УКРАЇНСЬКИЙ

UKRAINIAN

ДНЕВЬШ
"і т

ї ї

-І.

Ч^Р

і

УРЯДОВИЙ ОРГАН ЗАПОМОГОВОІ ОРҐАН13АЦН УКРАЇНСЬКИЙ НАРОДНИЙ
СОЮЗ В ЗЛУЧЕНИХ ДЕРЖАВАХ АМЕРИКИ.

OFFICIAL ORGAN OP THE UKRAINIAN NATIONAL ASSOOATiON.

=

ТРИ ЦЕНТИь

РІК XUV.
=5=

Ч. 9. Джерзі Ситі, Н. Дж., понеділок, 13-го січня 1936.

-^-

DAItX

VOL. XLIV.

No. 9.

_

Jfireey City, N. J., Monday, January 13, IfcSfr.

I

THKEE

CENTS

H=

КОНГРЕС УХВАЛЮЄ ЗАКОН ПРО Б0НУС

ЯК ПОВОДИТИСЯ В ЧАСІ
ПОЖАРУ.

‚АРЕШТУВАННЯ ДЕФРАВДАНТІВ В СССР.

ЗНОВ ПОЛІТИЧНЕ ВБИВСТВО У СОВЄТАХ.

В Ташкенті арештовано 28 Згідно з вістками, що прийурядовців- під замітом спроне- шли з Москви, у сибірському
вірення на шкоду державного місті Бодайбо вбили керманискарбу біля міліона рублів.
ча місцевих варстатів направи
машин, Ґорчакова, що був
прихильником руху Стаханова.
БАГАТИЙ ЖЕБРАК.
Вбиство має політичне підВ Отвоцьку помер на 101-му ложжя. Арештували трьох ророці життя Юзеф Ќнот, що 60 бітників, що їх підозрівають
літ займався професійно жеб- у співучасті в акції протисораниною і з цього джерела зі- вєтських кол.
публиканців, 6 поступовців та всі 3 конгресмени з
ЯК УКРАЇНЦІ КУПУЮТЬ брав біля 100,000 злотих в гофермерсько -робітничої партії. Проти закона готівці й у вартісних паперах, а РОЗІБРАНЯ МОГИЛИ В ЛЕМАЄТКИ У ЛЬВОВІ.
лосували: 31 републиканців та 28 демократів. Конкрім цього купив собі дім у
ЖАЙСЬКІИ ЦЕРКВІ.
ґресмен Бирнс, предсідник палати, не потребував
„Курер ЛьвовеќЃ' — це орголосувати, але він просив, щоб його теж читати, і ґан, що нездужає хронічно на Варшаві. Спадкоємцями Кно
Від 1920 року громадяни Лета Є 4 сини і 11 унуків.
голосував за закон.
жайська уладжують що року
українську лихоманку і бачить
Увесь час, як на салі відбувалося голосування, уже ночами ріжні примари.
дня 1. листопада панахиду за
на ґалєрії сиділи представники трох ветеранських Той „Курер" у числі з 4. груд- ВЕЛИКА ПОЖЕЖА НА ПО- поляглих героїв У. Г. А. Кожорганізацій і нотували, хто голосує проти закона. ня помістив цілу статейку п. н.
ного року ставлено в церкві
ЛІСЬКИХ БАГНАХ.
„Лобі" ветеранів негайно взялося перепирати цей „Українці придбали великий
гарно прикрашену могилу з беВ околиці села Береззя, стозакон у палаті сенату.
резовим хрестом. Аж минулообєкт у Ринку". З неї довідуєлинського
повіту, занялися
го
року після поставлення момося,
що
якась
українська
ко
іПЕРЕПАЛКА МІЖ' СЕНАТОРАМИ И БАНКИРАМИ.
шувари і трави на багнистих гили зайшов до церкви косорція купила великий дім фірВАШИНГТОН. — Підчас переслухання перед
луках. З причини сильного мандант постерунку поліції,
Ціпера в Ринку і невдовзі
сенатським комітетом щодо амуніцій сенатори за- ми
вітру пожежа в недовгому ча- списав присутніх у церкві
перебудує все в середині, щоб
кидували банкирам Морганові, Ламонтові й Гвітні- там
сі обняла такий великий про- хлопців і приказав розібрати
могли приміститись'нові
еві, що вони робили натиск на президента Вилсо- українські
фірми. ,,3 цього стір, що всяка ратункова акція м о піл у.
на, щоб він змінив свою політику невтральности видно, — пише „Курєр" — показалася безуспішною. Во- Таким чином командант пона приязну супроти аліянтів.
що в акції купування обєктів гонь пересувався в західньому стерунку без дозволу свяшеБанкирі гостро відгризалися на ці закиди.
у Львові українці йдуть крок напрямі, перекидувався з мі- ника господарив у церкві, присця на місце, оминаючи в не- казуючи
Ламонт признав, що банкирі, котрі підписали за кроком уперед".
розібрати
могилу.
збагнений спосіб більші про- Взагалі відколи пов. староаліянтам позичку на 500 міліонів долярів, заробиА
тепер
послухаймо
ще
друстори болот. Море вогню пели за це півдесята міліона.
гої і третьої „автентичної" ресувалося з великою скорі- стою став п. Боґуславський,
розпочався там протиукраїнНОВА ФАРМЕРСЬКА ПОЛІТИКА УРЯДУ.
інформації тогож „Курєрка"
стю, викликуючи серед насе- ський курс. Заборонюють назперед
кількох
днів:
„МаслоВАШИНГТОН.—З^Білого Дому подано дальші
лення паніку. Околиці Береззя
подробиці про новий` плян фармерської політики, союз" купив, мовляв, за 100,- горіли цілу ніч, а на другий віть Шевченківські концерти.
який ухвалено в загальних нарисах на конференції 000 зл. фільварок Маєрівка з день запалилися луки в околи- Далі, не дозволяють поставити
президента Рузвелта з провідниками фармерів у 35 моргами на передмісті Льво- цях Плотниці. Звідсіля переки- в Лежайську на лісту громадських радних українців, хоч до
ва. А далі: „Українці хотять
Білім Домі.
нувся вогонь на багна лунин- тепер засідали в міській раді
ќулити гарну палату ПотоцьЦілий плян обертається коло консервування ких лри вул. Квверника. По- ського і пинськдго ( повіту. В два-три радні українці. Не доземельних^^аха.хств Америки. Обіймає .віеихеж плян середничить, кажуть, Дрез- свому поході вогонь дійшов зволюють у святі „Українська
аж до Городища (15 клм. відМолодь Христові" на похід і
асекураціҐ земельних плодів. Він теж буде потре- денський Банк".
Пинська). Тут вогонь розді- щойно по довгих трудах і забувати багато гроша.
Скільки в цьому всьому
лився на два річища: одно ни- ходах дозволили на обхід дов-ЗЕМЛЕТРУС І ОБВАЛ У КОЛЬОМБІЇ.
правди? Покищо нам відомо,
БОГОТА (Кольомбія). — У південній частині що при кінці листопада 1935 щило околиці громади Пинь- кола церкви.
Кольомбії скоївся в пятницю вночі сильний земле- р. купили кілька україн- ковичі, а друге підійшло під Загалом утруднений усякий
трус, унаслідок котрого в багатьох місцях повста- ців годинники в Ціпера, що самий Пинськ, нищачи око- культурно-освітній рух у поличні луки. Щойно великі до- віті. Здається, що перед при„Маслосоюз"
вивозить мали обвали землі.
щі згасили цю велику пожежу,
В одному селі, Ля Чорера, що лежить недалеко сло в околиці Маєрівки і найбільшу, яку памятає По- ходом до того повіту п. Боґуславський був старостою у
від міста Тукерес, згинули під обваленою землею що неодин українець хохів Л1ССЯ
Рівному і в Холмі. У кожному
би
купити
палату
Потоць200 до 300 осіб.
разі запровадив він у Лежайких, якби Дрезденський Банк І
УРЯД ЗАКИДАЄ МІЛЮНЕРАМ ПОДАТКОВІ
БАНДА ПАЛИВ.
ську політику цих нещаслид'ав йому більшу
позичку
КРУТАРСТВА.
вих земель.
на рахунок обнижќи платні...
Прокруаторія
в
СтаниславоВАШИНГТОН. — Рада податкових апеляцій
ві покінчила слідство проти
закидўе відомому мультіміліонерові Пієрові Дю
КАРА ЗА ВИНАРОДОВЛЮПонтові що він предложив фальшиві податкові ЗА ВИРАТУВАННЯ ТОПІЛЬ- банди паліїв, що за кілька роВАННЯ.
ків
на
терені
Підкарпаття
НИКІВ.
звіти з приходів'ў 1929-тім році. Кажуть урядники,
спричинила кількасот підпаПосли німецького населення
що міліонер записав у книжки, що він стратив веМіністер внутрішніх справ
личезні міліони на торговлі уділами, а цих уділів відзначив „медалею за рату- лів. Підчас прокураторських в Чехословаччині, д-р Люшка
доходжень виявилося, що всі і Франк, мадярського населенна ділі не купував і не продавав.
вання гинучих" з нараженням майже пожежі в долині Пруту ня д-р Шнеллє і польського д-р
У цей спосіб, кажуть урядники, Дю Понт „за- власного життя оці особи на спричинили браття Махмаш, Вольф. зложили в палаті спільтерені тернопільського воєвід- Мозес і Ной Тавн. У роках не внесення в справі закону
о щадив" собі на податку $617,000.
ства: Стефана Цимбалістого з 1928—1934 згоріло там кіль- про виконання 134 $ чехослоЗНАЙШЛИ НОВИЙ ЛІК.
Теребовлі за вратування муж- касот хат, господарських бу- вацької конституції. Параграф
РОЧЕСТЕР (Ню й о р ќ ) . — Д-р Елиот Джослин, чини, що тонув; Антона Кадинків, віль' і пансіонатів, а в цей каже: „Всякий спосіб напрофесор медицини в Гарвардськім університеті, ляндика
із Заліщик за вра :увиголосив тут на зборах лікарів відчит про своє вання жінки, що тонула і Кор- цьому в самих Ославах Чор- сильно(го винародовлювання
них 150 будинків. Тавни, як недозволений. Непридержуванвідкриття нового ліку на цукровицю (діябетес).
нила Осовського із СлоЗЦсл власники складів будівельно- ня цього принципу може заЄ це лік, подібний до давніше винайденої ш- Янівської, пов. Теребовля, за
суліни, але багато кращий. Передовсім не викли- виратування дитини з води. г`о дерева, дбали про якнай- кон признати проступком, за
більший збут. Намітивши собі який належиться кара". Внекує він злої реакції пО його вживанню..
даний
обєкт, при помочі кіль- сення послів взиває уряд предНа бактеріольогічнім семинарі^в рочестерськім
БАНКИР - ПИСЬМЕННИК
кох невідомих осібняків під- ложити проект закону про кауніверситеті демонстровано потім лікарям, як можДЕФРАВДАНТОМ.
палювали дім, а потім один з ру за насильне винародовлюна при помочі мікроскопа переконатися, на якого
братів зголошувався до пого- вання.
Паризький
банкир
Альберт
роду запалення легенів недужий хорує.
Шварц і драматичний пись- рільців і пропонував за відМІСТО ХОЧЕ НАНЯТИ КОПАЛЬНЮ.
меййик Альберт Забльон — ступлення асекураційної полі- ЧОМУ НЕ ВДАЛАСЯ БРАЗИФІЛЯДЕЛЬФіЯ.— Посадник цього міста пред- це дві особи в одній постаті. си відбудову дому. Крім цього
ЛІИСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ.
ложив раді міських тростісів плян заощадження Банкобець вів добре інтереси, скуповували старі обезпечені
Бразилійські часописи подамісту гроша, який місто видає на топливо.
а автор написав комедію „Ніч доми й опісля лускали їх з диють
ось-такі причини, чому не
Радить він місту виарендувати вўѓольну ко- є гарна", що мала великий у мом. Таким чином доробилися вдалась революція. Перша є та,
значного
маєтку.
Підчас
слідспіх. Одного дня банкир-пись
що в ночі 26 листопада полпальню.
менник попав до тюрми за ства виявилося, що в;змові з
ковник Нютон Кавальканті у
ЗНОВ МОРСЬКА ПОТВОРА.
ними
булл
війт
і
секретар
гроспроневірення 700 тисяч франВІКТОРІЯ' (Бритійська Колюмбія). — Міський ків депозитів, що належали мади в Ославах, -що видавали Віля Мілітар захопив і заарешфальшиві
викази спаленого тував важніших комуністичних
поокуратор і інспектор міських шкіл кажуть, що до клієнтів банку.
ін'вентаря, та тодішнійч комай- провідників і тим чином на санедалеко від Мечосина вони бачили на морю вемім -по'чатку спараліжував колику морську потв'ору з головою гейби коня та з^
НЕ ПОВЕЗЛО...
дант постерунку, що відповід- муністичні пляни. Друга притілом 15—100 стіп довжини.
чина була та, що самі комуВ Сантос (Бразилія) з а а р е ш . ^ кермував доходжеиням.
СТРАТИВ ЧУТТЯ;
ністи присиішили революційТОВанб
РОСІЙСЬКОГО
КНЯЗЯ
ІГО;
РОЧЕСТЕР (Ню Йорќ). — Лікарі признають
г
ний переворот: 3 дотелерішПРОЦЕС ЗА Й ГРОШІВ.
містичною недугу Романа Єпіґела^ вчителя ґшнасти- ря Долгорукого. Він був чле
ніх зізнань виходить, що- заном
ПІ
Інтернаціоналу
і
посеки боксу й пливання в рочестерськім університеті,
В Дрогобичі відбулася роз гальна комуністична революкотрий стЬатив чуття дотику. Він спить, їсть, роз- редником між урядом у Росії права
проти Андруха Лошар- ція в Бразилії була плянована
і
Престесом.
При
нім
знайде`ѓ
мовляє й працює в нормальний спосіб, але в руках
ЧННЇІ з Нагуєвич, обвинувачем на 5 грудня. Заскорі революно
важні
письма
щодо
комуЃногах н'е має чуття, се$то не чує, як його діткну^
ційні розрухи в Наталь прити Вігі не чує як защіпає собі ґудзики камізельки, ністичної революції в- Брази- ного за крадіж... 8 грошів спішили той плян. В кожнім
і хусточку вартости 10 ґроптів
лії.
Він
фінансував,
комуністичнатягає черевики на ноги або накладає капелюх на
ний рух у Бразилії і мав бути Суддя Ульман засудив обви фазі 5 грудня поліція і війT0Jl0
будучім комун†стичиім уряді нуваченого j i a тиждень ареш сько була всюди на поготів-,
J%ia$ відослали його до шпиталю, я роблять вв Бразилії
лю.
великим урядником. ту.

