Professional Documents
Culture Documents
КРАІНСЬКНИ ЩО
РІК LII. Ч. 28. НЮ ЙОРК і ДЖЕРЗІ СИТІ, пятниця, 11-го лютого 1944. No. 28 NEW YORK and JERSEY CITY,
DAILY
Friday, February 11, 1944. VOL. Ltt
азтч
ТЛІДЕНТИ п^:жлвм да ї д а 3 * ^гпиі;уичкЕ„них Тсл. „Свободи": BErgen 4-0237. — Тсл. У. tt. Союзу: BErgen 4-1016
4-0807 THREE CENTS м ^ Ч ^ с Г 7 1 3 FIVE CENTS а*™**
-СЕНАТ ЗАЯВИВСЯ ПРОТИ ХАРЧОВИХ Признають жидівство як національність АЛІЯНТСЬКА ПОВІТРЯНА ОФЕНЗИВА
'ВАШИНГТОН. — Перед комісією закордонних відносин у палаті репрезентантів відбу
СУБСИДІЙ вається переслухашш пал-тим, яке становище має. занятн Америка до заборони іміграції жидів
у Палестину. Цю заборону проголосило бриті йське міністерство у Білій Книзі і вона має ввій В ІТАЛІЇ
ВАШИНГТОН. — При голосуванню над проєк ти в силу з днем.11. березня.1944. р. На домагання жидівських організацій американський уряд АЛЖ1Р. — Аліянтські повітряні сили сконцентру- .
том адміністрації, щоб конгрес признав потребу хар хоче занятті якесь становище в ЦІЙ справі і тому робить приготований. Та вчасі переслуханий валися на німецькі позиції в Італії. Рейди важких
чових субсидій, як способу проти інфляції доляра, свідків у комісії видвигнено питання: Як має віднестися американський уряд до жидівського бомбовиків ударили передусім по Вероні й інших
сенат заявився проти такого пляну. Коли сенатор питання, а саме: чи жидівство є питанням релігійним, чи національним. Коли б це було питан залізничих узлах на півночі. Рівночасно літаки до
Френсис Малоні з Конетикат поставив поправку до ня релігійне, то Америка, на підставі своєї засади, що релігія не є залежна від держави, не мо конали понад півтора тисячі випадів На піддержку
проекту, щоб хоч признати продовження дотеперіщ гла г> цього питання вирішувати в користь жидів, бо ие значилоб признання Палестини релігій операцій сухоземних сил.
них субсидій, сенат погребав і цю поправку 49 голо ною державою. На переслуханню заявилися за жидівство як національність рабінн: Аба Ги- Оборонці Касіна здавали пядь за пядею в цьо
сами проти 26. Це значить, що півтора біліона доля- лел Силвер і Ізраел Голдстін, які є провідниками жидівського сіомістичного руху. Вони зізнали, му зовсім знищеному місті, але все ще держалися
рів ріжних субсидій відмовлено продуцентам хар що жиди це і релігійна і національна група. РабІН Джеймс Дж. Гелер, бувший предсідник Цен в його центрі. Тимчасом аліянтські війська підсту
чів. Тому, що і палаті репрезентантів погребано уже тральної Конференції Американських Рабінів, і рабін Волф Голд, предсідник організації Міз- пають під верх гори Касіна, на і котрому - находиться
цей самий проект, треба надіятися, що президент по рахі, сильно підтримали таке становище.' Противне становище, тобто, що жиди ие лише релі славний монастир, котрого німці вживають як об
кладе своє вето на ухвалений законопроект. гійна група, яка не хоче творити в Палестині жидівської держави, запни рабін Луї Волдсі з Фі серваційного посту для своєї артилерії. Легкі аліянт
ладельфії і Лесинг Розенвалд з Дженкінтавн, Пенсилненія. На ие відповів д-р Гелер, що оба ці ські бомбовики й боевики бомбардували й побивали
ГРУ ЗА Л РИМУ СОВУ КРАЄВУ СЛУЖБУ. жидівські представники висловлюють погляди лише Незначної групи американських жидів, бо зо скорострілів міста Атіну, Піедмонте й Понтекорво.
ВАШИНГТОН. — Бувший амбасадор до Японії подавляюча більшість жидів є цього Перекопа чия, що жили це національність і їм належить .Німецька артилерія почала сильний гураганний
Джозеф С. Гру у своїм зізнанню перед сенатською ся жидівська держава в Палестині. »•
огонь на аліянтські позиції під Римом. Німецькі до
військовою комісією заявився за примусову краєву несення говорять про завзятті бої в провалинах під
службу. Він того погляду, що для перемоги над верхом гори Касіна.
Японією треба напруження всіх американських сил, ВИШИНСЬКИЙ МАЄ ПЕРЕВЕСТИ В ЖИТТЯ СОВЄТСЬКІ ПЕРЕМІНИ . Аліянтські кораблі далі бють по німецьких по
отже примусове притягнення й поклясифіковання НЮ ИОРК. — Норт Америкен Нюзпейпер Алайенс передає вістку, що Андрій Вишин- зиціях напроти аліянтських військ під Римом.
