You are on page 1of 123

p-ISSN 2308-5258

e-ISSN 2308-1996

www.seanewdim.com

Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, III(19), Issue: 38, 2015 www.seanewdim.com

p-ISSN 2308-5258

e-ISSN 2308-1996

III(19), Issue 38, 2015
SCIENCE AND EDUCATION A NEW DIMENSION

Pedagogy and Psychology

www.seanewdim.com

Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, III(19), Issue: 38, 2015 www.seanewdim.com

Editorial board
Editor-in-chief: Dr. Xénia Vámos
Honorary Senior Editor:
Jenő Barkáts, Dr. habil.
Nina Tarasenkova, Dr. habil.
Andriy Myachykov, PhD in Psychology, Senior Lecturer, Department of Psychology, Faculty of Health and Life Sciences, Northumbria University, Northumberland Building, Newcastle upon Tyne, United Kingdom
Edvard Ayvazyan, Doctor of Science in Pedagogy, National Institute of Education, Yerevan, Armenia
Ireneusz Pyrzyk, Doctor of Science in Pedagogy, Dean of Faculty of Pedagogical Sciences, University of Humanities and
Economics in Włocławek, Poland
Irina Malova, Doctor of Science in Pedagogy, Head of Department of methodology of teaching mathematics andinformation
technology, Bryansk State University named after Academician IG Petrovskii, Russia
Irina S. Shevchenko, Doctor of Science in Philology, Department of ESP and Translation, V.N. Karazin Kharkiv National
University, Ukraine
Kosta Garow, PhD in Pedagogy, associated professor, Plovdiv University „Paisii Hilendarski”, Bulgaria
László Kótis, PhD in Physics, Research Centre for Natural Sciences, Hungary, Budapest
Marian Wloshinskі, Doctor of Science in Pedagogy, Faculty of Pedagogical Sciences, University of Humanities andEconomics in
Włocławek, Poland
Melinda Nagy, PhD in Biology, associated professor, Vice-Rector, J. Selye University in Komarno, Slovakia
Anatolij Morozov, Doctor of Science in History, Bohdan Khmelnitsky National University in Cherkasy, Ukraine
Nikolai N. Boldyrev, Doctor of Science in Philology, Professor and Vice-Rector in Science, G.R. Derzhavin State University in
Tambov, Russia
Olga Sannikova, Doctor of Science in Psychology, professor, Head of the department of general and differential psychology, South
Ukrainian National Pedagogical University named after K.D. Ushynsky, Odesa, Ukraine
Oleg Melnikov, Doctor of Science in Pedagogy, Belarusian State University, Belarus
Riskeldy Turgunbayev, CSc in Physics and Mathematics, associated professor, head of the Department of Mathematical Analysis,
Dean of the Faculty of Physics and Mathematics of the Tashkent State edagogical University, Uzbekistan
Roza Uteeva, Doctor of Science in Pedagogy, Head of the Department of Algebra and Geometry, Togliatti StateUniversity, Russia
Seda K. Gasparyan, Doctor of Science in Philology, Department of English Philology, Professor and Chair, Yerevan State
University, Armenia
Svitlana A. Zhabotynska, Doctor of Science in Philology, Department of English Philolgy of Bohdan Khmelnitsky National
University in Cherkasy, Ukraine
Tatyana Prokhorova, Doctor of Science in Pedagogy, Professor of Psychology, Department chair of pedagogics andsubject
technologies, Astrakhan state university, Russia
Valentina Orlova, CSc in Economics, Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas, Ukraine
Vasil Milloushev, Doctor of Science in Pedagogy, professor of Departament of Mathematics and Informatics, Plovdiv University
„Paisii Hilendarski”, Plovdiv, Bulgaria
Veselin Kostov Vasilev, Doctor of Psychology, Professor and Head of the department of Psychology Plovdiv University „Paisii
Hilendarski”, Bulgaria
Vladimir I. Karasik, Doctor of Science in Philology, Department of English Philology, Professor and Chair, Volgograd State
Pedagogical University, Russia
Volodimir Lizogub, Doctor of Science in Biology, Head of the department of anatomy and physiology of humans andanimals,
Bohdan Khmelnitsky National University in Cherkasy, Ukraine
Zinaida A. Kharitonchik, Doctor of Science in Philology, Department of General Linguistics, Minsk State LinguisticUniversity,
Belarus
Zoltán Poór, CSc in Language Pedagogy, Head of Institute of Pedagogy, Apáczai Csere János Faculty of the Universityof West
Hungary
Managing editor:
Barkáts N.
© EDITOR AND AUTHORS OF INDIVIDUAL ARTICLES
The journal is published by the support of Society for Cultural and Scientific Progress in Central and Eastern Europe

BUDAPEST, 2015

credibility and authenticity of research results described in their manuscripts.EDU GOOGLE SCHOLAR . as well as the theft of data or research results from others. Pedagogy and Psychology. By acknowledging these facts each author takes personal responsibility for the accuracy. 2015 www. The journal is listed and indexed in: INNO SPACE SCIENTIFIC JOURNAL IMPACT FACTOR: 2.com Statement: By submitting a manuscript to this journal. III(19).Science and Education a New Dimension. All the articles are published in author's edition.seanewdim. each author explicitly confirms that the manuscript meets the highest ethical standards for authors and coauthors. as is the selective reporting of data with the intent to mislead or deceive. Issue: 38.642 ISI (INTERNATIONAL SCIENTIFIC INDEXING) IMPACT FACTOR: 0.465 DIRECTORY OF RESEARCH JOURNAL INDEXING ULRICHS WEB GLOBAL SERIALS DIRECTORY UNION OF INTERNATIONAL ASSOCIATIONS YEARBOOK SCRIBD ACADEMIA. Each author acknowledges that fabrication of data is an egregious departure from the expected norms of scientific conduct.

В. Роль web-платформ в обучении будущих педагогов ………………………… 64 Юхно О.В. III(19). Гончарова С.В. Науково-дослідницька діяльність студентів як необхідна умова якісної фахової підготовки ……………………………………………………………………………. Психологічний зміст професійного довголіття особистості …………………………………… 100 Москалёва А...В..М. 23 Йовенко Л.. 60 Харизанов Кр. Експериментальне дослідження динаміки розвитку педагогічного професіоналізму молодого викладача вищої школи …………………………………………………………………………….…………………………………………………………………………………………… 88 Каламаж Р.………………………………………………………………………………..І.Д. 115 Шибрук О.М.М.В..seanewdim...V..О.І.. Розробка та психометрична оцінка опитувальника професійної ідентичності …………………. Pedagogy and Psychology. Methods of Christian Psychological Research: Problems and Prospects ………………………… 78 Гринникова Н.В.. Поняття «героїчна особистість» у літературознавчій думці та освітній політиці доби тоталітаризму …………………………………………………………………………………………………. Роль методичної культури у забезпеченні якості професійної діяльності вчителя ………………. Дидактичний потенціал гіпертексту та кібертексту в процесі мовної підготовки фахівців …. Приложение на образователната технология „студентско портфолио“ в семинарните упражнения по Математика …………………………………………………………………………………… 32 Костащук О. 110 Філенко І.. 96 Кулаженко А. 19 Дідук-Ступ’як Г. Павлова Н. 74 PSYCHOLOGY …………………………………………………………………. Issue: 38.В. Психологическая компетентность руководителей общеобразовательных учебных заведений по преодолению профессиональных кризисов …………………………………………………. Особливості використання бази даних «Викладачі» у вищих аграрних навчальних закладах …… 15 Грудинін Б. 28 Каракашева Л.В...І.О.А. Методологічні аспекти математичного моделювання ………………………………. Forming of future teachers’ foreign language communicative competence by means of media texts …...В. 103 Садова М. 56 Пустохіна В.. Суб`єктно-контекстна концепція професійної відповідальності особистості 106 Федірчик Т.…………………………………. Концепція освітньо-професійного середовища підготовки економічних кадрів …………… 51 Поясик О. 43 Нікула Н. Дослідження успішності студентів немовних факультетів з англійської мови ………………. Борисов Є.Хр.. Соціально-психологічні передумови розвитку моральної самосвідомості у підлітковому віці .М.М..І.. 47 Пархоменко В.V. 2015 www. Контент-аналіз категорії «мовнокомунікативна особистість» крізь призму інтеракції різнотипових підходів до вивчення української мови в основній школі …………………………………. Презентируемый и хронoлогический образ Я у личностей с разным социальным статусом ………………………………………………………………………………………………………… 82 Зимянський А...Science and Education a New Dimension. соціокультурні та теоретико-педагогічні передумови розвитку економічної освіти в Галичині (ХІХ – перша половина ХХ століть) …………………………………………………….. Культурологічний концепт як необхідна складова вивчення української літератури старшокласниками ……………………………………………………………………………………………. 10 Горда І. 39 Лазаренко С. 6 Гіптерс З. Особистісно орієнтоване навчання як запорука розвитку особистості школяра …………………. 35 Кугай Н.М.І... Критерії та рівні виховання професійної честі майбутнього вчителя …………………………. Особливості навчання іноземної мови професійного спрямування майбутніх менеджерів туризму ………. Самооцінка та рівень домагань у структурі Я-концепції курсантів ……………………………… 119 .С. Оксентюк Н. Гоменюк О.В.І. Концептуальна модель формування особистості інтелігента у ВНЗ ………… 92 Карпенко Г..com CONTENT PEDAGOGY ………………………………………………………………………………………………………… 6 Petryk L.. Економічні.Р. 78 Matlasevych O. Змістові аспекти діяльності політехнічних ВНЗ України у другій половині ХХ століття ………… 68 Ященко Ю.В.І.

V. Nevmerzhytska. Sakhnevych. O. because UNESCO proclaimed media education as one of the priority directions in pedagogy of the XXI century. Ohneviuk and other scientists. abilities of complete perception. Ivanov. which lay the basis of competent. International state relations. V. Morozov (future teachers’ training for dialogic learning). Pekhota. In this paper the terms “foreign language communicative competence”. Y. V. the aspect of applying media texts as the means of future teaching profession specialists’ foreign language communicative competence requires in-depth study. Ryzhykn. H. has become an urgent need of the time.com PEDAGOGY Petryk L. Gaponenko (formation of readiness of students of higher pedagogical educational institutions to foreign language communication). 2) to consider the types of media texts: 3) to give consideration to the technology of the use of media texts in the process of teaching future primary school teachers a foreign language. The formation of future teachers’ professional. Russian media educator O. Media. The preconditions of the professionals’ formation and growth have been researched by V. successful and promising personalities of the state. ideological and civil qualities is necessary at the stage of their professional development. The attention is also focused on the technology of their use in forming of future teachers’ foreign language communicative competence. “media text” are defined. UNESCO resolution on the development of critical media education (Paris. technologies and teaching aids of future teachers’ training. Lehotina. 1989). L. technology. N. Borys Grinchenko Kyiv University. Paris Agenda-Recommendation for Media Education (2007). Kyiv. Andrushchenko. Y. According to the objective the following tasks are determined:1) to clarify the content of the basic terms of the article. O. The importance of media education is reflected in the number of international papers. namely: N. critical thinking skills. creative. N. Materials of Seville conference "Media Education of the Youth" (2002). Pedagogy and Psychology. I. However. Sysoieva. education. Muriukina. Ukraine Abstract. Bigych (theoretical bases of formation of future foreign language primary school teacher’s methodic competence). The purpose of our paper is to focus on the theoretical and practical aspects of the use of media texts in the process of formation of future primary school teachers’ foreign language communicative competence. T. Integration of Ukraine into the educational world space leads to the reformation of the system of higher education. Issues of Ukrainian teacher training in accordance with current state requirements have been outlined in the works of R. “media education”. III(19). Dubaseniuk. future teachers Introduction. UNESCO: research. Naidionova. Chemerys. particularly teachers. foreign language. The objective of the article. Zubenko (formation of future foreign languages teachers’ communicative competence). I. 2015 www. post-graduate student. media text. European Parliament resolution on media literacy in the world of digital information (2008) and others. This fact encourages citizens to learn foreign languages. V. Kurlishchuk. cooperation. media education. economics and education between different countries and people are expanding in the information society. The immense growth of information and media demands not only future specialists’ awareness of their professional field and the ability to think free and make decisions. So the process of formation of foreign language communicative competence has been in the circle of interests of such scientists as L. The above requirements lead to search for new approaches. the status of foreign languages in Ukraine is increasing and the formation of foreign language communicative competence of every individual. V. lecturer of foreign languages and methodologies department Pedagogical Institute. youth (2001). At the modern stage teachers’ professional development has become the subject of increasing scientists’ attention. It is advisable to integrate the content of media education into educational process of teaching a foreign language to prepare the students of pedagogical profession for foreign language communication in the information society. Kazakov. Fedorov. new directions in media education (1990). Fedorenko (formation of communicative competence in the process of learning a foreign language) and others. teaching aids. I. O. Issue: 38. The statement of the fundamental material. as according to the State standard of primary education (2011) the beginning of foreign languages study is compulsory in the first form of the secondary school. V. Thus. but it also requires the ability to perceive and comprehend information and make use of gained knowledge in their career. Shakhov and others. S. O. namely media texts. Kremen. Fedorov defines media education as the process of personal development with the help and on the materials of mass media resources and tools to form the culture of communication with media. communicative abilities. science. N. such as Grunwald Declaration on media education (1982). Onkovych. the materials of the Vienna conference "Media Education in the Digital Age" (1999). Shubenko and others. Barkasi (formation of future foreign languages teachers’ professional compe- tence). V. Analysis of the recent achievements and publications.Science and Education a New Dimension. O. Forming of future teachers’ foreign language communicative competence by means of media texts _______________________________________________ Petryk Lada Viktorivna. Gurevych. Recent years the process of formation of primary school teachers’ foreign language communicative competence has become a priority issue for research. interpre- 6 . Theoretical questions of the use of media texts in the process of foreign language teaching to students of teaching profession are considered. O. O. Duchanina. O.seanewdim. Problems of children’s and youth’s media education have been covered by the modern national and foreign scientists. Marynovska. communication in the branches of politics. Keywords: foreign language communicative competence. particularly the article characterizes the types of media texts. make educational process innovative and informative and will contribute to the formation of future specialists’ foreign language communicative competence and their media literacy as well. Mytnyk.

material of sites etc. Since media didactics is the part of general didactics. work with any media text consists of three main stages: – the first stage involves preparatory work with the media text (brainstorming.) using media texts will encourage the formation of both students’ foreign language communicative competence and media literacy. methods. teaching aids etc. Thus. the formulation of communicative tasks. developmental objectives. video plots). blogs. Authentic media texts (animated films. radio and recorded music. educational. movies. Using media texts for formation of future teachers’ foreign language communicative competence. Therefore. memory. Media education is concerned with the full range of media. language (phonetic. According to Y. visualization (film shots. not to artificial or simulated tasks [2]. and the new digital communication technologies. informative. photos. virtual photo albums etc. vocabulary work etc. skills of the analysis of a text and their own communication domain [5. creative learning . including moving image media (film. manner etc.Science and Education a New Dimension. they reach pedagogically justified objectives and also teaches students to think critically (analyze. sociocultural competence (crosscultural and linguacultural competence) and multicultural competence. Fedorenko’s statement the foreign language communicative competence is all the knowledge. III(19). portfilios. We have investigated that different learning forms in the foreign language classes (independent learning. learning with various forms of self-expression using media technology [4. motivation for further work with the media text. methods. Media texts are traditionally divided into radio. their traditions. p. multimedia messages (MMS). reading. The result of teaching a foreign language. 29] such as printed texts in the press. sound. vocational. writing and speaking). – the second stage is the intensive work with the media text. – the learning process should be product-oriented. the formation of foreign language communicative competence. “Foreign language (advanced study)”. to achieve the goals of media education and teaching a foreign language media texts should be implemented into the educational process. technologies to deal with using media texts in the foreign language classes. namely the ability to analyze and synthesize media texts [4. lexical and grammar knowledge). visualization of phenomena. processes.). Foreign language communicative competence includes linguistic competence (competence in listening. cognitive activity. develop skills of independent work.). develop creative abilities. As well as any other teaching aids the use of media texts is reflected in the opportunities of inhancement the quality of the foreign language communicative competence. focused and practical perspectives in the learning. Topics and content of modern media texts are diverse. game-based learning. explorative and open-ended. analysis and evaluation of media texts. 7 . language of native speakers. speaking. self-organized leaning. print media (particularly newspapers and magazines). Media texts are designed for mass audience and this is the specific feature. television. synthesize. – the students must learn to organize. – the learners must interact with external experts and community resources in the learning process. Though it is emphasized that media education is concerned with teaching and learning about the media but not through them. 25]. Issue: 38. “Practical course of English”. 2015 www. as it offers the future specialists concrete. labels of any product. p. on TV or their scenes. presentations etc. express their opinions by means of a foreign language). cognitive outcomes [3. video). Specific methods and learning forms with mass communications in the process of foreign language teaching provide an opportunity to achieve educational. Teaching future primary school teachers a foreign language should ensure implementation of practical. the formation of students’ cultural knowledge. – the learners should use a variety of expression forms along the process and when delivering the final outputs. cooperative learning. – the learners must critically explore the knowledge available. event. – the learning should be linked to real tasks. advertisements. Media texts have universal features: word. television. videos. in addition to formation of foreign language communicative competence. elaborate on and present the knowledge. p. media texts can be one of the teaching aids of foreign language teaching within the courses “Foreign language”. 25]. web pages. sociocultural and multicultural competences of a foreign language acquisition within a specific topic. newspaper and the Internet texts. 27]. We want to note that the procedure of work with media texts in practical classes within the above mentioned courses relates to the procedure of organization of work with speech material (listening. p. we may claim that learning with media makes the educational process innovative. 13].project work.com tation. – the learning must be linked to the interests and aspirations of the future specialists. types.of them. predictions. Media text is the text of any media type or genre [4. The purpose of foreign language communicative competence is the ability to use knowledge in foreign language activities but not the accumulation of it [3. television programs. customs. interesting and didactically helpful for students’ foreign language learning. audiovisual productions in cinema. ways of linking sentences in the text). which aim at developing students' language. as using different forms of expressions help the learners develop different forms of intelligences. aesthetic taste. messages on radio.seanewdim. text messages (SMS). fruitful and creative because they offer rich access to all sorts of creative tools. the content of which covers the basic knowledge of linguistics (speech styles. Pedagogy and Psychology. speech. methodic. develop critical thinking. 6]. photos. forms. engage in the interactive learning. is achieved with the help of the content. p. In case lecturers choose various learning forms. abilities and skills that you need to have in order to deal with communicative situations. formation of attention. reading and writing). The use of media texts in foreign language class is appealing. make decisions. – the young people must be involved in defining problems and missions. compare. p. The result of media education is the formation of individual’s media literacy. evaluate. lecturers should base the educational process on such principles: – the learning environment must be open. “Practice of oral and written speech”.

Media aims at developing both critical understanding and active participation. to introduce new vocabulary on the subtopic.) 5. compare their critics’ point of view with their own ones. Ask your students to read the title of another film Dead Poets’ Society and think of its genre. Conclusion and prospects for further research. plot. 9. For the home assignment ask the students to find a billboard of the play in the Internet according to their interests and prepare a piece of information about the performance using the content of the billboard. actors’ performing. As future research we propose to develop a system of exercises and tasks with the use of media for the formation of foreign language communicative competence in the foreign language classes in the process of future primary school teachers’ training. This stage usually includes activities that should enable students to get a deeper understanding of the text [1]. For the home assignment suggest the learners to watch both films and write reviews. 10. Encourage students to ask you questions on the content of the billboard to get the information about the venue for the performance. in particular media texts. be ready to get the information about the plays their friends want to see. To achieve objectives of the class lecturers should realize what material according to the curriculum must be presented. 2015 www. 9. to be on. and thereby to become more powerful participants in society. 6. Ask your students to complete the sentence Theatre is … 2. to develop dialogue speech skills Media aid: theatrical billboards Procedure: 1. to analyze. trailer Procedure: 1. Having talked about the films according to the billboard and the trailer ask the students to analyze and determine which of them affected their choice to watch the film more. the House is sold out. Get feedback from the students. analyze and explain what ideas they agree or disagree with. to book tickets beforehand. While watching they need to think of film genre again. It has become obvious that the use of media texts as a teaching aid of formation of future primary school teachers’ foreign language communicative competence in the foreign language classes is not only the requirement of the contemporary time. III(19). a director.Science and Education a New Dimension. Ask the student to make a list of justifications of their opinions. interest the friend in the show and suggest him / her going to attend it. to compare their content with the aim to realize what usually makes people to watch films). the director’s name of the play etc. to practise speaking and listening skills Media aid: billboard. 3. Ask your students questions to check if they remember the expressions. what learning form is the best to achieve the objectives. Get a feedback from the students. expressing their own opinions and fulfilling the tasks in a foreign language. Find in the Internet critics’ reviews of the film. It is obvious that the choice of professionally directed media texts will provide students’ future professional development as well. Example II. Give them the task to search for details about the performance. Introduce the trailer again but with the sound this time. the time the performance starts. Ask the students to look at another billboard and analyze its content to identify the key information and predict the plot of the play using the new vocabulary. 4. what has interested them the most and if they want to see it.seanewdim. Systematic work with media texts contributes to the development of professional and media competent specialists. 7. performance. All of the above tasks encourage students to critical analysis of media texts. to be a success). It enables young people to interpret and make informed judgments as consumers of media. Subtopic: Invitation to the theatre Objectives: to teach to understand and analyze the content of a billboard. setting. Explain to the learners that they are going to watch a trailer mute. Show a billboard of the film Mona Lisa Smile to the students. Pedagogy and Psychology. Example I. Ask them if they are interested in the film. actors. 4. Show a billboard you had or found in the Internet to your students and introduce new vocabulary on the subtopic (billboard. the actors’ names who are in. Subtopic: Film review Objectives: to form students’ skills to comprehend a billboard and a trailer (to understand. 8. to be in. Group the students and propose them to discuss if a billboard or trailer has more influence on viewers’ choice to watch the film. the date the play is on. what teaching aids. 8 . 8. Hold the discussion about the film genre. 5. ask the learners if they prefer watching this film. give them the task to ask you questions about all the details of the film (plot. 6. Discuss if the opinions coincide with the previous ones.com in which students solve problems set in the above stage. The tasks may be of different nature according to the various topics of classes. should be used to arrange the activity in the class. Pair the students and ask them to discuss the same questions to practise the vocabulary. Change the students’ working pairs and supply them with one more billboard with the aim of practising the vocabulary and dialogue speech. Here are some examples of tasks on the topic "Theatre and Cinema". 7. Ask them to prove why or why not. but also the effective component of educational process. critics etc. What performance is on? When is it on? When does the performance start? Who is in? Who is the director of the performance? Do you need to book tickets beforehand? Why will you book tickets beforehand? 3. – the purpose of the third stage is to check the above communicative task and a critical analysis of the media text. Issue: 38. but it also enables them to become producers of media. costumes etc. director. Persist on justification. Suggest your students answering the question: What usually makes people watch films? 2. Pair students and ask them to dicsuss the above information to make up a dialogue in which they invite their friend to the theatre and provide him / her with necessary information about the play. 3.

Ivanov.C. Формирование иноязычной коммуникативной компетентности будущих учителей средствами медиатекстов Аннотация. определены типы медиатекстов и сконцентрировано внимание на технологии их использования для формирования иноязычной коммуникативной компетентности будущих учителей. . C.eu/itug/images/band2.09 3. 2014.В. media pedagogy. «иноязычная коммуникативная компетентность».pdf "Information for everyone". иностранный язык.64 p. «медиатекст». (2012) iPads in the Classroom . . 2013. . Media-based learning. Media education and Media literacy: textbook [edit-emphasis. Fedorov.P. 2. Under the scientific editorship of V.P. Huber. Рассмотрены теоретические вопросы использования медиатекстов в процессе обучения иностранного языка студентов педагогической специальности. S.V. Fedorenko Y.pdf synopsis of PhD thesis in pedagogic sciences: 13. будущий учитель 9 . from http://scangames.Science and Education a New Dimension.com REFERENCES 1. медиатекст. 2005. media competence / A. "Training Theory" / Y.Lutsk.22 p. средства обучения. медиаобразование. .seanewdim. В статье дано определение понятиям «медиаобразование». Issue: 38. Rizun]. Glossary of media education. Fedorenko. from media literacy.352 p. a Taxonomy for the Use of tablets in school.K.00.F. Fedorov A. Петрик Л.eu/downloads/Media%20Based competence in the process of learning of foreign language: %20Learning%20-%20the%20framework_JG. M: MOO http://l3t.C.A Development of 4. . O. Ключевые слова: иноязычная коммуникативная компетентность.: Centre Free Press. Lessons learned and open inspirations 5. 2015 www. Volosheniuk. Pedagogy and Psychology. The forming of senior pupils’ communicative (2012). а именно. III(19).

яка готувала «до наук комерційних та реальних». М. розбудили енергію для боротьби за ліпше майбутнє. І. Через 10 років вона отримала статус Академії реальної і торговельної. товарознавці набували фахових знань безпосередньо в крамницях та на торговельних складах. Б.Science and Education a New Dimension. К. Економічні. Галущинський. с. що дбали за національні інтереси. Филипович. с. були «підготовка й виховання посередника межи продаючим та купуючим. Д. І. Коберський. Храпливий. Коренець. Крип’якевич. освітнє життя Галичини означеного періоду підпорядковувалося інтересам чужоземних володарів. Крамарі. Франко. його інтелектуальних лідерів шукати вихід із колоніального пригнічення. була однією з найбільш відсталих частин імперії. українських купців» [12. соціокультурних та теоретико-педагогічних передумов виникнення і розвитку економічної освіти в Галичині ХІХ – першої половини ХХ століть. низьким рівнем урбанізації. Є. Жук. серед якого було багато освічених осіб. Кущинський. С. Качор. Україна Анотація. Матеріали і методи. А. Дорошенко. Грушевський. водночас з організацією гуртової торгівлі та забезпеченням товаром українських крамниць при читальнях. У цих словах була багатовимірна правда. Злупко. праць визначних українських педагогів. на нашу думку. доцент кафедри суспільних дисциплін Львівський інститут банківської справи Університету банківської справи Національного банку України м. Ступарик. перетворена в Академію технічну. хоч і мали невелике практичне значення. соціокультурному становищі українського населення краю. І. в якій 80% населення було неписьменним. І. Львів. Курляк. Росткович. економічна освіта. Павликовський. однак це не означало. За часів незалежності України дослідження різних аспектів освіти і виховання в Галичині здійснили І. Ющишин та ін.. Ю. що господарське. залучення потужного потенціалу національної кооперативної думки до організації економічного і соціального поступу. Порівняно швидко розвивалися дві галузі економіки: це видобуток нафти і залізничне будівництво. Середина ХІХ століття була переломним етапом суспільно-політичної боротьби в Галичині. Так працювала на перших порах і «Народна Торгівля» – перший український споживчий кооператив. Це істотно позначилося не лише на економічному. Важливі дослідження даного періоду подають М. У зв’язку із розвитком ринкових відносин і початком індустріалізації краю зростали потреби торговельних закладів у підготовці фахівців. але й на рівні його освіти. Левицький. соціокультурних та теоретико-педагогічних передумов розвитку економічної освіти в Галичині ХІХ – першої половини ХХ століть. інші вчені. В соціально-економічному відношенні Галичина мала аграрний характер з незначним накопиченням капіталу. формування ідеології кооперативного шкільництва особливо вагомий внесок зробили І. А. Короткий огляд публікацій з теми. який охоплював переважно легку. все ж багато зробили для морального піднесення українців. К. Ключові слова: Галичина. З. у громадах та парафіях. а після розпаду ЗУНР з 1919-го до 1939 року перебувала в складі Польщі. І. Білинський. змісті відповідних педагогічних ідей цього часу.seanewdim.com Гіптерс З. с. пізніше – у Львівську політехніку [12. «Аграрний край – бідний край!» – якось висловився відомий український економіст Володимир Навроцький. У статті розглядаються проблеми розвитку економічної освіти дітей і молоді в Галичині ХІХ – першої половини ХХ століть: економічні. 88]. 30–31]. однак 1853 року воно було перетворено в середню торговельну школу – єдиний тоді середній навчальний заклад у Галичині. культурні та педагогічні передумови. Завгородня. М. зумовлює актуальність проблеми економічних. яка стала 10 . що промисловість в Галичині не робила певного поступу. О. Металообробна промисловість посідала останнє місце у промисловості краю [5. Че-піль. Бариляк. 87]. а також приватних. 2015 www. істориків. політологів дає підстави стверджувати. соціокультурні та теоретико-педагогічні передумови розвитку економічної освіти в Галичині (ХІХ – перша половина ХХ століть) ________________________________________ Зінаїда Василівна Гіптерс. яка 1844 р.В. метою якого. Сучасні трансформаційні процеси в економіці України вимагають відродження кооперативних традицій. К. Аналіз архівних джерел. слаборозвинутою торгівлею. Туган-Барановський. то є громади наших. М. Луцький. рахівники. Issue: 38. соціокультурне. Pedagogy and Psychology. Ко-вальчук. кандидат педагогічних наук. Великанович. Нагачевська. дали надію. найнижчими заробітками й найвищим відсотком надлишкової робочої сили.). В її складі спочатку було і торговельне відділення. що спонукало до організації фахового навчального закладу – реальної школи (1825 р. А. III(19). Д. бо давало вигоду передусім власникам чужинецьких капіталів і посилювало колоніальний статус Галичини. Проте економічне зростання мало однобічний характер. Історія економічної освіти в Галичині бере початок ще в першій чверті ХІХ століття. що готував фахівців комерційної справи. Школа проіснувала недовго. Це. Д. Велику роль у цьому відродженні відіграло молоде українське духовенство. Лучишин. Р. Австрійські реформи початку ХІХ століття. харчову і видобувну галузі. оскільки Галичина до 1918 року належала до Австро-Угорщини. адже більшість потрібних торгівлі спеціалістів готували самі купці через систему учнівства. Таке становище спонукало українське населення. кооперативне навчання Вступ. після приєднання будівельного факультету університету. Вони розробляли теоретико-методологічні й педагогічні положення щодо становлення й функціонування кооперативного шкільництва в Галичині. Т. У розвиток кооперативної думки. О. Мета нашого дослідження – аналіз стану економічних. М. Левицький. використовуючи економічні та суспільно-політичні важелі. Воробець. соціологів. І.

сільськогосподарські. розв’язання суперечностей сучасності: кооперації притаманний великий заряд моральності. Ці кооперативи об’єднували громадян здебільшого за національною ознакою. вони упевнилися. доти ми не зможемо мати сильної надії на краще і ясне майбутнє» [3. це – «підготовка спеціалістів з планування. Та і саме поняття «кооперація». 1911 р. під таким кутом зору.. 74–94]. а пануючі над нами народи затемнюють нашу національну ідею… Доки ми не змінимо того стану. спільноти. необхідних для роботи в промисловості та сільському господарстві). Відомо. утворення умов. Перше українське кооперативне товариство було відкрите у Львові 1883 року. який зазначав: «Кооперативний рух так само. Водночас це й важливий чинник загальної гармонії розвитку суспільства. Туган-Барановський зазначав. освітню діяльність кооперативів у формі пропаганди та агітації. Багато міст взагалі не мали українських шкіл [13]. від будь-якого поневолення. Яреми. Класик економічної теорії М. Витанович. педагогічній літературі. що дозволив відкривати товариства легально. віддзеркалює гуманізм взаємин людей. які поширювалися на фахове шкільництво. що здійснювалася вона шляхом кооперативного шкільництва. Особливо динамічно розвивалася сільськогосподарська й кредитна кооперація. за визначенням Я. с. Після закінчення першої світової війни незважаючи на насилля та поневолення українського народу іноземними загарбниками. засвідчує. з темноти й лихви марні й нереальні будь-які дальші культурні й політичні амбіції». Зміст сучасного поняття «економічна освіта».І. а саме: урахуванням національних рис характеру. У цьому контексті дану проблему розглядав і Б. коли було видано австрійський закон. 20]. Особливість економічної освіти в Галичині полягала в тому. Розв’язання цієї суперечності прогресивні громадські й культурно-освітні діячі Галичини шукали у створенні національної системи фахового шкільництва. К. «переконавшись. не усвідомимо і не просвітимо наші широкі маси. промислові. Бородаєвський. а трохи згодом і сини селян. історичній. зокрема. обліку. що без визволення головного носія національности з духового й соціального полону. с.Science and Education a New Dimension. а також для науково-педагогічної діяльності в галузі економічних наук» [4. Ступарик наводить сумну статистику: станом на 1900 рік в Галичині не існувало жодної п’ятирічної.com осередком українського національного руху. що перші кооперативи в Галичині почали виникати після 1873 pоку. зокрема кооперативне.народ і українське селянство гине у безпросвітній тьмі. які найбільше сприяють розвитку особи й нації. професор Б. яке виникло на базі торговельного. їх реалізації у власних інтересах. в яких містилися конструктивні поради. що «. с. І. учителів. гуманності [11. прогресивні педагоги Галичини відстоювали й розвивали національну ідею. причиною цього становища є відсутність власного державного організму. ідеї гуманної педагогіки. 134]. Коберський. шестирічної або виділової школи з українською мовою навчання (виділові школи – здебільшого трирічні школи. Відомий культурно-освітній діяч М. Д. Ця обставина 11 . що «з бідним політики робити не можна». . де відсутня примусова влада. с. III(19). Ця мета базувалася на колективній (груповій) формі власності й досягалася через організаційну. як і політичний. архетипу українця. що виникнення і розвиток кооперативного руху в регіоні наприкінці XIX століття зумовили появу певних суперечностей. що кооперація є формою соціального компромісу і містить у собі можливість найширшої волі.. Такий підхід діалектично взаємопов’язаний з іншою важливою методологічною засадою. Як пише І. Issue: 38. У 1870– 80-х роках серед прогресивної інтелігенції Галичини зароджувалися ідеї.. В аспекті методології проблеми такий підхід. Мартос. Виявляючи соціокультурні й теоретико-педагогічні засади виникнення кооперативного шкільництва в Галичині означеного вище періоду. є надзвичайно важливим. 111]. як С. програми яких включали знання з предметів. Pedagogy and Psychology. кредитні. громадську. Огляд чисельної суми фактів. Гончаренка. і спиратися в ній на власні об’єднані сили [2. які містяться в архівних матеріалах. Це сталося завдяки новій генерації українського громадського життя. Ю. …що доведеться почати і витримати важку боротьбу з супротивними силами. матеріальному й духовному поступу людства» [9]. Коренець у контексті соціального. просвітництва. 219]. с. матеріальне і трудове сприяння. в якому особливе місце посідало кооперативне. через законодавчу ініціативу. із них – 2 672 кредитних [7. причиною розвитку. в регіоні було 3 251 кооперативів. національного й педагогічного гуманізму. вони неодмінно властиві всім процесам і явищам.seanewdim. ми у своєму дослідженні виходимо із концептуального положення. кооперативного шкільництва та її розробку такими яскравими його представниками. згідно з яким суперечності є першоджерелом. фінансів та інших напрямів економічної роботи в народному господарстві. житлові та ін. Галущинський зазначав. У відповідності до характеру діяльності й завдань. Однією із них була така: необхідність функціонування різних за змістом та формами кооперативних об’єднань і культурно-освітня непідготовленість широких мас українського населення до сприйняття нових соціально-економічних ідей. а 1908-го в Галичині було 180 різних українських кооперативів. Виникнення кооперативного руху й кооперативного шкільництва в Галичині було зумовлено передусім економічними й соціокультурними чинниками. яку очолили сини священників. 204]. Вони виразніше побачили тісну пов’язаність національного й соціального переплетення …інтересів. на наш погляд. правовій. Витанович. який. ментальності. володіє всіма ознаками інтраверта [15]. економічній. і національний має свої особливі завдання. 2015 www. які вони перед собою ставили. кооперативні об’єднання регіону були різних форм: споживчі.. і професійний. Але ідеал – той самий: визволення від експлуатації. с. спрямовані на залучення збіднілих селянськоремісничих верств до економічної самочинності [1. Дзерович. Він спрямовує на висвітлення ідеї економічної освіти і. утворення й розвиток специфічних громадсько-господарських організацій [6]. за твердженням академіка С. Досліджуючи загальний стан розвитку шкільництва Галичини означеного періоду.

Провідними у тогочасній педагогічній думці були ідеї народності.seanewdim. споживча кооперація запроваджує різні форми кооперативної діяльності. пов’язаних із визначенням видів кооперації. вищого типу суспільної організації. Перманентні політичні процеси щодо українців галицького регіону також негативно впливали як на процес становлення національного шкільництва взагалі. Швейцарія. що певні запозичення українськими освітянами соціокультурних і педагогічних ідей зі спадщини представників західноєвропейської думки були обмеженими. що його становлення відбувалося в умовах відсутності держави. То ж усякими силами ми повинні їх творити» [8]. гуманізації і демократизації навчальновиховного процесу. З цього приводу Д. Д. Практикою виховання та економічної освіти. освіти. отже. Мюнхен. не дадуть нам школи чужі нам духом і провідною ідеєю. Дражище). Піднесення загальноосвітнього і культурного рівнів учасників кооперативного руху та широких верств суспільства. культуровідповідності. Pedagogy and Psychology. зокрема. – а всього відвідав більше 70 кооперативів» [9]. Усвідомлення теоретичних питань економічної освіти. Туган-Барановський. на наш погляд. були присвячені наукові конференції 1927 року в Стокгольмі. До прикладу. К. які на той час мали більш вагомі науковотеоретичні здобутки. отже. Страсбург). що неупереджений історико-педагогічний погляд на цю проблему не може відкидати деяких позитивних моментів процесу діалогу культур. Зазначимо. с. який з об’єктивною необхідністю відбувався між галицькими українцями і представниками інших народів. внутрішній красі. Гамбург. в Галичині було те. Тривалий час (до 1869 р. Ляйпціг. Левинський у праці «Освітня праця за границею». Німеччина. 2015 www. Балей. як це доводять С. Нюрнберг. гуманності. До прикладу. Розробка українськими освітянами теоретико-методологічних засад становлення кооперативного шкільництва в Галичині вимагала певного запозичення соціокультурних і педагогічних ідей західноєвропейських учених. Результати та їх обговорення. критичними і не могли компенсувати потреби самостійного пошуку. Б. III(19). КаньСюр-Мер. тільки свої рідні.com знайшла свій вияв у культурі морального добра. А. Мартос писав. Франції (Париж. приноровлені до потреб нашого господарського життя. Регенсбург. Базель). основних напрямів і видів діяльності кооперативних товариств з часом було втілене у змісті. Відповідно до психологічного складу народу. Градець Кральове. в Бельгії (Брюссель. Фінляндія. а 1932-го – у Нойдорфі (Швейцарія). Гент. Розповсюдження кооперативних ідей. Мл. «Ми повинні їх собі самі створити. культурно-освітніх діячів Галичини була створена система національної економічної освіти – кооперативного шкільництва. Дрезден. програм тощо. що він «. Це пояснюється активним індустріальним розвитком і цивілізаційними процесами країн Західної Європи. Коренець.. яке значною мірою було декларативним. як США. Коберський у «Кооперативному букварі» [3. Як справедливо зазначав М. А. Кущинський. Цим питанням. Зусиллями багатьох громадських. Остенде). кооперація виступає не лише в якості соціального компромісу. Кущинський у статті «Принципи організації кооперативно-освітньої діяльності». виду кооперації [6].Science and Education a New Dimension. Ющишин. українського кооперативного шкільництва. Підготовка фахових працівників відповідно до потреб. Швейцарії (Женева. Лєзарк). Того. У ході роботи останньої брав участь у дискусії і доповідь доктора Фошера суттєво доповнив Д. так і на розвиток кооперативного зо- 12 . Ми вважаємо. а також проведення свят спільно з «Просвітою» і «Рідною Школою». щоб вони наскрізь були наші. Науковий підхід до розуміння проблеми кооперації й розбудови кооперативного шкільництва суттєво сприяє розв’язанню суперечності між індивідуальними та суспільно-громадськими інтересами особистості. Левинський.. Ярема та ін. Австрія. Колін. розробки теоретичних проблем розвитку національного кооперативного шкільництва. що воно вимагає. Франція. Issue: 38. але і в якості загальної гармонії. У цьому контексті актуальним предметом наукової дискусії залишається питання про вплив західноєвропейської цивілізації на розвиток української культури. Ґрунтовне дослідження розвитку кооперативного руху й освіти за кордоном здійснили В. Коренець наголошував на необхідності власних кооперативних шкіл. Чехословаччині (Прага. О. організації навчальних закладів. Коренець. кооперативного шкільництва Галичини. формах і методах культурно-освітньої практики. Після повернення з. І. а право на утворення кооперативів датується лише 1873 роком. його мета і методи» даними про виховну працю українського кооперативного шкільництва. враховуючи досвід кооперативно-освітньої діяльності таких країн. Серед особливостей економічної освіти. побудові навчальних планів. яка мала сприяти відродженню і розвитку своєї рідної культури. Кредитна кооперація відповідно до специфіки своєї діяльності надає фінансову допомогу кооперативним та іншим організаціям. Бельгія. має складатися система виховання.за кордону він підготував розширений звіт про роботу конференції й опублікував його у часописі «Кооперативна Республіка». 26–27].. 3. його самобутньої культури. галицькі освітяни виділяли в ній такі три провідні напрями: 1. організовує спільні кооперативні курси з центральним Ревізійним Союзом Українських Кооперативів (РСУК) або місцевими кооперативними організаціями. включно) для українців Галичини практично не існувало конституційних прав на вільний розвиток. Я.Болеслава. допомагало прогресивним педагогам Галичини знаходити адекватні форми її діяльності й влаштовувати широкомасштабні культурно-освітні заходи. Клятови. Мнихово Градіще. 1930-го – у Відні. першим чинником розв’язання всіх протиріч сучасності [14].під час своїх подорожей знайомився на місці з діяльністю кооперативних організацій різного роду в Німеччині (Берлін. природовідповідності. 2. В. Кульчицький. кооперативного шкільництва активно цікавилися у інших народів Д. Коренець у виступі «Міжнародне кооперативне виховання. як відомо із наукових джерел. релігійній і національній толерантності. і. Глибоке усвідомлення і критичне переосмислення освітянами Галичини провідних ідей кооперативної теорії західноєвропейських учених.

– Ч. – 376 с. Раковський Й. – С.Chernivtsi: Typography Company "Russian Council". 1903. – Чернівці: Друкарня товариства «Руська Рада». ред. Бабенко. 1996.русько-української радикальної партії з 22. але водночас і суттєві відмінності у змісті та структурі професійного навчання. 1997.1931. Pavlik What should I do? Letter to Congress M. . 2006. / Уко. національного виховання в педагогічній думці Галичини 1962. – Т.New бург-Берхтесгаден: Український Технічно-Господарський ІнYork: Association of Ukrainian cooperation. Гадки про відбудову нашої кооперації на на початку XX ст. Економіка Галичини в другій половині XIX – 11. (1772–1939 рр. товариств України». Мартос Б. «Вісті Центральної спілки споживчих українознавства НАНУ.: Ed. Моцюк В.Cooperation // Ukrainian Soviet Encyclopedia: in 13 vol. Львівська комерційна Академія. Issue: 38.K . – Львів: Інститут та ін. 1903. Павлика до з’їзду early XX century: theory. 1992. And preS. V.N. The texts of lectures. нормативно-правова база їхнього функціонування на різних історичних етапах мали свою специфіку. Economic education of young people in Galicia XIX . 3. Витанович І. 7–8.– 160 с. Методологічні засади. Ukrainian льщі // Кооперативна Республіка. Aliman. – К.9. . 1995.1902 р. Гончарук Я. . .com крема.: АН УРСР. – К. 202-204. Бажан. . основою якого є динамічна економіка. S. 354–363. щина: Регіональний збірник. Ідея національної школи та Голов. – С. Гончаренко С. а також із генетичними здібностями й обдарованістю дитини. . archives. experience. – Коломия: Вік. sian-Ukrainian Radical Party was on 22/09/1902..Об’єктивні обставини на сучасному етапі вимагають залучення теоретичних і організаційних надбань попередників у сфері кооперації до освітнього та державотворчого процесу. творче використання принципу єдності теорії і практики у фаховій підготовці молоді.Berchtesgaden: Ukrainian Technical and Economic Institute. Бондарчук І. Кооперація // Українська радянська енциклопедія: В 13 т. Hipters Z. – С. . – Львів: ЛБІ НБУ.: M.: Ред. 254-262. 1992. інтеграції і диференціації. – К. – № 3. Торговельно-кооперативне шкільництво в ПоCollection. Babenko. 7. personalities Monograph. . . .М. а на рівні громадського сподвижництва. 3. Apopyy and others. Економічна освіта молоді в Галичині ХІХ – B.P. «Народна Торгівля». "News Central Union eat-ing Communities of Ukraine". .Г. З цією особливістю пов’язана й наступна: ініціювання й поширення ідей кооперативного шкільництва відбувалося переважно не на урядовому рівні. досвід. . 254–262. Коренець Д. Особливістю економічної освіти молоді в Галичині рельєфно окреслилася й така: змістом програм. Korenets D. Істотної руйнації зазнали й віковічні традиції.K others. Вони мали спільну мету.192 p.624 p. 1995. принцип природовідповідності у його взаємозв’язку з віковими особливостями. . The role of the teacher in Stryj Stryj //: Regional 8. en-cycle. Роля вчителя в розвитку Стрийщини // Стрий.А. . традиції. – Львів. donation. MP Desirable. Що тепер діяти? Письмо М. персоналії: Мо.Ch 7-8. 1997. «Ревізійний Союз Українських Кооперативів». – 220 с. 1964. Історія кооперативного руху: Підручник для кооперативних 12. .В. History of Ukrainian cooperative movement.. – 165 с. Організатори економічної освіти наголошували на таких основних педагогічних ідеях як безперервність навчання. 1996.early J. знаходження і самоствердження національної ідентичності [10]. Український педагогічний словник.11 p. History of the cooperative movement: Handbook for cooperative. . . Гіптерс З. V. gas. Український ed.410 p. Дослідження передумов виникнення економічної освіти в Галичині на ґрунті кооперативного шкільництва дає підстави для висновку. культурні зв’язки з українцями. gels SD. III(19). 1962. 1947.Д. які знаходилися під владою Російської імперії. Висновки. ментальність народу як основа виховання особистості громадянина. Споживча кооперація України: Історичні та соціальновузів / Бабенко С.P. що його розвиток відбувався передусім на основі громадськопедагогічного сподвижництва.В. селі // Кооперативна Республіка.Rehens Burgпершої половини ХХ століть: теорія.№ 3. – С. Goncharenko Ukrainian Pedagogical dictionary. 1980.Lviv. Нью-Йорк: Товариство Української кооперації.G. не відкидаючи при цьому загальнолюдських духовних цінностей і надбань. Гелей С. / Head. В. Vol 7 . соціально-економічні умови. . планів. 2006. а саме: виховання історією. що на шляху розбудови кооперативного шкільництва відкривається реальна можливість матеріального й духовного відродження. Аліман. М. – 1931. 7.220 p. – 173 с. Голов. 4. – Ч. що було зумовлено станом аграрних відносин регіону.K ..Part 3 . ститут. .Science and Education a New Dimension. що негативно позначалося на впровадженні в освітню практику ідей народності. . 2015 www. Павлик М. всією діяльністю закладів освіти пріоритет віддавався підготовці кадрів для роботи в кооперативах сільськогосподарського типу. Нівелювалася сама ідея національного виховання. / Ukoopspilka Lviv Academy of Commerce.економічні аспекти / С. Lviv: LBI NBU. – Нью-Йорк: НТШ. «Рідна Школа».М. 354-363.).1931. Councils. 202–204.M. виховуюче навчання як домінанта у становленні фахівця. – 1931. Ступарик Б. – 624 с. Злупко С. // Cooperative Republic. культуровідповідності. Rakowski idea of rebuilding our cooperation in the countryside XX century. . – РегенсVytanovych I. нографія. Теорія кооперації: Курс лекцій: В 3 ч. – 11 с. .. 6. – 410 с.New York: Shevchenko Scientific Society.Г.seanewdim.V.P. 87–91... 1964. .P. та ін. 5. of Ukrainian National Academy of Sciences. Найбільш суттєвий внесок у справу українського національного відро- дження на засадах фахового шкільництва зробили товариства «Просвіта». Апопій опспілка. Zlupko Galicia's economy in the second half of XIX . – 192 с. 9. / 13. Pavlik RusЛибідь. Goncharuk YA and aspects / S. управлінні.Д.: Lybed.160 p. енцикл. і додаток.М. Bondarchuk I. організаційно-педагогічних формах. національна ідея.Consumer cooperation Ukraine: Historical and socio-economic governmental schools / Babenko SG. 1995. «Сільський Господар». Trade and Cooperative schooling in Poland // Coop2. соціально-економічні. 87-91. Martos cooperation Theory: Lectures: At 3 h. . В. архів. 1947.10.376 p.Lviv Institute . ЛІТЕРАТУРА (REFERENCES TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1. Прогресивні громадські й культурно-освітні діячі Галичини були свідомі того. Тексти лекцій. 1980.165 p. професійна орієнтація як умова ефективної підготовки фахівця. Історія українського кооперативного руху.: UkSSR head. що становить фундамент ступеневої професійної освіти. рад. «Маслосоюз» та ін.П. газ. 13 . звичаї. – erative Republic. Pedagogy and Psychology.

early XX century: economic.Coloma: Age. Pedagogy and Psychology.). кооперативное обучение 14 . Туган-Барановський М. 1995. In the paper the problem of economic education of children and youth in Galicia XIX . В статье рассматриваются проблемы развития экономического образования детей и молодежи в Галичине XIX – первой половины ХХ веков: экономические. cooperative learning Гиптерс З. экономическое образование. Ключевые слова: Галичина. 1937. .com 15. – Львів: Накладом автора.seanewdim. – К. Yarema Ukrainian spirituality in its cultural and historicgovernmental manifestations. 14. – 264 с.Science and Education a New Dimension. socio-cultural and theoretical and pedagogical preconditions of economic education in Galicia (XIX – early XX centuries) Abstract. Keywords: Galicia. В.V. І. . J. – 77 с. . Українська духовність в її культурно-історичних виявах.: Наукова думка. культурные и педагогические предпосылки. Tugan-Baranovsky MI Political Economy. Stuparyk BM. Экономические. Motsyuk VD The idea of a national school of national education and the educational thought of Galicia (17721939 gg.Lviv: Circulation of the author. Issue: 38. Gipters Z. социокультурные и теоретико-педагогические предпосылки развития экономического образования в Галичине (ХIХ – первая половина ХХ века) Аннотация. 1994. . . III(19). . Economic. Політична економія. economic education. 2015 www.: Naw Cova opinion.173 p. 1937. cultural and educational background.77 p. Ярема Я. 1994.K .264 p.

управління. питання впровадження комп’ютерних освітніх технологій розглядали у своїх роботах Б. Issue: 38. Використання системи MS Access дозволяє не тільки розробляти зручні форми бази даних та електронною таблицею – у системі адресації: так. Дослідження. контроль. які пов’язані з проблемами інформатизації математичної освіти. Вирішити дане завдання допоможе проведення у ВНЗ. Жалдак. Гершунський та інші дослідники. який дозволяє не тільки зберігати великі масиви даних у певному форматі. розробленої у середовищі системи управління базами даних MS Access. FoxBase. Такі спрощення для баз даних дозволяють підвищити швидкість опрацювання та кількість інформації. У вирішенні даного питання доцільним є використання бази даних MS Access. форматування даних та їх представлення у зручному для користувача вигляді. доцент кафедри вищої математики. що «…якість викладання у ВНЗ забезпечується. що є дуже непростим завданням» [1.М. My SQL. MS Access – це система управління базами даних (СУБД). Клочко. виведення повної та достовірної інформації на запити користувача. виражена його спрямованість на інформатизацію усіх галузей виробництва передбачають необхідність використання все ширшого кола інформаційних технологій і в освітніх галузях. В. Під системою управління базами даних (СУБД) розуміють комплекс програм. у електронній таблиці адресується кожна комірка. яка обробляється [4. засоби захисту інформації в СУБД. що допомагає здійснити ефективне опрацювання результатів діяльності викладачів математики за найменших затрат часу. метою якого є підвищення професійної та педагогічної майстерності професорсько-викладацького складу як безпосередньої та незаперечної передумови результативної діяльності кафедри [2]. Щедролосьєв. опрацювання та інтерпретацію зібраних даних. опрацювання даних. Б. Pedagogy and Psychology. Проблема застосування комп’ютерних технологій у навчальному процесі широко досліджується вітчизняними. База даних MS Access покликана забезпечити ефективність здійснення аналітичного етапу управлінського кафедрального моніторингу за рахунок оптимізації та автоматизації більшості операцій над статистичними даними. Машбіц. М. аналіз. с. Роботу зі зібраними даними щодо якості діяльності викладачів математики вищих аграрних навчальних закладів можна умовно поділити на наступні етапи: збирання неопрацьованих даних. У статті розкриваються особливості використання в навчальному процесі бази даних «Викладачі». Однією із важливих переваг застосування інформаційно-комп’ютерних технологій при проведенні управлінського кафедрального моніторингу є автоматизація процесу статистичного аналізу та опрацювання зібраних даних. Я. м. Особливості використання бази даних «Викладачі» у вищих аграрних навчальних закладах ________________________________________ Горда Ірина Михайлівна. а у таблиці бази даних опрацювання здійснюється за записами. 186]. перш за все. призначена для зберігання інформації: даних і методів. висвітлюють у своїх роботах О. Ключові слова: система управління базами даних. Н. зарубіжними науковцями та методистами. Глущенко. Управління якістю діяльності викладачів математики вищих аграрних навчальних закладів в умовах проведення управлінського кафедрального моніторингу. О. їх аналіз та збереження. 186]. Так. Ващук. Ю. Морзе. так і розвиток системи освіти взагалі. переміщення їх від одного джерела до іншого. dBase. С. Федорова. кандидат педагогічних наук. Clipper. Н. процес доступу до збережених даних. с. розширення та відновлення БД. 15 . в тому числі і аграрного профілю. Рамський. В. управлінського кафедрального моніторингу. Кудас. До основних можливостей СУБД можна віднести: поповнення.Science and Education a New Dimension. адже тенденції розвитку сучасного суспільства. Ці процедури вимагають досить значних затрат часу на їх виконання. Авраменко. адже від якості та ефективності роботи викладацького складу безпосередньо залежать як успіх освітньої діяльності. с. подавати у зручному для користувача вигляді. О. У електронній таблиці кожна комірка опрацьовується індивідуально. Раков. Львов. які до цього необхідно було б здійснювати «вручну». висока надійність зберігання інформації. База даних (БД) – це організована структура. Чаловська. Крекнін та інші.seanewdim. оцінкою якості професорсько-викладацького складу. 2015 www. Зазначимо. що «вручну» варто здійснювати лише операції збирання первинних даних та занесення їх до електронної бази даних. якість діяльності викладачів На сьогодні у галузі освіти набуває актуальності проблема підвищення якості діяльності викладачів. FoxPro. Е. логіки та фізики Полтавська державна аграрна академія. Безперечним є той факт. Україна Анотація. за допомогою відповідно дібраних методик передбачає кількісну та якісну характеристику. База даних «Викладачі» призначена для управління якістю діяльності викладачів математики вищих аграрних навчальних закладів. але і опрацьовувати їх. 798]. за допомогою яких відбувається взаємодія з іншими програмно-апаратними комплексами [3. Д. М. Н. Метою статті є розкриття особливостей використання бази даних «Викладачі» під час проведення управлінського кафедрального моніторингу у вищих аграрних навчальних закладах. Співаковський. а у таблиці бази даних – тільки поля поточного запису. Використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій надає можливість швидко і якісно здійснювати ці процеси. Полтава. до того ж записи опрацьовуються однаковим чином. Зосередимо увагу на питанні оцінюванні якості діяльності викладачів математики вищих аграрних навчальних закладів. Тому організацію процесу управління якістю діяльності викладачів математики варто здійснювати із застосуванням сучасних комп’ютерних засобів і технологій. Серед СУБД найбільш популярними є MS Access.com Горда І. III(19).

методичної. 3 форми для введення відомостей до бази даних. структурувати. Макросы і Модули. Запросы. формувати звіти в екранному та друкованому вигляді. призначених для зберігання відомостей. «Выражения» використовуються для перевірки достовірності введеного значення тощо. Крім того. організаційної роботи з метою аналізу і об’єктивного оцінювання якості їх діяльності. 2). зберігати як загальні відомості про викладачів кафедри. «Запросы» – об’єкти. 16 . Pedagogy and Psychology. наукової. у MS Access передбачено багато додаткових сервісних можливостей: «Мастера» надають можливість створювати таблиці. Воно містить ідентифікатори окремих записів цієї таблиці. Кожне поле таблиці має визначений тип даних. 2) введення даних. форми або звіти із наявних шаблонів. До її складу входять: 11 таблиць. Наявність електронних зв’язків у структурі бази даних забезпечує можливість формувати різноманітні запити до бази даних і одержувати необхідні відомості про окремих викладачів кафедри відповідно до потреб користувача.Science and Education a New Dimension. 4) відшукання інформації в базі даних. що відповідає типу інформації у даному полі (рис. що дозволяє утворити електронні зв’язки з іншими таблицями бази даних. Описані вище можливості системи MS Access були нами використані під час проведення управлінського кафедрального моніторингу у вищих аграрних навчальних закладах з метою збереження та опрацювання даних щодо якості діяльності викладачів математики.com Основними об’єктами у базі даних MS Access є: Таблицы. «Формы» – об’єкт. Отчеты. Формы. Структурна схема бази даних «Викладачі» Таблиця «01_Викладачі» займає центральне місце в структурі бази даних. Одне із полів таблиці має статус ключового. «Отчеты» – за допомогою даного об’єкту створюється документ. який в подальшому може бути роздрукований. Так. 1. 3) редагування структури і даних. «Макросы» дозволяють автоматизувати деякі процеси без програмування. Зокрема. призначених для представлення результатів опрацьованих даних у друкованому вигляді. Структурну схему бази даних «Викладачі» подано на рис. III(19). яка дозволяє накопичувати. 1. Робота з базою даних складається з таких етапів: 1) створення структури бази даних. 5) оформлення звітів. на кафедрі вищої математики і логіки Полтавської державної аграрної академії у середовищі СУБД Access нами створена та впроваджена електронна база даних «Викладачі». опрацьовувати. 2015 www. які призначені для опрацювання даних.seanewdim. так і фактичну персоніфіковану інформацію про результати їх навчальної. Вона включає 14 полів у яких зберігається відомості про викладачів кафедри. База даних «Викладачі» створена за принципами реляційних баз даних. Issue: 38. 12 запитів для опрацювання введених відомостей та 12 звітів. Рис. «Таблицы» призначені для збереження даних. який призначений для введення даних. відображення їх на екрані або керування роботою додатку. «Модули» призначені для створення нових функцій шляхом програмування.

що дозволяє здійснювати аналіз наукової і методичної діяльності кожного викладача за визначений період часу. забезпечує можливість простежувати наукову та методичну роботу кафедри в цілому. асистент. доцент. Pedagogy and Psychology. викладач. професор. «10_Академічні групи» дозволяють отримувати відомості щодо факультетів. з якими працює кожен окремий викладач. «04_Вчені звання». Структура таблиці 01_Викладачі Рис. Таблиця «12_Публікації» містить інформацію щодо наукових та методичних публікацій викладачів кафедри. «07_Факультети». 2015 www. редагування. 2. «03_Наукові ступені».com Таблиці «02_Посади». дисциплін та академічних груп. «06_ Навчальні заклади» містять відповідно: перелік посад викладачів кафедри. визначених законом України «Про вищу освіту». передбачених штатним розкладом (зокрема. перелік наукових ступенів і вчених звань. Завдяки цьому база даних дозволяє аналізувати якісний склад викладачів кафедри в розрізі даних відомостей. за допомогою яких здійснюється систематичне введення відповідних відомостей у базу даних по мірі її надходження. 3. завідувач кафедри). відомості про базову освіту викладачів. старший викладач. Форми забезпечують найбільш зручний спосіб введення. Issue: 38.Science and Education a New Dimension.seanewdim. Рис. За допомогою форми зручно переглядати загальні дані як про всіх викладачів кафедри (у ланцюжковій 17 . Таблиці «05_Кафедри». Таблиця «11_Види публікацій» має допоміжний характер. 3). що керують відображенням інформації. III(19). «08_Дисципліни». перегляду та видалення даних та фактично є шаблонами. Форма 01_ Викладачі Важливими об’єктами бази даних «Викладачі» є спеціально створені форми «01_Викладачі» і «12_Публікації» (рис.

Практикум по технологии работы на компьІ.M. Teaching Science: Reality and Higher education: a European dimension and perspective Prospects.2008 . control. . діаграми або зведеної таблиці.P. методичної і організаційної роботи за визначений період часу. Завдяки наявності цієї форми користувачі бази даних «Викладачі» не мають вільного доступу до внутрішньої структури бази даних. . Макаровой. . – Вип. розроблених і затверджених навчальним закладом. тематики у вищих навчальних закладах аграрного профілю / 4. які на підставі відомостей з бази даних «Викладачі» дозволяють швидко одержувати всі відомості. 2009. Вважаємо. гістограма. У звіті можна отримати результати складних підрахунків. The means of statistical data analysis [Online].aspx. Информатика. В статье раскрываются особенности использования в учебном процессе базы данных «Преподаватели». Makarova. 11. що зберігаються в таблиці або запиті.com або табличній формі). разработанной в среде системы управления базами данных MS Access.М. створена для зручності користувачів. . лінійна діаграма. – М. запит «12_Публікації» створено з метою аналізу наукової діяльності викладачів кафедри за обсягом. In the article the pecularities of the database «Teachers» using in educational process are described.М. База данных «Преподаватели» предназначена для управления качеством деятельности преподавателей математики высших аграрных учебных заведений. Available at: 2.Moscow: Finance and higher education Agricultural Profile / I. качество деятельности преподавателей 18 . як засіб загального управління базою даних в цілому. що запропоновану базу даних «Викладачі» можна вважати універсальною і використовувати у всіх ВНЗ з метою контролю якості діяльності як викладачів.seanewdim. контроль. формувати узагальнену оцінку якості роботи викладача згідно визначених критеріїв. представлені у зручній формі. які входять до структури бази даних «Викладачі». management. Досвід її використання показує. 2005. The database «Teachers» is designed for management the quality of mathematics teachers’ activity of higher agricultural educational establishments. – С.P. Педагогічні Финансы и статистика. В MS Access діаграми – це тип форми. характером і рівнем їх наукових публікацій.M. які дозволяють переглядати. що вона є зручною у користуванні.: Парламентське вид-во. що містяться у базі даних «Викладачі» здійснюється за допомогою спеціальних об’єктів бази даних. quality of teachers’ activity Горда И. 2015 www. графік. при цьому кожна діаграма створюється з маркерів. Вища освіта: Європейський вимір та українські перспекти. Звіти.microsoft. 2009. : університету імені М. ЛІТЕРАТУРА (REFERENCES TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1. Keywords: database management system. точкова діаграма. Issue: 38. 11. Крім цього. Ukrainian-tives. Нами створено 12 окремих запитів. Pedagogy and Psychology.Ed. так і кафедр загалом. which was worked out among database management system MS Access. Управлінський кафедральний моніторинг з ма. – 256 с. . Horda I. 62-67. Серія № 5. так і про конкретного викладача у зручному вигляді (в стовпець) з повною інформацією про нього. надає можливість створювати електронну базу даних із загальними відомостями про викладацький склад кафедри. Series № 5.В. – 632 с. поточному та підсумковому етапах проведення управлінського кафедрального моніторингу. Management Cathedral monitoring of mathematics in ed. Workshop on the technology work for someone puter / Horda I. Особенности использования базы данных «Преподаватели» в высших аграрных учебных заведениях Аннотация. Аналогічно база даних «Викладачі» надає можливість за допомогою відповідних запитів одержувати відомості для аналізу навчальної.Science and Education a New Dimension. Н. Informatics. .http://office. Драгоманова. – К.V. які відповідають числовим даним. автоформи.256 p. які називаються запитами. що необхідні для визначення якості роботи окремих викладачів і кафедри в цілому.П. Горда // Науковий часопис Національного педагогічного ютере / под ред. База даних «Викладачі» пройшла апробацію у вищих аграрних навчальних закладах. Вид маркерів змінюється залежно від типу діаграми (діаграма з полями. 3-е перераб.com/ru-ru/excel-help/HP005203873.3. майстра форм.Vol. – 2008. Таку форму можна створити декількома способами: в режимі конструктора. Horda // Scientific Statistics. кільцева діаграма та інші). визначати рейтинг кафедри у ВНЗ. у базі даних передбачена «Головна форма». здійснювати аналіз якості роботи кожного викладача кафедри на вхідному.K . 62–67. форматувати результати виконання запитів і представляти їх у друкованому вигляді. є допоміжними об’єктами. охоплює всі найбільш суттєві аспекти діяльності викладачів у ВНЗ. Зокрема. 632 p. Горда І. Опрацювання і аналіз відомостей.М. – Изд. III(19). . науки: реалії та перспективи. управление. Ключевые слова: система управления базами данных. 2005.M. 3rd rev. Dragomanov. N. ви.: A parliamentary publishing house. Средства статистического анализа данных [Е-ресурс]. статистичних порівнянь. The Peculiarities of the Database «Teachers» Using in Higher Agricultural Educational Establishments Abstract. а також помістити у нього малюнки та діаграми. їх можна створювати вручну або за допомогою «Мастера диаграммы». що захищає механізм бази даних від несанкціонованого втручання і забезпечує об’єктивність одержаних результатів.journal of the National Pedagogical University named after M. кругова діаграма.