ВАШИНГТОН. — Палата конгресменів ухвали- У „нюйорськім шпиталі знайла поважною більшістю голосів проект бонусово- духів" на Статем Айленді вйго закона, на основі котрого кождий ветеран може' бух у четвер зполудня вогонь.
негайно дістати готівку за необдовжену частину У шпиталі було тоді 24 дітей.
Нічна доглядачка, що відкрисвого бонусового цертифікату.
При голосуванню за закон заявилося 356 кон- ла вогонь, негайно зарядила
ґресменів, проти всього 59, значить за закон було пожарні вправи з дітьми й вйколо б разів стільки, що проти нього. По обох вела всіх на безпечне місце.
сторонах голосували конгресмени без огляду на Діти думали, що це вправи, а
партії. За закон голосували: 279 демократів, 68 ре- не справжній пожар.

док'ладні обсервації над цією дивною недугою.

ЗГАДУЮТЬ АМЕРИКАНСЬКУ ЖЕРТВЕНКІСТЬ НА „РІДНУ ШКОЛУ"
ЛЬВІВ. — На загальних річних зборах „Рідної %
Школи" стверджено, що річний буджет цеї устано-`
ви виносить понад півтора міліонів злотих. В миминулому році зібрано титулом членських вкладок
20,919.18 злотих, шкільні оплати осягнули суму 300
тисяч злотих, а з добровільних датків вплинуло до
каси головної управи 131,740.89 злотих. В 20 повітах треба було крім оплат до централі збирати
гроші на вдержання шкіл Р. Ш. в своїх повітах. При
тім стверджено, що староства робили величезні перешкоди в збірках на Р. Ш., забороняючи навіть
коляду чи писанку.
Як відрадний прояв, читаємо у звіті Р. Ш. треба
підкреслити, що не зважаючи на господарську крізу,
еміграція зложила на Р. Ш. 26,232.23 зл., отже куди
більше ніж минулого року. Перше місце займають
українці Злучених Держав, що разом дали $3,900,
з чого через загально-народню американську установу „Обєднання" вплинуло $3,575.
Недобір „Рідної Школи" досягнув цього року
82,723.40 злотих.
УКРАЇНСЬКІ КОЛЯДКИ В ПАРИЖІ.
ПАРИЖ. — Офінор подає, що з нагоди Різдва
француське товариство „Огнище Миру" влаштувало конкурс різдвяних пісень ріжних народів, в якому взяли участь і українці зі своїми колядками. Виступив з боку українців чоловічий 'хор під орудою
А. Чехівського і здобув, як цього можна було надіятися, першенство між шістьма іншими хорами.
Перед виступом молодий студент Юрко Єреміів виголосив француською мовою реферат, що пояснював походження колядок та їх зміст. Ураїнський
виступ зробив таке добре вражіння, що товариство „Огнище Миру" думає відчинити українську
секцію.
КАРДИНАЛ — ПРИЯТЕЛЬ УКРАЇНИ.
ПАРИЖ. — Офінор повідомляє^ що ецископ
Бодріяр.""втдомйй учений і директор ^Паркзького
Католицького Інституту", що недавно зістав іменований кардиналом, є відомим приятелем України, і
як такий зістав в 1933 р. одноголосно вибраний
почесним членом Француського Т-ва Українознавства в Парижі, з якого то вибрання єпископ був
надзвичайно задоволений.
ЗАХОДИ ДЛЯ ЗАСНУВАННЯ УКРАЇНСЬКОГО
НАЦІОНАЛЬНОГО ХОЃУ.
ПАРИЖ. — Після довшої перерви українське
музичне життя в Парижі зачинає відживати. Тоівариство ім. О. Кошиця заложило невеликий, але артистичний хор і вживає заходів для заснування Українського Національного Хору, якого потребу
вже відчувається багато років.
Офінор подає, що цю справу треба повитати,
бо в Парижі від довг`ого часу нема порядного українського хору, а найліпші україн'ські співаки співають по козацьких та російських хорах.
УКРАЇНСЬКА ХОРЕОГРАФІЧНА СТУДІЯ.
ПАРИЖ. — 3 інформацій О'фінора виходить,
що внедовзі буде заснована в Парижі школа українського танку, яка на випадок успіху буде перероблена в постійну Українську Хореографічну Студію, на чолі якої станув би відомий балетний танцюрист Длугопільський, родом з Камянця, що тепер одержав постійне заняття в" одній з найліпших
мюзікголь у Парижі.
СИМОН ПЕТЛЮРА НА ФІЛЬМІ.
БЕРЛІН. — Дня 19 грудня в одному з кінотеатрів „Уфи" відбулася врочиста премієра великої фільми польської визвольної боротьби, що дає
повний образ життя і діяльности Пілсудського. Є
там знимки, зняті на Україні, в Винниці в 1920 p.,
де головний отаман Петлюра у супроводі польських старшин проходить здовж фронту почесної
варти і всідає до поїзду. У вікнах вагону бачимо
потім Симона Петлюру та Йосифа Пілсудського.
ДЕ НАЦІОНАЛЬНА ЧЕСТЬ?
КРАКІВ (Польща). — Найбільш україножерний
польський щоденник „Ілюстровани Курер Цодзенни" святкував 25-ліття свогб видавництва; 3 цеї
нагоди вислав гратуляційне письмо Український
Центральний Комітет, відділ у Кракові: Голова
цього комітету, Петро Самойлов, висловив тій
польській шматі від оборнців Річипосполитої з
1920 р. „найсердечніші побажаний успішного розвитку".
ПОМИНАЮТЬ ПРАВДИВИХ ПАТРІОТІВ.
УЖГОРОД (Закарпаття). — Між іменованими
єпископом Стойкою членами епархіяльної шкільної ради нема найбільше заслуженого священика, о.
Августина Волощина. Українці питають себе: щож
це-за епархіяльна нова політика?
ДБАЮТЬ ЗА СИРОТИ.
УЖГОРОД. — „Жіночий Союз" і жіноча секція Т-ва „Просвіти" влаштували „День Сироти^, з
Якого прибуло коло 3,000 корон прибутку дда$ирІі,

_J

Ч.

С‡ЮЬОДА, ИОНіІДІЛОгС 13-го СІЧНЯ 1936.
^VOBODA" (LIBERTY)

^.

