You are on page 1of 71

УДК 316.764:613.

885
С 88
Стулова Г. В., Касянчук М. Г., Лещинський Є. Б. Феномен гомосексуальностi на сторiн-
ках української преси: звiт iз результатiв контент-аналiтичного дослiдження [Текст] / «Донбас-
СоцПроект». — Донецьк: Цифрова типографiя, 2010. — 72 c.

Автори висловлюють щиру подяку за цiннi iдеї, активну участь та суттєву допомогу в проведеннi
дослiдження таким людям:

Анна Бєлiк Донбас-СоцПроект, м. Донецьк
Андрiй Кльон Донбас-СоцПроект, м. Донецьк
Марiя Маєрчик Iнститут народознавства НАН України, м. Київ
Олександр Остапенко Донбас-СоцПроект, м. Донецьк
Олександр Струченков Макiївський економiко-гуманiтарний iнститут, м. Макiївка
Святослав Шеремет Ґей-Форум України, м. Київ
Свiтлана Шимко Нацiональний унiверситет «Києво-Могилянська академiя», м. Київ
Галина Ярманова Представництво Фонду iм. Гайнрiха Бьолля в Українi, м. Київ

Дослiдження «Образ ЛҐБТ в українськiй пресi», яке стало основою
пропонованої публiкацiї, виконано громадською орґанiзацiєю
«Донбас-СоцПроект».

Звiт видано за фiнансової пiдтримки Представництва Фонду
iм. Гайнрiха Бьолля в Українi. Висловлена у звiтi позицiя може
не спiвпадати iз позицiєю Фонду iм. Гайнрiха Бьолля в Українi.

© Г. В. Стулова, М. Г. Касянчук, Є. Б. Лещинський, текст, 2010
© Н. М. Римар, оформлення обкладинки, 2010
Змiст

Передмова 4

Головнi висновки проведеного дослiдження 7

1. Контент-аналiтичнi дослiдження ЛҐБТ та ґендеру 8

2. Методолоґiя дослiдження 15
2.1. Мета i задачi . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15
2.2. Метод i об’єкти . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 16
2.3. Катеґорiї аналiзу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 16
2.4. Обмеження . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 24
2.5. Ґенеральна гiпотеза . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 24

3. Образ гомосексуала в українськiй пресi 25
3.1. Загальнi характеристики аналiзованих публiкацiй . . . . . . . . . . . . . . . . . . 25
3.1.1. Обсяг публiкацiї . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 26
3.1.2. Жанри публiкацiй iз ЛҐБТ-проблематики . . . . . . . . . . . . . . . . . . 27
3.1.3. Автори . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 28
3.1.4. Знак iнформацiї . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 29
3.1.5. Спрямованiсть . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 29
3.2. Про що пишуть ґазети, коли згадують ЛҐБТ-питання . . . . . . . . . . . . . . . 35
3.2.1. Локальнiсть iнформацiї: де вiдбуваються подiї за участю гомо- чи бiсексуалiв 35
3.2.2. Стать гомо- та бiсексуальних персонажей . . . . . . . . . . . . . . . . . . 35
3.2.3. Теми iнформацiї . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 37
3.2.4. Сфери громадського життя . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 39
3.3. Випадки упередженого ставлення, дискримiнацiї та злочинiв на ґрунтi ненавистi 42

4. Преса пiдтримує марґiналiзацiю (замiсть висновкiв) 46

A. Одновимiрнi розподiли 49

B. Про громадську орґанiзацiю «Донбас-СоцПроект» 54

C. Ґлосарiй 57

Бiблiоґрафiя 66

3
Передмова
Публiцистика вiд самого свого народження була орiєнтована на формування суспiльної дум-
ки через думку iндивiдуальну, яскраво виражену. «Мала фiлолоґiчна енциклопедiя» дає їй таке
означення: рiд лiтератури, присвячений суспiльно-полiтичним питанням та iншим проблемам
сучасностi [1]. Радянська «Краткая литературная энциклопедия» [2] чiткiше визначає цiль пу-
блiцистичних творiв як таких, що мають на метi вплив на суспiльство, подекуди навiть манiпу-
лятивний:

Популяризует ли публицист выводы науки или сообщает результаты своего исследо-
вания, он делает это не для обучения, а для поучения, не для сообщения знаний, а
для воздействия на ту политическую силу, которая называется общественным мне-
нием. Поэтому в область публицистики входят только насущные вопросы, имеющие
решающее значение в направлении текущей жизни. . . Несомненно, однако, что пу-
блицистика в современной её форме есть создание новой истории, всё течение ко-
торой — начиная с предвестников реформации — ознаменовано мощным развитием
публицистики, которой принадлежало видное участие в возбуждении и организации
самых важных общественных движений. Это значение публицистики ещё усилилось
с появлением периодической прессы. Роль публицистики в современной жизни гро-
мадна. Даже в тех случаях, когда она идёт за общественным мнением, она влияет
на него, давая ему определённое выражение и модифицируя его в ту или иную
сторону.

Очевидно, що публiцистика не може iснувати без читача. Вона має розмовляти з ним одною
мовою, мислити з ним спiльними катеґорiями, що породжує рiзнi, орiєнтованi на вiдмiннi ґрупи
читачiв, видання. Отже, вивчення того, хто, про що i як пише, дає iнформацiю про особливостi
суспiльної думки iз певної проблематики.
У рамках дослiдження «Комплексний монiторинг ЗМI в АР Крим щодо використання ни-
ми мови ворожнечi“, проявiв расизму, ксенофобiї та iнших форм нетерпимостi» (керiвник

Олексiй Морозлi, Iнформацiйно-дослiдницький центр «Iнтеграцiя та розвиток», http://www.
integration.org.ua/docs/press-release_monitoring_project_ukr.pdf/) показано, що за ча-
стотою ЛҐБТ1 - та ґендернi питання посiдають друге мiсце пiсля питань етнонацiональних.
Простий перегляд масової преси пiдтверджує значимiсть ЛҐБТ-проблематики для журналi-
стiв. Напр., за даними трьох українських громадських ЛҐБТ-орґанiзацiй [3] за 2008 р. в про-
вiдних масових виданнях України з’явилося чимало таких публiкацiй, при цьому в порiвняннi
iз 1997–1999 рр. [4], [5] акценти дещо змiнилися: бiльше стало матерiалiв, якi висвiтлюють
1
ЛҐБТ — скорочення, вживане на позначення соцiальної сукупностi лесбiйок, ґеїв, бiсексуалiв i трансґендерiв.
Див. Ґлосарiй, умiщений в додатку C.

4
подiї, що дiйсно мали мiсце в Українi. Значною мiрою це пов’язано з цiлеспрямованою пра-
цею ЛҐБТ-спiльноти в напрямку створення конструктивних i суспiльно-важливих iнформацiй-
них медiа-подiй.
Наприклад, на початку 2008 р. розпочалась гостра дискусiя про шкiльний факультатив iз то-
лерантностi [6], адже це питання зачепило релiґiйно-консервативнi кола, що висловили рiзкий
протест [7]. Також болючою для громадськостi виявилася звiстка про вiдсутнiсть формальної
заборони на викладацьку дiяльнiсть для гомосексуалiв [8], [9], [10], [11].
Цiкавi акценти були поставленi у публiкацiях прес-релiзу за результатами дослiдження ого-
лошень про знайомства: нейтральний заголовок «Полторы тысячи украинских гомосексуалов
в зеркале социологии» замiнено на «Четверть украинских геев женаты» [12] — українське су-
спiльство вiдкрило для себе той тривiальний факт, що наявнiсть дружини аж нiяк не свiдчить
про «правильну орiєнтацiю».
Проте, ця позитивна тенденцiя (вiдхiд вiд «клубнички», тб. вiд подання iншої соцiальної ґрупи
як дивацько-марґiнальної) спостерiгається переважно в центральнiй пресi. Частково це пов’я-
зано з нечисленнiстю мiсцевих iнформацiйних приводiв, невмiнням мiсцевих ЛҐБТ-орґанiзацiй
працювати з пресою, почасти — з бiльш традицiйним характером суспiльного життя (мiсцевi
видання, передруковуючи матерiали центральної преси, здебiльшого оминають ЛҐБТ-новини).
Так, протягом 2008 року двi провiнцiйнi ґазети: «Публика» (всеукраїнська щотижнева ґазета,
видається в м. Марiуполь, тираж — понад 120,000 прим.) i «Вечерний Мариуполь» (мiська
щотижнева ґазета, тираж — 5,000 прим.) видали разом тiльки тринадцять публiкацiй на ЛҐБТ-
проблематику. З них п’ять — про закордоннi подiї [13], [14], [15], [16], [17], двi — про шоу-
бiзнес [18], [19], по одному на радянську практику «чорно-голубого» пiару [20], про те, як тяжко
бути гомосексуалом в провiнцiї [21], про гомосексуальне зґвалтування [22], лист до редакцiї
вiд щиро обуреної «медицинской и спортивной общественности» [23], та жвавий опис побиття
чоботом представника НАТО, яке, буцiмто, «продвигает гомосексуализм» [24]. Характерно, що
цi публiкацiї часто з’являються анонiмно, без пiдпису.
Таким чином, ЛҐБТ-проблематика є актуальною для вiтчизняних ЗМI, при цьому центральна
i провiнцiйна преса по рiзному пiдходять до вибору матерiалу, що публiкується.
Зважаючи на те, що в Українi проходить складний i тривалий процес змiни адмiнiстративно-
командної моделi на демократичну, одним з важливих питань є подолання дискримiнацiї за рi-
зними ознаками. Зокрема, в українському суспiльствi досi гостро стоїть питання леґiтимацiї
вiльного вибору сексуальної орiєнтацiї (тобто iснування представникiв рiзних її типiв як рiвних
за правами громадян) — iснування цiєї проблеми Україна визнала на мiжнародному рiвнi:

Порядком денним було передбачено голосування з проектiв резолюцiї i рекомендацiї
на тему «Дискримiнацiя за сексуальною орiєнтацiєю та гендерною iдентичнiстю»
[. . . ] Пiд час обговорення зазначеної проблематики члени Асамблеї одностайно ви-
словилися за необхiднiсть покласти край упередженому ставленню, ненависницьким
висловлюванням i широко розповсюдженiй дискримiнацiї стосовно лесбiянок, геїв,
бiсексуалiв та транссексуалiв [25].

Ефективнiсть формування демократичної культури залежить як вiд державної, полiтичної
i громадської полiтики, так i вiд iдеолоґiї мас-медiй, образiв, якi вони презентують. Брак знань

5
Передмова

i неупередженої iнформацiї у журналiстiв/редакторiв призводить до формування неґативної
суспiльної думки, стиґматизацiї меншин i пiдтримує iнституцiалiзовану дискримiнацiю.
З iншого боку, за допомогою медiй можна сприяти адекватнiшому розумiнню тий чи iнших
суспiльних явищ, укорiнювати такi цiнностi, як свобода вибору, iндивiдуальна вiдповiдальнiсть,
недоторканiсть особистого життя, повага до рiзноманiтностi свiту, що, безперечно, стане фа-
ктором стабiлiзацiї українського соцiуму.
Таким чином, дослiдження характеру висвiтлення ЛҐБТ-проблематики в ЗМI має як наукове,
так i суспiльне значення.

6
Головнi висновки проведеного
дослiдження
У рамках пропонованого дослiдження було опрацьовано двi українськi ґазети — загальнона-
цiональну «День» i — реґiональну «Салон Дона и Баса».

– ЛҐБТ-проблематика з’являється на сторiнках ґазет суттєво частiше, нiж iншi гострi теми
(еколоґiя, бiоетика, права жiнок, аборти, злочини манiякiв та iн.).

– У бiльшостi вiдiбраних публiкацiй (67%) ЛҐБТ-проблематицi присвячена лише частина
матерiалу. В реґiональнiй ґазетi половина вiдiбраних для аналiзу матерiалiв повнiстю
стосуються дослiджуваної теми, тодi як у загальнонацiональнiй таких матерiалiв менше
(17%).

– Iнтеґральний знак iнформацiї (ставлення автора публiкацiї до висвiтлюваної теми) у бiль-
шостi публiкацiй iз ЛҐБТ-проблематики є нейтральним (38%), позитивнi i неґативнi оцiн-
ки зустрiчаються з однаковою частотою (по 25%). У ґазетi «День» з’явилося бiльше
нейтральних i позитивних матерiалiв (вiдповiдно 49% i 24%), тодi як публiкацiї ґазети
«Салон Дона и Баса» приблизно однаково часто подають ЛҐБТ-проблематику як ней-
трально, позитивно чи неґативно забарвлену, при цьому реґiональна ґазета частiше, нiж
всеукраїнська, публiкує анекдоти про сексуальнi меншини (6% проти 1%)

– Дослiдженi видання, порушуючи ЛҐБТ-проблематику, частiше подають iнформацiю про чо-
ловiкiв (51%), тодi як жiнки згадуються в 7% публiкацiй, причому реґiональна ґазета
на 20% частiше нiж всеукраїнська пише саме про чоловiкiв, що мають сексуальнi сто-
сунки з чоловiками. Сюжети 42% публiкацiй не пов’язанi iз одною конкретною статтю.
Публiкацiї про чоловiкiв бувають неґативними частiше, нiж матерiали про жiнок.

– Серед тем iнформацiї превалюють такi: про роль ЛҐБТ у культурi (39%), полiтицi (12%)
i про одностатевi шлюби (6%). В основному, iнформацiя стосується країн Заходу.

Таким чином, ЛҐБТ-проблематика в українськiй пресi висвiтлюється переважно нейтрально,
доволi часто iнформацiя має розважальне наповнення (особливо реґiональна преса). Бiльшiсть
публiкацiй транслює цю iнформацiю iз захiдного свiту. Серед матерiалiв майже немає просвi-
тницьких публiкацiй чи таких, що вчать толерантностi i прийняття рiзноманiтностi свiту, преса
переважно орiєнтована на подання iнформацiї про гомосексуальну орiєнтацiю вiдомих людей.

7
1. Контент-аналiтичнi дослiдження ЛҐБТ
та ґендеру
Теоретичною основою дослiдження особливостей висвiтлення ЛҐБТ-проблематики в пресi є
концепцiї про роль ЗМI в суспiльствi, створенi сучасними захiдними соцiолоґами – представниками
конструктивiстської парадиґми, а саме публiкацiї П. Бергера, Т. Лукмана [26], I. Гофма-
на [27], У. Лiпмана [28], П. Бурд’є [29], Ґ. Дебора [30] i Ж. Бодрiйяра [32]. Вони пiд-
креслюють вiдкритий, динамiчний i незаданий характер соцiальних зв’язкiв i стосункiв, а також
їхню орґанiчну залежнiсть вiд дiяльностi, соцiальних комунiкацiй, мови, знаково-символiчних
систем культури i дискурсивних практик.
П. Бергер i Т. Лукман вважають, що функцiю орґанiзацiї повсякденного досвiду, а також
взаємодiї i позначення iнших суб’єктiв виконують так званi типiзацiї, якi є основою iнтерпретацiї
отриманої у процесi взаємного спостереження iнформацiї [26]. Таким чином, типiзацiї можуть
виконувати у пресi роль ярликiв, якi, наприклад, позначають гомосексуальнiсть як аморальне
явище.
Представник символiчного iнтеракцiонiзму I. Гофман зазначає, що опосередкованi послання-
образи, якi породжуються рекламою, телебаченням, книгами, та друкованими ЗМI, прямо,
без впливу процесiв людської взаємодiї, показують i дорослим, i дiтям, як саме має виконуватися
ґендерна роль. Цi опосередкованi послання пропонують те, що вчений називає демонстрацiями
ґендеру, тб. спрощену, перебiльшену, стереотипну iнформацiю про те, якi конструкти властивi
в певнiй ситуацiї чоловiку або жiнцi [27]. Отже, медiї створюють у масовiй свiдомостi уявлення
про канони маскулiнностi та фемiнностi, а також уявлення про належну сексуальну поведiнку
i про сексуальнiсть взагалi. Цей аналiз порушує питання про причинно-наслiдковi зв’язки: чи
ЗМI iмiтують життя чи життя наслiдує ЗМI.
На питання, чому люди користуються цими медiйними посланнями-образами, вiдповiдає
У. Лiпман. З його точки зору, причина криється у тому, що кожна людина не має змоги
охопити все рiзноманiття життя, отже мусить користуватися не реальними фактами, а їх замiн-
никами — стереотипами. Cтереотипи впливають на формування нового емпiричного досвiду,
традицiй i звичок, стереотипи спрощують реальнiсть аж до неадекватностi. У. Лiпман пiдкре-
слює, що у свiдомiсть iндивiда стереотипи транслюються через матерiали масової комунiкацiї,
пiд владою якої вiн так чи iнакше iснує [28]. Таким чином, ЗМI та люди, якi використову-
ють ЗМI, мають символiчну владу, тобто можливiсть створювати та нав’язувати iншим свої
уявлення, iдеали, оцiнки, ставлення i оцiнювальнi найменування чи класифiкацiї [29].
Медiатовариство здебiльшого нав’язує читачам руйнiвнi для духовної культури iнстинкти юр-
би. Журналiст не тiльки манiпулює, але через прагнення погнатися за сенсацiєю, через низький
рiвень знань про предмет розмови (це типово для журналiста), вiн сам стає об’єктом манiпуля-
цiї. Як зазначає П. Бурд’є, у ЗМI обговорюється тiльки поверхня проблеми. Це, перш за все, —
дiї «публiчних людей», на яких також впливаюсть глибиннi соцiальнi процеси. Медiї транслю-

8
ють навiть у свiт науки ринковi цiнностi рейтинґiв, псевдодемократичний критерiй популярностi,
який є вiддаленим вiд арґументованостi та прагнення iстини.
Соцiолоґи-постмодернiсти вiдводять засобам масової комунiкацiї провiдну роль у формуваннi
свiту видимостi. Зокрема, французький автор неомарксистської орiєнтацiї Ґ. Дебор [30], нази-
ваючи сучасне суспiльство суспiльством спектаклю, зазначав, що iстина та реальнiсть бiльше
не iснують, натомiсть приходять шоу-полiтика i шоу-правосуддя. На думку вченого, у 80-тi ро-
ки XX ст. вiдбулася трансформацiя суспiльства спектаклю в свою нову форму — в суспiльство
iнтеґрованого видовища. Це суспiльство iснує як барочний калейдоскоп життєвих явищ, якi пе-
ретворилися в людськiй свiдомостi на чисту символiку без якої-небудь вказiвки на змiстовний
акцент, в шоу-свiт всюдисущої реклами товарiв споживання i театрально-рекламної полiтики.
Французький теоретик постмодерну Ж. Бодрiйяр вважав, що використання дедалi бiльших
можливостей масових комунiкацiй, пов’язаних як iз розширенням прийомiв монтажу образiв,
так i з феноменом просторово-часового стиснення, сформувало якiсно-новий стан культури.
Нинi культура визначається моделями, симуляцiями (те, що не iснує реально), якi проявляється
в сферi мас-медiй, особливо в комерцiйнiй телевiзiйнiй культурi.
Насичення повсякденностi нескiнченою серiєю симуляцiй приводить до формування своєрi-
дної гiперреальностi. Це свого роду нестабiльна галюцинацiя реальностi, спектакль образiв, якi
втратили первинний змiст.
ЛҐБТ-проблематика досi є terra incognita для українського суспiльства (напр., нема точних
даних про ЛҐБТ-спiльноту, не визначено дiйсний рiвень гомофобiї i толерантностi до осiб цiєї
сексуальної орiєнтацiї, не сформовано вiдповiдну соцiальну полiтику тощо. Тому, коли вона
висвiтлюється в ЗМI, то цей образ має мало спiльного iз реальнiстю, оскiльки аґенти ЗМI
не мають вiдповiдних знань.
Донедавна на теренах колишнього СРСР не було жодного соцiолоґiчного дослiдження, яке
повнiстю було б присвячено висвiтленню ЛҐБТ-проблематики в ЗМI, зокрема, у пресi. Але,
коли цей звiт готувався до друку, нам стало вiдомо, що в Могилянськiй школi журналiстики
при Нацiональному унiверситетi «Києво-Могилянська академiя» С. Шимко пiд керiвництвом
к. фiлол. н., доц. Д. Дуцик виконала i блискуче захистила маґiстерську дисертацiю «Висвi-
тлення ЛГБТ-тематики в українських друкованих ЗМI» [31]. Попри розбiжностi в методолоґiї
висновки цiєї роботи, зробленi на матерiалi публiкацiй в рейтинґових виданнях «Сегодня», «Фа-
кты и комментарии», «Газета по-українськи» iз сiчня 2008-го по грудень 2009-го року, близьки
до висновкiв нашого дослiдження, що ми принагiдно вiдзначатимемо у вiдповiдних мiсцях.
У країнах розвиненої демократiї, напр. в Нiмеччинi, Нiдерландах, Норвеґiї, Швецiї, Фiнляндiї
чимало державних та громадських iнституцiй започатковують i систематично проводять ґен-
дернi монiторинґи мас-медiй, щоб у цифрах простежити рiзнi аспекти ґендерної симетрiї чи
асиметрiї.
Незважаючи на рiзницю в методиках цi дослiдження виявили домiнування певних стереотипiв
у масовiй свiдомостi, вiдображенiй у ЗМI. Зокрема, для жiнок це два типи: сексуальний об’єкт
i щаслива домогосподарка – подруга чоловiка. Стереотип чоловiка — успiшний бiзнесмен, що
претендує на звання «супермена в усьому». I хоч матерiали про активних жiнок i «домашнiх»
чоловiкiв з’являються i транслюються дедалi частiше, проте панiвними залишаються рецидиви
незвiльненої свiдомостi.

9
1. Контент-аналiтичнi дослiдження ЛҐБТ та ґендеру

На пострадянському просторi також виконуються ґендернi студiї друкованих ЗМI. Бiльшiсть
з них присвячено жiночiй проблематицi.
Питання ґендерних репрезентацiй у ЗМI останнi декiлька десятирiч активно розробляється
в ґендернiй соцiолоґiї, соцiолоґiї соцiальних проблем, дослiдженнях масових комунiкацiй i ма-
сової культури. Також значимий внесок здiйснюють ученi, якi працюють в областi соцiолоґiї
журналiстики.
Сучаснi засади ґендерного пiдходу до масової культури i масової комунiкацiї представленi
в роботах С. де Бовуар, А. де Лауретiс, Л. Малвi, Г. Поллок, Дж. Скот, Е. Саiда.
Дослiдженню ґендерних репрезентацiй у медiйному середовищi присвяченi публiкацiї А. Аль-
чук, Н. Ажгiхiной, Т. Барчунової, К. Здравомислової, А. Тьомкiної, Н. Курило-
вич, А. Левiнсона, I. Новiкової, П. Романової, Т. Рябової i О. Рябова, Г. Кар-
пової, А. Усманової, I. Тартаковської, О. Туркiної, С. Ушакiна, Ж. Чернової,
Л. Ригiної, Р. Бободжанової, М. Борзової, А. Юрчак, Е. Ярськой-Смiрнової.
А. Денисова розробляє концепцiю «мови ворожнечi» в медiа-текстах.
Естонський проект «Монiторинґ телебачення», проведений пiд керiвництвом Б. Пiлвре
у Тарту (2002–2003 рр.) [34], спирався на досвiд п’яти европейських громадських каналiв. Ре-
зультатами зацiкавилося керiвництво естонського телебачення. До уваги було взято передачi
праймчасу (з 19 до 23 години), записано 55 годин програм громадського телебачення, проана-
лiзовано образи 1000 осiб (як чоловiкiв, так i жiнок).
В Естонiї на громадському телебаченнi дiє закон про пропорцiйнiсть представлення чоловiкiв
i жiнок. Реальнi цифри засвiдчили, однак, «неевропейську» картину: так, серед професiоналiв
в Естонiї 60% жiнок, а в Европi, в середньому — 40%, але у телевiзiйних проґрамах Фiнляндiї
i Швецiї, Естонiї, Нiмеччинi та Голандiї жiнки-професiонали були персонажами (в тому числi
журналiстами) вiдповiдно 36%, 34%, 29% i 28% проґрам.
Фонд «Громадська думка» у 1995 роцi провiв дослiдження образу росiйської жiнки в ЗМI за
допомогою контент-аналiзу росiйської преси. Отриманi результати свiдчать, що преса концен-
трується на професiйнiй дiяльностi жiнки. При цьому росiйськi журналiсти найчастiше пишуть
про жiнок-полiтикiв i керiвникiв, актрис i спiвачок, журналiсток i лiтераторок, спецiалiстiв iз ви-
щою освiтою, спортсменок i моделей [35].
Дослiдники iз Узбекистану в 2002 роцi провели контент-аналiз узбецькомовних i росiйсько-
мовних ЗМI на матерiалi ґазет, теле- i радiопроґрам. Було виявлено, що в республiцi зберiгається
домiнування традицiйної моделi ґендерних взаємодiй у приватнiй i публiчнiй сферах: жiнок ви-
тiснено iз областей прийняття рiшень в сферу допомiжної, обслуговуючої i внутрiшньосiмейної
дiяльностi [36].
Дослiдниця Р. Бободжанова проаналiзувала таджицькомовний i росiйськомовний публi-
цистичний дискурс Республiки Таджикистан 1991–2006 рокiв. Вчена виявила дискримiнацiйнi
стереотипи стосовно жiнок у пресi Таджикистану, їхнi релiґiйнi i полiтико-iдеолоґiчнi джерела,
вона розкрила проблему насилля над жiнками i її висвiтлення в ЗМI [37].
М. Борзова, виконуючи схоже дослiдження в Ростовi-на-Дону, виявила суперечливiсть змi-
сту ґендерно-орiєнтованих тестiв ЗМI на пострадянському просторi, в яких сполучається декла-
рацiя соцiальної рiвностi при збереженнi патрiархальних ґендерних стереотипiв, а також роз-
крила зсув у позицiюваннi конструктiв маскулiнностi в ЗМI [33].