робітників до краєвої служби причиниться до ско ський, бувший пілкомісар для заграннчннх справ у Москві, а тепер представник ЄоветІв в алі-
рої перемоги. „Населення думає" — говорив Гру — янтській комісії в Альжирі, відкликаний до Москви совєтським урядом, йому доручують пе НІМЦІ ЗАГРОЖЕНІ В ПОСІДАННЮ РУДИ.
„що після перемоги над Німеччиною прийде скоро ревести в життя пляновані переміни в структурі СССР. щодо поширення автономії републик.
ЛОНДОН. — Червона армія, бредучи важким бо»
поразка Японії. Це помилкове. Як ми будемо йти Він має звернути увагу на те, щоб поділ совєтської дипльоматії і совєтської оборони на 16
лотом розмоченого вчасними весняними дощами
вперед так, як тепер, треба буде 20 літ війни, а це частин не ослабив совєтської заграничної акції. На погляд різних знавців російських справ,
українського чорнозему, підходить до залізного
значить, що ще наші внуки будуть заняті ввійною. конституційні реформи, переведені перед тижнем, малий достроїтнен до Російсько-Чехосло-
центра Кривого Рога. Вона вже заняла Радушне, що
Побір робітників до примусової праці багато зава вацького договору з грудня минулого року. •
лежить 13 миль від Кривого Рога та напирає на важ
жить на скороченню війни" — переконував амба ний залізничий узол Апостолове.
садор Ґру.
Гострі виступи совєтської преси проти Фінляндії Тимчасом дві інші армії докінчують ворога ко
ДОМАГАЮТЬСЯ ЗНЕСЕННЯ ОБМЕЖЕННЯ ло Черкес літаками, артилерією, повзами й піхотою.
ВИСОТИ ПЛАТИ. МОСКВА. — Вся просто советська преса пише про Фінляндію. Пише не про мир з Фін В одному секторі вбито понад тисячу німців та зни
ляндією, а про потребу дальшої війни проти неї. Закликає немовби советський уряд викори щено 40 повзів, коли німці пробували облекшитя ^
ВАШИНГТОН. — Представники робітничих ор стати відстувлвш** німців спід - Ленінграду ІЬЛЯ випаду на Карельський проемнк. спою "позицію- контро фензивою.
ганізацій;1 "що1 заидатоть-із^рпєвій”ВоеііНщ Раді Пра~-
ці, звернулися з апелем до президента Рузвелта, щоб Пробивається з писань совєтської преси бажання німе ги проти Фінляндії. Вказує преса, На північному секторі війська генерала Ґоворо-
він зреорганізував комісію для розсліду життєвих що Фінляндія піддержувала Німеччину всіми силами, та що фінські гармати й літаки бомбар ва й Мерцкова обєдналися для спільної атаки на
коштів, покликану ним до життя ще 5. листопаду дували Ленінград до останньої хвилі. Навіть як Америка й Англія закликали Фінляндію пого залізничий узол Лугу.
1943. р. тому, що вона нічого не робить. Вона^ о- дитися'з Росією, Фінляндія постійно говорила, що вона мусить вести війну проти большевиз-
му. Так Вона говорила, поки мала надію, що папісти виграють. Доперва як Фінляндія переко ПОВАЖНІ РЕЙДИ НА ФРАНЦІЮ.
правдує своє неробство тим, що існує так звана
„Мала Сталева Формула", тобто порозуміння між налася, що Птлєр виграти не може, почала Фінляндія говорити про потребу замирення. ЛОНДОН. — Сотки аліянтських бомбовиків і бо-
урядом і представниками праці, що платні не мають Совєтські газети висмівають писання фінських газет, що, мовляв, фінсько-російська євиків било по німецьких позиціях в окрузі Па-Де-
"бути підвищувані без згоди Воєнної Ради Праці. війна це війна незалежна, осібна від німецько-російської або аліянтсько-німецької. СовєтськіКалє й різних частинах північно-західної Франції.
Тимчасом кошти життя ростуть непомірно і „Мала газети кажуть, що Фінляндія й Німеччина співпрацювали так тісно, що їх треба признати за Сильно потерпіла стратегічна залізнича стація Тер-
Сталева Формула" являється перестарілою. одну воюючу сторону. нієр. Великі бритійські бомбовики збомбардували
фабрику літаків у Лімож, 22 милі від Парижу.
ЗА СКОРУ ПЕРЕМІНУ ГОСПОДАРКИ НА
ПІСЛЯВОЄННУ.
МИРОВІ ЗАХОДИ В ФІНЛЯНДІЇ Німецьке летництво було видно заскочене цим
рейдом, коли бритійські бомбовики не стрінули ні
ВАШИНГТОН. — Сенатська комісія для складен СТОКГОЛЬМ. — Фінське міністерство заграннчннх справ видало заперечення вістки, що одного німецького літака здовж цілого побережжя.
ня плянів післявоєнної економічної політики заяви мовляв фінське посольство в Вашингтоні видало заяву, що Фінляндія не здасться, хочби на
віть Гельсінкі зовсім розбито бомбами. ЯПОНСЬКІ ВОЄННІ КОРАБЛІ ПОКИДАЮТЬ
лася за негайне покликання до життя Бюра Демобі РАБАВЛ.
