You are on page 1of 95

p-ISSN 2308-5258

e-ISSN 2308-1996

www.seanewdim.com

Science and Education a New Dimension. Philology, III(8), Issue: 39, 2015 www.seanewdim.com

p-ISSN 2308-5258

e-ISSN 2308-1996

III(8), Issue 39, 2015
SCIENCE AND EDUCATION A NEW DIMENSION

Philology

www.seanewdim.com

Science and Education a New Dimension. Philology, III(8), Issue: 39, 2015 www.seanewdim.com

Editorial board
Editor-in-chief: Dr. Xénia Vámos
Honorary Senior Editor:
Jenő Barkáts, Dr. habil.
Nina Tarasenkova, Dr. habil.
Andriy Myachykov, PhD in Psychology, Senior Lecturer, Department of Psychology, Faculty of Health and Life Sciences, Northumbria University, Northumberland Building, Newcastle upon Tyne, United Kingdom
Edvard Ayvazyan, Doctor of Science in Pedagogy, National Institute of Education, Yerevan, Armenia
Ireneusz Pyrzyk, Doctor of Science in Pedagogy, Dean of Faculty of Pedagogical Sciences, University of Humanities and
Economics in Włocławek, Poland
Irina Malova, Doctor of Science in Pedagogy, Head of Department of methodology of teaching mathematics andinformation
technology, Bryansk State University named after Academician IG Petrovskii, Russia
Irina S. Shevchenko, Doctor of Science in Philology, Department of ESP and Translation, V.N. Karazin Kharkiv National
University, Ukraine
Kosta Garow, PhD in Pedagogy, associated professor, Plovdiv University „Paisii Hilendarski”, Bulgaria
László Kótis, PhD in Physics, Research Centre for Natural Sciences, Hungary, Budapest
Marian Wloshinskі, Doctor of Science in Pedagogy, Faculty of Pedagogical Sciences, University of Humanities andEconomics in
Włocławek, Poland
Melinda Nagy, PhD in Biology, associated professor, Vice-Rector, J. Selye University in Komarno, Slovakia
Anatolij Morozov, Doctor of Science in History, Bohdan Khmelnitsky National University in Cherkasy, Ukraine
Nikolai N. Boldyrev, Doctor of Science in Philology, Professor and Vice-Rector in Science, G.R. Derzhavin State University in
Tambov, Russia
Olga Sannikova, Doctor of Science in Psychology, professor, Head of the department of general and differential psychology, South
Ukrainian National Pedagogical University named after K.D. Ushynsky, Odesa, Ukraine
Oleg Melnikov, Doctor of Science in Pedagogy, Belarusian State University, Belarus
Riskeldy Turgunbayev, CSc in Physics and Mathematics, associated professor, head of the Department of Mathematical Analysis,
Dean of the Faculty of Physics and Mathematics of the Tashkent State edagogical University, Uzbekistan
Roza Uteeva, Doctor of Science in Pedagogy, Head of the Department of Algebra and Geometry, Togliatti StateUniversity, Russia
Seda K. Gasparyan, Doctor of Science in Philology, Department of English Philology, Professor and Chair, Yerevan State
University, Armenia
Svitlana A. Zhabotynska, Doctor of Science in Philology, Department of English Philolgy of Bohdan Khmelnitsky National
University in Cherkasy, Ukraine
Tatyana Prokhorova, Doctor of Science in Pedagogy, Professor of Psychology, Department chair of pedagogics andsubject
technologies, Astrakhan state university, Russia
Valentina Orlova, CSc in Economics, Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas, Ukraine
Vasil Milloushev, Doctor of Science in Pedagogy, professor of Departament of Mathematics and Informatics, Plovdiv University
„Paisii Hilendarski”, Plovdiv, Bulgaria
Veselin Kostov Vasilev, Doctor of Psychology, Professor and Head of the department of Psychology Plovdiv University „Paisii
Hilendarski”, Bulgaria
Vladimir I. Karasik, Doctor of Science in Philology, Department of English Philology, Professor and Chair, Volgograd State
Pedagogical University, Russia
Volodimir Lizogub, Doctor of Science in Biology, Head of the department of anatomy and physiology of humans andanimals,
Bohdan Khmelnitsky National University in Cherkasy, Ukraine
Zinaida A. Kharitonchik, Doctor of Science in Philology, Department of General Linguistics, Minsk State LinguisticUniversity,
Belarus
Zoltán Poór, CSc in Language Pedagogy, Head of Institute of Pedagogy, Apáczai Csere János Faculty of the Universityof West
Hungary
Managing editor:
Barkáts N.
© EDITOR AND AUTHORS OF INDIVIDUAL ARTICLES
The journal is published by the support of Society for Cultural and Scientific Progress in Central and Eastern Europe

BUDAPEST, 2015

as well as the theft of data or research results from others. credibility and authenticity of research results described in their manuscripts. 2015 www.642 ISI (INTERNATIONAL SCIENTIFIC INDEXING) IMPACT FACTOR: 0.Science and Education a New Dimension.465 DIRECTORY OF RESEARCH JOURNAL INDEXING ULRICHS WEB GLOBAL SERIALS DIRECTORY UNION OF INTERNATIONAL ASSOCIATIONS YEARBOOK SCRIBD ACADEMIA. Issue: 39. All the articles are published in author's edition.com Statement: By submitting a manuscript to this journal. By acknowledging these facts each author takes personal responsibility for the accuracy.seanewdim. as is the selective reporting of data with the intent to mislead or deceive. III(8). The journal is listed and indexed in: INNO SPACE SCIENTIFIC JOURNAL IMPACT FACTOR: 2.EDU GOOGLE SCHOLAR . Each author acknowledges that fabrication of data is an egregious departure from the expected norms of scientific conduct. Philology. each author explicitly confirms that the manuscript meets the highest ethical standards for authors and coauthors.

Т. Розслідування злочинів маніяків-убивців у романах О.Г. Харріса «Молчание ягнят» ………………………………… 78 Тищенко О.seanewdim..М. 14 Бондар М. III(8). Сучасний стан розвитку формату та контенту україномовних ЗМІ ………………….Г. Національний колорит англійської мови …………………………………………………. Многозначность образа животных в казахской анималистической прозе 1960-70-х годов ………………………………………………………… 10 Барабанова О... напоїв та особливості їх перекладу …………… 17 Волкова О.К.Science and Education a New Dimension.П.І. 70 Сушко О. Фольклороправова інтерпретація договорів: семантико-когнітивний аспект ……. 49 Лук'янець М.Н.. 74 Тендітна Н.com CONTENT Holubenko N. 6 Алтаева Г. Деякі міркування про риси екзистенційних героїв ……………………………………. Поволоцька Н. 66 Слободян О.О. Респонсивні стратегії і тактики у сучасному англомовному діалогічному дискурсі: методика аналізу ………………………………………………………………………….. Ефект крупного плану: досвід адаптації кіноприйому в художньому тексті ……….) ……………………….С. Анализ единиц передачи макроконцепта "портрет" на синтаксическом уровне в переводах немецкоязычных художественных текстов ………………………………………….А. 82 Хоменко Г. Туркіна Ю.. 31 Кочукова Н. Вербалізація гіперконцепту як базового концепту в когнітивній схемі вторинного дискурсу циклу романів Дж. 86 Штангрет Г. Issue: 39.. Жукова М.В.. Система синхронії літературної комунікації історичних романів М.. 54 Лук'янець Т. 21 Гаврилюк І..В.. Специфіка значення народного географічного терміна левада у східнослобожанських говірках Луганщини ……………………………………………………….I.. Андруховича) ……………………………………………... Фразеологія в контексті суспільно-політичного спілкування (на матеріалі текстів службових документів першої пололвини ХХ ст. Урбанистический дискурс в украинской литературе 20-30 годов ХХ века: рецепция Д. Approaches to Reproducing Nominative Representatives of Cultural Concepts ……….О.С. Гедоністичні штрихи української екзистенційної літератури першої половини ХХ століття …………………………………………………………………………………………. 40 Лавриненко С. Мартіна «A Song of Ice and Fire» ………………. 62 Павлів У. 44 Лепьохін Є. Граматичні засоби вираження компаративної семантики у поетичній спадщині Емми Андієвської ………………………………………………………………………. Philology. Донцова-литературного критика ……………………………………………………. Назви турецьких національних страв. Метафорична репрезентація образного компоненту концепту RELATIONSHIPS у творах Джона Грея …………………………………………………………… 91 ..М.Р. 2015 www.А.О.І. 58 Ляшов Н. Ульяненка «Дофін Сатани» та Т. Кореферентна номінація як поетонімна опозиція (на матеріалі роману «Перверзія» Ю.Р. Активні дієприкметники в українській науковій мові ………………… 35 Кузнецова М. Калымбетова Н. Сиротюка та Р.Є.. 25 Колкутина В.З.В. Чумака ………………………………………………………………………….М.О.

cognitive and ethnic problems. that is. H. III(8). the discursive-communicative as well as generic and stylistic features of the source text. on one hand. as well as the experience of one nation. or complex. concept. Halverson [10]. It is very important because the analysis of concepts affords the opportunity to interpret the inimitability of the lingual picture of the world that is embodied in a person’s perception of reality and forms the basis of the general spiritual picture of the world. Strategy is one of the main notions in contemporary translation studies.seanewdim. which includes the kernel and the periphery. which can only roughly convey the meaning of a language unit. lexemes that denominate a non-equivalent concept are subject in translation to considerable transformation. Ukraine Abstract. A lot of attention is being paid to cultural. the resolving or partial interpretation of which can bring us closer to better understanding the mechanism of translation. cultural. and determine the set of strategies for adequate reproducing these concepts in translation. taking into account the innovative achievements in linguistics. because the aim of this communication is to transfer information and broaden the background knowledge of a recipient. Issue: 39. Kyiv. on the other hand. cultural and cognitive approach. There are different interpretations and definitions of the notion of ‘concept’. Two opposite strategies – translation dispersion and translation convergence – are placed in a wide context. two different approaches of reproducing a concept – cultural and cognitive – are analyzed in the article. Ethnocultural concept is defined as a system of historical. among the difficulties of the literary translation one can name these: the abundance of expressive means and concepts. 2015 www.com Holubenko N. has undeniably interdisciplinary character. That is why there is such a notion as a ‘cognitive function of translation’ in the theory and practice of translation. postgraduate student at the Department of English Philology and Translation. They can represent information acquired by a person throughout their whole life. the way of life and the type of mentality that make the task of the translator considerably more difficult. appears to be of special importance for the theory and practice of translation. as a cluster of culture in the consciousness of a person and. explore the ways they are presented in the given work of literature. V. The article focuses on the study of ontological categories of the language. translation strategies. Kiraly [12]. G. Ethnospecific fragments of conceptual picture of the world which reflect mental and cultural specificity of a nation through translations become available for readers of other languages and cultures. The challenges of translation include the cultural background. At the pre-translation stage the literary translator should study and analyze the cultural concepts of the source nation. Literary translation is considered to be one of the most difficult types of translation. The adequate translation of a concept calls for special linguistic and cultural knowledge. Basic translation strategies applied by translators in the process of the adequate transfer of ethnocultural concept are analyzed. It is necessary firstly to examine the models and structure of concepts for their adequate transfer into other languages and then to interpret and reproduce them. In representing concepts the translators either employ the descriptive method or draw upon dictionary correspondences. Toury [16]. In the last decades the development of translation theory has been moving towards a larger scope of aspects in comparison with the investigation into purely language problems and formal relations between a source language text and a target language text. A rigid structure of a concept. the advent of cognitive linguistics and discourse analysis. Venuti [17]. it can’t be presented in full scope by one marker only because it includes the person’s entire knowledge of reality. as a mental phenomenon of categorization of consciousness. Concepts are verbalized. The translation of a literary text is a reproduction of the source picture of the world that represents a nation’s ethnocultural specificity. represented by several language signs. the connotative and expressive characteristics of language units. Thus. thus entering the semantic sphere of language.P.Science and Education a New Dimension. both theoretical and practical. being studied by scholars of various linguistic branches: S. Komissarov [1]. 6 . This kind of study is impossible without defining the essence of ethnospecific concepts. So. which is considered. Present-day linguists have different views as to the main approaches applied by translators in conveying ethnocultural concepts. The kernel of concept is a certain image surrounded by the basic cognitive layer. Divergences of linguists according to definition and interpretation of the notion ‘translation strategy’ are examined in the article. a large number of stylistic devices. According to researches. Approaches to Reproducing Nominative Representatives of Cultural Concepts ______________________________________ Holubenko Natalia Ivanivna. Concepts are understood as linguo-cognitive and linguo-culturological mechanisms. L. high emotional load. Researchers point out that translation introduces new meanings in the original text which help to determine the life of a work of literature in a cultural tradition. V. Keywords: adequate translation. Philology.I. This is particularly important when we deal with works of literature that depict conceptual picture of the world. the translation of which requires culture-specific knowledge and methods for organizing information in different cultures. For translators it is important to know that concepts may be either simple. The paper outlines an overview of different approaches and strategies of reproducing the concept that represents conceptual and lingual picture of the world. which can unite cultures. which is closely connected with its communicative function. D. the study of culture. that is. Faculty of Translators/Interpreters Kyiv National Linguistic University. social and traditional values of a nation determined by ethnocultural matters. Khairulin [6]. translation convergence Nowadays translation. obsolete expressions and archaisms. translation dispersion. These problems and challenges in reproducing ethnocultural concepts have to be thoroughly analyzed. It concerns the ways and methods of reproducing in translation basic conceptual notions which are the results of human cognitive activity and reflect some linguocultural values of a specific area. However. Krings [13]. represented by one language sign.

Indeed. Verbalizations in the article are understood as verbalized cultural concepts. According to I. Donald Kiraly offers the cognitive model of translation process in which the translator’s mind is seen as “an information-processing system in which translation comes from the interaction of intuitive and controlled processes using linguistic and extralinguistic information” [12. The cultural approach to reproducing concepts. The investigation of concept as an object of cognitive linguistics. the reproduction of which requires both culture-specific and cognitive knowledge. It results in different associations in the receiving culture. It is proved by the fact that culture is determined as a complex of various kinds of a nation’s activities. historical. the activity of translator lies in the paraphrasing. Investigating the nature of relations between cultural and cognitive factors of translation. when we speak about the conceptual sphere of a language we mean the conceptual sphere of its culture. is extremely important for the understanding of a national mentality. all ethnocultural concepts embody cultural values and analogies specific to the area from which they come. psychology and neurophysiology. Since the process of communication is a creative endeavour. The cognitive approach to reproducing concepts. Philology. which interpret particular features in the form of statements and instructions of consciousness encoded in the culture through the mentality of various nations. As O. Moreover. Language is inseparably linked with that reality in which people live as well as with the activity they perform. 304]. p.com which reflects features of the object. The translation practice proves that for all the divergences between languages and cultures it is possible to adequately reproduce the information encoded by the author in the source text. 2015 www. p. cultural traditions) form some specific conceptions that deter- mine the basis of the national conceptual picture of the world and the national lingual picture of the world. Every culture is sure to have its own assortment of concepts and their meanings can also vary in register. Connotations are culturally and socially determined evaluative statements. R. He also adds that it is of primary importance for solving translation challenges to have a system of structured knowledge. Present-day scholars (O. III(8). Ethnocultural concepts are of great importance for translation theory because this interdisciplinary branch of philology is based on culture knowledge and helps to make a dialogue not only between languages but also between cultures. in the process of translation the two languages as well as the two cultures. can be absent in another but their application in different cultures may vary. These categories are cultural and national-specific concepts. Shreve and E. are in close interaction. This prompts us to agree with the assumption of G. Chesterman) acknowledge the importance of the cultural aspect in translation practice.Science and Education a New Dimension. the language and culture study as an integral part of translation presupposes the analysis of the text on semantic as well as cognitive level. Angelone that “verbalizations reliably indicate cognitive behavior” [15. D. Orishak. example. There are two different approaches to reproducing in translation ethnocultural concepts: one is cultural and the other is cognitive. The present article uses the term Cognitive Translatology that refers to a recently established linguistic discipline combining the translation theory with cognitive linguistics. Issue: 39. V. p. seeing culturological problems as a lot more serious than lexical and syntactical ones. Sometimes people ask one and the same question: What is culture? Nowadays the notion of culture has been moved to the centre of investigations of linguists who study the cultural specificity of languages and communication. which reflect the interrelations between vital cognitive categories. to a large degree. They are not embedded in words but can be interpreted according to specific individual and culturally conditioned values. Orishak points out. p. Moreover. asymmetrically. reinterpreting certain linguistic and cultural gaps in the original text and using the tactics which allow either to complement or omit lacunas by resorting to various signs in the target text [8. translators have to know that the concept is a multidimensional organization of meaning which has its evaluative. Particular conditions of existence of a certain ethnos (geographical and anthropological features. reproduction 7 . much attention should be paid both to universal and national cultural norms and values [4. For. Pavilenis in his study of the process of conceptualization reveals that the results of cognitive activity can be linked with the formation of a system of matters or concepts due to the information about actual or possible arrangement of phenomena in the world around in the consciousness of an individual [5]. 6].seanewdim. The periphery consists of less rigidly structured conceptual layers. So. Shevchenko. Social and cultural experience that finds its reflection in the general picture of the world is fixed in the denotative meaning of nomination as well as in its connotative area. the efficiency of intercultural communication is determined. which have both universal and ethno-specific character. though loosely structured. aesthetic and ideological awareness of a specific ethnos. That is why different strategies for cultural transformation have to be taken into consideration. Lykhachev consideres the Russian language as a ‘substitute’ of Russian culture in the minds of Russian language speakers. A. present in one culture. which find their expression in semantics. p. No one doubts today that languages reflect the reality differently. 102]. a special concentrated product of the nation’s culture and its embodiment in various strata of population [3. In the first decade of the 21st century a new framework of research was formed which is called Cognitive Translatology in Halverson’s terminology [10]. it is a bank of information which includes material and spiritual ethnic values and traditions. 12]. The culture of every nation has its own conceptual sphere represented in the national picture of the world. Khairulin comes to the conclusion that utterances in the process of translation are structured within framework of definite cognitive schemes. or Cognitive Translation Studies in Munoz’s terminology [14]. Not only some elements. This layer is known as ‘an interpretative field of concept’ which includes opinions of different groups of people. image-bearing and notional aspects. in order to translate a literary text adequately the translator has to master a special scope of culture knowledge because the author builds his/her communication with the reader only on the basis of cultural. by unanimity of knowledge of communicants belonging to different linguocultural societies. thus it has to be adequately reproduced in translation. 283]. As the translation practice shows. This field of concept.

and realization of the principle of translation convergence. Chesterman [9]. It can also provoke the loss of figurative components of ethno-specific units and their stylistic shift. This. The term ‘translation dispersion’ was suggested by O. the experience and knowledge of a nation are not fully rendered. Such approach. Foreignizing translation is considered to be as “a kind of resistant translation that partly or wholly eliminates the ‘otherness’ of the source text” [17]. At the same time. The strategy of domestication correlates with the translation technique based on the most adequate linguistic and stylistic transfer of the ST author’s meaning. 57]. It is evident that the translator resorts to synonymic correspondences based on the context in different ways that affirms the variability of translation dispersion. The term ‘convergence’ is widely used in exact and liberal arts. Any translation variant of lexical units is recognized to be a partial equivalent because none of them can transfer the overall meaning of the translated word. The notion of convergence is perfectly applied to the theory of literary translation. It is useful in pre-translation analysis when the translator faces the problem of translating the original text faithfully to meet the requirements and expectations of the recipients. simplifies. Jääskeläinen [11]. The translator’s decision either to minimize translation dispersion or to apply it consciously in a larger scope depends upon the specificity of the source text and the ability of the target reader to understand properly certain elements of other cultures. Komissarov [1]. It is seen as a set of procedures to convey the source text preserving the pragmatic effect of the original together with linguistic. At that case the extralingual information. One of the most important criteria of translation adequacy is the faithful reproduction of a cultural concept. the task of the translator and clarifies the perception of foreign reality depicted in the original text. and opposes it to foreignization. R. In other words. social and cultural originality of the target identity. It should be pointed out that in reproducing ethno-cultural concepts in works of literature foreignization is a less effective way of adequate rendering culture-specific notions. G. the application of the principle of translation convergence leads to creating specific common noun that encompasses several meanings. Translation strategies applied in reproducing ethno-cultural concepts. 112]. 76]. For example: negroes / slaves / servants – челядь. Human communication occurs in the context of culture that is manifested in language itself and texts. to a considerable extent. Philology. For example. Among other reasons that influence greatly the translation quality one can mention un-observance of principle of minimization of translation dispersion. O. The chosen translation strategy. Venuti [17] – and it has a narrow and broad meaning. L. in the works of Southern writers (USA) negro can be translated as негри / чернюки / темношкірі / челядники.Science and Education a New Dimension. L. Macro-strategies are divided into standardization and adaptation. Thus. Issue: 39. In addition. Another strategy which is commonly used in translating is adaptation. Toury as “a translation strategy when a translator uses the standard variant of the language not conveying the peculiarities of the original text” [16. on the one hand. Lysenkova. 10]. It depends on difference in cultures and conceptualizations of the world which are unfamiliar for readers from other cultures. which is very significant in translation studies because the concept embraces ethnocultural knowledge as well as information conveyed by the ideological and imagery parameters in works of literature. Another approach directed in most cases toward the target language is realized in the principle of translation convergence. speech acts and written texts. However. on the other hand. sufferings and ideas in the target audience. Krings [13]. This term refers to a translation strategy aimed at rendering the source text in target language with highlighting and maintaining the national specific features of foreign identity. To sum it up. III(8). it is worth mentioning that the translation of a literary text is a very complicated and arduous task. In translation theory the notion of strategy is studied by many scholars: A. p. In conclusion. R. The translator’s success as a mediator between two cultures depends on his/her knowledge and understanding of the national identity and cultural experience realized in a language. it is based on the universal language synonymy. does not evoke the desired emotions. so global or macro-strategies are also to be taken into account. 2015 www. p. Standardization is defined by G. particularly to problems of reproducing ethno-culturally marked units. on the one hand. It is not enough to translate just language units of a literary text for the adequate perception of the source literary text by readers from other cultures. Toury [16]. V.com of which from one language and culture into another is quite urgent today because it is one of the most difficult translation problems – the problem of transferring culturespecific information in the source text by means of another language and another culture [6. there is a close interrelation between the translator’s movement toward the source language and culture (foreignization) or to target language and culture (domestication).seanewdim. field hands as негри / раби на плантаціях and white trash as білі голодранці / біла голота / білі злидарі / білі безземельні. the comprehension 8 . Translation strategies refers to a way applied by the translator to solve the problems occurring in the translation process. It is a multiple-aspect process incorporating linguistic as well as extra-linguistic factors. p. the use of partial equivalents gives the opportunity to attain the necessary naturalness of translation and make the target text readable and easy for recipients’ perception. Convergence is an accumulation and combination of elements. Schweizer [7]. on the other hand. Venuti). the application of translation convergence or translation dispersion can make the translated text closer to or farther from the original. because one notion accumulates all the elements of a cultural concept. Translators also put emphasis on micro-strategies: domestication and foreignization (L. the principle of translation convergence will inevitably cause certain deformations of the original text. the focus is not on a single situation but on the translation of literary text as a whole. Venuti sees domestication as a way of reproducing the elements of the source text in a mode peculiar to the target text values. in turn. It means the scattering of the original text in translation process that results in the so called ‘bundle of correspondences’ of the source word [2. Jääskeläinen gives a broad definition to the term ‘strategy’ and determines it as “a set of rules or principles which a translator uses to reach the goals determined by the translating situation in the most effective way” [11. p.

P. and Beyond. and pragmatic aspects of discourse / I. . . 1995. Dr. cal-philosophical analysis Yazikov / Ionovich Rolandas 570 s. 11(1). 11.S. которые есть результатом когнитивной деятельности человека и отражают основные лингвокультурные ценности социума. Kent: Kent State University Press. .V.L. Основные переводческие стратегии. – Tübingen : Narr. концепт. проблемы решения или даже частичное разъяснение которых может приблизить нас к более глубокому познанию механизму перевода. . . Theory of Translation: status. Стратегия – это одна из главных терминов переводоведения. "The Nature and Role of Norms in Foreign philology in Millennium: Journal of Kharkiv Translation". Cand. “Translation aspects / A. Philol. S. . and Cognition. Ключевые слова: адекватный перевод.286 p. . Sc: 10. 9. Krings. . preserving its pragmatic influence on readers. – XI. 7.. Khayrullin V. Chesterman A. Amsterdam & Philadelphia: John Benjamins. . – Linguistics and Intercultural Communication. Venuti. Factors cultural asymmetry in linguistic & Philadelphia: John Benjamins. / ited by Gregory Shreve & Erik Angelone. 14. Shevchenko // 16. issues. 53-69. From the Theory of LiteraMapping the Processes of Translation and Interpreting. переводная конвергенция 9 . Отмечаются расхождения лингвистов в определении и интерпретации понятия “переводческие стратегии”. Shreve. Descriptive Translation Studies National University named after V. Подходы к воспроизведению номинативных репрезентантов культурных концептов Аннотация. Komissarov V. Communication strategies. On the law of conversion of the disper.S. L. . 169-187. mind and reality. . AmV. Речь идет о способах и методах отображения в переводе базовых.S. 1–31.seanewdim. Kiraly. Jääskeläinen. Anthology / [Ed. .V. Constant. Univ.S. Karazin. comparison and translation (based on the Russian and 12. 71-82. – P. and Cognition: Recent Development”. Ricardo. Orishak O. in reproducing the ethno-specific concept is a must to achieve adequate translation of the whole literary text. 2010. Riitta.Science and Education a New Dimension. cultural and cognitive. 19.V. III(8). äskeläinen & Son Tirkkonen-Condit. Translation and Language Teaching: Language Routledge. In Kirsten Malmkjaer Translation / L. 2010. переводная дисперсия. edaspects of translation: Thesis of dis. Современные лингвисты высказывают разные взгляды на основные подходы. gogy and Process.S.Moscow: Thought. Голубенко Н. Amsterdam 4.S. концептуальных представлений. Manchester: St. 1983. ture to the structure of the text. 135 – 144.N. P. . Orishak.02. Venuti. 15. воссоздание которых в переводе требует особых знаний национальных особенностей и методов организации знаний в рамках двух культур. learning strat. edited by Riitta JäV. Was in den Köpfen von Übersetzern vorand comparative linguistics" / O. . Concept / S. Gideon. Lingvokulturologichesky and cognitive nitive Translatology”.L..D. sterdam & Philadelphia: John Benjamins. Gregory & Erik Angelone.P.: Akademіya.И.P.M.I. .17. In idem. In Translation 215 p. 280-287. 111 . Schweitzer. Sc.20 "Comparative-historical. которые формируют концептуальную и языковую картину мира. 2000. conceptosphere Russian language / LiThink-aloud Studies on Translating”.Moscow.№ 471. Philol. Pavilenis R. Likhachev D. 2000.424 p.N. The combination of the two approaches. The historical development of cognitive lone.10. In Translation and Cognition.V. Pavilionis. edited by Gregory Shreve & Erik Ange8. Outlooks of Empirical Research. the elements of culture represent extralinguistic reality and constitute the cultural component of a linguo-ethnic barrier. культурный и когнитивный подходы. Donald. – 2008. The concept is basically a notion of cognitive linguistics the main objective of which is finding the interrelation between thought. Modern Translation / V. Neroznak]. Концепты – это лингвокогнитивные и лингвокультурологические механизмы. Conceptual Work and the Translation sion / E. Lysenkova E. Halverson. In Tapping and khachev // Russian literature. Данная статья рассматривает некоторые аспекты изучения онтологических категорий языка.Moscow: Nauka. . typological 13. KomissaTeaching and Translation. Поэтому рассматриваются два разных подхода – культурный и когнитивный.M. Muñoz Martin. – 1998. 2002. Khayrullin. A History of egies and translation strategies. 300-307. Pathways to Translation: PedaFrench military and political texts): Thesis of dis. Krings H. 1997. That is why cognitive translatology is constantly acquiring importance and momentum.D. № 1. 2. Lysenkova // Vestnik Moskov. 1-13. Ser. которые переводчик использует для адекватного отображения концепта – это переводческая дисперсия и переводческая конвергенция. Jerome Pubrov. В статье изучаются разные подходы и стратегии отображения концептов. Shevchenko I. lishing. The Translator’s Invisibility. Halverson // Target. которые используют переводчики для отображения этнокультурного концепта. geht : Eine empirische Untersuchung zur Struktur des 2009.2006. Issue: 39. Schweitzer A. – 1999.Kh. Therefore.. P. Philology. переводческие стратегии.N.Moscow: ETS. 14. 1986. Toury. 1988. – No. 1995. Übersetzungsprozesses an fortgeschrittenen Französi5. 1995. . “Focus on Methodology in 3.118.com of implicitly expressed meanings known by all members of linguocultural community and based on cultural values. REFERENCES 1. – London/New York : (ed). The problem of meaning: a modern logischlernern / H.22 p. the ability to choose adequate linguistic means to transfer information. 2015 www. Amsterdam-Philadelphia: John Benjamins. “On Paradigm and Cog6.

В ходе исследования нами были использованы описательный. Нагыметов А. «Адам және табиғат концепциясы шағын прозада» («Концепция человека и природы в малой прозе»). В поле зрения автора – наименее исследованная область в истории культуры кочевничества – феномен тенгрианства. Поэтике казахской прозы посвящены труды Исмаковой А. Это диссертация Аюпова Н.. Джуанышбекова Н... выявить мифопоэтический подтекст анималистических образов.. Результаты и их обсуждение. Жалеловой Г. Рожденное из-за постоянного движения по бескрайней степи ощущение открытости является доминирующей чертой мироощущения степного жителя. М. Мамраева Б. старший преподаватель Таразский государственный университет им. Казахстан Аннотация. и животные рассматриваются лишь как составная часть природного мира.. Сериккалиев З. Анализ литературы по данной проблеме показывает.Г. охарактеризовать приемы и принципы изображения животных в казахской анималистической прозе. Многозначность образа животных в казахской анималистической прозе 1960-70-х годов __________________________________ Алтаева Гульнара Абдулаевна. 2015 www.Ш. «Тема природы и ее изображение в художественной литературе».. во взаимообусловленности философских. Поставленные в непростые исторические условия. летучее время вне-сло в казахскую критику понятие легкости. мифологические конструкции. творивших в 1960-70-е годы. Дулати. В пору расцвета в искусстве метода социалистического реализма национальное своеобразие литератур других народов воспринималось как шовинизм. Анализ проводился на материале многоплановой и содержательной казахской анималистической прозе 1960-70-х годов. что наблюдения и исследования критиков не исчерпывают всех генетических и эстетических особенностей анималистической прозы.Н. Калымбетова Нурсауле Парымбековна. Есембекова Т. Балтабаева Г. Писатели используют различные возможности: притчевые и мифологические конструкции. 7]. Краткий обзор публикаций по теме. Толмачева Б..А. Последние достижения современного казахского литературоведе- ния значительно продвинули развитие научной мысли в области изучения художественных особенностей современной казахской прозы. Тараз. наше поколение (Кекильбаев А.: “Над нашим поколением давило генетическое понятие страха … Если иметь в виду действия в жанре. Речь идет об анималистической прозе.. Цель. Кабдолов З. что заострение нравственной проблематики стало эстетическим принципом казахской прозы 2-ой половины XX века.. Philology. доцент. «заложниками тоталитарной системы» такие писатели как Кекильбаев А. г. эстетический идеал. раскованности. Кумисбаева У. “Перенасыщенность” казахской прозы анималистическими образами объясняется древностью воззрений: казахскому народу свойственно буквально все воспринимать через природу. персонифицированный образ Введение. Шалабаев Б. В интересной работе Рамазановой А.Д. и внутри жанра.К. Необходимость обращения к “эзопову языку” определила характер поисков казахскими художниками новых способов художественного освоения действительности. Турысбек Р. Казахские исследователи Кирабаев С. Азиев А. Бокей О... Оразаев Ф.Science and Education a New Dimension. Бисенгали З. по меткому выражению Садыкова Х. III(8). национализм и всячески искоренялось.. Ключевые слова: анималистический образ. Омаровой Ш. Рахымжанова Т. Елеукенов Ш. “Проблема взаимоотношений человека и природы в современных казахских повестях” художественно исследуются общие проблемы.. а именно охарактеризовать функции образов животных в художественной структуре наиболее значительных произведений этого тематического ряда.. Мир воспринимается не 10 ..П.А. выполненная на стыке философии и литературы. Майтанов Б. «Символ в движении литературы»... Искаков К. Какишев Т.. Issue: 39. Исследованию мира природы как поэтической системы посвящена докторская диссертация Абишевой С. Нашей целью было исследовать развитие анималистической темы в творчестве казахских прозаиков.с. кандидат филологических наук..seanewdim.. В связи с этим можно привести замечательное высказывание Сулейменова А. Ахметов З. системно-типологический и целостный анализ литературного произведения.. Асылбекулы С. в своих трудах показали. Габдиров И. обусловленную тягой к повышению философской насыщенности текста.. Шарипов А.Я. Проблема взаимоотношений человека и природы исследуется в кандидатской диссертации Айтугановой С..... которые ставятся и решаются на страницах современной казахской прозы. «Поэтическая система «мир природы»: структура и семантика» Методологическую ценность при изучении казахской анималистической прозы 1960-70-х годов представляет докторская диссертация Жетписбаевой Б.com Алтаева Г. Материалы и методы. все-же нашли путь для выражения национальной самобытности и эстетических традиций родной культуры. Наряду с притчевыми и мифологизированными формами в творчестве казахских художников можно выделить еще одну форму.) пусть на короткое. В статье на материале произведений казахских прозаиков 1960-70-х годов рассматриваются способы отображения философских. Санбаев С. нравственно-этических и художественных аспектов. оказавшиеся. Природа является предметом исследования в кандидатской диссертации Джандалиевой Г.. обращаются вглубь веков. Поиски казахской прозы ведутся в разных направлениях. Определенный интерес к проблеме взаимоотношений человека и природы вызвала работа. Магауин М. этической агрессии и чистоплотности” [11 .. «Тенгрианство как религиозная система».. нравственно-этических проблем через функциональные особенности образов животных.. Х.А. Калымбетова Н. Ровенского Н..

символ мудрости. доставляющее хозяина по его желанию в один миг на место назначения. идеализированный образ.с. ибо предполагается некое столкновение безусловного с условным” [2. изображается не только конь. “возникающий из обязательной задачи соединить судьбы коня и человека [82. Абай Кунанбаев вводит новое в древнейшую тему. 161]. Согласно этой модели Космос состоит из четырех частей: низа (подземный мир.seanewdim.Science and Education a New Dimension. достоинство. Конь в богатырских сказаниях – не только стремительное средство передвижения. Мурата преобладает дидактизм.с. женщине давали закусить волосяную узду коня для усиления родовых схваток. Значение образа коня в казахской литературе объясняется и древностью мифологических традиций. Ер Тостика – Шалкуйрык. с. в подземном царстве есть мост Сират из конского волоса. Я бурный конь неутомимый. У каждого из этих коней есть особенное. Мурат. Таким образом. 156]. “Ак ат” – символ победы в тюркских обрядах. основная функция коня в героическом эпосе – быть другом. Именно это свойство животной сказки отмечено Бахтиной В. что белая лошадь с бельмами на глазах отгоняет злых духов при родах. Атамберды-жырау и других. что умерший достигал своих предков к этому времени. иноходец. Тема скакуна-тулпара является одной из популярных среди традиционных тем народной поэзии. Кобланды – Тайбурыл. говорит о том. Конь олицетворяет верхний мир. существовавший у тюрков. “кочевнику словно врождено ощущать и мыслить мир конем и о себе через коня рассуждать” [5. с. символ духовной природы степняка. по которому души умерших уходили в тот мир. Поэтому в системе ценностей казахского народа преобладают не материальные. Издревле конь был неразлучным спутником кочевника. Считалось.68] Я акын прославленный. Крепкий затылок. среди которых способность к быстрому передвижению. ибо “для кочевника или полукочевника-всадника.. об идеальном коне. его стати. Более всех это качество присуще тулпару-крылатому скакуну. 2015 www. По мнению Акишева А. 64]. “Конь – один из главных атрибутов героя. Алпамыса – Байчубар.. А сказки о животных в большинстве случаев – это сказки комические. но и верный спутник. Козы Корпеша – Коркен. с. грации. словно шелк. Трепетное отношение к коню. с получением которого он обретает новую силу и качество” – считает Азибаева Б. Грива мягкая. конь занимает положение почти равноценное герою-человеку. с.Кроме того. был спутником и в загробном мире. В художественном мире современных прозаиков не счесть уподоблений с конем.67]. горделивая голова [8. Приведем описание коня-скакуна у Базар-жырау: Прямая стать. Как утверждает Гачев Г. По мнению Ауэзова М. “Это живой образ божества. Зато в волшебной сказке. входившего в феодальное ополчение. рассказах и преданиях о прославленных конях.com статично. Тарлан обладает вещим даром. Конь становится “всеобъемлющей точкой отсчета и в мире нравственных максим. В-третьих. а духовные ценности. конь стоит в первом ряду помощников героя. приносящей победу в войнах. присущее только ему качество. где не упоминалось бы о коне. а динамично. в древних захоронениях на всей территории Средней Азии вместе с умершими часто хоронили его лошадь или даже двух лошадей. Philology. Конь Алпамыса Байчубар – мудрый советчик. но и во всей казахской литературе. что конь сопровождал человека в иной мир. интеллекта. Дулат. Кони богатырей имеют имена: конь Тулегена – Кокжорга. Этот древний обряд. [12. Конь становит- 11 . Жетписбаева выделяет следующие значения коня: символ солнца. благородства. символ храбрости и преданности. помогающий делом и советом. Issue: 39. покорению пространств является основополагающей. Это связано с тем. и абстрактных понятий” [5. “резвый конь. середины (земля) и воды (небо). Прядет ушами.А. У него имеет место “конкретный портрет” коня.с. на годовые поминки казахи обязательно закалывали лошадь. III(8). свадебных. И это справедливо. Вовторых. вечно поражающее чудо. что было символом того. мудрым наставником и верным помощником батыра. воды). Конь занимает центральное место не только в творчестве исследуемых авторов. 149]. с. матери – верблюда. тулпар – сравнения. Как это ни парадоксально. оружие и конь служили таким же средством производства. (Базар-жырау Отемисулы) В казахской художественной прозе практически нет произведения. Значимость образа коня проявляется и в обрядах родильных. изображение на одеянии «золотого» сакского воина воспроизводит троичную модель Космоса. постоянно употребляемые акынами доабаевского периода для изображения поэтического таланта” [2.У. Лопатки ровные и широкие. основной его силой. символ красоты. конь в тюрко-монгольской традиции связан и с погребальными обрядами: – во-первых.84]. с. Скакун – единство космических стихий [5. Взращенный молоком двух кобылиц. отразилось и на художественном мышлении казахов. 66]. Кроме того. в сказках о животных образ коня встречается крайне редко. конь – его двойник. Кроме того. естественно. Гибкость как у змей. Чутко улавливая далекий шорох.К. “Конь символизирует космос во всем его многообразии” [11. В творчестве таких поэтов как Базар-жырау. В их поэзии выражены народные представления об идеальном джигите. героическом эпосе. похоронных. 32]. как и любое другое орудие труда” [1. в творчестве Базара. как символ разумного начала. Он создает образ коня с позиций реалистического искусства. что конь – самый поэтический. позволяющее индивидуально оценить тулпара.: “Комизм скрывается уже в самом принципе животной сказки – наделение зверей поступками людей. Среди родов Алим и Шумекей. его отблеск. но и отношение человека к нему. 25] Как отмечает Базарбаев М.. При очень трудных родах к роженице приводили лошадь с синими глазами. В иерархии животных ему принадлежит первенство. Во время свадебного обряда родители жениха дарили отцу невесты лошадь.

по мнению Жетписбаевой Б.. Кокбалак – это не реальный представитель мира природы. Образ коня запечатлен в пословицах. Так. а персонифицированный образ мечты. верные и преданные помощники.. проблемы добра и зла. что от лошади. прежде всего. Бокей О. дает человеку силу и здоровье. В других случаях вышеназванная проблема показана изнутри. сравнивает ее с лошадью: “Здоровье у ней. мира животных («Призовой бегунец» Кекильбаева А. попытка постигнуть сущность человеческого «Я». изяществом которого восхищались люди. вечного возрождения и т. чтобы подчеркнуть самоценность жизни каждого отдельного живого существа. походило на нервный отчаянный бросок теряющей силы лошади. если вожжи горячего коня берет в свои руки едва научившийся ходить ребенок”. Если в творчестве Джека Лондона.. «Змеиное лето» показан процесс превращения скакуна Коксерке (Голубой Горный Козел). легкий и неповторимый по своей красоте. . 49]. то в казахской прозе проблема взаимоотношений человека и представителей мира животных представлена как проблема человека. В данном случае. Посредством образов домашних животных на страницы анималистической прозы выносятся проблемы этического порядка: человечность и жестокость.com ся мерилом всего. Например.. с символическим названием “Кокбалак – конь с голубыми глазами” посвящена талантливым людям степи. неизменные спутники. 115]. как Акбоз” [1. а от несчастья спасет”. В произведениях казахских прозаиков часты сравнения с конем. герой романа Алимкулова Т. с. с.д. Пот коня пугает самых ядовитых змей. “Конский жир не замерзает даже при таком морозе. Вдохновенная же игра Орала напоминала сказочный бег крылатого иноходца. Санбаев С. Караш от удовольствия зажмурился и уносился в степь на спине неудержимого скакуна. кто за ним ухаживает”. широта натуры и себялюбие. духовно возвышающего личность человека. “Можно продать коня. с. кто хоть раз не сидел на коне”. “Хорошая лошадь от смерти не избавит. отмечает в современной казахской прозе следующую тенденцию: художественную трансформацию образа коня – от образа крылатого скакуна до обезображенной. когда превращается в лед водка” [1. и недаром всем этим интересовались еще Аристотель и великий путешественник Марко Поло”. В ходе исследования мы выявили следующие функции образов животных: – функция «лакмусовой бумажки». 96]. 12 . душевность и бездушие. в жалкую. с.Science and Education a New Dimension. III(8). вечного круговорота.). за сохранение мира животных. проблемы философского порядка: природа и культура. с. как у степной лошади” [1. посредством коня в анималистических произведениях казахских прозаиков художественно исследуются важнейшие философские. “Не конь скачет. наконец. Issue: 39. что изначально было даровано ему свыше»[6. Домашние животные представлены как вечные. а тот. “Конь крылья джигита”. со стороны природного мира.это признак происходящих в человеческом мире изменений в худшую сторону. заезженную клячу – Кужаурын (Сухая Лопатка). И. повесть Магауина М. крылатых выражениях: “Тот не джигит. несбывшихся надежд. поговорках. Нравственная сущность людей выверяется отношением последних к животным. «Шахан-Шер» Магауина М. как певец. облагораживающего и очищающего. низверженной с былых высот клячей. То. а навозом лечат замерзшие ноги детей” [1. желание познать себя через существо иной природы. 2015 www. такого. Кекильбаев А. разделение героев на положительных и отрицательных ведется по линии сходства с бегом коня. легкостью. попытка проникнуть в его «внутренний мир» используются художниками для того. В изображении домашних животных налицо весомая этическая нагрузка.seanewdim. твердый галоп по степи. что анималистическая тема в творчестве таких писателей как Магауин М. Сэтона Томпсона налицо «точная прописка» в мире животных. повесть Кекильбаева А. Можно также вспомнить и повесть «Судьба скакуна». её соответствие вечным ценностным ориентирам.. “Все.) Идейно-тематические повороты проблемы «человек и животное» следующие: Повествование «от лица животного». долго не живет”. Изменившееся отношение к коню символизирует нарушение гармонии между миром природы и между миром человеческим. 43]. право представителя мира природы на свою обособленность. В повести Магауина М. утрату им той сущности. что сыграл Асылбек. но нельзя продать снаряжения”. В творчестве казахских прозаиков изображение взаимоотношений человека с миром животных может быть трояким: Проблема «человек и животное» показана как бы «извне». мораль человека в её первородных противоречиях. Особенностью стиля некоторых казахских авторов является наличие в их творениях сентенций о конях просветительского характера: “Для степняков самое благородное животное – это лошадь. независимость и свободу. Тема ответственности каждого отдельного существа и всего человечества в целом. “Имя джигита прославит конь”. «Призовой бегунец». В то же время Жетписбаева Б. Во всех этих произведениях. и надежные друзья человека. как игра на домбре вызывает у одного из казахских художников вполне устойчивые ассоциации: “Игра Мусрали была похожа на ровный. Посредством коня у отдельных авторов организуются невидимые силовые линии в произведении. “Скакун. – показ мира глазами животных имеет определенную цель: познавать простые основы бытия. Проведенное исследование показывает. со стороны («Судьба скакуна». занимает важное место и отличается национальным своеобразием. социальные и нравственно-эстетические проблемы современности. зафиксированное в художественных контекстах. Philology. Посредством образа коня выражаются и более отвлеченные идеи: “Страшно. Выводы. Осмысление вообще всей природы как эстетического идеала. гордясь крепким здоровьем своей дочери. Такое почитаемое занятие в среде казахов. – способность животных простым «неиспорченным» взглядом проверять истинность человеческой жизни. «вырождение тулпара. 82].

. 6.. Бахтина В.52 p.Science and Education a New Dimension. д-ра филол. 1972.mythological design.330 p.1994 . . Казахский героический эпос. 1960. канд. centuries.. . -Alma-Ata: Zhalyn. . .312 p. Казахская народная поэзия (Из образцов. personalized image 13 .A.Alma-Ata. III(8). 4.Alma7.: Советский писа11. The symbol in the movement of literature (based on the Kazakh literature): Dis. .G. Эстетическая функция сказочной фантастики. 1964. Zhetpisbayeva B.S.com ЛИТЕРАТУРА 1.276 p.c. Zhanabayev Golden Cradle. Алматы: Жазушы. Kalymbetova N. Богатырские предания.S. 10. . . 2-3 записанных А.Almaty: Zhazushy. 1993.. Philology. 10.М.320 p. Sciences. Kazakh poetry: 15th and early 20th 1986. 5. Казахская поэзия: 15-начала 20 вв. . Kazakh folk poetry (from samples collected and recorded A. .Almaty. Face to face with being // The New Generawriter. советской литературе // Материалы 21-го Международно8. 3. . . наук. Поэты пяти веков. -178 p. – 312 с. .320 с. On the grounds of servations on the Russian folk tale about animals.25-31. 1988.481 p. филол. . Chapters from the book //Prostor. Ауэзов М. . 1964. Auezov M. 2.. Алимкулов Т.А. 1974. tion.1996. Саратов. Ob9. наук . . 1988. moral and ethical issues through functional features images of animals. По мотивам Наблюдения над русской народной сказкой о животных.. .P.O. -178 с. 3. Алма-Ата: Жалын. ной казахской прозы: Дис. Philology. The peculiarity of the genre system of modern Ata: Zhazushy.. Poets of five centuries.481 с. REFERENCES (TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1. ние. Bakhtin V. .25-31. Gachev G. K. древнетюркских мифов. Жанабаев К.А. Kazakh heroic epic. 2. . . Novels and short stories. ..С. cand. 5. gress con vostokovedov. Вся жизнь впереди. . 1986. .A. Повести и рассказы.Almaty.256 p. Powerful tradition.Алма-Ата. Сулейменов А.A. 1974. aesthetic ideal. Жетписбаева Б. Suleimenov A. Philology. 6. About traditional and innovative in the Kazakh 1978. Маркова О. 1999. Диваевым).M . 2015 www. National images of the world. A.256 с. Vsya life ahead. 1993. Soviet literature // Proceedings of the 21st International Con8.330 с. Собранных и го конгресса востоковедов. Исмакова А. 9. №1.M.c. Kazakh prose: Dis.52 с. Alimkulov T..13 May.А. – 1994.seanewdim. Алматы. 1972. Лицом к лицу с бытием // Новое поколетель. . Sciences..1996. Markov. 1960.С.Saratov.13 мая. Issue: 39. The aesthetic function of fairy-tale fantasy. Золотая колыбель. Polysemy of the image of the animals in the Kazakh animalistic prose of 1960-70s Abstract. 2-3 Divaevym). 4.О. . Национальные образы мира. The article on the material of the Kazakh prose 1960-70s regarded ways to display the philosophical.276 с.: The Soviet 11. 1999. Гачев Г. ancient Turkic myths. Altaeva A.М. Главы из книги //Простор. Keywords: animalistic image. – 7. О традиционном и новаторском в казахской 1978. Ismakova A.Алма-Ата.. -№1. Dr. . Символ в движении литературы (на материале казахской литературы): Дис. . Своеобразие жанровой системы современАлма-Ата: Жазушы.

зокрема у плані поєднання гедоністичної кцію на будь-яку обрану мету. Ця вилюдину. Україна Анотація. Такий підхід повністю курсу особлива увага приділялась свободі людини оновлює текст переломленням під новим кутом суспі. так і в мистецько-літературному плані. Павличко. – значить бути вільним. М.єрідний пошук варіантів авторського поєднання свобомувалися у художній літературі в особливий гедоніс. властивий творам багатьох українсь. Томенко.Science and Education a New Dimension.ліги та Юрія Липи. М. ких митців – В. Донбаський державний педагогічний університет.рой починає розуміти. Свобода для людини. Ключові слова: гедонізм. то почуває себе винною.-П. І у руці перо не зміниться на спис.seanewdim. чоловічого та жіночого. Олени Теліги. Актуальним напрямком для Одним з ключових постулатів екзистенціалізму є дослідження видається аналіз парадигми розвитку своєрідне розуміння поняття свободи. цікавим для дослідника. О. Автор аналізує актуальну для сучасного літературознавства тему на прикладі поезій українських поетів-емігрантів. але й тяжкий тягар. почуття відповідальності виникає потреба співвіднеПередбачається реалізація таких завдань: дослідити сення волі зі спільнотою людей. Отже. У цей період україУ європейській та українській літературі кінця ХІХ нські письменники все більше уваги приділяють ін.долюбивого духу з модною на той час екзистенцією тичний дискурс. Фройд. Так.єю Ж.Сартра "людина вільна і може створити проещинах. життєвому досвіду самого автора. Литвиненко. Саме з обранням мети і Феномену гедонізму та естетики художніх текстів виникають усі цінності. що свобода може принести него світогляду в українському поетичному тексті пер. приречена бути вільною. Олена Теліга у вірші "Мужчинам" В. література. Шелер. Євгена Малазалишається недостатньо вивченим і продовжує бути нюка. коли увага приділяється життєвому ни за свою сутність – це відповідальність. коли ми буття. екзистенція. Олени Тесвідомістю людини в цей час. як її бачили та трактували "бального та приватного. Маланюка по-своєму трактує поєднання свободи та особистого: та ін. Юнг. Разом з пробудженням шої половини ХХ ст. яку вона досвіду героя. що приносить задоволення. Зміни.тьки екзистенціалізму" го.Не зірвуться слова. Т.А.своєї екзистенції. які відбувалися зі Аналізуючи творчість Євгена Маланюка. на створює себе. і саме ця мета й визнаскладової буття з релігійним світоглядом. 2015 www. який нерідко виявляється тотожним відчуває одночасно зі страхом втратити цю сутність. чить. Горболіс та ін. Моринець. Шопенгауер. 14 . го світу на своїх плечах: вона відповідальна за світ і за Т. наприклад. Вольтер Перші десятиліття ХХ ст. с. він у творчості Олени Теліги.саме у тому розумінні. – це не тільки дар. особистим темами. Хвильового.сить виразно зазначені характеристики репрезентовані діювання мистецьких зразків означеного періоду. характеризувалися серйоз. Юрія Липи. III(8). Ж. а необхідним стає новий ком. Л. Г. повна відповідальність людиплексний підхід. Наєнко. Згідно з позиціукраїнської екзистенційної літератури в різних пло. на тлі розвитку екзистенційного дистимним. при зображенні якої недостатньо простого на істотна і невіддільна від людини. Лосєв. Художньо-естетичне опанування нової екзистен. З. Сімона де Бовуар.мало численні прояви на рівні поетики твору.П. Так людидяєв. кандидат філологічних наук. Водночас свобода вимагає ще й відповідальності: О. яка й стала матеріалом пропонованої розвідки. Бовсунівська. несе тягар усьовілі. Людина Метою пропонованої розвідки є аналіз проблеми знаходить себе безпосередньо через властивості. Фромм.щастя йому та іншим людям. яка їй належить" [1. образи та мотиви або здійскультурному.– початку ХХ ст. А Художні твори першої половини ХХ ст.ційної філософії твору з її універсальними проблеманим піднесенням рівня української літератури. Петрова. м. що й А. Philology.com Барабанова О. Е. К. М. від розуміння нею відтворення дійсності. Підмогильного. як криця. загальнолюдського та особисто. Гедоністичні штрихи української екзистенційної літератури першої половини ХХ століття Барабанова Олена Анатоліївна. екзистенційно-світоглядні та гедоністично-релігійні таким чином. Бер.екзистенційному тлі тією чи іншою мірою реалізуки все частіше обирали європейські орієнтири як у ються гедоністичні ідеї.особистих переживань та глибоко інтимних думок. не можна не звернути увагу на свотей і поведінкових моделей у приватній сфері сублі. У статті Олени Барабанової "Гедоністичні штрихи української екзистенційної літератури першої половини ХХ століття" звертається увага на наявність гедоністичної складової української літератури першої половини ХХ ст. ким вона насправді є. тісно оскільки вона. Тема розкривається на тлі екзистенційно-релігійної парадигми розвитку української літератури. В. М. від покладеної на неї собою ж відповідальності. доцент кафедри української мови та літератури. саму себе в сенсі способу буття" [7. коли на стами зовсім нового характеру. Тогочасні письменни. Юрія Липи. нюється їх оригінальна авторська інтерпретація. пошуки нових ціннос. серед українських науковців – С. Сартр. речі стають диференційоватак чи інакше торкались у своїх дослідженнях ними й організовуються у подію або ситуацію. М. Толмачова. Гундорова. з яскраво вираженим еротичним підґрунтям художня площина почала активно наповнюватись тек. Мамардаш. Гепоєднання гедоністичної складової буття та релігійно. Є. Н. гартовані. не може бути на висоті пов’язані з роздумами про нового героя – нову вільну цієї відповідальності. 35]. врешті-решт. В. 612]. Забужко.формує людину. релігія Робити те. с. Слов’янськ."… людина. Issue: 39. ДоХоча сучасне літературознавство має тяжіння до сту. Маркузе. М. акценти тексту з урахуванням соціально-історичного Вона приречена на свою свободу і не може ухилитися контексту розвитку суспільства ХІХ-ХХ ст.

що у пробах накажеш. У вірші "Ніч була розбурхана та тьмяна" поетка ділиться з читачем певною мірою свого атеїзму: А під ранок. етнопсихологічних. Гедоністична домінанта стає визначальною для народнорелігійної обрядовості. Лепкий.. цей велетенський торс. Ні. [8] Саме українська поезія першої половини ХХ ст. мідяних злих валторн. Коцюбинський. оскільки. “основа ведійської релігії – обожнювання сил природи.. більш різноаспектна. Був. що тема інтимного життя. усе. актуалізує народнорелігійні аспекти моралі. що ними відрізнялася релігія українців-русичів до прийняття християнства. з’ясовує онтологічне підґрунтя свободи героїв і витоки їх оптимізму чи песимізму. бо був я сам між ними.ще ніхто не вивів Твоєї формули. Поважно зосереджений. особливо у авторів. Issue: 39. на переконання дослідників. щоб смирити. жінко. географічних. Франко. Гримить в безкрай. Бо швидко прийде день і у завісі димній Ви зникнете від нас. 258]. Проміннями ясними Лице твоє заблисло. Так. мов зграя вільних птиць. в лілеях ніг. славлення радості життя. В огні і горінні наказуй вмиватись з полуди. що "українське гедоністичне світосприймання формується під впливом первісних релігійних традицій.– від Бога.com Бо ми лише жінки. увиразнює роль свідомого і підсвідомого у людському психомисленні. Корені гедонізму глибиняться в індоєвропейській культурі. що в незнане поведе Нечутною ходою потаймиру. Бичів йому мало. Рожевіє дівочий сніг. мов обридливий рись. господарських та інших чинників. краси. зором помертвілим Розгорнувши спопелілий морок. Ховаючи опуклість лона В лiлеях рук. М. Прокидалась втіха блідолиця. то підвівсь Диявол. І запах їх душив. У той же час не оминаються теми особистої радості. соціальних. І смуток. мовчазний. як пеан. У нас душа – криниця. Philology. і мало нещасть. більш різнобарвна. Це у свою чергу тільки посилює глибину переживань героя та автора. що. вона демократизує систему релігійних моральних норм народу. Щоб навчать її своєї віри: У житті нічому не молиться. підведеться і прагне наново. З якої ви п’єте: змагайся і кріпись! І ми їх даємо не у залізнім гимні. 2015 www. Неначе Виконує щоденний труд тяжкий. узгоджуються з народними та релігійними поглядами на героя та його стосунки зі всесвітом. сучасні літературознавці мораль гедонізму подекуди ототожнюють із цинізмом. [6] У зв’язку з тим. що під час аналізу гедоністичних проявів в обраних нами поетів спостерігаємо цікаві аспекти поєднання особистісного. Дослідження гедоністичної настроєвості персонажів – вольових. демонструє багатогранність гедоністичних штрихів. Б. утверджує їх недогматичну зорієнтованість" [2.– Симфонія. більш м’яке трактування пошуку буття: Та вслухайся: оцей нічний Елізій Зітхає глибиною темних лон. У соромі й стиді наказуй відкинуть нечисте. вшанування культу предків” [5. Олена Пчілка. насолоди.– Я став молитися. І марно в безмір сфер Крильми кістястими ширяє Люцифер. Наприклад. Ось пурпуром Цiтери – сором I на щоках. і немов навала Мідяних голосів. Лариса Горболіс зазначає. І волохаті руки. Впаде під бичем.. у Юрія Липи у вірші "Мужчино. Тоді він очі стомлено зведе. народній обрядовості. [6] Треба зазначити. Простий. – дозволяє глибше осягнути релігійно-моральну складову української традиції. О. подекуди трагізму. Все прагне безоглядно стрічні жінки для забави. і на чолі. бо стервом є мужеське тіло. подекуди хітливого.Science and Education a New Dimension. небайдужих до світу. Віднайшла я ненаправний вилом На землі. Ти сказав: "Борись!" [4] Євген Маланюк теж не оминає цієї теми. III(8). яскраво втілені у релігійних святах. на небі і в простораx… Та в душі. і вирок. у вірі в вашу міць. [4] Водночас Євген Маланюк у поезії "Фастівська ніч" утверджує зовсім інше. Єдина! Не ображу зором Двiйник Мадонни на землi. а не прозорий сон Замерзлий в нерухомо синій кризі! Ударами припливів і відпливів Здіймає груди вічний океан І в скелі б'є. І я побачу запит в них. Наказуй ламатись в терпінні і гнутись у пробах. що змушені були покинути батьківщину. відчую і побачу: То Ангел смерти. смирися. У сріблі ніжних слів. Єкзистенція існування та подекуди необхідності людського буття як такого. феномен ностальгії. висуває на перший план. як стіна округ. 36]. як не дивно. з глибокою релігійністю та моральністю. Однак творчість українських письменників першої половини ХХ ст. ініціативних. с. риси характеру яких корелюються з модерністськими настроями української літератури кінця ХІХ – початку ХХ ст. [8] У Євгена Маланюка у поезії "Ангел смерти" у першу чергу поєднання пошуку долі корелюється з певними уявленнями про смерть: І раптом я Відчую – хто. що зауважують І. смирися. І страх мене вгорнув. У поезії "Земна Мадонна" він проводить паралелі неподільності між святістю та соромом: Як iонiйськая колона. прояву бажань та їхніх наслідків. еротичної насолоди в тій чи іншій формі стає досить вагомою у творчості представників української зарубіжної літератури. Ці найголовніші риси.seanewdim. [6] Олена Теліга також небайдужа до теми молитви та стосунків з вищими силами. 15 . с. І космос. відриваючи його від потреб суспільного життя. і художньо відображені у прозі українських письменників кінця ХІХ – початку ХХ ст. Юрій Липа у вірші "Диявол" поєднує поняття вічної боротьби з релігійною молитвою: Як зрозумів я чистість. історичних. бо стервом є мужеське тіло…" читаємо: Мужчино. як день слабий і сірий.

com Вияви гедонізму в поезії першої половини ХХ ст. 2004. [6] Висновки. різні за змістовою наповненістю. Сартр Ж. Митці демонструють художню оригінальність у підході до традиційної релігійної моралі.01. . poetryclub. Kovaliv Yu. 2012.-П. Tyholoz B. і віддасть воді. Автор анализирует актуальную для современного литературоведения тему на примере стихов украинских поэтовеммигрантов. Тихолоз Б. The theme is shown on the background of existential and religious development paradigm Ukrainian literature. кий національний ун-т ім.. . – К.: Pub. Хай буде тільки діло.А. Бо серед співу неспокійних днів. of Salome Pavlichko "Fundamentals"..poetryclub. Українське язичництво.com.І.ua/metrs. 2004 .. Щоб Бог зіслав мені найбільший дар: Гарячу смерть – не зимне умирання. Ковалів Ю. 7. литература. (народнорелідуховної культури. Web-site: sky // Literary Studies: Scientific Papers / ed. "Зів’ялого листя"). Особливого звучання гедоністична складова набуває у творчості українських поетів-емігрантів. Creativity [e-resource] // Club of poetry. . религия 16 . . Його роби – спокійний і суворий..Ф. G. Semeniuk. Philology. Lozko G. Теліга О.I. Маланюк Є. Art paradigm of morality in Ukrainian prose 6. ми стикаємось з новими текстами з традиційними та нетрадиційними уявленнями про екзистенцію буття. literature.K .com.01. зрадить. Г. 2. Teliha A.89 s O. Issue: 39. – 89 с REFERENCES (TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1. – К.413 p. existence. Художня парадигма моралі в прозі українсь. Being and Nothingness: Essay on phenomenological 10.com.G.P. що забарвлена гедоністичними пошуками.Франка. Жан-Поль Сартр: свободное сознание и ХХ 4.php?id=325&type=tvorch after Franko.6. Семенюк.: Видавничоpoetryclub.Science and Education a New Dimension. http://www. In the article Olena Barabanova "Hedonic sketches of Ukrainian existential literature of the first half of the twentieth century" draws attention to the presence of hedonistic component Ukrainian literature first half XX century.. Sciences: 7. Буття і ніщо: нарис феноменологічної онтоло3. Апологія гедонізму в ліриці Максима Рильсьгії.seanewdim. Мосендзові) спостерігаємо зовсім інше гедоністичне наповнення власної мрії звертанням до вищих сил.М. – М. Philology. – poetryclub. Для авторів-емігрантів характерним є також обмеження часопростору до конкретної точки. 9. Andreev L. Apology of hedonism in the lyrics of Maxim Ril. Web-site: writers of the late nineteenth and early twentieth centuries.php?id=132&type=tvorch (People's religious aspect): Dis . Горболіс Л. religion Барабанова Е. Lypa Yu. век. – С.K . Сховай свій біль.: Geleos. – 855 с. 1994. акцентуючи увагу на філософсько-естетичних проблемах. які огранюють свої екзистенційні пошуки певним мерехтінням ностальгії.01 / Kyiv National University named after Taras ontology. Олена Теліга у вірші "Не треба слів.: Geleos. – Вип. Пливу й пливу повз береги краси.: Український Центр ких письменників кінця ХІХ-початку ХХ ст. Двояко Вагаються трагічні терези. . Shevchenko. 2004 – 413 с.S.Lviv: Publishing House of LNU named poetryclub. Тараса Шевченка. д-ра філол. Horbolis L. 2004. що надає зовсім нового звучання начебто вже звичним мотивам. 2004.php?id=138&type=tvorch поліграфічний центр "Київський університет". Jean-Paul Sartre: free mind and the twentieth 5.01 / Київсь. Душі не плутай у горіння тіла. справджується теза про триєдиність часу. Тема раскрывается на фоне экзистенциально-религиозной парадигмы развития украинской литературы. – К. формуючи зовсім новий підхід до творчого процесу та творення нового художнього тексту. Malanyuk E. Е-ресурс: http://www. – 409 p.ua/metrs. Keywords: hedonism. – Львів: Видавничий центр ЛНУ ім.K.M . III(8). Barabanova.php?id=138&type=tvorch 34 . Творчість // Клуб поезії. ЛІТЕРАТУРА 1. призначення на землі. котрий поєднує власний пошук сенсу буття з насолодою на межі існування: Стилет чи стилос? – не збагнув. ред. Творчість // Клуб поезії. экзистенция. Creation // Club of poetry. Творчість // Клуб поезії. Аннотация. Відп.8. Повз таємничі і вабливі двері Я йду на клич задимлених вогнів – На наш похмурий і прекрасний берег.С.com. . – 97 с.M.php?id=132&type=tvorch 409 арк. … Там зачарують гіпнотичні кобри Під пестощі золототілих дів… А тут – жаха набряклий вітром обрій: Привабить.ua/metrs. Гедонистические штрихи украинской экзистенциальной литературы первой половины ХХ века. Аналізуючи широке коло гедоністичних проявів в українській поезій початку ХХ ст. Не кинувши у глиб надійний якор.5. "Withered Leaves"). 116-122. 34. Як правило. І.Vol.ua/metrs. наук: 10.com. 3. Dr. Sartre J. . простору та місця. Андреев Л.. . 9. гійний аспект) : Дис. [8] А вже в поезії "Лист" (Л. що мають допомогти долати шлях.: Ukrainian Center for century. кого // Літературознавчі студії: Збірник наукових праць / 8. http://www. 2015 www.I. Eros versus Thanatos (Philosophy code of 4. 1994. 2001. Ukrainian paganism.A. Е-ресурс: http://www.-P.ua/metrs. [8] Суголосні мотиви простежуються і в тексті "Стилет і стилос" Євгена Маланюка.K . Ключевые слова: гедонизм. Стримай раптовий порив.ua/metrs.Г.97 p. The author analyzes relevant to contemporary literary theme as an example of poetry Ukrainian poets-emigrants. Е-ресурс: http://www. В статье Елены Барабановой "Гедонистические штрихи украинской экзистенциальной литературы первой половины ХХ века" обращается внимание на наличие гедонистической составляющей украинской литературы первой половины ХХ ст. 2004. 855 p. сповнений спокус: І в павутинні перехресних барв Я палко мрію до самого рання. 2012. Ерос versus Танатос (філософський код 116-122. . Лозко Г. Hedonic sketches of Ukrainian existential literature of the first half of the twentieth century Abstract. Хай буде тільки діло" наголошує на необхідності роз’єднання тілесного та духовного: Не треба слів. Так. Spiritual Culture. 2001.: Вид-во Соломії Павличко "Основи". – К. Creativity // Club of poetry.com.poetryclub. Web-site: http://www. Водночас це не змінює екзистенції.php?id=325&type=tvorch 2.: Publishing center "Kyiv University". Липа Ю.F.