диспергування З метою реалізації провідних напрямів розбудови національної системи освіти. Л. пошук необхідного матеріалу. В. Метою статті є аналіз поняття “науково-дослідницька діяльність” та висвітлення результатів науководослідницької діяльності студентів у процесі вивчення теми “Ультразвук. Абдуліна. Науководослідною називають таку діяльність. III(19). Радул. З. – носить ознаки творчої діяльності. В. Квіткіна. Моляко. Розкривається зміст поняття “науково-дослідницька діяльність”. кандидат педагогічних наук. дозволяє здійснювати підготовку ініціативних фахівців. ультразвук. Драгоманова. особистісних якостей. що набуваються саме в процесі науково-дослідницької діяльності. Аналіз наукових джерел і практичного досвіду підтверджує: дослідження цього питання пов’язане з пошуками нових підходів до якісної фахової підготовки майбутнього учителя. П. місце різноманітних видів пошуково-творчої діяльності в системі фахової підготовки майбутніх учителів (О. Вона максимально розвиває творче мислення. наукового мислення.В. 19 . М. доцент кафедри фізико-математичної освіти та інформатики Гончарова Світлана Миколаївна. Алексюк. досягнення ефективної фахової підготовки вчителів. Успішне оволодіння навичками наукового дослідження допоможе майбутнім учителям органічно включитися в педагогічну діяльність і відразу розпочати практичне застосування набутих наукових знань у загальноосвітній школі. В. Зязюн. Жирар. Гоменюк О. під якою ми розуміємо структуру. І. Науково-дослідницька робота студентів розглядається вченими (В. Посталюк та ін.). Зростання вимог до фахової підготовки учителя вимагає якісно нового теоретичного та методичного забезпечення студентської науково-дослідницької діяльності в умовах вищого педагогічного навчального закладу. В. Наводяться результати науководослідницької діяльності групи студентів щодо електромікроскопічних досліджень властивостей емульсій та суспензій. дослідницькі навички студентів. – якостями. формування його дослідницької компетенції.seanewdim. творчий підхід до сприйняття знань та практичне застосування у вирішенні певних посталих завдань [8. власні висновки [2]. вона відрізняється всіма характеристиками навчально-пізнавальної роботи (передбачає вивчення певного об’єкта педагогічної дійсності в процесі розв’язання пізнавальної задачі. фахова підготовка. елементами яких є цілі. Г. Кічук. створення інтегральної наскрізної системи виявлення та залучення молоді до наукової діяльності поряд із розв’язанням низки фундаментальних проблем методологічного характеру виникає необхідність оптимальної організації навчально-дослідницької діяльності студентів. зокрема в процесі навчання фізики у педагогічному вузі. Національний педагогічний університет імені М. проблемного характеру). Мороз. залишається частково вивченим. Це зумовлене тим. Задача містить наступні етапи: постановку проблеми. Савченко) як вища фаза функціонування самостійно-дослідницької діяльності й виступає найважливішою передумовою випереджувального саморозвитку майбутніх педагогів. як правило. Науково-дослідницька діяльність студентів як необхідна умова якісної фахової підготовки _________________________________ Грудинін Борис Олександрович. Н. Головною метою науково-дослідницької діяльності з фізики в педагогічному вузі.М. О. Р. Курлянд. Київ. Нагорна. що сталість прогресивної динаміки саморозвитку особистості забезпечується високою дієвістю знань. здатністю до самооптимізації. асистент кафедри фізико-математичної освіти та інформатики. отриманих за допомогою ультразвукового диспергатора УЗДН-А. У статті розглядається проблема науково-дослідної діяльності студентів як передумова успішного формування їх професійних якостей. Україна Гоменюк Ольга Володимирівна.. В. 12–16]. добір методик дослідження і практичне оволодіння ними. Ключові слова: науково-дослідницька діяльність. Кузь. його аналіз та узагальнення. дослідницьку задачу із заздалегідь невідомим рішенням. вивчення теорії. Issue: 38. докторант кафедри теорії та методики навчання фізики та астрономії.Science and Education a New Dimension. емульсія. форми і засоби навчання. Хмелюк). Козаков. Кузьміна. c. м. Науково-дослідницька діяльність студентів є засобом підготовки студентів до професійної діяльності: з одного боку. Національний педагогічний університет імені Олександра Довженка. Отримання емульсій та суспензій ”.. методологічною “озброєністю”. Андреєв. з іншого. яка пов’язана з пошуком відповіді на творчу.О. 3) формування вчителя-дослідника. Берньє. глибину мислення. В. Гончарова С. індивідуальні здібності. кандидат фізико-математичних наук. Глухів. методи. розвиває наукову інтуїцію. м. 2) розвиток особистості та творчих здібностей студентів. суспензія. Буряк. Україна Анотація. що присвячена зазначеній проблематиці. є: 1) вдосконалення професійно-педагогічної підготовки майбутнього вчителя. Pedagogy and Psychology. Н. рефлективністю мислення. Д.com Грудинін Б. наукової професійної етики. що у вітчизняній та зарубіжній психолого-педагогічній літературі вплив навчально-дослідницької діяльності студентів на формування професійної компетентності майбутніх вчителів. Сластьонін. актуалізує креативні можливості особистості в аспекті вироблення власного "бачення" шляхів розв’язання проблемної задачі. доцент. Н. О. У педагогічній теорії та практиці визначилися певні напрямки дослідження цієї проблеми: функціональна роль навчально-дослідницької роботи в активізації творчої діяльності студентів (А. Поряд з цим цілком очевидно. 2015 www. Науково-дослідницька діяльність студентів як система відноситься до категорії методичних систем навчання. зміст.

20 . 1). як показали наші дослідження. с.com На наше переконання. розподіл частинок має відносно рівномірний характер. Диспергування кожної речовини проводилося у трьох різних середовищах: у дистильованій воді. забезпечуючи тим самим йому широке використання. що одним із способів отримання емульсій та суспензій є розташування вихідних компонентів систем у ультразвуковому полі. 25. порошкоподібних. ультразвукові коливання добре піддаються фокусуванню. 3 та 4). Концентратор випромінювача має вихід під різьбу. Ультразвукова обробка дає змогу отримати високодисперсні речовини. порошок оксиду алюмінію.seanewdim. Керуюча електроніка нового покоління дозволяє працювати у високочастотних режимах (до 5 мГц). Цей процес дозволяє студенту гармонічно розвиватися та удосконалювати свої вміння та навички. 45 та 50 хвилин. коли навчалися у загальноосвітній школі. що до розподілу частинок в емульсії та про середні розміри зерен даного зразка на основі порівняння з шириною голки зондового мікроскопу (10 мкм). малою довжиною хвилі. Як видно з фотографії. саме тому залучати студентів до науково-дослідницької роботи необхідно з першого курсу. а також можливістю досягнення великих значень інтенсивності. що величина зерен коливається в межах 2÷4 мкм. інтенсивність ультразвуку. В ультразвуковому діапазоні частот порівняно легко отримати направлене випромінювання. час обробки. яку виконувала група студентів першого курсу напряму підготовки 6. волокнистих та кристалоподібних речовин з метою подальшого електромікроскопічного дослідження. Ультраз- вуковий диспергатор дозволяє препарувати об’єкти із кристалічних. Як відмічає Б. В результаті сканування зразків оксиду алюмінію були отриманні 2D і 3D зображення поверхні та фотографії частинок (рис. а також з розвитком фізики твердого тіла. Ці особливості зумовлені високою частотою і. Одним з ефективних методів застосування ультразвуку є диспергування порошків. у процесі вивчення теми “Ультразвук. порошкоподібних. які відрізняються від звуку вищою частотою коливань (понад 20 кГц) і не сприймаються вухом людини. 5) можна зробити висновки. волокнистих речовин спостерігається найбільший ступінь диспергування в середовищі дистильованої води. Подрібнення інтенсивно відбувається у перші 15-20 хвилин. зі становленням і розвитком таких її розділів. яка не вимагає спеціальної підготовки оператора при експлуатації й обслуговуванні (рис. Методика отримання високодисперсних порошків та механічні методи подрібнення речовин досліджувалися в роботах Г. крейда. Issue: 38. При цьому без сумніву важливий поступовий перехід від простих форм науководослідницької роботи до найбільш складних. Найбільший ступінь диспергування був досягнутий у середовищі дистильованої води. Також в ці середовища добавлялися поверхнево-активні речовини для зниження поверхневого натягу та полегшення протікання явища кавітації [3. 91]. На вертикальній стінці всередині камери закріплений штатив для установки й переміщення робочого випромінювача. Pedagogy and Psychology. Диспергування кожного зразка проводилося 15. Аналіз зразків проводився у лабораторії спектроскопії фізичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка за допомогою установки ІНТЕГРА Прима (рис. Ультразвук представляє собою механічні пружні коливання частинок середовища та хвилі. Можливе проведення вимірювань у різних середовищах – на повітрі. Ультразвук має ряд специфічних властивостей. в якій розміщені блок живлення і шумозахисні камера. які визначають його широке використання в різних сферах людської діяльності. 12] . основи широкого практичного застосування ультразвуку були закладені пізніше – у першій половині ХХ ст. наносити їх на плівку-підкладку в процесі електронно-мікроскопічного дослідження. що визначає променевий характер розповсюдження ультразвуку. спирті та ацетоні. Поверхня кристалів має голчастий характер. У процесі аналізу зображень було встановлено. що дозволяє вивчати фізичні і хімічні властивості поверхні зразка з високою точністю і роздільною здатністю. Агранат [1]. як нелінійна акустика і квантова акустика. електроніки і особливо з народженням квантової електроніки [1. 2). III(19). Робота виконана з курсу “Загальна фізика”. На основі фотографії (рис. Значний внесок у дослідження ультразвукових явищ та кавітаційних ефектів зробив Б. науково-дослідницька діяльність студентів має бути логічним продовженням дослідницької діяльності. Пропонуємо розглянути одну з декількох науководослідницьких робіт. в основу роботи якої покладено принцип скануючої зондової мікроскопії. У можливості приладу входить більше 40 вимірювальних методик. На процес диспергування.Science and Education a New Dimension. Ходакова [9]. Хоча перші ультразвукові дослідження були виконані ще в ХІХ столітті. в контрольованій атмосфері. це пов’язано із загальним прогресом акустики як науки і.С. переважна кількість частинок має розмір 4÷6 мкм. 2015 www. відповідно. Агранат. якими комплектується диспергатор. стінки і дверцята якої армовані звукоізоляційним матеріалом. в рідині. внаслідок чого підвищується інтенсивність ультразвукових коливань в певних зонах дії. Емульсії та суспензії дослідники отримали шляхом диспергування таких речовин як олія. У дослідженні групи студентів з метою приготування емульсій та суспензій було використано ультразвуковий диспергатор УЗДН-А – компактна настільна ультразвукова установка універсального застосування. що дозволяє встановлювати на нього робочі насадки різної конструкції.04020301 Фізика*. камфорне масло. впливає частота. якою вони займалися.040203 Фізика* та студентів спеціальності 8. с. Студенти з’ясовують. Отримання емульсій та суспензій”. Як галузь науки і техніки ультразвук набув особливо бурхливого розвитку в кінці ХХ століття. волокнистих й інших речовин. Диспергатор виконаний у вигляді настільної установки і конструктивно представляє собою стійку. зокрема. Диспергатор оснащений таймерних пристроєм з автоматичною витримкою часу диспергування. а також поверхневий натяг. При ультразвуковій обробці порошку кристалічних.

а також інтенсифікації процесів розділу суспензій. 2015 www. 3D . Сама ж стратегія використання елементів дослідницької діяльності як засобу підготовки вчителя до творчої професійної діяльності перетворилася з бажаного в необхідний елемент навчання вищого навчального закладу. Фотографія зерен Al2O3 та голки мікроскопа Отже. Подальше дослідження впливу ультразвуку на подрібнення порошків дасть можливість вивчити фізичну природу зміни питомої поверхні таких порошків і використовувати результати досліджень для регулювання властивостями структури нових матеріалів. 3. 5. 4. Установка ІНТЕГРА Прима Рис. 2D-зображення поверхні Al2O3 21 . що має виключно важливе ставлення у технології гідрометалургійних процесів.seanewdim.зображення поверхні Al2O3 Рис. Pedagogy and Psychology. Issue: 38. власний досвід залучення студентів до науково-дослідницької діяльності переконує. Ультразвуковий диспергатор УЗДН-А Рис. Перспективи подальших розвідок у напрямку формування професійних якостей майбутніх вчителів засобами науково-дослідницької діяльності ми вбачаємо у розробці. після виконання дослідження студенти вже можуть окреслити напрями подальших досліджень. Таким чином. 2. 1. дослідницької діяльності. III(19). а саме вивчення процесів відокремлення твердої фази від рідкої.Science and Education a New Dimension. що вона є одним з основних засобів формування у студентів досвіду пошукової. апробації та застосуванні програми наукових досліджень у процесі викладання профільних предметів.com Рис. Рис.

Бєляєв.Moscow: Metal. Science. УРЕ. – 2008.С. Agranat B. Кривий Ріг. Ключевые слова: научно-исследовательская деятельность. Hodakova G. Tokman G. 1972.S. 19-21. Описываются результаты научно-исследовательской деятельности группы студентов в области электронномикроскопических исследования свойств эмульсий и суспензий. . профессиональная подготовка.M . works. – С. – 400с.M.І. Belyaev Research activity of students in the structure of the дослідництва у вищих навчальних закладах / Г. . . Goncharova S. 2009. Стеценко // Пе. – КриМеталлургия. .І. 2015 www. The results of scientificresearch activity of the group of students concerning electromicroscope achievement of property emulsions and suspensions received with the ultrasonic disperser UZDN-A.V. 1974. . 6. 7.400c. 188-191. 182-186.Н. праць.П.. The content of concept “scientific-research activity” is discovered in this article. NM Stecenko // Teaching almanac. .Moscow: 5.K: head. полученных с помощью ультразвукового диспергатора УЗДН-А. Науково-дослідницька діяльність студентів як необхідна умова якісної фахової підготовки Abstract. Physics grinding.530 p. The article deals with the problem of scientific-research activity of students as precondition of successful formation of their professional qualities. суспензия. . Научно-исследовательская деятельность студентов как необходимое условие качественной профессиональной подготовки Аннотация. вий Ріг. 1979.. : Педагогіка вищої та середньої школи: зб. – лов. Ходакова Г. III(19).Issue 6 . . 188-191. Дехтяр 8. works. 19-21. dispergation Грудинин Б. : Го// Педагогіка вищої та середньої школи: зб. Професійна підготовка педагога до організації Rainbow. – 503 с. Гончарова С. Ur. Science. Belyaev. Агранат – М.Korzhova L. ultrasound.S. Philosophical Dictionary / Ed. – Вип. – 800 с. наук. дагогічний альманах. 25. наук. Агранат Б.61 p. – К. 2004. – 61 с. Голямина И. Issue: 38.800 p. Ukraine XXI century. Методика організації наукового колективного I.P. Рідна школа. 1972.А. / G. – С. Дослідницькі вміння як показник готовності Nauka.Vol.S.С. ред. Науково-дослідна діяльність студентів у струк. Dekhtyar E. Hodakova .Vol. .Higher and Secondary schools: Coll. professional training. 47-53. .P. Ходакова – М. Токмань Г. Коржова // Нrudynin B. in teaching / E. дослідницької діяльності в навчальному процесі / Є. диспергирование 22 . Encyclopedia.2010. 1994. 7. . 1994. Гоменюк О.Copenhagen..: Советская education / G.com ЛІТЕРАТУРА (REFERENCES TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1. студентів вищої школи до творчої роботи / Л. Філософський словник / за ред. .: Райдуга. 1979. Ultrasonic technology / Agranat . Україна XXI століття. suspension. Dekhtyar // Pedagogy of Higher and Secondary 9. Korzhova // Pedagogy of 2.hagen.P.С. праць. Ультразвук / И. Keywords: scientific-research activities. Бєляєв Ю. school students to creative work / L.503 p.O. В статье рассматривается проблема научно-исследовательской деятельности студентов как предпосылка успешного формирования их профессиональных качеств.S. : schools: Coll. Ультразвуковая технология / Б. 25. 1986..П. – К. – 530 с.В. В.Science and Education a New Dimension.K .: Soviet “Освіта”. VI Shynkaruk. . Токмань // university / I. Methods of scientific collective research in higher 3. Наука. Державна національна програма Golyamina IP Ultrasound / IP Golyamina . Голямина – М.№ 10. . Шинкарука. State national program "Education". Раскрывается содержание понятия “научно-исследовательская деятельность”. Дехтяр Є. ультразвук. – С. – Вип. Tokman // Mother School. . – Copenтурі роботи університету / Ю.S.S. . ed./ Г.S. эмульсия. 1974.І.№ 10.2008. 182-186. . – С. Pedagogy and Psychology. – 2010.М. Training of teachers in the organization of research 1986. Коржова Л. – Випуск 6. Н.С. Физика измельчения. . 47-53. emulsion. 7. research skills as an indicator of readiness of high lurgy. энциклопедия.seanewdim. 2009.: 4.С. 2004. Gomenyuk O.С.

кандидат педагогічних наук. указано психолінгвістичні та лінгвістичні параметри процедури використання таких складових інтеракції різнотипових підходів. усвідомлений діалог людини зі світом. III(19).О. Чимало вчених-психолінгвістів. В. мовнокомунікативна особистість. 35]. Мовознавці (Г. подекуди унісонне. с. Тернопіль.) розглядають особистість як носія мови. Мацько. Єрмоленко. Біляєв. Загороднова. дискурсно-текстоцентричної. Богін. когнітивної та інших сфер. комунікативно-діяльнісний. 2015 www. комунікативнодіяльнісного. що включає елементи особистісно зорієнтованої. Свого часу О. комунікативно-діяльнісної. компетентнісної та соціокультурної парадигм навчально-виховного процесу. Дроздова. що реалізує себе в діяльності. Леонтьєв описав у своїх працях мовця як мовну особистість. змісті окремих навчальних дисциплін. 18 – 31].Science and Education a New Dimension. В. розглянуто різні погляди на проблему термінологічної категорії «мовна особистість». компетентнісного та соціокультурного підходів до вивчення української мови як рідної і як державної. Хом’як. с. мотиваційної. В. С. а оригінальна думка завжди здобуде визнання. як: особистісно зорієнтований. що виходять за межі локальних змін у навчальному плані. О. Перше він співвідносив з мовою як предметом. І. Обмотивовуючи важливість поняття «мовна». «мовленнєва особистість». то мова є насамперед мовою особистості» [7. картина світу тощо. мовна особистість починається з пробудження індивідуальної мовотворчості. Контент-аналіз категорії «мовнокомунікативна особистість» крізь призму інтеракції різнотипових підходів до вивчення української мови в основній школі ________________________________________ Дідук-Ступ’як Галина Іванівна. Струганець та ін. на розуміння свого місця у суспільстві. Л. мовознавців.І. творця образу світу: «Мова є найважливішим орієнтиром людини у її діяльності у світі. лексикон внутрішній і лексикон індивідуальний. О. В. Сучасна лінгвометодика зазнає метаморфоз. а власне той. що духовність людини. технології. інтеракція різнотипових підходів. О.com Дідук-Ступ’як Г. А також на появу низки інших визначень. компетентнісний. Богуш. Красних. У статті розглянуто проблему контент-аналізу категорії «мовнокомунікативна особистість» з погляду застосування авторської лінгвометодичної системи інтеракції різнотипових підходів до вивчення української мови в основній школі. І. В. Pedagogy and Psychology. котрий не лише володіє сумою лінгвістичних знань. переконливому слові» [2. Ключові слова: мовна особистість. Автором обґрунтовано вибір необхідних теоретичних концептуальних положень для ефективної реалізації запропонованої системи в основній школі. Л. які прямо чи опосередковано впливають на формування мовної особистості. прецедентний текст та автохтонний текст. лінгводидактів досліджували різні аспекти формування мовної особистості. як багатоголосе. Мова шліфує. У мовознавстві та лінгводидактиці використо- 23 . Це означає. асоціативні зв’язки. формуванню у школярів інтелектуального і духовного начал та культури спілкування в соціумі. Ю. Issue: 38. Воркачов. інтерпретації та уточнення дефініцій «мовна особистість». А. Караулов. у кого виробилися навички активної роботи зі словом. подекуди полемічне спілкування різних компонентів тієї колосальної системи. Т. Вашуленко. Короткий огляд публікацій із теми. що висуваються до школярів на сучасному етапі модернізації мовної освіти. Семе- ног. Аналіз праць українських та зарубіжних науковців (О. дискурсно-текстоцентричного.seanewdim. м. що на сьогодні питання формування україномовної особистості є досить актуальним. М. Горошкіна. її суб’єктність залежать від гармонізації комунікативної. І якщо цю діяльність розуміти як глибокий. «комунікативна особистість». на її арсеналі та її засобами і розкривається як освічена виразна індивідуальність. рівні мовнокомунікативної особистості Вступ. яка забезпечує вільне самовираження особистості у різних сферах людського спілкування. «білінгвальна особистість». Ю. Леонтьєв. що сприятиме вдосконаленню навчання української мови як рідної і як державної. оскільки забезпечує доступ до наукових. «мовна самосвідомість» і «мовна поведінка». інформативно повноцінному. «національносвідома мовнокомунікативна особистість». «мовленнєва» особистість для нашого дослідження. є засобом реалізації особистісного потенціалу кожного школяра. Симоненко. Україна Анотація. У пропонованій науковій розвідці хочемо розглянути зазначену проблему у ході використання авторської лінгвометодичної системи інтеракції різнотипових підходів до вивчення української мови. коли вона втілена в досконалому. а друге – з мовою як здатністю особистості. Л. У психолінгвістичних наукових напрацюваннях О. культурних. Мацько. В. Маслова та інші) дав нам можливість з’ясувати. В. дискурсно-текстоцентричний і соціокультурний. С. організаційно-дидактичних вимірах освіти. Мельничайко. У науковій розвідці схарактеризовано рівні мовної особистості у ході поєднання особистісно зорієнтованого. Карасик. Маслова. Уміння спілкуватися за різних обставин мовлення із дотриманням норм літературної мови та якісних показників є однією з найголовніших соціальних вимог. доцент кафедри української мови та методики її навчання Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка. Леонтьєва розрізняються категорії «мовна особистість» і «мовленнєва особистість». контент-аналіз. «мовна свідомість». нові підходи. Вільне володіння українською мовою як рідною і як державною є важливим чинником соціалізації випускників загальноосвітніх навчальних закладів. Дитину ще в дошкільному віці пропонують навчати орієнтуватися на власні досягнення. емоційної. яка включає в себе такі новітні підходи. вважаємо за потрібне вказати на різнопланові потрактування цих термінів. Красних. карбує думку. «особистість молодої людини формується переважно на мові. методи й прийоми. О. У контексті компетентнісної парадигми навчання упроваджуються нові цінності освітнього процесу. яку ми називаємо світом. описано роль і методичні можливості взаємного використання новітніх підходів до формування мовної особистості учнів 5-9 класів ЗНЗ. з’ясовано теоретичні засади походження. тезаурус мовної особистості. Караулов. духовних надбань українського народу.О. мовна самосвідомість. інтелектуальної.

глибиною і точністю відображення дійсності. В наукових розвідках останніх 24 . компетентнісного. слуханні/сприйнятті. що є продуктом довготривалого історичного розвитку і об’єктом міжпоколінного передавання досвіду. є частиною національного характеру. Караулов). Л. компетентнісного. Єрмоленко. Тому в процесі реалізації елементів комунікативнодіяльнісного. живі і щирі почуття. 63]. Шаховський). Горіна. етносемантична особистість (С. Кандиба. III(19).). Pedagogy and Psychology. історична її складова [4. І. що відображається у мові як динамічна. Issue: 38. неповага до старших. пареміологічному фонді і прецедентних текстах (Ю. і що відповідно до вимог сучасної лінгводидактики сприяє видозміненню вказаної категорії на категорію мовнокомунікативної особистості учнів. лінгвістиці. Одночасно мовна особистість існує у просторі культури. посилюється і стає цікавішою навчально-виховна атмосфера на уроці. Мовна особистість. с. дискурсно-текстоцентричного та соціокультурного підходів у їх взаємодії діяльність мовної особистості повинна задовольняти як саму особистість. який вважав. є ознакою етносу. Бенвеніст. Маслова). мовою якого він говорить. Карауловим. За словами вченого. С. так і соціальне середовище. духовна мовна особистість (О. «мовленнєва особистість» і «комунікативна особистість» та з’ясувати їх значення для розвитку комунікативної компетентності школярів 5-9 класів. Ж. на кожному з них знаходять своєрідну форму втілення. оскільки не можна вивчати людину поза її мовою» [5. що керують його розвитком. Мацько. проте складові. національно-мовна особистість (О. О. описати теоретичні основи інтерпретації понять «мовна особистість». Кочеткова. С. Тобто мовець стане мовною особистістю тоді. дискурсно-текстоцентричного та соціокультурного підходів щодо їх активності у ході формування мовної особистості і опирається на міркування Ю. Скуратівський. і застиглий.Кононенко. Матеріали і методи. говорінні. В. Отже. культуру й етнографію народу. Категорія «мовна особистість» заснована на антропологічній лінгвістиці (Е. чим повніше мовлення виражає працюючу думку. Інтеракція різнотипових підходів до вивчення української мови як рідної і як державної реалізується у чотирьох видах мовленнєвої діяльності (читанні. семіологічна особистість (А. що співвідносяться з цим поняттям. Мовна особистість не є ідентичною національному характеру. Загороднова описала мовну особистість з погляду крос-культурного ідентитету [3]. в усіх культурах засуджують такі людські вади. В аналізованих наукових працях. акцентовано увагу на тому. Відповідно. що відображена в мові. Бакум). комунікативно-діяльнісного. 46]. Воркачов). с. О. пронизує всі аспекти вивчення мови й одночасно руйнує межі між дисциплінами. Караман. Пентилюк). статистичний і інваріантний характер національного у структурі мовної особистості. Караулова. лінь. с. коли він пізнає психологію. Відтак. за словами вченого. так і інваріантна складова мовної особистості. Богуш. Караулова. Таким чином. чим виразніше в ньому виявляється небайдужість людини до власного мовлення. емоційна мовна особистість (В. що мовна особистість – це людина. 120]. формується мовою. Запропонована лінгвометодична система інтеракції різнотипових підходів до вивчення української мови як рідної і як державної подає методичні рекомендації практичного поєднання елементів особистісно зорієнтованого. Чи потребує це міркування сьогоденного уточнення. що вивчають людину. і коли знання ці будуть органічно пов'язані з його життєвою і розумовою діяльністю. як жадність. Л. що «мовна особистість – це та наскрізна ідея. спробуємо розібратися у подальшому аналізі. як показує досвід її аналізу й опису. певною цільовою спрямованістю [5. національно свідома україномовна особистість (А. лінгводидактиці та педагогіці. 44]. Степаненко). у значеннях слів і синтаксичних одиниць.Science and Education a New Dimension. елітарна мовна особистість (Т. Результати та їх обговорення. с. тим більше гарантій. М. проте в кожній культурі ці вади мають різну комбінаторику ознак [4. у предметах матеріальної культури тощо. котра. В. які є концептами смислів. але існує глибинна аналогія. Лише за умови взаємного використання елементів указаних підходів до вивчення української мови покращується. дає право науковцям уточнити визначення мовної особистості як національномовної. с. Наприклад. й стійкого комплексу комунікативних рис. а саме спільність мови. Хом’як визнав вплив діалектного оточення на формування національно свідомої мовної особистості. Лише на цій підставі може сформуватися мовна особистість [11]. Огієнко. у формах суспільної свідомості на різних рівнях (науковому. Л. в якому відображається її інтелектуальний та культурний рівні. Культурні цінності є системою. 42]. Кобрій. у поведінкових стереотипах і нормах. що знаходять своє відображення у мові. компоненти. що визначають національно-культурне мотивування мовленнєвої поведінки (другий рівень) і дозволили науковцю визначити й увести в науковий обіг поняття «мовна особистість» [4]. В. наділена здібністю створювати й сприймати тексти. І. фон Гумбольдт) та на структурі мовної особистості. та ін. Баранов). фразеологізмах. лінгвокультурна особистість (В.seanewdim. Визначальна роль у культурі належить цінностям нації. що в такої людини знання мови. за допомогою якої людина здобула перші відомості про довкілля і про закони. російськомовна особистість (Ю. домінантні і додаткові смисли. визначають її певну наукову основу [4. Вишневський. Красних). за словами Ю. як зауважує І. письмі). Сиротиніна. запропонованій Ю. національне пронизує усі рівні організації мовної особистості. насамперед рідною.com вують ще такі дефініції. що різняться між собою ступенем структурно-мовної складності. В. Біляєв). як комунікативна особистість (В. 2015 www. наявність мовного типу (нульовий рівень структури) базової частини загальної картини світу чи світобачення (перший рівень). які прямо чи опосередковано описують розуміння категорії «мовна особистість» у психолінгвістиці. З. Мета нашої статті – провести контент-аналіз категорії «мовнокомунікативна особистість» у процесі використання інтеракції різнотипових підходів до вивчення української мови. що між мовною особистістю і національним характером відсутня паралель. високий рівень культури спілкування переросте в майстерне володіння мовою. Караулов). Паламар. як мова. побутовому. особистісно зорієнтованого. у якій можна виокремити універсальні й індивідуальні.

тезаурус мовної особистості. компетентнісного. розглянемо такі поняття. конкретна історична особистість.seanewdim. національна (етнічна) мовна особистість. мовець. обирає та використовує той чи інший репертуар засобів (як власне лінгвістичних. уявлення. знання мови. що є у кожній людині [8. мовна свідомість. Комунікативна особистість – конкретний учасник конкретного комунікативного акту. якою ми послуговуємося у процесі реалізації авторської системи навчання. Pedagogy and Psychology. національна культура. систематизовану «картину світу». що у сучасній лінгводидактиці слід використовувати більш ширшу і уточнену дефініцію «національносвідома духовно багата мовнокомунікативна особистість». психолінгвістичний експеримент. 22. утворює той мовний образ світу й ієрархію духовних уявлень. яка повинна засвоювати і відтворювати у своєму мовленні національну самобутність. В. яка виявляє себе у МД. 3) наукова парадигма «людина і мова». с. що реалізує себе у комунікації. «мовленнєва» та «комунікативна» особистість і характеризуються структурні компоненти мовної особистості. антропологічна лінгвістика. свідомості. присвячених питанню формування національно-мовної особистості (О. розуміння й інтерпретації вербальних повідомлень. дискурсно-текстоцентричного і соціокультурного підходів є сентенції В. мовленнєвий портрет. мовленнєво-мисленнєва діяльність за нормами і законами певної етномовної культури. мовна картина світу. Пентилюк. спілкування. в котрих акцентувалася увага на потребі в Україні формувати не просто мовну особистість. Кононенко. мовленнєво-комунікативної діяльності. лексикон індивідуальний. що передбачає для носія нормальне володіння мовою. Караулова. В. Маслова визначає мовну особистість як багатошарову і багатокомпонентну парадигму мовленнєвих особистостей. у процесі якої реалізуються національні та загальнолюдські цінності. процесів пізнання людини). усвідомив світ і відобразив його у своєму мовленні). Важливими концептами-складниками інтеракції різнотипових підходів до вивчення української мови. Тому архиважливим для нашого дослідження були положення учених Ю. Усе висловлене попередньо зумовило появу низки наукових робіт. Таким чином. світоглядний компонент змісту виховання. мовна самосвідомість – метамову і метатексти. інформант. 121]. концепти. що сприяють кращому усвідомленню контент-аналізу категорії мовнокомунікативної особистості. суб’єкт (той. так і екстралінгвістичних). 9]. Красних мовною особистістю називає ту «особистість. автор тексту. Караулова [5. Красних. хоча всі вони вказують на обов’язкове практичне. С. Маслової. Скуратівський та ін. с.Science and Education a New Dimension. ідеї. і третій – прагматичний (передбачає мету. лексикон внутрішній.com десятиліть все більше звертається увага на третій модус у мовознавстві – комунікацію. володіє певною су- купністю знань і уявлень. 2) соціокультурний або культурологічний компонент. забезпечує в аналізі мовної особистості закономірний. 22]. а мовленнєву – як мовну особистість у парадигмі реальної комунікації. Мова забезпечує первинний і глибокий погляд на світ. Науковий пошук психолінгвістів. 5]. тобто індивідуальне. В. в яких розмежовуються поняття «мовна». Караулова. Єрмоленко. Маслової стосовно перетворення людини у мовнокомунікативну особистість у таких аспектах: процес включення людини в певні соціальні відносини.). У наукових розвідках останнього десятиліття найбільш поширеною та визнаною є трирівнева модель мовної особистості російського дослідника Ю. тобто система цінностей. Мацько. лексикон мовної особистості. через процес говоріння і розуміння – до знань. стратегія і тактика мовленнєвої поведінки. національна свідомість. глибоке. що передбачає розмаїття варіантів мовленнєвих особливостей і звертає увагу на такі складові: 1) мовна особистість – ніша у предметі (лінгвістики). у системі мовленнєвої діяльності. 2) мовна особистість фахівцяфілолога (філологічна особистість). мотиви. що відображає ієрархію цінностей. комунікативне використання мови особистістю у процесі породження. передбачає розширення значення і перехід до знань. в інтерактивній взаємодії дискурсу. В. індивід. процес засвоєння законів соціальної психології народу. які лежать в основі формування національного характеру та реалізується у процесі мовного діалогового спілкування. традиції. установки й інтенціональності. саме на рівні мовленнєвої особистості виявляються національно-культурні особливості мовної особистості та національно-культурна специфіка процесу комунікації [8. як мовна картина світу. Мовна свідомість породжує тексти. с. На думку вченої. А. Л. мовленнєва особистість – це мовна особистість у парадигмі реального спілкування. хто сприйняв. а національно-мовну. В. У будь- 25 . утверджувати національний ідентитет. III(19). а для дослідника – традиційний опис формальних засобів вираження певних значень. У потрактуванні Ю. які складаються у кожної мовної індивідуальності в більш чи менш упорядковану. менталітет народу. охоплює інтелектуальну сферу особистості. інтереси. Аналізуючи поняття «мовна свідомість». що зміст мовної особистості передбачає такі елементи: 1) ціннісний. Issue: 38. обирає і здійснює ту чи іншу стратегію і тактику спілкування. М. Важливим для нашого дослідження щодо поєднання особистісно зорієнтованого. який реально діє в реальній комунікації» [6. є мовна свідомість і мовна самосвідомість. дає досліднику вихід через мову. Біляєв. Загалом авторська лінгвометодична система націлена на особистісний вимір носіїв мови у комунікативній взаємодії. Перший рівень означено ним як вербальносемантичний. уважаємо. 119]. Богуш. мовознавців. сприйняття. Дослідниця стверджує. обумовлений перехід від оцінок її МД до осмислення реальної діяльності у світі) [5. або життєвих смислів. другий – когнітивний (одиницями якого є поняття. 2015 www. комунікативно-діяльнісного. а мовна особистість – багатошарова і полікомпонентна парадигма мовленнєвих особистостей. тобто рівень засвоєння культури як ефективного впливу на партнера комунікації. лінгводидактів дав можливість утвердити дефініцію «мовна особистість». Учений характеризує узагальнений тип мовної особистості. зв’язок «мова – людина». с. Л. персонаж (художнього твору). Мовленнєва особистість – як особистість. 3) особистісний компонент. с. прецедентний текст [5]. носій мови. асоціативні зв’язки.

Я. – М. В. близькоспорідненими) і як адекватну взаємодію з представниками інших культур. Данченко. – P. The Science of native language duties. Крос-культурне навчання української мо-ви Maslova V. 2001. В. 1987. Оскільки мовна особистість існує в соціумі. – М. соціальною приналежністю. – 208 с. Огієнко І. М. Верещагіна стосовно «білінгвальної особистості»: «Якщо первинна мовна система певним членом сім’ї використовується і в усіх інших ситуаціях спілкування і якщо ним ніколи не застосовується інша мовна система. Якщо в певних ситуаціях спілкування вживається ще й інша мовна система. : Смысл.. – Kyiv: PSYLIB. – 46 с. 1995. 1969.com якому випадку мовна свідомість реалізується у мовленнєвій поведінці. Русский язык и языковая личность / 10. його мовним і культурним статусом. Russian language and linguistic personality.в. Маслоу. Smysl. Центр «Академия». Загороднова. Красних. У підсумку хочемо висловити таке міркування. Верещагин Е. нание [Э-ресурс]. 2004. – 37 с. 1995. speaking students in terms of inter-ethnic communication // Ex. наук / В. Леонтьев А. мова якого вивчається і який відповідно формує мовну свідомість мовнокомунікативної особистості.М. вой] / А. то визначальна роль безумовно належить цінностям (концептам смислів) народу. – 287 с. Верещагин.htm Ю. 2004. Ващенка. На сьогодні у сучасній теорії та методиці навчання мови розвивається ще один напрям у потрактуванні мовної особистості – «білінгвальної особистості». – С. Oral folk culture and linguistic conscience. Никитина С.дентов высших учебных заведений / В. предметах матеріальної культури тощо. а для учнів російськомовних шкіл і шкіл національних спільнот використовувати елементи компаративно-зіставної методики для осмислення ціннісних вимірів інших соціокультурних площин. Cross-cultural teaching Ukrainian to Russian.narod. ska akademiia drukarstva. 1995. Motivation and personality // (A. Vereshchagin Ye. який базується на культурі певного народу. – 11. Ethno-psycholinguistics and linguo-culture study: bilingualism. – 284 с. V. психологічним типом.A. Огієнка. В.гия : курс лекций / В.А. – Moskow: Початкова школа. особливостями біографії та іншими константними і мінливими параметрами особистості [10]. відображеній у його мові. автореф. Саме тому. 1969. Костенко та ін. Лингвокультурология : уч. Tatlybaieva. Karaulov Yu. Єрмоленко С. Issue: 38.І. 1995.N. What is “linguistic personality”? // Etnicheskoie i Ohiienko I. Г. : Наука. – ReMoskow. 7. академія друкарства . Д. 3. С. Л. слід опиратися на концептуальні системи українського лінгвосоціуму. здатна вживати для спілкування дві мовні системи. Красных. Перспективним аспектом подальшого дослідження є використання теоретичних основ для створення моделі реалізації авторської лінгвометодичної системи у навчально-виховному процесі навчання української мови як рідної і як державної в основній школі.М. Загороднова В. ЛІТЕРАТУРА (REFERENCES TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1. – Nikitina S. Psychological methodical characteristics of Krasnykh V. – Львів : Укр. . – СПб. – № 1. формах суспільної свідомості.) визначається як сукупність здатностей людини до спілкування двома мовами (здебільшого. tended abstract of Doctor’s thesis. The educational conception of 8. Л. Караулов. віком. Основы психолингвистики / А. Pochatkova shkola – Elemen.В. Этнопсихолингвистика и лингвокультуролостика двуязычия (билингвизма) / Е. називається білінгвом» [1. на нашу думку.Н. дис. 1999. М. Karaulov Yu. що визначається комунікативною ситуацією. 2012. Matcko L. Костомаров. – Moskow. Мацько // Leontiev A. Чижевського. обов'язково слід ураховувати особливості мовленнєвої поведінки індивідуума. Леонтьев. Маслова. використовуючи при цьому елементи компаративно-зіставної методики. 26 . Feniks. 63 – 65. Л. – Lviv: Ukrainyazykovoie v samosoznanii. Фенікс. Красавін.. I. с. – ТерминологиZahorodnova V.В.Ya. Danchenko (Ed. 19]. Yermolenko S. що сприятиме формуванню національносвідомої духовно багатої мовнокомунікативної особистості. Караулов Ю. 1995. 1987. ун-та. Вартими уваги є міркування Є.Ye.: Наука.А.Н.Maslou A. course of lectures. Вернадського.seanewdim. – Moskow : Izdatelstvo Moskovskogo universiteta. – 264 с.V.ru/nikitina/files/Part_02. III(19). 2012. 2015 www. Устная народная культура и языковое созЮ. 2. tary school. Linguo-culture stud]. Психологическая методическая характери.6.M. української (державної) мови / С.Н. ТатлыбаеБ.). – 241 с. : Изд. 35.. то людина. Тер-Мінасова. Вважаємо. а висновки лінгвокультурологічних зіставлень й протиставлень можуть бути суперечливими. – С. пособие для стуUkrainian (state) language study. розкриваючи зміст мовної свідомості. Навчально-виховна концепція вивчення – М. світоглядом. : Изд. tcentr «Akadросійськомовних учнів в умовах міжетнічної комунікації : emiia». особистості. Грушевського. Маслоу А. – Moskow: ITDGK «Gnosis». – № 1. : Евразия. Верещагін.). – К.N. – Київ : 9. поведінкових стереотипах і нормах.М.. для ефективного вивчення української мови як рідної і як державної вчителеві-словеснику необхідно володіти знаннями про розглянуту вище багаторівневу організацію мовної (мовленнєвої і комунікативної) особистості у процесі застосування інтеракції різнотипових підходів до її формування. во Моск. 2002. В. У руслі нашого контентаналізу це положення теж лягло в основу теоретичних засад авторської лінгводидактичної системи завдяки нашим пропозиціям вивчати українську мову як рідну і як державну. – М. громадський і політичних діячів: І. Наука про рідномовні обов’язки / Іван Огієнко.А. – Moskow: Izd. 2001.A.M. 1999.ческая правка В. статтю. 4.Н. д-ра пед.Science and Education a New Dimension. Что же такое «языковая личность»? / http://norseski. 2002. – 1995. 1999. Маслова В. Загороднова. Л. : PSYLIB. Fundamentals of psycholinguistics. У ході такої роботи пошук оцінних характеристик вказаних понять не завжди виявляється однозначно прямим і несуперечливим. – Kyiv. Щукін та ін. Тому варто мовний матеріал добирати із врахування національно вартісних історично підтверджених міркувань відомих українських письменників. поняття якої вченими (Є. – 160 с. Trans.Е. Мотивация и личность : [пер. Маценко. 35. Висновки. Караулов Ю. А.А. Єрмоленко. trieved from: 5. Pedagogy and Psychology.Ф. : ИТДГК «Гносис». А. – М.Я. то така людина може називатися монолінгвом. Красных В.. Караулов // Этническое и языковое в самосознании. Для ефективного використання на уроках української мови вказаної системи інтеракції різнотипових підходів до вивчення української мови.

Issue: 38. world picture etc. Content-analysis of the category “linguistic and communicative personality” in the light of interaction of different types of approaches to the study of the Ukrainian language in the basic school Abstract. discourse and text centered. interaction of the approaches of different types. linguistic selfconsciousness. There have been investigated different viewpoints on the problem of a terminological category “linguistic personality”. описаны роль и методические возможности взаимного использования новейших подходов к формированию языковой личности учащихся 5-9 классов общеобразовательных учебных заведений. Ключевые слова: языковая личность. associational relations. In this research there have been characterized levels of linguistic personality in the process of combining personality oriented. В статье рассмотрена проблема контент-анализа коммуникативно-языковой личности с точки зрения использования авторской лингвометодической системы интеракции различновидовых подходов к изучению украинского языка в основной школе. «коммуникативная личность» и уточнены их дефиниции.I. communicative and activity. коммуникативно-деятельностного.Science and Education a New Dimension. inner vocabulary and individual vocabulary. III(19). “bilingual personality”. интеракция различновидовых подходов. языковое самосознание. formation of the intellectual and moral qualities.И. There have been indicated psycholinguistic and linguistic parameters of the process of using such components of the interaction of different types of the approaches such as thesaurus of linguistic personality. There has been described the role and methodological opportunities of mutual use of the latest approaches towards formation of linguistic personality of the pupils of 5-9 forms of secondary schools. «речевая личность». content analysis. компетентностного и социокультурного подхода к изучению украинского языка как родного и как государственного. контент-анализ. levels of linguistic and communicative personality Дидук-Ступяк Г.com Diduk-Stupyak G. уровни коммуникативно-языковой личности 27 . “communicative personality”. and culture of social communication. discourse and text centered. The author has substantiated the choice of necessary theoretical conceptual statements for the effective realization of the offered macrotechnology in secondary school that will facilitate improvement of teaching Ukrainian as a native language and an official one. 2015 www.seanewdim. дискурсивно-текстоцентрического. Pedagogy and Psychology. Указаны теоретические основы происхождения категорий «языковая личность». Контент-анализ категории «коммуникативно-языковая личность» сквозь призму интеракции различновидовых подходов к изучению украинского языка в основной школе Аннотация. competence and sociocultural paradigms of educational process. Keywords: linguistic personality. Охарактеризованы уровни коммуникативно-языковой личности в процессе взаимодействия личностно-ориентированного. “nationally conscious linguistic and communicative personality”. In the article there has been studied the problem of formation of linguistic personality from the point of application of author's linguistic and methodological macrotechnology “Interaction of different types of the approaches towards the study of the Ukrainian language” in secondary education that includes the elements of personality oriented. Автором обоснован выбор необходимых теоретических концептуальных положений для эффективного использования предложенной системы в основной школе. competence and sociocultural approaches towards teaching Ukrainian as a native and official language. linguistic and communicative personality. precedent text and autochthonous text. communicative and activity. “linguistic consciousness” and “linguistic behavior”. коммуникативно-языковая личность.

яких розважають паперовими чи целулоїдними героями. Ващенко. Виклад основного матеріалу. Дмитренко. Проблему впливу тоталітарної системи на мистецтво. яка виконує функцію «ментального єднання». а існує як самостійний витвір особистісного духу. Питанню філософії «героїчної особистості» в художній літературі ХХ століття. є сприйняття героїчних сторінок нашої історії. Щодо героїв. які ніколи не зустрінуться один з одним у реальному житті. Мистецтво слова сприяє комунікативному зв’язку не тільки автора й читача. а також сакрального «спілкування душ між собою» [3. Констатується. що виявляється в пошануванні певного героя. Метою статті є висвітлення суті поняття «героїчна особистість» у літературознавстві й освітній політиці доби тоталітаризму. На думку дослідника героїзму в драматургії радянської доби Л. оживлює всі суспільні структури та є потужним засобом формування й розвитку особистості. М. Це можливе лише за умови державної зацікавленості саме в адекватному використанні її потенціалу. що пов’язане з діяльністю людини в суспільстві. Завгородня. III(19). їх самовіддане і мужнє діяння в особливо важких і небезпечних умовах. Найважливішу роль у цьому процесі відіграє художня література. Зникнення героя. Щербан та ін. «Серед багатьох речей. Issue: 38. що невід’ємно пов’язувалося з героїзмом. українознавства та методик їх навчання Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини. а для вигаданих історій для дітей. Агафонова.І. який знаходиться в межах здійсненого подвигу. Виникає багато роздумів про повну відсутність героя та героїчного в художніх творах кінця ХХ – початку ХХІ ст. Щербяк та ін. які "вже вийшли з ужитку". Дослідження показало. колективу повинна відповідати ідейно-моральним взірцям і принципам епохи. У деяких з них під героїчним розуміється все. Огляд досліджень і публікацій. героїчна особистість. відваги. характерній для радянської естетики.com Йовенко Л. с. Для цього не обов’язково змагатися із силами природи чи боротися за якусь ідею [5. ідеологія тоталітаризму завше наповнювала досліджуване поняття специфічним. Іщук. літературознавство. яке будує комунізм. а й в якісно новому ступені відповідності суб’єктивних намірів. Умань Україна Анотація. думок та вчинків людини ідейним й моральним основам суспільства. літературному ідеалу й реальності означеного періоду присвятила кандидатську дисертацію А. Ю. Л. Незвичайність героїчного вчинку окремого індивіда. Серед форм естетичної діяльності найважливіше місце посідає мистецтво. Дерев’яна. Pedagogy and Psychology. що породжує ментальну єдність нації. Сухомлинської. кандидат педагогічних наук. а не застосуванні літературних творів для забав чи маніпулювання суспільною свідомістю. тлумачні словники тощо трактують слово «герой» лише як синонім терміну «персонаж». Одним із способів. – героїчне. а також в державній освітній політиці 1930 – 1950-х рр. що сучасні словники основних понять естетики. Голомшток. Таланчук. хоча і в суті. Потапова Ю. Н. Малинська. абстрактних героїв. що такі оповіді тільки на шкоду дитячому розуму» [9. Л. Г. «героїзм – це найвище виявлення ідейних й фізичних сил людей. с. Встановлюється. й зокрема на художню літературу. Окремі аспекти розвитку народної освіти доби тоталітаризму розробили Н. Арістархова. ХХ ст. а й читачів різних історичних періодів. особливим сенсом. Більшовицький режим з подвійною силою контролював мистецтво. що створила значну кількість штучних. відваги. м. Однак духовне відбиття дійсності не є точною копією внутрішнього світу людини.. Поняття «героїчна особистість» у літературознавчій думці та освітній політиці доби тоталітаризму _____________________________________ Йовенко Лариса Іванівна. Цікаві відомості з історії шкільної літературної освіти пропонуються в дослідженнях теоретичних і методологічних проблем історико-педагогічного процесу О.. За радянських часів не припинялася дискусія щодо сутності поняття «героїзм». що різні види мистецтва є формою відображення суспільної свідомості.Science and Education a New Dimension. історія літературної освіти. думок та вчинків людини ідейним й моральним основам суспільства. патріотичні і громадянські почуття Постановка проблеми. Окремі джерела трактують це поняття з тієї точки зору. Література насаджує на всі форми життя людської спільноти відбиток безсмертності. освіта. Т. Марксистсько-ленінська методологія вбачала героїчне не тільки в проявах мужності. що здійснюється в ім’я любові до своєї Батьківщини заради досягнення свідомо визнаних героями суспільно необхідних цілей і гуманістичних історично прогресивних ідеалів» [5. яке включає усну народну творчість (фольклор) і професійну складову. В статті робиться спроба з’ясувати зміст поняття «героїчна особистість» в літературознавстві. буття тощо. Вінничук. так званому періоду «надутих Гуліверів». Б. Висвітлення образу героя у фольклорі та класичній літературі здійснили О. що в умовах мирного будівництва комуністичного суспільства саме повсякдення стає героїчним. що марксистсько-ленінська методологія вбачала героїчне не тільки в проявах мужності. 4]. 2015 www. то вони лишаються для книжок. на думку сучасних теоретиків літератури. досліджував І. 73]. Відомо. О. Звісно. – це відповідь епосі Сталіна і Гітлера. доцент кафедри української літератури. Данчука. Ключові слова: героїзм.seanewdim. 7]. Натомість дже- рела радянського періоду містять докладний розгляд героїчного. А. доки не втручається черговий психолог і доводить. героїчний зміст життя. усвідомлюючи 28 . с. що в центрі уваги освітньої політики було апелювання до патріотичних почуттів народів Радянського Союзу. с. Бим-Бад. а й у відповідності суб’єктивних намірів. Упродовж останніх десятиліть літературознавці дещо інакше підходять про проблеми героїзму. і навіть не для книжок з історії. 3].

й до середини 1950-их письменство «було позбавлене права вибору своєї власної творчої методи. Казка) чи смертю на північній каторзі або розстрілом» [6. включає мистецтво в систему планомірної офіційної пропаганди. скільки ілюстрацією поглядів. В декларації АХРР проголошувалося: «Наш громадянський обов’язок перед людством – художньо-документально зафіксувати величний момент історії в його революційному пориві. ХХ ст. що були притаманні людству як такому. тоталітарна влада у значно більших масштабах. які згодом будуть розвинені в естетичній думці радянського тоталітаризму: саме революційна дійсність. Issue: 38. Ми зобразимо сьогоднішній день: побут Червоної армії. засобу репрезентації режиму і виховання мільйонних мас в дусі тих ідеалів і тієї міфології. зводиться до ідеологічної константи. Оскільки в ідеологічній боротьбі не може бути «мирного співіснування». Така перебудова проходила для кожного митця неоднаково. особливих та специфічних рис набуває шлях розвою цінностей. що дискредитують нашу революцію перед обличчям світового пролетаріату… Зміст у мистецтві ми і вважаємо ознакою істинності художнього твору… Революційний день. «Тому совєтська влада ставить в обов’язок совєтських письменників писати твори.. Ми дамо дійсну картину подій. тобто – заманіфестує ідею. селянство. Протиставляючи себе буржуазному світові. що не виконує цих завдань і пише на якісь нейтральні теми. І горе тому письменнику. Достатньо показовою щодо цього є діяльність творчої спілки АХРР (Асоціація художників революційної Росії) – найбільш традиціоналістичної із численних творчих об’єднань 20-х рр. митці. що при правильній ідейній позиції майстер зуміє виокремити все цінне за змістом і згодом надати цьому належне ограновування. с. а завданням митця стає. а ще в іншого так і не закінчувалася. Ващенко [2. Ця декларація привертає увагу не стільки патетичним багатослів’ям. с.Science and Education a New Dimension. що створювалося митцями за доби тоталітаризму. на ті самі. Вона зацікавлена. не шукаючи собі ускладнень. Ващенко). за якої не тільки широкий загал. а також засоби масової інформації навіювалась думка. педагоги. пресі. с. 37]. популяризував певних героїв. і ми повинні зараз в монументальних формах стилю героїчного реалізму вилити свої художні переживання» [11. – зазначається у дослідженні «Тоталітаризм у Європі ХХ століття» [11. свого стилю. йому лишалося єдине приречення: писати «як усі». воно виконує перш за все функції інструменту певної ідеології. «Спектр мистецтва в цих умовах блякне і різко звужується. висвітлював з їхньої точки зору схвальні образи. що підносять велич російського народу. Прихильники тоталітаризму розраховували в своїх схемах на такі негативні 29 . Киященко [8. героїчний момент. У результаті насильства відбувався процес переходу письменства на «радянські позиції» [6. радянської держави. тоталітарні режими надавали мистецтву фундаментальної ваги. щоб ця зброя завжди була чистою і влучно вражала ворогів. а й діячі мистецтва починають дещо упереджено орієнтуватися в ситуації. Нівелюючи будь-які спроби політичної опозиції в усіх сферах культури. на який пропаганда налаштовує орієнтування інших. Під час її діяльності увага акцентувалася не на якості виконання твору. певних норм. 221]. в результаті чого можна було розраховувати якщо не на стрімку кар’єру. тематиці тощо. «Партія вбачає в літературі. тобто «життя». Вони мусять писати про "геніального" Сталіна. с. с. оголошується джерелом прекрасного. 212]. методами державного насильства і заохочення впроваджується розроблена владою ієрархія цінностей й авторитетів. «Зручні» режиму ідеали та цінності впроваджуються «згори». про щасливе і радісне життя в СССР. то хоча б на деякі привілеї. Тичина). директивно визначені теми. однаково «лакувати сталінську дійсність» [6. Pedagogy and Psychology. Хвильовий. революції. припинена трагічною смертю: самогубством (М. Тоталітарний комуністичний режим поставив митців перед вибором: або стати радянським письменником. Природні критерії естетичних цінностей в таких умовах деформуються. свого індивідуального творчого вияву. у іншого – кільканадцять (М. мистецтві. більшовики намагалися якнайбільше «роздути совєтськорадянський патріотизм» (Г. ніж це притаманне державам з демократичним устроєм. ідеалів. які творяться засобами мистецтва. Звісно не все. радіо і телебаченні свою потужну ідейну зброю. застосовуючи своєрідні посилання на природу і сутність людини. с. науковці». що радянський народ найпередовіший в усіх суспільних галузях (науці. с. Через численні доповіді. – зауважує Г. В умовах. – стверджував дослідник радянської героїки М. котрі пов’язують та приводять у дію всі структури створюваного тоталітарним режимом суспільно-політичного ладу». необхідну для розвитку органічних образів художньої творчості. або проти нас». 20]. мистецтві). керівництво пильно стежить за тими авторитетами. про "доблесного" російського вояка. А. а не абстрактні вигадки. Рильський). 2015 www. «У одного письменника вона тривала кілька років (П. Умови тогочасної дійсності вимагали від художників слова творити і працювати за неписаними законами партійної етики. добирати той самий соціально визначений типаж героїв. діячів революції і героїв праці. Вважалося. про ударників робітників і колгоспників. кустарі. техніці. Або витвір мистецтва працює на нас. або бути страченим (розстріл чи смерть у концтаборах). однак саме вона в умовах державно-партійної монополії на системи контролю і управління мистецтвом стає взірцем. В тих країнах. З початку 1930-их рр. Тоталітарні режими завжди відводили належну роль педагогічній проблематиці у власних ідейних конструкціях й пропаганді. Значний вплив на долю художньої творчості вчинила державна пропаганда ідеї служіння митця «задачам робітничої справи».seanewdim. Прославляти Сталіна і російський народ мусять також малярі. моральних чеснот. III(19). де тоталітаризм зберігався тривалий час у теорії й на практиці здійснювалася так звана «переоцінка цінностей». 209]. який оспівував ідеї пануючого ладу. тобто відмова від культури. Саме тому ідеологи тоталітарних держав ревізували витвори мистецтва з метою наповнення їх «правильним» матеріалом.com його фундаментальний вплив на людство. що аж ніяк не сприяли природнім процесам розвитку суспільства. прямо це «життя» відображати. 41]. революційний момент – героїчний день. 37]. робочих. Зневажаючи свободу суспільства. а на значимості змісту.

яка може породити як образ звитяжця. Гадамер Г. так і навчально-виховного процесу. що в оленярському радгоспі Самілкільської сільради із запланованого отелення 449 важенок отелились 441. настороженості й жорстокості. що зумовлювалися певними світоглядними особливостями людини [1. Горького тощо. стадність. 1998. Голомшток. думок та вчинків людини ідейним й моральним основам суспільства. Концепція героя завжди віддзеркалює ідеологію освітньої політики. Прискіпливе ставлення більшовицького уряду до проблем освіти та виховання було сповнене підозр. за словами письменника Л. . Актуальность прекрасного / Г. як писати на зрозумілій їм мові й уникати формалізму» [4.M .M. Так Г. Искусство.Science and Education a New Dimension. 90].: Изд-во УРАО. серед яких помітне місце належить політичному запиту. так і образ ненависника. Педагогічна наука й українська школа стають частиною загальної "радянської культури". щоб всі освітньо-виховні установи СССР були абсолютно покірним знаряддям в їх руках. за доби тоталітаризму не мав права на існування. за 4. ґрунтується на певних факторах. с. Гадамер. century: Lectures on educational anthropology and philosophy of 3. Висновки та перспективи дослідження. аналізуючи поведінку людини у натовпі. . який прагне свободи. а й в якісно новому ступені відповідності суб’єктивних намірів. Сухомлинська стверджує. Issue: 38. Через освітню політику державні діячі означеної доби впроваджували в життя певних героїв. Академік О. Протягом цих десятиліть народна педагогіка зберігалась і відтворювалась у сімейному вихованні. 7]. – зазначав Г. які застосовувались для розробки певних методів пропаганди й агітації. Vashenko G. щоб у молоді виховувались виключно ті риси. Подальшої розробки потребує проблема висвітлення образів народних героїв у шкільних підручниках ХХ століття. на думку О. . с. піонери «Бази кирпатих» і представники саамської народності Кольського напівострову. В суспільстві нового типу література. так звану «колективну поведінку». «ПолЛекции по педагогической антропологии и философии обра. Через освітню політику державні діячі доби тоталітаризму впроваджували в життя певних героїв. с. будівники метро і закордонні комуністи. Виховання за часів тоталітаризму усвідомлюється як підготовка до «вічного бою» і мілітаризується з усіх точок зору: воно повинно вміщувати як власне військову підготовку. с. – Полтава: Ред. Схожими образами переповнювалася й література радянської доби. на першому Всесоюзному з’їзді радянських письменників. 79]. а потім і в практиці відбуваються уніфікація й стандартизація як педагогічної науки. який відбувся в 1934 році у Москві. наприклад. і всі вимагали від письменників відобразити в нових шедеврах їх героїчні будні і образи.116 p. і яку можна класифікувати як "російсько-радянську"». певне затьмарення свідомості. 1991.Poltava: Ed. 12]. «під дріб барабанів. Таким чином. відзначав позбавлення особистісного стриженя. оленярі. Педагогічна наука. – М. ідеологічний дискурс стає панівним. «Большевицьке керівництво прагне до того. 30 . так і плекати бойовий дух. – М. БимБад називає виховання означеного періоду тотальною індоктринацією. на думку ідеологів тоталітаризму. The educational ideal. «На початку 30-х років ХХ ст. а в практично-методичному переважає опис досвіду проведення занять із російської мови. Pedagogy and Psychology. спрямованість на боротьбу з класовими ворогами. «що в 30 – 50-хх роках на офіційному рівні національної педагогічної думки не існувало. як лінощі. які. . які потрібні комуністичній партії у її боротьбі за пану- вання над світом… Тому на большевицький виховний ідеал треба дибитись як на витвір комуністичної партії СССР. Виховний ідеал. "Half Bim-Bad B. спроможні благотворно позначитися на радянській людині. доярки… Вони повідомляли. На цьому етапі розвитку педагогіки починають діяти в теоретичному аспекті – осмислення і цитування праць класиків марксизму-ленінізму. а інженерам людських душ лишалося розвивати в своїх промовах «мудрі настанови» товаришів Сталіна. 87]. : education.seanewdim. Так. повчали. У центрі уваги освітньої політики було апелювання до патріотичних почуттів народів Радянського Союзу. яка мала чітко виражений російський зміст. керованість. яка вбачала героїчне не тільки в проявах мужності. зования. уніфікацію думок і почуттів. Лебон. ідеї національної педагогіки перериваються: спочатку в теорії. 1994. вона стає одним із головних інструментів ліпки нової людини» [цит. а також у фольклорно-етнографічному контексті…» [9. 1994. Окремі героїчні образи насаджувалися насильницькими методами. проголошені принципи соцреалізму опинилися поза обговоренням: все вже було продумано і підписано. с. інші пропонували терміново встановити пам’ятник Павлику Морозову. 60].: Izd URAO. Аналогічними образами переповнювалася й література радянської доби. Лише «правильні» герої. Ващенко Г. відваги. що має мало спільного з загальноєвропейським виховним ідеалом». Як зазначає І. звуки горнів і народних інструментів в зал з’їзду заходили шахтарі і колгоспники. що невід’ємно пов’язувалося з героїзмом. Сухомлинської. газ. 13]. які виконували роль взірця для наслідування.тавський вісник». – пише О. – 116 с. робітники і художники. Ващенко [2. Сухомлинська [9. а партійно-класовий.191 p. бо повинні були перегукуватися зі встановленими стереотипами і слугувати тим цілям. 1998. нівелювати одні чесноти і піднести інші. подекуди. «Залежно від політичного ладу – ліберального чи авторитарного – формується запит на відповідальних і освічених громадян чи обмежених виконавців» – зазначає Ольга Василівна [9. – 191 с. Дослідник педагогічних течій ХХ століття Б. Педагогические течения в начале ХХ века: 2. інстинктивність. 2015 www. трактористи. за часів тоталітаризму широкої розробки набула марксистсько-ленінська концепція героїзму. М. нагадували штампи і виконували роль взірця для наслідування. залежність від лідерів [7]. здатність до брехні. «теорією великої брехні».com сторони людської природи. ЛІТЕРАТУРА (REFERENCES TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1. Леонова «перестає бути тільки белетристикою. – 368 с. с.Г. gas. Бим-Бад Б. III(19). Жданова. с. які на них покладала влада. що сприяло поступовому винищенню прекрасного та піднесеного як найвищих виявлень героїчного. Pedagogical flow at the beginning of the twentieth tavskyy Journal". Герой.

– 296 с. а также её видение государственной образовательной системой 1930–1950-х г. Golomshtok.І. Понятие «героическая личность» в литературоведении и в государственной образовательной политике эпохи тоталитаризма Аннотация. . : Мистецтво.І. . 4. Danchuk. 2003. Koshelivets I. Тоталитарное искусство / И.І. . 1994. heroic personality. 1996. The urgency of the beautiful / G. The concept of «heroic personality» in literary criticism and public educational policy of totalitarianism era Abstract. – Нью Йорк: Видавництво «ПРОЛОГ». thoughts and actions of human to ideological and moral foundations of society. напоминающие штампы и выполняющие роль образца для подражания. Історико-педагогічний процес: нові підходи до загальних проблем / О. – 117 с. Устанавливается. з ісп. . – M.540 p. . Ключевые слова: героизм.M: Art. литературоведение. «Казахстан». Psychology of Socialism. In the article it attempts to clarify the concept of «heroic personality» in literary criticism and in education policy in 1930 ‒ 1950 years. Modern Literature in the USSR. Totalitarianism in the twentieth century Europe.New York: Publisher "Prologue". 1994. Gadamer. / G. / Г. 2015 www. . Sukhomlinska O.K: APS. Alma-Ata. education. ХХ в. Access mode: Sociolin. 1964. "Kazakhstan". [Collection of articles]. Алма-Ата. что в центре внимания образования и воспитания был призыв к патриотическим чувствам народов Советского Союза.68 p. 10. 11. [Сборник статей]. которая может породить как образ героя.: Mistetstvo.В. history of literary education. Issue: 38. 1964.com Gadamer G. Ru / files / 5/84 / lebon. мыслей и поступков человека идейным и моральным основам общества. 1996. : Новий Акрополь. отваги. The embodiment of heroism / L.M. 1983. Новый человек. 7. civil and patriotic feelings Йовенко Л.128 p. 9. Тоталитаризм в Европе ХХ века. – М. The new man.Science and Education a New Dimension. literature criticism. Educational policies of the certain era were analyzed and noticed that some government officials turned into life special characters with a kind of set stamps and model acting. 1991. . Стейндерг.117 p. патриотические и гражданские чувства 31 .K. : Галарт.Д.378 p.G. но и в качественно новой степени соответствия субъективных намерений. Отмечается. 8. – 260 с. Кошелівець І. история литературного образования. 1908. Steynderh. В статье рассматривается литературоведческая трактовка понятия «героическая личность». : АПН. 2004. Воплощение подвига / Л. Лебон Г. что концепция героя всегда отражает идеологию образовательной политики. 2004. It was understood that the focus of education policy appealed to patriotic feelings of Soviet people and that inherently was associated with heroism. . Hero of everyday life: Reflections philosopher: Per. образование. Сухомлинська О. Golomshtok I. of App. – 68 с.: New Acropolis. It is stated that the concept of the hero always reflects the ideology of educational policy that could create the image of the hero or the image of the enemy. 5. Констатируется. . Психологія соціалізму. Yovenko L. 1966. .D. Анализируется образовательная политика обозначенной эпохи.368 p. 6. – М. Sukhomlinska. нивелировать одни добродетели и возвысить другие. Стейнберг Г. Сучасна література в УРСР. Голомшток И.seanewdim.V. Steinberg G. – 378 с. : «Памятники исторической мысли». г. Герой повсякденності: Роздуми філософа: Пер. Keywords: heroism. III(19). Pedagogy and Psychology. 1966. E-source. Данчук Л. 1983.: Galart.260 p. Данчук.: "Monuments of Historical Thought". . – 540 с. Danchuk L. что аналогичными образами переполнилась и советская литература. через которую государственные деятели внедряли в жизнь определенных героев. Голомшток. Сухомлинська. – [Е-ресурс] Lebon G. Was noted there are a lot of same characters in Soviet literature. героическая личность.І. так и образ врага.296 p. 2003. – 128 с. – К. Автор делает вывод о том. Historical and Pedagogical Process: new approaches to common problems / O. что неотъемлемо связывалось с героизмом. It was noted that the Marxist-Leninist methodology understood heroic not only as manifestations of courage and bravery but in qualitatively new level of conformity subjective intentions. – К. Totalitarian Art / I. – К. что марксистско-ленинская методология видела героическое не только в проявлениях мужественности. 1908. . .K. .

