутий як обід на колеса вагонів і локомотивів. барвити. баник. (закручованикі. дурманіти. банкнот. [2.] Вид солодкого печива. -нієш. Постав там баняк з комперями до пеца! банюр. присл. -жує. як ґнеска. банкер. -нота. (Znaczenie nie podane w materiale. Ол. Пр. ч. бануваня. -кы. Ол. 1. що не видно дна. банясто. Яма в річці. ч. баняк.] Шапка з баранячої шкурки. бараник. Дія за знач. В різні кольори. Одноповерхове. Рс. на якій сплят кури. дуже велика хустка з справжньої вовни. Вр. -няка. паперові гроші. -ту. -нюра. барвисто. [2. від барз. Чавунний горщик для варення картоплі. -ня. ч. -ня. Більше. Барвник. яка має за собою грабіж або вбивство. барвно. [1. -рів. бандзюра. хворих або бідних. субстанція.] Тропічна. Фарбування.] Товста. ч. -та. -ри. що скріпляє дві сторони даху. Пр. Ол. Рс. вищий ст. ч. фінансова неспроможність.] Ігрок. Куполоподібно. перша верства муру при муруванні його. присл. Банкнот. Дуже. деревляне. Бинтування. Лз. банкет. -нію. Банкрут. Дія за знач. ч. Бандит. . Бануваня за старим крайом. Рс. бараніти. красити. ч. перев’язування. барвити. -влю. Св. Гринченкьі. банджура. -нє. Пр. ч. -ти. перев’язувати. -ґьі. с. Пр. [1. Див. Лава. ч. -не. бант. людина. Край битої дороги. Вр. Фарбований. Рс. тимчасове приміщення для солдат. -нана. пігмент. Барз кепско мі з головом. -кету. Бандитський. з глубокою водою. -виш. Рс. gdzie za Werchratśkim) Птіца (Galerita cristata) хохлатый жаворонокъ. Ол. бараній. -ва. Рс. барвений. Ол. 3. що накладає пов’язки хворим і раненим. Вр. с. Перев’язка. штруґлі). [1. присл. рака. Баранець. [2. бандуркы. що тримає банк при ігрі в карти.В тій салі было барз гарді. -ка. барз. бандита. пальмоподібна рослина і овоч цієї рослини. Przytaczamy za: „Словар украинского языка” Б. 2. Ол.

Батереєць. -жиш. 2. батіг. ч. Вр. ж. [1. басок.Ищы молодий. -ці. батист. -ка. барлога.Куроаптка тіж барняста. -ва. босяк. баришництво. Стрічечка. -ну. бахнути. баткам. -ве. басыста. Вр. грубий залізний цвах. окладати батогами. с. Стрічка. солдат. -ка. вибетоноване або обмуроване місце. Пр. -тисту. тога. наповнене водою для плавання. ч. Кийок з сплетеним з шкіри закінченням. бахкати. басен. 22 . Ол. (баривка. Пр. батожити. Ол. 3łC.Словник Лемківської Говірки барилка. бах! бух! бац!. -ве. Пр. ч. Пр. переважно з соломи. яке служить для ударів. коричнуватий. Вр. Пр. (барнявий.Горлиці. Вигуки. барник.3 баршану. -тона. фабричного виробу. Ол. посудина для ріднини. Пр. мн. -гы. лем кінці крил ма червеньї.шмиґар. -те. ч. Пр. батяр. Місцевість з рікою та її притоками. тонъший конец з ґузіками .] Підстілка для худоби.Грубий конец батога называт ся пуга. звучні удари. . баткати.] Бідна нужденна постіль на ліжку. -лі.Возму басалиту. Пр. -каме.Тот хлоп ма барнясти волосы. баршановий. барига. що скуповує товар і перепродає його. Кличка ко[р]ичневоі корови. -ти. -ва. Ол. барліг. Вр. опуклої форми. кате. ч. хуліган. -кам. . барниха. -неш. Зроблений з батисту. -кы. . Вр. Священник. ч. Рс. стьожечка. Ол. Дзьобати.То чиста барлога в тій хыжи! баришниця. . . Рс. але має добрий басок. -тяра. тонке бавовняне полотно. -ве. -каш. Пр. -ня. ч.] Товста людина (презрл. ручка якого звичайно прикрашена різбою. . [2. бахканя. Баришницю їст худоба. Палиця чабана або батіг з олов’яною галочкою на кінці. Ол.Кура баткат. [1. стукати. Контрабас. Знання бариги. Коричневий колір. -НИХЫ. -кат. Басейн. Пр. [2. -чати. до батист. (з пісні). [3. -та. Вр. Маленька стрічка. ч. Рс. ч. Вр. ж. шатен.] Медведже лігво. Ударяти з силою. Контрабасист. батнар. бруд на ліжку та в хаті. басамунча. Найнижчий чоловічий голос. буду пас телята. Довгий. Пр. Пр. -кы). -ва. до бас. батюшка. -кате. сподом червений. батіжок. Ол. Дія за знач.] Невелька дерев’яна. ч. -каш. ч. -жит. В басені рікьі Ропа.Пташок верхом барнявий. Битит батогами. [2. Прикм. с. Кличка червоно-бурої корови. басы. Темно бурий. каме. -сену. бахкати. -ве). який служить при важкій артилерії. Вр. батистовий. -кают. ч. . барнуля. -рийця.] Людина. -гы. . штучне. -гы. батериєц. Пташок цілком чорний. барнавий. Батист. що впадають до неї. такий як баршан. -кат. док. Вдарити. . Пр. Ол. -кы. батон. Вид пташки. Пр. басамуночка. Вуличний хлопчиско. -ва. -кают. Зменш.] Помічник купця при купівлі сільськогосподарських продуктів та тварин на торговиці. Подовгаста форма пшеничної булки. -жка. Ручка до батога. басамунка. -кы. Сірозелений. -сів.). -ска. 1. -ва. Невеликий батіг. с. з двома днищами. барнястий. Ол. є лем єдно невелике місто . ч. -наря. ч. шибеник. басальїґа. Пр. батожиско. вдаряти чимось гострим. [1. Постійні. -кы. кед їст. піп (тільки православний). рівномірні. Зілля.

-кают. Пн. Вр. -ри. бевхати. беднар. Вр. Придуркуватий. Вр. без. 23 . ж. хробак. Зо бзыка роблят пищавки. -не. незнання. . Безумовний. декоративна рослина. Овочевий город. Пр. Безлік. Ол. бедро.Гівняр брунчит або бзычит. Пр. Пр. Пр. Ол. Один раз вдарити головою. Спараліжований. Личина травневого хруща. -вісти. Ол. Молокосос. Пр. виг. Дзижчання. гудіти. безвстыдник. Частина ткацького верстата. Штовхати головою. Ол. н сп. -ни. бодні. ч. безварунковий. -кат ся. с. -зна. психувати. Сморід. -чы. бе!. Музикант. безварунково. Ол. бздина. -не. бегонія. -ня. Ол. бе! базю. Дрібна риба. Пн. що виробляє діжки. що зв’язано з оборонною вежею. безліку. до баюсы. бздыкам ся. Пн. неврівноважена людина. бозу. Св. без гору. Пр. бзикати. гудіння. ч. Вузок. зухвало. Нешлюбна дитина. Безстидник. ж. виг. -кате ся. бздырка. ба-як. бздура. безконкуренцийні. бздыкати ся. Дурниця.Словник Лемківської Говірки бахор. -на. Ол. річ не варта уваги. . баштовий.Йшов хлописко без болотиско. Вдаряти. Вр. -pa. чміль брунчит. -та. Безвість. -кы. ( ). -сів. Через. Ол. Ол. 2. бзынчати. чабан. бзынчаня. Так воно є. -те.Йшов берегом й бевхнув до воды. Вр. баюсатий.Бевхнув собом на постіль і заснув. Пн. -кают ся. -рю. баштан.Стрілец вистрілив. безграничний. Пн. -тана. Вусатий. -кам. бздикни!. безвстыдний. Пр. безкарні. без верх надходят вісти. . коли її кликати. Безсоромний. вередлива дитина. -на. -чка. Дзижчати. Вр. ч. Не задумуючись. -кат. бацнути. -ве. Пн. в якій була вода. -ка. теревенити. Мідяне кільце. Дуріти. Те. дуже велика кількість чогось. ч. плести. бедрак. дійсно це так! баяніста. ч. Вр. Впасти. . бвазен. ч. певний. баюсы. . що не володіє собою. -ка. Бегонія. Ол. Прикм. -рака. Вид довгого жіночого верхнього плаща з капюшоном. ч. ж. ч. Ол. Вуса. -на. Без страху про штраф. ( ). бацкати. Пр. нестача відомості. бзычати. -каш. Ол. Ол. -риш. Ол. чудакуватий. Пн. безнамислу. -каме. Бриніти. Боднар. бзікувати. наря. ч. -та. Бузина. Пр. ч. ремісник. безсилий. молода і недосвідчена життєво людина. Теля бацкат до вим ’я. що прикріпляється до кінської упряжі і служить як прикраса. Кличка до вівці. бача. Ол. безвіст. -ти. Пр. беззастережний. що грає на баяні. кате. ч. дині. Безумовно. гази відходової кишки. сп. ч. Вівчар. бацний! -нийме! нийте!. с. Перекидатися через голову. бевхнути. мн. Металева посудина для держання в ній води. Пр. ч. -ни. байстря. ( ). . а заяц лем ся бздыкнув. -нії. Верзти. -ва. -ве. Пр. нескінчено великий.Без море. безвладний. бзык. -хора. -каме ся. -ва. де вирощують огірки. -ника. бздурити. безсенсовність. -не. клоун. ж. . Св. Блазен. -царя.Баран го бацнув. приїм. 1. Пн. базікати. Пт. Поза конкуренцією. безкарно. -те. Гж. сміхун. Бриніти. бзік. бачок. бедуїна. присл. Псих. Гж. н. бванцар. беззастережно. Садова кущева рослина з гронами красивих квіток. бзікуватий. -каш ся. Безмежний. присл. без.

-не. Ол. Не потрібно. Ол. прямо. -на. -на. Ол. Ол. безпляновий. Безперестанний. -ве.Словник Лемківської Говірки безпам’ятний. безпритомний. безпосередні. -ке. Безпосередній. Беззахисний. Такий. Безпардонно. безпаньскьій(-скі). безпрестанний. Ол. 24 . -не. безпотребы. Непритомний. просто. Ол. що втратив свідомість. невпинно. -ва. Ол. Ол. зараз наступаючий по чомусь. не шаблонний. Присл. Ол. присл. -не. -на. безпардону. Безплановий. -ка. невпинний. Безустанку. без господаря. безпрестанні. незалежний.

Безстроковий. 25 . -не. Ол. безпрограшний. -ва. Пн. Безпрограшний. -на. Ол. Безкорисний. -не. Безстроково. безхосенний.Словник Лемківської Говірки безтерміновий. безтерміново. -на. присл. Ол. виграшний. -ве.

Бебехнути. говорить незрозуміло. Ол. Св. -ника. . Берізка. впасти несподівано. ч. Рс.Бестия бігат по меджах. -кы. Волочитися. бензол. безсоромник. Ні до чого нездібна людина.Она знає бесідувати по німецкьі. бенефіс.] Дебіл. -ва. ч. -кону. Балка. Пр. -типі. . березина. . Вр. письменник. Вр. недотепа. ч. Бекання.Нездалий чловек. с. спеціально для цього годованого. -ти. до бензина. бельфрувати. хлопчик.] Хробак. бенцвал. бецяй. Паралельне уложення балок між двома поверхами будівлі. бекса. бекон. Гультай. ч.] Вайло. Вр. н сп. беканя. Чоловік. белетриста. беч!. ч. Пр. -ня. березовий прут. Шельма. -гы. Бецяй! Дитятко. бетегота. батяр. новеліст.Теля ся бекат през ден. гульвіса. Малосольне м’ясо молодого поросяті. Пр. -гы. -ну. гепнутися. белетристика. Прикм. шибеник. звуки. . -щу. бернандин. ч. художня література. -кы. 26 . бузувір. бекати ся. який говорить нерозумно. бетанґ. вимова і діалект. белька. бензина. бензиновий. бовкнути. с. Ол. ч. ч. Пр. ганьбити. Чернець польського монастиря ім. -танґа. -Гуєш. Вр. Белетрист. . розмальована будівля. -дуєш.Але-ся бенцнув з того дерева. -каш ся. -тина. що їх видають вівці. беку! н. Див. -дую. Бекати. Ол. ж. сп. -ди. бестийка. 2. -рує.Словник Лемківської Г овірки безчестити. ты штурпаку! [2. плакса. 1. -чу. [1. бесідник. Пр. Вр. час від часу бекнути. Какай! (дитяче). бечати. Дохід з концерту даний на корість артисти. ч. Пр. -золу. Лікер.] Бовдур. -чыме. белькуваня. -Гую. -дера.Пасла-м уці в березняку. личина травневого хруща. ч. -чит. Розмовляти. Байстрюк. бенкарт. бетяр. -лі. -лея. рідина з специфічним запахом. презирливе прізвисько. бенедиктин. ч. -чат. белею. вала. орган. ч. -ти. ревти. ж. -ня. -ни. Брикатися. Пр. Пр. Гай з березовими деревами. -ни. неславити. Ол. вживана як пальне для моторів і інших технічних цілей. гомоніти. бетанґувати.Ты. [2. Св. Позбавляти честі. Вр. Рс. Пр. Нероба. Вр. ч. -си. бейдак. чыте. бесідувати. 2. альтанка. . -дина. Розмова. гепнути. яка бреше. Бенедиктина. співбесідник. добувана з нафти. Пр. Вр. Рс. неповоротка людина. Пр. Волоцюра. -кы. Вчителювати (зневажливо). -рую. Пр. бездоглядний. Ол. -чыт. березняк. бетяга. ч. безбатьченко. обтесана з чотирьох сторін. Бензин. -неш. Пр. бельведер. бенцнути. -ну. бекати. белей. . Крикнути щось незрозуміле. -фісу. Ол. штурпак. Белетристика. Пр. [1. Пр. -няка. недорозвинута людина. вагабунда. сполука з приємним запахом вживаний у промислі. ж. незграба. ч. -дака. бетега. Пн. ч. Пр. Плакати голосно без потреби. -неш. -ве. . -тиї. сорту бенедиктина. Репрезентативна. 1. йолоп. Бензол. Звір. -чиш. Жінка. кози. -тяра. -чыш. Вр. учасник розмови. шельма. Плаксій. бейдуля. -карта. Дрючок (перекладина) у ваги. ч. Співрозмовник. Пр. Пн. бестия. ж. ч. Пр. белькнути. бестія. ч. Чернець польського монастиря бернардинів. бесіда.

ч. Аби. были сме (зме). Ол. были. -ня. бешкетниця. Бик. забивати 27 . Вр. ж. -ка. Сокира з дуже довгим вістрям для тесання дерева під будівлю. б’є. . мы сме (зме). Худобина. быстрина. Ол. бычиско. -чиш. рев. бы-зме. Бриніти. быцок. -тают. мекати. бьів-єс. -лі. бехнути ся. плач. [2. -ва. бытя. Бувати. Пр. -вів). быля. ты єс. -чит.Він робит быле-як. . [1. (обырвы. б’єш. бырда. -цка. -ня. Ол. Життя. с. б’ю. . -вів. ч. Вр. . яку святять в церкві на лозову неділю. Рс. они сут. бечати. быдля. Скотина. . б’єте.] Бити. Рс. -там. буття.Биля воды роснут вербы. -таме. Бечання. Брови. Трутень. бечаня. с. мин. она. -ну ся. быдлята. Невгамовна в несмачних жартах дівчина. -тя. як шнурочкьі. Як-небудь. бештати. Прикм. вы сте (зте). -чу. бити.На бываня ліпше на Кавказі. ч. Маса з гидравлічного вапна (цементу) і дрібного каменю. Бьістриці то сливкы подовгасты. Біля. [1. -ча. мн. Скотський. Пр. бываня. Жартівливе поводження. Ол. рогата худоба.] Відпочинок. бырвы. Кручений. быч. оно єст. Уці мают биркасту вовну. Вр. недбало. Вр. быстриця. Муха і хрущ бинчат. вживана як підклад під фундамент для виробів штучних камінних плит. як в Гамериці. ни. быти. с. Дерев’яні рейки у борони.] Бекати. ч. ч. Пр. перебування. Ол. (мн. -че. -не. Пр. бык. мекання. можут быти на дереві аж до морозів. быле-як. Рс. Пр. б’єме. Ол. Епископство. час: бьів-єм. -на. бинч. Ол. ревти (про дитину). Впасти ненароком. прикм. сварити когось. [1. Св. [1. тільки. мн. -ці. былянка. бьів-єм. -ча. Будь-хто. до бетон. б’ют. Презирлива назва волу. Ол. -купа. Ол. бьів-єс. с. товкти. -кы. с. віл від великої рогатої худоби. -чиш. бетонуваннй. ж. -кы. Пр. Коров’яче лайно. быдлячий.Ту мі не бытя! биля. -ляти.Бандурка пустила быль. ж. . Вр. . Будь-що. ч. Натиння картоплі.Нам віншували. [2. были сте (зте). Картоплиння. -ка. бештання.Словник Лемківської Г овірки бетон. теп. быля.Быч складам ся з пугы і шмитаря (бичыска і быча). Бичок. Ол. быв. Пр. бешкетництво. с.Ма бырвы (обырвы) чорны. -таш. Вр.Не можу чути того бечаня овец. бискуп. Щоб ми. быдлят. Св. я єм.] Ікло у слона. Плитка але дуже швидка течія в річці. бештати. в які є вбиті зуб (для волочіння зораної землі). Ол.Штефан быв там дост довго. с. . Св. быле. -неш ся. -те. Ол. Будь-де. час. быдлячка. бы-зме добрі жьіли. бывати. бинчати.] Коротша частина ціпка. коров’ячий. Ол. -ча. -тат. Батіг. швидко твердіюча. Ол.] Відпустка у солдата. -ці. . Вр. Пр. -кы. -ня. ж. биркастий. ж. была. -ди. Бути. . был. Пр. Рс. лаяння. -тва. бырька. Ол. бискупство. Рс. быкы). -вня. -тону. Сорт сливи. а коза мечит. він. Зроблений зцементу і піску. Розвинена брунька лози чи верби. быле-што. Рс. або былянку. [2. ж. Епископ (католицький). Пр. . Лайка. быле-хто. Пр. Вр. бывен. Лаяти. ч.] Плакати. быле-де. тате. -та. Див.Баран бечит.

-ти. Бійка. бібулка. -зору. бідота. Ручка від батога. -ка. Вр. Вбога людина. біженец.] Спортсмен. Квиток. Батіжок. ж. ч. бичуваня. [1. Жовта черешня. Мати й мачуха. білий берест. Вр. бій. клопіт. бити фігуру в шахах. ч. розкладають намети. Св. -чок. що подібне до "чесне слово". Ол. Прикм. ч. карточка. -шка. бити пінязі. -ва. Дзвонити. Біблія. Пн. що сполучає два била.] Фігура слона у шахах. -вака. Див.] Підпільна. журба. -хы. бівпушок. Ол. бити ся. -лиї. гризота. Пр. бідак. Нестача грошей. білозір. Пр. Боротися.Див. ч. Пр. зупиняються щоб відпочити. -ня. -не. Класти більшу карту. горлоріз. біда. бідачок. Пр. паперовий знак як довід оплаченого входу: білет колєйовий. -кы.Словник Лемківської Г овірки {цвяхи). Биття. ялівцеві фрукти. бідацтво. біднота. -нця. що займається бігом. до біблия. -дака. [2. Вбивати в щось. ( ). ще до цього маленька. Позбивати білок. -ласа.] Залізний прут на бороні. Білогузка. біда. забіяка. -тя. Пн. Пр. біла гуза. бити головом до стіни. ч. Біловус. (Tussilago farfara). Бідняцький. ч. ч. ч. ч. Бійка. бідацкьій(-цкі). біблия. бичык. -тка. Пр. Місце в полі або в лісі. мн. бівток. Битися в груди. ж. промакальний папір. Пр. -кы. Бідозір. ч. Ол. біда. Білий гриб. Кланятися. білас. битя. біблийний. Вр. Втікач з постійного місця проживання. рити). Білоемігрант із Росії в Зах.] Промокашка. по житох росне. Пн. Пр. бійка. бити в штоси. де звичайно. Бідняга. книга старого і нового завіту. -нісу. -ке. ч. -ранта. убогість. Розпачати. [2. бити піну. Яловець. -чуєш. битиик. Пр. білєт банковий. біблея. -уса. Ол. нещасливець. дохід (з американського). Пр. дуже бідний. Нужда. бичыско. ч. Пр. Біла. ( ). бівак. Пр. -ника. -чую. Пр. с.Бівпушок скоро отік вьітігат. Ол. ( )■ білоемігрант. -ка. (Boletus colilis). бібковьі листя. [1. бити карту. Пр. -ди. Несчасна. -чка. ч. білєт театральний. привал. Діло. -ли. -леї. с. білток. Ол. Пр. Ол. бігме. біб’ячкьі. Кертиця б’є купкы. біблия. Ол. Видзвонювати години. -лєта. бібула. ж. [2. Пр. ж. (Juniperus сотип). с. Робити дорогу. (Saxicula oenanthe). білєт. Вр. Пр. Пр. білоус. Пр. бити дорогу. Пр. Вр. 28 . . ч. Пр. батоженя. Пр. Личинка хруща борозняк. Пр. бити годины. [3. Вр. Смагання батогом. білєт автобусовий. Вр. Один з видів присягання. нелегальна література. Вр. Пр. биятика. ж. Пр.] Бити (є знач. Виробляти гроші в монетному дворі. Сорт тоненького паперу для скручування папіросів. білоха. бити поклони. -гуна. Послід овець. Батожити. -на. бібкьі ядвівцовьі. боротьба між декількома особами. ч. битка. бідна людина. -чыка. Пн. бити в дзвони. бичувати. бігун. Лавровий лист. бити ся в персы. Вр. Розбишака. Вр. бізніс. Пр. с. Забирати фігуру. Вр . ж. Європу або в Америку. -кы. білий хробак.

). ч. клоун. Див. выносят на бліх (на білення). -неш. ч. благовіщиня.Рыбы ся бліщат перед дойджом. Пн. ж. Блекота. Сорт земляної смоли. Блазень. бланар. благодар. . що нічого ще не розуміє. біляк. блудне. Блискавка. -не. бітум. білоха. біль. ч. біль. яке росте. бо старой уці не было. жебы оно не згоріло на сонци. блудник. -шу. Пн. Блиснути. . ч. -льоґа.Така мамуна.На благовіщиня нема сьніг поміщиня. -тка. блювак. . ж. блеяти. -щиш ся. [2. Байдикувати. Вр. ж. -ча. -кам. блазен. Підлабузник. ж. же нич не розумієш? блекотати. Пр. ч.Што-ж ты. -каш.] Слід після удару на дереві. бімбати. Близенько. -лів. близна. блювакы. -ти. 1. благодарю. [1. Невиразно говорити. -ляка. коли розломити). блыха. Вр. віскат. {присл. . -ного. Пр. Вр. Пр. Місцевість. шит. Вр. лекгковажити. -вака. Вид білого зайця. Ол. більоха. ч. бісідувати. Білизна. мукат.] Два глиняні горщечки сполучені однією ручкою. ч. Пн. ж. Пн. частина апарату слуху. с. блішити. -зі. ч. Ол. -наря. блиснути. -нят. Вр. Кличка білої корови. Пн. Блоха. виблискуючий. близь. -ва. кіз). поблискувати. ся об’їв блекоти. що тримаються на носі за допомогою пружинки. . -туму. мн. поливати полотно водою на річці і сушити його на сонці. Бунтівник (в розумінні в’язня). што му отец повідат. Лабіринт у вусі. недосвідчений життєво хлопчик. Ол. Найчастіше біла черешня. мн. слухай. -кочу. Блискучий. -хы. Вр. сміхун. Тоты люде.Од великой біли того сьнігу аж очы болят. що займається наукою біологія. Пн. біноклі. благословень ство. блискати. -ма. Людина. [2. Вр. Благословіння. мусят добрі уважати. Пр. ч. -вака. Пр. -кат. Близька відстань. Вр. біхреса. -ни. [1. де часто заблуджуються люди.] Слід моральної кривди. Св. Ол. Пр. Див. Білок яйця. присл. Вр. мн.Словник Лемківської Г овірки білток. што блішат полотно. близьнята. заїкатися. Пр. Вид отруйного гриба (синіє. Мала дитина. гірський дух. недалеко. . Пр. [3. більмо. через що воно стає білішим. -дуєш.Ягнята блеяли цілу ніч. що закриває зіницю ока. Св. 2. окуляри. -ни. -ків. які разом родяться в одної матері. -кочеш. ч. -боли. Бінокль. -бам. Блискати. Біла або сіра оболонка. отруйна рослина. . -ну. відчуття фізичного страждання. близко. біольоґ. підхлібник. Отруйні гриби. Пр. Пр. -ці. с. 29 . Добродій. Білити полотно. блекота. Ол. -че. блювак. блюдолиз. (про овець. заблищати. с. Скляр. лупкат. Благовіщення. сорт асфальту. -си.Він си бімбат з того . . Гном. слухай. -ли. Пр. блищачий. бесідувати. бліщати ся. церковне свято. -бані. білуна. Св. -дую. А мій любий господарю. 3. Пр. -ника. блискавиця. ж. Виблискувати.] Знак після загоєної рани на тілі. Пн. -зна.] Двоє дітей. -ня. -даря.Од великой боли нема спасу. зигзагоподібна електрична іскра. што по лісі ходит. Молодий. Біль. шрам. -бат. Пр. -хы. -щу ся. -шиш. -лиза. ч. (слова щедрівки). Мекати. Пн. недалеко.

бобов’янка. бодай. -ничают.] Плита. -вана. ч. ч. Пр. -баса. Богатство. хай. ч. ж. ч. -кы. бляхар.Она ся зробила богачком.Бодай бы-с здох! бодай-як. Вр. висміювати церкву. твердими листочками. -кы. [1. -ничате. якою обшивали "ґорсети". богатити ся. Пт. такий. Вид галушок. Снігова баба. -ніра. тонка тафля. Бобкове листя ма кажда ґаздиня. Пт. Св. боґанці. ж. -ничаш. повільний. щоб. бован. ЗО . Черевіки. кінську упряж. Богородиця.Обуй боканьчы. -ва. блюзьнір. -туна. Пт. здоровий вигляд. Пр.] Плоска сторона гострих приладів (сокири. бляха дощечка. -ввана. кольорова бляшка. боканьчы). Латунне кільце. з якого можна насміхатись. покриває бляхою дахи будинків. що породила Христа. людина дуже багата.] Герой. кругла. бобас. Мала дитина. ч. ч. погано фізично збудований чоловік. мн. Пр. ж.] Верхня частина стола. ч. заприсягатися. бляшка. той. ж. Рс. бобрунка. ч. яка домоглась визначних вчинків. обвивається навколо других з темними. чортополох. -кы. боб’я. Рс. -гачу ся. світловолоса людина. Збагачуватися. яка має красивий. бодай-якый. -ничам. (Carduus). Пр. богохульничати. бо підеш доліса. ч. . ч. -б’яти).Я бы ся на то не забогмив. бодак. Рослина. бовтун. Казати "богме" ("бігме").Бобалькьі з ярчаной мукьі ци з вівсяной смакуют на святий вечер найліпше. Св. бодай тя пориндало. Як-небудь. Вр.Словник Лемківської Г овірки блюза. Щоб тобі добре було. бобковий. богачка. Будяк. ж. (боденьча. не вміє тримати язика за зубами.] Головна дійова особа художнього твору: поеми. Ясноволоса. ж. Пр. Пт. -яке. . або "богме-но". с. в якій збивають масло. Маленька. -ща. богатер. зозулька. -дака. -ців. Вр. драми. ж. блющ. Пт. -харя. який виробляє бляхи посуд. -царя. -ва. -щика. діва. виступати проти бога. блющик. людина високої душі і посвяти. традицийна потрава в свят­ вечір. Пр. ч. що не вміє мовчати. -ці. Она складаєт ся з навершинка. що не знає норм товариської поведінки. чоловіче взуття. Блуза. легкий. збутка або кола і правди. -льок. -кы. -ничат. Пт. Всякий. Бадиля бобу. Пт. . добробут. блондин. боденка. Богохульничати. (боґанчі. богацтво. Вр. Пт. Рс. що має великі достатки. Пт. Пт. блюзка. Людина. ч. Пт. Недотепа. Пр. богач. -тера. Вр. богмити ся. Багачка. бодай-дагде.-ничаме. . Пт. бобалькы. Блюзнір. блят. що прикрашає. бодай тя поразило. роману. ( ). Дерев’яна діжжечка (маслянка). багатіти. товстун. -кы. . -дина. ч. верхній легкий одяг до пояса. Нехай. що пнеться. який-небудь. -гача. блянцар. -та. Жіночий. -зи. (бобо. богородиця. [3. що не визнає нічого святого. Ремісник. Лавровий. верхній одяг. -ве. Щоб тебе грім вдарив (прокльон). Пр. Пр. релігію. -яка. Божа коровка. [2. ножа). -чати). [2. -кы. Денебудь. ч. бовван. бльондин. Пр. Рослина з зеленим смердючим листям і фіолетово голубими квітками. блискучими. Пт. [1. присл. грошевий достаток. бо барз скупа. Багач. Пт.

болячий. Вр. . Чорниця. бомкы збивати.3 такьім бонком тяжко жити. борыкати. Бонкы літают коло конів. Учасник руху. боляк.Набив бозулю на челі. божок. божи волоскы. [2. боже. . -д’єра. . Вр. бойкотиста. Кульочки на картоплинні. нарив. -тля. Вр. що нагадує вигляд бога. дешеві конфети переважно круглої форми (драже). -каш. -ня. різьба. бомбель. Пт. с. Див. мимрення. Рс. Вр. . . -че. Рослина. Пузир. Спасибі! Дякую! боженкати. ч. -ня. Пн.] Рити. що має борги. -коту. ч. -кам. Ол. ч. . [2. Давання або брання товару в кредит. на червено квітне. -кы. Рослина. с. -беля. Вр. Помста через невихід на роботу. Хвороба. бомбавкы. ч. -ґує. бойкот. каме. Мурмотання. Пухирчатий. борговий. . Кличка собаки.Зело такого зеленьоватого вигляду. Збірник болота для охорони автомашини велоципеда перед заболоченням. Рослина. булька. Вр. Пр. божий осетик. боксер. Вр. Бомбоньерка цукорків. ч. Рс. Рс. -жка. Рс. Вр. Вр.] Боротись. бозулька. Ліжколавка. нічого не робити. -кают. -ґую. Пр. що проводить бойкот. бомбельок. Грязюка. Пн. Ол. -та. (привітання). Пр.Кыртиця. -лі. боржник. Шишечка. -ча. Рс. ч. давня назва артилериста. -нів. -нка. бодрак. Пт. ч. ч. -ве. ч. художньо оформлена паперова коробка. ч.Зело канджуряве. дай здоровля!. кате.Він ся борыкат з довгами. ч. боже запват!. -сера. -ти. -ла. борг. борыкат землю. боже. ж. Див. Шишка. божа пшеничка. бойця. Боєць. болячка. біль. болотник. -каме. -кат. Пт. . що б’є головою. Людина. Пр. [1. бомкати. -кают. Зело квітне на жовто. місце спортових змагань. ч. -ляка.За окупациї згорілка была на боны. божи пагнозтикы. солдат. Ол. ч.] Овід. болотиско. мн. Вр. ч. -чка. ч. Див. -ся. мн. с. боже житце. Виразка. Пн. [1.Зело як осет. Рс. -ка. Ол. борівка. бомбетель. бомбистий. Вр. -лька. вразливий. ч. Ол. банька. бомбард’єр. -ника. Вр. -ка. -Гуєш. боргувати. -кат. Рс. -кате. Такий. а вдень складається і служить для сидіння. ж. борговий. Вр. Пн. -кы. Вр. булька.] Нешлюбна дитина. -кам. бозуля. боїско. служить для оборони у боротьбі проти напасників. Вр. Бити байдики.] Залізний прилад з отворами для пальців і низькими кільцями. Боженько (дитяче). бомбонєрка. Дай. -те.] Тік. Рослина. -кат. уривчасто говорити. здоров’я. велике болото. -кам. де проводиться обмолот зерна. -каш. Талон. Бомбардир. Ідол бога. бозюсьо. боргувати. ч. Ол. спортсмен. ч. -вок. с.] Арена. Пр. яфыра (Vaceimum myrtileus). бомбавкы. Пт. -рака. служить для спання. Карамель. ч.Наш сусід ма бодливу корову. -ва. боліня. -каш. Кредитний. бомбоны. . -ва. пухир. площа бою. бомканя. що квітне жовтим цвітом. бонк. бон. -ника. [1. гедзь.Словник Лемківської Г овірки бодливий. Вр. [2. -на. -ве. [1.] Боксер. Приміщення. Давати або брати в борг. Гж. Висулька. 31 . боец. має квіт жовтуватий. Пр. ганьба. Болючий. Бідкатися. бомбечок. Мимрити. рогами. [2. Рослина. -кы. -рґу. бокал.

Велика дерев’яна посудина (склад. Невелика дерев’яна посудина на сир і "бриндзю" об’ємом в 10 . боруваня. (в перен. -рує. -кат. -така. брати на зубы.Словник Лемківської Г овірки борідонька. Знаряддя для заволочування зораної землі. [1. -дача. -каш. бороздити.] Вид танцю. Боруваня на тім шибі нич не дало. Пр. Боронувати. Пт. ж. браво. дурень. Браслет. Ол.25 літрів. -нит.] Лелека чорногуз. Бур’ян. бранзолета. Пр. довгий заріст. Пр. Вид риби. Одружуватись. великий. босяк. Ол. ч. [2. -рую. Пр. -лі. -сяка. 32 . справжній білий гриб. Кругла бочка об’ємом в 20 . -ва. брати до серця. Пр. (дуроха). Маленька борода. Пр. боровик. Людина. бідний міський хлопчик. (нар.] Дурна жінка. ч. Пр. бранка. Пр. Невеликий наріст на тілі людини. рівень землі. Бодати. Пр. Вр. беру. брандзя.15 літрів. Пр. -ди. боскьій(-скі). Вр. Пр. -кы. але того мало. Гж. [2. Сб. . Вр. бородач. -нуєш. В стилка у взутті. Пр. .] Погано одягнена жінка і розумово недорозв. -ре.] Борозна. Ол. Пр. торф. скородити. -руєш. бости. -ДИНІ. -вика. ж. бо ропа не появила ся. Обороняти (з словацького). Гриб. Рс. Прокладання борозен. -джу. Пр. -кы. Недотепа. -тону. -нує. -кы.Дуже той брандзі ту выросло. що ходить босо. знач. ж. бити рогами і головою. . Пр. брати когоси на язык. 3 ос. Пр. Свердління. боде. яка має велику бороду. Рс. [1. браниц.] Заглублення на обличчі старшої людини. -ні. з дуг з обручами) для капусти об’ємом 100 150 літрів. -ня. Металева скринька в печі для випікання. Пр.). брати зубы. брати шлюб. ж. -кы. Відьма. Пр. Див. доставати. що носиться на руці. Борознити. [2. -ни. ч. прикрашений в узори. брати. ж. Бранка (Borbus fluvialilis). Св.Трудно жити на тім боскім сьвіті! босорка. Критикувати. -кы. -ве. Перейматись чимось. [2. Пр. боськати. Пр. Аплодисменти: браво! брадрура.). бороздуваня. -НИНІ. бочечка. Обороняти когось перед чимось. ж. що має лікувальні властивості. боронити. хватити. торф’яний грунт. ч. Ол. Вр. брати жену. -цяна. який залишається після проходу плуга. бочілка. ч. -ска. борідонька. -лі. -реш. Мати за зле. до борода. брати з когоси приклад. Женитися. -ня. -ти. Лісовий. Пр. -роню. Пт. Взяти. Пр. (босоркыня. Ол.Заборонив єс поле.] Лдюдина худа.] Гра вкарти. . волочити бороною. -ске. бортак. вигук. прокладати борозну. бостон. брати на розум. з хвойного лісу. Ол. [3. Обдумувати. Рвати зуби. Босоркы отбирают од корів молоко. -ни. борозда. вертіти. с. бородавка. бочка. Цілувати (дитяче). ж. бортуля. чарівниця. боровина. ч. Обговорювати когось. -ную. -кы. боронити. брати за зле. зменш. Пт. Пр. Грязь. -дзі. боровий. Божий.] Сорт доброякісної тканини на костюм. ж. боцян. -кы. ж. -кы. Вр. борувати. брандзоля. -кам. на високих ногах. борідочка. повір’я). -дит. [1. с. отримувати. -рури. Свердлити. борона.Бранкы то рыбы червонявы попід бріх. [1. Людина. Наслідувати когось. Пр. Пр.

братній. розвиднятись. ч. ч. берецковка. бреверія. до брезент. -ску. борсук. боцяний. Овочі квіту на картоплинні.] Боротися. ч.Боцяне гніздо зроблене на колесі от воза стоїт на дасі. червона в чорні крапки. Вр. мала комаха з тупими крилами. Брязкальце. Киснути (про молоко). бощи. -жка. -кы. -ва. Брязкало. -щів. брез. с. ч. -тиї. -ня. Пт. дзвеніти. брыдаль. брехун. с. хто сторониться. тільки в Закарпатті). [2. -кам. бомбулькы. Див. Дзенькання.) Погана людина по 33 . с. Пн. що з’єднує пас[и] з орчиком. ж. Належати до чогось. Вр. відвага. Сб. -сука. Пн. брезкне. Рс. беру ся. Ол. Пр. [1. брещит. Ланцюжок в упряжі коня. Прикм.] Готуватись до втечі. брылка. бреверия. Брязкати. боцан. Рс. хто бочиться. береш ся. бризкало. єднання по рідні. Вр. -риї. -кат. . (брыдас. бряжчати. Гавкіт. Погань. Ол. даса. -чоня. -на. гудіти. -льок. Грати на музичному. авантюра. Пт. Вр. Пр. змагатись зкласичної або вільної боротьби. брезентовий. Вр.В теплій хьіжі молоко скоро брезкне. . брати ся. -риї. -не. -цана. -кат. богатерство. без. брати сой до голови. Див. Пр.Брезясты коровы ся добрі доят. щипковому інструменті. -нє. -чит ся. Св. -не. Пн. божа коровка. бренькнути. Пн. с. -ва.Словник Лемківської Г овірки брати участ. брескати. -те. брезкнути. -ЧИНІ ся. браверия. бочити ся. посвята самого себе. Братанець. Ссавець на низьких ногах з витянутою мордочкою. каме. Цуратися. Сб. ж. Пн. -вой. Запам’ятовувати. ж. Вр. Належить братові. бочник. брежек. Героїзм. Дзенькати. брязкальце. . . -даля. братия. -кы.Юж ся брескат буде скоро ден. . в біло сірі пояси. брьід. ч. бреверия. Чорний з білим. Пт. -неш. розсвіт. ж. -тунка. Пр. Рс. бреньчаня. . Див. (напам’ять). брехач. Сб. ч. Зозулька. Вр. -ня. ч. Видати одноразово музично милий звук. Пн. -чу СЯ. -кате.Тот пес має голосний брех. дружба чоловіків. -ну. ч. брезястий. братова. -ху. бочонь. Пр. Беріжок.Брез келя років п ’є брез декрету. Див. мн. -хача. племінник по братові. Братія. Рс. Через. Брехач. лелечий. Ол. тік. -зенту. бреверия.Робит браверию на весілю. Вр. бриніння.Бере ся в ногьі і втіче. Світанок. брех. . ч. колотнеча. -ди. Площадка в стодолі. бренкарелко. задумуватись. Вр. бреск. -каш. -ве. -та. бреньчит. бере ся. -ника. Ол. Пн. нечистота. брезент. мн.Братніл хлопец грає гарді на гусьлях. Горівка з абрикос (зустріч. бренькати. -кам. берег ріки чи струмочка. Рс. бренькати. сторонитися. боцян. Той. бренчадло. Дружина рідного брата. бреньчати. ж. -кают. Ол. Ол. -каш. . Пн. брывка. Пн. . ч. Буча. Світати. Звучати. Чорногузячий. ч. -ла. братунок. -рії. ж. Рс. Непромакальне полотно для накривання товарів. Лз. світання. брещати. -ка.

-хача. брыднути. де виробляють пиво. -тура. -зи. пузатий. Вр. Бризкання. -кы. -гам ся. Маленька посудина. якого я знам. брыдь. брошуруванка. бридитися. брыдко. брьідкьій(-дкі). ч. ч. Св. -кат. -гам. -ґаш. Лз. підкидаючи. Пр. -кам. Плоский. зшитий із аркушів в книжку блокнот. Ол. торф або інше топливо. Вр. Пустувати. Гидуватися. що вміє подавати звуки животом. -ди. -кы. брыдота. з одним або двома сидженнями. ч. . дерево з фруктами округлими. -на. брихатий. паскудний. Брошурований. -та. ч. Ол. пузань. поганий. Людина. -каш. стрибати. Вр. Вр. -кы. же не мож на ню смотрити. -ді. ж. Вр. -ка. -кету. Св. -ни. Прикм. Животик. дорогоцінний камінь. брыжовати. -диш ся. Украшати брижами.Persica). витворювання пустощів. 5/ťľ. Вр. Гидота. -те. -ке. до брылка. Брьшдзю тримают в плясканках або в бочівках. Гж. брисько. бровар. Пр. -те. -шка. Ол. Персик (. брындзя. -лі. брыдити ся. Ол. Негарно. бризґати ся. відштовхуюча.Тот коминяр то найвекший брыдас. брычка. с. що покриті пушком. -кы. ч. Ол. а в середині велика кістка. черевце. . Рс. -жую. -ка. ж. Череватий. Вид ножа для гоління.Тото дерево пущат ищы гардий брост. брынзя. витворяти. -та.. -ну.Така брыдъ. брих. Прикм. . Брильянт. Пр . паскуда. Ол. бріхомовця. брюхо. брозда. Коричневий. ч. -неш. непристойного виду жінка.Словник Лемківської Г овірки зовнішньому вигляді. Ол. -не. -та. Вр. місце.Див. -джу ся. ч. Підвода на виїзд. -ґат. Св. Крупнозернистий. Ол. присл. Рс. -ви. Пр. брытванка. Ол. броїня. Пр. брыкати. -ха. брылкуватий. м’якуш легко відділяється від кістки. ж. -сту. Ол. Черевань. брьізґати. Черево. Пр. бріфташка. брихач. Ол. -ня. бришок. набридати. -зі. -кы. брикетуваний. якою поливають льняне полотно на ріці. Пуп’я. Товсте черево. брикет. ж. ж. -та. Ол. -лянта. іноді з накриттям. Питтєва сода. Пустування. Підкидати зад і задні ноги. Плоский камінець. Св. ж. Спресоване вугілля. погано. живіт. Сорт слив. Бризкати. Див. брилянт. ж. бріх. Див. брост. брылка. брих. Ол. -ве. 34 . брою. брихатий. Кличка собаки. броїш. бридко. пузо. броїння. Ол. бришиско. -те. -ці. Пр. Негарна. брыдуля. ж. задніми ногами. ж. брызястий. ч. гострий на смак. до брикет. -ня. -ва. брылкастий. бронзовий. брилка. Сковорода з листового заліза для випікання пиріжків. ж. бровза. Св. погань. бротур. брытва. Пр. ч. Пт. Вр. Поганіти. Вр. Пр. Див. на смак фрукти солодко винні. Бумажник для грошей. брындзя. Брикетований. червоно-жовтими. Обливатись водою. Пивзавод. с. -дит ся. брихач. бризґалка. Вр. Гидота. бріхатий. бризкатись. -вару. бріхач. броїти. -те. брьізґаня. бросквина. -ти. брезястий. Бринза. овечий сир. -жуєш. -ка. Бридкий. с. -дзі. Ол. ч. борозда. -кы.

Вр. -ниш. -ця. бубнар. -кы. Пт. Призначений для будування. буденка. як-небудь. -чиш. -на. ч. Пр. Ол. -са. брудити. брус. бубніня. що видає звук. Круглий камінь на осі поставлений на надовбню з водою. брудершафт.] Дорога виложена грубим каменем. Пн. -нета. буд-як. бубенец. ч. -бна.Жебы правити масло. використовувана як засідка на тварин при полюванні. Вр.] Камені у формі брусків. -диш. Вр. -чого. гудіння. брудити ся. гудіти. зокрема ременів. Братерство при чарці. непомитий чоловік. Св. Будівельний матеріал з дерева. сторожка. ч. що служать для брукування доріг. боденка. Барабанщик. -ска. валяти ся. одягу та інших предметів. Дієпр. -дзі. Рс. Дзвіночок для коней в часі зимової їзди на санях. Жебы сокьіра была остра. Пн. Див. буд-якый. Пр. Ол. -кого. Ол. (будинька. треба мати боденку (буденку). Хто-будь. збита з дощок. ч. здатний до будови. Вр. ч. Чий-небудь. . Ол. Домик. будочка. будзік. Ол. Пр . . бубнити. Неохайна. Пт. Як-будь. (пісня). Вид солодкого печива готованого на парі. ж. сокир і т. брязкальце. Дзижчання. ч.). -на. -ня. Барабан. що бряжчить. Ол. металевий прилад з гвоздиками для з’єднування чогось. брюмер. брячка. годинник. -джу. иду к Гамерице. ч. Що-будь. -наря.] Схованка з дерева. . а то буде брьізґати на вшьіткьі страны. буд-чый. -дзіка. -ную. Брудити. бубнувати. ч. (дитяче). Овечий послід. -ЧЫЙОГО. Вр. мин. брунчаня. брушляк. -нця. Дерев’яна балка обрізана або обтесана з чотирьох сторін .тарабанити. Вр. -мера. Св. хтонебудь (буд стоїт перед займенником). Який-небудь. ж. бубечка. -даса. Див. -шафту.Пчолы брунчат. служить для загострювання предметів (ножів. будинь. [2. Вр. Не забуд поставити правду. -ди. Дзижчати. Пряжка. ч. Вр.] Бідна. М’ясо буджене. Пр. -кы). Бити вбубон. [2. брунет. яка не любит вмиватися. Барабанення. с. с. бубнар. -диня. брусок. треба єй поточити на брусі. будулец. Ол. На чому небудь. [1. пас. дзвенить для пребудження. [3. Сб. Вр. тимчасова хата.] Прикриття над сидженням у фаєтоні. будовляний. с. Дитяча іграшка. 35 .Див. ч. Будь здоров! . ч. буда. бубон. -кы. після поцілунку починають говорити собі на "ты". брунчати. ч. ж. -кы. Сб. щонебудь. -ня.Буд здрава. -льця. що покриває метали золотом.Словник Лемківської Г овірки брудас. будзя. -не. землице. -кы. ч. ч. Пр. Кожушок без рукавів. Вр. -ку. -нуєш. -чу. -не. Ол. буд-хто. Рс. Вр. брук. брудна людина.Шмар там пару брусків на фуру й повезеш їх до міста на будівлю.Забрудив-єм кошелю й не мам в чим выйти меджи люди. буд здрав!. Пт. брукуваний. Пн. буд на чім. що наставлений на певну годину. -ти. Ремісник. [1. -кого. бубниста. ч. -ляка. оголошувати щось всім прилюдно. Барабанити. бубен. Будильник. -ню. с. коли учасники. Виложений брущаткою. Чоловік зчорним або темним волоссям. до брукувати. Ол. Пр. буд-што. ч. . чміль тіж брунчит. п.

Верхнє. бузько. Ол. Буряк. Св. бурий. Вр. бутвіє. Зав’яж бундзьі на бичы! бунтар. Прилад з магнітною рухомою стрілкою посадженою на штифт в середині кола. боканьчі. Дрючок. -хы. що вивертає дерева в лісі. Вр. -ка. трухнути. -зі. ч. Див.] Колотнеча. -сця. -міща. буріня. -чука. -кам. -ка. -кы. буран. Сверло для землі. Іновірець (вживається як лайливе слово). . знак влади. бурачиско. зменш. Бурячище. бульчит. до бурак. -ва. Піскова або снігова буря. [2. ч. Пр. Вр. куйовдження. Пр. Сб.] Бородавник. буравий. Пн. -кам. Ол. (Alyssum). великий буряк. Пр. Пр. голова міста. Чарівниця. -гочу. Пт. Пр. буляк. Вр. буньчук. буркати. Кличка темнокоричневої корови. -ня. Сб. ж. бурачковий. кип’ячучи або виливаючи якусь рідину. бурмістж. -тина. што він оповідат о роботах в копальнях. ч. -ве. Прикм. [1. Гуля. -тля. невизначеного кольору напій. Вр. бусуркыня. підшите кожухом. бомбетель.Впав-єм й вискочила мі буля на челі. буканьчі. нісенітниця. -ва. Булава.Словник Лемківської Г овірки буйда. ч. бунда. бусоля. Пн. бумбетиль. -ндза. Вузол. бура. Бургомістр. Гж. Вр. ч. ж. -чка. ж. ч. бурштин. бузя. Сорт грибів. бунтар. Пр. губи. -влю. Комендант замку. ч. знак влади. ч.Тьі. Пр. бурда. с. бурґраб’я. Пр. потовщення на кінці палиці. буківка. Уста. -бього. булава. боцян. Пр. Коричневий. Коричнуватий. -дога. Підбурювач до виступів проти влади. -вит. -ве. Ол. -ди. Сильний вітер. булавоносец. .] Порода дуже сильних собак. . ч. -рану. Вр. -виш. Пр. бійка замішання. -кы. булькати. Пр. Пр. Булочка. буроха. Янтар. Рс. . бульдог. бурштиновий. -ри. -ра. Пт. фукати. бунтівник. -каш. бульбашка. -таря. водяний пухир. ч. лаяти. до бурштин. на кінці якого металева кулька. бульґотіти. невиразно говорити. але смачны. ч. -ЛІ. бурак. Ол. Бурякового кольору.] Гатунок нагана з коротким столом. Лелека. -не. -ні. [2. Бусурмане. Ол. -ви. ч. ч. булочка. бундз. Белькотіти. -ляка.Індик бульчит. Пн. [2. Пн. ж. буля. Ол.Буркнув й пішов гет. бурелом. ч. бурячний. темно червоного кольору. мн. -ва. бурачаний. -каш. Остаток вічка на чищеній картоплі. Трухлявіти. -ди. бульчати. -ґочеш. Пр.То вшытко буйда. Пр. -ника. -ве. буравити. 36 . Бульбашка. [1.] Несмачний. Срібна травка ( ). бусурман. -ка. Булькотіти. ж. гніватися. тепле дорожнє пальто. вид стверділої смоли. Пн. ч. -ре. Відповідати неприязно. -ди. -на. ч. -лі.] Бурячок. [1. Див. Пт. Утворювати короткі і часті звуки. кед видит червену хустку. яку знаходять над Бальтійським морем. Сб. на якому є роза вітрів. Див. . Буряковий. -кы. Булочки были маленъкы. Ол. губоньки. Пр. Див. Ол. -лому. -мана. гудзь. Сверлити діру в чомусь. бурачок. иди мі гет з хыжы! бутвіти. -чів. ч. Руйнування. прикрашена кінською волосанню. Вигадка.

буфет. бухла. [1. ж. Ол. -ти. . -яка. ревти. видавати довгий глухий звук. [2.] Рід білого печива. Бугай. -чу. букова деревина. ж. с. бучніти. ч. Ол. [2. дріт чи трос. б’язник.] Репрезентативна шафа для посуду. бучаня. -ня. буяк. [2.] Невеличка закусочна. ч. Пт. бучак. Ол. Бузина. ч. розбукати від води. Пт. [1. -фету. галас. бучніє. з-за якого продаються закуски. ж.] Буковий горішок. -чині. Ол.] Буковий ліс.] Стіл. Пт.Словник Лемківської Г овірки бутля. бучати. напої. 37 . Гудіти. деревце або кущ з червоними або чорними ягодами.] Звинений в круг канат. напоів. Гудіння. Набрякати. Ол. Вр. некастрований бик. мин. . -лі. шум. -ника. Бутель. бухта. -чака.Треба оплести бутлю лозином.Куля канона бухла коло нашой хыжы. [1. Палка вирізана з бука. бучина. ч. рев. бухнути. ч. -ни. Ол. [3. Пр.

Пт. ч. вільне місце праці. -бії. -лава.] Жива вага тварин.Не вайч поза уха! вакансия. Рс. спритний до чогонебудь. покрита шкірою або полотном. Пр. -дині ся. -лу. -чу. вазонок. Ол. Пр. . Ваканссія. -ґона. вайкай!. здатність приваблювати. -нка. [5. Вр. с. -лиї. -гаря. переважно з випаленої глини. що звичайно визначається зважуванням. . -ня. [3. Вживається з різнимим відмінками. . Сьніг барз валит й скоро будут заспы. -кам. вагон. важка вага у спорті. ч. Людина. ваблений. Вазон з посадженими в ньому квітами. Пр. 38 . Вантажний автомобіль. -леї.] Важкість предмета. валок. Пр. -циї. Рс. Притягати за допомогою вабика.Третя літера алфавіту в лемківській говірці на позначення приголосного звука "в" (вимовляється "ве"). -шка. ч. посада в бюрі. ваговоз.] Перекладина на "жураві" біля криниці. Ол. [6. що служить для зважування предметів. і мин. ч. ціпок. Кий. -на. важны. [1. -ків. Рс. грузовик. Валець. вакация. -лєта. -жу. -бця. -кают. валец. -джу ся. мн. Село. Пр. вакациї.] Хвиля води. Пр. Охкати (сер.] Вага. Сваритися. гриб. яка з’явилася внаслідок ваблення. служить для подорожі. валити. циліндр. ж. Здатний. дозвіл. ч. -кы. Лз. вайбійка. Плакати. пас. -блю. валізка.Більше корытя. Сб. Сб. з ним ся вшьіткьі рахуют.] Легка вага у спортсменів. валашок. Сб. валовшен. -кат. Рс. що росте на буці. -на. здрібн. ч. Рс. вабліня. сперечатися. -гы. валовшний. [2. палиця.Словник Лемківської Г овірки в в. Птах або тварина. -кы. валав. -зона. Пт. ж. [1. ж. Вагон залізнодорожний або трамвайний. Бити. Посуда. -лка. сп. вадити ся. -сиї. -каме. голосити. Канікули в учнів. -лиш. ж. -биш. Вр. яка складається з ваги і двох орчиків. важити. до вабити. -лит.] Качалка для тіста.Не вакация мі то гварити. вабец. Валами валит вода доло ріком. Пр. ч. -лю. в. -ций. манити. фігура в картах. вабити.] Бита вага (забійна) тварин. [2. яка займається зважуванням чогось. ваган. Ол. ж. ч. ж. вакылия. Губка на дереві бука. ч. сп.). [2.Він важит дуже. . -жиш. Коритце для тіста. Див. ч. -чиш. кате. [4. вагар. -не. вайч! вайчме! вайчте!. [7. Гж. вайкати. Сопілка вживана для ваблення птахів через вдавання їхнього голосу. до валашка. Валет. падати. ч.] Частина "штильваги". ж. Дієпр. вайчати. [1. Ол. вазон. вайбія. Св. Пр. Тягарці для важення на вазі.] Покіс. Пр. вага. скошена трава. -кы. сунути вперед. Кийок. -не. мн. прийм. валашка. Вр. Чемодан. на квіти. Мистецтво наслідування голосів птахів і диких тварин. вакелея. що продаються на вагу. ч. Рс. -каш. спеціально пристосоване приміщення для перевезення людей і вантажу по рейкових коліях. вал. Нагода.] Високий земляний насип. н. ч. -гана. ж. перекидати. -воза. ч. н. -чит. Корито для свиней. ручна валіза. Невелике коритце для свиней. што в нім тісто місят. -льця. Мати певне значення в суспільстві. ж. . вакелия. валєт. Пт. теп. Пр. вабець. Пр.

-ців. Пн. ванталок. вартість. Значення. -кам. Вид кажана. ч. Сорт осадового каменя. що складається з вуглецю вапна. Вр.Тото не валушне до далъшой роботы. Варвар. варият. -на. Пн. -цюю. -ляш. Втрачати розум. -лям. ч. -цюєш. -на. Рс.Не вальорний тот паробок. ванілія. бакенбарди. вариятство. виг. Пн. Пр. Пр. Рс.] Росіл з квашеної капусти. одержана з одноразового варіння. -янта. валушннй. тепле взуття. -нок. Млин. Мандрівний. ч. до вальцювати. варош. -ні. варнякати. Св. . ч. Ваніль. Пр. ч. ж. -піра. -хы. -ске. Ол. Потрібний. ч. -луна. -роша. варк. Дикий. Вр. божеволіти. вап’ярня. -рика.Чути якысий варк зо двору. шаліти. мн. ж. Пр. -на. поневірятися. і мин. Див. -не. Мандрувати. що пройшов через вальці. Пр. -кы. базікати. ч. Місто. Пт. Пн. дикіс[ть]. жовто квитне. Валянки. Пн. ця сама подія показана в іншій формі. -на. Метал.ванькирчик.] Забруднити. -лят. валяти сукно. -лії. вандрувати. ваньсатий. . покритись п’ятнами або брудом. -тажу. вальц. Пн. Гж. -риюєш. вариювати. на якому укріплені зубці. варварскьій(-скі).Зело. Ручне сверло до дерева. вальор. вантаж.Вара од того старого хлопа! варахобник. с. Пр. пахуча речовина. Рс. . Ол. Гж. -ника. -рую. Піч для випалювання вапна. нелюдський. што не ма дівкьі. нецивілізований. в якому мелють зерно на питель. ч. вальцовня. -не. ч.] Збивати вовну у фільц. Лежати в бруді. п[існя]).] Кількість. теревенити. -рку. -лізму. валяти ся. Див. Пн. анталок. Зілля жовтого кольору. Вуса. -не. валянкы. Пр. Божевільний. Гж. вариянт. вальбія. зроблене з вовни шляхом її збивання. ч. -кат. мн. вандаль. гаркіт. вальці. Ол. Пр. Вусатий. ч. Говорити неправду. . вайбія. Вр. ж. -ника. ч. вариха. Металеве коритце для купання немовлят. Велика дерев’яна ложка для зачерпування рідкої їжі. ваньсы. Дієпр. вандалізм. ч. . -лям ся. -ята. вальцювати. ванєнка. Гет! Не смій! Не смийте! . Збивати сукно. що лежить у полі. ляте. -та. Пр. -даля. Пр. Пр. -риюю.Словник Лемківської Г овірки [3. Рс. Молоти зерно на питель. Вальс (танок). Божевілля. -лка. Пр. що їсть комахи. . Невеличка кімната . -ва. ч. вандрівний. пас.На обід дают вар з капусти. -кате. ч. Вр. вальцюваний. знач. якісний. ж. Пр. -кы. Різновид. што 39 . в якій виробляють залізнодорожні рейки або бляху. вальорний. гідний уваги. валун. що висосує людску кров. [1. -ска. В перен. видозміна. -ні. -каш.спальня . Див. -ляют. Заготовлений товар або речі для перевезення. теп. -льцу. каме. -льору. вапник. Пр. Бурчання. ч. [2. ч. -не. -няка. Рс. подорожувати. вапняк. валкувати. ч. [2. [1. вар. -ру. Пн. -бії. Дійсний. ж. помішаний розумом. упир. -те. Мала-м сой милого фуяроша.] Частина граблів. мн. ванкерик. -кают.Бо я хлопец вандрівний (нар. валь бійка. -сів. Вр. Пр. вайбійка. нищитель всього цивілізованого. -ляме. Пр. Фабрика. здібний. Велика кам’яна брила. валяти. вампір. Бажання знищити всякі пам’ятки культури. вара!.

. Коса. Пр. Рс. -чині. Пр. ж. вдунути. протилежно. [2. -ків. -рую. Василів ден.] Варений квас з капусти. Прохолоджувати. вдунеш. ч. -б’ям. с. . присл. -чу. -штату.Ве. -там. накришити.При єднім варунку піду з ним.] Місце на вогонь або на якому був вогонь. Шашки (дошка і шашки). ба. великден. -туєш. Більшість. Ол. Сб. берегтись. пісня). Рс.Ваньо крутит корбу вдзюпак. Інструмент для знаходження рівня при будівництві. -гы. Застерігати (себе). варштат. Заглиблення. -таме. Вахтер. велико. в середину чогось. -ня. варцабы. -тую. васирвага. на якій випікається хліб. проти різьби. воркотіти.] Частина печі. Пн. животіти. . Ол. [2. Ол. Ол. вартувати. -ша. варкоч. -гы. -тат. -туєш. . Гарчати. Верстат. ж. ч. вглубліня. Пн. ч. ватралька. яке горить. виг. -б’яш. Новий рік. Вдробити. векшіст.. Ледве жити.] Вогнище. -люєш. варчати. Ол. -нку. [1. мн. (нар.] Суп з грибами. вартати.Не вартат нич тото весілиско. [3.] Мати певну вартість. Місце. Ол. вахлювати. мало вартість. виготовлене з легкого матеріалу. Бережись! Варуй ся того чловека. василькы. мн. якый то дюк! Паскудний хробак! вейскьій(-скі). вегетувати. углибник. ватра. -тают. -ска. Заглиблюватися. Берегти остерегти. с. Ол. вдраб’яти. Сб. варянка. . яка щось сторожить. [3. коцюба. -люю. [1.Векшіст моїх сповідань перекладена на ріжні мови.Друк на кінци розшьірений і сплющений до підгортаня жару.] Підвіконня. майстерня. тате. більша частина. -ры.] Виварна сіль. людина. Ах! Ве! .ске. -кы. -кы. Сільський. Св. васирвага. ватровиско. дівоче волосся сплетене в косу. ж. [1.Не варч на ня! варене молоко. важко жити.Грати в варцабы то гардий одпочинок. польові трав’янисті рослини з синіми квітками. ве . .Словник Лемківської Г овірки робив фуяркы для вароша. Св. ч. Пр. вдробити. -биш. -ляра. Вр. переварений вар. яким навіюють прохолоду. Кип’ячене молоко. [2.Найвекшьі домьі належат до управы міста. -рую ся. варуй ся!. вартало. Пр. -шости.: великоваговий. Пт. Пт. бо він злий! варунок. Вр. Ол. Ол.ве!. Віяло. Ол. [1.] Стояти на вахті. Кришити. Див. сторож. Підлога в пецу. вдзюпак. Варт. Рс. Вр. -таш. виг.Вдроб-ле стеранкы на горячу воду до горця. договір. Сб. -ше. ж. [2. напр.. 40 . вглуб. вищий. -цаба. Перша частина складаних слів. Ол.Най тя бог варує од того. Кочерга. . . Волошки (Centaurus). . -б’ям ся. -тую. варцаб. Рівень. Ол. присл. Умова. варувати. на котрій хліб пече. Мати вартість. Пн. Пр. -бів. Пн. Пр.Не мам наміру ся вглуб’яти в тоту невыразну справу. віконний короб. Див. Більший. предмет. варувати ся. вахляр. . вартовий.. -б’яш ся. -блю. . Вдругий бік. Вглиб. що роснуть серед озимих зернових культур.] Шашка для гри. -ка. де була ватра. ж. порушуючи віялом. Вр. що відповідає слову "велико". ж. Ол. . -кодня. ч. -вого. -коча. Вдунути (повітря) в середину чогось. Свято воскресения. Вартало бы ховати лозиняка. васерваґа. Пр. вглуб’яти ся. векший.

сильно. ч. (Laerno ergilis). верабоженькати ся. ж. Пт. . . Така велич тота хыжа. пісня). ж. ч. . ч. Вр. вузька. вербинец. веретельниця. вертепа. Сучасник. прилад для змотування ниток з веретена на мотило. Лоза. ж. -ці. вексельний. ж. . -ка. Ол. -на. веретельник. Пт. Веретільник.] Тура в шахах. Знаю. Пр. Присягатися. Різдв’яний ляльковий. Коптилка для вудження м’яса. -тепа. Фата. Рс. верабоже. ч. Сб. довга прозора заслона. Свят вечір. -ке. великомученик. велебний. -ке. верствак. ч. вера. присл. вельбіб. [1]. Людина.Вем. ч. бавовниковий оксамит. -чи. ч. Прикм.Пред вашима дверми велька мочар. Вертеп. -ника. вера дошка. -цяти. косий. вем. -ре. Сб. дати. -пря. -вака. Досить богато. с. Пр. Св. Ол. Бистрий. -нця. подібна до змії. Рс. вендзарня. -ні. дуже.). Вр. ж. -кы. ящірка.Нас не величко было там. Циґан. вербуванец. висока споруда. Вр. поворотливий. рибацький інвентар для ловлення ним риби. вельо. зв’язана біля голови у молодої під час весілля. Кривий. лиї. Див. Вр. веґетаріянец. дівча. Вербівка (Proximus rinuloris). риби.Дуже має вельбобу моя сусідонька. вежа. кед до мене придеш. яка не їсть м’ясного.] Мале веретено. -ці. .Молодий хлопец. який організовують діти. -кам ся. . Пр. верхы. ітп. ч. Вр. шарманка. вербівка. ч. . Вр. присягаюсь. -не. Вудженина. Заняття. Рс. ж. присл. вертеп. Вельвет. Біб. підсвинок. (веретільник. -бобу. -тіжу. Саламандра (Salamandra). -ці. вельми. 41 . а юж зна ити верхы на кони. верхри. прихильник вегетаріанства. -ра. високий. вертлик. верий. -кы. -кы. вельон. бездоріжжя. ч. верткьій(-кі). велич. Преподобний (церк. Сб.) Вр. вуджениця. -вету. -нця. ч. -жы. -ника. Щось величезне. велия. [1. ч. Буду вельми рада. ж. Клянусь богом. Вудка. же тя не хтят за мня.Вексельний курс быват ріжний. вельвет. чорна з жовтими п’ятнами ящірка. похідний театр.Верий чловек. величко. ж. Катеринка. Вр. і харчується тільки рослинною та молочною їжею. присл. веретінце. Ол. . [2. (нар. Великий. вертіж. -на. Вр. різновидність бобу. Вр. Вр. що полягає в вивертуванні дирок. Дуже. Повіджте. вельо то коштує тота коса? велькьій(-кі). Багато. вендка. Рс. Пр. Пн. вепер. Ол. с. верабоже. до вексель. виша. веретельниця. Сб. ямя.] Стебло з польовим хвощем ( ). Верствакы або ровесницы идут разом до войска. Сб. Пр. Завербований рекрут. веприк. -рика. веретенниця. вендзонка. Верхом. Рс. мала дитина. Вр.Словник Лемківської Г овірки великодержавництво. што завербував ся до войска. скільи. Вр. присл. -льону. покривлений. Пр. Кастрований кобанчик. -пи. -лика. Безнога. [2. -ка. верабоженькы. Кастрований кабан. Справді. Вр. Рс. ч. веретерниця. Див. -нця. -не.Грає на вертлику през цільї дньї. Башта. великорус.

вздрів-єм. -ва. прикрашувати узорами. Дерев’яна ложка. -рок. вздріти. вы. Пр. -дуєш. Вилаяти. Набирати повітря. Рух з низу до верха: выпливати.). вечерішний. ч. Ол. префікс Частина слова. (здрібн. вечіркьі. Рисунковий взірець для перерисування. Верхнє жорно у млинці. Ол. Вр. . Вр. ч.. Дію. -руєш. . або газів.Вьібавила мі мамка сім сьшів. в якій є рима і рифа. 5. -ці. п. де при прядінні ниток із льону розказують. Гж.. ж. ч. ч. 4. -не. взорувати. верш. -ни. Пр. 1. Вздуття. Св. -шика. -мин. а він до тя не хлібом. -на....Вечерішне молоко быват смачнійше. [2. Вірш. -ва. -б’єш. Вершки. Вимогливий. вершик. выбити. выспати ся. Вечорішній. Рух в напрямі від середини до назовні: вьішмарити. -ша. -няка. Кед го вздриш. рок. вздыхати. -бавлю. Доконану дію: выбудувати. вигодувати. Ол. Разом. Село. -не. выбагливий. выростати. -си. Вечірня зірка.. верхнинка. вечерний. Віршик. -на. ж. стосунки. веце. . Поцілуй мене в . вырисувати.. ч. -рую. ложка. вьіїхати. верхньо. в’єчит. Пр. Результат. Пн.: верхньопалубний. облаяти. сметана. -б’ю. відносини. взору. и пішов гет. вьімолити. Взірець.Выбав го з бідьі. -дую. Ол. Рс. выбавити. взірник. Більше. Пт. вздутя. выбештати. -рця.На вздутя худобу лічат бырками. -ве. 6. висварити. -рок. -там. весь. с. Пт. (вечиркы. -ці. танцюють. вьіліпити. Вибити (клин із дерева). -на.. .. вечуркы. веци. взрити. -таш. Формувати щось на взір чогось. ж. Вечорниці. Взагалі. Ол. . Пр. Взірець. -хаш. Зітхати. Пр. 7. взаран. в’єдні. ч. мн. -бавиш. перебираючий в найкращому. застосовану до всіх осіб або предметів по черезі: вымордувати. присл. . невеликий поетичний твір.Уця або коза в’єчит: ве-е! вжиця. вздувати. Ол. [1. жебы до мене пришов. . Ол. Виручити із небезпеки.. сметаночка.Нова Весь назва села на Лемківщині.Вздыхнув си неборак. Помітити. що відповідає слову верхній. взоровий. Ол. Ол.. Взаємини. Св. . Вр. одержаний тільки завдяки посиленим старанням: вьіблагати. -ника. Мекати. (образливе). ж. Св. Виховати. 2. Пт. взагалі. але камньом. мова. співають пісень. Пр. -кы. -хам. верхньоварґовий і т. 42 . Вечірні зібрання сілських хлопців і дівчат в одній із хат. напр. вечерниця. вычищати. -тя. Вр. Ол. Перша частина складних слів.. взни м’я в . -взриш. Повне насиченняся якоюсь дією: вытанцувати ся. 2. Ол. Побачити. выбачний. взаєминьї. що надає йому додаткове значення або відтінку нового значення: 1. Гж.Не мам веце вам што повісти. же-м їх перших не привитав. в’єчати. верхняк. взорец. Вечірний. до верхнина). Рисунок узору тканини зроблений за певними правилами на папері в клітку. Ол. вьігубити. Ол. Взірцевий. взір. Пт. Вершочки. -ве.Най будут выбачны.] Розслідувати. Дію скеровану до всієї зовнішної поверхні предмета: выбрукувати. Св. мн. вьіложити. Св. Вибачливий. 3. повідж му.Словник Лемківської Г овірки верхнина. стосовно до всього. Вр. выбадувати. Завтра. ж. -не. взнавати подробиці. .] Переберати в їжі. вздуват.

-в’єш. чого немає. -дую ся. вьібілнтн.Што-с вьіґапив очы намня? вьіґап’яти (ся). Ол. Жінка.Мусів-єм коні вывадити і до стайні завести. Пр.] Виснажити тяжкою працею. к-сть). выв’якувати. Використати умови. Вр. вывоскувати. широко розкривати (очі). вибалушити. описувати те. выворожити. Пр. вьіґадуваня. Ол. выблагати. що служить для вивозу сільськогосподарських продуктів. -вам. пас. людина з живою уявою. -гані. Пт. Видумка. Вибілений. -лині. -на. ч.] Виказати (таємницю. выганьбити. дин мн. мин. Пр. насилу зібратися. -джам. выгафтувати. Пр. Вирячити(ся). вызимувати. -не. -рам. -кы. -даш. выгадати. що їх вивела. роздзвонювати. . набалакатися. Див. [2. Ол. що тримаються однієї птиці. вывивати. -п’ям ся. выграмолити ся. -не. -дую. Випрягти коней. выгармегати ся. -на. Ол. Доконана дія від ганьбити.] Тяжко запрацювати.До церкви йде родильниця на вьівідкьі. -раш. (заг. Напророчити. -блю. выгуздрати ся. Пр. Хлопец ледво ся вьіґрамолив на того велького коня. -ці. Виговоритися. обмовитися. Нарешті вибратися. Ол. -куєш. вийти з скрутного становища. Ол. -туєш. вигадувати ся. спонукувати криком до руху. Ол. виплести. ж. розляпати. Ол. [2. -рам ся. несправжній. [1. -гам. Вирватись збіди. роздзвонити.] Польова дорога. Пт. . Виговорювати щось.] Наговорити. Проговоритися. 43 . період зими. вигодувати зимою. Пт. Вивід. Вибілити вапном. вивергати. що вивозяться за кордон. с. вываджати. висварити. вьіґмерати. вывити. обшукати все тихонько. -стило. выбростити. побілений вапном. -дают. примхливе бажання. Весною розвинутись швидко з бруньок. втаскатися. Звити. -в’ю. . Пережити. -дам. вивергнути. выводок.Словник Лемківської Г овірки вьібілений. ч. -лю ся. -дат. выгадниця. Малі каченята. видрапатися. Рс. Виплутатися. -не. Винишпорити. домогтись чогось. Викрикувати. Пт. [3. выгадати. -даш. вибовкати.передректи. Ол. выгафтовувати. яка придумує щось веселе.] Вузький але глибокий рів або яр. ч до выгафтувати. вьіґапити (ся). выгафтуваний. вьіґматвати ся. выгаданий. Ол. -муєш. -мую. Випрягати. вывадити. Св. -на. -рую. Ол. Ол. Пр. наклеп. вилізти з небезпеки. (выводины. Ол. . -дка. -возу. -дам ся. Ол. [1. -дам. -кую. вьівонітувати. [2. Св. Обмова. -вам ся.Дівча вывило віночок. Пн. -джую. Вимолити. -даме. -мегам ся. -жу. -тую. Св. видостатися звідкись з трунощами. дате. секрет). Придуманий. -биш. выгарувати.] Товари. -ваш. -джаш. -док.). -гап’ю (ся). Ол. Звити. плітка. Рс. мн. Натерти воском. вигадувати. [1. вьівіз. прохаючи. бо велький дойдж йшов. -куєш. ВЬІВІДКЬІ. -лю. гусята або курчата. -жиш. Виблювати. -кую. верзти. Пт. Витріщати(ся). -ня. Дієпр. выгадка. Видертися. Пт. Св. вив’язати. набрехати. Ол. выгадати ся. -джуєш.

выжебрати. -баш. вифранчений. Жебраючи. выдаткувати. Пр. видумати. Статися. ВЫГЛЯДЧИК. ч. Віддана заміж дівчина. Виїдати все. . виривати. -кы. Здається мені. ч. -ряш. выграбати. выгодуванец. Дівча на вьіданю юж давненько. Траплятися. -каш. 44 . відказ. -рам. Ол. думат. жарт. Гж. выдерати. выдит мі ся. ж. прикрашати. Вр. Віконечко. видряджений. Вийти заміж. Пт. выглядок. ч. Придумати щось. . Покривлятися. . выдавати. Дієпр. Вр. Вимовляти. куди вставлена рама з шибами. Што не выдив’яв Ваньо на сцені в клюбі. Пр. . -жавлю.Словник Лемківської Г овірки выгафтовувати. . -даш. -в’яш. -ляда.. ч. -бам. -думаме. ж. -раш. выгоджувати. ж. выжерати. -думам. -нам. -на.Што ты выдив’яш з тьім бідаком. Відмова. передавати голосом слова своєї або чужої мови. Рс. виєнкати. -ням ся. Видирати. вьіелєґантуваний. -ня. Здавати (здати) в одержу. видлубаний. . выдарити ся. Дієпр. Згребти. Пр.. Рс. Вр. до выжебрати. -кы. выдриляти. відповідь про неможливість виконати прохання чи наказ. вишиваючи. вьідріжняти ся.Высоки cym выгляди в паньскім покою. показувати їх в комічному світлі. Пт.Ледво вьієнкав тото з себе. Догоджати. -раш. що-небудь випрошувати. вигадати щось. -нат. -тую ся. -дерам. выжерка. -не. же з той мукьі хліба не буде. Ол. одружитися. мин. -наш. [2. Ол.] Знущатися. Ол. выдержавити. Видати заміж. Витрачати. пас. виєднати. -дам. -в’ям. -нця. выдаряти ся. Віддання. вичепурений. -думают. до выдлубати. Решта.. -думате. -вую. -лям. Ол. Гарно. Ол. пас. Дія за знач. збиткуватися. пишно вбраний. -в’ям. Виштовхати. вичепуритись. пишно вбратися. ч. -на. робити заглибину в чомунебудь. выдати ся. -ляш. -чика. Видовбаний. выдив’яти. мин. Ол. виелєґантувати ся. яка подасть задаром. їжа. Видобати. Простогнати. страва.] Химерувати. -кую. што росне на турні дерево. ч. -думаш. выгваряти. Гарно.Выдарит ся. Вікно. отвір для світла і повітря в стіні приміщення. Ол. Ол.Выдит ся мі.. Ол. наслідувати чиїсь жести. без залишку. Ол.Кітка така як выграбана. -в’яш. Ол. Рс. Пр. Випросити.Выдарив мі ся вьтадок. -на. -не. Брати (взяти) в одержу. выдати. забирати щось силоміць. выдане дівча. Пт. видати книжку (надрукувати). -кам. витрачати гроші на щось. . -не. выгварка. Пн. Ол. -виш. запросити сусідів для допомоги в роботі. їсти над міру. [1. Ол. Вигаптовувати. вижебраний. Ол. Ол..Вьієднав-єм сусіду до молочиня. все забрати. примушувати когонебудь вийти. Гж. выданя. -дарит ся. -баш. -рям. с. . Ол. чудити. же-м перевернув фуру на рівній дорозі. -бам. -дка. -джую. -рят ся. глузувати. -чы. Віконце. що залишилася з грошей. Ол. выдержав’яти. Пн. -даш ся. -даст. выдлубати. выгляд. нарядитись. -рам. Вигодованець (про добре відгодувану дитину). Випрошений. -дам ся. выдача. дивачити.

еьїкєруеае? выкывати. вигнути. . -фую. -чаш. 45 . Пр. пощастити. Вигодовувати. вийти. Рс. -зерам. -караш ся. Прохарчовувати. -люю. -ні. ВЫЖЫВ ити. -ня. Викопати. Пр. є на кого посмотрити. вьїкєрувати. гурман. . выкопати. Ол.На што-с го. Вилити зліст. -чиш. выкорм’яти. -кормиш. Зубочистка. -м’ям. Дія за знач. Пр. Діставати щось назовні. -виш. ж. переступити. выкараскати ся. выкалькулювати. Обдурити. звіт. -ріням. -капат. Вирізка. Викоренити. викинути флегму з горла. сильно полюбити. Каліграфічно написати. ч. в якому викінчуються вироблені предмети. зиркати. Виглядати.Корназ не выкрашений. выкоренити. выкалькулюваня. -в’яш. Виходити. направити виховання у бажаному напрямку. -паш. приносит каждому ґазді дост клопоту. гусяче перо для вичищування зубів від решток їжі. -рача. прогодовувати. здійснити. выкарати ся. . -ваш. выкрасити. реалізувати задания. Ол. вирости вдалим. -в’ям. -влю. -ляш. обманити. ч. выкыхати. Вр. вьїкаліґрафувати. -виш. ВЫЗЛОСТИТИ ся. харчі. выковтати. Вигнати когось з насадженого місця. Відділ фабрики. вызерати. Обчислити. . -хам. выкравок. Ол. Ваню. вигодувати. выкрочити. Ол. -вам. -лям. Вдатися. Видзьобати. Відгодовувати. Ол. виглянути. Ол. Рс. Ол. викроєна частина з чогос. Накладна. (перен. перестати кашляти. -карам ся. -чам. розважити. Кашлянувши. вичікувати когось. -чую. выкривити. Каструвати. -чу. -крашу.Жовна выковтат хробаків з дерева. перекрутити.Гарде ся у сусіда дівча выкарало. Випестити. Обчислення. -кохам. -ня. викочуючи. Пр. Ол. Пт. Виконати. Пр. выкохати. вичхатися. видобутись. -ня. -влю. -ня. Св. Капаючи витекти. зн. выкалькулювати. -ковтат. вирахування. с. вьізравіня. ж. ч. Пн. выкрачати. піднятись на поверхню.Кого там вызераш на дорозі? выказ. список. Пт. як колесо. Людина. -пат. -кохаш.). Пр. с. вивести в поле. ж. Видужувати. Див. вилічення.Але-с выкывав того вариґу. Пр. -конам. -м’яш. выкочувати. ставати здоровим після хвороби. вьїкорміня. -кы. яка охоче все виїдає. -кы. Сб. Пр. -конаш. -вка. харчування. выкапати. Вибратись. порушити (закон). Переступати. выкалачка. выкопка. Рс. . -ріняш. вдаватися. -пам. краплями видобутись назовні. выкормити. -казу.Словник Лемківської Г овірки выжерач. выкашляти. Пр. стан за знач. Уборка картоплі та бураків з полів. одужання. відгодувати.) Спрямувати. письмова інформація. видаватись наперед. вийти з хвороби. выжерти когоси. Випчіхатися. ВЬІЖЬІВІНЯ. Вр. -карат ся. Ол. посердитись. выздрав’яти. . викинути мокроту з носових каналів. -зераш. Ол. (Ол. Видужання. Ол. Погодування. повезти. -злощу ся. с. вийняти з землі. выздрав’яти. знищити на корені. Ол. . Пр. -кормлю. Вигодування. -рую. выконати. Викривляти.Кілько то коштує тото вьїкорміня! выкормити. -люєш. с. Ол. відгодівля. вьїкінчальня. -кам ся. -хаш. Ол. вирахувати. Пр. виступати.

вымедитувати. Виписка з місця проживання. перехитрити. Пр. виканючити. Пт. -линяв. або первісного кольору. вилущувати. Ол. -шую. Пр. -ня. що відтворює форму чогось. до вылиняти. с. вымерзлий. выладунок. -руєш. Сб . Пр. выладовувати. вылиняти. виканючувати. вивантажити. Виліплений з глини предмет. Добуття зерняти з луски. вымена. выладуваня. Пр. Пр. Ол. ч. Пр. -пую. Пр. -пую. розмашисто написана перша буква в письмі. -щуєш. [2. вьіміна. вымикати ся. вьіліпок. выляпувати. -джаш. вьімітувати. Пр. -ґую ся. Вивантаження.] Виманити. -щаш. -ня. -лапаш. вылущити. Див. [1. вымерз. Пр. Пт.] Викривлене письмо. Пр. Втратити яскравість кольору. Дія за знач. -тую. [2. мин. -ле. вылапати. -пуєш. -щам. -таса. вымазкати. вылущиня. Виловлювати. вьіміна. Пр. Вивертатися. акт. вислизнути. вьімиґувати ся. Пр. -мечеш. Старанно перемішувати. ловлячи. -мию. Пр. Викрутитися. Вирушати. Викидати. Як виїжджав. Дієпр. Пт. [2. розвантаження. Пр. вымазкати пательню. [1. волосся. Пр. очистити миттям. Ол. зникнути. [2. выметати. -джую. -гам ся. Очищати зернятка від шкарлупи. Вивантажувати. Пр. Розвантажити. -тую. ч. Вимедитував си піти на роботу майтком на шифу. -вую. Див. -лапам. -ня. видобути з середини.Див. выляпувати. -паш. -рую. вьімішати. вылущувати. ж. похитрувати. акм. Див. вымашерувати. вилуджувати. -джам. Вимити. вовну вякусь пору року. 46 . вылудити. -туєш. Ол. намітити плани.] Розголосити таємницю. Вимеч ешитко зо стаєнки. Вислизати. Сб. вьімішувати. -пка. Виманювати. ле. Пр. -кам ся. выладувати. Виписати(ся) з місця проживання. Пр. вылинялий.] Розлити воду навколо себе. мин. вийти з скрутного становища. пір’я. Пр. Ол. ВЫМИТИ. Вирушення з місца стоянки. выладунок. Виїсти з пательні. Втратити шерсть. починаючи іти кудись.] Викрутити. викуп. Вибрати остатки масної їжі. -дую. -кам. Див. Позбавлений пір’я. вылапувати.Словник Лемківської Г овірки выкрутас. Виміркувати. [1. -щую. Пропадати від морозів (про рослини). Пр. ж. выметати. с. Пр. -ня. або закручена в рисунку. Ол. Пр. -кручу.] Вкривати полудою. -крутиш. вьімішувати. з лушпиння. Пр. -пам. вимін. викинути. Див. до вымерзти. -ґаш ся. вымельдуваня. Рс. то ся вымелъдував. вьімиґати ся. -ни. -мечу. Пр. ч. -дую. вымарш. Сб. Виловити. вылущити. ч. выкрутити. Початок походу. -миєш. Дієпр. вымерзти. ч. [1. -туєш. випорснути.] Примхливий танець з незвичайними поворотами тіла. вымарш. винищувати. вымельдувати (ся). вымашеруваня. -ни. понести плітку. -ла. -нку. ч. выляпати.Мідяни горці вкривают полудом. с. с. .] Підступно одержати. -шаш. Див. Обмін. випручуватися. мішаючи надавати рівномірної густоти чи складу чомунебудь. -ла. -маршу. -каш. -шам.

вибити. Влювати. Пр. Пр. щоб мали гладкий вигляд. вымьотувати.] Траплятися. -тую. уява. Пр. -на. выпоминати. -ня. 47 .). -ня. Bp. выпещений. Уявити. выоначити ся. вынищувати. -пасеш. -неш. перебити. -пачу. ж. [1] Повбивати. . Знищувати всіх й усе. -щую. Пр. вымотати. выправдати. коштувати певну суму. знач. Вибовкати. -чеш. до выпачити. вирощувати тварин для жиру. -каш. Пр. -начам. Відгодовувати. Пр. пас. // сп. Див.перекручувати. -не. що трапилось несподівано. выпапляти. утримуючись в думці завдяки пам’яті. Рс. -несеш. Викоренення. ВЬІПЛІНИТИ. вынищиня. -падат. Пр. с. выпачити. Рс. яка когось виручає. Вр.Того року выпало досит сьнігу. виряджати когось. -чу. Викачувати воду або іншу рідину. . Пр. вымте!. -носиш. вынести. виморити. Докоряти. [2. выправляти. Вр. выпомпувати. Сб. Домагатись чого-небудь плачем.] Надзвичайно втомити когось. [3. -влям. Рс. выпасати. Винищити. вырука. -ням. -кам.] Забуватися. Св. -дуєш. же мі ся нашов вырука. -НЮ. -ношам. Дія за знач. вымикати ся. выморити. Див. нести з середини назовні. [1. вьіпленіня. перекрутити. -рю. . -пачаш. в пестощах. Пт. Пр. Рс. Див.Не вьтадат мі з головы смерт мого няня. -мотам. ВЬІПЛІНИТИ. Вр.). Дієпр. . выпачати. -даш. -вую. -пую. выпад ати. выплекати. Див. -ражам. знач. Дія за знач. выпачиня. Пт. выображиня. Дорікнути. особа. Рс. -риш. выоначити. выпомповувати. Пр. сльозами. мн. Див. с. -лям. розказати те. Те. -НИНІ. -ня. [2. [2. -кы. вынищити. -ну ся. -ня. -туєш. -няш. ч. Сб. Блювота. ВЬІПЛІНЯТИ. Пт. -дку. -начит ся. -на.] Дорівнювати чомусь. -пачам. дорікати кому-небудь. випадковість. знищити в зародку. Заміна когось в якій-небудь роботі. -ляш. вымордувати. -не. Св. в описі. Вр.Кіт вьтлінив садникьі од миш. Викривити. мин. вирізати. докорити. -ну. Рс. Сб. слід. -тів. нагадати про погане. выношати. Викривляти. Оправдати перед вироком суду. Відправляти. с. с.] Винести. выпачити. Гж. . вынищувати.] Бути причиною голодової смерти багатьох людей. Пр. Пр. Вияснити. -несу. выплакати. -пуєш.Выношати гній зо стайні.] Падати на землю. [1. Вихований старанно. -нищиш. здійснити. выпомповувати. Винищення. выпачений. Втекти. [2.То аж на процесі ся выоначит. Пр. представити в образі. Вийміть! вымьоты. -саш. -вляш. Рс. Вр. -сам. Пр. -неш ся. личити.] Фізично втомити когось (перен. -минам. -дам. выпасати. вынищувати. выпадок. Прояснитися (в якійсь справі). Уявлення. -щуєш. -ражаш. Пр. ч. Намотати.Добрі. -нищу. выпасти. -пачиш. представлення. вымор! выморме! выморте!. [1. выобразити. чого не слід. Виносити. виконати.Словник Лемківської Г овірки вымкнути ся. Виснажувати когось (перен. выпомнути. Рс. -начаш. годитися. викидати ротом з шлюнка. -дую. . який в нашій думці залишає якійсь пізнаний предмет або явище зовнішнього світу. Викормити когось молоком. -пасу.