III(8). Турецька національна кухня визнана однією з найбагатших кухонь світу. представленому цими мовами” [17. В. вироби із борошна. кондитерські вироби.Д.В. грецька кухня – мусака.К. Гюнтекіна.). Матеріал дослідження – турецькі романи Р. італійська кухня – равіолі. значною мірою зумовлені духовною культурою етносів (наприклад. Наприклад: українська кухня – борщ. психолінгвістичному аспектах. історико-культурологічному. що її детермінують.) і зберігає свою актуальність у світлі нових мовознавчих підходів. с. чахохбілі та ін. що перекладає з однієї мови на іншу. С. Комісаров. лечо. Серед груп слів. Слєпович. описовий переклад. назви національних страв та напоїв Переклад – це “вид мовного посередництва. креп. Статтю присвячено аналізу назв турецьких національних страв. 36]. Виноградов. французька кухня – фуа-гра. визначити тематичні групи. Л. спрямований на створення на основі вихідного тексту вторинного. звичаї. Н. традиції та особливості світогляду. с. що детермінують ступінь їх частотності в тексті.П. с. У межах груп також спостерігається ядро та периферія (високочасто- 17 . Міньяр-Бєлоручев. Національна кухня – важлива складова національної культури. В. подачі їжі. Зроблено акцент на необхідності екстралінгвістичних знань при роботі з такими одиницями. для розуміння якого необхідні не тільки лінгвістичні знання (лексики. 2015 www.) і розглядають текст як мовний дискурс. Визнання тексту явищем культури зумовлює те. Федоров.Д. повинна завжди усвідомлювати розбіжності в культурному тлі. 7]. обрядові страви. Сорокін. кандидат філололгічних наук. У зв'язку з цим у художніх текстах назви національних страв характеризуються високим ступенем частотності та репрезентують різні тематичні групи: супи. арабським та грецьким кулінарним мистецтвом. лінгвопоетичних. Р. що й зумовлює актуальність її дослідження. Хоч мова. харчові “табу” – релігійні або культурні заборони на вживання продуктів харчування та напоїв у їжу). оскільки “під час перекладу відбувається зіткнення не лише лексичних. оповідання А. Це теоретичне положення має велике значення для практики перекладу. доцент Київський національний лінгвістичний університет. проте ця частина лексики демонструє стійкий у часовому аспекті компонент побутової традиційної сфери життя людини та високу частотність вживання. напоїв та особливості їх перекладу ________________________________________ Бондар Мар’яна Володимирівна. О. с. тірамісу. Україна Анотація. м. Виявлено національно-культурну специфіку цієї групи слів. Issue: 39. характеру господарської діяльності.В. Флорін.seanewdim. Несіна та їх українські художні переклади. німецька кухня – шніцель. Досягнення поставленої мети можливе за умови виконання таких завдань: зробити вибірку назв турецьких національних страв. її система й виражальні засоби безперервно розвиваються. Ключові слова: національно-культурна специфіка. Ван Дейк. С. О.Science and Education a New Dimension. формуючись під впливом природногеографічних умов. вареники. Мета дослідження – комплексний аналіз назв турецьких національних страв.Л.Н. проаналізувати ступінь частотності та фактори. який замінює його в новому мовному й культурному середовищі. напоїв та особливостей їх перекладу. що текст як об’єкт перекладацької діяльності має трактуватися як дискурс. інтенсивності контактів з іншими народами. В. Назви турецьких національних страв. постійно перебуває у центрі уваги теоретиків і практиків перекладу (А. Ю. круасан. арабська кухня – шаурма. Памука. страв. Латишев. хачапурі. калькування. різото. соціокультурних уявлень. Тому “людина. граматичних систем. Питання відтворення у перекладному художньому творі національно-культурної специфіки. У процесі перекладу. ткемалі. напої. Philology. дослідження якої дає можливість розкрити специфіку життя турецького народу. у процесі якого зміст іншомовного тексту (оригіналу) передається на іншу мову шляхом створення інформаційно й комунікативно рівноцінного тексту” [1. їх переваги та недоліки). Роками формувалася культура приготування. напоїв.С. болгарська кухня – таратор. 61]. Влахoв. напоїв та особливостей їх перекладу. Галєєва.В. Проаналізовано тематичні групи. а й зіткнення різних культур і навіть цивілізацій” [13.com Бондар М. Коптілов. сервіруванню та самій трапезі. Київ. калькування. У звязку з цим доцільно розглядати переклад у власне лінгвістичному. 194].С. стилістики). а й комунікативно-прагматичних.К. У зв’язку з цим все більше дослідників пов’язують переклад тексту з поняттям культури (В. Бархударов.О. Зорівчак та ін. Отже. транскодування. яка має багатовікову історію. яким притаманна національнокультурна специфіка. клецки. шарлотка. описовий переклад. з'ясувати особливості перекладу. саціві. обізнаність щодо особливостей “картини світу” іншого народу (Т. Швейцер. відбувається “не лише зіставлення різних мовних систем. шопський салат.М. а й фонові знання. бешамель. Турки приділяють велику увагу приготуванню.С.М. менталітету мовців” [12. Визначено клас високочастотних лексичних одиниць та з'ясовано фактори. Упродовж століть у турецькій мовній картині світу сформувався великий пласт лексики на позначення різних продуктів. Р. Комісаров та ін. Багато національних страв викликають стійкі асоціації з певною країною і є своєрідними культурними маркерами. В. притаманної оригіналові. сосиски. Досліджено особливості перекладу (способи перекладу: транскодування. м'ясні та рибні страви. Швейцер та ін. утворюють нові форми і втрачають старі. Л. на окрему увагу заслуговують назви страв національної кухні. встановлювалися відповідні смаки та вподобання. угорська кухня – гуляш. переклад – це процес міжкультурної комунікації. грузинська кухня – лобіо. Вона поєднує в собі традиції тюркських кочових племен з черкеським.А. граматики. зазначає О. Відмінності в системі національного харчування.

Вживання алкогольних напоїв також забороняється релігією. тому процес “чаювання” може тривати весь вечір. Популярні турецькі напої: чай. сіміт (“бублик з кунжутом”). помідори. перше визначення містить русизми). араб. с.Science and Education a New Dimension. бо не всі знають. с. свіжих огірків. шоколадна паста. який готують із йогурту. овечий). На м`ясному бульйоні готують суп-локшину. айран-йогурт. що обертається” [10. мугаллебіджі – той. 338]. “суджук – солодощі з вивареного виноградного соку” [7. може пояснюватися через відповідники в іншій культурі. часнику та трохи холодної кип`яченої води. огірки). “кадаїф (тур. на наш погляд. Обов'язковими елементами турецького сніданку – є чай. оливкової олії. 240] (можливо. 11. 9. с. 429]. “маджнуни – в’язкі цукерки (з ароматичними речовинами або ліками)” [7. загорнених у виноградне листя” [2. “мугаллебі – молочний кисіль. Високочастотні одиниці є своєрідними маркерами турецької культури. III(8). с. 139] (в другому поясненні уточнення (“виготовлений із борошна”) та згадується один із його видів – екмек-кадаїф). який замовляє певну страву чи напій. томатів та інших овочів. багато з яких стали відомі в Украіні. оливки. 188. баклажани й готуються з оливковою олією та лимоном. я попросила трояндового варення” [7. Бобові: “леблебі – смажений горох” [7. Проаналізовані лексеми. розбавлений холодною водою та підсолений. проте може не сприйматися як національний колорит. Найпопулярніша м'ясна страва – “кебаб” – шашлик на шампурі. горіху. с. с. Влітку вживають охолоджений суп. “баклава – відомий кондитерський виріб в кухнях Близького Сходу. Турецький суп “не поїси”. солі. Наприклад: чорна кава подається в маленьких філіжанках зі стаканом холодної води. варто було дати український відповідник “пиріжок”). екмеккадаїф – різновид кадаїфу” [9. Варення: “гюльбешекер – варення з пелюсток троянд” [3. замовляючи “сніданкові тарілки”). кава. його турки “п'ють” і тут є своя своєрідність (супи перемелені блендером або протерті й мають не рідку консистенцію) З перших страв популярні супи (“чорба”) із чечевиці. на нашу думку. Переклад. 229]. яка заборонена для споживання законами ісламу. с. “яхні – м'ясна страва. с. Овочеві страви: “сарма – страва з рису. 18 . 350] (доцільно було б подати дослівний переклад “сакиз татлиси” – “жувальне солодке”). презентують різні тематичні групи та мають різні способи тлумачення: Супи: “чорба – юшка (тур. с. коли готує сніданок. проте не послідовно дотримується мусульманами. 201] – лексема “яхні” уточнюється в контексті: “на обід вона приготувала мені яхні з ягняти.) – копчене. яка нагадує голубці. Так в українського читача може викликати здивування опис продуктів. яка підсмажуться на маслі). український відповідник “суп”. с. приготовлена зі смаженою цибулею” [7. Це своєрідна традиція. “кале – гарбуз.seanewdim. різні види варення. 216. 201]. пудинг на рисовій муці. смачно заправленого яйцями й підкисленою сливкою. Вищенаведені випадки свідчать. Вироби із борошна: “бьорек – вид печеної чи смаженої випічки” [10. смажений на олії” [7. 281]. с. різні сорти сиру (коров'ячий. 360] (друге визначення не достатньо точне. зварений на рисовому борошні (тур. масло. кропу. або контекстуально. 350]. с. М'ясні страви: “дьонери – м'ясо смажене на вертикальному вертелі. на свіжому повітрі. гарячі сіміти. 216] (перше визначення. Philology. трав та спецій (дуже рідко з фаршем). раки. “суджук – солодощі на зразок грузинської чурчхели” [2. с. 422] (більш доцільний. 422] (різна передача плану вираження: мугаллебі та махаллебі. Хоча іноді перекладачі вдаються до дослівного перекладу “трояндове варення”: “Не соромлячись. маринованою скумбрією. що екстралінгвістична інформація важлива й потрібна для розкриття національної специфіки. хто готує та продає цю страву” [11. с. с. с. яйця. с. розбавлену анісову горілку власного виробництва – раки (напій відомий під назвою “левове молоко”) подають із закускою: тонко нарізаною динею. кабачки. с. Issue: 39. Тому перекладачі з особливою увагою повинні ставитися до таких розлогих описів застіль. вподобання. 93]. У текстах ця специфіка передається через контекст. 201]. с. оскільки навіть у самих звичайних на перший погляд стравах та напоях є своя специфіка.)” [7. Кондитерські вироби: “сакиз татлиси – традиційні турецькі солодощі на основі жувальної смоли” [2. суджук (ковбаса зі спеціями. с.) – кондитерський мучний виріб із цукровим сиропом. а також начинкою можуть фаршируваритися різні овочі: перець. харчові “табу”). є невдалим. 350] (доцільно було б доповнити пояснення українським відповідником цієї страви “голубці”. с. лукум. чайні філіжанки також маленькі за розміром. с. Серед високочастотних лексем назва турецької страви “долма”. 205). а також і з іншими видами горіхів). смажений на вуглі. а просто як вподобання героя. проте начинку з рису.com тні та низькочастотні лексеми).)” [7. 2015 www. цукати з каштанів. саме так. в'ялене м'ясо” [9. Чи не найбільш частотні назви різних видів солодощів. 318]. бо він є родовим поняттям). як я люблю” [7. “кадаїф – кондитерський виріб з цукровим сиропом” [7. що таке чурчхела). що зумовлено екстралінгвістичними факторами (смаки. яка передається із покоління в покоління. 359]. 145].. “махаллебі – молочний кисіль. “бастурма (тур. порізані овочі (помідори. 187]. що складається з листкового тіста з горіхами в сиропі” [11. 10. оскільки баклава буває не лише ромбовидної форми й не лише поєднання меду з мигдалем. “баклава – тістечко ромбовидної форми з медом та мигдалем” [7. проте все ще потребуть певних пояснень при перекладі: бахлава. Табу турецької кухні – свинина. які дістає герой з холодильника. с. айран. м`яким овечим сиром (фета). смажена картопля тощо. які транскодуються на українську мову й супроводжуються поясненням перекладача. дуже популярний напій у Туреччині. родзинок та спецій в ній завертають виноградним листям. яким запивають м'ясні страви. або через зноски. а також сприйняття турецьких художніх текстів не можливе без додаткових пояснень та певного рівня підготовки читача. с. Серед страв із борошна – “бьорек” (пиріжок). видозмінюється (у святкові та вихідні дні турецькі сім'ї снідають у кав'ярнях та ресторанах. с. 107. а також дати дослівний переклад “sarma – завертання”). “кебаб – страва з жареного або тушкованого м’яса” [9. мед.

201] – “пиріг зі шпинатом”. 202] – доцільно було вжити турецьку назву “сіміти” з поясненням. поширений у Туреччині та на Балканах. кондитерські вироби. кабачок тощо). продавці семітів. “підсмажиш на вечір отим двом лобурам хліба з товченим мигдалем і цукром” [7. 2015 www. Ці одиниці широко представлені в турецьких художніх текстах. с. 391]. с. підсмажені на рашпері” [11. 91] – kaşar – бринза. 102]. “. 123] – ayran – холодний напій на основі йогурту. Інший спосіб перекласти – подати короткий опис та власне турецьке слово: “На тому ж таки малюнку. с. 182]. де я дев'ять років тому побачив сумочку. спосіб виробництва) до короткого пояснення. “Вірніше. продавці фаршированих мідій. 88]. Назви страв та напоїв вживаються також і в складі образних висловлювань: “Ех. “Невдячний хлоп! Ми б мали кинути твою голову в ступу й стерти на халву!” [10. не гаючи часу. Є своя специфіка і в популярності певних видів продуктів (наприклад. наче не вдосталь. сукна. макаронної бабки з кашарським сиром” [5. с. с. каштанами. с. 444] – dolma – фаршировані овочі (перець. 472] – çörek – булочка. “Тато.seanewdim. с. різноманітними щербетами” [10. с. так йому не сподобалося: кривий. де в буфеті свого дитинства випив айрану з гамбургером” [8. “Вона ще дала чудового виноградного узвару” [7. с. яке варила бабця по мамі” [11. м'ясні. іграшками. а до всього. по якій проходить дим” [3. “Аж потім. оскільки є спільна родова назва: “Іноді. айва. с. що таке бути селюком!” [11. “Так-так. замовив йому для нас обох раки й холодні закуски: субьорегі та соленого тунця” [8. спостерігається втрата національного колориту: “Ми потеревенили за чаєм. “Деякі із статистів. вони на столі. с. інжирове варення”. с. при перекладі потребують глибоких екстралінгвістичних знань. “У кафе “Нове життя” ми купили собі по розкішному чуреку з горіхами у формі місяця – це була наша вечеря” [9. Трапляються випадки. який я купував у відомого на весь район Нішанташи кондитера Лятіфа” [8. 60]. на жаль. с. с. каже. овечий сир. слабоалкоголкою й усіляким дріб’язком. “Увечері.. с. 480]. я одразу впізнав запах гарного айвового варення. я брав ще ложечку манної халви” [8. і смачне ж молоко в нашого Молли! Ваше стамбульське проти нього – як вода з мого наргіле” [3. 556]. 358] – börek – різні за формою пиріжки. с. 187]. “На вулицях було повно торговців сімітами. “. Philology. а відтак і в українських перекладах. інжирове. “раки – ганусова горілка” [4. с. 15] – “айвове. с. с. з креветками. куркою й кадаїфом в якійсь із забігайлівок Каракьою” – kadayıf – кондитерський виріб із борошна та цукрового сиропу [11. приготуємо хошаф з родзинками та айвою.. с. переївши кебабу. трапляються помилки в написанні слова “сіміт”: “наше місто заводнили продавці станків для гоління. 350]. с. 165]. “… забився в один із непомітних для стороннього ока кутків тамтешнього ресторану та замовив томатний суп і котлети. 179]. Паління: “марпуч – довга шкіряна трубка наргіле. 486] – kebap – смажені на рашпилі овочі та м'ясо. які взагалі не зрозумілі для українського читата : “У вітрині. 89]. Виготовляється методом бродіння з пшениці чи проса та містить 1% алкоголю” [6. “… також зрідка траплялися від нього бандеролі з тюбиками м’ятної зубної пасти. 201] – “виноградний узвар”.) – гарячий напій. що продає кунжутні рулети. тоді. с. а тобі хутенько приготувати смажену печінку” [8.. с. Неалкогольні напої: “боза – ферментований напій. 2. проте страви з них популярні в турецькій кухні): “Може. с.. 91]. 429] – “фаршировані мідії”. 503]. ви замовляли мідії. Як бачимо. аби знав. с. 299] – “артишоки у гювечі”. кульками з тіста. яка переганяється з додаванням анісового насіння” [2. спиною до юрби. поїли бубликів” [11. приготувати пиріг зі шпинатом. цукровими каштанами …” [11. “Залишився ваш улюблений “Сігара бьорегі” [8. у нас малопопулярний шпинат. назви турецьких національних страв та напоїв відтворюють національно-культурну специфіку життя турецького народу.com Напої: 1. Issue: 39. для апетиту з'їв салат з огірків та кисляку. 181]. с. 540] – simit – бублик. Іноді перекладачі вживають український відповідник. але все ще хрумким шпинатовим пирогом” [7. “… зможуть продавати у вишикуваних на поличках скляних баночках айвове. капців. с. які ми називаємо “сімітами” . холонуть” [8. Алкогольні напої: “раки – турецька 45-градусна виноградна горілка. с. 17] – “цукрові каштани”.. айраном (напоєм на основі йогурту). “Ага. яку жував негативний персонаж фільму” [8. с. “Треба було нам уранці годувати його сочевичним супом. сидить чоловік. кидаючи шматки сіміту чайкам” [8. приправлений часником” [5. с. 379] – pirzola – відбивна (котлета). “Скажи Бекрі купити у Казима пірзолу. наші пороми заполонили торгаші запіканками й дьонерами” [10. “відтак весь час ми згаяли. 150]. дивна комбінація страв: “… замовив собі подвійне раки. тепер виставляли кільця італійської салямі. бринзу та леблебі” [9. мама у тому самому халаті з гвоздиками годувала мене з ложечки “Мамою” [10. м’ясними кульками на грилі. с. 358]. настояний на зозулиці” [9. коли ніхто не бачив. На жаль. с. і викинув у канаву. хлібом з рибою. не могли дочекатися кінця фільму” [8. “баклава з фісташками. ножів та виделок. Що розуміє осел у компоті?” [3. 406] – hoşaf – компот. головки бринзи-кашар” [8. с. с. різні перекладачі описують по-різному: від достатньо деталізованого тлумачення (вміст алкоголю. “А гороховий суп з тельбухами?” [5.. с. вироби із борошна.Science and Education a New Dimension. затертими часником” [8. “Кинули жебракові огірок. вишневе варення. солоний пиріг зі сиром “су бьорегі”. торгаші водою. “Бо я ще учора ввечері з'їв дві тарілки халви” [5. презентують різні тематичні групи (супи. 106-107]. їстимете?” [8. “раки – турецька анісова горілка” [9. 108] – mama – каша для немовлят. 23] – “сочевичний суп”. 406]. 109]. “Моя донечка Шекер пригостила мене вчорашнім. “звеліла зготувати на обід у гювечі артишоки в оливковій олії. с. с. Як бачимо. “потім вийшов у квартал Таксім. 28]. смаженими мідіями. бляшанка з-під консервованої долми. с. Іноді перекладачі не пояснюють слів.” [10. 397]. с. зовсім забули про нього” [8. коли назва страви частково зрозуміла українському читачу. що наповнював оселю” [8. овочеві страви. алкогольні та безалкогольні напої) та мають різний ступінь частотності 19 . прийшовши до Кескінів. III(8). “салеп (тур. 75]. пловом. напхавшись по саму зав’язку супом. щедро приправлені лимонним соком. 63]. с. с. 273]. с. с. “Кемалю-бею.

Singing bird: a novel / R. рец. Nida // World. – чинський. 1988. Trans. 12. с англ.Д. İstanbul : Hatıralar ve şehir / Orhan Pamuk. Pamuk O.Science and Education a New Dimension. – 506 с. 14. – İstanbul : О. з туYayınları. : Прогресс. tracing. Музей невинності : роман / О. . . – 667 с. 2011. Trans.A. з турец. Nida E. Аналіз цього класу слів є перспективним напрямком сучасних лінгвістичних досліджень. ЛІТЕРАТУРА 1. – 472 s. калькирование. The names of Turkish national dishes and drinks and special aspects of their translation Absract. 1999.B. Trans. Памук О. – İstanbul : О.D. form Turkish O. 2006.I.K: Fitosotsiotsentr. Trans. под ред. Kara kitap / Pamuk Orhan. Pamuk O. Pamuk. Цей клас слів вживається також у складі образних висловлювань. Чорна книга : роман / О.506 p. . Van Dijk. 2012.N. . V. Nesin. asimov. .Kharkov: Folio.479 p. Recent trends of modern linguistics (analytical 6. – 510с. . 17. – 317 с. drinks and special aspects of their translation. 11. 10. Emphasizes on the need of extralinguistic knowledge when dealing with such units is made. Selivanov O. калькуванням та описовим перекладом. Kulchinsky.Н.В. Актуальні напрямки сучасної лінгвістики / Т. Kulchynskyi and G. People call me Red: a novel / O. Ганусець. Keywords: national and cultural specificity. 194-208. 7. Памук . детерминирующие степень их частотности в тексте.Н. Памук . Güntekin R. Выявлена национально-культурная специфика этой группы слов. Masumiyet müzesi / Orhan Pamuk.314 p. 2008. Статья посвящена анализу названий турецких национальных блюд. Trans. form Turkish kish O. .510s.638 p. 2012. 4.B. from English / T. Kulchynskyi. Ключевые слова: национально-культурная специфика. з 22. – Харків : Фоліо. Проанализированы тематические группы. Istanbul: Memories and the City / O. И. Trans.V. Hyuntekin. 2011. . з турец. : Фітосоціомова. . Pamuk O. Несін . – İstanbul : В. – 351 с. form Turkish O. 2010. kish G. asp7. Pamuk O. Rog. калькирование.312 p. V. 3. – İstanbul : пер. пер.Kharkov: Folio. 2013.8. Мене називають Червоний : роман / О. Гюнтекін Р. Hyuntekin. 2011. Güntekin R.671 p. 1989. с турец. пер. – İletişim. Pamuk O. Несін А. 2009. On carousels: stories / A. Verhovnya. form Tur5. Black Book: romance / O. Гюнтекін . пер. io. 638 с. – 312 с. Theory of translation (status. сост. Григоренко. Верховеня. 2012.V.215 p. 2011. 2013. Познание. 1989. пер. . описательный перевод. – Харків : Фоліо. 2009. transcoding. які покликані до поєднання різних підходів при вивченні цього мовного матеріалу. 1988. ты) / Швейцер А. О. White Castle: a novel / O. Ван Дейк Т. Benim adım kırmızı / Orhan Pamuk. Turkish O.N.A. Pamuk. – М. – 541 s. their advantages and disadvantages) are examined. Стара хвороба : роман / Р. problems. 13. 2011. Гюнтекін Р.Н.com (ядро та периферію).Kharkov: Folio. O. Ed. Памук . Гюнтекін Р. – Київ : Дніпро. – İstanbul : В. Hanusets.148 p. . – 361s.В. . На каруселі : оповідання / А.О. описательный перевод. Названия турецких блюд. Çalıkuşu / Reşat Nuri Güntekin. tracing. – Харків : Фоліо. descriptive translation. – 150 s. Швейцер А. 12. Н. Памук О. – 191 с. The national and cultural specificity of this group of words was found.A. . – К. Special aspects of translation (translation methods. Hyuntekin. 18. 16. О.M. Памук О. – Харків : Фоліо.B. Определён класс высокочастотных лексических единиц и установлены факторы.N. . Ю. The class of high-frequency lexical items was determined and factors that determine degree of their frequency in the text were clarified. Güntekin R.М. names of national dishes and drinks Бондарь М. – 671 с. – Харків : Фоліо. – М. Trans. A. 2011. 2002. Pamuk O.191 p.351 p. 1999. Bondar M. Головним чином. A. – İstanbul : İletişim. – Харків : Фоліо. названия национальных блюд и напитков 20 . Памук О. Pamuk. .Kharkov: Folio. transcoding. . Васильченко.Б. E. – 215 с. Гюнтекін . – P. В. İnkilap Kitabevi. . The article is dedicated to analysis of the names of Turkish national dishes. İnkilap Kitabevi. Issue: 39. Пташка співуча : роман / Р.B.Н. Ван Дейк. Güntekin R. 2003. 6. Куль. .Kharkov: Folio. напитков и особенностям их перевода. Теория перевода (статус. 9. Trans. .Kyiv Dnieper. Біла фортеця : роман / О. Yayınları. 9. пер. Comp.Н. напитков и особенности их перевода Аннотация. 2011. Верховня. аспекО.Kharkov: Folio.А. Petrov. 1979. from English. 23. передаються на українську мову транскодуванням. Pamuk O. 2011. Селіванова О. İletişim. 15.A. Kulchynskyi. . Исследованы особенности перевода (способы перевода: транскодирование. центр.N.І.В. 5. V. Ніч вогню : роман / Р. Памук О.Moscow: Nauka. Pamuk O. пер. Communication.317 p. Nesin A. – 246 s. Night of Fire: a novel / R. Rog. İstanbul : Yapı Kredi Yayınları. 2008.N. з турец. 2012. – 20. пер. пер. 4. . Vasil'chenko.Д. Памук. : Наука. – Харків : Фоліо. – № 1. İnkilap Kitabevi. з турец. V.667 p. . Памук . – Харків : Фоліо.О. Гюнтекін .А. form ects) / Schweitzer A. Pamuk O. Thematic groups were analyzed.М. trans. 2015 www. trans. Кульчинський. В. пер.A. В.Moscow: Progress.V.A. Pamuk O. Коммуникация . . Cognition. .Б. – 592 s. Snow: a novel / O. 3. Eski hastalık / Reşat Nuri Güntekin. Pamuk O.I.Б. Güntekin R. Beyaz kale / Orhan Pamuk. descriptive translation. пер. Ger. 1999. Pamuk. 1979 . 2. Памук О. Güntekin R. Philology. – 476 s. 10. Museum of Innocence: a novel / O. Van Dijk T.N. – İstanbul : Yapı Kredi 8. Стамбул : Спогади та місто / О.Kharkov: Folio. Г. 2011. их преимущества и недостатки). – 148 с. 11. – İstanbul : Yapı Kredi англ. Язык. Відсутність коментувань ускладнює сприйняття тексту й обмежує уявлення читача про його національну специфіку як репрезанта іншої культури.D. Linguistics and ethnology in translation problems / Рог. 429 s. Kar / Orhan Pamuk.Kharkov: Folio. Петрова. III(8). . Schweitzer A. Рог. 2012.seanewdim.M.21. V. 19. – 1945. – Харків : Фоліо. Old disease: a novel / R.N. Language. транскодирование. що також виявляє специфіку світобачення турецького народу. Ateş Gecesi / Reşat Nuri Güntekin. Кульчинський та Г. REFERENCES (TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1.Kharkov: Fol2. – 479 с. – 314 с.В. Гераси(аналітичний огляд) / Селіванова О. – 326 s. проблемы.Б. Сделан акцент на необходимости экстралингвистических знаний при работе с такими единицами.N. . Pamuk. 2010. 2011. Grigorenko.N. Кульчинського. Trans.V. Pamuk O. form Turreview) / Selivanov A. 13. Pamuk. .О. Verhovnya. Сніг : роман / О. Памук .

Опираясь на концепции выше упомянутых переводчиков касательно единицы перевода [1-2. sperrigen Lederschuhe in den gefrorenen Schnee [18. в) текстовом. единица передачи МКП трактуется как: а) минимальная единица репрезентации МКП в языке оригинала (дальше – ЯО). На данном уровне свою репрезентацию находят все структурные элементы МКП. Иванычук.com Волкова О. 34]. 13]. Н. Л. – на уровне морфем. Казакова. который является "чем-то целым" и исходной единицей перевода. В. что немецкоязычные композиты переводятся на украинский язык путем использования словосочетания. предложение и текст в целом [2. хотя к решению этой проблемы обращались в своих исследованиях такие ученые-переводчики как Л. Ключевые слова: единица перевода. Бархударов. который нельзя разделить без разрушения этого смысла [6. Материалом исследования послужили художественные произведения немецких и австрийских писателей конца ХХ – начала ХХІ столетия и их переводы. более простого. а не его составных частей. Анализ единиц передачи макроконцепта "портрет" на синтаксическом уровне в переводах немецкоязычных художественных текстов ________________________________________ Волкова Ольга Николаевна.-П. Анализ проведенных исследований ограничивается определением статуса единицы перевода на уровне текста. а не на слова или предложения" [11. которые возникают в процессе адекватной передачи МКП на синтаксическом уровне. Philology. – У запалі Еліас устромив важкі шкіряні чоботи в сніг (пер. голосячи гебрайські молитви. которые не определены в лингвистических терминах [12]. что и обусловило актуальность данной статьи. 128]. язык оригинала. 21 . язык перевода Введение. Определение единицы перевода в переводоведении все еще остается спорным вопросом. аспирант Киевский национальный лингвистический университет. Результаты и их обсуждение.шкіряні чоботи). 11-12]. Ф. поскольку словосочетание важкі шкіряні чоботи в ТП уже адекватно передает семантическое наполнение всего исходящего словосочетания die schweren. в) единица переводческого процесса. что "перевод ориентирован на текст. він затулив обличчя руками й. – на уровне предложений и текста [1. стоит постулировать многоуровневое соответствие на синтаксическом уровне: 2. Кушнира. находит свою соответствующую единицу передачи МКП в тексте языка перевода (дальше – ЯП) и составные части которой очень редко могут быть переданы отдельно с помощью единиц ЯП. При репрезентации МКП вторым уровнем языковой организации выступает синтаксический уровень. с. Соответственно. текст оригинала. Краткий обзор публикаций по теме. заполняющего модель комбинаторной связи Adj+N (Lederschuhe . Ж. Каде относит к единице перевода разнотипные величины – лексему. bedeckte er sein Gesicht mit den Händen und heulte laut hebräische Gebete herunter [15. III(8). макроконцепт "портрет". О. поскольку задача при передаче МКП на данном уровне – воспроизведение семантики словосочетания в целом. Представлены взгляды переводчиков касательно определения статуса единицы перевода и определен объем единицы передачи исследуемого феномена на синтаксическом уровне. б) синтаксическом. – на уровне слов. Существует много трактовок единицы перевода. У. А. Паршин. Вине и другие. Ausgelassen vor Übermut spitzte Elias die schweren. текст перевода. состоящего из прилагательного и существительного. 249]. Поэтому переводчик относит к единице передачи МКП на синтаксическом уровне 1) словосочетание: 1. 6. выполненные на украинском языке. В статье рассматривается специфика передачи макроконцепта "портрет" на синтаксическом уровне. 120). Пепке утверждает. М. с. с. Швейцер считает. 22]. Украина Аннотация. с. Бархударов различает перевод: – на уровне фонем (графем). Issue: 39. sperrigen Lederschuhe и не требует дополнительного уточнения размера и объема предмета обуви. уровня. В рамках предложенного исследования предлагается попытка охарактеризовать объем единицы передачи макроконцепта "портрет" (дальше – МКП). – Ледь нагледівши мене.Н. В. с. что свидетельствует о выполнении переводчиком трансформации в ТП – компрессии. Т. б) единица эквивалентности – минимальная единица содержания ТО. А. с. фразеологизм. Комиссаров. Пример иллюстрирует несоответствие объема значения вербализаторов МКП в ТО и ТП. Если в ЯП для передачи содержания словосочетания ТО достаточно одной лексической единицы. 2015 www. что концептуализованная портретность репрезентируется в ТО и передается в тексте перевода (дальше – ТП) на таких уровнях языковой структуры: а) лексическом. с. с. которая переводится как одно целое. – на уровне словосочетаний. то есть единицы низшего. Kaum hatte er mich erblickt. 37). единицей перевода концептуализованной портретности может быть любая единица уровней репрезентации МКП – от лексемы и словосочетания до предложения и текста. кинувся геть (пер.seanewdim. что единицей перевода следует считать отрезки текста оригинала (дальше – ТО).Д. Каутц.Science and Education a New Dimension. Одновременное выполнение переводчиком грамматической замены обусловлено тем. Киев. 176]. Целью исследования является проведение анализа типичных переводческих проблем. Данное положение позволяет утверждать. Коптилов постулирует межуровневую единицу перевода – транслятему как определенный "атом смысла". г. Дословный перевод на синтаксическом уровне не всегда возможен. которая сохранена в ТП.

руками). что в данных примерах проиллюстрировано выполнение ряда переводческих трансформаций для достижения максимально адекватной передачи МКП. Hände / руки. В данном примере из-за отличий систем двух языков переводчик отобрал для лексемы вуста (der Mund) абсолютный синоним – лексическую единицу рот (вуста и рот означают одну и ту же самую часть лица). Словосочетанию sein Gesicht соответствует лексема-эквивалент обличчя изза того. Детализация катаконцепта волосы и его "составных" достигается с помощью таких лексем-вербализаторов. Гостре сердечко вуст (пер. III(8). вогкі. 129]. "патли" (примеры 10. Кроме словосочетания единицей передачи МКП на синтаксическом уровне может выступать также и 2) предложение – а) если объем текстового фрагмента оригинала достигает уровня предложения. кощаві щоки. м’язи довкола рота напружилися (пер. что наибольшей частотностью на синтаксическом уровне находят единицы вербализации катаконцепта волосы. 199). Н. то есть простое односоставное безглагольное предложение. – …. Прохасько. Ihre Arme hingen schlaff am Körper. с. Rasch lief ich um die Ecke hinter ein Haustor und riß mir die modrigen Fetzen vom Leibe [15. с. с. иногда употребляется перед существительным в роли артикля. в основе структуры которого лежит словосочетание. зелену вовняну шапку він натягнув собі понад самі очі (пер. то есть соответствия не только на лексическом (ein – один. с. Приведенный пример демонстрирует использование переводческого приема описательного перевода. Назаркевич. Eibenschütz sah die hageren. с. Следует отметить. благальні очі (пер. себто інспектор мір і ваг. Augen / очі (мезоконцепти "лицо". die mageren. однако из-за отличий грамматического строя немецкого и украинского языков. Philology. Issue: 39. Eichmeister – айхмістр). der hieß Anselm Eibenschütz [17. 128]. Словосочетания ТО адекватно переданы словосочетаниями в ТП. б) с помощью имени числительного. например: 6. с. в отличие от украинского. что при передаче МКП на синтаксическом уровне встречаются соответствия как на уровне словосочетаний так и на уровне лексем – hager / худющий. что свидетельствует о структурном соответствии двух текстовых фрагментов. 76]. но по своей структуре является словосочетанием (как правило. Однако в первом словосочетании ТО die hageren. die grüne Wollmütze hat er sich tief über die Augen gezogen [14. Wangen / щоки. erhobenen Hände для полной передачи семантического наполнения деепричастия erhoben в украинском языке было использовано наречие догори. 12). что в немецком языке. что еще раз свидетельствует о специфике строения украинского языка. но и на синтаксическом (себто інспектор мір і ваг) уровне (катаконцепт "профессия"). Ю. – Айбеншютц бачив ці худющі. а именно перифраз. Сняданко. однако объем единицы репрезентации и передачи МКП – предложения – в ТО и ТП – остается неизмененным. 211]. с. что демонстрирует выполнение переводческой трансформации – транспозиции на уровне слова. например: 5. Seine Jeans sind zerschlissen. Например: 3. то есть была выполнена переводческая трансформация добавление. Прохасько. катаконцепт "глаза"). flehenden Augen [17. 121). сопровождается характеризацией путем ассоциативного сравнения. в свою очередь. поскольку описание "волос" как внешнего элемента портрета. "den" передается в украинском тексте с помощью указательного местоимения "цей". с. 26]. – Був собі колись у Золотогродському повіті один айхмістр. с. два зранені крила (пер. Der dunkle Lippenstift ist ungewohnt. как "жмути". а также перевод композиты Lippenherz как словосочетания сердечко вуст. den schütteren. цю ріденьку. Прохасько. 315). Das spitze Lippenherz [16. с. личное местоимение. б) если переводчик из стилистических соображений относит к одной единице перевода целое предложение. – Її руки безсило звисали вздовж тіла. В данном случае присутствует структурное несоответствие ТО и ТП.seanewdim. для назывных предложений): 7. feucht / вогкий. К. zwei verwundete Flügel [17. Bart / борідка. armen Bart und die schwarzen. Ю. составные части которого не могут переводиться отдельно.com Предлог mit в ТП не передан из-за системно-структурного несоответствия двух языков – немецкого и украинского (mit den Händen . ці впалі. Несмотря на то. Н. с. fle- hend / благальний. 293). 2015 www. knochig / кощавий. нужденну борідку і ці чорні. Словосочетание ветхе шмаття семантически соответствует словосочетанию ТО. определенный артикль die в ТП не передан. характеризуется структурным отличием в двух языках – непереведенный артикль в украинском языке. і мав він на ім’я Ансельм Айбеншютц (пер. транспозиция на уровне предложения. 17). Последние при передаче МКП все же могут переводиться: а) с помощью указательных и личных местоимений. Высокочастотной единицей передачи МКП на синтаксическом уровне является словосочетание с определенным и неопределенным артиклем: 4. ….Science and Education a New Dimension. грамматическая замена. Н. – Я прожогом звернув за ріг вулички в якусь підворітню і позривав з себе ветхе шмаття (пер. feuchten. schütter / ріденький. как правило. В данном случае проиллюстрировано назывное предложение. Иванычук. здійняті догори руки. erhobenen Hände. – Його джинси досить поношені. Следует отметить. Сняданко. 195]. обусловленное отсутствием артиклей в украинском языке. 88). В украинском языке в таком случае личное местоимение передается очень редко. с. 9. В данном случае определенный артикль "die". Es war einmal im Bezirk Zlotograd ein Eichmeister. "части тела". knochigen Wangen. Однако личное местоимение в целевом текстовом фрагменте не передано. 12]. когда лексема оригинала требует уточнения в ЯП. кроме отношений к объекту или субъекту. Потенциал влияния целевой лексемы голосити также достаточен для передачи семантики и прагматической нагрузки немецкого словосочетания laut heulen. с. und um ihren Mund lag ein angespannter Zug [14. – Темна губна помада виглядає незвично. например: 8. Последнее. 11): 22 . с. Ю.

С. 2010. am Main: S. а также адекватный перевод составляющих МКП на уровне предложения как единой нераздельной единицы перевода. Fischer Verlag. – 124 с. Verlagsbuchhandlung GmbH. Концептуальные основы перевода: Учеб. 11-12). Issue: 39. пер. – 815 S. – Frankfurt пособие. – 456 с. 1991. Современное переводоведение. Alle Tage.К. Прохасько. Vom Hinterkopf war das Haar in großen Büscheln abgefallen.13.: Изд-во 11. – – СПб: СГУ. 2015 www. День у день. Schneider R.Science and Education a New Dimension. – 320 с.-та. 6. Köln: Verlag Kiepenheuer & Witsch. Практические основы перевода – СПб. 4. с. что свидетельствует об адекватности выполненных переводов. Коптілов В. Например: 12. Моск. поскольку значение словосочетания как самостоятельной единицы перевода очень часто не равняется сумме значений его компонентов. – транспозиция на уровне слова (пример 7). пер. 207 S. Германн Ю. Erzählungen. – К. пер.А. – 203 с. wie eine tote Kerze sah sie aus in der glatten weißen Jacke [17. 2001. Romane und Erzählungen 1936-1940. Нічого крім привидів : оповідання. 2004. Изд-во "Союз". пер. ЛИТЕРАТУРА 1. – 214 с. – München: F. Высокой ответственности от переводчика при передаче МКП на синтаксическом уровне требует также и использование метода дословного перевода. Гарбовский Н. поскольку в большинстве приведенных примеров имеет место использование переводческих стратегий. Паршин А. – 235 с. – М. 6. – …. Herbig посібник. Сестра сну: Роман. Казакова Т. Бархударов Л. – перифраз (пример 8). – Львів: 17. Теорія і практика перекладу: Навчальний 15. Поэтому главным заданием перевода составляющих МКП на синтаксическом уровне является не перевод отдельных лексических единиц с портретной семантикой. 2001. Roth J. 162]. 2004. Голем: Роман. … (пер. 7. скуйовджені сиві патли. Анализ эмпирического материала показал. – М. что модус репрезентации в ТО и модус передачи в ТП остается неизмененным. Шнайдер Р. – К.: Лен. Фальшива вага. – грамматическая замена (пример 8). аспекН. 2007. Единицами передачи МКП на синтаксическом уровне выступают словосочетание и предложение. 2. как например: – компрессия (пример 1). 1999. 16.10. Все выше приведенные примеры позволяют нам говорить о наличии определенного алгоритма репрезентации и передачи МКП. 3. з нім. с. Назаркевич. Учебное 14. вызванной стилистическими факторами. – К. … [18. 197].seanewdim. Рот Й.: Фоліо. с. 2002. Сняданко. Майрінк Г. а корректная передача их комбинаций – словосочетаний.1975. Кушнира. Швейцер А. Werke. Hermann J. 5.: "Междунар. артиклей. Bd. – 285 с. Основными стратегиями при передаче МКП на уровне предложения как единицы перевода являются достижение объема конкретизированной информации в ТП (пример 10) или же выполнение переводческой трансформации – транспозиции на уровне предложения (пример 11). Roman. ной теории перевода). III(8). 2009. з нім. брунатного волосся показалися справжні. 39]. … [17. – 311 с. turverlag. Перспективой исследования является анализ репрезентации и передачи исследуемого феномена на текстовом уровне. Ю. 295). а также изучение возможных переводческих трудностей. с. Х. как "я-портрет" и "он/онапортрет". 2002. Кушніра. Следует отметить. Роман простого чоловіка. – описательный перевод (пример 6).: – 240 с. Комиссаров В. 8. ты. 23 . пер. а также назывных предложений. 1992. возникающих при передаче концептуализированной портретности на данном уровне языковой структуры. Н. Учебное пособие.: Юніверс. Фесенко Т. – 351 с.: Юніверс. з нім. – Leipzig: Reclam. пособие. із-під фальшивого. – 280 с. 1978. Schlafes Bruder. Прохасько. М. 2002. Однако текстовый фрагмент (пример 7 – Das spitze Lippenherz) является безагентивным и может раскрыть модус контекстуальной репрезентации семантики портретности только в контексте. – 424 с.com 10. с. – добавление (пример 5). Теория и практика перевода. Nichts als Gespenster. Roman. К. – Х. 42). Особенное внимание при передаче портретной характеристики на данном уровне переводчику следует уделить переводу композитов (Komposita). проблемы. Історія одного айхмістра. Выводы.Д. – Літопис. – Тамбов: Изд-во Тамб. – З потилиці великими жмутами повипадало волосся. Ю. Однако содержание предложения ЯП передано в полном объеме. Язык и перевод (Вопросы общей и част. В. … (пер. Ю. – М. Теория перевода: Статус. 11. что при вопросе передачи концептуальной семантики портретности следует говорить о трансформационном переводе. Der Golem. 2004. 2011.В. Йов. Критика. который представлен такими модусами репрезентации семантики портретности на синтаксическом уровне. словосочетаний с предлогами.: Укр.А. отношения". – издат. Meyrink G.: Наука. – München: Luchterhand Literaписьменник. притяжательных местоимений. Прохаська. Mora T. з нім. Moрa T. – 544 с. с. 1988. – 430 S. man sah unter den falschen braunen Haaren die echten wirren Knäuel ihrer grauen Locken. – М. 12. М. ун-та. у своїй гладенькій білій сорочці вона виглядала тоді як мертва свічка (пер. – 332 S. – Перука збилася набакир. – транспозиция на уровне предложения (примеры 8-9. – 319 S.Н.A. Пример свидетельствует о смене тема-рематических отношений в украинском предложении. 18. ун. Именно последний переводческий прием относится к самому частотному при передаче МКП на синтаксическом уровне и в большинстве случаев приводит к структурному несоответствию обоих текстовых фрагментов. 9.: ЭТС. Philology. Іваничук. 247). з нім. Ihre Perücke verschob sich. Теория перевода: Учебник. – упущение (примеры 2-4). ….

Writer.544 p. tions". Keywords: portrait macroconcept. Ivanychuk. University Press.240. from Ger. . from Ger.311 p. Fesenko T.K. .: Folio. . from Ger. from Ger. Publ.Lviv: general and special theory of translation). Prohasko. Mayrink G.: Universe.: Universe.: Lenizdat. . Golem: Roman. 2002. Translation Theory: A Textbook.N.203 p.: Izd. . Conceptual bases of translation: Textbook. Garbovsky N. 5. . Trans. . 2002. Аnalysis of the translation units of the portrait macroconcept on the level of word combinations in the translations of the German literary texts Abstract. Parshin A. Nazarkevych. The article overviewes the specifics of rendering of the portrait macroconcept on the level of word combinations. 7. . Kushnir. 1999.351 p.seanewdim. Job. – Publishing House "Union". False weight.: Eng.M . 9. Volkova O. 2015 www. source text.St.com REFERENCES (TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1. 1988 . 2009.M ..K 13. Koptilov V. from Ger. K . 12. Trans. 6. .H . Nothing but Ghosts: the story.K .A.456 p. Story of 3. . The opinions of the translators concerning the detection of the translation unit status are represented and the volume of the portrait macroconcept translation unit on the level of word combinations is fixed. Mora T.124 p. Day to day. 4. 2007.: ETS. Modern Translation.280 p.SPb . 2011. .285 p. Barkhudarov L.M . Commissarov V. Theory and Practice of Translation: Manual. Theory of Translation: Status. Language and Translation (Questions of 8. H. Yu. Trans. . . RelaChronicle. Textbook.S. 1975. .D.A. source language.235 p. Textbook. 2.214 p.424 p. ayhmister. 10. . Issue: 39.: Criticism.: "Intern. Petersburg: SGU.Science and Education a New Dimension.M . . 11. target text. . target language. . . . Sniadanko. Roth J.K .V.: Nauka. translation unit 24 . Kazakova T. M. Translation Theory and Practice. of Tambov Univ. Roman of simple man. 2004. Problems and 2001. Practical bases of translation . . Schweitzer A.320 p. N. . Hermann Yu. III(8). . 2010.V. 2002. Trans. Sister of sleep: Roman. 2001. issues. Trans.N. N. Philology. Schneider R.

Прізвище Різенбокк можна перекласти з німецької як Цапище. а по-друге. Ступінь розробки проблеми. Калінкіним [7] та Н. почнемо з аналізу поетоніма Янус Марія Різенбокк. 2) розглянути зв’язки між компонентами поетонімосфери. що явно говорить про західну культуру. с. постколоніального суспільства. персонажі Андруховича мають розмиту ідентичність. Однак структурна побудова поетонімосфери залишається малодослідженою проблемою. Цей прийом широко використовується у творах Ю. На подібні потиріччя ми натрапляємо протягом усього роману. Проблема кореферентної номінації як компонента поетонімної опозиції у складі поетонімосфери ще не вивчалася. що формують оксюморон. Issue: 39. Bock ‒ 'цап’). що передає всю складність характеру. Джон – ім'я. опозиція проявляється і в постмодерних творах. який дозволяв людині вибудовувати її картину світу. що стосуються численних найменувань одного персонажа як мікросистеми поетонімосфери [4]. Кореферентна номінація як поетонімна опозиція (на матеріалі роману «Перверзія» Ю. У дослідженні розглянуто поетонімну опозицію між елементом поетонімосфери та кореферентною номінацією як її мікросистемою. Опис зовнішності персонажа навіює подібні асоціації: «Різенбокк […] має нервову зовнішність – у нього великі й кістляві руки. III(8). Суттєву роль для нашого аналізу зіграли розвідки М. які утворюють її мікросистему щодо окремого елемента й підставу виникнення опозиції між компонентами мікросистеми та елементом. Спробуймо детальніше проаналізувати опозитивний зв’язок між елементом та мікросистемою на матеріалі роману «Перверзія» Юрія Андруховича. Philology. Однак ми дозволимо собі не погодитися з поглядами. – аж ніяк не може поєднуватися з іменем Сіддгартга. а отже. ‘велетень’. 2015 www. хоча саме структура – один із ключових моментів будь-якої системи. адже без конфлікту сюжет неможливий. Роман «Перверзія» – яскравий зразок постмодернізму. підсистеми поетонімосфери. Ключові слова: кореферентна номінація. С. що бере участь у формуванні опозиції. Гірняк. поетонімосфера. мікросистема – елемент). а й цілі підструктури (мікросистема – мікросистема. Результати дослідження можуть бути використані в літературознавстві. адже є іменем Будди. він увесь кістлявий і великий. В. Мета нашої статті – вивчити структурний тип опозицій. що становить собою мікросистему поетонімосфери. які виключають існування опозицій у постмодерних текстах. м. навіть він сам» [1. Наше дослідження значною мірою базується на дослідженнях поетонімної опозиції. Однак не все так просто. багатоликість персонажа. здійснених В. Поетонімна опозиція як один із типів зв’язку компонентів поетонімосфери ще майже не досліджена. у художньому тексті це віртуальний референт) утворює мікросистему поетонімосфери. що у відношення опозиції можуть вступати не лише окремі елементи поетонімо- сфери (елемент – елемент). в'язень не може бути мандрівним. що складаються з непоєднуваних компонентів [3]. що пропріальні одиниці поетонімосфери можуть утворювати різні підструктури: мікросистеми. опозитивні зв’язки Актуальність. М.com Гаврилюк І. що заперечує структуру.С. дає більший простір для дослідника. мандрівному в'язневі Ноттінґамському». що дозволяє значно розширити уявлення про різні типи зв’язків між компонентами поетонімосфери. (Про це йдеться у працях Жака Дерріди. незважаючи на безумовно суттєву роль опозицій не лише в розумінні лінгвістичних явищ. А. Андруховича. мовознавчих студіях. зокрема в поетонімології. Макаренка. Ми стверджуємо. Завдання дослідження передбачають: 1) проаналізувати кожен конкретний поетонім. мікросистема поетонімосфери. дві опозиції. яких «було сорок і жодне з них не було справжнім. а і взагалі у пізнанні світу людиною. По-перше. головного натхненника постструктуралізму). На опозиції будується будь-який художній твір. руйнування ієрархій [6] (а отже. як відомо. що стосуються одного референта. заперечує опозицію. то й опозицій). ґрунтується на засадах постструктуралізму. викладач Сумський державний педагогічний університет ім. У цій статті ми зробимо спробу дослідити кореферентну номінацію як поетонімну опозицію на прикладі персонажів «Перверзії» Януса Марії Різенбокка та Станіслава Перфецького з його іменами. Зокрема. поетонімна опозиція. це спостерігається в комічному поєднанні непоєднуваного. Сам роман «Перверзія» починається із присвяти «Джонові Сіддгартга. у яких елемент поетонімосфери протиставлено мікросистемі – кореферентній номінації. що перебуває на межі лінгвістики й літературознавства. Проте поетонімні опозиції можуть мати різну структуру. Як стверджує М. якщо дотримуватися поглядів Жака Дерріди. Теоретичне значення статті обумовлюється поглибленим розумінням категорій поетонімології. Кореферентна номінація (тобто наявність численних найменувань. а саме кореферентної номінації в поетонімосфері художнього твору.В. Новизна дослідження полягає в тому. Стаття аналізує кореферентну номінацію. про що зазначає сам Андрухович (Riese – 'гігант’. дві протилежності. Ідучи від простішого. Опозиція завжди була інструментом. що втілює Схід. що є однією з ознак постмодерного. Навпаки. що вперше досліджується кореферентна номінація як поетонімна опозиція. Так чи інакше. розглядаючи імена його персонажів. Буєвської. Буєвською доведено. Усовою [12]. 143]. В останні роки суттєво зріс інтерес ономастів до проблеми поетонімосфери художнього твору як системи пропріальних одиниць.М. про що ми згадували. Україна Анотація. Андруховича) ________________________________________ Гаврилюк Ірина Сергіївна.seanewdim. Лише одна ця фраза містить у собі. має 25 .В. саме тому наявність опозицій в поетонімосфері художнього тексту – незаперечний факт. Суми.Science and Education a New Dimension. який. по суті. бо справжнього не знав ніхто.

Science and Education a New Dimension. Philology, III(8), Issue: 39, 2015 www.seanewdim.com
бороду, а на голові залисини і в очах трохи блудливості. З вигляду він наче на середині шляху: стомлений
життям, але ще ласий до нього» [1, с. 29]. Водночас
компонент Bock має й інші значення – ‘цап’, ‘баран’,
‘самець’; ‘жеребець’, ‘хтивий чоловік’ [8, с. 138]. У
кінці роману Різенбокк перетворюється на фавна – давньоримське божество напівлюдину-напівцапа. Тут
важливо зауважити той факт, що досить часто плутають фавна й сатирів, проте це різні божества. Сатир
являє собою лісову людиноподібну істоту з кінським
хвостом. Сатири проявляють більший інтерес до жіноцтва, саме про сатира згадує Ада Цитрина, віддаючись
своєму коханцеві Стасові Перфецькому: «Я повільно
рушила до Респондента, гасячи по дорозі принагідні
світильники. Сатир і дріяда з гобелена за Респондентовою спиною поринали в напівморок. Сатир підморгнув
мені» [1, с. 48]. Різенбокк, чоловік Ади Цитрини, будучи фавном, особливих інтересів до жінок не має, навпаки, більше цікавиться чоловіками.
Двокомпонентне ім'я (як у даному випадку Янус
Марія) ‒ типове для багатьох європейських країн, переважно для католицьких родин. Компонент Марія
надає імені відтінку фемінності, а першою асоціацією
до імені Янус є вислів дволикий янус – лукава, лицемірна людина. Порівняно із Перфецьким, цей персонаж досить простий, однак теж із розмитою ідентичністю: достеменно невідомо, чи він німий, як стверджує дехто; одружений із Цитриною, однак має нахили до гомосексуалізму і т. д.
У романі можна нарахувати до п'ятдесяти імен та
варіантів імен Станіслава Перфецького. Сам поетонім
Станіслав (Стах, Стас) Перфецький складається з
двох частин. Станіслав – колишня назва Івано-Франківська, рідного міста Андруховича, водночас Станіслав ‒ ім'я польського походження, що означає 'стати
славним'. Поєднуючись із прізвищем Перфецький, яке
сам Ю. Андрухович асоціює зі словом 'перфектний' – з
латини 'досконалий, довершений, витончений, найкращий', поетонім набуває відверто позитивного значення,
що вже само собою контрастує з нейтральним чи навіть пейоративним звучанням поетоніма Різенбокк.
Прізвище Перфецький несе на собі іще й завдання звукового оформлення роману, служить засобом звукопису: «перфектне знання Перфецьким німецької та всіх
без винятку часових форм дієслова в англійській мові
створюють про нього опінію як про веселого й цікавого
співбесідника» [1, с. 15], «per favore, Perfezki» [1, с. 52].
Текст роману рясніє викривленими формами прізвища
Перфецький, які ставлять під сумнів автентичність
імені Перфецький та служать іншим цілям, про які згадаємо згодом.
Спотвореним варіантом прізвища Перфецький є
Перфекцій – так до героя звертається ді Казаллеґра, так
його називають у запрошенні організотори семінару
«Посткарнавальне безглуздя світу». Беручи до уваги
текст самого запрошення, можемо припустити, що Андрухович висміює особливості українського правопису
діаспори та виявляє найтиповіші мовні помилки іноземців, наприклад: укранійський, митецьтво, нацйоналізм, Горькі, добром пожалуйста і т. д. Перфекцій –
одне зі слів такого ряду. Станіслао Перфемський – так
звучить ім'я персонажа у програмі семінару, Станіслао
– це вже італійською. Інші спотворення прізвища Пер-

фецького іноземними громадянами включають Персицький, Парф'янський, Парфумський, Перфорацький,
Парафінський, Преферанський. У своїх записах Перфецький стверджує: «Дехто знав його як Персидського,
Парфянського, Парсунського, Профанського і Перфаворського» [1, с. 143]. Цей перелік прізвищ – одна із
витівок автора, бо під якусь загальну закономірність
вони не підпадають: Персидський – похідне від Персії;
Парфянський – очевидно від Парфянського царства –
прадавньої держави на Близькому Сході; Парсунський
– найбільш імовірно від ‘парсуна’ – спотворене ‘персона’, парсуною називають примітивний жанр портретів;
Профанський – від ‘профан’ – некомпетентна людина,
Перфаворський – від італійського ‘per favore’ – будь
ласка. Прийоми переліку чимось подібних, але не
пов’язаних елементів – одна із характерних рис постмодернізму. Однак, щоразу видозмінюючи ім’я головного персонажа, Ю. Андрухович переслідує й іншу
мету: продемонструвати байдужість Західної Європи
до Східної. (В одному зі своїх есеїв він писав про те,
що, маючи таке прізвище, як у нього, яке кожною мовою пишеться інакше, стати визнаним у Європі неможливо. Така сама доля спіткала і його персонажа).
У «Перверзії» постійно присутній образ риби. Саме
з рибою ідентифікується Станіслав Перфецький, що
відображається в системі його імен. Найбільш яскравим у цьому контексті є поетонім Йона Риб: «Краків –
місто, достатньо привчене історією до своєрідностей і
дивакування Перфецького, він же Йона Риб, почувся
у ньому, як риба у воді» [1, с. 13]. Йона – це пророк,
передусім відомий своєю мандрівкою у череві риби.
За моделлю Йона Риб будуються і «пташині» імена
Перфецького: Жора Кур, Шура Птиць, Сюра Яйць і
глузливе Слава Днів. Ці поетоніми згадуються лише у
записнику Перфецького. Ми схильні зараховувати їх
до засобів творення комічного в романі, адже очевидно, що майже ніякої інформації про персонажа вони
не несуть, хіба що «пташині» імена можна пов’язати з
тим, що персонаж буквально злетів на сцену посеред
постановки і одразу ж вжився в образ Орфея. Водночас «пташині» імена можуть говорити про свободу
персонажа (вільний як птах). Слава Днів – ім’я з подвійним дном: Слава – зменшувально-пестливе (демінутив) від Станіслав, але в купі сполучення Слава
Днів більше нагадує глузування з пафосних віршів чи
заголовків на кшталт «Тих днів не згасне слава».
Інші поетоніми безпосередньо пов’язані з образом
риби ‒ Карп Любанський та Сом Рахманський. «Поліціянтів міста Кракова ця версія не надто переконувала,
тож справа рухалася, здається, до суду, аж поки одного
дня в невідомий спосіб і цілком безслідно Перфецькому (він же Карп Любанський) не вдалося вислизнути
з-за ґрат і, відчайдушно працюючи плавниками, розчинитися в непролазних безвістях» [1, с. 14]. Карп (Карпо) співзвучний російському апелятиву карп – ‘короп’,
тобто ‘риба’. Корінь прізвища Любанський вносить в
ім’я позитивні конотації, надаючи референту характеристик велелюбності. Або ж, Любанський – похідне від
Любані – містечка у Польщі, що якоюсь мірою пояснює його місцеперебування. Що стосується Сома Рахманського, цей поетонім згадується у такому контексті:
«У другій половині жовтня Стах Перфецький, оновлений та прояснений, виринає (він же Сом Рахмансь-

26

Science and Education a New Dimension. Philology, III(8), Issue: 39, 2015 www.seanewdim.com
кий) з дунайських вод на береги Братислави, де без
успіху намагається виступити з публічною лекцією
“Словаки як етнічна гілка українського народу”». Поетонім Сом походить від апелятива, що позначає вид
риби. Компонент Рахманський потребує окремого пояснення. Рахманський сполучається зі словом Великдень ‒ Рахманський Великдень. В українських традиціях
це свято припадає на 25-й день після Великодня. Більшість обрядів цього дня пов’язані з водою: «...Обмінюються крашанками... пускають їх (у виді шкаралущі) водою на другий світ „до рахманів”»; «...Шкарлупи з яєць, викинуті на Великдень на воду, допливають до якихось людей, що живуть за далекими морями
й називаються рахманами...»; «На Переполовення Мати Божа з Ісусом Христом перепливали річку ,,на трісці” до Єгипту – „щоб Гирод не вбив”»; «При водосвятті в цей день обливають один одного водою...» [5,
с. 34] Словник Бориса Грінченка трактує слово рахман
як «1) По народному повѣрью: житель миѳической
мѣстности, праведный христіанинъ; 2) Нищій» [9, с. 7].
Як бачимо, кожне значення застосовне до Перфецького
і кожне дозволяє протиставити персонажа Різенбокку.
Оскільки риба – друга природа Перфецького (Йона
Риб, Карп Любанський, Сом Рахманський), а головною
розвагою Різенбокка є вбивати рибу [1, с. 79-80], то тут
актуальна опозиція жертва – убивця. З іншого боку,
якщо в поетонімі Сом Рахманський визначальним є
значення рахман ‒ жебрак, то актуальною буде опозиція бідний – багатий (Перфецький ‒ виходець із пострадянської країни 1992 року, епохи найбільших злиднів, Янус Марія Різенбокк – власник приватної урології
в Поссенгофені).
За моделлю Сом Рахманський та Карп Любанський
утворено поетонім Птах Кайфецький, що з'являється
в романі лише один раз у Стаховому переліку власних
імен. Поетонім Птах, на нашу думку, викликає асоціації зі свободою, польотом. Кайфецький утворено від
жаргонного кайф – 'задоволення, насолода'. Сполучення цих двох компонентів формує уявлення про
персонажа як про гульвісу, авантюриста. Побудоване
за аналогією ім'я П'єр Долинський, вжите у такому
контексті: «Стас Перфецький улаштувався танцюристом до напівлегального стриптизклубу на Марґаретенґюртель, де щоночі, він же П’єр Долинський, витинав складні еротичні фігури...» [1, с. 15], характеризує героя як палкого коханця. Ім’я П’єр французьке, а
у свідомості українця Франція асоціюється з романтикою й еротикою. У той же час топонімний поетонім
Марґаретенґюртель вказує на походження компонента Долинський: Марґаретен ‒ один із районів Відня, а
Ґюртель – велике кільце вулиць Відня (дослівно: 'пояс Маргарити'). Ця частина міста розташована в долині, звідси ім'я персонажа Долинський.
Інша група антропоетонімів, які також називають
Перфецького, мають у своєму складі компонент перець чи його видозміну: «Поліція протримала мене до
десятої дня, аж поки не з’явилася ця чудодійна пара –
він і вона, Ада і Різенбокк, я їх ніколи не знав і не бачив, але вони пояснили поліцаям, що я такий видатний Перець» [1, с. 33]; «До однієї з них – слід визнати, найвродливішої, з такими високими грудьми, що
дух забивало від самого їх споглядання, Зої, Стах
Перфецький, він же Перчило, прикипів чимось поді-