лізації, яке малоб повне право перемінити теперішну Фінське радіо подає, що фінці свакують Гелсінкі. Передовсім відсилається старих лю
воєнну продукцію на мирову. При цій нагоді комісія дей 1 дітей у безпечніші місця. АЛІЯНТСЬКА КВАТИРА НА НОВІЙ ГВІНЕЇ. —."
заявилася теж за посилення американської систе Одна швейцарська газета навела слова якогось німецького дипльомата, що мовляв фін Як доносять розвідні летунські відділи американ
ми вільного підприємства, бо це прискорить відбу ський кабінет відбув тайне засідання в справі остороги американського секретаря стейту Гола ської фльоти, всі ворожі кораблі покинули фльотну
та рішився повідомити Росію, що Фінляндія готова говорити про мир. базу в Рабавл, на Новій Британії, що її досі вважа
дову краю. Навіть хвилева матеріяльна втрата для ли ключем до японської оборонної системи Архи-
уряду з такої наглої переміни принесе швидко мате- пелягу Бісмарка. Заставили її до цього безупинні
"ріильні користи, бо підскочуть угору податки від
приватних підприємств і уряд відібє собі втрати —
СОВЄТСЬКІ ЖУРНАЛ ПРО СОВЄТСЬКУ ПОЛІТИКУ щ о д о бомбардування американських літаків.
на думку комісії. Від понеділка скинено на Рабавл велику масу
СУСІДНИХ ДЕРЖАВ бомб. Потерпіли спеціяльно два ворожі аеродроми.
ВЕЛЙТЕНСЬКІ ВТРАТИ ЧЕРЕЗ СТРАЙКИ. • МОСКВА. —• Журнал „Війна й робітнича кляса" у довгій статті про відносини між дер Знищено на них 7 стоячих там літаків, а кромі цього
ВАШИНГТОН. — Тимчасова оцінка департаме- жавами по війні каже, що советський союз не бажає збільшувати своєї сфери виливів ні ото збито в повітрю 27 літаків. Торпедові бомбовики
ту праці виказує, що в 1943. році було в Америці читися васальними державами, а тільки мати сусідів, які з ним не ворогують. Каже, що коли з Соломонських островів вдарили на порт Рабавлу,
3,750 страйків, в порівнанню в 2,968 в 1942. р. Число Злучені Держави протестують проти анти-американського иаставлення Аргентини, що ле підпалили один перевозовий корабель та йопали
страйків є з черги пяте від 1916. р. Найбільше страй жить віл них на 6,000 миль, то ніхто не буде ді куватися советському союзови, шо не хоче кілька разім у японську субмарину, що стояла при
ків було в 1937. p., іменно було їх 4,740. Страйки з мати зараз під боком ворожого польського уряду. березі на воді.
1943. р. стримали від праці 1,900,000 людей і при НА МАРШАЛАХ СПОКІЙНО.
несли 13,500,000 робучих днів утрати. Самі лише
чотири страйки углекопів стримали від заняття 400,- Тимчасом на островах Маршала, що тепер уже
000 людей і принесли втрату 8,500,000 робучих днів. зовсім у руках американців, усе спокійно. Марннарі
Пересічно припадає на робітників, незанятих у вугле- н війська армії почали при допомозі тубильцін, очи
вих копальнях, по три дні втрати. щувати острови з румовищ і сміття та хоронити по
битих.
АРМІЯ ПОТРЕБУЄ ЩЕ 8,000 ДОГЛЯДАЧОК. Навіть з поведінки ворога видно, що посідан
НЮ ЙОРК. — Майор Кетлин Ато, голова Другої ня КвадЖелейну віддало американцям у руки пану
Команди Служби проголосила, що армія Злучених вання над усіми островами Маршала.
Держав не "буде всилі якелід обслужити ранених Коли в румовищах фортифікацій Кадджалейну
упродовж біжучого року, коли не зголоситься сві попадуть ще живі японці, вони видно сподіваються,
жих 8,000 сестер Червоного Хреста — воєнних догля що американці будуть поступати так само жорсто
дачок. Це сказала вона на зібранню игайорського ко, як японці поступають супроти американців. Зви
відділу Американського Червоного Хреста. Тут, у чайно вони висилають наперед одного з-білим пра
нутрі "краю, говорила вона, можна доповнити не пором. Доперва. як побачать, що американці його
достачу доглядочок помічницями, але заморем ми не вбивають, інші важуться здаватись. Американці
мусимо рахувати лише на „норски", що мають пов добре тямлять про знущання японців над попавши
ний .вишкіл'в американських школах та курсах. ми в японський полон американськими вояками, але
придержуються проти полонених японців правил лю
АРМІЯ ЗАДОВГО ПЕРЕТРИМАЛА 100 ТОН МАСЛА. дяного воювання — на велике здивовання японців.
НЮ ЙОРК. — Тому, що задовго перетримано
масло в холодільнях, 215,557 фунтів зіпсувалося так, РУМУНІЯ БАЧИТЬ, ЩО ї й ПРИЙДЕТЬСЯ
що не можна його вжити для їжі і треба було про ЗДАВАТИ КРАДЕНЕ.
