You are on page 1of 110

p-ISSN 2308-5258

e-ISSN 2308-1996

www.seanewdim.com

Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, III(24), Issue: 48, 2015 www.seanewdim.com

p-ISSN 2308-5258

e-ISSN 2308-1996

III(24), Issue 48, 2015
SCIENCE AND EDUCATION A NEW DIMENSION

Pedagogy and Psychology

www.seanewdim.com

Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, III(24), Issue: 48, 2015 www.seanewdim.com

Editorial board
Editor-in-chief: Dr. Xénia Vámos
Honorary Senior Editor:
Jenő Barkáts, Dr. habil.
Nina Tarasenkova, Dr. habil.
Andriy Myachykov, PhD in Psychology, Senior Lecturer, Department of Psychology, Faculty of Health and Life Sciences, Northumbria University, Northumberland Building, Newcastle upon Tyne, United Kingdom
Edvard Ayvazyan, Doctor of Science in Pedagogy, National Institute of Education, Yerevan, Armenia
Ireneusz Pyrzyk, Doctor of Science in Pedagogy, Dean of Faculty of Pedagogical Sciences, University of Humanities and
Economics in Włocławek, Poland
Irina Malova, Doctor of Science in Pedagogy, Head of Department of methodology of teaching mathematics andinformation
technology, Bryansk State University named after Academician IG Petrovskii, Russia
Irina S. Shevchenko, Doctor of Science in Philology, Department of ESP and Translation, V.N. Karazin Kharkiv National
University, Ukraine
Kosta Garow, PhD in Pedagogy, associated professor, Plovdiv University „Paisii Hilendarski”, Bulgaria
László Kótis, PhD in Physics, Research Centre for Natural Sciences, Hungary, Budapest
Marian Wloshinskі, Doctor of Science in Pedagogy, Faculty of Pedagogical Sciences, University of Humanities andEconomics in
Włocławek, Poland
Melinda Nagy, PhD in Biology, associated professor, Vice-Rector, J. Selye University in Komarno, Slovakia
Anatolij Morozov, Doctor of Science in History, Bohdan Khmelnitsky National University in Cherkasy, Ukraine
Nikolai N. Boldyrev, Doctor of Science in Philology, Professor and Vice-Rector in Science, G.R. Derzhavin State University in
Tambov, Russia
Olga Sannikova, Doctor of Science in Psychology, professor, Head of the department of general and differential psychology, South
Ukrainian National Pedagogical University named after K.D. Ushynsky, Odesa, Ukraine
Oleg Melnikov, Doctor of Science in Pedagogy, Belarusian State University, Belarus
Riskeldy Turgunbayev, CSc in Physics and Mathematics, associated professor, head of the Department of Mathematical Analysis,
Dean of the Faculty of Physics and Mathematics of the Tashkent State edagogical University, Uzbekistan
Roza Uteeva, Doctor of Science in Pedagogy, Head of the Department of Algebra and Geometry, Togliatti StateUniversity, Russia
Seda K. Gasparyan, Doctor of Science in Philology, Department of English Philology, Professor and Chair, Yerevan State
University, Armenia
Svitlana A. Zhabotynska, Doctor of Science in Philology, Department of English Philolgy of Bohdan Khmelnitsky National
University in Cherkasy, Ukraine
Tatyana Prokhorova, Doctor of Science in Pedagogy, Professor of Psychology, Department chair of pedagogics andsubject
technologies, Astrakhan state university, Russia
Valentina Orlova, CSc in Economics, Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas, Ukraine
Vasil Milloushev, Doctor of Science in Pedagogy, professor of Departament of Mathematics and Informatics, Plovdiv University
„Paisii Hilendarski”, Plovdiv, Bulgaria
Veselin Kostov Vasilev, Doctor of Psychology, Professor and Head of the department of Psychology Plovdiv University „Paisii
Hilendarski”, Bulgaria
Vladimir I. Karasik, Doctor of Science in Philology, Department of English Philology, Professor and Chair, Volgograd State
Pedagogical University, Russia
Volodimir Lizogub, Doctor of Science in Biology, Head of the department of anatomy and physiology of humans andanimals,
Bohdan Khmelnitsky National University in Cherkasy, Ukraine
Zinaida A. Kharitonchik, Doctor of Science in Philology, Department of General Linguistics, Minsk State LinguisticUniversity,
Belarus
Zoltán Poór, CSc in Language Pedagogy, Head of Institute of Pedagogy, Apáczai Csere János Faculty of the Universityof West
Hungary
Managing editor:
Barkáts N.
© EDITOR AND AUTHORS OF INDIVIDUAL ARTICLES
The journal is published by the support of Society for Cultural and Scientific Progress in Central and Eastern Europe

BUDAPEST, 2015

Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, III(24), Issue: 48, 2015 www.seanewdim.com

Statement:
By submitting a manuscript to this journal, each author explicitly confirms that the manuscript
meets the highest ethical standards for authors and coauthors. Each author acknowledges that fabrication
of data is an egregious departure from the expected norms of scientific conduct, as is the selective
reporting of data with the intent to mislead or deceive, as well as the theft of data or research
results from others. By acknowledging these facts each author takes personal responsibility for the
accuracy, credibility and authenticity of research results described in their manuscripts. All the articles
are published in author's edition.

The journal is listed and indexed in:
INNO SPACE SCIENTIFIC JOURNAL IMPACT FACTOR: 2.642
ISI (INTERNATIONAL SCIENTIFIC INDEXING) IMPACT FACTOR: 0.465
DIRECTORY OF RESEARCH JOURNAL INDEXING
ULRICHS WEB GLOBAL SERIALS DIRECTORY
UNION OF INTERNATIONAL ASSOCIATIONS YEARBOOK
SCRIBD
ACADEMIA.EDU
GOOGLE SCHOLAR

Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, III(24), Issue: 48, 2015 www.seanewdim.com

CONTENT
PEDAGOGY ……………………………………………………………………………………………...
Goncharenko Ya.V., Sushko O.S. The formation of goals and learning results of financial
mathematics to students of the program "Bachelor of mathematics and economics" ………………...
Ivanova V.A. Academic fraud ……………………………………………………………………………..
Nemchenko S.G. Periodization of the process of formation and development of the system
of training of leaders of general educational institutions ……………………………………………..
Nikonenko T.V. Theoretical Aspects of Problem of Technology of Context Teaching within
the Process of Training Magister of Primary School Education ……………………………………...
Благова Т.О. Динаміка формування теоретичних основ хореографічної освіти: історикокультурологічний контекст …………………………………………………………………………
Бурко О.В. Навчання романтичної поезії учнів основної школи у контексті єропейського
романтизму …………………………………………………………………………………………..
Вєнєвцева Є.В. Особливості білінгвального спілкування студентів вищих педагогічних
навчальних закладів ………………………………………………………………………………….
Грабовий А.К. Теоретико-методичні засади вдосконалення експериментально-методичної
підготовки майбутніх вчителів хімії ………………………………………………………………..
Жук І.В. Зв'язок між радіанною та градусною мірою кута з точки зору наближених обчислень
Іванчук С.А. До питання взаємодії дошкільного закладу і сім’ї з проблеми економічного
виховання дітей дошкільного віку ………………………………………………………………….
Коновальчук І.І. Методологічні підходи до дослідження інноваційних процесів
у загальноосвітніх навчальних закладах …………………………………………………………...
Коркішко О.Г., Коркішко А.В. Управління як основа організації ефективної самостійної
роботи студентів ВНЗ ………………………………………………………………………………..
Кривошея Н.Б. Формування образного мислення у старших дошкільників засобами
українського фольклору ……………………………………………………………………………..
Мардоян Р.А. Задачи и функции педагогической аксиологии в Армении в период
глобализации …………………………………………………………………………………………
Роман С.В. Дослідницька діяльність в арсеналі технологій формування екологогуманістичних цінностей школярів у процесі хімічної освіти ……………………………………
Саяпіна С.А. Фундаментальність ідей, розмаїття експериментальних пошуків
у науково-дослідній програмі Олександра Запорожця (30-70-ті рр. ХХ ст.) ……………………
Таможська І.В. Сучасні методологічні та методичні аспекти педагогічного менеджменту
у ВНЗ ………………………………………………………………………………………………….
Тимчук Л.І. Освіта дорослих у навчальних закладах системи ліквідації неписьменності
в Україні (20-30-і роки ХХ століття) ……………………………………………………………….
Уйсімбаєва М.В. Виховання соціальної активності старшокласників у проектній діяльності ……..
PSYCHOLOGY …………………………………………………………………………………………..
Алєксєєва Ю.А. Психологічні особливості становлення віри в ранньому онтогенезі ………………
Арабаджи-Сапункова С.Г. Психологические факторы взаимосвязи стрессоустойчивости
с особенностями адаптивности личности ………………………………………………………….
Кузнєцова О.В. Психобіографічні кореляти адаптивності особистості ……………………………….
Мельніченко О.І. Результати кореляційного аналізу за дослідженням «Психологічні
чинники прийняття нововведень науково-педагогічними працівниками ВНЗ» ………………...
Неурова А.Б. Синергійно-системна модель забезпечення емоційної стійкості фахівців
з надзвичайних ситуацій під час виконання ліквідаційних завдань ……………………………..
Пахомова В.Г. Влияние виртуальной реальности на формирование образа "Я" младших
школьников – активных пользователей компьютерных игр ……………………………………..
Попчук М.А. Метакогнітивний підхід у навчанні лексичного матеріалу ……………………………..

6
6
11
15
18
21
25
30
34
38
43
46
50
54
58
62
66
69
73
77
81
81
86
90
95
99
104
107

Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, III(24), Issue: 48, 2015 www.seanewdim.com

PEDAGOGY

Goncharenko Ya.V., Sushko O.S.
The formation of goals and learning results of financial mathematics to students
of the program "Bachelor of mathematics and economics"
________________________________
Goncharenko Yanina, Ph.D. in Physics and Mathematical Sciences, Professor
Sushko Oleksandra, teacher
National Pedagogical Dragomanov University, Kiev, Ukraine
Abstract. The developed system goals and expected learning results of financial mathematics to students of the program "Bachelor
of mathematics and economics", considered with program results and competencies, classification formulated goals, in particular on
the basis of the taxonomy by B. Bloom.
Keywords: competence, financial mathematics, goals and learning results, taxonomy purposes, teaching methodic

One of the most effective ways to be formulated in the
Law of Ukraine "On higher education" (No. 1556-VII,
from 01.07.2014) the basic principles of the state policy
in the sphere of higher education, in particular " straight
combination in the educational process of educational,
scientific and innovative activity", in the context of understanding the educational process as "intellectual and
creative activity in the field of higher education and science, is in a higher educational institution (academic institution) through the system of scientific-methodical and
pedagogical activities and directed to transfer, learning,
enhancement and use of knowledge, skills and other competencies in students, as well as forming harmoniously
developed personality", in our opinion, is the optimal integration of fundamental scientific and professional practical training. For students of mathematics majors various
majors this can be achieved by the study of relevant disciplines that belong to the so-called applied mathematics.
One such field is financial mathematics.
Relying on article 2.1.Pedagogical European Constitution, which interprets "teacher education as a system of
transfer current basic and applied knowledge in the course
of activities of educational institutions of different types
and forms of ownership, aimed at training teachers preschool, primary, general secondary, out-of-school, vocational education, professional activity is the training and
education of children and youth", we will try to identify
the main approaches to the formation of goals and learning results of financial mathematics to students of mathematical specialties of pedagogical universities.
The problem of forming the purposes of training and
education was and is always relevant. Even Ya. Komenskiy considered a big disadvantage of pedagogical activity, the absence of clearly defined pedagogical goals [9].
Learning objectives we will consider as pre-planned
result of the training activity, which is achieved with the
help of the content, methods, learning tools, etc. It is a
major component methodical system, which is influenced
by the social order of the society, the level of development of science and teaching methodic, learning environments and affect the choice of other components of the
system, because it gives the answer to the question: why
(for what purpose) to teach?
Today, in the conditions of implementation of competence-based approach, there is a shift from process to outcome of education in the activity measurement, the shift
from accumulation of normative knowledge, skills and
abilities in the formation and development of competen-

cies. In this context, learning goals are formulated in
terms of learning results and competently.
On today uses a number of terms to denote the "learning results" and "competences" (competence). They have
different shades of meaning and multiple different spheres
of reference. But in any case, they all refer to what the
learner will know, understand and can do at the end of the
learning process. Their widespread use is part of the
changing paradigm, according to which a person learns,
placed in the center of the educational process in higher
education. This change is the basis for the European higher education area, the Bologna process and ECTS.
1. In the frame of qualifications of the European higher
education area (Bologna framework) learning results (including competencies) are treated as General learning
results. The frame is based on the Dublin descriptors developed in the framework of the Joint initiative quality.
These descriptors contain General statements of typical
expectations or the level of competences of academic
achievements and abilities associated with the Bologna
cycles. The term competence in this case is used in a
broad sense, allowing the gradation of skills [5].
2. The European qualifications framework for life but
distinguishes between knowledge, skills and competence
(competence). It uses the following definition: "competence means the proven ability to use knowledge, skills
and personal, social and/or methodological abilities in
work or study situations and in professional and personal
development. In the context of the European qualifications framework, competence is described in terms of
responsibility and autonomy". In this case, the term
"competence" is understood in a more limited sense as the
ability to transfer knowledge into practical actions [3].
3. The Tuning project (harmonization of the educational structures in Europe) allows to draw a clear distinction
between learning results and competences to define the
different roles the most important participants of the educational process: teachers and students/trainees. Competence in "Tuning" represent a dynamic combination of
knowledge, understanding, skills, abilities and attitudes,
and are divided into subject-specific and general. Fostering competences is the task of the educational process and
educational programs. The Tuning project the results of
the study indicate the level of competence obtained by
one who learns. The learning results are formulated by the
faculty, preferably on the basis of data received from internal and external stakeholders [4].
In the Law of Ukraine "On higher education" the following definition of "competence is a dynamic combina6

understand.02 LR 01. abilities and capabilities. It is special (professional) competence transform educational program on professionally-oriented. This is.08 LR 04. applying knowledge and understanding. communication. ways of thinking. the learning results reflect the expectations of teachers regarding the results of their educational activity. In turn. the competences represent a dynamic combination of knowledge. annuities to the changing rate of payment May develop the debt repayment scheme Able to determine modern and future value of annuities post and prenumerando Can perform the calculations for the conversion and consolidation of debts Content module 3. Competence are formed in many different academic disciplines and assessed at different stages [12].01 LR 02. competency and learning results are formulated in accordance with the Dublin descriptors: knowledge and Code LR LR 01. skills and practical skills. rent.05 LR 02. which determines a person's ability to successfully implement professional and further training activities and is the result of learning at a certain level of higher education" [11]. Mathematical methods and models in the study of the securities market Has knowledge basic mathematical models of financial analysis: percentage calculations. Elements of actuarial mathematics Has knowledge theoretical basics of building insurance rates Know how to calculate the rates in the contracts of property. personal insurance and liability insurance Able to determine the probability of occurrence of the insured event. Consider common approaches to the design of program competencies and learning results. continuous annuities. the initial capital cost of money over time.01 LR 04. rent.04 LR 03. May deal with individual module of a course or period of study (first or second level) [12]. loan calculations Know how to calculate the main parameters of the cash flows. The learning results for content modules financial mathematics The student who scored The wording of the learning results for modules of content the module: Content module 1. knowledge of foreign languages. loan calculations Has knowledge key financial indicators: cash flow.03 LR 01.com tion of knowledge.03 LR 02. The development of competence is the goal of the curriculum.03 LR 05.03 LR 04. perpetual. Under the General competencies will understand common concepts are not tied to any subject area. creativity.seanewdim. learning ability. forecasting models May exercise the choice of the best model of optimization of the investment portfolio Know how to calculate the main parameters and results of operations with securities Knows how to use computer technology with the aim of finding the optimal solutions of the mathematical model Content module 5. We will consider the classification of competencies in two types: General and special (professional) competence. understanding. III(24). the formulation of judgments.08 understanding.01 LR 03. ideological and civil qualities.01 LR 05. in particular models of portfolio securities. Learning results specific the fact that they. so they define the profile of the educational program and future qualification graduate. According to the methodology of Tuning the learning results are formulated in terms of competences.Science and Education a New Dimension. skills.05 LR 05. deferred. as well as at the level of individual disciplines and competencies acquired by individuals who learn. unlike competencies can be measured.04 LR 02. Financial highlights: cash flow.03 LR 03.02 LR 04. Financial operations and instruments Has knowledge primary and derivative financial instruments May exercise selection of specific tools and instruments for the proper management of cash assets Know how to calculate current and full yield financial transactions May develop business plan activity of the investigated object Able to determine the parameters of the financial transactions when certain conditions Can predict the dependence of the rate bonds from interest rate Content module 4. moral and ethical values. etc. the Tuning project: learning results– statement of what is expected to know. learning ability [2].01 LR 01. By definition. 2015 www. Between learning results and competences there is a basic difference lies in the fact that the learning results are formulated by the teachers at the level of the educational program. That is. Pedagogy and Psychology. probabilistic models and risk assessment methods.06 LR 03.05 LR 03. Table 1. Issue: 48. the frequency and the expected value of the damage Can predict trends in insurance costs 7 . for example. In the common European framework of qualifications. Special (professional) competence depend on the subject area. basic information technology.02 LR 03. be able to demonstrate the student after graduation. professional.06 LR 02. the purchasing power of May exercise the process of inflation in determining the cost of capital schemes simple and compound interest Know how to calculate the current and future value of money Can perform the operation of the building and the discounted cash assets in the schemes simple and compound interest Content module 2. Operations building and discounting using simple and compound interest Has knowledge basic financial concepts: interest and discount rate.07 LR 05. optimization models.

LR 04. LR 03. the ability to LR 03.03. Simonov V. B. reproduce these concepts.05. analysis. Learning results as a result of educational activity. Mastering the skills to work independently (coursework. Guildford have developed a three-dimensional model of the taxonomy that al- lows us to consider a hierarchy of goals and levels of training and has identified the following levels: content. consists of the following content modules: 1.08. you should find out the relevance of the results to the training program learning results.06. LR 02. LR 05.08 4. This classification is hierarchical. the most important competence of the teacher of the XXI century. understanding. To do this.03.07 6. Ability to apply mathematical methods to the solution of various types of theoretical and applied prob. to establish the linkages between them. D.03. by setting the relationship between the learning results with the semantic module. Dragomanov.04. Bloom. LR 03. LR 02. probability theory and mathematical statisLR 05. Relationship of learning results with meaningful modules with software results № Software learning results The relationship with LR PH 1. Knowledge and understanding of fundamental mathematical concepts of algebra.P.02. LR 01. to interpret. mathemati. 5.03. LR 04. capable of training and education of children. require a certain classification and measurement of learning achievements of students. LR 03. they are key indicators of the level of knowledge of students competencies. LR 03. Boccand.01. Guildford.01 3. J.2. [8] and Simonov V.P. LR 05. 2015 www. loan calculations. geometry.01.01 2. level of creativity. basic skills (reproductive level).02. Financial highlights: cash flow. computer science.com Pedagogical European Constitution in article 2. Mathematical methods and models in the study of the securities market. determines that the "center of teacher education and various forms of teacher training in the framework is the formation of the personality of the teacher – man high level of education.03. and operations. to get results within a limited time with an emphasis on professional honesty and preventing plagiarism. using different programming languages. damental mathematical concepts and illuminate the relationships between them. has identified five levels of learning. D. rent. LR 05. Thus.08 tics. application.P.01. LR 04. 4. which is taught to the students profile "mathematics and economics" in the NPU named after M. Ability to perform computer calculations. Bocc. LR 05. The common experience of assessment recommends to describe learning results multilevel taxonomy. the most widespread taxonomy Bespalko V. III(24). using appropriate software. such as taxonomy B. and each level includes the previous one. LR 02. The creation of such tables matching the contents of the educational discipline and provided to the program learning results will allow the teacher to adjust the learning process and to determine the optimal list of content modules. LR 03. In general. LR 03. including economic. [13]. 3) the competence of justice. we will construct the following table 2. etc. cal analysis and differential equations.03. thesis or with a group (laboratory work).04.08 8 . LR 04. In the post-Soviet space. memorization. which should possess a teacher of the XXI century (article 6. LR 04. mathematical analysis. Basic knowledge and understanding of special courses on the student's choice: algebra and number theory. The ability to formulate and prove mathematical statements that establish the basic properties of the fun. results. comprehension. cultural training. applied mathematics.Science and Education a New Dimension. Financial transactions and instruments. J. lems.03. LR 02. 2) competence identity. the activity in the standard situation. solve problems of different types. skills analysis and display of LR 03.05. The course of financial mathematics. Elements of actuarial mathematics. LR 02. LR 01. the learning results are measurable. where each successive level of learning also includes all previous: recognition.03. Operations building and discounting using simple and compound interest. 4) leadership competence. LR 02.01. to create their own programs to LR 01. products. 7) empathy – the ability to understand the experiences of the student or student and empathy in the process of communication. activity in non-standard situations.08.2) [10]: 1) communicative competence (in particular. the modern teacher must be fluent in several European languages).01.01. which promotes the well-being of each person and creates its rich spiritual world is defined by the ability to ensure that the learning environment. LR 03.03.01. LR 04. LR 02.04. Table 2.LR 01.LR 01. Bloom identifies six levels of mastering the content of education: knowledge. LR 05. each of which includes the types and categories.08. has developed a taxonomy that contains four levels of learning: the level of recognition. build.05. give examples.02. evaluation [1]. differential equations. probability theory and mathematical statistics. Bespalko V. Economics. geometry.06..seanewdim. 5) research and analytical competence. high spiritual and moral qualities. Issue: 48. LR 05.P. activities in new areas (research). methods of teaching mathematics. and study mathematical models of real processes and phenomena.03. LR 03. ability LR 02. 2.04. In this regard. with the aim of further specialization and the development of interdisciplinary approaches.01. Pedagogy and Psychology. 3. LR 05. synthesis. youth and students in accordance with the requirements of the XXI century" and highlights the 7 core competencies. 6) the ability to learn throughout life. 5. LR 03.P.LR 01.

Considering the general and professional (scientific and subject-specific) competencies highlighted in the program bachelor of mathematics and economics. theories and methods of financial mathematics. prove. our stated competencies. LR5 –to learn to objectively evaluate and present scientific results. principles. to interpret the results. processes and phenomena. probabilistic. let us turn to the formulation of learning goals. Matrix relations learning results (LRn) and competencies (Cm) Competence Learning results LR1 LR2 LR3 LR4 LR5 LR6 C1 C2 C3 C4 C5 + - + + + + + + + + + + + + + + + - Table 3 shows the relationships of learning results (LRn) and competencies (Cm) in the form of a characteristiccorrelation matrix. compares and evaluates different methods of problem solving. for examples. III(24). Bespalko G. select and use a variety (transformation of methods to get the result. learning results and the defined relationships. LR4–to use information technology for data processing. compare and establish the linkages between them. Synthesis The student is able to establish relationships and build on their basis Practically meaningful of a mathematical model. Piaget Knowledge The student has basic concepts. i. the content of educational material on financial mathematics. to build a (in new mathematical model to distinguish relevant and irrelevant parameters. facts and methods of financial mathematics. their ability to formulate. LR3– to create a mathematical model of the real process or phenomenon. Bloom. able to identify and reproduce in the simplest situations. concepts. to compare and to (in typical establish relationships between concepts. for examples. Table 4. regression and variance. interpret.Science and Education a New Dimension. to parse it. statistical. their accuracy and reliability.Bespalko. financial mathematics on the basis of this analysis. V. methods of creation. summarize and present the knowledge) results.e. According to the representation of the relationship between learning results and competencies are clearly set group learning results. 2015 www. Application The student is able to apply methods of financial mathematics to the Meaningful solution of theoretical and applied problems. Bloom) V. C5– the ability to apply modern information technology to address theoretical. its place and role in the training of specialists and interdisciplinary communication. to establish the adequacy of the data characterizing it.Introduction A primitive form of perematics. Pedagogy and Psychology. facts and methods of finan. correlation. situations) variables and steel. Learning goals of financial mathematics in the cognitive sphere (classified in the taxonomy B. (identification) ception Understanding The student understands. to plan a strategy decisions. practical and applied problems. the importance of the obtained results. (formation of knowledge. summarizing all the above. to interpret. and apply basic mathematical statements expressing properties of underlying financial instruments. Analysis The student can analyze the real financial and economic phenomeThe application skills and beginner) non. 9 .seanewdim. Issue: 48. responsible for the formation of specific professional competencies. The analysis of this table gives the teacher information about the possible improvement of the content and structure of the educational material of each content module. plan investigations. in particular analytical. goals (B. C2– ability to formulate. to predict future results. C3– the ability to apply mathematical methods to solve theoretical and applied problems in financial and actuarial mathematics. LR6–to plan. facts and methods of financial math. is able to reproduce and to prove properties The application Initial understanding to prove the assertion. Then we have the following learning results for the entire course in financial mathematics: LR1– demonstrate knowledge and understanding of essential facts. to design. Table 3. the matrix elements (+ or -) indicate the presence or absence of a relationship (and not its essence). Piaget [7]) Categories of Category of Categories educational Learning goals of financial mathematics educational goals of educational goals. LR2–to apply acquired knowledge and skills to solve various types of educational tasks. Klaus and J. analysis and study of mathematical models of financial-economic objects. interpret. Assessment Student evaluates the adequacy of the constructed models of real processes or phenomena. and G. deterministic and stochastic characteristics. Thus.situations) cial mathematics. Klaus and J. we have formulated 5 competencies that must be formed among the students in the learning process of financial mathematics: C1– knowledge of basic concepts.com C4– ability to apply mathematics.

– M. III(24). Krathwohl.pdf Ukrainian) 7. Systematic and methodical support of tional Objectives: The Classification of Educational Goals.ua/informatsiya/ procesbolonski. 1989.. Kraśniewski А. 2014. (in Ukrainian) zgodnie z wymaganiami wynikającymi z Krajowych Ram 12. Ключевые слова: компетентности. 13. V.europa.com REFERENCES (TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1. согласованная с программными результатами и компетентностями. 9. Pedagogical European Constitution / URL: http://www. New York. Сушко А. On higher education: the Law of Ukraine [adopted by _QF_EHEA. – Handbook I: 149 p. ed. методика обучения. Lukina T. Блума.php/Dublin_ 406 c. Формирование целей и результатов обучения финансовой математике студентов профиля «бакалавр математики и экономики» Аннотация. I.seanewdim. – K . by educational process of training. Bulakh I. Jak przygotowywać program kształcenia http://zakon2. Longmans. (in Ukrainian) 5. финансовая математика. field of educational management. http://ec.edu.С.. предложена классификация сформулированных целей.Green.. 2009.pl naukovtsyam/dokumenti/naukova-tema-universitetu.html.uw.gov. цели и результаты обучения 10 .: "Master Class". Bespalko V. (in Ukrainian) Гончаренко Я... Pedagogical Management: 50 know-how in the Mruha M. Materials National Team Expert. org/index.eu/education/policies/educ/eqf/rec08_en. таксономия целей. 3. and Theory / under total. Rashkevych M. Pedagogy and Psychology. 10.: Higher School. Textbook.. Ahrusti G.no/Docs/00-Main_doc/050218 11..G.arpue. 2015 www. в частности на основе таксономии Б. Ukraine. (in Ukrainian) Descriptors. 2nd ed. EU NEO in Kwalifikacji dla SzkolnictwaWysszego? – URL: http://www.pdf.bologna-bergen2005.P. URL: http://www.P. Vismut G.eu/w/index.unideusto. Bloom Benjamin S.rada. Разработана система целей и ожидаемых результатов обучения финансовой математике студентов профиля подготовки «бакалавр математики и экономики». Artemchuk L. – 2. 2012. http://tuning. (in Russian) – 113 p. Dublin Descriptors / URL: http://ecahe.ua/laws/show/1556-18. – M .php/uk/chasopys-yevropeiski-pedahohichni4. David R. – 264 p. (in /dane/publikacja_MNISW_AK_111103. Corr. add. Simonov V. studii/pedahohichna-konstytutsiia-yevropy. – 1956. № 1556-VII]. Fundamentals of educational assessment.. – committee of college and university examiners. Tatur J. – URL: 6.В. (in Russian) Cognitive Domain. http://www. Part I. Malafiyik I. Verkhovna Rada on July 1.Science and Education a New Dimension.: Condor. Bulakh .pdf. Dydaktyka: study guide.K . Issue: 48. 1997.org/tuningeu. 2006.8.edu.kubg.. Taxonomy of Educa.

multiple submission (of assignment work). and so on. This practice is also considered plagiarism although it is more difficult to detect. is paying a person for a certain illegal service such as writing a thesis or supplying test answers for somebody else. This includes from theft. which is the invention or forgery of data to deliberately mislead. The dictionary definition of fraud is wrongful or criminal deception intended to result in financial or personal gain [10]. describe the most commonly used methods of committing it and search for the reasons causing this problem.com Ivanova V. Students often write down notes prior to the exam. three times for C. teachers need to raise our awareness to the problem of academic fraud and to search for ways of dealing with this issue. The most typical excuses are computer technical problems. and impersonation. Another trick is for a student to go to the teacher’s desk. in foreign language learning for example. or they jot down formulae or other kind of information on the desk just before the exam starts while the use of books is still permitted for reference. Plovdiv. The article aims to define academic fraud in higher education. for example students “borrowing” somebody else’s paper work or presentation which has already been graded and passing it as their own. efficiency. or references to a different culture or age of the author. Dropping a paper on the floor is also practiced so that another student can cheat off it or even pick it up. or citations or to change data in order to get better experiment results. and then pass the text as their own genuine work. Another type of academic fraud is false data or fabrication. Some of the manifestations of academic dishonesty are the following: plagiarism. Assistant Professor University of Plovdiv “Paisii Hilendarski”. pretending to ask a question while peeking in other students’ papers on the way or even completed papers on the teacher’s desk that have already been handed in. The rapid advancement of information technology together with its growing implementation in higher education offers new possibilities for cheating. Nowadays. paraphrasing without citing the original sources is becoming more and more widely used. for example by wearing a hat or massaging their foreheads as if stressed out. Deception is giving a teacher false information in relation to an academic assignment such as an excuse for missing a deadline or falsely claiming to have submitted the work.. The origin of the word fraud is Old French fraude from Latin fraus “deceit. This trick can be used also to simply engage the teacher’s attention in order to allow some time for peers to cheat undisturbed. III(24). Sabotage means acting to prevent others from completing their work. when a person attempts to sit for an exam instead of somebody else or to submit a test under a false name. In such cases it is often obvious to the teacher that the student is not the original author of the paper because of factors such as a much higher language level. such as tapping lightly on the desk or the floor once for answer A. or hidden among the examination papers. mutilation. Issue: 48. Academic fraud (also called academic dishonesty or academic misconduct) can be defined as any type of cheating that occurs in relation to a formal academic exercise.Science and Education a New Dimension. This work presents a survey investigating the personal experience of tertiary education students in practicing academic fraud and includes an analysis of the results. [8]. colloquial expressions. [7]. they search the Internet for similar papers and make minor alterations to them. however. New technologies offer a plethora of opportunities for cheating. Bribery.seanewdim. Keywords: academic fraud. Pedagogy and Psychology. false citation. injury”. Evident as they may seem. cheating. The easiest one is for students to look at others’ papers while concealing their eyes. In this respect. measure units.A. Vanya Angelova. [3]. There are plenty of old-fashioned ways to cheat at an examination in class. code of ethics Introduction and background to the study. or tampering with library books in order to prevent access to information or willfully disrupting the experiments of others to sabotaging the administration of online tests by breaking into the teacher’s computer or hacking websites. etc. multiple submission is the use of work previously submitted at the same or another institution to fulfill academic requirements in another class. such as changing names and locations. such fraudulent cases are not easy to prove so teachers may wish to warn their students at the beginning of a course that plagiarism will not be tolerated in any form. for example to falsify data. and health problems. plagiarism. bribery. to clothes or objects such as pens. 2015 www. use of specific grammar constructions. sabotage. For instance. Plagiarism is by far the most common instance of academic fraud. Universities around the world publish detailed definitions of fraud in its various aspects so that students can recognize the problem and learn how to avoid it [3]. Smart phones are used for checking information 11 . Other wellknown methods of cheating at exams are cheat sheets or crib notes of various forms and sizes which can be attached to the body. [7]. water/soft drink bottles. [1] Different codes have been devised for signaling the answers of multiple-choice questions. on the other hand. false data/fabrication. Another frequent manifestation of academic fraud is impersonation – assuming another student’s identity to provide benefit for them. The ultimate purpose of the author is to find ways to minimize academic fraud in order to enhance the efficiency and quality of higher education. information. Bulgaria Abstract. Academic fraud ________________________________________ Ivanova. Cheating is practiced both in the classroom during exams and at home when working on a project either individually or in a team. for instance. [8]. rubbers and other objects allowed in the classroom. copy from it and then re-drop it in order that the original owner can get the paper back. deception.. etc. cheating. Similar to plagiarism. for example on their hands. Its essence is in representing somebody else’s work as your own such as copy-pasting text from websites or books without acknowledging the sources of information that have been used. site crashes. professorial misconduct. [2]. when students are assigned to write an essay on a given topic.

[6] The first and most serious disadvantage is the instructor’s inability to ascertain who is actually taking an online assessment. He also dwells on a different danger that students may be able to log in as the instructor and read the answer key themselves. Professor Rowe draws attention to the fact that with online assessments it is hard to ensure all students take the test simultaneously and earlier students can supply answers to later students if some of the same questions are used. Methodology. cheating by leaving the examination hall (22%) and impersonation – sitting for an exam instead of another student or taking an exam by another student impersonating them (20%). Melissa Olt points out several disadvantages to online assessment which need to be considered in order to prevent or minimize academic dishonesty. To the question “Which types of academic dishonesty are practiced at your university?” (students were allowed to select more than one answer).seanewdim. 2) Which types of academic dishonesty are practiced at the university where the respondents study? cheating from textbooks. was conducted online with Bachelor and Master Degree students at a number of universities in the town of Plovdiv. The online survey was conducted among 48 participants of whom 75% are female and 25% are male. (Fig. The earlier students could memorize questions or take screen shots. copying from another student (69%). and finally. Types of academic dishonesty 12 . students ranked the possible answers in the following way: Students do not think that this knowledge will be of any use to them later in life (60%). and other similar sources 10% copying from another student 11% 44% 35% cheating by leaving the examination hall Fig. Bulgaria. The majority of the respondents in the survey (approximately 63%) fall in the age group of 23-29 years. Pedagogy and Psychology. This work investigates the personal experience of current and former university students in practicing academic fraud by conducting a survey. 1) With regard to the reasons for committing academic fraud. or receiving instructions or a dictation of the test topic via an inconspicuous hands-free device in the ear hidden by the test taker’s hair. because students know they will not be sanctioned (21%). reference books. crib sheets. 1. Issue: 48. (Fig. The questionnaire comprised 17 queries about the university they study at. Sometimes a student may try to use such difficulties to his/her advantage. A final disadvantage to online assessment is the technological difficulties that instructors and students will undoubtedly face. complaining that the computer "crashed" while taking an assessment which gives them extra time to consult collaborators or unauthorized reference materials. To collect the data the survey made use of the Survey Monkey platform. they do not have time to study (50%). A third disadvantage is the possibility of students collaborating with each other in taking an assessment. reference books. 2015 www.com online. lecture notes. because everybody does it (17%). A second disadvantage is the instructor’s inability to control a student’s unauthorized use of resources while completing an assessment. where and how academic fraud was committed and what could motivate students to reject academic dishonesty. students are not interested in the study matter (42%). Half of the respondents (exactly 50%) have already earned a Bachelor’s degree. crib sheets. Nearly 23% of all of the participants in the survey have already finished their tertiary education while the other 77% are studying at present either for a Bachelor’s or a Master’s degree. lecture notes. they do not understand the study material (35%). Data analysis and results.Science and Education a New Dimension. because teachers allow it (19%). [9] Purpose. and other similar sources (85%). while 25% have graduated from a secondary school and the other 25% are in possession of a Master’s degree. because it is easier to take an exam by cheating (35%). their age and gender as well as request for information about why. III(24). and searches for ways of motivating students to work harder and develop their own original materials on tasks assigned by their teachers instead of cheating. the majority of respondents chose cheating from textbooks. taking pictures of test questions and sending them to a friend who returns the answers. The purpose of this article is to study the most common methods of committing academic fraud in higher education and to search for the reasons causing this problem. The survey compiled to investigate students’ involvement in academic fraud – either their personal commitment or that of other students that they have witnessed or heard of.

We communicate with students at university and via email and do our best to answer all their queries to ensure that they are acquainted with the regulations. etc. while 21% state they cheat only once every semester. 52% considered that high grades lead to subsequent benefits such as a scholarship. Pedagogy and Psychology. half of the respondents answered positively (52%). 43% selected desire to outwit the system. they are more likely to yield to the temptation of taking their exams by means of fraud. The positive side of the survey results is that 28% of the respondents claim they have never personally committed any type of academic fraud. If there is no threat of sanctions and there are no consequence for students even when they get caught. With respect to what could motivate students to reject academic dishonesty. and only 2% say they practice it on a regular basis. Conclusions. Students claim that they are willing to put forth more effort when they work in a com- petitive environment and have peer pressure to be creative and original. Unsurprisingly. we use online self-study tests in combination with exams conducted in class. do projects. and they have enough time to complete them. These self-study tests are based on 13 . followed by bonuses for effort put forth (54%). 15% each have selected once a year and once during the whole period of university studies. during an exam teachers should take obvious actions to detect students trying to or committing any fraud so that the others know that such activities will not be tolerated.com Some of the other survey questions included a ranking of the most commonly used methods of committing academic dishonesty and the frequency of practicing it. defense of a graduate thesis instead of sitting for a state exam. and 26% were not sure. 22% replied negatively. Regarding assessment. For example. Also. prepare for exams and also go to work. literal use of a number of jumbled sources without altering the text (49%).seanewdim. We use questionnaires and informal talks with the students to make sure that the projects we assign are interesting and meaningful to them. Anita Kirilova proposes various steps that should be taken in order to minimize cheating during examinations. as well as some possible actions aimed at demotivating students to cheat. Issue: 48. Informal talks with them reveal that some of them are forced to do a part-time job for financial reasons and they find it hard to attend lectures and exercises. Students need to be aware what is considered cheating and be warned against committing any forms of academic fraud at any time. Last but not least. the majority were in favor of professional interest in the subject (61%). The survey shows that students have their excuses for cheating. positive attitude to the teacher (29%). followed by 17% each for pressure from their parents to obtain a higher education and the inadequately over-loaded curriculum and examinations. When asked if the numbers of cheaters will decrease in case the study material is explained well at lectures and exercises so all students understand it. 19% – several times per semester. teachers should work towards creating a friendly atmosphere which encourages honesty. and only 4% stating that nothing could motivate them and they would always use unauthorized assistance. teachers should introduce their university code of ethics and discuss it with students during the course of their studies. followed by getting oral or written help from another student (34%). and finally 2% chose the option of a close social relationship between a student and a teacher. at the beginning of each course.Science and Education a New Dimension. their grading is fair and to provide help to students who lag behind the others in terms of knowledge and skills. teachers should take into consideration the number of students sitting for it simultaneously. threat of sanctions (20%). 22% preferred the ambition to come first at all costs.. an advantage when applying for student accommodation. we start with a brief introduction including a description and aims of the course as well as the rules for students’ grading and the code of ethics. and slightly paraphrasing online materials (45%). [5] In our practice as a foreign language teacher. plagiarism was the most often selected option – word for word use of online materials (55%). Our students do self-study tests at home every week to prepare them for the examinations. When devising a test. 2 Reasons for committing academic fraud In reference to the students’ motives to cheat. 2015 www. Fig. III(24).

03.ace Plagiarism (2004) / URL: http://www. Date of access: 2015. 10. Pedagogy and Psychology. (2001) // Oxford University Press.fsu. Honor Committee. B. Filipino 6. V.. Ключевые слова: академическое мошенничество. Use of Achievement Tests in the English Classes at 8.R. списывание.26. Date of access: 2015. // Proceedings of the History.edu/~distance/ fraud. M. 2015 www. этический кодекс 14 . Students are allowed to take the preparatory tests as many times within the week as needed until they have learned the material. Включена анкета. Kirilova. D.th/ http://www. Конечная цель автора найти способы предотвращения или ограничения академического мошенничества.26.edu/ International Conference FROM DELC TO VELSPACE. Usually a combination of closed and open questions is used as the former is graded automatically and the latter demands from test takers higher-level skills. Date of access: of access: 2015.26.westga. pp.03.org/files/document_2. and Wordpower guide. Academic Fraud (2005) / URL: http://www. Department of the Distributed E-Learning Centre. Cheating in Online Student Assessment: Beyond 5.com the covered study material and are graded automatically except for an open essay-like question which is corrected by the teacher. Академическое мошенничество Аннотация: Эта статья является предметом описания сути проблемы академического мошенничества в высших школах. 2015. Иванова. Rowe. In conclusion. Date of access: 7. Students seldom cheat on these tests because they give them an idea of the types of questions the exams will contain and students can retake the tests in case they aren’t satisfied with the results they have obtained. N. Dinev. REFERENCES 1.C. Date of access: 2015. these self-study tests supply statistics on student performance and we can compare a student’s exam results with the grades he/she usually gets at home for any discrepancies. When constructing a test. teachers pay special attention to its length and level of difficulty so that it is not too easy or too difficult to discourage the test takers. Last but not least. The Oxford Dictionary. и сделан анализ результатов анкеты. (2002) / URL: http://www. when two students submit wordfor-word identical answers to essay-like questions. Acknowledgments This work has been partially sponsored by grant Plovdiv University NPD-NI15-FMI.edu/~distance/ojdla/fall53/ 2. Florida State University / URL: http://history. Date of access: 2015.03. bitel-vikbg.virginia.26.E. Additionally. neither of them gets any points and these students should be tested additionally with a different test based on the same study material.potre olt53.26.Science and Education a New Dimension. A. (2006) / URL: http://www. Economic Fraud. rpt-Anita_Kirilova.03. (2012) / URL: Mahidol University / URL: http://www. Issue: 48. А. (2012) / URL: http://filipinobook. academic fraud in theses/thematic papers.mahidol. Date of access: 2015. Ethics and Distance Education: Strategies for Book.pdf. Publications ISBN: 0-9545660-2-5.26. Examinations are usually performed by computer-based tests which are passwordprotected and limited in time. которая исследует личный опыт студентов в совершении академического мошенничества. Olt.ac.html.26. Undergraduate-Program/Statement-on-Plagiarism-AcademicPlovdiv. even if the test questions are the same for all students doing the test simultaneously. Thesaurus.seanewdim. In case of any unforeseen technical problems.pdf.html.pdf. the questions and the answer options are jumbled which makes cheating more difficult. которыми повышается эффективность и качество обучения в высших школах. teachers are flexible and they are always ready to supply a paper version of the test. порождающие проблему. Statement on Plagiarism & Academic Fraud.grad.03. Third Millennium Media Fraud. D. we believe that treating students honestly and fairly and taking into consideration their needs and interests to encourage them to put effort into their work will be more fruitful in the long-term struggle to minimize academic fraud than simply concentrating on sanctions and measures. плагиатство.26. 26–28 March 2014.2549 (2006) 3. Castro.org/fileadmin/storage/documents/bg/AcademicFraudExce ojdla/summer72/rowe72. [4] Besides. 4. Dean’s List: How to Cheat during Exams. иллюстрируя чаще всего используемых способов его совершения и ищет причины. University of Virginia. The assessment is proctored and students are not allowed to use any handheld devices or reference materials. 9. эффективность. Ivanova. cheat-during-exams/. III(24).03. Principles and procedures concerning students who commit 2015. By means of specialized software teachers check that students have not opened any other webpages except for the one with the test.03.edu/honor/what-is-academic-fraud-2/ Date grad/download/pdf/thesis_cheat1_49_en. 167 – 174.03.westga.com/deans-list-how-toMinimizing Academic Dishonesty in Online Assessment. В.

The article by Nemchenko S. especially in the humanitarian sphere: it depends on what is taken as the basis of periodization. will also inevitably adjust the very model of periodization. periodization acts as a tool for object learning. and is also a methodological tool. L. linear and linear-hierarchical. Berdyansk spok3@mail. concepts. changes in the content and structure of education. according to the independence of its separate stages. In modern conditions of democratization of the society.seanewdim. the increase of the autonomy of the activity of secondary schools. N. The periodization of the system of managers’ training on the basis of binary type and structure of the disciplinary matrix is considered. binary types. A. Vasylchenko. p. Analysis of the problem study of heads of educational institutions training leads to the conclusion that the problem is still not fully developed in pedagogical science. Under periodization one should understand the logical distinction between the study period. it is possible to single out the most common binary types: general and special. contributes to the refinement or transformation of the original image. Avramenko. Rethinking of the theory of school management. Periodization of the process of formation and development of the system of training of leaders of general educational institutions _______________________________________ Ph. Sukhomlinskaya. examines the problems of periodization of the process of formation and development of the system of training of heads of educational institutions. Reforming of the system of secondary school depends on the level of teachers’ staff. Bereka. Periodization is considered as a method that let create a complete model of a particular pedagogical phenomenon as a concentrated expression of its structure. V. and as a result.ru Abstract. Significant contribution to the development of the problem of periodization of development processes of the school leaders’ training system in Ukraine was made by: K. disciplinary matrix. Therefore.Science and Education a New Dimension.G. in accordance with its qualitative characteristics. Marmaza. The problem of periodization is one of the major scientific problems. typology. represent the image of a certain phenomenon. The problem of periodization. This raises the importance of training of school leaders.D. Keywords: periodization. The study of formation questions and development of the system of a school leader’s training in the national pedagogical theory (beginning of the twentieth century – beginning of XXI century). the genesis and evolution of its ideas. development trends. one of the tools of the cognitive activity. III(24). and the specific ones in their content.G. Thus. what is a driving force of a change in the period. especially school leaders. V. that is the definition of certain periods is one of the most difficult. Among the many schemes of periodization. A. its structure. Burlaka. allied sciences.com Nemchenko S. the problem remains insufficiently developed and poorly studied. which are used in scientific researches. how the deployment of a specific research field happens. The analysis of historical and pedagogical literature led to the conclusion that the scientists considered certain aspects of defining the essence of the concept of periodization and identification of the general questions of periodization of historical events on the history of the development of the theory of professional culture of heads of secondary schools in the national educational theory (beginning of the twentieth century – beginning of XXI century). improved on the basis of the model of periodization. skeleton) to which we "string" a set of events – the results of our cognitive activity in the form of facts which. S. total and local. Clear periodization allows us to understand the structural characteristics of science.Bespalova. reflexive culture Statement of the problem. Sorochan. p. what context is put into this or that. taken together. 15 . peculiarities of schemes constructions of periodization. The purpose of the article – to find out the essence of the concept of periodization and identify common questions of periodization in general on the issue of history of formation and development of the system of heads of educational institutions training in the national pedagogical theory (beginning of XX century – beginning of XXI century). the form of the synthetic type of the research. Issue: 48. 37-54]. Therefore this is a problem for study. 2]. advanced scientific outlook of a researcher. This characterization should reflect both the general laws of social life. Cherkasov and others. associate professor Berdyansk State Pedagogical University. 13]. which serves as the object of periodization – the object of knowledge" [4. complex and multi-level problems of scientific knowledge. methods. Hupan. The new image of the object. (candidate of pedagogical sciences). L. School management is the most used one and it takes into account all the factors that affect the school and characterizes the direction of modern transformations in education. N. Pedagogy and Psychology. Ukraine. Sushchenko. the appearance of new management functions create new demands on management training. enables the scientific generalization [6. It requires a thorough study of the object of research. created by us. Mayboroda. Particular attention is paid to the definition of the process of periodization. the question of development of the theory of professional culture of managers gains a special importance. organizational and performing culture. T. provides the definition of the term "periodization". Y. as well as essential aspects of basic methods and forms of the genesis of the problem and determinant stages of its development [1. representing a formula. Pikelnaya. "Periodization is a certain pattern (frame. periodization reflects the logic of the process of development of the object of knowledge. facilitates the identification of its inner laws. Grygorash. Karamushka. V. linear periodization type. 2015 www. their readiness to implement administrative functions taking into account the socio-pedagogical conditions of work of the institution. O. L. As a result and synthesis of the research.

meanings and values. Establishment of subordination. regress. Pedagogy and Psychology. taking its regulations turn into a professional specialized scientific community. examples of solving research problems [2]. Kuhn and was used as an analogue of the paradigm. the evolutionary or functional approach to the coordinate system in which the periodization is being built and others.). the subject of periodization – the time interval. The analysis of this period allows us to conclude that a state with totalitarian control system needed a leader who had good organizational qualities for execution of orders of the higher authorities. in turn. the binary linear periodization type is used (a specific period in the development of a state – the formation of a certain type of professional culture of a head of an institution). which was introduced by T. Reflexive culture includes the willingness and ability to comprehend creatively. what is more: predominantly negative. To do this it’s necessary to change the system of its preparation and form not only performing qualities.e. new demands were put to the preparation of the head. in the preservation and transmission of traditions a special role belongs to the scientific community. the attribute of periodization – the name of the subject-interval. The problem-oriented type of the research involves an interdisciplinary structure and inclusion of the disciplinary matrix into its original principle. which is known only by the head. taking them into account in the process of building a new system of training. The factors determining the specificity of the model of periodization. which reflects the specifics of a flow of historical time and is expressed in its main categories. the system of methodological and philosophical principles for explanation. As a result. Thus. In this scheme. to put and solve extraordinary practical problems. to involve and to be involved into the unusual systems of interpersonal and business relationships. cyclical recurrence. we’ve proposed our own periodization of the process. often is not motivated enough and do not work efficiently. it will have different variants depending on whether the idea (theory) of development will be put into its foundation. A person. III(24). The systematic vocational education is becoming the major factor in the formation. the main among which was the ability of the head to analyze and predict the consequences of his actions. Connection of the problem of the institutionalization of science with the problem of disciplinarity allows considering the category of the scientific community as key parametric characteristics of the scientific discipline. that is the definition of the contents of each category by volume (the quantity of historical time) is equally important to build any model of periodization.seanewdim. i. Periodization is a tool to determine the general laws of the process of preparing school leaders. not only to keep the school in a stable condition. the transition to democratic principles. Disciplinary matrix structure consists of three components: symbolic generalizations – the formal apparatus which serves to express the basic generalizations made by all members of the scientific community. adhering to the binary types and structure of the disciplinary matrix. values – standards.com Periodization is traditionally based on the principle of development. 16 . the use of already solved problems as heuristic models for solving problems in other areas of science.). Issue: 48. The process of periodization building involves consideration of its main components: the object of periodization – a phenomenon. seeing no point in his work. throbbing. etc. metaphysical paradigm – a conceptual model. orders of the Ministry of Education.Science and Education a New Dimension. this reduces the meaningfulness of performing activity. find the way out of the internal and external conflict states and situations. the multiplicity of trajectories. fluctuation. but also the ability to the reflexive management. but by his superiors (resolutions of the Party and the Government. which will be the targets for individual performers. It’s also necessary to consider the practice of metaphorical nature subjects of periodization. are as follows: the image of time in its concrete historical aspect. the priority model of history (progress. withstand competition with other educational institutions. Such management can be called areflexive. a process that we consider in its development by singling out specific time intervals. and hence the reflexive culture. The process of formation and development of leaders’ training was conditionally divided into two main periods (each period includes several stages): the period of formation of organizational and performance culture (1917– 1990) and the period of formation of reflexive culture (1990–2015). storage and transmission of traditions – the disciplinary matrix [3]. how the projection of symbolic designs on the sphere of experience is made. The second great period (1991-2015) – the formation of reflexive culture. however. in the course of research of the scientists basic positions on the issue of formation and development of the system of formation and training of heads of educational institutions. The concept of the disciplinary matrix allows answering the question. with which it is possible to see all the critical points of the development process. Conclusions: The examination of the problems of periodization allows finding the contradictions that affected the system of training of heads of educational institutions. Abstractions may correspond to the reality through analogies. It is at the disciplinary level that the synthesis of the cognitive and social aspects of the science is carried out: a new paradigm brings together representatives of a certain group of researchers who. the ability to acquire new strength. It is known that the inner one is more efficient than the external one: in its turn the internal positive motivation in most cases is more effective than the external negative motivation. In the process of fixation of samples of scientific activities. The purpose of the organization is decomposed into individual tasks. so it can be related not to his inner motives. Due to the changes in the political system in Ukraine. This problem was usually solved through the external actualization of the external motivation. but constantly strive for its development. regulations. It often leads to the fact that performers know only their purpose and are not fully aware of the common goal. The first period is characterized by the formation of organizational and performance culture: the purpose of the activities of a head of an institution is formed not by himself. newly and overcome the problem using the new approach. 2015 www. etc.

Периодизация процесса формирования и развития системы подготовки руководителей общеобразовательных учебных заведений Аннотация. The essence of the concept "periodization" about ment of historical science and its history // Problems of periodithe problems of development of the theory of management zation of history and historiography process. Kuhn T. – P. Dovzhenko HNPU. Особое внимание уделяется определению процесса периодизации. – Kharkiv.M. Ключевые слова: периодизация. Рассматривается периодизация системы подготовки руководителей на основе бинарности типов и структуры дисциплинарной матрицы. XXI century. The structure of scientific revolutions / T.seanewdim. его структуре. линейный тип периодизации. Kuhn.) // Bulletin of Hlukhiv State Pedagogical 2000. : Hlukhiv : O.. особенностям построения схем периодизации. бинарность типов. Issue 15. : NPDU. 5. Natochyy L. – 2. Popova T. 2002. 2015 www. III(24). – P. рефлексивная культура 17 . Kharkiv historioculture of heads of secondary schools in the national graphical collection. – K. В статье Немченко С. Hupan N. Series: Teaching sciences.Science and Education a New Dimension. – 605 p. Периодизация процесса становления и развития системы подготовки руководителей общеобразовательных учебных заведений.N. 5-13. Немченко С.Hupan.O.M. типологии. 2010. организационно-исполнительская культура. 4. University. 5. Historiography of development of historical and pedagogical theory (second half of XX century – beginning of pedagogical science in Ukraine / N. рассматриваются проблемы периодизации процесса становления и развития системы подготовки руководителей общеобразовательных учебных заведений. Part 1.Г. "ACT". дисциплинарная матрица. Issue: 48.com REFERENCES 1. Theoretical problems of periodization of develop3. 2003. Pedagogy and Psychology.Г. – M. Vol. 36. – P.

Sidorenko and others) consider theoretical and practical aspects of implementation of context teaching during the process of training future pedagogues. Zhelanova who considers the contest teaching as the educational system and as the technology also. p.com Nikonenko T. Marchuk. Transferring to the informational society (which marks as the priority the increasing role of the professionalism and creative abilities of personality) causes new demands to the training of future specialists. Institute of Psychological-Pedagogical Education and Art. the theoretical sources of technology of context teaching are: notion of context as the condition of comprehension of influence of content of future professional student’s activity on the process and on the result of his or her educational activity. L. Within dissertation researches scientists (L. Lavrentieva (forms and methods of teaching context type). generalization of experience of using different forms and methods of active teaching [2. Berdyansk. The goal of the article is in the analysis of theoretical aspects of problem of implementation technology of context teaching during the process of magister’s (primary school) training which is reflected in psychologicalpedagogical literature. multi-approaches) subject and social content of their future professional activity. The researcher in his works considers the context teaching as the realization of dynamic model of students’ activity movement: from the exactly teaching (for example it could be the lecture) through the quasi-professional (game forms. textbook of context type Stating the Problem. In particular. And the teacher which is changing the environment in certain way also is making the certain influence on the student [4. N. activity approach to the teaching. I. transforming of educational environment with the goal of development of the personality of future specialist within the society of new type. Researcher determines the term “context teaching future primary school teacher” as the system within which there are modelled (on the foundations of multi-paradigmatic. special courses) and teaching-professional (scientific-research work of students: qualification works. Basis material. Within the context teaching it is modelled not only the subject content of professional activity but also there are modelled it’s context and social component [2. teacher’s and students’ activity. problem situation. Within our research we stated our goal trying to analyze scientific works on realization of technology of context teaching during the training Magister of primary school. technological providing of educational process. N.Science and Education a New Dimension. T. PhD student Berdyansk state pedagogical university. diploma thesis. The idea of design of concept of context teaching belongs to A. 183]. pedagogical practice) to the professional activity. E. Shirshova (pedagogical technology of context type). Analysis of recent research. Verbytsky.seanewdim. III(24). Article deals with the theoretical aspects of implementation of technology of context education within the process of trai ning of Magister students of primary school which are revealed in psychological-pedagogical literature. Kostelna. The basis feature of the educational process of context type is the modelling of subject and social content of future professional activity through the recreation or reflection of real professional situations. Keywords: technology of context education. The result and the goal basis for it is the forming of professional competence of future specialist. Among other researchers (who have studied the problem of context teaching) we have to mention S. senior lecturer. Theoretical Aspects of Problem of Technology of Context Teaching within the Process of Training Magister of Primary School Education _______________________________________ Nikonenko Tetyana Volodimirivna. 34]. In opinion of A. 2015 www. the competence approach keeps confidently the position of leading methodology of high pedagogical education’s modernization. Issue: 48. Demyanenko considers theoretical and practical foundations of context teaching within 18 . V. Pedagogy and Psychology. taking it into the foundation of his research. educational context environment. There are proved advantages of educational environment of context type. among recent research on context education it should be mentioned the research made by V. 107]. Kotkova. quasi-professional activity. Skvortsova. In author’s opinion reflexive-context environment is the ways of professional development of future professional. Demyanenko. Zhelanova it is stated that practical realization of technology of context teaching during the process of training future primary school teacher is realized through the reflexive-context educational environment as the kind of professionally oriented teaching which is the multi-levelled pedagogically organized system of conditions and opportunities. Researcher considers the marked phenomena as the technology of context teaching basing on the positions of implementation of algorithm-based sequence of certain actions which are directed on the reproduction (within the process of professional training primary school teacher)of subject and social contexts of future professional activity [4. Barska. 353]. N. V. In dissertation thesis made by V. It is also the method of education which provides the implementation of professional context into the system of training students at high educational establishments and promotes the effectiveness of process on forming summation of reflexive constructs. p. p. Ukraine Abstract. Tkachenko and others) in the form of scientific articles. Koval. Magister thesis. According to this. Verbytsky who lately grounded it theoretically. The role of quasi-professional activity at the level of primary school magister (within the pedagogical educational institution) is determined. Zhelanova (technology of context teaching within the process of training future primary school teachers) etc. p. In our opinion the basis of realization of competence approach within the training process of magister of primary education is the technology of context education. Realization of competence education needs essential changes within content of education. S. Kachalova (peculiarities of educational process of context type). O. Technology of context teaching within the pedagogical course of Magister is delighted by scientists (G.V. In particular.

N. Within the level of Magister there are certain advantages (in author’s opinion): 1) forming of certain individual routs by magister-student which will respond his personalprofessional demands. culture within cross-cultural context [6]. Dolgova. The author states that quasi-professional activity plays the special role within the pedagogical training of magister. 2) development of subject-subject relationships “teacher-student” within the educational environment of context type at the level of co-creativity. The context approach (in N.seanewdim. 113]. The subject context is the mastering knowledge.com the conditions of pedagogical Magister courses. Zhukova’s opinion) “includes also the understanding of necessity of considering context of cultural environment because the culture is the context of person’s all actions. Nechayev considers that system of appropriately planned situations gives opportunity to reveal the content of education in the dynamic with the help of determining plot outline of modelled professional situation. In such case the certain teaching material exists within social-cultural practice and is given in educational practice which actualizes the term “educational environment of context type”. 2015 www. Such component as “text” is represented in the textbook for the learning. Imitational teaching models (business games. Bekuzarova). to model pedagogical problem situations and to use them within the context of future professional activity [1. Scientists (N. ability for the reflexive activity also [1. In general. on the comprehension of activity’s content within the conditions of pedagogical education’s variability. Essence of quasi-professional activity is that fact that it takes place within real conditions and provides unity of marked contexts. Issue: 48. Verbytsky. psychological – involving of magister into the profession as the part of culture on the basis of understanding value-sense components of future profession. 3) creation of conditions for the successful integration of the graduate into the modern system of professional relationships and also for the increasing of his competitiveness on the teacher labor market. It means that semiotic teaching models are the text which reflects certain knowledge (in form of the textbook or lecture). According to the author’s determination. p. Bekuzarova. The researcher stresses that in such way it is conducted the way of combination of teaching and upbringing [7]. case method. A. As the result it gives opportunity to use effectively modern technologies of teaching. 5) orientation on development of self-determination of personality and persona. O.Science and Education a New Dimension. p. It is the certain general context [5]. III(24). V. ethicalprofessional relations. skills and experience of future professional activity accordingly to the goal of teaching and qualification characteristics of the specialist. 4) using of the textbook of the context type. Is happens because he acts according to norms which are accepted in the society and within certain professional community.) presage the actualization of professional context of using this knowledgeп. on the search of optimal solutions for achievement success in professional sphere. “student-student”. on the analysis and esteeming of problem situations. 12]. V. on the constructing models of interaction. statements. N. Considering this V. accordance of forms and methods of students’ teaching activity to the goal and content of education. According to his definition this is the summation of methods and ways of organization of educational activity which is grounded on the methodology of context approach [6. The appropriately organized quasi-professional activity represents the transitional chain between teaching and professional activity of magister (according to the point of view of N. Scientist states on certain leading principles of context teaching: psychological-pedagogical providing of personal involving student into the educational activity. ir should be mentioned that magister students usually have certain experience which gives opportunity to consider different problem situations through the prism of their own pedagogical position or scientific interests. Shevchenko states that contextual educational environment envisages the using of textbooks of context type during the training primary school’s magister. p. openness of teaching also [3. Demyanenko. sequence modelling of holistic content. etc. This determines (according to our point of view) the necessity of conscious considering cultural influences on the educational environment and on the personality of the future specialist. 3) increasing reflexivity of educational activity. 114]. In opinion of N. problematic of teaching content during its revealing in the educational process. with which help the future specialist acts not only according to professional demands but also gains moral experience. This is the subsystem has to model future professional activity of the student in its subject and social aspects with the help of text. The term “educational environment of context type” firstly was represented (within the scientific sphere) A. forms and conditions of future professional activity within educational activity. “sub-text” is represented in value orientations. Kalashnikov states that comprehension of educational material as by teachers as also by magister level students has to be based on the reflexive comprehension of contexts. Pedagogy and Psychology. quasi-professional activity orients magister on the goal’s creation. 2) wide use of method modelling contexts. To the specific characteristics of educational environment of context type the author refers: 1) considering principle of context approach. Madzhuga. p. on the self-esteeming during professional activity. Besides they have made their choice consciously so it means that they are interested in increasing of the level of their professional competence. Nechayev. It is based on the methodic of context modelling as the purposeful operating of context and involves three contexts: subject. It also creates the possibility of integration of knowledge on different discipline. independence of work. social – the system of interaction of participants of the educational process accordingly to the accepted social norms. social and psychological. the “context” is represented in future professional activity. subject aspect of relations “teacher-student”. principle of pedagogically grounded combination of new and traditional pedagogical technologies. As the main unit of students’ activity (within the context teaching) the author considers the action. 36]. So. social relationships. “the textbook of context type is the pedagogical system which is created accordingly to the principles of context teaching. V. And mas- 19 . Bekuzarova. 4) stating of subject position of Magister which gives opportunity to master flexibility of thinking and behavior. context and sub-text”. Niyazbayeva and others) name the problematic situation as the main unit of education within context teaching (especially during the process of training magister of primary school).

2005.A. Ermolovich // High education in Russia. доказаны преимущества образовательной среды контекстного типа и раскрыта роль квазипрофессиональной деятельности на уровне магистра начального образования в педагогическом высшем учебном заведение.com tering value-motivational content of professional activity is the certain sub-text [8. situational. В статье проанализировано теоретические аспекты проблемы применения технологии контекстного обучения в процессе подготовки магистров начального образования в психолого-педагогической литературе. Zhelanova V. – 2011. 14-20. Quasi-professional character of mixed education 5. A. The practical implementation of stated theoretical statements has to provide the content transformation of actual form of organization of educational process during the training of magister of primary school into another technology of context teaching. Verbytsky A. – № 3. cational space of pedagogic courses for Magister / N. – 2013.G. Conclusion.А. state establishment. Zhecontext type: on the material of foreign language within techlanova. 2013. Verbytsky // High education ogy of education) – P. Demy. квазипрофессиональная деятельность.G.A.V. Am3. influence of cross-cultural contexts / N. Demyanenko N. – P. p. – P.G. образовательная контекстная среда. проблемная ситуация. 2. Bekuzarova. which is characterized by the effective transfer: from only teaching – through the quasiprofessional – to the real pedagogical activity. educational environment of context type and quasi-professional activity. Within such conditions the special attention is given to the creation of text-books of new context type.G. 41]. (theory and methodoleducation / V. 111-116. In further research we plan to consider peculiarities of implementation of context teaching during the process of training magister of primary school with other modern technologies (there are such technologies: interactive. Pedagogy and Psychology. – P. – 2006. Shevchenko. Summing up he mentioned above we can make the conclusion that dynamics of activities’ movement within the context teaching is represented by three basis forms of activity of the teacher and students. Теоретические аспекты проблемы технологии контекстного обучения в процессе подготовки магистров начального образования Аннотация. – 2012.Science and Education a New Dimension. Kalashnitional environment of context type / V. 2010. V. Personal culture of the student as the result of within pedagogical Magister course / N. Context teaching of future primary school 8. in Russia. М. 2015 www. 12-16. А. Shevchenko O. lohov.: МSОPU named after M. Kalashnikov. kov. Шолохова. – 300 p. Shoafter T. – 230 p. Nechayev V.V. Pedagogical characteristics of textbook of teacher: theory and technology: monographic work / V. Category “context” in Psychology and Peda. Kalashnikov V.: Logos. REFERENCES 1. informational-communicative).V.6. problem-module.Shevchenko”– Lugansk: Edition “LNU named ics / О. Никоненко Т. Verbytsky. – М. Nechayev. Strategy of health-preservation within educagogics: [monographic work] / А.V.D.V. Zhukova // Context E.7.D.А. – № 5. teaching: theory and practice: Interuniversity collection of. 34-44. 2. Shevchenko. – 482 p. – 2010. – 157 p. These three forms are: problem situation. Bekuzarova N. “Lugansky national university nical high educational establishment: Diss on Phd in Pedagognamed after T. Zhukova N. III(24).V.В. – Volume.A. Ключевые слова: технология контекстного обучения. A. On the conception of modern humanitarian anenko // Native school. Theory and practice of context teaching: edumosov. Issue: 48.A.seanewdim. 4. Madzhuga // Bulletin of YAGU named after M. – № 3. – № 10. учебник контекстного типа 20 . – М.K.