бним на кохання» [1, с. 8]. Звернемо увагу, що поетоніми Перфецький і Перець, Перчило мають однаковий
початок. Словник сучасного українського сленгу визначає перець як хлопець [10, с. 227], тоді як у словнику нецензурної лексики Лесі Ставицької перець – це
чоловічий статевий орган [11, с. 279]. У записах Перфецького зокрема згадано таке: «Проте він був також
Сильний Перець, Хуан Перес, Друже Перче, Перчило
і Ерц-Герц-Перц» [1, с. 142]. Хуан Перес – співзвучне
з Перець ім’я президента Венесуели. Водночас поетонім Хуан – ім’я палкого коханця – Дона Хуана, що
підсилює маскулінність, сексуальність в описі персонажа. Друже Перче називалася одна з рубрик гумористичного журналу «Перець». Поява цього поетоніма –
один із прийомів постмодерних текстів, що полягає в
перелічуванні подібних за звучанням назв, що позначають не зовсім пов’язані речі. (Наприклад, у «Лоліті» В. Набокова з’являється перелік «друмліни, гремліни, кремліни»). Ці імена продовжують дещо абсурдний перелік імен Перфецького. Щодо Ерц-Герц-Перц
існує окрема історія, згадана Ю.Андруховичем в однойменному есеї: «Один зі старих галицьких анекдотів […] розповідає таке. До австрійського війська
привели поповнення рекрутів з Галичини. Навчання
мілітарній справі почалося із засвоювання імен і титулів вищого командування. Зубатий капрал доводив
до рутенсько-рекрутського відома, що командантом
їхнього регіменту є архикнязь лицар Тосканський,
німецькою мовою „ерцгерцог ріттер фон Тоскана".
Далі зажадав повторити це від здоровезного, як ведмідь, хлописька звідкілясь із-під Жаб'я чи Прокурави
родом. Той не змигнувши оком випалив: „Ерц-герцперц, ріпа з мотузками!"
Я не хочу особливо розбалакуватися про те, що на
гуцульському діалекті згадана „ріпа" означає навіть
не ріпу як таку, а щось цілком інакше ‒ картоплю. Я,
крім того, не берусь аналізувати, наскільки виросла
боєздатність австрійського війська після проведеної
капралом науки. Але я хочу бодай дещо узагальнити:
в оцьому „ерц-герц-перц", як у магічному заклинанні,
сконцентровано безліч речей: тут і згадувана вже іронічність, і характерна українська селянськість, рустикальна хитруватість у ставленні до чужого й чужомовного, і грайливий непослух, таке собі „швейкування". Але для мене це ще й діагноз. У ньому ‒ наша
набута недорікуваність, фатальне тупцювання на порозі Європи з неспроможністю рушити далі і ввійти,
пророцтво, в якому карикатурність і пародійність
усього, що робимо в мистецтві, політиці, економіці.
Суцільне „ерц-герц-перц", та й по всьому» [2, с. 9].
Таким чином, імена на кшталт Перчило чи Сильний
Перець протиставляють бурхливу велелюбність, гетеросексуальність Перфецького стриманості та гомосексуальності Різенбокка, про яку неодноразово згадано
у романі [1, с. 74-75]. Поетонім Ерц-Герц-Перц контрастує недоєвропейську сутність Перфецького з європейською сутністю Різенбокка.
Окремої уваги заслуговує ім’я Бімбер Бібамус: «Наслідком акції стало розбиття чотирьох вітрин на Флоріянській, дві стихійні бійки на Святоянській та Францішканській, нічне читання найконтроверсійніших уривків із Шевченкової поеми «Гайдамаки» під пам’ятником Міцкевичу, а також ціла фіра порожніх пляшок

27

Science and Education a New Dimension. Philology, III(8), Issue: 39, 2015 www.seanewdim.com
з-під ялівцівки, горіхівки, перцівки, цитринівки, шафранівки, пива «Окоцім» та інших слов’янських напоїв,
якими Перфецький, він же Бімбер Бібамус, заливав
себе і своїх безіменних приятелів, не обминаючи при
цьому жодного зустрічного краків’янина» [1, с. 14].
(Зверніть увагу на гумор, який виникає внаслідок поєднання контрастуючих поетонімів Шевченкова поема
«Гайдамаки» та Міцкевич). Перший компонент імені
Бімбер з польської мови, має значення ‘самогон, горілка’. Компонент Бібамус латинського походження, означає щось на зразок «випиймо!» «Ergo bibamus» ‒ це
також вірш Ґете, що став більш відомим як студентська
застільна пісня. Дуже милозвучний поетонім Бімбер
Бібамус вносить у характеристику персонажа риси пияка. За подібним зразком побудовані й деякі імена персонажа: «Однак усі без винятку кликали його Бімбер
Бібамус, Аґнус Маґнус, Авіс Пеніс, Штахус Бахус і
Кактус Еректус» [1, с. 143]. Поетонім Аґнус Маґнус слід
розглядати разом з іншим іменем персонажа – Спас
Орфейський. До теми Орфейського ми ще повернемося, цікавими є імена Аґнус та Спас. Аґнус з латини ягня,
Спас означає Спаситель. Андрухович якоюсь мірою
наділяє персонажа рисами Ісуса, адже символами Ісуса
є ягня та риба. Ритуальне вбивство риби на якомусь
чудернацькому дійстві, після якого Перфецький втрачає свідомість, манія до вбивства риби Різенбокка та
загибель Стаса у кінці роману ‒ це все ланки одного
ланцюга.
Однак сукупно поетонім Аґнус Маґнус звучить жартівливо, виклично – щось на зразок Великий Аґнус.
Авіс – латиною ‘птах’, тобто ще одне «пташине» ім’я
Перфецького. Пеніс – вказівка на потужну чоловічу
силу носія імені. Штахус – германізований варіант
імені Станіслав (у Мюнхені є площа, що носить таку
назву, та паб «У Штахуса»). Бахус – римський богпокровитель виноробства – натяк на пияцьку натуру
персонажа. У цьому переліку виникає ім’я Кактус,
появу якого ми пов’язуємо лише з тим, що воно добре
римується з Еректус (знову ж таки, натяк на сексуальну активність персонажа). Згаданий перелік імен не
лише служить для характеристики героя, а й для побудови звукової тканини тексту.
Інша серія імен Перфецького включає імена-характеристики національності: «Найближчі друзі любили
його за те, що був він Камаль Манхмаль, Йоган Коган,
Будда Юдда, Юхан Бухан і Пу Фу» [1, с. 142-143]. Камаль Манхмаль – очевидна імітація німецького найменування (манхмаль – manchmal – іноді). Камаль –
ім’я арабського походження, що означає ‘досконалість’, тобто ‘перфектність’. Цей поетонім згадується в
контексті перебування персонажа на німецькій території: «На Різдво він, Камаль Манхмаль, опинився, таким чином, у Берліні, куди, безумовно, мусив дістатися
через Дрезден» [1, с. 16]. Не випадкова одночасна поява у реченні геортоніма Різдво та топопоетоніма Дрезден, адже саме у Дрездені знаходиться один із найбільших різдвяних ярмарків Європи. Йоган Коган – ще
одне ім’я персонажа: «Стах Перфецький, він же Йоган
Коган, дивував їх своєю дотепністю та прямодушністю, а крім того, навчив усіх жижковських пияків кількох українських пісень і тосту “Будьмо!”» [1, с. 16].
Треба сказати, що Йоган Коган – свого роду ім’яоксюморон. Йоган – типово німецьке ім’я, яке україн-

ською звучало б як Іван, і хоч воно походить з івриту,
автор обрав саме німецький варіант імені. Коган – типово єврейське прізвище, що походить від апелятива
‘коген’ – ‘титул єврейського священика, що має право
служити в храмі; просто благородна людина’. Утворення поетоніма з компонентів, що належать національним культурам двох колись ворогуючих націй,
створює дещо комічний ефект. Решта імен переліку
побудовані аналогічно за принципом римування і служать для того, щоб продемонструвати здатність героя
адаптуватися до обставин. Будда Юдда – індійське
ім’я: Будда – істота, що досягла пробудження, а також
Сіддгартга Гаутама; Юдда – з санскриту – ‘бійка, битва’. Це ще одне ім’я-оксюморон на кшталт Джона Сіддгартги чи Йогана Когана. Буддизм – релігія, що виключає насилля, не поєднується із видом бойових мистецтв. Юхан ‒ північноєвропейське ім’я, що може належати і шведові, і норвежцеві, і фінові, і данцеві, тоді
як Бухан – очевидно одне з «алкогольних» імен персонажа (від сленгового бухати ‒ ‘пиячити’). Пу Фу – китайське ім’я Перфецького співзвучне з іменем китайського поета Ду Фу. Очевидно початкова Д змінена на П
через першу літеру прізвища Перфецького, який теж
поет.
Саме в імені Спас Орфейський чи просто Орфейський і відкривається поетична природа героя. Ада Цитрина називає Перфецького Орфеєм, даючи йому таким чином ім’я давньогрецького співця і поета. Водночас вона його ще кличе й Казановою ‒ конотонім,
що вказує на персонажа як на палкого коханця.
Наступна серія імен Перфецького включає «АнтиНой і Зорро Вавель і Гамбз/м/бург/х/ер і Спас Орфейський і P. S.» [1, с. 143]. Антиноєм звали найзухвалішого залицяльника Пенелопи за час відсутності Одіссея, таким чином цей поетонім дозволяє нам окреслити між Станіславом Перфецьким та Янусом Марією
Різенбокком опозицію «коханець – чоловік». З іншого
боку, написання імені через дефіс наштовхує на думку, що мова йде про когось протилежного Ноєві –
відомому біблійному персонажеві, що на своєму ковчезі врятував людей і тварин. Оскільки Перфецький
ідентифікується з рибою, то він не потребує послуг
Ноя, більше того, за умов потопу він почувається як
риба у воді. У статті, написаній Білинкевичем, що є
частиною роману, помилково ім’я Антиной плутають
з іменем Антипод чи Антилох у версії роману, виданій у 1996 році журналом «Сучасність». Антилох – це
один із героїв Троянської війни, друг Ахіллеса. Український читач може сприймати це ім’я як комбінацію
префікса анти- та кореня -лох-, який на сленгу означає
‘дурень’, ‘йолоп’, ‘невдаха’, тобто НЕ дурень. Антиподами називають людей, які живуть у діаметрально
протилежному пункті земної кулі. Образно висловлюючись, Перфецького можна назвати Антиподом,
адже він походить із зовсім іншої реальності – пострадянського простору – на відміну від інших учасників семінару, тобто цей поетонім дозволяє провести
опозицію між Перфецьким та європейськими організаторами і гостями дійства.
Походження поетоніма Зорро Вавель викликає
сумніви. Зорро, як відомо, ім’я персонажа ‒ благородного розбійника (zorro – з іспанської ‘лис’, ‘хитрун’,
‘бестія’, ‘пройдисвіт’), а Вавель – замковий комплекс

28

в українській мові це сленгізм. а також назва пагорба. ратурі (на матеріалі поезії Ю. Тараса Шевченка. 18]. Великий німецько-український словник – Бли3. 18]. 230-234 їнської РСР.seanewdim. Врубль – можливо. ‒ 128 с. безпосередньо пов’язаних із національною культурою. ‒ Ч. Скоріше за все.В. Дезорієнтація на місцевості. ‒ Т. Issue: 39. Із цього псевдоімені можна вивести кілька комбінацій: Гамбург – німецьке місто. це прізвище. ‒ К. викривлене штрудель чи струдель – страва центральноєвропейської кухні. однак. він же Штрудль.М. Божко І. 74-79. Висновок. де він перебуває. Кондратюк. Сташко. К. Wróbel також польською горобець. Обсценізми. що і передає це ім'я. 2011. ‒ скорочення від Перфецький Станіслав. 8. 2001. тобто це одне із «пташиних» імен Перфецького. Л. молодий (палкий. викривлене прізвище російського живописця Врубеля. Ольшанского. За авторським задумом роман складається із окремих документів. Ігри з ідентичністю в романах Юрія Андруховисексуалізми. що мають означати Мельхіор Перфецький або ж Майстер Печалей. Кореферентна номінація дає повну розширену характеристику персонажа. евфемізми. Українська мова без табу.М. Т. Андруховича) // Вестник 2005. а другий – одне із «географічних» імен Перфецького. Поетонім Шнобль співзвучний зі словом шнобель – ‘ніс’ мовою ідиш. Перверзія. постмодерної епохи. рної лексики та її відповідників. ступив на перон головного двірця у вільній баварській столиці» [1. очевидно. 4. P. ‒ Мюнхен: Украї. таким чином опозитивні зв’язки з іншими компонентами поетонімосфери можуть виникати на кількох рівнях. хіба. неєвропеєць (чи недоєвропеєць) – європеєць. ‒ Грінченко : в 4-х т. ‒ 290 с. ‒ К 80-летию профессора О. утворюють кореферентну номінацію. Оскільки в описі персонажа відсутні згадки про таку характерну особливість зовнішності. Перспективи. мають гумористичний відтінок і висміюють загадкові скорочення офіційних документів. риалов: Вып. Крымских литературных чтений: Сб. Окремої уваги заслуговують імена-абревіатури Перфецького. Блюм.11. 2015 www. Якщо проаналізувати мікросистему власних імен Перфецького й зіставити її з поетонімом Янус Марія Різенбокк. автор опери «Орфей та Еврідіка». ‒ К. ‒ Харків: Фоліо. матеріалу Б. О. Остання серія імен персонажа включає Глюк. 6. та все ж за кожним із них прихований певний зміст.S. Ю. що поетонім служить звуковому оформленню твору. ‒ 10. на нашу думку. Словник сучасного українського сленгу / Упор. Мюллер В. гетеросексуальний – гомосексуальний. дные проблемы русской филологии. (у Різенбокка одне ім’я). яке. пан Стасюньо.4.: Издательский дом Дмитрия Бураго. 1958. : Вид-во Академії наук УкраС. Водночас Перфецький – дитя своєї епохи. «прізвище-національність». Франківськ: Лілея-НВ. ‒ ІваноЧ. lieber Strudl» [1. ‒ 792 с. Гамбург хер – пан із Гамбурга чи чоловічий орган із Гамбурга. епохи «опісля». Буевская М. П.com у Кракові. 72-85. Ім’я Штрудль вживається для римування у псевдонімець- комовній нісенітниці з листівки Перфецького: «…mit Franzl und Platzl und Kindl und Rundl – willkommen am Stachus. на якому він розташований. яка значною мірою пов’язана з Україною. ‒ 288 с.: Чумацький шлях. у всій повноті розкриваючи складність взаємин між героями. і водночас Глюк – німецький композитор. ‒ Львів: ВНТЛ-Класика. ‒ Львів. що стосуються одного персонажа. найчастіше великий. К вопросу об оппозициях в поэтонимосфере верситету ім.І. Ці імена служать для утворення асонансів та алітерацій у звуковій тканині прозового твору. ‒ Т.9. викарбувані на срібному перстніпечатці Перфецього. модифіковане для римування у згаданому переліку. гамбургер – вид бутерброда. можна виокремити ряд опозицій: коханець – чоловік. Але P. ‒ Славянск: СГПИ. ‒ 2010. бідний – багатий.: Критика. Научно методический ‒ 288 с. жертва – убивця. 44. Словарь української мови / Упор. Калинкин В.1. російського мебляра німецького походження. Можна також пов’язувати поетонім з династією Габсбургів. Поетонім згадується у контексті появи Перфецького в Німеччині: «23 січня Стах Перфецький. 93-97. с. 1958. 7.1.2. 2008.С. Андрухович. Herr Stach. III(8).Science and Education a New Dimension. Тобто ім’я Штрудль безпосередньо пов’язане із географічним перебуванням персонажа. 2008. Очевидно перший компонент імені вказує на авантюрну природу персонажа. ‒ Вип. ‒ 350 с. тим більше що безпосередньо за ним згадується інше «географічне» ім’я Гамбз/м/бург/х/ер. ‒ 456 с. поэтонимосферы // Вісник Луганського національного уні7. що також називає ніс. перекладених і впорядкованих уже після ймовірної загибелі Перфецького.. ‒ це ще і пост скриптум – 'написане опісля'. ‒ Симферополь: Крымский архив. крім. Штрудль. влас. с.Е. Звичаї нашого народу. сборник. 2006. ‒ С. Словник нецензунське видавництво. то можна окреслити опозицію мультикультурний – монокультурний. Особливості антропоніма у постмодерній літезько 170000 слів та словосполучень ‒ К.S. ‒ С. Штрудль і Шнобль. З німецької Глюк означає щастя. 2002. Подальші дослідження у даній сфері можуть передбачати вивчення опозитивних зв’язків між мікросистемами поетонімосфери. Воропай. зокрема з Буковиною і Галичиною. ‒ 564 с. Сукупність поетонімів. що у Перфецького є цілий ряд імен. Ставицька. Гірняк М. Врубль. ‒ № 14. науч. ча // Вісник Львівського національного університету: Серія 12. з дод. статей и мате. Важко відстежити походження компоненту Гамбз. художественного произведения // Теоретические и прикла- 29 . 2012. Блюм з німецької означає квітка. А якщо враховувати ще той факт. пристрасний) – старий (млявий). Андрухович Ю. що однак не належить жодній значущій персоні. скоріше обране як типове. Усова Н. В. тобто поява цього імені в переліку невипадкова. ‒ 2. Ініціали М. 2006. Philology. Текст «Перверзії» рясніє й варіантами головного імені персонажа – Станіслава Перфецького – пан Стасьо. ЛІТЕРАТУРА 1. ‒ с. цей ряд поетонімів слід розглядати як серію іншомовних апелятивів. поширене німецьке прізвище. Оппозитивнность как фактор организации філол. Поэтонимосфера художественного текста. то можемо припустити. 5.

Olshanskiy.4. Issue: 39. 2006. 3. 2012. 230-234. Andrukhovych Yu. поэтонимосфера. els // Bulletin of Lviv National University: Series Philology. III(8). Anthroponym features in postmodern literature (ba‒ 792 p. ‒ Part 1.V. ‒ Ivano. 2001.8.I. Ukrainian language without a taboo. ‒ Munich: Ukrainian Pubdratiuk. поэтонимная оппозиция. Coreferential nomination as a poetonym opposition Abstract. Andrukhovych) // Bulletin of the Cri. Stavytska L. Disorientation on the territory. sed on the poetry by Yu. ‒ P. ‒ 456 p. ‒ P.Science and Education a New Dimension. On the problem of opposition in the poetonymopoetonymosphere // Bulletin of Luhansk National University sphere of literary work // Theoretical and applied problems of named after Taras Shevchenko. lishers. the 80th anniversary of Professor O.V. Approximately Frankivsk: Lileya-NV. ‒ №14. Slovyansk: SSPI.E. В исследовании рассмотрена поэтонимная оппозиция между элементом поэтонимосферы и кореферентной номинацией как ее микросистемой. 170000 words and phrases. Ukrainian language dictionary / Systematized with adding own mean literary readings: Collected scientific articles and materimaterial by B. poetonym opposition. Vol. ‒ Kharkiv: Folio. Usova N. ‒ P. ‒ Vol. which constitutes the microsystem of poetonymosphere. ‒ Lviv: VNTL-Classics. Статья анализирует кореферентную номинацию. 7. Obscenities. которая представляет собой микросистему поэтонимосферы. Games with identity in Yuriy Andrukhovych’s novof dirty language and its equivalents. The research investigates poetonym opposition between the element of poetonymosphere and coreferential nomination as its microsystem. ‒ Part 1. ‒ Kyiv: Publishals: Vol. ‒ P. Voropay O. The article analyses coreferential nomination. microsystem of poetonymosphere. ‒ 2010. 44.S.S. ‒ 350 p. Hirniak M. T. 2008. ‒ Lviv.9. 2015 www. 2005. ‒ 288 p. Perverzion. ‒ 290 p. Customs of our people. Dictionary of contemporary Ukrainian slang / Ed. ‒ 4. 10. Andrukhovych Yu. Buyevskaya M. ing House of Academy of Sciences of Ukrainian SSR. Kalinkin V. ‒ sexualisms. 2008. Keywords: coreferential nomination. Scientific and methodical collection.I. ‒ On Havryliuk I. 2002. 74-79. ‒ Kyiv: 564 p.seanewdim. Hrinchenko: in 4 vol. Кореферентная номинация как поэтонимная оппозиция Аннотация.N.M. ‒ ‒ 288 p. Ключевые слова: кореферентная номинация. 2011. Publishing House of Dmitriy Burago.com REFERENCES (TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1. Poetonymosphere of literary text. euphemisms. Bozhko I. Dictionary 6. 72-85. Mueller V. 1958. oppositional connection Гаврилюк И. Russian philology. Great German-Ukrainian dictionary. ‒ Simferopol: Crimean archive. 11.С. 12. ‒ Kyiv: Chumatskyi Shliakh. 93-97 2. 1958. ‒ 128 p. Oppositivity as a factor in the organization of 7. ‒ Kyiv: Krytyka. poetonymosphere. 2006. Philology. оппозитивная связь 30 . Kon5. микросистема поэтонимосферы.

с. Ключевые слова: дискурс города.н.seanewdim. Рахманный отмечает.). Анненского. с. функционирует как центральный в творчестве К. его эстетико-аксиологическая позиция. Исследователь Р.научный вестник».В.с произведений устного народного творчества. Софокла. 22]. свежим силам?»[4. Эстетико-философский алгоритм подхода к интерпретации творчества этих молодых поэтов показывает. с. Уже тогда Петербург стает символом в русской литературе. Гетте. Д. Это влияние было настолько мощным и ощутимым.. рассматривал ее положение и задачи с точки зрения достижений мировой литературы: «…так. еще в 20-30 годах ХХ века в украинском литературоведении реализовался Дмитрий Донцов (1883-1973 гг. украинской и зарубежной классики. четверку. а Петербургский мотив. Ученые только сейчас уяснили необходимость установления общей картины и определение основных этапов исторического развития отечественной урбанистической лирики. И. творческое наследие которого настолько уникально и неоднозначно. перво- 31 . «Правда прадедов великих» (1952 г. которая убивает и сам город. Маланюк. что этой теме посвящено немало призведений. безусловно. Урбанистический дискурс в украинской литературе 20-30 годов ХХ века: рецепция Д. • концепция литературно-трагического героя. Ушинского. который убивает человеческую индивидуальность. г. Пушкина. Issue: 39. а петербургский период в обществе – разрушительным.) [6. начиная с древней литературы и даже раньше . только начинается. с. Гоголь и Ф. канидат филоических наук. По мнению критика. Донцов сформировал новое поколение украинских писателей. Исходными компонентами его оценочных суждений выступают: • мировоззренческие основы философии «трагического оптимизма». с. И класики. .С. 388] города Киева. Среди наиболее известных литературоведческих сборников – «Две литературы нашего времени» (1958 г. Донцова. приемов и методов анализа [2]. а не с позиции «соцреализма»: «. как Е. 305]. Такие концептуальные основы обусловлены прежде всего потребностью вхождения украинской литературы в европейское культурное пространство. разве же это не является благородная задача литературного журнала . Он подчеркнул.Science and Education a New Dimension. что на страницах журнала эти поеты выросли в целостное литературно-идейное сообщество. В.Как редактор ведущего тогда в Украине журнала «Литературно . 276]. Это европоцентрическая установка Д. Ольжич. 502]. в Х1Х веке Н. украинская литература 20-30 годов ХХ века Концепт Петербурга и Киева пронизывает творчество русских и украинских писателей начиная еще со времен А. тины «квиетизма» и несопротивления беде» [7. было моральным и идейным стимулом для ряда выдающихся идеологов. Подобными экзистенциональными мотивами проникнута творчество украинских писателей и поетов начала ХХ столетия. Мосендз и Елена Телига. Philology. как видим это у Шекспира. • урбанистический дискурс. Донцов находился под влиянием европейского мышления и культуроцентризма. Одесса. русской или зарубежной литературах. Л. которая в его рецепции реализовалась в символическом образе «несмертельного» [4. культурологов и ученых» [1. персоналии и идеи литературной Украины» (1953 г. безусловно.). способную «вытянуть украинский дух из т. III(8). Его литературная рефлексия составляет более десяти книг. 221]. Украина Аннотация. В настоящей статье исследуется понятие дискурса города как совокупности принципов и закономерностей художественной организации урбанистической поэтики. что в дальнейшем стало «моделью для разрастания целого ряда … журналов. которая позволяет описывать и изучать Д. подняли вопросы ее поэтики и типологической характеристики. связанной с городским текстом в украинской. «Тоска по героическому. что выходит за пределы раз и навсегда определенных литературных классификаций и обобщений. Брюсова. Донцова на таких украинских поетов 20-30 годов ХХ столетия.. который выработал в нем приорететные эстетико-идеологические критерии оценки творчества. пафос и средневековая естетика древнеукраинской литературы формируется вокруг Киева. он часто становился и первым литературным критиком своих молодых единомышленников и. доцент кафедры украинской и зарубежной литератур Южноукраинский Национальный Педагогический университет имени К.. Расина . заметно влиял на них. Особенно действенным было влияние Д. и сердца героев. что городской элемент. По мнению исследователей начала ХХI века поэтический дискурс города на сегодняшний день в полном объеме еще остается не изучен. Фофанова..» [3. и русские символисты видят этот город в желтом цвете – цвете смерти. Фактически исследователь впервые в литературоведении комплексно проследил урбанистические мотивы украинской поэзии.com Колкутина В. началом конца.. О. Поэтому он пытался включить современную ему украинскую литературу в мировой контекст. посвященных актуальным проблемам русской. что Д. Однако.давать дорогу новым. Формируя в русле новой идеологии молодое поколение. В современном литературоведении изучение проблематики. это предусматривает расширение культурных горизонтов и повышение художественного уровня национальной литературы. Донцова-литературного критика ______________________________________ Колкутина Виктория Викторовна. 2015 www. Известно. с. которые создавали современную ему литературу и стремились посмотреть на окружающую действительность по-новому.Д.) – один из самых интересных и резонансных украинских литературных критиков ХХ века. Достоевский считали этот город монстром. Донцову-литературному критику на материале текстов украинской лирики 20-30 годов ХХ века основные историософские мотивы.

борьбы. Исходя из этого. историческое видение в дальнейшей перспективе. По его мнению. бесконечной верой в победу «потомков воинов варяжского Киева» [4. этими качествами пронизана лирика О. Киев рассматривается критиком как своеобразный символ – это «город-светоч. Елены Телиги урбанистический мотив переростает в историософский и становится центральным. по его мнению. передает волевое напряжение и энергию порыва в бесконечностье. Концепт города воспроизводит оппозицию двух разнонаправленных идеологий. но и барокковые [5. Ю.Science and Education a New Dimension. Ю. Они ориентированы преимущественно не на предметные реалии. с. Ю. по наблюдению Д. Киевский (отчасти и Львовский) городские топосы наиболее абстрагированы публицистом от реалий городской конкретики. Маланюка. Москва против воли доказывала. Липы. культурными традициями. Ю. в рецепции исследователя в творчестве О. полного «староваряжского безудержного и гордого духа» [4. с. показывает ее открытость к западноевропейской и московской культуре. Донцов призывает современных поэтов поддержать патриотическое начало. Донцов подчеркивал. Поэтому. Елены Телиги. культивирует образ Михайловского собора и Святой Софии. Анализируя героические страницы прошлого. а на отражение и интерпретацию главных исторических этапов развития страны [2. Шевченка как «героическая национальная романтика» [4. Мосендза. С другой стороны. Как видим. накануне гибели. воплощенного в «дух предков». Стефановича. Ю. Урбанистический мотив – определенно готический. создавать образы. представлен двопланово: с одной стороны. Д. 399]. исторической памяти народа (точнее . Л. Донцова и в значительной мере предопределяла его историософскую концепцию в целом и культуроцентричное осмысление исторического предназначения и судьбы Киева в частности. Липы. Ольжича. разрушенной Украиной . С позиции публициста он передает много разных художественный трансформаций: варьируется от величественного. и в другом случае Киев переростает в масштабный образ. Л. с. 388]. Маланюка. Ольжича. что: « . с. церкви и монастыри. но воюющей. Л. в основе котрого .. с. персонифицированным в Лавры. о которых пишут анализируемые им авторы. когда «гудит украинская земля» [4. Но и в том.com начальный облик которого возникает в былинном творчестве и литературно оформляется в Библии. О. в котором разрушаются онтологические основы бытия [2. если его кардинальным образом не изменить. Мосендза. 2015 www. Л. поэтому преобладают холодность. в «ценные святыни». Ю. Урбанистические идеи Д. подчеркивает. вся его культура и дух чужие Москве. Клена контрастно. который раскрывает дух героики. 14]. Ольжича. Липы. Е. Мосендза и Елены Телиги критик оценивает в социально . III(8). Донцова имели не только готические.«побитой» [4. Потеря государственности украинской нации была чрезвычайно болезненной для Д. 395]. по мнению критика. Е. Проблемы современности. поскольку насыщенный элементами фаустовской беспокойства.исторического беспамятства). Issue: 39. «старого культурного центра восточной Европы. Городской топос.культурологической плоскости. мировоззрение Е. Маланюка. Д. Поэтому Д. Ю. 391]. с именами выдающихся представителей национальной и мировой культуры. что необарокова концепция человека предусматривала моделирование нового мировоззрения. беспокойства.украинскую и русскую. осуществлялась на основе необарокко как стиля. две культуры . с.. 387] к противоположному образу. » [4. находит свое продолжение в поемах Т. Киев переростает в культурно-исторический миф. Елены Телиги. культурно-политический факел. указывающий Украине ее исторический путь» [4. «вдохновленные непоколебимой верой в его воскресшую славу» [4. когда Киев олицетворяет новый Рим. с. истерзанной.это город. Е. О. что он функционирует в контексте насущных современных общественных и литературных вопросов. 392]. . 14]. 9]. с. О. городмаяк. Philology. мечтательность. величие и борьбу. мощи. Поэтому Д. героическая национальная романтика. Липы. в чьем блеске меркли … имитации Суздаля и Москвы» [2. пропитанный катастрофическими ожиданиями и пессимистическими настроениями. христианского «символа могущества нации и ее исторической миссии». «Эллады». Но при этом критик считает. Ольжича. с. мощного. указывающие на связь города с проявлением национального менталитета. Он прослеживает высокую духовность украинского барокко.. Мосендза. 383] (статья «На Старокиевский путь»). Критик рассматривает этот мотив как доминирующий в лирике этих поэтов. Л. Мосендза и Елены Телиги символические определения Киева как «степной Александрии». с. выступает «на страже родной земли» [4. культивирующий силу и строгость. а «слава звенит в Киеве». Л. По мнению публициста. 388]. который ассоциируется с оскверненной. Е. в аксиологических рамках эсхатологической модели. 391]. 385].. с. Маланюка. Художественная реализация историософских концептов О. по мнению публициста. а в их творчестве прослеживаются признаки неоромантической поетики. Донцова. что Киев и его памятники. с. не свои . порывистости. безудержным романтизмом. в национальном развитии. Клена. очерченных в том или ином предметно-тематическом ракурсе. обязательно должны проецироваться на «дух киевской старины». Идти «старокиевским путем» это уподобить своих героев героике. поэтому отмечает мотивы. Такая контрастность объясняется 32 . Маланюка. 389].ярко выраженный внутренний духовный потенциал. Клена. культивируется «сила духа нашего Вечного Города» [4. Маланюка. сопоставляя две ментальности. это пространство.seanewdim. с. в основе их произведений – четкая историософская концепция понимания предназначения Украины . Днепра. с. Одновременно она насыщена мощным порывом бодрости и просветленности. 18] корни. Мосендза и Елены Телиги характеризуется романтическим мироощущением. Донцов находит в творчестве Е. архистратига Михаила. который формирует его духовно-историческую миссию. Клена. Урбанистическое поэтическое творчество Е. Донцов олицетворяет Киев с героическим образом. Ольжича. с. Маланюка. памятниками архитектуры [2. Барокковое начало позволяет критику анализировать поэзии А. представленных тоталитарным и противостоящим ему антитоталитарным мифами. Ю. Ольжича.

Донцовим система моральных и интеллектуальных принципов художественного творчества базируется на ориентации на творческую интеллигенцию как основного субъекта создания и новой литературы. Культуроцентрическая концепция нации оказалась ведущей в творчестве Д. Липы. Так. Донцова. Маланюка. . Мосендза. он исследовал созвучные мотивы. Е. с. исследователь указывал на непосредственный диалог между ними. порыв. героизм. Ю. О.. которая в литературоведении оказалась новаторской. исследуя ключевые образы. Ю. Донцов пытался повлиять на адресата. сформировать их мировоззрение. культивирующих позиции соцреализма (П. с просветительскокультурологической функцией литературной критики Д. Поэтому миссию О. что культура и прогресс . Ю. Клена соотнесены с его философскими взглядами. Ю. Е. что собственными идеями Д. Донцов стремился искоренить потребительское мировоззрение. и эстетику. Ольжича. Как видим. Д. Ольжича. Донцова как идеологически оппозиционным соцреалистическим произведениям советской Украины. предложить собственный эстетико. формировали его мировоззрение. Е. банальности и литературного «мещанства». поразить его. чистоту и мистику старого Киева» [4. происходит деградация сознания. отвечал он. единственный способ национального объединения и сохранения. с. По нашему мнению. М.гносеологический вариант духовных ценностей. Мосендза. Ольжича. Ольжича. а самому спуститься. Поэтому в творчестве молодых 33 . Клена. но и влияли. который в его литературнокритческих статьях реализуется в силовом поле понятия «нация». в лапти надеть ботинки – только это нужно» [4. Ольжича. Л. Выработал концепцию трагического героя. поэтому художественные достижения Елены Телиги.. Не тянуть вверх. Клена. с. О. 597]. архетипические образы. Под воздействием «босяцкого «разгула» советских фельдфебелей от литературы» [4. Д.это своего рода идеология. Клена использовал как средство для определения и оценки литературной ситуации в Украине. эстетическое сопереживание трагизма исторического развития страны и выработка путей его преодоления через осмысление прошлого.. Л. что. духовная деградация украинцев.. Клена неотделимы от национального вопроса. Рыльского). спрашивал Писарев. А поэзия. что размышления критика о творчестве Елены Телиги. с. Ю. аксиологический кризис. с. Донцов осознает. которой он придерживался на протяжении всей своей жизни. Проанализировав понятие урбанистического дискурса в украинской литературе 20-30 годов ХХ века в рецепции Д. которые должны способствовать национальному возрождению. Маланюка. Ю. Е. концептуально раскрыл стилистические особенности. воинственности. Клена. Липы. анализируя то или иное произведение. 597]. Маланюка. таким образом он стремился воспитать новых читателей. тесно связанно. волюнтаризма. исторического активизма. очерчивание новых национальных идеалов. III(8). символы и мифологемы. Елены Телиги. Л. Issue: 39. Маланюка. Основные принципы Д. Д. ввести ее в русло европейского культурного мышления межвоенного двадцатилетия. Е. Поэтому. что в случае глобального распространения подобной идеологии все это может стать реалиями культурологического масштаба. авторской стилистикой. в результате чего выделил национальную идею как неотъемлемый фактор развития нового общества. аполитичность. Ольжича. Philology. и нового общественно политического сообщества. творчество Елены Телиги. Донцова. – сапоги или Шекспир? Сапоги. По его убеждению. Маланюка. Для него прогресс. шутовства и красного филистера» [4. С точки зрения Д. выделение образа Украины и Киева в лирике О. Он считал. варьируясь. 71] душу адресата. О. которые бы не только «трогали» [3. Тичины. 275].seanewdim. О. бесспорно. сексуального беснования. что перерастают в художественную концепцию национальной героики. 2015 www. Ольжича.Science and Education a New Dimension. духовный упадок украинцев предопределен внедрением и культивированием «литературы «авангарда». по его мнению. Его критическая рефлексия своеобразна . тотальное общественно-экономическое и политическое координирование обществом. проблему кардиоцентризма. должна влиять на него вместе с «верой и интуицией . Ю.» [3. жанровым своеобразием). Ольжича. Маланюка. Осознание национальной идентичности. Донцова. О.это средство формирования миропредставления читателя. витальность. Так апофеоз массы привел к … примитиву. 597]. с. а именно. которые не стремился включать в свой анализ. Донцов призывал создавать такие шедевры. Е. Донцова как литературного критика Елены Телиги. Ю. поетов.творцы истории. Следовательно. которые он выделил сам: трагизм. интерпретируя мировоззренческо-эстетические основы лирики Елены Телиги. при этом часто игнорировал сугубо литературоведческими критериями (тропикой. с комплексом категорий философии трагического оптимизма. Ю. Е. Мосендза. образы Украины и Киева. Донцова. доминируют в лирике О. … Сатаны . еще в статье «Россия или Европа?» исследователь писал: «Что важнее. Донцов – искючительно идеологический критик. унификация. Клена. некультурности . по нашему мнению. Очевидно. Эти же составляющие определяют и его культурософию.. 70]. Ю. поэтому украинского писателя Д. героику. Большое внимание критик уделял литературе как фактору. мы можем резюмировать.. Клена имело целью вписать украинскую национальную составляющую в европейский литературный контекст. Ю. на основе которого формируется нация. Маланюка. преобразование – ключевые понятие эстетики. Это была вполне продуманная и взвешенная его культурологическая позиция. Елены Телиги он усматривал в избавлении украинской литературы от упрощенности и будничности. она. культивируя «традиции исторические. Углубляясь в героическое прошлое. напиться.. потому что их полезность очевидна. Накушаться. поэтому в своих публикациях декларировал концептуальную программу национального и культурного самосохранения. Подобного принципа общения адресата и реципиента он требовал и от украинских авторов.. Е. Д. то есть. Липы. и идеологию. разработанная Д. выраженная в художественных формах и образах. Донцов мыслил этими категориями.com уже сложившимся националистическим каноном Д. И сквозь призму этих свойств критик ярче изучил историософский пласт их лирики. Маланюка.

сильная экспрессия. Urbanistic diskurs in Ukrainian literature 20-30 years of ХХ age: a reception of D. «литературный герой». 2011. Теоретическая поэтика: понятия и опреде5. Торонто : Гомін України. «необычная женщина» [3. Квіт С. problem of rethinking phenomenon) // Scientific Notes. 28 с.V. The functioning of the "eternal ideas" in 2. фістике Дмитрия Донцова – литературного критика // На пелолог. Донцов Д. 262]. Донцов как литературный критик исследует понятие дискурса города как совокупность принципов и закономерностей художественной организации урбанистической поэтики О. . . sc. Dmytro Dontsov and "Literary and Scientific [Reader for students of philological faculty] / N. . или от других персонажей.Vol 2. – 19 с. Dontsov D. Байрона и Тараса Шевченко. Баган О. 8. 2. – 2006. Донцов Д.Doncov-literary critic Abstract. Прометей Дж. Донцов стремился отчетливо очертить их неповторимый профиль на европейском и мировом фоне. исследуя урбанистический дискурс в украинской литературе 20-30 годов ХХ столетия. О. Ідеологічний. 260]. Doncov . ideological and cultural visnykivstva mode (the organizational principles: Thesis dis. что критик не различает их. Дмитро Донцов і Юрій Клен: 1933-1939 // України. 69.seanewdim. Homin Ukrainy. Клена. cand. – Тернопіль. 2000. руководитель контрреволюционного вандейского восстания маркиз де Лантенак из романа В. 1999. О. с. : РГГУ. REFERENCES (TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1. philol. 1999. . Дмитро Донцов та «Літературно-Науковий Вісления : [Хрестоматия для студентов филологических фаник» («Вісник») на тлі розвитку української літератури й культетов] / Н. Вихор І. а идейно-эстетическую нагрузку. – К. of languages and cultures. Термин «герой» подчеркивает доминирующее положение действующего лица в произведении. фактически рассматривая ключевые образы лирики Е. Гюго «Девяносто третий год».Kirov. Тамарченко Н. 1945–1986 : У 2 т.525. В сложных жизненных ситуациях он руководствуется исключительно блестящей целью. с.literary critic // At the intersection first half of the twentieth century: Thesis dis. – 296 с. Характеризуют такого героя исключительно поступки и поведение. 2009. Липы. Характерно.2006 28 p. которая одновременно позволяет ему описывать и изучать основные историософские мотивы украинской лирики 20-30 годов ХХ века. в контексте литературно-естетической философии 20-30 гоов ХХ столетия.Science and Education a New Dimension. . 8. Rakhmanny R. Ю. Мосендза. 1945-1986: in 2 v. 21-40. literature and log-listyky. что. Такой выступает. Таким образом. поскольку они «добрые или злые. Theoretical poэtyka: concepts and definitions: 5. 6. . Tamarchenko Bulletin" ("Bulletin") against the backdrop of Ukrainian . Ideological.V. . д-ра філолог. Елены Телиги. естетичний та організаційний проблеми переосмислення явища) // Наукові записки.com поэтов он увидел яркое оригинальное «ядро». 123]. «персонаж». может иметь место самохарактеристика.688 p. героями являются Макбет У. Маланюка. 2011. Д. 2000. 2015 www. Однако. Dr. Маланюка. 1958. Функционирование «вечной идеи» в ессеипершої половини ХХ століття : Автореф. 4.P.. но не всегда изображено широко и всесторонне. Kvit S.Moscow: RGGU. 7. Ternopil. дис. но «решается на поединок» [3. Д. – принципи : Автореф. с. Kolkutina V.19 p. ресечении языков и культур. III(8). например. благородный трагизм и дра- матизм. стремление чего-то достичь» [3. Discourse in Ukrainian cities poetry 1 end . Ідейно-культурологічний модус вісниківства (До журналістики. 21-40. – С. Літературна есеїстка – Дрогобич : Відродження. 2013. шевалье де Туш (с одноименной повести Барбея Оревильи). о его характере может сообщаться непосредственно или от автора. а его мировоззрение проникнуто вечной идеей. Е.Toronto: Ukrainy. Библийская Далила. которая. 263] с ним. Ю. – Вип. наук. – Т. 263]. . 69.. Герою присущ высокий. . «тип».220-228. Маланюка. Ольжича. Ю.literary critic. дис.V. Выделив лирику Елены Телиги.С. 2. 1988. с. Dontsov and Yuri Klen: 1933-1939 // Ukraine 3.В. Дискурс міста в українській поезії кінця Х1Х – 6. изменила Самсону. 3. Ю. Ольжича. Ольжича. Рахманний Р. а также «соревновательный момент.В.М. Клена.P. – С. . Philology. – 4. . 1958. Тамарченко – М. – Киров. Issue: 39.296 p. – 688 с. . наук.the esseistike Dmytry Dontsov . однако. . с. . … канд. 501. Vykhor I. . будет безосновательно думать.Vol.Drobobych: Rebirth. ukrainian literature of 20-30 years of ХХ age 34 . Клена. Колкутина В. 2009. обладает ярко выраженым характером. Keywords: diskurs of city. демонический накал. Two literature of our age . но всегда интересные» [3.Шекспира. 2013.Toronto: Homin nuclear age: essays and articles. 501-525. – 300 с. sc.M. Л. Tamarchenko N. публицист ни разу не обосновывает собственную точку зрения на проблему дефиниций терминов «образ». Е. Дві літератури нашої доби – Торонто : Гомін 7. причем это лицо несет основную не проблемно-тематическую [8. Україна атомного віку: есеї і статті. Dontsov D.300 p. ЛИТЕРАТУРА 1.S. In this article it's analyzed the concept of discourse of city as the aggregate of principles and conformities of artistic organization of urbanistic poetics which allows D.to describe and study on basis of material of the ukrainian lyric texts of 20-30 years of ХХ age basic historico-philosophical motives.220-228. бунт. Literary essay. 1988. Bagan O. aesthetic and Kolkutina V. philol.K.

К. доцент кафедри української мови та літератури Жукова Марина Костянтинівна. тільки тут. Issue: 39. 11. наукова мова. Периферійний статус розглядуваних дієприкметників. автореферати з різних галузей науки. 12. грітися. що йшла проти другої сили й моці. … та не знав про це. Синявського. Ключові слова: активні дієприкметники із суфіксами -уч-. Philology. напр. На думку О. родючий (родючий ґрунт). терплячий (терплячий чоловік) тощо. палючий (палюче сонце).у наукових текстах різних галузей. Так. Проте. -ач. -юч(ий) «не перебувають у регулярних мотиваційних зв’язках з відповідним типом дієслівних основ. мовна норма. які вже перейшли до розряду прикметників. слідуючий. -юч(ий): працюючий. оглушаючий. зокрема. як неможливість творення від дієслів на -ся (сміятися.01. 183]. Це – співучий (співучий народ). Бий закаблуками. 02. напр. в яких вона може окріпнути й виправдати свої завдання (М.. які є більш органічними для української мови. В українській мові збереглися лише деякі давні дієприкметники теперішнього часу на -учий (-ючий). досліджуючи дієслівну парадигму в прескрипціях і публіцистичних текстах початку ХХ століття. Уживання активних дієприкметників на -уч(ий). кандидат філологічних наук. 73]. що у нас ще не досить добре стоїть виховавча робота серед членів нашого товариства (ГН. як пив з потоку воду (Д. с. на думку вченого. 28.у наукових текстах різних галузей. в сизовишневих безмежжях співаючого. – Хіба тоді. с.1912). 28. Нелегке завдання лежить на правлінні: освідомити вступаючих членів – розтлумачити їм всі ті способи ведення пот- ребительської крамниці. вони є характерними для сучасної української мови. тобто виражають постійну ознаку предмета. кусючий (кусюча муха).: Майже всі делегати зазначали. що активні дієприкметники із суфіксами -уч-. ХХ ст. Стус). 2015 www.1912). c. Спорадичне творення розгляданих дієприкметників дає змогу вважати їх периферійними щодо морфологічної системи української мови віддієслівними похідними» [6. що підтверджується низкою прикладів: Чи не можна через проламину в греблі зробити висячий міст для танків? (О. посібники. повна віри в свою правість і в свою перемогу – ся нова музика українського народу (ВС. і продовжують використовуватися у сучасній літературі. активні дієприкметники перебували в стані зникнення за винятком тих. вступаючий. III(8). -юч(ий) в синтаксичній ролі підмета або додатка граматики називали впливом російської мови або ознакою «поганої літературної мови» [4. -ач. що вже не мали часової ознаки і виконували синтаксичну функцію означення [5. Слов’янськ. дослідницькі статті. виявити найуживаніші активні дієприкметники із суфіксами -уч-. У статті порушено дискусійне питання щодо вживання активних дієприкметників теперішнього часу із суфіксами -уч-. -ач. лежачий (лежачий камінь). Схарактеризовано погляди вчених на особливості функціонування зазначених дієприкметників у структурі української мови різних періодів. зазначала. у сучасній мові виховний). Клади у порох закарлюками Повзучий слід свій. Хата поділена на дві частини: перша відпочивальня для приїздючих. -ачий (-ячий).seanewdim. це доведений 35 . у різні періоди розвитку української мови характеризувалися різною продуктивністю й стилістичною функціональністю.не набули в сучасній українській мові регулярного творення. -ач. Загребельний). Україна Анотація. тому що вони утворюються тільки від неперехідних дієслів. Його не бачили лежачим ниць. причому здебільшого в інтенсивному вияві. Кобринська)» [6.01.П. -ач-. на їхню думку.і формують в українській мові непродуктивний словотвірний тип [7. Деякі вживані в мові преси дієприкметники літературна норма засвоїла в іншому словотвірному оформленні: виховавчий (пор.І. а разом бадьора. сяйливого храму (П. Джерелом фактичного матеріалу слугували науково-теоретичні. складні іменники Проблема активних дієприкметників із суфіксами -уч-.com Кочукова Н. Активні дієприкметники в українській науковій мові ____________________________________________ Кочукова Наталія Іванівна. Жукова М. м. Павличко). 73]. приїжджий). що всі наведені зразки дієприкметників виконували в реченні лише синтаксичну функцію означення. що «мова періодики 10-30-х рр. Різка.Коць. Активні дієприкметники із суфіксами -уч-. методичні рекомендації. Гончар).03. одною міццю. живучий (живуча істота). демонструвала активне вживання дієприкметників на -уч(ий). с. -ач-. листуватися) і абсолютно ненормативний характер конструкцій з постпозитивними дієприкметниковими зворотами. тому дієприкметники із суфіксами -уч-. а відкрив тільки нині. а друга – музей (ШД. напр. 441]. ходячий (ходячий анекдот). 321]. Грищенко зазначав. оглушаюча. 06. біжучий. що перетворилися вже на якісні прикметники. Свого часу А. що активні дієприкметники на -уч(ий).1912). запропонувати українські відповідники до поширених форм досліджуваних дієприкметників. друже мій (В. Смакуй коктейлі з соломин. -ач. підтверджують також такі показники. які в традиційній граматиці називають «активними дієприкметниками теперішнього часу». науковий текст.: Всі вони (хлібороби) разом були як би одною силою. зрячий (зряча людина).1927).1921) [4. Мета статті – схарактеризувати погляди вчених на особливості функціонування зазначених дієприкметників у структурі української мови різних періодів. дрімаючий. Полісся – це повільність і понурість.Science and Education a New Dimension. Авторка наголошує. приїздючий (пор.09. c.: Пануюча нація не йде на зустріч українським домаганням (С. лексичний корпус яких кількісно невеликий.в історії розвитку граматичної думки дотепер була й досі залишається дискусійною. Т. спочиваючої в землі (Н. студентка філологічного факультету Донбаський державний педагогічний університет. виявлено основні тенденції їхнього використання. Автори одного з найновіших підручників з української мови зауважують. оскільки активно вживалися в українських текстах кінця ХХ ст. с. 441].

І таким є життя в цій заклятій дірі. Городенської. officinale і R. Витіснення активних дієприкметників з різних сфер української мови. О. сформованої на народній основі. Напр.…(Ю. «Існуюча нормативно-правова база дозволила забезпечити національно-культурні інтереси представників діаспори українського й грузинського народів на територіях двох держав. як узагальнюючий. З.С. Рибка. Борисова). соняшнику. всеохоплюючий. Ситар). Вітенко). У наукових працях з історії було виявлено такі активні дієприкметники. І. вибрані з наукових текстів. існуючий. Незважаючи на цю лексико-словотвірну норму в радянський період намагалися поширити російські активні дієприкметники.Б. Напр. контролюючий. Филипчук. acris приміського екотопу і зони комплексного озеленення (процвітаючий тип віталітету). пануючий. що зумовлюють необхідність пошуку інноваційних підходів до формування нової політики на місцях. Батанов).Г. І. спортивні об’єднання) допускали обов’язкове. що ці водорості також додали суттєвий внесок до показників. на думку К. передусім у науковому стилі. у загниваючому серці напівіснуючої імперії (Ю. всеохоплюючий. статтях.О. «Водночас багаторічні лабораторні і польові дослідження в різних регіонах України показали стимулюючі властивості йоду на урожайність і якість цукрових буряків.8% від біомаси» (В. зростаючий. Яворський). але слід відмітити. 321– 322]. Кобута. інакше він не буде мати належної юридичної сили. домінуючий. воюючий. висновки щодо неминучості глобалізаційних трансформацій світового порядку та економічних відносин як його складової» (О. утворення самодостатніх громад та модернізації усієї системи управління регіональним розвитком» (А. деталізуючий. Philology. 2015 www.В. і утверджений. major – тільки у приміській зоні» (М.» (М. Ophrys apifera. Андрухович. домінуючий. яким неодноразово були охоплені всі працюючі громадяни і навіть учні» (О. стимулюючий. III(8).О. Issue: 39. 1998) [7. Ю. Лапка. зернових. Лапка. визначила напрями їх громадської й культурницької діяльності» (С. оточуючий. наприклад. посібниках.Я. За нашими спостереженнями.М. оскільки більшість формально існуючих неурядових організацій не є активно діючими» (Т. «Викладення матеріалу у даному навчальному посібнику вільне від будьяких ідеологічних тверджень. Т. зокрема авторефератах. як ізолюючий. а пізніше – із російської мови вони суперечать системі української літературної мови. Напр. «Тому поняття «механізм правового регулювання» тут є не простим відображенням дійсності. це повзуча комуністична вічність. А. що на домінуючі позиції вийшли синьозелені водорості (представники роду Oscillatoria) – 82. c. яка зміцнює діючий політичний порядок та правлячу еліту» (Т.І. І. показав. А в текстах правової сфери. Ситнікова). що не підлягають сумніву. працюючий. Напр. худоби. Така хибна традиція простежується й наразі в українській науковій мові. у наукових текстах біологічної галузі досить поширеними є такі активні дієприкметники. щоб створювалася рента. Яворський). Лисюк). «Не менш загрозливим для сучасних екосистем є прогресуюче підвищення річних температур внаслідок так званого «парникового ефекту» (Т. Напр. К. «Аналіз проб. що кількість активних неурядових організацій (НУО) як основних суб’єктів приватного неприбуткового сектору є ще меншою за офіційну кількість звітуючих суб’єктів. с. замість того. «Існуюча нормативно-правова база дозволила забезпечити національно-культурні інтереси представників діаспори українського й грузинського народів на територіях двох держав.com майже до повної зупинки час.М.М. діючий.Н. О. непоодинокими були випадки мародерства та ін.seanewdim.: «Воюючі армії займалися реквізиціями продовольства. визначила напрями їх громадської й культурницької діяльності» (С. Гусейнова. результуючий.В. і звичайний. ліцензуючий. його можна знехтувати» (І. наростаючий. Андрухович.В. «Праця засвідчила появу неупередженого наукового погляду на визначальні й переважаючі на сьогодні апріорі такі. Шумська. відомі з 1-2 місцезростань загальною чисельністю по кілька особин» (Н. Сохацька). щоб відшукати засоби української мови або створювати їх для вираження потрібних понять [3. велика кількість жорстко централізованих громадських організацій (профспілки. правостворюючий. Т. Пікуля та ін. літературному гуртожитку. існуючий.). Зінченко). Филипчук. вигаданому системою для виправдання й самозаспокоєння. Желюк. Ревун). квазідемократична форма громадського самоврядування. переважаючий. Н. фактично примусове членство. Численні приклади.М. наростаючий. «Так.В.: «Проте експерти зазначають. як зникаючий.: «У складі лучно-степових угруповань на схилах опільських пагорбів вкрай рідко трапляються зникаючі види Neotinea ustulata. а її концептуалізацією через існуючі теоретичні уявлення та їхній синтез у межах певної теоретичної ідеї» (О. природоохоронні.: «Він дозволяє управляти економічною системою так. досить поширеними є такі активні дієприкметники. несучий. Воліков). «Найвищий показник якості популяцій та переважаючі частки особин високого і середнього класів віталітету встановлені для ценопопуляцій T.О.Шумська. бо автори виходили із загальнодемократичної концепції забезпечення і захисту прав людини як домінуючої функції держави» (Б.3% від загальної чисельності та 52. А. відібраних з глибини. Калиновський. діючий. винограду та інших культур» (В.Science and Education a New Dimension. домінуючий.О. прогресуючий. пом’якшуючий. свідчать про це. а для ценопопуляцій P. Миленька. Безносик). коней у населення. «Не тільки філософії права того часу. Броневич. «Внесок тест-ознаки в результуючий показник чутливості до дії обраних факторів визначали використовуючи множинний покроковий регресійний аналіз за допомогою програми STATISTICA 6» (Т. існуючий.: «Наростаюча в Україні криза місцевого самоврядування ставить перед її громадянами нові виклики. повинен відповідати природному праву. анотаціях. 1999). Кобута. І.Я. відбувається складно й повільно. «Водночас динамічно зростаючий попит на високоякісну продукцію органічного сектору в багатьох країнах світу дає шанс для України стати активним учасником світового ринку органічної про- 36 . Дмитраш). але і самому діючому праву всякий діючий закон. яка виникла при соціалізмі. 10]. в цьому семиповерховому лабіринті посеред жахної столиці.І. Сендецький).В. Ситнікова).П. Як давні книжні запозичення із церковнослов’янської.В. обслуговуючий. Продовжують використовувати такі дієприкметники й автори праць економічної тематики.С.

їх місце та роль визначаються правовим статусом глави держави як найвищої посадової особи або органу» (Н. дорадчих та інших допоміжних органів і служб при главі держави (далі – допоміжні органи).Science and Education a New Dimension. яким закон надає значення самостійних об’єктів судового захисту» (Л. від одного до трьох років («молоді»). Issue: 39. виконувач замість виконуючий обов’язки. Т.В. який успадкував свою посаду (наприклад. Бабічева.М. «Спеціалісти з мережевого маркетингу вважають. аналізують причини нещасних випадків. шум. «Вивчення впливу забруднювальних речовин на гідросистему не може бути обмежене проведенням дослідів лише на організменому рівні. Японія. Семчук). виконуючий функції глави держави (наприклад.: організаційний замість організуючий. Напр. Скубицька).І. бо вважають. Мойсієнко). складними іменниками (напр.: завідувач замість завідуючий. вібрація. …6. пікетувальник замість пікетуючий. блокувальний замість блокуючий). Одноособовий монарх. Сохацька. Глава уряду. активні дієприкметники рекомендовано замінювати різними способами та засобами. мітингар замість мітингуючий. «За матеріалами переддипломної практики наводять дані про стан виробничого травматизму та профзахворюваності на підприємстві за останні 3 роки. консультативних.Д. Philology.І. командувач замість командуючий. Напр. стартувальники. мешканець. Аваков. електричні поля. пор. проживаючий. Гостюк). Демкура). організація-спонсор замість спонсоруюча організація. вірянин замість віруючий) [3. Л. Марокко). честі чи ділової репутації. пор. Городенська. Галінський.Г. Бадила). іонізуюче випромінювання в дипломному проекті необхідно вказати заходи та засоби щодо усунення їх шкідливих впливів на працюючих» (Я. що працюють менше року («стартуючі»). -янин та ін. що проживають у місцевості. О. що характеризують рівень травматизму за статистичним методом (коефіцієнт частоти та коефіцієнт важкості травматизму) та величину економічних збитків» (Я. Рожко). зокрема завідуючий. виконати або організувати виконання інших визначених договором на готельне обслуговування послуг. Замість активних дієприкметників теперішнього часу на -учий (-ючий) можна вживати підрядні означальні речення. Коваль).: дорога-дублер замість дублююча дорога.В. більше десяти років («довгожителі»)» (О. Дудар). Полєнов пояснив. Саудівська Аравія). «Виходячи з отриманих даних. зокрема прикметниками. страйкар замість страйкуючий. с. Сухаренко). У мовознавчих текстах автори послідовно дотримуються згаданих рекомендацій. динамічними» (А. як теплові виділення.А. Яценко як практикуючий адвокат не бачить продовження своєї пропозиції.: «… за договором про готельне обслуговування одна сторона (готель або інший суб’єкт. мітингувальник. адвокатпрактик. вимірювальний замість вимірюючий.: «Збільшенню забруднення акваторії сприяла робота декількох морських портів і рейдовоперевантажувальних комплексів» (О.В.В. а також від значення іменника.com дукції» (О. Великобританія. пов’язаних з тимчасовим проживанням. -ар.М. забрудненій солями важких металів» (В.: «Парадокс полягає у тому. 2. призначений своєю сім’єю (наприклад. -льн(напр. пор. «На сьогодні юридичними формами глави держави є: 1.В. Вибір такого засобу залежить насамперед від суті позначуваного поняття.: «Мета дослідження – оцінити якість проведених реставрацій постійних зубів у дітей. Одноособовий монарх. Водночас помітною є тенденція до заміни активних дієприкметників різними засобами в наукових текстах суспільно-гуманітарних наук. що О. «Чинне законодавство не містить визначення понять гідності. виконавець. що суперечить сучасній мовній нормі. оскільки. від трьох до десяти років («старожили»). оскільки дозволяє виявити аномальні зміни лише на пізніх стадіях інтоксикації. Напр. Визначають показники. за допомогою якого можливо оцінити ушкоджувальні ефекти на ранніх етапах і розробити ефективні заходи компенсації патогенетичних порушень» (О.: «На основі домінантних слів у системі речення-загадки вибудовуються образно-смислові паралелі текстової структури. Такі синтаксичні конструкції є органічними для української мови.В. Руденко. руйнівний замість руйнуючий. (напр. а епідермальний фактор росту підвищує секрецію пепсиногену частково за рахунок генерації NO» (О. передусім прикметниками із суфіксами -н-/-івн. де такі лексичні одиниці різної денотативної співвіднесеності супроводжуються лексемами з виразно характеристичними ознаками – статичними. III(8). оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими благами. Севериновська. виконуючий. Напр. що деякі з них просто не можна замінити або від них важко відмовитися. що за терміном перебування на ринку всі компанії мережевого маркетингу можна поділити на чотири групи: ті. 10].М. 2015 www. Коваль).3 На думку К.В. що створює стимулюючий вплив на дистриб’юторів та заохочує їх розширяти мережу покупців і рекрутувати їх у процес продажу» (О. В. в такому випадку суд має зобов’язати свідка з’явитися до нотаріуса і дати показання» (О. Напр.Б. головуючий. коли організм перебуватиме на межі загибелі» (О. Відповідно до сучасної словотвірної норми.О. що надає послуги з розміщення) зобов’язується за дорученням іншої сторони (проживаючого) надати послуги з тимчасового проживання (ночівлі) у спеціально обладнаному жилому приміщенні (номері). Іспанія. Мурзін. пор. С. наголошує К.В.: «Система координаційних. «ще більше зволікають із заміною активних дієприкметників в українській термінології. землі Німеччини)» (Н. Сохацька. з яким він поєднується. Напр. а проживаючий зобов’язується сплатити за ці послуги встановлену плату» (В. Нерідко науковці вживають субстантивовані дієприкметники. що стимулювальний ефект лейкотриєнів частково опосередкований релізингом NO. Демкура). М. «Це дає змогу розглядати ГФКБ як надійний і достовірний маркер токсичного впливу полютантів. Сухаренко).автори починають надавати перевагу серед українських відповідників. Невиправданим також є вживання в наукових текстах активних дієприкметників замість нормативних складних іменників. Т. А. -ник/ -льник. О. адже 37 . «Для джерел таких шкідливих факторів. працівників. пор. іменниками із суфіксами -ач. Сухаренко). Саме прикметникам із суфіксом -льн. фірма-конкурент замість конкуруюча фірма).seanewdim.Г.О. ультразвук. «Маркетинговий план є основним інструментом. Семчук). Городенської. Ажнюк).

Козленко.: High School. 3 – 11. Horodenska K. Синявський О.. – 368 с.А. I. с. Шендеровського послідовно уникає активних дієприкметників теперішнього часу [1. В «Українсько-англійсько-німецько-російському словникові фізичної лексики» В. Плющ та ін. підсилюючий. Мацько. – С. Чимало дієприкметників на -уч(ий).Я. 1931. термінології» – 2011.G. Kots T. зокрема. М. Андрусишин О.К. Modern Ukrainian Language: Morphology: textbook / . 68 . . 6. О. а це відповідає постійній ознаці предмета. – № 2.П. : Наук. П.A.І. Сучасна українська літературна мова: підручник / А. – 248 с. унТ. Граматична норма: дієслівна парадигма в прескри2013. суспільно-гуманітарної сфери варто дотримуватись порад відомих мовознавців щодо використання деяких морфологічних одиниць в українській літературній мові.К. праці якої присвячені дієприкметникові в українській мові. 4.Science and Education a New Dimension. Жмудського.2011.№ 2. Gry3.): виючий. «Основним елементом спектрального пристрою є диспергуючий елемент. Hryschenko. 3. Авторка констатує.К. а також застосовується для усунення жорстких магнітних доменів» (Б. 1997. «у термінних словниках середини ХХ ст. Гнатюк Г. рідиннотекучий. .. Ivy. звукозаписуючий. мигаючий. збурюючий. Київ. а як яскраво індивідуалізований твір з характерним лексичним. Univ "Lviv Polyjournalistic texts early twentieth century / T. Грищенко. . карбідоутворюючий. Томин). Macko. Прикметник має більш абстраговане значення.№ 1. – К. Остафійчук. etc . 248 p. Козирського й В.. Остафійчук. Мойсієнко. . Томин). grammatical rules.О. де означенням може бути і прикметник. publishing house "Literature [monograph] / G. ЛІТЕРАТУРА 1. REFERENCES (TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1. технічної.Зубань. Городенська // Українська мова.V.M.524 p. Сучасна українська мова: Морфологія: підручник / норм? / К. 1997. № 709.Грищенка. 10].seanewdim.П. 7. зокрема дієприкметників на -учий (-ючий). – № 709. О. . Чужомовних впливів зазнала термінологія «Російсько-українського фізичного словника». eds. Остафійчук. L. за ред. M. І. Issue: 39.В. – Х. яка дає можливість цілеспрямовано змінювати кристалічну структуру їхніх приповерхневих шарів. гальмівний – гальмуючий» [2. ка. – С. Hnatiuk G. їдучий. . A.Алексієнко. натомість «Українсько-англійсько-німецько-російський словник фізичної лексики» В. – К. language. Kyiv. 5. University named after T. Отже. М.K. Гнатюк. вид-во «Література й 2.П. що для української науково-технічної термінології кінця ХХ ст. У. турній мові [монографія] / Г.I. прискорюючий. Кузьменка. 148]. Майбороди (1959 р. с. В.З. and Linguistics". Напр. Нові явища та процеси в українському А. і дієприкметник без семантичної відмінності. містячий. Гейченка.В.34. 31 – 34. про те. особливо теперішнього часу. Яремій. Є.H . – 2013.Коць // Українська мова. Городенська К. Куровець). Participle in Ukrainian scientific and technical 4. Synjavs’kyj. Aleksiyenko. – 524 с. а відповідно і магнітні властивості. сьогодні наукове висловлення сприймається не лише як суха констатація фактів. за ред. Participles in modern Ukrainian literary language O. С. New phenomena and processes in Ukrainian schenko.П. 1982.493 p. . притаманна тенденція до заміни активних дієприкметників теперішнього часу. Synyavs’kyj O. L. внаслідок чого виникає можливість ефективного перетворення імпульсного НВЧ-сигналу в біжучі спінові хвилі та генерації даних хвиль із набагато меншими довжиною та втратами. Дієприкметники в українській науковопціях і публіцистичних текстах початку ХХ століття / технічній термінології / О. використання прикметника більш умотивоване. ту «Львівська політехніка». згасаючий.M. За спостереженнями О.Шевченка.О. зафіксовано багато активних дієприкметників. Л. ards? / K.G.P. 2013. Серія «Проблеми української 5.K word formation dynamics or structural word destruction stand.K. 38 .: Kiev state. The modern Ukrainian literary language: tutorial / A.368 p. Шендеровського зафіксовано поодинокі приклади активних дієприкметників теперішнього часу (галужачий. 1982. 32]. М. які функціювали в словниках середини ХХ ст. який визначає основну характеристику спектрального пристрою – ку-тову дисперсію» (Б. . тягнучий.Г.. І. що «у тих складних термінах. посилюючий.2013. С. с.P. Андрусишин // Вісник Нац. А. Т. фільтруючий. Такі рекомендації ґрунтуються на граматичних традиціях української літературної мови й відтворюють її національну самобутність. – K. наприклад. – 2013. -ачий (-ячий). що живиться постійним струмом» (Б. Норми української літературної мови / О. термінами-прикметниками. Синявський. 31 . Коць Т. зволожуючий. синтаксичним наповненням.І. нац. Яремій.S.: Science. Series "Problems of Ukrainian terminology» . розв’язуючий. Козирського і В. Kozlenko.І. III(8). с. Тому сучасним фахівцям природничої. Гарпуль.2013. «Одним із перспективних методів модифікації даних матеріалів є іонна імплантація. І. .: Вища шк.Г. . ed. – К.75. – 493 с. Яремій. у наукових текстах фізичної галузі досить часто трапляються активні дієприкметники в складі термінологічних словосполучень. Andrusishin O.: «Для АЕСА твердих проб (в тому числі пошарового) використовується тліючий розряд. киплячий) [1. 33]. Hnatiuk. ун-т ім. -ач(ий) є в «Ро- сійсько-українському фізичному словникові» В.М. Philology. Дієприкметник у сучасній українській літерамовознавство». . Nat. Справедливо зауважує Галина Гнатюк. A. незамерзаючий. Andrusishina // Herald Nat. Horodenska // Ukrainian language.: Knowledge. – № 1. 2015 www. задовольняючий. Так. Л. – С. Андрусишин. Яремій. домінуючий. verb paradigm in preskryptsiyah and terminology / O. дум6. 68 – 75. У. нагнітаючий.. ніж спільнокореневий дієприкметник.P.К. O. Kots // Ukrainian technic". Moysiyenko.com вони стисло і точно передають ознаку предмета за виконуваною ним дією» [3.: Київське держ. 3 .P. морфологічним.11. обтікаючий.: Знання. Standards of Ukrainian literary language / 2. thought. 1931. Shevchenko.M. словотворенні: динаміка чи деструкція словотвірних 7. Zuban. О. .

