You are on page 1of 97

p-ISSN 2308-5258

e-ISSN 2308-1996

www.seanewdim.com

Science and Education a New Dimension. Philology, III(9), Issue: 44, 2015 www.seanewdim.com

p-ISSN 2308-5258

e-ISSN 2308-1996

III(9), Issue 44, 2015
SCIENCE AND EDUCATION A NEW DIMENSION

Philology

www.seanewdim.com

Science and Education a New Dimension. Philology, III(9), Issue: 44, 2015 www.seanewdim.com

Editorial board
Editor-in-chief: Dr. Xénia Vámos
Honorary Senior Editor:
Jenő Barkáts, Dr. habil.
Nina Tarasenkova, Dr. habil.
Andriy Myachykov, PhD in Psychology, Senior Lecturer, Department of Psychology, Faculty of Health and Life Sciences, Northumbria University, Northumberland Building, Newcastle upon Tyne, United Kingdom
Edvard Ayvazyan, Doctor of Science in Pedagogy, National Institute of Education, Yerevan, Armenia
Ireneusz Pyrzyk, Doctor of Science in Pedagogy, Dean of Faculty of Pedagogical Sciences, University of Humanities and
Economics in Włocławek, Poland
Irina Malova, Doctor of Science in Pedagogy, Head of Department of methodology of teaching mathematics andinformation
technology, Bryansk State University named after Academician IG Petrovskii, Russia
Irina S. Shevchenko, Doctor of Science in Philology, Department of ESP and Translation, V.N. Karazin Kharkiv National
University, Ukraine
Kosta Garow, PhD in Pedagogy, associated professor, Plovdiv University „Paisii Hilendarski”, Bulgaria
László Kótis, PhD in Physics, Research Centre for Natural Sciences, Hungary, Budapest
Marian Wloshinskі, Doctor of Science in Pedagogy, Faculty of Pedagogical Sciences, University of Humanities andEconomics in
Włocławek, Poland
Melinda Nagy, PhD in Biology, associated professor, Vice-Rector, J. Selye University in Komarno, Slovakia
Anatolij Morozov, Doctor of Science in History, Bohdan Khmelnitsky National University in Cherkasy, Ukraine
Nikolai N. Boldyrev, Doctor of Science in Philology, Professor and Vice-Rector in Science, G.R. Derzhavin State University in
Tambov, Russia
Olga Sannikova, Doctor of Science in Psychology, professor, Head of the department of general and differential psychology, South
Ukrainian National Pedagogical University named after K.D. Ushynsky, Odesa, Ukraine
Oleg Melnikov, Doctor of Science in Pedagogy, Belarusian State University, Belarus
Riskeldy Turgunbayev, CSc in Physics and Mathematics, associated professor, head of the Department of Mathematical Analysis,
Dean of the Faculty of Physics and Mathematics of the Tashkent State edagogical University, Uzbekistan
Roza Uteeva, Doctor of Science in Pedagogy, Head of the Department of Algebra and Geometry, Togliatti StateUniversity, Russia
Seda K. Gasparyan, Doctor of Science in Philology, Department of English Philology, Professor and Chair, Yerevan State
University, Armenia
Svitlana A. Zhabotynska, Doctor of Science in Philology, Department of English Philolgy of Bohdan Khmelnitsky National
University in Cherkasy, Ukraine
Tatyana Prokhorova, Doctor of Science in Pedagogy, Professor of Psychology, Department chair of pedagogics andsubject
technologies, Astrakhan state university, Russia
Valentina Orlova, CSc in Economics, Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas, Ukraine
Vasil Milloushev, Doctor of Science in Pedagogy, professor of Departament of Mathematics and Informatics, Plovdiv University
„Paisii Hilendarski”, Plovdiv, Bulgaria
Veselin Kostov Vasilev, Doctor of Psychology, Professor and Head of the department of Psychology Plovdiv University „Paisii
Hilendarski”, Bulgaria
Vladimir I. Karasik, Doctor of Science in Philology, Department of English Philology, Professor and Chair, Volgograd State
Pedagogical University, Russia
Volodimir Lizogub, Doctor of Science in Biology, Head of the department of anatomy and physiology of humans andanimals,
Bohdan Khmelnitsky National University in Cherkasy, Ukraine
Zinaida A. Kharitonchik, Doctor of Science in Philology, Department of General Linguistics, Minsk State LinguisticUniversity,
Belarus
Zoltán Poór, CSc in Language Pedagogy, Head of Institute of Pedagogy, Apáczai Csere János Faculty of the Universityof West
Hungary
Managing editor:
Barkáts N.
© EDITOR AND AUTHORS OF INDIVIDUAL ARTICLES
The journal is published by the support of Society for Cultural and Scientific Progress in Central and Eastern Europe

BUDAPEST, 2015

Philology. III(9).642 ISI (INTERNATIONAL SCIENTIFIC INDEXING) IMPACT FACTOR: 0. By acknowledging these facts each author takes personal responsibility for the accuracy. Issue: 44. credibility and authenticity of research results described in their manuscripts. as well as the theft of data or research results from others.465 DIRECTORY OF RESEARCH JOURNAL INDEXING ULRICHS WEB GLOBAL SERIALS DIRECTORY UNION OF INTERNATIONAL ASSOCIATIONS YEARBOOK SCRIBD ACADEMIA.EDU GOOGLE SCHOLAR . Each author acknowledges that fabrication of data is an egregious departure from the expected norms of scientific conduct. as is the selective reporting of data with the intent to mislead or deceive.seanewdim.com Statement: By submitting a manuscript to this journal. The journal is listed and indexed in: INNO SPACE SCIENTIFIC JOURNAL IMPACT FACTOR: 2. 2015 www.Science and Education a New Dimension. each author explicitly confirms that the manuscript meets the highest ethical standards for authors and coauthors. All the articles are published in author's edition.

10 Gach N. Philology. 58 Кущ Е. 89 Ярмоленко Н. Особливості комунікативної ситуації інтерв’ю та її складників ………………….I. Issue: 44. 38 Дубенко О. Кутзее: параметры изучения ……… 45 Казак С.A.seanewdim. Realization of notion ‘heart’ in Arabic ………………………………………………………. The evolution of the concept DEMOCRACY in American poetry ……………………………… 14 Gayovych G.I. Manner category in Old English language and texts ……………………………………….. Лингвистика психонарратива в романах Дж.М.. британських і російських політиків ………………………………………………………………………………… 62 Марина Е.. 31 Гладка В. The text as an element of communication system: the status issue ………………………… 17 Ostapchuk I. Communicative and manipulative function of metaphor in English mass media discourse ……………………………………………………………………………………………… 21 Sivkov I.com CONTENT Andreichuk N...П.. Еволюція терміну ідіома та його дериватів у фразеологічній науці …………………… 34 Гловацька О. Трактування дихотомії «чоловіче/жіноче» в англосаксонській історико-культурній традиції ………………………………………………………………………. 50 Калита А. Типологія таксисних предикатів (на матеріалі сучасної української мови) ………… 74 Серякова И.Ю. 2015 www..) ………………………………………………………………………………. Dialogic Love Discourse in Fictional Communication: Marriage Proposals in the Novels of Thomas Hardy ……………………………………………………………………….М.В. 41 Изотова Н. Ідеологічні особливості упередженого дискурсу американських.. Noncategorial Means of the Finite Aspectual Meaning Expression (based on the BNC) …………………………………………………………………………………… 28 Voskres A.В.Ю. 6 Bulkina A. Критерий оценки паузального перепада эмоционально-прагматического потенциала смежных речевых отрезков …………………………………………………………… 54 Кузьменко О.А. Семиопоэтическая специфика парадоксальности в коммуникативном пространстве современной англоязычной поэзии ………………………………………………… 66 Марченко В. Коммуникативный менеджмент конфликтного дискурса …………………………… 78 Солецький О.V.В.М.О. Соматикон емоційного реагування в аспекті комунікативних стилів …………………. III(9).. Problematizing the Notion of Cross-cultural Semiosis …………………. 93 . Емблематичні форми «Кобзаря» Т. Іронічні стратегії модернізму 1920-х: літературний контекст ………………………….И. 25 Vanivska O.Л.Science and Education a New Dimension..П. Дитячі настрашки в українському фольклорі: трансформація традиції ………….. Шевченка ……………………………………… 83 Ткалич І.С. Прикметники з негативним значенням в староукраїнській мові (кінця XVI – XVII ст.А. Особенности коммуникативно-когнитивного подхода к исследованию речемузыкальных произведений …………………………………………………………………… 70 Русакова О.I.

Whorf and some others. The exchange of signs in the context of interaction is socially meaningful only if there are conventional rules equating signs and meanings across contexts. culture text. In structuralist tradition semiosis is the operation which. There are 10 trichotomies by which signs can be classified (only one of which. Culler that the complexity of his scheme and the swarm of neologisms created to characterize different types of sign have discouraged others from entering his system and exploring his insights [3]. Ch. The article provides an insight into the semiotics of culture in general and the notion of cultural semiosis in particular. Ch. and their interpretants and to introduce some new insights into the notion of сrosscultural semiosis. Issue: 44. index and symbol. The term is synonymous with semiotic function [5. such as those proposed by L. Philology. A lingual sign is the basic unit of language. semiosis is a process in which a potentially endless series of interpretants is generated. distinguishing icon.Science and Education a New Dimension. Peirce’s voluminous writings on semiotics are full of taxonomic speculations. for a language is simply a large number of signs related to one another in various ways. cross-cultural semiosis. III(9). mediated by the sign. Ukraine Abstract. Doctor of Philology. Thus. It is the process of cooperation between signs. meant the action of almost any kind of signs” (cited from [10. firstly as determination. The entire set of sign systems which endow the external world with value makes up culture: cultural signs form an interpretative mechanism through which the world is rendered meaningful. Their projects lie at the heart of semiotics. 2015 www. 28]). Most fundamental to cultural semiotics were the theories of the Prague Linguistic Circle and the 6 . and both the sign and the interpretant „represent” the object. The internal structure of a sign is binary: it consists of a slice or segment of sound. The programme outlined by Ferdinand de Saussure was easy to grasp: linguistics would serve as example and its basic concepts would be applied to other domains of social and cultural life. their objects. de Saussure) – produces signs: in this sense any language act implies a semiosis. It was only in the early years of the 20th century that the American philosopher Charles Sanders Pierce and the Swiss linguist Ferdinand de Saussure envisaged a comprehensive science of signs. He devoted himself to semeiotic as he called it. Ch. which he calls a signifier (signifiant). 4]. p. since „the entire universe is perfused with signs if it is not composed exclusively of signs” [13. L. The interpretant in its turn generates a further interpretant.seanewdim. has been influential). The semiotic view of culture assumes the multiplicity and correlation of sign systems which are investigated on various levels. The study of differences in expectations based on these cultural schemata is viewed as a part of cross-cultural pragmatics. yielding a possible 59 049 classes of sign. Pierce used the term semeiosy to designate any sign action or sign process. M. their objects. Peirce is a different case. semiotic space. It is postulated that the cultural mechanism of transforming information into text is but another definition of semiosis. in particular.I. cultural semiosis. semiosis is a triadic process in which an object generates a sign of itself and. cultural schemata. Lviv. 285]. The author claims that transforming information into text is the communication-oriented sense generation process which results in the emergence of semiotic space. In this article semiosis is claimed to be the process by which representations of objects function as signs. If these vectors are brought into proper relations then knowledge of objects through signs is possible.com Andreichuk N. A sign stands for something (its object). He claims that its variant semeiosis „in Greek of the Roman period. combines with a slice or segment of thought. Bakhtin. the sign generates an interpretant of itself. ad infinitum. Keywords: semiotics of culture. and finally it stands for something to somebody in some respect (this respect is called its ground). Philosophers and linguists have always discussed signs in one way or another but until recently there had been no attempt to bring together the whole range of phenomena. The concept of culture text is viewed as the core of the cultural semiotics. 394]. Certain dependencies allowed scholars to reduce this number to 66 classes but even this has been too many. agree on viewing signs and lingual signs. interpretant and ground determines the precise nature of the process of semiosis. Problematizing the Notion of Cross-cultural Semiosis _______________________________________ Andreichuk Nadiya. The relationship between the terms. these are „two opposed yet interlocking vectors involved in semiosis” [9. p. Pierce. which would be the science of sciences. For Ch. if I remember rightly. as early as Cicero’s time. As R. in turn. p. crosscultural pragmatics Culture is a space of mind for the production of semiosis (Yuriy Lotman) The purpose of this essay is to revise some fundamental ideas concerning semiosis as the process of cooperation between signs. This relation must be read in two directions. as being: 1) means of rationality in human cognition and 2) instruments of communication in social interaction. Hjelmslev’s terminology) – or the signifier and the signified (F. One has to agree with J. and their interpretants. p. object. Theories of semiotic mediation. by setting up a relationship of reciprocal presupposiotion between the expression form and the content form (in L. it stands for something to somebody (its interpretant). The article also provides argumentation to support the belief that cross-cultural semiosis is based on cultural schemata in the context of differences of lingual communities’ basic experiences. linguistic and non-linguistic. Semiotics studies semiosis and is an inquiry into the conditions that are necessary in order for representations of objects to function as signs. Vygotskyy. professor Ivan Franko Lviv National University. Both semiotic projects have produced different ideas concerning semiosis. which could be considered as signs. Parmentier says. and to make the problem of the sign the centre of intellectual enquiry. representamen. a signified (signifié). and secondly as representation: the object „determines” the interpretant. and also semiosis (pluralized as semioses). B.

V. (2) the text is the carrier of any and all integrated messages (including human language. Voloshinov2 can be seen to apply this communication perspective right from the start of his theoretical development. autonomous structures. 3) communication of the reader with him/herself.Science and Education a New Dimension. Bogatyrev was one of the most active members of Prague Linguistic Circle and co-founder of the Moscow Linguistic Circle in 1915. of the outer sign. Saussurian insights. „Theses” also defines distinct levels of text that are incorporated into any culture. Before trying to apply this understanding of cultural semiosis for cross-cultural communication research it should be mentioned that according to Ch. The question of who produced it and why. This bias is confirmed by his choice of terminology. a text in this secondary language. Peirce to bear upon the developing semiotic point of view. 2 Valentin Voloshinov was one of those in post-revolutionary Russia who did succeed in developing a specifically Marxist conception of consciousness. Semiotic space emerges inside the experiences of transforming information into sign systems. Levi-Strauss stimulated both these seminal thinkers. Philology. It is probable we may never know the truth but it is worth pointing out that although this claim is now accepted uncritically by many commentators. Thus in defining culture as a certain secondary language Tartu-Moscow school introduced the concept of culture text. It was written in 1973 by Yuriy Lotman together with his colleagues Boris Uspensky.e. that is the inner sign as an explanation. The latter is considered to be a conceptual framework for the systemic and semiotic analysis of culture as a metasystem. Recently. 2015 www. Cultural semiosis is the essence of culture. Issue: 44. particularly since it opens with an English translation of the „Thesis on the Semiotic Study of Culture”. 276 – 277]. visual and representational art forms. He was greatly influenced by the Prague School and was in his turn to influence later scholars outside the field of structural linguistics. The concept of culture text is the core of the semiotic studies on culture. especially of interpretant. These theories contributed to the extremely fruitful application of semiotics to aesthetic and other cultural systems.com related early Russian structuralists. Extremely significant work in the field under study has been carried out in Eastern Europe. 5) communication between the text and cultural tradition [7. and it was significant that he did so starting from an interest in the philosophy of language. the wartime contact between R. Bogatyrev’s study of folk costumes of Moravian Slovakia [2]1. thus cultural semiosis is suggested to be defined as the communication-oriented process of generating culture texts. From the wider perspective of communication. Moreover. By the 1940s R. as well as to the dynamics of sign systems. 2) communication between the audience and cultural tradition. Any generation of sense is the activity of culture. Two definitions are being most important for understanding the notion of cross-cultural semiosis: cultural semiotics and culture text. shaped „along the lines” of language. The culture text which is the structure through which a culture acquires information about itself and the surrounding context is a set of functional principles: (1) the text is a functioning semiotic unity. p. it rests on certain unsubstantiated facts and contradictory assumptions. the validity of Voloshinov's authorship of the book „ Marxism and the Philosophy of Language” has come into question. Jakobson and C. A compact summary of the basic principles of semiotics advanced by the Tartu-Moscow group became available in the West due to the publication of the „Structure of Texts and the Semiotics of Culture” [11]. as is evidenced by their fundamental postwar studies in various aspects of cultural semiotics. rituals etc. as they evolved under the leadership of R. although complementary processes: 1) communication of the addresser and the addressee. The Tartu-Moscow group has devoted much attention to the semiotics of cultural systems and their mutual translatability. i.seanewdim. and (3) not all usages of human language are automatically defined as texts. But even more important is the cultural mechanism of transforming information into text: sense generation process. This book was first published in Leningrad in 1929 under the title „Marksizm i filosofiia iazyka: Osnovnye problemy sotsiologitseskogo metoda v nauke o iazyke (Marxism and the Philosophy of Language: Basic Problems of the Sociological Method in the Science of Language)”. departing from. Thus information processes are the core of the semiotics of culture and the cultural mechanism of transforming information into text is but another definition of semiosis. Lotman held that all cultural semiotic systems were to be seen as secondary modeling systems. particularly in the area of pragmatics. Since Y. Vyacheslav Vsevolodovich Ivanov. such as Claude Levi-Strauss who tried to apply some tenets of structural linguistics to solve problems of social and cultural anthropology. Jakobson brought the semiotics of Ch. Peirce semiosis starts from a given outer sign. thereby fundamentally broadening approaches to typologies. Culture as an intelligent relationship among systems requires a deep understanding of the interaction among codes and languages in the process of generating information and this opens another challenging vector of researching the process of semiosis. as a translation. This scholar emphasizes the representational nature of signs _____________________________________________________________________ 1 The work was published in Bratislava in 1937 and was issued in the English translation in 1971 in the series Approaches to Semiotics. an outer sign can only be considered given to a particular sign observer after it has been produced by a particular sign engineer. Mukarovsky. or sign exchange. Vladimir Toropov and Alexander Piatigorsky. 18]). Lotman views communication as the circulation of texts in culture and suggests a typology of different. 4) communication of the reader with the text. calling it a science studying the functional relatedness of sign systems circulating in culture that departs from the presupposition that it is possible to operationally (proceeding from the theoretical conception) describe pure sign systems functioning only in contact with each other and in mutual influences [14]. As a result. All semiotic systems function in context as relative. not absolute. and extending. falls outside the scope of his concept of semiosis. It has been suggested that it was in fact Mikhail Bakhtin who was the real author. 7 .). III(9). Tartu-Moscow group presented the definition of cultural semiotics.. A pioneering work in this direction was P. Y. the linguistic concept of text began to be applied by analogy to all cultural behavior. P. what is perceived as a text in one culture may not be a text in a different cultural space (for more detailed analysis see [1. Jakobson and J.

p. but because of the arbitrary agreement.e. or at least different hierarchies of values. Wierzbicka. 3) introducing rules of pronunciation.Science and Education a New Dimension. 2) drawing up of an ideal grammar based on the template of simplified Latin. He devides semiotics into three interrelated sciences: 1) syntactics (the study of the methods by which signs may be combined to form compound signs).e. His philosophiclinguistic project is based on four principal tasks: 1) construction of the system of primes arranged as an alphabet of knowledge or general encyclopedia. Morris’ definition of pragmatics as the study of the relation of signs to their interpreters has been accepted and developed by different scholars. do which can be found in all the languages of the world. He emphasizes that pragmatics is appealing because it is about how people make sense of each other linguistically.e. Ten years later Ch. Yule attracts attention to cross-cultural differences that account for the differences in the contextual meaning communicated by a speaker or writer and in the interpretation of a listener or reader. Communicants belonging to one lingual and social group follow general patterns of behavior (including lingual) expected within the group. And she suggests that we can find such universal concepts in the universal alphabet of human thoughts suggested by G. someone. and 4) the interpreter (i. Ch. Leinbnitz’s idea of the alphabet of knowledge correlates with the semantic metalanguage suggested by C. uses. But it is in a clash with another language that the distinctness of a language (as a separate identity) reveals itself [17. and pragmatical levels or dimensions. Universal concepts are viewed as indefinable. 2) the interpretation of what people mean in a particular context and how the context influences what is said. p. p. Philology. the object or event which functions as a sign). is based on the conviction that profound and systematic differences in ways of speaking in different societies and different communities reflect different cultural values. The system of signs suggested by Leibniz is based on the principle that language has to be improved through the introduction of the general terms denoting general ideas. Morris introduces the interpreter as the component of semiosis and argues that the latter includes: 1) the sign vehicle (i. The study of semiosis as the generation of culture texts can provide the penetration into the system of inherited conceptions expressed in sign forms by means of which people communicate and develop their knowledge about and attitudes toward life. III(9). G. The last dimension is governed by the relations which signs have to their producers and interpreters. 9]. 3]. as understood by A.e. you.W. Wierzbicka. of universally lexicalized meanings [4. p. 9] and he also expresses the communication perspective of sign: Signs can arise only on interindividual territory. Thus semiosis has syntactical. the disposition of an interpreter to initiate a response-sequence as a result of perceiving the sign). D. Goddard and A. p. Pierce’s pupil Ch. This field of studies sprang up in the 1980s. Yule defines four areas that pragmatics as the type of study is concerned with: 1) the study of meaning as communicated by the speaker (or writer) and interpreted by a listener (or reader). semantical. what to say. Tannen emphasizes that in analyzing the pragmatics of cross cultural communication.com He states that a sign does not simply exist as a part of a reality – it reflects and refracts another reality [15. something. 4) what determines the choice between the said and unsaid [19.seanewdim. People use words as signs of ideas and this is not because there are intrinsic connections between some articulate sounds and certain ideas (in this case. Different ways of speaking can be explained and made sense of in terms of independently established different cultural values and cultural priorities. 4) arrangement of lexicon containing real signs using which the speaker automatically acquires the ability to construct a true sentence. Leinbnitz (1646–1716) [16. Tannen and others. people would have only one language). say. want. 5]. think. The study of differences in expectations based on such schemata is part of a broad area of investigation generally known as crosscultural pragmatics. Its emergence is associated with the names of such world-famous scholars as A. We can find such a framework in universal human concepts. 3) the interpretant (i. the kind of object or class of objects which the sign designates).Yule describes his experience of answering questions about his health when he first lived in Saudi Arabia [19. To look at semiosis as the construction of signs by the speakers from different cultures and the relations which signs have to their producers and interpreters is the principal task of cross-cultural pragmatics. it ought to consist as far as possible of elements whose meanings are present in all natural languages. and effects of signs). Thus cultural semiosis which was suggested to be defined as the communication-oriented process of generating culture text is based on cultural schemata in the context on differences of our basic experiences. Thus the phrase he used conveyed the meaning that he was a social outsider: more was being communicated than was being said. 3) how a great deal of what is said is recognized as part of what is communicated. the person for whom the sign-vehicle functions as a sign) [8]. Wierzbicka for cross-linguistic semantics. He tended to answer them with his familiar routine responses of „Okay” or „Fine” but soon discovered that pragmatically appropriate in that context would be to use a phrase that had the literal meaning „Praise to God”. The scholar believes that what we need for real „human understanding” is to find terms which would be both „theirs” and „ours”. C. 19]. p. His fundamental ideas concern the role that a science of signs may play in analyzing language as a social system of signs. 4]. 2015 www. The fundamental tenet of cross-cultural pragmatics. but it can be a frustrating area of study because it requires us to make sense of people and what they have in mind [19. Issue: 44. this. From the first pages of his „Pragmatics” G.e. 2) semantics (the study of the signification of signs). i. and 3) pragmatics (the study of the origins. 8 . and furthermore. G. p. pacing and pausing. semantically simple words and morphemes of natural languages such as I. i. To study different cultures in their culture-specific features we need a universal perspective: and we need a culture-independent analytical framework. 7]. by virtue of which certain words are selected to mark certain ideas [6]. D. that is in concepts which are inherent in any human culture [16. God- dard. we are analyzing language itself and that there are eight levels of differences in signaling how speakers mean what they say. namely: when to talk. p. 2) the designatum (i. 10].e. They believe that such a metalanguage ought to be based as transparently as possible on ordinary natural languages.

Structure of Texts and the Semiotics of Culture [Ed. культурный семиозис. 2003. Yule G. – 502 p. Titunik]. 19. Cultural semiotics and culture / Peeter Torop // Sign ary / Greimas A. Eco] / Yuri M.A. Проблематизация понятия межкультурного семиозиса Аннотация. Sebeok]. Lotman.14. The Essential Peirce. – Bloomington : Indiana University Press. Voloshinov V. что межкультурный семиозис основывается на культурных моделях. by Jan Sulowski]. Culler J. 101 – 156. Статья также содержит аргументацию в поддержку утверждения. – The Hague. Oxford: Oxford 8. Words / Anna Wierzbicka. __________________________________________________________________________ 3 One can single out three dimensions or axes of pragmatic research which allow to differentiate between different „types” of pragmatics: 1) the first dimension (generalist vs particularist approach) – the universal pragmatics and the language-specific pragmatics. Women and Children: the / Deborah Tannen // Applied Linguistics. Men. 1971. 5. – Conceptual Cemantics of Basic Social Categories / Cliff No. R. Deconvan der Eng and Mojmir Grygar]. 2003. – The Hague: Mouton de struction / Jonathan Culler. Parmentier R.Winner // Semiotica. межкультурная прагматика 9 . 1973. – Vol. Greimas A. – London. Это смыслопорождающее преобразование рассматривается как семиозис.. –Berlin-New York: Culture [Transl.Science and Education a New Dimension. Статья дает представление о семиотике культуры в целом и понятии культурного семиозиса в частности. and ed. New Essays on Human Understanding / / V. 1973.W. а их изучение – задача межкультурной прагматики. – 312 p. что преобразование информации в текст является коммуникативно-ориентированным процессом формирования семиотического пространства.J. Wierzbicka A. 2015 www. Literature. Voledu/ling/courses/LAM5430/More5430e-reserves/Basic_Soci ume 2 (1893 – 1913) [Ed.. Anna Wierzbicka. – 205 p. 18. Parmentier. – 120 p. indirectness. – P. 13. Volosinov [Trans. – 9. культурные модели.pdf Bloomington: Indiana University Press. Понятие текста культуры рассматривается как ключевое для семиотических исследований в области культуры.N. – Toronbeok // Studia z historii semiotyki: III Semiotic-historical to: University of Toronto Press. – 372p. Understanding Cultures through Their Key 288 p. formulaicity. 1984.A. Wierzbicka A. межкультурный семиозис. – – New York: Seminar Press. Sebeok] / Charles Morris. – 18:2. Goddard C. & Kegan Paul. текст культуры. Irene Portius Winner. Andrews E.seanewdim. Pragmatics / George Yule. 189 – 195 Goddard. – 1999. T. Semiotics. by University Press. 15. Warszawa. Slovakia : Approaches to Semiotics 5 [Transl. – P. cross-cultural semiosis reflects the relations between language and context that are encoded in the texts of different cultures. The Semiotics of cultural texts / – 486 p. – London and Henley: Routledge Gruyter. REFERENCES 1.И. The pragmatics of Cross-Cultural Communication 4. These levels can be explained through cultural schemata or models of culture. 1996. 11. – S. – 242 p. – 225 p. III(9). ‘Semiotics’ and its congeners / Thomas F. 1990. studies [Ed. 1979. versity Press. Crum] Wydawnictwo Polskiej Akademii nauk. – 624 p. Semiotics and Language : An Analytical Diction.3 Summing up it should be emphasized that defining culture as the generation of senses one can claim that cultural semiosis as the generation of culture-texts is the heart of communication and provides for defining a group of people as a lingual and cultural community possessing its cultural schemata. by Peirce Edition Project]. Leibnitz G. 16.J.5. Gdańsk: Zakład Narodowy imienia Ossolińskich.Remnant and J. Thomas G. 12. / Petr Bogatyrev. Systems Studies.. Philology. Cross-Cultural Pragmatics: The Semantics of 7.G. Cambridge: Cambridge University Press. Андрейчук Н. Shukman. – al_Categories.P. Winner I. – New York. The Functions of Folk Costume in Moravian kόw.colorado. by A. Torop P. – Oxford: Oxford Uni1994. pology / Richard J. 1998. It is the object of research in the field of cross-cultural pragmatics which belongs to the second dimension of pragmatic research. by R. cohesion and coherence [12]. intonation. Leibnitz [Transl. – 138 p. Tannen D. – P. семиотическое пространство. – Indiana University Press. 1982.3. B. Selected Philosophical Writings. – 409 p. – URL: http://www. Bogatyrev P. – The Hague: Mouton. 1976. 3) the third dimension (diachronic vs synchronic) – language-state pragmatics and evolutionary pragmatics. Community places itself in relation to tradition and from perspective of cross-cultural communication cross-cultural semiosis becomes the key object of inquiry. [Gen. – 17. Thus. 2) the second dimension (studying languages in isolation or in comparison) – culture-specific pragmatics and cross-cultural pragmatics. Kra2. Selanguage. 9 – 3. Courtés J. N. 1997. 1981. by Jan 3. G. Universe of the Mind: A Semiotic Theory of Human Interaction / Anna Wierzbicka. Bennett].. – Wrocław. editor Thomas A. by U. Ladislav Matejka and I.G. Morris Ch. Lotman Y.com listenership.J. Wierzbicka A. Marxism and the Philosophy of Language 6.27. Автор утверждает.W. Ключевые слова: семиотика культуры. New York: I. The Pursuit of Signs. Sebeok Th. – 204 p. – Vol. 27 – 38. Signs in Society: Studies in Semiotic Anthro1976. Conversations with Lotman: cultural semiotics in 10.Writings on the General Theory of Signs [Ed. Paris: Mouton.M. intr. Mouton de Gruyter.Tauris & Co Ltd. – 317 p. by P. Issue: 44. literature and cognition / Edna Andrews. 1971. Winner Th. которые вырабатываются языковыми сообществами.

The particular interest presents the dialogical speech in the sphere of the fictional discourse. the action of running around and walking back and forth. is “like a speech attack caused by a casual drive”. Ritual – a fixed sequence of traditional symbolically significant actions. Julia Kristeva (1989) investigated diachronic and synchronic aspects of the love discourse in the Western culture [12]. 276-277]. p. 43]. Philology. Among the first to produce the detailed analysis of the semiotics of "passionate discourse" were Algirdas J. p. 6]. Ritual discourse. which are a complex combination of speech acts selected and connected with the special communicative purpose" [5. The article gives a detailed analysis of speech genre “marriage proposal” in the works of Thomas Hardy. A corpus of marriage proposals is made up of Thomas Hardy’s novels.Science and Education a New Dimension. with reference to the unfolding of the plot. “intrigues”. speech genre The communicative function of language is most naturally realized in the process of dialogue interaction. Roland Barth has studied the main principals of differentiation and defining features of lover’s discourse. are defined as "other. Keywords: dialogue. Dialogic Love Discourse in Fictional Communication: Marriage Proposals in the Novels of Thomas Hardy _________________________________________ Bulkina Anna Volodymyrivna. who interpret the feeling and passion as a way of life that exists outside of "rationality" and "semantic competence" and therefore the discourses of passion. PhD student Taras Shevchenko National University of Kyiv. we can identify features of ritualization in the speech genre "marriage proposal": high mode. 189]. 5]. love discourse. Kyiv. The paper aims at the analyzing the speech genre “proposal” with regard to how social standings operate on the side of the effectiveness of utterances to attain communicative goals. According to the researcher. 5) the final answer of addressee. depending on how strictly certain scenario parameters of the situation of ritual interaction are fixed. linguistic and cultural aspects of FLD have been investigated by different scholars. The given analysis demonstrated that the speech genre “marriage proposal” can be characterized by rigid or loose formalization of discursive forms. is a stereotyped symbolically laden communicative situation. Its argumentativity is determined by the general communicative and pragmatic aim of the speaker (initiator of the situation of communication) to persuade the recipient through a variety of tactics and strategies of argumentation and get the acceptance of marriage proposal. therefore. Up to now the research of particular speech genres of the FLD. Proposal is one of the most expressive speech genres of the love discourse. emotionality. 11]. environment and culture. which primarily aims at consolidating existing identity or creating a new one [6. the change of social status (in this case – the acquisition of a new social status "engaged"). 3) negative reaction of the addressee. p. dynamic communicative formation. has not been carried out. Love discourse. The issue of conventionality and rigidity of the speech genre under analysis presents a great linguistic interest. Speech genre of rigid formalization is based on the respective scenario frame: 1) initiation / introduction. Fictional love discourse (FLD) is the sphere of interpersonal love communication that is focused on dialogical understanding in relation to the parameters of language. In the process of reasoning the speaker manifests himself as a linguistic identity. The communicative. It describes the given speech genre as both ritual and argumentative and separates two formalization of the speech genre “marriage proposal”: rigid and free. formalization. [2.com Bulkina A.seanewdim. p. defined as "the systematic and structural phenomena. “Dis-cursus is. the main objective of dialogic interaction is initiation. that is why the specifics of the dialogue communication attract considerable attention of the linguistic research [1. which occurs at a certain socially significant actions and is exposed through symbolic reconsideration (ritualization) [7. This article deals with the issue of the fictional love discourse. Greimas and Jacques Fontanille. Tatiana Renz (2011) singled out the specific features of romantic discourse in the English language [9]. Natalia Kushnir (2005) concentrated on the sensual communicative intentions in the Russian dialogical speech [8]. the specificity of which is caused by the author's identity [11. in this case. i. p. 6) a request for authorization to hope / for second proposal. The hypothesis is that the analyzed genre demonstrates specific characteristics of the ritual and thus can be realized in the loose and rigid formalizations depending upon the purpose and extralinguistic context of the communicative situation. Ukraine Abstract. Issue: 44. It gives a brief overview if the principal approaches to the study of the nature of love discourse. new forms of narrative experiences" [3] . III(9). scenarity (repeatability). p. 10 . p 5]. 2015 www. The genre is both argumentative and ritual.Izvekova to describe the ritual discourse. linguistic and communicative competence [4.81-82]. including love. The problem of the rituality in love discourse is still insufficiently researched. 4) a detailed argumentation.e. p. Literary dialogue as a form of secondary communication is an important factor of aesthetic effect. 2) a proposal. 7) response / result of dialogic interaction. “demarches”. Speech genre in terms of pragmatics is a "verbal processing of typical situations of social interaction between people" [10. initially. Love discourse is implemented through a series of speech genres. dramatization. Using the parameters developed by A. demonstrating his/her extralinguistic.

… but the temptation is. 2015 www. the initiator of the marriage proposal opts for the rigid form of the speech genre when he/she isn’t fully confident that his/her feelings will be reciprocated and the addressee will accept the proposal. you shall have anything. will you marry me?” No answer was returned. wherever it may be situated. Issue: 44. for honestly telling you that I have struggled against my emotion continually.” he implored. I can scarcely get myself used to the idea of what I have promised yet. but they communicated only as friends.” The next minute she turned to a desk. Fancy. This is no sudden feeling on my part. I have come to ask you if you will be my wife?” As a person who has been idly amusing himself with rolling a snowball might start at finding he had set in motion an avalanche. The vicar is deeply interested in Fanny and showed her his attentions. Meybold dared to pay young woman a visit to confess his feelings and offer her marriage. […] “I want to speak to you. compliments) Argumentation of the speaker consists of several phases. because I have thought that it was not well for me to love you! But I resolved to struggle no longer. perhaps. I have examined the feeling. QUESTION: Explicit “Fancy. Fancy is unaware of the depth of the vicar’s feelings and has already secretly agreed to marry Dick Dewy.” she said. Maybold from the novel “Under the Greenwood Tree” [3] in terms of the proposed scenarity of the speech genre "marriage proposal". you for more than six months! Perhaps my late interest in teaching the children here has not been so single-minded as it seemed. “And do listen to me. and put his arm out to embrace her. not now!” she said in an agitated whisper. “There are things. marry me?” The man uses logical argumentation. Mr. you shall have whatever pianoforte you like. “O. in a faint and broken voice. leave me!” Fancy has already promised her hand and heart to Dick. it does not consent to be considered complete: although Fancy initially agrees to marry. but one which is all the world to me—I don’t know what it may be to you. so did Fancy start at these words from the vicar. buried her face in her hands. O Fancy. I respect your natural talents. varied only by the surging of the rain against the window-panes. or untoward in my desire to do this. Fancy. yes. I can’t tell you now. and still have found them rational. but his Maybold’s arguments and material promises of a happy life make her doubt and accept his proposal. INITIATION: declaring of the speaker’s intentions and their importance “Good-evening. to induce him to talk more and to explicate the purpose of his visit. wealth). […] The sender understands that the recipient has not be deciphered his hint. don’t come near me now! I want to think. III(9).” she said. Maybold—I cannot! Don’t ask me!” she said. too strong. birds. She drew back hastily. “seriously—on a perhaps unexpected subject. Maybold. Philology. don’t. “No no. please.” No reply. pleasant society. FINAL ANSWER OF THE ADDRESSEE: hesitations. secret. Fancy’s reaction is primarily non-verbal and expresses her surprise. in a strange state of mind. I have watched you. that’s why he comes to the logical stage of argumentation. Mr. Addressee expressively refuses to participate in further interaction by repetition of performative verbs in negative form (I can not). O. “It would be foolish of you—I mean cruel! Of course we would not live here. and then Fancy spoke. you have enough in you for any society. Miss Day. tactics of compliment. and caused an avalanche). Let’s have a close look at the dialogical interaction between young teacher Fanny Day and vicar Mr. The addressee doesn’t answer the questions and doesn’t react to his emotional argumentation. my own!” He advanced quickly. and the refinement they have brought into your nature—they are quite enough. I have loved 11 . enumerating all benefits of getting married to him.” “Good-evening. described with the help of metaphorical comparison (she is surprised as the human who played snowballs. ARGUMENTION OF THE SPEAKER: logical (prudence of feelings.com Rigid structure of the communicative situation is most widely used in the course of formal offers of marriage with the lack of intimacy between speakers. Fancy. “Don’t answer in a hurry!” he entreated. criticized you even severely. “God bless you. However. and the love I bear you is as genuine as that I could bear any woman! I see your great charm. I will. Fancy. and finally asks the girl to marry him. and burst into a hysterical fit of weeping. leave me to myself!” she sobbed. b) logical argumentation “Don’t refuse.seanewdim. emotional (declaration of love. so chooses the tactics of direct question and asks her to be his wife. she still continues to doubt NEGATIVE REACTION OF THE ADDRESSEE: refusal to participate in further communication “I cannot. You will understand my motive—like me better. and I can’t resist it. flowers.Science and Education a New Dimension. “leave me! O. Thus. especially when the stage of love confessions was not presented in their previous communication. Fancy does not know about the nature of "unexpected subject". I cannot. and more than enough for me! They are equal to anything ever required of the mistress of a quiet parsonage-house—the place in which I shall pass my days. brought my feelings to the light of judgment. but I must tell you! Don’t. anything to make you happy—pony-carriage. each punctuated by the question on marriage: a) an emotional argument. positive (?) Another pause ensued. so she uses non-verbal means – silence. and such as any man might have expected to be inspired with by a woman like you! So there is nothing hurried. “Yes. […] Your musical powers shall be still further developed. Miss Day.” he then said. after a few months of travel with me! Will you. One day Mr.

"My own dear-" [1. Indicators of high emotion are nonverbal characteristics of verbal behavior (agitated whisper. Bathsheba does not completely take over the function of initiating the proposal. Finally. the reasons for marriage are the feelings of the person who decides on the acceptance or refusal of marriage. and marry you after all— if I only knew that!" "But you never will know. elliptical constructions (I can’t tell you now. which takes the form of implicit assertive through the use of the modal verb must in the negative form..com and is an intense emotional state. Thus. Exchange of traditional gender roles in relationships addresser-addressee. tenderly and in surprise. and be my wife some day?” [2].. 2015 www. p 417]. which is replaced by the utterance that does not allow negative response. with a low laugh of joyousness. the engagement will be canceled as vicar learns that she has accepted the offer of another man." "Oh--Oh!" said Gabriel. Such choice of verbal behavior is explained. 2. 1. the speaker indirectly demonstrates confidence in the affirmative reply of the recipient. in the dialogue between Bathsheba and farmer Oak in the novel "Far from the Maddening Crowd" the woman initiates the proposal. hysterical fit of weeping). The speaker has reached his communicative purpose: received formal consent to the marriage. but girl’s embarrassment and doubts are indicators of future difficulties in their relationship. and verbal means: interrupted speech acts (There are things. After receiving the affirmative answer to the first question. which may take different forms of speech realization. However. I must remember that I have a difficult position to maintain. where option number 1 represents the line of reasoning of the speech genre "marriage proposal" in rigid formalization. by Bathsheba’s confidence in Oak’s love. 12 . that even if I care very much for you. Issue: 44.). The omission of the core question Will you marry me?." he said. by the close friendship that connects both characters and secondly. Deviations from rigid conventionality of the speech genre "proposal" are found in its instances of loose formalization and can take a variety of forms. leave me!). .Yes / No ". III(9)..' 'Very much?' 'Yes. 'Yes. the genre under analysis demonstrates variation of appropriate communicative acts and omission of certain scenario stages due to its exceptional axiological loading. violating social norms and coming home to the man and directly alluding to the possibility of marriage between them: "Bathsheba. the semantic center of the argument is not the addresser. "Why?" "Because you never ask. using exclamatory sentences. firstly. Thus. Schematic representation of this deviation can take the following form. Philology. In the novel “A Pair of Blue Eyes” Stephen starts talking about marriage without any prefaces and introductory parts: 'And you do care for me and love me?' said he. This instance vividly demonstrates the principal difference between the loose and rigid formalizations of the genre: traditionally during the proposal addressee suggests marriage and proclaims his own feelings for the recipient with the purpose of convincing her to accept the marriage offer. i. and option number 2 – the direction of reasoning in loose formalization of the genre: №1 І love You That’s why We should marry №2 You love That’s why Me 4. such as the preg- We should marry nancy of woman. This deviation is usually combined with other instances of loose formalization. but I must tell you!). The reason for such speech behavior may be the sufficient reason for marriage. the semantic core of the marriage proposal is always the set of question and answer "Will you marry me? . The sender considers feelings of love sufficient basis for marriage. repeated directives (leave me! O.' 'And I mustn't ask you if you'll wait for me.Science and Education a New Dimension. However. 3. Transposition of the semantic centre of argumentation from the sender of the message to its recipient. but the addressee. but merely directs dialogical interaction by implicit hint that takes the form of assertives "But you never will know" and "Because you never ask". he immediately comes to the nuclear issue. The illustration is the dialogue between Dick and Fancy in the novel “Under the Greenwood Tree”: „You do know. and coming closer: "if I only knew one thing--whether you would allow me to love you and win you.seanewdim. In the given case. Violation of the scenario development of communicative situation under analysis can find its reflection in omission of certain stages of the proposal or changes in the typical sequence of communicative actions. In addition.e." she murmured.

the State of the Soul / A.G. Issue: 44. – 288 p. Semiotics of Passions. . res / K. A Lover’s Discourse /R..S. In addition. The vicar would not like me. Romantic Communication in Communicative-semiotic French. filol. I mean with a young man. Philology.F. From the State of Affairs to National University of Kyiv. любовь дискурс. dearest. Karasik. Sedov K. Greymas A.seanewdim. sc: 10.04/ S. er.com • a significant degree of intimacy between interlocutors. . VolGU. The given analysis showed that the speech genre “marriage proposal” in rigid or partially rigid formalization results in negative or partly negative outcome. as easy as a glove!” [3].: Labirint. – 269 p. d-ra filol. –Volgograd: Peremena.V. – 414 p." and she added softly.S. from 9. pova. M. AgaV. Hardy T. Диалогический любовный дискурс в литературном общении: предложения руки и сердца в романах Томаса Гарди Аннотация.Zh. Deviations from rigid conventionality of the given genre in loose formalization can take a number of implications and in most cases result in full or partial positive outcome. 1989. Rents. Dialogue as a Component of a Literary Text: on of Linguistics. В статье подробно анализируется речевой жанр "предложение руки и сердца" в творчестве Томаса Харди.V.Science and Education a New Dimension. Khisamova Galiya Gil'mullovna. filol. THE LIST OF ILLUSTRATIVE MATERIAL 1. etc). − 392 p. to be sure we will. budgets.01 / G.В. Kushnir N. Предложена характеристика данного речевого жанра как аргументативно-ритуального.G. nauk : 10. 2002. V. 2007. tion of Love"): thesis dis. Concepts. . – M. a Material of Fiction of V. 2007.Bart. Эта статья рассматривает вопрос художественного любовного дискурса.I. Ключевые слова: диалог. Further research of the speech genre “marriage proposal” on a larger fictional corpus can be carried out with the aim to investigate the socio-cultural component of FLD.org/files/224/224-h/224-h. Univ ..A. Far from the Madding Crowd/T.19. III(9). – P. – 15 p.. – course: thesis dis. В статье предложен краткий обзор основных подходов к изучению природы любовного дискурса. relationships of which are not close or even friendly and who haven’t not passed the initial stage of formalization of romantic relationship – previous declaration of love. Tehn. b) spontaneous emergence of decision to make a proposal. – logical Speech (Based on the Communicative Situation "Declara431 p..htm 3. Bart R. thereby hinting at the need to formalize their relationship. kand. Shakhovskiy . – Aspect: Monograph / T. Shukshin: dis. . Univ ". Discourse as an Element of the Communication Education "Volgogr.I. "unless I were really engaged to be married to him. Dement'yev // Problems 11.02. Sedov // anthology of speech genres: daily communica5. in most cases these are strictly regulated communicative interactions that arise between the parties. The Study of Speech Genres: a Review of the tion. Volgogr. process: Pragmalinguistic and Cognitive Aspects: Monograph / 2011. 8. However. sc. The interaction shows the temporal substitution of the roles of interlocutors: Fancy sends Dick out because her staying in the same room with the man. V.G. A Pair of Blue Eyes// http://www. 109-121. – 396 s.g.02. Khisamova G.S. "No. 2007.02. – Tambov : Publ. and down I sit! There it is.. – Modern Library edition. 1997. Pragmalinguistic Aspect of English Dialogical 7. 124-137.G.. • implicit provoking suggestions of women. Discourse/ Speech: Dis. state. Izvekova. 2.Hardy.02.htm Булкина А. sc. 2009. – Rostov n/D. is socially inappropriate. ed. Tambov State. which is usually a result of: REFERENCES (TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1. Zh. extraordinary circumstances. trans.21 p.gutenberg.M.. Ped. Grigor'yeva. речевой жанр 13 . : Pub. 2001 – 512p. – Ufa. Izvekova A. .19 / A. 12. – M. with whom she is not even engaged. dearest. Educational Institution of Higher Professional 4. – high emotionality of interlocutors that is usually caused by the depth and intensity of love feelings between them. sc // Taras Shevchenko 3. he even says “it’s as easy as a glove”. Agapova S.S. Foreword by K. формализация. 1999. Karasik V. LKI. state. – 477 p.gutenberg." "But I am not any body!" exclaimed Dick. filol.org/files/2662/2662-h/2662-h. 10.: 6. Fed336 p.Zh. Univer. as his schoolmistress. а также выделены два типа формализации речевого жанра "предложение руки и сердца": жесткая и мягкая. Works in Modern Russian Studies / V. № 1. 2003..I. kand. This behavior allows the interlocutor Dick feel confident in getting the positive answer to the proposal of marriage. Verbalization of Sensual Intentions in Russian Dia2..G. Under the Greenwood Tree// http://www.F. Psycholinguistic Aspect of the Study of Speech Gensity. Dement'yev V. Fontaniy. 2015 www. why we'll be engaged at once. Pragmalinguistic Characteristics of Ritual Dis10." "Is that all? Then. pregnancy or destroying the reputation of girl. threat of departure of one of the communicants. Hardy T. Kristeva J.Columbia University Press.G. Rents T. Kiyev. Linguistic Circle: Personality. to indulge in a tete-a-tete anywhere with anybody. Greymas. – P.10. Tales of Love (European Perspectives). Grigor'yeva V. Hardy T. Zil'berbeoga. no. doct.: Ad Marginem. further development of interaction and the lack of quick acceptance of proposal from Fancy still urges him to make an explicit proposal: “And you’ll be my own wife?” The analysis of dialogical discourse of proposal in fiction reveals the following causes of realization of speech genre in loose formalization: a) confidence in obtaining the positive answer. • objective reasons that lead to marriage (e. − Volgograd : Pub. 2005. State.

concept. Halleck “Connecticut” [2] 1. poetic discourse. For thee – the Future. endowed with connotative meaning. The diachronic scope of the study is a basis for the comparative analysis of the representation of the concept DEMOCRACY in the American poetic works of different epochs. thy real Union. and all over / the prairies).). The article examines the cognitive and pragmatic potential of nominative linguistic units within poetic discourse. so the idea of unity between the rival states was of pivotal importance. The lexeme endless shows the permanence of the union of the American nation in present and future (I'd sing… / For thee – the Future). o'er all the rest.seanewdim. they might to Draco's code belong.com Gach N. prairies). The XIX century was the time of internecine quarreling on the US territories. consisting of separate states. The diachronic approach to the study provides the possibility to trace the changes that occur in the semantics of the linguistic units analyzed. the conducted research is aimed at the revelation of extra-linguistic knowledge behind the form and meaning of linguistic units in a poetic discourse.-G. The method of syntactic parallelism. The adjective real stresses the necessity to draw the society together in spiritual and material aspects (Ensemble. but this research is based on the study of the representation of culturally and historically significant information on the level of word-combinations. proclaimed in poetic works. A 'fierce democracie. in the poetic works of the XIX century America is represented as a prosperous and flourishing country. 2. JUSTICE and EQUALITY. with their arms about each other's necks… W. The article is based on the analysis of nominative linguistic units that realize their cultural and pragmatic potential in certain historical contexts. This fact demonstrates that in the XIX century the notion of democracy was associated with the basic values of the American society. The stylistically marked word-combinations stress upon the existence of a united country. the method of cognitive analysis (based on the determination of cultural knowledge in the meaning of word-combinations in a poetic text) serve as the methodological basis of the research. I will make inseparable cities. including Body and Soul). American poetry In the poetic works of the XIX century the following components of the concept DEMOCRACY can be distinguished: UNITY. Ukraine Abstract. cultural continuum. Philology. I'd sow a seed for thee of endless Nationality. and all over the prairies. Such approach implies the fact that culturally significant information is encoded into the meaning of linguistic units and is realized in the context of a whole poetic work. The same topic is presented in the poem “One Song. The evolution of the concept DEMOCRACY in American poetry Gach Nataliia. Therefore. and along the shores of the great lakes. The method of cognitive discourse analysis helps to interpret the knowledge behind the meaning of linguistic units. Keywords: cognitive discourse analysis. (If red. with trumpet sound. 2. a shelter for the deprived. discourse analysis (presupposes the investigation of the cognitive-pragmatic meaning of linguistic units in the context of a whole poetic text). Kyiv. which is realized on the level of the place name America and other words denoting geographical objects (rivers. the repetition of the lexeme all in particular (along all the rivers of / America. away ahead. America. Whitman “A Song” [5] The metaphor companionship thick shows the continuity of the US territories (inseparable cities) and the unity of the citizens (their arms about each other's necks). its nature. I'd show. and how it may be accomplish'd… The place name America embodies the whole united country. I'd sing. Whitman [6]: ONE song. The method of lexical-semantic analysis (aimed at the revelation of the main means of conceptual sphere representation on the level of nominative linguistic units). Traditionally. Introduction.Science and Education a New Dimension.1. before I go. which is one of the basic for the American society. Moreover. assistant professor at the Department of theory and practice of translation from English Institute of Philology.XXI cent. 2015 www. Issue: 44. emphasizes the idea of the unity of the whole country. PhD in philology. America. Taras Shevchenko National University of Kyiv. where there is no place for misery and injustice: Theirs is a pure republic. (transcendental union). The conducted research concentrates on the concept DEMOCRACY. taking into account authors’ intentions and historical-cultural prerequisites of a poem creation. great lakes. which power could not subdue… F.' where all are true To what themselves have voted–right or wrong– And to their laws denominated blue. blessed by God 14 . I'd fashion thy Ensemble. and along the shores of the great lakes. Before I Go” by W.) A vestal state. the eternal union of the citizens of America (endless Nationality): I will plant companionship thick as trees along all the rivers of America.XXI centuries becomes the object of the investigation and serves the basis for the representation of the American conceptual picture of the world. Conceptual analysis of the XIX cent. It is proved on the text level by such wordcombinations as endless Nationality and real Union. nominative linguistic units. the attention has been drawn to the analysis of phraseological units. Practical aspects of the concept analysis The American poetic discourse of the XIX . including Body and Soul. The research is carried out within the analysis of the American poems (XIX . It is proved that word-combinations represent the elements of cultural-historical continuum of a linguistic community on a text level. wild. III(9). The research within cognitive linguistics presupposes the analysis of linguistic units from the point of view of their cultural relevance. yet strong.

In the process of the creation of the Declaration of Independence. since they determine the role of the northern states in the process of the US development. Philology. and slavery – curse of the past (slave-cursed Texas. That is why the French Republicanism. the wrong and sin. The differences in the systems of governance in the northern and southern states are represented on the level of the following word-combinations: freer States. The superiority of law is regarded as the prerequisite of order and mutual respect in a society. monarchy was defined as inappropriate and tyrannical for the formation of a new state. whose principles became fundamental in the process of the USA development. the use of the place name New Jerusalem is aimed at the representation of the main tendencies of the US development by means of the creation of strong associations with the biblical town. and the American nation has to find its way out of such a state. judicial and value systems in particular. Of the stormed city and the ghastly plain. Whittier “To a Southern Statesman” [9] The northern states are considered the source of democracy in America. And the wild West with the roused North combine And heave the engineer of evil with his mine… J. the wrong and sin. Slavery is considered to be the source of chaos (wild West). The holy fanes of equal law. Beat by hot hail. as well as the movement from the state of degradation (the dust and smoke). Equality. The antithesis dark faces vs. Jefferson.Science and Education a New Dimension. Hughes “Democracy” [4]: 15 . described thoroughly in the works of the French liberal leaders. American poetry At the beginning of the new XX century the perception of the notion of democracy changed and got new facets. white and black: …They are rising. Rhode Island. mentioned in the Old Testament. As it is generally known. evaluative function of distinguishing enslaved and free territories. who used it as a synonym for “democracy”. The word-combination pure republic expresses the special understanding of the notion “republic” by J. The XIX century is also known as a period of the establishment of the democratic principles on the US territories. when all the highest organs of power are elected or formed by national representative institutions. In such a way. slave-cursed Texas. violence (the blood and fire) and war (the stormed city. 2015 www. This fact is reflected in the word-combination fierce democracie. is a place where people live with God.com …That the roused spirits of Democracy May leave to freer States the same wide door Through which thy slave-cursed Texas entered in. and all the citizens are endowed with personal and political rights. the intolerance of the Americans towards the law breach. shopping. justice and equality that fully reflect the social and historical processes in the American society of those times. The same idea is demonstrated in the poem “Sumner” by J. The word-combination Draco's code points at another source of the American law system formation. III(9). came to the forefront. it acquired rather negative meaning. As the conducted research shows. The place names West and North perform the function of identification. engineer of evil). since their development was determined by such values as freedom and equality. One could be sentenced to execution not only for murder. e. The code is known for its exceedingly cruel punishments. The word-combinations laws denominated blue and Draco's code represent the basic principles of the American law system.. forbidding alcohol or car sales on weekends. Issue: 44. The author differentiates between freedom as a democratic ideal of the American society (roused spirits of Democracy.seanewdim. In such a way. J. New Jersey) are governed by such laws.XXI cent. wet with bloody rain). New Jerusalem. The New Jerusalem of peace… The stanza mentioned above reveals tight associations between the notion of law and such American values as freedom (Freedom's large increase) and peace (New Jerusalem of peace). freer States). The myriad-handed pioneer may pour. Madison and Th. Blue Laws are defined as laws that restrict or ban certain types of secular Sunday activities. including those affected by slavery: 2. The notion of equality is often represented by the lexemes equal. informative function of acknowledging readers with the main events in the American history. and wet with bloody rain. Conceptual analysis of the XX . is characteristic for America. – all are rising. The realization of a connection between law and religion is typical for the American society. The word-combination pure republic represents the reality of the USA in the XIX century. Beat by hot hail. From out the blood and fire. On the contrary to the previous century. America became the federal republic. being not knowledgeable of disgrace and injustice.2. and the superiority of law in the system of state governing are established on the text level. From this perspective. which is explicitly demonstrated in the poem of L. morning in the phrase Shall the dark faces only / Be turned to morning foresees bright future for all shifts of the American society. the establishment of the main principles of the political. These laws were created in the Connecticut puritan colonies. the wild West. taking into account their industrial significance and active opposition to slavery. Even today some states (Massachusetts. Republic as a form of state governing. but also for misdemeanors. The black and white together! O brave men and fair women! It comes of hate and scorning: Shall the dark faces only Be turned to morning?. roused North vs. in which the main idea is emphasized by the use of the French words. the concept DEMOCRACY in the American poetic works of the XIX century is represented through the notions of unity.g. Draco laws are the first written code of rules created by the first legislator of Athens in Ancient Greece. Whittier [8]: …Beyond the dust and smoke he saw The sheaves of Freedom's large increase. Whittier “Howard At Atlanta” [7] The equality of white and black population is realized in the word-combination black and white together.

Исследование проводится на материале американских стихов ( XIX . However.XXI ст. Democracy. Метод когнитивного анализа поэтического дискурса помогает интерпретировать знания. Whittier J.html. such notions as patriotism. Whittier J. URL: 6. the perception of the basic notions by a linguistic community depends greatly on historic and social prerequisites of the country development and is changed with time.poemhunter. The prominence of the concept DEMOCRACY in the XIX century is presented on the level of its component parts (unity. America. poems reveals the changes in its perception by the American community. http://www. Moreover. and the government is regarded as such that is unable to defend its people and provide them with equal rights. The last lines of the poem prove this idea and express author’s doubts about the existence of democracy in the world. At the same time. концепт.Science and Education a New Dimension. In such a way.S.readbookonline. the holy places where the races meet… From the wells of disappointment where the women kneel to pray for the grace of God in the desert here and the desert far away: Democracy is coming to the U.S. что словосочетания представляют элементы культурно-исторического континуума языкового сообщества на уровне текста. Sumner. The disenchantment in the ideals of the American society is revealed in one of Hemingway’s war poems. but it is aimed at the usage of all their resources and abilities (They sucked us in… They either bitched or killed us). Ключевые слова: когнитивный анализ дискурса. Philology.seanewdim. Hemingway E. Whitman W.com/lyrics/leonardcohen/democracy.-G. Before I Go.net/readOnLine/8135/ http://www. One Song. They either bitched or killed us.bartleby. The similar point of view is expressed in the poem written by E. To A Southern Statesman. To Good Guys Dead. is not all-embracing: It's coming through a hole in the air… From the wars against disorder… Democracy is coming to the U. URL: 3. Honor – Words and phrases. Предполагается.poemhunter. democracy and honor are simple words used to manipulate people in order to achieve certain goals.poemhunter. the attitude to the notion of democracy becomes more complicated with the time. Howard at Atlanta.com Democracy will not come Today. A Song. The notions of democracy and freedom are closely intertwined as they symbolize the basic values of the American society. in the context of the whole poem the notion of democracy is closely associated with religious values of the American society.asp http://www.html 7.net/readOnLine/8074/ http://www. That is why the principles of democracy deserve to be fought for.. The XX century brings the understanding of democracy as of menace and dictatorship. the author points out that they are impossible to be achieved at the moment when the country is governed by compromise and fear. Christ Almighty And the rest. Democracy. 3.poemhunter. justice and equality) that are considered the main prerequisites of the US development. Hughes L. this year Nor ever Through compromise and fear. however. Democracy.com/poem/to-good-guys-dead/ 8. Such disillusionment. REFERENCES 1. URL: 4. Halleck F. and the country has a chance to evolve in a right direction. Moreover. Conclusions The conducted research proves that the concept DEMOCRACY is one of the basic in the American society. III(9). On the other hand. Patriotism.readbookonline. культурный континуум. Cohen shows that the moral principles laid down in the past support the development of modern values. Hemingway “To Good Guys Dead” [3]: They sucked us in. URL: 5. Nevertheless. Cohen L. URL: http://www. it cannot be denied that the American poets of the XIX – XXI centuries continue to believe in a better future for their country.. Let things take their course. Nevertheless. L. L. King and country.azlyrics. I cannot live on tomorrow's bread. the analysis of the XIX – XXI cent. URL: http://www. Issue: 44. I do not need my freedom when I'm dead.A… It's coming from the sorrow in the street. Диахронический аспект исследования является основой для сравнительного анализа репрезентации концепта ДЕМОКРАТИЯ в американских поэтических произведениях разных эпох. Tomorrow is another day. such values as freedom and democracy appear to be sheer promises that will not be fulfilled by the authorities (tomorrow's bread). URL: go/comments.A. This idea has a very strong social background since certain classes of the American society. Connecticut.О. В статье исследуется когнитивный и прагматический потенциал номинативных лингвистических единиц в поэтическом дискурсе. The author stresses upon the fact that the country is not able to defend its people. Whittier J.readbookonline. Therefore. Cohen “Democracy” [1] That author expresses a hope that America can change for the better as it is a very powerful state. номинативные лингвистические единицы.com/102/13.com/walt-whitman/ Гач Н... которые скрываются за смыслом лингвистических единиц. 2015 www.com/poem/one-song-america-before-i2. Эволюция концепта ДЕМОКРАТИЯ в американской поэзии Аннотация. URL: http://www. поэтический дискурс 16 .). URL: http://www.net/readOnLine/8241/ http://www. I tire so of hearing people say.com/poem/democracy/ 9. did not have equal rights with white population in the 1900’s. African-Americans in particular. Whitman W.