Шкарадек:' 'Взаїмно" себе
контролювали.
Д-р Шлапак: На чому поля
(За грудень 1935)
гала ця контроля?
'
Џ
І ф
І ні І. І
Шкарадек: „Огльондалісен".
I. Прихід:
Д-р Шлапак: Що` це знаГ ПЕРЕСЛУХУВАННЯ СВІДКІВ.
чить: „огльондалісен"?
(З львівського часопису „Українські Вісти"), f
З перенесення
$ 105.25
Accepted for mailing at special rate of postage provided for in Section 1103
(29) Предс: Уісилям тб питане, Прихід у грудні
of the Act of October 3, I9i7, authorized July 31, 1918.
..,
1,498.40
Д-р Шлапак: Відколи ви обЗа оголошення редакція не відповідає.
Дня ЗО. травня 1954 р. об- 3Q. травня^ 1934 р. рішучо пісервували кімнату Карпинця
Разом
......".$1,603.65
Адреса: "SVOBOPV. P. О. BOX 346, JEfcSEY CITY, N. J.
сервував свідок дім, де жив знав Лебедя, бо оглядав його
крізь далековнд?
Карішнець. Нагляд тревав до крізь далековнд з віддалі 60
II. Розхід:
Шкарадек: Від квітня.
ѓод 22-гої, після чого пере- кроків.
.
'
Д-р Шлапак: А звідки зи а) Висилка до краю:
дав нагляд агентам ІІІкарад- `На `дальші запити оборони
обсервували цим далекови1) Визвольна боротьба ......$550.00
кові я Сордилеві. Від 22-гої свідок говорить про закупно
дом?
'
2)
Інваліди
525.00
„Довідуємося з достовірних жерел" — писав до 23-тої год. був свідок у хемікалій, що його полаго- Шкарадек: 3 противного
3)
Для
підсудних
на
варшавнюйорський тижневик „Нейшен" — „ідо в трудні мешканні Маршаліка, що зна- джував під$, ^рї(инець. - jськім суді
150.00 — купця Маршалі`
два італійські полки, що мали всідати на корабель ходияося напроти мешкання Максиміліян Шкарадек, стар- мешкання
4}
Політичні
вязні
50.00
ќа.
‚.
с
в однім південно-італійськім порті для виїзду до Карпинця. Пізніше аж до ший пбстеругіќовий слідчогб Д-р 'Шлапак: Чи Маршаліќ
5) Читальня „Просвіти" в Се24-тої
години
був
на
дембсхідньої Африки, збунтувалися й відмовилися їхауряду в Кракові, теж не памя- був на ўслугах поліції?
лиськах
ЗОЛЮ
ти. Вони не пішли. Супроти труднощів дістати кіцькім мості.
тає сьогодні подробиць об- Шкарадек: Ні, він нам
6)
Видавництва
в
краю
;
26.00,
виНа запит д-ра Павенцького сервації запідозрених у принаавтентичні військові інформації про Італію, це зовслугувався
з
чемносте.
7)
„Просвіта"
25.00
сім можливе припустити, що поступок двох полків свідок вияснює, що доручення лежності до ОУН у Кракові. Д-р Шлапак: А може
8)
Музей
Визвольної
Бороть25.00
ви
не є відорваною подією. Можливо, Що таких поч слідити Климншина отримав Суд ріши`в відчитати зізнання платили за ці послуги?
би
25.00
від начальника слідчого уряду того свідка зі слідства.
дій є більше, але ми про них не знаємо".
Предс:
Ухилям
то
питане.
9)
Письменники
25.00
Коли це могло виглядати на вістку, що була в Кракові, Білєвича, з кінцем Ці зізнання дотичили голов- Д-р Павенцький: Хто вам
10)
Український
Ш
п
и
т
а
л
ь
у
вислідом бажання цеї газети компрометувати Му- 1933 р.
но піде. Карпинця й КлимишиЛьвові
20.00
Свідок нераз обсервував, як на й покривалися з зізнаннями показував, що якраз цей то
солінія, то 9-го січня появилася в „Ню Иорк ТаймКлимишин?
11)
Сироти
по
українських
жовсі" вістка з Інсбрука, що в Мерано збунтувався пя- Климишин перевозив нелє- двох попередніх свідків.
Шкарадек: Я сам устійнив.
нірах
20.00
тий італійський альпейський полк та відмовився гальщину ОУН.
Д-р Павенцький: Як?
12)
Матерям
Біласа
і
ДанилиЗапитаний
прокуратором
НАСТУЃЃ ОБОРОНИ.
йти на війну в Етіопію. У цій телеграмі говориШкарадек: 3 власної обсершина
15.00
лося про І^ґрілянину офіцирів та жертви серед Рудніцьким, свідок подав, що У відповідь, на, запит д-ра вації.
, ,.
13)
Кошти
висилки
і
письм
.
.
.
10.05 $1,471.05
19.
червня
1934
p.,
підчас
друмужви. Лондонська газета „Дейлі Телеграф" поШлапака вияснює, що 30-го Д-р Пав.: Що це за „безпо- б) Почтова скринка
4.00
дала в той день телеграму свого мінхенського ко- юї ревізії в хаті Карпинця травня 1934 р`. обсервував Ле- сьредня" причина, що вас спо- в) Кошти љдержання канцелярії . . . .r .f .. ..
25.00
малу
заржавілу
респондента про цей бунт. До Відня, що вважаєть- знайдено
бедя, який того дня приїхав нукала до переведення ревізії
ся за приятеля Мусолінія, наспіли вістки про те, що бляшку, що відповідала фрр- до
Кракова, й перебував.у ме- 14. VI. 1934 у Карпинця?
Разом
$1,500.05
через австрійську границю перейшли коло дві ти- мою овалеві накривки пушки, шканні
Карпинця.
Предсідник ухилює це 1
яку вбивник кинув підчас
сячі італійських дезертирів.
III. Зіставлення:
На дальші запити відпові- тання.
Наступного дня газети подали звичайне запе- утечі.
Загальний
прихід
$1,603.65
Д-р
Пав.!
Чи
вам
не
було
дае свідок, що Карпинець і
речення італійського уряду в цій справі, якого
На внесок прокуратора РудКлимишин заховувався кон- дивне, що так довго обсерву- Розхід
1,500.05
зрештою можна було сподіватися без огляду на те, ніцького показано свідкові спіративно. Раз побачив сві- ете одних і тих самих? Чому
1
чи такі бунти були, чи ні; та того самого дня на- бляшку, яка знаходиться між док Климишина, як той ніс я- ви не „інґерували" скорше?
Остається в касі Обєднання з кінцем груспіли вже вісти, що подають не чутки, але факти, річевими доказами. Свідок кусь пачку з аптичного скла- Предс: Відхилюю це питай
дня 1935 р
'.$ 103.60
які можна провірити, а саме факти про вікачів з пізнає цей предмет.
ня і пригадую п. оборонцеві
ДУОбєднання
Укр.
Організацій
в
Америці.
італійської армії, які схоронилися до Югославії, НіОпісля зізнає свідок Фран61 про устрій у судах
меччини й Австрії. Показується, що до всіх тих цішек Капуста, старший по- Д-р Шлапак: Чому ви в артикул
(грошева кара).
слідстві
зізнали,
що
ЗО.
V.
країв утікали італійські жовніри. В самій тільки стерунковий слідчого виділу в
На чергу прийшов
н пе вичерпують пілости спра- ників зловили, Сваричевський
Баварії, наприклад, є їх коло 3,000. Велика їх части- Кракові. Цей свідок, так як` 1934 обсервували Карпинця Маршаліќ.,
— він попирає :вп"; пер- відповів: „Саме ні!" Коли того
на живе в таборах, але багато ходить вільно вули- його попередник, переводив від. год. 22-гої до 1-шої, а по- Д-р Шлапак: — Ви зізнали ви
ший внесок. Далі заявляє обо- дня прийшов Сваричевський
тім
ці
зізнання
ви
відкликали?
цями міст.
обсервацію в Кракові. З уващо „колега" Чиже- ронець, що Сендур, якого, віз- домів, свідок не знає. В кілька
Цікаво було би розглянути, що заставило цих ги на те, що свідок не прига- Шкарадек: Зайшла „помил- увичслідстві,
просив вас... Чому ви йо вали на розправу як свідка,' днів опісля отримала Кашерока".
людей утікати з італійської армії. З усіх донесень дує собі тепер подробиць тіТепер фігурує на розправі як ва картку від Сваричевського
наз'вали „колега"?
видно, що втікають тепер передовсім не-італійці. єї обсервації, суд рішив від- Д-р Шлапак: На якій під- гоМаршаліќ:
знавець.
з проханням переховати річи.
Бо
приходив
до
Отже німці з Тиролю та хорвати з приадрійських читати його зізнання, зложені ставі, ви подавали тоді мінути? мене.
У відповідь на останню за- Свідок пізнає в Лебеді то:
Шкарадек`
мовчить.
країв. Люди, що не признають Італії рідною кра- в слідстві.
Д-р Шлапак: Чи часто трап- Д-р Шлапак: Ви переводили ввагу д-ра Шлапака вносить го, що мешкав у Кашерової
їною, люди, забрані в Італію проти їхньої волі. Не
Зізнання отого свідка доти- ляються у вас такі помилки? обсервацію Карпинця й Кли- прокуратор, щоб суд ствер- як Сваричевський.
багато є таких людей в Італії, котра назагал є на- чать тих самих подробиць,
див, що Сендур, на внесок На внесок прокуратора суд
. ;
ціонально однопільною державою, а проте навіть у про які говорив свідок Чиже- Предс: Ухилям то питане. мишина?
прокуратора, фігурує як зна- відчитує кілька уступів із зіМаршаліќ:
Так,
на
просьбу
ній недержавний елемент викликує страшну демо- вцч, бо обидва вони спільно Д-р' Шлапак: Чи Карпинець Чижевича.
вець. Якщож іде про покли- знань того свідка в слідстві,
і Климишин вистерігалися себе
ралізацію в армії.
виконували службу.
кання
проф. Дзевонського, то тому, що в деяких подробиД
р
Шлапак:
Чи
ви
з
чемно
:
взаїмно в публичних місцях?
Можемо представити собі тепер, як будуть виСвідок потвердив у цілості Шкарадек: Ні — навпаки, сти відступ'или йому свою кім- про те можнаб говорити щой- цях вони рццщлися трохи від
глядати на війні армії таких національно мішаних свої тодішні зізнання.
но після вияснень піде. Кар- теперішніх.
дуже часто проходжувалися нату до обсервацій?
держав, як Чехословаччина, Румунія, а передовсім
пинця. Доки ще нема таких
Маршаліќ:
Ні,
він
мені
плаНа
запит
предсідника,
чи
Польща й Росія. Кожда з тих держав буде споді- зпосеред підсудних пізнає разом- по вулицях і взаїмно тив 45 зл. місячно.
вияснень — нема вирішення
ЗІЗНАННЯ ВЯЗНІВ.
себе
відвідували.
ватися закріпити населення в одну цілість при по`' Карпинця й Климншин'а, свіПредсідник: Прошу подиви фактів, що захиталиб тезою
Д-р
Шлапак:
То
значить,
що
мочі війни; а тут якраз війна розложить армію й
тися на лаву підсудних і по- проф. Дзєвонськгоо. Нема — Черговий свідок, Ярослав
показує даних обвинува- поведінка була їх... яка?
запілля, а тимсамим здеморалізує центральний док