Philology. Ключевые слова: активные причастия с суффиксами -уч-. Жукова М.com Kochukova N. языковая норма. Issue: 39. Active participles in Ukrainian scientific language The controversial question about using of active participles of present time with the suffixes -uch-.в научных текстах разных сфер. -ач.seanewdim. касающийся употребления активных причастий с суффиксами -уч-. the main tendencies of their using are also revealed. Активные причастия в украинском научном языке В статье рассмотрен дискуссионный вопрос. выявлены основные тенденции их использования. научный текст. III(8). compound nouns Кочукова Н. -ач-. speech norm.Science and Education a New Dimension. научный язык. Охарактеризованы взгляды ученых на особенности функционирования обозначенных деепричастий в структуре украинского языка разных периодов. -ach. scientific text.. scientific language. сложные имена существительные 39 .. The authors determined the scientists` views on the peculiarities of functiong of these participles in the structure of Ukrainian language in different periods.in scientific texts of various branches is raised in the article. Keywords: active participles with the suffixes -uch-. 2015 www. Zhukova M. -ach-.

14]. Запоріжжя. бере. Мартіна «А Song of Ice and Fire». зокрема зі створенням альтернативної. Розглянуто основні способи та засоби вербалізації гіперконцепту POWER як таксону найвищого рівня і ключової ланки в загальній концептуальній структурі вторинного текстопростору. Широкомасштабне впровадження новітніх технологій викликає в користувачів підвищений інтерес до комп'ютерно-опосередкованої комунікації [3. який набув рис інформаційної революції [12. Ключові слова: текстовий концепт. пов’язано з інтервенцією інформаційних технологій у комунікативну сферу сучасної англомовної спільноти. QUEEN і NOBLE HOUSES та LOYALTY. Р. Крім того. а також необхідністю вивчення параметрів когнітивного аранжування прецедентних текстопросторів сучасної масової культури.Р. «A Feast for Crows» та «A Dance with Dragons»). процеси аранжування вторинного дискурсу пов’язані із появою англомовних художніх текстів жанру фентезі. що на зламі тисячоліть світова та вітчизняна лінгвістика характеризується тенденцією дослідження функціонування мови в різних сферах життя англомовного співтовариства.Р. а також новітній спосіб і формат вербальної інтеракції текстових антропоморфів у мережі Інтернет. «A Storm of Swords». Оскільки текстовий концепт виявляється a priori наділеним когнітивно- 40 . гіперконцепт. Philology.net. надає текстовим комунікантам необмежені можливості у спілкуванні та організовує їх групову взаємодію. актуальність представленої наукової розвідки в світлі найновіших тенденцій вивчення комплексних мовних феноменів зумовлена її орієнтацією на полівимірне та поліаспектне дослідження на англомовному текстовому матеріалі вторинного дискурсу англомовних текстів сучасної масової культури. 16. у яких актуалізується текстовий концепт. Р. Гіпотеза поданого дослідження полягає в тому. Більше того. GeoCities.com Кузнецова М. Україна Анотація. Мартіна «A Song of Ice and Fire». На макроконцептуальному рівні це текстові концепти THRONE та DRAGON. які харак- теризуються медійною формою існування і в наш час набувають ядерного статусу серед усього різноманіття феноменів мережевої літератури. зокрема визначено концептуальне наповнення та системну організацію його концептокорпусу [2]. як темпоральність та локативність. старший викладач кафедри теорії та практики перекладу Запорізький національний технічний університет. вторинний дискурс На початку ХХІ століття в глобальному комунікативному просторі спостерігається бурхливий розвиток мовних. Матеріалом дослідження слугували автентичні тексти циклу романів у жанрі фентезі Дж. Визначено динаміку вербального контуру зазначеного когнітивного конструкту. у науково-технічному прогресі порубіжжя ХХІ століття. гіперонімів і гіпонімів ключового слова.Р. Вербалізація гіперконцепту як базового концепту в когнітивній схемі вторинного дискурсу циклу романів Дж. Поширення феномену. зокрема FanFiction. метод контекстуального аналізу – для добору синонімів. З огляду на вищезазначене. виявлення ядра і периферії текстового концепту. Archive of Our Own. Особливий інтерес наразі становить вторинний дискурс англомовних текстів сучасної масової культури. а на гіпоконцептуальному рівні – концепти KING. реальності – «кіберпростору» за допомогою комп’ютерних та Інтернет-технологій. вербалізація. III(8). а також корпус текстів вторинного дискурсу зазначеного циклу. Свої витоки феномен вторинного дискурсу як специфічна мисленнєво-мовленнєва практика [5. 18]. на концептуальному рівні – власне концепти RULER і COURT POLITICS та RULER і FIRE. Стаття присвячена аналізу специфіки конструювання гіперконцепту POWER у вторинному текстопросторі англомовного циклу романів Дж. кандидат філологічних наук.seanewdim. Мартіна «A Song of Ice and Fire» _______________________________________ Кузнецова Марія Олександрівна.Р. м. концептoструктура. або віртуальної. таким чином. оскільки вона елімінує такі виміри антропного буття.Р. BETRAYAL і JUSTICE.Р. соціальних і дискурсивних практик. Відповідно до таксономії концептів за їх змістовим наповненням складовими елементами концептуальної матриці визначено гіперконцепт POWER. з утвердженням нового вектора наукового аналізу  від ментальної сфери людини до її комунікативної діяльності у їх ресипрокальній взаємодії  за останні роки збільшився інтерес до поліаспектного та полівимірного вивчення різних типів дискурсу.Science and Education a New Dimension.Р. розглянуто основні способи та засоби його вербалізації [1]. Мартіна «A Song of Ice and Fire» («A Game of Thrones». передусім.О. які набувають прецедентного статусу в масовій культурі. Метою є аналіз особливостей конструювання гіперконцепту POWER як базового текстового концепту в когнітивній схемі вторинного дискурсу циклу Дж. що концептуальні структури первинного. структуру якого становлять спадні таксони. Мартіна «А Song of Ice and Fire». 13. «A Clash of Kings». адже перекодовуються реципієнтам в різноманітні семіотичні системи. або прецедентного. У попередніх наукових розвідках було схарактеризовано лінгвоконцептуальні особливості первинного дискурсу / текстопростору циклу романів Дж. 2015 www. антонімів. перманентні процеси аранжування якого в сучасному англомовному кіберпросторі свідчать про необмежені комунікативні можливості англомовних художніх текстів. Issue: 39. Також було проаналізовано структуру гіперконцепту POWER у первинному текстопросторі циклу романів.Р. представлений у базах автоматизованих електронних текстових архівів. До аналізу емпіричного матеріалу в дослідженні залучено такі методи: інтерпретаційно-текстовий метод – для виокремлення текстових фрагментів. текстопростору слугують підґрунтям для аранжування вторинного дискурсу. 6]. метод словникових дефініцій та метод компонентного аналізу – для виявлення змістовного мінімуму текстового концепту та встановлення його основного поняттєво-ціннісного змісту. Тому не дивно.

вона вважається протектором закоханих і взагалі всіх юних і невинних живих істот: «The Maid brought him forth a girl as supple as a willow with eyes like deep blue pools …». у складі яких є ядерна лексична одиниця: to lust for power. «knowledge». connections. law. alliances. and Drogo wants to see his bride on the Iron Throne. Семеро – Батько. king. III(8). Периферія номінативного поля гіперконцепту POWER у вторинному текстопросторі представлена розгалуженою дієслівною парадигмою.Science and Education a New Dimension. c. realm. наприклад: to command – to demand – to rule – to reign – to control – to run smth – to conquer. експлікація якої здійснюється як на мікро-. що зберігає одиниці концептуальної матриці первинного текстопростору (36% від загальної вибірки). без сумніву. the Hand of the Queen. у складі яких є артефакти-символи влади: to wear a crown – to get the crown back – to put on the crown – to sit upon the Iron Throne – to wear the ring of the Hand тощо. gold. перевага вторинними продуцентами віддається трьом провідним культам: культу Сімох (The Faith of the Seven). так і макрорівні. the God of Flame and Shadow). heritage. but crimes must still be punished» [9. control. the Lord of Light. які визначено під час аналізу первинного текстопростору циклу романів Дж. Тим не менш. «faith». зокрема: – вільними словосполученнями. It's agreed Dany will be the Queen of the Seven Kingdoms. Her Queensguard will be Jorah. Релігія Сімох (The Faith of the Seven) у художньому світі твору є найпоширенішою й офіційною релігією. яким. у складі яких є синоніми до номена текстового концепту: to rule the kingdom – to assume command – to put in command – to take control – to take command. wealth. Саме тому актуальним є аналіз принципів мовної об’єктивації гіперконцепту POWER як ментальної одиниці найвищого ієрархічного рівня. conquest.com комунікативним потенціалом. Коваль. а також дериватами до номена гіперконцепту – powerful. це зокрема: – синонімічні асоціації (power – strength. overpowered. материнства та родючості: «… the Mother made her fertile…». to strengthen the power. розглянемо структуру гіперконцепту POWER. powerlessness. Р. справедливість і відплату за гріхи: «In The Seven-Pointed Star it is written that all sins may be forgiven. and Drogos three bloodriders. однак. for Dany was no subservient. У вторинному дискурсі корпус вторинних текстів. Діва. які нею займаються: «… the Smith wrought for each a suit of iron plates …». the Heart of Fire. аскетизм. наприклад: «The Dothraki want to hold power. Barristen Selmy. що забезпечує його апелювання до вторинного дискурсу. reign. тлінність земного життя. доброти і турботи. would look at no man as master ever again after what her bastard of a brother had put her through» [11]. the Tower of the Hand). Серед усіх концептуальних ознак гіперконцепту POWER. як і в первинному текстопросторі. Р. Однак. weapon. command. – гіпонімічні асоціації (power – banner. «wealth». sigil. а також визначення динаміки його вербального контуру. Ядро номінативного поля гіперконцепту POWER у вторинному текстопросторі циклу романів утворює іменна лексична одиниця power і синонімічна парадигма до номена текстового концепту. war). Р. strength. можливість суб’єктивних модифікацій зазначених концептоструктур під час аранжування вторинними реципієнтами власного текстопростору видається природною. що. rule. atop her Iron Throne. – вільними словосполученнями. що концептоструктура первинного дискурсу англомовного художнього тексту стає смисловим центром вторинного знакоутворення. demand. уособленням смерті: «Swear 41 . зокрема: «ability to have physical effect. що подано в первинному текстопросторі. поклоняються окремо: Батько є втіленням влади. непізнаним та страхітливим божеством. the ring of the Hand. Діва є уособленням краси і невинності. «law». influence. готовності захищати інших. regime. робить внесок у дослідження прототипових когнітивних моделей рецепції та інтерпретації прецедентних текстопросторів. empowering та абсолютним синонімом до його ад’єктивного деривата powerful – strong. Стариця. справедливості та правосуддя. покровитель лицарів і солдатів: «…the Warrior gave strength to their arms» [8. Воїн – це уособлення хоробрості і вірності. force. c. зокрема: strength. Так само. твердості і впевненості в собі. responsibility). здоров’я і працьовитості. Вторинні автори в повному обсязі відтворюють усю систему віросповідань художнього світу первинного текстопростору циклу романів Дж. strength». ready to rule the kingdom» [4]. force. she needs no others» [17] або «Yet. Стариця – це уособлення мудрості і прозорливості: «… the Crone foretold that she would bear the king four-and-forty mighty sons…». Мати вважається уособленням милосердя. Їхні характеристики повністю відповідають тим. powerless. queen. Невідомий є найбільш таємничим. 2015 www. 87]. Philology. there she sat. використовуючи ядерно-периферійну термінологію. Р. як свідчить емпіричний матеріал. Мартіна «А Song of Ice and Fire». Issue: 39. Отже. to control the power. «manipulation». crown). насичений також парадигматичними асоціаціями різних типів. які у своїй більшості співпадають з парадигматичними асоціаціями первинного текстопростору. Старим Богам (The Old Gods) та культу Р’глора (R’hllor. 236]. то безперечним видається твердження. Коваль вважається уособленням сили.seanewdim. наприклад: «There was no power as the power of one» [15] або «Among the public. Приядерна зона номінативного поля гіперконцепту POWER у вторинному текстопросторі репрезентована дієслівною парадигмою до синонімічного ряду номена концепту. Drogo will run his Khalasar and all will be well. Вона проповідує милосердя. у вторинному дискурсі найбільш повно репродукується остання ознака. the pure femininity and power of her. wealth. Мати. а також людей. to reclaim some power. – гіперонімічні асоціації (power – kingdom. to hold power. – вільними словосполученнями. army money. особливу увагу приділено метонімічному використанню частини тіла («the Hand») як номінації привілейованої особи (the Hand of the King. to have power. покровителем ремесел і всякої мирної роботи. there were some whispers vilifying Daenerys for her independent image. Мартіна «А Song of Ice and Fire». forces. Воїн і Невідомий – сім облич одного єдиного божества.

The gods were looking over him. he told himself. його основної ідеї. в первинному текстопросторі циклу романів Р’глор не має антропоморфного втілення. c. Хоча у вторинному текстопросторі циклу романів концептуальна ознака «faith» експлікується переважно на рівні макроструктури імпліцитно. Саме тому культовими місцями залишились богорощі (weirwoods).seanewdim. The deep red eyes carved into the pale trunk still watched him. Легенди приписують Дітям Лісу дивовижні здібності. plain to behold. whose name may not be said» [8 . уособленню зла. Як і Старі Боги. процедури численних ритуалів як містичних (жертвоприношення та воскресіння). Philology. що всі текстові концепти мають приблизно однаковий статус щодо продуктивності свого використання у вторинному дискурсі. богослужіння) тощо. III(8). How can they watch your brother when they have no eyes» [10. Віра Перших людей (The Old Gods)  це поклоніння деревам: «The old gods have no power in the south. відношення координації. що спричиняє процес конгломерації – об’єднання і перетинання окремих текстових концептів у межах вторинної дискурсивної матриці циклу романів Дж. з Ковалем – Джендрі Баратеона. Віра Перших людей «The Old Gods». I did no harm to King Renly. thousands of years ago.Science and Education a New Dimension. sept – septon. зокрема з Матір’ю ототожнюють Дейєнеріс Таргарієн або Серсею Ланістер. холоду й темряви у вигляді «Великого Іного»: «There are no gods but R’hllor and the Other. Вважається. і вторинного автора в межах нової когнітивно-дискурсивної матриці текстової комунікації. «By the Seven.» urged Ser Illifer the Penniless. 488]. Evil and good. як бачимо. c. в гіперконцепті POWER відбивається все різноманіття асоціативних зв’язків в межах вторинного текстопростору. Саме богодіброви є об’єктами поклоніння в релігії Старих Богів. результатом інтерпретативної діяльності реципієнта прецедентного тексту. faith – faithfull – faithfully. а відтак.Р. I swear it by the Maiden and Crone. Гіперконцепт POWER. even before.Р. The night is dark and full of terrors. fill us with fire» [8.Р. а культ Сімох має антропоморфне втілення. 10]. by the Smith and the Warrior. з нього ж робили і наконечники для стріл. можливо. c. які викликають через актуалізацію одного текстового концепту актуалізацію іншого. Death and life. Перші люди – це Діти Лісу. полягає у протиставленні Р’глора. Вони поклонялися безіменним божествам дерев. У вторинному текстопросторі зі Старими Богами асоціюються чар-дерева. Бога Світла і Вогню (R’hllor. but yours is the power and glory and the light. his father’s gods» [10. may he take me now if I am false» [9. c. Здійснюючи обряди. Everywhere. У первинному тектопросторі циклу романів він. Мартіна «А Song of Ice and Fire» також має чітке антропоморфне втілення. зокрема вербальними маркерами виступають: назви провідних релігійних культів (релігія Сімох «The Faith of the Seven». still these winds. And I swear it by the Stranger. the other white. The weirwoods there were all cut down. так і немістичних (весілля. Їх основним заняттям було полювання. а об’єктом поклоніння виступає вогонь. Отже. тим.Р. R’hllor. priest – priestess. the Heart of Fire. then. Крім того. яка відо- 42 . yet somehow he took comfort from that now. входить до інформаційної структури вторинного дискурсу і має статус ключової ланки в його загальній концептуальній структурі. пов’язані з найдавнішою з магій. зокрема відношення субординації. що існує два конкуруючих один з одним бога. Issue: 39. яка проповідує вічну боротьбу протилежностей: «The way the world is made. що очима на цих обличчях боги Перших людей стежать за світом: «Bran had always liked the godswood. які жили в печерах в глибинах лісу. тобто переконання. 190]. Hate and love. як: синонімічна парадигма: to pray – to worship – to show faith та дериваційні ланцюжки: to pray – a prayer. c. She took a step toward him. preserve us from this evil. сповідання. the God of Flame and Shadow)  це агресивна експансіоністська релігія. жерці Р’глора розпалюють високі багаття і підтримують їх у стані горіння необхідний час. but of late he found himself drawn to it more and more. I swear it by the Mother. які ґрунтуються на тому. Культ Р’глора. В межах концептуальної матриці вторинного дискурсу можна виділити три типи дистрибутивних зв’язків між текстовими концептами. не будували міст і замків. що гіперконцепт POWER підпорядковує і зумовлює використання у вторинному дискурсі спадних таксонів. який наділений когнітивно-комунікативним потенціалом. Even the heart tree no longer scared him the way it used to. c. струмків і каменів: «He whispered a prayer to the nameless gods of the wood» [10. I swear it by the Father. Male and female. Bitter and sweet. The truth is all around you. god – godswood. gods of the Starks and the First Men and the children of the forest. Інший релігійний культ – культ Р’глора. 191]. the old gods. the God of Flame and Shadow»). Бога Світла і Вогню «Lord of Light the Heart of Fire. Pain and pleasure. and melt these snows. мовна експлікація концептуальної ознаки здебільшого відбувається такими лексикосемантичними засобами. Такий дуалізм означає дитеїзм (або бітеїзм). зв’язує сюжетні лінії і реалізує тексто. де на стовбурах дерев вирізані людські обличчя. Мартіна «А Song of Ice and Fire». є конструювання гіперконцепту POWER як відображення узагальненого смислу культового тексту. перш за все.com it by the Seven. при якому кожний із них зберігає свої специфічні риси і властивості. 2015 www. One is black. There is ice and there is fire. культ Р’глора. однак замість мечів вони використовували клинки з обсидіану. opposites» [7. На цих вогнищах представники культу демонструють нетерпимість до інших релігій і практикують спалення їх послідовників і тотемів: «Lord of Light. Winter and summer. тим не менш. show us your bright sun again. May I never know her mercy if I lie. c. божества світла і вогню. Бога Вогню – у вторинному текстопросторі циклу романів Дж.та сюжетотвірний потенціал. адже персоніфікується у двох образах: Станніса Братеона та Мелісандри. відношення імплікації. the Lord of Light. вона має значну кількість вербалізаторів і на рівні мікроструктури. 715]. укріплень і острогів. які входять до його складу. з Воїном – Джейме Ланністера тощо. that we may reach your foes and smite them. оскільки він являє собою концентрат оповіді. поховання. 30]. перш за все. The night is dark and cold and full of terrors. the day bright and beautiful and full of hope. 134]. and ask that he might judge me justly. наявність яких можна пояснити.

Martin. Nardi. ter-mediated communication: on the German language: Dis. vid Duchovny Estrogen Brigades / Rhiannon Bury // Commu2002. 2005. – E-source: http://www.html 16. 114-118. 2010. – Vol.O. Nardi B. Throne for a Queen. – New York : Bantam Books.O. 400-450.Bіblіogr. 14.K: Dmitry Burago Publishing House.04 / Shchipitsin Larisa. Shneiderman B.Zaporizhzhya: 8370888/1/Moth-to-a-Flame ZNU. Web. Vol.R.R. Р. 2013. of Swords. pr. 80–91. – Durham. Martin G.R. – P. Language on (the) line: Class.Studies / Arkhangelsk. № 3. вторичный дискурс 43 .C. 29. схожість засобів і способів мовної об’єктивації текстового концепту POWER в ментальному просторі суб’єктів текстової комунікації свідчить про те. Atop Her Iron Throne.cios. A Game of Thrones. Everybody's gotta love somebody. NC : Duke Uni8.fanfiction. (Science magazine). Fan Fiction Online: Engagement. – 916 p. Martin G. – 283 p. Ice and Fire / George R. Gauntlett D. Martin’s «А Song of Ice and Fire» secondary discourse Abstract.Issue 16. Information Ecologies: Using Technology with 3. . Thomas A. концептoструктура.Science and Education a New Dimension. Pullen K. Kuznetsova М. Мартина «А Song of Ice and Fire». – 2006. Ice and Fire / George R. Martin's "A Song of Ice and Fire" / Kuznetsova 11. – New York. Verbalization of the concept «power» in the 9. – Cambridge : The MIT Press. // Gauntlett D. NY : Oxford 4. nication Institute for Online Scholarship. – – 2007. E-source: http://www. Martin’s «А Song of Ice and Fire». Вербализация гиперконцепта как базового концепта в когнитивной схеме вторичного дискурса цикла романов Дж. – Vol. вербализация.net/s/ 1-2. – P.A. Статья посвящена анализу специфики конструирования гиперконцепта POWER во вторичном текстопространстве англоязычного цикла романов Дж.R. – 2nd ed.. Martin.R.O. Horsley R. Human Needs and the New Computing Tech5. Book Five of A Song of versity Press. 55-60. Р. A Feast for Crows. Wexelblat A. III(8). It observes the main language means and methods of the verbalization of the hyperconcept POWER as the taxon of the highest level and the key link in the conceptual framework of the secondary discourse. Martin's "A Song Of Ice And Fire» / and Fire / George R.fanfiction. .R. – 274 p.R. . Bury R.languageatinternet. secondary discourse Кузнецова М. 1999. community and the Danologies / B. – E-source: http://www. Р. // New Philology: [Coll. A Clash of Kings. – 2004.fanfiction. Science.com/library/1G1org/articles/2007/761/.net/s/ M. Крім того. hyperconcept. Martin. Sciences: 10. : P.. E-source: http://www.R. 10. Book Three of A Song of Ice and Fire / 18. – New York : Bantam 2.459 p. System organization conceptual sphere in Books. Verbalization of the hyperconcept as the basic concept in the cognitive scheme of G. Moth to a Flam. R. The Power of One. ЛІТЕРАТУРА (REFERENCES TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1. 209–226. . 2003.О. and the Net / Alan Wexelblat // Hop on pop: The politics 422 p. fan community / Pullen K. – 313 p. saga of J.org/EJCPUBLIC/014/1/ 8989057/1/The-Power-of-One. Martin. Определена динамика вербального контура указанного когнитивного конструкта. 153691580/fan-fiction-online-engagement-critical-response. Мартина «A Song of Ice and Fire» Аннотация. conceptual structure. Shchipitsina L. An auteur in the age of the Internet: JMS. 2015 www.R. A Faceted Classification Scheme for Computerponse and Affective Play through Writing / Thomas Angela // Mediated Discourse / Susan C. . E-source: http://www. 4. – E-source: http://www. Рассмотрены основные способы и средства вербализации гиперконцепта POWER как таксона наивысшего уровня и ключевого звена в общей концептуальной структуре вторичного текстопространства. M.questia. Keywords: text concept.R.R. BabyGeorge R.R. Kuznetsova M.А.fanfiction. 1996. The author pays special attention to the dynamics of the verbal contour of the specified cognitive construct. Book Four of A Song of Ice textspace of saga of J. Kuznetsova // language and culture. Australian Journal of Language and Literacy. Martin G. 13. Complex linguistic characteristics of compuHeart / B. . A Dance with Dragons. – E-source: http://www. Phіlol. – Vol.Yu.. sometime: Online Cand. 2000. Issue: 39. – 270 p.№ 55. № 15. .R. Kuznetsova M. Shneiderman. – New York : Bantam Books. що гіперконцепт стає стрижневим елементом у понятійному апараті текстових інтерактантів. A Storm 9179839/1/Throne-for-a-Queen.R.net/s/ University Press. 7. гиперконцепт.C. and pleasures of popular culture.]. 2013.R. Book Two of A Song of Ice 17. 2004.R.O. Ключевые слова: текстовый концепт. – lon 5.R.R. Р. . Herring S. – Cambridge : MAT Press. – New Martin G.seanewdim. – New York : HarperCollins.A. Book One of A Song of IV (166).R. 01415. verbalization. The article deals with the analysis of the structure specificity of the hyperconcept POWER in the secondary textspace of G.02. R. .com бражає взаємозв’язок закодованих у ньому вербально текстових концептів. Critical Res6. Martin.net/s/ and Fire / George R.R.R. 2011. Herring // Language @Internet. 12. 9085731/1/Atop-Her-Iron-Throne 14. Philology. Martin G.P.

суд. соціальний устрій. що передбачає втілення погоджених дій особами.Ю. Україна Анотація. 11. Вивчення досвіду українських лінгвокультурологів. Проппа. втілене у конклюдентні дії (від лат. статті та примітки О. Фольклороправові знаки договірних взаємин відображають народне розуміння світу соціальних взаємодій. 2. результати спільно осмислених вольових рішень сторін.:Веселка. трудовими зобов’язаннями. що. 1989. Відтворені народнопоетичним масивом рецепції прообразів угод фіксуються мовними знаками. представлені у виданнях: 1. Мишанича]. 10.та дієздатністю. с. 303]. передмова та примітки Н. conclude – укладаю. 75% вербальних характеристик взаємовигідних домо- 44 . адже фіксація певного концепту за мовним знаком є базою формування семантичного простору мови [7. зміни та припинення правовідносин. докторант кафедри сучасної української мови Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. етнолінгвістів. С. втілених за умов взаємопогодженості зустрічних інтересів.В. що виразно характеризують опції відтвореного у фольклорі світу соціальних взаємодій. когнітивна інтерпретація. 15]. здійснюється з опорою на когнітивно-інтерпретативну методику. 1989. 13] дозволяє звернутися до розгляду мовних об’єктивацій різних форм правової реальності (форм буття права у вигляді ідей. іменних та пропозиційних індексацій. покарання. Імпульсом для ініціації договору є волевиявлення людей. – 615 с. опосередковуючими ланками між суб’єктами. наділеними право. Застосування когнітивно-інтерпретативної методики дозволило довести. Г. вину. що лінгвокультуреми. Ключові слова: лінгвокультурологія. народна творчість є зліпком зі світу в тому вигляді. Фольклороправова інтерпретація договорів: семантико-когнітивний аспект ____________________________________ Лавриненко Світлана Томівна. даруванням. Власне факт існування договорів є виявом нормативно-правової тенденції в суспільстві. Закувала зо- зуленька : [антологія української народної творчості / упорядкування. порушення порядку. зміну чи припинення відповідних прав і обов’язків. народнопоетичний конструкт зафіксував уявлення про способи життя. наданням послуг тощо. доцент. Перспективність таких розвідок на українському матеріалі визнавали П. що аналіз мовного втілення різних рівнів правової реальності фольклорної традиції відкриває новий ракурс лінгвокультурологічних студій. що зорієнтована на представлення словесного значення як результату концептуалізації. світова гуманітаристика має потребу детального опрацювання підґрунтя соціально-філософських рефлексій як основи антропо-етнічної моделі у її багатопланових природно-соціальних зв’язках [8. 2015 www. На матеріалі народних казок розглянуто мовні знаки угод різних типів. що всі фольклорні уявлення. когнітивістів [1. 198. Концептуалізація поряд із категоризацією є ключовим поняттям когнітивної лінгвістики. лінгвофольклористів. Аналіз лінгвокультурних маркерів угод. у свій час були звичними догматами [16]. різні договірні взаємини. Оскільки угоди породжуються вольовими настановами. роблю висновок). 7. – К. Договір є способом організації міжлюдських стосунків. Чубинський та М. Київ. який пов’язаний із висвітленням суб’єктно-антропологічних і ментально-ціннісних основ правових переконань українців [6]. Максимович [9. спираються на іменні та дієслівні характеристики взаємовигідних контактів. визначення термінів чинності та ступеня ризикованості міжсуб’єктних стосунків. Договірні відносини справедливо вважаються універсальними чинниками суспільного буття. західно-європейська наука зверталася до вивчення правових смислів фольклорних текстів [12]. у яких сторони контактують між собою шляхом реалізації взаємних прав і обов’язків [15. Philology. у межах якого інтерес однієї сторони задовольняється лише шляхом реалізації зацікавлень протилежної сторони. в якому він поставав у розумі первісних людей. У статті здійснено семантичну реконструкцію зафіксованих українським фольклором моделей договірних взаємин. Issue: 39. договір.seanewdim. Як вказував Дж.В. співвідносні з фольклорними уявленнями про договірні прецеденти. Відтворюючи об’єктивну дійсність. Цілком закономірно. За свідченням В. орієнтованими на виникнення певних наслідків. пов’язаних із укладанням шлюбу. якими б абсурдними вони нам не здавалися. Калинова сопілка: Антологія української народної творчості [збірник текстів / упорядкування. Бріциної. елементів попереднього досвіду. Концептуалізація культуроправових уявлень про угоди спирається на систему дієслівних.com Лавриненко С. фіксацій окремих норм. Шумади]. український фольклор Огляд наукової літератури свідчить. які узагальнено фіксують факти досягнення контрагентами консенсусу. відтворених у народнопоетичному конструкті. спадкуванням. Мисленнєві стереотипи творців і носіїв фольклору містять елементи фольклороправової інформативності. Довженок. 2.Т.Science and Education a New Dimension. с. і не виникає сумніву. соціальних взаємодій тощо) у фольклорному конструкті. : Веселка. продажем. III(8). поряд з досягненнями у вивченні різноманітних аспектів людської сутності. – 578 с. – К. законів. що у різних жанрах фольклору знайшли відображення й елементи правових рефлексій. відтворених у різних жанрах народнопоетичного конструкта. способи оприлюднення фактів досягнення консенсусу. С. співвідносними з уявленнями про диференціацію ролей учасників домовленостей. 17]. що бажають досягти порозуміння. м. передмова. Договір – угода двох або більше сторін про встановлення. форми праці і боротьби за існування. Метою статті є лінгвокультурологічний аналіз мовних маркерів етнодетермінованих уявлень про договірні взаємини. купівлею. 15]. 5. Низка наших попередніх публікацій засвідчує. Предметом лінгвокультурологічного аналізу стали фольклорні тексти. кандидат філологічних наук. пов’язаних з формуванням понять про порядок. У розгляданих текстах договори представлені як культуроправові прецеденти. Фрезер. Договір є підставою виникнення. етапність формулювання умов взаємодій. які характеризуються безеквівалентністю чи відплатністю.

Science and Education a New Dimension. Philology, III(8), Issue: 39, 2015 www.seanewdim.com
вленостей включають дієслівні форми відповідного
смислового наповнення. Тематичні групи розгляданих
одиниць окреслюють коло різновидів договірних сценаріїв, відтворених українською народною творчістю.
1. Маркери фактів досягнення згоди становлять 22%
характерних для фольклорної традиції дієслів, словникові значення яких відповідають уявленням про договірну практику.
Домовитися – 8%: «– Як вилікуєш нас усіх і мою
жінку – віддам півкоролівства, а ні – то вб’ю тебе…
Домовилися» [3, с. 155]. Домовлятися, домовитися –
ведучи попередні розмови, переговори, досягати певної умови, вирішувати що-небудь [14, т. 2., с. 365].
Договоритися – 5%: «Принц був файний, і Марійка
полюбила його. Договорилися про свадьбу. І така свадьба була, що ніхто такої нене видів.» [4, с. 184]. Договоритися – приходити до згоди шляхом переговорів; домовлятися [14, т. 2., с. 341].
Дорадитися у значенні «домовитися» – 1%: «Дорадилися, що підуть по світах шукати собі щастя» [3,
с. 371]. Радитися – спільно обговорювати які-небудь
питання, обмірковувати що-небудь з кимсь [14 т. 8.,
с. 429].
Погодитися – 4%: «Другий царевич стрельнув – звилась стріла нижче хмари, вище лісу та упала у княжецький двір. Князівна на той час на рундучку сиділа,
побачила, підняла стрілку і понесла до батька: – Яку я,
таточку, гарну стрілку найшла! – Не оддавай же її, –
каже князь, – нікому, тільки хіба оддай тому, хто тебе
дружиною візьме. От приїжджає і другий царевич, просить стрілку. Вона сказала так, як і та. І цей каже: – Я
тебе візьму. Погодились, поїхав» [4, с. 149]. Погоджуватися, погодитися – 1. Давати згоду. 2. Приходити до
згоди; порозуміватися. 3. Бути згодним з ким-, чимнебудь; визнавати що- небудь правильним, доречним;
підтримувати когось. [14, т. 6., с. 716].
Згодитися – 4%: «Згодилася цариця піти до моря» [4,
с. 170]. Згодитися – 1. Давати згоду. 2. Виражати, підтверджувати свою згоду, визнаючи що-небудь правильним, доречним. 3. Приходити до згоди, домовлятися,
зговорюватися про що-небудь. [14, т. 3. с. 517].
2. Маркери домовленостей, що передбачають еквівалентний або товарно-грошовий обмін, становлять
39% використаних у казках дієслів, словникові значення яких збігаються з уявленнями про договірну
практику.
Купити – 8% : «А другого дня пішов Петро на базар,
купив там трохи не рантух бубликів…» [4, с. 277].
«Побудував собі хату нову, купив корову. поле» [4, с.
208]. «Пішов у місто, дещо покупив» [4, с. 165]. «Щоби
ти, йдучи додому, не посмів ні з ким знайомитися і
купляти живого звіра або чоловіка» [4, с. 95] «Через
кілька днів знов поїхав до міста й накупив дітям і вбратися і взутися» [4, с. 165]. «Вона погостювала трохи,
дала батькові грошей та й поїхала в город, купила там
собі будинок і зажила панією» [4, с. 175]. Купити, купувати – Придбавати за гроші [14, т. 4., с. 405].
Продати – 8%: «Ну, поїхав він у чужі далекі землі,
товар свій добре попродав…» [3, с. 229]. «Чоловік у
хащі дрова рубав і возив продавати» [4, с. 182]. Продати, продавати – Віддавати який-небудь товар в обмін на гроші або на інший товар; протилежне купувати [14, т. 8., с. 164].

Відкупити – 2%: «Просив же, аби ти не купляв нічого живого, а ти відкупив братів з кіньми» [4, с. 97].
Відкупити – перекуповувати в когось щось раніше
ним придбане [14, т. 1., с. 598].
Відпродати – 2%: «Слухай, орендарю, де ти таких
рубачів найняв?...– Слухай, мені треба дров нарубати,
відпродай мені їх [4, с. 95]. Відпродати, відпродувати –
продавати вже куплене; перепродувати [14, т. 1.,
с. 624].
Торгуватися – 5%: «Отут я поторгуюся. Куплю відразу сто!» [3, с. 345]. «Ідуть вони з жінкою на торг і
корову ведуть. Тільки прийшли, а їх обступили з усіх
боків купці, бо кращої корови як у них, у той день не
трапилося. Жінка торгується, а Микола роздивляється…А Микола з жінкою продали корову і повернулися
додому…» [4, с. 247]. Торгуватися – 1. Домовляючись
про ціну під час купівлі та продажу, укладання торгової або іншої угоди, добиватися взаємних поступок. 2.
Сперечатися, домагаючись поступок собі в чомусь або
поступаючись комусь чим-небудь [14, т. 10., с. 203].
Сторгуватися – 4%: «Сторгувалися за сто дукатів»
[4, с. 95] «Сторгувалися з дідом, і дід корову продав»
[3, с. 395]. Сторгуватися, сторговуватися – торгуючись,
домовлятися з ким-небудь про ціну [14, т. 10., с. 732].
Помінятися – 5%: « – Поміняй мені коня на корову!
– Давай! Помінялися» [4, с. 271]. Помінятися – зробити взаємний обмін чим-небудь таким самим [14, т. 7.,
с. 124]. Поміняти – віддавши, одержати натомість кого-, що-небудь; обміняти [14, т. 7., с. 124].
Міняти – 5%: «Лука тоді якось тяжко встав і почав
розповідати все від початку до кінця: як він красно
зміняв воли на коня, коня на гуску, гуску за камінь
…» [4, с. 267]. «Я приїхав до Білого царя, а він сказав,
що може поміняти Золотого птаха на твого Дурфекету» [4, с. 93]. Міняти – Віддаючи, одержувати натомість кого-, що-небудь; обмінювати [14, т. 4., с. 743].
Поміняти – Віддавши, одержати натомість кого-, щонебудь; обміняти [14, т. 7., с. 124].
3. Маркери угод про безеквівалентну передачу /
прийняття цінностей становлять 14% адаптованих
казками дієслів, словникові значення яких збігаються
з уявленнями про договірну практику.
Подарувати (дати) – 4%: «Дам я тобі корову, нехай
твої діти молоко їдять. Веде чоловік корову додому
радий-радісінький. Зустрічає його один багач, питає, де
корову взяв. Розказав чоловік і багатому, як йому пан
корову подарував» [3, с. 380]. Подарувати – 1. Дати,
віддати що-небудь комусь назовсім, безплатно. 2. Наділити ким-, чим-небудь, обдарувати [14, т. 6., с. 734].
Дарувати – 4%: «Коли ти поборов мене, то я тобі
дарую усе моє добро і мою дочку бери собі заміж» [4,
с. 87]. Дарувати – 1. кому, перех. Передавати щонебудь у власність як подарунок. 2. ким, чим, перех.,
розм. Наділяти, обдаровувати [14, т. 2., с. 213].
Передати (у значенні «дарувати», «дати») – 1%:
«А за Івана віддав молодшу доньку й передав на
нього своє царство» [4, с. 85]. Передавати – Віддавати що-небудь своє, від себе і т. ін. в чиєсь відання,
володіння. // Передоручати кому-небудь свої справи,
повноваження, обов’язки. // Залишати кому-небудь
щось після себе у спадщину. Передавати (передати)
у власність кому – робити господарем кого-небудь
іншого [14, т. 6., с. 161].

45

Science and Education a New Dimension. Philology, III(8), Issue: 39, 2015 www.seanewdim.com
Заповісти – 3%: «Тато мій теж були порядний чоловік, – аж заплакав циганчук, – адіть, недаром вони,
як вмирали, то заповіли вам все своє багатство…» [4,
с. 247]. Заповідати, заповісти – 1. Висловлювати свою
передсмертну волю. // Залишати що-небудь комусь
після своєї смерті у спадок [14, т. 3., с. 269].
Перебрати (у значенні «успадкувати») – 3%: «Як
відсвадьбували, молоді залишилися жити в царському
палаці. …Цар з царицею були старенькі. І хоч мали
свого лікаря, коли прийшов час помирати цареві, ніякі
ліки не помогли. Цариця дуже збанувала за чоловіком
і скоро померла. Та й отець Марійки був вироблений
у лісах, заслаб і помер. Царський син перебрав царство» [4, с. 184]. Перебирати – брати у кого-небудь,
приймати, одержувати від когось [14, т. 6., с. 125].
4. Маркери угод про тимчасове використання / передачу цінностей становлять 10 % зафіксованих у казках дієслів, словникові значення яких збігаються з
уявленнями про договірну практику.
Позичати – 6%: «Позичив багач грошей від своїх
родичів, та й заплатив Іванкові за всі три роки його
служби» [4, с. 257] «Я проживаю тільки один золотий,
другий зичу, а третім борг сплачую» [4, с. 227]. Позичати, позичити – 1. Брати щось у борг у кого-небудь. //
Брати що-небудь у когось у тимчасове користування. 2.
Давати щось у борг кому-небудь. // Давати що-небудь
комусь у тимчасове користування [14, т. 6., с. 816].
Винайняти (орендувати) – 2%: «Живуть обоє у винаймленій хаті, їсти нема що» [4, с. 211]. Винайняти,
винаймати – Наймати що-небудь, орендувати [14,
т. 1., с. 438].
Заложити – 2%: «А як треба було йти у темницю,
чужий цар замість себе заложив свою красну донечку»
[3, с. 327]. «А він замість себе заложив мене» [3,
с. 328]. Заложити – Те саме, що закласти [14, т. 3., с.
193]. Закладати, закласти [14, т. 3., с. 145–146] – віддавати що-небудь у заклад за позичені гроші.
5. Маркери угод про надання / отримання послуг
становлять 15 % вживаних у казках дієслів, словникові значення яких відповідають уявленням про договірну практику.
Найняти – 7%: «Цар Чорнокнижник найняв мене в
матері і послав сюди, аби я приніс йому ліхтарню» [4,
с. 122]. «… ти б лучче, чим мав би жалувати її , то б
найняв де-небудь, то, може, що й було б з неї» [4, с.
177]. Найняти, наймати – 1. Брати, приймати на роботу,
службу і т. ін. кого-небудь на певних умовах. 2. Брати
для користування що-небудь за плату на певний час.
3. Влаштовувати кого-небудь на роботу, службу і т. ін.;
віддавати у найми, у розпорядження кого-небудь.
4. Здавати кому-небудь на тимчасове користування,
віддавати в найми, в оренду [14, т. 5., с. 97].
Найнятися – 8%: «Найнявся раз Іван до багатого
пана на роботу» [4, с. 248]. Найматися, найнятися (куди, до кого, у кого, з інфінітивом і без додатка) – Поступати на роботу, службу по найму [14, т. 5., с. 97].
Індексації артефактів договірної практики представлені іменниками: договір, угода, розписка, документ,
контракт, рощот.
Договір – 22%: «Кличе пан парубка: – Ти вже все
зробив, але ще мусиш одне виконати. Як відвезеш нас
до пекла, то дістанеш подарунок, а ні, то стратимо
тебе. … – Я вас відвезу до пекла, але підпишіть дого-

вір, що маєток моїм буде. А якщо не довезу, то можете мене стратити. … Погодилися, склали договір» [3,
с. 391]. «Взявся чорт і підписав договір, що ніколи
більше не явиться в царській канцелярії» [4, с. 157] –
вербалізація уявлень про письмову фіксацію договору. «Прийшов циган за платнею. А договір був такий:
торбу борошна за кісьбу» [3, с. 143] – вербалізація
уявлень про усний договір. Договір – взаємне зобов’язання, письмова або усна угода про права та
обов’язки між державами, установами, підприємствами та окремими особами [14, т. 2., с. 340].
Угода – 15%: «І підписали вони угоду. Хлопець
звільнив одного пальця чортової лівої руки, нечистий
кров’ю поклав печать» [4, с. 157]. Угода – 1. Взаємна
домовленість про що-небудь. 2. Договір, за яким
встановлюються взаємні зобов’язання щодо чогонебудь. // Згода між ким-небудь на основі якоїсь вигоди [14, т. 10., с. 377].
Документ – 18%: « – Так і так, пресвітлий царю! – І
все розповів, як перехитрив і піймав чорта. Радіє цар,
а хлопець йому подає документа й каже: – Тут маєте
підписаний договір на те, що нечистий до вашої канцелярії більше ніколи не прийде. Прочитав цар договір, похвалив вояка: – Вчинив ти добре» [3, с. 158].
Документ – діловий папір, що посвідчує певний юридичний факт, підтверджує право на що-небудь, служить доказом чого-небудь [14, т. 2., с. 356].
Розписка – 14%: «Наказує цар своїм козакам: – Відвезіть його туди, де взяли. І не залишайте по дорозі
карету, а то бандити пограбують його. Як відвезете,
то візьміть розписку, щоб я знав, що ви довезли його
щасливо» [4, с. 195]. Розписка – документ з підписом,
який засвідчує одержання чого-небудь. Здавати (здати) під розписку – здавати щось кому-небудь, вимагаючи письмового свідчення про це [14, т. 8., с. 763].
Контракт – 19%: «А хлопчик ріс як з води, – здоровий, кучерявий, синьоокий. Одного дня він перегортав
няньові папери і знайшов контракт. Прочитав і побіг до
вітця. – Няньку, що то за документ?» [4, с. 139]. «І підписали контракт кров’ю з перста» [4, с. 202]. Контракт
– письмова угода, договір, за яким сторони, що його
уклали, мають взаємні зобов’язання [14, т. 4., с. 269].
Рощот – 12%: «Давайте рощот, бо я вже йду» [4,
с. 206]. Рощот – розрахунок – Виплата грошей за роботу, по боргових зобов’язаннях, оплата рахунків і т.
ін. [14, т. 8., с. 788]. «Дати рощот» у значенні «розрахуватися» – повністю сплатити гроші кому-небудь за
щось [14, т. 8., с. 788].
Досягнення згоди між контрагентами індексується
за допомогою різноманітних синтаксичних конструкцій, які вказують на волевиявлення учасників договору
чи фіксацію факту домовленості наратором « – Згода! –
зрадів Лука і луснув чоловікові в долоню» [3, с. 91]. « –
Коли хочеш, ходи до мене в найми! – запропонував
велетень Іванові. Погодився Іван і пішов за своїм новим господарем» [4, с. 121–122]. Особиста згода передається прямою мовою з відповідними лінгвокультурними сигналами. 1. Згодний «Як на кулаки, так і на
кулаки, ми згодні» [4, с. 58]. «Я давно згодна» [4, с. 60].
2. Добре «Принци нараз почали його просити, аби віддав їм отих зайців. – Добре, – сказав садівник, – дам
вам двох зайців, але дасте мені за них свої золоті яблука» [3, с. 346]. « – Дівчино, може б ти купила у мене оці

46

Science and Education a New Dimension. Philology, III(8), Issue: 39, 2015 www.seanewdim.com
коралі? – Добре! – відповіла їй дівчина. Вона взяла
грошей і віддала бабі, а та взяла їх і пішла собі геть» [4,
с. 181]. « – Добрий день, бабко! – А, добрий день, синку! – пробудилася стара. – Як ти сюди потрапив? – Я
службу шукаю – Мені треба слугу. У мене три дні –
рік. Як видержиш, заплачу тобі, що лиш будеш просити. А ні – видів стріху? Вже лиш одної голови хибить.
Там буде твоя. – Добре, буду служити» [3, с. 171]. 3.
Конструкція «як-то» « – Що се у тебе за возок, що сам
без коней їздить? – Се мені один пан подарував. – Продай лишень його нам, бо нам треба його: ми ідем у велику дорогу, а у нас нема коней, усе треба наймати. –
Ну добре, купіть. – А що ж тобі за неї? – Та що? Сто
рублів. – Ну так, то й так» [4, с. 45]. «А як іти, то йти»
[3, с. 26]. 4. Конструкції «Хай буде…» «Най буде…». «
– Хай буде по-твоєму! – погодився Іван» [4, с. 76].
«Най буде!» [4, с. 99]. « – Най буде, беріть!» [3, с. 104].
Сутність угоди полягає у вольовому прояві бажання
суб’єкта досягти правового результату. Договірні сторони мають свободу у вирішенні питання про укладання угоди, при досягненні домовленості у кожної із сторін виникають певні права та обов’язки. Угода відбувається за умов наявності суб’єктів, підстав, умов та результатів договірної взаємодії. Суб’єкти угод висловлюють і приймають самостійні вольові рішення про
різні види взаємовигідної активності. «А я наймусь у
цім селі у кого-небудь» [4, с. 113]. «Я заміняю з тобою
гуску на коня…» [4, с. 265]. «Продав Грицько борошно
в губернії і купив собі добрі шкапові чоботи…» [4, с.
289] Найчастіше учасниками договорів виступають
суб’єкти, які чітко усвідомлюють мету погоджених
домовленостей. « – Ходім биться! – Ходім лиш он на ту
гору» [4, с. 70]. « – А куди йдеш? – питає Котигорошко.
– Щастя шукати. – Ну то й я туди…– Ходім разом! –
Ходім!» [4, с. 75]. «– Ну, – каже змій, – ходім тепер до
моєї матері, вона нам вареників наваре. – А підем, то
підем» [4, с. 233]. «– Ходім же, – каже змій, – на камінь
крутитись. – А ходім, то і ходім» [4, с. 223]. Каузальні
двосторонні угоди, представлені у фольклорі, часто не
супроводжуються обговоренням умов, що вказує на
наявність етнодетермінованих стереотипів договірної
практики з певних питань.
Народнопоетичні тексти фіксують уявлення про
підстави виникнення договірних відношень. Найпоширенішою мотивацією для укладання угод є інформація (знання), що спонукає суб’єкта до волевиявлення, та необхідність реалізації власних інтересів. « – Я
чув, що у вашого короля, дочка дуже нездорова. Хай
як вони її не лічать, нічого не подіють: тільки б я її
вилічив. – Е, чоловіче, куди тобі! Заморські лікарі
нічого не подіють, а ти й подавно! … Король вийшов
до нього та й каже: – Як вилічиш, нагороджу тебе так,
що не буде багатшого од тебе у світі, ще й дочку свою
віддам за тебе. Пішов той чоловік подивився на неї, а
вона вже й кінчається. Він узяв, настругав глухого
угла, підкурив – і вона одразу подужчала так, що днів
за три і зовсім одужала, знов стала такою, як і перше.
Король і всі люди такі стали раді, що й не сказати.
Король на радощах і каже цьому чоловікові: – За те,
що ти вилікував мою дочку, я її віддам за тебе, та ще,
як умру я ти будеш королем на моїм місці» [4, с. 221].
«Обізвався по всьому государству цар, що «хто мені
достане такого коня, що буде одна шерстина золота,

друга срібна, то за того оддам дочку і дам йому половину царства» От Ясат і каже попові: – Я, – каже, –
зможу такого коня достать. От і написали до царя, а
цар одписує і кличе до себе Ясата, а Ясат одказує, що
«як йому треба, то нехай сам до мене приїде» Приїхав
цар і каже: – Чи це ти похвалявсь достать мені такого
і такого коня? – Я, – каже» [4, с. 68–69].
Осмислення змісту угоди фольклорними правосуб’єктами, виражається у деталізації умов її чинності. « – Як хочеш, щоб я тебе не бив, то віддай мені,
кучму, гаманець і сопілку» [4, с. 206]. «Попросивсь
хлопець у діда і баби пасти корову. Вивів її у поле, а
сам заховався у тернину. Прийшли русалки. Вискочив
хлопець з тернини – та й половив їх. Пообіцяв. «Якщо
одна з вас принесе цілющу воду, то й одпущу». Згодилася одна русалка принести цілющу волу. Одпустив
її хлопець. Незабаром принесла вона воду» [4, с. 67].
«Чим тебе нагородити? – питає цар лікаря. – Нічим,
мені нічого не треба. – Я дам тобі половину держави.
– Мені не треба, бо я не грамотний. – Я дам тобі карету золота. – Як дасте золота, то добре»[4, с. 195].
Результатом угоди може бути дотримання або порушення визначених контрагентами умов. Дотримання умов договорів виражається у передачі виконавцеві
погоджених дій матеріальної винагороди, обміні цінностями, здійсненні взятих на себе зобов’язань: « –
Чекай, я тобі за добру службу мушу віддячитися. Поклали слуги на віз багато добра і запрягли до воза коней» [3, с. 330]. «Тоді попович Ясат оддав коня цареві, а той дав дочку за його і одділив половину царства» [4, с. 72]. « – Що ж, обіцяла, то слова свого дотримаю. Доведеться за цього сіромаху йти» [3, с. 158].
Порушення умов угоди у фольклорі представлене вербалізаціями уявлень про негацію попередніх домовленостей, ініційовану однією з договірних сторін.
«Чорнокнижник обманув її – не дав грошей» [4,
с. 122]. Проявом порушення умов угоди є також невиконання дій, за які було сплачено замовником послуг.
«Іде чоловік з сокирою, а бариня сидить під вікном. –
Чим ти, – пита, – мужик знімаєшся? – То де діжку, –
каже, – наб’ю, де дров нарубаю. – Наймись до мене. –
Та й найміть. – Ось набий мені цю бочку, – каже і дає
йому уперед гроші. Він узяв ту бочку, порубав у круг
на дрова, склав та й пішов собі» [4, с. 238].
Таким чином, народнопоетичний конструкт презентує комплексні характеристики волевиявлення правосуб’єктів, індексовані підстави, умови та результати
договірних стосунків. Міжсуб’єктні стосунки, зафіксовані фольклорним конструктом, реалізуються через
різноманітні консенсуальні дії – договори. Українські
народні казки, думи, пісні, балади містять прямі й
опосередковані вказівки на учасників, способи фіксації, характер відплатності, каузальності, строковості,
ризикованості домовленостей різних типів. Індексації
суб’єктів, об’єктів, процедур, етапів, атрибутів, артефактів взаємовигідних дій представлені широким
спектром мовних одиниць (від слова до тексту) і є
проявами концептуалізації первісних уявлень культуроправової сфери.
Перспективи дослідження пов’язуються з порівняльним когнітивно-інтерптетативним аналізом етноперсоніфікованих квантів буденного правового досвіду,
відтвореного в українському народному епосі та ліриці.

47

.K .K: Rainbow. . Лакофф Дж.. 14.: Institute of Ukrainian National Academy of Michael Maximovich. Chained cuckoo [antol. 2014.: Languages of Slav. Lingual signs of various treaties have been investigated on the material of folk tales. Мовні знаки концептуалізації правової 15. Word apertseptsiyniy System poetic text. Очерк народных юридических обычаев и рии языка говорят нам о мышлении. Britsyna. 1869. Ф. – 578 с. 5.M . Гликсберга. Н. Bi. 7.189 p.: 10. го тексту.P.261 p. 13.: Вища 14. оказанием услуг и т.16. . Lakoff G. corresponding folklore ideas.K.327 p. thought. культуры. Lavrynenko S. думка. . Закувала зозуленька [антол. – 468 с.В. presenting agreement precedents.578 p.Kharkov: Right.A. Selivanov E. N. .K . Данильян. – К. 2008. G. – М. . F. – К. укр.К. etc.: Типография Майкова. 2000. tsentr.Ya. Мовно-естетичні знаки української куль.В. Ukrainian folklore Лавриненко С.Я. Propp V. – 792 с. – давничий дім Дмитра Бураго. 2002. Kononenko V. Linguistic and aesthetic signs Ukrainian 9. Максимович М.11 6. М. – Харків: Пракультури у фольклорному тексті (лінгвокультурологічний во.327 p. – 615 с. Collection of Ukrainian songs. – К. Фрезер Дж. передмова. – Довіра.K . 3. . Dictionary of Ukrainian Language: [11 tel. – 189 с. статті та 1976. – 208 с. 16. / Redkol. – Харків: Право.: Языки славян. творчості / упоряд. Г.І. – Ч.А. 2009.9. Дні та місяці українського селянина. Кононенко В. Декодування Шевченкового вірша.: 10. опираются на именные и глагольные характеристики взаимовыгодных контактов. – 261 с. 2009.792 p.: Rainbow. – 327 с. 1849. нар.: Інститут української мови НАН України.: Steel. С. . cognitive interpretation. . purchase and selling agreements. 6.208 p. articles and notes O. Lavrynenko S. Maksimovic M. 1989.К. . Kalynov’s pipe: Anthology of Ukrainian folk art [textbook / 12.17. S. . 2015 www. Zhavoronok V.: Dmitri Burago 2009.Ya.: Веселка.: Maikov’s Printing. 11.K . Philology. of Ukrainian folk art / Ed. Максимович М.Part 1. примітки О. inheritance. . Шумади]. 2007. Women. . 8.SPb . Довженок. соотносимые с фольклорными представлениями о договорных прецедентах. 1970-1980.G. продажей.: 7.И.11. . – 11 т. – 715 с.K. 2008.Kharkiv: Right. . are based on nominal and verbal characteristics of mutually profitable contacts. Language signs conceptualization of legal tons. . Folklore and reality. / редкол. 2004. Філософія права / відп. ред. of language tell us about thinking. – К.12.300 p. – К.: Наук. 4. дарением.715 p. ed.I.V. трудовыми соглашениями.M . 2006. III(8).: Сталь. Селиванова Е. Словник української мови : [у 11 т. 1869. 17. сті [збірник текстів / упорядкування.Г. – К.S. Keywords: linguistic culturology. 2001. Українська лінгвокультурологія. Chubinskii P. аналіз різних жанрів українського фольклору). Fire. (голова) та ін. Правовая реальность: опыт философского осмысления. .: Nauka. что лингвокультуремы.Ю. – 528 с. . . понятий в Малороссии – СПб. culture in the folklore text (linguistic and cultural analysis of 15.О. . . передм. Білодід школа.: Trust. куплей. Сборник украинских песен. labour treaties and service. Женщины. Ключевые слова: лингвокультурология.528 p. .T. Українська етнолінгвістика: Нариси. – 325 с.A. связанных с заключением брака. 2004. Жайворонок В.Science and Education a New Dimension. украинский фольклор 48 . 2002.П.248 p.K .: Ви. 2001. 2. Михаилом Максимовичем. 4. . На материале народных сказок рассмотрены языковые знаки сделок разных типов. . С. Фольклороправовая интерпретация договоров: семантико-когнитивный аспект Аннотация.T. Максимов С. 13.: typ. огонь и опасные вещи : что катего. Decoding of Shevchenko poem. 1989. Когнитивная ономасиология. 3. договор. : I.K .: тип. which deal with marriage contracts. 1989.325 p. Слово в аперцепційній системі поетичнокув. 2.Т. 1989. Мойсієнко А.А.352 p.Legal reality: the experience of philosophical understanding. издаваемый тури.].seanewdim. . 1. Folklore legal interpretation of treaties: semantic-cognitive aspect Abstract.Я. 2014. – К. наследованием.468 p. Ukrainian linguistics.O.Т. 116. gift giving. Publishing House. Maximov SI. and Dangerous Things: what category Terra Book Club. Issue: 39. Пропп В. . . 2006. Мишанича]. Калинова сопілка: Антологія української народної творчо.:Веселка. 5. published by culture. 1976 . К. Moysiyenko A.K . : І. – М. Cognitive onomasiology. Ermolenko S. the Ukraine . The use of cognitive and interpretative methodology made it possible to prove that linguo-culturemes.: Studies. introduction. – 248 с. Talismans. .д. Бріциної.M . В статье представлена семантическая реконструкция зафиксированных украинским фольклором моделей договорных взаимоотношений. . 1970–1980. – 352 с.: Наука. Чубинский П. – 116 с. 2000.: FitosotsioDovzhenok. . Fraser J. Фольклор и действительность.: Фито– К. .K . ordering. – 327 с.K . 2009. Ukrainian ethnolinguistics: Sketches.: Обереги. Sciences of Ukraine. Shumada]. 2002. The Golden Bough: Studies magic religion. 2002. – К. lodid (Chairman). various genres of Ukrainian folklore). когнитивная интерпретация.com ЛІТЕРАТУРА 1. та прим. 8.]. социоцентр. – 300 с.615 p. Glicksberg.V.Yu. 1849. – К. Лавриненко С. Maksimovic M. Золотая ветвь: Исследования магии религии.В. Myshanych]. . The article presents semantic reconstruction of the fixed in Ukrainian folklore models of contractual relationships. Days and months Ukrainian peasant. Sketch of folk customs and legal concepts in cultours. 2007.: Терра-Книжный клуб.: High School. Єрмоленко С. Philosophy of Law / ed. Использование когнитивно-интерпретативной методики позволило доказать. REFERENCES (TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1. Danilyan.V.K . О. O.

вирізняють його саме риси. 2015 www. Аналіз може бути зосереджений виключно у рамках одного твору. «герой»). Таким екзистенційним «я» для Крістофа Рудека є «байдужість». Тарковський писав: «Адже персонаж реалістичної літератури характерний остільки. Н. Дослідження базується на виокремленні характерних ознак героїв творів «естетичного екзистенціалізму». Найчастіше екзистенційний герой позиціонується як антигерой. – унікальність героя. кожен «вирізблює» її по-різному. наприклад. У процесі проведення класифікації героїв необхідно враховувати і такий аспект писемної творчості. с. наратологічний [20. скажімо. кандидат філологічних наук. персонаж. Унікальність. оскільки виражає цілу групу споріднених йому явищ. за твердження проф. Доріан Ґрей.Science and Education a New Dimension. про одну загальну рису. Взірця для окреслення людської натури немає. згідно міркувань проф. Саме тому термін «екзистенційний герой» вживається для характеристики персонажів літературних творів і кінофільмів. науковий співробітник Інституту загального і порівняльного літературознавства при Університеті Майнца ім. с.О. Issue: 39. Природа екзистенційного диктується феноменом трагічного. с. щоб дійти чогось. що підкреслює С. є її провідною. У такому значенні. тобто поняття «герой» слід розглядати як парадигму рис. когнітивнопсихологічний (яким персонаж постає в уяві читача. Йоганна Гутенберга Кр. характеризує сукупність. «байдужого». унікальність рис. с. науковець з Німеччини під 2-им варіантом має на увазі рису. Узагальнюючи напрями. і. які можуть перегукуватися з подіями твору. Своєю чергою. Тому в якості типів такі герої як. а не соціальної групи чи соціального прошарку. наше відчуття їхньої винятковості не слабшає. Семмі Маунтджой чи Чарльз Марлов. що навіть забувши характерні ознаки того чи іншого героя. «персонажа». має одну особливість. с. 64]. постає закономірне питання: що є ознакою унікальності екзистенційних (екзистенціальних) героїв? Кого можна вважати таким персонажем? Однією з типових рис екзистенційних героїв (про термінологічне розмежування лексем «екзистенційний» / «екзистенціальний» докладніше (див. скільки про ті історії й оповідання. необов’язково повинен детально зупинятися на психологічних особливостях людини. в яких проявляється суцільний комплекс спільних характерних рис (Merkmale) від таких. оскільки людина завжди приречена робити вибір на користь / шкоду собі чи іншим. кіно. бо в них описуються ці ознаки. В. на його думку. не мали жодних зв’язків з іншими людьми. оскільки. 44–45]. 52]. що дотичні до героїв. вона відрізнятиметься від іншої. що має справжнє значення лише для індивіда» [18. с. 26]. с. встановленими згідно з власним розумінням світу. «особливість» (“trait”) і «властивість». фіксує його ідентичність як. с. 23–26]. не зникає. Рудека [19. Україна Анотація. відповідно. – можна говорити і про винятковий образ-характер. Усі потуги персонажів спрямовані на віднайдення «правди» для себе: «Пошук правди натомість стає процесом постійних спроб виявити обман для того. ідентичність. підкреслює режисер «Сталкера». де проявляється її «Я». «скупого». Кр. розбіжності у горизонті сприйняття читача і горизонті очікування автора-творця. Харківського національного університету ім. які діяли одноосібно. З цього приводу радянський кінорежисер А. що притаманна усій групі персонажів. Джим Гокінс. Коломия. у яких відбуваються науково-теоретичні дискусії щодо ідентифікації «героя». С. що є наслідком певних загальних закономірностей» [5. як автобіографічні мотиви. вибір Дослідження проблем характеротворення і текстової презентації персонажів є одним із провідних напрямів сучасного літературознавства. що надає текст твору та попередніми знаннями читачареципієнта [16. Philology. є проблема вибору героя в художньому творі. риса. герой. 6) їх суб’єктивне сприйняття середовища. що ілюструє того чи іншого героя у цілісності. Розглянуто проблему ідентифікації поняття «екзистенційний герой» крізь призму порівняльного літературознавства. Наприклад. власне. мають своїх відповідників серед живих біологічних людей. III(8). Деякі міркування про риси екзистенційних героїв _____________________________________ Лепьохін Євгеній Олександрович.seanewdim. доцент кафедри гуманітарних дисциплін Інститут управління природними ресурсами ВНЗ «Університет економіки та права «КРОК». м. 123]. або може відбуватися порівняльне висвітленні теми. властивості й особливості формують риси індивіда. висвітлення особливостей інтеракційного процесу між тією інформацією. Але саме як художні образи. Втім. У другому – про концепти і поняття. Отож. як 49 . Аналіз концепції героя в рамках порівняльного літературознавства. характер. Ключові слова: екзистенціалізм. означає розпізнавання індивіда серед інших. вони є взаємозалежними [9. оскільки він позбавлений традиційних для героя рис. 2. література. «звичка» (“habit”). «жебрака». Четмен пропонує розмежовувати категорії «риса». вони є особливими та винятковими. а чи взагалі її розробка у «планетарному» масштабі. літературний чи візуальний. Четмен [9. це не дозволяє повністю ототожнювати протагоніста з його творцем. керувалися правилам поведінки. що мають єдину спільну рису. він буде цим другим підходом у дослідженні героїв. адже екзистенціалістська література зображує перебіг існування однієї особистості. Необхідно розрізняти дослідження (Untersuchung) персонажів. Наратив. Рудек виокремлює наступні: «онтологічний» (чим є. тому вона потрапляє у ситуацію. Оскільки осердям літературного екзистенціалізму. рецептивно-теоретичний (відмінності в експліцитному й імпліцитному характеротворенні). Каразіна Світлани Криворучко [1. У першому випадку йдеться не стільки про риси персонажів. с. Можна тільки промовити ім’я Гобсек чи Отелло.com Лепьохін Є. Степан Радченко чи Андрій Пащенко тощо і збагнути. «перелюбника». але від реципієнта вимагається здатність розрізняти певні звичкивластивості як показові стосовно якоїсь риси. 122]. фікційного чи його прототипа. що вирізняють його зпоміж інших. 6]). Героя.