дати для промислових цивільних цілей, як це ви СТОКГОЛЬМ. -— Румунський диктатор — премі-
явила Воєнна Адміністрація Харчів. На можливість СЛУЖИЛА ПІД ТРЬОМА ПРАПОРАМИ. І їм 155-мі.іімстрова гармата належала єр Антонеску зарядив воєнний стан у цілій провін
зіпсування масла по холодільнях звертали увагу ку первісно до французької армії. її взяли пічці її вживали проти аліянтських військ, ції Задністрії, котрою то назвою Румунія охрестила
пецькі знавці, але управа армії не зрозуміла цієї що їх висаджено в Італії. Підчас наступу питої армії генерала Кларка внапрямі Ри- всю цю українську територію, котру їй віддав Гітлер
осторог?! вчас. i!v й взяли аліянтські війська й вживають H'HCD ЗНОВУ ПРОТИ німців по заняттю побережжя Чорного Моря.
- » „ _ _ . . ; __ — __
еькою Чаріер\, з гою засто-:-цього зрозуміли в часі иіГтн, би них граничних спорів. • Часо-
Американська допомога [рогоіо, що Єовєти є „рсадіс- цс не є воєнна справа. Атлян- пис вважає, що „виміна насе-
І.ІМІГ* а не фантастами. тійський Чартер відноситься.леннЯ" у таких спірних repu
t e В. І.)- На конферен- фронті, а-1 роками досі авлюва-j Такетталрси теж і в нснорб- до упорядкування світу після торіих більше поможе полаю-
ціях»Н Тегерані й Каїро керів-іно на 2,000 миль довгий фронті зумінїної між Польщею й Coat- війни. * ч джеиню ції проблеми, ніж „го-
ннкп Обєднаннх Держав виро- jвоєнних припасів". Ітамн. Ті дві держави, каже Отже, хоч як-дуже мзі СИМ- стрі полеміки". У всякому ви
били плин загальної офензиви, „Щоби виповнити великий і Вудлак, є тепер у війні, а нев- патнзуємо з Польщею в її палку це буде гуманніша роз-
який приспішнть перемогу. В недостаток хліба в Советсько-Ьиїм є, що Єовєтн будуть пере- справі — пише Вудлак — ані вязка, ніж яка інша,
тринадцятому звіті до конгре- м у Союзі, що настав через о-|-можцями. Та важне тут те, що ми, ні Англія не підемо війною ось це є. так сказатиб. голо
су президент Рузвелт сказав, купування "папістами 40% най- Совєтська Росія застерігає со- проти Росії за Польщу, без о- с и американської публичної
що „на нідстаті тісного поро- більш родючої землі, як і че-ібі єдине право рїшатиГщо має гляду, якіб не були її „права". 0„ййї. З тих голосів можна
зуміння, до якого дійшло на р с з великі знищення, ми вис- Дістати Польща з давної своєї А з цього можливий лише о- о д н о пізнати, що американсь-
згаданнх конференціях, ми бу- л а л и Совєтам 1,790,000 тон \території і який вона має ма- дин висновок: Ми ще дуже да- к и д нарід є проти Давних
демо зОїльшати свої удари иа харчів й інших хліборобських ти уряд. Іде отже про принцип.jлекі від здійснення надій та ас- ;К р ИВД хочбн ті кривди були о-
U1 >Ч- ІШІА1* SUBSCRIPTION RATES: ворога поки націсти і японці [продуктів... включаючи 343,- I нема сили, яка спинилаб Ро- пірацін висловлених в Атлян- m i p a H j и а історії, географії
Пболияоке число три центи Three cents a copy.
Ня РІК _.$7.00 One year $7.00 ие піддадуться". 000 тон пшениці і муки, 277.000 сіїо в такім постуиованню. тійським Чартер*, Польща не є економіці й т. н. Але це як
ця пін року ..„.$375 Six month* $8.75 „Ми постановили", говорив тон цукру, 324,000 тон мясних Правда, це може бути поло- єдиним пробним каменем, з я- знаємо, є тільки одна сторона
НЙ т и місяці ..,$2.00 Three moriihs $2.00 президент Рузвелт, „що всі консерв, 441,000 тон товщу й манням Атлянтійського Чарте- ким ми стрінемося при обго- розвязки. Бо друга повинна
Іипп 9 суботи (з англійською -Saturday's Issue (with Ukrainian аероплянн, всі танки, харчі та оливи, 130,000 тон сушених о- ру, але як можна не допустити і ворюванню засад цього доку- ] т и п о rjj-, rl j„j| щ о б и с д а и а .
ІІІШІ. потрібні для війни річн, вочів, ярнни та 38,000 тон су Росії до того, щоб не зривати менту. Є ще багато інших, не т н цр ИТ0КН д о нових кривд
ч*»тмною> Weekly):
шо продукуються Обєднаними шеннх яєць. з нею взаємин? Ми не можемо менше важних справ. себто не кривдити тих. що їх
:танній тісяць з 50 років Державами, повинні бути „Совєтськнй Союз дуже до-
вжнті нашими спільними си- магався. щоб йому післати
лами для спільних цілей, щоби масла, особливо для ранених
якнайскорше перемогти спілі.- вояків, що видужували в ший
Вирішити польську границю - тепер!
досі кривджено, відмовляючи
їм постійного' права говорити
самим за себе і самим рішати
про свою долю на своїй землі.