каже прокуратор — причини Штойко, перебував у вязнйці
чени.х.
Шкарадек: Конспіративна. казати, кого пізнаєте з цеї завізвати
Уряд.
знавця. Позатим в Равічу за діяльність в ОУН.
Свідок у відповідь на запит Д-р Шлапак: На чому поля- обсервації.
Бережися, Польще й Росіє! Як з кози шкіру
карна
процедура
знає тільки Свідок намагається говорити
Свідок
Маршаліќ довго
д-ра Павенцького подає, що гала ця конспірація?
деруть, то вівці знак дають.
приглядається і врешті пока- вияснення, що їх складає об- по українськи, однак, упімнезує на Качмарського — це винувачений, а не його обо- ний предсідником, зізнає по
польськи.
буде".
j мати й нічим не турбуватися, Климишин; а на Підгайного — ронець. Оборонець піде. Кли- Лебедя ,і Малюцу свідок
Ф. Арўе.
мишина,
д-р
Павенцький,
приСтан того честигідного чо-,як моя сусідка, але це нічого це Карпинець.
єднується до внеску д-ра Шла- знає, однак лише з академічловіка викликав у мене щире не помагало. Остаточно я не Предс: Пізнаєте їх?
ного життя. На терені органіпака.
Марш.:
Так...
спочуття, бо він був чоловік бажав собі'-такого щастя!
Суд проголошує постанову, зації не мав з ними ніяких
над вираз розумний і найліп- Така відповідь мене глибше Предс: Катего'рично?
якою
відкидає внески оборо- звязків, бо сам він теж до
шої волі. Я зрозумів, що чим зворушила, якўеє інше: я ввій- Марш.: Так.
ОУН не належав.
Підчас моїх подорожей зу- моєї думки мені невідома, але він більше мав світла в голові, шов сам у себе й спостеріг, що Предс: А може ви помиля- ни.
стрів я старого браманця (ви й основа моїх рухів є теж для й почування в серці, тим біль-(я не хотів би бути щасливим єтеся?
Рівночасно постановив суд Проќ. Желєнський: Таж ви
знавця індійського бога Бра- мене утаєна: не знаю, для чого
долучити
. до актів справи призналися до звязків із ЛебеМарш.:
Ні,
добре
його
тямше був нещасливий.
під умовою, що був би бездумми), людину, повну второпно- існую. Тимчасом мене що дня
знимки Чемеринської й ФедИ- дем і до приналежносте до
лю; він там мешкав.
сти, дуже бистрого ума й ве- засипають запитами на всі те- Того самого дня я зустрів ним сотворінням.
ОУН тоді, як вас переслухувани.
Предс: Підсудний Климиликого вченого. Що більше, мн; треба відповідати; я не ма- старўшќу, сусідку доброго Я звернувся з тим до фільо
ли в справі замаху на советбраманця;
я
запитав
її,
чи
во
Навязуючи
до
тієї
останньої
шин,
прошу
встати.
Може
це
софів
і
вони
підтвердили
мою
він був багатий, а тимсамим ю нічого розумного в запасі;
постанови, д-р Ганкевич вно- ський консулят.
іще мудріший, бо, маючи всьо- говорю багато, й, коли скінчу на колинебудь журиться, що не думку. „А всетаки, сказав я, той?
знає,
відкіля
беруться
в
неї
є якась суперечність у такому Марш.: Так, так, я помилив- сить, щоб суд додатково за- Штойко: Ті зізнання зложив
го подостатком, не потребурав говорити, маю почуття ніякодумки й почування. Не зрозу способі думання: бо остаточно, ся. Це той.
візвав свідка постерункового я під впливом змучення і понікого обманювати, його дім
вости й сорому до самого' се- міла навіть питання: вона ні про що йде справа? Яка ріж- Опісля таксамо пізнає сві- Тшцінського, щоб показати тім їх я відкликав. Я обтяжив
вели дуже складно три. гарні
коли не призадумувалася над ниця в тому, чи я розумний док Карпинця.
йому знимку Федини, бо цей Лебедя, бо поліція сказала
жінки, що навипередки ст.`ра- бе.
„Ще
гірше,
коли
мене
запи
тим, ані на хвилину не турбу- чи дурний? Що більше: ті, що На цьо№у розправу закінче- постерунковий заявив, що ба- мені, що він за кордоном. Я
лися йому приподобатись; котають,
чи
Брама
(індійський
валася думками й домислами, живуть задоволені зі свого но.
чив його на Краківськім пе- думав, що не.зашкоджу йому
ли браманець не забавлявсяў з
й тоді видумав цілу низку обсвоїми жінками, тоді займався бог) почався з Вішну, чи оба що зганяли сон з повік бра- існування, є ціЛкрм певні того, По закінченню
розправи редмістю.
ставин.
є
вічні.
Бог
мені
свідком,
що
манця.
Вірила
з
цілого
серця
що вони задоволені; ті, що (17.30) прокуратор дозволив Цьому внескові противиться
фільософуванням.
не маю про те найменшого у- в переміни Вішну й колиб тіль- розуміють, не є в однаковій
прокуратор Желєнський, мов- На запит проќ. ЖелєнськоПоблизу його дому, що був явлення; видно це з моїх від- ки мала час від часу воду з мірі певні, Що вони добре ро-( Гнатківській на побачення зі
ляв,
цю знимку показували го, чи свідкові відомо, що інгарний, виставний і окружений повідей. „Ах, преподобний от- Ґанґесу, щоб ополоскатися, зуміють. Тоді ясно, що краще своєю мамою.
ший член ОУН — Маєвський
чарівними городами, мешкала че — говорять — відповідж вважала би себе найщасливі вже позбутися розуму, якщо Гнатківська залишається на вже Тшінському в слідстві.
теж зізнав ті самі подробиці,
Суд
і
той
внесок
оборони
стара Індійка, глупа й доволі нам, чому це так, що зло за- шою людиною під сонцем.
свідок не відповідає.
він приносить нам тільки свойому місці; мама сідає ` в відкинув.
вбога.
лаву „адвокатську"; міцно і
ливає цілу землю". Я є тоді в Зворушений щастям тої бід-# страждання".
З черги приступає суд до Проќ. Жел.: Нам тут сказаБраманець промовив одної такому самому клопоті, як ті, ної істоти, я вернувся до фі- Всі погодилися зі-мною, але довго цілуються. Доня раз дальшого переслухання свід- ли, що ви підчас переслухання
днини: „Я хотів би ніколи не що запитують мене про те; ви льософа й сказав: „Чи не со- я не знайшов між ними нікого, враз цілує руки, своєї мами і ків. Як перший свідок зізнає просили, щоб вас довго переслухували, бо так з місця не
народитися". Я запитав — чо- яснюю їм закони, що все ді- ром тобі бути нещасливим, що був би го†бв 'віддати свою тулить до свого розпаленого Рўжа ГлІценштайнова!
можете
Признатись до вини, й
му? Відповів: „Студіюю від ється якнайкраще; але ті, яких тоді, як та старўшќа, твоя су- мудрість за почуття -щасливо- лиця.
Свідок мешкала у своєї се„всипати"
співтоваришів; мосорока літ і бачу, що можу зустріла руїна чи каліцтво на сідка, про ніщо н'е думає й по- сти. Я переконався з того, що Інших підсудних нема.
стри г-г Ем. Кашерової, в якої
вважати тих сорок літ за втра- війні, не хочуть у це вірити, чувається' щаслива? — Маєш не тільки ми Тѓрйвязуємо вагу В другій лаві "(для підсуд- дня 15. травня 1934 винаймив вляв, потім 'не моглиб перед
чені; навчаю інших, а сам ні- я теж ні. Ховаюся до дому, рацію — відповів браманець, до щастя, але--ще більшу при- них) Підгайний і д-р Ганкевич кімнату .Сваричевський — Ле- ними оправдатись.
чого не'знаю; цей стан викли- пригноблений власним- незнан- — я дуже часто повторював вязуємо да розуму. Але про це в кутку щось конферують. бедь. Субльокатор не говорив, Штойко: Ні, це неправда.
куе в мене стільки упокорен- ням і цікавістю. Читаю давні собі, що я був би щасливий, можра би ще багато говорити. Спроваджують також Рака. на як довго винаймає кімна- Мене мучили довгими- переня ft несмаку, що життя мені книги, але вони тільки подво- якби міг так про ніщо це дуПереклав М. (Д-р Ганкевич боронить їх ту; додав лише, що приїхав на слуханнйми ї під кінець сліднабридло. Я народився, живу юють темряву довкола мене.
всіх троє — також Лебедя). студії.
ства.
в часі, а не знаю, що таке час. Звертаюся до інших браманців:
Проќ. Жел.: А коли ви при^
Востаннє
бачила
свідок
Знаходжуся в точці між дво- одні кажуть, що треба вживазналися до вини, чи тоді приВ1ДКИНЕННЯ
ВНЕСКІВ.
Сваричевського в день убив- мінено до вас якісь регуляміма вічностями, а не маю ні- ти життя й сміятися з людей;
Адв. Щдапак заявив, що` в ства міністра Пєрацького, десь нові полекші?
якого уявлення про вічність. Я інші думають, що щось знасправі хемікалій може зложи- у год. 19-тій^ Сваричевський Штойко: Цілий час однакостворений з матерії, думаю, а ють і розгублюються в недо
ти вияснення аб^ сам піде. ніс воду в склянці й розілляв во зі мною поводилися.
ніколи не зможу розізнати то- річних домислах; все це тільки
Карпинець, або теж він — її. Коли свідок спитала Свариго, що творить думку; не знаю, скріплює моє гірке самоггочут
його
оборонець. Чому, 'що ви- чевського, чому так хвилю- Проќ. Жел.: Отже бачите,
тя.
Буває,
що
доходить
у
мене
чи світовідчування є в мене
ріпіення проф. Дзевонського, еться, Сваричевський відповівѓ що неправдою є, наче би влапростою властивістю, як хо- до одчаю, коли подумаю, що
що знаходиться в. актах спра- „Сьогодиі страшний день, бо да мстилася за те, що в сліддження, травлення й'чи я ду- по всіх дослідах не знаю ані
ви, з уваги на брак вияснень вбили міністра Пєрацького" j стві не признаються.
ма'ю головою таксамо, як бе- відкіля я взявся, ані хто я, ані
ніде. Карпинця, є некомплєтиіІКоли свідок спитала, чи вбив
(Далі буде)
руками. Не тільки основа куди, я йду, ані що зі мною
FOUNDEO 1893
Bfcraiataa newspaper published dally except Sundays tod holidays
Owned by the Ukrainian National Association, Inc.
a! 81-83 Grand Street, Jersey City, N. J.
Edited by Editorial Committee.
Katered as Second Class Mail Matter at the Post Office of Jeresy City, N. J.
on March 30, t 9 l t under the act of March 3, 1879.