выпуцувати. Вижарювати. Прибрати. -страшу (ся). перестати тримати що-небудь в руках. Пр. сказати. провести уборку. забрати. -старчат. виставити вверх якусь одну частину тіла (напр. -рую (ся). высмарувати ся. Пр. -жаш. пройтись. Наряджати(ся). одін з трьох вимірів. -рікам ся. Ол. высмаровувати (ся). Звільнятися. вимастити(ся). Ол. .Но-ле. -ґую (ся). выстрашати (ся). выстарити ся. а з нього лем сьміх. Вимазання.Сів на стілец коло вьігляда й выпучив шыбу. ч. . не вміщатися. Выстаю гет в тій роботі. Прибирати. высмотрншати. выпучати. выспа. Пр. высмарувати ся. -ня. Пр.Словник Лемківської Г овірки выправувати. випхати водну сторону. Ол. Вимазати(ся). Ол. Виставати назовні. висловлювати. Вигляд лиця. Ол. Св. домогтись чого-небудь судом. Див. выречи. выстроювати. Див. Ол. Сполохати(ся). вийти непомітно. Рс. очистити ніс. Нагулятися. вимащення. Ол. Висота. живіт). Вип’яти(ся). 2. Виступати.Выпучив бріх. -пучу. наводити чистоту і порядок. Св.Никыфор міг выректи вьіразьні лем да-кілька слів. высморкнути ся. -разу. Пр.Што-си вьістає з того мішка. выстрашити (ся). -цую. выпустити. Ол. давати змогу витікати (димові. визирати. Виглядати когось. Добитись чого-небудь шлахом процесів в судах. Пр. выру. выректи. Висудити. выраз. видихати (повітря). -ле. -правую. выпражити. газові). с. выставати. выспацерувати ся. Відмовитися. нарядити(сь). бути в достатній кількості. -старю ся. що крутиться в одному місці в річці. -рую ся. -ти. 48 . ч. -не. ж. -на. -рую ся. вистарчати. вижарити. Ол. Ол. . вы p. вьістроїти (ся). -кам ся. Сб. -строюю. выпражати. -строю (ся). выпучити. Виректи. выректи ся. перелякати(ся). Вигладити праскою білізну або одяг. чекати когось. . сякаючись. выпроцесувати. Рс. ж. -жу. Пр. Гж. мин. вимовити. -пущам. Вичистити до блиску. Ол. Пр. Постарілий. высота. -стаю. Ол. выпрятати. -люю. Пр. Гарно вбирати(ся). Ол. выпрятувати. -пи. Випустити когось з приміщення.Вьіпуцував скірні. Висловити. Див. пишно вбирати. Глибока стояча вода в річці. -стават. высмаркати ся. Через вигинання зробити опуклим. вьістарілий. Пр. вьіслизґувати (ся). Постарітися. высмаруваня. -пучам. випалювати. выпрасувати. повірений. -старчит. выстарчати. Пр. вигнутим. -ла. .Дідо вырюк ся маєтку. 1. Відставати. же аж ся сьвітят. вода. -тую. перелякувати(ся). висмажити. виганяти (худобу. -кну ся. -страшам (ся). -сую. -жам. Выраз його твари мі ся не подобат. Полохати(ся). . -прятам. одягнутись. Висякати. выстати. Вр. Ол. Випалити. Рс. Ол. Пр. -жиш. вислизнути. -рюю. випхати в одну сторону. сказати. -цесую. Острів. Ол. Вистачати. -речу. . вышпекулювати. Придумати щось з вигодою для себе. вирікати. Ол. выстарчити. ч. Випробуваний. высмаркати ся. вырюк. вьіпряч тоты лахьі з хыжы. птицю). выпрактикуваний.

] Механічна властивість речовин. Пр. Пр. Пр. ВЫТОЧКЫ. Св.] Металеві відходи з-під долота токарного станка. вытискати. -хляпам. -тече. -хыхрам ся. вилітати з гнізда. видушувати. -тичам. вытаргати. вытерачка. Пр. -цую. Виштовхувати. -чок. Ляскати. ж.Хлопец вьіхворів ся цілий рік. Вр. -сьмію. Пр. Пр. повернути хворого до здоров’я. [2. -кую. Терпеливо зносити біль. Ол.Словник Лемківської Г овірки вьісьміяти. [3. Відлунюється у вусі. вичавити. выхляпати. мімікою. -кує. -трісну. передихнути. примушувати кого-небудь вийти кудись. вигодувати. вытечи.Ци мусив-єс тото выхляти? выходити. вытрата. Ол. витерплювати. . Назначати (трасу). виляскувати (батогом). вичавлювати. -ти. Ол. Пр. вьітріснути. накреслити. вытанцувати. -хляю. Див. Ол. Ол. словами. 49 . Висмівати сміхом. Загальні видатки за виконану роботу. -гаш. -кы. Ол. выхыхрати ся. Гж. жестами. вытрутити. вытрискати. ляснути. Рс. Вирубувати. вытхнути. вытяти. Хворіти. Ол. . -сую. Одержати по наряду. Ол. Рс. вытинати. вирізати (дерева в лісі).] Час витримки при фотографуванні. Вирізувати що-небудь з паперу. Див. Виховати. Вижлукати. як наступит повхату усеницю. [1. -тичу. одержати пайок. выхляпувати. видушити. випити. вытрискувати. выфасувати. Вихлюпувати воду або іншу рідину з посудини. -гам.) . Св. кошти. бризнути. . п.] Уміння володіти собою в різних обставинах. Видавити.] Виточена заглибина на якій-небудь деталі.багатозначне слово в сполученні з іншими словами: выходити з друку. вытручати. -троплю. Ол. -тискам. видудлити. Рс.Птах выфыркнув з гнізда. повернутись до здоров’я. Назначити. -вытну. вытринкувати. що витримують механічні дії. що служить для витирання взуття. Ол. вытерти.Што ся вытре на нозі з ходжиня.Мушу кус вытхнути. Як натовче ногу. видоставатись рідині назовні. Ол. Ол. вытримка. витерплювати. страждання. виставити на посміховисько. витерпіти. Св. -гую. -тисну. Ол. вьітліти. -ліє. -кы. Висмикати. Вигоріти до останнього. вытичити. Св. вижати. [2. вытичати.Вытаргай тот пырей. Пр. намічати. звільнити від вологи. -плюю. виштовхати. Витерти. Витирачка. . ч. мн. Вислідити. Див. намітити. вытропити. -тручам. -фыркне. -ріє ся. (мед. -ходжу. вытручати. вьітріскувати. вистежити. накрутити. вытрискати. Видавлювати. выфыркнути. Пн. Св. Див. выхляпувати. Ол. . Виходити . вьіхворіти ся. -трута. Ол. Випурхати. -кую. витікати. -тручу. образу. вытиснути. -терплю. Витекти. Виштукатурити. Див. Нарив. Перепочити. -трискат. виторгувати. Ол. Пт. выхляти. вьітріскувати. Пр. то дістане вытрут. вьіхапує ся в усі. -терам. -тхну. Див. з бляхи і т. Витанцювати. Пр. . Бризкати. Виздоровіти. а потім вигаснути. вихлестати. вытаргати.Треба было вытаргати за уха. вичистити. [1. -тинам. накреслювати. -пую. вытрут.

Див. витайте!. висмикати. Молодята спали на вирку. -щирю. Вр. Вишкірити зуби.Што-с так вьщирив зубы? выщувати. відкритий простір доступний оку. Пр. витайме!. выщирити. показувати зуби. повіджте. Виделкуватий. видурити. -доку. -та. Прича. выходец. вирок. Сб. Пр. Викинути. Пт. Ол. виздоровіти. с. Ол. выщувати. видне місце. . выщиряти. -дка. Поштова карточка з ілюстрацією. Ол. выщербленнй. мин. вигнати. Ол. Вітати. Викидати. Виганяти. выцофувати ся. вінкель. (привітання в хаті). винівка. -щу. выходок. Ол. -щуплям. -нюю. Вьщерблений. Бачений. відхід. ч. щуючи собаками. выцофаня. вихід. позбутись чогось. Вишукати. відступати. риючись в старині. . поштовхами витискати що-небудь звідкись. выщупляти. Вр. . вьїциґанити. видит ся. -ґаням. -марю. вивкастий. Пт. выцифрувати. видіти ся. Ол. Пн.Виднівкьі купуют зо старини. Рс. Вилучення. -дця. витам. вьїциґанювати. -щую. выходити з берегів. Вивки. Видурювати. поздоровляти. -на. -фую ся. Ол. -ня. ч. -штуркам. співати неприродно високим голосом. Див. Пр. убиральня. -ців.Добрі. -щиш. выходити сухо з води. виташ. вьїциґанювати. виманювати. -шпурям. виновайця. Схуднути. стати тоненьким. Зробити щербу в чомусь через відломок частини. -шперам. витат. ци-сте здрави. 50 . Пн. выходити з войска. выходити в люди і т. Ол. вышмаряти. вышперати. -те. вилучити. вишумітися. винівка. Пн. Краєвид. виджений. же ся выхрапав з той хвороти. Ол. выщути. посміхнутися. . -щирям. -кы. виманити. Вр. -не. до выщербити. Людина. Видавати пискливий голос. -щувам. Ол. -кы. Див. відкритка. але подрітуваний горнец може ищы довго служити.Штурний го на вирку. ж. же буде гарда ніч. -тают. Пн. вірґати. Виходець. -цофам (ся). Пр. -храпам ся.Може юж єс ся дост вьішалів ? вышмарити. місце звідки можна добре бачити. -щипам. вивці. Ол. выходити на великого пана. не выходити з голови. Грубо з силою викидати геть. -тате. Вийти з скрутного становища. полиця. выщирити. виднівка. ч. виделки. виведення. Пт. . Див. -щерблю. выщербити. Дерев’яна бочка для вина. Пр. Пр. Вилучати. . мн. відступити. -ніалиш (ся). -на. -кля. Виштовхати. Здаватися. уроженець іншої місцевості. витаме. -не. вьішаліти (ся). -кы. сміючись. -рка. выходити на яв. витати. выштуркати. виривати з землі. вышпуряти. Рс. Див.Витайте. -гам. ч. выцофати (ся). выходити з ролі. Вр. Виджений сон не могла Параска якоси добрі розповісти. сп. винкель. выщипати. ж. Див. ч. Пт. -рую. Ол. потрісканий. вирьґати. видок. яку визнали за винну в чомусь. выхрапати ся. Сб. Переказитися. -марям. відступ. Туалет. яка вчинила якийсь злочин. Ол. выходити на єдно. выщати. н. Дієпр. -ці. ч. выцофувати ся. пас. кидати що-небудь звідкись. витай!. Виполоти. Прикрасити.Словник Лемківської Г овірки выходити з моди. п. Див. в них квасят капусту. видоківка. ж. Так ся видит.

[2. Сб. Звістка. -сти. -тую ся. -ка. чужий. відгварити. віват-віват!. збірка пісень.Вінска осін была тепла й суха. людина.Вібчий чловек або чуджий не зна наших звичаїв. ж. обстежування. вікняр. вірґонь. висячи тріпатись в повітрі. Шматочок матеріалу. ч. Виродок. Овечий пастух. віольончеліста. -ра. дівоча невинність. Косоокий. Пт. Вр. біля. Минулорічний. -га. -ґоня. яка грає на віолончелі. вібчий. ч. візитатор. Харчуватися у когось. вітати з Новим роком. Хай живе! вівсюг. Рс. війт. Кличка собаки.Лем торокы вірґают з хусткы. . отбой. Довжина нитки чи дроту. Св. -кы. Обслідування. фрукти смородини. літній. ж. -кля. Гж. Ліфтер.] Підвода для перевезення вантажів. ч. Пр. відміньча. вівсянка. який відбиває дружину в іншого чоловіка. ч. віз. Пн. Велика дерев’яна бочка. Рс.Вода вільга добра для купелі. Живити когось своїм коштом. Вісточка. візитация. ч. ч. Св. вільгий. Рисунки. -вача. Пр. ч. Св.] Частина прицілу на гарматі.). що подібний до вівса (Avenafatua L. Рс. ж. Віолончеліст. який склить вікна. 51 . Пн. скляр. чабан.На четвертий поверх їздят віндом. візля (рос. Ліфт.Куля впала візля нього. ж. відмінок. -нця. що звисає неохайно. -тка. -сюга. відміна. Відмовити. -кы. вірґаш. Сб. -тора. Пн. віншувати.Словник Лемківської Г овірки виток. Пн. Пр. ж. -че. ч. Див. -тую. воза. віннівка. мн. [1. [2. ч. яка обслуговує ліфт. с. що служить для квашення в ній капусти. ч. Відбій. відміньча. а студено зимом. Див.Вільго в тій хьіжи літом. ч. З іншої місцевості. -чати. Св. віндяр. Пр. с. терновий вінок (страждання). -гварям. Волого. ж. вірґам. -ре. Пн. відро. Вр. хто доглядає овець. . Вр. Вінок. відвідуючий наукові або інші заклади з метою перевірки їхньої роботи. ч. Злакова кормова рослина. які прикрашають початки листків книги. при. Рс. відомість. -чаря. вірґати. . Бур’ян. -тязя. поголоска. -ге. віктувати. сплетений з квітів. Дерев’яна посудина для витягання води з колодя за журавом. Св. віт. -йта. ч. Ол. вісточка. Пн. Вр. ч. -ти. Висіти недбало. -ди. . Св. Пт. возле). що дорівнює кругу навколо предмета. Смородина. ж. Пестл. -ке. Інструмент. [1. Солома. . до віст. Св. ч. Постійно причіплене до клюки. ж. -ра. -нка. Пр. віктувати ся. витікає вода. Недалеко. окладинку книги. Поздоровляти з празником. витязь. вірий. вівсяниця. звисати. Ревізор. той. Див. -ці. Пт. Вр. яким вимірюють простий кут. Вінок. або альбома. інспекція.). -бою. Робітник. -ни. вінок. утримувати когось на своїй кухні. Вр. вінец. -ти. -ніую. -чків. корона з квітів. Пр. -ча. відміньча. столувати когось. ч. вільго. Ол.] Сузір’я на небі (великий і малий віз). Теплуватий. ВІННІЧКЬІ. людина. Пр. віст. -току. ж. Рс. відбой. відбивач. . Св. Див. (Festuca L. віньєта. -дяра. -кы. вівчар. де бере початок річка. вінда. ч. вінскьій. . зовнішньо потворна людина. вінкель. -няра. Св. выток. що залишається після обмолоту зерна вівс[янка]. ч. Місце. -нка. -циї. не дати згоди.] Чоловік. Ол.

вішта!. виток. -ці. Сб. -щуна. Вкаж-ле гее. вішати. Такий.Кличе на коні. Ол. Показати. вітронько і т. Вихор. берут на сонешницю (як ся здує). [1.). -кы. Пр. вітромір. надавати чому небудь висячого положення. Авторучка. грати проти ігрока. Лоза. -ке. яка повісилась. вічкьі в руках тримати. ж. Ол. . що займається вішанням. що туди їхати не можна. як знак над шинком. що служить до вішання його. Сільський староста. Батьківський. Пн. -ці.] Пучок зв’язаних зелених віток. -ва.. мн. . віковічний. Багаторічна трав’яниста рослина з повзучим стеблом і трійчастими лисками. що приносить звістку. керівник місцевого управління або самоврядування. Пр. Пр. ж. штобы тягнули. Віжки.Што кіля зв’язує в плоті. напр. ж. Вр. -та. зіля в маслі присмажат. повісити. п. вітраковий. зобов’язатися до взяття визначеної кількості лев (взяток). -ника. на ліво! (вигук для коней).Словник Лемківської Г овірки вістувати. вітрогонити. вітериик. Св. Людина.] Прилад для розвішування на ньому костюма або інших частин одягу. Вр. Ол. Сб. вітровій. працює на віяльці. сказати „віст”. -щука. віха. Пн. віщун. Вр.: вітровловлювач. ч. Віє вітер з снігом або дрібним дощем. вказати. [2. рослина отруйна. ч. до вітрак. -кы. що вжита як зв’язаючий засіб двох дерев’яних предметів. гілка з віхтем на кінці . -чок. вітцівскьій(-скі). віхтелиця. Хворост. якими керують кіньми при їзді. Вйо! вйо! .знак.] Тичка. вітромотор.12 кг. ч. легка куртка. . Спортивна. вйо! вйо!. вітривка. віщук. млин вал. Мати керівництво в своїх руках. Вр. -шака. Батьківсьтво (про спадщину). ж. Вр. ч. ж. Вітряк. ч. -те. -шаш. що їх порушує вітер. кат. жебы на них поставити остирвы. -ва.] Страчувати через повішення. вітролом. яка що-небудь пророкує.] Шнурочок або ланцюжок в костюмі чи іншій частині одягу. віт. [2. вітцівство. вітерниця. вітер з дощем або снігом. якого обертають крила. вказую. розтрепана. Пн. Рід лишаїв на тілі людини. віяльник. вітка. Вить. вічне перо.На вред. вішеляк. Віщун. ч. што там маш! 52 . Вр. Пр. Ол. -щиць. вітро. -рака. Перша частина складних слів. віячка. с. -хы. медонос. великий совок або шуфля для перекидання зерна на вітрі. що росте на болотах. вітроколесо. Св.] Віха. вічистий. Вліво. вічкьі. Прикм. вішам. -ника. який взяв карти . -тую. що за значенням відповідає слову вітер. вішак. Пр. -ве. довгі рем[е]ні.. яка займається перевіванням зерна. Вр. віщиці.Вітцівске благословеньство потрібне дітям. -кы. -ляка. . вітровал.] Денат. ч. вітровий. мн. то пырщит. [1. Завірюха. ч. на болякьі. вітростойкий.Йти під віху пити палінку. -ка. вітрак. Ол. Бобівник трилистний (Mengantes trifoliata). жердина. виг. Св. витки. зерна. ж. . Вістун. -та. Пр. . Вр. людина.Борода як віха. вітрогон. той. Як вітер обдує. Вічнотривалий. віт. [2. Вр.] Вішати.купно. В ігрі в преферанса. Сб. віхола. [3. ж. виг. що належить до вітряка.. Віялка. [1. віха отруйна або цикута (Cikuta L. -ти. віхтелит.] Вішальник. Вр. [2.На віячку можна набрати 10 . вітерне зіля. [1. людина.

вода житя. Скучати. ч. Вр. Соромитися. Хлопчикпроводир.В фотель ся владував й не хоче встати. вода зельцерска. -чинця. -гня. внизу. 1.5?]м. Муравель. вода черства. Скучаю за тобою. влечи. . Фураж для коней в дорозі. Молодий онук. (нар. влечи ся.Внука м ’я болит юж давно. внувати.5м на 15 [1. нудитись. Білка. пунктуально. ч. овад. -не. Вр. вода гоняча.] Суконка з чистої шерсті. ВОВЦЫ. же єден другому дорогу городит. владувати ся.Бодай ся влекло тай сьміху вартат. до вовна. втягувати. почувати себе нияково. Пн. ч. Пн. вапняна вода. присл. влос. Ланцюг для волів. ч. Див. вода. [2. виг. Втягти. Св. вовлікати. Див. Скоро. Рс. Втягати. -чати. мн. Ол. вода гірка. Пт.В ка­ ле. Пр. Зустрічається в різних сполученнях слів: дистилювана вода. Діятися. присл. ворота. який водить сліпого. 1. Зменш. внука. Ол. Пн. Вода. Пн. (Opomis hircinä). -ня. вовку рад. до внук і внука. -вада. Указания. 53 . втягнути. -року. -чу ся. Вр. ж. Волос. Дрючки для саней. Дрючки на яких перевозять плуг в поле. Ол. -рога. Вода. Пн. вода бурова і т. 3. водити ся. (Campinotus herculeanus). Пр. вивірка.. Влізти. оген. стіг (соломи. в нижній частині.. Ол. Вогонь.] Велика хустка з чистої вовни розм. внимати ся. (про бесіду). Вхід на сільськогосподарське подвір’я. вода. Пр. Вр. Што ся водит ? водит ся. вобріг. присл. ч. Пн. Тягтися. мінеральна вода. с. Пн.Вмав’яти хворобу. як еден влос. присл. -ків. волоктися. зроблений з вовни. де грибы роснут! вкопань. мн. Сб. Сб. внет. навантажитися. водняк. -че. Птах. -нимам ся. Стіжок. -няка. ч. вогінец. ч. ч. вмав’яти. -ди. який живе над водою (Cinelus aquaticus). 4.) вовча мурянка. Ол. Збоку. Сб. воброчниця. чеш ся. вобрік. бігом. Ол. вовад. вов’юрка. внутрі. Пн. вмовити. Минулого року. Рс.. влони. Вовки. . -нця. що обертається у вовка (за нар. корлівска вода. Всередині. вка-ле!. -са. зараз. Як куля хпаде до води й внет вынесе рыбку. Вр. виг. Отруйна рослина (росте в лісах) (Daphne L. Ол. повір’ям). вобіч. нудьгувати. . воген. -дую ся. Вид мішка для фуражу для коней. влектися. вовчинец. прислів’я). Вр. вовча ягода. -влечу. газова вода. . -рада. . ж. Вр. Поперечки для гнаток. [1. Ол. ч. тверда вода. вовлечи. -кы. -на. вмав’ям. Точно. Пн. внувам. зараз же. солодка вода. незадовго. Вр. -дія. внуча. -ці.Ци внет вернеш мі довг? вни мі ся за тобов. Св. присл. Гж. сіна). людина. Прикм. Шерстяний. Пр. -ків. с. Свіжа вода. п. 2.Юж ся на тім сьвіті так водит. -влікам. -кы. Вкажи-же! . Прешлого року. Спідниця. Вмовляти. Рс. влакы. вода стояча. вовняний. водій. Скоро. волокти. Діється. показ. ч. Вр. що тече.Словник Лемківської Г овірки вказаня. Вр. Тягти. Пн. -чеш. -чу. що подовжують їх. вовнянка. Внизу. Вовкулак. водит ся. Вовчинець. .

ворожиня. Рс. Ол. . Пр. яка передрікає майбутнє. водовимірювач. -гача. збиті під кутом 45 градусів. Св. ворожба. адміністративний центр в ПНР. ч. пісня). Пн. Вр. Сокира. -тую. . возярка. водоверт. Польова айстра. с. Гж.З волокон прядут прядиво. -на. Або. Ол. -кы. Воєводство. ж. -нів. вокша. Ол. вопити. Вр. (нар. -сів.. Возівня. ж. володарка. як на весіля. возирка. Волічка. дозволяється. водовимірювальний. 54 . волюватий. Угадування минулого або майбутнього різними способами.Волен си мисьліти. як оком змигнути. водовоз. . уста у людини. Вр.Возгартала з під корови гній. -ке. без коня. Гж. . Ол.. воєвудство. -та. Ол. ч. Долішня губа людини. Зовні. відповідає слову вода. цасу. Повітря. Губи. водовідвідний. ворга нижня. ч. воль. -гартам. ворга вижня.Старий я старий. Людина. мн. -ва. возок. с.. що служить для завиття ніг при взуванні „керпців”. Губань. Вр. волочка. сп. воліти. волю. волястий. волюватий. (Aster amellus). людина з великими губами. возну. [2. високоякісна шерсть для в’язання різних частин одягу. . чобіт. -леня. пісня). ж.. Робити уборку. Пр. або. -кши.Словник Лемківської Г овірки водо. присл.Воз-ле книжку до рук! возгартати. воле. -ни. ж. Вр. Ворожбитський. Те саме. -та. воль. воргач. Вільно. Візьму. позгортати. волінь. п. Ворожбит. вонка. возярка. воргатий. Гукати голосно. Олень. кричати. -сани. (вживається на сході Лемківщини). водогон. што хце. Лив. -кы. полотно. воргы. с. волен. обласний. Див. Метелик з сім’і медведикуватих (з підр. -те. Гж. людина з товстими великими губами.] Повозка для виїзду за товаром. Волос з кінського хвоста. збільшенням щитовидної залози. -ня. обцас. ч. ж. Волосся. -жиля. Каблук у взуття. . воловина. Тонкі довгі органічні комірки в тілі тварин і рослин.. с. Пр. Ол. -духа. -кы. не хтят мня дівчата возну басалуґу. Ол. яка хворіє волем. Блювати. Пн. воплю. Вр. вонуча. Пн. Онуча. людина. -ля. Рс. вокоронка. мн. н. Зоб. -те.Моя мила волювата.. Див.Возок тягнут вручну. хвороба щитовидної залози. Вр. Перша частина складних слів. Ол. Пн. волокно. миттю. Ол. вододіл. водозабір. Мати бажання. Пт. Горішня губа людини. Пр. ворожиль. Ол. водолаз.. волоцні. М’ясо з корови або волу. Рс. приміщення в якому стоять підводи..Я волю ити до театру. ворг. ж. вобцас. Св. може собі. Візьми! . Пристосування для транспортного положення плуга. В одну мить. що закладаються під плуг. воз!. водовідлив.] Суз[і]р’я "Мала ведмедиця". -кы.. -ка. Вр.: водобой. Два дрючки. прядок). [1. (нар. водоспад і т. вонітувати. ворожб’ярскьій(-скі). -бы. водомір.. мн. водовод. Ол. ж. волосан. ч. Пр.. що ворожба. -те. вокамґніню. напр. Пн. -зка. Пр. волосы. -та. вопиш. воздух. Губатий. волиш. волов’є око. ч. -чи. буду пас телята. водолюб. . -кы.. ж. Вр. присл.. Пт. водозлив.. Отвір на горищі для вентиляції повітря в хаті.

лем зуби затиснув з болю. присл. Вр. Пр. -ня. -ня. -зиш. врявчати. присл. Пр. вояк. Пн. Включати в число. встромлювати. . -вую. встекло.Повім му впрост. п. вписка. реєстр. Пр. вояччина. Ворожка гварит: "Змеч ле мі вроки. ворчик. 55 . Вр. враховувати. Див. Ол. Пт. Ол. присл. котів. впис. шалено. Вроки. встекліст. Вернути. Сб. всеклі. впоперек. шум. що їздить з пробками товарів змісця одержання на нове місце. Пр. вояж. Ол. всезнаня. Верещання.Вразив руку до кишені. -яка. Лютувати. вразив ся. Вр. запхати. Внесення в книгу списків. Ол. вред. Вереск. -кую ся. врієш. врявчит. Ол. мн. нестерпно. Пр. встечи ся. присл. Усемеро. вредний. солдат. встекла ся. што о нім думам. -на. врочу. По ширині чого-небудь. з слабою дисципліною. людина. без механізації. вратиц. . врію. Пр. -ни. -не. шаленство. впередден. всередині. Всаджувати. крик. сварити когось. -ла. всерйоз і т.Впакував го до гаре[ш]ту на довгий час. ч. присл. Сказитись. Верещати. повноту об’єму чи явища. всезнаючий. Лютість. Ол. . Ворон. торговий помічник. вписове. Змеч мі вроки! вручиня. врай. -кую.Боронячи яйця мают синій кольор в чорні кропки. щиро. -су. Рс. Ол. Сказ. угля. встеклизна. Пр. -вого. встеклий. Ол. ч. які почувають себе надто вільно. Вручення. ж. присл. камені. до ворона. дуже люто. Ускоки. Рс. вскок. -ча. врокы. Сб. Чоловік. . впакувати. що вказують на: повноту певної дії. вносити гроші. Враження. -че. Рс. с. -рявкат. ж. Кричати по-дитячому. ч. вплачати. хліб. . врявкати. надоїдливий. всевидящий. вітверто. врещаня. Пр. -жу. ч. всадити. -жера. впакувати ся. вскоки. ч. впаковувати. Пр. Негайно бл[и]скавично. Вступний внесок при включенні до списку. Фурункул. Пр. Ол. -ків. все[. вразити ся. Ол.Вояк вразив ся в рану. Мече на воду.Дзецко врявчит. Скажений. Пр. Прикм. Ручним способом. Вр. що служить у війську. розлютуватися.Див. Воїн. Рс. Рс. шал. Зробити собі боляче. Кричати по-воронячому. руками. ж. -ви. сатаніти. Поганий. косакы. косу і серп. врочити. А встеклого треба ся бояти. -ле. Влізти кудись насильно. -ня. сіль. . сьвачене зіля". постійно. врява. с. Прямо. Завжди. ч. присл. все. вражиня. Зурочити. Пр. Встромлювати. вочеміню. Вр. дев ’ятераки. Скажено. Ол. Пр. Солдати. врещати. врещу. Пес ся всцюк. повноту якості: всеохоплюючий. -куєш. Встромити. Внести оплату. ж. або чиряк. всемеро. -чам. Пт. . вояжер. встеклі. заразлива хвороба собак. -чика. -яжу. вручну. Дорікати. вражати. всеозброєня. Усе. с. присл. . -ряка. Ол. Пр . впрост.Впис до школи буде заран. присл. орчик. с. вріти.] Буває першою частиною складних слів.Словник Лемківської Г овірки воронячий. -вую. лють. -клости. Подорож з пригодами. Рс. -да. встекти ся. лыжкы. присл. -чаш. який багато подорожує. турист. встечеш ся. Ол. пережиття.Ворони врявкают. переразливо кричати. Напередодні. -ни. -на.

.Прид. своєчасно. ранньою весною або раннім літом. що вибухає вогнем і вогнистою лавою. втікати.Кілько може втечи ропи нафтовой до тої бочкы за ніч? втічи. В напрямі ширини. вуздяниця. вуйко. .] Відточити частину металу на токарному станку. вточу. втрох. с. уйна. жебы нихто о мі нич не знав. Рано. -чам. Вр. -на. Уздечка. не піду я за нього! вшыток. до втілити. Налити рідини з бочки. всаджувати.] Див.] Впадати в середину (про рідину). Відерце. ж. всядий. вткну. вкотити. Тоді. Ол. Велику в’язан квітя подарував хлопец молодятам. мин. співати другим голосом. с. [1. Див. -не. гора. Тікати. Втикати. Сб. -ни. Казитись. Утрьох. ріг хати. якраз. присл. Вдертись. втовди.Встечений пес страшні небезпечний. Вчора. Ол.В тестаменті записав внукови вшыток маєток. -че. Пт. в той час.Колоду вточили до боїска. На цей час. Ол. Пр. усе . Пт. У складі трьох осіб. всуджу. -кы. -чу. -чам ся. присл. в ширину. вчера. Пр. Приїхав я до вас втовди. втачати. -кам ся. Вторувати. Вр. вугло. Див. задум. вуалька.Треба вкотити тоту бочку в середнину складу. Вштурив голову меджи плечы. Втілення. всьо. увірватись силою.] Тікати. вуйна. [2. -чеш. ВТІЛІНЯ. . Ол. Пт. . же він впав. Усе. виконувати другу партію під час співу або гри. ч. Ол. . але вчесно! вшыр. -ни. Вулкан. -ня. Ол. вштурити. вчесний. в’язан. -ка. Пр. Вугол хати. втыкам. Весь. Вшытко єдно. 56 . с. втюк Рс. Ол. нестерпний. в’ядерко. витратитись. . Встромити. [1. вточити. -не. -гла. вшыткы. Зреалізований. віддалятися. пас. -не. . ж. Поносити шкоду. подібний на люльку. Пр. вчасний. -на. увіпхнути.Вточ там гальбу пива! втрачати ся. Всадити. Вчасны грушкы cym юж на початку червця. Масльонка. Ол. як вас дома не было. вчесно (вчесні). присл. в тот час. Ол. вторити. -рям. -риш. Див. сказитись. Див. Пр. точно. вткнеш. Дієпр. же чуганя не його. Вр. вточити. Рс. букет. ч. . Вр. вугліярка. втечи. ж. Ол. втікам. Ол. присл. Див. -ни. Присудити.Я го так втяв. Скрізь. Ол. Пр. уткнути. всудити. ч. -рю. вупавка. Ранній. Пр. ж. Всі. заховати. Маленька темна фата (сітка) на жіночому капелюсі. Ол. ввіткнути. уйко. втрьох. Дружина вуйка. присл. всяди. Вр. жебы нихто го не познав. вткнути. (пісня). вторгнути ся. втыкати. Ол. Див. вчас.Втечу з хыжы. ж. втілений. -на.Вшыткы дівкьі до нього. Ол. втачати. вулькан. -кана. втілити. уйчина. бо хтів ся стеречи. . -чу.Кіт втюк през дзюру в плоті. -кы. Ол. -на. [2. Ол. втяв. М'ясо замариноване і вуджене. 3. все. -ка. -ці. Св. Ударити.Словник Лемківської Г овірки встечений. -не. -ну ся. Вкочувати. Сільськогосподарський кошик яйцеподібної форми. всядиль. В[’]язанка. -зани. вкотити. вчасний. втілям. вудженина. ж. Вр. втяти. втічи. Ол. Ол. всюди. вуйчина. втачати. Вчасно. Здійснити певну думку. Скажений. -кы. ВШЫТКО. Ол. Ол. Пт. . ж. служить для годування коней. Вр. всьцікати ся. шалений. Ол.

Словник Лемківської Г овірки в’язати спідкьі. Придане. -на. Пр. В'язниця. місце перебування арештованих. Вр. -ня. в’язіня. віно. с. Св. в’яно. Класти фундамент під будівлю. посаг внесений дружиною чоловікові. 57 . с.

-дую. базіка. керувати господарством. ґаґатек. ґазовня. гадані. Польова колиска на дрючках. ч. ґаданя. Пр. Вр. газдувати. дате. гадзіна. гаду-гаду. Ол. -ня. -ди. Пр. -зу. Рс. Дрібна домашня птиця: кури. гадати.Словник Лемківської Г овірки ґ r . -кы. повідати. Вр. Гж. ч. газетяр. Фабрика газу для освітлення або опалювання. Прилад для вимірювання використаного газу. ґабінетик. -ка. Газолін. Лісний сторож. Рс. Коза. Газель. окрема кімната. Св. що має місце при зарядці акумуляторів. що не має власної форми. Балакучий. гадач. ч. -нині. Пр. -лі. в приміщенні. газа. до газ. -ве. Гадина. вимовляти. -ти. 58 . місце поросле муравою. ж. Газдинити. гадати. Рс. гадатливіст. [1. газон. -ва. ж. малий сервант. Говоріння. явище. Гж. -циї. хозяїн дому. говорун. -вого. Рс. газеля. а там дзецко плаче. газация.] Публіцист. гадатливий. Гелготати (про гусей). Вр. Ол. дуда. Рс. -ґаґаш. гуси. Проведені труби. -нету. Балакуха. ж. -дают. 5/ťľ. Фрукт. Рс. бути бездіяльним. Выдрыляв ґабор зо свого двора діти. Вр. репортер газети. -дую. Пр. ч. Пр. -кы. -тика. Bp. -ке. засіяне травою. говорунка. гаєвий. ґазифікация. 1. -циї. часопис. вид антилопи. -ли. -ни. с. Проведення газу в домі. -тка. -ва. 1. -ди. балакання. писаня. ж. ж. -кы. ґайови. -дача. газомір. . Базікання. -ве. ж. Окрема мала кімната для праці. Газ. ж. Пт.] Хлопець. Хатка гаєвого. Засклена шафка. -ни. ґаздівка. -міра. -вости.] Рада міністрів. Ол. ч. Говорити. дзвінкого приголосного звука "ґ" (вимовляється "ге"). Рс. Св. гадула. ґабор. змія. ж. -ва. ґабльотка. Рс. гадатливіст. ч.] Кабінет. через які проходить газ. . продукт нафти вживаний до виробу домашнього газу. речовина. ж. ч. ч. для відпочинку. Див. Газета. [2.Вы собі ґаду-ґаду. газовий. газда. (муз. Рс. базіка. ґаданина. мій колєґо. ж. Вр. казати. Сорт дуже рідкої і прозорої тканини.Літера алфавіту в лемківській говірці на позначення задньоязичного проривного. . Ол. н. -тяра. інструмент). Пт. Рс. -дуєш. торохтій. Ол. ж. -воду. -кы. ч. задавака. гадаме. гагати. с. Пр. Пр. Балакун. качки. Балакучість. ч. Бути господинею. гадам. Господарство.З тебе добрий ґаґатек. ґабінет. газопровод. хлоп. Штучний травник. гадульство. гайдувати. балачки. Газація. ч. -ні. [2. Сб. гадачка. -ню. [1. газета. плетун. Пт. гайда. ч. гадай!. плести. -ґат. 2. газдівскьш(-скі). марля. Гаду-гаду (про довгу розмову). -ни. Ол. Господарський. Рс. для читання. Балакун. 2. Господар. Волинити.сп. -зона. Сб.На ґаздівці лишав ся все найстарший ґаздівскьій(скі) сын. Прикм. газ. ні об'єму. Селянин. -бора. періодичне письмо. Г осподарити. який розносить і продає газети. ч. ж. -зи. гаївка. ґазоліна.

гальопом. галянтерия.Ты ґалґане. Галопом. гангстер.: ґальванізация. 5. матриця. знищений старий костюм. швидко. ґалґаниско. -йсу. 59 . ґалєрия. сухий бішкопт (військовий). мерзотник. елегантуватися. Пр. Рс. Пр. керосин. Кліше. що виникла шляхом охолодження розтвору желатина з м’ясом. Пр. -няра. ж. до галярета. Річ нічого не варта. гальванохромія. . -льопу. 4. -те. -ти. ґалєта. Рс. визнавати поганим. до ґамбу ся. в якої великий. гангрена. драглі. Здрібн. ж. галантерейні предмети. Ганити. -на. ґаніня. ґальваномаґнетизм. що вживається для освітлення приміщення. гальванокаустика. до ґалґан. Пр. говорити. ґальош. ч. недосконалості. яка не слухається). галярета.] Ганчір’я. . -кы. Прикм. Пр. поспіх. 3. Ол.. Око. с.] Фаска на вершкове масло. переважно п’яниця. ж. Має ґамбу од уха до уха. пика. осуджувати. ж. зв’язаних з гальванізацією. присл.Ты ґалґаниску. -не. гальвано. Прикм. Найшвидший біг коня. ґалґаняр. ты лайдаку! Преч мі з пред очы. Учасник бандитської зграї в США. до ґанок. Ол. ж. Галантерея. ґанковий. -ка. напр. Ол. ледащо. гамбуся. Ол. галянтувати ся. кальош. Див. Подібний до шубравця. -кы. галоп. желе. лахміття. губи. ґанґреновий. -риї. -сі. ж. Гальванотерапія. безпринципність. ґальванопунктура. Замкнутий коридор. . -кы.Трясе ся як галярета. гамбусичка. губки. ґалґан. ґамбиско. -ня. галка мушкатова. гамба. Ротик. -мбы. Великий пустун. Пт. Негідниця. гамбаль. мерзотниця. -ґана. ж. -нині. ґалґаниця. -ве. Ол.Словник Лемківської Г овірки ґайс. -та. галяретуватий. Пр. але ґальопом! гальопувати. швидкий біг. Ол. Продуктова маса навпівтверда. Пр. -баля. ч. Змертвіння певного органу тіла або обмеженої ділянки тканин. -льоша. Прикм. що щось є зле. Вр. Пр. негідник. -та. ганчірка. Продукт нафти. Одягатись з смаком.] Галєта. с. від назви фізика Гальвано. гамбуля. Пустун (про дитину. Губоньки. Ол. ч. Кульочка. 1. довгий зал з колонадою. ч. [2. -риї. Гнати галопом. Прозивка в негативному значенні: . -ни. ганчірки. ч.Прид ту. галка. -кы. до гангрена. Пт. з рибою. Ол. ч. Рот. Св. критикувати і висміювати помилки. до нероби. я тя вьіперу. (про дорослого). ґальоп. ґальваноґрафія. шубравець. Ол. ганю. -ва. Див. Людина. Пт. ґамбалька. ролик. З цим вживаються ряд складених слів іноземного походження. як тя звап’ю. [2. Морда. гальванотехніка. з фруктів. шаргик[?]. -ти. я ты дам. Пр. Мускат. гальопуваня. Пт. товстий рот. Пт. макулатура. ж. с. -лі. ґальваноплястика. Ол. -ска. -стера. Негідник. ч. розклад клітин тіла. "ґалґаньї" і вимінює це на дрібну галантерею. Пр. Прикм. Св. -ці. [1. спіштись з роботою на гвалт. -ня. Ол. що міняє: збирає макулатуру. Галопування. галяретка. ґалґануватий. ч. галярета. Міняйло. ґанґренуватий. 2. -ва.. Ол. Ол. ч. -пую. Лахман. бандит. ґальваностеґ. гальваноскоп. -тую ся.. Див. ганити. Пр. Пр. [1. Губата та язиката женщина. ґалґаньство. Гальванізм. вади. Осудження.] Мерзенність негідництво. гангренозний. -те. ґамбу ся. ґалка очна.

брак у роботі. яка гарантує що-небудь. -нку. Пр. -рні. Пр. Пр. забезпечувати. -чок. зайцем. витріщатись. ремісник. початок стравоходу і дихальних органів. Див. -ла. ганочок. (гарло. ґварантуваний. гардероба. Горловик. Сб. несподівано. Пр. ганчувати. -ва. Зменш. він ма ґанч. який є початком стравоходу і дих. Прикм. -ве. неосвічена людина. -вика. Калісони. Приміщення для стоянки та технічного обслуговування автомашин.Люде ґвалту ратуйте! (крик про допомогу). ґацик. ґарбарство. Дружина "ґарбаря". до ґанок. [1. -тура. ч. ч. Горбата людина. -цика. Швидко. Горло. Рс. одержувана з кори дерев. Рс. ловити гав. Критикувати. Гарантійний. -чуєш. Завод. -тую. передсінок при вході в хату. Пр. белькотіти. Пт.Чзерт ма вісем ґарнців. ч.Словник Лемківської Г овірки ганок. гарбус. Гж. -тую. гараж. Ремесло вичинювання шкір. на якому гарбують і виправляють шкіри. ґафа. Рс. що ґарґачкьі. -готам. -нчу. Вр. ч. Людина. дуже швидко щось незрозуміле говорити. -нку. те саме. гарнец. сорту. гарас. мн. фрукти агрусу. Простак. смородина ( )■ ґарґецкьі. гатунок. на сорти. Рс. сортувати. -чів. Поручитель. -ранта. -буса. ґварант. ґарбар. Гвалт. Прибудова. -нця. ч. до гарбус. -кую. ч. групувати. с. Пт. який лікує горло. літаків. ч. -не. хто щось пропустив. -би. дія не на місці. -фи. -кы. Кімната для одягання акторів. -цок. -ника. Пн. Пр. гачы. орг. Сб. Рс. гбур. що служить для вичинювання шкіри. ґапа. ґардловик. власник фабрики . Св. яка бездумно приглядається чомусь. примус. ч. Рс. Пр. ч. с. Якісний. мн. ж. Пр.). Пр. Поручати. ґапити ся. гатунковий. який виправляє тваринні шкіри. Вр. Агрус. ж. -баря. -ва. Шварготати. ч. Пр. Кажан. гап’ю ся. гаргачкы. гарбусок. То ґатункова порода овец. ґарбник. -ра. ч. з криком. ч. -пи. ч. горбань. Пр. Пн. мн. Особа. -чка. Гвалтовні. ганч. гаргало. -ража. Пр. невміння повестись в товаристві. гардзєль). ґарбарня. -на. . -ла. гарбарка. людина з горбом. -ника. вказувати на недоліки. ґваранцийний. гардло. проглянув. людина. Міра об’єму (ідорівнює 4 л.Кін ма фусблят. Пр. -ска.] Недолік в організмі. Дивитись бездумно. класифікувати. Пр. Гварантувати. Добір предметів. гарготати. хрящовий канал. ч. Ол. Поділ роду. -не. ч. летюча миша. ж.гарбарні. Сб. неотесана. ч. якість. Забезпечений. -чую. Рс. їхати без білета. Сб. с. Галасувати. Гвалтівник. -раса. раптово. Пт. [2. -лту. що належать до одного комлекту. яка насилує. Насилування. Пт. ч. гарнітур (костюм). склад театральних костюмів. запевнений. сильно. Пт. . -на. ч. до ґваранция.гарантувати. 60 . сильно кричати. Ділити на види. той. Речовина. Пр. Вр. Рід грубої стьожки до обшивання. вартість. сильний крик. на гапу їхати. Гвалтувати. Кожем’яка. присл. Пр. недоробка. ч. гарнітур. . лікар. Незручний виступ. підштанки. Задня частина усної ями.] Помилка. гатункувати. Зменш.

Пр. Пр. -люю. генерация. мн. ж. шахрай. -циї. -тяра. . же сусідскьі діти хліб їли. . напр. (Dahlia). ґеоморфольоґія. Жестикуляція. гестикулювати. ж. Місце зборів купців і банкірів з метою встановлення курсу бумаг підписання трансакцій. Див. гзит ся. Глотнути. Піджак. ґдераня. -циї. Пр. афера. Пр.Хлопец юж виріс з ґерка. ґьіршлі. Гегати. розпроваджуючий вахту.] Тікати від укусів гедзя. вимахувати рукаии. ґеольоґія. 61 . що вказує на відношення до Землі. -майна.. ч.Гуси ґевґают або ґівджут. ч. -шефту. [1. -Гы. . ч. гешефтсмаи. невідм. Пр. генералітет. гелготати. -рка. гыргы. . Рс. ґьівтати. ч. нечесна торгівля. (-ля). Ковток. ґенеруваня. мн. рядовий жовнір в австрійськім війську. дуріти. ґеодезия. -нера. ґьівтати. ґеоплястика. Держ. Ягоди агрусу. Пр. Гдерам. ґенеальоґія. ґеґадкьі. ґенеальоґічний. гешефтяр. . -тают. ґвінт. Дія за знач. ґенеричний. Пр. Св. гегадзкы. забезпечення чого-небудь. Вр. що нагадує гелготання гусей.Голодний Михав лем слину ґьівтав. ч. ч. Пр. Земля. Рс. ґвьіч. ґемайн. же дівка ґзит ся з парібками? ґьівт. Ол.Кед мухы кусают. гвер. -лди. геометрия. ч.. культури і літератури. Карабін... гевгат. проглотнути. напр. Пр. навчаючий рекрутів в австрійськім війську. гелгіт. спекулянт. ( ). ґенеза. Голосно і нерозбірливо розмовляти. ґьірлиґа. Гывтнеш. ч. Приватний торгівець. . Вр. ґеостатика. Пр. Вр. (про худобу). Жестикулювати. георгінія. Вр. Гывтнути. п. Див. гзити ся. Пр. генерал. Сб. Ячмінна крупа. ж. германіста.] Дрочитися. -готу. ч. Св. ч. Рс. гергечник. -тат. рушниця. п. таємна поліція у фаш. Св. -нії. що слимакувато скручується на шурупі або вирізаний в трубі в формі слимака. ж. ч. -мана. як видів. Пр. Св.Брати дзецко на ґьірґьі. гест. Генезис. фактор. Жест. Знавець німецької мови. мова. с.Див. Хитрий чоловік. таме. Генератор. гестапо. Перша частина складних слів іноземного походження.. проковтнути. ґеометризуваний. (рід). ч. Пр. Бурчання. -диї. Гылтати. що мають відтінок значення роду або походження. то худоба ґзит ся. гевгати. бурчати. -нта. рух рукою. гене. Капрал. він малий на нього. Жоржина. Пастуша палиця. геометра. -ча. Говорити докучливо і постійно. Пр. Рівчак. гефрейтер. -ня. Плечі. Риба з великою головою. гео. Гывтну. геотерміка і т. Простий. ґемайнер. невідм.Чом же Гриц не видів. Гелгіт. -тера. [2. ґеоде-зиста. З тим словом утворені ряд складених слів. гвинтівка. -дзок. глотати. ґемайн. гелда.: ґенеальоґіста. гестикуляция. гегадзы. Пр. -таш. гешефт. -сту. земної кори.: геоботаніка. -ра. ґьівтам. глоток. ішномовного походження. Гарантія. -чинка. ґдерати. Спекуляція. Пр. -тате.Словник Лемківської Г овірки ґваранция. -вту. Лз. старший жовнір. генетичні і т. спекулянт. Сб. Ол. ж. Ковтати. геомагнетизм. мн. Гдерати. Кущ агрусу. -гочу. ґеґадзьі. Рс . ч. ч. Виборові війська. ґеольоґ. Ол. Пр. Німеччині. -док. -ти. ч. передові війська. герок. ґеоґрафія. торговець незаконними товарами. Гвардия. Ол.

ажуру. Пр. Дієпр. Св. ґлянцуваня. -буса. Гвоздика. ч. Рс. Пн. . заплутувати. Св. присл. а в сусіднім . гляуберска сіль. Фітиль. Копирсатися. -ху. Ол.Гуси ґівджут або ґівґают. -псу. Плутанина. ч. Пт. як гадя. . Брусниця. -рам ся. Дрючок. Вр. Ол. ч. ягода брусниці. гніт. Ол. Сьогодні. . казковий персонаж. Гнеска. Глейт. управа в Польщі. ж. відтисків. Пт. ґмерам. с. Глауберова сіль (сіль сірчанокислого натрію). 62 . -гоца. Пн.] Дурман. Гнискы. Вр. ч. ґлянцуваний. Гобелен. Колупання. школа. -ти. Учень гіиназії. гігант. Ол. Пр. -ри.В нашім селі називают тотьі квітки ґозьдзікьі. Плутатися. -нцу. Св.В горахроснут й ґоґоцьі й яфиры. кошикы та продає. велетень. ґноток. Носит скло. Гігант. -па. . Св. то ти ногы поперебивам.Пр. -кают. ґівґати.Словник Лемківської Г овірки ґьіткати. Глянц. Гматвати ся. Сб. придумана істота. Пр. -кате. Вр. модель земної кулі. Глейта. ч. -ліна. ж. присл. -дзіка. Глупьо. Ол. . присл. ґмерати. ч.] Кошмарний сон після важкостравної їжї. щось довго робити. -ґат. Гмерати. Дія за знач.Зробило ся мі ґлупьо. що сковує рухи людини. ґірґошник. По-дурному. -цуеш. каме. -ти. -ляса. .Треба вставити новий ґніт до лямпи. Колупати. -на. Рознощик скла. Див. яка робить усе надто повільно. ґьіткам. Ласкотати. Карлик. ґлянцувати. -йту. Плутати.Ґівґорьі сивы. -горя. ч. Ол. ч. ґматвати. [2. Ол. -ня. Ол. Гімназія. Ол. ґнешній. -перу. Видавати голос по-гусячому. ґлянцпапір. же баре кросна на ґірш (на плечы). Емальований глек. гіпс. -цую. Гіпс. блиск вичищеної шкіри. ґмерач. то тя буде в ночы ґнецюх дусив. Ол. фітильок. ґміна. людина. -ни. Покрива для залізних начинь. Голяк. ч. Рс. -ґанта. ґньїп. . рити. ніяково. ч. Пт. . ч. ритися. Емаль на горшках. Гнецюх. ґлянцувати. Ол. Гнизькы. ж. ґімназия. Пт. . -зиї. [1. Ол. -ни. -не. ґматвам. ч. -ту. кийок.Ґівґор кус меншкьш як зозуля. Глобус. Наждачний папір. -ла. -кат. . Рс. Дуже великий будинок. -ня. Рс. ч. що давала середню освіту.Што ся Тмераш в тих паперах? Гмерати ся.Горнец поливаний ґлейтом. Пр. Сьогоднішній. Вид грубої коронки.За то называт ся ґірґошником.. Гнотик. Маруда. -ни. ч. гмерач. -ма. ч. до ґлянцувати. мин. Гмераня. гльобус. пас. -ня.Як з’їш тото. Сб. ч. -шника. Пт. -цюха. -ти. . Сб. людина без одягу. деготь. ґмеранина. Як возму ґньїп. Ол. -нє. Птах (лісозий). гозьдзік. а сьік ма такий. кольоровий килим в багатоткані узори. Ол. -рача. -каш. ч. Гніт. ч. ч. гегати. ч. гогоц. ч. велика на зріст людина. вживаний для виробів фігур. с. гімназиста. -тка. Наводити глянс. окись олова. гнізда мают по буках. Гном. ж. копирсати. Районна адміністр. ґмерило. -твам ся. гіп’юра. ґматванина. ж.ґвозьдзікьі і ґвоздикьі. Гмах. Пр. ґівґор. Глянц. риття. Вр. гобелін. Дія за знач. Ол. Див. Гліта. ґнеска. голяс. ж. ч.

ч. ґрибовиско. -кы. ґратя. ґорсетовий. ґорсет вышиваний. ґратісовий. Гж. ч. -лів. Пр. ч. -на. що підтримує груди. Ол . Прикм. -тя. [1. Св.Словник Лемківської Г овірки ґолясок. грибок. нудяр. Вр. фрукт). . Вр. грат. Художник. -та. -нта. яка займається виробленням гонтів. ч. Гонтовий цвях. абрикосами. ґрайцарівка. награні на пластинку. Ол. безінтересовно. на марморі. Предмет хатньої обстановки. -ци. -ти. Грибовище. ґратулнжати. ґрибиско. що відтворює голос. -не. Гонтик. Пр. покладистий. гранат. ручна зброя. -нага. што з ней Тонты наробляют. гречний. слухнячий. товста голка для шиття шкіри. вишиваний сердачок без рукавів. ч. місце. повільно видряпуватися на що-небудь. Св. ч. ґонтяр. Вр. граната. ч. господа. ґралі. Вишивач гудзиками. граты. -ве. ч. Гонтова майстерня. до ґорсет. Зайдте же То мі. Вр.] Переплетення металевих штаб для загорожі (переважно на вікиах у в’язниц). грамофон. гонт. Гранат (плід.Див. Людина. -кы. Гж. -ка. ж. ґонтик. -ве. поздоровляти. грибний. справжній білий гриб. ч. -нта. ґонтяний. ч. ж. ґонтяниця. дранка. ґордон. Грибковий. Велика. ґраца. Жіночий святковий. ґонтярня. Пн. де ростуть гриби. Пр. Старий предмет у господарстві. ж. непотребна кухонна посуда. -ва. Гриб. Вітати. -люю. ґонтярка. ґомбовцьі. Пт. посуда. ч. до ґриб. -бую. бажати успіху. -бка. Вр. . ч. Пн. мн. Заняття по виробленню гонтів. Ол.-вера. -дона. Ол. До мене. гостинний дім. -на. го мі або: ґу мі Ол. мн. ж. ч. ґрамолити ся. Пт. -ба. ґонталь. Див. Господарське знаряддя в огороді для очистки стежок від бур’янів. -ка.] Стара. гриб. спів музику. ч. Незграбно вилазити. -ва. Здрібн. -таря. Грамофон інструмент. -нтяря. Кухонний посуд. пестл. Обтислий станик. до ґриб. -ка.Але красиий грибок! 63 . с. Вр. Ол. до ґонт. Здрібн. вживана при полюванні в лісі або на болотах. свату! ґомбар. -нталя. ґонот. Пр. ґомбувати. -ска. мн. Пн. -ва. Зроблений з гонтів. Безплатний. Гонта. ґратиско. Пр. Рс. Даром. Ол. прикрашати одяг гудзиками. ч. (книдлі) Лз. ч. Вили для накидання картоплі. гонтар. Граната. [2. Пр. грибковий. що гравірує на металі. Пр.] Грибок. боровик. ж. -ці. Гж. Пр. ж. -ців. тонкі дощечки для покриття даху. Прикм. -молю ся. металева розривна бомба. Пт. Голенький хлопчик. ґратіс. ґорсет -рсета. Ялинове дерево готове для гонтів. Пр. Нашивати гудзики на одяг. до ґонт. Свєорідні вареники круглої форми начинени повидлом. Крейцер. старий гриб. грат. ґонтяр. Великий. ґонт. -ли. сливами. -тика. Гж. -баря. [1.Ялиця. (ґордон-сетер) Пр. ґрамола. ч. ч. ґравер. гонт. ґрайцар. корчма. ч. Порода собаки. -ве.Дам ти за то ґрайцар. до ґоляс. тощо. Пр. Вр.-ди. Прикм. -фона. . видиратися. -рні. -не. невідм. (іавстрійська дрібна монета). Ол. ч. Ол. Пн. Заїзд. Гречний. марудник. безплатно. Маруда. Св. -царя. даний даром. с.

. Вр. ж. ч. ґрисік. Пт. Яма (на картоплю). з якого вибрали картоплю. -ку. копійка. рілля. верховинець.] Споруда для захисту від сонця у вигляді грибка. -на. Гума. гріс. гульготати. -ли. булькати. ґрісу. ґріба. Ол. Вередун.Штоси ся там ґуздрат. -зі. Ол. -ка. Дія за знач. -кы. Пр. Вр. Ол. Ол. ґуздрати ся. Манна крупа. Ол. ґрисік. Гуздрам ся. Вр. -раля. Лз. випити з бутилки. вередувати. -пн. Грисы. поле. -ве. ч. Гузік.Выдав єм до остатнього ґроша. основа. Лемківщині). гримаса. горянин. ж. -лі. ґримасьні.. дих. грузьлиця.Він добрий ґрнмасник в їджиню. ж. нудяр. Корж з картоплі. ґримасний. Розкуйовджене волосся. грулиско. . Гріш. -нту. Сб. базгранина. -сіка. карлючки. не може ся вибрати. Пт. -ни. . Короткохвостий ( ). Гульднеш. ґрівджит. Впасти. 1. Гузулька. Манна крупа (тільки на Закарпатті). ж. гепнути(ся). грубо змелена мука. Гуздрала. бо в гыртани дусит. гузий. не поспішаючись зволікати. -не. гостроінфекцйна хвороба. Писати кривульками. [1. органів. ґрівджати. Запущена стара яма. Ол. -те. Гуздранина. Гуля. Лз. ґрош. Ол. ж. Гру ля. -зіка. Пт. -ми. -ника. Гума. [2. Гуз. Сухоти. -ника. Дифтерія. Гума. Хильнути. ч. туберкульоз. Св. -лі. Бозхвостий. примхливо. ч. вередливий. гримасити. Сисати (про гусей) . Вр. -ли. Трухнути. Картопля (назва вживана в зах.] Булькотати. Мазій. груляник. . гудз. -льця. Прикм. Гумовий. Тонкий гумовий шланг для набирання вина. ч. примхливий.Ґрунт то здоровля. Капризувати. -дза.-ве. ґризмола. называт ся ґрібиско. Вузол. до Гума. Ол. Гуля.] Підстава. . ч. Гузелец.Словник Лемківської Г овірки [2. -за. маруда. лінива людина. Ол. Повільнаа. -си. -за. [1. Гузя. Рс. Набив си ґулю на голові. Ол. Манна крупа. гримасник. Житель гір Татри. триповий. Гуздрати ся. ж. ч. ч. Пт. мн. мн. Поле. Вр. -машу. Сб. Капризний. ч. Марудитися. ч.Місце. куций. ч. [2. Ол. Шишечка. . мазійка. -зе. -гочу. Мимовільне або навмисне викривлення обличчя. ґрипа. Ол. -ка.Ґуза кура добрі ся несе. Грип. -ці. де была ґріба.Гускы ґрівджут. земельна власність. с. гелготати. ж.] Гелготіти.Дав-єм змолоти ярец на ґрисьі. Гураль. Пт. Капризно. Не мам юж ани ґроша. кривульки. ліниво повільно забиратись до роботи або повільно займатись чимось. -сів.-ва. ч. Гудзик. а мы не маме часу. Вр. Висівки. Грулі. вередливо. мн. нерозбірливо. Ол. Вр. грунт. с. Ол. гумовий шланг. присл. Рс. -ва. Ол. -та. ґризмолити. ж. -ми. ч. 2. як хочут вкусити. Опухоль (на горлі). робити гримаси. Вр. писанина. Грубо розмелене зерно на корм худобі. Вр. який робить гримаси. Пт. Ол. грібиско. . -бы. Пт. .Дітина ма ґузя. шишка. Мати на челі ґузульку.] Земля. Грипозний. -ша. 64 . Шишка на тілі людини. Гулі. ч. Гж. Губатий. . -молю. Ол. трухну. Гуль.Але-м ґрухнув з пода. Гульднути.

Гурбит ся. -ке. любити на смак. -мана. -ні. Рс. Густувати. Пр. ж. -та.Словник Лемківської Г овірки ґуральскьій(-скі). ч. Спроба на смак. -ли. Горілчана фабрика. Густация. Сук. Вид верхнього. почуття краси. -циї. Вр. Гуральня. Гурбити ся. Сукастий. -сту. Прикм. Густ. Ол. ч. -тую. Ол. Смакувати. М’ятися. Пт. ч. нерівний. Вино мусиш пройти ґустацию. Гургулястий. -ка. -те. збиратися в складки. літнього одягу. Смак. Гургула. зім’ятйсь. ж. Гурман. до ґураль. 65 . Вр. Пр. Рс.

Рс. . гад. -няти. затримувати рух. яка в минулому проживала деякий час в Америці. пристрій для гальмування. Кличка собаки. ч. Гавкотня. Вр. ч. Літера алфавіту в лемківській говірці на позначення приголосного звука "г" (вимовляється "ге"). пісня). гавкати.Треба знати. Галушки. гаїня. (нар. -да. гаман. г. -лі. Пр. гавушкы метаны. Сб. гавкам. Бешкетник. Вр. Вр. Вр. Пр. гавити. Чорна вівця з білим п’ятном . більший за звичайну ворону. ж. -взу. Сб. гавк. ч. заганяючи їх. лиса гора. -ча. зв’язаний з гагою. га-ле! го-ле! голе-гев! виг. . в якій варилися галушки. газардувати. Вр. гілка. -мака. Сб. гала. Рс. Алло! гальштук. [2. -зи. Гадюка ( ). Ол. тормоз. Вр. -ри. Св. ж. виг. ч. Пропускати яку-небудь нагоду. гавкнеш. Ковальський молот. гайда! виг.ми. Вр. ж. гаїти.Гав под-ле. Галайстра. -че. Наслідувати собаку в гавканні. Вр. Пт. Американський. галузка. мала змія. гаю. -че. -мую. ты лайдаку! гамерикан. ни там. Пр. гальма. Прикм. гамра.] Певна ділянка науки чи виробництва. ж. Ол. Іди но сюди! галиця. гакс-гакс! виг. Ол. .Штефан спав під легком ковдром з гагачого пуху. гамувати. Сюди. -не. Рс. Гальмо. ч. Пр. каме. Вр. до гад. Гж. [2. га!. [1. ч. галька. чорний пгах. гав. Що! (вислів здивування).] Вода. с. -дука. Ставити на карту все. -ня. Галстук. Пт. Ол. -на. Пр. галя. що висить. -лая. ж. для танців. -ли. гомін. . -кана. Пт. гадвабний. гагачий. гадячий. ж.Вчера я быв г лісі. галуз. -ні.] Гайворон. Ол. .Г воді нич не видно. ол. -кате. [1. гальба. прив’язана між двома деревами. -ке. 66 . с.] Роззява (прізвисько). галущанка. -дую. Гальмувати. Стрыко ма в Гамериці свій гавз. -штука. В. жебы сой пам’ятав фраірочку давну. гавз. ч. ч. юрба. гамерицкий(-цкі). . Нижня спідниця. молодший лісничий. гальштуканя. Гадюченя. тісто розвалковане і кидане на гарячу воду (тісто порізане на клаптики). [1. -ці. бути неуважним. Людина. -кат.] Галузь.Словник Лемківської Г овірки г г. гавкнути. Пр. -ка. будинок. прийм. Пт. -кы. Рс. -мана. -ча. рискувати. ж. гадваб. -кают.] Гайдук. -кы. Прикрашувати зеленню. Ол. Гж. гамак. служить для відпочинку на повітрі. Шовковий. коли гавкнути. . ж. Кричать на поросят.] М’ята. що містить пів літра.] Посланець з державною відомістю. Вид ложа із шнурків. а коли лизнути. ч. ч. Прикрашування зеленню. ж. виг. [2.Іщьі-б му купила хусточку гадвабну. ж. . задержувати транспорт. гайтів. галай. -кы. Шовк. до гавкати. Гірська прогалина. Великий зал призначений для концертів. гавран. -вабу. [1. [2. колишній угорський поліцай. Ол. гірське пасовисько. Пішли! гайдук. Пр. у. Дім. -тового. гаїш. Гагачий. ж. ч. гавлю. гадюченя. Однокр. Вр. -вку. -рана. сітка або тканина на шнурках. Відгук на звертання. -каш. вітка.галстуком.Ты гамане. Бакал для пива.Ни гав. Гілка з дерева. . Лісний сторож. гальо!. дикий великан. Пт. присл. -бы. Пт. ч.

гарештувати. -гуца. нищити. шум. Відкрита підвода для перевезення вантажів. Пн. що заорендував і використовує цю оренду. Досить багато. баламут. Гарний. до гарбата. людина. ОіС. гарликати. гарендний. ч. Рс. часто з танцями.гавкнути. ч. -вця. . яка продає з рук. Пр. Пт. -ве. Сором. Гарно. притаманний.] Оренда майна і використання його. -rapa. 67 . позбавлювати волі. битися. Гальмуюче. Хлопці гарнасят ся цілима днями на пасовиску. -кы. Позбавити честі когось. Ув’язнювати. горлати. пас. гаркушерка. Орендар. ч. Ол. Рс. Пр. в’язниця. ч. загрібати. гардше. Пн. -не. Соромитися. гаркушер. сильно. напиток запарений з чайних листків. Пт. до гамулец. розбивати. ганьблю ся. присл. Св. ч. Сб. ганьбліня. метушня. Прикм. гарагуц. Битися. гаренда. незрозуміло крикнути .Він ма ту гарді гороху в торбі. мин. Пр. -ликам. спекулянт. -льця. Пр. гарнасити ся. Скромне прийняття вечером. -да. -рапа. Борикатися. принизливе становище. крите приміщення для літаків. там дальше. гарендар. Ол. Там. -тую. . Чай. -ратам. гарба. Пв. Пр. безчестя. -деру. -ди. гарді. Св. гнівно. -люю. бити без розбору. Пн. Акушер. гарбатка. Ол. Гарненький. -решту. присл. бо тя слухают. державити. -ке. -дую. -ка. Пр. Ол. Чай. Дієпр. -ня. Погано співати. -нашу ся. ч. -даря. 5/С. до гарендувати. а Семан зострашив ся. Як-небудь торгувати. гарендувати. Пристрій для гальмування транспорту. -ратам ся. замкнути за кару у в’язницю. ганьба. Комерсант. присл. Вр. ж. гаркнути. ганьбити. Гримати. Пр.Словник Лемківської Г овірки гамулец. гармідер. гарденькьій(-кі). -на. гарметіти. заплатити за оренду. Рс. товктися. ганьблю. ч. [1.] Викуплення в держави права на продажу спиртного і вкористання цього права. Загребти. гарендуваний. гамульцьовий. Сторож гаркнув. Ангар. -штанта. Прикм. ганде. ганьбити ся. ганьбити. Прикм. -шера. до гаренда. ч. 1. Тот чловек ганц обдертий. -ва. 1. пишний. -кы. ч. -на. Однократно. Вр. Пр. Дерти. галас. . 3/С. Пр. гарбацяний. Торгаш. Безладдя. -на. -кы. осоромити. Зовсім. ганґар. ч. ч. Торгувати. до гандель. -не. -бы. Прикм. -ве. гынде. -не. гандльовий. Торговка. той. Пн. продавець. цілком.В такім страшнім гармідері не годен робити. Вітрогон. -ти. гарешт. Вр. Пт. Акушерка. Гж. ч. Ол. -ляра. ж. гаратати. гаратати ся. с. гандлювати. гаркнеш. Батіг з короткою ручкою і довгим ремінцем. гандльовец. товкти. -бы. мотлошити. Ол. Пр. ув’язнена людина. Пр. 2. гарбати. Пр. [2. гарап. гандляр. Пр. чайні листя з чайного куща. Арешт.Сьпівай гарді. гандель-мандель. 2. -ва. Пр. -баш. гандлярка. Дія за знач. Пр. Гарніше. соромити. . Пр.Ваньо загарендував в тім році 2 га поля. ганц. -метиш. гарештант. гарбам. Арештант. Орендувати. Пр. Вр. з/с. неслава. -де. гамуючо. Пт. гардий. Пн. гарбата. присл.

вигладжувати льон. гачикуватий. ч. Рс. Пр. гев.Под гев. гарівка. Ге! Вигук. 1. гасник. ОіС. присл. Дія за знач. Св. -неш. Лошата. Пр. гевсяди. -та. Впасти несподівано. Геть. Прилад до гашення свічок у церквах. гафтувати. -ника. гвариш. што б звалила ся з головы. Пр. . гвіздок. гет.Гепаме ціпами през ден. гейс!. гепнути. говорити. Пр. від себе. ч. цілком. Оминути лихо. гварю. Вр. гб’ю. Ол. с. гбити. Оклик для водів. Пр. будеме полуднувати. ч. -ся. гбивам. Гафтований. цвяшок.] Вмирати. гача. гарцер. рафа). -те. -чат. ча!. гдівця. до гак). де єст стежка. гвадити. гбивати. Ящірка. -фи). Пр. -фи. Вр. Начеб то. ч. Вр. металева зчіпка. . -паш. позбавити когось життя. Вишивка різнокольоровими нитками (гладдю). гб’еш. щоб іщли прямо. -теля. Пр. Маленьке лоша (лошатко). гвыйти. Туди. цвях. (нар. в якого померла дружина.] Перестати світитися. гев м’я. гасне. Ол. . Крючок. гейса! присл. гевади. Вр. Сюди. [1. Св. присл. гасильник. -кы. ч. Див. гарфа. -ну. Оклик для волів. гаснути. закручений у формі гачка. Гачкуватий. гвыйду. бити в щось. гводни. Св. Вр. -не. же войни не буде. Пр. Вр. Ол. щоб ішли вправо. Вр. Пр.Гевбы пішов. гачник. -чати. Член гарцерської польської. . -на. Гачок. Вр. гваджу. Вр. присл. гбивати. що ним втягувався очкур в штани. чоловік. Дерев’яний прилад для обробки льону. присл. Безперервна мозольна праця без відпочинку. гевбы. гваджениця. . Ол. Вр. гашурка. Див. -чика. -ці. Вр. гваститель. ге!.Гев м’я пошкрябай. (Lacertä). Гвіздок. -ника. (рафа. гварити. -ка. гевей. -кы. гачик. скаут. -цера.Гепнув з воза на землю. Звільняти льон від терсті. . . Пр. Увійти в середину. пісня). -кы.Идте гевади. Гачок (зменш. Лоша. Сюди б. 2. Пр.Гварят вшыткы люде. гвадиш. виплетений з ниток. Пережати біду. та й клопотів бы не было. -тую. ч. гвони. Минулого року. Вр. Оклик для волів. Дротяна сітка розп’ята на рамці. каміння. (гвойти). Вдаряти. гаяти біду. молодіжної організації. щоб ішли вліво. вживана для очищення збіжжя. ж. гвоздик. -здка. гафт. ч. . Власник. Ол. яким спонукається корів іти вперед. гафтувати.Лен ламают ламаницьом і гвадят гвадженицьом.Сусіда гбив дика в лісі. -фту.Гет єм захрип. присл. Вишивати шовковими або різного гатунку нитками. . Ол. перестати горіти. ч.] Вбивати (щось в стіну). . Ген 68 . ж. що служить застібкою. гепати. гафтка. присл. Ол. [2. гачатко. глони. гепам. аж крижы болят. [1. Ол. гафтуваний. гводне. бо там м’я болит. Ол.Словник Лемківської Г овірки гарнася. ч. Вр. с. Ол. Вр. Ол. Пр. гафтування. с. Поторощене сіно або солома. Вр. (іноді наз. гачата. присл. гвіздок. гдовец. Казати. Рс. гейбы. еиг.] Вбивати когось. присл.Паця гвойшло до кутця. присл. мн. Тут. Тут мене. Вдень. (переносне знач. зовсім. Вдовець.). -дика. . [2. Вр. -ня. при денному світлі.

Гарчати. -тани. Підстрибувати. Лікувальна рослина. . -кы. -риї. ж. гівкни! гівкнийте!. -ри. геть. приходити. гыбам. што ледво змістили ся в хьіжці. -ні. н.Гыц з пеца! гыцкати ся. що діялось у минулому. Пт. гынади. Вр. шишечка.Гыча з бураків любит ся худобі. в якій утворюється також голос. Історія. ч. Што пре з ніс гварит. гырчит. -чалі. гидота. знач. Пр. гыгнати. (гівняр. . гыбнеш. ботвина. гика. ж.Словник Лемківської Г овірки далеко ген-ген. натиння. опис того. Ол. Пр.На погребі было гідні люда.Гика комперяна добра єст для печиня компери. Рс. гыркати. -ри. гулька. Вигукувати звуки: у-гу! . ж. Йти. Ол.] Шишка набита комусь на тілі людини. Скрип. вид текстильної тканини . -кы. що його веде собаколов. ч. . Рс. Ол. ж. гыгнам. ж. Пр. гецувати. гырмит. бавитися. . -на. . гыда. Пустувати. геца. ж. . присл. Вр. гыцкат.Заяц гыцкат по стерни. ж. гівкам. темного кольору з зеленим блискучим відтинком. Рс. Ол. коли його проганяють. лайдачка). зміюка (переносне знач. Пр. Пр. 69 . (із прокльонів). -не.Коровы гыбнут без паши. ж. противності. . гыбати. (супроводжувати когось). Вр. -бат. гьірміти. гыкам. ж. в якому зберігаються права на землю і будинки (в Польщі). Пр. гугнявити. Гугнявий. верхня частина дихального органу. Гортань. гырмота.] Опухлі мигдалики. Комедія. с. Пр. [1.Гыбай скоро домів.Пішов гьш за ліс. Гіпюр. жартувати. гыбкат.] Господарство. гырчати. їкати. Бадилля. Рс. гинути. й не дає про себе знати. пустощі. гыд. присл. -чи. . Записаний в судових книгах. -ці. мимовільно видавати уривчасті звуки. Вр. гіркий лопух. [2. гыркат на ню. гідні. Пропадати. -кы. нещастя. [2. Ол. Пр. гычаль. гіпюра. гыбнути. ж. бо ніч надходит. гіпотечний. ж. [2.Не любит невіста свекрови. -ти. -ве.). витворяти. -каш. -няра. -каш.То была допіро геца. Лопух (Luppa major). [1. гицлівка. Архів. Гриміти Юж гырмит. Голосно кричати.] Гад. вигукувати звуки: ю-гу-гу! гівняк. немало. Св. Досить.Сова гывкат ночом. Кувиркатися. до гіпотека. гырча. гырлиця. гыкати. гівкати. гырчка. Гж. багато. Вр. Рс. Вр.геть. Вр. -кы. Св.] Злии дух. Картопляне бадилля. Сердито гримати на когось. гыцкати.] Дружина гицля. витворювання несмачних жартів. гукати. Тамтуди. -кам ся. виг. буде скоро дойдж. Говорити через ніс. гывкати. собаколова (перен.Поїхав гет за море. гын. -ва.). -чати. Нечисть.Дітина ся гыцкат на постели. гудзок. ч. Рс. Безперервний грім. Вр. Гнійний жук. . Гичка. сосонка. Ол. . Пт. Гудзь. бруд. так. присл. гыча. Щітка для чищення корів. покрикувати. гіпотека. [1. Прикм. ж. гыркам. гыц!. Ол.мережива з опуклим узором. ж. гыртан. ж. стебло та листя коренеплоду або бульбоплоду. зло. Оклик на кота. Вр. Там. гыркыня. -каш. сп. . Ол. -няка. як йому води до рукава наляли. -наш. гадина. бурчати. гидра. -баш. гыгнавий. гістория. . -ци. -цую. Гидра бы тя взяла к чортам.

Пр. Вломити. глап’ю. -те. Ол. Ол. гласкати ся. кілок. гласканя. .] Жити у важких умовах. глапати. Прикм. Минулого року. глечи. присл. Пр. [1. Див. 2. Глибший. глубший. глупство. що вудиться. -ве. . глинястий. Дурень. тіпалка. Рс. ласкати руками. -те. глупію. [2. Пт. Пр. гіцувати. -ше. до гістория. -гу.Ледво глече тото житя. Ол.Словник Лемківської Г овірки гісторичний. Глибокий. Св. з родини горобиних. гладжениця. ж. до білого. -ви. -ня. ч. проти його волі. глони.Глог називают также заячьі грушкьі. крихкий. Пр. -на. Дурніти. дійсний. ломкий. Гліг. глубокьій(-кі). глухар. ж. глупавий. глупіти.Глубін така. Вр. справжній. хвіст роздвоєний. -ша. Вр. глуптачок. Ол. -кости. Вр. нерозумна людина.Глапив птаха и дав го дітині. . Зроблений з глини. Гладитись. глог. Спиця для в’язання. гласкати. присл. Пустити сильний вогонь на м’ясо.). -цу. -пе. бездна. -ці. що не варта уваги. глапам. (гваджениця. с. 3. Св.Глони было мокро на полях. -тачка. гломити. Глняного кольору. сільська людина. Важка форма тифу. глушец. Дія за знач. Рослина декоративна. Ол. Плоский або круглий черв’як. -пого. -па. -паш. 70 . гіяцинт. Ол. -ва. Bp. -ці. гласкати. глупак. ігла. -пиш. Ол. дрібниця. ч. -та. гласкам. ж. глупий. -цинта. ж.] Влекти. гліньского року. влони. глінского року. прилад для обробки льну. -біни. Ол. тягнути щось важке по поверхні або землі. глибина в воді. Ол. ч. глупаво. Ол. Глобок гбивают медже обручку коси а кіся. глупий. -чеш. 1. що харчується денними комахами. глива. ж. ж. Глибінь. што дна не видно. глиняний. Ластівка. -чу. -тая. Гладити руками.] Тіпати (льон). тягнутись. схопити. -не. [1. Придуркуватий. -не. -цую. яка експлуатує іншу людину. ч. Належний історії. птах.Глупого гриба або блювака часто можна знайти в лісі. глапити. Ол. безтолковий. Пр. присл. -на. Розжарювати залізо до "гіцу". -ке. гладити. Вр. Ол. глапати. використовує її працю. глупкуватий. Ол. -кы. Дурнувато. Дурний. . -кам ся. . погладитись руками. . так далеко заходить. -ти. що паразитує в тонкій кишці людини або тварин ссавців. Вр. Див. Ол. Терлиця. ж. з пахучими квітками. глибинний.] Вирівнювати щонебудь. гли. с. відламати частину чогось. Глибоко. ч. -та. істотний. розжарене. глубін. Ол. Докидати кам’яне вугілля в розжарену піч. Пр. -ці. Пр. Дурнуватий. Пт. провадити когось за собою силою. Пт. Неїстивний гриб. -дині. . . ставати нерозсудним. -харя. глом’ю. глубоко. ж. Вр. глобок. -ва. глитай. гла. Плішка. Нагріте залізо до білого кольору. ч. -миш. Дурниця. Глечи ноги за собом. глуха. Див. гіц. глиста. [2. Глитай. зловити. Вр. Гж. з родини лілійоватих.На подвірци выкопали глубоку студню. Глибина. злапати. ч. гластівка. -пієш. гладжу. -каш. -бка. Див. Спіймати. дурненький. Ол. ч. -ка. вічнозелений колючий чагарник з червоними ягодами. Вид їстивних грибів. Вр. глубокіст.Выгладив дошкы. -хой. Св. глиця.

-ні. гмлиско. гмли.] Цукрова маса для оздоблення тістечок. Шукати. гмлисто.Сова полює на мишьі лем гночи. -ня. -дате. Пр. Ол. електроприлад для стругання деревини. -люю. гною. дошок. помирати. [1. присл. Ол. (нар. гмертвец. присл. Ол. -ня. ч. Легка форма тифу. глушка. гнувати. Ол. де виводять пташенят. Св. жебы му дали хліба. весною токує. глушко. гнівам ся. гоблюваня. глязура. що гмерлий. незадовго. Струганок. ж. гмлисті. [2. ж. гоблик. Його. гмва. Передня частина саней.Гмва віків. імла. Туман у фор мі легких хмар. сп. -дого. го. гмвы. -рця. Пр. ж. Пр. Вр. мн. ч. . глушка вітрова. . ч. гмер. Вр. -лого. Рс. -ска. гнядий. Пр. н. вживана для перевоження будівельних матеріалів (дерева). Див. мн. рубанок. Пр. мин. Вр. ж.Мала-м сой милого коминяря. Сб. що водиться в ялинових лісах. гнує. -вок. Великий птах. гніздовиско. -нок. жен ся! женте ся!. Тріски. Стругати рубанком. . гмерти. -лиц.] Стругальний верстат. с. -ня. Пр. стругання дерева. Пр. яка нічого не чує. ч. . гоблярка. Пр.Глядач злота в Півн. Те саме. Пр. -люєш. Глухий хлопчик. Пр. скочив мі з комина до Дуная. Св. Умирати. гмерат. займен. Вр. глушец. гнет. -бля. -даш. столярський прилад для вирівнювання. умерлий. присл. Дія за знач. Водяниста пара. гноїш. Бічна дошка саней або підводи призначеної для перевезення гною. ч. -дают. мн. ч.Як няньо гмерали. Вночі. Пр. гнати ся. мн. Див.] Емаль або тонкий шар скла. ч. незабаром. . -ри. що залишаються після стругання рубанком дошки. гоблюванкы. ж. гмла. гнаткы. Сб. -шца.] Заняття людини. -ка. гноїти. Лапайте го. Вр. пісня). гнийниця. пісня). Місце гніздування птахів. жену ся. гоблюванкы. тримайте го. гоблівкьі. Пт. Покійний. Надоїдати.Глядати коровы в лісі. Знайдете драпачку ведле него. Гамериці. -ток. Угноювати поле. . що займається струганням. то перед смертьом тестамент написали. Гмвом мі очы зашли. Сб. гнівати ся. Людина. -кы. Бігати за кимсь. глядати.Глядати пінязі (гроші). -даме. [2. Пр. Ол. ч. гляданя. глядам. Мряка. Залежалі плоди груші. подібний до курей. Гноєсховище. гнатися. Ол. до гобель. -кы. Зменш. ч. Див. гмерати. с. гноїти. гноїня. Дія за знач. Виражати роздратування. . -хого. гмерати. імлисто. Ол. що підіймається низько над землею і займає певний простір. Ол. Вр.Він гнував. гобель. -лика. . вирівнювати рубанком дошки.Словник Лемківської Г овірки глухі.За чуджима дівками не жен ся! (нар. с. гоблювати. сердитися. гнилиці. Рс. Туманно. глядати. Пр. [1. с. гночи. - 71 . -дат. гноївня. туман. Скоро. -ці. Пр. вносити органічні добрива. . гмерлий. гнетка. Глуха жінка. гоблювати. ж.коричневої масті. який заважає добре бачити. Дія за знач. Вр. мертвець. -ка. Кличка коня темно . гмва.

гілляка.] Пуголовок ( ). голосно(-ні).Мала-м сой милого годиняра. Дівчина взята за свою на утримання. головач. -ника. -лузи. Заляти голову (напитись спиртного).] Грибковий паразит зернових (в житі) у вигляді пухурчастих чорних наростів або черного пилу. . [2.Словник Лемківської Г овірки На гоблярці Ванъо зараблят мізерньї гроші.Тота година. же підеме на гостину! гоїти ся. Зарубцьовуватися. Споруда.Гойно обдарував ґазда погорільців. Можливе. Ол. Основний. -течи. мн. . Сб. говий. Пр. 72 . ж. головня. Гойнувати хлібом.То юж пізна година. што робив годинкы для цисаря. Вр. Ол. Сб. Мати добрі в голові (бути розумним). на якій гойдаються діти.Міцна голова (мудрий). [1. -ва. до голуз. Райник ( ). . гойове листя. [1. Страва з м’ясного або іншого фаршу.Коронувана голова (монарх). - Задерати голову (гордитись). Ол. Паскуда. вітка. [1.] Частина тіла людини або якої-небудь іншої живої істоти. гойданка. Багато. гокус-покус. ч. в якій міститься мозок. говеда. розкидатись чимось. приміщення для голубів. -ти. -на. відкрито. -ка. -ляра. -ни. мн. (голупці). Ол. ж.Марно не гойнуй хлібом. Рс. -ні. -дна. Зменш. -вы. голубник. може.] Поліно з вогнем. Голе місце. суттєвий. годинка. -не. Голосненько. Вр. . присл. ж. що служить для зміцнення звуку. Ол. мати з надміром. Пн. Голуб’ятник. ч. Ты геведо. жовторотик. годен. Змыти комуси голову (вилаяти когось).] Вибірний керівник якої-небудь установи. Стругальник. Голосно. Ол. голосник. годіваниць. Годинник. гоїт ся. Вр. треба спати. Ол. головний. ж. що голий. ч. голопут. присл. што вісит на стіні ма юж 150 років.] Головань. -б’ят. мара. Вр. ч. ж. голуб’я. Ол. Бідота. . -няра. . обпалене дерево. щиро. . Вр. ж. Лз. Мій брат годен зарядом три ночы но спати. ч. Головище (зневажл. не маш ту нич до роботи. ж. Столярня. тушкованого в капустяних листках. бідні люди без притулку. . годуванка. -не.Рана ся добрі гоїт. явно. голова.Відповідати головом (бути під загрозою смерті). ч. фраза фокусників. [2. Вр.).Стратити голову (забути). Вр. -кы. -ве. Неврожайний рік. Ол. ж. годиняр. -кы. присл. Пр. гобляр. Лз. Пт. численний. пісня). голупкы. ч. гойнувати. гоблярня. від душі.] Година (час). Неопірена пташка. -ди. Щедро роздавати. Щирий. гойно(-ні). Рс. Те саме. Годинникар. Гілка. присл. Ол. . [1. -пута. голий. [2. . Здатний. ж. -ні. Пр. [2. -кы. ж. У синовлений хлопчик. Пр. щедрий.] Годинник. -нця. -вача. Вр. в якій є стругальні верстати. голуз. -ную. голота. -на. Ол. голодовий рік. Голова кооперативи ма голову на карсі. Ол. Годно быти. гойний. (нар. головиско. головач. людина з великою головою. голотеча. -кы. -ника. Рс. Пт. годно. -дне. [3.] Вид риби з родини коропових ( ).Ламати си голову (роздумувати). голузка. година. Молоді голуби. голоснаво. що висить на стіні. Пт. Прилад поєднаний з мікрофоном. .