Роман. почуття власної переваги над натовпом («потолоч» у Ніцше). Він свідомий того. органічно доповнює початковий задум показати портрет сучасного нігіліста. що огортає Тревіса. Паралельно з пошуками Городовський обмірковує і втілює свої плани стосовно того. яке не є для журналіста рідним. написаних у традиціях екзистенціалізму.seanewdim. протилежних Анатолію Пащенку. Підмогильного Андрій Городовський і його очманіле прагнення знайти якусь жінку. у французькому оригіналі епіграф відсутній) використовує цитату із передмови до роману М. с. що його вводять у текст перелічені письменники (переважно нечітко змальований. що його автор. якого він застрелив. зокрема. с. не дозволило йому займатися професорсько-викладацькою діяльністю. він відчув. складений з вад усього нашого покоління. люті. де усе зумовлено дією непередбачуваного випадку. 1942) А. Пащенко дезінтегрований і відчужений від суспільст- 50 . 296]. щоб віддатися давно омріяній і замисленій роботі – написанню книжки. що відбувається у тексті твору. переглянувши фільм. роздратований. Підмогильного. III(8). у повісті «Сторонній» (“L'étranger”. Для творів. Філософія. Камю (в англійському перекладі повісті. Ніцше – двопланового. П. 455–456]. одним із компонентів «струсу» (В. Портрет стає переконливішим. с. Встановлюючи ознаки ніцшеанського концепту «безумства». У «Падінні» – в житті Жана-Батиста Кламанса тією “femme fatale” стала утоплениця. міражами герой сам нищить свій. Власне. Камю цим дієвим фактором стає сонце. Недієгетичний наратор неодноразово підкреслює ірраціональність поривів Андрія. Кафки. чому і нащо. як переслідування випадкової спідниці (підкреслено мною – Є. «Сторонній» і «Падіння» А. Камю зазнавав нападів туберкульозу. Фокін висловлює міркування. Шредер. як Герой Нашого Часу. хоча й прагне розуміння. Абрамс виокремлює здатність до творчості. Одержимість. безглуздо пішов за нею. що якимось чином причетний до неї. 77]. деструктивного і креативного водночас. Підмогильного достатньо було лише раз прошмигнути повз очі Андрія Городовського для усвідомлення. у цьому випадку екзистенційних героїв. що є пішаком у грі Долі. нікчемне. Свій зв’язок він пов’язує з декількома причинами. самотній. І що ж в о н а мала в собі таке притяжне?» [4. абсурдна. 1840): «Деякі страшенно образилися.) [4. визнає певну доцільність слів фізика про роль випадку у житті людини. Подібну ситуацію спостерігаємо й у «Таксисті» М. лише якісь загальні штрихи). Підмогильного «одержимість» стає тотожною нав’язливій ідеї. с. Характерно. Підмогильний) є присутність жінки. Проте основною причиною появи цього епіграфу було те. с. устрій життя. що він робить. а згодом – воювати на фронтах Другої світової війни). некомунікабельний. такого. яку він з невідомих йому ж причин не кинувся рятувати. це злість і гнів самого П. під час написання перебував не в найкращому емоційному стані: пригнічений. не погоджуючись з розумом. Екзистенційний герой діє ірраціонально. Скорсезе (“Taxi Driver”. Шредера і М. 1882). на перший погляд. бо він дивний. Тобто у нього вже була одна із відмінностей від інших людей. серйозна людина із важливими завданнями не може допустити такої нісенітниці. як «Повість без назви» (1933–1934) В. 36]. чи сам тікає від когось. оскільки художник щедро наділяє його яскравими рисами власної подоби» [6. У «Повісті без назви» В. скільки філософським концептом для визначення божевілля. Перша: Тревіс – аутсайдер. Дослідник підкреслює: «Внутрішній досвід письменника. шановні панове. митець акцентував на іронічності всього того. відображення їхньої тогочасної психограми. «Так казав Заратустра» („Also sprach Zarathustra: Ein Buch für Alle und Keinen”.Science and Education a New Dimension. у їх повному розвитку» [3. Перебуваючи на позиціях.Л. Друга: злість і гнів. До пошуків жінки його спонукав внутрішній голос. безумства.com епіграф до повісті «Падінні» (“La chute”. що переслідуваний образами. про який йдеться у «Веселій науці» („Die fröhliche Wissenschaft”.. В одному з інтерв’ю режисер пригадував творення сценарію до стрічки [11. алогічна. Класик американського кіно страждав від гострих приступів астми (А. інші лишень проникливо відзначали.> Герой Нашого Часу. Андрій Городовський. робить його психологічно складнішим. «Сторонній» розпочинається зі звістки про смерть матері Мерсо. У таких творах. яке можна розцінювати як приклад ворожого ставлення природи до людини. Американського кінорежисера вразила ця історія. що «його обернуто зненацька на щось мале. Незнайомці з «Повісті без назви» В. яку той бив за те. Саме тоді герой вчиняє якесь насильство. Розмістивши дану цитату. багатограннішим. У творі воно два рази згубно впливає на клерка: під час похорону матері і на пляжі. що їм ставлять за приклад таку аморальну людину. причетного до нігілістичного всезаперечення.. Митець зазначав. а через відчай. с. Варто звернути увагу на лексему «одержимість». Камю. У «Повісті без назви» В. 252]. шансу. що вона виманювала в нього гроші. і через це стає повноцінним антигероєм. 251]. безглузда. авантюри. які він сам для себе визнає: не тямив. але несамовито прагнуще – з цього й виникло в ньому почуття ущербленого гонору. одержимості. це справді портрет. Philology. був братом коханки Раймона – сусіда Мерсо. У монографії «Альбер Камю. що. Наприклад. араб. однією з характерних рис є присутність моменту потрясіння. як і герої творів Ф. серед дев’яти рис Дж. котрої могло ніколи і не бути. Лермонтова «Герой нашого часу» («Герой нашего времени». душевного розладу. де курс його життя визначають випадки. і який слугує вихідною точкою для розвитку подій. з порушеною психікою. афекту бодай на якусь мить. і не на жарт. У В. що є реакцією на недосконалий світ. Підмогильного антигероєм є фізик Пащенко. тобто жіночий образ. та не однієї людини: це портрет. інколи йому приходила думка. Issue: 39. який призводить до шалу. 1956) А. про що можна збагнути. що повість «Падіння» аж надто часто хибно тлумачили. що залученість елементів із життя біографічного автора тільки посилює ефект від образу фіктивного героя. оскільки опису її немає. є не стільки психоемоційною одиницею. Життя» С. самотність і відокремлення від звичайних людей [7. 1976). Скорсезе. 1883–1885) Ф. та й сама ідея шукати незнайомку у місті. чи він шукає когось. фізичне чи етичне. 2015 www. сам того не усвідомлюючи. що автор намалював свій портрет і портрети своїх знайомих <. Його пошук жінки побудований на засадах азарту.

це має місце у кожному окремому випадку. що як і його творець-автор. Л.Science and Education a New Dimension. опубліковано працю англійського письменника Е.). Все. які він спромігся витворити. скупістю. страх. все ж визначальним у них залишається наявність свободи і вибору. апатією. лише намагатися вислизати від нього. Скаргон у повісті «Падіння» А. етносу). вбивство у творах «Злочин і кара» («Преступление и наказание». с. настрої. Якщо у випадку Мерсо його можна охарактеризувати одним реченням або навіть словосполученням. що ми дізнаємося. – то зі Скаргоном так не вийде. Камю. чи себетворець координує плани побудови з інструкціями Бога (першочергові – 10 заповідей). – «байдужий і відчужений». «однаковий» та їх похідними є ознакою «абсурдного стилю» за визначенням Р. Дуже часто вседозволеність призводить до вчинення якихось дій. Рудек зауважує [20. економічних. Водночас. III(8). Характерно. Як правило. «неостаточні» (“open-ended”). Але не слід назавжди залишатися на стадії зречення. які декларують глибші. вони є «жертвами» того. Для Сартра і Камю спільним є усвідомлення того. Клерк змінюється з простого «фіксатора» на «оглядача». право вибору. спротив абсурду – це лише початок. скороминущих психологічних явищ. 126]. коли він усвідомлює. а сам персонаж перетворюється на певний тип. «Сторонній» А. вони уверджуються в ньому. з кожним окремим вчинком (Handlung). Життєва позиція Пащенка утворює стіну неприйняття і нерозуміння з боку Андрія Городовського. «Однорідні» герої вирізняються переважанням однієї домінантної риси. слабкий чи хоробрий. тоді як «повнокровні» відзначаються кількома. якщо їм не вдається переконливо здивувати читача. є тим. «Аспекти роману» (“Aspects of the Novel”). Відбувається ментальна ідентифікація цих феноменів людського буття. дволикий Янус. с. до чого самі крокують. При цьому дослідник наголошував. йому вдається викликати цікавість безіменного слухача і спроектувати. що відсутність встановлених форм побудови спричинює появу концепту відповідальності. що якщо екзистенціалісти й приймають можливість впливу на людину соціальних. 29]. що їх легко запам’ятати і впізнати [13. 60]. Камю у першій частині повісті. 2015 www. а чи за тими. свою сутність. Зміна зафіксована двома різними стилями частин. аморально. «прямих» (“flat”). відсутність морального імперативу зверху змушує героїв визначити свій власний імператив. оскільки екзистенційний герой не є застрахованим від нової появи абсурду. Завдання ускладнюється ще й тим. байдужість поряд з меланхолією. Наприклад. Issue: 39. ніж їх же риси характеру. стараються. він ніколи не здатен побачити жодного Принципу у житті і рідше свого Призначення» [8. зокрема. слабким. «Американська мрія» (“An American Dream”. спантеличеним. але непереконливо – «прямі». а не завершення. Крім правди. Це не видається дивним. як порятунок життя у летальних ситуаціях. Прагнення віднайти «правду». Е. Переповідання клерком щоденної рутини з означеннями «байдужий». шукає виходу в опіумі. особливо після того. виразниками яких і стає той. коли вони є зовнішніми (наприклад. таким же. що вони «неоднакові». Індивідуальні способи себеформування відштовхуватимуться від того. Четмен. Такою рисою наділені хемінґвеєвські та інші екзистенційні герої. ідентичність. слід розрізняти риси індивіда від різноманітних короткочасних. коли йдеться про моделювання лінії поведінки. він стає несамовитим. та не тоді. що бачить. що за нею спостерігає читач завдяки авторові-деміургу. Райта. Ґогрен зазначає.М. у цьому проявляється сенс їхньої свободи. чуємо. у другій – частково стає «повнокровним». с.com ва. приналежність до певного соціального прошарку. його однією постійною ознакою є те. і в цих двох частинах антигерой Мерсо інший: у першій – він «прямий». що риси персонажів (Figuren) можна легко визначити. Отже. то виникненню в однойменного героя повісті В. Друга частина позначена переважанням «бунтівного стилю». вони постійно в динаміці ментальній. як себе сам називає. що розцінюються негативно. думки тощо. 68–69]. 1866) Ф. Форстера. «повнокровних» (“round”) й «однорідних». чи інший літературний герой.seanewdim. Даний феномен самоствердження проявляється у їхній «життєвій грі». психологічних та інших факторів. тямущий чи спантеличений. мовчазним. 1965) Н. чує Мерсо. «коментатора». Мейлера тощо. Форстер акцентував. які доводиться мати «чужому» із Раймоном. що «різноманітні» герої можуть перетворитися на «однорідних». Підмогильного «Остап Шаптала» (1921) яких-небудь емоційних якостей сприяла смерть сестри Олюсі. «Повнокровні» герої з їх здатністю вражати реципієнта є «незавершені». У такому розумінні ці риси перетворюються на ідеї і концепти. Достоєвського. як акцентує С. До таких рис вчений відносить ті. таких як почуття. Р. оскільки «який би він не був (антигерой – Є. які вдають. що заперечення. 1940) Р. Марі тощо. Таким героєм можна вважати Мерсо А. стандарт. не намагаються – вони «прямі». Камю є вправним майстром хитрощів і підступу. Philology. герой шукає себе. Ця незахищеність робить його вразливим. Вони. не завжди відповідають рисам [9. образу дії (Handlungsweise) героя. що абсурд неможливо знищити. Розуміння свого становища обурює його. що перед багатьма героями їхніх фільмів постає дилема пошуку шляху себеформування. Дослідник пише: 51 . яскравих представників американського незалежного кіно. У 1927 р. його мова стає багатшою. «Сторонній» складається з двох частин. Аналізуючи творчість братів Коенів. М. тривога. що одна із переваг «однорідних» героїв у тому. психологічно відмінні принципи людської екзистенції: мізантропія. 74]. де Люппи [17. аргументованішою. «Син Америки» (“Native Son”. У побудові речень спостерігається підрядність. Сюди ж належать справи. Коли священик зумів певним чином «пробудити» Мерсо на гнів з питаннями про віру у Бога і потойбічне життя. «істину» є природним детермінізмом людини. відчуженим. оскільки його місце там – це роль жертви змови незалежних від людини обставин. крізь призму екзистенціалізму. с. перетворити «розповідь-про-себе» на «розповідь-про-тебе». що можуть конфліктувати між собою. Навіть мотивацію у їх поведінці легше виокремити. с. оскільки він ненадійний наратор. у якій автор поділив героїв на «неоднакових». Професор Кр. хронотопічній. складнішою. їх поведінка буває непередбачуваною тощо. помічаємо. Надалі він залишається монотонним. члена мистецького угрупування «Блумсбері».

де ж ти. 2000). пов’язаний з концептом відповідальності: «Бути винним. Таким чином. головним чином. Вибір завжди індивідуальний. 2001) – центральна робота братів Коенів. що. і у «Падінні». випадку. Philology. зазвичай. якої не було» (“The Man Who Wasn't There”. котра є автором того чи іншого твору. Саме із свободою пов’язана поява тривоги. йому не може допомогти врятувати сестру. що дає змогу дистанціюватися.seanewdim. у свою чергу. Як зауважує Кр. адже вибір повинен утверджувати гуманістичні начала.. Провівши процедуру аргументації. де персонажі більш репрезентативні і реалістичні. Сартр. «канонізує» свободу інших. що вбивати тепер становить його єство. Навіть самі назви відсилають до ідентичності. так і в його вчинках. відмова продовжувати одразу перетворює екзистенціаліста на обивателя. а особливо «Людина. с. він шукає виправдання для свого життя. Пітт) відмовляється визнати. 2015 www. Тому екзистенційні герої – антигерої – трагікомічні. як вважав Ж. це питання визнання власної свободи» [19. 1991). «автентичного гуманіста». Сарказм та іронія стають чи не найуживанішими засобами передачі почуттів персонажів. Результатом стає досягнення невірного консенсусу.> Тому справжня екзистенціальна провина не має нічого спільного з осудом інших. Герой. і клерка засуджують до смертної кари. що він приречений бути злом. екзистенціаліст цього не робить» [15]. Така їх налаштованість була зумовлена трагічним баченням стану речей. сутність для екзистенції. Він усвідомлює це і тому йде далі. бо його погляди. оскільки автор як реальна постать та його прообраз поняття співвідносні. та індивідуальності екзистенційного (екзистенціального) героя. у поверненні оповідача у минуле. у якому вони перебувають. То- му у моделях поведінки. Раптово відкривши для себе існування абсурду. хто її визначає для себе. назустріч своїй мрії. що переоцінка цінностей призводить до змін як в поведінці самого протагоніста. тоді як більшість людей намагається уникнути тривоги. В емоційному сприйнятті реальності автор і герой можуть мати точки перетину. на судовому процесі відбувається підміна понять «істинне – хибне». Описати її вербальними засобами неможливо. не значить “завдячувати чимось” іншим. сторонності. можна говорити про те. частково у «Повісті без назви». Свобода вибору також нероздільно супроводжується іронією. Остап Шаптала «грішить» таким сприйняттям провини. відгородитися «Я» теперішньому від «Я» минулого. Пащенко доводить роль випадку у житті людини.. Issue: 39. зрештою. Аксіологічний спектр екзистенціалізму загострює увагу на питаннях свободи. відчуженості. III(8). Такий протагоніст стає активним (Пащенко) чи пасивним (Мерсо) бунтарем. Це є істотною відмінністю екзистенційного індивіда від звичайного світського обивателя. бо багато тих. але схожість між ними не затьмарює самобутності людини. що є безперервним. епоху очима її сучасників та інколи й безпосередніх учасників. і другий. с. котра переслідує задану ціль. Вони переконані. Л. Він залишається в їх свідомості як образ яскравої особистості. на прикладі екзистенціального героя порушується питання моральності. який. але не тотожні. Отже. не тікає у філософське самогубство чи вдається до самообману. Деякі з таких героїв стають «фундаменталістами» у тому сенсі. відповідати істині. 137].com «Спроба індивіда створити життєздатну особу всередині ворожого оточення виявляється головною темою цих фільмів. Та назвати їх прототипами авторів не можна. суб’єктивний. Цим почуттям (відчуженості – Є. Екзистенційні герої можуть мати в своєму «арсеналі» видозмінені елементи з біографії автора. брате?» (“O Brother. 165]. Круз) каже. Мерсо практично нічого не доводить. Підмогильного. 1994) і «Великий Лебовські» (“The Big Lebowski”. виокремивши риси екзистенційного (екзинтенціального) героя. Таке спостерігаємо і у «Сторонньому». котрі приймають алієнацію і конкретно реагують на неї» [10. багатозначність. неспроможності слідувати суспільним стандартам. Л. ставши людьми звички. На рівні композиції твору це може відображатися у використанні ретроспекції. «Підставна особа» / «Підручний Хадсакера» (“The Hudsucker Proxy”. що є взірцем дилеми екзистенціального себетворення» [14. смерті.-П. а найголовніше – у виявленні й зображенні особливого бачення свого середовища цими самими персонажами. для цього краще підходить здійснення певних вчинків. Головне – процес формування. 229]. с. У стрічці “Інтерв’ю з вампіром” вампір Луї (Бр. але намір його здійснити підкреслює невідворотність плину історії життєвих явищ і розгортання екзистенційної драми героя через багатозначність цього вибору. вчинках слід шукати приховані символи. яка не боїться зіткнутися з абсурдом. Кафки. інші досить прямо – «О. Where Art Thou?”. Крейґ розрізняє два типи трагікомічних героїв: «Перший представлений персонажами часто перебільшеними чи гротескними. Камю та В..) сповнений Рокантен у «Нудоті». Леслі Геррінґ стверджує: «Екзистенціаліст (the existential being) приймає свободу і її наслідки. натомість усвідомлювати. Концепт свободи тісно пов’язаний з концептом вини. спричинює розлад з оточенням. Р.Science and Education a New Dimension. що кожен відповідальний за себе <. котрий обирає гуманітарну справедливість. Схожа ситуація і з творами А. так само як плутанина стосовно ідентичності інших. які втілюють художні прояви ситуації людської відчуженості. життєва позиція протиставлена загальноприйнятій. стороннім є безіменний К. який намагається дістатися недосяжного володаря замку в однойменному творі Ф. власноруч формує своє теперішнє і майбутнє.) намагається щосили знайти нову мету свого існування» [12. він (Луї – Є. 1998). Письменники хочуть (і їм це вдається) не просто відтворити історичну дійсність. зупинка рівноцінна поразці. с. що ними переповнені протагоністи й антагоністи. такі як «Бартон Фінк» (“Barton Fink”. 52 . 1291]. Втім. деякі опосередковано. альтернативні прескриптивним нормам поведінки людини. Оскільки істин багато. Їхнє завдання полягає в окресленні внутрішнього життя особи посередництвом її інтеракції зі світом людей і речей. він вдається до самогубства. наприклад. Способи та методи її досягнення. тому й виникає потреба в обґрунтуванні особистої екзистенційної етики. що в переважній більшості випадків він – антигерой. його наставник Лестат (Т. Фальцон: «Сьогодні навіть такий найбільш переслідуваний з героїв як кінематографічний вампір піддається екзистенціалістській критиці. що можуть обґрунтувати власну точку зору. Екзистенційний герой – це людина. Відчуття іншості.

Рассмотрена проблема идентификации понятия «экзистенциальный герой» сквозь призму сравнительного литературоведения.com ЛІТЕРАТУРА (REFERENCES TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1. gneuret]. Literary works of Simone de Beauvoir: New York. . The suggested research is based on distinguishing the specific features of the characters pertain to “aesthetic existentialism”. ven Figurendarstellung. poetic features // Zbiór raportów 13. Исследование базируется на выделении характерных особенностей героев произведений.Yu. “What Kind of Man Are You?” The Coen 3. Ill. 2. Story and Discourse: Narrative Structure in Fic. Camus und gneuret]. Philology. Cumming and J. 17. Issue: 39. McCoppin R. Rudek Chr. by J. Forster E. Lermontov M. Theoretical aspects of aesthetic existentialism: London: Routledge. The Cinema of Madness: Friedrich Nietzsche and 35. concepts. I. Fabian LamFokin. film. 2008. Craig R. литература.St.. Westport. . Lermontov / [Ed.2014 – San Diego-New York-London: Harcourt Inc.S. compilation and comments 15. NY: Cornell phen Michelman..(Series part // Figurenwissen: Funktionen von Wissen bei der narrati«Gallicinium»). 1990. Falzon Chr. – P. V. 44–111.L . – P. A–J / [ed. Untitled Story // Pidmohylny V. идентичность. Abrams J. Roman. – Lanham. 1991. .K. «Diamond pgs. – 408 s. P.117.. – 379 pgs. – 114 pgs. T. Aspects of the Novel / Edward Morgan Forster. принадлежащих «эстетическому экзистенциализму».Yu. Philosophy Goes to the Movies: An Introduction Kyiv: Dmitry Burago Publishing House. The paper deals with the issue of identification the notion of “existential character” from the view point of the comparative literature studies. – Lexington. M. – S. Olav Krämer. Inc.J. Hargreaves]. Cervo N.edu/ 5. 1967. – Lepyokhin Ye.P. M. – 164 s. 2009. CT. 10. – Spr.tamu. versity. Praktyka. выбор 53 . Philosophy. Luppé R. Noskov].dumka. Die Gleichgültigen: Analysen zur FigurenkonLiterary Themes and Motifs: Vol.o.2014). Transcendental Legacies: Transcendental and 8. 455-589. Kentucky: The University Press 4. . 2007. Krämer O. . [1] p. definitions. 2005. Moravia.K. Figuren. Wis6. Conard]. Chistova.: Studio "thumbnail".. of Kentucky. J. by J. type. Donchyk. 227–241. Hero of Our Time // Works in two vol. – 304 pgs. by J.: Nauk. 2010. – 280 pgs. – 176 30. . 241-305. Tale..19. Anti-Hero / Nathan A. . University Press. – don: The Merlin Press Ltd.-Ch. L-Z / [ed.1/2371 pushansky. 18. naukowych. "(29. Maryland: The Scarecrow Press. фильм. Lohandle/1969. by V. Emery. T. character. literature. Fokin S. Albert Camus. черта. – 288 pgs. de Albert Camus (20th Century Writers) / Robert losophy of Martin Scorsese / [ed. Lectures on filmmaking / Compiled by K. .P.384 p. 1988. персонаж. "Pedagogika. 14. 1. Evolution of the images: monograph / Kryvoruchko S. No.-Ch.O. 2014. – P. z o. SeiMcCoppin // Stirrings Still. 5-11. 2015 www. – New York: Greenwood Press. Leslie Virginia Herring. – Lexde Luppé / [transl.11. – Е-ресурс: http://repository. 1978. 2 Brothers and Existentialist Role Playing / Richard Gaughran / M. to Philosophy / Christopher Falzon. 2. Chatman S. choice Лепехин Е. the Films of Martin Scorsese / Jerold J. Herring L.M . Emery R. 2007. 75–93. Conard]. 2012. 2005. Melnik.11. герой. 16. Historical Dictionary of Existentialism / Stetion and Film / Seymour Chatman. – P. Seizeption in Texten von Dostojewskij. –New York and 2. Figurenwissen / Lilith Jappe.O.А. – P.P.G. .428 p.A. – P. Tragiccomic Hero / Randal Craig // Dictionary of 20. Teoria. Jappe L. Co KG.seanewdim. 1989. Take Three / Robert J. Tarkovsky A. 11. Kryvoruchko S. 1286– Queneau / Christof Rudek. – Lonington.K. Ключевые слова: экзистенциализм. Life / Sergey sen. – 256 pgs. Abrams // The Phi.Science and Education a New Dimension.S.17. . Lampart F. Pidmohylny V. . Lepohin Ye. 59–64.A. 8.: Aletheia. Некоторые размышления об отличительных особенностях экзистенциальных героев Аннотация. 1955. . Story. III(8). – Vol. identity. 9. trading tour». Some Reflections on the Existential Characters’ Traits Abstract. by M. Gaughran R. – 2nd ed.V.: Greenwood Press. .. Novels / Introduction. 1. The Directors. Cervo // Dictionary of Existential Tenets in Modernism and Postmodernism / Rachel Literary Themes and Motifs: Vol.: True. 1988. NY: Allworth Press. Michelman St. Kentucky: The University Press of Kentucky. trait.12. – College Station: Texas A&M UniP. Einleitung.T. 229. Keywords: existentialism.A. // The Philosophy of the Coen Brothers / [ed. and comm. характер.–Sum. 2003.1999. Petersburg .Warszawa: Wydawca: Sp. Ed. – Ithaca. 2012. – De Gruyter. The Existential and Postmodern Individual / V. – Erich Schmidt Verlag GmbH & 1292.

По-друге. черговість реплік. зокрема реплік комунікантів. 3) опис процедури аналізу респонсивних реплік у діалозі. Київ. Philology. c. Респонсивна репліка може характеризуватися зміною теми розмови. 87]. в той час як виважені та продумані висловлення адресата характерні для респонсивних реплік. проте клішованих фраз адресатом реалізуються реактивні репліки.” 54 . але потім розширює її додатковими поясненнями (e).Г. Окрім того. що передбачає з’ясування контекстуальних значень респонсивних реплік у діалогічному дискурсі.com Лук'янець М.” (e)“I come nearly every evening for the post. Розроблена методика включає три етапи дослідження: підбір матеріалу для вивчення. висловлення яких характеризуються причинно- наслідковим зв’язком. 44–71]. але належати до однієї комунікативної взаємодії у визначеному часовому та просторовому контекстах. З цією метою використовується метод контекстуального аналізу [0. Подальше розрізнення виокремлених реплік адресата на реактивні та респонсивні відбувається з огляду на психологічну природу реагування людини в цілому шляхом аналізу мовленнєвого вияву способів реагування у відібраних фрагментах діалогічного дискурсу. По-перше. прагматичних характеристик. які містять репліки адресата та експлікують реалізовані ним респонсивні стратегії і тактики.Science and Education a New Dimension. c.” he laughed. (Michael) (c)“What makes you think that?” (d)“Oh. Україна Анотація. аспірантка кафедри германської і фіно-угорської філології Київський національний лінгвістичний університет. прагматичного та дискурс-аналізу. англомовний діалогічний дискурс. де чітко прослідковується чергування висловлень адресанта Енні та адресата Майкла. Issue: 39. 52]. It saves wondering the next day whether Jimmy Lynch will bring anything to the house or not” [0. м. Послідовність реплік у діалогічній взаємодії встановлюється за допомогою конверсаційного аналізу [0. когнітивного. c. III(8). критерії класифікації респонсивних стратегій і тактик. лаконічну відповідь (b). Ключові слова: методика аналізу. Метою статті є представлення методики вивчення когнітивно-прагматичних та комунікативних аспектів респонсивних стратегій і тактик. Перший – таксономічний – етап роботи спрямований на виокремлення фрагментів діалогічного дискурсу із репліками адресата на основі їх формальних. Об’єктом дослідження є фрагменти англомовного діалогічного дискурсу. Стаття присвячена опису методики аналізу респонсивних стратегій і тактик у сучасному англомовному діалогічному дискурсі. 2) виокремлення етапів дослідження респонсивних стратегій і тактик. Розглянемо механізм аналізу мовленнєвого вияву реактивних та респонсивних реплік у діалогічному дискурсі. які реалізуються у ході трьох етапів дослідження. критерієм вибору фрагментів діалогічного дискурсу для аналізу є тематична узгодженість реплік адресата із репліками адресанта та поєднання їх в єдину смислову цілісність. Методом загальної вибірки у творах сучасних британських та американських авторів. c. де до уваги береться диспозиція окремих слів. аналіз когнітивнопрагматичних та комунікативних аспектів реалізації респонсивних реплік у діалозі. Вибір вище поданого фрагменту для аналізу респонсивних реплік адресата зумовлений його діалогічною структурою. I just wondered. На запитання співрозмовниці (a) адресат дає спочатку коротку. Розглянемо такий приклад: (а)“Were you expecting an important letter?” (Annie) (b)“No. що адресат займає позицію реагуючого комуніканта. а також англомовних художніх фільмах та серіалах кінця ХХ – початку ХХІ століття вибрано ті респонсивні репліки адресата. дозволяє виявити когерентні зв’язки у мовленні адресата. It gets you out of the place. обраний фрагмент характеризується єдністю часо-просторових умов перебігу діалогу та дотриманням комунікантами однієї теми розмови за допомогою запитання (с). Критеріями відбору респонсивних реплік у корпусі матеріалу дослідження є наступні. Розробка комплексної системної методики аналізу респонсивних стратегій і тактик в англомовному діалогічному дискурсі зумовлює актуальність даного дослідження. де респонсивність є частиною однієї розмови комунікантів. 87]. що сприяє виявленню черговості мовлення адресанта та адресата. Основні завдання цієї статті включають: 1) аналіз сучасних методів дослідження мовленнєвої взаємодії в діалогічному дискурсі. семантичних.seanewdim. Залучення дистрибутивного аналізу фрагментів діалогу [0. з огляду на те. У цьому контексті респонсивні стратегії як певний тип мовленнєвої поведінки адресата у конкретній ситуації діалогічного мовлення та відповідні їм тактики розглядаються як елементи функціонування єдиної когнітивно-прагматичної та комунікативної системи. тобто інтерес представляють ті фрагменти. респонсивні стратегії і тактики Направленість сучасних лінгвістичних студій на різностороннє вивчення процесу комунікації з огляду на динамічну природу спілкування зумовлює потребу у розробці оптимальної методики дослідження способів взаємодії комунікантів у діалогічному дискурсі. 2015 www. спрямована на продовження бесіди. За умов вживання спонтанних. яким передує репліка-перепитування адресата (с). зокрема. тобто його відповідь слідує за висловленням адресанта. Респонсивні стратегії і тактики у сучасному англомовному діалогічному дискурсі: методика аналізу ______________________________________ Лук’янець Мирослава Геннадіївна. (a)“Hi! Sorry to drag you out on a night like this. Запропонована комплексна методика аналізу респонсивних стратегій і тактик в англомовному діалогічному дискурсі є сукупністю загальнонаукових прийомів та лінгвістичних методів. що реалізують його когнітивно-прагматичні наміри і мають комунікативний вплив на протікання діалогічної взаємодії.

в якій проходить діалог.” “You are to devise a means to destroy the eight twelves. 2015 www.com (b)“Don't even think of it. пов’язаної з пресупозиційним змістом реплік адресата. Таким чином. у яких донька виявляє покору словами Whatever you think. Статусно-рольові та гендерні характеристики адресата можливо проаналізувати у широкому контексті художнього твору чи фільму. іллокутивні та перлокутивні. що потребує часу для точного з’ясування діагнозу. 13]. а також виявлення комунікативноситуативних умов протікання діалогу. що впливають на особливості реагування адресата у діалозі та вибір ним мовленнєвих засобів вираження респонсивності. що у діалозі представлено словами автора to her surprise. 61] встановлюються соціальні.. представлена пропозицією I agree. до уваги беремо лише останні. (d)“If you think it's for the best. на репліки адресанта у діалозі. I didn't say his manipulation of the accounts weren't serious – they are – but I'm prepared to let them go if Garry toes the line. аналізований етап включає два послідовні рівні аналізу: когнітивно-прагматичний та комунікативний. змінюючи її емоційний стан. (a)“A woman would be able to help you in ways that I can't. III(8). Daddy. c. висловлення чоловіком-адресатом його впевненості у вирішенні проблем пропозицією I think I can експлікує іллокутивний акт переконання. Виокремлені препозиції несуть інформацію про обох учасників комунікації з позиції адресата. “but until the baby is safely born she needs Garry at her side. тобто імпліцитно вираженої інформації. Розглянемо механізм вияву пресупозиції у респонсивних репліках адресата на конкретному прикладі. з огляду на типову поведінку лікаря.” She fetched her glass. із залученням когнітивного методу відбувається аналіз планування та моделювання респонсивності адресатом в межах інтегральної когнітивної моделі діалогічного дискурсивного процесу. bless you Nick. c.” the Doctor replied shortly.” said Fakrid. you can't make him go back to your sister. а також характеризують бачення ним ситуації.” Claudia breathed out audibly. репрезентує перлокутивний мовленнєвий акт. психічні чинники. де кожному із комунікантів належить певна соціальна роль та гендерна ознака.d). 24] враховуються не лише структурні характеристики реплік адресата. Issue: 39. Daddy.” (e)“I know it'll be for the best. Експлікація інформації. оскільки цією фразою адресат впливає на дружину-адресанта.” (b)“Whatever you think. с. адже вона має продуманий характер та вказує на подальшу інтенцію адресата продовжити перебіг комунікації. 56] . що розуміється сама по собі та виявляє когнітивні механізми породження адресатом висловлень у відповідь на репліки адресанта. After all these years it'll be a real house and home again” [0.. “Out. “Exactly. c. Відтак.” he said.Science and Education a New Dimension. інтерпретуються не ізольовано. If you think it's for the best. що визначають відповідну модель поведінки у діалогічній взаємодії. здійснюється в процесі декодування семантичної репрезентації його висловлення. що виділяють у ході дослідження.” (d)“Too true! What a day! Oh. Розглянемо приклад: “Even if you do find him. “I think I can. (c)“You think it would be for the best then?” He was impatient now to conclude the whole scene. (e)“Pour me one. c. Men hadn't a bit of sense when it came to personal relationships. а з огляду.” she said slowly. Philology. їхньої прагматичної спрямованості у діалогічній взаємодії.” “I agree. На основі розрізнення реактивних та респонсивних реплік. to her surprise. всі складові яких втілюють мовленнєві акти трьох типів: локутивні. And what about you? Are you drinking too?”[0.seanewdim. [0. 81]. У когнітивно-прагматичному аспекті респонсивні репліки розглядаються через призму наявних у них пресупозицій. (c)“Drinks – as ordered. Зокрема. c. У ході аналізу респонсивних реплік.” She knew that whatever she said would be irrelevant anyhow. згідно з ван Дейком. “And I just can not concentrate with people fussing around me. Виявлені у загальному контексті соціальні ролі комунікантів генерала та лікаря дозволяють встановити специфіку респонсивності адресата в обраному фрагменті дискурсу. I take it you are in need. У рамках когнітивної прагматики виокремлення пресупозицій дозволяє виявити когнітивні механізми розуміння представленої адресантом інформації та продукування відповіді у формі зворотної репліки.” he replied. I wouldn't even think of it for a minute if it wasn't best for everybody. “There's only so much any man can do on his own. але й їхні інтеракційні та прагматичні якості. “What good will that do? The last thing your sister wants is an unwilling husband. and that's where he'll be if I have anything to do with it” [0. На противагу їм репліка (е) характеризується як респонсивна. Окремі типи мовленнєвих актів. Другий – когнітивно-прагматичний та комунікативний – етап дослідження направлений на розкриття когнітивної природи породження респонсивних реплік. will you. 55 . Експлікація пресупозиції про відносини між батьком-адресантом та донькою-адресатом у наведеному фрагменті діалогічного дискурсу здійснюється шляхом інтерпретації респонсивних реплік (b. Подальший аналіз респонсивних реплік адресата передбачає дослідження комунікативних умов їх породження в діалозі. when you've taken your coat off. Друга респонсивна репліка чоловіка.” He pushed through the tent flap [0. Із залученням дискурс-аналізу як методу вияву суб’єктивних чинників у живому спілкуванні особистостей [0. що виявляють миттєву емоційну реакцію адресата. підтверджуючи інтенцію чоловіка заспокоїти дружину. гендерні. 76]. “I need time to think. d) шляхом встановлення їх спонтанного вираження клішованими фразами. оскільки лише в них можливо виокремити об’єкт нашого дослідження – респонсивні стратегії і тактики.” he said. культурні. Наприклад: “Where do you think you're going?” the General demanded. У наведеному фрагменті виокремлено дві реактивні репліки (b. У наведеному фрагменті виокремлення іллокутивного та перлокутивного мовленнєвих актів здійснюється через пропозиційний аналіз реплік адресата.” He kissed her briefly on the lips and came into the flat.

His mouth thinned. Подальша репліка адресата розширює зміст комунікативноситуативної взаємодії. 1998.. Shtern I. де респонсивна репліка солдата має ознаки офіційного стилю спілкування. Cave P. що на вибір адресатом респонсивних реплік впливають не лише часо-просторові умови ведення діалогу.B. Boden. відбувається з огляду на їхню прагматичну спрямованість та на специфіку їхнього мовленнєвого вираження.” Caroline gaped at him. На основі емпіричних даних і відповідно до градації позитивного чи негативного настрою адресата щодо адресанта в ході діалогічної взаємодії виокремлюються три основні групи респонсивних макростратегій: кооперативні. Issue: 39. Izbrannyye topiki i leksikon sovremennoy logy and conversation analysis / D. методика вивчення респонсивних стратегій і тактик у сучасному англомовному діалогічному дискурсі передбачає проведення аналізу реплік адресата на трьох етапах дослідження. Це дозволяє прослідкувати реалізацію респонсивних тактик іронії та насмішки. “There are things I should have said to you that I didn't. що реалізується в двосторонній стратегії конкуренції між учасниками спілкування. Surrey: Severn House. імпліцитно вказуючи на статусно визначену рольову поведінку адресата. Аналіз вербальної складової респонсивності сприяє глибинному проникненню в експліцитні комунікативні смисли висловлень адресата. Philology.: / T. I want his file removed from the records department and brought fully up to date for the 'active' unit. Комунікативно-ситуативні умови реалізації респонсивності досліджуються у вузькому контексті дискурсу. : Aleteyya. – 315 p. informatiki [Tekst] [Selected topics and vocabulary of modern 1979. Процедура цього аналізу здійснюється шляхом виокремлення та розрізнення вербальних та невербальних маркерів. Zimmerman. Таксономічний етап спрямований на вибір мовленнєвого матеріалу згідно випрацюваних критеріїв. притаманних соціальним сферам спілкування. teoreticheskim gumanitarnykh distsiplin i gumanitarnoy 4. Ushakova. just as coldly. III(8). “When you've done that. – K.N. because that's where I was” [0. зокрема його підпорядкування вищому по рангу офіцеру. Третій – тактико-стратегічний – етап дослідження спрямований на виявлення та класифікацію респонсивних стратегій і тактик у репліках адресата. I'll get onto it right away” [0. Застосований метод прагматичного аналізу як спосіб вивчення законів. – 288 p. Talk and social structure: studies in ethnomethodo2. Shtern . c. представлених у фрагменті словами автора.” he said coldly. Online analysis of political discourse] retical humanities and humanitarian science]/ I. nor in Vermont and New Hampshire. які породжують типові для офіційного спілкування респонсивні репліки. правил та конвенцій міжособистісного спілкування скерований на встановлення принципів та засад планування діалогічної поведінки адресата залежно від його мотивів та цілей. В аналізованому прикладі виокремлення респонсивних реплік Крісто у відповідь на звинувачення адресанта Кароліни виявляє його конфліктну макростратегію. 316 p. конкуренції й уникнення. с. виражені короткою усталеною реплікою згоди виконання наказу Yes sir. – SPb. підтверджує використання адресатом респонсивної стратегії конкуренції. N. – 336 p. зокрема He threw her a cold look.” she said. 11] . компромісу. in Roma. експлікованих у фразі You should have hired one who'd heard of Brooklyn. 3. які розкривають прагматичну сутність явища респонсивності. що підпорядковані відповідним респонсивним стратегіям.” He threw her a cold look. “Oh. Розглянемо на прикладі процедуру виділення респонсивної стратегії конкуренції та відповідних їй тактик. Наступний етап дослідження направлений на аналіз когнітивно-прагматичних та комунікативних аспектів реалізації респонсивності у діалогічній взаємодії. Отже. But – but why?). lingvistiki. Встановлено. Encyclopedic Dictionary for professionals in theodiskursa [Word in action. Entsiklopedicheskiy slovar' dlya spetsialistov po – Cambridge: Polity Press.B.com Його соціальна та професійна приналежність обмежують тематику діалогу та мовні засоби вираження реагування на вимогу адресанта. Pavlova. ЛІТЕРАТУРА (REFERENCES TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1. що представлені в репліках еліптичними запитаннями (Detectives?. уточненнями (You hired detectives to find me?) та твердженнями (There is unfinished business between us).. пристосування. але й ступінь офіційності його комунікації з адресантом. “You would not believe how many Bishops there are in Manhattan. Розглянемо характеристики комунікативноситуативних умов діалогічного спілкування. Вивчення невербальних елементів діалогічного дискурсу. компромісні та конфліктні. Аналіз засобів вербального та невербального втілення респонсивності в діалозі характеризує активну чи пасивну позицію адресата. проаналізовані репліки адресата є підґрунтям для уточнення обраних респонсивних макростратегій та їх подальшого поділу на респонсивні стратегії співпраці..Science and Education a New Dimension. Also please instruct records to make up a current personal dossier on Manville and all his known contacts.H. – Artek. 2000. She nodded. Boden D. Cave. За допомогою методу інтент-аналізу.. when I think of the money I spent on detectives. 56 . Ushakova T. 149]. I agree. “Cristo. – Wallington. “There is unfinished business between us. c. Internet-analiz politicheskogo linguistics. який передбачає виявлення актуальних намірів учасників спілкування у конкретний момент ведення діалогу [0. “Detectives? You hired detectives to find me? But – but why?” His mouth thinned. Foxbat / P. while I was employing half the detectives in New York to find you!” “You should have hired one who'd heard of Brooklyn. Вищеподаний фрагмент діалогічної взаємодії обраний з огляду на офіційну обстановку комунікації. You got all that?” “Yes sir. 1991.D. It will be a pleasure to get them off my chest!” “I can not believe you were here. 2015 www. D. На останньому етапі дослідження створюється класифікація респонсивних стратегій і тактик. Slovo v deystvii. який висвітлює конкретні обставини протікання діалогу та дозволяє розділити сфери діалогічного спілкування на офіційне й побутове. 47].seanewdim.N. Виділення респонсивних тактик.

Dijk // Discourse studies: A multidisciplinary introduction: In 2 vol. Разработанная методика включает три этапа исследования: подбор материала для изучения. 5. by T.A. 11. A. – Richmond. 2015 www. 6. van. – Issue 7/81. The study of discourse / T. 7. – London: Century Hutchinson.Science and Education a New Dimension. McGahern J. The highest science / Gareth Roberts. Renkema. The created methodology consists of three research phases: the selection of material for study. – P. the analysis of cognitive-pragmatic and communicative aspects of responsive strategies and tactics implementation in the dialogue. – 155 p.: Discourse as structure and process. Lukianets M. Issue: 39. Ключевые слова: методика анализа. Marton S. – 184 p. 1–34. Keywords: methodology of analysis. 9. анализ когнитивно-прагматических и коммуникативных аспектов реализации респонсивних реплик в диалоге. – London: Sage. 1997. – Richmond.G. 3–11. – Amsterdam : Benjamins. Iversen // Quantitative Applications in the Social Sciences. Респонсивные стратегии и тактики в современном англоязычном диалогическом дискурсе: методика анализа Аннотация. Dijk T. van. Tanner J.R. 1990. 1993. English dialogical discourse. 1. Roman spring / Sandra Marton.com 8. Van Dijk] .Г. Amongst women / J. – 363 p. – London: Faber & Faber Ltd. 1991. англоязычный диалогический дискурс. 1993. Vol.A. III(8). Surrey: Mills & Boon. McGahern. респонсивные стратегии и тактики 57 . responsive strategies and tactics Лукьянец М. критерии классификации респонсивних стратегий и тактик. the criteria for classification of responsive strategies and tactics. 12. Folly's child / Janet Tanner. Статья посвящена описанию методики анализа респонсивних стратегий и тактик в современном англоязычном диалогическом дискурсе. Surrey: Mills & Boon. Goodman L. Iversen G. Philology. – 249 p. Responsive strategies and tactics in Modern English dialogical discourse: methodology of analysis Abstract. Introduction to discourse studies / J. [Ed. – 1991. Gemini girl / Liza Goodman. Contextual analysis / Gudmund R. 1992.seanewdim. 10. Roberts G. – P. 2004. – London: Virgin. The article describes methodology of responsive strategies and tactics analysis in Modern English dialogical discourse. – 192 p. Renkema J. – 124 p.

інтегрованого в негомогенну структуру художніх і кінематографічних текстів.) та інтертекстуальності (Ю. кінематографічний текст Сучасна тенденція тяжіння літератури та кінематографу до безпосередньої взаємодії між собою. Мороховського Київський національний лінгвістичний університет. що створює в тексті враження наближення та збільшення визначеного об’єкта. Ефект крупного плану є похідним від усталеного кінематографічного терміну крупний план.Г. Ефект крупного плану: досвід адаптації кіноприйому в художньому тексті ________________________________________ Лук'янець Тетяна Геннадіївна. професора О. це дозволяє відійти від власне кінематографічних параметрів крупного плану. а також його емоційного впливу на глядацьку та читацьку аудиторії визначає актуальність нашої розвідки. які він створює. що корпус матеріалу дослідження містить не лише кінематографічні тексти. III(8). Київ. Залежно від об’єкта. 47]. де така процедура виявляється утрудненою. Philology. портретний опис чи зйомка.seanewdim. м. що обмежують його лише портретною зйомкою. До того ж. художній текст. у їх монтажному зіставленні [2. об’єктивно з’ясувати круп- ність плану. Однак не слід ототожнювати ефект крупного плану із кіно. Розрізнено поняття “крупного плану” в кінематографічній традиції та його корелят “ефект крупного плану” в когнітивнопоетологічному трактуванні й протиставлено їх портретному опису чи зйомці та художній деталі. з огляду на те. O’Halloran K. виконує функцію характеристики зображеної особи чи об’єкта. L. 4. коли зовнішність особи в кадрі фільму стає основою для її соціокультурної чи психологічної характеристики. с. а також передбачає встановлення специфіки його трансформації в ефект крупного плану як в кінофільмах. “портретного опису чи зйомки” та “художньої деталі” в літературних творах та кінофільмах.) як виразною подробицею художнього світотворення [3. 290–291]. де можливо здійснити умовний поділ представленого на екрані простору й. Барт. 101. Матеріалом дослідження слугує англомовна психологічна проза ХХ–ХХІ століть та її екранізації. відтак.Science and Education a New Dimension. с. тобто представленням подробиць зовнішнього вигляду особи й типової для неї поведінки. сприяє тісному взаємозв’язку цих видів мистецтв. с. Встановлення художньо-естетичної цінності цього кіноприйому в фільмах і літературних творах. який є об’єктом нашого дослідження. Результатом переосмислення засобів художньої виразності й кінопоетики в екранізаціях. Подібну функцію виконує і кінопортрет [5. що сприймається схожою. с. коли на передній план виступають артефакти чи явища природи і створюють таку художню реальність у кадрі фільму. с. Женетт). зокрема й ефекту крупного плану. 2) диференціація понять “крупного плану” й ефектів. 5]. Цей кіноприйом виявляє значущість поданих крупним планом об’єктів для розвитку сюжету фільму або ж для непрямої характеристики пов’язаного з ними персонажа. так і в текстах художньої літератури. У художній літературі його традиційно співвідносять із портретним описом персонажа [10. динамічний чи статичний. аспірант кафедри лексикології і стилістики англійської мови ім. який традиційно трактують як технічний прийом зображення збільшеного в масштабі та наближеного до точки зйомки об’єкта на передньому плані кадру фільму [6.. розглядаємо явище ефекту крупного плану як художній прийом. 3) встановлення когнітивно-семіотичної природи створення ефекту крупного плану в мультимодальних текстах та наративної специфіки функціонування цього природу в обох типах текстів. який хоч і може бути наповненим рухами.чи літературним портретом. діями.com Лук'янець Т. Issue: 39. Ключові слова: ефект крупного плану. На відміну від портрету. які народжуються на перетині екрана й слова. будьякий портрет особи слугує засобом характеротворення в літературному творі. Мета цієї статті полягає у виявленні особливостей трактування кіноприйому крупного плану в різних школах кінематографу та лінгвістичних й літературознавчих студіях з огляду на його створення та функціонування. Цілісний чи фрагментарний. але передовсім художні тексти. що характеризується особливою емоційно-оцінною 58 . Дослідження крупного плану та ефекту. що зображується. художня деталь. Обмеження відібраних текстів вищезазначеним жанром у цій розвідці визначається природою досліджуваного явища ефекту крупного плану. що цей прийом бере початок задовго до винайдення кіно. На основі опрацювання різних наукових підходів подано узагальнене визначення ефекту крупного плану як когнітивно-семіотичного конструкту. крупний план у кінематографі також пов'язують із деталізованою зйомкою неістот [4. М. Однак. крупний план як окремий кадр кінематографічного тексту або фрагмент художнього тексту не має самостійного значення. с. за для створення зорового уявлення про персонажа в художньому тексті. а отримує сенс лише в поєднанні з іншими кадрами чи фрагментами. типізації або ж індивідуалізації персонажа. мовленням і звуками. яка також полягає в експлікації емоційного стану персонажа з метою психологічної характеристики його/її почуттів. Україна Анотація. 155]. 2015 www. Мета роботи досягається шляхом вирішення таких завдань: 1) розкриття явища ефекту крупного плану в трактуванні різних наукових підходів. максимально наближеною до дійсності.А. Ж. 110]. с. У лінгвопоетологічному трактуванні крупний план об’єкта в структурі літературного твору корелює із художньою деталлю (термін Кухаренко В. 153]. яка породжена актуальними явищами інтерсеміотичності (Якобсон Р. є запозичення й адаптація різних художніх та кіноприйомів в первинних літературних та кінематографічних текстах. в історичній перспективі підтверджує. Р. Кристева. й брати до уваги середній крупний та макро-крупний плани і створювані ними ефекти. який він створює. У статті розглянуто кіноприйом крупного плану в аспекті його реалізації в літературному творі.

коли причинно-наслідкові відношення між кадрами фільму почали репрезентувати психологічний стан персонажів. Таким чином. способів відокремлення його від інших. у кінематографі має різне трактування. що крупний план “не стільки відриває збільшений об’єкт від решти зображення. Головною функцію ефекту крупного плану.М. Дж. висунутого серед інших й наближеного на передній план.. який стріляє у глядачів. Запозичення кінематографічного прийому крупного плану в літературний твір на противагу традиційно притаманному йому портретному опису виявляється можливим з огляду на сучасне трактування художніх текстів як мультимодальних [11. 76–78] крупний план (фр. інтегрованих у структуру твору шляхом відтворення особливостей сенсорного сприйняття (зорового.) ефект крупного плану визначається значущістю представленого об’єкта [5. тобто “близький план”. абстрагує його від усіх просторово-часових координат.) крупний план осмислюється з погляду перспективи. Philology. підтверджує. Подібно до актуалізації обличчя на передньому плані.. Представники брайтонської школи кінематографу (Р. У російській традиції (Тинянов Ю. цей прийом.П. є акцентований показ об’єкта. Це дозволяє розглядати не лише крупний план як технічний прийом руху камери у кінематографічному тексті. Звідси й англійська назва такого плану − close-up. Кулєшова та С. створює ефект реальної загрози життю і є кульмінацією фільму. окрім відтворення зовнішності. відповідно до якого ментальний кінопростір ототожнюється із простором реального світу людини. У британській традиції (Бордвелл Д. тобто розмежовується власне позиція глядача і кут розміщення камери. Трансформація крупного плану в елемент наративного кінематографічного ланцюга відбулася в той час. с. Лоу. III(8). Відтак. В американському контексті (Кресс Г. 153].В.М. Подальше діахронічне дослідження крупного плану та ефекту. передовсім. Однак. нюхового і/або смакового). місця глядача стосовно зображуваного. Ейзенштейна [4. А. Issue: 39. позначає широту та величину масштабу зйомки об’єкту або особи з акцентом на якість зображення й обсяг охоплення простору в кадрі. Смітт) використовували крупний план для розвитку сюжетної лінії як новий оповідний/наративний кіноприйом. Обидва вищепредставлені прийоми є засобами експлікації крупного плану в художньому тексті й фільмі. modes). тобто скорочення дистанції і збільшення масштабу об'єкта концептуалізації створює ефект крупного плану. а навпаки. Його пов’язують із оцінкою поданого великим масштабом об’єкта. поняття крупного плану та ефекту. 39]. Гріффіт у фільмі “After Many Years” (“Багато років потому”) 1908 року вперше показав кадри обличчя жінки крупним планом. Мова йде про використання різних за природою семіотичних кодів як модусів (англ. Поєднання різних підходів до визначення крупного плану в кінематографі забезпечується особливостями психологічного розуміння його ефекту. Манвелл. 112]. Мюнстерберг Г. виявився якісно новим щаблем зображення людини в кіно. Дельоза [8. тобто ментальну репрезентацію осмислення індивідом дійсності через апеляцію до його сенсомоторного й розумового досвіду. піднімає його до стану сутності” [6. Белаж додає. gros plan). де обличчя злочинця крупним планом. нерухомою композицією [2. У роботах російських режисерів Л. насправді. Як певна кінематографічна техніка спочатку виник крупний план деталі. опозиція великий :: малий у свідомості людини корелює з опозицією наближеність :: віддаленість й передбачає протиставлення динаміки і статики як процесу та результату наближення об’єкту до точки зйомки. а близькість (nearness) чи наближеність (proximity) зйомки. с. адже. а також французького філософа Ж. Таким чином. адже функція ефекту 59 .) акцентується не масштаб. відтак. Тому збільшення чи зменшення об’єктів на екрані (при зміні планів) трактується Ю. с. Він досягається шляхом протиставлення наближеності й віддаленості зображуваного як фігури й фону в портретному описі персонажа чи завдяки акцентуації художньої деталі. що створювали протилежний ефект – відчуття співпереживання глядачами фільму персонажеві. с. Згодом класик голлівудського кіно Д. який є результатом художнього втілення сенсомоторного досвіду читача у сприйнятті навколишнього простору та співвіднесенні величини об’єктів дійсності залежно від відстані. Ейхенбаум Б. 2015 www. які створюють ефект збільшення та наближення об’єкта до точки огляду чи зйомки. додаючи опозицію динамічність :: статичність для характеристики сутності досліджуваного явища. залежно від емфази на масштабі зйомки чи її наближеності до глядача виокремлюють дві бінарні опозиції стосовно крупного плану: наближеність :: віддаленість та великий :: ма- лий.М. дотикового. вони не виявляють його цілісну характеристику без суміжних елементів опису предмета у фрагменті літературного твору чи монтажного зіставлення інших кадрів фільму й відтак не можуть сприйматися як автономні в обох видах текстів. в англомовних філологічних школах ефект крупного плану передбачає наближеність об’єкта [7. Ганнінг У. який він створює. При цьому. в друкованих текстах опис наближення. Портером у фільмі “The Great Train Robbery” (“Велике пограбування потягу”) 1903 року. 95–96].. що розділяє об’єкт споглядання та спостерігача. 5]. який застосовувався у фільмах переважно як фотографічний прийом. с. Р. слухового. руйнуючи дистанцію між фільмом і його глядачами.seanewdim.М. Лотманом як збільшення або зменшення відстані від об’єкта до глядача. який він створює..com вагомістю та символічною наповненістю для психологічної характеристики персонажів. кінестетичного. с.Science and Education a New Dimension. у кінематографічних текстах ефект крупного плану створюється внаслідок наближення точки зйомки (огляду) до об'єкту зйомки (огляду) при подальшому обмеженні простору кадру й укрупненні масштабу зображення. Смирнов І. Відтак. 119]. Відповідно. він передавав емоційне навантаження зображення.. що після винайдення кінематографу наприкінці ХІХ століття цей прийом уперше був використаний режисером Е. при встановленні фізичних умов виділення об’єкта на певному фоні. У художніх текстах ефект крупного плану відповідає зміні точки опису в ракурсі варіювання обсягу актуалізованої інформації. Він сприймався як модифікована версія портретного опису із чіткою. Хейворд С. але й породжуваний ним ефект як когнітивний конструкт. с. Угорський дослідник Б.

й відтак. Як підтверджують психолінгвістичні експерименти. 11. с. Schmidt // The ски. Merriam-Webster’s Encyclopedia of Literature. Issue: 39. 2003. Актуальним у вищеописаній манері нарації стає ефект крупного плану як спосіб виділення певного об’єкту в фрагменті мультимодального тексту шляхом висунення його на передній план та подальшої деталізації. а також кінематографічних текстів. Шміда) [13. 2012. Кинопортрет и крупный план / Г. Сюжет психологічних романів. 2004. p. Лінгвокогнітивне тлумачення природи ефекту крупного плану спрямоване на висвітлення когнітивних процесів. / С. – 291 p. визначається змістово-жанровими ознаками цієї групи текстів. Theory of the Film (Character and Growth of a New versity Press. Nørgaard N. СПБГУ. с. саме завдяки цьому кіноприйому відбувається зміна динамічного опису подій на уповільнену чи статичну характеристику персонажів. Эйзенштейн С. – L . − L. – 378 с. Розширити тлумачення ефекту крупного плану можливо із позицій мультимодальної когнітивної поетики [11. Чахирьян Г. 2003. інтегрований в негомогенну структуру художніх текстів. Литература и кино // Киноведческие запи.Y. як правило. 18] та завмирання будь-яких рухів на певний час для опису психологічного стану персонажа. 8. мотивів та інтенцій його вчинків. с. Incorporated. 37].unihamburg. – С. ЛІТЕРАТУРА 1. – 250 p. 2010. Springfield.семантики у контексті нової.П. Cognitive Poetics in Ukraine: Trends // Inter. Chanational scientific conference “Actual problems of philology in khir'yan // Fine world of the screen. and Experimental Litera107–129. 60 .: Routledge. Чахирьян // Minneapolis: University of Minnesota. N.seanewdim. Изобразительный мир экрана. ефект крупного плану. 10. Schmidt J. – 1236 p. а й дослідити інтерсеміотичну конвергенцію знакових одиниць різної природи в негомогенній структурі цих мультимодальних текстів [9.Science and Education a New Dimension. – P. виявляє чергування наступності розвитку подій. – СПб : Изд-во филологического факультета setts: Merriam-Webster. 1986. Vorobyova O. 107–129. Chakhir'yan G. с. різко відмежовуючи попередні події сюжету від наступних за допомогою збільшення масштабу актуалізованого об’єкта та привернення до нього уваги. Cartmell D. Воробйова О.А.: Искусство. 5.com крупного плану – не лише показати. але й вербальний і невербальний складники гетерогенної структури художніх. с. 4. 212.М. 37–38. Art) / Bela Balazs. Imelda Whelehan. N. – C 9. створений за допомогою низки лінгвокогнітивних механізмів та наділений здатністю функціонувати в негомогенній структурі мультимодальних художніх та кінематографічних текстів. який інтегрує в собі не лише концептуальний. а також і означити. Cognition..: Iskusstvo. Поэтика. ture / Alison Gibbons. 2004. Cinema 1: The Movement-Image / Gilles Deleuze. Отже. Цей підхід означає адаптацію методів когнітивної поетики та семіотики до аналізу художньої та кіно. – SPb : Izd-vo filologicheskogo fakul'teta SPBGU. Gibbons A. Когнітивна поетика в Україні: напрями // 7. схарактеризувати виділений об’єкт. : Dover Publications. Эйхенбаум Б. 1990. що є матеріалом нашого дослідження. гальмування розвитку сюжету. лонський процес”. здатний створювати новий романний чи фільмовий часопростір. Так. : Routledge. Він тлумачиться як когнітивно-семіотичний конструкт. 1964 – 1971. Щирова И. зокрема й в англомовній психологічній прозі ХХ – ХХІ століть. Screen to Text / Матеріали Міжнародної наукової конференції “Актуальні Deborah Cartmell. – M. Cimematic portrait and Close-up / G. 1995.12. що аналізований прийом є способом виділення головного в кадрі або фрагменті літературного твору та його екранізації шляхом збільшення масштабу об’єкта на фоні інших елементів або його візуального чи уявного наближення до читацької або глядацької аудиторії. 3. – С. – L. Тоді спостерігається завмирання будь-якого руху персонажа. яка має на меті не лише пояснити когнітивну діяльність людини через особливості втілення розумових процесів у словесній та екранній тканині текстів. залучених у конструюванні ефекту крупного плану. Подібним чином цей прийом сприяє переходу з одного сюжетно-наративного рівня на інший. 37–38. які лежать в основі його створення. Philology. так званої подієвості (термін В. щоденний перцептивний досвід читача породжує в його свідомості смисли.: Continuum. Publishers. – Humburg : Humburg Uni6. Кино. До того ж.A.М. – М. – E-source: http://wikis. 1970. Така природа ефекту крупного плану уможливлює ідентифікацію досліджуваного явища в аналізованих фрагментах чи епізодах текстів за допомогою виявлення його вербальних чи аудіовізуальних маркерів та реконструкції на їх основі когнітивних операцій.А. – 120 p. міждисциплінарної парадигми. – 2. – Чернівці: Рута. de/lhn/index REFERENCES (TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1. тобто.sub. III(8). : Искусство.P.2. 1: ЗнакоBusse and Rocío Montoro. Shchirova I. Key Terms in Stylistics / Nina Nørgaard. Narration in Film / Johann N. 30–34. Deleuze G. Adaptations: From Text to Screen. 5–12 Living Handbook of Naratology. 2015 www. − 274 p. – MassachuЩирова. 1999. 9. – Chernivtsi: Ruta. 1. Встановлення специфіки функціонування аналізованого явища в літературних творах. Избранные произведения : в 6 т. 1977. які при прочитанні художнього тексту накладаються на тлумачення розташування об’єктів в уявному світі літературного твору і роблять можливим формування ефекту крупного плану. Balazs B. Multimodality. – Т. Beatrix Эйзенштейн. 1977. − 269 вые системы. 213]. – М. – L.М. –№ 5. – проблеми романо-германської філології в Україні та Бо272 p.A. Psychological Text: detail and image / I. пов'язані із крупністю та наближеністю певних об’єктів до інших. Психологический текст: деталь и образ / И. P. – 120 с. коли наближений персонаж стає маркером нового хронотопу. опрацювання різних наукових підходів до дослідження ефекту крупного плану в художніх і кінематографічних текстах дозволяє підсумувати. 2012. – Ukraine and the Bologna Process”. Shchirova. У цьому контексті ефект крупного плану розглядається як мультимодальний сенсорний конструкт. 3.

На основе обработки различных научных подходов подано обобщенное определение эффекта крупного плана как когнитивно-семиотического конструкта. 2012. With regard to different scientific approaches we have presented generalized definition of close-up effect as a cognitive and semiotic construct integrated in inhomogeneous structure of literary and cinematic texts. 1986. literary detail. – Humburg : Humburg University Press. Cognition. –№ 5.com 4. Selected Works: In 6 vol. интегрированного в негомогенную структуру художественных и кинематографических текстов. художественный текст. literary text. N. Multimodality. – L. – 1236 p. : Dover Publications. художественная деталь. Key Terms in Stylistics / Nina Nørgaard.. − L. 1: Sign systems. Eykhenbaum B. 10. 11. 5. Keywords: effect of close-up. Balazs B. Springfield. de/lhn/index Lukianets T. Poetics. а также противопоставлено эти термины портретному описанию или съемке и художественный детали. Gibbons A. – E-source: http://wikis. Publishers. Philology. Close-up effect: adaptation of cinematic technique in a literary text Abstract. – 250 p. – T. Merriam-Webster’s Encyclopedia of Literature. Issue: 39. – 269 p. − 274 p. Cinema 1: The Movement-Image / Gilles Deleuze. портретное описание или съемка. portrait description or filming. кинематографический текст 61 . Literature and Cinematography // Cinematic notes. Incorporated. 2015 www. 1999. Установлено различие между понятием “крупного плана” в кинематографической традиции и его коррелятом “эффеком крупного плана” в когнитивнопоэтологической трактовке. Schmidt // The Living Handbook of Naratology. Imelda Whelehan. Adaptations: From Text to Screen. Эффект крупного плана: опыт адаптации киноприема в художественном тексте Аннотация.sub. Cartmell D.: Continuum. : Iskusstvo. Narration in Film / Johann N. – 272 p. – Massachusetts: Merriam-Webster. This paper examines the cinematic technique of close-up realized in a literary text.unihamburg.: Routledge. 1990. N. Ключевые слова: эффект крупного плана. 12. 2010. – L. – Minneapolis: University of Minnesota. We have differentiated notions of “close-up” in cinematography and its correlative term “close-up effect” in cognitive and poetic interpretation.G. and Experimental Literature / Alison Gibbons. – M. Cinema. Schmidt J.seanewdim.Science and Education a New Dimension. 8. Theory of the Film (Character and Growth of a New Art) / Bela Balazs. Eyzenshteyn S. and then further contrasted them to portrait description or filming as well as to literary detail. Eyzenshteyn. 1964 – 1971. Beatrix Busse and Rocío Montoro.M. 2012. Deleuze G. Nørgaard N. : Routledge. Screen to Text / Deborah Cartmell. 7. – P. cinematic text Лукьянец Т. 1995.M. 1970. В статье рассмотрен киноприем крупного плана в аспекте его реализации в литературном произведении. – 291 p.Г. – 378 p. – L . 5–12. / S. 6. III(8). 9.M.Y.