СУД НАД УКРАЇНСЬКОЮ МОЛОДЮ
ЎВАРШАВІ

ЩО ЇХ ЖДЕ?

ІСТОРІЯ ДОБРОГО БРАМАНЦЯ

ВПРОДОВЖ СІЧНЯ ПАМЯТАИТЕ НА
РІДНУ ШКОЛУ В РІДНОМУ КРАЮ, ЗБИРАЙТЄ ДАТКИ ПРИ ВСЯКІЙ НАГОДІ

v=

КАСОВИЙ ЗВІТ ОБЄДНАННЯ

іЩЩЩЩ

Ч. 9.

СВОБОДА, ПОНЕДІЛОК, 13-го СІЧНЯ 1936.

НА БИЎЧІ ТЕМИ
ДЕ ЗРАЗОК?

ЩО КОШТУЄ ВІЙНА?

КОРОЛЬ АМУНІЦІЇ.

ПОДЯКА.

' ' "'І'- 1

і

її

м і,

і ),, ш і'

і

п

ІСТОРІЮ УКРАЇНИ

МАСАРИК ЗРІКСЯ ПРЕЗИДЕНТСЬКОГО УРЯДУ

Під таким заголовком написав Роберт Нюмен книжку Я, нижче підписана, склапро грека Василя Захарова, даю щиру подяку всім увідомого торговця амуніцією, часникам похорону мойого
котрого недавно ОДИН протіо- мужа Івана Фариняка, і` 'тим,
відник у Ню Иорку називав які в моїм
тяжкім горю
наймерзеннішим чоловіком у несли мені розраду й засвіті. Інші називали його „та- спокоєння. Також щиро дярабанщнк для бога війни Мар- кую членам від. 109 У. 'Н. С.
са", „містичний чоловік Евро- в Бетлевіл, Па., та тим, що
ии",
„продавець смертей", і зложили вінки.
так далі.
Марія Фариняк, вдова.
Пишеться у книжці, що як
Захаров збирається продавати
комусь гармати, то він усе ВСТУПАЙТЕ ГРОМАДНО
прибирається відповідно до В ЧЛЕНИ` УКРАЇНСЬКОГО
ролі, яка буде найпопулярніНАРОДНОГО СОЮЗА
піа в того, кому він збирається продавати гармати. Наприклад, збираючися продавати Михайло Зощенко.
гармати царському урядові,
він наперед довгий час виробляв собі славу відомого зводителя жінок. Він винюхав, що
Микола Дмитрович Огірчиків, почтовий служця роля на царськім дворі мобовець, святкував сьогодні скромне родинне свято.
же найскорше викликати заціЯк пробудився .вранці, звернувся до жінки з люкавлення до нього та дати йобою усмішкою:
му нагоду продавати гармати.
— Д о к і й к о ! . . . Дня десятого цього місяця миНема в цьому нічого ново- нае точно десять літ, як ми щасливо побралися.
ю. Адже в інших кругах не Повідомляючи про це, складаю тобі найщиріші
можна продати свого товару, бажання.
поки не заграється ролі святУ блакитних очах Огірчикова засяла радість,
ця, що на жінок ніколи й очей та він скоро здавив її. Огірчиків приготовив для
не підводить.
жінки приємну несподіванку. Ще вчора вечором,
заки скінчив працю на почті, уложив відповідну
ВИСОКА ПОЛІТИКА.
телеграму з бажаннями. Дав її дижурному тов.-іришеві Стулчикові, щоб вислав щойно сьогодні
Захаров, видно,
великої вранці. При цьому запримітив інтимно приятельдумки про себе за це вміння ським голосом:
вдавати такого, якого його
— Це її дуже врадує, розумієш?... Таж моя
покупець припадково в дану стара всеньке життя, а живе вже трицять два роки
хвилю поважає.
— не одержала ні одної телеграми, розумієш?
Та не знати, чи є в тому
За хвилиночку прийде листар і дасть їй телєщось високе. Не треба аж лю- граму.
Найважніше, `щоб не зрадитися передлини, щоб таке вдати. Загаль- ч а с н о . . . Огірчиків наслухував, щоб переконатися,
но це відома штука між звіря- чи не чути вже на сходах листаревих к р о к і в . . .
тами. Великим майстром цеї
Сіли до снідання. Розмріяні шлюбним ювилештуки є, наприклад, ящірка єм, стали згадувати давні, молоді часи: як то перехамелеон. Вона прибирає на шіптувалися в паркових алеях, як тихо зітхали, як
своїй шкірі барву свого ото- тьохкав соловейко... Нараз хтось застукав до
чення. Сидить на брунатній дверей! . '
`,
. ;
гнльці, то і її шкіра брунатна.
- Щоб іще було більше вражіння, Огірчиків ноПерелізе на лист, то її шкіра зіхнув і сказав від несхочу:
,
позеленіє. Перелізе на ясно— Вийди, Довійко, на коридор, щоб зінденти-.
сірі камінці, то тут ЇЇ шкіра
вже так уложиться, що вигля- фі кувати гостя.
Евдокія Пантелеївна вернулася з коридора здидає як ті камінці.
вована
та'сердита:
Дурниці!
Дивовижа`... Телеграма. До мене.
Як це робить ящірка, маленьке, слабе' безборонне со- Виразно написано: Евдокія Огірчикова. Нічого не
творіння, то може в' тому є розумію!
Перечитай, `то зрозумієш!
щось подиву гідне. Але що —
ТУТ подивлятиѓ, коли хамелеоТа як жінка перечитала телеграму, ще більше
Ііа наслідує „король амуніції"? здивувалася.
J
.
__... :-,..,,.

О

митні

ги всім перед очі, де є прав- сарик своєю активною піддержкою українських наукоМасарик дав коротке озна вих установ і шкіл у Чехослочення демократичного способу ваччині дав Доказ, того, що
вирішення державних і гро- його ^слова про людяність він
мадських справ: „Демократія говорить щиро. Український
— це дискусія", писав- він за- національний рух Масарик знає
довго перед світовою війною. з власного досвіду. В засаді
Масарик — це жива совість він визнає, що українцям насвого народу. Він усе вчив сво- лежиться право на незалежне
їх громадян, що в суспільнім існування. Але Масарик — режиттю кожда одиниця повий- аліст дивиться в корінь річей.
на мати відвагу в обороні сво- Для здобуття самостійности,
го права і боротися за чесне каже він, не досить сприятлигосподарювання громадськи- вої міжнародньої ситуації: треЗАМОВЛЯЙТЕ У КНИГАРНІ „СВОБОДИ" КОРОТЕНЬКУ
ми грішми: „Не боятися 1 не ба мати зорганізовані внуткрастнн — це другий клич Ма- рішні сили. Знаючи цашу украсарика.
їнську несвідомість, Масарик
Як учений, Масарик має свій раз сказав: „Нехай українці
для дітей у чотнрох частих з дуже гарними Ілюстраціями М. Фартуха.
погляд на історію розвою люд- докажуть, що вони дозріли
1-ша книжечка:'
-.
ц.
ства і зокрема цивілізованих до незалежности"!
КИЇВСЬКЕ КНЯЗІВСТВО . . .
20
народів. Масарик був і є при- Ці слова чехословацького
2-га книжечка:
хильником політичних метод і державного політика треба нам
устрою анґльо-саксонських на- усім добре памятати. Цей
ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА . . . . . 20
родів. У своїй „Світовій ре- пильний чужинець звернув у3-тя книжечка:
волюції" він показує, що похід вагу на нашу найпекучішу боу
КОЗАЧЧИНА
.
20
визвольних
демократичних лячку — на нашу недостатню
ідей почався від західніх кра- організованість, що й було
4-та книжечка:
їн (Англія з її революцією 17. причиною упадку нашої дерУКРАЇНА В НЕВОЛІ . . . .
20
віку), з Франції, з Америки. жавности в p.p. 1918—1919.
З тої коротенької Історії України ваші діти пізнають бувальщиМасарика не переконують гіН. В.
ну рідного краю й народу в тих славних часах, коли Існувала велика
стеричні вигуки тих, які пропоУкраїнська Держава й коли опісля опинилася в неволі.
відують, що, мовляв, „демоЯКА БУДЕ МАЙБУТНЯ
кратії прийшов кінець", і вкаХто замовить усі чотири книжки разом, дістане їх за 75 ц.
ВІЙНА.
зують на поширення диктатур
"SV0B0DA," 81-83 GRAND ST. (P. D. BOX 346), JERSEY CITY, N. J.
в Європі. В своїй новій книзі Всі позиції в польськім дер„Шлях демократії" Масарик жавнім буджеті по стороні випише, що за демократію, за датків зменшили, крім одної:
;
свободу людини, за волю пе- видатки на військо, хоч вони
реконання треба боротись. Ко- у відношенні до інших податли говориться, про крізу демо- ків найбільші.
кратії, то винна не ідея демо- Обороняючи
(Допис із Чехословаччини).
недоторкал .кратії, а самі люди, що не до- ність військових видатків, чаросли до демократичної саПрезидент Масарик, „батько ра, правляча партія не допу- моуправи. Масарик нагадує чи- сопис польських військових
Є щось трагічне в людській
долі. Від природи людина, що народу", творець самостійної скає до голосу опозиції, не тачам, що демократичні наро- кругів, „Польска Збройна", наживе, мусить врешті постарі- Чехословаччини, належить до терпить критики. Диктатори — ди — англійський, голянд- нодить слова француського мітись і вмирати. Слабне орга- найбільших постатей Европи .Сталін, Гітлєр, Мусоліні — ви- ський, бельгійський, францусь- шстра війни, полк. Фабрі: „Ти і
нізм, слабнуть духові сили, по- 20. віку. Син кріпака-робітни- магають від мас сліпого послу- кий і інші — мусіли довго і човочасної зброї створює щю
ка, призначений від дитячих ху своїм приказам і кличам. Во- тяжко боротися за вільний істину, що майбутня війна бугасає енергія.
Незадовільний стан здоров- літ до професії коваля, він ни намагаються здобути в на- державний устрій. Тому він де віііною всеобіймаючоіу.
ля Т. Ґ. Масарика, чехосло- завдяки щасливому збігові об- роді лише почування—гнів, ра- не вірить у те, що терор і дик- Треба це розуміти так, що не`
вацького президента, приму- ставин та через власну енер- дість, надію, ненависть з при- татура можуть надовго запа- буде фронтів, чи небезпечних
шував його ставити домагання гію стає вчителем, студентом воду дійсних або вигаданих нувати. Ці хворобливі форми відтинків краю. Не буде також
до своїх співробітників, щоб університету, професором фі- диктаторами явищ і фактіа уступлять своє місце демокра- різького розмежування між вояком в однострої і цивільним
вони дали згоду на його у- льософії, 'послом до австрій- громадського життя. Диктато- тії.
вояком. Війна захопить усю теступлення з президентського у- ського парляменту. За свгто- ри все числять на масову псиряду. Ще підчас недавнього вої війни зорганізував Маса- хозу, на „ірраціональне", щоб Наука президента Масарика риторію і все населення".
його вибору на президента че- рик чеську заграничну рево- загіпнотизувати народні маси, була основою, на якій 'збудо- Коли вдуматися в ці слова
хословацької републики, 1934 люцію проти Австро;Угорщи- зробити їх слухняним знаряд- вана чехословацька републи- військового фахівця, то воьн
року, Масарик відмовився дати нн; він був іще перед кінцем дям для своїх плянів. Це по- ка. В середній Европі це єди- говорять дуже багато, а вже
свою кандидатуру їіід голосу- війни визнаний державами ан- літика фантазій, що часто кін- на держава парляментарної де- найбільше нам, українцям, що
вання. Але послухав ради 'і танти за голову уряду Чехо- читься для самих диктаторів мократії. Ні комуністи ані фа- живемо на грані двох світів.
шисти не мають тут надій на
прохань своїх приятелів і іпо- словаччини. Від 1918 року Ма- катастрофою.
те, щоб їм запануьати в дерслужив для добра держави ще сарик — президент чехослоПолітика демократичного жаві.
Пан Шкорупій купив жінці'
півтора року. В березні 1935 вацької републики.
типу
теж не забуває про люд- Перед авторитетом гумані- на імянини лиса. Жінка огляроку Чехословаччина святку- Масарик належить до полівала 85-літній ювилей свого гиків демократичного характе- ські почування, але вона кладе ста-демократа Масарика схи- дає та каже:
першого президента. Але цей ру. Сучасна політика в усіх більшу вагу на те, щоб народ- ляють голову й Українці. Ма- — Петре, мені здається, що
рік був останнім для прези- державах звертається до на- ні маси не тільки вірили, не сарик боронив самостійність цей лис фальшивий.
денства Томи Масарика. 14. родніх мас, намагається при- тільки надіялись, ненавиділи, української мови перед мо- — Це тобі так здається, —
грудня 193$ року він подався тягнути їх до себе. Це робить- але й розуміли, чому вони це сквофілами в австрійськім пар- відповідає чоловік. Зрештою
до димісії. Переговори про ся ріжними способами у краї- і те мають робити. Бо в демо- ляменті ще 1908 року. Засу- навіть найправдивіший лис
своє устуллення почав ще в нах демократії і в країнах днк- кратії не спить критика, і вза- джував утиски Українців у Ро також фальшивий, то вже талистопаді.
татури. Там, де панує диктату- ємна контроля дозволяє пока-)сії перед світовою війною. Ма- ќа лисяча вдача.

