You are on page 1of 6

JiiMit v

CQ^JCSS

SLAVIC

RCADIHG

tfASHlMGTOll

ft

в

toon

,^,,.iHUllHWW mmif ітк^ г ^ ріш ^

^

' ""

і

Пам'ятайте

про

Україну!

LXXX V

Р

ІК

УКРАЇНСЬКИЙ

Ч.

236.

ДЖЕРЗІ

СИТІ

і

НЮ

ЙОРК.

ЩОДЕННИК

ВІВТОРОК, 31-го ЖОВТНЯ 1978

ЦЕНТІВ

25 CENTS

SYOB0DA

UKRAINIA

N

І

I

V

Рс.іакінн і Адміністрація -SM"bod;i". М) MontgomcrN Si

Jersey Chy. N J 074)2

Телефони.

з

Ню

Иорку

УНСоюзу:

Ню

Иорку

.2011

12011

(212)

434-0237

434-0807

227-4125

(201)

(212)

(212)

451-2200

227-5250

227-5251

JERSEY

ClTY and

NEW

YORK.

TUESDAY. OCTOBER ЗІ. 1978

No.

236.

VOL.

LXXXV.

Відбудеться З'їзд Світової Кооперативної Ради

Чікаго (МС). 22-23 листопада ц. р. від- будеться у Ню Иорку, в Українського

-

У

днях

приміщеннях Інституту Америки, Другий

Світовий З'їзд

Української Кооперації, зорганізований Світовою Радою Українсь- кої Кооперації, яка є най- penpe– зентантом українського ко- оперативного руху поза ме- жами Батьківщини.

вище умандатннм

 

псреве-

 

Зізду,

відбу-

лася у Ню Иорку 22-гожов- тня конференція представ- ників: СКВУ (М. Плавюк). УККА (мгр І. Базарко),УС-

 

(пп.

В. Ситник a fo–

— голова

Ради

і О.

Чікаго -

зас-

голови),

Кооператив Америки (пп. О. Мицик, Л.

Українських

Футала) і Кредитова Koone–

ратива „Самопоміч" у Ню Иорку пп. Р. Гуглсвич і Р. Раковський. Під час конференції роз- глянено і обговорено OCHOB- ні актуальні рішнього потенціяльного розвитку української кооперації у вільному світі. Впарі представники українських центральних установ намі- тили пляни відповідно І1РО- думаної координації і спів- ко- операцією і центральними установами.

питання тепе-

стану

і дальшого

праці

з цим

між українською

На

цій

же

устійнсно, що

конференції

УСКРада

черговий — Загальні Збори

відбуде свій

Зізд

в

Ню

листо-

22-23-го

Йорку пада, напередодні ПІ СКВУ,

від

вибере нові керівні органи і вирішить справу осідку УС- КРади.

НОБЕЛІВСЬКУ НАГОРОДУ МИРУ ПРИЗНАНО САДАТОВІ І БЕҐІНОВІ

МИРОВІ ПЕРЕГОВОРИ В НАПРУЖЕНІЙ

ПРОДОВЖУЮТЬСЯ

АТМОСФЕРІ

Картер підписав закон щодо оприлюднення фінансів

Я. СВІТЛИЧНА СТАВЛЕННЯМ

ЗВОРУШЕНА

Вашінгтон. - Минулого четверга. 26-го жовтня, пре- зидент Джіммі Картер під- писав схвалений Конгре- сом законопроект. який встановляє, що відтепер всі високі урядовці трьох час- тщн федерального уряду, тобто виконавчої. законо- давчої і судової, яких річні заробітні платні становлять 46 500 долярів або больше. Виготовляли річні звіти про їхні особисті фінансові справи, щоб запобігти будь-яким „конфліктам ін- тересів".

. Крім заробітних платень, мусиш свої

зфдані

урядовці

оприлюднювати

npn–

б

х4ди

з інвестицій, вартість

нарухомостей тощо, ракон охоплює президен-

ЗСА.

та членів кабінету, KCHjrpec– менів і сенаторів, голі1Г-де- партаментів і агенцій, як суддів, Най-

ві цеп резидента

і

теж федеральних

включно

з

членами

ЗСА.

вищого Суду

Закон, що його президент

Картер під час підписання в назвав „важ-

Білому Домі

ливим етапом" на шляху до

різного

повної ліквідації

надуживань деякими вста- від- носно полагодження випад-

роду

членами

уряду,

теж

новляс нові стандарти

ків

..

інтересів" і

конфлікту Бюро етики в уря-

створює яке розглядатиме заки- по-

ді,

„неетичної

ди ведінки" членів трьох

в справі

час- тин федерального уряду.

СПОДІВАЄТЬСЯ

СКОРОГО

ПЕРЕЇЗДУ

УКРАЇНЦІВ

ДО

ЗСА

Брежнєв знову захворів

Появився „Науковий Збірник" на пошану проф. О. Оглоблина

Ню Йорк. - Українська Вільна Академія Наук у ЗСА випустила у світ тре-
Ню
Йорк. -
Українська
Вільна Академія
Наук у
ЗСА
випустила
у
світ
тре-

„Наукового Збір-

том ника", який присвячений 75-

тій

? дня 5-річчю науково-академіч- ної діяльности визначно- го українського історика України, проф. д-ра Олек- сандра Оглоблина, прези- дента УВАН. Відловідаль- ний редактор „Наукового Збірника" — проф. д-р Ва- силь Омельченко.

іччю

з

народження і

ма-

Багатий

тематично

„Збірника"

поділе- но на дві частини. Перша — біо-бібліографічна вілкри-

теріял

васться

вступним

словом ер сф- Омеляна -Я”їі:цйіиі,ч. а.:

спогадом про науковотворчу атмосферу, в якій зійшлися шляхи Юві- лята укова автобіографія О. Оглоблина.

одночасно

є

і автора.

йде на-

Далі

проф.

В „Збірнику"

є

проф. Любомира

дві

праці

Винара:

оцінка наукових

праць

проф. О. Оглоблина і біблі- ографічний

праць.

покажчик

L",–---- .

цих

Свій

нарис

про

життя

і

редак-

діяльність тор „Збірника" закінчує та- ,,Загалом опубліку- 300 науко-

Ювілята

кими словами:

проф.

Оглоблин

коло вих праць, понад 300 гасел в

вав

досі

100 його праць в рукописі. короткого

ЕВУ, а коло ще залишилося Навіть

із

цього

ЯКОЮ ПЛІД- півстолітня академічна ді- яльність проф. Олександра Оглоблина і яке широке поле його наукових інте- ресів". другій ника" опубліковано науко- галузей українознавства таких виз- начних вчених, як: д-р Map–

огляду

ВИДНО,

ною

була

й

с

та

частині „Збір-

різних

з

наукова

В

статті

ві

^ЦЯРФ,- Д-Р Олексаядер Оглоблин ко Антонович, проф. д-р Юрій Бойко-Блохин, д-р Олекса Вінтоняк, проф. д-р Михайло Воскобійник, д-р Юрій Гасцький, о. д-р Се- мен Гаюк, проф. Василь Гришко, д-р Олсксандер Домбровський, д-р Роман Климкевич, проф. д-р Пан- телеймон Ковалів, ред. Бог- дан лодимир Кубійович, ред. Юрій Лавріненко, проф. д-р Теодор Мацьків, д-р Іван Новосівський. проф. д-р Ярослав Падох, проф. д-р Наталія Полонська-Васи- ленко, проф. д-р Омелян Пріцак, проф. д-р Анна Процик, мгр Олсксандер Стовба, проф. д-р Орест Субтельний і проф. д-р Юрій Шевельов.

Кравців, проф. д-р Во-

і

„Науковий Збірник", т.З,

482

стор., полотняній оправі. Ціна 20 дол. Збірник можна прид- бати, приславши замовлен- ня на адресу: The Ukrainian Academy of Arts and Scien–

мас

в

твердій

ces in the U.S.A., 206 West 100th Str., New York, N.Y.

10025.