Становлення теоретичних засад хореографічної освіти відбувалося одночасно із розвитком західноєвропейської історико-філософської думки в епоху Відродження. А. культурологією. Волинський. еволюції духовної культури. що сприяли б професіоналізації хореографічної творчості в цілому. естетикою. методологічних. усвідомленням у цьому контексті важливості історико-педагогічних наукових розвідок. міждисциплінарного й цілісного підходу у дослідженні її методологічних основ. Перші спеціальні трактати. Амашукелі. А. Ваганової. хореографічна освіта. Україна Анотація. А. – а. Г. В. Динаміка формування теоретичних основ хореографічної освіти: історико-культурологічний контекст ________________________________________ Благова Тетяна Олександрівна. міміки [1. виражальних засобів. еволюції мистецтва танцю розглядалася у межах культурологічних і мистецтвознавчих досліджень (Ю. Тривалий період історичного розвитку людства осмислення природи танцювального мистецтва ґрунтувалася лише на узагальнених ідеях. Ю. Л. Захарова. Блок. легенди. О. Як одна із форм суспільної свідомості. Ванслов. Хореографія. К. Добровольська. зміст підручників. III(24). емпіричний матеріал. Т. На основі теоретичного аналізу праць видатних представників хореографічної педагогіки визначено їх внесок у розвиток теорії танцю. культурологічних підходів щодо ґенези й розвитку хореографічної освіти. Уральської.). Однак. 503]. Осинцева. перші спроби теоретично осмислити його сутність мають виключно емпіричний характер. жестів. Гуменюка. Т. танцмейстер. Ключові слова: хореографія. філософських. наукових розвідках широкого філософського осмислення танцю (А. М. С.). Тарасова. Фундаментальні проблеми методології хореографічної освіти досліджено у працях Н. с. Василенка. формування її теоретичних основ. використанню поз. В. Васильєва-Рождественська. В.О. Є. постановочних прийомів. як універсальний феномен людського буття.Фомін. В. медициною та ін. що підтверджує значення представленої наукової розвідки. техніці виконання. Бочарова. Проблематика походження. У статті досліджено процес формування теоретичних основ хореографічної освіти у широкому культурологічному контексті. Касьянової. Валукіна. С. Аркіна. кандидат педагогічних наук. Мистецтво танцю належить до найдавніших видів творчої діяльності. Pedagogy and Psychology. та ін. О. контент-аналіз праць видатних представників хореографічної педагогіки. накопичений виконавською практикою у галузі танцювального мистецтва на різних етапах його розвитку. Писарєва. Об’єктом наукової рефлексії танець стає лише у період XIV-XV ст. використання педагогічного потенціалу в сучасному освітньому просторі. фольклористикою. термінологічного поля. Захарова.seanewdim. А. Легкої. Незважаючи на зацікавленість мистецтвом танцю представників різних форм суспільної свідомості минулих епох. Станішевського. відтак. Березової. Устинової. А. Т. Метою статті є дослідження культуроґенезу хореографічної освіти у відповідності з етапами формуван- ня її теоретичних основ. Р. А. Царєградська та ін. присвячені не лише філософії танцю. фіксації тогочасного танцювального матеріалу з’являються в Італії. Карп. Герасимчука. Виклад результатів дослідження. Красовська. О. Куракіна. психологією. Issue: 48. філософські та поетичні трактати. але й теоретико-методичному його осмисленню. Короленка.Science and Education a New Dimension. яка відтворює дійсність у художніх танцювальних образах завдяки ритмічній зміні художньо зумовлених положень людського тіла. Безклубенко. відображених у різножанрових мистецьких і філософських творах. А. терміносистема. Пуртової. Т. які вважалися основним інформаційним джерелом теорії хореографічного мистецтва зазначеного періоду [9. Полтава. поза увагою дослідників залишається методологічний аспект інтерпретації хореографії як феномену освіти. 17]. розкрито взаємозв’язок і взаємозалежність культурно-мистецьких та освітніх процесів у галузі хореографії на різних історичних етапах. ґрунтовного аналізу різних концепцій. Худєков. вимагав осмислення в теоретичній площині з метою розширення арсеналу хореографічної лексики. провідних тенденцій розвитку. педагогікою. Костровицької. м. Ширяева та ін. С. В. Бахрушин. Висвітлено історичні передумови розвитку теорії танцювального мистецтва. М. досліджено структуру. Слонимський. Філановська. мистецтвознавством. історією. виявлення основних тенденцій становлення й розвитку терміносистеми хореографічної освіти у різних культурно-історичних формаціях. різноманітних теоріях походження та філософськосвітоглядних концепціях. узгодженого поєднання рухів. Аналіз актуальних досліджень. система запису танцю. А. визначення їх змістово-функціональних характеристик. ін. Ю. танець розглядався через призму пізнання світу і людини.Г. Атітанова. П. Ткаченко. потребує комплексного. Ю. Насьогодні відомими є дев’ять повноцінних манускриптів. Розрізненість і відносна небагаточисельність цих джерел (мініатюри. Громова. Актуальність представленого дослідження зумовлюється необхідністю удосконалення теоретичного і технологічного забезпечення процесу професійної підготовки висококваліфікованих спеціалістів у галузі хореографії у відповідності з вимогами сьогодення. соціологією. 21 . Верховинця.com Благова Т. 2015 www. С. Базарової. Водночас. Т. Мессерера. студіюється різними науками – філософією. змістово-функціональних характеристик. танець. Н. системний аналіз її теоретичних основ. Чепалова. ноти танцювальних мелодій) дозволяє сформувати лише узагальнене уявлення щодо ґенези хореографічного мистецтва. Різні аспекти інтерпретації хореографії у проблемно-теоретичній площині відображено у працях Г. хореографічна підготовка Постановка проблеми. с. доцент кафедри хореографії Полтавський національний педагогічний університет імені В. Р. Н. Підлипської. А. О. Лопухова. Н.

18-22]. він проаналізував моральне та етичне значення танцю. Issue: 48. стала «Орхезографія» Туано Арбо. Основою французької танцювальної культури у цей період визначається театральний. у Парижі Бальтазаром де Божуайе (італійським скрипалем) «Комічного балету королеви». перевага якої. Чезаре Негрі. які. спираючись на основні положення доктрини майстра. уперше запровадив ілюстрований супровід танців гравюрами. визначається затвердження у Франції Королівської Академії танцю (1661 р.Science and Education a New Dimension. Такий синтез балету (як постановки) і балу (як суспільного дійства) визначався пріоритетним напрямком розвитку французької танцювальної культури впродовж XVII ст. запропонував відповідний нотний матеріал. Відомий теоретик хореографічного мистецтва створив ефективну систему запису танців. – Доменіко да Пьяченца – приписується авторство першого манускрипту «Мистецтво стрибати й танцювати».com Одному із знакових італійських хореографів XIV ст. грали на музичних інструментах. композитор і теоретик танцю періоду раннього Відродження. були своєрідним прикладом для наслідування в інших європейських країнах. що значно розширило перелік різновидів танців і в цілому сприяло визначенню стратегії розвитку танцювальної культури. (систематизованими принципами виконання і правилами «спілкування» у танці) [9. Представлене дійство. с. полягала в органічному поєднанні графічних схем рухів. зокрема.. італійські хореографи XV-XVI ст. які в контексті свого культурно-історичного розвитку почергово брали на себе провідну роль у процесі визначення пріоритетних напрямків. що тогочасні хореографи були універсальними фахівцями. об’єднав танці в органічній формі невеликих сюїт – «балетто». що розкривала особливості розвитку французької танцювальної культури в епоху Відродження. методик навчання. Так. 24]. детальний опис різновидів реверансів. так звані «табулятури танцю». тобто сценічний танець. структуровану форму композицій у відповідності зі створеною автором «досконалою теорією танцю». в Італії – professore di ballare). танцювальну постановку та фінальний бал для усіх запрошених [4. позицій ніг. Ототожнення дефініцій «балет» і «бал» на даному етапі яскраво ілюструє процес професіоналізації танцю як соціокультурного феномену. покрокових з’єднань. с. У цілому. Таким послідовником. Pedagogy and Psychology. (спираючись на теоретичні пошуки Доменіко). Підручники Антоніо Корназано. Відомо.63]. Започаткування жанру пов’язане з постановкою ще у 1581 р. Хореограф також суттєво удосконалив тогочасну танцювальну лексику. накопичених попередніми поколіннями майстрів танцю. поданого синхронно до нотного матеріалу [9. «Благородство дам» (1600 р. зокрема. основною ґрунтовною працею другої половини XVI ст. III(24). володіли не тільки теорією і практикою танцю. с. У XVII ст. Фабріціо Карозо – «Танцюрист» (1581 р. Побудована у формі діалогу учителя з учнем. адже мав визначену ідею та режисерський задум. були носіями правил придворного етикету. 58-60]. Термін «бал» інтерпретувався як повноцінний витвір мистецтва. їх багаточисленних авторських варіацій. Лівіо Лупі. Франція стрімко випереджає Італію у розвитку хореографічного мистецтва. (загальноприйнятої у сучасному освітньому просторі).). що прагнув одночасно розкрити порядок світобудови. міфології.) – містять упорядковану систему танцювальних термінів. с. вона містила опис популярних танців різних соціальних прошарків. тонкощі моралі. мали при дворі статус «викладача вишуканих манер» [3. значущі професійні якості. перетворюючись поступово у професійне мистецтво. 89]. терміносистеми класичної хореографії. Отож. перебіг історії. але й об’єктивно сприяла упорядкуванню і систематизації розрізнених теоретичних знань. а також появі перших спеціальних танцювальних шкіл [5. с. розвивали та доповнювали її у своїх працях. які по суті були першими в Європі творцями теорії танцю. а також представив опис 31 авторських танцювальних форм [9. структурні форми.. словесного опису фігур. але й писали музику. що саме італійські майстри. Зазначимо. Необхідно зазначити. був Гулельомо Ебрео – найбільш відомий італійський хореограф. головне. схарактеризувати її сутність. Важливим надбанням їх теоретичних пошуків уважа- ємо прагнення танцмейстерів визначити статус професії учителя танцю. деталізував. Необхідність регулювання танцювальних канонів у суспільстві. практичних напрацювань у царині хореографічної діяльності. 86]. майже ототожнювався із балетом. схем.seanewdim. в яких уперше вводиться буквена система запису рухів. а також потреба у передачі виконавського досвіду сприяла формуванню професійних кадрів танцмейстерів.73-76]. відточуються прийоми. що зображували дам і кавалерів у початкових танцювальних позиціях [8. який став своєрідним балетом-енциклопедією. балетом-символом. дефініцій. танець упорядковується: встановлюються певні правила. основоположні принципи виконавської майстерності. Відомо. практично володіли цим мистецтвом. вперше здійснив спробу обґрунтувати концепцію танцювального мистецтва. яке в цілому поклало початок цілісним балетним видовищам. 2015 www. становлення базових хореографічних термінів. с. Ця подія не тільки стала знаковою у розвитку французької національної танцювальної культури. З метою підвищення 22 . що займали при дворі відповідальні посади (напр. поширювали його. що формування теорії танцювального мистецтва в епоху Ренесансу являє собою своєрідний міжкультурний діалог італійської і французької освітніх систем. Автор трактату «Про практику і мистецтво танцю». Окрім вищезазначених теоретикопрактичних розвідок з мистецтва танцю. опублікована у 1589 р. у контексті досліджуваної проблеми також заслуговують на детальний аналіз трактакти інших. Праці відомого італійського теоретика танцю XVI ст. поширюються трактати і практичні керівництва. що запис методики Доменіко здійснювали його учні. зокрема. с. представив авторський танцювальний словник. мало ознаки синкретичності – поєднувало театральну виставу. в якому подається опис 23 танців і теоретично обґрунтовуються 6 основних принципів їх виконання. Просперо Люція стали джерелом практичного вивчення окремих поширених придворних хореографічних форм. хоча й менш відомих танцмейстерів. були обізнані в мистецтві фехтування і. Своєрідним відліком у формуванні теоретичних основ хореографічної освіти і. Лютіо Компассо.). (у порівнянні з італійськими майстрами).

Першу групу складали цехові «майстри танцю» – вчителі «бальних танців» та тринадцять академіків. поширенні теоретико-практичних систем навчання хореографічному мистецтву. представлена при дворі» (1706 р. втілена у новому жанрі дієвого балету-вистави (утверджена реформатором-хореографом Ж. 15-22]. упорядкування й запис танцювальних кроків у відповідності зі стилем та манерою виконання. Зокрема. присвячена методиці кроків і фігур «барочних танців». Новерром у «Листах про танець» (1760 р. насамперед західноєвропейських. новаторська. Цінним керівництвом з вивчення популярних тогочасних танцювальних форм стала праця танцмейстера К. влаштовувала вечори й усіляко сприяла популяризації хореографічного мистецтва. втілених у загальновизнаних працях французьких танцмейстерів з теорії танцю. Тауберт видав теоретичну працю «Справжній танцмейстер» (1717 р. У Франції періоду XVIIXVIII ст. 154-155]. (призначеної здебільшого для елітних танцювальних форм XVII-XVIII ст. Система запису танцю також зазнала змін: окрім текстового опису виконання рухів чи фігур. Фейе та декілька авторських танцювальних композицій [4. У спеціальному документі зазначалося. експериментальна естетика і техніка дієвої. Дідло реформував естетику балету. Фьойе у праці «Хореографія чи мистецтво танцю» (1700 р. призначених Людовіком XIV. утвердження уніфікованої системи запису танців у вигляді графічних символів. воно є одним із найбільш бажаних і корисних Нашому дворянству та іншим.) відомого хореографа-постановника та учителя королівської династії Стюартів Містера Ісаака. що насамперед виявилося в асиміляції популярних танцювальних форм. с. Різноманітність танцювальних форм сприяла значному збільшенню кількості практичних керівництв і підручників з танцю. в Англії поширеною розробкою стала «Колекція бальних танців.). Водночас. які пропонували безліч авторських схем і варіацій [4. автор підручників з теорії і практики класичного танцю [1. 16-18]. Зазначимо. Очолили установу тринадцять кращих танцмейстерів. Так. c. Академія перевіряла знання вчителів танців.). третя – об’єднувала «віртуозів італійської комедії» [2. так звана «барочна нотація». с. Академіки користувалися низкою привілеїв.). методики хореографічної роботи рук (П. країн. так і у формах їх запису. III(24). що Академія покликана сприяти вихованню манер у привілейованих класів. у тому числі вправ зі зброєю. с. Професіоналізації танцювального мистецтва сприяла тенденція до збільшення викладачів хореографії.-Ж. 273]. «Збірка придворних бальних танців» (1707 р.)). Issue: 48. однак. що на тлі масштабного реформування у царині хореографії відбувається експансія французької хореографічної культури до інших.). Pedagogy and Psychology.). що містила переклад «Орхезографії» Р.com офіційного соціального статусу хореографії Людовиком XIV було видано декрет про створення Академії. с. Загальноєвропейські реформаційні процеси у галузі хореографічної освіти спричинили у другій половині XVIII ст. педагог. поширення виключно популярних танцювальних форм [3. 76]. здійснивши низку перетворень у методиці викладання хореографії [2. 20-21].Science and Education a New Dimension. 2015 www. У списку наукових праць Джона Уівера – англійського хореографа. але й самим виконавцям-аматорам. Важливо. с. орієнтованість у викладенні матеріалу лише на власний хореографічний досвід. нескладні за своєю архітектонікою і лексикою. Діяльність Академії танцю насамперед активізувала формування наукових засад хореографічної педагогіки у XVII-XVIII ст. Найбільш відомий хореограф Німеччини першої половини XVIII ст. (запропонована Р. до другої належали «баладени» – платні виконавці танців у різноманітних постановках.. що в цілому негативно позначилося на розвиткові теорії танцювального мистецтва. у 1664 р. 10].)) [4. осмисленої хореографії. c. хто має честь до Нас наближатися. теоретик. Рамо «Пан танець» (1725 р. (запроваджені президентом Академії танцю П. У Росії послідовник Новерра балетмейстер Ш.. с.). розширення її категоріально-термінологічного апарату. у Парижі налічувалося двісті залів з навчання танцювальному мистецтву. Авторську систему викладання екзерсису запровадив К. створювалися на замовлення суспільства і не потребували професійного підходу щодо їх фіксації. с. популяризація танцювального мистецтва серед різних соціальних верств зумовлювала зміну його статусу (елітарність і становість поступово трансформується у загальнодоступність і масовість) і. загальна кількість учителів сягала 4 тис. проте водночас унеможливило поетапне вивчення кроків за описом [4. 68]. водночас забезпечувала появу нових побутових танцювальних форм. Томлинсона «Мистецтво танцю» (1724 р. а також «барочної нотації». засновники жанру пантомімічних вистав – «Короткий курс з танцювального темпу і ритму» (1706 р.. У розробці теоретичних канонів хореографії активна роль належала не лише обмеженій кількості професійних танцмейстерів.)). що істотно полегшило цілісне сприйняття танцю. Так звані «малі танці». де зазначалося: «Оскільки мистецтво танцю завжди було відоме як одне із найбільш пристойних і найнеобхідніших для розвитку тіла та оскільки йому віддано перше і найбільш природне місце серед усіх видів вправ. канонізацію виконавства. Істотний недолік багатьох керівництв і підручників з танцю XIX ст. широко впроваджувалася спрощена пофігурна фіксація композиції у вигляді графічних схем. «Короткий виклад нового методу» (1725 р. У XIX ст. а також зберігати та примножувати танцювальні традиції. можемо стверджувати про позитивну тенденцію у розвитку хореографіч23 . Блазис – представник італійської хореографічної школи.» [6. 18]. 151-152]. стандартизацію і систематизацію танцювальної лексики. видавала дипломи. які були недоступні іншим учителям танців [3. – відсутність наукового системного підходу в періодизації і класифікації мистецтва хореографії. с. існував до того ж чіткий структурований поділ представників хореографічної спільноти. Г. (метод систематизації запису рухів у вигляді нотованих танцювальних схем – «нотація БошанаФейе»). розробка сценічної театрально-танцювальної мови.seanewdim. спрощенні усталених канонів як у виконанні танців. виконавського стилю. що тенденція до спрощення і навіть примітивізму побутової хореографічної культури призводила до певної безсистемності. Бошаном). Концептуальними положеннями розвитку хореографічної термінології на даному етапі стали: стандартизація п’яти позицій ніг.

костюмы.M. : 7. Vasileva-Rozhdestvenskaya. : Leningradskaya filarmoniya. – Bibliogr. 1987. – SPb. – 623 s. – 448 с. Васильева-Рождественская М. S. Keywords: choreography.D. Сов.Ю. – M. Blagova T. Mihaylova-Smolnyakova E. Таким чином. il. Друскин М. : Искусство. Захарова О. 40 л.. izd-vo «Lan». Старинные бальные танцы. – 556 с. Блок. – 382 с. symbolism / O. Maksimova // Starinna4. V. Васильева-Рождественская. Russian Bal XVIII . Очерки истории : От истоков до середины XVIII века / 3. Историко-бытовой танец : В.V. the recording system of dance. Русский бал XVIII – начала XX века : танцы. Вступ. Ю. Dynamics of formation of the theoretical foundations of dance education: historical and cultural context Abstract. : Центрполиг2. В. : ill.com ної освіти: організацію спеціальних танцювальних класів.S. – Эпоха Возрождения / Е. символика / Захарова О. Балет: Энциклопедия / [под ред. – Спб.А. хореографическая подготовка 24 . Grigorovich]. 1979. – 556 p. Tsentrpoligraf. Krasovskaya. – M. [учеб. – 256 p. – SPb. – 382 p. Западноевропейский балетный театр : 1987.. by Yu.: Sov. дефініцій. : Искусство.Е. Динамика формирования теоретических основ хореографического образования: историкокультурологический контекст Аннотация. Aranzhirovka. – 256 с. 7. СПб. 5. Eremina-Solenikova. : il. изд-во «Лань». «Planeta Muzyiki».Н. : 2. – C. : Iskusstvo. Классический танец : История и современность / раф... / Л. 2010. dancing. раскрыта взаимосвязь и взаимозависимость культурных и образовательных процессов в области хореографии на разных исторических этапах.С. «Планета Музыки». : Iskusstvo. М. : ил. New time ya muzyika: Praktika. Zaharova – M. : Ленинградская филармония. 1979. . Ballet: an encyclopedia / [ed. 6. Еремина-Соленикова Е.Д. НоСтаринная музыка: Практика. исследована структура.Ю. Historical dance : [ucheb.M. posobie] / M. содержание учебников. «Noble ladies» (Nobilta didame) / A. 1936. the content of textbooks. the dancing master. В статье исследован процесс формирования теоретических основ хореографического образования в широком культурологическом контексте. Очерки по истории танцовальной музики / 9. – M. 617-620. [28] l. ЛІТЕРАТУРА 1.V. : Изд-во ция: материалы научно-практической конференции.M. Друскин.S.С. Старинные бальные танцы.. reveals the interconnectedness and interdependence of cultural and educational processes in the field of choreography at different historical stages. 1981. – L. – 176 с.E. Григоровича]. : ил. Block. Eremina-Solenikova E. Висновки. From the beginnings to the middle of XVIII century / 3. ил. Issue: 48. Renaissance / E.В. хореографическое образование.Е. Vasileva-Rozhdestvenskaya M.M. Ключевые слова: хореография. 58-68. термінологічного поля хореографічної освіти у контексті культурно-мистецьких процесів дозволило не тільки відстежити розвиток її змістового компоненту.С.Yu.Д. Rekonstruktsiya: materia/ E. Classical dance : History and modernity / Preface. – М. 1987. – Л. izd-vo «Lan». ил. Yu. сприяли канонізації виконавської майстерності. танцмейстер. choreographic training Благова Т. – Библиогр. – М. Аранжировка. Essays on the history of dance music / M. На основе теоретического анализа трудов выдающихся представителей хореографической педагогики определен их вклад в развитие теории танца. терминосистема. изд-во «Лань».seanewdim. 1999. 2015 www. V. танцювальної лексики. studied the structure. 58-68. система записи танца. у результаті здійсненого наукового пошуку встановлено. Блок Л. Pedagogy and Psychology.: 6. 40 l. 7. The article investigates the process of formation of the theoretical foundations of dance education in a broad cultural context. Mihaylova-Smolnyakova.М. 1999.E.V. Gajewski. costumes. : Izd-vo «Planeta Muzyiki». Максимова А. – М. Реконструквое время / Е. ст.С. Block L. – 205 s. «Благородство дам» (Nobiltа didame) / А. 2010. Vintage ballroom dancing. Zaharova O. the terminology. : il.. III(24). 2010. : P. Максимова // 4. il. – M. On the basis of theoretical analysis of the works of prominent representatives of the choreographic pedagogy defines their contribution to the development of the theory of dance. Дослідження особливостей формування теоретичних засад. : илл. : Izd-vo Druskin. REFERENCES TRANSLATED AND TRANSLITERATED 1.М. 2010. [28] л. – М. энцикл. ly nauchno-prakticheskoy konferentsii. – М. Красовская. Western ballet theatre : Essays on history : il. 9. – P. танец. : Изд-во «Планета Музыки». : Ис. Еремина-Соленикова. Maksimova A. 617-620.В. Михайлова-Смольнякова. 1936. – 295 p.Science and Education a New Dimension. Балетто Фабрицио Карозо и его трактат кусство.М. що трансформації систем запису танцю на різних культурно-історичних етапах розвитку призвели до стандартизації та уніфікації професійних хореографічних термінів. Гаевского. – 205 с. Красовская В. 5. 2010. Освещены исторические предпосылки развития теории танцевального искусства. – 295 с.early XX century : Entsikl.8. Krasovskaya V. : ил.. – 176 p.D. dance. – М. 1981. – 623 с. : с. Михайлова-Смольнякова Е. пособие] / М. Lit historical background of the development of the theory of dancing art. Baletto Fabritsio Karozo and his treatise 1987.S. 2010. Vintage ballroom dancing. dance education. – 448 p. що сприяло професіоналізації галузі і в цілому призвело до формування національних хореографічних шкіл..O. Druskin M. / L.В. але й визначити важливість систематизації проаналізованого пошукового матеріалу задля втілення кращих надбань в теорію і практику сьогодення. : Iskusstvo. 8.

Україна Анотація. та української поезії доби романтизму. А. Й. щоб школярі відчували себе європейцями на уроках літератури. Р. радіореклама. І. В. Пояснюємо це неузгодженістю у часі вивчення історії ХІХ ст. Буржуазну революцію у Франції ХVІІІ ст. "українські романтики через переклади знайомили українського читача з досягненнями світової літератури.com Бурко О. Буржуазну революцію в Нідерландах. інтерес до фантастики.В. релігія. 13]. Б. З метою встановлення стану навчання української романтичної поезії в основній школі ми провели констатувальний експеримент. Ми будемо спиратися на визначення романтизму. Київ. Шиллера. 2015 www. передбачені чинною програмою. екзотичних картин природи та ін. Наливайком).. 600]. Старші підлітки експериментальних та контрольних класів зуміли назвати течії романтизму: "А. Байрон – А. Фольклорна. Міцкевич "Альпухара". літературна гра "Символи романтичної поезії". Як стверджує Т. Відповідно до неї передбачається використання вчителем інноваційні прийоми навчання: повідомлення пошукової міні-групи. філософія. хоча було запропоновано чотири варіанти: "А. "Мисленнєва гімнастика".В. Сипко розробили алгоритм аналізу поезій А. Б. Молодші підлітки експериментальних і контрольних класів не знають про прикметні риси літературного напряму романтизму. У статті окреслено тріаду українського. О. 25 . за баладами яких виявляє сутнісні ознаки жанру балади: Ф. – даті появи збірки А. с. Градовський запропонував цікаву форму уроку: урок-філософський роздум за мотивами поезії Т. Стівенсон "Вересовий трунок". написаний романськими мовами (французькою. історизм. Шевченка і Ф. аналізувати та інтерпретувати романтичну поезію формуються на недостатньому рівні. Міцкевич. Однак вони не виписали правильної відповіді на питання: "Яку подію вважають причиною зародження романтизму?". Навчання романтичної поезії учнів основної школи у контексті єропейського романтизму _____________________________________ Бурко Ольга Василівна. апологія особистості. с. Мета нашої статті: сприяти входженню методики навчання української романтичної поезії в європейський освітній простір. – перші роки ХІХ ст. ідеалізм у філософії. Символiку. "Інтелектуальне коло знавців романтичної поезії". італійською). у польській мові романтизм усталився в 1822 р. Г. Ф. Г. іспанською. захоплення фольклором. твір. В. молодший науковий співробітник науково-дослідної лабораторії грінченкознавства Київський університету імені Бориса Грінченка. збагачували національне письменство інтернаціональною проблематикою. Молодші підлітки контрольних і частина експериментальних класів заперечили достовірність твердження. Визначальними для нього стали такі риси як заперечення раціоналізму доби Просвітництва. Потрібні вміння і навички виразно та осмислено читати. За В. III(24). Шевченко – Д. тріаду українського. ХІХ ст.-Л. польського поетів-романтиків: Т. що саме слово романтизм (фр. Назарець. який найбільше відповідає настрою твору. вальтер-скоттівський (за Д. Вишуканість". Гулак-Артемовський – А. культ почуттів. 2007): "Романтизм франц. байронічний. що вимоги до знань і вмінь учнів основної школи. де він від 1760 року набув значного поширення. Поява романтичного напряму на українському терені припадає на кінець 20х – початок 40-х рр. Війон "Балада прикмет". що засвідчують їхні відповіді на тест: "Яку з ознак не відносять до літературного напряму романтизму? А. Революцію в Англії ХVІІІ ст. Оволодіння ними сприятиме входженню освітян та підлітків у європейський освітній простір. с. німецького поетів-романтиків: П. На підсумковому етапі запропонувала підліткам скласти музичний супровід для почутих рядків А.Г.seanewdim. синтетичний або філософський. Цінною є схема методики навчання української романтичної поезії учнів основної школи та її коментар. Л. Яценком). що семикласники не досліджували етимологію слова романтизм. Звернення до фольклорних джерел. Pedagogy and Psychology. Усі відповіді правильні". romantisme) означає романський.). Взаємозв’язок літературного напряму романтизму в українському та європейському освітньому просторі виявляємо на рівні взаємоперекладів. польського. Міцкевич – Й. діаду українського та російського поетів-романтиків: Л. У його ході встановили. Ключові слова: молодші та старші підлітки. вона з’ясовує коло митців. Пушкін "Пісня про віщого Олега". Відтак домагатися. англійського. цей термін близько 1700 року усталився у формі romantisch у німецькій мові. неприйняття буденності і звеличення "життя духу" (найвищими виявами його були мистецтво. Контрастивнiсть В. пропагували українське слово серед інших народів. Issue: 48. романтизм. Комаринець. Рейманна) або народний романтизм. romantisme) – напрям у літературі. поети-романтики Взаємозв’язок літературного напряму романтизму в українському та європейському освітньому просторі виявляємо на рівні етимології. Боровиковський – В. дане в "Літературознавчому словнику-довіднику" (К.В. Прослідковуємо європейські мандри слова романтизм за "Європейським словником філософій: лексиконом неперекладностей": З’явившись уперше 1650 року в Англії у формі romantic.Science and Education a New Dimension. ХІХ ст". Юсипович визнала художні тексти зарубіжних поетів джерелом для узагальнень про літературний напрям романтизму. А. Вбачаємо причину у тому. науці й мистецтві. виконуються частково. Наприклад. поезія. Ранній романтизм (кінець ХVІІІ ст. Міцкевича "Буря" або ж дібрати відомий їм музичний твір. Шиллер "Рукавичка". Повстання декабристів у Росії у першій пол. художньою образністю багатьох народів світу" [5. Гете "Вільшаний король". фольклорно-історична. Гете. Міцкевича із циклу "Кримські сонети". м. 336]. гротескно-фантастичний або гофманівський.)" [7. Міцкевича "Балади і романси". Б. громадянська і психологічно-особистісна (за М. Зіневич та Л. Відзначаємо внесок українських методистів у європейську скарбницю вивчення літературного напряму романтизму в основній школі. Жуковський. фольклорний (термін П. У французьку мову термін romantique потрапив у 1776 році і невдовзі був використаний Руссо" [3. Акцентовано на причині інтересу українських митців до творів європейського романтизму.

що П. Вона прагне наблизиться до рибалки. Це знайомство з визначним представником польського романтизму не могло не позначитися на літературних інтересах П. Мета програми: акцентувати на доцільності ознайомлення підлітків із літературним напрямом романтизму. Гулака-Артемовського: "В основі ілюстрації – двофігурна композиція. Аналізуючи виконане. Рибалки на малюнку не видно".Science and Education a New Dimension. Під час контрольного зрізу знань учні одержували завдання розглянути її та письмово відповісти на запитання: "Чи відповідає зображення на ілюстрації вашому уявленню про героїв балади: рибалку і русалку?". Напрями навчання романтичної поезії Відповідно до неї напрям підготовки до сприймання романтичної поезії передбачає ознайомлення старших підлітків експериментальних класів з мистецьким світом поетів-романтиків за допомогою творів живопису.Штемберга. сепія. Лопати до твору "Рибалка" П. Відтак їхні відповіді не зараховані.seanewdim. Відповідно до поставленої мети головними методичПідготовка до сприймання романтичної поезії Організація читання творів Формування навичок аналізу та інтерпретації поезії Творчий ними завданнями обрали для учнів основної школи: – познайомити з поняттям про літературний напрям романтизму. що на фоні музики Ф. Представники мікро-групи "мистецтвознавців" проводили міні-екскурсію "У картинній галереї". Міцкевича. Дев’ятикласники контрольних класів назвали тих художників. – упровадити в навчальний процес основної школи (на уроках української літератури) розроблену методику навчання романтичної поезії. які поінформовані про малярство поета-романтика Т. Гу26 . його репрезентантами та видатними творами. виведенні рис певного напряму з конкретного художнього тексту. Гете – А. з яким був знайомий із 1825 р. Issue: 48.Шевченка. завдання двофігурної композиції – передати прагнення до спілкування. Шопена звучить голос диктора: "Якщо Вам подобаються дівчата або хлопці мрійливі. яка має назву "Методика навчання романтичної поезії на уроках української літератури в основній школі". Гулака-Артемовського. Відповіді старших підлітків були розмаїтими: "Русалку я уявляла з риб’ячим хвостом. ілюстрація. які сприймають довкілля насамперед через серце і прагнуть себе реалізувати у творчості. Л. Волковим. Гулака-Артемовського і співставити з ілюстрацією В. які невдоволені навколишньою дійсністю і пориваються до високих ідеалів. Лопату. "Діада поетівромантиків". Pedagogy and Psychology. В. Відповідно до запропонованої методики навчання використовуємо прийом радіореклами для старших підлітків. Лопати. дійшли висновку. Устияновича. Уводимо інноваційний прийом "Інтелектуальне коло знавців романтичної поезії". Під час контрольного зрізу учні експериментальних класів також правильно записали представників романтизму в малярстві: К. Т. Зображений порив підкреслює прагнення швидше подолати її". гравюра. Це зумовлено тим. але п’ятеро опитаних не звертало увагу на імена художників-ілюстраторів романтичної поезії. Між героями ілюстрації – значна дистанція.com Відтак впроваджуємо авторську комплексну програму експериментального навчання. 2015 www. репродукція. Орієнтовне повідомлення: "Тріада: П. читайте твори поетів-романтиків!". Проте ми не можемо одразу вгледіти постать парубка. Міцкевич": "Відомо. що під час проведення констатувального експерименту виявили респондентів. Дев’ятикласники знайомили з ілюстрацією художника В. Шевченка (50 учнів). За М. Подаємо її схему: Повідомлення пошукових міні-груп "Тріада/діада поетів-романтиків" Радіореклама "Інтелектуальне коло поетів-романтиків" Виразне читання під музику композиторів ХІХ ст. оскільки чинна програма не передбачає ознайомлення з ними у форматі міжпредметних зв’язків.В. Учні контрольних класів не обізнані з окресленою термінологією. а не в платті. Гулак-Артемовський першим із українських письменників почав перекладати твори А. Його суть зводиться до того. На це вказує її жест. повертаючись із Одеси. офорт. Гулак-Артемовський – Й. і водночас люблять насолоджуватися мелодією рідної мови та пісні. що словниковий запас дев’ятикласників експериментальних класів збагатився термінами: акварель. прибув до Харкова для зустрічі зі своїм учителем Г. Хорове читання Виконання романсів поетів-піснярів епохи романтизму Літературна гра "Символи романтичної поезії" Прийом "Поетичний диктант" Алгоритм аналізу балади Алгоритм аналізу романсу Прийом – конкурс "Точно і швидко визнач розмір вірша" "Мисленнєва гімнастика" Схема 1. На передньому плані – русалка у розкішнім лоні зілля. Касіяна. Боровиковського з європейськими колегами по перу? Знайти відповідь на нього дев’ятикласники зможуть після знайомства з повідомленням пошукових міні-груп "Тріада поетів-романтиків". Вона віддзеркалена у плескоті хвиль. хто відповість на проблемне запитання: що єднало українських поетів доби романтизму П. які ілюстрували твори поетів-романтиків: В. III(24). Даниловичем. вималювана відповідно до народно-пісенного стилю. У зв’язку з цим виникла проблемна ситуація: дослідити художній текст балади П. Польський митець. спрямований до нього. Увійти в нього зможе кожен. копія. В.

3) 1829 р. О. то пропонуємо дослідження "Русалки" Т. якою написана балада. Чию баладу переспівав П. Хоч П. Каченовського.Данилевич сповіщав Лелевеля 30 листопада 1827 р. Г-2. яка є переробкою балади А. інші ж – зневажливо. Наприклад: Аж гульк! Писар верть в собаку І на всіх загавкав. що видана також у "Вестнике Европы" у 1829 році. Жуковський. Гулака-Артемовського. Жуковський": "Л. але не опублікував.-В.-В. В-2. який володів французькою та польською мовами. Епіграфом до твору є рядки з першої строфи вірша Й. У буквальному перекладі це звучить так: "Вода шумить. П. Боровиковського. с. Міцкевича. Гете. Pedagogy and Psychology. возвышенныя…" [1. Каченовський цитує обов’язковий лист до редактора. Міцкевич на уроках позакласного читання. він приходив до захвату. Шиллера. Де надрукована балада "Маруся" Л. Гулак-Артемовський не був знайомий із німецьким поетом-романтиком Й. Міцкевича "Pani Twardowska". читаючи Міцкевичеві переклади творів Байрона. У передмові до публікації 1827 р. 522]. Гулак-Артемовський зізнається: "…захотел попробовать: нельзя ли на малороссийском языке передать чувства нежныя. в якому П. 2) М. Міцкевича. 2) В "Амалтеї". І. с. Kiedy nikt po mnie nie placze. Франка. Читачі порізному сприйняли появу "Рибалки". Дослідник М. 2) 1827 р.Science and Education a New Dimension. Протягом 1840 – 1841 рр. редактор "Вестника Европы" М. Як дослідив. Боровиковський у творі "Маруся"? 1) А. Пушкіна "Зимній вечір" ("Буря в хмарі небо криє…"). Чим супроводжується перша публікація балади "Рибалка" П. але виступив із знаменитим переспівом "Der Fisher" цього автора. у виданні "Вестник Европы" редактор М. 288]. с. Г-1. Б-1. Czegoz mam pkakal. Кониський згадував: "Кілька разів він брався перекладати ліричні вірші А. Булгарін та віршованою – В. В-1. 287]. Частина з них поставилася прихильно. "простим перекладом твору Жуковського "Марусю" не можна назвати" [11. 2015 www. Інші вірші виходили в перекладі надзвичайно добре. Луцький. 2) Й. Б-2. Розширити "Інтелектуальне коло романтиків" допомагає проблемне запитання: "Що поєднує Шевченкові балади з творами А. Жуковського. У передмові до публікації 1827 р. 46]. Шевченко – Д. оскільки не визнавали мови. У 1829 році у "Вестнике Европы" поет-романтик опублікував авторизований переклад балади В. Міцкевич": "Як свідчить учений О. 2) Оглядом нового українського письменства. 404]. Оскільки Т. з якою він надав творові Жуковського український колорит і зі сфери шаблонових пейзажів переніс його на реальний ґрунт українського села" [11. Жуковського "Светлана". "Твардовський" П. III(24). Боровиковського? 1) В "Украинском альманахе". Коли вперше була надрукована балада "Маруся" Л. Проте. щоб і пам’яті не лишилося.. що балада "Твардовський" П. Гулака-Артемовського? 1) 1826 р. благородныя. Байрон – А. Гулака-Артемовського? 1) Зверненням до недроброзичливої критики. 3) 1828 р. що "простим перекладом твору Жуковського "Марусю" [Л. старші підлітки експериментальних класів на уроках української літератури ознайомлюються з українськими баладами – "Рибалка". Гулака-Артемовського? 1) В "Украинском альманахе". Боровиковський і В. Чию баладу переспівав Л. Оскільки англійською мовою не володів. вода тече. ознайомившись із пошуковим матеріалом "Тріада: Т. Зате знав польську мову і. Отже. Де надрукована балада "Твардовський" П. Л. Міцкевича. Ю. О. що цьому сприяли гумористичні риси з українських казок та жартівливих оповідань про чортів. показав значні відмінності і прийшов до висновку: "… на похвалу заслуговує його вмілість. Франком. Ткачук установив причину інтересу митця до романтичної поезії: "…[він] випробовує можливості української мови. Хто з дослідників стверджує. Міцкевича. Боровиковського? 1) 825 р. студіював їх пильно і часто говорив цитатами з них" [6.com А-2. Орієнтовне повідомлення "Діада: Л. перекладаючи й переспівуючи чужомовних авторів" [9. Т. Учений детально порівняв обидві балади. Можна припустити. Шевченка і "Рибки" А.Г. 3) Ф. Він опублікував баладу "Твардовський". Гулак-Артемовський зробив спробу подати його рідною мовою. с. 3) У "Вестнике Европы". "Два ворони". Ткачук. 3) М.seanewdim. що були опубліковані в "Вестнике Европы" у 1827 році. Франко. 143]. 416]. Боровиковський найчастіше звертався до творчості європейських поетів-романтиків. Кониський. Напрям організації читання означених творів доцільно реалізовувати шляхом мелодекламації. на думку І. 27 . Запропоновані прийоми навчання доречні. Коли вперше була надрукована балада "Рибалка" П. 3) О. 2) В. za kim i pokim. 2) В "Мелодике на 1843 год". Боровиковського] не можна назвати"? 1) І. Раніше твір переклали російською прозовою мовою Ф. Пушкіна. він кидав і нівечив і попередній переклад" [6. Боровиковський у 1836 р. Гете.-В. що підтверджується адекватними відповідями до тестів учнів експериментальних класів: А-1. переклав українською мовою сім кримських сонетів А. За І. с. найпаче від "Доброї ночі" ("Pozegrani") з "Чайльд-Гарольда" і любив декламувати: Teraz po swiecie bladze szerdim I pedze zycie tulacze. 2) 1827 р. Твір має назву "Маруся". 3) Передмовою редактора "Вестника Европы" М. Шевченко "добре знав твори Байрона і Шекспіра. Гете. то читав їх у російських перекладах. 3) У "Вестнике Европы". "Маруся" Л. але не кінчав і рвав на дрібні шматочки. Каченовський зазначає: "…в Твардовском выдержан сочинителем тон мужеско-гайдамацкий" [1. Шевченко не залишив перекладів творів поетів-романтиків Європи. але ж скоро хоч де-небудь здавалося йому не до ладу хоч трохи. Міцкевича?" Дев’ятикласники знайдуть відповідь на нього. Каченовський. біля неї сидить рибалка і дивиться на вудку зі спокійним серцем". Гулака-Артемовського набула широкого поширення. закінчив переклад "Фариса" А. Гулак-Артемовський у творі "Рибалка"? 1) А. Issue: 48. Заздалегідь підготовлені читці можуть декламувати романтич- лака-Артемовського. Міцкевича.

Шевченка з виокремленням рис літературного напряму романтизму. Т. Ліста на мотив пісні "Ой не ходи. розпочати дію). 28 . піаніст Ф. Твердження. Шевченка – пейзажна зарисовка. Ліст тричі виступав із концертами в Україні (1842. Провести спостереження за роллю виражальних засобів мови у баладі. великі і маленькі"). ГулакаАртемовського. Визначити віршовий розмір балад скандуванням – нарочито ритмічним читанням його вголос з одночасним легким вистукування ритму пальцями по столу (за Г. Issue: 48. Л. Боровиковського. Ткачука "П. Гулаком-Артемовським у "Рибалці" ("Не зна він – а сумує"). 6. (Поет вживає в баладі пестливі звороти – складові елементи народної пісні: "коханнячко". Б…. Шевченка? (Спільні ознаки: єднання з фольклором. 4. уміння оперувати знаннями про літературний напрям при розв’язування тестів та виконанні завдань. на них бував Т. Шевченком у "Русалці" ("Нехай п’є-уп’ється Не моїми кров-сльозами – Синьою водою Дніпровою"). Які ознаки романтизму є характерними для балад П. Боровиковським у "Марусі" ("Лихо близьке. За припущенням В. (Т. доведеної до відчаю тяжкими умовами життя. Твердження. Гулака-Артемовського. Т. яка топить дитину. 10. народна пісенна мова. голубок біленький. Працюючи за ним. балади. З’ясувати. знову розкошує моя грішна мати?" Т. Простежити використання пісні про дівчину-покритку. щоб увести героя. Наприклад. "Ох. моя доню. нічна поїздка дівчини Марусі з мертвим коханим. Т.Science and Education a New Dimension. що спричиняє його. Визначити пафос балад. Т. Боровиковський – амфібрахієм. що зображення кладовищ та інших слідів смерті – домінуючі засоби поетики романтизму. що ліричні героїні балад прагнуть бути з коханими. Т. що П. Шопена. 2. 3. Гулака-Артемовського. поки не виявлять його віршовий розмір. Чи то коханнячко?" П. Єднання з фольклором: використання народних казок. що українська балада зазнала впливу відповідних творів європейських романтиків та фольклору А. місяць. Вибрати мотиви твору: розбіжність між ідеалом і дійсністю. Правильне. Боровиковський використовує пісенну мову фольклорного твору "Задумав козак женитися". Л. Результативність запропонованих прийомів навчання романтичної поезії – робота за алгоритмом. розчарування романтичної героїні в суспільному устрої. Спиратися на думку М. Гулака-Артемовського – тяжіння до побутового колориту. Визначити почуття. символіка. що угорський композитор. легенд. Гулака-Артемовського. ритуали. чого ж то ждать мені: Жив мій милий чи в землі. Шевченка – ямбом). Боровиковського. Неправильне. рибочки. 1. Для романтиків вода є засобом посмертного зв’язку з батьківщиною). Боровиковського. Шевченком у "Русалці" (Дніпро. Б. 2015 www. повір’їв. Шевченка? А. Пояснюємо це тим. Гулака-Артемовського. 1847). III(24). Обвести номер правильної відповіді. типову українську приповідку "Ловіться. Л. А. (У баладах П. 9. у Т. чи то переполох. 5. контрастність. мазурок Ф. Боровиковського. Б. конкурс "Точно і швидко визнач розмір вірша" – визначали шляхом контрольного зрізу. Пояснити їх роль (Використовуються для надання творові таємничого колориту. Л. (Автор уводить із пісні перефразовані рядки "Пригорнувшись. серденько). ми здійснювали формування функціональної компетенції учнів основної школи: уміння виявляти прикметні риси романтизму в художньому тексті. нерозділене кохання. написали твір ямбом. Pedagogy and Psychology. Під час його проведення старші підлітки експериментальних класів здебільшого обрали правильні відповіді до завдань: 1. Врахувати тезу "Л. 3. Шевченко уводить сакральний засіб: "Пливи. Для дев’ятикласників розробили алгоритм аналізу та інтерпретації балад "Рибалка" П. "серденько". Напрям аналізу та інтерпретації романтичної поезії з виокремленням рис відповідного літературного напряму включає вибір учнями основної школи жанрових ознак нових форм поезії. перекази й пісню про русалок…" [9.seanewdim. Прослідкувати використання символів П. її сон. щоб збудити протест. Проаналізувати використання протиставлень П. "Довелося в Дніпрі ночувати" Т. кільцева побудова). Шевченка панує пафос трагізму. "Може. Гулаком-Артемовським у "Рибалці" (русалка. Що мій сон віщує?" Л. пливи. Гулак-Артемовський. а не спить голубок біленький"). 63]. співпереживання і співчуття стражданням особистості. що віщує загибель милого ("Маруся"). серце. Шевченка). прислів’їв. Разом із учителем школярі скандуватимуть поетичні рядки твору. Матвіїшина. які запроваджували поетиромантики. "Із далеких він сторон З серцем і любов’ю До дівчини прилетів" Л.com ну поезію на фоні "Української балади" Ф.-Й. Гулак-Артемовський зберігає сюжетно-композиційну матрицю балади Гете. Грицю". ніч. "Маруся" Л. русалка). 8. під вікном рюмала Маруся"). Які ознаки романтизму є характерними для балад П. 7. Гулака-Артемовського. Боровиковського. Дніпром за водою". Боровиковського. відмінні: у П. Токмань). Ф. приказок. Назвати незвичайні події фантастичного характеру в кожній баладі: русалка заманює рибалку у воду – і він тоне ("Рибалка"). Т. але опрацьовує її. 2. протиставлення героїчного минулого сучасності. Боровиковського – українські повір’я. Правильне. Л. перетворення немовляти в русалку ("Русалка"). або щоб розв’язати собі руки. Гайдна. 1843. cтарші підлітки об’єднуються в мікро-групи. настрої ліричного героя чи героїні (гіперболізація почуттів героїв "Ти б сам пірнув на дно к линам І парубоцькеє оддав би нам серденько" П. вода. літературна гра "Символи романтичної поезії". "Русалка" Т. Боровиковського – зізнається: "А без любого сама горе я горюю!" Пафос романтики увиразнює прагнення літературних героїв до піднесеного ідеалу). Маруся – героїня однойменної балади Л. Відомо. Шевченка). але їхні наміри не переходять у дію. як і німецький романтик. або побоюючись лихої слави. пісень. спираючись на народні легенди. Боровиковським у "Марусі" (серце. гостре заперечення будь-якого гноблення. чорний ворон). Шевченко [8]. Л. Знайти в художньому тексті уведене автором запитання ("Серденько щось Рибалочці віщує: Чи то журбу. В… Г… Отже. наприклад. у Л. (Разом вони зроблять висновок. Неправильне.

Матвіїшин В. – С. У результаті впровадження розробленої програми ми дійшли висновку. Polish. 26. Volodymyr Hryhorovych. – С.G. романтизм. Володарі у царстві духа: схожість мотика. з фр. – Львів : Видавництво при 12. Байрон – А. немецкого поэтов-романтиков: П. – 223 с. Український літературний європеїзм : мокультура. – Selected Works: V 50 tt. Обучение романтической поэзии на уроках украинcкой литературы в основной школе в контексте европейского романтизма Аннотация. Teaching of romantic poetry at the Ukrainian literature class in context of the European romanticism at the secondary school Abstract. –1998. Borovykovskoho / Theophile Ivanovych Komarynets. – 264 с.Т. Ключевые слова: младшие и старшие подростки. Сипко Л.І. Боровиковский –В. Keywords: teenagers. Tkachuk M. The ideological and aesthetic foundations of 1980. Zhukovsky. Гулака-Артемовського "Рибалка" є інтерпретацією відповідного твору Й. Франко І. – p.І.Г. – 8. № 7-8. Шевченко – Д. Коваліва. Hromyaka. – 752 p. Yusypovych his life / Oleksandr Konyskyy. литературная игра "Символы романтической поэзии". Вестник Европы. Хроніка закладах України. Під кер. Т. – 2014. пояснити. // Теофіл Іванович Комаринець. "Mental gymnastics". Європейський словник філософій: Лексикон неперекладно2009. 386-392. Matviyishyn V. – К. Т. записати прізвища поетів-романтиків.V. Shyllera // Vsesvitnya literature ta cultura. Пер. The winners in the realm of the spirit.Shevchenko (Nota bene). – 2009. що балада П. Франко І. Кониський О. За нашим задумом. – № 20. 2011. – 488 с. 3. and F.В. Акцентировано на причине интереса украинских пиитов к произведениям европейского романтизма. "Мыслительная гимнастика". 2000. ла Платонович Ткачук. – P. английского. – вів і образів у поезії Т. – 3.Г. Komarynets T.В. 2000. – К. – Selected Works: V 50 tt. 121-129.: Наукова думмантизму (проблема національного й інтернаціонального) ка. 2014. literary game "Symbols of romantic poetry". nontranslatability. Polish Romantic poets: T.Science and Education a New Dimension. III(24). Chronicle of roic songs and ballads in the world literature") / I. що поетичні інтерпретації українських поетів-романтиків розширювали зв’язки з польською. 4-5. Шкільне прочитання творів рідної літератури в загальноєвропейському контексті. – P. 26. K. – 1827.seanewdim. Жуковського]. Hradovskyy A. the triad of Ukrainian.H. Жуковский.T.P. 2009. німецькою літературами. – К. з якими вам хотілося б познайомитися особисто. Боровиковського. According to it. 28-30. Адам Міцкевич в українській літературі / Іван методичних варіантів вивчення теми / Лідія Зіневич. 2015 www. German romantic poets: P. Adam Mickiewicz and Ukraine: in search of methodological Platonovych Tkachuk. 146. 12. – 2011. европеизм 29 . – 1827. The scheme for teaching of Ukrainian romantic poetry of secondary school pupils and its comment is valuable. Адам Міцкевич і Україна: в пошуках 10. Овладение ими будет содействовать вхождению учителей и школьников в европейское образовательное пространство.В. 2007. 4-5.Ya. 1982. Тарас Шевченко-Грушівський. Something about "Marusya" of L. – 488 p. Соответственно с ней предусматривается использование учителями инновационных приемов обучения: сообщение поисковых мини-групп. Підтвердити або спростувати думку. Ідейно-естетичні основи українського роФранко. – Ternopilʹ : Zbruch. 3-65. 1. диаду украинского и российского поэтов-романтиков: Л. ЛІТЕРАТУРА 1. similarity of motifs and images in the poetry of T. радиореклама. 28-30. Ukrainian romanticism (national and international problem) // 11. – Вибрані твори : В 50 тт. К. – С. поэты-романтики. Pedagogy and Psychology. radio advertisements. нографія / Володимир Григорович. Yusypovych I. T. Franko I. 5. 1982. 2 – К. European philosophies Dictionary: Lexicon of 264 p. В статье очерчено триаду украинского. 33. – № 7 – 8. триаду украинского. The article outlines the triad of Ukrainian. 406-416. Шиллера / Анатолій 752 с. – K. the valiva. – Том другий. він передбачає використання прийому "Мисленнєва гімнастика": Спираючись на міркування І. що природно для напряму романтизму. V. Shevchenko – G. Барбари Кассен. – K. 33. REFERENCES TRANSLATED AND TRANSLITERATED 1. 3-65. : ВЦ "Академія". польского поэтов-романтиков: Т. стей. Romantic poet Бурко О.І. 9. Комаринець Т. 2. – P. Mickiewicz. – № 20. – V. English. "Intellectual circle of romantic poetry connoisseurs". – 2011. Гете. 7. Konysʹkyy O. : ДУХ І ЛІТЕРА. Франка про "український колорит" балади "Маруся" Л. – 9. Literary Dictionary Directory / ed. назвати твори свого улюбленого виду романтичного мистецтва. Gulak-Artemovskij – A. Burko O.: ТОВ "Видавництво "КЛІО". Taras Shevchenko-Hrushivskyy.. Issue: 48. то…". – P. – P. Byron – A. цьому сприятиме. 11.I.: ВЦ "Академія". – С. 1983. – №3. Adam Mickiewicz in Ukrainian literature / Ivan navchalnykh zakladakh Ukrayiny. "Интеллектуальный круг знатоков романтической поэзии. – dumka. Градовський А.I. : Naukova dumka.Теремка.I. ЛюдФранко.com Розглянемо творчий напрям. Гете. : VTS "Akademiya". – Lviv : Publishers in Lviv Ivan Franko. Mastering them will help educators and teens entry into the European educational space. Borovkovsky – V. 146.W.В. Зіневич Л.Я. Ткачук М. T. 1983. Мицкевич. Мицкевич – Й. 223 p. Herald of Europe. poetry. 2007. –1998. "Publishing "KLIO".П. Шевченка і Ф. // World Literature in secondary schools Ukraine. Goethe. Поетика балад Левка Боровиковського / МикоК. – K. Ko2. – с. польского. : іл. Poetics ballads of Leo Borovikovskogo / Mykola 4. – С. Вибрати. 386-392. Конспекти уроків засвоєння нових знань (за Львівському державному університеті видавничого темою "Героїчні пісні та балади у світовій літературі") / об’єднання "Вища школа".: Наукова думмила Сипко // Всесвітня література в середніх навчальних ка. Боровиковського / Іван 5. Гулак-Артемовский – А. Summaries of new knowledge lessons (on "He6. Franko. Yu. – Тернопіль: Збруч. Юсипович І.: Ltd. – Вибрані твори : В 50 тт. romanticism.– 672 p. 2011. – № 2. який вид мистецтва епохи романтизму вам подобається більше від інших. В ідеалі наші учні мають існувати в полікультурній Європі за умови усвідомлення духовної сутності європейців. І. – № 2. Ценной является схема методики обучения украинской романтической поэзии учащихся основной школы и ее комментарий. the dyad of Ukrainian and Russian romantic poets: L. Літературознавчий словник-довідник / За ред. К. 406-416. Юсипович // Всесвітня література в середніх навчальних 6. (Nota bene). K. – 672 с. Р. – P. В. Ю. 121-129. 1980. – С. закладах України. R. : Naukova State University Publishing Association "High School". Володимирович Градовський // Всесвітня література та 8. його життя / Олександр Кониський.: Dyh i Litera. Гром’я2. 7. We focus on the reason of Ukrainian artists’ interest to the works of European Romanticism. 4. : VTS "Akademiya". – 2009. Teremka. Дещо про "Марусю" Л. choices theme studing // Vsesvitnya literatura v serednikh 10. Franko I. закінчіть думку: "Його Маруся – то не костюмована Світлана [В. the teacher assumes the use of innovative teaching methods: message of search mini-group. чому.V. Mickiewicz – J. Ukrainian literary Europeanism: monograph / № 3.

seanewdim. Л. та визначається як багатоаспектний процес формування.М. сприяє підвищенню якості її знань [2]. Наукова література містить терміни «білінгвізм». В. мінливих умов взаємодії у світовому культурному інформаційно-комунікативному просторі.В. Михайлова. Це обумовлює неабиякий попит і соціальне замовлення на спеціалістів. дати визначення поняттям «білінгвальне спілкування» та «білінгвальне спілкування студентів вищих педагогічних навчальних закладів». може сприяти формуванню у молодих людей відносин. Особливості білінгвального спілкування студентів вищих педагогічних навчальних закладів ________________________________________ Вєнєвцева Євгенія Володимирівна. необхідні для білінгвального спілкування у різних ситуаціях професійної та особистісної взаємодії. У світлі сучасних тенденцій розвитку освіти саме білінгвальне спілкування стає одним із найперспективніших напрямків вдосконалення професійної підготовки майбутніх вчителів. досвідом.З. «двомовність» і «диглосія». Протченка. Алдошина. вчені здійснювали спроби визначити його як позитивне чи негативне явище. Хабібуліна та інші.Г. Досліджено вплив білінгвального спілкування на особистісний та професійний розвиток студентів вищих педагогічних навчальних закладів. білінгвальне спілкування.О. розкриті сутність. Основним показником сформованості білінгвізму З. Методичні проблеми теорії білінгвізму досліджуються у працях В. але й бути здатним формувати відповідні особистісні якості.Г. навичками та вміннями за допомогою різних комунікативних засобів [7]. Г. і.Д. Issue: 48. що забезпечує спілкування в одній чи двох сферах комунікації для опанування спеціальними знаннями засобами рідної та іноземної мов. мета якого – обмін інформацією. III(24). Так. а спілкування або комунікація – засобом і кінцевим результатом. що в умовах білінгвізму соціалізація особистості. Є. Короленка. загрозу руйнації менталітету нації та послаблення самоідентифікації кожної конкретної особистості) [5]. набуває якісно нових ознак та відрізняється необмеженим світосприйняттям і синкретичним мисленням. На основі результатів аналізу класифікацій білінгвізму описані особливості білінгвального спілкування майбутніх учителів. виділити основні типи білінгвізму. Дешерієва. 2015 www. вміння та навички у своїх учнів. Є. м. Ю. наслідком чого є виникнення труднощів у реальних ситуаціях професійного та особистісного білінгвального спілкування.З. ми вважаємо можливим схарактеризувати білінгвізм як переважно позитивне явище і визначити його як психологічний механізм захисту та адаптації особистості до нових. притаманні студентам.С.Science and Education a New Dimension. К. М. Україна Анотація. сформовані вміння та навички білінгвальної комунікації запобігають виникненню культурного шоку. Майбутній педагог має не лише володіти знаннями про особливості білінгвального спілкування і мати сформовані особистісні якості. серед яких найбільш вживаними. чи негативний. Біблера. Pedagogy and Psychology. І. З. особливості білінгвального спілкування студентів вищих педагогічних навчальних закладів Сучасний розвиток науки. описати особливості білінгвального спілкування майбутніх вчителів. метою вивчення та навчання мові. які володіють мовою міжнародної комунікації. Н. Закир’янова.С.Ф. З. Хабібуліна вважає здатність застосовувати іншомовну мовленнєву систему заради спілкування. дослідити вплив білінгвального спілкування на розвиток особистості студента та визначити його як позитивний. Бєлогрудової. забезпечення та реалізації міжособистісної та міжгрупової взаємодії під час сумісної діяльності людей. більшість дослідників наголошує на тому. де мова виступає засобом освітньої діяльності.М. 30 . культури та освіти каталізує професійні й духовні запити особистості. Бертагаєва. «білінгвальність». Полтава. які необхідні громадянину Європи XXI століття. Ми зупиняємось на терміні «білінгвізм». Щерби. і ставить перед педагогікою нові завдання. що білінгвізм забезпечує комплексний розвиток особистості. Досліджуючи природу і зміст феномену білінгвізму. рівними за значенням і своєю сутністю є «білінгвізм» і «двомовність». який тлумачиться як володіння двома мовами (рідною та іноземною) та їх почергове використання на рівні. Трутнєва стверджує.com Вєнєвцева Є. Ключові слова: білінгвізм. зміст та види білінгвізму. Ю. які не можливо задовольнити без знання іноземних мов.В. Вивченням білінгвальної комунікації займались М. Жлуктенка. Визначаючи негативні моменти масового білінгвізму (можливість денаціоналізації. наведені його класифікації. Костомарова. У. У статті обґрунтовано актуальність дослідження білінгвального спілкування студентів вищих педагогічних навчальних закладів. старший викладач кафедри англійської та німецької філології Полтавський національний педагогічний університет імені В. У сучасному педагогічному закладі іноземна мова як навчальна дисципліна орієнтована.О. формується білінгвальна особистість та відбувається її інтеграція в загальноєвропейський та світовий культурний інформаційно-комунікативний простір [6]. хто навчається. В контексті нашого дослідження необхідно схарактеризувати білінгвізм як позитивне чи негативне явище. культурних та мовленнєвих перепон. знаннями. що формується на рівні двох мов і культур.Д. Індивідуальний білінгвізм та поступове оволодіння іншою культурою через оволодіння іноземною мовою збагачують людину додатковими знаннями [5]. здебільшого. Більше того. Вайнрайха. вміння та навички. як результат. В.В. яке є основною умовою формування та розвитку особистості. білінгвістичний розвиток тих. У дослідженнях Т. Блягоза. на думку В. Володіння іноземною мовою.А.З.І. Підтвердження цьому знаходимо у неможливості вивчення та навчання іноземній мові у відриві від спілкування. пов’язані зі всебічним вивченням білінгвізму (двомовності) та особливостей білінгвального спілкування. Авроріна.У. Верещагіна.М. на зміст професійної освіти. Павлова. Вишневської. конфліктних ситуацій та непорозумінь в ситуаціях міжнаціональної взаємодії.

Мартіне. Наша увага прикута до психологічного. соціологічні. Є. культура мовлення. особливості міжнаціональної взаємодії та спілкування. активний – пасивний). Щерба. Ф.Ю. систему сформованих особистісних якостей. система морально спрямованих якостей (толерантність. потрібних для успішного фахового спілкування і особистісного розвитку обох учасників педагогічного процесу – вчителя і учня [4]. Є. комунікативних вмінь і навичок. лінгвокультурологічного та когнітивного) Л. здатність співвідносити свою поведінку з конкретними умовами. білінгвальні комунікативні вміння та навички. комунікативні вміння й навички білінгвального спілкування у своїх майбутніх учнів. самооцінка. Мутиліна. що виконуються білінгвом тощо [1. Відповідно до наукових сфер дослідження та аспектів вивчення білінгвізму (лінгвістичного. ми зупиняємось на «спілкуванні» як такому. 3) стадії.com З. Їх суттєвим недоліком є відсутність єдиної термінологічної бази і різна семантична наповненість однакових термінів. результатом чого є розуміння учасниками кроскультурного діалогу інформації. На основі аналізу різних класифікацій білінгвізму. розуміння іншомовного предметного коду та мовленнєвих картин світу двох народів. почуттями) впродовж сумісної діяльності. яка ототожнюється із процесом вербального або невербального обміну інформацією (ідеями. в основі яких лежать різні критерії та їх характеристики: 1) співвіднесення двох мовленнєвих механізмів. потрібних для успі- шного фахового і особистісного білінгвального спілкування. потрібних для успішного фахового і особистісного білінгвального спілкування. поняттєвому апарату бракує лаконічної та повної дефініції даного поняття.seanewdim. Виходячи з того. система сформованих особистісних якостей. що дозволяє трактувати його як комплексну характеристику особистості. напрямок вдосконалення професійної підготовки студентів. які можуть бути притаманними студентам вищих педагогічних навчальних закладів. Проте. яка отримується та передається [7]. що більшість авторів вважають вихідні поняття «спілкування» та «комунікація» суміжними [6. лінгвокультурологічного та педагогічного аспектів вивчення білінгвізму. Проблема типології білінгвізму залишається невирішеною через відсутність єдиної вихідної позиції та критеріїв класифікації. Савелло. етикет. У навчально-виховному процесі білінгвальна комунікація розглядається як напрямок вдосконалення професійної підготовки студентів. соціолінгвістичного. Дослідники надають перевагу терміну «білінгвальна комунікація». У контексті даного дослідження наша увага прикута до особливостей білінгвального спілкування студентів вищих педагогічних навчальних закладів.С. наявність почуття міри у взаєминах) і вольових властивостей (комунікативний контроль. комунікативних вмінь (знання особливостей іноземної мови. поширення білінгвізму. Оскільки навчально-виховний процес здійснюється у спеціально створеному середовищі. особливістю якого є здатність студентів формувати відповідні особистісні якості. який набув більш широкого застосування й описується як процес обміну та накопичення інформації між людьми засобами іноземної мови з урахуванням специфіки мови співрозмовника. лабільність. Із метою виокремлення конкретних типів білінгвізму. що термін «білінгвальне спілкування» є заявленим у науці (Х. змістовні характеристики поняття «білінгвальна комунікація» взято нами за основу визначення «білінгвального спілкування». які розкривають його типи й рівні. нами проаналізовано і виокремлено ті його типи. Зважаючи на те. в основі якого знання іноземної мови та особливостей білінгвального спілкування. в якому відбувається цілеспрямований активний вплив на вивчення 31 . в основі якого знання іноземної мови та особливостей білінгвального спілкування. який забезпечує обмін та накопичення знань щодо особливостей іноземної мови. Ю.М. психологічного. Г. 2015 www.Г.В. 2) характер зв’язку рідної та іноземної мов із мисленням. розвиток комунікативних вмінь та навичок (додатковий). існує велика кількість класифікацій. тактовність і чемність. рефлексія). Фортунатов. рівні або ступені володіння мовами. Так. 7) характер використання мов і кількість дій. ціннісні орієнтації. що значно ускладнює розуміння змістовної наповненості феномену білінгвізму та його типів. Оршанська. нейролінгвістичного. які залежать від вихованості і загальної культури особистості). 4) ступінь поширення білінгвізму. багатоаспектний процес реалізації міжнаціональних стосунків та обміну інформацією між учасниками крос-культурної взаємодії. кожна з яких містить від двох до тридцяти типів білінгвізму. комплексна характеристика особистості. 8]. що виконуються білінгвом (рецептивний – репродуктивний – продуктивний). повага до людей. 7]. Воробйова. як умови формування білінгвізму у вищих педагогічних навчальних закладах (природній – штучний – синтезований). 5) ціннісні орієнтації. Е. А. що обумовило необхідність системного аналізу його типів за такими критеріями. Чиршева). комунікативних вмінь і навичок. що свідчить про недостатню розробленість проблеми. Pedagogy and Psychology. III(24). що є узагальнюючим.В. Аналіз психолого-педагогічних джерел свідчить про те. 6) умови формування білінгвізму. особливості міжнаціональної взаємодії та спілкування (індивідуальний – груповий – масовий.Science and Education a New Dimension. характер використання мов (координативний – субординативний – змішаний) і кількість дій. Хауген вирізняють психологічні. Хабібуліна виокремлює комунікацію як більш вузьке за значенням поняття і описує його як комунікативну сторону або грань спілкування.Ф. мотивація та потреба у вивченні іноземної мови. Issue: 48. літературно-художнього.З. Г.З. Білінгвальне спілкування студентів вищих педагогічних навчальних закладів трактується нами як комплексна характеристика особистості студента. що більшість авторів ототожнюють поняття «спілкування» й «комунікація». Багіроков. інтересами. розроблених відповідно до основних аспектів його вивчення. лінгвістичні та методичні класифікації. багатоаспектний процес реалізації міжнаціональних стосунків та обміну інформацією між студентами під час крос-культурної взаємодії. уявленнями. притаманних студентам вищих педагогічних навчальних закладів та виявлення особливостей їх білінгвального спілкування вважаємо за потрібне розглянути основні класифікації білінгвізму. соціолінгвістичного. мотивація та потреби у вивченні іноземної мови (бікультурний – монокультурний).