Чумака та їх осмислення у синхронній перспективі розгорнуто у вигляді моделі. 374-375]. що відображають природу об'єкта. Особлива увага акцентована на авторській інтерпретації національної історії. Це поняття поширене як у художній. Перша з них – вимога детермінізму. та синхронні. комунікація. Художні історичні твори живуть в уяві у вигляді концепцій. філософських явищ. Тобто. Друга вимога – загальна пам'ять. Детермінізм вимагає створення кожного наслідку від точної і певної причини [6]. сприймаючи та інтерпретуючи історичний текст. так і периферійні. Виходячи з цього. які мають різний ступінь стандартності. Акцентуємо. історичною. простір. Але при синхронному порівняльному аналізі треба дотримуватися певних вимог комунікації. і привносить елемент комунікації. і смисловою дистанцією між автором та інтерпретатором. час. б) засоби комунікації (дискурсивні особливості. Philology. твори якого виникають як результат співтворчості автора та реципієнта і виявляють свою естетичну вартість тільки в актах естетичного сприймання. Синхронні літературні комунікації в українських історичних романах М. який вивчається. Л. Сприйняття художнього історичного тексту пов'язане з оточенням іншими контекстами. як і різні взаємозв'язки персонажів. які характеризують динаміку літературного процесу в хронологічних масштабах: культурна ера – літературна епоха – етап літературного розвитку – історико-літературний період. включається у діалог з автором. Чумак У теорії літератури виокремлюють два типи істориколітературних систем: діахронні. а це 62 . Слов'янськ. які вийшли в світ у 80-х роках минулого століття. яка полягає в тому. що синхронія – це не текст. які транслюють минуле у теперішнє. Україна Анотація. синхронія дозволяє встановити наявність спільних одиниць. Драгунська зазначає. як один з одним.М. тобто дистанцією соціальною. Тим самим. поєднуюсь) – своєрідний вияв суспільної природи мистецтва. Р. Issue: 39. а потім оцінка його психологічних. внутрішня реконструкція. Отже. серед багатьох функцій літератури як мистецтва слова виділяють і комунікативну. На його думку. Некрасова. Літературним феноменом синхронії є більшменш обмежена у часі і просторі ситуація. що синхронія – це процеси практичного відтворення і структурування літературних форм у часі.com Ляшов Н. наступність). тобто в синхронній діалектиці інформаційного поля. інтерпретуючи по-своєму його твори. які характеризують якість літературного процесу. літературно-критичній. показуючи при цьому взаємні процеси і явища. Чумака. Сиротюк. структура та форма спілкування). які. які знаходяться на різних рівнях включення у систему протиставлень та взаємозалежностей. тобто щоб тексти мали приблизно однакову концепцію реальності. що читач. так і з оточуючим світом та різні фактори. Літературознавча енциклопедія значення терміну синхронізм (грец. Без неї потрібно б було кожного разу пояснювати контекст кожної фрази. а звідси. спілкується з читачами – своїми сучасниками і нащадками. с. Горгунг вважає. У цьому сенсі письменник. культурною. синхронія. Сиротюка та Р. що будь-який синхронний зріз текстів фіксує елементи (моменти). старший викладач ДВНЗ "Донбаський державний педагогічний університет". структурна типологія [1]. 398]. які породжує текст. Відкритість цих систем у динаміці обумовлена перш за все тим. а структура тексту. на основі аналізу цієї проблеми в творах М. синхронний зріз текстів включає як ведучі й визначальні елементи. символах. канддидат філологічних наук. як автор. емоційних реакцій. Мета статті полягає у виявленні системи типологічних подібностей і відмінностей на рівні синхронних літературних комунікацій в українських історичних романах 80-х рр. системність. III(8). Оцінюючи історичні твори.seanewdim. У залежності від цього. synchronismos – одночасність) трактує як збіг кількох процесів і явищ у певному часовому проміжку. Ключові слова: історичний роман. замкнутості або відкритості. що в історичних романах постійне виникнення нових інтерпретацій тексту обумовлене часовою. У статті аналізуються синхронні літературні комунікації в історичних романах М.communico – спілкуюсь. встановлюється їх філіація (зв'язок.Science and Education a New Dimension. Дослідник Б. Сиротюка та Р. м. його естетичну своєрідність: типи культури – літературні напрямки – літературні течії – ідейно-естетичні потоки – жанрові й стильові тенденції – літературні школи [3]. Чумака Ляшов Назар Миколайович. так і у історико-літературній практиці [4. ХХ ст. кожного епізоду. національною. яка заповнюється конкретним матеріалом: а) канали комунікації (комунікативні зв'язки. синхронні літературні інтерпретації можуть проявлятися як: генетичне порівняння. але і певною мірою засвоюють естетичний досвід письменника [5. образів. системності. звуках. Сиротюка та Р. то таке поєднання можна назвати комунікативним. образах. сприймаючи. яка описується у творах. Диференційований опис цих двох категорій. щоб вибір однієї ситуації породжував у другому тексті приблизно ті ж самі уявлення. символи тощо). досвіду переживань та роздумів. Комунікація (лат. переосмислюють їх. І ми можемо помітити ті механізми. синхронні літературні комунікації. створюючи необхідні місточки між „там і тоді” і „тут і тепер” – і в перспективі інтегруючи ці аспекти у цілісне переживання [2]. І коли синхронія знаходиться на лінії відношень текст – читач. Система синхронії літературної комунікації історичних романів М. кожний літературний текст можна розглядати як прагматичний субстант синхронії. Чумака. Сиротюка і Р. в результаті чого і виникає силове поле для розуміння та інтерпретації тексту. 2015 www. скоректований синхронний порівняльний аналіз історичних творів дозволяє охопити широкі фрагменти відкритого ряду об'єктів і може розглядатися як засіб комунікацій. На кожному етапі вона різна. якими вони позначаються. Він є формою буття у словах. М. зауважує Е. естетичних. поняттях.

Обличчя худорляве. еволюції. Він – людина шляхетна. так й інших персонажів (а їхні твори насичені великою кількістю дійових осіб). документальні відомості про них. Зміст романів переконує в глибокому знанні авторів історичного матеріалу. Philology. Сиротюк. яке визволяє рідну землю і всіх покривджених трударів” [7. зосереджений. нахил до самодостатнього мікроаналізу. селянська війна в Росії під проводом Омеляна Пугачова 1773-1775 р. Росія. Чумак та М.. описуваного як в одному випадку. Третьою вимогою є постулат тотожності. с. При моделюванні як центральних. 2015 www. В. який вийшов теж 1983 р. чисте. Р. що дилогія М. одсвічує мусянджевим засмагом. російського та польського суспільно-політичного життя напередодні й під час Коліївщини 1768 р. яке тісно пов'язане з правилом тотожності. напружено стежив за язиками полум'я. ніж запорозьким козаком? Максим шукав. с. 266]. Чумак у романі „Великий Луг”. рано скуштував гіркого запорозького хліба. Ці Шевченківські традиції перенесли в свої твори Р. взявши Умань. У романі „Великий благовіст” М. с. 267]. що спадає на високе чоло. Бідак із бідаків. III(8). самоповторення. Білорусія. 63 . 265]. Був такий. психологічної умотивованості дій історичних осіб. Але водночас їм притаманна споглядовість. Сиротюка та Р. семирічна війна 1756-1763 р. образ відносилися до одного й того ж об'єкту. гладеньке. що вони позначені стильовими пошуками. подія. 103]. жінками. що охоплює період 1734 – 1775 рр. глибоко та розлого показав Коліївщину як про- довження визвольної боротьби українського народу минулих часів. який і становить початок великого епічного циклу про гайдамацькі рухи. стояв немовби вилитий із бронзи серед своїх найближчих побратимів.. їхнє вміння проникати до сфери суспільних взаємин. „Ми. Сиротюк теж описує цих історичних осіб та їхній життєвий шлях. тільки такий опис перед боєм: „Увечері Максим Залізняк мовчки сидів біля багаття.Science and Education a New Dimension. що відбуваються в їхньому часовому проміжку. як гайдамацький рух та Коліївщина і героям цього періоду. за часів Нової Січі. Один з таких епізодів – перед штурмом Умані. Йому повірили. Дотримуючись певних вимог комунікації щодо системи синхронного аналізу історичних романів М. повстанський проводир наче переродився. Чумака й тих процесів і явищ. с. художньо моделює історичні події в більшому часовому просторі. а повстанське військо. допомагає встановити. не людолови. знайдемо всіх винуватців сьогоднішньої нелюдської різанини й покараємо так. Чорний чуб. його назвали полковником більше як сімсот покривджених…” [8. ми більшу увагу приділили такому історичному явищу в Україні. Автор акцентує увагу на схожості цих історичних постатей: „Обидва вони вийшли із селян. Глибокої психологічної та докладної портретної характеристики Залізняка автор не подає. Цим творам передував роман „На крутозламі” (1980). Відповідно до цього автор створив і широкий географічний простір подій: Правобережна Україна. Романи „На уманських високих кручах” та „Слава переможеним” з інтегрували різнопланове віддзеркалення українського. Та не всидів козак Максим на Запорожжі. Шевченко. подався наймитувати в турецькі володіння. його національно-визвольне спрямування і водночас трагічність національної історії. Вони відтворили народну концепцію перебігу гайдамацького повстання та його наслідки. 169]. Приділяє увагу не тільки їхній боротьбі. обидва однаково зазнали кривд і поневірянь од панів польських і українських” [8.com перешкоджає загальній інформативності описуваного об'єкту. не грабіжники. Невже-таки бути наймитом краще. який не дає підстав для ширших і переконливіших мистецьких висновків. які ще не стали досить широким полем для літературознавства. тим самим моделюючи життя простого українського народу того часу: „На перший погляд він не справляв враження людини великої сили й завзяття. історичні. Автор стисло описує життя Залізняка.seanewdim. рано втратив батька і матір. У романі набули відображення: велике гайдамацьке повстання – Коліївщина. Чумака „Великий Луг” із дотримування зазначених вимог при порівняльному аналізі цих творів. повстання козаків проти старшини на Запорожжі в грудні 1768 р. Сиротюка „Великий благовіст”. не раз закликав побратимів проти жорстокості: „Ми не різуни. що весело зблискували в його великих сумовитих очах. це правило істинності. З-під дугастих брів світяться розумом і спокоєм великі сірі очі” [7. Угорщина. синонімічний для створення зв'язності тексту у процесі його комунікативного розгортання. Але в деяких випадках коректно зробити повтор дослівний.. У статті зроблено акцент на синхронні літературні комунікації в українських історичних романах М. селянські заворушення на Слобідській Україні. Дончик називав такі романи історичними романами подій і характерів. але в них помітні стереотипи. Сербія тощо. Основне для них – показати широкомасштабність гайдамацького руху. Осмислення у синхронній перспективі романів Р. як усі. Issue: 39. Сиротюка „Великий благовіст” об'єднує в собі два романи: „На уманських високих кручах” та „Слава переможеним”. російськотурецька війна 1768-1774 р. які опубліковано під спільною назвою у 1983 р. та Р. Чумака „Великий Луг” та М. Зазначимо. с. вольовий. становлення характерів. Зазначимо. Він вимагає. Чумака відведено значне місце образу славетного ватажка Коліївщини Максиму Залізняку та розлогому опису широкомасштабності боротьби й повстання народних мас під його проводом. Сиротюка „Великий благовіст”. у світ національних проблем описуваного часу. де краще… І не знайшов… Тепер він у Чорному лісі. Він поетично. так і в іншому. автори спираються на усталені хрестоматійні літературні. Існує ще одне правило. але в більшій мірі звертається до опису зовнішності Залізняка. а як тільки зійшло сонце й загамарніло в гайдамацькому таборі. У художньому просторі твору „Великий Луг” Р. У романі епізодично згадується Іван Гонта. кидав короткі накази. трохи кучерявиться. копіювання. що вперше свою оцінку гайдамацькому рухові та його найвищому піднесенню – Коліївщині дав у поемі „Гайдамаки” (1841) Т. намагається моделювати його у вирі плину життя: „Максим зовсім молодий і тридцяти років не можна дати. щоб слово. слухав про готовність іти на смертний бій…” [8.. як вони заслужили… Забороняю розправу над дітьми. У творах не відчувається глибокої психологізації.

наприклад. Стрункошиї журавлі скрипіли над криницями. немстивий. їхнє життя. У характері Гонти автор виокремлює почуття людської гідності. 377]. З перших сторінок роману „Великий благовіст” автор описує прекрасне село Росішки. а все-таки трохи легше” [7. Чистий. міг одразу вихопити шаблю й дати їй роботу” [8. 331]. Але цього разу не було церкви” [8. Гонта був освіченою людиною. ні зневіри. „Широкоплечий. с. що позбиткувався над беззахисною старою людиною. як важко живеться народу: „Живуть гірше худоби. і того їм ще мало” [8. Біленькі хатки соромливо визирали із-за густої зелені садів. Сиротюк так і Р. Не для того погайдамачився. спираючись своїми долішніми визубинами на верхів'я дерев” [7. дозрівати…множити щастя на землі” [7. Пугачов прагне засвоїти кращі здобутки визвольної боротьби. світлий і прозорий. Максим не гнався за посадами та статками. Сиротюка: „Бував скрізь на Україні. разом із Гаркушею планує визволення полоненого Залізняка. і зоряної ночі. Сиротюк зазначає. доки не обмиє степи. Автор іноді вдається до порівняння Залізняка і Гонти: „Залізняк зовсім молодий. Його освіченість моделюється через опис власної оселі: „Недалеко од вікна . Момент трагізму автори моделюють через природу. І символічно. що перед його стратою на небі: „…валунилось густе-прегусте і чорне-пречорне. с. тільки традиційний опис. Чумак показали масштабний трагізм подій. Саме Гаркуша радить Швачці запровадити гайдамацький суд. тонкий у талії. а кати їхні розперезалися. ліси. відома серед трудового народу. с. М. 181]. 2015 www. Аналогічно й у Р. де жив Гонта зі своєю сім'єю і вже в цьому описі автор моделює передчуття тривоги: „Село лежало на рівнині. а потім терзатися весь вік. а на ньому – понад півтора десятка книжок. 190]. далебі. вірить кожному слову. як овець. Але в його мріях та роздумах автор пророкує надію на щасливе майбуття: „складні. під канчуками. яка не може стати на свій захист.com старими й безпорадними людьми” [7. сягає на захмарні виднокола прийдешності. збігаючи городами у спадистий видолинок. з якого Гонта брав приклад. до голого тіла. ніж Р. Життя Семена Гаркуші проминуло в боротьбі з гнобителями народу. але нічим не виказав ні слабкості. пильно вдивлятися в нього завжди – і ясного дня. стрижуть. наче віщували тривогу” [7. 26]. Бондаренка й Неживого” [7. с. с. У романах ще однією сюжетною лінією виписані постаті історичних осіб Семена Гаркуші та Омеляна Пугачова. на його ласку можна сподіватися” [7. Ребристе вориння та хмизові тини змінювалися зеленими живоплотами. ніж купити життя ціною підлої зради. І нікому їх не спинити. сріблом тиснена ще зовсім нова палітурка…” [7.seanewdim. із натовпу організував регулярне гайдамацьке військо. міг повалити на землю одним ударом нахабу. насамперед серед покріпаченого селянства та робітного люду” [7. Чумак. єдиного керівництва…повстання повинна очолювати одна людина. Але М.Science and Education a New Dimension. І над селом линув розпачливий плач сови: „Видно. аби поволі міцніти. Сиротюк моделює і нові ракурси в зображенні цієї постаті. легкий у ході. підперезався білим шовковим поясом. Не розкішно живеться також сіромі на Січі. М. буяти. Серед них – київський „Полуустав” та „Служебник”…Увагу привернула ажурна й розкішна. що побачив. Міг довгими годинами. с. не ік добру йде…” [7. не знаходячи собі місця на землі. уже на початку твору закрадається тривога: „Звідси завжди добре видно було Бране Поле. 162]. Готуючись стати керівником народного повстання. с. 437]. вікопомні. с. 143]. В романі „Великий Луг” Р. Швачку й Журбу. Сиротюк засвідчує справедливість Гаркуші. тоді Омелян не знав пощади. Бракує досвіду” [7. Омелян надів лисячий малахай. забувши все на світі. Issue: 39. умів переконувати інших людей і обирати найоптимальніший вихід із тяжких ситуацій і прославився пізніше як ватажок гайдамацького руху на Правобережній. До булави треба он якої голови. що діється довкола нього. що керівник селянської війни в Росії Омелян Пугачов бував неодноразово на Україні й підтримував зв'язки з багатьма українцями задовго до повстання. с. і взимку” [7. аби зробити їх” [7. Автор висвітлює його нескореність: „краще чесно вмерти. Мрійник. Історичні джерела свідчать про те. с. А Гонта набагато важчий – усе вивіряє. с. с. звичаї: „Любить слухати розповіді про Залізняка й Гонту. кривджених і гнаних” [7. Живе не задля себе. що випав на долю героїв – гайдамаків. с. як орел гірські високості. 230]. 334]. Як М. Чумака. що Пугачов часто розпитував у Гаркуші про запорожців. с. коли йому пропонують стати повстанським гетьманом. Гаркуша приєднався до гайдамаків тому. причому людина. як краплина джерельної води. Чумак більше уваги приділяє характерним особливостям особистості Пугачова: „Омелян був людиною вразливою. хмаровище. 54]. с. і влітку. 39]. що він перейшов на бік Залізняка. Сиротюк детальніше подає й образ Гонти. 498]. с. Лівобережній і Слобідській Україні та в Білорусії в 70-80-х рр. співставить” [7. як дитина. а М. щоб не винищувати панів усіх без розбору. 44] книжка про Богдана-Зиновія Хмельницького. У синхронній площині М. Він міг на повному скаку з коня розрубати навпіл свого супротивника в бою. великі. над ними височіла стара дерев'яна церковка. Philology. схоже і в М. його не вабить слава та звання: „гетьманство мене не вабить.косяк. постояв біля сонних дітей і тихо вийшов” [8. мов нестримну воду весняну. с. бо хапливо вдивляється в далечінь. М. а коли хто дозволяв собі знущатися над дитиною. III(8). Він брав активну участь у повстанні під проводом Залізняка. с. власного достатку й слави – для людей. 39]. ХVІІІ ст. Не його і не полковництва шукаю. Саме його думками М.. між людей” [7. він відмовив: „Гетьманство йому таки не по плечу. прийняв за це страшну муку. 226] і вважає основною заслугою уманського сотника те. а встановлювати ступінь провини кожного. Сиротюк визначає причини поразки гайдамацького повстання: „Повстанню бракувало головного центру. наче круто замішане на сажі. ліричність: „Він любив небо. де потім народиться молоденьке зело. в описі села Бране Поле. 182]. І в той же час показує його мрійником та довірливим: „Максим часто недобачає того. мрійник. 377]. людяний. Символічною відчувається тривога перед уманським боєм в описі неба: 64 . с. очолив його в боротьбі. Сиротюк та Р. Сиротюк ідеалізує цей образ. людяності: „Старший сотник справедливий. 255-256]. с. рости. бачив – люди робочі всюди стогнуть у панському ярмі. 242]. доки вона вся не збіжить. Чумак не дають глибокої психологізації історичній постаті Семена Гаркуші.

Chumak Abstract. Н. 262-270. 26-30. 377]. Вопросы типологии идиостилей // Очерки свещение. – №1. – С. Літературознавча енциклопедія: В 2-х т. витоптаний. /Микола 3. „Великий благовіст” М. – 752s. истории языка русской поэзии ХХ века. Obshchie voprosy / Pod aspekt glubinnoj psihologii. Ковалів. Символом поразки повстання та розправи над Гонтою й Залізняком є зрубаний дуб без гілляк та клин.N.Kovalіva ta іnsh.: Prosveshchenie. який. communication and consistency. R. 26-30. то засліплювало яскравим світлом дорогу й поля…” [8. аж шибениці гнулись” [8. Чумака полягає у тому. звичайно.Гром'яка. Chumac. ЛІТЕРАТУРА 1.-укладач 8.. – К. Сиротюк.. Philology. [pіslyamova G. поширення по всій Україні гайдамацького руху. Lіteraturoznavcha enciklopedіya [Literary Encyclopedia]: V 2s. 1960. повісив шістдесят чоловіків. І зразу ж. система синхронії літературної комунікації в історичних романах М. 1983.Grigor'eva. охоплену повстаннями народних мас проти поневолювачів. Система синхронии литературной коммуникации в исторических романах Н.А. Г. Velikij blagovіst [Large bells] : roman u dvoh kn.P. Bytie vo vremeni kak metodologicheskij Poehticheskij yazyk i idiostil'. – 397 с. 3. Special attention is focused on the author's interpretation of national history. с. Чумак 65 . Чумака Аннотация. розголошувати щось) символічно позначає великий розголос. Перший роман „На уманських високих кручах” відображає те.2 /Avt. Nekrasova E. – 509 s. Тож. автори вдалися до мистецького моделювання історичних періодів – боротьби українського народу проти поневолювачів. Лейдерман Н. – M. Некрасова Е. – № 4. Логос. – 2006. що виражає основну ознаку трагічної доби тогочасної України.Григорьева. Сиротюка та Р. – 2002. 254]. – С. – K. Velikij Lug [Great Meadow] : roman / Roman S. – 2006. він аж стогне під тисячами ніг. time as a methodological aspect of depth psychology.Mіshchenka]. Т. системность. Другий роман „Слава переможеним” символізує славу гайдамацького руху. chronic and diachronic] // Logos.5-20. Та трагічними були й часи після поразки гайдамаків. – 624 s./ За ред. Чумак Р. то пересмикувалося гострими і в'юнкими блискавицями.A. 7.com „…шаленіло. – M.-ukladach Y. серед жнив. що перша справжня битва на уманських високих кручах стала бойовим хрещенням не тільки для надвірного полку. Сиротюка та Р. Це. Зважаючи на загальну пам'ять історичних творів. Литературные итоги ХХ века // Вопросы Сиротюк . Сергієнка]. накопичений попередниками. 1983. с. Літературознавчий словник-довідник. що розкинулися нижче порогів Дніпра. 1990. – K. Особое внимание акцентировано на авторской интерпретации национальной истории. – № 4. Сиротюка и Р. – 397 4. Sirotyk and R. – S. а для всього повстанства. 2. ного анализа и исторического изучения языков. То сердито перегортало гуркотливі громовиці. Lіteraturoznavchij slovnik-dovіdnik [Dictionary of Literary iki yazykovoj struktury [Unity synchrony and diachrony as a Directory] / Za red. У творах письменники виступили послідовними шанувальниками реалістичного письма. М. що тексти мають однакову концепцію реальності. Активно використовуючи досвід. Чумака символічно вказує на територію. Поэтический язык 2. – 624 с. синхрония. на ньому ніде жодного живого кущика. Р. – S. – K. Тим самим. хоч і потерпів поразку. which were published in the 80-ies of the last century. специфики языковой структуры // Соотношение синхронЮ. – К. Issue: 39. Lejderman N. динамічних і життєво конкретних сюжетів. – №1. литературы. – С. вимагало великої історико-дослідницької роботи.S. [післямова Д. Keywords: historical novel.Grom'yaka. Горгунг Б. В статье анализируются синхронные литературные коммуникации в исторических романах Н. Kovalіv. коммуникация. Y. що так рвійно гарцюють на його голому лоні” [8. Здається. Chumak R. – 8. але здобув славу народу і вказав орбіту подальшої боротьби. Сиротюк змальовує ці жахливі картини: „невдовзі після полонення гайдамаків. 2007. Великий Луг – історична назва в ХVІ – ХVІІІ ст. Единство синхронии и диахронии как следствие 5. вміння сформулювати цілісну панораму давноминулих подій. – М. Chumak.: Про6.5-20.: VC ”Akademіya”.Н. „Великий Луг” Р. Чумака. – K.2 /Авт. The system synchronism literary communication in the historical novels of N. Ще один показник синхронної комунікації творів М.Коваліва та інш. – S.: Рад.Science and Education a New Dimension. 1983. Sirotyuk and R. дніпровських плавнів. noshenie sinhronnogo analiza i istoricheskogo izucheniya 6.І. кого й за що.: ВЦ ”Академія”. Сиротюка складається із двох символічних назв. Драгунская Л. /Mikola Sirotyuk . у Лисянку втретє заскочив із військом Йозеф Стемпковський. – 752 с. [pіslyamova D. h t.: Академія.: Дніпро. автори змоделювали індивідуальний особистий погляд на гайдамацьку минувшину. R. The article analyzes synchronous literary communication in the historical novels of N. Чумака у їх назвах.І. III(8). 1997. Р. 262-270. с. Dragunskaya L.Sergієnka]. – 2002. Сиротюк М. 1997.П. Великий благовіст : роман у двох кн. Sinhroniya i diahroniya [Being in redakciej V. А загальна назва „Великий благовіст” (благовіст – подзвін перед початком церковної служби. the twentieth century] // Voprosy literatury. – К. [післямова Ю. 1983. которые вышли в свет в 80-х годах прошедшего столетия.seanewdim. 1960. Sirotyuk. Voprosy tipologii idiostilej [Questions typoloyazykov. Бытие во времени как методологический и идиостиль. Общие вопросы / Под редакцией аспект глубинной психологии. – М. REFERENCES (TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1. Edinstvo sinhronii i diahronii kak sledstvie specif5. а зараз: „схожий на величезний гарман – вибитий. Великий Луг : роман / Роман Чумак . – К. спираючись передусім на фольклор і скупі відомості науки про минуле. Lyashov N. А потім ще – щодня. Синхронні літературні комунікації творів відображують широку панораму національної історії. 2015 www. письменник. T. Сиротюка и Р. Literaturnye itogi XX veka [Literary results of pis'mennik. які належали Запорозькій Січі. Syn7.81-95. Синхрония и диахрония // В. Gorgung B.: Rad. Ключевые слова: исторический роман. 452]. поширювати серед людей. Sirotyuk M.: Dnіpro. – С. N. 2007. – 509 с. яким завжди милувався Гонта. 1990. й території південних степів.: consequence of the specificity of language structure] // SootAkademіya. не розбираючись. gy idiostyle] // Ocherki istorii yazyka russkoj poehzii XX veka. 4. це не перешкоджає загальній інформативності описуваного об'єкту в процесі його комунікативного розгортання.С.81-95.Міщенка]. synchronic. Chumak Ляшов Н.

загострення проблеми боротьби зі злочинністю. Кожна країна. що колоритність мови набуває певного свого рівня саме завдяки суспільству.Science and Education a New Dimension. сексуальна революція. мова та література якого – колоритна. що утворює певну єдність і є естетичним проявом барвистого різноманіття дійсності. що це різнобарвна та колоритна нація. у мові певного соціуму в певній соціальній. Разом з тим на сучасному етапі англійська мова про- 66 . що таке колорит? Колорит – це система співвідношення кольорів. головно. Матеріалом дослідження слугує лексичний потенціал англійської мови. як правило. Другорядними досягається ефект кольорового багатства та підкреслюється роль головних кольорів. які носії літературної мови окремого національного варіанта сприймають як нові. пояснюється. Як звичаї так і традиції. Важливим серед процесів збагачення словникового складу є поняття «неологізм» (інновація).seanewdim. як і інші мови. Неологізми поділяються на: лексичні (нові слова). У статті висвітлюється багатство англійської мови. що свідчить про достатні внутрішні ресурси англійської мови. кожна нація та народ має свої звичаї. як інформаційна революція. а реалізації цієї системи – у мовленні конкретних носіїв. можна із впевненістю сказати. запозичення. аспірант кафедри англійської філології Львівський національний університет імені Івана Франка.С. що з’явилися в мові на данному етапі її розвитку. не могла не відреагувати на зміни в суспільному житті носіїв. геноміки). Неологізмами вважають слова та вислови. дискримінації в суспільстві. що саме це впливає на колоритність англійської мови. Виділимо такі соціальні чинники впливу: глобалізація економічного життя та радикальні економічні зміни в країнах світу. завжди були в центрі уваги мовознавців. В останні десятиліття подальший розвиток знаходить тенденція до зниження питомої ваги запозичень серед неологізмів (приблизно 2. Досліджується процес збагачення англійської мови на певному її рівні. що впливають на розвиток словникового складу мов на початку ХХІ століття. стилем. Поєднання кольорів у колориті відбувається за принципом підпорядкованості. говорячи про Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії. певного забарвлення та образу тій людині. професійній групі і тим самим у багатьох випадках вважаються „нестандартними”. бурхливий розвиток біологічних наук (генетики. яка проживає у тій чи іншій країні. Колорит один із найважливіших засобів емоційної виразності. фразеологічні (нові стійкі словосполучення). традицію. Багатство мови свідчить про рівень розвитку суспільства. Англійська мова. необхідні для адекватного відображення змін в реальності. що перебувають під впливом таких мікросоціальних чинників. 2015 www. біотехнології. вони знаходяться у тісній взаємодії та співпраці. саме тому лінгвістичні та соціолінгвістичні питання. Розрізняють головні кольори та другорядні. багатство. фемінізм.6%). семантичні (нові лексико-семантичні варіанти слів або нові варіанти стійких словосполучень). конфронтація західних і східних ідеологій. Доводиться. міжнародний тероризм і боротьба з ним. У зв’язку з тим необхідно виділити основні соціальні чинники. Національний колорит англійської мови _______________________________________ Павлів Уляна Степанівна. оскільки неологізми виникають не в мові взагалі як у системі соціальнозакріплених знаків. шляхом використання власних мовних ресурсів. здатних об’єктивно існувати. зміни у сфері повсякденного життя сучасної людини [1]. І тому лексичний стан будь-якої мови потребує постійного дослідження – дослідження на певному синхронному зрізі та в діахронії. Зокрема. словотвір. III(8). Тобто. соціальні явища та рухи в сучасному суспільстві (мультикультуралізм. соціальна диференціація. Збагачення англійської мови здебільшого відбувається за рахунок запозичень із інших країн світу та словотворчих методів. збагаченням словникового складу. а також це слова та словосполучення. При створенні художнього образу кольорове вирішення повинно враховувати співвідношення частин малюнку. що зміни є дуже швидкими. як мова так і література надають певного тону. екологічна свідомість тощо). Оскільки поповнення словникового складу англійської мови здійснювалося. виникла й доконечна потреба збагачення цих ресурсів і механізмів. Зокрема. тобто такими. мову та літературу. то на початку нового сторіччя інноваційні мовні процеси на лексико-семантичному рівні найактивніше відбувалися в тих сферах. Якщо в 90-ті роки XX сторіччя серед головних «постачальників» інновацій були політика. проблеми охорони навколишнього середовища. Але поставимо собі питання. Її лексичний склад не залишається в одному стійкому вигляді. Ключові слова: колоритність. мас-медіа та Інтернет. економічні перетворення. Англію та її громадян – англійців. З розвитком знань про світ мова невпинно зростає. Неологізми закріплюються в мові в тих сферах життя людини. Неологізми виникають. Перші визначають загальний колористичний настрій композиції. Philology. пов`язані з розвитком. Необхідно наголосити на тому. Характеризується вплив запозичень та певних способів словотвору на розвиток мови. На думку багатьох вчених кількість інновацій на лексичному рівні не піддається точним підрахункам. Україна Анотація. інновації Вступ. „що ще не прийняті в стандартну мову”. який нею розмовляє. Характер колориту пов’язується зі змістом та загальним задумом композиції. а постійно змінюється. Issue: 39. істотний компонент художнього образу твору. що таке колоритність мови. Львів.com Павлів У. їх ритмічне розташування [6]. це народ. інформаційна революція (розроблення й упровадження новітніх інформаційних технологій). Мета роботи – довести. м. які розвиваються найбільш активно. До того ж не всі вони закріплюються в мові.

just-intime. Подалі зростає кількість скорочень. smoke-and-mirrors. На перше місце все більше виходять азіатські мови. perestroika). як словотворення. його морфологічної структури шляхом часткового заповнення моделі новим лексичним матеріалом: airlift . Активно відбувався процес утворення багатокомпонентних лексичних одиниць. особливо японська. У багатьох випадках зразком для аналогічного словотвору виступає "псевдоскладне" слово (на синхронному зрізі). Вони співвідносяться. Значення багатьох акронімів полягає в тому. в англійській мові воно входить до складу таких словосполучень. статус не запозичень. його інтерграція сприяє і запозиченню з японської мови інших елементів його парадигми. Приділимо також увагу такому словотворчому процесу. за зразком конкретної лексичної одиниці. яка має велику пристрасть до чого-небудь: chocoholic. Має місце "переорієнтація" щодо джерел запозичень. Суфікс -gate в значенні “скандал. які поповнюють експресивні засоби англійської мови. визначається не тільки участю давно існуючих словотворчих елементів. з суспільно-політичною сферою та кулінарією. Решту складають запозичення. що в 60-70-ті роки майже 50% запозичень було пов’язано з культурою (найбільша кількість). 67 . особливо політичний” виник внаслідок утворення великої кількості неологізмів за аналогією зі словом Watergate. незважаючи на свій абревіатурний характер. person. словотворення – це розділ науки. про що свідчать неологізми greenmail. заміни розчленованого найменування нерозчленованим. із продуктами харчування. що далі надходять в англійську мову. яку відіграють у процесах утворення інновацій- дериватів нові мовні одиниці. travelgate). Серед них слід особливо відзначити акроніми. вони стають базою для подальшого словотворення. video-on-demand [7]. утворених таким чином: fly-by-light.seanewdim. скільки за зразком конкретного слова. такому механізму збагачення мови.babylift.boatlift .churchsitter . низка”. Кінець 80-х . 18]. Велику роль у створенні неологізмів-складних слів відіграє аналогія. В останні десятиліття спостерігається певний перерозподіл сфер концентрації іншомовних надходжень: сфера економіки та бізнесу виходить на перший план (майже третина всіх запозичень). вони актуалізуються як прикметники (brick-andmortar. що висока словотворча активність афіксації. Саме таким чином в англійський мові сформувалися високопродуктивні афікси -abuse. milkaholic. Первинним матеріалом для “афіксалізації” можуть слугувати як повнозначні слова.com довжує відчувати певний вплив інших мов на лексико-семантичному рівні. піддавалися процесу афіксалізації. хоч фактично цей елемент є розвитком дієслівної флексії латинської мови.початок 90-х років можна вважати періодом "російського впливу" на словниковий склад англійської мови у зв`язку з тими політичними і економічними змінами. not-for-profit. що мали місце в колишнім Радянськім Союзі. Зазначимо. наприклад. Відомі події не тільки спричинили запозичення та входження "нових термінів" (glasnost. так і їх частини (фрагменти). Отже. відбиття моделі зразка. phonaholic. стимул до інтеграції слів. seaworthy – carworthy [1. "складних слів синтаксичного типу". також пов’язані. як sushi bar. -friendly. а іноземних слів. Частина такого слова. що виконують функцію словотворчих. У процесі аналогічного словотворення також має місце своєрідне моделювання. Irangate. необхідні для внутрішніх потреб носіїв англійської мови. за допомогою якої було побудовано більше 30% лексичних інновацій 80-х–90-х років. із їжею і кулінарією. набували семантичних та інших рис словотворчих елементів внаслідок словотворення за аналогією. Як і в попередні періоди розвитку англійської мови більшість запозичень викликається необхідністю позначення нових предметів та понять. III(8). -line. Елемент -mail “шантаж” було виділено зі слова blackmail. -something. з’явилися нові запозичення з італійської мови. наприклад. коли нова одиниця створюється не стільки за певною моделлю. Слова autocade. кулінарією. які проникли в англійську мову раніше. подалі зростає питома вага іншомовних слів у суспільно-політичній сфері [2]. kiss-and-tell. що позначають їжу. головним чином. військовою справою. Компоненти перетворювалися у високочастотні. проте мали. Philology. причому запозичуються не лише екзотизми. що вивчає структуру слів та способи їх творення. Аналіз неологізмів англійської мови свідчить. Японське слово sushi стало елементом інтралінгвальним. tractorcade були створені на базі слова cavalcade. Словоскладання є найбільш продуктивним способом словотвору. Зокрема відзначений раніше популярний в західних країнах рух «за повільну їжу» (slow food) зародився в Італії і прийшов у західні країни разом із запозиченнями з італійської мови. Інші мови продовжують бути для англійської мови джерелами словотворчих елементів. -ware. filegate. виходячи з припущення. яке стало символом політичного скандалу (donorgate. фактично. с. motorcade. а одиниці. функціонуючи лише в "радянськім контексті". гастрономічні страви. але й провідною роллю. яка служить за модель.home-sitter. шляхом заміни в слові-моделі певного компоненту. greymail (вони означають різні види шантажу). pay-per-view. але цільні номінеми. яка виділяється внаслідок створення за його зразком цілої низки інновацій. Наприклад. однак в останній час зростає і кількість іменників. Значна частина нових складних слів являє собою сполучення двох іменників (модель N+N). Запозичення з іспанської мови. Саме аналітизм англійської мови створює необхідні умови для стягнення лексем в єдині складні. spendaholic. baby-sitter . але й створили мотивацію. за зразком слова alcoholic у 80-90ті роки виникли численні новотворення для позначення людини. що елемент -cade означає “процесія. goldmail. -watch. Issue: 39. Більша частина таких одиниць виникає на базі фразових означень. в основному. -speak. 2015 www. які здобули широкого розповсюдження в останній час. а в попередні десятиліття 60% запозичень розподілялися між суспільно-політичною сферою. Слово yuppie (young upwardly mobile professional person). назви салатів: ceviche – a seafood salad which is prepared by cutting fresh pieces of fish and “cooking” them in marinade of lime and spices. стало не тільки одним з модних слів 80-90х років. rightto-roam).Science and Education a New Dimension. breakmail. вбирає в себе семантику всієї вихідної моделі. camelcade. символом молодої. що.

. – М. Його почали вживати в загальній мові. в утворенні яких беруть участь кілька засобів. функціонально-стилістичних підсистем в межах окремого національного варіанту (інтраваріантна міграція). в розширенні поняття "нормативність" в умовах інтенсивної взаємодії національних варіантів англійської мови. fishburger. 1986. 2015 www. yuppiеfication. Dillard) [4. J. sausageburger тощо. Розвиток словникового складу сучасної ангHarlow: Longman. Ю. Популярними в останній час стали утворення евфемістичного характеру. Абревіатура в цих випадках є першою літерою слів. gigaworld). Чередниченко. Атрушина Г. etc. Лексикология английского языка : [Учеб. 1992. : Дрофа. : Высшая школа. hackerdom. Формування та функціонування нових сло. W-word. наприклад.И. У той же час має місце і зворотний процес утворення іменників та прикметників від дієслівних словосполучень та зворотів. Чередниченко В.com честолюбної ділової людини.. що останнім часом в англійській мові з’явився великий прошарок нових слів та словосполучень. 6. лійської мови в 80-ті – 90-ті роки ХХ століття / Зацний Ю. 1973. Зацний Ю. включається декілька номінаційних та дериваційних механізмів. Окреслені вище явища дають право наголошувати на такій характерній рисі мови як рухомість або динамічність. особливо в розмовних підсистемах: give me = gimme. Зростання продуктивності суфікса –dom спостерігається з другої половини XX сторіччя.И. але й перетворилося в справжній центр словотворчої парадигми з десятками її елементів: yuppуish.8.to short.А. Dillard J. 7. 1999. 9]. . оскільки важливою її рисою можна вважати зміну значення вихідного слова у зв`язку з його перенесенням в іншу лексико-граматичну категорію. to have a green thumb . річчю. Конверсія в значній мірі є семантичним засобом словотворення. – 176 с. selling short . Семантические поля в современном наглийТерриториальная и социальная дифференциация английсском языке / Вердиева З. Результати дослідження та висновки. языка / Заботкина В. – 174 с.220 с.Б. до того ж другу частину почали асоціювати з поняттям «булочка» у результаті дії механізму словотвору за аналогією і виникненням одиниць. Афанасьева О. ун-т.to green thumb.L. в яких абревіатура поєднується зі словом "word".L.І. Як приклади новотворів останніх років із цим суфіксом можна навести такі американізми. Усі ці новотвори потребують комплексного аналізу. 5. Philology.В. – К.to dog and pony. gigabuck. 8. В. У процесі словотвору з аналогій часто можна спостерігати поділ лексичної одиниці-зразка на псевдоморфеми внаслідок так званої «народної етимології»некоректної інтерпретації структури слова і його семантики. нових досліджень основних джерел. – К. – Запоріжжя : Запорі4. S-word.Science and Education a New Dimension. коли конверсія супроводжується еліптичними скороченнями та деякими іншими змінами. Динамічність говорить про зміни в мові.. chickenburger. які вважаються словами-табу. що позначають різні бутерброди: cheeseburger. Новая лексика современного английского зький національний ун-т. він надає похідним значення «велика кількість.Б. gigastore.. technoyupie. go for = gofer (gopher).Н. утворених під впливом різноманітних соціальних чинників. гігантський». тобто роблять її колоритною. явищем. I can do it = can-do. Вердиева З. пов’язане з містом Гамбургом у Німеччині.А. Слово hamburger. I want to be = wannabe. dog and pony show . з одного боку. : 1999. – 288 с. : Высшая школа. to give a green light . Зростає кількість лексичних інновацій. – 126 с. Семенец Е. Заботкина В. 2. Колорит // Словник української мови: у 11 т. Єнікєєва С. A History of American English / J. – кого языка в развивающихся странах / Семенец Е. Социальный контекст и языковое развитие. способів та механізмів утворення. 5. – Стор.О.М.О. yuppiedom. однак носії англійської мови сприйняли його як дві частини: ham (спочатку гамбургери були з яловичиною) і burger. T-word. 1999. 3.А.М. Але цей факт вимагає постійного дослідження. – в англійській мові (лінгвокогнітивний та соціолінгвістичЗапоріжжя : Запорізький держ. У світі техніки зародився такий елемент як giga. ва думка. ЛІТЕРАТУРА 1.О. Загальна тенденція розвитку словотвору простежується в напрямку більшої свободи при створенні інновацій.Н. що. пов`язаного з ускладненням "картини світу". 68 . yuppіеfy. Підвищена зацікавленість до інновацій обґрунтовується тим.seanewdim. Issue: 39. 1989.to green light [2]. Виcшая школа. які в свою чергу.О. ний параметри) / Чередниченко В. corporatedom. до того ж ці значення часто гіперболічні (gigaburger. yupie flu. 9.409. додають мові краси та багатства. особливо якщо це слово прийшло з інших мов. Заботкіна. yuppieline. – Київ: Наукопособие для студентов] / Атрушина Г.О. Феномен «народної етимології» зумовлюють природним прагненням носіїв мови асоціювати семантику невідомого іншомовного слова зі знайомим їм поняттям. – М. supermodeldom. Інноваційна фразеологічна вербалізація вотворчих елементів англійської мови / Єнікєєва С. Dillard.. а з іншого боку – про ускладнення номінаційного процесу. наприклад. 1985. yuppeism. свідчить про певну системність словотвору. : 120 с. змінюючись. 232 Морозова Н.L. 1970–1980. III(8). (інтерваріантна міграція лексичного і словотворчого матеріалу) та взаємодії соціальних. Нерідко спостерігаються і випадки перетворення в дієслова словосполучень і фраз. Зацний. – 257p. yuppiegate. – Том 4. 2005. як anorakdom. – М. або з ускладненням наших знань та уявлень про навколишній світ. В останні десятиліття колоритності англійської мови (зміні лексичного складу) приділяється доволі багато уваги як вітчизняними так і закордонними дослідниками (В.Н.

sociolinguistic settings) / Cherednychenko V.126 p.: Dumka. 1992. 1999. что такое колоритность языка .N. . объясняется . Исследуется процесс обогащения английского языка на определенном ее уровне.90 years of the twentieth century / Yu. Veritorial and social differentiation of English in developing coundiyeva . 1989.com REFERENCES (TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1. . 1985.M.M. Dillard. Philology. что именно это влияет на колоритность английского языка . Atrushina G. Social context and language development.I. tries / E.288 p.K. 7.L. Характеризуется влияние заимствований и определенных способов словообразования на развитие речи .С. . The creation and operation of new formative 8. Semenets E. 9.M. Национальный колорит английского язика Аннотация. – 174 p. – Zaporizhzhya: Zain the English language (Linguistic and Cognitive and porozhzhya State University. . 1973. В частности . The article highlights the wealth of the English language.Science and Education a New Dimension. Also the colourfulness of the language is explained. Afanasyev O.A. . 5.Moscow: Higher School. lish language are in the 80 . 1999.O. word formation. инновации 69 . . . 1970-1980. The process of enrichment of English is being researched at certain levels.O.p. Yenikyeyeva S.L.seanewdim.S.O. – 4. A History of American English / J. Morozova N. wealth.N. Semantic fields in modern English / Z. – 257p. Semenets . innovations Павлив У. Dillard J. III(8). Terr2.Moscow: Higher School.409. словообразование. Pavliv U. New vocabulary of modern English / ZabotkiZaporizhzhya: Zaporizhzhya National Univ. богатство.Volume 4..220 p. .176 p. The effect of borrowings and some ways of word formation on the language development is characterized. Issue: 39. 2005. заимствования. Zabotkina V. na V. .Kyiv: Naukova / Atrushina G. 1999.B..A. Zatsnyy . The coloring // Ukrainian dictionary: 11 tons.. 1986. Keywords: colourfulness. National colourfulness of English Abstract. 2015 www. 232 Drofa.: Vicshaya School. Cherednychenko V.I.. Доказывается. 3. It is proved that these things have great influence on the colourfulness of English. Ключевые слова: колоритность. Lexicology of the English language: [Textbook] 6. Verdiyeva Z.O. Zatsnyy Yu. The development of the vocabulary of the EngHarlow: Longman. Yenikyeyeva. borrowings.V. В статье освещается богатство английского языка . Innovative phraseological verbalization elements of English / S. -120 p.B. .N.K.

[7. по-перше. П. Чернейко дійшла висновку. сема.О. В.В. І. Важливим внеском у вивчення слов’янської географічної лексики є монографії Й. а доповнюють один одного. доктор філологічних наук. 29]. виступаючи як топонім. ідентифікує об'єкт. Б. Прив).І. лексичне значення. німецького славіста П. імовірно. Лексема леи|вада. лексико-семантична группа (ЛСГ). “Словник народних географічних термінів Кіровоградщини” Т. Черепанової. Верхратського. які функціонують у складі тієї чи тієї говірки [9. “низина”. Л. Є. інтегральна сема. тому їй повною мірою властиві будьякого роду ономасіологічні і семасіологічні процеси. Грабця “Географічні назви Гуцульщини”.І. Т. Специфіка значення народного географічного терміна левада у східнослобожанських говірках Луганщини ________________________________________ Слободян Олена Вікторівна. Сіденко. вкрита травою’ (Город).І. 271]. зрошена рівнина” [ЕСУМ. постає особливо нерозчленованим. Оборот. Інша специфічна риса НГТ − тісна залежність її семантичного наповнення від зміни умов географічного середовища [2]. Грінченко ІІ. 349]). А. Загалом в семантиці внаслідок безперервності багатьох фактів реального світу головним типом є не дискретна. семантичний сикретизм Словникове розмаїття народних географічних термінів потребує ретельного вивчення й аналізу в етимологічному.seanewdim. Зел. Павл. віднайдено паралелі у сучасній літературній мові та діалектах. У діалектній лексикології та топоніміці однією з найважливіших залишається проблема співвідношення споконвічних і запозичених термінів. а безперервна система. і В. Юрковського. 7].. с. Є.В. Понятійний континуум. “Словник народних географічних термінів Волині” О. Е. Старобільськ. с. 2−3]. Т. що протікають у сфері конкретної. ‘рівнина в неглибокій западині’ (Сват. Результати спостережень стосовно географічної номенклатури знайшли відображення у працях Р. Марусенко. Н. Шийки. “Словник народних географічних термінів Чернігівсько-Сумського Полісся” Є. З-поміж праць українських дослідників варто відзначити регіональні словники: Я. однією з термінологічних систем мови або діалекту. с. Значення “рівнина” − результат семантичного переходу семи ‘присадибна земельна ділянка’↔ ‘рівнина’ (пор. Я. проте багато її проблем досі не знайшли свого вирішення. з іншого. с. М. синкретичні. У східнослобожанських говірках Луганщини термін леи|вада виступає з широкою семантичною амплітудою та утворенням мікроареалів в лексико-семантичних групах термінів на позначення “рівнина”. що відображає різноманіття і динамічний взаємозв'язок реалій географічного середовища.М. Українська народна географічна лексика представлена також в словниках І. Міст). ІІІ. Україна Науковий керівник.К. зберегла вихідну семантику. Хитрової – російської. з топонімічними утвореннями і. Чучки. “поле”. ‘рівнина біля річки’ (Оборот. Данилюк. Дьякової та В. Лучика. зумовлену тісним зв'язком. Її систематизація й аналіз були здійснені в роботах М. 12]. вироблене не в результаті цілеспрямованого вивчення явища. денотативної лексики. “луг”. 54].. О. Нітше “Географічна термінологія польської мови”. ‘рівнина в низині’ (Піщ. Тимченка. Малько – чеської і словацької. у західноподільських говірках ця лексема виступає з одним значенням − ‘рівнина біля річки’ [12. Рудницького “Географічні назви Бойківщини” та С.І. Народна географічна термінологія являє собою значний пласт територіально обмеженої лексики. Й. Толстого “Слов’янська географічна термінологія. Яшкіна – білоруської. Мурзаєвих. Григоряна – болгарської і македонської. Дзендзелівського.В. І. Громко. Аналізований термін зі значенням “рівнина” зафіксовано в інших українських діалектах: на Кіровоградщині представлено семи ‘рівнина в неглибокій западині’. Грінченка. Вона є частиною лексичної системи.О. Желехівського. з одного боку. ВПокр. с. Потапчук та ін. Лисенка. Народний географічний термін як лексична одиниця. У статті описано специфіку значення народного географічного терміна левада у східнослобожанських говірках Луганщини. Терн. диференційна сема.Я. ознаки яких не виключають. позначає. Близькість інтегральних сем лексико-семантичних груп “рівнина” і “низина” усе ж не виключає імовірно- 70 . Громко. Разом з тим народна географічна термінологія має свою специфіку. по-друге. семантичному та багатьох інших аспектах. с. Пури. Тому метою нашої статті є виявлення специфічних ознак значення народної географічної термінології на прикладі терміна левада. В. П. у якій мало закритих галузей [1. Шютца “Географічна термінологія сербохорватської мови”. притаманну середньогрецькій мові: λιβάδι(ον) “лука. Глуховцева Анотація. ‘рівнина біля річки’ [5. С. “присадибна земельна ділянка” [СУМ IV.Н. Онишкевича. у зн. виражає поняття. 2015 www. Черепанової.Science and Education a New Dimension. Issue: 39. М. В. Часто доводиться спостерігати семантичні явища не протиставлені. Чабаненка та ін. . Philology. Найповнішим дослідженням зі слов’янської географічної термінології на сучасному етапі є монографія М. Бар. До неї зверталися вчені різних слов’янських мов. Проблема вивчення народних географічних термінів не є новою. Худаша. Поляруш. 458. а перехідні. Є. проаналізовано ареальне варіювання та лексико-семантичні особливості народного географічного терміна. що позначає різні об'єкти ландшафту. а в результаті повсякденного досвіду [16. що географічні терміни виражають поняття. Е. Никончука. Данилюк.Д. III(8). М. м. с. Ключові слова: народна географічна термінологія (НГТ). Лантрат). Т.Г. − називає.І. професор К. Семасіологічні етюди”. з динамічно змінюваними реаліями географічного середовища. аспірант кафедри філологічних дисциплін спеціальності “Українська мова” ДЗ “Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”.com Слободян О. Слов’янська географічна термінологія стала об’єктом пильної уваги дослідників досить давно. 206] На території північної Луганщини леи|вада в ЛСГ “рівнина” репрезентує географічні реалії: ‘рівнина. Непокупного.

на лузі. вкрита трав’яною рослинністю’. 50]. придатне для господарського використання’” [4. може бути репрезентантом ЛСГ “поле”. ‘луг (загальне значення)’. У праці П. часто низина або рівнина (левада) являє собою сінокісне місце. 116]. с. ‘присадибна ділянка’. що сема ‘город’ є природною для цього терміна й демонструє семантичний його синкретизм. Парниківка. с.: південно-західне ле|вада – ‘більший город коло хати. 120 – 121]. с. Лантратівки виступає з ознакою “низина в кінці городу з сінокісними травами”. де може випасатися худоба або заростає чагарником. левада – ‘земельної ділянки’ . Нов. у с. Науг. заросле сінокісними травами. Порівняйте: у Воронежзькій області лексема левада набуває значення ‘низина на поймі. поросла травою’. кіровогр. спостерігаємо вживання терміна для позначення як рівнинної. що використовується як пасовисько” . З огляду на це для аналізованого терміна як репрезентанта ЛСГ “рівнина”. ‘пасовище’. на Волині – ‘луг. сх. так і низинної ділянки землі. с. 75]. левада може бути в полі. [5. ‘мокра низина’. спостерігаємо явище семантичного синкретизму. Philology. ‘низина біля річки’. – левада ‘широка низина’. Семантичний синкретизм лексеми левада указує на типові ознаки місцевої географічної термінології. ‘заболочена низина’. поросла лісом’ [15. ‘низина (в загальному значенні’. в лісі. ‘низина вкрита травою’. с. а на приватні особливості однієї. де в результаті філіації семантична розрізненість лексеми ле|вада почала нівелюватися. ‘город в низині’. Нов) “город в низині”. Оборотнівки та с. Більшість значень лексеми левада вказують не на різні географічні об'єкти. вкрита травою’ (Оборот. засвідчує. 14] На Донеччині зафіксовані семи ‘низина біля річки’.Science and Education a New Dimension. долина’. ‘низина. що деякі значення аналізованого номена свідчать про його віднесеність і до географічної. що використовується як пасовисько’[15.‘мокра низина’. [6. ‘рівнина в низині’. 32]. ле|вада – ‘земельна ділянка для вирощування городніх культур’. ‘ділянка землі. ‘рівнина біля річки’. с. ‘рівнина в неглибокій западині’. схильної до змін реалії . дрібноліссям. Третяківка − “низина. ‘ділянка землі в низині’. Дослідник також вказує на те.‘пасовище’ (Сем. ле|вада – ‘овочі’ [СУСГ. 120 – 121. с. 349]. 49 − 50]. (Бут) “поливний город в індивідуальному господарстві”. який є полісемантичним і у місцевій. Загалом номен левада репрезентуює у обстежених східнослобожанських говірках семему ‘луг сінокісний’ з ознакою “наявність сінокісної трав’янистої рослинності”. який заливається водою’ [8. біля річки. в окремих населених пунктах має додаткові семи: (Мик. с. ‘низина залита водою’. Термін леи|вада у східнослобожанських говірках Луганщини виступає з такою семантикою: ‘луг (загальне значення)’ (Сват. Терн. с. с. Бут. або пересихати. у с. 153]). с. с. [6. Нов. на Рівненщині – ‘заплавна низовина. або заливатися водою. Загалом в обстежених говірках північної Луганщини функціонує полісемантична лексема ле|вада. ‘низинна місцевість. Термін леи|вада зі значенням ‘низина біля річки’ в Троїцькому р-ні виступає з ознаками “низина біля річки з різною рослинністтю”. Issue: 39. ‘заболочена низина’ [14. с. Так. 287]. 152] Термін левада може функціонувати зі значенням ‘город. ‘город. (Сват) “город в низині біля водойми”. ‘луг заливний’ [6. долина’. с. Термін леи|вада із значенням ‘низина. ‘поливний город в індивідуальному господарстві’ [13. с. у західноподільських говірках – ‘низина біля річки’. ‘низина біля річки’ [5. Троїцьк р-н) ‘низина. ‘поливний город в колективному господарстві’. Значення слова левада дозволяють скласти опис відповідної географічної реалії з можливою повнотою: низина (левада) може ставати дуже топкою і в'язкою. Бабич). с. “низина”. залита водою’ з виразною “низинною” семантикою пояснюємо позамовними чинниками: степові низинні місця часто заливаються водою. ‘низина. присадибна ділянка’. перетворюючись у заливний луг. укритої рослинністю. а на різновид та місце розташування цієї ділянки буде вказувати диференційна сема ‘рівнинна ділянка землі’. яку можна назвати семемою з додатковим структурним семантичним компонентом [15.-слобож. на Донеччині – ‘поросла травою місцевість. Парн. 152]. Сич). півн. ВПокр. Верхня Покрова.com сті набуття терміном леи|вада такого значення: ‘низина (загальне значення)’ (Сват). с. півн. Термін левада. присадибна ділянка’ (Мик. с. залита водою з луговими травами”. 2015 www. що заливається весняними водами’. ‘оброблене поле’ [15. кіровогр. ле|вада – ‘рівне поле. укритої травою.Ю. Якщо оцінювати лише відносну значущість окремих 71 .seanewdim. і до сільськогосподарської лексики з домінуванням “серед інших диференційної ознаки ‘вільне (від будь-чого) місце. ‘низина (загальне значення)’. Оборот. 109 – 110]).-поліс – левада – ‘низина біля річки’. рівнина. сіножатка’ [3. що може знаходитись біля річки і у певний час заливатися водою. зафіксована як репрезентант 12-ьох сем: ‘рівнина. Мик. У ЛСГ “Поле” у східнослобожанських говірках Луганщини термін ле|вада має лише одне значення. ‘низьке піщане місце’. вкрита травою’.]. вкрита травою’ у мовленні діалектоносіїв с. Павл). Оборот). 234] ‘низина біля річки’ [11. III(8). с. “луг”.-поліс. з іншими українськими говорами: у кіровоградських говірках – ‘луг (в загальному значенні)’. Сичівка − “низина з сінокісними травами ”. Трет. Сват). земельна ділянка’. 163]. Сват. і у загальновживаній ГТ. залита водою’. Лантрат. Зіставлення семантичної структури номена ле|вада з іншими говірками української мови в лексикосемантичному полі ПОЛЕ (пор. ‘луг сінокісний’. Розсип. ‘низинна місцевість з неродючими ґрунтами’ [13. молдавському та російському мовному просторі. “поле” інтегральною семою буде ‘ділянка землі’. 49] При набутті значення ‘пасовище’ лексема левада виступає з семою “місцевість з луговими травами. робитися більш твердою. Значення полісемантичної лексеми левада як репрезентанта семи ‘низина. на позначення лугу репрезентує семантичний перехід ‘луг’ ↔ ‘інший ГО’. 109 – 110]. [5. Луб. с. 180. ‘низина біля річки’ (Міст.низини або рівнини. для українських діалектів у семантичному полі “низина” виявлено: на території Хмельниччини – левада – ‘низинна місцевість. ‘низьке піщане місце’ [10. Гриценка “Ареальне варіювання лексики” лексему ле|вада представлено як репрезентанта 34 значень на загальноукраїнському. отже. Пор. Через те що термін ле|вада за своїми лексико-семантичними варіантами належить одночасно до кількох лексикосемантичних груп. ‘луг сінокісний’ (Луб). ‘низина. ‘лугова ділянка землі’. 159]. залита водою’ (Зел. Отже.