Появилася нова книжка про голод

Йорк. -

Ню коштом організацій Демок- ратичного Об'єднання Реп- ресованих Українців із Со- в ЗСА та Жертв Російського Комуністнчно- го Терору в Канаді вида-

Заходами й

вєтського

Союзу

Українців -

Союзу

но

45-річчя

на відзначення

1933

української трагедії

року книжку Василя І. Гриш ка п. н. „Український Голо- кост, 1933".

У

книжці

є такі

розділи:

огляд українсь-

Загальний

1933 року з істо- ричної перспективи;

кої трагедії

Укра- їнський „Голокост": підго- товлення та розгортання української трагедії в 1930-

1932 роках та її завершення

в

1933 році;

Національно-

україн-

політичні

наслідки

1933 року

на тлі сучасної української си- У додатку поміщено: 1933-ій ріку світ- українського самвидаву в СССР 60-их і

ськоі трагедії

туації в СССР.

лі матеріалів

70-их

років, подано при-

і вказівки до джерел,

мітки вибрана бібліографія та життєпис автора книжки.

Для обкладинки цієї кни-

жки, яку

Титла,

п.

н.

в Україні

оформив

вжито

,,Голол

Богдан

картину

1933"

мисшя бл. п. Віктора Цнм-

помилку, не подано в кннжиі.

бала,

шо

через

Ціна книжки 3.00 дол. Цю книжку можна купити в ук- раїнських книгарнях або замовити в фінансового ре-

S. Kulyk, 779 Grote Str., Bronx,

ГУ ДОБРУС-у:

ферента

N. Y 10460.

40-РІЧНИЙ ЮВІЛЕЙ СВЯЩЕНСТВА О. МІЩИШИНА

ри,

і

: Москва. - лондонського Чар.тс формував, формацій Совсгському

здоровельний

льного

КПСС

Кореспондент

,,Таймсу"

на

поін-

ін-

ним в

газета, с настільки ним. що ледве чи тепер говорити про з

сериоз-

можна

Прем'єр

під

час

Менахем

наради

в

Бегін

ОсльоУВашінгтон. - Нобелівський

27-го

і президент

в

Анвар

листопаді

ель-Садат

1977

року.

Доглес-Гом

одержаних

секретаря

Єрусалимі

зустріч

його

президентом

Картером,

навіть якщо б договір С А ЛТ11 був

Джіммі

підписаний. Ґромико, на думку кореспондента Гома. мусить тепер ВСЮ ВІДПОВІ- дальність за переговори нести на своїх
підписаний. Ґромико, на
думку кореспондента Гома.
мусить тепер ВСЮ ВІДПОВІ-
дальність за переговори
нести на своїх плечах, а
Брежнєва тільки інформу-
розмов.
погане здоров'я, як
вже говориться на
сторінках західньої преси
від довшога часу, особливо
від часу візити крсмлівсько-
Ні-
меччині. де його зводили по
прислу-
з
ватн
про перебіг
Про
відомо,
го диктатора
в Західній
сходах
з
літака,
а
га піднімала
кілька
разів

крісла.

не фактичний здоровельний стан Брсжнс- ва. Є це свого роду послаб- лення цілого організму, ПОС-

відомо,

Покищо

який

с

нікому

розмові, лаблення мускулів.

трудність

в

І

підставі

Союзі, що

гснсра-

стан

ЦК

Подібно зареагував npe–

зидент Джіммі Картер, за-

якому

до

великої

ВДЯЧУЄТЬСЯ ТЄ,

сько-ізраїльський

міри

ЩО ЄГИПЄТ-

мо-

же

в недалекому

мир

майбут-

ньому Кемп Дейвіді, Мериленд, де ВИ- реальністю, бо це він скликав ,,вершин- конференцію" стати ну в
ньому
Кемп
Дейвіді, Мериленд, де ВИ-
реальністю,
бо це він скликав ,,вершин-
конференцію"
стати
ну
в
готовлено
тимчасові
ми-
рові
домовлений,
а
крім

того,

закликав Салата і Бегіна якнайшвид-

весь

час

ше зліквідувати розбіжнос- ті в становищах.

Минулої

суботи,

28-го

жовтня, Президент вислав гратуляшйні телеграми Са- датові та Бегінові з приво- ними Нобс- лівських нагород, але в той самий час підкреслив, що світ ще далі очікує оста- точного підписання єгипет- сько-ізраїльського мирово- ра- Картер і секретар Сай- скритику- Ізраїля носно поширення осель ській території, перешкодити на

ду одержання

го договору.

ніше

державний

рус

Венс

Два

президент

гостро

рішення

вали

дні

від-

своїх

араб-

на окупованій

що

це

може

вказуючи,

мировим заходам Близькому Сході.

У неділю, 29-го жовтня,

прем'єр

Бегін,

за

згодою

його кабінету,

критику

з боку

відповів

ЗСА.

Хоча^

на

змісту

цієї

відповіді

ще

в

неділю не оприлюднено, то ін-

з достовірних

(Закінгення

джерел

стор.

на

5)

Норвезький

Комітет у п'ятницю, проголосив,

жовтня,

ЩО Нобелівську Нагороду Ми- ру за 1978-ий рік призна- спільно єгипетському президентові Анварові ель- ізраїльському прем'єрові Менахемові Бе- що ці- бажає дотеперішню діяльність цих жавних мужів мирення на як заходи в

но

Садатові та

гінові, зазначуючи,

єю

відзначити

Сході,

дальші

нагородою

в

дер-

двох

справі

за-

Близькому

заохотити

остаточ-

ло

теж

ного миру

хвуту.

' к-

тій

частині

Своєрідної^ іфУііію був

факт, що коли 6прилюдне- Нобелівсь-

но цьогорічних

лавреатів в ділянці миру, то у єгипетсько-із- раїльських переговорах, які

ких

Вашїнгтоні ,і

у

меті довести

миру

між

державами,

до

ци-

ви-

проходять

мають на

сепаратного

ми двома

ринула дз,

зареагували

раїльського

поважна

перешко-

бо Єгипет і ЗСА рішення із- ,,поши-

на

гостро

уряду і скріпити" оселі на окупованій за- Йор- міста Гази. Власне тому Нобелівський проголошуючи

рити

вільні

арабській

ци-

свої

території

на

хідньому березі

дан

і

біля

Комітет,

ріки

цьогорічних лавреатів, під- потребу

креслив

дальших старань обох сторін віднос-

но остаточного замирення.

Президії Ради СССР Лео-

і

голови

такий

що вести жадних nepe–

вже

не

Ганмсу".

..

сто- з 26-го ЖОВТ-

на

першій

Верховної ніда І. Брежнєва він

серйозний,

здібний

говорів.

В

інформації

поміщеній

рімці ня ц. p., говориться. ЩО

у числі

ЗДО- ров'я совстського BCpXOBO– ди заважило мабуть реговорах стратегічної недавно ний секретар Венс нах справ ССР Андрей Ґро- мико.

на пе- обмеження
на пе-
обмеження

про

зброї,

які

вів

дсржав-

Москві

в

ЗСА

міністер

і

Сайрус

закордон-

Здоровельний стан Бреж- лондонська

нгва, твердить

Населення світу катастрофально збільшується

-

Вашінгтон.

Загально

припускають, що на почат-

ку

XXІ

сторіччя

6.5

селюватимс

Землю

за-

більйонів

населення.

Ва-

фундація шінгтоні ствердила,

Дослідна

у

шо приріст населення, зокрема

в

країнах

Азії

і

зістрашаючий;

що

Африки краї-

у

сііту" приріст

нах

так

званого

„третього

в

с

в

три

до

рази більший,

як країнах світу. зокре-

ЗСА

Европі;

і

в

в

що

в урядо-

чотири

інших

ма

багато говориться

про

змсн-

вих статистиках

шення

тично

народин, але

прак- не робиться в

нічого цьому напрямі: що статио

тика виготовлена агенціями Організації Об'єднаних На-

цій не вказує

на зменшення приростл' населення тощо.

2000-му

чотири п'ятьох осіб походитимуть з Азії, Африки або Латин- ської Америки. вже одна людина рьох

У

році

з

є китайського

з

Сьогодні

чотн-

поход-

ження. бо населення Китаю часі

останнім

в

до понад одного більйона осіб.