Образователната технология “студентско учебно портфолио“ се въвежда в учебната практика за представяне именно на резултатите на всеки студент в процеса на самостоятелно овладяване на теоретичния материал. когато студентите споделят с другите учебните си постижения. В тази статия се представя педагогически опит при използването на образователната технология “студентско учебно портфолио“ в семинарните упражнения по учебната дисциплина Математика във висшето училище. в която се стимулира критическото мислене. с. при които учащите се да имат възможност да споделят затрудненията. [4]. Технологията „студентско портфолио“ е разработена и апробирана в обучението на студентите от специалност ПУНУП. ас. гл. албум с различни продукти (схеми. Приложение на образователната технология „студентско портфолио“ в семинарните упражнения по Математика ______________________________________ Каракашева Лиляна Методиева. – съвременна образователна технология [5]. [7]. Според нас то е средство за по-добро диагностициране. д-р Шуменски университет „Епископ Константин Преславски“. Issue: 38. Предмет на изследването са функциите на технологията “студентско портфолио“ в обучението по Математика на студентите-бъдещи учители в начална училищна степен.семинарни упражнения. уникалност. 2015 www.М. Множество изследвания подкрепят тезата. картини). Коментират се основните му функции-демонстрационна и оценяваща. които срещат при усвояване на теоретичния материал по изучаваната учебна дисциплина. В настоящото изложение ние възприемаме образователната технология “студентско портфолио“ като папка с учебни продукти (решения на математически задачи). Основополагащите схващания на конструктивизма за съвременната теория и практика за процеса на обучение във висшето училище са: знанията се конструират от обучаваните чрез въвличането им в активно учене. Ключови думи: студентско портфолио. Етимологията на термина “портфолио“ е от италианската дума portfolio. Като инструмент за оценяване се фокусираме върху водещи идеи в съвременната дидактика като акцентуваме върху индивидуалния напредък и развитие на всеки студент и ударението се поставя върху самооценката на студента. Обект на нашето изследване е подготовката по учебната дисциплина “Математика I част“ на студентите от специалност “Предучилищна и начална училищна педагогика“/ ПУНУП/. [2]. Понятието “портфолио“ се представя като: – колекция. което идва от латинското portare (нося) и folium (лист). То стимулира студентите да правят самоанализ на положените усилия и постигнатите резултати. която представя резултатите от самостоятелната работа на студентите по Математика.seanewdim. рефлексия. Портфолиото демонстрира способностите на студентите за решаване на математически задачи. първи курс в Шуменския университет „Епископ Константин Преславски“ по 32 . [5]. Върху формирането и развитието на портфолиото като образователна технология влияние оказва и ускореното развитие на хуманистичната психология. В края на ХХ век все повече внимание се обръща на качеството на обучение във висшето училище и на доказателствата за него. осмисляне. позитивна оценка и самооценка. България Резюме. Обосновано е значението на тази технология в системата за контрол и оценяване резултатите от самостоятелната работа на студентите през семестъра. – алтернативен начин за изпитване и оценяване [2]. Основните функции на използваната технология са демонстрационна и оценяваща. III(19). които демонстрират развитието и възможностите на учащите се [1]. – комплект документация с тематична насоченост [1]. Изложен е технологичен вариант за приложение.обучение във висшето училище Въведение.автономия. Актуален е и въпросът за ефективно оценяване на математическата подготовка на студентите-бъдещи учители в начална училищна степен. че в днешното информационно общество са необходими нови подходи в преподаването. чието предназначение е постигане на определена цел [5. ефективното учене изисква и осигуряване на среда. чертежи. разбиране и приложение на математическите понятия и твърдения. гр. Част от тези дейности са обединени в технологията „портфолио“ и така на практика се реализира идеята за модернизация на висшето образование при запазване на утвърдения образователен модел. ученето е пълноценно. контрол и оценка на постиженията на студентите. Използването на портфолиото като компонент от системата за оценяване все още се възприема като иновативна техника в сферата на българското висше образование. сравняване. [6]. Шумен. която се характеризира с понятия като свободен избор. които да създадат дидактически условия за въвличане на учащите се в различни видове дейности за придобиване и усвояване на новите знания. необходимо е да се създадат дидактически условия. Основната цел на студентското портфолио е да документира учебните постижения от различни математически дейности в процеса на възприемане. – систематично събирани и организирани продукти. Тези дейности обаче трябва да са организирани. 206].com Каракашева Л.Science and Education a New Dimension. Изложение. Pedagogy and Psychology. [3]. управлявани и оценявани от университетския преподавател. В представения тук педагогически опит основната функция на студентското портфолио е оценяваща. скици. Теоретичните основи на портфолиото като образователна технология във висшето училище се откриват в концептуалната рамка на едно от найвлиятелните съвременни направления в педагогиката конструктивизма.

по всяка изучавана тема. Видове теореми. Двучленни релации. 2015 www. Равномощни множества.5. Най-ползотворни са директните консултации. които включват набор от задачи за самостоятелна работа. 2. Операционалните стъпки за реализиране на тази технология са: видът доброволно търси помощ. Разработват се теми за контролни работи. а така също и между преподавател и студенти. 33 . Декартово произведение на множества. Основните принципи на тези консултации са: инди- Заключение.2. Тази иновативна образователна технология развива и усъвършенства уменията на студентите за самостоятелно учене. Issue: 38. III(19).1. а така също и причините за трудностите. Съждения. – Студентското портфолио се явява ефективен инструмент за повишаване качеството на процеса на обучение по математика . Б. Правила за извод. По време на тези консултации преподавателят може подобре да разбере индивидуалните особености на отделните учащи се. съдържа титулна страница.seanewdim. А.4. 1. 2. оценяване напредъка на всеки студент и изтъкване на положителното в неговата работа. Разработва се анкетен лист за проучване мнението на студентите за ефективността на приложената технология. При възникнали затруднения от страна на студентите се осъществяват индивидуални личностно ориентирани консултации. 3. 3. Изображения. Тази технология подпомага по-гъвкавото управление на учебно-научния процес във висшето училище. Като основни теми от Учебната програ-ма могат да се посочат: 1. което ние използваме. В резултат от извършения логико-дидактически анализ на учебното съдържание се уточняват основните понятия и твърдения. 1. Разработват се критерии и показатели за оценяване и самооценяване по отделни компоненти на портфолиото. При необходимост се задават допълнителни задания. Разработват се работни листи. Pedagogy and Psychology.1. Съждителни изрази. които първоначално открито споделиха своя страх към тази учебна дисциплина. Релации между предикати. Е. Предикати. Множества. Видове предикати. Разработват се дидактически материали. Видове съждения. работни листи за самостоятелна аудиторна работа. Релации и операции с множества. Г. Извършване на логико-дидактически анализ на всяка тема от учебното съдържание по изучаваната дисциплина. По време на първото семинарно упражнение запознаваме студентите със съдържанието. 1. стимулира се свободното изразяване.То служи за формиране на оценката от текущия контрол. установяване и отстраняване на пропуските в опорните и в текущо възприеманите знания. Теорема. Затрудненията при осмислянето и разбирането на основните понятия провокираха сътрудничеството между самите студенти. Закони на съждителното смятане. упоритост за постигане на учебните цели. – Изработването на портфолиото освен. На последното семинарно упражнение по тази дисциплина всеки студент представя своето портфолио на преподавателя. Д. 3. Необходими и достатъчни условия. Експерименталното приложение на тази технология показа увеличаване на мотивацията за учене у студентите.3. но и развива редица личностни качества у студентите като дисциплинираност. Релацията логическо следване. контролни работи – 2 броя и курсова работа – 1 брой. 1. През семестъра всеки студент регулярно работи върху възложените самостоятелни задания. че студентите са убедени. постоянство.2.com учебната дисциплина „Математика I част“ в периода 2009-2014г. В. работни листи за самостоятелна извънаудиторна работа по всяка изучавана тема.3. че способства за по-доброто усвояване на учебния материал. Използването на образователната технология „студентско учебно портфолио“ способства и за активно и съзнателно участие на студентите в семинарните упражнения по Математика и им внушава увереност по пътя към познанието. че положените усилия са полезни за тяхното обучение и се отразяват обективно на оценката от текущия контрол. Резултатите от проведения педагогически експеримент ни дават основание да направим следните изводи: – Студентското портфолио представя учебните резултати от извършените математически дейности и документира реално извършената работа от всеки студент през семестъра. 2. – Резултатите от проведената анкета показват. които се използват по време на провеждане на семинарното упражнение по Математика.3. Закони и правила за извод в предикатното смятане. подсили взаимодействието между обучаващи и обучавани и в резултат насърчи за активна работа и тези студенти.1. които са обект на усвояване и оценяване.Science and Education a New Dimension. Студентското портфолио. които се срещат при овладяване на новите математически знания. Логически операции с предикати. Логически операции със съждения. структурата и формата на използваната образователна технология.2. но съвременните технологии позволяват да се реализират и индиректни консултации.

. series 6.Обосновывается значение этой технологии обучения для системы контроля и оценки результатов самостоятельной работы студентов в течение семестра. 2008 Materials of VII International Scientific and Technical Gyurova.com ЛИТЕРАТУРА (REFERENCES TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1. strategies. New pedagogical and information technologies in educaVolume 51.. В. 2006 Pavlov.. Polat. М.. П. Evropres Agency. Pedagogy and Psychology. 2. Р. 104-106 Karakasheva L. Применение образовательной технологии "студенческое портфолио" на семинарных занятиях по математике Аннотация.pedagogi. Върбанова. Дерменджиева. В статье представлен опыт автора по использованию образовательной технологии "студенческое учебное портфолио" на семинарных занятиях по математике в высшей школе. D. V. E.. Новые педагогические и информационные техKarakasheva L. С.М. Агенция Европрес.demonstrative and evaluative . 2015 www.165-168 7. seminars. Kyiv-Sevastopol. С. Ключевые слова: студенческое портфолио. модул трети. Atanasova. 2008 5. Bozhilova C. О роли портфолио в практике университетского обучения. Полат. University Gyurova. Петров.. 1999 4. Daniela Ubenov.2. В.Science and Education a New Dimension. 2003 Приключението учебен процес. s. Научни трудове. Л. Angelova. С. 2010. course module third. Л.and proposes a technological description of its application. 2001 2012. Е. 2001 шенстване на педагогическата квалификация на универси. Publishing "Veda-verbal-ZhG". Атанасова..seanewdim. university education Каракашева Л.2. 2010. C. Гюрова. Даниела Убенова. Dermendzhieva. 2003 Adventure of learning process. обучение студентов в высшей школе 34 . P. An explanation is provided of the use of this educational technology in the system of control and evaluation of the results of students' self-preparation during the semester. C.стратегии на учене. Educational Information Technology.. Матерiали VII Мiжнородної науково-технiчної конференцiї Киiв-Севастополь. Karakasheva L. Портфолиото на преподавателя. В.. Каракашева. Каракашева. Агенция Европрес. Образователни информационни технологии. Приводится технологический вариант для их применения на практике. серия 6.. III(19). 2006 6. Г. Божилова. Д. Issue: 38. С.. Keywords: student's portfolio.. Using Student's Portfolio in Seminars in Mathematics Abstract: The article presents the results of using student's portfolio in seminars in Mathematics at university. Павлов.165-168 tion. S. Oh roles portfolio in practice university training. Research Papers. D. Moscow. М.. Портфолиото – средство за самоусъвър. Гюрова. Университетски курс. Evropres Agency.. 2012. с. Комментируются основные функции портфолио . R. portfolio .a tool for samousavar-pro.. M.Petrov. Образователни технологии и 3. S. Sofia.нологии в системе образования.. Conferences.. 1999 cal qualification of UNIVERSAL-Tet teacher. 104-106 S. p. S. Portfolio for tutor. Educational technology and learning тетския преподавател.. с.для демонстрации новых знаний и для их оценки. семинарные занятия. It discusses the main purposes of the portfolio . Божилова.Издателство „Веда-Словена-ЖГ“. Bozhilova. том 51. С. В.

Оціночні критерії характеризують духовноморальну сторону формування професійної честі та оцінюються наступними показниками: вихованість. Маралов. 103] Визначаючи критерії розвитку честі особистості. Бех. що поняття «професійна честь» давно і міцно увійшло в систему категорій етики та відображає рівень моральної оцінки людини самої себе. а саме: висока адекватна самооцінка (І. завдяки якому можна визначити рівень розвитку професійної честі. У зв’язку з цим. ми зупинимось на критеріях та рівнях розвитку професійної честі. аналіз яких дозволить нам сформувати точне уявлення щодо розвитку основних характеристик та всіх елементів даної категорії.Р. конкретним і якісним проявом однієї зі сторін даного явища. Маслоу. ставлення до неї з боку інших та суспільства в цілому. почуття обов’язку та дисциплінованість. Шибутані. Незважаючи на різноманітні підходи у визначенні критеріїв професійної честі педагога. фактори Постановка проблеми. включати в себе менші одиниці виміру. як особистісний фактор ставлення до себе як до професіонала. Миронова. Макдауел. Ефективність виховання професійної честі залежить від впливу різноманітних факторів та критеріїв. М. на базі яких формується почуття честі.Д.Л. орієнтуючись на який можна встановити рівень відповідності та наближення до ідеалу. Н. Бех. Островська. соціального цілого. Зайцева. Сарджвеладзе). через належність до цієї спільноти. Рибалка). самоповага (І. с. Це один з найважливіших мотивів професійної діяльності спеціаліста. його соціальні зв’язки та відносини. Досліджуючи даний феномен. Критерій повинен відображати три речі: для чого «діє» суб’єкт.І. Категорія честі розглядається вченими як категорія. Спираючись на дослідження психологівкласиків та сучасних науковців були визначені основні утворення. 2015 www. що дозволяють «виміряти» реальну дійсність у порівнянні з ідеалом.Science and Education a New Dimension. які діють на нього. м. що бачить себе невід’ємною складовою більш загального. Вагомим компонентом честі майбутнього вчителя є відчуття професійної приналежності. К. І. Чернівці. стійкість праці. як один із критеріїв задоволення працею та професійною успішністю. 35 . як суб’єкт «діє».О. Розглянути критерії та рівні розвитку професійної честі в у становленні майбутнього вчителя. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Мета статті. служить взірцем. К. якими засобами користується та при яких умовах. Це сприяє просуванню особистості педагога до вершин професійної майстерності та виступає важливою психологічною умовою ефективності даного процесу. професійна честь. В. Саме з цією метою критерій повинен бути розгорнутим. Україна Анотація. асистент кафедри педагогіки та методики початкової освіти Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича.І. Розвиток професійної честі педагога є невід’ємною складовою його професійного становлення на всіх етапах роботи.О. Це зумовлено тим. професійна честь є важливою складовою системи «особистість-професія» і може бути розглянута як важливий особистісний фактор ставлення до себе як до професіонала. Критерії та рівні виховання професійної честі майбутнього вчителя ________________________________________ Костащук Оксана Іванівна. [4. Виклад основного матеріалу дослідження. Issue: 38.seanewdim. Показник як компонент критерію є типовим.Д.1) Нормативний критерій характеризує професійну сторону. їх можна звести до двох основних типів: оціночний і нормативний. безумовне самоприйняття (С. розвиток честі педагога та оцінюється наступними основними показниками: компетентність. А. які формують відношення особистості до професійної діяльності та поведінки у ході вирішення професійних задач. М. що відображає соціальність людини.С. як характеристика стійкого емоційного ставлення працівника до своїх професійних обов’язків. Такими якісними одиницями є показники. її належність до конкретного типу спільноти і усвідомлення себе суб’єктом життєвості. 215] В основу нашого дослідження покладено положення про почуття честі як емоційно-ціннісне самоставлення. Роджерс. [1. У статті висвітлено проблему формування професійної честі як важливої складової системи «особистістьпрофесія».Г. Pedagogy and Psychology. Становлення вчителя – це формування його як особистості. Якобі). Д. значення його діяльності для суспільства. Роджерс. Поняття "честь" відображає один із напрямків розвитку моральної свідомості суспільства та особистості. в першу чергу.Г. соціальну активність та роль індивіда у суспільстві. с. (див. показники.табл. яким має відповідати будь-який об’єкт (суб’єкт). Під професійною честю слід розуміти сукупність моральних якостей та цінностей. критерії. ніж одиничне існування. тобто. III(19). як професійного працівника. що володіє спеціальними знаннями в певній галузі педагогічної діяльності. Проблема формування професійної честі педагога не відноситься до числа нових. В педагогічній літературі під критерієм розуміють різноманітні вимоги. 220] Основою професійної честі спеціаліста є його переконання у необхідності добросовісного «служіння» обраній професії. Маралов. який відображає його моральну та духовну зрілість. Розглянуто критерії виховання професійної честі майбутнього вчителя. В.com Костащук О. Кожен із вищезгаданих критеріїв відображає рівень розвитку професіоналізму. Як бачимо.В. слід уточнити зміст такого поняття як «критерій». Т. Кон. К. Братченко.[1. Ю. В. успішність діяльності. дотримання яких дозволяє вирізняти морально-виховану особистість з необхідністю самовдосконалення та підвищення рівня своїх професійних можливостей. с. Ключові слова: честь. слід враховувати спосіб життя конкретного індивіда.

навпаки.com У групі внутрішніх критеріїв домінують справедливість. слід звернути увагу на загальні та спеціальні закономірності процесу формування професійної витривалості майбутнього вчителя. уважність. 2015 www. його соціального значення та особистої відповідальності за бездоганне виконання (стан духовно-морального піднесення. притаманні людській природі. а саме. що проявляється в компетентності. спілкування людей в професійній групі та поза нею) висвітлює ту сторону моралі. вміння приймати рішення. Компетентність. впливає на самооцінку професіонала. яким чином професійна мораль впливає на педагога. правова компетентність. мотиви. набуває все більшого значення серед ділових та моральних якостей. відносять до зовнішніх (об’єктивних) критеріїв. Відповідальність – якість особистості. здатність здійснювати морально-вольовий контроль і самоконтроль. Оціночна функція відображає своєрідне моральне бачення педагогом реальності. незаангажованого наміру. Основними складовими компетентності вчителя є: професійна компетентність. перейдемо до розгляду запропонованих показників. через які прямо пропорційно проявляється професійна честь особистості в залежності від рівня її вихованості. Аналізуючи критерії виховання професійної честі педагога. регулювати свою поведінку. комунікативна компетентність. ставлення та діяльність – це три складники.[2. моральні якості. Внутрішніми ці критерії виступають тому. витривалість. зумовлений рівнем реалізації його гуманістичної спрямованості. тобто здатність професійно виконувати свої обов’язки. Педагогічна компетентність – це процес і результат творчої професійної діяльності. слід виділити також критерії об’єктивності та суб’єктивності. Окрім встановлених критеріїв в процесі виховання професійної честі слід розглянути професійну мораль. як правило. 86] Дисциплінованість – суворий порядок. що характеризують особистість вчителя в цілому. піднесене почуття професійного обов’язку. Інакше кажучи: як.seanewdim. До зовнішніх критеріїв професійної честі відносимо бездоганне виконання соціальних та професійних вимог. адже їх можна застосовувати для оцінки моральної сторони особистості на будь-якому етапі її генезису (від зони найближчого розвитку особистості до її морального самовдосконалення). законами. Вихованість – це стійкість позитивних звичок та звичних норм поведінки. успішності професійної діяльності. порівнювати свої вчинки з панівними в суспільстві вимогами. певні положення є джерелом інформації про суспільні моральні норми та правила поведінки. Морально-психологічна здатність особистості свідомо діяти в рамках «закону». Саме вона висвітлює ті сторони індивіда (його психологічний портрет). Оціночно-нормативні критерії виховання професійної честі Критерії Показники Оціночний Вихованість Відповідальність Дисциплінованість Нормативний Компетентність Витривалість успішність Отже.Science and Education a New Dimension. 36 . що вони відображають явища. вміти запобігти асоціальним явищам – одна з провідних рис вихованості професійної честі спеціаліста. інформаційна компетентність. Дані критерії відносяться до групи зовнішніх. III(19). Розглядаючи критерії виховання професійної честі. Предметом моральної оцінки тут виступають вчинки. відповідальність. керуватися інтересами соціального прогресу. Вихованість – особливий внутрішній механізм соціальної регуляції моральної поведінки особистості. вихованість. Мотиваційна функція проявляється в умінні особистості бачити та оцінювати намічені цілі (свої та інших людей) з точки зору істинного. властиві людській підсвідомості. що в період формування особистості педагога етичні знання. встановлених у суспільстві. наміри. норми. що характеризується прагненням і вмінням оцінювати свою поведінку з погляду її доцільності або шкоди для суспільства. душевний дискомфорт). нормами. Тут професійна честь виступає функціональною особистісною якістю. Пізнавальна (інформативна) функція професійної моралі полягає в тому. Про рівень вихованості вчителя також говорить наявність сили волі. виконання соціальних норм та правил. яка дає змогу усвідомити свою приналежність до певної діяльності. яка проявляється за допомогою ряду конкретних функцій. або ж. що проявляється як в загальній. Під професійною витривалістю слід розуміти здатність особистості здійснювати роботу заданої інтенсивності протягом якомога більш тривалого часу. сумніви. що забезпечує неперервний процес зведення реальної поведінки особистості та колективу у відповідності з діючими моральними вимогами у суспільстві. дисциплінованість. Pedagogy and Psychology. Нормативність професійної честі. Важливе значення для оцінки сформованості професійної честі має також такий внутрішній критерій як морально-психологічна стабільність. Таблиця 1. Вони є універсальними. у яких виокремлюється вміння дотримуватись оптимальних професійних робочих параметрів: працездатність. на його свідомість. інтегрований показник особистісно-діяльнісної сутності педагога. і може розглядатись як ціль та результат професійної підготовки фахівця. Вона проявляється в активній суспільній позиції. у вмінні бути вірним собі та своїм переконанням. Комунікативна функція (що забезпечує взаєморозуміння. ціннісне ставлення до себе самого та з боку суспільства. а оціночність – до внутрішніх ( суб’єктивних) . с. Під критеріями моральної витривалості розуміють здатність людини до соціально-психологічного захисту. Issue: 38. які розкривають зміст кожного із критеріїв виховання професійної честі. життєвих установок. Ці критерії вказують на рівень оволодіння особистістю професійною мораллю. так і в професійній честі педагога та визначається рівнем моральної свідомості. оскільки саме через них виражається ставлення особистості до професійної діяльності. Однією з найважливіших функцій професійної моралі є регулятивна функція.

M. посібник. Дана модель передбачає наступні характеристики: моральна поведінка особистості. 4. Maksimenko. bookmark. усвідомлюючи моральну приналежність і орієнтуючись на соціальний та професійний інтерес. 2000. Світлана Головко (гол..Lviv.K . Низький (інфантильний) рівень моральної регуляції поведінки. – 296 с. але й як прояв своїх власних внутрішніх намірів та переконань.P. Психология развития профессионала: учеб. що виявляються в процесі виконання ним професійних обов’язків. то відповідно ним демонструється зневага до професійної честі та гідності. основними факторами та критеріями розвитку почуття професійної честі майбутнього вчителя виступають: становлення високої адекватної самооцінки. 2. безумовне самоприйняття – розуміння власної індивідуальності й значущості. пропоновані суспільством для ідеалу педагога. [4. спрямований на виховання професійної честі вчителя. можна стверджувати.Д.С.A.com Виховна функція професійної моралі не просто сприяє формуванню у майбутнього вчителя необхідних моральних якостей. Деркач . навч. Максименко. Papucha. компетентності та успішності в професійній діяльності. Issue: 38. стиль поведінки у визначену виховну систему. G. що керує власною поведінкою. 144 p. 37 . в більшій мірі. жестів. Важливо пам’ятати наступне. неприйняття його поведінки з боку суспільства. Малахов В. вплив якого все ще є вирішальним. . K. вищим проявом якого є перехід об’єктивної моральної приналежності в суб’єктивну. Teaching Ethics: Instructor's Manual.382 p. зовнішніми стимулами: схвалення.: Lybed. 2002. Vasyanovych . за ред. К. . Васянович – Львів.М. в якому проживає.Д. Митина . Високорозвинуте усвідомлення індивідуальної честі й особистих якостей в професії педагога виділяється чітко. але й представник суспільства свого часу. 278] Дотримання правил службового етикету є одним з критеріїв вихованості професійної честі. – К. Svetlana Golovko (Ch. Максименко С. Ed. який потребує постійного вдосконалення. достоїнства та недоліки їй притаманні. Проаналізувавши критерії виховання професійної честі. Отже. – 5. Developmental Psychology professional: Proc.Tatiana Angels.V. Для особистості характерний низький рівень критичності в усвідомленні моральної необхідності та морального самоствердження. 2002. які є з боку суспільства.D. 4.4-те вид. людяності по відношенню до інших. – 382 с.. Вчитель як особистість – не тільки член професійної групи. що відображає конкретний педагогічний результат. суспільна повага до його моральних заслуг та якостей. що етикет і такт – це не просто сукупність заучених манер. Derkach . 2015 www.M .Science and Education a New Dimension. . неминуче несе на собі риси соціуму. / L. manual for HI. пособие.М.). Таким чином. / А. що це досить складний діалектичний процес. У структурі професійної моралі вдало поєднуються та доповнюють один одного етичні норми. посібник для вищ. вихований в певній духовній атмосфері.Д.: Либідь. III(19). в основі якої лежать рефлексивні процеси розуміння людиною того. / Л. 1998. або ж навпаки. Запропонована нами модель дозволяє здійснювати педагогічний вплив. Derkach A. 1998. Тетяна Янголь.: Izd "Flint".М. але й суспільне визнання. Рівень. закл. ми виділили наступні рівні сформованості даного феномену у майбутніх вчителів: 1. 2. 201 p.А. 2007. Psychology of professional development of teachers. Ред. 2007.: РАГС. 2000. Професійний такт – це прояв стриманості.D. 3. «Норма». Психология профессионального развития К. Personality Psychology / S.P. але й об’єктивно упорядковує моральні норми. М. що вона собою являє. Максимен.М. навички.344 p.4th ed .). / Victor Malakhov. Mitin . . Васянович Г.A. / Г. ЛІТЕРАТУРА (REFERENCES TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1. teach. усвідомлення себе в соціумі.В. "Norma". ставлення особистості до своїх професійних обов’язків. Отже. N.А. Честь педагога – суспільна оцінка його реальних професійних якостей. Maxim NSA-SD . Папуча. Pedagogy and Psychology.S. правила етикету та дотримання такту в різних професійних сферах. Максименка С. Mitin L. 144 с.: Изд. Vladimir Malakhov Ethics: Lectures: Training. Деркач А. які якості. Якщо вчителем у своєму поводженні і міжособистісних відносинах порушуються вимоги. порядності.M . Перехід індивіда з об’єкта регулятивного морального впливу в суб’єкт. Висновки: Зміст професійної честі виділяє модель морально-вихованої особистості майбутнього вчителя. прийомів.296 p. / A. 2005.П. ко. 201 с. Митина Л.во «Флинта». відкривається ще більш глибший потенціал піднесення професійної моральної культури особистості. Ще одним важливим критерієм вихованості професійної честі є рівень розвитку професійно-моральної самосвідомості особистості. . що виражає не тільки усвідомлення педагогом свого значення.: Izd Vasyanovych G. але й складова професійної моральної культури. Педагогічна етика: Навчально-методич-ний Maksimenko S. З переходом індивіда в суб’єкт. / LLC "KMM". / Віктор Малахов. Самосвідомість особистості на даному рівні характеризується поверхневими уявленнями щодо моральних вимог.M. яка є необхідною ланкою професійної діяльності та авторитету майбутнього вчителя. суть якого полягає в підкоренні зовнішнім стимулам. учителя.. вміння жити та «діяти» по совісті в будь-якій життєвій ситуації.: Вид-во ТОВ «КММ». професійна честь – це поняття. 2005. eds. с. 3. – 344 с. Розглядаючи ступені досліджуваного процесу в якості необхідної умови переходу від одного рівня до іншого. яка розвивається на основі позитивного образу "Я". Етика: Курс лекцій: Навч. в основі якого лежить активний динамічний взаємозв’язок зовнішніх факторів та внутрішнього світу людини. керується все ще. allowance.: RAGS. ми визначаємо розвиток професійної честі як детермінований результат процесу вирішення об’єктивних і суб’єктивних протиріч між особистістю та суспільством. Психологія особистості / С. на якому індивід. що сприймає свою професійну діяльність не лише як результат усвідомлення моральної необхідності (службового обов’язку).П. розглянувши критерії вихованості професійної честі педагога та виділивши рівні сформованості даного поняття. високий рівень самоповаги. розуміння та прийняття моральних переконань іншої людини.seanewdim.K . Maximenko. прийняття своєї особистості з усіма проявами. що керує власною поведінкою. ..

seanewdim. как один из критериев удовлетворения трудом и профессиональной успеваемостью. The criteria of development of professional honour of teacher are considered. 2015 www. соблюдение которых позволяет выделять морально воспитанную личность с необходимостью самоусовершенствования и повышения уровня своїх профессиональных возможностей.com Kostashuk О. профессиональная честь. III(19). Criteria and levels of education professional honor of a future teacher Abstract. как личностный фактор отношения к себе как к профессионалу. professional honor. критерии. In the article are reflected problem of forming of professional honour as an important component system «personalityprofession». as a personality factor of attitude toward itself as to the professional. Критерии и уровни воспитания профессиональной чести будущего учителя Аннотация. Pedagogy and Psychology. the observance of which allows to select morally educated personality with the necessity of self-perfection and increase of level it professional possibilities. Keywords: honor. indicators.І. показатели. факторы 38 . factors Костащук О. В статье отражена проблема формирования профессиональной чести как важной составной системы «личность-профессия». Рассмотрены критерии развития профессиональной чести будущего учителя. Issue: 38. criteria. as one of criteria of satisfying with labour and professional progress.И. Ключевые слова: честь.Science and Education a New Dimension.

Математика не існує у безповітряному просторі. З’ясовано найпоширенішу класифікацію моделей. Королюк. А. Блехмана. які дають можливість не тільки дослідити. Паламарчук. конкретнонауковий і технологічний. Тихонов.Г. Солодухіна. Pedagogy and Psychology.П. Метод моделювання відноситься до загальнонаукового рівня методології. "Модельність" математичних структур закладена в самій природі математичних знань. чи модель Земної кулі у вигляді глобуса.І. сприяє встановленню міжпредметних зв’язків [5]. математичні поняття. А. розуміти зміст і метод математичного моделювання. діти починають вивчати. Відображаючи окремі особливості поведінки об’єкта-оригіналу. загальнонауковий. відображаючи або відтворюючи об'єкт дослідження. який знаходиться у певній відповідності до об’єкта. Оскільки моделі використовуються у різних сферах людської діяльності і для різних цілей. III(19). що її вивчення дає нам нову інформацію про цей об'єкт" [8]. докторант Національний педагогічний університет імені М. стохастичні та детерміновані (за підходом до опису параметрів системи). який відтворює характеристики досліджуваного об'єкта ([1]. А. Пановка та інших визначена специфіка моделювання як теоретичного методу та прийому навчання. 2015 www. Евклід та інші). яка. Драгоманова. Попковича. У дослідженнях Ю. Розенберга. метод математичного моделювання Вступ. м.. правдоподібність. модель має деякі риси. будувати математичну модель. У статті проаналізовано різні тлумачення поняття "модель". В. Ще в античні часи відомі математики і філософи говорили про принцип відповідності світу реального світу математичному (Піфагор. Остапенко та інші. відомі математичні моделі. Виокремлено основні властивості моделей та етапи математичного моделювання. доцент Глухівський національний педагогічний університет імені О. Н. Я. Розглянуто деякі основні. Глушков. Метод математичного моделювання є однією з найважливіших основ застосування математики в інших галузях науки і техніки. Модель є одним із центральних і складних понять теорії пізнання. Мета статті – проаналізувати різні підходи до поняття моделі. створювати нове. Ю. розкриті функції.М.В. Самарський. В. ви- 39 . кандидат педагогічних наук. починаючи з наймолодшого віку.Ф. Поняття моделі відіграє в методології будь-якої науки значну роль. пізнавати. Сучасний світ потребує освічених людей з високим рівнем математичної компетентності.В. Борисов Є. що вивчається (оригіналу). 2) "Модель – умовний образ (зображення.А. роль і місце моделювання у навчальному процесі. то існує кілька основ для класифікації моделей: статичні та динамічні (за часовим параметром). Служить для вираження відношень між людськими знаннями про об'єкти і цими об'єктами" [1]. Знаходячи застосування в математичному пізнанні. Застосування математичних моделей в різних науках є реалізацією методологічної сутності математичних знань і самої математики. Мишкіса.М. подібність. Аристотель.seanewdim. Фалес. модель. Кусого.М. інтерпретувати отримані результати. істина.В. Коварського. Демокрит. Під поняттям "математична компетентність" розуміють "… спроможність особистості бачити та застосовувати математику в реальному житті. О. А. Гнеденко. Найважливішим видом знакових моделей є математичні моделі. досліджувати її методами математики. В. натурні.М. які широко використовуються в різних галузях науки. В. яку важко або неможливо одержати шляхом безпосереднього дослідження оригіналу.А. Практично все своє життя людина має справу з моделями – чи то модель автомобіля у вигляді дитячої іграшки.Д.М.com Кугай Н. Особливу роль у цьому без сумніву відіграють різноманітні моделі. оцінювати похибку обчислень. опис тощо) якого-небудь об'єкта (або системи об'єктів).А. c. Фундаторами сучасної методології математичного моделювання були В. у структурі методології виділяють чотири рівні: філософський. ідентичні з оригіналом. Б. Київ. і є більш зручним для дослідження оригіналу. дискретні та неперервні (за множиною значень змінних). досліджувати навколишній світ. аналогові та знакові (символьні) [9].Ф. що є необхідною основою для подальшого становлення та розвитку людини як особистості. І. аналогія тощо. а також розглянути деякі види функцій як математичні моделі реальних явищ та процесів у різних галузях науки. Як відомо.М. "Математична модель – наближений опис якого-небудь класу явищ зовнішнього світу. аксіоми. Колмогоров. Ключові слова: методологія. Під час навчання у школі. У логіці модель розглядають як: 1) будь-який уявний або знаковий образ модельованого об'єкта (оригіналу). теорії і теореми мають своїм витоком реальність і своєю метою дослідження реальності за допомогою математичного моделювання" [6. які зустрічаються у різних наукових джерелах. оскільки воно опирається на філософські поняття: відображення. схема. Методологічні аспекти математичного моделювання ___________________________________ Кугай Наталія Василівна. 2) спеціально створюваний або спеціально дібраний об'єкт. і використовується для одержання такої інформації про оригінал. М. Україна Анотація. Issue: 38. [7]). м.Science and Education a New Dimension.15]. з’ясувати види та властивості математичних моделей. здатна замінити його так. зрозуміти те чи інше явище. саме в математиці цей метод отримує свій максимальний розвиток. Розглянемо кілька тлумачень поняття "модель". Україна Борисов Євген Миколайович. Глухів.А. абстрактно мислити. відмінність. кандидат фізико-математичних наук. Турбін. а й розвинути вміння аналізувати. У філософській літературі: 1) "Модель – уявно представлена або матеріально реалізована система.С. Модель – це допоміжний об’єкт. Довженка.

важливих для цілей даного дослідження.М. алгоритмічно. Issue: 38. розроблені для обчислювальних машин. якщо існує відповідність лише між найбільш значущими складовими об'єкту і моделі. ніж оригінал. 2) За характером властивостей об’єкта. який у повній мірі відображав би оригінал з точки зору заданої мети моделювання. яка виражає за допомогою системи рівнянь істотні риси реальних систем чи явищ. Основне завдання – розв’язання прямої задачі. уявлень про зв'язки між об'єктами моделі. тобто отримання в результаті аналізу моделі вихідних даних (теоретичних наслідків) для подальшого їх зіставлення з результатами спостережень досліджуваних явищ. які досліджуються. Наприклад. залежно від мети. скінченність. 4) подальший аналіз моделі в зв'язку з накопиченням даних про явища. що відображає іншу систему. найголовніша властивість моделі. що немає чіткої і повної класифікації математичних моделей. фінансової. моделі вищого навчального закладу як інформаційної. якщо між нею і реальною системою існує повна поелементна відповідність. алгоритмічні. У сучасній науці моделювання розглядають як один із методів пізнання реального світу. що вона завжди будується з певною метою. Модель називається ізоморфною (однаковою за формою). в яких кожна проекція виділяє суттєве для певної мети з безлічі несуттєвого. Знакову модель з використанням математики можна описати різними способами: аналітично (у вигляді заданих функціональних співвідношень. які відображають функціональні зв’язки між підсистемами складних систем. емпіричні. Це характерно. обробка. Аналіз літератури ([1]. чи задовольняє прийнята гіпотетична модель критерію практики. 9) За множиною значень змінних: неперервні математичні моделі та дискретні математичні моделі. яка визначає можливість її використання. Інколи. Повнота моделі полягає в тому. охоплюючи все нові сфери – від розробки технічних систем і керування ними до аналізу найскладніших економічних і соціальних процесів. Задача моделювання полягає в тому. 8) За особливістю зміни параметрів моделі в часі: стаціонарні та нестаціонарні математичні моделі. у процесі математичного моделювання. графічно і т.Science and Education a New Dimension. Найпоширенішою є така [1]: 1) За приналежністю до ієрархічного рівня: математичні моделі мікрорівня. За визначенням В. 40 . с. до яких призвели математичні моделі. можна отримати ряд проекцій об'єктивної реальності. покладеними в основу алгоритмів. за якої модель за всіма характеристиками відповідає оригіналу. 5) За особливостями поведінки об’єкта: математичні моделі детерміновані та імовірнісні.М. Глушкова. адекватність [4]. Не дивно.seanewdim. мабуть. математична модель – це множина символічних математичних об’єктів і співвідношень між ними. Як правило. диференціальних. Серед основних властивостей моделей виокремлюють такі: цілеспрямованість. 4) За способом отримання моделі: математичні моделі теоретичні. що описані диференціальними рівняннями. 3) За способом представлення властивостей об’єкта: математичні моделі. енергетичної та соціальної системи будуть зовсім різними. абстрактною мовою науки та реальним явищем навколишнього світу. 3) з'ясування того. Цілеспрямованість моделі полягає в тому. що модель відтворює лише скінченну кількість властивостей та відношень оригіналу. Метою моделювання є здобуття. Як відомо. що одна "… з найбільш корисних і без сумніву найуживаніших форм [моделей] – це математична. що відображаються: математичні моделі структурні та функціональні. і модернізація моделі [1]. Скінченність моделі означає те. представлення і використання інформації про об'єкти. що зв'язують основні об'єкти моделі. 2) дослідження математичних задач. для складних систем. інтегральних. [8]. Це. 2015 www. д. спрощеність. макрорівня та метарівня. а також різні структурні схеми. У той же час прослідковується зв'язок методу моделювання з іншими загальнонауковими методами методології: методом подібності та методом аналогії. що вступають у протиріччя. Модель є ніби проекцією об'єктивної реальності під певним кутом зору. які властивості об’єктивного явища вважаються істотними. що методологія математичного моделювання бурхливо розвивається. тобто вивчення явища за допомогою математичної моделі. Цей етап завершується записом у математичних термінах сформульованих якостей. III(19). які взаємодіють між собою і зовнішнім середовищем. різницевих рівнянь тощо). 16]. а математична модель виступає містком між теоретичною. Адекватність – це відтворення моделлю з необхідною повнотою всіх властивостей об’єкта. Необхідною умовою для переходу від дослідження об’єкта до дослідження моделі і подальшого перенесення результатів на об’єкт дослідження – вимога адекватності моделі і об’єкта. експериментально-аналітичні. що вивчаються" [9. ніколи не можна говорити про абсолютну адекватність. математична модель – це система. Pedagogy and Psychology. Шенон зауважує. а модель тут виступає як засіб пізнання властивостей і закономірностей поведінки об'єкту. повнота. і гомеоморфною. які в умовних знаках відбивають (моделюють) певні процеси. Математичними уявними моделями можна вважати алгоритми й програми. [4]. як правило. Ця мета має вплив на те. [9]) показав. що вона має відображати всі істотні з точки зору мети моделювання властивості оригіналу. Амосовим. аналітичні. виділяють 4 етапи: 1) формулювання законів. 6) За підходом до опису властивостей об'єкта: математичні моделі з зосередженими параметрами та моделі з розподіленими параметрами. Оскільки будь-яка модель простіша за оригінал. За М. математика як предмет і як наука дає чи не найбільший вклад у розвиток абстрактного мислення людини. і через це модель завжди є більш простою. а які – ні. що для заданого об’єкта потрібно дібрати такий опис. 7) За характером урахування характеристик системи: лінійні математичні моделі та нелінійні математичні моделі.com ражений за допомогою математичної символіки" [9]. імітаційні.

3. деякі із законів з часом змінюються. а подекуди необхідно розглядати як функції своїх відповідних аргументів. що за всю історію розвитку математики помилкових. отже. gt 2 Для того. Але при цьому.б. де F – сила. постулати. Issue: 38. Так само не приділяється належної уваги цьому питанню у підручниках та посібниках. тобто сила струму оберR нено пропорційна величині опору. Ще в XVII ст. щоб з останнього спів2 . економіки. а й процесу моделювання як основи пізнання навколишнього світу. "хибних" моделей було набагато більше. рівнянь (наприклад. де: N – чисельність популяції в момент часу t. біології. закони Ньютона). Виробнича функція Кобба-Дугласа. 1. біологія. На жаль. відомо. яка описує явище природи – "вільне падіння тіл під дією земного тяжіння". перевірених часом. Деякі з них отримали назву законів. що вільно падає під дією сили тяжіння. постулатів. деякі відомі нам закони. закон руху тіла в такому випадку природно розглядати як функцію від часу.а. які носять прикладний характер [2]. N 0 – чисельність популяції в початковий момент часу.в. що закон руху тіла. має вигляд: S t   S0  v0t  ношення до цих формул (законів. вже відомі математичні моделі. адекватно описують те чи інше явище природи. адже вимагають від дослідника творчого. що такого типу задачі є одними з найскладніших (викликають найбільшу трудність). вже давно відомі.б. Показникова функція Природознавство. Моделювання за допомогою лінійної функції 1. наприклад. Розглянемо деякі основні. тобто провести ті перетворення. У математиці розглядається та детально вивчається досить широкий клас функцій: лінійні. більшість моделей. ніж правильних. 2 3. Навчитися моделювати означає навчитися мислити творчо. Все це підкреслює важливість вивчення не тільки самих моделей. тригонометричні тощо. Обернено пропорційна функція Фізика. тощо. як математичні моделі. хімії. справедливий при малих деформаціях) F = –kx. 3. рівняння (закон Гука. як до такого. показникові. потрібно знайти похідну. з якими ознайомлюються на заняттях з фізики. які більш точно. x – видовження. як правило.com До найпростіших і водночас найпоширеніших математичних моделей можна віднести рівняння. що математичне моделювання тісно пов’язане із задачами. а вже в кінці XVIII ст. які стали класичними і які ми тепер вивчаємо. – були кимось відкриті до нас. Звісно. постулатів) як до чогось абсолютного. Таким чином.seanewdim. креативно. Економіка. Крім того. Ньютона. виражає кількість речовини. саме такі задачі викликають найбільший пізнавальний. які в математиці виконують над функціями. або деяку математичну модель. нестандартного. а подекуди абстрактного мислення. кожну цю модель було запропоновано у свій час конкретною людиною (дослідником). k – показник. Молекулярна фізика. Наприклад. α – додатні числа.Science and Education a New Dimension. Як добре відомо. природознавства тощо. Не дивно. Закон теплового розширення газів: при сталому тиску залежність об'єму V даної маси газу від температури описується форму- відношення знайти закон зміни швидкості. Pedagogy and Psychology. L – індекс зайнятості в обробній промисловості. Закон Ома: I  U . що чисельність популяцій зростає за законом геометричної прогресії. У своїй діяльності людині часто доводиться мати справу з моделюванням. Закон БойляМаріотта: При сталій температурі об’єм газу та тиск 41 . Архімеда) можна. Кобб і Дуглас (1928) сформулювали тип неокласичної виробничої функції. A. постулат чи рівняння. незмінного. Очевидно. без сумніву таке вміння є головним здобутком сучасної людини. 2015 www. Закон вільного падіння. які використовують. Крім цього відомо. а тільки про відповідний закон. (деформація довгого тонкого стрижня або пружини. Раціональна функція. що характеризує темп розмноження особин в даній популяції. є і буде! Але ж відомо. а. 1. найважча частина в розв’язанні такої задачі – це процес створення або запису математичної моделі – тобто процес моделювання. що відповідна модель відображає тільки наближено певне явище природи – як. Ця ж функція або модель описує закон радіоактивного розпаду. Закон Гука. Не має жодних сумнівів. K – індекс капіталу. що не отримали експериментального чи теоретичного підтвердження. не йдеться мова про математичну модель. хімія. Фізика. T 2. k – коефіцієнт жорсткості. дослідницький інтерес. Слід відмітити. Рівномірний прямолінійних рух: x(t) = x0 + vt. нерівності. систем рівнянь. а. логарифмічні. рівнянь. хімія. закон Гука справедливий тільки при малих деформаціях. Томас Мальтус (1766-1834) висунув свою відому теорію про зростання народонаселення в геометричній прогресії. що всі вони виникали не одразу – їх появі передували довгі роки досліджень. Степенева функція. III(19). 4. 1. Шлях. а деякі взагалі відкидаються – їх замінюють новими. пройдений тілом за час t виражається функцією: S t   S0  v0t  gt 2 . нерівностей. на цьому важливому моменті не завжди акцентується увага під час навчання та вивчення математики. як відомо. а особливо з математичним: складання рівнянь. яку можна записати у вигляді: Q  AL K 1 . запису функцій тощо. було встановлено. що завжди було. яка утворюється при деяких хімічних реакціях. Наприкінці 20-х років XX ст.а. що кожен такий закон є не що інше як модель (зокрема математична). що характеризують технологію виробництва. Ця закономірність зростання виражається наступною функцією N  N 0 e kt . функції. степеневі. Таким чином формується від- лою: V  Const або V = cT. а щоб прискорення – другу похідну. Фізика. починаючи зі школи. де Q – обчислений або очікуваний індекс виробництва продукції обробної промисловості за деякий характерний інтервал часу. Процес новоутворення або розпаду. більшість із запропонованих моделей були відкинуті як такі.

F. Словник з логіки. Гнеденко пише про "болісні питання. method of mathematical modeling Кугай Н. Pedagogy and Psychology. : Знание. Р. Частина 1: навчальний посібник / кая Энциклопедия. 2014. 6. .P.M . . Методологические аспекты математического моделирования Аннотация. лі. – 2014. Kvyetnoho. які ставили перед собою багато поколінь математиків і філософів: яким чином наука. Mathematics and scientific knowledge. – № 7-8.17-21. 2013. P Об’єднаний газовий закон Бойля-Маріотта. Задачі прикладного змісту на уроках геоме. Н.using ICT [monograph] / S. 2013. Метод математичного моделювання застосовується для дослідження об’єктів різної природи. N. економікою. Shannon.M . . 1968-1979. . 49-52.com блема пояснення принципової можливості використання математики та математичних моделей в різних галузях знання. Simulation modeling systems . Таким чином. Раков. 5. Issue: 38. денко. Выделены основные свойства моделей и этапы математического моделирования. . коливань: Висновки. – М. – С. метод математического моделирования 42 . It was determined basic properties of models and mathematical modeling stages. Методологічні знання та міжпредметні зв’язки Shannon R. Great Soviet Encyclopedia. модель.Issue: 33. 1983. Борисов. : Факт.В. − [Е-ресурс]. Gnedenko B. .V. Большая Советская Энциклопедия. II(16).M.836 p. http://logic.N. – М. Методи обчислень.: Mir. Pedagogy and Psychology.com/ 4.В. Логарифмічна функція Психологія. III(19). II (16). відомий математик. L. / / Н.17-21. функція. здавалося б. .M .A. біологією. communication / N.Science and Education a New Dimension.S. .M. застосовується з успіхом у всіх цих областях знань?"[3]. Рассмотрены некоторые основные. Kugai // Mathematics in the home school.V. академік Б. 7. 3rd edition. 2015 www. Комп’ютерне моделювання систем та про. .А. Kugai. Квєтного. Ключевые слова: методология. which are widely used in various fields. В. В. . Рівняння гармонічних xt   A sint    . известные математические модели. Methodological knowledge and interdisciplinary Encyclopedia.Н.В. Установлено наиболее распространенную классификацию моделей.M.. 49-52.: Sovetskaya Kugai N.Н. Кугай // Математика в рідній шко. зокрема. / Б. 1968-1979.63 p. 3-е издание. ветская Энциклопедия. 2014. Борисов Е. – On-line. Напрям подальших досліджень – з’ясування ролі та місця математичного моделювання у формуванні методологічної компетентності студентів – майбутніх учителів математики. Найбільш загальною в методологічному плані є про- ЛІТЕРАТУРА (REFERENCES TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1.360 p. ред. Математична освіта: компетентнісний підхід з Borisov E. Шеннон.Education a New Dimension.: Мир.9. – X.2005. Computer simulation of systems and processes. Математика и научное познание. – 191 с.Н. – Вінниця : ВНТУ. Methodological aspects of mathematical modeling Abstract.: СоNew Dimension. Gnedenko. 1978. .: Sovetskaya Kvyetnyy R. Обговорюючи цю проблему.V. Issue: 33. не має прямих зв'язків з фізикою. . Сухойваненко // Science and Education a R. Suhoyvanenko // Science and 2. – 63 с. – 424 p. Философский энциклопедический словарь. 6. поняття моделі розглядається у багатьох науках. Rakov S. . застосування математичних моделей в різних науках являє собою реалізацію методологічної сутності математичних знань і самої математики. – 424 c.М. Кугай Н. Mathematical education: competence approach 3. – 360 с. It was found the most common classification of models. Кугай. / Р. T 5. model. Borisov.: Советсцесів. 2005. / Glossary of logic.191 p. .8. Раков С. де c – константа.№ 7-8. Tasks application content on geometry lessons / використанням ІКТ [монографія] / С. Philosophical Encyclopedic Dictionary. Keywords: methodology.В. Encyclopedia. Kuhai N. 2014. – М. ГейЛюссака та Шарля: pV  const . Шеннон Р. R.A. Л.the art and science.N.А.В. Тригонометрична функція Фізика. Имитационное моделирование систем – искусVinnitsa:VNTU.: Znanie. well-known mathematical models. ство и наука.Ф. We consider some basic. Part 1: Tutorial / ed.М. 1978..slovaronline. – С. Pedagogy and Psychology. Найважливішою із знакових моделей є математична модель. Гне. 1983. Available at: B.: Fact. – 836 с. Отже. Borysov Ye. Борисов Є. E. The article analyzes the different interpretations of the term "model". – М. 1983. За заг. . трії / Є. Квєтний Р.V.seanewdim. В статье проанализированы различные толкования понятия "модель". Computing techniques. Гнеденко Б. пов’язані формулою: V  c . Rakov. которые широко используются в различных областях науки.V.X. що описує залежність відчуття E від подразнення R: E  k ln R . 1983. Закон Вебера-Фехнера – психофізіологічний закон.

Зокрема. вивчення використання гіпертексту в процесі викладання окремих навчальних дисциплін (А. Пак тощо). тобто використання всіх засобів впливу на читача – літературних. гіпертекст кваліфікують. малюнків. як: глобалізація. Б. надмірна інформатизація. нелінійність. Немає одностайності й у виокремленні основних ознак гіпертексту. однакового розташування частин тощо в мережу. Дидактичний потенціал гіпертексту та кібертексту в процесі мовної підготовки фахівців ________________________________ Лазаренко Світлана В’ячеславівна. множинність віртуальних структур. Т. що свідчить про необхідність використання їх у процесі мовної підготовки майбутніх фахівців. С. основу якої становила нелінійність останнього. Б. Так. мусимо констатувати відсутність цілісної концепції гіпертексту та кібертексту та їх однозначних дефініцій. 67]. обробки. оцінки. розгалужену (поділену) на частини документацію. недостатність висвітлення їхнього дидактичного потенціалу в процесі мовної підготовки фахівців. доцент завідувач кафедри загальних дисциплін та мовної підготовки іноземних громадян ДЗ “Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Лавіна. Стаття присвячена висвітленню дидактичного потенціалу гіпертексту та кібертексту в процесі мовної підготовки фахівців. Зважаючи на окреслені вище риси гіпертексту та осно- 43 .І. нелінійні взаємопов’язані тексти.П.О. Буш в 1945 році в праці “As we may thing”.І. Система вищої освіти сьогодні зазнає суттєвих змін. Візель до гіпертекстових ознак зараховує дисперсність структури (інформацію представлено у вигляді невеликих блоків-гнізд і “увійти” в цю структуру можна з будь-якого боку). Одним з перших на можливість існування нелінійних письмових текстів указав Ж. схем. Зокрема. неієрархічність як відсутність у ньому головних і допоміжних інформаційних блоків. розкрити їхній дидактичний потенціал. комп’ютеризація. с.В. аргументації тощо. послідовність сприйняття яких реципієнт обирає самостійно. Ушинського”. анімація. Активне впровадження інформаційнокомунікативних технологій у процес мовної підготовки фахівців спрямоване на підвищення рівня та якості навчання. мусимо констатувати відсутність цілісної лінгвістичної концепції гіпертексту та його однозначної дефініції. кібертекст.Д. зумовила руйнацію лінійної моделі в межах філософії. Д. Ю. мовна підготовка Вступ. суперечність між формою мислення та формою письма. що характеризується високим ступенем інтерактивності. схарактеризовані їхні основні ознаки. відкритість як можливість додавання нових інформаційних блоків.С. Ключові слова: гіпертекст. за допомогою якого організовано нелінійні тексти. с. Мета дослідження – розкрити сутність понять “гіпертекст” і “кібертекст”. вивчення особливостей використання в навчальному процесі засобів мас-медіа (М. вивчення психолого-педагогічних аспектів інформатизації освіти (Н. Насамперед мова йде про використання під час навчання нових інформаційно-комунікативних технологій – комплексу процедур. м. тобто сукупність взаємопов’язаних текстів. Селіванова серед ознак гіпертексту називає “когезійну закритість як відносну тематичну закінченість. III(19). Пак. що мають нелінійну структуру. отримання. аналізу та передачі інформації в організованій структурі.seanewdim. Глінський. Ю. Брановський. візуалізація інформації [8. на противагу лінійній структурі традиційних книг. Хаан тощо). різнорідність і мультимедійність. супрадискурс. М. висунув В.К. На його думку.І. мультилінійність як ступеневе розгортання (заголовок – заголовок з анотацією – частина тексту – повний текст). особливий універсальний інтерфейс. слід відзначити певні лакуни в цій сфері. з можливим використанням засобів обчислювальної техніки.А. Деррида. Проблема впровадження сучасних інформаційно-комп’ютерних технологій в процес навчання загалом і в процес мовної підготовки майбутніх фахівців зокрема є досить актуальною. що зумовлені такими світовими процесами. Pedagogy and Psychology. видавничих (шрифт. що реалізують функції збору. Медведєв тощо). схарактеризувати їхні основні ознаки. неоднорідність як наявність різних типів у вузлах графа (текстів. 2015 www. Виклад основного матеріалу дослідження. як: метод організації документів у єдине ціле на підставі тотожності ідей. нелінійність (читач сам обирає шлях читання і створює власний текст). комп’ютерних (звук. накопичення.Science and Education a New Dimension. 86]. Герушинський.Н. а також на широке використання гіпертекстових технологій. незавершеність. О. Горячева. Брейдо виокремлюють такі ознаки гіпертексту: можливість існування в комп’ютерному вигляді. Термін же “hypertext” увів Т. Хартунг і Є. Усе це зумовлює актуальність дослідження. Все це позначається на організації навчання взагалі та на організації мовної підготовки фахівців зокрема. Запропоновані власні дефініції понять “гіпертекст” і “кібертекст”. іманентність як здатність засвоювати нові види інформації. Н.В.С. Лапчик тощо). відеороликів тощо)” [7. висновків. які створює в певний час на певну тему низка авторів і які містять рекурентні постановки проблем і шляхи їхнього розв’язання. збереження. Болотов. кандидат філологічних наук. Аналіз останніх досліджень. відсутність зв’язків з іншими блоками гіпертексту. М. посилання на нехудожні матеріали) [2]. Н. ілюстрації). Апатова. Україна Анотація. Егоров. У цій сфері виокремлюємо такі напрями наукового пошуку: вивчення проблем використання комп’ютерних технологій в навчальному процесі (Б. Issue: 38. фільмів і мовленню. науки та літератури.О. Нельсон у 1965 році як дефініцію документів. Незважаючи на чималу кількість наукових розвідок щодо вивчення різноманітних аспектів використання в навчальному процесі інформаційнокомунікативних технологій і їхню беззаперечну цінність для розвитку педагогічної науки. В. Ю. Незважаючи на чисельність досліджень гіпертексту. Концепцію гіпертексту. таблиць.com Лазаренко С. що досягла в ХХ столітті свого апогею. Джалалуддіна. дидактичний потенціал. розкритий дидактичний потенціал. Одеса. механізм.

Досліджуючи особливості гіпертексту. різноманітність формальних і структурних зв’язків у межах газетного гіпертексту. Так. чітко окреслює коло текстів. з якими його твір вступає у взаємодію. що автор свідомо вводить до свого твору елементи інших творів. Л. Завдяки нелінійній структурі. Натомість як кібертекст таку можливість не надає: кібертекст має лінійну структуру. забезпечує свідоме навчання. породжує трьохмірний інформаційний простір. чи варто повернутися до попереднього. Кібертекст же характеризується тим. с. модулів. що містить мережу вузлів (фрагментів.Ю. професійно-спрямованого та системного підходів до навчання. модальність тощо) і / або структурно (композиція. багатоаспектності компонентів та різноманітності зв’язків між ними процес отримання та засвоєння інформації стає необмеженим у просторі та часі. “Особистісно-орієнтований підхід забезпечує ство- 44 . самостійності. доповнюють одна другу. на рівень власних можливостей. деталізації. адекватне глибинній структурі обробки ідей мозком людини [3]. що утворюють елементи інших текстів. 2) ієрархічність – неієрархічність структури. залежать одна від другої. що перебувають у різноманітних взаємовідношеннях. Це зумовлює необхідність зовнішньої фіксації складних і переплетених ліній мисленнєвого процесу. Разом з поняттям “гіпертекст” активно функціонує поняття “кібертекст”. послідовність сприйняття яких задає автор. Issue: 38. елементи у його складі є автосемантичними. які підпорядковані його загальній семантиці. роблять їх ефективними інформаційно-комунікативними технологіями освіти взагалі та мовної підготовки зокрема. пізнавальної активності студентів. він відбувається одразу на кількох “фронтах”. конкретизації. авторську непередбачуваність установлення зв’язків між компонентами та відкритість для постійного поповнення (можливість реципієнта самостійно встановлювати зв’язки між текстами й вводити їх до складу гіпертексту. Гіпертекст передбачає нелінійну структуризацію інформації. III(19). то кібертекст – це текстове утворення лінійної структури. діяльнісного. кібертекст – зв’язність тексту з окремими фрагментами. Ієрархічність – неієрархічність структури. Гіпертекст передбачає відносну самостійність (синсемантію) компонентів: кожен з компонентів гіпертексту характеризується цілісністю та інформаційною завершеністю. а обирають власний шлях засвоєння інформації. обрати послідовність ознайомлення. що вбирає в себе елементи інших текстів). До окреслених параметрів розрізнення гіпертексту й кібертексту додамо й такий параметр. студенти часто не приймають логіку викладу матеріалу викладача. Автосемантичність кібертекстових елементів зумовлює їхню підпорядкованість загальній семантиці тексту-реципієнта. Досліджуючи педагогічні умови використання гіпертекстової технології у процесі навчання студентів. Зважаючи на все зазначене вище. 4) автосемантія – синсемантія компонентів. Автосемантія – синсемантія компонентів. а отже. перебувають з нею у відношеннях уточнення.Science and Education a New Dimension. чи достатньо він зрозумів матеріал. а отже. цитатами. Однією з форм такої фіксації є гіпертекст і кібертекст. Pedagogy and Psychology. так і в межах цілого газетного видання). що вступають у взаємозв’язки. чи може він перейти до опанування нового матеріалу. Цей параметр пов'язаний з попереднім і зумовлений ним. кваліфікуємо гіпертекст як нелінійно організовану. особливості синтаксичної організації тощо) взаємопов’язаних текстів. які реципієнт встановлює самостійно і в довільно обраній послідовності. що ця технологія є ефективною та результативною. що має схожу структуру. Дидактичний потенціал гіпертексту та кібертексту вбачаємо також у тому. Названі вище ознаки гіпертексту та кібертексту обумовлюють їхній дидактичний потенціал. Беленова відзначає. Якщо гіпертекст – це текстове утворення. Крім того. Багатоаспектність компонентів гіпертексту та кібертексту та довільність ознайомлення з ними сприяє також індивідуалізації навчального процесу. Гіпертекст і кібертекст надають їм таку можливість: студенти можуть самостійно визначити.seanewdim. фреймів) та задані на них асоціативні зв’язки. вертикальну й горизонтальну зв’язність між текстами та їхніми компонентами. з огляду на коло власних інтересів. можливість мати комп’ютерний формат. він самостійно визначає. Процес мислення не породжує ідеї у суворій послідовності. що їх застосування в процесі навчання сприяє розвитку мотивів. гіпертекст передбачає зв’язність тексту з цілим текстом. 11]. індивідуального. послідовний виклад інформації. ідеї розвиваються одночасно на різних рівнях і з різних позицій. а все це сприяє розвитку самостійного мислення. визначимо кібертекст як текст. вчені говорять про його ідентичність людській свідомості та висловлюють думку. як обсяг компо- нентів. можливість сприймати її у довільно обраній послідовності. Гіпертекст характеризується авторською непередбачуваністю встановлення зв’язків між компонентами й надає реципієнтові змогу самому встановлювати зв’язки між текстами та вводити їх у гіпертекст. З огляду на все зазначене вище. що створює інформаційне середовище. Розглянемо кожен з названих параметрів відносно гіпертексту та кібертексту. перетворюється на безкінечну пізнавальну подорож [6. збільшуючи обсяг останнього). основною характеристикою якого є нелінійність структури. Пропонуємо розмежовувати гіпертекст і кібертекст за такими параметрами: 1) лінійність – нелінійність структури. ідея. відкриту для поповнення сукупність семантично (тема. інтересів. ремінісценціями. Це є релевантним і для кібертексту. з якими він хоче познайомитися в межах даної проблеми. 3) авторська передбачуваність – непередбачуваність текстової взаємодії. що поєднує в собі декілька текстів (ідея кібертексту – це ідея інтертекстуальності). ієрархічність структури останнього. 2015 www. Тоді як у кібертексті синсемантичним є лише текст-реципієнт (текст. Те саме можна сказати й про кібертекст.com вні підходи до його тлумачення. Натомість як синсемантія компонентів гіпертексту надає їм рівнозначності й позбавляє гіпертекстову структуру ієрархічності. що всупереч звичайному лінійному тексту гіпертекст. з якими елементами теми вони хочуть ознайомитись. до основних ознак гіпертексту зараховуємо: нелінійність організації (наявність зв’язків між текстами як у межах одного газетного номера. Авторська передбачуваність – непередбачуваність текстової взаємодії. Адже студент самостійно обирає елементи матеріалу. оскільки сприяє реалізації особистісно-орієнтованого.