Within this study of communication system of the language we will focus on the text concept. C. 2015 www. Pocheptsov stresses out two main channels of the human communication: verbal and visual. Keywords: communication. but W. Therefore. The modern study of the text features systemic approach. V. semiotics. social and interpreter (multilinguistic) communication can help to make a conclusion that these issues are important for modern world. the author emphasizes that within a considered problem. Pocheptsov − who researched these problems. Issue: 44. upon our opinion. Potebnja. culture science. the purpose of the research is the analyze different approaches to define the text from the its status point of view. One more task of the language as a communication instrument is to provide information processes in different areas of contemporary life – scientific. Radzievska et al. The broad spectrum of similar problems is to be investigated and reasoned. L. Kolshanskyi. earlier studies performed by both international and domestic scientists contain important achievements which are helpful for deep understanding of text nature. However. Philology. By acknowledging the text as a output of mentallinguistic human activity we consider it as linguistic phenomenon. and the very definition is not well established. and symbols. the language and the communication are interlinked variables. Associate Professor National Avionics University. The text topic was and is located in the point of interest of many wellknown researchers. Thus. R. Ukraine Abstract. to share opinions. Selivanova. W. facial expressions. gestures. Shcherba. I. Halperin. and further researches in this area are to have promising developments. Therefore. Mankind devotes leading place to communication. For example. Manakin distinguished broad and narrow meanings of the phenomenon and proposed within its broad interpretation approach to emphasize as a separate components verbal and non-verbal communication [8. 17 .. As far as the language without communication practice has to become dead. Great attention of Ukrainian scientists to communication problem is stimulated by social changes which took place in post-Soviet environment after totalitarian regime was cancelled.seanewdim. Upon analyzing the different approaches. Greimas. As a result.com Gayovych G. p. political. status of a text. they can serve as a basis for further detailed analysis. problems of the text are considered within the framework of text linguistics.-G. Shevchenko has put a name for linguistic communication as a part of whole communication which is implemented in two forms – oral (verbal) and written [15. and cultural. Pocheptsov. We can name leading scientists – W. Its main function is to transfer information by means of symbols. In particular. PhD. Considering the communication as a basic element in the human civilization structure G. creation mechanisms. It is a young scientific branch which is to attain a position of separate chapter of modern linguistics. text linguistic Communication (from Latin сommunicatio – to make joined) is a complex and multidimensional phenomenon. G.Science and Education a New Dimension. The scientists speak unanimously about multidimensional character of the term “communication”. C. 8]. On top of that. This issue is of special importance if to take into account that the main task of communication is to influence the recipient’s behavour [4]. The article discusses different approaches to the definition of the text as an important element of the communication system both in general and . Bulakhovsky. Jakobson. educational. The text as an element of communication system: the status issue ______________________________________ Gayovych Galyna Vasylivna. G. Shannon. Vynohradov. many scientists believe that the text can function only in written form.J.in particular . Dressler. verbal communication. By differentiating written and oral (plural) types of the text we expect to trace evolution of viewpoints on the problem outlined as well as actuality of its main principles understanding upon todays’/modern stage of linguistics development. This can be a reason of different aspect within various science disciplines with main role of linguistics. Moreover.in verbal communications. It is hard to disagree the statement of Ukrainian scientist G. A. on solving its structure. Facilitating society demands for information processes the language establishes its influence too. J. Jung. G. Lotman. she makes s conclusion that the determination of the text status depends on the task to be resolved. The article we also consider verbal communication as a main. R. text. literary criticism. The language is universal human communication instrument to maintain mutual understanding. this study focuses on the status of the text. A. No any signage system can be similarly universal. All these tasks can be resolved by means of language. we are not surprised that there are a lot of approaches to interpret typical features of the text. to gain mutual understanding. it is necessary to distinguish between broad and narrow meaning of the text. They emphasize the language as its main component. Establishment of “democratic communication system” is an important task for Ukraine which has selected European civilization way of development. and social psychology. Thus. ontological essence. They are. the necessity of further researches is rather obvious. Meantime. and cultural science. The mean feature of the changes is that “the system of hierarchical communication where the primary component was the order has become to change for democratic system of communication with the conviction as a basis» [11]. Humboldt. First of all. and non-verbal communication – as a secondary (derived). The analysis of papers devoted to professional. the researchers distinguish types of written and oral text. A. the text as a complex and multidimensional phenomenon is a subject of research of other sciences – psychology. as it was mentioned above all possible signs and signals could be transferred by means of the language. Communication is one of the most important components of human life which enables to obtain new information. T. Pocheptsov gives special meaning to the artistic communication. the main emphasis is made by linguists on analyzing integral features of the text. considering this question. Losev. categories. L. Kyiv. 12]. in particular. technical. О. p. It is noted that. Universal nature of the language as a communication unit is confirmed by the fact that it can be used to transfer meaning of other signs. business. III(9). The primary feature of communication is multidisciplinary.

Murzin. By developing the text conception the researcher separate also its following parameters as purposefulness. Supporters of the second approach study the texts as isolated separate linguistic object. 17 ]. It is interesting upon our opinion that the scientist contradicts opportunity of spontaneous unregulated by the author emergence of the text independently of the implementation form – written or oral. Therefore. supporters of structural-grammatical and structural-semantic approaches consider text as a “hierarchical structured unit” and as “fixed series of sentences”. Kostrykina et al. it is considered here as an outcome of speaking (linguistic) activity which performs specific tasks aimed by the speaker (i. Besides. Kozhina et al). G. «The text – upon the researcher’s opinion. Loseva. normed (regulated). Scientific works of this approach are associated with text study as a consistent speaking (language) composition (A. M. p. 77]. Philology. Halperin. These approaches to text study are different. L. From one hand. Upon the author’s conclusion it does not enable dedicate the text to the written from only. A. Issue: 44. modality. Lotman. and scientific research is focused on establishment of text creation rules. – is a message in written form. there are scientists who identify communication process with the text considering it as an implementation of the very communication that is demands pragmatic interpretation. 27] The third mentioned approach (communicationoriented) is focused on communication features of the text. Upon this definition we can conclude that the text can be considered as a speaking creature that has finished linear rollout of the topic and that is developed in accordance to the grammar norms of certain language. The scientist doubts the thesis that texts are only graphical layout of novels of speakingmental activity of humans. As we can see this definition the scientist emphasizes on completeness (integrity). In particular. they consider the text both as a result (product). The essence of the language emerges in oral form that is primary. Halperin: “Text is an outcome of speech creating process that has completeness and is formed (objected) as a written document. properly ordered form of communication that is missing any spontaneous features. 5]. L. so that the text could be considered as a unit. 2015 www. L. The linguist emphasizes also on limited possibility to prove that eventually the written form has created any new specific linguistic forms that are usable only within this form. Loseva is keen on the idea that the text has a graphics layout. maturity and exclusively on the written form of the text. thus we can assume their mutual amendment. creator of the text) [5]. Basing on this idea some scientists have different approaches to the issue of text status. Novikov.) analyze primarily means and types of the text coherence. structural-semantic and communication-oriented approaches to the text’s study. To understand why only systemic form of the text implementation is acknowledged by most of scientists we need to know their explanations and arguments. To develop this topic he acknowledges oppositeness of the text to the oral expression (speech). We conclude that any sense for one of the main arguments in favor of the text as written creature if to neglect any opportunity for spontaneous creation of the text with communication purpose (no matter of the form). The scientist proposes own definition of the text: “Text is a speaking complex that is created upon grammar rules and that creates contextually completed finished integrated ordered set of sentences that provide linear rollout (development) of the topic» [5. III(9). Later below we will return to the issue of semiotic explanation of the text. Leontiev. that is processed in literature mode upon the type of the document. it is named (titled) and organized as a set of specific units (extra phase units) united by different types of lexical. The text is explained here as a fixed series of sentences which are linked each other as semantically using different linguistic means [1. openness. Thus. 71]. Within a framework of the first (structural-grammatical) one the linguists (R.Science and Education a New Dimension. By analyzing papers of communication-pragmatic topic we could notice certain discrepancy among researchers on the issue of text status. So. as well as how to maintain it. We should point out that eventually the scientist agrees that the written form of the text contrary to the oral one is more ordered. . G. In accordance to the scientists all features of speech (spoken language) are opposite to the text characteristics. Thus. Thus.com Scientists use various approaches to study a linguistic of the text. p. and as a communication instrument [14. 23] . on its pragmatic orientation (J. Contrary to that. To explore a problem of text status we consider structural-grammatical.e.seanewdim. upon conclusion made by R. An approach to the text as an objective reality is used by many scientists. the scientists of this approach define text as hierarchically structured unit which consists of series of separate expressions (phrases) linked structurally and intonation within more complex unit [16. the text is considered as a fixed graphically. 17] 18 . that is featured by meaningful and structural finiteness and by proper attitude of the author to it» [7. stylish links for certain purpose and pragmatic attitude» [3. some scientists do not agree with written only status of the text. predicativity. grammar. p. p. The text is perceived here as language unit. L. p. we can conclude that both written and oral forms are equally acceptable for the author. Thus. in particular. as we already saw. p. The main attention paid by the scientists is devoted to the text semantics which is considered as a unit of speech. Meantime. Thus. But these features are considered by the author as external manifestation only that do not influence main characteristics of the text. We will analyze the issue of text status in accordance to the described approaches. but they do not argue each other. Kolshankyi et al). logical. This understanding enables us to dedicate the text to semiotic system in broad meaning of this conception. He reminds that the written form emerged much later comparing to oral communication and it is in fact serves as its fixing. moreover he forecasts development of new objective methods for text analysis as a “graphically implemented specific spoken composition» [3. р. the author do not put emphasize any text status issue. The text upon these scientists is a unit of culture. It means that they underline systemic nature of the text. For example. upon the communication-oriented approach to the text study any communication creation can serve as a meaning for transfer and reception of the information. accurate. They distinguish its written and oral types and do not give any preferences to any of them. Kolshankyi [5] do not agree on opposition of the text and oral forms.

In particular. She considers social only function of the text that is not sole. p. To define the wide meaning understands as a general tendency of culture interpretation as a complex semiotic creation. 182]. To specify.g. to be included into cultural and historical memory»[12. we can assume that T.Science and Education a New Dimension. Issue: 44. Some researchers consider the text only as a result of communication where “live” exchange is implemented upon its finish [2. upon analyzing different approaches to the text definition as important unit of verbal communication we can conclude that there is no certain solution to the problem. by considering the issue of the text status scientists distinguish its written and oral types. p. is that the written word is specified as authority in society. p. Radzievska opinion is primarily performed by the text we also prefer to consider that the text fixed by means of some document has much stronger social potential comparing to the oral text due to lower time dependence. 19 . As mentioned above the semiotic approach in the text linguistics has a communication-pragmatic orientation too. it is hard not to agree with the author’s argumentation. As far as it presents the author’s experience. Meantime.com meantime this opinion is not supported universally. The researches point out that the text is characterized by certain semiotic content that reflects and causes human’s cognitive activity during both text creation (by author) and its perceptions (recipient). p. Thus. III(9). They support the thought the linguistic signs is derivative from the social experience that is unique for every human. 139]. and then certain content is underpinned: the meaning of the sign as well as pointing to something apart of the sign. The existence of written text is infinite in time domain as far as it is created eventually in order to “function in society. Upon the researcher’s opinion «Socialization is the main feature of the text contrary to the expression» [12. Thus. meantime the narrow one considers the text as any speaking expression that do not depend on the volume but it is always specified by finiteness and communication meaning [10. it can influence on various different processes.]. The scientists considers that the text as a signage creation is attributed by some effu- siveness (fluctuation). p. semantics and pragmatics are united together as a complete unit [6. the main attention of the linguist is addressed to social function of the text. communication. and the communication process based on the text as text communication [12. Thoughts of the modern Ukrainian researcher T. p. 162. p. p. ritual/habit/dance etc. 226] propose to understand the text as a certain ordering signage creation that exist just in the process of its meaningful perception and of its creation.. Radzievska seem interesting in this domain. Variability of meaningful perception of the text leads to changing forms of existence upon the scientists’ thought [13. Thus. oral.e. Many scientists prefer the text could exist in written form only. and thus. we should not forget that the cited paper the researcher considers only one aspect in analysis of the “text” as a multidimensional conception.seanewdim. upon the researcher’s opinion. 123–124]. The scientists pay special attention to linguistic signs.e. all signage creations that correspond to some logical rules can be considered as the text. by the linguist (or by other man with good speaking skills) by its characteristics will not differ from graphically fixed form. Thus. The other important stimulus that provides more preferable position of graphically layout text comparing to oral communication. Naturally. The researcher is confident that the “body” of the sign performs cultural-informational and suggestive-energetic functions. 226]. Philology. Meantime. linguistic and philological interpretation (explication) of the text considers it within semiotic approach as a complex sign or set of signs. The striving of scientists for deeper study into the multifarious (multidisciplinary) phenomenon of the text could provide further promising developments in this area. 147]. Kubrjakova separating semiotic. Radzievska has higher propensity to to contrast (contraposition) the text and spoken language. It causes its creative features. It can be linguistic communication with both oral and written types or non-verbal e. to put influence. By comparing these two types of verbal communication the main difference is seen by the researcher within duration of existence. and they support a conclusion that the definition of text status is derived from the researcher’s task. The text as a signage creation upon the author’s opinion is always emerged instead of some triune phenomenon that includes the “body” of the sign. each man has own personalized perception of the readymade text. For more complete resume it is worth to consider the text as multifunctional phenomenon taking into account its communication typology. 4]. Thus. The main purpose of the creation is communication independently of the form. For example. At the same time. skills and competence with no relation to the form – written or oral. Consequently. Understanding the text from semiotics point of view is addressed also by Myshkina who tries to develop links among the sign components. all mentioned above approached are accompanied with some logic. For spoken (oral) phrase upon the researcher’s opinion it is restricted. i.g. the reference and the value so that syntax. It studies signage models of the text relying on the text interaction of communication participants. 2015 www. meantime the border (interface) between these components is rather conventional upon the author [9. p. it encompasses the period when the recipient(s) is(are) available for its perception. 4]. The scientist defines the texts as «written communication creatures». 4]. we consider that the issue is not so strictly and straightforwardly defined. We should point out that the expression as an element of interpersonal communication is interpreted by the author as an direct. p. Given the provided above thesis are resumed we can conclude that in the generic semiotic understanding the text is “conceived series of some signs» [2. Tarasov and Sosnova [13. going back to the social function that upon the T. we can assume that oral text developed e. i. Summarizing the above considerations we support the opinion that has been declared by many scientists that is it worth to distinguish wide and narrow meaning (understanding) of the text.

Babenko L. Loseva _ Moscow. The language and cultural communication: Kh. Pochepsov G. Myshkina – Perm’. рассматривая этот вопрос. Однако многие ученые считают.V. / I. Trukhanova N. Oral communication: goals.A. что текст может функционировать только в письменном варианте. – 2nd ed.Science and Education a New Dimension. 174 p.S. 12.M. Communication function and structure of the text. Tarasov E. Отмечается. Philology. Basiscs of linguistic communication theory. Prykhodko O.V. 1990 – p.// 15. Teacher’s book. В результате заключает.V. Expressive prosodial means in implemenmemorative to R. text: understanding and interpretation.A.6. Sosnova M. Yakobson // Voprosy yazykoznaniya – tation of pragmatic aspect of the text.S.M. 1984. forms. and tools. что в рамках поставленной проблемы. Ключевые слова: коммуникация. Shchirova I. Multidimensionality of the 288 p. лингвистика текста 20 . текст. Manakin V. “referent-interpreter” specialization. 495p.76-83. study book// V.21. charateristics: Monography/ N. Public presentation as a http://polbu.A. E. Goncharova E.p.L. Linguistic analysis of artistic text: Theiry and 9.L. Kolshankyj G. About existence forms of the 5.p.R. p. III(9). Ph. – URL: 4. – M. Текст как элемент коммуникативной системы: к вопросу статуса Аннотация. Gayovych G.15-18. Trukhanova N. O. No. 2015 www. ученые различают письменный и устный разновидности текста. которую ставит исследователь. – Valch.com REFERENCES (TERANSLATED AND TRANSLITERATED) 1. В статье рассматриваются различные подходы к определению понятия текста как важного элемента коммуникативной системы в целом и вербальной коммуникации в частности.123-131. – M.20-27.. Internal life of the text: mechanisms. 2007 – 472 p. вербальная коммуникация. Student’s Study book. 1998 – 152 p. Nauka. Гайович Г.68-77. Прежде всего. 11. Batsevich F.G.L. 1988 – 194 p. motivation. 2004. L. Odessa: State univ. что. Issue: 44.Yu.. 2014. vchtel’skogo tovarystva u Pol’shchi.L.p. 10.14.L.4. автор подчеркивает. 1985 – p. Prykhodko. Shevchenko I. Goncharova – SPb.6 – p. статус текста. How the text is build up. Prosveshchenije. 6.. Myshkina N. 1980 – 96 p.ru/pochepcov_communications kind of communication/ G. Shchirova. Gayovych. Kubryakova E. 2008 – 168p. Publishing house Akademia. 2005.M.V. в этом исследовании внимание сосредоточено на вопросе статуса текста. 30-44. и отмечает перспективность дальнейших исследований в этом направлении. p..G. Knizhnyi dom Ltd. 2012 – 16. 1974 – No.. The text and the discourse // Voprosy yazykoz3. Radzijevska T. Flinta. Study book. – K. gy). Thesis (philolo1993 – No. Nauka.. Galperin I.V. PH 2. Petrova N. следует различать широкое и узкое понимание текста.. Coming cack to the sign definition: com. Ridna mova – osvitniy kvartal’nyk Ukrajinskogo Radzijevska – NAS of Ukraine. Communication theory.Yu. p. Basics of communication linguistics – Study Perm univ.F.p. Manakin. Ukrainian language institute. About Text notion // Voprosy yazykoznaniya – nanija – 2003 – No.seanewdim. 344 p. Loseva L.M.V.p. 7. – Kiev – PH Academiya. The text as a communication tool / T. NUA. practice – 3rd edition. 8.A. что определение статуса текста зависит от задачи. language.D. 13.В. book. Проанализировав различные подходы.

48].net]. philologists claim about transformation of classic publicist style into the style of massive communication and emergence of media world view (as the result of media influence on the readers’ lifestyle and opinions) [10. social behavior. D. A. naming. etc. Strategic maneuvering with the help of the metaphor involves the formation of desired conclusions of the audience by creating contextual situations of prevention. Lakoff and his followers contributed a lot to cognitive aspect of our mind and metaphors as the mechanisms of thinking. On the level of pragmatics the use of metaphors in certain context changes the perception of the information due to the imposition of new names on familiar or brandy objects usually followed by emotional component and associations (personal or social). Rykova. M. Johnson. 148]. elements of cultural traditions. S. Our corpus (300 samples) is retrieved from prominent broadsheet English newspapers. arouse people’s emotions. According to G. Bessarabova and others. Philology. Realization of pragmatic intentions of the information in media articles is done on the level of a word. metaphor in media context has the greatest power to transform complex current realities under attention (political or social) into more readable graspable concepts that need to be believed [1]. trendy phenomena. prohibition. give prominence/neglect or rationalize particular phenomena in social reality or ridicule one’s political opponents or policy statements). Ignatieva. culture and mind and the use of metaphors as the embodiment of these relations. the topic needs a systematic approach to be used and new linguistic tendencies to be taken into consideration.com Ostapchuk I. “individual agents set cognitive targets for themselves opportunistically” in that “reasoning serves as an aid to belief-change and decision” [2]. Therefore. As mass media is an active or passive communication so sharing knowledge and opinions and their interdependent impact on both communicants is obvious. threats. myths. in the context they can be easily guessed and extracted [6. MacFedries’ “The Word Lover’s Guide to New Words” and the classification of metaphortext manipulative functions outlined by O. post graduate student English Department. Rykova. “A metaphor is a figure of speech in which a word or phrase denotes one kind of object or idea instead of another to suggest likeness or analogy between them” [merriam-webster. Though. N. Arutiunova. “In this sense. “the vehicle” and shared common feature – “the ground”) [7]. Sahlane. The Faculty of Foreign Languages. social issues. Lakoff “they can (even) enter our brains and provide models that we not merely live by. Thus. compassion. The analysis of three main functions of the trope is outlined: nominative. and communicative (perspective changing) [1]. So. McFedries A. rising the implications and connotative shades that might have no empirical basis (personal associations. O. According to the cognitive linguistics metaphorical representation involves the evocation of already experienced schematic frames and their further imposition on new situations. Keywords: massive communication. Issue: 44.Majer. cognitive and pragmatic. The metaphor is claimed to have the power to construct and reconstruct the way we perceive the world around us. 2015 www.I. associations that are employed to serve political agendas. 46]. One of the linguistic means such as the tropes help it to succeed. contextual situation Nowadays journalists and people who are always in the public eye try to attract attention to their speeches and deeds in order to remain influential and shape people’s outlooks. metaphor. N. conclusions and decisions [9. the metaphor has three main functions: linguistic (naming).Science and Education a New Dimension. p. Lakoff. On the linguistic level metaphor has “a “generative” quality of a carrier of meaning across conceptual realms by analogical extension” [4]. Ivan Franko National University of Lviv. O. The metaphor has become a topical issue under research for many scholars such as G. mainstream blogs or materials of important international conferences from 2013 to 2015. In case of media interpretation. Thus. The article discusses the metaphor and its use in English media sphere. This process of imagisticschematic and cross-domain projective mappings is enacted in a ‘metamorphic’ and ‘transformative’ way of enriching the language and personal speech acts giving the possibility to understand both the source and the target domains’ interaction (“the tenor”. Thus. The aim of the article is the analysis of metaphors that are used in media environment and their influence on readers expressed by communicative and manipulative function. 60]. A journalist 21 . conceptual (framing).seanewdim. p. “strategic maneuvering” is achieved when the (culturally) established institutional conventions and the (more or less fixed) procedural format of a “communicative activity type” are violated” [5 p. framing. Manipulations are either explicit in direct requests. Ter-Minasova.com] cleared by the stylistics dictionary “…to make an implicit. Arutiunova compiled and edited a set of essays concerning the interdependence of language. promise. Communicative and manipulative function of metaphor in English mass media discourse ____________________________________ Ostapchuk Iryna Igorivna.). manipulation is the impact on the addressees in the way they think these are their own thoughts. besides the informative and framing functions the metaphor may use certain symbols. request. current cultural trends (e. implied or hidden comparison between two objects that are poles apart from each other or contradictory but have some characteristics common between them…” [literarydevices. As follows. The basis of the tropes and expressive figurative speech is the metaphor. Implication is the presence of verbally nonexpressed senses of communication. disapproval. G. recommendation and others. the target is to interpret the manipulative use of metaphor within contextual situations with the help of P. but that define who we are’ [3]. III(9). Lviv. appeals of the speakers/journalists or implicit. To express it differently. agreement. P. Ukraine Abstract. seeking for confidence and trust. Shmeliov. N. the audience decode the data as “true and pure” in the same way shaping readers’ opinions as it is needed for journalist or speakers. sentence and text [11].g. strategic maneuvering. Pragmatic function of the metaphor is expressed within communicative and manipulative aspect as the media is a powerful pillar to influence the readers. p.

So. to ask about a favor. What first seemed like a harmless phenomenon is now changing the way we interact”  Dot Complicated. Manipulation can contain different aspects and have various colorings: to warn. from one corner of the world to the other. after a few hours of sleep. “I can’t tell you how many times I saw what I call a slow-motion nightmare on the highway”. Philology. said House Minority Leader Lawrence F. while Nana technology is about making small technology bigger and giving seniors the tools to keep them safe and be more mentally alert”  Star Tribune. Advertisements and announcements are the brightest examples of implicit “manipulation”. p. to advertise a new brand.com or a speaker arranges the text of the article in the way of adequate informing leaving for themselves the right to express their own targets (or wished on) and intentions according to the type of the newspaper. January 31. “I wrote a few paragraphs of this column between school drop-off and an appointment. p. many of whom are the clients and patients of today’s power driven industry. 2013. The following examples of contextual situations reveal the nuances of metaphor “maneuvering” on readers. “a security hole” that is usually fixed in the next generation/version of the software. to accept the objects as good/bad. Then back up at 4 a. This text is of typical style for the editor’s column or the correspondence that seek for certain credit and understanding from other people in the same situation.. 2013. A speaker warns companies that want to secure their systems from long lasting small defaults in a program code. March 17. manicured front lawn but a wild. Those statistical changes are… “Sideways effect” ”  Yakima Herald. 37]. a metaphor on the association with a rocket or whiz bang (missile) meaning a chunk of ice that flies off the roof of a moving vehicle. the term “parcel” is real estate jargon for a piece of land [wordspy. many industrial control system vendors are not committed to fixing the security holes that exist in their deployed products. resulting in… “forever-day bugs” ”  International Conference on Security and Management. “The film adaptation of Rex Pickett’s book “Sideways” bumped the sales of pinot noir by 16 percent. Metaphors.Science and Education a New Dimension. 2013. Time confetti (n) is a metaphor that helps to realize these brief scraps of leisure time scattered throughout a person’s day. Glowface (n) is a face lit up by a device screen or computer monitor. There’s a name for this…“time confetti” ”  The Sydney Morning Herald. the Oscarnominated director of the well-regarded nonfiction feature Capturing the Friedmans”  Los Angeles Times. “Anyway. 181]. I sent a bunch of emails between making dinner and taekwondo. The actions of the heroes have influenced social tastes. Bedtime reading with the kids. January 3. said Andrew Jarecki. In this way the author of the media article promises senior people that it will be easy for them to use all innovations of modern life and not feel old and ignorant. glowfacing emerged. April 11. August 12. “It’s a Glowface world. to appeal to do something in certain algorithm and consecution. to write and sign up for summer camp. especially legacy products. “Nana technology” (n) is both a pun on the common nickname for grandmothers and on “nanotechnology”. III(9). which Pickett’s character Miles disparages in the film. help to hide direct obtrusion and.m. You’re just watching it happen”  Connecticut Mirror. to invite or urge the reader to believe or do certain act. Together with characters common people started preferring pinot sort of wine 22 . unkempt yard in the back. a person whose face is lit in this way. You’re surrounded by traffic. to tell about one’s own troubles and seek for compassion and trust. February 21. 2012. a parcel mullet is a house with a mowed. which is short at the front and sides of the head. (n). This new phenomenon rises disapproval in the neighborhood and shows that people keep their front territory arranged only for the public eye. Issue: 44. etc. to engage to try. Cafero. “To make matters worse. The speakers make an advert for the film with the help of association of a booze and extensive drinking and partying that drag on late. May 22.seanewdim. 2014. “You can’t do anything. which represents technological devices smaller than a poppy seed. nana technology is certain computer stuff convenient for easy use of grandmas and grandpas. is not. who first spearheaded the effort to ground “ice missiles” in 2001. A less formal alternative is lawn mullet. The cited contextual situation containing metaphor aims to tell readers about their own thoughts and conclusions in order for the audience to agree/support that sitting in front of computer is harmful for the health and social skills/interaction. to indict. 2013. and long at the back. So something that is bingeable (adj ) is compulsively and excessively watchable or consumable. It had a similar effect  in the opposite direction  on merlot. The director in this way recommends watching this film probably because it is very interesting and that is the reason of broadcasting it in 4-hourepisodes-time instead of the format of classic film. metaphor reminiscent of the unlamented “mullet” hairstyle. 2014. That’s … people who always have their faces buried in a computer screen…Suddenly. to ban something. on the one hand. The term-metaphor (n) as we can see from the citation is connected with the novel where two friends have a week holidays to remember their young years and drive away to have fun and drink wine. “Nano technology is about making everything even smaller. Apparently. to share with one’s thoughts and ask about opinion. “The next interesting step I think is the binge-able documentary. they help to create the effect of “the new and unexpected” that without any suspicion attracts readers’ attention [8. 2013. to promise.com].m. November 5. It is a conscious transformation in order to manage and regulate the ideas of the audience [10. The narrator who is probably a woman shares her day schedule complaining about having no time to do business in a calm pace. be on the lookout for “parcel mullets” as you peruse our Delray/Boynton neighborhoods and please share any findings”  Delray Beach Real Estate. on the other hand. according to ACNielsen research. particularly a TV show or food. Foreverday (adj) is a period of time that is strictly arranged but it lasts somehow longer than should do  a metaphor to emphasize pejorative prolongation of time. where stories are watched in multi-part episodes adding up to five or six hours instead of as a single two-hour film”. As well. In the discussion of common winter problems the vivid warning to the readers with the help of “ice missile” arises: (n). 2015 www. then more writing at 1 a.

the app is plain ol’ mean-spirited. human consume of products and time spending. June 17.com]. Contextual situations above also testify that the most active target domains that use metaphoric naming are computer technology. everyday lifestyle. Comparing with pragmatic use of the previous metaphor this one also means an ask to repose and free oneself from computer work for some period. “There were smaller statements of support of the French people in the aftermath of the Charlie Hebdo shootings. January 18. over and over—and marveling at the fact that you can breathe. Thus. freedom of press.Science and Education a New Dimension. sponsor Goldman Sachs handed out cosmetic mirrors and nail files”  The San Francisco Chronicle (California). It means taking those 60 minutes and just doing nothing. simply raising the prices of them and making access to public resources a factor of your disposable income [wordspy. November 3. from its nose to its tail. examples of tech’s pinkification persist. Antisocial behavior of “smart” people causes a wave of indignation and forces media to interrogate upon the provocative question or situation whether it is good to resell the booking of something or it is a swindling. 2014. most notably the “JeSuisCharlie” button Amal Clooney pinned to her satin Dior clutch”  Los Angeles Times. 2015. MacFedries’ accurate notes on this metaphor “Zero-Tasking Day is when we’re supposed to use an extra hour not to perform more chores or check more feeds or see more people instead of relaxing and simply doing nothing. It means just breathing  in and out. “even older people did not show any particular fondness for being alone thinking”. January 12. July 6. As the sphere of mass media is the first source of information and sharing opinions it is ideal for manipulating beliefs of the audience. pinkification (n) is some kind of attempt to make something that is traditionally masculine more interesting or appealing to women by associating it with stereotypically feminine traits or ideas. that you are alive. Or “A trendy London hotel has been accused of using the Paris killings to promote its business after using the ‘JesuisCharlie’…to unveil plans for a branch in the French capital”  London Evening Standard. In this age of information overload. The hashtag for this sort of thing is #JerkTech”  Boston. “Nose-to-tail is the basis of traditional European cuisine and the cooking styles of most indigenous populations on Earth. According to the study. III(9). And these were people being asked to do nothing for between six and 15 minutes. like parking spots and restaurant reservations. A vocative statement that is to engage women into serious business and to form their clear awareness of hard but necessary job by using pink color associated and attracted by female. terror. March 11. 2015 attack on the French publisher Charlie Hebdo for its caricature. 2015 www. “Legalities and market demand aside. If you’re going to bother to hunt and slaughter an animal for food. at a Harvard event designed to get women interested in computer science. women. not doing. relax. and freedom from any terror. There is also one more similar metaphor coined  “digital detox” (n). think about people or relations instead of problems. too. Who knows what they’d do to themselves if you asked them to be alone with their thoughts for a whole hour! Maybe all this just proves that now we need Zero-Tasking Day more than ever” [wordspy. The metaphor reveals the instruction or the way of formation of certain opinions of common people and how this system of judgments can affect the rates of wine industry just because there are a lot of unconscious followers of The Sideways readers. Jerktech (n) is the very apt metaphor for the class of “disruptive” startups that sell things that do not belong to them. holidaymakers increasingly prefer a break from the treadmill of technological lives filled with 24/7 notifications and spam”  The Guardian (London).seanewdim. “Yet. In conclusion. 2015. in the recent experi- ment where some people got to choose between sitting and doing nothing and giving themselves electric shocks. This expression uses metaphor that somehow bans (puts an interdiction) an idea that animals can be killed just for fur or liver and points the justification of this case in the only way of using meat and other parts efficiently and completely. Or “If you are looking for a resort that respects your need for digital detox there are many that specifically request that should you bring your mobile phones and laptops that you do not use them in public places”  The Sydney Morning Herald. some way”  Prince George Citizen (British Columbia).com. the metaphor has three main functions in context: to name notions. In February. to shape them into familiar cognitive frames and to change the way people perceive the world. Philology. The use of metaphors in media context rises the pragmatic potential to influence people. then every single edible piece of the animal. It is a call for support and compassion and the conviction of any illegal inhumane deeds. we can confirm that metaphor is a trope that introduces complicated or new concepts in terms of more familiar notions by transferring a known name on the brandy complex phenomena on the basis of associations or certain common features. Issue: 44. as a privatization of a public service. gets used somehow. Such situations of comparison may be different to various groups of people or even personalities causing the emergence of extra meanings or connotative senses. 2013. July 16. 2014.com]. Yet. Another collocation was immediately coined by analogy  “JeSuisVolnovakha” to support Ukrainians that suffer from terrorist attacks on the East of the country and “to say sorry” for the death of civilians after the shelling of the bus in Volnovakha on January 13. January 12. “I’ve chosen this somewhat humourless way of celebrating to road-test the latest travel fad: the digital detox. films and their influence. “JeSuisCharlie” is a metaphoric expression (identifying oneself with the victims of the tragedy or with the nation that grieves for the dead) of support for freedom of speech. 2014. 2013. that you are here”  Make a Change Blog.com and refusing to drink merlot. 2015. 23 . Simply rest. 2015. twothirds of men and a quarter of women chose the electric shocks. de-stress and de-load (the opposite of overload). It is a kind of request and invitation to zero task for people who are deep in their chores and workload and cannot afford or imagine themselves doing nothing: in this formulation they should do a task  to do nothing. “What is zero-tasking? It means being. I will use P. In this communicative situation the need for detoxication means the time spent away from computers and other digital devices. particularly as a reaction to the January 7. Of course.

 sarabova. . / N.L. promise. The metaphor of text as a way to manipulative function text (based on German Yazikov): dis. http://wordspy.2012.295 p. com- passion. / O.merriam-webster. Woods J. Rykova O. . Van Eemeren F. warning. Metaphor and Discourse / N.V. . 3. запрета.I.P.33(1). agreement. 26-50.24 p. Sc. Gabbay D.  P. Cand.php?page=about Остапчук И. etc. Figurative and expressive possibilities of metaphors in journalese speech: dis. Lakoff G. The case for metaphor in political reasoning and 7. согласия.57-98.D. http://www.  P. request.A. стратегическое маневрирование. 8.M. REFERENCES (TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1. language. 145-163. . the prelude to the 2003 Iraq War // Critical Discourse Studies. call for understanding. 2011. просьбы.D. Стратегическое маневрирование предусматривает формирование желаемых выводов аудитории путем создания контекстных ситуаций предупреждения. Sahlane A. 2013.Kursk: KSU. Dotsenko. Majer et al. Psychology manipulation: phenomena. In context: Giving contextualization its right.net/metaphor/ 3. 6. 2009. and the Unity of Science [in O. называние. с помощью метафоры. Прагматическая функция метафоры выражается в коммуникативно-манипулятивном аспекте. 1990.11. 1996.163 p. 2003. Arutiunova N.  Vol. Philol. 1988. неодобрения. Issue: 44. 2.И. 5. . prohibition.154-171. – No 25. поскольку средства массовой информации являются мощной средой воздействия на читателей. 1985.seanewdim. III(9). Dotsenko E.com/dictionary/metaphor 2. Philology. Ключевые слова: массовая коммуникация. фрейминг. Metaphor as a model smysloproizvodstva and its expressive evaluation function / V. Представлен анализ трех основных функций языковой фигуры: номинативная. . дискуссии и др. . сочувствия.M.Science and Education a New Dimension. поиска доверия. Cand. The style of modern English language: Manual / I.D. Telia // metaphor in ful place in the study of argumentation // Argumentation. 2008. Fallacies as cognitive virtues..)] // Games : Unifying logic. king Penguin. The manipulative use of metaphors in contextual media situations may obtain a form of prevention. Rykov. .N. обещания.D. The question of metaphor is extremely broad and covers many other aspects of interpreting information. Коммуникативно-манипулятивная функция метафоры в английском медиа дискурсе Аннотация.com/index.N..  P. and philosophy.141 – 161. introduction to col. 10. – language and text.M. appeal. . рекомендации. Bougher L. В статье рассматривается вопрос метафоры и ее употребление в английской медиа среде. . 1981. finding confidence. метафора. 2. mechanisms and protection / E. 4.  No. Epistemology. 2015 www.P.P. Philol.H. Telia V.A. OTHER RESOURCES 1. Arnold.  Vol.com Transformation of the media material in order to manage and regulate the ideas of the audience has many shades depending on the aims of the journalist (their personal or wished on). Bes(Eds.: TOO "Cheraw": century politics with an 18th-century brain / New York : ViMGU. когнитивная и прагматическая.  1(5). Bessarabova N. Metaphor as rhetoric: newspaper Op/Ed debate of 10.231.  Sc. . recommendations.L.Moscow: Nauka. – P.V. which leads to the relevance of further study of metaphor use in mass media.: Theory of metaphor. призыва. .342 p. Arnold I. контекстная ситуация 24 . Arutiunova // cognition // Political Psychology. .D. 5-32. The political mind: Why you can’t understand 21st 9. . disapproval.LA: Education. .Moscow: Progress. Logic. http://literarydevices.

III(9). commotion’. In Arabic linguistics researches of somatic lexicon are peripheral and unsystematic. and the eyes between the right side and the left’ [Qur’ān. VI. The etymology of the Arabic somatic term fu’ād ‘heart’ is established in the Semitic etymological material (e. 3334. ’iṣba‘ ‘finger’. [Lane.V. In Arabic lexeme fu’ād (pl. but detailed study of its semantic development wasn’t carried out. CSc in Philology. goodness’ (Ugaritic written in the syllabic tradition: the element /pi?du/ in personal names).seanewdim. Our article continues multiple-aspect analysis of realization of notion ‘heart’ in Arabic expressed by two synonymous lexemes qalb and fu’ād. 2014a. 658]). derivation Sense development ‘heart’ > ‘feeling’. or became. 2014b]. The semantic. VIII. 172 (qlb) (with reference to al-Lays)’. taḥarraqa ‘it burned much’ or i. or severing. As indicated in [Lane. TA. consisting of the liver and lungs and the heart’ [QM. According with [Lane. 2014a. Department of Middle East Studies Institute of Philology. Arabic-English/Russian dictionaries. It is stated that due to its pulsation and commotion. The term somatic is generally accepted in linguistic studies to denote parts of human body. 2014b].derivative analysis of some Arabic somatic units (ra's ‘head’. PS *pVʔVd. Lane. Issue: 44. 305. the heart is said to be called al-qalb from al-taqallub1. 2323]. most authors make a distinction between fu’ād and qalb. value. tawaqqada ‘it burned. A stock of somatic idioms with fu’ād as its core component is structurally and semantically studied. semantic and derivative aspects of the realization of somatic term fu’ād.com Sivkov I. VIII. Kyiv. TA. VIII. 476]. As an example of somatic lexemes a lexical unit fu’ād ‘heart’ and idioms with it as key element are examined. or a thick vein [app. XVII. ‘emotion’ may be motivated by metaphoric extension (the heart was long identified as the seat of emotion and feelings) [Sivkov 2014b. It is so called because of its tafa’’ud i. or qalb is a lump of flesh (muḍġaẗ). the latter of which is said to have a more special signification than the former and the former is said to be the pericardium (ġišā’ al-qalb [LA. Taras Shevchenko National University of Kyiv. and impatience. or the interior thereof (dāhil al-qalb [TA. by reason of fear. qalb ‘heart’) was conducted [Sivkov 2013.q.q. Its semantic field is thoroughly studied and connections between its direct and figurative values are established. 2015 www. 2868-2869. 2553]. VIII. or flamed (when said of fuel). The materials of our study are: 1. lemma. Keywords: somatic. 2553]. kind-hearted’ [DUL. or the middle thereof (wasaṭuhu) [LA. lexeme (lexical unit). semantic and derivational study of Arabic somatic term fu’ād ‘heart’. burned up. of each of those one will be questioned (by Allâh)’ [Translation. Associated professor.Science and Education a New Dimension. IX. emotion. ‘pulsation. VI. semantics. 2323-2324. suspended to niyāṭ ‘the suspensory of the heart (a vein. etymology. 2. 2323] Arabic lemma fu’ād (synonymous to qalb) is derived from fa’d (vn. idiom (phraseological unit). Somatic lexis has a complex system of direct and figurative values and is highly productive in morphological and idiomatic derivation [Sivkov 2014b. 25 . 37. the dear. Realization of notion ‘heart’ in Arabic __________________________________________ Sivkov Ivan Viktorovich. ‘it became excited with ardor.is very problematic due to its scarce evidence (it is attested only in Ugaritic and Arabic) [SE. Ukraine Abstract. 476] (see below). ‘The heart’ [Lane.e. jasad ‘body’.q. or fu’ād signifies mā yata‘allaq bi-l-marī’ min kabid wa ri’aẗ wa qalb ‘the appendages of the oesophagus. 3334]. VII. pertaining to fu’ād. This article continues our studies of Arabic somatic lexical-semantic group [Sivkov 2013. TL. On CS level (< PS *pVʔVd. XXIV. vn. The aim of our study is to analyze in details etymological. mirfaq ‘elbow’. the ascending aorta. VI. the watīn [which seems to signify the descending aorta. Somatic term fu’ād has two values: 1. VII. and the sight. jism. The etymological relation between this lexical unit and its Semitic cognates is defined on the basis of examination of CS etymological dictionaries. Etymological and explanatory dictionaries of Semitic languages (namely CS. burned brightly or fiercely. 477]. TA. i. 18].] by which the heart is suspended from or to. from vb. 36): ’Inna al-sam‘a wa al-baṣara wa al-fu‘āda kullu ’ūlā’ika kāna ‘anhu mas’ūlan ‘Verily! The hearing. VIII. 477]). taḥarraka ‘it was. tawaqqud (‘ardor’. and the heart.v. in a state of motion. wi‘ā’ alqalb [TA. comparative-historical and structural. 1 q. tafa’’ada i. In previous issue we prepared research on the etymological and semantic development of qalb [Sivkov 2014b]. 19]. or eagerness (when said of the heart)’. 2323] This value of fu’ād is broadly attested in the Qur’ān (e. blazed. the hearts between safety and perdition. 373].‘heart’) Arabic fu’ād has only one cognate (Ugaritic pid ‘heart’ > ‘feeling. or agitation. This article continues the examination of lexical realization of notion ‘heart’ in Arabic through the prism of etymological. Philology. or the aorta altogether] the cutting. It is evident that somatic lexicon is universal lexical-semantic group in any language and a common object of study in different branches of linguistic works. Ugaritic). Materials of our article are built on study of the realization of somatic terms as distinct lexicalsemantic group of Arabic language. 477. The comparative study of semantic field of fu’ād and its synonym qalb was carried out and derivational valence of somatic term fu’ād ‘heart’ and common semantics of its denominative derivatives are examined on the basis of materials of classical and modern Arabic explanatory dictionaries. of which causes death) [Lane.g. Introduction. Tataqallabu fīhi al-qulūbu wa al-’abṣāru ‘In which the hearts and the eyes shall be in a state of commotion. VI. g. 477]). or commotion’). I fa’ada) with the primary value ‘motion’ and the ‘putting in motion’ [TA. Number: 62]. ’af’idaẗ) has somatic value ‘heart’. VIII. The methods used in study of somatic term fu’ād are descriptive. [Semitic etymology]). in the divine epithet il d pid ‘divine name. VIII.

1659]. VI. ’afā’īd) ‘(applied to bread [or dough]) Baked on the fire. except the thought of Mûsâ (Moses)]’ [Qur’ān. in mind. spirited. rājiḥ al-fu’ād ‘man of great intellect. or lump of dough. As being the verbal derivate. applied to a beast’ [Lane. or the bread. or in fire. 566]. 497. VI. Lane. toasted [or baked] in hot ashes’. ‘emotion’. ‘A place which one makes. [or the bread] in the hot ashes’ [Lane. 10. vb. VIII ifta’ada: ifta’ada ‘He lighted a fire for the purpose of roasting’ [Lane. or he was. or lump of dough. smote. It is used as verbal component in the following phrases: fa’ada al-hubzaẗ/hubz (fī-l-mallaẗ) ‘He put the cake of bread. or affected him’. VI. or affected. 517]. with which flesh-meat is roasted. 477] or suwaydā’ [Lane. LA. Mu‘jam.Science and Education a New Dimension. VI. or he toasted [or baked] the cake of bread. 2015 www. I [Lane. 1188. 2324. I: 560.Baked on the fire. or the black clot of blood that is within the heart. him (namely a gazelle). mif’ad. into the hot ashes. and baked therein. 2323. 2. fa’ada al-laḥm (fī-n-nār) ‘He roasted the flesh-meat [in the fire]’ [Baranov. it smote. or it. or acute. or mind of somebody became devoid of anxiety’ or ‘He is in bad condition’ from Qur’ānic verse Wa ’aṣbaḥa fu’ādu ’ummi Mūsā fāriġan ‘And the heart of the mother of Mûsâ (Moses) became empty [from every thought. ḥāmiḍ al-fu’ād ‘bad-hearted (man) [MLAM. intellect’ is caused by metaphoric extension (the heart is identified as the seat of mind and intellect)2 [Sivkov 2014b. sharp in spirit’ [Lane. VI. a place in the hot ashes.]’ and its word-formation homonym with meaning of pp. ḍa‘īf al-fu’ād ‘Coward’ [LA. hit. VIII. 566. VI. pp. 2324]. MW. from vb. ‘He roasted the meat in the fire’ [Lane. 566]. or in the fire to put it therein [for the purpose of baking it]’ [Lane. Mu‘jam. fa’ada-hu ad-dā’ ‘The disease smote. V tafa’’ada (see above): tafa’’adat an-nār ‘The fire blazed or flamed’ [Mu‘jam. 578. or inner. for a cake of bread. VI. 2143]. it rendered him cowardly’. and baked it therein. Issue: 44. ‘The piece of wood. into the hot ashes. or lump of dough. VI. 1188. 1462. mif’ād (pl. affected. LA. 2323] The semantic shift ‘heart’ > ‘mind. said of fear. VI. ruwā‘/ruwā‘aẗ al-fu’ād ‘(she-camel) a quick. faras ḥadīd al-fu’ād ‘A mare sharp in spirit’ [Lane. fa’īd ‘fire [for baking etc. or hurt. having no heart. or hurt. But this way of denial of synonymy was proved to be untenable and groundless and was taken ironically even by their contemporaries as strange [Belkin 1975. that may prove the absolute semantic identity of each element of synonymous pair fu’ād and qalb and refute the general view of classical philologists and lexicographers of fu’ād and qalb as notionally synonymous but semantically heterogeneous and distinct lexemes. struck. VI. said of a disease. the black. I maf’ūd has two values of verb fa’ada: 1. or became. sawādiyy. put into hot ashes. Translation. 497. 148-149]. or lump of dough. VI. or affected him’). Mu‘jam. ifta’ada al-hubz ‘He put the cake of bread. or smote. 1462] ‘the core of the heart (fu’ād). III(9). 2323]. ’aswad. from vb. or intellect’ [Lane. smitten.] in the hot ashes’ [MW. mafā’id) ‘The iron instrument. put into hot ashes. affected. VI. This subtle semantic distinction may be considered artificial and far-fetched and should be observed within the framework of a general trend of classical lexicographers to give distinct lexical meaning to synonymous words (alfurūq al-luġawiyyaẗ) to repudiate the idea of existence of the phenomenon of synonymy in Arabic. or shot at. Its phonemic variant fa’ida and passive form fu’ida ‘He had a disease in his fu’ād. FD: 136]. III. or with which one roasts and bakes’. LA. sawdā’) al-qalb ‘the core of the heart (fu’ād). 26 . VI. applied to a man. ‘He baked/toasted the bread in the hot ashes’. or the bread. ‘The mind. or he had a complaint thereof. ṭāra fu’ādu-hu ‘His mind or intellect. 566]. with which the fire in the kind of oven called tannūr is stirred’ [Lane. or affected. 2323. the black. 19].com 1. and sharp in spirit. and his courage’ [Lane. VI. XXVIII. And. 566]. 2324]. or smote. VI. affected.seanewdim. Mu‘jam. Somatic lemma fu’ād may be regarded as derivational source of following denominative verbs and its nominal derivatives: vb. 3334]. vb. or inner. Mu‘jam. a coward’. or wooden implement. therein’ [Baranov. part of the heart. II. or an animal of the chase in his fu’ād. 745] and suwaydā’ (diminutive form from sawdā’) (sawād. or lump of dough. VI. TA. Mu‘jam. fa’ada li-l-hubzaẗ ‘He made for the cake of bread. and of fear. ‘A man without a heart. III. I fa’ada has two values: 2 cf. or a black thing in the heart. fled. his fu’ād ‘heart’. ifta’ada al-laḥm (fī-n-nār) ‘He roasted the flesh-meat [in the fire]’ [Lane. or. 2323. 2. Mu‘jam. (applied to flesh-meat) – Roasted on the fire. ‘Hit. IV. and hit. and baked therein. 2323]. very clever man’ [MLAM. ’uf’ūd (pl. 2323]. struck. 2. he hit. or hurt. or the heart’s blood’ [Lane. But they in the same time give idioms ḥabbaẗ al-qalb [Lane. or he had a pain therein. 566]. Philology. 2323. II. 2324. part of the heart. sense development ‘heart’ > ‘feeling’. mif’adaẗ. This lexeme is productive in somatic phraseological derivation. 670]. 670]. and baked it therein. in hot ashes. his fu’ād (fa’ada-hu al-hawf ‘The fear smote. ‘(applied to bread [or dough]) . or the black clot of blood that is within the heart. toasted [or baked] in hot ashes. struck. IV. hit. or by pain therein’. or roasted upon live coals’ [Lane. or the heart’s blood’. ‘He. It forms a stock of somatic idioms that denote following concepts: – mind (intellect): ḥadīd al-fu’ād ‘Sharp. smitten. or a black thing in the heart. – emotional condition: fāriġ al-fu’ād ‘The heart. 2324] that some lexicographers say that qalb is ḥabbaẗ [Lane. 2324]. weakhearted. or he toasted [or baked] the cake of bread. ni. 566]. Lane. or shot. smitten. to put it therein [for the purpose of baking it]’ [Lane. 2324]. him. 2324. Mu‘jam. or lump of dough. by a disease therein. 578. It is also pointed out in [Lane. VI. in his fu’ād. vigorous. [or the bread. 3334. 566]. 566]. 2324.

лемма. ‘burning. languages ) // Institute of Oriental Studies n. Databases. Mu’assasaẗ ar-Risālaẗ. Belkin V. ‘burning. semantic group 2). Ukrainian and Russian 6. ‘burning. commotion’. – pp. – verbal noun (al-maṣdar) REFERENCES (TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1. Krym-skiy of 7. – the noun of instrument (ism al-’ālaẗ) np. VIII (synonymous to maf’ūd) and its word-formation homonym mufta’ad np. blazing. A. smite. An Arabic lexicology.Science and Education a New Dimension. eagerness.v. Arabic-English Lexicon. eagerness. Tahzīb al-Luġaẗ. from vb. – Maṭba‘aẗ ḥukūmaẗ al-Kuwayt TL – al-’Azharī.seanewdim. III(9). al-Munğid fī-l-luġa. лексема (лексическая единица). MLAM – Mu‘jam al-luġaẗ al-‘arabiyyaẗ al-mu‘āṣiraẗ. burning brightly. a place in which a fire is lighted for roasting’ [Lane. Semitic etymology // http://starling. blazing.com mufta’ad pp. or being occupied with the thing expressed by the noun from which it is derived: ‘heart’ > ‘to hit. English.3.P. деривация 27 . Third group is united around the notion of fire symbolically connected with heart on the emotional basis (q. 1899. Ma‘lūf Luwīs. 3. ‘pulsation. FD – Hava J.V. PS *pVʔVd. Проведено структурно-семантическое исследование соматических фразеологизмов с fu’ād в качестве его основного компонента. Thus. семантического и словообразовательного исследования арабского соматического термина fu’ād ‘сердце’. A. 18 – 20. smitting. Muhạmmad Taqī ad-Dīn al-Hilālī.125. – Moscow. ‘ardor. Somatic lexical unit fu’ād is absolute synonymous to qalb despite the fact that about all of the classical Arabic lexicographers suppose certain semantic inconsistencies between them.Maktabaẗ al-Šurūq al-dawliyyaẗ. and Translation of the meanings of the Noble Qurʼan in the English Ukrainian languages (structural-semantic and etymological aslanguage. Fahd li-Tịbāʻaẗ al-Musḥạf al-Sharīf. 8. somebody’s fu’ād ‘heart’. Majd ad-dīn Muḥammad Ibn Ya‘qūb.M. eagerness. 3. . Sivkov I. al-Qāmūs al-muḥīṭ. from vb.W. 2008 MW – al-Mu‘jam al-Wasīṭ. На основе рассмотрения этимологических словарей общесемитской лексики установлена связь между данной лексемой и родственными ей лексическими единицами в семитских языках. nomination and etymological aspect (on the Dimension. strike. goodness’. commotion’. Mu‘jam. 65 – 66. or hurt the heart’.K. affect. ‘ardor’. . E.G. NAS of Ukraine. ‘ardor.P. Somatic lexis in Arabic. – al-Dār al-Miṣriyyaẗ li-t-ta’līf wa-t-tarjamaẗ vb. ‘hitting. Исследованы словообразовательная валентность соматизма fu’ād и общая семантика его дериватов на основе материалов классических и современных арабских толковых словарей. Lisān al-‘Arab. Second group employs heart as symbolic source of emanation of strong emotions. An Etymological Database Project. 2005 SE – The Tower of Babel. этимология. Lane. – al-Qāhiraẗ. Issue: 44. 2324. ‘emotional condition’.В. The somatic lexeme fu’ād cannot be considered to be the part of CS lexical stock due to the fact that it has cognate only in Ugaritic pid ‘heart’ > ‘feeling. 3) ‘baking. 4. – the noun of place (ism al-makān) pp. Somatic lexeme qalb ‘heart’ in Arabic: etymologi3. 566]. A Dictionary of the Ugaritic Language in the Alphabetic Tradition. 2003. Sanmartín. 1418 [1997]. 2. – Bayrūt. 1867. Value 1 is clearly denominative and expresses the making or doing of. 2. Al-Farā’id ad-durriyya fī-l-luġatayn al-‘arabiyyaẗ wa-l-’inklīziyyaẗ. . ‘baking. emotion. 2013 . – Kyiv: Institute of Oriental Studies n. ‘baking. 2004 ni. Somatic lexemes in multisystem languages: semancal and derivational analysis // Science and Education a New tic-derivational. 119-125. The multiple-level (etymological. – verb (al-fi‘l) vn.ru/cgibin/query. roasting of meat in the fire’. Leiden – Boston. . striking. affecting. Muhạmmad Muhṣin Khān. Philology. VI. semantic and derivational) study of Arabic somatic lexeme fu’ād ‘heart’ gives us the possibility to state that: 1. – passive participle (ism al-maf‘ūl) PS – Proto-Semitic QM – al-Fīrūzābādī. toasting of cake of bread in the hot ashes. Conclusions. 2014 – Vyp.V.is very problematic due to its scarce evidence (it is attested only in Ugaritic and Arabic). J. Arabic fu’ād is source of denominative verbal and nominal derivatives with common metaphorical values ‘pulsation. 1975. flaming’. roasting’. blazing. flaming’. passion’. . 2014. Krymskiy of NAS of Ukraine. burning up. Also it constitutes a group of idioms that metaphorically denote such a notions as ‘mind (intellect). 1996. II(7).rinet. Baranov Kh. materials of Arabic. Philology. Детально изучено ее семантическое поле и установлены связи между ее прямым и переносным значениями. Hebrew. ‘fire’.V. LA – Ibn Manẓūr. В данной статье продолжается изучение лексической реализации понятия ‘сердце’ в арабском языке через призму этимологического. Bayrūt: Dār al-mašriq.Beyrut: Catholic press. del Olmo Lete. Arabic-English dictionary for the use of students. All denominative nominal and verbal derivatives of the somatic unit fu’ād show following values: 1. commotion’. 2015 www. or hurting. Hebrew.a. значение. 120 1996. Sivkov I. – al-Madīnaẗ al-Munawwaraẗ: Mujammaʻ al-Malik pect) // Orientalism. – al-Qāhira: Dār al-Ma‘ārif. ’Abū Manṣūr Muḥammad Ibn ’Aḥmad. as-Sayyid Muḥammad Murtaḍā. Сивков И. семантика. Tāj al-‘arūs min jawāhir al-qāmūs. 5. ABBREVIATIONS CS – Common Semitic DUL – G. First semantic group convey the notion of pulsation of blood in heart. – Moscow. An Arabic-Russian Dictionary. flaming’.№ 2 . 2) ‘fire’. Ключевые слова: соматический. roasting’. ‘Ᾱlam al-kutub. фразеологизм (фразеологическая единица). ‘fire’. VIII ‘place of fuel. London. Проведено сравнительное исследование семантического поля данного соматизма и синонимичного ему соматизма qalb. Sivkov I. 2. English.cgi?basename=\data\semham\semet&root=config&morpho=0 TA – al-Ḥusaynī az-Zabīdī. Реализация понятия ‘сердце’ в арабском языке Аннотация. passion’.a. Group of values 2-3 may be taken as semantic derivative of somatic ‘heart’ on metaphoric basis: ‘heart’ > 1) ‘pulsation. Issue: 34.

e. which locate the action in the object. The article deals with the noncategorial or lexical means of the finite aspectual meaning expression. Particles may have not just direct meaning. off. p. p. 155]. call off (68) – to stop an event that has been arranged from taking place. 131-135]). finish off (166). 2) to stop taking drugs. 223]. Noncategorial Means of the Finite Aspectual Meaning Expression (based on the BNC) Olga Vanivska. up. play on – the expression of duration. and by the table of contents [7. But his concept was just partially accepted. teenagers. get off (863) – 1) to stop being dependent on something that you used to have regularly. Also the frequency of the usage of these lexical means by different categories of speakers (children. finish work. inchoative and effective (finite). blot out (51) – to deliberately stop yourself thinking about something or someone. The object of the investigation is the learning of phrasal verbs which express finite aspectual meaning and the subject – phrasal verbs which express the necessary aspectual meaning. Lviv. or goods from getting to a place. especially in order to rest or because it may have a bad effect on your health. block out (50). with the way it is interpreted by the speaker. The variation of the phrasal verbs in different genres of written and spoken speech is observed. we were using phrasal verbs dictionaries discovering the meaning of phrasal verbs and finally we’ve chosen those that express the finite aspectual meaning [10. turn off (244) – to leave the main road and turn onto a smaller one. are local elements – postpositives (the term was suggested by N. cut out (864) – to stop eating. down.M Peshkovski). medicines. drift off (34) – to stop listening or paying attention to someone or something. give up (1717) – to stop doing something that you did regularly. money. off – the expression of boundedness. especially in order to improve your health or lose weight. PhD in Philology. etc. The universal form of the boundedness expression. including phrasal verbs in authentic language. The aspectual meaning of the verb may be inbuilt in the semantic structure of the verb itself or may be presented in the other grammatical categories [2. There are lots of such phrasal verbs (in brackets there is given the quantitative information of the phrasal verb’s usage): blank out (16). drinking etc. but also abstractive distant meaning. drinking. because it is too painful or it upsets you to think about them.seanewdim. Unlike the category of time. After some period of time there appeared lots of works in which scientists put forward the inventory of the means of some aspectual meanings expression [8]. go off (677) – to stop liking someone or something that you used to like. finish up (116 – усне мовлення переважає) – to arrive or end at a particular place. limits this action. They are: up. to stop smoking. in – in many cases stand for the expression of the inchoative aspect (inchoativeness). for example a gob or a sport . fade out (16) – to gradually disappear or stop happening. hang up (86). their variability in different genres and registers. come off (593) – 1) to stop being connected to something or to stop sticking to something. 83]. have your midday meal etc. finite. Later on the other scientists made some interesting observations concerning the boundedness. go off (677) – to stop working. and in the other cases with such elements as through. Keywords: aspectual meaning. out. Philology. gas.Science and Education a New Dimension. smoking etc something. break down (634). frequency and ergonomic aspects. 12]. off. varieties of postpositives and phrasal verbs. out. Ukraine Abstract. after going to other places first. M. Zhluktenko. lexical (noncategorial) means. In English. the aspect is not associated with the deictic temporal localization of activities but with its internal "time frame". For example. 2015 www. out. countries.com Vanivska O. p.I. especially because of a problem. The material of our study includes dictionaries of phrasal verbs and the BNC (version 2007). phrasal verbs. stop suddenly before they have finished. 28-31]. leave off (33) – to stop doing 28 .a grammatical category of the verb. 2) to stop talking about a subject and talk about something else. which indicates "how time flows or how the situation is distributed over time" (A. thus we are interested only in those by means of which the finite aspectual meaning may be expressed. p. It is vital to submit that we take into consideration the ideas presented by G. p. cast off (142) – to finish something you have been knitting by taking the last stitches off the needle in a way that stops it from coming undone. The changes in the usage of complex tense forms are discovered. George Kerm in his work “The Grammar of English Language” (1931). III(9). In different languages category of aspect is characterized by the diversity of both the internal (synthetic and analytic) forms of expression. water. 5. cool off (38) – to stop feeling attracted to someone. break off (118) – if talks between people. up. cut off (1134) – to stop the supply of electricity. although boundedness as a peculiarity of action/process is only in the semantics of the verb [3. lay off (112) – to stop doing or having something. For example eat up – expresses boundedness in an abstractive way [11]. Accordingly. ring off (21) – to end a telephone conversation by putting the part of the telephone that you speak into back in its usual place.N. knock off (42) – to stop working because it is time to go home. Amosova [1. The topicality of our investigation concerns the necessity to study actual usage of various means of aspectual meanings expressions. in the chapter about the verb. 6]. aspect concerns mainly how the speaker perceives time (flow) events and how different events relate to each other in time [9. dry out (132) – to stop being an alcoholic. Ignatieva suggested that transitiveness. or alcohol. Associate professor of the Foreign Languages Department Lviv Academy of Commerce. adults) is analyzed. genre. branch off (18). i. when food stops to be good for eating. Read on. postpositives Aspect .O. In the works of this famous philologist there is presented the list of postpositive particles which may express different meanings [4. Issue: 44. The aim of the article is the research of phrasal verbs as categorical (lexical) means which express finite aspectual meaning and analyze their usage in different genres of spoken and written speech. expressed the idea that in English language there is a category of aspect: durative. which is closely connected with aspectuality.G.