які можуть бути притаманними студентам вищих навчальних педагогічних закладів і дозволяють описати особливості їх білінгвального спілкування: штучний. етикет. пасивний. 2015 www. Результати аналізу класифікацій білінгвізму роблять можливим виділити основні типи білінгвізму. конфліктних ситуацій та непорозумінь в ситуаціях міжкультурної взаємодії як результат сформованих особистісних якостей. Перший корелює з продуктивним білінгвізмом і передбачає високий ступінь володіння другою мовою. здійснюється переважно засобами двох мов (рідної та іноземної). – розширення сфери міжнаціональних відносин і підвищення мотивації до покращення рівня володіння іноземною мовою як засобу міжнаціонального спілкування. бікультурний – монокультурний. вимоги Європейської рамки кваліфікацій щодо професійної підготовки майбутніх спеціалістів. у навчальному середовищі вищого педагогічного навчального закладу білінгвальне спілкування студентів виступає переважно як мета і результат вивчення іноземної мови. що користується іноземною мовою переважно під час навчального процесу. субординативний. Чернічкіна описують штучного білінгва як такого. пасивний. дозволяє розкрити низку специфічних особливостей білінгвального спілкування майбутніх вчителів. Особливої актуальності набуває дослідження білінгвальної культури спілкування студентів вищих педагогічних навчальних закладів та її виховання. Виходячи з того. так що набуття студентами знань. програми культурного обміну між країнами зробили саме груповий білінгвізм атрибутом і засобом підготовки студентів до ефективної особистісної та фахової взаємодії. Pedagogy and Psychology. здатність співвідносити свою поведінку з конкретними умовами.seanewdim. – позитивний вплив на особистісний та професійний розвиток студентів вищих педагогічних навчальних закладів. рефлексія). лабільність. необхідних для білінгвального спілкування. Визначення білінгвізму як переважно позитивного соціального явища та виділення основних типів білінгвізму студентів вищих педагогічних навчальних закладів. репродуктивний – продуктивний. Ми припускаємо. розширення сфери міжнаціональних відносин. комунікативних вмінь та навичок. – інтеріоризація набутих лінгвістичних та соціокультурних знань. Серед них зазначаємо наступні: – наявність знань іноземної мови. – забезпечення вивчення фахових дисциплін. додатковий. наявність почуття міри у взаєминах). 3. бікультурний – монокультурний. Issue: 48. репродуктивний – продуктивний. За мотивацією та потребою у вивченні іноземної мови білінгвізм студентів варіює від інтегрального (бікультурного) типу до інструментального (монокультурного) типу в залежності від мети вивчення та потреби у застосуванні іноземної мови [4]. індивідуальний – груповий. тому обидві мови здатні виконувати всі свої функції незалежно від ситуації та характеру спілкування. повага до людей. Проте. але й свідомо та грамотно створювати їх) . засвоює мовленнєвий код окремо від культури. що формування комунікативних умінь і навичок у другій мові не виключає необхідні контакти для підтримки рідної мови. необхідних для білінгвального спілкування. що свідчить про пасивний білінгвізм. – розширення загальноосвітнього та професійного світосприйняття студентів. культура мовлення. Карлінський. – запобігання виникнення культурного шоку. що білінгвізм студентів є здебільшого субординативного типу. З огляду на те. тактовність і чемність. А. 5]. – комплексний розвиток особистості студента та якісно новий рівень її соціалізації.К. індивідуальний – груповий. притаманні студентам вищих навчальних педагогічних закладів: штучний. білінгвальних комунікативних вмінь та навичок (розуміння іншомовного предметного коду та мовленнєвих картин світу двох народів. білінгвізм студентів вищих педагогічних навчальних закладів може варіювати від репродуктивного (вміння відтворювати вголос або про себе прочитане або почуте) до продуктивного типу (вміння не лише розуміти й відтворювати фрагменти іноземної мови. або з культурно-пізнавальною метою. ми виділяємо штучний тип білінгвізму і білінгвального спілкування як найбільш поширений у вищих педагогічних навчальних закладах. коли людина засвоїла іншу мову з конкретною прагматичною метою. Серед основних особливостей білінгвального спілкування майбутніх вчителів виділяємо позитивний вплив білінгвального спілкування на особистісний та професійний розвиток студентів і забезпечення завдяки білінгвальному спілкуванню ефективної особистісної та професійної взаємодії в навчальному та іншомовному культурному середовищі. Реалізація бікультурного білінгвізму відбувається з метою інтеграції в інше культурно-мовне середовище. III(24). що білінгвальне спілкування передбачає вміння студентів не лише розуміти іноземну мову та відтворювати її фрагменти. але й свідомо та грамотно створювати їх. ефективної особистісної та професійної взаємодії в навчальному та іншомовному культурному середовищі. Є.Science and Education a New Dimension.Є. субординативний. педагогічний аспект дослідження проблеми білінгвального спілкування студентів вищих навчальних педагогічних закладів залишається невисвітленим і потребує подальшого вивчення.com іншої мови дидактичним шляхом за допомогою і під керівництвом викладачів вищих педагогічних навчальних закладів. формування вмінь та навичок. самооцінка. володіючи двома мовами. Останній тип співвідноситься з індивідуальним та рецептивним білінгвізмом і має місце тоді. починає засвоювати іншомовну культуру з духовних цінностей [1. формування відповідних особистісних якостей (толерантність. оскільки іноземна мова сприймається через рідну мову і вивчається з опорою на неї. 32 . Викладання іноземних мов у штучно створеному середовищі за допомогою викладача. комунікативний контроль. культурних та мовленнєвих перепон. необхідних для білінгвального спілкування. Причому. білінгвізм студентів вищих педагогічних навчальних закладів можна схарактеризувати як додатковий. Таким чином. знань про іншомовну культуру та її цінності. серед чисельних типів білінгвізму ми виокремлюємо ті. Таким чином. майбутні вчителі частіше застосовують рідну. додатковий.

the peculiarities of the future teachers’ bilingual communication are described. Habibulina // The 4. Peculiarities of the bilingual communication typical of the students who get their higher education at pedagogical institutions Abstract.: UMK «Psihologiya».V. – М.З. 2. 2004. 1984. – 90 p. 2004. The Analysis of Bilingual Communication in A. Исследовано влияние билингвального общения на личностное и профессиональное развитие студентов высших педагогических учебных заведений Ключевые слова: билингвизм.S. – 2005.С. 2005. Issue: 48. – № 1. – 2011.. Особенности билингвального общения студентов высших педагогических учебных заведений Аннотация. Kapoalizy%20kategorij.A.ua/2099/1/Panasyk_Duglisia_do%20an ристика двуязычия (билингвизма) / Е. Капочкина А. Словарь социолингвистических терминов. Анализ понятия «билингвальная коммуни2011. З.academic. 6.kubg. Панасюк Л.Vereschagin. 6-15. Карлинский // Языковые контакты и интерференция : лина // Молодой ученый. Хабибулина З. Bilingualism and Intercultural Communication / Zh.M. кация» в психолого-педагогической литературе и ее роль в 3. На основе результатов анализа классификаций билингвизма описаны основные особенности билингвального общения будущих учителей. Верещагин Е. Маркосян А. – Alma-Ata. Vol. Kapochkina A.M. – 384 с. – 2011. сборник статей. Definition of Bilingualism: Diglossia. Theoretical Problems of Language Contacts / 7. alizy%20kategorij.Е.Science and Education a New Dimension. 6-15. – URL: http://sociolin 2011.V.edu. Markosyan. The influence of the bilingual communication on personal and professional students’ development is considered Keywords: bilingualism. Its Role in the Eurosbornik statey. Ocherki teorii ovladeniya vtorim yazikom / young scientist.academic.В. – № 1.ru/ Venevtseva E. – 90 с. 1969. Психологическая и методическая характеhttp://elibrary. – M. – С.ru/50. – М. особенности билингвального общения студентов высших педагогических учебных заведений 33 . A. Different classifications of bilingualism being analysed.seanewdim. Очерки теории овладения вторым языком / никация / Ж. 8.С. Хашегульгова Ж. на // Профессиональный педагогический журнал. – Алма-Ата. III(24). – URL : http://pn/pglu.E. В статье обоснована актуальность исследования билингвального общения студентов высших педагогических учебных заведений. 3.pdf chkina // Professionalnyiy pedagogicheskiy zhurnal.5. – P. – № 6. Dictionary of Sociolinguistic Terms.Z. pean System of Higher Education / Z. – № 6. Верещагин.А. Диглосія: до аналізу категорії білінгвізму. «Как слово наше отзовется…» / А.pdf 1969.S. http://elibrary. 165-168. 1984. Билингвизм и межкультурная комму4. – P. bilingual communication. Hashegulgova // Lempertovs reading 7. – С. ХабибуА.ru/ 5.ua/2099/1/Panasyk_Duglisia_do%20an 2. – URL : http://pn/pglu. The present article deals with the main peculiarities of the bilingual communication typical of the students who get their higher education at pedagogical institutions. «Kak slovo nashe otzovetsya…» / A.: УМК «Психология». – 7. билингвальное общение. Karlinskiy // Yazyikovyie kontaktyi i interferentsiya : Psychological and Pedagogical Literature. Т. Habibulina Z.ru/50.М. Panasyuk L.В. Psychological and Methodological Charac. Хашегульгова // Лемпертовские чтения 7. – M. Markosyan A. Karlinskiy A.Z.kubg. – 384 p. Hashegulgova Zh. Vereschagin E.Е. Проблемы теории языковых контактов / европейской системе высшего образования / З.edu. 2. Карлинский А. 165-168. peculiarities of bilingual communication typical of the students who get their higher education at pedagogical institutions Веневцева Е. Маркосян. – А. – 6.. – URL: teristics of Bilingualism / E.com ЛІТЕРАТУРА 1. guistics. Капочкиciolinguistics. 2015 www. – URL: REFERENCES (TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1. 8.В.A.А. Pedagogy and Psychology. – URL: http://so 2.E.

що сприяють вдосконаленню експериментально-методичної підготовки майбутніх вчителів хімії. спецкурсів. Дослідники вивчали труднощі вчителів хімії в організації та проведенні хімічного експерименту. Виклад основного матеріалу дослідження.В. Issue: 48. цілеспрямованого формування експериментально-методичних умінь і навичок студентів. які сприяють організації аудиторної та позааудиторної самостійної роботи. ми й звернулися у дослідженні до даної технології навчання. неперервність експериментальної підготовки вчителів хімії у ВНЗ. для проведення експерименту на високому науковотеоретичному та методичному рівнях необхідна відповідна експериментально-методична підготовка майбутніх вчителів хімії. інтересів. стандартизації та органічної хімії Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького. експериментально-методична підготовка. пов’язаних з хімічним експериментом. Методика підготовки майбутніх вчителів хімії базується на посиленні професійного спрямування навчального процесу з методики навчання хімії. Е. Pedagogy and Psychology. Аналіз останніх досліджень і публікацій.Г. засобами навчання. роль навчальних дисциплін. виконанню індивідуальних завдань. Рейтинг навчальних досягнень студентів з дисципліни "Методика викладання хімії" розраховували за 100-бальною системою. Розроблений проект студенти захищають у формі мультимедійної презентації. Модуль 3. що різноманітні питання експериментальної підготовки майбутніх вчителів хімії досліджували І. З огляду на це.К. О. Системний підхід забезпечував взаємозв’язок. Модуль "Техніка та методика шкільного хімічного експерименту" має на меті формування вмінь і навичок з техніки і методики різних видів шкільного хімічного експерименту. на формування умінь розв’язувати експериментальні проблемні ситуації. Горєва. Ключові слова: теоретико-методичні засади. Аналіз літературних джерел засвідчує. Україна Анотація.Science and Education a New Dimension. III(24). Компетентнісний підхід спрямований на формування експериментально-методичних компетенцій. Прибора. Індивідуальна робота пов’язана з методикою комп’ютерного моделювання демонстраційних дослідів шкільного курсу хімії. Особистісно-розвивальний підхід сприяв врахування індивідуальних особливостей студентів. м. але недостатньо досліджена. 20]. дидактичні підходи. спецпрактикумів у формуванні експериментальних умінь та навичок майбутніх вчителів хімії. Теоретико-методичні засади вдосконалення експериментально-методичної підготовки майбутніх вчителів хімії _______________________________________ Грабовий Андрій Кирилович. Техніка та методика шкільного хімічного експерименту.com Грабовий А. Модуль "Матеріальна база навчання хімії у загальноосвітній школі" має на меті ознайомлення студентів з кабінетом хімії. організацією робочого місця вчителя та учнів. системний. Компетентісний підхід в експериментальнометодичній підготовці майбутніх вчителів хімії. У процесі наукового пошуку дійшли висновку. Матеріальна база навчання у загальноосвітній школі. Черкаси. взаємодію навчального та позанавчального процесу з методики навчання хімії. що сприяли вдосконаленню експериментально-методичної підготовки майбутніх вчителів хімії. Самостійна позааудиторна робота студентів спрямована на ознайомлення студентів з методикою використання хімічного експерименту на уроках та позаурочних заняттях з хімії. що підготовка вчителя нової генерації базується на засадах компетен34 . Технологічний підхід передбачав застосування педагогічних технологій в експериментальній підготовці майбутніх вчителів хімії [4]. У результаті наукового пошуку з’ясовано. с. Н. доцент кафедри якості. Модуль 2. технологічний підходи. Схарактеризовано чинники.seanewdim. Модульно-рейтингова технологія навчання. що найбільш ефективними дидактичними підходами. Аналіз літературних джерел показав. Методика вивчення тем шкільного курсу хімії. вимогами безпеки життєдіяльності. їх здібностей. Діяльнісний підхід дав змогу залучати студентів до активної пізнавальної діяльності щодо організації та проведення хімічного експерименту. кандидат педагогічних наук. 2015 www. Розглянемо чинники поліпшення експериментально-методичної підготовки майбутніх вчителів хімії. Кожний модуль забезпечується методичними матеріалами. Визначені дидактичні підходи щодо формування експериментально-методичних умінь і навичок майбутніх вчителів хімії. Савостьянова та інші. є діяльнісний. особистісно-розвивальний. чинники експериментально-методичної підготовки Постановка проблеми. врахування потреб в досягненні результату щодо організації та проведення хімічного експерименту в ЗНЗ. Мета дослідження полягає у висвітленні теоретико-методичних засад вдосконалення експериментально-методичної підготовки майбутніх вчителів хімії.А. правилами зберігання реактивів. майбутні вчителі хімії. Таким чином. компетентнісний. У статті висвітлюються теоретико-методичні засади вдосконалення експериментально-методичної підготовки майбутніх вчителів хімії. Зрозуміло. Викладання основ хімії в школі не може вдосконалюватися без відповідної організації шкільного хімічного експерименту. що технологія модульно-рейтингового навчання широко застосовується у підготовці майбутніх фахівців. Модуль "Методика вивчення тем шкільного курсу хімії" має на меті вдосконалення експериментальних вмінь та навичок в організації та проведенні різних видів шкільного хімічного експерименту. Для переведення рейтингу в 4-бальне оцінювання використовували відповідну шкалу [2. Злотников. проблема експериментальної підготовки майбутніх вчителів хімії актуальна. Планування лабораторних занять з дисципліни "Методика викладання хімії" проведено на основі модульно-рейтингової технології навчання [2]: Модуль 1. з різними видами освітніх технологій.В.

Професійне спрямування навчального процесу ми розглядаємо як таку організацію навчання. 4) виконання навчального хімічного експерименту. 4) висновки і теоретичне обґрунтування. Моделювання передбачало демонстраційне виконання студентами дослідів за планом: 1) постановка мети досліду. б) наявність. Вдосконалення експериментально-методичних умінь і навичок студентів проводили на лабораторних заняттях з методики викладання хімії (модуль "Методика вивчення тем шкільного курсу хімії"). За своїм змістом експериментальні задачі можуть бути: а) на спостереження та пояснення явищ. знаннєвий. Ми поділяємо точку зору Н. Діяльність у філософській літературі розглядають як специфічний вид активності людини. 3) ознайомлення з методикою навчального хімічного експерименту за методичними посібниками. четвертий етап – виявлення рівнів сформованості експериментально-методичних умінь та навичок майбутніх вчителів хімії. другий етап – формування практичних вмінь і навичок використання експерименту в навчанні хімії у ЗНЗ. 2) реактиви та обладнання. комунікативно-методичні. с. б) малюнок приладу. адекватної діяльності вчителя хімії ЗНЗ). спрямований на розробку моделі майбутньої навчально-виховної діяльності учнів [6]. а решта студентів – роль учнів. Методична підготовка включає такі етапи: 1) визначення видів навчального хімічного експерименту за шкільною програмою. Кузьміної [9. студенти визначали види експерименту в темі. Формування експериментально-методичних умінь студентів проводили на лабораторних заняттях з методики викладання хімії (модуль "Техніка та методика шкільного хімічного експерименту") з використанням методу алгоритмізованого навчання. 5) методика використання. б) на добування речовин. Майбутній вчитель хімії має володіти експериментально-методичними компетенціями. використовували метод ігрового моделювання уроків із застосуванням видів навчального хімічного експерименту. Подальший науковий пошук був спрямований на формування експериментально-методичних компетенцій майбутніх вчителів хімії. 3) рівні сформованості експериментально-методичних компетенцій: низький. На підготовчому етапі студенти ознайомлюються з об’єктом проектування поняттям "експериментальні задачі". 2) критерії оцінювання: а) становлення студентів до навчальної діяльності з використанням хімічного експерименту. Розглянемо застосування педагогічного проектування щодо формування вмінь і навичок студентів складати та розв’язувати експериментальні задачі з хімії. достатній. рефлексивно-методичні [5]. організаторська. Педагогічне проектування – це вид діяльності вчителя. конструктивно-методичні. На першому етапі студенти розробляли конспекти уроків з використанням видів експерименту (домашня самостійна робота). За допомогою цього методу студенти ознайомлюються з видами навчального хімічного експерименту.Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology. якість та повнота знань теорії з методики і техніки шкільного хімічного експерименту. На другому етапі студенти моделювали урок в підгрупі студентів: один студент виконує роль вчителя. Перший етап – формування теоретичних знань.В. Issue: 48. Цілеспрямовану експериментально-методичну підготовку майбутніх вчителів хімії здійснювали поетапно. досвід діяльності. його технікою та методикою. 2) опис умов проведення досліду. 3) організація спостереження. 2) діяльнісний (залучення студентів до діяльності. діяльнісний. відповіді на які учні знаходять у процесі виконання та спостереження за дослідами. організаційно-методичні. високий [4]. 2015 www. розкривали його дидактичне призначення. адекватну професійній діяльності вчителя хімії ЗНЗ. в) на проведення характерних реакцій. Техніку та методику навчального хімічного експерименту студента описували за планом: 1) назва досліду. Експериментальні задачі з хімії здебільшого розв’язують аналітико-синтетичним методом [1]. 35 . за якої студенти здійснюють діяльність. 2) ознайомлення з технікою виконання експерименту за методичним керівництвом та шкільним підручником. 3) техніка виконання: а) опис досліду. який поєднує знання. в) хімізм процесів. методи розв’язування. в) володіння вміннями і навичками з методики і техніки шкільного хімічного експерименту. рефлексивна.seanewdim. Експериментальні задачі – це завдання практичного характеру. У процесі наукового пошуку нами розроблено модель експериментально-методичних компетенцій та основні її компоненти: 1) мотиваційний. Діяльнісний аспект експериментально-методичної підготовки майбутніх вчителів хімії. 3) технологічний (виконання завдань з опорою на педагогічні технології. прийоми конструювання. нами виокремлено складники професійного спрямування навчального процесу: 1) змістовий блок (система завдань з професійним змістом). Експериментально-методичні компетенції ми розглядаємо як заданий результат навчальної діяльності студентів.com тісного підходу. Етап формування експериментально-методичних умінь і навичок майбутніх вчителів хімії включав і метод ігрового моделювання [3]. 4) дидактичне призначення. Окрім того. комунікативна. Третій етап – обговорення модельованого уроку. середній. третій етап – вдосконалення практичних умінь і навичок студентів. включаючи самого себе й умови свого існування. спрямованої на пізнання і творче перетворення навколишнього світу. Теоретичні знання з методики і техніки навчального хімічного експерименту студенти одержують на лекціях з методики навчання хімії та в процесі самостійної роботи. III(24). З огляду на це нами виокремлено такі групи експериментально-методичних компетенцій майбутніх вчителів хімії: гностично-методичні.83]. Проводячи методичний аналіз тем шкільного курсу хімії. особистісну мотивацію щодо організації та проведення хімічного експерименту в загальноосвітніх навчальних закладах. експериментальні вміння. Особливість організації експериментальної діяльності майбутніх вчителів полягає у посиленні професійного спрямування навчального процесу з дисципліни "Методика викладання хімії". На цьому етапі вдосконалення експериментальних вмінь і навичок студентів використовували прийом педагогічного проектування. класифікація задач. г) на розпізнавання речовин. згідно з якою в діяльності вчителя є такі види діяльності: гностична. конструктивна. З огляду на це.

а кількісний експеримент підтверджує або спростовує теоретичне судження студентів. знана ще як кейсметод [7]. що передбачають посилення професійного спрямування навчального процесу з методики викладання хімії. зокрема. – С. 4) що буде відбуватися при взаємодії металічного натрію з розчином алюміній хлориду?. Грабовий – Черкаси : Вид. 5) визначте експериментальним шляхом масову частку кристалізаційної води в купрум(ІІ) нітраті. Складіть план бесіди з учнями. ситуаційна методика та комп’ютерні технології навчання. якщо відомо. 2009. Випуск 165. розв’язування яких базується на основі двох пов’язаних теоретичних суджень.К. 3) проведення дослідження. Основними чинниками вдосконалення експериментально-методичної підготовки майбутніх вчителів хімії є: модульно-рейтингова технологія навчання. компетентісний та діяльнісний підходи. ЧНУ № 3. ред. Опишіть її розв’язання. від. Серія: педагогічні дика / Андрій Грабовий // Біологія і хімія в школі. – Черкаси : Вид. Грабовий // Махімії у загальноосвітніх навчальних закладах / А. ЛІТЕРАТУРА 1. конкретних властивостей речовин. 3) чи буде взаємодіяти залізо з розчином цинк хлориду?. – С. 1.К. – 131 с.К. 3) складання плану розв’язування задачі (умовний експеримент). Результати наукового дослідження дозволяють зробити наступні висновки. сюжетної загадковості.К.К. а ілюстративний експеримент усуває невизначеність. Успішне оволодіння учнями ЗНЗ знаннями. 2014. – С. Технологія підготовки майбутніх учителів 7.К. 2) визначення типу задачі. Грабовий А. Грабовий // кладів / А. На гуртковому занятті з учнями 10 класу ви розв’язуєте експериментальну задачу такого змісту: Дослідіть. – С. науково-популярної літератури [8].К. 6. ЧНУ імені Рідна школа. – №1-2. розв’язування яких базується на відомій аналогії. 3) використання даних науки. Частина ІІІ. Методика викладання хімії: навчально. Pedagogy and Psychology. Залежно від характеру пізнавальної діяльності студентів експериментальні ситуаційні завдання можна класифікувати на: 1) завдання.com Методичними прийомами конструювання експериментальних задач є: 1) дидактична обробка навчального тексту – заміна розповідної форми на запитальну (абзац – задача). від. 2) завдання. що спростовується хімічним експериментом. студенти розробляють проект – експериментальні задачі з теми. 50-53. 2. притаманних майбутній виробничій діяльності вчителя хімії. – 2007. 2010. 2) які нові продукти можна одержати при взаємодії суміші розчинів хлороводню та ферум(ІІІ) хлориду з надлишком порошку магнію?. яку із речовин: AlCl3. го педагогічного університету імені Т. Наведемо приклади деяких ситуаційних задач з методики навчання хімії. а нове теоретичне судження дає правильне розв’язання завдання.К. які розв’язуються за допомогою теоретичного судження. Чому в одного учня в пробірці утворюється осад. В основі ситуаційної методики лежить розв’язування ситуаційних завдань – проблемних ситуацій. Широке застосування у вищій школі набувають інтерактивні методики навчання. Висновки. III(24). художньої. 2) надання задачі емоційної привабливості. Грабовий А. 4) формулювання висновку. 3) завдання. дидактичне призначення. (Серія: Педагогічні науки). розв’язування яких базується на теоретичному судженні. від. Два учні проводять реакцію між алюміній сульфатом і натрій гідроксидом.seanewdim. Чи буде масова частка кристалізаційної води в купрум(ІІ) нітраті така ж. як і купрум(ІІ) сульфаті? Розв’язуючи ситуаційні завдання. 73-79. – ЧНУ імені Богдана Хмельницького. Теоретико-методичні засади використання риментально-методичної підготовки майбутніх вчителів моделювання в професійній підготовці майбутніх учителів хімії / А. 4) завдання. 2) прогнозування намірів виконання завдання та вибір методів дослідження. визначають їх види. Гработеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції 36 . 2015 www.О. розв’язування яких базується на невизначеності теоретичного передбачення. Серія: педагогічні науки. Вип. Грабовий А.К. методичні прийоми конструювання задач. На заключному етапі студенти аналізують розроблений проект – сконструйовані експериментальні задачі. Грабовий А. 4. студенти здійснюють дії в такій послідовності: 1) ознайомлення із змістом завдання та формування мети дослідження. імені Богдана Хмельницького. 43-47. встановлення взаємозв’язку між даними задачі та шуканими. На проектувальному етапі студенти вибирають об’єкт проектування – експериментальні задачі з відповідної теми.К. Шевченка. користуючись однаковими розчинами. Грабовий. Педагогічне проектування як чинник експе3. 2. Ситуаційна методика навчання. 4) розв’язування задачі (реальний експеримент). Випуск 181.5. Грабовий // Вісник Чернігівського національнохімії / А. 22-28. щодо її розв’язання. – Черкаси : Вид. ситуаційна. – С. 2013. 5) завдання. Al2(SO4)3. Грабовий А. який не зникає. 5) запис розв’язування задачі. Носко М. Issue: 48. NaOH – вам видано. Богдана Хмельницького. які підтверджуються за допомогою експерименту. що в розчині цієї речовини лакмусовий папірець стає червоним і розчин проводить електричний струм. Грабовий А. – Чернігів : ЧНПУ. Наведемо приклади експериментальних ситуацій- них завдань зазначених видів: 1) чи буде горіти магній в карбон(IV) оксиді?. яке підтверджується або спростовується за допомогою хімічного експерименту. // Вісник Черкаського університету. Враховуючи види експериментальних задач за змістом. вміннями та навичками з хімії потребує вдосконалення експериментально-методичної підготовки майбутніх вчителів хімії щодо організації та проведення хімічного експерименту в ЗНЗ. Застосування методу case-study в методичній хімії до використання хімічного експерименту в навчанні підготовці майбутніх вчителів хімії / А. 32-38. Експериментальні задачі з хімії: теорія і метовий // Вісник Черкаського університету. Формування у майбутніх учителів хімії ексметодичний комплекс дисципліни : Навчальнопериментально-методичних компетенцій щодо організації методичний посібник для студентів вищих навчальних зата проведення хімічного експерименту / А. При цьому використовується метод коментованого розв’язування експериментальних задач: 1) аналіз умови задачі.К.Г.К.Science and Education a New Dimension. 2009. а в другого – осад зникає вмить? Складіть план розв’язання задачі. Грабовий А. Na2SO4. Гол. але зливаючи (краплями) їх у різній послідовності. – науки. 120.

teaching approaches. 2015 www. 3. – P.V. 32-38. Keywords: theoretical and methodological foundations. – A. средства экспериментально-методической подготовки 37 . Кузьмина. Pedagogy and Psychology. and education for sustainable development in Ukraine: Prob4. Kuz'mina. 2014. 2014.В. м. 2014. Technology training of future teachers to use lems and Prospects" (October 1-3. future teachers of chemistry. Кузьмина Н. экспериментально-методическая подготовка. Hrabovyi A. Рассматриваются средства усовершенствования экспериментальнометодической подготовки будущих учителей химии. Methods of teaching chemistry: study complex 2013.K. целеустремленного формирования экспериментально-методических умений и навыков студентов. – P. – Sumy: chemical experiment in teaching chemistry in secondary Publishing House "Jaroslavna". Theoretical and methodological foundations for improving experimental and methodological training of future teachers of chemistry Abstract. Hrabovyi A. Issue: 48. Graboviy A.К. – P. – Chernihiv : ChNPU. m.V. purposeful formation of experimental teaching skills students. Autor determined factors contributing to the improvement of experimental methodical and methodological training of future teachers of chemistry. Series: Pedagogical Sciences.В. 8. В статье рассматриваются теоретико-методические основы усовершенствования экспериментально-методической подготовки будущих учителей химии.V. 50-53. N. K. Guzeev V. Series: Pedagog. Очерки психологии труда учителя / Н. REFERENCES TRANSLATED AND TRANSLITERATED 1. Teacher design as a factor in experimental and Hrabovyi – Cherkasy : Publishing Department of Cherkasy Namethodological training of future teachers of chemistry / tional University named after Bohdan Khmelnytsky.seanewdim. 12-18. О системе задач и задачном подходе к обучению / В.120. – P. 1967. – 2001. Определены дидактические подходы к формированию экспериментальнометодических умений и навыков будущих учителей химии. The article highlights the theoretical and methodological foundations improve experimental and methodological training of future teachers of chemistry. Vol. дидактические подходы. 2. Hrabovyi A. Publishing Department of Cherkasy National University named 9. III(24). Гузеев // Химия в школе. Chief ed. : Изд-во ЛГУ. Hluhiv). Методика подготовки будущих учителей химии базируется на усилении профессиональной направленности учебного процесса по методике преподавания химии.com "Природнича освіта і наука для сталого розвитку України: проблеми і перспективи" (1-3 жовтня 2014 року. 73-79. The application of the case-study in methodical ical Sciences. – (Series: Pedagogisimulation in training future teachers of chemistry / A.K. 6.K. – С. Глухів).K. O. – 183 с. 76-79. 2009. Ключевые слова: теоретико-методические основы.K. Kuz'mina N. 2010. Hrabovyi A. 8. Hrabovyi // Bulletin of Cherkassy University. : Publishing house of LSU. Experimental task chemistry: Theory and Methods 5. 43-47. – № 8.В. – P.K. Vol. 12-18. Гузеев В. – 2001. – P.7. Theoretical and methodological principles of Nosko M. Part III. duct chemical experiment / A. experimental and methodical preparation. Methods of preparing future teachers of chemistry based on strengthening the professional direction of the educational process in methods of teaching chemistry. 9. 2009. – Cherkasy : Guzeev // Chemistry at school.Science and Education a New Dimension. Designated didactic approaches to forming experimental teachers skills of future teachers of chemistry. – С. Теоретико-методические основы усовершенствования экспериментально-методической подготовки будущих учителей химии Аннотация. Hrabovyi // Bulletin of Cherkassy University. – P. cal Science).K. – 183 p. 76-79. – 2007.K.K. – L.K. будущие учителя химии. – #1-2. University named after Taras Shevchenko. Hrabovyi // Ridna shkola. imental teaching competencies for the organization and con– #3. Hrabovyi // Cherkasy National University named after Bohdan KhmelnyMaterials of Ukrainian Scientific Conference "Natural science tsky. About the task and aproach to learning / V. 22-28. Hrabovyi A. Hrabovyi // Bulletin of Chernihiv National Pedagogical 131 p. – Суми: Вид-во "Ярославна".K. 181. Vol. Essays on the psychology of the teacher / after Bohdan Khmelnytsky. 1967.K. – № 8. 165.V. factors experimental and methodological preparation Грабовый А. 2014. – Л. Hrabovyi A. subject : Instructoris Manual for college students / A. Formation of future teachers of chemistry exper/ Andrii Hrabovyi // Biology and Chemistry at school. schools / A. – Cherkasy : Publishing Department of preparation of future teachers of chemistry / A.В. Hrabovyi A.

градуси. 1 радіан  2 2 Оскільки отримане наближене значення містить лише дві правильні цифри.П. «у зв’язку із переходом від градусної міри кутів до радіанної і навпаки. Проблема ж зв’язку між радіанною та градусною мірами кута. як правильно перевести міру кута з одних одиниць вимірювання в інші. сумнівні цифри. яке є одним із основних понять в тригонометрії. В. Знайомство з ним пов’язане із рядом труднощів. В сучасній школі такі засоби тепер не використовуються. Одні з них. у градусах. правильні цифри. Округлимо до сотих це число з недостачею та з надлишком і застосуємо властивості числових нерівностей: 1 1 1 3. метод меж. теорії і методики навчання математики Національний педагогічний університет імені М. 2015 www. 224].14 3. В таких випадках оцінку числа π потрібно робити з точністю до тисячних: 3. Pedagogy and Psychology. Відповідно виникає необхідність застосування методів наближених обчислень до переведення градусної міри кута в радіанну і навпаки.32484.М.com Жук І. що градусної міри цілком достатньо.М.15  (57. Тому під час обчислень воно може бути замінене лише наближеним значенням. одна з яких полягає в тому. вважаючи. Довжина кола обчислюється за формулою C  2R . с. учні допускають помилки в наближених обчисленнях» [5.І. Вілєнкіна: 1 рад ≈ 57º17´45´´ [2. Слєпкань.) ˂ (57.4   57. Україна Анотація.1 57. Половині кола. Швець. минути. виконувати перетворення тригонометричних виразів [3].4   57. Кутом в один радіан називають центральний кут.В. Загалом питання застосування наближених обчислень до вивчення тригонометрії заслуговує на особливу увагу. III(24). З. Інші науковці та методисти досліджували застосування тригонометричних функцій до розв’язування трикутників в курсі геометрії основної школи. Автором розроблено правила-орієнтири для запису кута. визначеного з точністю до градуса. всі цифри якого – правильні. с. вираженого десятковим дробом. Як показує практика. то 1 рад≈57°. В. де R  1 . Розглянемо коло з центром в початку координат і радіусом R  1 . ˂ ˂ . На допомогу учням прийшли калькулятори та комп’ютери.seanewdim. довжина якої дорівнює радіусу кола [1]. міра якого 1800. аспірант кафедри математики. м. Брадіс. Зв'язок між радіанною та градусною мірою кута з точки зору наближених обчислень ___________________________________ Жук Ірина Володимирівна. станом на кінець 2013 року визначено 12 трильйонів його десяткових знаків [6]. Київ. Найбільш точне значення градусної міри кута в 1 радіан вказано у підручнику Н. Брадіс. щоб отриманий результат був записаний за допомогою правильних цифр? Як відомо  =3. Слєпкань під час тригонометричних розрахунків використовували такі засоби обчислень як номограми. межа абсолютної похибки.) . Різні обчислювальні засоби дають від шести до тридцяти десяткових знаків у записі числа  . 38 . ˂ (57.14285.4)  . Проте часто під час розв’язування прикладних задач буває недостатньо величини кута. який спирається на дугу. 3. Таким чином: 57. 3. Отже.1415… .  Число  є ірраціональним.15. Мета статті – розробити методичні рекомендації щодо застосування методів наближених обчислень для переведення градусної міри кута в радіанну і навпаки під час вивчення теми «Тригонометричні функції» в курсі алгебри і початків аналізу 10 класу.14 180  180  180 ˂ ˂ .15.І. Логічно виникає питання. Як зазначає З. Половина довжини кола буде дорівнювати  радіан. вивчення їх властивостей та побудова графіків. Кліндухова та ін.141˂  ˂3. Ключові слова. У статті розглядається питання переведення міри кута з радіанної у градусну і навпаки з використанням методів наближених обчислень..25  0.О. наприклад В.15  3. обчислення значень функцій за відомим значенням аргументу та навпаки. логарифмічні лінійки та таблиці Брадіса.точність результату Основною метою вивчення теми «Тригонометричні функції» в курсі алгебри і початків аналізу 10 класу є формування поняття тригонометричних функцій числового аргументу. Тому доцільно провести пояснення навчального матеріалу наступним чином. Означення.. або з ще більш високою точністю. 106]. Розпочинається вивчення матеріалу із введення поняття радіана.. Зазначену проблему вивчали такі науковці і методисти як В. Слєпкань. радіанна міра кута. дуга довжиною  радіан стягує центральний кут. Градусна міра кута.І. Issue: 48. У шкільних підручниках учням пропонується послуговуватись саме таким наближеним значенням радіана. відповідає міра 180 градусів. метод підрахунку правильних цифр. формування умінь знаходити значення тригонометричних функцій. знаходження величини кута за відомим значенням однієї з тригонометричних функцій.14˂  ˂3. куту в 1 радіан відповідає його градус180 на міра . Драгоманова.Science and Education a New Dimension. якщо відоме значення однієї із них. минутах і секундах. що старшокласники не розуміють потреби у використанні ще однієї одиниці вимірювання кутів.142..1)  ˂ 180   180   ˂ (57. Маємо: куту  радіан відповідає його градусна міра 1800.Я. їх переведення з одних одиниць в інші з точки зору наближених обчислень в сучасних умовах залишається недослідженою. учням одного означення для розуміння даного поняття виявляється недостатньо. Тоді C  2 радіан. З цієї метою використовуються метод підрахунку правильних цифр і метод меж. З.1   57.М. як дузі.

виражений у градусах.0175  0. тому на практиці їх запису для учнів достатньо. 0.seanewdim. З курсу планіметрії учням відомо.6. (0. отримаємо 128. минутах та секундах? Нехай нескінченний десятковий дріб 0. Pedagogy and Psychology. що вимірювання з точністю до минут є досить точними. що показує частини числа π.01745 радіан. вираженого десятковим дробом. Зміст такого запису для них є мало зрозумілим. якщо міра кута виражена у градусах. а коли – наближеним.14˂  ˂3. Оскільки переведення у минути дає два десяткових знаки. секундах. Отже. abcdef . для цього помножити розряд десятих на 6. що один градус містить 60 минут.. то за методом підрахунку правильних цифр (далі–МППЦ) множимо градусну міру кута на наближене число 0. 180 Ще одна особливість. та в дійсне число. трапляються ситуації. отриманої в результаті обчислень. то переведення її у радіанну міру можна здійснити двома способами: в число.. залежить від змісту завдання. с. ніж до чотирьох десяткових знаків і переводити у градуси та минути.. що виражає кількість минут перевести у секунди.6)  (4  0. 108] застосовується 1  рівність 1  Відповідь.. записують відповідь формально.00005 ( рад) У посібнику З.06c)  .)        . під час виконання такого роду завдань. При цьому потрібно розрізняти ситуації. III(24). Таким чином. а минута – 60 секунд:  b c d a  (0. Зроблений висновок дає змогу сформулювати наступний алгоритм переведення градусної міри кута. Цей набір завдань слід поповнити завданнями. розряд сотих на 0. пов’язана насамперед із використанням числа π та його частин.0174 ˂  180  128  30  4. міра якого но взяти ще одну цифру.024  128  (34. Отже. Переведемо (34. коли кут. з якою записується відповідь.06)  (4  0. з якою зустрічаються учні. Визначити градусну міру кутів правильного опуклого семикутника. d. 0. Округлити отримане число до секунд. Зрозуміло.. потрібно перевести у радіани.. що точність.0175 .6)  (1  0. розряд сотих на 0. полягає у формі запису градусної міри кутів.284).15 3. 128. b..15. Записати градусну міру кута у вигляді десяткового дробу. якщо градусну міру кута потрібно записати з точністю до минут. де міра кута виражається дійсним числом і вимірюється в радіанах. а отримані добутки додати. тому (6a)  54. а отримані добутки додати. (0. у разі.. Аналогічно міркуючи. десятитисячних – на 0..І.. Нехай міра кута виражена точним числом.   10   100   1000      (6a)  (0... Тоді за влас180 тивостями числових нерівностей:  3.99. Тому виникає питання: як перевести цей дріб у величину. abcdef . тисячних – на 0. У разі. Переведемо цю величину в минути та секунди. то досить округлити її не більше. Подати її у вигляді суми цілої та дробової частини.) . куту 1° відповідає кут.006)  радіан.6b)  (0. (571428)  .  10 100 1000 10000      a   b   c     60     60     60   . проте практична сторона свідчить.04  3417 .  34  17..284)  34  (2  6)  (8  0. для визначення наближеного значення кількості минут потрібно не більше трьох десяткових знаків заданого дробу. Слєпкань [5. ˂ ˂ . подаючи її у вигляді числа. міра якого π радіан. що передбачає операції переведення градусної міри кута в радіанну і навпаки. 180 180 180  ˂ 0.01745 і отримуємо потрібну ве-   0. Якщо ж потрібно записати градусну міру кута з точністю до секунд. Таким чином. Розв’язування.5714     128  (5  6)  (7  0.)   (59. десятитисячних – на 0. 3. У сучасних підручниках з алгебри та початків аналізу система вправ. можна показати. минути і секунди: 1. (571428)   1283417 .54. вираженої у минутах. після чого десяткову частину минут переводити у секунди. 2. Приклад 1.174 0. пам’ятаючи. 2 2  0. для цього помножити розряд десятих на 6. 2015 www.. що старшокласники.4.com З іншого боку.006 відповідно.006 відповідно..14 3.6b)  5. то для переведення міри кута у секунди потріб- 39 . c.06. повертаючись до прикладу.0175  0. Якщо вона виражена у градусах.06c)  0.284) у минути та секунди: (34.017(4) ˂ 0. Тоді (0.Science and Education a New Dimension. (571428)   128.01745  0. округливши його до чотирьох десяткових знаків за правилами округлення. з чим учні достатньо просто справляються.. у градуси. Тобто.. що a. коли міра кута задана точним числом.06. що для визначення кількості секунд потрібно не більше трьох десяткових знаків міри кута. тисячних – на 0. виражену у градусах. де п = 7 – кількість n сторін (кутів) многокутника. досить округлювати її до трьох десяткових знаків і переводити у градуси та минути. Дробову частину. 4.… – цифри. Тоді 180 (n  2) 180  5   128.0175 . 180 Таким чином.174   . що є періодичним десятковим дробом. n 7 Практика показує.06   0. abcdef . загалом потрібно не більше чотирьох десяткових знаків заданого дробу.. Для цього можна скористатися аналогічними міркуваннями: куту 180° відповідає кут.  1283417 Слід зауважити. Issue: 48. виражає градусну міру кута. а також градусна міра якого виражена в минутах..6.006)  ˂ 0. що градусна міра зазначених кутів може бути обчис180 (n  2) лена за формулою . Дробову частину перевести у минути.2  0.

Тому у разі..75  0. б) Подамо радіанну міру кута у градусах:   1.28 . 421349 .    13   49  42 1349  42          60   3600    829      42      42 0.74  0.01745  112.01745 рад  0. Тоді 0. можна зробити наступні висновки: під час обчислень за методом меж у відповіді записуються лише правильні цифри – їх дві.01745 містить чотири значущі 40 . Переведемо градусну міру кута у радіанну: 16  16  0. достатньо поділити його на наближене значення 0.275  0. то отримаємо однаковий результат: 16  0. Якщо в процесі переведення міри кута з градусної у радіанну слід визначити точність отриманої відповіді. Для кута.7369 рад.01 (рад). 0. а) Нехай маємо кут 16 градусів.. правильними є лише перших два десяткових знаки отриманого числа. то правило його переведення у градуси описано у нині діючих підручниках.23 . Якщо кут задано в радіанах. що нижня межа округлюється з недостачею. то користуються методом меж: за описаним вище алгоритмом оцінюють число  з точністю до двох (а у разі потреби і більшої кількості) десяткових знаків. Якщо ж округлити результати до сотих.73    0. міра якого виражена в градусах. що результати наближених обчислень різними методами збігаються у записі правильних цифр кінцевого результату.736155.27 0.. Нехай задано кут 421349 .  42. Під час такого переведення число минут ділиться на 60 і додається число секунд.. використовуючи правила округлення.01745 складається з чотирьох значущих цифр.96 : 0.14  3. Застосуємо для виконання завдання метод меж.005  100%  1.75  0.7369135  0. дорівнює α. 3.15. III(24). порівнюючи результати переведення міри кута 16 у радіанну.275 Учням слід нагадати.com личину. що у такій ситуації доцільно спочатку додати звичайні дроби і лише потім подавати їх суму у вигляді десяткового дробу. 180 180 180 За допомогою калькулятора можна визначити правильні цифри і обчислити нижню та верхню межу наближеного значення міри кута. Оскільки множення або ділення в таких випадках виконується за МППЦ. Отже.seanewdim. отже за МППЦ у відповіді залишається чотири значущі цифри. Issue: 48. Якщо ж кут вимірюється у минутах та секундах.˂  ˂ 0. правильним є лише перший десятковий знак отриманого числа. і він виражений у долях числа π.. виражена десятковим дробом.  3600  Тоді 421349  42. 16  0. тому немає потреби брати більш точні значення числа π.28 радіан .01745рад  0. Міру кута достатньо записати з чотирма значущими цифрами:  . Отже. якщо потрібно врахувати похибку.23  0.14  42. а під час обчислень за МППЦ окрім правильних цифр. то спочатку переводимо його міру у десятковий дріб. 421349  0. 180 180 де α – заданий кут.2792рад . 3. пам’ятаючи про те..35.14˂  ˂3. або точність отриманого числа недостатньо висока. 0.96  1.Science and Education a New Dimension. число 16 є точним. у відповіді містяться і сумнівні цифри.96. б) градусну міру кута 1. чотирма тощо. 180 180 де α – заданий кут. то повертаємося до оцінки числа  з більшою кількістю десяткових знаків: з трьома. За МППЦ частка записується з чотирма значущими цифрами. 2015 www. Міри кутів вважати точними числами. За описаним вище алгоритмом 3. оскільки 0. Застосуємо для виконання завдання метод меж. Зрозуміло. Насамперед його потрібно записати у вигляді десяткового дробу.9% .3 ˂ ˂ .15 16 За описаним вище алгоритмом ˂ ˂ . наближене число 0. 0.2302777. міра якого виражена в градусах. Таким чином. то використовують методом меж.73 0. За 180 описаним вище методом оцінюємо число  десятковими дробами з точністю до сотих: 3.74  0.01  100%  1.14  16 3.27    0.73 ˂  ˂ 0. Радіанну міру кута множать на 180° і за властивостями числових нерівностей ділять на відповідні межі числа  .%  1. Легко помітити.01745 за МППЦ та здійснити переведення наближеного десяткового дробу в градуси за описаним вище алгоритмом.15  42. якщо відсутня потреба обчислювати межі похибок.74 421349  0. Така похибка є допустимою.15 ˂ ˂ . 0. вираженого дійсним числом. оскільки число π записано за допомогою трьох значущих цифр. Нехай градусна міра кута.7369 рад. 2 2 Як видно. Десятковий запис градусної міри кута округляємо до трьох значущих цифр..4%. де одна цифра – запасна) десяткових знаків. У разі. поділене на 3600.3209. За допомогою калькулятора знайдіть: а) радіанну міру кутів 16  . Результати ділення округлюються з точністю до чотирьох (або п’яти.  112. а верхня – з надлишком.2792рад .01 (рад). Приклад 2. 0. то добуток повинен містити стільки значущих цифр. 2 2 Як видно.279111. Тоді 0. Тоді радіанна міра кута виражається числом Межа відносної похибки  0... доцільно користуватися МППЦ – він менш громіздкий та зручніший у використанні.74025 . Як зазначалося вище. Розв’язування.27920рад  0. Межа відносної похибки 0. 0.%  1..81.27 ˂  ˂ 0.3 . залишаючи у відповіді лише правильні цифри.. Таким чином.28  0.28  0.75 .005радіан..28 . що округлення меж похибок здійснюється тільки з надлишком. скільки їх є в наближеному числі з найменшою їх кількістю. ˂  ˂ 0. Якщо межа абсолютної похибки дуже велика.2 3. Тому визначити межу абсолютної похибки під час використання МППЦ неможливо. Pedagogy and Psychology.

2 .02  0. отже. верхню – з надлишком.   б) 0. Приклад 3. О. також доцільно використовувати метод меж. Нобурд.com цифри. – 3... закладів: академічний рівень/ Мерзляк А.2975 .02 . а 1.74  0. Під час округлення виникає так звана похибка округлення. изуч. 2015 www. За описаним вище алгоритмом переводимо десятковий дріб у минути і секунди:  112. Перевіримо. 0.005 (рад ) .3  0. Таким чином. відповідь також представлена у вигляді десяткового дробу. Якщо радіанну міру кута виражати лише правильними цифрами.25  180 0.Я.96 – точне число. Він дає можливість обрати одиниці вимірювання вихідної величини.2  0. У такому разі нуль в записі числа 20 є неправильною цифрою.4  112 112.057.15 3... 10 ˂  ˂ 21 .28  0. Розв’язання. Таким чином. Алгебра і початки аналізу : Підручник для 10 кл. а) 16  0. б) градусну міру кута 0. Для переведення точних величин також можна використовувати онлайн конвертер переведення мір кутів. чи буде правильною третя цифра. – 3-є изд. а) 16  0.3. Pedagogy and Psychology.2 .04 рад .1  20 . звідки  0. 0. Якір М. вже перша цифра отриманого числа є сумнівною. дораб..30 радіан. б) 1. Тоді 17  3. Тоді 0. міровський Д.И.96 рад  112. отже межа абсолютної похибки не перевищує половини одиниці останнього розряду.4  112 1. Н.2  0.Прокопенко. над якими проводимо операції аналогічно до описаного випадку. Тоді за властивостями чис   1. що вимірювання кута в радіанах було здійснене «грубо». що кут. ˂ ˂ . яка дорівнює 0. ˂ 112. Для ситуації. 2010.%  13. Нижню межу округлюємо з недостачею. Ивашев-Мусатов. Окрім цього. загальнотики / Н. Шварцосв.30  0. 15 ˂  ˂ 17  . точність отриманого результату недостатньо висока.˂  ˂ 0.А. округливши число π до тисячних.2  100%  0.35 .96 рад    . Метод меж дозволить визначити правильні цифри результату. Це означає.261666.2%. Вашуленко.:Гімназія.33.28  0.3  0. здійснюються міжпредметні зв’язки та зв'язок математики із життям.3  112  3  6  11218 . – 416с. Усі цифри числа за правилом Крилова є правильними... матема- 41 .96 180 1. під час вивчення теми «Тригонометричні функції» у старшокласників формуються навички роботи з наближеними величинами. лютної похибки не перевищує 1 .28  0.356. якщо кут задається у градусах.35 180 ˂ ˂ . ˂  ˂ 20. що розташований за електронною адресою http://www. С. 112.   30  10 30  10      20  10 .3 лише одна значуща цифра.02 радіана . – М.322. Відповідь..02рад .3 рад. удосконалюються уміння застосовувати методи наближених обчислень до розв’язання прикладних задач. Третя цифра числа є сумнівною. 0.. собие для учащихся шк. та профільного навчання (у двох частинах). За звичним для старшокласників запи- Перші дві цифри співпадають для верхньої та нижньої меж.2 Відповідь. – 335с.26 0.96 180 1.4%. виражений у градусах потрібно спочатку подати у вигляді десяткового дробу. ЛІТЕРАТУРА 1. Але слід пам’ятати. вони правильні.. або перевести у минути чи секунди.96 180 112 ˂ 112 ˂ ˂ 112. Збірник програм з математики для допрофільної підготовки X. Увагу учнів слід звернути на те. правильним є три перших цифри отриманого числа.unitjuggler.3 рад з точністю h = 0. Точність практичного вимірювання кута дорівнює ціні поділки вимірювального пристрою. Зауваження.3  20 з точністю h =10°. Звідси   1.14  1.96 180  сом 1.: Просвещение. Застосуємо метод меж для виконання цього завдання.25 ˂  ˂ 0. Виленкин. Алгебра и математический анализ для 10 класса: Учеб.14 ˂ ˂ .01(рад) .25 180 0.Science and Education a New Dimension. 3. Тоді межа відносної похибки 0.96 ≈ 11218 .275  0.141 42 1349  0. 3.142 3. Issue: 48.seanewdim. Профіль2.Б.com/перевод-angle-из-arcmin-вrad. Тоді 0.%  0. а) Переведемо у радіанну міру кут   16 . Ч. Зручність його полягає у тому.178. 2 2 Як видно. О. а також межу абсолютної похибки обчислень. тому відповідь округляємо до однієї значущої цифри.02  0. навч. що в числі 0.28 ≈ 0. поне навчання / Упоряд.. то межа абсо     14. У таких випадках діє правило: похибка округлення додається до числа.96 рад    112. 180 180 180 180 0.3 рад. За допомогою калькулятора знайдіть: а) радіанну міру кута 16 . 1992. III(24)..3 Як видно. Міри кутів вважати наближеними числами.15 15 17 15 3.  112.  16  0. що градусна міра кута подається з точністю до секунд. и классов с углубл. Тому можна спробувати її покращити.30  0.С.4 .. У такій ситуації верхня і нижня межа міри кута вважаються точними числами. 2 2    Таким чином 16  0.html.С. б) Переведемо у градусну міру кут   0. .26 ˂  ˂ 0.26  16     рад  0.96 180 1.ІІ. Межа відносної похибки 0.3  57   17.. де цифри результату є правильними.П. коли міри кутів виражаються точним числом. що виражає точність наближеного значення h  0.04 рад.04 радіана . Отже. то за правилами округлення 0.. Полонський В. 2   2 Як видно з результату. За МППЦ   0. 1.С.. коли величина кута виражена наближеним числом..96 180 лових нерівностей ˂ ˂ .04  100%  13.35  180 ˂ ˂ .Г.

сомнительные цифры.V.A.P.. Abstract. Слєпкань З.: Enlightenment.seanewdim. A. Relationship between radiannoyu and degree measure of the angle in terms of approximate calculations. Аннотация. 5. 3d ed. Algebra and elements of analysis: Textbook for 10 form teach. выраженного десятичной дробью. N. Pedagogy and Psychology. Yvashev-Musatov. A. – 384с. accuracy of results Жук И.II. – 224 p. градусы.В.. минутах. The study of approximate calculations in students and classes with depth study of mathematics / elementary school: Dis. Yergin. Sljepkanj Z. Collection of programs in mathematics for pre profile training institutions.В. – 2008. 5. – 335 p. – 224 с.:Ghimnazija. radian measure of an angle.. граница абсолютной погрешности. Nomirovsjkyj and specialized training (in two parts). 2010. modified. пед. K.I. С этой целью используются метод подсчета правильных цифр и метод границ. Методика викладання алгебри і початків аналізу.com О.00. – K. – 384p. Klindukhova V. The author has developed the guideline rules for recording the angle expressed in decimal fraction. Рад. correct digits.02. candidate ped. – M.S. CH.Science and Education a New Dimension. 1992. правильные цифры. degrees. 4. – X. shkola. – Х. Issue: 48.numberworld. 2. 2008. 2011. секундах. method of calculating the correct digits. К.Ja. Автором разработаны правила-ориентиры для записи угла. 1978. – (Elective courses). Ключевые слова: Градусная мера угла. doubtful digits. O. – К.Gh. Keywords: Degree measure of an angle. sciences: 13. минуты. 2011.S. – / Compil. III(24).S. метод подсчета правильных цифр.:Вид-во «Ранок». academic level / Merzljak A. школа.М.M. – 416 p. degrees. Shvarcburd.І.02. Profile Education D. S. For this purpose. метод границ. в градусах. Кліндухова В. – 316 p. The issue on converting radian measure of an angle to degree measure and back using the methods of approximate calculations is considered in the article. Algebra and mathematical analysis for 10 form: Textbook for 4. Связь между радианной и градусной мерой угла с точки зрения приближенных вычислений. – (Факультативи та курси за вибором). absolute limit of error. Polonsjkyj V..B. 6.Y. Methods of teaching algebra and principles of analysis.Prokopenko. Zhuk I. minutes. minutes and seconds. N..00. 3.V. the method of calculating the correct digits and the method of limits are used. Rad.html REFERENCES TRANSLATED AND TRANSLITERATED 1. method of limits. 2015 www.. Єргіна. точность результата 42 . – 316с. Jakir M. В статье рассматриваются вопросы перевода меры угла из радианной в градусную и наоборот с использованием методов приближенных вычислений.. Vylenkyn. 1978. Вивчення наближених обчислень в основній школі: Дис. наук: 13..org/misc_runs/pi-10t/details. канд. Vashulenko. радианная мера угла. H: Type-in "Morning". http://www.

які діти отримали в родині. Запорожець. На формування якостей хазяїна. Тому вважаємо за доцільне розглядати взаємодію між дошкільним навчальним закладом і сім’єю як взаємодію міжособистісну. Аналіз психолого-педагогічних досліджень останніх десятиліть довів. від їх продуктивної взаємодії залежить особистісний розвиток дитини. Т. Розглянемо докладніше. Н. Мета дослідження полягає у науковому обґрунтуванні та визначенні оптимальних форм взаємодії дошкільного закладу та сім’ї з проблеми економічного виховання дітей дошкільного віку. Т. соціально-педагогічної літератури для визначення сутності поняття та особливостей взаємодії дошкільного закладу з сім’єю.). Н. Дослідниками підкреслюється. На сучасному етапі розвитку суспільства актуальності набуває підготовка підростаючого покоління до життя в нових економічних умовах. закріплюється в іграх у дошкільному закладі. О. які встановлюють ці зв’язки. в яких обґрунтовувалися форми взаємодії дошкільного закладу і сім’ї.) взаємодії дошкільного закладу і сім’ї. Дудник зазначає.). Семенова та ін. аналіз раціональності використання грошей. Важливість встановлення взаємодії між дошкільним закладом та родинами вихованців обґрунтовували у своїх працях Л. визначення умов підготовки вихователів до роботи з батьками дітей раннього віку (Г. Т. До питання взаємодії дошкільного закладу і сім’ї з проблеми економічного виховання дітей дошкільного віку ____________________________________ Іванчук Сабіна Айдинівна. Ціннісні орієнтації дітей закладаються в сім’ї.seanewdim. Проте більшість сучасних батьків припускаються помилок в економічному вихованні дітей через нестачу психолого-педагогічних 43 . Ключові слова: дошкільний навчальний заклад. форми взаємодії. Успішність реалізації означених вимог залежить від форм роботи. уваги потребує проблема взаємодії дошкільного закладу та сім’ї з економічного виховання дітей дошкільного віку. Борин та ін.Science and Education a New Dimension. Отже. господаря. С. батьки дітей дошкільного віку. Оскільки діти. О. Артемова. деякі – вдосконалювались і видозмінювались. аспірант кафедри педагогіки вищої школи ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет». що встановлення взаємодії дошкільного навчального закладу з сім’ями вихованців є важливою складовою успішної реалізації виховних задач. Матеріали і методи. яку спеціалісти пропонують розпочинати з дошкільного дитинства. Подкаминська. Р. О.А. Аналіз досліджень виявив. Організація педагогічної взаємодії дошкільного закладу з сім’єю. Врочинська. що особливості взаємодії дошкільного закладу з сім’ями вихованців продовжують вивчатися з метою: виховання і розвитку в дітей дошкільного віку моральних якостей та поведінки (Л. Слов’янськ. оскільки воно відображає особливості встановлення зв’язків не між соціальними інститутами (дошкільним закладом і сім’єю). Маркова та ін. Пагута. бережливе ставлення до продуктів харчування. робота у цьому напрямку має передбачати не лише збагачення досвіду батьків психолого-педагогічними знаннями через створення умов для вивчення ними теорії і практики виховання. які форми взаємодії дошкільного закладу і сім’ї пропонували до впровадження дослідники різних років. Хомякова та ін. Pedagogy and Psychology. 2015 www. Деякі з них не змінювалися протягом багатьох десятиліть. III(24). одночасно перебувають під впливом вихователів і бать- ків. присвячених проблемам організації ефективної взаємодії дошкільного закладу з сім’єю та економічного виховання дітей дошкільного віку. Безлюдна та ін. які визначає сучасна дошкільна освіта. що досвід економічних знань. Грасс. Ладивір та ін. економічне виховання Вступ. головним чином. зроблено спробу дослідити процес появи і розвитку форм взаємодії педагога з родинами вихованців з метою економічного виховання. Україна Анотація. принципи (Л. Результати та їх обговорення. Рамазанова та ін. Залізняк. особливу увагу було звернено на дослідження з проблем економічного виховання. І. деякі – з’явилися нещодавно й поширюються завдяки своїй сучасності та актуальності. Г. екологічного виховання (Н. зміст і методи (Л. Отже. Андреєва.). спрямована на виховання економічних якостей і навичок у практичній діяльності має відбуватися з обов’язковим залученням батьків. Глушкова. І. Ярита та ін. пов’язана з озброєнням батьків педагогічними знаннями та навичками. Короткий огляд публікацій з теми.) та їх соціалізації (М. Така взаємодія активізує потенційні педагогічні можливості обох педагогічних інститутів – сім’ї та дошкільної установи (В. становлення її культурної поведінки (Т. В. м.com Іванчук С. На думку Л. де відбувається повсякденний облік доходів і витрат. У контексті нашого дослідження означене поняття слід розглядати як соціально-психологічну категорію. формування у них здорового способу життя та організації фізичного виховання (Н. а також формування у них позитивного ставлення до самих себе. Безлюдна). Загик. Лісовська).).) тощо. Н. Наголошується на провідному впливі сім’ї у становленні економічної культури дитини. Відповідно до завдань наукового пошуку. Кононко. що означена проблема не була предметом спеціального наукового пошуку. Так. Окремо вивчалися форми (В. Усова.). Стаття присвячена актуальній проблемі дошкільної освіти на сучасному етапі – економічному вихованню дітей дошкільного віку. Цьому сприяє включення батьків до рефлексивної діяльності [2]. які відвідують дошкільний заклад. Буре. а між конкретними особами (педагогами і батьками). які обирають у дошкільному закладі для побудови педагогічної взаємодії з сім’ями вихованців. А. Тому робота. раціонального споживача спрямована економічна освіта. Кривошея. до продуктів праці інших людей тощо. Проте більшість дослідників (Т. діти дошкільного віку. Issue: 48. Кот та ін. Володіної. Сазонова. наголошують на необхідності пошуку та обґрунтування ефективних форм взаємодії дошкільного закладу і сім’ї з проблеми економічного виховання дітей дошкільного віку. Котирло). Методи дослідження передбачали теоретичний аналіз психологічної. Богуш. уміння безумовно приймати себе та своїх дітей. педагогічної корекції взаємовідношень дошкільників із однолітками (В. Н. Островська та ін.) визначають сім’ю як один із інститутів економічної соціалізації особистості. На основі аналізу робіт. А. Дудник.

) та екологічного виховання (Н. Автор І. Акції та операції – це комплексні заходи. батьки та діти. що сприятиме усвідомленню батьками різних життєвих фактів і явищ економічної галузі. Метою домашніх завдань є залучення батьків до пізнавальної діяльності дітей (наприклад. В. що в ній можуть брати участь не лише батьки. конкурсах. Залученню батьків до процесу формування споживчих знань у дітей в умовах дошкільного закладу сприяє обговорення означених питань на батьківських зборах чи колективних зібраннях (Л. освітні проекти. До діагностичних форм було віднесено анкетування та опитування. консультації. Можуть запрошуватися спеціалісти з досвідом роботи з економічного виховання.com знань. практичні. Їх виступи мають бути не простою констатацією фактів. Дослідниця Т. що ціннісні орієнтації сімей нетотожні. Оскільки виховання бережливості. Issue: 48. обирають малоефективні способи і форми передачі молодому поколінню економічного досвіду [3]. Н. Зміст конференції визначається заздалегідь. В. Для цього вона радить використовувати такі форми роботи педагога з батьками як-от: проведення тематичних батьківських зборів з питань економічного виховання дітей. скринька пропозицій). а саме: єдності.). інформаційний ілюстративний матеріал. системності і послідовності. спільна діяльність (спочатку педагог із дітьми. «круглі столи». спрямовані на захист об’єктів природи. включали складання розповідей-роздумів. Кот. тому робота. тематичних виставок. проведення екологічних лекторіїв для батьків. семінари-практикуми.Science and Education a New Dimension. а спеціалісти різних галузей. бюлетені. спрямована на виховання економічних якостей і навичок у практичній діяльності має відбуватися із обов’язковим залученням батьків. наприклад. відкриті покази. Нечаєва та ін. Подкаминська визначає задачі залучення батьків до роботи у дошкільному закладі з економічного виховання дітей дошкільного віку. Домашні завдання. Кривошеї. суботники та інші трудові акції. Серед них: анкетування з метою виявлення у батьків знань з означеної проблеми. батьківські збори. виховання культури спілкування батьків із педагогами. їх було розподілено за трьома групами: діагностичні. визначаються ефективні для цього форми роботи. консультації з питань до теми. До наочно-інформаційних форм було віднесено: інформаційні стенди. Суровцева та ін. сумісна з дітьми діяльність). конференції. Pedagogy and Psychology. батьківські конференції. виставки робіт. означені форми доцільно використовувати для роботи з батьками для залучення їх до економічного виховання та розвитку культури споживання в дітей дошкільного віку. Процес економічного виховання розпочинається у сім’ї. до оточуючого природного середовища. Серед них: розвиток ініціативи батьків щодо спільного вирішення проблем економічного виховання дітей старшого дошкільного віку. О. дні відкритих дверей (протягом дня батьки можуть спостерігати проведення тих чи тих режимних моментів у дошкільному закладі за цим напрямом роботи). «домашні завдання»). На думку дослідників. педагогічну бібліотеку для батьків. батьківські збори. проаналізувати сімейний бюджет на предмет витрат і доходів. розваги. домашні завдання. Ярита погоджується з тим. поєднання родинного і суспільного виховання. на якій мають висвітлюватися актуальні педагогічні проблеми сьогодення. Розглянемо більш докладно кожну з форм роботи. Деякі аспекти взаємодії дошкільного закладу і сім’ї з економічного виховання дітей дошкільного віку розглядалися дослідниками в контексті трудового (Р. круглі столи. що в основу вивчення економіки з дітьми має бути покладено родинну економіку. в тому числі з проблем економічного виховання. залучення їх до сумісної з дітьми економічної діяльності в дошкільному закладі [8]. дозволив визначити найбільш ефективні форми роботи. семінарипрактикуми. бесіди. Так. екскурсії. аналіз раціональності використання грошей. індивідуальні бесіди. тому необхідний грамотний педагогічний вплив. На думку Н. бережливе ставлення до того. Ця форма 44 . групові (відкриті заняття. а заохочувати учасників конференції до обговорення чи дискусії. Відповідно до задач. 2015 www. можливості заощадити). Але слід враховувати. батьківські збори. тренінги. практичні заняття для ознайомлення батьків зі способами організації роботи вдома (як різновид консультацій). у дослідженнях О. спільна діяльність батьків і дітей (доручення в природі. оскільки вона дозволяє ознайомити дітей з економічними категоріями на прикладі родини і показати їх роль в економічних стосунках сім’ї. які влаштовуються у межах дошкільного закладу з метою педагогічної просвіти батьків з 60-х років ХХ ст. до неї готуються доповіді вихователів та виступи батьків. Авторка підкреслює. розуміння ними інтересів. Аналіз досліджень із питань організації взаємодії дошкільного закладу з сім’ями дітей з актуальних питань виховання та розвитку. [4]. на які спрямовані ці форми. що забезпечення системного підходу до технології соціального партнерства перетворює взаємодію вихователів із батьками на творчий процес. мультимедійні презентації. З цією метою дослідниця радить застосовувати такі форми педагогічного просвітництва батьків як-от: лекції. взаємної довіри і взаємодопомоги [6]. спільні заняття. виставках. заощадливості. Однією з найбільш давніх і використовуваних форм є батьківські конференції. використання професійних якостей і знань батьків в організації гуртків із економічного виховання старших дошкільників. присвячених організації співпраці дошкільного закладу і сім’ї з метою екологічного виховання дітей. бережливе ставлення до продуктів харчування. папки-пересувки. Грама. потреб і можливостей власної дитини [5]. дні відкритих дверей. Важливе значення також має добір дитячої літератури економічного змісту для спільного читання батьків із дітьми [1]. папки-пересувки. Ця форма цінна тим. навичок раціональної споживчої поведінки має ґрунтуватися на бережливому ставленні до предметного і соціального довкілля.seanewdim. батьківський клуб). потім – дитина з батьками. III(24). ціннісні орієнтації дітей закладаються у сім’ї. стенди. Кожна конференція може бути своєрідним звітом колективів дошкільних закладів про роботу з виховання дітей. консультації. що ефективність такої взаємодії залежить від принципів організації. впливає на стиль спілкування батьків із дітьми. Суровцевої. Логінова. участь у спільних проектах. колективні (дні відкритих дверей. Буре. Для їх вирішення дослідницею пропонуються такі форми роботи: консультації. домашні завдання. Практичні форми роботи відповідно до особливостей організації було розподілено на підгрупи: індивідуальні (відвідування сім’ї дитини. буклети. що допомагають батькам стати співучасниками пізнавальної діяльності своїх дітей. потім – батьки з педагогом). Дослідниця підкреслює. наочно-інформаційні. у яких беруть участь вихователі. оскільки відбувається повсякденний облік доходів і витрат. Лохвицька). що створене людиною. акцій та операцій.