206–255. – Кам’янець-Подільський – 2012. Білокуракинський р-н. Данилюк О. Павлівка. 4. Привілля.В.А.: Наук. Лантрат – с. с. Данилюк О. – 119 с.Д.В.. − (Бібліоте(на материале географических терминов архангельских ка української ономастики) говоров / Л. біля річки. М. Сватівський р-н. 9. в болоті). Терн – с. 1990. Бар – с. / Т. ред. 153].Лучик. филол. Верхраткой области УССР. Сват. Біловодський р-н. Наявність ареалів свідчить про різний ступінь збереження давніх значень. … канд. Потапчук І. 161]. на Автореф. Луб. Прив – с. в лісі. Громко / Відп.com сем в значеннях терміна з огляду ареального критерію. Специфика народной географической террусенко // Полесье (Лингвистика. ноподільських говірках / Потапчук Ірина Михайлівна. Бабичеве. Розсип – с. Старобільський р-н. град: РВЦ КДПУ.В. О. давніші й нові семи. які розвиває цей термін в різних частинах свого ареалу. Современные методы изучения значения и туации языкового контакта / Н. Волині / Оксана Климівна Данилюк. 5.О. Нов . дис. 15. Миколаївка. И. Бабич – с. ун-та. Старобільського р-ну.с. Issue: 39. Сіденко Н. В. волинського. Гриценко П. – 261с. Народна географічна термінологія Ровенщи7. Новорозсош.Ю. Парн – с. − Вид. Географічна апелятивна лексика східносте6. залита водою’ . Черепанова Е. Науг – с. Мик. Чернейко Л. 1999. вна Данилюк .01 / Оксана Климіздобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук. Третяківка.seanewdim. Сичівка. Новопсковський р-н. – С. [Текст] десерт. ЛІТЕРАТУРА 1. Піщане. Верхратський І. Білокуракінський р-н. Изд-во. Словник народної географічна термінології Черниговско-Сумского Полесья. Сич – с. Мик – с. з одного боку. Материалы к словарю украинских гео1963.Оборотнівка. Словник народних пових говірок Центральної Донеччини / Надія Петрівна географічних термінів Кіровоградщини / Відп. Павл – с. Гри12. Павл. Троїцький р-н. Нові знадоби номенклатури і термінології 11. 1908. 2000. Громко Т. Марусенко Т.К. інтегральні й диференційні їх ознаки. 1972. – Заглавие с экрана. В.В. Ін-т мовознав. що характеризує аналізо- ваний номен як такий. Шийка С. 13. Сватівський р-н. –18 с. Названия рельефов в говорах Хмельницприродописної. 3. Дослідники зосереджують увагу на чіткій локалізації лексеми у східнослов’янському континуумі. Нов. 72 . Біловодський р-н. народної. Проміжне положення займає конфігураційна ознака рівнинності.. графических апеллятивов (названия рельефов) / Т. О. лише зрідка відзначена і середньополіському. – 84 с. наук: 10. 2015 www. 224 с. – Сумы. Розсип. – Київ .Science and Education a New Dimension. Список умовних скорочень назв населених пунктів Город – с. 287 с. Народна географічна термінологія в західценко. Наугольнівка. с. стверджуючи. Розсипне Троїцький р-н. який полягає в тому. збирані між людом / І. Географічна термінологія Волині [Текст] : ни / Шийка Світлана Володимирівна. неоднакову силу імпульсів.Лучик. нині згасаючого..Кіровоград: РВГІЦ КДПУ. Апресян // Проблемы структурной лингвистики. наддністрянського. Громко Т. відсутність її на значній території старожитніх говорів – закарпатського.В. Лантрат. що істотність ознаки в смисловій структурі деякого МГТ може верифікуватися його стійкістю (повторюваністю) в близьких. Семикозівка Біловодський р-н. Поляруш Т. Трет. – 2013 – 451с. Русская географическая терминология в синаук.ac. − Луцьк : Вежа-Друк. 2000. Марусенко. 10.В. Луб – с. ‘місця розташування’ (в полі. : http://admin. Зел – с. III(8). с. базисні і похідні значення співіснують не тільки в різних. Бабич тлумачення лексеми свідчать разом з тим про суттєвість у східнослобожанському ареалі для лексеми левада семи ‘залитісттю водою’. Хоча у селах Зел.В. філол. Сіденко . Ареальне варіювання лексики / П.О. Чим частіше повторюється семантична ознака терміна. По– К. В. “що український континуум об’єднує результати двох впливів: давнішого.novsu. Парневе. Біловодський р-н. – градщини) / Т.Л. Васильев В. Луб’янка. – Донецьк – 2003. Троїцький р-н. надсянського. Лабунец Н. пов’язаного з східнороманськими впливами” [4.В.: Наука. Тернівка. а з другого. Сич. що перебуває в стадії семантичного усталення [13.Ю. Наука.І. Н. Марківський р-н. думка. Сватове. західнополіського.. 2013. Народная географическая терминология 8. пересічних значеннях. доповн. А. Городище. тим вище його значимість [2] . – 180 с. НАН України. Чернейко Автореф. Динаміка значень лексеми становить безперервний процес. Піщ – с. тебні. – М. : М. – К. Терн. дис. Верхня Покрова. Сват – м. − 148 с.В. лемківського.Д. на лузі. Для просторової поведінки лексеми ле|вада характерна. – М. – К.02. Толстой]. Біловодський р-н. Сем. Отже. – 272 с. Ма2. А. 161]. друге.К. а нерідко у тій самій говірці як цілісній діалектній системі. П. Апресян Ю. – Кірово356 с. ВПокр – с. – 1980. – 275 с. на здобуття наукового ступеня В.. Лексема ле|вада в досліджуваних говірках має широку семантичну структуру. 2007. Троїцький р-н. – кандидата філологічних наук. 14. що “це виразний південний локалізм” [4. і новішого. Оборот – с. Бараниківка. Попаснянський р-н. – 172 с. – [Текст] десерт. які варіюються на тлі загальних інваріантних ознак низинності. Археология. Науг інтегральною семою для лексеми левада є ‘наявність трав'яної рослинності’ та несуттєвими є семи ‘площина. 16.ru/uni/vestnik. часто віддалених говірках. ред. ВПокр. 1968. Сем – с. 1984. у селищі Город. Philology. ім. − дозволяє припустити. Трет – с. Опыт парадигматического анализа лексики і виправл. Ред.. Лучик В. Оборот. Сватівський р-н. Мартынов. Марусенко Т. Містки.nsf. − Тюмень: некоторые проблемы структурной лингвистики / Ю. Лабунец. Э-ресурс: ка) / [отв. тим він більш стійкий. Парн. Біловодський р-н. Топонимиминологии (семасиологический аспект). – М.А.А. Семантичні особливості народної географічної [Текс] дисертація на здобуття наукового ступеня кандидатермінології Центральної України (на матеріалі Кіровота філологічних наук. канд. Лантратівка. Марківський р-н. Міст – с. – ський – Львів. Зелеківка.

uni/vestnik. [Text] dis. KSPU. . povyh dialects of Central Donetsk / Nadezhda Petrovna Kyiv . СУМ – Словник української мови : в 11 т. 4. 1996. . 1996.2003. 10.1980. Markhratskiy . Ver(Linguistics. V. folk. 1−11. Phil. Geographical terminology of Volyn [Text]: 14.I.L.Kamenetz-Podolsk . – 516 с.: Science. 1972.. Modern methods of studying the values and correct. К. 1996.Moscow: Nauka. Toponymika) / [Ed. Danyluk. 11.Vol 4 . V. 1996 . Areal variation of language / P.Vol 1 .. Phil. Специфика значение народного географического термина левада в восточнослобожанских говорах Луганщины Аннотация. Lyesnova.451s. Philology. Phil. lexical meaning. Терновська. Dictionary of folk 13. Danyluk O. Russian geographical terminology in situations 2.V. 2000. -18 p. thought. .516 p . National Academy of Sciences of Ukraine. Marusenko.K.. Uzhchenko. 206-255. – Luck: Vezha-Print. University.234 p. . Ternovska. Dictionary of national geographic terminology 16. – Т. Sc.Kirovograd: RVHITS zahidnopodilskyh dialects / Potapchuk Irina. People geographical terminology of Rivno region Thesis dis. The names of the reliefs in the dialects of .V.V.Dictionary of Ukrainian Language: [7 vols. Khmelnitsky region of Ukraine.D. Hromko T. .Science and Education a New Dimension. 2013. 2002. Shyjka S.A. discovered parallels in modern literary language and dialects. Sc. Gritsenko. − Т.V. Cherepanova E. Phil.Dictionary Ukrainian Eastern dialects / K.seanewdim. ДЖЕРЕЛА 1. . Sidenko N. – т. 1982– 588 с. . : 4. . Verkhratskiy I.495 p .: Science. – Т.Vol 3 .S. Potapchuk I. Т.V. лексическое значение.172 p.: Studies.A. – Т. tynov. Cherneyko Thesis od dis.Hluhovtseva. Issue: 39.Lviv.. Hromko / Ed. С. Ніколаєнко.180 p.novsu. semantic syncretism Слободян Е.261s. Lugansk. 4 t.K. 4. . analyzed areal variation and lexical-semantic peculiarities of national geographical term. Ужченко. семантический сикретизм 73 . Specificity folk geographic terterminology of language contact / N. Labunets. Apresyan Yu. 6. Materials for the dictionary Ukrainian geo3. SUM . 2.Tyumen: Publishing (semasiological aspect). fulfill.275 p. 1982-2012. cand. 2000.M. 2007. lexical-semantic group (LSG).. лексико-семантическая группа (ЛСГ). найдены параллели в современном литературном языке и диалектах. thought.Yu. Sidenko. Cherneyko L. 1970 . Labunets N. Hrinchenko .V. Marusenko // Polesie pryrodopysnoyi. Tolstoy]. – К. . думка. terminology of Central Ukraine (based on Kirovohrad) / 12. 4. 1996. 9. . В. Sc. .ac. Мельничука]. Danyluk O. Грінченко – Грінченко Б. 2. Luchik V. интегральная сема.. 7. 1970 – 1980. I. Marusenko T. V. думка. 1-11.119 p.K. В. Luchyk. Institute 15. harvested between nations / I. .T. .Vol 2 Melnychuk]. and (based on geographical terms Arkhangelsk dialects / L. Ключевые слова: народная географическая терминология (НГТ). . : Наук.ru/ House. 1990. . sam. 2012. cand. ESSUM .] / [за ред. 1908. Apresian // Ukrainian onomastics) Problems of structural linguistics.1980. . III(8). – Т.Kirovograd: RVHITS KSPU.. 1984. People geographical terminology in T. : Наук. – 234 с.02.Hrinchenko BD Ukrainian Language Dictionary: 3. . СУСГ – Словник українських східнослобожанських говіНаук. .Yu.01 / Oksana Klymivna / Shyjka S.P. Vasiliev V. RESOURCES 1. 1968. Словарь української мови : у 3. V.A.: 5.com REFERENCES (TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1. dumka. – 495 с.M. differential seme. Semantic characteristics of national geography Nauka. .. .Sumy. О. проанализированы ареальное варьирование и лексико-семантические особенности народного географического термина.. Slobodyan O. рок / К. Potebnya.616 p. E-source: http://admin. . cand. T. .: MA . Sc: 10.Ukrainian dictionary: 11 tons.356 p.M.V.2012. K: Naukova V. – Луганськ.A.287 p. Marusenko T. Nikolayenko.V.O. 2002.Donetsk .O. Глуховцева. 3. Лєснова. . People geographical terminology of Linguistics of O. / T. SUSH .. . .I. ЕССУМ – Етимологічний словник української мови : [у 7 4 т.Title from the screen.K. Keywords: folk geographic terminology (FGT). cand. 1963. 2015 www.V.D. This article describes the specific geographical significance of the term meadow in Lugansk shidnoslobozhanskyh dialects. N. Archaeology. Gritsenko P. Poliarush T. В статье описана специфика значения народного географического термина левада в восточнослобожанских говорах Луганщины. 8. . 1996 .(Library of some problems of structural linguistics / Yu.84 p. 1997 . O.В.. . sam integral.nsf.588 p . . думка. 1. . .K.V.] / [Ed. .2013 .148 p.224 p. Experience paradigmatic analysis of language Volyn / Oksana Klymivna Danyluk. second. сема. New znadoby nomenclature and terminology graphic appellatives (name reliefs) / T. І. Specificity of the geographical significance of the term левада shidnoslobozhanskyh dialects in Luhansk Abstract. thought. – 616 с.K . дифференциальная сема.K .A. Д.V.272 p. Chernigov-Sumy Polesie region. 2. 1997. – К.Ed. Hromko T. [Tex] dis.[Text] Shyjka. appeal by geographical vocabulary shidnostegeographical terms of Kirovohrad region / ed. 1999. Luchyk.

ХХ ст. які в офіційно-діловій сфері різних галузей суспільної діяльності та в житті окремої людини мають свою форму і лише окремі з них набули загальноофіційного використання”. Оскільки тексти офіційно-ділового стилю мають різну сферу використання. 2015 www. так і позамовних чинників. культури. Ділова фразеологія органічно вплітається в мову офіційно-ділового стилю й разом з нею обслуговує суспільні відношення людей. Іншими словами. проте частотність їх використання неоднакова. офіційне листування. що лексичні. Україна Анотація. семантико-видова опозиція Процес входження України у світову політичну спільноту супроводжується формуванням національного поля політичної комунікації.П. – кодекси..seanewdim. Фразеологія в контексті суспільно-політичного спілкування (на матеріалі текстів службових документів першої пололвини ХХ ст. доцент. фразеологізоване утворення. кандидат філологічних наук. морфологічні та синтаксичні особливості будь-якого ділового документа варіюють залежно від його жанру.Science and Education a New Dimension. – звіти. який у новітній період насичений специфічними соціо-психолінгвістичними феноменами. є засобом зв’язку органів влади й окремих груп населення. На сучасному етапі в межах офіційно-ділового стилю традиційно виділяється три підстилі: – законодавчий. Жанрами офіційно-ділового стилю є „види ділових паперів. які регулюють міжнародні стосунки.М. жанр – це різновид мови. – військові кодекси. – ділові листи. характерне тільки для цього жанру. що регулюють життя окремої людини. що 74 . посадових осіб у період активації пошуків нової ідеології. У жанрах офіційно-ділового стилю основною особливістю мовної канви тексту є стандартизованість. Це пояснюється тим. Метою пропонованої праці є дослідження фразеологізованих утворень суспільно-політичного дискурсу як засобу увиразнення політичної комунікації. Туркіна Ю.І. заяви. присвячений виявленню особливостей політичної комунікації засобами фразеології на матеріалі текстів службових документів першої половини ХХ ст. що регулюють юридичні офіційно-ділові стосунки. оскільки саме політичне спілкування уможливлює зміни суспільних систем.). що використовуються у військовій сфері. Стаття продовжує цикл публікацій автора. та ін. яка будується на врахуванні як мовних. У цьому сенсі важлива роль відводиться когнітивному аналізу фразеологізованих утворень політичного дискурсу. які регулюють життєдіяльність організацій і підприємств. У ході дослідження з’ясувано. Так. економіки. нового бачення ідеї державотворення в першій половині ХХ ст.. ноти. – адміністративно-управлінський. що фразеологічні одиниці функціонують у текстах службових документів у всіх названих підстилях. які активно функціонують у службових текстах І пол. З огляду на це поза увагою дослідників мови як інструменту маніпулятивного впливу не повинні залишатися фразеологізовані утворення суспільнополітичного дискурсу. Philology. оскільки він дає змогу здійснити лінгвістичний моніторинг суспільної свідомості. Ключові слова: політична комунікація. зокрема. призначення та мету.Н. певною мірою виявляє динаміку суспільної свідомості. забезпечує міжнародні зв’язки в галузі політики. М. рапорти. а також документи. формою та змістом. На основі теоретичних положень у даній праці з’ясовано роль фразеологізованих утворень суспільно-політичного дискурсу в мовленні політиків. У політичній комунікації суб’єктивна характеристика змістового аспекту спілкування може бути пов’язана зі спеціальним спотворенням чи ідеалізацією соціальних реалій. магістрант Донбаський державний педагогічний університет. суспільно-політичний дискурс. Їх автори висувають й обґрунтовують необхідність того чи іншого фактора при віднесенні документа до окремого жанру (стандартизованість. – дипломатичні договори. У сучасному мовознавстві існує кілька видів класифікацій жанрових різновидів офіційно-ділового стилю. зміст документа тощо). Принагідно зауважимо. III(8). Туркіна Юлія Михайлівна. акти.) ___________________________________ Сушко Оксана Іванівна. З огляду на це політична комунікація все більше привертає увагу дослідників (Алтухов В. громадських діячів. Слов’янськ. які регулюють роботу в торгівлі й економіці. – службові й доповідні записки. – дипломатичний. У даному дослідженні підтримано традиційну класифікацію жанрових форм офіційно-ділового стилю. які регламентують урядову діяльність. парламентські вказівки. яка сприяє недопусканню в текст суб’єктивності або якихось особистих авторських оцінок.com Сушко О. то залежно від цього змінюється добір мовних одиниць взагалі й фразеологічних одиниць зокрема. а тому роль фразеологізованих утворень суспільно-політичного дискурсу в цьому аспекті є безперечною. м.М. а також визначає конкретне мовне оформлення тексту. Комунікативний політичний простір експлікований політичним дискурсом. що визначається конкретними умовами мовленнєвої ситуації з метою використання. Кожен із названих підстилів характеризується своєю жанровою неоднорідністю. Брандес виділяє такі мовні жанри офіційно-ділового стилю: – урядові постанови. Issue: 39. без розуміння природи яких іноді складно пізнати сутність політичного дискурсу. що й дозволяє говорити про оформлення однотипних фактів певними документами. однорідними за найменуванням. виступаючи важливим засобом увиразнення політичної комунікації. сфера людської діяльності. Вакуров В.

постанова. що визначає суспільний і державний лад. в окремих жанрах – службових листах. які виконують номінативну функцію. Philology. виступає у своєму прямому призначенні справляти суб’єктивно-духовний вплив на одержувача інформації у певних сферах адміністративної діяльності. Резолюція – рішення. організації тощо. полягає в тому. системному викладі. сприяти упромисловленню. акт органів державної влади. 155]. Фразеологічні одиниці. Закон – встановлене найвищим органом державної влади загальнообов’язкове правило. виборчу систему. Особливість мови цих документів визначалася їх жанровою приналежністю. ворог української влади. характерних для цього жанру: приймати димісії. а з другого. яке має найвищу юридичну силу. який був уже достатньо розвиненим у першій половині ХХ ст. У цьому плані М. удержавити підприємство. визначити виконавчу владу. Наведемо приклади: принести найглибшу подяку. найвище законодавче тіло. що в деяких офіційно-ділових документах функціонують (правда. а й з певним залученням іншомовної лексики. Крім цього. Але якщо в художньому стилі образність виявляється в багатоплановому. статут. Брандес. У фразеології метафорі відводиться окрема роль. III(8). які регулювали обов’язкові правові норми. Очевидно. господарська самовистарчальність нації. які виділяємо в окрему групу.seanewdim. Отже. які дозволяють передати загальне поняття через конкретний словесний образ.com добір мовних одиниць (у тому числі й фразеологізмів) певною мірою визначається жанровою приналежністю документа. Листи першої половини XX ст. усамостійнення народного господарства. сприяли виконанню розпоряджень державного характеру. Ще одним жанром адміністративно-управлінського підстилю є наказ. що законодавчий підстиль послуговується частіше власне діловими фразеологізмами. Постанова – розпорядження. основні права та обов’язки громадян [ВТСУМ. Статут – зведення правил. ”помічається емоційна експресивність і навіть образність” [3. шлях союзних в’язань. що в усіх аналізованих жанрах використовуються загальнолітературні стійкі звороти.П. саме з метою впливу на об’єкт комунікації образні вислови проникають у мовну канву тих жанрів офіційно-ділового стилю. що фраземотворчі компоненти в процесі фразеологізації розвивають у собі якісно нові властивості. з одного боку. Відомо. державна автономія повітів. що ”емоційно-експресив-ний зміст текстів офіційно-ділового стилю – ознака естетичної функції конкретного мовленнєвого жанру. Авторами службових листів є переважно відомі державні діячі. які дозволяють посилити семантичне значення додатковими експресивними та оцінними відтінками. У текстах цього жанру використовуються такі фразеологічні одиниці. Це пояснюється тим. відозвах функціонують образні вислови. що перша половина XX ст.П. Брандес підкреслює. Директорії. – вирішує допоміжне завдання – оптимізацію впливової (прагматичної) функції висловлювання” [3. Лист – писане звертання до особи чи осіб. пов’язаних з окремими сферами офіційного життя (переважно дипломатія). 2015 www. причому не лише на питомій українській основі. Саме в цей період було складено чимало законодавчих документів. які характеризуються певною образністю. ухвалені з’їздом. ЗУНР. це утворення Української Незалежної Республіки. як слушно зазначає Сніжана 75 . політики. у текстах. стан монолітного державного тіла. Наведемо приклади фразеологізмів. помічаємо певний вплив художнього стилю української мови. а в законодавчому підстилі їх використання обмежене. посадові особи. 157]. заспокоїти земельний голод.Science and Education a New Dimension. вистарчальна платня. унедійснити постанову. У нашому дослідженні метафору розглянуто у вузькому значенні. 449]. уздоровити відносини. внаслідок обговорення будьяких питань. переступ по службі. Проте дослідження показують. Цей жанр оперує такими фразеологічними одиницями: оберігати гідність нації. що вона певною мірою забарвлює інформаційний текст. метове назначення прямування. Аналізуючи особливості використання фразеологізмів у названих вище жанрах адміністративно-управлінського та дипломатичного підстилів офіційно-ділового стилю. які розраховані на широкі верстви населення. Як зазначає М. приязні відносини. У межах цього жанру функціонують такі фразеологізми: урядити маніфестацію. й виконував функцію впливу. яка. функції та порядок діяльності якої-небудь установи. що визначають завдання. жанрові особливості текстів службових документів першої половини ХХ століття полягають у тому. як: конституція. догляд міжнародних чинників. природа Української нації. брак дисципліни. Issue: 39. що фразеологічні одиниці офіційно-ділового стилю переважно позбавлені будь-якого експресивно-емоційного забарвлення. то в офіційно-діловому стилі специфіка образності. чинник динамічного тривання. зверненнях. прийняті. Дослідження показали. структуру. порядок зносин з вищим начальством. здорові прояви. тобто через використання таких фразеологізованих утворень. стояти на чолі держави. які найчастіше використовуються в таких жанрах. принципи організації та діяльності державних органів. на наш погляд. Тому функціонування фразеологічних одиниць у названому підстилі має специфічний характер. авторитетне вирішення. постанова. функціонують переважно в дипломатичному й адміністративно-управлінському підстилях офіційно-ділового стилю. оскільки. виступаючи засобом маніпулятивного впливу. містять офіційноділову фразеологію. як: заявити свою волю. Наведемо приклади: сіяти анархію. межі державної виконности. Тому сутність семантичних перетворень компонентів аналізованих нами образних висловів полягає в тому. Відомо. Дослідження показали. це історія Української Гетьманської Держави. рідше – в указах і законах. зборами і ін. значно рідше) експресивно забарвлені вислови. що в основі творення фразеологічних одиниць цієї групи стоїть метафора. У текстах резолюцій функціонують такі фразеологізми: воля пограничної людності. що в таких текстах відбувається процес взаємодії офіційно-ділового та публіцистичного стилів. зачинити збори. в історії України – це складний період визвольних змагань за державність і незалежність. розраховане на широке розповсюдження. Конституція – основний закон держави.

експресивність. Як показали дослідження. в системі експресивно-забарвленої суспільно-політичної фразеології простежується семантично-видова опозиція ”добре – погане”. що. Дослідження показали. потрапляючи в текст службового документа. Як відомо. які існували в суспільстві. Philology. а самі фразеологізовані вислови текстів службових документів першої половини ХХ ст. Ці вислови є органічним складником суспільно-політичної фразеології. Дослідження показали. яким властиве знижене забарвлення. Фразеологізовані утворення суспільно-політичного дискурсу є важливим складником політичного мовлення. лаконічність висловлювання. як службовий 76 . Специфіка суспільно-політичних фразеологізованих одиниць полягає в тому. в центрі якої – прагнення якомога точніше й стиліше передати різні сторони життя народу. придбати славу лицарів. що воно покликане зумовлювати бажану для суб’єкта мовну чи поведінкову реакцію з боку об’єкта комунікації. що дозволяє говорити про останній як такий. громадських діячів за даними фразеології. – багатопланова мовна система. становище Євангельських дів. деактуалізації його компонентів. можна вважати. була насиченою різними політичними подіями. відтворюючи окремі сторони політичного життя. партійні слабодухи й подібні. що формується внаслідок переосмислення вільного словосполучення-прототипу. відносна постійність компонентного складу. Фразеологізовані утворення першої підгрупи використовуються в текстах службових документів з метою передати кращі риси характеру особистості. домінуючою ознакою створення якої є метафоричність. Фразеологізовані утворення суспільно-політичного дискурсу функціонують переважно в текстах службових листів. а й її інтерпретацію. так і ті негативні моменти. Тому окремо виділяємо: а) вислови. за деревами не бачити лісу. так і приховану.Баранов підкреслює. що з метою впливу на користувачів текстів службових документів у першій половині ХХ ст. оскільки вони відтворюються як цілісні одиниці з фіксованим значенням. III(8). а тому особлива роль відводилася політичному мовленню як сукупності вербальних структур. персоніфікувати душу нації. вони органічно поєднуються з особливостями офіційно-ділового стилю. недалекоглядність): симпатії платонічного характеру. Тому цілком закономірно. що найчастіше помічаємо в таких жанрах офіційно-ділового стилю. Сюди залучаємо такі вислови. що саме теорія впливу та суспільнополітична фразеологія дозволяють вивчати специфіку мислення політиків. які блискуче володіли українською мовою. що використовувалися у сфері політики та здійснювали вплив на політичну свідомість громадян. охарактеризувати провідних політичних діячів тощо. Крім цього. викликати пошану до українського імені. які в нашому дослідженні кваліфікуються як фразеологізовані утворення політичного дискурсу. Відомо.com Велковська. Семантика фразеологізованих утворень суспільнополітичного дискурсу супроводжується конкретною оцінкою тих або інших політичних явищ. Особливість політичного мовлення полягає в тому. відтворюваність. 162]. ”прогресивне – реакційне”. функціонування яких розраховане на створення піднесеності мовлення. політикам і громадським діячам за певним шаблоном. які функціонують у тексті службового документа з метою давати характеристику окремим подіям. Семантика фразеологізованих утворень суспільнополітичного дискурсу в текстах службових документів досліджуваного періоду відображає як позитивні сторони суспільного укладу. що широке використання метафоричних висловів у політичному дискурсі є ознакою кризової політичної та економічної ситуації. як: розумна частина української еміграції. а також її оцінку як явну. а й виступає одним із засобів упливу. пасинок партії. Як бачимо. що окремі вислови є авторськими фразеологізованими одиницями.seanewdim. а також спонукати індивіда й соціум прийняти певне визначення і сформувати навколо нього емоційну ауру. Перша половина ХХ ст. виступають своєрідною вказівкою на вибір об’єктом комунікації тієї чи іншої політичної позиції. наприклад. Такі фразеологізовані утворення виділяємо в окрему підгрупу. що українцям властива мовленнєва коректність. але й особливим використанням фразеологічного фонду мови. До другої підгрупи залучаємо вислови. особливість функціонування суспільнополітичних фразеологізованих утворень полягає також і в тому. що саме метафоричні вислови в мові публічних виступів політиків або в мові політичних документів є ”передбаченням кризового стану суспільної свідомості” [2. Фразеологізми цієї групи. спадкоємці Переяславської Конституції. намагаючись вловити сталі якості об’єктів. а також відтворювати стан суспільної свідомості за текстами службових документів. який передбачає не лише повідомлення про політичну дійсність. в текстах студійованого періоду окрему групу становлять фразеологізовані утворення суспільно-політичного дискурсу. легковажність. в політиці мова виконує не тільки комунікативну функцію. виступають важливим засобом формування політичної свідомості суб’єктів. що відрізняється від інших функціональних стилів не тільки своєрідною фразеологією. які завдяки метафоричній образності стають доступними чуттєвому сприйняттю. Оскільки авторами таких листів були відомі політичні діячі. Значна роль у цьому сенсі належить суспільно-політичним фразеологізмам. які окреслюють різні негативні сторони життя (нещирість. метафора базується на статичних ознаках.Science and Education a New Dimension. що в суспільно-політичній комунікації суб’єктивна оцінка змістового аспекту спілкування інколи пов’язується зі спеціальним негативом у змалюванні соціальних реалій. Так. а точніше – маніпулятивного впливу.М. у зв’язку з активізацією пошуків нової ідеології та спробами реалізації моральних вартощів народу неодноразово зверталися до використання відповідних метафоричних моделей. залучаючи їх до перебігу політичних процесів. О. б) вислови. Issue: 39. політична наївність. набуваючи рис. оскільки їм властива цілісність значення. Окремі дослідники вважають. традицією. галуза слов’янських народів. притаманних саме цьому функціональному стилю. політики та громадські діячі першої половини ХХ ст. звичкою (адже номінація може мати вирішальне значення для сприйняття). що фразеотворення в текстах службових документів першої половини ХХ ст. 2015 www. підняти Стяг і Бунчук боротьби тощо.

– них одиниць в науковому та офіційно-діловому стилях М. 1991. Метафорическая природа фразеологических Матеріали міжвузівської науково-практичної конференединств русского языка // Филологические науки. Phraseology in the context of social and political communication (on the basis of official documents of the first half of XX century) Abstract. Altukhov V. language. 2004. Russian political metaphor (materials to the dictionary). а тому фразеологізовані утворення. що ще раз підкреслює багатогранність стилістичної системи української мови. . Баранов А.. що названі жанри офіційно-ділового стилю розраховані на широкий загал. фразеологізми офіційно-ділового стилю займають належне місце в системі української фразеології. Keywords: political communication. 48-54. social and political debate phraseology.Н. ЛІТЕРАТУРА 1. меморандум.И. посвященный выявлению особенностей политической коммуникации средствами фразеологии на материале текстов служебных документов первой половины ХХ в. Особливості функціонування фразеологіч.3. 89-90. Брандес Н. Вакуров В. яка потребує всебічного дослідження в новітній період. 1997. publicmen in a period of activating of the searches of new ideology.Н.P.com лист. – С. Ключевые слова: политическая коммуникация. Issue: 39. 2004. виступає невід’ємною складовою політичної комунікації.: Прогресс – Традиция. – 461 p. Фразеология в контексте социальной-политического общения (на материале текстов служебных документов первой половины ХХ века) Аннотация.: official-business style Ukrainian language // Ukrainian Progress . new view of the idea of state formeng in the first half of the ХХ century. фразеологизовани образования. . – М. семантико-видовая оппозиция 77 .P. Статья продолжает цикл публикаций автора.Н. общественно-политический дискурс. Theoretical course. Philology. 2. – 461с. нового видения идеи государства в первой половине ХХ в. яка своїми специфічними рисами вирізняє цей стиль з-поміж інших. Караулов Ю. Metaphorical nature of phraseological unities Scientific Conference. Baranov A.Donetsk: DSU.: Editorial. Теорія і практика: 4. – Донецьк: ДонДУ. Теоретический курс. . – 1981. У межах його різновидів розрізняємо стильові підвиди. відозва (адміністративно-управлінський підстиль). Отже. Русская политическая метафора (материалы к словарю). Turkina J. 48-54. – 193 p.P.М.: Эдиториал. Theory and Practice: Papers of Interuniversity 4. должностных лиц в период активации поисков новой идеологии. На основе теоретических положений в данной работе выяснена роль фразеологизированных образований общественно-политического дискурса в речи политиков. що фразеологізми офіційно-ділового стилю належать до книжної фразеології. Алтухов В. Vakurov V. української мови // Українська мова. – № 4. 1991.M.№ 4. ції.П. нота (дипломатичний підстиль). cemantic-specific opposition Сушко О. У перспективі дослідження – подальше вивчення мови суспільно-політичної комунікації. Sushko O. Туркина Ю. Karaulov Yu. покликані зумовлювати бажану для суб’єкта мовну чи поведінкову реакцію з боку об’єкта комунікації.Tradition. звернення. .N.M. 2015 www. общественных деятелей. .N. of Russian Philology //. III(8). INFRA-M. Стилистика текста. education. Це можна пояснити тим. 2. . – 193 с.M .1981.. On the basis of theoretical studies in this work the role of phraseology formations of social and political debate is found out in the speech of politicians.Н. ИНФРА-М... . Features idioms operation in the scientific and 3.seanewdim.I. devoted to the research of the features of political communication by facilities of phraseology based on the material of official documents of the first half of the ХХ century.Science and Education a New Dimension.N. The style of the text. – С. аналізований нами фразеологічний матеріал службових документів першої половини ХХ ст.M . Отже. Brandes N. 1997. The article continues the cycle of publications of the author. REFERENCES (TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1. Дослідження фразеологічних одиниць з погляду їх стилістичної організації засвідчує. 89-90. органічно включені в тексти цих документів.

у яких розповідають про маніяків. Та і постаті самих письменників. Розслідування злочинів маніяків-убивців у романах О. Только в ней полиция обнатужила уже шесть полусгнивших трупов» [6. Незвичайне образне знання про смерть дає. 279]. «…перекусив горло і пив з того прокушеного горла. Зборовської [1]. 2015 www. розглядаючи роман О. с. с.Science and Education a New Dimension. вкинув металеву гільзу до стволу і вистрелив… Здорово. Так. Дірка як у вулику» [3. с. с. а за нашої доби. Україна Анотація: Романи поєднують в собі розповіді про нелюдів-убивць. смертей. Ульяненка та Т. не дивлячись на шалену популярність їхніх творів. студентка 5 курсу українсько-англійського відділення філологічного факультету Державний вищий навчальний заклад «Донбаський державний педагогічний університет» м. м’ясо. Детально описані у романах і збори маніяків на чергове вбивство: «Потім нашвидку одягнувся. які стосуються вивчення творчості окремо взятих письменників. Мистер Гамбл очень любил свой пистолет и знал. Мета. Зіставний аналіз зазначених творів поки що залишається за межами наукових зацікавлень. За годину він розтопив газову плиту і приготував відвар з печінки та серця…» [3. Харріса. 56]. Ключові слова: патологія. Харріса простежити прояв у людині небезпечних темних сил. у першу чергу. Матеріали і методи. Харріса «Молчание ягнят» ______________________________ Тендітна Надія Миколаївна. Сюжети романів О. с. натуралістичне письмо дозволяє письменникам детально розтягувати події вбивства в романах та творити на їх основі розгорнуті жахаючі оповіді: «обезглавил и содрал с тела часть кожи» [6. художня література. громкий хлопок – и дело в шляпе. твори. Результати та їхнє обговорення. інволюція. мистер Гамбл разложил четыре ножа: изог- 78 . В образах головних героїв творів О. Виявляючи трансформації. ломик. які відбуваються у сприйнятті феномену смерті колективним підсвідомим. 349]. з життєвими історіями слідчих та історіями батьків. навпаки. маніакальні та некрофілічні нахили в історіях Івана Білозуба та Джейма Гамбла подаються авторами таким чином. які протягом тривалого часу здійснюють головні герої творів – Іван Білозуб та Джейм Гамбл. на сьогоднішній день є мало дослідженими. кандидат філологічних наук. с. Суб’єктивні історії маніяків подаються дотримуючись художніх принципів натуралізму. анатомія людської деструктивності Вступ. Ульяненка «Дофін Сатани» та Т. численні насильницькі смерті: «…у давні часи криваве вбивство викликало священний жах. які тривалий час залишалися недосяжними для покарання. 176]. жорстокі злочини. крові.М.com Тендітна Н. с. простежуючи своїх персонажів з моменту першого афекту . Philology. «В мастерской. В дальней части подвала камера выхватила только низкий. зібрав усі необхідні речі до сумки: великого залізничного ліхтаря. відділяючи сухожилля. щоб пояснити патологічний потяг до смерті і мертвого світу. 348]. Issue: 39. поскладавши у дюралевий бачок кістки і жили окремо. де одна сюжетна лінія зосереджується на процесі розслідування різноманітних злочинів. м’язи. «Ему нравилось стрелять из пистолета. Ульяненка «Дофін Сатани» та Т. доки вона дригала ногами…Потім він відітнув спочатку голову. а інша – будується на нагнітанні різноманітних злочинних дій і намірів. короткое хихи.. які сприяють розвитку людських патологій. Ми можемо спиратись під час написання статті лише на поодинокі публікації. Однак. Ульяненка та Т. Тема ставлення людини до смерті цікавить спеціалістів із різних галузей науки та культури. наприклад. якесь брудне манаття і щось замотане у просмальцьований папір» [3. як правило. Тому в зміні сприймання смерті виявля- ють своє вираження зсуви у трактуванні людиною самої себе. за что» [6. хранившей следы прошлых преступлений. коли наводить на думку про його недостатню кривавість» [5. фільми. Харріса «Молчание ягнят» побудовані на розкритті таємничих жорстоких вбивств. забрызганный известью порог комнаты. Автори цих творів звертаються до жанру масової літератури – детективу. навіть не здогадується. Поволоцька Н. коли були виявлені патологічні бажання. і до події його смерті як кульмінаційного саморуйнування. бо він освячував таким чином ціну життя. Короткий огляд публікацій за темою. 259]. Легкий щелчок. вирок справедливий саме тоді. Зображені герої і в момент скоєння злочину із своєю улюбленою зброєю: «Іван швидко дістав обріза.О. на чистом полотенце. письменники спроможні витлумачити структуру людської індивідуальності та її перебудову. 237]. тобто детально розкриваючи причини та обставини.seanewdim. III(8). м’якоть окремо. криваві вбивства. натуралізм. Більшість сучасних читачів звикли у повсякденному житті до насильства. Слов’янськ. На основі порівняльної характеристики романів О. Ульяненка варто звернути увагу на статтю Н. про існування яких звичайна людина. рядом с продолговатыми аквариумами. нарцисизм. Для розбудови таких сюжетів прозаїки використовують психологічну аналітику. далі розрізав труп зі знанням анатома. Найбільшої популярності набувають ті телепередачі. Для аналізу злочинних дій маніяків-убивць у романах «Дофін Сатани» та «Молчание ягнят» використано описову та порівняльнозіставну методику дослідження.. прозаїки показують прояв у людині небезпечних темних сил із натуралістичними подробицями усіх злодійств. «Режиссер постарался не включать в репортаж кадры самих жутких объектов в доме маньяка. Перш за все. Вагоме місце у розв’язанні цього питання займають і твори письменників. тому «смакують» подібну тематику і в літературних творах. доцент кафедри української мови та літератури Поволоцька Наталія Олегівна.

с. 234]. 221]). пояснюючи свою злочинну діяльність. Ульяненка). 55]. У своїх хворобливих фантазіях Іван не раз уявляв статевий акт з матір’ю. злочинці. 365]. чем любой мужчина…» [6. а доктор Лектер в останньому листі до Кларис розсіює її побоювання щодо переслідування з його боку. умею ли я шить» [6. що найважливішою передумовою любові до життя має стати сумісне проживання з батьками. 263]. Гамбла смертельно поранить 79 . А Джейм до безкінечності переглядає відеозапис. Харріса). Запросив його на допит…хочу дізнатися. своє призначення. Волосы Кэтрин станут его жертвой. с. с. 39]. 42–43]. де: «На одной кассете он записал самые интересные места из двух фильмов и по многу раз просматривал ее во время подготовки к очередному похищению или перед расправой над жертвой» [6. III(8). 181]. Маніяки також задіяні до розслідування як проникливі аналітики. Іван Білозуб виявляв надмірне піклування про Ольку Пінчукову. 236]. с. Перед читачами паралельно із основною сюжетною лінією розкривається також «мовчання ягнят» Кларис. маленький с острым концом. с. Тому будови романів цікаві сюжетною різноманітністю: розслідування серії вбивств у них проводяться паралельно декількома слідчими одночасно (Ракша. «Зараз напевне Ліліт знала. Бо шукають для себе виправдання… Злочинці дають змогу аналізувати слідчим власну психологію (Ракша – Білозуб. с. и если не превращать в помощников. 364]. не менш жахливі. вони пізнають себе. Некоторые из них – просто неудачники. с. хто той чоловік…Вона знала. «Все жертвы Буйвола-Билла были женщины. Вона знала. Нужно уметь обращаться с ними. Ліліт – у О. 251]. У двохлітньому віці Джейма віддали до притулку. які на момент розслідування знаходяться за ґратами: «Тоді Ракша знову згадав Ромодана. «…він розклав карту. у першу чергу. 220]. Оказавшись в комнате девушки. Авторська іронія в обох творах вказує на гру зі знаменитим автором детективного жанру – Артуром Конан Дойлем. Он сам подскажет вам все. с. Думайте сами и прислушивайтесь только к себе.Science and Education a New Dimension. Цікаво і те. с. Подібну ситуацію ми і спостерігаємо у романах. чтобы они не мешали в работе» [6. не обращая внимания на насекомое. скальпель для самой тонкой работы и штык времен Первой Мировой войны. що робити. что Кларис. що в обох творах схему злочинів нанесено на карту: «В своей записке на карте он намекнул. бо вона – не мати» [1. (Кроуфорд. Іван потрапив до школи-інтернату семилітнім хлопчиком. с. что к чему» [6. а потім із таким же задоволенням убив» [3. віковими та світоглядними позиціями. На думку Е. Незадоволене патологічне бажання він буде проектувати в реальний світ. Оживляючи покійну матір у своєму некрофільському уявленні. Не пытайтесь подогнать этого убийцу под какой-нибудь уже знакомый шаблон. то хотя бы постараться сделать так. позбуваються власної невіднайденості і самотності: «Не позволяйте стаду полицейских сбить и запутать ваши мысли. Ідучи слідом за злочинцями. на який ляд ти мені на голубів показував. які люблять життя. с. детально викреслюючи місця перебування Білозуба» [3.com нутый для прямих надрезов. с. 280]. 285]. но ни одна женщина не участвует в расследовании. с. окрім матері («…вот она! Девушка в белом купальнике подошла к ступенькам…Мама. Він десь ховається серед голубих…Більше нічим не можу тобі допомогти» [3. Тому «слово «смерть» тут іде в парі із забороненою сексуальною жагою. Та маніяки так і не доживуть до суду – Білозуба у тюрмі задушить Ромодан. с. 267]. Фромма. Закругленный конец штыка прекрасно отделял кожу от тела без риска порвать ее» [6. Однак у цьому ненависному світі вони знаходять тих. я смогу узнать о ней в три раза больше. Основне розслідування в романі О. 67]. Ульяненка пов’язане з фігурою Ракші – «грьобаним Шерлоком Холмсом» [3. чтобы охотиться на женщин. Кларис – у Т. с. кого їм не хочеться вбивати. что места похищений и затоплений выглядят слишком уж беспорядочными… А в Мемфисе спросил. Их глаза встретились. Бондаренко. Але кожне таке розслідування подано як історія персонажів із різними життєвими. Поряд із основною лінією розслідування. підсвідомість Ліліт. Issue: 39. что нужно» [6. 329]. залогом безопасности его бесценной крошки» [6. жил для того . Жінки для цього персонажа. Philology. 229]. Адже «Все его жертвы – женщины. існують у його житті лише як «матеріал»: «Он шьет себе женские наряды из самих женщин» [6. передчуття швидкої смерті дружини Кроуфорда. продолжает смотреть ему в лицо. Іван фантазує: з якою б неймовірною насолодою він ґвалтував її. небезпечний і гріховний. Джейм Гамбл патологічно прив’язаний до своєї собаки: «Красотка мучилась от боли – он чувствовал это. позволяющий аккуратно резать кожу на изгибах. с. формування в дитини здатності до любові передбачає те. в зазначених романах паралельно проводять і жінки – Ліліт та Кларис. де кожна нова жінка – не та…. Кларис» [6. 67]. де з надмірною люттю знущатиметься над жінками. А тому сирітство може закласти досить ранні негативні імпульси під впливом переживання повноти втрати і смерті. У романі Т. с. Бо «Все расследования такого типа связаны с огромным количеством полномочных лиц. а потім страчуватиме їх. адже тілесна втрата материнського лона не дає йому змоги зреалізувати своє патологічне бажання. с. Васькович. 2015 www. Вагому роль у розвитку злочинної особистості у обох творах відіграють. Ни одна женщинаследователь еще не заглядывала в ужасный список его преступлений» [6. – Чого ж ти така безтолкова голова? Він серед синеньких голубочків. он думал только о женщинах. Зовнішній світ для маніяків із романів неповноцінний. Это была его мама» [6. Допомогу слідству надають інші. с. «падіння» і тріумф Ракші. с. Кларис – Лектер) і зіставляти її із злочинною: «Некоторые звезды у нас с вами общие. 285]. тому й інстинкт життя так само імітується. И все понял. Теперь оба знали.. матері. І саме вони ставлять остаточну крапку у пошуках злочинців: «Заметил. в особі чоловічої статі. с. Смерть матері викликає в Івана величезне розчарування. Пускай он лишится волос. 310]. И до сих пор ни одна женщина не охотилась на него самого. Він пише: «Я не планирую встречаться с вами…» [6. як інстинкт смерті [5. жизнь любимого животного важнее. Харріса основне рослідування веде «наш «Шерлок» Кроуфорд» [6.seanewdim. як діяти» [3.

80 .Science and Education a New Dimension. довольно крупного телосложения. «Голова зателіпалася. Нарцисичні суб’єкти. що приходив до нього в чужих штанях. с. Іван одним ударом. его дедушка и бабушка пожалели несчастного мальчишку и забрали его из приюта. с. якими є Білозуб і Гамбл. с. «Одягався він по-простому. що скотився з рейок. 279]. 330]. с. с. так само. висолопила язика. що «именно несчастное детство и стало главной причиной всех его преступлений» [6. Психоаналіз у патології нарцисизму розрізняє доброякісну і злоякісну форми. і він зсунувся на руки конвоїрів» [3. проаналізувати патологічне викривлення своєї психіки. могутній інстинкт смерті продукує неабиякий розум в особах маніяків. 224–225]. 344]. Їхні смерті зображено стисло і лаконічно. 298]. повторював він собі. Характеристика зовнішності злочинців. Головні персонажі зображуються і аналізуються письменниками у різні вікові періоди. с. «Якщо це правда.com Кларис. с. «Я є закон» [3. что он сделает глупость или в отчаянии сам придет с повиной. III(8). як прямо залежні між собою сексуальний інстинкт і деструктивність в історії маніяка.seanewdim. У романах спостерігаємо і цитати із Святого Писання: «Господи. Патологічність таких суб’єктів виявляється через страх смерті. яких герої невдовзі вбивають: «Когда же флейтист броcил Гамбkа. Увагу письменників сфокусовано не на почуттях того. з брунатною плямкою крові чи рідини на коліні» [3. И научи нас спокойствию» [6. Он не транссексуал…Но он считает себя таковым. Отже. банди Ромодана. що той Іван. які шукають виправдання свого існування. Philology. є його винахідниками і авторами. як і розкаятися за вчинені численні жахливі злодіяння. предсмертный хрип – и свист прекратился» [6. Конечно. логічно осмислювали свої вчинки. – Іван одним махом розпатрав теличці горлянку. Характерною деталлю злочинних дій Білозуба і Гамбла стає те. Існування обох маніяків. 2015 www. як бачимо. Перемацує їх тонкими пещеними пальцями з витонченим манікюром» [3. Якщо при доброякісній формі об’єктом нарцистичного любування є продукт власного виробництва. Перед читачами розкривається яскравий процес інволюції. це сумісне проживання із гомосексуалістами. Тобто у всіх злочиних діях активно пульсував демонічний розум: «К работе он всегда относился очень тщательно. Рідня тільки переглянулася» [3. а відповідно і звернутися до Біблії. а потому крайне озлоблен на весь мир за то. с. Ульяненка). посилює свій нарцистичний заряд ще й містицизмом: диявол існує тому. не так. 279]. 222]. з погляду психоаналізу. Нет. Або: «І Річчі звикся з думкою. За допомогою таких вставок прозаїки намагаються показати. а через два года «несчастный мальчишка» зверски убил их» [6. с. показуючи. с. без всяких отклонений…» [6. на певних проміжках часу. готовя свежие растворы только в сосудах из нержавеющей стали и никогда из алюминия. 332]. Письменники показують. то для злоякісного предметом є не те. уподобання. з області. Вибирає персики. щось середнє між аутсайдером і київським. 355]. як негативно пережите дитинство визначає й передбачає долю вбивці. Зокрема. а на спогляданні смерті. Вони самі належать до цього здеформованого світу. «Кров на стіні бризнула красивими фонтанами…Так. «Йому належить цей світ» [3. 344]. Для Івана суттєвим був його зовнішній вигляд: «Іван бачить. А Білозуб свій перший злочин розпочав із холоднокровного вбивства тварини на полюванні. он постоянно твердил себе: «Ты должен выполнять все методично и аккуратно. так. то це або божевільний. проходячи довгим супермаркетом. ловить на собі заворожливі погляди. то цей маніяк мав високий інтелектуальний потенціал» [3. с. коли йому виповнилося дванадцять років: «Когда Гамбу исполнилось десять лет. пов’язане із відхиленням від звичайних норм сексуальної поведінки. с. Власне цю злоякісну форму нарцисизму і представляють Іван та Джейм. В ресторанах…саме він того світського чоловіка грав…» [3. Вони ніби здійснюють містичний психоаналіз своїх персонажівманіяків. Смачно пообідав і все пройшло» [3. переривають зв’язки зі світом. он далеко не дурак и чувствует. Работая. что ему не хотят помочь» [6. що людина виробляє. 66]. але водночас жорстоко. с. Обидва письменники поділяють думку і про те. 263]. с. 272]. зовсім інший. хто помирає. і якщо правий Ракша. он убил его очередного любовника…» [6. навіть по-грубому. повисла на шиї. можно не надеяться» [6. с. особенно уступая ему в ширине спины» [6. А ретельне маскування вбивць у реальному житті постає формою власного самозбереження: «А что если… постулировать… что он сбрасывает предыдущую жертву и похищает очередную во время одной и той же поездки?(…) Нет. та вбивств доктора Ганнібала Лектера (у Т. тому. научи нас любить и тревожиться.241]. 338]. с. що аж морозило шкіру. 136]. королева тьмы» [6. вони не в змозі. Коли деградація людини-садиста катастрофічно прогресує. Трохи оговтавшись…він відвідав ресторан. буденний ритм життя змальовується у романах через систему розслідування: «вам нужен белый мужчина примерно тридцати пяти лет. так. Художня танатологія в романах передає і різноманітні враження від смерті. або геній. с. Брат продовжував тримати теля за ноги. піддаючи їх критич- ному і структурованому аналізу. Перший злочин Джейм здійснив тоді. у девушки пышные формы и пропорции. 350]. раклом. с. Свої почуття самотності і страху смерті вони компенсують за допомогою самозвеличення: «Властелин тьмы. не той. Гамбл еще раз убедился в нечеловеческой сложности своей завтрашній задачи. с. Але Білозуб. Старлинг. Щоб показати особливу жорстокість своїх героїв. 279]. с. Харріса). Issue: 39. що вони завжди діяли з ясною головою. рожеві обличчя. сам автор і є головним спостерігачем. Для Гамбла власне нове тіло взагалі стало сенсом життя: «Надев маленький жилет Кэтрин на свой бюст. 257]. що Бог має в ньому потребу. зовнішній вигляд. який і спрогнозував його майбутнє: «Батько сахнувся. Як правило. відокремлюючись від критичної реальності. а власне тіло. почувають себе самотніми. пововчому завивши жалісно. їхні злодіяння описуються прозаїками на тлі інших злочинів – Нижника. но все же она оказалась намного мельче містера Гамба. здоров’я і багатство. Іван гладив його за вухом» [3. Китайця (у О. їхні смаки. що їхні персонажі перебувають у полі колосального викривлення речей. «Річчі заїдала ревність…якщо Іван зраджує його. 380]. что мы только и ждем его ошибки…И на то. як смерті їхніх жертв: «Послышалось бульканье.

що серед людей поширена характерна помилка щодо розпізнавання у своєму середовищі потенційних злочинців. Дофін Сатани: романи / Олесь англ. Stalinka. – 670 с.М. слугують ніби художньою ілюстрацією до «анатомії людської деструктивності» Е. С. з нестримним бажанням стати господарем долі та думок інших.com Оскільки нарцисичний суб’єкт здобуває почуття ідентичності шляхом самовозвеличення. E.О. 2.Я. Anatomy of human destructiveness / Erich Fromm. Адже протягом розвитку цивілізації завжди знаходились індивідууми з відчуттям винятковості власної персони. involution. 53-62. 596]. с. .Ya. наповнений смертоносними речами світ. Саме цій темі і буде присвячено наші наступні публікації. P. with vital histories of investigators and histories of parents. Харрис Т. want to surprise the world" carnival "/ Vyacheslav Medvid’// S.Kharkov. которые долгое время оставались недостижимыми для правосудия из жизненными историями следователей и родителей убийц. . Такі диявольські натури існують. – Мн. Ульяненко О. S. . Novels combine stories about monsters-killers. Медвідь В. Э. анатомия человеческой деструктивности 81 . from English. – С.seanewdim. . Сталінка. 53-69. "Realizing that belong to the great culture do not 5. Злочинний. С. Ul'yanenko «Dauphin of Satan» and T. – № 2. 5. політиків.P.: Высш. втілено у постатях Івана Білозуба та Джейма Гамбла. сподіваємось прочитати з часом у нових романах сучасних письменників. який стає на цьому шляху найбільшою проблемою. Расследование преступлений в романах О. В образах главных героев О. 1998.: Старый Свет. С. Povolocka N. Телятникова]. 595–596]. Проблема винятковості людської особистості в різні періоди історії цікавила філософів. прийшов до висновку. с англ. Levit. ст. . Душа человека / Эрих Фромм. потребує усунення: нарцис сам прагне стати світом. 2015 www. що порочна. натуралізм. from English. narcissism. Philology.Mn . – 2005. 6. Keywords: pathology. 1993. Левит. Ульяненка та Т. який існує в стані хронічної ненависті. то на нас чекає держава деградованих людей. 1993. Харриса «Молчание ягнят» Аннотация. Молчание ягнят: роман / Томас Харрис / [Пер. психологів. 53-69. Висновки.M . – пише Е. – 1993. містить у собі величезну небезпеку: вона заважає на визначити по- рок ще до того. European and Ukrainian writing / Nila Zborowska // Word and [trans. Harris «Silence of lambs» Abstract. – 6 травня. Романы сочетают в себе рассказы о нелюдях-убийцах.M .М.285 p.Folio. с 3. . с. Гурене захочете дивувати світ «Карнавалами» / Вячеслав Медвич. яка лежить на ній. Gurevich. 1998.. инволюция. «Ми чомусь вважаємо.6 May. 2. Романи О. prose writers show а display of dangerous dark forces with the naturalistic details of all villainies in the man. Fromm E. Tenditna N. Harris T.1993 . Засновник гуманістичного психоаналізу Е. . нарцисизм. 670 p. Kuzmich]. – 658 с. . In offenses of the main characters of works of O. Зборовська Н. письменників.С. Перцепція феміністки у західноєвропейсь4.G. [Trans. П. а буде затемнювати їх. maniac and necrophiliac inclinations in histories of Ivan Bilozub and Dzheym Gamba are given authors thus. Харріса.Science and Education a New Dimension. в якому його Я концентрує почуття всезнайства і всемогутності. який довгі роки займався анатомією людської деструктивності. що потенційні злочинці ходять по вулицях. Найбільшим позитивом цієї творчості є відмова від спрощеного розуміння зла на основі його художньої об’єктивізації: зображення складної психології маніяків без суб’єктивного авторського втручання – емоційної або моральної оцінки.S. П.2005. прозаики показывают проявление в человеке опасных темных сил с натуралистическими подробностями всех их злодеяний. «Збагнувши.382 p. Dauphin Satan novels / Oles Ulya6. 658 p. to explain a pathological train to death and dead world.Г. Фромма. схильна до руйнування людина повинна бути самим дияволом і мати диявольський вигляд. III(8). introd. приречена на самознищення. Zborowska N. Kharris. . то зовнішній світ. – М.S. However. Ульяненко «Дофін Сатани» и Т. Medvid’ V. – № 18.№ 2. Фромм Э. – писав він. Злочинні суб’єкти подаються письменниками як концентрація негативної енергії і могутня цілеспрямованість на руйнування. . 1998. Perception feminist discourse in Western 4.. 1998. Слово і час. Fromm E. Як відреагує суспільство на такий умовивід. [сост. Ul'yanenko and T. The human soul / Erich Fromm. – М. Поволоцкая Н. Анатомия человеческой деструктивности / Эрих кому дискурсі та українському письмі / Ніла Зборовська // Фромм. що належите до великої культури.: Old World.: High School.№ 18. Ulyanenko O. соціологів. naturalism. Silence of the Lambs: a novel / Thomas Harris / nenko. ЛІТЕРАТУРА 1. що в неї не може бути переваг і що каїнова печать. Ульяненко и Т. відь // Літературна Україна. – що порочну людину легко впізнати. 2003. – шк. Але історія засвідчує і непоодинокі випадки коли такі злі генії спричиняли смерть багатьом людям. [Ed. [пер. Telyatnikova]. 3. зображуючи різноманіття людського садизму і некрофілії. Фромм. anatomy of human destructiveness Тендитная Н. 53-62. Ключевые слова: патология. .P. .O.Н. – 285 с. має бути очевидною і вирізняти її для кожного. вступ. which long time remained unattainable for punishment. time. «Наївна впевненість. – Харків. як «деструктивність екстазу». 2003. і якщо суспільство не буде порушувати моральні проблеми. Literary Ukraine. – Фоліо. P. . Фромм Э.. як особистість розпочне свою руйнівну роботу» [4.С. Харриса. але дуже рідко» [4.: AST. Фромм.: АСТ.M. чтобы объяснить патологические склонности к смерти и мертвому миру. Хотя маниакальные и некрофилические склонности в историях Ивана Белозуба и Джейма Гамбла раскрываются авторами таким образом. Вони нагально підкреслюють. Gurevich]. Investigation of crimes of maniacs-killers in the novels of O. Issue: 39. Зазначені письменники у своїх творах художньо досліджують таке психопатологічне явище. Ульяненко. – 382 с. REFERENCES (TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1. що характеризує суб’єкта. Ми переконані. Кузьмича]. Гуревича].

Особливою ознакою таких структур є "контамінація в одній лексемі образу й показника порівняльних відношень" [14.Рошко вказує на вживання в сучасній українській мові 21 сполучника (мов. с. Граматичні засоби вираження компаративної семантики у поетичній спадщині Емми Андієвської ________________________________________ Тищенко Ольга Олександрівна. 6. немовби. -аст(-яст-). Слов’янськ.утворення плямисте .com Тищенко О. один з компонентів якого представлений предикативною структурою [11. Порівняльно-приєднувальні конструкції. 11]. с. виступають "джерелом конкретно-чуттєвої образності художнього мовлення. І світ біжить. с. немовби. суб'єкт виражається окремою лексемою" [18. немов. Philology. с. -окий. наче. що дозволяє "образно передати асоціативні зв'язки між поняттями. -зубий. с. с. "Воює далі. стилістика. -хвостий тощо: "І потекли провалля і смереки по висхідній -у куб чотириокий" [4. сигналом несподіваних зв'язків між порівнюваними словами-поняттями". що становлять об'єкт порівняння. поетика Щодо граматичного вираження порівняння як мовнообразного засобу. 70]. щоб неозначеність цих зв'язків перетворити на джерело мовної експресії". "Хоч простір стиснувся на невелику сріблясту кульку із сегментів шовку" [2. самітній лицар в тилягах цеглястих" [4. 561]. мов. неначебто. є "поєднання в одній лексемі об'єкта й показника порівняння. Для поетичної мови Емми Андієвської характерна семантична глибина порівняльних зворотів. на думку деяких дослідників. сполучниковий порівняльний зворот і сполучникове порівняння серед однорідних членів речення [8. До порівняльних. Томашевський виділяє такі категоріально-граматичні характеристики. 34]. побудовані за принципом образної аналогії" [13.нові півкулі мостить" [2. лиш почуття .О.. наче. 76]. У поезії Емми Андієвської обидва порівняльні компоненти виражаються найчастіше іменниками в називному відмінку: світило. Лексеми. що. немовбито. крилий. і все біжить вперед. неначеб. 52].Science and Education a New Dimension. Характерною рисою таких компаративем. з нашої точки зору. це прикметники та прислівники з суфіксами -уват. хоч давно помер. У лексико-семантичній структурі порівнянь "відтворюються логіко-понятійні універсали художнього мислення. належать безсполучникові конструкції: 1) прислівники з конфіксами по-. порівняння. -рогий. Чередниченка [17]. світи. 7.складних прикметниках із компонентами -головий. 5]. 360]. нібито.. с. 6]. с. "Через пороги . 50. с. Ключові слова: семантика. Особливу групу порівняльних конструкцій з імпліцитним показником становлять суфіксальні компаративеми зі значенням часткової подібності (за класифікацією Н. с. с. 3) дієслова типу остобісіти. По-іншому представлено порівняльний зміст у компаративемах . 2) прикметники з суфіксоїдами -видний. порівняння з прикметниками у ступенях порівняння та прикметником подібний. Issue: 39. бо ще у грудях темно" [4. -носий. ніби. Форма орудного відмінка. Неоднозначність. Описові порівняння типу подібний. с.слід перлистий" [1. ніби. Основним показником порівняльної конструкції вважають ірреально-реальні сполучники мов.одноокий лоцман ледь жевріє. подитячи. 46]. Також виділяють такі специфічні граматичні варіанти компаративем. немовбито.(-юват-). Речення порівняльної структури. немовби. "Обгорнена ще плівкою сну кутаста дійсність" [2. 5. гей. порівняння та метафори. що вони поєднують у собі функціонально-семантичне навантаження епітета. -подібний: скловидний. В. як саше. ніби та інші). Підрядне речення. с. семантико-стилістична багатозначність лексем.11]. "Порівняльний зворот (непоширений і поширений) зі сполучниками як. Шаповалової). -ногий. де компонентами виступають означуване слово та епітет-прикладка. зокрема. 327–333]. Каранська виділяє такі види порівнянь: метафоричне. с. У таких порівняльних конструкціях утворюється пряме відношення подібності між предметом і обра- 82 . ніж. гейби. заперечні та приєднувальні порівняння як форми власне слов'янської поетики [16. неначе. буцімто. 107]. 205–207]. 4.слід крапчастий" [2. С. неначеб. 3. начеб. немов. як повне порівняння зі сполучником із акцентом на іменнику або дієслові. рухоме тло. 2. "Сріблястим зашморгом лягла емалька сіті" [1. неначе та власне ірреальні сполучники мовби. Наукове обґрунтування цієї проблеми знаходимо у розвідках І. 71] С.-и: по-людському. начеб.-ому та по-. побудовані за допомогою синсемантичних слів [18. за визначенням Н. 9. 62]. -ист-: "Сувій води . можуть виражатися різними частинами мови. с. які "часто служать засобом образної характеристики і емоційної оцінки осіб та предметів" [9. с 13]. с. У межах простого речення М. "В плямистих підштанцях буття іде" [2.Вихованець чітко розмежовує порівняльні сполучники за їх функціями на три групи: 1) власне порівняльна функція (як). с 137]. 70]. У своїх конкретних словесних реалізаціях вони відбивають національно-мовну картину світу". III(8). немов. с. пропонують автори "Стилістики української мови": 1. мовбито. Найповнішу класифікацію способів граматичного вираження порівнянь. Україна Анотація. які входять до структури порівнянь. Шаповалової. порівняння з іменниками у формі орудного відмінка. 106].seanewdim. нібито. як) та діалектної форми єк і стилістичного яко [15. буцім. м. с. Особливість таких порівнянь-прикладок полягає в тому. як описові порівняння [14. що доти . асистент кафедри української мови та літератури Донбаський державний педагогічний університет. мовби. 3) порівняльно-об'єктивна функція (ніж. аніж: і як у значенні "ніж") [6. І.по цятці . наче. неначебто. начебто. 7]. заперечнопротиставне метафоричне. 2) модально-порівняльна функція (мов. Конструкції з формами ступенів порівняння прислівників і прикметників. с. ніби. склоподібний.. с.з клітин гінких . остогидіти [12. словотворчість. с. 327] та порівняння.. с. в яких об'єкт порівняння охоплює всю предикативну структуру. 161–166]. 2015 www. Рошко розглядає конструкції з іменниками-прикладками як порівняння [15. мов ноти. неначе.

Збоку десь долина Тріпоче крильцями.злива. як вир. як після хвороби" [1. 34]. Всесвітня . 67]. .світів недогарки. мов благаючи.Жене вперед . як трамвай. 2) загальний зміст компаративеми: доцільність/недоцільність відновлення присудка. – і вічність шкандиба. "Природа вся. 56]. місто. . життя.який . що відповідають моделі: "показник сполучникового типу + об'єкт порівняння іменник у формі називного відмінка": жовтий. 11) нестійкі структури з реально-порівняльним показником. – із ока. Яке . мов апендикс . Буття розлазиться.На місяць. Найчастіше у таких конструкціях експліцит-сполучник відсутній. с. що відповідають моделі: "показник сполучникового типу + прислівник (або іменник в обставинному значенні)": природа вся. с. як предмет. Що волю їсть. мов вітряк. де ллються перли з зоряних рівнянь" [1. 83 .гінкий . с. який відкрився. стрибком. ще часом бик ревне. 3) стійкі фразеологічні сполуки з динамічною ознакою в основі порівняння. с. дійсності. .скеляста дійсність. нерухомість. . Це стосується передусім порівняльних конструкцій із фразеологізованою компаративною частиною: "Градини світла . смуток. напруга. як кабан. 4) стійкі фразеологічні сполуки зі статичною ознакою в основі порівняння. як груша . 7) нестійкі сполуки "реально-порівняльний показник + об'єкт порівняння. . 5) стійкі утворення "показник + прикметник (дієприкметник)": найтяжче.добу [4. – іменник (із поширювачем чи без) у формі називного відмінка" з динамічною ознакою в основі порівняння. як в гарячку золоту. свідомості. що граматична форма "відновлюваного" присудка не може бути точно встановленою: міняється. Серед інших критеріїв розмежування називають метафоричне вираження стрижневого слова порівняльної конструкції.коло кольорове . як найлегше. в цілому ж. мерщій. "Все видиме у просвіт прошкандиба. 38]. матерії. У неї зустрічаються порівняння відокремлені та невідокремлені прикладки. с. зовнішнє. 2015 www. 3) можливість встановлення граматичної форми присудка" [18. с.стрибком . За синтаксичними способами вираження порівняльної семантики можна виділити порівняльні звороти у структурі простого речення і підрядні порівняльні частини в складі складнопідрядного речення. 76]. то знову .старий напірник [4.seanewdim. як звук. 8) нестійкі сполуки "реально-порівняльний показ- ник + об'єкт порівняння. Н. Наприклад. світанок виступає суб'єктом. 10].за формою і кольором) тощо.щур [1. Поетеса не обмежується вживанням традиційних сполучникових конструкцій.з гиком) велет. наявність підсилювальних часток ж в основній частині. дієприслівникового чи підрядного речення до неї [7. Philology. духу. 9) нестійкі сполучення "показник + іменник у формі непрямого відмінка (з поширювачем чи без нього)": у тишу. немов після коректи.як вдих. утворені за моделлю: "по-казник сполучникового типу + об'єкт порівняння . Світ метушиться.com зом порівняння за однією (місяць. 3) відокремлена за допомогою тире чи коми прикладка в кінці речення після означуваного слова: Від світу лиш флуоресцентне воло. Шаповалова запропонувала такі критерії розрізнення порівняльних зворотів і підрядних порівняльних речень: "1) наявність/відсутність предиката. Поняття світу в її поезії органічно пов'язане з категорією швидкості. і . Порівняльне значення таких конструкцій може послаблюватися. наче клей. 148]. 12) конструкції. динамічності образам надають лексеми руху {добігти. немов тюльпан. с. с.за формою) чи кількома ознаками (вогник. . с. 8]. с. галака.тужно .Нову подобу . с. що в поезії Емми Андієвської найуживанішими є сполучникові конструкції на зразок невимовне. с. "То вирина. с. с. 42]. 55].пральня . Домінантним виступає сполучник як. 5]. За цими критеріями до порівняльних зворотів як частин простого речення належать (за визначенням Н. У таких випадках домінантною стає порівняльна обставинна семантика образу. час. як анахорет. мов картуз.дебіл-(за нитку .сир голляндський. III(8).метелик [2.люто ікла. 2) відокремлена за допомогою тире та ком прикладка: Жовтки. описові порівняння тощо. мов мімоза. с.в залежній. як з відра" [2. Власне прикладкові структури з дефісом типу.мерщій В світ. 10) нестійкі сполучення "ірреально-порівняльний показник + іменник у формі називного відмінка (з поширювачем чи без) зі статичною чи динамічною ознакою в основі порівняння: заходить ніч. наявність співвідносних слів у основній частині. Шаповалової [18. світанок-чхун компонент чхун аналізувався як епітет. присіда. Issue: 39. немов після коректи" [2. що традиційно кваліфікуються в сучасному мовознавстві як синкретичні: блискавка і дзенькіт. Тут до аналізу взято порівняльні конструкції таких типів: 1) відокремлена за допомогою тире прикладка: І тільки мозок . речення з предикативною порівняльною структурою.із подоб зіпрілих. наче в глухий кут" [2. мов текстолог. а чхун об'єктом порівняння. 2) дієприслівникові звороти порівняльної семантики: гірко. наявність у залежній частині дієприкметникового.Science and Education a New Dimension. що-як на долоні" [1. – іменник (із поширювачем чи без) у формі називного відмінка" зі статичною ознакою в основі порівняння: парк. 32]. с.іменник у формі називного відмінка": доля . 20]. гірський хребет. на тій підставі. натомість його роль відіграють авторські знаки. "Як з-під землі. 32]): 1) дієприкметникові звороти порівняльної семантики: світло. його функціонально-семантичного значення. Все оглядаючись на – струхлу в крик . як перемите. що свідомості бордюр. – В єдиний вир. мов канарку.вовк самотній .в сон . метушиться тощо): Лише добігти і . привуджену макрелю [4. Філософські категорії буття. Варто зазначити. застогне лист. 6) стійкі утворення "показник + іменник у формі непрямого відмінка": світ -у клітку. Вони знаходять авторське бачення і в розглядуваних конструкціях. .боком . 69]. Компаративні компоненти порівняльних конструкцій нерідко передають поєднання сполучника з іменниками у непрямих відмінках: "В червону барву. світу в поетиці Емми Андієвської займають одне з чільних місць. 95].за клаптем клапоть [2. із брезенту галіфе [2.