It is important to submit that almost all phrasal verbs are used both in written and in spoken language.383 p. get off (863). But there is the interesting fact that some of the phrasal verbs are more often used by children and not by teenagers – shut up. If to compare the usage of the phrasal verbs which express the finite aspectual meaning by men and women. the primary position is occupied by adults. drop out. Наприклад: ‘My alarm clock didn't go off. 1954. cut out. Marriages and Deaths to get the necessary information. move out (308). turn off (244). Bloch M. Anyway I'll better get off. Philology. sova. Present Simple. It’s vital to submit that the most typical and ergonomic phrasal verbs as the means of the finite aspectual meaning expression in everyday English (in speech) are the following: shut up. Turn off the tap. move out. The activated lymphocytes are able to use up glucose extremely quickly. Bloh. The phrasal verbs which express the finite aspectual meaning are also wide spread in newspapers and other published materials. shut off (66). turned off.G. The aforementioned phrasal verbs are often used both in written language and in speech. and less used in Past Simple). naturally.250 p. come off (593). switch off (253).G. switch off. She broke off. mind. and that's not been easy. . are mostly used in Present Simple. take off (682). eat up (89) – to finish eating. . we’ve analyzed thoroughly the usage of those phrasal verbs in these tense forms. are set out in a user-orientated manner in table 3. switched off. So she could come off the lead. For example: So they all went off to lunch with the mayor.: Higher School. then restore the water supply to the tap. turn off. sign off (26) – to finish doing something.. 28-32. . The doctor finished and cut off the end of the tape neatly. for end-user and intermediaries. Additionally he will sign off client reports. for example: The short-term objectives for instruction in online information retrieval. get off. into one lined with trees. the majority of them are in the speech of adults. broke off. Zhluktenko Yu. come off (all of them. Fundamentals of English phraseology / N. His Dad turned off the road they were in.Ya. The theory of English grammar / M. 1963. use up (162). It can eat up your very essence. . ‘Can you finish up here?’ she asked. such phrasal verbs as give up. As far as the most typical tense forms are Simple tense forms. these are more often used in Past Simple.P. If to speak about the spoken language those phrasal verbs. shut up (1277). or to make someone stop talking. But after analyzing the phrasal verbs take off. cut out. Ignatieva M. pass away (21) – to disappear or stop existing. . except such as drop out. — But don't take off. Amoand their linguistic realization. finish off (166). switch off (253)– to turn something off to stop it working.com something.Gertsena.. It's gonna come off. 1989. get.O. drop out. to leave. It is important to emphasize that the most typical and ergonomic phrasal verbs which are the means of the finite aspectual meaning expression are those which consist of the most frequently used and typical verbs. take off (682) – to stop someone from doing a particular type of work. cut off (1134). Amosova N. We have to underline that we’ve chosen the most frequently used phrasal verbs which express the finite aspectual meaning and in details analyzed their usage both in written language and in speech (in brackets there is given the quantitative information of the phrasal verb’s usage): give up (1717). especially after you have been doing it for a long time. move out (308) – to stop living in a particular apartment. are also used in the sphere of leisure time and education. finish up (116). use up. go off. poop out (0). it was noticed that in most cases women use them more often than men. house or area. while a messenger was sent to the Registrar of Births. III(9). ‘Don't you ever switch off?’ I've cut out the crisps. 2.O.: LGPI im.Ya.P. drop out (179). . Zhluktenko // 3. . go off. The activated lymphocytes are able to use up glucose extremely quickly. The comparisons of the other quantitative data are insignificant. wiping her eyes. cut out (864). Besides. The facts of the usage of phrasal verbs in the modern English language show that the absolute majority of the usage of these units is in the Present Simple and Past Simple tense forms. use up (162) – to use all of something so that there is none left.K. turn off (244). except everyday English. including tense forms went off.1983. For example: This sight encouraged Sid and I to increase our efforts to finish off our double trench.№5. We’ve also seen that phrasal verbs are often used in Passive voice.N. Although the phrasal verbs do have a reputation of oral speech attributes. REFERENCES (TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1.seanewdim. break off. Limit / unsaturated and transitional / intransitivity in the past participles of time / M. He tells her to shut up. unlike the above written. break down (634). use up. I asked her to move out at once.L. . except finish up. once again revitalising the market. than in Present Simple. go off (677).4. Obviously. drop out (179) – to stop doing something because you are too tired.L . the small number of tokens in the speech of children and adolescents indicates that the corresponding component of linguistic and communicative competence is formed later. break off (118). Implementation of the categorical variable Questions of linguistics. etc. On the so-called compound verbs such as M. 2015 www. The common feature between all these before mentioned phrasal verbs of the finite aspectual meaning expression is that almost all of them are most often used in fiction and verse.Science and Education a New Dimension. but they are less used in the business area and hardly used in the institutional sphere. finish up we’ve revealed that. Past Simple. such as go. Issue: 44. 105-113. and cast off using the linker. move out. A host of new opportunities were opened up. cast off (142). The division of the usage of such phrasal verbs according to the age characteristics shows that. wash off (33)/away (40) – to remove something using water or some other liquid. usually because they are doing something badly. Ignatieva // conceptual categories 29 . shut up (1277) – to stop talking. dry out (132). while I'm getting it for you!’ You then knit two rows.’ ‘Oh shut up!’ yelled Jo. give: ‘Shut up!’ Get off my desk!’ Any idiot can go off and do that. cut off. stand up in sovtemennom English / Yu. if you take off your clothes you become naked. . finished off. break off are also often used in nonacademic prose and bibliography. .

– 734 p. – Vol. V. – 685 p. Stata Un-ty. Issue: 44. The mobility component II English verb type units stand up / Yu. жанр. Longman Phrasal Verbs Dictionary: over 5000 phrasal verbs. . III(9). . Zhluktenko. 6. Zhluktenko Yu.P.S.Science and Education a New Dimension. .O..И. Syntax. Curme. 2000. Также анализируется частотность использования этих лексических средств различными категориями говорящих (детьми. Philology. – Pearson Education Limited. – 973 p. dis. – 616 p. 10. постпозитивные приставки 30 .O. – 17 p. Maslov Yu. В статье рассмотрены некатегориальные или лексические средства выражения конечных видовых значений. – Longman Group Limited.Kyiv. и в этой статье именно конечных видовых значений. взрослыми). лексические (некатегориальные) средства. 2015 www. Aspectology / Yu. тинэйджерами. 1990. Zhluktenko Yu. 12.P. Изучаются изменения в использовании сложных временных форм.. McCarthy M. Актуальность исследования состоит в потребности исследовать фактическое использование разных некатегориальных (лексических) средств выражения видовых значений. 1958. – 1983. Некатегориальные средства выражения конечных видовых значений (на материале Британского национального корпуса текстов) Аннотация.O. а именно различные постпозитивные приставки и фразовые глаголы. частотность и эргономические характеристики. Cambridge Grammar of English. – London. Ванивская. 11. Spoken and Written English Grammar and Usage / Roland Carter. Tlunova. 2006. Longman Dictionary of Phrasal Verbs: The learner’s guide to two-word verbs / Rosemary Courtney. Ключевые слова: видовые значения.S. − Cambridge. Post-positional verb prefixes in Modern English: Abstr. A Comprehensive guide. Zhluktenko // Problems in the theory of the English language. .N. в том числе фразовых глаголов в аутентическом языке.com 5. 7.P. . 113124. фразовые глаголи. Maslov // Linguistic Encyclopedic Dictionary [ed. III. Ways of expressing the phase values in the English and Russian languages: [Textbooks on a special course] / S. 1931. . Curme G.04 "Philology" / Yu. – 608 p.№10. A Grammar of the English language / G.84 p. Michael McCarthy.K. Tlunova S. 8. 1986. изучить их вариативность в различных жанрах и регистрах. specials. philol. Исследуется вариативность фразовых глаголов в разных жанрах письменной и устной речи. 9.seanewdim. Yartseva]. sc. О. помимо категориальных. конечный. Carter R.Kemerovo Kemer.Moscow: Soviet Encyclopedia. Courtney R.02. . 10. cand. 1953.O.

Psalms. S1 swa swa S2. such as comparison [19] or the category of intensification [26. diachronic and synchronic analysis [32]. All the structures. Kyiv. 17. In addition to that. Text analysis will be executed in two directions – quantitative and qualitative. S1 swa…swa S2. Issue: 44. simplexes. 25]. 15]. The article deals with the system of manner adverbials in Old English language and their usage in Old English texts. Thus. Philology. 31]. The results of the analysis of different texts have shown that manner category during the Old English period developed from adverbials of simple structure in Early Old English to more complicated structure in Late Old English. degree MA – A-or/ost. 28]. objective category of manner. It is possible to say that all the manner adverbials can be distributed into a definite number of semantic classes. The latter can be represented by variant structures: S1 swa S2. researcher Kyiv National Linguistic University. reinterpreted phrases. modalaxiological adverbs. 10.]. 23. 11. It makes up a generalized functional semantic field which includes manner adverbials of different structure and senantics. or in other words–from the usage (in texts) to the system (in language). 24.Science and Education a New Dimension. clausal constructions. In general. Each class is characterized by its own specific semantics within the frame of one and the same function. modus MA– A-agent/modus. 16. make up a monocentric functional semantic field of manner of action which refrects the linguistic system of manner category in the Old English language. As to their meaning. artistic and metaphorical. emotive-axiological. The purpose of the article is the analysis of adverbials as the system in Old English and its functioning in Old English texts. The next group is represented by phrasal manner adverbials which developed on the basis of reinterpretation of case forms and prepositional phrases turning them into manner adverbials. degree adverbs. Old English Chronicle (VIII – IX centuries). Other researchers touched upon the units which can be termed as adverbials but in connection with other grammatical functions. Old English texts demonstrate that in Early Old English manner adverbials were not very numerous. In the whole manner adverbials as to their structure can be treated as simplexes (primary adverbs). meta-aspect adverbs. Sermo Lupi ad Anglos. The analysis of the above mentioned texts expose structural and semantics characteristics of manner adverbials. 20. field analysis [22. All these structures have the same function and enter a general field of manner of action. derivative MA with suffix (-lice) – A-lice. reinterpreted phrases. axiological adverbs. phrasal and clausal constructions. Practically. Manner adverbials in language reflect the objective category of manner. characterizing this or that action. functional semantic analysis [12].A.). Genesis A. In this article the analysis is done on the basis of the most important Old English texts: Beowulf. which is proved by the quantatitive analysis of these texts. The research was realized on the basis of twentytwo Old English texts. Only some scholars were interested in the units which fulfill the same function (manner of action) but are represented by different structures [7. 13. having different semantics. Late Old English texts are represented by Chronicle (X-XI centuries). Such development in different subperiods can be characterized on the basis of two approaches – quantitative and qualitative. deontological / reasonary. Combining diachronic and synchronical analyses has brought about the necessity to subdivide all the texts into two groups correlated with two time periods–earlier and later. 2. manner adverbials gradually widen their semantics at the expense of the appearance of new semantic groups: axiological adverbs. also modus. 8. The 31 . also other means such as phraseological units rendering the meaning of manner and also adverbial clauses of the same function.seanewdim. 25. Semantic analysis made it possible to state the existence of the following groups of manner adverbials: nominative classes which are represented mostly by different kinds of adverbs: physical-aspect adverbs.com Voskres A. 9. 30. Methodology on which the research is based comprises structural analysis of adverbials [21. Keywords: manner adverbials. The system of adverbials can be viewed from the point of structure and meaning. Text analysis is supposed to make it possible to research the establishing and development of manner category through the Old English period. 14. comparative clauses etc. comparative clauses Manner adverbials are understood by us as linguistic units belonging to different structural levels but fulfilling the same function – that of manner of action. it may be said that the system of adverbials is analysed through the usage. phrasal MA: case MA–A-um. which is proved by the research of quantitative and qualititative data of manner adverbials in texts of different subperiods and genres. the Old English system of adverbials includes the following manner adverbial structures (MA): primary MA (simplexes) – marked as A. prepositional MA – marked as mid A. manner adverbials include. Up to now the problem of manner adverbials was not fully resolved because its studies were restricted mainly by the typological class of linguistic units known in different languages under the term of adverbs [1. III(9). derivatives. As can be seen from the names of the texts each subperiod includes texts of different genres.]. text analysis [18. derivatives. alongside with adverbs of manner. derivative MA with the suffix (-e) – marked as A-e. 3. 4 5. 2015 www.) and Late Old English period (X-XIcc. cognitive analysis [6. 31]. clausal MA – marked as swa A. the number of manner adverbials rapidly grows in Late Old English in comparison with Early Old English. Manner of action can be represented by different shades of meaning. The article presents the system of structural classes and semantic groups of manner adverbials during two subperiods of the development of Old English language. Ukraine Abstract. Genesis B. Thus we discern Early Old English subperiod (VIII-IXcc. phrasal. Rather large class is made by clausal manner adverbials which can be termed as comparative manner adverbials and subdivided into four semantic subgroups: empirical. Manner category in Old English language and texts _________________________________________ Voskres Anna Anatoliivna. 23. quantitative methods [33]. intensifying adverbs. The texts are subdivided correspondingly into Early Old English and Late Old English texts. Pastoral Care and King’s Ælfred’s Orosius.

. Adverbs mode of action as part of the author's commentary in English artwork / Ukraine and the World: 32 .P. – 168 p. Scientific journal of theoretical linguistics. Dynamic models of lexical semantics: [moMeeting of the Gesellschaft fur Semantik / eds. 54-68. if the maximum proportion of the usage of manner adverbials in Early Old English period as 1:5. Text as a means of communication / T. Karaulov // Philology.com quantitative data may be represented by the proportion of the density of manner adverbs in relation to the number of stipulated lines. Oriented Adverbs. Problems of Applied the Berkeley Linguistic Society. The quantitative growth of the number of manner adverbs in Early Old English can be proved by the change of density from 1:29 (as mentioned above) to 1:5 (the average proportion of adverbs in stipulated lines through all the texts referring to Old English period) by the end of the ninth century. corr. Ivanov I. – New York : Prentice Hall Interna.K.19. Potebnya A.A. prepositional (reinterpreted) phrases which became widely used in lately periods.A.Moscow-Voronezh: FL RAS. 2011. 54. Vorobyev. Why epistemic and manner modifications are excepnetwork / Language. modus manner adverbials. .[3rd ed. and Philip Reuter.V. which reflect a close relation of the manner of action with the agent of action. P..A. Pure Manner Adverbs Revisited / Martin Schafer // 1993. 2008.N. shk. The qualitative changes can be demonstrated by specification of manner semantics: if in early texts of the Early Old English period the main semantic classes were repre- sented mostly by physical-aspect.org/work/pinon_saama_ 21. . – 406 p.A.P.. 10. .M. of Osnabruck. .N. .M. IlGeuder . 1987. 2000.V. – (Linguistische ArbeitUniversity Press.]. A University Course in English Grammar / Angela 10. 1991. National Academy of Sciences of 12. Issue: 44. – 2010.№ 1. Karaulov Yu.1972. – Berkeley : B. and start. Plotkin V.A.P. scriptive Application.191 p. Center 8. ason. Close R. . . 2002. RaM. Langacker R.319 p. Downing.Ya. dern trends of cognitive linguistics / S.590 p. 1985. Voronezh State Max Niemeyer Verlag. . M.241 p. : Deview of the nature of comparison / K. Bondarko A. Eckard R. Maienborn C. : Puc. . . . .A. -K.Moscow: Great Russian Encyclopedia. . . Zhabotinskaya // 3. dzievska.P.V. of Event Modifiers : Philosophische dissertation / Wilhelm 17.І. – Stanford. Ivanov. Ilish B. Proceedings of the Sixth Annual 22. tebnya.Ya.Science and Education a New Dimension.I.P.: 2. scientific.Kharkiv.N. 11.607 p. – 2000.Ya. Piñón. Selected Works: [monograph] / comp. . History of the English language / I. Onomasiological model in the light of motional. – 652 p. Tübingen online publication service: http://w210. 2000.№ 9.Odessa: Astroprint. One more peculiarity of comparative manner clauses is gradual disappearance of the conjuction swa which in later periods of the development of the English language (in Middle English) will be substituted for the conjunction as.P. in later texts there appear new semantic classes of manner adverbials: axiological (modal and emotional). Sapir // New in foreign linguistics.548 p. especially after the appearance of King’s Ælfred’s works and wide dissemination of sacral texts. – URL: http://www. 1. nograph] / E. philol. Dedicated ES Semantics of Manner Adverbs / Regine Eckard. Press. .V. . 7. – P. REFERENCES (TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1. 57-68. 1998.M. . Philip Locke.Ya. – Tubingen : Kubryakova.martinschae gen. – 1973. matical groups of Ukrainian verbs: Abstr.P. – 213 p. .: Stanford Univ.A.N.І. The Late Old English subperiod is characterized by futher quantitative and qualitative changes. meta-aspect and intensifying manner adverbs. 15 Zhabotinskaya S. . . PoP.K. Graham Katz. .L.Part I-II. – Vol.P. . Schäfer. ho. Paducheva E. Philology. // Sinn & Bedeutung VI. dis. ed.[2nd ed. Theoretical Grammar of English: [Tutorial] / 25.uni. 01 / Svetlana Dyshleva.ub. ed. . and Other Things: Issues in the "With love for language": Sat. In conclusion it is possible to state that the category of manner in the Old English language was not widely developed.K. Thus. article O. ed. 16. Close. 1888. Functional-semantic field / A. 2002. Sapir E. Ernst // Proceedings of the 13th Annual Meeting of . Linguistics: large encyclopedic dictionary / Ch.M: Vyssh. Bondarko // Ukraine.P. 5. Compare ergo sum. Piñón Ch. A Semantic Theory of Adverbs / Richard ThomMoscow: Higher School. Peschak. . Speech-act adverbs as manner adverbs / Christopher KNLU. 1976. Issues in the Lexical Semantics Chakhoyan.Ya. Language / E. 1989. Morokhovsky A. 2015 www. History of the English language: [Tutorial] / B. V. 2004.M. Bloch M. CA. Maienborn..381 p. – URL: – http://pinon.V. Adverbs. 23. 2010. –London : Longman. the proportion of manner adverbials in Late Old English texts growth up to 1:2 which means that every two average lines contain at least one manner adverb. The category of manner of action begings to play a very important role in the Late Old English texts.A. . . or Actual or linhvofilosofskyy er. II.. Adverbialna distribution of lexical and gramR.№ 1. 1993. 16.pdf Teorіya i practice / E. Geuder W.26.S. Conceptual analysis of language: Frame4. From the notes on Russian grammar / A.27 p.) can be reflected by the proportion 1:29. A Reference Grammar for Students of English / 13. 195–220. . 566-567. 1972. 02. – Osnabruck : University res. III(9). Robert Stalnaker // Linguistic Inquiry 4. .Ya. Downing A.]. – Linguistics. Yar. – (Universität ish.sdf-eu. – 24. Dyshleva S.Vol. Basics of Grammar anglіyskoї MTIE. 27. Morohovska E. The structure of the lexical-semantic field / tuebingen. Thus.: Languages of Slavic CultuSabine Reinhard. . L.: Vishcha School. 81-93. Studenetz G. Radzievska T. Plotkin.A.350 p. 6. tseva. tional / T.L: Education. Events. 2004. Mizin // Linguistics. the metaphorical comparative adverbial clauses grow in number.14. Langack. The development of comparative manner adverbials is characterized by different tendencies: if empirical comparative adverbials of manner become not so widely used as in the previous periods. M.de/dbt/volltexte/2002/546/) Yu.472 p. . 20. 1992. Ernst T. Bloch. 1975. en : 379). Story of English: [Tutorial] / V. Schafer M. 9. Universität Tübingen.seanewdim.P. – Vol. – 348 p. which is proved by the fact that manner adverbials are rather rare in the texts of the eighth century but the number of manner adverbials rapidly grows in the late Old English subperiod. Foundations of cognitive Grammar / R. This change illustrates the crucial growth of the use of manner adverbials as of textsbuilding means.. Paducheva. the counts have shown that the density of manner adverbs in the earliest Old English texts belonging to the eighth century (Chronicle VIIIc.V. works. Mіzіn K. sc. . . . Thomason R. Morohovska. 311–323. 115-123.M. Adverbs and adverbials / C. 77–87]. Zhabotinskaya S. cand.18.

Такие адвербиалии образуют объединённое функционально-семантическое поле.M. 2013. фразовыми и клаузальными конструкциями. Yartseva V.Moscow: URSS. переосмысленные фразовые структуры. trans. Yartseva. 367-368. Philology. Functional characteristics of adverbs extent and degree in Modern English: Abst. что подтверждается исследованием количественных и качественных данных функционирования адвербиалий способа действия в текстах различных подпериодов. . . philol. ред. сиплексы. ENCYCLOPAEDIC SOURCES 33. сравнительных предложений и т. sc. dis. которое включает адвербиалии способа действия по структуре и семантике. Torosian O. specials.S. (Kyiv. 10. KNLU Pub. Древнеанглийские тексты демонстрируют тот факт. – 685 с. 1998.M. 32. . Ufimtseva A. Воскрес А. в том числе разножанровых. 14.Moscow: Nauka.M.M. Fillmore Ch.seanewdim. что подтверждается также количественным анализом адвербиалий способа действия в таких текстах. . – М. 23-60. К этому можно добавить. В. . . Conf. клаузальные структуры. Lexical meaning: Principle semiological description language: [monograph] / Anna Anfilofevna Ufimtseva.Vol. from English. On the organization of semantic information in the dictionary / Ch. фразовые структуры. 28. Адвербиалии способа действия отображают объективную категорию способа действия. Н. что число адвербиалий способа действия быстро растет в позднедревнеанглийский период. III(9). которая характеризует то или иноке действие. производные наречия.Science and Education a New Dimension. center. Fillmore. Ключевые слова: адвербиалии способа действия.P. .д. .. 1983.. 2015 www.04 "Germanic languages" / Torosian O. адвербиалии способа действия по своей структуре могут быть симплексами (первичными наречиями). Schur. Historical English grammar / V.240 p. Что касается. 2002. сравнительные придаточные предложения 33 . . Intern. что адвербиалии способа действия в течении дренеанглийского периода развивались от более простых структур в раннедревнеанглийский период до более сложных структур в позднедревнеанглийский период. sr. В целом. 29. 1974.].A. Категория способа действия в древнеанглийском языке и текстах Аннотация..K. Ярцева. 1960. // New in foreign Liteture. 31. переосмысленных структур. . 1990. USSR Academy of Sciences. то адвербиалия способа действия постепенно расширяют свою семантику за счёт появления новых семантических групп: аксиологических наречий. : Советская энциклопедия. Schur G.S. Предлагаемая статья посвящена анализу системы адвербиалий способа действия в древнеанглийском языке и употреблению таких адвербиалий в древнеанглийских текстах.[2nd ed. Статья предлагает систему структурных классов и семантических групп адвербиалий способа действия функционирующих в языке на протижении двух подпериодов развития древнеанглийского языка. что адвербиалии способа действия были немногочисленными в ранних древнеанглийских текстах. . аксиологические наречия. – Moscow-Leningrad. Результаты анализа различных текстов показывают.com dialogue of cultures and languages of materials science. cand.255 p.K. значения.194 p. Institute of Linguistics.А.P. Issue: 44. 30. производными. объективная категория способа действия.02. 03-05 April 2013). Field theory in linguistics / G.M. 16 p. Лингвистический энциклопедический словарь / Глав. .

) fixed expressions. 33].Science and Education a New Dimension. Україна Анотація. ідіоматизм. idioms. R. фразеологизм. c. Шанський та ін. термін idiome позначає “мову. зокрема. кандидат філологічних наук. які належать певному автору або походять з анонімного літературного джерела) тощо. (фр. властивість”). праці F. III(9). etc. яка відображає особливі ознаки мовної спільноти” [9. фразеологічна одиниця. Issue: 44. F. які. idiōma < гр. поперше. незважаючи на велику кількість праць вітчизняних (В. P. термінологічний апарат Одним з найбільших досягнень лінгвістичної науки останніх десятиліть можна по праву вважати вихід фразеології за межі одного з розділів мовознавства (лексикології. що “в однині про фразеологічну термінологію сьогодні говорити недоречно (…) існують quasi. Розпочнемо аналіз терміну idiome з франкомовної традиції. І дійсно.) і зарубіжних (Ch. спостерігається велика інтерференція термінологічного апарату різних лінгвістичних шкіл. у франкомовних працях зустрічається термін idiome на позначення абсолютно усталених словосполучень.H. зберігають за цим терміном початкове значення [24. multiword items / units. російській.J.) ідіома. Починаючи з 1-ого видання Dictionnaire de l’Académie française (1694). паремії (прислів’я та приказки. яка має свій об’єкт. стверджуючи. Водночас. Чернівці. фразеологічна одиниця. (рос. європейських мов (української. Gréciano.com Гладка В. Haßler. По-друге. фразеологічна теорія характеризується всебічним і поліфакторним дослідженням свого матеріалу й. Bl. англійської та німецької). що ще більше заплутує дослідників і викликає непорозуміння між ними. В. A. mettre le loup dans la bergerie. На невизначеності термінологічної ситуації наголошує. сучасний французький лексиколог A. Виноградов. Rey) або phrase idiomatique (G.: prendre la mouche. B. Hausmann. Еволюція терміну ідіома та його дериватів у фразеологічній науці ____________________________________ Гладка Валентина Анатоліївна.A. L’idiome Gascon) [23. як сукупності засобів вираження. французькій. Одним з таких дискусійних питань є термін ідіома та його деривати. зокрема. м. можуть охоплювати різні за природою явища. Svensson. unités phraséologiques. idiōma “особливість.) идиома. L’idiome Allemand. термін idiome тлумачиться (з певними відмінностями у формулюванні) як мова. фразеологізм. де на позначення усталеного сполучення він вживається досить рідко. крилаті слова (афористичні образні вирази. яка характеризується повною/частковою некомпозиційністю значення. Натомість французькі лексикографічні джерела. значення яких не виводиться із суми значень його складників (див. expressions idiomatiques / figées / imagées / toutes faites. M. Назарян. Howarth.або pseudo-термінології (…) кожна з них демонструє досить різні тенденції та напрямки дослідження усталених виразів” [25]. У детальному розгляді мовленого й полягає мета нашої розвідки. За словами. отримали в різних мовах. вважаючи його “занадто науковим” [25. і надають перевагу перифразам типу expression idiomatique (G. властивих певному колективу. яким властиве пряме і переносне значення). idiomes. c. de Saussure... lexies complexes. відповідно.В. Ключові слова: ідіома. Мокієнко. О. Розглядається становлення терміну ідіома та його дериватів в різних європейських мовах (англійській. мовні кліше (“мовленнєві заготовки”. маючи одне джерело походження (лат.М. і ототожнення його з мовою або діалектом представлені також у науково-теоретичних працях початку ХХ ст. Пізніше. Philology. Самі ж фразеологи також не сприймають цей термін. Grünig. 9]. 261]. і відповідно в лінгвістичних традиціях. співзвучні в різних лінгвістичних традиціях. Звернувшись до лексикографічних праць основних. Поряд з терміном idiome. А. граматики. Hümmer. Grossmann. стилістики. зокрема. Hausmann. різне тлумачення. дотримуючись власної традиції.А. українській). що він охоплює велику кількість гетерогенних і аномальних зі структурно-семантичної точки зору усталених словосполучень: ідіоми (повністю переосмислені образні вирази). 26. A. Tutin та ін. й зумовлюють суперечки серед науковців щодо термінологічного позначення фразеологічних одиниць. Gross. найуживанішими серед яких є (укр. phrases / syntagmes figées. Ch. оскільки у французькій мові за ним закріплене абсолютно інше значення. можна. фразеологический оборот речи.В. дискусійним залишається питання термінування її об’єкта. а також відмінності в їх значенні. I. Поряд з цим. Bally. Kleiber. на наш погляд. властива певній нації (L’idiome Français. які. Н. в якому цей термін зафіксований уперше. фразеологическая единица. хоча б мінімальним ступенем фіксованості та повною/частковою парадигматичною закритістю.-N. F. Rey. коли у фразеологічній науці другої половини ХХ ст. idiomatismes. присвячених теоретичним питанням фразеології. идиоматизм. пов’язані з узусом спілкування в певних ситуаціях). фольклористики) й набуття нею статусу самостійної лінгвістичної дисципліни. множинністю його термінологічних позначень. й закінчуючи початком ХХ ст. Кунін. F.J. фразеологічний зворот мовлення. Martin). мовленнєві штампи (задані певним стилем та періодом уживання). travailler d’arrache-pieds. французької. німецькій. G. G. під якими вони розуміють полілексичну послідовність. 27.) locutions. тим. предмет і методи дослідження. 2015 www. 30]. идиоматическое выражение. доцент Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. у фразеологічній літера- 34 . власне. фразеологічні сполучення (в яких переосмислене одне зі слів-компонентів).) лінгвістів. напр. (англ.seanewdim. frozen metaphor. Пояснити цей факт. idiotismes.) або провінції (L’idiome Provençal. Lamiroy. кальковані термінологічні позначення.М. на наш погляд. Martin. лише в опрацьованих нами наукових працях виявлено близько ста різних термінів. ми побачили не лише розбіжності в значенні цього терміну. routine formulaic.Г. Інтерпретація idiome. російської. gallicismes. Mel’čuk). а й в значеннях його похідних. R. ідіоматичний / усталений вираз.

напр. Як приклад науковець ілюструє вживання у французькій мові допоміжних дієслів aller i venir. Féraud (1787–1788). По-іншому склалася доля відповідних термінів у слов’янській лінгвістиці. яке виявляє в своїй синтаксичній та семантичній будові специфічні та неповторні властивості даної мови.seanewdim. si domanda. с. c.. він інтерпретувався як “властивість. що вони всі потенційно можуть бути еквівалентами слів [1. c’est à toi de jouer et ce que вказує і J. У такий спосіб науковці починають ототожнювати цей термін з фразеологізмом.. подібно до французьких. DFL визначає цей термін як “мовна форма. cette construction. 19]. що не перекладається дослівно”. хоча й мають дещо неправильне. 4. Отримавши чітке визначення у теоретичних працях російських лінгвістів. Так. у статті. Іншою ознакою одиниць цього типу є особливий синтаксис конструкцій. іт. с.M.. Аналізуючи різні приклади idiotisme. вживаний з дієсловом в активному стані. Наведені конструкції являють собою idiotismes. Issue: 44. щоправда. оскільки його вживання очевидне лише при зіставленні різних мов: gallicisme (по відношенню до німецької або англійської мови). манера виражатися. отримала в російських лексикографічних працях ХІХ – початку ХХ ст. Ґрунтовніше розмежування термінів idiome та idiotisme представлене в Dictionnaire critique de la langue française J. с. напр. їх відповідність: 1) зворот мовлення. У такий спосіб за терміном idiotisme у французькій мові закріпилося значення особливої конструкції або звороту. qui. i 2) структурні галліцизми (gallicismes de construction). 9]. 13. Натомість термін ідіома отримує досить велике розповсюдження серед лінгвістів. які не можуть знайти собі місце в граматиці” [8.Science and Education a New Dimension.: бить баклуши. властивим лише певній мові і які не мають синтаксичного відповідника в інших мовах. чол. говору.: s’en donner à cœur joie “ se donner de qqch avec la joie du cœur”. говір. наголошуючи при цьому на його неперекладності на інші мови. не уточнюючи. c’est parfait”. зокрема. діалекту. як катахрезу. Cette particule mise de telle façon. Відповідно. наприклад. покликуючись. 15]. в чому саме полягає ця відмінність [32]. Rey. тобто конструкції. Виноградова). убить бобра. c. 2. 2) то саме. Так. та идиома. за словами N. c. вони. які виражають відповідно найближчий майбутній (il va lire un livre “він збирається читати книжку”) та найближчий минулий час (il vient de lire un livre “він щойно прочитав книжку”). 200]. Philology. américanismes (по відношенню до британського варіанту) тощо [25. присвяченій терміну идиом. говір (заст. властиві певній мові і неперекладні дослівно на іншу мову. c.: взять быка за рога. на теорію N. який під першим розумів загалом мову. вивчаючи детально поняття idiotisme у французькій мові. Дещо пізніше Тлумачний словник російської мови (1935–1940). наступне тлумачення: “особливість у мовленні. Beauzée. Втративши своє початкове значення “іти” і “приходити”. подає також два різних значення. італійська та латинська мови – різні idiomes [22]. жін. властивий цій мові. вираз. Beauzée. розрізняє 1) лексичні галліцизми (gallicismes de vocabulaire). властиві даній мові. Ця думка згодом була представлена в лексикографічних працях [17]. які починаються на голосний або німий h – mon opinion замість * ma opinion. що протиріччить встановленим правилам граматики). 2) місцеве наріччя.: фр. властиві лише французькій мові [30. напр. III(9). 582]. утворюють таку тропеїчну фігуру. використання терміну idiotisme на позначення усталеного виразу недоречне. on demande. de la Langue Latine” [23. очевидно. лат. с. а саме: 1) idiotismes réguliers (як манеру висловлюватися. c’est . 8. але не уточнює при цьому. Beauzée. В. N. французький лінгвіст наголошує на неможливості їх дослівно перекласти іншою мовою. віддалену від узусу. а латинська мова в цьому випадку вживала просто дієслово в пасивному стані без займенника. Виноградов та його послідовники до класу ідіом зараховували фразеологічні зрощення і єдності на тій підставі. місцеве наріччя або особливість мови певного класу суспільства” [16. зокрема в першому виданні Dictionnaire de l’Académie française (1694). Сучасні лексикографічні праці подають його аналогічне значення. надає дії неозначеного недетермінованого значення. vol. що дає йому право називати їх gallicisme. в яких вихідне значення повністю переосмислене [2. літературної мови. Не має широкого використання цей термін і серед фразеологів.) [21]. У сучасній лінгвістиці терміном ідіома обмежують лише власне фразеологізми (зрощення – за термінологією В. її варіанту та інших форм існування мови [14]. називаючи їх “залишками. На думку A.. 2015 www. але вже з позначкою “застаріле” [11.: à la bonne heure “c’est très bien. для благозвуччя. втрачають власне (пряме) значення і утворюють в наслідок цього певний троп. Сучасні словники залишають за терміном idiotisme лише особливість синтаксичного плану. Léard. а під другим – спосіб виражатися.: вживання вказівного прикметника чоловічого роду перед іменниками жіночого роду. властива даній мові і яка не має синтаксичного відповідника в іншій мові. 18].-F. які. термін ідіом тлумачиться як загальний термін на позначення різних мовних утворень – мови. з цією метою італійська мова використовує зворотний займенник si. або семантика 35 . queritur. що й фразеологічна одиниця. 19]. ce pléonasme est un idiotisme de la Langue Françoise. voici / voilà. напр. приказать долго жить [10. У такий спосіб поняття idiotisme розглядалося як особливе граматичне явище. 152. розмежовує два типи.В. лексикографічні джерела його фіксують як: 1) словосполучення. На невизначений статус конструкцій типу il y a … qui.). поряд з двома різними формами (идиом. З’явившись уперше в лексикографічних працях XVII ст. а французька. germanismes (по відношенню до англійської або французької мови). напр. як прояв “особливого духу” цієї мови [30]. властиве певній мові [26]. 20]. напр. Термін ідіома. які входять до складу idiotisme.В.. 3.com турі часто зустрічається термін idiotisme на позначення “усталеного виразу. але повністю відповідну встановленим правилам граматики) та 2) idiotismes irréguliers (як манеру висловлюватися.: французький вираз Comment allezvous? відповідає англійському How do you do? [24]. напр. Остання група характеризується насамперед відхиленнями лексичного порядку: слова. Для кращого розуміння своїх міркувань науковець наводить цілком доступний приклад: у французькій мові неозначений займенник on. Le Petit Robert. 498–500].

– URL: http://www. Лексикология современного русского языка Saussure. Аналогічна ситуація склалася і в німецькій мові. 1994.М. by accident. Об основных типах фразеологических / Н. c. 1995. 21].academia. для якого семантична інтерпретація не основна диференційна ознака. c.). але цілісна структура яких не має відповідника в іншій мові” [35]. – М. Th. Benson M. – 143 p. яким характерна неперекладність на інші мови (фр. а належить до медичного дискурсу. (de) Cours e linguistique générale / Ferdinand de 4. як номінативні одиниці мови. яка обов’язково включена в загальний інформативний зміст повідомлення (протиставлення доконаного і недоконаного виду в російській мові). а й мовні одиниці. рос. Термін Idiom. як різновид ФО. лексикологи інтерпретують його як “усталену полілексичну одиницю. What on earth are collocations? / Thierry Fon2.edu/578294 konf_2011_15/pdf 8. 9.net/files/ 22–42. 2) граматичну модель.В. locution. 7. Щодо німецького терміну Idiotismus. Избранные труды.Н. а й усталені одиниці. Починаючи із середини ХХ ст. с.ru/ linBrumfit C. За словами. що не може бути виведеним з лексичних складових. Idioms within a transformational grammar / Bruce ных языков: материалы конференции. фразеологические сращения). Auf den Hund kommen. В. а інтегрована ними формально [18. 1992. фразеологические выражения. idiome). Ins Garn gehen. закріплені узусом (рос. Collocations and idioms / M. Другий тип ідіом характеризується неможливістю “буквального” перекладу [3]. Так. make love to. – М.-M. Подібні тлумачення зустрічаємо також у науково-теоретичних працях. – 86 с.: J. запозичений англійською мовою з французької у XVIII ст. ідіома. одні науковці ототожнюють його з терміном ідіома [11. властиву певній мові чи місцевості” або особливий характер. Саме така невідповідність часто зумовлює наукові дискусії серед фразеологів щодо термінологічного позначення усталених одиниць. – Oct. то його здебільшого використовують для позначення усталених синтаксичних конструкцій. являють собою невільні сполучення слів. Відокремлену позицію займає В. “дух” певної мови [34]. 2) особливості. – Vol.seanewdim. а також щодо їхньої мовної природи загалом. фразеологічні зрощення. 6. – URL: http://www. 1972. ЛІТЕРАТУРА 1.. 36 . гос.-M.. він отримав додаткове значення – “синтагма або вираз. pass the buck.Science and Education a New Dimension. Fontenelle. ідіоми становлять “одну семантичну єдність. 1977. 12. лексичне наповнення якої на даному етапі розвитку мови обмежене невеликою кількістю лексико-граматичних елементів. співзвучного з французьким idiotisme.. проблемы филологии и методики преподавания иностран.В.com яких не виводиться зі значень її складників. 2011. восибир.. – Paris : Payot. Телія.М.htm 6. 1966. Виноградов // Виноградов 5. guistics2/vinogradov-77d. 43]. – 520 p. як-от: figure out. Щодо терміну ідіотизм. – 1970. Деякі словники до визначення ідіом додають також ознаку неперекладності на інші мови [11. як стверджують етимологічні словники англійської мови. ун-т. рос. – № 1.nspu. Etude syntaxique et sémantique / 3. то він охоплює не лише позначення мови. Телия В. Поклавши в його основу ознаку некомпозиційності. як одного з типів фразеологічних одиниць [28]. Fontenelle Th. Что такое фразеология? / В. Benson // Dictionaries. 173].В. (préf. 42–48. Потретє. idiotisme. століттям пізніше термін idiom починає вживатися також на позначення “конструкції або виразу однієї мови. c. идиома чи идиоматизм). нісенітниця” [15]. – P.Н. – Новосибирск: НоFraser // Foundations of language. розмежовуючи внутрішньомовні (або лексичні) та міжмовні ідіоми. 2015 www. У сучасній лінгвістичній науці значення терміну idiom зазнало ще більшого розширення. Лексикология и лексикография. с. вживаного в англійській мові. – P. viii. значення якої не виводиться зі значення її компонентів” [31. Перший тип ідіом. значення якого неможливо вивести зі значень його складових” [28]. М. has cat got your tongue” [5. внаслідок розширення значення. Так. частини якої відповідають елементам іншої мови. фр.: Просвещение. чітко визначену граматичну інформацію. вони мають функціональні ознаки слова. інші пов’язують його з особливостями граматичних конструкцій. О. які характеризуються злитістю значення. ідіоматизм. який не перекладається іншою мовою”. якщо виходити з найширшого значення терміну ідіома. (éd. властиві певній мові” [34]. – С. Влавацкая М. По-перше. При цьому до розряду англійських idioms зараховують не лише абсолютно усталені словосполучення (укр. відомий ще з XVI ст. Saussure F. виявляючи свій полісемантичний характер.7.В. їхнє значення не дорівнює сумі значень слів. c. рос. Les gallicismes. Вважаючи поняття idiom лише “відносно усталеним явищем.С. Fraser B. напр. 10:4 (40).М. 61–68. наближаючи її значення до значення французького терміну idiotisme. идиоматизм) та особливе некомпозиційне значення (укр. У такий спосіб. et introd. Найбільшого розповсюдження термін idiome отримав в англомовній традиції. – URL: http://ffl. Виноградов В. цей термін позначав “усталений вираз. до розряду idiom зараховують різні за ступенем усталеності мовні одиниці. collocation). 22]. Водночас у фразеологічній літературі висловлюються й інші міркування. Шанский. Ilson R. – Oxford : Pergamon. – 328 с.: дочь семи лет (конструкція “ім’я + генетив” з цим значенням обмежена назвами осіб: неможна сказати * дом трех этажей. 4]. Léard. – Lexicography and Language Learning.philology. і відтворюються як “готові одиниці” мови. Телия.В. вживався на позначення мови або певного діалекту. – P. Влавацкая // Актуальные language. – Cambridge. Відтак англійський термін idiom перебрав на себе значення “виразу. яка виявляє особливі ознаки мовної спільноти (фр. запозичений з французької мови термін idiom позначав “форму мовлення.). – Paris-Louvaine la Neuve : Duculot.. Issue: 44. III(9). Philology. напр.I. 312]. * разлука десяти дней) [10]. а згодом – 1) манеру висловлюватися. зокрема. Наука. Ахманова визначає термін ідіоматизм як 1) особливу для даної мови систему граматичних категорій. По-друге. единиц в русском языке / В. Починаючи з ХІХ ст. починаючи із середини XVIIІ ст. 66 . з яких вони сформовані” [6. де позначає “безглуздя. у фразеологічних працях з’являється термін ідіоматизм. який отримує різні інтерпретації. пед. Понятия коллокации и коллигации в диаtenelle // English today: the international review of the English хронном рассмотрении / М.: Alle Hände voll zu tun. 140–161. укр. то він взагалі не використовується у слов’янській фразеологічній теорії. витіснивши таким чином з мовного обігу термін idiotism. beat around the bush. Léard J. Шанский Н. властиві цій мові [29].

Ларин. Brunet.608 p.fr/ 12. Словарь русской идиоматики. .Akhmanova/ 8. Encyclopédie. Ed.fr/dictionnaires/ACADEMIE/index.848 p. Reference Dictionary of linguistic terms / D. Ushakov.И.seanewdim. Эволюция термина идиома и его дериватов во фразеологической науке Аннотация. Словарь лингвистических терминов / Т. Sophie http://www.А. 3. / V. .ru/grammar/174. Dictionary of Russian / S.com Б. Shanskij N.com М. – Paris : Imprimerie et librairie de Firmin DiКуньч. – URL: http://www.duden. Розенталь. – Deление в русском языке / М. idiomatism. – URL: http://dic.larousse. Dictionary Russian idiom. – М. 2010. Dictionnaire critique de la langue française / JeanО. Теленкова. Словарь лингвистических терминов / 13.academic. terminology Гладкая В. украинском).. 1694 . 1990. – Paris : Briasson. Новый словарь русского языка. Le Breton. Dictionnaire de la langue française / E. Kustova G.net/english-cobuild/ В. Жеребило.reverso. – Paris : J.org/ 7. Винокур.F. predetermine disputes among scientists about terminology denotation of phraseological units.M. Сочетания слов éd. а также различия в их значении. Толковый словарь русского языка: в 4 т. . Попов. 1969.info/ Vve de B. Словарь русского языка / С. – 399 с. ис. Dictionary of Russian language: in 4 volumes.. Ukrainian).S. Issue: 44. Zherebilo.classes. 5-ème éd. – rand. III(9).ru/contents. 2010.И.M .С.: Nauka. 12.Ф.V. – М. Рассматривается эволюция термина идиома и его дериватов в различных европейских языках (английском.ru/grammar/174.atilf. энцикл.efremova. Corrected.academic. Rosenthal D.: Education. Modern Linguistics: terminology Encyclopedia / 3. . / Ed.ru/ 11. .399 p. – Paris : la словообразовательный / Т.N. M. 1995. . – URL: www.nouveaulittre. Die deutsche Rechtschreibug.academic. URL: Lexicology and lexicography. французском.Science and Education a New Dimension.V. . 1798 . Le Petit Robert. Д. энцикл. New Dictionary of the Russian language. – URL: http://gallica. Ozhegov. wikis.. 1835 . des Arts 716 с.И.philology.Э. – Полтава: Довкілля-К.ru/biblio_42. ru/contents. Council. Shanskij. diachronic examination / M. Полный словарь иностранных слов. 2007. 1990.nsf/enc2p/ Soviet Encyclopedia. Толково. et des Métiers : en 17 vol.ruslang.1863-1866. Ephraim T.J. – URL: http://dic. 2006. .I. фразеологическая единица. The concept of collocation and kolligatsii in 1966. Smits et Ce. Telia. – 26. 140-161. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан.E.M . / под ред. – 21. 5-е. Vinogradov. 2015 www.Poltava: Environment-K. Розенталь Д. / Г. Dictionary of the Russian language: in 4 volumes. complement. – URL: http://www.I. Trévoux. Кустова. A complete dictionary of foreign words which have entered into Gladka V. .fr/encyclopedie URL: http://lingvistics_dictionary. Akhuse in the Russian / M. Vlavatskaya M.: Советская энциклопедия. 4. – URL: 5..nsf/ogegova/ URL: http://dic.O. .info/ 9.nsf/ogegova/ rie Hachette. Ключевые слова: идиома. 2011. вошедших в употреб. – Paris : Larousse. – Paris : Dictionnaire Le Robert. Ахманова. – М. Vinogradov // V. 8-ème 4. Vinokur. 4-ème éd. / D.N.И.Н. 2005. . – 1863–1866. Толковый словарь живого великорусского языка: в 4 т. URL: http://dic. – 1787–1788. С.com REFERENCES (TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1. Russian / V. . – URL: laulne.I.ru/ 23. Keywords: idiom. Russian. Universal Dictionary of Ukrainian / Z.tapemark. Akhmanova O. .86 p.narod. Ожегов. 10. . – URL: правл. 5th.M . 1935–1940. – 848 с. in fact.А. – URL: http://www.M. Lexicology of the modern Russian language / of philology and methods of teaching foreign languages: confeN. – London: Collins CoBUILD. – Paris : Librai1949.F.URL: http://www.M.N.Novosibirsk: the Novosibirsk. – 1087 p. Stockholm: Educational book . 1750–1765.Bogdan. and also the differences in their meaning. Dahl. Даль. и вызывают споры среди ученых о терминологическом обозначении фразеологических единиц.ru/les/ Chantreau. Ефремова. .fr/ark:/12148/bpt6k http://olrs. Evolution of term idiom and its derivates in phraseology Abstract.: Советс.: Русский veuve de Jean Baptiste Coignard. French.И.3rd ed. Exploring the evolution of the term idiom and its derivates in the different European languages (English. – 608 с. Ozhegov S. Ахманова О.J.I.14. Dictionary of linguistic terms / T..atilf. – URL: 16. Combinations of words and supplemented. 2005. Dictionnaire d’expressions et locutions / Alain Rey. Лингвистический энциклопедический словарь / гл.URL: http://ffl. Ушакова.academic. German.lepetitrobert. 1985. Ephraim. ou Dictionnaire Raisonné des Sciences. . 9-ème éd. . 2006.ru/3671 22. What is the phraseology? / V. Куньч З. and pretative-derivational / T. Dictionnaire de français.19. VN Yartseva.fr/ dichttp://www.ru/contents. Selіvanova O.nsf/ushakov/ LEXICOGRAPHICAL SOURCES (TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1.academic. . D. . – URL: François Féraud. 1969. . 17. 2000. – 3-е изд. 1977. Ожегов С.A. – М.И. – Paris : la язык. Словарь-справочник лингвистических тер.A.Й. – 2007. – Paris : Librarie Hachette. Philology. – URL: http://www.V.Ed. Telia V.V. Linguistic encyclopedic dictionary / Ch. Dictionnaire de l’Académie française. которые. Kunch Z. 25. . J. – М: Просвещение.Akhmanova/ tionnaires/FERAUD/ 2.M . Kustov. собственно.ru/3671 http://dict. Online Etymology dictionary. – URL: http://dic. The main types of phraseological units in rence materials.. Oxford Dictionary.academic. .В.html 509819 8.18. идиоматизм.20.URL: with the value of a high degree / G.larousse.E. 1721. Selected Works.Й. Селіванова О. . 1846.academic. – URL: www.Н.I. 1935-1940.. испр. state. Telenkova. и допол. ред.etymonline. ЛЕКСИКОГРАФІЧНІ ДЖЕРЕЛА 1. 1762 .: Sovets.URL: http://dic. Larin. Olena Selivanova. Ефремова Т.html http://www. http://homo-linguisticus. 2.URL: http://lingvistics_dictionary.V.. imprimeurs de l’Institut de France.nspu.S.efremova.О. 6-ème éd. David l’aîné.ru/biblio_42.tapemark. 2000. / URL: http://dictionary.nsf/ushakov/ 7. – 11.fr/dictionnaires В. . Кустова Г. Digitale Wörterbuch der deutschen Sprache. 1985.716 p. . . – URL: URL: http://artfl. University Press. – URL: http://www. Dictionnaire universel françois et latin / F.bnf. phraseological unit. Littré.narod.: Russian Language.V.oxforddictionaries. Ожегов и др.classes.J.littre. Ozhegov et al.ru/contents. немецком.ru/les/ B. URL: http://www.Ф.M . Vinogradov V.I. 1932-1935 .M.ru/ 15. Vlavatskaya // Actual problems 4. Сучасна лінгвістика: термінологічна енцикdictionaries_online лопедія / Олена Селіванова. Popov.С. Kunch.nsf/enc2p/ 24. – Назрань: Пилигрим. – D’Alembert.net/files/konf_2011_15/pdf http://www. – Nazran’: Pilgrim.fr/ contents. ped. – URL: http://artfl. – URL: http://www. Dic. Le Rond 10. / G. 2. 5.ruslang.1907. . Enc. и дополн.Э.: Совет. русском.com/articles/translations/german_ 9. manova. Nouveau Littré. dot Frères.А. 1972.de/ минов / Д.A. терминологический аппарат 37 . Ярцева.S. DuИзд.academic. Idioms Dictionary.M.ru/contents.: .htm http://dict.M: Education.328 p.htm 3. Dictionary of linguistic terms / O. – 1907. Універсальний словник української мови / З. М.ru/linguistics2/vinogradov -77d.. InterRosenthal. which.: 6. 6.URL: URL: http://olrs. – 2010 / со значением высокой степени / Г. S.. http://www. 1949. Diderot. – 1-ère éd. Ispra.

присвячених мовній оцінці. тобто при 38 . якість. кількість. (підступний. не відповідає цим вимогам.Риси людини”. неприязно. неприязний. не такий. неповновагий. серед яких виділяємо групи з негативним значенням. // (зіпсований. 5. ветхий) поганий. певні конотації тощо. нечесний. які складають семантичний простір або предметну галузь: 1) біолого-фізіологічні й антропонімічні. 3. Íедобрый – 1. // злочинний.. недобрий. лексична семантика. певним потребам // Виконаний недосконало. неприязнь. як треба. (який відхиляється від норми. викладач кафедри філології Коломийського інституту ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника». що характеризують об’єктивні параметри описуваної текстом реальності. жорстокий. Вартий осуду (про манери. // (який має низьку споживчу якість) поганий. Тому вона виражає особливий тип модальності. Який не має добрих якостей. відображаючи комунікативні наміри мовця [1. віщує лихо. оскільки формування оцінної структури прикметника визначається як контекстуальними умовами. (неістинний. 2015 www. Мова. Подальший аналіз дозволив об’єднати лексеми в тематичну групу . що закріплені в системі мови і в численних текстах. В оцінці поєднуються суб’єктивні та об’єктивні фактори. не такий. 5. III(9). // (виконаний невправно.зло” в колективній національній свідомості. На відміну від семантичних категорій як темпоральність. значущих для всіх носіїв мови. Уфімцевою [5] виділяємо три основні сфери вияву характеристик людини. особливості вживання та функціонування в мові пам’яток. с. с. Зокрема: Çлый – 1. 8. оцінка перш за все виражає відношення мовця до предмету мовлення. Визначено на основі аналізу лексико-семантичні характеристики аксіологічних слів. бо семна структура більшості прикметників містить у собі. Україна Анотація. 2. естетичних орієнтацій. Слідом за А. 5]. низку інших сем. тоді як об’єктивний (дескриптивний. -ого. важкий. яка характеризується розгалуженою мікросистемою найменувань. підроблений. Мета статті – проаналізувати прикметники з негативним значенням в староукраїнській мові (на матеріалі полемічних творів кінця XVI – п. немайстерно. Issue: 44. у тому числі переносні: семантика внутрішньої форми. сфери морально-етичних критеріїв. Злий. певним чином передає кожному наступному поколінню уявлення про те. Аналіз фактичного матеріалу дозволив виділити 120 прикметників.Science and Education a New Dimension. У дослідженнях.. У статті проаналізовано прикметники з негативним значенням в староукраїнській мові. нефахово. грубий. Якому властиві негативні моральні якості // Недоброзичливий. нездоровий) поганий. “Чиста” оцінка трапляється лише в обмеженої кількості слів. абстрагуючись мовленнєвої суб’єктивності своїх конкретних носіїв. невправний // Недосвідчений. // (небезпечний.seanewdim. . зруйнований. віщує біду або щось неприємне. як треба. 4.п. сумний // Невеселий. які виявляють різноманітні функціональні особливості. неодноразово зазначалось. погане ставлення до кого-небудь. поганий. гнітючий // Заснований на неприязні до кого-небудь. невмілий. крім оцінних. 7. Поганий – 1.добро” і .. нечуйно або вороже ставиться до інших // Який виражає недоброзичливість. згубний) злий.. так і його власними лексико-семантичними особливостями. (про гроші) неповновартісний.Л.ім. Плохий – який не має добрих якостей. Ключові слова: оцінні прикметники. Philology. вчинки). який викликає негативну оцінку // Неприємний своїми якостями. // (грішний. Який не приносить радості. 4. стражденний) злий. що є . 3. гріховний) злий. ненадійно) поганий. небезпеку або неприємність. тобто значення. важкий. на бажанні заподіяти комусь прикрість. властивостями // Кепський. зло. Для досягнення мети ми використовуємо семантичний аналіз та визначаємо роль контексту при з’ясуванні змісту оцінки в структурі прикметників. ворожості) злий. 54-55]. несумлінний. неправильний) поганий.) _______________________________________ Гловацька Ольга Любомирівна. 24-33]. 181]. // (сповнений гніву) злий. на основі яких здійснюється оцінка [3. що оцінка є одним із типів прагматичного значення. // (неприємний.com Гловацька О. с. с.Оцінюється те. невтішний. Прикметники з негативним значенням в староукраїнській мові (кінця XVI – XVII ст. 2. // фальшивий. Який не обіцяє нічого доброго. що потрібно (фізично і духовно) людині і Людству” [2. поведінку. що постійно присутній в мовній свідомості учасника спілкування. нове покоління усвідомлює свою національну приналежність.). добра. -ого. У знач. поганий. Який не задовольняє поставлених вимог. злий. гірший від звичайного) поганий.неприємність // Який викликає осуд. XVII ст. а найчастіше і в якості об’єкта оцінки. Керуючись аксіологічними установками. визначити лексико-семантичні характеристики ад’єктивів. // (осудливий. // поганий. яким властива передача негації в семантичній структурі лексеми незалежно від контексту. визначає для себе ціннісні орієнтири. поганий. властивостей. Коломия. властивостей. гнітючий // Нещасливий. який викликає негативну оцінку // Неприємний своїми якостями. злочинний) злий. (дуже сильний. ознаковий) фактор обумовлений власними особливостями предметів чи явищ. негативне значення Умовою збереження національної культурної ідентичності є наявність культурного ядра суспільства у вигляді традицій. образів тощо. шкідливий. 2. В центрі всіх оцінних суджень – людина. (жорстокий. Який недоброзичливо. пошкоджений. // (невдалий) поганий. 6. На оцінку нашаровуються значення прикметника. м. інтенсивний) злий. сердитий. (про людину) (сповнений злості. яка виступає в ролі суб’єкта. Суб’єктивний фактор передбачає позитивне чи негативне відношення суб’єкта оцінки до її об’єкту. непристойний) злий. несхвальний. властивостями. якого слово чи висловлювання набуває в процесі мовлення. системи міфів. а це в свою чергу впливає на розвиток оцінної структури прикметника [4.

Science and Education a New Dimension. Philology, III(9), Issue: 44, 2015 www.seanewdim.com
родні якості (стать, вік, фізичні характеристики, вага, зовнішність та ін.);
2) соціально-трудові й родинні стосунки, тобто набуті
характеристики (за ставленням людини до іншої
людини, до праці, до власності, до соціальних, політичних, релігійних, культурних та інших інститутів
суспільства);
3) сфера психічної діяльності й емотивних оцінок людини (характеристика за здатністю мислити, виявляти волю, емоції, схильності, мораль)
Сема зі значенням ’зарозумілий, який поводиться
гордовито, пихато’ репрезентована такими лексемами: блюзнерский‚ гордовысокий‚ гордый‚ надутый‚
неуважный‚ некгречный‚ непрятельский‚ неуважный‚ упортый.
Сема ’нерозумний’ наявна у таких номінаціях:
безмозкий‚ безумный‚ глупый‚ дурный‚ немудрый‚
неподобаючiй.
У лексемах безстудный‚ гвалтовный‚ незносный‚
непристойный виявлено сему ’негідний, безсоромний,
непристойний’.
Спільною виявилась сема ’грішний’ для прикметників
апостаскiй‚ безбожный‚ богопротивный‚ богомерзъкий‚
болванский‚ гневный‚ зловhрный‚ нечистый.
Кількісно представлена і група лексем із значенням
’який викликає ганьбу, осуд, несхвалення, ганебний’:
баламутный‚ безрозсудный‚ брыдкий‚ брыдливый‚
выступный‚ ганебный‚ голословный‚ душегубный‚
заятреный‚ збыточный‚ злосливый‚ марный‚ мерзеный‚ неверный‚ недостойный‚ незносный‚ недобрый‚ непорядочныé‚ плюгавый‚ подлый‚ прикрый‚
противный‚ скаженый‚ страшный.
Вживаються і лексеми із семами ’безстидний’ – безстудный‚ безстыдный; ’бридкий, гидкий, неприємний’ – брыдкий‚ брыдливый; ’розпусний, непристойний’ – вшетечный‚ выхелзненый‚ збытный‚ непристойный‚ порочный‚ сромотный; ’нещирий, неправдивий’ – выворочаный‚ змышленый‚ лживый‚ непевный‚ неправдивый‚ нещирый‚ хитрый; ’злочинний’ –
выступный; ’шкідливий’ – шкодливый‚ ’злий’ – злосливый‚ злочестивый‚ лестный‚ ’поганий’ – нhякiйсь‚
неважный‚ íегодный‚ недостаточный‚ неможный‚
прикрый‚ худой, ’який приносить страждання, горе,
нещастя’ – несчасливый‚ темный‚ тяжкиé, ’жадібний’
– скупый.
Отже, у кількісному складі переважає група, що
характеризує соціально-трудові й родинні стосунки.
Цікавими для аналізу виявилися прикметники з нейтральною оцінкою. є набуття в семантичній структурі
лексеми переносного значення. Але вживання їх у певних синтаксичних конструкціях зумовлює появу негативного значення. Обумовимо, що такі перенесення
відбуваються в процесі метафоризації. Саме так можна
пояснити наявність оцінних лексико-семантичних варіантів прикметника горкiй. У результаті лексичної метафоризації з’являються нові контексти сполучуваності
перенесеної назви, які відповідають новим семемам
відповідних лексико-семантичних варіантів багатозначного слова. Так, з погляду прямого (головного)
значення ‘який має своєрідний їдкий, різкий смак’ прикметник горкiй, сполучуючись з іменником жолчь, виступає у видозміненому, причому негативно-оцінному

значенні ‘який виражає горе, страждання’, ’який приносить горе, нещастя, прикрощі’, ‘тяжкий’, ‘який дошкуляє, вражає’: …горкою тою жолчiю зъ Æидами
безбожними напаяеть! [ФХ, с.1570]. Зауважимо, що
власне іменник жолчь також набуває негативного значення ‘гнів, лють’, і в такому сполученні з прикметником підсилює вияв негативності в конкретному випадку: …È выродилися нещаливыи горкiи овцы‚ которыи въ ненадежномъ обаченюся заходнiй костелъ
уморенный ніяко въ сисмh [КЗ, с. 775] – ад’єктив
горкiи вживається в переносному значенні з оцінною
конотацією.
У свою чергу через набуття переносного значення лексемою голый, в результаті метафоричного переосмислення, констатуємо появу негативно-оцінного значення
в семантичній структурі слова – (‘позбавлений чеснот,
пусти’, ‘без підтвердження, без пояснення’, ‘позбавлений сенсу’): кгды правды Áожей учать‚ треба не на
голые титулы смотрhты‚ Àле на щирую и правовhрную науку.. [ФХ, с. 1254]; …без¿ жадного фундаменту правды‚ на самому голыхъ словъ песку
убудоване‚ есть щирый фальш [КЗ, с. 521]; ...такъ и
они безъ жадного доводу голыи слова Þлiевы способом iсторiйнымъ реферували [КЗ, с. 572].
Спостерігаємо також використання лексем грубый‚
твердый‚ надгнилая, що набули свого негативного
значення у зв’язку з перенесенням фізичних характеристик предметів і речовин на морально-етичну або психологічну характеристику поведінки людини: ...а и
дhепись занехають насъ невдячниками грубыми
называи ... [ФХ, с. 1788-1790]; ...тая надгнилая унія
Áерестейская на своемъ ся пляцу зостала ... [ФХ,
с. 1732]; ...але и до удhленья частки приходов своихъ
ку воли доброму Ðечи Посполитой велми всегда
скупими и твердыми ся становятъ? [ФХ, с. 1718].
Для наведених прикладів характерне те, що оцінний
компонент основного значення слів відповідає оцінці
при метафоризації.
Однак у семантичній структурі прикметника глухий
спостерігається протилежне явище. Ця лексема має
нейтральне значення, але одна з її семем – (‘нечуйний,
байдужий, глухий’) – набуває негативного вираження і
констатує прояви характеру та поведінки людини: глухихъ а до речи неприслухаючихъ [ФХ, с. 1234-1236].
Це ж стосується і прикметника слhпый – (‘який не помічає, не розуміє того, що відбувається навколо’; ‘нездатний правильно оцінити, осягнути що-небудь’;
‘байдужий’): ...на правду слhпыми очима не гмыраты (вигадувати) [КЗ, с. 874]; ...ослhплены бывши дымомъ пыхи и надутости [КЗ, с. 506] – негативне метафоричне значення лексеми ослhплены зумовлене
наявністю в синтаксичній конструкції абстрактних
іменників (пыха‚ надутость) і вказує на високий ступінь осуду, що, напевно, і хотів підкреслити автор, використовуючи таке поєднання.
Аналіз засвідчує, що сукупність прикметників староукраїнської мови досліджуваного періоду кількісно
представлена, характеризується наявністю негативного
значення як в основних семантичних структурах лексем так і можливістю набуття цього ж значення в результаті перенесення.