зросло

ДО

ВЕЛИКОЇ

МАНІФЕСТ А ЦІЇ

вард

при

в

з

під буди-

Кач і маршу місії

нок совєтської

до ОН

і 67

евеню вулиці, де головні промови

Лексінгтон

виголосять ген. Петро Гри- горенко й інші дисиденти. Комітет плянує запросит до Маніфестації та- Надію Світличну,

участи

кож

пані

яка недавно прибула до Ри- му

України.

Збірка

учасників

1:30

походу на 52 вули-

о ці між 6 і 7 евеню. Початок

буде

год

Маніфестації

на

год.

2-гу

запляновано

по полудні.

Похід йтиме 6-ою евеню до

57-ої

вулиці,

Мс-

опісля до і 67-ої вули- совєтської МІ- з

дісон

евеню

ці (будинок

сії).

дальших місцевостей одержать окре-

Приїжджі

мі інструкції де можна буде паркувати автобуси і авта. Підготовчий Комітет про-

сить громади підготовляти своі^вЛасні транспаранти і написи. На Маніфестації

виступлять з короткими привітаннями також предс- тавники поневолених Moc– квою народів, які, до речі, підготовляють спільну ДЄК-

лярацію про деколонізацію СССР. Запрошено також духову оркестру з Монт- реалю та інші американсь- кі оркестри.

Господарем Маніфеста- є Коміст Об'єднаних Лмерикансь-

ціі

- ких Організацій, але до Ко-

Українсько

мітету входять представни- ор-

усіх

ки

(Закінгення

майже

більших

стор.

на

5)

НЮ ЙОРК ПРИГОТОВЛЯЄТЬСЯ

Джерзі

Л-ць). -

Ситі,

Н.

Дж. (В.

Світовий Конг-

рес

Вільних

Українців, як

відомо,

відбуватиметься

Ню Йорк

у тижні

від 20-26

в

p.,

фор- самого Конгресу передбачається на четвер, 23-го на годину 2- гу по полудні, але перед тим будуть нараджуватись скла дові організації СКВУ.

листопада

мальне

ц

хоч

відкриття

В

Президія

заключенні

заплянувала

Конгресу

від-

В неДІЛЮ, 26-ГО ЛИСТО-

буТИ

пада,

велику

Вссукраїнсь-

Маніфестацію

ку

з

делегатів, тобто,

но

беручи,

участю

участю

практич-

предс-

україн- поселення у вільно-

тавників усіх

ського

му світі

й тих

дисидентів

країн

нечисленних на-

та борців за права,

ціональні й людські

які покинули

чи

інших

причин

Україну з тих НЄДДВ-

В

ньому минулому.

метою

З

поінформувати українську спільноту в ЗСА,

Канаді

й інших

ві-

країнах

запляно-

льного

світу

про

вану Велику Маніфестацію в ЛЄНІІЯ

України, визво-

з

На фото (зліва) інж. Є. Івашків, кап. М. Лунів, адв. Ю. Волинець, д-р А. Лозинськнй, М. Хоманчук, редактори Є. Федоренко, В. Левенець, 3. Снилик; О. Зазулькевич, ляйт. Г. Полчій, Р. Полчій, І. Куровнцька, мгр 1. Бязарко і К. Васнлнк. Посередині (захована за плечем Є. Івашкова) ред. Л. Коленська

тора

УККА

Базарка.

Крім

мгра

вище

Івана

наз-

редак-

ваних

в розмовах

з

участь: адв.

торами Юрій Волинець, капітан М.

взяли

Луців, пані

Ірина

Курови-

Василик, Орися Зазулькевич, д-р Ас-

цька,

Корнель

кольд Лозинськнй, Микола Хоманчук, ляйтенант

Гри- Полчій і його дружи-

горій на Розалія Полчій.

Івашків, після короткого привітання

Голова

інж.

Є.

і подяки редакції за піддер- громадській

жку

тяжкій

у

(бо

праці на його думку, не може

щя,

жадна

організа-

обходитися

преси),

без

підтримки

поінфор-

про захо-

Великої Мані-

згідно

з

детально мував редакторів ди підготови фестації у якій, лумкою Управи

і окремого підготовчого Ко-

КОУАО

мітету, повинні

взяти

участь усі українці Канади,

ЗСА і

із

якщо українство в діяспорі бажає

частинно

з

осягнути будьякі успіхи.

Маніфестація мала б частин:

складатися

походу,

трьох

з

політичної части-

виступлять аме-

у

якій риканські представники і

ни

посадник

Ню

Йорку

Ед-

  • НюГейвен(М.Я.).-Па- обороні

рафіяни

місцевої

українсь-

св.

кої католицької

церкви

підготовляються

Михаїла

до відзначення

в дні

11-го

ц. р. 40-літного пароха, о. Мищишина. відбулися збо- Юві-

листопада

ювілею їхнього

Мирослава

Нещодавно

на

лейний

очолили

яких

Комітет,

спільно

Ґолемба

ман

лецький.

обрано

що

отці

Іван

його Ро- Tep–

на

Моск- народів і деколоніза-

поневолених

вою цію комуно-московської ІМ- перії,редакцію „Свободи" відвідали представники Ко- мітету Об'єднаних

Укра- їнсько - Американських Ор- голо- цієї Організації, яка Метрополіталь- ннм Відділом УККА, інж. Івашковим і з уча-

ганізацій

вою

являється

чолі

Євгеном

стю

екзекутивного

дирек-

:

Надія (піт.нічна

зі своїми

синами.

Рим

-

Джерзі

Ситі.

„Я дуже зворушена

і надзвичайно

ленням.

що

їх

теплим став- ирн-

увагою

мені

діляють

сестри

-

тут

брати і українці." — зая-

мої

Надія Світлнчна під

вила

кінець

минулого

тижня

у ре-

розмові дакцією „Свободи".

телефонічній

з

Як відомо, Н. Світлнчна Риму

прилетіла літаком

до в четвер. 12-го жовтня ц.р

.. синами Яремою, 9 років, та Іваном. 4 місяці. Вони nepc– бувають в обителі свв. Cep–

з

гія і Вакха. яка є під опікою Блаженнішого Патріярха Йоснфа. очікуючи на кінце- ве полагодження формаль-

НОСІЄЙ у зв'язку ваннм

зі занляно-

переїздом до ЗСА на постійний

Н. Світ-

побут. лнчна замешкає тимчасово

у Філялельфії

родині,

допомогла виїхати з СССР. короткій

У

яка

в українській

їй

тслефонічнііі

,.CBO– бодн". яка сконтактувалась

розмові

з редакцією

нею у четвер, 26-го ЖОВТ- ня. кратно

з

Н. Світлнчна кілька-

підкреслювала увагу", яку їй

.. присвячують українці, що її

особливу

луже зворушує і часто-густо

„викликає

незручність".

її

відвідують українці з різних і

Европн

країн Західньої

в

результаті

в

неї

..

затра-

будь-яких

чується почуття

кордонів".

„Мені здається,

-

що

це

єди-

поміж Заходом і Совєтським Сою-

ниіі кордон

зом", сказала Світлнчна.

25-го

жовтня, Світличну з дітьми прийняв

середу.

У

Бла- женнішнй Патріярх Йосиф.

на офіційній

який

„дуже

мене".

авдісніпї

тепло

віднісся

обличчі була помітна втома. сказа-

до

На

його

ла Світлнчна, правдоподіб- но з уваги на останні події у Натикані, тобто смерть Па-

У1, опісля перед- Івана

пи

Павла

часна

Павла

Павла

смерть

1 'вибір

11. Тому

Пагж

Папи

Івана

Світлнчна

не псревантажу-

старалася

вати Блаженнішого своїми турботами. Точна

лата Н. Світлнчній була

приїзду до

ще невідома, одначе висловила

ЗСА

сподівання.