10
Громадське об’єднання «Бiлоруська асоцiацiя молодих християнських жiнок» i Проґрама
«Ла Страда Бiлорусь» провели контент-аналiз друкованих ЗМI Республiки Бiлорусь за 2008 рiк
iз проблеми ґендерного насильства. Ґазети здебiльшого описують фiзичне насильство, основни-
ми аґресорами виступають чоловiки, найчастiше — члени родини. Разом з тим, в ґазетах майже
нема iнформацiї про дiєвий механiзм реалiзацiї права жертви ґендерного насильства звернутися
по допомогу. Нема також вiдомостей, куди може пiти аґресор, якщо вiн раптом захоче змiнити
свою поведiнку i зберегти нормальнi стосунки в сiм’ї [35].
Свою наукову дiяльнiсть присвятила ґендерним дослiдженням ЗМI росiянка Ж. Черно-
ва [38]. Проаналiзувавши публiкацiї у чоловiчих журналах з 1990 по 1999 роки, вона виявила,
що характерна для буржуазного лiбералiзму геґемонна маскулiннiсть стає еталоном i наста-
новою для «справжнiх чоловiкiв» сучасної Росiї. Основною областю репрезентацiй геґемонної
маскулiнностi є в наш час сфера власностi i професiйної зайнятостi. Дослiдниця iдентифiкува-
ла чотири медiйних образи чоловiкiв-професiоналiв: «функцiонер-бюрократ», «творець-ґенiй»,
«комп’ютерщик-проґрамiст», «бiзнесмен-власник». Основними характеристиками всiх рекон-
струйованих типажiв є високий рiвень професiоналiзму, автономiя, змагальнiсть, матерiальна
незалежнiсть. Сукупнiсть видiлених атрибутiв «справжнього чоловiка» дозволяє розглядати
його як представника нового вищого середнього класу, елiти росiйського суспiльства.
Росiйський варiант геґемонної маскулiнностi передбачає в iнтимних стосунках три необхiдних
компоненти: гетеросексуальнiсть, гомофобiя та подвiйний стандарт в нормах, приписаних собi
та тим iншим, якi знаходяться на нижчих рiвнях соцiальної стратифiкацiї. Ця трiада констру-
ює образ «мачо», який спирається на уявлення про чоловiче природне єство. Вiн будується
через виключення iз поля автентичної маскулiнностi безлiчi iнших образiв, таких як «вiтчизня-
ний чоловiк», карикатурний «новий руський», представник нижчих класiв, гомосексуал тощо.
Отже, модель сексуальностi представляється в медiях як бiолоґiчна потреба «справжнього чо-
ловiка». Медiйнi репрезентацiї гетеросексуальних стосункiв характеризуються ґендерною аси-
метрiєю. Норма, яка декларує сексуальну поведiнку жiнок, вiдмiна вiд чоловiчої: їй властива
пасивнiсть i моноґамiя в гетеросексуальних стосунках на вiдмiну вiд гiперсексуальностi «справ-
жнього чоловiка».
Широке коло ґендерних проблем в ЗМI вивчають росiйськi вченi К. Здравомислова i
А. Тьомкiна. Використовуючи дискурсивний аналiз, вони дослiдили тиражування ґендерних
стереотипiв, якi диференцiюють чоловiкiв i жiнок за психолоґiчними характеристиками, цiнно-
стями, iнтересами i моделями поведiнки [39].
Ґрунтовно займається аналiзом ґендерних дискурсiв радянських i пострадянських видань
I. Тартаковська. Дослiдження радянських ґазет [40] пiдтвердило центральну роль держави
як ключового актора радянської ґендерної системи: стосунки мiж чоловiками та жiнками фор-
мувалися вiдповiдно до поставленої перед ними вищої мети — служiння державi. В сучаснiй
ситуацiї, коли характер держави повнiстю змiнився, чоловiки i жiнки мають сами собi давати
раду, тб. сформована за радянської доби ґендерна система опинилася у кризi. Вивчена дослi-
дницею преса змiнила не тiльки своє полiтичне обличчя, але й пiдхiд до розумiння нормативної,
«правильної» мужностi i жiночостi. Базовою формою ґендерних взаємин для пострадянської
ґазети нинi є секс (для ґазети радянських часiв вiн був забороненою формою репрезентацiй)
та романтичне кохання.

11
1. Контент-аналiтичнi дослiдження ЛҐБТ та ґендеру

Але, на жаль, серед зазначених дослiджень дуже мало є таких, що придiляють увагу репре-
зентацiям рiзних сексуальних iдентичностей в ЗМI.
Цiкавi ґендернi дослiдження виконала Л. Ригiна. Одна з її праць присвячена ґендерним
репрезентацiям у специфiчному гомоеротичному жанрi японської анiмацiї (яой). Аналiзуючи
яой-серiал «Х», розрахований на молодих жiнок, дослiдниця доходить висновку, що вiн є спро-
бою плюралiзувати ґендернi позицiї i норми: поряд iз традицiйними патрiархальними моделями
фемiнностi та маскулiнностi, серiал пропонує дуальнi образи, якi сполучають фемiнне i маску-
лiнне, а також моделi ґендерного транзиту. Творцям серiалу вдалося якщо не перейти границi
ґендеру, то поставити пiд сумнiв їхню однозначнiсть, непорушнiсть i визначенiсть [41].
В Українi в рамках Проґрами рiвних можливостей ПРООН 2004 року видано публiкацiю, яка
мiстить низку дослiджень ґендерного висвiтлення рiзних аспектiв суспiльного життя в україн-
ських мас-медiях [34]. Монiторинґ ЗМI проводився з 1999 до 2003 року i спирався на контент-
аналiтичну методику, запропоновану канадською аґенцiєю «Media Watch». Було показано зна-
чнi розбiжностi у медiйному висвiтленнi мiсця i ролi українських жiнок i чоловiкiв. Так само,
як у сферах, де реально iснує ґендерна асиметрiя (напр., у полiтицi), так i в тих галузях, де
з професiйного погляду обидвi статi прагнуть рiвноваги, i в дiлянках суспiльного життя, що вва-
жаються традицiйно «жiночими» (зокрема, сфера побуту i споживання), український медiйний
простiр визначається через чоловiчу присутнiсть, представлений здебiльшого чоловiчими iме-
нами, оцiнюваний чоловiчими очима та освячений чоловiчим авторитетом.
Для вивчення друкованих видань упродовж тижня (23–29 листопада 2002 року) було обрано
всеукраїнськi ґазети з найбiльшим на той час накладом: «Голос України» (121 000 прим.),
«Урядовий кур’єр» (105 774 прим.), «Сiльськi вiстi» (535 500 прим.), «День» (62 500 прим.),
«Дзеркало тижня» (42 500 прим.). Всього проаналiзовано 527 матерiалiв у 29 номерах вибраних
часописiв. Авторами публiкацiй були 40% жiнок i 60% чоловiкiв. Найбiльше жiнок-журналiсток
представлено у ґазетi «День» (41%), а найменше — в «Урядовому кур’єрi» (37%).
Разом з тим, жiнки згадуються у 5 разiв рiдше, нiж чоловiки. В тематичному розрiзi це ви-
глядає так: на 96% полiтика залишається «чоловiчою справою», обличчя культури представля-
ють чоловiки (77% персонажей), навiть серед високофемiнiзованих галузей, якими є соцiальна
сфера, а також сфера побуту й обслуговування, здебiльшого чоловiки виступають героями —
вiдповiдно 77% i 52% згадок. У спортi персонажам чоловiчої статi належить 76%.
Монiторинґ телевiзiйних передач включав аналiз новин — найбiльш впливового жанру, що
найвиразнiше виявляє суспiльнi процеси, кiлькiснi та якiснi змiни в суспiльствi, визначає їхню
значущiсть чи незначущiсть для авдиторiї.
Першим результатом став висновок про те, що всупереч поширеному трактуванню новин як
подання об’єктивної, неупередженої iнформацiї, вони не є ґендерно-нейтральними. Такi параме-
три новин, як кiлькiсне наповнення актуальних подiй (кiлькiсть згадок iмен чоловiкiв та жiнок),
коментарi експертiв (чоловiкiв або жiнок), статистика героїв iнтерв’ю в розрiзi їхньої статi, тема-
тика, яку вони представляють i яку вони не представляють, рiзнi способи представлення тощо
формують, свiдомо чи несвiдомо, рiзнi образи-репрезентацiї статей у масовiй свiдомостi.
В цiлому, для вибiркового дослiдження телеефiру було обрано iнформацiйнi та новиннi про-
ґрами чотирьох загальнонацiональних каналiв: «УТ-1», «1+1», «Iнтер» та «IСTV», що транс-
лювалися протягом тижня, з 20 по 27 сiчня 2003 року. Аналiз виявився дуже невтiшним: розпо-

12
дiл персонажiв за статтю є нерiвномiрним — 12% жiнок та 88% чоловiкiв, тобто у новини жiнки
потрапляють в середньому у 8 разiв рiдше, нiж чоловiки.
Образ жiнки в новинах є виразно вторинним: жiнки не є компетентними у жоднiй сферi
суспiльного життя, включно зi сферою споживання та, власне, побуту. Складається враження,
що основний внесок у економiку, полiтику, охорону здоров’я, освiту, науку, культуру й мистецтво
роблять чоловiки.
Все це дозволяє дiйти висновку про iстотну залежнiсть засобiв масової комунiкацiї в Українi
вiд стереотипних уявлень про суспiльну, професiйну та духовну роль представникiв рiзних ста-
тей. Мас-медiї часто дотримуються традицiйних патрiархальних стереотипiв у створеннi образiв,
портретiв чоловiкiв i жiнок.
Рiзноманiтними аспектами ЛҐБТ-проблематики зазвичай займаються не науковi установи, а
вiдповiднi громадськi орґанiзацiї.
Московською Гельсiнкською ґрупою спiльно iз Росiйською ЛҐБТ-мережею в 2007–2008 рр.
проведено монiторинґ дискримiнацiї за ознакою сексуальної орiєнтацiї i ґендерної iдентичностi
в Росiйськiй Федерацiї [42], в якому, зокрема, порушено питання дифамацiї i стиґматизацiї
ЛҐБТ у ЗМI.
Автори звiту твердять, що в росiйських ЗМI нема дискурсу щодо ЛҐБТ-проблематики. Така
iнформацiя не визнана на офiцiйному рiвнi. В повiдомленнях преси, телебачення, iнформацiй-
них аґенцiй майже не зачiпалася проблема гомофобiї в суспiльствi i дискримiнацiї за ознакою
сексуальної орiєнтацiї. Основний корпус публiкацiй — це матерiали скандальнi, тенденцiйнi i,
як правило, такi, якi мiстять ознаки використання «мови ворожнечi», що негативно впливає
на сприйняття в суспiльствi ЛҐБТ-тематики.
Бiльша частина повiдомлень в ЗМI мiстила тi чи iншi клiше, якi не вiдповiдають дiйсностi.
Увага придiляється «жовтим» повiдомленням, метою публiкацiї яких є залучення читача, а
не його iнформування.
У бiльшостi публiкацiй, якi мiстили виражену оцiнку автора, постiйно пiдкреслювалися при-
вiлеї гетеросексуалiв, вiдмiчалося, що ЛҐБТ-персони є «меншiстю» i їхнi права можуть бути
обмеженi. Багато публiкацiй присвячено небезпечностi «спiльноти гомосексуалiстiв» (психiчнi
розлади, хвороби, ВIЛ, «блакитна мафiя» тощо).
Важливi подiї, пов’язанi з ЛҐБТ, не знаходили мiсця на шпальтах ґазет. Основний iнтерес ЗМI
привертали скандали («московський ґей-парад», злочини тощо). Одним iз важливих висновкiв
є те, що росiйськi повiдомлення з ЛҐБТ-проблематики мають яскраво виражений маскулiнний
характер. Лише незначна частка публiкацiй подає iнформацiю про лесбiйок.
В Українi багато серйозних i цiкавих соцiальних дослiджень проводять громадська орґанiзацiя
«Донбас-СоцПроект» i Реґiональний iнформацiйний i правозахисний центр для ґеїв i лесбiйок
«Наш свiт».
«Наш свiт» у дослiдженнi суспiльного, правового та полiтичного становища ЛҐБТ проаналi-
зував, зокрема, низку публiкацiй у друкованих ЗМI [43]. Утiм, зазначений монiторинґ преси має
низку недолiкiв. Насамперед, звiт не мiстить опису iнструментарiю, вибiрки та процедури дослi-
дження. Єдина iнформацiя про особливостi проведення дослiдження стосується того, що було
переглянуто публiкацiї низки перiодичних видань («Афиша», «Приазовский рабочий», «Пу-
бличные люди», «Сегодня», «Кореспондент», «Персонал плюс», «Українська газета плюс»)
за 2003–2005 роки. Отже, на наш погляд, цi данi можна вважати суто якiсними.

13
1. Контент-аналiтичнi дослiдження ЛҐБТ та ґендеру

Характеризуючи висвiтлення проблеми гомосексуальностi в українськiй пресi, автори дiйшли
висновкiв: 1) як правило, прес-матерiали є переказом iнформацiї, отриманої з одного джере-
ла, не мiстять її перевiрки або порiвняня iз iнформацiєю вiд iнших джерел; 2) знак iнформацiї
переважно нейтральний, без спроб дати особисту оцiнку викладеному матерiалу; 3) матерiали
iз рiзко неґативним ставленням журналiста до висвiтлюваної теми належать переважно громад-
ськiй орґанiзацiї «Любов проти гомосексуалiзму»; 4) досить рiдко, але реґулярно з’являються
публiкацiї про «блакитну мафiю», яка буцiмто прагне запровадити в українському суспiльствi
«новi порядки» (до цiєї катеґорiї потрапили також латентнi гомосексуали при владi та Захiд,
«який спонсорує гомосексуалiзм в Українi»); 5) у багатьох статтях гомосексуальнiсть розгля-
дається як частина вiдокремлених вiд пересiчних громадян спiльнот — тюремного свiту або
богеми; 6) сучаснi гомосексуали описуються як продукт ґламуру, тб. як люди, бiльше за все
стурбованi пошуками нових задоволень i власною зовнiшнiстю.
До контент-аналiзу текстiв журналу «Кореспондент» i сайту http://www.korrespondent.
net/ за перiод з 2003 по 2007 рiк вдався, в свою чергу, лiдер антиґейовської громадської орґа-
нiзацiї «Любов проти гомосексуалiзму» Р. Кухарчук [44]. Обсяг журнальної вибiрки — 250
випускiв. Головною метою розвiдки було визначення обсягiв iнформацiї з позитивним, неґатив-
ним i нейтральним знаком. Загалом знайдено 174 паперових публiкацiї iз «тематики гомосексу-
алiзму», у тому числi 107 позитивних, 17 неґативних та 50 нейтральних. На сайтi дослiджувана
тема порушувалася 81 раз: позитивно — у 58 випадках, неґативно — у 9-ти, нейтрально — у 14-
ти. Як зауважує автор дослiдження, тема гомосексуальностi є доволi популярною, а переважна
бiльшiсть згадок про гомосексуальнiсть має позитивну тональнiсть. При цьому iнформацiя, яка
засуджує ЛҐБТ-рух, завжди коментується представниками нетрадицiйної сексуальної орiєнтацiї,
тодi як публiкацiї, спрямованi на популяризацiю ґей-руху, украй рiдко коментуються опонентами.
Треба вiдзначити емоцiйну складову двох останнiх звiтiв. Представники «Нашого свiту» на-
магаються коментувати результати, пiдкреслюючи те, що публiкацiї в українськiй пресi не мають
суттєво наповненого змiсту i не висвiтлюють належним чином проблеми гомосексуалiв. Їхнi опо-
ненти з «Любови проти гомосексуалiзму», навпаки, наголошують на тому, що публiкацiї мають
надто проґейовський характер.
Очевидно, вiдстоювання iнтересiв своєї спiльноти неґативно позначається на науковiй вива-
женостi та об’єктивностi в iнтерпретацiї результатiв.

14
2. Методолоґiя дослiдження
Зважаючи на велику роль мас-медiй у твореннi уявлень i стереотипiв масової свiдомостi, а
також беручи до уваги маловивченнiсть у вiтчизнянiй соцiолоґiї образу гомосексуальностi в ЗМI,
пропоноване дослiдження є актуальним. Вибiр ґазетних публiкацiй був продиктований тим, що
незважаючи на стрiмке занурення людства в комп’ютернi мережi, ґазети все одно залишаються
важливим i змiстовним джерелом новин (так, останнiм часом популярнiсть здобула концепцiя
«неквапливих медiй» [45], тобто таких, якi, на вiдмiну вiд iнтернету, дозволяють не бездумно
споживати iнформацiю, але ретельно добирати та готувати її перед публiкацiєю).
У той же час ґазета є не тiльки звiтом про новини: кожний номер є цiлiснiстю, що вклю-
чає i полiтичну пропаґанду, i розважальну iнформацiю, i плiтки, i побутовi сценки. Персонажi
кожної ґазети описуються властивою кожному виданню специфiчною мовою, мають позитивнi
i неґативнi риси.
Отже, будучи iстотною складовою дозвiлля багатьох українських громадян, ґазети вiдiграють
велику роль у формуваннi суспiльної думки стосовно того чи iншого явища.
Також преса є тим каналом масової комунiкацiї, який найбiльш зручно використовувати
на першому етапi дослiдження подiбних проблем.
Методолоґiчною основою дослiдження послужили розробки та рекомендацiї до аналiзу змiсту
матерiалiв ЗМI М. Назарова [46] i Л. Федотової [47].

2.1. Мета i задачi
Мета дослiдження полягала у виявленнi ролi української преси у формуваннi образу гомо-
сексуала в масовiй свiдомостi. Вона розпадається на такi задачi:

– дослiдити особливостi тематики iнформацiї про ЛҐБТ в українськiй пресi;

– виявити областi свiту, з яких найбiльше черпають друкованi ЗМI iнформацiю щодо ЛҐБТ-
спiльнот;

– визначити особливостi оцiнки тих чи iнших аспектiв ЛҐБТ-проблематицi в публiкацiй;

– дослiдити, до кого за статтю i з яким знаком iнформацiї найбiльше звернена увага друкованих
ЗМI України;

– виявити вiдображенi в українськiй пресi ознаки нормалiзацiї i форми марґiналiзацiї гомосе-
ксуальностi;

– порiвняти особливостi висвiтлення iнформацiї про ЛҐБТ у загальнонацiональнiй i реґiональнiй
пресi України.

15
2. Методолоґiя дослiдження

2.2. Метод i об’єкти
Метод дослiдження: контент-аналiз, який полягає в тому, що у вiдiбраних за ключовими
словами ґазетних публiкацiях вiдбувається пiдрахунок частоти i обсягу зазделегiдь видiлених
змiстовних одиниць, пiсля чого за спiввiдношенням цих частот робляться соцiолоґiчнi висновки.

Не всi документи можуть стати об’єктом контент-аналiзу. Необхiдно, щоби дослiджуваний
змiст уможливив застосування однозначного правила для надiйної фiксацiї потрiбних характе-
ристик (принцип формалiзацiї), а також, щоб цiкавi дослiдниковi елементи змiсту зустрiчали-
ся iз достатньою частотою (принцип статистичної значущостi). Як показано вище, українська
масова преса придiляє цiлком вiдчутну увагу ЛҐБТ-проблематицi, отже ґазетнi публiкацiї задо-
вiльняють цим вимогам.

Об’єкт дослiдження: друкованi ЗМI України на прикладi двох ґазет — загальнонацiональної
«День» i реґiональної «Салон Дона и Баса» (далi — «Салон»).
Вибiрка газет сформована за принципом територiального поширення та їхнього охоплення
авдиторiї.
Загальна характеристика об’єкту дослiдження за критерiєм носiя проблеми представлена
у табл. 2.1.
Проаналiзовано всi матерiали обраних ґазет, якi стосуються проблемного поля дослiдження,
опублiкованi з 1999 по 2009 рiк.

Ключовi слова пошуку: нетрадицiйна сексуальна орiєнтацiя, гомосексуальнiсть, бiсексуаль-
нiсть, гетеросексуальнiсть, гомосексуальнi (одностатевi) стосунки (кохання, шлюб, секс), гомо-
сексуалiзм, содомiя, камiнаут, одностатева педофiлiя, ЧСЧ, ЖСЖ, сексуальнi меншини, ЛҐБТ,
гомосексуал, ґей, лесбiйка, транссексуал, трансвестит, «голубий», педераст, гомофобiя, дискри-
мiнацiя за сексуальною орiєнтацiєю.
Ключовi слова було вiдiбрано на пiдставi попереднього аналiзу публiкацiй в ширшому пере-
лiковi ґазет. Те, що вони виглядають як т. з. «мова ненавистi», не вiдображає упередженого
ставлення авторiв дослiдження до ЛҐБТ-проблематики.

Одиницею рахунку, тб. кiлькiсною характеристикою взаємозв’язку текстових i позатекстових
явищ, виступали речення, в яких в будь-якому контекстi мiстяться зазначенi ключовi слова.

2.3. Катеґорiї аналiзу
Пiд час попереднього перегляду зiбраного масиву публiкацiй командою дослiдникiв видiлено
такi катеґорiї:

• обсяг публiкацiї вимiрюється як кiлькiсть рядкiв тексту i дозволяє визначити розмiр всiєї
публiкацiї у цiлому.