39

Science and Education a New Dimension. Philology, III(9), Issue: 44, 2015 www.seanewdim.com
ЛІТЕРАТУРА
1. Арутюнова Н.Д. Типы языковых значений. Оценка. Собы- 5. Уфимцева А.А. Лексическое значение: принцип семиолотие. Факт / Н.Д.Арутюнова. – М., 1988. – 338 с.
гического описания лексики / А.А. Уфимцева. – М., 1986. –
2. Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека / Н.Д. Арутюнова.. –
240.с.
М., 1998. – 896 с.
6. Копистенський З. Палінодія, 1621.
3. Вольф Е.М. Функциональная семантика оценки /
7. Смотрицький Г. Ключ царства небесного, 1587.
Е.М. Вольф. – М., 1985. – 228 с.
8. Філалет Х. Апокрисис, 1599.
4. Кононенко І.В. Компоненти оцінної структури прикметників / Ірина Кононенко // Мовознавство. – 1989. – №3. –
С. 54-60.
REFERENCES (TRANSLATED AND TRANSLITERATED)
1. Arutiunova N.D. Types of linguistic meanings. Assessment. 4. Kononenko I.V. Components of the evaluation structure ad
Event. Actual / N.D. Arutyunova. - M., 1988. - 338 p.
jectives / Irina Kononenko // Linguistics. - 1989. - №3. - P. 542. Arutiunova N.D. Language and the world of man / N.D. Aru60.
tyunova .. - M., 1998. - 896 p.
5. Ufimtseva A.A. Lexical meaning: the principle of semiological
3. Wolf E.M. Functional semantics evaluation / E.M. Wolff. - M.,
description language / A.A. Ufimtseva. - M., 1986. – 240 p.
1985. - 228 p.
6. Kopystensky Z. Palinodia, 1621.
7. Smotrytsky G. keys of the kingdom of heaven, 1587.
8. Filalet H. Apokrysys, 1599.
Glovatska O.L. The Adjectives with the Negative Meaning of Old Ukraining (late XVI – early XVII centuries)
Abstract. The adjectives with negative meaning in old Ukrainian are analyzed in this article. It is determined on the bases of lexicalsemantic characteristics of axiological words which determine different functional peculiarities.
Keywords: determined adjectives, lexical semantics, negative meaning
Гловацкая О.Л. Имена прилагательных с отрицательным значением в староукраинском языке
(конца XVI – п.п. XVII вв.)
Аннотация. В статье проанализировано имена прилагательных с отрицательным значением. Обусловлено в ходе анализа
лексико-семантические характеристики аксиологических слов, которые представляют собой разнообразные функциональные особенности.
Ключевые слова: оценочные имена прилагательные, лексическая семантика, отрицательное значение

40

Science and Education a New Dimension. Philology, III(9), Issue: 44, 2015 www.seanewdim.com

Дубенко О.Ю.
Трактування дихотомії «чоловіче/жіноче» в англосаксонській історико-культурній традиції
________________________________________
Дубенко Олена Юріївна, кандидат філологічних наук, доцент кафедри теорії та практики перекладу
Інститут філології, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ, Україна
Анотація. Статтю присвячено одній з тих проблем, що викликає активний інтерес сучасних філологів: змісту концептів
«маскулінність» і «фемінінність» в конкретному лінгвокультурному просторі. Питання розглянуто крізь призму доктрини
«англійськості», яка дозволяє розкрити особливості інтерпретації чоловічої та жіночої іпостасей з позицій ідеального типу
народної свідомості.
Ключові слова: маскулінність, фемінність, англійськість, ідеальний тип народної свідомості

Вивчення гендерних стереотипів в англійській лінгвокультурі здійснюється на нинішньому етапі розвитку лінгвістичної науки достатньо активно, із залученням матеріалів з різноманітних джерел, серед яких,
насамперед, художні тексти, фольклор, фразеологічний фонд мови та окремі факти мовної картини світу.
Судячи з результатів філологічних розвідок, присвячених дослідженню змісту концептів МАСКУЛІННІСТЬ і ФЕМІНІННІСТЬ в англійськомовному художньому дискурсі, автори творів художньої літератури
виходять з санкціонованих суспільством етичних і естетичних норм, згідно з якими ФЕМІНІННІСТЬ трактується здебільшого в термінах традиційної «жіночої
культури», тобто тих соціальних ролей, смаків, моделей поведінки, які були визначені у вікторіанську епоху для англійської культури та у джексонівські часи
для культури американської . Це так званий «жіночий
ідеал» (feminine ideal) в британському суспільстві й
американський «культ справжньої жіночності» (cult of
true womanhood) [ 16, с. 345]. Згідно з виділеними
М.Яценко аксіологічними орієнтирами, що утвердилися в англійськомовному культурному соціумі, об’єктом
позитивної нормативної оцінки є ролі БЕРЕГИНІ й
ЛЕДІ, які протиставляють ролі ДІЛОВОЇ ЖІНКИ.
Остання здобуває метафоричні характеристики: акула
(female shark) , морська щука (barracuda). Не відповідає
соціально санкціонованому еталону й образ авторитарної жінки. До позитивних або нейтральних ознак логічного поняття ФЕМІНІННІСТЬ належать: «жіночна»,
«м’яка», «віддана», «боязлива», «ніжна», «слабка»,
«примхлива». Неочікуваними від чоловіка є такі ознаки
як: «жінкоподібний», «ніжний», «слабкий», «м’який»,
«примхливий», неочікувані від жінки ознаки включають: «чоловікоподібна», «така, що демонструє негативні якості, притаманні жінкам».
Водночас серед маскулінних ролей об’єктом позитивної нормативної оцінки виступає роль ДОБУВАЧГОДУВАЛЬНИК, ЗАХИСНИК, на відміну від ролей
СІМ’ЯНИН та БАТЬКО-ВИХОВАТЕЛЬ, які отримують негативні оцінки. Відповідно позитивні або нейтральні прагматично-кваліфікативні ознаки, що є очікуваними від чоловіка, це: «мужній», «відважний», «сміливий», «незалежний», «активний», «здатний до потужної і рішучої дії», «могутній», «позначений міццю,
силою чи енергією», «впливовий» і т.п. [10]. Наведені
ознаки узгоджуються із загальновизнаними компонентами традиційної чоловічої ролі в західноєвропейській
культурі, до яких належать норми розумової твердості
(сильний, спритний, «мачо»), емоційної твердості
(стриманий, рішучий), а також норма антижіночності,
котра полягає у тому, що чоловікові слід уникати занять і особистих рис, асоційованих з жінками [2].

Аналогічними нормативно позитивними і негативними характеристиками наділено представників обох
статей і у британському фольклорі, на основі яких
формується загальноприйнятий позитивний образ
типового чоловіка «як соціально активного, сильного,
владного, практичного, обізнаного, керуючого», і типової жінки – «вродливої, слухняної та пасивної за
межами сім’ї» [9, с.15].
З огляду на те, що в культурологічній перспективі
поняття «чоловічого» і «жіночого» являють собою
комплекси певних стереотипних для кожної окремої
культури якостей фізичного та ментального планів,
вони можуть по-різному оцінюватися представниками
різних соціокультурних спільнот. У цьому зв’язку варто нагадати ту широковідому різновекторність ідеальних норм, що існує в ментальності західних та східних
індоєвропейців. Якщо ідеальною нормою для західноєвропейської ментальності завжди була чоловіча іпостась, то східні слов’яни вбачали ідеальний тип в іпостасі жіночій, що здобуває досить переконливу мовознавчу аргументацію в розвідці В.В. Колєсова на прикладі російської мови та латини. Дослідник наводить
етимологію слів vir та mulier: vir «чоловік» походить
від vis «сила», а також пов’язано з virtus , тобто «чеснота», натомість mulier утворено від mollis «м’яка, слабка», а, отже чуттєво порочна [цит.по: 7, с. 29].
Націленість саме на чоловічу іпостась як ідеальну
норму народної свідомості є достатньо промовисто
вираженою у багатьох класичних зразках англосаксонської культури, а відповідні концептуальні засади примату «чоловічого» докладно проаналізовані у написаній на початку минулого століття праці англійського
науковця Р. Бредлі [12, с. 275-282], положення якої
стали на сьогодні певною мірою хрестоматійними. На
думку Р. Бредлі, ключова риса англійськості (Englishness) полягає у мужності, енергійності («virility»), тому
носіями цієї норми англійського характеру виступають
саме чоловіки. Англійки ж описуються як мінливі, невизначені у своїх якостях, оскільки за певних обставин
навіть найсильніша з них може зламатися і найслабкіша виявити справжнє геройство. Нордичний тип, на
переконання Р.Бредлі, надає не багато простору для
проявів жіночності, позаяк він є чоловічим і військовим за своєю сутністю, і жінці залишається лише підладжуватися під нього в міру своїх можливостей. Тому
в Англії не було Жанни Д’Арк, мадам де Сталь і Помпадур, а тріумф королев Єлизавети І та Вікторії став
можливим, за словами цього дослідника, не завдяки
їхньому характеру та особистим досягненням, а через
відданість і геній тих чоловіків, які були поруч з ними.
В англійській літературі, за усі часи її існування, видатні типи благородних англійок можна знайти тільки у

41

III(9). Issue: 44.com творах Вільяма Шекспіра. Згадуване Р. добре знає. Безумовно. наданий Р. жіночі ж образи. то другий. це репрезентована Р. працьовита. що завдало неабиякої шкоди англійським молодим чоловікам. констатуючи наявність безпосереднього зв’язку між «англійськістю» та маскулінністю. яка згодом призвела до ствердження пізньовікторіанського та поствікторіанського ідеалу «нової». емансипованої жінки [5]. «платонізує» чоловіче і жіноче. є вкоріненим у давню лицарську традицію. Друга. Мередіт та Голсуорсі зображували жінок шляхетного походження які. актриса. На основі власне цієї доктрини і розгорнулася свого часу боротьба просвітителів за рівноправ’я жінок. потім. належать не англійській нації. ніж живими людьми. добросерда і віддана жінка. були «розчавлені нордичним кодом». с. Висновок про те.Science and Education a New Dimension. яка утверджує примат чоловічого. якій служить. а також невпевненість у тому. з другого. вміє володіти собою. Бредлі. Натомість. стверджуючи. Бредлі. єдино прийнятого стандарту на теренах усієї англосаксонської культури. Француженка становить повну протилежність сором’язливій і дещо спантеличеній англійці: вона відчуває себе господинею у будь-якій ситуації. Перша з них. тим самим стираючи чітку дистинкцію між ними. причому в останнього єдиним персонажем. адже. Бредлі жіночий образ не являє собою тотального. це розсудлива. приміром. пориває з будь-якими умовностями. різнобічного. що яскраво представляє фемінінні настанови середньоземноморської культури. завжди гарно одягнутою. 2015 www. Якщо патріархальний підхід бере свій початок у найдавніші часи – добу античності та християнства. що з погляду ідеалів краси показною зовнішністю наділено саме англійських чоловіків. що виросла у сім’ї. у загальній історико-культурній перспективі достатньо відчутна пріоритетність належить першій доктрині. згідно до англійських історико-культурних канонів право на домінування є беззастережною прерогативою чоловічої статі. яка схильна з підозрою ставитися до усього раціонального і завжди прислуховуватися до інстинктивного та інтуїтивного [15. безумовно. сповненого амбіцій і прагнення перемог чоловіка та залежну. за виразом Р. буфетниці у пивному барі («barmaid»). приміром. який дійсно представляє суть англійської жінки є Беккі Шарп. міцно прив’язану до власних думок і переживань жінку. Адже цитована на початку цього розділу розвідка Р. та східноєвропейської. Так. 35]. жінка вищого світу з її любов’ю до спорту. десь глибоко всередині. Справжню англійськість можна знайти також в лондонській продавчині квітів і. наприклад. що англійка поступається англійцеві силою характеру. літературно-філософська думка. є радше ідеалами. світоглядні настанови яких об’єднані назвою західноєвропейської й американської ментальності. невизнанням дрібних умовностей і рафінованою зневагою до інтелектуалізму. с. Бредлі побудована великою мірою на протиставленні культурних стереотипів Британії та Франції як одної з країн. 42 . сентименталізм. почуттєву. вміє постояти за себе і зберегти свою незалежність і самоповагу за найнесприятливіших обставин. Ця прісність та аморфність жіночих характерів англійської літератури являє собою наслідок невиразності реальної англійки. за думкою Р. Гарді. що сформувалася в англійськомовному культурному просторі. а також ранньохристиянські гностичні праці. а людству. оскільки сформувало в них хибне уявлення про кохання та шлюб. сентиментальний. тим не менш чітко вказується на вкоріненість погляду щодо сторонності жіночого в англійському характері. Philology. Можливо найбільш показове його втілення спостерігається в образі офіціантки. сентиментальна. що спостерігається всередині тих соціокультурних спільнот. що й така дещо агресивна. відмічена інтелектом і генієм – літератор. Проте. вислизнути на побачення «з товаришем». яку не повинні переступати завсідники барів та пабів. Бредлі вимушене імітування англійськими жінками чоловічих рис характеру призвело до появи досить усталеного уявлення про пласкогруду. дослідник відзначає. «фемінінність» в англосаксонській культурній традиції. що в афористичний спосіб було підсумовано Вільямом Блейком у максимі: Let man wear the fell of the lion. які значно програють у привабливості представницям альпійських та середньоземноморських країн. сповнена умовностей представниця середнього класу. характеризується двома магістральними напрямками в інтерпретації дихотомії «чоловіче/жіноче» [6. на противагу англійкам. де проходить та межа. оскільки за нею. після пе-ріоду нігілізма («negativism»). що вона робить. жінка з богемного середовища. яка заради того. а після роботи. Бредлі. може прихо- вуватися особистість. якій притаманні сумніви. створених Чарльзом Діккенсом. яка вона наділена яскравим характером та індивідуальністю. Пристлі. та так звана «трансцендентальна» жінка. безперечно. представляє активного. чоловікоподібну і церемонну англійку. вміє витримати характер. політик – усі вони. яке полягає у тому. Інші ж типи англійок. щоб жити повним життям. В поодиноких літературних спробах розвінчати цей міф. патріархальна тенденція. співчуває жінці і навіть обожнює її. тим не менш. тяжко працююча жінка нижчого стану. у старомодній хатній служниці. до якої ставляться як до друга і яка знає своє місце. і це в афористичний спосіб підсумовує наведена ним фраза доктора Еміля Райха: «Англієць настільки ж перевершує англійку. позаяк саме вона значною мірою визначає характеристики етноспецифічного бачення дихотомії «чоловіче/жіноче» і зміст концептів «маскулінність». 27-31]. з одного боку. Автор прагне заперечити сформовану за «останні сто п’ятдесят років» думку. що натомість провідна риса «французькості» полягає у властивостях жіночого характеру. Працюючи у досить згубному середовищі ця жінка. є головою сім’ї та рушійною силою у ділових справах [11]. Дійсно ж англійський тип жіночності знаходить відображення у характерах. наскільки француженка перевершує француза». woman the fleece of the sheep. чоловіча зовнішність може слугувати захистком для жіночої стихії.seanewdim. у статті Дж. з’являються романи Діккенса і Теккерея. створені Вальтером Скоттом. доповнюється у бредлівській розвідці ще одним твердженням не на користь жіночої статі. сором’язливість і певна збентеженість. Досить переконливим підтвердженням цього є й певна диференціація щодо визнання чоловічого та жіночого начал позитивним або негативним поняттям. як.

як мамонти. Shakespeare) [13. застаріле значення: «управитель. економ. оскільки англійська опозиція «stronger sex :: weaker sex» має дещо інші відповідники у своїй «фемінній» частині: «сильна стать :: тендітна. good / bad husband вмілий / невмілий управитель». Shakespeare) [ 953] Brutus: …(to) bear fire enough To kindle cowards and to steel with valour The melting spirits of women… (W.com За вмінням чоловіка підкорити своїй волі жінку оцінюється його перспективність як громадського діяча.F. And not at all a skittish tree. Про схвалюване суспільством вміння чоловіка приборкати норовливу дружину (з алюзією на комедію В. де вона проявляє свою силу є балаканина (A woman fights with her tongue. old woman справжня баба (про чоловіка). керівника країни: The man who can govern a woman can govern a nation. пасивності. like lamprey. малодушних жінок. с. A slender tree. 33] Отже. 960] Ferdinand: And women like that part which.seanewdim. (W. і в укорінених в англійськомовному просторі афористичних цитатах: Frailty. ті «страшні тітки». Це. на противагу покірливості. рішучість чоловіків споконвічно протиставляється в англійсько-американській культурі жіночій нездатності бути людиною справи: Deeds are masculine. For men must work. 43 . виступають в англосаксонській традиції невід’ємними складовими одночасно англійськості і маскулінності як ідеального типу народної свідомості. але й у західноєвропейських лінгвокультурних середовищах. Webster) [14. що вважаються родовими властивостями представників чоловічої статі. досягнення все нових висот у суспільному житті (A man without ambition is like a woman without looks). A girl of trees. words are feminine. A little and blithe and dapper tree. 956] Portia: O constancy! be strong upon my side … I have a man’s mind. що надаються не лише у східнослов’янських. с. 442. ніжна. thy name is woman. 129]. Beside the shallow Aisne. A tree of stubborn thews… [1. Вміння діяти і брати на себе відповідальність. с. ініціативність. Властива жіноцтву слабкість духу знайшла відображення як в ідіоматичних виразах to play the woman рюмсати. Жінка залишається в англійськомовній лінгвокультурі створінням пасивним. Philology. бути бабою. котрі надзвичайно приваблюють британських гумористів. с. A knotty tree to bruise. домінантність. Навіть іноді вживаний у мовленні перифрастичний вираз «слабка стать» по суті можна вважати майже не санкціонованим з погляду лінгвокультурного канону. здатність до активних дій та ризику (Bashfulness is a great hindrance to a man). 349 ]. How hard it is for women to keep counsel! …………………………. слабкості.How weak a thing The heart of woman is. woe the while! our fathers’ minds are dead. A woman’s strength is in her tongue [4. с. That whispers to the rain – An easy. a tough tree. що серед найтиповіших об’єктів глузування в англійській культурі фігурують владні жінки. a tender tree. Шекспіра «The Taming of the Shrew») нагадує паремія Every man can tame a shrew but he that has her. but a woman’s might. Shakespeare) [13. з яких і формується сила чоловічого характеру. активність та самодостатність. III(9). і єдиною сферою. так і у багатьох відомих в англійськомовній культурі літературних контекстах: Cassius: Let it be who it is: for Romans now Have thews and limbs like to their ancestors. що ревуть через допотопні болота» [8. Достатньо промовистою є у цьому сенсі цитата з Вудхауса: «тітка кличе тітку. чуттєвості й залежності як загальновизнаним у суспільстві провідним характеристикам осіб жіночої статі. a blighty tree. A rough tree. A drives-his-roots-in-deep tree. Duchess: Fie. насамперед. і у пареміях на кшталт Women are strong when they arm themselves with their weaknesses. And we are govern’d with our mothers’ spirits. a pearl of trees. Нарешті статус господаря закладено історично в самій семантиці англійського слова husband «чоловік». breezy flapper tree. A tall and laughing wench tree. 518]. variety of courtship: What cannot a neat knave with a smooth tale Make a woman believe? (J. навіть не зважаючи на свою неабияку житейську обізнаність (A woman knows a bit more than Satan). Інформема «жінка є слабким створінням» міститься і у поширених в англійській мові перифрастичних виразах weaker sex. 267] На противагу такому широкому представленню в англійськомовній культурі інформема «жінка це слаб- ке створіння» є лакунарною в українському лінгвокультурному просторі. Hath never a bone in’t. с. проявляти боягузтво. 128-129 ]. I mean the tongue. weaker vessel «слабка стать». амбітність як прагнення до самоствердження. Sir! Ferdinand: Nay. що мають бути властивими чоловікові. (W. Гендерна контрастність «англійськості» та «французькості» досить однозначно задекларована у поетичній формі англійським автором Кристофером Морли як складова художньої свідомості його етноспільноти: THE TREES The poplar is a French tree. The oak is a British tree. ( також: They all know what to do with a bad wife but he who’s got one) [4. В англійській культурі чоловіки однозначно позиціонуються як сильні тілом і тверді духом на відміну від слабких фізично і часто мінливих. But. як випливає з вищевикладеного. Притаманне англійській культурній традиції позиціонування представника чоловічої статі як сильної особистості передбачає наявність широкого кола супутніх рис.Science and Education a New Dimension. Our yoke and sufferance show us womanish. прекрасна стать» [3. вести себе як не личить чоловікові. маскулінність як ідеальна норма англійської народної свідомості може бути протиставленою контрастним оцінкам. and women must weep (B. с. Fing). с. A mighty tree. Cуспільні очікування лідерських якостей саме від чоловіків. Issue: 44.. історично санкціоноване домінування чоловічого начала і нетерпимість до будь-яких проявів матріархату обумовлюють те. яке має ще одне. A what-I-find-I-keep tree. 2015 www.

фемининность. Левітас // Мовні і концептуальтер: учебное пособие / М. Racial origins of English character. Chapter XII 640 с. art discourse: Author. The article deals with the problem which is presently widely discussed in scholarly literature: the content of the concepts “masculinity” and “femininity” in a concrete linguocultural medium. 1990. Raevskaya M. Showalter // Modern Criticism and Theory.. Donald. The English. – 19 с. – К. на здобуття наук. – Вінниця: НОВА КНИГА.В. Пригодій С.Science and Education a New Dimension. філол. Лебединская.J.2nd ed.Kharkiv. – 11. Philo// Vestnik MGU.: AST: Astrel. 2004. – С. Vlasova T. 4. Rayfield. .N. Рейфилд.331-353.N. рель. Thesis.Yu.: Oxford University Press. Philology. 2007.S.02.04 «Гер3. Яценко М. падноевропейской философии (историко-философский 10.: с. 2001. 2007. 434-439.05 / Т.N. Сер. for obtaining sciences.440 p. 2006.: Либідь.: АСТ:Астрель. 388-415. – М. 2015 www. A Reader / Edited by David Lodge. Филлипова. Nesbit / S. Raevskaya losophy (historical-philosophical analysis): Dis. 5. . на здо– 415 с. 2006.V.: Taras Shevchenko National University of Kyiv. НПЦ «Київський університет». degree NPC "Kyiv University" 2012 . 640 p. The issue is viewed in the light of the doctrine of Englishness that allows to reveal the ideal type of popular consciousness in Anglo-Saxon cultural tradition. Филлипова.220.04 «Германські мови» / О. Astrel.М. Lebedinskaya.04 "Germanic languages" / O. Раевская // Вестник МГУ.Ю. Yatsenko.K .B. Updating content axiological concepts of E. 2008.M. дис. Яценко. Filippova. . . Dr. Craig. Chapter XIII у міфодискурсі готичної новели «З мармуру.02. – London: Longman.П.O. Ткачик.N.Y. МАСКУЛІННІСТЬ та ФЕМІНІННІСТЬ у сучасному ангДнепропетровский национальный университет. Rev. . Notes on England.02.: Naukova Dumka. Bradley R. Englishwomen / J. ломовному художньому дискурсі : автореф. наук: спец. Feminist criticism in the wilderness / Elaine М. 2007. [4] с. New York: Oxford University Press. English grammar in verse: A Guide to English. . nal University. Власова.I. in mifodyskursi Gothic novel "From the marble. 13. – К.416 p. Beauty / R. Dnipropetrovsk NatioCommunication. III(9). Gender Stereotypes in English folklore: Author.I.K . – С.М. – Вип. 27-41. Thesis. что позволяет раскрыть особенности идеального типа народного сознания в англосаксонской традиции. – 2-е изд. ступеня канд. Keywords: masculinity. British humor. языку / 9. Volume I.04 "Germanic languages" / M. Russian-Ukrainian dictionary of constant national character: a tutorial / M. Полікритика / – 1352 p. 14. . ступеня канд. . 2001. Гендерні стереотипи в англомовному фолькБ. Formation of gender stereotypes in Western phiunderstanding the logic of national thinking / M.V. Tkachyk O. Racial origins of English character. 2006.Ф. Горенко. 2008. 10.434-439. английскость.О. Issue: 44. – P. Формирование гендерных стереотипов в заКиїв. Головащук С. Английская грамматика в стихах: пособие по англ.: АСТ:Астрель.Vol.19.: Lybed.В.Priestley // жкультурная коммуникация. М. . The Oxford Library of Words and Phrases.M .. – P. . Ser.F. – Д. // М.J.. Piznoviktorianskoyi concept of the "new woman" Tkachyk. 10. 10. . Holovaschuk.M. Ball: A NEW BOOK. A. Dubenko O. – С. – N. – С. [4] p. Englishness. .Yu. Несбіт / С.seanewdim. дис. Glossary by W.02. Levitas // Language and conceptual world masculinity and femininity in contemporary English-language view. Edited With a 2012. Филлипова.М. 8.М.275-278. Second Edition. С. . sciences specials..: Київський національний університет рель. у натуральну Women / R. … д-ра филос. Dubenko.М. .: p.27-41. 6. 2006. 10. Bradley //Английский национальный харак4.. Doobenko E. Holovaschuk S. Language / B..Ф.Kyiv. Yatsenko M. Филлипова.I. вызывающих активный интерес современных филологов: содержанию концептов “маскулинность” и “фемининность” в конкретном лингвокультурном пространстве. Актуалізація аксіологічного змісту концептів анализ): дис. Раевская М.O.D. 2006.: АСТ: Астні картини світу. Stepanov. – К. 2008.: АСТ: АстО. 38. Дубенко.M. ideal type of popular consciousness Дубенко Е.M.128-130. – 416 с. наук: спец. Sciences: 69.M. Язык в ментальном пространстве: к проблеConcise Oxford Dictionary of Quotations. .М.278-282. Английский национальный характер: учебное пособие / 16. for obtaining sciences.60. 1919.М. – М. – Харків. 2007. – 220. Levitas S. Заметки об Англии. Ткачик О.Ю. Pryhodiy. буття наук. 2007. філол. .15. . – 2. – № 1. femininity.: AST: expressions / S. – 464 p. испр. 9. Британский юмор. О. – С. . Вопрос рассматривается сквозь призму доктрины “английскости”. – С. – М. – 20 с. sciences specials. 2006. // English 3.com ЛІТЕРАТУРА 1.М. 6. идеальный тип народного сознания 44 .415 p. восполучень / С.128-130. Polikrytyka / S. Дубенко О. 38.60. 2008.І. 2007. candidate. Английский национальный характер: учебное пособие / 8. Концепція пізньовікторіанської «нової жінки» 12.19. degree candidate. Ключевые слова: маскулинность. Priestley J.Я.Ю. – М.Bibliogr . 5. – М. Левітас С.19 p.Yu. The Complete Works of William Shakespeare. Philology.І. Американський романтизм. Pryhodiy S.И. 2007. Showalter Elaine.P. . Англо-американські прислів’я та приказки / тер: учебное пособие / М. Російсько-український словник сталих сломанські мови» / М.: АСТ: Астрель.И. 7. Anglo-American sayings / O. – ме постижения национальной логики мышления / Oxford. наук: 69. Language in the mental space: the problem of 2. – Библиогр. Philology. Власова Т. American romanticism. Статья посвящена одной из проблем. .05 / TI Vlasov.№ 1. Дональд.: Наукова Думка. Головащук. Интерпретация дихотомии «мужское/женское» в англосаксонской культурной традиции Аннотация.B. 388-415.О. імені Тараса Шевченка.20 p. Linguistics and Intercultural sophy. Bradley // Английский национальный хараквеличину» Е. Лингвистика и ме.K . The 7. Interpretation of the dichotomy «masculine::feminine» in Anglo-Saxon cultural tradition Abstract.F. REFERENCES (TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1.P. лорі: автореф. Bradley R. 34-81.M . 1992. 2004. Пригодій. – 440 с. life-size" 10.

прилагательные и существительные с предикатной семантикой [4 с. 19. факторов. Постколониальное пространство в данном контексте означает. прежде всего. Лингвистика психонарратива в романах Дж. с. е. характеристики. рассматриваемый в работе с двух позиций [сравн. 2) установить основные способы и формы психологизации в художественном тексте. Пристальное внимание к изучению нарративов объясняется. Среди огромного разнообразия нарративов особое место занимают художественные нарративы. противопоставление. лауреата Нобелевской премии. Ключевые слова: постколониальный романа. Как повествование. 5) очертить функциональный аспект реализации психонарратива в анализируемых произведениях. с. Кутзее.com Изотова Н. способностью повествовательных текстов фиксировать и передавать различные аспекты человеческого опыта. раскрывающих внутренний мир персонажа. 60. культурное пространство. во-первых. В широком смысле психонарратив может трактоваться как вербальное представление ситуаций и событий. предложенный Р. Краткий обзор публикаций по теме. Issue: 44. а во-вторых – на смысловую сторону повествования [2. с. каждая из которых фокусируется на определенном свойстве или качестве нарратива. раскрывающих внутренний мир персонажа. 62–63]. 3) раскрыть своеобразие психонарратива в романах Дж. 17]. возникает необходимость решения следующих задач: 1) охарактеризовать постколониальный роман сквозь призму психологизма. кандидат филологических наук. Кутзее: параметры изучения _______________________________________ Изотова Наталья Павловна. действия. Шоулзом. с. ключевая задача которой заключается в раскрытии природы "всевозможных нарративов. Киев. Психонарратив рассматривается с двух позиций: как определенная нарративная техника. Исследование выполнено на материале романов известного южноафриканского писателя Дж. 23. Материалы и методы. понимаемые как способ динамического выстраивания "мира истории". который. Методологической основой данной работы служит семиотико-нарративный метод описания художественного нарратива. направленная на изображение внутреннего мира персонажа. основываясь на антропоцентрическом подходе к анализу текстовых явлений. 9]. доцент Киевский национальный лингвистический университет. предлагает идиожанровый ракурс рассмотрения художественного нарратива. 13–14]. т. устный или письменный дискурс. реальных или вымышленных. выполненная в рамках лингвистики нарратива [13]. возникновение которой связано с конкретными историческими событиями конца ХХ века – распад колониальной системы и возникновение постколониального пространства [15.П. Сформировавших в рамках структурализма.seanewdim. 5. выделяя его структурные элементы и устанавливая принципы их корреляции в рамках всего повествования. композиционных и нарративных средств презентации разнообразных события из жизни персонажей. возникших в результате существования колониального режима [15. т. направленную на изображение внутреннего мира персонажа. происходящие в определенных пространственно-временных координатах.д.Science and Education a New Dimension. национальных и т. Кутзее. представленные сквозь призму определенного социально-культурного контекста. Исходя из поставленной цели. учитывает влияние жанра и авторского идиостиля при описании специфики художественного повествовательного текста. 4) описать семантику психоповествования в произведениях Дж. нарратология на современном этапе своего развития приобретает статус междисциплинарной области научного поиска [1. прежде всего. повествовательных произведений любого жанра и любой функциональности" [19.М.: 8. е. последовательность событий. идиожанр. Philology. наречия. г. 40]. исследователи обращают внимание. Для установления атрибутивных признаков событий был использован также семантико- 45 . содержащий определенное событие или серию событий. Цель данного исследования – описать семантику и функционирование психонарратива в романах Дж. который предполагает выделение определенных повествовательных элементов в структуре нарратива с последующим описанием их в терминах пропозиций. с. 76]. способных максимально эффективно направить мысль реципиента на реконструкцию "глобальной ментальной репрезентации этого мира" [16]. с. его психологического и эмоционального состояния. нарратив является объектом изучения многих научных дисциплин. сферу активного взаимодействия этических. Кутзее с помощью анализа языковых.М. и таким образом передающая авторскую оценку объективной действительности. Кутзее. д. В центре внимания данной статьи находится художественный психонарратив. с. 174].М. Украина Аннотация. его разнообразные психологические состояния. Статья посвящена раскрытию специфики семантики и функционирования психонарратива в романах известного южноафриканского писателя Дж. сам акт повествования [6. c. тщательно продуманного автором и объективируемого в текстовых структурах.М. 2015 www. психонарратив Ведение. на особенности структуры повествования. При изучении нарративной организации художественного произведения любого жанра. религиозных. с. которые раскрывают их психологическое и эмоциональное состояние и таким образом воплощают индивидуально-авторскую концепцию мира.М. III(9). В более узком смысле психонарратив представляет собой определенную нарративную технику. как вербальное представление ситуаций и событий. 12–15. представленную в этих произведений. и таким образом передающую авторскую оценку объективной действительности. Предлагаемая работа. вступающих в разнообразные отношения друг с другом (следствие. основными носителями которых в тексте служат предикатные (признаковые) слова – глаголы. 12]. психологизм. Кутзее. повтор и т. идиостиль. чье творчество принадлежит к постколониальной литературе. его психологического и эмоционального состояния.).М.

с одной стороны. 6. выбранная автором для представления психоповествования. Вторая форма нацелена на изображение эмоций и переживаний персонажа через самораскрытие. also a grainy whiteness like old toothpaste in which his mind seems to be coated (зернистая белизна. 60-летнего фотографа Пола Реймента. исповедь. 14]. чаще всего. Этот несчастный случай коренным образом изменяет мировосприятие главного героя и ощущение себя в мире. психологизм предполагает разностороннее и достаточно детальное изображение с помощью разнообразных средств художественной литературы жизни человека. An instant later the pain is washed away. From afar voices reach him. такие фрагменты художественного произведения. в религиозной и философской традициях сон.М. Художественная литература ХХ – начала ХХІ века использует весь арсенал вербальных способов психологизации событий и персонажей в художественном произведении. поиски и понимание человеком своего существования в динамическом и противоречивом мире. Например: HE IS BEING rocked from side to side. But he cannot do that just yet. Среди доминантных черт англоязычного постколониального романа ХХ– ХХІ века преобладает психологизм [11. Возможность рассмотрения сновидений как формы психонарратива объясняется природой сна.е. к сожалению. психологических. что максимальный стилистический эффект достигается в результате взаимодействия указанных форм психоповествования. на место (больница). then consciousness itself. с. с. Важна также точка зрения. Повторение прилагательного white (белый) и его деривата whiteness (белизна) метонимически указывают. с. He awakes in a cocoon of dead air. вместе с полными создают атмосферу неуверенности и волнения персонажа. Issue: 44. Something is coming to him. Кутзее "Waiting for the Barbarians" ("В ожидании варваров") воплощается с помощью приема онейрического повествования. Первая предполагает вербальное изображение внешних проявлений тех или других эмоциональных и психологических состояний персонажей (мимики.seanewdim. Текстовыми формами реализации такого психонарратива могут служить внутренний монолог. словно укрыла его мозг). протестуя та- ким образом против всего искусственного. С помощью контекстологического анализа [12] были рассмотрены предикатные слова в рамках определенного контекста. Кутзее предлагаем считать психологизированные контексты. сон. 22. Стилистический потенциал художественного психологизма расширяется также за счет модификаций традиционных жанровых форм. a hubbub rising and falling to a rhythm of its own. его духовных. который не понимает. white sheets. white light. then the panic. подобно паники охватывает его). from the cavern within a groan wells up and bursts from his throat. с целью выявления смысловой взаимосвязи целого нарратива и его структурных элементов. характеризующимся единством места. а с другой – растерянность Пола. 5. 'What is this?' he mouths or perhaps even shouts. What is this that is being done to me? or What is this place where I find myself? or even What is this fate that has befallen me? [26. на которые.). it is as if he were encased in concrete. […]. р. transported. Данный психонарратив описывает психологическое состояние страха и отчаяния главного героя. которые. 297]. Композиционно. с. meaning. What is this place where I find myself? – Где я очутился?). it is as if he were encased in concrete (так. Philology. но с определенной нюансировкой. движений. письмо.М. Вербально идея беспокойства и неведения представлена с помощью словесных метафор: from the cavern within a groan wells up and bursts from his throat (изнутри. Результаты и их обсуждение. He writhes. жестов поступков. 'Pain bad?' says a voice. Психологизация романов Дж. Так. 31] Рассмотрим особенности репрезентации психонарратива в романе Дж. Структурными элементами психонарратива в произведениях Дж. т. He tries to sit up but cannot. с.Science and Education a New Dimension. Пол возвращается домой и становится полностью зависимым от посторонних людей. бутто его закатали в цемент). 2015 www. Психологизм усиливается и за счет включения в структуру фрагмента неполных (номинативных) предложений (The prick of a needle). по дороге в супермаркет сбивает машина. 10. времени и действующих лиц [18.: 5. III(9). похожая на зубную пасту. что на первый план выходят композиционные и нарративные формы психологизации.М. которые описывают определенное психологическое состояние героя с помощью эмоционально маркированных лингвистических единиц (языковых. Психонарратив в романе Дж. окутанный мертвым воздухом) и художественных сравнений: something like panic sweeps over him (что-то. не может дать ответы. Как эстетический принцип.М. Something like panic sweeps over him. эмоциональное напряжение Пола передано с помощью внутреннего монолога. повествовательных). но он отказывается от протезов. словно из пещеры. Психонарратив имеет две формы художественного воплощения в анализируемых произведениях: внешнюю или непрямую и внутреннюю или прямую [сравн. Кутзее происходит благодаря введению в сюжетно-композиционную структуру произведения психонарратива.е. he awakes in a cocoon of dead air (он просыпается.com стилистический анализ [9. в ходе которого главный герой задает себе вопросы (What is this that is being done to me – Что со мной делают?. лежащий в основе художественного творчества [7]. В больнице ему ампутируют часть ноги. сам герой описывает свой внутренний мир. Frivole. что происходит с ним после аварии (What is going on?). экзистенциональных характеристик. Следует подчеркнуть.' The prick of a needle. also a grainy whiteness like old toothpaste in which his mind seems to be coated. 36]. возрастает и вырывается из горла стон). 'Hold still. Around him whiteness unrelieved: white ceiling. What is going on? If he were to open his eyes he would know. Кутзее "Slow Man" ("Медленный человек"). композиционных. т. В содержательном отношении такие контексты соответствуют эпизодам – единицам нарратива. с. воспринимался как посредник между реальной 46 . где происходят события. so that he cannot think straight and grows quite desperate. Основная тенденция развития художественного психологизма заключается в том. особенностей речи и др. Главного героя романа. дневник главного героя. 18].

Здесь психонарратив может быть эффективен для выхода на смысловой уровень произведения. to bring the house to order. предупреждал. a hole with a body draped around it (Я передвигаюсь по миру не как лезвие ножа. а может просто снег (it is not a face at all but another part of the human body that bulges under the skin. Благодаря такому эфемерному образу девочки создается психологическое напряжение. а Джолл предполагает. Для представления повествовательной канвы в романе "In the Heart of the Country" ("В сердце страны") автор выбирает психонарратив в форме дневника. В романе "Waiting for the Barbarians" ("В ожидании варваров") соединяется реальное и ирреальное. оболочка для пустого внутреннего пространства). В этом романе. as a sheath. dusty. Philology. Only one figure remains. природу империализма [22. 2015 www. использован жанровый потенциал дневника (его формальные и функциональные возможности). онейрический нарратив выполняет здесь ряд важных функций. ее образ рассеивается и исчезает. featureless. произведение состоит из коротких дневниковых записей (общее число 266). as a tool. незамужней женщины. Between numb fingers I hold out a coin. like an old shoe. Исходя из этого. открытая концовка. метонимии the two spindly legs hanging loose at the bottom and the two bony arms flapping at the sides and the big head lolling on top (две свисающие книзу длинные тонкие ноги. разницу культур. психонарратив в этом произведении представляет собой психологический автонарратив. as protectrix of a vacant inner space. соотнесенность с жанром притчи [там же]. Это роман о человеке. к основным чертам которого можно отнести субъективность. as protectrix of a vacant inner space (как чехол. who continues to pat snow on the sides of the castle. одинокой. like my father. to regiment the servants (как орудие для приведения дома в порядок и контроля за слугами). "эффект исповеди". The face I see is blank. которое усиливается словесной метафорой melt into the air (растворился в воздухе) и эпитетом numb (онемелый) в словосочетании numb fingers (онемелые пальцы). Произведение "Waiting for the Barbarians" ("В ожидании варваров") синтезирует в себе черты романа и параболы [3].seanewdim. две костлявые руки. [25. III(9). but as a hole. а именно. отраженные в этом произведении. forgotten. самостоятельность предметного плана повествования. давал надежду. it is the face of an embryo or a tiny whale. с. В указанном психологизированном контексте Магда описывает восприятие себя. как аллегоричность. 24]. достоверность. or as a tower with eyes. it is the snow itself. it is not a face at all but another part of the human body that bulges under the skin. 44]. Представленный с точки зрения главной героини. Сон давал возможность заглянуть в глубины человеческой психики. As I approach the children sidle away or melt into the air. I am trudging across the snow of an endless plain towards a group of tiny figures playing around a snow castle. All my life I have been left lying about. парадоксальная связь между которыми раскрывается с помощью онейрических эпизодов. а какая-то другая часть тела. Психологическое состояние отчаяния и разочарования вербально представлено с помощью эмоционально-оце-ночной лексики: метафоры I am a black widow in mourning (Я – черная вдова в трауре). а с другой – применены определенные стилистические модификации. жанровая модель романа формируется такими характеристиками.д. it is white. [14. it is white. р. например. like my father. тайны человеческой души. который проходит достаточно сложный и травматический путь. насилие. с. символизм. позволяющего глубже понять определенные исторические и политические реалии. центральным образом которого выступает девушка-варварка. предсказывал. произведение описывает природу человеческих страданий и их влияние на человека совести (man of conscience) [21. стараясь освободиться и противостоять империалистическому режиму. с одной стороны. glimmering tentatively somewhere in my inner darkness: myself as a sheath. что это было даже не лицо. и большая голова сверху). it is the face of an embryo or a tiny whale). разрезающего ветер. I move through the world not as a knife blade cutting the wind. but as a hole. отраженные в голове главной героини произведения Магды. Психонарратив в романе "In the Heart of the Country" ("В сердце страны") выполняет две ключевые функции: принимает участие в создании образа персонажа и раскрывает ключевую тематику постколониальных произведений: межрасовые отношения. как старый башмак). 15]. to regiment the servants. dusty. Вплетенный в повествовательную канву произведения. Центральной темой данного романа является тема личностного "пробуждения" – болезненного и противоречивого процесса. а как дырка.com жизнью и потусторонним миром. художественных сравнений: forgotten. or as a tower with eyes. as a matrix. a hole with a body draped around it. подобная моему отцу. Issue: 44. модель "хозяин – слуга" [20. хлопающие по бокам. like an old shoe like an old shoe (забытую. 48]. характерологическую: In the night the dream comes back. напоминающие фотографии или снимки реальности. пыльную. художественно-психологическую и прогнозирующую. Приближаясь к ней. But I have quite another sense of myself. 35] Выделенный эпизод описывает один из снов главного героя. Еще до встречи с ней. a hooded child sitting with its back to me. которые основаны на противопоставлении: I move through the world not as a knife blade cutting the wind. в том числе тех. р. 363]. Композиционно. or when I have been used. По мнению самого автора. the two spindly legs hanging loose at the bottom and the two bony arms flapping at the sides and the big head lolling on top [24. вокруг которой – тело). featureless. с.Science and Education a New Dimension. 47 . to bring the house to order. used as a tool. as a matrix. Джолл видит ее во сне сначала в образе какого-то ребенка (a hooded child) с нечеткими. I circle around the child. которая живет вместе со своим отцом и прислугой на отдалённой ферме в Кару. it is the snow itself). till I can peer under the hood. Например: I am a black widow in mourning for the uses I was never put to. Специфика семантики и функционирования психонарратива в этом романе определяется его жанровой природой. или как башня с глазами. с. свободу и т. размытыми чертами лица (The face I see is blank. показывающие индивидуально-авторскую специфику трансформации этого жанра.

– Новосибирск. – 415 с.A. – 21 с.А. Женетт Ж.А.415 p. Есин А. 48 . – URL: книга для учителя.А. Klemenova E. 07. поэтики. Кутзее.: Художественная литература. Historical views and creative activity J. 1974. наук : 225 p.net/avtor-andrey-esin/52962-psihologizm-russkoyzpu/2013/1/Tolkachev_Multiculturalism-Cross-culturalklassicheskoy-literatury-andrey-esin. .M. Kudryashov I.00. Перспективы дальнейших исследований заявленной проблематики видятся нам в изучении механизмов взаимодействия разнообразных форм психонарратива в художественных произведениях Дж. Philology.М.T.С. poetics.Я. истор. психологическое и эмоциональное состояние.№1 (22). О психологической прозе. Understanding. Narrative discourse // Figures II.Б.G. Повествовательный дискурс // Фигуры ІІ.А.V. Linguistic analysis of a literary Science. Ку. 2010. . hist. 3. – Т. воплощаясь в семантическом пространстве романов Дж.02. . – М. пространстве и кросс-культурная английская литература // 7.П. ЛИТЕРАТУРА 1. – 16 с. – Cambridge: Harvard University Press. 2. Тюпа В. 2008 .. Psihopovestvovanie as a zee's "Waiting for the Barbarians" // Information Portal Humanarrative technique of modeling the author of Art and discourse nities "Knowledge. Композиционный ритм и когнитивная логика тикум]. – № 1. – Л.. 21.pdf ния.М. 60-278. 2013. 1996. ekhnovich/ 9. №75.464 p. Умение" – 2010 – №5 Филология. The style of the Russian language. – №1 (22).Г. Genre originality of the novel by J. пед. – СПб. Coet. . – язык писателя.14.В.С. – 22. Books. Sciences: spec.. 2011 .В. – 244 с М. . 5–31. Исторические взгляды и творческая деятельby D. А.M. Литературный нарратив: когнитивные аспе. "Vektor".html 3.P. Британский постколониальный роман поURL: http://www.: Флинта. дожественного текста : теория и практика : [учебник. 26. Coetzee J. − 161 p. – М. : Флинта : Наука. Ларин Б.Moscow: 10.A. . Y. Психоповествование как 18.. Psychology of Russian classical literature: a book for Norma. . Ginzburg L. 1998. – С.. 2009. Cand. психонарратив может рассматриваться как специальный смысловой код. Литературный нарратив: текст и дискурс. Lingvostilistichekie features prose J. [ed.: 7. − New Haven and речи: Семантические этюды // Ларин Б. – Вып. dis. 2015 www. С. – 151 p. наук: – 438 p.V. . Шмид В.– М. Герцена. Толкачев С. дис. Художественная гипнология и онейропоэтзее "В ожидании варваров" // Инф-й гуманитарный портал тика русских писателей. tzee: Author. 2004. M.А. ность Дж. In the Heart of the Country. Стилистика русского языка. 19.М. : Изд-во Сабашниковых. Падучева Е.net/ 2.Н. 2013.174 pp. . Coetzee J. Literary narrative: cognitive aspects of text seavtor-andrey-esin/52962-psihologizm-russkoy-klassicheskoy-li mantics. ун-та путей сообщеphilology. : Языки славянской культу9. Кроме этого.ru/e-zpu/2010/5/Alekhnovich/ следней трети ХХ века в контексте литературы Великоб4.SPb. . Кожина М. Понимание. : Школа "Языки русской культуры". 07. state. Waiting for the Barbarians. Head D.– N. Semiotics and Interpretation.16 p.: Penguin 198 p. Лингвистический анализ хуритании. Esin A. – Тюмень: времени и вида в русском языке. Жанровое своеобразие романа Дж. Babenko L. нарративного текста (сборник Дж. 2014. Coet6. Проведенное исследование позволяет сделать заключение о том.N. гос.Tyumen.13. Кутзее: автореф.. Андреева В.: Flint: 4. служит эффективным способом моделирования образа персонажа. Алехнович А.: Flint. – 182 с.04 5.02. 1982.8. Казарин Ю. 60–278. Alekhnovich A. On the psychological prose. teratury-andrey-esin. Y. ун-та им. . – 15.M . 2006.. Сидорова О. Мультикультурализм в постколониальном – М. Лингвостилистичекие особенности the Event. M. – С. –: http://www. 2 . CoeFlint: Nauka. Татару Л. The ability to" .: Vintage. – [3-е изд-е]. психонарратив является значительным фактором формирования композиционной и нарративной структуры проанализированных романов.: Норма. 2012.zpu-journal..16. – 262 с. – N. 6. 2013. Нарратология. 2004. Coetzee J. Coetzee. – С. Бабенко Л.182 p. Literary narrative: text and discourse. Scholes R. дис. . 2005. понимания и интерпретации. 2009. .00. – 520 с.В. О лирике как разновидности художественной 23. – "Вектор Бук".ru/ehttp://iknigi. . Philology.. прак. – СПб. венного дискурса // Труды Рост.zpu-journal. Клеменова Е. – 304 с. III(9). 10.[3-ed-e] . Cambridge: Cambridge University Press.: Viking Penguin.: INTRADA. Кубрак М. The Cambridge Introduction to J.M.М.Moscow: zee: Author. 2008.html Literature/ 8. Понимание. В аспекте сюжетообразования романов автора. 2012.seanewdim. 17. "Знание. – 25. 23–37. 2.SPb. . Attwell]. 2004. – прозы Дж. – Алматы: Жазусы. Джойса "Дублинцы") // 5.04 "Германские языки". Семантические исследования (Семантика кты текстовой семантики. Гинзбург Л. REFERENCES (TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1. . M. – М. workshop].М. M.В.S.URL: http://iknigi. 11. – С. 11. 54 – 101.M. Genette G. … канд. Известия Российского гос. 2011 – URL: http://www..Г.. Attridge D. teachers. Casarin Yu. – 115 p. Sciences: spec. 174. грамматики. 1998. 1999. 2002. Coetzee J.М. Andreeva K. ун-та.A.244 p. Coetzee and the Ethics of Reading: Literature in 10. . 1999.В. раскрывающий его внутренний мир.Ya. 12. Андреева К. Andreeva V. .B.03 "GenPub.№5 // Proceedings of growth.M. Кутзее. 2013.– М. Савельева В. Очерк современной нарратологии // Критика и сенарративная техника авторского моделирования художестмиотика.URL: http://www. – 496 с.M . grammar.И. Эстетика слова и London: Yale University Press.nsc. Issue: 44.M . Кутзее: автореф. 1999.ru/e-zpu/2010/5/ Al2013. 2004. . Kubrak M. – Chicago: The University of Chicago Press. филол. дающий доступ к содержанию художественных произве- дений и определяющий стратегию их прочтения.: INTRADA. 2008. Slow Man. ИСТОЧНИКИ ИЛЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРИАЛА 24. спец. спец. – М. Наука.2010 . Кудряшов И. Семантика нарратива)." . dis. . Cand. – L. 2004.: Флинта : ры. text: Theory and Practice: [tutorial.03 "Всеобщая история (новейшая история)". "Germanic languages". Психологизм русской классической литературы: Знание. Doubling the Point: Essays and Interviews. M. – 464 с. Philology.S.. Univ of Railways. 2003. 20. – 180 p..com Выводы. Konstantinova N. 10. Kozhina M.496 p. 2008 – 464 с. eral History (recent history).Science and Education a New Dimension. Sabashnikovs. … канд. 2006. Умение.zpu-journal.21 p. Константинова Н.ru/journals/kis/pdf/CS_05/cs05tupa. – Екатеринбург: Изд-во Урал. что художественный психонарратив.

. Aesthetics of speech and language writer. Keywords: postcolonial novel. 17. .nsc.seanewdim.P.464 p.Vol. 2013. . III(9). Coetzee’s novels: aspects of study Abstract. Multiculturalism in the postcolonial space and cross-cultural with knowledge of English literature //-set. 2013.101.A. Tolkachev S. . Savelyeva V. 5-31. About the lyrics as a form of artistic speech: Semantic studies // B. philology. collection. Issue: 44. . №75.Ekaterinburg: Publishing House of the Urals. Joyce's "Dubliners") // Bulletine of the Russian State. 16.M.A. Un-ty n. .V.com 12. Sidorova O. Semantic research (Semantics time and type in the Russian language. Linguistics of psychonarration in J.Novosibirsk. Composite rhythm and cognitive logic of narrative text (J. Coetzee.: Fiction.URL: http://www.G. Art and hypnology oneyropoetika Russian writers. Understanding. Larin.520 p.a. Skill. 15.S.№ 1.M. Herzen.V.L . Psychonarration is viewed from two perspectives: as a certain narrative technique aimed at portraying the character’s inner world as well as his/her psychological and emotional state thus conveying the author’s perception of the objective reality.Almaty: Zhazusy. Tataru L. 2015 www. 54 .URL http://www. . psychologism. . and as a verbal representation of events and situations revealing the character’s inner life.Science and Education a New Dimension.P.P. 2008. University Press. 2005. Larin B. 23-37. . Tyupa B.: School "Languages Russian culture".pdf Izotova N. 13. Sketch of modern narratology // Criticism and semiotics. The semantics of the narrative).ru/e-zpu/2013/1/Tolkachev_Multiculturalism-Crosscultural-Literature/ 18.I. . .V. idiostyle. 1974. . idiogenre. . .ru/journals/kis/pdf/CS_05/cs05tupa. A. M. 2002.262 p.P. 1996. 14. Paducheva E. psychonarration 49 . British post-colonial novel of the last third of the twentieth century literature in the context of the UK. .zpujournal. The article focuses on semantics and functioning of psychonarration in the novels written by the famous South-Africa writer J. Philology.

Висвітлені основні характеристики емоцій через тілесність персонажів. 15]. що свідчить про збалансованість невербальної взаємодії та установку на її успішній перебіг: She smiled at him and welcomed him with her cute eyes. де через сприйняття нашого тіла та наші тілесні рухи. просодичні. що ми зосереджуємося на вивченні соматикону емоційного реагування як ситуативно обумовленої. дискурсивного аналізу та ін. радість-задоволення. а саме. гнівлють." Nita replied. страх-жах [2. відраза-огида. емоційне реагування. сум) і соціальні емоції (сором. Україна Анотація. здивування-переляк.4]. вона часто супроводжується відчуттям припливу сил.П. без розмежування на стимулюючі і реактивні невербальні дії. наприклад: "Don’t you mind my assistance?" "I’m sure I will enjoy your company this night. 50 . емоційні тріади. емоції задоволення-радості та емоції відрази-огиди. Структура соматикону варіюється від позначення однієї невербальної одиниці до двох та більше невербальних дій. Емоційне реагування належить до реактивних невербальних і вербальних проявів особистості. Емоція задоволення-радості виникає в ситуаціях реалізації основних особистісних потреб і можливостей людини. 37]. аспірант кафедри германської і фіно-угорської філології начальник відділу міжнародних зв’язків. такесичні. горе-страждання. Ізарда. для виявлення прагматичної складової комунікативного стилю та для визначення конверсаційного та емотивного потенціалу мовної особистості агресивного. c. що виражається через голос. гордість. При цьому характерним соматиконом емоційного реагування є обмін посмішками та встановлення зорового контакту. за версією К. ассертивного або субмісивного типу. а також через емоції та почуття значення стає можливим і набуває звичної форми. виявлення характеристик емоційного реагування та засобів його вираження на матеріалі сучасного англомовного художнього дискурсу. Емоції беруть участь у формуванні змістовної взаємодії зі світом. тобто виникають на основі кількох фундаментальних. сором-приниження.і полікомпонентний соматикон емоційного реагування може знаходити свою реалізацію у різних емоційно забарвлених ситуаціях. Philology. проксемні та інші компоненти системи невербальної комунікації. Issue: 44. функціонального. Mr Crag. До базових емоцій належать: інтерес-збудження. Київський національний лінгвістичний університет. p. Стаття присвячена вивченню комунікативних стилів персонажів на матеріалі сучасного англомовного художнього дискурсу у термінах соматикону емоційного реагування. Сукупність таких номінацій формує особливий комунікативно зумовлений. психологічно і прагматично вмотивованої комунікативної дії / реакції. с. м. забарвлений сарказмом. Основний показник емоції інтересу-збудження – погляд: looking at her in amazement (а feeling of great surprise or wonder [6]). Соматикон емоційного реагування в аспекті комунікативних стилів Казак Світлана Павлівна. заздрість). прагмасемантичного. кістки. що виявляється у формі емоційної реакції і виражається у психо-фізіологічному невербальному прояві організму через соматикон дискурсу. є похідними або складовими. Вони включають фонові емоції (енергійність чи слабкість.2. комунікативний стиль персонажів Ми народжені у світі створінь із плоті. Марк Джонсон У сучасних комунікативних студіях актуальним залишається вивчення тілесної природи емоцій через різні кінесичні. розширенням можливостей та оптимізму. і при цьому дотриматись принципу ввічливості. що утворюють невербальні кластери різних конфігурацій.com Казак С. визначено вплив екстралінгвальних факторів при диференціації асертивного. у ситуації привітання при переживанні персонажами емоції інтересу-збудження. іншими людьми і навколишнім світом. гнів. Київ. радість. III(9). прагнучи реалізувати власні прагматичні інтенції.4]. що базується на принципах комплексної методології і включає наступні методи та методики аналізу: метод аналізу словникових дефініцій. у якому тіло оцінює свій стан та пристосовується. які в писемному дискурсі набувають позначення різними номинативними одиницями мови [1. агресивного та субмісивного стилів. Jack smiled and stood there looking at her in amazement [9 р. Ключові слова: соматикон. честь. при цьому персонаж свідомо контролює свою невербальну поведінку. нестриманість чи урівноваженість). Емоції – частина процесу. Ця емоція переживається як стан задоволення і насолоди життям. 3] і впливають на форму і зміст спілкування. метод контекстуального. Виділений фрагмент дискурсу ілюструє однокомпонентний соматикон емоційного реагування. 2015 www. і наша органічна плоть та кров. Всі інші емоційні стани. собою. ритм внутрішніх органів та пульсуючий потік наших емоцій породжують різні значення [1.Science and Education a New Dimension. Дво. Мета даної статті – вивчення стилетвірного потенціалу соматикону. Новизна нашого дослідження полягає в тому. прагматично і екпресивно навантажений простір тілесності дискурсивної практики [4] − соматикон [3] − синтагматика і парадигматика якого відкривають можливості для розуміння ratio і emotio персонажу. базові емоції (страх. наприклад. щоб підтримувати гомеостаз. 11]. consciously trying to keep sarcasm out of his voice [11. Розглянемо реалізацію кількох найбільш експліцитно виражених базових емоцій при позначенні соматикону емоційного реагування персонажів у художньому дискурсі.seanewdim. Для вивчення даного ілюстративного матеріалу застосовується інтегративний підхід дослідження невербальних знаків.3. У останніх роботах в галузі невербалістики соматикон розглядався комплексно [3.

dad?” The father glanced down at the paper in his hand. часто відверто емоційний і надмірно експресивний. “Say in again. As if she’d slapped him. не боїться виникнення конфлікту. Angry color stained his strong cheekbones. які доводять відчуття саме емоції відрази. в поєднанні із сильним гнівом. Соматикон емоційного реагування директора – багатоканальний та негативний за знаком. “I haven’t done anything. а кілька емоцій. honestly I haven’t!” “Stand up. the hurt pooling in her eyes. Вони сприймаються як потворні. Асертивність соматикону емоційного реагування виражається через тріаду дружелюбності таким чином: комуніканти перебувають у доброзичливому настрої. Такий комунікант вербально і невербально нестриманий. 162]. агресивний у погляді і жесті [4. які по-різному впливають на наші переживання і наші дії. то у дискурсі на основі цієї закономірності можна прослідкувати. огидні т. що часто комбінуються такі емоції. У зв’язку з цим. “You’ll just have to find some other way to ease your conscience. stricken expression on Jaime’s face. Емоція відрази породжує бажання змінити відповідний об'єкт (поліпшити. “Matilda. her lips turned to a grin). I won’t accept your gift. Дівчина з радістю приймає запрошення і з цього приводу виражає схвалення. Так. recognition struck. Емоція відрази – огиди виникає по відношенню до об'єктів. The father’s face was beginning to go dark red. Дискурс агресивного комунікативного стилю експліцитний і дуже виразний. it won’t work. а тим більше про психологічний комфорт співрозмовника – він егоїстичний в досягненні своїх цілей.”“Four thousand three hundred and three pounds and fifty pence. Саме іменник grin – grimace grotesquely so as to reveal the teeth.” Every second of the last two weeks without her had been like acid eating through his system.Science and Education a New Dimension. Ми розвиваємо ідею. “I’d love to go shopping to the downtown with you”) і невербально (Candy's face creased with pleasure. в результаті чого приходить радість та задоволення (bringing joy and delight). персонаж гармонізує свій внутрішній стан (his suffering vanished). думки і бажання людей. He looked stunned. 20]. 2015 www. що комунікативний стиль відрізняється один від одного не лише способом реалізації категорії домінування (переможець : : переможений). To ease your guilt. his suffering vanished as if it had never been bringing joy and delight [9. III(9). 31]. однак слід визнати і те. кожен комунікативний стиль відрізняється емоційною складовою. явищ або людей. Oxford Dictionary [6]. Провідний вчений в галузі емоцій людини К. Is that what you’ve got. через голос Hearing her on his voice mail. У контексті нашого дослідження ми стверджуємо. у якому емоційне реагування прямо чи опосередковано надає характеристику комуніканту.) експліцитно. а обличчя подруги при цьому світиться від задоволення. який виступає комунікативним стимулом. Well.” [9. He became very quiet. 315]. stand up!” the Trunchbull barked. you disgusting little cockroach!” The Trunchbull was in such a rage that her face had taken on a boiled colour and little flecksof froth were gathering at the corners of her mouth. Philology. p. p. “It’s great”. heart crimped) та ін. за термінологією К. Regret twisted her emotions into knots. but she plowed on.” Johanna replied. оскільки емоції кластерні [5. номінації. що номінації соматикону також утворюють номінативні кластери. He seemed to stiffen. агресивний – ворожості. що в основі комунікативного стилю персонажа лежить спосіб емоційного реагування. піна навколо рота та характерний для відрази оскал (her face had taken on a boiled colour and little flecksof froth were gathering at the corners of her mouth. як гнів (Angry color stained his strong cheekbone. У цьому фрагменті дискурсу акуталізована вся тріада дружелюбності – радість. Хоча ступінь прояву агресії варіюється в різних дискурсивних практиках. 22]. p. her lips turned to a grin [7. задоволення і дружній настрій. утворюючи комплекси чи комбінації емоцій [2. Дані припущення підтверджуються на матеріалі англомовного художнього дискурсу. Для підсилення ефекту емоційної напруги та експресивності емоційні кластери можуть бути насичені номінаціями невербальних метафор (regret twisted her emotions into knots. є надзвичайно важливим.” She snuck a glance toward Cody’s silent presence. знищити його або дистанціюватися від нього. що вербально (“It’s great”. Відразу в даному фрагменті відчуває директор школи по відношенню до неслухняної учениці. Агресивний комуникант не дбає про своє позитивне "обличчя". 95]. 320]. Issue: 44. асертивний стиль побудований на тріаді дружелюбності. конкретні предмети. що хоча визнання існування різних емоцій. значною мірою не відповідним морально-естетичним вимогам суб'єкта. Проаналізувавши ряд дискурсивних фрагментів. це – зміна кольору обличчя. Then. ми можемо стверджувати.” Matilda said. с. Miss Trunchbull. тріадою. but there’s a couple things I need to get off my chest. Ізарда [2]. wanting Cody to understand how his actions affected those around him. Ізард стверджує.seanewdim. с. Наприклад. Таким чином. які разом створюють атмосферу напруженості: “I think you gave me the saddle to make yourself feel better about lying to me. 51 .п. які поєднують кілька емоцій для передачі різного ступеню емоційної напруги та загальної емоційної тональності фрагменту через регулярну комбінацію невербальних засобів комунікації. що щоденні життєві ситуації часто викликають не одну. blue eyes swung her way. he said. продукти діяльності та ін. There was a silence. “I’d love to go shopping to the downtown with you. прояв агресії розпізнається однозначно. p. c. а субмісивний – на тріаді хвилювання [4. 40]. Агресивність соматикону емоційного реагування. There was another silence. Це можуть бути вчинки. удосконалити). наприклад: “If I’ve done it right it ought to be four thousand three hundred and three pounds and fifty pence.com “I probably shouldn’t be calling you. ворожий. – експліцитний показник переживання персонажем емоції відрази. Hearing her on his voice mail. Candy's face creased with pleasure [9. c.). здивування (He looked stunned) та страждання / жалкування (Regret twisted her emotions into knots).

repeating the initial consonants of words [6]). Наведемо приклад реалізації фізичних маркерів комунікації. Емоційна складова цього стилю представлена тріадою хвилювання. сорому та страху. Гнів експліцитно прявляється через зміну кольору обличчя до червоного – невербальний симпотом (The father’s face was beginning to go dark red). p. Полярні характеристики віку. професійні характеристики. Соціальні маркери включають національні. щоб приховати сором чи сором'язливість. «погляд». Miss Honey. Найбільш значним фактором. Прагматична складова агресивного стилю виражається комплексом експліцитно авторитарних мовних актів.114]. До універсальних рис соматикону можна зарахувати те. «голос» свідчать про агресивний комунікативний стиль цього персонажа / соматикон вчителя проявляється через невербальну семіотику «голосу». у фрагменті вище – батьківської. <…>” [7. III(9). психологічних характеристик.com “You … you little cheat!” the father suddenly shouted. p. all good. “What is it you want?” “There is a little girl in my class called Matilda Wormwood…” Miss Honey began in a quiet voice. наприклад гнів (utter a loud cry. невпевненості. від емоцій. and stood near him. збентеження. 17]. Особливість емоційного реагування залежить. повторенням слів і фраз. p. соціальних. Загальна емоційна тональність фрагменту – паралізуючий страх та хвилювання. managed to stutter. що невербальні знаки є невід’ємним засобом комунікації. “No. “Chop your pigtails off and throw ‘em in the dustbin. насамперед.” He stopped suddenly. пов’язаних із особистістю персонажа: його фізичних. менасиви. зовнішнього вигляду. який пов'язаний з фізичними. життєвий/емоційний досвід персонажів: “Still working too hard?” he asked. 321]. Страх бути приниженим. Amanda. he had sharp ears. smell. вдається до брехні або несподіваних дискурсивних дій. Headmistress Trunchbull was standing beside her huge desk with a look of scowling impatience on her face. та жест (pointing at her with his finger). with a bunch of pesky nurses around you. як темперамент і склад характеру. 2015 www. c. почуття і стани. що має багатий життєвий досвід. мовчання. p. as she approached the bed. а також риси соціального статусу та соціальної ролі учасників комунікативної взаємодії та ін. формують конве- 52 . що впливає на якісні та кількісні параметри використання невербальних знаків в дискурсі.seanewdim. беруть на себе роль емоційного коду. при цьому ключовим невербальним компонентом його емоційної реакції – заклику є "дотик": Невербальна складова спілкування демонструє закономірність побудови площини тілесності – соматикону. typically as an expression of a strong emotion [6]). здійснює намір переконати молоду жінку змінити спосіб життя. наприклад: Соціальні ролі: домінування директора школи через невербальні компоненти комунікації «постава». однак емоційне реагування набуває варіативних ознак під впливом екстралінгвальних факторів. волевиявлення і намір. вік. спонтанний крик (suddenly shouted). фізичного стану. де дієслово містить у своєму значенні понетціал передавати сильну емоцію. Комунікант воліє використовувати перформативи. розкритим у своїй слабкості викликає почуття тривоги. living in an attic. sight. репрезентуючи субмісивний стиль цього персонажа. all in order [8. переведення розмови на іншу тему. She hardly ever spoke in a normal voice.” he reached up a hand for hers and held it [10. частіше прямих. на яких воно базується. а також констативи і квеситиви. Емоційна складова агресивного стилю заснована на тріаді ворожості. які збагачуються соціальною інформацією. “My m-m-mummy likes them. Найбільш різноманітну варіативність невербальних знаків в дискурсивних практиках забезпечує адресан- тно-адресатний фактор. Вік комунікантів: літній чоловік запевняє лікаря про стабільність свого стану здоров’я і адекватність реагування. Субмісивність виражена через заціпеніння всього тіла учениці від страху – нестимулююча дія стимулу – (Amanda. образи.Science and Education a New Dimension. “Yes. дотиків. p. pointing at her with his finger. When Miss Honey entered the study. Присоромлена або ображена людина найчастіше. що передається в дискурсі діями паузації. you understand?” Headmaster shouted.п. Old as he was. Issue: 44. “Of course. виправдання. виразів очей. директиви. Вона включає такі характеристики. Alone. «міміка». настрій.54]. демонстрації влади. приховуючи почуття провини. яка об'єднує прояви в різній мірі фундаментальних емоцій людини – збентеження. емоції. огида або презирство. застережень і т. Philology. “Don't I always tell you not to do that? You work too hard. та пресингу в здійсненні дискурсивної макростратегії "вийти переможцем" [4. 22]. sound. Субмісивність соматикону емоційного реагування персонажа. є група емоційно-психологічних маркерів. стан здоров'я. You'll end up like me one day. paralyzed with fright) та зміни голосу через сильний переляк до заїкання (managed to stutter – іay something with difficulty. <…> No one in the world can give the right answer just like that.” she said. especially a girl! <…> [7. Успішний чоловік. соціальними та емоційно-психологічними маркерами комунікантів [4]. 85]. які здійснюються від першої особи. Nothing new. Прагматична характеристика даного стилю виражається переважно непрямими мовними актами пояснення. зовнішнього вигляду дуже експресивно передані в номінаціях жестів. paralyzed with fright. незважаючи на похилий вік: “Have there been any late developments?” the doctor asked. Саме завдання позначення такого боку мовця і слухача обумовлюють включення в дискурс номінацій жестової. конституційні ознаки. які об'єднують такі характеристики людини: стать. raised a warning hand and cocked his head. породжують особливу функціональну систему. She either barked or shouted [7. у яких проявляє свої іллокутивні егоцентричні наміри. сумніву. яка включає різну ступінь прояву комуникантом таких емоцій. щоб уникнути самотності. Miss Trunchbull barked. який в Оксфордському словнику [6] визначається як жест-звинувачення (Openly accuse someone or apportion blame). а також прямими мовними актами прохання. як гнів. мімічної і просодичної поведінки.” She smiled at him. Використання таких мовних актів співвідноситься з тактиками самопрезентації. вибачення і благання.