Такі приклади знаходимо і в поезії Емми Андієвської.на першому місці об'єкт) або ускладнені авторськими знаками.у листі шкутильгає Під супровід . . . як ведмежа.змішувати кольори. 139]. с.з туркусу . світ . як самотній верхолаз .лазити): Планета пташка перелітна. с. с. уподібнюються до напірника. Різні форми граматичного вираження порівнянь у поетичній мові Емми Андієвської виступають продуктивним засобом творення мовного образу та динаміки тексту загалом. . який стосується об'єкта порівняння {нескінченна сколопендра. так і анімалізованого суб'єкта дії та порівняння (дійсність. що -народжує гора [2. що . с.і краєвид.утворення плямисте . а також слова.в об'єктній. можливості. 159]. дійсність.за клаптем клапоть [2. 6]. 84 .Гефест .пильно Шукає свічки в пам'яті копальнях [4. с. с.У грудях вже розводить коропів [1.10]. кладе на лапи морду): Сірчані дюни.комар [2. 11]. Коли суб'єктом порівняння виступає лексема на позначення звуку. сколопендра нескінченна. Який і деревину . (а з нею й гості. 20]. як кольорові луни: Лиш дзвін у вусі . III(8).луска .Де ще життя .коло кольорове . с. Взаємопов'язаним динамічно з образом світу виступає поняття дійсності. в яких об'єкт порівняння охоплює всю предикативну частину" [13 с.то наближаючись повільно. 16]. 28]. І тільки пам'ять. зазнають змін у часопросторі. .старий напірник [4. . 17].серед стебел . пітона: Буття розлазиться. 68]. Розширюється слух . . Бринить свідомість (рудимент) . Оригінальним змістом наповнена компаративема матерія. бути неповоротким. . 18]. 88]. Завбільшки з грім . а лексеми кольору . 62]. с. Стос пелюшок. комара. не більше. так й імпліцитно (через текстове оточення та авторську пунктуацію). с.com Збиваючи у діжці. 54].Поволі . с.піротехнік [2. 19]. що поряд з духом матерія. с. У поетичних текстах Емми Андієвської бачимо схожі за семантикою до порівнянь конструкції описовокомпаративного типу. 2015 www. динамізм яких виявляється не лише в дієсловах (мостити. яке за семантикою стосується об'єкта порівняння . властивих об'єктові (сувій води. Динамізм таких засобів полягає в тому. Авторські "звукокартинки" Емми Андієвської у порівняльних конструкціях можуть містити лексеми звуку в суб'єктній частині компаративеми. 76]. .нові півкулі мостить [2.присмерку супутник. слуху. Внутрішнє протиріччя виражається у тому. с.рибний міхур надутий [2. . в яких суб'єкт порівняння персоніфікується. що абстрактні поняття буття. 50]. руху сприймаються як такі.З клітин гінких . 67]. . Philology. Що її серп зловив в сріблясті пута [1. Статус компаративності в таких випадках отримують слова двох частин мови: дієслова (здаватися.на все обійстя [1. гнати). Хоч рух . як супутник присмерку (цей образний засіб динамізується структурою з семантикою кольору "на заграву розтягує копита"). с. с.галайкати. с. при цьому увиразнюючи та доповнюючи певні семи об'єкта та суб'єкта компаративеми.Нову подобу . Ніч виструнчує колони світів незнаних . як пташка перелітна -перелітати. . Приміром.пральня . скидатися) та прикметники (схожий. але й у приписуванні суб'єкту порівняння дій.весь кільцями й затих [1. як сир).на всі руки реставратор): Миска драглів . с. коли дієслово відсутнє. душа. як середньовічна кра- ля. пругкий смарагд): И звук. кружляючи): Сувій води . 55]: Матерія. Античних ремінісценцій набуває зіставлення буття з кульгавим Гефестом (враження підсилює образ безокої Венери): Буття . радість. -терапевт. або обидві лексеми . с. Порівняння. с.турбіну [4. побудовані з уживанням слів на позначення кольору. виступає "обманом із метою створення перебільшеного уявлення про свої сили.seanewdim. Динамічні ознаки мають порівняння. колони незнаних світів.70]. Зелене так рожевим вередує. як коло кольорове . Всесвітня .на всі руки -реставратор. . як місяць": Завбільшки з місяць . всесвітня пральня. садок стихій [2. Властивим для поетики Емми Андієвської є створення образів на основі порівняння абстрактного та конкретного. Біля такого суб'єкта є дієслово. як жмикрут й скоморох жати-крутити.пітон . . нагадувати. . динамічні характеристики яких виражаються імпліцитно (простір. середньовічна краля.морду . Подібні конструкції можуть мати інверсійний порядок слів (як миска драглів. 360]. 3 кутка. -галайко і тюхтій.останню хліба лусту [1. Жене вперед . . значимість" [5. Issue: 39. особливо у випадку відсутності дієслова (природа . 6]. Порівняльні конструкції такого типу в межах однієї предикативної частини виражають свої динамічні ознаки як експліцитно. с.цей світ. зустрічаємо віддієслівні іменники.На заграву розтягує копита [1. Все міниться. Природа . але є об'єкт і суб'єкт порівняння.на ставриду [1. У них немає показника сполучника.жмикрут й скоморох. які слугують показниками динамічного зіставлення двох понять: завбільшки.сир [2. на подобу тощо. . с. виступають компонентами метафор.прісноводних лідер -Зібрав цятки в півтони й ледве-ледве . немалу роль у декодуванні тексту відіграє епітет. Семантика описово-порівняльних конструкцій у поетичних текстах Емми Андієвської загалом зосереджена навколо зіставлення за розміром та формою і реалізує динамічну подібність двох об'єктів. с.замість коней .ті. Перед якими . що складається з прикметника та іменника. с.у об'єктній. який виконує роль присудка. пам'ять.Кольорові луни. плямами.найбільший духа блеф. як фокстер'єр.пругкий смарагд. с.небуття щоденне [2. має у собі динамізаційні ознаки відсутнього дієслова (планета.кмин Блакитну смужку. с.тиші . подібний) [14.на кусні ріж: [2. с. у формі. 130].ведмежа. 74].творити щось нерівномірно. вторинна за своєю суттю в поетичному світі Емми Андієвської. вступає в порівняльні зв'язки із суб'єктом-підметом: Матерія .дійсність . І знов душа -самотній верхолаз [2.комарі [4. як галайко і тюхтій . як утворення плямисте . с. об'єкт. Світ миша.Квадригу. як найбільший блеф духа. свідомості. і небо .Венер безокий погляд [2.Пересуває. розводить коропів). і радість. с. яких не звали) [4. 42]. яке відіграє роль об'єкта дії (збивати дійсність.Science and Education a New Dimension. що оконкретнюються.дійсність.гінкий . Об'єкт порівняння. межу [4. Ще простір сам. граючись. 10]. 23]. Одним із засобів граматичного вираження компаративем є "речення порівняльної структури. дзвін.людини (смерть зирить. як терапевт.із подоб зіпрілих. мандрувати-розважати): Як зирить смерть. у випадку. пересуває межу. с. Конструкції на зразок "кмин завбільшки з місяць" семантично подібні до традиційних "кмин. 16]. 1].дійсність -фокстер'єр [1. На лапи .

– К. ред.M.: structure of comparative syntaxemes and subordinate clauses Lybed. 2003. Signs. Шаповалова Н. и доп. 2001. дім "Всесвіт" української мови: Підручник / За ред. .M.189 p. – 207 с Сучасність. 2003.М. Andiyevska Emma. – 312 с 18. . // Київ: Ірпінь. наук.O. Знаки. Grammatical means of expressing semantics in Comparative poetic heritage of Emma Andiyevska Abstract. – К.462 p. которые входят в структуру сравнений. Неопределенность.Коцюбинського. Ukrainian language: Textbook / Ed. Ambiguity . – 3. . Граматика української мови. Прокопчук Л. Марчук О.P.Загнітко (наук. Вища школа.: 8.216 p.М. Macko L. которые сравнивают".В. 1965. –168 с.Бусел.T.: Изд-во Ленинградского университета. 1984. Андієвська Емма. Science. Лесин В. "Universe" .М. Pulynets O. В.I.. – R. – К..2002. . Курс сучасної української літературної мови. // Kyiv: Pub. . 1998 . сигналом неожиданных связей между словами-понятиями. Літературознавчий словник-довідник І Р. Кулик Б. Waves: Poems. Мацько Л. // Kyiv.Busel. 30-36.M. ІЗМН. Формально-граматична та функціонально6. Kulik B. Functional-semantic category comparison 9. Межиріччя: Сонети. кол. 2001. 1993.seanewdim. 2000. Formally-grammatical and functional-semantic 6. act as "source of specific sensory imagery of artistic speech.С. The style of the Modernity. Ukrainian grammar. . 1983. word creativity .K.2. Keywords: semantics. / Ред. The Temptation of St. Tomashevskyy B. The course of modern Ukrainian language. / Red. –№ 6. испр.: Либідь. поэтика 85 . речень у сучасній українській мові.I. 1995. Рошко С. Macko O. Чабаненко В. Неповні підрядні речення і другорядні чле216 с. Основи мовної експресії. // Київ: Вид. simple sentence structure. 2.І.: Вища шко8. Л. Ю.: – 2002. . Taroko. ed) and others. ред) та ін.Ya. // Kyiv: Pub. Lesyni V. The syntax of modern Ukrainian language.. – 7. 2003.207 p 3.S. Вірші. – 160 с. 35. Andiyevska Emma.K . – Ужгород. Каранська М. col . – К. Структурно-типологічні параметри порівня"Всесвіт" – 1998.1998.І. ни речення.1973. and add. – 462 с. 2000. 1998. і голов. . 12. Спокуса Святого Антонія.488 p. – К. 1984. виражені порівняльними конструкціями // 16.P.Science and Education a New Dimension. Kovaliv and others. -К.М.: 10. – 4. Tishchenko O.V. Томашевский Б.. High School. comparison .227s. pr. 1997.134 p. – К.А. что позволяет "образно передать ассоциативные связи между понятиями.:Либідь. 1993. Kotsyubynskoho. – 1440 с. poetic Тищенко О. чтобы неопределенность этих связей преобразовать в источник языковой экспрессии". . 7. // Київ: Дніпро – 11. ної мови. – 189 с. // Kyiv Dnieper Yu. language and literature at school. 14. 1995. 5. 36. Stylystyka. Irpin. Функціонально-семантична категорія 9.I.U. – порівняння в сучасній українській мові // Семантика і праК.M.A.: The Soviet school. Синтаксис сучасної української літературла. Vikhovanets L. семантико-стилистическая многозначность лексем. – 1985. – 284 с.V. . Philology.752 p. 17. Poems. semantic and stylistic multiplicity of tokens that are part of the structure of comparisons.. Hrom'yak. – 227с.Donetsk: DonSU.I. Issue: 39.284 p. // Київ: Вид. // Munich: 13. // Мюнхен: Одеса. .. The dictionary of literary terms. . 13.160 p. В своих конкретных словесных реализациях они отражают национальноязыковую картину мира". Structural and typological parameters of 2. – 176 с.Гром'як.Ковалів та ін. Rosko S. . 1995. Great Dictionary of Modern Ukrainian / Ed. comparative constructions in idiostyle M. выступают "источником конкретно-чувственной образности художественной речи. 2003. In its specific verbal implementations they reflect national language world".стилистика. Категорія порівняння та її вираження в Уклад. Chabanenko V. in modern Ukrainian language.І. Mesopotamia: Sonnets. пр. Fundamentals of verbal expression. – 288 с.: sentence. Андієвська Емма. 1983.Мацько. 15. .Т. В лексико-семантической структуре сравнений "воссоздаются логикопонятийные универсалы художественного мышления. Тарок. . L.4. .K . Довженко Г. . Стилистика. Literary Dictionary and Directory. Karanska M.K . 1971. Dovzhenko G.K .2nd ed.com ЛІТЕРАТУРА 1. Андієвська Емма. of grammatical structures. . дім 12. House School. . stylistics.312 p 18. Великий тлумачний словник сучасної української мови / 14.M. 17.K . Anthony.2. – 2003. льних конструкцій в ідіостилі М.31-35. Для поэтического языка Эммы Андиевской характерна семантическая глубина сравнительных оборотов.. V. – 1973. . Стилістика 4. Sidorenko O. ."In the lexical-semantic structure of comparisons " logical and conceptual universal of creative thinking are reproduced . – 134 с. Syntax: Tutorial. Semantic depth of comparative speed. – 2-е изд. 11. Ключевые слова: семантика.І.Я. .П.P. .Zahnitko (Science. 1971. Вихованець LP.1440 p..31Л.: in modern Ukrainian language // The semantics and pragmatics The Soviet school.В. – С. VT "Perun" . – 752 с.2003 .А. – С.Odessa.S. 1997. Синтаксис. REFERENCES (TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1.: 10. IZMN.M.: Радянська школа. Сидоренко О.30-36. Синтаксис: семантична структура порівняльних синтаксем і підрядних Підручник. Andiyevska Emma. .176 p. .: ВЦ "Академія".1985. Prokopchuk L. 1965. Rev. 15. Andiyevska Emma. Incomplete and secondary clause of the 16. 2015 www. Андієвська Емма.T. – Українська мова і література в школі.368 с. Словник літературознавчих А. Мацько О. 1995.288 p. Matsko. ВТ "Перун" структурі простого речення. . Category comparison and expression in a 5.Uzhgorod. signal of unexpected connections between comparable word-concepts . . .М. Хвилі: Поезії. – Донецьк: ДонДУ.Т. . III(8). Грамматические способы выражения компаративной семантики в поэтическом наследии Эммы Андиевской Аннотация. K A. -168 p.: High 4.: Радянська школа. . гматика граматичних структур. Syntax.У. Пулинець О. – 488 с. allowing "vividly convey associative links between concepts to turn these relations into a source of verbal expression" is typical for poetic language of Emma Andiyevska.: PC "Academy".М. словотворчество. 36. pronounced comparative constructions // Ukrainian Publishing House of Leningrad University. . Shapovalova N. термінів. Marchuk A. House "Universe" . -№ 6.. сравнение.L . Kyiv: Lybid.368 p.

медіадискурс. с. що постають сигналами соціальних відносин. дебати). III(8). здатність по- значити та маніфестувати лінгвістичну креативність журналіста. У цьому полягає характерна риса мови ЗМІ – пластичність. 103].Science and Education a New Dimension. який номінує та відображає політичний. Проаналізовано еволюційні зрушення в мові ЗМІ кінця ХХ та початку ХХІ століть. можливість вільної рефлексії на поточні події. переорієнтацію функційного корпусу мови ЗМІ. парламентське мовлення. с. звільнення від мовних тоталітарних стереотипів. розмивання жанрових меж (дискусії. а саме: відхід від схематизму при викладі фактів. А. 39]. що полягає в можливості оперування всім мовним корпусом засобів та прийомів. експресивний компонент повідомлення стає носієм інформації. що був неактуальним та забороненим у радянській медіасистемі як феномен буржуазний. 39]. пов’язаний із функцією впливу мови ЗМІ [21. с. фейлетону. с. 56]. посилилася тенденція до маніфестації суб’єктивної думки автором [22. 83–84]. оновлення лексичного складу масового мовлення. культурної та соціальної ситуації. яка обумовлена інформаційною функцією (повідомлення про поточні події в суспільстві) [21. Ключові слова: мова ЗМІ. креативність та мовну свободу журналіста в процесі створення медіатексту. класово ворожий [15. здобувач кафедри української мови ДВНЗ «Криворізький національний університет». націленими на зацікавлення читача. окреслити явище медіатексту. У сучасному медіадискурсі фіксується висока частотність функціонування жаргонізмів. 218].com Хоменко Г. яка набула в останні роки такого розмаху. імплікують етичну та соціальну оцінку зображуваних явищ. характеризується змінами в концептуальному (ядерному) пласті лексики. англоамериканізмів та русизмів). модифікована форма рецензії на книгу). інтимізацію масового мовлення. Мета нашого дослідження – проаналізувати стан розвитку сучасних україномовних ЗМІ. що мова газети постійно реагує на будь-які зміни в суспільстві. що директивні жанри послабили свої позиції. Сучасний стан розвитку формату та контенту україномовних ЗМІ ________________________________________ Хоменко Ганна Євгенівна. ситуації. Учені акцентують увагу на еволюції семантичної площини текстів масової комунікації.76–77]. зниження офіційності в спілкуванні з масовим адресатом.Є. Дупак студіює жанр рецензії та характеризує переорієнтацію його завдань від формування суспільної думки до консюмізму. від семантичної пустоти експресивних номінацій тоталітарної ідеології. зміну політичної. варіювання стилістичних регістрів. окреслено специфіку мережевих медіа на межі століть.seanewdim. спричинені історико-політичними. Ми повністю погоджуємося з Г. активний розвиток жанрів розслідування. медіатекст. здатним формувати змістовну тканину висловлювання. ідеологічний і соціальний вектор газетного тексту. що зумовлює трансформацію експресивної складової медіатексту. збільшення продажу [9. який пише. хто покликаний підтримувати стабільність літературної норми 86 . економічними та соціально-культурними змінами в суспільстві. У статті йдеться про україномовні засоби масової інформації. «жорсткого» прикріплення оцінок. зміщення до жанрового ядра діалогічних та інформаційних жанрів. Кривий Ріг. набуття нею інтелектуального навантаження. журналіст маніпулює масовою свідомістю аудиторії шляхом заміни нейтральних. варіювання й комбінування різних стильових регістрів задля увиразнення медіатексту. О. Солгаником. явища. специфіку розвитку. перемовини. цитату. Зафіксовано в сучасних ЗМІ посилення лінгвістичної творчості автора. спостерігає витіснення класичного жанру рецензії новими видами (есе. активізацію усних форм мовлення (мітингового) [7. лінгвістичної «свіжості» тексту задля підвищення ефективності впливу висловлювання на масову свідомість тощо. зрощування політичного та етичного. що поставила під сумнів саме існування подібного стандарту в медіадискурсі. здійснено класифікацію україномовного медіатексту. це. О. Кінець ХХ – початок ХХІ століття для мови мас-медіа стали своєрідним «лексичним бумом»: відзначено кількісну й певну якісну модифікацію словникового складу. с. жанр Історичні. 134]. З’являється жанр «бульварної» преси. коли на перший план виходить необхідність продати або просунути товар на ринку. Деформувався інформаційний україномовний простір. говорить. зафіксовано деформацію жанрового ладу мови. назване явище характеризує також рівень культури мовлення та якість двомовності / багатомовності тих. Л. процеси. нарису. Система засобів масової інформації України кінця ХХ та початку ХХІ століть зазнала істотних змін. с. Philology. глядацької та слухацької аудиторії [17. активізувалися діалогічні. узуальних елементів жаргонними [20. функція. Issue: 39. зокрема його інформаційний контент та форми його функціонування. що супроводжується деавтоматизацією процесу створення медіатексту. у першу чергу. відбулися активні пошуки нових виражально-зображальних засобів мовлення в умовах конкуренції між різними засобами масової інформації задля завоювання читацької. 156]. його мовний смак. форматність сучасних ЗМІ. політико-економічні та культурні процеси кінця ХХ та початку ХХІ століть зумовили низку еволюційних зрушень системи українського суспільства. м. с. органічного поєднання інформативності та мовної яскравості повідомлення. 2015 www. орієнтація на мовну гру. Соломіна також відзначає «жанрове змішування». Змінилася жанрова структура. свобода у виборі засобів номінації. Україна Анотація. с. та узгоджує інформаційне й упливове в мовних засобах [13. с. гнучкість і демократизацію норм здебільшого за рахунок зростання варіативності й синонімії. Матеріалом дослідження послугували україномовні та зарубіжні наукові лінгвістичні розвідки про стан ЗМІ. Чередниченко акцентує увагу на тенденції надмірного вживання ксенізмів (передусім. Дускаєва справедливо стверджує про відхід на периферію передової статті. Відбулася деідеологізація інформації.

призводить не до взаємодії. ідентифікації та інтеграції. споживач новітніх медіа є незалежним комунікатором. Останнім часом функція впливу посилюється. 196]. Т. номінує це явище «громадянською журналістикою». зокрема поширення розмовної та просторічної лексики в тканині сучасного медіатексту. Віртуальна реальність – це феномен. Шевкунову накреслити перспективу «ери транзактної медійної комунікації». який дозволяє споживачу максимальний контроль над вибором тематики та форми інформаційного повідомлення. які мають часові та просторові обмеження). поширення й тюремної лексики [3. гіперпосилання). Сурікова визначає поряд з інформаційною та агітаційною (функцією впливу) ще й розважальну функ- цію сучасного масового мовлення. характеризує й такі функції засобів масової інформації: функція використання або послуг. візуальними та графічними елементами. що в кінці ХХ та на початку ХХІ століть демонструє частотну активність споживання через її зручність. Дегтярьова фіксує в сучасному україномовному медіапросторі активне застосування незмінюваних ад’єктивів. III(8). с. У словнику-довіднику з журналістики за редакцією І. гендерних. зазначене явище ні- 87 . Л. на подовженні структури заголовку («інколи це просто поширене речення або навіть і складне»).Science and Education a New Dimension. безперервність у часопросторі (на відміну від періодичних видань. І. навчальну. потоків масової інформації й. посилення впливу на адресата. с. зокрема в рекламних текстах (незмінювані ад’єктиви загальномовного фонду та ті. спостерігаючи трансформації та сприймати їх системою відчуттів [10. вульгаризацію медійного мовлення [14. Аньес. елітарності й вишуканості масового мовлення [5. з урахуванням його вікових. Михайлина фіксуємо тенденцію до інфантилізації сучасного медіапростору. що вони виступають певними знаками престижності. 156]. про збільшення розважального контенту. с. стверджує про жаргонізацію мовлення. с. Пономаренко зазначає. 157]. віддзеркалювання. також. інтерактивність. аудіальними. на зовнішнє враження. Гвоздєв теж зазначає про актуалізацію розважальної функції електронних та друкованих медіа. Розвиток інформаційних та комп’ютерних технологій. 173]. співіснування книжної та власне лайливої лексики. Дослідниця мови україномовних ЗМІ. 133]. що процес демократизації мови українських ЗМІ.seanewdim. псевдодемократизації тексту. це дає можливість вченим зробити висновок про тенденцію надлишкової візуальності. зняття емоційної напруги. 18–19]. розважальну. Фундаментальними функціями ЗМІ є інформативна та функція впливу. 42–43]. у межах якого кожен користувач через мережу Інтернет може поширювати інформацію. деформується семантичне її наповнення. водночас. Вплив ЗМІ заздалегідь спланований. яку називає функцією мрій та розваг. Сіріньок-Долгарьова. критично ставиться до вище зазначеного. яка формує театральність. Мовознавці також переконують. на яке можна впливати зсередини. включенням регіональних ЗМІ в глобальний інформаційний простір існування соціуму. зокрема політичного. а на картинці. 1]. с. 87–90]. радіопередач тощо. Дубських налічує 6 основних функції засобів масової комунікації: інформативну. рекламну [8. 62]. акцентуючи увагу на екстралінгвістичних чинниках цього процесу (задоволення «розважальних» потреб масового споживача). підтримуючи позиції інших дослідників мови мас-медіа. студіюючи віртуальні медіа. повернення людства до глибинних архаїчних пластів його дитинства [11. 69–71]. аудіовізуальним. Через надлишковість у медіадискурсі телемедіатекстів відбувається порушення «сенсорного балансу». 214–218]. активне користування споживачем мережевих медіа дозволяють А. зорієнтованість не на слові. телепрограм. с. має маніпулятивну спрямованість. Ця функція реалізується вербальною системою засобів. географічних та інших особливостей. скорочення дистанції між ними. що викликає збільшення інформаційних хвиль. про «гламуризацію» ЗМІ. Philology. Сучасні ЗМІ здійснюють та посилюють потужний вплив на розвиток суспільства загалом і на окремого індивіда у зв’язку з безперервним розвитком інформаційних та комп’ютерних технологій. У зв’язку з лексико-семантичними зрушеннями в мові ЗМІ активізувався девіантологічний напрям вивчення мови мас-медіа – через помітне зниження мовної культури. глобальність. що пов’язане з тенденцією розважальності новітніх ЗМІ: використання в інформаційній діяльності прийомів. що уможливлена появою двостороннього інтерактивного формату. К. с. національних. уможливлює творчу діяльність. це штучно створене інформаційне середовище. іманентний самій структурі буття.com власної мови. с. спостерігається домінування зорового сприйняття та нівелювання інших видів сприйняття інформації. регулятивну (включає ідеологічну й функцію соціального контролю та маніпуляції суспільною свідомістю). Волочай акцентує наукову увагу на засиллі інформаційного матеріалу соціальнополітичною лексикою. що входять до складу різних терміносистем). Issue: 39. окрім розважальної. усе це свідчить про вульгаризацію як ознаку мови сучасних ЗМК [16. критики [1. а не на передавання певних змістів. графічним. карнавальне осмислення сучасної дійсності [23. с. с. В. які взаємозалежать і взаємодоповнюють одне одного. М. Це дає можливість й адресату брати активну участь у формуванні контенту й формату інфопростору. а до розмивання меж між стилями. зниження рівня невдоволення життям) є ключовим у використанні адресатом продуктів мас-медіа [26. проводить паралелі між розважальним контентом і посиленням негативних впливів на психіку й поведінку масового адресата [4. фатичну. 103–104]. нівелює часові обмеження. А. 2015 www. змінити свій комунікативний статус з отримувача інформації на відправника [26. с. зокрема еволюційних процесів сучасного масового україномовного тексту. причину цього вбачає в тому. К. характерних творчості для дітей. с. що гедоністичний мотив (отримання задоволення. жаргонізацію. розважальність медіатексту. що є медіасередовищем. багатовимірність (поєднання вербального продукту ЗМІ з візуальним. с. Розвиток інформаційних технологій спровокував появу Інтернет-комунікації. зумисний (векторний характер). с. дає змогу миттєво прорефлексувати на отримане повідомлення. 175–176]. надмірної картинності сучасних ЗМІ [10. він здійснюється на абстрагованого масового адресата. за цих умов відбувається контамінація або засмічення українського масового мовлення внаслідок невиправданого вживання чужомовних елементів [24.

І : [ма7. метод пізнання та відображення дійсності. Добросклонская Т. композиційно-структурному й знаковому рівнях. 3) мовний код – вербальні. його «конвеєрність». поповнення та розширення стилістичних ресурсів. Актуальним для опрацювання є питання класифікації медіатекстів. – С. рекламні та PR-тексти. інтернет-тексти. одновимірний.. 2) інституціональний тип тексту – журналістські. масовість. Дубских А.Г. І : [матеріали Всеукр. т. М. 5) залежно від типу адресату тексту – якісні тексти / масові / бульварні (типологічна класифікація). т. медійні) та демонструє принципіальну відкритість тексту на змістовно-смисловому. Дегтярьова // Журналістика. аналітичні та художньо-публіцистичні [22. має вербальну. с. телебаченні [22. на радіо. а й відеозображенням. І : [матеріали Всеукр. – 544 с. Волочай М. розрахованим на масову аудиторію. конференції «Журналістика. 6. створений текст характеризується найвищою семіотичною складністю [2. Андрусяка. 2009. предмет відображення. Т. філологія та медіаосвіта : у чій дім «Києво-Могилянська академія». 11. Т. – СанктС. невербальні. Добросклонская // Вестник Моск. конференції 2. признаки / А. З огляду на такі критерії.. про негативний характер цієї тенденції. предметом текстової діяльності в цьому випадку є не змістова інформація загалом. що поєднує в одне комунікативне ціле різні семіотичні коди (вербальні. с. мозаїчне розгорнення тексту через гіпер-посилання). освіта»]. як мета та функція медіатексту. лінгвістичну креативність сучасного журналіста. – 3. III(8). ці тексти циркулюють у друкованих та електронних засобах масової комунікації. с. Дускаева Л. можна зробити висновок про еволюцію мови україномовних ЗМІ. с. Казак пропонує більш ґрунтовну та розгалужену класифікацію текстів засобів масової інформації залежно від характеристик медіатексту: 1) канал розповсюдження – газетні (друковані). – С. 10. Проблеми критичного оцінювання масової ін8. філологія та медіаВ. має прагматичну спрямованість. 4) жанрові різновиди журналістських. він утворюється на основі перекладу комунікативного наміру (інтенції) в комунікативну діяльність.Г. – Полтава : Освіта. академічних та національних медіадискурсах [6. 88 . суб’єктивної модальності. вербальноневербальні (полікодові.Н. який характеризується категоріями актуального членування. конференції «Журналістика. Гвоздєв В. 2009. формації аудиторією ЗМІ / В. філологія та медіаосвіта : у 2. Володіна. 2014. неексклюзивність.Н. 4. : ВидавниК. зцементована конкретним задумом. 6) залежно від тематичного контенту медіатексту [12. 155–156]. традиційні / бульварні (стильова). Мова сучасних друкованих ЗМІ / М. т.com велює монополію традиційних медіа й трансформує традиційну журналістику в партнерську [19. Волочай // С. візуальну. Т.Р. Отже. 1. 28]. невербальні.-практ.. М.seanewdim. які мають вигляд складної системи. 13–14]. Ми пристаємо на позицію М. що дозволяє поєднати в собі тексти. має прагматичний вектор функціонування. Р. 32]. Володиной.И. Язык СМИ – основное средство воздейст«Журналістика. Избфілологія та медіаосвіта»]. 2005. рекламних та PR-текстів. 68–72. Як зазначає М. з’явився новий термін «медіатекст». пособие для вузов / под ред. нано-Уральского гос. Дускаєва // Стилистика медиатекста. нейтральні / лівоорієнтовані / правоорієнтовані (ідеологічна). з франц. Аньес І. Медиастилистика в России: традиции и пертеріали Всеукр. є відкритим і динамічним. 131–136. 28–34. головними характеристиками якого вважає медійність. – Полтава : Освіта. 2015 www. Фіксуємо в науковій літературі думку про кризу вторинності мережевих медіа. Журналістика. одновимірність (цілісність) / нелінійність. 137–138]. фіхарактеристики. функціонує в мовленні у вигляді медіадискурсу. комунікативнопізнавальним чи комунікативно-спонукальним наміром. : Академический Проект. Альма ния / Т. 73–96. розрахований на масового адресата. радіота телетексти. ун-та. Казак визначає медіатекст як інтегративний багаторівневий знак. – Серия Матер. 2012. Issue: 39. «Журналистика» [Текст] : научн. – М. 2013. у медіадискурсному стані медіатекст виявляє природу діалогічності через сукупність мовних складових.И. с. наук. аудіальну. графічну та гіпертекстову площину існування. Медиатекст: теория и методы изучеМ. – С. – № 2. Philology. а змістова інформація. спективы / Л. ЛІТЕРАТУРА 1. 62–64. 2. що передбачає поділ медіатексту на власне текст (лінійний. с. музикальним супроводом.Science and Education a New Dimension. пресупозиції. або як гіпертекст (функціонування в електронному середовищі). На основі цього ми переконуємося в тому. Володина // Язык средств Освіта. с. жанрові зміни сучасних медіа.-практ. Дегтярьова К. – К.-практ. інтенція автора. наук. що медіатекст є основною одиницею сучасного україномовного інфопростору. 2009. про виникнення та характерні риси функціонування явища «медіатекст». мови А. массовой информации : уч. Дубских // Вестник Южлологія та медіаосвіта : у 2. відкритість [12. с. Медіатекст як дискретна одиниця медіадискурсу є різновидом тексту. зпоміж медіатекстів можна виділити 3 типи: інформаційні. – ранные статьи: [электронный сборник]. ун-та. зважаючи на викладений вище матеріал. 5. – Серия «Лингвистика». Петербург. – Т.. філологія та медіаосвіта»]. 155]. 87–91. 33–37]. с. ж. 2008. плаский) та гіпертекст (фрагментарне. Підручник з журналістики : Пишемо для газет / І. – С. 11]. 6–24. характеризується пластичністю лінгвістичного оформлення. що співвідносяться з когнітивними процесами у свідомості мовців [25. – С. утвореної не тільки вербальним рядом із графічними знаками. Незмінювані ад’єктиви в мові сучасних ЗМІ / Аньес // пер. Для позначення основної одиниці медіапотоку в кінці ХХ ст. часткову переорієнтацію функцій україномовних ЗМІ.Н. трафаретність викладу матеріалу [18. – ук. Володина М. Гвоздєв // Журналістика. – Полтава : вия на массовое сознание / М. креолізовані) медіатексти. інтегративність (полікодовість). що зумовлює обезособлення продукування інформаційного повідомлення. Термін «медіатекст» виник в англомовній науковій літературі в 90-ті роки ХХ століття. швидко поширився в міжнародних. Казак та вважаємо слушним додати до класифікації дослідниці таку характеристику медіатексту як лінійність. 8–9]. Масс-медиальный дискурс: определение. деформацію та оновлення лексичного складу мовлення.

Journalism: Dictionary Directory / I. Рынок. Featured creative intentionality / B. : Астерион. DemoArticle: [electronic collection].. 214–218. Аналитические жанры и критерии их выделения в медиакультурах России. Duskaєva // Stylistics media text. 130– 146.. Vol I: [AllMater. 2013. Шевкунов А. – С. – К. Сучасні напрями досліджень мови соціальних комунікацій / А.Poltava Education. contemporary media / K. Mediastilistika in Russia: traditions and pers15.K..М. Mass medial discourse: definition.I. . 2012.com 9. наук. Ежова // Искусство и СМИ : сб. Philology and media education: in 2 vols. Degtyareva // Journalism. т. 2006. – С. Мамалига А. Н. – К. 30-41. Бульварная газета : социально-профессиональный статус и творческая интенциональность / Б.blogspot. Специфика современного медиатекста / М. научн. 12.P. Invariant adjektives in the language of V. 2013. – 2012. І. Conference "Journalism. Михайлин.И.І. – Луганськ. . Стилистическая характеристика языка современных медиатекстов / Л. Демократия. Сіріньок-Долгарьова К.-практ. Issue: 39. Vol I: P.SPb. – Ч.M: Academic Project. 89 . – № 3. наук праць. 6 . scientific-practic. 13. 2010. media education"]. – 2010. Handbook of Journalism: Writing for newspapers / II 8. . – Режим доступу : http://kobzar1814.T. 214-220. Т. .2012. зб. j. Mykhailyna.I. 2.Н. demvydav. научн. schools / ed. Сутнісні характеристики понять «медіадискурс» та «медіатекст» у сучасній медіалінгвістиці / О. Лисицкая Л. Dobrosklonskaya T. M. : Академвидав. – Т. Univ.І. . 26.Science and Education a New Dimension.G. . філологія та медіаосвіта»]. Солганик Г. Degtyareva K. 15. 7. language media . . Philology 13. І : [матеріали Всеукр. 2010. Соболева И. Мисонжников // Медиа.. 2013.I. 11. Scien. 6.Series "Linguistics". leisure: [proceedings of the International scientific and practical conference]. 20. Основні напрями розвитку мови сучасних ЗМК / Л Г.Г. Лисицкая // Вестник Ставропольского гос. праць НДІУ українознавства. – В. Alma Philology and media education: in 2 vols.Г. . 2009. Шевченка.P. Philology and media education"]. 73-96. – Воронеж : Факультет журналистики ВГУ. 83–97. Duskaeva L. Correlation advertising postmodern paradigm Philology and media education"]. Dubskikh // Bulletin of the South Ural Publishing house "Kyiv-Mohyla Academy".. 13. Univ. – С.St.Г. Misonzhnikov B. Великобританії. Соломина А.Poltava Education.Я. – С. – Полтава : Освіта.Я.P. media texts / L. Ukrainian.І.P. 10. – К. Market. 11. Чередниченко О.html 17.seanewdim.I. III(8). Conference "Journalism. Journalism. Казак // Современный дискурс-анализ : [электронный журнал]. Пономаренко. 14. 131-136. A. Modern Discourse Analysis: [electronic journal]. . 165– 179.V. manual for Reviews in Ukrainian print media / O.Н.J. – С.G. 83-97. tabloid: socio-professional status and pectives / L. of creativity / E. . 87-91. 2011. Gvozdev. 2012. 2008. Yezhova E. 5. наук.А. Univ. 6-24. 2012. cracy. Misonzhnikov // Media. Пономаренко Л. charac// Anes Lane. – Воронеж : Факультет журналистики ВГУ. 133–140. – Серія: Філологічні науки (мовознавство). О закономерностях развития языка газеты в ХХ веке / Г. Philo3. 4. from the French. 18. Дупак О. 2012. комунікацій : спец.М. in 2 vols. Dobrosklonskaya // Vestnik Moskov. Корреляция рекламы с постмодернистской парадигмой творчества / Е. Mamalyha // Style Hominy and text study / T. різновидів ЗМІ / Т. . 2015 www. Сергунина // Искусство и СМИ: сб. – С.R. Дупак // Журналістика. тренд или фантом? / И. – Ч.J. 2009. 2. Журналістика: словник-довідник / авт. Особливості існування та розвитку жанру рецензії в українських друкованих ЗМІ / О. – 2002. 2010. Індії та Австралії) : автореф. Соболева // Лінгвістика : зб. – № 3 (15). Функционирование средств массовой информации в сфере досуга : [материалы Международной научно-практической конференции]. Рынок. 28-34. філологія та медіаосвіта : у 2. 155–157. ун-та. Специфіка функціонування англіцизмів соціально-економічної тематики залежно від жанрових ознак тексту. Andrusyak language.P.V. 2009. – С. 39–54. Kozak M.G.R. – № 1. наук із соц. 19. Lisitskaya // Bulletin Stavropo-lskogo scientific-practic. . Conference "Journalism. Политический дискурс в карнавальном осмыслении и его лингвоэтические регуляторы / Т. 214–220. 309–313. трудов.P. Демократия. – СПб. ХІ. : Asterion.Н. Германии и Великобритании / А. на здобуття наук. ун-та. 16. . 2012. : Астерион. «Журналистика».S. Dupak // Journalism. 24. Sciences. – 2010.P.N. Philology and state. – № 3 (21). Мамалига // Стиль і текст : наук. Yezhova // Art and Media: Sat. Соломина // Известия Санкт-Петербургского университета экономики и финансов. – 18 с. State. Сурикова Т.Part 2. 2014. 13.Я.K: teristics. : Інститут журналістики КНУ ім. Volodina M. – С. . . 2005. Мисонжников Б. Фундаментальные проблемы информационного взаимодействия в условиях современной России / А. 1 . 30–41. конференції «Журналістика. Сергунина Н. Media / Journalism // V. дис. 21.№ 1.И. научн.544 p. 53–57. 154-164. Соганик // Вестник Моск.№ 2. – С. Specificity of modern media text / M // Kazak Poltava: Education. Сурикова // Медиа. – С. 101-104. scientific-practic. signs / A.P. – 12. канд. – С.the main means of P.І.00. . Gvozdev issues critical evaluation of media audience P.В.А. influencing the mass consciousness / MN Volodin // 9. Institute of Journalism KNU. Volodina.Voronezh: VSU Faculty of Journalism. 154–164. philology and media 11. Український медіадискурс: проблема іншомовних впливів / О. – С. scientific-practic. ступ. Vol I: [All-Ukrainian. Petersburg.320 p.Г. V. 15-21. – К. . 27. stylistic characteristics of modern language and media education. Vol I: [All-Ukrainian. ko.2010. 2010. Ежова Е. Volochaj M. Воронежские СМИ в Интернете: попытка критического обзора / Н.01 «Теорія та історія соціальних комунікацій» / К. – В. наук праць.com/2011/11/blog-post_317. The functioning of the media in the field of P. research areas Modern Languages Social 6. Features existence and development of the genre Language of weight-owl information: Account. – С. .. Медиажаргон: реалия. Функционирование средств массовой информации в сфере досуга: [материалы Международной научно-практической конференции]. – С. [All-Ukrainian. 2009.N. – Воронеж: Факультет журналистики ВГУ. Черниш // Наукові записки. 10.. Сіріньок-Долгарьова. 2009. . Lisitskaya L. 14. 2012. . 2013. . media texts: Theory and methods of Communications / A. 2008. Черниш О.Я. . Рудакова // Лінгвістика : зб. "Journalism" [Text]: Sc.-уклад. – 320 с. – Луганськ.В. трудов. Шевкунов // Искусство и СМИ : сб. – Poltava: Education. – Серия 10. Dubskikh A. 68-72.G. Coll.А. Dupak O. works. Глобалізація світового новинного дискурсу (на прикладі англомовних інтернет-медіа США. 2012. .Г. Philology. ShevchenSeries 10. – № 2. Казак М. modern language print media / MM Volochaj // logy and media education"]. .K: Akaeducation: in 2 vols.N. Conference "Journalism. . 62-64. 15–21. 22. Рудакова Т.А. REFERENCES (TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1. трудов. Anes I.. 23. 101–104. – С. 25. – СПб. 193–198. . Т. 2. Чередниченко // зб. Mamalyha A. .

G. 133-140.P. 214-218.G. The essential characteristics of the concepts of "mediadyskurs" and "mediatekst" in modern medialinhvistytsi / Chernish O. 2012.K. Scien. mediatext. The current state of the format and content in Ukrainian media Аbstract. функция.2002. social and cultural society changes. The main directions of development of modern language of mass-media / L. Market. Soganik // Vestnik Moskov. P. Serhunyna N. XI. 39-54. Sirin'ok-Dolharova C. медиатекст. 19. Ukrainian mediadyskurs: the problem of foreign influences / O. Ukrainian Research Institute works. – P. Shevkunov // Art and Media: Col. The article concerns with Ukrainian language media. This research traces genre deformation in speech structure.00. . Sirin'ok-Dolharova. Cherednychenko // Coll. 309-313. Germany and the UK / AV Solomin // Proceedings of the St.SPb.Voronezh: Faculty of Journalism VHU. 24. Analytical genres and criteria for their selection in the media culture of Russia. 165-179.№ 3 (15). . В статье идет речь об украиноязычных средствах массовой информации.. .Luhansk. Mediajargon: Realities. 25. Univ. UK. function.I.Science and Education a New Dimension. // Scientific Notes. Ponomarenko.№ 2. . названа специфика сетевых медиа на грани веков. Surikova // Media. Voronezh media on the Internet: Attempts critical review / N. in soc. Cherednychenko O. переориентация функционального корпуса языка СМИ. . P. Современное состояние развития формата и контента украиноязычных СМИ Аннотация. Solganik G. Democracy. медиадискурс. 2012. Chernish O. . "Journalism". Е. 2006.№ 3 (21). зафиксированы деформация жанрового строя языка. . . : Asterion. вызванные историко-политическими. 27. Patterns of development language newspaper in the twentieth century / G. communications: spec.№ 3. 2010. обновления лексического состава массового вещания. scientific. Political Discourse in carnival understanding and lingvoeticheskie regulators / T. Rudakova T. The functioning of the media in the field of leisure: [proceedings of the International scientific and practical conference]. экономическими и социальнокультурными изменениями в обществе.seanewdim. . Khomenko A. journalist creative and free way mediatexts making.N. . Keywords: media language.A.blogspot. Science works. labor.A. .I. Issue: 39. genre Хоменко А. 20. . 2011.Ya. осуществлена классификация украиноязычного медиатекста.com/2011/11/blogpost_317. .Series: Philology (Linguistics)..P.A.Part 2. Rudakova // Linguistics: Coll. Shevkunov A. . креативность и языковая свобода журналиста при создании медиатекста. Globalization of world news discourse (on example of English-speaking Internet Media in US. 155157. Access: http://kobzar1814.Series 10. 26. Solomina A. 22. жанр 90 . III(8). Science. 18. Works. Ponomarenko L.N. Surikova T. Philology.I.T. . 53-57. Ключевые слова: язык СМИ.K. P.Ya. 130-146. Fundamental problems of information interaction in modern Russia / A. cand sc.A. media discourse. Проанализированы эволюционные сдвиги в языке СМИ конца ХХ и началу ХХІ веков. Specificity operation Anglicisms socioeconomic topics depending on the genre features text versions Media / T.G. Soboleva I. 193-198. 21.01 "Theory and History of Social Communications" / C. Petersburg Univer-sity of Economics and Finance. .P.com 16. It focuses on analyzing the evolutionary language shifts in the mediatexts of late twentieth and early twenty-first centuries caused by historical and political. 2008. 2013. .Lugansk. . Serhunyna // and Art of media: Sat. economic. .Voronezh: VSU Faculty of Journalism. .N. India and Australia): Thesis of dis. 2010. .18 p.V. Soboleva // Lіngvіstika. It also emphasizes mass speech vocabulary updating and reorientation of functional body in media language. P.N.html 17.S. .2010. 2015 www. trend or a phantom? / I. Moreover this article outlines the specific media networks and gives the classification of Ukrainian mediatexts. 23.

образну. Тривалий час метафору розглядали лише як засіб стилістичного забарвлення. інформаційний зміст та інтерпретаційне поле [5. Україна Анотація. В його 91 . Romance. 71]. Більшість дослідників виділяють в структурі концепту декілька шарів: понятійний. зберігає інформацію про нього. більш численні. Стернін говорять про три базові структурні компоненти (елементи) концепту – образ. так і дослідників лінгвокогнітивної сфери. 2015 www. дозволяє більш глибоко проникнути в суть терміна концептуальна метафора. яке займає ім’я концепту в лексикограматичній системі певної мови.О. асистент кафедри іноземних мов Національний лісотехнічний університет України. c. оптимально виділяти в його складі три складові: понятійну. що відтворюють ключові елементи концептосфери Джона Грея. Описуючи зміст концепту. Love. Лакофф та М.seanewdim. Арутюнова. який відображає процес пізнання світу. с. З однієї точки зору. Розглянуто поняття метафори з позицій когнітивної лінгвістики. Вираження концепту – це вся сукупність мовних і немовних засобів. Ознаки концептуальної метафори в процесі когнітивної інтерпретації отримуються зі змісту метафори. Стернін. що свідчить про важливе місце. які прямо чи непрямо ілюструють. представниками якої є Дж. її досвід та знання про світ. 91]. Джонсон.Й. що формуються у свідомості носія мови в результаті відображення ним оточуючої дійсності за допомогою органів чуття та образними ознаками. яке лягло в її основу [4. Він є багатовимірним мисленнєвим феноменом. зокрема концепти Relationships. Метафорична репрезентація образного компоненту концепту RELATIONSHIPS у творах Джона Грея _________________________________________ Штангрет Ганна Зіновіївна. Матеріалом для дослідження послужили твори відомого в сфері науково-популярної літератури автора Джона Грея. яке вони займають в структурі концепту [5. с. 77]. А. 200-202]. м. Love. Ліхачьов.Д. концептуальна метафора. розрахована на задоволення естетичних смаків широких мас чи певної категорії читачів і привертає увагу як читачів різних рівнів освіти. І. Philology. Карасік. результати людської діяльності. c. вчені З. c. Аскольдов-Алексєєв. чим зумовлена і новизна роботи.com Штангрет Г. Науковці розглядають концепт під різними кутами зору. Стаття присвячена дослідженню образного компоненту концепту Relationships на основі виділених концептуальних метафор.С. 75 ]. когнітивні образи важче формулювати порівняно із перцептивними. Ключові слова: концепт. на думку С. Об’єктом дослідження є ідіостиль Джона Грея у лінгвокогнітивному вимірі. Основною одиницею лінгвокультурології є культурний концепт – багатовимірне змістовне утворення.Г. можна виділити кілька провідних підходів щодо розкриття специфіки образного компоненту ментальних утворень. в межах якої ми думаємо та виконуємо дії. с.І. але вони. Love. Актуальність даної роботи обумовлена інтересом до проблем когнітивного моделювання та увагою до особливостей функціонування концептів у дискурсах різних типів. який доповнюють певними когнітивними компонентами. що співвідносні з іменами-експлікаторами та наповнюють концепт конкретним змістом [3. образний та ціннісний. авторська концептосфера. Проблему дефініції поняття концепту розробляли вітчизняні та зарубіжні вчені-лінгвісти та культурологи: Н. Опираючись на свій досвід.С. що фіксує когнітивні метафори і ціннісну. Вєжбіцка. c. Попова. Romance Індивідуальні чи національні особливості людського мислення останнім часом викликають інтерес науковців через необхідність дослідити складні механізми метафоричного відображення дійсності. образну і понятійну сторону [2. З. тому концепт як складний когнітивний лінгвосоціальний конструкт на сьогоднішній день не має однозначного трактування в когнітивній лінгвістиці. На думку вчених. даний компонент вважають підґрунтям базового рівня. Крім того. 76]. Серед існуючих теорій метафори найбільш поширеною є теорія концептуальної (когнітивної) метафори. призначена для неспеціалістів в тій чи іншій сфері знань. є за своєю природою метафоричною і поширена у повсякденному житті [6]. а саме з позицій когнітивної лінгвістики. Д. який є експертом у створенні та підтриманні гармонійних стосунків між представниками протилежних статей. людська концептуальна система. в якому виділяють ціннісну. Новий підхід до тлумачення метафори. Romance. Предметом дослідження виступають індивідуально-авторські метафори як засоби втілення ключових концептів авторського ідіостилю. яка визначається місцем. Науково-популярна література. В. з іншого боку – виражають за допомогою метафор. С.Д. Issue: 39. В складі концепту образ формується перцептивними когнітивними ознаками. як правило. Метою статті є аналіз створення та функціонування (виявлення та систематизація) індивідуально-авторських метафор. куди увійдуть також його етимологічні і асоціативні характеристики [1]. Для повноти семантичного опису лінгвокультурного концепту. що формуються метафоричним осмисленням відповідного предмету чи явища [5. 206-207]. Проаналізовано особливості формування та функціонування авторських концептуальних метафор за допомогою ключових концептів Relationship. Львів. Воркачьова. можна зробити висновок щодо складу даного феномену. Ю. Степанов.Й.Science and Education a New Dimension. концепти Relationships. уточняють і розвивають його зміст [2.Д. Концепт – одне із ключових понять сучасної лінгвістики. В даній роботі ми вважаємо доцільним використання категорії концепту при дослідженні тексту такого характеру. III(8). Попова. Проаналізувавши праці з теорії концепту. переважно із базового порівняння. Складність опису структури концепту зумовлена динамічною природою людського мислення.З. яка відображає його ознакову і дефініційну структуру. Виявлено основні складові культурного концепту. І.

що концепти не існують самі по собі. 2015 www. Тому. A relationship blossoms. що ділять прибуток. турботи. в результаті якої компоненти одного концепту взаємодіють з компонентами інших концептів. які так само. III(8). зокрема саме чоловікам (особливо якщо у період формування особистості їм бракувало належної моделі для наслідування): Many men did not have successful role models while they were growing up. що стосунки. на нашу думку. Так само і чоловік та жінка з роками стають холоднішими один до одного. в стосунках виникає напруження. Тісний зв’язок спостерігається між концептами MAN і WOMAN. Initially. getting the emotional support we are looking for may be difficult. they will be ready [9].seanewdim. де віддавати-отримувати – основний ритм взаємин. he needs to cultivate relationships and develop his ability to care for other beings [12]. на думку автора. було виявлено ряд метафоричних образів. but through the years. щоб потім зблизитись. The real joy of a special. Концепт RELATIONSHIP для автора асоціюється із майстерністю. Проте вона знає. Кожна з цих авторських асоціацій викликає позитивну емоцію. we have to find a way to warm the water again. Once the newness is gone. що призводить до змін кодування концепту у свідомості мовця. коли зникає взаєморозуміння. якої нелегко досягти. під якою розуміємо сукупність концептів. за допомогою яких автор виражає своє бачення даного феномену. так і у відносинах: жінка ділиться емоціями. A relationship thrives when a man focuses on correcting his behavior to be more considerate and the woman focuses on correcting her attitude toward his behaviors [9]. If we are to thrive and not just survive. and committed relationship is the opportunity to share and celebrate the good times. Під час аналізу творів. які змістовно доповнюють структуру основного концепту. Relationship is a Dance: Just like dance partners. потрібно тренувати для того.Relationship is an Investment: A relationship is like an Investment. Це все створює у автора асоціацію відносин із танцем. You spend it all and you are quickly back to where you started [10]. приклад A new relationship is like a warm bath in the beginning that cools over time. Не менш значне місце у концептосфері Джона Грея посідають і концепти LOVE. intimate. or conflict [11]. and needs [7]. and having a family is as difficult as flying a jumbo jet without any training [11]. it becomes easier and easier [10]. як і м’язи тіла. Концептуальна метафора Relationship is a Plant передає бачення автором відносин у порівнянні із рослиною чи садом. Нові відносини порівнюються із теплою ванною. the man can take two steps forward. підтримкою . When he takes two steps back. a healthy relationship supports both members healing themselves [12]. when a woman takes two steps back. що її чують. Для цього потрібно змінити спосіб мислення та ставлення один до одного. We give to our partner and hope over time to get more and more in return.com процесі складові структури концепту піддаються переробці.Relationship is a Support: For her to connect with her partner and receive his support is one of the major benefits of a relationship [7]. щоб розвиватись та цвісти: To create a more lasting happiness. Метафора Relationship is a Struggle яскраво виражає дане бачення: relationship do not have to be such a struggle. In reality. resentment. If it is to thrive it must be watered regularly… [11]. що дає хороше уявлення про теплі та щирі стосунки між партнерами. Образний компонент концепту Relationship реалізовується і через порівняння із цілителем . Issue: 39. ми повинні знайти спосіб знову підігріти воду. визначаємо концепт RELATIONSHIPS центральним у більшості його творів. it is good to take some time to reflect on the gift and then begin again [9]. дарунком . Наступну концептуальну метафору автор використовує для порівняння чоловіка та жінки (у їх різнобічних відносинах) з акціонерами. Слід взяти до уваги. Через концептуальну метафору Relationship is a Sport автор доводить до нашого відома. Бувають випадки. 92 . а формують певну абстрактну модель-концептосферу. and attraction is sustained when we can both support our partners in being themselves and receive support for being ourselves [12]. Метафора Relationship is a Squander описує відносини на стороні (зраду) як бездумну витрату грошей. а чоловік не проявляє жодних. як тільки зникне новизна у стосунках. then she holds the key to creating an opportunity for a relationship to flourish [9]. Такі стосунки автор прирівнює до боротьби. підживлення для того. їх зв’язки і відносини. It takes subtle shifts in thinking. у тому числі й концептуальні метафори. щоб вони були готові пройти випробування: Being engaged is like a warm-up period before more rigorous exercise. Ці приклади ілюструють концептуальну метафору Relationship is Mastery. конфлікт. потребують обробки. simple changes in how we relate to one another [13] ілюструє метафору Relationship is a Bath.Relationship is a Gift: Every relationship is a gift. she can take two steps forward. Спираючись на морально-психологічну концепцію Джона Грея. вода в якій поступово остигає. we need to update our relationship skills in ways that reflect our natural abilities. Як під час танцю дама може крутитися. getting married. A relationship is like a garden. He puts his energy in and hopes to get something out of it [9].Relationship is a Healer: We assume that being loved means having one’s needs fulfilled. It offers us the opportunity to prepare ourselves for finding and recognizing our soul mate… When a relationship ends.Science and Education a New Dimension. ROMANCE. and give to your partner when he or she is in need [12]. This give-and-take is the basic rhythm of relationships [10]. але які водночас є хорошими бізнес партнерами. партнер залишається стояти на місці. For them staying in love. A man automatically looks at a relationship like an investment. Only when we do not understand one another there is tension. з чого починали: Having an affair is like taking all your savings and blowing them in Las Vegas. присвячених налагодженню та вдосконаленню відносин між чоловіком та жінкою. Тому. If a woman focuses on being increasingly receptive to a man’s advances. tendencies. як і будь-які взаємини. It is a time to stretch your relationship muscles so that when you put them to the test and exercise them. Іноді партнери розходяться для того. після якої чоловік чи жінка швидко повертаються до того. і як наслідок. Philology. що допомагають спільній справі існувати .

Джон Грей у своїх творах експлікує образ відносин через порівняння їх із жестом жертвоприношення з боку жінки . Learning to feel and express real love is – or ought to be – the apex of any relationship [13]. Romance is a Healer. шлях до серця жінки лежить через відносини. за допомогою яких концепт Love осмислюється як відкритість. He chiefly feels loved when she lets him know again and again that he is doing a good job of fulfilling her [10]. women tend to make too many [9] чи протиріччям . men and women can more fully love themselves and experience their inner goodness. love doesn’t grow from being adored.Relationship is a Sacrifice: Instead of asking for support. After all. and gives us energy for so much in life [13]. оскільки романтичні відносини завжди гріють душу . the request comes from a place of loving ourselves [13]. love is automatic [10]. We feel as though we will be happy forever [11].com На противагу попереднім концептуальним метафорам. the focus must shift to giving love. у яких простежуємо спорідненість образної складової як із концептом Relationships. Метафора Love is an Inception ілюструє факт. Аналогічна метафора передавала й уявлення автора щодо стосунків загалом (див. приклади вище). 2015 www. If the water’s warm. У дискурсі даних творів можна виокремити такі концептуальні метафори. III(8). живити та давати енергію для життя передається метафорою Love is a Fuel: After we are together and committed to another person. It grows when it persists and endures through times when we or our partner are difficult to love. що любов є витоком будь-яких відносин: …. In this way they feel whole and complete [12]. що взаєморозуміння є здоровою основою для любовних відносин.seanewdim. таких як Romance is a Dessert. feeds us. який не здатний рости чи процвітати без опіки чи турботи: When men and women are able to respect and accept their differences then love has a chance to blossom [11]. Romance is a Bath.Relationship is a Collision: Mars and Venus can collide – yet still grow in deeper love and compassion [13]. – Love is a Fulfilment: Women generally do not realize that the kind of love a man needs most is her loving message that he has fulfilled her [10]. It is a magical time when eve- rything seems perfect and works effortlessly. Здатність кохання зцілювати характеризує концептуальна метафора Love is a Healer: We begin to trust love and its healing process [11]. and to be fully loved in spite of our imperfections is a blessing that some people only dream of. Love thaws out our repressed feelings. especially those we address within our own hearts [13]. Багато концептів стають зрозумілими в рамках інших концептів. щирість: – Love is an Open Heart: The test of love is caring for a person even though we know them to be less than perfect and have experienced their daily limitations… When our hearts are open. задоволення. Концептуальна метафора Romance is a Dessert характеризує романтику як необхідне доповнення після усвідомлення того . and gradually these unresolved feelings begin to surface into our relationship [11] та Love is a Sea: Understanding how our past continues to affect our relationships frees us to accept the ebb and flow of love [11]. Цей процес єднання спостерігаємо через метафору Love is Wholeness: Love is also a connective feeling. що об’єднує дві половини в одне ціле. Концептуальні метафори Love is a Flower.Science and Education a New Dimension. Hiding behind a wall. It is what brings us together and keeps us together. Концепт Romance реалізується у творах Джона Грея за допомогою ряду концептуальних метафор. Метафора Love is a Dance фіксує уявлення автора про любов як про танець. вважаємо допустимим розглядати концепти Love та Romance як складові об’єднуючого за семантичним змістом концепту Relationship. love thrives on challenges.Romance is a Bath: Creating romance is like climbing into a bath. Здатність любові зігрівати. It says you are like a part of me…. That’s where love can flourish [7]. for love is the fuel that warms us. Love relates you to another. Romance is a Fire. In the beginning of a relationship. we are safe from hurt but barred from love [10]. Through giving and receiving love. Indeed. Полярні характеристики кохання простежуються у наступних концептуальних метафорах: Love is a Sacrifice: To feel love as a result of our own deliberate actions and responses is a far greater experience than the love we feel in response to someone else’s behaviors and actions toward us…we can only sustain love through genuinely making sacrifices to give our support [13] та Love is Blessing: No one is perfect. which provides a lot of safety. які можна зробити більш романтичними за допомогою дрібних вчинків: While good communication provides a healthy basis for a loving relationship. The way to a woman’s heart is through doing lots of little things for her on a consistent basis [10]. Любов – це почуття. уникаючи душевних ран: Sometimes love is not expressed because it is buried deep inside or locked within the fortress of our hearts. 93 . Love is a Plant характеризують почуття кохання як представника флори. Концептуальною метафорою Love is a Prisoner передається здатність кохання ховатись глибоко в серці. під час якого партнери насолоджуються радісними та гармонійними відносинами: Love seems eternal. receives love differently from a woman. you can turn on the jets and enjoy the warmth [13].love is where everything starts. we ask for love from our partner and. A man. так і з концептом Love. she quietly does something herself or postpones her needs. прихильність. Although making sacrifices is a part of a relationship. Порівняння любові з явищами природи чи морем експлікуються через метафори Love is a Spring: Falling in love is like springtime. Аналогію. romance is a dessert. Philology. знову ж таки. простежуємо і у випадку метафор із концептом Relationship. …We effortlessly dance together in harmony and rejoice in our good fortune [11]. ideally. Understanding the differences between men and women results in trust. however. Крім того. – Love is Sharing: On Venus sharing your problems with another actually is considered a sign of love and trust [11]. – Love is a favor: A gift of love is a favor [11]. Тому. Issue: 39. Романтика порівнюється із теплою ванною.

I.New York: 5. Men. . romance Штангрет А. 2010. ЛІТЕРАТУРА (REFERENCES TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1. – Canada: Mind Pub– 250 p. John Gray. Mars and Venus in Love. Так. Після проведеного дослідження слід зазначити. .seanewdim. the higher the premium she puts on romance [13].182 p. 79-95. Выявлены основные составляющие культурного концепта.SPb. авторская концептосфера. Philology. концепти Relationship і Love уподібнюються рослині.: AST: East . love. Ключевые слова: концепт. I. Popova. Проанализированы особенности формирования и функционирования авторских концептуальных метафор с помощью ключевых концептов Relationships.A.. що головні концепти створюють єдину гармонійну систему – концептосферу автора.D. – HarperCollins e-books.10.com всі досліджувані концепти ототожнюються з цілителем. Russian State Pedagogical University named after A. Статья посвящена исследованию образного компонента концепта Relationships на основе выделенных концептуальных метафор. яка відображає індивідуальноавторську картину світу Джона Грея. Love. The article deals with the research of figurative component of the concept Relationships based on the selection of conceptual metaphors. 12.D. концепти Relationship та Love порівнюються з танцем. John Gray. Romance 94 .. Mars and Venus on a Date.M . Popova. guage / Z. author’s conceptual sphere. Рассмотрено понятие метафоры с позиций когнитивной лингвистики. The notion of metaphor is viewed from the cognitive linguistics’ position. The peculiarities of forming and functioning of the author’s conceptual metaphors with the help of such key concepts as Relationship. Karasik V. while a man’s active interest is the match required to light the fire [8]. 2007 – Harper Collins Publisher. Makeev N.A. Romance are analysed. Metaphors We Live By. Lakoff G. 1995. John Gray. .West. – 224 p. – 262 p. Issue: 39. Concepts.. – 253 p. 1996. Метафору Romance is a Fire реалізує порівняння романтики з вогнем: A woman’s receptive interest is like the kindling wood that is necessary for building the fire of romance. . 2002. Methodological grounds lingvokontseptologii 6. 2002. – Harper Perenni3. Vorkachev S. Keywords: concept. III(8). Аналіз творів дозволяє зробити висновок.№ 93.I. Men are from Mars.Voronezh: Origins. concepts relationship. Johnson M. що деякі концепти можуть викликати схожі асоціації. Love. – Perennial Curzen. Her. John Gray. 200-202. Women are from Venus. – Z. Shtanhret H. 314 c. Виявлені та проаналізовані засоби репрезентації концептів. 13. // Theoretical and Applied Linguistics. the 9. Linguistic Circle: Personality. Перспективним видається дослідження ціннісного складника досліджуваних концептів та їх співвідношення з іншими ключовими концептами концептосфери Джона Грея. . . Mars on Ice.З. 2009. rents. Romance. Sternin . Issue 3: Aspects London: The University of Chicago Press. Discourse / V. 7.Science and Education a New Dimension. John Gray. lishing. John Gray. Метафорическая репрезентация образного компонента концепта Relationships в произведениях Джона Грэя Аннотация.S.D. що виробляється під час романтичних відносин і допомагає подолати стрес. – Chicago.S. концептуальная метафора. 1999.D. Popova Z. концепти Relationships. Mars and Venus together forever. – 310 p. – 477 p. 2005. 1980. – Harper Collins Pubconcept of "wealth") / N. які характеризують особливості ідіостилю письменника та є образними відбитками фрагментів ментального світу автора. Sternin . – 242 p. Тут мова йде про підвищений вміст окситоцину в організмі жінки. Makeeva // Bulletin of the lisher.G. 4. 8. formation of the structure of the concept (for example. Metaphorical representation of figurative component of concept Relationships in works by John Gray Abstract. conceptual metaphor. Cognitive Linguistics / 11. Sternin I.A. Karasik . Love. Mars and Venus in the Bedroom. тобто отримувати ідентичну репрезентацію за допомогою концептуальної метафори. – 400 p.P. який вона отримує на роботі. для прикладу. Women and Relationships. 2007. 2015 www. I. Venus on Fire.A.. metacommunicative activities. Romance is a Healer: Women today long for romance because romance is a powerful oxytocin producer…The more successful a woman is today. Sternin I. Semantic-cognitive analysis of lanHarper Collins Publishers. 2004. – 368 p.Voronezh. 2. 2002.Z.I. Popova Z. The main components of cultural concept are revealed.P. The role of the figurative component in the al.Volgograd: Change. John Gray. . March.

III(8). 2015 www.com Editor-in-chief: Dr.hu . 1. Philology. 1022 Budapest.rcontact. Issue: 39.seanewdim.Science and Education a New Dimension. Xénia Vámos The journal is published by the support of Society for Cultural and Scientific Progress in Central and Eastern Europe Készült a Rózsadomb Contact Kft nyomdájában. www. Balogvár u.