16
2.3. Катеґорiї аналiзу

Табл. 2.1. Деякi характеристики об’єктiв дослiдження

Назва ґазети
«День» «Салон Дона и Баса»
Тип
загальнонацiональна регiональна
Рiк заснування
1996 1992
Мiсце видання
Київ Донецьк
Територiя розповсюдження
Україна Донецька область
Мова видання
росiйська, українська росiйська
Перiодичнiсть
5 разiв на тиждень (вiвторок – субота) 2 рази на тиждень (вiвторок, п’ятниця)
Обсяг
8 шпальт (А2) 4 рази на тиждень, 40 шпальт (А2) у вiвторок,
24 шпальти (А3) по п’ятницях 92 шпальти (А2) у п’ятницю
Наклад
625,000 10,000–15,000
Рубрики
«1-а шпальта», «Панорама дня», «Главные новости», «Регион/Украина»,
«NB!», «Суспiльство», «Мир», «Развлечения», «Аналитика»,
«Україна Incognita», «Бизнес», «Спорт», «Авто»,
«Телебачення», «Культура», «Красота и здоровье»,
«Подробицi», «Пошта «Дня»», «Наука и техника»,
«День України», «День планети», «Пятница», «Мнения»,
«Економiка», «Тайм аут», «Классифайд», «Салон-Око»
«Свiтовi дискусiї», «Iсторiя та ’Я’»,
«Мiсто i мiсця»
Засновник i видавець
ЗАТ «Українська прес-група» ЗАТ «Медiа прес»
Iнтернет-сайт
http://www.day.kiev.ua/ http://www.salon.donetsk.ua/
(заснований в лютому 1997 року) (заснований в лютому 2008 року)

17
2. Методолоґiя дослiдження

• обсяг публiкацiї, присвячений ЛҐБТ-проблематицi дає можливiсть з’ясувати, вся публi-
кацiя чи тiльки її частина присвячена ЛҐБТ-проблематицi. Бiльш точно цю катеґорiю
можна представити кiлькiстю речень, у яких власне йдеться про ЛҐБТ.

• жанр публiкацiї є видом друкованих творiв, що має низку проблемно-цiльових, змiстов-
них, стилiстичних i структурно-лоґiчних ознак [48]. Жанри не мають чiтко визначених
границь. Не завжди той чи iнший твiр можна однозначно вiднести до певного жанру,
адже поширеними є промiжнi форми, коли в творi є ознаки кiлькох жанрiв.
– iнформацiйний: в основi цiєї ґрупи лежать iнформацiйний факт, подiя, новизна, опе-
ративнiсть
∗ замiтка;
∗ iнтерв’ю;
∗ репортаж;
∗ фоторепортаж;
∗ звiт;
– аналiтичний: змiст цiєї ґрупи включає аналiз явищ дiйсностi, ширше їх охоплення
за часом i простором, глибше проникнення в розглядуванi проблеми
∗ стаття;
∗ кореспонденцiя;
∗ огляд;
– художньо-публiцистичний: ця ґрупа характеризується емоцiйним впливом на читача,
застосуванням художнiх прийомiв у викладi фактiв, образнiстю. При цьому опера-
тивнiсть стає другорядною
∗ фейлетон;
∗ замальовка;
∗ анекдот;
∗ карикатура
– iнший
Зауваження: катеґорiя «жанр публiкацiй» в описанiй системi (iнформацiйнi – аналiтичнi –
художньо-публiцистичнi) є показником ступеню узвичаєностi явища в суспiльнiй свi-
домостi, адже на першому етапi знайомства з темою, коли вона сприймається як
чужорiдна, домiнують новини, далi вони осмислюються та проблематизуються i —
як результат — люди займають стосовно проблеми ту чи iншу емоцiйно-забарвлену
позицiю.

• автор публiкацiї є тою особою, яка створювала її текст. Автором може бути не тiльки
журналiст, але й читач, запрошений ґазетою експерт тощо.
– є пiдпис (вказане iм’я та прiзвище):

18
2.3. Катеґорiї аналiзу

∗ журналiст-професiонал;
∗ медик;
∗ психолог;
∗ соцiальний працiвник;
∗ фахiвець в iншiй галузi;
∗ iнший;
∗ нема вказiвки на рiд занять;
– анонiм (публiкацiя без пiдпису)
Зауваження: катеґорiя «автор публiкацiї» є допомiжним показником, що дозволяє з’ясу-
вати спосiб обговорення ЛҐБТ-проблематики в сучасному медiйному просторi. Так,
пiдписанi публiкацiї належать людям, якi або не вважають тему за соромницьку, тб.
таку, висловлювання (позитивнi, неґативнi чи нейтральнi) з приводу якої зашкодять
«доброму iменi», або тим, хто вважає свою арґументацiю переконливою. Натомiсть
анонiмна публiкацiя належатиме людинi, яка не певна у своїй компетентностi з обра-
ного питання чи взагалi в собi.

• час публiкацiї має позицiї вiд 1999 по 2009 рiк.
Зауваження: промiжок часу в 10 рокiв обраний тому, що наприкiнцi 90-х проблема гомо-
сексуальностi в українському суспiльствi потрохи переходить з ранґу медичної про-
блеми в дослiдницьке поле професiйних науковцiв (сексолоґiв, соцiолоґiв, антрополо-
ґiв), а також спостерiгається значний сплеск активної дiяльностi ЛҐБТ-орґанiзацiй.
Все це приводить до того, що ЛҐБТ-проблематика стає все бiльш актуальною для її
обговорювання в українських мас-медiях.

• теми iнформацiї вiдображають загальний змiст аналiзованого матерiалу (при аналiзi фi-
ксувалося не бiльше нiж три теми):
– ЛҐБТ взагалi;
– гомосексуальна проституцiя;
– роль ЛҐБТ у полiтицi;
– полiтичний вплив ЛҐБТ-руху;
– роль ЛҐБТ у культурi;
– роль ЛҐБТ в економiцi;
– персоналiї;
– роль ЛҐБТ у ЗМI;
– ЛҐБТ-iдентичнiсть чи її рiзновиди;
– соцiальнi iнститути;
– роль ЛҐБТ у демоґрафiчних процесах;

19
2. Методолоґiя дослiдження

– IПСШ та ВIЛ/СНIД;
– соцiальний захист населення;
– молодiжнi проблеми;
– робота силових структур;
– науковi дослiдження гомосексуальностi;
– iнше;
Зауваження: катеґорiя «теми iнформацiї» дозволяє вiдслiдкувати iнтереси авторiв, ре-
дакцiї та iнформацiйних аґенцiй, а також сформувати загальне уявлення про образ
представника ЛҐБТ-спiльноти, який створюється для читача цiєї газети.

• iнтеґральний знак iнформацiї є ставленням автора публiкацiї до висвiтлюваної проблеми.
Об’єктивно це виражається у кiлькiсному спiввiдношеннi позитивних, неґативних i ней-
тральних речень в аналiзованому текстi
– позитивний — у публiкацiї ЛҐБТ-проблематика, зокрема гомосексуальнiсть подає-
ться як нормальне явище або коли мова йде про нормалiзацiю гомосексуальностi
у суспiльствi;
– неґативний — якщо ЛҐБТ-проблематика, зокрема гомосексуальнiсть подається як
ненормальне, девiантне, аморальне явище;
– збалансований — у тому випадку, коли в публiкацiї рiвною мiрою висвiтленi як пози-
тивнi, так i неґативнi аспекти гомосексуальностi;
– нейтральний — немає чiтко виражених оцiнок ЛҐБТ-проблематики, зокрема гомосе-
ксуальностi як позитивного або неґативного явища;
Зауваження: катеґорiя «iнтеґральний знак iнформацiї» дозволяє в загальному вигля-
дi зафiксувати той образ ЛҐБТ-спiльноти або гомосексуальностi, який створюється
в свiдомостi читача, виявити напрямок формування суспiльної думки. Напр., домi-
нування неґативних публiкацiй свiдчитиме про демонiзацiю образу.

• спрямованiсть iнформацiї може зумовлювати певну поведiнку читача або викликати по-
чуття
– рекомендацiйна;
– стверджувальна;
– оцiнна;
– декларативна;

• сфери громадського життя (при аналiзi фiксувалося не бiльше нiж двi сфери):
– мода;
– культура;
– полiтика;

20
2.3. Катеґорiї аналiзу

– НУО/громадськi рухи;
– економiка;
– соцiальна сфера;
– медичнi публiкацiї;
– моральнi питання;
– релiґiя/релiґiйнi орґанiзацiї;
– мiжособистiснi стосунки;
– трудовi вiдносини;
– силовi структури;
– гумор;
– освiта;
– сфера сексуального дозвiлля;
– особисте життя;
– соцiальнi девiацiї;
– наука;
– iнше;
Зауваження: катеґорiя «сфери громадського життя» дозволяє з’ясувати, наскiльки ма-
терiали про ЛҐБТ-проблематику пов’язанi iз реальним повсякденним життям. Напр.,
домiнування таких сфер як трудовi вiдносини, силовi структури, особисте життя, тб.
того, з чим людина має справу кожного дня, свiдчитиме про тiсний зв’язок публiка-
цiй iз буттям пересiчного громадянина, його правдиве вiдображення в пресi. Тодi як
домiнування таких сфер як кiно, мода, полiтика, шоу-бiзнес тощо формує гiперре-
альний образ ЛҐБТ як представника «потойбiчного свiту» богеми чи полiтики, тб.
мiфолоґiзує образ.

• локальнiсть iнформацiї є областю свiту, до якої належать описуванi в текстi подiї:
– круїзинґове мiсце;
– мiсцевi подiї, тб. в Донецькiй (для ґазети «Салон Дона и Баса») або в Київськiй
(для ґазети «День») областi;
– подiї на пострадянському просторi, в т. ч. в Українi;
– подiї у Захiдному свiтi, тб. в США та країнах Евросоюзу;
– подiї на Близькому Сходi, тб. переважно в iсламських країнах;
– подiї в Японiї та в Iндокитаї;
– подiї, що стосуються усього свiту;
– iнше;
– локальнiсть подiї не вказано;

21
2. Методолоґiя дослiдження

Зауваження: катеґорiя «локальнiсть iнформацiї» дає можливiсть побачити, чи є рiзниця
мiж публiкацiями, якi описують подiї iз рiзних частин свiту. Ґлобальна оппозицiя
«нашi – чужинцi» мусить проявлятися принаймнi в iнтеґральному знаковi публiкацiї,
адже те, що заборонене i осуджується «тут», може дозволятися «десь там» (Quod
licet Jovi, non licet bovi).

• бiолоґiчна стать об’єкта публiкацiї — стать особи, про яку йде мова в публiкацiї:
– жiноча (ЖСЖ);
– чоловiча (ЧСЧ);
– жiноча i чоловiча (ЖСЖ i ЧСЧ або про ЛҐБТ-спiльноту загалом);
Зауваження: катеґорiя «бiолоґiчна стать об’єкта публiкацiї» дозволяє побачити вiд-
мiнностi мiж публiкацiями, присвяченими чоловiчим та жiночим аспектам ЛҐБТ-
проблематики (патрiархальне суспiльство по рiзному сприймає чоловiчу та жiночу
гомосексуальнiсть).

• cфери громадського життя, в яких сталися факти упередженого ставлення до ЛҐБТ, дис-
кримiнацiї та скоюваних проти ЛҐБТ злочинiв на ґрунтi ненавистi, повiдомленi в публiка-
цiях
– професiйна:
∗ вiдмова у працевлаштуваннi;
∗ iґнорування начальством професiйних успiхiв (вiдмова у пiдвищеннi зарплати,
присудженнi премiї, пiдвищеннi звання тощо);
∗ звiльнення через сексуальну орiєнтацiю;
∗ глузування;
∗ бойкот;
∗ проявлення вiдрази;
∗ образи;
∗ погрози;
∗ фiзичнi калiцтва, побиття, сексуальнi домагання, зґвалтування;
– мiжособистiсна:
∗ змiна на гiрше стосункiв iз друзями, що включає в себе глузування, уникання,
проявлення вiдрази, образи, погрози, фiзичнi калiцтва, побиття;
∗ розрив стосункiв iз друзями;
– сiмейна:
∗ глузливе та неґативне ставлення до реєстрацiї одностатевих шлюбiв;
∗ упереджене ставлення до всиновлення i виховання дiтей одностатевою парою;
– правоохоронна:

22
2.3. Катеґорiї аналiзу

∗ затримання за «педерастiю» або «педофiлiю»;
∗ глузування;
∗ образи;
∗ погрози;
∗ фiзичнi калiцтва, побиття, сексуальнi домагання, зґвалтування;
– армiйська:
∗ вiдмова у призовi до збройних сил;
∗ знущання з боку товаришiв по службi та старших за званням, що включає в себе
глузування, упереджене ставлення, образи, погрози, фiзичнi калiцтва, побиття,
сексуальнi домагання, зґвалтування, вбивства;
– культурно-громадська i шоу-бiзнесова: неґативне ставлення публiки до участi гомо-
сексуала в культурно-масовому заходi, а саме: осмiювання, образи, погрози, напади,
вiдмова вiдвiдувати культурний захiд, де задiяний гомосексуал, зрив заплановано-
го культурного заходу, протести; вiдмова особи гетеросексуальної орiєнтацiї брати
участь у культурному заходi, де задiяний гомосексуал; вiдмова гомосексуалу в участi
в культурнiй або шоу-проґрамi з боку органiзаторiв; вживання термiну «гомосексуа-
лiзм» до культурного дiяча як збиткової якостi, якiй треба спiвчувати або з метою
образи; неґативне ставлення до висвiтлення на телебаченнi ЛҐБТ-проблематики;
– полiтична:
∗ замах на гомосексуала-полiтика через його орiєнтацiю;
∗ неґативне ставлення полiтичного дiяча до «гомосексуалiзму»;
∗ саркастичне ставлення аґентiв ЗМI до балотування ґея у парламент;
∗ «чорно-голубий пiар» (використання антиґейовських настроїв у полiтичнiй бо-
ротьбi);
∗ використання полiтиком термiну «гомосексуалiзм» як лайки;
∗ боротьба проти «гомосексуалiзму» як одна з праворадикальних iдей;
– релiґiйна:
∗ виступи релiґiйних орґанiзацiй проти трактування сексуальної орiєнтацiї як одно-
го з прав людини;
∗ публiчнi заяви про те, що «гомосексуалiзм — це аморальне i ненормальне яви-
ще»;
∗ заяви про те, що церква має «викорiнити гомосексуалiзм»;
∗ позбавлення священика сану як церковне покарання участi у вiнчаннi ґеїв;
∗ осуд iдеї укладання одностатевих шлюбiв i гомосексуальних стосункiв;
– iнше.

23
2. Методолоґiя дослiдження

2.4. Обмеження
Зумовлюються вибором перiодичних видань, якi стали об’єктом пропонованого контент-аналiзу.
Знайденi закономiрностi не вiдображають матерiалiв популярної (т. з. «жовтої») преси, вони
не характеризують матерiалiв вузькофахових чи науково-популярних видань, не дають уявлення
про позицiю тiєї чи iншої суспiльно-полiтичної сили. Дослiдники також не ставили перед собою
задачу опрацювати видання мiського рiвня.
Вибiр дослiджуваної перiодики ґрунтується на тому, що ґазети «День» i «Салон Дона и Ба-
са» мають високу перiодичнiсть i численну читацьку авдиторiю; матерiали характеризуються
оперативнiстю, аналiтичнiстю та об’єктивнiстю; їхнi рубрики рiзноманiтнi за тематикою. Отже,
цi видання є типовим продуктом, створюваним для пост-радянського середнього класу.

2.5. Ґенеральна гiпотеза
Українська преса висвiтлює ЛҐБТ-проблематику у площинi геґемонного дискурсу, що вира-
жається у викривленнi соцiальної перспективи, тобто у вiднесеннi ЛҐБТ-спiльноти до розряду
ґеоґрафiчно та контекстуально вiддалених вiд українського читача.
Мова йде про перенесення акцентiв з висвiтлення серйозних проблем реальних людей – членiв
ЛҐБТ-спiльноти на розважально-рекреацiйнi теми (гумор, кiно, шоу-бiзнес i т. п.). В результатi
такого змiщення громадська думка про ЛҐБТ-спiльноту та про конкретних її представникiв
формується упереджено.
Як наслiдок, такi упередження заважають iнтеґрацiї ЛҐБТ-спiльноти в життя країни та реґiону
(участь у роботi орґанiв мiсцевого самоврядування, соцiальна активнiсть i т. д.) та пiдсилює
соцiальну виключенiсть ЛҐБТ-спiльноти та її представникiв.

24
3. Образ гомосексуала в українськiй пресi

3.1. Загальнi характеристики аналiзованих публiкацiй
Виявлено 320 публiкацiй, якi тiєю або iншою мiрою стосуються ЛҐБТ-проблематики, се-
ред них 125 надруковано в ґазетi «День», 195 — в ґазетi «Салон Дона и Баса» (рис. 3.1, див.
роздiл A).
30

30
кiлькiсть публiкацiй

кiлькiсть публiкацiй
20

20
10

10
0

0

1999 2001 2003 2005 2007 2009 1999 2001 2003 2005 2007 2009
рiк рiк
а) «День» б) «Салон Дона и Баса»

Рис. 3.1. Розподiл кiлькостi публiкацiй з ЛҐБТ-проблематики по роках

Великий перiод, протягом якого вiдслiдковувалися публiкацiї, дозволив побачити певну пе-
рiодичнiсть у кiлькостi матерiалiв з ЛҐБТ-проблематики. У згаданiй маґiстерськiй дисертацiї
С. Шимко [31] показано, що частка матерiалiв на ЛҐБ-тематику, пропорцiйна до обсягу iн-
ших матерiалiв газети «Сегодня» залишається практично незмiнною впродовж 2008–2009 рр.,
тодi як видання «Факты и комментарии» та «Газета по-українськi» дещо збiльшили число
опублiкованих текстiв iз ЛҐБТ-проблематики.
В ґазетi «День» збiльшується кiлькiсть публiкацiй з часом, що, можливо, пов’язане зi збiль-
шенням суспiльної активностi ЛҐБТ-спiльноти. У 2007 i 2009 роках знайдено найбiльшу кiль-
кiсть публiкацiй, але, мiж цими роками — у 2008-му було їх менш за все, i жодна з них не iн-
формувала про важливу i широко озвучену iнформаґенцiями подiю в ЛҐБТ-спiльнотi, а саме
про розробку «Плану заходiв по протидiї в Українi дискримiнацiї на основi сексуальної орiєнтацiї

25
3. Образ гомосексуала в українськiй пресi

i ґендерної iдентичностi», адресованого Президентовi, Парламенту i профiльним мiнiстерствам
i вiдомствам.
Взагалi, в «Салонi» пiком кiлькостi публiкацiй iз ЛҐБТ-проблематики був 2003 рiк, також
слiд вiдмiтити 1999 i 2002 роки. У 1999 роцi серед 25 публiкацiй 5 написано одним автором
(див. роздiл 3.1.3). У 2002 i 2003 роцi вiдбулися подiї, якi набули певного розголосу i тому
неодноразово висвiтлювалися у пресi: вбивство Пiма Фортайна — вiдомого нiдерландського
полiтика, фашиста i вiдкритого гомосексуала (5 публiкацiй); створення на Заходi спецiалiзованих
телевiзiйних каналiв, окремих передач, серiалiв, мультиплiкацiйних фiльмiв, та розкриття ЛҐБТ-
проблематики в кiно (13 публiкацiй). Окремо у 2003 роцi виявлено три публiкацiї, що стосуються
тодiшнього мiнiстра транспорту України, що став жертвою «чорно-голублого» пiару, а також
по двi публiкацiї про церковнi скандали (див. роздiл 3.2.3).
Якщо порiвняти кiлькiсть публiкацiй з рiзних гострих тем (табл. 3.1, то видно, що ЛҐБТ-
проблематика з’являється на сторiнках ґазети суттєво частiше, нiж навiть резонанснi злочини
манiякiв.

Табл. 3.1. Кiлькiсть публiкацiй в ґазетi «Салон Дона и Баса» на деякi гострi теми

Рiк
Проблематика
2002 2003
ЛҐБТ 26 37
аборти 4 6
бiоетика (в т. ч. клонування, вибiр статi дитини) 3 5
злочини манiякiв 3 7
секс-бiзнес (в т. ч. торгiвля жiнками) 7 2

3.1.1. Обсяг публiкацiї
В дослiдженому масивi тiльки третина публiкацiй повнiстю присвяченi ЛҐБТ-проблематицi
(117 або 37%, див. роздiл A), тобто бiльшiсть вiдiбраних за ключовими словами матерiалiв
зачiпають тему лише побiжно.
Схожi результати продемонструвало i контент-аналiтичне дослiдження трьох рейтинґових ки-
ївських ґазет: «Як у 2008, так i в 2009 роцi ЛГБ-проблематика була головною темою статей
зi згадками про гомосексуальнiсть у менш нiж половинi випадкiв: 44% — 2008, 45% — 2009 » [31].
Наприклад, в одному з матерiалiв «Салон» дає поради, як отримати кредит у банку [49].
Але наприкiнцi автор жартома радить назватися кредитному iнспекторовi гомосексуалом, аби
видатися йому ще бiльш чесним.
Треба зауважити, що багато публiкацiй, в яких ЛҐБТ-проблематицi присвячено тiльки части-
ну матерiалу, стосуються певних подiй в шоу-бiзнесi, кiно- чи поп-iндустрiї (напр., нагородження
фiльмiв iз ЛҐБТ-проблематики Оскаром, Золотим Левом, згадка найепатажнiшого випадку ро-
ку тощо).

26
3.1. Загальнi характеристики аналiзованих публiкацiй

Iз тих публiкацiй, якi повнiстю присвяченi ЛҐБТ-проблематицi, 96 (або 82%) надруковано
в ґазетi «Салон Дона и Баса», а 21 (або 18%) — в ґазетi «День».
Середня кiлькiсть речень, присвячених ЛҐБТ-проблематицi, складає 9 речень, мiнiмальна
кiлькiсть — одне i максимальна кiлькiсть — 123 речення. Бiльшу частку матерiалiв складають
публiкацiї з невеликою кiлькiстю речень (рис. 3.2).

60
кiлькiсть публiкацiй
20 040

1 3 5 7 9
кiлькiсть речень у публiкацiї

Рис. 3.2. Кiлькiсть публiкацiй з ЛҐБТ-проблематики рiзного обсягу

В середньому, одна публiкацiя в «Салоне Дона и Баса» складається iз 10 речень, тодi як у
«Днi» — iз 6 речень. Максимальна кiлькiсть речень в однiй публiкацiї також бiльша у «Салона
Дона и Баса» (123 проти 58 речень «Дня»), хоча загальний обсяг одного матерiалу в ґазетi
«День» в середньому бiльше. Отже, реґiональна ґазета демонструє бiльшу цiкавiсть у ЛҐБТ-
проблематицi. Це може бути зумовлене як редакцiйною полiтикою, так i бiльшою розважальною
спрямованiстю реґiонального видання.
Для того, щоб це перевiрити, треба або порiвняти роздiли, в яких найбiльше з’являється
дослiджуваних матерiалiв (новини, шоу-бiзнес, свiтське життя, серйозна аналiтика i т. д.), або
зiставити розглянутi публiкацiї iз їхнiми жанрами.

3.1.2. Жанри публiкацiй iз ЛҐБТ-проблематики
Бiльшiсть публiкацiй (див. роздiл A) складають статтi (28%) та замiтки (27%). Серед решти
жанрiв найбiльш численними є кореспонденцiя (12%) i огляд (9%). Таким чином, в масивi
рiвною мiрою представленi iнформацiйнi та аналiтичнi жанри, тодi як художньо-публiцистичнi
складають меншiсть.
Варто вiдзначити, що в ґазетах нечасто звучить голос самої спiльноти: iнтерв’ю представленi
7% проаналiзованих матерiалiв.
Cеред iнформацiйних публiкацiй бiльше тих, якi повнiстю присвяченi ЛҐБТ-проблематицi
(табл. 3.2).