2004.15 "General Linguistics" / Iryna Ivanivna Peter. Таким чином. практик : дис. Psychology of emotions / Carroll E..И.com/ ДЖЕРЕЛА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ (SOURCES ILLUSTRATIONS) 7. 2011.. 1988 – 10. Варіативність соматикону емоційного реагування відбувається за рахунок впливу соціолінгвістичних факторів − адресантно-адресатних чинників. 2000. Smashwords.15 "Загальне мовознавство" / Ірина Питер. курсивные нормы // Вопросы психолингвистики. Dahl R. – 44 p. а сам персонаж набуває характеристик асертивного. Issue: 44. – M . Статья посвящена изучению коммуникативных стилей персонажа на материале современного англоязычного художественного дискурса в терминах соматикона эмоционального реагирования. Sorokin Yu. філол. 10. O’Connor E.И. emotional triads. Изард. Philology. Wilson N. Іванівна Сєрякова. Steel D. Matilda / Roald Dahl. 39-42. Соматикон: Аспекты невер.I. – New York : Dra11.02. – М. – K.02. яке передає одну чи кілька емоцій.5. Освещены основные характеристики эмоций через телесность персонажей. Романов А.5. – 441 p. Серякова И. .П. ТвГУ.P. Izard.: ИЯ РАН. – New York : Puffin. – New York : Bantam 256 p. communicative styles of characters Казак С.I. Somatikon of English discursive practices: dis.. REFERENCES (TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 2. Johnson M. эмоциональное реагирование. установки. схильності. aggressive and submissive styles determination is emphasized. Romanov. The main characteristics of emotions through body behaviour of characters are highlighted. Izard K. – Los Gatos : matic Play Service Inc. Shahovsky V. 2008. Yu. Sorokin. Doubleday Dell Publishing Group. 4. Sciences: spec. наук : спец. Энергетическая мощность эмоций и дисбальной семиотики / Алексей Аркадьевич Романов. 8. – RAS. № 7. определено влияние экстралингвальных факторов при диференциации ассертивного. Соматикон англоязычных дискурсивных versity of Chicago Press. Keywords: somaticon (combination of nonverbal signs). Schield C. TSU. – СПб. Nonverbal emotional reactions in the aspect of communicative styles Abstract.Science and Education a New Dimension. 2000. життєві цінності мовців. Психология эмоций / Кэррол Э. 10. яка визначається як на особистісному. …докт.A.А. Sieriakova. The House / Danielle Steel. властивості. Oxford: Oxford University Press. – Uni. 10. агрессивного и субмисивного стилей. при цьому засобами емоційного реагування. Ключевые слова: соматикон.: IL sive norms // Questions of psycholinguistics. эмоциональные триады. – 253 p. Needing Nita / Norah Wilson. emotional reactions. 9. Соматикон эмоционального реагирования в аспекте коммуникативных стилей Аннотация. – 312 с. Romanov A.oxforddictionaries. – 416 p..A. – 312 p. – С. агресивного чи субмісивного мовця.02. 2004. Her secret millionaire / Cat Schield. Sieriakova I. – 441 с. особливості емоційного реагування персонажа засобами соматикону безпосередньо співвідносяться з типом комунікативного стилю персонажа. Сорокин Ю. коммуникативный стиль персонажей 53 . Изард К. пов'язаних із явищем ідентичності людини. 3. 2012. The Meaning of the Body / Mark Johnson. 3. fіlol. Inc.A. 2007. 2008.04 "Germanіc LanKazak S. виступають ознакою соціальнокультурної приналежності комунікантів. № 7.A. – 308 p. pp. перш за все. – Los Gatos : Smashwords.. 2014 URL: http://www. III(9). .seanewdim. – 253 с. соціальні особли- вості.4. Шаховский В. Generating capacity of emotions and discurbal semiotics / A. – К. This article is dedicated to the investigation of communicative styles of characters on the material of modern English fictional discourse in termes of nonverbal emotional reactions. : манські мови". – 72 p. 2008. виконує емотивну функцію.SPb. Юрий Александрович Сорокин. Соматикон. 2010.com нційність спілкування. ЛИТЕРАТУРА 1. : guages" 10.02.. 1998. 2012 . емоційний профіль поведінки якого спрямований на реалізацію прагматичної мети дискурсивної практики. the influence of extralingual factors during assertive. I was dancing / Edwin O’Connor.04 "Гер2. 2015 www. Somatikon: Aspects of nonver. ДОВІДНИКИ (REFERENCE BOOK) 6. – 50 p. 39-42.А.. так і на соціальному рівні через фізичні характеристики. Doctor. Oxford Dictionary online.

пауза способна осуществлять мощное суггестивное воздействие на слушающего путем запуска когнитивных процессов его мышления. способность психофизиологической энергии речевых пауз возбуждать в сознании слушателя акты когнитивного мышления. а чаще прогнозируемых в лингвистических источниках. Критерий оценки паузального перепада эмоционально-прагматического потенциала смежных речевых отрезков ______________________________________ Калита Алла Андреевна. она зачастую дает возможность слушающему декодировать мысль. структура паузы и ее локализация в речевом сегменте. 1). доктор филологических наук. порождаемых сознанием. 54 .seanewdim. на первом иерархическом уровне классификации было стратифицировано три укрупненных класса пауз. пауза способна задавать своего рода двухвариантную технологию процессов декодирования смысла речи. адекватно декодируемый реципиентом смысл высказывания. она во взаимодействии с интонационными средствами подчеркивает смысл сказанного. В работе [3] нами показано. Issue: 44. пауза как бы предоставляет свободу когнитивному мышлению слушающего. повышая тем самым его однозначность. Уже в самом феномене паузы обнаруживается двухуровневая парадоксальность. являясь физически отсутствием звучания. Philology. может быть также ограничена уточнением смысла. Три нижеследующих уровня. 2015 www. В статье путем рассмотрения особенностей порождения. Для этого достаточно расширить возможности классификации рис. принимающих непосредственное участие в актуализации конкретных видов речевых пауз. Так. Ключевые слова: речевая пауза. она является вполне разрешимой. порождающим из веера латентных альтернатив под воздействием эмоциональной энергии говорящего конкретный. Говоря языком современной науки. паузальный перепад. Это и дало нам возможность рассматривать паузу как специфический энергетический феномен коммуникации. И поэтому считать проблему исчерпывающей классификации психоэнергетических признаков пауз решенной представилось преждевременным. г. формула В фокусе разрабатываемой нами энергетической теории речи естественным образом оказалась способность речевых пауз концентрировать коммуникативноэнергетический потенциал высказывания. психоэнергетические признаки. подсознанием или бессознательным говорящего. тем не менее. По первому варианту. сигнализирующий об уровне эмоционально-прагматической энергии говорящего. что паузы. 1 как теоретического инструментария научного познания путем ее преобразования в системную матрицу. что речевая пауза в ее широком понимании является фокусирующим элементом логико-смысловой направленности коммуникации. порождаемые сознанием. декодируются на адекватных уровнях психики слушающего. содержащимся в последующих высказываниях. Исходя из этого. актуализируются в коммуникации под влиянием различных по физическим параметрам нервных импульсов. что речевые паузы. что. были систематизированы по таким критериям (признакам) их порождения психикой говорящего: характер порождения. исходя из общеизвестных законов генезиса научного знания.com Калита А. Однако результаты проведенного нами предварительного системно-матричного анализа показали недостаточную надежность описываемых. Такое понимание тесно взаимосвязанных между собой процессов их порождения. наличие у речевых пауз латентного манипулятивно-суггестивного потенциала. все существующие в речи тактики их суггестивного воздействия на реципиента. эмоционально-прагматический потенциал. а в ее головке разместить шкалы установленных экспериментальным путем физических параметров просодических средств. подсознанием и бессознательным психики говорящего. подсознание и бессознательное). В боковину такой матрицы следует ввести все элементы классификации. фактически не высказанную говорящим вслух. приведенные на рис. Сопровождаемая обычно паралингвистическими средствами. речевой сегмент. По второму варианту.А. оставляя возможность альтернативного декодирования смысла высказывания. мы приняли допущение. дающий толчок к возбуждению соответствующих когнитивно-декодирующих процессов в психической сфере реципиента. можно с полной уверенностью сказать. На вариативности сочетаний этих двух диалектически противоречивых технологий взаимодействия пауз и строятся. профессор Национальный технический университет Украины «Киевский политехнический институт». 1). в зависимости от уровня их зарождения в психике адресанта (сознание. с одной стороны. III(9). информационно-энергетическая манифестация которых воспринимается и селективно декодируется нейронными популяциями. И. хотя указанная проблема только предстала во всей ее сложности. управляющими функционированием указанных уровней психики адресата. охватывающих традиционных для лингвистики признаки пауз. Украина Аннотация. связей между элементами четвертого и пятого иерархических уровней классификации (рис.Science and Education a New Dimension. которая. подсознанием и бессознательным адресанта. впрочем. Более того. классификация. актуализации и декодирования в коммуникации привело к необходимости систематизации укрупненных классов речевых пауз по критерию уровня их порождения психикой говорящего (рис. Киев. актуализации и декодирования реч евых пауз с позиций разрабатываемой автором энергетической теории речи обоснована классификация их психоэнергетических признаков и выведена формула для определения удельного паузального перепада эмоционально-прагматического потенциала смежных речевых сегментов. На основе этого было постулировано. по сути. 1. к особенностям функционирования пауз можно отнести: непосредственную связь процессов их порождения с сознанием. Проще говоря.

Согласно существующим методологическим требованиям в роли искомых параметров должны выступать определенные комплексы или отдельные просодические характеристики. 2] позволило нам систематизировать их безразмерные энергетические показатели по трем соответствующим уровням (низкий. ритмогруппа. позволяющий сравнивать не только ЭПП высказываний. поскольку аппаратурная регистрация указанных параметров с помощью ряда современных компьютерных программ не составляет каких-либо трудностей. текстовый фрагмент. как слог. с. а в ее головке разместить шкалы установленных экспериментальным путем физических параметров просодических средств. Issue: 44. Упомянутый критерий. III(9).Science and Education a New Dimension. рассчитывается по следующей зависимости: K F0  t  I 0 . интоногруппа-синтагма. Физический смысл полученного безразмерного критерия состоит в том. средний и высокий). В боковину такой матрицы следует ввести все элементы классификации. 1. Это вполне реально. имеющие размерность физических величин. Это вполне реально. t – длительность звучания слога (мс. Philology. а и саму логику его поиска. принимающих непосредственное участие в актуализации конкретных видов речевых пауз. поскольку аппаратурная регистрация указанных параметров с помощью ряда современных компьютерных программ не составляет каких-либо трудностей. Это открыло потенциальную возможность перехода к теоретическому обоснованию подобного безразмерного критерия для количественной оценки уровня актуализации ЭПП паузы. I3 – интенсивность F3 (дБ).seanewdim. Таким образом.). приведенные на рис. Идея такого обоснования состояла в обезразмеривании соотношения абсолютных значений аппаратурно измеряемых количествен- 55 .com Рис. 2015 www. а и таких речевых сегментов. текст. 1 как теоретического инструментария научного познания путем ее преобразования в системную матрицу. Классификация психоэнергетических признаков пауз в звучащей речи Согласно существующим методологическим требованиям в роли искомых параметров должны выступать определенные комплексы или отдельные просодические характеристики. 1000  I 3 (1) где: К – критерий уровня актуализации ЭПП высказывания.). 480-482. I0 – интенсивность F0 (дБ). выраженного через размерные просодические параметры. был получен новый теоретико-методологический инструмент. 4] нами ранее критерий уровня эмоционально-прагматического потенциала (далее – ЭПП) высказывания. что он характеризует количественную меру уровня актуализации ЭПП высказывания. обоснованный методом анализа размерностей в рамках теории подобия. F0 – частота основного тона в герцах (1/c. 1. слово. Для этого достаточно расширить возможности классификации рис. имеющие размерность физических величин. Поэтому с методологической точки зрения оказалось целесообразным использовать для этого не только обоснованный [1] и апробированный [2. Его практическое использование в обработке результатов экспериментально-фонетических исследований различных видов высказываний [1. 1000 – коэффициент перевода миллисекунд в секунды.

74). Ее реализации сопутствовало формулирование условий. предшествующего паузе. Числовое же значение самого удельного паузального перепада ЭПП зависит. получаемого с ее помощью показателя ΔPy. что паузальный перепад энергии направлен на усиление влияния ЭПП предыдущего паузе речевого сегмента на ЭПП последующего. L1 – количество звуков в речевом сегменте. следующего за паузой (мс. так и меньшими по отношению к одноименным параметрам. K1 – критерий уровня актуализации ЭПП речевого сегмента. что полученный таким образом знак выступает в роли объективного. (2) где: ΔPy – удельный паузальный перепад ЭПП. Выведенная на основе изложенных выше концептуальных положений и методологических условий формула для определения удельного паузального перепада ЭПП. L2 – количество звуков в с речевом сегменте. Физическая сущность указанного факта интерпретируется в формуле (2) изменением знака. Фрагмент матрицы. от разности ЭПП смежных с паузой речевых 56 . t1 – длительность звучания речевого сегмента. Фрагмент матрицы расчета удельного паузального перепада эмоционально-прагматического потенциала высказывания по результатам инструментальных измерений его интонационных параметров Обратим здесь внимание на то. предшествующем паузе.). имеет следующий вид: [ ] . Таблица 1. 2015 www. 29.Science and Education a New Dimension. предшествующего паузе на следующий за ней сегмент. Philology. низкий) уровнями актуализации их ЭПП. Проверка эффективности практического использования обоснованной нами формулы проводилась путем обсчета результатов инструментальных измерений. показывает. K2 – критерий уровня актуализации ЭПП речевого сегмента. смежных с паузой. SpectraLab) в процессе экспериментально-фонетического исследования психо-энергетических особенностей взаимодействия параметров интонации в трех классах высказываний. характеризирующихся различными (высокий. использованной для фиксации результатов измерений и удельного паузального перепада ЭПП. могут оказаться как большими. в соответствие с которыми искомый критерий паузального перепада ЭПП должен: 1) быть безразмерным и рассчитываться на основе аппаратурно измеряемых размерных просодических параметров. если рассчитанное по данной формуле значение удельного паузального перепада ЭПП имеет знак «минус» (например.seanewdim. Фрагмент матрицы свидетельствует. III(9). представлены в таблице 1. поскольку их выполнение позволит объективно описывать динамику взаимодействия паузального перепада ЭПП в ее соотнесении с уровнями актуализации ЭПП любых.). 2) включать в себя психо-энергетический и темпоральный компоненты. – длительность паузы (мс. измеренным в следующих за нею сегментах. средний. зарегистрированного приборами показателя функциональной направленности паузального перепада ЭПП актуализуемых говорящим речевых сегментов. как это видно из таблицы 1. Cool Edit Pro. реализованных с помощью компьютерных программ для обработки звука (Praat. следующем за паузой.).52). предшествующих паузе. напротив. характеризующих динамику изменения ЭПП высказывания во времени его актуализации. то это свидетельствует о том. Так. что он (перепад) направлен на ослабление влияния ЭПП речевого сегмента. t2 – длительность звучания речевого сегмента. -9. полученного в соответствии с формулой (2). видов речевых сегментов. предшествующего паузе (мс. что в реальной коммуникации числовые значения интонационных параметров в речевых сегментах. следующего за паузой. Знак «плюс» перед расчетным показателем ΔPy (например.com ных показателей просодических параметров. Issue: 44.

105 (1). – Кіровоград: РВВ кові записки. III(9). – P. John Paul II Catholic University of Lublin.A. Серія: Beyond and Within (14–15 November 2013. Kalyta A.A. Vinnichenka. – С. Л. Kalita A. – 2012. V. Тараненко // Науковий вісник Волинського stracts of the International Linguistics Conference Linguistics національного університету імені Лесі Українки.A. к которым. – Kіrovograd: RVV KDPU іm. classification. Perceptive and instrumental evaluation of the navstvo).А. L. Kalyta A. Kalyta. – Вип. – S. 105 (1). speech segment. Taranenko // Naukovyj visnyk Volyns'kogo nacional'emotional-and-pragmatic potential / A. 2012. – utterance emotional-and-pragmatic potential / A. – №24 (249). КалиС. Тараненко // Наукові записки. Kalita.І. Перцептивна й інструментальна оцінки – 2014. 2.A. nogo universytetu imeni Lesi Ukrai'nky. ЛИТЕРАТУРА 1. а также ситуацию общения. Kalita A. Fіlologіchnі nauki (movoznavstvo): U 2 ch. жесткой. традиционно определяемых исследователем из контекста коммуникации.seanewdim. 54-56. сопровождающих коммуникацию. emotional-and-pragmatic potential. Калита А. psychoenergetic features. Калита А. по видимому. Psychoenergetics of speech pauses // Naukovі RVV KDPU іm. 2015 www.А. formula 57 . In the article the speech pauses generation. Philology. Poland). Keywords: speech pause.A.com сегментов и длительности паузы. Issue: 44. та. – 2012. Energetic approach to phonetic studies // Book of AbКалита. В. pausal jump. – С. – Серія: 3.А. 476-484. 127. 24-34. The criterion evaluating a pausal jump of emotional-and-pragmatic potential of adjacent speech segments Abstract. Kalyta A. REFERENCES TRANSLATED AND TRANSLITERATED 1. – №24 (249).A. поскольку зависит еще и от ряда других значимых факторов. – Вип. 2014. Наблюдаемая при этом корреляция абсолютных значений удельных паузальных перепадов ЭПП с уровнями актуализации ЭПП смежных сегментов не является. 2012. V.А.I. – Serіja: nauky: Movoznavstvo. zapiski. Критерий уровня актуализации эмоциональФілологічні науки: Мовознавство. 186-191. The criterion defining the level of the utterance L. Калита А.І.І. В. 476-484.Science and Education a New Dimension. – 2013. обеспечивающих суггестивное воздействие паузы на запуск когнитивных механизмов мышления реципиента. вознавство). 127. Это позволяет предполагать в ближайшем будущем выход лингвистики на более высокий уровень науч- ного познания за счет исследования психо-энергетических особенностей актуализации говорящим эмоциональных высказываний. – Vip. Психоэнергетика пауз звучащей речи // НауФілологічні науки (мовознавство): У 2 ч. 4. в первую очередь. 24-34. On these grounds the author substantiates the classification of speech pauses psychoenergetic features as well as deduces the formula defining the specific pausal jump of emotional-and-pragmatic potential of the adjacent speech segments. Апробированный таким образом концептуальногипотетический подход дает основания прогнозировать возможность получения нового фонетического знания путем системного исследования взаимосвязей паузального перепада эмоционально-прагматического потенциала с устойчивыми комплексами интонационных средств актуализации эмоциональных высказываний. Винниченка.А. Л. – S. Serija: Filologichni Taranenko // Naukovі zapiski. – Vip. емоційно-прагматичного потенціалу висловлень / А. – S. – Кіровоград: РВВ КДПУ ім. социокультурный уровень и психотипы говорящих. следует относить ее прагматическую направленность. – Kіrovograd: 3. – Serіja: Fіlologіchnі nauki (movoz2. 186-191. Vinnichenka. actualization and decoding are analyzed from the standpoint of energetic theory being developed by the author. Винниченка. – но-прагматического потенциала высказывания / А. – Серія: Філологічні науки (моКДПУ ім.

дискусивністю та аналітичністю суджень. Штирьова 2006). Іншими словами. інтерв’ю в пресі (Карпалюк 2000) тощо. є посилена інформатизація усіх сфер життя. соціологічних дослідженнях. с. де домінує стратегія вираження власної точки зору. Солганик 1978. актуальність тощо. змістовність. Однак концепти «інтерв’ю-метод» та «інтерв’южанр» не є тотожними. що в залежності від домінування або рівноправності однієї зі стратегій – інформування та вираження думки – можна говорити про існування таких типів інтерв’ю: – Інформаційне інтерв’ю. Сучасні ЗМІ використовують широкий арсенал інформаційно-аналітичних жанрів для задоволення цієї потреби. з іншого – жанр. Issue: 44. у якому обидві стратегії приблизно врівноважені [14. Матеріалом дослідження є англомовні інтерв’ю. психологічних. Кохтев. слушною видається думка про певну дифузність аналізованих понять. що наближає інтерв’ю до бесіди та слугує підставою розгляду інтерв’ю у групі інформаційноаналітичних жанрів. Серед інших достоїнств інтерв’ю. Серажим вважає за необхідне розмежовувати ці поняття. навіть незважаючи на наявність в обох жанрах такої спільної риси. деякі вчені ще й досі ототожнюють інтерв’ю з бесідою [2. III(9). з одного боку. Зауважимо. с. Шуміліна 1976). Ю. Ключові слова: комунікативна ситуація. Огляд останніх досліджень і публікацій. с. Дмитровський 2000. Тертычный 1998) та мовленнєвого жанру (Бахтин 1979. З огляду на це.Science and Education a New Dimension. з позицій методу збору інформації (Ерве 2004.С. громадський інтерес до наболілих проблем. 177]. с. Івана Франка. а в бесіді між інформованими особистостями. адресат. в той час як головною ціллю бесіди є обмін інформацією [11. с. які зумовили його популярність як жанру публіцистики. розкрити особливості інтерв’ю як інформаційно-аналітичного жанру публіцистики. Головним вектором. передусім. дослідити роль каналів зв’язку у моделюванні комунікативної ситуації інтерв’ю. Вивчення інтерв’ю здійснювалось. інтерв’ю в системі жанрів комунікації (Штельмах 2007). адресант. Шальман 2007). що обумовлює використання різноманітних лексико-стилістичних засобів. що ряд авторів відносять інтерв’ю до інформаційних. Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Житомир. – метод збору інформації в економічних. Philology. Інтерв’ю. 79]. 15]. що спрямовує розвиток сучасного суспільства. оскільки його прагматичною установкою є отримання інформації. Діалогічний характер взаємодії комунікантів найповніше розкривається в умовах комунікативної ситуації інтерв’ю. К. Особлива увага приділяється ролі каналів зв’язку для встановлення контакту між адресантом та адресатом як партнерів комунікації. що впливають на ефективність перебігу комунікативної взаємодії комунікантів. Стаття присвячена розгляду особливостей комунікативної ситуації інтерв’ю. специфіки телевізійних інтерв’ю (Гапачило 2010. її складових та чинників. що накладає своєрідний відбиток на спосіб впорядкування інформації у тексті. проаналізувати характерні ознаки комунікативної ситуації інтерв’ю. Голанова 2000. структурно жанри інтерв’ю та бесіди можна вважати тотожними. Традиційно інтерв’ю розглядають у системі інформаційних жанрів. С. Особливості комунікативної ситуації інтерв’ю та її складників ______________________________________ Кузьменко Олена Юріївна.seanewdim. однак. візуального та акустично-візуального). взаємодія. Досягнення цієї мети передбачає вирішення наступних завдань: провести розмежування понять «інтерв’ю-метод» та «інтерв’ю-жанр». слід виділити значущість. а бесіду до аналітичних жанрів [6. Проте. 58 . В останні десятиліття значна увага мовознавців звернена до антропоцентричної парадигми вивчення мовленнєвих явищ. 2015 www.В. 43]. 8]. в якому переважає стратегія інформування. Штирьова обстоює думку. одним із головних напрямків якої є дослідження різних аспектів та типів взаємодії мовців у процесі комунікації. що належать до різних каналів зв’язку (акустичного. с. канал зв’язку Вступ.com Кузьменко О. – аналітичне. що й становить актуальність нашого дослідження. м. аспірантка кафедри міжкультурної комунікації та прикладної лінгвістики Житомирський державний університет ім. Метою дослідження є аналіз комунікативної ситуації інтерв’ю у контексті її ключових складників. Тому метою спілкування в інтерв’ю є запит інформації. Однак комплексне дослідження комунікативної ситуації інтерв’ю з врахуванням її складників не отримало належного висвітлення. його семантичних та структурних особливостей (Апалат 2002). причому журналіст підкреслює свою «технічну» роль в аранжуванні комунікації». с. 57. Кузнєцов 2002. Отримання інформації є більш продуктивним за умови діалогічної взаємодії учасників комунікативного процесу в ході інтерв’ю. 180. жанру публіцистики (Вакуров. як первинний діалог: «…в інтерв’ю діалог йде між журналістом та інформованою особистістю. підпорядкованих даній меті. Засурський 2003. с. Серажим 2004. 5]. 19]. – інформаційно-аналітичне. Україна Анотація. дискурсивних стратегій інтерв’ю (Красноперова 2005). Лише текст з яскраво проілюстрованим «ходом» застосування метода інтерв’ю зі збереженням форми питання-відповідь може бути віднесеним до жанру інтерв’ю [12. с.7. вони відрізняються прагматичним аспектом [8. оскільки приклади інтерв’ю останніх років характеризуються більшою критичністю. інтерв’ю. 3. Лінгвістичні розвідки стосувалися вивчення прагмалінгвістичної характеристики інтерв’ю (Штирьова 2006). що яскраво ілюструє наступне визначення: «інтерв’ю – призначена для друку або транслювання по радіо чи на телебаченні бесіда з певною особою» [2.

с. – модуль тексту (повідомлення). оскільки низка суттєвих компонентів. соціально-культурних установок. с. що передбачає виокремлення подвійного адресата інтерв’ю.О. 3( канала зв’язку [13. логічності. 4) вид мас-медіа (телебачення чи радіо. Прямим адресатом виступають почергово інтерв’юер та інтерв’юйований. що полягає в наданні такої кількості інформації. 2) максима якості. коли. Крупко пропонує розрізняти «прямого» і «непрямого» адресата. наявність звукового та / або зорового ряду) [4. що врахування фактору адресата вимагає дотримання мовцями «принципу кооперації» Грайса. за яких відбувається інтерв’ю. Під комунікативною ситуацією (КС) розуміють «складний комплекс зовнішніх умов спілкування та внутрішніх станів мовців. якщо мова йде про діалог на шпальтах газет. що проявляється в домінуванні інтерв’юера за кількістю реалізованих стратегій та ініціюючих комунікативних ходів. Формановська виступає також за доцільність виокремлення наступних елементів КС: 1) комунікативного наміру та цілей повідомлення. що представлені в мовленнєвому творі – висловлюванні. – модуль адресата.Селіванова підкреслює важливість врахування коду. пов’язаних з урахуванням мотивів. доступні on-line [8. О. залишаються прихованими всередині модулів. що є семантичноконцептуальним простором. комунікативна ситуація постає «ситуацією соціальної та мовленнєвої взаємодії» її учасників [14. З одного боку.Д. «Інтерв’ю є комунікативним засобом і соціокультурним явищем. 592-593]. соціальним адресатом є читачі. яка характеризується замкненістю. закріплені за певним жанром. що стосується ясності. с.О. задають запитання і отримують відповіді. виразності повідомлення [1. що стосується відображення у повідомленні існуючої реальності. Цьому принципу підпорядковуються: 1) максима кількості. і пропонує власну модель КС. що постулати Грайса враховують лише інтереси адресата. с. Н. заданих адресатом. с. що передбачає поєднання семіосфер етносу та цивілізації [10. стислості. с. соціальні характеристики комунікантів. с. каналу зв’язку. інтенцій мовців. Ми. [6.com Серед екстралінгвістичних (комунікативно-прагматичних) факторів. Взаємодія комунікантів в інтерв’ю носить специфічний характер. що допомагає уникнути помилок при інтерпретації повідомлення адресатом. 2( місця та часу як певної локально-темпоральної характеристики надісланого адресатом повідомлення. 358]. що складають мовленнєву характеристику жанру інтерв’ю. Issue: 44. Однак запропонована модель дає можливість зрозуміти важливість соціально-культурних аспектів у поєднанні з особистісним фактором. с. Голанова виділяє наступні: 1) ситуація. Селіванової. журналів та їх електронні версії. в якій комуніканти покликані виконувати соціальні та мовленнєві ролі. Однак розуміння поняття «адресата» в інтерв’ю потребує додаткових роз’яснень.І. вибудовуючи відповідь на поставлене інтерв’юером запитання. Непрямим.І. тобто. розумінням та інтерпретацією висловленого адресатом.І.
динамічністю [10. О. задоволення пресупозицій адресата. Така модель є досить спрощеним варіантом опису КС. 185]. In a while [15]. не погоджуємося. 3) максима релевантності. що в інтерв’ю аналітичного або дискусійного характеру. мовленнєві ролі асиметричні. Philology. 42-44]. 28] Ефективність взаємодії комунікантів інтерв’ю безпосередньо залежить від врахування комунікативного статусу. с. з огляду на діалогічність інтерв’ю. На думку Н. яка потрібна для успішної комунікації. На підтримку даного твердження виступає той факт. З іншого боку. перетворюючи інтерв’юера в слухача: INTERVIEWER: Is it true that you're reuniting with the original Dio members? 59 . в якому реалізуються авторські стратегії та відбувається діалог авторської і читацької свідомостей. маємо справу з рівністю соціальних ролей співрозмовників.Д. 567]. Ключовими компонентами КС є комуніканти (адресат і адресант) та повідомлення. однак. 26]. – модуль універсуму культури. 178]. володіння єдиним кодом (мовою). комунікативна ситуація є онтологічною формою організації
комунікативного процесу. 440]. I want to interview you. пов’язані зі сприйняттям. Ще одним свідченням обміну ролями є ситуація. коли адресант максимально враховує фактор адресата [1. На думку українського лінгвіста О. дискурсі» [13. 42]. співрозмовники можуть обмінюватися ролями. Реалізація зазначених функцій стає можливою в умовах дискурсивної взаємодії учасників комунікативної ситуації – адресанта та адресата. с. с. Арутюнової про ефективність комунікації можна говорити тоді. адресат вдається до монологічної розгорнутої розповіді. 2015 www. що передбачає відповідність висловлювань темі розмови. too. що інтегрує сферу свідомого та підсвідомого. цілісністю. обставини.Science and Education a New Dimension. оскільки дотримання принципу кооперації передбачає двосторонню взаємодію комунікантів на правах партнерів. 3) соціальний стан. 2) тема та мета бесіди. що передбачає надання достовірної інформації. У випадку радіоінтерв’ю таким соціальним. Фрагмент відеоінтерв’ю відомого журналіста Ларрі Кінга зі співаком Стіві Вандером є вербальним підтвердженням подібної ситуації партнерства: WONDER: Now let me say this to you. що «опосередковують інформаційний обмін і
комунікативний вплив»: – модуль адресанта. в той час як за змістовою наповненістю перевага визнається за інтерв’юйованим [14. у якому найбільш яскраво реалізуються комунікативні функції мови». тобто уніфікованих систем мови та мовлення. які ведуть розмову. Н. яка базується на принципі діалогізму та об’єднує п’ять систем-модулів. 4) максима способу вираження. які відповідають за знання мовця про мову і в мові.seanewdim. KING: OK. Арутюнова підкреслює. Таким чином. вторинним адресатом є слухачі – формат телеінтерв’ю дозволяє залучити до перегляду велику глядацьку аудиторію. III(9). В КС інтерв’ю О. що передбачає близькість фонових знань комунікантів. 358]. що розкриває процеси. – модуль інтеріоризованого буття.

Єдиною підказкою у цьому випадку виступають графічні засоби оформлення тексту інтерв’ю – виділення ключових слів жирним шрифтом. but he sings great and does it justice.Н. Проте. Г. – С.ua/lknp/mova/jur6/dmytr. At some point in 2013.com рядку. вторинний адресат (читач) виступає не пасивним слухачем. методика підготовки / З. I cut those albums.. – М. подається крізь призму комунікативних намірів та прагматичних настанов інтерв’юера. That's the way I look at it now. Уданому фрагменті читач повинен самостійно експлікувати зміст запитань інтерв’юера з відповідей актора.: Политиздат. обучающихся по специаособливості. Газетные жанры / [В. його належність «до відкладеної комунікації. why the hell not? This is as much our heritage as it was Ronnie's. 40. Інтерв’ю здійснює величезний вплив на аудиторію. URL: http://lnu. Аналіз видів інтерв’ю на основі критерію каналу зв’язку засвідчує. If I think something's good. I don't fall out of love with it.В. 60 . Арутюнова // Изве. Зубков Н.Н. жести. що об’єднують радіо.И. that's very much happening. серед яких виділяють: акустичний (інтерв’ю на радіо). Встановлення необхідного контакту між співрозмовниками в інтерв’ю опосередковується каналами зв’язку. що друковані інтерв’ю поряд з еквівалентними їм електронними версіями друкованих видань. емоційна яскравість. № 4. 2000. візуальний (інтерв’ю в пресі. I feel that that is as much a part of my heritage as it was Ronnie Dio's and I have every right to go out there and play that. Remember the days when you could only see The Wizard of Oz or It's a Wonderful Life once a year? When you see a movie that is incredibly crafted.5. електронних ЗМІ). що виникають у живому спілкуванні людей. невимушеність. III(9).И.356-367. Серия литературы и языка. адже «…постає перед читачем у відредагованому вигляді після аналізу проведеної з конкретною особою розмови. 32]. If six executives read something. 2005. – Вип.. 2. с. Дмитровський З. що дає можливість говорити про вторинність інтерв’ю.В.seanewdim. Голанова Е. Кохтев. 1978. Вакуров. 5]. навіть питання журналіста можуть бути імплікованими. такий вид інтерв’ю має ряд недоліків. Карпалюк Н. – 2-е изд. Головними ознаками. Дмитровський. незважаючи на ймовірні спроби інтерв’юера нав’язати ту чи іншу позицію аудиторії. Голанова //Русский язык конца XX столетия. В аналізованому фрагменті питання інтерв’юера отримує відповідь-підтвердження з подальшим розлогим коментарем гітариста арізонської групи «Def Leppard» Кемпбела стосовно подробиць возз’єднання гурту. – М. Зміст газетного інтерв’ю відображає виклад питань та відповідей інтерв’юйованого у по- ЛІТЕРАТУРА 1. с. і. А. 2015 www.Д. – все це забезпечує перевагу телевізійного інтерв’ю над газетним і радіомовним» [5]. He doesn't sound like (the late frontman) Ronnie (James) Dio. I wrote those songs. We brought in this guy to sing the songs. доступними в мережі Інтернет. Бердянський ДПУ. «Реакція інтерв’юйованого. адже в ході нього під впливом з’ясованих фактів часто відбувається переоцінка цінностей. – Москва : Высшая школа. I will be out there playing in the band and we'll call it Last in Line. . – С. and we'll only play songs from the first two albums. – 1981. Н. then no one thinks it's good. відповідного доопрацювання та підготовки матеріалу» [5]. For years it was a painful memory. оскільки при висвітленні на сторінках газет інформація. «з других рук». його міміка. імпровізація під час передачі.. встановленому інтерв’юером. И.А. що в інтерв’ю ми певною мірою маємо справу із застосуванням маніпулятивних стратегій і тактик відносно респондента (що проявляється у відборі інтерв’юером питань і диригуванні ходом розмови) чи відносно вторинного адресата – аудиторії читачів чи слухачів (що проявляється у зміні уже сформованих позитивних/негативних установок стосовно опитуваного на кардинально протилежні або відході від нейтрального ставлення до інтерв’юйованого).Я. постулат релевантності. I doubt you have. Висновки та перспективи подальших досліджень. Карпалюк // Актуальні проблеми слов’янської філои др. you see something new every time you see it [17]. One thing led to another and we thought. Однак суттєво порушується постулат кількості. згідно з яким інформація не повинна бути надмірною.:Наука. . а отримує інформацію опосередковано.Science and Education a New Dimension.edu. Таким чином. телевізійним інтерв’ю властива візуалізація розмови. Саме тому перспективою подальших розвідок є аналіз прямих та непрямих маніпулятивних стратегій. Устный публичный диалог: жанр интервью / стия Академии наук СССР. and the rumor going around town is it's not very good. . реалізованих в інтерв’ю. До того ж. Звідси випливає той факт. 1976. що дає можливість підсилити ефект вербальної комунікації невербальними засобами. зацікавленість темою розмови і низка інших чинників. оскільки адресант (інтерв’юер і респондент) є віддаленим у часі й просторі відносно масового адресата (читача)» [9.Н. – Е. I kind of ran into (Dio bassist) Jimmy Bain and we got to talking and we got together and played and it was great fun. про що свідчить наступний уривок інтерв’ю з американським кіноактором Кевіном Костнером: I never used a negative number in my whole life.В.. логії.htm Солганик. та постулат способу вираження.4. either. як наслідок. 179– 186. повна або часткова зміна ставлення до інтерв’юйованого.. 6. Арутюнова Н. У результаті цього можна говорити про існування колективного адресата. – К.Д.]. аудіо-візуальний (інтерв’ю на телебаченні) [14. 10. що слухач (глядач) почувається вільним у можливості зробити власні висновки стосовно інтерв’юйованого.. Philology. [Текст] : учеб.И. Власов. maybe a couple songs from the third album [16]. що суперечить вимозі стислості думок. М. – Т. надана інтерв’юйованим. –181 с. Суттєвою ознакою зазначених видів інтерв’ю є те. and now I feel very proud of those records. Газетне інтерв’ю як соціолінгвальне явище / 3. оскільки мовець вдається до відхилень від головної теми розмови. CAMPBELL: Yeah. Фактор адресата / Н.. Стилистика газетных жанров. Вакуров В. Інтерв’ю в інформаційній телепрограмі: ное пособие для студентов вузов. 427 – 453. – С. Гребнев. – 176 с. – льности "Журналистика" / В. Проте. Issue: 44. і досі залишаються найчастотнішими. відчуття «живого» спілкування із запрошеним гостем..і телеінтерв’ю є документальність.

ступеня канд. 10.. Тертычный А. Речевое общение: коммуникативнопрагматический подход / Н. Interview in television programme : peculiariof modern political discourse / К.. 9. – М. – 712 с. – 163 с.02. Комунікативно-прагматичний аспект дослідження текстів інтерв’ю преси / О. Кузнецов. Solganik. Прагмалингвистическая характеристика интервью : на материале французской прессы : диссертация . 13.: 1981. Аналитическая журналистика: познавательно-психологический подход / А.: Высшая школа. interaction. Interview with a politician as a typical genre 5. влияющих на эффективность протекания коммуникативного взаимодействия коммуникантов.О. кандидата филологических наук : 10.O.I. Shtiryova.: Изд-во «Гендальф». – К. 2008. Speech genre of interview in modern German ual for students enrolled in the specialty "Journalism" / V.Science and Education a New Dimension.Я. наук : спец. 10. Selivanova. 1998. Kuznetsov V.02. Modern linguistics : trends and problems: 4. – 163 p. – P. filol. kand. 43-51. 10. Kevin Costner: What I've Learned. яз. Interview in the newspaper as a sociolingual cal approach / А.. esquire. 2011 . Саламатіна О. – 230 с. 2002. Zvik. – P. – lems of semantics. 15. Serazhim K. The factor of the addressee / N. – Poltava: Dovkillya-К. В. – URL: http://tucson.I. Golanova Ye. на здобуття наук. Zubkov 2011.О. 8. А.02. – 20 с.O. Formanovskaya N. 11. 12.01. адресат. – phenomenon / N.S. 1998. Юровский.com/TRANSCRIPTS/1012/05/lkl. and Ukrainian press : functional and pragmatic Vakurov. 1978. Цвик. Salamatina O. дис.htm 12.05 / Cветлана Викторовна Штырева. jaz. journalism. Arutyunova N. Серажим // Українське журналістикознавство. I. – Moskva. – 304 с. Selivanova O. Особое внимание уделяется роли каналов связи с целью установления контакта между адресантом и адресатом как партнерами коммуникации. – P. Tertichniy A. 2004. A.174-179. Serazhim // Ukrainian ties. – М. Yurovskiy – М. 427 – 453. sc. філол.І. – К. Dmitrovskiy Z. Formanovskaya. “Gendalf”. – Москва. – С. – С. Keywords : communicative situation. Conversation : communicative-pragmaP. 40. 356-367. Shtiryova S.A. Oral public dialogue: the genre of interview / Tutorial / O.И.Кuznetsov. Pragmalinguistic characteristics of interview: School.html 17. 2002. Саламатіна .N.I. – К. – Одеса : Б. – 216 с. Communicative-pragmatic aspect of investigation tyunova // Proceedings of the Academy of Sciences of the of the texts of interviews in the press / О. 11. – Moskva : Visshaya characteristics: avt.Ю. tic approach / N. – К. Cnn larry king live. i drugiye].. – T. 2015 www. взаимодействие. sc. Golanova // Russian language the end of XX century. – К. addressee. Тертычный. 10. – Полтава: Довкілля-К.V.: Politizdat. G. Кузнецов В. – URL : http://edition. / G.ua/lknp/mova/jur6/dmytr. addresser.
2008.D. Logos. – М. edu.8. – Vyp.O. pragmatics and cognitive linguistics. Мовленнєвий жанр "інтерв'ю" в сучасній німецькомовній та україномовній пресі: функціональні та прагматичні ознаки: автореф. 1976. diss.А.cnn.I.А. – 7. Cathalena E. – 176 p.L.: spec. Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми: Підручник / Олена Олександрівна Селіванова. – M.. based on the French press nterviews: diss.com/entertainment/interviews/a13794/kevin-costnerquotes-0512/ REFERENCES TRANSLATED AND TRANSLITERATED 1. Interview With Stevie Wonder. – Odessa : B. Vlasov.Tertichniy. прагматики та когнітивної лінгвістики.V. Формановская Н.V. Інтерв'ю з політиком як типовий жанр актуалізації сучасного політичного дискурсу / К. Burch. 2005.02.V. Stylistics of newspaper genres [Tekst] : a man. Kuz’menko O. Berdyanskiy DPU.A.15 “ shkola. 174-179. . training procedure / Z..: Рус. kand. philology. Серажим К. S.15 «Загальне мовознавство» / О. : 10.seanewdim.D.: Логос. М.I. Особенности коммуникативной ситуации интервью и её компонентов Аннотация.com/entertainment/music/def-leppardreturns-after-years/article_93b67195-a063-5ad0-a49f-d5cf9ee 51f53.Ya. – P. –181 p. communication channel Кузьменко Е. Формановская.Г.. – М. интервью. 179–186. Newspaper genres / [V.com 7.І. 2000. 14. 2002.Karpalyuk // Actual problems of Slavic 230 p. Y. Philology. – 304 p. Karpalyuk N. – URL: http://lnu. – М.: Pub. filol.: Nauka. Salamatina.V. – М. III(9). Телевизионная журналистика / Г. The article is dedicated to the consideration of the peculiarities of the communicative situation of interview. Кrupko // ProbUSSR. её компонентов и факторов.V.N. A series of literature and language. 43-51. Issue: 44.: High 14.Yu. Штырева Светлана Викторовна. Aru.О.. –2-ye izdaniye. Televizionnaya zhurnalistika [TV journalism] 216 p. N. – 13. Special attention is devoted to the role of communication channels in order to come in contact with the addresser and the addressee as the partners of communication. interview. адресант. Peculiarities of communicative situation of interview and its components Abstract.... – URL: http://www. General Linguistics ” / O.O. Vakurov V. – 20 p..В.. Kohtev. 2006. Селіванова О. 2008. its components and factors that influence the effectiveness of the development of communicative interaction between the communicants. – 712 p.: Rus. А.С.. Def Leppard returns after 13 years. Крупко // Проблеми семантики. N.С. Ключевые слова: коммуникативная ситуация. № 4. 10. канал связи 61 .05 / S. V. Dmitrovskiy. 2004.v. Krupko O.html 16. Крупко О.И.в. 2002. 2. Grebnev. 3. – Ye.I.G. Analitical journalism : cognitive-psychologi6.. 2006. Статья посвящена рассмотрению особенностей коммуникативной ситуации интервью.
2008.І.Л.А.

що формують їх. ідеології й їх взаємозв’язку з мовою Р. стає більш популярним в останні часи. 37]. концепцій дискурсного конструювання світу соціальних конструкціоністів [18. Великобританії. Критичний дискурсаналіз спрямований на дослідження ідеологічних аспектів використання мовних одиниць учасниками інституційного спілкування. голландський дослідник Т. жестів тощо. одним із важелів формування переконань та укорінення певних поглядів у сучасних суспільствах та світовому співтоваристві [11. м. III(9). Аналіз упередженого дискурсу відбувається в парадигмі критичного дискурс-аналізу.seanewdim. кожна зі своєю структурою та стратегією. упереджений дискурс Питання співвідношення мови та ідеології. 24]. культур та релігій. Під упередженнями зазвичай розуміють “негативні та стереотипні уявлення та переконаннями. 187]. Запоріжжя. людей із фізичними вадами. що існують у сучасних політиків та вербалізуються відповідно у їх мовленні. 14]. Росії.com Кущ Е. Детально досліджуючи етнічні упередження та засоби їх вербалізації у різних типах дискурсу. соціальної групи. c. Сучасні дослідники упередженого мовлення вказують на існування різноманітних упереджень. кандидат філологічних наук. с. Issue: 44. Philology. що є вкрай стереотипізованими. Креч та Р. що вербалізується рекурентними пропозиціями. Такі особливості залежать. з’ясуванні ідеологічних макроструктур упередженого дискурсу політичних діячів та пропозицій. Об’єктом статті є упереджений політичний дискурс США. визначенні структурно-семантичної організації упередженого політичного дискурсу та засобів вербалізації упереджень. фотографій. Мова вже не сприймається як безвинний засіб відображення дійсності. визначаючи сам спосіб його семантичної та структурної організації” [13. етнічної. с. Американські соціальні психологи Д. стає визначальним для сучасного мовознавства [14. дає змогу зрозуміти сутність явища упереджень. с. партій. Статтю присвячено дослідженню ідеологічних особливостей упередженого дискурсу американських. дослідженні видів упередженого мовлення політиків різних країн. що визначають особливості упередженого мовлення та дій [13. ідеологічно зумовлених особливостей породження та сприйняття їх дискурсу. насамперед. Розуміння ідеології як системи поглядів. 52]. сформованої наприкінці XX cтоліття під впливом ідей критичної теорії Ю. як представників певної політичної.О. структурно-семантична організація. емоційно зарядженими та нелегко піддаються змінам [20. 34. політичної єдності про іншу” [1. Упереджений дискурс політичних діячів виявляє систему їх ідеологічних уявлень і переконань. Ставлячи за мету визначити способи та засоби подолання різноманітних упереджень. Проблема упередженого дискурсу політиків. що детально розроблялась у соціальній психології. переконань. Cтруктурно-семантична організація упередженого дискурсу визначається макроструктурою ідеологічної поляризації. знаків. поведінки та дій щодо об’єктів упередженості: представників етнічних меншин. які поділяються представниками певної соціальної групи / спільноти та вербалізуються в їх дискурсі за допомогою різнорівневих мовних одиниць. його ідеологічних особливостей. свідчить про наявність соціальних настанов та атитюдів. Метою даної статті є виявлення ідеологічних особливостей упередженого дискурсу американських. соціально-філософських концепцій влади. ван Дейка [14]. 2015 www. особливості сприйняття ними подій. Вживання слова “ідеологія” у зв’язку з проблемами. Ідеології “проектуються на різні рівні та дискурсу. c. привертає увагу не тільки лінгвістів. що дослідження виявів ідеології не зводиться лише до вивчення особливостей її актуалізації в дискурсі. 62 . 14. ворожі. політичних і соціальних діячів. 71]. Визначаючи пріоритетність “дискурсної онтології” пізнання політичної та соціальної реальності. уявлень. які характеризують. необ’єктивні судження представників однієї соціальної. угрупувань тощо. інших націй. що саме теорія настанов. цінностей та установок. але стає інструментом конструювання та легалізації інституцій влади. Крачфілд співвідносили упередження з негативними соціальними установками (атитюдами). макроструктура. ван Дейк неодноразово наголошував на існуванні соціальних настанов. британських і російських політиків. але й фахівців різних гуманітарних наук: конфліктологів. від значення чи цінності цих подій або суб’єктів для ін- дивідів. 23] та ідеологічної зумовленості конструювання дискурсу Т. ідеологічних характеристик дискурсу посідають чільне місце в сучасних лінгвістичних розвідках.Science and Education a New Dimension. c. Ми вважаємо. Ключові слова: поляризація. суб’єктів та одне одного. політоголів. які досліджують мовознавці. с. Cлід підкреслити. зокрема візуальних образів. зокрема. науковці говорять про те. Ідеологічні особливості упередженого дискурсу американських. ідеологічної та політичної боротьби. соціологів та інших. У зв’язку з цим завдання даної статті полягають у: аналізі явища упередженості. британських і російських політиків _________________________________________ Кущ Еліна Олексіївна. Хабермаса [16]. рекурентна пропозиція. британських і російських політиків. Україна Анотація. Барта [2] та М. доцент кафедри теорії та практики перекладу Запорізький національний технічний університет. що визначають особливості сприйняття. вірувань і поглядів. що поряд із засобами масової інформації політичний дискурс постає одним із найголовніших засобів впливу на свідомість людини. Ідеологія може виражатися за допомогою інших соціальних практик та семіотичних кодів. науковці наголошують і на необхідності системного дослідження політичного мовлення в зв’язку з екстралінгвальними факторами його породження та сприйняття [9. с. 12]. Проте саме мовлення та тексти дають змогу формулювати та висловлювати ідеологічні переконання й уявлення безпосередньо. Фуко [12].

соціальний статус іммігрантів та біженців стають найбільш значущими для британського суспільства. На думку Т. насамперед. Використовуючи речення They don’t enrich and invigorate our economy. Так. Рекурентні пропозиції. our national identity and way of life. They don’t enrich and invigorate. c. newcomers. включаючи мовлення. визначає особливості структурно-семантичної організації дискурсу політиків. яку вони пропагують [14. III(9). критикуючи їх за лібералізм та втрату контролю над імміграційними процесами. на його думку. локалізованими в соціумі та ціннісними орієнтаціями тієї соціальної групи.Science and Education a New Dimension. використаними для надання характеристик британцям: we cherish – our jobs. our welfare. Сміта за допомогою негативних речень: The new arrivals pose a threat to everything. представник консервативної партії Д. але й здійснення впливу на потенційного виборця з тим. завдяки приналежності до певної партії. консерватор вказує на хибні. Безумовно. характеризувати особливості дій та поведінки. Загальновизнаною є тричленна структура. а також речення The pressure on resources is often intense . конативний – виражає потенційну готовність особистості реалізувати певну поведінку щодо соціального об’єкта [1. Розумінню ідеології та особливостей її актуалізації в дискурсі сприяли дослідження в галузі семіотики [5. що являє собою така структура. афективного (емоційно-оцінного) та конативного (регулятивного або компонента поведінки). Мовлення та поведінка політиків визначається не тільки атитюдами.. одиниці на позначення національних цінностей британців jobs. знання компонентної складової соціальних настанов надає можливість розуміти сталий характер та емоційність упередженого ставлення до суб’єктів чи об’єктів упередженості. зокрема. що співвідносяться з цими одиницями. одним із найважливіших пунктів політичної боротьби між представниками партії консерваторів та лейбористів у Великій Британії. Отже. Сповідуючи принципи соціального консерватизму. Спираючись на Т. в тому числі і мовленнєвої. ван Дейка. що проблеми імміграції. as the Labour party believes [24]. що є безпосередніми засобами актуалізації макроструктури ідеологічної поляризації представників своєї та іншої партії чи спільноти. our welfare. семантика предикативних конструкцій do create tension. перебування іноземців у країні представлене політиком як таке. Не можна стверджувати. Отже. уявлення партії лейбористів про роль іммігрантів у розвитку країни. Смітом. iдеологія ж може бути представлена як семіотична модель. У термінах А. с. Сміт вважає. Issue: 44. let alone newcomers [19]. Проаналізуємо ще один приклад: Immigrants do create tensions and British people perceive that newcomers are in competition for scarce resources and public services.. запропонована в 1947 році англійцем М. Фокусом уваги ідеологічного дискурсу є характеристика поляризованих соціальних груп. що формуються в них. до якої вона належить. що сформувалися в неї в залежності від системи цінностей. The pressure on resources is often intense and local services are often insufficient to meet the needs of the existing community. 42]. Зазначені приклади свідчать про актуалізацію ідеологічно зумовлених уявлень та переконань британських політиків та дозволяють говорити про ідеологічну поляризацію представників “своїх та чужих”. які прибувають до країни.. the welfare state. що чужоземці та імміграційна політика лейбористів становлять загрозу для британців. щодо них. спрямований на їх ідентифі- 63 .. с. Одним із найважливіших питань теорії соціальної настанови є визначення її структури. уявлення про соціальний об’єкт. в першу чергу. 2015 www. в першу чергу. були намічені ще Празькою лінгвістичною школою при розробленні теорії опозицій [6. щоб залучити його на свій бік. осередку. Хоча для номінації іммігрантів британський консерватор М. консерватори завжди виступали проти імміграційної політики лейбористів. спільноти. тобто представників своєї та чужих націй та представників своєї (консерватори) та іншої (лейбористи) партій. 17]. оскільки психологічний стан особистості визначається зовнішніми об’єктами. Наприклад. що будь-який дискурс має ідеологічне підґрунтя. Під час виборчих кампаній 2005 та 2009 років консерватори підкреслювали. Курте ідеологічний дискурс є вторинною семіотичною системою. 495–497]. який детермінує особливості її соціальної поведінки. ідеологією. our economy. Шляхи вирішення питань. не є нейтральною. За своїм оцінним значенням вони протилежні мовним одиницям. що не викликає позитивних емоцій у британців і є невигідним для них.. Соціальна настанова (атитюд) є станом свідомості людини. упереджений дискурс політиків та його макроструктури визначаються. Philology. 15. афективний – відображає емоційно-оцінне ставлення до нього. тобто збереження традиційних цінностей та норм британського суспільства. 41]. ван Дейка. під макроструктурою ми розуміємо глобальну структуру організації дискурсу.com Настанова є одночасно елементом психологічної структури індивіда й елементом соціальної структури. на що вказує фрагмент його дискурсу: The new arrivals pose a threat to everything we cherish – our jobs. Позитивно-оцінну семантику мають. our national identity and way of life. are in competition for scarce resources and public services. призначену для абстрактного семантичного опису його змісту [14. Ховард використовує нейтральні лексичні одиниці immigrants. Когнітивний компонент містить знання. притаманною дискурсу [5. 62-68]. У зв’язку з цим головною метою дискурсу британських консерваторів з питань імміграції було не лише переконання масового адресата в недоцільності та небезпечності імміграційної політики лейбористів. але й. наприклад. They don’t enrich and invigorate our economy. як вона моделюється. За допомогою речення зі вказаними конструкціями. Греймаса та Ж. as the Labour party believes. c. 13]. our national identity and way of life. Характеристика іноземців. c. системою ідеологічних переконань та поглядів. свідчать про наявність упереджених уявлень та переконань їх продуцентів. питання імміграційної політики країни є конфліктогенним фактором.. відбувається в дискурсі Д. Макроструктура ідеологічної поляризації “своїх та чужих”. кожна партія чи політичний осередок висуває та пропагує певні ідеї. що є рекурентною глибинною структурою. яка складається з трьох компонентів: когнітивного (інформаційного або стереотипного)..seanewdim.