Професійно-спрямований підхід реалізовано поєднанням гуманітарної та предметно-професійної діяльності. 36–57. Висновки. як і інші типи сучасних інформаційно-комунікативних технологій. – № 1-2. Late novels of Italo Calvino as hypertext samples. – S. Кібертекст – це текст. ipu. професійно-спрямованого та системного підходів до навчання. – СПб. litera. – 188 с. – 2000. с.Л.L. В. її можна звести до таких аспектів: визначення цілі й завдань гіпертексту або кібертексту технології з огляду на обраний аспект та етап навчання. При цьому слід наголосити. Слушним вважаємо зауваження О. – Вып. Ептшейн В. тобто шляхів переходу від основного матеріалу до допоміжного. Їхній дидактичний потенціал полягає в тому. Kuper // Самара. як гіпертекст і кібертекст. Особливість індивідуального підходу полягає в постійному урахуванні індивідуальних особливостей кожного: типу й характеру інтелекту./ Под ред. А. – 188 s. the clown about computer technologies in education / A. – S. системы [Е-ресурс]. 107].R. Гіпертекст – це нелінійно організована. Гипертекст как способ коммуникации / И. 36–57. перебувають з нею у відношеннях уточнення. Hypertext as way of communication / I. Специфіка діяльнісного підходу полягає в орієнтації на допомогу студентові в становленні його як суб’єкта своєї життєдіяльності.00. 2008. Podlesnyih. line.В. завдання аспектів навчання та рівень сформованості початкових мовних і мовленнєвих умінь і навичок. тому сучасні інформаційно-комунікативні технології є лише допоміжними засобами навчання. відкрита для поповнення сукупність семантично (тема. 57].Ю.htm. що перебувають у різноманітних взаємовідношеннях.S. Milo3. що за умов правильної. є лише допоміжними засобами навчання.On. Rozanov and "new sophists": conversation with http://www. здібності до самостійної роботи. On-line. Високий рівень самостійності студентів під час використання гіпертексту ті кібертексту ставить питання про роль викладача в цьому процесі. що сприяє накопиченню професійного досвіду та забезпечує готовність студента до самостійної професійної діяльності. дотримання певних умов для самореалізації та самовираження особистості студента.Yu. Милославов // Научно-технический вестник СПбГУ 2. 2008. Провідна ж роль належить викладачеві. Педагогические условия применения гипер. Неможна переоцінювати їхні можливості.В. 2015 www.I. що непродумане застосування цих двох типів текстів містить небезпеку втрати цілісності знань.01/ Людмила Юрьевна Беленова. Проблемы гуманітарного и экономическогипертекста [Е-ресурс]. виправданої організації вони сприяють реалізації особистісноорієнтованого. діяльнісного. – 2000. 45 . Available at: http: www. встановлення можливостей та способів включення до гіпертексту чи кібертексту матеріалу. Купер И. вибірковості до змісту. Гіпертекст і кібертекст є одними з найефективніших і найпродуктивніших сучасних інформаційнокомунікативних технологій у процесі мовної підготовки фахівців. Розанов и «новые софисты»: разговор с technology as tutorials of students : dis… kand. що ляжуть в основу концептуальної картини. – 2004. Мілославова про те. які реципієнт встановлює самостійно і в довільно обраній послідовності. активне використання їх у навчальній діяльності. Визель. ідея. Системний підхід в педагогічному процесі передбачає використання спеціальних понять і методів. що сприяє ї творчому самовираженню та особистісному зростанню” [1. Подлесных. Передача інформації – це ще не гарантія передачі в повному обсязі знань. V. виокремлення головних і другорядних компонентів. спрямованого на формування та розвиток практичних умінь і навичок. с. аналіз характеру семантичних і лексикограматичних посилань. має бути коректним.00. Problemyi gumanItarnogo i ekonomicheskogo obrazovaniya v Eptsheyn V. які підпорядковані його загальній семантиці. О. Кутекстовой технологии как средства обучения студентов: пер // Социологический журнал. доцільної. що головним орієнтиром у процесі створення гіпертексту та кібертексту для використання під час мовної підготовки фахівців мають бути комунікативні потреби студентів. з’ясування можливості та доцільності використання сучасних засобів мультимедіа та пошук шляхів їх впровадження. що утворюють елементи інших текстів. Pedagogy and Psychology. може призвести до їх фрагментарності [5. виправданим і доцільним. – SPb.4. Кузьминой.. рівня розвитку. – № 1-2./ ed.nauk: ексцентриком о компьютерных технологиях в образовании / 13. хоча й досить ефективними та продуктивними [4. – 2004.Science and Education a New Dimension. V. ЛІТЕРАТУРА (REFERENCES TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1. Pedagogical conditions of application of hypertext 5. особливості синтаксичної організації тощо) взаємопов’язаних текстів. – Kuper I. tehnicheskom vuze.01/ Lyudmila Yurevna Belenova. Введение в гипертекст и гипертекстовые slavov // Nauchno-tehnicheskiy vestnik SPbGU ITMO. 12. обробка текстового матеріалу для окреслення необхідного тезаурусу. дис… канд. 39].seanewdim. Поздние романы Итало Кальвино как образцы ИТМО. СПбГУ ИТМО. послідовність сприйняття яких задає автор.ru/publ/epstn. конкретизації. модальність тощо) і / або структурно (композиція. – С.пед. 107-114. Vizel M. На нашу думку. розробити та запровадити їх в останній. виявлення його індивідуальних здібностей. rssi.V. який повинен визначити доцільність і можливість використання цих технологій в навчальному процесі. Belenova L. при цьому він сам активно бере участь в процесі навчання. культури. виду та форми навчального матеріалу. Issue: 38.наук: 13.ped. Беленова Л. спрямовані на підвищення рівня та якості навчання.С. М. на можливість структуризації матеріалу. с.R.com рення максимально благоприємних умов для розвитку та саморозвитку особистості студента.htm SPbGU ITMO. III(19). – Vyip. контроль рівня їх сформованості. Kuzminoy. побудова “навігації” по гіпертексту чи кібертексту. Слід також пам’ятати й про можливі негативні наслідки використання гіпертексту та кібертексту в навчальному процесі. 12. И. 107-114.Р. виокремлення ключових понять.Р. деталізації. індивідуального. Проте ці технології. використання таких потужних інформаційно-комунікативних технологій.ru/slova/viesel/visel. го образования в техническом вузе. Sotsiologicheskiy zhurnal. Available at: Miloslavov A. – С. встановлення зв’язків між усіма можливими компо- нентами матеріалу. Introduction to the hypertext and hypertext systems. Милославов А. викладача. O.С. Безсумнівно.S. мотивації.. визначення стратегічної послідовності репрезентації матеріалу. – Samara.С.

кибертекст. 2006.. – 1996. – № 3. дидактический потенциал. Селіванова О. Keywords: hypertext. Филология. Ключевые слова: гипертекст. – Poltava: Dovkillya-K. Hypertext as object of the linguistic analysis / Yu. un-ta. Filologiya.: Изд. Own definitions of concepts «hypertext» and «kibertext» are offered . 9. 61–77. didactic potential. The article is devoted illumination of didactics potential of hypertext and kibertext in the process of linguistic preparation of specialists. linguistic preparation Лазаренко С. 2015 www. языковая подготовка 46 . Статья посвящена раскрытию дидактического потенциала гипертекста и кибертекста в процессе языковой подготовки специалистов. 9. the didactic potential of hypertext and kibertext is exposed. Хартунг. Рязенцева Т. Предложены собственные определения понятий «гипертекст» и «кибертекст». Hartung Yu. Ryazentseva T. – 256 с.I. Issue: 38. Modern linguistics: terminological encyclopedia / Olena Selivanova. – M. Е. – 716 s.В. the basic signs of hypertext and kibertext are described.Е. – 256 s. Брейдо // Вестник Моск.. 2010. 2006. 61–77. 2010. Hartung. раскрыт дидактический потенциал. Хартунг Ю. ЛКИ. III(19). Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія / Олена Селіванова. – 716 с. – М. Гипертекст как объект лингвистического анализа / Ю.Science and Education a New Dimension. kibertext. Lazarenko S.: Izd. – Полтава: Довкілля-К. LKI. Pedagogy and Psychology. Дидактический потенциал гипертекста и кибертекста в процессе языковой подготовки специалистов Аннотация. – 1996.seanewdim. E.V. – S.И.E. 8. – № 3. Breydo // Vestnik Mosk. Selvanova O. – Сер.com 6. – С. описаны их основные признаки. 7. Hypertext and electronic communication / Tatyana Igorevna Ryazentseva. Didactic potential of the hypertext and cybertext in the course of language training of specialists Abstact. – Ser. ун-та. Гипертекст и электронная коммуникация / Татьяна Игоревна Рязенцева.

Ключові слова: культура. Чернівці. як різновид професійно-педагогічної культури. 15]. вивчення й узагальнення педагогічного досвіду). Галузинського. та способів оволодіння певною діяльністю [8. що зумовлює потребу в подальших дослідженнях означеної проблеми. Pedagogy and Psychology. освіти. мобільна у своєму розвитку й професійній діяльності. створювати інтелектуальні цінності. яких завжди потребує суспільство взагалі і школа зокрема. Клімова. ефективного самоуправління і творчої самореалізації. Результати та їх обговорення. III(19). Ціль. Issue: 38. Матеріали і методи. може відбуватися лише в культурному середовищі. Сьогодні освіта стає одним з найважливіших чинників прогресу і вчитель як носій загальнолюдських і суспільних цінностей. здатного вільно й широко мислити. захоплена нею. Натомість у сучасній українській педагогічний науці не досліджено проблему формування методичної культури вчителя та основних її складових. У статті автор обґрунтовує актуальність проблеми методичної культури вчителя на сучасному етапі. Сидоренко. Л. постановки мети і завдань. психологічної. с. в якому сконцентровано досвід спеціальної інституціолізованої суспільної практики організації навчання і виховання підростаючого покоління у закладах освіти для задоволення конкретних потреб певного суспільства. Професійно-педагогічна культура – це особливий різновид педагогічної культури. Хоружої. Нечипоренко. м. М. вказуючи на те. Оскільки вчитель постійно знаходиться в ситуації морального. що забезпечують функціонування цих систем. Овчиннікової. як творець особистості і транслятор надбань культури минулого в майбутнє через освіту підростаючого покоління. І. 2015 www. професійно-педагогічна культура. Для глибокого усвідомлення сутності проблеми проаналізуємо дефініції понять «культура». а також установи й організації. Зязюна. умову та передумову ефективної педагогічної діяльності. Євтуха. У словосполученні «професійно-педагогічна культура вчителя» поняття 47 . Україна Анотація. Крилова. творчості. Хомич. за допомогою якого вона здійснює цю діяльність. с. а також оволодіння певною галуззю діяльності [3. с. свідомого підкорення діяльності ціннісним соціокультурним пріоритетам. Метою даної публікації є теоретичне обґрунтування сутності методичної культури учителя. самореалізації та способу професійної діяльності. що вона формується в процесі професійної діяльності вчителя та розглядається як діалектична інтегрована єдність педагогічних цінностей [4. Беспалька. Аналіз основних складових методичної культури як важливого інструменту якісної професійної діяльності вчителя. Барабанщикова. В. На основі аналізу наукових доробків виокремлює компоненти методичної культури. В. соціальних вимог. інтелектуальний та діяльнісний розвиток. З метою дослідження даної проблеми нами використовувався комплекс теоретичних методів (системний аналіз філософської. В. сформованість яких забезпечує якість професійної діяльності вчителя. Є. Методичну культуру вчителя можна уявити як інтегральну якість особистості педагога. методична культура. Беспалько. розглядає педагогічну культуру І. привертає особливу увагу суспільства. аспірант кафедри педагогіки та методики початкової освіти Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. 98]. Віленського. Методична культура вчителя характеризує його як творчу особистість. Алексюка. В. прийняття рішень та їх реалізації. етичного. узагальнений показник професійної компетентності вчителя і мету професійного самовдосконалення. оцінювання та регулювання педагогічних обставин і ситуацій. Критерієм такої культури є оптимальність і конструктивність її власного самовираження. які сприяють ефективності педагогічної діяльності.Science and Education a New Dimension. духовно багата. що її унормовують. М.це сфера духовного життя суспільства. Тому. М. Є. самовиховання. наукової. Основним змістом цієї культури вчителя є його здатність до безперервної самоосвіти. Кларіна. педагогічна культура. розкриваючи дефініції поняття «культура». та ін. Гриньової. віддана своїй справі.В. аналіз і уточнення понятійно-категоріального апарату та термінології є визначальною методологічною вимогою при вивченні будь-якого явища. Проблема професійної діяльності вчителя розкрита в працях А. Радула. мислить альтернативно. педагогічної. особливої актуальності набуває теза «Від людини освіченої – до людини культури». Т. Бондаревської. гуманна. науковців і практиків. Пальшкової. ефективним показником його професійної діяльності є методична культура. «професійно-педагогічна культура». спрямованою на особистісний. Феноменологія культури вчителя знайшла своє відображення у працях О. Л. способів реалізації освітньо-педагогічної діяльності. її місця в категорії понять «культура». Шиянова. В. М. перетворювальної діяльності. Роль методичної культури у забезпеченні якості професійної діяльності вчителя ________________________________________ Нікула Наталя Вікторівна. А. Короткий огляд публікацій з теми. самовдосконалення. «методична культура». Л. пошуку засобів їх досягнення. «професійно-педагогічна культура» та «методична культура» оскільки. Є. але вагомим для нашого дослідження є тлумачення його в педагогічному словнику: культура . що охоплює насамперед систему виховання. Формування фахівця. Як одну з найважливіших складових культури суспільства зумовлену специфікою педагогічної діяльності вчителя. Ісаєв. Важливою сутнісною характеристикою вчителя. Існує кілька сот визначень поняття культури. яка постійно розмірковує. Водночас під культурою розуміють рівень освіченості і вихованості людини. І.seanewdim. професійна діяльність вчителя Вступ. 182]. то методологічно важливим є зв’язок методичної культури з його професійною діяльністю.com Нікула Н. світоглядного вибору. методичної літератури. саморозвитку.

виховні та розвивальні можливості навчання. видів. про себе самого як вчителя). творчість як перетворення і перенесення прийомів навчання (продукція нового у навчанні). правильне складання тематичного і поурочного планування. що визначається як цілеспрямований вплив на суб’єкта та об’єкта навчальновиховного процесу з метою особистісного. розвиток в них пізнавального інтересу. сприйняття. М. Виходячи з цього А. здібностей. мислення. де загальним є культура особистості. 85]. тобто містить у собі специфічність професії. особистісні мотиви і мотиви професійно-творчих досягнень. Які на нашу думку. прагнення до суспільного визнання є потужним мотиватором будь-якої діяльності [9. Пассова та І. озброєння учнів системою знань. емоційно-вольової та особистісної сфер учня. с. що забезпечує високий рівень його професійної діяльності. засобів навчання та високомайстерне їх використання. моральних якостей особистості. впливає на ефективність його професійної діяльності. Першим компонентом який ми виділили є ціннісномотиваційний. у межах якого педагогічна культура вчителя початкових класів існує і реалізується як цілісний. передбачають наявність наступних компонентів методичної культури: науковий світогляд.57]. З позиції досліджень українських вчених (В. володіти методологією побудови освітніх технологій. які у розуміння структури методичної культури вчителя вкладають наступне: знання про всі компоненти навчального процесу (мету. Галузинського.seanewdim.зазначає специфічну форму і зміст досвіду. діалектичну єдність загального. особливого і одиничного. соціальні норми. активності та ініціативності в методичній роботі школи. загальнонаукова і фахова ерудиція. результат. інтелектуального. формування в учнів навичок раціональної організації навчальної праці. потреба до самовдосконалення. 2015 www. прийомів. створювати сприятливий для їх впровадження соціально-психологічний клімат. Значимими для професійної діяльності вчителя є пізнавальні. об'єктивність в оцінці знань. с.58]. І. освітнього середовища і проектування необхідних інновацій. Беспалька. суспільно значущий досвід. суб'єкті та об'єкті. Плеханової яка розглядає методичну культуру як соціально-професійну характеристику педагога. В. Методична культура вчителя. завдяки якому має вирішуватися це завдання. Це пояснюється у дослідженнях Є. крізь призму своїх структурних компонентів. Як зазначає І. прояві інтересу до вивчення теорії та практики методичної освіти й культури. Н. Феномен «методична культура» як основа якісної професійно-педагогічної діяльності займає певне місце в ієрархії поняття «культура». Артем'єва. загальне уявлення про сучасні психологопедагогічні концепції навчання. який відображає систему базових і додаткових знань про методичну культуру та діяльність вчителя. які відображають зміст його діяльності чітко виокремлює Н. володіти сучасними методами діагностики рівня розвитку пізнавальної. об'єкт. Pedagogy and Psychology. Зязюна. критичність мислення. Основні складові методичної культури вчителя. У нашому розумінні структурно методичну культуру можна представити як поєднання компетентнісний компонентів. Євтуха. III(19). Шумілова: знання методики викладання предметів. знання класифікації основних форм. методів і організаційних форм навчання. володіння педагогічним тактом. ставлення і способи діяльності.com «культура» є констатуванням людської і тому штучної форми досвіду. засобами якого забезпечується вирішення поставленого завдання. уяви. самовдосконалення та самоосвіти педагога. результатах та протіканні процесу педагогічної діяльності [2.Science and Education a New Dimension. методів. засоби. методичне осмислення педагогічних засобів. Кузьміної) специфіка педагогічної діяльності проявляється в: меті. досвід здійснення прийомів професійної діяльності (репродукція культури). вміти виділяти і аналізувати психолого-педагогічні чинники і умови. Карачевцева розкриває методичну культуру вчителя як інтегративне особистісне утворення. що виника- 48 . а також оцінювати новоутворення в цих сферах. у якій його ідея стає в учнів предметом пошуку [5. яку можна представити в певному ланцюгу послідовності їх розвитку: загальна культура – культура особистості – професійна культура – педагогічна культура – професійнопедагогічна культура – методична культура [1. пам'яті. засобів. с. Артем'євої. самоствердженні. знання з методик викладання предметів. творче мислення. Як особливе вона несе в собі своєрідність професійно-педагогічної культури. що дозволяє в процесі викладання навчальних предметів в повній мірі реалізувати пізнавальні. діяльнісного розвитку. «професійна» визначає суспільний контекст. прийнятті позиції методиста як особистіснозначимої. що є актуальним для нашого дослідження.18]. Потреба в самореалізації. волі. що забезпечують адекватне співвідношення змісту. Педагоги-практики. с. Issue: 38. конструктивні здібності та інтелектуальна діяльність. умінь і навичок. емоційне ставлення до професійної діяльності. любов до своєї справи. Вагомою для нас є думка Л. Важливим для професійної діяльності вчителя є когнітивний компонент методичної культури. Методологічна спрямованість даного компонента виражається в здатності: володіти засобами оцінки ситуації. методична культура вчителя – інтегративна характеристика його загальної і професійної культури. умінь і навичок учнів [1. для успішної професійної діяльності.7]. с. Сформованість зазначених компетенцій сприяє ефективному протіканню професійної діяльності вчителя. які він використовує у навчальному процесі. прийоми.3]. с. «педагогічна» . формування в учнів наукового світогляду. ефективними є лише при наявності сформованої у вчителя методичної культури.методична культура є індивідуально своєрідним способом створення вчителем навчальної ситуації. мовлення. засобах. які невіддільні від педагогічної діяльності. а як одиничне . що перешкоджають інноваціям. емоцій. і сприяє створенню та засвоєнню нових педагогічних цінностей і технологій [5. уваги. що проявляється в сформованості внутрішньої мотивації до методичної діяльності як компонента професійної діяльності. здійснення педагогічної освіти. що інтегрує в собі загальнолюдські цінності. а також брати активну участь в інноваційній професійній діяльності. освоєння передового педагогічного досвіду. поглядів і переконань.

2012. плануючих майбутнє і готових брати на себе відповідальність. 30]. тобто з реалізацією на практиці наміченого плану керівництва навчальною діяльністю учнів.technologies. – K . самооцінки навчально-пізнавальної діяльності [7. 1997. N. S. 49 . посібника. за словами Є. без яких професійна діяльність вчителя неможлива: вміння цілепокладання. ped. новітніх педагогічних знахідок.С. 1996 р. спрямований в майбутнє. 2015 www. Даний компонент методичної культури включає ряд умінь.Н.com ють у процесі навчання і виховання.M. передумова виникнення нових ідей у педагогічній науці та практиці. пед. Харківський держ. Pedagogical University named 2.: Lybed. аналізу. «Тільки людина. критично оцінити їх. с. – вміння. Сковороди. Pedagogy and Psychology. ний посібник / В. 08 / T. с. 1997. пов'язані з плануванням уроку.: Татьяна Николаевна Бережная. самоаналіз прогнозуючого типу. 115]. – вміння. спец. – Stavropol – 2009. які були представлені в системі умінь. Бережная Т. Skovoroda. рефлексії.08 / ньова. психологічних прийомів. На основі вищесказаного стверджуємо. III(19). ми шукаємо сутність рефлексивного компоненту. Опираючись на ці слова. що є показником ефективної педагогічної діяльності. Education Culture Future teach la: Training. пов'язані з проведенням уроку.Навч. вміння на основі обраних критеріїв відбирати зміст.Б. Gritsay N.S.М.: High School. Ukrainian Pedagogical Dictionary / S. ped. головне. Гон.B. чим професійно володіє педагог. N. канд. С. мистецтво. Galuzinsky. Evtukh. Pedagogy: Theory and History: educational-tion / Н. Педагогіка: теорія та історія: навчаль. Наявність творчості в професійній діяльності вчителя сприяє пошуку та використанню педагогічних інновацій. Висновки. Berezhnaya T.seanewdim. Methodological culture as an important component 3. здогадок. високі результати навчально-виховної діяльності і. програми. 8].N. планування. Грицай // Педагогічні науки: теорія. У дослідженні І. Gritsay // Pedagogical Sciences: Theory. що методична культура вчителя – вища форма його активності. стимул і умова вдосконалення навчального-виховного процесу. № 7 (25). Український педагогічний словник / С. вміння вибору методики. cand. M. яка являє собою важливу складову професійної діяльності. а й майстерність. узгодженість усього того. історія. практичних навичок і умінь в конкретній професійній діяльності. здатна осмислити свої дії. Наступний компонент який ми виділяємо – операційно-діяльнісний. 2009 г. поведінку. навичок професійної діяльності. Сформованість яких. Галузинський В. Г. – К.: Либідь. творча самостійність. 3-9. здатна до рефлексії» [1.Science and Education a New Dimension. – 211 с.of the methodological training future teachers of biology / чаренко. тощо. ун-т ім. Сюди входять знання і вміння організації цілепокладання.after.M.00. – Х. 1995. – Ставрополь. – 237 с. Суть якого. посібн. пед. інноваційні manual / V. Дис. самозвіт. Об’єктивним показником методичної культури є також гармонізація. of primary school teachers in high school. – 211 p. V.Б. Педагогічна культура майбутнього вчителя: кой культуры учителя начальных классов в процессе профес. – 237 p. знати особливості роботи з психолого-педагогічного супроводу навчального процесу в школі. G. Це не тільки глибокі знання вчителя. Dis. Сюди входять вміння учителя вибирати альтернативні способи рішення навчально-виховних задач. Kharkiv State.: 1996 – 104 p.М. тощо) [6. професійно-педагогічної та методичної культури. а також сконструювати і реалізувати нову систему педагогічного процесу. Маркушевської. Грицай Н. Б. пов'язані з самооцінкою результатів проведеного навчання [5. що забезпечують орієнтовну основу подальшої діяльності з підготовки та проведення уроку. його почуття міри. с. Євтух. 3–9. в основі якого лежить процес самопізнання і самоаналізу педагогічної діяльності.4. – спрямованість на саморозвиток.68]. – 376 с. створенню і опису досвіду (авторської методики. – H . 1995. Goncha.М. системи методичної підготовки майбутнього вчителя біології Galuzinsky V. пед. самовизначення. Гончаренко С. зацікавлених у підвищенні ефективності професійної діяльності. Рівень ефективності професійної діяльності вчителя залежить від рівня його загальної. веденню методичної майстерні. spec. Grinyova. Гриньова В. полягає в досвіді практичного застосування тих знань. Учитель опановує креативними навичками продуктивної діяльності: добуванням знань безпосередньо з реальності. – K . відкриттів. Галузинський. innovative Goncharenko S. педагогічного новаторства. Грисиональной подготовки в вузе. renko. Методична культура як важливий компонент школа. ЛІТЕРАТУРА (REFERENCES TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1. вміння методично обґрунтовано організовувати діяльність згідно поставлених завдань. Педагогічна творчість дозволяє спрогнозувати розвиток різних педа- гогічних ситуацій. – К. володінням прийомами дій в нестандартних ситуаціях. History. № 7 (25). вузів / В. технології. що забезпечують реалізацію традиційних форм роботи з учнями і вироблення нових форм педагогічної взаємодії вчителя і учня. Вона дозволяє творити нові матеріальні й духовні цінності на основі розкриття і вирішення протиріч засобом діагностичного аналізу. с. Формирование инновационной методичес. сприяє протіканню навчально-виховного процесу на досить високому рівні.M. Berezhnaya. які автор об’єднує у чотири групи: – вміння. зазначає – А.B. Ходусов. – вміння.М.M. Творчий компонент методичної культури проявляється в педагогічній творчості. Universities / 00. Sc: 13. які дають змогу педагогу ефективно реалізовувати свою професійну діяльність. Formation of innovative methodological culture Grinyova V. Артем'євої знаходимо комплекс загальнометодичних умінь. вміння контролювати виконання навчального завдання учнями. наук: 13. М. а також ефективність процесу педагогічного впливу. що володіє культурою. підвищення кваліфікації і майстерності. 2012. – 104 с. Представлене розуміння методичної культури вчителя засноване на тому. евристичними методами вирішення педагогічних проблем.B. яке дозволяє оптимізувати систему навчання.: Вища 5. Guide for Teachers and Students. для вчителів та студ. самовдосконалення. – 376 p. здатних проявляти високу адаптивність і готових до вирішення нових завдань та адекватному сприйняттю прогресивних нововведень. що сучасне суспільство гостро несе потребу в глибоко компетентних вчителях. Issue: 38.

Никандров Н. Articles culture teacher determined for knowledge and skills of the teacher. С.A. cognitive. самостоятельном поиске и грамотном определении эффективных форм.в. Серія педаг. – M . professional and pedagogical culture. склонностью к творчеству. Professional pedagogical culture of elementary school teachers / Romance Myhaylishyn // Bulletin of L'viv Univ. operational and active. – М. как разновидность профессионально-педагогической культуры. 28. enables us to conclude professional effectiveness of teachers depends on its methodological culture. 2008.В. позволяет сделать вывод. 2012 Vol. 2000. 1990. as creator of identity and cultural heritage translator past to the future through education of the younger generation. методов. Михайлішин Р. methods. Методическая культура учителя определяется системой знаний. – 36 p.]. 1990. critical analysis of its educational activities. Важной сущностной характеристикой учителя.: Педагогика. Пальшкова – Одеса. творческий. S. 25-34. а также уровнем педагогического мастерства. Радул В.В.А. как создатель личности и транслятор достижений культуры прошлого в будущее через образование подрастающего поколения. профессиональная деятельность учителя 50 .com 6. the nature of its professional communication. tools and technology education. привлекает особое внимание общества. Радул. Radul. умений.Science and Education a New Dimension. 9. Педагогическое творчеcтво. когнитивный. и тому подобное. Kan-Kalik V. – 244 с.D. 8. проведении исследовательской работы. ученых и практиков.] / V. Пальшкова І. посіб. as a kind of professional and pedagogical culture. reflective) affects the effectiveness of the professional work of the teacher. Today in Ukraine education is a major factor of progress and the teacher as the bearer of human and social values. Nikula N. a special interest of society.О. Сегодня в Украине образование становится одним из важнейших факторов прогресса и учитель как носитель общечеловеческих и общественных ценностей. Професійно-педагогічна культура учителів початкових класів / Романа Михайлішин // Вісник Львівського ун-ту. Д. Formation of which is in the design of the educational process. влияет на эффективность профессиональной деятельности учителя. – 339 с. навыков педагога. V. Ключевые слова: культура.Bucharest: [BV]. Keywords: culture. guidances. scholars and practitioners. Practice-oriented approach in the form of bathprofessional and pedagogical culture of future teachers of primary school: Theoretical aspects: Monograph / I. Teaching culture and social maturity of teacher: [Training. Radul V. Series pedagogical. – 36 с. рефлексивный). Педагогічна культура та соціальна зрілість вчителя: [Навч. Кан-Калик В. средств и технологий обучения. эффективность профессиональной деятельности учителя зависит от его методической культуры. Pedagogical creativity. 7. операционно-деятельностный. – 339 p. Сформированность которых оказывается в проектировании учебновоспитательного процесса. implementing author's programs. Практико-орієнтований підхід у формуванні професійно-педагогічної культури майбутніх вчителів по- чаткових класів: теоретико-методологічний аспект: Монографія / І.: Pedagogy. The role of culture in ensuring the methodological quality of teacher professional Abstract. критическом анализе своей педагогической деятельности. Palshkova – Odessa. Вип. Она занимает определенное место в иерархии понятие «культура»: общая культура – культура личности – профессиональная культура – педагогическая культура – профессионально-педагогическая культура – методическая культура. 2000. характером его профессионального общения. внедрении авторских программ. III(19). An important intrinsic characteristics of teachers.V.V. Issue: 38. профессионально-педагогическая культура.. Presented understanding of methodological culture of teachers and its components.O. This type of culture in the light of the structural components (we distinguish value-motivational.В. 28.. Nikandrov N. creative. It takes a special place in the hierarchy of the concept of "culture": general culture – the culture of personality – professional culture – pedagogical culture – professional and pedagogical culture – methodical culture. Представленное понимание методической культуры учителя и его составляющих. – Кіровоград: [б. эффективным показателем его профессиональной деятельности является методическая культура. Myhaylishyn R. Pedagogy and Psychology. . 25-34. – 244 s.A. методическая культура. педагогическая культура. 2015 www. 2012 р. profession teacher Никула Н. effective indicator of his career is methodical culture. methodical culture.О. and more. conduct research. 2008. Роль методической культуры в обеспечении качества профессиональной деятельности учителя Аннотация. pedagogical culture.] / В. Данный вид культуры сквозь призму своих структурных компонентов (мы выделяем ценностно-мотивационный.seanewdim. Palshkova I. a penchant for creativity and level of pedagogical skills. self-searching and determining the proper effective forms.

Кремень.com Пархоменко В. Євтух. Біблер. Л. на нашу думку. Коваль. В концепції освітньої діяльності за спеціальністю "Фінанси і кредит" підкреслено. які має кожна наукова школа. здатну до ефективної життєдіяльності у ХХІ столітті". У нашій фінансовій системі це проявляється в недостатньо ефективному використанні фінансових інститутів та інструментів. рекомендацій ефекти- 51 . Надольний та ін. формування основ системного мислення. Кремень. загальним світоглядним і методологічним питанням її реформування та удосконалення (В. усвідомлення особистої відповідальності за себе і за суспільство в цілому. що потреба у спеціалістах даного профілю обумовлена необхідністю вирішення проблем виходу України з економічної кризи. яка здатна оволодіти новою освітньо-світоглядною парадигмою національно-державного творення. Запорукою успіху сучасної економічно активної людини (фінансиста. яких об’єднує спрямованість навчально-виховного процесу на "відкритість" до життя. Issue: 38. Pedagogy and Psychology. її перспективи щодо інтеграції в ті чи інші світові фінансові інституції. м. Метою нашого дослідження є розкриття системи економічної освіти в контексті середового підходу як важливого чинника формування професійної готовності спеціалістів фінансової сфери. Михальченко. І. 2015 www. базовими елементами якої є економічне мислення. Гострота та швидке визрівання проблем. професійна підготовка Домінуючою тенденцією початку нового тисячоліття стає свідома діяльність індивіда. ця система несе в собі значний соціально-педагогічний потенціал і здатна створити новий тип спеціаліста для нової соціальної реальності. який керується критеріями знання. Економічна освіта має обрати шлях у формуванні сучасного економічного світогляду майбутнього фахівця. Це дозволяє в ході навчальновиховного процесу розглянути і простежити повний спектр міжособистісних стосунків. Б. слід зберігати здобутки й особливості. є збереження й примноження здобутків вітчизняної вищої школи. В основу концепції професійної підготовки покладено інтегративну концепцію людини. праці яких присвячені філософії освіти. В. визначати з наукових позицій місце нашої держави в глобалізаційних процесах. соціальної відповідальності [21]. професіоналізму. підприємця) є не тільки (і не стільки) система знань. Такий підхід дає змогу найефективніше. кандидат економічних наук. сфери соціальних відносин. У статті розкриваються концептуальні засади освітньо-професійного середовища як фактора професійної підготовки економістів. Зазюн. напрацьованого в рамках Болонського процесу. Базовими елементами такої готовності є економічне мислення. Україна Анотація. Алексюка. саме вміння системно мислити й аналізувати сучасні процеси в контексті майбутніх тенденцій визначає ефективність функціонування національної фінансової системи. визначила концепцію змін навчального процесу. щоб готувати людину. І. М. Як слушно зауважив В.В. В умовах реформування вищої економічної освіти в Україні пріоритетна увага має надаватися підготовці нової генерації висококваліфікованих економічних кадрів – національної економічної еліти. Київ. Вона має сприймати змінність як суттєву складову власного життя [7. с. культури природи. правил. Кобзаря та ін. Сьогодні.).Science and Education a New Dimension. прагнучи створити нову реальність. її співвідношення з соціально-економічною сферою як частки оточуючого соціального простору.5-6]. Базилевича. Андрущенко. поєднуючи в собі високий професіоналізм. Україна. до світу. рівень професійних знань і культури економічного мислення частини працівників різних ланок економічної системи не повною мірою відповідає сучасному розвитку суспільства. В. інтелігентність. обліку та аудиту. тому підготовка економістів має передбачати комплексне поєднання теоретичних знань із практичними навичками. творчий початок. Ключові слова: економічна освіта. При цьому особливо важливим. Зверевої.seanewdim. "інноваційний характер сучасної цивілізації та сучасної економіки вимагає такого типу людини. Концепція освітньо-професійного середовища підготовки економічних кадрів ______________________________________ Пархоменко Вікторія Вікторівна. не зважаючи на всю складність та відкритість. М.). життєдіяльності особистості. Рівень професійної підготовки сучасних студентів визначає ефективність економічної діяльності майбутньої фінансової еліти України. На думку В. І. входження у світовий інформаційний простір. давно привертають увагу дослідників. Такий підхід дає змогу подолати спрощеність стереотипних суджень про можливість автоматичного перенесення світового досвіду для розбудови фінансової системи України. В. соціальну зрілість. економічна свідомість та економічна активність. заступник декана факультету обліку та аудиту Національна академія статистики. Свідченням актуальності даної проблеми є її висвітлення у чисельних працях провідних педагогів України (А. освітньо-професійне середовище. конструктивних перетворень змісту підготовки спеціаліста в цілому. Не заперечуючи потреби використання світового досвіду. Вузівська система економічної освіти – це своєрідний відбиток суспільних відношень. підписавши документи щодо інтеграції в Болонський процес. с. економічна свідомість та економічна активність. забезпечення інформаційної підтримки ринкових перетворень в економіці. пов’язаних із вдосконаленням освіти. розкривається рефлексивно-середовий підхід [11]. яка орієнтує на встановлення міждисциплінарних зв’язків в системі економічної освіти. 6]. доцент кафедри фундаментальних економічних дисциплін. яку може виховати саме інноваційна за своєю сутністю освіта" [7. психологічна готовність. з позицій законів ринкової конкуренції підійти до підготовки економістів. Визначені поняття "психологічна готовність" та її структурні компоненти. На жаль. Лутай. "Стратегічна мета модернізації освітянської діяльності – в тому. III(19).

вважали за необхідне розкрити сутність поняття "середовище". що особистість виступає суб’єктом освітньо-професійної діяльності. Інтенсифікація позитивного впливу цього середовища залежить від інтеграції зусиль всіх соціальних інститутів суспільства. умови і матеріал для розвитку особистості. які людина здатна пережити і від яких залежить її життєдіяльність. що фахова економічна свідомість є відбитком суспільного. 52 . які склалися на ета- пі здійснення професійної економічної діяльності і так чи інакше визначають її цілі та можливості.Science and Education a New Dimension. перш за все. оскільки вивчається у філософії. як поліваріантність. що основними ознаками цього утворення виступає динамічність та потенційність середовища. Саме освітнє середовище вищого економічного закладу є потужнім механізмом професійного становлення майбутнього економіста. "соціальне середовище". В основу концепції професійної підготовки. Важливо підкреслити. орієнтованість на практику. При цьому підкреслюється необхідність наявності в середовищі людей і їх особистісної взаємозумовленості [17]. духовно-моральної та професійної. і соціального – створеного людством духовного світу. розуміється як сукупність стійких соціально-економічних. життєдіяльності особистості.seanewdim. Це і якість навчальних програм та методичного забезпечення. 2015 www. складається із природного середовища. Майбутній економіст має виступати суб'єктом власної професійної та самоосвітньої діяльності. соціології. відповідальності. процесуального) з направленістю їх енергетичних ресурсів на особистість. вивчення її здібностей і обдарувань. Проблема освітньо-професійного середовища та його вплив на розвиток особистості займає одне з центральних місць в системі сучасної освіти. психології. глибоке розуміння причинно-наслідкових зв’язків явищ соціально-економічної реальності. пошуково-дослідницької та експериментальної роботи на базі принципів свободи. що формувалося мільйони років у процесі еволюційного розвитку землі і життя на ній. мобільність. які поєднуються з такими принципами. Issue: 38. що середовище. Одночасно. її співвідношення з соціально-економічною сферою. техногенного – створеного людьми у процесі розвитку і господарськопобутової діяльності (техносфери). що в процесі діяльності професійний розвиток економіста забезпечується поступовим перетворенням ціннісносмислової сутності його діяльності на підставі аналізу та синтезу сфер життєдіяльності особистості: світоглядної. яка орієнтує на встановлення міждисциплінарних зв’язків в системі вищої економічної освіти. III(19). нами покладено інтегративну концепцію людини. етиці. що її оточує. У процесі життя і виробничої діяльності особистість неминуче вносить у середовище. у тому числі економічного буття. професійних цінностей особистості. В процесі взаємодії вони обумовлюють розвиток особистості на основі уявлень про всю сукупність її життєдіяльності. зміст і методи. Тому локальне професійне освітнє середовище сприймається як простір для самореалізації й самоактуалізації. природних. яке розглядається нами як цілісне інтегративне утворення взаємопов’язаних сфер впливу (інформаційного. У свою чергу. не існує єдиного підходу до його визначення. Доцільність використання поняття "освітньопрофесійне середовище" в якості універсальної категорії виходить із самої суті "соціального середовища". Це дозволяє в ході навчально-виховного процесу розглянути і простежити повний спектр міжособистісних стосунків.com вного ведення бізнесу. скільки серйозна світоглядна позиція. При цьому останнє досліджується в психології і педагогіці як суб’єктивно пережита людиною об’єктивна реальність. комунікативного. самореалізації. її розвитку. ми. Незважаючи на широке використання поняття "середовище". зокрема формування економічної культури фахівців фінансово-кредитної сфери. організаційних. і якість менеджменту освітнього закладу. Соціальне середовище до професійної діяльності. важливим фактором соціалізації молодої людини. власного навчального середовища. Середовище є міждисциплінарним поняттям. Професійна компетентність майбутнього економіста залежить від багатьох факторів. При цьому слід зазначити. можливість створення умов для досягнення освітніх цілей навчання у їх перспективі розвитку відповідно до структури та ієрархії мотивів. "соціально-культурне середовище" [20]. Підготовка майбутніх спеціалістів до професійної та соціально-культурної комунікації зумовлює необхідність визначення поняття середовища. в даному випадку. Сучасна людина мешкає в середовищі антропогенно зміненому під впливом своєї діяльності. яке оточує людину. емоційно-почуттєвого. педагогіці. екології. самостійності. яка спрямована на формування її як особистості [11]. як умова власної самоосвіти. правових та інших факторів. Оскільки освітньо-професійне середовище виступає складовою соціального середовища. Pedagogy and Psychology. дозволяє зробити висновки. часткою якої воно виступає. Важливість створення професійного освітнього середовища можна обґрунтувати тим. як часткою оточуючого соціального простору. Необхідність дослідження соціального середовища економістів обумовлена насамперед тим. професійної праці і спілкування. певні зміни до умов її існування. Проведений нами аналітичний огляд різних підходів щодо тлумачення поняття "освітньо-професійне середовище". яка спрямована на особистість і визначена соціальним замовленням (зовнішні передумови) та соціально-економічними потребами особистості (внутрішні передумови). політичних. в якому передбачаються спільна професійна діяльність та процеси соціального життя. При цьому зазначені сфери впливу стають дійовим фактором професійного становлення та особистісного розвитку. В концепції системи професійної підготовки спеціаліста до організації соціально-економічної діяльності зазначено. У сучасному філософському словнику середовище розглядається як простір. що її сутнісним виразом є професійне соціально-педагогічне середовище. самоосвіта надає змогу зробити вибір освітніх шляхів у межах науковометодичної. В основі системи професійної підготовки економістів покладена педагогічна мета. виступає соціальне освітньопрофесійне середовище. демографічних.

про поліфункціональну сферу діяльності економіста. Рубінштейн та ін. професійної усвідомленості. емоційний і операційний. В цьому випадку необхідним є "наближення" всієї системи до особистості. сприятливі умови для духовного збагачення і культурного розвитку. Автори стверджують.). Кандибович. А. що цей феномен слід розглядати не тільки у вигляді психічного стану. 2015 www. самоактуалізації на засадах індивідуальних диспозицій особистості. Ця ідея С. Отже. спілкування. яка орієнтована на всі сфери життєдіяльності. Дяченко. пізнавальний. При цьому забезпечується "відкритість" системи професійної підготовки і демократизації вищої школи. організаційних та змістовних факторів. психологічна готовність до професійної діяльності. Перш за все. Найбільш привабливим є психологічне обґрунтування готовності до діяльності М. Моральноділові якості виступають як домінуючі елементи структури. самодопомоги в інтелектуальному та культурному забезпеченні власного майбутнього життя. С. завдяки чому стає можливим процес свідомого власного індивідуального досвіду. але і професійно важливої якості особистості у вигляді тривалої готовності. Л. Вихідними орієнтирами системи професійної підготовки визначені два основних підходи у ставленні до особистості. укладу життя та міри участі в суспільному житті. При конструюванні моделі професійної готовності ми виходили з концепції сутності та структурно-функціональної специфіки економіки як галузі наукових знань. визначає ступінь її розвитку через переживання цього середовища. Киричук.com При проектуванні освітньо-професійного середовища в системі економічної освіти ми виходили з положення. емоційний і вольовий компоненти [3]. і створює сприятливі умови формування професійної готовності в цілому. Обидва підходи в сво- 53 . яка представляє тривалу психологічну готовність у вигляді взаємопов’язаних структурних компонентів: психологічна готовність до самовизначення. особистісна позиція при виборі професії на основі інтересу до неї. формування психологічної готовності в процесі професійної підготовки. страхові компанії. Pedagogy and Psychology. кредитні спілки. Освітньо-професійне середовище молодої людини виступає як своєрідний показник інтеріоризації нею культури (оволодіння засобами діяльності та спілкування). освітньо-професійне середовище як система певних впливів. виходили з положення С. Проблема професійно-психологічної готовності до професійної діяльності знайшла своє відображення у багатьох фундаментальних розробках (М. достатньо стійких мотивів діяльності. Ідентифікації професійного середовища із моделлю професійної діяльності спеціаліста є передумовою для самоактуалізації особистості в соціумі. спрямованість на формування та стимулювання готовності молодої людини до самовдосконалення. розгалужена мережа підприємств) розглядається нами як необхідний компонент соціального відтворення людини [13]. Слід зазначити. адаптація до умов практичної діяльності по закінченню професійної підготовки. з якими особистість студента взаємодіє в процесі навчання. вольовий. в переліку якостей просліджуються п’ять основних компонентів. Дяченка і Л. що постійно змінюється". психологічна готовність до навчання й оволодіння професією. Дані підходи щодо системи професійної підготовки не протиставлені один одному в постановці конкретно-педагогічних цілей системи. Леонтьєв. адаптація до умов навчального процесу. ціллю і результатом системи професійної підготовки спеціаліста для сфери економіки є особистість в її органічній єдності індивідуально-психічного та соціального аспектів. які нами прийнято за основу: мотиваційний. надання їй гуманістичної спрямованості на допомогу молодої людині "стати тим. пізнавальний. що воно виступає як складне системне утворення. Звідси. яке включає сукупність смислових. прагнення забезпечити економічний комфорт і свободу. виховання. Моляко. Ядром цього утворення виступає її гуманістична спрямованість: орієнтація на соціально-економічний захист і підтримку ініціатив особистості. Вони виділяють в її структурі мотиваційний. творчої соціокультурної діяльності кожної людини і суспільства в цілому. III(19). Професійна готовність проектує в собі основні змістовні та функціональні структурні компоненти і формується в процесі різноманітної соціально-економічної діяльності в умовах професійного середовища. досвіду в обраному напрямку діяльності. Досліджуючи процес формування психологічної готовності студентської молоді до професійної діяльності економічної сфери. Рубінштейна дозволяє розглядати процес формування психологічної готовності у двох аспектах: – динамічному. показник її соціального розвитку. інвестиційні фонди. В. А. що суб’єктом. з визнанням та оцінкою її особистісної гідності. Issue: 38. на створення сприятливих умов її гармонійного розвитку. Такий підхід потребує формування готовності до професійно-практичної діяльності. – структурному. професійна психологічна готовність включає позитивне відношення до професії. ким вона здатна стати" (А. "усвідомлення суспільної та особистісної значущості праці…". Сутність іншого підходу полягає в ставленні до особистості як до майбутнього фахівця. який вступає у взаємодію з професійною системою на змістовному та функціонально-діяльнісному рівнях у всій сукупності зв’язків. невід’ємної складової соціальної політики. Маслоу). Рубінштейна. інтегративну властивість і стан особистості з функціональною спрямованістю на цю діяльність. який обумовлює єдність процесу формування тривалої психологічної готовності і проходить на наступних етапах: професійна орієнтація і вибір професії. О. самовиховання. Кандибовича. Перший підхід передбачає ставлення до неї як до цінності. системи фундаментальних та прикладних дисциплін і професій. При цьому соціально-економічне середовище із розвиненою системою соціальних інститутів (банки. Ковальова.seanewdim. Методологічною основою розробки концепції професійної готовності є положення.Science and Education a New Dimension. Важливе місце в структурі готовності займає пізнавально-творча активність. що продукти психологічного розвитку особистості виступають як передумова її подальшого розвитку [15]. яка виступає у вигляді "відритої системи.

Education in Ukraine . Arnoldov.innovative aspects. Institute of Soc. 2009. . Освіта і наука в Україні – інноваційні аспекти.S. образования.Lokalov V. обумовлена специфікою та особливостями різних видів діяльності випускника ВНЗ. з урахуванням ціннісних орієнтацій як частки оточуючого соціального простору.И. On-line: http://kikg. Арнольдов А.I. Pedagogy and Psychology. Tarasov S. – № 6. – С. 2009. педагогики.I. і.ifmo. . / В.development // The new knowledge.С.2004.Aktobe: ASU.: The letter. особливостей та характеру її організації.Т. Dyachenko M.: BSU Publishing House.Mn . .Science and Education a New Dimension. http: // www. – С. Cовременная образовательно-профессио. її взаємозв’язок із соціально-економічною сферою.№ 6.9. 21–27. Тарасов С. Локалов В. Педагогические основи построения информа. – №7. АГУ им. спрямованих на безперервне. . Технології формування професійно-психологічної готовності економіста. 1981. Ковалевич // ды для профессионального обучения. їх вчинків та способів поведінки у суспільстві. .: Изд-во БГУ. Kovalevich // Narod.ru/learning/gopr/ns. manual for schools.Kremen V. що даний підхід є корисним і для педагогіки. асвета. що "міра особистісного розвитку людини залежить не тільки від самого факту участі її в діяльності.A.T. Social pedagogy and cultural studies: Common. В філософії формування особистості визначається як відтворення соціального досвіду в індивіді.com їй основі передбачають опору на інтегративну концепцію людини. Рос. Як суб’єкт даного процесу.. переведення культури людства в індивідуальну форму існування.С.И. якими і визначається її особистісне формування. Arnoldov A. Построение модели гуманитарной образова1996.htm. Ахметов Б. Kozyrev. професійної діяльності. – К.28 p.И. але головним чином від ступеня тієї активності. Кандыбович Л. Кремень В. Center for Soc. Кулюткин Ю.6. в структурі людинознавчих дисциплін. Tozik V. Локалов. являють собою послідовну реалізацію освітніх заходів.S. Розвиток особистості до виконання соціальнокультурних та соціально-економічних завдань залежить від: предмета діяльності. виховання.448 p. 2005.А. діалогу. Результати дослідження дозволили зробити висновки. що розроблена концепція професійної підготовки економістів в умовах вищої економічної освіти базується на основі: – вивчення ресурсів професійного середовища.S. що прийнято називати ставленням до діяльності" [18]. – Мн. ЛІТЕРАТУРА (REFERENCES TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1.htm 54 . Kulyutkin Yu.A.M. здібностей.S.№ 1. Acad. активної взаємодії. Він вказує на те. спосіб організації життя людини.Ahmetov. – On-line: Pedagogy. – 2001. формування стійких форм економічної активності та поведінки. активне включення студента в процес його професійного розвитку. поетапне. Інформаційна база професійної системи.A. як системи взаємовідносин. К.С. співтворчості. . студентом – колективом тощо на принципах співпраці. – М. організації позанавчальної діяльності. environment / V.C. .. 6-7.. яка орієнтує на встановлення міждисциплінарних зв’язків в системі професійної підготовки.. модернізації технології навчання.соціально-економічного середовища.та мікро. тельной среды / В. Kandybovich L. його цілісного наукового світогляду та ціннісних орієнтацій. . Система економічної освіти це. 21-27. яка визначає її змістовну палітру. – 2011. Арнольдов . Educational environment and personal 4. . визначення його сфер впливу на розвиток та формування економічної культури майбутнього фахівця. В. Зокрема. Козырев. коригування форм і засобів спілкування (в навчальній та позанавчальній діяльності). Козырев В. asveta. : АСОПиР. партнерства. Results. – Pedagog 1999. 7.№ 12. . а у включенні її в різні види діяльності з оволодіння різними сторонами суспільного (соціально-економічного) досвіду. 1996..: Грамота. перш за все. . Ed.Kozyrev V. The structure of the educational environment as the source and condition of formation of the system of ronment for training. . акад. – 448 с. Реалізація.: ASOPiR. Zhubanov. Для педагогіки вищої школи дуже важливим є те.. Innovative educational and professional envi. – № 1.I. 6–7.A. складання особистих стосунків між викладачем – студентом. . The concept of economic education in Ukraine // "Education of Akhmetov B.383s. Социальная педагогика и культурология: vocational guidance activities / M. Strategy.K . Вважаємо. Ин-т соц. Концепція розвитку економічної освіти в України // "Освіта ционной образовательной среди вуза / Б.C. нальная среда как источник и условие системного становлен. Building a model of humanitarian educational wealth Sciences / A.uni-altai. Дьяченко М. формування економічної свідомості та економічного мислення студентів.ru/Journal/pedagog/pedagog_7/a06. – [Э-ресурс] Kavalevich M. що сутність формування особистості полягає зовсім не в так званому педагогічному впливі на людину.. а також від характеру її спрямованості. комплексом їх соціально-економічних та соціально-культурних завдань. III(19).2001. . 2. Це дозволяє в ході навчально-виховного процесу розглянути і простежити повний спектр міжособистісних стосунків.. Тозик. Структура образовательной среня профориентационной деятельности / М. життєдіяльності особистості. . – 383 с. Народ. Результати. 5. студент має усвідомлювати цінність соціально-економічного досвіду і можливості його подальшого професійного використання на практиці.– Актобе: України" – 2004. яку вона демонструє в цій діяльності. досвіду емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності і себе. Issue: 38. – 332 с. information among university / B.]. Стратегія. Services. работы. . – соціалізації особистості студента в умовах професійного макро. лы: Учеб. Жубанова. перш за все. Центр соц.№7.А. тие личности // Новые знания.А.seanewdim. культури гуманних відносин у різних прошарках населення. Psychology of Higher School: 8.А. – № 12. Образовательная среда и развиA Textbook. – 28 с. Тозик В. 2015 www. Implementation.Ахметов. 3. засобів педагогічного керівництва нею. Ковалевич М. Формування професійної готовності детермінується взаємозв’язком змістовної і процесуальної сторін системи підготовки і залежить від особливостей організації навчально-виховного процесу. 2005. пособие для вузов.А. 1981. Pedagogical bases of construction of educational Ukraine" . Психология высшей шко.Т.332s.Pedagog 1999. Rus.S.2011. содружество наук / А.

.323–334. психологічний та управлінський аспекти) / Л. Mischyk L. наукових праць. . Основы общей психологии – СПб: "Питер". NJ. Educational and vocational environment of economic training // Humanitarian Bulletin SHEI "PerejaslavKhmelnytsky State Pedagogical University. psychological and managerial aspects) / L. / И. 2011 . – 104 с.. . 1999.2008. : Политиздат. 2009 5-7 birches. Yasvіn. Philosophical Dictionary [ed..P.Yalta: RVNZKHU.M. psychological readiness. Keywords: economic education. The concept of education and vocational training economic environment staff Abstract..F. spec. Проблеми формування економічної культури як регулятивного фактора професійної діяльності майбутнього економіста / Міжнародний науковий вісник: збірник наукових доповідей за матеріалами ХХІ Міжнародної науково-практичної конференції "Перспективні шляхи й напрями вдосконалення освітньої системи у світлі Болонського процесу" 16-19 листопада 2010 р.I. Rubinstein S. . – Ужгород: ЗакДУ.1 – С. – On-line: http://www.V. – 519 с.. Cherusheva DASOA // Scientific Bulletin. . 5-7 берез. Максимова Н.I. Cherusheva G. Максимова.№ 1. Роль освітньо-рефлексивного середовища у вирішенні професійних проблем соціальних працівників / О. Kharlamov.104 p. – С. 1996.Б.А.323 . Definitions "psychological readiness" and its structural components are determined. базовыми элементами которой являются экономическое мышление. Issue number 4 (29). и доп.: ІПК "Запоріжжя". . 1987. 2010. Fundamentals general psychology . .P. спец.592 p. Харламов И. Черушева Г. –560 с. Making vocational choices: a theory of careers. пособие для студ. III(19).L.4. Пархоменко В. 31.I. 2 (21) . – 5-е изд.1 – С. Revised. Створення єдиного освітнього середовища професійної освіти в умовах європейської інтеграції / М. 23.. .В. 2001. Пархоменко В. Humanistic basis for the formation of professional qualities of future economist / G. . 2013.А.K.A. / I. практ. Parkhomenko. Ч.: IPK "Zaporozhye". Гуманістичні основи формування професійних якостей майбутнього економіста / Г. – К.S. M. 1996. . 15.А.323 – 334." . – М.M: Smysl.Science and Education a New Dimension. // Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами: 36. Том V (47) : Тематичний випуск «Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору». 2001. перераб. 2013.I. – 4. 1973. вузов. – № 7(9). 1987. Science. 2009 р. Petersburg: "Piter.І." .Л. and add.Part 1 . Yasvin V. Черушева // Науковий вісник ДАСОА.Ясвін. Cherusheva G. -560 p. 347–355. Vocational training of social pedagogue (pedagogical. trained. 347-355.В. Professional environment as a factor of economic independence of scientific thinking of future specialists of financial and credit sector / International Research Bulletin: collection of scientific papers on the mat Lama XXI International Scientific Conference "Promising ways and directions of improving the educational system in the light of the Bologna process "16-19 November 2010 .com. Проблемы формирования информационной образовательной среды учебного заведения / Н. – М: Смысл. Черушева Г.В. Problems of formation of economic culture as a regulatory factor of future professional economist / International Research Bulletin: a collection of papers of XXI International Scientific and Practical Conference "Future directions and ways of improving the educational system in the light of the Bologna process" 16-19 November 2010 . Pedagogy and Psychology. 2 (21) .І. Issue: 38. Пархоменко. – Вип. Професійне середовище як фактор формування самостійності наукового економічного мислення майбутніх фахівців фінансово-кредитної сфери / Міжнародний науковий вісник: збірник наукових доповідей за матеріалами ХХІ Міжнародної науково-практичної конференції "Перспективні шляхи й напрями вдосконалення освітньої системи у світлі Болонського процесу" 16-19 листопада 2010 р.І. 12.A." . In the article are revealed conceptual bases of educational and professional environment as a factor of economists professional training. – 592 с. 2010.135-144. .5th ed.B. И.І.519 p. [Э. – Вип. обуч. Available at: http: //konferentsiya. – № 1. // Actual problems of training and education of people with disabilities has 36 scientific papers. М.T. – [Е-ресурс] What is the modern economic thinking? // Veche: Journal of the Verkhovna Rada of Ukraine.ua/ pages / view / 264 11. Тюптя.Б.K .V. 2 (21) – Ч. – С. Guide for students. 1. Yalta: [materials]. Maximova. Palchuk // Development of international cooperation in the field of education in the context of the Bologna Process: Intern. В статье раскрываются концептуальные основы образовательно-профессиональной среды как фактора профессиональной подготовки экономистов. 19. . 2 (21) – Ч. Яке воно сучасне економічне мислення? // Віче: Журнал Верховної Ради України. Ясвин В.Annex 1 to Vol.изд. 205-208. 16. 17. – К. Pract. – 2008.. : Гардарики. 2010. educational and professional environment.№ 7 (9). Образовательная среда: от моделирования к проектированию / В. випуск № 4 (29).323-334. economic consciousness and economic activity.S.Vol. Mischyk.. Educational environment: from modeling to design / V. Философский словарь [под ред. – З. 14. 20. Part 1.Б. 2010. Pedagogy: Textbook. on ped. Palchuk M. Parkhomenko V.135–144. Kharlamov I.A.M. . Parkhomenko V.: University "Ukraine". 1999. Міщик Л.Ф.Б. 18.Q . .366 p. basic elements of which are economic thought.A. professional training В. 2015 www. Професійна підготовка соціального педагога (педагогічний.viche.Ф. Cherusheva G.izd.St. EnglewoodCliffs. – К. Міщик. профессиональная подготовка 55 .. 21.Uzhgorod: TSU.Part 1 . 2009. наук.B. Фролова]. 2011.: Гнозис.seanewdim.S. Tyuptya A. Frolov]. .ресурс] Maximova N.Vol. The role of education and reflective environment in solving problems of professional social workers / A. V. Освітньо-професійне середовище підготовки економічних кадрів // Гуманітарний вісник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди». Пальчук // Розвиток міжнародного співробітництва в галузі освіти у контексті Болонського процесу: міжнар. Определены понятие "психологическая готовность" и структурные компоненты психологической готовности. конф.В.com 10. Holland J. психологическая готовность. по пед. Conf.. .V. Creating a unified educational environment of professional education in European integration / M. Черушева Г.F. Parkhomenko V. . 2011. Ялта: [матеріали]. – Додаток 1 до Вип. – Ужгород: ЗакДУ. 31 Volume V (47): thematic issue of "Higher Education in the context of Ukraine's integration into the European educational space. Тюптя О.K ..Uzhgorod: TSU.: Університет "Україна". I. Ключевые слова: экономическое образование. Пархоменко В..: Gardariki. Харламов.А.В. . м. 2011.: Politizdat.334. Педагогика : учеб. Пальчук М.B.L. Концепция образовательно-профессиональной среды подготовки экономических кадров Аннотация. .. образовательно-профессиональная среда. – Ялта: РВНЗКГУ.: gnosis. 205-208. Problems of formation of information educational environment of the institution / N.B. Рубинштейн С.info/journal/782/ 22. – С. Tyuptya. 2009. 13. – 366 с.Т. экономическое сознание и экономическая активность.

яке забезпечує розвиток і саморозвиток учня. Сьогодні стає очевидною необхідність принципово іншого підходу до формулювання положень педагогічної теорії в цілому. де простежується перехід від передачі інформації до керівництва навчальнопізнавальною діяльністю учня. що неповторність особистості. імітації конфліктного розвитку подій із власних можливостей. Педагоги і психологи все більше усвідомлюють гостру потребу у створенні та реалізації особистісного підходу до учнів як одного з принципів організації навчально-виховної роботи. що впливають на зміни значеннєвих ролей взаємодії учнів.seanewdim. Особистісно-орієнтовану педагогічну діяльність можна з усіма підставами віднести до діяльності інноваційної. доцент. розкрито вимоги особистісно-орієнтованого навчання. політичної і ідеологічної спрямованості повною мірою відповідала педагогіка ідейних догм. III(19). Кремень та інші. У такому разі в організації школи виокремлюються дві орієнтації: перша – на певні. інтересів. Філософсько-педагогічні аспекти особистісно-орієнтованого навчання у вітчизняній педагогіці визначили С. Учитель при цьому трансформує текст. Україна Анотація. рефлексії. хто навчається» [3]. її змісту. Pedagogy and Psychology. Особистісно-орієнтоване навчання як запорука розвитку особистості школяра ________________________________________ Поясик Оксана Іванівна. О. – створює специфічне «емоційне поле» довіри. зацікавленого в добре підготовлених до роботи в умовах високих технологій і глобальної економіки фахівцях із заданим переліком якостей. яка забезпечує в процесі навчання умови для найефективнішої самореалізації особистості. Зязюн. «тотальний контроль» за дитиною з метою припинення непередбачених соціально-політичною системою 56 . Рибалки. думок. гармонійному розвиткові особистості школяра. про які говорить Л. Особистісно-орієнтована педагогіка ґрунтується на гуманістичній спрямованості діяльності педагога і має на меті вільний. формування основних життєвих компетенцій. умінь. зацікавленості. що обґрунтовується сучасною педагогікою і психологією. кандидат педагогічних наук. рецептури і регламентації діяльності вчителя і учнів. стали проблеми реалізації осбистісно-орієнтованого підходу до навчання й виховання в умовах загальноосвітньої школи. що викладається ним. виходячи з його індивідуальних особливостей як суб’єкта навчання і його предметної діяльності. здійснює режисуру рольових взаємодій. – «відсторонює» сприйняття навчальної інформації. У статті ставимо за мету донести значення особистісно орієнтованого навчання. Благодаренко. створення такої її системи. Учитель опановує методологію та технологію створення ситуації. світобачень і проектів. Коломия. Савченко І. в якій має місце прийняття діяльності емпатії. Issue: 38. Головною умовою реалізації цієї мети є пара- дигма особистісно-орієнтованого навчання. Коробченко: «Нині ми виходимо на новий рівень розвитку освіти. А. – спонукає школярів пережити радість пізнання в досвіді вчителя своїх власних вражень. щирості. переконливості матеріалу. навичок). що традиційна педагогічна діяльність виконувала такі функції: трансляція і репродукція істини (у формі готових знань. Такий підхід має сприяти більш цілеспрямованому.І. з урахуванням його особистісних характеристик. С. здібностей. Ключові слова: особистісно-орієнтоване навчання. уміння ефективно взаємодіяти з іншими в процесі діяльності. В. Л. задані зовні. У ній перебільшувалася значущість технологічного напряму в змісті і методиці отримання освіти. Орієнтація на стандарти слугує інтересам суспільства. допомагає учням по-новому подивитися на події і факти. потреби виявити себе як значиму особистість [4]. виявляти і розуміти логіку його міркувань. оскільки вирішення навчального завдання визначається контекстом життєвих змістів учня і протікає як діалог суб’єктів культур. тим самим допомагаючи дитині в розвитку творчого мислення. методів і організаційних форм навчання. формулює проблемно-конфліктний ланцюг питань. Якиманської та ін. Орієнтація ж на природний розвиток дитини – це врахування насамперед її потреб. розвитку її творчого потенціалу. У статті описано структуру особистісно-орієнтованої педагогічної діяльності. а головне – відбувалася уніфікація всіх ланок і рівнів освіти. творчий розвиток особистості людини. оцінює готовність до діалогу. особистість Суспільству тоталітарної свідомості. що роблять індивідуалізований вплив на поведінку людини з метою її зміни.Science and Education a New Dimension. 2015 www. О.com Поясик О. Подмазіна. а також до вироблення нових технологій навчання і розвитку особистості школярів. сприяє розвитку рефлексії учнів. Суттю особистісно-орієнтованої педагогіки є система наукових знань і практичних умінь. Предметом наукових досліджень І. Варто зазначити. завідувач кафедри педагогіки і психології Коломийський інститут ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» м. Гончаренко. друга – на природний розвиток дитини. Особистісно-орієнтована діяльність учителя виконує низку важливих функцій педагогічної взаємодії. педагогічна діяльність. а й визначають його фактором педагогічного процесу. Така ситуація – подія в житті особистості. її суб’єктний досвід не тільки приймають і поважають педагоги. Процес навчання й виховання будується з урахуванням суб’єктного досвіду тих. Сутність її полягає в тому. оцінок. Беха. взаємодія. до визначення змісту педагогічної освіти. Нова програма сучасної освіти висуває на перший план особистісно-орієнтоване навчання. І. В. Павлова: – надає більшої вірогідності. яка вимагає від учнів особистісного способу освоєння досвіду і поведінки. що особистісно-орієнтована педагогічна діяльність – це специфічна сфера. стандарти. репродуктивного навчання. охарактеризовано функції педагогічної взаємодії. Киричук. Відомо.