ДОЖИТИ 50 років цс подія вГ ЖИТТЮ'кожної ного порога". талях. Ми були н стані післати
людини. І є це велика подія і в ЖИТТЮ організації В звіті говориться, -*- на 0„„с - і С о в е т а м 35 -°°° .-,,..,-,.
що ..„ г о н Я к ви
Р° б " Протраву границь Польщі Іншими словами. Велес -про- ЛЄСІНСКІ ДОМАГАЄТЬСЯ
Особливо, коли мова про організацію українську,!, Ю ві „Лейд-Лізу", до кінця! ляли програму „Ленд-Лізу". то! н а . С х о д і заговорила особа,|понує, щоб вирішити справу ' УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ.
щ о повставала і розвивалась в дуже складних і ДДЯ| Ж0ВТНЯ j 9 43 року Совєтськнй | масла, не планували висилати | щ 0 ЦІЛКОМ певно знає дуже східних границь Польщі збоку
розвитку несприятливих обставинах. [Com одержав з А м е р и к и "нікому. " І ніхто більше його не і багато про. цю проблему. ""'"~''"' Є і Англії; й
"" : ^'Злучених
4
- Держав гак,
. А саме такою організацією є Український На- на 3,550,443,000 долярів воєн-| д,став
- нею Сомнер Велес. довголіт-1 щоб ті давні національні мен- Кошресмен Ян Лєсінскі зая- \
родний Союз, щ о отеє в тому місяці кінчить 50 років них матеріялів. Це є більше як; „Цього року до Совєтського ний підсекретар стейту. шини, що є на сході Польщі. в и в н а *** U l ° п . о л ь с ь к и й >"
ряд в Лондоні має право до
СВОГО ІСТНОВання. 'одна четверта часть того, що І Союза вислано стільки масла, Пише він про це в „Ию Морк| відійшли від неї. бо вони були магатися східних земель, бо
Союзові місячні викали подають, що ми закін- на основі „Ленд-Лізу" дістали Щ° якби поділити, то на кож- Гералд Трнбюн" з 9. лютого. досі постійною загрозою
вони віками належали до Поль
чили минулий рік з числом членів, що виносить по- інші краї. В перших десятьох НУ цивільну особу в Америці Велес тої думки, що цеї мира.
над 42 тисячі, а з маєтком понад сім міліонів долярів. місяцях 1943 року висилка до| п Р ип алаб одна сема часть ун- справи Злучені Держави і Ан Велес каже, що всі мусять щі. Польща мусить бути силь
на і велика. Вона повинна бу
Як на наші ВІДНОСИНИ, здобутки це значні. Але ще Совєтського Союза була на]1*" , , а тиждень", сказав прези- глія не можуть зволікати і лн- пошанувати польський патріо ти відбудована в передвоєн
далеко не такі, які бажаємо осягнути. Ще є багато 63% більша ніж в 1942* році, яент Рузвелт в своїм звіті. На шати і. до вирішення аж по тизм, що його поляки виявля
них границях. Поки я буду
різних добрих цілей, які У. Н. Сбюз бажав би ви- 3 вище згаданої вартости П 3 б р ° Й Н І СИЛИ "* Т и х * о м у °" війні, бо це може нанести ба ли на протязі довгих генера членом американського конг
г цій. Тому і він є за сильну
******** 'кеані дістають масло з Австра- гато шкоди всім Обєднаним ресу, то ніколи не буду голо
Державам, а головно, звести Польщу. Але є проти польсь сувати за виданням гроша на
на ніщо ті старання, які поро ких домагань „„
щодо східних
справи, що шкодять Польщі,
бив президент Рузвелт. щоб ' границь, себто тих земель,
_.;_ що Г1
Поки я в конгрес, продовжав
вета>,
ніхто інший, є п власниками та господарами. Та щоб ^ с т р і ї і?рипааалБ 27%Га на! ' 1
згідно співпрацювали в часі! * позики називають „СХІДНІЇ- пан Лєсінскі, то вСе буду вжи
Н а те> щ о б и п о м о г т и в і д
усе те можна було осягнути, треба нам у першу чер- х а р ч і й хліборобські продукт..! " ' війни і по війні: Злучені Дер ми кресами", а які обіймають вати свого ВПЛИВУ, щоби по
гу _ постійно дбати про розвій організації в член С1МН;1ДЦЯТЬ ш д с о т к ш реставрувати хліборобську ін- жави. Велика Британія таї У першу чергу західно-україн- могти польському урядовії і
СТВ1. ські землі, а далі білоруські польському народови.
Далі в звіті говориться: „По дустрію на відбитих землях, і|СССР. та литовські.
У. U. Союз мусить постійно розвиватись. Він розвинути таку в Сибірі, то ми ' Велес каже, що справу схід- Далі в своїй промові конг
мусить постійно діставати нових членів. Це ясне. міч, яку ми дали Совєтському вислалн до Совєтського Сою-j них границь Польщі можна Він є теж за те. шобн дати ресмен Лєсінскі говорив, що.