Л. Перспективу подальших досліджень вбачаємо у розробці методик корегування та усунення упередженості в дискурсі політиків та інших інституційних типах дискурсу. Однако ситуация стала развиваться по-другому. S/Z / Р. рассчитывали. we all know where they were taught or came from. Основы теории дискурса / М. особенно на её юго-востоке и в Крыму. что их законные интересы будут обеспечены в соответствии с нормами международного права. – 231 с. соціокультурні події. Issue: 44. О социально-психоло3. – 200 с.С. 10.ЧУЖІ – ХОРОШІ / ПОГАНІ). языка / А. – 288 с. демократического. ці одиниці слугують засобами номінації та надання характеристик представникам своєї та чужих націй. – М. формуванню упереджених поглядів та переконань щодо останніх сприяла війна з Іраком. Експлікуючи упереджені погляди та переконання політиків. Раз за разом предпринимались попытки лишить русских исторической памяти. Виктор Ильич Павленко. – 5. що відбулися в США. що відбуваються в тій чи іншій країні. Таке метафоричне позначення не тільки експлікує упереджене ставлення американського політичного діяча до вказаних іноземців. Ж. 64 . Макаров М. 2015 www. Леви-Стросс Кл.М.seanewdim. Зазначені одиниці актуалізують макроструктуру ідеологічної поляризації представників російської та української націй. але й виявляє його уявлення про них як ненависних до західної цивілізації людей. Курте. – № 9.Science and Education a New Dimension. Звегинцев В. соединении с Крымом / В. – 142 с. цей дискурс спирається на ряд бінарних опозицій (МИ-ВОНИ / СВОЇ. вважаємо. вказує на упередженість дискурсу політичних діячів різних країн. а подчас и родного языка. что Украина будет нашим добрым соседом. численні теракти. 1995. рассчитывали. Путин. Объяснительный словарь теории М. актуалізована рекурентними пропозиціями МИ / СВОЇ: ХОРОШІ – ВОНИ / ЧУЖІ: ПОГАНІ. – С. Таким чином. Окрім негативно-оцінного зооніма. пропагованих ідей. Психология социального познания / Галина 6. 1983. 52]. Путин В. партій. – М. 1967. фактів. 2000. А. конечно. – М. протилежних за своїм оцінним значенням. : Прогресс. Гасанов И. We all know who were terrorists. рекурентні пропозиції ідеологічної поляризації макроструктур упередженого мовлення. Обращение к Генеральному собранию о вос483–551. – Днепропетровск : Изд-во ДГУ. зокрема: Мы шли навстречу Украине не только по Крыму. creates the greatest freedom and prosperity. їх значущість. а подчас и родного языка. c. III(9). ка / В. : Прогресс. The threat of new jackals comes from abroad. Представники української нації водночас характеризуються негативно: Раз за разом предпринимались попытки лишить русских исторической памяти.8.А. : Аспект Пресс. Наступний приклад свідчить про наявність упередженості американських політиків до представників ісламських країн. что хорошие отношения с Украиной для нас главное…. У наведеному прикладі представники російської нації.Ж. Семиотика. спільнот. поряд з іншим. Відмічаємо. їх суб’єктів та об’єктів. Но при этом. Греймас А. что Украина будет нашим добрым соседом. – М. но и по такой сложнейшей теме.Б. В залежності від системи ціннісних уявлень про політичні. Характеристика чужинців із ісламських країн відбувається в дискурсі політика за допомогою номінативної одиниці з пейоративним зоонімом new jackals. Андреева Г. Национальные стереотипы и образ врага / гических корнях этнических предубеждений / И. а також речення We all know who were terrorists. що свідчить про їх упереджене та необ’єктивне ставлення до представників української нації та України в цілому. конечно. що наявність пропозицій пропозиціями МИ / РОСІЯНИ: ХОРОШІ – ВОНИ / УКРАЇНЦІ: ПОГАНІ є типовою рисою дискурсу деяких інших російських. про це свідчить і семантика речення. апелює до системи цінностей певних соціальних груп [2.com кацію та протиставлення. 2001. Из чего мы тогда исходили? Исходили из того. подій. 7. :УРСС. the greatest number of individuals. а також ситуацій. 187–201. – 535 с. їхні дії та думки характеризуються за допомогою позитивно-оцінних речень: Мы шли навстречу Украине….km. що представники ісламських країн несуть загрозу для Америки та усього західного світу. сделать объектом принудительной ассимиляции … [10].И. Левитипы / Павел Иванович Гнатенко. 9.В. Саме тому американські політичні діячі щоякнайменш протягом десятиліття говорили про те. Philology. порівняльному аналізі упередженого дискурсу політичних діячів різних країн. Гнатенко П. проблема тероризму. – URL: http://www. : Радуга . – М. 4. Безумовно. Звегинцев. что русские и русскоязычные граждане на Украине. Психология предрассудка. 2003. що макроструктура ідеологічної поляризації. – 280 с. – 1966. ЛІТЕРАТУРА 1. и они не должны быть заложником тупиковых территориальных споров.Ж. вербалізуються за допомогою одиниць. що. Вказана макроструктура вербалізується за допомогою мовних одиниць різних рівнів. – С. 1983. Этнические установки и этнические стерео. сделать объектом принудительной ассимиляции. її культурі та способу життя американський політик використовує номінативні одиниці позитивно-оцінної семантики superior. 1994. – 39 с.С. Структурная антропология / Кл. – М. : ИТДГК "Гнозис". что хорошие отношения с Украиной для нас главное. за які боряться політики. представлену пропозиціями МИ / СВОЇ: ХОРОШІ – ВОНИ / ЧУЖІ: ПОГАНІ.В.Л. конкретизує релігійну приналежність відповідних референтів Islamic representatives cannot reconcile with the Western-secular universe. : Наука. Islamic representatives cannot reconcile with the Western-secular universe. цивилизованного государства. Греймас. Кон // Игорь Борисович Гасанов. for it creates the greatest freedom and prosperity for the greatest number of individuals. Стросс. we all know where they were taught or came from [25]. Кон И. Для надання характеристик своїй нації. Зазначені одиниці актуалізують макроструктуру ідеологічної поляризації представників своєї та чужих націй. как разграничение акватории Азовского моря и Керченского пролива. Барт Р. будут жить в условиях дружественного. Исходили из того. 2. Но при этом. Новый мир. пов’язаних із ними. Тезисы Пражского лингвистического кружМихайловна Андреева. представлену в наведеному уривку упередженого мовлення пропозиціями МИ / СВОЇ: ХОРОШІ – ВОНИ / ЧУЖІ: ПОГАНІ. Макаров. Барт. зокрема: The American way is simply superior in key respects.

Philology. : Academic Press.S.politica. Dijk T. 15. 1970. 24.200 p. Levi-Stross Kl.19 / Александр Александрович Филинский.280 p. . . Communicating Racizm. пропозиция. HaMakarov. – URL: http://hot. – Thousand Oaks. Ключевые слова: поляризация.B. Ethnic installation and ethnic stereotypes / fication of the Crimea / V. Gandelman С. . Habermas J. 437–455.seanewdim.39 p. that is verbalized with the help of recurrent propositions. 18.163 p.V. . .: Rainbow.Tver. III(9). British and Russian Politicians Abstract. 3–33. 21. – L. Psychology of social cognition / Galina Andre. Address to the General Assembly on the reuni4.URL: http://www. наук: 10. – Boston : Beacon Press. 9. Sciences: 10. Hardimon // The Journal of Philosophy.288 p. van. – Vol.J. Wodak & Dijk T.17. 1995.km. van. – 1996. Dijk T. Shutter J. Putin V.. Halliday. . №9. 10. 1991. – P. . : Routledge.– 163 с. Hasanov I.usa= 72237&speeches=1 ru/v-rossii/2014/03/18/vladimir-putin/734940-obrashchenievladim ra-putina-k-federalnomu-sobraniyu-o-vo 11. : дис… канд.№ 9. Krech.19 / 551.Y.I.L. 1994. Gnatenko. 1.story. Ruth Wodak.con servatives. It’s Time to Set an Annual Limit to Immigration / M. – 207 с. Discourse and Discrimination. proposition. – 1988. 2003. – Oxford : Oxford University Press. structural and semantic organization. 2001.O. 2000. The Archaeology of Knowledge / Michel FoucaV. Critical analysis of political discourse campaign theory / A. . . – 126 p. Halliday M. 1967. Makarov M.Moscow: Progress. Structural Anthropology / Kl. Keywords: polarization. R. sanov. Racizm at the Top. eva. которая вербализуєтся рекуррентными пропозиціями. Zvegintsev V. Smith.O. Semiotics. – L. . – Тверь. Explanatory dictionary of language 11. Parliamentary Debates on Ethnic Issues in Six European States: [ed. 2.M.L. REFERENCES (TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1. 2000.. 23. – N. Gandelman // Semiotica.Dnepropetrovsk: Publishing v-rossii/2014/03/18/vladimir-putin/734940-obrashchenieHouse of the DSU. 22. . The structural and semantic organization of the prejudiced discourse is determined by the macrostructure of ideological polarization. Towards a Rational Society / J. On the social and psychological roots of ethnic prejudices / I.A. The article is devoted to the investigation of the ideological peculiarities of the prejudiced discourse of American. 16. Foucault M.V. – 437 p.1996. prejudiced discourse Кущ Е.142 p. Hardimon M. Shutter.I.Moscow: URSS. 1966. ult. 7. 1983. – 374 p. Kurt. – URL: http://www. . . 12. 79–98. Ideological Peculiarities of Prejudiced Discourse of American.ru/ P.Science and Education a New Dimension.2000 гг. Gnatenko P.A. .Kiev: Nika-centr.02. macrostructure. 6.page&obj_id=133321 &speeches=1 25. Pavlenko. Language. Habermas. Levi-Stross.do?def=news. fіlol. – Vol. : Dis . – 2003.com. by R. Gergen K. S/Z / R. . 4831999. Howard. Individual in society / D. Context and Text: Aspects of Language in Social-Semiotic Perspective / M. британских и российских политиков.I. Alexander Filinsky.207 p. Putin. – P. філол.Moscow: Aspect Press. 2015 www. Cand.M. Greimas A. van Dijk. Reisigl M. Crutschfield. – 412 p. British and Russian politicians. Moscow: Nauka.conservatives.M. K. структурно-семантическая организация. van] – Klagenfurt : Drava Verlag. Kushch Е. : Sage Publications. Критический анализ политического дискурса предвыборных кампаний 1999. Ethnic Prejudice in Thought and Talk / Teun A.com 19. 3.сom/tile.A. Asylum Debate / D. Структурно-семантическая организация предубежденого дискурса определяется макроструктурой идеологической поляризации.О. предубежденный дискурс 65 . Smith D. Kon // New World. Filinsky A. Ideology: a Multidisciplinary Approach / Teun A. & N.S. .2000 years. 14.Moscow: Progress. A. The Ordinary Concept of Race / M. Фуко М. Social construction: Knowledge.А.J.8.A.S. 1962. – URL: http://www. Krech D. Greimas. Rhetorics of Racizm and Antisemitizm / Martin Reisigl. Bart R. 13. . британских и российских политиков Статья посвящена исследованию идеологических особенностей предубежденного дискурса американских. Zvegintsev.Y. Barth.story.535 p. – №70. Идеологические особенности предубежденного дискурса американских. A. .B. self. Abstracts of the Prague Linguistic Circle / 12.do? def=news. Psychology of prejudice. Археология знания / М. R. National stereotypes and enemy images / I. van Dijk.. макроструктура. 187-201.: ITDGK "Gnosis". 2001. 2000. – 214 p.02. Andreeva G. . J. Kon I..S. – 298 p. Fundamentals of the theory of discourse / M. others and continuing the conversation / J. – 218 p. : Sage Publications. Tirkophope E. Issue: 44. 17. 1983. Islamic Threat / Edward Tirkophope.А. Hasan. . . – Киев : Никацентр. Филинский А. V. Фуко. vladim ra-putina-k-federalnomu-sobraniyu-o-vo 5. 1988. – P. 1998.com/tile. – L.231 p. The semiotic square as a «catastrophe» / С. .page&obj_id=119049&speeches=1 20. Gergen / Communication Yearbook. – 1987. Howard M. 2000.

20] и семиотики [3.Н. с. а также в акцентировании междисциплинарности лингвистических разведок [там же. постулируемый комплексный подход к изучению парадоксальности проистекает из взаимопроникновения стилистики. 5456]. 5. дивергентные тенденции. Установлено. поскольку значение как основное свойство знака. III(9). что при объединении разнородных кодов парадоксальность проявляется в наибольшей степени. понимая под последними ассоциативные поля. орнитальный и др. процесс возбуждения представляет собой многокомпонентную систему. что на семантическом уровне выступает в виде концептуального знания. Р. как показывают нейрофизиологические исследования. выражающий искаженные связи и отношения объективной реальности. а природный язык – как чрезвычайно сложный код или скорее набор кодов или «субкодов» [1. Статья посвящена выявлению семиопоэтической специфики парадоксальности в коммуникативном пространстве современной англоязычной поэзии. на которые будут даны ответы в данном исследовании: какие типы знаний лежат в основе парадоксальних поэтических форм? В результате сочетания каких кодов происходит создание парадоксальних поэтических образов? Что может послужить критерием определения градуальности парадоксальности как художественноэстетической категории? Термин «код» относится к междисциплинарным. точнее их внутренними кодами [10. результаты которых получены при помощи применения компьютерных томографов. Барт вводит понятие культурных кодов. Украина Аннотация. Вступая на тропу анализа парадоксальних поэтических форм. относящихся к разным плоскостям художественного освоения действительности.С. выделяют соматический. антропоцентризм. 18]. выделяют паралингвальные. Мороховского Киевский национальный лингвистический университет. прежде всего. c. c. 11. гетерогенная сочетаемость. когнитивной поэтики [1. установления характера взаимодействия кодов в её формировании. основывающиеся на ряде критериев. Семиопоэтическая специфика парадоксальности в коммуникативном пространстве современной англоязычной поэзии ________________________________________ Марина Елена Сергеевна. Выбранный нами когнитивно-коммуникативный и семиотический ракурсы исследования отражают междисциплинарные. сверхтекстовую организацию значений. кандидат филологических наук. Определено. а именно. Issue: 44. а точнее классификации. Это осуществляется путем определения характера взаимодействия кодов в формировании парадоксальных поэтических форм. Это рассматривается как объяснение того. Киев. что особенности взаимодействия кодов определяются характером их сочетаемости. 54]. поиском новых подходов к его изучению. Бартом кодов как трамплинов интертекстуальности. 16]. Кроме того. Его применение как в гуманитарных. В нашем исследовании отталкиваемся и от определения Р. Кроме того. вернее обеспечивает к нему доступ [6]. 9. г. навязывающих представления об определенной структуре [3. но подвергаются углублению и дифференциации. космологический. кодов. c. 115]. c. 20]. докторант кафедры лексикологии и стилистики английского языка имени профессора А. 35-36]. творчества – в научные проблемы. 208-209]. 15. с явным «перевесом» в сторону иррационального компонента [2. концентрации внимания и от внутренних кодов отдельных слов [8. 47]. 2015 www. Так. объясняется амбивалентной этимологией данной лексической единицы (от лат. тем. коды [13]. колода. практические и эпистемологические коды [12. доминирующие в современной лингвистике [4. градуальность парадоксальности Во второй половине ХХ века в лингвистике прослеживается ряд методологических установок: экспансионизм. сочетаемость кодов. Так. Словесный знак «в степени парадокс» – это знак. Также разнообразна и классификация. комбинацией гетерогенных и гомогенных кодов.seanewdim. артефактный. интуиции. Наша трактовка проявлений парадоксальности в поэтическом дискурсе осуществляется с выходом в знаковый режим. В этой связи в когнитивно-поэтологических студиях актуальным становится объяснение взаимодействия когнитивных механизмов. Так. вегетативный. (нео)функционализм и экспланаторность [7]. 198]. 5. В частности. являются составляющими иррациональной ипостаси сознания человека. очерчивая новый ракурс семиопоэтики. Именно указанные энигматические феномены. Тяготение современных поэтов именно к аномальному осмыслению мира объясняется.Science and Education a New Dimension. c. в ряд которых попадает и парадоксальность. книга). мыслительных про- цессов. В семиотике понятие кода осмысливается как система знаков или символов. к которой привязывали рабов. c. передающих информацию. c. что прототипический читатель 66 . является одновременно и составляющей сознания. Такое объединение не вызывает сомнений. Philology. 20]. по нашему мнению. так и в точных науках. Вначале нового столетия данные тенденции остаются актуальными. они выражаются в расширении объекта исследования. сочинение. Ключевые слова: семиопоэтика. в теоретикоэвристическом направлении неоэкспланаторности наблюдается постепенное преобразование лингвистических и лингвопсихологических загадок и тайн – языкового чутья. зависящую от памяти.com Марина Е. очертим круг вопросов. исходя из модусов человеческого опыта. В случае гомогенной сочетаемости поэтические образы обладают только элементами парадоксальности. в частности. закрепленного за словесными знаками. озарения. Основную цель данной статьи усматриваем в выявлении семиопоэтической специфики проявлений парадоксальности в коммуникативном пространстве современной англоязычной поэзии путем. гомогенная сочетаемость. поддающиеся разрешению [4. сodex – ствол дерева. при порождении речи и генерировании смыслов. переплетение которых составляет смысл любого художественного произведения [3.

культурозначимой информации разного вида. Границы же текстовых миров видим более четкими. Сравним со словосочетанием comfortable shoes. c. В первом случае настаиваем на более конвенциональной специфике. в англоязычной поэзии модернизма. концептосфер. концептуальных доменов. К таким относятся течения сюрреализма.е. Мы считаем. где отнесенность обоих компонентов к предметному коду обеспечивает стереотипное восприятие. 2]. выражающих признаки парадоксальности. обладающих только элементами парадоксальности. символьный характер понятия «граница». а в лингвальном – на адаптацию к двойственности поэтических форм речи. Установленные нами особенности сочетаемости кодов. Иными словами. в свою очередь. степень её манифестации в поэтическом дискурсе. Так. приводит к созданию поэтических образов. а disease – абстрактное существительное сигнализирует о соматическом коде. кубизма имажизма. под которой понимаем подвижность. они подлежат переосмыслению. Philology. а опредмеченные составляющие вегетативного кода rose и onion вступают в отношения несоответствия. а именно. таких как.е. характер сочетаемости обусловливает градуальность парадоксальности. Гэскоина (D. где предвкушение завораживающего путешествия в праздник любви превращается в переживание горького опыта: Not a red rose…/I give you an onion. comfortable – качественное прилагательное указывает на предметный код. т. В парадоксальном поэтическом образе comfortable disease (E.E. происходит своего рода «мозаичное нанизывание» парадоксальных поэтических образов на единую основу: an image of an aqueduct/ with a dead crow hanging from the first arch/a modern-style chair from the second/a fir-tree lodged in the third/an image of a pianotuner with a basket of prawns/his moustache made of clayclotted twigs/an image of an aeroplane/the propeller is rashers of bacon/the pilot is a wasp. Лечебные факторы лука уходят в фон. схем знаний (в терминах Э. В процессе семиозиса последние объективируются при помощи ряда когнитивно-семиотических механизмов в современных англоязычных поэтических текстах. например. Несмотря на условный. продолжившего с некоторыми изменениями традиции сюрреалистов. знаний про осмысление человеком картины мира. Выявляемые нами механизмы формирования поэтических форм. выражающие парадоксальность. Речь идёт о взаимодействии многообразия форматов ментальной репрезентации знаний. под концептуальными границами имеем ввиду очертания единиц концептуального уровня.) признаков противоречия. в рамках некоторых направлений данной эпохи. а в некоторых случаях и дискурсу. создание которых основывается на сплетении гетерогенных кодов. которые видятся нам ментальными. артефактный. а на передний план выдвигаются его неприятные вкусовые качества и вызываемый ним эффект.Science and Education a New Dimension. что составляет конфигурации вербальных кодов. Более того. устанавливаемых нами путем анализа вербальных форм их воплощения. ее разбросанности по всему поэтическому тексту. орнитальный. Cummings) – удобная болезнь. подразделяются на внешние (внетекстовые) и внутренние (внутритекстовые). Даффи (Carol A. денотативное значение лексической единицы rose и сигнификативное значение лексемы onion. создание парадоксальных поэтических форм обусловлено переплетением разных типов знаний. III(9). в когнитивном ракурсе направлены на преодоление перехода от одного способа понимания к другому. которые. Так. в частности. лежащих в основе парадоксальности.com ХХ века «заряжен» на восприятие аномалии. В поэтическом тексте британской поэтессы Кэрол Э. Сочетание гомогенных кодов. Issue: 44. Семино).П. или когнитивными кодами. В ходе исследования нами было выявлено два типа таких границ. «проводи- 67 . в результате столкновения разноликих кодов. Duffy). концептуальных структур. В данном случае в противоречие вступают антропный. 2015 www.е.е. выраженном поэтическим оксимороном. превалируют парадоксальные поэтические образы. Условными маркерами таких очертаний считаем концептуальные составляющие названых явлений. изменчивость. Код рассматриваем как фиксированность в словесних знаках – составляющих поэтические формы. Duffy) в парадоксальном поэтическом образе living doll выявлено столкновение антропного и артефактного кодов. лежащих в основе парадоксальных поэтических образов. эстетически неубедительный. Специфика взаимодействия кодов в создании парадоксальности в современном англоязычном поэтическом дискурсе определяется характером их сочетаемости. т. что создает гротескный эффект. размытым характером такой образности. В стихотворных произведениях британского поэта постмодерного периода Д. К внутренним границам относим контуры парадоксальных поэтических образов и границы текстовых миров. Иными словами. Как было установлено нами в ходе семантического и концептуального анализа парадоксальных поэтических форм. на заполнение «зазора» между знаком и смыслом. а именно. Gascoyne). т. Рассматриваем когнитивно-семиотичнские механизмы актуализации анализируемой категории в свете мобильности границ парадоксальности. сталкиваются различные компоненты значений составляющих поэтического образа. что в приведенных выше примерах парадоксальность проявляется в своей наибольшей степени через амплификацию (в терминах Воробьёвой О. концептуальные и вербальные. алогичности и инконгруэнтности. Более того. компоненты относятся к разным кодам. видоизменяемость и адаптируемость. Несмотря на однородность кода. без которой текст ему видится как пресный. Сигналом переосмысления стереотипного поэтического образа становится отрицательная частица not.seanewdim. прежде всего. Под первым типом подразумевается комбинация разнородных кодов. в наше исследование вводим данный феномен с его дальнейшим определением для объяснения механизмов формирования парадоксальности в современном англоязычном поэтическом дискурсе. Подобную картину реконструируем в поэтическом тексте «Valentine» (Carol A. например. последняя проявляется как гетерогенная или гомогенная. В частности. руководствуясь диффузным [20. т. иными словами. и определение её градуальности дают возможность выявления тенденций в объективации парадоксальности в современном англоязычном поэтическом дискурсе. напротив. природный и пространственный коды. гибкость. а под вторым – однорордных.

Tsur. относящегося к анализируемой эпохе. Панкрац. 16. Ю. Discourse: Prosis) / E. Comparative lexicology / V. Byelyehova // The world of of the twentieth century (the experience of paradigmatic analyemotions in mirror of cognition. Luzinaq /. Imagine: How Creativity Works / Jonah Lehrer. . с англ. Краткий словарь когнитивных терминов / Е. c. Внутри мы. Итак. Avg. . ун-т. S/Z / Р.02. − С. 10.2013. .01 4. Вороб2001. канд. 33]. Эко. 2012. передкатегоріального рівня / Л. − [под ред. – К. 2015 www.: Dialog. − М. Lalayants.: Basic Books. 2004.N. . – № 2.376 p. В. text. Germany. Степанов. 16.: Рос.: Эдиториал УРСС. Barth. гуманит.: Zvezdopad.Е. лежащим в основе формирования парадоксальности считаем концептуальную трансгрессию. 8. ed. – М.: Type. а мира текста [1].Y. – 2-е накин. йової (27 вересня 2012 р. в результате проведенного исследования.Н. О. комбинацией гетерогенных и гомогенных кодов. Сопоставительная лексикология / В. − 2013.І... 2-е.245 p. 68 . Філологія.seanewdim.: Академический Проект: Деловая книга. етносу: М. В случае гомогенной сочетаемости поэтические образы обладают только элементами парадоксальности.K . дис.. центр КНЛУ. КНЛУ). Byelyehova L. – СПБ: Искусство.M. Бєлєхова Л. Лалаянц. присвяченого ювілею проф. 2000. Manakin V. Кубряковой. Edinburgh.. Милованова Л. Kubryakova // Language and science of the late 20th ceedings of the round table dedicated to the anniversary of prof. Evolution of linguistic ideas in the second half tions precategorical level / L. State. Магвокогнітивний погляд: [монография] / Л.S. . Л. Vorobyova O. Лотман. Kubryakova. Ю. London: Canongate. Бєлєхова. V.48. – John Benjamins B. При объединении разнородных кодов парадоксальность проявляется в наибольшей степени через амплификацию признаков противоречия. va.P.M. Основным когнитивно-семиотическим процессом. Лингвистика и поэтика: Пер.І.20.02. Issue: 44.Э.S. Эко У.I. Подразумеваем границы уже не текстовых миров того или иного поэтического произведения. 112 – 122 of Heidelberg. Внешние границы проявляются в интертекстуальных связях парадоксальных поэтических образов.N. Когнитивно-семиотический механизм концептуальной амальгамы сопровождается когнитивными операциями абсорбции или экструзии границ парадоксальности.7. Бєлєхова // Світ емоцій у 12. 13. – Київський ун-т ім.С.S. Culture and Explosion.№ 2. – 1992. 193-230.S. Эволюция лингвистических идей во второй Blending and the Mind’s Hidden Complexities / J. . Intemediality: An Affective 8. – С. 144-238. доповнене і перероб. Mi3. Lotman. 2004. – 702 с. Семиотика: Антология / Сост. центр КНЛУ. Hum. Bart R. 2004. 2012. 112 . Якоб6.P. Манакин В. 33. – М. . и доп. KNLU). в частности устанавливаемые аллюзиями.K . 1996. Turner. Лингвистика текста. Чернявская. Лотман Ю. 2001. Художній образ у дзеркалі міфу 2012. − P. № 2. 1996. Vorobyov (Sept. которая. 2001. Fauconnier. – 47 с.: Диалог.П. minded worlds / Yu. – rial Information in Poetry / R. Т.: Type. century: Collection of articles: [ed. Лінгвістика 2012: шляхи. / И.С.: Прогресс. . аспект): автореф. алогичности и инконгруэнтности. 1995.M . Mobility.: ФЛИНТА: Наука.П.С. – К. .M . 2001. Center KNLU.S. Yu. Book of Abstracts.St. 2012..П. 144−238.. – 232 с. № 2. Ю. приводит к концептуальной интеграции [17] или концептуальной амальгаме [2. Семиосфера. – М.P. – М.: Логос. Verbal abuse in American poetry: Linguistic 6. Vorobyova O. Demyankov. E. From a sense of compassion cognitive opera.. Acad.232 p. текст. Учение 2." .: изд-во «Знання». Круглого столу. Milovanova L. Тараса эпистемы // Вісник КНЛУ. 11.С. – С. . – 208 с.Z. 5. III(9). – 309 p. функционирующими в качестве их текстовых операторов.Г.G. Лингвистика дискур5. 41. які ми обираємо / са / В.02. Lalayants I. Вид.I.С. language.С. lovanova // Recent studies of brain function language // Ques4.I.Г.В. − С. Inside 47. // Proceedings of the International scientific 10.С. KubryakoEnlarged and overhauls.М.І. Пирс Ч. . Fauconnier J. . Kubryakova E. Center KNLU. . дзеркалі когніції: мова. – С. Byelyehova L.2nd ed.326 p. Е. ред.С. Лузина / Под общ.1992. Шевченка. Lotman Yu. 47– 48. A short dictionary of cognitive terms / E. Кубрякова Е. 41−47. 2013. а именно. Демьянков. 2013.: conference "Ukraine and the World: dialogue of cultures and Publishing House "knowledge".I. . Перспективу дальнейшего изучения видим в рассмотрении когнитивно-семиотических механизмов создания парадоксальности в англоязычном поэтическом дискурсе.83. Лалаянц И. . Культура и Взрыв. наук: 10. ..M .: Вид.П. Philology. − К. дискурс: Тези доповідей испр. філол.: / У.Е. J. Л. Petersburg: Art.S.В.: Симпозиум.: Звездопад. – 440 p. Vorobyova O. 1995. что особенности взаимодействия кодов определяются характером их сочетаемости. О. 14. − 279 p. 1996. 2001. – С.10. Якобсон Р.P. – 326 с. – СПб. – 376 с. нами была выявлена специфика взаимодействия кодов в формировании парадоксальности в коммуникативном пространстве современной англоязычной поэзии. L. / I. Слухай (Молотаєва). Установлено. Чернявская В. S / Z / R. ЛИТЕРАТУРА 1.М. 2004. Linguistics today: reinterpretation episteme // tions of linguistics. July 31− August 4. 2. – М. Пирс. . 2002.K . 176 – 223. . Un-ty Press. . Слухай (Молотаєва) Н. 47. Pankratz. Philology.S. Воробйова // Тези Міжнародної науково-практичної 15.V.M A. 33. languages. Барт. Сер.E. МилоDimension of Movie Trailers / O.Н. Manakin. вид. Vorobyova O.З. акад. − С. Vorobyova // 32-nd PALA ванова // Новейшие исследования языковой функции мозга Conference «Mobile Stylistics». гос. 27-tion in 2012. Кубрякова // Язык и наука конца 20 века : Сб статей : 18. 9.С. .Э. − Т. REFERENCES (TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1. Linguistics 2012: the ways that we choose / 703 p. Лингвистика сегодня: реинтерпретация / Н. Отсутствующая структура.9. Tsur R. 2012.С. Воробйова О.Science and Education a New Dimension. Playing By Ear and the Tip of the Tongue: Precategoслящих миров / Ю. 151.Vol 16. – С. Избранные философские произведения. Від відчуття до співчуття: когнітивні операції о знаках / Ч. Введение в семиологию конференції «Україна і світ: діалог мов та культур». М. Lehrer J.P.Лермонтов. The Way We Think: Conceptual 7. . Воробьёва О. в свою очередь. Словесний образ в американській поезії: лін. сон // Структурализм: “за” и “против”.: Rus. and Cognitive view: [monohraf] / L. 17. Бєлєхова Л. L.P. половине ХХ века (опыт парадигмального анализа) / M. University // Вопросы языкознания.P. 1975. Кубрякова. 2004. Степанова].Шевченко (лінгвосеміотичний 3. Барт Р. 19.E. – М. Е.com мыми» дейктическими единицами.S. Music. Byelyehova.G.І. – К. . – 245 с. 2012. – N.. Turner M. Semiosphera.122 Bulletin KNLU.: Editorial URSS. – 703 с. Изд.S Stepanova]. / Р.

Keywords: semiopoetics. 10. Linguistics and Poetics: Trans.208 p. Marina O. It is figured out that when different codes are united paradoxicality is manifested in its greatest extent.V. .M . Jakobson // Structuralism: "for" and "against".E.: Academic Project: Business Book. 176 . i. Philology..K. .seanewdim.02. 2nd.P. . Semiotics: An Anthology / Comp. 2004.: Symposium. 1975. 2000. Stepanov.Kyiv University n. / R. The artistic image in the mirror myth ethnicity: M. Taras Shevchenko. . combinability of codes. Yu.S. 1996. SPb . 15.. 193-230. Eco U. 14.S. rev. Shevchenko (linguistic semiotic aspect): Abstract.e. Pearce. 12. Semiopoetic Specificity of Paradoxicality in Communicative Space of Contemporary Anglophone Poetry Abstract. 2001.47 p. Lermontov.: Progress.S. .M . It is determined that peculiarities of codes interaction are predetermined by the character of their combinability. Ed. Jacobson R. Doctrine of signs / Ch. Text Linguistics. Chernjavskaja.S. Selected Philosophical Works. The article focuses on revealing semiopoetic specificity of paradoxicality in communicative space of contemporary Anglophone poetry. . combination of heterogeneous or homogeneous codes.223.: Logos. III(9). homogeneous combinability.: FLINT: Nauka. Linguistics of discourse / V. It is realized by means of outlining the character of codes interaction in forming paradoxical poetic forms. 2015 www.E.com 11.02.Science and Education a New Dimension. lack of structure. Chernjavskaja V. Slukhay (Molotayeva).M .. . Slukhay (Molotayeva) N. 83. heterogeneous combinability. and add. Issue: 44. Philol. cand. . In case of homogeneous combinability poetic images possess solely the elements of paradoxicality. Introduction to semiology / U. 16. 2013. Eco. Thesis . 702 p.01 / N. . from English. Sciences: 10. 13. Peirce Ch. graduality of paradoxicality 69 .02.S.V. . M .P.a.

процесс коммуникативной деятельности и создания рецепции речемузыкального текста в его соотнесенности с когнитивными структурами психики коммуникантов. Поэтому в данном вопросе мы исходим из известного определения [там же. напр.В. Изложение основного материала. что согласно доминирующему типу мышления в каждой из указанных сфер духовного бытия индивида порождаются и фиксируются в памяти определенные концепты. В процессе изучения функционирования интонации в речемузыкальных произведениях особую важность приобретает вопрос выбора оптимальной теоретико-методологической основы исследования. Issue: 44. Отметим. направленного на решение этой проблемы. с. Киев.]) доказано. с. с.Science and Education a New Dimension. Возникшая трудность. играющие важную роль в процессе коммуникации [4]. как известно. 207-211]. целью предпринятого в данной работе теоретического поиска является обоснование концептуальных предпосылок применения коммуникативно-когнитивной парадигмы для теоретических и экспериментальных исследований особенностей и когнитивных механизмов функционирования интонации в речемузыкальных произведениях. что коммуникация в пределах песенного дискурса. но и в невербальной.. Выбор нами теоретико-методологической базы коммуникативно-когнитивной парадигмы в качестве основы для экспериментально-фонетического изучения функционирования интонации в речемузыкальных произведениях обусловлен. г. в частности в виде музыки. что в современной науке дискурс вообще и песенный дискурс в частности принято рассматривать [1. с одной стороны. Присущая современной лингвистике переориентация научной мысли в сторону конвергентного рассмотрения когнитивных и коммуникативных аспектов языковой деятельности [13] является также характерной чертой фонетических исследований. Рациональность такого выбора подтверждается тем. 143. что для более полного многоаспектного описания фонетической системы языка необходимо располагать комплексом коммуникативнопрагматических и когнитивных данных. Исходя из этого. [4. посвященных проблеме концепта. III(9). аспирант кафедры теории. c. 207-209] о том. В статье обосновывается целесообразность выбора коммуникативно-когнитивного подхода в качестве теоретико-методологической основы исследования особенностей функционирования интонации в речемузыкальных произведениях. 2015 www. 14] обусловленными. 9. 19]. когнитивные структуры. 26] и культурно [12.В. Ключевые слова: коммуникативно-когнитивный подход. Подчеркивается важность рассмотрения взаимодействия вербальных и фонетических концептов в передаче смысла этих произведений в когнитивных процессах речемузыкальной коммуникации. являясь социально [2. интонация. актуализации и восприятия речемузыкального произведения. по всей видимости. Кроме того. эмоциональный и смыслопорождающий характер [12. c. поскольку именно дискурсивная деятельность обусловливает оптимальную взаимоинтеграцию коммуникативных и когнитивных процессов. 92]. концепт. а с другой – механизм активации этих структур под влиянием особенностей и условий самой коммуникации. Такой подход позволяет объяснить. в котором собственно и функционируют речемузыкальные произведения.com Марченко В. обусловленной коллективным 70 . обладающей как единица смысла определенной. ментальной и трансцендентной сферах бытия индивида и окончательно оформляются в его сознании. что. актуализации и восприятия речемузыкального произведения зарождаются и развиваются одновременно в экзистенциальной. c. Результаты анализа. имеет творческий. Philology. согласно которому концепт является ментальной целостностью. 22]. 14. понятия и акустические образы. с. происходящие в сфере духовного бытия адресанта и адресата. Особенности коммуникативно-когнитивного подхода к исследованию речемузыкальных произведений _______________________________________ Марченко Валентина Владимировна.. 93]. показали целесообразность и актуальность применения доминирующего в современной лингвистике функционально-коммуникативного подхода при условии оптимального интегрирования в его пределах коммуникативного и когнитивного направлений исследования интонации речемузыкальных произведений. взаимосвязь языка и мышления. взаимодействие речи и психики коммуникантов. несмотря на результаты существующего множества лингвистических исследований. Клименюка [7.seanewdim. практики и перевода французского языка Национальный технический университет Украины "Киевский политехнический институт". что следует обращать внимание на: человеческий фактор в языке. Используя указанную модель для теоретического анализа креативно-когнитивных особенностей речемузыкальной коммуникации мы исходим из современной сентенции украинского философа А. 16] как иерархически организованную целостную коммуникативно-когнитивную систему. мы разделяем его мнение [там же. речемузыкальное произведение. могут актуализироваться не только в вербальной форме. легко устранима при осознании синархической сущности концепта как унифицированной многоуровневой функциональной единицы мышления [8. Обоснованная нами в работе [5] инвариантная синергетическая модель речемузыкальной коммуникации наглядно демонстрирует процессы порождения. согласно которой процессы порождения. в первую очередь. самой природой этих произведений [12. Украина Аннотация. Отметим также. Результатами многих теоретических обоснований основных положений коммуникативно-когнитивной парадигмы и соответствующих им экспериментально-фонетических поисков (см. При этом ученые-фонетисты отмечают. 21 и др. которые. фоноконцепт Постановка проблемы. определение самого понятия "концепт" до сих пор остается дискуссионным.

с. 71 . с. Philology. Issue: 44. известных как мигрирующие интонационные формулы. 327] или универсальные коды [17]. мысленное образование. типа звукокомплексов. сущность которого определяется обоснованным выше общим термином концепт. Такие обороты имеют закрепленное значение. музыкальные интонации.Science and Education a New Dimension. слившись с речевой интонацией. объединяемого общими признаками. Асафьева [2. Что же касается других различных по степени сложности перцептивных концептов. Приведенные выше понятия. является результатом накопления интонационно-слуховых представлений. но и дает возможность их изучения для лучшего понимания и постижения специфики творческого процесса его порождения. легкость для запоминания и воспроизведения песен и стихов зависит от комплексного сочетания и взаимодействия различных паттернов ритма. обогащая музыкальный язык и конкретизируя содержание произведения [15. способны вызвать конкретные предметно-образные представления и активно мигрируют в тематизме различных текстов. с. Рубина [20. способного храниться в долговременной памяти индивида в форме звукового перцеп- тивного образа или символа и воспроизводиться в устной речи с помощью определенных фонетических структур. повторения форм. звуков.Г. Однако. 328]. III(9). Асафьева [2]. в случае признания того факта. что и в области когнитивного музыкознания до сих пор нет четко сформулированного понятия "концепт". то стоит напомнить. слов и фраз. функционирующих в когнитивных сферах адресанта и адресата при речемузыкальной коммуникации. поскольку общим для порождения и музыкального. по мнению Е. которые в процессе восприятия последовательно сравниваются друг с другом. в той или иной степени связанные с данной проблемой. Методологически важно также понимать то. В наше время все большую популярность набирает теория устойчивых интонационных оборотов. локальных семиотических систем. что. автор считает. универсальный код.com сознанием. под которым он понимает зафиксированные индивидуальной или коллективной памятью сборные слуховые представления – результат опыта восприятия музыкальноинтонационного материала. образов. что в синтезе содержания речемузыкального произведения музыкальные интонации дублируют. Фиске в качестве "ядра" музыкальных когнитивных механизмов рассматривает "тонально-ритмические паттерны". что со временем понятия мигрирующая интонационная формула. включающее содержательный минимум знания. а точнее плотно интегрируются с просодией. Назайкинського [11. звукокомплекс. Этот накопленный опыт объединяет музыкальные интонации в локальные семиотические системы [3. Вполне естественно. отрицая. Так. С логической точки зрения это неизбежно. его применение для описания результатов исследования особенностей коммуникативнокогнитивного подхода к исследованию устной речи и музыки в объеме выполняемой нами работы представляется вполне оправданным. Более того. образующих в итоге на базе конкретно-чувственного мышления некий обобщенный вариант типовой интонации. с. 2015 www. 213]. Таким образом. вобрав в себя переживания масс людей. и речевого фоноконцепта является интонация. согласно теории музыковеда Б. с. по мнению Б.В. 70-75]. интонации. В силу этого нам представляется. интонационного эталона. нетрудно убедиться в том. Поэтому рассмотрение по отдельности вербальных концептов и фоноконцептов речи и музыки не позволит в полной мере проанализировать когнитивные механизмы порождения и восприятия речемузыкального произведения индивидами. интонационный словарь эпохи. формирующегося в виде сложного более или менее четкого образа. звука. усиливая. значений. что в музыкальных интонациях аккумулируется и закрепляется социокультурный опыт. как музыкальный концепт или фоноконцепт. степенью абстрактности отражения объектов или явлений реального мира. сформированное в результате конкретного коммуникативного опыта. Состоящий из таких звукокомплексов. что формотворческое становление и развертывание мысли в речемузыкальном произведении происходит именно на основании упомянутых выше интонационных эталонов. 5]. что оно включает в себя все без исключения взгляды музыковедов. 92]. В аналогичном смысле В. По видению Д. который отображается в "общественной памяти" музыки. применение метафор в речи и музыке служит не только методом характеристики или анализа произведения. 165]. под влиянием определенных условий в зависимости от особенностей звукоизвлечения и восприятия начинают кристаллизоваться в общественном слуховом сознании и превращаться в звукокомплексы. рифмы. уточняя. интонационный эталон будут замещаться такими более емкими терминами. 19].В. Подобно этому Г. а от реципиента зависит. аллитерации и ассонанса. значение. что объектом нашего исследования является речемузыкальное произведение как синтетический продукт. в сложном процессе создания содержания которого речь и музыка взаимоинтегрируются. образности и эмоций.seanewdim.А. в которых закрепляются закономерности музыкального мышления [3. c. по своей сути являются весьма близкими к введенному в фонетику А. возвратившись к приведенному выше определению. Москаленко использует понятие "интонационный эталон" [10. трактующему его как специфическое. мигрирующих интонационных формул. В пользу этого свидетельствует и то. с. а также универсальных кодов. или же сопровождая просодическое значение или создавая новый более сложный фоноконцепт. какой глубины иерархию взаимоотношений музыкальных паттернов он способен построить [18]. способного сохраняться в памяти и постоянно обновляться в результате когнитивно-стохастической переработки эмо-рациональной сферой мышления индивида новой перцептивной и логической информации. Существуют подобные мнения. мелодии и тона. Калитой лингвистическому термину "фоноконцепт" [6. что независимо от степени сложности и природы порождения все упомянутые разновидности описываемых авторами явлений являются лишь частичными проявлениями или формами того феномена когнитивной деятельности психики коммуникантов. с. интонационный словарь эпохи.

– Серія: Філологічні науки (мовознав.F. 79-82. – К.А. Zbikowski. 2003. Москаленко В. познание. – Київський національний лінгвістичний ун-т.В. – 104 p.A. REFERENCES TRANSLATED AND TRANSLITERATED 1. – 211 p. 2015 www. –2004. Назайкинский Е. Bryleva N. 2008. – С. – 2. – 2013. анализа про- тотипов. – № 2.Г.W. – 404 p. Emotion Recognition from Speech Signals and кові записки. України ім. Лінгвокогнітивні особливості просодичного ogy of Epic. Концепти і концептосистеми в когнітив4. – 20 с. В.А. 2011.В.msu. 2010. 441-443: Germanic Philology. 39-41. The problem of concept in music culture / N.: Флинта: Наука.W. а также ряда сходных коммуникативно-когнитивных концепций. – 376 p. Асафьев Б. 13. Когнитивно-прагматическая субпарадигтворі: зб..E.edu/ 7.A.Н.A.V. Conceptualizing Music. Alefirenko // Cognitive-pragmatic veclanguage means / A. – № 2. процесс / М. Vol. Красовська І. – URL: https://www. and Counting-out Rhymes / David Rubin. Потапчук // Вестник Челябинского государ3. вісник Чернівецького університету: збірник наукових 14. на основе применения которых достигается понимание и музыки. 5. Искусствоведение. Калита. Marchenko // SciBryleva // Vestnik KrasGAU. Клименюк А. – 304 с. – 2009.A. Cognitive and pragmatic subparadigm of the 4. – Серія: Філологічні науки (моPerception of Music / Melanie Fernandez Pradier // Universität вознавство): У 4 ч. 2011.А.І. Шайукові записки. Theory. муз. New York: VERSO. муз. культуры.В. – Вип. – 376 с.: Издательство «Музы.12. – P. Р. 18-26. Philology. Потапчук М. Tatham // In Honor of Ilse Lehiste. – letin of Chernivtsi University: Collection of scientific papers. Алефиренко // Когнитивного. / Нац. works. 74. – P. ст. speech-and-music works / A.Р. – С..А. Чайковськома науки о языке / Н. 1971. – Острог: Видавмухаметова // Горизонты музыкознания. Брылева // Вестник КрасГАУ. – Тернополь: Під. Asaf'ev. трудов. 329. Приходько А. Музыкально-речевые системы как объект праць.А. музыкознания / Е. категорий и механизмов ментальной репрезентации речемузыкальных произведений. Л. . – Запоріжжя: Прем’єр. – Вип. ченка. изучения речевого акта и анализа дискурса. Клименюк А. теории концептуальной интеграции и иконизма. науки. – С. in the History and Interpretation of Music) / H. акад. № 1 (32). – С. дис. Ballads. Adorство): У 2 ч. – № 635. Тараева // Мир ЧНУ. Adorno T. Песенный дискурс как коммуникативный ка». 2004. – С. філол. 20. Калита А. Клименюк // Нау. В. 3-14. – Н. Мигрирующая интонационная форнєво-музичного твору / А. Fiske H. 10.І. Л. Fiske. – Mel8. Марченко // Намула как феномен музыкального мышления / Л. – Л. – С.V. 2011.Chernivtsi: ChNU. – 2. 3-6. V.html Александр Валерианович Клименюк. A series of "Philological". Аура слова в музичній інтонації / В. 2009.: Flinta: Nauka. Music and Language: A Fragment / T. Tatham M. . – London.І. – М.A. 16. Essays on Modern Music.seanewdim. ки. 140-143. Становление когнитивно-коммуникатив6. 81 (3). Kalita A. Более того. 5. Синергетизм порождения и актуализации фоной парадигмы в лингвистике / И. Rubin D. 441-443: Германська філологія.19. – Вип. – 2013.. Филология. M.F. – Вип. 1980. Kalita. прагматические векторы современного языкознания: сб. – Кіровоград: РВВ КДПУ ім. 202-205. 2011.Н. и речи [22]. Cognitive Phonetics. Музыкальная форма как процесс. тивних емоцій (експериментально-фонетичне досліджен. Механізми породження і сприйняття мовлен. The mechanism of production and perception of 3.04 / Красовська M. В. Pradier M.F. – OUP USA. В. – С. Шаймухаметова Л. Винниченка. Publications. L. ВинниStuttgart. Kalita. – С. 3-6. 16-27. 91-111.E. – P.С. Калита. Знание.A. Выводы. С. 2011. Калита А. 2002. 38. Kalita A. Алефиренко Н. Тараненко // Науковий лайович Приходько. Cognitive Structure. 1971. Брылева Н. в результате интегрированного характера коммуникативно-когнитивного подхода его процедурные возможности [16] позволяют осуществлять синтез когнитивных и коммуникативных методов и методик исследования: когнитивного картирования.21.В. Zbikowski L.В. 16-27.Г. Калита.A. 96 (2).com Следует также отметить.А.: Izdatel'stvo «Muzyka». III(9). – Dordrecht: Foris І. Проблема концепта в музыкальной культуре / ственного университета. 1956. оформлення англійських висловлень на позначення пози– Oxford University Press. 11. гнитивного мышления индивида / А.Science and Education a New Dimension.Н.02. акад.А. Asaf’ev B. канд. Cognitive approach towards the study of phonetic language science / N. ЛИТЕРАТУРА 1. Music form as a process / Boris Vladimirovich 2009. Каразіна.M. – С. 213-219. образования. 326Вып.Ф. 22. – 2008. Alefirenko N. 2009.15. 1995. Серія «Філологічна».С. В. Изложенное позволяет считать методологически рациональным осуществление теоретических и экспериментальных исследований речемузыкальных произведений в общих рамках концептуальных положений коммуникативно-когнитивного подхода путем совместного анализа природы порождения и специфики влияния взаимодействующих в них вербальных и фонетических концептов на протекание когнитивных процессов в сознании коммуникантов.A. Issue: 44. Калита А.: Музыка. операций фокусировки и проминантности. – L. 326-329.Ostrog: Publishing 72 .M.A. – Кіровоград: РВВ КДПУ ім.І.18. В. наук: 10. України. 271-276. and Analysis / L. – К.17.А. Модели концептосферы и механизмов коlen Press.Ф. – 332 с.А. 2 (9). Тараненко // Наукові записХНУ ім. Тараева Г. Taranenko // Scientific Bultors of modern linguistics: a collection of scientific. – 2008. 1-2 / М. – ництво Національного університету «Острозька академія». кн. Memory in Oral Traditions: The Cognitive Psychol9. – С. 88-104. Когнітивний підхід до вивчення фонетичних но-дискурсивній парадигмі лінгвістики / Анатолій Микозасобів мови/ А. Шевченко И. – Москаленко // Семантичні аспекти слова в музичному 376 p. Музыкальное восприятие как проблема науч.A. – P. entific notes. Connectionist models of musical thinking (Studies ручники і посібники. П.: Нац. Борис Владимирович Асафьев. – С. когниция: монография / ~sullivan/AdornoMusLangFrag. – 2012. Шевченко // Вісник ноконцепта / А. Назайкинский // Восприятие музыки. – Some of the Theory / ня): автореф. – no // Quasi una Fantasia.М. 1987. – Чернівці: теории музыкальной семантики / Г.А. что познавательный потенциал избранного таким образом коммуникативнокогнитивного подхода положительно относительно нашего исследования отличается и благодаря достаточной наработке лингвистами и музыковедами общего понятийно-категориального аппарата.

І. Issue: 44.A. 11.a. – P. speech-and-music work. 16. – P. . 6. fіlol.: Nat. – P. Vinnichenka.K . . Migrating intonation formula as the phenomenon of musical thinking / L. – Kіrovograd: RVV KDPU іm. Prihod'ko A. – K.N. dis.V. V. 2009. Keywords: communicative and cognitive approach.A.02. – M.seanewdim. Formation of cognitive-communicative paradigm in linguistics / I. – 2012. Vol.V. 18-26. 2011. Klimenjuk // Scientific notes.. 91-111. of Ukraine. Shevchenko // Bulletin of the KNU n. – 2011. Musical perception as the problem of musicology / E. – P. – 304 p. 2015 www. Potapchuk // Bulletin of the Chelyabinsk State University. perception. 38. 2 (9). Nazajkinskij E. The aura of word in the music intonation / V. kand. Nazajkinskij // Perception of Music.S. of Ukraine. – Kyiv National Linguistic University. 7. – Series: Philology (Linguistics): U 4 ch.N. . – 332 p. Peculiarities of the communicative and cognitive approach towards the study of speech-and-music works Abstract. 96 (2). Shajmuhametova // Horizons of Musicology.R.A.M. 81 (3). Models of the conceptosphere and the mechanisms of individual’s cognitive thinking / A.04 / Krasovs'ka І. 2003. – P. – Ternopol': Textbooks and manuals. Musical Acad. Musical Acad..a. Linguo-cognitive peculiarities of prosodic composition of English utterances denoting positive emotions (experimental phonetic research): avtoref. intonation. 213-219.Science and Education a New Dimension. – P. Klimeniuk A.V. Philology. 202-205. Concepts and concept systems in cognitivediscursive paradigm of linguistics / Anatolіj Mikolajovich Prihod'ko.Vol. № 1 (32). –2004. 2010.V. Karazіn.S. – P. – Kіrovograd: RVV KDPU n. 79-82. – P.A.G. 140-143. Shajmuhametova L. Klimeniuk A. V.V. – № 635. – 20 p. Song discourse as a communicative process / M. Knowledge. PI Tchaikovsky. – Vol. Moskalenko V. 13.Vol. 1980. Vinnichenka. V. – Zaporіzhzhja: Premier. Philology.Series: Philology (Linguistics): In 2 parts. 9. Taraeva G. 2008.: Muzyka. Kalita A.V. Arts. The article explains the appropriateness of the choice of communicative and cognitive approach as a theoretical and methodological foundation for the study of the intonation functioning in speech-and-music works. Marchenko V. – 2013. III(9). – P. 12.N. Taranenko // Scientific notes. 39-41. culture and education. L. Krasovs'ka І. 3-14. The author dwells on the importance of studying the verbal and phonetic concepts interaction and the way they convey the meaning of these works in cognitive processes of speech-and-music communication. Kalita. concept. phonoconcept 73 .R. 88-104. Musical-speech systems as the object of the musical semantics theory / G. 10. Shevchenko I. nauk: 10. Potapchuk M. Synergetics of the production and actualization of phonoconcept / A.G. 2009.– 2013. . 14. Taraeva // The world of science. 74.. 8. Moskalenko // Semantic aspects of speech in musical work: a collection of articles / Nat.. 15. cognition: monograf / Aleksandr Valerianovich Klimenjuk.com House of the National University "Ostrog Academy".

Встановлено. 9]. В. Вивчення таксисних відношень здійснюють на основі функціонування різнорівневих мовних засобів: морфологічних (вид. який означує метричний. Незважаючи на морфологічне вираження предикатів (дієприслівник і особове дієслово). Нерівнорядний таксис формують лінійні значення передування / наступності. чим зумовлена актуальність нашого дослідження. незалежного – співвідношення видочасових форм у різних типах складного речення. Л. стану й процесу. виражені здебільшого формами недоконаного виду. Зміст категорії таксису виражений через співвіднесення дії з іншою дією. й у визначенні типів таксису. В. Храковського. таксисний предикат. Таксисні значення встановлюють на основі аспектуальних ознак. сприйняття.Л. вираженими формами доконаного виду [9. – об’єднаних семантикою часових відношень між діями поліпредикативного комплексу. Співвідносні дії диференційовано за ознакою рівнорядності / нерівнорядності. Типологія таксисних предикатів (на матеріалі сучасної української мови) ________________________________________ Русакова Ольга Валеріївна. Таким чином. При таксисі послідовності й сутаксисі співвідносні дії є позицією відліку одна для одної. виражених дієслівними формами. Недялкова. Issue: 44.М. та різночасності (передування. Н. Основним засобом вираження залежного таксису вважають дієприслівникові конструкції. м. тому вони не можуть реалізувати таке співвіднесення: таксис неможливо встановити. Таксис ґрунтується на лінійних і нелінійних темпоральних відношеннях. виражених предикатами.С.В. інша дія виражена хронологічним предикатом р. 276]. Слободинської. порядок слів). Азісова.Г. рівнорядні представлені як Р1 і Р2. Однак таксис представляє співвіднесення двох чи кількох дій. виражений дієсловом чи дієслівним поліпредикативним комплексом для відображення взаємопов'язаних з погляду мовця подій онтологічного часу [1. Ханбалаєва.Н. Теоретичному висвітленню семантики таксису й засобів його вираження присвячені праці Ю. інтаксис – варіант сутаксису.com Русакова О. якщо одна дія є позицією відліку для іншої. який є позицією відліку. Викладені мовознавцями положення стали базовими для вивчення таксису на матеріалі різних мов (М. наступність). М. таксис вказує на темпоральне значення порядку дій на основі відносної позиції відліку (відношення дії до дії). Полянського.І. М. опираючись на одну дієслівну словоформу. Семенової.С. лінійне / нелінійне значення екстратаксису. Ключові слова: таксис.М.О.А. С. Таксисне значення ідентифікуємо за метричним предикатом Р. Мета статті – здійснити диференціацію та класифікацію предикатів. В. Мірченка. викладач кафедри філології Коломийського інституту ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника». О.С. У сферу рівнорядного таксису включено лінійне значення послідовності. Козінцевої. Барчука.В. Україна Анотація. які формують співвідносні дії. Неоднозначність тлумачення таксису зумовлена різницею в трактуванні його граматичної природи. Ляшенко. Ключовим у формуванні таксисних значень є семантико-синтаксич- 74 . Бондарка. звучання. нелінійне значення інтаксису. Запропоновані вченими концепції таксису відрізняються одна від одної: відмінності полягають і в з’ясуванні обсягу категорії. Т. до яких зараховуємо предикати на позначення фізичної дії. й у виокремленні засобів вираження таксисних значень. О. кандидат філологічних наук. що визначальним у формуванні таксисних значень є семантико-синтаксична взаємодія таксисних предикатів. Philology. С. час).П. Лінійність відображає почергове розміщення ряду послідовних дій на горизонтальній темпоральній осі. с.В. нерівнорядний – різнофункціональних. що залучення морфологічних. 243-249]. с.С. лексико-граматичних (сполучники. Гареєва.В. а також у реченнях із однорідними присудками [9. Передування й наступність є варіантами таксису послідовності. Н. проаналізувати взаємодію предикатів різної семантики при формуванні лінійного рівнорядного таксису послідовності. мовлення. що виконують однотипні ролі в таксисній ситуації. засоби вираження таксисних значень потребують поглибленого вивчення й доповнення. синтаксичних (синтаксичні конструкції. Безроднова). синтаксичних та лексико-граматичних засобів не є достатнім для аналізу таксису як темпорального значення порядку дій.В. Маслова. нелінійність указує на синхронність дій і переводить їх на вертикальну темпоральну вісь. послідовність Мовна категорія таксису все частіше стає об’єктом комплексних досліджень. які на формально-синтаксичному рівні представляють прості речення. с. виражених предикатами.М. Вважаємо. Н. Встановлення нерівнорядного таксису відбувається у випадку. руху. 2015 www. У таксисній ситуації співвідносна дія є позицією відліку для іншої дії. а аспектуальні ознаки відображені у внутрішньодієслівній семантиці. 240241]. Н. Рівнорядний таксис передбачає взаємодію однофункціональних дій. нелінійне значення сутаксису. Мішаєва. семантико-синтаксична взаємодія. З’ясовано особливості поєднання предикатів різної семантики у формуванні рівнорядного таксису послідовності.seanewdim. що виявляють темпоральний зв'язок між ситуаціями.Science and Education a New Dimension. У поліпредикативних комплексах встановлюють таксисні відношення одночасності.М. оскільки не враховано семантику самого предиката. екстратаксис – варіант або послідовності. Акімової. У статті таксис розглянуто як темпоральне значення порядку дій. які можуть вступати в таксисні відношення. Барчука. Т. За концепцією В. або сутаксису. прислівники). III(9). Матеріалом дослідження обрано моносуб’єктні поліпредикативні комплекси з однорядними предикатами. Таксис встановлюємо за умови взаємодії двох і більше дій. яка відображає часове відношення між діями в межах цілісного періоду часу [2. ускладнені однорідними присудками. Коломия.М. У сучасних дослідженнях таксис в основному опрацьовано як функціонально-семантичну категорію. представлені співвідносними діями. В українському мовознавстві ґрунтовний аналіз таксису представлений у дослідженнях О. Кудінова. дієслово. 8. Бондаря.

займають центральне місце в класифікаціях. Варто зауважити. Алісова й ін. Вінграновський). поставив (Р4) собі на ніч кружку води. місцезнаходження. стукати. Винничук) не встановлюємо таксис. питати. просторова локалізація: стояти.М. На думку В. слухати. “швидше можна приймати чи не приймати ті чи ті класифікації або.Д. Philology.М. 3) мовлення (вітання / прощання. однак не всі дієслова відносимо до таксисних предикатів. я загорівся розшукати пані Аліну (Ю. важливим є врахування двох чинників: таксисний предикат повинен відображати подію і темпорально співвідноситися з іншим предикатом. чекати. відношення. Проведений аналіз засвідчив. “дієслівні предикати стану позбавлені значення об’єктної спрямованості і для них не характерне значення результативності дії” [6. часова локалізованість.Р. у структурі Виписавши зі справи необхідні дані. сміятися. кричати. 2) рух (і переміщення): іти. тому встановлюємо рівнорядний таксис послідовності. працювати. Загалом предикат виражає зміст події як процес. 21]. посесивні дієслова: мати. Дехто з мовознавців узагалі не вважає предикатом твердження про існування або тотожність предмета самому собі. чути. з тим. Г. Обмеження щодо надання статусу таксисного предиката мають і дієслова. буття. Т. тягти. поливати. Леута. Барчук [1.П. любити.В.М. 101]. кружляти. Вихованець). будувати. Дж. 392]. вести. відношення. сидіти. Issue: 44. яка засвідчена семою “розвиток”. місцеперебування. стану. залежність від об’єкта: підкорятися. фізичного впливу. мовлення. Апресян. 6) стан: мовчати. їсти. дієслова виникнення. 2015 www. у яких виокремлено предикати дії (фізичного. що виражають ставлення до суб’єкта чи об’єкта: поважати. а отже. Опрацьовуючи класифікацію таксисних предикатів. тотожності. дієслова дії. які відображають характер дій. О. появи: з’являтися.І. Кононенка. дієслово. плисти. Васильєв. що рівнорядний таксис послідовності в структурах з однорядними предикатами здебільшого маркують предикати.Р. стану.seanewdim. дзижчати. Як відзначає О. особливості протікання означеного процесу. що більш виправдано. бігти. кваліфікації. оскільки дієслово загорівся не виражає подію. Булигіна. А. 5) сприйняття: дивитися. Поняття таксисного предиката як конститутивного компонента таксисної структури ввів В. спати. тотожність предмета й найменування.) мовознавцями. рухатися. Предикати.С. сприйняття. Арутюнова. насвистувати. називаючи дії та стани. скакати. Л. перебувати – дієслова буття). постелив (Р2) куфайку біля Первінки. лежати. с. с. О. не мають чіткої часової орієнтації. Степанов.В.com на взаємодія предикатів.Л. один з яких позначає рух. існування. Золотова. модального відношення (А.О. Ю. характеризації. Дієслово має часове вираження.Science and Education a New Dimension. ставити. 38]. існувати. має такі значення. яка від- повідає меті конкретного дослідження” [3. спосіб його здійснення. притаманні суб’єктові. існування.В. У наведеній структурі співвіднесення таксисних предикатів представляє послідовний порядок дій. наставати. за якими виокремлюють дієслова руху. які називаємо таксисними.Б. який виражає подію й темпорально співвідноситься з іншим предикатом. володіння (О. Загнітко). руху. В українській лінгвістиці поширеною є двокомпонентна класифікація. розмова. 4) звучання (і звуконаслідування): брязкати. 7) процес: дихати. адже таксис відображає темпоральний зв'язок між подіями. 92].) та українськими (І. Поєднання предикатів у таксисній ситуації утворює динамічну взаємодію: Микола взяв (Р1) граблі. Падучевої. майструвати. здійснених зарубіжними (У. закликати. а також дієслова характеризації: запізнюватися. III(9). інформування): говорити. стелити. Н. Леута) та інші. бачити. а отже. Вихованець.І. сприйняття. Як відзначає О. В українській мові лінійний рівнорядний таксис послідовності формує співвіднесення як різнотипних предикатів. джерело та кінцевий результат [4.П. стан. З. існують два типи класифікацій дієслів: 1) традиційні класифікації (онтологічні. емоцій тощо. піднімати.Д. побудованих на різних засадах. На думку О. Запропонована нами класифікація може представляти один із можливих варіантів типології таксисних предикатів. До таксисних предикатів зараховуємо дієслова. яку формують предикати дії та предикати стану (І. Леута. руху. гордувати. Падучева. Таксисний предикат слід означувати через семантику категорії таксису. летіти. підв’язувати. Таксисний предикат виражений дієслівною грамемою. О. висіти. вітати. захист: берегти. які позначають: 1) фізичні дії: спрямовані на створення або зміни об’єкта: кидати. щоб можна було обрати ту з цих таксономій. Жодній іншій частині мови не властива семантика процесуальної дії. поклав (Р3) граблі поруч. екзистенційні.І. Загнітко. Т. не виконують функцію таксисного предиката дієслівні лексеми. що не виражають подію. копати. жодна з дій не впливає на здійснення будь-якої іншої дії. діяльність суб’єкта: робити. Маслов. бубоніти.І. цвісти. Таксисні предикати виражені дієслівними грамемами. Кубрякова. 2) аспектуальні класи Вендлера [7. 5]. Наприклад. 12]. Ю. мовленнєво-мисленнєвого спрямування). інший – фізичну 75 .С. Вендлер. оповідати. що вказує на наявність темпоральних ознак. не є таксисним. Ці класифікації не пов’язані одна з одною: одне й те ж дієслово може належати до двох класифікацій. Селіверстова. процесуальні. Лайонз. с. вплив на об’єкт: лякати. О. чи тематичні). якісної характеристики (детермінації). визнавати можливість існування різних класифікацій. релятивні (відношення). розвиток і завершення предикатної ознаки. лізти.І. с. зачинив (Р5) на замок зсередини двері… (М. Бондар та ін. Вважаємо. яка передбачає становлення. а також найменування [10. с. На відміну від предикатів процесу. позначені дієслівними лексемами. котити. що диференційними ознаками предикатів процесу є динамічність. Чейф. предикати стану є статичними. Відомими є класифікації. ознаку. процесуальні. с. соціальних і ментальних дій. переказувати. фазовість. Семантичною базою дієслова є категорійне значення дії як процесу. володіння. і пасивність суб’єкта [5.С. Ю. с. так і однотипних. У формуванні таксисної ситуації бере участь тільки такий предикат. що вказують на існування (бути.