Дж. П. Морґан, американський банкнр, сказав під присягою перед сенатським комітетом для розсліду амуніцій,
що в часі війни він дістав від
аліянтів ЗО міліонів долярів як
комісове
за посередництво
при продажу амуніції.
Коли Морґан дістав ЗО міліонів долярів комісового, то
скільки заплачено за амуніцію?
Це питання` цікавить мене,
бо в Америці є люди, які люблять говорити, що якби американські українці не були
розстратили тих грошей, які
вони зібрали на допомогу рідному краєві в часах боротьби
за самостійність, то український народ був би добув собі самостійність.
Американські українці зібрали були на цю ціль коло
$100,000.

Про промову президента
Рузвелта до конгресу з .нагодіі відкриття нової сесії конґрссу написали італійські газети, ідо це церковна проповідь.
Чи в своїм подражненгію
щ:ю промовою італійські 'ґазетярі добре зловили сутню
признаку промови американського президента,
можна
сумніватися.
Одно добре, що звернули
увагу на цей бік промови. Бо
справді є промови, що беруть
собі зразок з церковних проповідеи. Є теж політичні промовн, що беруть собі за зразок промову адвоката до приоіжних суддів. Ще інші промови взоруються на промові
вчителя до дітей. Ще інші нагадують нам промову Генерала
до вояків. А є промови, що ЯК РОБИТИ, ТО ЧОМУ ВЖЕ
нагадують плач жебрака під
НЕ ДОБРЕ?
під плотом. У деяких народів
такі промови найпопулярніші. Щоби здержати заворушення в Венесуелі, що там зчинилися
по смерти диктатора,
ТЕПЕР УЖЕ ВІРИМО.
проголошено воєнний стан.
Американські газети прине- Під загрозою лютих кар усли своїм читачам фотографії ряд забороняє збиратися більВорошілова, большевицького ше ніж тром особам.
комісаря оборони, одітого в Чому не зборонено збиратиновий
уніформ начальника ся навіть тром особом, як це
червоної армії.
було в Росії підчас російської
На фотографії показаний революції в 1905-тім році?
він, як сидить при столі з
Це давало би поліції шнбольшевицьким
диктатором року руку до діяльности. КаСталіном. Оба лиця усміхнені. жуть, що підчас тої революції
Оба, видно,-з себе дуже вдо- до двох людей на вулиці підволені: Ворошілов, що такий ходить поліцай і кричить:
гарний уніформ дістав, а Ста- „Розійтися! Не чували прикалін радий, що Ворошілов за- зу, що не вільно збиратися?"
доволений з уніформу.
„Чували!" — кажуть йому.
Зовсім так, як мати верш;ть- „Але нас тільки, два".
ся з ярмарку й принесе хлоп- „А я що?" — кричить полічнќові нове перо до старого цай. — „Собака?"
капелюха.

"

— Небилиці! Сороміцькі двозначниќй!
Огірчиків вирвав телеграму жінці з руки та
на своє здивування прочитав:
Вулиця Лібкнехта 1677. Евдокія Огірчикова.
Негайно подайте процент збільшення подою. Щиро цілую, Шишкин".
Цілі дві хвилини Огірчиків слова не міг промовити. Потім опритомнів, затиснув пястуки, став
бігати по хаті та кричав:
— Драбуга Стулчиків, знову все поперекручув а в ! . . . Телеграму в справі видатности подою мали
вислати до Молочарського Союзу. „Щиро цілую"
це ніби для тебе. А Шишкин то певно з третьої
телеграми!... Все поперекручував!... бласного
товариш праці наразив на таку прикрість!... Драб!
Та небаром обоє вспокоїлися і знову засіли
при столі тай далі згадували давні часи. За хвилину знову хтось застукав до дверей. Огірчиків сам
вибіг на коридор. За хвилинку ве`ртається до хати
з 'листом у руці.. Скоро роздимає коверту. Читає
та блідне.
-^Миколю, що з тобою? — питається перелякана Бвдокія Пантелеївна.
, —;Зі.мноккасе в порядку, одначе що з тобою
діється?.. . Я Припадково отворив лист, заадресований до тебе, и о с ь . . . Чоловік працює в поті чола
від ранку до вечора, а ти розвеселюєшся тут з любчиком?! Не лишЄі що сама залицяєшся, а ще переписуєшсЯіз особою інакшого полу?!
— Ти з ґлуздів зсунувся! — Звертаю тобі цей епітет, тому, що нема
адресата!
— Дурниці! Дивовижа!... Я тут нічогісінько
не ро'зумію!"
— Тут нема ніякої фільософії!... Честь роздерто на шматки, як перечитаний неважнийІЛИСТ!
(читає лист): „Дорогенька Докієчко! Обіймаю Тебебе з усієї сили та цілую твої дорогенькі усточка
Чекаю, нині вечором на тому самому місці при
містку над берегбм р і к и " . . . Що це за один дурень,
що по ночах шляється понад р і к о ю ? . . . Хай він
лише попадеться в мої руки,' а знищу його як марKV, яка вже `неваж'на в обігу!-. — Гі^ршіци^-‚Ди.ђодижа;..; .Нічого не; розумію.

— А ось і підпис— „Твій Ќоко". Ќ о к о ! . . .
Ідіотичне імя! Чесна людина не може так називатися!... (Бере коверту). І як ця адреса написана?! Передовсім неприписово: насамперед вулиця й адреса дому, а потім назвище!... Це припізнює доручування почти!... А зрештою — Евдокія Пантелеївна
Чирикова, а не Огірчикова?!
Отже ти соромишся навіть назвища свого чоловіка та кажеш йому, щоб посилав до тебе листи
на твоє дівоцьке назвище!... Це все все було згори обдумане.
— Дурниці! Дивовижа!... Я нічого не обдумувала згори!
Огірчиків бігав по хаті наче навіжений та думав собі:
— Що тут іще сказати б и ? . . . Що то говорять
у таких випадках і взагалі, що треба робити?...
Передовсім кричати — це самозрозуміле... А крім
того? Давніше це булаб найвідповідніша хвилина
для биття тарілок, одначе при сьогоднішніх цінах
це було би божевілля.
Тимчасом Докія взяла зі стола коверту та стала її пильно оглядати. Нараз відізвалася:
— Миколю!... Це дурниця!... Дивовижа!...
Таж на, коверті є печатка з 1924 року!...
Огірчиків вирвав коверту з рук жінки.
— Так. Справді... 1924. Та це н і ч о г о . . . Могли
помилитися... Справдімо `дату на л и с т і . . . Травень
1924 року. Згоджується!
— Дурниці! Дивовижа!... Таж це твій почерк письма, Миколю!... Це твій лист!
— Якто мій?! Колйж так, то відкіляж підпис цього дурня „Ќоко"?!
— Таж я так тебе називала, як ми були наречені, пригадуєш собі?!.
— Т а к . . . Справді... Пригадую с о б і . . . Це мій
л и с т . . . Тепер уже все розумію. Лист лежав на
почті десять л і т . . . Д о к і й к о . . . перепро'шую теч
б е ! . . . .
Сіли При столі докінчити снідання. До спогадів уже не верталися. Знову хтось застукав до
дверей. Обоє здрігнулися.
Може знову почта?Г
^.2 `::їФіФѓѓі

4

-

СВОБОДАў НОНЩШЮК, 13-го СГЧН# 1936.

Ч 9.