Але, нажаль, не для усіх. Це правда, ш<> багато щ 3 Союзові, на основі „Ленд-Лі зу 10,000 тон тридцять родів]вирішити тепер розумно Й.змогу в гуманний спосіб пере- як Аліянти дозволять Сталі-
н аш ог о громадянства це розуміє, бо інакше не МІГІзу" * • використала червона ap-jpj3Horo насіння. Ми також в и ! справедливо. Себто в дусі Ат нести польське населення з нови забрати від Польщі Гали
би був Союз побільшати за стільки останних років|мщ в боротьбі на Україні і Ьі- слали Совєтам 5,500,000 війсь- лянтійського Чартеру. 1 так тих земель до властивої Поль- чину і часть Білорусі, то він
постійно своє членство, коли подібні організації ІН- лорусі. До кінця жовтня СССР кових чобіт і 16,600,000 ярдів щоб це рішення не спричини- ш , - якщо ;шо воно захоче перенес- перенес тоді забере всі малі народи в
ших національних груп маліли, а то й падали. Та{0д,ержав від нас 7,000 літаків, вовняної.матерії для совєтсь-і.ю нової війн... Вій каже, що ”тись, лбо ~ ”й "~ це допоможе куль- середній Європі. А як це ста
ВСЬОГО т о г о ' ї ц е замало. ПаМЯТаЙмо, ЩО МИ муСНМОібіЛьше ніж яка інша країна; о- к и х збройних сил; 251,000 той,так складаються обставини. ГУР,І1И і гуманній розвязці неться, то Кирпі 1.1 перейде з
тепер надолужити те, чого ми не могли осягнути і держав більше як 3,500 танків *смікалій, вих мате іялів
144,000 тон ви бух о- j що всі три великі потуги, себ-1 проблеми східних границі націстівських рук в совєтські.
давніше,
и ,
коли наш загал ще був замало свідомий, і j 195,000 троків джінів" мо-і Р » U98.000 тон то Америка, Англія та Совєтн, Польщі. Щодо вигублення польських
^ 'и%*9&ШіііШІіЯі%Щ&лШЩТЬ г 'гР г>гти - ш о б заповнити|_. [_._ ^ . '.." _' І сталі,'342-тон незалізних мета- згідно заявились за сильн іьну н,„Віи теж думає, дцо якщо це, . - . _ „
ирогалйну, яка д а в н о ' п о в с т а л а . Тому м > т и м о Т к ш - ї , ^ ш с ^ незалеЯТн^ 1
ольщу. іакоіі we/в,і**. „ - ^ ілєсінск. переконаний, що це
ЧИТИ ось той ювилейний рік організації ще прибут-| В О З І В - Воєнний матеріял був|робїв", сказав президент у Польщі, каже Велес, треба для го може вийти велика небез
зробили Совєти. Вони, казав
нами, що ще належатимуть д о минулого півстоліт-!використаний Совєтами на своїм звіті. стабілізації та замирення Ев- пека, бо може наступити иа- Лєсінскі, тепер видали доку
тя, до часів тому ЗО чи 40 років. Допервп потім мо;! = = = = = ропи. Але. каже він далі,!пруження відносні, між Злу- мент, в якім доказують, шо то
жемо зачинати нове- півстоліття з новим розгоном. Польша буде незалежною і .ченнмн Державами і Англією з німці розстріляли 11,000 поля
1 то таким, шоб ви дно. ДУЛО як на долоні, що ми вже.
не ті, щ о колись були, а Свідома, здисциилінована
Чи один повинен рішати? сильною тільки тоді, коли бу-1 одного-боку, а з Совєтами з ків, але їм ніхто не повірить.
де забезпеченою. А це може|другого,*до чого, як він каже, Лєсінскі остерігав польську
та ідейна американсько-українська громада. [наступити, поминаючи еконо- ніяк не треба допустити. суспільність перед больше-
Ось і тому треба всім нам поставитись тепер Тільки пишеться тепер про Чартеру. Одначе події, що на- мічну забезпеку та охорону з) Замітне ще й те, що в тому внцькою загрозою і доказу
дуже серіозно д о закликів головного уряду У. і І. реалістичну політику у відріз- ступили після тих конферен-1боку міжнародньої організа-1самому числі згаданої газети. -
Союзу, ЯКЩО хочемо використати отсей ЮВЙлеЙНИЙ нснию від ідеалістичної, що цій. вказують, що Атлянтійсь-іції, тільки тоді, коли Польща і що помістила ось такі погля- вав, що Сталін хоче запанува
рік д.їя добра організації. Во, щоб Ювилейна Кам- наділі повстає замішання, ко- кий Чартер десь щезає, як ідеібуде в добрих відносинах з|ди Велеса, є теж вступна стат- ти малошо не над цілим сві
ианія могла дійсно вдатись, вона мусить стати кам- тра то політика „реалістична", 1 про те, як Сталін його розуміє. І своїми сусідами, з народами, зітя, що менш більш написана втом. Він взивав поляків орга
панією цілого нашого загалу. Ціле наше громадян- а котра „ідеалістична". Цю за* і Тоді звичайно говориться, що{ якими вона межує. А далі, що > тому самому дусі. Стаття за-нізувати протести і посилати
ство мусить зрозуміти, щ о чути про 50-літній юви- гадку розвязує по части Тамес „реалістична" політика бере дуже важне, коли Польща бу-j являється за „радикальне" ви до Білого Дому і до Конгресу
лей української народньої установи, а в ній не бути, Вудлак у своїй статті в поне- верх над „ідеалістичною". Па де складатись з однородного і рішення, кажучи, що проблє- картки, в яких треба домага
не є д о б р и м Поступованням. І доперва тоді, як ось ділковім виданню газети „Вол ші прихильники лівого крила населення, себто не буде матиіма східних границь Польщі є тися відбудований великої
така моральна струйа в ньому відізветься в такий Стрїт Джорнал". Він пригадуеіне дуже то журяться таким по- таких великих національних тільки початком многих інших польської держави.