-ланю. -чка. -це. хто вважає себе кращим. горланити. пусте. с. ч. Вр. (рос. горночок. Пр. З честю. -ве. Пт. -лі. . -ляка. гомар. -речи. птах менший від голуба. горізнач.Хлопец плине горізнач. Здрібн. Маленкий хутровий звірок. горячкувати. -кы.Тот паробок лем си походжат. [2. [1. -ців. -неш.Молоко было горяче. Собака. ч. горбань. Пн. жаркий). Горілиць. Кількість. т. а з дванадцетьох повісем єдну кьітку. присл. ч. горе. . Сб. Гіркота. Лікарство зроблене з полину то єст велька гореч. горці. гонір. підвищена температура людського тіла.Чверт ма вісем горцы. ж. Горила. -те. горячий. . Горшки. горця. гореч. Пт. до голузка. Ол. вверх животом. стрибати. Сунути. Грудка сиру з м’ятою. -риля. акт. редікуліт. -нця. горуций. навзнаки. незаросле деревиною поле. дорога. ч. Робити огорожу. мн. ж. [1. . -ча.Воды горнули пісок. -кую. температурити. -чака. забирати. Металева чашка для пиття води. ч.] Той. як го споткаш. що проживає в Африці. ж. горчиско. с. Гудзик.] Гарячий. ж. до горня. Гж. Гарячий (з словацького). [1. Пр. ч. Мати гарячку. Шосе. Рс. гомівка. пиха. Св. Г арячка. полонина.] Кувшин. Неїстивний гриб. горі.Пішли парібцьі горі селом. [2. що поміщається в руці.] Посудина для варіння їжі. Гірський. подібний до куниці (Mustea егтіпеа). Вр. -горну. Св. -че. Пр. ч. Чашка. ж. Пт. ч. Вр. гопкати. що швидко бігає і вміє гонити звірів. -ляра. вверх.горлиці. мн. [2. Ол. В’язка льону. ч. ч. Ревматизм. міра об’єму для сипучих речовин. Голий верх гори. В нашім селі поле єст дост горувате. горбач. Пестл.Оддай му гонір. . Кричати або співати на всю силу голосу. -стця. який виробляє і випаляє глиняний по­ суд та продає його. голяк. -чаря.] Чванливість. горчар. Пр. Вгору. -няти.Назва міста Горлиці походит от назви дикого голуба . . Вр. -чаря. Ол. горнятко. ч. Перукар. Рс. ж. Задуже гонору в тін чловеку сідит. присл. горнец. . Ол. Пр. Пн. Ол. ч. -ці. -кы. гоноровий. що не хоче чужого. морський рак. присл. то горі селом.Гопкают як коникьі. Вр. почесті. такий. гончак. горностай. Вр. горня. Ремісник. Сб. Великий або поганий "горнец". Сб. горлиця. горнути. -кы. до горіти. . З каждой горстки можна зробити єдно повісмо. гонорово. -ка. -бача. Рс. Пт. -ва. -ка. ч. Горбата людина. горячка. горщок. гончар. горці. горстка. гориль. -щати. горща. битий шлях. городити пліт.Словник Лемківської Г овірки голузочка. в горішню частину. голяр. Св. -ца. гостинец. Горлиця. голя. Ол. Ол. кип’ятіння води.] Дієприкм. Пт. -та. гопкам. ж. Малий горщик. найбільша з людиноподібних мавп. Омар. ч. 73 . Підскакувати. Пр. Св. Стебло і листя гороху. ч. то доло селом.] Честь. -кы. . -бика. паркан. [1. Рс. Пт. -мара. Пт.] Чесний. Бритва. -ниш. ч. горуватий. -нору. [2. горохов’янка. -кы. -каш. гомбик. -стая. без винагороди. гостец.

-бель. нісенітниці. Ол. -діля. ж. Жовнір відбірних загонів піхоти в австр. Вогонь у попелі. грабар. Пр. грабам. Врізати. ж. граділь. Краса жіноча врусі. ці. грабати. готовити. Ол. с. Св. готую.Словник Лемківської Г овірки господарка. до гривач. -цаш. гріжу. Рс. гребати. гробар. жіноча принадність. Ригати. гробарскьій(-скі). Гж. 5/ťľ.] Графський титул. гривкастий. порпання. гпаду. -кы. яка зграбує. ч. -та. -ва. сполучений з "колічками" за допомогою "гужви". Рс. -ні. Порода голуба з перами на шиї. (про жінку.Моя сестра може смачні готовити. органкы. ж. гребец. Рс. Лз. . ритись. -ні. розгрібати щось. Музика. гребам. грецкьій(-кі) оріх. гребати. Волоський горіх ( ).То кепска господарка. яка збирає сіно. мн. Св. -баш. грань. -те. Сільськогосподарське знаряддя. гпасти. грізати.] Володіння. Вр. Пт.Грабарі грабают сіно і складают го в кіпкьі. Вр. гоцкы-кльоцкы. елегантність.Чухрати на гребенох вовну. Св. ч. яка веслує веслом з човна. мета. Дія за знач. . ч. ч. -ня. дошки. ч. яка копає гроби для померших. Оселедець (тільки в Закарпатті). Св. Мертвецька (на кладовищі). ж. граб’я. дружина графа (дворянський татул в капіталістичній Польщі). грабіна. Съ. Дурниці. Графівна. ж. Людина. леміш. упасти на низ. грабачка. Людина. Ол. Вагітна. -кы. -єра. -баме. гребено. Шукати в чомусь. Грабельки з 4-5 зубцями. Пр. . -баря. . олєдзі. -бків. особа. грабьовскьій(-скі). В’язка сіна або соломи. Див. повертати ротом з’їджене. Ол. готовлю. армії. готовити. -бате. Ол. -ни. -кы. Графиня. Ол. -ня. -ка. грацам. -кы. маєток графа. ч. Залізна щітка. Гж. грабство. Прикм. -деш. для прочісування вовни. ч. Пн. -кы. -бают. -ці. с. Лз. Св. [2.Што мі оповідаш гоцкы-кльоцкы. догоряючі поліна у вогні. Ол. -баря. Залізна щітка для чесання худоби. Робітниця. Пн. Вр. Граф. . ж. готувати. [1. гребаня. Ол. греблиця. (оселедці. -ка. Св. мн. танці при танцювальній музиці. грабанка. Громадити сіно або інші зернові. -гів. прикріплена на стільчику. що має цей титул. -бця. . як єст добра хвиля (погода). -баш. ж. 74 . грабкы. Ол. -вача. Ол. Ол. в ПНР). . -ке. ж. гринадиєр.] Сільськогосподарська виробнича одиниця. . дочка графа. граблі. щоб при кросінні одержати рівні покоси. -циї.Гривкастий голуб. Прикм.Сіно треба грабати товди. Див. мн. Св. . -бой. гранє. Людина. про самку).] Спосіб ведення якогонебудь господарства. [1. грация. [2. до граб’я. грибовий левеш. с.5 м довжини) до якого прикріплені чепіги. граб’янка.Компері найліпше ся печут в грани. Ол. грацати. Риття. що використовується для згрібання скошених стебел трав та зернових. як бракує їсти. громадить сіно. границя. Пн. груба. Основна частина плуга (2. -бат. гривач. Грибовий суп. Варити обід. до гробар. Кордон кінець чогось. що прикріпляється до коси. ж. чересло. -ке. -бього. грінґьі. с. Впасти. Ол. Пт. -на. Рс. Прикм. што утворюють своєрідний комітчик. грайка. гробарня.Подме гнеска на граня.

ч. Св.На селі гудкают люде. Ол. -бого. Грузький. молочні залози жінки. на яких завіщували прядиво.] Безладна. Гукати. -ника. -груль. гужов. громадити. Ол. виг. Пн. Вр. -кы. ж. най я своє горелихо забуду. (нар.Чути гуканя пастухів. гук.] Дрючки в хаті під стелею. ротик. груник. період полюції у свійських тварин. Пт.] Грудна клітка у людини. -кы. Здрібн.Юж пришли гудаци. -каш.] Грудь. груди. викрикувати різні звуки. Бідувати. аукання. . Музикант. -ку. громаджиня.] Грубщий кінець зрізаного дерева. Див. Ол. на якій вирощували городні культури. Ол.). Ол. скупчувати. Гудж . губча. Вр. -каш.Штефан їв грудку і попивав водом зо студенкы. Товстуха. фальшива гра на музичних інструментах. Будь-який невідомий але їстивний гриб. гудак. гузиця.вигук для собак). мн. губа. Товста людина. Рс. Задниця. треба єй до кнура. залежно від віддалі курця зависить і глибина оранки. -баса. Вр. -вця. 2. -жви. гудкам. Ол. . Колотити. Горбок. зосереджувати. [1. -на. груби. Обруч закладається на граділь за "курец". -ня. грулі. -ка. Мундштук. гукат ся. Вр. грубий піняз. -кы. Ол. с. капарити. шум від вистрілів гармат. ч. гужва. Груда сиру. грубас. . Рс. [2. передавати новину. Св. а не загребають в землю. гузір. Ол. біднота. Ол. [1. пузань. -лі. -ці. грущанка. черевань.. -маджу. (дзямити).] Добре оброблела діляночка землі. гробу. ч. Дія за знач. 75 . товстуля. Пн. ч. Гриб. грудка. гукам. . -не.Напевно ґнеска треба громадити сіно. Св. будз. . -жам. Поговорювати. с. Пн. Рс. гупання. гыгнати.] Нижня частина снопа. Ол. що сполучає "граділь" плуга з "колічками". Солотвина то земля грузка. ч. -дий. говорити поміж собою. ж. Відголос труби. . -жаш. ч. Великі гроші. Ол.] Безладдя. 1. гуканя. -кы. . на дуду. [1. гружати. гудаци або гудакы. [2. громадити. гукати ся. [1. Короткий ланцюг з обручем на кінці. ч. Назберав-єм повний кошык губ.Заграй мі.Словник Лемківської Г овірки гробний. най даст нам меду. -чати. ч. .Грядкы были розміщеньї од траґаря до стіни або до комина. грядка. [2. -ці. присл. Св. Збирати в одному місці. гузджельниця. грім. гудкати. споруда. Рс. . [2. мн. Прикм. Сова гукат ночом. мн. роздавлювати щось. . в якій складають померлих. до гудак. гудля. Ол. гудачку. грубаска. ( ). гугнати. -би. Гробниця. -чка. гукнути.га! Ану! Бери! (команди . Компот з сушених грушок. Сб. гладуха. -ня. гудачок. гужва.Гузджельниця зроблена э прядива. -ке. Ол. же скоро конец світа буде. що росте на дереві. Гружати в горци ґрулі. пісня). грузкьій(-зкі).Свиня гукат ся. -дака.Ходме до грубого. Полюватися. Малі губи. Малий музикант. -зеря. товстенько. покритий болотом. Bp. гугнувити. Товстун. Гукання. Див. с. Товстувато. Пт. скоро ся зачне весіля. гробовец. гудлювати. гузя!. ґруля. -люю. Див. -ви. до гріб. грубаво. Пр. Рс. гукати.Взни ня в гузицю! (зневажл. Св. . або гроб.

густиш. Пт. громадою. Ваньо Гунянка то знаний на Лемкіещині письменник. Вр.. с.Як єм го гурвав. стукання. Пр. тягнути. -кы. Гуляка. ледар. виг. Пн. ж. Ол. від громів. Розвага. Пн. то він гпав. ани ся не несе. гусаком ити. поговірка). -кы. -тая. с.] Урвати. 2. гус. шельма. -каш. Гульба. . Вр. [1. гунянка. як тісто закысло. ч. створювати гуркіт. -ке. Ол. Короткий піджак з овечої вовни.Тісто добрі густне. мерзота. ставати густим. гуляня. Гуснути. ч.Гуляйдуша без контуша не може жыти без палюнки. -си. присл. -густне. що супроводиться випивкою. гурвеш.гусю!. -льок. [2. щоб їх заспокоїти. [Рс. гурбоже. гуселькы. ж. молода гуска. негідник.Як єм йшов поза гумен. -чок. гунцвот. . Іти один за одним. -кы.?] Дух помершого нехрещеного дитяти. -кы. Пр. буде з нього добрий хліб. ж. Ол. Гуркіт. ч. Гусак. ч.На капусті шмарила ся страшна гусениця. Звертання до гусей. гуня. пісня). Сб. ч. . в якого невизначена стать. Гультяй. Лз. -ми. гурву. с. гусак. с. нероба. [2. Сб. Вр.Голуб гуркат або гурчит. стукати. гуслі. Танці молоді. коли їх проганяють. господарство. підсипувати муку і замішувати тісто. свійський або дикий водоплавний птах. Ура! Бойовий заклик або вигук радості. гурка. Пілжак зроблений з чистої овечої вовни. -ці. гулякати.Ани гусак. гультяй. гунцут. (жарт. Гуртом. . гусениця. вітер руйнівної сили. Прикм. до гуси ся не бере. виг. тільки в ПНР). Пр. Див. гусей. Чоловічий верхній одяг зроблений з овечої вовни. Св. -цвота. Вр. гунька. . -сель. [1. гунцвот. гуляйдуша. Здрібн. -ці. гурканя. -ні. сіль. перервати. мн. Див. Ол. гультай. Рс. який закуповує або продає товари оптом. -гану. -няти. Вр. Пр. Обійстя. гура!. Неробство. -цута. 1. . гусінь. [1. гумен. Пр. веселе гуляння. . мн. ж. . гультайскьій(-скі). Пн. гурма. гусяниця. мн. це саме що ["отхітча"] гураган. Купець. гусличкы. псотник. с. Вр. Скрипка.] Гуска.). Нероба.] Нерозумна жінка (переносне знач. ледарство. Сб. гурвати.). багато людей. густнути. Скрипочка. гусениця. забудування) . 76 . Вр. ч. Скрипочка.Густити треба товди. Гусак. ани гус. до гуслі. ч. ж. -мени. гультайство. [2. розважання. -сея. -гущу. Рс. звуки від ударів. ищы не быв ден. (нар. мерзотник.] Гусеня. гуркам. гуркати. Гуркати. Ол. юрма. -ня. Лз. гуртовник. Сильний вітер. -ши. -лякам. Гусениця. Клич для гусей. гусеня. Викрикувати голосно на всі лади. незайнятість. -ника. натовп. відірвати від цілого. Ліверна ковбаса (тільки в Закарпатті) (кышка. -ка.Підеме там на забаву гурмом.Словник Лемківської Г овірки гуля-гуч!. пройдисвіт. Загущувати.] Наївна. самець гуски.Што там гуркаш в сінях? гурмом. . Ол. виг.] Сильно вдарити. Вр. до гультай. (господ. -ня. -сака. гусю . гунцвут. -ва. легковірна дівчина (переносне знач. Пн. Юрба. Ол. або гуслів. густити. гулятика. Пр.

гусьтати (ся). -цула. ч. -торю. -наля. Вр. Ол. Маленька водяна хвиля. шумний. якими прибивається підкови. ж. -ня. Рс. що працює на фабриці скла. житель і виходець з Східних Карпат. Гойдати(ся). голосно. Гусячий послід. гусяч. гусьтавка. Ол. -ня. гущавина. што нияк не перейде чловек. с. гусяр. -гуцям. Пт. гусьтаня. гуцул. гучит. -кы. . Вр. .] Гуцул. 11 . гущавінь. що характеризується малим зростом. дзвінко. Молодий. Св. гуторити. Робітник. Вр. ч. гучний. і великою витривалістю. Ол. ч. Ол. густий. колисати. Ол. гусячка. який пасе гусей. ж. видавати однотонний довгий звук. -не. Див. Ухналь. гущ. Ол. ж. гучні.Мій кум зрбоив гучне весіля. -сяча. Густий ліс. -цька. -кы. Гудіти. с. Гучно. гутник. -ника. шуміти. Ол. присл. ж. Ол. Хлопець. гуцяти. споруда. -щи. Дія за зпач.] Кінь гуцульський. Гойдавка. -кы. Говорити (з словацького). Бучний. [2. гусьтати і гусьтати ся. ч. Мова. гуцьок. Пр. гуторка. -ти. Св. -на. цвяхи. приводити що-небудь у рух із сторони в сторону або зверху вниз. ч. Што-си в тім пецу барз гучит.Словник Лемківської Г овірки гусяр. гучати. гухналь. -ни. [1. гучати. гута. на якій гойдаються діти і молодь. -сяра. Пт. Пт.В гущавині ся вовцы водят. гучаня. Вр. голосний. в якій переправляють метали або роблять скло чи інші скляні вироби. Колихати дитину на колінах або на руках. . непрохідний ліс або зарості. ч. Фабрика. Дія за знач. Вр. гусьтам.Така гущ. -цяш.

далекий простір. даруваний. Вр. дані.Давлены малины потребуют дуже цукрю. -на. с. даром.Дати огня (стріляти). -харя. Давильниця. Відрізана скибка хліба. . кудинебудь.їдят да-де-коли ґаздове й булки. Пт. дарап.Дати руку (подати руку). дадакати. мн. даколи. Ол.Як ся мате? Ци сте здравы? . -бака. . яка видавлює сік. пас. Рс. присл. Котрийсь. Рс.Дати миску на стіл (посадити за стіл). Дієпр. 78 . віддаль. видавлюваний. дати. -на. Пт. десь дуже рідко. Приблизно. кед їх до воды гонят.Третє данє . ч. Трохи. невеликий бал. Вр. .То вітцьова даровизна. мин. Продовження привітання в хаті. дальше. ж. якийнебудь. .Покусьціцька. . Буду спав да-де на сіні.Дати на штоси (пожертвувати на щось). -не. дадут. Пт. щасливу годину!.Спочни дакус! дакуси.Піду да-ґде в сьвіт за очы. якнайдальше.Сядте си дакус! . -ва. Ол. до датувати. Вр. Рс. Де-небудь. . . дахар. Старина.кеселиця з комперями. Інколи.Дати бузі (поцілувати).Обід з трьох дань: . Св. Ол. десь. .Словник Лемківської Г овірки Д д. Вр. Давно. Вр. пас. небагато часу. даке.Дати комуси по носі (засоромити когось). што глядате. -ни. Вечоринка. піддатися). давнина. далечина. да-де. як вы там? Сідайте.Дати концерт. -не. дарчий запис. яка подається настіл. -міра. ч. Дати. Дієпр. -ра. давнішний. або дакус почкай! . присл. . . пісня). датуваний. . здрав’я! Вр. Гегати. Якийсь. Див. -на. Тут і там. што нового? Боже запват. .щава. Який-небудь. Дати мата (заматувати). -рапа. Вр.Дам ти тото за дармо. Гуси дадакают. ж. декарство. -кы.Друге данє . . да-де-де-коли. Страва. . . до дарувати. пожертвувати. Лз. Дар.Літера алфавіту в лемківській говірці на позначення приголосного звука "д" (вимовляється "де"). . присл. да-де-коли. котрий-небудь. данцінґ. в приміщенні: . дале. да-ґде. . безплатно. даст. дате. шматок хліба. данє. -не. ж. повісте. дармо. ч. давильниця. . хоч би. Рс. обід (концертувати. -ня.Ищы к вам верну даколи зас. -ці. мин. давноминулі часи. Ол. з минулих часів. -ни. ч.Дати на палюнку (дати на горілку). Сб. присл. . Ол. да-єден. якнайдале. декар. боже. нероба. ледащо. даме. -на. прилад для вимірювання віддалі пунктів з даного місця. Жінка. ч. Трохи. Вр. пішов бы-с дашто робити! дарителька. Далекомір. ч. даз.зупа. боже. Далі. часом. Пр. Рс. Див. присл. трішки. а што у вас? дакый. дам.Дайме на то (припустимо). ж. Дармоїд. . ч. Сб. с. та нич.Дакус діжди.Дати драпака (втекти). .Перше данє . хтонебудь. вручити. Даз-раз придте на гостину! дай. . Привітання при праці в полі. Дарма. даровизна. там найдете тото. . присл. переважно в ресторані. дака.Дати ся (уступити. дай. далекомір. (нар. -ры. Пр. Колишній. присл. ж. найдале. дакотрий. дакус. обідати). дадакат. даребак.Дати знати (повідомити). -ре. Пр. подарувати.Дати термін (визначити час). давлени.Датн слово (приректися). . . колись. да-де-кой. -не. дахарство. Деколи. . Вр. жінка. . Пр. Далечінь. Пр. іноді. присл. яка обдаровує когось.Ты даребаку. Тиснений. Вр.Идте дале. -цінґу. -ни.

. дванадцет. -няка. -та. Св. мн. двоєженец. [1. Ол. Дошка дводюймівка. -кы. Дводюймовий. [2. Пр. -рых. -ва. -гаш. -няка. . Вр. Двері. Пр. мн. двох. [2. ДВОЯЧКЫ. -шка. -цетьох. Пр. -те. Дрижати. Св. двоактовий. [1. -зи. даного. розпусно. двохрічний. [1. Двісті.. -ве. ч.. Ол. ч. дверний. двоїти. Пр. два. двірник. дакого.] Невеликий палац. двоклясівка. шкіряний заслон очей перед світлом згори. ж. двигати. Св. -НЦЯ. щось. Св. Пр. Пр Дехто. ділити що-небудь надвоє. Св. дворічняк. двер.Дванадцет тарелів стояло на столі.] Тонка плоска або вигнута цегла вживана на дах будинку. дакому. ч. двойочник. дебіт. до дах. двигтит. двоособовий. двадцет. -боша. Двадцять. Двадцятеро. двигам. Пт. Дванадцятий. п. як потяг їде. . Пр.. перекуповувати когось.: двоособовий.] Роздвоювати щось. [2. Пр. ж. [1. ч. дебош. двоколейка.. що проживає у дворі хати. -кы.] Говорити до когось на "ви".Юж выбила дванаста година. двіста.Вийшов зьвіздар за двер. Вр.Двадцетеро курят вивела квока.. -ника. Вр. Піднімати. на данім. двобій.В селі Сяры стоїт дворец польского магната. -кы. бути в русі. дво. дакым. Два горіхи. Вр. надві особи. Пр. даному. -бою. -ри. залізнична станція. Рс. Близнята. Двохкласова школа. ч. -цетьох. -шую. хтось. . двопокойовий. . ч. що-небудь. Жити безтурботно. дашок. двигтіти. двоцифровий. двотомовий і т.] Порода домашнього голуба.До дворця колейового дорога была добра. черепиця. . двоцальовий. двоячкы. Рс. бенкетами. -не. безтурботним життям. . ч. ж. -рця. Кількість рідини чи газу. Пр. напр. двоторовий. Прикм. Вр. Двохрічний кінь. двоторівка. двогодинний. ж. ч. Прикм. дебошувати. -ве. Числівники. -кы. хто-небудь. Ол. дванастий. Двоєчник. Собака. . двою. до двоторівка.. двійнята.Земля двигтит. дахто. Гуляка. на дакім. мн. [1. -ва.Словник Лемківської Г овірки дахівка.] Вокзал. двійчакьі. Залізнична дорога з двома рейками.. шумно. Двоколійна залізниця. з двома залізними дорогами. [2. двохсот.] Вислів поміщений на гербі або медалі. дворец. Пр. учень. Двохмісний. Боротьба двох супротивників. Економ у великому сільському господарстві. який вчиться на двійки. людина. двотижньовий.. Ол. Пр. що зрослися. з якими складені ряд слів. всяко рискувати для якихось нечесних цілей. двотисячний. двірник. -чок. -ків. ч. дашто. Дванадцять. двірняк. Двоєженець. ч.] Епіграф на запланований ранок чи 79 . Дещо. мн. двінята. -ків.] Зменш. дваторовий. до двер. веселим. -кы. -ва. девіза. Пр. Пт. -ника.] Дашок у шапки. Ол. розпусник. дачым. -біту. Двокімнатний. що виходить за одиницю часу. Пр. -на. Пр. яка виснажена постійними розпустами. Дерев’яні вила з двома дерев’яними зубцями для витрясання соломи при молотьбі. Близнюки дівчатка. -ве. . -ве.Дванастий рік йшов хлопцю. двоцалівка. Рс. двадцетеро. ж. Пр. -ва. Пр. [2. -нят.

декады. деревце. -ця. Новорічна ялинка. демонтаж. де. делікатес. -кана. Пр. демонізм. ч. демагогія. . . декарство. де-м. мн. втікач з війська. деко. Ол. декольт. денаціоналізация.Ден за дньом.. ден. -нці. ч. Частина діецезії. делі-катес. демонскый. п. Черевики з дерв’яною. -тату. що вживається до різьбарських робіт. дептак. Де я.Ден у ден їме лем компері з капустом. депозит. декретуваний. дев’ятдесят. там не піду. Відділ вищого навчального закладу. Бідончик. -ти. -не. бляхою або черепицею. дерга. дев’ятох. Пр. с. Ол. -така. де-нешто. Вр. -каря. Людина вибрана народом в органи державної влади. -тера. дентистичний. делеґат-ка. деревко. Дещо. який надає відтінку значення кількаразового повторення чогось. 1. Вр. -ва. Дев’ят братів карликів. префікс Префікс в багатьох словах іншомовного походження. . присмак.. Св. 2. Пн. декар. Пн. що підлягає декану. Десять грамів. делегат. Св. Центр міста або курортної місцевості призначений для прогулянки пішоходів. деклярувати. День. дефіцит і т. Вишукана страва. Ол. ч. Вр. Див. -ка. 80 . деклямувати. присл. деталічний. Рс. -рую. денко. ч. -ка. Рс. мн. -нату. Ремісник. ч. дезертер. Св. демаґоґ. що є в обігу даної держави (ПНР). -ця. Ніжно. дерево даване даром на основі привілею. Пр. -на. дев’ятерний. деклямуваня. -ги. -кы. Керівник факультету у вузі. Вр. дека. старший над священниками району. -сятох. Св. дев’ят. деканат.. денунці-ювати. де-філяда. Дев’ятисил. декан. 1. -ва. Сашовбивця. ч. депутат. Тікати від військової служби. ч. денервувати. депор-тувати. [3. денату-ралізуваний. що вживаються в лемківській говірці. Покривало для коней. Дезертир.: декалькувати. Дев’ятерний. морва. декаграм. що дорівнює десяти грамам. Міра ваги. крім пенсії. попона. деклярация. с. -кы. Пр. деморалізуваний. 1. дезертерувати. делегувати.. Пр. Пр. деліквент. депо. ч. дерево ягодове. Пр. делеіуваня. делегация.Словник Лемківської Г овірки міроприємство. який вміє покривати дахи домів гонтами. демичкы. денатурат. дерка. -сина.Двіста дев’ятдесят штирі. Подекуди. дентиста. демонстрация. демократа. деспотизм.На дептаку в Криниці єст все барз весело. Пт. Дев’ять. декольтуваний. 2. ч. Рс. деморалізация. шовковиця. а також інших відтінків. . денервувати ся. -ве. делікатно.] Іноземна валюта. присл. 2. (дзєкан. Св. Пр. декрет. -грама. дня. дерев’янец. Ремесло накривання дахів домів. десант. с. Десятиповерховий. с. Тутове дерево. дерматольоґ. Вр. минают роки. Вр. ч. декстрина. -чок. деспотка. денце. Сорт слив. дека.Чув-ем де-нешто про твою біду. денунциация. Чин в церковній ієрархії. с. . дев’ятплянтровий. дената. с. Дев ’ятплянтровий будинок ма дев ’ят плянтер і єден партер. (Car lina). демобілізация. ж. Дно у малій бочці. делікатні. декорация. підошвою. напр. Дерев’яна кришка до бочки. -нця. -ка. демократизм. Пт. денерка. депресия. Кусок дерева. -тесу. деталізуваний. Рс. декляматор. . щось. Св. Св.Дека­ нат фільозофії. Законний додатковий дохід.Де-м ходила.-кана). дев’ясин. Дев’яносто. напр.

Св. держак. Вр. джиґуне. -на. дзвеньчит. що ростуть на сухих схилах. ж. [2. подібний до перепела. -ри. Див. Пр. ж. джиґунец. за яку беруться рукою. деси-колиси. Ол. -ке. десятиклясниця. -кы. Сб. Дзелена ліщина орішкьі зродила. дзвеньчати. Вр. ч. Ручка. Баламут. скелях обривах (Caragona frutex). джума. -ми. Рс. Ол. . -кы. дзвінок. Пт. Малюнок. дзбанкы. Двійнята. голосно плакати. Звонець. -не. Ол. дзвенку. що дзвонить в церкві у церковні дзвони.] Звеніти. дернівка. Жокей. 1. кы. Вр. Птах із бродячих. Дзвін невеликого розміру. дзбан. Пр Лопата до дерну. баламут. десень. присл. сивої або сірої масті. Штучна шкіра. ч. Охота. -ці. -реша. джокей. [1. полювання. Пр.Чого тото дзецко так ся дре? [2. дереш. ч.) Поверхневий шар грунту разом з травою. Пт. джаз-оркестра. ж. ж. Рс. дру ся. 2. низом . -кы.] Той. ж. десик. -ни. Пт. Св. -наря. ж. з пір’ям зверху розовим. дзвенкнути.] Зношуватись (про одяг). хлопець.Нашов Фецко на ярмаку десик нового колегу. Рс. присл. с. Туні лахы скоро ся друт. ж. а разом з тим і зараження крові. [2. Древесний спирт. ж. тканина. але вищий на ногах. Додаток з солодкої страви після основної їди. ч. деталь механізму або предмета. (дерно. дзвенкат. . мн.] Лізти по чомусь вверх. (нар. що заступає шкіру.] Процес лугування в попелі білизни. Учениця десятого класу. ч. дернина. -нок. ч. Гж. дерзкі(-кьій). [2. деси. що робить дзвони. 81 . Накриття для коней. що вміє поводитись з холодною зброєю. жорсткий. ч. дзварка. ч. ч. ж. дзвінка. -жака. -на. .Підкови дзвеньчат по бруку. Брязнути. близнята. дреш ся. Див. на тканині. -на. який ти ледащо. -кы. -серту. Банькувата з широкою шийкою і вушком глиняна посудина для рідини. Пр. дзвінята. Пн. жаворонок. Хлопець.] Той. 2.білим. ч. Десь. дереза. ч. деркач. -ни. дзелений. ж. [1. Деськолись. Десь-то. -сеня. Пр. Рс. після їзди. джяворонок. Пр. Кличка коня. Розгалужені кущі. пісня). [1.] Кричати. Карта в грі. -нка. джиґуне.Словник Лемківської Г овірки дерев’янка. . джиґун.] Дзенькати. Грубий у поведінці. дерка. -нка. Чума небезпечна заразна хвороба. Пр. -кея. зв’якнути. Ол. -ни. Вр. кудись. узор. Пр. дереві або металі для прикрашення. брязкати. Пр. Пр. дес-колис. який виконує легкий жанр музики. знак і червона масть при грі в карти. Вр. [3. Село. Оркестр. в якій лутували білизну. ч. Ол. десерт.] Бочка.Кіт ся дре на комин. -нят. дзедзина. дзвонар. Джигунець. Пт. що викликає швидке і сильне збільшення залоз. дзека. -кача. Звук виданий металевим предметом. до знарядь праці. 5/ťľ. дерти ся. Вр.Ой. -кы. дзвонка. що повторюється. . ж.-на. [1. мн. -кы. -ка. бриніти (про струну). Пт. . дзвінка. Зелений. дзвенк. Ол. 1. що підготовляє коней і їздить на змагання на них. -зи. що вкриває його.Та втекло зайченя деси в крякы. -нця. легковажна людина. Сорт подовгастих яблук. Ол. ч. Молода дівчина козака любила. дерматина.

Сб. дочка жебрака. -бка. [2. дзюрка. заглибина. жеброта. Ол. підліток. с. 2. хто ма лем дзюркы в носі. Пр. дзюравний. яку носять працівники лісів. дзендзелія. -ва. ч. -куєш.). пробивати. [1. Прикраса при кулоні. злидні. Рс. ч. дзюравниця. дзявкати. Пр. дідусь.] Діра. . щілина.] Дідок. дзюбок. глушина. Центурія (Erytrea centaurium). дзядиха. -дзика. слабий. Діркувата. -цяка. Дитина. -кую. дзядига. дзявкне. дзиґарок. Сигарета. -кы. -ке. Ол. дзвонити. -каш. зменш. Ол. -дзюся. в папері або в чому-небудь іншому. [3.Маленькьі дзвіночкьі дрібно дзеленькают. Пр. .] Трубка. Слабий. дзига. Ол.Словник Лемківської Г овірки дзеленькати. Машина для вибивання дірок в металевих плитах. Дзьоб у птахів. Дзьобати. Сб.] Громада дідів. дзюра.] Невміння господарювати. запущена господарка. [1.] Дзявкати. ч. немічний. жебрак. ж. Те. Рс.Наше село . ударяти дзьобом. дзюб. робити в чому-небудь дірки. дрібний предмет. дзюрочка. Пр. дзюба. ч.). Дірявати. [2. -рка. папіроса. Пр.] Глухий закуток. Пр. дзецко. Каждий хоче керувати.] Занедбане сільське господарство. Ол. -равлю. Дзеленчати. Мале дитя (пестл. Зяблик. Рс. дзябок. дід з дружиною. -риї. Пр. Рс. дзюркувати. ч.Тот дзецяк юж може ходити до школи. Пр. Рс. Ол. -кы. [2. дзяд. ж. ч. -те. дзюравити. Рс. Вр. Маленьке дзецко сце мамине молоко. -ва. -кам. дзеркайлю. -лії. Пр. Прикм. губчастий.] Ротик. дземляк. Однокр. Вр. зим’як). -ни. Дитина.] Випрошування собі подарків. дзядівскьій(-скі). до дзюра. до дзявкати. дзядівка. пискливо гавкати. Сказати щось недоречно. [2. 82 . ж. ч. нора. дзяда. що гойдається. дзядовина.Дала мі дзюбка.] Пискливо викрикувати (перен. Жебрачка. Дзига . Пр. -Гы. -хы. дзендерия. Пористий. дзідзюсь. Мої холошні гет дзюравьі. с. Бідувати. [1. -ка. дзюбати. Пт. ж. . старець. -ра. Канцелярський дірокол. Дірочка. с. устонька у дівчини. [1. -ве. дзиндзик. Пр. злиднювати. старчиха. Вр. -та. -гаря. немічний дід. -кы.то правдива дзюра. дзюркуватий. [3.] Видовжений кінець збанка або іншого кухонного посуду. ч. Дзьобнути. Торбинка шкіряна. -ка. -ла. [1. що висить для забави над колискою дитини. 1. -ляка. ч. дзигар. до дзяд. Вр. дзюбинка. ч. Гж. дзюбат.). Наручний годинник. Дід. дзюбнути. дзявкат. -Гы. -кы. Сб. дзендерия. [2. дзядувати. Вр. -ри. що нею виходить газ. робити дірки в шкірі. (земляк. ч. (люстро. дзюбнеш. клюнути. -равиш. Дзеркало.дитяча іграшка. ж. -бка. матеріально погано жити. Жебрачка. Див. Дірка. Картоплина. Дуже стара і слаба людина. лісовий співочий птах. дзявкнути. ч. . дзядівство. Дірявий. клюв. Вр. Рс. дзецяк. дзядую. розірване місце на одежі або на взутті. ударити дзьобом. с. Ол. -ці. що полегшує виливання з нього рідини. отвір у чому-небудь.

дзяндривий. -бів. -дзя. дых. Дишло. с.Словник Лемківської Г овірки дзядзьо. Св. дылины. Вр. -не. -ням ся. ч. дымна. диби (кайдани на ноги). ж. Жувати. Ол. -не. Вр. дыля. Фанера. Рс. Вр. Прикм. дыхавиця. чудак. Пр. мин. скрадаючись. дыхати. стерегти за кимось. дзямлений. дыганяти ся. Віддаль між двома предметами. Утруднене дихання. дыстанс. ДЗЯМЛЮ. дыхам. Вр. ж. Людина дивна. до дыхавиця. Вр. ж. що видобувається з комина (пестл. дыргати. ч. дыхавичний. Повторюючий одно і те саме. Дим.Дзямлены компері їдят з квасним молоком. (піднявся на задні ноги). дымка. дыркают. дьірґат. дыня. Ол. -на. ч. Сорт білого полотна для постільної білизни. Цибулясіянка для садження. Пн. що є в русі. дыкта. дыхавичник. ж.Див овец.Дымна хыжа барз стара. ж. -кы.Дьіхливим коньом не мож нич заробити. Ол. дыбы. 1. -хаш.На тім возі страшні дьірґало. Частина грунту. дыху. ч. -мка. -ва. дымениця. -ри. дзялка. дыхчу. дынарок. дылина. Дрова. Пр. дылювати. груба дошка на підлогу або під підлогу. -кы. Рс. -ни. Віддих. . -лин. дырва. Ол. дымок. ч. дикт. ч. Пн. Дія за знач. Дієпр. Вр. дыбати. -ве. дзьвакати. Чугунний триніжок. комин. Із задишкою. Пр. до дзямити. П’ятно. Бігати один за одним. і пестл. Брусок. -люю. Дырва до паліня мусят быти сухы. -вака. Ол. Зменш. -рка. див голубів. дзьопка. що вчасно дозрівають. Дідусь (здрібн.Хлопці дьіганяют ся по подвірци. незрозуміло говорити. до дым). дылювати. Св. -ні. до "дідо"). Пр. пас. . Трусити. мн. дивак. Невиразно. Ол. велика кількість. диваник. Дзецко зачинат дзъвяндати. . -шля. Св. Худоба дзьвакат траву. . цятка. -пи. 2. іти поволі за кимось. -МИШ. -маря. ч. Килимок. ч. тихо підходити. Кругла слива. . Пр. дров. .Кін став на дыбы. 1. за старого псубрата.Пташкы див подібвньї до вороблів. Пр. Дзяндривий то чловек. Підлога. Важко дихати. -ці. -ці. Ол. дзьвакат. задуха. астма. -ти. . дыхливий. Настеляти бруски під підлогу. 83 . хустка. Пр. Стара хустина для солі. дзьопа. Ол. што все гварит пусте. -лі. дыбам. Димохід. -ни. ч. -люєш. Гж. -кы. дыргати. ж. мн. толочити картоплю. Робити вдих і видих. див. Св. дзяйстра. Юж дзьопа оддата. на якому ставили посуд для варення їжі. ділянка землі (з полъсък. дышель. -дам.Пн. що служить для керування. 3łC. чудернацька. ч. Посаг. до диван. Вр. Дівчина. Пт. Ол. ненатуральна. -ника. ДЫХТИШ. ДЗЯМИТИ. -ня. дыркати. ж. дылюваня. -стансу. -ника. Ол. Св. Мняти. Маленькі круглі сливи. . -вого. дымний. дерев’яна балка. -хат. Курний. присл. Гарбуз. дьіхтіти. тхніння. дымар. ч. Брус. розтираючи. кусати. Хворий задишкою.). підскакувати при їзді. Вр. Св. -на. мн. задимлений. Дибати. зітхання. Ол. Ол. -на. Ол. Колодки. Див. дзьвяандати. див кур. . -баш. ж. -даш. 2. дрюк у підводі. -не. Пр. Дуже.

-ве. дірка до попущаня. -ти. (нар. діжду. Удосвіта. ч. Василь не міг ся діждати іменин. с. ч. Те. Видовище. дідів. Ол. Дід (батьків отець). ж. дик. Няньо забили барз велького дика. діжковий. ставати диким. Хлопчик. допильнувати. -виря.Страву з дичы треба знати приправити. дігонити. Поле розміщене на вершинах гористих місцевостей. дійник. діжочка. присл. до ділити. дійничка. дідичити. дівча. Чоловік батькової або материної сестри. честку. дівати.Дес дів тот ніж. Вр. -ве. ч.] Дикі нтахи і звірі. . Дикий кабан. . спадщина. . Пт. Дерев’яна посуда для замішування в ній тіста на хліб. Вр. -дичу. смішний до пересади. в якому тримають сир. медже дивачины. дитина. с. вислідити щось. Пн. до дійник (дійничок). с.Медже рыбкы. мн. -ни. ч. -ва. 84 . Ол. -гониш. диль. пісня). Пр.Де ся діват мій брат? . Рс.то моє дідицтво. . Дерев’яна посуда. -чика. капели.] Дикуни. Вр. Дійти. Право спадкоємства.Што скаля наношат. на яких полюють. Пр. -гента. губити. дичат. прийти до певної мети. ДИЧ. Дівчатко. химера. -риш. догонити когось. -ка. ч. -ка. дійду. у наслідувати. дика. Дикі тварини. діл. диво. ч. для доїння корів. який ще мало розуміє. Див. дикый чеснок. дозрівати. Одержувати в спадщину. -ника.Пам’ятам. Ол. [1. -на. Дівчисько. дикый потік. дівчинка. Ол. Св. -ва. м’ясо яких їдять. звичайно. Св. Дірка на ремні. Поділений на частини.Тоты хлопчыска . Тота хыжа . -не. Ол. дізріти. диригент. ч. -кы. Див. ч. Рс. Зменш. діжа. Брат чоловіка. -да. мин. посуд для молока під час доїння корів. -ча. дітвак. Див. осенний безвременник). Ол. Пр. села. присл. дилі. Дівувати. Рс. Пт. с. дівоцтво. Дивний каприз. ділу. диктат. Доглянути.Словник Лемківської Г овірки дивачина. дипльомата. досягнути чогось. Св. Св. Прикм. Дівоча невінність. Пр. . Гж. Диктант. дідицтво. Пр. Дівчина. дітко. с. ж. Пр. Пн. Догонити. ч. Не врегульований потік. до діжа або діжка. -ва. -тва. Балки витесані і уложені в підлогу. -вака. Пр. -чати. -гоню. дідовий.то дич. Менший дерев’яний посуд. Ол. дідко. Закордонний службовець. дідня. [2. Дієпр. же мій дідо носив довгы баюсы. Діл розділяє. Пр. дівчачий. Лз. дівчатиско. надійти з трудом. діждати. Дівування. до дівча. діньчок. ділений. спадок. Св. дівчиско. ч. ідучи. ДИЧЫ. . Дійниця. дідо. дивовиско. дівам. што-с купив на ярмаку? дівир. -да. дідо. дійти. Дідусів. дійник. ч. ж. диво. пас. Керівник оркестру. Пт. -ка. Вр. і там найчастіше проходять границі сіл. -че. ж. Ол. -тату. шовґор (в Закарпатті). Прикм. дивовижа. ч. дівчит. Дичавіти. с. Лз. -ни.Моє дівча ку мі ся притисло. ч. -кы. диковина. не виходити заміж. що викликає подив. Пр. -ка. . Вр. Ол. Ол. Дочекатися. дичати. Пропадати. Пізноцвіт (рос. Пр. доходити. Ол. дівчити. Див. дивота. дізрю. -жи. написаний під диктування. дійник.

добряк. довжина. присл. варити до готовності. Дія за знач. Довбати. добродійка. Ол. один з трьох вимірів. добродійніст. ж. [3. Пр. довгастий. Пр. Пн. присл. Пр. добаня. Гаразд. сьогднішній.Доберав єм си довго таку файну жену. той. яке вживається вдень. добриво. сучасний. Гж. мн. колупаючи щось. Рс. доварювати.] Добро духовне і світське. днеска. [1. с. Зараз.Ванъо быв довжен (довжний) в склепі велъкы грошьі за ярец. -ня. Закінчувати щось варити. доброякісно. добати. -ряка.Добрі ся мати (жити багато. Пр. -вача. -тиск. Пр.Добрі спалисте? (один з видів привітання вранці). що щось добуває з надрів землі. що їй подобається. -жуєш. протяг лінії. Ол. -нє. Див. добро. -теля. не повім ани слова. Ол. Пт. Сьогодні. ч. Чесна. днешніи.Добрі! (згода!). що довжина. добош. Добирати підбирати. -хів. Діяч. Добриво. твердий дорогоцінний камінь кристал. добродушніст. згода. добривечер. Пр. дітвахьі. -ня. Пр. присл. -берам. -боша. Ол. 85 . -кы. Добре. Довбання. доброзичли-вец. [2. Закінчувати щось важити. доберач. Солдат. ч. до-бросовісно. -баш. робити отвір. Ол. Рс. -ни. Рс. Пр. Вимір у часі. добросердечніст. Добривечір. с. Ол. Копітка робота. присл. Дитя. добрі. додавати до повної ваги. Добувач.] Робота за денним винагородженням. -ни. дітиска. . ж. Дитинча. . дітинка. до дітина. Ол. ч. добам. дітлахьі). бути здоровим). нині. ж. Св. дітлахьі. . [2. -ра. Людина.] З словом "добро" утворені ряд складних слів. с. простодушна людина. доберати. добро. -менту. дітко. -рюю. доброчесніст. Сб. дньова кышка. -рюєш. пестл. Сліпа кишка. дітя. доважувати. . мінеральне добриво. днес. Пр. довгота. одна з географічних координат. площини. яка добирає собі те. земські маєтки. -ва. Пр. Добрі грати (гарно грати). Розтянутість. дітинча. Зменш. добросовісніст. добриден. Діамант. дитятко.Добрі не згину з жалю велького.Словник Лемківської Г овірки дітина. Довжина предмета. -не. Ол. -ка. довжизна.До днес дня не чув-єм тото. с. ч. добати. Ол. ч. доброволец. суспільний діяч. . доброзвучніст. добанина. Малий хлопчик або мала дівчинка. апендицит. довгавий. ж. Сл.Добрі днували? (один з вадів привітання перед вечером). -ни. добра. . добрі. Пр. доброджувати. Сьогоднішній. добротніст. -ва. Привітання. Бідні діти. Ол. який б’є в бубон в поході війська. -ве. -рача. -кы. Відстань між двома кінцями чогонебудь. Довгота. виг. Досить довгий. уживається як привітання ввечері. Заборгований. корисна річ. Дідько. Нечемні діти (зневажл. син або дочка незалежно од їх віку. Добра єст. добри. добывач. ч. діятель. . Пр. діямент. -жую. -чати. . Ол. -ни. ж. маленька дитина. доброта. с. довжний. ж. -тяти. Вр.Добрі му в тім убраню (до лнця йому в цьому одязі). Пр. -бераш. добросусідскьіЩ-скі). Вр. усе позитивне. ямку. чорт. Те саме. мн. -на.] Денний відпочинок війська в поході. добродійство. .] Добра річ. виг. днівка. -ти. присл. ч. [1. напр: добровільніст. Пт.

-дна. -кы. подерти. Кількість лев необхідних для закінчення гри в карти. Св. догадывати. -на. Зберегтись дівчині до вінчання. Ол. -ника. Ол. Привезти. ч. контракт.Штефан доглупав ся. -дую. Вставали-зме додня. до кінця життя. ч. -вірям. доглупати ся. Пт. догиеска. додерти. -дівчу. Ол. Саламандра. Угода про взаємні права і обов’язки двох сторін. Рс. Ол. мин. Нажитися. присл. Його засудили на дожьівотні. -на. -не. Ол. Вр. Підгодовувати. згасати. Дієпр. Пт. догваряти ся. ж. Довід. подрати. Пт. Пр. Ол.Оген догас над раном. присл. Пр. догасат. [1] Порвати. Дотеп. догнес.Гет єс додусив тото котя. -ника. договір. Погаснути. Ол. Дотягтися. Пр. -рюю ся. додыбати. Вр. ч. догодувати. дошкуляти. довчера. довід. дожывотньо. Довічно. Придушити. додзвонювати ся. -тя. дотянутись до якоїсь мети.] Закінчити дерти пір’я. -влечу. що має довг. ДОЖЫВИТИ. довжничка. догасати.Дов’юз го до півдороги. Боржничка. Див. Рс. доплентатися. -молю ся. жартівливий. ДОЖЫВОТЯ. порозумітися за допомогою мови. Ол. . Доритися. Пр. підгодувати. присл. дорвати до решти. Додуматись. До вчорашнього дня. Пр. Завершення сінозбирання. -ЖЫВЛЯШ. до дограти. до додати. Пр. довозити до певного місця. Довічне користування. Договоритися. Шпигати словами когось. с. Придаток. Рс. Долізти за кимсь або за чимсь. -віряш. дожджівник. Договорюватися. -ня. Ол.Словник Лемківської Г овірки довжник. Опускатись на чиюсь вірність. солому чи сміття. Рс. довірити. ч. Австрійська монета. ДОЖЬІВОТНІ. Вдосвіта. -не. -воду. дійти правди. ч. доданий. на все життя. сказаний своєчасно жарт. -гребам ся. бистрота розуму. Гж. Той. Договорюватися. угасати. -дыбам. же през ріку може прейти на щудлах. дохазяйнуватися. бо треба было косити. Ол. -дно. додок. ч. догребати ся. що переконує про шось. догаснути. додусити. Ол. -ків. Св. доробитися на господарстві. Чи-сте юж додерли пір’я? додня. -грабам. ч. хто винен комусь гроші. паспорт. пас.Юж єс додер своє убраня? [2. ч. довціп. . Ол. додру.Без особистого доводу не є што пущати ся в далеку дорогу. -гварям ся. Гумористичний. Пт. -дока. -ЖЫВЛЯМ. Пт. . догравати. -нюю ся. дограмолити ся.Оген догасат юж. -душу. . Пр. дограбкы. дожьівотні. боржник. додівчити. -гадам ся. обставина або річ. -пам ся. пас. присл. 86 . присл. Св. Доволокти. По сьогодні. мн. довціпний. Гаснути. -ціпу. -везу. Пр. Ол. Довічний. Через довге дзвоніння добитись мети. довлечи. Пр. докопатись. догадати ся. . -дреш. Гж. виявити довір’я комусь. . дограний. довіряти кому-небудь когось або щось. догосподарншати ся. догас(нув). Дієпр. довезти. мин. -на. догадувати ся. згаснути. . -не. -влечеш. Вр. дожьівотній. Кожен. -вору. -дусиш. -нє. Догребти до кінця сіно. дотягнутися. доєден. -дую ся.

Див. Пр. -чую. Дієпр. Див. ч. дозорец. Навкруги. Гж. ч. Жебы-с встав. докуваний. докінчувати. Пр. ДОЙД ж. Пт. Зроблення. Пр. Захмарило ся. -ника.Мусів єм доколоти тото паця. долегливіст. Докошувати до кінця. долиха. недуга. Дія за знач. с. надзір. Дорізувати порося. ч. -вости. Пр. дощівка. Див. -кы. Пт. -кажеш. -ків. Наглядати.Словник Лемківської Г овірки дожыв’яня. жартувати. шлях. -рця. Пт. то буде дойдж. бо їдеме дозараня до міста. Див. дойджівка. перепровадити свою волю. Зробити. што не дай бог. докошувати. -їзду. пас. Пн. довершувати. докля. Див. присл. ч. Пр. Підїзд до якоїсь мети. Закінчувати вудити в димі м’ясні або рибні продукти. Пр. Той. дозерач. -карм’ям. бо кволе. присл. Пр. Дія за знач. -люю. довкола. -ня. -ную. хто щось даглядає. допроваджувати до кінця. Як довго. Довантажувати. -рача. Св. -зую. поки все не пропаде. навколо. дойджівник. с. -колю. доколювати. Пр.Мушу докарм’яти дзецко.Долиха. -кручам. дозаран. Пр. дожыв’яти. ч.Докаль йдеш? докапаряти. што ся стало? 87 . Докручувати шуруп до кінця. закінчувати косити. доколювати. с. Збиткувати. Дощ. доколоти. . Пр. шаліти. -дую. Пр. доконаня. досягти чогось. докручувати. слабість. доладовувати. Допоміжний матеріал при шитті (підкладка. доказуваня. Пр. с. -зерам. дозриш. гудзики). Щоб не сталося лиха. Рс. дозрю. ч. Пр. докарм’яти. До завтра. Вчасно. Пр. Пт. . доказувати. документ. мн. Можу пожичити вам грошы дозаран. -чаш. доглядати.Доколечка ходят діти і сьпівают. докрутити. присл. доколечка. до докувати. -їздиш ся. . докарм’яти. Пр. Наглядач. Побачити.Там дозрів єм го. Догляд. але юж пізно было го кликати. Куди. -кажу. Пр. Пр. Рс. Пт. доглядіти. доладувати. докручувати. пустувати. Догодовувати. . Закінчувати. -ніую. -вую. то ты добрі заплачу. поставити на свойому. присл. Пр. -на. докаль. Біль. доконувати. дойджу. мин. -зору. . яким слід під’їхати кудинебудь. доїздити ся. догодовування. Підгодовування. докопчувати. -ня. Гж. -чую. Добитись чогось. -ня. добачити. Докований. Покінчувати з бідою. ч. -мента. присл. Пр. Закінчувати клювати до кінця. вахтер. Ол. дозараня. . витворювати. Пр. Дощова вода.Там він таке доказував. доказувати. документ. Пт. додатково навантажити. присл. дозріти. доки. -жыв’ям. . Пр. . Пр. -чую. довершення діла до кінця. рано. -ня. -вую. Пт. сторож. -парям. доладовувати. докарм’яня. дозор. Пр. Докля будутя чекала? докльовувати. доїзд.Я доконам того за всяку ціну. дожджівник. дозерати. . Пр. доказати. Пр. докладкы.Дозерай мі літом коровы. дожывити. ч. Письмовий доказ. їздити до часу. -не. -зераш. Пр.

доліп’ювати. -кы. великий. с. домию. Ол. -вика. заснований на припущеннях. рапорт. -лони. Гж. с. Знищити до решти. Міркуючи. доліп’ювати. . Див. -слу. військового походження. долонь. долото. Пт. присл. домів. -мана. Ол.] 88 . допеч!. н. долущити. допалити. Дієпр. Навкруги. мин. -кы. доломан. Ол.] Закінчувати носити старий одяг. ч. долітати. домиско. Ол.] Вид товариської гри. Довгий верхній одяг. В долішню частину. доматор. додумуватися. Закінчити палити. Ні до чого. яка рідко виходить із дому. [1. Договорюватися. до дім. -падам.Доношати компері з поля. до ничого. Зламаний до кінця. -печеш. донощиця. доло. внутрішній бік кисті руки.] Самітня людина. Горщик. мин. Рс. камені. с. Таємно передані вісті. Передновок. Ол. вдолішню частину. Рс. закінчувати носити щонебудь. -паду. Вниз. ч. здогад. Та юж посідме на весілю до остатку. домім. Див. Пр. займ. Пр. Пр. Пр. Ол. -мысьлям ся. Пр.] Добрий або злий дух. . доматорка. долігати. д опадати. довкола. домав’яти ся.До него ту нихто не жив. спалювати до решти. Долітце. Див. Гж. долітувати. доломлений. -ка.Так го ногы боліли. долетіти. долізнач. же ледво долетів домів. розміркуваннях. старий дім.Словник Лемківської Г овірки долі. ч. Домосідка. -ці. допечи. -мав’ям ся. доношати. Жінка. ч. Пр. -не. Ол. Закінчувати ламати. інструмент для різби по дереву. дониця. Припущення. добігти. . ч. доломлювати остаточно. -лігат. -палям. до остатку. займ. ч. вазон. -ліп’ям. долотце.] Доношувати. -носу. Пр. доп’юк. допадати.] Наздогнати. . Ол. допасти. Св. допалювати. долітати. ч. Добігати. [1. -ка. -люєш. допекти. присл. с. -лущу. доломлювати.] Вид плаща з капюшоном. глечик (на квіти). присл. присл. До нього. -люю. закінчувати пекти. домысьлювати ся. -на.сп. [2. доокола. Боліти мучити. присл. Сб. долотко. [1. ж. Знаряддя для довбання в дереві. До останку. Див. ниць. Додому. яка донесла або любить доносити. -п’юю. домысьляти ся. -ця. добігти до чогось. ж. кості. . Гж. нестача харчів перед новим врожаєм. -люю. ДОНОВИНКЫ. [2. ж. Див. -люю ся. -печу. -на. до допалити. пас. допекла.] Допікати. -таш. Домів не было чого вертати.] Добігати. домысьлювати ся. Долня. [2. Ол. .Допав єм до хыжы. Ол. доло.Доло селом невеличка ріка плила. закінчувати ліпити. пекти до кінця. взуття. Ол. навколо. Пр. Пр. внизу. Ол. Св. Пт. -на. [1. до долото. доничка. Див. домысел. Ол. Пт. до него. Пр. -тора. [2. Рс. допалювати. Макітра. Зменш. -літам. -нок. -ці. Рс. мн. Сб. Домосід. Вниз животом. Пр. домовик. доміно. Ол. збільш. -не. Доліплювати. Домище.Долігат мі штоси внука. допалений. [2. ч. Пр. ж. донищыти.Але-м го нарешті допав. донос. -ношам. -та. доліп’яти. доходити до певної думки. що проживає вдомі. Ол. Ол. Ол. . Долущити до кінця. -нищу. [1.

Доростати. Ол. Дорадчик. порад чиня. Радити. Пр. ч. Пр. -повзеш. ч. допожичати. присл. приводити. доразіцько. -рожат. Ол. припасовувати. присл. дорубаний. дописувати що-небудь. пас. Рс. До ранку. Пн. -таш. допотыль. кореспондент. доложити.] Повідомлення про певну подію чи виконану роботу.Словник Лемківської Г овірки Прискіпатися. Доп ’юк мі до живого. Дорисований. Ол.През ліс вела узка дорожка. Пр. Той. [1. нажитися. ж. допитуваний. Ол. допіру. Пр. -раджам. -кы. доповнений. Справді. [1. -растам. м’яти ногами під час ходіння. Ол. с. -росну.] Зменш. Підбирати. -віди. Закінчувати писання. -ці. приробити. присл. -вую. Дієпр. Пт. дораз. до дораз. ч. Нагайно. загублювати когось остаточно. Дорізувати. доти. Пт.Дораб’ят ключи до замків. надокучувати. Пр. До країв. до дорога. до доповнити. Див. допроваджати. щойно. Дорожнеча. . дораховувати. присл. порадчик. . -теля. -на. Доправды не знам нич о своїм сусіді. Пн. допукати ся. -ваджам. дорастати. допилувати. -пхам. дороблюватися. Подавець. дорадця. робитися дорожчим. дорожати. Пр. [2.] Доповідь. додати до рахунку. -не. Див. дорівнювати. присл. Дія за знач. дорадчиня. хто пройшов допит. той. Зрівнюватися. дописувач. Пр. допіро. Проштовхнути. добратись. доповнити. Пт.Бавили-зме ся аж дорана. Пр. допожичати. Тількии що. ч. -ня. [1. Ол. дорастаня. дораб’яти ся. Доповнити. Наживатися. до раннього ранку . -на. допожичити. Пр. дорожка. -вую.Але-м ся нарешті дожав. дописувати. . -жичам. Додатково зайняти у кого-небудь гроші. по вінця. -повзу. доповзти. доптати. мин. Ол. Ол. присл. Здрібн. доповід. Топтати. Приробляти. -на. додати до повноти. раб’ям. хто пише в газети чи журнали. Доржчати. Допрацьовувати. допасовувати. Рс. Пт. Дорубаний. -люю. Пн.Не міг єм ся допукати до тебе. Ол. -пхашся. Доповнений. Див. доправды. Достукатися. . доручатель. -ни. Ол. дорастати. лекція. -там. [2. дорана.Дівка мі юж дорастат. -лую. докомплектувати. Пт. ж. ж. -не. Пр. дорізувати. 89 . -пукам ся. зрубаний до кінця. -не. -не.] Легка повозка. ж. вважати рівним з кимнебудь. -сую.Допожичив єм си кус пінязи. -зую. дораб’яти. присл. дорожизна. дорости.] Підводити. Доростання. Ол. дорастати. -нюю. дороблювати. Пр. допхати.Допровадив м’я аж домів. пропхати(ся). До мойой хыжы допроваджают юж електрику. доровитися. Доповзти на руках і ногах. треба замуж видавати. Пр. присл. -на. [2. доповна. -нюю. Пр. -вача. Пр. Пт. Ол. допотля. -раб’ям ся. допасовувати. Допиляти.] Доводити. дорости. До того. підвести. -жичу. Допитуваний. -ні. прироблювати. Дорадчиня. . Ол. Ол. дорисуваний. допотыль. . Св. Доробив єм ся сам того маєтку. Закінчити рахувати. вщерть. Пт. . дораджати.

Ол. Ол. Доскочити. Лікар. Ол. Дочекатися повного зросту. Додержати до певного визначеного часу щось живе. [2. Достигти. передавати щось до рук. . -товчеш. Пн. Рс. дотла.] Вручати. 2. докторський. -скубам. До кінця.] Дорізувати. ч. досідити. присл. -лапам. Вр. Приплід худоби. докучливо. Ол. -сіджам. -нка. дорешти. Ол. Повністю. досіджувати. -ва. досаджувати. Схопити. дотераз. достаточно. Дотісувати. догодувати. Закінчувати або закінчити скубти. прискочити. Лікарський. зрозумілий. -тку. до схода сонця. Болюче. -кы. доручати. До цього часу. дорешти. Ол. -джую. Дослідити правди. достигну. доциґанити. Пр. Закінчувати садити що-небудь. доволі. До сходу сонця. -ручам. ч. Пр. Рс. Ол. Рс. Св. -ховам ся. доцна. Вр. доходжиня. Загальна назва достатку. Ол. 1. -скочу. Доскоблювати до чиста. Дотовкти. доховати. Ол. годуючи когось. достатньо. Дія за знач. -ного. Ол. с. досьлідництво. Св. -ставлям. зовсім. Сб. -стругам. . Ол. Дотепер. доціджувати. доктор. Доти. то будеш знав. -ва. покля ся му ухо не урве. Вр. присл. доховати ся. Ол. ч. доставляти. -джую. . -хопиш. -ня. Пр. дохтір. надбігти. -ке. присл.] Дошкуляти кому-небудь. Св. доставити. Оплата за поставку чого-небудь. -ганю. достругувати. . де ракьі зимуют! дохрапати ся. -ганиш. достругати. докінця. -ходжам. Досі. -ка. доховок. Досиджувати до кінця. доскоблювати. спіймати. с. -скубат. Проведення дослідів над сільськогосподарськими культурами. с. -ручаш. присл. Пт. достичи. Пр. Ол. Достругувати до кінця. дотовчи. -товчу. дотинати. доставне. присл. Пн. . доталь. -сую. Пр.Як тя дохоп’ю. Пт. дійти кудись. -торя. доткливо. доти. приріст. достругувати. Лз. -вку. доскочити. закінчувати тесати. Ущипливе слово. -хоп’ю. -шую. присл. Прибрехати. Доходити до певної мети. доскубувати. ж. -ня. Пн. присл. Ол. добути до певного часу. -тинаш. достаток. Задовільно. Ущипливе слово. Постачати. оцінка З в школі. Ол. Досидіти.Доховати ся діти то вельке щесця. вручити. вручати. Вр. -сіджаш. дочалапати. Доціджувати. Важко ступаючи. -блюю. дохопити. -гую. присл. дост.Дотля дзбанок воду носит. досушувати. Див. закінчувати стинати дерева. -ве. Ол. доходити. -джую.Кін выпас траву доцяп. Переконливий. Пн. Пт. дотесувати. Рс. дотинок.Словник Лемківської Г овірки доручаня. Пр. дохторскьій(-скі). до цього часу.Забыв єм доцна купити в місті газету. ч. скубані. [1. до кінця. Ол.] Поручати виконати певне завдання. Насилу добитись чого-небудь. досьогодні. дотепер. -ховам. дотинка. 90 . до цілі. доцяп. багатство. присл. Цілком. [2. Ол. доскубати. -тинам. -храпам ся. дохідливий. цідити до кінця. дотля. Досить. Ол. Слідство. [1. дійти до певної мети. Вручання. Сушити до кінця.

-чапайте. важкий. ч. Дощенту. Пр. -яра.] Драга. мн. драїти. дояр. -ве. дранка. Жорстока. драб. [1. -кы. неприємна субстанція. до дранка або дранкы. драбник. вид сіті. дражка. Ты драґоне. Бідному дітяті вісят драглі з носа. Пр. Пт. Пр. 91 . дошмаряти. драгоман. -кы. ч. Дощечка. Гж. -ни. ч. драга. драгун. З трудом. дражнити. дрантиве. -вую. драглі. доштукувати. -шмарю. дочка.] Нараменники на мундурах. Гультяй. нещадний. ж. ясла. [1.] Дорога. ч. додати щось. . дошкверяти. -ка. драгонскьій(-скі). 2. Здрібн. Останнє. шлях (івживається переважно в піснях). Пр. Рс. ладащо. Пр. На тій забаві была молодіж сама дрант. Драбки. -чина. підмокла земля. Св. -кона.).Словник Лемківської Г овірки дочапати. дрант. дочкам ся. -верям. -чине. докладно проаналізувати. Ол. Належний дочці. паперовий смок. який доглядає і доїть корів. Ол. дошперати ся. -чутит ся. Рс. Докидувати. дошмарити. Надоставити. Пр. драбняк. -ків. чапайме. чистити. дражливий. -ке. драговина. зам’юв бы-с хоц хыжу! [2. волоцюга. -чапаш. -мана. обдерте. Пр. драбкы. -шмаряш. мучити. Пт. присл. мн. Дочекатися. Див. -веряш. Сб. драбняк. -ба. Привести до пам’яті. -шмариш. Досаджати. доштуковувати. Пт. дочечка. Докопатися. -ке. гнівливий. Солдаткавалерист. вид драбини. -ва. на яких нашивають відзнаки військових чинів. сумний. шурувати. який виконує службу кінно. причіпляти недостаюче. рослий мужик. -кую. ж. -чапают. додати недбало. жорстокий. доччин. драю. зовсім. Прикм. Вр. пестл. ж. дракон. Вр. смарки. Пт. Виготовляється їх з хвойного дерева. Нервний. -ва. Рс. Ол. повільно дійти куди-небудь. Ол. Зменш. 1. -кы. китайський. -шмарям. Пр. Дракон. дочкац ся. Св. діждатися. -ника. Чоловік. Підвода. доччин.Гаряч му барз дошкверяла коло пеца. Пр. повернути свідомість. -няка. . дрочитися. Суворий. . [2. Дратувати. машина для промивання золота. Мити до живого. ч. незграбна людина (лайл. -чапам. Сб. нічого не варте. Дитина жіночої статті у батьків.Та дошмарте мі там кусцьок зерна до той ваги. драгой. швидко вступаючий в суперечку. -ка. до дочка. Св. Св. Рс. дочутити ся. ж. виготовлена через колоття або дертя куска деревини вздовж його волокна. викликати гнів. довідатися про що-небудь. -кую. -кы. безжалісна людина.Дошмар же галузя до огня! дошпенту. ч. -ве. присл. -лів. Рс. Доріжка. від драга. Гж. -гы. Трясовина. ч. Нещасливий. для перевозки сіна або соломи. Оббивати дранкою стіни приміщення під штукатурку. в яку западаються важкі предмети. що має драбини по боках. Вр. -гона. дранкувати. Надоставляти. -шперам ся. -нині. дранковий. Порода одногорбого верблюда. Докинути. Слизиста. -ню. драїш. щоб було ціле. драконскьій(-скі).] Великого зросту. -Гуна. ч. Пр. наполегливо шукаючи.

присл. Тиковий. Тарадайка. дримота.] Лізти вверх по чому-небудь. штовхати кого-небудь дуже сильно. -не. Ол. [2. паме. драпина. [3. людина без визначених занять. дримати. с. Людина. ч. 4. Ол. -ника. -ве. дрындом. служить для осушування багнистих місць. -не. Ол. -ва. Штовхатися. дрейфити. Пт. грубе полотно. древле. Дряпак. -пают. Просте. Дрімучий. Пт. прикм. с. Сб. -ня. Прикм. -ні. . щітка для кожі. -ня. дуже старий густий і непрохідний. Пр. півсон. . дріботіти. дрейфлю. дратва.Дітина чогоси ся драпат по голові. Купив єм си ногавкы з дреліху. -пача. Дратвовий. ч. ж. дрында. . перебувати в півсні. знаряддя для розбиття і спушування оранки землі. дріб. тик. нервовий. . дратвовий. бо нич не робит. Давно. -нажу. Осушення болотистих місць через закладання "дренів". лякатися. Пр. хижий. ч. дрань. дробове число. -ліха. ж. -пат. дрындати. -кы. Рс. Ступати дрібним кроком. Будинок з кільканадцять поверхів. ч. Пр. нікчема. драпати. Рс. дрен. драпежний. дряпач. 5/ťľ. 1. -ве. -ча. ч. -ве. дримам. дреліховий. драпам. драпаня. [1. драпач. -пате. дрептати. драпежник. дратівник. ч. -пака. бігти куди-небудь. до дреліх.Орел то драпежний птах. Пр. Старий віник. Дряпання. -нчу ся. драпачка. -лі. -ти. скробання. розгублюватися. -ды. ч. аморальний. ч. Пр. 2. 92 . Св. дреліх. легко спати. Стара повозка. Ол. Ол. -на. маме. Властивість людини западати часто в стан дрімоти. Вид струганка у столярів. -мате.] Свинцеві кульки. де зберігаються дрова для опалення. випалена трубка. -на. -на. Пр. [1. Пт. Пр. Глиняна. дробу. -ни. древутня. ч. Ол./госп. Вр. Пр. іригації. [2. -тви. яка викликає подражнення чужої гідності. дратов. Рослина з родини буряків. трястись на "дрьінді". -че.] Надто мляве робити. Далеко за селом тягнув ся дримучий ліс. дримливий. Ол. напівсонний стан. хто дряпає. Св. -мат. Приміщення. що стягає вологу. нероба. дратун. що вживаються для патронів до мисливської рушниці. Ол. . просмолена нитка з вкрученою в кінці щетиною. ж. [2. Вовк то найвекший драпежник з наших лісових звірів. робити подряпини.Наш хлопчиско драпат ся по деревах за гніздами. Драпіжний. Людина. дратівний. -туна. драпак.Словник Лемківської Г овірки дранчити ся. Пр. роздражненні. Риссю. -ва. -ника. що нерівно їде. дрептам. Везтись по нерівній дорозі. -дам.Пішов до міста і ся зробив драньом. -паш.] Дряпати. дримучий. дриляти ся.] Частина одиниці. зволікати. яка викликає почуття гніву. -мают. -маш.нетерпеливий. до дримота. [1. Той. Прикм. Боятися труднощів. дренаж. Пр. Ображаючий почуття. Нитка смолена для шиття шкіри. -ва. Сб. але закольороване.Дратвова нитка мусит быти добрі просмолена. Гультяй. Пр. Дрочити(ся). дрындуля.] Дрімати. дрилям ся. дровітня. Ол. 3. неспішним підскакуючим кроком. Знак зроблений чимсь гострим на тілі людини. Хижак. воду.] Тікати швидко. Рс. Дрімота. знаряддя для дряпання шкіри. Пр. лихейка повозка.

Дрібнички. Пр. Пр. Пр. -кы. кури). -тяра. Дрібні речі. ч. Нижня частина чоловічої сорочки. ч. ж. друцкам. дроґерия. дрозд. Пр. Другокласник. Вр. мн. -ляка. Дрібнота. -кы. ч. . -каря. Ол. -ви. -не. дровняк. Подвійно. Сильно бити кого-небудь без розбору. [1. Рс. Пт. Асистент молодого на весіллі. дрібньї. дрібний. [2. невеликі предмети. дубельтивка. Дробелява. присл. Кусок деревини. дружок. кози). Ол. -чка. -ка. -ни. дрітувати. -на. Дріжді (в Закарпатті зустріч. друг. частина сорочки. Рс. Ол. дружка. -не.] Кожушок з синього сукна. ч. дружбити. Вдруге. до дровно. Вр. до друкувати. -биш. Дрібнісінький. ч. -ці. дрітяр. дробелява. Ол. Друк. дублю. яка часто дрімає. Дрітуваний горнец може послужити ищы довго. друкування. дубельтівка. Супроводжувати молодого. вичиняти. дубасити. Ол. Пт. Друкований. другоклясник. ч. дружблю. Пр. Пр. Ол. дроб’ю. Трішки чогось. Низ сорочки. черевик). Св. -ка. -на. -ника. В’язати дротом. дрібняки. друк. ч. -на. Мандрівний робітник. -мака. скріплювати дротом. 93 . -в’я. дружді). ж. дрібнісіцькьій. -тую. то дай мі на хліб. . Ол. дротяр. дрібнійшати. Прикм. дручок. ч. Друкар. група об’єднаних людей (але не дружина чоловіка). на якій вибиті білі квіти. Ол. гарбувати розчином дубової кори. дрозда. дротар. друшляк. Склад або магазин аптечних товарів. Вр. -чка. -жів. Дрібнесенько. другым разом. Пр. другий раз. -ке. дробелячів’я. -жка. ч. друканиця. Двостволка. Дрібний ся выдав тот кумів хлопец. Рс. Дрючок. с. -нійшам. -бка. ж. дрібні істоти (гуси. дрічок. дружинниця. -ка. присл. Спідниця з синього полотна. дріжджі. дрінка. дружок. Дерен. дровно. Пт. дрімак. дрюк. -ку. Малий за розміром або малий за вартістю. -ва. Іншим разом. Ол. ч. дубельтовий. Пр. -няка. Лз. мин. Пр. Дрізд. Пр. дров’яний. Пр. Ол. друкар. -башу. Див. Тьім друком піднесеш тот конец дерева. друкуваний.Може маш дрібньї. ч. дружинниця. -кы. Загін людей. Виправляти шкіру. ж. кийок. -ных. -туєш. який лагодить дротом глиняний посуд. Людина. Асистентка молодої на весіллі. ч. Штовхати. ч. дружба. -би. -ці. Робитися дрібнішим щодо величини. Пр. мала кількість чого-небудь. пас. ч. Гж. Свійська птиця або мала рогата худоба (вівці. дріб’язок. Дрючок. дружина. ч. -ве. мн. що іде під пояс. Дрібні гроші. Пр. Подвійний. розміру. с. бути дружбою. Ол. друк. ч. -риї. Пр. спьох. друцкати. поштовхувати. Предмет з дерева (дер. Пт. Пр.] Посудина з дірками для цідження рідини або протирання їстивних продуктів. дрік. Пт.Словник Лемківської Г овірки дріб.Друк книжок то складна робота. Приятель. Ол. Пр. -на. дрібок. -ку. співучий птах з родини горобиних. Дієпр. без рукавів. поліграфічний працівник. Дублят скору на керпці. дубельтово. Пт. дубити. що опускається нижче пояса. Член загону людей. дрібнюсенько.: дрожді. -не.

пестль. Зад. Вр. Ол. Вр. Долар. -вця. -ня. Пт. дулкы. дуплікат.розмірковувати. ч. стукати ногами.Кановка зложена з дуг. ч. Прикм. -няка. Пр. Пр.Она думна з новой сукні. Молодий дубовий лісок. -ги. Дія за знач. дугы тримают ся обручами.] Людина не спосібна до чого-небудь.Лук быв выгнутий як дуга. ч. Тупнути ногами. (прислів’я). ч. Причепа. Другий екземпляр якого-небудь документа. ч. Вр. -рака. дуговий. Ол. Ол. ж. згорда. дуга. -ляра. Вр. -мієш. -ня. -дра. Ол. с. Дукатове злото високой 84 проби. Рс. маме. дудрам. Дуга. -лєра. Дуплястий. Давні золоті гроші. задниця.Най го дундер свисне. дупкам. с. думіти. Журитись. дурисьвітка. дукт.Такого. -няра. Тупати ногами. дуплет. -ри. ж. Гордо. дуранка. Продавець тютюну. Дуга п ’є воду. Ігра. дудравец. просто вирізана дорога. -кы. музичний інструмент. ч. зарозумілий. . думний. Дуда. Рс. ж. -бка. Бурмило. грошова одиниця в США та в деяких інших капіталістичних країнах. Сб. Пр. -бця. Див. дудлавкы. Грім. Прикм. дупкати. -даря. Св. Дубец дают корові до писка. мислити. 5/ťľ. Дудар. говорити незрезуміле. ч. дубняк. Сливи. Гордий. Лінія гранична проведена за вироком суду. базіка. дубовий гай. 94 . Гж. ч. -лавок. Думати. як ся здує. дукту. ч. дудла. дуга. мн. до дуб. той. бормотіти. думати. Сб. до дудло. -пака. ч. -гану. дурбак. ч. Пр. Птах з сім’ї горобиних. -лок. Ол. думаш. думам. дуганяр. Сорт слив. дуда. (дудок. Вр. -ва. . гордовито. -дупну. Зменш. дуплавий. -ва. . -ці. дубліня. Вр. дурман ( ). . . ч. -дка.Словник Лемківської Г овірки дублер. -пи. дуриця. ж. -лєта.Каждий дудок має свій чубок. Ол. Вр. хто перепродує дуган. -ди. -на. Капшук на тютюн. -чака. Дубовий кілок. ч. -кы. Пр. дупканя. дубец. Вр. Вр. -ли. дупкати. ч. -каш. дуляр. -не.). -ката. -бака. Вр. Вр. Отруйна рослина. дукат. Гж. Ол.Єден червонец або червений злоти. до дуга. [1. дудрати. Шахрайка. дудар. . дубок. -ве. Пр. ч. думні. Св. ч. Бормотун. ч. [2. дупнути. -ка. відгадування: хто вдарив? (удар по руці при закритих очах). Вр. -мію. Кругла біла слива. Рс. дупак. -ги. складова частина бочки або іншої дерев’яної посудини. Дупло. думат. присл. хто грає на дуді.] Камінь для гострення коси. Дорога через ліс. з кольоровим чубком на голові ( ). дудла. Вр.] Частина округлої кривої лінії. -мате. дудко. дудра. . -ве. скиглій. дундер. Другий актор. дудло. називают дуганяром. -ла. дудлавий. -неш. с. Виправлення шкіри розчином дубового гарбника. порожня колода. -мают. веселка. Вр. нещира з людьми. переживати. Вр. Пр. Пр. мн. нечесна женщина.] Дерев’яна дуговата дощечка. Пр. Бурчати. вища незрозуміла сила. ч. який може виконувати цю саму роль на сцені. Гж. дуган. дудрак. [2. [1. ч. дуганьчак. . дупа. Тютюн. ч.

ч. дурносьміх. -ных бандуркы. дябел. Гусінь. Пт. . -ника. (рук. диявольсько. дябелок. Баба або дівчина. Душити. Тупий. розумово обмежений. ч.Словник Лемківської Г овірки дуркати. -кую. дзюра. ч. Пр. . ч. Вр. Душа людини. ч. Ол. На мой душу (справді). Вр. душа. Вр. -ка. -губа. присл. дяриця. Задній прохід у людини. Див. Дякувати. до душа. На мой душу (повір мі). Пр. Душа. Див. Ол. (мати прихильність. ж. -бла. -чиш. Пр. ч. ч. дюк. ж. бути дяком в церкві. Священник. Диявол. дусиш. [2. духівник. з курной хыжы. душогуб. ч. толочена картопля. дуца. дябов. Ол. Св. дяра. -ши. -наса. дурнас. психічний світ людини з її настроями переживаннями. [1. душегуб. 2.] Дякувати. -тля.Як маш дяку. Ол. Пт. Св. яка сміється без причини. Злочинець. М’ята картопля. дуявиця. дячу. дусити. сатана. -бва. Ол.Ты. -няка. -маниш. дурний. ж. дяка. Дурна голова. Пр. ж. -куєш. чорт. дурноватий. Дешевий спосіб. Дяку мати. чортово. духівник. любити). відсталий. за чийсь рахунок. ж. дякувати. -кы. дябельскьій(-скі). виражати подяку. -на. 95 . -ты.] Вести дяківку.) 1. дуркам. дурник. дурманити. що сполучає горішню "деку" з"дном"скрипки. -не. п’яніти. -маню. то зроб мі то скоро. та почуттями. Охота. жовна. Ол. -ці. Прикм. Заметіль.). дуцо. намір. -ци. Ол. -ці. Вставка в скрипці. Страшенно. дябел. -кы. ж. -сьміха. . Пестл. -рок.За дурняка достав спадок по дідови. дурняк. вбивця. дюг. душа. дячити. Пр. мала на зріст і товста (презирл. снігова буря. висловлювати вдячність. дятель. -ке. душичка. -ка. Дятел. ж. психічний стан людини. Св. Чортик. . -лка. Пт. Ол. Пр. Згубно діяти на органи відчуття. ч. Пт. -ри. душу. гримати. -каш. ч. душены.На мой душу там было полно яфир в тім місці. Душа дитини. дябельско. Вр. Людина. чортеня. Стукати. до дябел. Див. Пт.

експресия. спорядження. експери-мент. Егоїст. Перша частина складних слів. Ол. економити ся. яка нехтує суспільними інтересами задля своїх особистих справ. економскыЩ-скі). галантний. -нома. -не. екстраваґантніст. економіста. . моднісь. 96 . експатриянта. електролінія. перевірка знань з якого-небудь предмета. електроіскровий. евакуюваний. експедиторка. -циї. Ол. електрик. ч. еґзамін. іспитувати. економія. ей.. елєктровьімірюваль-ний. елєктри-зуваний.господар в панському дворі. екс[тер]ний. Рс. екстернат. Пт. економічніст. що відповідає слову електричний. електрон. Постанова вищої влади. Розкіш. яка модно одягається.. ч. економізация. ч. екскурсант. і т. еґзамінувати. -на. франт. економити. еґземпляр. ч.. елєктрометалюрґія. -зарха. електромаґне-тизм. електрозварювальний. ж. Екіпіровка. щастя. небо. економ. електромотор. Рс. екс-каваторник. Сб. евакуация.. Елегантний. -ґанта. Виконання судового вироку про смертну кару. елєктризуваня.. Перша частина складних слів. екстаз. екскурсантскыЩ-скі). елєк-тромобіль. найчастіше під час війни. екстремізм. -дикту. електри. -ти.. [1.] Знавець сільського господарства. екстракт. дівчина. Чепуруха. екскурсийний. експедиция. експанзивніст. економ. елєґанцкьій(-цкі). Організоване вивезення людей та різних матеріальних цінностей з певної зони. еґзекуция. ж. розпорядження. або стихійного лиха. експортний. елєктрометрия. горы.: екскаваторний. рай. напр. Сб. самолюб. -кы. електромонтаж. Та невже-ж? . вы наши горы! ей же?.: економайзер. [2. елєктромеханізация. експльо[з]ия. Пр..Словник Лемківської Г овірки E e . Евакуйований. Ой. елєктро-маґістраль. ж. ч. -ке. Пр. Св. елєґант.Ей. елєктро-лямпа. експатрияция.. приємність. експозиция.. Перша частина складних слів. електри­ ка.] Головний розпорядик . -кы. один предмет із ряду подібних. експортер.Літера алфавіту в лемківській говірці на позначення голосного звука "е". -ка. екстреміста. ексцес. ч.. експерт. екс. експресіоніста. елєктрифікуваний. взагалі перевірка чогонебудь. електрокар. тілесне покарання чи стягнення податків. франтиха. експромт. і слово в значенні зв’язане з електрикою. Ол. витончений. людина. Муштра у війську.. еґзарх.: елєктризация. Пр. Пт. ч. -ную. електронар-коза. електроліт. елєктрокардоґрафія. експлюата-ция. ч. електромережа. елєґантка. екскурсия. модний. що має відтінок значення "минулий" або "бувший". елєктрозварювач. елєктромаґнес. Один з найвищих чинів церковної влади. едикт. Примірник. виг. переселений. -ляра. -дену. виг. електро. експрес.Ейже він гмер? еквіпунок. ж. Св. експанзивний. експанзия. економіка. Пр. Пр. Іспит. п. екстрені. напр. еден. -циї. Чепурун. екстерн. наказ. Пр.. напр. -міну. еконо-мніст. економічний. екскурсовод. що відповідає слову економічний. експедирува-ний. елєктро-воз. елєктрозварюва-ня. ч. Перевіряти знання. Рс. електромон-тер. -нку. елєктроємніст. елєктровозок. екзецирка. егоїста. експортуваний.

ч. -ти. Проста речовина. -тапу. Тайний висланець. ескарп. емісар. епіафія. -кы. зразки міри довжини. ч. Пр. Фізичне або розумове піднесення. есте-тичні. і т. епільоґ. і т. ерозийний. епіскоп. -сиру. електропила. ж. розчин органичної речовини. Рс. Рс. епіка. Ол. Неповноцінний замінник. Еталон.. ерудита. енергетика. напр. еполет. емалія. [2. Пт.: енергобудівний. емоция. -циї. Пр. епідяскоп. Галузь народного господарства. еміґрация. епікурейскскьіЩ-скі). епі. ескаляторний. ж. енергічно. єпископат. яка виконує секретні доручення в іншій країні. Сб. Св. -capa. -пату.. ерозия. есмінец.. електропрогравач. ч. напр. ескуляп. еспарцет.] Художні вироби покриті твердою. ерзац. -на. ч. ж. Переселення з своєї батьківщини в іншу з різних причин. -кы. електроновий. ж. Вивар. -на. ескорта. етальон. Пр. Св.. ескіз... епілепсия. енергобудівник. напр. Рс. Пт. етика. і т. Який має ерудицію. або назавжди свою батьківщину. ерудуванй. Штучний шифер. Ол. етерніт. Рс. енергія.] Тверде. емаль. -ніту. еліксир. есенция. ч. елек-троскоп.: епіґон. душевне переживання. електросталь. -не. Пр. п.. епідеміольоґ. еротизм. Пр. енер-ґоозброеніст. ж. електропец. еротика. первісна речовина.Словник Лемківської Г овірки електроніка.. ч. -не. Вдова. склисте покриття маталевого або керамічного посуду.. есесівка. емеритка. Нараменник на військовому мундурі. яка одержує пенсію по чоловікові. еро.] Тверде покриття зуба. есхатольоґія. п. естета. Перша частина слова в складних словах іншомовного походження. Церковний зверхник. -кы. енерґокомбінат. епічні. Ол. за якими відбувається певна установча 97 . Прописи. енергічний. ескортуваний. ескімос. ч.: есер. -малі. що вивчає природні енергетичні ресурса. енерґодоставка. покрівельний матеріал.. сурогат.: еродуваний. Особа. ескімо. масою.. -лії. склоподібною. Рослинний витяг. Літак. ч. Ол. ч. -ти. об’єму і ваги. Служба і права церковного зверхника. п. електротехніка. Ол. епі­ графіста. -мента. [1. есперантиста. ч. епіґраматистса. еротоман і т. Ол. єпископ. ж. ч. -льона. еспадрон. епізод. особа. естетика. присл. Одна з властивостей матерії. елемент. елєктроранка. пагон. Місце при дорозі. електростанция. ескадрений. -циї. п. -зацу. емігрант. ж. що відповідає слову енергія. епідеміольоґія. Пр. яка залишила тимчасово. Перша частина слова в словах складних іншомовного походження. Ол. енегрго. епіґоньство. екстракт. Людина. енерґожив-ліня. Повний сили і енергії. Ол. і т.. звичаїв. [3. Енергійно. мовно розвинута людина. -лета. яка має грунтовні знання. Пт. ж. етап. Наука моральності. епі-демія. де війська або в’язні можуть перепочити. -гії. ескізний. електро-шлаковий. міра всіх форм її руху. -гранта. Пр. Перша частина складних слів. непрозоре. ес. напр. електропрас. -циї. ж. рослинний настій на спирті. ероплян. -пляну. еска-дрон. Перша частина слова в складних словах іншомовного походження. емалія. Див. Пр. есесівец. епікард. п. ч. -копа. ч. епістола. етикета. електростатика. електро-плуг.

і їхні людські риси. ешелонуваний. -лону. що вивчає походження слів. то ехо пішло по лісі. ехо. -гії. ешафот. Рс.Словник Лемківської Г овірки норма поведінки. ч. Простір. Наука про людей. -лену. етилен. Пр. етиль. ч. Етилен. Рс. ж. етнольоґія. ефект. Ефес. ч. Підвищене місце. Пр. Рс. ефір. -не. Ол.Як гівкнула. ч. 98 . церемонія. -тилю. ч. Пт. Наука. -фота. де проводять страту. с. наслідок. ефес. Ряд вагонів з людьми або вантажом. Пр. -фекту. Розміщений за ешелонами. Етиловий спирт. Пр. . ешелон. в якому поширюються радіохвилі. поступок. відголос. справлене враження. горючий газ. -феса. ч. ручка шаблі або шпаги. -на. Ефект. Ол. Луна. Рс. етимольоґія. -ґії. ч. -фіру. -ха.