27
3. Образ гомосексуала в українськiй пресi

Табл. 3.2. Розподiл жанрiв публiкацiй за їх присвяченим ЛҐБТ-проблематицi обсягом

Жанри
iнформацiйнi, аналiтичнi, художньо-публiцистичнi,
Обсяг
N = 122 N = 158 N = 40
%
уся публiкацiя 60 18 38
частина 40 82 63

Разом з тим, iснують суттєвi вiдмiнностi мiж двома дослiдженими ґазетами: «День» бiльше
висвiтлює питання ЛҐБТ в статтях (43%), а «Салон Дона и Баса» — в замiтках (36%). Автори
«Дня» на 11% частiше, нiж їхнi колеги iз «Салона» звертаються до жанру iнтерв’ю. Таким
чином, iнформацiя з ЛҐБТ-проблематики у «Салонi» є частiше оперативною, а «День» подає
її переважно в аналiтичнiй формi.
«Салон» частiше, нiж «День» публiкує анекдоти про сексуальнi меншини (6% проти 1%).

3.1.3. Автори
Найчастiше в катеґорiї «автор публiкацiї» (див. роздiл A) зустрiчаються одиницi «вказане
тiльки прiзвище» (53%) та «без пiдпису» (41%).
Як видно з табл. 3.3, серед анонiмних публiкацiй рiвною мiрою розподiленi тi матерiали, якi
повнiстю або частково присвяченi ЛҐБТ-проблематицi.

Табл. 3.3. Розподiл авторiв публiкацiй за обсягом присвяченого ЛҐБТ-проблематицi матерiалу

Автор
є пiдпис, нема пiдпису,
Обсяг
N = 174 N = 130
%
уся публiкацiя 28 48
частина 72 52

Серед пiдписаних публiкацiй бiльшiсть є аналiтичними за своєю жанровою специфiкою (60%)
(табл. 3.4). Це свiдчить на користь смiливостi неанонiмних авторiв не просто говорити, але
й аналiзувати подiї у ЛҐБТ-спiльнотi. Серед анонiмних матерiалiв переважають iнформацiйнi
жанри (57%).
Цiкавим є той факт, що в реґiональнiй ґазетi бiльше нiж в загальнонацiональнiй виявлено
анонiмних публiкацiй (56% проти 16%).
В обох ґазетах є тi автори, якi постiйно пишуть матерiали iз дослiджуваної теми, на взаємодiю
iз якими слiд орiєнтуватися лiдерам ЛҐБТ-спiльноти.

28
3.1. Загальнi характеристики аналiзованих публiкацiй

Табл. 3.4. Розподiл авторiв публiкацiй за жанрами

Автор
є пiдпис, нема пiдпису,
Жанри
N = 171 N = 129
%
iнформацiйнi 25 57
аналiтичнi 61 33
художньо-публiцистичнi 13 9

Так, в «Дню» серед 106 публiкацiй iз зазначеним прiзвищем автора, 16 упродовж 11 рокiв
були написанi Д. Десятерик, 8 — К. Ґудзик, 5 — М. Томак, по 3 належать К. Рилєву
i Н. Федущак, i по 2 — А. Кужiльному, Ю. Зелiнському та Н. Лiгачевiй. Таким
чином 31% з вiдiбраних публiкацiй «Дня» мають стiйкий авторських колектив, який пише
про ЛҐБТ.
«Салон» також має певнi авторськi закономiрностi. Так, серед 86 пiдписаних публiкацiй,
8 написано А. Зимоглядовим, по 6 — Н. Кандауровою i М. Дзюбою, 5 — Л. Орловою,
по 4 належать I. Галкiну та О. Меркуловiй, 3 — Є. Ясенову, i по 2 публiкацiї написали
В. Корнiлов, Н. Томашевський, П. Малютiн, А. Симонян. Отже, в «Салонi» 22%
вiдiбраних публiкацiй мають вiдносно постiйних авторiв.

3.1.4. Знак iнформацiї
Доволi значна частина iнформацiї з ЛҐБТ-проблематики є нейтральною (38%), приблизно
однаковою мiрою позитивною (26%) i неґативною (25%), рiдше зустрiчається збалансована
iнформацiя (11%) (див. роздiл A).
Щодо специфiки видань, то з рис. 3.3 видно, що публiкацiї у ґазетi «День» частiше є ней-
тральними (49%), тодi як публiкацiї «Салону» — неґативними (32%). У хронолоґiчному розрiзi
по окремих роках не виявлено специфiки подання публiкацiй з певним знаком iнформацiї.
При розподiлi авторiв публiкацiй за iнтеґральним знаком iнформацiї не виявлено нiяких чiтких
закономiрностей: так, за позитивним i неґативним знаками частка i пiдписаних, i анонiмних
публiкацiй є однаковою (табл. 3.5).
Можна вiдзначити, що автори ґазети «День» тяжiють до подання iнформацiї про ЛҐБТ
у менш емоцiйний спосiб, тодi як їхнi колеґи з ґазети «Салон», навпаки, активно використовують
всi ґрадацiї емоцiйного висвiтлення матерiалу — вiд позитивного до неґативного.

3.1.5. Спрямованiсть
Аналiз спрямованостi iнформацiї показав, що переважна кiлькiсть публiкацiй має стверджу-
вальний характер (85%), оцiнна спрямованiсть виявлена у 9% публiкацiй, декларативна — у 4%
i рекомендацiйна — у 2% публiкацiй (див. роздiл A). Тобто, бiльшiсть авторiв уникають власних
оцiнок або рекомендацiй.

29
3. Образ гомосексуала в українськiй пресi

Табл. 3.5. Розподiл авторiв публiкацiй за iнтеґральним знаком iнформацiї

Автор
є пiдпис, нема пiдпису,
Знак iнформацiї
N = 190 N = 130
%
позитивний 28 25
неґативний 25 25
збалансований 11 10
нейтральний 39 37

неґативний
позитивний позитивний

неґативний
збалан-
сований

збалан-
сований нейтральний
нейтральний

а) «День» б) «Салон Дона и Баса»

Рис. 3.3. Розподiл знаку iнформацiї за пресою

30
3.1. Загальнi характеристики аналiзованих публiкацiй

Однак в 29 публiкацiях автори оцiнюють ЛҐБТ-проблематику, при цьому цi оцiнки є здебiль-
шого або нейтральнi, (52%), або неґативнi (24%).
Те, що донецька реґiональна (хоча б на прикладi одного видання) преса демонструє перекос
у бiк простої констатацiї фактiв, а не в бiк їхного аналiзу, та кiлькiсне переважання анонiмних
публiкацiй свiдчать про дiю цiлої низки соцiальних чинникiв. Одним з них є феномен пiдсилен-
ня реґiоналiзацiї, подальшого вiдокремлення вiд решти українського народу. Специфiчна форма
орґанiзацiї суспiльно-полiтичного життя, що складалася на Донеччинi впродовж кiлькох деся-
тирiч, не сприяла включенню окремих соцiальних ґруп (у тому числi, ЧСЧ i ЖСЖ) у простiр
патрифамiлiарного суспiльства, яке дуже жорстко закрiплює людину в системi економiчних вiд-
носин, причому ґендернi маркери вiдiграють в нiй далеко не останню роль [88].
Тенденцiя до соцiальної модернiзацiї, впровадження елементiв громадянського суспiльства,
«осiдання» ґендерно-чутливiших професiоналiв у крупних центральних осередках культури та iн-
формацiйних потокiв (передусiм, у столицi) — все це може впливати на якiсть та формальнi
характеристики публiкацiй, якi з’являються в центральнiй пресi (в нашому дослiдженнi вона
представлена ґазетою «День»): бiльша кiлькiсть публiкацiй про жiнок та публiкацiй нейтраль-
ного характеру.
Вплив мiсцевих iдентичностей та систем соцiально-економiчних взаємодiй, що склалися в ре-
ґiонах та в столицi, потребують додаткових дослiджень. Зараз можна тiльки проґнозувати,
що спостерiгатиметься подiбнiсть формальних характеристик публiкацiй з ЛҐБТ-проблематики
у Києвi та в iнших реґiонах.

Приклади
Наведенi нижче приклади iлюструють як настрої, що формуються в сучасному українському
суспiльствi стосовно певних соцiальних проблем, так i знайденi вище закономiрностi.
В першому прикладi ґазета «День» цитує слова декана гуманiтарного факультету Нацiональ-
ного унiверситету «Острозькая академiя» i настоятеля храму преподобного Федора Острозь-
кого УПЦ (КП):

«Сегодня мы видим, насколько мир становится аморальным — распространяется
гомосексуализм, лесбиянство, однополые браки, наркомания, алкоголизм, — одним
словом, масса проблем, на которых должно сконцентрироваться православие. А
сделать это православие сможет тогда, когда в Украине будет существовать сильная
поместная украинская церковь, сотрудничающая с Московским патриархатом» [50]

Тут привертає увагу передовсiм те, що «гомосексуалiзм» стоїть в одному рядi iз «наркома-
нiєю» та «алкоголiзмом». Таке порiвняння хвороби (рiзних видiв хiмiчної залежностi) iз го-
мосексуальнiстю та одностатевими шлюбами виводить останнi iз соцiального дискурсу до суто
медичного поля, тб. вiдбувається медикалiзацiя: гомосексуалiзм, мовляв, — це хвороба, яку тре-
ба лiкувати. Цiкаво, що церква вiдходить вiд традицiйного тлумачення грiха як учинку, певної
випадковостi (спокуси) i тлумачить його вже як вроджену або як набуту властивiсть.
Як соцiальна iнституцiя, церква орiєнтується на збереження традицiйногого суспiльного устрою
(родина, влада як божественне установлення, пiдкорення людини тощо). Отже, церковнi дiячi
в публiчних виступах навряд чи будуть позитивно або принаймнi нейтрально висловлюватися

31
3. Образ гомосексуала в українськiй пресi

вiдносно гомосексуалiв, якi здаються бунтiвниками проти «одвiчних цiнностей», чи вiдносно
можливостi реформування iнституту шлюбу, навiть у формi одностатевого партнерства.
Разом з тим, все це не є самоцiллю, а лише слугує певнiй полiтичнiй метi: укрiпленню позицiй
Московського патрiархату. Для пiдтримки чи то власного полiтичного реноме, чи задля реалiза-
цiї полiтики держави як замовника дуже зручно згадувати про представникiв тих ґруп, з якими
постiйно «бореться» влада.
Наступний приклад нейтральної за знаком публiкацiї є взiрцем того, як можна коректно ви-
свiтлювати ЛҐБТ-проблематику у ЗМI:

«Новая книга киевского издательства Критика“ 120 страниц Содома: Современ-
” ”
ная мировая лесби/гей/би литература. Квир-антология“ привлекла едва не наи-
большее внимание среди всех отечественных изданий, увидевших свет в этом году.
Причины этого, к сожалению, далеки от сугубо творческих. Презентация 120 стра-

ниц“ на Львовском книжном форуме три недели назад стала настоящим испытанием
для организаторов. Сначала местные нацисты из некоего Тризуба iменi Бандери“

забросали майонезом пресс-конференцию. На следующий день уже штурмовали те-
атр имени Леся Курбаса, где проходила собственно презентация. Одному из молод-
чиков удалось прорваться внутрь, где его остановили силами гостей вечера.
Что касается киевской презентации, особых опасений не было — благодаря меньшей
активности ультраправых группировок в столице, камерному формату и милицей-
скому патрулю перед входом в книжный магазин Є“, где все происходило.

Книгу представляли ее составительницы Альбина Позднякова и Ирина Шувалова,
авторы предисловия и послесловия Андрей Бондарь и Мария Маерчик, а также про-
фессор Тамара Гундорова. Вел встречу ответственный редактор Критики“ Андрей

Мокроусов. Он сказал несколько слов и передал микрофон пани Ирине. Дальше
описываю события в режиме, так сказать, реального времени.
Ирина Шувалова: Спасибо, пан Андрей. Я также хочу в первую очередь всех по-

здравить, сказать, что я действительно рада вас здесь видеть. . .“
Из публики быстро выходят двое парней. Один бросается к столу с экземпляра-
ми антологии, начинает их рвать. Второй опрокидывает столы, за которыми сидят
участники презентации. Падают и разбиваются стаканы, разливается вода. Один
из погромщиков орет Слава Українi!“ Женский возглас: Милиция!“ Всеобщая
” ”
сумятица. Двоих напавших хватают участники презентации. Вижу еще одного, в зе-
леной куртке, пытающегося прийти погромщикам на помощь. Подбегаю, выкручи-
ваю ему руку, кто-то крепко держит его за другую. Передаем мерзавцев милиции,
их выводят.
Казалось бы, после этого должен воцариться порядок. Однако нет. Когда слово
взяла Альбина Позднякова, мальчишка, сидевший в первом ряду, вдруг вскочил
и рассыпал вокруг себя молотый перец, пытаясь попасть в глаза окружающим.
Правоохранители на сей раз были уже в зале, малолетнего дурака почти сразу скру-
тили двое милиционеров. Хулиган визжал что-то наподобие: Ду-у-ушат! Бою-усь!

32
3.1. Загальнi характеристики аналiзованих публiкацiй

Ой-ой! У-у-у!“ — очевидно, не из-за милиции, а из-за того, что большая часть пер-
ца попала на него самого. Перцееда вывели под всеобщий смех. Далее презентация
прошла без происшествий.
Как правильно отметила Ирина Шувалова: Мы боимся того, чего не знаем“. По-

этому необходимо сказать как о причине конфликта, так и о его участниках.
120 страниц Содома“ — первоклассный сборник любовной лирики в стихах и про-

зе. Разумеется, там есть некоторые эротические моменты, однако весьма сдержан-
ные, и в целом это тот уровень литературы, когда не важны ни пол, ни интимные
предпочтения автора. Стоит также упомянуть и саму культуру издания: качество
оформления (житомирянин Стронговский) и переводов, сделанных лучшими поэта-
ми Украины.
Иначе и быть не могло. Собственно, Критика“ в излишних представлениях не ну-

ждается. Десятки прекрасно изданных книг — философских, художественных, исто-
рических, словарей, культурологических плюс собственно журнал Критика“ — яв-

ляются очень значительной рекомендацией. Своей деятельностью Критика“ сдела-

ла для становления украинской культуры, а, значит, и национальной государствен-
ности намного больше, чем все Трезубы“ вместе взятые.

Что касается самой организации, без каких-либо оснований присвоившей себе имя
Бандеры, то последний раз о них слышали разве что во время акций Украи-

на без Кучмы“. Нет, они не ходили под стены МВД и генпрокуратуры, не штур-
мовали кордоны на Банковой, не мерзли в палатках на Крещатике. Единствен-
ное, чем они отметились, — накануне важной демонстрации пришли в палаточный
городок и перед объективами телекамер вчетвером или впятером избили одного
из оппозиционеров-социалистов. В тот же вечер сюжет с соответствующими ком-
ментариями об украинском фашизме, поднявшем голову под лозунгами Украина

без Кучмы“, охотно показывали кучмистское и российское пропагандистское ТВ.
Конечно, наемных провокаторов, продающих свои услуги любой власти, можно было
бы и дальше считать дешевыми майонезными фиглярами. Но завершение у всей
истории далеко не комичное.
После презентации несколько зрителей ушли отдельно. Они не имели отношения
ни к секс-меньшинствам, ни к антологии, двое из них были в книжном магазине
на работе в качестве журналистов. В подземном переходе на них напали погромщи-
ки, следившие за презентацией с улицы. Как всегда, истинные патриоты“ действо-

вали очень смело: вдесятером против шестерых, двое из которых — девушки. Один
из парней из-за травмы временно потерял зрение. Второму сломали нос.
Вот здесь, собственно, и кроется ответ на то, где пролегает граница толерантности.
Она заканчивается там, где, провозгласив: Слава Українi!“, калечат или убивают

людей. Те, кто такое делает, не являются украинцами и вообще не принадлежат
к виду homo sapiens. Они просто дикие звери. И отношение к ним должно быть со-
ответствующее — от полной обструкции в прессе до крепкого тумака по безмозглой
бритой башке. Положение изменит лишь бескомпромиссное, всеобщее и постоянное

33
3. Образ гомосексуала в українськiй пресi

сопротивление, потому что, как верно отметил Андрей Бондарь, ситуация в об-

ществе на данный момент настолько пропитана нетерпимостью, что меньшинством
может стать каждый из нас“» [63]

Описана iнформацiйна подiя не супроводжується неґативними чи позитивнми оцiнками самої
ЛҐБТ-проблематики; перебiг подiй, пов’язаний iз цiєю презентацiєю, розкривається не з позицiй
якоїсь iз «зацiкавлених» сторiн, а з позицiї стороннього спостерiгача. Такий неупереджений
спосiб викладу фактiв дозволяє читачевi цiєї статтi самому помiркувати i зробити висновки, вiн
не спотворює анi позицiю ЛҐБТ, анi позицiю «нацiоналiстiв», коректно передає сутнiсть подiї —
презентацiю книги та скоєнi пiд час цього хулiґанськi дiї. Автор засуджує тiльки застосування
сили в суспiльному дiалозi.
Останнiй приклад демонструє збалансовану публiкацiю, в якiй є i констатацiя фактiв (вихiд
нового епiзоду серiалу та опис його змiсту), i представлення двох протилежних позицiй (одна
з них пiдтримує змiст серiї, iнша — засуджує). В цiлому, кiлькiсть неґативних i позитивних
оцiнок однакова, що дозволяє читачевi самому доходити висновкiв.

«Создатели мультсериала Симпсоны“ раскрыли главный секрет нового сезона.

По сообщениям BBC“, в эпизоде, посвящённом легализации однополых браков,

представительницей секс-меньшинств станет сестра Мардж Симпсон, Пэтти Бувье.
Согласно сюжету, в родном городе Симпсонов, Спрингфильде, легализуют одно-
полые браки. Гомер Симпсон становится онлайн-священником. Заполнив простую
анкету, он получает полномочия регистрировать браки в Интернете. Новая работа
Гомера побуждает его свояченницу Пэтти рассказать, что она влюблена в гольфис-
тку Веронику. Правда, в итоге невеста Пэтти оказывается мужчиной. Это обнару-
живается уже перед алтарем, когда Пэтти замечает кадык на шее у любимой“.

Премьера нового эпизода пройдёт в США в воскресенье, а в Великобритании —
в мае.
Правозащитная организация Союз геев и лесбиянок против клеветы“ назвала но-

вый эпизод Симпсонов“ лучом света“, а представители Родительского совета
” ”
по телефидению, наоборот, заявили, что пропаганда однолых браков, против кото-
рых настроено абсолютное большинство, — это издевательство над общественным
мнением.
Но авторов мультсериала такие высказывания не заботят: за долгие годы они не раз
обращались к провокационным эпизодам, и на популярности Симпсонов“ это ска-

зывалось самым положительным образом» [64]

Крiм загальних характеристик, аналiзованих в цьому роздiлi, цiкавим є власне змiст текстiв,
тб. вiдомостi, де вiдбулися подiї, якi дали журналiстовi матерiал, хто саме (чоловiк чи жiнка) є
описуваним героєм, яким був основний змiст подiї та якої суспiльної сфери цi подiї торкнулися.
Звичайно, знак iнформацiї та змiст будуть зв’язанi, тому це теж принагiдно розглядатиметься.

34
3.2. Про що пишуть ґазети, коли згадують ЛҐБТ-питання

3.2. Про що пишуть ґазети, коли згадують ЛҐБТ-питання
3.2.1. Локальнiсть iнформацiї: де вiдбуваються подiї за участю гомо- чи
бiсексуалiв
Найбiльше iнформацiя стосується Захiдного свiту (58%, див. роздiл A), найменше — Близько-
го Сходу (0.3%), тодi як подiї на пост-радянському просторi (в тому числi й в Українi) займають
за частотнiстю промiжне положення.
Подiбних висновкiв дiйшла й С. Шимко в дослiдженнi київських ґазет [31]: «бiльшiсть
статей у дослiджуваних виданнях за 2008 —2009 роки стосувалися подiй за кордоном (53% —
2008, 42% — 2009). Близько третини матерiалiв були присвяченi Українi (35,3% — 2008, 35,2% —
2009), найменше статей мали прив’язку до Росiї».
Щодо локальностi по кожному виданню окремо, то у ґазетi «День» зовсiм не фiґурує iн-
формацiя про ЛҐБТ на Близькому Сходi, в Японiї та Iндокитаї. Але «День» на 17% бiльше
нiж «Салон» висвiтлює iнформацiю, яка стосується України. Можливо, це пов’язано з тим, що
«День» є загальнонацiональною ґазетою, тому й актуальнiшими для неї є iншi аспекти суспiль-
ного життя України. У той же час «Салон» на 8% бiльше за «День» подає ЛҐБТ-проблематику
в пострадянському контекстi.
Цiкавим здається зв’язок iнтеґрального знаку iнформацiї та мiсця, про яке йдеться у публiка-
цiї: iнформацiя, що стосується України та пост-радянського простору, є переважно нейтральною
чи неґативною, тодi як та, що стосується Заходу — нейтральною чи позитивною (табл. 3.6).
Це можна пояснити так: преса, публiкуючи повiдомлення свiтових iнформаґенцiй, витриманих
в дусi полiткоректностi, не змiнює знаку iнформацiї, тодi як при пiдготовцi мiсцевих матерiа-
лiв автор керується узвичаєними упередженнями i передає читачевi своє неґативне ставлення
до ЛҐБТ-проблематики.

Табл. 3.6. Iнтеґральний знак iнформацiї в публiкацiях про подiї в рiзних частинах свiту

Україна та пост-радянський простiр, Захiдний свiт,
Знак N = 88 N = 184
%
позитивний 13 35
неґативний 34 17
збалансований 8 13
нейтральний 45 35

3.2.2. Стать гомо- та бiсексуальних персонажей
Українська преса, порушуючи ЛҐБТ-проблематику, частiше подає iнформацiю про чоловiкiв
(51% всiх публiкацiй, а жiнки згадуються в 7% публiкацiй, див. роздiл A).
Чоловiчi персонажi також домiнують i в матерiалах з ЛҐБТ-проблематики ґазет «Сегодня»,
«Факты и комментарии», «Газета по-українськи» [31].

35
3. Образ гомосексуала в українськiй пресi

У традицiйному, патрiархальному суспiльствi чоловiча сексуальнiсть реґламентується жорс-
ткiше [51], тому гомо- та бiсексуали чоловiчої статi викликають бiльшу емоцiйну i суперечливу
реакцiю. Разом з тим, це нагадує ситуацiю iз представленiстю персонажiв-чоловiкiв в матерiалах
друкованих, вiзуальних та електронних медiй — перших непропорцiйно бiльше.
Iнформацiю без уточнення статi персонажа подано у 136 випадках (43%). Цiкаво, що на шпаль-
тах «Салону» на 20% бiльше, нiж на шпальтах «Дня» висвiтлено проблеми гомо- та бiсексу-
альних чоловiкiв. «День» на 27% бiльше вiд «Салону» подає iнформацiю про ЛҐБТ загалом.
Можливо, це пов’язано з тим, що реґiональна преса вiддає бiльшу перевагу розважальнiй iн-
формацiї.
Кожна обрана публiкацiя має вiдповiдний iнтеґральний знак, тому доцiльно спiвставити, як
стать персонажа публiкацiй з ЛҐБТ-питань пов’язана з ним.
Як видно з рис. 3.4, iнформацiя про жiнок є переважно нейтральною (50%). Третина публi-
кацiй iз чоловiчими персонажами також є нейтральною (38%). Разом з тим, публiкацiї про чо-
ловiкiв дещо частiше бувають неґативними, нiж публiкацiї про жiнок (27% i 18% вiдповiдно),
однак цi вiдмiнностi не є статистично значущими i однозначно пiдтвердити чи спростувати це
спостереження можна тiльки на бiльшому масивi.