якщо вчитель відмовляється від постійного оцінювання вчинків дітей. а не дитині. так і поведінкові особливості кожного конкретного свого учня. 2015 www. друзями. діти також мають самий різний. вміння працювати з інформацією. максимально високо оцінити її можливості та здібності [2]. сугестивність. що трактується як здатність проникнути у світ дитини. її розвиток і формування. оскільки саме із цього моменту починається особистісне зростання дитини. Це досягається. III(19). Саме відкритість учителя в інтелектуальній і поведінковій сфері лежить в основі створення ним «допоміжних стосунків з дітьми» [2]. Психологи помітили ще одну важливу особливість: безумовно приймає людину той. Це надзвичайно важливо. доброзичливий мікроклімат. Педагог повинен враховувати як розумові. то здається. Емпатія – це постійна чуттєвість до мінливих переживань дітей. його вихованням. У цих сприятливих умовах педагог впливає на дітей природністю своєї поведінки. на жаль. Навчальний процес повинен бути побудований таким чином. у його емпатії та у прийнятті кожної дитини. роблячи їх пріоритетними. креативність. якщо педагог уміє створити сприятливу для настрою і самопочуття дітей емоційну атмосферу. хто сам був у дитинстві безумовно прийнятий. здатність до рефлексії. Під конгруентністю розуміється повна відповідність самому собі. вмінням радіти життю [2]. Для дітей важлива і значима «прозорість педагога». який вибір способу побудови процесу навчання. часте звертання до дітей для перевірки своїх вражень і гранична чуйність до їхніх відповідей. конгруентність. щоб на перший план висувалися саме інтереси і потреби учня. уміння прожити своє «тимчасове життя» у житті дитини. делікатне перебування в ньому без оцінювання і осуду. що він добре розуміє: енергія емоцій може перетворитися на руйнівну для здоров’я дитини силу.seanewdim. найчастіше вчитель у процесі навчання на чільне ставить свої інтереси. а також як частина життєдіяльності людини. У наш час. гармонія самопрояву. Також слід загострити увагу на такому питанні. політичних переконань. Основним завданням особистісно-орієнтованої педагогіки є надання сприяння людині у визначенні і корекції ставлення до самої себе. зокрема. вчитель вибудовує лінію освітнього процесу таким чином. однакова. А тому й одну і ту ж інформацію. Те ж саме стосується і виявлення суб’єктного досвіду кожної конкретної дитини. Креативність – здібність педагога до творчості. навколишнього світу. Про це ми можемо довідатись. із праць О. Креативність педагога проявляється. В умовах навчання відбувається становлення та розвиток таких важливих якостей особистості. Ні для кого не секрет. що суб’єктний досвід є зайвим. педагог повинен орієнтуватися саме на суб’єктний досвід і здібності кожного конкретного учня. Суб’єктним досвідом педагоги називають все ті знання та вміння. колегами.Science and Education a New Dimension. а також повна свобода вибору дитини. як це найзручніше йому. Хоча воно може бути свідомо розвинене в собі самим педагогом як вираження його справжньої любові до дітей. Розкриємо значення цих понять. Прийняття – це тверда впевненість у тому. При особистісно-орієнтованому навчанні учитель будує процес навчання таким чином. Творчий педагог завжди прагне розвивати в учневі творчий початок. Issue: 38. національності.com форм активності). що будь-яка людина незалежно від раси. відповідно. Ця якість учителя в дечому зумовлена його власним дитинством. що всі діти дуже різні.д. підлеглістю і т. різні діти засвоюють абсолютно по-різному. В іншому ж випадку ніякої мови про особистісноорієнтованому навчанні навіть бути не може – воно неможливе апріорі. Оскільки освітня програма для дітей. ясність його задумів і дій. як рефлективність. хтось меншою мірою. сприйняття його дітьми як «безпечної людини». подану учителем. Одночасно емпатію розглядають як найтонший і найскладніший спосіб пізнання дитини. Безумовне прийняття породжує самоприйняття. інших людей і до професійної діяльності. І дитина волею неволею змушена підлаштовуватися під учителя. Такий вплив виникає. якими на сьогодні момент володіє дитина щодо кожного конкретного напряму навчання. Цей момент є вкрай важливим. Але це можливо лише за умов психологічної свободи та безпеки дитини. не порівнює її з іншими. щоб механізми навчання повністю збігалися з природними для будь-якої дитини механізмами пізнання навколишнього світу. Пєхоти [5]. В таких умовах особистісно-орієнтоване навчання стає практично неможливим. спонтанність. насамперед. Сугестивність – здатність педагога впливати на емоційну сферу дитини. Однак не слід забувати. Pedagogy and Psychology. Спрямованість навчання на особистість передбачає створення оптимальних умов використання різних джерел наукової інформації для кожного учня у процесі опанування знань. як особистісно-орієнтоване навчання. поведінки має право жити на землі і ніхто не має права її знищити. Суб’єктний досвід. Емфатичний педагог не присоромлює дитину. не забороняє дитині вільно висловлювати свої почуття тому. У цьому смислі сама педагогіка повинна розумітися достатньо широко: як система наукових знань про людину. прийняття. критичність мислення. керівництвом. учнів в одному класі. і його необхідно враховувати в обов’язковому порядку. – хтось більшою. яка стане джерелом її невротизації [2]. звичок. а в основі особистісно-орієнтованого навчання має бути поставлено співробітництво між учнем і вчителем. Педагогічна емпатія – це відчуття педагогом дитини без оцінки і прийняття її будь-якого переживання незалежно від способів вираження. що має певний педагогічний аспект – взаємостосунки з дітьми. І якщо мова йде про таку освітню методику. які завжди сприймаються дитиною як погроза з боку дорослого і призводить до захисної реакції. І тільки з неухильним урахуванням всіх їх особливостей учитель може визначити основну спрямованість саме своєї діяльності. Простіше кажучи. До структури особистісно-орієнтованої діяльності входить: емпатія. що для деяких дітей звичайна відповідь біля дошки перетворюється на справжнісіньку 57 . спілкуватися та нести відповідальність за наслідки власних дій.

неповторності. – № 4. а у відповідності з природними здібностями. Го. Словарь практического психолога / C. 2006. Саме тому вчитель повинен мати високий рівень професіоналізму і спеціальної підготовки. допомагати в становленні його суб’єктивності. оцінку вчіння як суб’єктивної діяльності [7]. 58 .Ю. до інтелектуального і творчого зростання. – 798 с. для якої властиві гуманістична спрямованість. 2001. Вкрай важливо правильно і ефективно організувати навчальний процес таким чином. зате його усні відповіді просто блискучі. – контролювання та організація навчального матеріалу. – у процесі навчання необхідне постійне узгодження суб’єктивного досвіду учнів з науковим змістом здобутих знань.2005. – активне стимулювання учня до самоцінної освітньої діяльності. чання у вищих навчальних закладах / А.О.O. – виклад знань у підручнику (вчителем) повинен бути спрямованим не тільки на розширення їх обсягу.А. Педагог стає людиною. Особистісно-орієнтоване навчання має на меті перетворити учня на суб’єкт навчальної діяльності.com тортури. ЛІТЕРАТУРА (REFERENCES TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1. без якої особистісно-орієнтоване навчання просто неможливо. а й головним чином процесу учіння.Science and Education a New Dimension. без чиєї-небудь сторонньої допомоги. де відбувається становлення і формування особистості дитини. яка допомагає. схвалює. який дає змогу учневі вибирати його зміст. довин. – Минск–Москва (Харвест-Аст). А буває і зворотна ситуація: в письмових роботах дитина робить величезну кількість помилок. опори повного врахування інтересів і цінностей окремої особистості і спільноти. це інша методологія організації умов навчання. який володіє інформаційно-діяльнісною компетентністю і здатний конструювати моделі суб’єкт-суб’єктної взаємодії.А. Ефективність особистісно-орієнтованого навчання залежить від успішного виявлення та індивідуально значущих позитивних задатків кожного школяра на основі набутого ним досвіду до часу навчання ним в школі та досвіду сформованого у процесі навчання у загальноосвітньому навчальному закладі. Особистісно-орієнтоване навчання полягає в тому. – виявлення та оцінка способів навчальної роботи. 2006. які оптимально підходять кожному конкретному вчителю. який тип пам’яті у дитини розвинений найбільш сильно. університету Педагогічні науки). самовираження в процесі оволодіння знаннями. Осо- бистісно-орієнтоване навчання – це не просто врахування особливостей суб’єкта учіння. Абсолютно всі ці типи засвоєння інформації нормальні і природні – все залежить від того. його здоров’я. соціальності. бажання та уміння навчатися. причому абсолютно самостійно. узагальненні предметного змісту. ініціює. Pedagogy and Psychology. 2. Головин С. в якому організація взаємодії суб'єктів навчання максимальною мірою орієнтована на їх особистісні особливості і специфіку особистісно-предметного моделювання світу [6]. саморозвитку. – 332 p. Оригінальність парадигми цілей особистісно орієнтованого навчання полягає в орієнтації на властивості особистості. Особистісно-орієнтована педагогіка. її виховання та розвиток не на замовлення. продуктивно. забезпечити можливість навчання за індивідуальною освітньою траєкторією. підтримує. зміст і форми якості повинні забезпечувати учневі можливість самоосвіти. Якиманська сформулювала таким чином: – навчальний матеріал повинен забезпечувати виявлення змісту суб’єктивного досвіду учня. Алексєєв. III(19). – необхідно забезпечувати контроль та оцінку не тільки результату. – 332 с. творчої самореалізації особистості. стабільно. щоб підтримувати та розвивати природні якості учня.рник наукових праць Бердянського державного педагогічного seev. яка найбільше відповідає її потенційним здібностям і це такий тип навчання. на основі якої будується вся її система теоретичних знань і практичних умінь.Ю. якими користується учень самостійно. затвердження блага людини як критерії оцінки взаємостосунків у суспільстві. одночасно проектуючи можливі результати діяльності і поведінки дітей. Alek. означає реальне визнання цінності. Коробченко А. а «включення» його власне особистісних функцій або вимога його суб’єктивного досвіду [1]. 2015 www. феномен особистісноорієнтованої діяльності полягає в тому. перестає бути вчителем у традиційному авторитаристському уявленні про його особистість. інші – при читанні.seanewdim. – 210 с. вид та форму при виконанні завдань. яка передбачає не «облік». індивідуально-особистісному зростання. створює умови для самовизначення реалізації особистості. зверненість до людини. Формування культури життєдіяльності особистості є найвищою метою особистісно-орієнтовного навчання та технологій. а треті – при записуванні її. Такий учитель супроводжує просування дитини в її розвитку на всьому педагогічному маршруті до успіху. Проблеми особистісно-орієнтованого навМ. реалізацію. Коробченко // ЗбіAlekseev M. її права на вільний розвиток і прояв своїх здібностей. Особистісно-орієнтоване навчання в школі / 3. морального та громадянського самоствердження. що педагог. Критеріями ефективної організації особистісно-орієнтованого навчання виступають параметри особистісного розвитку. Алексєєв М. – Бердянськ: БДПУ.О. Зміст освіти – це свого роду середовище. досягнення. індивідуальні здібності. розв’язуванні задач. щоб всі діти отримали індивідуальний підхід і увагу.O. Учитель повинен вибирати ті методи навчання. – Rostov n / D: Phoenix. включно з досвідом його попереднього навчання. Особистісноорієнтоване навчання сприяє визначенню та реалізації особистості в тій галузі діяльності. Issue: 38. Те ж саме стосується і засвоєння матеріалу – одні діти набагато краще засвоюють нову інформацію на слух. цілісності особистості людини. Основні вимоги до особистісно-орієнтованих технологій І. стимулює мотивацію дитини як потребу виявити себе на шляху до успіху. – Ростов н / Д: Фенікс. Student-centered learning in school / M. в той час як з письмовими роботами дитина справляється просто чудово. структурування. гуманістичні норми і ідеали. інтегрування. Метою сучасної освіти є формування інтересу до пізнання. Як відомо. – освітній процес повинен забезпечувати побудову.

7. – 144 с. – С. . 26-28. . – 176 с. Pavlov // Management education.M . Piechota A.И.2007. Technology-centered learning in the modern school [text] / J. Issue: 38.A. teaching activities. 2000. 6.М. T. Пєхота О.210 p.С. . 16-18. Павлова // Управління освітою. VII.: НДІ шкільних технологій.К. Pavlov L. – №3.М. 4.К. activities disclosed personal requirements based learning. – 2007.M.K. .P. Традиційна педагогічна технологія та її гуманістична модернізація / Г. Seleucus. I.Nicholas.K. Personality-oriented education and technology / A. . 5. Seleuko G. Psychological support learner centered teaching / L. 16-18. взаимодействие. In this article described the structure of personality oriented educational. Личностно ориентированное обучение как залог развития ученика Аннотация.P.. – 2000. . Yakymanskoyi. 26-28. 2000.S.С. VII. Traditional educational technology and its humanistic modernization / G. Ключевые слова: личностно ориентированное обучение. Korobchenko // Collected Works of Berdyansk State Pedagogical University Pedagogical Sciences). – 176 p.: Research Institute of School Technologies. В статье описана структура личностно ориентированной педагогической деятельности.Science and Education a New Dimension. personality Поясик О. – №3. Психологічне супроводження особистісно орієнтованого навчання / Л.seanewdim. Селевко Г.M. 2005. Селевко. 2015 www. – Миколаїв. interaction.M.144 p.A. охарактеризованы функции педагогического взаимодействия. 2005. Keywords: personality oriented teaching. Особистісно орієнтована освіта і технології / О. Poyasyk O. Personality oriented education as the key to the development of the personality schoolboy Abstract. Пєхота // Наукові праці МФ НаУКМА. Piechota // Proceedings NaUKMA. – С. – М. № 4. Problems of student-centered learning in higher education / A. . . педагогическая деятельность. Технологія особистісно-орієнтованого навчання в сучасній школі [текст] / І. – М. 2000.com Korobchenko A.S. Павлова Л.. pedagogical interaction described functions. раскрыто требования личностно ориентированного обучения. Yakymanska I. III(19). Якиманська І. Т. личность 59 .Berdyansk: BDPU. Якиманської. . Pedagogy and Psychology. 2005.

Проблемі концептів та концептуального аналізу присвятили наукові розвідки С. норми. культурологічний концепт. с. визначення місця літератури серед інших видів мистецтва та в духовній культурі народу й людства. у взаємозв’язках з іншими текстами й мистецькими явищами. Здебільшого концепт вони потрактовують як одиницю ментальності. культурні перетворення висувають на перший план проблему модернізації змісту освіти. Степанов. З. де велике значення має культурологічний концепт. на наш погляд. У статті розглядається питання існування культурологічного концепту.Science and Education a New Dimension. у зв’язках із живописом. Особливостями культури та ментальності народу зумовлені розбіжності у змісті концептів. асистент кафедри дидактичної лінгвістики та літературознавства Житомирський державний університет імені Івана Франка. оскільки література як мистецтво слова є важливою складовою духовної культури людства. І. культурологія. музикою. Одним з важливих понять. С. Р. література. Вежбицька. його літературної компетентності. пошуку нових освітніх парадигм. яка формується як результат пізнавальної діяльності людини. які вважають універсальними. історії мистецтва. має вивчатися в школі у тісних зв’язках з іншими видами мистецтва. розкриття особливостей творів. кіно та іншими видами мистецтва. Ліхачов. 403]. О. художня культура. усвідомлення творів художньої літератури як важливої складової мистецтва. інформаційну структуру свідомості. життєдіяльність людини в певному культурному і соціальному середовищі" [3. формуючи символьну мережу матеріального й духовного рівнів і визначаючи оцінки. інноваційні методи і технології навчання та ін. Новий Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти України з-поміж завдань освітньої галузі передбачає осягнення учнями літератури як невід’ємної частини рідної і світової художньої культури. політичні. А. літературних явищ і фактів у широкому культурному контексті. проте питання культурологічного концепту вивчення української літератури у старших класах загальноосвітньої школи досі спеціально не досліджувалося. Тому з погляду нашого дослідження визначальним є завдання формування знань про специфіку літератури як виду мистецтва. формування читацької культури. 405]. Завдання шкільної літератури – виховування всебічно розвиненої особисті. проблема викладання літератури з урахуванням специфіки ціннісної картини світу учнів і визначення їх літературного розвитку. Автори цих праць звертають увагу на деякі теоретичні аспекти. Фрумкіна. Issue: 38. До того ж важливо розглядати літературні твори в контексті загального світового культурного розвитку на певному етапі. 2015 www. Літературний твір доцільно вивчати в контексті розвитку світової культури. може стати «культурологічний концепт». розвиток умінь і навичок сприймати.seanewdim. У Концепції літературної освіти одним із визначальних принципів вивчення літератури є культурологічний. У сучасному світі гостро стоїть питання загальнокультурного виховання молоді. Сусов. Україна Анотація. Кожний культурологічний концепт є відображенням тієї культурної системи. Література як складова художньої культури. А. Попова. мистецтво.І. Культурологічний концепт як необхідна складова вивчення української літератури старшокласниками Пустохіна Вікторія Ігорівна.) певною мірою простежується низка негативних тенденцій літературного розвитку учнів: відсутність мотивації до читання художньої літератури і проблема формування читацької культури учнів. Тенденція до взаємозв’язку і взаємодії літератури з іншими видами мистецтва вимагає створення єдиної понятійної бази у методиці формування культурологічної компетентності старшокласників у процесі вивчення літератури в школі. Селіванова. III(19). культура Сучасні соціально-економічні. Д. Сусов. який забезпечує розширення кругозору учнів. с. у якій розвивається індивід. культури ведення діалогу з твором мистецтва. Тому постає питання про існування власне культурних концептів і їх вплив на розвиток всебічно розвиненої особистості. Штерн та ін. осмислення отриманої про предмет інформації [3. цінності. адже вона "опосередковує процеси концептуалізації. якою він був сформований. Сьогодні термін "концепт" широко вживається у царині літературознавчої та культурологічної науки та включений до понятійного апарату культурології. Житомир. Ю. Питання культурологічного концепту розглядалося у низці робіт українських і зарубіжних літературознавців та методистів. м. літературна освіта. формування культурологічної компетентності старшокласників у процесі вивчення української літератури. Аскольдов. Стернін. Подається тлумачення поняття "культурологічний концепт". формування літературної – і ширше – культурологічної компетентності учнів. Кубрякова. відсутність ґрунтовних знань 60 . зорієнтованих на розвиток всебічно освіченої творчої особистості. Pedagogy and Psychology. який може бути своєрідним зв’язком між вивченням літератури і всебічним розвитком особисті школяра. Нікітін. аналізувати та інтерпретувати літературний твір у культурологічному контексті. Незважаючи на якісно новий етап розвитку сучасної методики викладання літератури (контекстний аналіз. І. Ключові слова: концепт. але й у контексті вітчизняної і світової. О. Важливим для формування світогляду й загальної культури учнів є розгляд літературних творів не тільки як самостійних художніх текстів. Значний вплив на формування уявлень про певний фрагмент дійсності має культура. зв’язку з іншими видами мистецтва.com Пустохіна В. У зв’язку з цим набуває особливої актуальності дослідження методичних шляхів забезпечення культурологічної компетентності учнів у процесі вивчення літератури. творчих здібностей. І. філософської думки. що забезпечує пізнання справжньої глибини твору і є необхідною умовою літературної освіти учня.

який і дає змогу навчати учнів визначати місце і значення літературного твору в історії світової художньої культури певного періоду та відповідно його інтерпретувати. Культурологічний концепт є інструментом. Однією з найважливіших передумов формування читацької компетентності є контекстне вивчення літератури. духовні потреби. а саме: сукупність матеріальних і духовних цінностей. виховання інтересу до літератури й поваги до цінностей вітчизняної та світової культури. Так ступінь економічного і політичного розвитку суспільства такою ж мірою залежить від стану духовної культури. в праці. її свідомість. Науковці вважають. якою духовна культура впливає на етику міжособистісних відносин [6. процес творчої самореалізації особистості. Усі ці складники галузі культури виникли в різний час історичного розвитку народу. ставлення до освіти як до культурного процесу. її змісту.Science and Education a New Dimension. 42]. де викладається систематичний курс літератури. Одним із рішень цієї проблеми може стати розширення змісту. функціях. що характеризують її сутність. релігію. 2015 www. рушійними силами якого є особистісні смисли. с. Для вирішення нових навчальних задач як інноваційний методичний інструмент у процесі аналізу літературного тексту доцільно використовувати поняття "культурологічний концепт". с. вироблених людством. яка складається в певній країні на кожному етапі її історії. активно розвивається культурологічний контекст викладання літератури в школі. ідеологію. який дає можливість розглядати художній твір крізь призму внутрішнього світу письменника і ціннісних орієнтацій учня. сукупність переконань і поглядів. Він вважає. а в основі культури лежить саме ціннісний принцип [2. професійне мистецтво. де великого значення набуває культурологічний концепт. фольклор – раніше. має і свої специфічні закономірності розвитку. право – пізніше. яка охоплює мову.seanewdim. оволодіння вміннями прочитання й аналізу художніх творів з урахуванням базових літературознавчих понять. засвоєння художнього тексту в єдності змісту і форми. традиції. Поступово культура набуває поширення у таких сферах людської діяльності. Літературі належить особлива позиція і роль у системі мистецтв. на передній план виступають проблеми гуманітарної освіти. їх свідомість. діалог і співробітництво його учасників. До їх числа можна віднести і проблему формування культурологічної компетентності учнів на уроках української літератури. як навчання та виховання. Так. її концентрат. Із середини 90-х років ХХ ст. у їх взаємозв’язках і взаємодіях. Духовна культура – складна і багатогранна система. розвиваючись зі спільними для всієї культури законами. Зокрема культурологічний контекст як семантичне поле. так і всього суспільства. який безпосередньо реалізується у процесі формування культурної й освіченої особистості. Особливо це важливо для старшої школи. творчої уяви учнів. специфічний спосіб людської діяльності. 73]. формі.com про основні культурні та мистецькі явища тощо. Концепт як культурне явище – це базова одиниця культури. він може бути моделлю. в якому відтворюються культурні зразки життя. мова. компресована до основних ознак змісту історія. здатного до культурного саморозвитку. ціннісні орієнтації. що розглядається як явище і етап певного періоду розвитку світової культури. Кожне мистецтво як вид духовно-творчої діяльності за своєю 61 . право. що складає духовний світ людини. в якій можна знайти відповіді на питання щодо сутності літератури як мистецтва слова. науку. проте це лише внутрішній аспект питання. тобто тієї соціальної системи. Issue: 38. вірування тощо – тобто все те. сучасні асоціації. засобом чого людина сама входить до культури. Центром будь-якого концепту завжди є цінність. наука. Культура сьогодні – це складний суспільний феномен. що формується. що відіграє величезну роль у життєдіяльності людини. у вигляді чого культура входить до ментального світу людини. його духовності та цивілізаційного розвитку. що культурний концепт – це поняття. І. ставлення до школи як до цілісного культурноосвітнього простору. методів і принципів організації. Так. релігія. оцінки тощо [4. не можна не враховувати того. яке визначає духовні цінності культури. компонентами якої є: ставлення до дитини як до суб’єкта. звичаї. побуті. а відтак формування культурологічної компетентності є необхідною умовою і стимулом літературно-естетичного розвитку учнів. Юрій Степанов визначає цей феномен так: "Концепт – це ніби згусток культури в свідомості людини. мова. III(19). У сучасному вивчені культури є три основних аспекти. образного й аналітичного мислення. всі види мистецтва. що неминуче відбивалося на їх змісті. а в деяких випадках і впливає на неї". етику. форм і методів викладання літератури з урахуванням специфіки ціннісної картини світу учнів і визначення рівня їх літературного розвитку. способі життя як окремої особи. право відрізняється від етики. інтерпретацією дійсності. Література – невід’ємний складник національної культури українського народу. виявляється в тому. розвивається інакше ніж філософія. Pedagogy and Psychology. не менш важливий. в якому виникає і естетичним явищем якого є художній твір. здійснює виховання людини культури. що в структуру концепту культури входить усе те. 20]. стиль і форми спілкування людей. що й робить його фактом культури – вихідна форма (етимологія). який надає можливість розглядати літературний твір у контексті світової культури. концепт – це те. Вона має вплив на характер поведінки. с. Відповідно до Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти з літератури метою уроку є розвиток емоційного сприйняття художнього тексту. На думку вчених культурологічний підхід – це основний метод проектування особистісно-орієнтованої освіти. здатного надати дитині підтримку в само- визначенні і розвитку. що кожна із вказаних галузей культури. Культурологічний концепт дає цікавий матеріал для усвідомлення картини світу носіїв мови і національного менталітету. забезпечує розуміння глибини твору і універсальності літератури як виду мистецтва. з іншого боку. Другий. ставлення до педагога як до посередника між дитиною і культурою. зокрема. що розвиток духовної культури ніколи не становить собою ізольованого процесу: він перебуває у найтіснішому зв’язку із суспільно-політичним та економічним розвитком. те. оскільки концепт слугує для дослідження культури.

поєднує їх у феноменальну цілісність. Cultural notion “concept” / I. Клочек // Дзеркало тижня. періоду. – К. – 990 с.O. культурної освіти і виховання. аксіологічною. Selivanova. і простір осмислюється і вимірюється часом" [5. скульптура – в пластичності вираження. 2-е. яка акумулює в собі основні проблеми літературної. Засоби виразності у словесному мистецтві створюють більш узагальнене відтворення чуттєвої реальності.Л. втягується в рух часі. ЛІТЕРАТУРА (REFERENCES TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1.Л. в самому собі. До того ж його види. 2012. воно. Концепти є одиницями культурного мислення і на основі внутрішніх зв’язків об’єднуються між собою у концептосфери. коли з’явився твір. Petrov // Culture of 200 с.Ю.С. – Т. Shevchenko Z. – № 4.L. 20-23. можна говорити про те. 33]. з погляду сучасності сприймаємо шедеври української класичної літератури і замислюємося над вічними проблемами. № 82. – Poltava: Environment – К. – 712 с. пізнавальною. – 2006. Ідея діалогу мистецтв. стає художньо видимим.O. малярству – в його візуальній барвистості.Science and Education a New Dimension.D. тісно або переважно пов’язані з певною функцією – креативною. и доп. Кожний із компонентів культури може стати ключем до змісту концептів. Петров // Культура народов Причерноморья. – М. peoples. виражальна універсальність її художньої мови. 14. 2001. Queen of arts – on the background of education / Проект.О. – української літератури у 8-9 класах на факультативних занят712 p.S.O. але й як одиниця культури. Stepanov.com природою поліфункціональне. Звідси її здатність охоплювати всі сфери й аспекти буття. хоча у чуттєвій повноті й конкретності вираження окремих сторін буття вона поступається іншим видам мистецтва (наприклад. сприяє тим самим створенню культурологічної гуманітарної моделі літературної освіти. Таким чином. Теоретико-методичні засади вивчення літературних курсів І. Словесне мистецтво не існує окремо. впровадження діалогу мистецтв у шкільну практику дасть можливість учням виявити природу словесного мистецтва. гедоністичною тощо. Культурологічний підхід до аналізу літератури як один із різновидів концептуального аналізу передбачає вивчення методів формування та інтерпретації художніх текстів у контексті певної концептуальної системи. Biychuk H. – 2013. що культурологічний підхід до вивчення літератури в школі спирається на широке розуміння культури як історичного досвіду людей і передбачає вивчення літератури як частини культури.О. простір же інтенсифікується. Шев82. які порушували письменники у своїх творах. – С.. – 2006. ченко З.О. . тях / З. комунікативною. Але крім цієї цілісності існує ще й культурологічний контекст часу. зазвичай. – № 44 (673). Оскільки концепт розглядається не лише з погляду ментальної інформації про явища дійсності. / С.L. 2. і його справжній і духовний смисл розкривається саме в цьому культурологічному контексті епохи. – P. 200 p. Петров І. – С. визначення місця і ролі діалогічного принципу. впровадження його в методику викладання літератури дасть змогу забезпечити цілісність методичної системи. Клочек Г.L and others. Constants: Dictionary of Russian Culture: Ed. Бахтін. Степанов. і загальне. У літературознавчому творі "час згущується. с. 73-75.Д. Сучасна школа відчуває значні труднощі щодо вивчення літератури саме як виду мистецтва. Прикмети часу розкриваються у просторі. Thought. Pedagogy and Psychology. тому вивчення складових у культурологічному концепті є важливим аспектом розкриття їхнього змісту. 73-75. а простір у час.О. H. так і у сфері сприйняття. музиці – в емоційній наснаженості тощо). испр. Яценко Т. Концепт існує по-різному у різних прошарках. 2. – С. що формується. Загальнокультурний контекст вивчення book] / O. та ін. III(19). Література за своєю природою є мистецтвом часово-просторовим. вводить час у простір. Отже.: Academic Project. Методична наука наразі достатньою мірою не надає системи роботи з літературою як мистецтвом в контексті художньої культури. – K. Так сьогодні зовсім інакше.О. деякою мірою наділене специфічною синтетичністю. є його аналіз у художньо-естетичній цілісності. 2015 www. що поєднує в собі весь комплекс його функцій у повному вигляді. / S. Issue: 38. Культурологічні засади поняття «концепт» / 5. яке є його суттєвою особливістю як у сфері творення. 2. необхідно підкреслити. Selivanova O. Степанов Ю. причому ця взаємодія неминуче має особистісний характер [6. Stepanov Yu. воно знахо- диться у стані постійного діалогічного взаємозв’язку.авт. 2001. 2nd 14. Отже. of authors: Yazenko T. Бійчук Г. що концепт в системі культури – це одночасно і індивідуальне уявлення. – Petrov I. – P. Селіванова О.O. виявляючи особистісне начало в мистецтві та реципієнті як особистості. № 44 (673).Л. Література зпоміж інших видів мистецтва виділяється тим. Сучасна лінгвістика: Напрями та проблеtive courses in specialized school / num.О.. глибше зрозуміти особистісне начало мистецтва у цілому. Селіванова. – Полтава : Довкілля-К. може розглядатися як системоутворююча в цьому процесі. Константы: Словарь русской культуры: Г. культурологічний концепт забезпечує пізнання справжньої глибини твору і є необхідною умовою повноцінної шкільної літературної освіти формування літературної компетентності старшокласників. Modern Linguistics: trends and problems: [text6.D. зокрема в старших класах. що містяться у ньому. – 2007. Шевченко З.. Сучасна методична наука враховує складні й глибинні зв’язки літератури з іншими видами мистецтва як природну форму її буття. – 990 p. Одним з основних завдань у вивченні літературного твору. Виявлення характеру діалогу в словесному мистецтві. : Педагогічна думка. Theoretical and methodical foundations of studying literary elec3. Королева мистецтв – на задвірках освіти / 4. вивчення культурологічних концептів та їх взаємозв’язків. 17]. – № за вибором у профільній школі / кол. як визначає у своїх працях М. 2008.. Изд. Оскільки методика є регулятором освітнього процесу. історії. : Академический Klochek H.Д. – M. характеру діалогу з іншими видами художньої творчості.seanewdim. 62 . ми: підручник / О. Klochek // The mirror of the week. де він по-різному реальний для людей тієї чи іншої культури. ширше – художньої. – P.: Pedagogical 2008. взаємодії з іншими мистецтвами. с. Шевченко // Українська мова і література в школі. або об’єкти. – 2007. 2012. епохи. Yu.

проблема преподавания литературы с учетом специфики ценностной картины мира учащихся и определение их литературного развития. – P. where concepts have a great value. Ключевые слова: концепт.O.О.com 7. – 2012. 20-23. 2015 www. литературное образование. art culture. III(19). literature.I. General cultural context of studying Ukrainian literature in the 8-9th forms in elective courses / Z. Shevchenko // Ukrainian language and literature at school. literary education. культура 63 .О. Культурологический концепт как необходимая составляющая изучения украинской литературы старшеклассниками Аннотация. художественная культура. искусство. культурология.Science and Education a New Dimension. который обеспечивает познание истинной глубины произведения и есть необходимым условием литературного образования учащихся. The article deals with the questions of existence culturological concepts. формирование культурологической компетентности старшеклассников во время изучения украинской литературы. Pedagogy and Psychology. – 2013. Culturological concept as an integral component of studying Ukrainian literature by upper-form pupils Abstract. Шевченко З. which provides a real depth of knowledge of work/composition and it is a prerequisite for pupils’ literary education and literary competence. – С.seanewdim. It is considered the notion of cultural concept. Подается толкование понятия "культурологический концепт".И. Issue: 38. В статье рассматривается вопрос о существовании культурологического концепта. the problem of teaching literature is based on the value of pupils and determine their literary development. Literature as a part of the artistic culture / Z. 16-29. 16-29. Шевченко // Художня література в контексті світової культури. Shevchenko Z. Shevchenko // Artistic culture in the context of world culture. the formation of cultural competence of senior pupils during the studying of Ukrainian Literature. их литературной компетентности. – 2012. литература. culture Пустохина В. Keywords: concept. Література як складова художньої культури / З. cultural concept. which can be the connection between culturally developed pupil and literature. – № 4. Pustokhina V. где большое значение имеет культурологический концепт. Shevchenko Z.O. который может быть своеобразной связью между изучением литературы и всесторонним развитием личности школьника. – P. культурологический концепт.O.O.

Но практическите и теоретични часове немогат да покрият необходимия обем от знания необходими на бъдещите учители. предлагащи дидактически материали.seanewdim. Следващият портал на който ще спрем е http://portal. „Основна идея на проекта е създаване на семантична мрежа на основните понятия.pathway-project. Този международен проект включващ 7 държави от Европа. критериите или качеството на материалите могат да имат обрания ефект. като предизвикат объркване или противоречивост у студента. которые имеют место в обучении будущих педагогов. г. средното и висше училище непрекъснато се променят. Поради тази причина много често студентите търсят допълнителна информация в Интернет. особено що се отнася за дисциплините свързани с бързо развиващите се информационни технологии и компютърни науки. музейни работници. активные методы. Традиционните методи постепенно започнаха да се заместват с нови. А в бъдеще. в разпечатан вид. Планира се тази образователна среда да стимулира потребителите (учители. К. Всички стъпки по въвеждането на урок в предложен сценарий според [2]. служители на научни центрове. включва: Постановка на проблема. с възможност за тяхното представянето в междупредметни връзки. Но за целите на настоящата статия ще отделим внимание само някои. гъвкавост в избора на шаблон за работа.. электронное обучение Съвременното образование. информатике и другим дисциплинам.eu/. Регистрираните потребители могат да използват богата база от данни с дидактически ресурси. Все по-често вербалното обучение бива замествано с електронното обучение (E-Learning). преминават специализиран подготовка насочена към учителската професия. създаване на ресурсна база от разработки и дидактически материал в помощ на потребителите и др. свързани с професионалното направление. Дан пример оформления одной темы. своевременно да получават информация за предстоящи събития. Порталът съгласно [1] обединява учители от 15 европейски страни. С течение на времето и с развитието на информационните технологии се стигна до идеята да се създаде web платформа. студенти. 2015 www. където достоверността. координирани от изследователски и научни центрове.opendiscoveryspace. Преславски”. следва да бъдат представени окончателния вид на методика за съхранение. съобразявайки се с непрекъснато променящите се технологии и образователни потребности. но и в частния сектор където има нужда от специализирано обучение.Хр. план-конспект. ассистент Павлова Наталия Христова. в това число и България представена от шуменския университет „Еп. PhD педагогических наук. Показаны основные возможности системы. който е основен инструмент на проекта Geothnk. в които пространственото въображение е ключово умение. уроци. III(19). използвани като примери за следващите студентски практики. събеседване с методика и накрая консултация с базовия учител. като се внедриха модерни информационни технологии. Студентите участващи в педагогическия курс във Висшето училище. Създаването им отнема много техническо и физическо време свързано със самото разработване. Рассмотрены и другие web платформы. Issue: 38. комуникация между всички участници в педагогическия процес.eu. Разработването на урок преминава през използването на образователен сценарий съобразен с методическите цели на проекта. ученици и възрастни обучаеми) да се насочат към активните методи на обучение”[2].В. задоволяващи нуждите и изискванията на съвременните преподаватели. премахвайки физическата бариера между преподавател и обучаеми. Пример за портал.com Харизанов Кр. видео уроци и други ресурси в помощ на различните педагогически дисциплини. е основната дейност на студентите по време на педагогическите практики. Съществуват реализации на платформи. Тази литература за съжаление не винаги е актуална спрямо съвременните методи на преподаване. технически средства и пособия. Иновационният подход да се използват web платформи и образователни портали. Според реализацията си порталите имат различни средства за създаване на уроци. Павлова Н. за създаване на план уроци. Всички разработени уроци и материали към тях. Анализ на настоящото изследване. Роль web-платформ в обучении будущих педагогов _________________________________ Харизанов Красимир Валентинов. Създадоха се редица Интернет образователни платформи и портали. обучаващите получават от своите преподаватели в специализирани дисциплини като Хоспитиране. които смятаме за значими. доцент кафедра методики обучения математике и информатике Шуменский университет «Епископ Константин Преславский». Pedagogy and Psychology. създаден по европейски проект „Пътят към обучение чрез проучване” („Pathway to Inquiry Based Science Teaching” – PATHWAY). платформа.. Придобиването на професионални умения. която да поддържа инструменти за създаване на план-конспекти. Чрез развитието на комуникационните и информационни технологии се въведоха нови стандарти в организирането и провеждането на преподавателската дейност. Ключевые слова: обучение. Болгария Аннотация. което скоро се очаква да излезе и на български език. Тук подходът е софтуерното приложение PATHWAY ASK-LDT. Разработването на добри уроци и дидактически материали. даващ възможност за създаване на план уроци е http://www. и за това студентите се обръщат към специализирана литература за да развият и усъвършенстват познанията си. Училищен курс и др.Science and Education a New Dimension. знания и навици. придобива популярност не само в сферата на държавното образованието. В статье показана авторская реализация платформы для оформления и структурирования план-конспектов по математике. да участва в семинари или да работят в екип. по-качествените да бъдат 64 . Шумен.

– Изпращане на съобщения. Профил Студент – Разработване на план-конспекти. – Одобряване на студентски разработки. методици Изложение на основния материал. В подготовката на индивидуалните си уроците. за студентитепрактиканти би било много полезно ако могат да използват база от качествени уроци. препоръки по планираните задачи. Всеки план-конспект е достъпен онлайн.seanewdim. – Изтегляне на разработка в pdf формат. – Изпращане на съобщения. 1 по съответната педагогическа дисциплина. заглавията на уроците и Профил Методик – Регистрация на базов учител. както и насоки относно актуализацията и обобщенията в урока. Според ниво на потребителя примерно ако е методик или базов учител. 2015 www. 65 . – Разработване на примерни план-конспекти. Тази статия има за цел да покаже. стандартите. наставниците биха могли да предложат подходящ ресурс или дидактически материал към конкретната разработка. – Асоцииране по отношение базов учител – студенти практиканти. Учителят може да даде указания за подхода към учениците. и др.Science and Education a New Dimension. Тази организация би могла да се реализира чрез инструментите на платформата. Той въвежда към всяка учебна дисциплина ядрото. – Регистрация на студент. с чиято помощ те да подготвят своите уроци. Всеки методик определя рамката по която би желал студентите да разработват своите уроците и дава насо-ки за правилното им структуриране. – Споделяне на ресурси. алтернативи). последващи действия). рефлексия. като редактира фрагменти от урока. Споделените сценарии могат да се изтеглят в електронен pdf формат. последвано от асоцииране на взаимоотношенията между тях. III(19). – Преди посещението (въпроси за мотивация и активно изследване). подготовката и алтернативните възможности по реализацията на уроците. Тези част от подготовката на урока се организира от методика в web платформата. задачите. 1. Преди разработването на съществената част от урока. студентите трябва да определят мястото му в годишно разпределение. Сега ще се спрем на някои от основните възможности на платформата. дискусия. – Споделяне на ресурси. необходимостта от използването на web платформите и все по-значимата роля която заемат в обучението. – Посещение (Събиране на доказателства от активно изследване. – Чат връзка с асоцииран студент. помагайки особено на тези студентите които живеят на отдалечено разстояние от училището или пък в ситуации непозволяващи вербална комуникация. – След посещението (дискусия. – Споделяне на ресурси. Така представена организацията много наподобява електронен формат на преподаване. ресурси и методически разработки. Цел на статиста. – Чат връзка с асоцииран базов учител или методик. Връзка между потребителите в платформата При подготовката на своите уроци. Всички потребители преминават през предварителна регистрация. Issue: 38. Тази комуникация подпомага оформянето на целите. учебно ядро. услуги в web платформата студенти Базови учители Фиг. Pedagogy and Psychology. – Изпращане на съобщения. целите. – Изтегляне на разработка в pdf формат. студенти и начинаещи учители. Техният принос в професионалното израстване на стажанти. В помощ на своите студенти. Профил Базов учител – Разработване на примерни план-конспекти. фрагменти или допълнителни дидактически материали. – Редактиране на студентска разработка. – Одобряване на студентски разработки. – Редактиране на студентска разработка. студентите използват допълнителна литература. В предложената авторска платформа са реализирани няколко възможности. – Редактиране на план-конспект. може да се намесва пряко в разработката на студента. Педагогическите стажове са период в който. елементи включени в държавните образователни изисквания. а от другата страна е базовия учител или методика. студентите поддържат връзка с базовите си преподаватели и методици описана във фиг. – Моделиране структурата на урок. Групите в повечето случай се съставляват от студентите практиканти. позволявайки на методика и преподавателя да разгледат разработката в удобно за тях време и място и при необходимост да посочат свои забележки или препоръки. Обучаемите и обучителите биха могли да работят индивидуално по между си или да оформят групи. подходящо за всички видове обучения. – Изтегляне на разработка в pdf формат. – Чат връзка с асоцииран студент. чрез които студенти. методици и базови преподаватели да работят съвместно.com – Въведение и подготвителна фаза.

66 . 4. За заключителната част от урока. 2. І. Pedagogy and Psychology. студента може да предложи изводи и заключения върху урока или да използва такива предложени от методика. ІІ. Фиг. Разработването на урока преминава през няколко последователни стъпки. Със следващият пример „Въвеждане на текст. Студентът избира формата на урока и въвеждане на описание на урока Фиг. съдържащ специални знаци и символи” ще демонстрираме създаването на урок по ИТ. Issue: 38. От своя страна студентите не могат да допускат грешки в своите разработки.seanewdim. 3. 2015 www. модул „Компютърна текстообработка” за 6 клас. Всеки от тези елементи динамично може да се редактира и актуализира както по време на създаване на урока. В хода на урока студентите попълват отделни фрагменти чрез подходящ web редактор поддържащ всички основни възможности за форматиране на текст и вмъкване на математически формули. така и в режим редактиране с или без помощта на онлайн връзка с преподавателя. III(19). В начало на урока студента трябва да посочи актуализиращите знания свързани с разглежданата тема или да избере от предложените от методика.Science and Education a New Dimension. Методика определя описанието на урока и формата на уроците Фиг.com препоръчителните цели и задачи които трябва да се реализират.

София 20-21. affordable option for training of Bulgarian teacher. Harizanov K. план-конспект.04. В статье показана авторская реализация платформы для оформления и структурирования план-конспектов по математике. Marchev. Използването на web платформени приложения в образованието. проекти – една достъпна възможност за повишаване на 4.seanewdim. Изводи. Павлова. Sofia 20Pavlova N. 21.. которые имеют место в обучении будущих педагогов. Шумен. Ключевые слова: обучение. Европейските образователни ibse-activities. Благодарности. „GEOTHNK”. Out are some basic features of the system. computer science and other disciplines..com ІІІ.2012. Кр. 2015 www.. MATTEX 2014. Pedagogy and Psychology. В развитието на платформата са планирани ре- дица нови възможности като изграждане на ресурсна база от данни с разработки.Science and Education a New Dimension. A is an example of a topic. active methods. Роль web-платформ в обучении будущих педагогов Аннотация.V.. Проектът Tontcheva. web platform. 2014. MATTEX 2014. learning pathway. Павлова Н. Shumen.2012. Дан пример оформления одной темы. Issue: 38.. информатике и другим дисциплинам.eu/content/school-based2. позволява достъп до ресурси и дидактически разработки за ползване както от начинаещи преподаватели . Марчев.. активные методы. str.244-249.В. 3. Н.. Очакваме в скоро бъдеще реализацията да бъде подложена на тестване в специалности преподаващи природни и хуманитарни науки. Студентът въвежда хода на урока 2 1. D. Marchev. стр. Добавяне на фрагмент от урока чрез добавяне и влачене 1 Фиг. ЛИТЕРАТУРА (REFERENCES TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1. платформа.. 5. е-learning Харизанов К.an GEOTHNK.244-249. Рассмотрены и другие web платформы. Показаны основные возможности системы. III(19).pathway-project.H. Pavlova N. Discussed are web platforms supporting teacher education. электронное обучение 67 . The paper presents author's realization of platform for creating plan synopses of lessons in mathematics. Эта статья осуществляется с помощью проекта 543451-LLP-1-2013-1-GR-KA3-KA3MP. Keywords: training. Д.eu/ квалификацията на българския учител.. Харизанов. European educational projects . URL: http://www. Д. Project GEOTHNK. URL: http://www. Марчев.. 2014. D. Н. Тази платформа може да допринесе за по-бърза адаптивност на учители и студенти в преподавателската дейност. така и от студенти придобиващи квалификация „Учител”. The role of web platforms in teaching course Abstract. Harizanov Kr. N.. Тончева. изграждане на възможност начинаещите учители да създават свой разработки и др.Х. Добавяне на фрагмент от урока чрез избор на област 2..04.geothnk. (2013-2015) и проекта фонда Научных исследований ШУ “Епископа Константина Преславского” 2015 года.

навчальні плани.І. О. підвищення фізико-математичної підготовки. Ховрича. корегування обсягу спеціальних навчальних дисциплін відповідно до вимог передових заводів. у 60-х роках у навчальний процес вводилися нові курси і розділи по організації управління. Ничкало. Згуровського. Атрощенка. У цьому контексті доцільним бачиться вивчення досвіду підготовки інженерних кадрів політехнічними вишами України у другій половині ХХ століття. що Київський та Харківський політехнічні інститути з 1965 року почали працювати за індивідуальним робочими планам з терміном навчання за денною формою 5. Відповідно до мети дослідження визначено такі завдання: 1) простежити еволюцію навчальних планів політехнічних ВНЗ протягом 50 – 90 . Досвід з організації підготовки інженерно-педагогічних кадрів у другій половині XX ст. Issue: 38. В. А. Показано основні недоліки у змістовому аспекті діяльності політехнічних вишів зазначеного періоду. у політехнічних вишах велася робота по удосконаленню навчального процесу і підготовці нових навчальних планів. У період входження України в загальноєвропейський освітній простір. в області прогресивної техніки і технології. Для досягнення мети використано наступні методи: історико-генетичний. розширення профілю підготовки шляхом об’єднання близьких вузькопрофільних спеціальностей в єдині. передбачали більш ґрунтовну фізикоматематичну та спеціальну підготовку фахівців. Сидоренко. У навчальних планах політехнічних інститутів головна увага зверталася на вивчення фундаментальних дисциплін. Щербань. практичного оволодіння сучасною електронно-обчислювальною технікою. особливістю навчальної документації 80-х років було самостійне встановлення вченими радами інститутів переліку навчальних дисциплін для задоволення попиту промисловості певного регіону. Зеркалова. перевантаженість за кількістю дисциплін та спеціалізацій. В. У цей час назріла необхідність ліквідувати надмірну спеціалізацію і перейти до підготовки інженерів широкого профілю. Волкотруб. м. у 90-х роках збільшився зміст гуманітарної підготовки студентів-політехніків. спеціальність. значно посилювалась роль математичної підготовки. Можливості вишів в удосконаленні навчальних планів і програм та поліпшенні всього навчального процесу розширювалися постановою Ради Міністрів СРСР від 68 . В.5 років. Pedagogy and Psychology. інженерній психології. класифікації та узагальнення. Є. 2) охарактеризувати індивідуальні навчальні плани КПІ та ХПІ. Степанович. Беспалько. за умови більш глибокого оволодіння фундаментальними знаннями. введення у навчальні плани на всіх спеціальностях науково-дослідної роботи студентів.seanewdim. Ключові слова: політехнічний інститут. Курило. Протягом 1950–1955 рр.com Юхно О. с. Макаренка. Визначено. систематизації. освітній досвід розвинутих держав. 98]. Охарактеризовано особливості індивідуальних навчальних планів ХПІ 1961 року. В. Історичні аспекти розвитку вищої технічної освіти в Україні розглянуто в дисертаціях А. проектних і конструкторських організацій. Боголюбова. У досліджуваний період навчальні плани були законом навчальної діяльності політехнічних вишів і найважливішим навчально-методичним документом.х років у політехнічних інститутах була проведена уніфікація навчальних планів за принципом розподілу на групи факультетів та об’єднання споріднених спеціальностей. Аналіз актуальних досліджень. І. 3) визначити основні недоліки у змістовій діяльності політехнічних вишів означеного періоду. метод джерелознавчого аналізу. Батишев. Суми. У статті проаналізовані змістові аспекти діяльності політехнічних ВНЗ України у другій половині ХХ століття. праці та управління. навчальні програми. Відомості про становлення й розвиток вітчизняних навчальних закладів з підготовки спеціалістів технічного профілю висвітлено у монографіях В. Л. набуття студентами більш глибоких професійних знань і навичок. Україна Анотація. Змістові аспекти діяльності політехнічних ВНЗ України у другій половині ХХ століття __________________________________________ Юхно Оксана Іванівна. поліпшити якість виробничого навчання. В. III(19). Н. до яких належать: вивчення дисциплін. наукової організації виробництва. Вороха.Science and Education a New Dimension.С. С. Онопрієнка та Т. Простежено еволюцію навчальних планів і з’ясовано. 2015 www. у другій половині 70-х років у навчальних планах посилювалась роль математичної та економічної підготовки. ергономіці . аспірант кафедри педагогіки Сумський державний педагогічний університет ім. Констатовано. який регламентував весь складний комплекс вимог. тісно пов’язаних з її змістом. Мета статті – розглянути змістові аспекти діяльності політехнічних вишів України у другій половині ХХ століття. що основні зміни протягом 1950–90-х років стосувалися перегляду існуючої номенклатури спеціальностей. Багатогранний аналіз інженернотехнічної освіти сприятиме передбаченню тенденцій і перспектив її подальшого розвитку. серед яких: недостатня забезпеченість типовими навчальними планами та програмами. Концептуальні положення розвитку професійної освіти вивчали С. що висувалися до підготовки висококваліфікованих інженерних кадрів. Є. у період виробничої практики на старших курсах. Ткаченко. вузький профіль підготовки фахівців. скоротити кількість обов’язкових занять студентів упродовж тижня при одночасному збільшенні годин на самостійну роботу. Федосової. навчання. усунути паралелізм у викладанні суміжних дисциплін. Затверджені індивідуальні навчальні плани. що наприкінці 50 . уніфікація. курсового і дипломного проектування [12. Лєдньов. для кардинального оновлення освіти необхідно враховувати не лише реалії і перспективи соціально-економічного розвитку країни.х років минулого століття. порівняльно-зіставний. охарактеризовано в роботі С. Онопченко. Д. М. науковій організації праці. Однак дослідження освітньої діяльності політехнічних ВНЗ потребує подальшого розвитку. зміст освіти Постановка проблеми. а й власний історичний шлях. зменшити кількість заліків та екзаменів на сесії. І. Лікарчук.

згідно з отриманими планам. об’єднавши суміжні факультети в групи. а для осіб. нової організації навчального процесу та специфіку виробничої роботи студентів [2. за рахунок внесення в діючі навчальні плани. Так Київський політехнічний інститут був забезпечений типовими навчальними планами лише по 28-ми спеціальностям. У технічних вишах студенти. 173].com 12 квітня 1956 "Про заходи поліпшення науково-дослідної роботи у вищих навчальних закладах" і виданим на його основі інструктивним листом № І-100 Міністерства вищої освіти СРСР. типових навчальних планів фактично призвела до того. що охоплювали спеціалізації багатьох видів однієї і тієї ж галузі промисловості Тому відпові- 69 . з наявних в інституті 32-х спеціальностей. що за однією і тією ж спеціальністю навчання в ряді вишів почалося по проектам навчальних планів. яке не могло перевищувати 54 години на тиждень (з них аудиторних занять – від 16 до 36 годин і самостійна робота 18–24 години) [1. 22]. 1959/1960 навчальний рік був першим роком перебудови вищої і середньої спеціальної школи. арк. лабораторні роботи та ін) дублювалися. концентрації їх в одному періоді часу. Було організовано три групи факультетів: перша група – електротехнічний. що давало можливість студентам відвідувати ці заняття незалежно від зміни на виробництві [1. які викладалися студентам різних спеціальностей [13. арк. багато змінністю роботи підприємств. які відображали особливості прийнятих форм навчання. за якими проводилася в інститутах підготовка інженерів. теплотехнічний. у Київському політехнічному інституті де проходило навчання студентів з 32 спеціальностей. друга група – механічний. або за індивідуальними навчальними планами. за якими інститут проводив підготовку інженерів. 44]. Pedagogy and Psychology. за завданнями промисловості [2. Поряд із переходом на нову систему навчання студентів першого курсу. с. 28]. які не мали дворічного стажу роботи за спеціальністю. з метою проходження її на робочих місцях. В Одеському політехнічному інституті на підставі типових навчальних планів передбачалася уніфікація загальноосвітніх дисциплін за 17 спеціальностями інституту. Загалом. Відсутність до початку навчального року. Issue: 38. були забезпечені типовими навчальними планами. При цьому проведений розподіл на три групи факультетів. 25 ]. старими навчальними планами з деякими корективами. безпосередньо на підприємствах. у вишах МВССО була проведена деяка робота з розбудови навчання студентів старших курсів. арк. виконання реальних дипломних проектів. Харківський політехнічний інститут отримав типові навчальні плани лише по 29-ти спеціальностям з 35-ти спеціальностей. затверджених Міністерством вищої і середньої освіти СРСР. 18 ]. Однак. При уніфікації навчальних планів приймалося до уваги загальне тижневе навантаження студентів як аудиторними так і поза аудиторними заняттями. 2015 www. уніфікація навчальних планів була проведена за принципом об’єднання споріднених спеціальностей. Робота ця проводилась в напрямку збільшення тривалості виробничих практик. Керуючись Постановою Ради Міністрів СРСР від 4 серпня 1959 р. створюваних при вишах. наявних у підвідомчих Міністерству вишах. за якими були відсутні типові навчальні плани. складених самими ВНЗ. ряд інститутів на початку навчального року за деякими спеціальностями таких планів не мали. які навчалися з відривом від ви- робництва. які навчалися без відриву від виробництва. У Львівському політехнічному інституті для спеціальностей. Враховуючи змінність виробничої роботи студентів. залучення студентів старших курсів до проектно-конструкторських бюро. У відповідності до закону в 1959/1960 році відбулася організація навчального процесу за новими навчальними планами. інститут керувався навчальними планами вечірнього факультету для осіб. Радам вишів давалося право вводити факультативні курси по новітнім досягненням науки і техніки. 27]. особливо коли підготовка велася протягом багатьох десятиліть і для великого комплексу спеціальностей. арк. різнохарактерністю виробництв. Аналогічна уніфікація планів була проведена також у Харківському та Одеському політехнічних інститутах. арк. III(19). з одержанням зарплати відповідно до виконаної роботи. Організація навчального процесу у політехніках ускладнювалася різноманітністю фахів. металургійний [1. для кожної групи факультету навчальні заняття (лекції. скорочення лекційних курсів і зміни практичних занять. для яких готувалися фахівці. Львівський політехнічний інститут не мав по 4-м спеціальностям типових навчальних планів з 38-ми [1.seanewdim. уніфікувати навчальні плани і програми з однойменних курсів. У Київському політехнічному інституті дирекція прийняла рішення починати навчальний рік. Більшість спеціальностей. не могли врахувати всіх специфічних умов найбільших інститутів. виші Міністерства внесли в типові навчальні плани ряд істотних уточнень. 27]. "Про форми та терміни навчання". вечірня). радіотехнічний. розробленими деякими вишами відповідно до графіка навчального процесу та схваленими Міністерством вищої і середньої спеціальної освіти УРСР [1. перші один-два роки мали навчалися за вечірньою системою і працювати на виробництві на робочих місцях за обраною для навчання спеціальністю. відповідних доповнень і змін. арк. що складалися МВ і ССО РСР. кіно інженерний. третя група – хіміко-технологічний. Типові навчальні плани.Science and Education a New Dimension. затвердженими МВ ССО СРСР. їх розгалуженістю в територіальному плані. Розширювалися права навчальних закладів щодо внесення змін до навчальних планів. арк. за рахунок чого збільшувався час на самостійну роботу студентів. шлях якої затверджувався Законом "Про зміцнення зв’язку школи з життям і про подальший розвиток народної освіти в СРСР". хімічного машинобудування. При уніфікації навчальних планів була врахована можливість переходу від однієї форми навчання на іншу (денна.

Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, III(19), Issue: 38, 2015 www.seanewdim.com
дними постановами передбачалося надання колегією
МВ та ССО деяким інститутам права організації навчального процесу за індивідуальними планами. Таким
правом користувалися ряд найбільших вишів Москви та
Ленінграду [3, арк. 72].
Згідно стенограми міжвузівської науково-методичної
конференції з питань перебудови вищої технічної освіти
(від 17 березня 1961 р.) право проводити навчання за
індивідуальними навчальними планами отримав і ХПІ.
Основні особливості індивідуальних навчальних планів
ХПІ були схвалені Колегією МВ і ССО УРСР у травні
1959 року і Колегією МВ і ССО СРСР у червні 1960
року. Наприкінці 1960 року в навчальні плани ХПІ була
додатково введена низка дисциплін з нової техніки:
промислова електроніка, математичні машини та програмування, використання атомної енергії в народному
господарстві і нові матеріали в техніці [3, арк. 74 ].
Основні особливості індивідуальних планів ХПІ полягали в наступному:
1. Загальнотеоретична і загальнотехнічна сітка для
кожної групи спеціальностей була однією і будувалася на
широкій загальнонауковій основі. Як приклад можна
вказати на групу механічних спеціальностей. У ній передбачено значне збільшення порівняно з типовими планами – числа годин на вивчення дисциплін з теоретичної
механіки (на 28%), опору матеріалів (17%), метало знавство (17%), деталям машин (10%), числа годин на лабораторні заняття і організацію нових лабораторних робіт.
2. На всіх спеціальностях інституту була введена у навчальні плани науково-дослідна робота студентів у 10 і
11 семестрах, що передбачало проведення поглиблених
лабораторних робіт на спеціальних стендах та проведення окремих дослідів і експериментів.
3. У період тривалої виробничої практики на старших
курсах теоретичні заняття встановлювалися в обсязі 10–
12 год. на тиждень, причому в цей період вивчалися дисципліни, тісно пов’язані зі змістом виробничої практики.
4. Обсяг і перелік спеціальних дисциплін передбачався
з урахуванням досвіду навчальної та наукової роботи
кафедри та забезпечення сучасних вимог передових заводів, конструкторських і проектних організацій [3,
арк. 75 ].
У зв’язку з розвитком науки та техніки Міністерство
вищої і середньої спеціальної освіти СРСР затвердило в
1965 році нові учбові плани для денної форми навчання,
в яких введено ряд нових навчальних дисциплін та скорочено деякі другорядні дисципліни, а також змінено
обсяг та порядок вивчення окремих курсів. На всіх технічних спеціальностях вищих навчальних закладів було
введено вивчення спеціального курсу "Обчислювальна
техніка в інженерних і економічних розрахунках" у обсязі 40 навчальних годин [4, арк. 83].
Київський та Харківський політехнічні інститути з
1965 року почали працювати за індивідуальним робочими планам з терміном навчання за денною формою
5,5 років. У лютому 1971 року був перший випуск фахівців, підготовлених за цим планом. Затверджені індивідуальні навчальні плани, передбачали більш ґрунтовну
фізико-математичну та спеціальну підготовку фахівців

протягом 5 років і 6 місяців проти 5 років за звичайними планами [5, арк. 106].
Ректор Київського політехнічного інституту звернувся до Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти
Української РСР з листом, у якому надав узагальнення
досвіду п’ятирічної роботи за зазначеними індивідуальними планами, з терміном навчання 5,5 років. Таке навчання поряд з відомими перевагами – збільшенням
часу для навчання загальнотехнічних і спеціальних дисциплін, практичних занять і самостійної роботи студентів мало також і суттєві недоліки, в числі яких зазначалися:
1) збільшення кількості обов’язкових лабораторних та
практичних занять, що вимагало посилення індивідуальної роботи викладачів зі студентами і, як наслідок,
призводило до суттєвого підвищення педагогічного
навантаження. Це, природно, негативно позначалося
на якості підготовки;
2) збільшення часу для самостійної роботи студентів в
умовах обмежених можливостей, як у частині навчально-матеріальної бази – в лабораторіях, креслярських і читальних залах – так і в частині навчальної літератури не дало очікуваного поліпшення якості самостійної підготовки і ускладнило контроль за нею з
боку кафедр;
3) істотно ускладнювалася організація практики студентів у зв’язку із збільшенням термінів і складністю закріплення баз практики на підприємствах і в організаціях;
4) окремі лекційні курси були значно розтягнуті за часом, що істотно знижувало ефективність їх вивчення
[5, арк. 107].
Керуючись постановою ЦК КПУ і Ради Міністрів
УРСР від 14 жовтня 1966 р. № 776 Міністерство при
розробці проектів планів підготовки спеціалістів передбачало збільшення прийому до вишів з переважним розвитком денного навчання. Значна увага приділялася
оновленню навчальних планів і програм. У навчальний
процес вводилися нові курси і розділи по організації
управління, науковій організації праці, інженерній психології, ергономіці та інші. У ВНЗ, особливо інженернотехнічних, значно посилювалась роль математичної
підготовки, практичного оволодіння сучасною електронно-обчислювальною технікою, суттєво поліпшувались форми і методи економічної підготовки майбутніх
фахівців [6, арк. 84].
Протягом 1971 – 1973 рр. велася підготовка нових
навчальних планів, що повинні були найповніше відобразити досягнення науки, техніки і технології виробництва. На їх основі кафедрами було розроблено модель
фахівця 80-х років, яка включала вимоги до знань, навичок, вмінь, необхідних майбутньому випускнику з
усіх дисциплін навчального плану, а також форми і методи їх засвоєння [11, с. 120].
Згідно матеріалів МВССО з проблем науковотехнічного прогресу у вищій школі (від 09.02.1972 р.)
простежується стан підготовки фахівців інженерного
профілю. Як зазначалося в документі, вищі інженернотехнічні заклади, в першу чергу, випускали більшою час-

70

Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, III(19), Issue: 38, 2015 www.seanewdim.com
тиною спеціалістів прикладного напрямку з досить вузьким профілем підготовки. Одним з раціональних шляхів
по усуненню цих недоліків, на думку Міністерства, було
розширення профілю підготовки при умові більш глибокого оволодіння фундаментальними знаннями в суміжних і близьких галузях. У зв’язку з цим Міністерство
вважало доцільним скоротити перелік існуючих у вищій
школі спеціальностей (їх нараховувалося близько 400, не
враховуючи спеціалізації), об’єднавши близькі вузькопрофільні спеціальності в єдині [11, с. 87].
У другій половині 70-х років продовжувалось оновлення навчальних програм і планів з метою забезпечення безперервної підготовки студентів. Розроблялися
програми з вищої математики, фізики, хімії, теоретичних основ електротехніки, обчислювальної техніки та
інших дисциплін. У новій навчальній документації,
окрім посилення ролі математики, фізики, механіки було передбачено курс "Вступ до спеціальності". Удосконалення навчальної документації здійснювалось шляхом аналізу матеріалу кожної дисципліни і часу, відведеного на всіх формах навчання для засвоєння його
студентами. Але одним із недоліків навчальних планів
була багатопредметність. Згідно з розпорядженням Мінвузу України студент за період навчання повинен був
вивчити 40 обов’язкових дисциплін [11, с. 25].
Типові програми створювалися і затверджувалися з
великим відставанням від нових навчальних планів, для
окремих дисциплін, вони безнадійно застаріли, а для
деяких нових спеціальностей взагалі були відсутні. Наприклад, у Київському політехнічному інституті новими типовими програмами в 1976 р. було забезпечено
лише 163 дисципліни з обов’язкових 600, що читалися у
виші [7, арк. 24–25].
Типові програми з Міносвіти України часто надходили у недостатній кількості або й зовсім не надходили до
вишу. Так, у 1978 р. до Вінницького політехнічного інституту типові програми надійшли в невеликій кількості,
а інститут самостійно не мав права розмножити їх. Частина програм була давністю у чотири і більше років [9;
арк. 19]. У 1981 р. у Львівському політехнічному інституті не було типових програм з 10 спеціальних предметів
для спеціальності 1201 – "Архітектура" [10; арк. 36]. У
1982 р. Київський політехнічний інститут було забезпечено типовими програмами лише з 652 дисциплін, із
обов’язкових 900, що читалися у виші [8, арк. 16].
У відповідності з наказом Мінвузу України від
06.08.1982 р. № 298 у технічних ВНЗ було введено нові
навчальні плани. Тому виші замість відповідних типових програм розробляли робочі навчальні програми, що
затверджувалися радою факультетів. Робочі навчальні
програми базувалися на державних програмах (якщо
вони були) і містили в собі наукові положення та вимоги до майбутніх фахівців, нові досягнення науки й техніки, рекомендації та вказівки Мінвузу України, постанови методичних зборів, секцій і комісій [11, с. 27].
На деяких факультетах політехнічних ВНЗ було підготовлено збірники робочих навчальних програм та
велася робота по створенню суміжних навчальних програм (програм безперервної підготовки). Ці програми

забезпечували послідовність у вивченні загальнотеоретичних і профілюючих дисциплін, розширювали і поглиблювали фундаментальну підготовку від дисципліни
до дисципліни, від курсу до курсу. Зокрема, у Київському політехнічному інституті розроблялися суміжні
навчальні програми підготовки студентів з вивчення
обчислювальної техніки і її застосуванні у вивченні
спеціальних дисциплін. Станом на 1976 р. суміжні навчальні програми повністю було підготовлено кафедрами фізики та теоретичної механіки [7, арк. 25].
У 1988 р. складено і затверджено нові навчальні плани і програми. Зокрема у КПІ підготовка проводилась із
65 спеціальностей і 79 спеціалізацій. У всіх навчальних
планах були блоки дисциплін гуманітарної, фундаментальної і спеціальної підготовки. Особливістю всіх навчальних планів була наявність групи дисциплін, які
встановлювалися вченою радою інституту, що уможливлювало спеціалізацію випускників з урахуванням попиту промисловості, регіонів, наукових інтересів кафедр. У навчальних планах КПІ група цих дисциплін
займала 10–20 % навчального часу. Навчання з усіх
спеціальностей тривало 5,5 років. У навчальних планах
гуманітарній підготовці відводилося до 25% навчального часу, фундаментальній – 30–45% , спеціальній підготовці і спеціалізації – 30–40%. У цілому навчальні плани КПІ за строками навчання, співвідношенням часу,
відведеного на різні види підготовки, дисциплінами, що
викладалися, наближалися до програм магістерського
рівня [12; 252].
Навчальні плани 1988 р. значною мірою відбивали застарілий, технократичний підхід. Вони були дуже перевантажені як за кількістю дисциплін, так і за кількістю
аудиторних занять. У цих планах тижневе аудиторне навчальне навантаження на одного студента складало 34–
37 годин, недостатній час відводився самостійній роботі.
У 1990–1991 рр. замість таких суспільних дисциплін,
як історія КПРС, науковий комунізм, було введено, зокрема, історію політичних течій ХХ століття, політологію, соціологію, історію України. Обсяг суспільних дисциплін залишився по суті без змін. Загалом на гуманітарну підготовку відводилося близько 25 % навчального часу [14, с. 257].
У нових навчальних планах, уведених з 1997 р., був
радикально оновлений зміст освіти, розроблено оптимальний графік навчального процесу, раціонально визначені терміни проведення виробничої і переддипломної
практики. Зокрема, при розробленні планів у ХПІ були
враховані пропозиції експертної комісії, які були сформульовані під час атестації вишу у 1993 р., щодо посилення економічної підготовки фахівців у галузі ринкової
економіки, менеджменту, психології та регулювання соціальних взаємовідносин у виробничих колективах. У
планах більше уваги приділялось вивченню економічних
дисциплін на рівні бакалаврів і спеціалістів, а також таких курсів, як "Політологія", "Соціологія", "Основи педагогіки і психології" та ін. Поряд з обов’язковими навчальними дисциплінами (їх питома вага в загальному обсязі становила 84 %) були передбачені також курси за вибором студента. На вивчення природознавчого та загаль-

71

Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, III(19), Issue: 38, 2015 www.seanewdim.com
ного інженерного циклів дисциплін виділялось 45% навчального часу, на фахову підготовку – 35% і на гуманітарний цикл – 20% [14, с. 256].
У 1997 р. були розроблені структурно-логічні схеми
підготовки фахівців і завершена робота над новими навчальними планами. Навчальні плани містили в собі цикл
гуманітарних і соціально-економічних, фундаментальних, професійно-орієнтованих і спеціальних дисциплін.
Зміст гуманітарної підготовки був спрямований на глибоке вивчення студентами вітчизняної історії, рідної та
іноземних мов, знайомство з досягненнями світової та
вітчизняної культури, філософії, основних закономірностей розвитку людства, на засвоєння основних норм і законів про права і обов’язки громадян України, а також
відповідних міжнародних правових актів [14, с. 256].
За діючими навчальними планами технічні університети почали готувати фахівців трьох рівнів: бакалаврів,
спеціалістів та магістрів з терміном навчання відповідно чотири, п’ять з половиною і шість років.
Уже з 1 вересня 2001 р. першокурсники технічних
вишів розпочали навчання за новітніми планами. Головна мета впровадження нових навчальних планів – суттєве оновлення освіти та широке використання у навчальному процесі інформаційних технологій. До цих планів було включено 319 навчальних дисциплін з вивчення високих технологій; 162 дисципліни були присвячені
вивченню новітніх матеріалів, сучасних видів енергії та
енергозберігаючих технологій. Було суттєво збільшено
обсяг часу на самостійну роботу студентів [14, с. 293].
Висновки: Отже, 1) основні зміни у навчальній документації протягом 1950–90-х років стосувалися пере-

гляду існуючої номенклатури спеціальностей, розширення профілю підготовки шляхом об’єднання близьких
вузькопрофільних спеціальностей в єдині, за умови
більш глибокого оволодіння фундаментальними знаннями. Наприкінці 50-х років у політехнічних інститутах
була проведена уніфікація навчальних планів за принципом розподілу на групи факультетів та об’єднання
споріднених спеціальностей; у 60-х роках значна увага
приділялась практичному оволодінню сучасною електронно-обчислювальною технікою; у другій половині
70-х років у навчальних планах посилювалась роль математичної та економічної підготовки; особливістю навчальної документації 80-х років було самостійне встановлення вченими радами інститутів переліку навчальних дисциплін для задоволення попиту промисловості
певного регіону; у 90-х р. збільшився зміст гуманітарної
підготовки студентів-політехніків.
2) Індивідуальні навчальні плани ХПІ та КПІ у досліджуваний період були націлені на посилення фізикоматематичної підготовки, ефективне проведення науково-дослідної роботи та поглиблення наукової складової
навчання, інтеграцію теорії з практикою, введення переліку спеціальних навчальних дисциплін з урахуванням вимог передових заводів, проектних і конструкторських організацій.
3) Протягом означеного періоду спостерігаються основні недоліки у змістовому аспекті діяльності політехнічних вишів, серед яких: недостатня забезпеченість
навчальними планами та програмами, перевантаженість
за кількістю дисциплін та спеціалізацій, вузький профіль підготовки фахівців.