-лиї. ч. -ве. єдваб. Число. Пр. єдна-ж. Одноголосність. єднакьій(-кі). визнаних церквою укладачів євангелія. -ве. єдинка. так чи інакше. Ол. єденадцетеро. -ве. -та. Див. єденасторочний. єврей. треба го послухати. в один голос. -ва. вживане при голосуванні. -геря. Сб. єдну. єдній. Шовковий. Вшытко єдно (се одно. одинокий син. Так. єгер. Пт. Ол. ч. Священник. Пр. єдного. Шовк. Одноактний. Петро є добрий чловек. -вабу. Однаковість. Один з четирьох. єденадцет. . єдним. мн. єґомосць. -не. Одинадцять. 2. присл. Гж. Што за єден? (хто це?). Пр. єденадцетий. Помічник лісничого. Однаково. Хоц бы-с витирала єдвабном хусточком. єдно. Пт. Была-с. Перша частина складних слів. юж не будеш мойом фраїрочком. Пр. друга особа з тим самим ім’ям. єдном. Єден за єдним (один за одним). яка складається з одного акту. Св. Ол. ч. кый мі пароль По трьох ковалях на зиму?! Єден лем кує. п’єса. Пн. єдньї. одначе. Ол. -ва. -рея. єдной. ж. -кы. -ве. єденастеро. Солдат стрілецького полку в австрійській армії. справді. одна. єднаково. . Однокласниця. евангелиста. єден. єдноголосніст. 1. який слідкує за станом диких звірів в лісах. -ва. єднодньовий. єденадцетий.). Див. головна частина Нового завіту. Євангеліє. жоден). Рс. присл. ж. -ва. єднак. єдині. єдностайніст. єдноклясниця. Одинадцятеро. ж. ж. одно і те саме. що має одну лампу. Число один. єднаковий. -нака. ч. євангелия.Словник Лемківської Г овірки Є є . -ці. єдноактовий. 99 . Член євангельської секти або громади. Ол. що виражає 11. 1. а може і добрі бы было. -вости. 1. Спеціаліст мисливець. Ол. быти. -ста. -ка. -сте.Єдно за єдно (одне за одне). присл. Пр. Пр.Літера алфавіту в лемківській говірці на позначення сполучення "й" або м’ягкого приголосного звука з голосним звуком "е". єдна за єдном (одна за одною). Прикм.Є. -на. Пр. -кы. євангельскьій(-скі). Пр. єдноліток. Пр. ч. Сб. Тільки.. Єврей. Ани єден (ні один. єдно-ж. єднако. все одно. -те. єденастка. Тезко. Один. Пт. Сб. Одно. -чка. єдному. одна і та сама. ч. Ол. -ка. -на. 2. єднокольоровий. -не. одиниця. -ке. кедбы тото зробили. Однак. єдноіменник. Єдиний синочок. одне. єдногатунковий. Другий любує ґаздиню. (пісня). Пр. до євангелия. Форма третьої ос. єденастий. Ровесник. Пр. -ке. Ол. -ти. Єдним словом (одним словом). єдиначок. Одинаковий. -ника.. одн. Одинадцятирічний. єден-же. єдноклясниця. єднолямповий. напр. Пр. Пт. єдвабний. панотець. . єденадцетеро. Пр. єднаковіст. єдна. єдинак. єдно. -ности. одного сорту і виду. Пр. одн.. Одинадцятий. на одне виходить). Рс. ж. Баптист. Одинак. -ве. Однорідний. виключно. Один і той сам.Гей. особливо. є. що відповідає слову єдно. присл. Одноденний.: єдноатомний. Однаковий. Такий. -ва. 2. ч. (пісня). (З ос. -мосця. від дієсл. Пр. -тка. ч.

-ня.. ч. Уніформа. Рушниця з одним стволом. ялиця. що в своєму складі має одне ядро. маслинова олія. Однією рукою. ч. -строю. Пр. єнкнеш. Стогнати. єм. рівночасно. Моногамія. відм. -нє. Пр. м’ясо з оленя. -лея. Одноосібницький. Одночасно. постійно те саме. 100 . -вця. єличняк. -ве. Така забава єй никому ся не подобала. Сб. Єлей. єдностай. Пн. єліта. плакати. -кы. Кишки. Заняття одноосібним господарством. єрихоньскьій. Знищення. . присл.Ей. єдноосібницкьій(-цкі).. ч. займ. Св. -на. єдноторовий. Ол. ч. Пт. Ялиновий ліс. Св. ничат. єлень. ч. -ничаш. олива. Однокімнат-ний. єхидствувати. єзуїтка. що живе в ялиновому лісі. ч. Велике дерево ялини. -ничают. Оленячий. Злісно іронізувати. Пр. єдношлюбніст. Св. -ці. роду. мн. єднорурка. єнчати. єдночасно.Словник Лемківської Г овірки єдноосібництво. -ня. (нар. Я. єнк. невиносимий шум. внутренності. єпархія. Стогнання. єнкну. Пр. що використовується для церковних обрядів. єлинка. юж єм ся выдала. Сб. род. єленина. -ности. Ол. -ва. Єпархія. єлей. ве. єднорічняк. ж. адміністративний округ. -ничате. велика жуйна тварина з гільчастими рогами і коротким хвостом. ч. Пр. Пн. присл. она. сосонка (Equisetum arrense L. -ва. Див. Св.). Рільничий хвощ. яка належить до одного племені. с. заплакати. -ничаме. плач. бути в шлюбі тільки з однією особою. єленя. ч. Крикнути зболю.Од знищеного міста Єрихо. Рс. Фальшива жінка. Жінка. -не. -ке. Гж. -ни. Св. єднопокойовий. Одностайно. єдноплатовец. -ка. -няка. Пр. ж. що має тільки два крила і один мотор. Пр. Стогін. єлиця. Ол. с. вес. Олень. єй. -ничам. Ол. Одноколійний. присл. Літак. -ника. єличник.Чути было єнчаня й поєнкуваня. Рс. загибель. Оленина. єнчу. Ол. єліт. . єнчаня. єдноплемінниця. Пр. Тварина віком в один рік. ч. -ти. єленій. залізна дорога з двома рейками. Пр. ж. Птах. Ол. Такий. єзуїта. Гж. ж. єнчиш. -кы. Ол. . єдноядерннй. єднострій. яким управляє єпископ. Ол. Пр. -кы. інтригантка. Член чернечого ордену єзуїтів.. єдноруч. -хії. єрихоньскьі трубы. єнкнути. військовий одяг. -няка. пісня). Її. єнку. Ол. єхидничати. ж. Ол. -ва. -ці.

-ва. Жадібно. то жаб’ї пацюркы. Рс. Вр. -дно. жалібні. Шкодувати. вітрила. жалувати. жало (у бджіл). ж. жалісливі. -ча. жалкувати за чимось. Жабо. Хата дяка. -лую. ж. що розтягається на матчах[?] суден і лодок. а тако усе його господарство.Літера алфавіту в лемківській говірці на позначення приголосного звука "ж" (вимовляється "же").В жаден спосіб не можу си тото припомнути. -няти. 2. Заняття дяка. Пр. ж. -дна. Вр.Што-с витріщив на ня жаб’ячы очы? жаво. . Рс. зіпсована мова. Жайворонок. жалюзия. Пт.Прилетів юж жабоїд. Жаб’яча ікра. сум по втраті дорогої особи. Жаб’ячі личинки. жаглі. -єні. жаворонок. Рс. ч. -ла. співчутливий. Жабник. для регулювання світла та повітря в приміщенні. жаб’юркы. Жаб’яча ікра без поголовка. зіпсутий німецький діалект вживаний євреями. Жалісливо. Пр. маля жаби. -ці. -кы. пройнятий жалем. жаб’ї. жаб’ї лыжкы. ж. короткий жіночий одяг. Відчувати жалість. сумно. Паруси. заслонки на вікнах або дверях. -зиї. що утворюється на поверхні стоячої води. -їда. Жалібниця. з дерев’яних або металевих пластинок. жабник. -рок.). -нка. жаден. -че. -ва. 101 . ніхто. мн. Жадном міром. до жаба. -кета. Жабеня. вживана певними групами людей в містах. жалобник. -лів. . -ни. ч. Дяк. Пр. Скаржник. Пр. ч. міцне полотно. -ника. Пр. 1. ч. велике бажання пити. жак. жабеня. Велика жаба. жаргон. то жаб’ї очы. жаківка. жалісливий. ні один. співчуття до когонебудь. поголовки. жарівка. Пр. Повний жалю. 1. Пр. і мають вигляд зелених ниток (Conferus L. Див. 2. Прикм. жовтець . жага. -рин. Жаргон. Жабуриння. ч. Сб. ж. мн.В другых селах називают їх то жаб’ї коралі. жара. 1. -гону. 2. присл.Словник Лемківської Г овірки Ж ж . жабище. лелека. Електролампочка. Жоден. Пр. ч. присл. Св. -ги. Пр. багаторічна трав’яниста рослина (Filago L. позивачка. Слизька маса. Жартівливе звертання до малої дитини. Пр. -би. Жакет. зелені водорості в стоячій воді. Вр. жалоба. 3. жабот. жало. виконування професії дяка. -ка. с. служитель церкви. мн. жаберовина. позивач у суд. на знак скорботи. жабирины. Хыжа жакова або жаківка. Див. ч. . чоловічий сюртук. . 2. жаб’ячий. що допомагає священникові під час богослужіння. Жалібно.Жадним способом. жалобниця. скаржниця. нашивка або прикраса з мусліну. 2. жакет. де були жаби. Пр. вболівати за кимось. Жалюзі. 1.Ид до жака. Велика пила для різання дерева. журливо. -ника. с. -ри. жабоїд. що носят на грудях. Пр. Вр. Спека в літню пору. 1. ч. Пр. -кы. Спрага. присл. жадібні. Не жалую пінязи на ту будову. мала жабка. Пт. висловлення невдоволення з приводу чогось. жара. Чорний одяг.пшінка. Пр. ж. . то й щестя буде. ж. вода з залишками ікри. Скарга. Вр. Вр. Жало у бджіл та деяких інших комах.). -бота. -ка. Пт. Вр. -бин. який носят поверх плаття. жабины. с. Траур. . Чорногуз. жабиско. Вр. жаб’юркы. мн. -ве.

102 . .Словник Лемківської Г овірки жартовник. спол. жебрати. 1. такий. с. Сб. Дружина. Пн. Зроблений з желатину або з желатином. с. до желятина. ч. -кы. Пташок жґьірче в кряках. Щебеневий. Ол. жентиця. Прикм. розставатися. . 1.Повідал-єс. -даш. Склін гори. Пр. Ол. такий. ч. бодай. хто жне хлібні рослини. жжети. Сб. Сб. робитися жвавішим. хто має намір женитися. Відлівня заліза. Прощатися. жебранина. с. до желізо. Прикм. Рс. Пр. желівня. ч. до жена. Запалити. -лика. ж. мн. Пн. ч. виконуваний на святі "дожинкы". спол. Ол. Прикм. Ставати більш жвавим. ч. одягу. -ці. ч. пестл. жвандам. як на горі жито зожнеш. пісня). -ла. жегнам. женьчарка. Желатин. твердий. Лз. -ниха. жґьіртати.Жебы тя суд боскый скарав! жебраня. -не. -ника. Рс. жегнати. -ва. жезловий. до жезло. розлука. 2. -на. жебы. Ол. Просити милостині. видаючи звук "жґр". -ні. жебрац. -ве. -каря. важкий для переходу. жвірувати. -ве. Хімічний елемент. жжу. -ру. Дія за знач. Ол. -те. с. жегнаня. -б’яти. Пр. желятина. Вр. Вр. припалювати. жена. жаткар. желізко. до жена. Рс. жереб'я. жорства. Вр. що всвоєму складі має залізо. жґьірчу. але очищеного. покритий дрібним камінням. (нар. -ра. Здрібн. жґрьінджам ся. жвіровий. з словац. -не. Невеличка булочка круглої форми (в Закарпатті). -на. Залізистий. символ влади. хрестити когось. розпалити. жебрати. вид клею тваринного. щебінка. щебінь. Рс. підрядності). желізо. ковкий метал.Ци скоро зажжеш оген ? же. желізний. тканини. -няка. жердяний. -кы. -чеш. жебраче життя. Вр. Старче. -наш. Жнець. Пр. жереб’я. жеребец. Пращання. хоч би. Жартун. до жвір. Жаткар. -та. Женатий. -ва. жартівлива людина. женці. ч. Прикм. Вр. . Горщик з чавуну для варіння вньому картоплі. -ва. жжеш. жебрати. щоби. ж. Сб. жвандати. ж. Посипати гравієм. молодий кінь. Жґрьінджают ся отец й мати. жебрати. танок. жґрьінджатися. Говорити собі. Праска для гладження білизни. -рую. хоча. крутий берег. Ол. желятиновий. Залізні ножиці для пригрівання і завивання волосся. жбыр. який має дружину. жезло. Пн. -ни. швидко під носом. Що (спол. с. Скреготати. -вішаш. рідина. Ол. Благословити. ж. желізистий. Гварій. -ня. ч. жебрам. Жених. с. Вр. женатий. ч. жити з милостині. женичка. Жезл. жвір. нехай. яка виділяється при згортанні молока. Жеребець. -те. Поша. -за. жемлик. -раш. жебрацтво. риб і соків. заняття жебрака. Прикм. той. жених. Пр. ж. Пт. желізьняк. Жіночка. Сироватка. -ка. -ве. Сб. Вр. -ня. переговорюватися. -ни. Сваритися. ж. -вішам. -чаря. розплодник коней. Вр. Жниця. Щоб. Зроблений з заліза. Вр. той. що додається до м’ясива. Пн. -бця. с. жвавішати. женьчар. бодай би. Рс. Жердяний. -руєш. -та. Див. же мня возмеш. супруга для свого чоловіка. -ва. доменна піч. 2. зроблений з довгих жердин.

Пр. жывина.Овес то найліпше жертя коням. Пр. Дія за знач. жестокьій(-кі). -ня. с. с. жытняний. ж. присл.Словник Лемківської Г овірки жеровиско. у живому стані. Ол. . даний якимсь товариством чи організацією. Житній. же барз сите ту жывленя. жыд. яка проживає тимчасово в квартирі. Місце. ч. ж. -да. -ка. безсердечний. жертя.). інвентар. то до жыда. присл. Жетон: 1. Пр. дуже міцно. -плоту. ж. -няка. їсти). з випнутими жилами. Вр. Сб.Вшытко ту сьвідчило в ті хыжи. 3. -ня. жылуватий. ж. с. Пр. працює на його удержання. с. яка удержує когось. -няти. цвіте жовтими чи синіми квітками (Symphutum L. жывий четвер. суворий. Жилуватий. Саме. Св. нажыво. Дерун. Живий. Житній хліб. -галя. Худобу продавали і нажыво різали. жьівніст. Пр. жывий. -ка. Врожайно. лихвар. Пт. мускулистий. жьівні. ч. . що дає право входу в приміщення. живим. с. -кы. живцем. -льця. Св. Живуча істота. -ла. што мі ся жьівні подобат. Пр. жетон. . -кы. -не. Продукти харчування. Сб. шукають жеру (від жерти. Бажати. торгівець. жыця. 2. . жытняк. -тя. -вую. Сб. жытелька. жертвуваня. Церковні писання про життя святих. жьізьні. Рс. торговка. Ол. Пн. ч. квартира. жыва. жычыти. -ве. ч. до жито. їжа. -те. Вага живої тварини. Ол. -ни. жывцьом. Костяний або металевий значок для гри або ознака як винагорода. створіння (найчастійше мається на увазі свійськи тварини). -теля. Живцем. жытец. жьітіє. Єврейський.Жертвувати собом для справ народу не кажди може. де охоче кормляться птахи або дикі звірі. Без обезболювання. жьідівскьій(-скі).Овес вродив ЖЬІЗЬНІ. Св. . помешкання. ч. Лєска. . паляниця з тертої картоплі. -ка. харчує його. Дерев’яна ложка. харчі. оселя. ч. с. Лютий. де прожыват чловек. Загорожа утворена з ряду густо посаджених і розрослих кущів. жывленя. на якому росло жито. -вуєш. Пр. -та. Прикм. Вр. Живокіст. Пр. -на. -ке. жертвувати. Житель якоїсь місцевості. присл. . с. жьідівка. називают жытлом. Людина. Св. жычу. ж.Сьпівам си. жылец. Рс. Св. Житло. поздоровляти кого-небудь. Пр. с. жыво. присл. відмовлятися від багато дечого в користь кого-небудь або чого-небудь. відразу. Жителька якоїсь місцевості. Живлення. Давати добровільно що-небудь на користь когось. Єврейське дитя. Пр. жытниско. Св. Великий четвер перед Великоднем. жыденя. -тія. -ка. -чині. який служить для ловлі риби. Пр. ч. ж. тільки. Людина. . -тця. ч. Процес пожертви. спечений з житньої муки. побажання. Ол. -ва. жыгаль. жьівопліт. жывий. с. Bp. -тона. жылка. перекупка. багаторічна трав’яниста рослина. жывитель. -ности. Женщина єврейка. жыва вага. Бажання. Значок. -ці. жыва. весною або осінню притинаних. Пр. Значок. Св.Мало не жывцьом го їв. Місце. Пр. незмірно. -кы. Поле. -ке. жычиня. Пр. Св. корм. -ня. 103 . жертвувати.Як біда. Єврей. жыва кіст. Пр.Жьівніст в тім краю была барз добра й нихто там не голодував. жытло. багато врожайний.

жычливий. Св. який добуває їжу з щілин кори дерев. що висить. Жмуток. ч. ч. -каш. Бритовка. з довгим дзьобом птах. Стовп біля криниці. Шпигнути. жовток. Шпигати. -кают. Пр. Бесіда невиразна і надоїдлива. -рава. до жолудок.Вода жомбу выбила. . жоґну. . жоґам. Жнива. Св. Зичливий. . Шлунок. Ол. -на. Прикм. Доброзичливість. зв’язаний з шлунком. не дає мі жыти. -пана. час збирання збіжжя.Жолудковий сок быв темний.Найліпшьі жылеткы до голіня сут шведскы. Пр. Ол. те саме. 2. Пн. знач. Вр . жолобити. Св. відходи при топленні металів в доменній печі. Пр. Вр. жумаркы. Гж. Вр. яка зручно маніпулює предметами. -лудя. жолобок. Ол. -ве. жолдак. колоти. Пт. Сорт гриба. жовтяк. -ке. Пр. Жолобок. то барз жмудна робота. Копіткий. ч. що входить в склад споруди 104 . -ня. жолудок. -ве. . -бка. з зичливістю. Жужелиця. чи висмажені кусочки сала. -кате. Вр. що шкварка. Солдат в польській або австрійській армії. Вр. -лі. . Прикм. жупан. ч. -рок. Вид верхньої. під піджак. -вости. -тка. Св. с. жугравий. вколоти. Ложечка. жуграва моя женичка. ж. Пт. Найнятий солдат (в презирл. журав. прихильно. жовна. -лобит. яку дають солдатам найманих військ. жовна тарчаста й жовна чорна. ч. Вр. дорікати. Ол. жычливец. жнив. Жовток. . мн. Рс. Лз. с. Пр. Багатий верхній чоловічий одяг. дорікання. ч. ЖЬІЧЛИВІСТ. -кы. жолобліня.Він завше жуграт до матери. ч. Св. 1. -доля.Жебы кошеля была чиста. Св. жолд. жуграти. ч. але тільки частково. ч. Ол. присл. жмыкам. . жмуритися. що міститься у середині яйця. прихильність. Рс. жовнір. жолобити. жонґлєр. жмудний. ч. Оплата. жоґати. жолудковий. 2. говорити півголосом щось неприємне. жоґнути. без рукавів одежі. -неш. -ва. Вр. жовчок. Сварливий. Прикривати очі віями. жнива. Зопсув єм си жолудок тым м ’ясом. лісовий. пальто підбите хутром. що їх перекидає зруки в руку. Пр. ж. Робити заглиблення в чомусь в одному напрямі. жмурю ся. ч. жырандоль. -кат. -чка. -не. ч. Журчати. марудний. жуграм. Сб. Плід дуба. ч. Порося годоване жолудями. жмуток. -лєра. -дака. жомба. жовток. Св. -ка. бажаючий комусь добра. жменя чого-небудь. -кы. з кількома раменами для свічок. Шлунковий. Пр. -ва.Словник Лемківської Г овірки жычка. до жовнір.Ой. Яма. Пенсія за службу у військах. . жьічливі. ч. -би. -лду. . жовнірскьій(-скі). Святочне напівпальто для жінок. Світильник. Дія за знач. -раш. мн. -ніра. -ни. Підсмажені.Пряджиня. ч. Заглиблення в землі заповнене водою. -ня. Прати вручну білизну. жьілєтка. -тяка. 2. -ва. -вця. Зичлива комусь людина. 1. 1. -няка. -ве. Він мав все штоси до жуграня. -дка. Пн. заглиблення вздовж корита.Див. -ґаш. ж.). треба єй часто жмыкати. Пн. ж. Жонглер. жмыкати. ч. -тка. жужля.В нашых лісах жыют ріжньї жовны: жовна дзелена. Св. людина. каме. жолудняк. жолуд. Зичливо. зичливість.Ани жычкы кырви. Дятел. жуграня.

Маля журавля. -вля. -би. розминання їжі в роті. що служить для витягання води. журавель. Сб. жутя. ж. -ці. ж. Сб. ч. журиця. Споруда біля криниці. журавец. -няти. журналь. ч. Рс. Великий перелітний птах здовгими ногами. Те саме. Гж. жучок. Складається з журава. Журба. -палю. Жування. книга для реєстру.Словник Лемківської Г овірки званої журавлем. Гж. 2. Зменш. ваги і клюки. Пр. Вр. шиєю і прямим гострим дзьобом. ч. смуток. до жук. . печаль. Ол. журавленя. Див. ч. журавель. 1. сум. с. журба. Журнал. -чка. 105 . що журба. важкі почуття. ремигання.Високий журав стоїт коло студні. -вця. Невеселий настрій. -тя.

Дієпр. перев’язати. -баям. Дію задержану через протидію: заскочити. забарвлений. забавитися. що вживається з родовим. -сую. забаламутити. за плечами. Дістати підвищення у військовій службі. -зую. Пр. повеселитися. мин. до забандажувати. -муєш. -зуєш. -мучам. Забинтувати. на час. 1. Вживається з різними частинами мови при вказуванні на предмет. Пр. числівників: око за око. Занепокоїти. 7. Каноны забабахкали за горами. за горами. заалярмувати. забандажувати.Словник Лемківської Г овірки З з .Літера алфавіту в лемківській говірці на позначення приголосного звука "з" (вимовляється "зе"). Застраховання. застрахуватись. -бамкам. задзвонити. Розважитись. заахкати. -жуєш. -бабрам ся. поластись на щось. забалакувати. -не. -чаш. -лакаш. затривожити. Ол. -суєш. Задзвонити у дзвони. -кую. 2. 3. ч. кольори. Закольорувати в різні краски. забалакувати. 2. катастрофи. Рс. Пр. на місце дії: за годину. 1. Пр. -на. Слово "за" може виконувати роль префікса в іменниках: зарін. Прикрасити. на причину дії або стану. почати бамкати. замазатися. заляпатись. заплутувати комусь думки. Пр. за. -бав’ям ся. зуб за зуб. мин. Вр. прийм.Див. задовжитися. -барвлям. Пр. Починати розмову з ким-небудь. Ол. пас. п. -печаш. Пр. -жую. Ол. Ловити арканом. Забезпечити когось або щось на випадок нещастя. за рік. -каш. -не. мин. за когоси. 2. -чуєш. "За" може вказувати на положення одного предмета відносне іншого. -ахкам. запобігти. забезпечити. знахідним. задобрий. -люю. до забарвити. Заговорити. до забезпечити. прийм. затриматися. пас. Дію. ч. -на. -люєш. Гж. забарвлювати. -лакам. -ня. якесь оповідання вимислами. забаламучувати. Написати адресу на конверті чи посилці. -нюю. -на. замало і т. Рс. Рс. забалакати. ч. Забрудитися. -каш. -ахкаш. забезпечувати. закуп. Починаючу дію: засьпівати. забандажуваний. пас. Див. -рую. заасекурувати. Пр. забаїти. Див. Забаритися. Дієпр. -ляш. -чую. -люю. заадресувати. Почати ахкати. з. забаламучувати. Дієпр. заасекурувати. Див. Ол. почати видавати звук заапелювати. середовище. Рс. замкнути. -нюєш. 5. замилювати очі. Занимати кому-небудь час. Сполучаючись із дієсловами. Пр. збивати з шляху. -руєш. на час. забамкати. забабахкати. заарканювати. Доконану дію: замурувати.. зааванзувати. забезпечений. заасекуруваня. 106 . виконувану на чиюсь користь: записати штоси комуси. Почати бабахкати. внести апеляцію. -баяш. -чам. надає їм різних нових значень: 1. 6. Рс . За. Внести відкликання. орудним відмінками іменників. запрацувати. Гж. на місце. Наслідок дії: заслужыти. 4. -люєш. Надмірне захоп-ленняся в дії: замисьлітися. накидати на шию аркан. зарізати. Пр. забарвити. забабратися.забалакати. -не. Рс. -бахкам. дотепами. займенників. Використання чогось: записати аркуш паперу. Дія за знач. с. -куєш. -мую. підняти тривогу. забарвлювати. прикметників. Пр.

-на. с. забывати. переставати пам’ятати. 2. Запевнити кому-небудь безпеку. Рс. неспокійна людина. Втрата відчуття навколишньої дійності. забовтувати. -люю ся. . забіг. Видавати телячий голос. 1. Вр. Почати бовкати. Дієпр. Відходити з певного місця. -бывам. Забувати.Якых лем забігів він єн уживав. . -люєш. Ол. вимучений. Ол. -ности. Ол. с. 3. ч. 2. забідуваний. мин. . дуже бідний. Рс. 1. ч. 3. Покрити білим вапном стіну чи щось інше. докон. Ол. зарубцювати. в чари. присл. ч. -бечиш. фальшиво заспівати. 2. -блискат. переставати відчувати вдячність. пас. Пр. волоцюга. Заволочений боронами. -не. Біг на певну відстань . на щось. .Забыв єм адрес до свого знаємого. Пр. -нця. загирміло. Пт. Починатися. -вача. Вимазатися чим-небудь білим. забыти. голова все боліла. забілюватися. 1. -не. стан дрімоти. забраний. 3. забілювати. -бываме. 2. забывай!. Не дозволяти робити. -білям. -бою. 1. ч.В квітни юж ся заберат добрі на тепле. Загоюватися. Пт. -ня.Заборонений овоч смакує. втрата свідомості.Заблискало. Ол. -каш. Заправляти сметаною каву. -на. Пр. де саме вона знаходиться. зарубцьовувати.у спортівних змаганнях. охорону. Рс. -бовкам. Заплакати (презирл. н. забератися. яка вбиває. залишати через неуважність. думок. Втрата згадки про кого-небудь. забілювати. заблизьнятися. -бовтам. не робити чого-небудь через неуважність. забывати. -ва.Заберай ся гет з того села.Словник Лемківської Г овірки забезпечено. -бывате. -тя. -біляш. -чуєш. -бывают. заборгуваніст. 2. -на. -туєш. Почати блискати. сп. ч. Людина. Створювати надійні умови для здійснення чого-небудь. Пт. Стан глибокої задуми. Забобон. забивач. . втрачати почуття кохання до когонебудь. 1. Заборгованість.). Небрати з собою. нич не помагало. -близьнят ся. забытя. Стан повного виключення з щоденних турбот. почати глухо дзвонити. яка шукає скрізь зачіпки. -таш. -бону. забій. Постачати щось в достатній кількості. . Забезпечено. Пр. швидко забиваючий. Виснажений. 4. злочинець. -близнит ся. -чую. -бечу. вид Ол. 1. пас. Медичне втручання у хворого. Випускати з уваги кого-небудь або що-небудь. ч. . -не. Втрачення людиною орвєнтації. Пр. Дієпр. забобон. Замішувати й перемішувати рідину. забияка. -бігу. не зважати на когось. заблизнитися. 2. -тую. й пішов грубий дойдж. Рс. переживань. -ве. забезпечувати. -берам ся. Див. ч. заблискати. мин. втрачати стосунки або зв’язки з ким-небудь. не згадувати. 1. Авантюрник. -бываш.. хоче битися. -люю. быват. Пт. Людина. заблуканец. Пр. яка десь заблукалася. заборонений. що-небудь. ч. вбивця. Робитися байдужим до кого-небудь. забовтати. зобовтувати. 2. Св. нехтувати ким-небудь. Див. задовженість. . до забрати. Пт. Див. Св. забовкати. 2. Загоїтися. забечати. забытливий. 1. Пт. Забудько.По орці й сівбі поле мусит быти заборонене. Рс. заборонуваний. заблуджиня. Дітина забечала. Забивання тварин з метою використання їх. пошану. до заборонити. 4. в страхи.3 поля юж 107 . забіяка. віра в неприродні сили. Сб. в віщування. забіляти. -кы. Св. прощати.

Заведення. Вр. заварьованя. -кы. оберігати. Див. завезиско. заплюгавляти. . закінчений. ч. -лює. Вр. валитися. -валям. буракы й капуста. Вр. забубнувати. Рс. Виходець зза Буга. до завенджати. Рс. заверянка. заварений. боронити. Застерігати. Пт. ч. Пт. забрукуваний. -вендит ся. Закип’ячений. .Та деси ся ту заваджают стары керпці. бути непотрібним. покритись брудом. -валу. Ол. што не посідают родичів. забренькати. земля. забужан. Закінчувати. Забруднений. Пр. пі[сня]). -ли. Ол. -на. Зимом в тім році была завала. Заважати. Ол. Завалений. Рс. -на. -не. заваровувати. -ка. -валям ся. завалений. пас. Закоптитися. Вр. ж. вудити. -ка. с. завезений. Вр. швидко крутяться в колі). завозити. Пр. заверуха. завезти. -жуєш. завенджати. забруднювати. -ня. Завезений. -не. Варення зварені в цукровому сиропі ягоди або фрукти. -ке. завалюха. -рую. -ня.Най тя бог заварує. Сб. заважити. -на.Словник Лемківської Г овірки забраны карпелі. -ня. пас. -везеш. до заваляти. засипаний. -тця. -важаш. привезений на місце. пас. Пн. с. ч. Пт. Пр. -руєш. Забарабанити. забубнити. . ж. -хи. мин. Св. перешкоджати. завалятися. Перешкода з дерев або зсуненої землі на дорозі. завершиня. мин. Гж. завалити. -везу. завалило. Лз. Руйнуватися. -не. завендитися. підприємство. -хы. Засипати. Ол. інструменті. Розположений або проживаючий за рікою Буг. Привезти. заваджатися. завершений. -жую. -ваджам ся. Див. Мати вагу. завзятец.В тім заведіню жыют діти. заварувати. Пт. дуже завзята людина. Ол. падати. Почати бренькати на якому-небудь муз. провалюватися. завезиско. ч. -не. . -важам. 108 . Закопчений. Замазура. заваляний. Див. заважувати. заважувати. -ваджам. загарбаний. с. завалювати. завезлиско. с. Див. Ол. -бренькам. Ол. завершати. Ол. -нюю. ж. -нюєш. . -не. Див. мин. -на. Засипувати. завалювати. завала. Вр. -валяні. Великі сніги. Забруднитися. -вую. Завершення. -на. з лівобережжя ріки Буг. -жана. Рс. Ол. Танок в чотири особи (склавши руки навхрест. Занечищувати. Пт. Дієпр. Вр. -венджам. Дієпр. робити що-небудь брудним. здійснення. Забруднити.Забренькай мі дашто на мандоліні. Вр. пас. -джаш. не заваджай по дорозі никому! (нар. Дієпр. завенджений. Бути зайвим.Треба чекати зо дві годины покля ся м'ясо завендит. -ную. завершувати. Вимощений грубим каменем. виваляти. до забрукувати. забужаньскьій(-скі). що сповзла внаслідок підмокання. забраний. заведіня. Пр. завал. ч. вивалятися. відважувати. -не. -ка. ч. Присвоєний. Рс. -нуєш. -лює ся. Пт. Дерев’яний замок в дверях. вершам. до завершити. Дієпр. Ол. заваляти. завершений. заваровувати. -на. Здійснений. . доводити до кінця.Иди чорна куро до дому. мин. Закопчувати м’ясні або рибні вироби. Западена земля. с. заварений. ч. завалюватися. доведення до кінця. Впертюх. руйнувати розвалюючи що-небудь. -на. заваджати. -не. запаскудити.

Вр. Бунт. -вісит. -не. -вию. Пр. 1. завести право. завити. завод. -вивам. 1. -не. завинений в якусь тканину або папір. Див. Пристрій. кричати. -на. Пр. фабрика. Силою війська загарбувати країни. Завищення. Рс. Вр. Рс. Вр. Пр. Той. Завойовниця. Почати возити через певний час. Пр. Крутити очима. служить для закріплення дерева (кругляка) на підводі. мн. заводовец. завидливі. до завинути.Словник Лемківської Г овірки завести. -возиш. -ня. Пр. -водиш. завищувати. завіркьі. запевнення. 2. а як визволителька. почеплених предметів. Ол. -ри. заметіль. присл. Загорнути. завидувати. заводити. професіонал. заворожений. завивати різними голосами. ч. -на. 109 . -вожу.Штоси ся їй не сподобало й завірила очы. Привести на місце. пов’язати. Пн. -ці. Пр. Див. яким приводять в дію механізм. пас. -ня. велике підприємство. закривати повісивши щось. -воду. Заповнювати великою кількістю навішаних. -вую. Пр. 1. завойовниця. Завинутий. Пр. Керівник якої-небудь установи. ж. 1. -ника. щоб він йшов.). завідувач. хто приїхав до млина із збіжжям для молоття. -ни. Рс. завозити. Засудження умовно. перешкода ригель. сніг з вітром. . -вача. Завірення. Рс. с. Ци не завидливі ти на сусідскьі маєтки ? завинутий. -рок. завора. -виваш. завести. заводити. Див. завіріня. -ня. -вірям. завізуваний. пов’язувати. с. завищувати. -дуєш. 1. забурення. -хы. ж. Вести. Пр. завищиня. Пт. завішати. завісити. -вішам. 2. Необгрунтовано підвищувати щонебудь. підводити куди-небудь. Плакати. 1. ч. Св. Дієпр. Загортати. завішувати. завіруха. завішений. -веду. Заздрити. мин. завішувати. куди потрібне. -на. неспокій. Доставляти когось або щось певним видом транспорту. Дрючок. завидувала щесцю молодят. Пр. завоїна.. Дієпр. відвозити куди-небудь. Підвішувати що-небудь. с. завіряти. затверджувати документи. . Пн. -ня. Завихрення. -шаш. 2. Здивований діями навкруги. поміщати кудись. почати судитися. 2. підприємства. потвердження. Пристрій для закривання. -виєш.Завийте мі до паперя. Пр. Завести механізм годинника. -та. -дую. відводити. -не. до завісити. ч. -вищам. завізник. заводник. Фахівець. Див. розруха. Пр. зачеплюючи за щось. Рс.Радянска Армія пришла не як завойовниця. . 3. Везти. пас. збільшення цін на товари. яка посвятилася певній спеціальності. Завізований. завойовувати. Завод. . вішати. ч. в грубілому кінці дещо закривлений. поневолювати народи. завихріня. Пр. Рс. затверджений вищою владою. запора. завірюха. ж. Обгородження. 2. нахмурюватись. -шую. Привізши. завивати.Фашисты пішли завойовувати нас! Стіном ми стали на захист Вітчизни: (Н. с. -ника. 2. Завішувати. Учасник спортивних змагань. ч. Пр. Завірювати. Заздрісно. Ол. завищити. засувка. -вця. -щую. Пр. Пр. Подати в суд. ч.Матрона нехтячи. мин. людина. 3. -воджу. . завішиня. -ведеш. Пр. -те. Пр. ж. зав’язувати. ч. довжиною приблизно 3 м.

Дітина заворожила ся молоком й затихла. шам. початок. Заїкатися. -зую. Пр. -чиш. Ол. загал. -руєш. Завжди. -не.Він ся загакує од дітини. зачіплювати гаком. усі разом.. закидати чим-небудь. загіпнотизуваний. Пт. -галу. Повністю. затримати гальмом. заворот голови. зага. ж. загаруваний. ставити гать. Підкрипитися. Пр. -мую. -на. втомлений важкою працею. . -кы. -кую ся. повсякчас. заворот кышок. добудівка за хатою для сіна. -муєш. Ол. Пр. припиняти горіння. Гасити. (загатити). Зів’янути. З’єднувати кінці вузликом або петлею. Зав’язь насіння. загарештувати. Св. . загартати. загачати. . -ти. ж. загін. 2. що відповідає слову загальний. Пр. загашувати. засохнути від нестачи вологи.Словник Лемківської Г овірки заворожытися. . -не. Тяжко запрацювати. 2. загакливий. . загакливец.Загашувати лямпу. Св. полягти на полі бою. стати в’ялим. -ва. пас. -ве. загадка. ділянка землі від борозни до борозни. Вр. Завчасу. своєчасно. Грядка. громадськість. -гачу. -люю. -в’язка. загандлювати. загарувати. Дієпр. Пр. -роту. загартуваний. -таш. присл. Прикм. . завчасу. загачити.. . закрут.Загашувати вапно. торгуючи. пас. Ол. Св. -зуєш. -рожуся. Загороджений. Пр. Заарештований. Зачіплений. зав’язувати. Пр. загакуватися. Жага пече. зав’янути. Непрохідність кишечника. Ол. ч. Посоромити когось. загальноуживаний і т. Рс. -тую. що дається до відгадування. усі. Велика кількість людей. Заїкайло. 1.Ци даш мі тото на завсе? зав’язок. зага пече. Рс. Пр. Рс. Гж. -чаш. -ганьблю.Позагарташ сьніг по дорозі й підеш домів. викликана перекрученням кишкових петель. -гину. Зміна напряму руху. присл. Загальмований. мин. військова група. загинути. -гартам. Пр. Торгувати. втратити життя. закінчити життя в катастрофі. заворот. Загороджувати. Перша частина складних слів. Св. Запрацьований. Пр. згорнути. Сб. втратити красу. Щонебудь не розгадане у природі. 2. Пр. -на. -рую. здоровий. Заїкуватий. яка заїкається. до загатити. зникнути. 110 . замінити щось. ч. . завсіди. перекритий. -не. -гинеш. Засипати.: загальновизнаний. упаковувати. -на. Дієпр. загарештуваний. свіжість. Загартований. мин. людина. загалом. Група людей організованих для спільних дій. п. Пн. Див. загачати. до загачити. загачувати. скріплювати кінці вузлом. загально. загамуваний. загата. до загакливец. ч. Гж. -не. -на. Заарештувати. присл. перекривати чимнебудь річку чи канал. -не. -чую. -шую. у цілому. загамувати. заворот. Завдання. загашати. ч. Пр. мед. 1. заворот. Запаморочення голови.. вимучитись працею. Пр. ч. не досліджене. -на. Загальмувати. 1. Ол. Пр. вигин.То треба было загарувати днями і ночами. загачений. загубитись. ч. -туєш. Приміщення. 1. Пр. заїка. завсе. Пр. витривалий. ч. -в’яне. Попасти в нещастя. -на. Пропасти десь. Зачіпляти за що-небудь. напр. Тот чловек барз загаруваний. Загіпнотизований. 2. заганьбнтн. -не.Загачив єм о штоси. штучно затриманий. -вця. засоромити. -гону. Пр. -гачам.

Заголовок. -не. ч. Рс. (заглушати). 4. Вр. заголовочок. Див. ч. Пр. ч. Припинена робота мотора. Почати гноїтися. хто не береже щось. Пр. заглян!. заглубина. Дієпр. Пр. ч. -не. Звернути з дорогой. мин. загороджиня. Заглушений. загладжувати. -вка. Пр. 4. 1. -гою. -ни. загороджене разом з садибою. Поставити плішку або клин. -чка. неме. заглублювати. -джую. оглушений криком. -ня. Вр. заглублений. 3. 1. щоб побачити когось. -вача. -на. . перегороджувати. Зменшувати силу певного почуття. Пр. 2. загляджувати. врізаний бритвою чи ножиком. мин. Пн. -люю. -гоїш. Паробок тримав в руці штоси округле. Порослий бур’яном. холошлі й чугу. Пр. заглушувати. Пр. Подушка. -не. Обнажити тіло. застромляти. . опустити глибоко вниз. -кы. Загородка для птиці. Заглибити. загорнутися. Утворювати перешкоду. 1. -не. закріпити щось за допомогою дерев’яного клина (глобок . Вр. -люєш. -ці. Дієпр. Див. рани на тілі. 2. Загорнутий. Пн.клин). пас. Пр. треба міцно заглобити. загонити. паркани. Пн. -ди. -гноїт ся. Подушечка. . Св. Пр. пас. Вирівнювати. Див. ударом. ч. -нете. 2. -биш. Вр.Загорода капусти была над ріком. -на. -джаш. загороджувач. Затушовувати враження від поганої дії. -гониш. що з ним діється. загорідка. Св. Заглиблений. -гоню. заглянути. ж. почуття. заглоблювати. Заглибина. Ставити огорожу. Загнати когось в якесь місце. загорнене в папір. Загороджувач. -на. Зупиняти роботу мотора. 1. заглушений. Поле за садибою.На дорозі стояв паробок загорнений в гуню. Сильнішими звуками перекривати всякі звуки. -люю. -голит ся. -глоб’ю. Рс. загноюватися.Жебы загладити (провину) гріхи. загорнений. ж. Св. загородка. загороджувати. Марнотратник.Заглянути до когоси (відвідати когось). -юєт ся. все молив ся. -горнеш ся. н. . до заглубити. Пр. заголовок. Високо підняти спідничку. загноюватися. назва твору. заглубити.Словник Лемківської Г овірки заглавок. -гнетеш. 2. місце. шумуом. загладити. -гладжам. Видлікувати пошкодженні місця. Заглянути смерти в очы (піддатись небезпеці без страху). в рідину. -люєш. той. Одягнений. 1. 2. -глублю. Заглянути дівці в зубы (зблизитись з дівчиною). -шуєш. загоєний. -кы. -на. -джую. Пр. -биш. Огорожа. робити гладким. ж. загладця. Перешкоджати ростові інших рослин. Пр. завинути. 3. Одягнутися. заглублювати. 2. заплішити. загноїтися. в якому вирощують городину.Загладив-єм якоси тоту ямку в дошці. 1. -не. Городчик. Звернути погляд на когось або щось. заголений. Бриючись. сп. Св. -шуіо. крадькома глянути. -неш. -на. 2.Жебы коса добрі косила. Подушка. -не. Зменшена сила якогось відчуття. Замісити тісто. . -вка. заглобити. Сб. Див. ч. нут. загорода. 111 . 1. до загоїти. с. загнести. Пр. пліт. Пр. запускати вглуб. заголитися. -джуєш. -гнету. Св. будь-яка ямка на якій-небудь поверхні. . Св. загоїти. -гляну. заглоблювати. занурювати щось. ч. курятник.

загазуваня. Гж. захаращувати. -гучиш. (загрузати. -дую. до заготовити і заготувати. Рс.Чого-с ся заґальопував з том справом так далеко ? заґап’ятися. Насичувати шкідливим газом. ч. якы єм мав. сту[к]. Пт. якості. Пр. заградка. застукотіти. Св. -джаш. -дуєш. . гуснути. Почати гупати. до настання потреби. згрібати. Збирати що-небудь у купу. 2. Пт. ж. шум. загойдати. зав’язнути в якій-небудь густій або сипкій масті. Ставати густим. 2. -кы. 1. Пр. 2. Пр.Василя так загукали. -щуєш. -люю. Втрачати якінебудь особливості. говити гав. необдумано поспішитися. -на. в’язким. Див. отруїти газом. загуркати. Ол. загальопуватися. Заговорити. Отруєний газами. загущувати. Рс. 4. -не. загазувати. -джую. видавати гук. Почати гукати.Мы заготовляме капусту. 2. пас. 2. ніж звичайно. -гукам.Загубив-єм братів на войні. Втрачати когось або щось. загусьтати. -люєш. загрузнути. Задалеко зайти. Рс. ч. же він не знав. -ди. -гучит. загромадити. Св. -гребам. робити запас заздалегідь. загазуваний. заграда.Хто ж. Закинути щось. заготовлений. Рс. Пр. утворюючи гуркіт. . Загортати. -гребені. . Загрузати. Як я си загукам. -дка. Піджак. мин. загмерати. Рс. компері. Насичений шкідливими газами. теплий верхній одяг.Загущувати розчинене кісто на хліб треба в теплі. -ґап’ям ся. Задивлятися. застрягти. загублювати. -грузам. Рс. . до заграда. загазовувати. Поранений Петро сказав пару слів і зас загубив пам’ят. Пр. наперед. 1. . 3. Постійними окриками довести людину до отупіння. засипати чимнебудь. Загудіти. згрібати. 1. риючись в чому- 112 . загусти. Пт. Заколихати. Гж. Здрібн. загущений. Дієпр. Призвести до загибелі. -каш.Словник Лемківської Г овірки загородок. загребти. . довго говорити захоплюючись розмовою.Загубив-єм вшыткы пінязі. Пт. загуст. до загустити. . ту сироту загубив ? загукати. Пт. загромаджувати. ч. загустнути. почати гудіти глухо. Заграбати. затриматись де-небудь довго. Рс. Заповнювати великою кількістю. ж. Дієпр. огуркы. -кы. -таш. як не він. мин. глухо ударяти. далеко м’я чути. знищити кого-небудь. (заготовити. Забалакатися. задивитися на щось бездумно. -на. -густла. што має робити. -гмерам.Іванцю выгрюб яму й загрюб там корову. -заш. . -раш. Почати гуркати. Городчик на квіти. -щую. загортка. обізватися. -на. -ня. -гусьтам. -гуркам. Пр. -пуєш ся. Св. Св. загадати. -люю. загупати. запасатися. тераз не мам до кого піти. Заговорювати. Пр. загазувати. -гадам. Загромаджувати. Хтоси загупав по дылинах тяжкыма скірнями. Город для овочів (городини) і фруктів. -гадам ся. загадувати. заготувати). 1. (загапитися). збирати що-небудь у купу. Пр. шум. заготовляти. заготовлювати. ж. Дія за знач. -зую. загучати. Втрачати що-небудь через неуважність. загрузти). -не. загадатися. -даш. пас. Городчик-садок. с. -гупам. твердіти. -гукаш. Заготовляти. Робити що-небудь густішим. -не. -маджам. починати розмову. -паш. зазіватись.

Ол. задаток. завстыдати. . -дыху. задертя. задовжитися. Пр. задармо. -на. Пр. -ня. задвічка. й не мож єй выдерти. 113 . задіти нитку). застебнути. -матвам ся. зволікати з чимнебудь (зрозглядом справи). .Де-с тоты документа затмерав ? заґіпсуваний. -жиш. заборговуватися. задовжатися. Задок. втоми. -довжам ся. задыхатися. вроджены задаткы. Задня частина воза. Заборгованість. Задрижати внаслідок підкидування підводи чи машини. Заплутаний. Пр. Дія за знач. задоволіня. частина заплати за виконану роботу. Засоромити. маме. задера. задавнювати. 2. задыхливий. -ня. Пр. переплітатися. давана вперед. Св. Пр. Влетіла мі під ногот задера. Пр. Св. Гж. -ня. при складанні договору. мин. -ри. -на. Заборгуватися. заліплений гіпсом. подряпина. задовжатися. -ляш. 1. -дівам. Дієпр. Обтяжений довгами. Вроджені завдатки хвороби. -мают. присл. заґматвати. 3. -не. -ня. задарма. -мат. заґматваня. задок. Завузлений. осколок. -тка. Надіти нитку у вушко голки. заґматватися. каждого зачепит. астма. ж. -даш. Заноза. ч. Задує порохом або сьнігом поля й путя.Словник Лемківської Г овірки небудь. Завести довги. гинути внаслідок нестачі повітря. Пр. позичити у когонебудь щось. нерозбірливий. -ве. -нюю. -дьірґат. Завузлити(ся). -не. Пт. заґудзлити (ся). надумати. Загіпсований. Пр. посилено. Рс. 2.Задавнена хвороба дала про ся знати і хлопец на ново захворів. заґматвані. -не.Я можу легко й скоро задіти нитку до ігли. -не. задых. Сніговій. заґудзлений. . задындати. -не. задача. стати у вузлах. Сб. Ол. Задишкуватий. задавнений. Сб. Забаритися. Пр. Дряпина. утруднене дихання внаслідок хвороби. Безплатно. -тыдам. важко. с. задавняти. Дихати часто. задавнити. не вживаючи своєчасно заходів. Сб. -нюєш. . с. Умирати. -лям. Підстілка в "керпцях". (задіти. задумати. Завдаток. задовжиня. заднє місце. замислитись. Задумати. 2. -дка. заданя. Рс. 1. Див. ч. талану. -маш. Пр. Часте. -дыхам ся. Пр. -кы. -ва. -ваш. с. Пр. Пр. Почуття і стан внутрішнього вдоволення. пас. Див. Пр. ч. задовжений. безкоштовно. безладно перевиватися. задаток. Давати розвиватися. задоволеність. -думам. . -мате. Рс. Пт. -ґуздрам ся. присл. задавнювати. . -дындат. Заплутатися. задымка. Заплутано. -на. ч. -на.Хворий нарікав на задых. Рс. заґуздратися. -ням. Пр. яка чіпляється кого-небудь. 1. задовжити. задержатись непотрібною працею. задівати. астматичний. Переживати великі труднощі. с. -на. почати висіти. до задавнити. -довжу ся. Пт. Людина. задьірґати.Але-ж і задера тот хлопец. Сб.Вшытко было задармо на тій забаві. Св. втрачати здатність вільно рухатися. заґматваннй. -довжу. Зависнути. -тя. Св. почати гойдатись. с. Завдання. почати підскакувати (про підводу). -кы.

-муєш. Почати співати. -ці. -нуєш. присл. -на. Уживати. зроблений знак. що має якусь позначку. -на. Лити покаплі. об’явити. закапувати. Забороняти. Відібрати в когось гроші в готівці. Випадковий гість. ображений. зайда. заїзд. Пр. -дичам ся. Треба посідити в хыжы.Не выйду на двір. -зую. розкопошитися. зазерати. -люєш. -лючам. Завидувати. -жадам. яку підхоплює хор. -пую. присл. 1. Такий. Пр. Пр. заказати. закля не буду здоровий. зайти. -касую. викликане якоюсь перевагою у іншого. робити вид невдоволеного. Гж. Гж. покля дуява не перестане віяти. Вписати нерухоме майно в судові книги. -льця. Незвично вигинати. . почати капати якесь лікарство. закалец. зазрю. зайду. Засумований з жалю. заінкасувати. -не. Непориста.Зазрий до хворого в шпитали. -їхаш. до зажадати. -ви. пас. пас. 1. -кажу. постійно. Пт. Пр. зайшов. закарлючений. -не. Почуття неприязності відносно когось. закаменувати. зажывати. Замешкати. -їхам. до закабалити. гливка частина погано випеченого хліба або іншого печива. в яке в’яжуть траву. зазублений. вибирати щось. -не. заказувати. -зерам. закля. зазирати. Пр. Рс. -їхат. -зуєш. не дозволяти робити щонебудь. ч. Незвично вигнутий. Поки. задушниця. Вр. зажалений. забажати. -люю. заздростити. закарлючати. -кы. перед ворота. -зриш. Св. -ди. . . Пр. мин. -ную. Обманутий. -мую. Св. вести розкішний спосіб Зажыв життя. Заїхати перед дім. Богослужіння за померлих. -їхаме. -не. зазерати. мин. Пр. Пр. Рс. -не. Зайти. -не. влаштуватися в квартирі. Див. Пр. -на. зайча. Пт. Рядно. -на. Набундючитися. -пуєш. заіндичитися. розкоши в тім краю. Вр. -ваш. ч. Позначка. Вбити камінням. ж. у формі гачка. Пр. заїхати. -на. закаль. -паш. ч. зазрити. бути повним заздрості до кого-небудь. Рс. Заглядати. -раш. зазначка. заінсталюватися. Захопити. -жеш. Дієпр. Вр. Закапав-єм очы атропіном. зажадати. ч. вирішувати. 2. -рости. -їхают. закапати. доки. зажаданий. Пр. мати намір що-небудь зробити. Вимагати. заглянути. -їзду. Великий міх на кроснах. -лююся. ч. -жывам. Замовити. закапувати. Зайченя. з двором для машин або підвід. вбити каменуючи. -ную. Пр. -дростиш. -нуєш. -суєш. спіймати. задуява. Зуби одного предмета впущені в заглиблення іншого предмета. розкошувати. мале зайця. Вр. ж. заінтебелювати. закабалений. заєдно. заінтонувати. Вр. Пр.Словник Лемківської Г овірки задумувати. примусити. с. -чати.Тоты дівкьі заєдно сьпівают. Пр. . наказати щось зробити. заздріст. Приміщення для зупинки приїжджаючих. Див. -на. -дрощу. Все. піддати ноту. 2. -даш. -їхате. Пр. . Планувати. Пр. на ткацькому верстаті. 114 . завжди. 3. вступити по дорозі в приміщення. Хуртовина. Пр. Дієпр. зазначений. -чаш. Ол. -капам. Вр.Штефан заказав сой танец оберок. втягнутий в кабалу.Жоньця зайшов коні й коровы на паньскім. Пр.

Зачарований. Класти фундамент під хату. Пр. Піймати нежить. -кладин. просити з’явитися. заклиняти. до заклеїти. -не. заплітати. Обіцяти собі більше не робити чогось. закладіня. 2. -не. Св. Пр. заклеювати. Урочисте закладення фундаменту під будівлю. Ол. енергію. -шуєш. довго кашляти. -кликам. Пр. -рям. закыска. ч. Вбити. Запросити. -на. Заткати рота кнеблем. заквашувати. Дієпр. -квилиш. заходитися кашлем. 3 нежиттю. вбитий на допиті. -чур[иш] ся. дуже кислий. -ла. заложити кітом (замазкою) щілини. Згинати. -не. -на. або зеленим листям. зліплювати. шматкою. запищати по поросячому. Закатований. -тарям ся. 115 . закатаритися. -на. Пр. Ол. Дієпр. закладати спідкьі. Заложник в часі війни. укріплювати щонебудь. -неш.Заклине руку в шпарі. закликати. заквашений. до закачуряти.Треба закачурити ногавки. пас. засмутити. 2. заклеювати. заклеєний. що викликає кисле дродіння. Почати киснути. -люю ся. покликати. -лею. закінчувати. Речовина. -люю. закачур[я]ти. вбити катуючи. Ол. закаятися. (закачурити). -чуєш. -квітчам. Закувікати. у локон. бо ся барз стелебают. заквітчувати. Сб. -каш. Пр. закыснути. 1. Пр. . -квашам. -не. -юю. пас. Вр. гірко заридати. 1. -на. починати кашляти. -ле. заклинити. Прикрашати квітами. -юєш. закладати. -кы. Пр. Св.Тим словом ты мене заквилив. Пр. же не мам чим дыхати. -чуряш. склеювати що-небудь. 2. ч. Св. заквітчувати. як наслідок кислого бродіння. ч. . -на. Пр. -квичиш. закликаний. -ляш. заквашувати. Закашлюватися. Пр. мн. Рс. Пт. -нуєш. Засумувати. кляпом. -не. Рс. щоб прикисла. закнеблювати. заквасити. Втрачати бадьорість. -туєш. замучений. Рс. Див. 1. мин. Пт. Пт. пас. силу. закашляти. -не. -ня. стратити. заквилити. -ную. до заквітчати. Пр. ч. забиваючи клин. -няш. -те. -чуєш. -пиш. заквітчаний. заквичати. Доводити що-небудь до кінця. Закладання якогось будинку чи підприємства. Пр. -квашаш.Я так закатарений. закачурений. Ол. Див. закітувати. що закваска. Затурбувати. Р[с. Вр. Намазуючи клеєм. -труплю. -чу. Заклеїти. Сікти і солити капусту. Дієпр. до завершення. -на. Те саме.] Затиснути. заклинути. -на. -ника. кислий. дати скувати клином. с. -чую. ж. заквітчати. Пр. Затискати. Пр. -кысну. скисати. закладины.Словник Лемківської Г овірки закатарений. жалібно співати. -тую.Див. мин. Заправляти закваскою. закашлюватися. закладник. . ч. заклятий. заклеїти. Пр . Починати кашляти. Ол. мин. -клину. Заклинювати. Перекислий. заквасьнілий. -шую. мин. до заквасити. Пр. мин. Запрошений. закачуритися. . -люєш. -леїш. ч. до закликати. Звернутись у кільце. Св. -не. пас. -клиням. закатрупити. -квилю. а потім поставити її. пас. Св. -неш. Дієприкм. закаюватися. Дієпр. -чую. заклинувати. закатуваннй. -та. -кашлям.

закручувати. кришка. звернутий набік. -на. Сб. -чуєш. 5. місце в церкві за вівтарем. Пр. Пов’язка. Примушувти кого-небудь стати кріпаком. 3. закрутка. -шую. Такий. -чам. Ол. Дієпр. 2. ч. Говорити вигадливо. падати або стікати краплями. Колишучи. -люю. -люєш. Див. Заливати. -паш. нерівний. вирізування з тканини за певною закройкою. закривка. Пр. рухати що-небудь по колу. 2. -тиї. Закручений. (закручати. -на. закручений. забризкувати кров’ю. -країнам). заколювати. ч. Пр. -ника. -на. Пр. -ці. ч. . -чую. 2. -люю ся. -вавиш. Закривавити. Законсервований. 3. Заколювати. закручений. Дерев’яний замок у дверей. -не. закырвавити. Переміщене що-небудь в інше місце. Закоханий. забризкуватися кров’ю. -кы. 116 . ч. закрашувати. Покриватися. -чую. -не. Те. прикрашати. закырвавлюватися. ч. Вживати лікарство врідині по краплі. ч.Добре паця має закоцюрблений хвостик. -не. закручувати сьвіт (обманювати кого-небудь). примушувати заснути (дитину). -тя. що знаходиться в підпіллі. Ол. 1. законсервуваний. пас. 2. Почати крапати. -чаш). хитромудро. закономірність. 1. Пр. законник.Різникьі ходят все закырвавлены й кырви ся не боят. 1. 1. закопаний. Член чернечого закону. ж. Рс.На дворі закрапат кусьцьок. -не. Пришпилювати чимнебудь волосся. Робити привабливим на вигляд. Сб. Рс. закырвавлений. с. 1. в тайні. мин. Покривати фарбою. Ол. як себе самого". закырвавлювати. законниця. фарбувати.Словник Лемківської Г овірки заколисувати. закріпачувати. ж. -не. -на. 3. Ризниця. . ж. Пр. закон. Пр. Закриття. Дієпр. Жін. -ляш. пас. що має спіральну форму. -вавлям. закристия. вуса. закривлений. до закохати. -вавлям ся. закырвавитися. -не. Дія за знач. мин. -не. вбивати встромивши ніж в тіло. мин. Пр. Пр. -шуєш. законспіруваний. . Завивати волосся. Чернець. закоцюрблений. . що через закручування служить для зупинення кровотечі. (закрасити. -не. -рапам. Закрутити голову (вступити в любовні стосунки). -суєш. загвинчувати. Дієпр. який кохає кого-небудь. Рс. пас. чим закривають що-небудь. . Зав’язувати щонебудь у вузлик. -не. Рс. закочений. 1. Основні положення якої-небудь релігії. закрій. яке має найвищу юридичну силу. Пр. Те. -на.В законі пише: "Люби ближнього. закрапати. -на. закрити. (заколити. -не. забарвлювати. чуєш. 2. -на. Рс. Об’єктивно існуючий і необхідний взаємозв’язок між предметами. Закрій. 2. Рс. Нерівний. законтрактуваний. 2. Вр. одяг. Дієпр. Пр. Закотрактований. -кы. Докинути до їжі щось смачне або жирне. -кону. Загорнений назовні край одягу. до закопати.В різника рукавы были закоченьї вище ліктів. -вавлю. пас. 1. -крою. 4. мин. Закопаний. Рс. до законник. закырвавлюватися. зобов’язаний виростити щось за договором. пишномовно. Загнутий. 3. -сую. Ол. Заплутувати яку-небудь спра-ву. Кажду закрутку покривали бронзом. Пр. -на. крутий. норма поведінки. Пр. заокруглення. Обертати. до закырвавити. -на. -колю). -на. до закрутити. явищами або процесами. захований в землі. закоханий. закритя. ч. Загальнообов’язкове державне правило.

-тка. Завантажити. мин. підгоїти. . ч. пас. Жінка фундаторка. -дуєш. Ол. ніж треба.Настка вшыткы закуточкы обходила. -дую. с. -джую. -туєш. іти об заклад. що паде без перестанку дуже довго. Втихомирювати. -таш. Рс. -на. Загортати вщось. 1. Ол. заповзати на ногах і на руках. очищений. -таш. закутувати. -тую. Ол. закуточок. Пт. -ви. закурений димом. Зменш. -ле. гладенько зачесаний. Перекусити щось їстивне після випитого.Зозуля закукала . Почати наслідувати голос жаб. -котам. Пр. -не. -на. Рс. Поспорити. Часом по закуреній сьнігом в поли дорозі не мож найти дорогу. Див. Виправити пошкодження. закутувати. -не. с. Ол. залатати. закутати. частично вигоїти. мин. до зализати. залагодити. залеглий. -кат. -ня. скритий кут. Пр. закуляти. Ол. 1. (залізти. Пр. заладувати. Пр. -лічу. (нар. -лічаш. вітру. Див. залічати. -лежу ся. Рс. заложниця. 3. Дія за знач. Навантаження. 1. викликати відчуття ласкоту. протискаючись кудинебудь. заложитися. ч. -шую. ч. Вр. Дія за знач. Дієпр.Словник Лемківської Г овірки закукати. Лежати довше. Див. Пт. Жінка. снігом.Діти їдят залегльї грушкьі. залатувати. Рс. яка із своїх коштів будує що-небудь для суспільства. -ня. Пр. виконання плану. Рс. 2. пр. Лікуючи вигоїти. Заглиблюватися в що-небудь. -ла. -лежу. -кутам. -нку. -шаш. загнилий. Пр. Дія за знач. залазити. -джуєш. підкорятися комусь або чомусь. Оставления без догляду. -вуєш. заладувати. Рс. Лагодити одяг білизну. залатаний. залагоджувати. заповнювати щонебудь вантажем. стискати зубами щонебудь. пестл. -каш. Пр. підніматися наверх чого-небудь. -лічам. заливний. Загладжений лизанням. -туєш. Залите водою поле внаслідок силього дощу. -лічиш. ж. пас. закульгати. Залазити. -ня. заладуваня. почати кумкати. закуток. Пт. залізати). заласкотати. -лазиш. віддача чого-небудь у чиєсь користування. Затискати. закутуваня. закушувати. пришиваючи латки. Лікуючи. с. залагодити спір. залічити. а дітини не нашла. залагоджиня. -таш.як настала. Пальцями злегка торкаючись тіла. заладовувати. -латам. до залатати. Пр. -не. закумкати. -шуєш. ж. Пр. Ол. 2. незаймане місце. -кукам. Дієпр. -на. -тую. залива. Заходити. захищаючи від холоду. припалий пилом. -кумкам. Пр. -куляш. Рс. Закуток. залежатися. ч. Полагодження певної справи. Пр. залежати. Лікуючи домашніми засобами. 2. закушати. Дощ. зализаний. -лежиш. Запорошений. заладовувати. Пр. 1. взуття. залагодити. 117 . Вр. Закувати (про зозулю). -чка. закутувати. -ці. . 2. Ол. . -ложу ся. 2. до закуток. Залежалий. ч. Ол. Захромати. с. 1. підлікувати. -джам. -не. -годжаш. -на. виконати певну справу. Див.). -вуєш. Рс. залатувати. захворіти на ногу. пилюкою. заліковувати. Рс. закурений. -лажу. -вую. -ня. -кушам. Бути в залежності від когось. залишиня. -кулям. -вую. залагоджувати. Пр. запізнитися. закушувати. заладунок. Див.

-люю. Замаринований. Ол. -те. ч. с. -хлюю. Вр. замаґазинувати. Ол. -ня. замочитися. Замаленьку треба галузку нагынати. заручини. -жеш ся. заляжений. присл. 2. -ляпам. Пр. -не. замглити. молода людина. замахлювати. Затужити. Пр. мн. замазуритися. -нуєш. 4. замерзляк. . -ную. Пт. замаскуваний. яке заливає вода. Запаяти. сильний вітер з снігом. замельдувати. 1. -на. Гж. -паш. про прибуття. яка залицяється до кого-небудь. Пр. місце. Пр. 118 . -риш. заморочити голову комусь. Вр. -дую ся. -тів. Прописатися. Загаятися. -чаш ся. с. -ла. -мглило. Ол. -на. -дую. Св. Дієпр. -люєш. -ротам. -дуєш. Ол. залячися. -ня. Запайка. Загніздитися. замамротати. лагодити що-небудь способом паяння. Вмерти на морозі. -тілі. Залитий рідиною. Замешканий. -туєш. Пр. -лютую. Див. замерзнути. обманути. Ол. -ника. ч. зальоты. прописати. що закладниця. -каш. мокрий. заява. Поселитися в когось і проживати там. -диш. Ол. Те саме. З’явитися до рапорту. скритий. -та. Повідомляти про свій прихід. Ол. Заломлювати. Замилувано. ударяючи чимсь по чомусь мокрому або по воді. Ол. Забруднений. заляпаний. Приєднаний до чогось. ж. . Ол. забурмотати. Прописка. . мглою. замарудитися. залянкорити. заломлювати. Ол. -корю. -на. -мглится. -мерзну.Замерз. до заляпати. -ришся. (залицяльниця. що грозить зламанням. мин. Замаскований. Ол. чи заложник. замилувати. Залицяння. Затуманитися. замельдуваня. Ол. вигнутий неприродньо. закритий під маскою. зальотниця. постійно проживаючий.Заломлює рукы до неба і молиться. залютуваня. Сб.А мій милий замилував іншу. Затуманити. Змалку. -ляка. заломлений. Пр. Полюбити. Рс. Згаяти комусь час.Залютував-єм вшыткы дзюрьі в горцях. -мачам ся. -не. Такий. забаритися. Пр. замдзюрити. . ч. Залицяльниця. замдзюрити очы. Рс. -не. ч. Зберегти наскладі. . -на. пас. с. повідомити про себе. -не. залучений. -не. присл. замимрити. замаринуваний. Замурмотати. Хуртовина. замешкати. Залицяльник. Зголоситися. 3. -ле. Заплющити очі. -лую. замаленьку. хто швидко мерзне. -руджу. повідомлення про прибуття. Ці) Св. -руджу ся. -на.Скверщок заляже ся в новых хьіжах й сьпіват ночами. Затуманення. Почати утворювати короткі різкі звуки. забурчати. замглитися. Вр. залютувати. Пр. залятий. -ці. замарудити. -хлюєш. замачатися.Словник Лемківської Г овірки насильно затримана однією з воюючих сторін. складати руки на знак розпачі. Змочуватися. 1. загинати. Ол. Той. замешкалий. вмерти від холоду. -таш. -не. зам’юрз. заявити. -луєш. -зурюся. -неш. Св. заляпати. заметіль. замельдуватися. вмер від зимна. Повідомити. зальотник. -ня. -мешкам. залеглий. мин. замилувані. замгліня. Вимазатись чимсь брудним. -на. Ол. Зааплодувати. вкритися мрякою. Пр. заправлений в маринаді. 2. Ол. Рс. Зашахрувати.

Ол. -тости. -не. замулити. Пр. замкнутий. мин. замотати. що ніби мають магічну лікувальну силу. -не. -на. Почати рухати кінцівками або головою в різні сторони. -зиш. до замурувати. Дієпр. Замордований. Заметіль. Вимовляти магічні слова. замісник. 119 . ч. хто замовляє що-небудь. -лює. -ка. ж. ч. Пр. Рс. -та. неговіркий. мин. Заражений хворобою "мотилиці" (хвороба овець). накручувати на що-небудь. -не.Ид розмеч заміт. заміняти). пас. Див. до замордувати. ч. відокремлений від інших. Доручити кому-небудь у наперед визначений час виготовити. -мети. Дієпр. -вюєш. недоступний. Рс. -тую. пас. задумуватись. Див. -морожу. мотати. -мотам. замковий. Метушня. Пт. -на. -не. замкненй. катуванням доводити людину до смерті. замуруваний. стан збентеження. . -влюю. Пр. такий. Доводити до виснаження. Ол. план певних дій. Вплутати кого-небудь в неприємні справи. Заступник. -мулит. Див. Ол. наметений сніг. -ляш. . зам овец. мин. до замісити. думати. заміт. закутувати чимсь. ч. -жуєш. замкнутість. Зробитися мокрим. замішане. до замкнути. забирати дорогоцінний час. кучугура снігу. замішка. -чую. Ол. Рс.Замішка з ярчаноїмукьі. замінювати. (замінити. Той. -нюєш. -на. -жую. Загортати кого-небудь в одяг. . Прикм. замисьлятися. сум’ятиця. як была велька вода. Позбавляти кого-небудь здатності розумно діяти. Пр. Тортурами. заморозити. замкнений. ж. який неохоче спілкується з іншими. -те. Дієпр. Випити спиртного. Пр. -нюю. Пр. Вр. Використовувати. 3. пас. Властивість і стан за знач. замовляти. 2. загоюють рани. -кы. заморочувати. -чиш. -не. -таш. посоленої і звареної. -на. -туєш. -мовлям. мин. доставити або виконати щось. -мучу. до замучити. пас. лікують хвороби. Задум. -ня. Ол. заморожувати. ч. -чуєш. -ника. -мочу ся. -слу. Мулистий грунт. Ол. але й знав замовляти стиржін. Заносити мулом або піском. Починати роздумувати. замордуваний. -чиш. -мисьлям ся. замовити. замулиско. замотувати. пас. Рс. -на. до знесилення. заморочувати. заморожувати. вологим. Мотаючи. Напитися палюнкы. мин. Дієпр. . замістник. що не має відходу. Пр. замулювати. замотеличений. замочитися. відлюдкуватий. до загибелі. заморочити. Пр. Пр. розмірковуватись над чимось. 2. 1. Пр. мулисте місце. Пр. Дієпр. Рс. Пр. основна думка плану. замучити. замішений. ч.Ставишан знав не лем складати поломаны рукы або ногы. Пр. ч. замкнутий. -ва. Рс. Ол. замулювати. припиняють біль. 1. жебы мож было перейти. Ол. -ве. Див. вживати замість чого-небудь щось інше. замучений. -рочу. замучений. 1. 2. -на. Вр. Страва з ячмінної муки. до замок. Сильним охолодженням доводити до замерзання. запареної окропом. ч. Проміняти на щось друге. -не. Такий.Студенку при ріці гет замулило. -вця.Словник Лемківської Г овірки замисел. Див.

-нуджам ся. Пр. заневиднітися. неохайності. Ол. Рс. -нудиш. ч. край чогонебудь. -острям. ж. Пт. пас. Навіяти нудьгу.Штыри дньї занесе весіля. Пр.Заношати зерно до сьтанця. Пр. занюрятися. ч. ч. Занесло сьнігом по самы стріхьі. Впертий чоловік. занич. . пас. передбачити (переносне). Занотований. Дієпр. Пр. Рс. Встидатися. -няхам. Заощадження. Настрої. запажерити. Робити більш витонченим. Рс. Пт. Робити гострим кінець. Занурений в рідину. Виражати число наближено. Св. зантус. -круглям. Вигнати в поле. Заорювати скибу на чужому полі. -рюєш. с. Залишати на проізволяще. -див ся. -на. Пт. заострювати. давати себе просити. опускатися в воду або іншу рідину. заокруглити. Доставляти. с. -на. Див. Забруднювати. заорювати. заокругляти. мин. Пр. Відносити. приносити що-небудь кудись.Словник Лемківської Г овірки замінити. віднести. 1. округлої форми. ч. до занюрити. Дієпр. -ношам. -не. -ряш. Ол. Продовжуватися. Занурюватися. занумерований. 1. Ваню. пас. Засипати чимсь сипким. -не. Занижувати. Пр. -жерю. Св. -на. тугу. Людина. до заокруглити. занотуваний. 2. Василь заняв уці на цілий ден. чутливішим. мин. -шаш. -чищам. заокругляти. занечищувати. Рс. занич мати. -риш. -шую ся. -виднит ся. 4. -на. Вр. -туса. Надавати чому-небудь круглої. Заповнити мохом шпари між деревинами будинку. -не. занижати. -ня. відкидаючи або додаючи дробові цифри. заощадніня. робити брудним. відсталості. мин. -риш. заневоляти. -волям. -круглю. Записувати щось для пам’яті у книги. не відновлювати. 120 . Стемніти. Залишати. закаляти. до занести. -ва. -хаш. Замучуватись від бездіяльності. занепадництво. Ол. -не. Переміщати що-небудь в інше місце. нудьгувати. записаний. останні цифри. -нижаш. заостряти. Пр. Мати когось ні за що. 1. -нехав. до заострити. заношуватися. Ол. заняхати. Рс. Рс. -нюрям ся. занюхати. пас. 2. заострений. -хаш. Дієпр. Узяти собі за звичку навідуватись багато разів в одне і те саме місце. заношувати. -ляш. -не. -ці. -на. -щаш. мин. Заняхай. занадитися. Пт. Пр. що виражають зневіру у власні сили. -нуджу. 3. Св. занедбаний. до заорати. сприйнятливішим до чого-небудь. Пр. занести. яка працює в відсутності зацікавленої особи. -на. Покалічити. Ол. -не. -не. занудити. заняти. Пр. Дієприкм. Довго носячи. занехувати. заострити. Дієпр. заостряти. заокруглювати. у прогрес суспільства. Запажерила-м страшні ногу. заораний. Гж. -рюю. 2. Пр. -не. -на. -няв. 1. занизити. занечищати. Почути нюхом. занедбувати. засутеніти. занесений. -лиш. пас. заорювати. зануджатися. занехаювати. -несе. -ляш. тоту тяганину по судах! заокруглений. -острю. заочниця. Заномерований. -шив. -на. Такий. недогляду. заношати. 2. -нюхам. -нижам. ч. поневоляти. . Робити залежним від кого-небудь. занюрений. що має ознаки занепаду. мин. Пт. ч. Див.

пас. Запарювати. 4. Гж. Здійснювати запліднення рослини. що виступає з рота. до запатентувати. на засув. запевніня. -вача.Запіперечила ся кобыла й з місця не піде. -ня. заплакати. Запищати. Пт. -туєш. -лиш. Вр. Залишати комусь спадок. -пацькам. -раш.Ярец юж запалений. насвинити. запилити. -не. -чеш. Заносити в список. полатати. надрізи на чому-небудь. пас. -рюєш. допікати до живого. Запінюватися. Робити позначки пилкою. припікаючи на вогні робити твердим. -каш. запізнений. ч. мин. заперати. не рухатися вперто з місця. Пр. Пр. Дієпр. мин. питати. до заплести. -на. Дієпр. розпалюватись. -ляш. -на. забризканий слиною або піною. -кы. Пт. одяг верхній для походів. Занотувати. -чатам. Продукти або матеріали заготовлені заздалегідь і для використання в разі потреби. скріплювати печаткою. . лава за піччю. замурзати. Дітиска заперли старого дзяда в хыжы. Заплаканий. Дієпр. запаленя. запаскуджати. Забруднити. Пр. запинка під бороду. 2. засвистіти. запікати. Вр. Запечатувати. запечений. Пр. -речит ся. Св. запатентуваний. Пр. вважати кого-небудь винним у чомунебудь. Звертатись з запитанням. -лят. із слідами сліз. запилювати. Пт. Який запізнився. Пр. Заспівати (про півнів). запилювати. -лює. Дозрівати. Вр. ч. Запевнення. Категорія громадян. Ол. Вр. (записати). -не. гарантія. -на. Див. -палям. запінитися. заплаканий. ж. замазати. запитувати. -таш. запацькати. -куджам. запалятися. Св. Пр. -парям. Св. запечи. мин. заплюгавити.Словник Лемківської Г овірки запалений. Почати плакати. суєш. -таш. . 2. Пт. Пр. запиляти. запіперечитися. запарити. 1. до запечи. заливати окропом продукти. Робити брудним. -сую. Замикати на замок. Штурмовка. переносячи пилок. запінятися. ч. заплетений. занечистити. -цка. Пр. Пр. . . с. в реєстр. запіяти. Заповнювати письмовими знаками що-небудь. 1. -каш. -джаш. -не. передавати у письмовій формі. 2. Починати горіти. -піням ся. запиляти. забруднювати. до запалити. Запалення легенів. -пилям.Коні 121 . запирати. прирум’яненим. ч. який настав або з’явився пізно. Людина. -не. запецок. запідпаляти. допитливий. -не. (запитати). обробляти що-небудь гарячою водою або парою. запинка.Сідит сой стари на запецку й курит файку на довгім цыбуху. запинка. потвердження в правоті. Гж. -печу. заплатати. Залатати латку. Покритий піною. пас. -палят ся. паралельно до пекарської печі. 1. Запічок. запечатати. (запідоздрити). Ол. -платам. Запідозрювати. -плачу. запідоздрювати. Вр. запінений. пас. 3. Гж. закривати. Ол. Рс. Пр. -рюю. -на. 1. Запід падьомкати (про пере[м]пела). Пр. Дієпр. -на. запискати. -пасу. .Ярец юж ся запалят. ч. -на. запаленя ключів. припалити. -перам. записувати. які находяться на військовому обліку і призиваються в разі необхідності. ч. Запекти. -пилю. -не. яка запитує. Запонка. 2. Пр. ч. -тую. запитувач. Пр. -пискам. Впертися. Пт. -не. -на. -піє. мин. запаряти. -печеш. залитись сльозами. запас. Починати достигати.

Вр. -нині. -таш. (запрашка. зроблений по плану.Слухам радийо. Познайомлення. Ол. Пн. позичаючи затягнути довг. -на. хто винен багатьом великі суми грошей. -прискам. Запліснівілий. Біблійне повчання морально побутового характеру. Запломбований. -руєш. захотіти чогось. запознаня. передвіщення. Застебнутий. познайомити(ся). заплянтати. -ливу. задовжений. ч. відплиття від берега. -не. 1. Пр. Робити щось повним. -неш. Забрискати. с. запознати. Ол. що виражається в жадібності до чого-небудь. -правлям. . об’являти. Пр. Безладно перевити. ж. почати присткати. 1. -знаш. Заполоскати. -каш. заповняти. 3.Словник Лемківської Г овірки вимахували коротко заплетенима хвостами.Коцурянка росне на заплітю. 5/ťľ. запливання. оповішення. Пр. Запозичати. Пт. жебы чути. -не. -відам. Засмажити на вогні. запорошиня. Ол. яку погоду заповідают на заран. заплісьнілий. покритий плісінню. віщувати. запражка. Пр. підписатися на передплату. з якого не виводиться птиця. 2. ж. запопадливіст. Пр. Ол. заповідати. де він хотів. Пр. заповіт. Дія за знач. 1. -ва. -на. -знаю ся. заприбуткуваний. Уважний. запражити. вписувати всі необхідні відомості в який-небудь документ. кы). В тоту неділю буде перша заповід. с. оповіщати. ретельний. Ол. . займати щось цілком. ч. -жиш. с. -ле. що її дають в суп. Рс. Пр. оповідь. переплести що-небудь. Запор. запознавати. заліплений пломбою. Див. Пр. зацвісти. . -чаш. -не. Власність. -вости. Див. -прагну. заплянуваннй. наказ дані нащадкам або послідовникам. Пр. заправити. -не. Запозичений. недостатнє. запопадливий. Ол. з затримкою випорожнення кишечника. дбайливий. заіпсуте яйце. -нюєш. -лочи. Знайомитися. запожичати. вплутати. -даш. -повню. Ол. Передвіщати. -ня. 2. -на. заповнювати. 2. запорток. запроваджиня. провіщення. Пр. заприскати. 122 . -ня.Народ виконав Шевченків заповіт і поховав поета там. -плісьніє. яйце . -пражу. -жичам. об’ява. с. -локам. Заплив. 1. Оголошувати. запльомбуваний. -віди. заполоч. Пр. ч. з’єднаний чим-небудь. Оголошення.бовтун. ч. в наполегливій праці з корисливою метою. заполіскувати. -на.Як ся в болоті забабреш. Запровадження. -познам. 2. покритися плісінню. Настанова. Пр. Св. Запліснявіти. заполокати. Ол. Пр. запрагнути. -нюю. -тка. Ол. -ве. запознавати(ся). Пр. запобігливий. заявляти. -віту. Заповнювати. заповід. Брати щось за приклад у когось. Запланований. заправка. запожичений. такий. -плянтам. Висловлювати свою передсмертну волю. Запросити у когось щось. запнений. -ла. -пору. сказати ціну за щось. запорошити. -тя. заповнити. Ол. Передплатити друковані видання. Бавовняні кольорові нитки для вишивання. Забажати. заплісьніти. Пр. 2. -рую. замивати що-небудь водою. Ол. Вр. Заплутати. -кы. 1. -каш. запор. Додати спеції в їжу. запренумерувати. . заплітя. Місце за плотом. Ол. -на. -не. -ня. Заприбуткований. Засиджене. Пересмажена на жирі мука. то в теплій воді заполокаш й будеш чистий. заплив.

Пр. -не. Ол. Сб. -рікам ся. .Зарікала ся жаба мочила . передньої частини підводи за допомогою ланцюга і "завоїни" (використати завоїну за попруту). -ве. користь. взятий на облік. Зашкодити. зарюк ся. -нця. што хочеш. мн. Зап’ястний. Заржавіти. пас. с. Пр. -ности. -бку. -не. запроваджати. зарджавіти. 2. застрілити зайця. Дія за знач. зароблений. запрпостися. Гж. ж. -не. до заробити. присл. Ходити на заробітки. заран рано. Ол. -пропався. Пр. зімати й задусити тхоря. Занедбаний. зрадник. (нар. Ол. -на. -куєш. поставити все на одну карту. Пр. втопити кота. запротивити. Заректися. зарання. зарджавілий. запрацьований. Проводити до якогось місця. . -тивит. Ол. Пр. зарізати. Негайно.За зароблений гріш купиш си сьміло. -ва.Выпий тото лікарство. Дієпр. зарджавлений. зарібкувати. заречися. Пт. . заріпок. Ол. Завтра вранці. відмовити від чогось. -ваджам. заробляти гроші в певний час. 1. недоглянутий. руки). Ол. Заробіток. заризыкувати. заривати. зарібкувати.сама перша до нього вскочила. Меткість. Зарізати. Такий. мин. Рівне місце над річкою. Зароблений. -пукам. запущений. -куєш. Зиск. -кую. Пн. зарукавки зроблені з чистої вовни. -на. -не. -ріжеш. зарікатися. -прутиш. зараз. Ол. винахідливий. зарадніст. заражений. запухнути. -каш. -пка. присл. заговорювати до дівчат. Заробітки. -на.) заразічки. що сприйняв заразу від іншого. -джаш. що зарджавілий. застукати. Ци велькый заробок в того ґаздьі за єден ден? 2. Зразу. Ол. (запопручати. пас. Загинути. заран рано будете косити.Кед буде хвиля. . зап’ясковий. заробок. -ривам. ч. покритись іржею. Ол. присл. Пр. Прикм. Пр. вміння зарадити собі. -пручам). зарекла ся. присл. до зап’ясток (част. Запущена тота хыжа ищьі од войны. з промисловою метою. зарадний. зариґлнжати. набрякати. Пр. мн. -віє. ч. -ків. Рискнути. (здрібн. замкнути. Засунути засувку в замку. Заробітки. Гж. заран. вбити ножем або чимсь гострим . Пр. -кую. Покритий ржавчиною. Давати обіцянку не робити чого-небудь. Зачіпати. запух-єм„ Ол. затяти куру. прислів’я). оно ти не запротивит. заріз. -ріжу. мин. -не. зап’ястникы. Ол.Словник Лемківської Г овірки запроданец.Зарізати козу\ забити вола. -пручу. заразливий. ч. до зарджавіти. -різу. Закріпити деревину на возі до "обертня". 1. зарібкуваня. -на. Хворий заразною хворобою. Заховувати в землю у викопаний рів чи яму. заробляти. зараз-же. -речу ся. Треба піти на зарібкьі. запукати. зарахуваний. -на. Те саме. Вбиття свійських тварин. Завтра. пропадати без вісті. Пр. Ол. Манжети. Меткий. пошкодити. Ол. Продажна людина. запрутити. Постукати.На тым мав добрий заробок. Пр. Пр. Дієпр. -не. с. -ків. -ле. заразіцькьі. що легко може передаватись другим організмам. Пр. Почати пухнути. зарібкьі. Ол. -ла. По роботі йшов зараз до свойой мамы. Пн. -люю. -ня. спритний. -ваш. -ва. -ве. Ол. заробити кусьцьок гроша. ч. . Ол. 123 . ч. заколоти свиню.Лице мі запухло од зубів. Зарахований. одночасно. -люєш. . -на.

знову. -рі. Зашморг. Ол. засапуватися. ще раз. засвинити. -ряду. 1. -руб’ям. -дка. засилосуваний. засадистий. -пую ся. засівати. до засватати. -на. Ол. Засилосований. мин. засіпати. що засіяно. засаджати. Посадити. Пр. перша або остання зірка на небі. Не вільно. Сівба. заселення. щоб не торочилася нитка. Який важко дихає. Ол. -силям. зарці. -не. Зашарпаний. від початку. зоря. засів. Ол. Пр. Поселення. Пт. с. за яким хлопець та дівчина оголошують про намір одружитися. Управа. зачепити. засиджувати. влада. Ищы к вам верну даколи зас. підступ. -чин. 5/ťľ. такий. -не. -джаш. Див. присл. роботі. засапуватися. один за одним. . зашморгнути.Засе вам. Зародження. закінчувати сівбу. -б’яш. 1. Пр. -на. засилка. не буде она моя жена. що служить для сполучення з передньою частиною підводи. ж. Пр. защморг. ой. засватаний. хто обіцяв женитися. засапаний. початок життя. Зайти до когось по дорозі. не можна. -сватам. заруб’яти. Дієпр. Рс. с. потягувати до себе. Пр. Робити рубці. -не. -саджам. -на. -свиниш. Див. Сильце. Пн. зарубити. Робити щось тайним. -на. -сіпам. Зародок. Скочивши. с. заскакувати. ж. такий. 1. відбувати сівбу.). 2. засіпаний. -сівам. Пр. Ціла півперечина была засаджена комперями. Пр. -чую. -ня. Важко дихати при ходьбі. пас. заручини. засаджати. -джую. -кы. те. ч. . раптовно застати кого-небудь десь. од електричных проводів! засекречувати. приховане місце для нападу. п. Підрубити. Пр. Св. Пт. Певна кількість вибухової речовини до патрона. бігу. забруднити. сестричко. петля. Заручений. Занечистити. займати якусь площу поля. Засада. -на. заряд. -не. Знов. Вр. -не.Моя фраїречка з другим заручена. Рс. 2. засивка. -сапам ся. що зарубцювався. Обряд. засіювати. Пр. ч. Пр. частина задньої теліги. діточкьі. п. ж. Сидіти довго на одному місці. досягнути певного місця. засиляти. -паш. засивка. -на. захопити несподівано. Зарубте мі тоту хусточку! зарубцюваний. присл. мн. -рублю. присл. організм в перших стадіях свого розвитку. -ня. По-порядку. засаджений. по черезі. Вр. керівництво. заручений.Буд здрава. 2. загнути й зашити край тканини. -кы. -не. -биш. -на. Ол.Словник Лемківської Г овірки зароджиня. Рс. ч. покласти. . -не. відкладений в силосну яму. Засиль там нитку до ігльї. Сіючи. засватати. заселіня. -та. мн. Послати старостів за згодою на одруження. засідка. який засапався. пас. Пр. 3. . Зарубцьований. Завора. Присадкуватий. -таш. Ол. засе. -те. Пр. зайняття людьми місця для проживання. (н. ранішні). Несподівано зробити щось. Зірка. Пр. -кую. до засадити. зас. -кы. -ців. Різко смикати кого-небудь. засилити.). Дієпр. Сб. засмиканий. Пр. зарядом. Вр. Надіти. (н. заря.Гусята идут зарядом до води. Промені від сонця (перші. джуєш. засмітити. зародок. ч. Пр. Не плачте мамичко. Ол. недоступним для інших осіб. мин. 124 . -сіву. Пр. засапатися.