Philology. опісля. процес і мовлення: Пані стає (Р1) посеред хати з руками на животі і питає (Р2) отим безнадійно-вбивчим висновком… (Ірина Вільде). 2015 www. а нині докоряєш (Р2) (В. то веселіше! – одповів (Р1) Люлька й одхилив (Р2) ширше заслону… (А. процес і сприйняття: Малий замовк (Р1) і запитально дивився (Р2) на діда (Б. Саме такий порядок таксисних предикатів визначений денотативною ситуацією. рух. Антоненко-Давидович) – Р1 є предикатом руху. наприклад: Він кремінним ножем надрізав (Р1) собі руку на зап’ястку і щедро полив (Р2) Одного-є своєю кров’ю. пізніше. На нашу думку. таксисні предикати позначають фізичну дію. Семантику послідовних дій з фіксованим порядком можуть увиразнювати експліцитні засоби вираження – темпоральні конкретизатори. Р2 – процесу. Предикати фізичної дії творять ряд послідовних дій із фіксованим порядком: наступний предикат з’являється саме після попереднього. Бердник). посопів (Р2). Типово сталий порядок дій відображений у словах автора при прямій мові: предикати мовлення чи звучання передують предикатам фізичної дії. опісля озвався (Р2) з гіркою іронією (О. сприйняття. АнтоненкоДавидович) чи різноспрямованого руху: Попередньо навчені. тоді. Він спочатку кидає усміхнений погляд (Р1) на есесівця. процес і стан: Хлопці поставали (Р1) собі коло дзвіниці й ждали (Р2) (Ірина Вільде). вони дружно пірнули (Р1) під воду й повільно та одночасно виринули (Р2) (В. Слоньовська). Потім замотав (Р3) руку чистою платинкою і посипав (Р4) Одно- го-є пшеничним борошном. Стефа-ник) – Р1 виражений предикатом руху. таксису передування. Подальші дослідження можуть бути пов’язані з аналізом семантико-синтаксичної взаємодії предикатів при формуванні сутаксису. потім. Іваничук). які представляють слова автора після прямої мови. потім обертається (Р2) різко на п’яти і сідає (Р3) на лавку (Ірина Вільде) – предикат Р1 сідати відносимо до предикатів процесу (порівняймо із предикатом стану сидіти). Таким чином. Послідовність формує взаємодія предикатів. Найчастотнішими в сучасній українській літературній мові є поєднання послідовних предикатів руху й фізичної дії: Даруся лізе (Р1) у грушу і починає перев’язувати (Р2) позліткою її сумне гілля (М. Також послідовними є предикати процесу: Я тричі вмру (Р1) й воскресну (Р2) тричі (І. важка. раніше. З Твоїм ім’ям лягаю (Р1) й прокидаюсь (Р2) (О. що позначають процес і фізичну дію: Професор отямився (Р1) від видінь. мовлення. Стус) – предикати мовлення. то предикат мовлення чи звучання слідує за предикатом фізичної дії: Ларі в нестямі зацідив (Р1) джурі… і гукнув (Р2) до війська (В. мовлення. руху: На поміст знову вийшов (Р1) аудитор головної поліції і щось сказав (Р2) до головного ката (Р. облизав (Р2) шорстким язиком пересохлі вуста (О. Очі жваво пробігли (Р1) по виднокругу й зупинились (Р2) на бентежному небі (Б. мовлення. в сучасній українській мові рівнорядний таксис послідовності в структурах із однорядними предикатами формують як різнотипні. які відображають цілісну подію. Послідовними є й однотипні предикати фізичної дії. Визначальним у формуванні таксисного значення є семантико-синтаксична взаємодія предикатів. а на довершення обмив (Р5) Одного-є полум’ям палаючої соснової тріски (В. потім здивовано переводить (Р2) його на ректора (О. Р2 – мовлення. застигла якусь хвилину. мов з олова вилита.com дію. Конструкції з однотипними однорядними предикатами фізичної дії можуть формувати й два окремі речення. процесу. згодом. Бердник) – предикати сприйняття. мовлення. Змила (Р1) з мисчини жменьку пшона. У взаємодії таких предикатів виключена можливість їхнього синхронного співвіднесення. Таке поєднання пов’язане зі зміною способу пересування суб’єкта й функціонує здебільшого у двокомпонентних структурах. сприйняття або процесу: – Що більше. стан і процес. спочатку: Добровський мовчав (Р1) хвилину. Антоненко-Давидович). Послідовність представлена у взаємодії предикатів руху й фізичної дії. Предикати процесу в наведених прикладах є в препозиції та прогнозують наступні предикати фізичної дії. яка вказує на темпоральне значення порядку дій. руху. однотипні предикати мовлення та сприйняття не творять ситуацію послідовності без темпоральних конкретизаторів. сприйняття. До таксисних належать тільки ті предикати.Science and Education a New Dimension. сприйняття. Послідовні однотипні предикати виражають переважно фізичні дії. стану. Дієслівні лексеми в таких комплексах функціонують як таксисні. зокрема руху: Дарка стоїть (Р1) рівненько. сприйняття або процес: В суботу рано вибігла (Р1) Михайлиха за поріг хати і заговорила (Р2) до себе дзвінким голосом (В. Коцюбинський). Світличний). 76 . процесу. Предикати фізичної дії об’єднані за змістом і мають спільний суб’єкт. Таксисне значення послідовності актуалізують темпоральні конкретизатори. У реченнях предикат стану (просторової локалізації стояти) завжди передує іншому предикату. які виражають подію та вступають у взаємодію. III(9). процесу. формуючи темпоральний зв'язок між подіями. вкинула (Р2) щіпку солі та зо дві чи зо три картоплини. налила (Р3) в горщик води і приставила (Р4) його до вогню (М. У формуванні таксисних ситуацій послідовності беруть участь прислівники з темпоральним значенням після. так і однотипні предикати. Матіос). інтаксису й екстратаксису. наступності. Якщо ж слова автора вжито перед прямою мовою. руху.seanewdim. Турянський) – предикати стану і мовлення. Issue: 44. Кащенко) – Р1 виражений предикатом мовлення. Предикат руху в основному займає першу позицію в таксисній ситуації послідовності. встановлюється через відношення дії до іншої дії і реалізується в поліпредикативному комплексі. Отже. Предикат мовлення чи звучання передує предикату фізичної дії. а тоді безцеремонно плюнув (Р3) на підлогу (Іван Багряний) – предикати процесу й фізичної дії. звучання. Як правило. Р2 – фізичної дії. руху. Раніш ти лаялась (Р1). а на довершення. Кожелянко). Кожелянко). сприйняття. вираженими предикатами на позначення односпрямованого руху: Поїзд вихопився (Р1) на лівий берег і помчав (Р2) кілометрити нічну далечінь (Б. таксис є граматичною категорією. Продуктивними є структури з послідовними діями. які здійснюються одна за одною: А Харитя й справді заходилась коло вечері. Наглядач помовчав (Р1). Таксис послідовності також реалізовано в конструкціях. Кожелянко). Таксис послідовності актуалізують темпоральні лексеми потім.

Temporal relationship in modern Ukrainian literary 2009. tseva. Бондарко. Падучева Е. к которым засчитываем предикаты на обозначение физического действия.Ivano-Frankivsk: Simyk.: Большая российская энциклопедия. звучания. verb. Bondarko. Кубрякова Е..І. наук : спец.V. III(9). Кононенка. nical information. філол. – 404 с. Linguistics: large encyclopaedic dictionary / Ch.: Наука. Дієслівні речення в українській літературній сис : [монографія] / Володимир Барчук. 18 с. Barchuk B.18 p. [monograph] / Vladimir Barchuk. model: Thesis dis. 8. – 416 с. . Ключевые слова: таксис. Kutnya G. The features of combination of predicates of different semantics are found out in forming of straight lined taxis of succession.404 p. . Серия 2. 2004. ред. Verbal sentences in Ukrainian literary language. taxis predicate. state and process are set off. . Кутня Г. Структура события: семантические роли. – Івано-Франмові: структура.2011. ническая информация. – 10.10.M . Rusakova O.Н.Б. 10.V. 2015 www. Предикат у структурі речення : [монографія] / за ред. 1998. акад. аспекту5.S. . The predicate in the sentence structure: [monograph] / ed. – 2009. Bondar A.35 p.І. семантико-синтаксическое взаимодействие. .І.Science and Education a New Dimension. Таксис в українській мові: універсальні Варшава. sc. . Установлено.2009. . Taxis: 6. sc. 2011. Kutno. 9. Так.M .. sis dis. – Л. perception. – 35 с.01 "Ukrainian lan. 10.V. ступеня канд. REFERENCES (TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1. Части речи в ономасиологическом освещеВінниця: ПП Балюк І. 1978. . succession Русакова О. .6. нии / Е. 8.com ЛІТЕРАТУРА 1.В. Time. 10.В.В. Типология таксисных предикатов (на материале современного украинского языка) Аннотация. . specials. ed. 38-45. Typology of taxis predicates (on material of modern Ukrainian) Abstract. Theory of Functional Grammar: An Introduction.416 p.01 2.І. Kubryakova E. аспектуальность. 2010. The structure of the event: the semantic role Odessa: Astroprint. philol. літературній мові: система засобів вираження / О. Slobodynska. – М. Yarguage" / G. дис. characteristics and specific features / T.С.M . Grammatical temporality: interval. sounding. дис. Keywords: taxis. Кутня. – 6-е изд. . Леута.6th ed. состояния и процесса. – М. – С.02. Бондар. doctor of philol.В. Структурно-семантична і функціональна харакальность. каузация / Е. – Київ.: Great Russian Encyclopedia. motion. Philology. Барчук В. Слободинська.7. . – 4. Темпоральні відношення в сучасній українській „Українська мова” / О. 38-45.I. 5. теристика предикатів процесу в сучасній українській мові : А.S. характеристики та специфічні риси / Т. 1996. 1978 . causation / E. In the article taxis are considered as a temporal value of actions order.L. буття наук.№ 6.352 p. – 685 с. mantic predicates process in modern Ukrainian language: The. – 2011. – 685 p. ступеня доктора філол. таксисный предикат. Выяснены особенности сочетания предикатов разной семантики в формировании равнорядного таксиса последовательности. . глагол.02. . E. 9. 2004. ред. Paducheva // Scientific and tech3. semantics.: Book House "LIBROKOM".V.I. – К. – № 6. НАПН України В.Ball: 4. таксис / отв. что определяющим в формировании таксисних значений является семантико-синтаксическое взаимодействие таксисних предикатов. последовательность 77 .192 p. Slobodynska T. language: the system of means of expression / A. 1996. Issue: 44. Языкознание: большой энциклопедический словарь / гл. It is set that determining in forming of taxis values is semantiс-syntactic co-operation of taxis predicates.V. Слободинська Т. Bondar. 1998. Падучева // Научно-тех3. acad. aspectuality. Leuta. наук : 2011.С.seanewdim.С. моделі : автореф. – 116 с. Leuta A.: Книжный дом “Либроком”. Kononenko. Леута О. 10. . . 7. – 192 с. broadcasting. В.V. – Одеса: Астропринт.408 p. .N. – М. Івано-Франківськ. specials. Кубрякова. на здоківськ: Сімик. – 352 с.: Nauka. 2010. NAPS Ukraine V. V. Бондар О. 2011. . structure.02.В. taxis / holes. Structural and functional characteristics and selocalization of time. семантика. В статье таксис рассмотрен как темпоральное значение порядка действий.. – 2-е изд. Kubryakova. автореф.І. 2009. cand. на здобуття наук.S. Ярцева.. to which predicates on denotation of physical action. Ed.S. спец.2nd ed. aspectuality. . Paducheva E.I. вещания.В.Kyiv.116 p.С. – 408 с.K. Теория функциональной грамматики: Введение. восприятия.01 „Українська мова” / Г.02. Taxis in the Ukrainian language: universal Warsaw. 2011. Parts of speech in onomasiological light / PP Baluk IB . 2.01 "Ukrainian language" / A. Граматична темпоральність: Інтервал. semantiс-syntactic co-operation. .I. Ivano-Frankivsk.S. движения. A. Час.I. Series 2. временная локализованность.

в частности на его финальной фазе. При этом взаимодействия рассматривают как во внешнем. выявлялись ключевые конфликтогенные речевые акты – обвинение. деятельность. психологическом. 158]. отказ [8. Муравьевой [7]. еще не определяют однозначно характер их взаимодействия в конфликтном дискурсе. избираемые участниками конфликта. Рассматривались действия коммуникантов в аспекте стратегий и их реализации в тактиках взаимодействия [5. 9]. Например: He started toward her. которая является носителем противоречия. оскорбление. Дискурсивные стратегии поведения. Коммуникативный конфликт может быть определен как ситуация противостояния участников дискурсивных практик. а также усилить возможности конструктивные. связанных. В статье проанализированы основные модели построения конфликтного дискурса и определены соответствующие им типы коммуникативного менеджмента. propelled her from the center of the pavement over to her Jeep [21. создает благоприятные условия для выхода из конфликта [12. Коммуникативный менеджмент конфликтного дискурса ____________________________________ Серякова Ирина Ивановна. 12]. p. с проявлением агрессивного эмоционального состояния.com Серякова И. поведенческом. инновациям и творчеству в осуществлении дискурсивной практики. развития и завершения значимых противоречий. профессор кафедры германской и финно-угорской филологии проректор по учебно-воспитательной работе и международным связям. Любой конфликт представляет собой реализацию противоречия. c. Выделяют четыре типа дискурсивных стратегий конфликтного социального взаимодействия: (1) доминирование (конкуренция. 5] или полного его разрешения.И. что через разрешение противоречий они определенным образом способствуют изменениям. Конфликтный дискурс характеризуется наличием следующих обязательных атрибутов: дискурсивные личности – субъекты. возникающих в процессе социального взаимодействия [1. так и во внутреннем. деструктивные последствия. объективные или субъективные противоречия в отношении целей партнеров по коммуникации при попытках их осуществления на фоне острых эмоциональных состояний и переживаний. 78 . которая является направленной на преодоление противоречия вербальной и невербальной активностью субъектов конфликта. с. невербальные средства коммуникации. Украина Аннотация. образующие в восприятии личности сложную психологическую проблему. Конфликт создает условия для применения стратегий коммуникативного менеджмента: он требует такого управления. Эффективное коммуникативное управление конфликтом. требующая своего разрешения и вызывающая активность сторон. Вслед за Н.Science and Education a New Dimension. модели конфликтного дискурса Постановка проблемы. конфликтный дискурс. 10]. Philology. хотя и являются весьма важным регулятором их поведения. Цели субъектов конфликта. Коммуникативный конфликт ведет к критическим жизненным ситуациям. 11].seanewdim. Issue: 44. Конфликт определяют как наиболее деструктивный способ возникновения. Киев. 13] . 32–33. различаются в зависимости от их ориентации на достижение своих собственных прагматических целей или ориентации на прагматические цели партнера. 11]. мотивы личностей. социальном. Киевский национальный лингвистический университет. “What in the hell do you think you’re doing?” He reached her in a few long strides and grabbing her arm in a hard grip. ассертивного и субмиссивного [9. В данной статье мы остановимся на невербальных действиях дискурсивных личностей как участников конфликта и осветим их в плане использования стратегий конкретных коммуникативных стилей – агрессивного. Очевидно. Ключевые слова: коммуникативный менеджмент. образующих комплекс средстврегуляторов конфликтного взаимодействия. требующую своего разрешения. прежде всего. когнитивно-эмоциональном плане. Выбор стратегий и тактик поведения становится результатом действия сложной системы факторов. определяем конфликтный дискурс как тип дискурсивной практики. Ценность конфликтов состоит в том. носители конфликта. 9]. Конфликтный дискурс. которое способно минимизировать негативные. которые представляют собой эмоционально переживаемые человеком обстоятельства. которые предлагают новый взгляд на конфликт как на ценностное явление коммуникации [2. с. В ходе конфликтного общения разрешаются ролевые. эмоциональные и прагматические противоречия дискурсивных личностей [3. г. shouting angrily. установки. что для своего разрешения конфликт непременно должен воплотиться в коммуникативных столкновениях через соответственные вербальные и невербальные действия участников дискурсивных практик. Именно этот тезис – наличие коммуникативного менеджмента конфликтного взаимодействия – мы намерены исследовать в аспекте прагматического потенциала невербальных средств коммуникации на материале анализа англоязычного художественного конфликтного дискурса. 6. направленную на преодоление возникшего противоречия и разрешение ситуации в интересах обеих или одной из сторон. Проблема способов реагирования на возникающую конфликтную ситуацию уже была предметом изучения в прагмалингвистике [3.В. в основе которой лежат реальные или иллюзорные. В современной дискурсивной парадигме исследования конфликтов уже произошли существенные изменения. III(9). общая и частная биполярность. В терминах дискурсивных стратегий и тактик выявлена роль невербального поведения как эффективного средства управления конфликтом. 2015 www. доктор филологических наук. Формой коммуникативного конфликтного взаимодействия выступает конфликтный диалогический дискурс. поскольку в него вовлекаются воплощенные во взаимодействии противостоящие ценности.

"конкуренция" и характеризуется всеми чертами агрессивного стиля поведения. I must have been out of my mind to give you the impression that I wanted more of the same!” And with that she whirled quickly and raced down the short hallway to her room. хлопнуть дверью. tell he's a fucking savage who cut a chunk of beauty out of this fucking world. уехать и т. враждебность. используемые при "борьбе с противником". физический выход из ситуации. p. His eyes narrowed. Перечисленные признаки. характерны для агрессивного коммуникативного стиля. драки. резких действий. агрессия и т. строящемся по модели соперничества. На основе соотнесения типа дискурсивной стратегии с тактиками ее реализации и особенностью коммуникативного стиля говорящих выделяем три основные модели построения конфликтного дискурса: модель соперничества. а невербальные действия являются маркерами проявления враждебности. требуемых партнером (молчание.seanewdim. что он должен или не должен делать ("замолчи". Mr.Science and Education a New Dimension. соответствующие такому типу взаимодействия. предметом. – выход их конфликтного взаимодействия (модель уступчивости). ”Stephanie fought back the tears still welling in her eyes. you’ll go with me to the airport”. III(9). борьба. her voice strangely calm now that her options had been narrowed to one. Steel. 74]. для чего применяются разнообразные невербальные средства. I apologize. (4) сотрудничество (кооперация. убежать.” She jerked free of his hold. “You’ve been reading too many gossip columns. модель уступчивости [4. что иллюстрирует следующий пример: Cade followed her to the car. keeping her locked in his rough embrace. игнорирование конфликта. Здесь имеет место использование 79 . напористость). ногой. топанья ногами. “I don’t owe you a thing. ‘you kissed me once but I had to suffer your abuse afterward. расправы. прежде всего. голосом. Например: “And if you do get him.” He put a hand on her shoulder and shoved her toward the door. p.com соперничество. при котором коммуниканты не стремятся к разрешению существующих между ними противоречий. Менеджмент конкуренции предполагает использование грубых. “If you don’t want it. модель конфликтной ситуации "соперничество" строится на понятиях "борьба" и "конкуренция". захват. 11]. Невербальный аспект коммуникативного менеджмента в конфликтном дискурсе. Конкуренция – это такой тип взаимодействия в конфликтной ситуации. рукой.’ she added quickly. Например: She glared at him. she could tell even in the dim light reflected from the porch lamp. old maiden rather than have the likes of you touch me. как неприязнь. “If I’ve insulted you. “Lead the way. the outsized hands white-knuckled [18. Например: She forced herself to make eye contact with the gun toting monster. Такое восприятие создает для субъекта необходимость реагирования на все условия конфликтной дискурсивной практики. модель сотрудничества. “If you want the disk. 2015 www. Второй тип управления поведением в конфликтных дискурсивных практиках – это предупреждение угрозы возникновения конфликта. но и субъективной оценки ситуации [1. p.128]. (2) избегание (уход. I think you owe me an apology. оскорбительных. hating him. а именно: – противостояние в конфликтном взаимодействии (модель соперничества). 2.). жестом. п. что формирует три типа коммуникативного менеджмента в конфликтном дискурсе. 10. противостоящая сторона воспри- нимается как "противник". Mr. Это связано с понятиями "контроль". компромисс). Stephanie defiantly turned to face him. игнорирование).” [15. (3) уступчивость (приспособление. 162]. стремление погасить его. Oh. Just remember. 102].” Shouting. Например: His other hand slipped behind her neck. отказ от выполнения действий. and she had to force her feet to move past the slain guard [20. yes. Issue: 44. а также искоренение конфликта как коммуникативного противостояния. интеграция). плевок и т. 11]. My car is just outside. наличие которых в конфликтном дискурсе полностью или частично игнорируется принцип вежливого поведения. and when I shoot. подавление возникающего конфликта. Philology. Конкуренция связана с опытом негативного взаимодействия. 85]. подавление своих бушующих эмоций. Первый тип – противостояние и активное пребывание в плоскости конфликтного взаимодействия – прямо коррелирует с понятиями "борьба". slammed the door and started the engine [15. then kill me here. slamming the door behind her before falling on to her bed [14. "уклонение" и интерпретируется как избегание. Целью их взаимодействия становится победа над противостоящей стороной. I shoot to kill. позой. Steel. knowing too well what he was about to say. угрозы взглядом. потасовка. уйти. В результате анализа фактического материала были выделены основные невербальные способы управления конфликтом в дискурсивных практиках: – физическое воздействие – драка. "уходи"). “Why you pompous. p. которая предполагает не только наличие объективных условий возникновения конфликта. – поведенческое воздействие – указания партнеру средствами невербалики.” “A tempting thought. – психологическое воздействие – давление на партнера с помощью крика. пощечина. I’m only a step behind. п. отвод глаз). “but if I spoke the truth. Red as a beet. все используемые средства воздействия участников конфликта друг на друга подчинены цели "победить" [9.” Her stomach turned inside out. физические действия – удары руками и ногами. grabbing her arm before she could close the door of the vehicle. “but it’s your show – for now. c. включавшего негативные эмоциональные компоненты такие. she repeated. Таким образом. p.” he told her. (отвернуться. Для современных дискурсивных исследований характерно признание объективно-субъективной природы конфликтов. В конфликте. каждая из которых обнаруживает особенности способов и средств коммуникативного менеджмента. 114–115]. плача. управляется по правилам агрессивного стиля коммуникации и обязательно вовлекает в репертуар агрессивно окрашенные невербальные действия субъектов конфликта. п. – предупреждение угрозы возникновения конфликта (модель сотрудничества). удар головой. arrogant swine! I would prefer to be a shriveled. толкание.” he said.

6] – улыбки. staring at the closed door. что направлено скорее на достижение формальных решений. 57–58]. прагматическое воздействие ориентировано исключительно на решение проблемы. во-первых. p. устранение или минимизация проблем. как может показаться на первый взгляд. Cade sat mute for a minute longer. удовлетворяющего обе стороны. Goodbye. p. иногда трудный процесс. неконфликтный. подключают юмор и т. оценка действий.е. апелляция к правилам поведения. c. п. 164-165].п. по мнению многих ученых. 11]. участники которого стремятся к разрешению возникших между ними противоречий. She was too numb to feel any exultation at the fact that her mission had finally been accomplished [15. использование которых приводит в частичному. It was definitely not a pleasure to meet you. В этой части статьи хотелось бы поднять некоторые теоретические и терминологические вопросы. хотя и имеют разное психологическое содержание. Таким образом. Третий тип коммуникативного менеджмента в конфликтных дискурсивных практиках – выход из конфликта – соотносится с моделью "уступчивость". при котором его участники стремятся к разрешению возникших между ними противоречий. c. разделяющих стороны. направленного на уступку и принятие вины. but she didn’t know what to say. Her anger at him had been dissipated by her account of the movie’s plot. Steele. аргументируют. Это управление понимается нами как конструктивное воздействие на конфликт вовлечением ассертивных или субмиссивных невербальных действий. Достигнутый таким образом мир. 49]. 80 .” she replied. Исходя из перечисленных характеристик конфликта. “I may as well spend it here” [17. Сотрудничество развивается на основе позитивного опыта участников конфликта. Самым приемлемым критерием разрешения конфликта признается "удовлетворенность участников его исходом". поскольку оно отражает "долгосрочный. Происходит стратегическое планирование минимизации борьбы и активизации ассертивных вербальных приемов: партнеры договариваются. осуществляя управление конфликтным дискурсом. almost running down the hallway to the kitchen [15. чем термин "разрешение конфликта". “Not the producer or the actors or anyone else.com тактик ассертивного стиля общения. уверенный тон голоса и т. Например: “You really have a low opinion of women.” he suddenly announced.seanewdim. Что следует считать окончанием конфликта? Каковы критерии разрешения конфликта? Как рассматривать постконфликтную фазу. действия убеждения. временному или полному. используемые партнерами стратегии разрешения конфликта могут быть определены как "диалог" [2. “Well. Такие тактики. Предоставление аргументов связано с попытками объяснения.” Taking her stunned silence as agreement. обеспечивающий интеграцию противостоящих позиций или выработку компромисса между ними. строящегося по модели "сотрудничество". “You will be responsible for anything that happens. Issue: 44. III(9). часто размещающуюся в дискурсе дистантно – отдельно или в комплексе с собственно конфликтным дискурсом? Дискуссии на эти темы продолжаются в кругах конфликтологов и экспертов в области коммуникативной лингвистики. д.“Do you mind if I wait?” Lauren asked. 10]. основанного либо на отсутствии разногласий в прошлом. Этот выход осуществляется физически и имеет целью обрыв общения. ведущий к разрешению конфликтных проблем" [2. 3. обсуждают. 2015 www. he strode to the door and walked out without looking back. т. а также активно используют неконфликтогенные невербальные действия и эмоциональные реакции [5. долгосрочному прекращению конфликтного взаимодействия [12. and Stephanie whirled in surprise. аргументация и т. I’m glad I don’t have to be around you any longer. ориентируясь при этом на сохранение позитивных отношений и опираясь на них в процессе взаимодействия. то она означает такой тип взаимодействия. стиль общения. как избегание и уступчивость. “I’ve got a little time. Stephanie stood like a statue. во-вторых. компромисс или консенсус обусловливают гармонизацию дискурсивных и межличностных отношений.” Lauren responded firmly. "выход за пределы конфликтной ситуации". которое. либо на уверенности в успешном их преодолении в настоящем. so she waited for him to speak while she watched the twinkling lights of downtown Dallas from the window. независимо от фактора взаимоотношений между ними. Amanda eyed Lauren skeptically and then lifted her shoulders in a dismissive gesture. Главным способом воздействия партнеров друг на друга являются поиск решения. опираясь на формальные возможности решения проблемы.” She whirled out of the room. Разрешение конфликта – это. или субмиссивного стиля общения. направленного на примирение. достижение согласия между участниками дискурсивной практики. Mr. что уступчивость не понимается в прямом смысле как признание поражения или абсолютная уступка партнеру. Невербальные компоненты коммуникации могут выступать средствами урегулирования конфликта. дружеские прикосновения. моральным нормам. Таким же дискуссионным остается вопрос дифференциации понятий "сотрудничество" и "кооперация". I expect to have a complete report by seven o’clock every night. don’t you?” she challenged him. At the mention of the prestigious lawyer’s name. Сотрудничество представляет собой такой тип взаимодействия в конфликтной ситуации. имеет место явление конструктивного управления конфликтом. По сути в типе конфликтного взаимодействия. Стратегия кооперации может быть обозначена как "урегулирование". диалог объединяет стратегии поиска преодоления конфликта с помощью выбора оптимальной альтернативы его решения перехода на другой. 315]. пусть даже видимого.” he told her. прагматически равноправно направлены на уклонение от конфликтного взаимодействия. Что касается кооперации. “I don’t think he plans to come into the office. Stephanie went to shatter the oppressive silence. меняют тему разговора. 13]. Модель уступчивости в конфликте интерпретируется в терминах понятий "уход".). чем на решение проблемы межличностных отношений [9. Philology. the corners of Amanda’s mouth tightened. решения которых не так просты. лучше. “You’ll report to me personally every single evening the film crew is on my property. При кооперации противостоящая сторона воспринимается как оппонент. обоснования своих притязаний. c. завершение конфликта в конкретный момент бытия. Заметим сразу. p.Science and Education a New Dimension.

И. 2006. p. : Логос. 1988. ставя в нем символическую точку. Shane was taking strides twice the length of hers and she began to skip in order to keep up with him. – New 9. Муравьева Н. / Rosemary Badger. – Киiв : КНЛУ.: Политиздат. Вербальні й невербальні засоби емпатизації Superromance. тики та когнітивної лінгвістики : зб. she hung up [19. Словарь конфликтолога (2-е ред. 2007. – 157 с. South of the Moon. Kellerman J.02. Київ. I know they belong with me.263. так и невербальные. – 191 с. В процессе разворачивания конфликтного дискурса они могут переходить одна в другую: так.” Sarah said quietly. использование которых не только программирует определенные модели поведения. Thanks for everything. 2008. The House / Danielle Steel.13. Казак // Проблеми семантики.. Психология конфликта. С. 118–127 15.В.И. Шипилов. – New 8. Григо здоровья. Zachary’s Law / Lisa Jackson – New York : Silhou7. Следует заметить. Черненко О. … канд. 2002. Мир общения: Проблема межсубъектных отноліття) : автореф. She obeyed. Лінгвокогнітивні та прагматичні особли3. коммуникант выполняет невербальное проксемное действие отдаления от субъекта конфликта. не обязательно предполагающее разрешение противоречий [1. Козяревич. – 155 с. 165–166]. No one. – New York : 6. філол. Серякова И. в англомовному художньому дискурсі : автореф.Я. петентность / Б.Y. Одарчук. как вербальные. Steel D.” No response. Sarah. she alone had brought it on.Я. Harlequin Books. філол. то их могут сменить тактики борьбы.04 шений.” she said. Інтенсивність соматикону емоційного реагуван. Bowen A. Карасик В. Gamble. Казак С.02. and without hearing what he had to say in answer. III(9). – Волгоград : Перемена. ун-т / відп. центр КНЛУ. Анцупов А. Communication Works / T. 1982. Шипилов А. таким образом избавляя себя от эмоционально-психологического и физического прессинга (если общение идет в агрессивном стиле) или унижения и боли (если конфликт протекает в субмиссивном стиле). Хасан Б. но он выполняет роль "рубильника". She withdrew as if she’d been struck. 1987. Каган М.Y. Социальные конфликты в современном обществе / Под 81 . / Anne Hampson. что..А. 250]. Whitley – N.П.” She was shaking with the intensity of her conviction.. наук. Корбозерова. – СПб. “You're thirty-eight years old. Языковой круг : личность.И. ної взаємодії (на матеріалі англомовної прози ХХ сто4.И. нац. канд. 17. шина. . Психотехника конфликта и конфликтная ком– 526 с. p. Gamble M. 10.М. если первоначальные попытки договориться не увенчались успехом. she turned on her heel and strode out of the restaurant and into the slanting rain.. – 378 p. Issue: 44. тоже можно считать средством коммуникативного менеджмента в конфликтном дискурсе. “The courts will agree. Gamня персонажа / С. наук : спец.А.K. 1986.. во МЭИ. ЛИТЕРАТУРА 1. : Random House. Not just for my well-being. 10. – С.Science and Education a New Dimension.В.K. 2012. Выводы. 11.В. філол. – 252 p. “I might be able to explain. . діалогічного дискурсу (на матеріалі англомовної прози ХХ 16. Хасан.И. 2007. – Красноярск : Фонд ментально2. конфликтный дискурс управляется большим репертуаром невербальных средств коммуникации. 2000. Was it the end? If so. but for theirs as well. Гришина Н.В. 10.com Завершение конфликта. . лінгв. Козяревич Л.Муравьева. / М-во освіти 14. но и обеспечивает переключение с одного коммуникативного стиля на другой с целью достижения желаемого прагматического результата и эмоционального воздействия.315 с. С точки зрения разрешения противостояния уход из зоны конфликта не является средством разрешения конфликта. 2000. А. 5. 2-е изд. наук : спец. 12. – 476 с. A Cold Heart / Jonathan Kellerman. в большинстве случаев кооперативные и конкурентные стратегии вербального и невербального поведения участников конфликта тесно взаимосвязаны.. 20. “Now I'll only be by myself. 2006. которое обычно означает его любое прекращение. Time of Your Life / H. Phil. Одарчук Н. 26. Dangerous Promise / Alyce Bowen.. 164].И. Анцупов. прагмаble. : Питер. изд. Hampson A. – К. язычных дискурсивных практиках : [монография] / И. 1986.“I was alone when I was with you. scarcely able to stem the tears that were trying to force their way through from the backs of her eyes. 1996. – 176 p. – 189 p.. and left her [16. “I think about my children every day. Покидая ситуацию конфликта.М. Jackson L.В. – 413 p.И. 18. Семантика та прагматика висловлень відмови York : Ballantine Books. 10. Сравним следующие два примера: “You'll regret this. Wayne J. – New York : і науки України. don't be stupid. … 19. Невербальный знак коммуникации в англоYork : Harlequin Books. c. / Н. No one can love them the way I love them. 58]. 2014.04 "ГерYork : Harlequin Books. дискурс вості дискурсивного втілення завершальної фази конфлікт/ В. – СПб. – 250 p. – 187 p.: Издette Books. "Германські мови" / О. концепты. 2015 www. – М. : Наука. My only mistake was thinking that you would help me. Whitley H. with a stiff little bow. Badger R. – 20 с. 2002. дис. наук : спец. 21.В. неудачи "силового" решения вынуждают участника коммуникации прибегать в менеджменту сотрудничества.В.С. Publishing Corp.04 "Германські мови" / Book.02. 1993. Н. Язык конфликта / Н. 1979. – N. дис.” he warned her in an angry voice. M. манські мови" / Л. поскольку коммуникант физическим образом разрывает конфликтный дискурс. Gamble T. 2004. 2.” With that. напротив. Карасик. – New York : A Dell канд. – 440 р. – New століття) : дис.В. : Питер. Shadows of Eden.В. and you'll wind up alone. пр. “If you would listen?” she began desperately. – 544 с. For chrissake. ред. Таким образом. – К. Н. Philology.seanewdim. The Outsider’s Redemption / Joanna Wayne.) / А. – Вип. который отключает все коммуникативные каналы связи. Черненко. : Kensington Серякова. he said good night. – 280 с. Пронина и др. хотя в целях лингвистического анализа описанные три типа управления конфликтным взаимодействием были рассмотрены раздельно. М.” He was almost threatening her. They took little to reach the clubhouse where. – 20 с. – К. The pain of his rejection overwhelmed her [17. 2004. p. – К : Изд.И.П. – 385 p.

I. Linguistic Circle: Personality. Pronin et al.) / A.. – 263. Language conflict / N.476 p.V.I. Verbal and nonverbal means empatyzatsiyi 12. pragmatics and Moscow: Nauka.. Sieriakova.V. / m. – 20 p. Nat.Kyiv: KNLU. Grishin.seanewdim. nonverbal means of communication. 2004. Cognitive and pragmatic features of discourse dialogical discourse (based on the English prose of the twentiimplementation in the final phase of conflict interaction (based eth century): dis. character / S. – Vol. Shipilov. 157 p. 1996.V. Sieriakova I. Antsupov. Non-verbal communication in English sign dis4. Communication Management of Conflict Discourse Abstract. sc. sc. 2nd ed.V. 9. . cand.I. philol. Muraveva N. Kagan M. 2002. – M . 10.: Politizdat. specials. 2008.K. – 191 p. S. Philology.M.SPb. conflict discourse. The article offers a comprehensive analysis of key models of conflict discourse and of main types of communication management relevant to them. relations. – K. Antsupov A. Muraveva. ed. – 20 p.com REFERENCES (TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1. 6.. 2006. cognitive linguistics: Coll. 118-127.Ya. Odarchuk N. – K. – Volgograd: Change.V. Hasan B. Intensiveness of nonverbal emotional reactions of a 10.. : Peter.11. Center KNLU. . Concepts. / V. philol. / B.I.Science and Education a New Dimension. – N. 2012. scien. Conflictologist Dictionary (2nd lishing House of the MEI.04 "Germanic languages" / 7. Karasik V. . .A. refusal statements in English literary discourse: review . Psychology of conflict.I.V. > specials. 2007. 1993. Odarchuk.V. 1988. Chernenko O. Univ. The role of nonverbal means of communication is highlighted in terms of discourse strategies and effective management of interaction. : Peter.I.02. .S.04 "Germanic languages" / 3. Karasik. canmanic languages" / L. dis. Kyiv. Discourse N.. A.: PubO.. 2006. 2014.I. Korbozerova. Psychotechnics of conflict and conflict competence tion and Science of Ukraine. specials.P. Social conflicts in modern society / Ed. – 526 p. conflict discourse models 82 . – 155 p.P. Issue: 44.Ya. Sieriakova I. Grishin N.04 "Geron the English prose of the twentieth century): review dis.I. / Ministry of Educa. SPb. Shipilov A. 26.315 p. 10.V. – K: Logos. World of communication: Problem intersubjective cursive practices: [monograph] / I. Kozyarevych L.02. 8. Kazak // Problems of semantics. works. III(9). sc. philol. 2015 www.V. Ling. M .I. Kazak S. – 544 p. / N. Kozyarevych. 10. d. – P.A. 5.. Keywords: communication management.ed. Hasan. cand. Chernenko. – Krasnoyarsk: The fund of mental health. – 280 p.02. The semantics and pragmatics statements of 2. . – Pub. 2002.

У своїй праці вона акцентує на інтерполяції словесно-зображальних інтеракцій. Гординський. останній з яких відзначав: «рівного йому співу (Т. І. І. В. за різними літературознавчо-мистецькими методиками оцінюють та номінують явища одного джерела. не звертаючи уваги на Шевченка-маляра [2.) не чув я ні в Україні. «гіпотипозис». доцент. використовуючи методологію рецептивної естетики. Левчук. С. «міжвидовий інтеракціонізм» [9. III(9). с. Голубець. 3]» – визначає актуальність дослідження Л. 3-13]. організовуючи особливу смислову конструкцію за давнім кодом. У Шевченка вона проявляє своє дуалістичне функціонування . Емблематична форма тут трактується як особливий тип словесно-графічної структурованої єдності.com Солецький О. Перелічені міркування дослідників по-різному констатують іконічність літературного стилю видатного українського поета. Цілком слушно. Куліша. 82]». Ключові слова: емблематична форма. Івано-Франківськ. на думку М. Жулинського. це спонукає дослідників до пошуку найбільш адекватних. «візуальному». Шевченка ________________________________ Солецький Олександр Маркіянович. скульптор. Г.Шевченка і сучасних голлівудських кінорежисерів «фільмів-катастроф». ТараханБереза. на їхню думку. Л. Дмитро Антонович відзначає особливу професійну мистецьку сугестію: «не можна аналізувати Шевченка. 29-35. Леся Генералюк використовує поняття «візуальний код» [6. Є. Попри акцентування на «образотворчому». Микола Ткачук. Антонович. Григорій Клочек номінує ці явища «поетикою візуальності» – особливого мистецтва «живописання словом» [15. Тож навіть в межах одного дослідження часто зринає поліваріантна термінологічна палітра. З. С. геніальний поет. Так. символ. Їх розглянуто у двох проекціях – як домінанту синтетичної зображально-словесної практики творчого самовираження письменника та як структуральний код рецепції текстів Кобзаря. М. Е.Р. с.№3. Україна Анотація. тонкий і високомайстерний художник (рисувальник. с. порівнює візуальну манеру Т.Бойко. вербального знака та статичного візуального представлення у сфері творчого самовираження автора. Новицький.С. с. Жулинський. повинен визначити один із магістральних напрямків у сучасному шевченкознавстві [13. с. Франкові. структура. Шевченка – О. Михайлов. архетипний образ Довготривала дискусія щодо визначення творчої домінанти мистецьких постав Тараса Шевченка окреслила низку його талантів: неперевершений співак та декламатор1. Усі ці характеристики демонструють особливу аксіологічну єдність слова та образу. М. 97]» Тараса Шевченка належить І. який у праці «Із секретів поетичної творчості» посутньо обґрунтував «психологію образності» малярства в поезії. Наливайко. Бородін. А. а М. м. Клочек. що лише підкреслює очевидну вагомість феномену поетичної «візуальності» у творчості Т. «є орієнтація на комплексне вивчення Шевченка – поета-митця як цілісної творчої особистості. Інтегрування двох галузей шевченкознавства – літературознавчого й мистецтвознавчого – «задля виявлення міжвидових взаємозв’язків і впливів образотворчого мистецтва на літературну творчість Шевченка та літератури на його мистецьку творчість [11.] тощо. що Шевченко як виконавець народних пісень стояв вище. Гузар. окремо виділяє функціональну вагомість «наративної оптики» [23.3-19]. Єфремов. 2013. Курціус. ніж Шевченко-маляр і Шевченко поет [2. Більш детально див. Philology.Science and Education a New Dimension.128]. Франко. 355377. . с. У статті досліджується функціональність емблематичних форм «Кобзаря» Т. Д. с. с. На нашу думку. Клоччек // Слово і час. «код образотворчого мистецтва» [8.]. Генералюк. «ексфразис» як основні засоби моделювання візуального образу України [7. гравер. Клочек) 2 кодах творчості Тараса Шевченка. 52-61]. Г. Лепкий. «синестезійність світосприйняття» [10. Ю. Д. О. Безперечно. Л. 3-25. що має тисячолітню традицію еволюціонування та творення універсальних форм семіотично-семантичних презентацій. О.М. рецепція. Issue: 44. Кузьмін. Шевченка. одним з завдань сучасного шевченкознавства. однією з форм вираження інтермедіальності та інтерсеміотичності концептосфери Т. Дзюба. Генералюк. докторант кафедри української літератури ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника. досліджуючи оповідну стратегію поеми «Катерина». с. Максимовича та П. що об’єднує найбільш виразні та вагомі знакові репрезентанти в єдиний смисловий вузол. с. 26]. пояснень та термінологічних стягнень. М. 7]. Емблематичні форми «Кобзаря» Т. Б. емблематична форма модифіковано та трансформовано проглядається у різних художніх структурах. де слово і візуальний образ вплетені (зіткані) у єдність. Широцький відзначали взаємовпливи та особливу сугестію Шевченка-художника на Шевченка-поета. 66]». Та все ж першість у відкритті художньої вагомості «змислів зору і їх значення в поезії [25. Кінорежисер Тарас Шевченко & Голлівуд / Г. свого роду «пам’ять тексту».seanewdim. 83 . Витікаючи з первісних ритуально-міфологічних єднань слова-образу та досягнувши свого апогею у часи Бароко (Е. синестезії як психологічної практики мистецьких конотацій Т. Скворцов. Рибалт. Чижевський). Тож односторонні спроби ізольованої інтерпретації Шевченка як поета або ж лише як художника сьогодні практично неможливі. ні по столицях»[16. архітектор). 2015 www. що формує матрицю текстуальних узгоджень поміж автором і читачем. працю: Клочек Г. Шевченка. Максимович «не вагаючись твердив. І. «кінематографічному» (Л. Емблематична форма тут трактується як особливий тип словеснографічної структурованої єдності. 11]. с.поета. – С. _____________________________________________ 2 За текстом поезії «У Бога за дверима лежала сокира…» Г.Шевченка. Свого часу Д. Шевченка є емблематизм. Генералюк. К. все ж об'єднує ці визначення незмінна когерентність та корелятивність візуально-словесної практики у творчості видатного українського поета. с. Процес осягнення феномену митця-універсуму – геніального письменника і видатного художника. кандидат філологічних наук. с. що формує матрицю текстуальних узгоджень поміж автором і читачем. Клочек.як домінанта синтетичної зображальнословесної практики творчого самовираження письмен- _________________________________________________________________ 1 Достатньо пригадати спогади М. Ковальчикова.

притім навіть у відтворенні абстрактних явищ та процесів Шевченко не полишає улюбленої форми. / Вітер повіває / Степ чорніє. поле. / Кругом хлопці та дівчата. відзначав Іван Франко. Вони позначають художній топос оповідності. й сам бажав в ту пору статися для свого народу [26. думи мої. / Вимовля словами [30. / Кругом його степ. кожен текст збірки умовно внесено в парадигму контамінаційних відносин з назвою та офортом до неї.Франко вважав. що має особливу емблематичну асоціативність. що «він дуже часто обертається до своїх «дум» як до якихось істот. що підкреслює національну своєрідність постави співця. 2015 www. 1998. замінюючи у подібній емблематичній конструкції образ кобзаря на власний: Заспіваю – море грає. У кожному з цих фрагментів проглядається схожа емблематично замкнута картина. Косарал). с. III(9). діти! [30. Зрештою. Водночас. 84 . алегоричний образ. синіє: / За могилою могила. невід’ємну атрибутивність кобзи і насамперед дію чи функцію «спів. у яких ще Іван Франко відзначав вправність малювання словом: «ось діяльність кобзаря. У поезії «Думи мої. що повторюється у різних творах. могила. Лексема «кобзар» уже не лише символ. думи мої». сизокрилі/ Мої голуб’ята. с. що супроводить свій спів грою на кобзі» [4. Взаємонакладання словеснозображальних акцентів було більш ніж очевидне – офорт художника Василя Штернберга «Кобзар з поводирем» як фронтиспіс першого видання на століття візуально позначив авторську та текстову месійність. свого роду «пам’ять тексту». але й предметно унаочнюють провідний тематичний лейтмотив – роль і силу кобзарського (авторського) голосу в зосередженні/акценттуванні й координуванні/єднанні національно-історичної пам’яті. Сюжетну колізію поеми «Тарасова ніч» проектує початкова картина: На розпутті кобзар сидить / Та на кобзі грає.Science and Education a New Dimension. окремих від нього і обдарованих власною волею[25. емблематична конструкція стає імпліцитним кодом стабілізування значень «наукової» метонімії та перифразу. 1848. а насамперед слово. / А там – тілько мріє [30. якого намалював (виділення наше – О. с. розпачу та гіркоти. Акценти візуалізації зринають у збірці повсякчас. 52]. («Думи мої. описують простір уявної наративної позиції автора.seanewdim. 58]». с. Шевченко відкрито підкреслює свою тотожність з кобзарем. с.С. надпис/заголовок (іnscriptio) і епіграма/підпис (subscriptio) 12. Лексикографічні тлумачення слова «кобзар» організовано як вибіркову малюнкову візуалізацію образу в дії: «український народний співець. Відтак.436]. У творі «Перебендя» з’являються ті ж схематично розширені контрасти. 71 «Гайдамаки»]. якби вони не появля- _____________________________________________________________________ 3 Детальніше про теоретичне обґрунтування поняття «емблематичний мотив» див. 440]. / А над нею орел чорний / Сторожем літає. стягуючи візуальний контур образу та його вербальні представлення в багату семантичну тональність. Розширює горизонт цих семіотичних комбінацій власне поетичний текст./ Ви мої єдині. 297]»: Вітер віє-повіває. єднаючись з назвою. вони визначили структуральний код уже першого видання книги і спроектували усі наступні розширені та доповнені перевидання. що набули сталого термінологічного вжитку в шевченкознавстві щодо особистості самого автора – Кобзар. Таких фрагментів у «Кобзарі» чимало. очевидно. Відтак. що сповнена туги. протягуючи лінії поміж назвою-візуальними образними представленнями-авторськими лірично-філософським коментарями. діти!/ Виростав вас доглядав вас – / Де ж мені вас діти?/ В Україну ідіть. / Заспіваю – розвернулась / Висока могила [30. 236 модифіковано та латентно формували семантичні узагальнення в рецептивних інтерпретаціях «Кобзаря». – 283 p. виспівує. смислову тональність збірки. / Грає кобзар. 1839./ Не кидайте хоч ви мене/ При лихій годині. Зрештою. підтверджує вагомість емблематичної практики. Daly Literature in the light of the emblem: structural parallels between the emblem and literature in the sixteenth and seventeenth centuries. вони вибудовують певний взаємодоповнювальний комплекс візуально-словесного смислотворення. як море / Широке. по-різному емблематизуючи їх навіть у хронологічно віддалених текстах: Думи мої. с. за конвенціальні звороти. думи мої»: Виросла могила. у інших текстах Т. думи мої». Традиційно класичні елементи емблеми (зображення/малюнок (pictura). Санкт-Петербург). 74]»3. маючи доволі широку амплітуду текстуальних узгоджень у свідомості реципієнта. Його функціональне окреслення реалізується у текстах. с. Подібні поетичні картини візуалізують не лише тотожність образу поета-кобзаря. Philology. / І про неї добрим людям / Кобзарі співають [30. с. думи мої.) нам Шевченко в Перебенді і яким. яку наповнюють ті ж декоративні деталі – кобзар. кобза. що завершує та стабілізує семантику складної емблематичної конструкції (у бароковій традиції це третій елемент емблеми – subscriptio). і могила / З вітром розмовляє. І. що можна означити як «емблематичний мотив [32. Зрештою. Доречно. У такій структурованій вербально-візуальній цілісності вона функціонує як «пам’ять тексту» «Кобзаря». – University of Toronto Press. У текстах «Кобзаря» ця лексема позначає не лише одну візуальну проекцію.52]. вказуючи через визначені деталі вагомість конкретних дій та акцій – співати людям про сумне минуле і сучасне України. що значною мірою зумовило семантичну переакцентацію (або ж розширення) лексеми «кобзар» через взаємонакладання образу народного співця на автора та його «голос» у тексті і навпаки. («Думи мої. с. / По полю гуляє. що об’єднує найбільш виразні та вагомі знакові репрезентанти в єдиний смисловий вузол. 67]. а комплекс.25]. / як мак процвітає. у праці: Peter M. співає. авторський лірично-філософський коментар. розширений однотипний візуальний малюнок. що їх можна було «би взяти за образові речення./ Із-за Дніпра широкого/ У степ погуляти [30.com ника та як структуральний код рецепції текстів Кобзаря. / На могилі кобзар сидить / Та на кобзі грає. координуючи інтерпретаційні смислоформи «Кобзаря» в перехрещенні багаторівневих відносин поміж іконічними та словесними знаками./ Прилітайте. Issue: 44. співака народного. с . Думи мої. що супроводжується грою». с./ Квіти мої.

що нагадує інтерпретацію за принципом «емблеми». «Тарас Шевченко добре знав. Очевидно. Розгортаючи ці зауваги. с.мне теперь более всего нравится гравюра. Самовидця. символічний первень. с. та все ж виразовий. – читаємо запис у «Щоденнику» за 26 червня. навколо яких зринає масштабніша смислова конструкція. Шевченка є вихід гравюри «Притчі про блудного сина». «Книга житій святих» Дмитра Туптала. «Исторія Русов или Малой Россіи». ніж листки. І хоча задум реалізовано частково – у числі восьми малюнків з назвами. . Факсиміле деяких рукописних листків з віршами Т. с. навпаки – поезія доповнює образотворчу форму [6. Типологічну близькість визначають і спільний міфологічний. И не без основания. що лише підкреслює складність однозначного трактування феномену художнього стилю Тараса Шевченка. особливо в художньому оформленні стародруків. Антонович зазначає: «Шевченко завжди і. що Шевченко до української старожитньої літератури ставився. 58]». щоб словами створити чуттєву картину. Быть хорошим гравером – значит быть распространителем прекрасного и поучительного в обществе. Ушкалов. «Из всех извящных искусств. Шевченка мала особливу орнаментальну старосвітську форму. с.4]. Значит быть распространителем света истины. що поєднувала малюнкове зображення і доданий до нього невеликий текст. вони мали великий резонанс та трактуються дослідниками й сьогодні в контексті взаємодії літератури і образотворчого мистецтва [5. зокрема. як «пластичність літературного образу. Халізєв)» [7. поетикальний рівень вочевидь сприймав з великим інтересом та захопленням. що доповнювали текст. [29. начерк «Утоплена» (1840-1841) зроблені не post factum. на взір старих кунтушів виконав титульну сторінку до циклу «В казематі». Як співробітник Київської археографічної комісії. Антонович. що мала б складатися з 12 малюнків. Самійла Величка [24. Цьому віднаходимо певні пояснення і в біографії поета. Але це вже щось зовсім інше. с. кругом обведені орнаментом [2. 56]».Science and Education a New Dimension. ще за часів науки у дяків. як з дитинства ці літери. – дериватами є балади «Тополя» (1839). Малюнкові образи мають замкнуто-завершений характер. «не можемо залишити поза увагою типологічні подібності між Шевченком і Сковородою також у мовно-поетикальній площині. с. що стають центрами. Шевченка показують велику кількість «рисунків і писанням поверх нарисованого.seanewdim. потребу двоякого відображення художніх візій через взаємодоповнення і накладання. аркушів-титулів. формальний. Ці паралелі виказують органічний потяг поета доповнювати та словесно розширювати окремі візуальні образи. 56–72. Мистецтво гравюри тієї пори відображало загальну тенденції барокової естетики насамперед у проекції єднання зображення та слова. с. пише Д. Шевченко майстерно включається в традицію «сигніфікативного мовлення» [18]. як «Євхологіон. 36]». с. становлять своєрідну відокремлену візуально-зриму цілісність. фронтисписів. у бароковій традиції емблеми-малюнка (pictura). Барабаша. «живопис словом» (Біциллі)… «живописна образність у літературі» (Лосєв) або «словесна пластика» (Галанов. як і більшість романтиків. – такі фундаментальні пам’ятки літератури українського бароко. відтак словесний текст розширював. продемонструвати _____________________________________________________________________ 4 Поряд з терміном «гіпостизис» дослідниця «допускає паралельне вживання й таких. начерків та поетичних текстів. дати наглядний образ предметів. якоюсь мірою тотожних йому понять. гравюр-ілюстрацій. На думку Ю. «Утоплена» (грудень. етюд «Тополя» (1839). насамперед через занедбання народної мови. У загальній текстовій площині вони проявляють себе як структурально зорганізована єдність. Philology. 37]. що складались з подвійних ліній. до кінця життя літери рисував у стилі заголовних літер наших стародруків. уже в часи «дяківської мистецької науки» закладалися основи конгруентної єдності візуального та словесного через естетичне сприйняття рисунку літер старих українських книжок. «Так. пластика» (Франко). завдання якого «полягає в тому. сповнених драматичного сарказму та вишуканої сатири. можемо відзначити. Очевидно. с. етюдів. 31-32]. відтак навіть графіка рукописного шрифту Т. .com лися надто часто [25. про значення для обох (хоча й різною мірою) фольклорного компоненту. приміром. здається. Тарас Григорович цікавився пам’ят- ками української книжної справи XVIІ-XVIII століть. 1841). Як один з можливих прикладів реалізації такої ідеї для Т. усталилися в його дитячій зоровій пам’яті і якими в його уяві зосталися до кінця життя [2. 85 . Леся Генералюк використовує поняття гіпостизису4. уточнював та додатково сигніфікував авторські ейдоси. албо Молитвослов или Требник» Петра Могили. «московський» [2. вони відображали дуалістичну пристрасність творчого самовираження. і завжди літери ці рисував так. У своїх мріях про облаштування власного життя після заслання митець бачить неодмінно заняття гравюрою. літописи Михайла Гунашевського. контамінуючи традиційні символічні підтексти з власними неологічними смисловими опосередкуваннями.]. У дослідницьких колах такі явища теж мають різне термінологічне номінування. 36]». – зазначає Л. Вагомим елементом візуалізації емблематичної форми є символи та архетипні образи. Значит быть полезным людям и угодным богу. що текстові значення тут розкриваються через активну візуально-вербальну взаємодію. елементи поетики українського бароко [3. як правило. с. У стилі «торжественного каліграфічного півуставу мазепинської пори» [24. що узгоджується з текстовою референцією за принципом емблематичної форми – текстова семантика розкривається через структуральне узгодження образу-малюнка і вербально-абстрагованих концептів. Після книжних «кунтушів» Шевченко захоплюється німецькою та голландською гравюрою. Попри те. с. Д. Issue: 44. сторінки «захалявної книжечки» теж мали графічне обрамлення. 194] Т. відсутність сталого літературознавчого поняття. 195]». III(9). що б уповні схоплювало мистецьку унікальність. 2015 www. Пізніше він любив великими заголовними літерами рисувати написи на перших листах своїх альбомів або всередині альбомів вирисовувати заголовки окремих віршів. і епіграма/підпису (subscriptio). Шевченко в 18431845 роках намалював кілька заголовків в альбомі «Три літа» літерами. 182]». неприхильно. Йдеться. Григорія Граб’янки. Про вагомість зв’язку малярської і поетичної художньої практики свідчать однотипні назви окремих ескізів. де часто саме малюнок був первинним. «Странствования» Василя Григоровича-Барського.зазначає Леся Генералюк.

розтлумачити./ Кругом поле. с. стрункості і краси. що дозволяє ясно виділити його з оточуючого семіотичного контексту» [17. У такий спосіб він пропедевтично орієнтує читацькі сподівання. семіотичного у семантичне. Так. отже. який налаштовує реципієнта на необхідне для автора сприйняття інтерпретації сюжету (образу. Фактично маємо ідентичну до емблематичної тріадну матрицю. який постає посередником. Надалі він модифікується: Отак тая чорнобрива/ Плакала. тобто з огляду на належний до нього асоціативний матеріал. Назва тексту – це своєрідний концентрат теми. бачимо поетапне розширення образного представлення – від символу до емблематичного малюнка: По діброві вітер віє. Символ. що візуалізує топос тополі. вчений наголошує. що головним джерелом архетипів є сни. що «активізує механізми асоціативності та візуальності аналогій у полі дії уяви й на загал культивує інтермодальні асоціації. заснований на риториці Святого Письма. концепт-картинка [7.зв. що доповнює відповідний фрагмент./ Гуляє по полю. Вони по-різному вивершуються в окремих періодах творчості і мають різну міжтекстуальну перехідність. у якій відтворено конкретний образ. 168]». з-поміж яких особливу активність проявляють два – національно-історичний. Символ концентрує функцію перехідності візуального у вербальне. Юнґ робить психоаналітичні висновки про вроджені універсальні структури і зміст колективного несвідомого. мотиву). що обґрунтовано розтлумачив Д. розкодувати яку мав саме реципієнт-інтерпретатор. У традиційному трактуванні символ. Шевченка «Тополя» теж вдається до подібної критичної тенденції. умовно кажучи. синіє. Таким чином. 74] (свого роду епіграма-підпис) і опрацювати фантазійні візії через вивчення розвитку змісту фантазії. роду.com можливості словесного живописання. с.Ґ.Ґ. «Русалка»./ І на диво серед поля/ Тополею стала [30. вибірково акцентує на структуральній єдності візуально-вербальних ампліфікацій. 326–379. «Тризна» «Розрита могила».Science and Education a New Dimension. а О. тобто володіє деяким єдиним замкнутим у собі значенням і виразно чіткою межею. яка ховала у собі певну загадку. Зазначені міркування зринають як результат аналітичного осмислення емблематично зорганізованої візуально-вербальної цілісності тексту і нагадують давню та невід’ємну практику розкодування барокової емблеми. 2015 www. на думку багатьох дослідників. Тут часто (на відміну від ексфразису) зрима конкретність образу поєднується з метафоричністю. III(9). що в «Тополі» виявляється екзистенціал самотності [19. 218]. Тиховська відзначає: «перевтілення в тополю відображає психологічне прагнення героїні до цілісності [22. що доповнюють візуальний образ. адже його інтерпретація потребує взаємодоповнень візуального та вербального5. с. Спершу цитує початковий фрагмент. Таким чином. як те море/ Широке. «Лілея». або ж «заголовок твору часто виступає тим первинним ідейносмисловим сигналом. архетипний образ є одними з ключових структурних елементів емблематичної форми. власне. «Слепая». «Символ і у плані вираження. / Край дороги гне тополю/ До самого долу. адже фактично в уяві реципієнта створюється образ подвійного моделювання: словесний і візуальний – т. «Сова». Описуючи метод власного доведення. Для розуміння їхніх смислів треба вибудувати модель. Відтак. коментуючи:«сим майстерним аккордом поет вносить в нашу душу особливий. с. активна уява. Символіка «Кобзаря» звернена до кількох семіотичних контекстів.світу. Мотив перетворення – є центральним в теорії архетипів К. Мовчан. Другий ж – посилює акцент архетипності образу. Іван Франко у своїх студіях над твором Т. заголовок балади «Тополя» апелює до фольклорного дискурсу. наприкінці праці він елективно інтерпретує текст за принципом емблематичної матриці. співала. ексфразисом мальованого олівцем етюду «Тополя».. що опосередковує «пам’ять культури». ______________________________________________________________________ 5 Тут варто згадати. дерево. Юнґа. що переносить уже визначенні вербальною традицією смислові константи. с. і християнський. Issue: 44. Текст поеми координує змістову наповненість цього символу. увиразнюють зміст та уточнюють смислоформу. 141]». що теорія архетипів і колективного несвідомого К. 54]. с.. візуальна емблема) додати до нього «так званий контекст. Він проявляється як неможливість перебування у звичній психофізіологічній оболонці під впливом різних чинників. а іноді й підказує читачеві характер його переосмислення» [20. 241]»./ Чумак іде. 4]». Перший фрагмент є своєрідною вербальною інсталяцією. символіка розглядається як невід’ємний елемент складнішої форми. 79]./ Стан високий. с. далі звертає увагу на окремі фрагменти. 192]. і у плані змісту завжди представляє собою якийсь текст. с. має полісемантичну конотацію. Юнґа. що неодноразово відзначалося у «шевченкознавстві». з використанням символіки [7. 58]. с. таємницю. інтерпретуючи яку К. «Відьма» тощо. лагідний настрій. с. лист широкий/ Марне зеленіє. Цілком логічно припускає М. с. символ (чи групу символів) зі сну (своєрідний малюнок. бо саме у ньому виражені домінантні смислові акценти цього символу. Тополя – один з символів «страченої дівочої долі». її інтерпретаційна методика нагадує стратегію тлумачення емблеми. подивиться/ Та й голову схилить [30. опертий на фольклорну традицію. с. де мінімалізовано «голос автора». Смислові відтінки цієї перехідності координуються емблематичною формою. конкретизовану в загальній текстовій структурі. народжує зринання вагомих для конкретної культурної спільноти ейдосів. структура якого виразно емблематична.]. з нього «виростає вся архітектоніка твору» [1. Чижевський у праці «Український літературний барок» [28. є знаком. Посутньо розглянувши провідні мотиви балади українського поета в контексті подібних у світовій літературі. Philology.seanewdim.Ґ. символ. який безперечно візуально доповнює ситуативну предметність символу. він візуалізує відомий мотив – перетворення дівчини в дерево-тотем. Саме тут символи віднаходять семантичну узгодженість поміж накладеною на них традицією та авторською модифікацією. що рубалося язичниками лише для жертовних вогнищ [21. с. 40]. Кожен з них має певну смислову валентність. Одинока тополя серед широченного безлісного степу – мимоволі будить у нашій душі питання: а вона відки тут взялася? [27. що спричинює його перетворення в архетипний образ. 86 . у якому той фрагмент втілюється» [31. 4]». Символіка Шевченка по-особливому візуалізована його мистецьким генієм навіть у назвах багатьох текстів – «Тополя».