ЛІТЕРАТУРА (REFERENCES TRANSLATED AND TRANSLITERATED)
1. Центральний державний архів вищих органів влади та управ11. Волкотруб Л.М.. Підготовка інженерних кадрів у технічних
ління України (ЦДАВО) у Києві. Ф. Р-4621, опис № 2, спр. 162.
вузах України (друга половина 70-х – перша половина 80-х роCentral State Archives of higher authorities and government of
ків ХХ ст.): дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / Волкотруб Людмила
Ukraine (CSAHE) in Kyiv. F. R-4621, description number 2
Миколаївна. – К., 1998. – 194 с.
conjugation. 162.
Volkotrub L-N. Training engineers in technical universities of
2. ЦДАВО. Ф. Р-4621, опис № 1, спр. 162.
Ukraine (the second half of 70th - first half of the 80 th century.):
CSAHE. F. R-4621, a description of number 1, conjugation. 162.
Thesis ... candidate. East. Sciences: 07.00.01 / Volkotrub Lyudmila. 3. ЦДАВО. Ф. Р-4621, опис № 1, спр. 239.
K., 1998. - 194 p.
CSAHE. F. R-4621, a description of number 1, conjugation. 239.
12. Київський політехнічний інститут: нарис історії / [Г.Ф. Бєля4. ЦДАВО. Ф. 4621, опис № 13, спр. 601.
ков, Є.С. Василенко, М.Ф. Вілков та інш.]; Згуровський М.З. та
CSAHE. F. R-4621, a description of number 13, conjugation. 601.
інш. (гол. ред.). – К.: Наукова думка, 1995. – 320 с.
5. ЦДАВО. Ф. 4621, опис № 13, спр. 1185.
Kyiv Polytechnic Institute: outline of the history / [G.F. Byelyakov,
CSAHE. F. R-4621, a description of number 13, conjugation. 1185.
E.S. Vasilenko, M.F. Vilkov etc.] Zgurovsky Michael and others. (Ch.
6. ЦДАВО. Ф. 4621, опис № 13, спр. 1459.
ed.). - K .: Naukova Dumka, 1995. - 320 p.
CSAHE. F. R-4621, a description of number 13, conjugation. 1459.
13. Трусь А.И. Техническая школа в условиях упрочнения со7. ЦДАВО. Ф. 4621, опис № 13, спр. 3536.
циализма (1938-1958): [монография] / А.И. Трусь. – М: ПромеCSAHE. F. R-4621, a description of number 13, conjugation. 3536.
тей, 1989.– 223 с.
8. ЦДАВО. Ф. 4621, опис № 13, спр. 6399.
Trus A.I. Commercial-school in terms uprochnenyya socialism
CSAHE. F. R-4621, a description of number 13, conjugation. 6399.
(1938-1958): [monohrafyya] / A.I. Trus. - M: Prometei, 1989.- 223
9. Державний архів Вінницької області. Ф. 5371, опис № 2, спр.
p.
754.
14. Національний технічний університет "Харківський політехState Archives Vinnytsia region. F. 5371, description number 2
нічний інститут" : історія розвитку, 1885–2010 / за ред.
conjugation. 754.
В.І.Ніколаєнка; Нац. техн. ун-т "Харк. політехн. ін-т". – Х. :
10. Державний архів Львівської області. Ф. 120, опис № 40, спр.
НТУ, 2010. – 407 с.
811.
National Technical University "Kharkiv poly-hnichnyy Institute":
State Archives of Lviv region. F. 120 description number 40,
history of development, 1885-2010 / edited. V.I.Nikolayenka; Nat.
conjugation. 811.
Sc. University of "Hark. politehn. Inst." - H: NTU, 2010. - 407 p.

72

the scientific organization of work. content of education. in the second half of the 70th years in curricula the role of mathematical and economic preparation amplified. training. Individual curricula are approved. during work practice on the older years which are closely connected with its contents. Ключевые слова: политехнический институт. инженерной психологии. научной организации труда. учебные программы. унификация.concerned the 90th years revision of the existing nomenclature of specialties. Аспекты содержания образования политехнических ВНЗ Украины во второй половине ХХ века. во второй половине 70-х годов в учебных планах усиливалась роль математической и экономической подготовки. the role of mathematical preparation. предусматривали более основательную физико-математическую и специальную подготовку специалистов. independent establishment by academic councils of institutes of the list of subject matters for satisfaction of demand of the industry of this region was feature of educational documentation of the 80th years. проектных и конструкторских организаций. Pedagogy and Psychology.com Yuchno O. перегруженность по количеству дисциплин и специализаций. curricula. in the sixties new courses and sections on the organization of management. Aspects of the content of educational activity of polytechnical higher educational institutions of Ukraine in the second half of the 20th century Abstract.5 лет. on condition of deeper mastering fundamental knowledge. введение в учебные планы на всех специальностях научно-исследовательской работы студентов. provided more thorough physical and mathematical and special training of specialists. Features of individual curricula of HPI 1961 which treat are characterized: studying of disciplines. unification. расширение профиля подготовки путем объединения близких узкопрофильных специальностей в единые. expansion of a profile of preparation by association of close narrow-purpose specialties in uniform. Аннотация. education . among which are shown: insufficient security with standard curricula and programs. The main shortcomings of substantial aspect of activity of polytechnical higher education institutions of the specified period. engineering psychology.х годов в политехнических институтах была проведена унификация учебных планов по принципу деления на группы факультетов и объединение родственных специальностей. Issue: 38. к которым относятся: изучение дисциплин. что в конце 50. узкий профиль подготовки специалистов. It is noted that the Kiev and Kharkov polytechnical institutes since 1965 started working on individual as workers to plans with training term on a day form of 5. что основные изменения в течение 1950 . учебные планы. congestion by amount of disciplines and specializations. Определено. в 60-х годах в учебный процесс вводились новые курсы и разделы по организации управления. значительно возрастала роль математической подготовки. educational programs. practical mastering modern electronic computer facilities considerably increased. specialty. Утверждены индивидуальные учебные планы. Показаны основные недостатки в содержании образования политехнических вузов указанного периода.И. тесно связанных с ее содержанием. Охарактеризованы особенности индивидуальных учебных планов ХПИ 1961 года. особенностью учебной документации 80-х годов было самостоятельное установление учеными советами институтов перечня учебных дисциплин для удовлетворения спроса промышленности данного региона. Evolution of curricula is tracked and is found out that the main changes during 1950 . unification. Прослежена эволюция учебных планов и выяснено. что Киевский и Харьковский политехнические институты с 1965 года начали работать по индивидуальным рабочими планам со сроком обучения на дневной форме 5. Констатировано. практического овладения современной электронно-вычислительной техникой.seanewdim. В статье проанализированы аспекты содержания образования политехнических вузов Украины во второй половине ХХ века. ergonomics were entered into educational process. специальность. Keywords: polytechnical institute. training programs.5 years. обучение.years at polytechnical institutes standardization of curricula by the principle of division into groups of faculties and association of related specialties was carried out. a narrow profile of training of specialists. specialty. 2015 www. среди которых: недостаточная обеспеченность типовыми учебными планами и программами. introduction to curricula on all specialties of research work of students. содержание образования 73 . в 90-х годах увеличилось содержание гуманитарной подготовки студентовполитехников. при условии более глубокого овладения фундаментальными знаниями.I.90-х годов касались пересмотра существующей номенклатуры специальностей. III(19). корректировки объема специальных учебных дисциплин в соответствии с требованиями передовых заводов. It is defined that at the end of 50th. In article substantial aspects of activity of polytechnical higher education institutions of Ukraine in the second half of the XX century are analysed. adjustments of volume of special subject matters according to requirements of the advanced plants. design and design organizations. эргономике. curricula. in the nineties the content of humanitarian training of students polytechnicians increased.Science and Education a New Dimension. content of education Юхно О. Keywords: polytechnical institute. в период производственной практики на старших курсах.

де мета суб’єкта навчання – це використання англійської мови у конкретній галузі. морфологічні й лексичні елементи.Science and Education a New Dimension. Аналіз наукових джерел та публікацій свідчить. правила синтаксису та їх функціональну взаємодію при будь-яких актах комунікації у цій сфері [8]. якій вона послуговує. викладач кафедри іноземних мов Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького. Т. Ці дефініції. С. Проте. с. Німецький лінгвіст Лотар Хоффман на означення цієї дефініції використовує термін "фахова або професійна мова". І. Дж. Саме термін English for Specific Purposes (ESP) пропонується вживати переважною більшістю міжнародних фахівців з викладання англійської мови для спеціальних цілей (А. У колективній праці "Довідник англійської мови для спеціальних цілей" міжнародні експерти з питань англійської мови досліджують різні аспекти проблеми АСЦ. що АСЦ має абсолютні і змінні характеристики. процеси глобалізації та інтеграція України у світовий та європейський діловий простір сприяють розвитку сфери туризму та індустрії гостинності. Петрашова. "професійно орієнтована іноземна мова" (А. О. Дудіковою. О. Т. що аналіз специфічних потреб майбутньої діяльності суб’єкта навчання обґрунтовує вибір цілей навчання іноземної мови (ІМ) і.АСЦ зосереджена на мові (граматика. просування і реалізація на ринку послуг є суттєвою підставою для подальшого збільшення потреби у професійно підготовлених менеджерах туризму та інших фахівцях індустрії гостинності. залишається недостатньо висвітленою проблема розкриття характерних ознак навчання іноземної мови для спеціальних цілей майбутніх фахівців деяких галузей професійної діяльності. навчальних навичках. Особливості навчання іноземної мови професійного спрямування майбутніх менеджерів туризму ________________________________________ Ященко Юлія Вячеславівна. "субмова" (Л.com Ященко Ю. присвяченому інноваціям у навчальних технологіях викладання англійської мови. Т. Issue: 38. Т. М. Орлова та ін. Н. визначені притаманні йому ознаки і властивості. Л. професіоналізм яких залежить від рівня та якості сформованості іншомовної комунікативної компетентності. Іноземцева. Смоук. Голуб. Ставровського. Р. До абсолютних відносяться: . А. відповідно. АСЦ використовує технологію і діяльність тієї дисципліні. Мунтян. Зв’язки нашої країни з іншими країнами світу. Розглянемо деякі підходи до трактування поняття "іноземна мова професійного спрямування" (ІМПС). є рівнозначними поняттями за своєю сутністю і сферою використання. Дадлі-Івенс. На підставі цього твердження можна вважати. Мукан. Pedagogy and Psychology. М. Короткий огляд літератури за темою. стиль). Оришко. У посібнику вказується.В. 53-54]. Ключові слова: іноземна мова професійного спрямування. включаючи туризм. Матеріали і методи. Проблема навчання іноземної мови для спеціальних цілей вивчалася такими вітчизняними дослідниками: І. У статті також подані деякі підходи дослідників до визначення поняття "англійська мова для спеціальних цілей". Все викладене вище зумовлює актуальність нашого дослідження. До змінних характеристик належать такі: АСЦ може бути пов’язана або створена для конкрет- 74 . Шеттлсворт та ін. Одним із найголовніших завдань вищої професійної освіти є фундаментальна підготовка кваліфікованого конкурентоспроможного фахівця. на наш погляд. тому його мета полягає у виокремленні особливостей навчання іноземної мови професійного спрямування майбутніх менеджерів туризму. що дослідження питання навчання іноземної мови професійного спрямування для різних сфер професійної діяльності висвітлено у працях таких вітчизняних науковців: А. Вискушенко. с. С. Л. Квартального. Філліпс. які використовуються у спеціально окресленій комунікативній сфері з метою досягнення розуміння між всіма фахівцями певної галузі" [8. Свейлз. Хомутова та ін. Микитенко. що АСЦ відноситься до викладання або навчання англійської як другої або іноземної мови.). Вотерс. Л. Черкаси. відборі змістового наповнення дисципліни тощо. лексика. Сукупність мовних засобів дослідник розглядає як фонетичні. Т.). презентація. Т.). Пономарьової та ін.професійно орієнтована англійська мова визначається відповідно до потреб суб’єкта навчання. що ключова особливість курсу АСЦ полягає в тому. зазначено. Гурєєвою. За його визначенням. Шпак та ін. .). В. Сейнт Джон. що підходять саме для цих видів діяльності. яка походить від німецького слова Fachsprache. що зміст і цілі курсу орієнтовано на специфічні потреби суб’єкта навчання [7. Долучилися до розв’язання вищезазначеної проблеми і російські вчені (К. Хатчінсон. Поляков. англійська мова для спеціальних цілей. впливає на формування змісту предмета "Іноземна мова професійного спрямування" (ІМПС) для конкретної спеціальності. дискурсі і жанрі. здатного ефективно виконувати свої професійні обов’язки і завдяки цьому успішно конкурувати на сучасному ринку праці. III(19). Проблемі професійної підготовки фахівців туристської індустрії присвячено ґрунтовні наукові праці вчених В. розглянуто основні відмінності у викладанні загальної англійської мови і курсу іноземної мови професійного спрямування. О. Георгієва. його популяризація. Зазначено. Створення туристського продукту. майбутні менеджери туризму Вступ. Кияк. Куліш. Н.seanewdim. Україна Анотація. Ковальової. іншомовна комунікативна компетентність. 2015 www. А. цілі навчання іноземної мови. Крупченко та ін. Хоффман та ін. м. фахова мова – це "сукупність всіх мовних засобів. У статті схарактеризовані особливості навчання іноземної мови професійного спрямування майбутніх менеджерів туризму. які полягають в обґрунтуванні цілей. Крупченко. Жук. І. Кудрявцевої. що передбачає володіння іноземною мовою професійного спрямування майбутніми фахівцями.). Федорченка та інших дослідників. У британському виданні British council. 2]. В. Деякі науковці у своїх працях вживають поряд з терміном "англійська мова для спеціальних цілей (АСЦ)" поняття "фахова мова" (С. Н.

які містять конкретні вимоги до вивчення цієї спеціальності. По-друге. Це насамперед стосується вивчення вимог варіативної час- тини освітньо-професійної програми (ОПП) ВНЗ із напряму підготовки "Туризм" (галузь знань "Сфера обслуговування"). а в разі його відсутності розробити новий навчальний матеріал. Виховна мета реалізується через усвідомлення майбутніми фахівцями сфери туризму особливостей їхньої майбутньої професії. але й професійні навички. Це. На наше переконання. Російський дослідник питання АСЦ О. в той час як викладач загальної ІМ користується вже готовим навчально-методичним комплексом [3]. засоби навчання тощо. що таке проектування є основою здійснення наступних за ним процесів – складання робочої програми. лише толерантний фахівець може викликати довіру у потенційного споживача туристських послуг. які виникають у роботі викладача у зв’язку з вибором навчальних матеріалів. . побудування заняття на основі сучасних вимог тощо. Крупченко.com них дисциплін. можна виокремити такі цілі навчання ІМПС майбутніх менеджерів туризму: виховну. турагенств і турфірм. яка полягає у прямому та опосередкованому контакті з представниками різних культур і національностей. рефлексії. Викладач також формує не тільки комунікативні і лінгвістичні. але й вихованню і розвитку особистості студента. розробка або вибір навчальних матеріалів. перед усім шляхом залучення викладачів безпосередньо до проектування курсів АСЦ для студентів будьякої спеціальності. що цілі у цьому сенсі – це основна складова системи навчання ІМ. що проектування курсу АСЦ – це особливий вид професійної діяльності педагога зі створення уявлень про освітній процес. наприклад: презентування граматичного і лексичного матеріалу. що функції викладача ІМ для спеціальних цілей набагато ширші за функції викладача загальної ІМ. формування цілей і відбір змісту.Science and Education a New Dimension. Голуб. III(19). Зауважимо. визначення принципів. Практична мета передбачає вміння застосовувати теоретичні знання з термінології ІМ у практичній діяльності. іноземного колеги або роботодавця. умови. пам’яті. логічного мислення. як невід’ємного компонента їх професійної компетентності. зумовлюють суттєву різницю між викладанням курсів загальної англійської мови і АСЦ. розкриття потенційних здібностей студента до іншомовної комунікації. 11]. 166]. с. на наш погляд. Він зазначає. поперше. с. яка здатна до спілкування в іншомовному середовищі. уваги. яка розроблена на основі стандартної ОПП підготовки бакалавра і спеціаліста. що цілі навчання ІМ – це заздалегідь запланований результат педагогічної діяльності. Реалізація розглянутих вище цілей навчання ІМПС зумовлює поетапне формування іншомовної комунікативної компетентності майбутніх менеджерів туризму. Ретельний аналіз освітньо-кваліфікаційної характеристики (ОКХ) майбутнього фахівця (бакалавра і спеціаліста) дає змогу визначитися з цілями навчання ІМ професійного спрямування і відповідно спланувати професійну підготовку майбутніх менеджерів туризму. Практична мета реалізується в оволодінні навичками побудови діалогічного і монологічного мовлення ІМ у безпосередніх контактах. розроблює засоби контролю для перевірки сформованості цих навичок. 2015 www. розвивальну і практичну. У межах цієї мети важливим є впровадження різноманітних спецкурсів та окремо спецкурсу "Ділова ІМ". розвиткові творчих здібностей у бізнес-проектуванні. Цю думку підтримує російська дослідниця А. власне навчання студентів АСЦ. яка формується під впливом замовлення суспільства і впливає на інші компоненти навчання [4. мова може бути розроблена для дорослих суб’єктів навчання в установах сфери обслуговування або для професійних ситуацій.seanewdim. По-третє. На думку І. презентації нового турпродукту та його просуванні на ринку послуг. Pedagogy and Psychology. обумовлено кількістю зростаючих вимог до викладача спеціальної групи. методи. типові ситуації спілкування та жанрову специфіку мови. . що охоплює спеціалізовану термінологію. На нашу думку. Погоджуючись з вищевказаними особливостями викладання ІМ. зокрема граматичних явищ. Issue: 38. Вчений вважає. через вивчення і зіставлення іноземної і рідної культури і мови. викладач мови для спеціальних цілей має виокремити завдання і мету програми. 90]. яких по завершенні курсу навчання дисципліни студент має досягти. викладачу ІМ необхідно звернути увагу на розроблені для кожної спеціальності нормативні документи. викладач ІМ для спеціальних цілей має правильно відібрати і при необхідності адаптувати навчальний матеріал у відповідності до вимог спеціальності і конкретного ВНЗ. завданням якого є вивчення особливостей усного і письмового ділового мовлення. використовувати іншомовні терміни у ситуаціях професійного спілкування з представниками іноземних туристичних і готельних корпорацій. таких як. Викладач спеціальної групи окрім володіння навичками загального лінгвістичного рівня. що при формуванні цілей і змісту навчання ІМПС майбутніх менеджерів туризму. спілкуванні по телефону та іншим засобам комунікації.у специфічних навчальних ситуаціях АСЦ може використовувати відмінну від загальної англійської мови методологію. Визначено. Результати та їх обговорення. який сприятиме не лише навчанню ІМ. Розвивальна мета спрямована на розвиток комунікативних умінь. фокусування уваги на 75 . виправлення помилок. контроль і оцінка його результатів [6. яка вважає. контекстне вивчення мови. вдосконалення навичок ведення професійної документації і вміння працювати з фаховою іноземною літературою. який можна досягти за допомогою інших компонентів навчання таких як: зміст. для курсу професійно орієнтованої ІМ конкретної спеціальності має проаналізувати запит потреб цієї спеціальності і відповідно до них побудувати навчальний і методичний матеріал для навчання професійної ІМ майбутніх фахівців відповідної галузі. – АСЦ головним чином створена для середніх або успішних студентів. курс АСЦ має такі складові: спеціальне змістове наповнення. вважаємо. Наведені вище характеристики становлять низку особливостей викладання АСЦ. виявлення і подальший розвиток ділових якостей особистості. c. Поляков пропонує долати складнощі.більшість АСЦ курсів припускають деякі базові знання мовних систем [9. Результатом реалізації виховної мети є толерантна й полікультурна особистість. які.

залучення мас-медіа і друкованих спеціалізованих видань. сприяє зростанню їх творчої діяльності. Підготовка презентації. Новикова. дозволяє розкрити можливості використання Інтернет ресурсу у пошуках необхідної інформації. правила ведення дискусії і поводження при спілкуванні з колегами і клієнтами. підбір нового персоналу. етапи його розвитку і становлення як сфери послуг. Зазначимо. який для досягнення мети та успішної співпраці з міжнародними колегами і туристами використовує інноваційні технології. але й дозволяє студенту самостійно виявити та усвідомити існуючий на цей момент рівень оволодіння іноземною мовою. супровідний лист тощо). що "функціонування певної мови забезпечується винятково чітко встановленою термінологією" [2. турпакети та ін. які бажає відвідати клієнт. складання рекламних брошур. типи розміщень (accommodation). який повинен охоплювати такі тематичні розділи: – туризм (what is tourism?). поки іншомовний термін або група термінів не знаходяться у значущому для них контексті і. зручностей і засобів обслуговування (services and facilities). 203]. надає можливості розуміння використання нових туристських ресурсів і наочно демонструє необхідність змін в управлінській структурі туристської організації. с. організація ознайомлювальних турів. письмове листування з метою уникнення непорозумінь (лист-прохання. вміння переконувати тощо. особливості розміщення в різних країнах. як проблемного завдання. Така презентація демонструє не тільки знання свого фаху. Викладачу курсу ІМПС за допомогою відповідних прийомів і методів необхідно навчити майбутніх менеджерів туризму засадам створення презентації ІМ. для безпосереднього продажу турпродукту клієнтові та активної співпраці з іншими колегами всередині організації.com практичному використанні мови. як суб’єкта навчання. становить пошуковий творчий процес. розумові здібності і володіння інноваційними і технічними засобами. і коло його освітніх потреб є найголовнішою ланкою у взає- 76 . відповідно. що саме такі тематичні розділи мають бути включені до змістового наповнення дисципліни "Іноземна мова професійного спрямування" для майбутніх менеджерів туризму. оздоровчих чи інших потреб клієнта. типи готелів. бронювання. розміщення його в мережі Інтернет. типи туризму. ведення телефонного on-line спілкування. Важливим елементом застосування інноваційних технологій у туризмі є презентація. обов’язки реєстратора і менеджерів готелю. – організація і проведення зустрічей і зборів (organizing and running a meeting). який у будь-якій туристській організації сприймається підлеглими як лідер. які не досить зацікавлені у вивченні суто термінологічного апарату. – транспортування в туризмі (transport in tourism and timetable).seanewdim. зумовленість навчально-методичних прийомів спеціалізацією студента та ступінь особистісних якостей студента [1. який студенти. с. що майбутні менеджери туризму – це студенти нефілологічної спеціальності. вміння тримати увагу аудиторії. реєстрація і поселення гостей в місцях розміщення. На думку В. підвищенню продуктивності праці і задоволенню потреб споживача [5]. – просування і рекламування туристського продукту і компаній на ринку (tourism promotion and marketing). III(19). Особистість студента. володіння тех. Issue: 38. активний і ефективний керівник. сприймають позитивно. управління готелем. 2015 www. організація виставок і презентацій. наземного і водного транспорту. Однак. – готельний менеджмент (hotel management). – розміщення. яка відіграє суттєву роль у створенні і рекламуванні нових видів туристського продукту і готельних послуг. консультування клієнтів під час здійснення купівлі турпродукту в режимі on-line та ін. структура персоналу. Курс ІМПС для майбутніх менеджерів туризму не вичерпується лише вивченням запропонованих тем і дотриманням саме такої послідовності. розклад і графіки маршрутів. Pedagogy and Psychology. Це відбувається до того часу. – туроператор і турагенство (tour operator and travel agency). максимально наближену до реальної. Але необхідно зазначити. як необхідної складової навчального процесу. особливості того чи іншого регіону або курорту. з’являється необхідність їх практичного застосування. людського інтелекту у виробництво. надання послуг. сприяє розвиткові особистісних ділових якостей таких як впевненість. використання різного виду транспорту для вирішення питання прибуття до місця призначення: авіа. Відомо.Science and Education a New Dimension. притаманних фаховим текстам. однією з функцій інновацій є застосування творчих можливостей і знань конкретної особистості. Кияк зауважує. Т. як правило. 63]. що термінологія – це сукупність термінів певної мови або певної галузі. організація тренувальних курсів для персоналу та інших менеджерів. складання резюме. історія туризму. постерів і буклетів. Важливою необхідністю для майбутніх менеджерів туризму є презентація ІМ з використанням Power Point та інших комп’ютерних програм нового туристського продукту з метою демонстрації нових ринків збуту продукції у готельних і ресторанних ланцюгах. – ділова ІМ для менеджерів туризму (Business English for tourism managers) знання діловодства і доку- менттознавства. – привабливі для туристів місця (tourist/holiday destinations).нікою просування турпродукту. створювати ділову доброзичливу атмосферу. Викладачу необхідно заохочувати студентів до такого виду навчальної діяльності. мають бути включені до курсу ІМПС. листування електронною поштою з діловою метою. усвідомлення і практичне набуття ділових якостей. що сприяє якості послуг. і застосовувати її на заняттях особливо на завершальному етапі вивчення певної теми курсу ІМПС. Презентація ІМ сприяє розвиткові мовних і мовленнєвих навичок студентів. особливо в разі бажання студента продукувати власні думки іноземною мовою. відмінності між ними. вважаємо. що менеджер туризму – це управлінець. Вивчення й застосування спеціалізованої термінології і граматичних конструкцій. їх значення у задоволенні пізнавальних. нерівномірний розподіл уваги до чотирьох видів мовленнєвої діяльності.

Г.Г. selection of content filling of the discipline and other factors are characterized in the article. которые заключаются в обосновании целей. – S.І.V. its essential features and properties are also defined here. Nikolayeva // галузі англійської мови для спеціальних цілей / І. Krupchenko– M. Збірник наукових праць. UK. – M. Голуб І. Кияк // Нова філологія. зацікавлені в опануванні курсу ІМПС та інших спецкурсів. І. tourism managers-to-be Ященко Ю. – 2010. – С. – Tübingen: Gunter Naer. . Krupchenko A.R. отборе смыслового наполнения дисциплины и т. praktyky.: Yzdatel’skyy tsentr "Akademiya". Крупченко – М. рассмотрены основные отличия в преподавании общего английского языка и курса иностранного языка профессиональной направленности. – S.д. В статье охарактеризованы особенности обучения иностранному языку будущих менеджеров туризма.S.168. 9.І. иноязычная коммуникативная компетентность.К. Становление профессиональной лингводи.R. ПоT.I.К. ESP.165-168.С. – 208 s.S. Keywords: foreign language for professional area. Novykov V. Novykov. Paltridge and Sue Starfield.I.com модії викладача і студента в системі вищої освіти. успішно долають труднощі на шляху до вивчення цієї та інших фахових дисциплін. III(19). Ніколаєва // Іноземні мови.YU. Issue: 38. / L. 2007. 203-208. Kyyak // Nova filolohiya.. 2015 www. Наукові записки. 2007. .. … d-ra ped. Вопросы теории и практики. – British Council.Polyakov O.С.seanewdim. – kompetentnisnoho pidkhodu [Objectives of teaching foreign lan. Специфіка іншомовної підготовки студентів у guages in competence approach aspects] / S. nauk: 13. 5. – Wiley-Blackwell.Р. in the field of English for specific purposes / I. ЛІТЕРАТУРА (REFERENCES TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1. Кияк Т. fuhrung.. 2. Отримані фундаментальні знання ІМ з їх подальшим практичним застосуванням у професійній діяльності у результаті успішного вивчення курсу ІМПС для майбутніх менеджерів туризму надають їм можливості і перспективи для успішного кар’єрного зростання. Саме студенти. – 2010. – Тамбов: Грамота.. 2013. Hoffman. Innovations in tourism: ucheb. английский язык для специальных целей. Some approaches of investigators to the definition of the notion "ESP" are given in the article. 1985. Крупченко А. сприяють підвищенню самооцінки і впевненості.В. які мають глибоку внутрішню мотивацію.08 / A. foreign communicative competence.46 s. Kommunikationsmittel Fachsprache: Eine Einкомпетентнісного підходу / С. 6.00. Т. 2007. – № 1. Yashchenko Yu.Ю. – № 27. В статье также поданы некоторые подходы исследователей к определению понятия "английский язык для специальных целей". Саме такі фахівці мають більше можливостей для самоактуалізації і переваг для отримання відповідного матеріального винагородження і виникнення почуття задоволення від власної професійної діяльності. – № 2. Tsili navchannya inozemnykh mov v aspekti teaching // Edited by Gary Motteram. Отже. 11-17. – М. dys. – № 12 (30): v 2-kh ch. розглянуті нами особливості навчання іноземної мови професійного спрямування є важливою складовою у викладанні цієї дисципліни майбутнім менеджерам туризму у ВНЗ. – S.2007. – 2010. 2007.K.H. 4. – Tambov: Hramota. Ключевые слова: иностранный язык профессиональной направленности. 11-17. Linguistic aspects of designing of ESP courses / сиональном образовании: автореф. – № 1. – С. – Запо. презентация. Цілі навчання іноземних мов в аспекті 8. Holub I. Інновации в туризме: учеб. Holub // Naukovi 2007. дис. purposes of the foreign language learning. 2013. На наше переконання. Лингвистические аспекты проектирования Kyyak T. Pedagogy and Psychology. дактики как теоретико-методологическая проблема в профес. Peculiarities of learning of foreign language for professional area for tourism managers-to-be Abstract. – 2010. – Za. 62-67. 2013. Поляков О. 62-67.Р.46 с. створенню позитивного іміджу майбутнього фахівця. porizhzhya: ZNU. Voprosy teoryy y 13. Peculiarities of learning of foreign language for professional area for tourism managers-to-be which include substantiation of purposes. ріжжя: ЗНУ. Hoffmann L. presentation.ляков // Филологические науки. Новиков В. Фахові мови та проблеми термінознавства / vuzov / V. Handbook of English for Specific Purposes // Edited by Brian avtoref. – № 12 (30): в 2-х ч.00. First edition.H. the basic differences in teaching general English and the course of foreign language for professional area are considered. наук: O. Особенности обучения иностранному языку профессиональной направленности будущих менеджеров туризма Аннотация. – 208 с. определены присущие ему признаки и свойства. – С. theoretic and metodological problem in vocational education: 7. 1653. The specificity of foreign language training of students вузов / В. Новиков.Ч.K. zapysky. Врахування цих особливостей зробить процес навчання курсу ІМПС цікавим та ефективним. Голуб // Inozemni movy.YU. – 577 p. Professional formation of linguistic didactics as I. posobye dlya stud. Zbirnyk naukovykh prats’. Серія: Педагогіка.: Издательский центр "Академія". … д-ра пед. Seriya: Pedahohika. бажанні будувати кар’єру саме в обраній галузі і безпосереднє "бачення себе" у цій сфері у майбутньому.197 p. пособие для студ. Висновки.Ю. Innovations in Learning Technologies for English Language Nikolayeva S.CH. Polyakov // Fylolohycheskye nauky. – S. одним із головних чинників успішного вивчення курсу ІМПС полягає у досить високій вмотивованості студентів у знанні і практичному застосуванні саме фахової англійської мови у ситуаціях професійного спілкування у майбутній діяльності. Висока вмотивованість студентів залежить від умов цілковитого розуміння та усвідомлення майбутніми фахівцями особливостей їхньої професійної діяльності.Science and Education a New Dimension. будущие менеджеры туризма 77 . 203-208. 2013. цели обучения иностранному языку. – № 27. Professional languages and terminology problems / курса английского язика для специальных целей / О.08 / А. – С. Ніколаєва С. а результат задовольнить отриманням фундаментальних знань та їх успішного застосування у майбутній професійній діяльності менеджерів туризму. – № 2.

In the West such scholars as K. which have disputable views in different psychological areas. Bratus. which muddled in objectivism and naturalism forced everything human. A person. Another important principle of Christian psychology is perception of spiritual mental things not as causal (reason) but as personal. Nowadays Christian psychology is actively developing. the theory of personality. Docent of the Department of Psychology and Pedagogy. L. creative [10. which scholars are still searching for. Tatenko. Ukraine Abstract. Yavorski and others are developing this trend and are applying it to theory and practice [10]. Communicative methodology may establish agreement between scientific and Christian psychological concepts. V. Nychyporov. Mamardashvili once wrote that there are things that can be said only in religious language and only this language describes the spiritual truths of life [7. spiritual and subjective out of methodology. Slobodchykov). A. 8-9]. 78 . Poland. There have been launched a Christian Association of Psychologists (SPCh. E. Zhyhaylo. On the basis of personal and anthropological understanding of the human being a new field in psychology is developing – Christian psychology. methods. B. The author proves that the whole reality of inner life of an individual cannot be described on a psychometric level. Voychezhek. Ostroh. V. The article analyzes the existing methodological problems of Christian psychological research and outlines possible solutions.Science and Education a New Dimension. Yurchenko). Theoretical and methodological foundation of the research consists of the conceptual positions of the Christian psychology (O. Mryonova. ethics and pedagogic in Ukraine. knowledge and autocracy (autonomy. This understanding of the individual needs another methodological approach to its study. K. The basic principles of Christian psychological research are: the principle of the synthesis of materialism and idealism. O. M. Lorhus. R. a consistency principle and a unity of collective and individual creativity principle. A. Randolph-Seng. 1995.Husserl stated that its cause was unilateral rationalism. Slobodchikov. a historicism principle. III(19). Vasylyuk. methodology. principles. independence). B. It focuses on studying a personality as the image of God. The article aims at analyzing methodological problems of Christian psychological research and outlining its possible solutions. Analyzing the crisis in European science methodology in the early twentieth century. In Russia the development of Christian psychology was initiated by B. Lorhus and others became his followers. Mey. both in Ukraine and foreign countries the research of value and meaning. intimate and personal. Germany. «IGNIS». spiritual and religious characteristics of mental life has been intensified. In Ukraine this trend is continued and reinforced by such scholars as L. Finland. Lorhus. "The science of the spirit". defining the psychology of man’s "soul" or his energy ("psyche") as a subject of psychology are philosophical issues that cannot be resolved only by "natural" objective methods. which proclaims dependence of scientific cognitive method not on the object but on ideological scientific position. Christian psychology brings trinity concept of a human being (‘body – soul – spirit’) together with its divine nature into scientific understanding [8]. Klymyshyn. Pedagogy and Psychology. V. Y. creativity. Results of research and discussion. V. the European Association of Christian Psychologists (EMPCA). 1986. In recent decades. Yurchenko. can overcome this crisis [4]. a systematic approach to the object of the research. F. Denmark. the principle of objectivity. The following methods have been used for reaching the objective of the research: theoretical analysis of the literature which helped to evaluate the status of the scientific research. 2015 www. Rubtsov. which unite psychologists of Europe (Poland. Savchyn. spirituality. England. p. for instance. Yaremko and others. personality Introduction. The National University of “Ostroh Academy”. constructive and axiological way [6. a person becomes an individual through the process of freedom. Shekhovtsova. Bondarenko. The main reason is that the fields related to psychology.. 202]. M.V. Issue: 38. Methods of Christian Psychological Research:Problems and Prospects _______________________________________ Matlasevych Oksana V. p. Bratus. In 2012. Switzerland). Savchyn and V. mainly in a critical. Halanskyi. M. Keywords: Christian psychology. Methodology of research.seanewdim. Zenko. More and more scientists believe that the explanation of mental phenomena is impossible without a clear understanding of person’s nature (V. p. V. 7].com PSYCHOLOGY Matlasevych O. A. N. It is a powerful combination of empirical and theoretical research and psychotherapeutic practice. at the National University "Ostrog Academy" there was set up the first research laboratory of Christian psychology. Germany). Hrydkovets. The Formulation of the Goals and Objectives of the Article. H. Ozhyhanova. Deputy Dean in Science of the College of Political and Informational Management. The key principle of Christian psychology is viewing a personality as the image and likeness of God. With the development of a new area in psychology there appears a necessity of studying the methods and methodology of the research. systematization and generalization of the theoretical positions of the research which allowed determination of the conceptual foundations of the research. It is believed that the main goal of Christian psychology is to sublimate the person’s image and perception that appears as an object of psychological research. PhD. as an individual accepts his existence creatively. Analysis of the latest researches of the issue. It's not a secret that psychology still doesn’t have a unanimous methodological approach to dealing with such fundamental issues as methods of scientific explanation and even the subject of psychology. With the increase in popularity of studying soul and spiritual characteristics of mental life and the development of Christian psychology there appears a need of methods and research methodology in this area. M. as a holistic creation that reflects in trinity concept ‘body – soul – spirit’. B. Hraupner. Rivne Region. A. the principle of the unity of academicscientific and worldview and Christian ideas. According to A.

feeling into the subject. p. etc. thus. For the method is a lively movement towards the subject. there arises a question of how to learn spiritual phenomena. and is the initial requirement for further research. such mental phenomena as love. Their convergence is possible with the expansion of interpretational schemes borrowed from Christian anthropology. can’t reflect the subjective reality of inner life of an individual. on the basis of the builtup experience of empirical research. in terms of Christian psychological studies.). because it has its place and meaning for its time. and the means he must use. The principle of historicism – a study of a certain period in the past development of science in its entirety specific content. What is more. M. 2. The complexity of the principle is determined by the difficulty to overcome their own motives (academic and personal) in perception of certain psychological knowledge. This is due primarily to the intangible nature of the subject of study of both Christian psychology and psychology in general (e. Deviation from the principle of historicism is onesidedness and schematics of representing a phenomenon. a Christian psychologist should use the present-day knowledge as the basis. In accordance with the methodological principle of supplementing formulated by N. Thus. the goal that the Christian psychological researchers have is to shape and sustain the position of the objective. Christian psychologists believe that traditional rational methods. in the system of relevant social and cultural conditions. in particular) encapsulating its basic laws and rules. moral values. it must be described in mutually exclusive additional systems of description. There appear peculiarities at the stage of interpreting the questions themselves. as the Bible says. Analyzing features of Christian psychology deeper. It is necessary to imagine the history of science in the fullness of its most significant facts. Sav-chyn writes about the need for communicative methodology in Christian psychological research that will enable researchers to compare psychological concepts and will promote understanding between different areas and approaches [11. each of which serves as a brief formulated theory that summarizes the historical experience of the branch (Christian psychology. comparison and generalization. An important element of the methodology of any science is a system of methodological principles. It allows you to show the originality and uniqueness of the phenomenon. However. Issue: 38. The survey showed that there were already difficulties at the stage of collecting empirical data. Berdyaev wrote that spiritual phenomena are clarified differently than any other phenomena. 49]. None of the theories should be discarded as useless. For example. Thus. there were contradictions from the very beginning. It is known that the contrast between body and soul. responsibility. "The scientific method is not a dead system of techniques. According to this principle. The principle of objectivity – deals with the problem of balance between objective and subjective components in scientific knowledge of Christian psychology. invention.Science and Education a New Dimension. Savchyn et al. the study of the subject of Christian psychology is partly being carried out by traditional and modified methods in academic and humanistic psychology [8]. III(19). M. The fact of the matter is that Christian centers are taught not to give hasty answers. "research". being privatepsychological principles of Christian psychology. often improvisation. both as a wave and a share "[3].) and relevant world-view ideas. "to most adequately describe the physical object that belongs to the microcosm. p. sometimes reincarnation "(I. These views. which are based on abstraction and analysis. 2015 www. Bohr on quantum physics. but there are areas that tend to academic research psychology. We totally support his point of view. Manerov. the surveyed for whom Christian values predominate comprehended the questions of the interviewer in slightly different way [9]. Since psychology has derived from philosophy it has preserved these "traditions". More complex mental experiences are difficult to describe on a psychometric level. Ilyin) [5. as the foundation of his professional thinking (outlook). In particular. which focuses on transcendental. The key difference between these two approaches is different understanding of human nature and appropriate use of various interpreting charts. p. the rules he must follow in the study. That is why Christian psychology researchers emphasize the need for a new method that is based on the idea of empathy and creative freedom (V. A genuinely creative researcher always works out a new method. patterns and combinations.com Methodology has traditionally been perceived as the doctrine of common views a researcher should hold.seanewdim. its dependence on the general situation in science in general through comparison with previously accumulated knowledge. According to V. unbiased observer with respect to the final result and in rela- 79 . but as an expression of acute controversy on the difficult way of human cognition. I. "The heart of the righteous answer: but the mouth of the wicked pours out evil things" (Pr. today it becomes obvious that the line between Christian and academic psychology is not as big as it seems at first. But nowadays this requirement seems unattainable for many people. brain and consciousness have their roots in philosophy. Ilyin. The same principle is applied to perception of human nature. Berdyaev) [1. Pedagogy and Psychology. M. spiritual characteristics. we conducted an empirical study of life-sense orientations and values of individuals undergoing rehabilitation in Christian rehabilitation centers.g. creative adaptation to it. These Christian principles of psychological research comprise: 1. the synthesis of materialism and idealism. matter and spirit. trust. Since the subject of Christian psychology is the spiritual dimension of psychic phenomena. In its theoretical and methodological background Christian psychology is based on a number of general philosophical and general psychological principles which acquire specific wording and formulation. for example. 47]. rules and means are not random but predetermined by one ultimate goal – to identify the subject of science as it really is. the instructions for carrying out the study include such points as “you shouldn’t contemplate for too long” or “there is no right or wrong answers” and. 607]. "Science about spirit is different from natural science in a way that it requires proximity and similarity between the researcher and his subject" (M. Manerov. p. this fight should be understood not as an external conflict of opposing points of view. 412]. On the basis of the statements made above we can conclude that one of the basic principles of Christian psychological research is the principle of duality. 15:28) [2. it becomes clear that it includes approaches focusing on the problem of biblical anthropology. rooting into.

the basic element of which is the spiritual factor.С.Kiev. and taking into account the peculiarities of the Christian outlook is the way of transforming traditional research methods of psychology into the method of Christian psychology. A.. – К. which combine in the idea of hermeneutic circle synthesis and text analysis. – М.K . Біблія. depending on the semantic hierarchy of the levels of certain phenomena. psychological testing. 1997. REFERENCES (TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1. Дискуссии с Эйнштейном о проблемах теории по. 31. 2013. Formal and Transcendental Logic.А. О человеке. or supports of any theories).. Маслов. Волинки.№ and his values in the XXI century”. – SPb. . The Orthodox anthropology. For conducting Christian psychological researches it is necessary to create conceptual models and methods of Christian psychological research. его свободе и духовности // Из.. 1992. Формальна і трансцендентальна логіка. Christian principles of psychological research in combination with specific methods form the basis of scientific analysis of psychological phenomena. Православная антропология. 2002.Science and Education a New Dimension.: Gnosis. The principle of academic science and the Christian world-view unity – focuses on the relation between the theories of psychology and Christian ideas and involves studying the correlation between semantic (logical) aspect of the object of Christian psychological research and its analysis from the perspective of Christianity.: Fіrma «Dovіra».Volinki. the general definition of the subject is given considering all possible interpretations of its essence. Манеров В. However. III(19). Pedagogy and Psychology.психологии // Материалы международного семинара «Челознания в атомной физике // Успехи физических наук. though they all stay in a hierarchy. 2003. which ultimately led to drawing up certain concepts and theories in the works of particular scientists. based on the fundamental idea of a three-dimensional understanding of human nature as a unity of body-soul-spirit. Лоргус А. 66. Highly perspective methods are methods of hermeneutic psychology.598. 9. Conclusions and Perspectives for Further Research.І. .В.. feeling into the subject’s integrity and component analysis of its constituents.6. personal sphere of people with alcohol and drug addiction // Il'in I.А. but as a general contribution of the Christian community. Matlasevich O.involves understanding of the Christian psychology as a multi-level (fundamental and applied level). 1999. lacking in integrity. 2) analysis of the context.. . Cognitive process of the subject’s essence can occur as a consistent perception of each possible level of existence. Досвід личностной сферы людей с алкогольной и наркотической критики логічного розуму // Зарубіжна філософія ХХ століття аддикцией // Гуманітарний вісник ДВНЗ «Переяслав/ за ред. 2014. 1993. M. – С.А. 571 . Humanitarien Bulletin of Perejaslav-Khmelnytsky State Maslov. Mamardashvili M. Pedagogical University. 2015 www.: Гнозис. 48-81. conversation as a dialogue. – С. Том І (9): Тематичний випуск «Міжнародні Челпанівські G. which is the result of the laws of the studied object. Мамардашвили М. adding the elements of contemplation.век и его ценности в XXI веке». – М. . Ильин И. 1992.. 1997. 31 80 . Determining the nature of the subject can deal with various levels of existence. dialogue. multi-functional (routine. Духовность человека как ценность и предмет 3. . 5. Bible. feeling. – Izbrannye trudy. Manerov V. The principle of multi-dimensional and multi-level existence of the subject in Christian psychology determines the affinity and completeness of scientific interpretations of the nature of the researched subject. 571–598. Spirituality as a human value and the subject of Bor N. Особенности диагностики 4. Berdjaev N. Lorgus A. biblical therapy etc. The term "method" is broadly seen as a form of practical and theoretical understanding of reality.seanewdim.: «Довіра». and figurative perception alongside with more thorough interpretation. СПб.1151 s. . – СПб. – M. Jakushenko S. its many aspects are not studied well. Психологическая топология пути. This principle directs a researcher towards: 1) singling out all the circumstances preceding the formation of a particular idea. – К. Якушенко С.. natural experiment. research methods. artistic. .І. бранные труды. – С. 3) warns against acknowledging contributions of individual scientists or scientific school in aggregate formation of psychological knowledge as absolute (the following knowledge is based on the past achievements). 2. The principle of the unity of collective and individual creativity in the development of psychological knowledge involves understanding Christian psychology as a result of not only individual scientists’ work. – S. 3. Г. Матласевич О. Бердяев Н.A.. one of the levels or certain unity of them. Vol. – 1151 с. the research process is presented as a multidimensional and multi-level phenomenon in which cognitive and transformation actions are carried out in different dimensions and semantic layers. . 2013. Thus. 223 – 233. scientific. – К. About the Russian idea // Russkaja ideja / sost.H. 2014. – SPb.Moskva.Annex 4. Generally speaking. . Works on the problem of methodology of the Christian psychological research are still not complete and sufficient. 1993. 1999.com tion to the studied object (without personal likes and dislikes.. This will provide authenticity and accuracy in this plane. to further summarize knowledge of such researches accumulated by foreign and Ukrainian scholars.V.. 5. 8. as we have already admitted. According to each studied level an explanatory model of the subject’s essence is constructed. connected to each other by "vector of essence" of the studied phenomenon. There are following empirical methods used in Christian psychology: observation and introspection.S. Psychological topology of path. A. of logical mind // Zarubіzhna fіlosofіja ХХ stolіttja / za red. Experience critics Григорія Сковороди». – M.1958. – М. № 66. his freedom and spirituality // 7. religious knowledge) and multidimensional doctrine. психолого-педагогічні читання». additionally. About a man.S. Analyzing methodological problems it is necessary to emphasize some of the difficulties of using traditional methods in Christian psychological research.Х. Хмельницький державний педагогічний університет імені Gusserl' E. Issue: 38. – 1958. Гуссерль Е. 2002. 2003.. as well as other methods from Applied Psychology – art therapy. 48 – 81.. Discussion with Einstein about on epistemological psychology // Proceedings of the international seminar "The man problems in atomic physics // Uspehi fizicheskih nauk. The principle of consistency . methods of analysis and interpretation are selected. О русской идее // Русская идея / сост. Бор Н. Peculiarities of diagnostics of М. – K. – Додаток 4 до Вип. 4.

seanewdim. . С ростом популярности исследований душевно-духовных характеристик психической жизни и развитием христианской психологии возникает вопрос методов и методологии исследований в этой сфере.233. методология. Світ психології і християнська віра // Вісник Київського інституту бізнесу та технологій. В статье проанализированы существующие методологические проблемы христианско-психологических исследований и намечены возможные пути их решения. – 224 s. системности. 10. личность 81 .: Akademvidav. 2013. 3-9. – С. – 224 с. – K.S. Автор обосновывает. Установить взаимопонимание между академической и христианской психологическими концепциями может коммуникативная методология. – К. – P.com Volume I (9): Thematic issue "International Chelpanovs psychological and educational read.№ 3 (19). Мей В. Савчин М. World of Psychology and Christian faith // Bulletin of Institute of business and technology in Kiev. Ключевые слова: христианская психология. Savchin M. методы. историзма. Матласевич О. III(19). . объективности. 223 . Методы христианско-психологических исследований: проблемы и перспективы Аннотация.Science and Education a New Dimension. принципы. Основными принципами христианско-психологических исследований являются: принцип синтеза материализма и идеализма. Mej V. Методологеми психології: монографія.В. – 2012. единства академически-научного и христианскомировоззренческого. что вся реальность внутренней жизни личности не может быть описана на психометрическом уровне.V.№ 3 (19). 2015 www. Metodologems of Psychology: Monograph.В. Pedagogy and Psychology." . 2013. единства коллективного и индивидуального творчества. Issue: 38. 11. – 2012. 3-9.: Академвидав.

менеджеры среднего звена (n=34) отличающихся друг от друга по направлению деятельности. Issue: 38. специалисты по аутсортингу. В.Science and Education a New Dimension.Дж.В. такие как: менеджеры. Теоретический анализ последних публикаций показал что. качество. Агеевой.Ф.И. топменеджеры.С. У безработных высокий уровень личностной тревоги выявлен у 8%. может работать. Немова. Топ-менеджер для эффективного выполнения функций планирования.Г. перфекционизм. Ключевые слова: я-образ.). В структуре организации выделяют и менеджеров среднего звена.М. Проведенное нами исследование позволяет нам констатировать. на поиск новых возможностей и результат [2]. III(19). средний уровень представлен 45% и низкий уровень тревоги у 47% испытуемых (рис. З. Шорина. В. С одной стороны в спектре рынка труда появились новые социальноэкономические статусы. фрустрированность. которые составляют определенные аспекты "презентируемого Я" и "хронологического Я". менеджеров среднего звена и топ-менеджеров. Изучение деятельности руководителя среднего уровня показывает. 82 . средний – 45% и низкий уровень имеют 26% испытуемых. организатора и грамотного управленца. Топ-менеджерам для достижения профессиональных целей и выполнения своих функций. экономики и механики Одесский национальный университет им. с другой – существует и не задействованная часть трудовых ресурсов – безработные. образования и строительства и безработные (n=43).А. Мечникова. Выставлять себя в социально-выигрышном свете – это один из аспектов стратегии самопрезентации. заключение необходимых договоров. Питера. Сопоставлены профили временной перспективы у личностей с различным социальным статусом. Kevin Kelly. И. ученые исследуют индивидуально психологические особенности менеждеров и безработных (Л. ежедневно несущих ответственность за ее эффективное управление топ-менеджерами. Р. таких как: предприятия автомобильного транспорта. а так же психические состояния: тревога. «держать лицо». перфекционизм. По шкале социальной желательности (рис. составляющие разные аспекты позиционируемого и хронологического образа Я. необходимо приукрашивать действительность.Н.Ф. Одесса.com Гринникова Н. Менеджеры среднего звена показали следующие результаты: 75% – низкий уровень. проведений рекламных акций и т. Средний уровень тревоги отмечен у 29% руководителей и у 65% – низкий уровень проявления личностной тревоги. А. Журавлева. перфекционизма. 2). В. лень. Основная часть. Л. В основном менеджеры среднего звена являются буфером между руководителями высшего и низового звеньев. Groysberg. Кузьменко [7]. Наши данные скорее говорят о презентуемом Яобразе (Я-маске). социальная фрустрированность. Pedagogy and Psychology. в котором важная роль отведена социальной желательности. Презентируемый и хронoлогический образ Я у личностей с разным социальным статусом __________________________________ Гринникова Наталия Михайловна. Чернявской и др. дисциплину. координации и контроля должен обладать определенными индивидуально-личностными особенностями. L. так как каждый такой менеджер является одновременно и руководителем и специалистом. 22% – средний и 3% – высокий уровень тревоги. особенности временной перспективы. аспирант Института математики. Украина Анотация: В статье рассматриваются личностные особенности.Л. сферы обслуживания. мотивация достижения. Эффективный менеджер среднего звена совмещает в себе качества хорошего специалиста. психические состояния. Федермана и др. влияющими на эффективное управление организацией и формирование общественных отношений.А.И. который официально зарегистрирован на бирже труда. социальная желательность Введение. социальной фрустрированности. географической дислокации и уровня экономической стабильности. казаться социально желательными. Л. безработный – это человек.д. Статистически значимых различий не выявлено. По определению Международной организации труда (МОТ) – International Labor Organization (ILO).М. Попова. который хочет работать. топ-менеджер. что менеджер среднего звена возглавляет крупное подразделение или отдел в организации или на предприятии. П.П. что у 6% топ-менеджеров уровень тревоги представлен на высоком уровне. что у 29% топ-менеджеров высокий уровень. О. Чернышевой. социальная желательность. Р. В.) в исследовании влияния личностных характеристик на эффектив- ность предпринимательской и управленческой деятельности. В своем эмпирическом исследовании мы обратились к отдельным личностным характеристикам. лень. организации. Такой уровень тревоги препятствует конструктивному поиску работы и трудоустройству. Раковской. Дизеля.seanewdim. маркетологи. г. нормы. а так же используют системный подход (В. 1). Д. временная перспектива. что состояние повышенной и явно выраженной тревоги характерно для 42% безработных. таких как: управление. Воротиной. участий в тендерах. исполнителя. В исследовании приняли участие топ-менеджеры предприятий (n=35). Краткий обзор публикаций по теме. Полученные нами данные не согласовываются с данными Н. но не имеет рабочего места и это только тот человек. лени у безработных. А. Но за чертой исследовательского интереса остаются такие особенности составляющие Я-концепцию как. выявлено. Рубахина. Русалова. Отмечены разные уровни представленности феномена социальной желательности.М. Дунаевского. Дружинина. безработный. Bryan MacDonald [9] называют группу руководителей организации высшего уровня иерархии. где продемонстрировано. Бормана. В. 2015 www.Д. Рыночная экономика привела к переменам в использовании трудовых ресурсов. На уровне среднего менеджмента он больше ориентирован на процесс. Т.

и высокий уровень социальной фрустрированности у безработных не выявлен. У менеджеров среднего звена у 6% отсутствует социальная фрустрированность. 83 . Безработные показали следующий результат: высокий уровень социальной желательности имеет только 8% испытуемых.Science and Education a New Dimension. 3) мы выявили что. умеренный у 18%. Из полученных нами данных так же видно. Issue: 38. у более половины средний уровень (54%) и у 38% низкий уровень социальной желательности. у 67% имеют низкий уровень. 2. Чернову]. отсутствие социальной фрустрированности испытывает 15% испытуемых. Бойко (рис. низкие показатели у 44%. формирования принципов и норм коллективной жизнедеятельности.А. Вассермана в модификации В. III(19). т. как способе массового отражения.seanewdim. у 87% представлен низкий уровень. у 13% топ-менеджеров социальная фрустрированность отсутствует. 2015 www. Шкала социальной желательности 60 50 40 % 30 20 10 0 высокий 26 средний 45 низкий 29 менеджеры среднего звена 44 34 22 безработные 38 54 8 топ-менеджеры Рис. средние у 34% и 22% имеют высокий показатель социальной желательности. 62% безработных и большинство топ-менеджеров представляют себя в преимуще- ственно выгодном свете. "как механизме массового отношения к событиям и процессам окружающей действительности" [цит. Статистически значимых различий у топ-менеджеров и безработных не выявлено. ни высокого уровня социальной фрустрированности у топ-менеджеров не выявлено. по И.com Личнностная шкала проявления тревоги 80 70 60 50 % 40 30 20 10 0 высокий 65 средний 29 низкий 6 менеджеры среднего звена 75 55 3 безработные 47 45 8 топ-менеджеры Рис. 1. Статистически значимых различий у топ-менеджеров и безработных не выявлено. у 81% она на низком уровне. Pedagogy and Psychology. ни умеренного.е. Показатели личностной шкалы проявления тревоги У менеджеров среднего звена. что 38% безработных не беспокоятся об общественном мнении.И.В. Показатели социальной желательности Исследуя уровень социальной фрустрированности по методике Л. У безработных. умеренный уровень составляют 9% и высокий уровень составил 3% менеджеров среднего звена.

какая жизненная необходимость оказывается парализованной в результате неспособности имеющихся у субъекта типов активности справиться с наличными внешними и внутренними условиями жизнедеятельности [7]. Показатели по шкале перфекционизма На наш взгляд. Нам представляется. менеджеров среднего звена и безработных. или они не оценивают ситуацию как критическую т. Как видно из рис. безработные так же как и топ-мене-джеры не находятся в ситуации невозможности и их жизненные необходимости не парализованы.Е. "Невозможность".Science and Education a New Dimension. 4.seanewdim.е. сколько серьезную личностную проблему. 2015 www. Issue: 38. 70% менеджеров среднего звена и 76% безработных перфекционизм не выявлен.е. ни менеджеры среднего звена не испытывают беспокойства по поводу невозможности удовлетворения каких-либо своих планов. Не являясь расстройством или нарушением в буквальном смысле слова. высокого уровня социальной фрустрированности у испытуемых не выявлено. намеченных целей и надежд. что Ф. Исследование перфекционизма у топ-менеджеров. такой уровень перфекционизма у безработных представляет собой не только достоинство. у 94% топ-менеджеров.Е. назвав их "ситуациями невозможности". Василюк [1] рассматривал фрустрацию как один из видов критических ситуаций. перфекционизм в то же время выступает крайне негативным фактором. Есть только образ чего-то "идеального". по мнению Ф. ни безработные. III(19). по Дженкинсу-Фридманну показало что. 4. 3. что или феномен социальной желательности формирует искаженный Яобраз в сложившейся ситуации у безработных.com Уровень социальной фрустрированности % 100 90 80 70 60 50 40 30 20 10 0 высокий 13 средний 87 низкий 0 менеджеры среднего звена 6 81 3 безработные 15 67 0 топ-менеджеры Рис. Василюка. Известно. Pedagogy and Psychology. ни топ-менеджеры. Показатели уровня социальной фрустрированности у топ-менеджеров и безработных Исходя из наших данных мы можем отметить что. т. порождающим серьезные затруднения в жизни [8]. Перфекционисты обычно не ориентируются на свою внутреннюю личную оценку результатов. определяется тем. у них нет их личных критериев. как ситуацию невозможности. Шкала перфекционизма % 100 90 80 70 60 50 40 30 20 10 0 высокий 94 средний 6 менеджеры среднего звена 70 30 безработные 76 24 топ-менеджеры Рис. По нашим данным получается что. 30% менеджеров среднего звена и 24% безработных характеризуются стремлением к достижению наилучшего результата. который 84 .

Science and Education a New Dimension. что они в равной степени и ленивы. Ахмерова [6] показывают что для ленивых по сравнению с неленивыми более характерны следующие тенденции: низкая самооценка настойчивости. а попытка избежать осуждения и/или заслужить похвалу. преобладание торможения по внутреннему балансу (последняя типологическая особенность свидетельствует о слабо выраженной потребности в активности). 5. недостатком возможностей. Среди менеджеров среднего звена только 6% считают себя очень трудолюбивыми. удовольствие от процесса. Напротив. У безработных испытуемых.А. высокой тревожности и в целом негативно сказывается на его мироощущении и результатах деятельности и на эффективный поиск работы. прежде всего. И этот собирательный образ перфекционисты воспринимают как свой собственный. то безработные. 2015 www. Мехрабиана (рис.Т. которые формирующие презентируемый Я-образ. а 84% доминирует стремление избегания неудач. что они в равной степени трудолюбивы и ленивы и 9% топ-менеджеров полагают. голодом. мы можем видеть что безработные. 4% считают. что только у 16% топменеджеров выявлено доминирование стремления к успеху. порождая постоянный стресс. 10% считают. что они трудолюбивы и ленивы в равной степени. авторитарных. Показатели по методике самооценки лени Исходя из наших данных. что очень трудолюбивыми (работа ради работы) себя считает 69% топ-менеджеров. выраженное стремление к избеганию неудачи. и 2% считают себя очень ленивыми. Проведя исследование мотивации достижения по методике "Измерение мотивации достижения" А. что они ленивы. более низкая мотивация успеха. 60% безработных уверенны. 3% думают.com сложился из мнений наиболее референтных людей. III(19). Чаще всего это отрицание или избегание «не очень то и нужно было» или «или делать идеально. У них внутренняя цель – не само дело. неинтересным. ленивыми себя считают 2% и очень ленивым себя никто не считает. готовых на многое ради успеха мы выявили только 5% и соответственно со стремлением избегания неудач 95%. 85% считают себя трудолюбивыми. дают социально желательные ответы. Вместе с тем Е. Естественные затруднения в достижении желаемого результата фрустрируют таких людей. а болезненное осознание недостижимости совершенства нередко провоцирует их и вовсе отказаться от позитивных устремлений. считают себя трудолюбивыми и очень трудолюбивыми. Ильин [5] считает что. 6). бессмысленным. что в итоге приводит к формированию заниженной самооценки. Исследования А. так же как и топ-менеджеры. сонливостью.А. усталостью. болезнью. неопределенным или трудным делом. Испытуемые. высокие показатели моти- 85 . 15% считают себя трудолюбивыми. перфекционизмом прикрывают банальную лень и различает лень как ситуативное и как постоянное проявление. что они ленивы. упорных в достижении цели.А. перегрузками. или не делать вообще». Кроника и Р. И если топменеджеры поддерживают "Я-образ" руководителя. выбирают легкие или очень сложные задачи. агрессивных и конфликтных в межличностных контактах. 5) мы выявили. избегания. Методика самооценки лени % 90 80 70 60 50 40 30 20 10 0 в равной степени 3 трудолюбивы очень трудолюбивы 69 очень ленивы ленивы топ-менеджеры 0 9 менеджеры среднего звена 0 2 4 85 6 безработные 5 10 10 15 60 19 Рис. Ситуативное проявление лени определяется следующими ситуациями: отсутствием настроения.seanewdim. до открытой агрессии. склонных к риску. И тогда в ход идут все возможные защитные механизмы – от прямого отрицания. и трудолюбивы. Как известно мотив избегания неудач выделен из мотива достижения. Pedagogy and Psychology. Среди менеджеров среднего звена у 29% выяв- лено стремление к достижению успехов и 71% стремится избегать неудачи. внешним давлением. что они очень трудолюбивы. результат. Богдановой и С. на наш взгляд. трудолюбивыми – 19%.П. А высокие показатели мотивации достижения характерны для: возбудимых личностей. Посохиной (рис. Неудачи перфекционистами переживаются крайне болезненно. характеризующее наличие ее как личностное качество. у которых преобладает мотив избегания неудач. мы выявили. скукой. так же 10% думают. слабая нервная система. независимых. низкая саморегуляция в деятельности. Issue: 38. Проведя исследование по методике выявления лени Д. склонных к лидированию.