неґативний
позитивний
неґативний позитивний

збалан-
сований

збалан-
сований

нейтральний нейтральний

а) чоловiки б) жiнки

Рис. 3.4. Розподiл знаку iнформацiї за статтю персонажей

36
3.2. Про що пишуть ґазети, коли згадують ЛҐБТ-питання

3.2.3. Теми iнформацiї
Оскiльки кожна публiкацiя могла зачiпати делькiлька тем, то сума знайдених одиниць аналiзу
(363) бiльша нiж кiлькiсть публiкацiй (320). Iз усiх одиниць аналiзу 137 надрукованi у ґазетi
«День», а 226 — в ґазетi «Салон Дона и Баса» (див. роздiл A).
Найчисельнiшими є публiкацiї, якi висвiтлюють роль ЛҐБТ у культурi (39% загальної кiлько-
стi).
Для порiвняння зазначимо, що тема «роль ЛҐБТ у культурi» також була найчастотнiшою се-
ред тих матерiалiв ґазет «Сегодня», «Факты и комментарии», «Газета по-українськи» за 2008–
2009 рр., якi стосуються ЛҐБТ-проблематики (майже 50%) [31].
Доволi велику увагу українська преса придiляє i ролi ЛҐБТ у полiтицi (11%) та iнформацiї
про одностатевi шлюби (6%). Однаковою мiрою висвiтлюються роль ЛҐБТ у ЗМI (4%), взає-
мини чоловiкiв та пiдлiткiв (4%), iнформацiя, яка стосується персоналiй (4%), та роль ЛҐБТ
у релiґiї (3%). Проблемi ВIЛ/СНIДу присвячено 3% iнформацiї.
Питома вага решти тем не перевищує 2%. Такi катеґорiї як «роль ЛҐБТ в економiцi» та «мо-
лодiжнi проблеми» в розглядуваному масивi не виявленi.
Одиниця «iнше» була представлена в 7% випадкiв, серед них слiд зазначити такi теми,
як громадянськi права ЛҐБТ, роль ЛҐБТ у спортi, iнтернет-знайомства, ґендерна iдентичнiсть,
усиновлення дiтей одностатевими парами, ґей-паради, свята ґеїв, чоловiча мода, метросексуали,
ґеї i авто, змiна сексуальної орiєнтацiї, роль ЛҐБТ у науцi, трансґендери.
Нема значної статистичної рiзницi мiж частками тем у рiзних ґазетах. Можна тiльки вiдзна-
чити, що в «Днi» зовсiм не було публiкацiй про соцiальнi iдентичностi ЛҐБТ, про полiтичний
вплив ЛҐБТ-руху i про секс, тодi як у «Салонi» питома вага публiкацiй кожної з перелiчених
тем становить приблизно 3%.
Вiд усiх публiкацiй тiльки 6% (20 iз 363) подають ЛҐБТ-проблематику як сексуальну па-
толоґiю i соцiальну девiацiю (взаємини чоловiк – пiдлiток, злочиннiсть i гомосексуальна про-
ституцiя). Разом з тим, незначна частка цих матерiалiв свiдчить, що висвiтлення ЛҐБТ як
сексуального i соцiального вiдхилення не є домiнантою. Але цiкавим є той факт, що серед за-
значених 20 публiкацiй, 4 належать ґазетi «День», натомiсть 16 — ґазетi «Салон Дона и Баса»,
тобто реґiональна преса ставить бiльший акцент на поданнi гомосексуальностi як девiацiї.
Серед ґазетних публiкацiй дуже мало iнформацiї про науковi пояснення явища гомосексуаль-
ностi, цiй темi вiдведено всього 1% вiд загалу. Розгляду ЛҐБТ-проблематики в iсторичному
контекстi також придiлено 1% вiд усiх тем. Серед статей була лише одна публiкацiя, текст
якої повнiстю присвячений комплексному викладу ЛҐБТ-питань [52]: звiдки у чоловiкiв iнтерес
до своєї статi, як геї сприймають жiнок, чи є лесбiйське кохання рiзновидом «гомосексуалi-
зму», в якому професiйному середовищi гомосексуалiв бiльше та як визначити гомосексуала
серед своїх знайомих. Разом з тим, ця публiкацiя є радше збiркою заяложених стереотипiв, якi
побутують у масовiй свiдомостi, вона є анонiмною (пiдпис: «По материалам информагенств»).
Найбiльшi за обсягом матерiали були присвяченi тому, яку роль вiдiгравала гомосексуаль-
нiсть в давнiй iсторiї (50 речень), що каже наука про гомосексуальнiсть (29 речень), про ЛҐБТ-
iдентичностi (26 речень), про найвiдомiших гомо- чи бiсексуалiв (19 речень), про взаємини
чоловiкiв iз пiдлiтками (18), яку роль вiдiграють гомо- чи бiсексуали у культурi (17 речень), про
IПСШ i ВIЛ/СНIД» (17 речень). Максимальна кiлькiсть речень зафiксована у статтi про гомо-
сексуальнiсть у давнiй iсторiї (123 речення).

37
3. Образ гомосексуала в українськiй пресi

Специфiчним є висвiтлення деяких тем за локальнiстю i знаком iнформацiї (табл. 3.7, 3.8).
Наприклад, всi публiкацiї про одностатевi шлюби, крiм двох, належать до Захiдного свiту (9%).
Роль ЛҐБТ у культурi теж здебiльшого зв’язана iз Заходом (64%), так само як i матерiали
про роль ЛҐБТ у полiтицi (69%) чи в релiґiї (67%).

Табл. 3.7. Теми публiкацiй, розподiленi за мiсцем описуваної подiї

Теми
Роль ЛҐБТ Одностатевi
Локальнiсть у полiтицi, у культурi, шлюби,
N = 42 N = 143 N = 23
%
мiсто - 3 -
пострадянський простiр 19 25 4
Захiдний свiт 69 64 92
Близький Схiд - 1 -
Японiя та Iндокитай - 2 -
весь свiт 12 5 4

Табл. 3.8. Теми публiкацiй, розподiленi за iнтеґральним знаком iнформацiї

Теми
Роль ЛҐБТ Одностатевi
Знак у полiтицi, у культурi шлюби,
N = 42 N = 143 N = 23
%
позитивний 31 28 61
неґативний 17 20 9
збалансований 19 9 17
нейтральний 33 43 13

Щодо знаку iнформацiї, то теми «про роль ЛҐБТ у полiтицi» i «про роль ЛҐБТ у культурi»
найчастiше є позитивними (вiдповiдно 31% i 28%) та нейтральними (вiдповiдно 33% i 43%).
Наприклад, серед позитивної iнформацiї можна вiдмiтити матерiали, в яких йдеться про вда-
лу кар’єру гомосексуалiв у полiтицi, пiдтримка їх у суспiльствi (мер Парижу Бертран Дела-
но [53], голландський лiдер ультраправих Пiм Фортайн [54]); про закрiплення в европейському
правi заборони дискримiнацiї на пiдставi сексуальної орiєнтацiї та ґендерної iдентичностi [55];
про успiшну кар’єру гомосексуалiв у кiно (британський актор Йєн Макелен [56]) i в музикальнiй
iндустрiї (Елтон Джон [57], Борис Мойсеєв [58]), про створення для ЛҐБТ окремих телевiзiйних

38
3.2. Про що пишуть ґазети, коли згадують ЛҐБТ-питання

каналiв [59], [60], [61], про висвiтлення у кiно проблем ЛҐБТ i про численнi нагороди творцiв
цих стрiчок [62]; про видання в Українi антолоґiї художньої квiр-лiтератури [63].
Iнформацiя про персоналiї здебiльшого є нейтральною (76%).
Цiкаво, що бiльшiсть публiкацiй про одностатевi шлюби має позитивний знак (61%). Можна
було би припустити, що це свiдчить про нормалiзацiю гомосексуальностi, але такi публiкацiї
переважно стосуються США чи Захiдної Европи (табл. 3.7).
Для прикладу можна навести матерiал про леґалiзацiю одностатевих шлюбiв в Нiдерлан-
дах [65], Великобританiї [66], Швецiї [67], американських штатах Калiфорнiя [68] та Масачу-
сетс [69] тощо.
Публiкацiї про роль ЛҐБТ у релiґiї, як правило, є неґативно забарвленими (42%) або збалан-
сованими (33%), що вiдповiдає стереотипному уявленню про грiховнiсть одностатевого кохання,
яке пiдкрiплюється численними гомосексуальними скандалами в середовищi священнослужи-
телiв [70], [71], [76].
Взаємини мiж чоловiком та пiдлiтком також засуджуються суспiльною мораллю, отже цiлком
передбачувано, що в публiкацiях iз цiєї теми переважає неґативна коннотацiя (86%).
Всi iншi теми розподiленi за областями свiту i за знаком iнформацiї бiльш-менш рiвномiрно
(описанi тут закономiрностi розподiлу iнтеґрального знаку iнформацiї за темами спiвпадають
iз результатами контент-аналiзу публiкацiй iз ЛҐБ-тематики в київських ґазетах [31]).
Важливо вiдзначити, що дослiджуванi видання, попри всi зусилля руху «Любов проти го-
мосексуалiзму» та iнших правоконсервативних кiл, не зображують гомосексуалiв як основних
винуватцiв епiдемiї ВIЛ: виявлено всього дев’ять публiкацiй, iз яких неґативними є чотири.

3.2.4. Сфери громадського життя
В катеґорiї «сфери громадського життя» була передбачена можливiсть обрати двi одиницi,
а також одиницю «iнше». Виявлено 375 одиниць аналiзу, у тому числi 139 у ґазетi «День»,
226 — у ґазетi «Салон».
Найбiльше в пресi представлена iнформацiя про ЛҐБТ у сферах культури — 46%, полiтики —
17%, релiґiї — 5% та в соцiальнiй сферi — 6% (див. роздiл A). Специфiчною є гумористична
сфера, на яку припадає 5% iнформацiї. Одиниця «iнше» (3%) представлена такими сфера-
ми, як гiґiєна, еколоґiя, життя гомосексуалiв, iсторiя, мережа iнтернет (два випадки), святкове
дозвiлля, спорт.

Приклади

В першому прикладi (запозичення нейтрального матерiалу закордонних видань) дається сти-
слий аналiз полiтичної платформи представника нiдерландських правих:

«Партия, основанная пламенным популистом Пимом Фортайном, сейчас является
второй по величине в голландской законодательной власти. До момента его убий-
ства успех Фортайна бросался в глаза, потому что он хвалился своим состоянием
в стране слишком богатого выбора“. У него был лимузин Бентли“ и дворецкий,
” ”
в то время как голландские политики обходились домохозяйкой и велосипедом. Он

39
3. Образ гомосексуала в українськiй пресi

выставлял напоказ свою дурную репутацию и кое в чем был приверженцем идеи сво-
боды личности, хвастался тем, что он гомосексуалист, и снисходительно относился
к наркотикам. Когда его обвиняли в расизме, он отвечал: Я люблю марокканских

парней: я с ними сплю“.
Но элементы программы старых правых составляли большую часть его предвыбор-
ной платформы. Фортайн заявлял, что чистота нации находится в опасности, что на-
циональная культура готова к восстановительному очищению. Он требовал принуди-
тельного перемещения иммигрантских гетто“. Несмотря на свой гомосексуализм,

он восхвалял семейные ценности“. Он обещал: На 20 000 бюрократов меньше,
” ”
на 20 000 полицейских больше“. Он предлагал применение грубой силы и давал на-
дежду традиционно придерживающимся ультраправых взглядов избирателям» [77]

Мабуть при перекладi в текстi з’явилося слово «гомосексуалiст», яке за мовною iнерцiєю
вiдповiдає в словниках анґлiйському gay. Саме через це (вживання iдеолоґiчно-забарвленного
суфiксу «-iст») стаття набуває нового змiсту.
З точки зору мешканця Захiдної Европи, поєднання в однiй особi «фашиста» i вiдкритого
гомосексуала є парадоксальним, адже iсторично склалося так, що i ЛҐБТ-рух, i «зелених»
звичайно пiдтримують лiвi, тодi як правi, що апелюють до традицiї (подекуди казкової), коопе-
руються iз християнством та ставляться до ЛҐБТ, в найкращому випадку, стримано.
З iншого боку, неґативний асоцiативний ряд «гомосексуалiст», «нацiоналiст», «фашист»,
створений ще М. Горьким («Уничтожьте гомосексуалистов — фашизм исчезнет!» [78]),
не здається пересiчному пост-радянському читачевi чимось дивним. По перше, всi цi ярли-
ки вiдповiдають неґативним образам марґiналiв. По друге, в суспiльнiй свiдомостi цi ґрупи є
однорiдними (стереотипiзацiя), замкненими i такими, де кожний знає кожного. Цьому образовi
абсолютно не суперечать i слова «Я люблю марокканских парней: я с ними сплю», адже «ма-
рокканские парни» виступають лише як спосiб задоволення потреб бiлого i заможного чоловiка,
тб. як тi, кому вказують належне мiсце (оппозицiя геґемонної та субординантної маскулiнностi).
Наступний приклад (теж запозичена публiкацiя) iнформує читача про певнi кризовi процеси,
що вiдбуваються в англiканськiй церквi. Хоч ця проблематика вiдтворює анґлiйську реальнiсть,
вона здалася редакцiї цiкавою лише у зв’язку зi «смаженою» темою гомосексуальностi священ-
никiв, що пiдтверджує її постскриптум:

«На прошлой неделе собрание более чем 50 епископов Англиканской церкви об-
суждало в Лондоне болезненную как для общества, так и для церкви проблему —
гомосексуализм. Заседание проходило за закрытыми дверьми, а итоговое решение
не было обнародовано. На обсуждении присутствовали представители всех 44 ди-
ецезий Англиканской церкви из разных стран, а также более десяти титулярных
епископов. Главная тема — пути выхода из кризиса. Собранию епископов пред-
шествовала работа специальной комиссии, образованной для изучения проблемы,
которая угрожает расколом Англиканской церкви. Отчет комиссии призывает покон-
чить с практикой освящения однополых браков, а также с поставлением епископов,
замеченных в содомском грехе. Те провинции церкви, где это имеет место, должны
принести покаяние и сделать соответствующие публичные заявления. 38 провинций
Англиканской церкви заключили соглашение с намерением всячески препятствовать

40
3.2. Про що пишуть ґазети, коли згадують ЛҐБТ-питання

углублению кризиса. Тhe Times“ цитирует слова Рочестерского епископа, который

считает, что именно епископы Англиканской церкви должны все вместе выступить

против греха“.
Терпение Англиканской церкви переполнили такие события, как благословение одно-
полых браков в Ньювестминстеркой диецезии Канады, назначением епископом одной
из провинций США Джина Робинсона, который не скрывает свои сексуальные пред-
почтения, а также другие подобные случаи. Епископат Африки угрожает отделением
от полноты Англиканской церкви в случае, если не будут приняты срочные меры.
Для справки: сегодня в мире насчитывается 70 миллионов членов Англиканской
церкви, которая ведет свое начало с ХVI столетия ( The Guardian“).

P. S. В редакцию газеты День“ постоянно приходят письма, в которых православ-

ные верующие Киева обвиняют некоторых наших известных владык в содомском
грехе, к которому якобы принуждают молодых монахов и семинаристов. Будут ли
приняты Церковью меры и будут ли они гласными?» [71]
Знак самої iнформацiї є радше неґативним («болезненная проблема», «грех» тощо), горе-
звiсний термiн «гомосексуалiзм» дуже пасує до уявлення про «небезпечнiсть цього явища»,
яке може розвалити церкву.
Довiдка про чисельнiсть анґлiкан була слушним доповненням до публiкацiї у «The Guardian»,
яка стала джерелом статтi в «Днi», оскiльки основне питання стосується власне «полноты
Англиканской церкви», тб. її величi. Однак, у постскриптумi автор матерiалу змiщує акценти:
основним стає не анґлiканський церковний конфлiкт як такий, а «гомосексуалiзм», та деякi
вищi iєрархи як його «джерело».
Наступний приклад зi сфери суспiльного життя (участь вiдомого актора у щорiчному заходi
ЛҐБТ-орґанiзацiй) має назву «Гэндальфы идут»:
«Британский актер Йен Маккеллен, блиставший во Властелине колец“ Питера

Джексона и никогда не делавший тайны из своей нетрадиционной сексуальной ори-
ентации, возглавил ежегодный парад геев в Сан-Франциско.
Маккеллен, двигавшийся в колонне демонстрантов на своем серебристом автомо-
биле, размахивал над головой британским флагом и периодически останавливался,
чтобы обменяться отнюдь не братскими поцелуями и объятиями с многочислен-
ными группами полуобнажённых молодых людей, стоявших по обе стороны шествия.
Многие поколения жителей Сан-Франциско предлагают всему миру образец для по-

дражания“, — заявил актер в интервью журналистам.
Свидетелями шоу стали около полумиллиона жителей города. Аналогичные меро-
приятия (но уже без Маккеллена) прошли в Нью-Йорке, Атланте, Чикаго и Си-
этле» [56]
Яскравий приклад того, як назва та змiст розходяться в емоцiйному впливi на читача. Заголо-
вок апелює до образу чужої сили 1 , тодi як змiст публiкацiї є витриманим у зваженiй стилiстицi.
1
Подiбнi заголовки не є поодинокими випадками: «Власти Риги нарываются на гей-скандал» [72], «Геи и лес-
биянки захватывают Бразилию» [73], «А Робби Уильямс-то. . . того. . . » [74]

41
3. Образ гомосексуала в українськiй пресi

Участь вiдомого актора-ґея в публiчнiй акцiї висвiтлено як подiю, яка певним чином задовiль-
няє його сексуальнiсть («чтобы обменяться отнюдь не братскими поцелуями»). Разом з тим,
публiчнiсть та стиль поведiнки тиражуються через образ «вiльного мiста» Сан-Франциско
i в контекстi карнавалу, де дозволено тимчасове звiльнення вiд звичайних норм.
Наступна публiкацiя має теж подвiйний змiст:

«Рози О’Доннелл, американская телеведущая канала Nickelodeon, вступила в брак
с Келли Карпентер, своей давнишней подругой и бывшим маркетинговым директо-
ром канала. Молодожены спустились под руку по мраморной лестнице под громкие
аплодисменты сотни гостей, которые прибыли, чтобы засвидетельствовать первую
лесбийскую свадьбу знаменитостей столь высокого уровня.
— Мы действительно сделали это! — подтвердила гостям сияющая телеведущая.
Рози и ее подруга вместе уже шесть лет и воспитывают четверых детей. Официально
оформить свои отношения дамы решили после того, как президент Буш предложил
конституционно запретить однополые браки.
Церемония бракосочетания прошла в Сан-Франциско, мэр этого города разрешил
гомосексуальным парам гражданскую регистрацию. Только за две недели после это-
го здесь официально зарегистрировано более 3 тысяч ячеек американского обще-
ства.
На следующий день после регистрации Рози О’Доннел со своей второй половиной
улетела в Нью-Йорк, чтобы успеть на школьное родительское собрание.
— Сложно планировать медовый месяц, имея четырех восьмилетних детей. — по-
шутила телеведущая» [75]

З одного боку, це — свiтська хронiка (життя елiти американського суспiльства: персонажi
належать до заможних кiл, сфера їхньої дiяльностi — телебачення). З iншого, — iнформацiя
про те, що «законний лесбiйський шлюб » (цитата iз заголовку) був укладений як реакцiя на дiї
американського президента.
Якщо для американця такий спосiб виражати свою громадянську позицiю є звичним, то пост-
радянський читач квалiфiкує це словом «назло», отже сприйматиме таку подiю не як орґанiчну
потребу, а як цiкаву забаганку багатiйки: у свiтi американського телебачення є цiлком можли-
вими рiзнi небуденнi речi. Власне тому iнтеґральний знак публiкацiї є виразно позитивним.

3.3. Випадки упередженого ставлення, дискримiнацiї
та злочинiв на ґрунтi ненавистi
За даними українських дослiджень [5], [43], [79] найчастiше члени ЛҐБТ-спiльноти (як чо-
ловiки, так i жiнки) на пiдставi своєї сексуальної орiєнтацiї стикаються з моральним тиском
близького оточення (родина та друзi), приниженням, образами, iнституцiализованими поруше-
ннями прав людини та злочинами на ґрунтi ненавистi: фiзичним i сексуальним насиллям.
Наприклад, у дослiдженнi випадкiв порушення прав ЧСЧ в рамках проекту «Посилення вiдпо-
вiдi на епiдемiю ВIЛ/СНIДу iз допомогою захисту прав людини», виконаного наприкiнцi 2009 р.

42
3.3. Випадки упередженого ставлення, дискримiнацiї та злочинiв на ґрунтi ненавистi

Центром соцiальних експертиз Iнституту соцiолоґiї НАН України на замовлення Проґрами роз-
витку ООН2 , встановлено, що опитанi ЧСЧ найчастiше стикалися iз дискримiнацiєю, упередже-
ним ставленням та порушеннями прав з боку близьких родичiв (29%), вiртуальних знайомих
(31%), друзiв чи товаришiв (38%), а також незнайомих людей або випадкових знайомих (40%).
Наскiльки преса вiдбиває цю ситуацiю?
При аналiзi зiбраного масиву публiкацiй знайдено 68 матерiалiв (або 21% всього масиву), де
повiдомляються або мiстяться факти упередженого ставлення до ЛҐБТ, дискримiнацiї та ско-
юваних проти ЛҐБТ злочинiв на ґрунтi ненавистi, якi в узагальненому виглядi представленi
в табл. 3.9.

Табл. 3.9. Сфери громадського життя, в яких сталися повiдомленi в публiкацiях факти упе-
редженого ставлення до ЛҐБТ, дискримiнацiї та скоюваних проти ЛҐБТ злочинiв
на ґрунтi ненавистi

Частота
професiйна 5
мiжособистiсна 1
сiмейна 6
правоохоронна 2
вiйськова 5
культурно-громадська i шоу-бiзнесова 29
полiтична 11
релiґiйна 9

Найбiльше гомофобних проявiв зафiксовано у культурно-громадськiй i шоу-бiзнесовiй сфе-
рi (43%), що закономiрно, адже ця сфера представлена у дослiдженнi найбiльшим масивом
(див. роздiл 3.2.4). Найчастiше серед таких випадкiв зустрiчаються осмiювання дiячiв культури
на пiдставi їхньої сексуальної орiєнтацiї (17%), а також вживання термiну «гомосексуалiзм» як
найменування вади, якiй треба спiвчувати, або з метою образи (21%). Найменше гомофобних
випадкiв на сторiнках преси виявлено у мiжособистiснiй сферi — тiльки одна публiкацiя, в якiй
йдеться про погiршення стосункiв з друзями.
Дискримiнацiя в сферах культури та полiтики представлена переважно Захiдним свiтом (52%
i 45% вiдповiдно).
Треба зауважити, що данi кiлькох опитувань ЧСЧ, в тому числi останнє дослiдження на замов-
лення МБФ «Мiжнародний Альянс з ВIЛ/СНIДу в Українi» (2009 р., 14 мiст України, 2300 чо-
ловiкiв3 ), демонструють, що вельми гострою проблемою для респондентiв-ЧСЧ є сприйняття
їх у сiм’ї та в близькому оточеннi: 35% опитаних погодилися iз твердженням «Деякi мої родичi,
друзi, знайомi засуджують мене за те, що я маю гомосексуальнi контакти». Але, як бачимо,
2
Звiт готується до друку. Ми дякуємо директоровi Центру Юрiю Привалову та керiвницi цього проекту Олесi
Трофименко за можливiсть познайомитися iз цiми результатами.
3
Звiт готується до друку. Ми дякуємо керiвницi вiддiлу монiторинґу та оцiнки МБФ «Мiжнародний Альянс
з ВIЛ/СНIДу в Українi» Iннi Шваб за можливiсть познайомитися iз цiми результатами.