шо

всі

фор-

мальності вдасться полаго- до

гижня-двох. У за- розмови, за та закликала допо- українським

дити

ключних

вона

увагу

ще

словах

раз

подякувала

МОГТИ

іншим

політв'язням

СССР. їх і чекають

виїхати

з

відносно багато

визови. сказала Н Свилична.

і

вони

на

Переговори про зменшення війська в Центральній Европі застрягли на мертвій точці

Відень, Австрія. -

Західні і східні делегації, які penpe– зентують Північно-Атлан-

Союз (НАТО) і Варшавський однозгід-

тійський Оборонний

Пакт, ствердили

но,

що

на

протязі

5-річних

переговорів, мстою

яких зменшення військових час- Европі,

тин

в центральній

є

не

досягнуто

розуміння.

Обидві

по-

ніякого делега-

ції,

які

членів

12

з НАТО і 7 членів Bap–

складаються

шавського

на протязі

Пакту,

відбули

цього

часу

183

не-

пленарних

сесій

формальних

1973

до жовтня 1978 року.

жовтня

і сотні

зустрічей від

половини

пленарна сесія,

Остання

яка відбулася ц.

p., також

жадних

говори

ли

на

чиною

ІО-го жовтня

не принесла результатів і nepe– фактично застряг- точці.

При- такого стану, твер-

мертвій

НАТО. є від- мова совстського бльоку заподати фактичне число військових з'єднань. якіста- Центральній

дять делегації

ціонують

в

Европі.

інформаціями західніх розвідчих центрів, і їхні сателіти

Згідно

з

вдер-

совсти жують у цій частині

Европи

150 000 війська держави НАТО, до комуністи натися. Речники без абсолют- обох

більше, як

не

хочуть

чого

приз-

за-

являють,

що

ної щирости

з

НАТО

сторін не може бути мови про НІЯ-

чи підписан-

кс зговоргння

ня договору про скорочення війська

і зброї.

деле-

Голова

гації

Ніколай

пресовій

вив

на

совєтської

Тарасов зая-

конферен-

загально-

ції. го розчарування, такий до- говір є можливий, тимбіль- ше. шо уряд Совстського тепер пропози- французького прези- Валерія Жіскара д'Е- закордон- СССР Андрей Ґромико, розмовляючи журналістами

шо

Союзу

великою

цію

дента

стена.

ннх

ломимо

розглядає

увагою

Міністер

справ

з

з

відмічував, що СССР розглядає npono–

зицію Франції внеунену Жі- скаром на спеціальній роз- броєневій сесії ОН літом ц. ftoprv.

р.

в

Ню

НАТО Ауреліюс

Речник

Фернандез

заявив,

шо

за-

роз-

хідні делегації

чаровані,

,,ми

тим

також

більше,

що

5-ої

наблизились до

річниці безплідних nepero–

ворів". На думку Фернанде- з

найкращим цього положення, каже з „зачарованого ла".

за

виходом

чи

як

він

ко-

cyne–

від речок до конкретних справ і

перейти

цс

зайнятися

ще один

раз під-

час-

численням військових на сході і заході.

тин

інші

Він

й

представники НАТО за-

категорично

киди

ляв.

відкинули

мов- Захід з розмислом про-

Тарасова,

що.

і. що НА- „ле-

тягас переговори

ТО

зумисно створило

генду"

000

про

вояків

150

приховані

у

східніх

кра-

їнах,

шоб

не допустити

до

війська, самим наблизитись до ми-

скорочення

РУ

а

тим

„Немаємо причини віри- комуністичних заявив

словам

ти

- Фернандез, - коли

представників.

дій- сність показується іншою".

СВОБОДА, ВІВТОРОК. 31-го ЖОВТНЯ 1978

Ч. 236.

СВОБОДА^ SvOBODA

УЯЇАІНСЬКИЙ

щодінник

^ИЕ? У

О

Д

м

і

Л

М

,V

О

А

І

І

У

FOUNDED 18W

Ukrainian

newspaper

published

daily

except

Mondays

days by the Ukrainian National

Association.

Ілс.

SO Montgomery Street. Jersey City.

SJfilPMH.'

an d hob at

У СКЛАДІ (поазбучно):

КОЛЕГІЯ Любо в Колснсьха. Володимир Лсвснець. Зснон Снилиг (тепер ви конуючнй обов'язки голови Колегії), Василь Тсршаговець і Євгеї Фсдоренко.

РЕДАГУЄ

В

Second Class

PosUge

pa'd at

the Post Office of Jer.-,ey Oily

N J

Adopted for

mailing

at special

rate

nt

Section 1130 of Act of October 3. 1917 -

postage

provided fot JN

authorized July 31. 191a.

Передплата :

на

рік

-

ш

реси

5У00. Дл я -

25 f.

Чеки

членів

1

J30.00,

на

пів

року

- -

ІіііЬЬГна з

міся-

УНСоюзу 85 f

money

orders "

міс. З а виставляти

зміну -щі-

кожну

Ha"Svobodav

Є.О

Box 346

Jersey City, N.J. 07303

Боротьба з інфляцією

У своїй

промові

телебаченні

та

по

минулого тижня, що її передавано на Картер

радіо,

президент Джіммі

правильно

проблему піл сучасну пору, а саме, інфляцію, та представив

наголосив

найбільшу

економічну

з нею.

країни свій плян боротьби

різних послуги спричинився до того, 10-ох років

Постійний зріст

в цінах

протягом останніх

продуктів

і

оплат

за

що річна інфляційна стопа

пересічно становила 6,5

відсотка,

а

1974-го

1976-го

гінця аж 8 відсотків.

від

до

року пересічна

виносила інфляція чалі представляє собою найповажнішу економіч-

інфляційна стопа

Сьогодні

і якщо не буде пороблено належних

країни заходів, то може знову наступити така криза, яка існувала

ну проблему

в !974-му році.

Оприлюднюючи „другу фазу" програми Білого Дому щодо боротьби з інфляцією Картер наголосив, що підставовим чинником цієї боротьби далі має бути цін на продукти здержлнвість робітничих спілок відносно підвищень в заробітних 1 щоб заохотити

добровільне обмеження в підвищеннях

власниками

різних

підприємств і подібна

платнях. активно включитися в боротьбу проти інфляції. Президент обіцяв, що федеральний саме. Білий Дім прикладе всіх зусиль, щоб зменшити видатки уряду, зменшити державний дефіцит, заохотити

приватний сектор економіки

уряд послужить

прикладом, а

зоіст

в

ПРОДУКЦІЇ

тошо.

КРІМ

ТОГО,

президент

Картер

іаявив.шо накладе вето на будь-який законопроект, якщо вважатиме, шо він матиме інфляційні наслідки. Президент заслуговує на признання за те, що наголосив головну економічну проблему ЗСА і представив пропози- ціі відносно поборювання її. Але треба заявити, що ціла програма поважну проблему, яка постійно погіршується. Потрібно сильніших протизаходів проводу Білого Дому, щоб не допустити до дальшого погіршення ситуації. Протягом минулого місяця, хоча дещо сповільнився зріст в цінах харчових продуктів, то продовжували дуже швидко зростати ціни на інші продукти широкого вжитку, як рівнож оплати за послуги. Передбачають, що протягом наступних кількох місяців ті ціни зростуть ще більше. ямно чрял негайно не розпочне Як виходить з реакції продуцентів і робітничих спілок на мннулотижневий виступ президента Картера, вони аж ніяк не спішаться добровільно приєднатися до заклику Президента щодо обмеження підвищень в цінах і заробіт- них платнях. Тому конечні інші методи. Вартість американського доляра на міжнародних ринках продовжує падати, спричиняючи підвишкн в цінах імпортованих продуктів в Америці, як теж викликаючи подібні підвишки в цінах аналогічних американських продуктів. Уряд президента Картера, у порозумінні з урядами всіх інших країн вільного світу, мусить подбати, щоб привернути американському долярові його поперед- ню вартість і стабільність. Довший час відсутність ефективної енергетичної npor– рами теж комплікувала економічний стан країни. Хоча в половині жовтня Конгрес схвалив енергетичну програму, то навряд законодавців, спричиниться до значного зменшення імпортів нафтової ропи і природного газу, а ці імпорти — це головні спричинники високих дефіцитів в міжнародній торгівлі ЗСА, а це в свою чергу доводить до дальшого занепаду у вартості доляра і до зросту інфляції в Америці. Отже потрібно більш ефективної енергетичної програми. Конечні також дальші зміни у податковій системі, бо ті, які Конгрес схвалив чальні. Зокрема потрібно зменшити податки програми Соціяльного Забезпечення. Президент Картер повинен строго додержуватися своєї обіцянки зменшити чи обмежити видатки федерального уряду, зокрема дотримати обіцянку щодо наложення вето на інфляційні законопроекти Конгресу. Він мусить якнай- ефективніше вживати престиж його посту, щоб переконати всі вітки федерального уряду, приватних продуцентів і робітничі спілки, щоб включитись у боротьбу проти інфляції. Президенти Джон Ф. Кеннеді і Линден Б. Джонсон ефективно використовували свій президентський пост президент Ричард Ніксон не виявляв належної стійкости, часто змінюючи президентури інфляція дійшла до критичного рівня. Треба надіятись, що президент Джонсона.