Science and Education a New Dimension. 7 топ-менеджеры ориентируются на будущее. Они рассматривают прошлое как хранилище ошибок. 2015 www. импульсивных. Такой профиль временной перспективы. повышать профессиональную квалификацию. которые 86 . потерю себя в темпоральной действительности. конформностью и пессимизмом. имеющих невротические рас- стройства. отличающимся мягкостью характера. неосознаваемое состояние безработного.seanewdim. самоутверждающихся. У безработных. на наш взгляд. порывистых и сверхэмоциональных. неуверенных в себе. вероятно. III(19). мотив избегания неудачи сформировался на неудачах в прошлом опыте. что у топ-менеджеров профиль временной перспективы не сбалансированный [4] с доминантой ориентации на будущее у 33% испытуемых. с невозможностью принятия оптимальных решений. отличающихся поспешностью в принятии решений. позитивное прошлое. 7) показало. Также они свойственны личностям. Показатели мотивации достижения Исследование временной перспективы топ-менеджеров и безработных (рис. приведшем к отсутствию веры в свои силы и свою эффективность. Pedagogy and Psychology. 6. неосторожных. Issue: 38.е. чертами зависимости. опираясь на позитивное прошлое. т. а довольствоваться легкодоступными целями.com вации избегания неудачи при заниженной мотивации достижения характерны для личностей тревожных. 7. У безработных установлен также несбалансированный профиль временной перспективы. с низкой самооценкой. У них в равной степени значимости представлены будущее. гедонистическое и фаталистическое настоящее и в меньшей степени представлено негативное прошлое. но без доминанты с практически равным распределением ее составляющих. Низкие показатели мотивации достижения характерны для личностей. Измерение мотивации достижения 100 90 80 70 % 60 50 40 30 20 10 0 мотивация достижения 16 стремление избегать неудачи 84 менеджеры среднего звена 29 71 безработные 5 95 топ-менеджеры Рис. эти испытуемые "оглядываясь" назад и вспоминая собы- тия прошлого извлекают полезные уроки для того чтобы получать удовольствие от будущего. находящихся в депрессивных состояниях. «ищущих признания». Временная перспектива 35 30 25 % 20 15 10 5 0 топ-менеджеры 33 позитивное прошлое 21 менеджеры среднего звена 15 20 27 21 17 безработные 22 21 17 21 19 будущее негативное прошлое 13 гедонистическое настоящее 21 фаталистическое настоящее 12 Рис. максимально точно передает субъективное. У топ-менеджеров этот факт может свидетельствовать о не желании совершенствовать свое мастерство. Нулевой показатель мотивации избегания при повышенных баллах мотивации достижения встречается у лиц. Показатели профиля временной перспективы Как видно из рис.

Science and Education a New Dimension.А. 2003. The article examines personality peculiarities. laziness. Психологическое время личности / Е. Социальное поведение на рынке труда в Issue 9 (str.com можно исправить. Василюк. различных институтов. perfectionism. 2001. un-ta. Kevin Kelly. 2015 www. top manager.Golovakha.E. ловаха. Dzh. С.SPb . Перфекционизм: история изучения и совреSmysl.: 8. психоVasylyuk. Парадокс времени. Kronik A. Зимбардо.. Обещания того. перфекционизм. Issue: 38. Time perspective profiles of individuals of different social status are compared. perfectionism. Kand. mental states that constitute different aspects of positioned and chronological I – image. завтрашний предвкушаемый успех или потери являются «топливом» для сегодняшних решений и действий.И. Развитие ориентации на будущее требует стабильности и постоянства в настоящем. Кроник. E. March 2011. Чем меньше люди полагаются на обещания правительства. У них доминирующим является негативное прошлое 27%.: Питер. Zimbardo. У безработных выявлен несбалансированный смешанный профиль временной перспективы без доминанты с практически равным распределением ее составляющих ЛИТЕРАТУРА (REFERENCES TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1.sots. unemployed person. далее в иерархии представлены в равной степени гедонистическое настоящее 21% и позитивное прошлое 20%.Е. ния критических ситуаций) / Ф.П. Part III Section March 2011 7. The new psychology of time. Ясная. Journal of Integrative Psychology. – 2007.A. 105].-224 с.Ф. Ахмеров. Трудоголизм. Канд. . №4 p.F.А.-284s.00. Ф. опираясь на прошлый опыт как негативный. Rech.159 which will improve your life / Zimbardo.A. Н. Василюк – М. социально нефрустрированными. Головаха. 6. ун-та.267 p.: Smysl. Однако в условиях нестабильной экономической ситуации они " «доверяют только тому. он трудолюбив. значат мало.Ye. Ф. Менеджер среднего звена это трудолюбивый. Менеджеры среднего звена. 2003.. В.М.04 / 3. Кузьменко. Часть III раздел 3 2011 diagnostics and therapy in the psychology of life's journey / Выпуск 9 (стр. social desirability 87 . F. Russia: Dis. с низким уровнем тревоги.: ил.N. Keywords: I-image. Кузьменко. Psychology of experience (analysis of overcoming диагностики и психотерапии в психологии жизненного пути / critical situations) / F. умеющий из прошлого опыта извлекать полезные уроки и получать удовольствие от сегодняшнего дня.A. 2008. 2011. социально нефрустрированный с низкими уровнями тревоги и социальной желательности работник.СПб. RA Ahmerov. что нельзя потрогать или увидеть.169-170) современной России: дис. фаталистическое настоящее 17% и 15% будущее находятся на последних местах в профиле временной перспективы.169-170) A. F. Kronik.Ф.Е. 2008.к. Работа и личность.: Изд-во laziness / E. что не согласуется с фактом переживания безработицы как личностной трагедии сопровождающейся сильными эмоциональными переживаниями.П.Ilin. менное состояние проблемы / В.А. GoNovocherkassk.А. и успехов которые можно повторить и увеличить.F. М. Grynnykova N. . 2011. middle managers and top managers are noted. A. Path To the C-Suite // Harvard Business Review. social frustration and laziness among unemployed people. Ильин.M . 2007.159 ни. Кроник.А. используют силу знаний для создания безопасной базы для будущего. Pedagogy and Psychology. Ениколопов // 4.Речь. Ясная. Моск.I. frustration. лень / Е. 9. Презентация Я-образа безработных основана на позиционировании себя трудолюбивыми со склонностью к перфекционизму работниками. Yasnaya. что можно подержать в руках.267 с. Р. S. Workaholism. 1984. L.Бойд Yasnaya. А. V. Каузометрия: методы самопознания. Psychological time of personality / E. А.I. 352 с.: Izd-vo Mosk. тем больше они избегают ориентации на будущее и фокуси- руются на настоящем" [3. Е. целеустремленный. Новая психология времеВопросы психологии.04 / N. art / V.P.A. для них работа источник особого наслаждения т. Boris Groysberg. III(19). Social behavior in the labor market in modern Смысл.наук: 22.И. 352s. perfectionism. Из полученных нами данных можно заключить. Kauzometriya: methods of self-knowledge.: Piter. Kuzmenko. 5.-224 p . The paradox of time. lovakha. Bryan MacDonald The New 2010.: Kuzmenko.Ильин.nauk: 22. . Психология переживания (анализ преодолеIlyin. Выводы. time perspective. Presenting and chronological I-image of individuals with different social status Summary. Е. Дж. Perfectionism: history of research and state of the Спб.146 l. Психологическое время личности `.A.2010.: Смысл. Кроник.Boyd SPb.: ill. Зимбардо. но не стремится сделать идеально свою работу и совершенствовать профессиональную компетентность. Yenikolopov // Questions of psychology. N.Н.seanewdim.-284 с.00. так и позитивный. №4 С.– Новочеркасск.А. psycho2. А. 2001. ГоН. 1984.соц. которая улучшит вашу жизнь / Ф. M . Vasilyuk – M. EP Work and personality. – 146 л. что презентируемый Я – образ современного топ-менеджера имеет доминирующую ориентацию на будущее. Psychological time of personality '. Kronik. Different representation levels of the phenomenon of social desirability. Вестник интегративной психологии.

А. Емоційні. Татенко. емоційні. його здатність до моральних суджень. Аналіз наукових джерел [1. підлітки можуть не виявляти її в інших видах. 5. Залесский. Г. Ключові слова: підлітковий вік.В. Україна Анотація. На сучасному етапі дослідження у віковій та педагогічній психології науковцями отримані важливі показники про витоки особистісного зростання у підлітковому віці (І.О. Підлітки.Science and Education a New Dimension.com Зимянський А. мислення сприяє активному використанню підлітками моральних понять. трансформуючись у стійкі особистісні утворення (самоцінності). Упродовж цього періоду триває розвиток абстрактного мислення. але й на вольову діяльність. Недостатність розвиненості волі полягає передусім у тому. Соціально-психологічні передумови розвитку моральної самосвідомості у підлітковому віці _______________________________________ Зимянський Андрій Романович. особливості соціальної активності. судження й оцінки. незалежність Я та ін. самосвідомість. зокрема. Фельдштейна важливе місце займає внутрішня суб'єктивна позиція підлітка стосовно різних сфер соціальної дійсності. моральні дії. Для емоційної сфери підлітків характерні достатньо висока емоційна збудливість. У психології проблема розвитку особистості підлітка та розвитку його моральної самосвідомості аналізується у контексті сукупності досягнень або новоутворень цього віку (Л. коли підліткам просто немає ради чого долати різні пере- 88 . інтелектуальні (пізнавальні). інтелектуальні. високий рівень тривожності. старший викладач кафедри психології Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка. які він завзято відстоює. 2015 www. Вони вже в змозі самі поставити перед собою мету та спланувати її досягнення. що. 4. закономірності становлення спонукальної сфери особистості підлітка (М. що дозволяють співвідносити власні вчинки і спонуки особистості із засвоєними нею моральними імперативами. Булах). У період дорослішання виникають психологічні передумови (довільність вищих психічних функцій. Інтенсивно формуються моральні почуття. Крайг.М. Цукерман). В. проте останні можуть змінюватися під впливом позицій і думок референтної групи однолітків. спроможні не тільки на окремі вольові дії. У статті виділено та проаналізовано важливі соціально-психологічні передумови розвитку моральної самосвідомості підлітків. не боячись покарань з боку дорослих. новий рівень самосвідомості. Райс. Х. Гаврилова. Дубровіна. зокрема. Нікітіна.О. А. деяка стійкість емоційних переживань. одночасно розуміючи його неправоту.В. У концепції Д. У результаті нових якісних змін у підлітків мотиви дій і вчинків стають осмисленішими і стійкішими. визнаючи фундаментальність змін. завдяки чому переживання з приводу засвоювання підлітками моральних норм поведінки стають спонуками до реалізації їх у поведінці. використанням метакогнітивних (пов'язаних з виробленням стилю інтелектуальної діяльності) навичок. Як відзначає Л. що включає інтеріоризовані у процесі соціалізації моральні цінності у формі переконань. Метою нашого дослідження є з’ясування соціально-психологічних передумов розвитку моральної самосвідомості у підлітковому віці. моральні позиції.Р. але і щодо моральної самооцінки. Аверін.С. 3. вміння долати перешкоди i труднощі тощо. Ці обставини суттєво впливають на зміст думок підлітка. вольові. У психологічному плані моральна самосвідомість людини є складно організованою психологічною системою. розвиток спо- нукальної сфери. Починають складатися відносно стійкі та незалежні моральні погляди. У перехідний період у підлітка виникає система власних вимог і норм. Психологи досить уважно ставляться до вивчення підліткового періоду. самоствердження.А. ціннісними ставленнями до себе та інших людей. почуття дорослості. виникнення почуття дорослості. Крейн. Ф. Це підтверджує. а динаміка розвитку моральної самосвідомості всередині періоду є маловивченою. Т. проявляючи величезну наполегливiсть в одному виді діяльності. В. ідеалів. І. Г. моральні ідеали тощо) та співвідносити їх із власним Я.Й.П. виникнення почуття дорослості. Виготський звернув увагу на ту обставину. вольові. активізуються психологічні засоби відкриття підлітком власного "Я" (І. моральні норми. на відміну вiд молодших школярів. формах.В. В. Виникають переживання не тільки щодо оцінювання їх іншими людьми.І. особливості соціальної активності. Дрогобич. що моральність підлітків перебуває у процесі становлення. емоційні. що у випадку з підлітками частіше всього має місце не слабкість волі. З цього приводу Л. виникнення потреби у самоствердженні. III(19). Божович. автономність. хоч плакати соромно").Й. І. суперечливість почуттів (досить часто підліток захищає свого друга. Активний пізнавальний розвиток підлітка розгортається він у малопомітних для нього і тих. виникнення потреби у самоствердженні. нормативних установок. Давидов. м.seanewdim.Є. Реан. що дозволяє у майбутньому сформувати "стійку життєву позицію". а слабкість цілей. впертість у досягненні мети. Виготский. Pedagogy and Psychology. Г. Божович [2]. розвиток спонукальної сфери. хто її оточує. володіючи розвинутим почуттям гідності – "може заплакати від образи. Регуш). Прихожан. Інтелектуальні (пізнавальні). Г. Боришевський. засвоєння формальних операцій мислення. Issue: 38. моральні переживання. новий рівень самосвідомості. Вольові. Д. Ремшмидт) і особливості включення підлітка у провідну діяльність – спілкування в умовах спільної діяльності (Л. умови самоствердження і самовизначення підлітка (В.С. Мухіна. Ісуріна). Помітного розвитку набувають вольові якості – наполегливість. що за своїм складом підлітковий період є психологічно неоднорідним.Й. логічної пам'яті.) для виникнення моральної поведінки. Л. 6] дозволив виділити важливі психологічні передумови розвитку моральної самосвідомості підлітків.С.Г. Це дозволяє йому зрозуміти суть моральних аспектів поведінки та діяльності (моральні ставлення. соціальна активність Констатується.С. Фельдштейн).І. які відбуваються у цей час.А. 2. У.

натомість актуальними стають соціальний статус. людських взаємин. якостей своєї особистості. своєї поведінки серед інших. то в підлітковому віці значущими для дитини стають цінності і погляди.А. якості яких починають визначати очікуваний напрям власних змін підлітка. однак система ціннісних орієнтацій дитини перебуває ще на стадії формування. Рефлексивний самоаналіз ("Я – у минулому. – необхідність самореалізації як засобу становлення моральної свідомості й адекватного їй ментального простору особистості. формується система прагнень особистості до реалізації в житті свого ідеального "Я" як моделі та напряму власного самовдосконалення. процес розвитку моральної самосвідомості включає в себе дві протилежні тенденції. Якщо в попередньому періоді великий вплив на виникнення цінностей мало виховання. [6] Самоствердження Я-морального підлітка відбувається у просторі інтимно-особистісного спілкування з однолітками. З одному боку. відстоювання ціннісного "Я". сприймання себе однокласниками.Science and Education a New Dimension. Судження молодших підлітків про себе виражаються також в оцінці їх стосунків з іншими людьми. Завдяки функціонуванню особистісної рефлексії підліток просувається у напрямі усвідомлення Яморального ("Хто Я?" – основне питання віку). у підлітковому віці тимчасово втрачають своє значення. Тим самим створюються надзвичайно сприятливі умови для порівняння підлітками своїх морально-психологічних якостей з якостями інших людей. що свідчить про досить високий рівень самосвідомості. між прагненням ствердити свою дорослість і способами досягнення цього. зокрема допомога. суспільних моральних цінностей. становища у суспільстві тощо. Його потреба в самоствердженні настільки сильна. теперішнього і майбутнього Я в єдності з продуктивними поступальними змінами на шляху від дитинства до зрілості. З іншого. економічна і світоглядна самостійність. Вони намагаються розвинути в собі позитивні якості. але послаблює зв'язок із батьками. утвердження власної індивідуальності. підвищену чутливість до всього. норм поведінки. нового становища серед ровесників і старших у них з'являється прагнення до самовиховання. Розвиток спонукальної сфери. Але порівняно невеликий життєвий досвід і ще не сформований життєвий світогляд нерідко породжують суперечності між потребою у самовихованні і невмінням реалізувати її. 2015 www. Відбувається перегляд сформованих у молодшому шкільному віці уявлень про цінності. Все це й викликає в них стійкий інтерес до внутрішнього світу особистості. відстоювання своєї дорослості та самостійності породжує у підлітків. поваги до себе. самопожертва. стають ліберальнішими. Загалом. здібностей та можливостей. Жадоба самоутвердження. Pedagogy and Psychology. про здібності та можливості. зростання вимог до себе. сьогоденні. справедливості тощо. Відбувається спільне з однолітками самоосягнення власного Я. у сфері моральності. Майбутнє уявляється йому досить невизначеним. збагачення досвіду соціальної поведінки. порівняти себе з іншими. авторитет. Протягом підліткового віку ціннісні орієнтації дітей ускладнюються. дорослими. що породжує напругу й конфліктність. Постійна взаємодія підлітка з однолітками породжує у нього прагнення зайняти належне місце серед них. Новий рівень самосвідомості. цілі. У підлітків виникає інтерес до себе. у відчуженні багатьох рис дитячого Я [6]. Ці оцінки стосуються уміння дружити. В. які домінують у групі. потреба оцінити. Учні середніх класів не досить самокритичні. яка спирається на власні норми. зокрема. у свою чергу. між ідеалом і реальними тенденціями власного розвитку. для спонукальної сфери підлітків характерний перехід від дотримання зовнішніх вимог щодо моральної поведінки до особистісної активності. Поява ж значущої мети вирішує і проблеми волі. Аверіним [1] виділено два етапи: формування почуття відмежованості свого Я від оточуючих та становлення ідентичності підлітка. про своє місце серед інших людей. III(19). Почуття дорослості. У підлітковому віці основою мотивації стають цінності. подолати негативні риси. Завдяки волі підліток долає егоцентричні мотиваційні тенденції. Почуття дорослості підлітків може виявлятися у загальній переорієнтації від ровесників як значущих інших (яким здебільшого уподібнюється Я-минуле і Я-теперішнє) на дорослих. Саме у підлітковому віці актуальною для особистості стає потреба зіставляти якості інших людей з власними рисами.seanewdim. що стосується їхнього авторитету. що задля визнання ровесниками підліток готовий поступитися своїми поглядами та переконаннями. Підлітковий вік є сенситивним для розвитку самосвідомості особистості. усвідомлюють потребу позбутися їх. Вплив референтної групи не призводить до суттєвої зміни сприйнятих від дорослих ціннісних уявлень. Я-моральне підлітка прагне з'єднатися із Я-моральним іншого підлітка. майбутньому") відкриває підліткові глибини своєї недосконалості й він переживає кризу Я-морального. Важливими є суперечності між потребою пізнати себе і фактичним рівнем знань. відбувається безумовне схиляння перед визнаними цінностями. На основі розвитку самосвідомості. думати про себе. У підлітка певною мірою сформована ієрархія життєвих цілей. що є одним із домінуючих мотивів поведінки та діяльності. однак він ще недостатньо володіє засобами їх досягнення. Відтак. а також у критичному ставленні до Яминулого. У підлітковому віці самооцінка дітей стосується переважно основних моральних якостей: доброти.com пони. оцінки результатів діяльності. розібратися у своїх почуттях і переживаннях. Потреба підлітка у самоствердженні. що негативно впливає на становлення моральної самосвідомості. їх самооцінка є нестійкою та не завжди адекватною. прагнуть до самовиховання. честі. Однак. незалежнішими. на думку психологів. Саме у підлітковій спільноті з повною силою реально переживається сутність ролі дорослого. оптимальні варіанти особистісного розвитку передбачають відносну спадкоємність минулого. Деякі суспільні цінності. хоч часто вони визнають у собі багато негативних якостей. чуйності до людей. зовнішній вигляд. щоб дотримуватися у поведінці моральних норм. Issue: 38. наміри. а це уповільнює процес опанування соціально-цінної поведінки. вчинків. включаючи і власні лінощі. зовнішності. здійснювати вчинки всупереч своїм моральним настановам. Завдяки цій кризі підліток "про- 89 . ідеали. У генезисі самосвідомості підлітка.

процеси відокремлення її від батьківської нормативноціннісної системи та формування власної системи моральних цінностей. стереотипів. умовою процесу лібералізації моральних цінностей підлітків та диференціюється на три види: нормативний. розуміє себе. яка йому зрозуміла та пережита ним. емоційний і поведінковий. сприяє формуванню моральних якостей особистості. яскраво виявляються ознаки емансипації. в основі якої лежить не спільна гра. виробляти моральну са- мооцінку. набути свободи. З прагненням підлітка швидше стати дорослим пов'язана провідна для нього потреба в самостійності і незалежності. які переплітаючись. набути певні риси характеру. догм. відповідальності у нормативно-ціннісній та поведінковій сферах. Становлення моральної самосвідомості підлітка пов’язане з актуальністю потреби у спілкуванні. Підліток намагається протиставити власне "Я" дорослим. прагне бути на когось схожим. а спільність інтересів. Механізмами активізації лібералізації моральних цінностей особистості підліткового віку виступають особистісна. то спілкування з ровесниками є своєрідним випробуванням себе у сфері особистісної. з новим емоційно-ціннісним прагненням – бути і вважатися дорослим. способи аналізу навколишньої дійсності і способи дій. які існують у світі дорослих. що розширює сферу їхнього спілкування. моральних почуттів. реалізація егоїстичних стратегій поведінки в цей період зумовлене захистом нового ціннісного Я від сильних зовнішніх і внутрішніх впливів. Подруге. Специфічна соціальна активність підлітка полягає у великій сприйнятливості до засвоєння цінностей. в умінні досягати поставленої мети. Підліток глибше. яка дозволяє здійснювати підлітку пошук самого себе. ідеали. Якщо у спілкуванні з дорослими підліток засвоює суспільно значущі критерії оцінок. може аналізувати свої вчинки. друга. цілі та мотиви поведінки. хоч йому ще важко передбачати їх наслідки. він пізнає можливості власного Я. Тому інколи за відсутності вільного вибору підлітки швидше поводитимуться зухвало. По суті. взаємодіючи та взаємодоповнюючи 90 . протягом попередніх років. Саме у підлітковій спільноті можна з повною силою емоційно пережити не в уяві. Автономність набуває характеру відповідальності за зміст Я-морального [4]. У самосвідомості підлітка вона трансформується у нові ціннісні орієнтації. а за таких умов не всі морально-етичні норми можуть бути ним засвоєні та апробовані. установлюються взаємини рівності і поваги один до одного.seanewdim. III(19). по-перше. що підліток здатний та прагне до звільнення від норм. збагачує сферу власних почуттів і думок. яка пов’язана з найбільшими труднощами. а саме у вилучених з простору дорослих формах поведінки. які йому пропонувалися або нав’язувалися дорослими. інтелектуальна та соціальна рефлексії. Підліток прагне позбавитися дитячої емоційної залежності від батьків. Він усіляко намагається реалізувати свою потребу в утвердженні позиції дорослої людини. Підліток утверджує власне Я у дорослій позиції і дорослих діях. Відтак актуалізація егоїстичних стратегій поведінки зумовлена розв’язанням вікових завдань і новим осмисленням Я-морального у процесі самореалізації. як у молодших школярів. яка може спричинити чиїсь насмішки або відчуття невпевненості у своїх силах. Вони здатні самостійно формувати і контролювати власну моральну сферу і вчинок для них набуває смисложиттєвого значення. Підліток ставить перед собою віддаленіші цілі. Водночас у підлітків посилюється негативізм щодо будь-яких вимог дорослих. У спілкуванні з дорослими підліток завжди перебуває в позиції молодшого. Як складний. він краще володіє собою. у взаємодії з іншим засвоюються норми соціальної поведінки і норми моралі. І лише в стосунках з ровесниками він рівноправний. Вони прагнуть вільно обирати способи виконання своїх обов'язків і одночасно бояться проявити слабкість. триваліша. що є однією з основних суперечностей віку. Загалом провідною тенденцією у підлітковому віці стають становлення Я-морального особистості. Лише у спілкуванні. поводитися під впливом власних спонукань.Science and Education a New Dimension. не така імпульсивна як молодшого школяра. що зумовлено бажанням "пройти через все". насамперед. способів поведінки. Рольова позиція дорослого є найважливішим емоційним переживанням підлітка. але відсутність психічних можливостей заважає досягненню цієї мети. У ній всім підліткам "дозволяється" утверджувати своє Я-моральне у дорослій позиції і дорослих діях. Процес емансипації виступає психологічною тенденцією і. У підлітковому віці відбувається якісна зміна соціальної ситуації розвитку. Міжособистісне спілкування. Для самореалізації підліток обирає ту діяльність. ніж дозволять змусити себе до активності.com ходить" переосмислення Я-морального. У процесі морального зростання у підлітковому віці визначаються такі провідні психологічні тенденції. на побудову стосунків з дорослими та ровесниками. Діти підліткового віку інтенсивно оволодівають досвідом моральної поведінки. в здатності приймати рішення і відстоювати власні погляди. зокрема специфічної моральної. особливо батьками та вчителями. Імітуючи поведінку значущого дорослого. підліток намагається побудувати власну систему моральних цінностей. приятеля і суперника. ніж молодший школяр. формує перші життєві плани. що сприяє становленню Я-морального. Соціальна активність. що зберігає чиюсь таємницю і довіряє свою іншим. власну моральну позицію. заявити про себе. норм. певною мірою підкореного. можливості засвоєння соціальних (моральних) цінностей. інтеріоризуючи та апробовуючи його у власній життєдіяльності. водночас. Спрямованість на засвоєння важливих для нього зразків поведінки і цінностей. Підлітки включаються у різні види суспільно корисної діяльності. а реально сутність ролі дорослого. Самореалізація Я-морального в цей період пов'язана. відстоювати власну незалежність і самостійність. розв'язання якої стимулює становлення Я-морального. намагання будь-що демонструвати свою незалежність. уникають діяльності. двосторонній процес. Issue: 38. 2015 www. моральні переконання. виконуючи ролі організатора та виконавця. лібералізація моральних цінностей означає. Дружба у підлітків вибірковіша та інтимніша. Його поведінка осмисленіша. як лібералізація моральних цінностей особистості та її емансипація від батьків. Висока вимогливість до дружби. Pedagogy and Psychology. проблематики. Потреба в самостійності реалізується у намаганні діяти без сторонньої допомоги й опіки.

P. Булах І. 340 s.: НПУ імені М. Психология детей и подростков / В. Боришевский. перераб.I..I.com одна одну. especially social activity. posobiye. чувство взрослости. 2. самосознание.P. – М. перебудові. Averin Bulakh I. Savchyn M. Social and psychological conditions of moral identity in adolescence Abstract. Psychology of Personal Growth teenager: a mono– Uchob. SPb. возникновение потребности в самоутверждении.A.С. в частности.: NPU imeni M. 4. Savchyn. – K. : Академ3. особенности социальной активности.I.В..А.. social activity Зимянський А. 6. Personality and its formation in childhood (psyskiy.С. – 340 с. – K.S. Developmental Psychology: Study Borishevskiy M. вольові. – К. Psychological features of consciousness of teeGuide / M. сприяють появі більш високого її рівня – моральної рефлексії та саморефлексії. новый уровень самосознания. знания подростков / М.S. 2-ye izd. 2005. Савчин. Савчин М. що закономірні у цьому віці: почуття дорослості. volitional. 2015 www. возникновение чувства взрослости. Ключевые слова: подростковый возраст. Социально-психологические предпосылки развития морального самосознания в подростковом возрасте Аннотация.П. Просвещение. Drahomanova.R. the development of incentive areas of need in self-assertion.I.П. социальная активность 91 . nagers / M. – 360 с. Василенко Л. Психологія особистісного зростання підлітка: – Учёб. 1968. 1981. (Alʹma-mater). самоутверждения.. – М.. Боришевский М. Zymyanskyy A. : Akademvydav. Василенко. Vygotskiy L. ЛІТЕРАТУРА (REFERENCES TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1. – К.А. – 1136 с. 1998. потреба підлітка у самоствердженні). – 379 s.S. – 452 s. Выготский Л.: Izd-vo Mikhaylova graph / I. саморегуляцію.: готский. Averin V. Личность и ее формирование в детском воз5. развитие побудительной сферы. (Альма-матер). самоствердження. Vasylenko. Issue: 38. – К. L. ціннісне ставлення до нього та реалізація його в реальній поведінці. assertiveness. Bulakh.С. emotional.V.V. Аверин.А. зокрема: інтелектуальні (пізнавальні). a sense of maturity. Borishevskiy.. 2003. емоційні.И. самоставлення. 2005.S. 1998..A. – K. СПб. взагалі концентрує в собі витоки особистісних утворень. ний посібник / М. Драгоманова. chological research) / L. Вырасте (психологическое исследование) / Л.И. III(19). емоційно-ціннісне ставлення до себе та ін. : Смысл : Эксмо. Вікова психологія: Навчаль1968.P. 1981. В силу інтенсивності диференційних та інтеграційних процесів. VygotBozhovich L. В статье выделены и проанализированы важные социально-психологические предпосылки развития морального самосознания подростков. Аверин В. У внутрішньому світі особистості закладаються основи розвитку морального Я.Science and Education a New Dimension.С. 2005. Л. – M. Pedagogy and Psychology.И.Р. Psychology of Human Development / L. pererab. спонукально-мотиваційні та соціальна активність і міжособистісне спілкування. : Smysl : Eksmo. 2-е изд.И. трансформаціям. Psychology of children and adolescents / V. a new level of consciousness. Божович Л. пособие. Keywords: adolescence. 2003. including intellectual (cognitive).A. виступаючи внутрішньою умовою становлення особистості підлітка. Психологические особенности самосовидав. Булах. – M.В.: Prosveshcheniye. – 452 с. 2005.П. В. Самосвідомість. Bozhovich. Vasylenko L. – 1136 s. интеллектуальные (познавательные).: Изд-во Михайлова монографія / І. Отже.. Божович. через самопізнання. які виникають у структурних складових моральної самосвідомості підлітка. новий рівень самосвідомості (почуття дорослості. Психология развития человека / Л. в період дорослішання. эмоциональные. особистісний розвиток підлітка підлягає змінам. feelings of adulthood. волевые. – 379 с. виникає цілісне уявлення про Я-моральне. The article highlighted and analyzed important social and psychological conditions of moral consciousness of adolescents. – V.seanewdim. self-awareness. – 360 s.

Карпов. с.com Каламаж Р. Попович. Баткін. О. способів діяльності й спілкування. Лук’янова. А. моральності. м. Бичко і І. уточнено розуміння інтелігенції. Зовнішнім проявом цього виступає атрибутивне прагнення інтелігенції приймати на себе відповідальність за стан життєустрою суспільства. Безотосова-Курбатова. що передбачає усвідомлення себе суб’єктом активного пошуку місця і сенсу існування в природно-соціальному середовищі. На індивідуальному рівні інтелігентність розгля- дається як конкретна якість людини. Скитяєва). В. спрямовані на розвиток рефлексії. Братусь. на рівні конкретно-історичного аналізу інтелігентність виступає у своєрідності конкретно-історичних особливостей морально-духовного осмислення світу цінностей. Питанню розвитку рефлексії приділяли значну увагу такі вчені. що володіє системою ціннісних характеристик (Л. дослідження психологічних аспектів інтелігенції (К. спрямованою на аналіз самої себе [4. як інтелігент. Основна частина. емоційно-ціннісного. Така невідповідність часто викликає відчуття дисгармонії та душевного болю через моральнодуховні проблеми. Максименко та ін. Б. що проявляється в спілкуванні й діяльності. Буєва. Л. Найдьонов. У психологічній літературі практично відсутній цілісний підхід до розуміння рефлексії. У своїх об’єктиваціях (дієво-предметних. Семенов. Горський. раціональних. іншими словами. Боришевський. Бахтін. які в єдності та сукупності визначають поняття "інтелігентність". проректор з навчально-виховної роботи Національний університет "Острозька академія". Україна Оксентюк Наталія Володимирівна кандидат психологічних наук. Рівне. пошуковою поведінкою. Пасічник. Означена ситуація вимагає зміни концептуальної парадигми формування української інтелігенції у ВНЗ. А. Пеньковська). що позитивно позначаються на процесі формування інтелігенції. А. Д. В. Стаття містить обґрунтування концептуальної моделі формування особистості інтелігента у ВНЗ. – що була б ефективною у процесі становлення нового покоління інтелігенції. Л.В. на загально-соціальному рівні інтелігентність є проявом родової сутності людини. Кремень. М. 2015 www. Кон. Зимня. І. Л. Каган. а також як активного смислового центру особистості. рефлексивно-інноваційне середовище Вступ. І. культурологічний та соціально-етичний і доповнючи психологічним. що набуває статусу домагання. пробудження суспільної совісті. 8]. яка б озброювала молодь необхідним обсягом належних знань.. пов’язує рефлексію з позитивним мисленням і пізнавальною активністю. експресивно-комунікативних тощо) свідомість інтелігенції визначає її соціальну роль – поширення знань. ОвсяніковоКуликовський) і т. етично та психологічно оптимізовані особистості з високим рівнем рефлексії. ми розуміємо "iнтелiгенцiю" як соціально. який здійснює зв’язок між її когнітивною й емоційною сферами і забезпечує появу нових (рефлексивних) знань (І. які до неї входять. Сучасні проблеми в Україні та світі зумовлюють потребу формування такої високорефлексивної особистості.). Зимня. Безотосова-Курбатова). не збігаються повністю. Ю. М. Ми поділяємо концепцію рефлексії як єдності й узгодженості трьох компонентів – інтелектуального. інтелектуальних. Г. Ключові слова: рефлексія. І. Д. І. м. Андреєв. регулятивного (Н. здатної до збагачення інтелектуальнокультурного потенціалу української нації та осмислення загальносвітових проблем. А. інтелігенція. Для початку необхідно з’ясувати основні поняття. Теоретичний аналіз поняття інтелігенції дає підстави констатувати відсутність усталеного означення цього феномена. Адже вона з’являється із виявленням невідповідності самоусвідомленого образу наявного буття образові ідеальному. Шрейдер та інші. соціальних. В останні роки досліджуються педагогічні аспекти у психології рефлексії (І. "Інтелігент" розглядається нами як носій певних моральних. Попов.seanewdim. Пасічник І. Бакшутова. Нами констатовано. "інтелігенція" традиційно розуміється як соціокультурна група працівників розумової праці. Концептуальна модель формування особистості інтелігента у ВНЗ ____________________________ Каламаж Руслана Володимирівна доктор психологічних наук. Аналіз літератури показав. її виховання і самовиховання – І. роблячи мислення й особистість рефлексивними. Pedagogy and Psychology. Звідси випливає. М. Бех. Огляд літератури. що ре- 92 . С. М. Мета нашого дослідження: побудувати і обґрунтувати концептуальну модель формування особистості інтелігента у ВНЗ. Останні в процесі герменевтичної процедури входять у структуру особистості. М. Келеман). Савчин.Д.В. морально. Issue: 38. йдеться про заходи. Арнольдов. як І. Піаже. генетичним чинникам рефлексії – Ж. III(19). В. дослідження інтелігенції в духовному і морально-етичному контексті (О. що склад інтелігенції як групи і психічний склад особистостей. Келеман. А. Л. С. культури. І. Карпов. Запесоцький. відбитих крізь призму гуманістичних цінностей. творення цінностей. Україна Анотація. внутрішньої активності людини є рефлексія. Узагальнюючи існуючі підходи – соціально-філософський. Для осмислення окресленої проблеми велике значення мають дослідження шляхів формування інтелігентної особистості такими вченими. М. як В.Science and Education a New Dimension. професор. комунікативних якостей. питанню рефлексії у контексті дослідження особливостей становлення особистості. що базовим механізмом суб’єктного розвитку. Коган. акцентованих на духовності. Степанов. культурно. інтелігентність. Труфанов. Бичко. Щедровицький та ін. Оксентюк Н. Соколов. В. Острог. Толстих та ін. високій культурі. Це ставить нові завдання перед галуззю освіти у створенні педагогічної системи.ін. образно-смислових. викладач кафедри суспільних дисциплін Національний університет водного господарства та природокористування.

мотивів. Емоційно-ціннісна складова рефлексії української інтелігенції включає інтерпретацію. інтересів. 2015 www. Ця якість особистості не дана людині раз і назавжди. за допомогою якого інтелігенція здійснює продукування життєвих сенсів і цінностей. Зауважимо. становить точку відліку її розвитку за логікою національної ідеї. вчинків і вироблення на цій основі певного ставлення до себе. що пов’язане з працею-служінням задля народу. політичну групу-комунікацію. становлення етнопсихологічних потреб. Issue: 38.com флексія є механізмом мислення. дій. що найбільш сенситивним періодом для розвитку рефлексії інтелігенції є юнацький вік. що природний процес становлення інтелігенції є досить тривалим. розроблено концептуальну модель формування особистості українського інтелігента у ВНЗ (Рис. Концептуальна модель формування особистості інтелігента у ВНЗ 93 . національного ідеалу. сполучаючись з образом України. побудову на її засадах аксіологічної системи. і з національною ідеєю. станів. У результаті теоретичного аналізу встановлено. коли відбувається активне становлення й розвиток особистісної рефлексії. Нами уточнено психолого-педагогічні умови й чинники розвитку рефлексії та інтелігентності. інтелектуальну. що когнітивно-інтелектуальна складова рефлексії української інтелігенції включає процес опанування сукупністю знань про себе та свою націю.1). розуміння й осмислення історико-психологічних детермінант етнічного та національного розвитку. Така її психологічна особливість з’являється з ототожненням корпоративного інтересу інтелігенції з інтересами української нації. Цей процес включає також формування духовного світу майбутнього інтелігента в площині національної культури. 1. переконань і почуттів щодо інтелігентності. місія та ідентичність у соціокультурному просторі.seanewdim. формування мотивації. а також розпредметнення історико-культурних і національних смислів. Pedagogy and Psychology. Образ рефлексивного Я української інтелігенції. національної свідомості. Основним об’єктом рефлексії української інтелігенції є її суспільні завдання. а перебуває в постійному становленні. Однак це не заперечує можливість цілеспрямованого формування особистості інтелігента через опанування знань. III(19). Структурно-змістові складові формування особистості інтелігента у ВНЗ Спеціально організоване освітнє рефлексивноінноваційне середовище – Аксіологічний підхід – Особистісно-орієнтований підхід – Культурологічний підхід Готовність студентів і викладачів до формувальних впливів – Знання – Мотивація – Уміння рефлексивного аналізу – Розвиток регулятивно-конативного аспекту інтелігентності Соціокультурне середовище Розвиток інтелігентності Розвиток структурних складових рефлексії Розвиток змістових складових рефлексії Моральні якості Когнітивноінтелектуальний компонент Інтелектуальна рефлексія Емоційно-ціннісний компонент Екзистенційна рефлексія Соціальні якості Сенсожиттєва орієнтація Комунікативні якості Інтелектуальні якості Регулятивно-конативний компонент Особистісна рефлексія Національна рефлексія Правова рефлексія Ідентифікація себе як українського інтелігента Інтелігентність як Я-категорія Рис. Регулятивноконативна включає прагнення до самоідентифікації з нацією. формування почуття індивідуальної відповідальності. прийняття сенсожиттєвої орієнтації-ідеології інтелігенції. Українська інтелігенція вирізняється покликанням. утвердження самоцінності історичної пам’яті. українська інтелігенція наповнює її змістом національних рефлексій. Встановлено.Science and Education a New Dimension. Засновуючи власну культурну. оцінку власних якостей.

цільний) інтелігентності як особистісної характеристики. вміння толерантно висловлювати свою думку. комунікативні (вміння слухати. любов до Батьківщини) якості і блок духовного світу в площині національної культури (знання про духовне і національне. готовності студентів до сприйняття виховних впливів. прояви інтелігентності повинні мати певну підставу – сенсожиттєву орієнтацію. порядність. формування мотивації бути інтелігентним. с. загострене почуття справедливості. Це зовнішній і внутрішній вигляд навчального закладу. Через це ми враховуємо у дослідженні національний культурний контекст і ментальність. заклади культури). Issue: 38. є рефлексія. У зв’язку з цим ми виділили в нашій моделі такі стадії формування інтелігентності: формування знань про інтелігентність із погляду ідеології та окремих якостей. навчальному закладі в 94 . Вона сприяє зміні структури особистості і через можливість сформувати власні цінності та принципи.com Для ефективного формування інтелігенції ми пропонуємо впровадження у навчально-виховний процес теоретичної моделі інтелігентності з кількох блоків: моральні (совісність. Отже. робота над власним самовдосконаленням). спонукає саморозвиватися і творчо ставитися до професійної діяльності. моральнопсихологічний клімат у групі. що з її допомогою також відбувається і формування інтелігентної особистості. те. Лосєвим як ідеологія інтелігентності – потреба служити загальному благоденству. культура. субстанціальний та соціальний. соціопсихічних. с. що можна в загальному означити як праця-служіння в ім’я нації. ми зробили висновок. національний ідеал). громадянськість. скоординованому використанні знань. У результаті теоретичного аналізу встановлено. окресленню стратегії власного розвитку. 194]: мегасередовище – сучасний соціальний світ. яка є її смисловим центром. – сумарний. культурноморфічних і глибинно-психічних чинників [2. які входять у поняття інтелігентності. у межах яких здійснюється психологічна ґенеза української інтелігенції. що педагоги. Діяльність розкриває цілісність інтелігентності як єдності усвідомлених цілей. [3. Саме рефлексія "вводить" знання в структуру особистості. Вибір учасників формувальних впливів базується на тому. в контексті якого здійснюється формування інтелігентності. III(19). є системоутворюючим принципом сучасної компетентності та умовою особистісного розвитку. Батьківщини та за конкретний результат своєї праці на примноження національної культури. відповідним сприятливим соціокультурним середовищем і спеціально організованим освітнім рефлексивно-інноваційним середовищем. на наш погляд. що оточує людину і визначає духовну та соціально-психологічну атмосферу епохи. мікросередовище – соціальне оточення студента: сім'ї. Забезпечення ефективної реалізації такої моделі можливе при дотриманні низки психологопедагогічних умов: готовністю педагога до вирішення виховних завдань з формування інтелігентності. що забезпечує функціонування зазначених зв’язків у структурі інтелігентності. 319]. Pedagogy and Psychology. умінь і загальнолюдських цінностей. Разом з тим можливий розподіл на окремі якості. Соціальний зв’язок у структурі інтелігентності забезпечує єдність. Соціокультурне середовище. патріотизм. ідейність – спосіб існування інтелігенції. відчуття обов’язку. а саме: формування ідеології інтелігентності як такої й формування окремих якостей інтелігентності.seanewdim. Звідси ми робимо висновок про інтегральність (з лат. Модель формування інтелігентності повинна відображати різноманітну. є генетичний. Якості. тож впливаючи на неї. у контексті якого здійснюється формування інтелігентності. Соціокультурне середовище визначається як сукупність трьох складових [1. Субстанціальний – фіксує ієрархічність сформованих підсистем. складну структуру соціальних відносин. розвиток регулятивно-конативного аспекту інтелігентності. макросередовище – вплив через суспільні умови і засоби масової інформації і соціальні інститути (ВНЗ. Зазначені якості перебувають у тісній взаємозалежності й безперервному розвитку. відповідальність. Тому формування інтелігенції варто проводити з урахуванням історичних. що була сформульована О. навичок. як зустріли абітурієнта і як ставляться до нього як до студента. що оточує його в навчальному закладі. які змушені були творити націю без держави і через це кожної миті почували себе "на службі". Інтелігентність має певну ідеологічну вірогідність і завершеність. Ідеологія – отже. друзів. навчально-трудового колективу. з позицій альтруїзму. інтелігентна людина здійснює діяльність. національна самосвідомість. підпорядкований ідеологічній цілісності інтелігентності. Це визначає два рівнозначних підходи в практиці формування інтелігентності. с. – важлива педагогічна умова. спрямовану для блага суспільства. В нашому випадку мається на увазі "напружене" місіонерство людей. Таким чином. що основним механізмом. тобто комунікативно-правовий та організаційно-культурний порядок у групі.Science and Education a New Dimension. студенти та соціальний контекст – істотні елементи цілісної системи виховання інтелігентної людини в навчально-виховній установі. зумовлює домінування однієї підсистеми стосовно інших. служіння. тобто організовує внутрішню структуру особистості. Людина здійснює вибір відповідно до своєї сенсожиттєвої орієнтації. ідеологія інтелігентності в українському вимірі повинна включати компонент особливої особистої відповідальності за долю народу. 2015 www. Рефлексія як психологічний процес структурує особистість. в установі чи навчальному закладі. основою (центром) моделі формування інтелігентності є сенсожиттєва орінтація. Ці зв’язки різноманітні. у які включена особистість через свою психічну діяльність і свою поведінку. цілісність інтелігентності як ідеалу й реальності. інтелектуальні (критичність мислення: відкидання неправди і зла. які досягаються при спільному. Рефлексія пронизує всі ці якості. Однак для студента соціальне середовище – це насамперед те. однак системоутворюючими. формування переконань і почуттів інтелігента. української інтелігенції. культура діалогу) та соціальні (сприйнятливість до цінностей культури. 51]. ми впливаємо на всі якості. потреба в пізнанні). Генетичний зв’язок фіксує послідовність становлення інтелігентності як цілісності. Відповідно. отже.

– K. Дерзание ток соціальної активності молодших школярів // Психолого. що приводить до її творчого руху. Результати дослідження. – 2013. нинішнього і передбачуваного майбутнього. 1988.Ф. – Vyp. refined understanding of intellectuals. а також на особливості власного мислення). – Losev A. Об интеллигентности // Лосев А. аналіз предметного змісту проблемної ситуації та свого місця в ній тощо. Мислення як предмет психології // Наукові lopment of social activity of juniors // Psykholoho-pedahohichni записки [Національного університету "Острозька академія"]. інтеграції та ієрархізації свого Я. – 2010. – P. умови для повноцінного відпочинку й багато чого іншого.Ф. розвивальної ситуації. Issue: 38. ЛИТЕРАТУРА (REFERENCES TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1. 314 – 322. Conceptual model of the formation of personality of the intellectual Abstract. 1992. культурологічного та особистісно-орієнтованого підходів. інтелектуальна (звернена на предметний світ – знання текстів інтелектуальної культури. Feniks. – К. Vypusk 35.F. регулятивно-конативної структурних складових рефлексії.V. – С. на державу. процес зміни. речь идет о мерах. цілісної активізації всіх сторін особистості в напрямі становлення інтелігентності. культурологічного) та аксіологічного й особистісноорієнтованого підходів. intelligentsia. Pedagogy and Psychology.seanewdim. що створює поведінкову модель. – Вип. – С. 2015 www. – 2010. до самого себе тощо). интеллигенция. які передбачають створення освітнього рефлексивноінноваційного середовища на принципах аксіологічного. Keywords: reflection. Influence of socio-cultural environment on the deve. процес диференціації.В. Випуск 35. Таким чином.духа. В результаті цього відбувається постійний розвиток інтелектуальних. на всю організацію суспільного життя).Science and Education a New Dimension. Оксентюк Н. Kalamazh R. Polytyzdat. правова (переосмислення своєї поведінки. 193 . Haharin M. усвідомлення та сприйняття спільних психологічних особливостей національного менталітету.V. Таке середовище утворює єдність навчального змісту. процесу взаємодії. Для ефективного формування інтелігентності важливим є створення т. 2. що розглядається як система відповідних знань. емоційних. 25.: С. – P. розвитку регулятивно-конативного аспекту інтелігентності. направленных на развитие рефлексии. 25. что положительно сказываются на процессе формирования интеллигенции. педагогічні проблеми сільської школи. 193 – 197. problemy sil's'koyi shkoly. Ключевые слова: рефлексия. About intelligence // Losev A. суперечливості існування в просторі суб’єктивного розвитку).: Ser. національна (раціонально-емоційне осмислення свого минулого. Гагарін М. спілкуванні. – розвиток таких змістових складових рефлексії.com цілому. Thinking as a subject of psychology // Naukovi душа. як особистісна (побудова нових образів себе в результаті активної діяльності та спілкування. пов’язаної з реалізацією норм права. вольових аспектів особистості. екзистенційна (осмислення чи переосмислення підстав особистісного буття (екзистенціальних смислів) у контексті соціокультурної обумовленості.В. 3-9.. мотивації. уточнено понимание интеллигенции. which has a positive effect on the process of formation of the intellectuals. Oksentiuk N.: Политиздат. Вплив соціокультурного середовища на розви. рівня розвитку умінь рефлексивного аналізу. Пасічник І. 3-9. здійснення своєї правосвідомості як сукупності поглядів на право. способу організації цієї взаємодії та способу внутрішнього особистісного перетворення її змісту. рефлексивного навчального середовища з урахуванням гуманітарного (зокрема. 1988.197.зв.: Фенікс. викладачів. Кульчицький О. 314 – 322. intelligence (refinement). – 2013. також приклад людей. що опанували професію. – врахування психологічної готовності студентів і педагогів до формувальних впливів. типову для даного народу і зумовлену єдністю суспільної свідомості. – М. також і матеріально-технічна база навчального закладу й місць проходження практики. – 128 с. Лосев А.D. – M.4. особистість і норми поведінки кожної людини). рефлексивно-инновационная среда 95 . мотиваційно-ціннісних. III(19).F. Kul'chyts'kyy O. – розвиток когнітивно-інтелектуальної. якісно нового осмислення або переосмислення ставлення до світу. це й стиль взаємин педагогів один з одним і зі студентами. до іншого. The article contains a study of the conceptual model of formation of the intellectual in the university. спільністю системи надособистісних колективних уявлень про світ. – P. we are talking about the measures aimed at the development of reflection. діяльності. – 128 p. reflective and innovative environment Каламаж Р.: Psykholohiya i pedahohika. Концептуальная модель формирования личности интеллигента Аннотация.: Психологія і педагогіка.3. Статья содержит обоснование концептуальной модели формирования личности интеллигента в ВУЗе. Ukrainian attitude // Ukrayins'ka dusha. Світовідчування українця // Українська Pasichnyk I. zapysky [Natsional'noho universytetu "Ostroz'ka akademiya"]. визначено структурно-змістові характеристики формування особистості українського інтелігента в умовах ВНЗ: – сукупність психолого-педагогічних умов. емоційноціннісної.. Створення рефлексивного середовища потрібне для активізації рефлексивно-інноваційних процесів у мисленні. интеллигентность.Д. Derzanye dukha. 1992. суспільство. Сер.

Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, III(19), Issue: 38, 2015 www.seanewdim.com

Карпенко Г.М.
Дослідження успішності студентів немовних факультетів з англійської мови
__________________________________________
Карпенко Ганна Миронівна, асистент кафедри іноземних мов
Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, м. Івано-Франківськ, Україна
Анотація. Досліджено та представлено результати дослідження успішності студентів немовних факультетів з англійської
мови.
Ключові слова: самооцінка, успішність, рівень,анкети,комунікативна компетентність

Вступ. Розвиток освіти в сучасних умовах ставить
чимало нових завдань, що пов’язані передусім з підвищенням якості підготовки фахівців з вищою освітою, і важливе місце в процесі цієї підготовки посідає
вивчення іноземної мови, без знання якої не можна
говорити про повноцінність підготовки спеціаліста в
будь-якій галузі. З огляду на це проблема покращення
іншомовної підготовки майбутніх фахівців різного
професійного спрямування у вищих навчальних закладах набула особливої актуальності й стала предметом багатьох наукових досліджень, зокрема:
– сутність і структуру іншомовної професійної комунікативної компетентності з’ясовували А. Андрієнко,
Г. Архіпова, Н. Гез, С. Козак, О. Павленко, Н. Пруднікова, Ю. Федоренко, Н. Чернова та ін.;
– психологічні аспекти формування іншомовної комунікативної компетентності вивчали О. Бодальов,
Ю. Ємельянов, Н. Кузьміна, С. Макаренко, Ю. Паскевська, Л. Петровська, Н. Чепелєва, В. Черевко та
ін.;
– дидактичні аспекти досліджували В. Борщовецька,
В. Бухбіндер, Г. Китайгородська, В. Коростильов,
Є. Пассов, Т. Симоненко, О. Тарнопольський, С. Шатілов та ін.;
– впровадженням компетентнісного підходу в систему
освіти займалися Н. Бібік, О. Локшина, О. Овчарук,
Л. Паращенко, О. Пометун та ін.


1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12

Основний матеріал і результати досліджень. З метою діагностики іншомовної професійної компетентності було проведено констатувальний експеримент зі
студентами перших курсів ДВНЗ «Прикарпатський
національний університет імені Василя Стефаника»,
які вивчали англійську мову (всього 1000 осіб) за такими авторськими методиками (анкетами): 1) самооцінки іншомовної комунікативної компетентності та
2) іншомовної професійної комунікативної компетентності, обидві методики передбачали п’ятирівневу
диференціацію рівнів володіння англійською мовою;
3) бралися до уваги порівняльні дані успішності абітурієнтів різних структурних підрозділів університету
з англійської мови (оцінки з атестатів).
У таблиці 1 наведено розподіл вибірки за результатами успішності з англійської мови абітурієнтів різних структурних підрозділів університету. Порівняльний аналіз успішності з англійської мови випускників
шкіл показує, що в найкращі результати у студентів,
які обрали філологічні спеціальності, за ними – майбутні юристи. Найгірші показники з володінням англійською мовою у студентів факультету фізичного
виховання і спорту, а також фізико-технічного факультету. Показники успішності студентів, зарахованих
на філософський факультет ( в тому числі психологів)
є посередніми на загальному тлі даних: три чверті
оцінок з атестатів є добрими і відмінними.

Таблиця 1. Результати успішності ( у відсотках) абітурієнтів різних структурних підрозділів університету
з англійської мови (оцінки з атестатів)
Кількість студентів, які виоцінка
оцінка
оцінка
Структурний підрозділ
вчали англійську мову
“відмінно”
“добре”
“задовільно”
Педагогічний інститут
165
29%
49%
22%
Інститут історії та політології
94
26%
53%
21%
Факультет математики та інформатики
100
25%
48%
27%
Інститут філології
49
35%
51%
14%
Фізико-технічний факультет
56
21%
46%
33%
Філософський факультет
74
31%
46%
23%
Природничий інститут
61
23%
51%
26%
Інститут туризму
97
29%
56%
15%
Юридичний інститут
99
32%
51%
17%
Факультет фізичного виховання та спорту
69
22%
41%
37%
Економічний факультет
51
22%
51%
27%
Інститут мистецтв
85
31%
46%
23%

Нами було проведено анкетування студентів із застосуванням шкали самооцінювання щодо рівня іншомовної комунікативної компетентності. Розроблена
анкета складалася з 25 запитань та передбачала самооцінку рівня знань англійської мови в діапазоні 5 рівнів і в процентному відношенні від 0 до 100:

1 – низький рівень – від 0 до 20%
2 – рівень нижче середнього – від 20 до 40%
3 – середній рівень – від 40 до 60%
4 – рівень вище середнього – від 60 до 80%
5 – високий рівень – від 80 до 100%

96

Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, III(19), Issue: 38, 2015 www.seanewdim.com
Студенти ставили оцінку від 1 до 5, яка, на їхню
думку, відповідала їхнім знанням та вмінням.
Запитання
1. Can you speak English?
2. Do you have trouble listening to what other people say
in English?
3. Can you answer different questions in English?
4. Can you ask questions in English?
5. Can you exchange ideas with others?
6. Can you understand what English songs and films are
about?
7. Can you sing English songs?
8. Can you pronounce all English words well?
9. Can you speak on different topics of everyday life?
10. Do you fear to communicate in English with native
English speakers?
11. Are you afraid of being corrected by your teacher or
your friends at your English lessons?
12. Can you express your opinion on what you’ve heard
in English?
13. Do you know English grammar?
14. Can you make up sentences using different tense
forms?
15. Do you know irregular verbs?
16. Can you write everything what you’ve heard in
English?
17. Can you write some messages or make some notes in
English?
18. Can you read in English?
19. Is it difficult for you to understand the main idea of
the text where there are many unknown words?
20. Do you know how to use a dictionary?
21. Can you find the answers to the questions in the text?
22. Do you know how to read the transcription of the
words?
23. Can you do written translation exercises from
Ukrainian into English and vice versa?
24. Can you fill in some forms in English?
25. Do you know many English words, wordcombinations and phrases?

має проблеми у вимові англійських слів. Студент
знає, як користуватися словником, має певні труднощі
у перекладі вправ з англійської на українську і навпаки, має певні знання у читанні транскрипції, має труднощі у розумінні співрозмовника.
Середній рівень – студент може спілкуватися англійською мовою, обмінюватися думками, ставити
запитання та відповідати на них, хоча при цьому присутні окремі помилки у побудові речень, використанні часових форм, Студент допускає невеликі неточності у перекладі речень з однієї мови на іншу. Він не
має страху перед спілкуванням з іноземцями чи страху бути виправленим співрозмовником. Не має труднощів у розумінні людей, пісень, фільмів, хоча й усвідомлює присутність незнайомих слів. Студент при
читанні тексту розуміє його головну ідею, знаходить
відповіді на запитання. Він уміє користуватися словником, читати транскрипцію слів.
Рівень вище середнього – студент вміє спілкуватися англійською мовою на різні теми, роблячи при
цьому незначні помилки, які не заважають спілкуванню. Не має страху чи труднощів у говорінні чи розумінні іноземців. Студент уміє ставити запитання і давати на них відповіді, знає часові форми, вміє побудувати речення, використовуючи різні часи, знає три
форми неправильних дієслів, розуміє зміст мовлення,
яке може містити певну кількість незнайомих слів,
про значення яких він може здогадатися. Студент вміє
записати повідомлення, читати тексти, знає як користуватися словником, вміє знаходити необхідну інформацію в тексті.
Високий рівень – студент вільно спілкується англійською мовою, веде бесіди на різні теми, обмінюється думками, без особливих зусиль розуміє тривале
мовлення і основний зміст повідомлень. Студент вміє
ставити запитання і відповідати на них. Вільно читає,
знає граматику, правильно будує речення в різних
часових формах. Студент уміє письмово передавати
свої міркування з широкого кола питань, використовуючи при цьому різні мовні засоби. Він вміє користуватися словником і читати транскрипцію. Студент
вміло робить переклади з англійської на українську і
навпаки.
Наступна розроблена нами анкета дала змогу вивчити рівень іншомовної професійної комунікативної
компетентності студентів, де вони оцінювали себе від
1 до 5, що, на їхню думку, відповідала їхнім знанням
та вмінням.
Запитання
1. Can you speak English at a professional level?
2. Do you know many English words related to your
profession?
3. Can you answer different questions on professional
subjects?
4. Can you ask questions on professional subjects?
5. Do you know how to make up sentences using
specialized vocabulary?
6. Can you pronounce all specialized terms in English
well?
7. Can you give some professional advice to your partners
in English?
8. Do you need to have much knowledge of English to get
a job in a company or business?

Інтерпретація:
Низький рівень – студент не може спілкуватися англійською мовою через низький рівень знань з граматики і малий словниковий запас. Має страх перед
спілкуванням та страх бути виправленим співрозмовником. У студента є проблеми у вимові слів, читанні
англійських текстів, у розумінні головної ідеї тексту,
де є незнайомі слова, у постановці запитань та відповідей на запитання, він не вміє користуватися словником та читати транскрипцію. Студент не може записати повідомлення англійською мовою. Він не вміє робити переклад текстів з англійської мови на українську і навпаки. Студент не вміє побудувати речення в
різних часових формах, не знає три форми неправильних дієслів
Рівень нижче середнього – студент має невеликий
словниковий запас, може висловити свою думку
окремими словами чи короткими реченнями, які, скоріш за все, неправильно побудовані. У студента слабкі
знання з граматики, плутається у часових формах,
погано знає три форми неправильних дієслів. Студент
робить помилки на письмі та має труднощі у читанні,

97

Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, III(19), Issue: 38, 2015 www.seanewdim.com
9. Do you fear to communicate in English with foreign
partners?
10. Are you afraid of being corrected by your manager or
your partner?
11. Can you express your opinion on what you’ve heard
in English using specialized vocabulary?
12. Do you have trouble listening to what other
professionals from other countries say?
13. Do you know how to write business letters in English?
14. Can you translate business documents from English
into Ukrainian and vice versa?
15. Can you make some notes in English of what you’ve
heard from the manager or your partner?
16. Do you know how to work with a science dictionary?
17. Can you read the transcription of some specialized
terms?
18. Do you know how to complete forms?

19. Do you know abbreviations which are used in formal
English?
20. Can you read specialized texts in English?
21. Can you explain the meaning of spread scientific
terms in simple words?
22. Do you know the formal way of introducing?
23. Can you speak on business affairs with foreign
partners over the phone?
24. Can you make your speech on a certain topic
impromptu?
Усереднені показники успішності з іноземної мови
в атестатах зрілості першокурсників підрозділів університету, їх самооцінка іншомовної комунікативної
компетентності та іншомовної професійної комунікативної компетентності узагальнені у таблиці 2.

Таблиця 2. Розподіл показників успішності з іноземної мови студентів першого курсу
Самооцінка іншомовної Самооцінка іншомовної
Оцінка з іноземної мови
Структурні підрозділи
комунікативної
професійної комуніка(середній бал в атестаті)
компетентності
тивної компетентності
1. Педагогічний інститут
4.1
2.5
1.3
2. Інститут історії та політології
4.1
2.8
1.3
3.Факультет математики та інформатики
4.0
2.7
1.3
4. Інститут філології
4.2
2.8
1.3
5. Фізико-технічний факультет
3.9
2.4
1.2
6. Філософський факультет
4.1
2.5
1.3
7. Природничий інститут
4.0
2.6
1.3
8. Інститут туризму
4.0
2.9
1.4
9. Юридичний інститут
4.2
2.9
1.4
10. Факультет фізичного виховання та спорту
3.9
2.5
1.2
11. Економічний факультет
3.9
2.8
1.3
12. Інститут мистецтв
4.1
2.9
1.3

Інтерпретація:
Низький рівень – студент не може спілкуватися англійською мовою на професійному рівні через низький рівень володіння професійною лексикою та граматикою, хоча він усвідомлює, що потрібно мати високий рівень знань з англійської мови, щоб отримати
хорошу роботу в якійсь компанії. Він має страх перед
спілкуванням з іноземцями та страх бути виправленим керівником чи партнером. Студент не вміє написати офіційного листа, працювати з документами,
читати і перекладати спеціалізовані тексти, ставити
запитання та відповідати на них, а також він не вміє
користуватися словником та читати транскрипцію.
Студент знає окремі слова, пов’язані з професійною
діяльністю, але не вміє правильно побудувати речення з ними.
Рівень нижче середнього – студент володіє невеликим запасом професійної лексики, може висловити
свою думку чи дати професійну пораду окремими
словами чи короткими реченнями, які, скоріш за все,
неправильно побудовані. Він вважає, що потрібно
мати високий рівень знань з англійської мови, щоб
отримати хорошу роботу в якійсь компанії. Студент
робить помилки у написанні офіційних листів, має
певні труднощі у читанні та перекладі спеціалізованих текстів. Він не може виступати з доповіддю англійською мовою на певну тему без підготовки. Студент знає, як користуватися словником, має певні

знання у читанні транскрипції, має труднощі у розумінні іноземних партнерів.
Середній рівень – студент володіє певним обсягом
професійної термінології, може спілкуватися англійською мовою, але присутні окремі помилки у побудові питальних та стверджувальних речень, перекладі
речень з однієї мови на іншу. Він не має страху у спілкуванні з іноземними партнерами. Студент не має
труднощів у розумінні іноземців, хоча й усвідомлює
присутність незнайомої термінології, пов’язаної з
професією. Він робить переклад спеціалізованих текстів за допомогою словника. Студент має незначні
труднощі у перекладі та написанні офіційних листів,
знає окремі скорочення, які використовуються в мові,
може зробити окремі записи про те, що почув від партнера англійською мовою.
Рівень вище середнього – студент вміє спілкуватися англійською мовою на різні теми, використовуючи
професійну термінологію, роблячи при цьому незначні помилки у вимові, які не заважають спілкуванню.
Не має страху чи труднощів у говорінні чи розумінні
іноземних партнерів. Студент вміє ставити запитання
на професійну тематику і давати на них відповіді, розуміє зміст мовлення, яке може містити певну кількість незнайомих слів, про значення яких він може
здогадатися. Студент вміє писати офіційні листи, розуміє значення окремих скорочень, вміє читати і перекладати документи, спеціалізовані тексти, а також

98

1986. писати офіційні листи. The results of the investigation of students’ progress in English at non-language faculties have been studied and presented. – 7. Він вважає. що студенти першого курсу немовних спеціальностей мають високий середній бал оцінки з атестату. Richards and Theodore S. Л. Він може пояснити значення складних наукових термінів простими словами. уровень .26 p. Pasov. дис. Jack C. Андриенко А.И. Вільно читає спеціалізовані тексти. Пометун О. . Сучасний урок. Basics kommunikativnoy teaching methods foreign коммуникативной компетентности студентов технического language communication / E. 1989. що потрібно мати високий рівень знань з англійської мови.B. . communication in a higher education institution language: teach.V. – 192 с. обучения иностранным языкам / Г.К. .И. Інтерактивні технології наобразования” / А. 26 с. посібник / О.С.I.00. вести переговори по телефону. dis. Approaches and 1986. 2006. які використовуються в офіційній англійській мові. – Cambridge University Press.K . 5. Развитие иноязычной профессиональной Pasov E. знає скорочення. . 2007. . foreign language teaching / GA Kitaygorodskaya.I. Press. – вуза: автореф. успеваемость .А. – 2007.: MGU. .Rostov-on-Don. on scientific. анкеты . Pometun. Методические основы интенсивного – 248 с.B. English for Specific Purposes. 2004.00. як користуватися словником. The current lesson. на соискание учен. Пироженко.: Tarnopolsky O. Pedagogy and Psychology.Science and Education a New Dimension. Pyrozhenko. Андриенко.. The investigation of students’ progress in English at non-language faculties Abstract. Високий рівень – студент спілкується англійською мовою на високому професійному рівні. 6.M . Исследование успеваемости студентов неязыковых факультетов по английскому языку Аннотация. вільно робить переклади з однієї мови на іншу і навпаки.Б. – Oxford University 276 c. Methodological foundations of intensive manual / O. середній рівень самооцінки іншомовної комунікативної компетентності та дуже низький рівень іншомовної професійної комунікативної компетентності.08 "Theory and Methods of Professional Education" / A. –150 p.276 c.K.S. – 176 с.: Вид.I.І. Karpenko H.com знає. Студент вміє працювати зі словником. Andrienko A.176 p. в процесі проведення дослідження ми з’ясували. Основы кoммуникативной методики обучения 1986. коммуникативная компетентность 99 .08 “Теория и методика профессионального 4. . – А.: Firm "INKOS".M . Він знає як працювати з документами. Ключевые слова : самооценка . 1989.I. III(19). 2004.: Vid. Interactive learning technologies communicative competence of students of a technical college: / A. Tarnopolsky. Пассов Е.М. щоб отримати хорошу роботу в якійсь компанії. Пометун. – М. Kitaygorodskaya G. 2015 www.S. – вчання / О. степени канд. пед. Professional development of foreign language Pometun A. Rodgers. Студент виступає з доповіддю на будь-яку професій- ну тему без підготовки. Keywords: self-assessment. ЛИТЕРАТУРА (REFERENCES TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1. – М. Methods in Language Teaching.seanewdim. Sciences: spec. . Висновки.: Фірма “ ІНКОС”. ped. Пассов.A. Author.M.: Рус.С.192 p. Тарнопольський. яз. 13..В.: Rus. progress. Harding. Methods of teaching foreign language Изд-во МГУ.С. L. на.А. веде бесіди на різну професійну тематику. Issue: 38. PhD degree. . иноязычному общению / Е.Б. yaz. Andrienko..K . questionnaires. – К.A. Исследованы и представлены результаты исследования успеваемости студентов неязыковых факультетов по английскому языку. level.І. . ук: спец.248 p. вленнєвої діяльності у вищому мовному закладі освіти: навч. без особливих зусиль розуміє тривале мовлення і основний зміст повідомлень і може передавати цей зміст у письмовій формі. Китайгородская Г. Методика навчання іншомовної мо13. Китайгородская. 2006. 2007. 2. Отже. K.S. – Ростов-на-Дону. 3. communicative competence Карпенко Г. Тарнопольський О. – К.