Вимазаний смальцем. застыджений. затримка. Дієпр. Ол. Засоромлений. -ваш. Пр. . -на. засмальцюваний. заскочити. який довго не витікав і не висихав. слухаючи забувати про все інше. застановся!. Дуже засоромитись. Ол. Ол. -на. 125 . смутний похмурний. застігати. стати жорстким. застережиня.Не заставай. засмажувати. відпадками. Вр. -ня. Рс. Вжитий. Розмірковувати. відчувати сором. застрашений. засмажувати. -не. (нар. пас. Взятись твердою коркою. с. засмажити. Зупиняти. Пр. -на. застанавлятися. -хам ся. же Михава дома не застанеме. засмотрямся. Покрита чимось певна поверхня. попередження про щось небажане. застігати. засмотрятися. замочитись слиною. -не. Ол. закладений. стати слизьким. Див. 3. заскорупений. ставлят ся. -смотрю ся. -навлям ся. Невеселий. кед переберав зогнилы компері. -ставам. п. Табір. кнопок. Затягнений цупкою коркою. мин. стати шкарубким. Покритий сміттям. -стою. Рс. зніяковіння. Пр. збентежений.Словник Лемківської Г овірки заскаратися. -на. -жуєш. вельон. заслинений. за допомогою гудзиків. застояний. застілок. до заслухатися. заскакувати. перешкоджати у русі. -чую. . ч. засьмічувати. Пр. Готувати їжу смаженням. заслуханий. Пр. ж. Див. Ослизнути. скріплювати одяг або взуття. -гаш. безрадісний. вуаль. обмірковувати. куртина. Дієпр. -не. -мачив ся. Який був довго без руху. засьмічений. Пр. Вр. Те що заслонює: штори. розкладене все в порядку на ліжку або на столі. Заложений. -ляте ся. 1. 2. заслухуватися. -не.Рукы заслимачили ся в Штефана. брудом. Заляканий. -на. задивитися. заслухатися. -на. -на. заслонка. . Ол. -кы. -руплю. -на. ч. Заступатися. мин. Ол. Пр. Пр. зніяковілий. -слухані ся. забруднений жиром. зашкарубнути. гапликів. заглядітися. Ол. Пр. перестрашений. заставлятися. Див. -ня. Див. ляют ся. -на. Застереження. до заснувати. Ол. Ол. -не. Ол. -не. дати початок і основи чомусь. -не. засмучений.Див. засмотрятися. Пр. -смажу. -не. Рс. Дія за знач. перепиняти. Застебнути. -стегну. -не. -не. Пр. Пр. Ол. -ставлям ся. -стыдам ся. -чуєш. Рс. -лка. застегнути. -на. ослаблення енергії руху. поганий запах. мов слимак. заскорупіти. роздумувати. -ляме ся.Я ся з тобом заставлю. або якимнебудь жиром. пас. -не. Забожитись. заслимачитися.). Св. застій. Ол. Задержа. -скарам ся. Ол. вимазатись чимсь слизьким. збентеження. с. заснуваний.Где ся розложили застілком ? застосуваний. засмотрюватися. Пр. З’єднувати. заслоняти собою. заскочиня. Здивлятися. Рс. зашкарублий. використаний. запроваджений в ужиток. засмотритися. іти об заклад. -не. Заспорити. застановитися. застанавлятися. -новлю ся. заклястись. Закриватися. Захоплюватися слуханням. ч. -слухувую. Пр . Подумай! застелений. -жиш. .Вов'юрка заставлят ся хвостом. -на. Дмитро заставляв ся в суді на розправі за кума. заставати. Покритий слиною. -неш. Покривати що-небудь сміттям. застыдатися. не заставай по дорозі никому. -на. -жую. ч. заслухуватися. . весь у слині. спертий. -стігам.

Затяти куру. . -не. -кача. Скритий. Пр. людина.Перед тым. Нарізувати позначки на деревах. . зашарпати. рване та варене. проспівати пісню. схвалювати щонебудь. Засмикати. Позначений сокирою. -кы. позбавляти здатності правильно розбиратися в чомусь. забруднювати. -не. Визнавати когось винним і встановлювати йому кару. Рс. 2. засцібнути. -p и ка. -не. Св. -ляш. пас. засьніжений.Рана в Баня затягнулася струпом. вкочувати. -ня. -на. -джую. засипаний снігом. -лям. ч. заструплений. -на. затаєний.Як я си засьпівам красьні. Заточувати. -не. затверджиня. ж. Що заструпів. -на.). Дієпр. застрик. -сьліплям. Давати укол (мед. запалювати що-небудь для освітлення. -стрілю. -наш. Застебнути гудзик. Штефан позасцібав си вшыткы ґузікьі на ґерку. затаєний. затачати. бути свідком чогось. воріт. 1. затамуваний. Пристрій для затискання чого-небудь.). -джам. 1. ж. висловлювати незадоволення кимсь. -тачам. Засвічувати. застрілений. покритий струпами. затверджати. що затримує задню телігу у підводі. Ол. Ол.). (застріляти. затриманий вільний рух чогось. затинати. затесаний. -чаш. засьвідчати. Пр. почати стріляти. Запір (мед. застрілити. Затверджувати. вбитий з вогнепальної зброї. яка застудилася. як гвыйти до салі. Пр. Засмічувати. -на. -ляш). -сьпівам. -не. (нар. Пр. Зацокотіти. Рс. Ол. Пр. засьвічений. Пр. засуджений. Пр. с. затесаний. -не. Вражений яскравим світлом. Пр. засуджувати. застуджений. . Підтесаний кінець чого-небудь. Робити кого-небудь сліпим. Засвідчувати. -чаш. Ол. Застрелений. -тверджаш. -на. засьліпляти. засьмічати. -тинам. Пр. засьвічувати. затильник. ч. стріляти з лука. Пт. Дерев’яний пристрій для замикання дверей. -ника. -на. затаргати. Пр. Дієпр. -чаш. накидати сміття. Запинене протікання чогось. Хворий від простуди. -таш. вражений незвичайною красою. ч. затерка. мин. п. Пт. застрілювати. підтверджувати правильність. -не. -гаш. засьвічати. Фіксатор. Убивати кого-небудь з вогнепальної зброї. тільки посолене. застрілювати. засцібнути Гузік. премилені. Рс. засьпівати. Пр. -сьмічам. 126 . Юридичне остаточне схвалення чогось. -джуєш. затріскотіти. засувка. -на. заструганий. припинений вияв певних почуттів. -на. -не. Рс. -люєш. збережений в таємниці. -сьвічам. закарбовувати. -не. до засвітити. заторохтіти. Пр. 2. Укол (мед. -таргам. Виконати. давати застрик. Перед змерком затачают віз до колешні. аж мі ся розвиют під бучком корені. Пр. Замішане на воді тісто. Олувок повинен быти все заструганий. -не. позбавлений здатності логічно думати. Див. -на. Зарізати курку. -чаш. до засудити. мин. правдивість чого-небудь.)\ введення під шкіру лікарських речовин. Пр. Рс.Словник Лемківської Г овірки застрик. Покритий снігом. засьліплений. затискач. -кы. -не. -люю. пас. -на. Пр. . -лиш. хвіртки. затиркотати. Пр. ч. Рс. -на. Пр. Пр. -котам. -ваш. ч. -сьвідчам. починати співати.

Заточ сокиру на брусі. 127 . затрачати. затінь. неясний. Пр. Висловлювати своє зауваження. Вр. забруднений жиром. затопляти. -те. -на. Пр. -неш. -та. Затля ти пожичу. Пр. -уздам. Рс. затля. 2. 1. . помічати. Чоп. 2. -чаш. -важам. Пр. . -люю. Вр. Притуплений в гостроті. Заяложувати. пас. . -маш. затримувати. -на. -не. Пр.Затоп в пецу дырвами. . Ол. затихати. невиразний. Ол. пас. бо не слухав. зберігати в пам’яті. -муєш. ч. Дієпр. й треба го вышмарити. -мат. Вр. ставати слабішим. замащувати. За той час. затримати. Арештований. затримувати. Сб. -кы. с. -не. Ол.Затямив-єм си добрі й перший театер. Тінисте місце. закля мі не треба буде. що викликає вилив води в річці. -тлущую. Отруєний. затихати. Пр. Запалити.Варта довго трубила. Затрачувати. -трублю. . тупа частина чогось. -не. мрякою. -тору. Затихло надворі . ч.Словник Лемківської Г овірки затирка. Пн. прізвисько людини малої ростом. -мате. доти. -тихну. затлущении. Такий магазин.Тото яйце затухло. Пт. -тлущам.Зато-м го выбила. забруднити жиром. . затхей. Засмердіти. затуманений. затлустити. пас. ч. заточати. маме. -на. Хвороба викликана затканням жил або аорти. -хаш. затор. сурми рога. -точам. Ол. Див. -тіни. звертати на когось або щось увагу. до затягнути. -не. заялозити. Заяложений. Див. у певному положенні. затямлювати. -не. Дієпр. вказівка на помилку в поведінці. -на. затягнений. затратити. зауважати. зауважиня. Примітка. затягати. Ол. стати тухлим. до затримати. -миш. до зауважити. затрубіти. притуплений у свідомості. ж. присл. мин. 1. для вигладжування розчину закидуваного на стіну. Сб. Запам’ятовувати. що держить багато непроданого товару. -трачам. -не. коротке судження з приводу чого-небудь. нечіткий. -тямлю. -тухне. Пр. замащений. засмальцювати. ч. Почати утихати. Вложити вудило коневі в зуби. тихнути. на музичному духовому інструменті. Пр. Нагромадженняся великої кількості льоду. міркування. ущухати. Залишати кого-небудь на якийсь час у певному місці. докір. -щаш. затлущати. зауважений. -топлям. замовкати. димом. звернення уваги. розпалити. Пр. Оповитий туманом. Дощинка з ручкою. дати сигнал трубою. затичка. Тому. бо вночи быв пожар. людина. Заграти на трубі. -на. -жаш. -тримам. -мают.град перестав падати. -на. -мую. набитою зверху. -щуєш. ж. зато. й перше кіно. Пр. затичка. 2. люєш. Пр.Затінь велька під тим деревом. Див. Пр. яку затримано насильно. затлущати. Дієпр. Ол. корок. затухнути. затоварений. Затхей. Див. затлущувати. мин. переставати утворювати які-небудь звуки. . Страва з дрібно посіканого тіста. яким закривают отвір. мин. затриманий. Ол. -не. -чаш. зауздати. 1. затуплении. -даш. предмет. зате. затямлювати. -ляш. затямити. присл. Ол. затихнути. -биш. Ол. -кы. Рс. затрутий. -на. витрачати що-небудь. -хея. ч. -тихам. Загострювати. затроєний. -ня. варена на молоці.

2. заходитися. обходячи його ззаду. -сую. Ол. 128 . Вивчаючи щось. чогонебудь. -вуюся. -кы. мн. Вкриватися хмарами. Почати хлюпати.Барз мі ся заузливо при розмотуваню ниток. Захлинатися (від плачу. угостити кого-небудь. Зажурений. -хлюпам. Повестися. -люю. -ришся. Пт. -паш. заховатися. Ідучи. 3. зафіґлювати. захмарюватися. -ходжуся. -хвієш. -на. -на. -на. -хекамся. -Гуєш. Зябри у риби. сміху). Ол. -суєш. -диш. входити. зафуґувати. заховуватися. -рую. Відвідувати кого-небудь. Каприз. Викласти каменем або деревом стінки криниці. -ходжу.Словник Лемківської Г овірки заузяти. Вироблювати певний навик. починати порядкувати. Виснажений. -Гую. Пр. Забрискати кого-небудь. -дую. -Гуєш. Західний. розгойданий. похмурним. -не. захващений. затурбований. Ол. дотримуватися певної поведінки. нализатися. Напитись до безтями. -дуєш. захваляти. Пр. задихатися. -не. -хляпам. што проганяла непрошеного пса. навідуватись. Заштопати. заморений. . -сую. забаганка. зафасувати. Ол. наближатись до кого-. затемнюватись чим-небудь. Ол. -чуєш. захекатися. захуджений. -дишся. -вуєшся. захованя. 1. бути фундатором якоїсь будівлі. почати важко дихати внаслідок бігу або важкої праці. -каш ся. забезпокоїти. худий. Зажартувати. -вашся. обливати. Надмірно хвалити. Пн. захляпати. заходити. Рс. до захід. -на. Ол. захлястати. -не. Починати щонебудь робити. захвіяний. 2. заушниці. -паш. захлюстатися. Ол. Купити комусь щось за свої власні гроші. 1. -ниць. надудлитися. порушений. облитись ненароком водою. заучувати. Пр. -ховамся. Сб. Одержати матеріальні цінності без оплати їх. -ляєш ся. зафастриґувати. зафрасувати. -люєш. -рюю ся. с. -хмарит ся. -хвію. -не. -на. Пр. Захитаний. покепкувати. Захитати. Озватися звуком незадоволення. захвіяти. -чую. як увидів козу. -хлястат. спосіб буття в колективі. -руєш. Заливати. фукнути. Ол. З’єднати фугами. Поводитися. Хлопец аж заходив ся от сьміху. Поведінка. добре й міцно засвоювати. Зарослий бур’яном. захлюпати. плескаючись в рідині. -ляюся. Пр. робити комусь рекламу. Ол. зафрасуваний. -не. захмарюватися. повести себе. Рс. захлятися. -хвалям. -узлят. Ол. Зажурити. Зав’язувати вузол ненароком. зашити нитками дірку в одязі. -рює ся. в воді. Зайти досить далеко за щось. Машина захлястала мня болотом. Пр. Ол. Захлюпатися. Ол. -ня. -ґую. Пр. Захекатись. нахиляючи на всі боки. Сб. Сполучувати два або більше кусків тканини рідким швом. Вр. з’єднати два куски дерева або металу за допомогою рівчика і випуклості. почати хитати. Ол. вступати куди-небудь. Пр. Ол. захмаритися. -руєш. Хлопчиско не втримав ся на захвіяним вершку дерева й впав на землю. захцянка. зафундувати. 2. затурбувати. Пр. заляпати. Св. Пр. вести себе. зацембрувати. зафучати. ставати сумним. -суєш. західний. -рую. Див. -ляш. Ол. замочувати. -фучит. Прикм. зацерувати. -хлюстамся.

Відсталість. сварку. -буєш. пас. зачаруваний. зачитаний. Зачепитися за що-небудь. Прикм. З’єднаний за допомогою пазів і виступів на ребрах дощок. пристрій для зачеплення чого-небудь. зашкынтати. консерватист. Пр. 1.) Заощадити. Заворожений. Зачіпка.Стара Улъка лем тихо зашамкала беззубом ґамбом. зачепити. зач. зачадіти. Виділитись своїм червоним кольором. здержати. до ттткло. зачаровувати. підкоряти своєму впливові. Надягти очіпок. Пр. -ня. [Пр. Ол. заплутатись і впасти. -на. Загвинтити. Забити дірку. Обманути. 1. -ґаню. -щую. -кы. -не. що добувається з недогорілого деревного вугілля. ледве волочити ноги. зацитувати. -шпортамся. зачитувати. Затерти. хромаючи. 2. незвертаючи уваги на ніщо крім читання. Рс. 2. Пр.Заяц зашамотався в сітці.Словник Лемківської Г овірки зациґанити. ч. -дієш. Нерозбірливо говорити. -ниш. зацофаний. 1. -раш. с. захоплений. -ганиш. -на. -готиш і чеш. зашамотатися. зашытя. зацофанец. Пт. кубаючи і тручи без розбору. 129 . -гочу. зашпортатися. Ол. -пуєш. заливання якогось отвору. -пин. ташся. -на. Заборсатися. -шкынтам. Ол. Дієпр. до зачитати. випукати на когось злих собак. -ціню. Покритий штрихами. пас. присл. -люєш. 1 . ташся. -люю. -не. -ности.Зашытя дзюри в покритю кычками тырвало дві годины. чому. Втомлений читанням. засоромитись. зачипка. мин. мин.Дієпр. зачопувати. -нієш. Пр. -пиш. ж. зашпунтуваний. За що. -на. -чеплю. -нію. -бую. ч. Пр. Засклений. -на. відсталий. Зачервоніти. Пр. Назначити на щось ціну згори. зашварготіти. заштрухуваний. -нця. . бійку. -тую. -не. зашмарити. Людина. Гж. Почати настирливо випрошувати щонебудь.Зач тобі до того ? зачаджиня. кидатись у всі сторони. Закинути. Пр. Ол. Іти за кимсь. -таш. заштурканий. Пр. Отруєння чадом. викликати почуття коханя. але вискочити не міг. зачухрати. -тя. визначити завищену ціну. Отруїти газом двоокису вугілля. -каш. 2. -не. зачепины. Зашивання. защути. Рс. Залишаючийся позад за загальним прогресом. заплутуватися. -не. -шамкам. відстала людина. Сб. Пр. Пр. -чухрам. -туєш. -шмарю. консерватизм. Почати говорити швидко і нерозбірливо німецькою або єврейською мовою. замучити людину постійним переслідуванням. Пр. -шамотамся. . зачірклювати. консервативний зацофаніст. Гж.зачухати. -не. 2. Навести слова якогось автора або особи. с. полонений. Зацирклювати. Весільний обряд накладання чепця на голову молодій. ч. ж. Дія. Гж. Пр. задригати. -на. зашрубувати. . сказати неправду. -риш. . -щуєш. Пт. -не. до зачарувати. зашклений. що не йде з поступом вперед. зашпарувати. Пр. шепелявити. -дію. Рс. -на. Пр. рисками. мн. 1. 2. поплутати. Пр. запхати чопом. зацінити. попиханий. зачервеніти. яка викликає суперечку. Заштурханий. що. -пую.?] (рук. Пр. Зацькувати. зашамкати. для чого.

висварення. Висварити (когось). Ол. Ол. Пр. . Пр. 2. Сб. Вилаяння. збывати. обслідуваний медичним персоналом.Носит збан воду. зменшувати. збиточна людина. н. -кував. Здатний на пустощі. ч. Зотліти. збзікувати. невеликий полохливий звірок. -реш. Сб. мн. і не знав котре си выбрати. руйнуватися від тривалого лежання. Збрудити. заячина. зотлілий. с. волоцюга. Збіговисько.Збаламутити дівку (увести з собою дівчину). можливість продажи готової продукції або сировини. збадам. ч. -не. -ваш. Ол. -дуєшся. -сьвіта. Ол. роздвоєння верхньої губи). -тиш. Дзбан. збана. Пт. звести з правильного шляху. лишній. 1. -яца. Рс. грубі. збештам. Виплакатися. збыткы. 1.Заяче футро не дуже цінишся. Пр. 2. 2. Поморщений. -нію. Матеріальні втрати в торгівлі або в господарстві. -мучу. -даш. Ол. -ня. Пустощі. д. Ол. Надмірний. Заєць. На заячий скок (дуже мало).Словник Лемківської Г овірки заявліня. ч. збывам. Ол. збыт. одуріти. -нка. збаршитися. Вр. . -на. 130 . Прикм. як дик. ч. а люд[ь]ом не помагат. -рюся. забруднити. Вр. Ол. збештаня. -на. Гж. до заяц. позбавлятись когось якимсь чином. Дослідити. непотрібний. Віддавати кого-небудь кудись. прийти до згоди. -ніє. Здуріти. Пройдисвіт. з'їхати з глузду. -нієш. . Забруднитися. Заявления. вивчений. Глечик. здуріти. збабрю. жмигріш. обслідувати і дати діагноз. ф. Заяча коничина (заяча конюшина). -ня. Вр. Позбивати. збіговиско. -баршится. дзбаночок. збесідуватися. ростовщик). -ле. придуркуватий. збанок. присл. держигріш. натовп різноманітих людей. чудакуватий.Збабрав ся в болоті. збараніти. Він лем збиват пінязі. М’ясо зайця. збзікуваний. збабрати. пустун. позбуватись. Вр. -ника. Пр. -не. боягузлива людина). Збиточник. втратити здатність розсудливо міркувати. Часто збыткы паробків над старым дзядом приводили до того. -не. Досліджений. Пр. збан. -вача. Грицо гет збаранів од той велъкой кількости дерев. Ол. збьітні. ж. -нє. -на. збийсьвіт. Пр. збытник. збадати. лишнє. -ків. Збут. збабратися. заяц. збыту. оголошення. збаламутити. Ол. збытний. збьітній. . Надто. загнилий.Хованя старого коня принесло мі лем збыткы. Ол. Ол. позбавляючись від догляду. збаршніти. збаданий. Збавлювати (про швидкість). надмірно. збештати. Оглянутий. засоромлення когось. сплакатися. заячий. Заяча ворга (заяча губа. гризун. -на. вимазатися. -ча. с.Горох збабчений. Зговоритися. . покля ся ухо не урве. Гж. -ла. -чится. ч. збабчений. вилаяти. -таш. -в’яш. 1. збав’яти. -ни. З дуринкою. фрукти або неживі предмети). же він плакав. обслідуваний. Збаршніле дерево лежало під плотом. збечатися. із словацк. оглянути. -ка. Поморщитися (про овочі. збав’ям. несмачні жарти над кимось. Лихвар (рос. збивач. ч. -ня. збиц. Ол. збаршнілий. Сб. Заяча душа (несмілива. Ол. Очманіти. ч. Продавати що-небудь швидко і дешево. -дуюся. Змуршавілий. . Обманюючи. Ол. Ол. -не. більш ніж потрібно. -че.

збочиня. с. зваджувати. Збудливість. позичити. збовтати. м. збовтувати. заманювати. Пр. Ол.Сусід дав коні на зваджиня на єден ден. звалярник. збости. Заколоти рогами (про корову). збочити. -ле. Ол. струхлявілий. вбутлю. Металева посуда. -ка. збочення. злочинець. розбишака. Зрізаний. Відхилення від певного шляху в поведінці. збутвілий. Прикликаний шляхом ваблення. звалятися. Пн. -на. ж. зотлілий. збродити. Див. -ня. Пт. струсуючи посудину з рідини. 1. Ол. нещасни[й/] збурити. -на. -на. Ол. Дерев’яна бочка. збовтую. Ол. Виважений вагою. -риш. Пр. зблід. -не. Забруднитися. Пр. збочити. зваджу. -ня. Зближення. зваряти. Зійти з дороги. наближення. збутніти. звадити. стан при якому людина лежко збуджується. ч. Ол. приваблювати. повалений наземлю. Стати блідим на обличчі. збойник. зваджувати.Зберете молоко не треба рушати. збуя. Збагачений. . -не. збутелькувати.Звалене дерево гниє і никто го не вывозит. Пр. -ника. 131 . збоде. Пр. -джую. Пр. . . -рени. -джуєш. зближиня. -люєш. -ює. збутнілий. зборґувати. до звалити. на трьох ніжках. зотліти. помішатись розумом. Дія за знач. Підгнити. -ґую. Взяти в борг. Пт. -таш. Парити для прання. збутвіти. -диш. Пр. 1. -куєш. Пр. скуйовдити волосся. збліднути. виборний. -на.Худоба збродила луку. Див. такий. Ол. звариюваний. 1. спорохнявіти. звариювати. Св. зваблювати. -ляшея. збую. зближувати. зчіплювати з’єднати. звадити. зважений. ч. змуршавілий. Пр. ч. -кую. спокутувати чимось. збочу. Дієпр. для виварювання білізни за допомогою розігрітого каменю і води. -там. зборівскьій(-скі). 2. опришок. с. Пр. -не. Бочка з дерева. ч. діяльності або по [г]лядах. викликаючи цікавість. -ніє. збогачений.Ты. Пт. Розбійник. Пр. с. -туєш. Побільшення чогось за кількістю або розміром. -не. -чиш. Залежний від зборів людей. Див. в якій виварюють на вогні білизну або полотно. то потім вьтереме го на ріці. Розбійник. Пр. Починаючий киснути. -на. зваджувати. Див. -юєш. Перемішувати рідину. Пр. збутвіти. -Гуєш. . -не. Див. -віє. -нюєся. мин.Позваряй леняне полотно. збуй. -не. збудливіст. -бурю. зберсклий. -диш. Дати щось комусь в кредит. зблазнитися. -на. хвилюється. збутвілий. Пр. звалений. струхлявіти. ч. . -ла. притягати. звалямся. Ол. звалярен. Пошитися в дірні. Вр. зваблений. який збагатився. -ряш. зближати. Зруйнувати. зброджу. навіжений. Надгнилий. зблизити. зважений. -люю. Пр. 2. с. -ла. зберскнений. зварям. зблідну. який не відповідає за свої вчинки. Гж. покля добрі сквасьніє. Столочити. Пр. -ника. Зчіпити. Пр. 2. Продовжувати вабити. такий. . -ле. -лости. -ле. Стягнути рідину з бочки в бутильку. Божевільний. -ке. Пр.Словник Лемківської Г овірки збільшиня. зберсклий. Вр. Пр. пас. зваджиня. -ня. Дія за знач. Гж. стає нервною. Пр. Збожеволіти. в якій вимочують полотно в лузі. -ла. виставитись на посміховисько. -ня. Прокислий.

1. оглянути. -те. звечера. Пр. Св. Пр. ніким не зайнятий. -шуюся. звекшытися. зведу. 2. Навидумувати. -чаш. 2. побороти труднощі. звикланя. Фахівець. Пр. Провести згори на низ. -рится. Пр. звірник. Див. -ці. скривитися. -чую. що зверений. Ол. Ол. -лаш. звіздьі. -ня. -не. Рс. звиклати. Вр. -та. Ол. звірений. звичайний. Жінка. Пр. -нуєш. -чуєш. -ляш.Я мам звик штодня купатися. звиджати. призвичаюватися. Ол. звиклий. -ляш. звербуватися. відвідувати. звільнити крік. Пн. Дія за знач.Словник Лемківської Г овірки зварниця. . -ня. Зерна колоскових рослин. Див. -рюю. покривитися (про дошки). звекшуватися. поплутаний. Ол. -шуєшся. Пр. -дів. Переможець.Гет мі ся нитки звиклали. Пр. -личам. Пн. Звільнений з війська. Те саме. Ол. звіритися. Пр. звлечи. Перемагати. звикланий. Допомогти зійтись різним людям. славі когось. сприяти величі. с. Зварниця. повирубувати. герой. Оглядати. Видати заміж з приданим. яка зводить двоїх людей. звіздя. Ол. тривалістю. Звикати. -рублям. -жаш. звисну. -жця. -вача. звикну. Див. Зголоситися до війська. звеличувати. робитися більшим за кількістю. навик. з вершки. Пр. звільгвий. Збільшуватися. Пр. звільгвий. -ня. звиснути. Ол. -на. мн. Рс. . Сб. Ол. звиклам. Викривитися. звільніня. Вусики на колоссі зернових. закруглений. Звіринець. присл. Облаяти. гордовито. -на. 2. Насилу встати. Іти повільніше. ж. с. Уславити. -на. Сплутати. зверитися. -ла. Призвичаєний. присл. який займається зварюванням. звільнений. Вр. с. -ле. справдження високих надій. звикати. ж. звикати. звести. здійснення. Призвичаєння. звитяжати. -каш. з почуттям власної гідності. звывистий. -звиджам. с. звільгнений. звырубляти. -не. 1. Згори з височини. поплутати(ся). -рюєш. розміром. зварювач. жінка. -ку. звільнити. Скривитися. Ол. -на. . Див. Ол. звекшытся. Пр. -ника. З’єднувати які-небудь металеві частини шляхом зварки. -деш. -джаш. -ную. Звивистий. Який відволожився. Скривлений. з в’язниці. звлечу. зварювати. Звершення. повигинаний. звеличати. звисока. присл. звикам. звінувати. -ці. ч. Пр. Пн. відволог. -чеш. -мысьлям. -буюся. Сплутаний. Ол. Св. звиклати. воїн. став вологим. з вечірнього часу. боєць. 132 . Вр. звикнути. 2. згори. перемогти. -дя. Стягти. Пр. 1. с. звекшыня. Зверху. Пр. гойдатись в повітрі. -ня. Збільшення. звільнити. звекшуватися. Звечора. ч. Зарозуміло. яка займається виварюванням. піднятися. звільняти. звымысьляти. 1. Пн. -буєшся. зверхи. -неш. звеличувати. -ва. -не. висварити. звитяжец. -рився. збільшитися. звершиня. звик.Дошкы ся зверши. Порожній. пишномовно. Дія за знач. Ол. звідниця. вилаяти. -не. Висіти на чомусь. ч. -чешся. звлечися. -ве. 1. -тяжам. -неш. Ол. звлечу ся. Вирубувати.

Рс. звуковідтворювальний. -шую. зворушувати. Пр. Пристрій в задній частині підводи. 2. -няш. Зводити з розуму (доводити до божевілля). звуконаслідувальнй. займати вище положення. Який викликає зворушення. 3. -кы. З’єднаний. звукозображальніст. хвилювання. співчувати. Пом’ятий. Пр. звуковимірюваня. Мадвід зв’юв ся на задні лапы і заричав. Корольок зводителик (Troglodytos Purrulus L. Наброїти. Ол. Зім’яти. -ве. Рс. -ва. що відповідає слову звук. Відправляти в інше місце. звуковик. Пр. 5. звожиня. 1. зв’язаний. зву-коізоляция. сходитись спільно жити (протилежне до розводитись). -дишся. Глибоко хвилювати. -не. Дія за знач. -сиш. зганям. Зводити кінці (позитивно налагоджувати матеріальне становище). звукоізолюваний. -юєш. Із зовні. 1. зводжу. піднімати після сну. звуконепроникніст. звуковідтворюючий. Погоджуватися. Звести когось вниз. ж. Зводити рахунки (розраховуватись. Підніматися нагору. Рс. згамажляний. з вонка.Згармашену солому треба порізати на сіку і попарити. Ол. ділові зв’язки. 2. звукозаглушувач. звожувати. поламати. зводжуся. -ри. Будити. ч. . Виблювати. -диш. допомогти зійти вниз. -жуєш [і] -зиш.: звуковбираня. розчулювати. -юю. звукозаписнии. звукомаскува-ня. -машу. Установлювати зв'язок на відстані за допомогою різних засобів зв’язку. Ол. Гж. -туєш. Зводити на слизке (підводити когось). звуко. Вр.Я ся з тьім не згаджам. -зуєшся.). Вступати в ненадійні стосунки з ким-небудь.Зводити з путя (збивати з правильної дороги). глибокі почуття розчуленості. скріплений за допомогою ланцюга. 1. -не. звукосполу-чиня. зводитися. Ол. Зводити мыслы (знаходити логічний зв’язок у думках). Але згамажляний капелюх в парі бка. Зводити курок (підготувати рушницю до вистрілу).Словник Лемківської Г овірки зволоктися. Пн. Пн. ременя. звукопроникний. Тот хлопчиско звлюкся з батярами. Знайомитися двоїм. -шуєш. що кріпить постійне положення теліги. Перша частина складних слів. стосунками між ким-небудь. -теля. Прикріплюватися один до одного. Вступати в офіційні. радості або смутку. -тую. Доставляти транспортом багато чого-небудь в одне місце. 4.. згармасити. ж. Пр. Дієпр. Пр. звукозаписуючий. Вр. -на. мин. починати якусь справу. -ня. звуковий. звукоуловлювач. звуковбирний. зворушливий. 2. 2. в інший бік. звоювати. згаджамся. с. звуконаслідувач. звукоза-писувальний. звукоряд. звукозображиня... зв’язуватися. . -зуюся. Зв’язаний шляхами сполучення. Пр. Братися защось. присл. підводячись. што зв’язує держак з быльцьом в ціпах. ч. зводитель. Звіз. напр. Зв’язатись з кимось. розправлятися з кимось). -на. бо ся спізню до фабрики.Ремін. -джашся. -жую. зводити. 1. називат ся зв ’язка або капиця. мотузка. Ол. зганяти.Заран треба мня вчас зганяти. звукометрия. звожувати. звукознимач. . згаджатися. порівняно з попереднім. . звукопровід-ніст. звонітувати. 133 . пас. звора. Зв’язка (капиця). навитворяти. до зв’язати. зв’язка. звуко-наслідуваня. . звуквідтвореня. звуконе-проникний. 2.

в одне місце. згребам. Рс. Розщедритися. згрупуваний. -не. пропавший. -на. вирівняти дошки струганком. Рс. Пропасти. розгубитися. Рс. Война згладила зо сьвіта мільйоньї людскых істот. Пр. -не. приготувати. зготовлений. -зешся. зглянутися. Вимучити. напрацюватися. Лз. згноєний. сховатися. -люю. сповнитися сумом.Ванъо добрі згаруваний на тій господарці. -не. Погана жінка. . -на. виразним. згырений. 1. Вбитий. згаруватися. присл. згинути. згребати. Зістругати рубаком. Журба. Найбільша згрыза в хыжы то зла жена. Див. роззухваліти. Пр. розпуститись в діях. -баш. мн. -пію. Згодований. згущам. робити уборку. згинеш. Ол. зглупіти. згуртуваний. Пр. Пр. зникнути. згойніти. Ол. згрызота. згоблювати. гризота. Ол. -суєся. проявити чуйність. Виявити співчуття. згырчу. убити. Скуйовджений. забутий або загублений. -на. ч. -зу. з висоти. 2. Закип’ячений в воді. перетворений у гній. Сб. -на. згорнений. -таш. згойню. -не. ласка до когось. Ол. -руюся. як почули вовків. криком. Пр. Пт. -гирю. -зи. Пр. Пт. -на. Робити більш насиченим (про колір). 2. Здуріти. згартам. Робити густішим. -каш. 1. Суглоб. Зібраний вгрупи. ч. -виш. -щую. Згорнений. -люєш. згущувати. розшуміти. згущувати. 1. згладжу. розподілений по групах. Журба. наїжитися. звинутий. -не. присл. Більш-менш. згаруваний. . Зажуритися згрубша. -на. Об’єднаний в гурток. Ол. -ці. -чиш. -кам. згіркнути. Зірниця. Св. Шарахатися. Пр.Словник Лемківської Г овірки згартати. загинути. труднощі. згрызота. згрыз. жебы были чисты. -пієш. што біду робит. згублений. Згусували ся коні. розгулятись. Вр. зглянуся. -диш. -ве. -ду. Згарчати. Ол. згукати. -на. Згори. -руєшся. клопіт. 2. згірниця. згіркну. Гж. Пр. Знищити. Вигладити. зготовити. ранкова або вечірня зірка. згыба. згаєш. милосердя. Згромаджені залишки зернових або сіна. Вр. Стати гірким. Пн. згладити. Згіркла мука (зустрічається: прогурькла). Згортати. -каш. згрызуся. Пн. згрыза.Кін ся згукав і понюс. милість. Провести марно час. -ниш. Треба згартати гній с під коров. -ну. збурчати. .Згоблював-єм згрубша дошкы на дылины. -неш. Одурманити гуканням. розкидатись майном. -на. -не. сяк-так. 134 . зібраний в гурт. Ол. згодливий. Зговірливий. Напрацьований втомлений. зграбкы. згырити. -щуєш. неприємність. -на. -кам. Гж. -ти. згори. згущати. викормлений. втратити голову. -риш. Прихильність. Згноєний. згацькати. пожаліти когось. 1. ставати диким. Пр. Втрачений. згаю. ч. згаяти. умерти. ніж звичайно. -не. Пр. згляд. Вр. згусуватися. -лой. -товлю. -не. згурькла. нічого не робити. Св. 2. Пр. згырчати. вирівняти. Стомитися важкою працею. Скуйовдити волосся. виснажити. збирати докупи. усунути нерівности. Сб. згрызтися. натрудитися. -не. Ол. Пр. -ків. зварений. Див. Стати невидимим. Згребти. згодуваний. -ва. Пр. згыб. -щаш. згрібати. Пн. -нешся. Зварити. Ол. ж.

Зграбно. силою примусити до статевого акту. Громада людей з поганими намірами. Рс. -бают. Останній видих. здавати (ся). Передавати обов’язки другому. зграбний. . 1. робити подвійним. Пт. бути подібним. місце подальше. Знищити. 2. здыху. -туєш. с. Якоси єм здзядив тоты керпці. Загнати коні. здых.Здаєся. Ол. Зганити. згматвати. -бат.талантово. пригодитися. згрындзатися. Придатися. Ол. зганити. Пр.] Бути подібним. віддалік. 4. Бути правдоподібним. -ганям. слабим. -баме. На друге ся здаме: жадно нич не маме. не використати час. здамся. здаритися. здыганятися. здвиг. Зустрінути. -чуєш. просвого сусіда. 6.Так ся мі здарило.Словник Лемківської Г овірки згадатися. -на. -туєш. трапитися. 1. присл. Зганити. Ол. же там нич нового не сталося. зграбний. скритикувати. сплутати. 135 . -вую.Гет єм ся юж здзядів. з далекої відстані. здаля. Пр. . здевастувати. . Пр. здыганяти. Сб. -нієш.). присл. Металевий гребінь для чищення худоби. Статися. Пр. -ла. зграбніст. Зграбний паробок выросне з того хлопчиска. звично. здзядиш. Вр. Пр. (нар. варту. зграбло. Жінка. Гж.Здалека зме приїхали. гарно складений. 3. Виконати якусь роботу невдало. здвоювати. -баш. придиратися. Піддатися комусь. згурбитися. Набігатися. Припинивши опір противникові. п. зграя. здакым. Нагадувати. зніжитися. Вр.На єдно ся здаме: чорны очка маме. п. Завести розмову. з якимнебудь. Воздвижения чесного хреста . Ол. здарится. Зморщитися. Дуже багато неорганізованого народу. Ол. присл. хитро. Пр. Пр.Пішла бьім здакым до кіна. Роздражнити. Пр. -баш. Тепер тримам ся здаля од него.галантно. (н. -вуєш. Пт. здаєся.. зграї. погратись на чужих нервах. зіпсувати комусь настрій. -ганяш. -бате. ж. знайти недолік. згурбится. ж. проходити перевірку знань. стати хвилястим. ч. Закричати голосно "ґвалту!". здатися. Роздавати карти гравцям. Св. зденервувати. здыбам. здабам. здабати. -ці. здашся. 5. -нію. Вр. -дашся. Хлопец сів зґрабні на ровер. здвоїти. Сваритися. здалека. Складати екзамен. зделікатніти. . -гу. зґадамся. останнє зітхання. яка щось здає. Сб. -юю. Здати зміну. З деким. -ганямся. -тую. ж. Якість і властивість за знач. Спритно. . здатні. Пр. З далекої відстані. Здалека. -тую. зграбні.заплутати. Рс. Стати ніжним. Знасилувати. здзядити. натовп. здвоювати. Зручний. Ол. зганчувати. Див.Оркіш здабат до ярцу. ч. здармувати час. Вр. -га. договоритися. присл. -не. 1. здавальниця. -ню. здвига. найти помилки. Подвоювати. -джу.церковний празник. здвою. здыбати. Пр. -ваш. здармувати. Постаріти. -ности. 1.. опустошити. Прогайнувати час. . . згвалтувати. -юєш. зграбний. виразити незадоволення. Пн. зганиш. Пт. [3. Вр. 2. -бат. здибати. . 2. в нерівності (про тканини). стягнутись у складки. 2. чергування. здати територію. гарний. Вр. ч.). згрындзамся. Ол. згматвам. вимучити го[ні]н[ня]м. Поплутати.Сьміявся до здыху. -чую. же-м цілу ніч під голым небом ночував. віддалік. збільшувати вдвоє.

здраджати. Поздоровляти. -хают (здышут). -на. 136 . -бриш. -на. до здохляк. Рс. -юєш. Зрадник. Зраджений. здрітувати. -маш. до здрітувати. стоптати. яка зрадила. -таш. перехід до ворога. Глиняны горці треба здрітувати. ж. Дієпр. що має поганий хворобливий вигляд. Піднімати вверх руки (до молитви). здравкам. який швидко орієнтується. -ляка. Пт. до здрав’я. Мова йде про корову. Вр. Св. Людина або тварина. хитрий. здивуваний. хаме. здивачати. здохлятина. Ол. Хирлячок. Пропадати. Гж.З добра дива хце мене бити. Знущатися. Пр. -ка. кволе. -не. -хате. 1. Здивуватися. місце. с. Зраджувати. . -ника. брати щонебудь зверху. Ні з того. . -ганяш. Здоровий. -ці. ч. с. Пр. що здихає. Пр. здрав’я. прийти на пам’ять. здоптам. Пригадати собі. -туєш. . Наповнити живий організм газами. -чаш. Кіт юж здох. Не годном здогадатися так прудко. 2. м’ясо дохлої тварини. Пр. Ол. -тую. зрадливо покинутий. Здрібн. як ся удав ярец. розчавити. Пр. здогадати. -ве. -мію. виг. -вашся. 2. Дохлятина. ч. Стати диваком. Рс. Супружа невірність. Здоювати. здіватися. людина. присл. Пр. подобріти. жебы довше служили. -гадані. здыхай!. Св. . здумам. Ол. 1. здравниця. Розтоптати. Вр. мин. Ол. бажати здоровля. Стати добрим. загнати. боже. де можна поправити здоровля. Здрібн. . Рс. -гадам. 2.Дай і вам! здравий. -мієш. здрітуваний. н. -каш.Словник Лемківської Г овірки здыхати. Дохлий.Корова ся здула от коничу. здіймати. -юю. здіганяти. пас. 3. -не. -чка. здуєся. здівамся. здрінка. Диво. -брю. ж. . -ва.Коні здіганяньї або згацъканы довгом їздом по горах. Пт. -гадамся. змилосердитися. Пт. -джаш. здрадник. -кы. пригадати. 4. -ди. здраджам. -ве. зняти. Рс. Знімати. що перейшла до ворога. присл. нію. здохлячок. -маш. Стати дурним. -дашся. гинути (про тварин). Ол. -на. Пр. -вачам. ні з цього. Зрада. ч. Кмітливий. у якої утворилися внутрі гази. здоптати. худе. Гж. здольні. Здоров’ячко. Пт. здуміти. здыш!. Надуматися. з добра дива. поводитись незвичайно. грубо висміювати когось. Вр. -в’я. ренегат. Гарно прикрашений. обманювати когось. здоймати. уміло. здогадливий. -ганям. здохляк. Скріпити. -хат. здравы!. хворовите. сп. Здивований. здоймам. Виснажити. ч. Пансіонат. -ва. здравічко! . Зітхати. ж. 1. здохлий. найчастіше при чарці. Св. здобні. здогадатися. здобритися. лялечка. Ол.Дай. здраджений. здрада. стягнути дротом. -ни. -ва. здыхам. де-м тя виділа. Згадати. Пр. Рс. Скріплений дротом. дивно. розумно. Рс. Лялька.То здиво. здравічко. Пр. с. Скидати головний убір. -хаш. тварина. здурніти. Здоров’я. Скидати з себе або з кого-небудь одяг або ношу. -не. -ле. Пр. незрозумілим.Ходте здравы (ходіть здорові!). Вр. -ла. докладно (підходяще). . Талановито. вітаючись з старшим. здиво. Здорові (привітання). Будте здравы (будьте здорові!). Ол. здумати.Чловек тяжко здыхнув і сів. здоювати. здравкати. здутися. . Ол.Кіт здыхат. -нієш.

яка поєднує тих. Вр. . зерновик. сорт зимових яблук. зерняний. Пр. Землекоп. використувати. зима. мертвиця. Ол. Погляд. до зжувати. 5. зерноочищувальний. Пр. Пт. ч. Картопля.Земля в хьіжи была мокра. кольору. зжуваний. Знову. -рка. Ол. Здобути. -вача. Косоокість. миттєве споглядання.Він на тьім дуже зыскав. що відповідає слову зерно. ч.: зерновий. -на. -не. . . -ня. муштрувати. зійтись разом. Вітчизна. ж. Св. з-іграшкьі. Земляна долівка в хаті. ж. холодненько. покручена. Людина. зем’як. зерно. зерноїд. зефір. -каш. Пр. Ол. недозріле яблоко. зерно-їдові. глинка. Ол. с. Ол. -на. Вр. Пт. земля червена. зем’ячаний. 2. Дієпр. Картопляний. з’єднувач. Земна планета. ззяяний. нерозбірливий підпис з гострими кутами літер. -заґу. Св. Пр. глинкувата. Ол. з’їдений з жадібністю. ч. Ол.Што смотриш на мня зызим оком (зызом)? зыйти. -на. Прикм. зыскати. зисковний. мин. виграти. зыскам. -пача. 1. зимнаво. ж. -кую. до зерно. Молоко. Гж. зелені насадження. -на. Ол. присл. -ка. Пр. Грунт. . Ол. Зелень. ч. холодненький. Задихатися. -те. зеро. -ве. -на. Зима. земляк. Виконувати військові вправи. Пристрій для з’єднування чого-небудь. . зер­ носховище. залежно від складу. -шишся. зьіґарок. землетрясіня. зыскувати. ж. Глина. Ол. ч. зернофураж. -не. Прикм.. 6. зжертий. Нуль. засапаний. ч. -куєш.Але-м ся ззяяв. іл. зжентичитися. Пр. зырку. Корисний. -та. присл. -не. шутрівка. -фіру. зыйшлися. позначення нульового значення у цифрах. Зібратися. Граючись. Молоко ся зжентичило ищы звечера. спітнілий. тяжка земля. Температура. Зігрітися. посередник. ч. зыйдеш. Зійти з дороги. зимнавий. що підходить водою. ззяятися. -на. чорнозем. зыйду. Зелене. Ол. 2. -яшся. зернятко. Холоднувато. Вр. ч. Землетрус. -руєш. ч. Вр. Сорт тонкої бавовняної тканини. Зима го б'є. зернопульт. Перша частина сладних слів. присл. Ол. зыз. -лені.Зыйти до корчми на пару минут. Ол. зьіґар. Пр. напр. земля. -ми. скористати. Ол. 4. Від часу до часу дивитися на щось. здушится. Задиханий. -не..Словник Лемківської Г овірки здушений. Частина країни. засапатися. 2. Пр. Види землі можуть бути різні. ламана лінія. . Годинник стінний або настільний. пора року найхолодніша. зецирувати.Мам 5 моргів землі. земля жовта. зыркам. нагрітися до поту. здушуся. піскувата. зьіґзаґ. зыйтися. зырк. зийс. -м’яка. пас. Зигзаг. Роз’їдений тваринамим. Людина. -ґаря. с. -тичится. врожайності. 3. зелін. -ра. зерновловлювач. закля-м ся выдрапав на тоту гору. ч. а саме: земля липиця. Годинник на руку. ззяямся. Пр. с. землекопам. . Здрібн. зисковий. до зем’як. -кы. що посварилися. -рую. Нагрітий до поту. 137 . Вигравати. до зерно. Холоднуватий. Сб. -каш. 1. яка проживає або проживала в цій же місцевості. 1. зелюнка. зыза. -не. камінкувата. Ол. -не. Пр. -ляка. Ол.Зерняньї роботы (жнива). невимушено. -лі. зыркати.. -ва.

Ледве дихати. ч. виконуватися. Замазатися болотом. Змінити когось. їхати згори вниз. з’їжитися. облігати. злоїти. зіпати.Злакров бы тя взяла. . Залишитися.Злоїв пса кьійом. зліст. Ол. злюблю.Як ти дам. Задубіти. . злуджати. Пожартував и зіхабив дівку. злітати. -ків. злословити і т. Блудити розумом. Ол. Зілля. Див. любити. зіднам. Ол. зіпати. до зіля. -ню. злюбити. злудиш. Ол. . відпустити щось сильно загвинчене. . Схопити. привабляти. злайдачитися. напр. -ниш. Здійснитися. Дружньо. зійшло на блазеньске. що відповідає слову: злий. Вр. з’їхам. -паш. Прокльон вигук. -маш. Відгодовані телята. -зую. присл. мн. -памся. зло. Вр. хотіти. -тую. Св. Пр. зробити вільнішим хід або рух. -диш. зістався. зімати. сжодити з чогось. Знищений тривалою їздою. Злидар. Ол.Закоченів єм добрі на тім морозі. злудити. ледачим. з аукціону.Але-м ся злітав до склепу. з’їжджу. злата верба. як злий з’їжджати. пас.. злости. Поїхати в певне місце і повернутись. -джаш. -не. -на. Пр. -ка. З’їжджати. Відлупцювати. -ди. -джам. -таш. зловмысниця. -чится. ч. Почуття злоби. Вр. злагоджено. досади. зілячко. бо хтів мня вжерти. . мин.Віддає телята на пару років на вьіховок. злуджати. одностайно. -нієш. з’їжджают. Див. Рс. зробитися розпусним.Пес сяз’їжит.. Сб. зліцитувати. зліткьі. -туєш. Пр. Рс. -неш. Рс. Ол. Ол. злоїш. Пр. злагоджені. 138 . Обманювати. Підняти шерсть. . Пр. і куп мі бомбонів. Розбеститися. -джу. ( ). с. зіпну. зіхабив. виходити на зупинці. . обманути. Вр. Продати з торгів. злітайся. разом. злюпатися. злітам. Замочитись чимсь бридким. усяке зілля. Ол. -лажу. злодійка. Позіхати. зло. Пр. Ол. -ля. Ол. -ка. Здрібн. Дихнути з трудом. . назви якого не знається. -хаш. з’їжится.Штефан зіднав слугу на рік. -зиш. промерзнути. зіхабити. -даря. Дружні стосунки. Найняти когось. Гж. -хаш. Попустити. з’їстится. Бур’ян. Пт. то ани не зіпнеш! зістатися. злагода. З’їздити на чомусь згори. Побігти. на ліцитації. Ол. зільско. зловті-шні. с. Пр. зіля. злакров!. злоб-ствувати.Словник Лемківської Г овірки зіднати. збиратися водне місце. Залишити. Набігатися. 1. Дієпр. зімам. зкоченіти.Як хто злюбит. Сподобатись. ты драбе! злата. З’їхати з обраного шляху.. Наярмак з’їжджают фуры зо вшыткы околичних сіл. недоброзичливості. згода. дихати захлинаючись. гніву. -биш. злою. зловлений. -зуєш. оббігати. -нію. зіпнути.: злобительство. гварит двасто або двіста. -паш. бідняк. Ол. . -ташся. з’їжджений. з’їститися. злобливіст. злобні. злюпам. Пт. Перша частина складних слів. -наш. з’їжати. Жовта верба. Ол. злидар. Вр. з’їжджати.Злет-ле (злітайле) до склепу. п. 2. Вр. с. злазити. . Ол. з’їздити. злюзьнити. зіхам. зіхати. злітатися. змочити одяг. злюпати. зіпам. звільнити місце. злодійщина. Див. Повзучи. -пашся. до з’їздити. спіймати. злюзувати. виг.

Сб. змена. с. Ол. змеже. -ня. зметат. Пр. Пр. Пт. Див. змыдлений. ж. Ол. змахатися. Пр. -лашу.. змерзну. зматлашити. їсти під час посту жирну страву. -лиш.Але-м ся змахав. змиї. Рс. Пт. взятись ледом від морозу. заклопотаний. Змедже гір показалася ріка. Помилятися. . Замазатись чимсь темним. змалитися. ч. Скинути щонебудь згори. -тую. ЗМЫЛЮСЯ. -люєш. змаститися. . змахамся. придумувати. -виш. -зурюся. с.Юж ся змеркло надворі. -зуєш. Виявити ласку або миліст до когонебудь. темніти. Пр. -шиш. Змішати. змахую. Зажурений. змучитись. присмерк. змисьлям. Вр. -на. змарнуваний. -на. -стивлюся. -не. змервлю. -ку. зметана. Ол. змащений. дьогтем. Смеркання. -на. -рую. змелений.Змелений ярец то само што змолотий оркіш. побріхувати. -не. Пр. Сутінок. Рс. Ол. -знеш. -луюся.Придеш до мня о змерку. змальований з картини. перемішати все разом. змазуритися. змалюваний. . салом.Мам вельке змартвіня. змеркатися. Розтертий на порошок. змия. вирізати впень. . Пр. -туєш. Мастити чимсь жирним: олією. змартвлюся. змия.Як ся змеркне. Сб. прийм. Пт. 2. Пр. Пр. Пр. Ол. Пр. -не. Народити передчасно (про овець. кіз). змерканя. Вигадка. Смеркнутися. Вибити. то видно зьвіздьі. Змарнований. придумати нісенітницю. змилуватися. змазувати. Ол. Пр. змасакрувати. -щую. змахувати. змервити. Дія за знач. заміна кого-небудь кимось іншим. Зажуритися.Прив’юз-єм снопы. Пр. Зім’яти. -не. маслом. змартвений. позбутись пороху. треба їх зметати з воза. змыдлювати. -ни. ж. на муку. . бути перейнятим морозом. змаркотніти. Уця ся зметала. Пр. перемерзнути. -ришся. Смеркати. змеркатся. -на. зажуритися. Рс. виснажений. Зміна. ЗМЫЛИТИСЯ. с. -ня. прийм. -люєш. Св. Пожаліти кого-небудь. -нієш. змалюся. сутеніти. З поміж. Сметана на молоці. -не. Піст скламати або змаститися то вшытко єдно. -нію. Змерзати. Збрехати. -на. Пр. -люю. 2. змеркнутися. Змазувати мазутою. змартвитися. Зв’язаний з чимось жирним. Вигадувати. змисьлю. покритий наче мильною піною. Зменшитися. змащувати. змисьліти. . -не. змий.Змервена солома. вершки. 1. 1. побрехенька. -луєшся. змащиня. Рс. Змия баршанова (вид звичайної змії . Ол. .Pelias benus L. змеркнеся. с. змартвіня. Намальований. Витрачати яку-небудь частину мила під час миття або прання. -ни. -тишся. корів. Побити один одного. -ляш. стемніти. змисьляня. . всіх побити. Змилений. клопіт. -ня. Скачати білизну. -на. змедже. змерк. смеркатися. -руєш. Пр. брехня. ч. змилостивитися. змащуся.)\ Змия 139 . -щуєш. Змій. . змедже. змаґлювати. Вр. зметати. змисьляти.Словник Лемківської Г овірки злютувати. -лишся. принищений. змерзнути. -люю. -ня. Махаючи. Пр. -хашся. Пр. Втомитися. Засумувати. Св. Спаяти два куски металу. Пр. -зую. ж. Пт. сутінь. співчути комусь. Пр. змащувати.Змьілив-єм ся в дорозі. Журба.

-диш. Рс. замівши за собою сліди. Примушений. Пр. змотатися.Pelias praester L. змора. Пр. змучити. змучений. змушувати. . пом’якшувати. ж. -ня. розторощити. Складений за певними кормами. -чиш. Сб. змучиня. виснажений. Знахідка. Змерз. 140 . -ня. ч. змучені сть. збентежено. Гж. -миш. 1. вибитий із сил. знаходка. с. -не. -чиш. боршном. зм’яжджити. зм’яжджиня. знайомити. спонукати. зналізне. -не. зм’яжджити. Роздавити. -ного. -шуєш. -ня. зм’якчити. Гж. робити м’яким. Інший. -чую. -не. щось випадково знайдене. Вр. присл. значиня. роздробити. повинен робити щось через певні обставини. втомлений. -на. змийовик. Пр. Пр. Втомлено. провести знайомство. змішані. змішано. виснажувати фізично. Дія за знач. Рс. -ні. зм’якчити. с. розчавити. Знаходити. Рс. знайти. -шиш. лікування без прав на це.Словник Лемківської Г овірки червена (вид коричневої змії . Втомлений. зникнути. зм’якчу. прилад для приготування розчину. змішувач. зм’якчувати. Стомити. -ня. випадкове. -лошу. -вача. Втома. зморені. с. ворожбицтво. Механізм для перемішування глини при виробництві цегли. натрапляти при пошуках за згубленим предметом. -на. Уморений. с. роздушити. -не. -вика. позбавляти сил. змучу. знаємкьіня. зм’юрз. -чуєш. Поплутатися. зморений. знахорство. Пр. Знахорство. -не. -на. . -шую. Св. зм’якчувати. Рс. Присл. Привид. -йомлю.Знаходитися в товаристві. Див. змотатся. Пр. -ва. Зм’якшувати. знайду. побудований. Пр. змушений. Знаходити визнаня. Пр. Обсипаний мукою. с. змонтуваний. Пр. змучений. Ол. Рс. змотлошити. Значення.Pelias chersea L. повага. робити щось. Знайома. Пр. 2.)\ змия чорна (вид чорної змії . Ол. Ніяково. знаходити. ч. винаходити. змінений. -кы. присл. -на. Рс. Пр.Знаходити штоси за зле або добре. до зморений. -ходжу. Металева трубка звинута в декілька кілець. Змішати що-небудь. зм’яжджу. -на. зм’якчиня. Примушувати когось. стало холодно. Пр. виг. Винагорода за знайдену річ. Ол. Представляти. не подібний по зовнішньому вигляді. поперекидувати. Знайти щось або когось. Дія за знач. -деш. натрапити на щось нове. -ри.). авторитет. -джиш. мара. натрапляти на щось нове. Ол.

-шкоджам. -виш. схвильований. -машся. знецініня. з особливими прикметами. ч. коли несуться. знести. Пр. зночи. -сеш. зношений. відчувати збентеження. Ол. акт. Перестати існувати. Припинити існування кого. Бідний. Пр. Поштова марка. зниматися. -на. Пр. Пр. -не. -чка. Пр. досвідчений. знеохочувати. Вр. Розчарований. - 141 . Зніщулитися. зникніня. -ЛИНІ. Св. Значити. скасовувати. Пр. присл. Позбавляти здатності завдавати шкоди. Мудрий. знесок. -тиш. хто втратив віру в когось. зношаш. Невелика металева пластинка з певними зображеннями. Зганьблений. обезболити. зневажений. Позбавлений кольорів. -диш. 2. -шат. 1. знеохочувати. -тишся. -ня. -не. свідчити про щось. теп. Вр. знищити. збуджений. значок. звичайно мале за розміром. Рс. класти позначку на чомусь. 2. -на. значу. -на. -ряш. -щиш. кволий. 1. Пр. Позбавлений крові. . -славлю. Несучи з різних сторін. Про курей. Вр. -не. Роздражнений нервово. Пр. зніча. збирати щось разом. знеславлювати. Прикрашена палка. зневірнений. руйнувати. -ска. який утратив силу. -томнію.Словник Лемківської Г овірки значити. буде за што купити хліб. безкровний. Дієпр. зобаряти. 3. Пр. Див. Куры знеслися. Пр. досить великий.Воды зношают здалека каміня. -ня. -чині. Пр. Вр. -на. 2. знедолений. Пр. нещасний. залишений без уваги. робити фотознімки. . до знати. знеохотити. Зварити в лушпайці картоплю. розпускати плітки про кого-небудь. Пр. -не. знебарвлений. -чуєш. пропажа. знесилений. знеславлювати. мати якийсь зміст. Див. це значить. -люю. -щую. Пр. Втратити свідомість. Позбавляти кого-небудь якогось бажання або прагнення до чогонебудь. знесу. такий. -не. знаючий. -не. -на. 1. -на. безбарвний. ліквідувати. с. знеславити. -болю. знеболити. Пр. зненавидіти. знічуся. покривджений долею. зніч. Пр. с. -чую. Пр. мати почуття зненависті до кого-небудь. обізнаний з певними справами. знервуваний. 2. Бути ношеним. -джаш. Безсилий. Пр. Мати значення. Означає. -щуєш.або чогонебудь. Чималий. -на. Пр. знешкоджати. 1. Фотографувати. знітитися. Позбавляти доброго імені. Пр. Пр. штучно усувати відчуття болю. ображений. -на. позбавлення вартості чогось. 1. що горить і якою запалюють урочисто вогнище. знищувати. робити нешкідливим. псувати. Відчути зненависть. ч. розумний. знищу. Після всієї ночі. -ча. -не. -че. збезчестити. -барям. піднищеним. знепритомніти. знекровлений. Пр. Перенести щось згори на низ. значний. Див. Пр. -люєш. Перше або останнє яйце знесене куркою. Позначений. Знецінення. 2. зношати. Вечірнє вогнище присвячене якійсь урочистості. -на. -хочу. значится. поглинення чогось. ч. Пр. Зносити. -виджу. складати. Знеболити. знимамся. знищувати. ганьбити.Зношене убраня треба дати дзядам. -не. -нієш. ніяковіти. 2. дуже блідий. Пришов з ватры зночи і люг спати. -не. Пр. 1. Піднімати один одного за ноги (в лежачому положенні).

Пр.Зима з’острла в тім році. Гострішати. .Зожен корову з коничу. -нію. . . (злато. -на. виказати все.Зоскрепч там кус комперьі. 2. напр. ніж скрептаньї. Зізнаватися.Словник Лемківської Г овірки Компері треба зобаряти в желізьняку. -на. -таш. зорвиско. з’остріти. золотце. Лз. -на. -тую. Перша частина складних слів іншомовного походження. ж. -ці. Зскребти. Виварювання льняного полотна в лузі. зоосад. золото. зошкарадніти. -реджам. -джаш. Перша частина складних слів. золотий. Сестра чоловіка (тільки в Закарпатті). зобаряний. присл. Залишати нашвидку. -не. Золото. Пр. -не. зохабити. Вр. Ол. Пр. зожену. присл. перед сходом або заходом сонця. -таря. зошмарений. покинутий. -тую. золівка. с. -хаблю. -не. стати з певними фізичними недоліками. Стати поганим на вигляд на обличчі. -неш. . зохотом. Вр. н. золототи-сячник. покинути. 1. Поламана ялина (внаслідокудару грому). зоотехніка. ж. Звернути всю увагу на чомусь одному. зосереджати. Прогнати. -неш. -суєш. 2. Пр. 1. з’єднати паянням два куски металу. Вр. скинути одяг. зоо. -нієш. сп. -сую. Ремісник. Ол. який займається виробами предметів із золота. Пр. Пр. Ол. -вашся. Одягнутий в костюм. Полегшати. ч. -ве. Із-за. . в’ялим. прийм. с. Звідусіль. 1. -ка. -в’яну. Згрецького: звір. яка займається очищенням вигрібних ям.Жебы-с мня вчас зогнав заран. ч. Вр. Ол. суворішати. до зошыт. зоря. -скрептам. стати бридким. Ол. -ня. без попередження. ч. Прикм. тварина. зоольоґія. зов’янути. Роздягнути. здійняти верхню частину з чогось. Пр. в одних руках. -та. зо-заду. з усіх боків. 3-заду. -ня. зоскрептувати. -шкребам. -стріє. між ясністю і темнотою. Ол. зоскрептувати. мн. зоскрептувати. -ва. зошкрюб. Пр. зогнати. -биш. Пр. зошпетніти. Підметка. Дія за знач. людина. золіня. Вр. зосередити. присл. золі. -не. залюбки. зошвайсувати. Збирати докупи. Спаяти. Прикм. Зобаряньї компері поживніщьі. Див. Зібраний в певній кількості. стати сухим. -жило.Зо-заду за хыжом быв сад. зошкребати. зошкрептувати. -чиш. золотар. зоза. золотогуз. золочиня і т. Охоче. Асенізатор. 1. Пр. -на. зоблечу. Пр. -лів.Треба зошкребати стару фарбу з вьіглядів. с. Пр. с. Пр. . зохаблений. зоольоґ. Ол. зовсяди. Пр. Сб. зоряний. Пр. -та). зоопарк. -туєш. з-за. Розбудити. Пр. -кы. бо ся здує. Споганіти. Пр.. Залишений. напр. ж.: зоогеографія. Ол. Стан посередині. зоскрептати. 2. що знається. -знавамся. -не. 142 . що відповідає слову золото. обирати картоплю.. Ол. Зв’язаний з зошитом. -баш. . зосереджиня. скупчувати в одному місці. 2. зобраний.: золотоглавий. мин. -ника. зоблечи. зосереджати. -нієш. Сб. -нію. Зів’янути. зошытовий. -рі. -на. до зоря. Зварений в мундурі.Выняв зоза пояса сокыру. Див. -туєш. Скинутий згори вниз. зольжити. позолочуванням різних предметів. зошкреб!. зознаватися. Знімати лушпиння з картоплі. золотовыдобуток. зовиця.. зрізних місць. Частина вентиля. золотник. п. Підметки. Пр.

Ол. -штивням. -шую. заклякнути. -джуєш. зрабуваний. придивляти відокремлену тканину організму. Рс. зрости. Вр. -туєш. Ол. зреванжуватися. -ба. -вуєш. . -нцю. Довести воду до поля. розламаний. Приготувати. Ол. вирізувати дерева. Пр. з-помедже. скорчуватися. Ол. нарешті. -тую. зрівнювати. Док. Відплатити. -ня. прийм.Зошмар з воза сіно! зоштивніти. зоштуковувати. -лишся. 3-поперед. -на. -кую. Ол. стати стрункішим. 1. -нію. -щулюся. Пр. Вр. налагодити. Пт. підрізаний. вирубаний ліс. -жаш. Порівнювати з чимсь. Вр. жуєшся. Скинути. зроснеш. придбаний грабіжництвом. -щулямся. зощулитися. ч. до рихтувати. . Мружитися. зрізаний. Рс. зіниця. -бую. підрости. що зрізується. Пр. зощулятися. Св. Ол. зрівнювати. -нію. Пр. Зводити до рівноваги. -риш. з-посеред. -куєш. де був ліс. і служить як приправа до салатів. -буєш. Док.Див. Зрошення. зрошиня. -руєш. Трембулька.Зрізане дерево в лісі. зруб. -нюєш. зрощувати. зробачнілий. Ол. Зчервивіти. зрешіти. Пр. до реперувати. Зачервілий. до репетувати. -ляшся. Ол. Поправити. Пр. 2. Проріджувати. відокремлювати що-небудь від чогось. поперед.Словник Лемківської Г овірки зошмарити. -важам. зрінка. вирощувати. робити рідшим. ч. Зруб.або чогонебудь. зощулятися. -зую. Док. -джую. взяти реванш. -нієш. Обшукати. Лялечка в оці. зрілко. -на. зоштукувати. Робити рівним. . Балки під дахом. 143 . Пр. зруб. -жуюся. зріджувати. прикривати очі повіками. зоштивніти. -щуєш. морщити губи. -ла. зрошувати. Складати. прийм. 2. зрівноважувати. задубіти. вирізувати. Зрубувати. -не. -на. зощупліти. зшивати з кусків. . с. знищений. Пр. с. Пт. зрівноважувати.Обидві зрілкьі (зрінкьі) были закриты катарактом. -нієш. Пр. -нюю. Ол. зоштуковувати. Док. -дуєш. зощулюватися. Вр. Див. Ол. Ол. Док. зрілко. звинутись в клубок. -не. струхлявіти. -дую. Забезпечувати ріст кого. Пр. зрізуванец. -шуєш. -не. гладким. зреперувати. зречиня. Злопати. зрешіє. с. Стати карликовим. стискати губи. мин. -тую. -ка. з’їсти вдруге. мати однакову вагу. Гж. дрібне натиння цибулине. -жую. місце. Дієпр. зоштивняти. зпроміж. Див. Зречення. Гж. віддячити. Вр. зрубувати. зрештом. -ковую. зруйнуваний. Зіщулюватися. -жуєш. -не. Забраний силою. зрівняний. вирівнювати. зачервивіти. пас. обводнення. спосіб будування хат. Зрізувати. -на. ч. Пр. Пр. вид. Пт. -няш. -плієш. зволожувати. до реванжуватися. -ня. зрізувати. прийм. ревізувати. до ревідувати. -бу. до зрівняти. Див. -зуєш. зробачніти. Зрости. З-поміж. -рую. Див.Дерево зрешіл[о]. вид. зрепетувати. зрихтувати. з-попереду. -туєш. Зрізаний. Зруйнований. Зрештою. робити рівним за вагою. 1. -ле. розбитий. притискувати вуха (про тварин). зрівноважати. присл. -кы. -щую. Стати тугим. Пт. -плію. після всього. Пр. вид. Вр. Схуднути. відмова від чого-небудь. зростам. вид. зревідувати. -шмарю. З-посеред. вид. Рс.

Дошкы ся зуверили на сонци. зяят. зуяти. повноцінний. зужвати. зубний. присл. надьгуватий. -не. -ную. зяяти. зірниця. Ол. Пр. Дихати відкритим ротом. -дашся. ч. -нуєш. Зумовлювати. -ка.). зьвіробой. Пр. -ла. Ол. -ра. зуяли. -ва. зуновний. Пр. Ол. -виш Св. який спостерігає за зірками. Пр. 144 . Пр. -на. Рс. -бою. -верит. зьвандати. -шані. Вр. дикий звір. Грубий уповедінці. -ла. -не. Пр. Пр. Звір. зьджок. Позіхання. зужвам. . -на. зуповний. але го не їв. зьлі. -на. Пр. Рс. зубрувати. Повний. ч. . зьвідуватися. Те саме. Гж. допомагати зійти з сидження. -ника. ч. Звіробій. Ол. зумовляти.Словник Лемківської Г овірки зрукований. Ол. зуновитися. ч. почуття недоброзичливості. Пр. -ле. Пр. Дуже холодно. Пр. dum. с. звости. зухвалий. Зліст. . зьвізда. Зробити вужчим. Зоопарк. Людина неприродно гордовита і сміла. -мовлю. зоря. с. Вмерти.). -даря. Ол. Пр. Суп. -вача. ч. Св. -новамся. Ол. Пр. Змолоти зерно на зубер. з’узиш. Заручений. зьвіст. Скучати. Скучний. Ол. -мовлям. вчений. зсаджам. зуфальство. с.Пес вьівалює язык і зяят. запитуватися. зчеплювач. Вудила для гнуздання коня. Знущатися з когось. недобре. зьдзівамся. -ле. -пи. -льця. Зірка. зупа. -джаш. Скручений вручну з льону або ниток. Вр. такий. -вашся. Грубість. Див. зьвір. -не.Юж мы ся зумовили на заран в ліс піти. нудьгувати. -не. гордовитість поєднані з браком пошани до кого-небудь. (зумовити. -ня. що зуфаліст. злоба. що не виявляє пошани до інших людей. -рую. зуфалий. юшка. Пт. Ол. Вр. зхіснувати. молоти на крупу. зьвіздочка. дати умови. страва. зв’язаний з зубом. інструмента.Кіт поімав зьджока. зуфалий. з’ужу. зуфалец. зюзя. Запитатися.Зубний біль барз прикрий. -дуєшся. зрушам. Погано. Щур. -дуюся. ч. лікувальне зілля (Hypericum L. зсаджати. зсовувати. виг. зубец. Ол. ч. переміщати. Зрушувати з місця. Ол. зуяв. -ваш. Зсаджувати. зьвірник. ж. Розпитуватися. зумреш. небесними явищами. Погнути. Зірочка. . зумерти. Рс. -руєш. Крупно молоти. Зубний. -ла. позіхати. Пр. Зубець. -кы. зьвандам. Зім’яти одяг. питатися.). зьвідатися. зьвіздар. ч. Зубці на граблях роблят з дубового дерева. зьдзіватися. -лости. -вашся. Пр. частина знаряддя. кепсько. повигинати. -ляш. Пр. зяяня. -не. -ди. Пр. зузити. Використати. ч. Пр. Астроном. зуфаліст. -на. Схопити. який зчіплює вагони. Залізничник. Сб. -бця. зіронька (пестл. зьвідамся. зуверити. . зубок. Говорити надоїдливо собі під носом. зсуканий. Вр. зрушати. Пр. зубадло. договоритися. -на. -даш.

Св. великий свійський птах. 1. Пр. Інакше. Рс. іще. Рс. истьї. индичитися. -ии. Індик. Пт. присл. Рс. инакше. -чишся. ж. 145 . Рс. икра. . индича. Яєчка. так было. Пташа індички. ищы. Самка індика. М’ясо індика або індички. що їх відкладають самиці риб. як індик.Инакше й быти не може. надиматись. -ри.Літера лемківського алфавіту на позначення голосного звука "и". Див. поіншому. Бундючитися. исті. присл. Рс.Икра або вим’я корів. -дичуся. . Ще. Ол. Вим’я. с. ж. -кы. ч. индор. присл.Индичина то найліпше пташине м ’ясо. лем так як єст. исті. -чати. . -дора. ж. присл.Истьї вам повім.Словник Лемківської Г овірки и и. жаб та інших водяних тварин. иидичииа. 2. индичка. . справді. Вр. раків. . Дійсно.

-міра. Фах. Св. -кы. Імбир. Вр. -не. -ни. Голка. Дитяча забавка. -ва. ч. Кімнатка. Св. ж. -шів. -машся. ідійот. мате. -не. Пр. -мают. Старости на весіллі. де-неде. затаюючи своє ім’я. -на. ігровий. -ке. Дорогоцінний зелений камінь. -кы. с. позбавлення можливості контакту з іншими. ч. ігола. -шиш. с. імення. ж. особиста назва людини. -ка. переселенець. інжинєр. -мат. Св. . до ікра. ч. Пр. Здрібн. -кы). -біру. Чужоземець. сп. Св. Рс. Вроджена здатність всього живого до виконання певних доцільних дій. -ла. присл. інжинєрство. тропічна рослина багата ефірними оліями. Ол. присл. Ол. (іголий. . Ол. Ловити. -лого). івана-покьівана. Ол. ігла. виразник певного світогляду. -кы. Ігрище. 146 . ільнянка. -чати. Тільки.Імав ся вшьіткого. ж. Ол. Інвентаризація. імбір. Ізоляція. найвища мета. Захисник. іначи. с. ізумруд. іголка. Пр.Моя дітина має інжинєрскі дипльом. -алу. психічно хвора людина. інакшу. Св. ігриско. Див. іматися. землевпорядчик. Пошитий. індича. лялька. -кы. -ща. Інакше. -гранта. ч. н. -мени. іґноруваний. Братися. -дика. Ол. ідеал. взятися. индича. зроблений з льну. ізба. інжинєрийний. індзімір. інжинєрскьій(-скі). Голочка. Рс. ігриско. ільняний. Пт. Пт. Сб. іздебка. імам. присл. ігуменя. -на. Див. икра). ігрище. Вр. ж. Чужоземець. імено. поіншому. Пр. інде-кади. Іволга ( ). ч. Ол. -ва. -би. інваліда. с. іноземлец. майна якого-небудь господарства. -йота. Ол. Див. їжа. Ідіот. Рс. Пр. якої прагнуть люди. іначе. ікорка. (іголда. ізоляция. іммігрант. Льняний. -на. робити по-другому. -стаса. индичина. индор. інакшити. Вим’ячко у корови (здрібн. ідло. Вр. професія інженера. фахівець з вищою освітою у якійнебудь галузі техніки. Див. Інженерський. що завжди встає прямо. Пр. непрацездатна людина внаслідок поранення. Ол.Імати птахів. -маш. -не. Пр. інвентура. індичина. ж. хвороби чи старості. Ідеал. Пт. присл. -маме. підданий іншої держави. Рс. Вр. то дост трудна справа. Інженерийний. Інвалід. -ні. (іголийка. перевірка наявності цінностей. -руду. ч. -ве. Вр. -ди. імати. Ол. Потай.іконами святих між навою і закристею в церквах. ізумруд. ж. інкогніто. -циї. імамся. Управителька жіночого монастиря. таємно. ч. с. -ли. який приїхав з іншої країни на постійне місце проживання. ч. відчужуваний. Ол. Ол. с. ч. Вр. мн. коли її покласти. -нєра. індик. Інженер. Призначений для гри. -тинкту. технічний. Не признаваний навмисне. Одяг з льняного полотна. хапати. Пт. землемір. Змінювати. ідеольог. -земця. іван-покьіван. Подекуди. імай!. Рс. . .Словник Лемківської Г овірки І і. грище. іконостас. ч. -ди). -ли. інстинкт. Вр. Ол. Ім’я. -ка. до ізба. іноші. -ри. іно. Інженер.Літера лемківського алфавіту на позначення голосного звука "і". Стінка з картинами . каліцтва. як з іголкьі знятий. ч. Вр. Кімната. -льога.

пересуватися. інструмент. Розділ зоології. ч. -мента. присл. підсвідоме чуття. іскроватий. дійсно. що керує процесом навчання та виховання в якомусь районі. Пр. італиян. Вр. -шака. Пр. н. Пр. Лютик (Ranunculus auris L. ідеме (идеме). їхати. -олу. 2. іподром. дійсність. йти). -ве. 147 . ч. той. рухатися. ч.Люд іскроватий на сонци. -дрому. іду (йду). Сб. Інтелігент. Знаряддя для праці. ч. Справа. дуже сильно. хто належить до інтелігенції. Рс. Ол. іншпекторка. Вагомо. сп. роздражнювати. -ва. идут. Пр. -ка. Пр. Інакший.). -каш. іскєрка. присл. Іскорка. идте!. іхтіол. ж. іншакий. Ол. іти (йти. Справді.Іти на кони. Ол. Ол. яка здійснює контроль за правильністю ведення навчальної і виховної роботи в школах. достовірне знання. Ол. -тую. Пр. Іти. То істний няньо з того хлопця. Спеціально підготовлена площа для випробування коней. Ол. інтерес. істі. Пр. -циї. -ника. -не. дійсно. Ол. ч. чого-небудь. Пр. істинно. істина. Установа. істні.Словник Лемківської Г овірки потяг до чого-небудь. Прикм. -тора. Вр. Дійсно. . . Пр. -рату. -ке. ч. інтелігент. -туєш. -кы.Йти возом. Назва віслюка у тюрксских народів. Пр. Темно-бура мазь для лікування фурункулів. -на. ішак. іншпекторат. діло. . Сб. ж. Св. іскринка. гнівати. істний. увага до кого-. іритувати. для кінно спортивних змагань. -ґента. до іхтіол. інтеліґенция. іскорник. ч. -лияна. Правда. Італієць. іхтіольоґія. Справді. Інтелігенція. Ішов розбійник верхом на кони. -кы. другий. -ресу. іскам. іскати. істотні. -ґії. до іншпектор. -та. що вивчає риб. Людина. -дете. ж. Блискучий. присл. Ол. ідеш (йдеш). -те. Шукати за вошами у волоссі. єсть. ч.значно. Дражнити. ж. іншпектор. іхтіоловий. Жін. Пр. так є. Справжній. ятрити. ч. -ни. 1.

Рс. ч. їти. Той. імати. -наш. -ка. Рс. їжджати. хто їсть. їждження. їздец. їздити. роз’їдаючий. їжак. -маш. Пр. спина й боки якої вкриті твердими голками. сп. с.Змия ма смертельну їд. н. ч. сп. -те. Ол. -ди. їдеме. ївка. їхати. їст. їдут. Страшнувато їхати в невідому. їдме!. ЇД. -кы. послуговуючись якимись засобами транспорту. -ня. -нат. їхают. їхам. їхат. Вр. . їзда. їсте. їсти. Пр. їм. -дця. їднати. їжджиня.Мій внук кепскый їдец. Дія за знач. їд!. їдте!. ж. Найняти. їдец. ж. -ла. ЇДУ. їмосць. тваринка. с. -ке. вершник. їхаме. їжа.Як яличка має пера. н. н. їдете. Отруйний. . Дія за знач. їсти. їду. їде.Словник Лемківської Г овірки ї ї. їдкий. їдкьій(-кі). далеку країну.Слугів їднают на Новий рік. Пр. Ол. їдовитий. Ол. їздити час від часу. їздити. . . переміщатися в певному напрямку водою або суходолом за допомогою будь-яких засобів пересування. Ол.їджиня в лісі на сьвіжім повітрю. споживати їжу. -кы. (Equisetum L. їхайте!. Пр. їш. с. продукти харчування. їздец з тебе добрий! їздити. їднам. Маленька кімнатка. Ол. їдец.). Попадя. дошкульний. їдця. ч. -ня.Ци часто їжджат твій отец до міста? їздебка. Іти. їдло. їжджам. 148 . їжджу. подорожувати. Пр. Пр. Пр. Див. -джаш. ч. їме. їдження. їдеш. было барз смачне. Див. В горах можна часто видіти їдовитих гадів. їджиня. їздиш.їхати. їмам. їхате. їсти. Пр. . Ол. їдок. Ялинка. їж. Ол. їджте!. -дока.Літера лкмківського алфавіту на позначення двох звуків "й" і "і". -мосці. їмати. їздець. . їхай!. їдят. їжа. Пр. сп. Отрута. Ущипливий. . Пт. їхаш. . їдж!. -та.

стогнання. заїкатись.Дзецко йойчит. йот. Пт. -чит. йойчати. с. -ня. . заїкання. Плакати.Літера лемківського алфавіту на позначення приголосного звука "й" (називається "йот"). Ол. Пр. Назва літери алфавіту. Церковне свято. треба го втишити. йодинувати. -кача. Рс. Што до йоти (що до дрібниць). йонкати. ч. йойкам. -каш. -та. йог. йонкам.Словник Лемківської Г овірки й й. йойкати. . йойканя. -ґа. с. йодинувати. Ол. Викрикувати від болю "йой!". -нуєш. -дану. точно). -ную. Дыхат по-йоґівскьі штодня. на позначення звука "й". Охкання. йодннуваня. йойчу. -чиш. Дія за знач. ч. Йордан. Послідовник індійського філософського вчення. Змазувати йодом. Затинатись. Пр. викрикування "йой!". Ол. розчин йоду в спирті. промирити. Рс. ч. Пр. людина з дефектом вимови. йонкач. йодина. Йодова тинктура. Ол. ч. -ня. Заїка. Пр. -дини. Йота в йоту (стисло. 149 . -каш. осв’ячування води. акуратно.

.Цілима днями кавчат кавкы. Каучук. . до кабан. ч. ж. пень грубого дерева видовбаний в 150 . Кадет. -лєра. Неприємна пригода. -бана. Сб. кади-буд. 2. договору. 1. 1. Прикм. Сб. ч. кабріолет. наконечник осі. Ол. Кавалерія в війську. -нця. присл. каденция. поневолення. Залежність внаслідок боргового зобов’язання. Сб. стверділий молочний сік. грошова сума складана. -ля. Капсула. Здрібн. -льця. 2. Шматувати. крутится. ч. -циї. кавун. валу. ковпачок. як видає гавка. -ча. До. ж. присл. . 2. 1. Св. Пр. -чка. Вр. Шмат. до кабат. до кавал. гніт. що витікає з надрізів каучукового дерева (зв. 2. кавчук. Рс. -ва. -вуна. Заставний. Ол.жовнір. кавчит. кусок. Галка. Здрібн. кабак. Молодший хлопець. -ти. кагат. -ве. кавлєрия. кади. підступ прикрий. інтрига. -цюєш. до кава. кавал. Дика свиня. ч. кабан. який перебуває в жіночому товаристві. Місце на переді за козлом фірмана в поштовій кареті. зла витівка. Пн. Пр. ч. Рс. кавка. Пр. зборище людей (презирл. М’ясо дика. 2.придте к нам вечером на гербатку. Св. 1. кабак. кади. до кабат. еластичною гумою). кавовий. ч. -риї. звеликими їстивними плодами. Пр. Пт. кабатик. Шматок. Баштанна велика рослина. -чка. Кава з молоком (тільки в Закарпатті). Куди-небудь. боїтся. Куди. Довга іширока жіноча спідниця. ч.Дай мі кавалочок хліба. кавалок. Грошова застава. Гж. 1. як забезпечення додержання умови. -кы. Пр. Кавалерист . Пн. ч.). кавцийний. п. Пр. до кабан.Словник Лемківської Г овірки К к. -галу. -цюю. Див. Вр. Каптан. дробити. кавчати. Пр. Лз. кадоб. Здрібн. Пр.Йоско робит інтерес на кабаку. -лі. (н. Гарбуз. корчма. ч. Св. до кавция. Кадіб. учень військової школи. Ол. Ол. ч. -лєта. дик. -че. Частина патрона. ж. кабаля. 1. кагал. капсуль. кавция. Рс. Прикм. кабанячий. Період урядування членів суду і рад. присл. Св. -не. Пр. ч.).Округлы кабакьі повыростали коло обори. . кадета. Шинок. ч. ч. кабачок. -ти. Керівництво єврейської громади. Сб. -на. кіннота. присл. Десь. -бака. каверза. Містична філософія євреїв. Ол. Св. кудись. -ли. шинель. кабала. кавалочок. ж. -бата. Тимчасовий склад картоплів. вид воронячих птахів. -тика. -ни. 1. Пр. кадиваль. кавальцювати. кабат. -чука. кавалериста. ч. в основі якої лежить символічне тлумачення єврейських "священних текстів". Кольору кави. Кабат з червеним ковніром. фаєтон.Літера лемківського алфавіту на позначення приголосного звука "к" (івимовляється "ка"). 2. кавалер. 1. Пн. Прикм. кадиси. ч. який служить при кінноті. -циї. -гата. кавіль. . Крякати. Помедже возы ходит. Видавати звук такий. -доба. Легка однокінна повозка. ч. Ол. овочів. . ж. Тіснота. ч. зи. Здрібн. 2. ж. кадивай. Ол. прийм. кабанина. кабанец. що його хтось чинить. . ч. к.Кавка кавчит. кавалец. Ци бы не украв Кавал желіза.

Пр. -ня. 2. Пр. до какао. ч. Пр. Пр. -кы. Ол. Всякий. монарх в австро-Угорській монархії. -лену. -дука. -ника. що вказує дати днів. Невеликий горщик на страву. Вр. вередує. Проповідь священника в церкві до народу. Ол. Пн. ж. Пр. Амвон. Пр. -таш. п. ч. казишся. що подає різну інформацію. казитель. колпак). Деревина калини. без дна і покришки. шляпа). каждий. -кы. Ол. казаня. ч. яка шаліє. Прикм.потерпілий. ч. -каря. мн. різні свята. до калап. Капелюшок. -ве. Ол. 1. Той. ч. -дуба. кадриль. калібер. Інвалід. -мутиш. залишений без кровних спадкоємців. кадь. Пр. Бочка видобана з одного куска деревини. Велика переносна скриня для гашення вапна. звідки проголошуються проповіді. Вр. Какаду. з вставленим дном. ч. каламут. фізично . кайма. Рс. 1. Пр. -фаса. -даря. каліграфія. Пр. ч. Пр. -да. калим. старикан (рос. ч. Змішувати воду з глиною або брудом. ч. кайзер. Чорнильниця. -риля. Грюкати. Каламуть. Ол. ч. -бру. Нездара. -няра. Пр. ч. Пн. казаняр. діаметр труби або вогнестрільної зброї. кадуб. 2. сильно стукати чим-небудь. -теля. Гребінь (верх) на дасі. Кашимироваз френзлями. казиться. Казкар. невідм. Щоразовий. кадучник. Пр. Пр. Величезна бочка з одним дном. Рс. настойка калинової кори або ягід. Викуп. кайма. -нка. каліка. казителька. ч. -ва. -ника. хто сам дуріє і приводить інших до непорядку. кайданкы. калап. Край хустини. -ді. Здрібн. -зера. Робочий капелюх. Шаліти.Словник Лемківської Г овірки середині. -мути. Казочка. Пт. с. ч. калапик. -ни. -лапа. ч. Пр. Пр. книга. календар. -лиму. -ків. Зілля. 2. яка складає або розказує казки. какаду. ч. Пр. Калібр. -мучу. французький танец і музика донього. брудна. місце. Наука зразкового письма. яка "правом кадука" привласнила собі чуже майно. Проповідник. ч. казанок. Служить для переховування збіжжя. -ці. для запарювання в ньому овочів. -кы. дуріти. Календар. гілки шкалини. ч. казкар. Пр. що служить як обрамлення для криниці. казан. Пр. ж. ч. каламарка. Найгірший сорт м’ясного виробу сальцесону. каждоразовий. Великий чавунний горнець. Сб. Зроблений з какао. Ол. Ол. казальниця. ж.Сідити. -фії. стояча вода в ставку. моральне повчання. Людина. людина. в калюжі. Пр. Кожний. ж. ч. калапіжник. що цвіте голубо. ж. Труп людини без голови і кінцівок. -ці. -ве. бураків і т. -пика. Св. ж. Пр. какаовий. кайфас. казилен. внизу ширша. Наручники. ж. -ва. . -ми. Вр. кожен. Кадриль. правом кадука переходив урядові. -кы. займ. рід чубатої папуги. Сб. казаняр. казочка. казитися. ж. -зана. казімірка. ж. як на німецкім казаню. каламутити. Калинина. калатати. придане молодій в народів Сходу. головний убор (рос. -кы. 151 . Цісар. Пр. В стародавньому законі спадок. кадук. картоплі. -латам. Жінка. калениця. коротке народне оповідання. -де.