Білого Дому — це надто слаба відповідь на цю

і сильнішого

потрібних

протизаходів.

чи вона, з уваги на різні додатки і обмеження

жовтня, — невиста-

теж в половині

для боротьби

з інфляцією,

а натомість

своє становище,

і тому

за його

Кеннеді і

Картер наслідуватиме президентів

Ольга Кузьмович

Я. Ганвас

ПЕРЕД ТРЕТІМ СКВУ

М. Платковський

НОВИЙ П4ЛА РИМСЬКИЙ

і.

І цим разом, перед Tpe– тім Конгресом Вільних Ук- раінців,

відбудеться

який

під кінець листопада ц. р. в

Ню

бувало

Йорку,

як перед тим,

це

вже

ні

на

преси, ні

сторінках нашої на публічному форумі у ви- ступах поодиноких диску- тантів не розвинулася ,,ве-

дебата"

довкругн раніше були публічні голоси, які заклн- цього ному мусить бути ясно, що така дискусія є конечною, одначе, цього Треба сподіватися, що не- один делегат на Конгрес готується з різними питан- нями і проблемами, одначе дотепер ми їх не чули. А дуже шкода. на самому Конгресі не буде ні часу, ні змоги порушати і зайняти поставу всіх справ, які неодин мас на увазі. Чимало після цьо- го нарікатимуть, що одно- дано змоги висловитися, вису- нути свої пропозиції тощо. вже тепер мусимо сказати, що вина в цьому не майбутньої Президії Третього Конгре- мають чимало до сказання, одначе не зробили було можна. публічна

лика

СКВУ.

Хоч

хоч кож-

кали

до

і

не сталося.

Бож ясно, що

му

чи

другому

до

не

тих

І це буде правдою, але

су,

а

тих

усіх,

що

цього,

коли

Ця

мовчанка

  • - тих кіль-

бож не можна

виступів,

кох

які були взагалі,

в

а Третього нашій пресі, вважати повним висловом — думки, шо українська громадкість не інтересувалася справами СКВУ. Одначе, так воно не є. Бої громада, як цілість, і поодинокі громадяни enpa– вами СКВУ інтересуються, їх вають: почніть розмову на цю тему з будь-ким разу побачите, справою хвилюється, стур- бованнй труднощами, зв'язаними з Конгресом. Шукаючи домінуючих почувань і поглядів до ком- плексу проблем і завдань СКВУ, мабуть не помили- скажемо, що нашої навіть поважні сумніви. Ті сумні- питан- не за- плянів

справі СКВУ

зокрема

в справі

Конгресу

нашої

в

публічної

опінії

привела декого

навіть

глибоко

до

пережн-

і від-

що він тою

мося,

коли

домінуючими

громади

є

серед

сумніви,

в

ви відбиваються

нях:

чи, бува,

ми

багато

надій

і

зв'язали ком того в зустрічі зі жит-

з СКВУ

і наслід-

і життєвою

тям дійсністю мусіли прийти розчаруван- ня і невдачі? Чи наші очі-

завдань

кування стосовно

реаль-

СКВУ не переросли них можливостей нашої ді-

яспори?

Чи визріла потреба такого ши-

вже направду

і автори- суспільно-громад- ського центру

роко задуманого

тетного

пільства

нашого cyc–

у світі?

Чи none–

людей? Чи громада як слід й для діяльности і

підтримувала

створила

його успішної

розвитку?

Чи

СКВУ

атмосферу

об'єктивні

умови сприяли цьому?

Таких і подібних питань тут не вичерпують цілої пробле- Якраз навпаки, як тіль- зразу значно більше, нераз навіть дуже дош- кульні. Вже саме ставлен- ня цих питань громадкість

не бракує, а згадані

ми.

ки почнете розмову,

почуєте

їх

вказує, що

не лише enpa–

вами СКВУ інтересується і їх

знає,

але глибоко

боліє

його

дотеперішніми

ycrri–

що, не зважаючи всесто-

хами

на

та

брак

повного

й

роннього з'ясування діяль- ности, успіхів і труднощів з боку секретаріяту СКВУ та на спорадичні оптимістич- ні заколисування

боку

деяких

членів Cexpe–

публіки з

таріяту, мовляв, „ми зро-

били багато",

„ми

більші

було

успіхи,

ніж сподіватися"

маємо

можна

тощо,

рук та

прнложити прийти з пожертвами, щоб цей стан змінити. Щоб хоч частково ві д по- вісти на згадані вгорі пи- тання й сумніви, повністю

готова

б чи-

відповісти вимагало

студії,

вичерпної почнемо з найважнішого:

малої

чи положення, життєві

умови й засоби нашої діяс- пори доросли до такої ши- рокої керівної ролі СКВУ, як це пляновано? На це питання відповіс-

ти не легко, бо в нас взагалі

нашої діяс-

проблематики

пори

в світі,

її

характеру,

позитивних

і

негативних

діяльности

і

виявів нашої їхніх причин, ближчого й

дальшого майбутнього не досліджусться. ковці виучують все М0ЖЛИ- ве, є між ними кваліфі- ковані совєтознавці, couio– логи й економісти, icTopH– ки, дав нам, хоч нам аж до болю потрібна, прагматнч- ноі, повної історії нашого

Наші нау-

але ніякий

історик

не

світі,

ніякий'

поселення соціолог не посвятився СО-

в

ЦІОЛОГІЧНИМ

І

СОЦІАЛЬНИМ

проблемам цього поселен- ня,

літературозна-

ніякий

вець, дав нам повного перегляду

хоч їх

є

чимало, не

літературних

надбань

нашої діяспори. Не зважа- ствер-

ючи

на

дити,

це

можна

років нашого поселення у вільнсь

шо

за

сто

ми витривалії, ми себе як сильну життєздатну культурну спільноту, попередники

му світі

зберегли

і

національно-

що

своєю працею і здобутками полр-

наші

жили

такі

збірного

основи

життя,

нашого

на

яких

більше збу-

можна дувати, дотепер. Після глибоких, можна

значно

як це

ми

зробили

дали правильну принципову під-

редні

два Конгреси

ставу і ділові діяльности Секретаріяту

СКВУ?

напрямні для

туди направду відповідальних

Чи

ми

дали

сказати

змін,

які

революційних

наша діяспора протягом остай-

пройшла ніх двох-трьох декад у cooi–

яльній і духовій площинах, ці зміни можна образю від гірника і

представити:

цей дуже коротко. Зате приніс

І

він справжню

конкляв

тривав

сенсацію на цілий світ. Про те, шо цим разом можливо буде об- раний хтось не з італійсь- ких кардиналів, вперше по кількох століттях, вже XO-

дили

чутки.

Прнпускало-

ся

навіть,

шо вибір

упаде

на когось з

африканських

азійських

країн.