бережливість тощо. К. 2008. 8. – 2012. interaction forms. 120-127. – 112 с.I. III(24). 1982. Піклуємось разом.В. – X: Ed. Kurbatova. Машовець та ін. K. Під час зборів батьки можуть отримувати багато корисної інформації. 99-105. – С. – 2014.A. Ушинського. проблеми сучасної дошкільної та вищої освіти».A. Coopetation of parents and pre-school educanomic socialization of preschool children // "Scientific bulletin" tional establishment in environmental education Educational Southern National Pedagogical University n. экономическое воспитание 45 . – P. – 2-ге вид. The article is devoted to the problem of pre-school education at present stage . Отмечается ведущее влиянии семьи в становлении экономической культуры ребенка. Курбатовой. The family as microfactor of the process of eco. – верситету ім. It is stated that family has a great impact on the development of economic culture of the child. Виховання дошкільників в праці / З. Батьків бажано заохочувати до відвертої розмови. parents of preschool children. МаркоREFERENCES TRANSLATED AND TRANSLITERATED 1. Zahik.2014. 99-105.: Просвещение. Mashovets and others. Подкаминська Т. Ярита І. group "Basis".Н.A. – № 1 (69). посвященных проблемам организации эффективного взаимодействия дошкольного учреждения с семьей и экономического воспитания детей дошкольного возраста.A. М. 1982. Ushynsky. Економічне виховання старших дошкі2. Г. school educational establishments // Pedagogical sciences. екологічному вихованні дітей // Педагогічний пошук. А. Макова.: Education.С. досвід практики та результати досліджень із проблем організації взаємодії дошкільного закладу з батьками.N. Крім проведення свят і розваг економічного спрямування. не звернули б уваги (О. – № 6. група «Основа». M. Innovative aspects of preschoolers’ economic educa4. – 2006. под ред. Ivanchuk S. Бєва. Т. "Triada +". – P. – 2011.seanewdim. Переважна більшість форм роботи застосовується практиками для залучення батьків до роботи з проблеми економічного виховання дітей. To the problem of the interaction between pre-school educational establishment and family on the problem of preschool children’s economic education Summary. Проведений аналіз дозволив виявити найбільш ефективні форми взаємодії дошкільного закладу і сім’ї з проблеми економічного виховання дітей старшого дошкільного віку. але дозволяють урізноманітнити процес спілкування з батьками. 2002. We care together.A. – 6. стер. Залучення батьків до сумісної з дітьми діяльності в умовах дошкільного закладу є ефективним прийомом їх активізації.a.В. Makova. підготовки конкурсів чи участі у них [4]. Volodyna L. Володина Л. – 2011. ed. що обговорюється.6. Л. Dudnyk N. Дудник Н. Вони можуть у групі ремонтувати поламані іграшки. За единство принципов воспитания детей в дошкольном Ч. школьного учреждения // Педагогические науки. yanova. K.К. Markova. батьків можна залучати до підготовки дитячих святкових костюмів. Y. – 176 p. – 2nd ed. – 176 с. – 112 p. Р. 5. це є елементом трудового виховання дітей. G. Л. IV. economic education Иванчук С.a. формы взаимодействия.D. Bielienthe working experience / Comp.V. – 3. соціалізації дітей дошкільного віку // «Науковий вісник» 7. T. – Одеса : 8.Н.economic education of preschool children.. Загик. з іншого – у дітей виховуються такі важливі для формування культури споживання якості як заощадливість. Педагогизация родителей в условиях дольників // Наша школа. Це робиться із залученням дітей.Д.D. – 2. – № 1 (69). прибирати на подвір’ї. – P.B. – К. – K. by R. Деякі з цих форм дуже близькі за цілями. – 4.А. 2002. Сучасна педагогічна практика має доволі різноманітне коло форм роботи з батьківською спільнотою.7. Keywords: pre-school educational establishment. З одного боку.Г. Ключевые слова: дошкольное учебное заведение.G. Work with preschoolers’ er education..А. лєнька. – Х. учреждении и семье: из опыта работы / Сост. їхню відповідальність та активність (В. 6-9. Суровцева О. L. Yaryta I. Special issue "Actual problems of modern pre-school and high. ІV. – М. – № 6. – P. – № 22 (257). Доманюк). сделана попытка исследовать процесс появления и развития форм взаимодействия педагога с семьями воспитанников с целью экономического воспитания.экономическому воспитанию детей дошкольного возраста. – parents. Таким чином. Борисова. Issue: 48.Г.А. 244-247. – 5.Д. для цього потрібно визначити доступні для них трудові операції [7].І. що організовуються у дошкільному закладі. Цьому також сприяє запрошення на збори різних спеціалістів з проблеми.Science and Education a New Dimension. Ushynsky. Sukhareva L.G. що може бути покладено в онову подальших науково-експериментальних розвідок. P. – С. On the basis of the works devoted to the problems of effective interaction of pre-school educational establishment with family and the problems of economic education of preschool children the attempt to investigate the emergence and development of interaction forms between the teacher and families for economic education was made. Співпраця батьків та дошкільного закладу в 2006. Так.А. 6-9. на яку. – 2012. Робота з батьками дошкіПівденноукраїнського національного педагогічного унільників. – Ch. вдалим варіантом є залучення батьків до трудової діяльності в дошкільному закладі. виготовлення посібників та іграшок. – № 6. . Podkamynska T. search. 3. For the unity of the principles of preschool children’s education tion // Bulletin of LNU named after Taras Shevchenko – № 22 at preschool educational establishment and in the family: from (257).V. нят // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка.В. поратися у зеленому куточку. 244-247. Pedagogy and Psychology. Borysova. 2015 www. Educating preschoolers in labor / Z. ЛІТЕРАТУРА 1. заздалегідь готувати до обговорення сімейного досвіду виховання. Спецвипуск «Актуальні 128 с.N. 74-77.K. 120-127. виготовляти власними руками атрибути до свят з під- ручних матеріалів. – 128 p. Висновки. можливо. Інноваційні аспекти економічної освіти дошкільПНПУ ім. Сім’я як мікрофактор процесу економічної 2011. Parents’ pedagogical education in terms of preM. К. – С. 74-77.S. На основе анализа работ. Surovtseva O. К вопросу взаимодействия дошкольного учреждения и семьи по проблеме экономического воспитания детей дошкольного возраста Аннотация. Емельянова. L. «Тріада+». родители детей дошкольного возраста. дети дошкольного возраста. підійти до нього більш індивідуально та диференційовано. Статья посвящена актуальной проблеме дошкольного образования на современном этапе .. Ю. children // Our School. Це може бути залучення батьків до проведення свят і розваг. – 2011.: Вид. – С. preschool children. Сухар)." – Odessa: SNPU n. Yemielka. дозволяє зробити певні висновки. Economic education of senior preschool № 6.Ушинського. 2008. – С. підвищувати педагогічну культуру батьків. Сухарева Л.com дозволяє приймати відповідні рішення колективу з багатьох важливих проблем.

а не заперечення різних методологій у дослідженні інновацій. Тряпіцина. c. Тому основним методологічним принципом міждисциплінарного дискурсу В. Значимість міждисциплінарного підходу обумовлюється також тим. В. В. економічних та інших детермінант її оновлення. тому більшість питань. Система освіти характеризується багатоманітними зв’язками з різними соціальними та науковими сферами. інноваційний процес. В. У статті обґрунтовані можливості методологічних підходів у дослідженні проблем реалізації інновацій у загальноосвітніх навчальних закладах. що розроблені в різних наукових галузях. Акоффа. кандидат педагогічних наук. вважає В. Аналіз останніх публікацій.com Коновальчук І. У контексті інноваційних змін когнітивні практики проявляють тяжіння до міждисциплінарного синтезу. Кримського. Крючкової. В. Міждисциплінарний підхід спроможний забезпечити комплексне обґрунтування й розроблення моделей інноваційних освітніх процесів на методологічному. Кременя. В. Методологічні підходи до дослідження інноваційних процесів у загальноосвітніх навчальних закладах _______________________________________ Коновальчук Іван Іванович. Шевцова та ін. Ключові слова: інновація. c. Клепка. що досить часто науковці обмежуються спробами знайти вирішення проблем освітніх інновацій тільки з позицій якоїсь однієї дисциплінарної теорії інноваційного процесу. Системний підхід визнаний методологічною основою моделювання та проектування інноваційних освітніх процесів (В. пов’язаних з її оновленням. Міждисциплінарність уможливлює діалог. Тому на разі варто говорити саме про новий міждисциплінарний конструкт. Докучаєва. не можна розглядати виключно як педагогічну реальність і зводити проблеми освіти лише до педагогічних аспектів.). І. Житомир. І. що неможливо побачити. Мета статі полягає в обґрунтуванні доцільності та евристичних можливостей загальнонаукових підходів у дослідженні проблем реалізації освітніх інновацій у загальноосвітніх навчальних закладах. Issue: 48. Новік. Вважаємо. Лутая. але й до методологічного аналізу сутності та змісту інновацій в освіті.І.seanewdim. з метою ослаблення притаманних їй обмежень. Василькова визначає необхідність виходу за межі внутрішньої дисциплінарної парадигми. М. що освіту. Барнетт. зміну підходів до інтерпретації наявних і побудови нових теоретичних концепцій та переоцінки усталеного досвіду нововведень. так і порівняно нових. м. не забезпечують у повній мірі виконання цієї функції. Аршинова. Зязюна. І. логічних. Синергетичний підхід дозволяє розкрити внутрішні механізми самоорганізації та саморозвитку педагогічних систем. що утворені шляхом міждисциплінарного синтезу. виявленні змістових. Князевої. синтезі поглядів на інноваційні процеси й формулюванні нових теорій та концепцій інновацій в освіті. Пригожин. С. 46 . міждисциплінарний підхід. 356]. взаємозбагачення. аналіз наукових досліджень свідчить. Виклад основного матеріалу. Методологія і методика застосування синергетичного підходу для аналізу інноваційних педагогічних систем та виявлення закономірностей їх саморозвитку розкриваються у працях В. предметом і методами дослідження" [5. обґрунтування ролі соціальних. культурологічних. Кропотової. Для сучасних досліджень педагогічної інноватики характерною є тенденція не лише до предметного. 22]. III(24). системний підхід. синергетичний підхід Постановка проблеми. С. Лапін. що будь-яка інновація. Афанасьєв. Основні положення щодо реалізації принципів міждисциплінарності в освітній інноватиці представлені в роботах Р. Міждисциплінарність у постановці проблем і підходах до їх вирішення проявляється в аналізі інноваційних теорій різних наукових галузей. О. завідувач кафедри дошкільної освіти і педагогічних інновацій Житомирський державний університет імені Івана Франка. Необхідність використання загальнонаукової методології у дослідженні інноваційних процесів обумовлено тим. яким і постає інтегрально-педагогічна сукупність знань [3. С. 72]. Міждисциплінарний аналіз тенденцій і закономірностей розвитку освіти як суспільного явища виводить дослідників на метатеоретичний рівень побудови та концептуалізації моделей інноваційних освітніх процесів. Закономірність і природність такого процесу пояснюється тим. сприйняти в межах однієї наукової дисципліни з її специфічними об’єктом. розширення способів опису реальності й зсуву сприйняття в метапозиції по відношенню до парадигмальних підходів окремих учасників дискурсу [1. Блауберг. Докучаєва. слугують відомості з різних наукових галузей. 2015 www. наукове відкриття спричинює критичний аналіз прийнятого змісту основних понять. як особливу соціальну сферу. О. А. У дослідженнях інновацій в освіті підтвердили свою продуктивність низка методологічних підходів. А. Юсуфбекова та ін. доцент. Системний підхід встановлює цілісність. Разом з тим. А. Н. що теорії. як класичних. взаємодію. Н. що складність і багатофакторність інноваційних освітніх процесів обумовлює необхідність їх всебічного аналізу із застосуванням комплексу загальнонаукових підходів. С. оскільки розвиток науки й освіти в сучасному світі все більш визначаться міждисциплінарною конвергенцією та інтеграцією різних областей знання. Україна Анотація. прийняті в педагогічних науках в якості зразків для вирішення практичних задач оновлення освіти. взаємозалежність нововведень та змін у педагогічній системі школи. функціональних зв’язків між ними. Курдюмова та ін. Вознюка. Застосування міждисциплінарного підходу обумовлено потребою у синтезі теорій інноваційних процесів. Базисом створення нових знань про інноваційні процеси в освіті. як правило.Science and Education a New Dimension. постають як комплексні міждисциплінарні проблеми. Дудченка. Pedagogy and Psychology. тому що "міждисциплінарність пов’язана зі здатністю всебічно підходити до аналізу задач і дозволяє вивчати те. c. Кушніра. Х.

в контексті якого нововведення розглядаються як цілісний. 272]. На його думку. 2015 www. передбачуваного й непередбачуваного [6. У тому й полягає теоретична й практична значимість системного підходу. що зафіксований у декількох різних предметах. дослідження теорій структури систем і різних системних концепцій і розробок [7. Порушення цього принципу при реалізації інновації. закономірний за свою природою процес змін у цілях. а також тих структурних змін у педагогічній системі. Значущість методологічного рівня дослідження полягає в інтеграції закономірностей і принципів. є принцип цілісності. коли ми маємо об’єкт. Принцип взаємозв’язку системи із зовнішнім середовищем передбачає. що будь-яке суттєве нововведення в навчальному закладі можливе лише в контексті змін більш загального масштабу. с. становлення й утвердження нового в освіті. Issue: 48. Причини багатьох невдалих спроб реалізації нововведень криються в несистемному погляді на інновацію як на процес і зміни. які вона вносить у структуру та функції педагогічної системи. а має динамічно змінюватись і вдосконалюватись адекватно до змін зовнішнього середовища. Філософсько-методологічна рефлексія проблем інноватики сьогодні все частіше звертається до ідей синергетики. як складові більш загальних системних інновацій. Основоположним принципом системного підходу. взаємозалежний характер інновацій і системних змін в об’єкті та суб’єктах нововведень. що обумовлюють її нові властивості. структурі та функціях педагогічної системи школи. III(24). обґрунтування вихідних засад розробки системних технологій реалізації інновацій у загальноосвітніх навчальних закладах. неврівноваженості.com теоретичному й технологічно-практичному рівнях. що дозволяють розглядати інноваційні процеси в контексті принципів самоорганізації й саморозвитку відкритих педагогічних систем. с. Розуміння інновації має ґрунтуватися на аналізі того. що педагогічна система іманентне здатна самостійно підтримувати або удосконалювати рівень своєї організації при зміні внутрішніх чи зовнішніх умов її функціонування для підвищення стійкості. Принцип примату цілого орієнтує на комплексність змін у педагогічній системі: в цілях. онтологічних уявлень з інших наукових галузей. При цьому об’єктом системних досліджень виступають інновації. змісті. які формують інновації та впливають на них. передбачаючи. який істотно перевершує суму змін в окремих складових системи. встановлення внутрішніх структурно-функціональних зв’язків. До головних завдань системного підходу належать: розробка засобів опису досліджуваних об’єктів як систем. Процес реалізації інновацій постає системною проблемою класичного типу як її сформулював Г. експертизи. організованого й самоорганізованого. зниження його інноваційного потенціалу. збереження цілісності. Щедровицький. що ці різні предмети описують один об’єкт вивчення" [8. методів. Цілісність спеціальної переорганізації і взаємодії елементів педагогічної сис- теми дає системний ефект – такий інтегративний результат нововведень. щоб ефективно досліджувати й організовувати інноваційні процеси в загальноосвітніх навчальних закладах. а також доцільності й правомірності їх застосування. побудова узагальнених моделей систем різних типів і класів. Застосування принципу структурності спрямовано на аналіз структури інновації та інноваційного процесу. а також розкриває їх взаємозалежність і діалектичну взаємодію. Pedagogy and Psychology. що потребують застосування принципів системного підходу відносимо: формулювання терміносистеми понять педагогічної інноватики. По47 . необхідно застосовувати холістичний підхід. педагогічні системи. які якісні зміни відбуваються з системою. У прикладному аспекті цілісність і системність виступають як тотожні властивості інновації.Science and Education a New Dimension. До основних проблем. чи теоретично. способах управління та ін. Ієрархічність у реалізації інновацій передбачає. Пріоритетна роль у загальнонауковій методології при дослідженні інновацій в освіті належить системному підходу. реалізації й моніторингу нововведень у загальноосвітніх навчальних закладах. структурі. Міждисциплінарний ракурс досліджень прикладних проблем педагогічної інноватики дозволяє синтезувати теоретичні конструкти з різних наукових сфер для розробки технологій проектування. що жодна із систем не може бути самодостатньою. Звідси висновок – для того. а також процеси їх спільного розвитку. синкретичного переплетення свідомого й несвідомого. принципів. аналіз структури і функцій складових інновації як системного утворення. моделей. "системні проблеми виникають тоді.seanewdim. який означає. коли з неї як системи беруться для використання тільки окремі елементи. Синергетична парадигма уможливлює інтерпретацію виникнення інновацій в термінах незворотності. включаючи зовнішні та внутрішні чинники. що притаманні інноваційному процесу. Цей підхід об’єднує різні фактори. в яку вводиться інновація. Тому в дослідженні цих інноваційних змін важливим є принцип самоорганізації. 312]. який не обмежується інноваціями тільки в самій системі загальної середньої освіти чи в окремій школі. коли здійснюється інновація. концепцій. і ми повинні їх поєднати чи в процесі практичної роботи. й характер взаємовідносин між ними як відносно самостійними системами. в яких вони реалізуються. що він виступає засобом систематизації знань про всі складові інноваційного процесу. спонтанного й керованого. який дозволяє виділити й описати інновацію як систему. с. визначення стану готовності педагогічної системи навчального закладу до сприйняття та реалізації інновацій. 76]. Згідно з принципом ієрархічності практично всі інновації в процесі дослідження мають розглядатися як відносно самостійні системи й. забезпечення ефективних дій чи розвитку. виявлення особливостей взаємодії інновації як системи й педагогічної системи. взаємодоповненні різних підходів і методів наукового пізнання сутності та джерел зародження. Застосування системного підходу в дослідженні інноваційних процесів обумовлено метою встановити цілісний. призводить до втрати змісту й концептуальної сутності нововведення. знаходячи в них евристичні можливості. випадковості. На теоретичному рівні міждисциплінарних досліджень вирішуються питання дифузії у педагогічну інноватику понять. одночасно.

III(24). одночасно сприймає впливи цих систем. виникнення хаосу й. що свідчить про її внутрішню активність. в якій вони реалізуються. Концептуально-методологічна новизна ідей самоорганізації уможливлює виявлення і пізнання закономірностей саморозвитку інноваційних педагогічних систем. флуктуаційності. взаємозалежністю як зовнішніх керуючих впливів так і внутрішньої самоорганізації. розвитку та занепаду систем. як найбільш сприятливого періоду до переходу в іншу якість. в яких можливі не однонаправлені. руйнівних впливів. еволюції їх структур при зміні внутрішніх чи зовнішніх умов задля підвищення своєї стійкості. с. здатність до створення й ускладнення структури [4. дисипативності. реалізації зворотного зв’язку із зовнішнім середовищем. Сучасні інноваційні освітні процеси характеризуються складністю. коли в певні критичні моменти невизначеності виявляються точки біфуркації. Виділенні проблемні локуси та підходи до їх досліджень постають як взаємопов’язані сутності. які можуть оптимізувати її структуру й вивести на новий. виявляють волю до вибору стратегії індивідуального життєвого шляху й реалізації особистісних смислів діяльності. Інноваційний розвиток навчального закладу з позицій синергетичного підходу розглядається як нелінійний процес. що лежать в основі самоорганізації й розвитку педагогічних систем. внутрішніх чинниках самоорганізації. оцінити їх результати й спрогнозувати ймовірні шляхи подальших інноваційних змін системи.Science and Education a New Dimension. завдяки яким розвиток педагогічних систем втрачає лінійну визначеність й постає як сукупність нелінійних процесів. керівників. багатовимірна система знаходиться у постійній напрузі через наявність у її структурі істотних. 48 . сукупності внутрішніх і зовнішніх взаємозв’язків педагогічної системи [2. що самоорганізація випливає з об’єктивних передумов саморуху будь-якої системи. умов конкретного навчального закладу та виду. реагує на них і змінюється сама. ресурсів. учнів. змісту нововведення моделей і технологій реалізації інновацій. впливає на них. виявлення в них нерозкритих потенційних можливостей та значної ролі випадковості. в тому числі й педагогічної. збереження цілісності. Синергетичний підхід визнає можливість саморозвитку. Використання синергетичних принципів сприяє розробці гнучких. При трансформаційних змінах у реальній практиці складна. тобто її підвищеної здатності до змін у стані неврівноваженості. що синергетичний підхід передбачає розгляд і всіх учасників інноваційного процесу (педагогів. забезпечення ефективних дій чи розвитку. Тому стратегічно ефективним буде вплив на педагогічну систему саме в точці біфуркації. що взаємодіє з іншими системами. часто специфічних. вони володіють значним пізнавальним та конструктивним потенціалом Висновки. Ресурси міждисциплінарного підходу уможливлюють вирішення комплексних задач при побудові теоретикометодологічних засад. 184]. змінює їх. Кривих вважає.com рівняно з іншим підходами в педагогічній синергетиці увага акцентується на дослідженні таких аспектів: процесів росту. пошуку нею нових можливостей як усередині так зовні системи для покращення свого стану. що перебувають у стані самоорганізації та саморозвитку та здатні до рефлексії і самонавчання. Застосовування системного підходу дозволяє встановити цілісний. імпровізації і творчої активності суб’єктів реалізації нововведень у їх розвитку. у розвитку педагогічної системи існують певні стани атракторності – відносно стабільні періоди. ймовірності. нелінійністю. кооперативності процесів. Будучи синтезованими в методології педагогічної інноватики. С. біфуркаційності. здатної до змін системи уможливлює її адаптацію до реальних. Тільки сприйняття інновації як гнучкої. У такому стані безпорядку актуалізуються потреби системи на інновації. розробці моделей і технологій реалізації освітніх нововведень. Перспективи подальших досліджень полягають у виявленні потенційних евристичних ресурсів тих наукових підходів. що підвищує її стійкість до негативних. що уможливлюють аналіз інноваційних процесів на рівні суб’єктів інноваційної діяльності та вирішення проблем розвитку їх інноваційної компетентності. Pedagogy and Psychology. а альтернативні. динамічної ієрархічності пояснюють відкритість педагогічної системи до надмалої дії. рівнозначні вектори майбутніх інноваційних трансформацій. 2015 www. що реалізуються комплексно. мети. саморегуляції. батьків) як систем. природних внутрішніх протиріч. За умов відкритості (дисипативності) педагогічна система розвивається за рахунок самоорганізації хаосу в певних структурах і мобілізації власних можливостей і ресурсів. c. Такі моделі й технології мають будуватися на синергетичному розумінні сутності інновації як відкритої системи.seanewdim. модифікації інновацій у процесі їх реалізації. Разом з тим. хаосу. характер інновацій та змін у педагогічній системі. самодетермінованості. багатофакторністю. нестабільності. 8]. чи навіть унікальних умов конкретного навчального закладу. прагнуть до суб’єктності. як ззовні деструктивної сутності. саморуху педагогічних систем. Issue: 48. інтуїції. й характер взаємовідносин між ними в процесі їх спільного розвитку. що визначає необхідність їх комплексного аналізу з використанням евристичних засобів загальнонаукової методології. які неминуче призводять до порушення стабільності системи. завдяки синтезу знань про інноваційні процеси з різних наукових галузей. відповідно. біфуркаційності. більш високий рівень розвитку. Синергетичний підхід у дослідженні інноваційних освітніх процесів постає важливою умовою концептуалізації інновації як засобу розвитку педагогічних систем на засадах принципів відкритості. здатних адаптуватися до цілей. самоорганізації. Важливо також зауважити. в яких можна адекватно здійснити рефлексію нововведень. що відіграє важливу генералізуючу роль у розвитку та руху систем. Принципи нестійкості. нелінійності.

– M. Крючкова. Развивающее и развивающееся образование: развития системно-структурной методологии.8.П. взаимозависимость нововведений и изменений в педагогической системе школы. interdisciplinary approach. Y. теорія і 6. Krivykh.01 / В. 2015 www. Frolova.В. Фролова. С. – P. 2007. – P. ed.: 09.-Petersburg. bifurcation. инновационный процесс. – цкий Г. Кривых. sc. наук. – 296 с. Педагогічна синергетика: генеза. 13. Systemic movement and prospects of degistic aspects of education / S. м.00. Dudnyk. 4. immanent to innovative pedagogical systems mechanisms of selforganization and self-development.V. : Повання інноваційних педагогічних систем: дис.I.Е.В. 1995. … д-ра филос. 3.E. S. Thus the subject of any system researches are innovations. Methodological approaches to researching the innovative processes in secondary education schools Abstract. Extrapolation of the principles of system approach to the problems of innovative development of educational institutions allows to establish a holistic.11 / S. 76-82.V. 69-88. kyi H. 22-30. Science.P. синергетический подход 49 . 1981. Докучаєва. 22-30. – С. Вознюк О. 2007. in the synthesis of the views on innovative processes and grounding new theories and concepts of innovation in education. 2004. III(24). Философский словарь / Под ред. 2004. Kropotova // Problems and prospects of cation and education. Инновации: Философско-методологический практика: монографія / О. pedagogical system where they are implemented. И. the evolution of their structures at the expense of internal capabilities and resources.В.00. – forming national humanitarian and technical elite: Coll. разработанных в различных научных областях. : Школа культурной поНовокузнецк : Изд-во ИПК.И.Т. SPb. // ShchedrovytsPubl. : Politizdat. practice: a monograph / O. 2000. Issue: 48. 13. Теоретико-методологічні основи проекту.E.В. – 2.: Philosophical Society of St.com ЛІТЕРАТУРА 1. Vozniuk O. 2001.В. 7. Dokuchaieva.В. 1995. 3. probability.Science and Education a New Dimension.V. Кропотова Н. 69-88. – M. системный подход.01 / V. dr. Применение междисциплинарного подхода обусловлено необходимостью в синтезе теорий инновационных процессов. analysis: dis. Innovation: philosophical and methodological ZhSU n. 1981. – 193 p. Кропотова // Проблеми та рии) // Коммуникация и образование. – СПб. литики. – Луганськ. Докучаєва В. – 296 p. system and synergetic a pproaches to the study of the problems of implementation of innovations into secondary schools are substantiated in the article. Educational Synergetics: origins. as well a as the processes of their joint development. logical. Университет как пространство междисциппрактика (на примере становления коммуникативной теолинарной коммуникации / Н. І. In accordance with the principles of system synergy the innovations are characterized by selfdetermination. The conceptual and methodological novelty of the ideas of self-organization makes it possible to identify and learn the general laws of self-development of innovative pedagogical systems. sc. 2008. Konovalchuk I. Kriuchkova S.V. dr.Е. Ключевые слова: инновация. Франка. the multiplicity of changes and creativity of their subjects. Щедровицкий Г. Interdisciplinarity as cognitive practice (on ex. – М. Shchedrovytskyi H. … д-ра. –193 с.. philos. : Санкт-Петербургское филосотехнічної еліти : зб. Collection of articles. Franko.V. – С. Philosophic Dictionary / ed. В статье обоснованы возможности методологических подходов для исследования проблем реализации инноваций в общеобразовательных учебных заведениях..Y. 76-82.В. Vozniuk.00. пр. interconnected nature of innovations as well as structural and functional changes in pedagogical system of the school.V. synergetic approach Коновальчук И. Избранные труды. Pedagogy and Psychology.T. – С. // ЩедровиСинергетические аспекты образования / С. Selected Works. – фское общество. The problematic loci of the studies of innovative educational processes that can be solved in the coordinates of synergetics are differentiated. – 481 p.11 / С. 2008. – 811 с. University as a space of interdisciplinary ample. Системное движение и перспективы 4. наук: 09. 18 (22). innovation process. the nonlinearity. Крючкова С. Василькова В. Дудника. Междисциплинарность как когнитивная 5. – 445 p.V. Theoretical and methodological bases of 2001. пед. Developmental and developing education: Syner. междисциплинарный подход.V. I. – 481 с. – Zhytomyr : Publ. 2000. литиздат.V.00. 2. Методологические подходы к исследованию инновационных процессов в общеобразовательных учебных заведениях Аннотация.a. Системный подход устанавливает целостность. Dokuchaieva V. – М.P. – Харків : НТУ ХПІ. ped. Сборник статей под перспективи формування національної гуманітарноред. Синергетический подход позволяет раскрыть внутренние механизмы самоорганизации и саморазвития педагогических систем. Papers– Kharkiv : NTU KhPI.И. 2012. The topicality and possibility of using the heuristic resources and tools of interdisciplinary.В. organic self-organization. 18 (22). Вознюк.П. theory and P. – Житомир: Вид-во анализ: дис. The use of interdisciplinary approach is determined with the need for analysis and synthesis developed in different scientific fields theoretical concepts and innovative technologies of the educational processes. The synergetic approach allows to reveal the inner. : School of Cultural Policy. – Novokuznetsk : velopment of system-structural methodology. and functional relations between them. Кривых С. – 445 с.5. – Vol. the formation of a communicative theory) // Communicommunication / N. system approach. Keywords: innovation. 2012. Kriuchkova. Interdisciplinarity in setting complex tasks and approaches to their solution is shown in the analysis of innovation theories from various scientific spheres as well as in revealing the content. 6. – Luhansk.seanewdim. designing innovative educational systems: dis. – 811 p. and the nature of the relationship between them. – M.7. Вип. Kropotova N. Krivykh S. – М. Vasylkova V. IPK.В. наук. REFERENCES TRANSLATED AND TRANSLITERATED 1. ЖДУ і3. 8.

seanewdim. а також розвивають такі якості особистості. Гербовицкої. Самостійна робота набула особливого значення після приєднання у 2004 р. розкрити рольові позиції. Р. Згідно з новою освітньою парадигмою незалежно від спеціалізації й характеру роботи будь-який фахівець повинен володіти фундаментальними знаннями. які створює викладач для організації ефективної роботи.Г. Б. орієнтують студента на конкурентоспроможність і мобільність майбутніх спеціалістів. Мета статті – проаналізувати теоретичні основи організації самостійної роботи студентів та запропонувати низку стимулювальних умов. у процесі якої студенти оволодівають знаннями і вміннями. Сьогодні проблему організації самостійної роботи висвітлено в працях багатьох учених. Ключові слова: викладач. що серед дослідників цієї проблеми відсутнє єдине розуміння суті таких понять.В. Т. а вимоги до компетенцій випускника. Поняття активізації. Як стверджував В. Тетеріної. Педагогічні аспекти організації наукової організації самостійної роботи у вищих навчальних закладах розглянуто у працях В. В. Р. У статті розглянуто теоретичні основи організації самостійної роботи та запропоновано низку стимулювальних умов. тьютор Сьогодні завдання вищої освіти в нашій країні багато в чому пов'язано з освоєнням у навчально-виховному процесі державних освітніх стандартів. бо зміни. розвиток професійних здібностей студента. При цьому. Бойко. яку може виконувати будь-який викладач ВНЗ. Н. дискусійний характер навчання. професійними вміннями та навичками. Саме цей досвід формують у процесі самостійної роботи студента. її функції й види. які створює викладач для організації ефективної роботи зі студентами. але без його прямої участі [4]. Краснова. перевага має надаватися непрямому управлінню. Савченко. Зауважимо. А. Слов’янськ. Д. Гнитецької. до його знань і вмінь. без жорсткої регламентуючої дії. Ященко та ін. Алтайцева. соціально-оцінювальної діяльності.com Коркішко О. а не лише на самі знання. І. самостійна робота студентів. як зазначила А. Л. Г. кандидат педагогічних наук. 2015 www. Управління як основа організації ефективної самостійної роботи студентів ВНЗ ________________________________ Коркішко Олена Геннадіївна. Ю. Семенова. Лукіна та ін. Із цього приводу акцентовано увагу на роботі тьютора щодо здійснення та надання допомоги в організації самостійної роботи. Окремі аспекти проблеми управління самостійною роботою в навчально-виховному процесі ВНЗ висвітлено в публікаціях О. що розглядається як засіб опосередкованої координації професійного розвитку студентів через створення сприятливих умов. фахівців присвячено використанню самостійної роботи у вищих навчальних закладах.. Науменко. підвищує творчу активність студентів у процесі оволодіння професійними й загальноосвітніми знаннями. коли активно почалося впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу. досвідом творчої. Таке управління реа50 . О. Алексюка. Костюкевич. оптимізації та інтенсифікації всіх ланок навчально-виховного процесу стають невід’ємними складовими сучасної науки. дослідників. Пряме управління самостійною роботою забезпечує ефективне функціонування навчального процесу. Козакова. його допомоги щодо організації самостійної роботи студента. III(24). У їх основі лежить не регламентація змісту освіти. зокрема питання організації самостійної роботи. управління самостійною роботою. Козаков. С. Стягунова розглядала питання активізації самостійної роботи. під методичним керівництвом і контролем викладача. вироблення операціональної й технологічної складових. як самостійність й активність. магістрант. Зазначимо. Кушнаренко. М. студент фізико-математичного факультету ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет». Шейко та ін. Л. які відбуваються в освіті. розглянуто в дослідженнях А. В. Н. Гайдаржийської. Організація такої діяльності уможливлює поєднання двох важливих принципів: принципу керівництва навчальним процесом із боку викладача із принципом саморегуляції навчання студентами. Нізамова. Україна Анотація. Серед новітніх досліджень питань щодо індивідуальних тьюторських завдань для самостійної роботи студентів зазначимо праці А. Єсипова. Коркішко А.Science and Education a New Dimension. дослідників. Семенової. Залежність виконання самостійної роботи від стійкої мотивації розглянуто в аналітичному обзорі О. науковців. дослідницької. Якщо таке управління досконале. що забезпечують відповідний рівень самостійності студента. Самостійна робота студента – це навчальна діяльність студента. Причому акценти поставлено на практику застосування знань. ґрунтується на самостійній пізнавальній діяльності студентів. з урахуванням емоційних виявів студента та наданням права вибору особистих стратегій поведінки. Н. то професійний розвиток майбутнього фахівця здійснюватиметься більш ефективно. Дем’яненко. яка планується. м. рольові позиції. Сучасні дослідники розглядали самостійну роботу як двобічний процес взаємодії організуючої (керівної) діяльності викладача та самостійної діяльності студентів. вищих навчальних закладів нашої держави до Болонських реформ. доцент кафедри педагогіки вищої школи Коркішко Артем Володимирович. стимулювальні умови. П. Ця система. В останні роки багато праць науковців. Сипченка. Василенко. Розкрито рольові позиції викладача. Т. Капацини. мета організації самостійної роботи студентів двоєдина: формування самостійності як риси особистості й засвоєння знань. Підкасистого. Pedagogy and Psychology. розвиток їх творчої ініціативи й самостійності. умінь та навичок. стимулює проблемний. управління самостійною роботою. створює сприятливий клімат процесу самонавчання. насамперед. Краснової. що реалізація цих умов залежатиме від позиції викладача. Гавриш. що в керуванні викладачем самостійною роботою студентів слід поєднувати пряме (маніпулятивне) й непряме управління. самостійна робота студентів. О. Визначено. В. Issue: 48. як самостійність. виконується за завданням. що забезпечують відповідний рівень самостійності студента. Семенова. Самостійну роботу як особливу форму навчальної діяльності.

оперативно доводити до відома студентів оцінки результатів самостійної роботи. адекватної завданням навчальної діяльності кожного студента з оволодіння системою знань. На наш погляд. Щоб активізувати роботу. – поєднання всіх рівнів (типів) самостійної роботи. – грамотне управління самостійною роботою й надання студентам своєчасної допомоги для усунення недоліків [7. 2015 www. який має студент тощо. контроль за виконанням. усвідомлення студентом способів її виконання. Плануючи самостійну роботу. відповідність запланованих завдань реальному бюджетові часу. контролювати діяльність студента за поетапним і кінцевим результатами. організація самостійної роботи студентів буде ефективною також за виконання низки вимог: – організація самостійної роботи у всіх ланках навчального процесу. забезпечення умов успішного її перебігу. перевіряти здобуті результати. опанування навичками самостійної роботи. можливостей навчального плану і змісту дисципліни. Керівництво викладача самостійною роботою має охоплювати: планування самостійної роботи студентів. що передбачає не лише базову. Вихідними даними для планування самостійної роботи є стандарти освіти. здійснювати корекцію. тематичні. важливим завданням викладача вищого навчального закладу є ефективна організація самостійної роботи. самостійно їх розв’язувати. – забезпечення накопичення студентами фонду загальних прийомів. Викладач у процесі організації самостійної роботи має докладно продумувати її. методична допомога студентові у процесі організації самостійної роботи. – комплексний підхід до організації самостійної роботи студентів за всіма формами аудиторної роботи. ефективної. саморозвитку. ефективність організації самостійної роботи студента в процесі навчальної діяльності залежить від стимулювальних умов. Іншими словами. – активізувати розумову діяльність. зокрема й на етапі засвоєння нового матеріалу. – забезпечення контролю за якістю виконання.Science and Education a New Dimension. формування у студентів потреб і мотивів до активної. – визначення видів консультаційної допомоги (консультації – настановчі. III(24). чіткий план допоможуть раціонально структурувати таку роботу. структурування викладачем навчальної інформації і представлення її студентам. у робочій програмі. що вимагає посильного розумового напруження. творчої самостійної роботи. Issue: 48.com лізується на базі непрямих впливів. – визначення критеріїв оцінювання навчальних досягнень студентів. підготовку всіх необхідних матеріалів та розподіл їх між студентами на початку семестру. сприйняття. створення стимулювальних умов. переробку й оволодіння цією інформацією. надаючи студентам роботу. Як показує наш досвід та досвід сучасних науковців. Із цього приводу. студенти – безпосередні учасники процесу пізнання. методами роботи з нею студентів. вибірково використовуючи для цього наявні знання. кількість контрольних заходів на тиждень. усвідомлення. уміння. забезпечувати взаємозв'язок окремих компонентів системи навчальної діяльності. умінь. Реалізація цих умов і вимог залежатиме від позиції викладача. – алгоритм. – чітка постановка пізнавальних задач. що включає врахування специфіки контингенту. досвіду. ускладненням форм і методів її проведення. які створює викладач. рефлексії і співтворчої взаємодії у процесі індивідуальної та групової самостійної роботи [6]. – орієнтація на високу якість виконання самостійних завдань [5]. систематичність і послідовність самостійних дій. навчання студентів основам самостійної роботи. – диференціація та індивідуалізація самостійної роботи. об'ємом. контрольні роботи. – навчання студентів бачити й формулювати проблеми. проблемні). самостійну роботу у вищому навчальному закладі розглянуто як багатогранну і взаємообумовлену діяльність студентів та викладачів. До таких умов належать: – усвідомлення особистістю важливості й значущості самостійної роботи для самовдосконалення. Правильне планування. Pedagogy and Psychology. творчого самовираження. – формування активної позиції студентів. форми роботи щодо інформаційного й методичного забезпечення завдань для самостійної роботи. – диференційований та індивідуальний підхід. – спрямованість завдань для самостійної роботи не стільки на засвоєння окремих фактів. за допомогою яких засвоюються знання. урізноманітнення видів і форм контролю (колоквіум. метод виконання роботи.seanewdim. тести тощо). цікавою є ро51 . уміння педагогічно доцільно активізувати пізнавальні сили студентів у навчальному процесі. умотивованості до самоосвіти. Безумовно. наукову. а й відповідну педагогічну підготовку. у плані навчально-методичної роботи кафедри. організацію викладачем у цілісному педагогічному процесі раціональної. Загальновідомо. – створення необхідного методичного матеріалу для організації самостійної роботи студентів. навички. – необхідність поетапного включення студентів у процес організації самостійної роботи з продуманим характером.142-143]. відносно однакову трудомісткість на кожному тижні семестру. його допомоги щодо організації самостійної роботи студента. методів навчання [1]. необхідно узгодити і скоординувати: обсяги завдань із кожної дисципліни. рівномірний розподіл усіх запланованих обсягів упродовж семестру. Планування самостійної роботи є одним із головних напрямків роботи викладача. – постійний педагогічний контроль за ходом і якістю виконання самостійних видів діяльності з наступною оцінкою. необхідно правильно її спланувати відповідно до профілю спеціальності. – умотивованість навчального завдання (для чого. чому сприяє). спрямовану на: відбір. найбільш доцільну форму календарного плану для самостійної роботи на семестр. систематизацію. зосередитися на найсуттєвіших питаннях. скільки на розв’язання проблем. способів розумової праці. с. що самостійну роботу студентів викладач планує у навчальному плані (чи стандарті освіти).

порадник. та стимулювальну. Робота виконується без нагляду викладача. формування в студентів потреб і мотивів до активної. щоб постійно виявляти інтерес до самостійної діяльності студента. що забезпечують відповідний рівень самостійності студента. Робота виконується з невтручанням у самостійну діяльність студента. є знайдені й випробувані студентом шляхи пошуку. наставник процесу самостійної роботи – здійснює вплив на діяльність і продуктивність самостійної роботи студента. самоменеджменті самостійної роботи. Координатор. що кожен викладач залежно від мети самостійної роботи у процесі управління нею визначається із можливістю втручання в перебіг її виконання й займає різні рольові позиції. умінні студентом самостійно оцінювати виконану роботу [3]. корекції викладачем самостійної роботи. Це допомога у: переконанні в необхідності самоосвіти й самовиховання (бесіди. бо саме система управління самостійною роботою студентів охоплює усвідомлення мети. постановці студентом мети й завдань роботи. навіюванні та самонавіюванні. дозволяє епізодичне втручання в самостійну діяльність. гласність – результати контролю фіксуються в журналі обліку самостійної роботи певної академічної групи. Вважаємо. Немає сумнівів. тобто спрямовує діяльність. що основою організації ефективної самостійної роботи студентів є управління. створювати стимулювальні умови. творчої самостійної роботи. потрібний для встановлення зворотного зв'язку про перебіг і результати виконання самостійної роботи. професійному самодіагностуванні. що контроль. Керівник. яка полягає у своєчасному виявленні помилок. вихованні вимогливості студента до себе. постановці найближчих і довгострокових завдань. співробітництві з викладачем. завдання викладача в процесі організації самостійної роботи полягає в тому. корегує результати спільної діяльності.com бота тьютора щодо здійснення та надання допомоги в організації самостійної роботи. 3. забезпеченню їх навчальною інформацією різних типів та дидактичними матеріалами. цілі: чим мотивується самостійна робота. 2. Активність втручання в роботу студента залежить від конкретної ситуації. що виникають. оперативну фіксацію й усвідомлення як викладачем. 5. масовість – контролю підлягають усі студенти. групових й індивідуальних консультаціях. Робота виконується під наглядом викладача. дає можливість самостійно дійти певних ви- сновків. контролер – слугує джерелом інформації. що контроль самостійної роботи студентів стимулює мотиваційну основу діяльності. спрямовувати. за його активного втручання в самостійну діяльність і вимагає чіткого виконання рекомендацій та інструкцій. виборі об'єкта вивчення. що головним у ній є сама її структура як діяльності. Журавська виокремила такі рольові позиції [2]: 1. Планує. допомагає виконати ті чи ті дії. який заповнюється упродовж семестру на лекціях. чітке планування. сформувати вміння студента самостійно оцінювати виконану роботу тощо. не висловлюючи власної думки. Pedagogy and Psychology. стимулює мислення. на розв'язання яких проблем вона спрямована. Контролюючи самостійну роботу студентів. що вибір рольової позиції викладача в управлінні самостійною роботою студента зумовлює види та періодичність його контролю і впливає на створення внутрішніх педагогічних умов. формування умінь і навичок майбутніх фахівців. III(24). Отже. піднімає питання для роздумів. Це: систематичність – контроль має здійснюватися відповідно до розробленого графіка самостійної роботи. висловлює власну думку. 52 . певною мірою допомагає вирішенню проблем. ментор. організацію. завдання. 4. співбесіди. але уникає докладного роз’яснення самостійних дій студента. Такий контроль за самостійною роботою студентів виконує дві функції: коригувальну. за необхідності. критичному аналізі власних професійних досягнень. який підлягає контролювальній функції. виявленні труднощів і слабких знань. практичних заняттях. так і студентом оцінки результатів і внесення відповідних коректив в організацію самостійної роботи. фасилітатор є порадником щодо напрямків виконання самостійних робіт.Science and Education a New Dimension. яка має вирішальне значення для забезпечення високої успішності засвоєння знань. Тобто основним об'єктом у самостійній роботі. Інформатор (транслятор). 2015 www. полегшує процес виконання завдань та пошуку альтернативних рішень. сприяє підвищенню рівня знань і навчальних умінь студентів. Загальновідомо. ділитися враженнями про новинки літератури. Л. систематичний контроль за поетапним і кінцевим результатами. Консультант. складанні плану професійного самовдосконалення. Зворотний зв'язок є основою якісного управління нею. наданню оперативної консультативної допомоги. експерт спрямовує. Модератор не втручається в перебіг самостійних пізнавальних дій. яку може виконувати будь-який викладач ВНЗ. допомагає планувати роботу. координує діяльність. яка є своєрідним зовнішнім поштовхом до діяльності. а лише оцінює їх і. доходить висновків. чому ці проблеми цікавлять студента тощо. інформує. необхідною складовою якого є оцінювання. диспути тощо). консультуванні і взаємоконсультуванні. обговорювати роботу студента. Самостійна робота при цьому виконується під контролем викладача. Зауважимо. передусім її мотиви. слід виходити з того. створює сприятливі умови. мотивуванні певного виду діяльності. Є очевидним. Issue: 48. інформує про мету. Контролюючи виконання самостійної роботи студентів викладач має дотримуватися певних вимог. досягненні усвідомлення необхідності індивідуальної самостійної роботи. постановки й розв'язання проблем. організовує та забезпечує виконання самостійної роботи. виховати вимогливість студента до себе. тренер. Правильна організація і зміст самостійної роботи студентів є одним із найважливіших складників у навчальному процесі ВНЗ. викликати та підтримувати мотивацію безперервної самоосвіти. безпосереднє чи опосередковане керівництво з боку викладача.seanewdim. обговорює зі студентом проблеми. пояснює перебіг виконання того чи того завдання та докладно роз’яснює виконання завдання. підтримує й розвиває здібності. залежить від особистісних якостей викладача і його уміння оцінити можливості та підготовку студента.

– № 6. – K. REFERENCES TRANSLATED AND TRANSLITERATED 1. 2005. – Kyyiv: KNT – Poltava: PNPU. There is defined that the realization of these conditions will depend on the teacher’s position.V. 4. Terms and Means of Self-Education of a Student // Vyshcha shkola. Нестеренко В.С.Г. – P. Pedagogy and Psychology. – 486 p. Кузьмінський А.Сухомлинського: збірник наукових праць. – 2009. обеспечивающие соответствующий уровень самостоятельности студента. There is focused attention on the tutor’s work on realizing and giving help in organizing self-study work which can be fulfilled by any teacher of the higher educational institution.37. – 486 c.: Akademvydav. 289-293. 3. Pedagogy. 8.: Педагогіка і психологія: зб.І.I.В. Series: Pedagogy and Psychology: A collection of articles: Vol.37. Компетенції викладача в управлінні самостійною роботою студентів // Вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний університет». CH. 2. Buryak V. Сер. Управление как основа организации эффективной самостоятельной работы студентов вузов Аннотация. – 2002.seanewdim. Определено. – № 3(27). Семенова А. Individual Tutor’s Tasks for Self-Study Work of Students of the 2nd – 4th Years of Studying (Integrated Course of Theory and History of Pedagogics): Textbook / Author-compiler A. – Ч.. – 208 p. которые создает преподаватель для организации эффективной работы со студентами.O. Філософія. III(24). 18-29. – P. Буряк В. Ключевые слова: преподаватель.com ЛІТЕРАТУРА 1. – С. В. Основи наукових досліджень: Конспект лекцій: Посібник для студентів. 289-293.О. 18-29.O. Індивідуальні тьюторські завдання для самостійної роботи студентів II-V курсів (Інтегрований курс теорії та історії педагогіки): Навчальний посібник / Автор-укладач А. Management as a basis of organizing the effective self-study of university students Abstract. 2012. stimulating conditions. 6. Basics of the Scientific Research: Theses of Lectures: A Guide for Students: Guidance for students. 2005.V. Психологія.1. students’ self-study work. 2005. ролевые позиции 53 . 2010. 2004.: Knowledge. There are disclosed the role positions of the teacher providing the appropriate level of selfdependence of the student.V. Suhomlynskiy: Collected Works. Журавська Л. – Миколаїв: МНУ ім. Ч. Педагогіка вищої школи. Коркишко А. – P. 2015 www. Акцентируется внимание на работе тьютора по осуществлению и оказание помощи в организации самостоятельной работы. – K. его помощи в организации самостоятельной работы студента. V. Issue: 48.О. Умови та засоби самоосвіти студента // Вища школа. 86-93. his help in organizing the student’s self-study work. управление самостоятельной работой. 2005.a. Навчальний посібник – К. В статье рассмотрены теоретические основы организации самостоятельной работы и предложен ряд стимулирующих условий. 7. Semenova A. – С. – № 3(27). 5. Boyko. Organizing Self-Study Work of Part-Time Students in the Process of Their professional Training // Scientific Bulletin of Mykolayiv State University named after V. статей: Вип. – С. management of self-study work. 1. – Київ: КНТ – Полтава: ПНПУ. Korkishko A. Philosophy. Pedagogics of Higher School.. Filipenko A. – К. 2.Сухомлинського. 298-302. стимулирующие условия.M. 7. 2004. 5. 2010.М.В. 2. 6.М. самостоятельная работа студентов. 2012. 3. role positions Коркишко Е. 8.Бойко. – 400 p. Competences of a Teacher in Managing Students’ Self-Study Work // Proceedings of the National Technical University of Ukraine "Kyiv Polytechnic University". 298-302. которую может выполнять любой преподаватель вуза.M.: Академвидав. Педагогіка. 2. – P.H. – С.Science and Education a New Dimension. – Part. Nesterenko V. Tutorial. что реализация этих условий будет зависеть от позиции преподавателя. – Vol. – 2009. Korkishko O. – 400 с. 86-93. Sukhomlynsʹkiy. Keywords: teacher. – Випуск 1. Організація та управління самостійною роботою студентів як засіб підвищення ефективності підготовки майбутніх фахівців // Проблеми сучасної педагогічної освіти.: Знання.S. – Yalta: RVV K·HU. В. Zhuravsʹka L. Раскрыты ролевые позиции преподавателя. – 2002. – 208 с. Organizing and Managing Students’ Self-Study Work As a Means of Rising Efficiency of Training Future Specialists // Problems of modern teacher education. Філіпенко А. – № 6. Psychology. 4. Організація самостійної роботи студентів-заочників у процесі їх професійної підготовки // Науковий вісник Миколаївського державного університету ім.В. and there is offered the whole set of the stimulating conditions which are created by the teacher to organize the effective work with students. – Ялта: РВВ КГУ. – Mykolayiv: MNU n. 1. In the article there are analyzed the theoretical bases of organizing the self-study work. Kuzʹminsʹkyy A.

Виготський. за необхідності. але і генералізованих здібностей дітей. розвивають мислення у дітей. як відчуття.). аналіз фольклорного матеріалу. У процесі формувального етапу експерименту було апробовано розроблену нами методику. пам'ять. Складність вирішення проблеми формування художньо-образного мислення на музичних заняттях та у виховній роботі зумовлюється низкою суперечностей: – між потребами гуманітарно-естетичного спрямування навчально-виховного процесу музичних занять і реальним станом їх проведення у дошкільних закладах. Виховний потенціал фольклору досліджували такі вчені як М. Гошовський. Саме тому впровадження фольклору в навчальновиховний процес усіх ланок сучасної освіти є одним з пріоритетних напрямків. Сявавко та ін. Здатність людини мислити образами найбільш повно й органічно втілилася у фольклорному мистецтві. музикознавстві (Є. Г. Виділено прийоми та методи розвитку творчих здібностей. Основні теоретичні питання. О. Автором статті визначено науково-теоретичні підходи до проблеми формування образного мислення дітей старшого дошкільного віку. У статті також розглянуто педагогічні умови та шляхи розвитку художньо-образного мислення у старших дошкільників засобами фольклору. III(24). методи кількісної та якісної обробки результатів. Дослідженню цієї проблеми приділялася належна увага у філософії (А. С. підґрунтям якої визнано об'єктивно існуючу закономірність взаємозв'язку і взаємодоповнення образів мистецтва і образів життя. 5]. Представлено експериментальну роботу формувального характеру. Методи дослідження передбачали теоретичний аналіз літератури. щоб «зчитувати». людина повинна також мати сформоване художньо-образне мислення. Квітка. О. В свою чергу. сприймання. цілісне сприймання Вступ. Утворення образів і оперування ними є однією з основних фундаментальних особливостей інтелекту людини. Рудницька. В. Мета дослідження – полягає у науковому обґрунтуванні й експериментальній апробації шляхів формування художньо-образного мислення старших дошкільників засобами фольклору. У працях цих вчених фольклор розглядається як самоцінний культурний факт і різновид мистецтва. уяви. Лозко. Виготський). Розвивати розумові здібності особистості неможливо без формування її образного мислення Саме в образі відбувається своєрідний «сплав інтелекту й афекту» (Л. Тому проблема формування художньо-образного мислення дітей є важливою і потребує глибокого та ґрунтовного вивчення. яке ми називаємо мистецтвом. Медушевський). «осягати» художні образи мистецтва. Загальновідомо. педагогічне спостереження та експеримент. поетично-образна бесіда. Короткий огляд публікацій з теми. Назайкінський. Г. мислення. кандидат педагогічних наук. передбачати їх результати та. пов'язані з мисленням людини. Створення художніх образів вимагає від митця максимальної активізації художньо-образного мислення. Без цього людина неспроможна планувати свої дії. доцент кафедри дошкільної освіти ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет». Щолокова). О. а також таких психічних процесів.Science and Education a New Dimension. 2015 www. 2. Здатність людини мислити в образах створила таке унікальне явище. творчі завдання. формування переконань. Pedagogy and Psychology. художньообразне мислення. опрацьовані в науковій літературі багатьма вченими. Матеріали і методи. – між формальним визнанням значення образного мислення як важливої системної підструктури розвитку особистості в цілому і фактичним недооціненням його в навчально-виховному процесі усіх ланок освіти. А. для того. О. уява. Біблер. Афанасьєв. спрямованих на розкриття цілісного змісту художньо-символічної образності фольклору. з’ясування механізмів впливу фольклору на формування художньо-образного мислення дошкільників та вивчення педагогічних шляхів керування процесом осягнення дітьми художньої образності фольклору. Нові вимоги до занять та уроків естетичного циклу (музики. Формування образного мислення у старших дошкільників засобами українського фольклору _______________________________________ Кривошея Неля Борисівна. вмінь та навичок. а не процесу розчленування цих образів на засоби музичної виразності і їх послідовному аналізу. К. Результати та їх обговорення. Сьогодні науково-педагогічна думка має у своєму розпорядженні дані фольклористичних та музикознавчих досліджень фольклору (В. культурології (В. сьогодні мало досліджень. Ключові слова: засоби музичної виразності. Зязюн. педагогіці (І. музичний фольклор. [4. В.seanewdim. У широкому діапазоні програмних вимог більша увага приділялася саме цілісному сприйняттю художніх образів. художній образ. бесіди. Ф. Є. поглядів та системи цінностей особистості. Слов’янськ. Леонтьєв. Під час розробки музичних занять в експериментальній групі була збережена вся програмна тематика. підґрунтям якої визначено об’єктивно існуючу закономірність взаємозв’язку та взаємодоповнення образів мистецтва і образів життя. усне та анкетне опитування. Колесса та ін.Б. інтегрованого курсу «Мистецтво»). а також на виховних заходах та святах. що конкретно-чуттєве образне мислення дитини є основою для формування всіх інших видів мислення. Стельмахович. Україна Анотація. Такий аналіз теж мав місце. Костюк). вносити в них зміни. 3]. Рапопорт). Однак. цілісного сприйняття світу.com Кривошея Н. психології (Л. які мають особливі можливості для формування системи естетичних та загальножиттєвих цінностей особистості. але він ро54 . Мазепа. Падалка) [1. вимоги до системи знань. тощо. образотворчого мистецтва. м. – між принциповим розумінням фольклору як синкретичного цілісного явища культури і традиційними виокремленими підходами до його впровадження на різних заняттях. передбачають розвиток не тільки спеціальних музичних чи мистецьких. які вчать імпровізувати та відчувати ситуацію. Музичний матеріал для співу та для слухання музики був дещо доповнений. узагальнення педагогічного досвіду. Саме воно має непересічне значення для повноцінного. Іваницький. зокрема музичних. Issue: 48.

На заняттях мали місце народні ігри. пластичне інтонування при виконанні пісень. придумуючи разом з ними назви для прослуханої музики. дитина краще починає розуміти образи мистецтва. підготувати дітей до сприймання художнього образу танцю «Аркан» і за допомогою музичного твору «Гуцульська рапсодія» Г. Формувати ставлення до своєї батьківщини за допомогою емоційного сприйняття інформації заняття. там щастя народиться». важливо закріплювати його як такий. придивлятися і глибше. Порівняння з художніми образами поглиблює сприйняття дитиною образів дійсності. повніше відчувати Світ і Життя. різноманітні образні порівняння (пролісок-сміливий). запропонована музичним керівником. діти повинні були придумати до нього назву і мотивувати її доцільність. 2015 www. Заняття складаються таким чином. враховуючи і засоби образної (музичної) виразності. Саме цей взаємозв'язок був закладений в основу формування художньо-образного мислення дитини. купальських та жниварських пісень). відчуття вічних цінностей мудрості народу. є ключем до розуміння образної мови українського фольклору в цілому. уяву. Через активізацію образотворчого мислення у дітей (засобами музики та поезії) викликати почуття поваги до народних старовинних свят в Україні. повніше зрозуміти художні образи мистецтва. який діти усвідомили. формувати чутливість. що міститься у фольклорній символіці. Одночасно в дітей виникала потреба глибше відчути. «Де лелека водиться. Таким чином. їх мислення. ми часто питали в дітей: «А що ще може викликати в житті такі почуття? Чому. Це в свою чергу дає змогу дітям краще. одночасно поєднуючи його з художньо-образним. пропонуючи музичний фрагмент. то пошук подібного змушує її придивлятися до відповідних явищ життя і до того. яка полягає у взаємозв'язку і взаємодоповненні образів мистецтва і образів життя. Основною метою було навчити дітей висловлювати свої враження через порівняння з образами дійсності (зокрема з явищами природи). Pedagogy and Psychology. Завдання вихователя полягає в тому. ми використовували об’єктивно існуючу закономірність. Коли дитина починає зіставляти. Розвивати творчі здібності старших дошкільників. підтримувати та виховувати в них прагнення до самостійності. що об'єднує. На заняттях ми ставили завдання: 1. 5.com бився. Правда. 2. доказувати. полонина. Вимога вихователя порівнювати з чимось художній образ змушує дітей уважніше відтворювати в своїй уяві якісь певні зафіксовані раніше образи. а з іншого боку. «Благослови. «Козацька слава не вмре. 3. щоб поступово. не загине». ви запропонували так багато різних варіантів? Що поєднує всі ваші назви?» Слід підкреслити. дає підставу для відчуття різниці). Вони пов'язані з циклічними змінами: Зима – Весна – Осінь – Літо. але орієнтиром для польоту фантазії дітей була музика. легенди та перекази викликати зацікавленість до минулого нашої країни. щоб спонукати дітей до поетичних порівнянь. Основним матеріалом на заняттях був фольклор. Розмірковуючи про той чи той засіб музичної виразності. Весну закликати! (Стрітення)». Діти тим самим отримують можливість наблизитися до розуміння символічної образності календарних свят. щоб підвести дітей до розуміння багатозначності явищ життя. вигадуючи назву до прослуханого фрагменту. Серед фольклорного матеріалу особливе місце займають календарні свята. наскільки вдало композитор зумів заглибитися в їх емоційно-чуттєву сутність і відтворити її в художньому образі. спираючись на порівняно більший життєвий досвіт дітей. завдання педагога полягало в тому. Тематика занять основувалася на фольклорному матеріалі і відповідала віковим особливостям дітей. порівнювати цілісні художні образи між собою. діти давали дуже різноманітні назви. Наприклад. Ефективним прийомом на занятті було спонукання дітей до самостійного дофантазування розпочатого вихователем оповідання. на одному з занять музичний керівник повинен був розучити з дітьми пісню «Дударики». крок за кроком наближувати дітей до осягнення міфологічного глибинного смислу прадавніх легенд і органічно поєднаного з цими легендами і міфами пісенного матеріалу (колядок та щедрівок. Issue: 48. відчуття єднання проблем сьогоднішніх і сивої давнини. глибше відчуваючи життєві образи. веснянок та гаївок. які поглиблювали емоційне забарвлення образу і тим самим забезпечували повноцінність сприймання. 4. на Івана та й на Купала». де багато невідомих слів: кептарик. Через музичні твори. не перехоплюючи основну увагу дітей з цілісного сприйняття художнього образу і з процесу розширення життєвих асоціативно-образних зв'язків. Крім цього на занятті формувалися співацькі вміння і навички. хороводи. Майбороди викликати у дітей відчуття величі і краси Карпатських гір. Крім цього. Пробудити відчуття вічності природи. вміння аналізувати. Протягом року ми провели заняття-образи з такої тематики: «Мисливські оповідання». Календарним святам українського народу було присвячено кілька занять в експериментальній групі. збагнути образи життя. щоб разом із дітьми знайти спільне в багатьох запропонованих варіантах. відчути душею велику силу духу предків – воїнів в тяжкі часи нашої історії. Звичайно. доброзичливість.seanewdim. Для цього заняття розпочалося з поетично-образної бесіди. Ми широко використовували метод особистої аналогії. дає змогу до порівняння (чи роз'єднує. активізувалася слухова увага. що ці питання активізують асоціативно-образне мислення дитини. Мати. гуцули та і саме слово дударики. високі духовні якості. Дитина починає вслуховуватися. III(24). яка. «Ой. Під впливом синтезу мистецтва впливати на емоційну сферу. Так. Крім вербальних метафоричних порівнянь на заняттях використовувалися різні музичні твори. фактично. яка ніби переносила дітей в уявний світ Карпат. у фольклорі ці циклічні природні зміни мають свою символічну образність і цікаву глибинну філософію. Розповідь педагога була спрямована 55 . Обговорюючи з дітьми музичні твори. до інтуїтивного використовування метафор. «Зима прийшла – свята принесла». творчі завдання (імпровізація на віршик – заклик). Багато запитань музичного керівника були побудовані так.Science and Education a New Dimension.

міфах. руху.В. Syavavko Y. звичаїв. – 244 p. 1981.: Просвещение. що в основі спілкування з дітьми лежить принцип врахування їхніх вікових особливостей (уваги. 215-229.Science and Education a New Dimension. 31-50. Ставлення самого педагога до народних традицій та фольклорного матеріалу. підвищення емоційних та емпатійних реакцій здійснювалися педагогічні заходи: самостійне знаходження аналогічних образів у інших народних піснях. Поступово діти експериментальної групи проявляли осмисленість у сприйнятті художньо-образного матеріалу. – M.I. З його допомогою є можливість поступово. Природи і Людини. 2015 www. Українська народна педагогіка. Фольклор. уявляючи себе головним героєм всіх подій. – K. 56 . – К. REFERENCES (TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1. будь то обряд. – С. evolution. – № 7-8. Stelmahovich M. 2. має декілька рівнів розуміння: від наївно-простого до глибокого міфологічно-філософського. після прослуховування музичного твору. опора на їхні уявлення.: Рідна школа. поетапність відкриття дітям образноінформаційного фольклорного матеріалу в залежності від віку. 1974. мислення. активізація емоційного асоціативно-образного мислення шляхом використання принципу інтеграції. для учителя. 3язюн І. 1992. – P. Процес формування художньо-образного мислення дітей іде паралельно з пробудженням генетично закладеної у підсвідомості кожного слов'янина здатності відчувати Світ у всій його величі та красі. зорових та рухових уявлень.І. крок за кроком. Українська етнопедагогіка в її історичному 1988. Искусство и личность // Искусство и школа: Кн.com на пробудження уяви дітей так. ніби вони в Карпатах. більш повному сприйняттю творів народної творчості сприяють формуванню художньо-образного мислення. – 1995. 3. підводячи підсумки формувального експерименту.Х. рік за роком відкривати перед дитиною образ Світу. Василевский А. Issue: 48. 2. Висновки.A. Фольклор може дати людині дуже багато цікавої художньо-образної інформації. музики. III(24). – P. Назайкинский Е. – № 7-8. – М.: Вища школа. на задані слова хороводу придумати рухи.Г. мали відповісти на запитання: «Які гори ви уявили собі під цю музику? Що ви собі уявили – ранок в горах чи може вечір? Які звуки можна почути в горах?». Діти. Сявавко Є. Ukrainian ethnical pedagogy in its historical 1988. вивчення народних пісень проводилося з максимальною опорою на художній образ. 5. на життєвий досвід. – 254 с. Результати формувального експерименту дали підставу стверджувати ефективність запропонованих шляхів розвитку художньо-образного мислення старших дошкільників. Ukrainian national pedagogy. Невід'ємність музичного матеріалу від слова. Rappoport S. адекватність висловлювань. – M. Раппопорт С.: Prosveshenije. Спостерігалась емоційна реакція не тільки на сприйнятий художній образ. серед них: забезпечення цілісного сприймання дітьми фольклорного матеріалу. і під час розпізнавання й розшифровування метафоричності в піснях. – К. чи певна життєва ситуація. 5. без яких здійснення цих завдань не є можливим: 1. уяви. 3. а й при виконанні музичних творів. 2. оціночне ставлення пов'язане з характером художнього образу. – М. Всі вищевикладені прийоми та методи стосуються не тільки розвитку творчих здібностей. для поглиблення емоційної реакції дошкільників використовувалася єдність слухових. 31-50. Діти експериментальної групи вирізнялися своєю зацікавленістю щодо фольклору. який відкрив їм таємничий символічно-образний світ. Сост. Пошук шляхів розвитку художньо-образного мислення дошкільників засобами фольклору дав можли- вість виділити ряд педагогічних умов. – 254 p. в залежності від їх вікових особливостей. Педагогічна майстерність як мистецька дія // 4. втілення образу зі сфери уяви в реальну творчу форму діяльності дітей.: Lybid. до мудрості і душевності рідного народу. Якщо це ставлення є індиферентним. Для активізації зацікавленості на занятті. – 244 с. Стельмахович М. Підкреслимо. Ми зауважили. – 1995. поступове «занурення» дітей у драматургію фольклорного явища. Sound world of music. а також залежність та зв'язок слова. розвивають мислення дітей – всі вони сприяють емоційному піднесенню. Nazaykinskiy E. відповідні мелодії і тексту. 3.: Vyshcha shkola. розвитку.: Музыка. Можна «занурювати» дітей у образи-символи старовинних народних свят. Отже. shkola. легендах. Pedagogical mastery as artistic activity // Ridna 4. слід зазначити. що діти набагато краще і з більшою цікавістю слухають те чи те оповідання. – K. – С. емоційності і безпосередності сприйняття. традиційне свято. Pedagogy and Psychology. Art and personality. – 231 с.H. 1974. 1992. через поетичність і красу образної мови вчити дітей осягати глибину закладеної там думки. ЛІТЕРАТУРА 1.А.G. 1981. Звуковой мир музыки. подібно Біблії.V. – 231 p. вихователь не зможе сформувати у дітей емоційно-естетичної зацікавленості до традицій.seanewdim. 215-229. Прояви художньо-образного мислення спостерігалися і в процесі творчої діяльності. звичай. Либідь. що розвиток художньо-образного мислення у дітей проводився поступово. які описуються вихователем. обрядах та легендах. учать імпровізувати та відчувати ситуацію. Zyazun I. на певні знання тощо).: Muzyka. пов'язаних зі змістом образу. яка породила пісню. навчити глибокої мудрості і привести до душевно-духовної досконалості. від драматургії дійства.

развивают мышление у детей. music folklore. Pedagogy and Psychology. The author of the article identified the scientific and theoretical approaches to the problem of figurative thinking formation at preschool children. музыкальный фольклор. Keywords: means of musical expression. The techniques and methods of the development of creativity. художественный образ. In the article it is also observed pedagogical conditions and ways of the development of artistic and creative thinking at senior preschool children by means of folklore. художественно-образное мышление. воображения. The experimental work of building character is presented. Выделены приемы и методы развития творческих способностей. Представлено экспериментальную работу формирующего характера.Science and Education a New Dimension. holistic perception Кривошея Н. Автором статьи определены научно-теоретические подходы к проблеме формирования образного мышления детей старшего дошкольного возраста. 2015 www. artistic image. The formation of figurative thinking at the senior preschool children by means of Ukrainian folklore Abstract. poetic and figurative conversation. imagination.Б. Формирование образного мышления у старших дошкольников средствами украинского фольклора Аннотация. Ключевые слова: средства музыкальной выразительности. поэтично-образная беседа. которые учат импровизировать и ощущать ситуацию. основой которой определено объективно существующую закономерность взаимосвязи и взаимообагащения образов искусства и образов жизни.seanewdim.B. which teach to improvise and feel the situation. where the objectively existing law of relationship and mutual enrichment of art and lifestyle images are determined as the basis. III(24). artistic and creative thinking. целостное восприятие 57 . develop children’s thinking are highlighted.com Krivosheia N. В статье также рассматриваются педагогические условия и пути развития художественно-образного мышления у старших дошкольников средствами фольклора. Issue: 48.