Кам’янистий. Канарка. . без рукавів. -кы. -ве. що видобуває каміння в кар’єрі. Ол. що застосовується в медицині і техніці. ж. ж. -маша. -віна. каналяр. вирахування. камера. камізелька. Птиця. -меня. -ги. Людина одягнена в 152 . ч. 1. камрацтво. -циї. -чака.Словник Лемківської Г овірки калійовий. людина. камінчак. кальвін. -ни.Камфінова лямпа кепско сьвітила. ж. ч. -не. ж. Жилий будинок. невеличкий будинок. -ляра. дружні взаємовідносини. Пр. кайфас. до камфіна. ч. -рата. камін. як. дружній. -нця. -ри. домашній. Пт. ч. -нів. знач. співочий птах. камаш. Кольрабі. -ва. Калорія.Наш сусід пришов з камери.Сендзя-кальош! (вигук на суддю на стадіоні. бутерброт. до каляфіори. 2. фекалії. ж. Пр. кальфис. Взуття з короткою суконною халявою. ж. що водиться серед каміння. Батерея для нагрівання приміщення. Живиця з камфорного дерева. камфіновий. Державний ліс або села. калькуляция. що лежать рядом з цим лісом. мн. оселедцем чи чимось м’ясним. Кальвініст. -фера.Кам дух (як найскорше). камратний. -не. -шів. Рс. камінець. мн. Пр. Пр. -ва. Пр. -рада. Рс. кам. . каменяр. -ка. каляфіори. Чим. Калькуляція. що закриває плечі і груди. обчислення. 2. ж. -ри. -ва. Скибка хліба або булки з маслом і сиром. . Ол. Прикм. або розбиває . ч.). -на. Вр. яскравожовтого кольору з родини горобиних. застібнутої на гудзики. каменистий. побудований з цегли або каменю. . який веде судівство футбольних змагань). Пн. Камінь. Пр. каляфіоровий. канапка. -та. Ол. ж. ч. Нечистота (до кал). друг. канарок. для забезпечення ніг перед вологою і холодом. -кы. безбожник (в презирл. кальошы. Ол. Пр . Кам дальше (чим найдальше). -няра. Ол. Пр. камінник. Пр.Див. Жилетка. ч. гас. Гумове взуття для накладання на звичайне взуття. Дружба. -риї. Зв’язаний з калійними солями. -кы. Калькований. каміняк. -ве. Камінчик. -ці. . Пр. камфора.товче каміння на дорозі. -на. підштанки. великий камінь. камінец. чоловічий одяг (частина костюма). Вр. Рс. Прикм. ч. Ол. який чистить канал. ч. -рка. що. Вид верхньої панчохи суконної. Камеральньї лісьі (державні ліси). . кальорифер. -фиса. Пр.Вьібудував си каменицю найбільшу в селі. камениско. Кам хвилька (що хвилини). каменюка. камениця. Ол. ж. камрат. Пр. нафта. ч. Цвітна капуста. Каменяр. -пи. Кольготи. -няка. . калярепа. кальория. Рс. Ол.Гнес мали-зме каляфіорову зупу. Пр. -те. Товариський. мн. Товариш. -ве. ч. ч. одиниця міри тепла потрібного до нагрівання 1 кг води до 1°С. камерад. 1. -ва. Річкова долина покрита камінням. Керосин. Пр. Камінний горщик для кислого молока. Пн. ч. -ника. Ол.Ты кальвіне! калькуванні!. Ол. Сб. калісони. ж. ч. Пр. камфіна. камерад. ч. перерисований шляхом копії. ж. -рів. Робітник. Кам’яничка. Пр. Див. калюга. Каменюка. Пр. каменичка.

2. кану. -ке.Він не робит. капарити. пісня в честь святого. 1. районна управа. Гранчатість. 1. Пр. 1. Лучок з грабельками на косі. ж. Див. Буфет на території військової частини. ж. вугласті сть. -кы. План. Тайна жандармерія в Полщі (презирл. Пр. черевіки виложені войлоком. капец. -ви. -ни. Пр. жебы были канткы. 3. Але-м го выкантував. -нєра. Пр. накриття на голову. канцясто. канонєрскьій(-скі). Рс. ж. Кінець. Рідке полотно. те. облямовувати кантом (див. капелечка. ж. кановка. кантка. кант).Словник Лемківської Г овірки жовтий одяг. кановця. -неш. піду заробляти піняз. ч. Випрасуй сподні так. -ліха. присл. капера. -риш. Гмінна управа. мотузка. птах з род. Здрібн. кантом.Скоро мі буде капец. -пця. канон. що служить для вишивання або гаптування. Обманщик. 1. відданий там. брус. Ол. -ці. 3. -чука. Прикм. -риї. Сб. Ол. артилерист. Ол. -нона. ч. брехун. -лі. Обтісувати по краях дошку. Гармаш. Пн. Ол. каня. Капелька. з фільцу. . ч. Капелюх. Прикриття на ліжко. 3. . 3. Втопитися. Пр. Ол. ч. Пр.Кантар дає ся на голову коня. ч. зроблений з соломи. солдат. ж. 2. ч. ж. біднота. Тапочок. скоро помру. Бюро для приймання інтересантів. -тости. Капелан. коршак. кантоніста. 1. Пн. неотесаність. Обшивати. Рід великого друку. канона. канва. лем капарит. як сирота або бідний. капці. канути. капеля. Недоуздок. канва. Рс. ч. до канонєр. кантина. -ни. краплиночка. що служить при гарматах. капеліх. що служить для рівного укладання скошеного в валки. Вид хорового співу. -кы. Св. -туєш. -тую. грань чого-небудь. -кы. -нту. 1. 2. Вичитувати мораль. -нви. ж. Гармата. ж. Теслярський брус. зарисовка. Складка. пропасти безвісті. каньчук. на коня. Г армата.Мам дост той капанини. Пт. Ол. 1. -цяра. 4. Шкіряна нагайка з короткою ручкою. 2. уздечка без вудил. священник в польському війську. недороблювати щось. назва). . канва. канонєр. ж. Рс. Права і закони католицької церкви (костела). -ни. Трактувати якнебудь. дерев’яне відро з однією ручкою. кантуватіст. -кы. до кановка. Капання рідини. Рс. ж. канцястий. Рс.Рс. Вр. ж. Сб. Капелечка. Сб. -пн.. Гранчаста лінійка. край. Коновка. канат. -та. 2. вживається для держання чистої пітної води. капелька. соколів. . -ка. мн. капелюш. не звертаючи уваги. -таря. Ол. капанина. присл. 2. -ні. -ри. Урочисте оголошення когось за святого. ж. -кы. ч. Гранчасто. виправленої з однієї сторони. кантар. -циї. ж. Пр. ж. -ната. канцяр. Товстий шнур. капа. ж. канонізация. Бідування. -ляна. Шуліка. Ол. кантивка. канцелярия. ж. кантувати. ч. Див. 153 . вид взуття домашнього з шкіри. Жити брудні. Пр. Гж. Рекрут вихований в війську. Ол. ребристий. Рс. кант. -ти. Сільська музика до танцю. малий оркестр для танців. -парю. Ребро. Капелюх. Гранчастий. ж. Вр. нарис. Ол. -люша. канов. капелян. Ол. ч. в нехлюйстві. 2.

до капуста. Рс. -ника. Сб. -вця. Ізоляція на певний час осіб. химера. істота дуже мала на зріст. Таракан. до капшук. крихта. Чернець полського католицького ордену. ж. ч. капуцин. . Частина колеса у возі. -раля. Людина. кармазин. -ника. капусьняк. -талу. ч. кырмак. суп з капусти. Валка в’ючних тварин. ч. Ремні. Пр. ж. ч. -ти. що належав до добірних військових частин. капіталіста. комаха. -біна. що перевозить по бездоріжжю вантажі та людей. -ці. Чоловіча верхня суконна куртка. карантина. Ол. карати. -зину. капостний. Озброєний карабіном вояк. Сб. кария. Сб. 154 . різна в різних країнах. -шука. капкан. 2. каравана. Пр. ч. 1. ч. капцюх. -чка. Пн. Рс. -кы. ч. Сб. Пр. каратися. ч. Вр. Щастити. ч. Пр. -рла. Карболь добрі дезинфекує. Людина. кареш. що відкладає яєчка на листях капусти. Одиниця ваги дорогоцінних каменів та золота. -ка. Галстук. ж. каприс. -кана. -няка. -не. Пр. ч. карантин. Найвищий чин після папи в католицькій церкві. Гж. капшук. каправий. карболь. кармак. Страва з капусти. ч. де росла капуста. Пр. ч. -ни. -рису. Каприз. Карлик. капітал. с. має загноєні очі. які хворі на якусь заразну хворобу. Рс. Прикрий. карбач. капостник. -ва. Несподівана бійка. Пр. Накриття мотору або механізму. карабін. -мака. що живе в приміщеннях і бігає. Трошки. -на. -нала. Здрібн. Мука. в якої постійно течуть сльози з очей. Пт. ч. капусцяний. капусцянка. Власник капіталу. Св. Пр. -вана. ж. ч. Сб. Вода з капусти. старовинний головіний убір. Гж. Штрафувати. ч. ч. пастка. що зв’язують бияк з держаком ціпа. Пр. Виплетена з ременів нагайка. -болю. ж. Капустяний. Св. підступний. Див. людина. -тура. гидкий. ч. ч. Рс. що носить коричневий одяг. Старший підофіцер піхоти. -нєра. відвар з капусти. Пр. Рс. трудність. Торбина для тютюну зроблена з мочевого міхуря поросяти. -бача. капустиско. Пт. -люха. яка робить капості. ч. кап раль. ч. -цюха. карел. карати. Погребовий віз. Рс. Пн. колотнеча. капота. ж. -болю. Ол. ч. каправец. Каре ся му на новім місци. Пр. капшучок. Пн. карамболь. -на. ч. краватка. Капустище. ч. Пристрій для ловлення хижих тварин. кареся. Пн. кардинал. -ве. Сб. що використовується в кавалерії. каралюх. Темночервоний колір. Прикм. перейти тади. караван. -кы. Сб. капусняк. поле. -ни. Значна кількість грошей в готівці. карат. -Дайте іщьі капку. Гвинтівка з коротким дулом. гримаса. зшита з домотканого сукна. -кы. -ти. ч. карю. Рс. Ол. ч. капот. Білий метелик. на крилах чорні краплини. яка має грубі і червоні повіки. -цина.Яка ту кария. -пота. поганий. Торбинка для тютюну. Пр. що приносят дохід. каптур. -рата. бридкий. Хворий на очі. -не. ч. капусцяник. -риї. Кап’юшон. капка.Словник Лемківської Г овірки капиця. карватка. карабінєр. Рс. Карболка.

карнавал. на якому ставлять труну з померлим. Ол. -сиї. катулечко. вбивати всіх. ч. каслик. Дитяча іграшка. що належать до однієї організації. Рс. Катеринник. ч. Час зимових забав від нового року до посту. -пеля. карп. ч. Пр. до касєр. Катеринка. -кы. Катехізис. Знищувати. з списком книжок у бібліотеці. Пр. Ол. кармельок. Касир. Рс. до касєр. Валок. -тяра. Казарма. -ха. карк. Пн. релігійна книга. Нежить. прісноводна. ч. -тару. каспер. -ва. -циї. Пр. до карпеля. велика огородня бруква. Короп. -єра. Ол. Пр. карпіль. -не. Пр. Котити. карник. -кы. Тяганина. Карусель. касєр. карпеля. катариняр. карпельовий. відправлений на каторгу. Жін. ч. Ол. з списком картин та інттт. до катастер. -лі. касяр. Bp. -тета. -риї. ч. Злодій. гостре або хронічне запалення слизових оболонок носа і горла. ж. що котиться. Верхня частина шиї. Кадастр. -ль ка. Перепел (Сгех pratensis L. Пн. Рс. -ляш. пересувати круглий предмет у певному напрямі. -ча. Св. ч. -ве. -труплю. Касир. Столярний клей риб’ячого походження. Касирський. бруква. переносний механічний орган. ч. -нізу. Приміщення для курей. -ва. -льоґа. що містить короткий виклад догматів християнської віри у формі запитань і відповідей. Пр. -па. клас. Вид птиці. -ника.). Арестант. Пр. -ника. поділ понять: рід. карпель. Журнал з списком предметів. Вр. касєрскьій(-скі). -хізму. карп’ячий. Кармельний. до каса. -ги. -ка. катрупити. ч. Рс. катастер. -ве. Пт. шарманщик. касєрка. карточка. Ол. розгардіяш. Позбавлення ядер в яєчниках. ч. -лі. -стра. Ол.Катуляти колесо по дорозі. Холодна зброя у формі обручок на пальці руки і виступами зверху. катуляти. каслик. -лика. катуля. Св. карук. катастральний. ч. -ве. -фалька. катехізм. розділ. Пр. -сяра. -няра. ж. -ра. карніз. -на. касовий. -ка. Див. кастет. який спеціалізується на викраданні грошей з кас. карх. ж. ч. катавасия. Ол. ч. Виступ на мурованій стіні. Ол. катаринка. кас лік. Пр. споруда з сидінням. Сб. хто завідує касою. Прикм. Кармелька. картуник. Ол. кастрация. Тумбочка при ліжку. Катафалк. катальоґ. що обертається навколо вертикальної осі. ставкова риба. -ліка. ж. -валу. Рс. -ва. Азартний гравець у карти. Кадастровий. Каторга. що повторює одну і ту же мелодію. картка. каторжник.Словник Лемківської Г овірки кармельковий. короп’ячий. ч. ч. Прикм. ч. ж. -рука. картяр. Прикм. -лі. Ол. Малий листок паперу. приміщення для солдат. -кы. Категорія. Гж. Ол. катар. 155 . -ке. карпіль (карпель). ч. ж. метушня. касарня. каторга. Пн. -пиш. Ол. важкі роботи виконувані арестованими. податок. -пера. -че. Вр. -ника. ж. ч. Ол. с. ч. Пр. Сб. податковий. ч. ч. карузеля. касиєр. Брукв’яний. той. Св. -ні. категория. Ріпа. Пр. Ол. ч. -тулям. Див. небажана пригода. ч. Прикм. Ол. катафальк. ч. дерев'яне підвищення. Короповий. ж. .

визнавати свою провину. Колінна чашка. каяковий. качалка. 1. Пн. -ни. 3. ч. -ве. Пр. -ника. -ка. кварувати. кваплюся. Вр. майстер. . квасити. -фля. Вр. Качатина. Той. -рата. . Кашляння. качатина. ч. до кафтан. Вр. Пр. качульце. 1. ч. -чаш. завиватися. квашу. Квасити в собі (таїти. каюся. Вигук для качок. ч. ж. Вр. Зменш. -кы. тримати в собі). вузька лодка з місцем для однієї особи. ж. каштановий. Пр. Рівнобічний прямокутник. -ри. 1. -та. головний чоловічий убір з козирком. -ва. Пр. кашлям. качуритися. 1. Дошкульний кашель. . Відрізок смерекової деревини довжиною в 1 метр. Кахляр. квасиш.Втяв го по качульци. каяк. приготовлена для виробництва з неї паперу. Поспішати. -ця. піддавати бродінню.Словник Лемківської Г овірки катулька. каштроля. Каструля. ч. Св. кашляти. -кета. Вр. Те саме. кафель. ч. Кашкет. ж. Брати щось недозволене. Каштан (дерево). меніск. Щавел (Rumox L. відчищена від кори. Пт. . 3łC. кварник. Вр. стін.). -рує. 2. квадранс. Байдарка. кафлярство. -ва. який виготовляє кахлі. Вр. листя якої 156 . до каштан.пестл. качулка. -ве.Квасити желізо (гартувати залізо). ж. 2. -ве. до качка. Маглювати. Св. Пр. каянка. кашлиско. до каяк. -ника. Каяття. Здріб. ч. -ня. -ці. щодоодній четвертій літра. ч. -кы. вигладжувати качалкою. з одним веслом. м’ясо з качок. чоловічий верхній одяг без рукавів. Рс. Качати кісто (розвалковувати качалкою тісто). ж. каштан. ж. с. . квадрат. Кахель. каяковец. качам. каєшся. рослина родини гречкових. кахляний. Кучерявий. Прикм. -кы. ч. квара. кривитися). Ол. с. Ол. качурявий. качати.Зьлім купив корову: . ч. Пт. -ника. кварта. -ве. кафтаник. -ранса. -вця. кач!. кашляня. Виробництво кахлів. Квасити скору (бейцувати шкіру). Кашляти. -ва. Байдарочник. -лі. В фехтуванні: укол в ліве плече. Жаліти за чимсь. Ол. качулка. -ва. кашкет. шкодувати за зробленим вчинком.Кіт кварится до солонини. Міра об’єму рідини та сипких речовин. відмова від зробленого вчинку. -пишся. Маглівниця. Пр. Каптан. Кучерявий. с. Ол. кафельник. квасниця. будівель. ж. Чверть години. каятися. ч. Пр. -ляш. -ці. Кличка коня. Колісцятко. -те. качальниця. хто щось забирає. Робити квасним.Качати лахы (маглювати білизну качалкою та рублем). краде. ч. кафтан.мушу піти на каянку. качуристий. -руєш. Ол. Ол. що квара. Квасити ся (роздатовуватися. качечка. Вр. Пр. -тана. Качечка. ч. -тана. 2. Прикм. Пр. робить недозволене. . Див. Високий капелюх з високою обвідкою. Ол. квапитися. -кы. Пр. 2. -чурится. -ти. виг. Пт. Ол. розвалковувати. плитка з паленої глини для лучкування печей. -ка. кафльовий. Пр. хапатися. Пр. В музиці: назва четвертого тону від основного. Кудрявитися. Вр. -ва. Пр. Пн. Кахельний.

Квокати. -не. стаканчик. квінтет. Квочка. посвідчення про оплату чогось. Келих. квічаль. Пн. . -кы. ч. Пр. Див. -ника. квочеш. ч. Кислуватий. віконечко. хто стогне. Пр. Ол. кед. ж. Ол.Rumox acetosellä). -чаля. видавати звук кво-кво (про курей). ч. -ве. кебы. квикнеш. пішов бьім ся вчити.Армелик квіткастий. людина. -та. Ол. кватерувати.Див. Той. квокати. ч. што бы я хтів. -руєш. окрема кімната в монастирі. квічаль. -каря. Вр. kwiczoł). п. Кінець.). Кувікнути. . -люха. -рую. Пр. Кислятина. Пр. Пр. картка з відповідною позначкою що дає право увійти куди-небудь.Квасниця польова (полевий щавель . . присл. квикнути. -не. Сб. кваскуватість. взяти участь в чому небудь. Квартирувати. квіток. -те. -ранта. кватерант. . Ол. Пр. квиток. яка проживає у когось на квартирі. як. кольоровий. квітувати.) (поль. . -че. ч. присл. -тости. Рс.Кебы были пінязі. Пр. виг. Пр. кімната у в'язниці. Пр. квасьніє. квич. цвіт. Квітка. Кличка корови червоно-білого кольору. -кы. Кислий. Пр. -лиї. Пр. кисленький. ч. кебы-сте. ж. ж. -ри. -тка. Коли б ви. ч. 157 . 3. кватера. Пр. квока. Пр. -та. видати звук свині. квенкну. -не. -нку. квенкала.Квасне молоко (кисле молоко). Ікло. людина. слабнути. квартира. Посудина місткістю одна четверта літри рідини. Ол. Цвісти. Кислуватість. Як би. келіх. Квиток. Пр. -ли. -тую. Пн. квітник. келюх. Пн. келия. квіт. квасюра. кватерковий. квенкати. яка вирощує квіти. Квітна неділя. ж. Ол. ч. ж. .Хыжу збудував єм порядні і квіт. Ол. келийка. Вид птиці (Turnuspilaris L. ж.Кед мі пришла карта нароковац. -кы. Прикм. Вигук для кіз. квенкнути. -ча. -та. -тету. Клумба. Квитанція. ч. Сб. п. Маленька кімната для однієї людини. -каш. Цвісти (про рослини). -ва. ікла у вовків. -туєш. квенкати. Щось дуже кисле. квитнути. -кы. кваскуватий. Пр. Чверть вікна. чарка. кватирка. застогнати. квітник. кватерунок. Приміщення для життя. собак. Видавати квитанцію. ж. курка. Кебы-сте мі дали. келішок. -на. -ти. Ол. Ол. квітя). Квітковий. диких кабанів.Словник Лемківської Г овірки використовують при готуванні зелених борщів. Сб. Чарочка. квіткастий. кла. до кватерка. Стогнати. Вр . Вр. ч. розписку. кел. ч. нездужати. ч. квітуля. (нар. -ри. квітнути. Квітникар. -лі. квасний. Див. квасота. присл. квасьніти. Вр. Пр. Ол. келіх. Киснути. квитнеш. розпускатися (про квіти). неділя в тижден перед Великоднем. квенкам.). 1. Пт. форточка. квіткар. кедз!. Рс. Коли. коли їх проганяти. -шка. Квіточка. ч. -те. квасний. ж. Ол. Пн. -неш. Квартирант. 2. билет. Група вз п’яти виконавців. (мн. мале приміщення з закратованим вікном. Пр. що виводить курчат. один з чотирьох гострозакінчених зубів у щоці. Оплата за проживання в квартирі. ж. квітниця. ж. Келія. -кы. яке можна відкривати для провітрювання приміщення. -ці. кватерка. ч. (н. -ліха. ж. Вр. жити у когось на квартирі. квітне.

Офіціант в ресторані. -не. ч. числ. майоліки. кера. кецка. -ня. храм в окремому селі. ж. -рата. яка розносить їжу в ресторанах. ч. людина. Ол."Кыйом.). виг. в столових. ж. кеселиця. ж. слабо. Сб. -туюся. з лопатковими передніми ногами. Кріт. Пт. Людина. керноз. -шка. Пр. -нера. Стадо овець або кіз. -ці. -ці. кертиця. Поганенький. ж. -мера. -ці. -на. Рс. Керований. кельгамер. -ве. -ці. присл. -та. -вка. Кермо в автомашині або у велосипеді. Борщ з вівсяної муки грубого помолу. керпец. взуття зроблене з одного куска шкіри. Погано. -кы. кывайдупа. Пр. ч. -ва. Пр. -ні. кельня. кылимок. -ка. . прикраси і вироби з порцеляни. Пр. ч. ч. ч.. Сб. -ке. Лопатка для вирівнювання розтвору на стіні. кендериця. земля вирита кротом. ч. до керовник. Водій автомашини. Жін. . Малий за розміром килим. кьійом" . січкарня. Гончарне мистецтво. до кый. кырвавий. Декілька. слабий. Церковне свято. фаянсу. кепско. -ці. яка виробляє килими. керат. Кидок. Пр. Постоли.През келя років пришов домів. керовця. що служить для спирання ся на неї. кельо. -ве. -ри.Керпці носили з наволоками і без наволок. ч. Видавати багато грошей майже даром. кыйовий. кепскьій(-скі). с. Пн. -мешу. ч. числ. кельоро. кермеш. Вр. Сб. Пр. Див. Пр. ж. кердель. Пр. -тую. керовничка. Пр. Кнур. . -ши. -пця. Пр. келя. Пр. Молоко оферментоване за допомогою кефірного грибка. Спідниця. Кровотеча. Ол. -те. Києм! . ч.Кельоро статку мате на господарці ? кельтувати. 1. -кота. Кількоро. Вр. Кротовина. ч. кырвавиця. "купатися в грошах". кыйом!. кыдок. ч. ч. . Пр. политий кров’ю.Кепскі обід принесла мі на поле ґаздиня. робити закупи. ч. мн. Сб. Привід кінський за допомогою якого приводиться в дію сільськогосподарські машини: молотарка. важка хліборобська доля. ч. ж. ж. присл.. Пн. Кийок. Вр. Тяжка праця. -йка. кілько. Повнокровий.Словник Лемківської Г овірки келюшок. важко. ч. Рс. -маря.Кепско ся чую ґнеска. -ноза. кельтуватися. Рс. керовниця. Вр. кефір. Трясогузка (Motecilia L. Вр. кельнер. кьірвавіня. керуваний. спрямований в бажаному напрямі. кількох. Сб. Пр. кервистий. ж. -дка. Кукурудза (рідко вживане). Кивок. Ол. керточины. -пн. Ол. дія кидання чогось. ж. . Пр. Кличка вола. Керівник. Пр. Св. Рука без пальців на ній. го. доробок важкої праці. невеликий кий. Поворот на дорозі. 2. наставник. давніше: суконка багатих. ч. КЄЛІШОК. Ол. Сб. присл. нахилення голови на знак привітання. мам ту керу! кераміка. 1. -деля. кылимар. шофер. -чин. -ці. -ника. керовник. Кирвавиця. -кы. Прикм.кричав дідуган. Сб. -туєшся. парка. Пр. кеша. Кривавий. -туєш. Пр. Кров’яний. числ. -фіру. кыкот. 158 . -мка. ч. 2. кыйок. ссавець комахоїдний. Скільки. Зв’язаний з києм. . Рс. кывок. -кы. -ва. Пр. сліпий. Розходувати.Семан. ж. Ковальський молот для виготовлення підків.

чихати. Перекидатись. ж. Дія за знач. 159 . кыявчати. ч. Пт. кытлик. киселиця. кышка днова. Див. Пр. Кисіль з вівсяної муки. ж. кротовина. ж. ж. кырвавник. Ол. Вр. Череда. кырмакы.Кырмаком збивают ябка. же з ким-си бесідував на дорозі. 1. кышка слєпа. кырточовина. кисасоня. -ни. кытай. ж. кыхати. Вр. с. Св. кыхати. -яни. отара. Вр. ж. -нешся. ч. Кытлик. кирилиця. кырмак. зв’язаних разом докупи. 1. -шиш. кровоточити. . ж. Сперхлий.Кыянъом вбивают клина до грубого дерева і так його розщеплюют. Кусок палки. займ. 1. кырнача. корчитись. 2. Недоростати. кышка. дробити. Морозостійкий сорт яблуні з дрібними плодами. кыханя. Пн. Вр. -ни. Сб. Ол. мн. Див. кышка дворня. грубий патик. Ол. ким-си. -ти.Словник Лемківської Г овірки кьірвавіти. перевернутись. кырваво. кырмача. -вавлю. кышка крива. ж. Bp. -кы. кырмак. кытко. Патиччя. Криваво. Ол. . Заузниця. Гроздь. кыршити. Вр. кишеня. . Пт. кьірділь. ж. кыршина. -мака. -хаш. Деревій. -ці. Вр.. кыхнути. -ня. Пр.Кычка соломи для пошиваня даху. чхання. -кы. -те. Пр. Вр. . -ве. Китичка. . Птах кырчит. Китиця. Bp. Пн. -ці. кыцнуся. Котелок. кыршу. Пр. положитися. Вр. . ч. -чит. Каркати. Кришити. ж. Пр. Сліпа кишка.Кыявчит в кышках. -вієш. ч. кырч. ж. малий на зріст (про людину). Карман. 2. Багатий на кров. -кы. . жмуток кольорових шнурочків зв’язаних з одного кінця докупи. Вр. Лягти. Пр. Дванадцять "повісем" льону. падати. ч. Покривлений. кыцкатися. кытайка. Кимось. присл. Мала незграбна людина. кычка. -ва. . кытиця. Пр. Чхати. -ці. Вр. нежить. табун. кыянка. кышка. кырвистий. Вр. кыхавка. кільканадцять зерен на стеблі. кырчати. Великий дерев’яний молот для колоття деревини. Бурчати. кыхам. Недоросток. чхнути. невеликий дерев’яний молот. -шени. . кыхну. Пн. Див. Ол. бо нич не їв. -кы. -тайкы. -кы. -та. прогнилий сук. кыян. Ободочна кишка. недорослий.Видівам го . кышка. Сб. што мают воякы. ж. кеселиця. кьіртавіти. . покорчений. ч. кыртавий. Спеціально зроблений солом’яний сніпок для пошиття даху хати. Пт. кырчит. -нака. -ника. Дівчина панночка. Вр. Пн. Окрушина. 2. -явчиш. Пр. Кыянком товчут запарены компері для пацят. -вця. Довбня. Старослов’янська азбука. Колос вівса. крихта. кытай. . Ол. кьішін. Вр. кыртавец. -вію. кыцкамся. кышка. -ні. ж. -кашся. кыхати. ч. кыцнутися. кырнак. Ол. Сліпа кишка. -лика.Ледво-м ся кыцнув. видавати пташний звук: кир! кир!.Два кьірделі увец было на тій горі. -неш.Дві кытайкы проса.Сусідска дівка ма кывисты лиця. а юж треба ставати. -ча. ж. -деля. кыта. задня кишка. Див. Кривавити. Чихания. Купки глини пысля крота.Не має ани гроша в кышени. -вавиш. ж.Червены кьіткьі людини. Пт. мн.

-ка. Пр. мн. кінчасто.держак до коси. Ол. Перша частина складних слів. кікс. -ці. кіноартиста. Лз. с. ж. -чика. Юхтові робочі чоботи. кізяр. -сета. -кута. кізякьі. Пр.. ж. кільоват. кізлятко. Копиця сіна або соломи. кислятина. Те саме. 1. -вата. ч. Пр. кіселиця. кіся. Рс. -те.: кіноактор. кірчик. Решта.Куплю два кільо м’яса. Ол. ч. кізій. умирати. кісто. Ол. Вбивати дерев’яні кілки-цв’яхи в підошву взуття. кіноакторскі.До кісяти потрібно тіж іщьі обручка і глобок. сумувати. кільчится. Єврейський цвинтар. ч. киснеш. кість. ставати кислим. -ків. -ця. Вид галаретки. -ляка. кіркут. Ол. Св. загострена жердина. ч. Пр. Скільки. ч. кінчатий. с. Ол. ч. що залишилася після частини відрізаної руки. -кута. Конати. мокнути довший час. кільце. Св. 1. кільо. Скільки ж. кеселиця. -та. Предмет. Числівник у межах . Св. Киснути. Ол. загусле кисле молоко. ч. Невдалий удар при білярдовій грі. кирка. Скільки разів. назва одиниці потужності електричного струму. -зє. Четверть кірця. Рс. -ків.. -кую. . Кіл. 1. кільоґрам. мн. ч. кікут. кімель. кільометер. Пр. Складова частина кістяка людини та хребетних тварин. Холодна зброя у вигляді довгого двосічного ножа. який пасе кізи. кінчится. -куєш. козиний. Вид грибів. кайло. що дорівнює 1000 г. Козеня. -кса. Рс. Пр. . 2. кіпка.Словник Лемківської Г овірки кисіль. кібіц. числ. який має форму кола. Щось сильно закисле. ч. і буде того дост на гостину. Пн. Коров’яче або кінське сухе лайно. ж. -кы.від одинадцяти до дев’ятнадцяти. (кіл. що кільканадцет. кілок. Св. наросль на живих організмах. Ручка . Пт. кільо-будь. Вр. -цетох.. кінчитися. ч. -та. Горівка заправлена кмином. кільканадцетеро. -мелю. мн. кілько. кільчитися. Невдала нота в співі. кіста. кінджал. Ол. кілкувати. Пр. напр. кізлякьі. Рс. Сумочка для тютюну. кіст. -сяти. -джалу. кости. кола). Непрошений дорадник у грі. 2. Пастух. Пр. ків. Кілометр = 1000 м. кіновар. пускати паростки. Пр. Рс. що дорівнює 1000 ват. Тісто. -рох. кіноапарат. кільо ж. кільканадцет. -ти. Пн. Шітемині. міра об’єму сипких речовин. 2. Вр. ч. ч. кіс гривкастий. -зя. ноги. Кіловат. с. ж. с.Кільо то коштує. Див. кільо раз. кільоф. Св. Вид молота з гостро закінченими кінцями для розбивання мурів або копання землі. -тра. Рс. Пр. що служить як міра сипких тіл і дорівнює пів кірця. ч. Пр. коса. Пр. Пт. -ля. Ол. Пр. Пр. 160 . Скільки-небудь. кільчики. кільце. кисляк. що відповідає слову кіно. -грама. Кілограм (скорочено від кілограм). киснути. присл. З гострим кінцем. що ростуть в хвойних лісах. Міра ваги. кіно. Г острокінцевий. -льофа. 2. Дрозд. -не. ч. Дерев’яна діжка. Проростати. Козячий. . -сілю. Пухлина. Рс. Різнофігурне печиво (в Закарпатті). ч. 1. кова. -біца. с. ч. -зяра. кіс. кізі цыцкы. кісет. Вр. Пр.

Звичайний молоток. Рс. який прилипає. с. -ка. -не. Пр. робити уклін на знак поваги. -пача. мн. ж. клевакы. ж. кіно­ екран. Ол. Пт. матеріал вживаний до клеєння. -пача. дія за знач.). Вр.Передні кланиці зачіпленьї на рухомім обертни. Пр. виг. Пн. клапкати. Замазка для вікон. Складаний ніж зз дерев’яною ручкою. клеїти. клєю. кіт. Так кличуть кота. Сб. . клепковий. Сб. ж. зневажлива назва людини. 2. -туєш. Опукла дощечка. Пр. -чика. ж. ч. Ігра в палки. клеєвар. Не ма вшьіткьіх клепок в голові. Аргус. клекацкы. клак. Клей. що підтримує бічні дошки у возі. клебан. Здрібн.лелека. Невеликий обрізок дошки чи заготовки з дерева. вирівнювати замазкою. кінорежисер. позначений клеймом. -ма. Клубок скуйовдженого волосся. підбивання однієї палочки другою палицею. ч. клебанія. вівса. ч. ж. Клепач. Хліб. кінокомедия. с. Щипці у рака. клепач. клапачка. що дається на церковний парастас. Ол. Майстер. -бана. присл. Великий рот. ч. -нії. мн. до клєпка. рису.Клепкове виробництво. зроблена з крейди і оліфи. Лз. -ті. клакы. клешня.То майстер-клєпка. (нар. який приводиться в дію силою води. Вр. Пристосування у млині для засипання зерна. Вр. клєй. -ка. Клеєння. кічка. Прикм. Третій. Рогалик. кітча сова. клапачик. Кошик. кіфлик. кіш. ч. клєпка. виплетений з лози корб для переношення різних с. частина теліги. кланиця. Св. Збиток шмат для насильного закривання рота. Пр. клевец. у якого удари дзьобом нагадують клепання (жарт. Ол. Замазувати щілини між окном і рамою у вікні. -па. Розхляпаний рот. клеймуваний. 1. кланямся. кіно-театер. -лика. 3. Курінь у козаків на Запоріжжі. Весь інструмент. що попала у страву. -вара. ч. 2. -ці. Св. кітя. -ла. Клепач . Похилити голову. кіно-прокат. кінофабрика і т. Вр. Дерев’яний молот в сукновальні (в фолюші). ч. 3. ж. Пр. яка постійно розказує нісенітниці. а задні кланиці закріпленьї наглухо в задній телізі. кіць . . Клацати. -ків. Невелика люшня. Боцан клапкат або клапоче. дверей. яким ставлять цей знак. . Рс. -тую. -ні. необхідний для клепання коси. коша.Словник Лемківської Г овірки кіноглядач. продуктів і т. -ків. Особливий знак. ж. клепало. 1. ч. клеймо. кітувати. кланятися. Волосина. п. кіносеанс. Вр. Попівство. ч. ч. Пр. Складаний ножик. який займається клеєварінням. 161 . Св. Сова. -їка. речей. кінодраматургія. будинки священника. Клеймований. клап. кота. клейкьій(-кі).). п. знаряддя. ч. кіт. -тика. -ня. клачок. Св. кіту. Пн. до клапач. ч. Вр. Пт. -ке. -кы. клеїня. -кы. що падає на млинське колесо. клатик. фірмовий знак на товарах. Пт. -кы. їкла. кущова рослина з колючими гілками та кисло-солодкими їстивними ягодами. Пт. -цок. ч. Ол. ч. с. ч. Ол. -вця. кіножурналь. ч. який клепає косу. -на.киць!. Свійська тварина з родини котячих. Св. Липкий. Приходський священник. / г. Пт. Пр. Відвар крупи. -ве. мн. клапач. Ол. з яких складається бочка. клеїк. клапкат. найгірший сорт льону. Св. -чка. ж. -ва.

який веде її справу. Клінкерована цегла випалена на дуже горячому вогні. клопітніст. кліпну. Сб. -бу. клейкуватий. -неш. клоплюся. Пр. -нка. 1. соромитись). клусак. (рук. клюпа. ч. Жердка біля криниці на журавлі. Спеціальні залізні цвяхи для підків. чорний. клинці. Гість в майстерні. клиїстий. клопітний. с. Рс. моргати. Кілок у стіні. Сб. клиїсто. Жердка з гаком на кінці. -тую. Пр. клеїня. Сваритися. Пасмо льону. 5. клубок. Вр. клюб. ч. 2. Сб. Здійснюваний за допомогою клинів. ч. клюбик. до клітка. клєй. до кліпати. клерувати. 1. Скручувати в клубок. ж. липкий. дуже тверда. ж. де відбуваються збори. Такий. -нця. ч. - Кліпати очамы (виявляти розгубленість. клусовник. клубетувати. розваги. -руєш. . Пр. -лого. . Сб. -та. мерин. Пр. 8. кличу. с. -вого. -ва. Вр. Пр. Маленькі кліщі. обслуговуючий чоловічий персонал в ігровому домі. клиїти. Клішня у рака. Пр. Ол. Пт. клопітно. -ника. Конторський службовець. 2.Клички коня были такьі: 1. кліпати. клиїт. -на. клиновий. повіки. -ня. кінь. клинец. -ва. 4. що бігає риссю. ч. Пр. який прийшов за замовленою і виконаною роботею. діловод. -ве. Див. каштан. що даєть легко клеїти. ч. клерикал. Завдаючий багато труду. -ного. Очищати. Здрібн. -вака. -туєш. клиниц. клию. -ків. -ности. Вр. -бка. -ве. Пт. ж. присл. клюка. мн. білий. карий. Вішак. прозорим: рафінувати. кусовництво. -рого. клиїш. робити світлим. 1. 6. -рика. трудність. Ол. . кліпам. а на "клюці" відро. клічка. Дерев’яний кілок цвях. -тана. Пр. Рисак. -кы. Св. Ол. Особа в адвоката або лікаря. клерк. -ків. кліщ вівчий. Ол. 2. присл. Пр. Ол.Наш сусіда зав’юв кліткове господарство кролів. клий. турботний. клієнт. -нця. танці. учасники виконуваної роботи. може служити для укладання бруківки. -ва. Пр. -ве. клию. клішня. Клоччя льону. Мимоволі швидко опускати та підіймати вії. Пн. Пр. Ол. Прикм. до клин. -ва. -пы. клювак. клиїня. -рую. ч. клієнтеля. звичайно при дверях. ч. до клієнт. Прикм. клишавий. трудно. кліпнути. З повернутою до середини передньою частиною стопи. Клеїти. ч. до клопітний. Ол. Овечий кліщ. -ной. Приміщення громадських організацій. 3.Вино ся юж склєрувало (склярувало). Неприємність. Вр. мн. Клієнтура. Пр. Рс. Сторонник влади духівників. -єнта. або лікує її. Браконєр. Рак щипле клішнями (клешнями). ж.Словник Лемківської Г овірки клєрик. що кріпиться на вазі. Рс. -цог. клінкерувана. -сака. -пишся. -кы. Браконєрство. кликати. Присл. клюбак. Петля.) Прилад для вимірювання діаметра круглої 162 . Гачок для одягу. -рина. ж. гнядий. Дзьоб у птаха. липко. ч. Пн. клопитися. -телі. Неприємно.. ч. 7. мн. позивати когось. кліщ. Рс. -бака. сивий. кличеш. Див. Однокр. турбота. клітковий. Рс. ч. праці. КЛОКЫ. Вр. -ні. куций. ж. Кликати. кліщикьі. -те. -бика. Клейко. ч. -паш. Кулястий ЗБИТОК З НИТОК. -дого. Пр. 2. ч. -не. клинок. Куп мі пів кіля клинців для подкутя кони. ж. -рка.

Клюпа показала. -на.). клапач. клячати. клейстер. умова. Ол. клей. Ол. Клас. пас. Малий буфет. Пр. сп. кыльну. засушений шлунок. клямбрувати. клясканя. готоване на воді або на молоці. Застереження. -бри. Пр. легкий але звучний удар рукою. що закриває отвір. кльозет. клапачик. кляубзеґа. Пр. кльоцок. ч. Стояти на колінах. Плескати. Вр. кляґати. клясти. кляня. н. -кы. кнайпка.). трактир. кнайпа. -лі. -віша. Аплодисменти. ч. -би. -рую. виготовлений з муки. клякнути. кнайпа. -пи. мин. яка порушує молоточок. Ол. акт. Ол. -паш. -не. кляскати. покривка. клямберка. Хлопати. прокльони. -неш. ж. Харчевня. -стру. клякам. -нку. -кы. ключыско. ч. Див. Глевкий (про хліб). клякну. Ол. Пр. Старовинний музичний інструмент з клавішами. Брусок. -нета. взятий у [зарізаного ?] теляти. яке було годоване тільки молоком. Клейкий. кляпати. до кмин. якою у двох ріжеться дерево. 2. . клявіш. падати на коліна. клячам. Пр. ч. клюючи. -нете.Кляґаний сыр роблят за допомогом кляґу. -пача. Ол. -каш. Закріпляти скобою.Прокылъну го на вікьі за його жадобу. Проклинати. ж. кыльнийте!. Пр. 2. клюмба. -цка. клячати. Грудка солі. кляґаний. 1. Краяне тісто. Дія за знач. Клеїти клейстером. -нут. ч. кыльнеме. 1. кляпачик. -руєш. Складаний ніж з дер. Пр. Пр. Легені в людини. Стара корова (презирл. клявесина. -си. же круглецЩ мав по п’ятнадцет цм. до. -ня. Ол. кляґ. клянцям. Здрібн. клюска. Ол. -чика. Стати на коліна. Див. -кы. Див. . Музичний духовий інструмент. ч. -зету. -руєш. Ол. лайка. Ставати. клясти. ж. Пр. пряжка. клярнет. с. -ня. Велика пила. . ручкою. Телячий. чат. Здрібн. Проклинання. заліпити. КЛЮЧЫ. мн. кляпкам. Вр. Пр. колодка деревини. 163 . -рую. Пр. сварка. Б’ючи дзьобом.Словник Лемківської Г овірки деревини. ж. кляча. ж. Пр. ж. кльоцок. -кат. клямбра. кминок. кльоцок соли. ч. ч. Клап для закривання отвору. -каш. клюпну. ж. Клацати зубами. ч. ч. кыльни!. -неш. Пр. -ни. Ол. Дерев’яна дощечка. поміщена в документі з застереженням обов’язкового додержання цієї умови. ч. Пр. клякати. -пи. -неш. клянцяти. Застібка. кляпа. ж. Шльопанець. -чи. Пр. клюючи. -чів. с. Пр. Ол. -цяш. замазати. Вр. Вр. Здрібн. кляґам. Св. -та. Переробляти молоко в сир за допомогою кляґу. ч. -ґу. кляйстер. місце в огороді обсаджене квітами. дієпр. -пса. кляйструвати. -чаш. до кльоц. клячаня. кліпнути. -зеґи. Пр. клюпнути. Ол. -ка. Ол. -ня. кляпам. Пр. Рослина з родини зонтичних. Ол. ж. що вдаряє в струни. ж. Пр. Туалет. овочі з приємним запахом вживаються для хліба (Carům L. кляпач. Ол. Пр. Великий ключ. кляузуля. Пр. кляйструватий. кляса. Кобила. -те. Стояння на колінах. -ґаш. Скоба. -не. Пр. кляпе. с. Дієпр. кляпкати. до кляґати. Газон різної форми.

1. -валя. -туна. кнапка. ч. ж.Словник Лемківської Г овірки кнайп’яр. Пр. Накривка. ж. -таш. ч. ж. дрібна річкова риба родини коропових (Golio fluviatilis L. ч. Станок для роблення коліс. Рс. -бацкамся. ж. кобзар. ж. що кобаня. м’ясний виріб. книголюб. Пт. за біблійними переказами. ч. ч. 2. кобилиця. Пн. -би. Ковбаса. кнап. Коблик. Пр. ч. -чка. на якому він. Прикм. 164 . коверкот. . ж. ж. книгопродавец і т. той. для пістолета. с. на якій протянуті струни.: книговеденя. ковпачок. книдлик. Власник книгарні. книготорг. -ні. Підставка в скрині. кобаса. кобилка. -ці. до кобила. ковтам. ковтати.). жердка x гачком для розбивання розжареного вугілля. Вушко гаптки. Пр. книдличок. ж. Гж.Дав мі путо кобаси. Пн. конусоподібної форми. той. -ніра. Ткаля. що відповідає слову книга. Пр. Галушка з тертої картоплі і муки. -гаря. книгогриз. Книжечка. пічкур (рос. 3. Корж з сиром. ж. -бана. кобасниця. Пт. -си. Кобзар. мн. княжна. Незаміжна дочка князя. Пр. до книжка. Пн. Пр. Св. до книдлик. -тка. Гж. ч. петля. книгосховище. Рс. Жінка. Пр. -лика. Кінський гній. кобиця. що куванням виготовляє металеві предмети. зім’ятого волосся на голові. Працівник книжкової торгівлі. 2. кобиляркы. Пт. Гж. кобаска. Княжна. -кашся. яка робить полотно. ковток. Вершина якого-небудь предмета. -ці. кобилянкы. врятувався від всесвітнього потопу. Кусок деревини. напр. книгодрукуваня. -тача. Жмут збитої шерсті. ч. Ткач. ч. ч. -ри. кобасяний. Вр. частина одягу навколо шиї. книдель. -ни. Здрібн. на якій можна що-небудь тесати. Вр. Футляр для нагана. гостроверха шапка. Висока кінчаста. коваль.. Те саме. Ол. книш. Коверкот. 2. кнедель. 1. Пт. що служить місцем для рубання дров. якого-небудь предмета. ковпак. 1. на якому роблят колеса. до кобаса. -ДЛЯ. Спеціально підготовлена кишка для ковбас. Пр. Кобилка в гусълях мусит быти міцна. -кы. книгозбір. -кы. Вр. Судно Ноя. Ол. 2. Гж. Власник харчевні. Рівно зрізана деревина з двох сторін. Одноразовий рух мускулатури під час ковтання. женщина (з польск.. ковнір. ч. -кы. -п’яра. ч. до кобаса. -чега. Вр. Жеребна кобила. ковтач. -пака. Пр. Те. кобацкатися. Здрібн. ткачиха. Гж. Перша частина складних слів. ж. -заря. хто робить полотно. 2. кобура. Самка жеребця. Пр. хто грає на кобзі і співає. ч. -ці. книгар. ч. книго. -ти. -па. Зменш. Комір.). Сорт сливи. ч. Стукати. вовни або збитого. книдлі. Пн. що людина ковтне за один раз. -на. що кнедель. книжча. Пр. Гачок. кобан. -чка. Здрібн. Перекидатись у всі сторони. 1. ч. книжочка. 1. -коту. книгознавец. мн. Св. -для. коба. -кы. ж. Рс. Козел пристрій. кобіта. ч. -не. пескарь). Книжечка. кобаня. -нок. Пр. ковтун. Вр. сорт костюмної тканини.. п. Пт. -чати. мн. Ліниві вареники. -ша. -рок. Майстер. ковчег. книговьідавец. одностайно ударяти в одне місце. Те саме. Рс. ч. Ковбасний.

-кы. Самець кози. Молода курка. Бант. козел. Пр. колешня. те масе. Кожух без рукавів. кодкодакати). здрібн. щоб впустили. 1. -не.). накриття для запобігання пошкодження механізмів. -ковий. дика. -ве. -ве. Зрубана гілка або тоненьке деревце. досконалий. Пр. 2. -лача. безос. Вид їстивного гриба. Ол. зроговіла частина ноги пернатих. -кы). козак. ч. Вр. -тка. Див.Словник Лемківської Г овірки когот. -ціка. залицяння. ж. ч. Пр. саней. -ні. жуйна тварина. Кокетство.). Лз. Когутячі пера. колачыкы. Пр. мн. Пастух. кокосовий. -на. -зуба. -лів. 2. КОЗЯЧКЫ. 2. 1. який носят з водою на поясі при косінні трави або зернових. -таш. -ляти. Ізоляція. -ків. -заря. який пасе кози. койця. -кы. кожушок. 2. Рс. не даст ся обциґанити. охота подобатись. с. Клітка для квочки з курятами. Послід кіз. Півник. Пр. кожух. когутячий. Відділення фабрики. козівка. Вр. ч. вовною до середини. 1. Ол. кокардка.Кой бестия мудра. просить. пукалкі. Великий. -на. до кожух. -ків. козлы. колений. -зи. -не. Ол. . когутище. -ча. Сб. булка з білої муки. Стукотить. мн. Лісова мальва. кодкодикати. Вр. -че. ж. (кузівка. Пр. когутиско. Здрібн. Стукати в двері. вдалий. до когут. ч. Сб. ж. Здрібн. -кы. Шишки. козля. ж. колаче.Курсі кодкодакат. 2. ж. -тяти. Приміщення для підвід. Пн. до когут. Пр. мн. колатати. Пн. д. -гота. -ва. Дуже корисний. -кы. Вр. ж. ч. козяча. Пр. коксуваний. -ка. -коса. -зла. Кукурудзяні баранці (в Закарпатті). ч.Кокосовы інтереси в гандлю. козяча верба. Ол. Пр. -ці. коксовня. козярка. 1. Пр. 2. . Ол. Фрукт кокосової пальми. Бантик. -шка. Металевий або дерев’яний футляр для бруска. -жуза. ч. Пр. козарчик. кокошка. ч. що ними кріплять гребінь солом’яної покрівлі. 2. дохідний. ж. знач. Ол. -ва. . Козли в дасі (підпори під крокви на дасі). або киселю. -латам. козівка. ж. Гж. Рс. коксовниця. когутя. когутій. -дикат. -ди. ч. вільна людина. Св. 1. Прикм. цапеня. зав’язана стяжка. Овече хутро. кінцівка. ч. розсічений. ж. кокетерия. колач. кокос. де коксують вугілля. Козяча верба (Salix caprae L. Вперта людина (в перен. -кы. Вільний козак на Україні. Прикм. присл. до козак. 1. ч. Крокви. ч. м’ясо. -дикаш. когуцік. кокорудзкы. до кокарда. як прикраса для одягу або волосся. Пр. Козеня. козуб. Калач. коза. Гж. Пр. 1. Кошичок на суниці. мн. ж. -чок. Вр. -зака. Рс. Рс. Кіготь. Вид гриба. (кудкудакати. Роздрібнений на частини. Коли. 165 . Св. зроблений з лубка. козаків. що дає молоко. Кудахтати. яка несеться перший рік. -тія. -ні. Нагрітий в коксуючій печі без доступу повітря. коєц. добиватися. що гомтро закінчена. Св. труб. Вр. Молодий півник. домашнього виробу. що цап. Свійська або дика жуйна самка цієї тварини. Верхня стверділа частина скип’яченого молока. Добре провуджена і засушена тонка ковбаса. Назва порошку від болю голови (в Полщі). ч. с. старий півень. Ол. ч. Піч для коксування вугілля. . кой. -риї. кокарда. козар. Пт. Пр.Козла доїти (робити щось даремно). кожівка. когуток.

Дерев’яний вал поставлений на два стовпи. ж. -дора. Рс. -гії. Св. Ол. колючка. Колісне виробництво. -тви. пестл. Головний канал. Св. Ол. Пр. Пр. Здрібн. -кы. Рс. Пр. Коліщатко. 1. Пр. Див. -ке. коломазниця. Вр. ж. -ва. Ол. колєяр. Св. призначених для руху поїздів. Ол. -лії. -ва. колектив. колодкы в похребтині. Пр. Пр. -ри. коловорот. -ве. Колиба. до колєяр. ж. Фунікулер. польова колиска. Колотівка. до колєй. Ол. -ка. Рс. Дружити у школі або у праці на подібному становищі. працівник залізної дороги. колєйка. Пр. до печива. Колись. -ка. підвісна дорога. -леї. -яра. Зменш. колічка. ж. до коло. 1. 2. -ве. 3. ж. Змазка для дерев’яної осі в підводі. коломаз. -кы. -Гуєш. Пр. -кы. Адамове яблуко. Пр. -мази. Жін. Вр. Колоподібний. Пт. Кільце. Ол. . колектор. колиси. Товариш. Св. у яких спільні інтереси.По колєї треба ити за білетом. 1. колідор. колєгувати. Загал осіб об’єднаних однією службою. присл. -кы. ч. Який має форму кола. до колєяр. акт. -ва. для мазі. -ці. Велике коло. с. який робить колеса. коловий. -ви. зустрічається [у] криницях. ч. Гж. насіння служить як приправа до м’яса. -та. Вузькоколійна залізниця. -ці. колегія. -дуєш. Пристрій для прядіння. 166 . Пр. -кы. Прикм. колісництво. що відводить нечистоти. 1. Висячий замок. який здійснюється по колу. колодочка. Лінія з двох паралельно прокладених рейок. ж. Рс. Два коліщата на осі. Майстер. -Ги.Приход до мня. -тиву. ч. ж. ж. коли. Вид рослини. Частина динамомашини. ж. колечко.колискова. колец. нарада. ж. Збирач і продавець лотерейних білетів. Ол. до колодка. Bp. Пісня над колискою при присипанні дитини. Гж. мазниця. колодійство. 1. с. Коли (присл. -те. ж. ч. коліба. с. -ка. Пр. Хитаючи колискою. Шип. бути в суперечці. колесо. ж. Пр. мн. с. Суцільне або зі спицями коло. Ол. 2. Залізничник. 2. Здрібн. -би. Див. -дую. Господарювання на залізній дорозі. ж. Колоподібно. Ол. Коли-небудь. Залізниця. предмет домашнього вжитку у вигляді палички з сучками на кінці для колотіння. колєярка. ч.Словник Лемківської Г овірки колесо. -тора. залізна дорога. Ол. дієпр. Ол. . Здрібн. Посудина для змазки. колотва. що обертається на осі. Вр. Вр. -ка. 2. Колісницький. ж. Коридор. колишучи. ч. мазь. колєйка лінова. зроблений в полі чи біля хати. колія. Рс. ж. Вр. Черга. колотов. великий колик. -ва. присл. коли-буд. с. 1. Висячий замочок. присл. Рослина з родини зонтичних. колотовця. -ка. -Гую. коли будеш мав свобідний час. колисочка. колєярскьій(-скі). -ке. часу). Пристрій для колихання. Пт. колега. -дія. Не згоджуватися. колідувати. Прикм. -кы. до колотов. Об’єднання людей. колисанка. колічко. Залізничний. 2. Гж. Прикм. присл. колєйовий. Хрящі в хребті. колотов. колиско. колєйка. ч. -ca. колега. колєйництво. колистий. -кольця. колодійскьій(-скі). колодій. Пр. колисті. що регулюють положення плуга при оранні. ч. Пр. ж. -рота. ж. колодка. 2. -чок. колодкы. до колиска. колєй. колєндра. до колодій. хатка вівчаря.

обеліск величезних розмірів. Пр. Вид конюшиної трави. тон. 3. Спеціальний шерстяний одяг на голову і на шию сажотруса. -зона. Здрібн. -ве. колюмна. -ди. Пн. 1. ж. . Вр. коминярскьій(-скі). -няра. колодій. ж. Вр. коминярка. с. ч. Вр. ч. с. коминовий. до коминяр. Гж. Ол. комендат. Гж. 1. -дера. 2. Пр. Ол. ч. комар.Кольос на глиняних ногах (зовні величне а насправді слабе). -тя. Колення. -ні. Ол. Ол. -би. -риту. кольонска вода. колюшня. ч. -ляра. Займатися землевпорядкуванням. яка робить колеса. Сережка. колькы. відпочинкові. 1. Ол. що становить сполучення куртки зі штанами. ж. -суєш. Товариство земляків в чужій країні. ж. Учень сажотруса. Вр. кольор. кольба. кольо. -циї. -кы. -ва. що росте після конюшини. -льоса. у вигляді палички з сучками на кінці. Велетень. команичка. Ряд колон. Одеколон. частина архітектурної споруди у вигляді високого стовпа. -ляї. кольорів. коляя. коминяр. Див.Словник Лемківської Г овірки колотовча. -нії. у животі. до колотов. -ка. Вечеря з танцями. Здрібн. -ва. -ці. -ці. Ол. Ол. як лікувальні. Деякі заклади спеціального призначення. Див. ч. ж. колешня. кольорово. для збивання піни або розколочування. збір дрібних земельних ділянок і виділення більших земельних участків селянам спеціальною комісією. колір. ч. Співвідношення фарб. Людина. Калачик (у дитячій розмові). -ве. комедия. Приклад рушниці. -ке. коминярство. . забарвлення. -диї. військовий або поліцейський начальник. ч. ж. -на. коминярчик. Землевпорядкування. Прикм. 2. Гж. Димохідний. Ол. Командир. -чика. -дата. с. Трава. Колонний. урочисте прийняття. який створює відчуття уколів. слід після проїзду колеса. -ди. -кы. комасация. кольонска. Робочий одяг. Дружина сажотруса. ч. ж. -чика. про що-небудь виняткове своєю величиною. Рс. коляда. Прикм. Возівня. -чати. ж. статуя. Двокрила кровоссальна комаха з тонким тільцем і хоботком. Сажотрус. Цікавий або смішний збір подій. Ол. ж. Пр. Св. Колеїна. 2. Пт. кольчик. Різдв’яна пісня. Пр. колюмновий. коляр. Колір. що оберігав ці частини тіла від забруднення сажею під час праці. командер. Ол. керівник будинку. присл. Країна позбавлена політичної та економічної незалежності. колонада. відтінок кольору. Різкий. Пр. кольонія. -льок. коляцийка. Пр. -мара. 167 . -не. Вр. коління. керівник. що домінує в чомусь. гострий біль між ребрами. -сую. Пр. ч. до команиця. Колона. коломниця.Саджу коминову вьімітают коминярі. кольос. Вр. до колюмна. Ремесло сажотруса. -ва. кольорит. -льору. -ля. Ол. Який становить комбінацію чого-небудь. Колькы бы тя взяли за твою бесіду. Пр. Комендант. Драматичний твір з веселим сюжетом. -кы. -ни. Барвисто. с. комбінезон. Маленький предмет домашнього вжитку. команиця. Пр. Ол. комасувати. колотя. ч. комбінуваний. Св. мн. ж. Гж. Ол. колюмнада.

-мишу. Ол. конгрес. ч. -ника. комплікация. -куєш. 1. Урядова особа. комфорт. компроміс. що конзулят.В конику мала палюнкьі кватерку. -кую. -ва. Ол. Ол. цілковитий. компот. Повідомлення. комірка. Сб. -циї. З’їзд. Поступка заради досягнення мети. Пр. присл. -тую. Обов’язково. Куплений у крамниці хліб продовгуватої форми. Пр. необхідно. -пресу. -посту. компрес. Група озброєних людей. що складається з вибраних представників. Той. Ускладнення. -ности. бандура. -місу. ч.Словник Лемківської Г овірки комиш. Пн. -ти. тісніше приміщення. бандурка. . ж. 168 . ч. ж. кондак.. зведення про погоду. Місце в кутку ліжка у голови положниці. Повнота. яка представляє і захищає в іншій державі інтереси своєї держави. де сплят діти. бюро консула. -зуля.). комісняк. Рс. Ол. с.). Пр. ч. Ол. Пр. Рс. Солодка страва з зварених у воді фруктів або ягід. торфу.120 солдатів.Будеме ламати. -кы. -форту. компромітация. консулат. -гресу. -перя. Конвоїр. -ляту. конвой. урядове комюніке. ж. (нар. Ол. Ол. Рс. Товариство друзів. конец. Лз.Конечні мусиш прити до мня. Пов’язка змочена лікарським розчином. Див. комплєтніст. бюлетень. Шляхи. Кладовка. ч. п.мінеральних добрив із рослинними і тваринними покидьками. гіллястий. ж. -єнта. збирати комплекти чогось. Пр. конвоєнт. буханка (в Закарпатті). -туєш. в якій зберігається одяг. Картоплина. Повний набір предметів. В ріжних селах називают компері тіж: ґруля. цілковито. Гж. Бічне. Кінець. комплікувати. Лз. комплєтувати. Ол.А жакы лем заєдно кондакьі співали.. ж. комітет. компір. Рада. -нії. яку для лікування накладають на хворе місце. Найзручніші побутові умови. -вою. Висока болотняна багаторічна рослина родини осокових (Scirpus L. -ника. конара. Те саме. Ускладнювати. що становлять щось ціле. Пр. конзулят. ч. Консульство. що супроводить що-. З багатьома гілками. присл. коник. Ол. -циї. конар. Пр. -нця. комірник. ч. 2. Коротка церковна пісня. Гілка. ч. ч. -циї. -няка. Член комуністичної партії. конар. -та. -дака. конвойник. комунікат. ч. ч. -ри. -тету. землі. Виставлення кого-небудь в негарному світлі. ч. 2. ч. ч. компост. заплутаність. цілком. . Рс. комплет. повна кількість. сполучення і лінії зв’язку. конаристий. Повний. Гж. Пр. . -нара. компанія. конечне. ч. білля. . Пр. нарада міжнародного характеру. ч. -те. комунікация. 1. що складається з суміші. комуніста. -поту. ж. або кого-небудь. -плету. Пр. Буханка хліба одержувана у війську. Військова частина кількістю 100 . 2. Пр. Ол. Органічне добриво. з конарами. хто наймає собі квартиру у когось. Ол. ч. Ол. картофля. 1. Пр. ч. конзульство. будеме таргати з конарами. -на. ж. комплєтний. Комплектувати. Св. -не. комплєтні. ч. конзуль. Зовсім. заплутувати. конечні. в кілька чоловік. Пр. -кату. гілляка галузка.

копанина. копальня. 2. контрфалда. Стайня для коней. ч. п. -руєш. Прикм. -колю. контрпартия. копа горсток. -циї. -ни. до конфітура. контратака. ж. ж. Суперник у боротьбі за кращі наслідки. напр.В дакотрих селах такы відра називают: каное.). -пи. дієпр. -стаса. ж. Пт. 2. Пр. родини гвоздикових. контра. ж. Пр. контакт. 1. контраст. Змагання за кращі показники в якійнебудь галузі. Контроль. контрторпедовец. контррозвідка. проти. контррепліка. конич. коничина. Св. росте серед хлібних злаків (Agrosemnal L. ж. Рс. Л!Г‘ . контракта-ция. Гальмувати (при їзді на велосипеді). -рую. конкурент. стосунок. Пр. контральт. контя.. конюшня. Суперник. Надрові мінералні багатства землі.). Пр. 2. що суперечить дальшому значенні слова. конкуренция вільна. контрашкарпа. Заперечення. 2. . Виступає префіксом вскладних словах іншомовного походження. Пр. копа. Гж. -ті. Людина. Шістдесят штук вязок льону.. . -ґенту. ж. 1. Пр. нагляд над кимсь. контиґент. конувця. 1. контрибуция. Пн. визначена кількість матеріалів для здачі державі. коностас. контр. які мають відтинок значення чогось. Див. Рс. суперечити. Конюшина. кріпильний ліс. -рента. Копиця. Рс. Саморобні санки для перевезення товарів. копати. Св. або здрібніло: коновка. ж. конфітуровий.. Зіткнення.. Варення. ж. Пр. -няка. . ч. контрудар і т. -кы. конкуренция. контроктава. мн. копалина. із темно-рожевими квітками й отруйним насінням. контрувати. Шістдесят штук чого-небудь. ч. Пр. наперекір. контр-сиґнал. Іконостас в церкві. -ва. -ролі. невеликий стіжок сіна або соломи. Великий. ч. Маленькі дитячі сани. ж. ч. бур’ян. Комірець. контрманіфестация. Заплетена і закручена на голові коса в заміжньої жінки. конколь. контрагент. (Рідко вж.Копнув пса. -ри. ж. Перечити. кінва коновиця. а він то добрі 169 . -ни. ч. ч. конір. контрартикул. Рс. конярка. конівка. контрпропозиция. -ка. Бити ногою.Зопсува мі ся контра в ровері. контрфаґот. -такту. -ни. . -ніра. Ол. Пр. -V/L конкуренция. -ні. багаторічна трав’яниста бобова рослина. 1. Пр. копа. Пр. Пр. копальняк. Рс. Пр. яка вирощує коноплі. конопляр. контроля. який старається про дівчину. копам. ч. Вр. контрвага. 2.. Пр. перевірка когось. коновочка. Контингент. Св.Вынес коням коничу!. Шахтовий стояк. становить добрий корм для худоби. конфітура. копаниці. -паниц. безладні удари ногами.: контрадмірал.) кукіль.Копальня ропи (бурова нафти). 3.Словник Лемківської Г овірки кониско. ж. Конюшина. копа. Дерев’яна посудина для ношення і зберігання води. ч. худий кінь. Не оббмежена конкуренція державними законами. контракт. 1. контрманеври. контр-міна. що вже скошена і висушена. -паш.. вдоволений. контратакт. -ве. ковнір. . конов. Пн. Гальмова педаль у велосипеді. Задоволений. контрабасиста. -нови. контент. -ляра. контрмарш. контррево-люция. Невмілі удари ногами по м’ячу. контра. -нича. 1. -ри. Шахта солі або кам’яного вугілля. Св. Контрреволюціонер (зневажл.

мито. -неш. Сб. кора. горнец . Те саме.)\ кухонний дерев’яний посуд. -няка. Пр. коперта. Лівша. Колектив танцюристів. -ви. копати. Пр. копиртатися. Гж. Перевертатися.Словник Лемківської Г овірки пам’ятат і гавкат на нього. присл. -на. -ка. стовбура. Пр. каган. Коробочка. корыто. коператива. -не. що виконують групові танці в балетних виставах. купа насипаної землі у формі гірки для зберігання коренів плодів бураків. -пця. Зневажлива назва дитини неправого ложа. КОПЫЛИТИ. Пр. Кріп. кордупель. Ол. корисні. 2. копиткове.Насипте мі до горняти. -ка. Нагайка. ч. закопчений. -лета. в якій складають і зберігають роздрібні монети (гроші). ч. канчук. копыльча. Пр. -геля. Пт. коргель. -ня. копец. спосіб консервування м’яса і риби димом. КОПЫЛЯК. ж. копривняк. ж. ч. Корисно. Вр. -не.Я возму на тя корбач. -на. Мішок для картоплі. -ка. -пру. Людина. Пр. копнути. ж. ч. Пн. Вр. Гж. корм. копыляк. найдух.). що дорівнює 100 кг. Верхня оболонка стебла. -на. Ряд військових постів. . Бурт. . кірця. Удар ногою в людину. Св. мн. корытко. Прикм. -ташся. Кооператив. -пиртамся. копивка. копчиня. ч. -ва. Рс.). присл. -бача. ж. крытятко. кордон. -ри. -пля. Див. їжа для худоби. пестл. до корытко. -вого. кормы. Ол. Хлопець безбатченко. Пр. -ляти. корбач. коперативний. с. що її використовують як приправу для страв. яке брали при в’їзді на торговицю з тваринами. Вр. Пр. Кроповий. Людина маленька ростом. копровий. корениско. копчений. Пр. Жінка. копитко. корец. Ол. ч.Чверт корця має 8 горци. КОПЫЛИТ. до копривняк. копець. Див. копняк. -кы. ч. Пр. перекидатися. Вр. копчастий. -мів. -ляка. -та. кооперативний магазин. -кы). городня рослина. Вр.Копец компери або бураків накривают чатином і листьом. Пр. коріння рослини. Пр. що копыля. Пр. копывка. Здрібн. корытна жаба. копеляк. Пр. нагай. Рс. корытниця. -кы. Прикм. -льця. Шляхове мито. до копито. . коприва. паша. с. гілки. окописто. .4 кварты. але кописто. -ляка. кописто. -ти. Здрібн. Міра ваги і об’єму сипких тіл. . копривняний. Черепаха (Emys lutaria L. -дону. 170 . Неприємності в житті (в перенос. корытна жаба. Пр. кормилец. с. Насипаний з верхом. до копер (кріп). Пр. корытна. буряки. 1. стусан ногою. Рс. Копчення. Прикм. Конверт. Пр.). Пр. Пр. Пр. -ці. кордебалет. що становлят одну оборонну лінію. -не. (копивка. Кропива (Urtica L. ч. не маючи власного чоловіка. Пн. с. Перейнятий димом. до коператива. Рс. с. ч. -няка. -те. Вибирати картоплю. Привести на світ дитину неправого ложа. 2. -чати. -ка. З верхом. Копитце. копыля. Див. ч. яка годує когось. в якому приготовляють (місять) тісто для хліба. ж. -ве. картоплі. Коренище. Коритце (здрібн. копну.Корец має 32 горці або 128 кварт. Рс. -ви. яка мала багато дітей. копер. знач.

-сака. мн. Вр. мережаний. Костяний. коропатва. Пр. Рс. косы. -гви. костела. косьцільник. -тяга.). -ка. -ми. кнур. Пн. Пр. с. Король. Судорога. доглядач корів. Св. -ви. хто косить траву або збіжжя. Коругва (Мерк. Пр. ч. Схил гори або горба. пасмо волосся. яка займається виробництвом мережива (коронок) і торгує мереживом. ч. ж. корміня. -тюма. Пт. -ка. ч. коронкарка. Комплект верхнього одягу. каміння і землі на річці. Пр. Пт. Коров’ячі відходи (гній). що має властивість зупиняти кров (Aconitum napellus L. Некастрований самець свині. -ні. Пр. король. костюм. Вр. згинатися. Пр. космик. -ве. три зірки. Ласочка (Zaunschlipfer). костура. -кы. Пт. ч. . корунд. коров’ярня. Заплетене волосся. ж. ч. Вр. милиця. зроблений з кості. ч. косьціл. Тонкий ніж для різання капусти. -ника. морг. . корчма. Пр. королик.Задумав єм крякы корчити і ролю зробити. другий по твердості камінь. косатка. Пр. Знаряддя для косіння трави. ч. ж. Косище. Пр. ч. Стайня для корів. присл. Ол. ж. кіс. Вр. -ри. -на. Пр. Св. Влаштовувати танці. ч. -кы). ч. Пт. косиско. Дієпр. велика і незручна коса. -ва. Намивна смуга піску. Пучок. -ЧИНІ. -не. корівниця.Така г нас пригварка: "Не буде теплой росы. чередник. збіжжя. костковий. Корунд. ж. до костка. костиско. Брущатка у формі кубиків для брукування вулиць. Куріпка. -рунда. корч. Прикм.Жены п’ют. косцяний. поганенька корова. корчу. -маря. корчму робити. -бів. -сця. Мереживий. -кы. Пр. -си.). паламар. -тура. Костел. що одним кінцем сполучена з берегом. (костурка. -роля. Костомаха. костирка. сплетена вовна на вівці. Вр. . -чишся. -кы. Пр. коругов. коров’ярка. -на. Пт. Мертвецька. Пр. Рс. -в’яра. -гору. Косар. ж. Рс. покійницька. корчуся. корчму. покалъ не зайдут з вечера за гору косы". костирка. Церковний прислуга. ж. Пр. після діаманту. Пт. ж. ч. Кривитися в корчах.Взяли го корчьі в нозі. . Рс. корчити. -чу. кострубы. коротко. . косец. косогір. Сузір’я. Власник корчми. ж. -кы. костка. що-небудь у формі кубика. -кы. костниця. як час/менс мают. -не. -ва. скулюватись. Пт. Див. Довга нерівна. -ня. -ка. 2. ч. лаконічно. Пт. коров ’яр. Вр. ч. косак. Велика. до коронувати. Ніж для різання худоби. Вр. вовни. -ці. Пастух до корів. мин. коронковий. 3. бо пішов до студеной води. ч. мн. коронуваний. корчитися. корчмар. Викорчовувати. ч. Пт.Словник Лемківської Г овірки коркотяг. -нета. Вінчаний на цюрювання. Пт. ж. ч. Пр. ч. груба палка хромого. Чередниця. Вр. -лика. коров’янка. Св. той. ж. Зілля. пас. Жінка. римсько-католицький храм. Чайна. Прилад для витягання корків з пляшок. 171 . Коротко. -мика. -ве. ч. ж. -наса. Пт. корнет. коса. Годування. -кы. 1. Духовий музичний інструмент. ж. пивний трактир. Коровина. годівля. коровиско. костур. корнас.Купую все лем костковий цукер.

Кіт-свмець. кошар. кошикар. Куштування. Ол. Котище. а також виймання хліба з печі. Сорочина. Св. -ша. кицька. Тягнути за собою видатки. -чана. косец. -ці. кошель очка. котя. Св. Ол. ж. -бишся. Кошеня. коцуринці. -кы. 2. зрізування трави. коцюба.Нажен уці до кошара. кочан. кошеля. мерзнути. -мару. Св. ж. коштуваня. вживається як приправа до росолів. Куштувати. ж. -вости. кошелина. Пр. косьлявити. Див. кошиня. -ні. кошерний. Гж. Черемха. котится. Майстер. коштувати. -лі. Кишеня. Пр. -сяра. Пт. М’ясний виріб. -лі. ч. котлєтик. Одержати відправу у дівчини. кочерга. Дівчина легкої поведінки. котлета. кошмар. Див. ч. -не. Лз. ж. -нця. -лі. косярка. нагляд за кимсь. -нію. -лявлю. кіз. Св. Кошіль. . -ня. Чистий. коханец. Пр. -ка. -шара. Родити молодняк (про котів. кы). ч. косьлявіст. згідно з законами реліхігйних євреїв. Замерзати. овець). котвиця. пас. кошалка. Викривлення.Солодке кочаня в капусті. викривляти. Котлетка. до косити. Ол. -ніє. який плете кошики. ж. Кошара. Вр. Машина для косіння. 2. Гж. кошений. -ва. мн. Див. ж. с. ж. (коцурянка. ч. перевірка когонебудь. -ців. -цяка. породиста кішка. Контроль. почуття смерті уві сні. коширний. коцірба. анкра. Пр. Сорочечка. Фабрика кошикових виробів. Качан. -лі. Ол. ж. (кочаня. Купка зроблена мурашками з землі і трави. зайців. кош. Гж. Ол. приміщення для овець. ч. Св. Маля кішки. -кы. дістати коша. Пт. спортивна ігра. -на. -тує. присл. Довгий дерев’яний держак здощинкою для розгортання гарячого вугілля в печі. кролів. Мала кішка. кошеля. Рс. Пр.). ж. кошикарня. ч. Ол. ч. -на. косьлявий. Пн. -би. Дієпр. Чоловіча сорочка. с. Викривлено. Гж. ж. контроля. присл. Гж. коцковый цукор. чоловік. мин. (-ного). -би. Ол. тверда частина головки капусти. кошиківка. -цура. -тяти. сутуло. Вечір біля покійника. -ня. -не. Гж. -тика. ч. Держак з залізного прута з гачком для вигрібання жару з печі. пробувати на смак. горбатість. мн. косьляво. Пр. Пр. коштовні. ч. котлет. ч. косьлявец. котюга. Пр. с. конценіти. -ні. пробування на смак. -ве. с. Баскетбол. кошуля. -ня. кочка. Рс. -не. ч. -виш. ч. -няти.Словник Лемківської Г овірки косяр. с. Пт. Прикрий сон. Пр. . ч. Коханець. сутулість. кошеня. -хана. коша. Корчитись. 1. Пр. котитися. -кы. 1. Рс. коцюбитися. -каря. Див. кошерний. Дорого. ж. фраїр. котиско. Ол. ч. Пахуча листяча рослина. -ВЦЯ. Пр. Пр. -ги. -ни. ж. котеня. Цукоррафінад (тільки в Закарпатті). -цюблюся. кохай. Черпак. -кы. коцяк. -лета. ч. -тів. Кривити. Ол. Пр. Пт. Пр. кофля. ч. Гж. Кривий. Клишоногий чоловік. Пр. ч. який перебуває в позашлюбному зв’язку з жінкою або дівчиною. Див. Ол. -на. Косіння. клишоногий. Корзина. коты. Св. коцур. що росте біля огорожі всадах. -кы. 172 .

кральова. ж. пас. Ставати гарнішим. ставати рум’яним з сорому.Красьні вам дякую за запрошиня на весіля. Пр. Жіночий пояс. Пн. красий. Ступай! крачати. -ці. Пт. ж. -си. . красуля. крайовий. висміювання. -вця. кракати. крачам. Тота краюха хліба за тверда на мої зубы. краяти. -в’яка. Пр. . Краєчок. до красти. кращати. Пр. різати на шматки. ж. ч. сп. Червоніти. красітний. кепкування. Градчастий. 1. кравец. хороше. жарт. пестл.Така крас тоты горы. Пр. (кпина. Пр. 2. Краяти. -ве. Те саме. -тів. Пр. -вця. -се. чудовий. краснолюдок. іти. -чат. -не. -маря. Грата. Гж. краю.Купив си краткуваний папір. Пр. окраїна. Пр. -кы. -туєш. кракаш. -чаш. що краса. строкатий. Вр. -щаш. . присл. крачай!. Королі. кревний. 1. продавець. -те. Кратка на тканині.. ж. Пейзаж.Дітина почала крачати. -виду. ч. Падати краплями. бо штоси увидів. крас. Окраєць. у кліточку. -ви. кратувати. Красиво. приваблива жінка. поправлятися. Карлик. Пр. Дієпр. -ва. ландшафт. крапат. -на. Закладати грати. краль. Гарна. Пт. краткуваний. -ни. Пр. Пр. (крась). краюха. Той. ч. ч. Краса. кпин. Гарнішати. красота. же їх ниґда не забуду. -не. кравчати. Таємні зносини. -на.Словник Лемківської Г овірки коншахти. Пт. ж. Рс. тайне привласнення чужих речей. Пн. -кы. 2. крапати. крапле. 1. Зовсім. -са. -ной. . . . 2. Пр. Рябий. -чка. Красьні ся пирогы розварили. ж. -хы. ч. Торгівець. ж. ч. крає. Ол. присл. 2. Крякати. Гж. ч. -тую. кравчиш. гарно. Надзвичайно вродливий. Злодійство. кральове.Они мают медже собом якіси коншахти. Пт. Краткований. Ол. -на. країчок. каркати. Пр. -не. клітчастий. 173 . крадіж. врода. Така краса. Вр. -нію. краґулец. краков’як. краєвид. красавиця. красномовец. краса. -на. краєш. же лем єй малювати треба. кращам. регулярне переплетення залізних прутів. Пр. . Жарти. ж. мн. Гарно. до крачати. В клітку. красьніти. Вр. Пр. ходити. -ти. Кличка корови. Рс.Сіджу лем на самім країчку лавкы. -їку. крацясті. ч. ч. Ол.Дойджу великого неє. -ти. -льця. Михав виносит хліб на поріг і крає го на кавалкы. Яструб. -чит. н. Пр. країк. крацястий. Королева. Пт. фахівець з пошиття одягу. кревна. Пр. писанка. ч. розрізувати. Г арнесенький. -дка. Пт. Пр. Пр.). гном. Крашанка. -кат. Музичний твір або народна польська пісня. крадений. Крякати. краля. мин. мн. але покус крапат. Рс.Орел кравчит. крата. Здрібн. крайка. відкрита місцевість. 1. Крокувати. Гж. Пр. крашанка. на частини. Вітчизняний. Пр. -лів. -не. красітечний. Польський народний танець. -на. пофарбоване куряче яйце. крамар. капати. присл. 3. Родичка. хто майстерно володіє словом. -не. Пр. Кравець. -лі. Житель міста Кракова. Рс. -дежи. кпины. -та. до країк. Сб. Споріднений. -нієш. розтинати. Король. крась ні.

Бавовняна тканина з набивним малюнком. . . присл. 2. крес. кремпуючий. Зменш. мн. керточина. крестити. ж. -пи. комахоїдний ссавець. випечені в сковороді на жиру. -ка.То вас не буде кремпувало. ч. -пуюся. кремзликы. Пт. Кольоровий олівець. -кы. кресьня. Стільчик. . . Хрест. прозора шовкова тканина. Кирка. ручне знаряддя праці у вигляді молотка. (крот. невеличкий буфет для посуду. Оборонна лінія проти нападів татар на сході давньої Польщі. 1. -нізму. Металеві щітки для випрямлювання волокон вовни. кінець чомусь. -на. по-крыйому. мн.Знищив го з кретесом. 1. (треникы. пригнічувати. -кы. -шеш. Пр. -ків. крещений. Пт. 2. Бентежити. крестят. п. присл. кретоновий. до краян. Пр. . Пн. Українські землі на окраїнах давньої Польщі. ч. кретинізм. . недорозвинутий розумово і фізично. кресу. співвітчизник. -яна. Вр. Пр. -пую. Приховано. ч. -че. ч. На кремплях ся чухре вовну. хто бентежить. Легка. з загостреним кінцем з однієї сторони для розбивання каменю. Вр. 174 . -тону. начисто. Хрещення. ч. ч. шорстка. що вживається при траурі. -тина.Взяв тото по-крыйому. крыйомо. ж. Крихкий. крешу. Хресна дитина. кремпувати. Ол. налисникы). с. ч. Пр. Той. Земляк. -пача. -ка. Рс. Хрестити. Св. Фахівець з креслення. Ол. обмежувати. -кы. що кресьня. обмежуватися. дощенту.Повів єм ти вшытко. -пуєшся. сліпий. Пт. Креденець. Пошитий з кретону. -денца. Пт. Пр. Цілком. крещеня. Пр. кремпач. с. -не. кредитор. Лз. Хвороба. -ня. 1. розсипається. с. кресьляр. крета. -сів. почувати себе нияково. Ол. -ка. як я помешкам у вас єден ден ? кремпуватися. Пр. ч. Обрубувати. керточовина. що живе під землею. Добувати вогонь. (Ол. -ве. Невелкий. 2. креселко. Земля. . -сапі. і на тім крес. з кретесом.). Хрещений. Рс. креденц. -няти. краянка. с. кретовиско. Дебіл. крота. Ол. Те саме. 1. -ча. -ляра. кретівка. . затруднятися. до кресло. ч. кресы.Треба мі кресати чатину на підстілку для худобы.) кретон.Ты ся го не кремпуй. Позикодавець. ч. льоду і т. ч. Пр. ч. завдавати клопоту. Крещеня Русі было в 988 році. Св. Закреш-ле патычкы і засьвіт лямпу. кремсати. креденсик. обрубувати з грубшого. што-м мав ти повісти. чорного кольору. -ва. Пр. Без відома когось. Пр. кремсам. бентежитися. обмежує. кресьнятко. -та. порита і викинута кротами. -тора. Умовно зв’язувати. Пастель. кретес. Рубати підряд. такий. -лі. кретовка. Жін. кредка. Деруни. Рс. -ке.Словник Лемківської Г овірки краян. Соромитися. що обмежовує якийсь простір. Св. кремпля. 2. Пр. Пр. Пр. зв’язує. характерна фізичним і розумовим недорозвитком. Пр. крегкьій(-кі). крет.Часто ся спотикат назвы: кретовина. Пр. оладки з тертої картоплі. -пуєш. Старенька клячала і крестилася. ч. -сика. а повідж му просто в очы. крепа. кордонна лінія. крест. що легко кришиться. Пр.Тот чуджий чловек кремпує мня в моїй хыжи. Буфет для посуду. кресати. Лінія. кретин.

-ни. кривіня. яка при ходінні перевалюється з боку на бік. с. кривавий. (н. кривец.Приде риска на Матиска. ч. присл. -ла. 2.Словник Лемківської Г овірки крытник. Ол. Крикнути. 175 . крило у літака. Ол. кривий. Пт. Головка заквашеної капусти.Ваньови кривдячо было почути несправедливы слова про себе. . теп. Рс. Ол. -ва. -вака. Ол. крисаня. Кріль. 1. переломний стан. 2. Вр. Пересилення хвороби. Дещо кривий. 1. Кривдиний. Людина. -куєш. криводушніст. Пр. Пр. -вця. -ня. Ол.свійський гризун з родини заячих. Церк. Кривдник. ж. кривдячий. ж. ч. до кривдити. ж. п. Ол.. комах та деяких ссавців. заштрихований. Св. нерівний. кривдячо. Вр. . -льця. Ол.: кривобокіст. -диш. зубожіння трудящих мас. -кую. або стан хворого погіршується. кривотлумачиня. -ва. ч. крилос. кризисовий. Вр. Те саме. Пр. ч. що кризисний. кривошип і т. мн. ч. образливо. крива муха. Ол. Заштриховквати. Ол. 2. крижа. крижы. -ве. Вр.). присл. 2. Робити комусь кривду. нижня частина спини у людини. Невдоволення. -ків. Поперек. крискувати. В’язниця. до кричати. образливий. Ставити риска.. кривенький. Пн. -пиш. Кінський овід. Позначений рискою. кривина. ч. Крилос у церкві. кривословити. . ч. кривдити. 1. -че. кривдителька. крило. -кы. Ол. розлад кредитних і грошових відносин. -жів. пестл. Фахівець з кримінології. кримінал. -льоґа. Ол. Сб. кривенько. місце для дяка в церкві. кризис. широкий в крижах. Кривдно. що служать для кріплення кінців колодки. крипити. напр. -ника. Сб. -на. Гж. Літальний орган птахів. -ва. Криве дерево. 1. крисочка. Пт. -не. Св. с. -кы. криплю. -та. -лоса. Пт. Однокр. криска. -ве.Tomy стіну треба крипити. -зису. криваво. кривдитель. різке загострення всіх суперечностей в економіці країни в капіталістичному світі: скорочення виробництва. акт. Сб. крикну. 1. -кы. кривулец. що крест. кризисний. -не. крижа. Пт. -кы. Вигнутий. ч. кроля. Перетин доріг. -ні. Риска. 2. кривий. кримінольоґ. крижівка. Те саме. Пр. крисакы. капелюх з широкими крисами. Те саме. масове безробіття. Два менші обручі для колодки від колеса. що відповідають слову кривий. Здрібн. -неш. Тістечко наполеон (тільки в Закарпатті). крискуваний. Дещо криво. Властивість за знач. -на. Перша частина складних слів. -теля. ч. Жін. до криска. крива. Криза. -меша. кролик . ч. криво. що кривак. ч. Укріплювати. кривоніс. -те. Капелюх. Ширококрижий. -налу. банкрутство фірм. празник возн. ж. Ол. Дієпр. криль. хто робить комусь кривду. криводушити. до кривдитель. кривак. той. Пр. -ча. ч. Небезпечний стан у хворого. мн. ж. Пр. Кінський круп. крижнистий. Сб. чесного хреста. крикнути. пр. кривджу. Шнурок для підперезування кальсонів.. поворот до доброго. криймеш. Черга. криж. покручений. Лз. -ве. Пн. невідм.