т

N
вославного священику Пітю- да; повинні були Це зробити в
1914 році, коли москалі ще
ка.
Другого дня, 7-го' грудця, :тримали Львів;
Але Бог з ними! Опозданіе
забрано' тіло до Анн;; Арбор,
P-AIN--EXPELLER
'своєю
дорогою; а русска куль`Міш.,
де
йото
поховайЙ.
.,
НЮ ИОРК, н. и .
АНН' АРБОР!, тиі;
НА
'` Тіло ѓром. Івана Фариняка тура своєю. Велика вона і баавихнршя ХРЕБТА
З` далекої ПІВНОЧІ—ЗІ столи- разові вальори. Менцінський, ѓЃа
гата
то
й
можна
святкувати.
і
;
поміч
родинаіл
вдршавг
п
ЗАТУгання
діязв
Смерть
Союзового
піоніра.
вміщено в домі його йайстарці Швеції; наспіла пригнітаю- в якого репертуарі було понад
MOUUfire славного в світі
Біда тільки, що нема кому...
ських
вязнів.
ЗО
опер,
вславився
особливо
щоі
доньки
Катерини
ВЃондрівча сумна вістка, що передчаЯКОІЮВОГО
Ділимося сумною вісткою,'
„Слєдует отмєтіть, что нџ
ЛЕИН^КСПЕЛЛЄРА
сно відійшла від нас людина, як незрівнаний виконавець та Члениці Укр. Черв. Хреста від: що довголітній член У. Н. Со- чак. Було воно омаєйе бауа- вечері прісуствовало большоє
На скору й певну
яка своїм великим мистецтвом клясичний представник Ваґне- ч. ЗО ОД$У в Ню Иортсу,- зі- юза,,- г^омі Іван Фариняк з тьома вінками від Р'ДН$ зна^р- калічество крестян".
полеќнѓу
рівських
креацій.
Не
диво,
що
мих,
приятелів,
свяще^ків
та
бр^ли між собою, $10 і висла- Бентлевидѓ Пенсилвенія, помер
не` тільки будила в широкому
' Бачив я однбго разу те „ќаBOB I T I N
світі подив та захоплення, але німецька критика признавала, ли через Обед#ання рідні,С_т. по довгій недузі дня 5. rpyjj вінком з БЄнтЛівил аідГО9відд. лічество". Постягали їх з тепУ. Нт Сгяоза.
тимже с'амим мистецтвом до- що в сучасний момент німець- Бандери-, судженого в варшав- Тій` 1935 '
лих запічків, посадили в кріПокійний прйіх^ Љ АмеС `і Йгай?ДИР- багато г‡тей; : я- сла і казали слухати „речі" та ' Багач міщух приїхав упербувала на чужині право горо- ка сцена не має кращого Зіґ- ськім процесі. С?г; Баядера сирота по матері, а батько-свяі- рикн ца 30-тім році життя-, ^ ^ Ц р і д а я и .восіѓаняе умерло; ‚‚пєнїЙ" в якійсь ніби церков- ше на село.. Бачить на стрісі
жанства та пошану для укра- фріда.
їнського імени, що впродовж Та поруч недосяжних Вдґне- щеник, великий український
.й 1890 p., з села НОВОСІЛЬЦІ; ся- ro -f. K 3 Тоадо А- Росфорд, иій^мові. „Рєч"; слухали зіва- бузька та питається господаблизько сороклітньої діяльно- рівських. креацій. ЛьогенХрін$ патріот, сам виховав ті дріб- .нідькогя.^?віту. Ввесь ча^сук, Огайо, Дітройт, Міш.,41Іікаго, к)чй, нйЃ „пєвіях^1 дрімали, а ря-, що то за птах.
сти Покійного, виразними не- Тангайзер`а, Зігфріда, Тріста- ненькі діти на сильних духом його життя у Злучених Де'ржа- !лл., та з околичних місцево- всякі сШотворенія перебули в — То бузько, прошу пана.
І
затертими буквами пишалося на, Парсіфаля, не меншим у- синдв та^доньом України. Оку- вах покійний працював : тяж- eTejfc:
- Хе, хе, хе! Можете це ѓо
глибокім-і заслуженім сні.
на його мистецькому прапорі. спіхом увінчалися його висту- паірги-толяки З'І своїм прихо- ко у мягкс^упльн^іИвіІна№ у ` Надіслано бага,то кочндоланц
і
Г
Г
в
і
н
ц
я
м
и
.
Т
о
л
о
в
^
Т
И
І
'Рим
ІуЬои,
як
видно
з
проворити
т№іїў іншому Таж таНема між живими Модеста пи в операх Вердія в ролі Ра- дом до влади держали його ПенсиЬвеніі.
ЛЙШЄ Маtfirtr:,
^
І
п
м
„Р
^t,u
ШиТтрШ,
аранжера
Д.
Р.
К.
умуд-{кого
пта
а
Н
Менцінського, мистця-співака дамеса, Отелля, незвичайне) довший час у тюрмі, бо, BJH
Наночатках зарнування У. кагб'-з кампанії, де сйн Іван рились і дали бЬльшому калі- лі діти вірять у бузька.
великого європейського фор- популярними були його, ви- перший в 1918г р. підніс нацю- Н. Согоза ѓром`.' Щн Фариняк працює.
о-—І—
честву крестян протйдрімотний
мату та міжнароднього зна- ступи, як Елеазара в „Жудів- нальний стяг та зі своїми па- був вельми діяльним й енер- .. Покійний осиротив свої діпорошок.
Так
зручно'
складатк
та
лишив
свою
дружину
чінля. Менцінський походив зі ці", Канія в „Паяцах", Педра в рохіянами прибув до Калуша гійним працівником на нагдрді
Між злодіями.
ли програму, що все на кінець
священнчої родини зпід Пере- „Тіфлянді" і ін. Не менше мн- на перше національне св'ято ній ниві та в організаційнім Марію Фариняк удовою.
незалежности житті. Був бадьорої та меткої
noxopqHi відбувся дня 9-гопускали якусь „малорусскуго — Чи ти хоч трохи боявся.
миш.ія. Уродився в 1876 р.
стецьке зрозуміння й опану- проголошення
v
Західньої
України.
Його
най,прудяя
1935 р. в Анн; Арбор, народнуќ) nedmo . Там' арія з як ти тому панові крав гамаПісля закінчених у Самборі вання ролі ціхувало його ви- старший син не заломався до вдачі й. дуже' спосібний? За- Міш., при участи українського Онєгін% там„Смерть" Ґречані- НЄЦЬ ‡З кИшені?
гімназійних студій записуеть- ступу в операх новітніх ком- сьогодня, перебуваючи зі, свої- клада$ підвалини під црьі в'щ католицького священ$іка, о. нова, там „Нет крил є в, у меня
— Я таки не трохи, а досить
ся Мендінський на теольогію. позиторів (Штравса „Сальо- ми товаришами в катівській діди.У. Н. С, чнм.зєднав собі Сембратбвиі(а зДітройт, який а врешті „Дівча в сінях стоя- боявся!
приязнь і прпертя від україн- .( "" `А ` ".Ї -- г. Я, І ? до".
тілі" Ќрестянін
Кпв'гтаиіи починав
n n u u u a R VWP
Я
уже Н
на
Та надзвичайні голосові прик- ме", Пфіцнера1 „Палестріца", тюрмі, в котрих ще царська
— Так?!
ських кольоній.
Шрекера^
„Іррельоге",
„Шац`
також відправив СлуЛбу Б9 добре хропіти, а тут йому як — Я боявся, що гаманець
.мети вплинули на зміну його
охрана мордувала польських Будучи ` ^ Т $ Ш ф ^ у Пенсил- жў.
.
гуќнуя^"го він відразу протве- може бути порожній!
початкового рішення і він ви-ѓребер"). Великого успіху до- революціонерів,. залишаючи
В35
В похороннім поход`і взял`о
венй,
покійний
зоргані'зував
були
собі
оперові
виступи
їздить у 1899 р. до Франкфуркайдани на кістяках на па- відділ У., Н, С„ потім у Вітні участь 25 самоходів з людь- р'езів. І бив браво і кричав
„біс".
ту над Меном, де після чоти- Менцінського у Відні, Байрай мятку Польщі. Тасама Польща
' і 4 мй й рїдИ`ею, які вдалися на
Потім знов дрімотйт кава.лролітніх студій у проф. Шток- ті та Ловдоні й інціих містах. не навчилася людської гідно- та в Лесерінґу.
цвинтар, щоби востаннє розійкй: „Кагяі 'вОлнуєРгса", „Кагавзена, славетного педагога У львівській опері виступав стн на протязі одного й пів Покійний був каменярем так тися з померлим.
сольового співу, стає вповні Менцінський в р. 1908—10, між століття своєї неволі й катує званої старрї гвардії У. НТ Со- З жалем і плачем родина лоднікї", чи які там інші „Дєзакінченим мистцем. У томуж ін. в опері „Галька", оп. Ру 12 українських революціоне- юза, відомий зі своєї невтомної розпращалася зі своїм бать- віци", а на кінець „КриннченьБеручи
часто
Франкфурті розпочав Менцін- жицького „Болеслав Хробри" рів, жадна української ќрови. активносте.
ком, який за свойого життя ка" тач.Гандзя" і — знову кре- з(`З-ма кріслами в українській дільучасть
на
зїздах
ї
конвенціях,
ниці 66 West Street, Newark, N. J.
ський свою блискучу співаць- Та позатим Менцінський, як
був загально любленим і ми-стянін прокидався.
Бизнес добре вироблений, бо 19 роТак-хитрували до останньої ків
ку кар.іеру. Його зразу заан- виконавець творів українських Як страшно мусять крівави- зєднав собі признання й від-лим другом та приятелем.
на тому самому місці. Власник
значенняї
яко
передовий
Соютися
серця
тих
матерей
і
батьточки. і, кажуть, що тільки продає% з причини іншого бизнесу.
гажовано до опери в Ельберс- композиторів, зокрема ЛисенТруну
бл.
п.
Івана
несли
йоЦіна. $600.00. Бплата готівки згідно л
часть каліуестаа спала твердо умовою. Голосіться до власника:
фельді, а опісля до Сток- ка (поза С. Крушельницькою) ків, що такий довгий час з над- зовець. та палкий працівник в го внуки.
людськими силами придивля- організуванні української еміне
мав
собі
рівних.
До
остан
Решта
„чаграждада
ісяолнітегольму, де за час кількох літ
V I C T O R ТОМІ,
ються своїм синам та донькам, грації.
ђв West Street,
Newark, N. J.
лей рукоплбскаяіями".
досягнув Менцінський надзви- ніх часів своєї діяльности був
як
похнюпились
їх
молодечі
чаііиих успіхів та найвищого він теж ревним пропагатором стрункі ‚постаті між ворожими Покійний дожив до поважПрограма вечора почалась
канва, нитки до вивідзначення золотою медалею української музичної культури шт'иками. Не раз і не два від- ного віку (75 літ), коли взяти
„пріветствіем", що з ним обра
шнвання D. М. С і
тився до зібраних д-р В. Т.
„Про літтеріс ет артібус". Опі- в чужині й причинився там ривали вони собі від уст, щоб під ўдату його колишні злидстемповані річн. Пншіть по каіальоґ до:
сля переїздить Менцінський чимало до її спопуляризуван- післати дітей на вищі студії! ні та тяжку працю на життя. Заглянув я до оповісток під Ваврик. Не чув'Я^того привіЦ житті Покійного було чима- „Театр РіЖнородностей і бачу: ту, але коли він такий як малі
UKRAINIAN BAZAR,
до Кольонії над Реном, де о-ня.
Не сміє у нас бути ні одного ло недомагань, спричинюваних „Театр укра`їньскі". Що' це, ду- фейлетони того самого автора, 1 7 0 Е. 4 t b St.. New York, N. Y.
ставться до 1926 р. Його пер- Останніх 9 років свого жит
шорядиий талант досягає там тя прожив Менцінський j серця, яке не відчулоб тих ро- лихоліттям, безробіттям і нуж- маю: Чи вже заповїдЖений то нема чого жалувати.
Хор з Батятич ‚‚виділялса`дінебувалого
всестороннього Стокгольмі, - де о с я г н у в динних трагедій! Станьмо до дою та горем нашого заріб- „Запорожец'ь за Дунаєм "ѓІ Чи
праці і шлім негайно поміч ника, який живе з праці рук може ТобілеййчївЦі ррйїхалн і сціпліной і технікой", а надійрозквіту. Менцінський стає не Друге найвище відзначення, тим, що терплять через вар- і працює в поті чола.
ще раз пробують, чи до біль- се подобались рецензентові
УКРАЇНСЬКИЙ Л І К А Р ,
тільки любимцем найширшнх титул „Каммерзенгера" швед шавський процес.
Покійний діждався 20 вну-ціої салі більше нашої иублйки „красочниє і адінаковиє коХ
ІРУРГ і АКУШЕР
музикальних мас, аіе фавори- сьќого короля,
Взиваємо всі відділи Укр. ІСІВ і 3 правнуків. Своїх" дітей; Прийде ѓІ' Чи просЃо засйуаав- стюми хорісток". Саме цей хор,
321 Е. 18th STREET,
том строгої німецької крити` і Зі смертю Менцінського ді- Черв. Хреста ОДВУ до негай- разом шестеро, записав у члесяще один український Театр; перемучивши дві-три російські
between І И and 2nd Атепоеі.
ки, яка однодушно визнала в знало українське відтворче ної помочі родинам україн- ни У. ЏІ Союза ще як були „Муха", „Зірка`' чи яка там ін
т лісні, гукав на кінці українську,
NEW YORK, N. V.
Менцінськім великого мистця, мистецтво безмежної втрати, ських революціонерів!
дітьми, які досі оплачують іііа „Комета" і відразу почав щоб не дати здріматися „креTel. GRAMERCY Б-2410.
що в ідеальному відношенні та спогад на його світлу, на `За управу Укр. Черв. Хреста свої.грамоти. Хоча приходило- від „Ріжнородностей".
стянскій" іпублиці і — самому
Урядові години: рано від 10 до
лучить у собі найвищої та вершинах правдивого мистец- О.Д.В.У., від. ЗО в Ню йорќу: ся йому нераз гірко бідувати,
12. ввечір від 6 до 8, а в неділі
Прочи'тав я і — забув. Як не зівати.
найшляхотнішої сорти голо- тва царюючу діяльність все
проте дав належне виховання пересічний львовянин, коли А ще на кінець була сцена з
рано від 10 до 12.
А. Середа, предсідниця;
своїм дітям. Синові Іванові до- прочитає оповістк'у „Заграви", Достоевського ;,Преступлеиіе і щ н и і і и т т и т і і і і
сові, сценічно драматичні та гордістю наповнятиме І українІ. Бучко, касієрка;
поміг вишколитися на артгіста- Тобїл^вичівцїв, чи' котрих: ін- наказаніє" та деклямація „Сумузикально-духові чи пак ви- ські серця. — („Новий Час").
О. Пельц, секретарка.
маляря, що перейшов, із вїд-ших. В душі навіть збйраєть- мащедщій" — Апухтіна.
о
значеннйм університетські сту- ся піти, а потім врзьме і за- Рецензент питається аранжедії і тепер перебуває у буде.
ЕМЃЕРСТ^ МАСС.
рів пощо цього?!
Шікаґо, Ілл, Другий син є офіА`ле по кількох днях прпґа- Зовсім просто! Одно і друНа політичних вязнів.
совим клерком в . Дітройт, дав я собі 'це` в'се і ро'з'питую: ге надзвичайно підходить до
НА ЗАМОВЛЕННЯ ВИСИЛАЄМО
МіШ; Доньки, разом чотири, який театр, що гралиѓ`...
Пані
Анна
Болюх
переслала
тих, що на українській землі,
всякі медицини, туалетові річн та все інше, що придається
через Обєднання $1.90 на по-вже віддані за українців і ма- — Ніякий театр, це помилка. серед українського моря робпо американських аѓттиках.
ють свої сімї.
Маємо також усі краєві лікувальні зілля. Замовлення
літичнйх вязнів.
Був тоді „День рўссќой кулі.- лять русеЌў, саламахў і називиконуємо точно і негайно. Двацятьлгтне існування й пракПокійний, будучи добрим турн"!