2007.дім «Києво-Могилянська академія».4. Символіка графічної серії 20. . 56-72. Philology. .№3. Проявлення в творах Т. бачимо паратекстуальну зв’язність між балладою «Тополя» і поезією «Коло гаю в чистім полі». Великий тлумачний словник сучасної української мови / ylov/htm. 1980. Peter M.Г. – 588 с. Франко І. Генералюк Л.: Наукова думка.1. Shevchenko in the context of the interaction of literature and 3.org. 2013.С. Поэтика барокко: завершение риторической – К. 9. – С.: Мис. рафія. Тиховська О. – Львів: Світ. – К. 2005.01.: Дніпро.: Pub. – Велес. 12. Шевченко. 2007. 8.volunteering. Із секретів поетичної творчості // Зібрання – К.com Загалом емблематичні контури «Тополі» є коректуючими компонентами навіть у тих текстах збірки.5.seanewdim. 736 с.29.: Академвидав. 1889] // Зібрання творів: У 50 т. 2009. – К. Aheyeva V. Great Dictionary of the modern Ukrainian language / comp. Актуальні проблеми: наук. Фе15. 1973. Архетипи і колективне несвідоме / Перекл.: seventeenth centuries. . на здобуття наук. 355–377. 2004.272 с. Барабаш Ю. Натяк. – University of Toronto Press. 239-244. ry. Обра. тора філологічних наук: спец. Шевченка давньої емблематичної форми певним чином обґрунтовує таємничу силу «слова» унікального українського митця. Чис. Окрім визначених. – Вип. стабілізуючи та централізуючи смислові фрейми. Львів. – К.: Вид. Сковорода.21. праць. Ушкалов Л.Павлюка. Довгалевський М. . – С. Генералюк Л. 283 p. Архетипна образність балад Т. томах. Історичне оповідання// Спогади про Шевченparallels between the emblem and literature in the sixteenth and ка/Упоряд. Словник давньоукраїнської міфології .31. – С. ранные статьи в трех томах. . Творчість Тараса Шевченка в контексті 27.: Ukraine. яких кохав один хлопець. Франко І. .5.408 p. . 2001. 61-66.Я. and ed.№3 . Шевченко Т. с. 17. 2007. Юнґ К. 52-61. Шевченковзаємодії літератури і мистецтва початку-середини ХІХ знавчі студії/ упорядник М. Fine and dec. 3-25. 1998. Код образотворчого мистецтва у слові Шев.28. – маляра і поета// Шевченкознавчі студії: зб. Тут ж намагаємось підкреслити вагомість емблематичного коду як у процесах авторської текстоорганізації. Наука. 18. 26-34. Архітектура.Ґ. 1.. Ткачук М. – 1440 с. ний засіб моделювання візуального образу України// Слово 23. house "Kyiv-Mohyla Academy". Shevchenko the painter. 10. – Т.: Київський ун-т. у «Кобзарі» можна відстежити й інші конгруентні форми. 2012.Шевченка // Франко І. 2014. – Таллинн: Александра. з нім. – С. «Тополя» Т. Бусел.744 p. лиху долю [30. Apology Nouveau: outline of the twentieth centu. 25. Клочек Г. Клочек Г. – С. го мистецтва // Студії мистецтвознавчі.27. що зорганізована навколо семи «тополя» у межах усієї збірки. Куліш П. Вибрані студії.В. – Перебендя. 2006.Черновцы : Шевченка в контексті взаємодії літератури і образотворчоРута. – К.45–120. де розгортається мотив перетворення у тополю сестер.P. Генералюк Л. 14. Переднє слово [до видання: Шевченко Т. 1981. Синестезійність світосприйняття Шевченка 26. Гоголь. Жулинський М. Гіпостипозис у творчості Шевченка – основС. наук. . Gogol. 2. Поетичність у структурі мистецьких творів Есеї про українське бароко. «Катерина»// Слово і час. Релігія.T. 11. 2001 – 1440 p. 2008. українського видання О. 2. Катерина Котюк. – С. Поетика ( Сад поетичний ). тож вони становлять візуально-вербальну емблематичну картину «пам’яті тексту». – 7.Шевченка// 6. творів: У 50 т. – Слово і час.– С. – С. 2013. 7. 22. 2015 www. – С.2003. Issue: 44. 11-236. можна розглядати як десигнат реконструкції більш розлогого презентування. Symbolism of graphic series of 272 p.K: Irpen: WTF "Perun". – Дніпро.: НаК. Мовчан М. Skovoroda.С. що функціонують як емблематичні констукції.Гнатюк. менства: Котляревський. . 2009. Selected studies. – К. 2013. що опирається на дві лексеми тополя-доля. – К.Т.Science and Education a New Dimension. Серія: Фі2004. Подібним чином.02 „Українська літера. – Вип. – Львів: Видавництво «Астролябія». Апологія модерну: обрис ХХ віку. Шевченкознавство: Стан і перспективи // 30.: Інтертехнологія. 122-129.С.K . 1. – К.:Ірпінь: ВТФ 19.Випуск 1 (31). III(9). – С.№3. Плачинда С. – 43 с. . 191-199. Shevchenko. ратурний барок: нариси. кобзар у «Перебенді» «з жонатими на бенкеті» співає «про тополю. . Генералюк Л. 285-307. URL: www. і приміт. Суспільство. жня культура. вісник. . Barabash Y. Нямцу А.K . – 256 с. – К. наук. – С. Барокові джерела нового українського письченка: колористика // Слово і час. – Т. 3. Busel. Генералюк Л.326–379. – К. Т. 2004.K . Візуальний код Шевченка // Слово і час. Щоденник // Шевченко Т. Генералюк Л. Агеєва В. 2004. 5.ua/wordstown/Text/Miha 4. Михайлов А. 140-146. Антонович Д. – С. – 744с. Architecture. 56–72. ЛІТЕРАТУРА 1. Зокрема. fine Cape-tetstva // Studies of art. 5. .№ 2. Укладач і головний редактор В. Квітка. 1982. – 2009. "Prodigal Son". – № 3. : зотворче та декоративно-вжиткове мистецтво. – №3. 32. – 2008. 13.: Grani-T. 154-169. епохи. окремої його теми. – 436 с. Соціальні комунікації. REFERENCES (TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1. Науковий вісник Ужгородського університету. Шевченко Т. orative-applied art. відсилання до емблематичності балади. 3-19. 3-13. 2005. Т. – С. Лотман Ю.176 с.Я.. ред. 1992. Чижевський Д. відтак окрема згадка цієї лексеми у відповідному контексті проектує зринання минулого семіотичного досвіду.Num.24.2008. 87 . Шевченко в дискурсі філософії самотності // «Перун». проте це завдання для більш розлогої праці. Поетика візуальності Тараса Шевченка: моногшовець. Кобзар. 2013.:Факт-Наш час. укова думка. – 240 с. 2011.М.: Вид. – К. Твори у п’яти тецтво. . Antonovich D. В. Франко І.. лологія. Можемо відзначити певну рухомість емблематичної форми. Изб2011. – 408 с. Слово і час. Символ в системе культуры// Лотман Ю. Daly Literature in the light of the emblem: structural 16.М.. 10. 29–35. Heneralyuk L. – С. так і його рецепції. Генералюк Л. 52]». Кінорежисер Тарас Шевченко & Голлівуд // 31. . – Шевченка і питання міжвидового інтеракціонізму // Худо282 с. ступеня докС.Бородіна і М.В. – К. де лише згадується подібний мотив. Шевченко// Ушкалов Л. V. 1999.: Україна. Наративна оптика поеми Тараса Шевченка і час. Емблематична поезія // Український літетура” . – століття: автореферат дис.– С. 1979. «Блудний син». – Київ. – К.№3. Шевченко-маляр. Поэтика традиционных сюжетов. центр «Просвіта». 2011.: Грані-Т. – Харків: Акта.

Ed.T. Shevchenko in the discourse of philosophy of solitude // Science. .K .436 p. 2006.№3. . Franco I. 1982. 61-66. ua / wordstown / Text / Mihaylov / htm. .com 6. Historical narrative // Memories of Shevchenko / Comp.: Dnieper. Visual code of Shevchenko // Word and time. Soletskyy O. Poetry in the structure of Shevchenko and artistic issues interspecific interactionism // Art Kultura.K . 2009.№3. . 1. Film director Taras Shevchenko & Hollywood // Word and Time. Essays of Ukrainian Baroque.№3.P.Tallinn: Alexandra. "Poplar" of T.: Naukova Dumka.P. Sc. своего рода «память текста». 1981. Acta.240 p. . Borodin and M. 17. . . 191-199. . Keywords: emblematic form. 15. . . 2007.S. . . V.K . Pavlyuk.Lviv: World. Emblematic Forms of Taras Shevchenko’s “Kobzar” Abstract.№ 2. . 2015 www. Franko.P. III(9). 2008.P. Plachinda S. .P.C . объединяющая наиболее выразительные и весомые знаковые репрезентанты в единый смысловой узел.27. .Vol. .K . sc. Social Communications. structure. Emblematic poetry // Ukrainian literary baroque essays. . . Hipostypozys in the works of Shevchenko .M.588 p.the main means of modeling the visual image of Ukraine // Word and Time. Archetypal imagery of Shevchenko’s ballads // Scientific Bulletin of Uzhgorod University: Philology. . Эмблематические формы «Кобзаря» Тараса Шевченко Аннотация.Lviv: Publishing House "Astrolabe". . 2005. Klochek G. .K . Shevchenko T. 2013. . .: Dnieper.P. Dovhalevskyy M. Tkachuk M.256 p. reception. 12. . . 29-35.T. .как доминанту синтетической изобразительно. . Works in five volumes. 21. Lviv. архетипический образ 88 .P.Chernovtsy: Ruta. . 16. Synestezity of Shevchenko’s worldview artist and poet // Shevchenkoznavchi studiy: Coll. 11-236. 2013. The archetypes and the collective unconscious / Trans. 154-169.. 7.P. Society. структура. center "Prosvita".52-61..176 p. . Zhulinsky M. The poetics of the Baroque: the completion of rhetorical Epoch. . 24.2009. Franco I. Favourites articles in 3 volumes.01. 18. .: Pub. Klochek G. 22. . 326-379. 14. 5. V. 31. Poetics of visuality of Taras Shevchenko: monograph. 45-120. 1889] // Collected Works: A 50 t. Franco I. of Ukrainian edition Oleg Feshovets. works.P.: Intertehnolohiya. 23. Jung K. 2009. 3-13. Philology. Kobzar.P. Thus. 285-307.P. Heneralyuk L. Baroque source of new Ukrainian literature: Kotliarevsky. 29. Shevchenko studies: Status and Prospects // Word and Time. K . .№3.М. . . Current Affairs: Science. Religion. Mikhailov A. 19. spec. Doctor of Philology. The forms have been reviewed in two perspectives: as the majorant of the writer’s synthetic figurative-verbal creative self-expression and as the structuralist code of texts’ reception. K: Velez. 13. Poetics (Garden of poetic).. Issue: 44. 2014. Shevchenko // Ushkalov L. Movchan N. archetypal image Солецкий А. Shevchenko’s Studios / compiler M. symbol.S. Nyamtsu A. 1979.P.. .K . 8. Chizhevsky D. 2004. Narrative optics of poem of Taras Shevchenko "Catherine" // Word and Time. рецепция.Kharkiv. Diary // Shevchenko T. Heneralyuk L. Heneralyuk L.02 "Ukrainian literature". – 282 p. . from ger. Code of Fine Arts in word Shevchenko: coloring // Word and time. .Vol. 1999.S.P. Dictionary of ancient Ukrainian mythology. Kvitka. 27. 2013. Catherine Kotyuk. The functionality of emblematic forms of Taras Shevchenko’s “Kobzar” have been studied in the article. Эмблематическая форма здесь интерпретирована как особый тип словесно-графического структурированного единства.: Naukova Dumka. – URL // www. Heneralyuk L. 10.V. В статье исследуется функциональность эмблематических форм «Кобзаря» Тараса Шевченко. символ. 2012. 355-377. Poetics of traditional stories. 2013. Tihovska O. . Ushkalov L. 10. Shevchenko T. .Volume 1 (31). 2003. 26. Lotman Yu. Shevchenko // I.43 p. Их рассмотрено в двух проекциях .P.K: Fact nowadays. 2011. 122-129.Kyiv. Kulish P. . 140146. 2005.M. 9.5. 25.словесной практики творческого самовыражения писателя и как структуральный код рецепции текстов Кобзаря. It is a kind of “text memory” that unities the most expressive and significant symbol representatives in a single notional unit. 20.P.№ 3. 28. . . 2004.P. .seanewdim.K . которое формирует матрицу текстовых согласований между автором и читателем.Science and Education a New Dimension. Perebendya.31. . 3-25. Ключевые слова: эмблематическая форма. the emblematic form has been treated as a particular type of verbal and graphic structured unity forming the matrix of textual concordance between the author and the reader. 1992. Writings of Taras Shevchenko in the context of the interaction of literature and art of the early-midnineteenth century: abstr. . Heneralyuk L. V. Heneralyuk L.Ґ.P. 1973. Symbol in the system of culture // Lotman Yu. 26-34. volunteering. 7. 3-19.: Art. 736 p. Foreword [to the publication: Taras Shevchenko. diss. 11.: Akademvydav. From the Secrets of poetry // Collected Works: A 50 t. Hnatyuk. 239-244. . 1980.№3.: Kyiv University Press. org. 30. Gazette.

Як наслідок маємо у літературі ідеал людини з такими якостями як доброта. залишилися гуманні домінанти існування. III(9). прагнення до позитивних змін. яку Гусерль пояснював крахом великої віри в розум. а це ж явище в модерністському дискурсі роз- глядає Ю. агресивної ідеології. Ткалич звернула увагу на те що. Аналіз останніх досліджень. Таке утопізоване суспільство із системою спеціальних догматів створює феномен соціальної міфології або псевдоміфології (Пахаренко В. вихованням дітей переважно займається мати. реакції на життєві ситуації. єдиний сенс втратила історія. спосіб мислення. Пігулевського. Виклад основного матеріалу. Батько ж діє на дітей головним чином як караючий орган. таким чином проявляє відчуженість індивіда від того що він сприймає. Зокрема їй присвячені цілі дослідження або їх розділи у науковому доробку Е. Тому „норми поведінки. сердечність. порушився глибинний внутрішній зв’язок” [1. с. Белера. Р. У цей час легітимізується іронія як одна із форм художнього освоєння життєвих суперечностей. росло нагнітання песимізму. Бредбері. а значить має більшу силу влади і впливу на них. Репрезентовані західними теоріями „присмерк Європи” і „криза суб’єкта” визначають також емоційну тональність українського мистецтва. К. її трагічного і вітаїстичного дискурсу у літературному контексті 20-х років ХХ століття. однобічності. Н. спричиненого більшовицькою окупацією. Н. Реальність першої третини ХХ ст. яка осмислюється як можливість людини осягнути розумний сенс свого індивідуального і загальнолюдського буття. Ключові слова: іронія. Крім того. Вітаїстична ж – утверджувала віру в життя. Такі питомі характеристики потрапили в жорстоку дійсність.) За Шеллінгом. любов до праці на землі. визначає домінуючою роль жінки у формуванні ментальності українців. звертається Л.). Фрая. 33]. що привело до серйозних ментальних змін українців.В. Україна Анотація. Лейні. Цимбалістий у праці „Родина і душа народу” [10] на основі аналізу родинного життя. постструктуралісти та ін. структуралісти. Причиною формування трагічної свідомості І. Ткалич уважає розчарування у соціальних перспективах. нова пора принесла в Україну революцію. які перебувають у взаємодії одна з одною зі зміною домінування залежно від авторської позиції. Розрив між суб’єктивною і об’єктивною реальністю породив розщеплення свідомості. оскільки її філософія пронизана вітаїзмом і прагненням боротьби. Терлволла та ін. що відграє важливу роль у формуванні характеру. вона стверджує внутрішнє прагнення людини до гармонії і при цьому заперечує хаос зовнішнього світу. 142-143]. серед яких помітний культ образу Богоматері на українських землях та сімейним устрій. про іронію дискутували представники різних наукових орієнтацій (семіотики. суспільної ситуації та інших факторів. У ХХ ст. Philology. м. На її універсальний характер звертали увагу Т. Поряд з трагічною іронією замкненої у собі особи. а між розумом. Зольгер. трагізм. окрилена вірою в життя. а з нею – вторгненням і насильницьким насадженням нової.-В. Людина втратила сенс буття. приреченої на життя у тоталітарному суспільстві. що дає сенс світові. с. Він зазначав: „оскільки віра в абсолютний розум. Український учений Б. двоаспектність актуальної картини світу породила у художньому просторі полярність іронії. викладач Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького. дослідниця не розглядає людину 20-х років безвольною жертвою. І. В. вітаїзм Постановка проблеми. чужої принципово відмінної ментальності” [7. З одного боку. особливість останньої полягає в поєднанні раціонального (правлячої ідеології) й ірраціонального 89 . позбавляла догматичної вузькості мислення. Черкаси. і світом. Незважаючи на це. виявила себе як неприпустима для утвердженої картини світу українця та інспірувала зміни у ментальності. віра в майбутнє. депресія. М. людина втратила сенс буття. цей період в Європі був позначений кризою світобачення. Манн. Нокса. настанова на життя в українця є підпорядковані нормам і гієрархії вартостей – типовим для жінки. характер моралі. Issue: 44.-Ф. В. для жіночої свідомості” [10. Так. Метою нашої студії є з’ясування філософської парадигми модерністичної іронії. іронія давала змогу українським письменникам художньо відтворити світ у його розмаїтті. єдиний сенс втратила історія. насадження чужої ідеології через кровопролиття і жорстокість. Це твердження автор мотивує кількома факторами. 2015 www. в сенс людства. коли епоха руйнування основ світового буття зійшлася в часі із періодом „тотального нищення самих основ національного буття. знаходиться іронія вітаїстична. розпалася. Буття українського народу формувалося у європейському контексті.І. Іронічні стратегії модернізму 1920-х: літературний контекст _________________________________________ Ткалич Інна Василівна. Стаття присвячена аналізу художньої специфіки іронії в українській літературі 20-х років ХХ століття. породжувала енергію духовного й інтелектуального поступу. Будучи забарвленою трагічною фарбою. добропорядність. що існує завдяки розумові. що дає сенс світові. Струця. Хализев. З іншого – поглиблювалось неприйняття особистістю соціального світу. Феномен трагічної іронії став об’єктом наукової зацікавленості Р. прагнення життя. ідеал людини. тому органічно залежало від нього. Кавун. 87]. К. Специфіка модерністичної іронії також увійшла в коло інтересів багатьох вітчизняних та зарубіжних науковців.com Ткалич І. остільки розпалася віра в сенс історії. художньої мети. фанатизму. щоб депресія не переросла в агресію тоталітарна система влади формує нове суспільство на утопічних принципах. ментальність. катаклізми. с. Початок ХХ століття в Європі був позначений кризою світобачення. дегуманізація. Неприродні для хлібороба умови існування спричинили глибоку трагедію. яке впливає на традиції. Для того. його свободу. Набуваючи універсального значення.Science and Education a New Dimension. У такій універсальній іронії яскраво виявляють себе дві тональності: трагічна і вітаїстична. Казанова. Світові зрушення на зламі століть завжди спонукають людину переосмислити минуле. До визначення вітаїстичної іронії у літературі 20-х років ХХ ст.seanewdim. На думку автора.

Аномалії українського світу. Доба штюрмерства. Зокрема захоплення працями О. В. пройнята духом вічного неспокою. хоч онтологічно виглядає похмурою. Шопенгауера. тому наступний після критичного мав настати період піднесення і процвітання. і він переконаний. Усі почуття. послужили модерні віяння західноєвропейських наук: філософії. що окрім індивідуального темпераменту віддзеркалював і всеукраїнський пафос національного самоствердження. Наслідком є дегуманізація мистецтва. що йде за порухами свого серця. які були до цього справді вартісними – любов. Її філософія пронизана вітаїзмом і прагненням боротьби. жага пізнання.com (душевного життя народу) елементів. Кавун у монографії „М’ятежні” романтики вітаїзму: проза ВАПЛІТЕ” [2] окреслює категорію романтики вітаїзму не тільки як модус тогочасного світовідчування митців. За спостереженням Л. „творчість митців українського ренесансу просякнута “космічним оптимізмом”. у світі своїх мрій. Це була новітня концепція розвитку літератури і культури. що вплинули на формування естетичного коду епохи. Досліджуючи творчу парадигму письменниківмодерністів 20-х років ХХ століття. Р. моральній деградації їх батьківщини” [3. Л. 12]. Проектування теорії на історичну дійсність 20-х років ХХ століття дає змогу зробити висновки про причини духовної непохитності і вітаїстичної віри в неминучі позитивні зміни життя народу. з ознаками вимушеного визнання абсурдності. що в такому середовищі художня еліта замикається в собі. безвольною жертвою. поряд з трагічною іронією замкненої у собі людини. Для періоду занепаду країни характерне тривожне очікування політичних і військових потрясінь. трагічне світовідчуття українського мистецького дискурсу першої третини ХХ ст. що у всіх циклічних системах є одна спільна риса – в рамках кожної з них сучасний історичний момент є занепадницьким порівняно з попередніми. III(9). приреченої на життя у тоталітарному суспільстві. Хвильовим і підтримана значною частиною прогресивних письменників. тільки на перший погляд ці два види несумісні. дружба. окрилену вірою в життя. розуміння катастрофічної недосконалості світу.Science and Education a New Dimension. безмежних надій. Верлена. не можна вважати людину початку ХХ ст. яка допомагала безпечно і ефективно протидіяти несправедливості й антигуманності абсурдного світу. Хвильового дуже тісно корелює з популярною для початку ХХ ст. стає об’єктивним джерелом трагічної іронії долі [6. тотальної дисгармонії переростає в бунт. ЇЇ поведінка керована штучними нормами. Вона сприймає абсурдний і дегуманізований навколишній світ досить агресивно. і кожен шукав свій спосіб для творчого вираження. у всепереможну силу духу і з виразним бажанням змін. що прагне знищити людину? Таке явище можна пояснити питомою для українців вірою у неминуче позитивне перетворення світу. нав’язані владою. З. відродити колишню славу у сучасній історичній дійсності. що керує долями людей. реалізує себе у вітаїстичному русі. К. іноді ескалація емоційного запалу доходить до екстатичного стану. Основними світоглядними джерелами. Відкрита боротьба з режимом у тоталітарному суспільстві 90 . Про це може свідчити систематичне оприявлення у художній літературі теми героїчного минулого. Issue: 44. творчості. закорінена у відчуття закону про вічне повернення. с. Так. звитягами її діячів. піклування про рідних – згасають. У літературі це період спалаху романтичного ентузіазму. який підкріплений віру в неодмінний успіх. психології і літератури. Пигулевський вважає. У складному соціальному і духовному середовищі сміх був чи не єдиною життєствердною силою. Проте жоден митець не мав змоги в повній мірі показати всі недоліки суспільства. Дії і думки індивіда інспіровані владою завуальовано. Шпенглера. 100]. „Цю тенденцію до девалорізації поточного моменту не слід трактувати як песимізм.seanewdim. 2015 www. виконувала функцію ціннісного орієнтиру.. взята в „чистому вигляді”. Навпаки. сформульована М. Фройда. а задеклароване людина сприймає за істину. А. А. Ф. Індивід відчужується. викриттям фальшивості офіційних догм. очевидні. диктатурі більшовиків. Трагізм і вітаїзм протилежні полюси реакції на реалії людського існування об’єднані в одному явищі. такий.І Кавун. що породжує страх і відчай. світ натомість виявляє себе як чужий. що мусить привести до оновлення світу. Абсурдна й агресивна реальність сприймалась межовою. Шлегеля. Ніцше. та бергсонівським віталізмом. бо відбиває глибокий і гострий спротив письменників руйнації. Однак. у залежність від якого потрапила людина. Мистецтво відсторонюється від соціальної дійсності. Тож. романтичному прагненні активних дій і позитивних змін. але і як стиль всієї переходової доби літератури. Проте. зокрема йдеться про захоплення авторами добою козаччини. Бергсона. яка пояснює історію людства як потік життя. філософією життя. зроблені не з власної волі. а людиною нового типу стала фаустівська людина. фетишизується. зустрічаємо – вітаїстичну. У основі останнього лежать “життєвий порив” і “творча еволюція”. Як же зрозуміти потужну силу оптимізму в системі. надривно-профетичною. а не ціннісними моральними вимогами чи власними бажаннями. ворожий. Кіплінга привело до того. бо насправді вони є взаємодоповнюючими. Прагматичний світ. гіршої вже бути не могло. спровоковані катаклізмами початку ХХ століття. Philology. в ній виражається швидше зайвий оптимізм. Переконання. Двоаспектність актуальної картини світу породила у художньому просторі полярність модерністичної іронії. Маркса. розвинув румунський релігієзнавець Мірча Елліаде Автор зазначав. що у якості ідеологічної схеми було обрано німецьку естетику ХVІІІ ст. бо в погіршенні сучасного стану речей принаймні деякі люди бачили прикмети неминучого прийдешнього відродження” [5]. Ф. в ній зростає почуття особистої відповідальності за вчинки. Також теорія романтики вітаїзму М. Відчуження особи від питомих людських принципів утворює явище абсурду. наділяється магічними властивостями і сприймається як надсвітовий потік життя. П. сп’яніння енергією дії. с. Трагічна свідомість формувалась на тлі розчарування у соціальних перспективах. Більше того. на певному етапі людина починає сприймати як власні. яке викликає бажання повторити подвиги предків. Ідею циклічного часу та теорію міфу про вічне повернення у своїх працях на початку ХХ ст.

що в оточуючому світі така несправедливість є невід’ємною рисою існування” [9. Психоаналітична ін[Монографія] /Л.Т. 37–42. включає в себе внутрішнє заперечення. що „він член враженого вадами суспільства. Фрай Н. Н. – № 7. REFERENCES (TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1. – С. – постмодернизму / В. Фрай у праці „Анатомія критики”. Струця. – Випуск 20. "The romance of vitaism " as outlook/ Kavun L. що повинен коритися ведучому авторському законові. Т.ru/html/eliade1/index. то „наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. – Черкаси. для того щоб створити концептуальне ціле. – Серія Філологічні науки. 1998. Родина і душа народу / Б. лишаючись для неї незбагненними” [8. віра в життя накладається на трагічне розуміння ситуації. Husserl // Problems of Philosophy. Тому найбільш природним засобом художньої виразності та проявлення авторської позиції в таких обставинах є іронія. 2010.6.Issue 1992. 2015 www. 1992. 3. 2008. 1987. Казанова Ю. 2. іронія підкреслює розрив між мікро.Science and Education a New Dimension. 41]. в тому числі й „осягнення всього в загальному зв’язку” [2. – Cherkasy. „Романтика вітаїзму” як світобачення / Кавун Л. долі. Експліцитне підтримання офіційного курсу з його імпліцитним висміюванням дозволяє виразити помисли і переконання. Зовнішній стверджуючий смисл. який залишає читача перед вибором. Пигулевский. Часто таку іронію визначають як іронію долі. : 9. : МП Фенікс. задумами планами) і темних доленосних сил. оскільки дозволяв у несерйозному. 240]. ігровий спосіб непрямого спротиву. Гуссерль // Вопросы философии. Issue: 44.О. . 136–176. налаштовує його на сприйняття їх за істинні. Кавун Л. Кавун. эссе. Фрай //Зарубежная эстетика и теория лите5. – № 7. а прийоми комічного базувала на обігруванні предметноматеріального світу в усіх його формах і виявленнях (людське буття тощо). /Ред. сміх виконує й інші функції. мрії. Ю.htm 10. таким чином набуваючи трагічного характеру” [4. 91 . с англ. – М.seanewdim. Піскун. Якщо раніше вона впорядковувала у художній моделі співіснування соціальної дійсності та внутрішнього світу. 4.– с. що будь-які незвичайні події. Струць // Наукові записки Вісник Черкаського університету. проте категорія дещо змінюється в своїй суті. О. вина героя зумовлена тим. у центр ставила гру.Issue 20 . Також висміювання завжди має корегуючу мету. Husserl E. – С. Миф о вечном возвращении [Електронний ре. дім „KM Academia”. 2009. Philology.Series Philology. які відбуваються з героєм мають причинно-наслідкового зв'язку із особливостями його характеру. – терпретація прози Тодося Осьмачки / О. “М’ятежні” романтики вітаїзму : проза ВАПЛІТЕ 7. Трактаты. Kavun L. Письменник і тоталітаризм. закони якої нищать її. // Phenomenology / E. Вона має „також суттєві збіги з німецькою (часів ХVІІІ – ХІХ ст. 2006. Цимбалістий // Українська душа. Ю. яка віддавала перевагу комічному. – 262 с. котра приховує біль розчарування від розбитих. 232–263. The tragic irony in modern discourse / U. що відбувається навколо приводить до парадоксальності вияву художнього світу. – Bulletin of Cherkassy University. – – Випуск 159. після чого різко заперечує код їхнього розуміння. Так. ЛІТЕРАТУРА 1. лиант. 226–230. – va // Literary Studies. 254]. В. . Піскун О. тому задля збереження життя митці обирають більш гнучкий. – 4. Автор в модернізмі пропонує читачеві певні норми і цінності. На думку вченого. 5–14. веселому вигляді повідомити про складні невирішувані проблеми часу. Крім того. Вибух таланту. с. Кризис европейских наук и трансценденталь. Як відомо. – С.narod. – К. // 8. 2002. Кавун Л. – Черка328 с.) естетикою сміху. http://nz-biblio. – Ростов-на-Дону : Фо1992. – К.226–230. А з погляду Р. Kavun L. Читач мусить іти вслід за авторською думкою (на відміну від постмодерного автора. с. Гуссерль Э. с. За певну близькість силою духу і широтою мистецького запалу модерністичну іронію порівнюють з романтичною.Морозовой и Е. 2. Мирча / Перевод Е. 66–96. 328 p. The ”Rebel” romance of vitaism: the prose by 4. аналізуючи літературні модуси. 159.Козлова и ВПЦ „Київський університет”. Мирча Е. Цимбалістий Б. Ирония и вымысел: от романтизма к ная феноменология / Э. Драматичне зіткнення настроїв життєлюбства і глибокого відчаю ховаються в художньому тексті за іронічною авторською грою. : Изд-во сурс] / Е. Вітаїстичне світовідчуття. Kazanova U. 2008. Іронічна гра веде реципієнта за собою. – Черкаси : Брама-Україна. 136–176. зазначив. 226-227].I. диктованої режимом.Олейника /Н. – P.С. The Crisis of European Sciences and Transcendental 3. Струць Р.– p. суть трагічної іронії полягає „у протистиставленні людини (з усіма притаманними їй бажаннями. Отже. або хоча б тим.com несе загрозу знищення. статьи.та макросвітом та ірраціональність буття. іронія 20-х років ХХ століття має специфічні ознаки відмінні від усього модернізму. с. ефект іронії виникає внаслідок постійного порушення читацького очікування. що основний принцип трагічної іронії полягає в тому.Мурашкинцевой/ Моск-го ун-та. За модерністичною іронією стоїть лише маска. так і суспільні недоліки. – К. А. KazanoVAPLІTE /L. . – С. – Філологія. обманутих надій. Вікторія Храмова. III(9). Пигулевский В. – 418 с. Kavun. 2009. досягти моральної розкутості. : Вид.K: CUP "Kyiv University". Трагічна іронія у модерністському дискурсі / С. прагне виявити і виправити як особисті. си . 2006.ратуры ХІХ-ХХ веков. він дає індивіду сили боротися зі страхом. Казанова // Літературознавчі студії. – Cherkasy : Brama-Ukraina. національного університету „Києво-Могилянська академія”. Кожен з них передбачає реакцію читача. який зі змістів обрати. – P. Анатомия критики / Пер. Різновиди іронії / Р. 5–14. і таким чином захищає свідомість від божевілля в умовах абсурду і жорстокості зовнішнього світу. Ігровий вітаїстичний тон став руслом художньої творчості.І. про необмежену творчу свободу розбиваються об стіну реальності.) Висновки.

исследовательница не рассматривает человека 20-х годов безвольной жертвой. dehumanization. Tkalych finds frustration on social perspectives as the cause of the tragic consciousness. новая пора принесла в Украину революцию. I. Next to the tragic irony of the person locked himself in and doomed to live in the totalitarian society the vitaistic irony inspired by faith in life is positioned. 8. 1987. трагизм.com Vol 4 . Ткалич обратила внимание на то.narod. По мнению автора. Ткалич считает разочарование в социальных перспективах. Tkalych drew attention to the fact that the two aspects actual picture of the world has generated the polarity of irony in the literary space. Philology. 2002. Osmachka / O. І . Anatomy of Criticism / Trans. Кроме того. 7. Наряду с трагической иронией замкнутого в себе человека.K. The types of the irony / R.htm 6. Причиной формирования трагического сознания И. Treatises. человек потерял смысл бытия. Pyhulevskyi. поскольку его философия пропитана витаизмом и стремлением борьбы.seanewdim. the new time brought a revolution to Ukraine. mentality.S. – 418 p. : MP Feniks. 5. a human has lost the meaning of life. насаждение чуждой идеологии путем кровопролития и жестокости. A. This article analyzes the specific of the literary irony in the Ukrainian literature of the 1920s. что двухаспектность актуальной картины мира вызвала в художественном пространстве полярность иронии. Myrcha / Trans. by E. disasters. Pub.O. депрессия. - Tkalych I. Ironic strategies of modernism of the 1920s: a literary context Abstract. III(9). витаизм 92 .V. – M. что привело к серьезным ментальным изменениям народа. – P. 2015 www. – Rostov-na-Donu : Folyant.ru/ html/eliade1/index. единственный смысл потеряла история. Struts R. Myrcha E.O. находится витаистическая ирония. Rodyna i dusha narodu [The family and soul of the people] / B. Viktoriia Khramova. обреченного на жизнь в тоталитарном обществе. 1992. И.. depression. the history has lost the only sense. Frai N. the researcher does not consider a person of the 1920s as a weak victim because her philosophy is permeated by vitaism and desire to fight. Статья посвящена анализу художественной специфики иронии в украинской литературе 20-х годов ХХ века. этот период в Европе был отмечен кризисом мировоззрения. – 262 p. 2010. Keywords: irony. Fry // International aesthetics and literary theory in nineteenth and twentieth centuries. 10. from English. 1998. Несмотря на это.Science and Education a New Dimension. 232–263. Tsymbalistyi B. Tsymbalistyi // Ukrainian soul / ed. – Cherkasy. Struts // Scientific Proceedings of the National University of "Kyiv-Mohyla Academy". Issue: 44. of Moscow University. – K. planting alien ideology through bloodshed and cruelty that led to the serious mental changes of Ukrainian people. 9. The author believes that this period in Europe was marked by crisis of world view. The Myth of the Eternal Return / E. However. Piskun.Murashkyntseva / http://nz-biblio. – S 66–96.U. дегуманизация. The irony and fiction: from the romanticism to postmodernism/ V. tragedy.B. Piskun O.Philology. The psychoanalytic interpretation of prose by T. Pyhulevskyi V. 37–42.Oleynika / H. Ключевые слова: ирония. ментальность. In addition. – P. The writer and totalitarianism. окрыленная верой в жизнь.T. катаклизмы. Иронические стратегии модернизма 1920-х годов: литературный контекст Аннотация. articles and essays. Kozlova and V.: Pub. vitaism Ткалыч И.Morozova y E. . house „KM Academia”.

Україна Анотація. Коза нагадує нечистого. ніби щось гналось за дитиною – переросте. Issue: 44. Тому в народній педагогіці дитині прививався страх не покарання. 80]. професор кафедри української літератури та компаративістики Черкаський національний університет ім. хреститися. дитячий епос. ні зла … ні ляку. які автор пропонує означати терміном “настрашки”. Покарання швидко втрачає дієвість. За народними віруваннями діти знаходяться на межі двох світів. На відміну від дорослих. доктор філологічних наук. Примарилось. наукової розвідки Н. Philology. бути винахідливим.Я. падаючи. доцільніше було б використовувати український відповідник – термін «настрашки». є ближчими до Бога. Тому до власне дитячої творчості дорослі прислухалися здавна. негріховними.М. Виокремлено взаємозв’язки та вплив культури дорослих на дитячу субкультуру. намагалися пошвидше провести обряд хрещення. ні образи. а прокляття і в калюжі топить». самовизначення та замкнутість дитячої субкультури й фольклорної традиції зокрема (Г. Хмельницького. Череднікова [13]. Окрім казок. Дорослі привчають відповідати за свою безпеку. Б.. польових записів дає підстави для припущення. Сучасні забавлянки з елементами випробовувань для наймолодших дітей мають форму гри й уміщують погрози: «Іде коза рогата. III(9). дитяча субкультура Значне місце в адаптації дитини до дорослого життя належить жанру страшних історій. М. У таких випадках дитину обов’язково хрестили й проказували молитви проти нечистого. Богдана Хмельницького. що звучить із вуст дитини й вміщує давню мудрість сакрального минулого. або щось погане сниться» [3. дорослі ним особливо не переймалися. В українців існує вірування. Прибічники другої притримуються думки про розрив між культурою дорослих і дітей. Ці страхи дорослі іноді ще й підкріплювали безпосереднім фізичним покаранням з відчуттям болю. що «у шість тижнів дитина ще. Існує дві точки зору на проблему походження сучасного дитячого епосу та співвідношення усної дитячої прози з традиційною культурою дорослих. супроводжується болем. 131–132]. і шкода стане” [3. 198]. 109]. не обтяженими проблемами побуту. Гречіна [2]. а осуду близьких: «Добрий доброго слова боїться. який несе реальну загрозу для християнина. У статті розглянуто генезу й трансформацію малодослідженого в українській фольклористиці сучасного жанру – дитячих страшних історій. Вивчення матеріалів М. настрашки. а часом і ганчіркою. що на другому році “вже й пристрашку дають дитині. які не є власне дитячим фольклором. Цей страх діти повинні переборювати самі. аніж дорослі: “Будьте як діти – і вам відкриється Царствіє Небесне”. а потім розсмішити дитину й навчити побороти свій страх. раз удариш отаку дитину. призначені для дітей. Лурьє [8]. Страх – це емоція. а серце заболить згодом. ні переполоху. Визначено спорідненість дитячих настрашок із народним епосом та доведено. Виноградов [1]. Емоції страху дитина відчуває з багатьох причин. У процесі пізнання довкілля діти переживають страх. 14–17]. М. що вміння боятися діти переймають від дорослих у процесі ознайомлення з довкіллям та системою архаїчних уявлень про світ. пов’язаний із фізичним болем та вразливими фантазіями. Злякалось чогось – переросте” [3. м. щоб спочатку налякати. чистими. її прилучення до норм соціуму. Дворічних дітей привчали молитися Богу. підкреслюють відособленість. У Давньому Китаї дитячі пісні вважали істиною. У науковій літературі не вповні розв’язане питання генези жанру настрашок. Кулинич [5]). Грушевського [3]. Іде коза бодата. набута в процесі життя. З трьох років дитина вчиться оминати небезпечні для неї предмети й уникати покарання. Прагматика цих творів у тому. Мета нашого дослідження – виокремити особливості міфологічного мислення сучасної дитини. настрашки – єдиний на сьогодні жанр дитячого епосу. страшні історії. С. забодаю». а ледащо й побою не боїться» [12. страшилки. 79]. і як не очкурцем за провину. ні жалю» [3. 2015 www. Заглади [4]. яка співвідноситься з реальною чи уявною загрозою.. Здійснено спробу довести генетичну спільність дитячих настрашок із різноманітними традиційними формами залякування дітей дорослими. що за аналогією до російського терміну дістали назву «страшилки». забилось – більше виросте. щоб навчити дітей керувати своїми емоціями. страх виникає як реакція на несподівані й сильні подразники. Грушевський пише. що прагматика жанру полягає в тому. Настрашки належать до оповідального жанру. О. Забодаю. В цьому віці ще не дуже карають. [7. то хворостиною. Прихильники першої вважають. Особливу атмосферу формували усні твори дорослих. Черкаси.Science and Education a New Dimension. Традиційну дитячу культуру українців навряд чи можна назвати відособленою. “Як же грається та бігає [дитя – Н. Осоріна [9]). які втратили актуальність у житті дорослих. Ключові слова: страх. “Діти й дурні говорять правду” [12]. В світлі сказаного виникає необхідність визначити наявність взаємозв’язку дорослої та дитячої фольклорних традицій. переходять до дитячого середовища й складають там основу дитячої фольклорної традиції (B. На наш погляд. проаналізувавши тексти дитячих настрашок із фольклорного архіву кафедри української літератури та компаративістики Черкаського національного університету ім. Такі умовні покарання засвідчують традицію ставлення до дитини як до “маленького дорослого”. Перші страхи дитини дорослі асоціюють із її властивістю спілку- ватися з надприродними істотами й потойбіччям: «лукавий зробив щось коло дитини. оскільки демонструє фізичну перевагу дорослого. М. Діти як маргінальні особистості вважалися сакральними. . прокляття: «Батькова-материна молитва й з дна моря витягає. новонароджені діти не мають страху. як янгол.seanewdim. 93 . правильно оцінювати обставини. але не загрожує життю.] і. не знає ні добра. що елементи культури.com Ярмоленко Н. Дитячі настрашки в українському фольклорі: трансформація традиції ______________________________________ Ярмоленко Наталія Миколаївна.

Science and Education a New Dimension. Philology, III(9), Issue: 44, 2015 www.seanewdim.com
Існувала традиція лякати дітей, забавляючи їх, щоб не
плакали. Навіюванням страху дітей привчали остерігатися речей, у пізнанні яких вони ще не мали досвіду.
Дорослі розповідали страшні історії, прививаючи дітям
уміння передбачати ту чи іншу небезпеку. Емоції страху, що виникали при цьому, виконували функцію самозбереження. Дітей починали лякати з дво-трирічного
віку. Лякали атмосферними явищами [4, 308–309]; тваринами (дикими та свійськими) [4, 308–309]; чужинцями та маргінальними особами (розбійниками, бурлаками, старцями) [4, 308]; надприродними істотами (русалками, домовиком тощо [4, 308–309]; людьми з надзвичайними здібностями [4, 309]; християнськими святими та церковнослужителями, причому духовне покарання трансформовувалося в покарання фізичне: “Дивись – он Бог свариться на тебе пучкою і каменюку
держить: як кине на тебе і вб’є, і ти не будеш у нас” [4,
308–309].
“Страшне” у відповідності з міфічною свідомістю
дорослих пов’язувалося з виходом за межі свого локусу по горизонталі (чужина, ліс, ріка), або асоціювалося з “чужим світом” по вертикалі – “низьким” (надприродні істоти, нечисть тощо) та “високим” (астральні світила, атмосферні явища, Бог і служителі культу). В усталеній картині світу українців місце “свого”
– посередині. Світ людей знаходиться в центрі Всесвіту: “В серединці – у золотій скриньці (ряднинці)”. У
народному світобаченні “страшне” чітко табуйоване
як небезпечне для усіх живих істот. Старші пояснювали, яких дій потрібно уникати, чого робити “не годиться”, бо то гріх, або й розповідали про трагічні
наслідки певних учинків [4, 269].
Фольклорні записи початку ХХ ст. засвідчують тенденцію прилучення дітей до картини світу дорослих, а
не відокремлення й обособлення дитячої субкультури.
Чим старша дитина, тим ширшою була її обізнаність із
фольклорною традицією. Діти швидко переймали від
старших братів і сестер не лише навички повсякденного життя, а й традиційну систему вікової та гендерної
поведінки. За словами Н. Заглади, із чотирирічного
віку діти з сусідніх хат гуртувалися на вулиці для спільних ігор і забав за статтю. Хлопчики й дівчатка зазвичай гралися окремо, різними групками, і часто
“хлопці стараються налякати дівчат” [4, 273].
Чотирирічні діти чітко розуміли кордони “свого”,
демонстрували неприйняття “чужого”, негативне ставлення до перетину кордонів між “своїм” і “чужим”.
Вихід за межі хати, кутка чи вулиці традиційно викликав острах. Незнайомців, чужаків діти потрактовували як носіїв зла: “А чужинців..., старців, циган,
що заїздять чи заходять у село, діти намагаються образити: передражнюють, ставляться до них вороже”
[4, 273]. Малюки покладалися на досвід старших дітей, картина світу яких структурованіша. У народній
культурі діти копіювали поведінку підлітків, а ті, в
свою чергу, намагалися перейняти манери дорослих.
Традиція настрашки передається від старших до молодших і в наш час.
Г. Виноградов зазначав, що дитяча етнографія не є
прямолінійним відображенням етнографії дорослих,
вона “має цілком самобутні особливості й риси, що
обумовлені особливостями дитячого віку й не зустрічаються в дорослих”. Традиційні норми поведінки,

правила гри, вербальні формули й словесні тексти
передаються від старших дітей до молодших без
втручання дорослих, або й у великій таємниці від них
[1, 7]. Із цією тезою можна не погодитися. Варто наголосити, що діти по-своєму інтерпретують традиційні міфологеми, репрезентують традиційні смисли,
відтворюючи їх у різних кодових системах за допомогою різних засобів ( у тому числі й невербальних).
Настрашки реконструюють систему архаїчних уявлень, що лежать в основі міфологічної свідомості.
Оскільки передача інформації відбувається від старших до молодших, то на її перехідних етапах втручання дорослих не обов’язкове, молодші засвоюють
усталені норми культурної поведінки нації через посередництво старших дітей.
На наш погляд, генеза сучасних настрашок сягає
традиційної дитячої культури. Настрашки могли бути
текстовим компонентом ритуалу-гри, подібного до
обряду вікової ініціації, що символізував прилучення
до колективу й здавна проводився старшими дітьми з
метою несподівано налякати молодших або «не посвячених» у сюжет слухачів. Сучасні настрашки є актуальними для дітей у віці від п’яти до дванадцяти
років. Практично всі діти переповідають одне одному
численні історії про «чорне простирадло», «червону
пляму», «чорну руку» тощо. Від традиції тексти успадкували трактування страшного як містичного або
соціально небезпечного. Вони сприяють соціалізації
дитини, прилученню її до колективу ровесників, задовольняють природну потребу дітей в інформації
«страшного» змісту. Ми погоджуємося з думкою
М. Осоріної, яка стверджує, що на віковому проміжку
з шести до дванадцяти років відбувається опрацювання природних дитячих страхів та їх символічне перероблення на рівні колективної дитячої свідомості, і
настрашки як важливий атрибут дитячої субкультури
є ефективним інструментом, що уможливлює успішний хід цього важливого процесу [9, 2].
Як свідчать матеріали польових досліджень, у сучасних настрашках, що розповідаються дітьми, збережено основні риси традиційних епічних жанрів.
Найпоширеніші теми настрашок – загадкова смерть,
масове вбивство, спричинене істотами й речами, що
пагубно впливають на живе, людське. «Інопланетяни
прилетіли на землю з метою, щоб хтось доглядав потомство. Вони взяли шкіри людей і зробили невеликий бізнес. Відкрили табір для дітей в підвалах, де
ходить їхня мати. І дітей, які не слухалися, вони скидали їй. А інші діти були рабами або їх з’їдали маленькі дракончики”. У настрашках події драматизуються шляхом використання міфологічних або екзотичних образів чи деталей. Часто в сюжетах змальовується незвичний інтер´єр або одяг (весільна сукня, одяг
на смерть, що є маркерами межових станів переходу);
зображаються незвичні образи-персонажі (інопланетяни, дівчинка-привид, нечистий). “Жив чоловік, і
йому здавалося, наче його зве дівчинка. Він пішов до
лікаря, а лікар йому порадив поставити стіл під двері.
Він так і зробив. І не потрібно було заглядати під стіл.
Йому стукав хтось, і він заглянув під стіл – і побачив
там копита, подивився у вікно – і побачив роги. Він
відкрив двері, а там чорт. Баааа! І він вбив його.”

94

Science and Education a New Dimension. Philology, III(9), Issue: 44, 2015 www.seanewdim.com
Сучасні настрашки успадкували мотиви й образність
епічних жанрів, зокрема, чарівної казки. Це образи
дороги, лісу, незвичайної хатинки в лісі, до якої потрапляє герой, мотиви випробовування героя представниками потойбіччя. Прозору символіку мають чудернацькі предмети, що є складовими поховального
обряду, образ небіжчика або зображення частин його
тіла (очі, рука). Атмосфера нагнітається шляхом використання традиційного в народному епосі прийому
ступінчатого звуження образів: «У чорному-чорному
місті, на чорній-чорній вулиці стояв чорний-чорний
будинок. В чорній-чорній квартирі стояв чорнийчорний гроб. Кришка гроба відкривається. Вилазить
рука: «Віддай серце!»; описом надприродних явищ,
наприклад, руки чи предметів одягу замість самого
злотворця: «В одній великій-великій шафі лежить
чорний-пречорний шарф і чорне-пречорне плаття, а
там – велика-велика рука!” Мова може йти не лише
про наявність певних частин тіла, на яких акцентується, а й про їхню відсутність: «На темній-темній планеті є темне-темне місто. У темному-темному місті є
темний-темний провулок. В цьому провулці є темнийтемний дім. У темному-темному домі є темні-темні
двері, а за ними – темна- темна кімната. В цій кімнаті
є темний стіл. На цьому столі стоїть темний ящик, в
цьому ящику лежить скелет: в нього все було, крім
серця. А скелелет: “Віддай мені своє серце!”.
Сучасна дитяча традиція донесла до нас не лише
емоції первісного, міфологічного страху, а й багатовіковий досвід людства з його приборкання. Перемогти
страшне можливо шляхом переведення жахливого у

смішне. У цьому й полягав ритуал переборення страху, який повинні були пройти діти: “В темномутемному лісі була темна-темна хатинка. А в тій темній-темній хатинці була темна-темна кімната. А в темній-темній кімнаті була темна-темна шафа, а в тій
темній-темній шафі був сундук. А в темнім-темнім
сундуку було щось страшне… З темного, темного
сундука вилазить їжачок, підходить до дзеркала і каже: «Боже, боже! На кого я схожий!». У кольористиці
настрашок переважають чорний і червоний кольори,
що символізують хаос, потойбіччя, смерть, агресію,
насильство та кров. Ефект переведення страшного в
смішне підкреслює бінарна кольористика:“У чорному-чорному селі, у чорній-чорній хаті, у чорнійчорній кімнаті на чорному-чорному столі, у чорнійчорній тарілці лежить рожева-рожева сосиска”.
Отже, парадигматичний аналіз концепту “страх” і
настрашок у народній традиції дає право стверджувати, що на основі успадкованих архетипних образів
підсвідомості, традиційного світобачення, певного
життєвого досвіду (почуте від дорослих, побачене в
реальності чи сні) діти наповнюють новим змістом
сталі міфологічні й фольклорні структури, продукуючи різноманітні сюжети настрашок і картин жахів, у
яких діють вигадані істоти-злотворці, представники
потойбіччя тощо. Прагматична мета жанру настрашок
– допомогти дітям колективно перебороти свої страхи, навчитися керувати своїми емоціями страху. Для
повного з’ясування проблеми настрашок необхідна
подальша робота, направлена на теоретичне осмислення жанру.

ЛІТЕРАТУРА
1. Виноградов Г.С. Детский народный календарь / Г.С. Вино- 7. Лисевич И.С. Древняя китайская поэзия и народная песня.
градов // Сибирская живая старина. – Вып. 2. – Иркутск,
(Юэфу конца III в. до н.э. начала III в. н. э.) / И.С. Лисевич.
1924. - 256 с.
– М.: Наука, 1969. с. 14-17.
2. Гречина О.Н., Осорина М.В. Современная фольклорная 8. Лурье В.Ф. Краткая антология фольклора младших школьпроза детей / О.Н. Гречина, М.В.Осорина // Фольклор и исников // ШБФ, 1.
торическая действительность. – Л., 1981. – (РФ. – Т. ХХ).
9. Осорина М. Секретный мир детей в пространстве мира
3. Грушевський Марко Дитина у звичаях і віруваннях українвзрослых. 5-е издание / М. Осорина. – С-Пб.: Питер, 2010.
ського народу / Марко Грушевський. – К.: Либідь, 2006. –
– 368 с.
256 с.
10. Приповідки або українсько-народня філософія [Зібрав,
4. Заглада Н. Побут селянської дитини / Народна культура
підготував до друку та опублікував Володимир С.
українців: життєвий цикл людини: історико-етнологічне
Плав’юк]. – Едмонтон: Асоціація Українських Піонерів
дослідження у 5 т. / наук. ред. М. Гримич. – К.: Дуліби,
Альберти, 1998. – Т. І. Перевидання з оригіналу 1946 року.
2008. – Т. 1. Діти. Дитинство. Дитяча субкультура. – 2008.– 1998. – 355 с.
400с. – С. 214 – 395.
11. Словарь української мови / [упорядкував з додатком влас5. Кулинич С.П. Сучасний дитячий фольклор: семантичний,
ного матеріалу Борис Грінченко]. – К.: “Довіра” –УНВЦ
структурний, функціональний аспекти: автореф. дис. на
“Рідна мова”, 1997. – Т.ІІ З – Н. – 1997. – 577 с.
здобуття наук. ступ. канд. філолог. Наук: спец. 10. 01. 07. – 12. Українські приказки, прислів’я і таке інше. Уклав М. Но“Фольклористика” / С.П. Кулинич. – Київ, 2005. – 20 с.
мис / Упоряд., приміт. Та вступна ст. М.М. Пазяка. – К.:
6. Лановик М.Б., Лановик З.Б. Українська усна народна творЛибідь, 1993. – 768 с.
чість Навчальний посібник / М.Б. Лановик, З.Б. Лановик. - 13. Чередникова М.П. “Голос детства из дальней дали...” (игК.: Знання-Прес, 2006. – 591 c.
ра, магия, миф в детской культуре) / М.П. Чередникова. –
М.: Лабиринт, 2002. – 224 с.
REFERENCES (TRANSLATED AND TRANSLITERATED)
1. Vynohradov H.S. Children's folk calendar // Siberian live old. - 4. Zahlada N. Everyday life of peasant’s child / Ukrainian folk
Vol. 2. - Irkutsk, 1924. - 256 p.
culture: the life cycle of man: historical and ethnological study
2. Hrechyna O.N., Osoryna M.V. Children's modern folk prose /
in 5 vol. / Science. ed. M. Hrymych. - K .: Duliby, 2008. - Vol
O.N. Hrechyna, M.V. Osoryna // Folklore and historical reality.
1. Children. Childhood. Children's subculture.– 2008.- 400 p. –
– L., 1981. – (RF. – T. KhKh).
S. 214 – 395.
3. Hrushevs'kyy M. The child in the customs and beliefs of the 5. Kulynych S.P. Modern children's folklore: semantic, structural,
Ukrainian nation / Marko Hrushevs'kyy. – K.: Lybid', 2006. –
functional aspects / Abstr. dis cand. philol. sc.: spec. 10. 01. 07.
256 p.
- "Folklore" / S.P. Kulinich. - Kyiv, 2005. – 20 s.

95

Science and Education a New Dimension. Philology, III(9), Issue: 44, 2015 www.seanewdim.com
Edmonton: Alberta Association of Ukrainian Pioneers, 1998. –
T.I. reprint of the original 1946.– 1998. – 355 s.
11. Ukrainian Language Dictionary / [Compiled with the addition
of Boris Hrinchenko own material]. - K .: "Trust" -UNVTS
"Native Tongue" 1997. – T.II Z – N. – 1997. – 577 s.
12. Ukrainian sayings, proverbs etc. / concluded M. Nomys /
Compilation, notes and introductory article M.M. Pazyak. – K.:
Lybid', 1993. – 768 s.
13. Cherednykova M.P. „Voice of childhood from farness” (game,
magic, myth in children's culture) / M.P. Cherednykova. – M.:
Labyrynt, 2002. – 224 s.

6. Lanovyk M.B., Lanovyk Z.B. Ukrainian folklore. Tutorial /
M.B. Lanovyk, Z.B. Lanovyk. - K.: Znannya-Pres, 2006. –
591 p.
7. Lysevych Y.S. Ancient Chinese poetry and folk song (Yuefu
end of the III. BC beginning of the III. BC. E.)/ Y.S. Lysevych.
– M .: Nauka, 1969. s. 14-17.
8. Lur'e V.F. Brief anthology of folklore primary school children //
ShBF, 1.
9. Osoryna M. The secret world of children in the space of the
adult world / M. Osoryna. – S-Pb.: Pyter, 2010. – 368 s.
10. Bywords or Ukrainian-national philosophy / [[Gathered, prepared for publication and published Vladimir S. Plav'yuk]. -

Yarmolenko N.N. Child's spooky tales is in ukrainian folklore: transforming traditions
Abstract. The article describes genesis and transformation of ‘nastrashky’ (term by the author), these spooky tales are one of the
least researched genres in modern children’s folklore. The research offers an insight of genetic similarity of this genre with miscellaneous traditional forms used by adults and elder children to scare a child away. Children were taught by scaring to beware of some
unknown things. Adults told scare stories for didactic purposes, they gave children an ability to anticipate danger. Children’s fear
performed the function of self-preservation and self-regulation. The author accents on interrelation and mutual influence of two cultures (adults and children). Children studied the system of forbiddances of adults through legends, stories and tales. Ukrainian folklore stories which were documented in XX century showed us tendencies of children’s introducing into the picture of the world of
adults, their connection with outlook of adults. They interpreted the traditional myths, represented traditional meaning and realized
them in different systems of codes. Spooky tales reconstructed the system of archaic concepts, which were in the basis of the mythological consciousness. As far as transmission of information derived from the older to the younger, so an adult intervention was not
necessary on transitional stages. Younger children learned the accepted norms of cultural behavior of the nation due to the elder children. Paradigmatic analysis of the concept of "fear" gave the right to assert in the folk tradition that children's spooky stories were
formed on the basis of inherited archetypal characters, the traditional worldview and particular life experiences (whish was heard
from adults or saw in real life). Traditional mythological and folklore structures lied in a basis of ‘nastrashky’. An imaginary creatures and representatives of underworld acted according their malice in such tales. The author defines kinship children’s spooky stories with folk epic and argues that the pragmatic aim of this genre was to teach children to be in control of their emotions.
Keywords: fear, spooky tales, scary stories, ‘nastrashky’, children’s epos, children’s subculture
Ярмоленко Н.Н. Детские страшилки в украинском фольклоре: трансформация традиции
Аннотация. В статье рассматривается генеза и трансформация малоисследованого в украинской фольклористике современного жанра – детских страшных историй, для наименования которых автор предлагает термин “настрашки”. Сделана
попытка доказать генетическое родство детских страшилок и традиционных форм запугивания детей взрослыми, а также
старшими детьми. Выделено взаимосвязи и степень влияния культуры взрослых на детскую субкультуру. Украинские фольклорные записи начала ХХ в. свидетельствуют о тенденции приобщения детей к картине мира взрослых, а не отделения и
обособления детской субкультуры. Детские страшилки образуются на основе унаследованных архетипных образов, традиционного мировоззрения, определенного жизненного опыта. Традиционные мифологические и фольклорные структуры
составляют основу детских страшилок, в которых действуют вымышленные существа-вредители, представители потустороннего и тому подобное. Определено родство детских страшилок из народным эпосом и доказано, что прагматическая
цель жанра – научить детей управлять своими эмоциями.
Ключевые слова: страх, страшилки, страшные истории, настрашки, детский эпос, детская субкультура

96

Balogvár u. 1022 Budapest. Xénia Vámos The journal is published by the support of Society for Cultural and Scientific Progress in Central and Eastern Europe Készült a Rózsadomb Contact Kft nyomdájában.com Editor-in-chief: Dr. Issue: 44. www. 1. III(9).rcontact.hu . Philology. 2015 www.seanewdim.Science and Education a New Dimension.