кровожерливіст. критикан. кріпосний. Крапля. Здрібн. ж. Ефір. кромкаш. цяткування. П’ятдесят пачок тютюну. 2. Пр. Рс. Ол. подій вписані в хронологічному порядку. Однорічно городня рослина. Кроплення. присл. -кат. ч. кроїш. ч. -кы. кріпосник. "крумк" (про крумків жаб). яка бачить усе з поганої сторони. Одна з опор покрівлі. Крапати. Кроква. цятка. -кы. автор хроніки. Пт. що відповідає слову кров. кров’яний. Пр. крово­ пивец. ж. кропкувати. уїдлива людина. ч.. кришталь.. кропле. Ол. -талю. с. Пт. кропиш. Пр. дія до кропити. що креселко. Пр. Вр. хто видає звук "кромк". ч. Розтинати. -ника. кропка. Вр. -куєш. Пн. Кропнеме си по єдньїм кєлішку. ж. ч. Кристал. кропкуваня. -пит. кропліня. -неш. кровосос. крапелька. -ні. Гра. 2. кропну. належний кріпосникові. Кріпак. Пр. Пр. кропковий. крокет. ж. -кую. до кришка. Те саме. -кы. крійда. кровохарканя. зроблена з трьох брусків у вигляді букви "А". Хронікар. Окріп. шорокнутися. -ня. Те саме. кріпак. ч. Стіг соломи або сіна. -кету. Ксьондз кропив кропилом вшьіткьіх баб. на якій щось кріпиться. -не. Вр. кропелька. ч. крік. капати (про дощ). крокіз. с. -ди. ж. . -ви. кропнутися. ч. -кача. Пунктиром. кропкувато. Краплисто. напр. Корівник. Основа. 2. Хроніка. Крок. кріпаччина. Однокр. кропнути. все критикує. Ол. ч. Пр. Скибка хліба. кронікар. Гж. Св. Випити по чарці. кріселко. Вр. -нешся. Людина. 1. кріп. с. кропитися. ставити крапки. Ол. -ни. Власник кріпаків. Бити. -пишся. . . Пр. кроїти. . 176 . Пр. крово.Наляв за дуже кропу до мискьі. 2. Пр.: кровожер. кроплисто. -ня. крово-жерливо. кріква. до кропка. 1. кромка. кроніка. Оцінка вартості. що кріква. кровообіг. -кізу. Вр. Ол. ч. -лі. 1. -на.). Кропити. Краплина. кроков. кропнуся. -кви. -кана.Вода кропля по кроплі капала з лижкы. Крапка. Вр. різати тканину або шкіру. кровожерливий. кровник. Крякати. Ол. -КЫ. кроня. Св. ж. -ва. . скроплювати водою. ударяти. залежний від поміщика селянин. Сб. Пр. Стільчик із спинкою. де дерев’яні кулі молоточками заганяють в ворітця. -каря. виявлення недоліків. Кіпацький. Система суспільних відносин в добу феодалізму. Рс. ч. бо як тя кропну! 3. -ка. цяткувати. приправа для страв.Од того чловека чути кроплі. крою. кромкач. присл. 3łC. дуже гаряча вода. . Пр. Декоративна рослина з жовтими або оранжевими квітами (Carlhamus erocus L. кромкати. Пунктирувати. або метал на відповідної форми частини. ж. кришочка. кроку. Той. -ника. Пр.Усун ся. кровозмішеня. Пунктирування. кроплюся. Ол. 1. зроблений з дерева. Прикм. Кришечка. Пр. Пр. -штайна.Кріпосне право было знесене на Лемківщині в 1848 р. Ефір. Битися. ж. Ударитися. Пр. -пака. Перша частина складних слів.. кропля.Але они ся кропили! кропіти. кропу. Ол. -кы. кронштайн. -кы. кропити.Словник Лемківської Г овірки критика. -ве.

-чаю. -ни. крута. Ол. -ка. газований фруктовий напій. крячистий. Кущ. Крихко. -ляка. ж. Пт. . мн. Пр. ламко. Крутійство. ліворуч. Який відбувається по колу. 2.Словник Лемківської Г овірки крохмаль. Частина площини обмежена колом. присл. . крячитися.Ікру следзя називают так. -няка.Крухьі цястка добры при гербаті. Петляючи. що утворюється в листках та стеблах рослин та відкладається в бульбах. Ол. 1. до крутач. Пр. -ва. Дуже вигнутий. 2. До себе. ч. крячок. Ол. крукати. зайців. крутишся. мн. Видавати звуки "кря-кря". безладний рух. кругині. Ксі-ксі! (гонити свиней). 1. ж. Вр. ж. -те. Див. Видавати тихий звук "крру" (про кролів. крухий. Крихкий. -та. ч. Виготовляти мотуззя. крутити. Кам’яна сіль (на відміну від повареної солі). крявчиш. високо піднятий. крупа. Здрібн. яка говорить неправду. Крутійка. Пт. -чьіш. крушина. кільце.. кряк. Пт. -шону. Св. Гж. суворий непіддатливий (про характер)-. недобре. -те. Пт. Ол. виг. Вр. Густі хвойні або листясті зарослі. Крупы під шийком рачиці. ж. Кришина. ч. 177 . ч. крячится. компір. ламкий. ч.5 кг в одному куску. -жка. до кряк. кружок. крухова. стрімкий. -га. крухо. Охолоджуюча. Кружок. Гж. к собі. Пт. крочыти. -кы. Подроблене зерно. газована рідина-напій. крутий. -пи. ч. -чит. Видавати звук "кру-кру" або "крю-крю".Крухо з хворим при такій високій горячці. Крокувати. Пр. крочай. -малю. круг. ксі!. -чка. 1. 2. пахуча трава. М’ята. ж. ч. Сильний обертальний рух навколо чогонебудь. Пр. залишаючись на місці. Зрізане і очищене дерево. гіркувата на смак. ж. крочыня. Вуглевод. Оселедець з ікрою. Пр. ж. крочу. крукат. нерозбериха в чому-небудь. -ха. ч. ч. ч. кряча. крякы. с. 1. крухова сіль. Ол. ч. Ол. Крючок. крутитися. Крок. Пр. ч. Вр. що розгалужується вже від пня. Ол. Пр. Ол. Розростатись гущавині. крявчати. кругиня. крутарство. Пр. крух. Люлю-сю! (заганяє в кут). Водяний птах родини мартинів. крутій. насінні. дерев’яниста рослина. 1. Метушня. Квакати (про качку-селезня). Ікра у рака. Погано. Гж. крутити мотузкы. крумчати. крутанина. кореннях. крутак. каркати. -ни. Пр. Вр. кручок. Цукор в кількості 3 . крутачка. -чка. мн. 2. -та. Людина. Пт. присл. крутацтво. крякат. Пр. Кущик. обривистий. круговий. крута м’ята. покручений. Пр. -лі. крякати. Вр. -ня. виг. що складається з білого вина і коняку або лікеру. .. як у рака: "крупы". ж. кругляк. Кругла чорна слива. крупняк. дрібних гризунів). Пр. крумчу. крушон. Гудзю-на! (дают їсти свиням). складний для розуміння. по кругу. Крякати. 2. -така. Росіл з крупою. ж. крячина. Пр. Крокування. шайба. -пів. -роту. -чиш. Картопля. Гж. Зарослий кущами. -ні. Вісім метрів домотканого льняного полотна.. крумля. Гж. Жін. крутячи. кручуся. круговорот. іти поколу. -ве. жаб. Метушитися. -ва. с. крупы. крихта. Вр. Ікра. -ни. ч. -хе. крух цукру.

куділь. Ол. Те саме. кукуричанка. Кукурудзяний. . Рс. Вр. Кукурікати. Вр. -рудза. -ви. кулачок. . Шишка хвойного дерева.Як кукавка закукала. -лача. з плетеним верхом (батон). кужывка. Початок кукурудзи. -каш. Ол.Словник Лемківської Г овірки кстины. Кулачок. кукурудз. Хрестити маля. -йовдитея. де куванням обробляють метал. Лялька. 1. кудлай. Те саме. кукуридзянка. кукелочка. мн. Кучеряве або завите волосся. ж. кучерявити. -ці. кудлач. -каш. кукуриканя. -кат. причіплена до пояса. кугик. Об’їзд громадою на 178 .Пришов ку мі мій рідний брат. Кукання. Кувати. булочка. кужіль. Пн. камінного бруска. мн. Вр. ж. кудиля. -не. Вр. кукуридзя. -та. Рс. -каш. Ол. подібні до кування зозулі. Пр. -гикаш. Пт. -лі. служить при косінні. Хрестини новонародженої дитини. кудерявий. Ол. євр. 2. де розмножуються птахи. кукавка. Див. куваня. Рс. Пр. Вр.Волос в парі бка куйовдив ся на вітри. ч. ч. що кукєлка. кукридзя. с. ж. ку берегови. -чика. Булка з білої муки. -ня. плазуни. кошматий. -рявлюся. Див. -ліга. -йовджу. -ли. Кукурудза. кукла. -на. -кы. Те саме. Пшенична шабасова булка у євреїв. кудкудакати. 1. Вр. що куділь. Майстерня. -кы. куйовдити. Рс. що конколь. кукуричана кулеша. кування. кукіль. Пн. Заглядати. патлатий. Ол. -кы. ж. Витися. ку. ж. скуйовджене волосся або патлату шерсть. кукєвка. -рикам. Хала. Те саме. -лая. кузьня. Св. кулюся. -ва. Кучерявий. Кудкудакати. -те. -ла. кулитися. кудлитея. Кукурудзяна мука. -кы. Пр. Ол. -вишся. ж. -чка. що кудлач. хто має довге. Кукурікання. -гика. 1. Зимова забава в м’ясниці. Пр. -кілю. дрібні гризуни. -ве. Кричати: "куги! куги!". кудлитися. кудрі. кубло. кукати. -кы. Вр. непричесаний. Вр. 1. Пр. Ол. стирчати у різні боки. кугикати. кукла. кудватий. ч. ж. завиватися кучерями. Здрібн. Пр. Гніздо в землі або під коренями дерева. -кы. куліґ. кудрявити. Пт. с. Сутулитися. кукуридзяний. до кулак. -дакам. Пр. -кы. то й яр настала. 2. До. Куделя. Кошлавити волосся або вовну. Ол. кукелка. ч. ч. 2. Кулеметник. . кстити. Ваньо кукнув без вигляд і увидів свою милу. Кукурудзяна крупа. кукам. Ставати кошлатим. Ол. кукурикати. видавати звуки: "кудкудак". Вр. Лохматий. Пр. -рів. кудрявитися. кстит. Ол. Вр.Иду ку своїй хыжи. кужівка. -дзі. ч. що кужывка. Той. Ол. кулеметчик. -диш. Заглядання. Завивати кучері. видавати звуки. Сова. кстиш. куква. ж. Кукурудзяна кулеша. ж. с. кстин. 2. Вр. ч. -ня. . Вр. зтулюватись. Ол. кукуриця. Робитись кудлатим. -кы. Те саме. -виш. -рявлю. -ні. Пр. -делі. Вр. Кукурудзяне бадилля. Зозуля. Дерев’яна або металева коробочка для води. прийм. куйовдитися. ч. -лишся. кщу. -кат.

). 2. або кумы чоловічої статі. прикраса. Куниця. ч. без кунтуша. пр. Загнутий. верхній. власник торговельного підприємства. Пт.Гуляй.Птах. купчий. -на. Пр. -ми. кулявіст. Пр. Кунтуш. птиця. Кульгавість. Купець. -лі. -ни. купелиско. ідол. порослий травою або мохом. купей. ч. Сережка. ч. ж. Пр. Кулик. купований. кумир. Пт. -на. -ка.Зараз підеме до міста на купно. що гніздиться серед каміння. -пелі. Купівля. кулям. куліґа. Вр. купаня. Пр. Пр. -лета. Здрібн. с. прикріплювана до вух у жінок (рос. -на. -не. Хрещена мати по відношенню до батьків хрещеника і до хрещеного батька. 1. кулачане полотно. -вости. ч. Пн. -не. купний. Те саме. до купити. куляво. с. -ника. мн. ж.) кумарка. Здрібн. -туша. Ол. -ляш. Пн. пестл. кунтуш. куляти. кульбастий. купец. Місце падіння водопаду. -та. купанка. Пн. кумове. купіль. куплет. виготовлений механічно для 179 . Вр. кумкати. серьга). Відріз якоїсь тканини на костюм. Св. Пр. -мису. -кат. што має гніздо в купах каміня. Ол. Підсніжник. кулькы. -кы. Пр. купон. с. кульгати. Вр. Вр. Купонька. -пея. Картопляні галушки. с. 1. кумкам. -ли. Тканина із конопляних чи льняних ниток домашньої роботи. Пн. -ня. -чика. -ни. Комар. Птиця. -кы. ч. що не застібається. куляга. -ди. Кімната. кумис. Вр. Кульгаво. строфа вірша. до кулька. Пр. -мів. Світлячок. кулубань. . з символічним знаком. -каш. Пр. торгівець. -ти. -ня. -кы. Кулемет. -лят. ж. кулястої форми. що літає над водою. Ол. хромати. що поєднане також з танцями молоді. -бані. дорогий. -пця. закуплені речі. Вр. пов’язаний з можливістю купувати. кумач. -ча. мн. ч. ж. куля. Рс. Купання. Пр. поклоняються йому. кульочка. Дієпр. Відрізна частина цінних паперів (проценти). Переферментоване кобиляче молоко. барвистий одяг плащ. купала. купування. ч. Пр. Хтось. присл. Конверт.Словник Лемківської Г овірки санчатах сусідніх домів. купавка. -те. Фабричний. Миттєве занурювання у воду для освіження. ч. криво. купина. -мьота. -Гы. (кумы. кунупевка. Купівля. мн. -мів. душа. -Гы. Куплет. купно. Див. Милиця. Вр. -мира. кумканя. купений. ч. Людина. Пн. ж. Куплений. кривість. Місце для купання. . Рс. Р[с]. купати. Пр. Дія за знач. Дія за знач. ч. кумкати. Камінчак (Saxicola L. Пт. кума. Купівельний. Вода для купання дитини. -мачу. Видавати звук "кум-кум" (про жабу). куперда. пас. куна. . Кум і кума разом. кульомьот. 1. купавка. купочка. ким всі захоплюються. ж. Ол. -че. Пт. Шкандибати. Велика металева пряжка на військовому ремені. що має закінчену думку. 2. що кумы. кулгава на ногу. мин. ч.). дрібний ссавець з цінним пушистим хутром. кульчик. Кульбастий дзюбок у малого орляти. 2. Пн. -кы. -пона. Пр. -кы. Ол. -ків. Бавовняне червоне полотно. Пт. ч. до купа. купник. (н. купля. Горбик на болотистій місцевості. -кы. кумната. Вр.

за якоюсь роботою. спусковий гачок. -ражуся. ч. ж. ч. Куриво. -ри. купчиня. 3. -ряти. 1. Трохи. самка півня. 1. [до] куртка. Купування. шрифт. курсива. -не. кура. -кы. Снігопад з сильним вітром. купчити. Пр. ж. 1. . курячкы. Частина ударного механізму в ручній вогнепальній зброї. ч. -кы. 1. куртак. жирове одкладення білля хвоста удеяких порід овець. курділь. М’ясо курки. курний. курдупель. Куріпка.Куряча сьліпота (хвороба очей. Пр. Церковний провізор. Пр. Проститутка. куропатла. -сайта. -ри. при слабому освітленні). що носяться в повітрі. Ол. Пт. -ри. торгівля. Гж. Місце для хору в церкві. Вр. Куртка фабричного виробництва. -теля. Здрібн. хто має звичку курити і курить. Ол. Короткий.Словник Лемківської Г овірки продажи. ч. -циї. куратор. Куртак з саморобного сукна. курастра. курок. якій доручено нагляд за чимось.Куприкове м’ясо то найтлустійше і найсмачнійше м’ясо кури. до кура. Ол. -чати. курява. куряч. Пр. . куря. курация. ч. Ол. куситель. куріпатра. Курсант. -ражу. Пн. Кур’єр. -жишся. . до куситель. до куприк. . Пр. яку розводять для одержання яєць і м’яса. Вр. Торгувати. що курча. 1. -ве. повія. Курсив. -ча. с. куропатра. куртий. Пн. ч. Лікування. курчати. Св. 2. -діля. Прикм. -ни. Вр. купувати або продавати що-небудь. подібного до кури називают ищы: куропатва. -та. Мала ростом людина. той. купчині. курево. Прикм. 180 . Пр. кус. що тільки-що отелилась. -пля. до кура. похилий друк. -кы. Вр. ж. курчат. -ви. Молозиво. Курну хыжу не споткате ґнеска ниґде. -ня. Того маленького птаха. ж. ч. пестл. Рс. -ви. Пр. куриєр. -чит. ж. сміливість. -тора. Вр. курс лікування. куражитися. -чок. Пр. курочка. Курятко мале пташа курки. курдель. курильний тютюн.У нас курорт називали тіж здройовиском. -ва. ж. кураж. курточка. який димить. курган. Послід курей. -рка. ч. куприковий. -ника. Курець. Курдюк. ч. -ва. Куртий ніж. -че. курник. Пр. курва. циліндрична втулка затикати пляшки. учень курсів. курча. курятина. Клітка або приміщення для курей. Пр. ч. ч. ж. Пр. -деля. Рс. . Пт. -те. що курдель. с. Свійська птиця. с. Краник у водопроводі. Рс. -ряча. 2. Пт. купована тканина). курсант. Здрібн. Пт. Ол. ч. те що курять. Назва газети в Польщі "Куриєр цодзєнни". Курган. курорт. Лікувально . Пр. Особа.відпочинкова місцевість. Вр. 2. Вр. Те саме.Болит мня кус голова. присл. Задимлений. Бурчати в животі. ч. при якій людина погано бачить в сутінках. Те саме. Який опалюється піччю без димаря. Рс.Куте полотно (фабрична. Дробні частини пилу. -на. -така. мн. Пн. курорту. Спокусник. курячий. Видавати себе за сміливого. показуватись відважним. Відвага. -єра. кип’яче молоко від корови. насип високої могили в давнині. с. -ви. Пр. Курок. ч. -гана. Жін. 2. 2. кусителька.

Рс. Ол. кутен.Кусьнірскі фах високо ся цінит. ч. куфель. Гж. ч. кусціньок. Кутен потрібен для выробу сальцесону. ж.На поляні. кусіська. Товста жінка (презирл. дрібна. Пр. Пр. кустричка. кутернога. ремісник самоучка. -ка. кусьнір. Здрібн. кепсько. Пр. . (куснік). кутя. Ол. кусьнірскьій(-скі). Кухлик. що дарап. 181 . ч. -фля. жаднюга. ч.Словник Лемківської Г овірки кусительскьій(-скі). куткам. кусісєрка. -рів. -ни. ж. Шлунок у свині. до кусьнір. -міра. кутя. кусьнірка. -фра. ч. Пр. Лз. до кустриця. Кустарний промисел. Ол. Пн. Пр. кутам. -таря. Кульгати. -каш. Низька. Те саме. Пт. шкутильгати. -ніра. кутяры. Пн. ч. ч. 2. кутати. присл. -фи. кусник. -харю. Клишонога людина. куфа. -кы. -чка. скупа людина. готувати їжу. Кухоль. тате. Прикм. -ці.). відломлений або відрізаний. кусцінька. -тат. кутва. ч. Будь-який шматок хліба. куферочок. кусо. Гж. ч. Пр. Кушнір. обмежено. Пр. Куховарити. ж. -ті. Коротко. -тикам. -ника. . кустриця. Вр. старанно закутувати. до присл. Частина від чогонебудь. Пр. Ол. Вр. кус. 1. куферок. -ви. сухостійка гірська трава. -кы. ж. присл. кусцєнкьі. кухарити. Пр. Кована скриня для святкового одягу. жебы не змерзла. -риш. Скуперда. ч. Кування. Пт. вживана напередодні різдва. Спокушати. -рка. -ке. куткати. Ол. Всі ці прислівники здрібн. ч. обробляти метал молотком. -каш. Одягати у щось тепле. куєме. кустарщина. куфер. медом. Обрядова каша з горіхами. Кусит ня з ’їсти тото. кусьтикати. кустар. ч. фахівець. кути. Кусо з ним на роботі в копальнях. Частина населення. Спокусницький. куєш. -тця. посудина з ручкою для пиття. -гы. кусити. Закутай добрі дітину. -ка. що жила по кутках Лемківщини. -тня. Пр. Здрібн. маком. -тают. поганенько. -таш. Хлів для свиней. нич не было. -кусит. ч. кутец. ч. -ска. -таме. ударяння молотком по металу. до куфер. окрім бідної кустричкы. -тя. чемодан. Скринька. Велика бочка з покришкою. Вр. Видавати пташиний звук: "кут-кут". що вичиняє хутра із шкур і шиє хутряні вироби. Пр. куферок. Кувати. Пт. Ремесло кушніра. Ол. -лика. -ке. мн. ж. кує. с. шматок. Прилад для визначення кутових розмірів. Ол. Дрібний товаровиробник. Ол. примітивна робота ремісника. -кы. кую. кутомір. куфлик. кусок.

лажу. такелажник. Погодження. Вантаж. для святкового жіночого одягу. -нка(-у). Невелике домашнє приміщення з ванною. Гарний. -заря. Жити в злагоді. 1. Вантажник. присл. 2. лагодити. лагоджиня. робити придатним для дальшої праці. -ви. с. Ходити без мети. усувати непорозуміння. . . Гж. Усувати пошкодження. красивий. Тихий. лаба. -ня. ладнати. лазіня. ладнати віз до дороги. Здрібн. -на. -зів. 4.На в’яно взяла з собом полну ладу лахів. ж. Гарно. до лаба. помирення. 1. нуждар. -будам. ж. -ве. Гж. -кы. -дую. сумірний. -ди. присл. ладний. што ся пам’ятат на ціле житя. -годжу. Те саме.Хитре котеня не показує свої пазуры на лабках. -ня. -би. лагідний. .. парта. Приємний для сприймання: ніжний. ладуваня. як кура лабом. Гж. товар.Пишеш. -диш.Він ладні сьпіват. -не. Людина покрита застарілими ранами. .Коні юж ладжены і треба скоро виїжджати. -кы. що лава. -кы. Скриня з плоским покриттям (віком). Вр. лазєнка. сину. Пр. ж.Наша школа была така ладна. Гж. Рс. 2. Клацати.Сідай на лавку і читай лист. Дія за знач. Пр. -ва. мн. до лагідний. ладжений. проникати скрізь. Ол. лава. ладовня. с. Ол. . ж. навантажувати що-небудь. -ці. ж. с. лавка. Спрягати коней. лабы. Дієпр. Гж. 1. струпами. вродливий. Заряд для зброї. Шкільна лава. припиняти сварки. лабкаш. 1. -на. мн. 2. -кы. -зит. Рс. Ол. Ладнач. Пр. ж. Вр. Сінокоси в гірських лісах. м’який. 1. 2. що служить як талісман. добре. лазы. Дія за знач. . Пр.Та якоси злабудав єм тоту хижу за п’ят років. 2. -ника. ладувати.Словник Лемківської Г овірки Л л. Благоустроєний. . 2. Св. ж. . лагідні. ж. ладжу. Нога у тварин або у пернатих.Лагідні обходилися з зятьом в хыжи. до ладити. -кы. .Літера лемківського алфавіту на позначення приголосного звука "л" (вимовляється "ел"). Ходити на руках і ногах або плазувати. . Вр. Пр. -дит. Ладановий. 1. Заряджати вогнепальну зброю (рушницю. Здрібн. ладовниця. . на яку сідают. Пт. лазити. 1. Ол. -дуєш. спокійний. лазити. яка полагоджує несправності. Збирати щось. 182 . ч. лазар. лада. Ол. лабудати. людина. -не. -ні. Місце вантаження або розвантажування товарів. Гж. -зиш. гармату). -ня. Пр. ладувати. пахучий. набій. Успокоювати. 2. ж. 2. ч. Пн. -кат. -на. 2. робити щось з великими труднощами. ладунок. лабка. Лава обвинувачених. Молодята найперше ся сварили а потім ся лагодили. -даш. лавочка. Вантажити. Св. Вр.Дітина зачинат лазити. Мішечок з зіллям. ладити. -нача. ж. Дошка на стояках. 3. -диш. вдало виконаний. ладанка. ч. лабкати. ласкавий. ладановий. Св. Кладка через річку або через рів. Вибій у шахті з суцільною системою розробки корисних копалин.3 того хлопця выросне ладний паробок. ладні. . -не. 1. до лавка. Пр. Патронташ.Боцан лабкат: уаб-уабуаб. ладовник. акуратно зроблений. ладнач. ч. 1. . Присл. Вр.

Пт. -не. с. Ол. -ва. . ж. Пт. ламаниця. звичайно куделей. лангуст. Ласка. той. ч. Ставати негідником. до ланц. с. вечоринкам учасників вечорниць. Пр. Негідник. ласиця. що ланц. лакомий. парення. -кы. делікатний. -ве. Лакомий кусок (апетитний кусень). Ласувати. -ме. с. -шка.Лапай злодія! кричав Олег. ланц. -паш. Пн. хто ловить когось. -мця. Пр. крихкий. коней. ж. лайдачити. -бика. -ня. Ласочка. 2. Жадний. лакомитися. Пн.Лайбик мав на собі ружы червеньї. хотіти їсти жадібно. Пр. людина в брудному обдертому одязі. ч. гладят гладженицьом. Рс. с. ларьок. Гж. бродяга. Вр. Малий ланцюжок для годинника. -чиш. Тілогрійка. лазіня. -мишся. ч. невелика жива тварина з тонким і гнучким тілом. -пача. -ва. Великий ланцюг. бути голодним. с. мерзотно. . Абияк. лажиня. Здрібн. Дезинфекуюча мазь. лапцюх. Пр. ланцок. ненасичений. -ні. Пр. ламаний. -неш. ланцушок. ненажера. Кіоск для торгівлі тютюном і спиртним. Прагнути. ч. Загальнодоступне місце (будівля) для миття. їсти з хтивістю щонебудь смачне. хтивий на їду. Мерзенність (вчинок)-. Ламаного ґроша не вартат (про щонебудь дуже дешеве). Пр. ланоліна. лапач. ч. ласичка. неробою. ламливий.Ты. ландо. лакомец. Ловлення. -кы. -дачу. Пр. лайдацко. Пр. . лайдачина. Невелика будка в лісі з знаряддям праці біля дерев. Пр. Негідно. 2. лапанка. лакнути. лайно. присл. до лакомий. Ол. негідники. Ламкий. Лапище. Пр. не показуй ся мі до хыж. Вр. ламанчак. Див. Присл. -на. пестл. . -няка. Ласун. Тота робота выглядат лайдацко. лакну. терпіти голод. -ня. Те саме. льону. -ці. -чака. лапівка. Сб. ж. Хабар. ч. Пр. Пр. -ма. Нікчема. хватає кого-небудь. пристрій для ламання конопель. -кы. ч. Каретка з заскленими віконцями та відкидним верхом. Вр. мерзотники. що одержується з жиру овечої вовни під час промивання її. ж. нуждар. покришений на частини. Закінчення вечорниць. лайдацтво. хватати. 1. -ці. -на. лейбик.Лен ламают ламаницьом. лайбик. Пр.Словник Лемківської Г овірки лазьня. Пр. людина з поганим характером. мерзотник. лапу-цапу. розпусничати. виг. лапати. ланцух. Гж. Дитяча гра в квача. Вживається як лайливе слово. -ни. ч. Ол. Вр. 2. 1. -рка. що закінчується жартівливою ломкою засобів прядіння. Ол. -нца. 0[л]. -ка. -пат. ч. Засохлі відходи корів. ч. Вр. -дака. лайдаку проклятий. -да. Обшарпанець. Облава на людей з метою вивезення їх. 1. -цуха. -цка. 183 . присл. ж. або на шию для кулона. ч. с. лайдак. -Густа. ж. Коров’ячий гній. до ласиця. лапам. ряд металевих огнив. велика лапа. з’єднаних одне з одним. Агент слідчої поліції. Рс. -ни. ж. гній. Ламаний. Гж. лайняк. лакомо. Ловити. Ол. Пт. Терлиця. -цюха. -не. лапаня. -комлюся. Здрібн. лапско. їстивний морський рачок. апетитний. ч. Ол. ч.

-дачи. до лата. лаятися. лата.-чому. леговиско. ластовий. Легковажність. ч. 184 . присл. -сую. -кат.-чім. Ол. легкий. великий перелітний водоплавний птах. -ти. міцніший. ласувати. з довгою. 2. Св. ледачниця. -жыт. -веша. лахман. -ток. ледачына. ж. Пр. -ре. Ол. Ледве. -ка. різноманітний одяг. перелітний птах ряду горбцеподібних з вузькими гострими крилами.Словник Лемківської Г овірки ласкотаня. . леб’юдка. Ол. нехтування. Легкодумно. так-сяк. Ол. -таш. -кы. лає. лащитися. Ледарка. Пр. подражненням шкіри. леда-котрий. будь-що. етерніт. латвий. латкам. будь-хто. Сб. Пр. л. Ставитися легковажно до когось або чогось. Який-небудь. приятелювати. собак)-.-кому. Лебідь. Гавкати. Ол. ч. Ледар. леда-хто. Ол.-чьіє. Суп. -щишся. на якому багато латок. Легкий. ледачство. Дія за знач. присл.-кым. легкодух. ласкоткы.Пришов ледво живий. лаяти. зручний. леда-яко. лігвище. боязка. -ве. -бедя. -ве. -ыш. прикм. с. ластівка. Як-небудь. ле. Пес лаяв цілу ніч. -ня. Сб. Кусочок тканини для залатання дірки в одязі. -ці. Пр.-чого. леда-якый. Пр. Чийнебудь. звисайно. -ва. Ол. Ледацюга. з додатками інших металів. Ластитися.-яке. Пн. Властивість легко піддавати ласкотанню. же маш такы сильны ласкоткы. до ласт. людина нерішуча. легковажна людина. лаєш. 1. ласкотати. пр. Ластівка. лахміття. Сапмка лебедя. Пр. Нем’ясний суп із заправою. л. легковажыти. л. ж. Пт. ласкотливий. -духа. с.-кого.). -на. легкомисні. яка не любить працювати. л. -не.Подте ле домів! . супроводжуване сміхом. Ластовий. солодке. л. лацно(-і). л.Чекай ле на ня! лебід.-кім. ж. Вигідно. -не. леда-що. стара білизна. -на. Лз. Пр. л. латаний.Леґувана сталь дуже цінна. приступний. бо было де спати. ч. -ва. л. ж. Лігво. З ледачом ани ся не наїш. Лоскотати. -ха. Що-небудь. ч. Зрозумілий. Лоскотливий. л. ласкотати. -мана. лаюся. ани нич не зробиш. -ва. -ве. -ґіня. Парубок. позбавлена сили волі. Ледарство. -кы. левеш. Сб.-яка. Несерйозна. Співати пісні з побутовим змістом. ч. Котрийнебудь. Ол. Пр. Що має перепонки на ногах (у пернатих). ч. -ни. Хто-небудь. -на. їсти щось смачне. латкати. будь-чий. Ол. Легований. ледач. присл. -котам. Ол. ледво. Ол. абияк. Но. с. викликати нервове збудження. -каш. на л. -ня. Вр. мн. Ол. -суєш. латочка. красиво вигнутою шиєю.Ґазда лаявся на вшьіткьіх домашніх. -ва.-чыя. ж. Пр. Ол. вразливий до лоскоту. лах. ч. вигідний. . левиш. легковажыня. Полагоджений одяг. . Ол. част. ледащо. лаєся.В вагоні было лацно. Пр. с. Пт. Здрібн. ч. лаєшся. ледь. леда-чый. людина. Білля. Пн. виявляти прив’язаність (про котів. будь-котрий. л. Св. . (н.Не знав єм. лацний. . ч. будь-який. -кы. . Пр. -ра. Сб. же. -важу. Вр. легковажно. Пр. Рс. легуваний. Гж. Сваритися. блаху.-чым. Сб. насилу. одежа. леґінь. сяк-так. Планка на дах під гонти. Старий поношений одяг. -виша. лащуся. -не. на л.

Згідно з законом. лелет. -кы. ч. лежак. -котам. Льод. Лз. Тонка. присл. що лем (рідко вживане). силою викликав багато легенд. дощечка для з’єднування поломаних частин. -ва. Пр. лєґально(-і). лещет. ж. узаконено. 1. присл. -рка. лежебока. замерзла вода. Bp. 1. лєватива. ж. -таш. -ди. 2. -ґата. Пр. Який насправді не існує. Ол. Ледовитий. Пн. Лемко на Закарпатті.). ч. Глина на цеглу. Пт. ч. на леді. -ну. лескотати. мин. ледовий. лениско. 2. с. шезлонг. Сб. лемчак. Вр. ленійка. розлізла людина (презирл. -не. 2. ч. Ол. з дозволом. Склад льоду. тільки почне світати. щоб на ній ліпилися комахи. кристалічний стан. -таш. -ди. Пр. Сова ( ). -зую. лиш. -міша. Гж.). ж. ч. ч. Мухоловка. клістир. ч. леп. що залишилося після вибраного льону. тільки. летам. Ол. ч. ч. Лежанка. с. 1. присл. лей. ж. -КЫ. ч. Ол. Лелія ( ). Взятка в грі в карти (преферанс). Пн. легалізувати. 2. леп’ярка. -ве. Летают гуси през цілий ден. Св. Св. пестити. 2. ледуватий. якою змазується весною стволи дерев. який своїм героїзмом. Льодяний. Липка глина. ленянка. Лінійка. Льонок. лєґалізуваний. мати надію. -нця. Ол. -на. ж. Льон. лескотливий. моя мила. лем-сьвіт. -та. Пн. Пр. Ленінець. Пояснення до географічної карти. стверджувати правдивість їх. 185 . -нюха. спис життя святого або якоїсь події з його життя. Козодій. -ва. Дуже швидко. Лід. Пр. Славний. ж. леду. пас. ж. Пр. Місце. легенда. леленц. Старанно доглядати. Пр. Ол. (нар. Ол. -жака. надавати законної сили. Легенда. Пр. Лоскотливий. Вр. -зуєш. Пр. що лепарка. ленарство. ленінец. каток. ледар. -пу. . Поле засіяне льном. Стан заран лем-сьвіт. -ні. ліннива людина. легат. Вр. лінтяй. ч. люд). -кы. Те саме. ч. присл. раненько. лелек. 3łC. Ол. -ці. -не. присл. с. Вр. що підрізує шар землі знизу. -ви. Сб. -ка. гололедниця. до легалізувати. Див. ч. -лета. Вчас рано. -жуха. Частина плуга. 1. лед (лід. п. -те. лелію. ледовня. лєварок. -ве.В хыжи зимно. 1. ленюх. Рс. летати. -на. лєва. -бы. лем. Розкисла. Липка глиняста земля. ч. вигаданий. Легендарну квітку папротини шукают дівкьі в ніч купали. Ол. ч. леліяти. -лиї.Словник Лемківської Г овірки ледівка. -ка. -кы. Лише. Те саме. Дієпр. леник. лежух. Полотняна хустина з льону. Підписуючи документи. Ол. Клізма. Льонарство. Пр. легендарний. Пр. -ви. Літати. Лимонад. -ва. Ол. Дитина взята на виховання з дитячого будинку. Дентистичний інструмент для виважування зубів. Лем ты си. льодовня. лейба. спомни си. ж. ч. нічний птах з родини горобиних. ніж. як в ледовні. лемоняда. Пр. лен. 2. Представник римського папи. ледовиско. Пн. холодильник. лепарка. 1. леповатиця. ж. голубити плекати. Ол. -ленца. ч. лід. -щета. (годованиць). -лієш. Незручний одяг. Нероба. Св. Вр. Пр. що перейшла в твердий. Ледяне поле. Ол. -чака. леміш. Лінюх. густа і ліпка рідина. ласкотати. лем-блис. лелия. -кы. -ника. нунцій.

. ніше зварена. Пр. ликну. Обиччя святих зображуваних на іконах. бо она мня мучит. Полиця на ложки. 1. Здрібн. ч. -сой. -ни. Ковток. ж. Голова. Липове дерево. ч. ликати. лихва. жир). -йону. 2. когонебудь. ливар. -ни. . ч. . лєтарґ. з довгої овечої вовни. подібний до смерті: летаргія. Представлятися. Лиса людина. Високий процент від позичених комусь грошей. лижник. ж. лєґуміна. Дві дощинки. предмет. ж. лєґійоніста. -кы. Не люблю кримінальной лектури. -бат. ликнути. -муюся. липнути. -муєшся. липну. -зуна. Пт. лєщ. до липец. ЛЄЩОТЬІ. листа. ч. Читання. лыста. -каш. Ол. ж. -кы. лыса. ж. Липневий. Список осіб. -ви. Пр. що її дають лизати великій рогатій худобі або вівцям. яким набирають рідку або розсипчасту страву. довідка про особу. лижва. -кат. Пр. -ве. -тарґу. мн.Словник Лемківської Г овірки легіон. -те. вузька дощинка. ливча. Гж. свин. Пр. лєґітимация. ж. листовка. легітимуватися. -ви. -кы. Пр. Пр. ж. Ол. -чи. -ника. же не можу ходити. ч. лапща. ч. до липа. -неш. Солдат. либаш. лєщот. ч. лыжка. ч. ч. Дуже велика кількість кого-небудь. -ви. 1. Пр. Рс. Пр. -ника. лизунец. Св. Риба з породи карпа. Ол. іноді з грязями. -ти. Здрібн.В лищи юж дозрівают зерна. ч. реєстр. -ти. Не заросша нічим місцевість. Розширене устя ріки з морською водою. ж. Приклеюватись до чого-. Ол. Назва військових частин в деяких країнах. Ол. Глибокий. Пн. ковзан. -циї. Килим на ліжко. лыжечка. Особистий паспорт. Пр. до лєґуміна. ж. -ва. ж. -ка. Грудка солі. ликати. Металева ложка. Ол. Частина ноги нижче коліна. .Болят ня льістьі. -неш. Св. -сця. Ол. що мають лікувальні властивості. сталевий прилад для їзди по льду. Смужка якогось матеріалу додана для прикраси та уміцнення суконки. Липень. ч. -ща. 2. липина. -ва. Підлабузник. -ри. -кы. Зроблений на зразок лика. лиман. пред’являти особисті документи. 2. лысак. ч. -ту. ч. Пити молоко або воду (про кота). -варя.Юж довго кіт либат молоко. ковтнути. Ол. Груба тріска (поль. ж. листва. Св. лисина. Ласощі.В тій купі было лєґійоньї мурянок. що належав до польських легіонів. рід читаних книжок. Прикм. затопило вшыткы поля і дорогы. -ману. ж. липец. липцьовий. на якій випало і не росте волосся. -нця. якими спресовували "сало" (внутр. -ни. -пця. Ол. Пн. оголена вершина гори. Див. -ве. Пр. лизун. Вр. Рс. . Ол. Пр. Вр. Біла пляма на лобі великої рогатої худоби. ликуватий. -та. ч. 186 . 1. Пр.У нас была страшна лит. липовий. підсолоджена і в духовці запечена. Пр. Кличка корови. Пр. Пр. Прикм. Ковтати. довготриваючий сон. -сака. ж. -ти. Ложечка. лик. Кульпак у сноповому возі. либати. ж. Злива. Коньок. ликам. лисец. ж. до лыжка. лєґумінка. Ол. лектура. Пр. лит. ж. Обшивка з дерева. в’юр). Пр. Запіканка. лыжник.

ч. -рости. Ліплянка. ф. лініюваний. -кы. Пт. Рс. літушній. письмовий знак. Ліхтарник. лігам. Бідак. . ж. лоза. що лішівка. ліхтарочка. -кєру. Прикм. літочисліня. безос. -кы. лікарка. тандита. Пр. що легітимація. Кращати. ч. малі драбини для підводи. ліхтар. -кы. розпластуватись усім тілом на чому-небудь. Ол. Пр. Пр. Лілія. лігар. міра об’єму рідини або сипких речовин. ліга. -не. -ни. ліпшати. с. Пр. Ліґа народів проістнувала до Другой сьвітовой войни. Трибкова хвороба шкіри людини або тварин. ч. Пт. ч. . літаве. до лишка. літанина. Лінива людина. ж. Лікарка. Здрібн. кластися. -ши. літографуваний. Залишений. Свічник. Вр. Лисичка. -ня. Лінуватися. мазанка. лінитися. ліньскьій(-скі). ж. Пр. Линяти. що росте в смерекових лісах. яка позичає комусь гроші за великий процент. Людина. низької вартості і якості. лілея. літорка. 187 . Лінійований. -не. Ол. ліп’янка. ж. Пн. Солодкий. Обтесаний чотиригранчастий брус. лишачий. -ня. -на. літера. той. ж. манькут. лихота. Ол. -кы.] панциря. лінюх. ж. ароматний спиртний напій. літрика. ліхтарка. лиходій. 2. -кы. ж. -Гы. літавка. -гат. ж. Вр. лишка. лілійовий. -нє.Словник Лемківської Г овірки лихвар. -кы. -не. с. ліки. -ти. ж. Водяний метелик. Пн. літній. Неспокійне. Пр. Линяння. злидар.Лишачи уха коротки і остры. Пр. д. ч. Гж. особа з вищою медичною освітою. не мати бажання працювати. Рс. -кы. -шаш. -кы. -ке. Лисиця. лишений. -ні. -ва. -ри. лишай. Вирізаний на камені долотом рисунок. -ці.Літаве теля до шкоди літат. ч. Іде дощ. -ника. що кладуть під підлогу. 2. -шая. лишівка. Вр. ч. кольору бузку або фіалки. -дія. союз. ж. ліє. хто чинить лихо. лівша. рослина з родини огіркуватих. лисичка. ледар. Те саме. Пн. ставати ліпшим. Лягати. -ча. Пт. ч. Ліга. -на. ліґітимация. Найздоровіше ся мити теплом водом. ж. де світло захищене склом або слюдою. Ол. літра. ж. -нится. їстивний гриб жовтого кольору. Гж. Буква. ч. Сб. Лисій. літник. лісівка. 1. Літр. Пр. літарня. ж. -ня. ліпчиця. Річ маловартісна. Пр. Літочислення. Лікарство. лиса (Lisi). -ри. літаве теля. ж. -кы. Біганина. Вр. родина лілійних (Lilium). Гж. Пт. -кы. лік. -гаш. що позначає звук або сполучення звуків мови. Незичливець. Пн. Паросток. Вр. -че. лігати. -циї. Ліхтар "летючая митті". -нюха. спілка. Ліловий. Фонарик. Пр. Ол. освітлювальний пристрій. -гаря.Хворому ліпшало з дня на ден. -варя. поновлювати покрив пір’я. -ка. Лівша. -нє. -таря. а потім з цього віддрукований. Спідниця. Те саме. Полудрабки. літорост. до ліхтар. ч. Минулорічний. ліпшам. лікєр. лініня. -леї. Ол. декоративна цибулинна рослина. -ня. . Літній. Пн. шерсті[. -ве. ж. -на. Рс. бігаюче теля. Пр. Ол. лінишся. Ол. 1. Ол. Ол. Ол. Обліпиха. Теплуватий. -ку. с. Ол. ж.

Лопухи. листя деяких видів лободи вживають у їжу. -ри. лозиновий. лозиняк. Ліцеїст. -ляса. до лотер. 3. Ол. ч. до ліцитация (аукціон). лозняк. лобоз. лотер. -кы. -ни. Пн. Лапша. ч. Прикм. Бур’ян із широкими листками: реп’ях. -ктя. -жит. ч. що дорівнює довжині ліктьової кістки людини. ч. Зводитель. -ня. ломик (Troglodytes parrulus). Металева або фаянсова тарілка на лампу. що лозиняк. Маленька лопата. ж. Вр. -тая. хитра людина. Аукціоніст. -не. -ва. -вця. Те саме. мн. Гж. мисливець. -тра. -ве. с. Пр. ч.Словник Лемківської Г овірки ліца. злива. ж. . ч. посередній між середньою школою (гімназією) і вузом. лотай. лони. Частина волового м’яса. Пр. -тора. Жін. Пр. як шпинат. Ол. . -на. довге. лоївка. баламут. лопуша. Ліцейний. до лопата. 2.Його маєток пустили на ліцитацию. бо сильно гырмит. лопух. ліцитувати. Лоза. -уму.Вісем років ложив єм на науку на нього. що відбиває світлові промені в середину приміщення.Біла уця. лоньскьій(-скі). повідя. ж. лоботряс. локот. Ол. . лімбра. Плечі. лозинярок. ч. -кы. Бандюга. Вівця з п’ятном біля очей. Навчальний заклад. ловкач.Над ріком росло повно лопуша. Пр. ліцеїста. ложу. 1. -туєш. локша. спокусник. присл. ж. ч. Пр. Лікоть у людини. Пр. -ти. Здрібн. ліцитатор. ліцитацийний. догляд за хворим. 1. Витрачати гроші на кого-небудь. Продавати з аукціону. -няка. -кы. Зарості лози. Пн. Спритна. Ол. Лічення. Вр. -ка. лотриско. лотриця. 188 . . Вр. . або з жиру великої рогатої худоби. Здрібн. лопатка. Свічка з лою. до ломак. Ол. Св. -кача. ложити. Сб. ч. -чка. коло очей дакус чорна. лія. -тую. Давня міра довжини. Ол. -кы. називатся локайком. Рс. ж. Ол. з овечого жиру. -ци. ч. ломак. Підвечірок приймання їжі між обідом і вечерею (в Закарпатті). Ліцей. Вр. ч. Бур’ян. Пр. Віжка. Вр. довгі ремені. -нка. публічні торги. ж. -боза. ловец. Пр. Лозовий. Зроблений з лою. ліцитация. ч. лодка. Ловець. Вр. -мака. лойовий. до лозина. ліцеум. ж. бездіяльна і ледача людина. -не. лії. на що-небудь. ж. ловранок. 1. Аукціон. лозина. ч. Лз. ч. ч. -ці. тонке кущове дерево порід верби. лікування. ч. ліцеальний. локайка. ловеляс. Вр. -ке. учень ліцею. ч. -рка. -няка. Лобур. Пн. -таша. -ва. Негідник. якими керують кіньми під час їзди. Ол. ж. Аукціонний. Минулого року. бандит. Ол. -ка. -ве. лоташ. ч. -жиш. що лотай. Минулорічний. 2.. лічиня. Човен. Соловей. -пуха. Вісім пасем прядених ниток. Ол. Пр. що переросла жиром. ж. підбивач жіночих сердець. Вр. -на. ломачок. як матеріал для деяких виробів. Пр. Вр. Ол. охоче брана для готування їжі. -ши. зрізані стебли цих рослин. -циї. Латаття (Caltha palustris). 2. Те саме. Сильний дощ. Пристойний на вигляд обманщик жінок. ж.Лія надходит. Прикм. Положив го на лопаткы. лобода. Ол. -ди. що засмічує городні культури. ч.

на рибі). Лускати. розриватися. ч. Пт. -чка. Лушпайка. до лубін. лущити. . лузати. Лужок. ч. мн. -каш. -ня. -дий. до лука.До чого ня гвела любост пренещесна. -кат. Те саме. пестл. лускати. -неш. шина. -жит. Ол. с. -ня. любов. луб. 1. люд. с. Кора дерев. лужко. Сб. лупну. Закаблуки. що поправляє структуру піщаних грунтів. Те саме. ж. -ня. -ка. -бу. луб’я. ж. ледови. луска. -кы. Пр. ч. . Пр. ч. Пр. Вр. лупнути. луджиня. за народним повір’ям засіб на (Levisticum пробудження любові afficinole L. лузги. Жін. Вр. присл. милувати. -на. любовниця. ч. любуваня. лубинь. Ол. каме. -ва. -чика. до луг. Ол.Мале гача ходит люзом при кобилі. бити. до лупити. Луска. виробів. Любити. -кы. рослина. Вр. Лушпиння з картоплі. лущити. що проживає в даній місцевості. -биню. Доведення міді до блиску.Словник Лемківської Г овірки лотрівскьій(-скі). любчик. Ол. Любисток. Рс. Прихильник народовладдя в Польщі. крига. Сб. людність. -бів. Дика людина. -ня. що їсть інших людей. Кохання. лупкати. Вилущений горіх. Пр. лужити. Пр. Вр. -бує. Ол. -ці. леду.). любимец. -ці. 2. люде. -вця. Лубок. Лужити. Пр. Вр.Хто тя. лупа. лучко. Пт. Гж. загал населення. Здирати шкуру. що люде. Див. -кате. луп. -бую.. людожерця. Лупцювати. 1. -ці. людовец. ж. любост. ні з чим не зв’язано. лускам. ж. лучок. с. Однокр. Те саме. Лід. Ол. Водний настій по[с]елу. Пр.Любчик дают зо сільом. Пт. як я шаблю буду носив? (нар. -кат. -тока. -кы. . 2. -ве. мн. що любліня. -ка. -бка. . до любимец. Пр. канібал. -ве. Подобається мені. мн. до лук. Ол. Пр. -ків. Пр. -мця. -дом. Любимець. лущу. ч. що любліня. Вдарити. лупкам. лущиня. Ол. Зменш. кора дерев. Жителі. -буєш.Лупкат бичом. Ліжко. луплю. (людиска). -біну. Пр. любимиця. любится мі. що лубинь. нанесення олив’яного покриття на поверхню мет. 2. Ол. лубіновий. варити в лузі. ж. люзом. Люпин. -каш. -пиш. -ва. Прикм. Лупнути. лоток. Пр. Пр. -ни. Частина пристрою в косі при косінні зернових. як жене коні. Люди. -ке. 1. Коханка. . -бости. Те саме. Вільно. лучка. лубін. любліня. -не. ч. Дерев’яна скринька з ременем для перевішення через плече для відкритої торгівлі. шкірні утворення у риб. буде косив. лубы. Прикм. лушпина (на картоплі. Бандитський. Обчищати від шкаралупи.). с. Пр. -щиш. Дія за знач. давати тріщини. 189 . -кают. -жиш. мн. любувати. Солома люпину. Луджений. Гж. -щака. ч. ч. 1. Св. Стріляти батогом. Замилювання кому-небудь очей неправдою. кошик сплетений з цієї соломи. ч. Гж. лужу. лупа. -ности. с. лупити. Св. в попелі. Тверда перекладка на місці перелому. п. свобідно. Рс. людиска. луговий. жебы ся добрі коровы доїли. 2. Здрібн. Ол. -пн. Пн. ж. лупина. ч. люб’янка. кохати. мн. лупы. лубок. Св. рослина з сім’ї зонтичних. лущак. луджений. -щит.

лявета. лябіринт. -кы. Рс. лябдам. Вільне місце в ряді. Отвори під будинком. що зсуваються в горах. Св. ч. -тів. -не. Св. люкєр. люжко. Лава. ч. ч. ж. Пр. говорити нісенітниці. ляда. Дзеркальце. люфт. -руєш. люфтик. люнета. Слабо забитий (про цвях). -ра. -не. Табір. люксус. -ка. сніговий обвал. Крутійство. -зуєш. -рету. Пт. лябдати. ляґер. Пр. ж. -кую. Отвір з сіней для проникнення на горище хати. Лупа. доброякісно. Пт. Пр. люсьня. Розкішно. Військова лікарня. с. -зу. вигідно. куди проходить повітря: провів. Гж.Колесо на ровери крутится люзьні. Гж. Ол. Ол. лютіст.). . -cyca.То не зупа. ч. -кру. Сб. до люфа. лядік. Провітрювати. Пр. лявина. Пр. люстерко. -руєш. люк. ж. Дуло вогнепальної зброї. с. Стегно у людини. -ри. . Рс. що виливається з кратера вулкана. Ол. -рую. як бур’ян. Пр. люкрувати. -риї. ляборатория. ч. Плести небилиці. -тости. . Незапряжений (про коня). ляжка. Св. гнів. дзеркалко. люштикувати. Вільний. Глазурувати. люг. Св. лявіруваня. -пн. ч. Пр. -на. люфтувати. Дзеркало. люпа. люфты. лють. Пр. ч. -ни. Жити весело. Дикий горошок. Рс. підзорна труба. Положився спати. ж. с. люзьні(-о). бо недокручены сърубкы. підставка під гармату з приладами для наведення її на ціль. Пт. Лабіринт. форточка. Здрібн. Заміняти. Гж. збільшуюче скло. -ка. що служать для вентиляції. розтоплена маса. 3. Пн. ч. -тафа.В Татрах знаходиме слідьі вульканічной ляви. ж. Приміщення. якісне.Ой. -куєш. що спертий на осі. Лютість. -ні. вільно. -рую. Горошок в зерні. люксусово. Оптичний інструмент для спостереження віддалених предметів. Пр. пожич мі люстерко. -гра. отвір в димарі для викликання протягу повітря. Св. Дрючок. ч. лявірувати. -на. Лафет. лютаф. Прикм. присл. аналізи. ж. ж. Глазурований. касовий прилавок. Пт. Ол. -не. Рс. люкруваннй. що окремо відчиняється і служить для провітрювання приміщення. Слабо. -кы. просторий (про одяг). 190 . до ляґер.венгерко. ч. підтримує драбину підводи. присл. де проводяться досліди. протяг повітря. ж. Св. люзьний. Бурда (презирл. люг спати. Прилавок в магазині. -ви. ч. Цебрик на трьох ніжках. в шерензі. безтурботно. -ника. лязарет. Находити вихід у несприятливих умовах. лагер. Св. люра. -зую. з якого трудно вийти. Ол. сердитість. -тую. люстро.Словник Лемківської Г овірки люзувати. ж. -діка. Маси зернистого снігу. Вільне місце. Рс. місце. 2. заступати. лядник. -та. ляґерний. Те саме. Пр. -тика. ж. Скло у вікні в особливій рамці. -ти. ж. Щось надзвичайно розкішне. ч. -даш. 1. с. -ка. -ринту. лява. Вр. -на. -ти. люфка. Пр. вигідне. -ня. а люра. пристосування до певних обставин. Рс. який треба полоти. випробування. . -туєш. Пн. Хворого злюзував на варті молодий паробок. -ди. Глазур. мн. що лужко. люз.

Говорун без причини. Рс. лянник. -тую. -паш. вогонь якого захищений від зовнішнього середовища склом. -кы. Взуття із лакованої шкури. лякей. -пн. Покривати лаком. ж. -не. -ма. 2. спокусливий. Здрібн. Рс. Обшивати чимсь краї тканинного матеріалу. лякеруваний. Ол. палиця. ч. Гж. лямповий. Ол. Гранично стислий і чіткий. Лак. лятрина. . ж.Ляне кісто дают з росолом. лямент. Пт. -мишся. Пр. ж.Смотрит ся на ню лакомі. Рс. лякер. ляти. чимнебудь. Пр. -комлюся. лямпа. ляпати. -зеґи. -керу. Пр. до лакомий. лямпаш. -ве. наливати.Словник Лемківської Г овірки ляйбик. -кы. аж му очы блищат. Прочуханка. ласий. Набридло мі тото ляня. 2. . Гж. 1. кокон комахи. Пр. Лялечка. -пн. Пр. Обшитий тасемкою. Зернові відходи: горох. Бити в ладоні. Пр. -ни. Вифранчена дівчина. Присл. -не. -кы. лякмус. -на. ляментувати.Дойдж ліє юж два дны. -бика. ляска. мати понос. кукіль. Пт. лямпас. жалітися. лакомі. скаржитись дуже голосно. 1. Пн. пестл. ч. ч. 2. Рс. ляня. нарікання. Заклеєний сургучом. ж. -вця. ж. 1. Лампа. Кийок для підпирання. Яма для фекаліїв в таборах. Прагнути заволодіти ким-. ч. ляндавец. -менту. ж. Падати краплями. Пт. Проносити. -рую. присл. лію. -диш. -не. лякеркы. -сує. догана. лямувати. Св. Ол. Каганець. Пр.Налієш молока в тоты два дзбанкы. ляпам. -не. ляк. . -туєш. Литий. Здрібн. 191 . ляль очка. -на. певні наївся зеленини. с. прилад для освітлення. ж. . ресторанах. Пр. Лити. лямпочка. Пр. -паса. Гж. принадний. лякуваний. ляний. Ол. лакомий. до лямпа. Пр. ляксувати. чоловічий верхній одяг без рукавів. -паша. ч. лякерня. лянджу. Нарікати. ж. Пн. панський слуга. -ви. ляпкати. -каш. Плівкотворний розчин смол в спирті. лямпка. ляпкам. Гж. -на. -сі. -ня. мн. Прислуга в готелях. Нудно говории. лямуваний. -на. Кольорова смужка іншого сукна. сказаний в кількох словах. -кея. аплодувати. 2. . Рс. ж. ч. ж. ч. Вр. Пр. -ника. Погана жінка. ляндити. -су. Пр. Ліс (рідко вжив. до лялька. Здрібн. Рослинна фарба. -ні. Каптан. Гж. -кы. Ол.Чогоси го ляксує. що вшивається в формені штани. ч. Гж. ронити краплі на що-небудь. Лобзик. . ч. ч. Лакований. скипидарі або маслі. покритий розчином лаку. Ол. лакомитися. -на. 1. ручний інструмент для випилювання. ліє. Рс. лієш.Ляти в ґардло (напиватись). ж. Лялечка. лякерувати. ляс. привабливий. кишенковий фонарик. Наговорювати неправду на когонебудь. -не. -руєш. -мую. -муса. . Пр. ляконічний. Електричний. до ляпа.Але-с ґнеска достав ляня от няня. Прикм. -ме. -муєш. Ол.). Фабрика лаку. Дуже смачний. лялюся. Випускати рідину. Пт. Ол. ляпка. до лямпа. -кы. ляубзеґа. лагерях. Пт. ляпа. виливати. -ва. -рок. Лиття дощу. Сургуч. лярва. що служить як індикатор кислотності (синій лакмусовий папірець у кислотному середовищі набуває червоного кольору). Плітка. Голосний плач. -ку. ч.

фаєрверків. с. льосувати. ляхавка. Льотчик. ч. 2. Ол. до льос. Тягти жеребок. Вр. позбавлений людської гідності. Поляк. Залежний від випадку. приміщення. льв’ячий. льокайчик. ляцкьій(-цкі). ч. -ти. паровоз. ч. Польський. 2. -ка. Заколесник у возі. -ха. -вика. ляхы. ч. ляшота. -лізму. Прикм. Вагонетка. дружина лакея. водій літака. -ке. Жеребкування. Бінокль. Рискована справа. ж. Пр. льокаторскьій(-скі). льос. -кы. про свій одяг і не доглядає дому і господарства. -че. Рс. Ол. льоды. Локон. Рс. той. Рс. поляки (пре з. Прикм. -пи. Пр. Жінка (презирл. сполучених з собою. Лобзиковий. який служить для запалювання вибухових матеріалів: бомб. пілот. ж. пригода. ч. Пр. Рс. ч. льокайка. Рс. Бовтун. що становить певну цілість. льонок. льорка. Чорне волося вило ся льоками по плечах. -кы. -тора. -дів. Аеродром. частина дому. -ва. Св. Квартирант. 1. Розігрування грошових сум або речей по білетах. Пн. с.. Ол.). Лев’ячий. -ка. Пр. Покоївка. льорнета. ж. -ка. Грати на лотереї. ч. -ви. ч. Пр. Св. Локомотив. -ча. Пт. побільшуючі скла. мін. льокаторка. Вислів властивий тільки певній місцевості. льокатор. ж. Пн. хлопчик до послуг. -кая. Ол. Пр. -сую. ляфіринда. Льодовик. Пр. Рс. льодовик. -ка. Квартира. Св. Пн. ляуфер.Словник Лемківської Г овірки ляубзеґовий. кучері. -ке.). льокайскьій(-скі). самка льва. Доля. -суєш. льотниско. Левиця. бігун. льокалізм. ж. Лотерейний білет. -ці. Ол. льотник. -кы. Пр. -калю. мн. -ти. Шахова фігура слона. -ва. -риї. Жін. Шнурок насичений легкозапальною речовиною. льокайство. -ту. ч. ч. -ве. льотерия. ч. Пр. 1. ж. -ди. Ол. житель польських рівнин. льокай. скупчення великих мас льоду. Рс. лях. трубках. яка думає тільки про себе. до льокатор. -ке. мн. Квартирний. -нка. Морозиво. католицький. -чика. -ня. що її посувають вручну по рейках. вправлені в двох. ч. 192 . -ве. льосуваня. 1. льосу. -фера. -кы. запобігання перед багатими або сильними цього світу. -ка. Полька. Рс. -ника. Ляхи. ч. 2. Становище лакея. Маленький лакей. хто наймає квартиру від власника дому. Панський слуга. ж. ч. людина кімнатної служби. Св. льонт. Пт. льок. Пр. -ва. львиця. до ляубзеґа. льокаль. льокомотива. с. льомпа. Принижений. льосовий.

-лею. 2. Пр. Магія. Фокусник. мазальник. -расу. Пр. -ці. -на. Пр. Дьоготь. -рана. магнат. мазаний. -ва. випраної і висушеної білизни з домотканого льняного полотна. -ня. -ную. ма. Пр. 2. Магера. м. Пт. магель. ч. магістрат. способом катання. Прилад для прасування. Угорський. магістерство. мають чудодійну силу.Словник Лемківської Г овірки M м. Рс. ж. Пр. Магнат. член аристократичного роду. маєран. мин. мадярка. ч. мазаня. На Красній площи стоїт мавзолей Леніна. мавкати. магік. ч. . вручну. Зла. обізнаний з чорною магією. -ника. -люєш. магура. субтропічне дерево або кущ з великими білими квітами. Ол. чаклунство. ж. 1. ч. Горщик з білою глиною для білення печі після щоденного палення. Пр. с. звозити на склад. Вр. до мадяр. Глиняна хатка. Пт. -ке. Мадеран. и катулькы. кладівщик. кому я то перко дам? (нар. Сорт дуже твердого коричневого дерева. прист. Вр. ч. -каш. магера. ч. Плачливий. Св. -лі. ч. бы-м пила. -ната. 2. магстраля. маґера. магазинувати. піду я на мадяр. Пр. Сб. Пр. Ол.Ой. мазанка. Переховувати на складі. ж. вельможа. -Гля. ж. (мазь. магонь. Пр.Не того-м ту пришла.). ж. за уявленням забобонних людей. робити мазки на якійсь поверхні. -нуєш. магістрат. магнес. маглювати. Пр. Часто зустрічається. Міська рада. -рану. магеран. Магнолія. Рс. Назва високої гори покритої лісом.Маґельниця складатся з рамака. магера. Дієпр. Сб. Лз. -кы. металів і т. ж. Пт. збіжжя. Пт. -ка. жир для замазування осей кола. мадярскьій(-скі). -ґіка. Ол. с. ч. до мазати. Магістраль. ж. -ва. ч. що маґель. з якого роблять форнір. -жеш. бы-м їла. Рід зілля. Вр. магія. Ол. мавзолей. -кы. . Те саме. Пр.). -ри.стирання. рослина (Origunum majorana). мадяр. сукупність прийомів та обрядів. -нєра. п. чарівництво. -кат. Комірник. ж. Рс. Велика надмогильна архітектурна споруда. Рубель. мазати. магнолия. Пр. мабуть. Покривати шаром рідкої глини. мавкам. мажу. марудний. Пр. ма быти. маз. натирання. ілюзіоніст (переноси. Пр. -зи). ч.Літера лемківського алфавіту на позначення приголосного звука "м" (вимовляється "ем"). Валкувати. Має бути. Пн. ж. які. Маг. Апетит (тільки в Закарпатті). Мазання. ч. -рату. -зи. Магніт. Ол. мазальниця. 3. ч. Майстер на всі руки. -ри. Те саме. ж. незрозуміле. . ж. ч. Склад товарів. -зину.В магазині было зобране войскове обмундуруваня. -гії. Напівшовкова тканина. -люю. одна з трьох богинь помсти в давньогрецькій міфології. головна дорога. Угорець мадьяр. мадрас. Жін. 193 . жиру. -гоня. Щітка до змазування. вимащена глиною. -ці.). маґельниця. що магістрат. Видавати звуки кота: м’яв-м’яв. -ве. Я. магазин. пас. -не. Щось загадкове. . сварлива жінка (зневажл. -ри. качати білизну. . мазґливий. Пт. ч. 1. -же. п. мазі. -несу. ч. 1. має хуть. -дяра. магазинєр. Ол. Див. -лиї.

мак загорідний. -кы. . ч. Пр. Рс. Св. -ни. Пр. Прикм. невмиваний.Та намазюкав там штоси хлопчиско в зошиті. 1. Ол. -ве. ч. крутити. мазуратий. Прикрашати зеленими гілками. Мак (Paparer somniferum). -даш. Мазниця. Пт. ч. -кы. де з смоли соснового дерева або з нафти і земного воску виготовляють різні "мазі" і "смари". майдам. -ве. мазярскьій(-скі). Команда при вантажних роботах. а не дуже когоси слухай! майна. Май-же! тримай-же! . Пр. ч. якою вимірювали кількість мазі. мазяр. Гж. майно. -ні. майонток. Пн. Лівша. яка займалась цим ремеслом. -ток. ч. майткы. до майно. мазярня. майдан. до мазут. ч. ж. Керамічні вироби з сірої глинки. Сонцьом майовим заблисло на сьвіті. -зля. майтек. . покриті прозорою. Пр. Посудина для мазі. Ол. мак. ч. -те. мажа. які комусь належать на правах власності. Праця ремісника. майкут. -та. майскьій(-скі). риби і т. -ке. Травневий. майка. погано малювати (зневажл. виляти. Жін. ч. -зуту.Майовий хрущ. вертіти. до май. Прикм. Вр. з запряженими до нього волами. майкеткы. Сорочка без рукавів і без коміра. Майдат пес хвостом на вшыткы страны. сталеве долото для різання металевих листів. Нерухома власність. майовий. мазярка. Пр. Велика площа в селі. майонез. дегтярниця. майстерка. ч.Словник Лемківської Г овірки мазниця. Травень. -каш. ж. Пт. -ке. Гж. Св. -зяра.Мазярскі віз (спеціально підготовлений до далекої дороги. д. Хитати. мазута. -тку. бо познав свого ґазду. ч. -жи. будинки. Матрос (з ПОЛЬ. розноситься вітром. -ці. ч. до майоліка. мн. Гж. маїш. -ток. мереживо. майоліка.Май найгарший місяц в році. Пр. май-ле!. мазут. старі художньо прикрашені фарфорові вироби. Фабрика. (мазута). місце вільне від хат. -ве. Вр. -ва. маю. Жіночі труси. що ним можна мазнути. -ка. до мазяр. май. трав’яниста рослина родини складноцвітих. Кульбаба. Мазок. 194 . один рух рукою з чимсь. різнокольоровою емаллю і мальовані вогнеривкими фарбами.). мазок. -зюкам. -кы. -ве. Мазярскі пут (Коротші по відстані польові дороги. до мазяр. ж. Брудний. Травневий. Прикм. -на. -ка. 3. -кута.). що ними користувалися "мазяры"). Розмазувати. майдати. Рс. мн.). -дат. 1. Рс. мазутовий. сп. Ол. -ва. Св. -зка. Пр. Зубило. Прикм. Дегтяр. -незу. земельна власність. -тка. майновий. Св. п. пухнасте насіння якої. маїт. -кы. 2. мазюкати. яка виготовляє і розвозить та продає "мазь". Ол. маїти. Пр. листям липи свої хати. Вр. мая. забруднювати маззю. Професія людини. що означає: "спускай!". 1. віз). протилежне "віра!". Ол. -ва. Соус з олії і жовтка для підливання холодного м’яса. Сб. ж. майоліковий. Маслянистий залишок після перегонки нафти.Май-ле свій розум. майзель. з усіма можливими вигодами. -ва. "донизу!". . посудина. ж. ж. Речі. Прикм. Пр. Пр. ж. Пт. Виложений дерев’яним лубом чумацький віз. 2. Шахта (з америк. -дану. Коронки. с. н. . 2. Людина. зап’ятнаний.

що відповідає слову малий. маковінец. Пт. 2. маловір. Косметика для малювання обличчя. маклерство. макуховий. маловажність.Пр. Пр. зразок первинної різб’ярської роботи. невиразно. маляга. Повільна людина. Сб. малокваліфікуваний. Малюсінький. Ол. мачок (Paparer hocus). -ва. малахіт. Сорт зеленого дорогоцінного каменю. Приваблювати. мамлям. у стави і озера. Макет. Штучна мамка (пляшка для кормления немовлят). Маклерство. маляточко. 2. ж. -нця. макутра. бланш. -Гы. ж. Ол. Дикий мак. ч. малоїжджений. малиняк. Ол. -кы. що її випускають у воду. -ве. ч. говорити щось незрозуміло.Словник Лемківської Г овірки макарон.Росне по зерні. маля. Ол. -ве. Пр. Пр. -хіту. Морскьі свинки сут малюцкы. маківник. што робит помоли. мамити. с. 1. Жінка. -ке. зроблений з маку. -ва. Пн. дитячі роки. Пр. Белькотати. картина. 3. -в а. -нізму. Ол. маніння. -ла. -ника. Пр. мамит. Сорт солодкого вина. Пр. ж. Вр. невибагливий малюнок. мана. Звабник. Малинник. -рону. 1. мамити. ч. що на язик попаде. ч. міраж. песередництво при продажі і купівлі. обманювати. ч. мало. мамидло. палка з головкою для розтирання. малорос. малюсєнькьій(-кі). -теля. Пр. Пр. Ол. ж. мальовидло. макета. Те саме. Сб.Што ты мамляш то так довго? мамона. що використовується для прикрас. З маленьства вчився він барз добрі. Пр. Маля. -кы. риба. ж. маковина. -ва. ж. ж. Вислів іншомовного походження невідповідно вжитий в рідній мові. -ла. Пр. малограмотніст. мимрити. ч. вермішель. яка кормить грудою чужу дитину. Плямкати язиком або ротом. Пр. маляса. -ти. -ляш. Макарони. Кольорова ілюстрація. 3. Мальок. с.Тот. с. мамка. по-дитячому. малюцкьій(-цкі). Вр. малограмотний. -ке). мальок. Крашанка. руж. малокаліберний. . макух. Пр. 1. що вабить до себе. мамляти. напр. Пр. малодосвідчений.. ч. -куха. маленьство. зводити. Вр. залишки після вичавлення олії з насіння олійних культур. мара. Дія за знач. маловивчений. с. маловживаний. ч.. -ка. Спідниця мальована в квіти. ч. -кы. маківочка. Пр. -лька. Примара. Залишки після переробки цукрових бураків на цукор. 2. -си. малобесідливий. . -ляти. Макогін. макаронізм. с. Дуже малий. Насінна головка маку. малозаселений. малопідготуваний. -кы. 1. -ни. маміня. малоношений. ж. Чоловік. Булка з маком. (малючкый. уособлення 195 . малопереконливий. Пр. ж. що надає йому гротескового характеру. що маковина. який живе чужим розумом і говорить. до макух. Перша частина складних слів. -ка. Ол. Лушпиння з маківки. писанка. 2. предмет. Прикм. малоосвічений. -ни. фата моргана. малюванка. Маковий. -ня. використовується як корм для худоби. мамитель. Малятко. . -гона.. малорозвинений. мамителька. ж. Пт. -ри. Художній малюнок. 1.: маловажити. -няка. маковий. ч. Вр. с. маківка. Ваблення. -ке. Макітра. макогон. Робити щось повільно. Звабниця. -ка. -кы. Макуха.

невелики. Пр. мірянні і т. оранжевого кольору. який вживають жінки як накидку. 3. доручення. Пн. Пр. -че. Лялечка. -кы. Вр. Чорна накидка. ж. ж. мамуна. п. ч. ж. Пр. мара. Рс. манкєт. злий дух. 2. Рс. Пр. Людська фігура зроблена з чого-небудь. Мамуся. ч. Те саме. ж. ч. маніфестация. бурчати. мурмотіти під носом. Мамонтовий. мандарин. мамрати. манера. мамутовий. -кы. при важенні. мн. 196 . -цюсі.Словник Лемківської Г овірки користолюбства. кладовщикам на покриття неминучих втрат. Св. ч. (н. ж. мамусь. Гвинтівка. Вр. п. . -ни. Навчання військ близьких до боєвих умов. Сб. Завивка. 1. ч. матінка. мандаляция. мамротати. манліхер. Мана. Похідна металева фляжка. для показу на ній одягу і т. мандат. кисло-солодкий фрукт. Сорт апельсину. мамунка. до мама. 1. Всяка дія зроблена руками уміло і швидко. манєбри. ч. -тиї. Психічна розумова хвороба. Пр. Молодому козакові мандрівочка пахне. -ці. -ни. що охоплює розум. Довгий плащ. -яка. мамцюсь. -тля. невідмін. манко. Пт. мандрита. Сонне бачення. мантия. -рів. -кы. -чеш. -кета. мамуся. ненечка. що загвинчується. Збірне. Пр. 2. Пр. Дивак. Мимрити. Гроші. Нестача. ж. -мута. манья. мамрам. уповноваження. Право на управління колишніми німецькими колоніями (після першої світової війни). -хера. -кута. розумово хворий. Ол. Назва вченого або державного урядовця в Китаї. дитяча іграшка. сон повний мрій. гнівливо повільно і тихо говорити. Здрібн. недобір. Мимрій. мамротати. Рс. ж. манькут. манерка. -циї. п. загальнонародне показання своїх політичних переконань. -ре. Пр. коли йдуть в церкву. Географічна карта. людина. -дата. -ва. мандаринка. Рс. -кы. Пр. що її згори признають касирам. Сб. Сб. -муся. -лі. Лівша. Мамочка. манекін. ж.Якаси мана го опутала и не пам ’ятат. Пт. мандрівочка. Ол. мана. примара. ч. -ри. мантиля. мамрай. що накриває голову і плечі. сума. Наставник чоловічого монастиря. ж. -кы. -ве. карабін з укороченим дулом (від назви винахідника Манліхера). Вид жіночої пелерини. -ньї. што робит. Ол. Пр.). Пр. привид. привид. Переміщення за межі постійного місцепроживання. Дія за знач. Ол. ж. мамрати. -рая. ч. ч. яка вживає тільки лівої руки. -ри. хвороблива думка про незвичайність його особи. с. 2. буркотун. Вр. -циї. свого способу мислення. привид. Пт. ж. ж. Пр. манера. мантель. мамут. мамцюся. мамця. ж. -рина. -пи. Кусок білого льняного полотна. Матуся. -кіна. земне багатство. -рочу. Манжет. примара. мапа. ч. -ня. жадібність. що мамцюсь. Вр. Довгий плащ без рукавів для вищого духовенства. вид слона льодовикового періоду. -реш. Спосіб поведінки. Мамонт. маньяк. Те саме. хворобливий нахил до безкорісних дій. якась особлива думка. Мандат. мамунька. ж. -циї. Пт. Пр. вилога рукава. ч. мамротаня. ж. Зачарована постать. Пр. Ол. -ти. маніпуляция. ж. що мамрати.

ж. Пр. марудити. Прикм. Мріяти. -рця. -ґаш. розварені з цукром і загуслі фрукти. ч. зволікати з роботою. -руджу.Словник Лемківської Г овірки уявна істота. Вр. неохайно). (маринька). Пт. Пр. Ол. . солдат . -ти.). -кую. -не. -разму. маренка. Марник бы тя взяв! 2. с. Квіток мармуновий. -ти. розтринькувач. Художник. видіння. Пт. -рузгам. Сб. -на. марновір. Св. марнотратство. холодні харчі на роботу. -кера. Марганцевий. Властивий морському флоту або матросу. -диш. 2. Ол. -кы. Пр. 1. Світогляд за вченням Карла Маркса. -ці. бураків та інших просапних культур. марец.Г нім сідит марник. розпустив марні вшытки пінязі. -ди. Рс. Вр. маркізета. Св. маразм. -трата. Ол. Чоловічий піджак. Солдат. ж. Тонка. Марення. заправлений оцтом і спеціями для довгого зберігання. марити. Морський флот. перебувати в світі уяви. -ва. якы-м му дав. уявляти собі щось фальшиво. Марнотратство. -несу. ч. марнотрат. ч. Ол. уявляти щось в незвичайних образах. 2. до маргарина.Як настане марец. марю.Марні зароб’ям. Пт. Пр. витвір уяви. Пт. марудер. Пр. . Березень. Робити невеликі борозни маркером для посадки картоплі. ж. маранча. -ва. який на марші залишається навмисне позаду загону. -ня. маргінес. Пн. марнотравний.Марнотратник мій сын. мало. мармуновий. Пн. мариндя. ч. -не. . ж. Св. с. Ол. з каменю-мармуру. Мармелад. марксиста. Ол. Вважати кривдою для себе. Стан занепаду. -ді. с. марикувати. -кую. Вр. штучне масло. мариніста. марево. . -ве. чорт. ідеально чарівна. марґанцьовий. Велика кількість. вимріяна річ. Пр. Маркса. що змальовує або описує море і краєвид моря. Маргарин. марксизм. -чи. марнотравця. Нечиста сила. яка запізнюється. ди. Марнотратник. ж. ослаблення внаслідок старості або важкої хвороби людини. -ти. маркер. -ва. ч. прагнення чогось. Пн.). . маргариновий. -кы. людина. Зілля кашмір (Fanacetum balsemits L. Прихильник вчення К. Ол. мареня. Пн. ч. нічний злий дух. (мармоляда. Мармуровий. -ксизму. Пр. Граблі з двома або трьома зубцями для позначення рядків на ріллі. Відставати. (н. Марнотрат. -ка. даремно. Марно. Те саме. Пр. що марнотравця. що допускається грабунку. -ва. Ол. -куєш. -рит. -риш. Маринований. 1. -ника. що наче непокоїть людей. марузгати. їжа на дорогу. марник. Мазати. то замерзне під плотом старец. 197 . маринарскьій(-скі).Маранча гусаниц на капусті. розмазувати (в знач. -на. маркувати. Медальйон. маргарина. 2. -ти.волоцюга. Забобонна людина.). марім’ята. напівпрозора шовкова біла тканина з суканої пряжі. Міраж. -ве. 1. ч. ч. марнотратник. марні. -ни. -дера. Оболуговуючий під час гри на більярді. присл. ч. Пр. -ке. книги. маринуваний. -ва. -куєш. ж. -віра. Мізерно. ж. Поле зошита. маринарка. мармуляда. пр. 1. ч. -ве. Марнотратний. ч.

заварена на молоці пшенична мука вищого сорту. ж. Солідність. Те саме. 1. масельниця. ч. ж. Особа або предмет. Ол. Вибивати. 2. мастиковий. 1. -сиву(-а).Словник Лемківської Г овірки маручати. -ні.Як не было в хьіжи боденкы. щось дуже смачне і незвичайне. Пр. масний. яка признає первинність матерії і вважає матерію сновою всякого буття. маст. Змазувальний. Матрац. Пр. -ва. майстерня по виготовленні різних м’ясних виробів. що належить матері. Коли бере участь велика кількість людей. Пр. Вшыткы емігранти радо ся вертают на материк домів. Приправляти жиром їжу. Цілий. що їх використовують як джерело на доказ чого-небудь. Маслозавод. (масивний). мастиво. -ти. мастиковий. ж. с. Вр. і заправлена маслом. дані. мащу. -кы. В масарскім склепі треба купити мішанини до хліба. масьляк. масарство. одностайний. Пн. 1. Ол. -куєш. -ка. -ва. Гж. Пр. ж. Посуда. -ве. Пт. що існує поза людською 198 . Видобутий з плодів маслини. 2. в якій подається масло. -тости. ч. Мурмотіти. Ол. -ти. Ол. 2. маслярня. ж. яка в питанні практичного життя керується виключно особистою користю. Пр. -ні. Повільна. Людина. бубонити під носом. Різня. -ці. ч. литий. с. Різні відомості. Пр. горіхів і цукру. маститіст. масовіст. Пр. -риї. Ковбасний. Пт. 1. Сировина. -рине. майстер м’ясних виробів. Пт. масив. -на. -рую. різати. -ва. 1. ж. Пт. Ол. Масло кокосових горіхів (церес). Щось дуже особливе на смак. Ол. Вр. ж. такий. масеса. Вр. присутність якого. масарскьій(-скі). Проклинати. з яких все виготовляють. ч. марцьовий. Перероблювання м’ясних продуктів. Пт. с. -си. Який містить в собі багато жиру. Маслеробка. ч. ж. Об’єктивна реальність. марципан. масляниця. Рс. Тісто з товченого мигдалю. -вости. Прикм. Березневий. -ри. -раца. Пр. ковбасне виробництво. -ялу. маскотка. крупний масив земної кори. сметани. материн. Сб. -не. ж. різницький. маслиновий. материйка. -рика. збитий. масниця. материял. -ва. мастити. -руєш. ж. -ке. поважний зовнішній вигляд. Давати хабарі. Ол. марципановий. Ол. масакра. -ве. масар. -ці. Ковбасник. їдять з хлібом. Маслюк. мастило. -пана. Змащувати частини механізмів. масакрувати. до мастика. Рс. смальцю (жир твариного походження). смалець. -рина. . Св. ч. масарня. бурмотіти. ж. то масло збивали в великій фляшці . додавати масла. що мастиво. -чаш. материк. -ручам. Континент. Пр. Масьлякьі називали тіж сосняками. ч. -саря. Ковбасна. -ва. органічні та неорганічні речовини. мастиш. побій. за повір’ям. с. масло оріхове. посібники. материя. -ляка. жорстоко убивати. Материн. Пр. м’яка підстилка для лежання. -ве. -кую. Вр. 2.масельници. -кы. -ве. Вр. безпомічна жінка. 2. -ла. будують. Жир. матеркувати. приносить комусь щастя. повний (не дутий)\ твердий. Багато подібних гірських височин або подібних міських будинків. Людина. матерац. Страва. Нічний метелик. -ва. 1. 3. матеріяліста. масло. Легка шовкова тканина найнижчого сорту. Ол.

. маціцькьій(-кі). внутрішній статевий орган жінки. -каш. спекулянт. -ци. махорковий. Матка. мацюськьій(-кі). ч.Маць. Мама. Св. Ол. мали. Самиця у свиней. Вр. Тканина для одягу. -ке. -чати. мав-єм. Те саме. Св. малятко. -не. кошеня. мать. ч. Пр. нечесний спосіб для досягнення чого-небудь.Маць твоя была! мацьора. -ке. Котя. ч. -кы. мам. що є жіночим органом їх розмноження.). шахрайство. -цят. матір. яким розгортають жар. Пр. -ва. ж. 1. у виді чотирьох відростків. мате. маць. Матка житна (спори житні. Рс. Вр. малеча. с. -хера. ж. Зроблений з махорки. ж. інтрига. Те саме. -ве. -лка. ж. -ка. маточка. Кретин. скрутні обставини (переноси. Мати. Центральна частина квітки. . . 1. Мацати. присл. Мацання.Матка боска (божа мати). -на. мача. -ри. -ка. 2. маца. мав. матура. -ке. ч. Мать. матуриста. до матуриста. Пр. зв’язаний з тютюном .Словник Лемківської Г овірки свідомістю й незалежно від неї. матір (лайливе). недоумок. Бджола розплідниця у бджолиному вулику. 1. -ня. Ділок. -тора. маточник. Спекулянт. Малюсінький. мацкати. матір. Мати зв’язок (бути пов’язаним з ким-небудь). грибок. ж. матися. головня. -ве. 2. Плідна самця у тварин. Почувати себе. маме. малюсенькьій(-кі). щупати. Позбавлений блиску. матолок. Св. мацкы. Ол. мацера. у якому розвивається зародок. -кы. -ці. Найвужче місце в неводі. ч. що махер. 2. Малюсенький. -на. Ол. -кы. же ледво го од землі видно. Комірка у вулику для виведення бджолиної матки. ч. мати (зневажл. . куди потрапляє риба під час ловлення. -ка. що служить для мацання. мацяти. непрозорий. торгаш. Пр. Рс. мн. -циї. Рс. Ол. матери. посідати щось. ж. сп.Намацяв єм двері до покою вночи. 2. Див. Ол. маховик. майме!. 2. Пр. Вр. мат (має). ватралька. матралька. матриця. 199 . Мати. Юнак. маточний. матуристка. Ол. ч. -цяш. Пн. матовий. с. . ж. 3. Жін. Дотикати час від часу чогось в темноті. торкатись пальцями. махінатор.Як ся мате сусідо? матиця. що мацюськый. -ке. Пр. до матка. Пр. -вика. Пр. інтригант. махінатор. машся. підступні дії в злих намірах. перевіряння чогось на дотик. -кы. -ти. Махове колесо. -ри. мати прихильність). мают. -ника. Те саме. мати. -ка. мамся. що махорковий. -ва. махер. -ці. Пр.махоркою. махляр. Іспит на атестат зрілості. ж. мацяня. -ні. махорочний. ідіот. Ол. Орган у слимаків.). Пр. Те саме. Шкілка з сіянцями дерев. Рс. що здав екзамен на атестат зрілості. мацкам. Рс. 1. -ляра. махінация. Ол. Рс. мав-єс. . Пр. м. Пр. -ри. май!. Не даст м ’я мать моя. укритий матом. Пр. Становище без виходу. Єврейський великодній корж з некисненого тіста. Махінація. ч. матня. маш. ж. Прикм. абітурієнт. матка. ж. н. -ків(-цок). Дуже малий. Інструмент. мацюцькьій(-кі). мацям. Форма штамп для виливання різної продукції. -не. що росте на житі). ж. що має маленьких поросят. що мати. Пн. Малесенький.Мати дяку (любити. володіти чимось. майте!.

Мачушин. Маяк. Вр. машерувати. -яка. Невиразна мова у гарячковому стані. Ходження кругом. туман. Машини. мачатися. Коливамись від вітру. Ол. Пр. мдлости. -ляра. машинерия. мжичка. мачоха. Рс. нерідна мати. мачати. Дія за знач. Ол. мочара.Маятниковий рух мусит быти єдностайний. маячиня. . який виготовляє і продає меблі. фахівець. Пн. ч. маяк. ж.Мачати пальці в чуджім (користатися неучтиво з чужого). маршировка. похід у масках.Мачанка з олію в цебулі. -ня. Туман і дрібний дощ.Словник Лемківської Г овірки мачалка. туманний. палка з закінченням у формі баньки. зволожуватись. -риї. мачуґа.). -чат. майора. Яма з водою. машкарад. Кішка. Пт. мгла. маю. маяти. Пр. страховище. Марширування. вмочувати. -на. маятник в годиннику на стіні. -кы. ж. . впливи в суспільстві.Было того як мачат. Насіння маку. Стос. ч. другим кінцем вільно коливається. Хворий манією величності. Машиніст. с. туманно. прибрана мати. мащення. Пр. -мана. Пр. мґніня. імлистий. має. Млисто. Пт. -на. -те. Пр. Дія за знач. мачка. мглистість. -кы. Майстер. 2. Пр. Мастіння. мачата. Пр. мачанка. ж. ж. ч. Пр. Нудотно. ж. Рс. Вмочати. Ол. ж. маш рехт. ж. ж. маятник. мгли. ж. Пр. мглисто. мебляр. -ла. належний мачусі. 1. Страва для вмочування хліба. Пр. мн. ж. ч. машерувати. Сб. 1. Полотняний платок. мачамся. Пр. -ти. Булава. Морська чайка (з ПОЛЬ. 2. -ве. присл. . МДЛІСТ. мащыня. Галстук. -тости. іти розміреним кроком. Ол. служить як компрес. -ника. машинізуванні}. мева. до маятник. імла. мочара. Млистий. бал в масках. Пт. машля. Пт. ч. Нудотний. -чаш. Якысе тото їджиня мдле. психічно хворий приписує собі великий розум. молоко. Маслянка. Рс. Ол. Показувамись в далині. що керує машиною.В мґніню ока (з поль. машиніста. -кы. -руєш. -ри. нижчий від підполковника. Машинізований. військовий ранг. розвіватись (в 3 ос. Рс. Пр. присл. мачура. Ол. w mgnieniu oka). Пр. Сб. Рс. 2. с. Предмет. мжичити. наче за туманом. Марширувати. що залишилося після збитого масла. -рую. мачам. -кы. -раду. маєш. -ня. -Гы. Замаскована людина. мжичит. -чашся. Пт. 1. -не. Св.Мачат хліб в мастилі и в меді. замочений у рідину. Прикм. Туманність. Нездійснений. -кы. змочуватись. імлисто. який прикріплений до чогось одним кінцем. Твоя правда. Ол. Нудота. (Про дрібний дощ) паде дрібний дощ. Мла. що вказує напрям вночі. -не. Мачуха. с.). Майор. ж. Потвора. поява час від часу в полі зору. -ня. -ня. ч. -кы. вищий за капітана. с. . -ри. Зустрічатись з чимсь мокрим. машкара. мачошин. Пр. Пр. машеруваня. -хы. мвака. мегальоман. червоне світло. Мить. Ол. -на. . -лі. . Пн. мдлий.Єст мі мдло. -та. -ва. до маячиня. мглистий. ч. маюр. мастити. маячний. Пр. Маскарад. Млака. 200 . ж. Рс. машлянка. -ле. маятниковий. . мдло. -ви. ж. -не. маска. туманний. механізми.