спосіб, як це повинно бути, Ювилейна Кампанія У. Н. конференції в Москві, в Каїрі, мішанням понять. Вони тогоіменшин, як це було в передво- проблем в Европі, що подібні * * * * * * * *
Союзу може увінчатись небувалим досі успіхом. та»Тегерані і надії до цих кой- погляду, що „Москва все має енній Польщі, де ті меншини до неї. Значить треба це вирі-
Та це вже залежить тільки від самого нашого'ференній привязуваиі, себто,[рацію" і щонсбудь зробить!викликували постійні зако.то- шити в такий спосіб, щоб
загалу. Тільки він один може дати на це відповідь. те> шо їх внелідом буде здійс- Москва, то це. на їх думку, є ти, бо були настроєні до Поль- можна ту саму методу примі-
Надіємось, що та відповідь буде добра і від серця. ,нення засад Атлянтійського Іі лише випливом ідей Атлянтій-іші ворожо. ворожо. і.ювати теж і до інших подіб-
•
козаків з позиції пятьсотиямн. Князь ііе дивився на стар-1 недалеко є ще більше їх сили! що маємо перед собою веронського підкоморія. І
а нехай вже й тисячею", підтри шин. не чув перебраики повер- Тизеигавзен байдуже»ніиюв га. і то ворога гідного, стій.-, —, Тепер, чей поведеться
ОЛ. ЛУГОВИЙ Права автора застережені (g) маної гарматами, своєї добір нувшого вояцтва, ні стогонів збирати своїх старшин. — На- кого. — не хамство, як зводив нам. — висловив надію старі..",
ної піхоти, аж виявилося тут поранених. Заглубнвся у себе, каз виконаю, ваша милість, - висловитись його милість, рот- Коморовськнй. — Ворог пере-
ЧОРНІ ХМАРИ ІЗЗА ПРИПЯТИ { зовсім не те, чого сподівали гнівно поглядав на козацькі і сказав відходячи. — Не беру містр гусарський,— кинув ко- мучений,
ся. Виправа вже коштує сотки позиції. Там по старому запа- тільки на* себе відповідально- лючку Кемеровському. — Пан-; - - Перемучені й наші воя-
Історична повість з часів Хмельниччини. @ людей. Переправу через Дні ианувала тишина. начеб бою сти за успіх, ство офіцнри не забули, що миіки, перервав його Донанай.
@ про підтримував шалений о- й не було. Про бій нагадувалні з Богом! - всі в початку бою.вважали о- -- Поведеться чи ні, а страт то.
23) Щ©<§®®© гонь дванятьох гармат проти тільки трупи на протилежном\ j г о князь прощав йо- копи пустими. От, тепер і зна- таки багато буде.
двох козацьких гарматок і ні березі, яких не волів ще під- Б а ' к||язя |ємо, з ким діло маємо. — Все рівно! Не дамо воро-
Бій змагався. Стояли під і до ближчого байдака... Вирн- один вояк литовської армії не мити старий Дніпро. П о т и х у ! . * подразисним гови
дубом Радзнвил виразно бачив Пали й'закривалися набігшою зміг ступити на козацький вал. князь підкликав команданта^^..,-;^^ старшин, навіть,, його І Иетак то вже, вашмосцьі передихнути, - озвався
п(ІМІЧНИКНі к К о-| і знаємо! .[рішучо Радзнвил.
як надали не,ред валами його хвилею. Виринали вдруге. 66- Першаж з козаками сутичка заговорив нова-
вояки, як від байдаків бігли ролнея. вимахували руками, обернулася в поразку литовців. німецького іншого полку, пол моровськнй та Мирський, не гом старий воєвода Стеткевич. (Дальше буде).
ковника Райнґольда Тизеигав посміли звертатись до нього з радий, що найшовся хоч один.І
вже десятками, сотками. По аж поки гяжкі панцирі не по- Поразка, й від кого? Від на-
зен;!; потиху, щоб не чуло о- порадами чи за розпорядка не впавший на'дусі старшина, j
сипалися стріли - і вони за тягнули їх на дно. Повітря швидко зібраної голоти, ні і
кружения, наказав йому двома ми. В душі вони признавали а ще більше тому, що й князь і
лягли. Натомісиь вискочили Прорізувалося розпачливими старих інвалідів! Шо всі ко
полками негайно форсувати недоцільність негайного тіо- слухав слів Донавая без по-1
зза валів козаки. Все змішало криками порятунку. Але не зацькі старі полки пішли в
ріку; всякою ціною рятувати новного наступу, але князевії дразнення. — Сил ворога ми не
ся. Не можна стало розрізни було як їх рятувати. Дільний похід з Хмельницьким старши
честь війська, — бодай вдер перечити не сміли. Раді булиб знаємо, не знаємо й хто в ньо-j
ти де козаки, а де свої. Ще огонь козацьких мушкетів ді- ни знали. Готові були рвати
тися в козацькі окопи. зійти з очей Князя, та не до го проводить. А й це багато
хвиля й литвини побігли на равив човни, що було, виткну собі волосся з голов зо стиду
Неможливо, ваша княж:і зволяла опускати його, свого значить. Від сносібностей ко-
зад до байдаків. Але й багато лися підбирати иотапаючнх... і гніву. Соромився неуспіху й
милість, — заперечив Тизен- вожда, військова лицарскість. манданта залежить не менше,
зісталося нерухомих, чорними Бачив Радзнвил як потаиа.іи князь, до того часу непобор
гаизеи шанобливо. — Даймо дисципліна. Не приймав пораз як від якрети сил.