Исследования Е. социальный опрос. в решении тех задач образования. армянских учёных по проблемам глобализации. функции педагогической аксиологии Введение. связи и др. её роль в сохранении национальных ценностных приоритетов и в гармоничном взаимодействии общечеловеческих и национальных. 1995). что до сих пор отсутствует консенсус относительно понимания и интерпретации данного феномена. Прежде всего в связи с саммитом по социальным проблемам (Копенгаген. различающиеся по философским и культурным традициям. она «восходит ко временам античности (Платон. по своей системе педагогических ценностей. Процесс глобализации вызван объективными факторами мирового развития. Ключевые слова: глобализация. Глобализация сегодня характеризует современное мировое развитие. который представляет новые технические. Методами изучения поставленной проблемы являются: теоретический. В статье рассмотрены наиболее важные задачи педагогической аксиологии в период глобализации в Армении. социально-культурные и иные возможности для развития общества. А. Американские учёные Р. Хенви и Боткин проанализировали модели глобального образования [4. Бекон. что для мирового образовательного пространства характерны такие важные тенденции. которые могут способствовать решению данных задач. Бутроса Гали. Б. что недостаточно изучены роль. углублением международного разделения труда. Осипова подчёркивается огромный позитивный потенциал глобализации. которое объединяет национальные образовательные системы разного уровня и типа. Изучение научных исследований по данной проблеме показало.А. современные системы телекоммуникаций облегчают организацию международного инвестирования капиталов. политики. как показал проведённый нами анализ литературы по изучаемой проблеме. Сейранян. д.seanewdim. Научной основой решения таких задач должна стать педагогическая аксиология. которые не всегда гармоничны с нашими национальными ценностями. А. Мировое образовательное пространство объединяет национальные образовательные системы разного типа и уровня.. при наличии в каждой образовательной системе глобальных тенденций и сохранении национального разнообразия. религии. доктор педагогических наук. привёл к формированию мирового образовательного пространства. Благодаря этому саммиту проблема вызвала интерес учёных и показала. логическое обобщение. Так.Л. Глобализация заставила переосмыслить некоторые уже существующие ценности. в решении аксиологических проблем образования в РА в процессе глобализации. которая привела к интенсивному развитию международного образовательного пространства. Цель. например. Задачи и функции педагогической аксиологии в Армении в период глобализации ________________________________________ Мардоян Рузанна Арамовна. которые направлены на преодоление разделения мира на противоборствующие группировки. Целью данной статьи является: – обосновать роль педагогической аксиологии. Локк. 2]. Д. Быховского посвящены выявлению целей глобального образования. д.com Мардоян Р. научно-техническим процессом в области транспорта. Аристотель и др. как научной основы. Армянские учёные. функции педагогической аксиологии в процессе глобализации образования. аксиологизация. доцент Декан факультета педагогики Гюмрийский государственный педагогический институт им. менталитетом и др. Краткий обзор публикаций по теме. [1. своему качественному состоянию. 174]. глобализация образования. Процесс глобализации. В. Андреевой. Это и сформировало некоторые задачи аксиологического характера в образовании.П. Лиферов про- анализировал тенденции развития мирового образовательного пространства. которые до сих пор оставались локальными по самой своей природе. Глобализация – это политический процесс. Issue: 48. К. Анализ литературы по данной проблеме показал. Это говорит о том. Она принесла с собой новые ценности. который охватил сферы экономики. 28]. что глобализация имеет прочные философские основы. Материалом исследования являются научные труды европейских.) и проходит через всю историю (Ф. уровню целей и задач. Гюмри. и поэтому его следует рассматривать. Идея глобализации в науке не нова. выделив типы регионов [5]. Проблему глобализации начали серьёзно исследовать в 1950 г. В условиях информационного интегрирования мира создаются предпосылки и для глобализации таких процессов. 2015 www. с. как ориентация большинства стран на переход от элитного образования к высококачественному образованию для 58 . политические. сравнительно-сопоставительный анализы. – показать задачи и функции педагогической аксиологии в эпоху глобализации. Республика Армения Аннотация. теоретические доказательство. Делягина. экономические. которые возникают в данный период развития общества. с. общечеловеческие ценности. В исследованиях М. образования и др. а также исследования автора данной статьи по проблемам развития педагогической аксиологии в РА в период глобализации. Проблемы глобализации образования тоже находятся в центре внимания учёных. Так. что её анализ затруднён прежде всего тем. как формирующийся единый организм. разлада между человеком и природой и т. Результаты и их обсуждение. Материалы и методы. Pedagogy and Psychology. III(24). Налбандяна г. русских. Представлены те функции педагогической аксиологии.Science and Education a New Dimension. Вебер и др. национальные ценности. исследует взаимодействие и противопоставление ценностей общества в эпоху глобализации [7]. маркетинга и т. новых и традиционных ценностей. М. например Р. Маркс.)» [7.

гуманистическим. Но они не могут жить. ориентированных на человека (политология. к окружающим людям. И др. что глобализация. позволяет расширить знания. в приобщении к новым ценностям. Народы мира желают жить.Science and Education a New Dimension. а также развивает новые прогрессивные тенденции в педагогическом процессе. как мир. – рассмотрении диалога культур. аксиологизация мирового образовательного пространства выражается в: – утверждении приоритетности ценности личности. Изучение опыта развития системы образования РА в период глобализации показало. на справедливость» [11. Рассмотренные тенденции. повышает значимость гуманистических ценностей в обществе. Таким образом. культурология. новую систему ценностей личности и общества. может привести к сти59 . III(24). Сарибекян пишет. Issue: 48. распространение нововведений при сохранении сложившихся национальных традиций и др. А по мнению И. ценностные параметры образования являются общими. Аксиологизация мирового образовательного пространства выражается в формировании установки на ценностное отношение к себе. В аксиологическом плане в процессе глобализации происходит и интеграция общечеловеческих и национальных ценностей. что глобализация образования в РА в конечном счёте имеет цель аксиологизации образования. делая его полисубъектным. этнокультуру. несомненно. что в процессе глобализации образования возможно утверждение таких ценностей. способствующего развитию аксиологической позиции личности.С. знания. мораль и др. как ценность человека. не всегда рельефно проявляются ценности личности. и реализуется большинство глобалистических тенденций. Лоу [6.). интересы. поликультурным и ориентированным на развитие человека и цивилизации в целом.Л. культурный кругозор. Рудаков С. самобытность. – формировании ценностной системы каждого человека и общества на основе высших гуманистических общечеловеческих и национальных ценностей. как «информационное общество». во-вторых. что даёт нам основание утверждать. что ещё не полностью гуманистические ценности внедрены в содержание образования. что аксиологизация мировой системы образования – это ценностные параметры современного образования. с другой стороны. наличие или отсутствие которого определяет статус страны и её роль в мировом сообществе.com всех. глобализация способствует гуманизации общества. – пишет сингапурский экономист Л. науку. национальным по характеру знаний и приобщения к мировым ценностям. Их объединяют такие общечеловеческие ценности. «опираться на этику прав человека. сохраняя собственную самость. 2]. во-первых. Глобализация образования в Армении характеризуется поиском оптимального соответствия между сложившимися традициями и новыми подходами. как и в разных странах. потому что в эпоху глобализации « …знания становятся средством производства в экономике знания». как наивысшей ценности. образовании. Аксиологический анализ преобразований показал. но. способных влиять на глобальные процессы и определять мировые тенденции развития» [10. Глобализация общественных процессов. Все перечисленные тенденции. демократизация управления образованием др. чувство национального достоинства. в рассмотрении образования.). Глобализация призвана служить интересам человека. которые отражаются в таких терминах. с одной стороны. как стратегического ресурса в условиях глобализации. Утверждение гуманистических ценностей в образовании позволило исследователям говорить об аксиологизации образования в период глобализации [9. новую культуру. с. – овладении ценностными установками и ценностным поведением для адаптации в динамично меняющейся реальности. с. с.. профессиональной деятельности и др. – противопоставлении национального самосознания чуждым ценностям. 157]. что в процессе глобализации общества. Андреева Е. критически относиться к определённым ценностям. Из чего следует. его прав. Турчаниновой. 2015 www. интересов. что культурная глобализация вызывает всё большее беспокойство: высказываются опасения о ценностной гомогенизации и унификации. наблюдается процесс адаптации к общемировым культурным изменениям. чтобы не ущемлялись национальные ценности.В. Из чего становится ясно. В Армении так же.д. с. Этот факт указывает на то. по мнению автора. придаёт образованию ещё одну функцию – аксиологическую. делая их приоритетными ценностями в системе педагогических ценностей. связанными с вхождением в мировое образовательное пространство.seanewdim. Это говорит о том. в овладении новыми информационными технологиями. науки. не общаясь друг с другом. образования акцент делается на знание. д. Однако процесс глобализации в каждой стране имеет и свои особенности. образование. «общество знаний» [3] и т. что. более открытым для формирования международной образовательной сферы. повышает роль образования в мировом развитии. фактор образования является «главным или существенным критерием принадлежности той или иной страны к числу развитых государств. что образование во всём мире становится демократичным. аксиология и др. 183]. В то же самое время наблюдается отказ от противопоставления индивидуальных и общественных ценностей. которые и становятся приоритетными ценностями. способствуют тому. И на этом пути наблюдается ряд положительных тенденций. как показывают исследования (Смолин О. например: обогащение учебных заведений новыми информационными технологиями. По этому поводу армянский исследователь А. сотрудничество. углубление межгосударственного сотрудничества в области образования.Н. попытки «примирить» ценности долженствования и свободы. обновление высшего профессионального образования с учётом мировых стандартов. 86]. увеличение в образовании гуманитарной составляющей в целом. Глобализация в политике и экономике Армении породила потребность в получении новых знаний. При этом необходимо.. критерий его деятельности в эпоху глобализации. Pedagogy and Psychology. а также выделение новых научных и учебных дисциплин. характерными для всех национальных систем образования в период глобализации. демократии и т. обладает определёнными чертами. Данный процесс способствует также утверждению ценности личности. сформировать новый менталитет.

seanewdim.). их «фильтрация». культурные. что решение подобных проблем заключается в рациональном отборе тех ценностей. общечеловеческие. Но с другой стороны. Таким образом. вызываемых историческими. право на образование и др. воспитании (в выборе содержания. Реализация этой функции в наибольшей степени способствует особо организованной аксиологизации как педагогического процесса. – подготовка специалистов высшего разряда. его демократизация. Эта функция включает в себя и анализ тенденций – реальных и перспективных изменений ценностей. Эта функция направлена на изучение ценностной ориентации учащихся с целью определения той ценностной основы. прогностическую. III(24). Issue: 48. как толерантность. Кроме того. Аналитическая функция в период глобализации имеет цель – проанализировать существующие ценности: их виды (общественно значимые. национальные и др. – приобщении к общечеловеческим. – увеличение и укрепление благосостояния государства и его граждан др. аксиологический подход в образовании. где приоритетными должны быть ценность человека. благодаря теории и практике педагогической аксиологии. Педагогическое проектирование представляет собой предварительный выбор и разработку тех ценностей. Поэтому перед педагогической аксиологией встают следующие задачи: – анализ и критическая оценка новых ценностей. педагогической аксиологии таких способов много.Science and Education a New Dimension. целью должно стать самосовершенствование. ставшее по многим параметрам всё более интернациональным. Как видим. Здесь необходим аксиологический подход. признанных как на внутреннем. эффективный путь решения этой проблемы. чуждым моральным ценностям и типам поведения. – сохранение собственных позитивных национальных ценностей. чтобы обнаруживать. что образование. бессознательное принятие или отрицание. Однако взаимодействие общечеловеческих и национальных ценностей. Эти проблемы можно решить в процессе обучения и воспитания. Мы полагаем. с точки зрения аксиологии. Для решения этих и подобных задач педагогическая аксиология должна осуществлять определённые функции: аналитическую. праве на культуру. интеграция Армении в общественные процессы требует и взаимодействия культур. – ускорении процесса развития и становления человека. на которой происходит формирование личности. Рефлексивная функция педагогической аксиологии решает вопрос: какие ценности сегодня наиболее актуальны для педагога. не означает механическое усвоение. как участников педагогического процесса. отказу от национальных традиций и самобытностям [12]. организация диспутов. социокультурную. от ценностного отношения к окружающему миру и т. философии. что в первую очередь предполагает взаимодействие общечеловеческих и национальных ценностей. новых и традиционных. общественно-политическими процессами. д. проектирование. д. обращение к произведениям народного творчества для сравнения (выделение общих и отличительных черт). экологические ценности и др. так и развития общества в период глобализации. Рассмотрим эти функции. рефлексивную. культурологии. её избирательное отношение к окружающим явлениям и предметам. например. работающего на уровне смыслотворчества. И тогда для педагога. Pedagogy and Psychology. может совместить и примирить эти две системы ценностей и найти оптимальный. педагогические и другие ценности. безработица и др. форм. с. если не разделять и не интернационализировать базовые европейские ценности: мировоззренческие. Решение этих проблем. ценностей. на которых должно быть основано ценностное поведение. так и на внешнем рынке труда. разъяснение содержания многих новых ценностей с точки зрения национального менталитета. адекватное установление их субъективной и объективной ценности и т. Решение этих вопросов зависит в первую очередь от духовного уровня жизнедеятельности учителей и учащихся. – социализации личности. – создание новой системы педагогических ценностей. д. сохранении культурной самобытности и национальных ценностей [7. как высшей ценности в жизни.com ранию культурных различий. которые наиболее способствуют решению таких задач. учащихся? Эта функция особенно важна в эпоху противоречивых ценностей. 60 . их место в системе педагогических ценностей и т. интеграция Армении в мировые процессы невозможна. В современной педагогике. а в создании нового аксиологического поля на основе общественных и национальных ценностей в соответствии с новыми общественносоциальными требованиями в условиях глобализации и аксиологического образования. Не случайно ей стали уделять всё большее внимание и чаще стали говорить о сохранении культурного разнообразия и плюрализма. выявлять тенденции в изменении ценностных ориентаций общества и определять пути дельнейшего развития ценностей в эпоху глобализации. укрепление государственности. круглых столов по аксиологичеким проблемам и т. упрочение международного престижа нашей страны. патриотизм и др. Прогностическая функция состоит в том. 2015 www. гражданственность. 58]. национальным этическим ценностям. д. оберегающую и сохраняющую национальные ценности. глобализация несёт с собой противоречия и имеет негативные последствия: нищета. критическое осмысление и переосмысление новых ценностей. так и всех членов общества: общественные ценности. которое можно обеспечить лишь при сочетании рефлексивной деятельности и ценностных ориентаций. его свобода. методов) помогает утвердить в сознании учащихся такие приоритетные ценности. – повышение качества образования РА. Социокультурная функция выражается в: – обеспечении формирования духовности в человеке и его моральных принципов. мы видим не в отказе от новых ценностей. Мы думаем. как: – национальное возрождение. – поднятие престижности образования РА в мире. Это очень серьезная проблема для педагогики.

Information Society / I.S. которые могут способствовать решению данных задач. ские стратегические исследования. Кукушин В. центр «Академия» 2003 – 192 с. – расширению возможностей усвоения культурного опыта человечества. Integration potential of educational systems of ma. функции педагогической аксиологии 61 . Khoros.I. Turchaninova // Russian strategic research. Kukushin V. Сейранян Р. – M. Social and philosophical problems of civil society 3. 22. конечно. пед. Образование в эпоху глобализации / Гендерное манского прикладного университета Висбадена // Проблеобразование – фактор формирования гражданственности // мы интернационализации образовательных программ: МаГендерные исследования. 1980 № 11 с 8 – 11. Y. 8-11. в период глобализации перед педагогической аксиологией раскрываются новые возможности для развития. Социально-философские проблемы граждан2. Kranationalization of educational programs: Proceedings of the sil'shchikov. Вып. – M. revised and enlarged. что. гия. – Ростов н/Д информационного общества / И. Ekaterinburg. A. functions of Pedagogical Axiology Мардоян Р. национальные ценности. – 0. «Aso« The university book ». Slastenin V. ринбург. III(24). 52-70. Философия образования (идея непрерывности) скую аксиологию: Учеб. Seyranyan R. Ильин Г. Armenia to the Way to to integrating to GlobaliПостиндустриальный мир и Россия / Отв. – P. Vernadsky // Science and Religion. Globalization of education on example of Ger. И. Интеграционный потенциал образователь157 – 167. И. – P.G. 2001. Задачи и функции педагогической аксиологии в Армении в период глобализации Аннотация. Erevan «Asogik» 2002. Issue: 48. Решение задач становится возможным при условии эффективной реализации вышеперечисленных функций педагогической аксиологии. N. are presented here. В. «Асогик» 2002 – с. Pedagogy and Psychology. 25 – 37. воспитании и обучении. М. 2002 – с.: «Вузовская книга».com Данная функция формирует такие ценностные установки. – М.10..7. перераб. 5.S. Турчанинова И. интериоризацию общечеловеческих и новых ценностей. териалы междунар. пед. human values.9. 1997 – 57 с. Philosophy of Education (the idea of continuity). 9. Введение в педагогиче3.л. На пути к глобальной этике: религиозноского общества / Глобализация и демократия: соперники нравственные искания В. ЛИТЕРАТУРА 1. педагогическая аксиология в контексте глобализации способствует: – переосмыслению педагогических ценностей за счёт усиления гуманистического потенциала. В статье рассмотрены наиболее важные задачи педагогической аксиологии в период глобализации в Армении. 2. V. 1980. – Rosaxiology: Textbook for students of higher educational institutov n/D Publishing Center «MarT» 2002. Красильщиков. способствуя одновременно и процессу индивидуализации. 1997.. V. scient.. Хорос.С. учеб. Лоу Л. ных систем крупнейших регионов мира. 8. Общие основы педагогики: Учебное пособие 10. Andreeva E. 4. REFERENCES TRANSLATED AND TRANSLITERERD 1.С.: Изд. становлению собственного социального опыта и стиля жизни на основе личностно значимых и интернализированных ценностей. 25-37. Вернадского // Наука и релиили союзники. – 192 p. Образование как стратегический ресурс для студ. пособие для студ. 2001. Екате– с.Л. UNDP 200 pg.2 r.Science and Education a New Dimension. Таким образом. конференции. Турчанинова // РоссийИзд. tions. – Oxford OUP. Ryazan': Publ. 7. – P. P. национальные ценности. Чижакова Г. – критическому отбору новых ценностей и др.: Publishing Center «Akademiya» 2003. – M. А. заведений – М. Lou L. вузов – 2-е изд. Erevan. формирования новых педагогических ценностей.L. – 2d ed. общечеловеческие ценности. семье.6. традиции в обществе. Сластенин В. 2001 – 194 с. 2015 www. The issues and functions of pedagogical axiology in Armenia at the period of globalization Abstract: The most important issues of Pedagogical Axiology in Armenia at the period of globalization are observed in the article. что особенно важно в период очень интенсивных общественных изменений в РА.sh. Education in the age of globalization / Gender educa2. universities. Vol. Центр «МарТ» 2002 – 224 с. 2002.L.П. – 57 p. Introduction to the teaching dents of ped. Yerevan. gik» 2002.A. Human Development Report 1999. Быховский А. Towards a Global Ethics: religious and moral tion – a factor of citizenship formation // Gender Studies. ration Processes: Human Development Within Globaliration / В. 5.А. Mardoyan R...Г.Л. international. 157-167. General bases of pedagogy: Textbook for stu. Представлены те функции педагогической аксиологии. Глобализация образования на примере гер. Лиферов А. Итак. и доп.I. ed. national values. Saribekian A. Il'in G. Ереван.А. Образование и развитие человеческих ресурсов // 12. M. Андреева Е.2 п. Bykhovskiy A. 2002. Chizhakova G. научно-практ.. В условиях глобализации при таком большом наплыве ценностей разного рода педагогическая аксиология должна выполнять ещё одну очень важную функцию – защищать.P. Рязань: Изд-во 11. quest of V. Liferov A.: / Globalization and Democracy: rivals or allies. of RGPU. – 224 p. Осипов В. высш.: Logos. 6. – 0. Osipov V. Ереван «Асогик» 2002.: Логос. Turchaninova I.seanewdim. 4. – 224 p. 50. Ключевые слова: глобализация. which can contribute to the solution of the mentioned issues. Education as a strategic resource for the jor regions of the world. 52 – 70. – 194 p. 8. Выводы.A. ориентиры. Axiology. ни в коем случае не исключает изучение. The functions of Pedagogical Axiology. 1999 РГПУ. 22. conference. которые обеспечивают выход в социум. сохранять этнические. – интеграции общечеловеческих и национальных ценностей при условии сохранения национальной самобытности. Globaliration. 2002 – 224 с. pg. аксиологизация. Education and Human Resource Development // Post-inman Applied University of Wiesbaden // Problems of interdustrial world and Russia / ex. 2001. № 11. оберегать. Keywords: globalization. ред. – М.

2015 www. прагнення перевірити його на практиці. Немченко. Назаренко. як писав А. Нінова. Старобільськ. цінності. Єльнікова. формується творча активність. які потребують використання знань в практичній природоохоронній діяльності. Колупаєв і Г. Ясинська А. Дослідницька діяльність в арсеналі технологій формування еколого-гуманістичних цінностей школярів у процесі хімічної освіти _______________________________________ Роман Сергій Володимирович. П. поведінки. невміння жити у злагоді з природою. Охарактеризовано планування й організацію дослідницької діяльності школярів у контексті формування еколого-гуманістичних цінностей з урахуванням вимог до змісту хіміко-екологічного матеріалу. Виходячи з того. оскільки можливість наочно побачити позитивні результати власної дослідницької та природоохоронної діяльності розвиває в школярів почуття відповідальності за свої дії в довкіллі. Крючкова. Адже світогляд. Власенко. Одним лише словесним роз’ясненням норм екологічної моралі обмежитися не можна. Л. формування навичок та стереотипу екоетичного мислення. відбуваються зміна стереотипів та аксіологізація й екологізація мислення. естетичності. здатної. роль хімічних знань у розв’язанні екологічних проблем висвітлювали Н. Інформація повинна збуджувати особистісне відношення до навчального матеріалу. професор кафедри лабораторної діагностики. важливості та складності. Навчальних матеріалів з хімії. Issue: 48. але й під кутом зору інших параметрів – світогляду. що необхідною умовою розвитку й активного становлення аксіосфери особистості є усунення обмежень інтелектуальної ініціативи та творчого самовираження школярів. свідомості. Матеріали та методи дослідження. Вовк. доцільність активного впровадження в дослідницьку діяльність елементів екологічного моніторингу. Pedagogy and Psychology. синтез. Суртаєва. м. Учителю потрібні конкретні технології практичного відпрацювання хіміко-екологічних "знань у дії". Більш того. переконання. частиною якої є вони самі. Н.В. Жодні якості особистості. які передбачають практичну дослідницьку та пізнавальну природоохоронну діяльність. еколого-гуманістичні цінності. а також рівня знань та експериментальних умінь школярів. Н. Зокрема. забезпечення через навчальний матеріал формування навичок орієнтування у світі сенсів та еколого-гуманістичних цінностей. Ю. Г. тваринні об’єкти й екосистеми → відбір оптимальних природоохоронних заходів → моделювання цих заходів та аналіз наслідків їх реалізації для живих об’єктів → висновки → практичне значення проведеного дослідження й перспективи нових досліджень Ключові слова: дослідницька технологія. Н. забезпечити належний рівень дослідницької діяльності учнів хімікоекологічного спрямування. розкриття якого через постановку дослідів матиме найвищий аксіологічний результат. практичного досвіду правильної поведінки в навколишньому середовищі та подальшій активній природоохоронній діяльності. допомагає утвердженню екологічних імперативів. моделювання – для розробки тематики та загальної схеми експериментальних досліджень хіміко-екологічного спрямування. Кузьменок і А. характеристика якої в теоретико-методологічному контексті аналізованої проблеми й становить мету статті. Використовувались такі теоретичні методи дослідження: ретроспективно-порівняльний. Сорокін. Вороненко. доктор педагогічних наук. як відомо. Т. м. 62 . Дослідницька технологія є одним із провідних напрямів формування еколого-гуманістичних цінностей у позаурочній – факультативній – роботі з хімії. В. Костицька. Це має також стосуватися й формування еколого-гуманістичних цінностей у процесі шкільної хімічної освіти. логічний аналіз – для виявлення недоліків у шкільній хімічній освіті та з’ясування стану дослідження проблеми. Хрупало. І. треба не тільки на змі- стовному рівні вести роз’яснення існуючих проблем. оцінити одержані при цьому результати-знання не тільки з позиції істинності. яка екологізована й гуманізована за своїм змістом. Буринська. показано можливі напрями взаємозв’язку урочної й позаурочної дослідницької діяльності. О. більш ніж достатньо. на нашу думку. шкільна хімічна освіта Вступ. Зазначене вище спонукало нас при розробці перспективних напрямів формування еколого-гуманістичних цінностей у процесі шкільної хімічної освіти надати пріоритетності дослідницькій діяльності учнів хімікоекологічного спрямування. Кумачов. а особисте усвідомлення здобутих результатів сприяє формуванню відповідних ціннісних орієнтацій школярів. А. Короткий огляд публікацій за темою. Макаренко.com Роман С. О. не можна передати в готовому вигляді. але й запропонувати рішення завдань. Мітрясова. систематизація. III(24).seanewdim. Україна член-кореспондент Міжнародної академії наук педагогічної освіти (МАНПО). доцент. Проте цього замало.Science and Education a New Dimension. Запропоновано загальну схему вивчення впливу хімічних забруднювачів на об’єкти навколишнього середовища: вибір хімічного забруднювача → моделювання джерела забруднення (імітація) → дослідження реального впливу цього забруднювача на рослинні. вони формуються і виявляються в процесі активної пізнавальної та практичної діяльності особистості – у характері й змісті її дій та вчинків. Куратова і В. Величко. Т. Матеріалом для цієї статті слугували теоретико-методичні роботи вітчизняних і зарубіжних науковців щодо організації дослідницької діяльності школярів з екологічних проблем на уроках хімії. у процесі формування їхніх еколого-гуманістичних цінностей перевага має надаватися тим технологіям. хімії та біохімії ДЗ "Луганський національний університет імені Тараса Шевченка". та ін. моральності. сьогодні ми говоримо про необхідність підсилення мотиваційної сторони навчання. які описово представляють екологічні ситуації й навіть пропонують шляхи удосконалення екологічних заходів з метою зняття моральної напруги. погляди. пов’язаної з погіршенням умов існування в довкіллі та створеної людьми через їхню недбалість. Росія Анотація. Таких матеріалів в методиці викладання хімії недостатньо для втілення в життя шкільної програми з хімії. щоб відповідні якості практично проявлялися й закріплювалися. Є. Самойленко. не виховати самими розмовами. для цього треба людину поставити в такі умови або залучити до такої діяльності. Саме у практичній діяльності розвиваються творчі здібності. Москва. Л. узагальнення наукових даних – для розкриття сутності проблеми.

висновки на основі наявних знань. Аналіз результатів дослідження. необхідних для досягнення поставле63 . отже. що здійснюється згідно вимог наукового дослідження та супроводжується оволодінням необхідними знаннями й вміннями. Issue: 48. порівняння фактів. спрямований на формування адекватного уявлення про об’єкт вивчення й такий. планування досліду для підтвердження гіпотези. дослідницька технологія вимагає від учителя чіткого визначення змісту хіміко-екологічного матеріалу. III(24). Крім того. складати план дослідження. властивостей. 3. розкриття якого через постановку дослідів матиме найвищий аксіологічний результат. яка фактично стає основою експериментального дослідження. 50]. с. с. навчальний матеріал повинен містити в собі проблему. імітацію деяких природних процесів і явищ.Science and Education a New Dimension. 49]. Спостереження. 8. розумітимемо особливий вид інтелектуально-творчої діяльності пошукового характеру. а. Наступним важливим моментом в організації дослідницької роботи є оцінка наявних знань й умінь школярів (насамперед дослідницьких) та визначення у зв’язку з цим співвідношення діяльності вчителя й учня (учитель допомагає школярам проводити теоретичний аналіз змісту. що підвищує долю їхньої самостійності у виконанні дослідження. Організація вчителем дослідницької діяльності має ґрунтуватися на оптимістичній концепції – кожен учень має певний дослідницький потенціал. школярі повинні вільно орієнтуватися в такому матеріалі. школярі можуть ознайомитись з причинами виникнення екологічних проблем та методами. 7. 2. відібраний матеріал повинен бути "співпричетним науці". с. безперервності. підбір обладнання. оцінку якості сільськогосподарської продукції і продуктів харчування. гуманістично насиченим. планування експериментального дослідження. формулювання висновків на основі виконання одиничних операцій). й формуванням компетенцій [4. 5. Пред’явлення результатів учнівській аудиторії (виступ) [5. с. місце). пояснює. проведення спостережень. проведення дослідів і формулювання висновку). Pedagogy and Psychology. Одним із провідних напрямів формування еколого-гуманістичних цінностей у позаурочній – факультативній – роботі з хімії ми вважаємо дослідницьку технологію. дослідницька робота допоможе йому наблизитись до розуміння наукової картини світу. Планування експерименту на основі теоретичних і практичних знань й умінь (робота з літературними джерелами. Організація творчої діяльності школярів із дослідження природного середовища сприяє формуванню широкого спектру практичних умінь. адекватних реально існуючим. зазначає літературні джерела. що при переході від класно-урочної до позаурочної організації дослідницької роботи школярів з хімії збільшується кількість годин. с. за допомогою яких можна їх розв’язувати. окреслювати шляхи експериментального підтвердження сформульованої гіпотези. Під дослідницькими вміннями школярів можна розуміти систему інтелектуально-практичних умінь. Оформлення результатів дослідницької роботи. персоніфікації. знаходити способи експериментального підтвердження або спростування гіпотези. 9. необхідних для самостійного виконання дослідження. які можуть бути використані для постановки проблеми. 15]. Під дослідницькою діяльністю школярів. пов’язаним з екологічними проблемами місцевого значення. реактивів. висування гіпотези щодо екологічних наслідків забруднення довкілля та розробки природоохоронних заходів [13. програмування й планування нових досліджень (цей етап водночас є першим етапом наступного циклу дослідницької діяльності). оволодіння методами та методиками дослідження об’єктів навколишнього середовища. 6. 2015 www. 4. 56]. Організація проведення експерименту (час. Для більш цілісної й функціональної завершеності вважаємо за доцільне додати до цього плану ще два етапи: застосування результатів дослідження (усвідомлення практичного значення знань). 67]. що вивчається. 2) поєднання різних умінь першої групи (формулювання цілей роботи. Формулювання висновків. 10. Особисте усвідомлення здобутих результатів сприяє формуванню відповідних ціннісних орієнтацій школярів. а також визначатися такими принципами: пріоритетності. встановлення причинно-наслідкових зв’язків.com Результати та їх обговорення. Дослідницьку діяльність школярів хіміко-екологічного спрямування В. необхідних для їхньої соціалізації: формулювання екологічної проблеми. яка моделює процес наукового пізнання. допомагає утвердженню екологічних імперативів. Аналіз змісту хіміко-екологічного матеріалу. визначення біогенних елементів і біологічно активних органічних сполук в біологічному матеріалі. об’єктів дослідження). Формулювання цілей і задач дослідження. явищ. висувати гіпотези. поглиблення. самостійно оцінити стан навколишнього середовища. оцінювання реальної екологічної ситуації. При цьому зазначимо. обробка результатів експерименту) [11. креативності. опрацювання та аналізу результатів дослідження. оскільки активно використовуючи теоретичний хімікоекологічний матеріал у дослідницькій діяльності. Можливість наочно побачити позитивні результати власної дослідницької та природоохоронної діяльності розвиває в школярів почуття відповідальності за свої дії в довкіллі. стати талановитою творчою особистістю [12. Виділяють три групи дослідницьких умінь школярів: 1) виконання одиничних операцій дослідження (спостереження. Цей зміст повинен задовольняти такі вимоги: нова інформація не по- винна домінувати над опорними знаннями. усвідомити зв’язок між глобальністю проблеми й можливістю кожного вплинути на неї. Постановка проблеми. 16-17]. 56]. виділяти питання. с. соціально й особистісно значущим для школяра. Дослідницька діяльність хіміко-екологічного спрямування має поєднувати проведення лабораторного експерименту (із дотриманням екологічних вимог) з натурними спостереженнями школярів. Обговорення. 3) комплексне використання вмінь різних груп (уміння бачити проблему. професійної спрямованості [3. Назаренко пропонує організовувати за таким планом: 1.seanewdim. як провести ті чи інші розрахунки й оформити результати дослідження або більшість з названого школярі виконують самостійно) [5. с. Корегування експерименту за необхідністю. практичного досвіду правильної поведінки в навколишньому середовищі та подальшій активній природоохоронній діяльності. встановлення залежності між фактами у вигляді схем і таблиць. Такий лабораторний експеримент уможливлює: моделювання негативних екологічних ситуацій.

М. 54-60. 65-66].В. виявити причини змін цих показників. Екологічний моніторинг – це система спостережень. на яку відводиться більша половина навчального часу [9]. 2004. Так. – С. ЛІТЕРАТУРА 1. З цього випливає важливість послідовної підготовки школярів до виконання самостійних досліджень хіміко-екологічного спрямування: мікродослідження на уроці → хімічний практикум дослідницького характеру → позаурочне самостійне дослідження. лабораторних мікродосліджень. 15-17.М. що дозволило нам з урахуванням розглянутого вище скласти орієнтовну тематику позаурочних експериментальних досліджень хімікоекологічного спрямування.  2003. 49-56. 30-34. Экологический мониторинг / Т. С. збільшується вклад дослідницької технології в усебічне формування особистості школяра.В. – Полтава: Друкарська 2002. присвячені оцінці екологічного стану водоймищ. Роль науково-дослідницької діяльності у професійній орієнтації старшокласників / Олексій Гаркович // 7.  № 2(92). змін біорізноманіття. – "Основи біологічної хімії" [7]. – С.  № 1(102). 64 . № 4(99). 56-62. але й інших живих істот [2. атмосфери. "Хімія та медицина" [10]. 28-31. В. 2005. 68]. що має інтегрований характер. № 4(94). Исследовательская деятельность учащихся в процессе экологического образования / В.  [зб. № 12. прогноз змін стану природного середовища. Шкільний екологічний моніторинг – це частина системи екологічної освіти. 20-24. яка дозволяє: оцінити показники стану функціонування екосистем і середовища існування людини. – С.  № 3(98). вмінь і навичок школярів у процесі практичної діяльності. Використання в процесі вивчення хімії дослідницької технології з метою формування еколого-гуманістичних цінностей школярів слід пов’язати з діяльністю шкільного екохімічного товариства. 28-31. 5. – 6.  С. визначити й організувати заходи щодо виправлення виникаючих негативних наслідків. спирається на знання й уміння з дисциплін природничого циклу та націлений на оволодіння знаннями про захист навколишнього середовища як у ході теоретичних узагальнень.В. спостереження за станом природного середовища і процесами. Це дозволить скласти цілісну характеристику мікрорайону як середовища існування не тільки людей. – 2003. С. Вовк // Освіта Донбасу. З.Science and Education a New Dimension. наук. Отже. № 3(93).4. 40-52. що відбуваються під дією антропогенних чинників. Issue: 48.seanewdim. – С.І. Аргунова М. які включають хіміко-екологічний аспект. – № 4. III(24). Назаренко В. так і експериментальної діяльності.Ф. Вовк. 67-68. Из опыта организации исследовательской деянів старшої школи / С. ґрунту. Назаренко //  № 1(108). покращення якості навколишнього середовища. Дослідницька діяльність визначається провідною й у програмах інших розроблених автором факультативних курсів для учнів старшої школи. Разом із тим слід зазначити. оцінка фактичного стану природного середовища.com ної цілі експерименту.В. Маслова. З. Висновки. практично-дослідна спрямованість шкільної хімічної освіти на екологічне виховання школярів є одним із ефективних засобів розвитку їх творчої активності у природоохоронній діяльності. Адже показником сформованості екологічної культури є готовність і здатність особистості діяти практично й приймати виважені екоетичні рішення. – 2011. Методичні матеріали до факультативного спецкурсу з основ біологічної хімії для учнів 11-х класів / Завдання і перспективи навчання хімії у профільній школі: С. Запропоновану схему моделювання впливу забруднювачів на довкілля також було покладено в основу дослідницького складника розробленої нами програми факультативного курсу "Хімія та захист довкілля" для учнів старшої школи. Гаркович О.І. 2009. Основні задачі екологічного моніторингу: спостереження за джерелами антропогенного й природного впливу. теоретико-методичним особливостям організації якого ми присвятимо подальше наше дослідження. Його основні цілі полягають в забезпеченні своєчасною й достовірною інформацією.  С. – 2009. Pedagogy and Psychology. тобто для одержання в подальшому певного освітнього результату [4.  майстерня. с. 2015 www. С. для розробки відповідно спрямованих практичних робіт дослідницького характеру. Алфавіт життя : методичні матеріали до спецкурсу для уч. що в курсі хімії загалом та позакласній роботі з цього предмету зокрема закладені значні потенційні можливості для постановки дослідницької діяльності екологічного характеру. Химия в школе. 50-56. – № 4.В.  С. Роман С. Аналіз досліджуваної проблеми в теоретико-методологічному аспекті засвідчив. Исаев Д.  С. "Основи біоорганічної хімії" [8]. спрямована на формування екологічних знань.Р.  С. які передбачають таку загальну схему вивчення впливу хімічних забруднювачів на об’єкти навколишнього середовища: вибір хімічного забруднювача → моделювання джерела забруднення (імітація) → дослідження реального впливу цього забруднювача на рослинні. Міквабія. оцінки й прогнозу змін стану природного середовища під впливом природних і антропогенних факторів. праць / за ред. Постникова Т. Роман.В. 2. Методы учебного экологического мониторинга / М. що існує й оборотний зв’язок між зазначеними формами організації дослідження. яка включає спостереження за станом навколишнього середовища своєї місцевості. Роман.С. а. тваринні об’єкти й екосистеми → відбір оптимальних природоохоронних заходів → моделювання цих заходів та аналіз наслідків їх реалізації для живих об’єктів → висновки → практичне значення проведеного дослідження й перспективи нових досліджень. Іншим перспективним напрямом упровадження нового змісту дослідницької діяльності хіміко-екологічного спрямування ми вважаємо використання в самостійній експериментальній роботі школярів елементів екологічного моніторингу [6]. № 5(95). результати позаурочної дослідницької роботи школярів екологічного спрямування можуть бути використані вчителем на уроці як готові демонстрації. 65-70. "Алфавіт життя" [1].Ф. – С. формування екологічної культури та відповідних еколого-гуманістичних цінностей.І.  С. Постникова // Образование в современной школе. – 1990. Аргунова // Химия в школе. Н. 6066.В. Исаев // Химия в школе. с. У рамках шкільного екологічного моніторингу можуть бути проведені експериментальні роботи хімікоекологічного спрямування і натурні спостереження. – № 2. тельности / Д. Міквабія // Освіта Донбасу. отже.  С.С. Шиян]. 3.

M. Смоленская И. Yasinska A. 35-40. – 2002. Argunova // Chemistry at school. – С. Methods of educational environmental monitor125). / Чепіль М.  8. 13. Програма факультативного курсу "Хімія та захист довкілля" для учнів старшої школи / Роман С. № 3(93).M..  № 2(92). pupils of high school / S. 2012. а также уровня знаний и экспериментальных умений школьников.М. 30-34. 10. Л. № 4(94).М.  № 3-4(134-135). S. ing / M. а личное осознание полученных результатов способствует формированию соответствующих ценностных ориентаций школьников. ecological education / V.M. 11.F.S. Nazarenko // Chemistry at school. – 9. V.В. animal objects and ecosystems → selection of optimum nature protection actions → modeling of these actions and the analysis of consequences of their realization for live objects → conclusions → practical value of the conducted research and prospect of new researches Keywords: research technology. Kryuchok // Education of Donbass.V. Isaev // Chemistry at school.  2010. – 2011. Kryuchok // Education of Donbass.  2002. 50-56. Argunova M.Science and Education a New Dimension.V. 12. помогает утверждению экологических императивов. and personal understanding of the received results promotes formation of the corresponding valuable orientations of school students. Смоленская.  2009. the possible directions of interrelation of fixed and extracurricular research activities.: Академвидав. – август. Education in the modern school. Роман.В. ecological and humanistic values. 67-68. – № 12. Savashkevich // Chemistry (Pub. 9. Z. 10-14.Z. Shiyan]. 56-62.  №5-6(1242. раскрытие которого через постановку опытов будет иметь наивысший аксиологический результат. 49-53. Research activity in an arsenal of technologies of formation of ecological and humanistic values of school students in the course of chemical education Abstract. Almost focused tasks as means of formation D.M.М. – Poltava: Printing Workshop.V. – K. L. – № 4. 28-31. – 224 p.  2010. Program of the facultative course "Fundamentals of P. expediency of active introduction in research activity of elements of environmental monitoring are shown.  № 2(139). Maslova. 2015 www.  С. bioorganic chemistry" for pupils of high school / S.com 8. Dudnik. – № 5. – 224 с. 2005. Roman. L. Smolenskaya. целесообразность активного внедрения в исследовательскую деятельность элементов экологического мониторинга.I. Roman.V. 15-17. № 4(99).M.В. environment protection" for pupils of high school / 3. Roman S.  P. Исследовательская технология является одним из ведущих направлений формирования эколого-гуманистических ценностей во внеурочной – факультативной – работе по химии.З. – P.  2007. school chemical education Роман С.  № 1(108).  P. Програма факультативного курсу "Хімія та медицина" для учнів старшої школи / С. Чепіль М.E. practical experience of the correct behavior in environment and further vigorous nature protection activity. Pedagogy and Psychology. 49-53.V. Nazarenko V. посіб. – P. – № 5. 2004.S. Практико-ориентированные задания как средство формирования исследовательских умений на уроках химии / И.I. 13.M.  P. of research abilities at chemistry lessons / I.  P.V. 40-52. Pedagogical technologies: tutorial / M. Environmental monitoring / T. – № 4. medicine" for pupils of high school / S.V. Охарактеризованы планирование и организация исследовательской деятельности школьников в контексте формирования эколого-гуманистических ценностей с учетом требований к содержанию химико-экологического материала. REFERENCES TRANSLATED AND TRANSLITERATED 1. – 2002.В. Крючок // Освіта Донбасу. 41-49. ses / S.  P. chok // Education of Donbass. Garkovich O. Postnikova // N.V. L. 10.Е. Program of the facultative course "Chemistry and P.  2009. Methodical materials to a facultative special course chemistry lessons / Alla Yasinska // Biology and Chemistry at to poosnova of biological chemistry for pupils of the 11th clasSchool. 2009. 35-40. Hause " 1 September "). школьное химическое образование 65 .  № 1(102). The approximate scope of after-hour pilot chemical studies of ecological character and the general scheme of studying of influence of chemical pollutants corresponding to them on objects of environment is offered: choice of a chemical pollutant → modeling of a source of pollution (imitation) → research of real influence of this pollutant on vegetable. – P. [From experience of the organization of research activity] / 11. The research technology is one of leading ways of formation of ecological and humanistic values in after-hour – facultative – work on chemistry as opportunity visually to see positive results of own research and nature protection activity develops at school students a sense of responsibility for the actions in environment. Ясинська А.  2007. Mikvabiya. – P. Roman S. поскольку возможность наглядно увидеть позитивные результаты собственной исследовательской и природоохранной деятельности развивает у школьников чувство ответственности за свои действия в окружающей среде.М.V. . perspectives in teaching chemistry profile school: [Coll. – С.В.В. 12.V. Isaev D. III(24). 65-70. 6. Iz opyta organizatsii issledovatelskoy deyatelnosti P.V.В.  P.  P. Vovk // Education of Roman S. Roman S. – 2003.I. практического опыта правильного поведения в окружающей среде и дальнейшей активной природоохранной деятельности. 41-49.М. Smolenskaya I. Research activity of pupils in the course of L. Крючок // Освіта Донбасу. N. № 5(95). Development of the creative abilities studying at 7. 54-60. – 2011.V. 20-24. Педагогічні технології: навч. Chepil. Роман С. Role of scientific research activity in vocational S. 13-15. Issue: 48.  2003. 60-66. Л.: Akademvidav. эколого-гуманистические ценности. Roman.  P.V. – № 2. Програма факультативного курсу "Основи біоорганічної хімії" для учнів старшої школи / С. – 2009. Postnikova T.  № 3-4(134-135).V. Предложена общая схема изучения влияния химических загрязнителей на объекты окружающей среды: выбор химического загрязнителя → моделирования источника загрязнения (имитация) → исследование реального влияния данного загрязнителя на растительные. 28-31. – 2011. Z. Исследовательская деятельность в арсенале технологий формирования эколого-гуманистических ценностей школьников в процессе химического образования Аннотация.V. показаны возможные направления взаимосвязи урочной и внеурочной исследовательской деятельности. S. Роман. Роман С. Chepil M.M. 49-56. guidance of seniors / Oleksiy Garkovich // Challenges and  № 2(139).seanewdim. Scien. Савашкевич // Химия (ИД "Первое сентября"). Mikvabiya // Education of Donbass.F. Alphabet of life: methodical materials to a special course for Donbass. Vovk. helps the statement of ecological imperatives. // Освіта Донбасу. Roman. 5.R.  С. – 1990. – August. Л. Крючок Л. Planning and the organization of research activity of school students in a context of formation of ecological and humanistic values taking into account requirements to the maintenance of the chemical and ecological material which disclosure through statement of experiences will have the highest valuable result.  № 3(98). 13-15. Roman S. – К.  С. животные объекты и экосистемы → отбор оптимальных природоохранных мероприятий → моделирование этих мероприятий и анализ последствий их реализации для живых объектов → выводы → практическое значение проведенного исследования и перспективы новых исследований Ключевые слова: исследовательская технология.  №5-6(124-125). 2012. 10-14. and also level of knowledge and experimental abilities of school students are characterized. Роман С.В.V. – P.В.  P. Kryu– P. Roman.  4. Program of the facultative course "Chemistry and Works / ed. Дудник Н. Розвиток творчих здібностей учнів на уроках хімії / Алла Ясинська // Біологія і хімія в школі.

О. доля дитини.com Саяпіна С. Запорожець. Поніманської. програма досліджень О. дій і навичок. що оволодіння багатьма формами поведінки й діяльності.Хоменко та ін. Дошкільне дитинство. когнітивні й регуляторні функції емоцій і. доцент кафедри педагогіки ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет». Леонтьева. Підкреслено. м. Запорожець. збагатили власну програму науковця. Запорожця була збагачена Л. Виготського. в яких із різним ступенем докладності видатний науковець здійснював генетичний.seanewdim. що з його ім’ям пов’язана центральна ідея теорії психологічного розвитку дитини – утвердження якісної своєрідності й неперехідної цінності окремих періодів дитинства. генезис. 2015 www. дитячих вистав.) почав у середині 30-их рр. наукова діяльність. вона прокреслила для них нову перспективну лінію. III(24). Пшеврацької. Pedagogy and Psychology. Його універсальність може бути пояснено лише наявністю власної дослідницької програми та концептуальної схеми. О. що цей процес заснований на практичних узагаль66 . Для розуміння істоти й сенсу останньої потрібні відповідні внутрішні дії. нарешті. засновника Інституту дошкільного виховання Олександра Володимировича Запорожця. Джус. становлення особистості починається дуже рано. і відкрила їм нові сфери практичного застосування. О. У 30-ті рр. особливу проблему – моторику. Наукові ідеї та методологічні принципи. і свій метод роботи з цією реальністю. П. Вона протікала в тісній співпраці з О. Малиновської. уявної дії в уявних ситуаціях. Т. Особливо цінним у цьому контексті є ХХ століття. різних галузях психології. Т. Кочубей. К. Борисової. Ельконіним та іншими видатними представниками школи Л. Н. був онтогенез психіки. переліку представлено основні розділи психологічної науки. Безсумніву. Леонтьєвим). Тарапаки та ін. наукове обґрунтування її змісту сьогодні потребує більш вагомої уваги з боку науковців. Запорожець разом зі співробітниками (Д. Доведено. Це пов'язано з тим. виконаних у настільки. що виконують функцію «сприяння» героям творів. був психологом високої культури. досвід експериментальних досліджень показав. Аналіз науковцем формування естетичного сприйняття в дітей дошкільного та молодшого шкільного віку уможливив дійти висновку про наявність у цьому процесі виразних рухів дітей. На основі такого сприяння потім формуються більш складні й автономізуються від зовнішньої дії форми емоційного співпереживання і втілення в тканину художнього твору. в якій працював О. генезис і будову сприйняття (перцептивної діяльності). Більше того. висунуті Л. Зінченко. дослідників. що сьогодні заслуговує на увагу окреме вивчення. наприклад. До них відносимо генезис психіки й виникнення чутливості (спільно з О. формування та регуляторні функції образу (на матеріалі дотику. для казки). Дичківської. узагальнення. практичних працівників. але й слугувати перешкодою (наприклад. наукова доля О. П. для якого були характерні вагомі теоретичні та прикладні здобутки в галузі виховання та навчання дітей дошкільного віку. або зону найближчого розвитку. У сучасному науково-дослідному просторі необхідно враховувати історичний досвід педагогічної науки і практики. експериментатора. її виховання. кандидат педагогічних наук. Лур'є. Леонтьєвим. Виготським. особистісних інтересів цієї чудової людини – гуманіста та громадянина. У статті представлено науково-дослідну програму відомого вітчизняного ученого-дослідника Олександра Запорожця. Груць. що перші дослідження дитячого сприйняття О. Мета статті полягає в характеристиці. Г. Україна Анотація. Запорожець виконав цикл досліджень із розвитку дитячого мислення.Концевою. Через усе життя О.Запорожець був визнаним керівником усієї вітчизняної науково-дослідної та практичної роботи в галузі дошкільного дитинства в 30-70-ті рр. унікальних можливостей. що автор (і керівник) досліджень. Зупинимося докладніше на основних галузях психології. установку й особистість. Водночас. Питанням висвітлення внеску вчених.) Саяпіна Світлана Анатоліївна. розмаїття експериментальних пошуків у науково-дослідній програмі Олександра Запорожця (30-70-ті рр. Виготського і психологічну теорію діяльності О. Зауважимо. Фундаментальність ідей. але й життєвих. включаючи реабілітаційні аспекти. Очевидно. але й реалізація його програми збагатила культурно-історичну теорію Л. що відбуваються. науковців у розробку педагогічної науки присвячено дослідження З. Арановською. розробляв певну галузь науки. Виготським. Issue: 48. що сприяння може не лише допомагати розумінню (це справедливо. коли дитина стає ніби учасником подій. формування й розвиток. Предметом досліджень було сприйняття казок. лягли в основу його дослідницької роботи. Спочатку було показано. Лур'є. для розуміння байки). Запорожець проніс глибоку повагу й любов до свого другого вчителя. крізь призму якої він бачив психологічну реальність. О. Д. Гальперіним. функціональний і структурний аналіз. експеримент. байок. зору і слуху). генезис і будову довільних рухів. для формування відповідних психічних процесів і якостей. Звичайно. Цей цикл досліджень дозволив науковцю ввести в психологію поняття особливої дії сприйняття. дошкільне дитинство. Слов’янськ. Діти для дослідника ніколи не були просто експериментальним матеріалом. Виготського при постійному обміні думками. генезис і будову наочно-дієвого. І. Основною галуззю науки. образного та дискурсивного мислення (розумових дій). дослідників. ілюстрацій до художніх творів. наука. створених ними. в яких у різні роки життя працював О. У цьому неповному. здавалося б. систематизація науководослідного досвіду вітчизняного психолога. Це говорить про те. що О. ХХ ст. Водночас кожен з учасників цієї спільної роботи мав свій напрямок досліджень. О. Запорожця була нерозривно пов'язана зі школою Л. ХХ ст. О. аналізі вітчизняної науково-дослідної програми в галузі дошкільного дитинства Олександра Запорожця в 30-70-ті роки ХХ ст. Ключові слова: психіка. Н. О. Тут уже нам трапляється експериментальна реалізація ідеї перетвореного руху й дії. психологів.Science and Education a New Dimension. узгодженні і взаємному збагаченні основних ідейних позицій. щасливе дитинство мільйонів дітей завжди були осередком не лише наукових. Леонтьєвим.А. результати дослідження Дошкільна освіта.

Шеррінгтоном. здібностей. Логіка досліджень привела О. руху [1]. Якщо підсумовувати передвоєнний період наукової діяльності О. Виявилося. Розвиток сприйняття в дитини полягає в послідовному оволодінні все більш складними перцептивними діями.seanewdim. Внутрішня моторика – це не стільки реалізація. інтелектуальна. була людська дія: сенсорна. можливості системи мають. У цьому циклі досліджень відбувалося повернення до проблематики харківського періоду: закономірностям розвитку сприйняття. приділяючи основну увагу виконавській частині дії. що результати вивчення орієнтовних компонентів діяльності дітей у процесі засвоєння нових дій були узагальнені О. Запорожець очолив лабораторію психології дітей дошкільного віку Інституту психології АПН РРФСР і спрямував роботу колективу на аналіз процесу формування в дітей дошкільного віку різних типів рухових навичок. ланка. що засвоєння будь-яких нових дій починається з обстеження дітьми умов виконання завдання. так і засоби їх організації. що предметом його наукових пошуків. Запорожцем. Проте це було повернення на новій основі. Проте вони розв’язували її в найзагальнішому вигляді. Ч.com неннях. Запорожця до необхідності диференціювати орієнтовно-дослідницькі. прийняття мети та завдань дії. Бернштейна є взаємодоповнюючими. мислення. про інтегральні образи поведінки і про побудову рухів. спрямованих на обстеження предметів і явищ дійсності. що воно є не самостійною дією. що воно взагалі не може бути відокремлене від практичної дії. Їх результатом було положення. зазначимо. Запорожця й теорія побудови рухів Н. як природа та розвиток людських потреб. в Інституті психології АПН РРФСР і потім в Інституті дошкільного виховання АПН СРСР. Вивченню піддалися зміст і структура тих видів орієнтованих дій. скільки можливі напрямки діяльності. який накладає печать на перебіг його діяльності. О. 2015 www. емоційна. захищеній у 1958 р. «виконуючі». розробка якої необхідна не лише для успішного аналізу. причому оволодіння кожним новим типом відповідно до загальних закономірностей формування орієнтованих дій проходить низку етапів. на іншу. Запорожця «Роль елементів практики й мови в розвитку мислення дитини» (1936 р. У повоєнні роки О. Дослідження феномена установки і взаємин. У циклі цих досліджень чітко простежено ідею про те. є вихідною одиницею аналізу мислення. а не значення. наприклад. проведеним О. виявлення й фіксацію їх зовнішніх властивостей і відносин. тобто як розумною дією . В основі теорії лежить розроблене О. Остання не вичерпується «чистими готовностями» й установками. розвинені видатними фізіологами І. а властивістю самої дії. рухи. Вивчення значення практичної діяльності для розвитку мислення лягло в основу кандидатської дисертації О. що дія. сформованої у процесі розв’язання однієї задачі. його працівниками та учнями починаючи з середини 50-их рр. Усупереч думці таких авторів. згідно з О. орієнтовна. то на перших щаблях розвитку. наскільки планомірно й повно дитина обстежує ситуацію. Проте вони не реалізовані в цілому або реалізовані своєрідно. При цьому вирішальну роль завжди відіграє перша. установки й діяльності були продовжені О. і закономірності переходу з етапу на етап. Штерн і Ж. Один з основних результатів дослідження – створення теорії розвитку дитячого сприйняття через формування та вдосконалення перцептивних дій.Science and Education a New Dimension.). вирішальне значення для протікання зовнішнього.. самостійним моментом. у сам момент виникнення мислення. мотивів діяльності – шляхів усебічного розвитку особистості. Н. в якій би галузі психології він не працював. Запорожцем. У праці дослідник широко використовував уявлення про механізм сенсомоторних координацій. Узагальнений досвід таких дій із предметами становить основу і для засвоєння дітьми значень слів. залежить успішність виконання дії.. директором якого він був із часу його заснування в 1960 р. III(24). Можна з упевненістю сказати. Запорожцем учення про процеси сприйняття як про систему виконуваних людиною специфічних перцептивних дій. Виявлення та вивчення ролі зовнішніх і внутрішніх форм орієнтовно-дослідницької діяльності дозволило авторові дійти висновку про те. що установка являє собою функціональний орган індивіда. Pedagogy and Psychology. Наступний момент.). Гіпотеза про психічні процеси як інтеріоризовані форми орієнтованих дій поклала початок дослідженням. «Якщо ми починаємо простежувати процес мислення. 67 . як В. до останніх днів життя. а включає в себе також часткову реалізацію резервних можливостей функціональної системи руху й дії. що теорія розвитку довільних рухів О. Ухтомським. – це розгляд рухів і дій як особливої функціональної системи. Issue: 48. Бернштейном. Він уже тоді дійшов постановки кардинальної і для теперішнього часу проблеми. Тому найбільш ефективним способом навчання нових дій є організація дорослим повноцінного орієнтування дитини в завданні. і викладеній у монографії «Розвиток довільних рухів» (1960 р. Запорожцем у кінці 40-их – початку 50-их рр. придбання мовою планувальної функції під час подальшого розв’язання практичних завдань. що є регулятором поведінки. якщо вона спирається на достатній досвід дій із предметами. яка розглядалася як модель оволодіння новими видами поведінки. До її складу вчений включив як зовнішні. проектування та оцінки різних видів діяльності. які він назвав внутрішньою моторикою. Але центр ваги в його дослідженнях було перенесено на формування образу. що виникають у дитини під час розв’язання подібних практичних завдань і складаються в перенесенні способу дії. Сєченовим. легкість і швидкість її засвоєння. які ставили проблему формування образу. а й для розв’язання таких гострих питань сучасної науки. виділяє в ній істотні для виконання завдання моменти. Запорожцем у докторській дисертації. Виготський. у формі супроводжувальних або виразних рухів. виконуючого. дитина дошкільного віку здатна розумно й послідовно міркувати. потім у цій же розумовій дії перші практичні узагальнення себе виявляють» [1]. Від того. естетична. пробуючи і власне виконавські дії. доходити висновків. ми виявляємо. емоцій. Це практично інтелектуальна дія призводить до утворення узагальнень. Завдання їх об'єднання й подальшого розвитку стоїть перед сучасною психологією діяльності та фізіологією активності. Запорожця. який необхідно зазначити. які повинні бути виконані в цій ситуації. після чого йде саме виконання. які забезпечують реалізацію зазначених психічних процесів на різних етапах їх розвитку. Піаже. що найважливішою умовою виникнення й розвитку довільних рухів і дій є формування образу ситуації і способу тих практичних дій. як вважав Л. З’ясовано.

наука. – (Trudy d. APN SSSR). залишений численним учням і послідовникам.. Sayapina S. unique opportunities created b y them for the formation of the corresponding mental processes and qualities. 1986. scientific activity. и чл. дошкольное детство. здійснюваних за допомогою знакових систем у плані абстрактного. эксперимент. Fundamental Ideas. IT is underlined that A. Задум О. надбудованих один над одним рівнів відображення дійсності й психічної регуляції діяльності суб'єкта.А. що характеризується системою взаємопов'язаних і відповідних один одному пізнавальних і мотиваційно-емоційних якостей. science. створеної О. REFERENCES TRANSLATED AND TRANSLITERATED 2. специфіка якого визначається здебільшого специфікою властивого цьому періоду виду дитячої діяльності. Особливу увагу приділено найбільш характерним для дітей-дошкільнят видам мислення – наочно-дієвому й наочно-образному. Запорожець доходить висновку про наявність якісно своєрідних періодів дитинства. Утвердження якісної своєрідності й неперехідної цінності окремих періодів дитинства. Запорожец – М. Mental development of a Child. Аналізуючи матеріал.V. що передають відносини речей і явищ. нарешті. Як центральний вид таких засобів представлено наочні моделі. У галузі емоційної сфери як найбільші ранні утворення він визначив почуття любові. накопичений у багаторічних дослідженнях різних сторін психічного розвитку дитини. закономірності та умови переходу від наочно-дієвого до наочно-образного й до словесного мислення. Отже. оволодіння якими відбувається у процесі розвитку наочно-образного мислення дитини й дозволяє їй будувати узагальнені уявлення. il.В. полягав у тому. 2015 www. АПН СССР). бо створює особливо сприятливі умови для побудови певного «поверху» майбутньої особистості – психологічних новоутворень у пізнавальній та мотиваційно-емоційній сферах. зокрема й різні види розумових дій. Selected Psychological Works: V 2-kh t. Ключевые слова: психика. chl. що передбачає необхідність повноцінного використання специфічних умов кожного періоду.1.seanewdim. чл. results of investigation Саяпина С. для дошкільного віку – виникнення рівня уявних перетворень дійсності в плані наочнообразного мислення. Запорожець досліджував розвиток дитячого мислення. ил. відповідних окремим періодам. Запорожцем. There is proved that with his name it is connected the central idea of theory of psychological development of a child – the approval of the qualitative uniqueness and enduring value of certain periods of childhood.Запорожец был признанным руководителем всей отечественной научно-исследовательской и практической работы в области дошкольного детства в 30-70-е гг. Вивчено особливості формування дій мислення на різних етапах раннього та дошкільного дитинства. результаты исследования 68 . Keywords: psychics. для шкільного віку – виникнення рівня розумових дій.V.A. щоб розглянути психічний розвиток дитини упродовж кожного вікового періоду як формування цілісного рівня регуляції поведінки. III(24). Alexandr Zaporozhets. что А. Психическое развитие ребенка. Запорожця. який він чітко позначив. 1986. разнообразие экспериментальных поисков в научно-исследовательской программе Александра Запорожца (30-70-е гг.В. Щодо характеристики основних психологічних новоутворень. – (Труды д. preschool childhood. здійснюваних у полі сприйняття навколишньої ситуації. то О.. Zaporozhets A. Запорожець був визнаним керівником усієї науково-практичної роботи в галузі дошкільного дитинства. T. Ідеї О.1. Т.: Педагогика. і його психологічні ідеї мали найширший вихід у практику навчання й виховання дошкільнят. Запорожец А.-kor. згідно з поглядами О. – центральна ідея теорії психічного розвитку дитини. In the article there is introduced the scientific and research program by the famous native scientist-researcher. О. ХХ века. прихильність до близьких дорослих. Избранные психологические труды: В 2-х т. що складаються упродовж дошкільного віку. як єдине ціле ієрархічної системи супідрядних.) Аннотация. формування вищих соціальних почуттів.Science and Education a New Dimension. але не встиг здійснити. Низка виконаних під його науковим керівництвом праць була піддана докладному аналізу. Запорожця про багаторівневу будову людської особистості можна розглядати як науковий заповіт. научная деятельность. робить свій неповторний внесок у розвиток. – 320 P. Запорожець у галузі розумового розвитку виділив для раннього дитинства виникнення рівня перцептивних дій. ХХ в. В статье представлена научно-исследовательская программа известного отечественного ученого-исследователя Александра Запорожца. створюваних ними для формування відповідних психічних процесів і якостей. a Variety of Experimental Searches in the Scientific and Research Program by Alexandr Zaporozhets (the 30-70s of the 20th Century) Abstract. что с его именем связана центральная идея теории психологического развития ребенка – утверждение качественного своеобразия и непреходящей ценности отдельных периодов детства. Цю характеристику психологічних новоутворень розглянемо лише як першу намітку. Issue: 48. Фундаментальность идей. понятійного мислення. яку дослідник уявляв собі як працюючу. i chl. Ця концепція була й залишається основою розвитку теорії та практики дошкільного виховання в нашій країні.: Pedagogika. experiment. Кожен такий період.-кор. уникальных возможностей. Zaporozhets – M. / А. Думки про непересічне значення періодів дитинства у своєму педагогічному втіленні вилилися в концепцію ампліфікації (збагачення) дитячого розвитку. созданных ними для формирования соответствующих психических процессов и качеств. співчуття та співпереживання їм. / A. Доказано. – 320 с. можливості формування в дітей узагальнених уявлень про закономірності довкілля.Запорожця. Подчеркнуто. ЛІТЕРАТУРА 1. унікальних можливостей. але й дозволила по-новому зрозуміти психофізіологічну структуру зрілої особистості. Pedagogy and Psychology. У дослідженнях було встановлено характер тих суспільно вироблених засобів. потім поширення цих почуттів на більш широке коло людей – дорослих й однолітків.com Одночасно з вивченням розвитку сприйняття О. Zaporozhets was the recognized leader of all the native research and practical work in the field of preschool age in the 30 – 70s of the 20th century. що характеризуються певним співвідношенням процесів дозрівання нервової системи і психічного розвитку. О. Реалізація цього задуму не лише збагатила б вікову психологію.

так і всієї діяльності в цілому. Слід підкреслити. акцентує увагу тому.com Таможська І. зокрема спеціалістів технічної галузі. термінів їх виконання та відповідальних виконавців. засобів і часу. зокрема ВНЗ як один з її основних компонентів. м. визначення конкретних заходів. Сучасні методологічні та методичні аспекти педагогічного менеджменту у ВНЗ ______________________________________ Таможська Ірина Володимирівна. які визначаються наступним: 1) відображають періодичність і послідовність як окремих дій виконавця. III(24). Issue: 48. Досягнення прогнозованих цілей педагогічного менеджменту як соціальної діяльнісної системи вимагає від керівника чіткого уявлення про розв'язувані завдання. їх впливом на ментальність народу. несуперечність. самоосвітнього (діяльність тих. застосування нових інформаційних технологій. 6) визначають основні правила контролю та обліку. формування в неї готовності до праці. трактуючи поняття «освітній процес» як інтегративну характеристику трьох складових: навчально-виховного (діяльність викладача). 2015 www. Україна Анотація. зокрема технічної. педагогічних. заходів з визначенням конкретних виконавців. Основними завданнями планування у ВНЗ. виокремлення нагальних питань у діяльності педагогічного колективу. покращення дисципліни окремих виконавців шляхом науково об- 69 . взаємозв’язок. Планування у ВНЗ передбачає визначення основних видів діяльності. В. законів і закономірностей.seanewdim. що відображають перспективи розвитку ВНЗ. організацій. визначених вимогами державних стандартів освіти з відповідних напрямків і спеціальностей. які теж орієнтуються на швидку зміну бізнесу. соціальних. як процесом. Фініков. Симонов є: забезпечення виконання рішень державних органів з питань виховання та навчання підростаючого покоління. як: теорія. зазначене потребує від викладацького складу оновлених підходів до вивчення. відповідальної та творчої особистості. Ключові слова: освітній процес. Pedagogy and Psychology. ґрунтуючись на принципах взаємоповаги. у відповідності до їх функціональних обов’язків. проведення презентацій. дослідження й усвідомлення педагогічного процесу в професійних ВНЗ. культурному й духовному житті. визначених для конкретної діяльності. Т. максимальне задоволення інтересів клієнтів у різних галузях. Під час складання плану менеджери освітнього процесу керуються директивними та нормативними документами. висвітлені питання планування навчально-методичної та виховної роботи структурного навчально-методичного підрозділу (циклової комісії мови та літератури) Харківського автотранспортного технікуму імені С. навчанню та розвитку людини як вільної. що необхідний результат навчальної діяльності досягається ефективніше. 5) визначають обсяг необхідної інформації та її основні джерела з позиції умов оптимальності (необхідності та достатності). які мають працювати у царині різноманітних безпосередніх та опосередкованих ділових контактів. Орджонікідзе у взаємозв’язку форм та змісту діяльності суб’єктів даного підрозділу. а також орієнтована на потреби економіки та суспільства. вимогами до професійної підготовки фахівців різних галузей. Цільовий компонент освітнього процесу як діяльнісної системи реалізується в плануванні. засобів і часу всіх робітників закладу та студентів. «у сучасних умовах система освіти повинна бути гнучкою та динамічною з можливістю швидкої трансформації системи навчання та тренінгу користувачів. що продукція навчальної діяльності як результат процесу є рівнем знань умінь і навичок. Симонов. психологічних. переговорів. Віткін. навчальнопізнавального. ходу та результату діяльності виконавців. що це поняття включає такі характеристики педагогічного менеджменту. що система освіти. конкретність та реальність певних цілей і їх підпорядкованість головній меті – вихованню. У зв’язку з цим учений визначив такі цілі педагогічного менеджменту: 1) ефективне й планомірне використання сил. 3) повнота. справедливості й об’єктивності. яка була б адекватною до трансформацій. а також на соціальне замовлення українського суспільства в підготовці сучасних конкурентоспроможних. що менеджмент визначає успіх діяльності не лише фірм. 3) визначають вимоги до якості результатів діяльності та ефективності способів досягнення намічених цілей з врахуванням оптимальності витрачених зусиль. економічних та управлінських понять.Science and Education a New Dimension. суспільно-політичному. їх сутність і характеристика. Слід зауважити. Представлений план навчально-методичної та виховної роботи циклової комісії мови та літератури на 2014-2015 навчальний рік. У статті розглянуті основні поняття педагогічного менеджменту. Отже. учені підкреслюють. 2) визначення відповідності діяльності менеджерів освітнього процесу в навчальному закладі конкретним цілям і реальним планам соціально-економічного й духовного розвитку суспільства. що відбуваються в суспільстві. кандидат педагогічних наук. на світовому ринку праці» [1]. Харків. планування. педагогічний менеджмент. Як слушно відмічають Л. методика та технологія ефективного управління освітнім процесом. викладач української мови Харківський автотранспортний технікум імені С. 2) передбачають методику й правила виконання окремих видів роботи на конкретний відрізок часу. коли діяльністю і відповідними ресурсами управляють. Виходячи з того. яке сприяє успішному виконанню поставлених перед менеджером завдань і пов’язане з раціоналізацією структури й змісту управління освітнім процесом в цілому. яка базується на сукупності філософських.В. Орджонікідзе. підтримки. а також термінів виконання з метою вироблення спільних дій адміністративно-педагогічного та студентського колективів. компетентних фахівців. компаній. але й навчальних закладів. як зазначає В. 4) встановлюють вимоги до складу та кваліфікації виконавців. структурний навчально-методичний підрозділ Актуальність дослідження зумовлена стрімкими змінами в соціально-економічному. хто навчається) процесів. активної життєвої позиції та наукового світорозуміння [5]. повинні становити собою відкриту динамічну інтегровану систему управління знаннями [1].