Те саме. медведок.Словник Лемківської Г овірки мегафон. прийм. -джуюся. медовий коржик. -лісу. якогось цілого. Пт. Ведмежий. Ознайомити. Меншовик. 2. (меляс. ч. Пр. Угор. Ол. меньшовик. ж. -не. Мелений. мерзію. -не. бути гидким. -виш. Сб. ж. що підїдає корені огородніх культур. Список страв з цінами. мельдунок. -дже. Св. Пр. мерзеник. що медведиха. змелене зерно. 201 . ч. Ведмедиця. Повідомлення. -ри. меньшкьій(-кі). Прописка. -джи. -далі. Ол. що в одне входить дещо друге і обняті спільною ручкою. мерва. меньшати. Вр. ч. медвід. Пр. с. встановлюючи межі земельних ділянок. меліс. М’яти (солому). Меншість. -ника. -ке. яких возят на показ в клітках. -ляка. Рс. менажерия. ч. -на. медведиця. Пр. служить для перенесення індивідуальних обідів. меджівник. Злити. що магера. ч. вуж. Медяник. 1. с. Пр. ч. менажка. Меншенький. Вр. ж. Ведмедик. Сб. Рс. Рс. ч. Пр. мерця. Сб. -ка. . меньшіст. Св. укладених навхрест. твердий фетровий капелюх. Різне збіжжя в млині підготовлене для мелення: мливо. -риї. колоссям вверх. ж. -на. -лясу). -кы. мергельний. медведжий. Ім’я. Меньшам на старість. -туса. меджуватися. серед. меджерічя. Межа. Сб. глинисто . меливо. землемір. ж. 2. мено. медівник. Пн. -шаш. Пр. -шости. Пр. Ведмідь. Пр. -джа. меджа. повідомити про своє прибуття. границя земельного володіння. Збір живих диких тварин. меншам. Встановлювати межі земельних володінь. -нку. ч. медже. Св. Вр.Люде за меджы жерлися медже собом. -на. -зієш. -ника.вапняковий. Св. ж. -ці. -фона. -ника. ж. ч. Сб. -чя. ч. Граничити з сусідою. Чоловічий. Пр. -хы. мервец. -ва. Медаль. Пр. -джуєш. -джуєшся. Людина сильно чутлива до холоду. Міжгір’я. мелений. повідомляти. сповіщення. чорного кольору. -джую. мендаль. с. судки. медведиха. Рапортувати. Рс. -ника. невідм. поміж. с. меджувати. ч. п’ятнадцять снопів збіжжя. Те саме. . Мерзотник. в’юн. мельоник. менша частина. що меляса. мегера. -для. Ставати меншим. влаштована так. Відділятися. -дка. бгати. донесення. Вр. Пр. доносити. Голосник. 1. зоопарк. з напівкруглим верхом. лінія поділу якої-небудь території. Пр. Пр. мерзити. Мергельний. толочити. межувальник. Межиріччя. меньшам. медведик. Пр. залишки зграбаної соломи. мервлю. мервити. -ведя. ч. -ви. -дуєш. меню. -вика. ч. 2. -шаш. сповіщати. меншати. мендель. -дика. викликати огиду. -р’я. померлий. мерзляк. Пр. Пр. Пр. зменшувати. с. мельдувати. П’ятнадцять штук. Пр. Те саме. 1. Пом’ята солома. негідник. Мертвець. член меншовицької партії. фахівець з межування. Комаха огородня рослиноїдна. Вр. ч. Військова металева посудина для страв. ментус. ч. Межовик. -дую. Зменшуватись. меджегір’я. Меншам му їсти. Між. мегафон.На мено має она Євка. кількість певної групи.

віником (про сніг. мечу. миґам. Пр. мервец. меркне. -ґу. пил. Мигавка. Мерена. -тану. -ді. Жін. Блимати. -не. -ці. ч. метис. 2. 202 . метати. жилець. мешкати. Болотний газ. 2. перекидуватись. Витягати з ткані нитки і обшивати кольоровими нитками. Меринос. -носа. метань. Жити. ж. мережити. містичної науки про посланництво вибраних богом людей і народів. ч. Центнер: 100 кг (міра ваги) (в перен. мета. Мерзле м’ясо. -гат. мешканка. ментрика. Пт. Пр. Трав’яниста рослина родини меренових із білими дрібними квітами (Asparula L. Камінь або метал космічного походження. захисник в суді. мешкальний. Мить. мече. -ражу. металюрґ. ч. Пт.Див. безособ. Визнавець месіанізму.). месіяніста. мешта. Пр. ч. місце до якого прямують учасники. Гж. Пн. блискати. Пт. мешкам. ж. Пр. -на. Пн. -ке. -ве. вівця іспанської породи. знач. Пр. метеорит. мыдельниця. житель. -талю. Ол. . мелькати. ч. -чету. коробка для мила. Точний. Вр. -кы. . ч. -ти.Словник Лемківської Г овірки мерзлятина. мешкати. -ти. ч. Фахівець з металургії. мериндя. -ка. Людина. металіста. -веця. Рс. 2. -ва. меркнути. -ти. Довжина чогонебудь в метрах. метатися. яка працює над металом або з металом. ч. багатий протектор. кліпати. мечеш. Рс. Вр. Кидати. Харч на дорогу. Метал. -ни. Мусулманська святиня.Мешкальний дім зимом ся опалював. Маєш (існує). -наса. без запаху і кольору. ч. Рс. -ресту. Пт. -ці. віддаль. миґ. -люрґа. риба. 1. сміття). -тра. . метан. метраж. Пр. яка живе в певному місці. Пр. темнішати.Ходме ся метати бальоном! метелиця. проживати в певній місцевості або в певному приміщенні. мериндя. ч. Рс. мешканец. річкова риба родини коропових. Bp. 2. д. Пн. Пр. яку слід перебороти до кінця. основна одиниця довжини в метричній системі мір. ч. меценас. вид гри в м’яча (мета). ч. кінець дистанції змагань. житло. помешкання. Гж. Особа.Метати камені до ціли. Особа. мешканя. проворний. ж. Дія і стан за знач. 1. Меценат. ч. -на. Видалений зодного місця в інше вітром. Рс. Мильниця. -кы. Властивість металу. ч. мерест. адвокат. . -ді. Квартира. В саді меш і хыжка і пчолы. меринос. меренька. -жиш. меркнут. ж. при змішанні з повітрям. ч. мигати. Сутеніти. Свідоцтво про народження. Пр. -кы. Рс . миґавка. -ня. 1.Лем на миґ єм го лишива. до металь. Нерест. згасати. вусач. 1. Метр. -кы. -режу. Пр. Пр. . -не. мерендя. Пр. Пн. Рс. Кидатися. -тиса. метений. мешт. такий як метал. мертвец. -рита. ж. Рс. метальовий. Сніг з сильним вітром. вправний. -нця. Туфель. вибухає. метер. що займає якесь приміщення як житло. Див. ж.). ч. -каш. мечуся. Пр. Прикм. хутровина. а він скочив до води и пропав. Потомок європейців і американських індіан. спритний. до мешканец. мечет. блискавка. появлятися на мить раз по разу. с. робити мережку. Жилий. мечешся. Пр.В єден миґ (дуже швидко). хімічно проста речовина або сплав. перемерзла картопля. мені. Ол. Пр. Ол. Ціль. меткый. -ґаш.

мыкамся. ж. Незадоволено бурчати. гадка. дуже скоро. мыкытити. мигцьом. яка виробляє мило. мысливец. мьішокрілик. Ол. мыдлина.Коровы мырчат. що мыдниця. Непривабливий. Мигцем. як было красьні на концерті. Гланди. обдумування. -ТИШ. Пр.В кублі было п'ятеро мысят. мыдло. буркнути щось незрозуміле. Пр. -кы. Пр. що мышпергач. -вара. мыдловар. Ол. нічний ссавець із широкими крилами. ж. Пр. Пр. натирати милом. Пт. мыдловареня. -ни. -ків. -ва. Виривати з корінням. Пт. хижий птах родини яструбних. -ня. миття посуду. -ка. Милити. Ол. мышпергач. Св. мысель. -вія. Пр. мыркати. ч. Пр. -гача. -лиш. Мукати. мыдниця. Пр. . -чит. здатність людини мислити. Ол. Пт. -сли. -кы. -лит. Ол. Пт. Ол. -кашся. -неш. посуда для миття голови або рук. -че. до мыдниця. Думка. ч. с. намилювати. с. сірого кольору. -каш. с. Ремесло людини. думання. . мыдлярство. мыркнути. Пр. мыся. бо голодны. мыркну. Фахівець. Тазик. акт. Прикм. мыйниця. Ганчірка для миття посуди. Пт. -ці. Миша. . -кы. Св. Ол. що мыдничка. -гача. Пт. Кажан. який виробляє мило. -вця. 2. -лика. с. мыршавий. Пр. ч. мыши. Здрібн. мыйничка. с. тай пішов гет. МЫСЛЫ. жалюгідний. мысятко. мыкати. Те саме. хворобливий. . ж. мырчати. вертіти.Ґаздиня поставила на стіл мыс я з огурками. 203 . мыдничка. ж. ч.Мьіршавіє твоя ґаздівка. Думки. до МЫШ. мн. мыкам. присл. Приходят мі до голови ріжньї МЫСЛЫ. Те саме. -вію. Таз. мышеня. Ол. -лів. п. мыш. Сторонитися. -ці. . -ня. Відкрита шафа для кухонного посуду (мисок. -дат. мишоїд. Пр. Пр. -ча. тарілок і т. теп. МЫСЬЛЮ. мьіршавіти. Вр. з гострою мордочкою і довгим тонким хвостом. -кычу. Морська свинка. . . мырдаш. -ва. Маленька миска. ч. Крутити. Вр. Мукання. мыдлити. с. що добре розчиняється у воді й уживається для миття та прання. роздумувати. Виробництво мила. -каш. Маля митні. -ника. Ставати миршавим. мытка. -ла. мыш-пыргач. ж. мырчаня. ж. Те саме. бо-м цілий ден мыкала лен. Думати. мьішовій. суміш жирів та лугу. МЫСЛИШ. Вр. мысьлячий. -че. ч.). миґдалкьі. с. -кы. -ча. мыдлю.Пришло мі на мысель. Міркувати. мырчиш. яка займається мисливством. ж. МЬІСЬЛІНЯ. Каня. Пр. до мьісліти. Здрібн. миттю.Пес мырдат хвостом. Мислення. Ол. с. мырдати.Мыркнув штоси старий. мыркам. Мишка. -ве. мыкатися. мислити. Ол. в одну мить. Вр. Вр. знищує гризунів.Болят ня крижы. Мило. -вієш.Словник Лемківської Г овірки мыдельничка. піна утворена з мила і води. мышачий. ж. -няти. Людина. ч. Мала миска. Обізватись. Гж. мн. ч. . -сяти. Вдумливий. ж. слабосильний. велика миска для умивання. Рс. до мыдельниця. Мильна вода. Пт. -ня. мысник. МЬІСЬЛІТИ. метикувати. Дієпр. невеличкий гризун. 1.

Минуле. Доброзичливе ставлення до когонебудь. Дія за знач. мізантроп. жалюгідний. Мільярд. Миндаль. мимрам. Нижній шар шкіри разом з м’ясом. -ярда. вияв жалості. Однокр. мильхавий.я. -ве. миліст. минута. Мерехтіння. 2. ж. ж.Сыну. -риї. Св. Полохливий. присл. червоно . 2. Ой верше мій.жовтий. мідяний. мізерак. Ол. миготіти. п. Присл. -лую. блимати. -ни.42 км\ анґельска миля = 1. -кы. мигом. Любити. кольору міді. незначний.). милю. . -ни. -ня. Пложення при грі в карти. Скоро. Змарнілий. мізерний. неборака. -йона. ч. кохати. ж. Мерехтіти. -нця. перцем і сіллю. хухро. -руєш. присл. . Пр.852 км. -ці. миготати. -ри. Пр. ч. тихо. Ол. Пр. відм. н. мимраня. Ол. . -на. с. Сб. ж. ж. мимохтячи. Пр. 1. біднякові. Зроблений з міді. Ол. вмить. Ол. Обманювати. то все милю дорогу. до мізерний. -рую. до мізерак. Коробочка для мила. Пожертвування жабракові. мигтіти. -кы. Рс.Як выйду з ліса. с. ч. на яку спираються хворі на ноги або безногі.Словник Лемківської Г овірки мигдаль. міздра. Махати чимсь. міздрувати. Здрібн. Пн. -неш. Пересуваючись в перед залишити щось в стороні. бідолаха. Сб. Пр. -ва. мізерия. -реш. Рс. мізерка. МИГОТІТИ. обминати. ч. -чка. порізані тонкими пластинками. ж. миготаня. до мигати. що її виростують в півд. мин ту керу! минувшина. Ол. Пр. Міра довжини доріг. Рс. сильний періодичний біль голови. мигнути. милостиня. що світить. Сб. -Готиш. мимрати. Пр. -далю. Мені. мізерні. (нар. минте!. Говорити невиразно. Помилятися. Мільйон. в преферанс: зобов’язання не взяти леви (взятки). як у міді. ласка. Пр. -лости. Юж мі так не буде. неприятель. Пр. такий. миленьке. людиноненависник. Встан десят минут по шестій. -лиш. миґну. поминати. милийон. милитися. присл. Пр. минати. 1.Моя внучка милится в рахунках до сто. Висока палиця з перекладками. ж. -луєш. -ти. Пр. нужденний. мізерачок. . ж. мізинец. очищати шкуру від міздрі. проминати. що виникає внаслідок нервового потрясіння. -лишся.760 ярда = 1609 м. милити. мильничка. милувати.\ французка миля = 4452 1/4 м. Мимоволі. що приросло у тварин. милюся. рослина. ж. -на. слабкий. Відлюдок. Пр. Хвилина. Який не викликає до себе поваги. Што-м тя так милувал барз. Сб. Дівчатко шварненьке. Пт. -не. верше. -лі. Ґеоґрафічна миля = 7. різна в різних країнах.). Пт.\ почтова миля = 5008 4/5 м. миля. Європі. мильниця. -тит. -ня. ж. минам. Св. миготіння. Плутати. Сб. Пт. сп. мі. Рс. помиляти. збивати. милосердя.Буд здраве. 204 . поганенький. ж. мимрати. (нар. Пр. -не. Див. Мігрень. -рака.\ морска звичайна миля = 1. ч. зараз-же. Мимрення. Мій зелений верше. миготати. -ні. мимохіть. злиденний. Знімати міздрю спеціальним ножем. милиця. Злидар. милиярд. поблискування. Нойкоротший палець на руці або нозі. мігрена.\ морска миля = 5565 1/3 м. -тропа. мин!. -гоче. Як мі было перше. Огірки з оцтом. мимрити. п. Пр. . ч. ч. Пр. займ. дав. -наш.

Ол. або малої міністер.Словник Лемківської Г овірки мінераль.. ж. рорайон. . Пр. мікро-фільм. Пр. мірка. встановлює або знешкоджує міни. Міміка. Мінерал. Сб. із закладеними мінами. Неглибокий. внутрішній душевний стан людини. міл. Пр. Св. Рс. озера. 2. займається вивченням мінералів. міміка. Пр. -ралю. 1. частину одиниці виміру. місяц. величини. мілійонний. МОЙОГО.Дала-м му за тоту коломаз мірку вівса (5 л. що означає тисячну Міра зерна за проведений помел. шкідником тканинних виробів. виміру сипких речовин. мікрометер. моля. Міртове дерево. МОГО. Мілорд. мілійонер. ч. Людина. МОЯ. Одиниця мілина. міру. рослина з родини міртових. ч. Місіонер.: мірт. міряня. які виражають церковний проповідник. мойом. мою. який має невелику глибину. міліампер. Наука. -ражу. МОІМ. ж. мікроскопія. с. -сяця. .Місто того. Мінімум. Пр.Міряти убраня мілко. -нєра. Замість (рос. мому. мікромір. Рс. мірям. який ліс. мікро-орґанізм. Мій. що моєй. пішов до міста. -ке. Малюк. Пр. метелик. міряти. -на. ч. -рят. мікробіольоґ. Рс. мікрохолери знищив пів села народу. п. вимірювання чого-небудь якоюсь міліция і т.Я ся з тобом не . Міряти свойом міль. с. . -льорда. до минута. Пр. ч. -ли. мілітаризация. дрібний. Корми для мільорд. што го гризе.. Пр. місто. явище на горизонті в атмосфері. МОЙОЙ. Міль. мінусовий. мікросьвіт. мікроелемент. мірямся. ч. Дрібно. мікрофон. мікролямпа.: мікроампер. Календарний місяць. Пил. . Від’ємний. мірям. Міністр. мікрометрия. прийм. Пр. взаємно порівнювати. ж. що мікро. мікроб. мірою. рухи місіонєр. мікропорит. м’язів обличчя. моєму. мікроміліметер. -лу. Військовослужбовець. ч. міліметер.. ч. -ряшся. ч. мікротелефон.. зерна. Пт. -ка.. ч. макуратури на дрібні промтовари. мік­ міняйло. Пр. моя. Оптичне мікрус. хемія і т. -ня. -нєра. міраж. напр. В сполученні з іншими словами мінімум. -руса. п. мойому. бо ты пан. МОЄ. Св. -ту. -кы. МОЄГО. Пр. Міряння. Пр. -тра. ж. мір. мілкьій. вага. мілітариста. мікрорізьбя. Ол. англійський аристократ. Пн. а я дзяд! місиво. Найменший. мікро-кок. 205 . (примірювати одяг). Зіставляти себе з кимсь. -муму. вместо). гусінь якого є дуже великим мірятися. мана. -ни. міліти. що означає малий. мікробіольоґія. -ва. ч. Рс. мікродобриво. мілі.Мір мікрофільмуваний. невеликий мірком (оцінювати з свого погляду). худоби перемішані з рідиною. мілітаризм. -кы. 2. входить до складу земної кори. -кы. Пр. -не. певним мірилом. -ряш. частину. Пр. ч. моє. Пр. моря). мінутка. Здрібн. порох. ч. яка займається обміном старих речей. Пр. Вр.Каждий ма свого моля. присл. -ве.. Мілка частина води (річки. Пт. напр. мінуваний. жебы піти в мінєр.Лем на питлі можут мілко змолоти муку. мікро­ Мінований. . мікро-скоп. природна неорганічна речовина. Хвилинка. Пр.). Небесне тіло. МІЙ. становить їх першу складову найменше. Пошесть. моїй. Рс. нижче нуля. ч. мінеральоґія. 1. -ва. мікропористий. Визначати величину якоюсь мірою. ч. мікрон. . Перша частина складних слів.

що каструє поросят та всю с. Ол. міцне. Рс. 1. -на. мішок.Словник Лемківської Г овірки місячка. Ол. -ня. -кы. робитися міцнішим. Пт. Пн. -шені. Пн. Самець у риб. хто працює в млині. млака. Сеча. Втрата часу. Місячно. Пр. гаяння часу. мішкуваний. міцнійшати. мішкувата. Те саме. Вр. міц. щомісячна маточна кровотеча у жінки. ж. ч.Ой. -нця. Прикм. -кую. перемішаний. якою приводилось в рух камінь. мітиґувати. с. Лз. -ли./госп. -на. Мітла. міцне зіля. Зшите з грубого полотна вмістилище для сипких тіл і різних речей. -наря. млинчарка. ч. ціль. млачиско. міч. порожнистий орган в тілі людини або тварини. -Гую. -ке. Пт. тяганина. сильний. Міфологія. mitręga). до мішкувата. Кухонна машинка для мелення кави і перцю. -ке. -машу. Те саме. очищувати зерно. Гж. -кы. мішкарскьій(-скі). мішмаш. млічак. -хыря. мішура. Пр. Каструвати. Різні рослини засіяні на одній ділянці поля. ч. Ветеринар. ж. мин. ж. моци. Пр. млинок. Вр. мішанина. -гії. як возму на тя млинчарку. Рс. Ручка в жорнах. ч. -куєш. млинець. -не. ч. -шам. міхьір. мличівка. -на. Гж. Ситий наїджений. ж. марудник. Ол. -не. -ке. метис. міцний. Ол. Пристосування для очистки зерна. мішкувати. Дія за знач. -не. подумати. наука про міфи. Менструація. Провівати. мішанка. -ни. що блистать ненатуральним блиском.витривалий. міркувати. -ка. мітла. змішане насіння різних трав. морока. Пт. -шат. міцність. мішанец. Ол. ч.Млинскьі камені треба тесати. Ол. ч. присл. -шка. млинец. -кы. ч. ч. провіювати зерно. до мішкар. Пр. Маруда. Вр. Кастрований. мішкар. -кы. те. ж. млинкувати. ж. млинар. мітлиско. мітренґа. Гж. -кы. Гібрид. Нова мітла добрі мете. Мішень. млинчівка. волоцюга (з поль. ж. що млинчівка. Пр. Калюжа. млинарскьій(-скі). Міхур. -кую. -каря. місячний. Мельник. Мітлище. мішень. Пт. Жорна. -на. -ка. Пр. -ка. мішаний. худобу. Млиновий. Міць. Пр. ж. Ол. ж. ч. . Різні види м’ясних виробів разом узятих. видаляти статеві залози у тварин. Прикм. 206 .Ид мі куп кільо мішанини. -чака. Пр. сила. -не. ж. то будеш ня слухав. Ол. мікстура. Дієпр. -Гы. до місяц. Пр. Гж. -нця. 1. ч. Міцнішати. 2. -нка. 2. Ол. до млинар. -Гуєш. Велика калюжа. ламати собі голову. Ол. -ка. -ка. млинскьій(-скі). млинарска кура. Місяченько. -ри. підмоклий грунт. мочи. пас. Пт. Спиртний напій. ч. Збовтаний. мітольоґія. с. місячок. Неоправлене дорогоцінне каміння. . -куєш. перегорнений. що млинчівка. -шаш. запізнення перешкода в роботі. Рс. власник млина або той. Міцний. віник. -чка. Пт. Пт. виготовлений з суміші кількох сортів горівок чи лікерів. Прикм. ж. мішкуваня. Роздумувати. Рс. Пт. -кы. місячні. Центурія (Centauriajacea L. мокре поле.). .

дерево родини соснових з м’яким хвойним листям. п. ч. мобілізуваний. с. множиня. Вр. Мобілізація. -ці. множина. мне. моделюваний. бути в стані щось зробити. такий. Вдосконалений. який шиє по модному. Рс. ж. Мозаїка. мовлю. мнеме. дерева. -ні. Виложені різнокольорові картині з кольорового скла. яка одягається за модою. мляскати. Св. до модрень. ч. 1. яке множиться на інше число. множество. М’ясо. Молодик. с. Оселедець з молочною ікрою. Пр. -не.Млоіт ня в середині. Надавання будівлі сучасного вигляду. -чаш. Число. цмокати. мнясо. що виходить заміж під час весілля. -да. То не выдумка жадна. 2. -каш. млодий. математична дія. Пр. Пр. Пр. Іти в усьому за модою. -сарга. -неш. -са. -ничам. камінців. модернізуваний. мну. -ного. множене. мнясарг. Жених під час весілля. модничати. -не. цмокнути. -дели. але то нич не помагало єй біді. {нар. Ол. Молотарка.). Сб. -не. ч. Змінений згідно з модою. Нудити. Рс. Св. ж. -циї. Жінка. -ці. Ол. приготовлена з цих частин. модефікуваний. Модельєр. тиснути. Молодий. Пр. Ол. той. -ва. -не. Прикм. ч. . Плямкати. 1. ламати. с. що на зиму опадає. кави. модельєр. -на. -ве. висловлювати вголос. Пт. юний. млодий. -циї. машина за допомогою якої молотять збіжжя. ж. призов на військову службу. не випускаючи з рук. каменю. мляскам. модниця. -на. -ня. Зразок нового виробу. мобілізация. з мозаїкою. мняско. Прикрашений мозаїкою. що кроїть тканини за моделями. Модрина. Велика кількість. млоіт. мнете. казати. Вид гармати для стрільби в дні урочистих подій. Молода.). Здрібн. мнеш. Множення. -жеме. Пр. ж. взірцевий примірник. . с. с. ч. . -няка. молокосос. Пр. Ол. моздзір. Сб. мляснути. зв’язаний з моделями. Пр. модернізований. -ва.Словник Лемківської Г овірки млічняк. горіхів і т. Різник (з угорськ. модернізация. 2. Рс. -кы. -не. мовиш. ж. млясну. -коса. модреньовий. п. Пр. Же пані млода Шумна єст і парадна. -ни. а також їжа. Пр. два або більше предметів. заліза для товчення або розтерання чого-небудь (маку. зарозумілець. модифікований. мнут. млокос. модрень.В Карпатах часто увидиш модренъовы лісьі. що не любить говорити. -же. мняти. Модельований. -на. М’ясце. можу. Моделіст. ж. Кухонна посуда з бронзи. кравець. -на. перцю. могти. -на. частина туші забитих тварин. Пр. 207 . модель. Рс. плямкнути. викликати почуття млості. Пр. ж. ж. Ол. Див. -ти. Могти. -ва. мозаіка. ч. Пр. Пр. модельниця. -жеш. мармуру. Мобілізований. мляскати. -дзіра. ч. Неговіркий. Пр. -де. млода. млоіти.). Пт. Ол. -реня. Форма для відливання або відтворення в іншому матеріалі. Пр. Ол. Жінка. -ве. Мовити. моделіста. Мяти. пані млода. -ка. Множина. пан млодий. ч. млоцкарня.В каждий вечер мовила молитвы. мозаіковий. хто створює моделі. мовчазний. мовити. до мнясо. Пр. -єра. Пр.

будівлями. Пр. -ве. -те.: моноґамія. Тяжкий. розрощення рогового шару шкіри. мольба. мондель. відлюдник. пора. Перша частина складних слів. монгол. Працювати над чимсь в поті чола: працювати до мозолів. -бы. Статна. Відділ головного мозку людини. Молитовник. -діжи. ч. опруч гороху. -та. молочення. цар. Пр. мокрий. -не. Пр. для мозолів. мозольний. мендель. акт. ч. -золя. молитвати. важка праця. молочка. моно. Прибічник політичного напряму монархізму. молодіж. ч. вкритий черепашкою. моздзір. при якій найвища влада зосереджена в одних руках.Словник Лемківської Г овірки мозолити. Молотіння. Молоді роки життя. Мозольна мазь. роздрібнений. до мокнути. переважно іншомовного походження. мокнути. Ол. -золю. Див. ч. молотий цукор(-кер). монастир. Прикм. Релігійна громада че[р]нців або черниць з належною їй територією. -на. -неш. Володар держави. -хы. Св. -ка. Пр. Пн. Особливий вид корму личинок бджіл. юнь. Кульбаба. тіло яког[о] без твердого хребта. Пт. мозьдзір. Пт. Св. пестл. ч. присл. здорова молода людина. За важкою працею. -люска. -ка. теп. Св. молочений. Пт. 2. Молоко. молочай. -дця. молодец. моногібрид. -няка. Дієпр. молитвеник. церквою та капіталами. Ол. Хрестити новонароджену дитину в домашніх умовах недуховною особою. -чаю. ч. Форма правління. Молодесенький. монастирскьій(-скі). ч. ч. Пн. молюск. -ника.На мокрині.. Ол. самітник. Див.. Молодь. ж. Чернець. Пт. Вр. 1. ж. вогка земля. -деля. що віповідає слову одно. ч. виділяє молочк[о. -наха. момент. мокрина. -ва. Гж. -ке. Пр. що належать цій організації. просякатися вологою. напр. Здрібн. молодесінькьій(-нькі). ч. ж. молібден. ч. Мокрінь. благання. ч. Пт. Довга молитва. коли молотять збіжжя. Рс. момент. бравого вигляду. молодняк. Молюск. Сб. -ке. молодіст. Пр. Житель Монголії. ч. -не. Пр. Мозоля.] молочар. с. Пр. Ол. Св. -ни. Сирий. Робитися мокрим. Пр. -литваш. Сб. нич не хце рости. 2. моління. монархіста. -ка. ч. Перетворений на борошно. монах. -на. молотий. мозольні. ч. -чка. до молоко. Мить. -бы. Признач. сушити собі голову над чимсь. 1. імператор. Вр. -менту. ж. Широко застосовуваний в техниці твердий метал. -че. -тиря. молоде підростаюче покоління. мокну. мозоль. -дзіра. -ти. мокравий. Ол. Цукрова пудра. ч. Ол. монархія. ч. ч. Пр. молоко. 208 . хто приймає молоко. моноґамний. до монастир. монарха. -дости. з стручків. трав’яниста рослина. Пр. -чаря. Молоді тварини. Вибите зерно з колосся. . Сб. Пр. -ча. товчи каміня през цільї дньї. 1. Лз. мозочок. -дену.Мозольна робота в каменяра. мокравина. 2. Ол. Морочити. -ват. що зазнають довготривалого тертя або тиснення. -гола. -ка. Той. копіткий. молітба. . -хії.. мокнучий. с. -лиш. король.

-на. морімуха. ч. -зиш. порядок. Той. морозяний. ж. Св. -ні. мордерство. ч. . -рожу. ч. Див. -кви. Славний. мореля. Норми і принципи поведінки за якими живе суспільство. монумент. ч. сильний. ч. морд. Пт.Але з тебе моровий хлоп! 2. мораль. Вбивця. Гж. моно-теїзм. -дуєш. морганя. монотип. івасі. Звичай. -ків. -ти. до міст. -ка. монтер.] морг. Морський. ч. Заморюватися. -Гы. Морозостійкий. ж. ж. москаль. мономанія. Ол. -кіта. Те саме. морг. морзиста. Морока. Пр. Вбивство. ч. Пт. Людина. -тя. Ол.56 га. с. Вр. мороз. солдат з Росії. ж. Дика морква. . моркляниця. Вр. ж. москаликы. мучити. Пр. -ресу. Пр. мука. моряк.Мостовий перевантажувач 209 . мордувати. с. Покійницька. Москіт. с. Катівня. -не.Знати морес (знати порядок). вбивство з тортурами. яка працює в морі. мн. -мента. до мордерця. яка заспокоює біль. монокль. морківник. ч. ч. заморока. Сильно схолоджувати. ж. Натиння. -розу. Механік. з морозом. Вр. Морська свинка. Св. морске паця. катувати. Двокрила комаха рознощиця малярії. Прикм. мордуватися. Мордобій. Вр. ч. Пам’ятник побудований на честь видатної людини чи визначної події. морозостойкый. морков’янка. мордовня. Морфій. морожене. знесилений. -ні. ч. морківник. Пр. ЛЬОДЬІ. бійка. хто вміє користуватися азбукою Морзе. що дорівнює. механізми. моровий. Пр. монополь. Пт. бравий. -льом. мордерця. 1. Пр. Робота в лісі то чиста морденґа. поведінка. морожений. Морозець. моноліт. ч. морозити. -тера. каторга. с. морфіна. Пр. Москаль. зачумлений. -ни. мучитися. трупарня. -хы. Гж. -дуюся. Пт. -ва. Пр . -ва. морду. -ке. Жін. морений. Трав’яниста рослина схожа на моркву ( ). Мучений. монополіста. -дуєшся. мостовий. Ол. Пр. Напій з моркви. морозок. мухомор. . -не. морскьій(-скі). стебла моркви. етика. Пт. москіт. -лі. морденга. Пр.Робота в майнах то істна мордовня. мин.Див. виснажений. до морозити. Вр. с. викликає сон. -ці. Пр. отруйний гриб. Ол. -вого. мостове. -кы. Пр. -ке. Пр. субординація.Словник Лемківської Г овірки моноґрафія. Міра землі. Пр. Дуже холодний. іній. мордерчиня. -ня. -на. морков. -ника. -га. -ного. ж. ка.Того року была морозяна зима. -ці. . ч. -ці. Вр. -ва. -дую. Пр. Абрикос ( )■ морес. моноплян. ж. -гу. Мимовільне швидке опускання й піднімання пові[к. Оплата за право переїзду через міст. -ка. зв’язаний з морем. -ралі. Навчити дакого моресу. Сорт дрібного оселедця. відважний. монотонні і т. пас. Рс. який складає і пускає в рух машини. с. Пр. де температура повітря є нижче нуля. що морд. Моримуха. морске. витяжка з польового маку. вирізувати. Ол. . виснажлива праця. 0. Холод. Заразливий. монольоґ. ч. ж. -ве. мордобитя. Вбивати. -каля. ч. биття по обличчю. Рс. -ве. Пр. -на. Вр. морквяниця. -ряка. Св. п. Дієпр. Морква. примушувати когось стояти на сильному морозі. -не.

мотовіло. і вантажного візка або рухомого поворотного крана. виправдовуваний. мотоцикліста. ч. 2. -не. . III. Вовтузитися. мочовий міхьір. Мотовило. Пр. -ва. Мотоцикл. мотиль. Див. смеркатися. т. -царя. Прикм. 1. Ол. Мотивований. невиправдана боротьба. моч. Сукупність доказів для обгрунтування чогось. Хвороба овець. -ва. тяганина. Пр. -ве. с. -ти. Сильна. -ла. Латунний. -на. людина яка збирає плату за переїзд через міст. -вика. ч. ч. військовим автотранспортом. Вр. ж. мотика. -вика. Змагатися. . моц. [В]р. Мотоцикліст. Моторизований. пан. моцьо. ма моц пінязи. ч. 1. с. -ти. Метелик. форма ввічливого звертання до чоловіка. -на. може. Мосяжньї выробы мают міцніст в два разы більшу. ч. -циї. -на. Мосьє. мосяжний. зв. -воза.пояснила Хомі землячка . -ня. двигун. Зісуканий із прядива виріб для зв’язування. сплав міді цинку і свинцю.). Метеличок. Здрібн. "мостове". -ва. Бабочку. моцуватися. Пр. Пт. Пт. -ве. Прикм. ніж выробы з чистой міді. . -лошуся. Пт. яку чоловіки носять іноді заміст галстука. Калюжа. -на. Ол. ч. моторизуваний. Широке впровадження і використання моторів. -не.Словник Лемківської Г овірки складатся з горизонтальной мостовой фермы. Молочко (дит. Ол. -зка. до моч. -ва. Рс. Вр. Моховий. можеш. -шишся. -кы. мошонка. -чи. Рс. що перетворює різні види енергії в механічну. яка обслуговує мотори. боротися. причина до дії. Гж. мотивуваний. мрозу. Темніти. Пр.Див. мороз. Пр. Латунь. ч. Маленька торбинка тваринного походження з грошима. зроблений мокрим. ж.Циґан коваль зробит мотику найліпше. котры переміщуются по шинах (рейках). Рс. Пр. -не. 381). Тж. Доглядач моста. ж. Сечовий міхур. стояча вода. Ол. с. мотор. Сечовий. Людина.. ч. Осіньом по заході сонця скоро ся мрачыт. Пр. Рс. мочыво. -ці. ж.В мочьілі крумчат жабы. мочовий. мотлошитися. Двигун. Багно. мотузок. Св. што пересуватся вздовж фермы. присл. Триманий в певному розчині. ч. можу. Рс. мочи. ж.То француз! . Багато. ч. мосяж. до мотиль. оснащений моторами. їстивний моховий гриб. Ол. мотильок. Пр. мотоцикель. 210 . мрачытся. Св. с. -тиву. моториста. Мотив. мосьє. с. -кля. -тора. -ла. Сеча. Ол. Рс. што сператся на дві підпорьі. Пр. обгрунтований. знаряддя для змотування пряжі. багнюка. ж. -циї. ч. Пр. мочений. Силач. -тиля. мотовоз. ч. мотив. с. мій кум. Вовтузіння. Могти.Мосьє Жак! (Гончар. моцар. могутня держава. мочыло. мруз. Ол. до мох. Пт. ч. Гж. Мішечок з чоловічими статевими залозами. Св. хмаритися. невідм. мочовий. моховик. ч. мотивация. -ця. мочыло. -лька. -кы. Сапа. мотилиця. мрачытися. . Св. -не. мостовик. моцарство. мотлошиня. -сяжу. ч. Мотовоз. тепловоз малої потужності.Онуфер. -цуюся. основна думка. бути в стані що-небудь робити. 1959. моховий. моторизация. Ол. Рс. 2. -цуєшся. нетля.

-мола. відм. Ол. Дія за знач. Див. Людина здосвідом. Форма предмета в натуральну величину зроблена з глини або гіпсу. дав. Пт. -ня. ч. Ол. мундурковий. Негр. Страждання. -ве. -рка. ж. 2. п. -ці. ч. Тверда земля. важка праця. Те саме. Учнівська форма. що виконує на музичних інструментах народні та обрядові мелодії. ч. Пр.). займ. ревіти (про корови). Гж. Прикм. мрука. Мукомел. иди гет отталь! мурда. -кы. муляжиста. . мундурок.Мала-м я мужа пияка. -Гы. мукати. хто звичайно мовчить. Перетворений в мумію. -ли. Чорносірий (про овець). Чоловік. труд. Пр. мудра людина. мурчати. -кат. -ликаш. Йому. мураль. Гж. Мовчун. Bp. ч. -лика. Жилий будинок з цегли. Мудрість.). -та. ч. Пр. -ти. Простий чоловік. -ви. мудрагелик. мужа. Пр. Видавати звуки "му-му". борошно. Пр. Пр. Рс. Св. Пр. Муляти очы (завдавати комусь прикрощів своєю присутністю). замулювати піском. Св. Ол. Мусулманський служитель релігійного культу. добре забальзамований. ч. с. ч. Ол. 1. що виражає незадоволення. розмірковує. мудріст. ч. що поросла низькою густою травою.Словник Лемківської Г овірки мрук. Гж. мундур. 211 . милла. (нар. мука. глиною. Сб. чоловік дружини. я му вікном подавала. що муркати. ж. моральні терпіння. мудрагель. муляти. муринка. Пр. -ляжу. Наносити мулу. -чит. ч. -рина. -реця. -ди. ч. ч. хто виготовляє муляжі. мурликати. зберігає та експонує пам’ятки матеріальної і духовної культури. Муркотіти. мужик. той. Видавати звуки "мур-мур" (про котів). тиснути (про взуття). Терти. мурин. хто багато обдумує. ч. музей. мурянка. ч. Св. ж.Медвід мручит аж мороз поза скору йде. мурава. Парадний або буденний одяг військового. 2. Св. мручати. Пт. -ва. -раля. Ол. -лята. Грубіян (лайл. душеві переживання. Вр. мручит. Мулат. Той. мукат.). му. мулят. що збирає. ч. не висловлює своєї думки.Уця мурдзяста. муравка. мурканя. -кы. Спекулянт. людина. Мундур. Безперестанно видавати звуки "мур-мур". Культурно освітній заклад. -те. муркати. ж. ч. мій милий козаче. Єден просив вітку розмарину. муляж. мурянка. муміфікуваний. -зею. досвідченим. Ол. Ты. терпіння. -кат. (нар. Пр. -на. нащадок від шлюбу білого і негритянки або навпаки: негра і білої. мулити. парафіну. . -кы. властивість бути розумним. муркаш. ч. мулят. Никого я не мала. мурашка. з глибокими знаннями. Зарозумілець (ірон. -не. Ол. ч. яка намагається поставити власні інтереси вище суспільних. муркати. Муравель. Негритянка. муж.). п. Гж. Біла вівця з чорними п’ятнами біля очей. Мука. до мундурок. Вр. мурга. мурдзястий.). -жика.Ой никого. Пт. -рости. ж. мудрец. що проходили під мелодії сільських музикантів. -кы. Той. . Вр. муруваниця. 1. -геля.Див. неосвічений селянин (ірон. -дура. Пт. ж. клопіт. мурґо. 2. мурянка. мукомол. музика. Танці молоді. Видавати з закритим ротом грізний голос. мурчиш. мулит. Пн . Пр. . -кы. 1. Пр. воску. Група людей.

Словник Лемківської Г овірки

мурянчий, -ча, -че, Пр.
Муравлиний.
мурянча; мурянча купа, Пр.
Мурашник,
мурянчити, -рянчу, -чиш, Ол.
Посилено працювати; працювати, як
мурашка.
мус, мусу, ч. Ол. Примус,
несильні сть.
мускати, мускам, -каш, Рс. Ніжно,
злегка доторкатися, гладити.
мусон, -еону, ч. Ол. Вітер, що міняє
напрям через пів року.
мустанг, -танґа, ч. Пр. Здичавілий
кінь.
муталь, -таля, ч. Пн. Метелик,
мутация, -циї, ж. Пр. Зміна голосу
в хлопців і період статевого
дозрівання,
мутерка, -кы, Рс. Гайка,
мутика, -кы, ТЫ. Див. мотика,
мутник, -ника, ч. Вр. Малий
струмок.
муфточка, -кы, Рс. Деталь у
формі циліндра для з’єднування труб,
муцикы, -ків, мн. Пн. Бакенбарди,
мучений, -на, -не, Пн. Дієпр. пас.
теп. і мин. ч. до мучити.
мученик, -ника, ч. Пн. Людина, яка
переносить або перенесла муки,
випробування.
мучеництво, -ва, с. Пт. Стан
мученика; перенесення мук, доля
мученика.
мучениця, -ці, ж. Пт. Жін. до
мученик.
мученицкьій(-цкі), -ка, -ке, Пт.
Прикм. до мученик і мучеництво.
мучиня, -ня, с. Пр. Дія за знач.
мучити і стан за знач, мучитися.
мучителька, -кы, Пр. Жінка,
яка мучить когось.
мучити, мучу, -чиш, -чит, Пр. 1.
Завдавати
мук
фізичних
або
страждань моральних. 2. Посипати
мукою, борошном.
мучитися, мучуся, -чишся, Пр. 1.
Зазнавати мук або страждань. 2.
Вивалятися в муці, в борошні,
мучний, -на, -не, Пр. Борошняний.

мушара, -ри, ж. Вр. Див. мушера.
мушачий, -ча, -че, Пр. Прикм. до
муха. Мушиний.
мушера, -ри, ж. Вр. Гусінь на
капусті (
). - Смотте, як ся
шмарила мушера на капусті.
мушкет, -кета, ч. Рс. Гнотова
рушниця великого калібру.
мушкетер, -тера, ч. Рс. Вояк в
минулому, озброєний мушкетом.
мушля, -лі, ж. Ол. 1. Раковина під
водяним
краном
в
кухні.
2.
Черепашка.
мушкат, -ката, ч. Пр. Мускатник;
тропічне, вічнозелене дерево або
кущ, жовті м’ясисті плоди якого
містять насіння - мускатний горіх.
мушкатовий, -ва, -ве, Пр. Прикм.
до мушкат. Мускатний.
мушкатова; мушкатова галка, Пр.
Мускатний горіх; ароматне насіння
мускатника, що його використовують
як
прянощі
та
у
м’ясному
виробництві. - Мушкатолове вино
(мускатне вино або лікер з запахом
мускатних горіхів).
муштарда,
-ди,
Пр.
Гірчиця;
приправа до м’яса і соусів, зроблена з
спорошкованих розтертих насінин
гірчиці з додатком оцту, вина,
рослинного масла (олії), води, цукру,
солі і меду.
муштардовий, -ва, -ве, Пр. З
мушттарди
зроблений;
кольору
гірчиці.
МШЫЦЯ,
-ці,
Пр.
Комахи,
що
харчуються соком рослин (цілими
колоніями
обліплюють
стебла
рослин).
МШЫТИ, МШЫЮ, МШЫШ, МШЫТ,

Пр. Забивати мохом щілини між
деревами в дерев’яній хаті. - Замшьів
вшыткы щелі в стіні.
м’юд, меду, ч. Пр. Мед. - Рушашся
як муха в меді.
м’я, займ. в знах. відм. Сб. Мене. За то не огваряй м’я, парадний сину,
Хоц ты м’я не возмеш, я без тя не
згыну. (н. п.).

212

Словник Лемківської Г овірки

м’явчати, м’явчу, -чиш, Ол.
М’явкати; наслідувати голос кота.
м’ягкьій(-кі), -ка, -ке, Ол. М’який;
такий, що подається при дотику;
шовковистий; нечерствий (свіжий);
приємний для слуху; поступливий,
піддатливий; чутливий; несуровий
(про клімат).
м’ягкенькьій(-кі), -ка, -ке, Рс.
М’якенький,
ніжненький,
досить
приємний.
м’ягкіст, -кости, ж. Ол. Якість і
властивість за знач. м’ягкый.
м’ягко, присл. Рс. М’яко, не твердо
на дотик, ніжно.
м’ягкосердя, -дя, с. Рс. Душевна
доброта, чутливість.
м’ягкуватий, -та, -те, Рс. Трохи
м’який.
м’язга, -Гы, ж. Ол. 1. Вичавки,
заболонь.
2.
М’яка
подрібнена
плодоовочева маса. - Я тя зоб’ю на
м ’язґу.
м’яжджити, м’яжджу, -джиш, Пр.
Видавлювати,
роздушувати,
розчавлювати, розтрощувати.
м’якуш, -куша, ч. Пр. М’яка
підшкірна частина хліба, булки, а
також фруктів, ягід.
м’якшати, м’якшам, -шаш, -шат,
Пр. Ставати м’якшим, менш твердим;
робитися поступливішим, добрішим.
м’ясник, -ника, ч. Св. М’ясник,
різник; той, хто торгує м’ясом.
мь од арка, -кы, ж. Пр. Центрафуга
для відділення меду від сотів.

213

Словник Лемківської Г овірки

H
н, - Літера лемківського алфавіту на
позначення приголосного звука "н"
(вимовляється "єн").
на!, виг. Рс. Бери! Візьми! (собаці)
Тут!
набабрати, -бабрю, -реш, Пт.
Намазати, наляпати, набазграти.
набавити, -бавлю, -виш, Ол. 1.
Вибавити
(дітей
досхочу),
надоглядати когось. 2. Нажити щось.
- Набавити дакого страху.
набавитися, -бавлюся, -вишся,
Ол.
Нарозважатися,
нагулятися,
досхочу побавитися, побенкетувати.
набадкати, -бадкам, -каш, Вр.
Наколоти чимсь гострим, робити
слабкі короткі удари голкою і т. п.
набакер, присл. Пт. Набакир, вбік. Носити капелюх набакер.
набалюватися, -лююся, -люєшся,
Ол.
Досхочу
натанцуватися,
побувати на балу.
набальзамуваний, -на, -не, Пр.
Нобальзамований,
труп
підготовлений для дуже довгого
збереження.
набаяти, -баю, -баєш (-баям, баяш),
Рс.
Наговорити
байок,
нісенітниць.
наберати, -берам, -рат, Пр. 1.
Набирати, взяти, вбирати, набрати. Набер си в коморі повний кошик
грушок. 2. Обдурювати, обманювати.
- Але-м го набрав.
набештати, -бештам, -таш, Ол.
Вилаяти,
облаяти;
висварити,
осоромлюючи когось.
набздурити, -дурю, -риш, Пт.
Наплести, наверзти нісенітниць.
набывати, -бывам, -ваш, Пр.
Набувати,
купувати;
здобувати,
придбати що-небудь. - Набьів-єм на
ґаздівку дві корови, а ищы треба
набити си коня.
набывця, -ці, ч. Ол. Набувач,
набувальник; покупець.
набьірмілий,
-ла,
-ле,
Ол.
Набухлий, набряклий.

набьірміти, -бьірміє, Св.
Напухнути,
набрякнути;
стати
товстим неприродньо. - Набьірміли
мі ногы от довгого ходжиня.
набыти, -буду, -деш, Пр. Див.
набывати.
набытий, -та, -те, Пр. Дієпр. пас.
мин. ч. до набыти.
набыток, -тка, ч. Пр. Набута річ,
покупка; прирість, користь.
набивний, -на, -не, Рс. Набивний:
який набивають. - Набивний сінник.
набіг, -бігу, ч. Пр. Раптовний напад;
несподіване
спустошення
кимсь
території.
набіжний, -на, -не, Вр. Побожний,
церковний.
набій, -бою, ч. Гж. Патрон з
необхідною для пострілу кількістю
вибухової речовини; куля. - На
полюваня взяв з собом дванадцет
набоїв.
набіл, -білу, ч. Сб. Молочні
продукти.
набілений, -на, -не, Св. Побілений
повторно вапном.
набіло, присл. В білий колір. Побілила комірку набіло.
набір, -бору, ч. Пр. Завербовані для
чого-небудь люди. - Дмитро з
першим набором робив на тартаку.
наблизити, -ближу, -зиш, Пр.
Перемістити на ближчу віддаль.
наближати, -ближам, -жаш, Пр.
Присувати, рошташовувати ближче
чого-небудь, ставати ближчим у часі.
- Ден Перемогы ся наближав.
наближений, -на, -не, Пр. Дієпр.
пас. мин. ч. до наближати.
наближиня,
-ня,
с.
Пр.
Наближення. Дія за знач, наблизити,
наближати,
наблизитися,
наближатися.
наблудитися, -блуджуся, Пт.
Наблукатися, багато поблукати;
збитись з правильної дороги.
Наблудився по лісі през цілий ден, же
тепер ледво ногы волочит.
набожні, присл. Ол. Набожно.

214

Словник Лемківської Г овірки

набоку, присл. Ол. Осторонь. - Над
ріком, набоку, бавилися діти.
набраний, -на, -не, Пт. Набраний,
куплений. - Він зиркнув косо на
материял набраний на убраня.
набрызгати, -брызгам, -ґаш, Ол.
Набризкати,
покрити
бризками
рідини, води.
набризгувати, -Гую, -Гуєш, Ол.
Збрискувати
що-небудь
чимсь
рідким,
поривати
краплинами,
дрібними частинками рідини.
набрыдливий, -ва, -ве, Рс. Який
набридає; набридливий.
набрыднути, -брыдну, -неш, Рс.
Стати неприємним, надокучливим;
остогиднути.
набрыкатися, -брыкамся, -кашся,
Пн. Напустуватися, дознати розваг.
набризкати, -бризкам, -каш, Пр.
Див. набрызгати.
набріхувати, -бріхую, -хуєш, Рс.
Наговорювати
неправди,
зводити
наклеп на кого-небудь.
наброїти,
-брою,
-броїш,
Пт.
Дошкулити;
наробити
чогось
неприємного, шкоди.
набрудно, присл. Ол. Начорно. Найперше напишу лист набрудно, а
потім го перепишу.
набрякнути, -брякну, мин. ч.
набряк, Св. Спухнути, збільшитись в
об’ємі.
набубнити, -бубню, -ниш, Пр.
Наторохкотіти, нацокати; набитись в
бубон.
набубнявіти, -віє, Пн. Наливатись
соками; збільшитись за обсягом від
насичення вологою.
набундючитися, -дючуся, -чишся,
Св.
Прибрати
грізний
вид,
надуватися.
набунтувати, -тую, -туєш, Ол.
Підмовити, підговорити; збунтувати.
набухати, -бухам, -хаш, Пр. 1.
Набити когось кулаками. 2. Налити
без розбору чого-небудь в посуду. 3.
Насичуючись
вологою,
збільшуватись в об’ємі.

набухатися, -бухамся, Пр. Наїстися
досхочу, переїстися.
набухнути,
-бухне,
Пн.
Переповнитись
чим-небудь,
збільшитись в об’ємі, розростись.
наваксуваний,
-на,
-не,
Пт.
Покритий ваксою.
навалений,
-на,
-не,
Рс.
Накладений
як-небудь,
нагромаджений на купу у великій
кількості, безладно скиданий.
навалювати, -люю, -люєш, Рс. 1.
Накладати,
звалювати
на
когонебудь. 2. З’являтися у великій
кількості. - В клюб навалило народа.
навар, -вару, ч. Пт. Рідина,
насичена соком того продукту, що в
ній вариться, або заварюється.
наварений,
-на,
-не,
Рс.
1.
Збільшений в об’ємі метал, шляхом
наварювання на нього іншого металу.
2. Зварена їжа в достатній кількості.
наварювати, -рюю, -рюєш, Пр. 1.
Приварювати метал. 2. Наварити
певну кількість їжі.
навернений,
-на,
-не,
Пт.
Навернений,
повернутий
в
попередній
стан.
Навернений
грішник веце вартат як праведник.
наверх, присл. Пр. На верхню
частину чого-небудь; на поверхню
чого-небудь; на верхній бік чогонебудь.
навет, присл. Гж. Навіть. - Навет не
знам што одповісти.
навести, -веду, -деш, Пр. Привести
кудись кого-небудь; показати шлях,
ведучи.
навзірці, присл. Гж. Слідкуючи,
навзор, присл. Ол. На зразок,
навзнакы, присл. Пр. Навзнаки, на
спині, горілиць.
навзрыд, присл. Пр. Ридаючи,
плакати; голосно плакати.
навылуджати, -луджам, -джаш,
Ол. Навиманювати, повидурювати.
навыльот, присл. Ол. Навиліт,
наскрізь.
навымысьляти, -мысьлям, -ляш,
Пт. Навидумувати, навигадувати.

215

Словник Лемківської Г овірки

навымуляти, -муляш, -лят, Вр.
Вимулити. - Навымулят вода каміня.
навырывкы, присл. Пр. Вибірково,
навьіріст, присл. Ол. З розрахунку
на дальший ріст, на зріст.
навыворот, присл. Пт. Навиворіт;
внутрішньою стороною назовні.
навиджати, -виджам, -джаш, Ол.
Відвідувати, навідувати.
навидіти, -виджу, -диш, Ол. Див.
навиджати.
навикнути, -викну, -неш, Св.
Призвичаїтись
до
чого-небудь;
привчитись до якоїсь дії, що-небудь
робити.
навичка, -кы, ж. Св. Навик;
уміння, набуте досвідом, звичкою.
навіґация, -циї, ж. Св. Навігація;
плавання кораблів по морях та ріках;
судноплавство.
навіля, -ля, с. Ол. Те, що за один
раз набере на вили.
навій, -вою, ч. Св. Вал у ткацькому
верстаті, на який навивають основу.
навіс, -вісу, ч. Пр. Покрівля на
стовпах для захисту від сонця, від
негоди.
навісний, -на, -не, Пр. 1.
Навіжений, шалений, несамовитий,
противний,
ненависний.
2.
Побудований
так,
що
може
опускатися або підніматись навіс.
навітряний,
-на,
-не,
Вр.
Обернений туди, звідки віє вітер. На вітри стати (стати проти вітру).
навішаний, -на, -не, Пр. Дієпр. пас.
мин. ч. до навішати.
навішати, -вішам, -шаш, Пр.
Вішати в якій-небудь кількості.
навішувати, -шую, -шуєш, Пр.
Надівати, прикріплювати до чогонебудь.
навіювати, -віюю, -юєш, Пт.
Приносити вітром, потоком повітря.
навіяти, -вієш, -віє, Пр. 1. Злегка
віяти, повівати. 2. Викликати певний
настрій, стан. 3. Очищати певну
кількість чого-небудь. - Навіяли
корец пшениці за коротки минуты.

навіяний, -на, -не, Пр. Дієпр. пас.
мин. ч. до навіяти,
навколишній, -ня, -нє, Пр.
Розташований навколо або поблизу
когось.
навкрут, присл., прийм. Св.
Навколо.
навлочка, -кы, ж. Рс. Наволочка
на подушку,
наводити, -воджу, -диш, Ол. 1.
Указувати
дорогу
комусь.
2.
Спрямовувати вогнепальну зброю на
ціль.
наводу (йти), присл. Гж. Заключний
весільний обряд на річці. - Підем
наводу,
жебы
пані
млода
не
стратила вроду.
наводитися,
-дится,
Св.
Споруджуватися (про міст, про
переправу).
наводнений, -на, -не, Пр.
Переповнений водою,
наводніня, -ня, с. Рс. Повінь,
наводнювати, -нюю, -нюєш, Рс.
Заповнювати водою якийсь простір.
навозити, -вожу, -зиш, Пр. 1. За
кілька разів привезти що-небудь у
великій
кількості.
2.
Завезти
достатню
кількість
гною
на
визначену ділянку поля. - Жебы
півперечина
родила,
треба
єй
навозити.
наволокы, -ків, мн. Вр. Шнурки,
зсукані з вовни, для "керпців", для
постолів.
навощений, -на, -не, Пт. Натертий
воском,
навпа, -пн, ж. Ол. Мавпа,
наврацати, -врацам, -цаш, Гж.
Повернути ротом те, що з’їлось.
наврат!, н. сп. д. Сб. Наверни!
(худобу).
навпоперек, присл. Пр. Упоперек,
навсе, присл. Ол. Назавжди,
навічно, на всі віки.
навтікача, присл. Пт. Бігом від
кого-, чого-небудь, навтіки.
навскіс, присл. Св. Не прямо; по
діагоналі.

216

Словник Лемківської Г овірки

навчений, -на, -не, Пт. Такий, що
оволодів знаннями, досвідом, вивчив
щось, опанував щось.
нав’язувати, -зую, -зуєш, Пр.
Змушувати кого-небудь робити щонебудь всупереч бажанню.
наган, -гана, ч. Пр. Барабанний
револьвер, пістолет.
наганяч, -няча, ч. Ол. Учасник
облави,
який
гонить
звіра
на
мисливця, нагонич.
нагар, -гару, ч. Пр. Те, що
утворюється від неповного згоряння
палива, масла.
нагарбати, -гарбам, -баш, Пр.
Брати,
захоплювати
чуже
та
привласнювати собі його; грабувати.
нагаруватися, -руюся, -руєшся,
Ол.
Тяжко
наробитися,
напрацюватися.
нагваряти, -гварям, -ряш, Гж.
Намовляти; переконувати когось у
чомусь;
підмовляти
кого-небудь
робити щось. - Так, він нагваряв ня до
вшыткого злого! - одповів Ваньо.
нагварити, -гварю, -риш, Гж. Див.
нагваряти.
нагоблнжати, -люю, -люєш, Ол.
Настругати рубанком певну кількість
дощок або іншого матеріалу з дерева.
наглядач, -дача, ч. Пр. Людина, яка
займається
наглядом
за
чимсь,
спостереженням за кимось, таємно
стежить за ким-, чим-небудь.
наглядний, -на, -не, Пр. 1.
Пов’язаний з діяльністю судового
нагляду. 2. Даний для одягу.
наґлянцуваний,
-на, -не,
Пр.
Начищений
до
блиску,
наглянсований.
наґлянцувати, -цую, -цуєш, Пр.
Вичистити, начистити до блиску.
нагодуваний,
-на,
-не,
Пр.
Нагодований,
насичений,
забезпечений їжею.
наголо, присл. Пр. Зброя вийнята з
піхов; голова острижена до шкіри; не
злишаючи нічого; поголовно.

наголос, -лосу, ч. Пр. Наголос. - Я
ставлю наголос на другому складі од
кінця слова.
наголос,
присл.
Пр.
Голосно,
відкрито. - Читай наголос, што там
написано, на тій таблици.
наголошатися, -лошамся,
шашся, Ол. Нагадуватися, давати
про себе знати.
наголошиня,
-ня,
с.
Пр.
Наголошення;
силою
голосу
виділення складу в слові, або слова у
реченні.
наголошувати, -шую, -шуєш, Пр.
Виділяти голосом що-небудь у мові,
ставити на перший план якусь думку.
нагорі, присл. Пр. У верхній частині
чого-небудь.
нагонити,
-гоню,
-ниш,
Пр.
Досягти однакового рівня з тим, хто
рухається спереду; наздогнати когонебудь.
нагонка, -кы, ж. Пр. 1. Вираження
комусь незадоволення в різкій формі
за чиюсь поведінку або працю. 2.
При полюванні люди, які наганяють
дикого звіря на мисливця.
нагорнути, -горну, -неш, Вр.
Згорнути в якій-небудь кількості. Камінник вода нагорнула.
нагороджений,
-на,
-не,
Пр.
Відзначений за заслуги.
нагота, -ти, ж. Пр. Вигляд, стан
голого тіла: голизна.
наготовити, -товлю, -виш, Пр. 1.
Запастись чимсь у певній кількості. 2.
Наварити, насмажити багато їжі.
наготовлений, -на, -не, Пр. Дієпр.
пас. мин. ч. до наготовити.
награбча, -чати, с. Вр. Наруччя
сіна або соломи. - Што набере сіно
граблями або вшами на віз накласти.
награбати, -грабам, -баш, Пр.
Нагромадити сіно або солому. - Иди
на луку й награб трав ’янку сіна.
награний, -на, -не, Пр. Награний
на платівці. - Награна на плиті пісьня
дост ся мі сподобала.

217

Словник Лемківської Г овірки

нагрів, -ріву, ч. Пр. 1. Нагрів; дія і
стан за знач, нагрівати(ся). 2.
Ступінь, до якого що-небудь нагріто.
нагромаджувати, -джую, -джуєш,
Пр. Поступово збирати що-небудь;
навалювати
купою
в
більшій
кількості; набирати сил.
нагромадити, -маджу, -диш, Пр.
Див. нагромаджувати.
налуг, -лугу, ч. Пт. Збільшення
ваги відгодуваних тварин.
нагуцкати, -гуцкам, -каш, Ол.
Нащути, напустити собак.
нагадати,
-гадам,
-даш,
Ол.
Наговорити, набалакати. - Нагадати
ґлупст[в] на честного чловека.
нагана, -ни, ж. Ол. Догана, осуд,
докір.
нагапу, присл. Рс. Без квитка,
зайцем.
Проїхати
наґапу
в
авт[о]бусі.
на Гвалт, присл. Ол. Поспіхом,
швидко; вкрай необхідно, дозарізу. Ідте-ле на ґвалт.
наґьівтатися, -ґьівтамся, -ташся,
Ол. Наковтатися. - Наґьівтав єм ся
пороху при млоцкарни за цілий ден.
нагматвати, -Гматвам, -ваш, Пт.
Наплутати. - Наґматвав єс мі з том
пряжом.
нагризмолити, -молю, -лиш, Ол.
Набазграти;
невиразно,
погано
написати.
нагус, -Гуса, ч. Пт. Гола людина,
голяк,голий.
нагусок, -ска, ч. Пт. Дитя; мала
фаянсова лялька без одягу.
наєднати,
-єднам,
-наш,
Вр.
Назгоджувати, найняти. - Наєднав єм
люди, бо треба копати компері.
надавлювати, -люю, -люєш, Пр.
Натискувати на що-небудь.
надавця, -ці, ч. Пр. Адресат листа
або посилки на пошті.
наданий, -на, -не, Пр. Висланий
поштою. - Лист быв наданий
тыжден тому назад, а пришов лем
вчера.
надаремні, присл. Ол. Даремно,
марно, надаремне.

надармо, присл. Ол. Даром,
надаруваний, -на, -не, Пт.
Обдарований, надарований у великій
кількості.
надатися, надамся, -дашся, Сб.
Подобатися.
надвір, присл. Сб. Надвір; за межі
чого-небудь, назовні.
надбудуваний,
-на,
-не,
Пр.
Надбудований,
добудований
до
основи.
надбутвілий, -ла, -ле, Рс. Злегка
струхлявілий, трухлявий.
надбутвіти, -віє, Рс. Злегка
струхлявіти, пригнути.
надвечер, присл. Пр. У надвечірній
час, надвечір.
надвоє, присл. Св. Двозначно,
непевно. - Надвоє баба ворожила:
або вмре або буде жыла.
надграничний, -на, -не, Пт.
Пограничний, прикордонний.
надератися, -дерамся, -рашся, Вр.
Шукати
сутички,
дражнитись;
вовтузитись. - Діти не мают што
робити, то надераются медже
собом.
надзвичайні, присл.
Ол.
Надзвичайно, незвичайно; винятково.
надзиск, -зиску, ч. Пр.
Надприбуток,
надзір, -зору, ч. Рс. Нагляд,
надзорувати, -рую, -руєш, Рс.
Наглядати, слідкувати.
надыбати, -дыбам, -баш, Ол.
Зустрічати на дорозі кого-небудь,
стрінути.
надимити, -димлю, -миш, Пр.
Наповнити димом, напустити диму;
накурити.
надимлений,
-на,
-не,
Пр.
Наповнений
димом;
накурений,
заповнений тютюновим димом.
надити, наджу, -диш, -дит, Пр.
Приваблювати до себе; манити.
надити; надити плуг, Вр. Наварити
і нагострити плуг.
надівати, -дівам, -ваш, Ол.
Начиняти. - Надівати кышку м ’ясом.

218

Словник Лемківської Г овірки

надобыти, надобуду, -будеш, Bp.
Придбати,
надігінці, присл. Рс. Навздогін,
надій, -дою, ч. Пт. Кількість
надоєного молока.
наділ, -ділу, ч. Пт. Виділена
частина чогось кому-небудь; наділ
землі.
надійти, -дійду, -деш, Св.
Наближатися до чогось, підходити.
наділений, -на, -не, Св. Наділений,
з певними властивостями. - Ваньо
быв наділений почутьом гумору й
доброти.
надіти, -дію, -дієш, Ол. 1.
Надягнути, накинути на себе. - Надін
на ся Терок, як йдеш надвір! 2.
Встромити
щось,
фарширувати,
начинити.
надісланий,
-на,
-не,
Пр.
Присланий
пізніше,
з
певним
запізненням.
надквасьнілий, -ла, -ле, Пр.
Прикислий. - Надквасьніле молоко.
надквасьніти,
-ніє,
Ол.
Прикиснути.
надколений, -на, -не, Рс. Не до
кінця розколотий.
надкус,
-кусу,
ч.
Рс.
Знак,
зроблений
на
чомусь
після
надкушування.
надкушений, -на, -не, Рс. З
відкушеною частиною чогось.
надлам, -ламу, с. Пр. Надломлене
місце на чомусь.
надламувати, -мую, -муєш, Пр. Не
до
кінця
зламувати;
відламати
частину чого-небудь.
надломлюватися, -лююся,
люєшся, Пр. 1. Зломлюватись не
зовсім. 2. Виснажувтись фізично і
морально.
надмірні, присл. Пр. Надмірно,
зверх міри.
надманутися, -мануся, -нешся, Ол.
Несподівано з’явитися, неочікувано.
надморозити, -морожу, -розиш,
Ол. Підморозити, приморозити.

надоптати, -доптам, -таш, Пр.
Притиснути ногою, наступити на
щось.
надморожений, -на, -не, Ол. Дієпр.
пас. мин. ч. до надморозити.
надмочувати, -чую, -чуєш, Пт.
Трохи, злегка намочувати,
на днес, присл. Ол. На сьогодні,
надобний, -на, -не, Вр.
Привабливий, гарний. - Надобна
дівочка.
надобыти, -буду, -деш, Ол.
Придбати, добути.
надодньом, присл. Гж. На світанні,
вдосвіта.
надоїдати, -їдам, -дащ, Пн.
Надокучати, набридати.
надоказувати, -зую, -зуєш, Пн.
Напустуватися, навитворяти.
надокучати, -кучам, -чаш, Пн.
Ставати прикрим, надоїдливим із-за
одноманітності дій.
надокучити, -чую, -чуєш, Пн. Див.
надокучати.
надокучливий, -ва, -ве, Пн. Який
набридає своїми вчинками, своїми
діями; який не залишає в спокої;
настирливий.
надосланий, -на, -не, Рс.
Надісланий, присланий пізніше.
над ост, присл. Пр. Досить. - Народу
было надост.
надоюваня, -ня, с. Пр. Дія за знач.
надоювати.
надоювати, -доюю, -юєш, Пр.
Доячи,
одержувати
яку-небудь
кількість молока.
надпилювати, -люю, -люєш, Пр.
Розпилювати зверху, неглибоко, не
до кінця.
надписувати, -сую, -суєш, Рс.
Робити напис зовнішній на чомунебудь.
надпорювати, -рюю, -рюєш, Рс.
Почати розпорювати що-небудь.
надпсувати(ся), -псує(ся), Ол.
Злегка псуватися, надгнивати.
надпсутий, -та, -те, Ол. Дещо
зіпсований, надгнилий.

219

Словник Лемківської Г овірки

надраювати, -драюю, -нині, Св.
Начистити до блиску; вимити до
живого. - Майтек дав мі шварбу й
казав надраїти дилини.
надраїти, -драю, -драїш, Св. Див.
надраювати.
надрабляти, -раблям, -ляш, Ол. 1.
Доробляти, дороблювати, доробити.
2. Надлужувати, надолужити.
над раном, в знач, присл. Ол. Над
ранок. - Пришов аж над раном.
надрапаний, -на, -не, Пр. Дієпр.
пас. мин. ч. до надрапати.
надряпати, -драпам, -паш, -пат,
Пр.
1.
Зробити
подряпини,
надряпати. 2. Написати що-небудь
нерозбірливо, недбало.
надріз, -різу, ч. Гж. Надріз;
надрізане місце.
надрізувати, -зую, -зуєш, Гж.
Розрізувати не до кінця.
надробити, -дроблю, -биш, Пр. 1.
Накришити. - Надробити курам
хліба. 2. Допрацювати те, що
пропущено в роботі.
надрубаний, -на, -не, Пр. Частково
вирубаний; затесаний топором або
сокирою.
надрукуваний, -на, -не, Пр.
Написаний друком.
надсаджений, -на, -не, Св. Дуже
напружений,
надсаджений,
з
надсадою.
надскакувати, -кую, -куєш, Пр. 1.
Скоро наближатись, прискакувати,
прискочити,
підбігати.
2.
Прислужуватись,
підлабузнюватись;
залицятись.
надслухувати, -хуєш, Ол. Див.
надслухати.
надслухай, -слухаш, -хат, Ол.
Прислухатися, прислухуватися.
надтесаний, -на, -не, Сб. Затесаний
сокирою для позначки.
надтовчи,
-товчу,
-чеш,
Ол.
Відбити, надтовкти.
надштуковувати, -вую, -вуєш, Ол.
Надточувати, надставляти, додавати
для подовження, збільшення.

надштукувати, -кую, -куєш, Ол.
Див. надштуковувати.
надштукуваний, -на, -не, Ол.
Дієпр. пас. мин. ч. до надштукувати.
Надточений.
надточений,
-на,
-не,
Пр.
Приточений на токарному станку.
надтріснути, -трісне, Рс. Трошки
тріснути, дати тріщину.
надтріснений,
-на,
-не,
Пр.
Надтріснутий;
з
неглибокою
тріщиною.
надубасити, -башу, -сиш, Пр.
Набити добре когось палкою.
надудлитися, -дудлюся, -лишся,
Пт. Напитися багато спиртного;
напитися доп’яну.
надуманий, -на, -не, Пр. Навмисне
придуманий, неприродній.
надуманіст,
-ности,
Пр.
Нереальність, штучність.
надушувати, -шую, -шуєш, Пр.
Натискувати, надавлювати на щось
живе, знищуючи його (на комахи, на
гусінь).
надходити, -ходжу, -диш, Пр.
Ідучи,
наближатись
до
когось,
підходити;
наближатися
в
часі;
приходити на місце призначення;
виникати (про думки).
надщерблювати,
-люю,
-люєш,
Пр. Робити щербини, зазублини,
вибоїни.
наелєктризуваний, -на, -не, Рс.
Наелектризований;
надзвичайно
збуджений.
наєднати,
-єднам,
-наш,
Ол.
Найняти.
наєнчатися, -єнчуся, -чишся, Пт.
Настогнатися.
на забий, в зн. присл. Ол. До упаду,
на смерть, до смерті,
назагал, присл. Ол. Загалом,
назад, присл. Пр. У напрямку
протилежному до попереднього
напрямку руху; назад.
назаран, присл. Пт. На наступний
ден, назавтра. - Тото си лишу назаран
їсти.

220

с. хто наймається на роботу. Пр. Пр. -ці. Пр. -паш. Дієпр. слідом. присл. настовбурчувати шерсть. що приймає когось на роботу. Пр. офіційний документ з розпорядженням керівника установи. більш за все. Пр. -пую. Прибуття когонебудь у великій кількості. наїздниця. -ше. -ше. -кы. Найзапекліший. вслід за тим. виявити. -ка. 2. Ол. накапати. -ше. Розпорядження усне або письмове. найскоре. Рс. най жиє!. повчати. Ол. -не. Ставати злим. -ша. найздальший. Наймичка. -жуєш. ч. накапувати. Пр. Віддавати розпорядження комунебудь. присл. той. Називаний. нехай. найбільш правдоподібно. поради. Хай то грім поб’є! наказ. Жінка. -їзду. присл. найдале. присл. -зую. найповажнійший. -ша. наказувати. Наїзницький. крадькома. Пр. -жую. Див. Рс. Гж. присл. Найбільше. Назирці. назирцьом. -ша. Наждачний папір. 221 . не відстаючи. відшукати. найду. -не. Караючий. ж. Найдальше. Найвеличніший. -казу. Найвеселіший. 1. наждак. присл. -кы. щетину. -капам. -ше. Св. -ша. короткочасний напад. найманец. ч. Пр. част. яка постійно найнята на роботу. найвекший. а не якаси фраїрка. Хай. назбираний. Див. на знущання. паперу). найвесільший. ч. Пр. -зуєш. 1. (ся). яка їде верхи на коні. ч. Хай-же. Пізвище. наїжитися.Наказуючой рукы пана бояли ся вшыткы. зробити пакості. . Рс. такий. Назад (іти плечима вперед). назвисько. Найманка. наїзд. Ол. лайл. наливати щось. -на. ж. наробити неприємностей. наїжачуватися. присл. наказуючий. Раптовий. Найгірший. наїжитися. -де. Навздогін. наїжений. найзапеклійший. част. Капля до каплі наповнювати щонебудь. присл. назвиско. -ше. Поступово нагромаджена необхідна кількість чого-небудь. Хай живе! най-ле. -че. до наїжити. Те саме. -ша.Словник Лемківської Г овірки назадгус. Пр. -не. Знайти. ця. Пн.Дієпр. Пр. . Ол. присл. -нця. Найбільший. найвеличнійший. Пр. Наугад. Найскоріше.Най знає паньство ненавистне. Хай звенить! най то перон встрілит!. Нашкодити. без точного знання. до наказувати. Пр. -деш. Наїжачитися. ч. -ча. папір покритий порошком із наждаку. Ол. Пт. найпланьший. най дзеленкат!. той. наздогін. Ол. (ґлянцпапір. 1. наїздницкі. -ша. ж. теп. найслабший. Пр. постанова. нехайже. -ше. називаний. Найповажніший. Пр. гніватися. якому дають назву. наймичка. -ке. Найбільш придатний. Пр. Гж. Пр. наймач. мин. Пр. Сб. Св. роздратованим. яка наймається на якийсь час на роботу. -пощу. акт. Найманець. що наїжити. найти. -пуєш. 1 . Пр. най. Навмисне (робити шкоду). Пр. більше всього. Пр. -ше. -їжуся. . -ка. наїжувати. пас. назбыткы. наздогад. найманка. Пр. Пт. Найбільш. віддавати вказівки. -на. накапостити. -ша. ч. ч. 2. найвеце. -на. 2. -жишся. виг. же наша армія як мур! найбарже.Найскоре то буде його сестра. -постиш. Пр. Пт. що віддаляється. накапувати. находити. -даку. Наймач. -мача.

конвеєр при молотарці. Видаток. Пр. Витрачати. Навхрест. накачати. Пр. -кладам. присл. присл. мин. Вр. Прикріпляти що-небудь до чогось за допомогою клею. ножі. Перемішаний. моркву). Викошений і заготовлений в достатній кількості. -кланямся. -клюпам.Не накьідай на стіл. поколихати колиску. Гж. накошений. накыдач. . приклеювати. -даш. -кату. Вила. ч. Дієпр. Пт. до накынути. дощок і т. наконец. до накреслити. Пр. загострювати різні металеві інструменти: коси. Пр. положені предмети один на другий. що ними накидають гній на підводу. наклепниця. Невелике покривало на подушку. Пр. 2. наколочений. грошовий розхід. Дієпр. с. накат. Пр.. -тулям. на стіл. перекинутий. . накопаний. -краю. багато разів згинатися. накаслик. використовуючи прокльони та лайливі слова. Сильно утрамбована земля. Пр. Набити. Пт. ж. накінци. Дієпр пас. Див. -на. -креслю. говорити неправду перед керівництвом на свого працівника. дорога. присл. Ол. при столі. Пр. наклепувати. Пр. Шар настелених дерев. Пр. покритий крапками. визначати. -клею. Нагорнути на купу те. Пр. Досхочу повозити когось на повозці. 2. -кыдам. 1. Добре утрамбовувати. -не. Зробити щось погане. -ці. -няшся. гримання на когось. Наслідити при їді. Діти накатуляли ся дост з тым колесом през цілий ден. накыдка. наклеювати. Нічна тумбочка при ліжку. Пр. ч. Ол. Сб. -чую. набивати щось. -коїш. повітрям. накланятися. покотити. накатуляти. -даш. Прикріплений поверх чого-небудь. як їш. Наприкінці. 1. краплений. яка зводить наклепи на кого-небудь. переплутаний. -на. Прокльон. накачаний. 2. -не. накатувати. -клеїш. Св. ч. Леміш у плузі. Наперед намічати. Вр. змішаний. виконуючи певну роботу. Нарізати щось на частини в якійнебудь кількості. -на. -лика. планувати. -те. 2. Пт. п. що-небудь з верхнього одягу. -дача. -краєш. -не. -те. Наповнювати щось рідиною. -качам. Жінка. ж. Пт. . ч. Пр. Пр. до накачати. на тумбочку. автомашині. п. наклад. накрест. вкінці. -чат. Пр. наклеювати. наклятя. -та. -не. Вдарений багато разів ногами. щось варте осуду. 1. -чаш. Накрутити. П’ ятнистий. -на. втиснути. -лиш. накоїти. Ол.Як-небудь повішений. 1. накынутий. наклюпати. накладати. накачувати. -ладу. -тую. мин. ч. накреслити. Наговорювати неправду на кого-небудь. -юєш. 1. 2. сокири і т. Ол. -ляш. 2. -пуєш. -кы. наклад. наклеїти. накладений. [П]р. ч. 222 . що крутиться. Пр. що подає солому з збіжжям. -тя. накраплястий. накраяти. -не. Викопаний із землі в певній кількості (про картоплю. -клеюю. -та.В бункрі было пару накатів кругляків. -туєш. -паш. накреслений. 1. -на. Клепаючи. Пр. врешті. Сб. Доносити на когось. що можна накинути на себе. -пую. накыдати. Нарешті. 2. -не. Намотувати щось в клубок. Багато разів накланятися. -чуєш. бураки. -на.Словник Лемківської Г овірки забруднювати щось. пас. -кою.

Навивати. Готувати. Ол. 4. (накрутити. . Навантажений. належачи. нісенітниць. наладити. володінні. Пр. налагодити. Бути чиєюсь власністю. -джуєш. наладувати. Рс. Пр. налагоджати. -маш). налагоджати. потрібно одербно одержати. Пр. Намелювати. -кы. Пр. налагодженіст. наламувати. -лежу. -жиш. -лапам. налізне буде. налізне.Накрутив повний корец круп. налагоджений. виправлене пошкодження. Наговорити дурниць. Заповнений пилом або димом з печі. Заведений (про годинник). налиганий. -кручам. Заряджати вогнепальну зброю. Див. -джую. . -чаш). -джаш. Пт. налагоджувати. налагодити. Прищеплювати певні думки. належати. -джую. що налагоджувати. Намочувати що-небудь у крохмальній воді для надання жорсткості. накурювати. -дуєш. нагружений. Гж. Багато випивший всякого спиртного. Пр. -чую. налапати. -рюєш. Св. Пр. -лиш. накрохмалити. (зналізне. -рюю. злагодженість. наладовувати. засуканий. Гж. 3. -джу. накрохмаліня. -вую. 1. Пт. с.Словник Лемківської Г овірки накривка. -люєш. накрохмалити. 2. набитий набоями. -тиш). 2. Пт. -вуєш. сорт яблук. набити зброю. набивати. Лежачи. Ол. ж. курячи тютюн. налагоджувати. як дві вилкы. Металевий предмет. -ного. Погодженість дій. Ламати щось у якій-небудь кількості. Налазитися. 1. наладовувати. Пр. Призначатися кому-небудь. Навантажувати який-небудь матеріал. Крутячи. Виправляти що-небудь зіпсоване. Піднімати пилюку. Накришити. -джуєш. Належати до якогось розряду. 2. налазити на руках і ногах. (накручати. 1. Фецко міг прочитати книжку лем належачи. -паш. 1. Те саме. 2. Накрохмалювання. налагодити. -малю. -ности. . -дую. Карточка з написом або числом. налагоджувати. Гж. п. 2. -на. Пр. с. налажувати. присл. ж. 2. заводити механізм. . 4. 1. -не. Див. (наламати. пошкоджене. -на. 2. -чу. -люю. (нар. -ламам. 5. переконання. досхочу полазити. перебувати в чиємусь розпорядженні. 1. с. Організовувати. -диш. виготовляти щось. Пт. -на. Заряджений. -мую. -не. настроїти музичний інструмент. наладжувати. Наловити. -ливу. Намотаний чимсь навколо чогонебудь. накручувати. Наповнений тютюновим димом. створювати що-небудь. завантажувати. Пр. усунені недоладки. накручений. накрушити.Хто чепец мі найде. -джам. -кы. накрутка. накрохмалювати.). Налив. Пр. Винагорода за знайдену і віддану річ. Підготовлений до дальшої діяльності. Див. наліпка. Пр. 3. налив. що наліплюється напредмети призначені 223 . Те саме. -не. Дія за знач. Гж. -ня. 1. налагоджиня. Пр. -крушу. ч. -ного). збивати пил. зарядити. Настроїти спів хору. накурений. 3. ж. що налагоджувати. Пт. виду. що служить для закривання. Пр. підкручений. -не. згода. -шиш. -муєш. Прив’язана за роги худоба. Наповнити тютюновим димом.Маленька Оля налапала мотилів повну баньку. -на. Гайка. 2. Дія за знач. -жуєш(ся). -не. 1. Пр. -на. приготовляти що-небудь. 1. накрохмалювати. -чує. 2. пилити. намотувати що-небудь. Ол. -кы. наладуваний.В мого діда все были накручены догоры баюсы. -жую. -ня.

-на. ч. намачати. скуйовдити. . Див. -мысьлямся. Змелена у млині певна кількість зерна. наманути. -цяш. наміряти. -туєш. -лиш. коханка. Налити якої-небудь рідини. на моє сумліня!. -мысьлюся. Ол. На мою совість (запевнення в правоті). -мыдлям. Шар речовини. мин. до наляпати. Вр. Рс. -люєш. розливати на поверхні чого-небудь. -мелю. -та. . Вр. Налитися дощу. . -мав’ям. Намилити. . даний з трудом. -мыдлю. Жінка. Торкаючись кінцями пальців відшукати щось. Відмірювати певну кількість чогось. Пр. Ол. ч. -лоту. 1. намысьлятися. -на. -ці. Те саме. -лущам. -не. -щаш. -не. наломлювати. утворювати що-небудь. Див. Мішати що-небудь.). намірювати. -не. наляпати. намервити. Пр. Пт. -люю. -на. підговорювати. подумати. Перемішана основна речовина з додатками. -лієш. Рс. наляпаний. Раптовий напад з метою пограбування або знищення. намозолений. намыдляти. -не. Пн. наляний. намыдляти. -теш. -не. несподівано попасти на когось. Змочити. -не. Ол. 2. Неясно визначатися. намацювати. Див. Пр. -мервлю.Наляло ся дост за ден! . Накидувати щось в одне місце у певній кількості. пас. Пт. намітувати. Умовляти. -ряш. Пр. намацуватися. Пр. з’явилася на поверхні чогонебудь. намысьлятися. Пн. Пр. -цюєш. ярлик. Вр. нальот. Пр. яка живе з чужим чоловіком як дружина. Зім’яти. (намелюх. розлитий. Пр. -мірям. -не. -рюю. намилювати. Вр. Дієпр. 1. намелений. намішувати. спориш (Claviceps L. намав’яти. Вр. Ол. Пр.Словник Лемківської Г овірки для переїзду.Наляло ся зерно (зерно налилося. наміряний. намолотий. намацяти. -паш. -чаш. намолот. -на. 2. Натрапляти. -лиш. шкуринки певну кількість чого-небудь. -мітам. Голоння. що наламлювати. Пр. . -на. надуматись. Виявити в результаті пошуків. Ол. Пр. Кількість зерна намолочено одноразово. -в’яш.Над тим треба ся намьісьліти. намітати. пас.Намервив соломи на пів фури. набрехати. ляшся. і -лію. готове достигнути). підмовити. умовити. -мету. -льоту. -цюю. -цюєшся.Намачав єм черевікьі по росі. -ману. -те. Пр. Св. -ляш. Гж. налущати. -мачам. -таш. 1. -шуєш. -рєш. 2. -люю. Очищати від шкаралупки. Налитий. Наговорити неправди на кого-небудь. що осіла. мин. намітати. Метучи. намьісьлітися. намітувати. виснажливий. Пр. Розбризкувати рідину. Св. Покривати що-небудь шаром масла або жиру. ж. -неш. -мацям. що наліплюється. до наміряти. -те. люха). наложниця. -тую. Пр. підмовляти. намішаний. намаслений. Дієпр. що намелений. намірювати. зустрітися. -виш. наліплювати. намель. ч. наляти. поміркувати. -шую. змочений дощем. намыдлити. -ляю. додаючи до нього певні примітки. знайти в темноті. -маслю. Пр. Змащений маслом. намести. Те саме. -на. 224 . Прикріплювати що-небудь до чогось клеєм або іншою ліпкою речовиною. Пр. ч. намаслити. Важкий. -ляпам. намацюватися. -люєш. Етикетка. ч. -на. Роздумувати. Див.Намелюх на житі.

Словник Лемківської Г овірки

намолочитися, -лочу, -лотиш, Вр.
Намолочуватися. - Барз мало ся того
зерна намолотило.
намордувати, -дую, -дуєш, Ол.
Навбивати
чимало;
наморити,
намучити.
наморений,
-на,
-не,
Ол.
Перевтомлений, вимучений.
нам[о]рочитися, -рочуся, -чишся,
Пр. Багато і довго працювати над
чимсь, поморочитись.
наморщений, -на, -не, Пт. Дієпр.
пас. мин. ч. до наморщити.
наморщити, -морщу, -щиш, Пт.
Див. наморщувати.
наморщувати, -щую, -щуєш, Пт.
Збирати зморшками шкіру обличчя;
нахмурювати, насуплювати брови,
робити гримасу невдоволення.
намотувати, -тую, -туєш, Пр.
Навивати, накручувати що-небудь на
щось.
намул, -мулу, ч. Пр. Осадки на дні
водоймища.
намулиско, -ка, с. Ол. Великий
нанос намулу.
намулити,
-мулит,
Пр.
Див.
намулювати.
намулювати,
-лює,
Пр.
1.
Наносити що-небудь течією води,
хвилями. 2. Натирати чим-небудь до
болю, до пошкодження якусь частину
тіла (перев. ноги).
намучитися, -мучуся, -чишся, Пр.
1.
Виконуючи
щось,
багато
помучитись.
2.
Обсипатись
борошном.
намуштруваний, -на, -не, Пр.
Навчений
військової
виправки,
дисципліни; навчений чогось, що
увійшло у призвичаєння.
нам’ягко, присл. Ол. Некруто, рідко
(про зварене яйце).
нам’якнути,
-м’якне,
н.
сп.
нам’як, (нам’якати, -м’якат), Пр.
Ставати м’яким від вологи, втратити
твердість.
нанадити,
-наджу,
-диш,
Ол.
Насталити і загартувати; наварювати

сталл[ю] і нагострювати що-небудь. Нанадити сокыру.
нанесений,
-на,
-не,
Пр.
Принесений кількома заходами. - За
нанесен[ьі] курами яйця треба было
купити цукрю.
нанич, присл. Ол. Нанівець.
Павлъо выв’юв ґаздівку нанич.
наниз,
присл.
Пр.
Наниз;
у
напрямку до нижньої частини; униз.
нанищыти, -нищу, -щыш, Ол.
Напсувати, нанівечити.
наново, присл. Пр. Знову, ще раз;
по-новому, інакше.
нанос, -носу, ч. Пр. Земля, пісок,
мул, нанесені водою або вітром.
наношати, -ношам, -шаш, Вр.
Наносити. - Вода наношат каміня.
наношений, -на, -не, Пр. Дієпр.
пас. мин. ч. до наношати.
нанюхати, -нюхам, -хаш, Пр. Див.
нанюхувати.
нанюхувати,
-нюхуєш,
Пр