чи

Але

що Папою з одної з країн комуністич- -

стане кардинал

ного бльоку, цього хіба ніхто не брав поважно в
ного бльоку,
цього хіба
ніхто
не
брав
поважно
в

фабрич- до чнслен- них професорів університе- тів, керівників великих ін- стнтуцій та підприємств і висококваліфікованих з ве- лякими життєвими yenixa– ми професіоналістів ми не лише доросли до втриман- ня обсад- ження людьми та засобами суспіль- центру, але ми фактич- не можемо без нього обійтися. Наш даль- вс- зумовлені і такого Природники ка- жуть, шо „функція пород- жує орган", в нашому жит- ті такі конкретні функції СКВУ, така потреба що коли його вже не мали, на- першим ним завданням було б його створити. Чи наша громадскість у велика? три мільйони душ. суспіль- на група, що при відпо- відному організаційному охопленні, реальному й до- цільному плянуванні і під- було не

малописьменного

його помічника

й задовільного

такого

світового

но-громадського

як СКВУ,

но

ший

ликою

вже

ріст

розвиток

і

мірою

задо-

власне існуванням

вільною

центру.

працею

чекають

велика

і

на

гаряча

у

такому центрі,

ми

б

і невідклад-

шим

відповідно

велика

світі

Около

ж така

Це

борі людей не багато

завдань,

б могли б здійснити.

яких

ми

Нашою

мусить

бути,

відповіддю

шо нам не

ляше

такого 'центру як СКВУ потрібно,

але що ті

безумовно

плянн

й наміри,

перед ним висува- ним зв'язували були

які

ми

лийз реальні, повністю вмішува- наших мож- коли наші очі-

в межах

лися

ливостей

і

не сповнені,

наші бажання не задоволені, то не в об'єк-

кування

причина цього

тивних,

і нашого потеншялу незалежних пе- редумовах, але повністю в нас самих. Тому ми не раз, може навіть досить часто,

від

нас

основні завдання СКВУ не бачили в тому, в чому вони були, шо ми не розуміли

потреб

даного

етапу,

а

через те і виконання наших завдань, наші оперативні

заходи я методи не завжди давали нам заплямовані ви- сліди й успіхи.

(Продовження буде)

ЧЛЕНИ

ВСТУПАЙТЕ В

УНСоюзу!

рахубу. Проте, таке власне сталося: польський карди- нал, кий Войтила тикані. Можна губитися в припущеннях, чим керува- лися кардинали і взагалі Ватнканська політика, до- конавши цього сенсаційно- го кроку. Можна думати, шо ви- кардинала

архиєпископ краківсь-

засів у Ва-

бір польського

  • - відзна- так би мовити, нагорода для польської ка-

це

свого

чення, і,

роду

толицької

церкви

і

взагалі

для поляків

за

їх

вірність

Ватиканові Церкві, за релігійні трої, шо панують у сучас- ній Польщі. Але цього мало, щоб пояснити цю мати та- наслід-

і Католицькій

нас-

подію,

яка буде

кож

ки.

свої

політичні

кардинали

хотіли

Чи зробити певний „афронт" Москві, вибираючи Папою кардинала, який належить Церкви, яка протнста- виться не тільки комуніс- у польсь- але тим

до

тичним впливам

кому суспільстві, самим і впливам Москви у

Польщі? Трудно прнпустн-

ти таке, коли зважити дов- „детан-

голітню політику

ту",

стосував Ва-

шо

її

тикан

СССР.

по відношенню

Хіба б

до

це була ціл-

ковита зміна Ватіканської політики, шо теж видаєть- ся мало правдоподібним. З другого боку, npmryc– шо кардинали керу- що Папа,

тити,

валнея думкою,

який походить

з

країни бльоку,

комуністичного

зможе

легше

і

зручніше

порозуміватися з Москвою і підлеглими їй комуністнч-

ними державами, — також Папа, минулому відомий скоріше своїм спротивом щодо антихристиянської постави Москви му, хіба норований" московськими верховодами. На

неймовірне.

Бож

який

у

і комуніз-

не буде дуже „го-

— чо-

му?

ці запитання

для чого?

з

яких мо-

тивів? -

хіба неможливо

вщразд, вшіоисти.

Може доведеться ще Почекати до?

ситЧь' довго," до”ки правдиву

життя

відпо- відь. Не виключене, шо по-

принесе

Ватикану Сходу залишиться менш незмінною, на Папському Престолі яка є

літнка

буде особа,

супроти

більш-

але зате

доскона-

лнм знавцем справ Сходу і

Москви

супроти

політики релігії. Для українців постає пи- тання: яке буде відношення

Папи 'до справи Патріархату?

нового

Попередніх було запідоз- рити в необ'єктивності, ко- „не мо- жемо". Становище нового Пали, польської національ- ности, буде в цій справі ... В кож-

Пап

трудно

ли вони казали

більш делікатне

ному

разі,

особа

нового

Пали не може у дуже

великій

мірі

не

цікавити

українців,

насамперед крім, звичайно, поляків, які

мають усі підстави радіти і виявляти своє велике задо- волення.

Юрій А. Луців

-

СОКОЛИНИМ ЛЕТОМ

(Мої враження з поїздки в Европу)

погуторили трохи,

зробили кілька світлин день

ранком лімузина

і поїхали на завезла

нас на

обід. летовише ім. Дж. Кеннеді.

На другий

На летовиші — несамовитий рух. Люди ввихалися,

„мухи

в окропі".

говорили ярмарок. Ми віддали наші відлету, і, маючи часу, оглядали різношерсту та різномовну публіку. Час промчав швидко. Навіть не зчувся як при-

наче

різними

мовами

-

чистий

валізки, зареєструвалися

до

доволі

Всі спішили, голосно

йшов

час відлету.

Я

із дрижаками

за

спиною

входив

ЧОМУ

БАЛЬ

ПРЕСИ?

з

На день 4-го листопада ц. р. заповіджено вже шостий Валь. поперечні балі, влаштову- ють у Філядельфії Фінансо- ва Комісія Світової Федера- Жіночих Спілка Ук- Журналістів

черги

який,

як

і

ції Українських

Організацій

раїнських

Америки.

Ця

товариська

і

імпреза, як неодне яви-

що ввійшла дня у нашій спільноті, у

ще певного роду традицію, вн-

в останніх

кликуі роках

а го й різниці nor–

дискусії, лядів, які навіть висловлю-

наших часо-

в деяких

вано писах. Трохи дивно, що коли від вчасної осені до пізньої вес- ни сторінки української прс- пересичені ПОВІДОМЛЄИ-

си нями про забави і балі (час-

тенько два-три того самого дня), саме Баль Преси може підпадати якимнебудь зас-

тереженням. Та ж усім доб- рс відомо,

що причина цієї

ли-

товариської шс у ще .. одній потрібних праці СФУЖО стипендій молодим україн- ським приділюс СУЖА. Не мож- на

зібранні

для

імпрези

не

забавГ, а у

фондів

і для

журналістам, що їх

також що кожен Баль Преси -

поминути цього,

це найбільше жива про-

може паганда української преси. молоди- її

Жива

вона

оцими

реп- резентують у конкурсі, який

дівчатами,

ми

що

с

кульмінаційною

цих балів.

точкою

На жаль, українська мова відповідно-

має більше

не

кращих го слова на окреслення най- конкурсі, „краля- у цьому — а називаючи їх та вимо
кращих
го слова на окреслення най-
конкурсі,
„краля-
у
цьому
а
називаючи
їх
та
вимо відразу немов наголос
на зовнішній вигляд канди-
даток. Отож нема що диву-
ватися, шо в останніх ро-
жіночої
ми"
,„ князівними
ста-
ках,
коли
справа

( Закінеення

на

crop.

Ь)

комфортовий

летунської

компанії „Люфтганза". Всіли, прнпоясалнея, і перехрестившись,

літака

німецької

ш

Цьогорічні вакації були для мене вельми ласкаві, Бож саме закінчив університетські студії, здобув дип-

я

історії і в нагороду Европу, караулом моя поневолена батьківщина; в ту Европу, яка ...

лом

бакаляра

Европу.