43
3. Образ гомосексуала в українськiй пресi

данi контент-аналiзу фiксують дуже мало публiкацiй у вiдповiдних сферах, тодi як випадкiв
упередженого ставлення до ЛҐБТ у сфери культури, полiтики та релiґiї багато.
Отже, навiть у тих випадках, коли є матерiал для яскравої, аналiтичної публiкацiї про по-
дiї, близькi до читача (принаймнi ґеоґрафiчно), журналiсти та редакцiї волiють передрукувати
повiдомлення закордонної iнформаґенцiї про життя зiрок.

Приклади
Перший приклад є реакцiєю на один з численних випадкiв «чорно-голубого пiару» (коли
дiйсна чи уявна гомосексуальнiсть використовується для дифамацiї полiтика, чиновника чи
громадського дiяча [80]):

«2003 год принес министру транспорта Украины Георгию Кирпе заметку про маль-
чика. И даже не одну, хотя мальчика, может, никакого и нет. Некое российское се-
тевое издание опубликовало фотографии человека, похожего на министра“, в ком-

пании с мальчиком лет 13-14. Информацию подхватило некое украинское сетевое
издание, которое, помимо прочего, дало министру совет уйти в отставку. Кирпа ни-
куда не ушел, и на том дело закончилось. Но пусть сказка — ложь, главное, что
в ней намек: желающим заняться политикой следует сперва запастись снимками,
которые демонстрируют правильные пристрастия» [81]

Автори пiар-кампанiї пiшли звичним для таких випадкiв шляхом пiдкреслювання не стiльки
нерiвних взаємин старшого чоловiка та пiдлiтка пубертатного вiку, скiльки одностатевої складо-
вої цих (дiйсних чи уявних) контактiв. Однак, журналiст, який писав цю замiтку, не оцiнюючи
саму пiар-кампанiю, натомiсть взяв на себе вiдповiдальнiсть трактувати правильнiсть чи хи-
бнiсть «пристрастей», тб. змiстив акценти: метод полiтичної боротьби, мовляв, добрий, а от
сам феномен — ганебний.
Наступний приклад (наводимо тiльки частину публiкацiї) — теж iз полiтики:

«В ночь с воскресенья на понедельник на мэра Парижа Бертрана Делано было со-
вершено покушение. На него напали в здании мэрии, во время праздника Бессонной

ночи“ (когда все увеселительные заведения столицы Франции открыты до утра).
Мужчина нанёс Делано ножевое ранение в живот. Полиция сообщила, что париж-
ский мэр, 52-летний социалист и гомосексуалист Б. Делано, не получил серьезных
повреждений. В подтверждение этому глава города вскоре появился перед теле-
камерами. Тем не менее мэр госпитализирован и, по сообщению медиков, будет
находиться в больнице не менее восьми дней.
Французское радио вскоре обнародовало информацию о том, что 39-летний подо-
зреваемый был задержан практически сразу же после совершения преступления.
Официальные лица из полицейского комиссариата Париже в воскресенье заявили,
что задержанным является Азедин Беркане, безработный алжирского происходже-
ния, имеющий длительную историю психологических проблем“. Мотивы своего

преступления подозреваемый объяснил неприязнью к политикам и гомосексуали-
стам. . . » [82]

44
3.3. Випадки упередженого ставлення, дискримiнацiї та злочинiв на ґрунтi ненавистi

Передовсiм привертає увагу фраза: «Полиция сообщила, что парижский мэр, 52-летний со-
циалист и гомосексуалист Б. Делано, не получил серьезных повреждений». Нам тяжко повiрити
в те, що полiцiя в повiдомленнi уточнювала, що мер є «гомосексуалiстом» (принаймнi в пере-
глянутих повiдомленнях захiдних ЗМI цього нема, див. напр. [83], [84]) — це, радше, невдала
фраза самого автора замiтки.
Разом з тим, згадка в текстi замiтки сексуальної орiєнтацiї мера не є зайвою, оскiльки вона
безпосередньо пов’язана iз мотивами замаху. Отже, якщо не брати до уваги недолiки словов-
житку4 та композицiї розглянутої фрази, в цiлому матерiал є нейтральним викладом винесеної
в заголовок подiї.

4
Напр. вислiв «мотивы. . . подозреваемый объяснил неприязнью к политикам и гомосексуалистам» не є точним
вiдповiдником ориґiнальних слiв полiцiї: «he hated politicians, the Socialist Party, and homosexuals» [85].

45
4. Преса пiдтримує марґiналiзацiю
(замiсть висновкiв)
Бути марґiналiзованим означає бути вiд’єднаним вiд решти суспiльства. Марґiналiзована лю-
дина чи спiльнота змушена бути осторонь вiд життя. Така людина чи спiльнота не розглядається
як частина суспiльства.
Марґiналiзацiя як соцiальний процес, перш за все, усуває на узбiччя суспiльних вiдносин
тих людей, якi є носiями певних атрибутiв (в тому числi, в сферi сексуальностi). При цьому
винесення на марґiнес не завжди супроводжується активними проявами, такими як фiзичне
насильство, погрози, звiльнення з роботи. Марґiналiзацiя — процес непомiтний, який просякає
усю систему соцiальних взаємодiй (взаємини з родичами, друзями, вплив ЗМI та iн.). Як будь-
який процес, марґiналiзацiя має причини та наслiдки.
Проведений аналiз дозволяє констатувати, що ЛҐБТ-проблематика в українськiй пресi тра-
ктуються дуже поверхово, без глибинного проникнення в суть описуваної подiї (багато невели-
ких за обсягом матерiалiв, причому серед аналiтичних переважають тi, де ЛҐБТ-проблематицi
вiдводиться лише частина тексту).
Українськi ЗМI (в нашому випадку — преса), з одного боку вiддзеркалюють загальносвiто-
вi тенденцiї в сферi культури, шоу-бiзнесу, полiтики, моди. З iншого, — вiдсутнiсть достовiрної
iнформацiї та тiсних контактiв iз ЛҐБТ-спiльнотою пiдсилює iнформацiйний вакуум як для жур-
налiстiв, так i для ЛҐБТ.
Загалом можна видiлити декiлька образiв гомо- чи бiсексуальної людини, який формує преса
в свiдомостi читачiв:

– чоловiк – мешканець країн Заходу, яскравий i успiшний представник шоу-бiзнесу або полi-
тичний дiяч;

– активiст ЛҐБТ-спiльноти, який часто бере участь в ґей-прайдi або орґанiзує його, активно
вiдстоює свої громадянськi права;

– зiрка пострадянського простору, яка постiйно зазнає зневаги громадськостi через свою
сексуальну орiєнтацiю;

– щаслива гомосексуальна пара громадян Захiдної Европи чи США;

– нещасний марґiнал, який мусить приховувати свою сексуальну орiєнтацiю i жити в дис-
комфортi.

Всi цi образи (навiть останнiй) сприймаються як поверховi i несерйознi, адже за ними не сто-
ять тi люди та той матерiал, який можна побачити в буденному життi.

46
В українському суспiльствi бiльшiсть гомосексуалiв намагаються приховувати свою сексуальну
орiєнтацiю (див. напр. [86], [87]) i, як наслiдок, пересiчний громадянин майже не має уявлення
про звичайних людей iз негетеросексуальною орiєнтацiєю. Мас-медiї, в свою чергу, адекватно
не висвiтлюють ЛҐБТ-проблематику, чiпляючись лише за яскраву поверхню проблеми, а саме —
змальовують цiкавi факти з життя дiячiв шоу-бiзнесу, героїв фiльмiв тощо.
Попри те, що в кожнiй п’ятiй публiкацiї мiститься iнформацiя про факти упередженого став-
лення до ЛҐБТ, дискримiнацiї та скоюванi проти ЛҐБТ злочини на ґрунтi ненавистi, цi випадки
трапляються, якщо вiрити пресi, тiльки в сферах, вiддалених вiд реального життя пересiчно-
го громадянина, а саме в культурi, полiтицi, шоу-бiзнесi, i — що важливо — ця iнформацiя
найчастiше стосуються чоловiкiв Захiдної Европи чи США.
При цьому ЗМI не подають iнформацiю про справжнє буденне життя ЛҐБТ-спiльнот, оми-
наючи їхнi проблеми, зокрема не торкаються болючого питання гомофобiї i злочинiв на ґрунтi
ненавистi в українському соцiумi.
Реґiональний iнформацiйний i правозахисний Центр «Наш cвiт» проаналiзував у 2005 роцi,
як ґеї та лесбiйки (900 респондентiв) сприймають якiсть журналiстських матерiалiв про гомосе-
ксуальнiсть. Майже третина всiх опитаних вiдповiла, що вони зустрiчали в українських медiях
неправдиву або викривлену iнформацiю про гомосексуалiв. Бiльшiсть опитаних вважають, що
ЗМI недостатньо висвiтлюють тему гомосексуальностi, i що при цьому переважають повiдом-
лення незбалансованi та неґативнi [43].
Свого часу тим-таки дорiкали i американським ґазетам (цит. за [31]):

Дослiдники з Унiверситету Пiвденної Калiфорнiї провели опитування та фокус-ґрупи
серед ґеїв та лесбiйок, якi реґулярно читають газети, в чотирьох великих мiстах, якi
презентують рiзнi реґiони США, щодо того, як вони оцiнюють частотнiсть, якiсть
та тип матерiалiв про гомосексуалiв в мiсцевих ґазетах, та порiвняли результати
з контент-аналiзом випускiв цих газет. Бiльшiсть респондентiв вiдповiли, що преса
не спромоглася покращити їх розумiння ЛҐБ-проблематики через наступнi основнi
характеристики подачi матерiалiв про гомосексуальнiсть, якi пiдтвердилися застосу-
ванням контент-аналiзу:
• невелика частка iсторiй, що стосуються мiсцевої громади;
• невелика частка матерiалiв, написаних журналiстами видання, а не переписаних
з повiдомлень iнформаґентств;
• низький вiдсоток iсторiй про лесбiйок;
• вiдсутнiсть глибоких аналiтичних матерiалiв;
• великий вiдсоток матерiалiв про гомосексуалiв, де головний акцент робиться
на конфлiктi.

Як зазначено вище, мiсце та роль ЗМI в «суспiльствi театру» бiльше спрямованi не на вiд-
дзеркалення реальностi або на iнформування громади чи суспiльства, а, навпаки, на cтворення
власного гiперреального свiту, що не має нiчого спiльного iз буденнiстю пересiчного громадя-
нина.
Образи гомосексуала, створюванi на шпальтах двох українських ґазет, мають, певною мiрою,
дуже схожi риси. Це й акцент на чужорiдностi, «захiдностi» самого явища чоловiчої, передовсiм,

47
4. Преса пiдтримує марґiналiзацiю (замiсть висновкiв)

гомосексуальностi, на його зв’язках зi свiтом полiтики, влади чи свiту шоу-бiзнесу, високої моди,
художньої богеми.
Найбiльше преса концентрує увагу читача на персонажах чоловiчої статi. Iнформацiя має
переважно нейтральний характер та стосується передусiм Захiдної Европи чи США.
Яскравiсть, скандал, епатаж i т. п. бiльше цiкавлять редакторiв, нiж проблеми економiчної
нерiвностi, пошуки справедливостi. Захiдний поп-спiвак чи фiльм на ґей-тематику краще позна-
чаються на рейтинґу видання, нiж iсторiя звичайного гомосексуала.
Для транслювання захiдних зразкiв чи тем журналiст не мустить створювати чогось принци-
пово нового: достатньо лише грамотно «спожити» iнформацiйний контент свiтових iнформа-
цiйних лiдерiв.
Проте, навiть нейтральна за змiстом публiкацiя може дiстати неґативний контекст, якщо її
поставити поруч iз анекдотом, карикатурою чи iз зображенням оголених чи перевдягнених
в жiночий одяг чоловiкiв (тб. поруч зi стереотипними образами).
«Культурне недопущення», тб. усунення вiд процесу створення чи предмету обговорення
представникiв тiєї чи iншої спiльноти засобами масової iнформацiї чи iнших культурних аґентiв
(ТБ, кiно тощо — про афроамериканцiв знiмають бiлi), є найчастiшою формою марґiналiзацiї
у ЗМI. Про ЛҐБТ може краще писати та людина, яка пов’язана iз середовищем, чи є вихiдцем
з нього, яка розумiє проблеми та може бачити шляхи їхнього вирiшення.
Процес марґiналiзацiї, попри його складнiсть та рiзноманiтнiсть проявiв, є складовою части-
ною бiльшого та ґлобальнiшого процесу — соцiальної ексклюзiї. Наслiдки соцiальної ексклюзiї —
вiдокремлення значної кiлькостi представникiв соцiальної ґрупи вiд соцiуму, зростання соцiаль-
ної прiрви мiж багатими та бiдними, розпад горизонтальних зв’язкiв мiж окремими громадя-
нами — аж нiяк не сприятимуть змiцненню українського суспiльства.
Розумiючи обмеженiсть представленого дослiдження, необхiдно все ж таки наголосити на не-
обхiдностi розробки заходiв щодо роботи компетентних осiб (зокрема соцiолоґiв i активiстiв
ЛҐБТ-спiльноти) iз журналiстами з питань полiткоректного i правдивого висвiтлення ЛҐБТ-
проблематики у засобах масової комунiкацiї.

48
A. Одновимiрнi розподiли

Кiлькiсть публiкацiй
Рiк
«День» «Салон Дона и Баса» Весь масив
1999 11 26 37
2000 11 9 20
2001 8 11 19
2002 5 26 31
2003 7 37 44
2004 12 16 28
2005 9 17 26
2006 14 9 23
2007 21 12 33
2008 5 14 19
2009 22 18 40
1999–2009 125 195 320

Обсяг iнформацiї, «День» «Салон Дона и Баса» Весь масив
присвячений ЛҐБТ-проблематицi Частота % Частота % Частота %
вся публiкацiя 21 17 96 49 117 37
частина 104 83 99 51 203 63
всього 125 100 195 100 320 100

49
A. Одновимiрнi розподiли

Жанри «День» «Салон Дона и Баса» Весь масив
проаналiзованих публiкацiй Частота % Частота % Частота %
стаття 53 43 36 18 89 28
кореспонденцiя 12 10 27 14 39 12
огляд 10 8 20 10 30 9
iнформацiя 17 14 70 36 87 27
iнтерв’ю 16 13 6 3 23 7
репортаж 0 0 3 2 3 1
фейлетон 1 1 3 2 4 1
нарис, замальовка 13 10 7 4 20 6
анекдот 1 1 11 6 12 4
фоторепортаж 0 0 4 2 4 1
iнше 1 1 8 4 9 3
всього 125 100 195 100 320 100

Автори «День» «Салон Дона и Баса» Весь масив
проаналiзованих публiкацiй Частота % Частота % Частота %
журналiст-професiонал 2 2 0 0 1 0
медик 0 0 0 0 0 0
психолог, соцiальний працiвник 0 0 0 0 0 0
фахiвець в iншiй галузi (вказати) 3 2 0 0 3 1
вказане прiзвище,
але не зазначено посаду, професiю 90 72 80 41 170 53
без пiдпису 19 15 110 56 130 41
iнший 11 9 5 3 16 5
всього 125 100 195 100 320 100

«День» «Салон Дона и Баса» Весь масив
Локальнiсть iнформацiї
Частота % Частота % Частота %
мiсцевi подiї 0 0 8 4 8 3
подiї на пострадянському просторi 41 33 47 23 88 27
подiї у Захiдному свiтi 73 58 111 57 184 57
подiї на Близькому Сходi 0 0 1 1 1 0
подiї в Японiї та в Iндокитаї 0 0 5 3 5 2
подiї, що стосуються усього свiту 11 9 23 12 34 11
всього 125 100 195 100 320 100

50
Iнтеґральний знак «День» «Салон Дона и Баса» Весь масив
публiкацiй Частота % Частота % Частота %
позитивний 30 24 53 27 83 26
неґативний 20 16 61 31 81 25
сбалансований 15 12 20 10 35 11
нейтральний 60 48 61 31 121 38
всього 125 100 195 100 320 100

Спрямованiсть «День» «Салон Дона и Баса» Весь масив
публiкацiй Частота % Частота % Частота %
рекомендацiйна 1 1 4 2 5 2
стверджувальна 107 86 167 87 274 85
оцiнна 14 11 15 8 29 9
декларативна 3 2 9 4 12 4
всього 125 100 195 100 320 100

Бiолоґiчна стать «День» «Салон Дона и Баса» Весь масив
об’єкта публiкацiї Частота % Частота % Частота %
жiноча 3 3 19 10 22 7
чоловiча 48 38 114 58 162 51
жiноча i чоловiча 74 59 62 32 136 42
всього 125 100 195 100 320 100

51
A. Одновимiрнi розподiли

«День» «Салон Дона и Баса» Весь масив
Теми iнформацiї
Частота % Частота % Частота %
ЛҐБТ взагалi 4 3 13 6 17 5
гомосексуальна проституцiя 0 - 1 0 1 0
роль ЛҐБТ у полiтицi 23 17 19 8 42 12
полiтичний вплив ЛҐБТ-руху 0 - 5 2 5 1
роль ЛҐБТ у культурi 55 40 88 39 143 39
персоналiї 1 1 12 5 13 4
роль ЛҐБТ у ЗМI 8 6 6 3 14 4
ЛҐБТ-iдентичнiсть 0 - 6 3 6 2
соцiальнi iнститути 3 2 1 0 4 1
роль ЛҐБТ у демогр. процесах 1 1 2 1 3 1
IПСШ i ВIЛ/СНIД 6 4 3 1 9 3
соцiальний захист населення 1 1 0 - 1 0
робота силових структур 2 2 5 2 7 2
науковi дослiдження гомосексуальностi 2 2 1 0 3 1
одностатевi шлюби 10 7 13 6 23 6
злочиннiсть у гомосекс. середовищi 2 2 3 1 5 1
роль ЛҐБТ у релiгiї 7 5 5 2 12 3
взаємини чоловiк – пiдлiток 2 2 12 5 14 4
прояви гомофобiї 1 1 4 2 5 1
гомосексуальнiсть у давнiй iсторiї 1 1 2 1 3 1
роль ЛҐБТ в освiтi 0 - 2 1 2 1
про секс 0 - 5 2 5 1
iнше 8 6 18 8 26 7
всього 137 100 226 100 363 100

52
Сфери суспiльного життя «День» «Салон Дона и Баса» Весь масив
в публiкацiях з ЛҐБТ-проблематики Частота % Частота % Частота %
мода 2 1 3 1 5 1
культура 63 45 110 47 173 46
полiтика 35 25 29 12 64 17
НУО/громадськi рухи 1 1 10 4 11 3
економiка 0 - 1 0 1 0
соцiальна сфера 9 7 13 6 22 6
медичнi публiкацiї 5 4 1 0 6 2
моральнi питання 0 - 6 3 6 2
релiгiя/релiгiйнi органiзацiї 10 7 9 4 19 5
мiжособистiснi стосунки 1 1 8 3 9 2
трудовi вiдносини 0 - 2 1 2 1
силовi структури 2 1 5 2 7 2
гумор 3 2 15 6 18 5
освiта 0 - 4 2 4 1
сексуальне дозвiлля 0 - 3 1 3 1
особисте життя 0 - 2 1 2 1
соцiальнi девiацiї 2 1 8 3 10 3
наука 2 1 1 0 3 1
iнше 4 3 6 3 10 3
всього 139 100 236 100 375 100

53
B. Про громадську орґанiзацiю
«Донбас-СоцПроект»
Громадська органiзацiя «Донбас-СоцПроект» зареєстрована Головним управлiнням юстицiї
в Донецькiй областi 18 травня 2007 р.
Донбас-СоцПроект» є неурядовим об’єднанням громадян iз мiсцевим статусом. Вiн створе-
ний на основi єдностi iнтересiв i прагнень його членiв для спiльної реалiзацiї ними своїх прав
та свобод. «Донбас-СоцПроект» є непiдприємницьким товариством, його дiяльнiсть не спря-
мована на отримання прибутку. Територiя дiяльностi — Донецька область.
«Донбас-СоцПроект» об’єднує працiвникiв науки та освiти, а також тих активiстiв недержав-
ного сектора, чия дiяльнiсть орiєнтована на соцiальнi ґрупи ЛҐБТ/ЧСЧ/ЖСЖ.

Мета: представництво, реалiзацiя i захист законних соцiальних, освiтнiх, творчих, економi-
чних, iнтелектуальних, культурних та iнших прав, потреб, спiльних iнтересiв i прагнень своїх
членiв, сприяння створенню належних умов для всебiчного розвитку й соцiального становлення
їх особистостi.

Мiсiя: сприяти зверненню української академiчної науки до пов’язаної iз ґрупою ЧСЧ про-
блематики та впровадженню отримуваних соцiолоґiчно-достовiрних результатiв у повсякденну
практику соцiальної ЛҐБТ-орiєнтованої роботи вiдповiдних державних i недержавних орґанiза-
цiй.

Основоположнi принципи нашої дiяльностi: свiдома толерантнiсть, неприйняття ксенофо-
бiї, наукова чеснiсть. Наша дiяльнiсть орiєнтується на «Кодекс професiйної етики соцiолога»
Соцiологiчної асоцiацiї України http://www.sau.kiev.ua/codex.html

Нашi задачi:

1. Надання нашим членам i клiєнтам орґанiзацiйної, методичної, консультацiйної, а також
iншої допомоги в їхнiй професiйнiй та громадськiй дiяльностi.

2. Всебiчна пiдтримка в розробцi та впровадженнi проґресивних науково-дослiдних iдей,
спрямованих на вивчення та пiдтримку ЛҐБТ-спiльноти.

3. Сприяння в покращеннi теоретичної пiдготовки, набуттi та збагаченнi професiйного досвi-
ду наших членiв.

54
Наша нинiшня дiяльнiсть це:
1. Узагальнення та аналiз соцiолоґiчної iнформацiї про ЛҐБТ/ЧСЧ/ЖСЖ України.
2. Документування, монiторинґ i вивчення соцiальних змiн у ЧСЧ-середовищi.
3. Надання державним i недержавним орґанiзацiям та об’єднанням громадян достовiрної iн-
формацiї про ЛҐБТ/ЧСЧ/ЖСЖ та допомога при плануваннi та проведеннi їхньої власної
дiяльностi.
4. Сприяння вищiй школi у пiдготовцi молодих фахiвцiв — соцiолоґiв i соцiальних працiв-
никiв. Формування неупередженого ставлення та культивування дослiдницького iнтересу
до ЛҐБТ/ЧСЧ/ЖСЖ.
5. Соцiальна робота iз найгострiших проблем, якi постають перед ЛҐБТ/ЧСЧ/ЖСЖ Доне-
цької областi.

Нашi публiкацiї:
• Risk Factors Associated with Condom Use Among Men Who Have Sex with Men in Ukraine /
M. G. Kasianczuk, L. G. Johnston, A. V. Dovbakh, E. B. Leszczynski // J. LGBT
Health Research. — 2009. — Vol.5, № 1. — P. 51–62.
• «Сеть» и сети: отчёт об исследовании «Структура социальной сети МСМ Донецка и при-
легающих городов» / [М. Г. Касянчук, Е. Б. Лещинский, Г. А. Журбий, Р. В. Си-
дорченко и др.]; Донбасс-СоцПроект, Центр «Наш мир». — Донецк: Компьютерная
типография, 2009. — 80 c.
• Маймулахин А. Ю., Касянчук М. Г., Лещинский Е. Б. Однополое партнёрство
в Украине: отчёт о проведённом исследовании / Центр «Наш мир», Донбасс-СоцПроект. —
К.: «Атопол», 2009. — 88 c.
• Касянчук М. Методология исследований ЛГБТ-сообщества в Украине // в кн.: Со-
циальная работа с людьми, практикующими однополые сексуальные отношения: Теория.
Методики. Лучшие практики / Сост. Л. Гейдар; под ред. М. Андрущенко. — К.:
Международный Альянс по ВИЧ/СПИД в Украине, 2009. — 196 с. — С. 117–119.
• Касянчук М. Г., Лещинський Є. Б. Графiтi як елемент субкультури великого мiста
/ в кн.: Особистiсть i мегаполiс: Антропологiчний аспект: Збiрник матерiалiв регiональної
науково-практичної конференцiї, 26.11.2008. — Донецьк: ДIСО, 2008. — С. 131–137.
• Касянчук М. Г., Лещинський Є. Б. Аналiз соцiальних iдентичностей чоловiкiв, якi
мають секс iз чоловiками, в українському суспiльствi (на прикладi Донецької областi) //
Український соцiум. — 2008. — № 3 (26). — С. 17–29.
• Касянчук М. Г., Шеремет С. П., Лещинський Є. Б. Чоловiки, що мають секс
iз чоловiками, у дзеркалi соцiолоґiчних дослiджень проблеми поширення ВIЛ/СНIДу (огляд
дослiджень, проведених в Українi в 1997–2006 рр.) // Український соцiум. — 2007. —
№ 3 (20). — C. 32–43.