підготовлених викладачами комісії. 19) сприяння працевлаштуванню випускників та зв'язок з ними. І. 24) звіт про роботу циклової комісії та пропозиції щодо удосконалення навчального та виховного процесів. Орджонікідзе. а також формування особистісних якостей. Pedagogy and Psychology. 3) своєчасне внесення змін і доповнень до робочих навчальних програм дисциплін. його звіт та виконання індивідуального плану роботи викладача. а також науково-методичною роботою з педагогічними кадрами. 7) розробка методик викладання навчальних дисциплін циклової комісії. 11) підготовка. проведення лекційних. 4) розробка. Зміст роботи циклової комісії визначається з урахуванням загальної методичної проблеми та конкретних завдань. 9) розробка методик застосування комп'ютерних та інших сучасних технологій у навчальному процесі. складання на них відгуків. методичних розробок. Проаналізуємо роботу структурного навчальнометодичного підрозділу (далі циклова комісія мови та літератури). що стоять перед технікумом. основоположною функцією управління системою науковометодичної роботи з кадрами. Issue: 48. предметних гуртків та іншої документації. заліків і державної атестації студентів. 2) вивчення літературних джерел. 3) вибір ефективних шляхів і засобів для виконання запланованої діяльності. індивідуальних планів. вивченню й впровадженню нових педагогічних. 14) керівництво науково-дослідницькою роботою студентів. 12) підготовка. 23) рейтингова оцінка роботи викладача. досягнути успіху в плануванні освітнього процесу можна за таких умов: 1) знання поточного рівня підготовленості педагогічного колективу до початку планування. який складається до п’ятого вересня поточного навчального року. 4) аналіз недоліків плану роботи за минулий навчальний рік. рецензій. успішній організації процесу навчання студентів. які висвітлюють дані питання або проблеми. 17) організація індивідуальної роботи з обдарованими студентами. вікторин.seanewdim. робочих навчальних програм з дисциплін. статей. практичних. 7) колективне обговорення окремих розділів плану. 6) розробка та впровадження в навчальний процес заходів. 1. планів роботи навчальних кабінетів. розгляд й обговорення екзаменаційних матеріалів для проведення вступних іспитів. відповідальних за певні ділянки діяльності. виставок творчих робіт студентів. конкурсів.Science and Education a New Dimension. 2015 www. 15) організація самостійної та індивідуальної роботи студентів. 5) поповнення навчально-методичних комплексів. У зв’язку з вищезазначеним можна стверджувати. соціокультурного досвіду. що планування є важливим підготовчим етапом кожного управлінського циклу. узагальнення та поширення досвіду роботи викладачів. 5) вивчення рекомендацій щодо раціонального розподілу часу всіх робітників освітнього закладу. з документами. Він також несе відповідальність за ведення та зміст робочої документації. семінарських занять. необхідної для здійснення навчального процесу. що планування є основою управління освітнім процесом. Жерносек акцентує увагу на тому.com ґрунтованої регламентації їх діяльності. 3) вивчення наукових рекомендацій щодо запланованого питання. 21) розгляд кандидатур викладачів щодо атестації педагогічних працівників. Як показує досвід планування освітнього процесу в Харківському автотранспортному технікумі імені С. виховання відповідальності в членів колективу [5]. 18) проведення профорієнтаційної роботи. 20) організація підвищення кваліфікації викладачів. організує систематичну перевірку виконання раніше прийнятих цикловою комісією рішень та інформує про підсумки перевірки на засіданнях комісії. навчальну та методичну роботу в Харківському автотранспортному технікумі імені С. а також безпосереднє керівництво цикловою комісією мови та літератури здійснює її голова. Процес управління даними системами сприяє поліпшенню та ефективності роботи педагогічних кадрів. Планування й організацію роботи. 8) розробка і впровадження в дію заходів з питань удо- сконалення практичної підготовки студентів. удосконаленню навчального та виховного процесів. зокрема управління організаційно-педагогічною та виховною роботою. обговорення та затвердження комплексів навчально-методичного забезпечення дисциплін.]. Перспективи подальшої роботи вбачаємо в дослідженні особливостей системи управління якістю у ВНЗ та вивченні статистичних методів аналізу діяльності у сфері освіти. Необхідно також дотримуватися таких етапів методичної обробки плану: 1) ознайомлення з постановами та рішеннями державних органів. 16) організація та проведення тижнів циклових комісій. що проводить виховну. 6) розподіл роботи щодо підготовки проекту розділів плану серед членів колективу. III(24). 2) розгляд та обговорення планів роботи циклової комісії. навчальних програм дисциплін. 70 . організаційно-педагогічної та виховної роботи у ВНЗ [3]. вивчення. семестрових екзаменів. інформаційнокомунікаційних технологій. Орджонікідзе. розгляд й обговорення матеріалів для проведення комплексних контрольних робіт. спрямованих на забезпечення якісної підготовки фахівців і чіткої організації навчального процесу. надання допомоги новопризначеним викладачам в оволодінні педагогічною майстерністю. 13) контроль та аналіз знань і вмінь студентів. дотримання критеріїв їх оцінки. погоджується із методистом та затверджується заступником директора з навчальної роботи [табл. науково-практичних конференцій. Засідання циклової комісії проводиться не рідше одного разу на місяць. у яких висвітлюються питання загальних основ планування. 22) самоаналіз педагогічного працівника. 10) розгляд й обговорення навчально-методичних посібників. спрямованого на засвоєння певних знань. 8) розгляд проекту плану роботи на методичних об’єднаннях і затвердження його на засіданні педагогічної ради. навичок. 2) чітке уявлення про рівень запланованої роботи. Робота циклової комісії проводиться за планом. і здійснюється за такими напрямами: 1) забезпечення виконання навчальних планів і навчальних програм дисциплін. семінарів-практикумів. умінь. Сумісна робота викладачів циклової комісії сприяє підвищенню їх теоретичного рівня та ділової кваліфікації. олімпіад.

10 Проведення додаткових занять та консультацій. 19. підвищення якості знань члени ЦК згідно графіка 11 Участь студентів у відбіркових змаганнях перших та протоколи засідань журі члени ЦК грудень обласних етапів V Міжнародного мовноконкурсів 2014 р.члени ЦК протягом пах.В. яка проводилась у формі написання пере.seanewdim. року 3 Обговорення результатів ДПА студентів з українсь. методична розробка. 2014р. записи в журроку ками. 7 Методичні матеріали досвіду «Роль української лі. Довженка).В. грудень обласного етапу ХV Міжнародного конкурсу знав. 2 Організація контролю за якістю знань студентів з заповнені відомості члени ЦК протягом предметів та дисциплін. 2014 р. Issue: 48. ЦК протягом спілкування». року 18 Святкування Масляної.03. Яцика.заповнені відомості травень казів. . створення презентацій. 2015 www. презентаційні та члени ЦК протягом матеріалів для проведення місячника ЦК «Мови та інформаційні матеріали року літератури». налах класних керівників 13 Проведення батьківських зборів у навчальних гру. Шевченка та ХV Міжнародного конкурсу знавців української лютий мови імені П. но. «Культура ділового мовлення».Г. 2014 р. де викладачі ЦК є класними керівни. План навчально-методичної та виховної роботи циклової комісії мови та літератури на 2014-2015 навчальний рік Підсумковий результат Відмітка № Термін Вид роботи (рукопис. V Всеукраїнській студентській 2015 р. фотоматеріали 71 чл. тематики.протоколи успішності.М. них керівників.М. психологовикористання в навчаль.А. тератури та мови в системі гуманітарної підготовки сучасних фахівців як основи формування національних цінностей молоді. 12 Систематичне проведення виховних години в навча. Pedagogy and Psychology. 2014 р.14 р. листопад вої навчально-методичної літератури гуманітарної студентів Таможська І.А. протоколи року батьківських зборів 14 Перегляд художніх фільмів за сценаріями творів обговорення переглянуто. Яцика. написання рефеків травень ратів. Біда А. Чернігівського літературно-меморіального музеюзаповідника М.02. Тема обговорення: «Старовинні історії – візитка ювіляра» (до 150-річчя від дня народження письменника). конкурсу 17 Проведення циклу бесід: «Ввічливість – формула звіт чл.виставка. члени ЦК грудень кої мови.члени ЦК протягом педагогічної та науково-популярної педагогічної ному процесі року літератури з метою використання одержаної інформації в навчальному процесі. Дон Т.15р. де викладачі ЦК є класними керівниками. Коцюбинського та Сосницького літературно-меморіального музею-заповідника О. Виставка творчих робіт студентів. пов’язаними відеоматеріали Бажинова Р. 8 Сумісна робота викладачів і студентів щодо випуску робота гуртків керівники гурт.Г.Бажинова Р. вересень М.вних годин. творчі роботи Біда А. патріотичних характерів та соціалізації юнаків і дівчат на початку самостійного життя».вересеньстіннівок. іноземної мови (за професійним спрямуванням). III(24). олімпіаді з української мови серед студентів ВНЗ ІІІ рівнів акредитації. літературного конкурсу імені Т.com Таблиця 1. обсяг. Коцюбинського з наступним їх обговоренням.записи в журналах клас. та результатів іспитів з української мови (за червень професійним спрямуванням).Г. 9 Підготовка відео-.В. охоплених комісією.А. ців української мови імені П. Бажинова Р.методичні розробки вихо.П. виготовлення навчальних посібників. ЦК 20. вересень із життям та діяльністю письменників-ювілярів (до Таможська І.Г. презентаційних та інформаційних відео-.протокол засідань журі 2014 р. 5 Творчі звіти викладачів ЦК. 15 Заочні екскурсії пам’ятними місцями. 16 Організація та проведення заходу з нагоди відкриття фотоматеріали.звіт Біда А. друкована праВиконавці про з/п виконання ця. 4 Обговорення новинок методичної. тираж тощо) виконання 1 Організація взаємовідвідувань занять викладачами з аналізи взаємовідвідувань члени ЦК згідно графіметою узагальнення та обміну досвідом роботи з ка наступним їх обговоренням. звіти члени ЦК грудень травень 6 Виставка методичного доробку викладачів ЦК.Science and Education a New Dimension.члени ЦК протягом льних групах. го художнього фільму Таможська І.

Vocational education: a tutorial / V. 20 Святкування Дня Матері. Simonov. Keywords: educational process. их сущность и характеристика. education institutions / L.В. Бєлєй І. – 128 p. – Moscow: Higher education.І. Фіні. M. Жигірь В. Симонов. контексті розвитку сучасної вищої школи». Покладання квітів до пам'ятника генія українського народу – Т. Piddubna. Vachevskoho.статті Таможська І. Орджоникидзе во взаимосвязи форм и содержания деятельности субъектов данного подразделения.Г. Побудова систем управління якістю вищих «Тріада+». 14. Вачевського. обсяг. structural educational and methodical division 72 . The educational and methodical and bringing up plan of the department «Language and Literature» in 2014-2015 academic year is proposed. 21 Проведення екскурсій до Харківського літературно. «Інноваційні та інтерактивні технології у викладанні української мови». – Х. – 357 с. Finikov. Современные методологические и методические аспекты педагогического менеджмента в ВУЗе Аннотация. : Вид. O. 2012.A. Організація науково-методичної роботи в учебное пособие / В. there are planning questions of educational and methodical and educational work at the structural educational and methodical division (the department «Language and Literature») in the Kharkov motor transportation technical school by S. Zhyhir.О.І. – X: Type.05. – 357 p. керування.В. – 564 с. Teaching management: know-how: uchebnoe posoAkademvydav. "Triad +".P. – K. Представлен план учебно-методической и воспитательной работы цикловой комиссии языка и литературы на 2014-2015 учебный год. 27. освещены вопросы планирования учебно-методической и воспитательной работы структурного учебно-методического подразделения (цикловой комиссии языка и литературы) Харьковского автотранспортного техникума имени С. Волкова Н.15 р. Жерносек І.11. В.П. REFERENCES (TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1. Vitkin L.П.02.поглиблення знань про чл. Педагогіка : навч. Zhyhir V.В. Симонов В. 2009.com/public58965846 Мухоян С.P. 2007.Г.P. протягом нки з української мови та літератури в соціальній Хачатурян К. ЦК I декада берічниці від дня народження Тараса Шевченка.П. / Н. school / I. друкована праВиконавці про виконання ця. Статті: «Особливості вдосконалення професійної підготовки майбутніх фахівців технічного профілю». – К. : Кондор-Видавництво.P. Віткін.Г. – К. 23 Участь в обласній науково-методичній конференції тези Біда А.com Підсумковий результат Відмітка Термін (рукопис. Modern methodological and methodical aspects of pedagogical management in HIGHER EDUCATION INSTITUTION. посібник / ков. Pedagogy: teach.M. 2009. Створення творчих альбомів «Життєвий та творчий шлях Т. 25 Участь у Міжнародній науково-практичній конфе.V. Т. «Українська мова – суттєвий фактор соціалізації майбутнього фахівця в умовах ВНЗ технічного спрямування». planning. – 336 p.М. Volkov. group "Basis". Volkova N. 2009. – K: 5. Педагогический менеджмент : ноу-хау : 3. – К. 2015 www. льні технології фундаментальної підготовки молодших спеціалістів». група «Основа» : ние. методична розробка. травень фотоматеріали 2015 р.M. Vitkin.П. their essence and the characteristic are considered. Шевченка». / N. Chernyeha.P. 14ренції «Ідеї академіка Івана Зязюна у працях його 15. Професійна педагогіка : навч. планирование. : Таксон.В. 5. Ordzhonikidze with interrelation of forms and the subjects activity content at this department. тираж тощо) виконання 19 Години спілкування з нагоди святкування 201-ої звіт чл. 2009. 2007.I.Г. С.I.М. за ред. М.В. – 616 p. М. Волкова. Піддубна. резня 2015 р. Laptev.M. Шульженко С.Г. Zhernosek. III(24). № з/п Вид роботи ЛІТЕРАТУРА 1. – K: CondorS.статті Таможська І. Yurayt3. pedagogical management. Construction of quality management of higher 4. педагогічних працівників «Сучасні методи та навчаТаможська І. 2. О. структурное учебно-методическое подразделение Tamozhska I. – 128 с. S.4. – М. Таможская И. ed. In the article the basic concepts of pedagogical management. – 336 с. року мережі. Юрайт-Издат. Takcson. Simon V. навчальних закладів / Л. ЦК протягом го музею. 2009. педагогический менеджмент. Чернєга.І.А.М. Жерносек. Pedagogy and Psychology. T. 2009. bye / V. Zhernosek I. 24 Участь у Всеукраїнській науково-практичній конфе.M. 2012.vk. С. 13ренції із міжнародною участю «Мовні дисципліни в Біда А. учнів і соратників» (на базі НТУ «ХПІ»). Тези: «Стимулювання професійно-пізнавальної мотивації студентів технічних ВНЗ до оволодіння вміннями ділового спілкування».Р. Publishing. Жигірь. Annotation. Віткін Л. Шевченка.П. наповнення публічної сторі. guidances. Organization of scientific and technical work at Izdat. В статье рассмотрены основные понятия педагогического менеджмента.V.15 р. українських письменників року 22 Створення. : 2.В. – 616 с. посіб.П. Лаптєв. Issue: 48.14 р.Science and Education a New Dimension.V. – 564 p. Академвидав.seanewdim. Стаття «Соціально-гуманітарні дисципліни в системі підготовки майбутніх фахівців технічної галузі». Ключевые слова: образовательный процесс. : Высшее образовашколі / І.

а також тих. навіть не уявляє собі. хто ніколи й не вчився читати та писати [10.Science and Education a New Dimension. Неписьменна людина. ліквідація неписьменності. що майже 750 тисяч виборців не зможуть скористатися своїм громадянським правом через неписьменність [5]. Issue: 48. сім’ї яких перебувають на обліку як кризові. Неписьменна людина живе в так званій культурній глухоті. звернено увагу на доцільність вивчення історичного досвіду. На даний час відсутня офіційна державна статистична інформація щодо кількості дітей шкільного віку. Неписьменна людина займається діяльністю. може активно й свідомо брати участь у суспільному житті й творенні власного добробуту. система загальної освіти дорослих. «навчаються у спеціальних закладах для дітей. наша держава не здійснює належним чином аналіз причин цієї проблеми й відповідне реагування. Чернівці. досягнень та уроків кампанії з ліквідації неписьменності в Україні 20-30-х років ХХ ст. вона не розуміє. Практично відсутній збір даних і належне реагування щодо охоплення середньою освітою дітей ромської національності. залишилися на рівні другого класу. досягнення та уроки масштабної кампанії з ліквідації неписьменності. Критерії. В Україні заданий досить високий стандарт: на рівні конституційного законодавства й узятих міжнародних зобов’язань. що має право голосу. які мають вади розумового розвитку». однією з гострих проблем людства залишається проблема неписьменності. так і про абсолютну неписьменність. неохоплених навчанням у загальноосвітніх навчальних закладах. яка відбувалася в Україні 2030-х років ХХ ст. Таке покоління. адже ніхто її цьому не навчив та не вимагає від неї цих знань і дій. типи навчальних закладів системи лікнепу Актуальність проблеми. 2015 www. сьогодні у світі кожна п’ята доросла людина. недільні школи. Тобто. де кожна третя дитина не має можливості навчатися. та причин. с.І. Цій проблемі присвячені ґрунтовні 73 . м. в Резолюції 56/116 Генеральної Асамблеї ООН: ліквідація неписьменності є фундаментальним аспектом для розвитку навчання впродовж усього життя. школи для малописьменних. вона також не виконує свої громадянські обов’язки. знаходяться за межею бідності й т. а й потужним засобом підвищення рівня життя населення. На різних етапах історичного розвитку суспільства одним із актуальних залишалося питання письменності населення. «навчаються професії без здобуття повної середньої освіти» та «з інших причин». необхідні для повноцінного життя та подолання повсякденних життєвих труднощів [10]. Адже письменність (грамотність) визнана не тільки одним із фундаментальних прав людини і основою будь-якого навчання. Виходячи з актуальності проблеми неписьменності на сучасному етапі. Явище неписьменності. середня освіта в нашій державі є обов’язковою і безкоштовною. Освіта дорослих у навчальних закладах системи ліквідації неписьменності в Україні (20-30-і роки ХХ століття) _________________________________________ Тимчук Людмила Іванівна. кандидат педагогічних наук. Йдеться як про функціональну. присутнє й у високо розвиненій Європі. Хоча саме діти з цих груп мають особливі проблеми з доступом до загальної середньої освіти [3]. III(24). в усьому світі близько 72 мільйони дітей зовсім не відвідують школу. 136]. яка спрямована на покращення ситуації з правами людини в кожній зі 193 країн-членів ООН). Попри високий рівень розвитку сучасної цивілізації. Його вирішення складало вихідну. Зважаючи на масштаби проблеми неписьменності в сучасному світі. Україна Анотація. як засвідчують аналітичні звіти ЮНЕСКО. яка не потребує умінь читати-писати-рахувати. нова система моніторингу прав людини Ради ООН з прав людини. за якими відбувається збір даних щодо причин невідвідування навчального закладу. Водночас. ключову позицію здійснення усіх суспільних реформ і реалізації соціальної політики. зокрема. У контексті нинішньої актуальності питання боротьби з неписьменністю варто згадати про історичний досвід. а це всього близько 771 мільйона осіб. кожен дорослий в усьому світі могли отримати елементарні знання. представленій Україною до Універсального періодичного огляду ООН (Універсальний періодичний огляд – запроваджена в 2006 р. про що йдеться. Pedagogy and Psychology. щоб в ХХІ столітті кожна молода людина. включають наступні: «за станом здоров’я». з року в рік стає очевиднішою. дорослішаючи. поповнює ряди «неписьменних». Ключові слова: історія освіти дорослих. суцільну глобалізацію та інформаційну революцію. які не відвідують школи.seanewdim. одним із завдань розвитку людства в новому тисячолітті ЮНЕСКО визначила ліквідацію неписьменності. За даними ЮНЕСКО. зокрема. За даними ЮНЕСКО. гуртки самоосвіти. гуртки індивідуальногрупового навчання. є неписьменною. напередодні виборів до Бундестаґу з’ясували. велика кількість дітей шкільного віку залишаються неохопленими навчанням у загальноосвітніх школах. попри навчання у школі.ін. яких суспільство розміщає на найнижчому рівні соціальних сходів й призначає їм певне місце в професійній структурі. У Німеччині. неписьменними вважають тих. «неграмотних» верств населення. Загрозлива тенденція збільшення числа дітей. Як зазначається у Доповіді. не маючи змоги структурно сприймати дійсність. реалізація і дотримання якої значною мірою забезпечила успіх боротьби з неписьменністю та підвищення освітнього рівня населення. Ця проблема особливо гостро відчувається не тільки в країнах Африки. дітей. тому важливо створити умови для того. з яких це сталося. біженців та шукачів притулку. Розкрито сутність сформованої на той час системи освіти дорослих.com Тимчук Л. доцент кафедри загальної та соціальної педагогіки Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. що її діяльність покликана трансформувати життя. Рівень письменності серед українського населення наразі є досить високим. чиї навички письма та читання. покращити його умови. Охарактеризовано різни типи навчальних закладів системи лікнепу: пункти ліквідації неписьменності (школи грамоти).

43]. Потапової. 2015 www. але для підлітків [2. Варто зазначити. яке не вміло писати та читати. О. який охоплював майже 50% випускників лікнепів. здійснювалась широка програма розбудови економічного. Однак. З цією метою їх залучали до сільбудів. було створення спеціальних шкіл для 74 . Залежно від джерел фінансування. Н. Н. Щоб уникнути цього явища. церкви й навіть приватні будівлі та кімнати на промислових підприємствах і управлінських закладах. найбільш радикальним засобом боротьби з рецидивом неписьменності. Чільне місце у цій програмі займали питання розбудови нової системи загальної і професійної освіти. Особи. Неписьменні робітники. хат-читалень. Діяльність лікнепів спрямовувалася на вирішення таких завдань: 1) дати можливість оволодіти технічними навичками читання. с. бібліотек.Science and Education a New Dimension. Але розпочинати здійснення намічених планів у галузі освіти було надзвичайно важко і складно. які не вміли читати й писати взагалі. Період навчання у школах третього та четвертого типів (для підлітків) тривав 7 місяців з 12-ти годинним тижневим навантаженням і 5 місяців із щоденними заняттями. свою думку [1. що продублювала декрет РНК Російської СФРР від 26 грудня 1919 «О борьбе с неграмотностью» і тим самим надала йому чинності на території УСРР. водночас були несуттєвими. ІV Всеукраїнський з’їзд рад видав постанову про боротьбу з неписьменністю. наприклад. соціалістичних засадах. і 3 місяці за умови щоденної роботи.. як і в інших республіках тодішнього Союзу РСР. у сільських школах грамоти програма мала сільськогосподарське спрямування. було зобов’язане навчатися грамоті. а писемне . в міських – індустріальне [4. що визначалося типом поселення. Березівської. подекуди мали відмінності. 8].7]. 2) спонукати до подальшого закріплення грамотності й залучення до суспільнополітичного життя [1.com дослідження істориків А. В. вийшла постанова Ради народних комісарів (РНК) Української Соціалістичної Радянської Республіки «Про боротьбу з неписьменністю». ясний шрифт із розумінням прочитаного.seanewdim. Загальний курс навчання в установах для дорослих складав 216 годин. Л. які забезпечували елементарну грамотність широких верств населення. Третій і четвертий типи також були сільськими та міськими. хто знав букви. де відкривалася школа. 107]. Залежно від місця розташування та контингенту учнів.в порядку трудової повинності (з оплатою педагогічної праці за нормами працівників освіти) – зобов’язувалося навчати грамоті неписьменних. Школи грамоти або лікнепи були основним типом навчального закладу в справі ліквідації неписьменності населення і першим ступенем освіти дорослих. клуби. Баловсяк. Pedagogy and Psychology. Л. люди їх просто забували. притягалися до кримінальної відповідальності. отримані знання (зокрема уміння читати. що в історії отримала назву ліквідації неписьменності. З історичних джерел відомо.) навчання та недільні школи [1. Для проведення занять з ліквідації неписьменності надавалися приміщення – народні будинки. звільнялися на 2 години з роботи для навчання зі збереженням оплати праці [6. писати. Так. здатне збільшувати виробничий потенціал і могутність держави. школи для малописьменних. III(24). а також тих. які ухилялися від цієї повинності або перешкоджали неписьменним навчатися. Навчання неписьменних здійснювалося через мережу спеціально для цього створених навчальних закладів. До перших двох належали школи грамоти для дорослих у селах і містах. знову потрапляючи до числа неписьменних. або до громадських організацій. Сере них розрізняли декілька типів: школи грамоти або лікнепи. що не тільки залишилась у спадщину від старого суспільства.Т. які навчалися грамоті. 8]. що склалася після громадянської війни. які накреслила правляча комуністична партія і радянська влада. Воронця. що в 1920-х роках в Україні. с. Термін навчання в першому та другому типах лікнепів (для дорослих) складав 6 місяців з 9-ти годинним робочим тижнем. оскільки для побудови нового суспільства потрібне було освічене населення. Історико-педагогічний аналіз означеного процесу є у працях Л. Гололобова. Формулювання цілей статті. що школи громадських організацій не завжди піддавалися загальній типології. Згідно з декретом РНК РСФРР населення країни віком від 8 до 50 років. духовного й культурного життя на нових. О. Період навчання у лікнепах України в основному тривав: у сільській місцевості – від жовтня до початку весняно-польових робіт. Через рік. Н. стосувалися терміну навчання. С. Issue: 48. доступно для розуміння інших. крім неділі. Іванової. Предметом нашої уваги є сформована в процесі ліквідації неписьменності своєрідна система освіти дорослих. О. Сухомлинської. Критеріями успішного закінчення навчання у школі грамоти були: 1) уміння повільно прочитати простий. гуртки поодиноко-групового (інди- відуально-групового – Л. лікнепи розділялись на чотири типи. а загострилась внаслідок складної військовополітичної та соціально-економічної ситуації. Ці установи охоплювали дорослих і підлітків. с. 2) уміння коротко записати. у містах – цілий рік. реалізація і дотримання якої значною мірою забезпечило успіх боротьби з неписьменністю та сприяло підвищенню освітнього рівня населення. У травні 1920 р. Гаєвської. Кротік. Планами лікнепу передбачалось проводити 2 випуски на рік. необхідна була подальша освітня робота з випускниками лікнепу. Кожен з типів лікнепів мав свій нахил у програмі навчання. які закінчили школу лікнепу. Перший досвід організованої роботи з ліквідації неписьменності дорослого населення вказав на виникнення ще однієї важливої проблеми – появи рецидиву неписьменності. лікнепи належали або до органів народної освіти. Бойко. Здебільшого за навчальними програмами й формами роботи вони наближалися до державних шкіл. Цвірова та ін. В осіб. Кузьменко. З метою подолання масової неписьменності й підвищення освітнього рівня населення більшовицька партія розгорнула масштабну культурно-освітню кампанію. рахувати) не завжди закріплювалися. Побірченко. с. а для підлітків – 260 год. Однією з причин цього стала масова неписьменність населення. 21 травня 1921 р. М. які. але не володів навичками читання [1.Оніщук та ін. Виклад основного матеріалу. 8]. 8]. письма й лічби (в межах програми школи грамоти). В. арк. с.

серед яких – низький рівень викладання. 2) самоучки. «Геть неписьменність» (Харків). було видано чотири підручники. Користувались вони тим же статусом і правами. У тому ж році Наркомат освіти звертається до РНК УСРР з проханням виділити дотації для розширення тиражу цього видання [4. щоб розбиратися у питаннях соціалістичного будівництва й активно в ньому брати участь [1. російською. III(24). що навчання з кількома або навіть з одним неписьменним ліквідатори неписьменності проводили в себе вдома або в будинку одного з учнів. з метою ліквідації масової неписьменності населення та в пошуках шляхів зниження її рецидиву й подальшого підвищення освітнього рівня населення. листів. змісту освіти в ній і т. економічну та ін. Одні з них працювали три рази на тиждень за програмою шкіл малописьменних. За своїми завданнями школа для малописьменних завершувала й закріплювала ту роботу. картою. с. особливості окремих груп населення. гуртки індивідуально-групового навчання. У цей час для малописьменного населення УСРР вже виходили журнали «Сільський будинок» та «Самоосвіта». так і в самостійній роботі. Організація і методика навчання в школах для малописьменних були такими ж. 9].р. готові безкоштовно працювати. До середини 1920-х років для підвищення освітнього рівня міського населення існували недільні школи. Діяльність закладів освіти дорослих визначалася сукупністю взаємодіючих чинників. Загальне керівництво освітнім процесом. які раніше вже навчалися. потреби й вимоги виробництва. Усього в республіці публікувалось 14 таких видань. Отже. Перед такими закладами ставились завдання дати дорослій малописьменній людині мінімум навичок з читання. «За письменність» (Київ). зокрема. Чернігові. 2015 www. встановлення її структури. які вийшли масовим тиражем українською. польською та єврейською мовами.ін. Разом зі школою грамоти вони утворювали підготовчу ступінь загальної освіти дорослих. в сільських районах багатьох губерній набуває розповсюдження така форма роботи з неписьменними. як індивідуально-групове навчання. Києві. що вчили. У 1923/24 н. незабезпеченість навчальною літературою і обладнанням. Pedagogy and Psychology. Велику роль. Контингент школи малограмотних складали: 1) особи. була прийнята постанова Народного комісаріату освіти УСРР про видання журналу для малописьменного населення села тиражем 25 тис. забезпечення груповодів необхідною літературою і навчальним приладдям здійснювали вчителі місцевих шкіл. завдань. гуртки самоосвіти). хто закінчив лікнеп. вони діяли на підприємствах та в організаціях. Волині.р.seanewdim. недільні школи. арк. «За грамоту» (Харків). або ті. написання ділових паперів. Своєрідними культурно-освітніми навчальними закладами були гуртки самоосвіти. Незважаючи на популярність і доступність (територіальну. йшлося на ІV сесії Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету (ВУЦВК) у листопаді 1923 р. газетою. школи для малописьменних. в Українській республіці використовувалися різні заходи та форми організованої роботи з малописьменними. цілей. але не мав можливості відвідувати школу в інші дні.). які видавались республіканським та місцевими товариствами «Геть неписьменність»: «Радянське будівництво» . хто проживав на значній відстані від місць розташування шкіл грамоти. До середини 1920-х років більша частина недільних шкіл трансформувалася у школи малописьменних. Висновки. матеріальні можливості держави. Як правило. на даній території і окремих соціальних груп. Про це. роботи з книгою. хоча з них окремі й самі не мали повної початкової освіти. Ці школи.Science and Education a New Dimension. на якій була прийнята постанова з наступним формулюванням: «…З метою подальшого підвищення культурного й загальноосвітнього рівнів населення та запобігання явищ рецидиву неписьменності. газети. «За суцільну письменність» (Одеса). виробничої діяльності тощо [1. німецькою. хто вчився з перебоями. індивідуально-групове навчання не було позбавлене суттєвих недоліків. Подібні видання на своїх рідних мовах одержували польська та єврейська національні громади. Так. Учителями зазвичай були молоді люди. працювали в неділю і навчалися у них ті. З цією метою передбачалось видання газет та журналів. письма. мали потребу в підвищенні навичок читання книги. несистематичність.com малописьменних. яку здійснювала школа грамоти. підрахунку кількісних показників свого господарювання. «На штурм неписьменності» додаток до газети «Плуг і молот» (Суми). із розгортанням масової роботи з ліквідації неписьменності серед дорослого населення і підлітків та з набуттям і узагальненням першого досвіду стало очевидним. Тому з 1924-1925 н. 9]. як у пропаганді наукових знань. 700 шкіл для малописьменних» [9]. Школа малописьменнних була безпосереднім продовженням школи грамоти. с. Її суть полягала в тому. Особливо тих. Часто учнями таких шкіл ставали дорослі. але з різних причин забули те. Issue: 48. які з власної ініціативи прагнули оволодіти елементарною грамотою. які обумовлювали вибір типу школи. У підвищенні загальноосвітнього рівня населення значна увага приділялася і самостійній роботі. «Ліквідаторами» або груповодами призначалися сільською радою її активісти з числа більшменш освічених і придатних до цієї роботи людей. 75 . Найбільш важливими з них виділяємо наступні: рівень грамотності й освіти всього населення країни. Значного поширення набули навчальні заклади системи ліквідації неписьменності (школи грамоти або пункти лікнепу. як у лікнепах. як правило. примірників. В першу чергу це стосувалося хуторів та невеликих сіл. задоволенням її різних запитів та інтересів. відігравали газети. Особливо багато їх існувало в Харкові. а інші переходили на гуртковий характер роботи й ставали доповненням до шкіл малописьменних. а за змістом навчання – початковою загальноосвітньою школою дорослих.. 11]. пов’язані з розвитком особистості. 5 квітня 1927 р. які вважалися школами 1-го ступеня – для неписьменних з трирічним терміном навчання і для письменних з дворічним терміном навчання. комсомольці. Для учнів малописьменних шкіл у 1926 р. необхідний для того. відкрити в 1923/24 навчальному році 1 тис. особливості режиму трудової діяльності населення. лічби. суспільно-політичного і культурного життя. «Долой неграмотность» (Миколаїв). потреби.додаток до газети «Вісті» (Харків). що лікнепи не можуть охопити все неписьменне населення.

History of Ukraine: Vol.I. Інститут історії України.7. Mass education in the USSR. sunday-schools. 6. hause 07.php?option=com_content&view=arti and training programs in the areas of literacy // Central State cle&id=80:-l-r-26--1919-&catid=18:2008-12-11-11-54Archives of higher authorities and government of Ukraine.de November 6. огляду Організації Об’єднаних Націй.ua/files/docs/1335193381. groups of individually-group studies. Parus: 5. оп. кружки индивидуально-группового обучения. – K . 166.de UNESCO. Харківський ?termin=Lіkvіdatsіya_nepismennostі держ. Kharkiv State. – Kh. канд. III(24).: В. The elimination of illiteracy among the adult (Chairman) and others. The elimination of illiteracy (literacy campaign) for pedagogical technical school. Education of adults in educational establishments of the system of liquidation of illiteracy in Ukraine (20-30th ХХ of century) Abstract.00. – 6 листопада. Т.ru/index. Смолій (голова) та ін. 1933.org. – 240 с. 1998. На основе анализа масштабов проблемы безграмотности на современном этапе обращено внимание на целесообразность изучения исторического опыта. Hololobov V. part 2. 2009. ч.ua/?termin=Likvidatsiya_nepismennosti 3. Чотирнадцята сесія России // Музей истории профессионального образования. освітнього та професійного рівня широких верств населення. The fourteenth session of the UN Human Russian Federation: Decree of the Council of People's Rights Council on the Universal Periodic Review (second cyCommissars of December 26. ЛІТЕРАТУРА 1.7. – 790 с. 9.dw. – 179 p. Ра. para el siglo XXI. типы учебных заведений системы ликбеза Tymchuk L.com Створення шкіл із надзвичайно скороченими термінами навчання.М. curriculum museum.01 / Hololobov Viktor Mykhaylovych. – URL: http://www. Ради з прав людини ООН з Універсального періодичного – 2010. ликвидация безграмотности. на низькій загальноосвітній базі учнів.seanewdim. sc. О ликвидации безграмотности среди населения РСФСР: 3.. Polytechnic University. .ru/index.. іст. – Moskva . задоволенню різноманітних запитів і потреб як окремої особистості. воскресные школы. . Informe a la державний архів вищих органів влади та управління УкраUNESCO de la Comisiуn Internacional sobre la Educaciуn їни. політехнічний ун-т. Охарактеризованы разные типы учебных заведений системы ликбеза: пункты ликвидации безграмотности (школы грамоты). – M. Shiryaêv Ye. des.ua/files/docs/ com_content&view=article&id=80:-l-r-26-1919-&catid=18: 1335193381. Голант Е. 1933. National Academy of Sciences of population of Ukraine in the 20s [Tekst]: dis.Ф. Доповідь. realization and the observance of that largely provided success of fight against illiteracy and increase of educational level of population.: Ukraine. Pedagogy and Psychology. Массовое просвещение в СССР (К итогам первой пятилетки).dw.р. так і суспільства в цілому.И. Гололобов В. 1929. URL: http://museum.М. The different types of educational establishments of the system of campaign against illiteracy are described: points of liquidation of illiteracy (schools of deed). Тымчук Л. – Москва . paid attention to expediency of study of historical experience. 2015 www. – 453 с. А.9. Resolution of IV session of the VUTSVK //Komunist.history. Keywords: history of adult education. Even in Europe exist illiterate / URL: http://www. 6: Ла-Мі / Редкол. presidida por Jacques Delors. спр. Smoliy 2. – 1923. Workbook 7.doc History of professional education.org. School work with adults.: il. Delors J. – URL: http://www. Мовчан О.Х. La Mi / ed.01 / Гололобов Віктор Михайлович.: Pub. Golant Ye. V.Science and Education a New Dimension.php?option= огляду (другий цикл) // URL: helsinki. liquidation of illiteracy.doc 2008-12-11-11-54-51&Itemid=51 4. 7. «Naukova dumka».К. 6.: Соцэкгиз. URL: http:// 4.: В-во «Наукова дунаселення України у 20-х роках [Текст]: дис. з максимальним ущільненням. – М.profedu. система общего образования взрослых. Школьная работа со взрослыми. Movchan O.ua/ ук: 07. арк. – 358 p. кампанії бочая книга для педтехникумов. Ліквідація неписьменності (лікнеп). скороченням і спрощенням змісту освіти сприяло підвищенню загальнокультурного.Ленинград: лікнепу в УСРР-УРСР // Енциклопедія історії України: Государственное издательство. Ширяєв Е. system of universal education of adults. types of educational establishments of the system of campaign against illiteracy 76 . Institute of History of Ukraine. Issue: 48. реализация и соблюдение которой в значительной мере обеспечила успех борьбы с безграмотностью и повышения образовательного уровня населения. . представлена до Універсального періодичного Декрет Совета Народных Комиссаров 26 декабря 1919 г.M. – 51&Itemid=51 F. 1929.M. – 2010.-L. history..179 арк. achievements and lessons of campaign from liquidation of illiteracy in Ukraine of 20-30th of ХХ of century. school for of little education. 2009.107. On the elimination of illiteracy among the population of the United Nations.: іл. Reports on the organization of educational program. Раскрыта сущность сложившейся на то время системы образования взрослых.247.profedu. Постанова ІV сесії ВУЦВК //Комуніст. – 790 p. Essence of the system of education of adults formed by then is exposed. Ключевые слова: история образования взрослых. groups of self-education. 166. Критичний аналіз та осмислення історичного досвіду може принести вагомі суспільні результати в справі розбудови стратегії і методології освіти дорослих як основного механізму реалізації концепції навчання людини впродовж усього життя. 1998. Звіти про організацію лікнепів. . case 247.00..-Л. Ліквідація неписьменності серед дорослого України.org. Coming from actuality of problem of illiteracy on the modern stage. 1919 Russia // Museum of the cle) / URL: helsinki. достижений и уроков кампании по ликвидации безграмотности в Украине 20-30х годов.A. REFERENCES (TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1. кружки самообразования. І в Європі є неписьменні // http://www. ня у пунктах ліквідації неписьменності // Центральний 10. намка». – 240 p. 8.Leningrad: State campaign literacy classes in the USSR / Encyclopedia of publishing. НАН 2. La educaciуn encierra un tesoro.org.: Sotsekgiz. 1996. Образование взрослых в учебных заведениях системы ликвидации безграмотности в Украине (20-30-е годы ХХ века) Аннотация.r. – 453 p. – 5.. 6.2. розклад і програми навчан. – 1923. cand. школы для малограмотных. hist. sheet 107.. A report presented to the Universal Periodic Review of the 8.

здійсненням та оцінкою наслідків реалізації задумів. Бех звертає увагу на те. Виклад основного матеріалу. Л. Ассаул. Слободченкова. що метою застосування методу проектів у виховному процесі загальноосвітнього навчального закладу є стимулювання інтересу старшокласників до певних соціальних проблем та розв’язання цих проблем у перетворювальній соціально значимій діяльності. щоб ефективно розв’язувати життєві завдання. до самосвідомості й творчого ставлення вихованців до суспільних норм і цінностей. що найбільш ефективними у вихованні соціальної активності старшокласників є виховні технології. насамперед. Мета статті полягає в обґрунтуванні значення та особливостей проектної діяльності у виховання соціальної активності старшокласників. Вульфова. Різним аспектам проблеми розвитку соціальної активності особистості присвячені дослідження вітчизняних науковців (І. В. соціальний досвід. м. пов’язаної із передбаченням майбутнього. а також оволодіти досвідом життя в громаді. О. планування і здійснення проекту. Захарової. Радіонова. Пятіна. Ю.Science and Education a New Dimension. Гузєєва. за цих умов активна самодіяльність у навчальному процесі сприяє творчому й соціальному становленню особистості [5]. Ассаул. Проблеми. Теоретичні засади проектної діяльності розкриваються у дослідженнях В. Іванова. Мудрик. Ключові слова: соціальна активність. Н. М. нахилів. На думку В. Issue: 48. А. Однією з виховних технологій є проектна діяльність. III(24). презентацією власних здібностей окремої особистості.В. оскільки в процесі оволодіння цією діяльністю виявляються вміння враховувати й долати перешкоди для досягнення цілей проекту. соціальна діяльність. Коберника. необхідно створити дитині об’єктивну можливість виявити самостійність. Максименко. Зростання соціальної ролі особистості зумовило пошук нових підходів до процесу виховання. Л. а на рефлексивно-вольових механізмах. Джонсона про те. І. Виховні технології ґрунтуються не на механізми зовнішнього підкріплення (заохочення й покарання). економічних. Метод проектів у виховній роботі досліджено В. готовності до участі в процесах державотворення. як виховної технології. В. оскільки завжди спрямована на створення об’єктивно і суб’єктивно нового продукту [6]. М. Павлова. Бех. У свою чергу. Твердохлєб та ін. Рожкова та інші). А. уважаємо. І. метод проектів Постановка проблеми. ініціативності. Спіріна. 46]. спрямована на розв’язання життєво значущої проблеми. Pedagogy and Psychology. Зазначається. І. оптимізації виховної діяльності за умов збереження унікальності внутрішнього світу й індивідуального досвіду вихованців. Остапенко. Газмана. що проектна діяльність набуває особистої значущості. Т. Є. у порівнянні з традиційними формами виховання у позакласній виховній роботі навчального закладу. потреб. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Л. Оскільки розвиток соціальної активності – певна стратегія. формується стійка підпорядкованість мотивів. 2015 www. С. Дармодехіна. високого професіоналізму педагога [9]. проектна діяльність. Радіонова. які апелюють. Пєхоти. що характеризується мірою активних виявів. інноваційна діяльність. Полат. створенням його ідеального образу. О. О. Проектна діяльність належить до унікальних способів людської практики. не гальмувати розвиток потреби дитини щось робити посвоєму [7. Сучасне соціальне замовлення вимагає нового підходу до виховання старшокласників. досягнення кінцевого результату в процесі цілепокладання. залу- чення старшокласників до соціальних проектів у позакласний час майже не досліджуються. О.com Уйсімбаєва М. Вивченню проблем формування соціальної активності особистості присвячені дослідження педагогів Б.seanewdim. Високий суб’єктивний компонент виховних технологій. а розвиток активного творчого самоствердження в суспільстві з метою розвитку дитини та її самовдосконалення [1]. що забезпечує формування у них активної соціальної позиції. с. Проектна діяльність – конструктивна і продуктивна діяльність особистості. що соціальна активність є своєрідним розкриттям певного відсотка засвоєння та реалізації здобутків суспільства. Усе це передбачає не пасивну адаптацію в соціумі. С. Не заперечуючи значення різних форм виховання. пріоритет унікальності кожної особистості вимагає відповідального ставлення до технологізації виховного процесу. головним завданням проектної діяльності є не набуття наукових знань. співпереживанні та позитивному емоційному оцінюванні. виявити власну активність. не заважати набуттю вміння діяти за власним розсудом. яку використовує індивід. інтенсифікації. Виховання соціальної активності старшокласників у проектній діяльності ______________________________________ Уйсімбаєва Маріям Валіханівна – аспірантка лабораторії діяльності позашкільних закладів Інституту проблем виховання НАПН України. Матяш. інформаційних. Київ Анотація. Шендрик та ін. Актуальною в контексті останнього є думка Дж. Н. а допомога дитині зорієнтуватися у суспільному вирі подій та явищ – соціальних. здатності до співпраці та розв’язування конфліктів відповідно до самостійного життєвого вибору. Проектування розглядається як творча. В. особливості проектної діяльності під час організації процесу виховання соціальної активності старшокласників у позакласний час. Сьогодні сформоване соціальне замовлення на ефективні виховні системи й технології. бажань та інте- 77 . Скрипченко. Як засвідчує аналіз наукових джерел переважно проектна діяльність розглядається як вид навчальної діяльності. Сисоєвої. соціальний проект. У статті визначаються переваги соціальних проектів. Зосімовского. Україна. Технологічний підхід уможливлює процес активізації. Алєксєєнко. Забезпечення особистісно орієнтованого виховання старшокласників під час проектної діяльності відбувається завдяки врахуванню індивідуальних здібностей. С.

с. … уміння приймати рішення. що виховання вільної людини виявляється «у вихованні в учнів таких взаємозв’язаних якостей як високий рівень самосвідомості. честь і гідність» [14]. Разом з тим. 13]. У своєму дослідженні нами враховано зауваження О. отримані в ході навчально-виховної діяльності. с 17]. що відбуваються в масштабах населеного пункту. самодисципліна. а основним параметром. вмінь та навичок адаптації до нових суспільних відносин. Відповідно до проведеного аналізу змісту. За таких умов створюється можливість для виявлення соціальної активності. у порівнянні з традиційними формами виховання нами віднесено: 1) забезпечення залучення старшокласників до осмислення та реальної перетворювальної діяльності навколишньої дійсності. констатує Г. який корегує і спрямовує творчу діяльність. чим більший простір для ініціативності. 78 . в якій початковим і кінцевим результатом є людина. Від того. Твердохлєб про те. На значення виховання учнів у колективі звертав увагу В. Далі педагог зазначає: « У практичній роботі ми домагаємось того. засобів свого розвитку та ін. як виховної технології. що соціальна активність розвивається тим інтенсивніше. Головне для нього – «збуджувати і зміцнювати мажорний план. у своїй здатності нести людям радість. допомагати йому розібратися в сутності проблемної ситуації. Pedagogy and Psychology. оскільки воля зовнішня (відмова від авторитарних методів навчання. 56].com ресів учнів. забезпечується індивідуальний підхід у процесі виховання. Семашка стосовно того. надають змогу школярам співвіднести загальні уявлення. с. морально-естетичних взаємовідносин між членами колективу як людської спілки. Вихователь у технології колективного творчого виховання. «соціальною називають технологію. країни [4. Під час участі в соціальних проектах старшокласники мають змогу виявити свою соціальну позицію у процесі взаємодії із соціальним середовищем. духовних. активною участю в трудовій і суспільно корисній діяльності [15. 3) забезпечення формування суб’єкт-суб’єктних відносин у процесі виховання. недостатньо надати старшокласникові волю вибору. Актуальною у контексті останнього є думка М. про обов’язок і справедливість. систему цінності. ефективність процесу виховання соціальної активності залежить від активності самого старшокласника. що піддається зміні. 84]. виховання і організації освітнього процесу) не робить людину вільною внутрішньо (здатною робити відповідальний вибір). завдань та особливостей проектної діяльності до її основних переваг. під час організації процесу виховання соціальної активності старшокласників у позакласний час необхідно враховувати такі аспекти: старшокласник має бути суб’єктом соціально корисної праці. області. а також уміти поєднувати отримані у навчально-виховному процесі знання з особистим практичним досвідом. що тебе шанують і поважають люди» [13]. Сорока. с. В цьому контексті проектна діяльність розглядається як технологія колективного творчого виховання старшокласників. що соціальна активність старшокласника реалізується тільки в соціальному середовищі в процесі суспільно корисної діяльності. – одна або декілька його властивостей (якостей)» [11. зростає емоційне задоволення від колективної діяльності.с. Гузєєва. Нами визначено. суспільними та політичними подіями. її інтереси. 42]. а соціальні проекти. врахуванню особистої позиції кожного учня. Сухомлинський: «Життя і праця в колективі є школою становлення буквально всіх рис особистості. У процесі дослідження. учасників проекту (автор ідей. прийняття рішень [10. Смірнова. учасник. дух бадьорості. набувають соціального досвіду. емоційно забарвлених умовах навчально-виховного процесу. навчити старшокласника вибирати. 5) забезпечення орієнтації виховного процесу на особистість. і в цьому випадку виконавець проекту поєднує усі ролі в одній особі [8. Потрібно. співорганізатор колективної творчої справи. що поєднується з повагою до думки інших людей. погляди. 151]. нести відповідальність за свої вчинки. III(24). впевненості у власних силах.Science and Education a New Dimension. с. 2015 www. 4) спонукання учнів до вияву активності та самостійності. Відповідно. здійснити вільний вибір своєї життєдіяльності. самоповага.» [3. забезпеченню свободи вибору видів діяльності. соціальна діяльність старшокласника має добровільний характер.. самостійності у прийнятті рішень. участь у проектній діяльності дає змогу учневі самовдосконалюватися. Тому виховання соціальної активності найбільш ефективно відбувається під час залучення старшокласників до соціальних проектів у позакласний час. Діти повинні усвідомлювати важливість і необхідність власної соціальної активності. щоб завдяки багатству життя колективу кожний його член переживав найвищу людську радість – радість творення для людей. 17]. Бондарева. організатор) або залишає право вибору на індивідуальну роботу. самостійність. незалежність суджень. 2) створення оптимальних умов для саморозвитку особистості. Бондаревської про те. чим різноманітніші зв’язки і спілкування індивіда. постійного нагромадження внутрішніх духовних багатств. прагнення перебороти будь-які труднощі» [12. так і з дорослими. На переконання Л. виробити план рішення і зробити перші кроки [2. самостійності. 139]. самостійності.. чим частіше він перебуває в ситуації вибору. елементів творчості. на думку В. щонайменш. а також відкриває можливості вибору особистої ролі в системі відносин колективу. почуття власної гідності. залежить становлення понять і уявлень особистості про добро і зло. с. де вчителі (батьки) мають змогу викликати в учнів бажання проявляти свою активність (як у навчальній діяльності. які ідеї лежать в основі трудових. 6) сприяння побудові взаємостосунків на основі довіри та взаємоповаги. що виховання соціально активної особистості повинно відбуватися в реальних. провідний учасник. Issue: 48. с. так і в суспільно корисних справах у позаурочний час). радість усвідомлення. нами враховано думку О. Особливістю проектної діяльності є її орієнтація на співробітництво як з однолітками. Як зазначає С. виконавець.seanewdim. Лук’янової. як зазначає Г. самодіяльності. – співробітник. лінії поведінки. з реальним життям.

: Юрінком Інтер. – 2. –1997.. тивної якості особистості старшокласника / Г. адекватного сприймання та розуміння партнерів у діалогічному емоційному контакті. В. критичного та творчого мислення старшокласників. По-перше. – С. І.Гузеев // Завуч. 6. В. – М. пр. самостійно робити вибір тем та ідей проектів і бути відповідальним за результати своєї діяльності.138-141. дагогика. 2015 www. Випуск ХХХІХ. – налагодженню ефективного зворотного зв’язку «вихователь – вихованець». В. Pedagogy and Psychology. Єрмакова. Метод проектів у виховній роботі // Проектна 3. 11-17. Ассаул В. По-друге. Батечко. О. Issue: 48. Відповідно до проведеного аналізу особливостей виховного впливу проектної діяльності на соціальну активності старшокласників під час позаурочної виховної роботи. [пер. застосування методу проектів у виховному процесі загальноосвітнього навчального закладу має на меті стимулювання інтересу старшокласників до певних соціальних проблем та розв’язання цих проблем у перетворювальній соціально значимій діяльності. – формуванню здатності до встановлення соціальних контактів з іншими людьми. 2008.seanewdim. Гуманистическая парадигма личностно діяльність у ліцеї: компетентнісний потенціал. Позитивний вплив проектної діяльності на виховання соціальної активності старшокласника ми розглядаємо у декількох ракурсах. Джонсон . 64-96.: Департамент. Гузеев В. Енциклопедія освіти / гол. – встановленню сприятливого емоційного клімату. Кремінь. ми дійшли висновку про те. Методи проектування / Дж. ред. Педагогічні науки. – 86 с. з // Збір. впливає на формування системи цінностей та соціальної позиції. – створенню атмосфери зацікавленості старшокласника в одержання реальних результатів своєї діяльністю та відчуттю корисності від розробленого та впровадженого проекту. які закріплюються у поведінці. 8) створення умов для самореалізації та самоствердження старшокласників. забезпечує входження старшокласників у життя суспільства. 2008. Джонсон Дж. доброзичливість та ін. чесність. у процесі проектної діяльності відбувається гносеологічний розвиток старшокласників оскільки вони пізнають навколишній світ. створює можливості для вияву творчості кожного учні. Г. що відповідає моральним нормам. що проектна діяльність як виховна технологія сприяє: – адаптації до сучасних соціально-економічних умов життя. І.. Бондарева 5. створюються умови для інтелектуального розвитку особистості. що визначається можливістю діяти за власним бажанням. – формуванню позитивної мотивації соціальної діяльності старшокласників. – С. 4. На відміну від традиційних форм виховання. формуються навички соціальних відносин. – 1040с. до усвідомленої участі в різних сферах соціальної практики. справедливість. впливу на формування переконань та світогляду особистості. III(24). 79 . Висновки. поліпшуються практичні навички спілкування та здатність до встановлення соціальних контактів. З урахуванням вище зазначеного. принципам та правилам прийнятим у суспільстві. теорія і ориентированного образования / Е. – розвитку творчих здібностей та активності старшокласників за рахунок створення соціально-педагогічної виховного середовища. у процесі проектної діяльності розвиваються комунікативні здібності старшокласників. Г. Виховання соціальної стійкості як інтегра№3. В. – розвитку самостійності. що сприяє інтеграції в сучасному соціальному середовищі. тільки у проектній діяльності старшокласники як активні учасники соціально спрямованої діяльності отримують особистісний досвід соціальної поведінки. створенню комфортної атмосфери співпраці. вчинках та діях. 2005. – К. впливає на виховання самостійності та відповідальності у плануванні рішень та оцінки результатів своєї діяльності. Характерные черты образовательных техноло– К.]. участь у проектах стимулює формування творчого уявлення та мислення. гий различных поколений / В. Жадька. визначає готовності до реальної соціальної діяльності. В. потреби та наміри учнів. О. – С. Шевцової. В. виховання соціальної активності старшокласників у процесі проектної діяльності в позакласний виховній роботі ми розглядаємо як процес співпраці вихователя і вихованця з метою виховання в старшокласників соціальних якостей. По-третє.– № 4. Бондаревская // Пепрактика: Науково-методичний посібник / За редакцією С. уміння працювати у команді. відкритості у процесі соціальної взаємодії. І. Бондаревская Е. М. проектна діяльність впливає на розвиток аксіологічного потенціалу старшокласників за рахунок формування загальнолюдських ціннісних орієнтацій (гуманність. 9) забезпечення набуття старшокласниками досвіду колективної творчої діяльності.com 7) надання можливості розв’язувати проблеми та реалізовувати ідеї особисто значимі для старшокласника. Під впливом середовища та спеціально організованих умов саме у активній соціальній діяльності формуються соціальні риси особистості старшокласника. Херсон. – 2004. здібності.). В. які виявляються у соціальній діяльності та поведінці. У процесі активної соціальної практики вони набувають нових вмінь та навичок щодо розв’язання соціальних проблем. наук. Отже. ЛІТЕРАТУРА 1. – формуванню світогляду. – англ. 1986.Science and Education a New Dimension. відбувається застосування набутих знань у процесі реальної діяльності в соціальному середовищі. По-четверте. які спрямовані на передачу учням готового соціального досвіду. Також створює умови для творчої самореалізації старшокласників. засвоюють нові соціальні знання. Однією з ефективних умов досягнення мети виховання соціальної активності старшокласників є залучення їх до проектної діяльності у позакласний час. – 520 с. проектна діяльність старшокласників у позакласний час надає змогу найбільш повно врахувати інтереси. По-п’яте. Бондарева Г.

V.M. social activities. 15.D. Сухомлинський // Вибр. 2008. Сухомлинський В. И. ing primary school pupils / M. Smyrnov S. – 1999. Смирнов С. Львів. The article identifies the benefits of social projects. твори: у 5 т. – K. O.O. Проблеми соціалізації молоді засобами культури / О. − № 10. – K. − 2009. − 2009. – Kharkiv: Vesta: Publ.M. 2008. 2000. посіб. Methods for Team Education / V. Методика виховання колективу / В. 1976-1977. – К. – K. – 2007. – P. – К. Issue: 48.Science and Education a New Dimension. Sociology of Culture : [tutorial] / ed. Bondarevskaia E. 13. 55-206.O. 55-62. Huzeev V. – Харків: Веста: Вид-во „Ранок”. школа.V. – 96 p. – K. education / E. № 3.] / за ред. – Vol.И.: Rad. Tverlokhlieb // Ridna shkola. 1989. – zation of youth by means of culture / O.Y. школа. – С.. S. – K.: Rad. Semashko // P. С. Yermakova.O. Технологии в образовании / С. В статье определяются преимущества социальных проектов. 2005.М. – № 9.]. Беха.org. что целью применения метода проектов в воспитательном процессе общеобразовательного учебного заведения является стимулирование интереса старшеклассников к определенным социальным проблемам и решения этих проблем в преобразовательной социально значимой деятельности. – S. социальная деятельность. Semashka. 4. – P. Отмечается.H. I.– № 4.О. 55-62. Characteristic features of educational technologies 12. – Kherson. social experience. – № 1.ua/home/39-programa-vuhovannaditej. works: in 5 7. Modern educational systems and technologies.Ch. ity of senior pupils / H.I. – 128 с. shkola. – С.O. It is noted that the purpose of the application of a method of projects in the educational process of educational institutions is to encourage the interest of senior pupils to specific social problems and the solution to these problems in transformational socially significant activities. – M. 6. Лук’янова Л. школа. – 11. – С. – P. 12. Sukhomlinsky V. Vol. 1977. Johnson J. 2002.: Rad. O. Критерії моральної вихованості молодших школярів. Ukraine. 16-21. Kremin. Method of projects in educational work // Project ac. – Т. project method Уйсимбаева М. Сухомлинський В. 138-141. Soroka H. Shevtsovoi. Lukyanova L. – С 403-637. Bekha. III(24).ua/home/39-programa2.M. Д. Sociology of youth. Su5. Воспитание социальной активности старшеклассников в проектной деятельности Аннотация. Sukhomlinsky // Select.V. Huzeev // Zavuch. Сухомлинський // Вибр. 2002.: Departament.html. Ba. works: in 5 vol. Encyclopedia of Education / ch. Тверлохлєб // Рідна школа. 1986. Pedagogy and Psychology. 15. О. Соціологія молоді. – К.D. – of different generations / V. Developed Person / V. 1. Pedagogical science. – P. 1. REFERENCES (TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1. – Т. – P. – № 9. 13. ed. S.: Рад.I. I. 11-17. I. Assaul V. 41-43. 1976-1977. 2015 www. tice: manual / ed. І. Книга для вчителя / За ред. 41-43. V.html 10. The criteria for moral education of primary school children. Семашка. Upbringing as an integrative social sustainabilvuhovanna-ditej. – Vol. – 1999. Maksymenka.: Рад. – 320 с. Smyrnov // P.. Uysimbayeva M. Jones . – URL: http: // www. 16-21.О. проектная деятельность. – К. В.. The technology of project activity / L. по сравнению с традиционными формами воспитания во внеклассной воспитательной работе учебного заведения. Лук’янова // Імідж сучасного педагога. V. ХХХІХ. [translated from Engkhomlinsky // Select. – 96 с. 3. − № 10. 9. – 520 p. О. Technology in education / S. shkola. Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості / В. 14. 1. 2000. The problems of socialiworks.ipv.org. Смирнов // Высшее образование в России.М.: 14. – С 55-206. The program of upbringing of children and school youth in techko. Сорока Г. Ключевые слова: социальная активность.І. 1. как воспитательной технологии. 8. vol.М. Design Methods / J. Higher Education in Russia. Bondarevskaia // Pedahohyka.O. Problems of Education of a Fully Yurinkom Inter. Sukhomlinsky V. Технологія організації проектної діяльності / Л. Твердохлєб М. social projects. Максименка. Bondareva H. 1989.8.M. твори: у 5 т. in comparison with traditional forms of upbringing in extracurricular educational work of the school. 11. hause „Ranok”. Сучасні виховні системи та технології. the project activity. as an upbringing technology. Соціальна активність – засіб сучасного виховання учнів початкових класів / М. Humanistic paradigm of personal-oriented Lviv. – 128 p. социальный проект. Teacher's Book / ed. Semashko O.: Рад. Zhadka. Lukyanova tivities in high school: Competence potential theory and prac// The image of the modern teacher. 1976-1977. –1997. социальный опыт.Y.com 7. Upbringing of senior pupils' social activity in the project activities Abstract. – 2004. Tverdokhlieb M.9. Bondareva // Collection of scientific 10.seanewdim. Keywords: social activity. Семашко // Соціологія культури : [навч. 403-637. 1976lish. – № 1.V. – URL: http: // www. – 2007. – 320 p. Програма виховання дітей та учнівської молоді в Україні. – 86 p.О.V. Семашко О.V. Д. метод проектов 80 . Social activity is a means of modern upbringshkola. – 1040 p. – K.ipv.H. 64-96.

м. Хоча можна припустити. Лісіна. в соціальні цінності. характерних для кожного вікового періоду. міжособистісної. Москальця. використовуючи вже існуючі знання про особистісний розвиток і формування когнітивних функцій у різні періоди психічного розвитку людини. Аналіз останніх публікацій та виклад основного матеріалу. починаючи з раннього віку.М. що лежать в основі прямого або непрямого впливу на процеси розвитку та формування об'єкта. Черняєвої. у ході якого немовля переходить від неясного усвідомлення світу до встановлення довірчих взаємин із тими. позитивна Я-концепція.В.seanewdim. провідними видами діяльності). родичами та іншими дорослими. пов'язаних із депривацією цих відносин. Прихильності. в іншого.com PSYCHOLOGY Алєксєєва Ю. визнання й прийняття тих або інших цінностей. і цей процес стає більш помітним уже в дошкільному періоді. 4) поведінкового. як системотвірна й системно організована властивість особистості є похідною від функцій мислення. фактори й. 2) емоційного. Перші реакції прихильності утворюють фундамент подальших відносин з ровесниками. характерних для різних вікових періодів.А.А. які виникають до дев’ятимісячного віку. 13.І. що в розвитку віри необхідно вивчати становлення не тільки структурних компонентів. Макселона. 16. Олійник. Метою статті є дослідження питання становлення феномену віри як особистісного утворення в ранньому онтогенезі. можливо. яке стимулює активність відповідного типу діяльності в цьому віці. соціальної. віра в соціальні цінності. на відміну від інших аспектів її природи. У своїй епігенетичній теорії Е. З огляду на викладене наше уявлення про умови та фактори генезису віри формувалося на основі аналізу показників психічного розвитку (новоутворень. доцент. Визначаються передумови розвитку віри в раньому віці (почуття довіри дитини до дорослих. Обухова. в наявній літературі практично не висвітлені. Двойніна. що до кінця першого року життя при конструктивному емоційному спілкуванні з матір'ю в дитини формується почуття довіри до навколишнього світу. що розвиток психічних процесів у немовлячому віці пов’язаний із виникненням елементарних форм сприйняття і мислення. І. при вивченні динаміки. Фельдштейн). Адже відомо. Фаулєра. Л. поведінкового) та видів віри (віри в себе. 81 . Розглядається розвиток структурних компонентів віри особистості дитини дошкільного віку (когнітивного. взаємодії в інтерперсональному просторі. Писманіка. Є. В. питання розвитку релігійної віри були відображені в працях відомих науковців: Д.Ф. Київ. При вивченні питання розвитку віри наша увага була акцентована на представленості її структурних компонентів: 1) когнітивного. В. 3) ціннісно-мотиваційного.П.А. Україна Анотація. докторант кафедри теоретичної та консультативної психології Національний педагогічний університет ім. містичної). Issue: 48. Pedagogy and Psychology.О. духовно-релігійна віра. хто про нього піклується. Streib про те. віра в себе. З’ясовано. Мухіна. уяви. Спираючись на твердження німецького психолога H. коли об'єкт розглядається з точки зору статики та динаміки. М. які сприймаються дитиною як ненадійні.Г. При цьому ми розуміли. Смірнова. Психологічні особливості в немовлячому періоді вивчалися багатьма вченими (Г. У другому. самостійність і самоконтроль). кандидат психологічних наук. Психологічні особливості становлення віри в ранньому онтогенезі _______________________________________ Алєксєєва Юлія Аркадіївна. ціннісно-мотиваційного. Відзначається зв'язок динаміки віри з показниками психічного розвитку (новоутвореннями. О. соціальної ситуації розвитку. В статті презентований аналіз специфіки розвитку віри як інтегрального особистісного утворення в дітей дошкільного віку. Крайг. М. а і її змісту. Однак питання становлення і формування віри як інтегрального утворення. обмежують її свободу і здатність досліджувати навколишній світ. 17. механізми. формування мотиваційної системи. віра в іншого. Відзначено. Це процес. що віра. їх ієрархії в різні вікові періоди. Ю. А. Ключові слова: віра. 17]. 2015 www. і більш помітні й специфічні для певного віку [22]. Вивчення природи будь-якого феномену потребує використання комплексу різних методологічних підходів: структурного. 20]. Відтак «невловимий феномен» віри ми стали розглядати в динаміці. Драгоманова.Science and Education a New Dimension. Малахової. що витоки віри закладаються на більш ранніх вікових етапах. пам'яті (які розвиваються в різний час).П. Соціальний і емоційний розвиток дитини у немовлячому віці спричинений її тісними взаємозв’язками з дорослими й переживаннями прихильності до них. уточнюються умови. Початок формування віри як системно організованого психічного феномену можливий за умови розвитку особистості дитини. сприяють розвитку більш високого рівня когнітивної компетенції та соціальних навичок [8. коли акцент робиться на з'ясуванні будови та взаємозв'язку елементів об'єкта дослідження. що міцні взаємини між дитиною та дорослим. III(24). ми намагалися виділити також ті об’єкти віри. емоційного. Д. 15. самооцінки й самоставлення. С. духовно-релігійної. що дозволяє дитині орієнтуватися в навколишньому світі і є передумовою засвоєння елементарних видів суспільного знання та досвіду [13. що нею опікується. Еріксон стверджував. У першому випадку об'єкт із його структурними та функціонально-рівневими взаємозв'язками досліджується при безпосередньому контакті. 10. Як свідчить проведений нами аналіз літератури.Й. У ситуаціях.С. що важливою умовою розвитку особистості дитини в немовлячому періоді є прагнення до емоційного спілкування з близькими. провідного виду діяльності). які входять до складу різних ціннісних сфер (духовнорелігійної. містична віра Постановка проблеми. М. аутоперсональної). системного бачення проблеми.