В

ту

з

саму

де

в

батьком

з

в

червоним

піп

Іду

ярмі

дала світові

Поїхали

ми

Німеччину

до

чудову

з

древнього

культуру й нові знання

батьком

Европу,

в

Мюнхену,

не

докладніше в

тільки,

щоб

я вчитимусь в Українському Вільному Університеті, зна- чить - сповниться українознавства. коледжу,

а

зглибити Знання

моя давня мрія

із

авто-

Па., бусом, а ранком були вже в Ню Йорку. Тут батько пішов

Із

Стейт

вночі

ми

виїхали

зі

мною

Побував

до

українських

я

в

„Арці",

,,Сурмі"

„Давнтавні". і „Говерлі"

на

огля-

та

крамниць

розважатись,

але й для праці.

Батько викладатиме,

нув

наші

книжки

й мистецькі

багатства.

Батько купив

замовив останні новості. Опісля пішли ми на ранню Службу Юра і тут приступили до св. Причастія. Полагодивши справу квитків у фірмі Ковбаснюка, ми і.уб- лічній бібліотеці ми оглянули український відділ (до речі дуже мізерний, хоча тут працюють українці), кілька ціка- віших будників, а там погуторили з кревними та й пішли спати. В неділю ранком пішли в церкву. Відправляв о. прелат Прийма, тут теж приступили до св. Причастія. Батько стрінувся з нашим мистцем і кол. УССом п. М. Островерхою, купив його останню надруковану книжку,

мені

гарний

тризубець

і

книжкові

Божу до св.

з батьком поїхали до Бруклина, до наших рідних. В

у соняшні простори; якось радісно стало на душі. Внизу клубилися немов стрибали за соняш- — летіли

підірвався і жбурнув собою

відчули як літах

отари розбриканих хмар,які

ним повітрям,а

ми мчали назустріч сонцю золотому. Як в казці з дитячих літ, як у

все вище

та вище

мріях моїх

юних про лицарів окутих в золоту з

атакою

на

броню, з

лицарів

запро-

двосічними вогненними мечами, тьми. Невдовзі

прийшла напої, а опісля Після обіду батько примкнув очі, а я вглибилася в огляд журчали обійми чарівного Морфея. На шляху ми якось втратили чотири години. Приїхали

понувала

обідня

Стюардеса

різноманітну їжу.

принесла

журналів. Запала тиха ніч. Лише монотонно

пропелери,

-

вколисуючи до

сну

і

я

впав

у

в Мюнхен.

й казав нас везти впрост до університету. Мені було дивно, бо це вперше я був не в англомовній країні і ніколи не чув, щоб батько говорив німецькою мовою. Я теж пробував її народній школі, але не йшло. І саме тут, в іншій країні, я прийшов до висновку, шо американські школи не так то ... батько пішов проф. д-ра Гр. Васькевича, а я цікаво розглядався навколо. Тут була твердиня вільної української науки. тих, борців за иезалеж- ність України, в рядах українських вчених, адміністраторів і всяких інших громадських

Батько

щось сказати

цією

мовою,

добре вчать чужих мов

В університеті

кувалися українські

Тут

мали зайняти

завтра

характери

з

місця

найняв

три роки

я

ж

до заступника

в рядах

таксі

вивчав

у

декана

які може вже

місця

політиків,

прадівни-

пора.

Лука Луців

ПРО НОВІ ВИДАННЯ

Вільна Наук у ЗСА. ЗБІРНИК НА ПО ШАНУ ПРОФ. Д-РА ОЛЕКСАНДРА

Українська

Академія

ОГ-

ОГЛОБЛИНА.

Bid–

редак-

повідальний

Омель-

тор

ченко,

Василь

Ню

Йорк,

1977, cm. 484. Мовна Вячеслава

редакція

Давиденка,

обкла-

Холод-

динка Петра

ного,

технічний ре-

Іван Замша.

дактор

це звичай вша- заслужених лю-

Добрий

новувати

дей

виданням

наукових

збірників на їх пошану, закріп-

цим

бо

способом люється їхню прашо в очах

ширшої громади. На твер-

дій обкладинці ця книжка має заголовок „Олександ- рові Оглоблинові -

Укра- Інська Вільна Академія На-

ук у США". Матеріял стенького шений першій

цього

тов-

Збірника вмі-

в двох

частинах: в

біо-бібліо-

подані

матеріял н (ст. 17- -

графічні

123),

україніс- тичні статті 22-ох авторів.

в другій

частині най-

У

першій

цінніше те,

що

сам Юві-

лят оповідає про свій твор- чий шлях історика (20-56). О. Оглоб- „йому й його по- коління не вдалося створи- наукову історичного ХУШ століття до нашого часу", шо П побудова була голов- ною метою українських іс-

як українського

лин

пише,

що

іншим історикам

тн

нову

раїнського

схему ук-

процесу

від

кінця

ториків в 29-их роках. вдалося тому, цю

ґвалтовно

Москва, і

ська

за

те,

„сповідь"

кінчав

її

домість

йшов

свій

А

не

що цю пра-

обірвала

„сучасна COBCT–

того,

історіографія

прагне

зруйнувати шо було зроблене".

всяку

Автор

ціну

писав

в

так:

цю

свою

1964 році

і сві- я про-

„Але

шо

шлях марно, стоятиме на стороні, моєї дальшої праці над тим, що було і є мрією, метою щастям мого життя".

науковий

не

праздно

Що

воно

і

не

так було

і

і

є,

нашої по-

від деякої

віша

літики.

22-ма

авторами, шо прислали свої

Між

праці до цього Збірника, чотири ві-

дійшлн у вічність. Не поба- і

чнв

праці

в

друку мовний редактор Вячеслав

своєї

Давиденко.

Між

живими

авторами майже не видко молодшого доросту.

Немає місця на те, щоби згадувати

хоча

всіх

22-ох

коротко

авторів,

бо сам

зміст

займає

як сторінку в'книжці. Згадає-

більше

те, шо актуаль- не й сьогодні.

мо тільки

М.

Воскобійник про те, як справу

пише

погромів жидів обговорювали в nep– шій російській Думі, де жиди мали 12 послів. Мі- ністер Столипін стверджу-

вав, що поліція організува- не

ла

погроми,

які

були

Києві,

в Царицині, Вологді і Калія-

тільки

в

але

і

зіні.

Отець протопресвітер

Семен Гаюк дав статтю „Полоцький „Акт Возз'єд- Православ- ною Церквою в 1839 році". наснльс- тва протестував Папа Гри- Ватн-

нання уніятів з

Тоді проти

горій

цього

тепер

ХУІ, а

кан

забуває

про

те,

Папа

Пій ХІІ

також

шо npo–

„возз'ед- нання в 1946 році ...

тестував

проти

Актуальне знаходимо і в розвідці Д. Домбровського про Геродотову Скитію з 11 матріархатом і амазонка- тепер ні закон про рівні жіно- чі права чекає на KOHCTH– туційну ратифікацію.

ми,

бож

в цій краї-

І.

Новосівський в праці хроніку

про молдавську

йона Некульчі (1672-1745),

в якій автор

країну

так:

називає нашу „Окраїна"

і

„Україна"; він знає

„иьо- Україну" і „того-

гобічну бічну Україну" (Ліво- і пра- вобережну Україну), часто

про „Козацький

він пише Край". Цікаво, шо північ-

них

послі-

сусідів називає довно „москалями", а їх край „Московщиною" і -тільки двічі наприкінці xpo– нікн вжив назву „Россня".

Анна Проник оповідає в

про Конференцію

Румунії

в

Ясах в

листопаді

1918

про це

свідчать

всі інші

частині:

в Вступне слово О. Пріцака,

праці

першій

й діяльність О. Отлоблина" і Л. Винаря про наукову бібліо- Ювілята.

Омельченка

творчість

графію

і

про

праць

В.

„Життя

Бібліографія

праць

О.

Отлоблина займає 28 сторі-

нок.