масами вкрило пісок. Дивив байдаки, як вискакували у ви ний, славний боями в Еспа- воякам час оправитись від вра-
ся у другий бік і там бачив, j стрінь вояки. Переставали зма- нії. Франції та Швеції. Соро жінни нашого неуспіху. Від ки до серця один флегматич — Мусить бути хтось козац
як падали з високих веж гу- гатись з хвилями й несло їх мився й побоювався за свою ступом вояцтво пригноблене й ний Донавай, байдужий до по тву добре знаний! Кого будь
ляй-городйг1'') поцілені люди'.і вниз по Дніпру, несло й иів славу вояцьку, що так неждано не піде охоче у щоновний на разок і до перемог. Він ста Хмельницький не зіставив.
Чув зойки й благання иоря-{ затоплені чи перевернені бай була загрожена козацькими ступ. До завтра пригноблення рався князя розважувати: — Чув я,— вмішався Голов-
тунк\. Бачив як попадавші в даки. Уцілівші завернули на ворохобниками. Невже його трохи затреться... Не беріть неуспіху так чинський, — що тут мав би
воду поранені боролися з би зад до литовського берегу. О- слава ма.таб померкнути? Ні. болючо, княжа високосте. — бути той ватажок, Подобайло.
стриною, старалися доплисти гонь устав. Виконуйте наказ! ска Військове щастя змінливе, а — Рани Божі! Вся право
він того не допустить краще зав князь суворо. Будемо наш перший неуспіх, ще не славна шляхта опинилася у
Не могли литовські офіцнри
J") ^::ІЇ”Х: С
к , , , Г „ Г , ^ | з р о з у м п и . звідки козаки спро згниє! Сам поведе наступ на ждати завтрііннього дня, а поразка. Наша вигра в тому, Хмеля. Подобайло знаний " ° ДОВГІЙ СЛУЖБІ.-Пані В.
Для штурм.) йнцтещ. будувалися на|моглнся на такий завзятий о козацькі становища, мусить -їх;І гультайству козацькому поміч шб ми. хоч і зо значними стра шляхтич! _ забідкався Мир- ^ T ' P : . " 1 ? ^ ^ ^ Ж І Н К а ' К0 І
колесах, а для 'форсуі»анвя рік на
великих човнах. nif>. Вони сподівалися збити 'здобути... за той час може надійти. Десь тами, правда, переконалися. ,, ^. т
ра с.пжить в Американськім
ський. — Син Новгород-С.вер-'Червонім Хресті вже 46 років.
Ч. 28. СВОБОДА, ПЯТНИЦЯ, П-го ЛЮТОГО 1944.
вдшшгшшшгоАШиз^^ ІШШШШШМШІІШШМ&МШІ^МШІШМ
лю зараз по Богослуженню від містив спомини иеназваного по Дня 31. січня 1944 р. • померла
Д-р ВОЛ ОД. ГАЩИЦЬ O R . L_. Z I N S
год. 12—1. імени автора про Володимира членнця МАРІЯ ТИРЧИК.
УКРАЇНСЬКИЙ ЛІКАР, ХІРУРГ
110 EAST 16th STREET,
NEW YORK, N. Y.
Ьр. св. Арх. Мікаі.та, віл.
Целевича, котрого представ 330 У. II. Союзу в Стемфорд, Конн. І АКУШЕР Між 4-тою IJILIIIO й ІрвінГ ИлеГіс.
Щоденно від 9
690 S. 19 ST.. NEWARK, N. J. г. рано д о 8. г. веч. У неділі від 9. рано до 2. попол.
УКРАЇНСЬКІ НІМЦІ ВТІКА ляє як заступника голови УН- вітПрходнда з села Новосільц}, по
Сяні с Галичина. Ири смерти Tel.: E»tex 3-5066 (28-літнс заведення)
ЮТЬ НА ЗАХІД. ЛО і колишнього голову цеї; мхта 53 літ. Д о Союзу вступила У рилові і од ннн: Віл 1 д о 3 попол.;
від G до 8 ввечір.
(ОНА). — 3 Німеччини по організації, бувшого редакто мужа
відомляють, що тисячі зукра- ра найбільшого українського
1933 р. Покійна оставила в смутку
є в
Івана і одного енна, котрий
Армії десь за морем, та три
І від о ло
В неділі згіди
;:••!• з' умовою.