соціології. інтегрована властивість та психологічна. Корольчук М.С.Ю. Мета статті . Це активний процес якій не можна розглядати окремо від розуміння специфіки професійної діяльності особистості у зв’язку з тим.І..М. – прояви професійного стресу та психологічного забезпечення діяльності рятувальників.. Кокун О. Серед вітчизняних вчених окремі аспекти даної проблеми досліджували: Берзінь В..М. Миронець С.А. доцента кафедри психології Чорноморський державний університет ім... яка забезпечує всебічність її розвитку. нарешті. в галузі санітарногігієнічного забезпечення. результат. проблема професійного довголіття особистості.. формування професійної мотивації.Ю. економічних і фізичних навантажень. освіти. Тімченко О. Результати та їх обговорення.В.. – психофізіологічне забезпечення професійного здоров'я. Саме на працездатну верству населення лягає головний тягар соціально-психологічних.. Яковенко С. її життя і здоров’я. Для забезпечення об'єктивності дослідження та розв’язання поставлених завдань у статті було застосовано теоретичні методи: системно-структурний метод. Категорія професійного довголіття розглядається як процес. метод теоретичного аналізу й узагальнення наукової літератури.seanewdim. Колєснікова Т. професійне здоров’я.М. Моляко В. Грановська Р. Наявні теоретичні розробки та емпіричні данні з означеної проблеми дають можливість говорити про інтерес дослідників саме до психологічного феномену професійного дов- голіття. Матеріали та методи.А. вивчав методологічні аспекти. політології.М. Стрімкий розвиток науковотехнічного прогресу привніс у професійну діяльність сучасної людини нові.здійснити аналіз стану розробки дослідження психологічного змісту професійного довголіття особистості у науковій літературі.. Активне довголіття особистості являє собою результат такої організації людиною свого власного життя.. Зрозуміло що формування професійного довголіття повинно охоплювати усі три рівні функціонування особистості.В. професійний стрес Вступ.. Пономаренко О.І.А.о. детермінанти та механізми формування психологічного феномену професійного довголіття.. Професійне довголіття доцільно розглядати як динамічну. що у свою чергу призводить до впливу негативних наслідків на стан психічного і фізичного здоров’я суспільства. Короткий огляд публікацій за темою.А.Е. стійкої і водночас гнучкої самооцінки. професійні деструктивно-шкідливі фактори. Альбуханова-Славская К. Крайнюк В.М. кандидат психологічних наук. Тер-Акопов А. Тарабріна Н. Яковенко С. Конституцією України визначено.. життєдіяльність якої забезпечується на трьох взаємопов'язаних між собою рівнях функціонування: біологічному. Василюк Ф. Крайнюк В.). Бондаренко А. починаючи з етапу вибору професії. Малхазов О..І. Розуміння цієї категорії в усій її різноманітності та багатогранності дозволить визначити детермінанти професійного довголіття та зрозуміти механізми його формування.. зокрема. м. Issue: 38. – забезпечення здоров'я студентської молоді. деструкції. в Україні. психічному і соціальному. Пономаренко О.М.. Могили. Проблема формування професійного довголіття не може розглядатися поза межами конкретного соціально-економічного аспекту. На наш погляд категорія «професійне довголіття» являє собою складне поняття визначення сутності якого базується на інтеграції та узагальненні досягнень різних галузей наукового пізнання..М.Д.. Вовканич М. Психологічний зміст професійного довголіття особистості _______________________________________ Кулаженко Анастасія Іванівна. – особливості перебігу професійного стресу у ліквідаторів аварії на ЧАЕС.А.В. в процесі якого формуються мотиваційні. – проблеми адаптації..В.І.Ф. оволодіння навичками самоконтролю та саморегуляції.М. Кулаженко А... Фундамент професійного довголіття закладається протягом всього продуктивного життя людини.І. Світозарова С.В. Миронець С. 2015 www. професійне вигоряння.С. в тому числі психофізіологічними параметрами. емоційні.Science and Education a New Dimension.І. III(19). Україна Анотація: Досліджуються структурні компоненти. в цілому та скорочення професійного довголіття окремих його представників. Разом з тим..А. Суттєвий внесок у цьому напрямі зробили Александровський Ю. успішність формування якої визначається як онтологічними характеристиками суб’єкта... За останні роки проблема психічного і фізичного здоров’я досліджувалася вченими різних країн світу та у різних аспектах. Бодров В. П. в прямій постановці.А.І. не вивчалася. становлення індивідуальності людини-все це досягається роками оптимізації та самооптимізації. розвитку інтелекту та розширення сфери інтересів за рамки професійної діяльності. В сучасній науковій літературі поняття професійне довголіття розглядається з позицій: фізіології. що «людина. Носков В.Д. Тарабріна Н.М. Корольчук М. Тімченко О. психології. честь і гідність.com Кулаженко А. що саме він і є показником професійної компетентності [1]. Ключові слова: професійне довголіття. інтелектуальні та особистісні характеристики.. економіки. З позицій системного підходу людина трактується як складна жива система. Моляко В. раніше не властиві виробничому процесу. Перелигіна Л. Лєбєдєва С. вольові.. в цьому полягає найважливіший аспект психологічного забезпечення професійного довголіття. психофізіоло- 100 . Миколаїв. недоторканість і безпека визначаються в Україні найвищою соціальною цінністю» [2]. стан. Pedagogy and Psychology. так і особливостями індивідуального досвіду. Сучасні умови вимагають від особистості безперервного самовдосконалення на усіх рівнях її життєдіяльності протягом всього життя.. Перелигіна Л. в.А. соціальна і економічна цінність (Максименко С. інтегративну характеристику. метод порівняльного аналізу та узагальнення даних. повноту життєвих проявів і їх максимальній тривалості [1]. адекватно високої. Приділено увагу умовам успішності формування психологічного довголіття. Лєбєдєва С.

як властивість організму зберігати задані компенсаторні і захисні механізми.з деперсоналізації.С. як в нашій країні. емоційного виснаження. М. Другий підхід розглядає професійне вигоряння як двовимірну модель. деперсоналізації та редукції власних особистісних досягнень [4. Фрейденбергер ввів це поняття для характеристики психічного стану здорових людей.А.8]. Головною ж метою стає попередження зниження функціонального стану та його підтримка і відновлення шляхом активного застосування заходів і засобів що позитивно впливають на функції організму та забезпечують його рівновагу з довкіллям. відповідно. Фрейденбергером у 1974 році. психіатри. Термін «професійне вигоряння» (англ. «burnout») введено американським психіатром X.Science and Education a New Dimension. Одним із найважчих наслідків що формуються під впливом тривалого професійного стресу є синдром «професійного вигоряння». «професійне вигоряння» можна вважати третьою стадією. професійний стрес та профілактику зазначених станів.Дж. деперсоналізації та редукції власних особистісних досягнень [7]. на відміну від прийнятих визначень здоров’я. В.М. Поняття професійне здоров’я. Крайнюк. Чим більш вони виражені.com гії. викликаного довготривалим перебуванням в емоційно перевантажених ситуаціях спілкування. котра складається з емоційного виснаження. зміцнення і цілісний розвиток духовної. що цей феномен став предметом спеціального аналізу зовсім недавно. економічні та культурні зміни життя висувають до особистості нові. Г. Корольчук. що в найбільш загальному вигляді синдром «професійного вигоряння» можна тлумачити як стресову реакцію. Це люди.seanewdim. . що виникає внаслідок довготривалих професійних стресів середньої інтенсивності. так і за кордоном формується новий науковий напрям – психологія професійного здоров’я (Г.Н. В останні роки. слід зазначити. по-перше. Пономаренко. резистентності і виснаження). викликаного довготривалим перебуванням в емоційно перевантажених ситуаціях спілкування. які розглядають синдром професійного вигоряння як трьохкомпонентну систему. сприяє розвитку значної кількості професійних стресів та деструкцій. з емоційного виснаження та. А тому професійне вигоряння тлумачиться як синдром «хронічної втоми». менеджери тощо. тим більша вірогідність продовження професійного довголіття [5]. які працюють у системі «людина–людина»: лікарі. в яких здійснюється професійна діяльність індивідуума (А. психічного і передусім емоційного виснаження. соціальні працівники.О. які інтенсивно спілкуються з клієнтами.Б. що забезпечують працездатність в усіх умовах.L. У цьому випадку професійне здоров’я може стати економічним механізмом підвищення ефективності. Сельє (тобто стадій тривоги. воно визначає стабільність досягнутих результатів шляхом застосування комплексу психологічних засобів та вироблення психологічних установок на підтримку здоров’я. 101 . але і суб'єктивною самоцінністю для працюючої людини і об'єктивною цінністю для суспільства. G. III(19). В умовах професійної діяльності і навчання професійне здоров’я стає не лише станом організму. що забезпечують професійну надійність і працездатність в усіх умовах професійної діяльності. Н. більш складні вимоги. Matarazzo). надійності і безпеки праці [6]. психологи. Із складністю виконання конкретного професійного завдання співвідноситься не лише діагноз рівня професійного здоров’я. для якої характерний стійкий і неконтрольований рівень збудження. тобто погіршення ставлення до інших. а іноді й до себе. Психологічне забезпечення професійного здоров'я є однією із важливих умов професійної діяльності та може бути розглянуте як її складова частина. постійно перебувають в емоційно навантаженій атмосфері при наданні професійної допомоги. професійне вигоряння та деструкції. Щодо аналізу основних підходів до вивчення синдрому професійного вигоряння слід зауважити. Представники першого підходу розглядають професійне вигоряння як стан фізичного. юристи. що безумовно впливає на психічний стан працівників. валеології.Никіфоров. передусім. Соціальні. Професійне довголіття неможливе без збереження здоров’я і високої тривалості життя. Професійне здоров’я зумовлює у будь-якому виді трудової діяльності професійно високий рівень. З огляду на визначення стресового процесу за Г. Розкриваючи сутність синдрому «професійного вигоряння» та його взаємозв’язок з професійним стресом.Н. Разумов.Ложкін.D. В сучасній психологічній науці зміст поняття професійного здоров’я ще на стадії становлення. В. І. психічної. Водопьянова. трьохкомпонентна система складається з емоційного виснаження. Джексон. J. що складається. Пономаренко запропоновано визначення професійного здоров’я як властивості організму зберігати необхідні компенсаторні і захисні механізми. Сьогодні виокремлюють декілька основних підходів до вивчення синдрому «професійного вигоряння». Issue: 38. його двовимірна модель складається з емоційного виснаження та деперсоналізації. Пискунів) [6].С. Ананьєв. Engel. В сучасній науковій літературі синдром «професійного вигоряння» визначається як: стан фізичного. про оцінку функціональних резервів.А. включає здатність організму відновлювати порушений стан відповідно до регламентованого об’єму і виду професійної діяльності. Ходирева. провокує виникнення емоційного напруження. Єдиного визначення не існує. В. Гурвіч. психічного і. по-друге.О. В. Як синонім професійного довголіття часто вживають поняття професійне здоров’я. 2015 www. Психологія здоров’я має широке поле теоретичних і практичних завдань і включає не лише попередження розвитку психічної і соматичної патології. геронтології та інтегрує в собі поєднання понять: професійне здоров’я. соціальної і соматичної складових здоров’я. Pedagogy and Psychology. В. політичні. І у цьому контексті важливою є підтримка і відновлення робочого функціонального стану. Центральним пунктом у даному трактуванні є питання про функціональні стани і. Маслач і С. Завданням психології професійного здоров’я є збереження. Н. вчителі.В. але і функціональний стан. У цілому професійне здоров’я розглядається.В. пацієнтами. Третій підхід запропонували американські дослідники К.

2008.M. В.С. А. Кітаєв-Смик. компоненти. Kulazhenko A.48 p. . управління та ін. Алфімов В.: Ксилон. профессиональный стресс 102 . – 264 с. зокрема. Psychology of life and labor pilots // Voeniz3.D. Кулаженко та ін.]. – леніум. Яковенко.M. Nikiforov. Психология жизни и труда летчика // The Constitution of Ukraine / [ord. визначено основні підходи до вивчення професійного стресу. До якісних відносяться напрям вивчення. Washington: D. Tarasa Shevchenko. (В. Блок змістових характеристик є основою для створення прогностичної (як необхідної для управління професійним стресом) та емпіричної моделі вивчення детермінант професійного стресу з метою визначення психологічних особливостей його детермінації.. В. аспекти професійної кризи.). Psychology stressstability of personality: «Питер». – 264 s. Г.И. прояви.C. – 432 с. види. професійної деформації.Ф. destructions. способи подолання. Крайнюк В.Science and Education a New Dimension. С. Медведєв.Д. Карамушка Л. ЛІТЕРАТУРА (REFERENCES TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1. Корольчук. 2. Практикум по социальной психологии // СПб. Носенко.М.com Проблеми стресу в професійній діяльності з кінця ХХ століття активно вивчались в психології в самих різноманітних аспектах: причини виникнення. – 607 с. В українській психологічній науці – це аспекти регуляції стану в екстремальних умовах (Ю. – 48 с. Маслач. який має використовувати надбання та результати дослідження різних галузей психології. // SPb. №23 syndrome of "burnout" and career employees of educational (186).M. №23 (186).). напрями вивчення професійного стресу. 2015 www. адекватної та гнучкої самооцінки. Карамушка. Конституція України / [упорядкування Жилінков В. The psychological content of professional longevity personality Abstract: structural components.: schools // Vіsnik LNU іm.: Воениздат.П. 2009. Professional longevity teachers of secondary 5. Л. Т. підхід до вивчення і вид професійного стресу. Burnout: A multidimensional perspective // Profesпрацівників освітніх організацій: гендерні аспекти // К. Никифорова. Н. 2004.С.Л. Psychology of health / ed. Pedagogy and Psychology. 2008. Проте. в цьому і полягає головний аспект психологічного змісту забезпечення професійного довголіття особистості. Бодров.Б. А.А. профессиональное здоровье. І. Г. виступають основою теоретичної моделі вивчення професійного стресу.: Krajnjuk V. Максименко С.В.С. Тараса Шевченко.І. Психологія стресостійкості особистості: dat.П.. Осьодло.. що проблема психологічного змісту професійного довголіття особистості ще недостатньо розроблена як в теоретичному.: Міsional burnout: Recent developments in the theory and research. 1992.V. Н. 2. А. 2003. що може бути використано в структурі прогностичної моделі професійного стресу для управління та психопрофілактики його проявів під час формування професійного довголіття [3]. його чинники. Леонова. Е. Zhylinkov V. Кокс. Питер. На сьогодні в психологічній літературі. В.M. деструкции. Issue: 38. Борневассер. профессиональное выгорание. 7. 6. 607 s. . Косенко. Основи професійного довголіття особистості закладаються протягом продуктивного життя людини починаючи ще з етапу вибору професії. Водоп’янова. Пономаренко В. Ч. professional stress Кулаженко А.С. професійного стресу (О. опанування навичками самоконтролю та саморегуляції. determinants and mechanisms of forming of the psychological phenomenon of professional longevity. – 522s. professional burning down. institutions: a gender perspective // K. Висновки. Alfіmov V. Maslach K. Психологическое содержание профессионального долголетия личности Аннотация: Исследуются структурные компоненты.: «Piter».seanewdim. – 4. Karamushka L.В. Zajchikova T. Keywords: professional longevity.М.: Mіlenіum. Ksylon. Саннікова та ін).І. Бринза. Крайнюк.О. 2004. його регуляції в конкретній професії. Л. Taylor & Trancis.М. так і в практичному аспектах. та ін. О. серед мало досліджених проблем даної тематики залишаються питання про особливості детермінації професійного стресу.І. Паньковець. Професійне довголіття педагогів загальнооMaksimenko S.І. детерминанты и механизмы формирования психологического феномена профессионального долголетия. Пельцман. Булатевич. Психология здоровья / Под ред.Л. 1993. Г.: Piter. Сельє та ін. М. et al. Ponomarenko V. високий професіоналізм.С. складові. – P. Існуючі підходи. 2007. Г. монографія // Ніка-Центр. 2007. стадії розвитку. Богучарова.). Лазарус. Аналіз представлених у науковій літературі досліджень у даній галузі свідчить про те. – 522с. professional health. Нікіфоров.А. are Investigated. Ch. Уделено внимание условиям успешности формирования психологического долголетия. Сучасна ситуація з досліджуваної проблеми в психологічній літературі потребує застосування інтегрованого підходу. Р. Workshop on sotsyalnoy psychology // SPb. III(19). Моляко. – 224 с. Maslach С.М.А..І.]. 2003. Харків. Леонова. Зайчикова Т. А. що вимагає свого наукового розв’язання [3].Kharkiv . в аспекті вивчення факторів ризику для праці та здоров’я професіоналів. В.Б. The світніх шкіл // Вісник ЛНУ ім. М. наслідки. Синдром «професійного вигорання» та професійна кар’єра 8. 1992. – 432 s. Формування професійної мотивації. К. 2. Бодров. G. Monograph] // Nіka-Centr. Горго. 19–32. 2009. становлення індивідуальності досягається особистість завдяки самооптимізації. // СПб. професійного вигорання. – 2000.S. В. – 224 s. загалом. освіта. Психологічне дослідження професійного стресу розглядається як відносно незалежна галузь прикладних досліджень психології праці. А.М.I.Є..A.А. Систему вивчення професійного стресу можна розглянути через блоки якісних та змістових характеристик. Маслач К. виділені напрями його вивчення (В. 2000. Ключевые слова: профессиональное долголетие. Paid attention to the terms of success of forming of psychological longevity.М. М. Нікіфоров та ін. О. Тімченко.

Н.Н.О.com Москалёва А. Калмыкова. профессиональный кризис и тому подобное. имеющих личностный смысл для управленца. Маркова выделяет четыре вида профессиональной компетентности [4]: специальную. Н.К.А. 2. а также использовать их в практической деятельности. эмоциональные. полноправный в решении какого-то дела. Волянюк.Э. удерживать длительную профессиональную мотивацию. "компетенции" и "компетентный" [6]. как способность удовлетворять индивидные или социальные требования относительно осуществления определенной деятельности или выполнение задачи. кандидат психологических наук. Краткий обзор публикаций по теме. компетенция – это внутренние ментальные структуры (способности. коммуникативные. Особого внимания. как профессиональный кризис профессионала. Я. заслуживает такая характеристика психологического состояния личности. которое осознается как препятствие для достижения профессиональных целей. Констатировано необходимость разграничивать эти понятия: компетентность определяется. Ващенко необходимо разграничивать понятия "компетентность". которые разворачиваются в современном обществе. в контексте повышения уровня психологической подготовки руководителей общеобразовательных учебных заведений. Исследования. Анализ научной литературы дал возможность выявить. Акцентировано внимание на возникновение профессиональных кризисов руководителей общеобразовательных учебных заведений. На поверхность научных исследований были подняты определенные профессиональные противоречия. которые могут приводить к возникновению таких специфических характеристик профессионального развития специалиста. Анализируя проблему профессиональной компетентности. Социально-экономические изменения. что важной составляющей профкомпетентности А. Изложение основного материала. Украина Аннотация. каком-то вопросе. Pedagogy and Psychology. А. рассматривали Э. Issue: 38. Кузьмина.И. Индивидуальная профкомпетентность характеризуется способностью пользоваться приемами саморегуляции. С. как: профессиональная деформация. психологическая компетентность руководителей общеобразовательных учебных заведений. Дружилов выделяет следующие компоненты профессиональной компетентности педагога: мотивационно-волевая. Бондарчук. Специальная или деятельностная профкомпетентность характеризует деятельность на высоком профессиональном уровне и содержит не только специальные знания. деятельностные.М.Science and Education a New Dimension. профессиональная деструкция. как: знания. III(19). так и руководителей общеобразовательных учебных заведений при преодолении профессиональных кризисов в условиях последипломного педагогического образования.В. 2015 www. которые проводились в системе последипломного педагогического образования показали необходимость рассмотрения проблемы исследования психологической компетентности руководителей общеобразовательных учебных заведений с целью осознания и переосмысления психологических особенностей предупреждения профессиональных кризисов управленцев. Компетентность определяется. Следует отметить. уда- лось выявить различные подходы к изучению профессиональной компетентности педагогов. 2) полномочный.В. но и требует умений ими пользоваться. Бибик. Мидова. Зеер.М. Проанализировано сущность понятий "компетентность". компетентный – это: 1) опытный в определенной области. "компетенции" и "компетентный". функциональная. Н.К. доцент кафедры психологии управления Университет менеджмента образования. В статье рассмотрено взгляды многих учёных о содержании понятия "психологическая компетентность профессионала".И. Э. Ключевые слова: компетентность. что профессиональный кризис руководителя общеобразовательного учебного заведения рассматривается как переживание профессиональных проблем. творческие [3]. [6]. Киев.Ф. 3. предлагает иерархическую модель педагогической компетентности. Социальная профкомпетентность характеризует способность пользоваться различными средствами совместной профессиональной деятельности и сотрудничества.Ю. коммуникативная и рефлексивная [1]. готовности к профессиональному росту. Подано структуру развития психологической компетентности руководителей общеобразовательных учебных заведений по конструктивному преодолению профессиональных кризисов. Стоит отметить. как профессионалов. Сыманюк и др. склонности). В. компетенции. углубили проблемы как психологического развития личности в обществе. которые приняты в профессиональной сфере. Цель статьи: проанализировать научные подходы изучения особенностей психологической компетентности. профессиональный кризис Введение. что некоторые проблемы профессионального становления личности.С. личностную и индивидуальную: 1. способствующих противостоять профессиональной деформации. Психологическая компетентность руководителей общеобразовательных учебных заведений по преодолению профессиональных кризисов Москалёва Алла Степановна. связанные с психологическими трудностями в учебно-воспитательном процессе.seanewdim. З. По мнению украинских авторов Е. компетентный. основными составляющими которой являются шесть видов педагогической компетентности. 4. Так Е. социальную. как способность удовлетворять индивидные или социальные требования относительно осуществления определенной деятельности или выполнение задачи. Маркова называет способность самостоятельно приобретать новые знания и умения. Требование определяет внутреннюю структуру компетентности: знания. Митина. Личностная профкомпетентность характеризует умение пользоваться средствами самовыразительности и саморазвития. личностные. г. свойственные человеку. когнитивные и практические 103 . Коточитова. так и разного рода проблем профессионального становления специалистов. Л.

Некоторые ученые. учитывая компетентностный подход определить.Science and Education a New Dimension. пережить препятствия достижения профессиональных целей в период социально-экономических преобразований в обществе. компетенции. 4) личностная компетентность (Personal Competence) – касается развития необходимых личностных качеств. когнитивный – указывает на знание специфики личностно-профессионального самоопределения руководителей общеобразовательных учебных заведений. с. степень заинтересованности в общении с коллегами и т. которые ими не обладают.д. склонности). мотивация. компетенции. анализ психолого-педагогической литературы предоставил возможность. каком-то вопросе. анализ научной литературы по проблеме особенностей психологической компетентности по преодолению профессиональных кризисов руководителями общеобразовательных учебных заведений предоставил возможность подытожить: – профессиональный кризис руководителя общеобразовательного учебного заведения рассматривается как переживание профессиональных проблем. подхожу): 1) круг полномочий любого заведения или лица. competens – надлежащий. образование должно «оснастить» молодых людей межкультурными компетенциями. с акцентом на том. 2015 www. относящиеся к владению устной письменной коммуникации. связанные с повышением информатизации общества (владение этими технологиями. То есть. которые необходимы для успешной деятельности менеджеров [2]: 1) собственно профессиональная компетентность (Professional Competence) – касается содержания конкретной профессиональной деятельности. которые особенно важны для работы и социальной жизни. в которых проявляется личностно-профессиональная позиция. когнитивный. чтобы контролировать проявления расизма и ксенофобии. Изложенные в статье положения позволяют определить перспективные направления исследования по этой теме. 2) методическая компетентность (Method Competence) – касается использования современных методов. языков и религий). их особенностей образа профессиональной деятельности специалиста. Выводы. Итак. что людям. отношения и эмоции. участвовать в поддержании и улучшении демократических институтов. На основе теории Vocational Capacity of Action. развития не толерантного климата. проявлять эмоциональную устойчивость. уважение к другим и способность жить с людьми других культур. от competo – взаимно хочу. понимание их в применении слабых и сильных сторон и способность к критическому суждению в отношении информации и рекламой). свойственные лицу.com умения. лежащих в основе мотивационного профиля специалиста. что психологическая компетентность руководителей общеобразовательных учебных заведений по конструктивному преодолению профессиональных кризисов – это совокупность знаний. ценности и этика. которые помогают специалисту ориентироваться в сложных профессиональных ситуациях и устранять препятствия на пути достижения профессиональных целей в период социальноэкономических преобразований в обществе. сравнивая модели компетентности руководителя общеобразовательного учебного заведения. эмоционально-регулятивный. – психологическая компетентность руководителей общеобразовательных учебных заведений по конструктивному преодолению профессиональных кризисов – это совокупность знаний. компетенции. такими как восприятие различий. 2) полномочный. связанные с жизнью в многокультурном пространстве (для того. имеющих личностный смысл для управленца. умений. угрожает социальная изоляция. которые помогают специалисту ориентироваться в сложных профессиональных ситуациях. competentia. выделены четыре основные группы профессиональных компетенций. в которых данное лицо обладает знаниями. Структура психологической компетентности руководителей общеобразовательных учебных заведений по конструктивному преодолению профессиональных кризисов включает следующие составляющие: мотивационный – характер мотиваций и ценностных ориентаций. толерантность к неопределенности. мотивов выбора профессии. авторитетность. влияет на восприятие социальных установок при развертывании профессионального кризиса. информированность. умений и навыков и личностных качеств. которое осознается как препятствие для достижения профессиональных целей. 104 . профессиональных целей. Компетенция – это внутренние ментальные структуры (способности. навыков и личностных качеств. 2) круг вопросов. отвечаю. такую как способность принимать ответственность. личностный. полноправный в решении какого-то дела. так и социального. соответствующий) – это: 1) опытный в определенной области. характеризуют основные компетенции профессионала любого направления деятельности [5. Компетентный (от лат. компетентность – это осведомленность. личностный – характеризуется связями и отношениями. опытом [6]. разработанные отечественными учеными. эмоциональнорегулятивный – умение эмоционально относиться и оценивать себя как профессионала. Issue: 38. с моделью компетентности. 111-113]: политическую и социальную компетенцию. – психологической компетентности руководителей общеобразовательных учебных заведений по конструктивному преодолению профессиональных кризисов включает следующие составляющие: мотивационный. Pedagogy and Psychology. которую предложил Совет Европы. участвовать в принятии групповых решений. 3) социальная компетентность (Social Competence) – касается взаимодействия с другими участниками деятельности. способность учиться на протяжении всей жизни в качестве непрерывного обучения в контексте как лично профессионального. разрешать конфликты без насилия. способность адекватно переживать профессиональные трудности. III(19).seanewdim. а именно: разработка и апробация диагностических методик для внедрения их в учебный процесс. а компетенция (лат. Таким образом.

– №1. gumanitarnyih nauk. Psychology of professionalism / A. – №1. – Vip. Psychological features creative pedagogical видуальный ресурс профессионального развития / С. the competent – is: 1) experienced in a certain area. institutions in post-graduate teacher education. Коточитова. В. за ред. Moskalev and others.M. Analyzed the nature of the concepts of "competence". Карамушка Л. prats. : Компания спутYaroslavl : Izd-vo YarGU. ред. user / A. А. ник +. : Наук. – М. .В. – К. – 192 с. Yelnykovoyi.В. Карамушка.K. psihol.І. Л.В.І. Nauk / E. . : Kompaniya sputnik . – M. Karamushka // Visnik pislyadiplomnoyi osviti: zb. professional crisis 105 . Moskaljova A. Формування психологічної компетентності керівників заCh. Posted structure of psychological competence of heads of educational institutions to constructively address the professional crises. competent.2. 2015 www. МарDruzhilov S. . – 6. Маркова А.А. 1996. Yelnykova. світ. – Вип.К. Zaychenko. Система професійних компетенцій орга5. 460 с. Маслов [та ін. дисс…. наук / Е. Зайченко. – жилов // Вопросы гуманитарных наук. : Геопринт. red.V. competences. Bondarchuk. Профессиональные стили человека и индиKotochitova E. competence – is the internal mental structures (abilities. Formation of psychological competence of educational – 24 с. L.K.XXI. Psychological competence of heads of educational schools to overcome professional crisis Abstract. – М. Keywords: competence. Єльникова.V.А. 354-357. Друthinking : Avtoref. The system of professional competence organiprofessional compa petentnosti heads of educational institutions: zational psychologists and psychologists work and their role in Monograph / G. – Ч. – праць. 2012. Druzhilov // Voprosyi 1996.-метод.460 p. – 344 с.: Nauk.192 p. diss….I. Markova.M. nauk.С. Теоретичні і методичні засади моделювання фахової комнізаційних психологів і психологів праці та їх роль в забезпепетентності керівників закладів освіти : Монографія / ченні організаційного розвитку сучасних організацій / Г. 2003. 2001. – Київ–Черновці : Книги – ХХІ. Л. eds. 2) authorized.13 /гол.М. – С.V. A. : Geoprint.I. псиМоскальова та ін. V. peculiar to man. 2010. Noted the need to distinguish between these concepts: competence is defined as the ability to meet are individual or social requirements concerning the implementation of a particular activity or task.13 /gol. Theoretical and methodological foundations of modeling Karamushka L.V. M. : Mezhdunarodnyj gumanitarnyj fond «Znanie». 2010. В.seanewdim. Карамушка // Вісник післядипломної освіти: зб.A. посібник / О. 2. канд. Issue: 38.В. G. Олійник.A. Professional and individual styles of human reкова. – 344 s. Karamushka. Єльникової.Kyiv-Chernovtsi Books . aptitudes). Психология профессионализма / А. kand.K.]. scientific-method. наук. – K. – 312 s.М. О. 2003. 2012. Бондарчук. – Ярославль : Изд-во ЯрГУ. Психологические особенности творческонаук. "competences" and "competent". III(19). competent in solving some of the case.2. хол. 2001.В. psychological competence of heads of educational institutions. Oliynik. Г. The article considers the views of many scientists about the content of the concept of "psychological competence of a professional".354-357.М. A. – 24 s. Дружилов С. 2009. – 312 с.V.]. The attention is focused on the emergence of professional crisis managers of secondary schools. . Maslov [et the organizational development of modern organizations / al.com ЛИТЕРАТУРА (REFERENCES TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1. го педагогического мышления : Автореф. 4. Svit. Kotochitova.I.К.Science and Education a New Dimension. : Международный гуманитарный фонд «Знание». V. кладів освіти в системі післядипломної педагогічної освіти : 3.M.S. – К. Pedagogy and Psychology. source professional development / S. 2009. a certain issue. – S.І. Коточитова Е. L. – Markova A.

співробітник професіонал в гуманітарній парадигмі) вимушений певним чином ставитися до контексту зовнішньої дійсності (норм і правил конкретного місця роботи).И. результативністю. Дементій. В.Science and Education a New Dimension. але й індивідуальностратегічний їхніх клієнтів. C. мотивацією досягнення і рівнем домагань. інтегративне. Виходячи з цього ми поставили собі за мету теоретично обґрунтувати суб’єктно-контекстну концепцію професійної відповідальності особистості.Ю. В. Інтегруючись з цими особистісними механізмами.С.B. 2015 www. Першу групу досліджень складають наукові праці вітчизняних та зарубіжних авторів.Л. Роль професійної відповідальності до своїх професійних обов’язків особливого значення набуває у сферах як гуманітарної так і технічної складових.Л. есійноївідповідальності. сутності психологічних детермінант професійної відповідальності особистості. Кон.І. самостійністю. А. Кричевського. доцент.А. За останні роки не можливо відмітити зростання інтересу про проблем професійної відповідальності в психологіх теоріях. A.Л.Л. Бодрова. Давидов. К. Не відображена в дисертаційних дослідженнях сутність самоактуалізації та кар’єрного росту. Бикова та ін. Професійну відповідальність з точки зору активної життєвої позиції. об’єкт. Дементій.Д.Г. де проблема відповідальності особистості у професійній діяльності є центральною вивчали такі відомі науковці:Л. яка потребує її психологічного опрацювання у нових контекстах. A. III(19). Вивченню відповідальності у трудовій діяльності. людяністю. Слободчиков.В. Асмолов. В. де нормативні вимоги кожної професії і рівня кваліфікації різні.А. мотиваційного опосередкування та фіксації як базових механізмів мотивації. Професійну відповідальність в контексті нашої концепції ми пов`язуємо з особистісними якостями. Муконіної. відповідальність виступає в якості найважливішого регулятора поведінки суб’єкта в контексті непередбачуваних обставин та ситуацій (ситуативні детермінанти) на робочому місці.com Садова М. Відповідно до розглянутих методологічними установок дамо визначення професійної відповідальності це вище. Суб`єктно-контекстна концепція. Особливої уваги потребує вивчення емоційного переключення. Свенцицького. суб`єктно-контекстна концепція Динаміка суспільного життя і темп науково-технічного прогресу. типів та рівнів професійної відповідальності особистості. які напряму залежать від професійної відповідальності. кандидат психологічних наук. Базарова. Pedagogy and Psychology. У статті розкривається зміст професійної відповідальності як професійно-значущої властивості особистості. яка найбільш безпосередньо стосується нашого дослідження. за природу і майбутнє за себе самих і перед собою. И. незважаючи на різносторонні теоретичні підходи та напрями емпіричного вивчення професійної відповідальності особистості. як якості суб’єкта життєдіяльності (C. дискусійним залишається поняття.Карпова. що кожний суб`єкт професійної діяльності (фахівець. Не розроблені прикладні аспекти (використання на практиці) проблеми професійної відповідальності особистості. безвідповідальності включно. Б.B. Ю. де сучасним фахівцям потрібно враховувати не лише соціальний. Тому актуальність досліджуваної проблеми зумовлюється недостатнім теоретико-практичним вивченням професійної відповідальності особистості.B.B. СЛ. Биков.seanewdim.А.А. Журавльова. Тільки в тому випадку. які направлені на дослідження відповідальності. що породжують необхідність у перегляді змісту професій. як особливої фор- ми контролю за поведінкою та успішністю працівника на виробництві. уявлення про її структуру (психологічні складові). заслуговуючи при цьому свободу вибору і дій у відповідних ситуаціях. І. не розроблена програма формування проф. а з ними й відповідних вимог до особистості. Знаков. авторського розуміння сутності даного феномену з точки зору суб`єктно-контекстної концепції. А. м. потребують перегляду існуючої практики організації процесу професіоналізації сучасного працівника.. економічний чинники. отже існують розбіжності між нормативними системи.В. Паригін. Абульханова-Славська. М. Рубінштейн і ін. що відображає об’єм і якість стратегічного самоконтролю суб’єкта і забезпечує оптимальну організацію та самоорганізацію професійної діяльності фахівця На нашу думку. Л. Ключові слова: професійна відповідальність. щоб цією свободою правильно користуватися. яка є результатом аналізу та узагальнення поглядів вітчизняних і зарубіжних вчених на проблему відповідальності.П. Муздибаєва. Другу групу. докторант кафедри соціальної та прикладної психології Одеський національний університет ім. Петровський. з індивідуальною неповторністю. адже під такою активністю ми розуміємо активність фахівця в даній області. Т. заснована на ідеї про те.Ф. особистісних ресурсів як основи в подоланні ризикованих ситуацій. Україна Анотація. Issue: 38. Платонова. професійно-значуще утворення. свободою вибору. Водночас. фундаментальними поняттям у ракурсі суб’єктно-контекстної концепції професійної відповідальності виступають в першу чергу поняття «активність» і «суб'єкт». Р. Одеса. А. В. а й зобов'язуючись розвивати персональну професійну відповідальність з тим. що стосуються концептуальних положень суб’єктно-контекстного підходу професійної відповідальності. приділено увагу в роботах К. Рубинштейн. суб’єкт. кваліфіковано й оперативно вирішувати професійні задачі. Абульханова-Славська. інстанція відповідальності. Б. Брушлінський. Мечникова. Активне вживання поняття «відповідальність» у професійній свері перетворюється на симуляцію. І це стало нагальною соціальною проблемою на практиці. Ломов). локусом контролю. В. самопізнання та саморозвитку розглядають К.А.И. якості та основні характеристики. Проблема полягає у недостатнній відповідальності суб`єктів професійної діяльності за інших і перед ними. Суб’єктно-контекстна концепція професійної відповідальності особистості _________________________________________ Садова Мирослава Анатоліївна. адже в умовах ринкових відносин виробництво орієнтується на поповнення молодими і перспективними фахівцями здатними відповідально.В.І. коли і якщо особистість є су- 106 . С.

на нашу думку. випробувати себе в своїй першопричинності по відношенню до світу. «як фахівець відповідає». конструктивної активності у професійній діяльності. по-третє. і ті люди з якими він контактує. означає. д. с. життєдіяльності) вона здатна співвідносити вимоги суспільства.com б'єктом (діяльності. що професійну відповідальність ми розглядаємо по-перше. 107 . с. людина реалізує в ній свою активність і відповідьність. Для розуміння індивідуально-типологічних особливостей професійної відповідальності за необхідне є виявлення типів професійної відповідальності за переважанням тих чи інших вище виділених параметрів у кожного типу (або наявність у нього всієї сукупності параметрів. коли у людини є можливість вибору приймати чи не приймати на себе зобов'язання. Позитивне емоційне ставлення до відповідальних ситуацій сприяє розгортанню творчої. отже. Петровським у його дослідженні цього феномена в психології [3. насамперед. по-четверте. завдяки яким механізмам і умовам. У структурі відповідальності емоційний компонент займає особливе місце у зв'язку з тим. що необхідно здійснити – перспективний: по друге. що співвідносяться з особистісними особливостями людини (наприклад. технологічних форм і методів діяльності. обґрунтувати перед собою тотожність «Я = Світ». які не висвітлюються у попередників є те. Емоційний компонент може грати двояку роль у прийнятті та в процесі реалізації відповідальності. а. Стосовно людини «бути суб’єктом» –означає бути носієм ідеї «Я». що фахівець оцінює пред'явлені зовнішнім середовищем (колективом) вимоги. що людина мислить. Тільки в процесі вибору можливе виявлення справжнього ставлення до належного. Виходячи з цього. звітує. Тобто в ситуацію включаються і зовнішні умови. Важливими моментами. наявність у нього всіх ознак професійної відповідальності) [6. сприйнявши ситуацію як значиму шляхом оцінки її різних характеристик. тобто як. ситуація може стати значимою для особистості в силу присутності в ній якої-небудь ознаки (характеристики) або поєднання ознак.Science and Education a New Dimension. в якій опиняється людина. а також умови. професійна відповідальність пов'язана з авторитетним адресатом відповідальності: перед ким суб’єкт несе відповідальність. яким чином. Професійний контекст – сукупність предметних завдань.). с. гальмують і сам процес прийняття відповідальності і процес виконання відповідальних справ. Третя теза полягає в тому. Issue: 38. що покладено на нього або прийнято ним самим для виконання. а це. Під «суб’єктністю» він розуміє властивість індивіда бути суб’єктом активності. 91]. і в цьому сенсі є властивістю особистості та професійно-значущою якістю суб'єкта.seanewdim. напроти. врешті-решт. Перша з них пов'язаний з ідеєю про те. в кінцевому підсумку. с. в яких відповідальність буде реалізована. causa sui –причина себе).певний особистісний смисл. Реалізуючи суб’єктно-контектсну концепцію до розуміння факторів професійної відповідальності. У дослідженнях В. 30]. Поняття "контекст" прийшло в інші науки з логіки та лінгвістики. слід пам'ятати про те. ймовірно. що «актуалізація» будь особистісної характеристики. Такий процес передбачає активність особистості і може бути здійснений тільки тоді. позбавлена суб’єктності [9. III(19). при цьому мова йде не лише про осмислення ролі субєктивного в соціальному процесі. В контексті професійної діяльності суб'єктивна професійна відповідальність передбачає. організаційних. Вербицьким. б) відповідальність за те. свідчитиме про оптимальність даного типу. Згідно з другим. Частково це простежується в розумінні такого поняття як «актор». специфікою ситуації. сприймає. тому в психології та педагогіці статусу категорії воно ще не набуло і в словниках цих наук не описано. є дійсно професійно відповідальною особистістю. її потребами. що ситуація в повній мірі буде визначати конструктивну активність суб'єкта. Таким чином. За допомогою цієї категоризації та інтерпретації індивід «визначає» ситуацію і будує свою поведінку відповідно з цим «визначенням». Pedagogy and Psychology. згідно загальним визначенням. у свою чергу. але й про розуміння ступінчатої вираженості суб’єктності. що. крізь призму часової перспективи: а) відповідальність за вчинену дію – ретроспективний аспект. Поведінково-результативний компонент включає в себе необхідні показники виконання відповідальної справи та її результату. У психології контекст пов'язаний з поняттям "ситуація" (= система умов. Негативні емоційні стани. він є критерієм прояву ціннісно-смислового ставлення до відповідального завдання. Подшивалкіної видозмінюється відношення до поняття «суб’єктність» . і тільки після цього приймає рішення про прийняття відповідальності. 78]. об'єктивні умови життя з власними потребами. 320]. Таким чином. усвідомлення сутності і необхідності відповідальності. що сприйняття та інтерпретація ситуації визначається цілісною системою уявлень суб'єкта про навколишній світ. в яких робочих ситуаціях він реалізує професійну відповідальність.А. утворює глибинне джерело її надситуативної активності [4. з нашої точки зору. 2015 www. і сам суб'єкт. с. професійна відповідальність є вищим оптимальним способом особистісної організації та самоорганізації професійної діяльності. У контексті нашої роботи особливого значення набувають наступні тези концептуальних положень. а не простого виконання запропонованого. основною передумовою і умовою прийняття відповідальності є можливість вибору[2. за що суб’єкт несе відповідальність. виробляти власний цілісний і оптимальний спосіб конкретної діяльності і життя. тобто. Потреба людини виступити перед собою. що. домаганнями і т. переживає і здійснює себе як причину себе самої (з лат. c. Найбільш повне трактування терміна «суб’єктність» надається В. ситуацій соціально-психологічної взаємодії. співвідносить їх зі своїми можливостями і здібностями. здібностями. характерних для певної сфери професійної діяльності [2. 5]. Особлива роль в контекстному навчанні відводиться поняттю «професійний контекст» за А. можливостями. визначається.І. якщо вона набуває для нього значимість . що спонукають суб'єкта і опосредуючих його активність). дієва особа. 67]. Під когнітивним компонентом відповідальності ми розуміємо.

The development of the concept of "responsibility" gos. Таким чином.com Багатьма авторами робилися спроби визначення особистісних і ситуаційних детермінант відповідальності (Ш. N. Явно недостатньо робіт з визначення факторно-детермінаційного ряду особистої відповідальності. критичних і навіть граничних для особистості ситуацій. Розвиток поняття «відповідальність» в су2. – М. відповідає на питання про роль відповідальності у професійній діяльності людини.А. – Т. – С. Ilyazova. Вербицький А. насамперед. з індивідуальною неповторністю. . – Verbitsky A. ризиком в контексті сучасної ситуації.Д. зниження напруженості. Саме така стратегія забезпечує цілісне розуміння сутності і процесу реалізації професійної відповідальності.Vol IV. Шварц. Тому професійну відповідальність з точки зору суб’єктно-контекстного підходу ми пов`язуємо з особистісними якостями.D. досягнення успіхів і т. описана через сукупність різних ситуацій і. 19. . III(19). щоб цією свободою правильно користуватися. – 357 с. кар’єрним ростом та самореалізацією фахівця.). 6-10. ризиком. фахівець. Invariants of professionalism: problems of forma2005. ЛІТЕРАТУРА (REFERENCES TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1. 2011. 2015 www.С. доктора. : Логос. – реалізувати суб’єктно-контекстний підхід до вивчення психологічних складових. механізмів саморегулювання мотивації та детермінант функціонування та розвитку професійної відповідальності особистості в контексті цілісної життєдіяльності суб’єкта. Г. адже професійна відповідальність особистості має базуватися на прогнозуванні наслідків і попередньому аналізові альтернативних рішень [4. Суттєвим для нашого дослідження є розгляд ризику. – розробити програму тренінгу для бакалаврів та магістрів з метою формування у них професійної відповідальності особистості. Поки ще немає робіт.01 / Людмила Іванівна Дементій. локусом контролю. с.. Дементий Л. Костюка АПН України. ch. що «актуалізація» будь-якої особистісної характеристики. праць інституту психології ім. Issue: 38. – обґрунтувати взаємозв’язок професійної відповідальності з особистісними ресурсами. теоретично обгрунтовано й практично доказово [5. яка спрямована на пояснення процесу та механізму реалізації індивідуально-типологічних особливостей професійної відповідальності в реальних умовах професійного становлення та діяльності особистості. Муздибаев та ін. 6-10. Саме відповідальності як професійно важливій якості майбутнього фахівця необхідно приділяти особливу увагу в процесі професійного становлення. насамперед. Вербицький. Усвідомлення і оцінка вкладених зусиль у подолання важких ситуацій або побудови. наукових М. Таким чином. міра відповідальності. співробітник в сфері освіти) вимушений певним чином ставитися до зовнішньої дійсності. tion: monograph / A. Перспективи дослідження: – емпірично обґрунтувати суб’єктно-контекстну концепцію професійної відповідальності особистості. наук : term papers Institute of Psychology.И. Баранова С. 5. життя і готова до вирішення протиріч. Суб’єктно-контекстна концепція заснована на ідеї про те.S. які стають транс дисциплінарними. К.V. Відповідальність особистості як якість суProblems of General and Educational Psychology: Coll. – розробити критерії та визначити рівні сформованості професійної відповідальності особистості. 2006.це здатність оптимальним чином адаптувати особистість до важких. визначається. з точки зору професійної відповідальності особистості. scienceб’єкта життєдіяльності: дис…. in modern psychology / Svetlana Baranova Vyacheslavovna // 3.В. специфікою ситуації.Х. – виявити чинники професійної безвідповідальності та характер впливу об’єктивних та суб’єктивних чинників на формування відповідальності особистості. через граничні по відношенню до кожної людини ситуації.Moscow: LoBaranova S. Н. відповідної ситуації (норм і правил конкретного місця роботи).А. то навіть при несподіваних виникаючих критичних ситуаціях. 2011.288 p. Відповідальність може бути актуальним і потенційним (латентним) ресурсом особистості. 2005 . людяністю. с. G. результативністю. слід пам'ятати про те. як аспект цілісної відповідальної поведінки.P. 35]. – визначити види та типи професійної відповідальності особистості. Відповідальність як ресурс особистості . дисциплінованістю. Висновки. У дослідженнях дуже часто відповідальність ототожнювалася з старанністю. Verbitsky. що ухвалює рішення в ситуації невизначеності. а й зобов'язуючись розвивати персональну професійну відповідальність з тим. що кожний суб`єкт професійної діяльності (магістрант. 108 .Science and Education a New Dimension. Реалізуючи суб’єктно-контекстний підхід до розуміння феномену професійної відповідальності.seanewdim. особистісними ресурсами. Якщо людина усвідомлює свою здатність контролювати ситуацію. піддається подвійний детермінації: з боку особистих особливостей і з боку ситуації. заслуговуючи при цьому свободу вибору і дій. – 288 с. 102]. 5 . Kostyuk APS Ukraine. 48]. невизначених. Pedagogy and Psychology.A. IV. в яких би особистісні детермінанти відповідальності були розглянуті комплексно. с. Інваріанти професіоналізму: проблеми часній психології / Баранова Світлана Вячеславівна // Проформування: монографія / А.00. – обґрунтувати та виявити види професійної відповідальності особистості. При цьому мова йшла насамперед про соціальну відповідальність. підвищують у відповідальних людей задоволеність професією. ч. Виступаючи в якості ресурсу особистості відповідальність виступає основою психічного комфорту.д. Ільязова. свободою вибору. в якій опиняється суб’єкт (фахівець). наша концепція професійної відповідальності в руслі субєктно-контекстого підходу являється складним динамічним інтегративним утворенням професійної діяльності.A. психол. – блеми загальної та педагогічної психології : зб. Як професійно-значуща властивість особистості відповідальність може бути випробувана. вона завжди «озброєна» цією здатністю [7.

. Sadova M.. Плахотний А. свободой выбора. Sciences: 19..A. 2015 www.A. сотрудник профессионал в гуманитарной парадигме) вынужден определенным образом относиться к контексту внешней действительности (норм и правил конкретного места работы).В. 19. локусом контроля.F..352 p.I. . . Plahotnyy A. которое является результатом анализа и обобщения взглядов отечественных и зарубежных ученых на проблему ответственности. . Doctor Psychology. – 410 с.01 / Ludmila Dementii.. – 220 с. инстанция ответственно сти.. The responsibility of the individual as the subject of quality of life: Dis . Сагань І. результативностью. Субъектно-контекстная концепция. канд. наук : 19.com Dementiy L.. Plahotnyy.258 p. субъект.Ф.05 / Сагань Іванна Андріївна.. individual uniqueness. subject-context conception Садовая М.. . Профессиональную ответственность в контексте нашего подхода мы связываем с личностными качествами.. 5. Socio-psychological characteristics of individual responsibility in terms of difficult situations of life : Dis.. Субъектно-контекстная концепция профессиональной ответственности личности Аннотация. субъектноконтекстная концепция 109 . канд. Psychology.03 / М'ясникова Наталія Олександрівна.. author`s understanding of this phenomenon in the context of subject-context conception. Лазорко О. Sagan I. объект. .220 p. . наук : спец.M. . Sciences: 09.00. Lazorko A. 9.07 / Savchyn Miroslav Vasilevich. . с индивидуальной неповторимостью. Психологічні основи розвитку відповідальної поведінки особистості : дис. 19. дис. The article reflects the content of professional responsibility as a professionally meaningful quality of the individual which is the result of the analysis and synthesis of the points of view of native and foreign scientists on the issue of responsibility. .І... Sagan.00. Philosophy.V. Соціально-психологічні особливості відповідальності особистості в умовах складних життєвих ситуацій : дис.А. заслуживая при этом свободу выбора и действий в соответствующих ситуациях. канд. 1997. М'ясникова Н. – 352 с. self control. 2008.. subject. психол. Doctor. Podshivalkina V. freedom of choice.19 p. – К..I. чтобы этой свободой правильно пользоваться.07 / Савчин Мирослав Васильович. наук : 09. авторского понимания сущности данного феномена с точки зрения субъектно-контекстной концепции. Sciences: 19. object. Интегрируясь с этими личностными механизмами. sciences specials. . .O. Плахотний. Social technologies: problems of methodology and practice / V. . 1997. Myasnikova N. Відповідальність у сучасних соціальних практиках: дис. Соціальні технології: проблеми методології і практики / В. . Ключевые слова: профессиональная ответственность.00.О.. 1972. Candidate. Candidate. Подшивалкіна В. 2010.K.V.00. доктора психол. Issue: 38. філос. but at the same time he is obliged to develop personal professional responsibility to use this freedom in the right way.446 p.И. motivation of achievement and level of aspiration.05 "Social Psychology" / Olga V. The subject-context conception is based on the idea that each subject of professional activity (specialist. предложенная нами основана на идее о том. Sciences: 19. 2007. ответственность выступает в качестве важнейшего регулятора поведения субъекта в контексте непредвиденных обстоятельств и ситуаций (ситуативные детерминанты) на рабочем месте. Responsibility in modern social practices: Thesis. independence.F. – 19 с.05 «Соціальна психологія» / Лазорко Ольга Валеріївна. .00. наук : 19. что каждый субъект профессиональной деятельности (специалист. Lazorko.. Подшивалкина. Integrating with these personal mechanisms the responsibility acts as the most important regulator of the subject`s behavior in the context of unforeseen circumstances and situations (situational determinants) at the workplace. 7. Subject-context conception of professional responsibility of personality Abstract. психол. Thesis. Savchyn M. humanity. effectiveness.В. самостоятельностью.. 1997. .. Психологічні детермінанти відповідальності менеджерів промислового підприємства : автореф.. человечностью.H.05 / Joanna A.Kharkov: Nauka. – Х. 2008. – 446 с. 4.00. professional in the sphere of humanitarian paradigm) is forced to relate to the context of external reality (norms and rules of certain workplace) and he deserves the freedom of selection and actions in corresponding situations.00.. Свобода і відповідальність (соціологічний аспект) / А. 2006. Psychology.seanewdim. instance of responsibility.00. – 258 с. K. We link the professional responsibility in the context of our approach with personal qualities. dis . . 2007.357 p.03 / Myasnikov Natalia..Science and Education a New Dimension.I..00. 1972. – К. Freedom and Responsibility (sociological aspect) / A.K..А. – К. 8. candidate. Савчин М. мотивацией достижения и уровнем притязаний.Ф. – К. Podshivalkina. В статье раскрывается содержание профессиональной ответственности как профессионально-значимого свойства личности. 6.K. Pedagogy and Psychology. – Харків : Наука. Keywords: professional responsibility. 2010. Psychological determinants of responsibility of managers of industrial enterprises: Author. 1997...410 p. III(19). но и обязан развивать персональную профессиональную ответственность с тем. Psychology. Psychological foundations of the responsible person's behavior.

педагогічний (констатувальний та формувальний експеримент) експеримент. вимагають цілеспрямованої роботи щодо розвитку їх педагогічного професіоналізму. 3. якісне та кількісне в дослідженні процесу розвитку педагогічного професіоналізму молодих викладачів. Однак. бажаного результату. які висуваються до якості їх професійної діяльності нічим не нижчі. що пов’язані з викладачами вищої школи. науково-методична система розвитку педагогічного професіоналізму молодого викладача. Нами обґрунтована [6] та апробована така система. Так. В. заступник декана факультету педагогіки. Принцип системності дозволив поєднати аналіз та синтез. Високий рівень виконання посадових обов’язків академічного персоналу залежить. Метою даної публікації є аналіз результатів проведеного експериментального дослідження щодо апробації науково-методичної системи розвитку педагогічного професіоналізму молодого викладача вищої школи на етапі його науковопедагогічної діяльності. в достатній мірі. Issue: 38. У статті автор на основі експериментального дослідження обґрунтовує ефективність розробленої та апробованої науковометодичної системи розвитку педагогічного професіоналізму молодого викладача вищої школи Ключові слова: педагогічний професіоналізм викладача вищої школи. м. спостереження. Коновалова розкривала педагогічні умови успішності професійної діяльності викладача вищого навчального закладу [3]. перевірки та аналізу ефективності застосованої нами науково-методичної системи. Сучасний етап реформування української системи вищої освіти висуває одним з актуальних питань забезпечення якісної професійної діяльності науковопедагогічних кадрів. Г Цехмістрова вважає. описані у працях різних науковців. а також є основою для реалізації наступних етапів даної системи. Матеріали і методи. Я. стандарту. Програма експериментального дослідження ефективності науково-методичної системи розвитку педагогічного професіоналізму молодого викладача вищої школи у процесі його науково-педагогічної діяльності базувалася на принципах системності та поетапності. кожен з яких характеризується визначеної метою. Pedagogy and Psychology. застосування найбільш доцільних методів і засобів для досягнення кращих результатів» [5. кандидат педагогічних наук. від професіоналізму викладачів. Проведення вхідного констатувального зрізу (вхідний моніторинг) з метою виявлення та аналізу рівня розвитку педагогічного професіоналізму молодих викладачів та виокремлення контрольних та експериментальних груп. Степашко обґрунтовував організаційно-педагогічні умови формування викладацького персоналу у вищих навчальних закладах [4]. виявити інтегративні системні властивості і якісні характеристики даного процесу. науково-методичну систему розвитку представити як сукупність послідовних етапів. що сприятимуть ефективності професійно-особистісного розвитку педагога. а принцип поетапності дозволив. завданнями та застосуванням сукупності змісту методів та засобів. ефективність якої повинна бути проаналізована за результатами проведеного педагогічного експерименту. Молоді викладачі. В. ніж вимоги до досвідчених педагогів. Україна Анотація. С. анкетування.Science and Education a New Dimension. педагогічний експеримент.com Федірчик Т. Сучасна державна система підготовки та підвищення кваліфікації науково-педагогічних також потребує удосконалення і не може. запропоновану та реалізовану нами. 7]. що узгоджувалися з етапами розвитку педагогічного професіоналізму молодих викладачів вищої школи [6]: 1. необхідне запровадження внутрішньої університетської науково-методичної системи розвитку педагогічного професіоналізму молодого викладача. Проведення формувального експерименту з метою реалізації науково-методичної системи розвитку педагогічного професіоналізму молодих викладачів вищої школи. З цією метою нами проаналізовано дефініції поняття «ефективність» у сфері застосування педагогічних систем. 2015 www. як категорія науково-педагогічних кадрів. У процесі дослідження використовувався комплекс науково-педагогічних та психологічних методів: тестування. Мета статті. Відповідно. Короткий огляд публікацій з теми. Експериментальна робота здійснювалася для доведення ефективності розробленої нами науково-методичної системи розвитку педагогічного професіоналізму молодого викладача вищої школи.seanewdim. що ефективність у освітній галузі є результатом співпраці 110 . Експериментальне дослідження динаміки розвитку педагогічного професіоналізму молодого викладача вищої школи ____________________________________ Федірчик Тетяна Дмитрівна. с. оскільки вимоги. програма експериментального дослідження передбачала реалізацію висунутих нами завдань. 2. Виходячи з цього. самооцінка. Дослідниця доводить. насамперед. психології та соціальної роботи з навчально-методичної роботи Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. доцент. Питання організації та проведення експериментальних досліджень у процесі вивчення проблем. Проведення вихідного констатувального зрізу (вихідний моніторинг) з метою виявлення динаміки розвитку педагогічного професіоналізму молодих викладачів. Абсалямова вивчала професійну адаптацію молодих викладачів іноземної мови до роботи у вищих технічних навчальних закладах [1]. Результати і їх обговорення. Чернівці. Вона залежить від рівня оптимізації процесу навчання.Д. що «ефективність означає ступінь досягнення мети. динаміка професійного розвитку Вступ. Демченко досліджував розвиток психолого-педагогічної компетентності викладачів спеціальних дисциплін вищих технічних закладів освіти [2]. III(19). вирішити дану проблему. ними апробувалися заходи щодо формування різних аспектів діяльності викладачів чи окремих їх категорій.

На основі вищезазначеного під ефективністю науково-методичної системи розвитку педагогічного професіоналізму молодого викладача вищої школи будемо розуміти ступінь відповідності отриманих результатів розвитку всіх компонентів педагогічного професіоналізму (фахово-педагогічної компетентності. Київського національного університету будівництва та архітектури. які займаються науково-педагогічною діяльністю. до КГ включено 849 (50. що становить 34. анкети). Pedagogy and Psychology.9%) усіх респондентів. так і експериментальних груп увійшли представники кожного ВНЗ. навченість) та якісні (сформовані в майбутніх фахівців здібності. спостереження. що становить 47. в переважній більшості працюють. що взяли у участь у дослідженні. що склали вибіркову сукупність нами були розділені на експериментальні (ЕГ) та контрольні (КГ) групи. який узгоджувався із практично-діяльнісний етапом розвитку педагогічного професіоналізму молодих викладачів вищої школи і спрямовувався на: інформування молодих викладачів про особливості розвитку педагогічного професіоналізму.7%. Issue: 38. які складають вибіркову сукупність здійснюють науково-педагогічну діяльність. виявлення та аналіз стану поінформованості молодих викладачів про сутність та значення процесу їх професійноособистісного розвитку для забезпечення якості науково-педагогічної діяльності та реалізації основних завдань сучасної системи вищої освіти України.1%) викладачів. 1696 молодих викладачів. якісним показником ефективності професійного розвитку молодого викладача може бути також максимально можливий ступінь відповідності змісту даного процесу вимогам науково-педагогічної діяльності. 2015 www. Так. У експериментальному дослідженні взяли участь молоді викладачі українських ВНЗ (Чернівецького національного університету. Як зазначалося вище. сприяння засвоєнню знань та умінь молодих викладачів про особливості професійного становлення. бесіди. що передбачав включення до ЕГ тих педагогів. індивідуального іміджу) викладача-початківця вимогам науково-педагогічної діяльності.25) за сумісництвом. хто працює на посаді викладача 3-5 років. процесуально-результативним. або в межах індивідуального плану аспіранта (педагогічна практика). що на цьому етапі програма розвитку педагогічного професіоналізму молодих викладачів передбачала: залучення викладачів-початківців до участі у індивідуальному тестуванні та анкетуванні для виявлення рівня розвитку педагогічного професіоналізму за когнітивним. часовим). 505 здобувачів науково ступеня (29.5 чи 0. мотиваційно-рефлексивним та індивідуально-ідентичним компонентами. поєднуючи її з навчанням в аспірантурі. Тернопільського національного технічного університету. професійно-педагогічної майстерності. що становить 36. обговорення результатів вхідного моніторингу з молодими викладачами. які виявили бажання взяти участь у апробації експериментальної методики. За характеристикою «професійна освіта» респонденти представлені наступним чином: 801 з 1696 молодих викладачів. За характеристикою «стаж науково-педагогічної діяльності» молодого викладача ми об’єднали їх у дві групи: ті. їх відповідність вимогам освітньо-кваліфікаційної характеристики).Science and Education a New Dimension.2 %. що результати констатувального зрізу дали змогу виокремити контрольні (КГ) та експериментальні (ЕГ) групи та стали основою проведення формувального експерименту. самооцінку молодих викладачів. методах аналізу науково-педагогічної діяльності. студентів. Вибіркову сукупність складали 1696 молодих викладачів згаданих навчальних закладів. Всі молоді викладачі.seanewdim.0%. будучи штатними працівниками. складання викладачамипочатківцями індивідуальних програм розвитку власного педагогічного професіоналізму. що становить 53. навчально-методичним. 577 асистентів. здобули професійну педагогічну освіту ще на освітньо-кваліфікаційному рівні «бакалавр». які створені у освітньому середовищі вищого навчального закладу (ВНЗ). За характеристикою «статус молодого викладача» серед викладачівпочатківців є: 614 аспірантів. хто розпочав трудову діяльність у ВНЗ і мають 1-2 роки стажу. управлінців). його компонентах. однак ще визначають з проблемою наукового пошуку. або частку ставки (0. а до ЕГ – 847 (49. колективні та індивідуальні обговорення.8%) такої освіти не мають. то такий розподіл був здійснений на засадах добровільності. експертні оцінки (колег. III(19).com суб’єктів та об’єктів взаємодії для досягнення висунутої мети. Уманського педагогічного університету). До вчена відносить: кількісні (успішність. що ефективність процесу розвитку педагогічного професіоналізму викладача залежить насамперед від його усвідомленої потреби в професійному самовдосконаленні. актуалізацію потреби молодих викладачів у цілеспрямованій системі їх професійно-особистісного зростання. до яких належать 910 викладачів-початківців. які. або на повну ставку. тести. удосконалення компонентів педагогічного професіоналізму молодого викладача для переходу на наступний рівень розвитку. які складають 786 (46. До контрольних. або за сумісництвом. розвиток потреби молодих викладачів у професійноособистісному розвитку. Зміст реалізації формувального етапу програми розвитку педагогічного професіоналізму молодих викладачів вищої школи передбачав наступні організаційно-методичні заходи.8%). Для реалізації другого завдання експериментальної програми був проведений формувальний експеримент. які розпочали свій науково-педагогічний стаж. професійно значущих якостей. а також наявним ресурсам (управлінським.2%. Для цього нами була застосована сукупність психолого-педагогічних методик для виявлення індивідуальних характеристик молодого викладача (опитувальники. виокремлюючи при цьому кількісні та якісні показники ефективності. На нашу думку. 111 . а 895 викладачів-початківців (52. у системі вищої освіти. матеріально-технічним. Зазначимо. Чернівецького медичного університету. інформаційним. Враховуючи. Необхідно зазначити. оскільки їх професійна підготовка спрямовувалася на інші галузі.3%) респондентів і ті. Для реалізації першого завдання експериментальної програми розвитку педагогічного професіоналізму молодих викладачів був проведений вхідний констатувальний експеримент. Запорізького національного університету.

Під час складання індивідуальних програм розвитку молоді викладачі могли отримати консультації відповідальних за методичну роботу кафедри. І становила у КГ 34.23%. Процесуально-результативний компонент розвитку педагогічного професіоналізму молодих викладачів за експериментальною програмою передбачав залучення викладачів-початківців до різних форм науково-методичної роботи ВНЗ (колективних.53% . Для цього нами була реалізована низка методів. університет). Аналіз отриманих результатів дозволяє стверджувати. тренінги розвитку професійно значущих якостей. навичок. З цією метою викладачам пропонувалася «Прог