В роках

1920-1975 він

окре- мими виданнями і 268 стат-

надрукував ЗО

праль

та 337 гасел

тей і рецензій до Енциклопедії Україно- всього

-

знавства

разом 635 назв. На жаль, 60 Його

в ма-

праць залишаються шинописах, бо немає за що

їх надрукувати. Провід на- шоі політичної еміграції повинен діяти і

в культур- ній ділянці, бо вона важли-

року,

якій нашого „старшого" брата

на

всі партії

чути про в nepe– могу Добровольчої Армії, і

не хотіли

навіть

Україну, бо вірили

не хотіли

навіть

чути про

Скоропадського того, 14-го листопада повідомив про федерацію з Росією.

гетьмана

навіть

ці

Русів",

лят

фії

мій

після

як він

Треба б ще згадати пра- „Історію

славну про яку пише ЮвІ- автобіогра-

про

в окре- Перший пише,

у згаданій

і Ю. Шевельов

статті.

шо він „вказав низку клю-

чів"

до того сховища", де

ім'я невідомий

укрив

своє

цього твору".

автор Шевельов, як мовознавець,

досі

(Закінгєння

на

crop.

3j

Рецензії д-ра Луки Луцева п. н. „Про нові видання" бу- лн написані перед його захворінням і перебуванням у шпиталі.

ків. У міжчасі адміністратор, мгр Дідовнч зателефонував до українського інтернату, де мгр Лених приготував нам кімнату і ми виповнивши необхідні формулярі -

батько як професор, а я як студент УВУ, поїхали в інтернат, щоб

відпочити, бо на другий день ждала нас праця. понеділок, 3-го формальності, - довелося пропустити один науку розпочав я щойно у вівторок 4-го липня університеті

Як

і

в

липня

ми

полагоджувалн

день, 1978 р. В академіч-

й

цього дня я перебув на чотирьох

год.8:30 ранку до мав наш відомий поет Викладав

від

16:30 по полудні. -

проф.

11,

Ігор

кон-

них викладах

Першу годину

Качуровський. кретніше - основи аналізи мовних форм. Признаюсь, великими труднощами. Його

поетику

і стилістику

що виклади сприймав я з

мова,фахова

термінологія та високий викладу швидко мене виснажували. Виклади проф. М. Новосела я сприйняв із полегшенням, бо історію

добірна

стиль

і крім цього докладно їх пройшов з батьком, а крім того я прочитав багато українських книжок, а в передмові завжди говорилося про автора. На викладах проф. був лише слухачем - музик. Дуже цікаві були виклади проф. М. Степаненка про „Постать Симона Петлюри в українському пнсь- менстві". Його

літератури я знав із курсів українознавства

А. Вирстн я

не складав колоквіюм, бож я не

постава,

рух,

мова

полонили

всіх

так викладати,

студентів слухаючи, серйозні речі, вони звучали як чарівна казка. Я написав на

він

умів

не втомлювались,

бо

що студенти

хоча

Його

розказував про

цю

і

дістав

семіварійну „визначно" з чого я був дуже гордий. На обід купив собі в поблизькій крамничці булочки, шинку й йогурт, а вечерю їв уже в інтернаті.

тему

працю

(Продовження буде)

моє

перше

iM^)0we9M^M^M^wt9we9i^M^M^M^M4M^M0M^MtfhM9M4N4PM^

УКРАЇНСЬКА СВІТЛИЧКА ДОПОМАГАЄ БАТЬКАМ ВИХОВУВАТИ ДІТЕЙ.

^^H^w^w^pw^i^^^w^w^w^^H^ia^H^^^MF^

Ч. 236.

СВОБОДА, ВІВТОРОК. 31-го ЖОВТНЯ 1978

КАНДИДАТКИ НА КРАЛЮ І УКРАЇНСЬКОЇ

'

КНЯЗІВЕН

Оцим представляємо широкій читацькій публіці моло-

студенток, які 4-го листопада ц.р.

дих

українських

репрезентуватимуть

українські часописи

Преси у Філядельфії.

му

Балі

і журнали

на 6-

Ця традиційна

вже у нашій

громаді

імпреза,

що

її

улаштовують Фінансова

Комісія Світових

Федерацій

Жіночих Орагнізацій. СФУЖО, та Спілка

Українських Українських Журналістів Америки, СУЖА, має на цілі не

лише товариську

зустріч, але

в першу

чергу

української

преси і зацікавлення

нею нашої

пропаганду молоді.

і князівен української

Вибір

розголос

мірі і тій

преси приносить тим. які здобувають цс ім'я, однак у неменшій репрезентують.

кралі

пресі, яку вони

ПРЕСИ В ЗСА

Слід також відмітити,

що кандидаток в цьому конкурсі

не лише оцінюють на підставі їхнього зовнішнього вигляду, але також із-за їхньої інтелігенції, активности в

українському житті і широкого зацікавлення. Найкращий доказ цього це наші цьогорічні кандидатки.

з них знас добре українську мову, читає україн-

Кожна ські періодичні видання та активно працює в студентських та молодечих організаціях. Все це разом творить духову кандидатки

внутрішню красу кожної української преси.

на кралю і князівен

(Сторінку

підготовила

Квітка

Семанишин)

ДІДА

..

Свобода"

БОЙКО

  • 19 років; студентка Pam–

герського

університету

в

предмет ncuxo–

Нюарку

логія;

член

Студентської

Української

Громади та Нюарку, nped–

в

Пласту

Української Cmy–

ставник

Громади

міс-

дентської цевому Відділі УККА. Заці-

кавлення:

музика,

в

гра на

фортепіяні. народні відбиванка.

та

танки

РОМ А

..

КАСІ Я Н Америка"

19 років; студентка

друго-

го

жу

року Комюніти Філядельфії.

колед-

де

cmy–

діюс медичну

технологію;

абсольвентка „ Рідної Шко-

ли";

член

та ко- член Музичного Ін- в one– опереті

Пласту

виступала

і

лишній

ституту.

рі

„Пан Коцький

„Дейзі"

драматичній п'ссі „Електра". цювального ремош"; зацікавлення: му- гра на фортепіяні. відбиванка та тільний

зика,

тара,

та

член

ансамблю

тан-

„ Че-

теніс.

гі-

нас-

ЛЕСЯ

„Лис

Микита"

РИБАКІВ

18 років;

студентка

Аур

колед-

Лейді

жу, в

оф Енджелс

Рідж, Па.,

Глен

де

міжнародну кор-

студіює

поративну

та

Ліги

лицької

адміністрацію

Діна;

є член

Kamo–

Пласту,

є на листі Української

Молоді,

Українського го Хору та Теспіянського закінчила

при Корнел

шкіл

та стала

теті

лодечого

кінс, де

адвоката;

музика,

налістика,

піяні, малювання,

Католицько-

Міжнародного

Товариства;

ви-

спеціяльний

універси-

мо-

членом

Том-

суду у повіті

виконує функцію зацікавлення:

мистецтво, жур-

гра на

форте-

відбиван-

писанкарство.

ка та

МОТРЯ

СЛУПЧИНСЬКА

„Вісті

Комбатанта"

17 років;

учениця

остан-

нього року

мистецтва

середньої

школи в Ню Йорку, де

студіює

балет;

виступала

у

балетах,

що їх

ставила

школа Роми-Прийми

Бога-

та

у

виставах Студії Мистецького

чевської

Л.

Крушельницької;

Слова

заці-

кавлення: балет,

ство,

відбиванка вання учасниця

лещатар-

та пла-

пласто-

таборів.

вих гещетарських

Член

14-го

Відділу

юзу.

УНСо-

-".^ К

МОТРЯ

..

Шлях'

БОЙК

ь

  • 20 НАТАЛКА

років;

Пірс де студіює mop–

студентка

коледжу, говельну адміністрацію; член Української Студент- ської Громади, Пласту та Театру Української Моло- ді у Філядельфії; абсоль- вентка „Рідної Школи" та

учасниця літних курсів на Гарварді; зацікавлення:

журналістика, музика. на- родне мистецтво, народні танки та театральне мис- тецтво.

ОЛЕКСАНДРА

Воля"

Темпл

студіює

нау-

Брат-

КОВАЛИШИН

„Народна

19 років; студентка університету, історію ки; член Пласту, ства Молоді

де

та політичні

та

Архистратига

Гетьманівна

ди,

Школи",

асистенткою