тнка мого заведення гарантўе добру якість.,
вають це чомусь „Днем русНА 1936 РІК
Пишіть по цінник на адресу-.
290співаком, час від часу був за
ской
культурѓип..

Значить
тіятер
бут,
тільки
NORTH AMBOY PHARMACY,
ВЖЕ
ВИЙШЛИ
З ДРУКУ.
ҐРЕПТ
МЕДОВЄ,
НЇ
ДОЌ
дяка П{ій українських церквах, що не українсь'кий!
712 State Street,
Perth Amboy, N. J.
Навіть і те, що комітет Маємо на складі 50,000 ріжнородхоч
пості'йно
не
держався
своВласник: ПАВЛО ГАВРИЛІВ.
І далі до „Рус'ского Слова", „снадбіл пріґлашенія польской ннх Стінних Календарів на 1936 рік.
На Рідний Край.
йоѓо покликання й` не вибрав бо в ніякій іншій газеті не бу- Пєч`атіью", має свій стиль і rap-f Календарі
як: „Hanger.. Well, PockeU,
Do Іліжв і Cet Oeu". Чудові краевиЗ нагоди Різдва Христового собі цього за, постійну профе- де Про ц'е згаДкИ.
мойіз'уе з ЦІЛІСТЮ.4
дй, релігійні, діти, дівчата у ріжних
ЧИТА'ЙТЕ УКРАЇНСЬКІ КЙіШКИ І ҐХзЕ†Й БО пересилаю через Обєднання сію.
А там стоїть:
Сал'ю „РІ^йороДнос-теЙ" ді- позах і ріжно? ?еличнни. '
$5, та призначую по $2 на Рід- Похоронний парастас за. ио- „В настояЩем ѓоду русскіе стали. зі дурно'
Шторннкан, гросерникам 1 бучерам,
ЧАС†Е ЧИТАННЯ ВЕДЕ ДО ПРОСВІТИ. А ПРО- ну Школу й інвалідів, а $1 на
продаємо по дуже зниженій ціні
Мерлого бл. п. Івана ФариНяка праздновали Д. Р. К. с опозда- Але й — на дурно! — („Ді- Календарі продаємо по ціні як сліСВІТА — ЦЕ СИЛА. ПИШІТЬ ПО НАЙНОВІШИЙ визвольну боротьбу.
дуе:
влаштував відділ ч. 109 у нієм"...
-‚JOO Календарів першої кляси ціна
Андрій Никун.
Ц1НЙИК КНИ)ЌбкБентлівил, Па;, при участи пра- Що„с огіоздкйіем", то ЛрйВ'
Га)іактіон Чіпка. $14.00 з надрукованим іменем фірми

В^иль радянський,

МОДЕЄТ

Ш МИ ПОМАГАЄМО РІДНОМУ
КРАЄВІ.

з УКРАЇНСЬКОГО дая

ѓж

ЩБНЇ ОГОЛОШЕННІ

НІ ПРОДАЖ

Д. Р. 6

т^М^и

ВЗОРИ

ДО ЮРІЙ АНДРЕЙКО

R

Й`

Іft

. І ' ! , ;

І:'У- і

!-!';ц.С1'.Л. І

- і

Т)А'Р#АН І О Г Н Е Н Н І БѓОГЊ

1

(71)

і пересилкою.
100 Календарів другої кляси S12.00
з пересилкою.
' 100 Календарів третьої кляси $10.00
з пересилкою.
мї8? "^Є"Дар'в четвертої кляси
Jo.UU з пересилкою.
12 Календарів, першої кляси, $2.00
з пересилкою. '
5 Календарці $1.00 з пересилкою.
і. Календар, найгарнішнй, 25 ц. з
пересилкою.
268,
Ласкаві замовлення посилайте на
адресу:

UKRAINIAN BAZAAR,
WO Е. 4 t b ST^ NEW YORK, N. Y.
( В Л l . t uad krm. A ) ,
TaUpfaoMt ORcbard 4-6170.

ПЕТРО

ЯРЕМА

УКРАЇНСЬКИЙ ПОГРЕБНИК

Як Назір потиснув за язик
револьвера, Борис; Ґарето, бі-.
лий гершт банди бандитів, нагло ударив його ііо руці. Бухвув.огонь з цівки револьвера;
але куля не. поцілила, Тарзана.
Назір обернувся здивований.

„Алеж це` Тарзай!" — він
крикнув... „Ми- мусимо його,
вбити!"'Ґарето заперечив головою. ^Він багатий, Він може нам дати великий викуп.
Ми, його мусимо взяти в неволю живцем". Тимчасом Тарзан
стояі коло них, пригляд'аючися їм. Він знав,' що викуп означав тільки хвилеву проволоку.
Кінець-кінців його таки вбють.

ч. . Якби впг міг зайти між них.
так, щоб вони не могли до
Нього стріл'ятиѓ зі страху, іцоб
не п'оцілити ќбЃо' зі своїх, в`ін
міг бн добутися поза паліса` ду села. Тепер. Ґарет'о кричав"
на своїх людейѓ і^инутйся на
Тарзана та схопити Його живцем. І бандити стал^ його окружати.

Тоді Тарзан кинувся на них.
З, йо`го горла добувся дикий
рев звіра, що нераз наносив
страх на його ворогів Аліќ
очайдушні бандити, певні, що

ЗАНИАІАЄСЬ ПОХОРОНАМИ
В BRONX, BROOKLYN, NEW
YORK І ОКОЛИЦЯХ

129 Е. 7tfa STREET,
NEW YORK; N. У.
Tel. Orchard

4-286S

BRANCH OFFICE A CHAPEL.
7 0 7 PROSPECT AVENUE
( w . E. 1 5 8 S t . ) , BRONX, N. Y.
Т#І. Ladlow 4-2568.

вони його зловлять, кинулися
до нього, щоб Його піймати.

В КОЖДІЙ УКРАЇНСЬКІЙ XA-

ТІ ПОВИНЕН ЗНАХОДИТИСЯ
ЧАСОПИС „СВОБОДА",

Sign up to vote on this title
UsefulNot useful