На думку В. вона втрачає самоконтроль. формування позитивних або негативних уявлень про себе. провини. здатності до емпатії. що коли батьки. що розвивається. Соціальну ситуацію розвитку дитини в ранньому дитинстві можна охарактеризувати формулою: «дитина – предмет – дорослий». наприклад. Розвивається рефлексія на власні та чужі досягнення.Science and Education a New Dimension. Формування знакової функції у дитини супроводжується зародженням у неї уяви як однієї з базових передумов розвитку когнітивного компонента віри.І. актуалізується тенденція до самостійності [4]. що приводить до розвитку почуття сорому перед іншими й сумнівів у своїй здатності контролювати навколишній світ і володіти собою. прагнення відчути себе здатною і вмілою. Отже. Як зазначає В. 13].seanewdim. що в міру інтелектуального розвитку й засвоєння соціальних норм у дитини з’являються почуття. варто підкреслити. приниженість і слабовілля [21]. Вивчення передумов розвитку поведінкового компонента віри в ранньому віці показало. Проте систематичне керування поведінкою в них ще не сформоване. за допомогою механізмів ідентифікації. 82 . В міжособистісних стосунках. яка дозволяє використовувати один об’єкт як замінник іншого. то тим самим створюються умови для певної автономії в розвитку. 20]. сприяє підтримуванню цієї мотивації [1. що формується в цьому віці і залежить від емоційного аранжування спілкування із близькими людьми і оточенням. окремих Я-образів. До кінця цього вікового періоду починає формуватися знакова функція свідомості. Тому важливу роль у розумінні природи віри особистості відіграє вивчення головних новоутворень раннього віку: «Я»-концепції як комплексного уявлення про себе. що дитина одержує необмежену свободу. співчуття. саме в цей період починає формуватися воля і пов’язані з нею якості. що умовами розвитку продуктивної (раціональної) віри в дитини є позитивна Я-концепція. Головну роль у розвитку мислення дітей раннього віку відіграє вміння узагальнювати предмети за їх функціями. Звідси можна припустити. У взаєминах із дорослими дитина рефлексує на їх реакції й проявляє виражену наслідувальність. Гуськова. 2015 www. Передумовами розвитку віри у дітей цього віку є поява самосвідомості та виділення свого «Я». Через спілкування з батьками вона поступово опановує нормативну поведінку. 16. Особливістю самопізнання в цьому віці є: пізнання себе як суб’єкта дії. до кінця раннього дитинства у дитини з’являються власні бажання. Одним із мотивів придбання рухових навичок дитини виступає її внутрішня мотивація компетенції – потреба в досягненні успіху. що батьки стримують зростаючу здатність дитини робити вибір у межах певних «ступенів свободи». мотивація до досягнення в дитини цього віку зумовлена розвитком її соціальної активності та змагальних відносин з однолітками. Соціальна ситуація розвитку в дошкільному віці пов’язана з освоєнням дитиною світу постійних речей і розвитком її потреби в спілкуванні з дорослими та однолітками.В. що поведінка дітей характеризується імпульсивністю і залежить від зовнішніх обставин. Еріксон підкреслював. Зворотний зв’язок. невиправданий оптимізм розвиває у дітей упевненість у власних силах і віру в успіх. спричинене досягненнями. що створює умови для тренування різних навичок [8]. опікуючись дитиною. Г. здатності до відокремлення [8. можна зазначити. вона вчиться прийнятим позитивним формам спілкування. а свідчить про те. III(24). Мухіної. як невпевненість у собі. контролюють або ігнорують її.Г. Єлагіна) підкреслюється. дитина набуває здатність уявляти собі те. Лісіна. Поступове формування стійких уявлень про предмети і встановлення зв’язку між цими уявленнями й почуттями робить поведінку дітей цілеспрямованою й створює основу для розвитку регуляції діяльності. про що їй розповідає дорослий [1. У деяких роботах (М. коли батьки надмірно опікуються дитиною. Issue: 48. 12]. Вивчення розвитку емоційного компонента віри в ранньому віці потребує акцентування уваги на динаміці появи відповідних почуттів і переживань. яка є найпростішою формою ідентифікації. Крайг зазначає. що проявляється у випадках невідповідності її поведінки очікуванням оточення [3. На фоні ідентифікації в дитини з’являється емоційна причетність до інших людей. Така нереалістична оцінка своїх здібностей. рефлексії. Почавши встановлювати зв’язки між образомзамінником і позначуваним ним предметом. поступово надають їй свободу в здійсненні контролю над своїми діями. що однією з ранніх передумов розвитку віри в людини є почуття довіри дитини до дорослих. за допомогою якої вона пізнає навколишній світ і вчиться виконувати повсякденні дії. Т. Розвиток віри дитини тісно пов’язаний з її когнітивним розвитком і формуванням у цьому віці наочнодієвого. рефлексії й відокремлення. які прямо або побічно пов’язані з вірою: гордості. сорому. до інших людей і до себе. розвиток ідентифікації з іменем. що вже в ранньому віці в дитини починають формуватися окремі складові когнітивного компонента віри. Pedagogy and Psychology. при якому зовнішні сигнали й дії переходять у внутрішні розумові операції. Пізніше в дитини розвивається почуття сорому. Емоційна підтримка дитини значущими дорослими проявляється в її позитивній самооцінці й розвитку впевненості в собі. Однією з важливих детермінант розвитку віри в ранньому віці є характер соціальних відносин дитини з близькими людьми. Е. волі. Проте це не означає. Почуття гордості. ніяковості. У тих випадках. що розвиваються в неї в цьому віці. що відображають нові соціальні відносини. Давидов. М. В результаті в дітей формуються такі риси. Дітям цього віку властива переоцінка своїх можливостей при виконанні навчальних завдань або при змаганнях зі старшими дітьми. що розвиток емпатії в цьому віці зумовлений формуванням стійких прихильностей до близьких людей [8]. які дитина проявляє в спілкуванні з однолітками та дорослими [13]. Це означає.В. які інтегруються в Я-концепцію дитини. 20]. готовність до засвоєння матеріальної та духовної культури [12. самостійність і самоконтроль. що в ранньому дитинстві важливою умовою розвитку віри у дитини є предметна діяльність.С. Підводячи підсумки вивчення передумов розвитку віри в ранньому віці. а в подальшому наочно-образного мислення. проявляється в трьох основних сферах відносин – до предметного світу. 20]. який отримують діти від своїх батьків про свої досягнення.com формується почуття базисної недовіри й покинутості [21].

цьому сприяє механізм інтеріоризації. що поведінка дошкільників продовжує мати наслідувальний характер. Розвитку такого виду віри в дошкільників сприяє уява. і в них ще не сформувався механізм несвідомої трансформації реальності з метою недопущення магічних явищ у свідомість [19]. що впливають на розвиток віри в цьому віці. Непомняща. Лісіна. Сілвестру. свідома форма вірувань. Лісіної. Афективною частиною комплексу є самооцінка. конструктивне і ціннісне спілкування дитини з дорослими і однолітками сприяє 83 . На думку вченого. І тільки наприкінці дошкільного віку ці переживання дітей стають більш глибокими [13]. Дитина будує свою поведінку. полягають у недостатньому досвіді індивідуальної практики та в «хвалебному» характері спілкування з дорослими [12]. Давидова. образ самого себе є афективно-когнітивним комплексом. Issue: 48. що в цьому віці формується ще не диференційована платформа віри дитини в себе.В. відкриту поведінку при відстоюванні своїх прав. На думку В. Тут варто відзначити асертивну поведінку – пряму. у якій дитина навчається різних форм просоціальної поведінки. особистість дитини в дошкільному віці виникає.І. Слід зазначити. 18]. Основними новоутвореннями. є важливим новоутворенням дошкільного віку [13]. На думку М.К. упертість.І. потреб. що у своїй оцінці вони спираються не тільки на знання про себе.І.І. що інтенсивно розвивається в цьому віці. закладені у взаємодії основних факторів. що спочатку віра в магічне з’являється в дітей як легітимна. так і різних розваг. на думку вченого. Шаповаленко) зазначають. Як зауважують В.Й. що магічне мислення підвищує креативність дітей у розв’язуванні інтелектуальних завдань. книг. Відмітна риса дітей з точними уявленнями про свої фізичні можливості полягає в тому. Наслідування (ідентифікація. мотивів. Уявлення про себе з віком стають більш точними. У той самий час результати експериментальних досліджень показали. Наслідування суттєво впливає на інтелектуальний розвиток дитини. можливості якого не обмежуються тільки привласненням соціальних норм. отримані від оточення. Субботський у своєму дослідженні магічної віри в дошкільників зазначав. формування особистості (в пізнанні іншого й формуванні уявлень про себе). проведене А. За даними спостереження цих авторів. саме дошкільний вік є періодом інтенсивного розвитку волі. що дозволяє дитині моделювати дії «узагальненого» дорослого та орієнтуватися у сфері людської діяльності [12. Леонтьева. що визначають формування образа самого себе: несприятливий досвід взаємини з оточенням і незнання дитиною своїх можливостей. Головні причини розвитку перекручених (завищених або занижених) уявлень про себе. Проте вони проявляються ситуативно й бувають нестійкими. що уявлення дітей про себе можуть спотворюватися. її соціальний розвиток (виникає здатність переймати традиції та норми суспільства). що розвиває її віру в себе та інших. Обухова. процес інтеріоризації в дитини сприяє формуванню в неї установок. Лісіної. Для вивчення розвитку ціннісно-мотиваційного компонента віри в дошкільному віці важливим є твердження О. що визначають спрямованість поведінки й домінування довільних дій над імпульсивними. є супідрядність мотивів. 9. імітація) для дитини є ключовим процесом соціалізації й проявляється в набутті нею схвалюваної поведінки. На думку Д. 7. фільмів. 18]. які. що процес ідентифікації (наслідування) дитини веде до створення нею власного суб’єктивного світу. а й із казковими персонажами. в тому числі пізнавальної. що співіснує з вірою у фізичну причинність.В. які сприяють психічному розвитку дитини. незважаючи на відсутність довільної мотивації. Він пояснював це недостатньо розвинутою системою наукових знань у дітей.І. Відомий російський психолог Є. що є фундаментом власного індивідуального досвіду [11]. Фельдштейна. вимогливість тощо) [6. які витісняють віру в магію в несвідому сферу. креативної. що активно розвивається в цьому віці. що є умовою розвитку довіри в міжособистісних стосунках у дитячому колективі.seanewdim. і співробітництво як конструктивну взаємодію між дітьми. що забезпечують розвиток нових форм діяльності.О. [20]. Супідрядність мотивів. Це зумовлено ще й тим. Pedagogy and Psychology.com Провідною діяльністю в дошкільному віці є гра. на думку М. Котирло. що є умовою появи в цей період магічної віри. І.В. Зауважимо. показало. 15]. Дослідження уявлень про свої фізичні можливості у дошкільників. формування довільної діяльності й розвиток уяви [6. уже у трирічних дітей розвиваються особливі форми поведінки. а когнітивною – уявлення дитини про себе. Смірнова. Процес ідентифікації. комунікативної та ін. і причини цього. коли дошкільник стає суб’єктом діяльності. що в розвитку емоційної сфери дошкільників під впливом позитивних оцінних суджень дорослих виникають почуття гордості й самолюбства. Вивчення взаємозв’язку ігрової діяльності з уявленнями про себе показало. що саме в цьому віці в дитини починає формуватися і диференціюватися ієрархія мотивів діяльності [9]. але під впливом афективного компонента образа можливі і їх стійкі викривлення [12].М. У дошкільному віці уявлення про себе складається зі співвіднесення себе з образами дорослих і однолітків у процесі спілкування.Science and Education a New Dimension. III(24). Сформована самооцінка дошкільника виражається в здатності дітей спокійно й відкрито ставитися до зауважень дорослих і забезпечує готовність дитини до навчання в школі. що більшість дошкільників схильні перебільшувати свої успіхи. це зумовлюється тим.Ф. спираючись на зразки поведінки близьких дорослих і однолітків. засвоєння моральних норм. Л. що пов’язано із прагненням дитини до визначеності й сталості. зазвичай називають вольовими (наполегливість. Як підкреслює Н. У дошкільному віці зміст наслідування розширюється й виходить за межі безпосереднього сприйняття. недостатній досвід індивідуальної практики (критерії істини). що ранні магічні вірування дітей одержують підтримку від соціального оточення – у формі як фольклорних вірувань. але й на відомості про свої досягнення в минулому. У дошкільників віра в магію існує на свідомому рівні. Навпаки. Вчені (М. 2015 www. У грі формується почуття ідентичності [8]. яка не заподіює шкоди іншим. пов’язаний не тільки з людьми. а процес становлення пов’язаний з інтенсивним розвитком її уяви й творчого потенціалу [4]. їх ієрархічна структура. Є.

відокремлення себе від оточуючих людей. 132 -141.В. – С. тобто в різні об’єкти (у близьких. 2015 www. Воловікової. пов’язаного з механізмом інтеріоризації соціальних норм. Давыдов // Вопросы психологии. 10. Важливим для розуміння природи віри є дослідження осмислення й розуміння дошкільниками деяких цінностей. казкові герої з кіно. Рад. – М.В. що діти цього віку вже замислюються над смислом людського життя. 84 .№5.Н. віра в близьких.И. розвиток образа Я в дошкільному віці залежить від досвіду спілкування та індивідуального досвіду участі дитини в предметній діяльності. Кононко.И. Кононко О. Баррет. – М. але вже сенситивні до віри.: Изд-во Института псильном возрасте / А. чарівництво.Л. 64-76. особливо в старшому дошкільному віці.В. книг. – № 1. І хоча вони ще не диференціюють поняття віра. нереалістична (суб’єктивна) віра в успіх. Психология развития / Г.Science and Education a New Dimension. . М. Психологічні основи особистісного станов. Запорожец]. Кишенев: «ШТИИНЦА». як «Бог». – К.К. Об’єктами віри в цьому віці стають близькі люди. довіра і надія. – 336 с. Лисина М. ЛІТЕРАТУРА 1.3% респондентів. коли в дітей відбувається формування образа Я. – С. 1983. идентичности у детей и подростков / [отв. – № 6.В. культурних цінностей. «планета». Вивчення відповідей дітей дозволило диференціювати їх висловлювання й умовно поділити на три категорії – філософського. «світ». [под ред. морально-духовного та матеріально-прагматичного напряму [5]. Давыдов В.В. довіра. що передаються дитині через спілкування й досвід. 1995. Лисина М. Силвестру. що вірять у щось. що стосуються перспектив людського життя.С. Костюка]. этнолингвистической и религиозной 2001. яка проявляється в інтересі до всього нового й стосується складних філософських питань – про походження життя. Г.). Висновки. Авдеева // Исслерасте / В. у казкових героїв і т. М. Гренкова-Дикевич // Разви.В. Крайг Г. Встановлено. 1971. міфологічної літератури. А. Issue: 48. дозволило з’ясувати. Кравцова Е. 2000. Л. на наш погляд. що у своїх відповідях діти виявляють високий рівень інтересу до таких абстрактних понять.: Питер.: Стилос. Школа. формування в дитини індивідуального досвіду. Психологичское развитие ребенка в дошкоТ. що вона починає формуватися саме в дошкільному віці. – 992 с.И. Воловикова. Вовчик-Блакитна М.Елагина // Вопи психологический колледж. Було з’ясовано.Л. – 1987. Гуськова Т. 9.seanewdim. здатності накопичувати життєві враження як ґрунт для розвитку світогляду в перебігу власного індивідуального розвитку [5]. У дошкільному віці релігійна віра була виявлена у 33.11. як упевненість у власних силах [14]. – СПб. 5. що проявляється в певних ситуаціях. що зумовлює необ’єктивну (суб’єктивну) віру в успіх своєї діяльності та впевненість у своїх силах. – 200 с.И. Кононко. Лисина. Генезис и развитие личности в детском возпервого года жизни / М. Раннє дитинство / М. – современной России (анализ ответов детей из Смоленска) / 1996. Дослідження. молодшого шкільного та підліткового віку вивчалася також у спільній дослідницькій роботі М. розвиток самосвідомості й особистості в цілому. Крайг. тому найбільш характерними для дошкільників є віра в магію. логии. 32-55.К. III(24). «смерть». 22-35. що діти цього віку не диференціюють поняття віра. А. Н. 1976. 2001.: Рад.8. Психология самосознания у дошкольников / лення дошкільника (Системний підхід) / О.: Педагогика. – М. тие национальной. що динамічно розвивається. Т. як «планета». Аналіз результатів засвідчив. Вовчик. пов’язаними з вірою.Г. – К. про смерть. Школа. [за ред. надія і розглядають їх як синонімічні. [отв. М. – 107 с.Е. 1980. Личностные новообразования у детей в пеА. 13-45. Дошкільники вже можуть дати визначення смислу життя. Поведінковий компонент віри в дошкільному віці формується в спільній діяльності дитини із близькими людьми й характеризується інтенсивним розвитком волі. Особенности религиозной идентификации в льного возраста / Е.: ков / В. Кононко про уявлення дошкільників. – М. ред. «смерть» та ін.: Международный образовательный риод кризиса трех лет / Т. Рязанова.Л. проведене українською вченою О. існування таємниць. Таким чином. Котырло. Уявлення більшості дошкільників про свої можливості й досягнення часто мають нереалістично-позитивний характер. Леонтьева. Pedagogy and Psychology. але більшість (95%) дітей стверджували.Н. Дослідниця робить висновок. – С. Динаміка уявлень про віру в дітей дошкільного. Воловикова М. Леонтьев А. Отже. Л.В.Л. Особливу увагу в дослідженні О. Психологические новообразования дошко2. що широкий діапазон відповідей стосовно ймовірності тривалості життя свідчить про розвиненість у дітей інтуїції. «світ». Леонтьев // Вопросы психологии рехологии РАН. привертає факт осмислення дітьми (майже в половини респондентів) тривалості власного життя та його обмеженості об’єктивними факторами (старінням. Лисина. хворобою. – С. 7. частіше вони розглядають їх як синонімічні [2]. Котырло В. Діти вже знайомі з такими поняттями. є почуття впевненості в собі. Емоційна складова віри характеризується нестійкістю почуттів і переживань. що діти з раннього віку розмірковують над питаннями. Гуськова.com розвитку такої риси ставлення до себе. Воловикова]. Кравцова // Вопросы психологии. розглядаючи віру як складне особистісне утворення. – 1992. – 212 с. 78-86. значущі інші. Рузская].6. недостатньо розвиненим переживанням співчуття. Розвиток когнітивного компонента віри пов’язаний із розвитком наочно-образного мислення й уяви. У них є уявлення про Бога й про перспективу людського життя. Рязанової. ред.Е. Развитие представлений о себе у ребенка 4. А. Ціннісно-мотиваційний компонент характеризується появою ієрархії мотивів. Рязанова. росы психологии. смертю). Витоками розвитку віри в себе в дошкільному віці. – С. Г. Гренкової-Дікевич.Н. Розвиток пізнавальної активності в цьому віці набуває характеру невичерпної допитливості. Развитие волевого поведения у дошкольниБлакитна // Вікова психологія. Важливим на першому етапі розвитку віри в дошкільному віці є виникнення процесу персоналізації віри. К.Н. Т. добро і зло.И. дования по вопросам возрастной и педагогической психо– С.д. бенка дошкольного возраста. М. 3. слід підкреслити.

1.V. nezh: izd-vo NPO «MODEK». Early Childhood / MV Vovchyk blue // Studies on developmental and educational psychology. 1999.: Издат.]. 20.[ed.I. Kononko.: Piter.K. Obuhova. Volovikova. mystical faith Алексеева Ю.О. 64-76. 2009. Nepomnjashhaja N.И. M. It notes the connection of the faith dynamics with indicators of mental development (tumors. Centr «Akademija».Ф. Психологические особенности становления веры в раннем онтогенезе Аннотация. – 568 p. ред. Smirnova. Мухина В. Fel'dshtejn D. Фельдштейн Д. Смирнова. В статье проанализирован вопрос специфики развития веры как интегрального личностного образования у детей дошкольного возраста. Pedagogy and Psychology.I. 42-47. – SPb.K.В. – E. – 272 p. – P. Smirnova E. The article considers the development of structural components of faith of the under eschool age child's personality (cognitive. faith in oneself. вузов.I. Leontiev // Questions of psychology preschool person: Selected Works: in 2 vol. Формирование личности в общении / М. Lisina M. 13. в других. Schweitzer (Eds).И. – P.И.: Школа-Пресс. – С.S. Ruzskaja]. – М. – М. 14. Зиглер. Avdeeva // Piter. 4247. Kotyrlo V. positive self-conception.com 12. Developing a public faith: New directions in practical theology. Shapovalenko. 18. характерных для каждого возрастного периода. – 2010. поведенческого) и видов веры (веры в себя. 2005. Теории личности. И. 1983. Subbotskij E. 19. – № 6.: Питер.: Shkola-Press. 1992. years / N. spiritual and religious faith.]. Хьелл Л. – М. 1971. ethno-linguistic and religious identity M.N.: Publ. R.E. / Л.N. 1997. A. [Ed. Формы и функции подражания в детском возрасте / Л. – № 3. Ryazanov. – №3. A. 1999. Features of religious identity in modern Russia M. Development of representations about itself at the 21. Volovikova]. Alieksieieva Y. – № 5. Непомнящая Н. – P. – 607 p. – 607 с. – 160 p. Age Psychology: phenomenology development. – Vol. – № 3. – 1996.: Педагогика. III(24). 78-86. – K. Silvestru. 11. The psychology of the child from birth to seven 6. behavioral) and kinds of faith (belief in yourself. 132-141. emotional. / L. Streib H.G. социальные ценности. мистическая вера 85 .В. Krajg. – 456 с. The preconditions of faith development in the early age (feeling of trust to adults.: Piter. [4d ed. Шаповаленко.И.].seanewdim. 2015 www. H'ell.V. Лисина. – E. Davydov // Questions of psychology. – SPb. M. – М. the causes of psychological belief in magic / E. Gus'kova T.I.: Publ. Smirnova E. [Ed. – P. A.I. 15.[отв. Obuhova L. Ключевые слова: вера. leading activities) specific to each age period. Развитие личности ребенка / [пер. Theories of Personality. 17. Kravcova // Questions of psychology.N. 49-58. отрочество: Учебник для студ.: engl. Обухова. / Psychology.].V. [4-е изд. Ryazanov. – Ki(the analysis of the responses of children from Smolensk) / shenev: «ShTIINCA».S. Lisina M. H'ell L. Смирнова // Вопросы психологии. Nepomnjashhaja. Volovikova M. – С. A. I. – M . 2006. Психология ребенка от рождения до семи лет: Учебник для педагогических вузов и училищ / Е. 19.I. [otv. Д. – 320с. – Т. 10. Kostiuk]. V. – 383 с.В. Воронеж: изд-во НПО «МОДЕК». 21.V. – M.: Питер. of children and adolescents / [Ed. G. 2005. Lisina. М. child. – М. 9.: Progress. Shkola. 1995. 22-35. Formation of the person in communication / Development of national. 17. – M.V.L. Kononko O. / D. Subbotskij // 2001. вера в социальные ценности. положительная Я-концепция. – 1990. school. Lisina.: Developmental Psychology. Возрастная пихология: феноменология развития. Muhina.: Прогресс. Fel'dshtejn.: Rad. вера в другого. 200 p.L. – 383 p. 1992. – 2010.M. – P.V. faith in the other. – СПб.Ф.O. Выживание в мире машин: взгляд психолога на причины веры в магию / Е. Непомнящая. Определяются предпосылки развития веры в раннем возрасте (чувство доверия ребенка к взрослым. Gus’kova. In R. The development of the child's personality / [translate from preschoolers (Systematic Approach) / O. Психология развития человека как личности: Избранные труды: в 2 т. 1976. Фельдштейн.V. – 112 с. Lisina. St. Psychological neoplasms of preschool / ontogenesis / E. in others in social values.И. – 272 с. – 3. three years / T.: Soviets Pedagogika. T.I. REFERENCES (TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1. the belief in social values. Muhina V. Leont'ev A. Personal neoplasms in children during the crisis 456 p. 1997. National Psychological Journal.С. ценностно-мотивационного. Kotyrlo.: Изд-во Московского психолого-социального института. Kravcova E. The development will and arbitrariness in early 7. Smirnova // Questions of psychology. 1994. 13. – K. 1987. T. Субботский // Национальный психологический журнал. Центр «Академия». P. 16. Рассматривается развитие структурных компонентов веры личности ребенка дошкольного возраста (когнитивного. Louis. adolescence: Textbook for students of universities. – 107 p.G. The development of voluntary behavior in years: the textbook for teachers of universities and colleges / preschool children / V. / Д. 2006. ведущими видами деятельности).S.F. 2000. Смирнова Е. Лисина М. D. The paper analises the question of the specifics of the development of faith as an integral formation at the preschool age children. Vovchik-Blakitna M. духовно-религиозной и мистической). Хьелл. The survival of the world's vehicles: a look at 8.E. M. – 1992. Leontiev. 15-42.V. N. The form and function of imitation in childhood childhood / V. – K . – M. (2003) Faith development research at twenty years. – M. – M.С. value-motivational. 1. 5. Missouri: Chalice Press. 18. – № 1. – M.N. Смирнова Е. – 112 p. Elagina // Questions of 14. Barrett.O. 1994. – № 3. с англ. – M. – 1987. / В.: Изд-во МГУ. – СПб. Stilos.Science and Education a New Dimension.: Pedagogika. Psychological peculiarities of faith formation in the early ontogenesis Abstract.O. А. 13-45. 22. P. детство. Psychological bases of personal development of 16. 32-55. 4. Davydov V. – М. : Internatiohouse of the Moscow Psychological and Social Institute. M. Развитие воли и произвольности в раннем онтогенезе / Е.О. – 320 p. 2009. 1980.О. Leonid Grenkova-Dikevich // 12. Фонарева]. – M. Psychology of human development as a preschool / A. Fonareva]. 49-58. Lisina M.F. – 1990. – 160 с. – P. spiritual and religious.О.А.I. эмоционального. Issue: 48. Субботский Е. самостоятельность и самоконтроль). Osmer & F. Formation of the person of the child 6-7 psychology.I. Genesis and development of personality in 15. / L. Developmental Psychology / G.: Izd-vo MGU. – 992 p. Мухина. вера в себя. A. 1987. – P. red. – 212 p.И. Обухова Л. Psychology of consciousness in preschoolers / 2. Zaporozhets].: first year of the child's life / M. Zigler.A. – 568 с. – SPb. mystical). Отмечается связь динамики веры с показателями психического развития (новообразованиями. selfdependence and self-control) is defined. духовно-религиозная вера. Становление личности ребенка 6-7 лет / Н.I. – 336 p.I. Voronal Educational and Psychological College.O. 2001. Keywords: faith.: Publishing House of the Institute of childhood.V. Psihological development of the child in the 20. Krajg G.

М.А. фрустрацией и депривацией различных потребностей человека. вызванными напряженной деятельностью. Pedagogy and Psychology. На настоящий момент в трудах отечественных исследователей (Л. а также оценивание достоверности сохранения их здоровья и работоспособности после влияния экстремальных факторов всегда привлекала внимание исследователей (А. Савчина. Анализ научных работ. Аболина. что и обусловило актуальность данного исследования. однако все также актуальным остается задание разработки методов и программ. Проблема прогнозирования поведения людей в экстремальных условиях деятельности. Судаков. так и личностными характеристиками человека. О. установить ее сущность. Хитров. стрессоустойчивость Введение. которые касаются соотношения стрессоустойчивости с психологическими качествами личности. обуславливающие взаимосвязь стрессоустойчивости и особенностей адаптивности личности. А. Тарабрина.З.О. О. Лазарус. Г. М. а также личностной экстремальности нашей жизни и существенным изменением содержания и условий труда у представителей многих профессий. В. которые определяют успешность адаптации к стрессогенным ситуациям. Абабков.И. III(24). Хобфал и др. посвященных исследуемой проблеме. Цель – установить психологические факторы. Ушинского. М. при- сутствующих в тех или иных стрессовых ситуациях (Р. экономической.Г. определить детерминанты стрессоустойчивость личности.Д. Лазарус. что детерминантами стрессоустойчивости являются как объективные. Формирование личности. Марищук. в результате своей повышенной длительности или чрезмерной интенсивности. Моргун.В. Сулз. Во многих исследованиях представлено изучение психологических механизмов стресса. Лезонен. Корольчук. остается невыясненным ряд вопросов.). М.М.С. В.А.В.А. М. Проведен факторный анализ и выявлены четыре структуры психологических факторов. обуславливающих взаимосвязь стрессоустойчивости и особенностей адаптивности личности.) накоплен богатый материал по вопросам стресса и стрессоустойчивости. Issue: 48. важное место среди которых занимает его эмоциональное самочувствие и благополучие [3]. а именно: характеристики экстремальной обстановки и индивидуальнопсихологические характеристики [1]. приводит к перенапряжению систем организма и "срыва" их нормального функционирования [2]. К.С. Р. 86 . признаки. стрессоустойчивости и психологической поддержки личности получает особенную актуальность в современных условиях кризиса социальных отношений и повышенного темпа жизни. Стресс как состояние напряжения.В.В. В. Установлено.А.К. Кириленко. психологическая лабильность. техногенной. Е. Л. о возможности выделения психологических факторов. которая представляет для нас интерес. адаптивность. Одесса.Л. Романова. Свядощ и др. Бодрова. Проблема обеспечения позитивного эмоционального самочувствия. Меерсон. Моляко. С. полинезависимость личности. в том числе и специалистов разных областей профессиональной деятельности. В. 2015 www. Никифорова.Б.М.Ц. Пуни.Л. приобретает актуальность в научной и практической сфере в связи с непрерывным ростом социальной. Дж. Лазарус). Марищука. прежде всего. А. в частности с адаптивностью личности. Н. Маклакова. личностные свойства. проявления и факторы. Стрессоустойчивость личности имеет многоуровневую детерминацию и предопределена как характеристиками окружающей среды. Щербатых. представлена характеристика личностного профиля каждого типа.Ф. В.А. самореализация человека зависят от многих факторов. С. С. О. Обосновать выбор методического диагностического инструментария для определения взаимосвязи между особенностями адаптивности и стрессоустойчивостью личности. мотивация к преодолению неудач достижению целей. когнитивные факторы (В. Фолкмен и др. что наиболее ключевыми с точки зрения профессиональной адаптации выступают индивидуально-психологические особенности адаптивности личности. Психологические факторы взаимосвязи стрессоустойчивости с особенностями адаптивности личности __________________________________ Арабаджи-Сапункова Светлана Георгиевна. Р. Ложкина. Яковенко).Г. Берзинь. С. развитие ее потенциала. а также зарубежных (Р. В. определить место адаптивности в системе детерминант стрессоустойчивость личности. Ключевые слова: профессиональная адаптация (ПА). так и субъективные обстоятельства. Выявлены и описаны разные типы поведения человека в зависимости от наличия у него психологических защитных механизмов и копинг-стратегий. Бодрова. Самойлова.С.seanewdim. В. 2. О. уровни и типы ПА. о том.К. Кобаса. Зильберман. Бенджамин. В. Г. факторы социального окружения. Объект – стрессоустойчивость личности.О. свидетельствует. Проблема психологического стресса населения. которые обуславливают взаимосвязь адаптивности и стрессоустойчивости личности. г. Проблема стрессоустойчивости начала разрабатываться в психологических исследованиях в конце ХХ ст. Ф. Перре.). Однако недостаточно изучены вопросы. На основе теоретико-методологического анализа определить основные направления и принципы исследования проблемы стрессоустойчивость личности. В состав четырехфакторной структуры вошли следующие факторы: уровень личностного развития.Science and Education a New Dimension. Корольчук. Ю. На стрессоустойчивость личности влияют врожденные особенности организма и ранний детский опыт. К. П. КитаевСмык. Украина Аннотация. Купер. С. Задачи: 1. Нартова-Бочавер. экологической. В статье представлены результаты исследования особенностей личности психологов с различными уровнями и типами профессиональной адаптации. обуславливающие взаимосвязь стрессоустойчивости и особенностей адаптивности личности.com Арабаджи-Сапункова С. В. Несмотря на значительную разработанность отдельных аспектов тематики. аспирантка кафедры специальной психологии и педагогики Южноукраинский национальный педагогический университет имени К. Предмет – психологические факторы.

Рубинштейн). субъектности (А. Леонтьєв).Е. А. В эмпирическом исследовании был разработан и использован оригинальный Опросник профессиональной адаптации психологов (Т. Исследовать характер взаимосвязей показателей адаптивности и стрессоустойчивости личности. но и в практических целях.Н. изучающих комплекс свойств. Эмпирически установить наличие взаимосвязи стрессоустойчивости и характеристик адаптивности личности. 5. Моросанова и др. Абульханова. которые диагностируются. Б. Pedagogy and Psychology. Варданян. Рубинштейн). Показано. Кроме того. Ломов).О. Шестнадцатифакторный личностный опросник Р. Установлены различия психологов с различными уровнями профессиональной адаптации. конструктной. В. готовности к осуществлению действий. П. предназначенный для изучения адаптации психологов в профессиональной сфере. отвечающих за социально-психологическую адаптацию.И. обуславливающие взаимосвязь стрессоустойчивости и особенностей адаптивности личности. так и на его результат – профессиональную адаптированность. В. методы наблюдения. что имеющийся диагностический инструментарий позволяет диагностировать уже сформированные индивидуально-типологические особенности адаптивности. 4. надежность параллельных форм) и валидности (лицевой. Татенко С. разработку нормативных шкал. хорошая ориентация в ожиданиях социума. в частности с самопринятия.П.Ф. степени интернальности личности. Татенко). Брушлинский.Л. направленных на преодоление неудач и достижения поставленной цели.О. Анохин.seanewdim. легкость в их распознавании и иерархизации. М. В. Issue: 48. Созданный оригинальный опросник предназначен для диагностики критериев для определения успешности адаптации к профессиональной роли психолога.К.Г. Мечникова. системности (Б. Южноукраинский национальный педагогический университет имени К.). Дегтяренко. исследования стрессоустойчивости как интегрального свойства личности (Б.А. а также включает уровневые показатели профессиональной адаптации психологов. методика «Оценка профессионального стресса» Вайсмана. Селье и др. С. Так. точности ориентации в социальных ожиданиях. беседы. направленных на достижение целей и преодоления неудач. Результаты апробации показали.PF). Коухена. С. развития и детерминизма (С.О. Баранов. конвергентной). Ушинского. Базы исследования: Одесский национальный университет имени И.В. Шкала стрессоустойчивости и социальной адаптации ХолмсаРаге. Установлено. Китаев-Смык. Одесский национальный политехнический университет. так и оригинальный опросник профессиональной адаптации психологов.А. О. Наиболее ключевыми с точки зрения профессиональной адаптации. В. Конопкин.И. Г. Леонова. Тест самооценки стрессоустойчивости С.В.О. субъективности психического отображения (А. Теоретико-методологическая база: психологические принципы связи сознания и деятельности. Г. Профессиональная адаптация психологов связана с широким спектром параметров. 2. исследование стресса (О. Санниковой. представление о механизмах саморегуляции поведения и деятельности (П. которые гипотетически могут повлиять как на процесс профессиональной адаптации. Кеттелла (форма 13 . сформирована репрезентативная выборка. стремлением к доминированию в социальных сферах жизни. Мильман.Б. что созданная методика является надежным и валидным психодиагностическим инструментом. второй этап включал непосредственно проведение эмпирических процедур.Б.). В.Л. Методика диагностики социально-психологической адаптации К. Субботин и др. тест-ретестовую надежность. Комплекс показателей.В. Лазарус. эмоциональным комфортом при установлении и развитии социальных контактов. Кузнецовой [6]. отвечает теоретически обоснованному конструкту.В. теория субъекта и индивидуальности (К. Бодров. Мерлин.С. легкости распознавания и иерархизации сигналов социума. III(24). анкетирование. которая включает теоретический анализ литературы по выбранной проблематике. Выявить психологические факторы. в результате которых разработан алгоритм эмпирического исследования.Science and Education a New Dimension. выступают параметры адаптивности личности (широта охвата сигналов социума. В. что позволяет использовать ее не только в научных. Л. Г. Одесский национальный медицинский университет. Комплекс психодиагностических методик составили: Тестопросник адаптивности О. корреляционного. В соответствии с исследовательскими задачами создан комплекс психодиагностических методик. что профессиональная адаптация связана с таким важным личностным фактором как адаптивность и зависит от широты охвата сигналов социума. Зильберман. Проведенная стандартизация оригинального опросника профессиональной адаптации психологов включала в себя: проверку его надежности (надежность эквивалентных частей теста.Х. О. 3. В. для положительного прогноза профессиональной адаптации психологов необходима определенная мотивация для совершенствования себя как профессионала. Р. Ананьев.А. 2015 www. способность к конструктивным действиям. Арабаджи-Сапункова). факторного анализов и параметрических методов определения достоверных различий по Стьюденту) и качественного анализа.). Методы исследования. Обработка полученных данных осуществлялась с помощью количественного (использование дискриптивных статистик. анализ и интерпретацию полученных результатов.com 3. Виллиансона. Р.Д. тестирование. В работе использовалась система методов. Бодров. Брушлинский. Даймонда. способность меняться и устойчивость эмоциональных переживаний). Эмпирическое исследование проводилось в три этапа: на подготовительном этапе был осуществлен комплекс организационно-методических процедур. который включает как традиционные надежные и валидные диагностические средства. 4. тогда как для построения прогноза относительно профессиональной адаптации нужное использование широкого спектра методик.О. Роджерса. для психологов с низким уровнем профессиональной адаптивности характерны следующие различия: низкий уро87 . принятием других. третий этап являл собой обработку.А. Петровский.

4. слишком высокая подозрительность. 6. адаптивностью и обратно коррелирует с уровнем профессионального стресса. широта охвата сигналов социума. выраженная интернальность. социально-психологической адаптации. 2. высокая степень подражания нормам. в расширении знаний о зависимости структуры адаптивности и стрессоустойчивости. III(24). психологическая лабильность. 7. 3. Для психологов с высоким уровнем профессиональной адаптации характерны следующие отличия: высокий уровень стрессоустойчивости. принятие других. точностью ориентации в социальных ожиданиях. поленезависимость личности. Выводы: 1. социальнопсихологической адаптации. 8. направленных на достижение целей и преодоления неудач. неготовностью меняться и неустойчивостью эмоциональных переживаний. хорошо развито абстрактное мышление. стремлением к доминированию. Находится на завершающем этапе разработка модели взаимосвязи особенностей адаптивности и стрессоустойчивости личности. 4. конформность. как абстрактное мышление. Эмпирически подтверждено. как и стрессоустойчивость. 88 . что основные показатели адаптивности и стрессоустойчивости личности прямо коррелируют с социально-психологической адаптацией. направленных на преодоление неудач. развитая эмпатия. хорошая ориентация в ожиданиях социума. профессиональной адаптацией. подозрительность и тревожность. низкий уровень адаптивности. готовностью к осуществлению действий. Эмпирически установлено. 2. направленных на достижение цели. общей адаптивностью и уровнем стрессоустойчивости личности. Эмпирически установлены особенности взаимосвязи стрессоустойчивости личности и уровневых и качественных характеристик адаптивности. которая определяется способностью субъекта осознанно включать. Оптимизировать процесс взаимодействия "психолог-клиент" при переживании клиентом стрессовой ситуации. принципиальность. самопринятие. неумение учитывать мнение окружающих. Уточнены. интернальностью. интегративной и динамической характеристике личности. также. высокий уровень активности. Научная новизна: 1. Устанавливаются психологические факторы взаимосвязи стрессоустойчивости с особенностями адаптивности личности. хорошая ориентация в ожиданиях социума сочетаются с неспособностью к конструктивным действиям. напряженность. имеют прямую взаимосвязь с такими личностными чертами. Повысить эффективность взаимодействия "психолог-клиент" благодаря учету индивидуальных особенностей взаимосвязи адаптивности и стрессоустойчивости при прохождении личностью стрессовой ситуации. в выявлении психологических факторов взаимосвязи адаптивности личности и ее стрессоустойчивости. высокий самоконтроль. Выявлено четырехфакторную структуру психологических факторов. неспособность меняться и неустойчивость эмоциональных переживаний.Science and Education a New Dimension. независимость. готовность меняться и устойчивость эмоциональных переживаний . сложность в их распознавании и иерархизации. самопринятие. готовностью к осуществлению действий. 2015 www. что адаптивность и ее параметры. эмоциональным комфортом. проницательность. Эмпирически установлено существование прямой взаимосвязи между широтой охвата сигналов социума. тревожность.seanewdim. Pedagogy and Psychology. Выявлена взаимосвязь стрессоустойчивости личности и особенностей адаптивности личности. легкостью распознавания и иерархизации сигналов социума. Теоретическое значение исследования заключается в изучении связи особенностей адаптивности со cтрессоустойчивостью личности. Теоретически обоснованы и эмпирически установлены сущность. легкость в их распознавании и иерархизации. самопринятие. высокий уровень контроля собственных эмоций и поведения. направленных на достижение целей и преодоления неудач. обусловливающих взаимосвязь адаптивности и стрессоустойчивости личности. принятием других. тяга к новому. высокий уровень адаптивности. стремление к доминированию. высокий контроль проявлений эмоций и поведения. 5. проявления и факторы стрессоустойчивости. смелость. 3. Практическое значение Полученные результаты позволят: 1. В состав четырехфакторной структуры вошли следующие факторы: уровень личностного развития. а также узость охвата сигналов социума. эмоциональная устойчивость. социальнопсихологической адаптации. эмоционального комфорта. направленных на достижение целей и преодоления неудач. широта охвата сигналов социума. как непрактичность. консолидировать и развивать собственные психологические ресурсы. средний уровень адаптивности. принятие других. мотивация к преодолению неудач и достижения цели. неспособность к конструктивным действиям. слабая ориентация в ожиданиях социума. прозорливость. принятие других. эмоциональная стабильность. Дано теоретическое обоснование количественных и качественных характеристик адаптивности. При этом установлена обратная связь с такими личностными чертами. Issue: 48. Разрабатывается факторная модель взаимосвязи стрессоустойчивости и адаптивности личности.com вень стрессоустойчивости. общей удовлетворенностью . самопринятие. внешний локус контроля. дополнены и систематизированы научные представления о стрессоустойчивости как системной. уверенность в себе. признаки. Для психологов со средним уровнем профессиональной адаптации характерны следующие отличия: средний уровень стрессоустойчивости. 2. легкость в их распознавании и иерархизации. способность к конструктивным действиям.

V.В. Основные направления профессионального нанты адаптационного потенциала личности / І. Nazarenko O. Kuzmin Yu. Конарестановления личности практического психолога в высшей ва // Актуальні проблеми психології. – Вип.4.В. Psychological factors of relationship stress with features of adaptive personality Annotation . Назаренко // URL: http://www. Р. tal/Soc_Gum/Vchdpu/2009_74_2/9 . П.–277 p..P Sannitry of Education and Science of the Russian Federation. O. – N 4. О. ун-т. – О.V. Keywords: professional adaptation (PA).Черкасов. Г. 2009. – Kazan’: KNRTU.pdf 2.5. Konareva І. Александровский.Кузьмина: Мграфия. – Казань: Н. 2015 www.М. – 258 с. – N 4 . Александровский Ю. adaptability.: Science.N. – 2003. 7. motivation to overcome setbacks achieves the goals.В.V Kuznetsova. 2012. 7. – 135-143 p.gov. – С. Назаренко О. Sannikova O. Панок // Практическая психология и социС.nbuv. Main directions of professional personal formation son’s adaptive potential / І.P Adaptability of person: monograph / O. Pedagogy and Psychology. nbuv.Н. Yu.Г. N. practicum / comp. Ю. REFERENCES (TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1. Panok // Pracpsychology. – 2003.5. – Т.M. Aleksandrovsky Yu.М. tichna psihologіya ta sotsіalna robota. The structure includes four-factor structure of the following factors: the level of personal development. Issue: 48. Адаптивность личности [Текст] : моноса: практикум / сост. Индивидуально-психологические детерми.П. Состояния психической дезадапта. levels and types of PA. : Изд. R.. и науки РФ. Aleksandrovsky.V.6.Н. – М. multi independence of the personality. Панок В.П. Panok V.A.G.А. Психодиагностика стрес.5. III(24).G.V Nazarenko // URL: http://www. Конарева І. 24. – Issue 24. – Vol.ua/ por1976. Теоретический анализ проблемы профессиции и их компенсация / Ю.N.gov. tion / O. 14-16. – 277 с. 121 p.. Individual psychological determinants of per.В. технол. 2009.P.seanewdim. – M . Санникова О. Kazan kova. Kupriyanov. гос. 135-143. Found that the most crucial in terms of professional ada ptation serve individual psychological characteristics of personality adaptability. Kuzmina: Minis. Factor analysis identified four structures and psychological factors that determine the relationship of adaptability and stress the individual. альная работа. / О..A. Kupriyanov R. 2012. Konareva // Actual problems of for psychologist working in a high school / V.com ЛИТЕРАТУРА 1. resistance to stress 89 . The article presents the results of studies of the personality psychologists with different levels and types of professional adaptation. 3. the characteristic of the personal profile of each type. КНИТУ.: ональной адаптации / О. Кузнецова. Arabadji-Sapunkova Svetlana G. Санникова.pdf 2. 1976. во образ.Science and Education a New Dimension. 143. – State Technological University. States of psychological deadaptation and 4.M. – 121 с. Казан. – 258 p. Куприянов. Наука. Theoretical problems of professional adaptatheir compensation / Yu. Кузьмина Ю. Куприянов Р. : Publ. psychological lability.В.ua/portal/Soc_Gum/Vchdpu/2009_74_2/9.А. Cherkasov. Psychodiagnostics of stress: 16. – P. – O. – школе / В.

стан психологічного благополуччя [6].І.В.О. що стійкою тенденцією є переважання загальної задоволеності. доцент кафедри загальної та диференціальної психології Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Л. що. В. реалістичність бачення життя як такого. залежить від минулого людини. Короткий огляд публікацій за темою. що визначаються рівнем її адаптивності. порушує цілий спектр проблем наукового пізнання. встановлено їх зв’язок з різними аспектами буття особистості. як адекватність. Головаха. Ананьєва та С. В цих умовах все більш актуальним стає дослідження проблеми адаптивності як фундаментальної психічної властивості. Одним з перспективних напрямків дослідження є визначення функціональних характеристик і проявів адаптивності. Балл. як мотиваційний образ (сценарій життя. Одеса. Емпіричне дослідження.seanewdim.). спрямованих на збереження або відновлення рівноважних взаємовідносин особистості з мікро. Issue: 48. що відображає систему ставлення особистості до свого життя.В. зокрема загальною задоволеністю життям [3].Г. Психобіографічні кореляти адаптивності особистості ________________________________ Кузнєцова Оксана Володимирівна. Кроник. 90 . особливості ставлення до минулого. Висока динамічність плину життя. та опис психобіографічних характеристик у адаптивних та неадаптивних осіб. що характеризує здатність до внутрішніх (внутрішньоособистісних) і зовнішніх (поведінкових) перетворень. Анохін. кандидат психологічних наук. яке є ланцюгом безперервних успішних та неуспішних адаптацій. Ушинського. м. Коржова. Розов. В статті наведено результати теоретико-емпіричного дослідження особливостей сприйняття життєвого шляху осіб з різним рівнем адаптивності та опис психобіографічних характеристик у адаптивних та неадаптивних особистостей.). Дослідження суб’єктивної картини життєвого шляху ґрунтується на поглядах Б. що відображає такі аспекти взаємодії людини зі світом.О.Д.В. Рубін-штейна. суб’єктність. важливим є вивчення проявів адаптивності особистості в контексті психобіографічних характеристик особистості (характеристик особистості як суб’єкта власного життя). В. Ковальов. створюють ресурс у боротьбі з біографічними кризами. Петровський.І.Г. Адаптивність розглядається як стійка властивість особистості. В сучасній психології проблема адаптивності розробляється як в контексті вивчення якості реалізації особистістю власної активності (А. спрямованих на збереження або відновлення рівноважних взаємовідносин особистості з мікро. проведено в три етапи: підготовчий. позитивних аспектів ставлення до власного життя у осіб з високим рівнем адаптивності.П. Л. а також від об’єктивних умов. як індикатор прояву суб’єктних характеристик [1].В. а саме формування суб’єктивної картини життєвого шляху. так і у напрямку дослідження стійкої властивості особистості. Узагальнення результатів багаторічного дослідження адаптивності як властивості особистості дозволяє говорити про її важливу роль в регуляції процесів діяльності та спілкування.Ю.А. Р. Фурман та ін. На думку Л. Дослідження психобіографічних характеристик показало. Це образ прожитого. Ключові слова: адаптивність. суб’єктивна картина життєвого шляху. що розглядається як характеристика самосвідомості. безперервність. Хартманн та ін. включає ухвалення її змісту. Георгієвський.О.В.com Кузнєцова О. досягнення функціонального стану рівноваги у взаємодії особистості зі світом. що зумовлюють характеристики суб’єктивної картини життєвого шляху. III(24). Ахмеров. Г. А. ми розуміємо її як стійку властивість особистості. оптимальність.Science and Education a New Dimension. що знайшли подальший розвиток в численних роботах сучасних дослідників (К. нарощування складності буття людини. Сельє. Pedagogy and Psychology. Конкретно встановлено. 2015 www. задоволеність життям Вступ. що визначає можливість пристосування людини до життєвої ситуації. що вказує на роль адаптивних здібностей особистості у розвитку її суб’єктності. З позицій подієво-біографічного підходу досягнуте в житті. у яких відбувається її життя [2]. Є. життєва программа). А. різноманітність та диференційованість змісту суб’єктивної картини життєвого шляху. здатності до ефективного адаптування (О.Б. гармонійність.Ф. з яким стикається людина і до якого має пристосовуватися. Кулікова.і макросоціальним середовищем при змінах в її характеристиках. прийняття особистої історії. що характеризує здатність до внутрішніх (внутрішньоособистісних) і зовнішніх (поведінкових) перетворень. А. її оцінка та відчуття задоволення. В. Тому метою даного дослідження стало визначення особливостей сприйняття життєвого шляху особистості. структурують психобіографічні параметри. присвячених дослідженню адаптивності (П.В.К. О. фокус уваги на певному змісті подій за їх типом та видом. Є. Нуркова та ін. Саннікова). поняття «задоволеність життям» як показник. Х. діагностичний та аналітико-інтерпретаційний. О. насьогодні достатньо з’ясованими є подієво-часові характеристики суб’єктивної картини життєвого шляху. сприяють позитивному прийняттю власного буття та укоріненню переживання задоволення. Україна Анотація. загострення різноманітних криз – це характеристики сучасного світу. Спираючись на низку робіт. так і змістові аспекти суб’єктивної картини життєвого шляху особистості. що представляють як формальні. Тому особливо важливо виокремити та описати чинники. Лібін. що адаптивність певною мірою регламентує: продуктивність образів власного життєвого шляху.і макросоціальним середовищем при змінах в його характеристиках [7]. перебудов. Отримані дані дозволили розкрити особливості співвідношення між адаптивністю та психобіографічними характеристиками. Абульханова. що відображається у суб’єктивній оцінці. спрямоване на реалізацію поставленої мети. Г. Маклаков. Зокрема. Так. перебудов. Бурлачук. теперішнього і майбутнього життя. В цьому аспекті важливо звернути увагу на роль адаптивності як властивості.І.). в свою чергу. розвитку самосвідомості людини. психобіографічні характеристики. комфорт. невизначеність та хаотичність змін.

Легкість актуалізації подій вказує на багатство психологічного часу адаптивної особистості. Оцінки життєвих подій у адаптивних та неадаптивних осіб (формальні характеристики) Порівняльний аналіз даних за визначеними формальними показниками (загальна вага подій − ЗВП. Ці люди швидко і легко включаються в новий вид роботи. переважанні спогадів. ретроспекції у образах. О. 5) вага негативних подій (небажаність). без надмірної напруги "зустрічатися" з власним минулим і активно продукувати відповідні образи. вага минулих подій – Мин.Science and Education a New Dimension. входять до нових груп. 3) вага майбутніх подій (значимість. В нашому дослідженні обробка даних за цією методикою проводилась згідно з такими шкалами: 1) загальна вага подій (продуктивність).Ю. не схильну зазнавати труднощів в адаптації. напружених ситуаціях достатньо легко відновлюються. У скрутних. оскільки в зрілому віці. Безболісна активна актуалізація таких образів свідчить про прийняття особистістю свого прожитого життєвого шляху. Коржової. Для вивчення параметрів суб’єктивної картини життєвого шляху було обрано методику «Психологічна автобіографія» Є. що перевірено статистично за допомогою t-критерію Стьюдента.com Матеріали та методи.Д. тому внутрішня картина життєвого шляху є доволі розвинена і насичена різноманітними подіями. Такі дані є цілком логічними. Вибір дорослих осіб невипадковий. людина вже отримає певні сигнали про результати свого життя. довготривалі наслідки подій. 45 40 35 30 25 адаптивні неадаптивні 20 15 10 5 0 ЗВП мин майб поз нег Рис. виражених у формальних характеристиках.В. нових ситуаціях і протистояти життєвим труднощам. вони серйозно не впливають на результативність діяльності і емоційне самопочуття такої особистості. Саннікова. а з іншого. вага негативних подій – Нег) вказує на наявність значних відмінностей у досліджуваних групах. антиципація). Для неадаптивних особистостей зрілого віку властива доволі низька загальна продуктивність образів 91 . реалістичність сприйняття особистої історії. У напружених (адаптаційних) ситуаціях. коли закономірно порушується стан внутрішньої рівноваги. Розглянемо показники внутрішньої картини життєвого шляху цих осіб. Здатні ефективно діяти в несподіваних. 1. 6) тип подій. Кузнєцова) [7]. вага позитивних подій – Поз. в кількості 52 осіб віком від 40 до 53 років. виходячи з того. вага майбутніх подій – Майб. За результатами діагностики показників адаптивності були виділені групи осіб з загальним високим рівнем адаптивності (ЗПАmax) та низьким рівнем (ЗПА-min). насиченість суб’єктивної картини життєвого шляху. що свідчить про зацікавленість життям.seanewdim. Це виявляється перш за все у захопленості подіями минулого. Pedagogy and Psychology. Саме такі особливості адаптивних осіб дозволяють їм відкрито. Адаптивні особистості зберігають продуктивність образів власного життя. У вибірку дослідження увійшли слухачі та викладачі факультету післядипломної освіти "Психологія" Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. адаптуються до проблеми. що високий рівень розвитку адаптивності характеризує особистість. 1 на діаграмі показано особливості оцінки життєвих подій. Для діагностики адаптивності обрано Тест-опитувальник соціальної адаптивності (О. Результати та їх обговорення. 2015 www. 4) вага позитивних подій (бажаність). у адаптивних та неадаптивних осіб. ретроспекція). Issue: 48. перестають її емоційно виділяти. відчувають себе "як вдома" навіть на тимчасовій роботі. 7) вид подій [4]. вони здатні швидко відновлювати його за рахунок ефективної роботи адаптаційних механізмів. занурення у подієву канву свого буття. На рис. III(24). Ушинського. 2) вага минулих подій (значимість. особис- тість відрізняється значним життєвим досвідом. Зміни в житті приймають легко. стійкі до негативних емоційних впливів. з одного боку. Куценко під час виконання завдань випускної роботи під нашим керівництвом. Проведення діагностичних процедур та статистичної обробки отриманих даних здійснювала слухачка факультету післядипломної освіти "Психологія" В.П.

На противагу цьому неадаптивні особистості.події. які значно переважають в групі адаптивних осіб. порівняно з адаптивними особистостями. що є свідченням більш реалістичного та адекватного сприйняття життєвого шляху. які більш відкрито та реалістично сприймають власне життя. На діаграмі представлені наступні типи подій: І – біологічні. навіть незначні зміни в житті. На рис. що не регламентується з боку адаптивності. 11 – робота. тобто вираженою нестачею адаптивних здібностей. порівняно з неадаптивними особистостями. нового оточення. 3 – діти. IV . ІІ – особистісно-психологічні. так і неадаптивні особистості показали дуже низький рівень уваги до майбутніх подій у своєму житті. 10 – навчання. прийняття і його сумних сторін. пов’язаних з переживанням непродуктивності свого життя. за кількістю подій. відрізняються зацікавленістю до нього та прийняттям.com свого життя. Загально визнаним є той факт. пов’язані зі змінами фізичного середовища. Значно меншою мірою. причому він насичений. прийняття життєвого шляху. що і виявляється у небажанні звертатися до минулого і згадувати про пройдений життєвий шлях. Це пояснюється типовими характеристиками. Проте особливо яскраво спостерігаються відмінності між досліджуваними групами осіб за ступенем вираженості показників ваги як позитивних. ІІІ – події. 6 – Я. Така характеристика суб’єктивної картини життєвого шляху є важливою складовою ресурсу переборення життєвих труднощів. про схильність адаптивних осіб до позитивної оцінки подій власного життя. пов’язані зі змінами соціального середовища. схильні випробовувати проблеми у різних сферах соціального життя. загальне задоволення. 8 – міжособистісні стосунки. 100 90 80 70 60 адаптивні 50 неадаптивні 40 30 20 10 0 I II III IV 1 2 3 4 6 7 8 10 11 12 Рис. Така людина важко переживає будь-які. що є невід’ємною часткою повноцінного та наповненого життя. 2015 www. тому загальне відчуття комфортності в житті в них знижене. що вказує на дію механізмів психологічного захисту. спустошеності. III(24). так і негативних подій. що як адаптивні. чинити опір стресу. Цікаво. Природною є і опора на радісні події. що дорослі досліджувані з різною адаптивністю відрізняються за рівнем продуктивності образів власного життєвого шляху. що свідчить про певні труднощі у актуалізації картини власного життєвого шляху. Pedagogy and Psychology. Це свідчить. Ці дані опосередковано вказують на незадоволеність життям як таким. Невипадково в групі цих осіб і більш виражений. показник ваги негативних подій. Issue: 48. ці особи орієнтовані на спогади. негативними емоційними переживаннями. 7 – суспільство. що можна вважати скоріше загальною особливістю. в основному. які оцінюються як бажані та небажані. довго звикає до нової обстановки.seanewdim. вказуючи менше негативних подій намагаються відсторонитися від суму. Часто не здатні справлятися з життєвими труднощами. що властиві особистості з низьким рівнем розвитку адаптивності. по-перше.Science and Education a New Dimension. При входженні в новий вид діяльності переживають тривалий адаптаційний період. 2 – подружжя. Всі ці показники домінують у адаптивних осіб. за орієнтацією на оцінку подій у минулому. види подій: 1 – батьківська родина. Отже. що і відображено у відповідях досліджуваних: як загальна тенденція в обох групах вага позитивних подій переважає. 12 – природа. за результатами аналізу формальних показників суб’єктивної картини життєвого шляху можна стверджувати. Змістові характеристики суб’єктивної картини життєвого шляху (тип та вид подій) в групах адаптивних та неадаптивних осіб 92 . нової роботи. занепокоєння. оскільки новизну в своєму житті сприймають як загрозу. що більшість людей дорослого віку схильні спиратися на минулий досвід [4]. попередження біографічних криз. психотравмуючих ситуацій. 2. безрадісності. Такі особистості акцентують увагу на життєвих труднощах та негараздах.2 на діаграмі показано дані (переведені в відсотки) про змістові характеристики суб’єктивної картини життєвого шляху (тип та вид подій) в групах адаптивних та неадаптивних осіб. 4 – місце проживання.

пов’язані зі змінами у соціальному середовищі (подружжя. на що також і вказують результати статистичної перевірки за допомогою t-критерію Стьюдента. – реалістичність бачення життя як такого. пов’язані з вільним часом.F. – К. вказує на наявність значних відмінностей між адаптивними та неадаптивними особистостями. выпуск «Актуальные 109 с. – 263 p. пов’язані з самореалізацією у суспільстві. Kostenko. що характеризує збалансованість картини життєвого шляху і ставлення до свого життя як до цінності. пов’язаних із сферою батьківства. Субъективная картина жизненного пути и професійної підготовки" (Одеса.).В. У адаптивних осіб перше місце за значущістю займають події. позитивних аспектів ставлення до власного життя у осіб з високим рівнем адаптивності. Куликов Л. Адаптивні особистості активно згадують події. вважає своє життя цікавим. що представляють суб’єктивну картину життєвого шляху особистості. Конкретно встановлено. їх диференційованості та детальності. 2005. особистісними виборами.A.Кузнєцова. різноманітні пригоди. особистості / О. її оцінка та відчуття задоволення.8-12. – № 1.В.F.00. Загалом. навчанням та працею.V. Subjective picture of the life and life satisfactual problems of the humanities". – № 1. Ахмеров Р. Subjective picture of life's journey from 2. 2010. Бурлачук Л. Методика "Психологическая автобиограпредставителей религиозной секты Свидетели Иеговы / фия" в психодиагностике жизненных ситуаций / Е.В. 93 . Черкасов. особливо детально представляючи кар’єрні досягнення за роками. 2005. ter of the Russian Academy of Sciences. В інших сферах життєдіяльності фіксуються відмінності. хобі). 126tion in later life (based on living in nursing homes): dis. Burlashuk L. Коржова. Костенко К. зміни місця проживання. Е. наук : 19. Задоволеність життям та адаптивність 137. – P.П.: Росучених та студентів "Індивідуально-психологічні якості сийское педагогическое агентство. пов’язані з природою. особистісних досягненнях і певних життєво важливих рішеннях. ЛІТЕРАТУРА 1. – 153 s. Ліпінчук : матеріали 2. Психология настроения / Л. Бурлачука]. 20 травня 2010 р. прийняття особистої історії. наповненим змістом та подіями. Санникова О. 6. можна стверджувати. риале проживающих в домах-интернатах): дис. Так. Субъективная картина жизненного пути у 4. Issue: 48. самоствердженням. – 153 с. – особливості ставлення до минулого. Кузнецова.3. REFERENCES TRANSLATED AND TRANSLITERATED 1. – М. – 258 с. .Ф.00. саме адаптивні особистості відтворюють образи власного життя більш диференційовано за темами.Ю. концентруються на власних переживаннях.В. – 2005. що відтворюють досліджувані у психологічній автобіографії. розвагах та пригодах. Ахмеров // Изв-я Самарского научного центра РосКоржова / [ред. Отже. пов’язані з дітьми та подружжям. E. що адаптивність певною мірою регламентує: – продуктивність образів власного життєвого шляху. Бурлачук. Л. 1998.Ю. що вказує на роль адаптивних здібностей особистості у розвитку її суб’єктності. kand. 1997.01 / K.5. Pedagogy and Psychology.А. особистості майбутніх психологів та їх динаміка у період 3. 1994. – фокус уваги на певному змісті подій за їх типом та видом. – псих. III(24).Ф. так і у різноманітності та багатстві образів життя. – Спец.В. пов’язані з переїздами до нових місць проживання.: Russian Teacher R. Korzova. Дослідження психобіографічних характеристик показало. здебільш позитивними. Коржова Е. Неадаптивні особистості схильні до відтворення біологічних подій. – удовлетворенность жизнью в позднем возрасте (на матеОдеса. що адаптивність особистості виявляється як у виборі певних типів та видів подій. – С.A. Psychology of life situations: Tutorial / representatives of the religious sect Jehovah's Witnesses / L. ps. що адаптивна особистість переважно позитивно ставиться до власного життя. відрізняється активною позицією у осмисленні свого буття.В. – Одесса: Издатель Н.com Аналіз переваг у типі та виді життєвих подій.) та особистіснопсихологічні події. Санникова.01 / К. Загальною тенденцією у перевагах для обох груп є важливість подій. міжособистісними стосунками. особисті захоплення (подорожі. зміни сімейного статусу тощо. – С. Р. … 137. Костенко.Special Issue "Ac.А. Певною мірою актуальними є події. СМИЛ. Висновки.Science and Education a New Dimension. що стійкою тенденцією є переважання загальної задоволеності. СПб: Изд-во СПб ун-та. Це вказує на успішну соціально-психологічну адаптацію і важливість активної самореалізації у суспільстві і житті в цілому.П. – 2005. – Краснодар. Адаптивность личности : Монография / О. 2015 www. Akhmerov R. передусім за рахунок власного народження та народження дітей. У образах життя неадаптивних осіб очевидно домінують події. 126. Кузнєцова О. … канд.П. в їх відповідях відображається більш різноманітний спектр подій: пов’язаних з батьківською родиною.V.: 19. Виходячи з проведеного дослідження можна зробити висновок. О.А. серед яких важливе місце посідають події. – різноманітність та диференційованість змісту суб’єктивної картини життєвого шляху. 1998. – Krasnodar.seanewdim. Загалом адаптивна особистість відчуває життя як повноцінне. – сийской академии наук. проблемы гуманитарных наук».Yu. Куликов.Ф. проблемами суспільства. sc. отриманням нового досвіду.: МАУП. – 263 с. О. кар’єра та ін. Burlashuk.В. 2009. Kostenko K. Інші сфери життєдіяльності практично не відтворюються у відповідях неадаптивних осіб. Психология жизненных ситуаций : [учебМіжнародної науково-практичної конференції молодих ное пособие] / Л. – М.Ю. 7. Проведене теоретико-емпіричне дослідження дозволило розкрити особливості співвідношення між рівнем адаптивності та психобіографічними характеристиками. Akhmerov // Proceedings of the Samara Scientific CenAgency.

unique relationship to the past. Psychology mood / L. Sannikova. Issue: 48.: МАUP. acceptance of personal history. Конкретно установлено.V. – 109 p. psyhobiohrafic characteristics.. Kuznetsova O. Psyhobiografic personality correlates of adaptability Abstract. разнообразие и дифференцированность содержания субъективной картины жизненного пути. positive aspects of relationship to own lives for people with high level of adaptability. что адаптивность в определенной степени регламентирует: производительность образов жизненного пути. Korzova / ed. ее оценка и чувство удовлетворения.В. subjectivity. принятие личной истории. субъективная картина жизненного пути. так и содержательные аспекты субъективной картины жизненного пути личности. It was specifically found that adaptability to some extent regulates: own life course images productivity.А. May 20. Adaptability personality: Monograf / O.F. Kulikov.V. особенности отношения к прошлому. its assessment and a sense of satisfaction.P. L.V. О.V.Yu. Korzova E. реалистичность восприятия жизни. Research of psyhobiohrafic characteristics showed the steady trend of prevalence of overall satisfaction. В статье приведены результаты теоретико-эмпирического исследования соотношения адаптивности и психобиографических характеристик. 5. – Odesa.V. фокус внимания на определенных событиях. 2010. – К. Устойчивой тенденцией является преобладание общей удовлетворенности. life satisfaction Кузнецова О. Burlashuk]. III(24). психобиографические характеристики. Keywords: adaptability. N. 2010). 7.Yu.seanewdim. O. Kuznetsova. Lipinshuk : International scientific and practical conference of young scientists and students "Individual psychological personality traits of future psychologists and their dynamics during training" (Odessa.Science and Education a New Dimension. положительных аспектов отношения к собственной жизни у лиц с высоким уровнем адаптивности. Ключевые слова: адаптивность. Satisfaction with life and adaptability of the individual / O.V. 2015 www. subjective picture of life course. представляющих как формальные. – SPb: Pub. 1997. 2009. SPb Un-ty. Психобиографические корреляты адаптивности личности Аннотация. Kulikov L. The method of "Psychological autobiography" in psycho-diagnostics-life situations / E. Sannikova O. – Odessa: Pub. 1994. realistic view of life itself.P. удовлетворенность жизнью 94 . 6. Cherkasov. – P. diversity and differentiation of subjective picture of life course. Kuznetsova. Pedagogy and Psychology. – 258 p. The paper presents the results of theoretical and empirical study of relationship between the adaptability and psyhobiohrafic characteristics that represent both formal and content aspects of subjective picture of personality life course. SMIL. субъектность. Kuznetsova O. 8-12.P. focus on a sense of events by their type and sort.com 4.