55
B. Про громадську орґанiзацiю «Донбас-СоцПроект»

• Касянчук М., Лещинский Е. Снижение риска ВИЧ-инфицирования среди гомосексу-
ально активных мужчин в Украине с фокусом на мужчинах, имеющих секс с мужчинами
в Донецком регионе. Донецк, Макеевка, Мариуполь и Горловка / Отчёт по проекту. —
НПО «Здоровье Нации», подготовлено для БФ «ФПХЗС», январь 2005 // Мужчины,
имеющие секс с мужчинами. Оценка ситуации в Киеве и Донецкой области / Благотво-
рительный фонд «Фонд профилактики химических зависимостей и СПИДа». — Киев:
ООО «Конус–Ю», 2005. — С. 96–132.

• Касянчук М., Максимов М. Прага. Автономный центр «Милада» // Действующие
лица (газеttа «Дейли»). — 2004. — № 5. — С. 27–28.

• Лещинский Е. Б., Малыгин М. С., Касянчук М. Г. Боец невидимого фронта (по-
пытка психологического анализа) // Психология. — 2003. — № 1 (43). — С. 15–18.

56
C. Ґлосарiй
Наведене нижче тлумачення термiнiв узято iз Нацiонального ґлосарiю ЛҐБТ-руху та ЧСЧ-
сервiсу України (укл. М. Ю. Варбан, Г. В. Довбах, С. П. Шеремет), затвердженого По-
стiйною референтною ґрупою з питань ЛҐБТ-спiльноти та ЧСЧ-сервiсних проектiв в Українi.

Ґей — чоловiк iз гомосексуальною орiєнтацiєю та/або гомосексуальною iдентичнiстю.
Частина ґеїв є учасниками (прихильниками, виразниками) ґей-субкультури, але слiд мати
на увазi, що не кожний ґей уважає себе за учасника ґей-субкультури чи прагне асоцiюва-
тися з нею.
Спецiального термiну для ґеїв – носiїв ґей-субкультури не iснує.
Оскiльки термiн «ґей» має сучасне культуральне забарвлення, його не слiд застосову-
вати до чоловiкiв – гомосексуалiв минулих епох, як напр., Леонардо да Вiнчi (1452–1519)
та Оскара Вайлда (1854–1900).
Залежно вiд життєвих обставин, особистої мотивацiї та стану здоров’я ґей може пра-
ктикувати, а може й не практикувати гомосексуальну поведiнку. Термiн «ґей» не слiд
використовувати на позначення чоловiкiв тiльки на пiдставi того, що вони практикують го-
мосексуальну поведiнку: для характеристики таких осiб використовується термiн «ЧСЧ».

Ґей-парад або ґей-прайд — публiчний марш представникiв ЛҐБТ-спiльноти для вiдкритого
засвiдчення своєї гiдностi як носiїв певної сексуальної орiєнтацiї, соцiосексуальної та ґен-
дерної iдентичностi, для демонстрацiї солiдарностi у справi боротьби за свої права.
Iдеологiя ґей-прайдiв базується на тому, що представники ЛҐБТ-спiльноти повиннi вiд-
чувати i смiливо демонструвати гордiсть за свою сексуальну орiєнтацiю (соцiосексуальну,
ґендерну iдентичнiсть) як фундаментальну властивiсть людської особистостi.
Останнiм часом у багатьох країнах свiту ґей-прайди втратили свою провiдну правозахисну
спрямованiсть, перетворившися на карнавальне свято.
Наймасовiшим ґей-прайдом свiту вважається щорiчний ґей-прайд у Сан-Паулу (Бразилiя),
що збирає щонайменше мiльйон учасникiв.

Гетеронормативнiсть — прояви гетеросексуальностi в її соцiально домiнантному виглядi як
єдиного варiанту норми.
Розрiзнення понять «гетеросексуальнiсть» i «гетеронормативнiсть» дозволяє уникати
критикування гетеросексуальностi як сексуальної орiєнтацiї, але тримати в прицiлi ана-
лiзу та критики iдеологiю виняткової ролi гетеросексуальностi в суспiльствi.
Слiд зауважити, що в суспiльствах, спiльнотах чи громадах, де домiнує мультинормативне
бачення сексуальностi, гетеросексуальнiсть перестає бути гетеронормативною.

57
C. Ґлосарiй

Гетеросексизм — система суспiльних цiнностей, за якої гетеросексуальнiсть розглядається як
єдино прийнятна форма сексуальної поведiнки чи як така форма сексуальної поведiнки,
яка є найбiльш природною та кращою у порiвняннi з усiма iншими формами сексуальної
поведiнки, передусiм — у порiвняннi з гомосексуальнiстю.
Гетеросексизм тiсно пов’язаний з однозначною поляризацiєю статi та ґендеру (чоловiк –
жiнка), а також традицiоналiстською моделлю розмежування статевих ролей, у якiй чоло-
вiки характеризуються домiнантною, керiвною роллю та життєвою активнiстю, а жiнки —
пiдпорядкованiстю, життєвою пасивнiстю.

Гетероцентризм — система свiтосприйняття, за якої iндивiд припускає «за умовчанням», що
iншi люди, якi його оточують, мають гетеросексуальну орiєнтацiю. Гетероцентризм об-
умовлює вiдповiднi моделi знайомства та спiлкування. Гетероцентричний характер учин-
кiв обумовлюється, зазвичай, на пiдсвiдомому рiвнi. Гетероцентризм може бути властивий
не тiльки гетеро-, але й гомо- та бiсексуальним людям.

Гiперреальнiсть є розвитком марксистського поняття надбудова. Основа гiперреальностi —
симуляцiя. Одиницями суть симулякры — знаки або несамототожнi феномени, якi вiдси-
лають до чогось iншого, а тому симулятивнi.
Французський фiлософ Бодрiйяр видiлив три рiвнi симулякрiв: копiї, функцiональнi ана-
лоґи та, власне, симулякри. До третього рiвня симулякрiв вiн вiдносив усi сучаснi феноме-
ни, включно iз грошима, суспiльною думкою та модою. Вони функцiонують за принципом
символiчного обмiну.
Сучасну добу Бодрiйяр називає ерою гiперреальностi — надбудова визначає базис, праця
не виробляє, а соцiалiзує, представницькi орґани влади нiкого не репрезентують. Сучасну
добу характеризує почуття втрати реальностi.

Гомонеґативiзм — моральне та iнтелектуальне несприйняття гомосексуальностi та гомосексу-
ального компоненту бiсексуальностi.
Гомонеґативiзм слiд вiдрiзняти вiд гомофобiї, яка полягає в емоцiйному несприйняттi
гомосексуальностi (гомосексуального компоненту бiсексуальностi) та активному ворожому
ставленнi до гомосексуалiв. Проте саме гомонеґативiзм часто виступає iдейним пiдґрунтям
гомофобних дiй.

Гомофобiя — емоцiйне неприйняття гомосексуальностi чи гомосексуального компоненту бiсе-
ксуальностi та/або активне вороже ставлення до гомо- та бiсексуалiв.
Емоцiйний компонент гомофобiї полягає в наявностi вiдчуттiв тривоги, вiдрази, гнiву,
дискомфорту, страху чи ненавистi щодо людей, якi практикують (реально чи уявно) го-
мосексуальну поведiнку.

Ґендер — бiосоцiокультурна стать людини, вiдповiдно до якої особа сприймає та презентує
себе назовнi як чоловiк, жiнка або якимось iнакшим чином.
Ґендер обумовлюється двома сукупностями iндивiдуальних якостей — бiолоґiчними (хро-
мосомний набiр за чоловiчим або жiночим типом, первиннi та вториннi статевi ознаки,

58
гормональнi особливостi тощо) та соцiокультурними, якi залежать вiд панiвних суспiль-
них традицiй (статеве самовiдчуття, статевi цiнностi, статевi поведiнковi реакцiї, статевi
соцiальнi очiкування тощо).
Переважно ґендер спiвпадає з бiологiчною статтю (явище гомоґендерностi); у низцi ви-
падкiв ґендер є протилежним бiологiчнiй статi (трансґендернiсть), частково змiщеним
щодо бiологiчної статi людини (iнтерґендернiсть) або таким, що коливається мiж двома
ґендерними полюсами (бiґендернiсть).
У патрiархальнiй культурi традицiоналiстського суспiльства ґендер жорстко прив’язаний
до бiологiчної статi людини i є бiполярно детермiнованим (або чоловiк, або жiнка), а всi
iншi варiацiї виносяться за межi «норми», позначаються марґiнальнiстю та неприроднi-
стю.
Категорiями ґендеру є фемiннiсть i маскулiннiсть.
Варiанти ґендерної належностi: чоловiчий ґендер, жiночий ґендер, iнтерґендер, бiґендер.
Саме ґендер, а не бiологiчна стать, є вихiдною iндивiдуальною ознакою iндивiда при ви-
значеннi сексуальної орiєнтацiї.

Декримiналiзацiя — виведення явища з категорiї тих, якi пiдлягають кримiнальному переслi-
дуванню.
Зокрема, термiн застосовується до припинення кримiнального переслiдування за односта-
тевий секс.
Слiд зауважити, що з часу введення в Союзi РСР кримiнальної вiдповiдальностi за мужо-
лозтво пiдставою для настання вiдповiдальностi виступав не одностатевий секс як такий,
а тiльки анальний контакт мiж особами чоловiчої статi.
Датою декримiналiзацiї одностатевого сексу в Українi слiд вважати 20 сiчня 1992 року,
коли набрали чинностi вiдповiднi змiни до Кримiнального кодексу Української РСР.

Демедикалiзацiя або демедикацiя — виведення явища з медичного контексту, позбавлення
того чи iншого поняття медичного забарвлення, зняття медичного навантаження з певного
процесу.
Зокрема, термiн застосовується до «зняття» медичного забарвлення з явища гомосексу-
альностi.
У сучасному науковому свiтi домiнує погляд на гомосексуальнiсть як на явище, передусiм,
соцiальне.

Демонiзацiя — приписування людинi чи соцiальнiй ґрупi виключно аморальних рис, штучне
нав’язування людинi або соцiальнiй групi iмiджу «козла вiдпущення».
Демонiзацiя представникiв ЛҐБТ-спiльноти є одним iз засобiв гомофобної пропаґанди.

Депатолоґiзацiя — виведення явища з розряду патолоґiї.
Зокрема, термiн застосовується до виведення гомосексуальностi з розряду медичних па-
толоґiй.

59
C. Ґлосарiй

15 грудня 1973 року Американська психiатрична асоцiацiя (АПА) рiшенням своєї президiї
виключила гомосексуальнiсть iз другого видання «Довiдника з дiагностики та статистики
психiчних розладiв» (англ. Diagnostic and Statical Manual of Mental Disorders; загально-
прийнята абревiатура — DSM-II). Це рiшення президiї АПА було пiдтверджене на рефе-
рендумi членiв АПА, що вiдбувся у квiтнi 1974 року.
1990 року гомосексуальнiсть депатолоґiзовано на свiтовому рiвнi через рiшення Всесвi-
тньої орґанiзацiї охорони здоров’я.
Датою депатолоґiзацiї гомосексуальностi в Українi слiд уважати 4 травня 1993 року, коли
Кабiнетом Мiнiстрiв України прийнято рiшення про перспективне впровадження МКХ-10
в Українi.

Дискурс — сукупнiсть певних принципiв, свiтоглядних позицiй, iдеолоґiчних переконань, за яки-
ми репрезентується дiйснiсть.
Приклади дискурсiв: науковий, релiґiйний, православний, медичний, «базарний», нацiо-
налiстичний.

ЖСЖ — жiнки, якi практикують секс iз жiнками — особи жiночої бiолоґiчної статi, що мали
принаймнi один сексуальний контакт з iншою жiнкою протягом одного року перед конста-
тацiєю їхньої належностi до цiєї ґрупи.
Цей термiн застосовується для опису сексуальної поведiнки особи жiночої статi незалежно
вiд її сексуальної орiєнтацiї та ґендерної iдентичностi.
Слiд зауважити, що група ЖСЖ не є окремою чи специфiчною спiльнотою.
Термiн «ЖСЖ» запроваджений для перенесення акценту з сексуальної орiєнтацiї жiнки
на її сексуальну поведiнку в контекстi охорони здоров’я.

Злочин на ґрунтi ненавистi — злочин проти особистостi, зокрема проти життя, здоров’я або
приватної власностi, при якому об’єкт злочину (потерпiла особа) обирається через свiй
дiйсний або уявний зв’язок iз групою, що характеризується спiльними ознаками iдентично-
стi, як-от: раса, нацiональне або етнiчне походження, мова, колiр шкiри, релiґiя, стать, вiк,
психiчнi або фiзичнi особливостi, сексуальна орiєнтацiя або будь-який iнший аналоґiчний
чинник.
У правових системах багатьох країн Європи та Пiвнiчної Америки мотиви ненавистi є
обтяжуючою обставиною при визначеннi мiри покарання.

ЗМI — засоби масової iнформацiї — орґанiзацiйно-технiчнi комплекси, якi забезпечують пере-
дання й масове тиражування словесної, образної й музичної iнформацiї.
Закон України «Про iнформацiю» мiстить вiдкритий перелiк ЗМI:
друкованi ЗМI (преса): ґазети, журнали, бюлетенi тощо i разовi видання з визначеним
тиражем;
аудiовiзуальнi ЗМI: радiомовлення, телебачення, кiно, звукозапис, вiдеозапис тощо.

60
Iнтернет не визнається чинним законодавством України як один iз засобiв масової iнфор-
мацiї; отже, на позначення сукупностi «традицiйних» ЗМI та Iнтернету варто використо-
вувати термiн «мас-медiї».

ЗПСШ — захворювання, що передаються статевим шляхом — захворювання, якi передаються
вiд людини до людини переважно через сексуальнi контакти.
Слiд зауважити, що велика кiлькiсть iнших захворювань також можуть передаватися ста-
тевим шляхом, але вони не класифiкуються як ЗПСШ, оскiльки сексуальний шлях пере-
дання не є для них провiдним. До них належать, напр., паразитарнi захворювання.

Ксенофобiя — нетерпимiсть щодо кого-небудь або чого-небудь чужого, незнайомого, незви-
чного; сприйняття чужого як незрозумiлого, незбагненного, а тому небезпечного й воро-
жого.
Ксенофобiя може виступати пiдґрунтям ворожнечi на пiдставi расових, нацiональних, ре-
лiґiйних або соцiальних ознак.
Типовий прояв ксенофобiї — нетерпимiсть до iноземцiв.
У правовому полi України змiст поняття «ксенофобiя» слiд виводити з дефiнiцiї, що
мiститься в ратифiкованому Україною документi «Додатковий протокол до Конвенцiї
про кiберзлочиннiсть, який стосується кримiналiзацiї дiй расистського та ксенофобного
характеру, вчинених через комп’ютернi системи», чинного в Українi з 1 квiтня 2007року:
«“расистський та ксенофобний матерiал” означає будь-який письмовий матерiал, будь-яке
зображення чи будь-яке iнше представлення iдей або теорiй, якi захищають, сприяють або
пiдбурюють до ненавистi, дискримiнацiї чи насильства проти будь-якої особи або групи
осiб за ознаками раси, кольору шкiри, нацiонального або етнiчного походження, а також
вiросповiдання, якщо вони використовуються як привiд для будь-якої з цих дiй» (п. 1 ст. 2
Додаткового протоколу).

ЛҐБТ-спiльнота або (коротко) ЛҐБТ — соцiальна сукупнiсть лесбiйок, ґеїв, бiсексуалiв (у ро-
зумiннi сексуальної орiєнтацiї та сексуальної iдентичностi) i трансґендерiв.

Меншини сексуальнi — соцiальна сукупнiсть гомосексуалiв та бiсексуалiв обох статей.
Ранiше до складу сексуальних меншин зараховували також трансґендерiв i транссексуалiв,
натомiсть зараз на їх позначення доцiльно користуватися термiном «ґендернi меншини».
Активне використання поняття «сексуальнi меншини» суб’єктами ЛГБТ-руху в публiчнiй
площинi є недоцiльним, оскiльки етимологiчно цей вираз позначає свiй об’єкт не за су-
ттю й не за назвою, а через порiвняння, через констатацiю вiдмiнностi вiд «сексуальної
бiльшостi».
З iншої точки зору, термiн «меншини» акцентує увагу на потребi в особливiй турботi
до представникiв меншини з боку держави для захисту їхнiх прав та покращення якостi
їхнього життя.
Отже, питання про доцiльнiсть використання виразу «секс-меншини» в суспiльному, на-
уковому чи приватному дискурсi повинне вирiшуватися вiдповiдно до контексту.

61
C. Ґлосарiй

Мова ворожнечi — висловлювання чи дiя, якi розпалюють ненависть i закликають прямо чи
приховано до насильства, вiдмежування та нетерпимостi на пiдставi расової, нацiональної,
етнiчної, релiґiйної приналежностi людини, її мови, кольору шкiри, статi, вiку, психiчних
або фiзичних особливостей, сексуальної орiєнтацiї тощо.

НДО або НКО або НУО — недержавна (некомерцiйна; неурядова) орґанiзацiя — добровiльне
недержавне об’єднання громадян, створене для громадської дiяльностi, не спрямованої
на отримання прибутку.
До НДО в Українi належать громадськi та благодiйнi орґанiзацiї, професiйнi спiлки, релi-
ґiйнi орґанiзацiї тощо.
Вiдповiдно до Цивiльного кодексу України НДО належать до категорiї непiдприємницьких
товариств.

Норма сексуальна — сексуальна поведiнка людини, яка вiдповiдає кожному з таких критерi-
їв: статева зрiлiсть партнерiв, вiльне обрання партнера (добровiльнiсть статевого зв’яз-
ку), усвiдомлена згода партнерiв щодо сексуальних дiй, вiдсутнiсть безпосередньої шко-
ди вiд сексуальних дiй для iнших людей, законнiсть сексуальних дiй, вiдсутнiсть шкоди
для здоров’я та моральної шкоди, зумовленої сексуальними дiями, з якими не погоджу-
вався би їх суб’єкт; отримання адекватного сексуального задоволення вiд сексуальних дiй;
нестворення сексуальними дiями перепон для нормального функцiонування iндивiда як
члена суспiльства.

Орiєнтацiя сексуальна — одна з природних якостей людської особистостi, яка полягає у спря-
мованостi психоемоцiйної сфери людини, її еротичного (чуттєвого) потягу та сексуальних
потреб на представникiв виключно або майже виключно протилежного (гетеросексуаль-
нiсть), виключно або майже виключно свого (гомосексуальнiсть) ґендеру або на представ-
никiв обох ґендерiв (бiсексуальнiсть).
Аспекти сексуальної орiєнтацiї: емоцiйний потяг, романтичнi вiдчуття, еротичний (чуттє-
вий) потяг, сексуальний потяг.
Сексуальна орiєнтацiя є одним iз компонентiв людської сексуальностi.
З точки зору офiцiйної медицини всi три рiзновиди сексуальної орiєнтацiї — гетеросексу-
альна, бiсексуальна та гомосексуальна — є нормативними i не становлять самi по собi
хворобу чи поведiнковий розлад.
Сексуальна орiєнтацiя є об’єктивною данiстю, на вiдмiну вiд сексуальної iдентичностi, яка
визначається суб’єктивно.
Сексуальна орiєнтацiя є одним iз провiдних чинникiв, що визначають сексуальну поведiнку
людини.

Патрiархат — система суспiльного устрою, за якої чоловiкам належить провiдна роль у сi-
мейному життi та суспiльно-полiтичних справах; прояв андроцентризму на рiвнi системи
сiмейних стосункiв i суспiльно-полiтичного ладу.
Патрiархат зазвичай є предметом критики фемiнiстичних теорiй.

62
Полiткоректнiсть — стиль публiчної поведiнки, що полягає в незастосуваннi до представникiв
певних соцiальних ґруп таких слiв, визначень i виразiв, якi можуть нести неґативне сми-
слове чи емоцiйне навантаження (неґативну коннотацiю), є елементами «мови ненавистi»,
провокують стиґматизацiю, дискримiнацiю, вiктимiзацiю та правопорушення щодо пред-
ставникiв цих соцiальних груп; виразно коректне ставлення до представникiв марґiнальних
груп, якi традицiйно є об’єктом стиґматизацiї, дискримiнацiї чи зневаги.
Полiткоректнiсть до ЛҐБТ передбачає недопущення вживання слiв та виразiв на кшталт
«педераст», «сексуальний збоченець», «гомосексуалiст».

Рiвнiсть — вiдсутнiсть не передбачених законодавством обмежень щодо будь-яких осiб за озна-
ками приналежностi до ґрупи людей, яка не переслiдує протиправних цiлей, а також рiвнi
можливостi для реалiзацiї правового статусу й участi у всiх сферах життєдiяльностi су-
спiльства незалежно вiд такої приналежностi.
Рiвнiсть ґендерна — рiвний правовий статус жiнок i чоловiкiв та рiвнi можливостi для його
реалiзацiї, що дозволяє особам обох статей брати рiвну участь у всiх сферах життєдiяль-
ностi суспiльства. (Означення — вiдповiдно до Закону України «Про забезпечення рiвних
прав та можливостей жiнок i чоловiкiв».)

Ставлення упереджене — неприйняття особи чи вороже ставлення до неї, обумовлене тим,
що така особа реально чи уявно належить до певної соцiальної ґрупи, яка характеризує-
ться, в цiлому, уявними чи дiйсними неґативними рисами.

Стереотипи гетеросексистськi — припущення про те, що кожний чоловiк та кожна жiнка,
про сексуальну орiєнтацiю яких невiдомо, мають «за умовчанням» гетеросексуальну орi-
єнтацiю.
Гетеросексистськi стереотипи визначають певнi моделi поведiнки гетеросексуалiв i гомосе-
ксуалiв щодо iнших, незнайомих людей (напр., визначають моделi флiрту гетеросексуалiв
iз особами протилежної статi).
Практично те саме, що гетероцентризм.

Стигма або ярлик соцiальний — спрощена, стереотипна думка про ту чи iншу суспiльну ґрупу
або її представникiв; сприйняття особи чи соцiальної ґрупи крiзь призму сконструйованих
суспiльством упереджених уявлень (стереотипiв), якi полягають у поширеннi (перенесеннi)
реальних чи уявних якостей такої соцiальної ґрупи на кожного її представника; припису-
вання iндивiду як реальному або уявному члену певної ґрупи соцiально неґативних рис,
характеристик, якi сприймаються як принизливi.
Як правило, стиґма оформлюється у виглядi слова, словосполучення чи фрази, якi несуть
принизливий змiст та/або мають на увазi вiдсторонення iндивiда, його вилучення з певної
спiльноти людей.
Напр., «якщо вiн гей, то вiн манiрний»; «якщо вона лесбiйка, то вона не може виховувати
дiтей».
Стиґма являє собою виправдання ворожого ставлення до людей, щодо яких вона засто-
совується.

63
C. Ґлосарiй

Стиґма часто є пiдставою для дискримiнацiї, тобто переходу вiд переконань до дiй. Для са-
мих iндивiдiв, на яких спрямовано соцiальну стиґму, вона є чинником девальвацiї, обез-
цiнювання власного «я». Соцiальна стиґма може спричиняти самостиґматизацiю, тобто
приписування iндивiдом стиґми самому собi.

Стиґматизацiя — процес застосування стиґми: перенесення дiйсних чи уявних якостей, прита-
манних усiй ґрупi, на окремих її представникiв; процес виокремлення iндивiдiв на пiдставi
їхнiх негативних, неприйнятних iндивiдуальних рис (уявних чи дiйсних) з їх вiдсторонен-
ням чи iзоляцiєю; процес соцiального маркування людей, налiплювання ярликiв.

Толерантнiсть — терпимiсть у соцiальному вимiрi.
У соцiальному контекстi поняття толерантностi визначено на мiжнародному рiвнi.
16 листопада 1995 р. Ґенеральною конференцiєю ЮНЕСКО затверджено Декларацiю
принципiв толерантностi, яку пiдписали представники 185 країн, включаючи Україну.
В цьому документi, зокрема, зазначено: «Толерантнiсть означає повагу, прийняття та пра-
вильне розумiння багатого рiзноманiття культур нашого свiту, наших форм самовираження
та способiв прояву людської iндивiдуальностi. . . . Толерантнiсть — це гармонiя в рiзнома-
нiттi. . . . Толерантнiсть — це не поступка, поблажливiсть чи потурання. Толерантнiсть —
це, насамперед, активне вiдношення, формоване на основi визнання унiверсальних прав
i основних свобод людини. . . . Терпимiсть — це обов’язок сприяти утвердженню прав
людини, плюралiзму (у тому числi культурного плюралiзму), демократiї й правопорядку.
Терпимiсть — це поняття, що означає вiдмову вiд доґматизму, вiд абсолютизацiї iстини. . .
Прояв толерантностi, спiвзвучний повазi прав людини, не означає терпимого вiдношення
до соцiальної несправедливостi, вiдмови вiд своїх або поступки чужим переконанням. Це
означає, що кожний вiльний дотримуватися своїх переконань i визнає таке ж право за iн-
шими. Це означає визнання того, що люди за своєю природою розрiзняються за зовнiшнiм
виглядом, становищем, мовою, поводженню й цiнностям i мають право жити у свiтi, збе-
рiгаючи свою iндивiдуальнiсть. Це також означає, що погляди однiєї людини не можуть
бути нав’язанi iншим».
16 листопада щорiчно вiдзначається Мiжнародний день толерантностi.

Фемiнiзм — суспiльно-полiтичний рух, метою якого є надання жiнкам усiєї повноти громадян-
ських прав, можливостей соцiальної i полiтичної реалiзацiї, забезпечення рiвноправностi
жiнок iз чоловiками у всiх сферах суспiльства, подолання андроцентричного сексизму
в суспiльствi.

ЧСЧ (вiдповiдники: рос. — МСМ, анґл. — MSM) — чоловiки, якi практикують секс iз чоловiка-
ми — особи бiолоґiчної чоловiчої статi, що вступають в одностатевi сексуальнi контакти.
Пропонований критерiй приналежностi до ґрупи ЧСЧ — досвiд принаймнi одного односта-
тевого сексуального контакту, який завершився б оргазмом, протягом останнього року.
Цей термiн застосовується для опису сексуальної поведiнки людини незалежно вiд її се-
ксуальної орiєнтацiї та ґендерної iдентичностi.

64
Важливо зазначити, що не кожний ґей належить до групи ЧСЧ. Напр., молодi ґеї, в яких
ще не було сексуальних контактiв iз чоловiками; гомосексуали, якi утримуються вiд сексу
з чоловiками з релiгiйних мiркувань, — не є ЧСЧ. З iншого боку, не кожний ЧСЧ є нео-
дмiнно ґеєм чи бiсексуалом: до ґрупи ЧСЧ можуть належати гетеросексуали (в розумiннi
сексуальної орiєнтацiї), напр., тi, якi надають сексуальнi послуги чоловiкам на комерцiйнiй
основi; гетеросексуали (в розумiннi сексуальної орiєнтацiї), якi практикують одностатевий
секс в умовах повної вiдсутностi чи недоступностi жiнок тощо.
Термiн «ЧСЧ» запроваджений для перенесення акценту з сексуальної орiєнтацiї людини
на її сексуальну поведiнку в контекстi сфери охорони здоров’я, зокрема, профiлактики
захворювання на ВIЛ-iнфекцiю/СНIД.

65
Бiблiоґрафiя
1. Публiцистика // Мала фiлологiчна енциклопедiя [Текст] / Укл. О. Скопненко,
Т. Цимбалюк. — К.: Довiра, 2007. — С. 344.

2. Краткая литературная энциклопедия, Т. 6, стлб. 72–73. — М.: Сов. энциклопедия, 1971.

3. Национальный отчёт о положении в Украине геев, лесбиянок, бисексуалов
и трансгендеров (по итогам 2008–2009 годов) [Текст] / А. А. Зинченков,
М. Г. Касянчук, Е. Б. Лещинский, А. Ю. Маймулахин, С. П. Шеремет
(Всеукраинская общественная организация «Гей-Форум Украины», Региональный
информационный и правозащитный Центр для геев и лесбиянок «Наш мир»,
Общественная организация «Донбасс-СоцПроект»). — друкується.

4. Маймулахин А., Антонеску А. Тема гомосексуальности в украинских СМИ [Текст]
// Наш мир. — 1998. — № 7. — C. 5–9.

5. Блакитна книга. Стан геїв та лесбiйок у сучаснiй Українi (Звiт) [Текст] / А. Грибанов,
Т. Данiлевич, Ю. Жиловець та iн., за ред. А. Кравчука i А. Грибанова (Центр
«Наш свiт»). — К.: Нора-друк, 2000. — 116 с. — Режим доступу:
http://gay.org.ua/publication/bluebook/bluebook.htm

6. Українських школярiв навчатимуть любити темношкiрих i геїв [Електронний ресурс] //
Високий Вал: чернiгiвська загальнополiтична газета. — 31.01.2009. — Режим доступу:
http://val.ua/politics/ukraine/189223.html

7. Кiник Р., Ясенчук О. Православнi Чернiгiвщини проти пропаганди содомiзму
[Електронний ресурс] // УПЦ Київський Патрiархат: Офiцiйний веб-сайт, 05.02.2008. —
Режим доступу: http://www.cerkva.info/2008/02/05/grih.html

8. Ахтунг. Геям дали добро. Они теперь смогут преподавать в украинских школах: отмечает
RUpor [Електронний ресурс] // Сайт «Фраза», 04.09.2008. — Режим доступу:
http://www.fraza.com.ua/news/04.09.08/55613.html

9. Психологи Ивано-Франковска против учителей нетрадиционной сексуальной ориентации
[Електронний ресурс] // Сайт «КПУ News», 05.09.2008. — Режим доступу:
http://www.kpunews.com/ifrankovsk_topic7_15060.html

10. Украинских школьников будут учить преподаватели-гомосексуалисты: пишет Гей-Форум
Украины [Електронний ресурс] // Комсомольская правда в Украине, 03.09.2008. — Режим
доступу: http://www.kp.ua/daily/030908/53587

66
Бiблiоґрафiя

11. Бопан С. Секс-меньшинствам разрешили работать в школе [Електронний ресурс] //
Комсомольская правда в Украине, 05.09.2008. — Режим доступу:
http://www.kp.ua/daily/050908/53788

12. Ткаченко Ю. Четверть донецких геев — женатые мужчины: в городе провели
уникальное исследование объявлений и оно показало шокирующие результаты
[Електронний ресурс] // Комсомольская правда в Украине, 04.08.2008. — Режим доступу:
http://www.kp.ua/daily/040808/50330

13. Карр Дж. Жители Лесбоса больше не желают, чтобы их путали с лесбиянками:
Димитрис Ламбру, издатель журнала, выходящего на греческом острове Лесбос, подал
в суд на крупнейшую в Греции ассоциацию геев и лесбиянок, требуя запретить
употребление слова lesbian [Текст] // Публика. — 06.05.2008, № 18 (386). — С. 5.

14. Налбандян Л. Непальские тюрьмы: лучше повеситься: Она повидала там крыс
размером с кошек, тюремных лесбиянок и научилась плести верёвку для собственной
петли. Она могла бы просидеть в тюрьме до конца жизни, но мама-пенсионерка и дочка
буквально вырвали женщину из азиатских застенков [Текст] // Публика. — 19.08.2008,
№ 34 (402). — С. 7.

15. «Евровидение-2009» может обернуться наплывом геев: Возможен массовый наплыв
представителей секс-меньшинств со всей Европы [Текст] // Публика. — 04.08.2008,
№ 31 (399). — С. 4.

16. Двадцать необычных убийств: любопытные факты [Текст] // Публика. — 16.12.2008,
№ 52 (420). — С. 22;

17. Македонский А. Энциклопедия неприличностей, или как не опозориться за границей
[Текст] // Вечерний Мариуполь. — 03.09.2008, № 36 (246). — С. 30.

18. Публичный сплетникъ [Текст] // Публика. — 02.09.2008, № 36 (404). — С. 2.

19. Малюкова Л. Разведка плейбоем: На экранах «Квант милосердия» — 22-я серия
нескончаемого блокбастера про Джеймса Бонда [Текст] // Публика. — 11.11.2008,
№ 47 (415). — С. 9.

20. Атаманенко И. Г. Сексуальный скандал на Комсомольском проспекте: История СССР
[Текст] // Публика. — 04.11.2008, № 46 (414). — С. 11.

21. Ш. Однополая любовь: Прошу слова [Текст] // Публика. — 04.11.2008, № 46 (414). —
С. 19.

22. Зиминова Е. Маркиз де Сад переоделся в юбку: Из ревности Татьяна с подругой
избили свою знакомую, изнасиловали и довели до самоубийства [Текст] // Публика. —
23.12.2008, № 53 (421). — С. 7.

23. Медицинская и спортивная общественность города. Осторожно трансвеститы! (письмо
в редакцию) [Текст] // Вечерний Мариуполь. — 30.07.2008, № 31 (241). — С. 10.

67
Бiблiоґрафiя

24. Иракскому «ботинкометателю» нашли невесту: по материалам MIGnews.com.ua
и zavtra.com.ua [Текст] // Вечерний Мариуполь. — 24.12.2008, № 52 (262). — С. 3.

25. Попеску I. ЗВIТ про участь Постiйної делегацiї Верховної Ради України
у Парламентськiй асамблеї Ради Європи у Першiй частинi сесiї ПАРЄ 2010 року,
м. Страсбург, 25–29 сiчня 2010 року [Електронний ресурс] / I. Попеску. — Режим
доступу:
http://gska2.rada.gov.ua/pls/mpz/docs/1043_ZVIT%2825-29_Jan_2010%29.htm

26. Бергер П. Социальное конструирование реальности. Трактат по социологии знания
[Текст] / П. Бергер, Т. Лукман. — М.: Медиум, 1995. — 323 с.

27. Гоффман И. Представление себя другим в повседневной жизни [Текст] /
И. Гофман. — М.: «Канон – Пресс-Ц», «Кучково поле», 2000. — 304 с.

28. Липпман У. Общественное мнение [Текст] / У. Липпман; пер. с англ.
Т. В. Барчунова, под ред. К. А. Левинсон, К. В. Петренко. — М.: Институт Фонда
«Общественное мнение», 2004. — 384 с.

29. Бурдье П. О телевидении и журналистике [Текст] / П. Бурдье; пер. с фр.
Т. В. Анисимовой, Ю. В. Марковой; отв. ред. и предисл. Н. А. Шматко. — М.:
Фонд науч. исслед. «Прагматика культуры»; Ин-т эксперимент. социологии, 2002. — 160 с.

30. Ильин И. П. Постмодернизм от истоков до конца столетия: эволюция [Текст] /
И. П. Ильин. — М.: Интрада, 1998. — 255 с.

31. Шимко С. М. Висвiтлення ЛГБ-тематики в українських друкованих ЗМI: дис. . . .
маґiстра журналiстики. — К.: Нацiон. ун-т «Києво-Могилянська академiя», 2010. — 71 с.

32. Бодрийяр Ж. Симулякры и симуляции [Текст] / Ж. Бодрийяр Философия эпохи
постмодерна: сб. пер. и реф. / Сост. и ред. А. Р. Усманова. — Мн.: Красико-принт,
1996. — С. 48–73.

33. Борзова М. В. Социокультурный анализ конструктов феминности и маскулинности
в гендерно-ориентированных текстах СМИ [Текст]: Дис. . . . канд. социол. наук: 22.00.06 /
Ростов-на-Дону, 2007. — 194 с.

34. Гендернi ресурси українських мас-медiа: цiна i якiсть: Практичний посiбник
для журналiстiв та працiвникiв ЗМI [Текст] / Н. М. Сидоренко, М. М. Скорик та iн.;
ред.-упоряд. Н. М. Сидоренко. — К.: «К. I. С.», 2004. — 76 с.

35. Информационный бюллетень для социальных организаций [Електронний ресурс] //
05.03.2009. — № 89. — Режим доступу: www.basw-ngo-by.net

36. Степанова Н. Гендер и СМИ: «Прослеживалась скрытая установка ’Работа — ущерб
семье’» [Електронний ресурс] / Н. Степанова. — Режим доступу:
http://community.livejournal.com/uzbek_woman/33311.html#cutid1

68
Бiблiоґрафiя

37. Бободжанова Р. М. Роль СМИ в формировании гендерных стереотипов [Текст]: Дис.
. . . д-ра фил. наук: 10.01.10 / Тадж. гос. нац. ун-т. — Душанбе, 2006. — 274 с.

38. Чернова Ж. Нормативная мужская сексуальность: (ре)презентации в медиадискурсе
[Текст] // В поисках сексуальности / Под ред. Е. Здравомысловой и
А. Тёмкиной. — СПб.: Изд-во «Дмитрий Буланин», 2002. — С. 527–549.

39. Здравомыслова Е. Социальное конструирование гендера [Текст] /
Е. Здравомыслова // Социологический журнал. — 1998. — № 3–4.

40. Тартаковская И. Н. Мужчина и женщина на страницах современных российских газет:
дискурсивный анализ / И. Н. Тартаковская [Текст] // Рубеж. — 2000. — № 15. —
С. 168–187.

41. Рыгина Л. Gays without Gays? Гендерный формат японской анимации [Електронний
ресурс] // Такая. — № 3. — 08.11.2004. — Режим доступу:
http://takaya.by/texts/essay/anime/

42. Доклад «Дискриминация по признакам сексуальной ориентации и гендерной
идентичности в России» [Електронний ресурс]. — Режим доступу:
http://lgbtnet.ru/news/detail.php?ID=4282

43. Дискриминация по признаку любви: Отчёт [Электронный ресурс]. — К.: Центр «Наш
мир», 2005. — 224 с. — Режим доступа:
www.gay.org.ua/publication/report2005-r.pdf

44. Медиа-холдинг «КП-Пабликейшнс» пропагандирует гомосексуализм в Украине
[Електронний ресурс]. — Режим доступу:
http://love-contra.org/index.php/news/issue/172/

45. Köhler B. Slow Media Manifesto (English) [Електронний ресурс] / B. Köhler, S. David,
J. Blumtritt. — Режим доступу: http://www.slow-media.net/manifesto

46. Назаров М. М. Массовая коммуникация в современном мире: методология анализа
и практика исследований [Текст] / М. М. Назаров. — М.: Едиториал УРСС, 2008. —
240 с.

47. Федотова Л. Н. Анализ содержания: социологический метод изучения средств
массовой коммуникации [Електронний ресурс] / Л. Н. Федотова. — Режим доступу:
http://lib.socio.msu.ru/l/library?e=d-000-00---001ucheb--00-0-0-0prompt

48. Акопов А. И. Аналитические жанры публицистики. Письмо. Корреспонденция. Статья
[Текст] / Уч.-метод. пособие для студентов-журналистов. — Ростов-на-Дону: Изд-во Ин-та
массовых коммуникаций, 1996. — 52 с.

49. Кандаурова Н. На войне как на войне [Текст] // Салон Дона и Баса. — 09.05.2008. —
№ 35 (1411). — С. 8.

69
Бiблiоґрафiя

50. Капсамун И., Опариенко Д., Юдина О. Поход за душами: Россия хочет удержать
контроль с помощью церкви [Електронний ресурс] // День. — 28.07.2009. — № 129. —
Режим доступу: http://www.day.kiev.ua/277593/

51. Кон И. С. Сексуальная культура в России. Клубничка на берёзке / И. С. Кон. — М.:
Абрис-пресс, 2005. — 448 с.

52. Голубые мечты [Тест] // Салон Дона и Баса. — 06.06.2003. — № 42 (914). — C. 29 (45).

53. «Красно-голубой» Бертран Делано — фаворит выборов мэра Парижа [Текст] // Салон
Дона и Баса. — 13.03.2001. — № 19 (689). — С. 2.

54. Корнилов В. Пим Фортайн как Мессия ультраправых [Текст] // Салон Дона и Баса. —
10.05.2002. — № 35 (806). — С. 7.

55. Сирук Н. Европейская хартия прав человека: обещаний много [Електронний ресурс] //
День. — 30.09.2000. — № 177. — Режим доступу: http://www.day.kiev.ua/93317

56. Гэндальфы идут [Текст] // Салон Дона и Баса. — 05.06.2002. — № 51 (822). — С. 10 (26).

57. 10 друзей Элтона [Текст] // Салон Дона и Баса. — 04.07.2003. — № 50 (922). — С. 11 (27).

58. Кандаурова Н. Нормальный пацан Боря Моисеев [Текст] // Салон Дона и Баса. —
18.10.2002. — № 81 (852). — С. 15 (31).

59. У геев появится свой канал [Текст] // Салон Дона и Баса. — 18.01.2002. — № 14 (775). —
С. 1 (49).

60. «Nickelodeon» защищает представителей секс-меньшинств [Текст] // Салон Дона
и Баса. — 21.06.2002. — № 47 (818). — С. 2 (50).

61. Французы получили «голубой» канал [Текст] // Салон Дона и Баса. — 18.04.2003. —
№ 29 (901). — С. 1 (49).

62. Меркулова О. «Лев» подкрался незаметно. . . [Текст] // Салон Дона и Баса. —
13.09.2005. — № 69 (1143). — С. 6.

63. Десятерик Д. 120 страниц нежности [Електронний ресурс] // День. — 14.10.2009. —
№ 184. — Режим доступу: http://www.day.kiev.ua/281624

64. Давыдова П. Симпсоны «доросли» до однополых браков [Текст] // Салон Дона
и Баса. — 25.02.2005. — № 14 (1088). — C. 6.

65. Голландский парламент разрешил гомосексуальные браки [Електронний ресурс] //
День. — 15.09.2000. — № 166. — Режим доступу: http://www.day.kiev.ua/92886

66. Тили-тили тесто, жених и. . . жених [Текст] // Салон Дона и Баса. — 23.12.2005. —
№ 98 (1172). — С. 6.

70
Бiблiоґрафiя

67. Гудзик К. Церкви мира: шведы узаконивают однополые браки [Електронний ресурс] //
День. — 21.03.2007. — № 48. — Режим доступу: http://www.day.kiev.ua/179076
68. Геи и лесбиянки США спешат пожениться [Текст] // Салон Дона и Баса. — 17.02.2004. —
№ 12 (985). — С. 5.
69. Рахман А. В США начинается новая, «розово-голубая», эра [Текст] // Салон Дона
и Баса. — 18.05.2004. — № 37 (1010). — С. 5.
70. Малютин П. Возведение гея в сан епископа превратили в шоу [Текст] // Салон Дона
и Баса. — 04.11.2003. — № 85 (957). — С. 5.
71. Гудзик К. Церкви мира: англиканские епископы обсуждают гомосексуализм
[Електронний ресурс] // День. — 08.12.2004. — № 224. — Режим доступу:
http://www.day.kiev.ua/128908/
72. Усов А. Рига нарывается на гей-скандал: Секс-меньшинства увидели «политику»
в нежелании властей сотрудничать [Текст] // Салон Дона и Баса. — 22.07.2005. —
№ 54 (1128). — С. 5.
73. Геи и лесбиянки захватывают Бразилию [Текст] // Салон Дона и Баса. — 12.06.2007. —
№ 44 (1319). — C. 5.
74. А Робби Уильямс-то. . . того. . . [Текст] // Салон Дона и Баса. — 16.04.2004. —
№ 29 (1002). — C. 6 (22).
75. Ведущая и менеджер сочетались законным лесбийским браком [Текст] // Салон Дона
и Баса. — 05.03.2004. — № 17 (990). — С. 3.
76. Зимоглядов А. Папа, ты сам был таким! [Текст] // Салон Дона и Баса. —
21.03.2008. — № 22 (398). — С. 6.
77. Фернандес-Арместо Ф. Европа в плену популизма [Електронний ресурс] // День. —
30.08.2002. — № 156. — Режим доступа: http://www.day.kiev.ua/71345/
78. Горький М. Пролетарский гуманизм [Електронний ресурс] // Известия. — 23.05.1934. —
Режим доступу: http://readr.ru/maksim-gorkiy-proletarskiy-gumanizm.html
79. Соблюдение прав человека в отношении ЛГБТ в Украине в 2008–2009 гг.: Фрагмент
Национального отчёта о положении в Украине геев, лесбиянок, бисексуалов
и трансгендеров по итогам 2008–2009 гг. [Електронний ресурс] / Всеукраинская
общественная организация «Гей-Форум Украины», Региональный информационный
и правозащитный Центр для геев и лесбиянок «Наш мир», Общественная организация
«Донбасс-СоцПроект». — 2010. — 13 с. — Режим доступу:
http://www.gay.org.ua/publication/gay_ukraine_2009-r.doc
80. «Гомосексуальная троица» родом из Блока Юлии Тимошенко — очередной виток
чёрно-голубого пиара [Електронний ресурс]. — Режим доступу:
http://lgbtua.com/ru/policy/policy_220.html

71
Бiблiоґрафiя

81. Министр Кирпа: история про мальчика [Текст] // Салон Дона и Баса. — 30.12.2003. —
№ 101 (973). — C. 2.

82. Галкин И. Выходец из Алжира совершил покушение на мэра Парижа [Текст] // Салон
Дона и Баса. — 08.10.2002. — № 78 (849). — C. 5.

83. Paris mayor’s attacker ’hated gays’ [Електронний ресурс] // BBC News. — 06.10.2002. —
Режим доступу: http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/2304237.stm

84. Psychiatric tests for anti-gay attacker [Електронний ресурс] // BBC News. — 07.10.2002. —
Режим доступу: http://news.bbc.co.uk/2/hi/europe/2305849.stm

85. Bertrand Delanoë [Електронний ресурс] // Wikipedia, the free Encyclopedia. — Режим
доступу: http://en.wikipedia.org/wiki/Bertrand_Delanoe

86. Маймулахин А. Ю., Касянчук М. Г., Лещинский Е. Б. Однополое партнёрство
в Украине: отчёт о проведённом исследовании / Центр «Наш мир»,
Донбасс-СоцПроект. — К.: «Атопол», 2009. — 88 c.

87. «Сеть» и сети: отчёт об исследовании «Структура социальной сети МСМ Донецка
и прилегающих городов» / [М. Г. Касянчук, Е. Б. Лещинский, Г. А. Журбий,
Р. В. Сидорченко и др.]; Донбасс-СоцПроект, Центр «Наш мир». — Донецк:
Компьютерная типография, 2009. — 80 c.

88. Коржов Г. Региональная идентичность Донбасса: генезис и тенденции развития
в условиях общественной трансформации [Текст] // Социология: теория, методы,
маркетинг. — 2006. — № 4. — C. 38–52.

72