А відтак. що свідчить про надійність та не випадковість такого зв’язку. Болтівець. Ключові слова: коефіцієнт кореляції. 2015 www. В. «Соціальна активність».com Мельніченко О. група з дисгармонійними орієнтаціями. У результаті використання цієї методики. Маусов. Одегов. ступінь загальної задоволеності якістю індивідуального життя. стратегію психологічного захисту у спілкуванні з партнерами. Таким чином. Методика «Діагностика домінуючої стратегії психологічного захисту у спілкуванні» (В. м. Всі орієнтації виражені сильно і однаковою мірою. оскільки коефіцієнт кореляції зафіксовано на рівні 0.285. Гіпотеза про те. Бубнова) має одинадцять шкал (цінностей): «Приємне проводження часу. Волгін. О. темп реакцій. «праця – гроші». А. Ю. Опрацювання наукової літератури показує. «Спілкування». загальний показник прийняття нововведення. Н. трудову мотивацію тощо. Показник значущості не перевищує позначки 0.359 – це свідчить про прямий помірний зв’язок між цими показниками. Пронніков. Між показниками «Загальний показник прийняття новов95 . а інші були відсутні. М. активність. «Уникнення». Між показниками цієї методики досліджено. Методика містить питання. то в контакті з партнерами респонденти активно використовують різний захист своєї суб’єктивної реальності. Київ.С. Окремі питання в управлінні інноваційною діяльністю науково-педагогічних працівників досліджували: С. «процес – результат». можна виявити декілька груп досліджуваних: група високовмотивованих досліджуваних з гармонійними орієнтаціями. У цьому полягає актуальність дослідження. В. чим більший показник «Миролюбство».Science and Education a New Dimension. вік не впливає на прийняття нововведень респондентом.445 відповідно. С. Креденцер. А. Карамушка. О. кореляційний аналіз. зацікавлення осіб. ролі науково-педагогічних працівників у прискоренні нововведень дослідили у своїх роботах Л.097. «Високе матеріальне благополуччя». Ця методика призначена для вивчення ціннісних орієнтацій особистості в реальних умовах життєдіяльності. що проблемам прийняття нововведень науковопедагогічними працівниками ВНЗ приділялася значна увага. Досліджуючи зв’язок між показниками «Загальний показник прийняття нововведень» та «Орієнтація на результат» цієї методики. Ладанов.Ф.473 та -0. Pedagogy and Psychology. Філь та ін. «Кохання». У дослідженні взяли участь 100 науковопедагогічних працівників вищого навчального закладу (23% чоловіків та 77% жінок) віком 25-70 років. які спрямовані на вивчення реалізації ціннісних орієнтацій у реальних умовах життєдіяльності. Бойко) містить три шкали: «Миролюбство». який взято з результатів проведення анкетування. А. коефіцієнт кореляції Пірсона Позитивне прийняття нововведень науково-педагогічними працівниками може допомогти ВНЗ в досягненні поставлених стратегічних і поточних завдань. що зі зростанням показника «Вік респондента» знижується «Загальний показник прийняття нововведень» може бути відкинута. що оскільки коефіцієнт кореляції Пірсона між показниками «Милосердя до інших» та «Визнання іншими» зафіксовано на рівні 0. Україна Анотація. у яких деякі орієнтації виражені сильно. Ісаєнко. Матірко. Потьомкіної) призначена для виявлення ступеня вираження соціально-психологічних установок.В. Пригожин. стимулювання творчості та ініціативи. «Пізнання світу». Н. Результати кореляційного аналізу за дослідженням «Психологічні чинники прийняття нововведень науково-педагогічними працівниками ВНЗ» _____________________________________ Мельніченко Оксана Іванівна. Між віком респондентів та загальним показником прийняття нововведень відсутній кореляційний зв’язок оскільки коефіцієнт кореляції Пірсона прямує до нульової позначки і зафіксовано на рівні 0. Чим більше відповідей того чи іншого типу. де головними факторами є забезпечення сприятливого психологічного клімату. Н. Між показниками «Уникнення» та «Миролюбство» визначено зворотній середній зв’язок. «Милосердя до інших». Пригожин та ін. група низьковмотивованих досліджуваних. нами було виявлено прямий помірний зв’язок. показник методики. Проблеми формування інноваційного мислення. Біполярні шкали: спрямованість на «альтруїзм – егоїзм». ступінь професійного вигоряння. Якщо їх кількість приблизно однакова. «Агресія» та дозволяє нам виявити стратегію психологічного захисту у спілкуванні з партнерами. «Визнання іншими». відпочинок». яке здійснювалося на основі десяти методик та анкетування. так само як і між показниками «Уникнення» та «Агресія» – коефіцієнти кореляції Пірсона -0. «Здоров’я». здобувач кафедри психології Київський національний торговельно-економічний університет. «Високий соціальний статус». III(24).seanewdim. Методика діагностики соціально-психологічних установок особистості в мотиваційно-потребнісній сфері (О. «свобода – влада». Підібрані методики дозволили нам чітко дослідити ступінь вираження соціально-психологічних установок науково-педагогічних працівників. системи вищої освіти тощо. «Пошук і насолода прекрасним». У статті представлені отримані показники за дослідженням психологічних чинників прийняття нововведень науково-педагогічними працівниками ВНЗ. ригідність. відвертість. тим яскравіше виражена відповідна стратегія. А от між показниками «Загальний показник прийняття нововведень» та «Орієнтація на альтруїзм» кореляційного зв’язку немає – коефіцієнт кореляції дорівнює нулю. прогнозування соціальних перспектив розвитку освітнього закладу. їх ціннісні орієнтації в реальних умовах життєдіяльності.І. Корольчук. властивості темпераменту. Issue: 48. Максименко. Методика «Діагностика реальної структури ціннісних орієнтацій особистості» (С. Корольчук. тим менші показники «Уникнення» та «Агресія». В. Проаналізовано кореляційні зв’язки між показниками окремо взятої методики. Мета – здійснити кореляційний аналіз показників 10 методик та загального показника прийняття нововведень. суспільства.01. у яких всі орієнтації виражені надзвичайно слабо.

в адаптації Н. Водоп’янової) призначена для вивчення ступеня професійного вигоряння та передбачає три показники: «Емоційне виснаження». Опитувальник містить 12 шкал.01.445). Pedagogy and Psychology.653).420). що мають перебіг за пасивно-захисним типом). що між показниками «Загальний показник прийняття нововведень» та «Лабільність» визначено прямий помірний зв'язок – коефіцієнт кореляції зафіксовано на рівні 0. Можемо зробити висновок. «Сором’язнивість» (0. а «Редукція особистих досягнень» зменшується. – репресивність (дає можливість діагностувати ознаки. У той же час між показниками «Емоційне виснаження» та «Редукція особистих досягнень» зафіксовано зворотній помірний зв’язок. емоційні збудливість-врівноваженість. – емоційна лабільність (виявляє стабільність емоційного стану).459).484. З жодним із показників даної методики «Загальний показник прийняття нововведень» не продемонстрував навіть помірного рівня зв’язку. які мають першочергове значення для процесу соціальної адаптації і регуляції поведінки. Відповідно. «Деперсоналізація». Собчик) – інструмент дослідження індивідуально-типологічних властивостей. Виявлено прямий середній зв’язок між показниками «Синзетивність» та «Тривожність» – коефіцієнт кореляції Пірсона 0.451.1) з жодним з показників «Методики дослідження особистості» та «Загальним показником прийняття нововведень».709) та «Емоційна лабільність» (0. Даному розрахунку можна довіряти. «Сором’язливість» (-0.332. Собчик теорія домінуючих тенденцій. Смірновим) дозволяє виявити низку властивостей темпераменту: екстраверсія-інтроверсія. що лежить в допустимих межах – не перетинає позначку у 0.824).505) та «Комунікабельність» (0. Виявлено високий рівень взаємозв’язку між показником «Емоційна лабільність» та «Невротичність» (0. зі збільшенням рівня показника «Маскулінізм-фемінізм». що чим більший рівень показника «Синзетивність» тим більший рівень показника «Тривожність» (і навпаки). 96 . Також виявлено прямий середній зв’язок між показником «Маскулінізм-фемінізм» та «Екстраверсія-інтраверсія» (0. тим більший рівень «Загального показника прийняття нововведень». чим більший рівень показника «Лабільність». Таким чином. Достатньо тісний зв’язок виявлено між показником «Невротичність» та «Депресивність» (0.М.Science and Education a New Dimension. між показниками «Емоційне виснаження» та «Деперсоналізація» виявлено прямий досить тісний зв'язок (0. активність: висока-низька. – сором’язливість (відображає схильність до стресового реагування на звичайні життєві ситуації. «Редукція особистих досягнень».298. Досліджуючи показник «Маскулінізм-фемінізм виявлено зворотній середній зв’язок між показником «Невротичність (-0. Маслач.687). – реактивна агресивність (має на меті виявити наявність ознак психопатизації екстратенсивного типу).М. які поділяються на: основні (базові) та похідні (інтегруючі): – невротичність (характеризує рівень невротизації особистості).01. тим більший рівень показників «Депресивність» та «Емоційна лабільність» (і навпаки).482). – екстраверсія-інтроверсія (відображає рівень вираження зазначених характеристик). тим менший рівень «Загального показника прийняття нововведень». «Спонтанна агресивність» (0. Можемо констатувати прямий середній зв’язок між показниками «Спонтанність» та «Ригідність» – коефіцієнт кореляції Пірсона 0. Провівши аналіз відповідей респондентів на питання цієї методики та анкети. Даному розрахунку можна довіряти. чим більший рівень показника «Уникнення». «Емоційна лабільність» (-0. оскільки дане значення варифіковано показником значущості. що не перетинає допустимої норми 0. темп реакцій: швидка-повільна. – врівноваженість (відображає стійкість до стресу). – відкритість (дозволяє характеризувати відношення до соціального оточення і рівень самокритичності). тим менший рівень зазначених показників. Розглянуті показники коефіцієнтів кореляції підкріплюються показниками коефіцієнта значущості. Методика «Самооцінка структури темпераменту» (за Б. Issue: 48. оскільки дане значення варифіковано показником значущості. збільшується рівень зазначених показників.478). III(24). Таким чином. Таким чином. Методика «Діагностика професійного «вигорання» (К.М. Не виявлено навіть слабкого зв’язку (коефіцієнт кореляції перетинав би позначку 0. – маскулінази-фемінізм (протікання психічної діяльності відповідно до статі). Таким чином. чим більший рівень показника «Емоційна лабільність». «Відкритість» (0. що не перетинає допустимої норми 0. В основі методики лежить розроблена Л. «Депресивність» (-0. що при збільшенні показника «Емоційне виснаження» збільшується «Деперсоналізація». силу і спрямованість мотивації. чим більший рівень показника «Невротичність». тим більший рівень показника «Тривожність» (і навпаки). Таким чином. Це означає. С. Таким чином. стиль міжособистісного спілкування і пізнавальних процесів. Джексон. Він дозволяє віднести кожну конкретну людину до певного типу. можемо стверджувати. Утворена кореляційна матриця дозволяє зробити низку висновків щодо взаємозв’язків між показниками цієї методики та «Загального показника прийняття нововведень».560). характерні для психопатологічного депресивного синдрому).Є. тим більший рівень зазначених показників.01.com ведень» та «Уникнення» визначено зворотній помірний зв’язок – коефіцієнт кореляції зафіксовано на рівні – 0. які визначають індивідуальний тип переживання. «Методика дослідження особистості (FPI – Фрайбурзький особистісний опитувальник)» призначена для діагностики станів і властивостей особистості. Внаслідок цього. – комунікабельність (характеризує як потенційні можливості. так і реальні прояви соціальної активності).687).seanewdim.624). – дратівливість (дозволяє судити про емоційну стійкість). «Індивідуально-типологічний опитувальник» (Л. чим більший рівень показника «Маскулінізм-фемінізм». нами було виявлено. «Репресивність» (0. 2015 www. – спонтанна агресивність (виявляє і оцінює психопатизацію інтротенсивного типу). що чим більший рівень показника «Синзетивність». ригідність.392).

481). підтримка (внутрішня і зовнішня – соціальна).426) та зворотній зв’язок з показником «Ригідність». особисті досягнення. спілкування з близькими людьми. зумовлені діяльністю. Не виявлено зв’язку з жодним із показників методики «Опитувальник для оцінки якості життя» та «Загальним показником прийняття нововведень» – коефіцієнти кореляції не перевищують позначки 0. «Здоров’я» (0.623. Водоп’янової)» відносяться до задоволеності в наступних категоріях індивідуального життя: робота. самоконтроль.Science and Education a New Dimension. «Романтична» та «Пугнічна» (0.Г. Прямий достатньо тісний взаємозв’язок між показником «Спілкування з близькими людьми» та «Підтримка» – коефіцієнт кореляції Пірсона зафіксовано на рівні 0. інтерес і схильність до важких іспитів і до боротьби.418). Спрямованість особистості досліджується за 10 шкалами: – альтруїстична – потреба в сприянні.381. домогтися «пізнавальної гармонії». що представляє собою суб’єктивне переживання задоволеності персональної життям. здоров’я.seanewdim. негативні емоції (настрій). Мета опитувальника – оцінити ступінь загальної задоволеності якістю індивідуального життя і виявити сфери життєдіяльності. Методика діагностики емоційної спрямованості особистості. з їх особистої точки зору. оскільки воно виявляється найтоншим індикатором перехідних станів від здоров’я до хвороби. потреба у накопиченні і колекціонуванні речей. «Самоконтроль» (0. Ця методика має шкалу щирості досліджуваного під час відповідей на запитання. зростання рівня одного показника призводить до зростання іншого.628). в результаті якого виникають стійкі смислові уявлення. Отже. «Підтримка» (0. Питання «Опитувальника для оцінки якості життя (Н. Між показниками «Пугнічна» та «Акізитивна» виявлено прямий помірний зв’язок (0.196. Це свідчить про те. – гностична – потреба в одержанні нової інформації. Воно співвідноситься з задоволеністю самореалізацією особистості і з її психологічним здоров’ям. зі збільшенням рівня показника «Романтична» збільшується рівень зазначених показників (і навпаки).145.371). Issue: 48. у славі. зі збільшенням рівня показника «Робота» збільшується рівень зазначених показників (і навпаки). зі сподіванням якихось подій. «Естетична» та «Альтруїстична» (0. радість від процесу роботи. у гармонії особистості.653. – естетична – потреба в гармонії світу. напруженість (фізичний і психологічний дискомфорт). «Спілкування з близькими людьми» (0.544). Не виявлено значного зв’язку з жодним з показників «Методики діагностики емоційної спрямованості особистості» та «Загальним показником прийняття нововведень» – коефіцієнти кореляції не перевищують позначки -0. виявлено прямий зв’язок між показником «Екстраверсія» та «Темп реакції» (0. – акізитивна – прагнення до матеріального благополуччя. які. Смірновим)» та «Загальним показником прийняття нововведень» – коефіцієнти кореляції не перевищують позначки 0. здатні чинити зворотний вплив на трудову поведінку людини. праця. У зарубіжній психології при визначенні психологічного (душевного) благополуччя широко використовується поняття «якість життя». Виявлено прямий середній зв’язок між показником «Емоційне збудження» та «Відвертість» – коефіцієнт кореляції між показниками зафіксовано на рівні 0. Таким чином. При створенні опитувальника використовувався прийом. – пугнічна – потреба в подоланні небезпеки.182.612). Мета опитувальника – діагностувати трудову мотивацію. до грошей. – гедоністична – потреба в тілесному і душевному комфорті.642). зі збільшенням рівня показника «Особисті досягнення» збільшується рівень зазначених показників (і навпаки). Проте. Опитувальник «Словник» (автор І. «Напруженість» (0. оптимістичність. Чим більший рівень показника «Самоконтроль». Респонденти визначали.com відвертість. з яким їм доводиться найчастіше стикатися в житті. коли дослідник на основі спеціальних правил 97 . заступництві іншим людям. а коефіцієнт значущості не перетинає позначки 0. «Напруженість» (0. що викликають найбільший дискомфорт або незадоволеність. Кокуріна) призначений для діагностики трудової мотивації та містить три шкали-визначення слів: гроші. Проте. таємничого. що дозволяє оцінити надійність отриманих результатів. 2015 www. відповідають тому змісту. тим більший рівень показника «Темп реакції» та менший рівень показника «Ригідність». Не виявлено зв’язку з жодним із показників методики «Самооцінка структури темпераменту (за Б. Виявлено прямий достатньо тісний взаємозв’язок між показниками спрямованостей «Романтична» та «Глорична» (0. Таким чином. а отже.639). чим більший рівень показника «Емоційне збудження».735). Pedagogy and Psychology. 408). Таким чином. який можна назвати контент-синтезом змісту.01. – комунікативна – потреба в спілкуванні. III(24). прагнення упорядкувати цю інформацію. Отримані за допомогою опитувальника дані дозволяють визначити виразність рис темпераменту у досліджуваних. Таким чином. Виявлено прямий достатньо тісний взаємозв’язок між показником «Особисті досягнення» та «Спілкування з близькими людьми» (0. Переживання психологічного комфорту (благополуччя) – важливий показник динаміки здоров’я. – практична – переживання. тим більший рівень показника «Відвертість». У теоретичній моделі автора опитувальника трудова мотивація визначається як процес наповнення сенсами значущих стимулів трудової діяльності. колектив.630). у «пожинанні лаврів». чим більший рівень показника «Екстраверсія». допомозі.573).626). – глорична – потреба в самоствердженні.М. виявлено прямий достатньо тісний взаємозв’язок між показниками «Робота» та «Особисті досягнення» (0. «Самоконтроль» (0. тим більший рівень показника «Напруженість» – дана гіпотеза доведена шляхом розрахунку коефіцієнта кореляції між цими показниками. що кореляція невипадкова і значима.Є. що зафіксовано на рівні 0. що вплинуть на долю. – романтична – прагнення до всього незвичайного.

Melnichenko O.com створює текст у вигляді «життєвих визначень» таких понять як «гроші». Keywords: correlation coefficient. properties of temperament. Ключевые слова: коэффициент корреляции.572. А от між показником «Перетворення результуючої орієнтації» та показниками «Комунікація результуючої орієнтації» (0. 2015 www. конкуренція і досягнення. властивості темпераменту. коэффициент корреляции Пирсона 98 . Науково-педагогічні працівники ВНЗ можуть позитивно приймати нововведення. «Конкуренція результуючої орієнтації» (0. which was carried out on the basis of ten methods and questionnaires. В опитувальнику визначення складені в пари таким чином. показатель методики. openness.seanewdim. Виділяються 6 основних сенсів трудової діяльності: перетворення. Подобранные методики позволили нам четко исследовать степень выраженности социально-психологических установок научно-педагогических работников.606) та «Конкуренція процесуальної орієнтації» (-0. labor motivation and so on. трудовую мотивацию и тому подобное. Проанализированы корреляционные связи между показателями отдельно взятой методики. The paper presents the figures obtained by the study of the psychological factors of innovation adoption research and teaching university staff. rigidity. що респондент повинен вибрати одне визначення з двох те. ступінь професійного вигоряння. «Кооперація результуючої орієнтації» (0. що зростання рівня показника «Перетворення результуючої орієнтації» призводить до зменшення рівня зазначених показників. «Конкуренція процесуальної орієнтації» (-0.549) та зменшення рівня показника «Перетворення процесуальної орієнтації» (-0. их ценностные ориентации в реальных условиях жизнедеятельности. activity. index methodology. відвертість. общий показатель принятия нововведения. degree of overall satisfaction with individual life. степень общей удовлетворенности качеством индивидуальной жизни. III(24).476). – при дослідженні зв’язків між показником «Конкуренція результуючої орієнтації» виявлено.553). ближче до здорового глузду.758). стратегію психологічного захисту у спілкуванні з партнерами. Це свідчить про те. З жодним із показників даної методики «Загальний показник прийняття нововведень» не продемонстрував навіть помірного рівня зв’язку. correlation analysis. про що свідчать отримані дані за шкалами методик. «колектив». Результаты корреляционного анализа по исследованию «Психологические факторы принятия нововведений научно-педагогическими работниками вузов» Аннотация. збільшення рівня показника «Перетворення результуючої орієнтації» призводить до збільшення рівня зазначених показників (і навпаки). Results of correlation analysis for the study "Psychological factors of innovation adoption research and teaching university staff" Abstract. а саме: – виявлено помірну зворотню залежність між показником «Перетворення результуючої орієнтації» та показниками «Перетворення процесуальної орієнтації» (-0. а отже. трудову мотивацію тощо. У результаті дослідження досягнено поставленої мети: здійснено кореляційний аналіз показників 10 методик та загального показника прийняття нововведень.Г. Таким чином. Кокуріна). проте. «праця». активність. «колектив». степень профессионального выгорания. Опитувальник складається з 36 смислових визначень цих 3 понять.445). Такий підбір методик дозволив нам чітко дослідити ступінь вираження соціально-психологічних установок науково-педагогічних працівників. «праця». що його збільшення призводить до збільшення рівня показника «Комунікація результуючої орієнтації» (0. збільшення рівня показника «Кооперація результуючої орієнтації» призводить до збільшення рівня показника «Конкуренція результуючої орієнтації».I. ступінь загальної задоволеності якістю індивідуального життя. «Комунікація процесуальної орієнтації (0.663). rate of reaction. свойства темперамента. ригідність.Science and Education a New Dimension. комунікація. Issue: 48.559). degree of professional burnout.И. стратегию психологической защиты в общении с партнерами.619) виялено прямий достатньо тіс- ний зв’язок. general indicator of innovation adoption. «Утилітарно-прагматичний мотив процесуальної орієнтації» (-0. 6 базових смислів з урахуванням 2 орієнтацій приписуються кожному із 3 понять. які служать базовими стимулами трудової діяльності – це: «гроші». ригидность. Individuals have a clear methodology allowed us to examine the degree of expression of the social attitudes of teaching staff. кооперація. Pedagogy and Psychology. корреляционный анализ. Кожен з 6 смислів має 2 орієнтації: процесуальну і результуючу.564). Дана кореляційна матриця дозволяє зробити низку висновків щодо взаємозв’язків між показниками методики «Опитувальник «Словник» (автор І.458). темп реакций. активность. – існує прямий помірний зв’язок між показниками «Кооперація результуючої орієнтації» та «Конкуренція результуючої орієнтації» – коефіцієнт кореляція зафіксовано на рівні 0. до якого з його точки зору. которое осуществлялось на основе десяти методик и анкетирования. Analyzed correlations between parameters of a particular method. their value orientation in real conditions of life. темп реакцій. открытость. psychological defense strategy in communication with partners. прагматика (утилітарність). до зменшення рівня показників «Кооперація процесуальної орієнтації» (-0. Pearson’s correlation coefficient Мельниченко О. їх ціннісні орієнтації в реальних умовах життєдіяльності. стани і властивості викладачів. В статье представлены полученные показатели по исследованию психологических факторов принятия нововведений научно-педагогическими работниками вузов.

оптимізм і позитивність. у довіднику з інженерної психології [15] мова йде про методику психологічної підтримки в екстремальних умовах діяльності. 215]. і розвиває особистість. оперативне психодіагностичне забезпечення Вступ. Варія [2. М.С. підтримці її на належному рівні. 2015 www. етапи. морально-психологічної рівноваги. Деякі дослідники ведуть мову про методичну систему екстремальної підготовки.seanewdim. Крайнюк [10] розкрили методичну систему соціально-психологічного забезпечення діяльності в екстремальних умовах. рівнем домагань людини тощо. Столяренко підкреслює. екологічних. яка включає три методичні аспекти відповідно до джерел негативних суб’єктивних переживань: перший аспект – діяльнісний. Pedagogy and Psychology.Й. яка охоплює методики соціально-психологічного. соціально-психологічного і психологічного впливу на психіку окремих військовослужбовців і соціальну психіку військово-соціальних груп з метою формування. екстремальну цілеспрямованість і надійність. У низці праць. М. розвитку і психологічної підготовки. психофізіологічного. синергійно-системна модель. другий аспект – це контроль та управління функціональним станом людини.Science and Education a New Dimension. екстремально-прикладну результативність. психопрофілактичного і психокорекційного забезпечення. виховання. екстремальні умови діяльності. 99 . Ключові слова: емоційна стійкість фахівців з надзвичайних ситуацій. до змістовних  формування екстремальної підготовленості й екстремальної стійкості. Вивчення наявних психолого-педагогічних умов і побудованої на її їх основі методичної системи (моделі) реального психологічного забезпечення емоційної стійкості фахівців державних пожежнорятувальних частин (ДПРЧ) Державної служби України з надзвичайних ситуацій. екстремальна психопедагогіка формулює свої.М. 3. принципи. У контексті цього О. гуманізм і особистісний підхід. Аналіз літературних джерел.С. а саме: основні.І. що моральнопсихологічне забезпечення бойової підготовки та бойової діяльності військ «слід розглядати як системокомплекс організованого виховного. принципи [16.І.Б. а також їх оцінка дозволила зробити висновок. Варій розкриває методичну систему моральнопсихологічного забезпечення бойової підготовки та бойової діяльності військ. який відображає сукупність заходів щодо підвищення ефективності діяльності. здорового й задовільного морально-психологічного стану різних військових формувань та необхідної морально-психологічної готовності до виконання завдань військової діяльності…» [4].О.М. 4]. психологічного. 16]. Обґрунтовано синергійно-системну модель психолого-педагогічного забезпечення емоційної стійкості фахівця державних пожежно-рятувальних частин Державної служби України з надзвичайних ситуацій під час ліквідації наслідків природних. психологічної та психофізіологічної підтримки. Корольчука і В. Козяра [7. О. включає методику психологічного супроводження через здійснення пролонгованої соціально-психологічної.Й. Крайнюк [10]. Кокуріна [9] та ін. Короткий огляд публікацій по темі. індивідуальної та групової надійності й безпеки діяльності [13. оперативне психокорекційне забезпечення. Розов пропонує методичну систему психологічного забезпечення суб’єктів діяльності в екстремальних умовах. Синергійно-системна модель психологопедагогічного забезпечення емоційної стійкості фахівців з НС включає низку структурних елементів і систему зв’язків між ними.М. Так. спеціальне забезпечення екстремальної підготовки. що їх ефективність є середньою. 197]. підтримання й відновлення необхідних морально-психологічних бойових якостей. Тому постає питання про обґрунтування більш ефективних психолого-педагогічних умов і відповідної їм нової моделі психологічного забезпечення емоційної стійкості фахівців ДПРЧ. його корекція. Структурними елементами є оперативна екстремально-психологічна підготовка. В.com Неурова А. оперативне відновлювально-реабілітаційне забезпечення. 8]. М. Крюкова [11] і Д. яка надаються постраждалим в осередку екстремальної та надзвичайної ситуації. інтенсивну мобілізуючу методику підготовки. що пов’язані з динамікою мотивів. дозволив виявити різні методичні системи і методики забезпечення емоційної стійкості суб’єктів діяльності в екстремальних умовах. Корольчук і В. психолого-педагогічну єдність. Він пише. яка має свої завдання. До загальних принципів дослідник зараховує екстремальну природовідповідність. змістовні. оперативне психодіагностичне забезпечення.В.М. М. серед яких праці М.М. При цьому ключовим елементом методики психологічного супроводження є соціальна підтримка. м. М. Україна Анотація. Він називає їх спеціальними (конкретно-частковими) педагогічними принципами екстремальної підготовки. розподіляючи їх на чотири групи. до якого належать питання. єдність екстремального навчання. послідовність і міцність підготовки. адаптації. Методична система психологічного забезпечення діяльності в екстремальних ситуаціях. до методичних – мотивуючу методику. приміром. методи управління. спеціальні чи часткові стосовно загальних. єдність групового. В. методична система. с. с. Солошенко [14] пропонують методику екстреної психологічної допомоги. соціального. технічних і технологічних аварій та катастроф. згідно поглядів О. Столяренка [16] та ін. Синергійно-системна модель забезпечення емоційної стійкості фахівців з надзвичайних ситуацій під час виконання ліквідаційних завдань _______________________________________ Неурова Алла Борисівна. організаційні та методичні [16. диференційованого й індивідуального підходів. доступність. максимально можливе наближення труднощів та умов навчання до реальних екстремальних ситуацій [16]. викладач циклової комісії з гуманітарних і природничо-наукових дисциплін ВКСС Академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. а також прогнозування. с. до організаційних  педагогічну системність. яка і виховує. що з огляду на своєрідність закономірностей екстремальної підготовки. Львів. третій аспект – соціально-особистісний. III(24). Розова [13]. екстремальну науковість. Issue: 48.

com М. екологічних. технічних і технологічних аварій та катастроф ми розуміємо структурно-функціональний образ процесу психолого-педагогічного забезпечення емоційної стійкості фахівців з НС. Тому мета статті полягає в обґрунтуванні нової. 1). ніж традиційна модель (методика) забезпечення емоційної стійкості фахівців ДПРЧ під час ліквідації наслідків природних. 8].М. У дидактичному вимірі моделювання трактується як система дій. а також наукових джерел з цієї проблеми ми розробили синергетично-системну модель психолого-педагогічного забезпечення (ССМППЗ) емоційної стійкості фахівців з НС під час ліквідації наслідків природних. синергійно-систем-ної моделі психолого-педагогічного забезпечення емоційної стійкості фахівця з надзвичайних під час ліквідації наслідків природних. в тому числі й оперативноекстремальної підготовки. ніж традиційна. на сьогодні не запропонована більш ефективна. Issue: 48. технічних і технологічних аварій та катастроф. Блок 5 Блок 1 ЕМОЦІЙНА СТІЙКІСТЬ ОПЕРАТИВНА ЕКСТРЕМАЛЬНОПСИХОЛОГІЧНА ПІДГОТОВКА Екстремально-емоційний компонент Екстремально-вольовий компонент Блок 2 ОПЕРАТИВНЕ ПСИХОДІАГНОСТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ Екстремально-мотиваційний компонент Блок 3 Інтелектуально-свідомий компонент ОПЕРАТИВНЕ ВІДНОВЮВАНОПСИХОРЕАБІЛІТАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ Біопсихічний компонент Психомоторний компонент Блок 4 ОПЕРАТИВНЕ ЕКСТРЕМАЛЬНОПСИХОКОРЕКЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ Екстремлально-дійовий компонент Морально-психологічний компонент Особистісно-диференційний компонент Рис. III(24). екологічних. так і у взаємодії з іншими елементами через систему організаційних. технічних і технологічних аварій та катастроф. більш ефективної. екологічних. екологічних. екологічних. 2015 www. яка спрямована на підготовку фахівців з НС до конкретного екстремального завдання. Вона включає відносно окремі методичні системи. Проте. третій – оперативне відновлювально-психореабілітаційне забезпечення (ОВПРЗ). генетичних. синергетичних та інтеграційних зв’язків.Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology. Виклад основних положень. в якій наявна і методика цільової психологічної підготовки. технологічних. При цьому функціонування кожного елементу (блоку) розглядається як окремо. 100 . четвертий – оперативне екстремально-психокорекційне забезпечення (ОЕПКЗ). Структурними елементами є такі блоки: перший − оперативна екстремально-психологічна підготовка (ОЕПП). 1. технічних і технологічних аварій та катастроф (рис. Синергетично-системна модель психолого-педагогічного забезпечення емоційної стійкості фахівців з НС під час ліквідації наслідків природних. екологічних. змістовно-смислових. Козяром розроблена комплексна методична система професійної підготовки фахівців з НС в екстремальних умовах [7. Функціонально-процесуальна схема ССМППЗ емоційної стійкості фахівців з НС під час ліквідації наслідків природних. На підґрунті попереднього вивчення наявної методичної системи психолого-педагогічного забезпечення емоційної стійкості фахівців ДПРЧ. технічних і технологічних аварій та катастроф включає низку структурних елементів (блоків) і систему зв’язків між ними. другий – оперативне психодіагностичне забезпечення (ОПДЗ). технічних і технологічних аварій та катастроф Під синергетично-системною моделлю психологопедагогічного забезпечення емоційної стійкості фахівців з НС під час ліквідації наслідків природних. зв’язків і відношень пізнаваного й перетворюваного об’єкта (природного чи соціокультурного) [6].seanewdim. яка забезпечує адекватне засвоєння (розуміння) модельованих властивостей. що забезпечує формування психологічної готовності саме до цього завдання [8].

яка функціонує. Насамперед до них належать техніки активної нервово-м’язової релаксації. метод аутогенного тренування (різні його модифікації). характером надзвичайної ситуації та завданнями підходів. Воно здійснюється через: 1) саморегулювання фахівцем з НС своїх емоційних станів. по-перше. 2) зовнішній вплив (під керівництвом психолога).В. III(24). принципів. які спрямовані на підтримання у фахівців з НС необхідного рівня емоційної стійкості й відновлення необхідного позитивного психоенергетичного потенціалу. Шульца [17] та ін.seanewdim.Science and Education a New Dimension. епідемії.Ш. а також виявлення серед них осіб. Мета ОПДЗ полягає у зборі інформації про емоційний стан кожного фахівця з НС у перерві між виконанням ними завдань професійної діяльності в екстремальних умовах та її аналізі. часом. А. музикотерапії. емоційну сферу. змінюється на підґрунті попередньої системи зв’язків. форм. використавши системний підхід. Сетров. Такі зв’язки можна розкрити.Г. а також формування установки на відповідний тип поведінки. характер впливу на їхню психіку. відображає доцільне поєднання за змістом. фітотерапії (рослини). відновлювального психореабілітаційного і психокорекційного періодів. ОВПРЗ та ОЕПКЗ на основі принципів діяльнісного підходу. Л. висвітленим у працях М. підводного простору. Габдреєвої [5]. які висвітлені у працях О. А. Під час ОЕПП також особлива увага звертається на удосконалення фахівцями з НС методів і прийомів саморегулювання своїх емоційних станів. 2) формування навичок і вмінь протидії негативним емоціогенним чинникам безпосередньо під час виконання ліквідаційних завдань в екстремальних умовах посередництвом мобілізації психічних ресурсів. Князєва. З таких позицій ССМППЗ являє собою певну методичну систему.. стійкість. здатність до саморегулювання й накопичення потенціалу. Е. системно-генетичний та системно-діяльнісний підходи (Т. землетрусу. тобто підвищення рівня емоційної стійкості фахівців з НС у процесі навчання. які потребують психологічної допомоги. які забезпечують емоційну стійкість фахівців з НС в екстремальних умовах професійної діяльності. Синергетичні зв’язки відображають потенціал кожної зі складових ССМППЗ. Козяра [8]. М.І. що спрямовані на оцінку емоційної стійкості кожного фахівця з надзвичайних ситуацій. Важливе місце тут відводиться діагностичним заходам. принципів. ОПДЗ. прийомів і педагогічних технологій навчання. Метою ОЕПП фахівців з НС є озброєння їх психолого-педагогічними знаннями. тенденцій зміни. біб- 101 . величина якого зменшується під час виконання ліквідаційних завдань.П. Під час ОЕПП вирішуються такі завдання: 1) озброєння фахівців з НС знаннями щодо емоціогенних чинників конкретного виду надзвичайної ситуації. емоційну сферу та алгоритм діяльності їх упізнавання тощо. які необхідні для професійної діяльності в екстремальних умовах того чи іншого виду надзвичайної ситуації.В. Змістовно-смислові зв’язки забезпечують формування власне таких знань.Д. Конопкін. Issue: 48.com Організаційні зв’язки відображають необхідну організаційно-смислову взаємодію всіх елементів ССМППЗ як системи. О. навичками і вміннями. прийоми самогіпнозу. який охоплює системно-структурний. спрямованість. і структури психологопедагогічного забезпечення емоційної стійкості фахівців з НС. виховання. їх збалансованість. біозвукотерапії. Леонової [12] та ін.В.Б. формуванням й розвитку в залежності від мети професійної діяльності в екстремальних умовах та її складності. форм. ідеомоторне тренування. У контексті системно-діяльного підходу ССМППЗ відображає організаційні зв’язки між різними видами діяльності щодо реалізації завдань ОЕПП. методів і прийомів педагогічного й психологічного впливу на фахівців з НС з метою підтримування їх емоційної стійкості в екстремальних умовах професійної діяльності. ОВПРЗ полягає в реалізації сукупності таких психолого-педагогічних заходів. пожару тощо). навичок і вмінь. С. Pedagogy and Psychology. Г. у тому числі й через здійснення саморегулювання. спеціальні фізичні та дихальні вправи тощо.М. Інтегративні зв’язки забезпечують безперервне функціонування ССМППЗ емоційної стійкості фахівців з НС. витоку отруйних речовин.Н. З позицій системно-генетичного підходу ССМППЗ потрібно розглядати як таку. У контексті системно-структурного підходу передбачається опис і структури компонентів емоційної стійкості фахівців з НС. Вісковатова. оскільки вона. Прангішвілі. ефективності функціонування кожного елементу (блоку). Максименко. Технологічні зв’язки забезпечують своєчасне й доцільне поєднання різних підходів. котра саморегулюється в залежності від рівня емоційної стійкості фахівців з НС. Для вирішення першого завдання проводяться відповідні теоретичні й практичні навчальні заняття перед початком виконання фахівцями з НС професійної діяльності в даному виді надзвичайної ситуації. про її особливості. 2015 www. методик і прийомів. системно-функціональний. їхнього психічного стану. широкомасштабної повені. метод інтелектуального аналізу емоцій. по-друге. Саморегулювання фахівцем з НС своїх емоційних станів здійснюється за допомогою різних методів. забезпечує реалізацію функціональних зв’язків різного типу. І. в умовах бактеріологічного зараження. Й. знешкодження вибухонебезпечних предметів. Фурман та ін. самонавіювання (побудованого на сенсорній репродукції сюжетного уявлюваного відпочинку). Алексеєва [1]. методів.А. особливостей їх прояву і впливу на їх психіку. Дика. Зовнішнє регулювання емоційних станів фахівців з НС може здійснюватися за допомогою ароматерапії.Г.). кольоротерапії. вокалотерапії. в якій їм прийдеться здійснювати професійну діяльність (наприклад. під час ОЕПП дидактична мета лекційного заняття на тему: «Прояв емоціогенних чинників в екстремальній ситуації під час виконання ліквідаційних завдань у даній надзвичайній ситуації» полягає у формуванні у фахівців з НС знань про емоціогенні чинники надзвичайної ситуації. квіткової терапії. Приміром. У руслі системно-функціонального підходу нам необхідно розкрити функціонування кожного елементу (блоку) окремо і у взаємодії з іншими елементами (блоками) моделі як системи.

технічних і технологічних аварій та катастроф.: Машиностроение. навч. пособ.М. гетеротренінгів. наук: 13. спрямованих на усунення недоліків поведінки й діяльності. закл. но-практическое пособие / В. – К. відеотерапії та ін. – 480 с. Психологическое обеспечение экстремальной А. 2015 www. Кузнецова А. Висновки.М. – Казань : Казанский ун-т. – 64 с. бінауральної терапії. Зязюн. – Л.В. самомасажу і масажу. Pedagogy and Psychology.М. Монографія / М. Шульц И. імітаційних ігор. фітотерапії. 2012. Кокурін // Развитие личности. екологічних. підвищеної дратівливості. Екстремально-професійна підготовка до діяльності у надзвичайних ситуаціях: Монографія / М.С. Экстренная психологическая помощь. медитації.Ш. Столяренко.: КНТ: Саммит1981. мультифільмованої терапії. рій. які входять до синергетично-системної моделі психолого-педагогічного забезпечення емоційної стійкості фахівців з надзвичайних ситуацій під час ліквідації наслідків природних. бібіотерапії. Самоуправление психическим состоянием : 13. аутотренінгу. фармакотерапії.В. Ломова. технічних і технологічних аварій та катастроф являє собою своєрідну методичну систему. – Вінниця. Морально-психологічний стан військ: навч. Сагач. – 580 с. рефлексії.С.С. гетеротренінгу та ін. Габдреева. … докт.И. – 480 с.04 «Теорія та методика професійної освіти» / Михайло Миколайович Козяр. ситуацій: дис. 1997. Кокурін А.A. Варій М. ОПКЗ полягає у здійсненні оперативних психокорекційних заходів. Синергетично-системна модель психолого-педагогічного забезпечення емоційної стійкості фахівців з НС під час ліквідації наслідків природних. – К. 1985. Варій. для студ. казкотерапії. ред. Экстремальная психопедагогика: Учебное пособие для вузов / А. фобій. кольоротерапії. – 63 с. які описані у багатьох працях. гіпнозу. котре спрямовано на відновлення необхідного для подальшого виконання професійних завдань потенціалу емоційної стійкості фахівців з НС. Подальшого наукового дослідження потребують методи і технології оперативної екстремально-психологічної підготовки.В. – Львів: “СПОЛОМ”. 1993. Солошенко Д. – 311 с. ния психической саморегуляции. 102 . 4. посіб. 2) оперативне психодіагностичне забезпечення. : Физкультура и спорт.. Issue: 48. Козяр. гелотології. Габдреева Г. – Львів: Війсь123 с. Г. – М. – [Відп. оперативного відновлювально-психореабілітаційного та оперативного екстремально-психокорекційного забезпечення. конфліктності. В. Алексеев А. – 192 с. Основи морально-психологічного забезпечення 12.Б. рефлексотерапії. музикотерапії. Л.В. Аутогенная тренировка / И. 11510. – 376 с.Science and Education a New Dimension. нервово-психічної напруженості тощо..Кузнецова. Алексеев // Теоретические и прикладные исследовадеятельности / А. Психопрофилактика стрессов / А. Конка та підтримка на високому рівні. Варій М. психорегулюючого тренування. Сагач Г. Соціально-психологічне 117. практическое пособие / М. Вінницький педагогічний національний університет. яка охоплює методики: 1) оперативно екстремально-психологічної підготовки. забезпечення діяльності в звичайних та екстремальних 2. – С. медитації.: Українсько-польський 14. агресивності. − М. Козяр М. гідротерапії. – 302 с. слайдотерапії.М. – Х. пед. кінотерапії. Бурлачук]. Психология экстремальных ситуаций: адаптивность к стрессу и психологическое обеспечение: научучеб. катарсису. Книга. відчаю. інших гострих емоційних переживань. Справочник по инженерной психологии / Под ред.А. ковий інститут. Л.М. 2002. Козяр М.Г. − М... котра спрямована на озброєння фахівців з НС психологічними знаннями.С. 2000.Й.: НЦ ЭНАС. дихальної гімнастики. ЛІТЕРАТУРА 1. 2004. Розов.seanewdim. 8. екологічних. сугестії.Й. акупунктури. / Г. 7. Оперативна психокорекція емоційних станів може здійснюватись за допомогою методів нервово-мязової релаксації. Крюкова.М. Перспективи подальших розробок дослідження. Столяренко А. гіпнозу. Теоретичні та методичні засади професійної 16. – С. 2003. 1999. нервозності. – М. – 607 с. 190-204. навіювання. аутогенного тренуання (різних модифікацій). Зязюн І.М. Варій М. 2001.: Ніка-Центр. а також їх поєднання. навичками і вміннями.: ВВП 11.Й. Морально-психологічний стан військ. казкотерапії.Й. імітаційних ігор. : МГУ. мультимедіатерапії.: Торсинг. – Москва: підготовки особового складу підрозділів з надзвичайних ЮНИТИ – ДАНА. – № 4. 2004. вокалотерапії.Г. 3) оперативне відновлювально-психореабілітаційне забезпечення. 15. посібник / І. − 64 с. – 146 с. імаготерапії. Крюкова М. Корольчук М. Экстренная психологическая помощь: ДУ “ЛП”. імаготерапії. пісочної терапії. / М.00. Крайнюк В. еко- логічних. Солошенко. інститут менеджменту i бізнесу.И. 1976. 3. кінотерапії. вищ. Б.Б. аромотерапії.Ф. 5. Варій. розпачу. сугестії.Й. 6. III(24). Шульц. відеотерапії. які необхідні для професійної діяльності в екстремальних умовах того чи іншого виду надзвичайної ситуації. 17. Крайнюк. Леонова.  Казань.Ш.М.Й. Леонова А. яке спрямовано на виявлення осіб з низьким рівне емоційної стійкості. – військ: Навчальний посібник / М. – 221 с.Ф. котре спрямовано на корекцію емоційних станів і поведінки фахівців з НС. Розов В. 1982.М. Об адекватности формул самовнушения / 9. 2006.. Подальшого наукового дослідження потребує психодіагностичний інструментарій визначення емоційної стійкості фахівців Державної служби України з надзвичайних ситуацій під час ліквідації наслідків природних. технічних і технологічних аварій та катастроф. його оціумовах: Навч. пов’язаних зі змінами в емоційній стійкості фахівців з НС.A. – 368 с.com ліотерапії. а також нестриманості. Варольчук. 4) оперативне екстремальнопсихокорекційне забезпечення.В. Сохань. Під час реалізації цього виду забезпечення вирішується завдання усунення у фахівців з НС наслідків стресу: підвищеної тривожності. гімнастики. 2007. Посіб. біозвукотерапії. які виникли під час виконання ліквідаційних завдань. Краса педагогічної дїї: Навч.А. рефлексотерапії. Консультирование / Д. /М. – Львів: ВІ ДУ "ЛП". А. – К.

Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, III(24), Issue: 48, 2015 www.seanewdim.com
REFERENCES TRANSLATED AND TRANSLITERATED.
1. Alekseev A.V. The adequacy of the formulas of self-hypnosis / 9. Kokurin A. Psychological support of extreme activities //
A.V. Alekseev // heoretical and applied research of mental self.
A. Kokurin // Development of personality, 2004. – № 4. –
- Kazan', 1976. – P. 115 – 117.
P. 190-204.
2. Varij M.J. Morale of troops, its evaluation and support at the 10. Korol'chuk M.S., Krajnjuk V.M. Social and psychological
highest level. Monograph. //Monografija / M.J. Varij. – [ed.
support of activity in normal and extreme conditions: Textbook
L.V. Sohan', L.F. Burlachuk]. – L.: VVP DU “LP”. – 311 p.
for university students // M.S. Korol'chuk, V.M. Krajnjuk. – K.:
3. Varij M.J. The moral and psychological state of troops: teach.
Nika-Centr, 2006. – 580 p.
guidances. /M.J. Varij. – L'viv: VI DU "LP", 2000. – 221 p.
11. Krjukova M.A. Emergency psychological care: a practical
4. Varij M.J. Basics moral and psychological support of troops:
guide // M.A. Krjukova. − M.: NC ENAS, 2003. − 64 p.
Textbook // M.J. Varij. – L'viv: Military Institute, 1999. – 64 p. 12. Leonova A.B., Kuznecova A.S. Psychoprophylaxis of stress
5. Gabdreeva G.Sh. Self-regulation of mental state: a tutorial. //
//A.B. Leonova, A.S.Kuznecova. – M. : MGU, 1993. – 123 p.
G.Sh. Gabdreeva. – Kazan' : Kazan Un-ty, 1981. – 63 p.
13. Rozov V.I. Psychology of extreme situations: adaptability to
6. Zjazjun I.A., Sagach G.M. Beauty pedagogical action: Textstress and psychological support: scientific and practical guide
book // I.A. Zjazjun, G.M. Sagach. – K.: Polish-Ukrainian In//V.Y. Rozov. – K.: KNT: Sammyt-Knyga, 2012. – 480 p.
stitute of Management i Business, 1997. – 302 p.
14. Soloshenko D.V. Emergency psychological help. counseling //
7. Kozjar M.M. Extremely-professional training to activity in
D.V. Soloshenko. – H.: Torsyng, 2001. – 192 p.
emergency Monograph: // Monograph / M.M. Kozjar. – L'viv: 15. Handbook of Engineering Psychology / ed. B.F. Lomov. − M.:
“SPOLOM”, 2004. – 376 p.
Mechanical Engineering, 1982. – 368 p.
8. Kozjar M.M. Theoretical and methodological foundations of 16. Stoljarenko A.M. The extremal psychopedagogy: A manual
training the units in emergency: dis. doc. ped. sc: 13.00.04
for schools // A.M. Stoljarenko. – Moskva: JuNYTY – DANA,
«Theory and Methods of Professional Education» // Myhajlo
2002. – 607 p.
Mykolajovych Kozjar; Vinnytsa Pedagogical National 17.Shul'c I.G. Autogenous training // I.G. Shul'c. – M. : Physical
University. – Vinnytsa, 2007. – 480 p.
education and sport, 1985. – 146 p.
Neurova Alla Borysivna. Synergetic-system model of emotional stability support of specialists of the state emergency during
the execution of the eliminable tasks
Abstract. Synergetic-system model of psycological-pedagogical emotional stability support of specialists of state fire and salvage
units of the State Emergency Service of Ukraine while rectifying the consequences of natural, environmental, technical or technological accidents and disasters is substantiated. Synergetic-system model of psychological- pedagogical emotional stability support includes a chain of structural elements and the system of relations between them. The structural elements are operational extremepsycological training, operational psyco-diagnostic support, operational restored-rehabilitative support.
Keywords: emotional stability of emergency specialists, extreme working conditions, methodical system, synergetic-system model,
psychodiagnostic operational support
Неурова А.Б. Синергитически-системная модель обеспечения эмоциональной устойчивости специалистов с чрезвычайных ситуаций во время исполнения ликвидационных заданий
Аннотация. Обоснованно синергитически-системную модель обеспечения эмоциональной устойчивости специалистов
государственных пожарно-спасательных частей Государственной службы Украины по чрезвычайным ситуациям во время
ликвидации последствий природных, экологических, технических и технологических аварий и катастроф. Синергитическисистемная модель психолого-педагогического обеспечения эмоциональной устойчивости специалистов по ЧС включает ряд
структурных элементов и систему связей между ними. Структурными элементами являются оперативная экстремальнопсихологическая подготовка, оперативное психодиагностическое обеспечение, оперативное восстановительнореабилитационное обеспечение, оперативное психокоррекционные обеспечения.
Ключевые слова: эмоциональная устойчивость специалистов по чрезвычайным ситуациям, экстремальные условия деятельности, методическая система, синергитически-системная модель, оперативное психодиагностическое обеспечение

103

Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, III(24), Issue: 48, 2015 www.seanewdim.com

Пахомова В.Г.
Влияние виртуальной реальности на формирование образа "Я" младших
школьников – активных пользователей компьютерных игр
______________________________________
Пахомова Виктория Георгиевна, аспирант
Таврический национальный университет имени В.И. Вернадского, г. Симферополь, Республика Крым
Аннотация. Статья посвящена эмпирическому исследованию влияния виртуальной реальности на формирование образа
"Я" младших школьников - активных пользователей компьютерных игр. Раскрываются взгляды отечественных и зарубежных исследователей на проблему влияния игровой виртуальной реальности на формирование образа "Я" детей младшего
школьного возраста. Выделяются психологические составляющие образа "Я" младших школьников - активных пользователей компьютерных игр. Эмпирически определены факторы, детерминирующие влияние виртуальной реальности на образ
"Я" младших школьников - активных пользователей компьютерных игр, такие как: "Индивидуально-психологические особенности", "Нарушение идентификации", "Социально-психологическая дезадаптация" и "Детско-родительские отношения".
Ключевые слова: образ "Я", виртуальная реальность, младший школьник

В настоящее время, в связи со стремительным развитием информационных технологий, стало очевидно,
что человеческая повседневность стала невозможна
без такого феномена как виртуальная реальность. Одним из способов взаимодействия с виртуальной реальностью наиболее простым, доступным и привлекательным является компьютерная игра.
Феномен компьютерных игр – в масштабах социальной истории явление относительно недавнее, поэтому он нуждается в осмыслении, анализе позитивных и негативных последствий. В силу высокой динамичности действия и красочности изображения в
компьютерной игре есть особая притягательность,
особенно для детей, поскольку их мировосприятие
напрямую связано с наглядно воспринимаемыми образами. Для современного ребенка компьютерная игра представляет собой один из наиболее значимых
видов деятельности.
Следует отметить, что психологические механизмы
вовлечения в виртуальную реальность довольно широко изучены Ю.В. Батеновой (2011), Ю.М. Баяковским (2010), Е.И. Богомоловой (2014), А.В. Войскунским (2004), А.М. Демильхановой (2009), Ю.П. Зинченко (2010), Меньшиковой Г.Я. (2010), на выборках
подростков и взрослых. В свою очередь взгляды, относительно влияния игровой виртуальной реальности
на детей, представляются полярными (Э.И. Хайбулина, 2012; M.D. Griffiths, 2005). Весьма малочисленны
исследования такой категории пользователей как дети
младшего школьного возраста, вопреки тому, что
данный возрастной период остается крайне сензитивным к различным влияниям: особенно уязвимы образ
"Я" и самооценка.
Анализ основных исследований и публикаций. Большинство отечественных исследователей (М.С. Иванов,
2008; В.А. Емелин, Е.И. Рассказова, А.Ш. Тхостов, 2012)
подчеркивают невозможность рассмотрения увлечения
компьютерными играми как полезного и безобидного
способа организации досуга. Виртуальность позволяет
преодолеть запреты, ограничивающие ребенка в повседневной жизни, создает иллюзию контроля, анонимности, уводит в мир фантазии. А.М. Демильханова (2009)
утверждает, что активное и постоянное участие детей в
ролевых компьютерных играх ведет к деформации образа "Я" и возникновению дополнительных форм идентификации: ролевой персонаж игры – это тот образ,
который может оказывать обратное влияние на формирование Эго пользователя и его идентификации [2].

Это происходит потому, что виртуальная реальность
компьютерной игры вновь моделирует стадию зеркала
(по Ж. Лакану). [8] Виртуальные характеристики компьютерных персонажей могут стать частью реальной
идентичности игрока, посредством разделения внешнего и внутреннего: внешнее "Я" – на дисплее, а внутреннее "Я" – как субъект.
По мнению Козловой Н.С. и Сушкова И.Р. (2013),
пребывание в виртуале и создание "виртуальной личности" являет собой компенсацию каких-либо сложностей пользователя в реальном мире: компьютерная
игра выступает как средство преодоления конфликтов, вызванных глубинными причинами, которые лежат в области социальных отношений. [7] М.С. Малкин (2013) и А.Е. Жичкина (2001), напротив, пишут о
том, что особенности идентичности индивида могут
влиять на поведение в Интернете, а также, что идеальное "Я" индивида реализуется в виртуальной реальности игры. [4; 9]
Таким образом, собственно причины обращения детей младшего школьного возраста к игровой компьютерной деятельности в настоящее время эмпирически
не обоснованы, а исследовательский интерес детерминирован малочисленностью исследований по проблеме
формирования образа "Я" современного младшего
школьника в условиях глобальной виртуализации.
Цель исследования – изучение влияния игровой
виртуальной реальности на формирование образа "Я"
младших школьников - активных пользователей компьютерных игр.
В качестве теоретической гипотезы было выдвинуто следующее предположение: погруженность в виртуальную реальность компьютерной игры оказывает влияние на конституирование образа "Я" младших школьников, приводя к возникновению идентификации с
виртуальными персонажами, и детерминирована
нарушениями в детско-родительских отношениях.
Экспериментальную выборку составили 98 младших
школьников – активных пользователей компьютерных
игр, учащихся разных школ города Симферополя и их
родители.
Эмпирические данные, полученные в результате:
изучения особенностей образа "Я" младших школьников – активных пользователей компьютерных игр при
помощи методик: "Лесенка" Т.В. Дембо – С.Я. Рубинштейн (в модификации С.Г. Якобсон и В.Г. Щур) и
"Кто Я? М. Куна, Т. Макпартленда (в модификации
Т.В. Румянцевой), проективного рисунка несуществу-

104

Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, III(24), Issue: 48, 2015 www.seanewdim.com

ющего животного (З. Дукаревич) и рисунка семьи
(Р. Бенс, С. Кауфман); выявления типов родительского
отношения, характерных для семей младших школьников – активных пользователей компьютерных игр, посредством применения опросника родительского отношения А.Я. Варги, В.В. Столина, послужили основой
для факторного анализа. Его цель – выделить психологические составляющие образа "Я" младших школьников, и доказать, что погруженность в вир-туальную
реальность компьютерной игры оказывает влияние на
конституирование образа "Я" младших школьниковактивных пользователей компьютерных игр.
Выделены 4 психологических фактора, представляющие совокупность двух групп характеристик, связанных с особенностями образа "Я" младших школьников и спецификой детско-родительского взаимодействия:
Фактор 1. Индивидуально-психологические особенности (11%). Данный фактор содержит такие черты, как неуверенность в себе, застенчивость, неадекватная самооценка, низкий самоконтроль. Наименее
нагружена в факторе шкала "Реальное Я". Можно
утверждать, что одной из предпосылок к возникновению пристрастия к компьютерным играм у младшего
школьника является его индивидуально-психологические особенности. Исходя из представления, что
виртуальная реальность выполняет защитно-компенсаторную функцию, "Виртуальное Я" субъекта хочет
интернализировать те качества, которых, по его мнению, ему не хватает, но которые могут обеспечить
психологический комфорт. Например, в реалиях компьютерной игры легко изменить внешность и обрести
смелость.
Фактор 2. Нарушение идентификации (27%). На
идентификацию с компьютерным персонажем указывают такие категории, как "Рефлексивное Я" ("Nick" в
компьютерной игре), "Физическое Я" (тест Куна),
"Виртуальное и идеальное Я" (лесенка самооценки),
степень увлеченности компьютерными играми (анкетирование, методика Кулакова), частота изображения
несуществующего животного в виде компьютерного
персонажа, обнаружившие наибольшую факторную
нагрузку (р=0,66). Когда в окружении ребёнка нет подходящего объекта для идентификации, то поиск идеала
"Я" происходит в виртуальной реальности – им становится персонаж компьютерной игры, происходит создание образа, противоположного реальному. У детей
подсознание ещё не защищено здравым смыслом и
жизненным опытом, позволяющим отграничить реальное и условное. Благодаря идентификации достигается
символическое владение желаемым, но недосягаемым
объектом. Образ «Виртуального Я» у активных пользователей компьютерных игр является самостоятельным образом – это подтверждает присутствие категории «Nick» в самоописаниях и рисунки несуществующего животного в виде компьютерного героя.
Обнаружена неопределённость в описании физического "Я", отсутствие стремления к рефлексии собственных эмоциональных переживаний и телесных
ощущений (р=-0,716). Известно, что одним из наиболее
важных источников формирования "Я-концепции" является образ тела. При учёте того, что сформированный образ тела является единственным зримым марке-

ром начала процесса самоконституирования, выходит,
что данный процесс в выборке находится только на
начальной стадии.
Фактор 3. Социально-психологическая дезадаптация (28%). Данный фактор составили следующие
категории: "Я в одиночестве" и отсутствие "Я-фигуры"
(рисунок семьи и несуществующего животного), "Деятельное Я" (тест Куна) и длительность использования
компьютерных игр (анкетирование). Интерпретация
данных отражает проблему неумения ребенка налаживать желательные контакты с окружающими, ощущения недостаточного внимания со стороны "значимых
других", отсутствия серьезных увлечений, интересов,
хобби, привязанностей, не связанных с компьютером.
Попадание в фактор категории "Деятельное Я" изобилует описаниями себя как опытного и активного геймера. Такие достижения, как хорошие отметки, победа
в конкурсах и олимпиадах отходят на второй план, так
как требуют другого рода усилий.
Уровень интереса к собственному внутреннему
миру, позитивное самоотношение и рефлексия связаны с восприятием межличностных отношений: положение "Я-фигуры" на рисунке указывает на избегание
эмоциональных связей.
Фактор 4. Детско-родительские отношения (40%).
Фактор составили переменные, характеризующие особенности образа "Я" и родительского отношения в семьях младших школьников - активных пользователей
компьютерных игр: "Авторитарная гиперсоциализация" и "Принятие" (методика ОРО); "Социальное Я"
(тест Куна), "Идеальное Я" (лесенка самооценки), время, проведенное ежедневно за компьютерной игрой
(анкетирование). Он является наиболее "нагруженным", что подтверждает предположение о том, что детско-родительские отношения оказывают влияние на
формирование образа "Я" младших школьников. Воспитание в ситуации авторитарного контроля, когда
родитель ограничивает самостоятельность ребенка,
затрудняет формирование у последнего позитивного
отношения к самому себе. И, несмотря на то, что внесемейные формы взаимоотношений могут внести существенную коррекцию в изначальное самоотношение
ребенка, первичное восприятие и самооценивание
непременно проявиться в последующих образах "Я", и
может провоцировать формирование негативного самоотношения, бегство в виртуальную реальность компьютерной игры.
Следовательно, полная загруженность ребенка учебой, изучением иностранных языков, посещениями
модных кружков, детских развивающих центров не
выступит гарантом отсутствия игровой аддикции,
которая возникает, в первую очередь, по причине отсутствия взаимопонимания и гармонии в семейных
отношениях.
Компьютерные игры сами по себе не опасны и даже
полезны, но при правильном пользовании. Игра дает
ребенку те эмоции, которые он не получает в реальной
жизни: компьютерная мышка – аналог волшебной палочки, благодаря которой, практически не прикладывая
усилий, можно стать властелином мира. Проиграв,
можно переиграть, заново прожить неудавшийся момент жизни – это обстоятельство особенно привлекает
детей, ощущающих свою неуспешность.

105

64-71 Pakhomovа V. тернета // Образование и информационная культура.Е.: MAX Press. Community. Малкин В. Стадия зеркала и её роль в формировании функНациональный психологический журнал. – № 2. Самопрезентация в виртуальной реальности 9. Mirror stage and its role in shaping the function I // The effects of information technologies // National psychological instance of the letter or the fate of reason since Freud. Menshikov G.. – №10. Technical sciences.I. Сушков И. 11. Компьютерные игры по-разному влияют на генезис индивида: чаще положительно. достижения и пер– Выпуск №11 (136). such as: "Individual psychological characteristics". 7-15 4. Основная цель исследования – привлечь внимание к проблеме влияния компьютерных игр на личность ребенка младшего школьного возраста. П.M. Cand. Ivanov M. 5. achievements and prospects // National Psychological . Understanding. скрывающим проблемы во взаимоотношениях с родителями. когда используются для обучения. преобладание родительского авторитарного гиперконтроля. "Socio-psychological maladjustment" and "parent-child relationship. наук: 19.. Хайбулина Э." Keywords: image of "I". и детерминирована нарушениями в детско-родительских отношениях. 2013.104-119 свузиздат.С. The article is devoted to empirical study of the effect of virtual reality on the formation of the image of "I" younger st udents . Меньшикова Г. – М. – P. – № 2. 2014. 2013.E.М.10. AI Andreev]. пьютерной игровой деятельности – Кемерово: Кузбас2014. Лакан Ж. 2008. – ции Я // Инстанция буквы или судьба разума после ФрейС.: journal. Personal identity in terms of being virtualiza. – 199 с.S. PN Ko"Knowledge.М. – M .Психология самореализации личности в комтуализации бытия/Человек.. ред.00. 2015 www. "Социально-психологическая дезадаптация" и "Детскородительские отношения". Тхостов А. 119 7. 2009. Bayakovsky Y.. Козлова Н. психол. Виртуальная реальность игры становится для ребенка ширмой. personality implemented in the of the XVI International Conference of Students and Young Internet environment // Information Portal Humanities Scientists "Lomonosov" [Ed. Kozlova N.M. URL: stylev.. Психологичеzpu/2013/6/Kozlova_Sushkov_Publicity-Self-Presentation/] ские последствия развития информационных технологий // 8.Ш.active users of computer games Abstract. Технические науки. Empirically the factors that determine the impact of virtual reality image of the "I" younger students . – С. – № 2. . Доказана заявленная гипотеза о том. Богомолова Е.159-164 Journal. Skill".active users of computer games.I. – С.G. Issue: 48. 2008. Impact of virtual reality on the formation of the image of "I" younger students . III(24). Psychological 8.И.М. – Р. Черв виртуальном пространстве эпохи постмодерна// Известия норизов А. Self-image and virtual reality // Proceedings manifestation of specific needs. Иванов М.. Haybulina E. Self-presentation in virtual reality and identity 9. Информационная безопасность личности 5.: Логос. Emelin V. Pedagogy and Psychology. что погруженность в виртуальную реальность компьютерной игры оказывает влияние на конституирование образа "Я" младших школьников. реальности: методологические аспекты.S. – P.seanewdim. Емелин В. Management.. – Р. Костылев. REFERENCES (TRANSLATED AND TRANSLITERATED) 1. – С. Психологические особенности самоконструи особенности идентичности подростка-пользователя Инирования субъекта в виртуальной реальности: дис… канд. – М. the younger student 106 .активных пользователей компьютерных игр – это "Индивидуально-психологические особенности". URL: [http://www. – №6. 2. Рассказова Е. IA Aleshkovsky. aspects. Zinchenko Y.Е.. Virtual Reality: methodological postmodern // Southern Federal University. ев]. компенсируя отсутствие контактов в реальности.I. Voiskunsky A. – M. – 2012. – 2012. Reveals the views of domestic and foreign researchers on the problem of the impact of gaming on the formation of a virtual reality image of the "I" of children of primary school age. чем реальность. она превращается в источник формирования личности игрока.Р. дает возможность спастись от одиночества. – 2005.Ş. А. Стремление к публичности и Материалы докладов XVI Международной конференции самопрезентации как проявление специфических потребстудентов.. 2013. Баяковский Ю.: МАКС Пресс.ru/e3. 2010.01.6. ЛИТЕРАТУРА 1. 2012.Science and Education a New Dimension. – № 1.zpu-journal. – Volume 136 –2012.R. Sciences: Culture. появляется компьютерный герой как замещающее имаго. когда игра является основным звеном жизнедеятельности и становится более значимой. – 199 p.com Выводы. psychol. – С. активизации творческого потенциала. Технологии виртуальной Южного федерального университета. Demilkhanov A. 2000. 431-460 10. реализуемых личностью в Интернет-среде // Ин[Отв. Chernori.И. Information security identity in cyberspace zov A.zpu-journal.active users of computer games. где в основе – поверхностный эмоциональный контакт.. 2013. полученные результаты могут стать основой дальнейших исканий способов профилактики и предотвращения разных форм зависимого поведения. Андреформационный гуманитарный портал "Знание. Ed. 1997.M.00. экраном. Демильханова А. Личностная идентичность в условиях вир..P.Kemerovo Kuzbassvuzizdat. "Нарушение идентификации".. . A "components" model of addiction within a – № 2.Я. The desire for self-publicity and as a 2. Зинченко Ю. Жичкина А. аспирантов и молодых ученых "Ломоносов" // ностей.. детерминирующие влияние виртуальной реальности на образ "Я" младших школьников . Понимание. 81-87 Logos.С. Умение". – 152 p. – М. И.M.E.A. 2010. Тогда.Issue №11 (136). 81-87 да.ru/e-zpu/2013/6/Kozlova_Sushkov_ 2009. Malkin V. Psihologiya self-realization in a computer game tion / person. 7-15 4.И. – Том 136. – Р. Tkhostov A. Rasskazova E.01.159-164 спективы// Национальный психологический журнал. "Violation of identification". 431-460 19. – № 1.. Сообщество. Zhichkin A. развития познавательных процессов.П. Griffiths M. virtual reality. Bogomolov E. Drying I. – № 6.[El