УКРАЇНСЬКИЙ ДНЕВНИК

UKRAINIAN D A I L I

УРЯДОВИЙ ОРГАН ЗАПОМОГОВОІ ОРГАНІЗАЦІЇ

УКРАЇНСЬКИЙ НАРОДНИЙ
СОЮЗ В ЗЛУЧЕНИХ ДЕРЖАВАХ АМЕРИКИ.
тш$тщщщтттятттт

Ч""-"і 4 ^;^?

ТРИ ЦЕНТИ. РІК XLIV.

"—

Ч. 39. Джерзі Ситі, Н. Дж., понеділок, 17-хо Лютого 1936.

УХВАЛЕНО ШВ М1ЛІЯРДА ДОЛАРІВ
НА АРМІЮ
ВАШИНГТОН. — Палата Послів конгресу ухвалила найбільший військовий буджет у своїй історії,
бо суму $545,226,318. Крім цього ухвалено на ціли,
звязані посередньо з військовими, $13,810,711.
Ухвала призначує на чисто військові ціли $376,883,333, $168,359,985 на невійськові ціли, а далі дозволяе урядові зобовязатися заплатити за будову
літаків для армії $10,669,786.
Ця ухвала дозволяє урядові збільшити силу
армії до 150,000 люда, силу національної гвардії з
195,000 до 200,000, видати $8,518,994 на скріплення
морських побереж, збудувати за рік нових 565 літаків, набути більше число коней і мулів для армії та змодернізувати артилерію.
АМЕРИКАНСЬКО-НІМЕЦЬКА УГОДА ПРО
ПОВІТРЯНЕ ПОЛУЧЕННЯ.
ВАШИНГТОН. — Переговори між повітряною
німецькою комісією та так званим міждепартаментовим комітетом для цивільної інтернаціональної
авіяції про заведення правильного повітряного получення між Америкою й Німеччиною станули на
тому, що вже в наближчім часі мається завести
пробне л , `ня між цими краями. Пробна тура має
провадити-ерез острови Азори.
Німецька комісія повідомила американську комісію, шо німецький літак, котрий має відбути цей
пробний лет, уже вилетів з Німеччини та незадовго
прибуде до Азорів.
СУД КАЖЕ, ЩО ВЕТЕРАНИ МАЮТЬ МАТИ
ПЕРШЕНСТВО.
ФІЛЯДЕЛЬФІЯ. — При розгляді одної справи
федеральний суддя Джордж Велш видав рішення,
шо ветерани світової війни мають мати першенство
при роздачі робіт адміністрацією поступу праць.
Суддя сказав навіть, що ветеранові прислугує першенство без о'глядў На' те', чи він є на запомоговій
лісті, чи ні.
Федеральний уряд признає це рішення несправедливим та заповідає відклик до вищої судової
інстанції.
КРІВАВІ ЗАВОРУШЕННЯ В ВЕНЕСУЕЛІ.
КАРАКАС (Венесуеля). — Проти урядового зарядження про заведення пресової цензури зроблено
в столиці Венесуелі велику вуличну демонстрацію.
Поліція пробувала розганяти демонстрацію та, стріляючи до юрби, вбила 5 осіб.
Коли проти заведення пресової цензури робітники проголосили загальний страйк, уряд розпорядок про цензуру відкликав.
КАЖУТЬ, ЩО ЗВІЗДИ СИЧАТЬ НА РАДІО.
ПАСАДЕНА (Каліфорнія). — Каліфорнійський
інститут технольогії ствердив, що деяке сичіння' на
радіо походить зпоза земної кулі, себто зі звізд.
Техніки інституту кажуть, що як науці вдасться „розшифрувати" ці радіові депеші, то наука відкриє одну з найосновніших правд про будову світа.
РОБІТНИЧІ ЮНІЇ ЗА ВИЩУ ЗАПЛАТУ.
ВАШИНГТОН.—Американська Федерація Праці в своїм місячнім звіті зі стану бизнесу виказує,
що всі майже бизнеси виказують зріст зисків в
останнім місяці, та закликає робітників виступити
з домаганнями піднесення робітничої заплати.
Звіт робить приватним промислам закид, що
вони не наймають безробітних, а обходяться зі
зменшеним числом робітників.
КАЛІФОРНІЯ НЕ ХОЧЕ „ЧУЖИНЦІВ"
З АМЕРИКИ.
ЛОС АНДЖЕЛЕС — Стейтовий уряд подає,
що за останній тиждень патрулі стейтової поліції
не пустили в стейт понад тисячу „зимових відвідўвачів", що не мали грошей на удержання.

ГДВПТМАН НЕ МАЄ ВЖЕ РАТЎНЌУ.
ТРЕНТОН (Ню Джерзі). — Бруна Ріхарда
Гавптмана, засудженого за вбивство дитини Чарлза Линдберґа, відвідав оноді у тюрмі відомий нюйорський адвокат Самуел Лейбовіц. Адвокати держали кілька днів у тайні зміст розмови Лейбовща
з Гавптманом, а потім дали публичну заяву, що
Лейбовіц заявив Гавптманові, що як довго він буде придержуватися своїх давніх зізнань, він не має
нагоди вратуватися від присуду смерти.
Губернаторське помилування кінчиться вже цими днями. Як воно скінчиться тоді суд знову визначить реченець виконання кари смерти, Реченець може бути визначений найекорше на тиждень^
що починається 17-го березня.
а^^^Ш^^ШЛ

O#FICIAL ORGAN ОЃ THE UKRAINIAN NATIONAL ASSOCIATION,

VOL. XLIV.

(МОНАРХІСТИ ПОБИЛИ CO-, ВИПАДОК ПІДЧАС НАУКИ.
ЦІЯЛІСТИЧНОГО ЛІДЕРА.
До шпиталю в Опер Барбі,
Члени монархістичної орга- Пенсилвенїя, відставлено з однізації „Аќсіон Франсез" у Па- ної вищої школи па'нну Ольгу
рижі побили важко Леона Бореќ, що знаходиться в криБлюма, відомого соціялістнч- тичнім стані, бо підпас науки
нгого провідника. В слід за І поєднќќування шпадами їй
тим
розвязано
три
мо- пробито один легень.
нархістичні організації як ті, ' Шкільний заряд каже, що
що проповідують політичні покалічення було вислідом нещасиого випадку, -в котрім нівбивства.
хто не винуватий, та задержує
в тайні імя учениці, що фех
УКРАЇНСЬКИЙ ХОР У
тувалася, з панною Бореќ.
ФРАНЦІЇ.

No. 39. Jersey a t y , N . J., Monday, February 17, 1986.

СТРАЙКУ ДАМСЬКИХ КРАВЦІВ ТЕПЕР НЕ БУДЕ.
У міськім ратуші в Ню Йорку в приявности посадника Ля
Гвардії підписано нову угоду
між власниками робінеть дамського одіння та юнією робітників цього промислу. Угоду підписали два найбільші
підприємства в цьому промислі, що наймають коло 60,000
робітників. Інші підприємства
відай підуть скоро за першими. Юнія 'скликала збори для
ратифікації угоди.

Після довшої перерви, що
тревала кілька років, україн- ФРАНЦУЗИ ЦІКАВЛЯТЬСЯ
УКРАЇНСЬКИМИ СПРАське музичне життя в Парижі
УКРАЇНСЬКІ КОЛЯДКИ
ВАМИ.
починає відживати і робляться
НАЙКРАЩІ.
заходи, щоб заснувати УкраВ кінці грудня м. р. відбулиЗ нагоди латинських Різд
їнський Національний Хор, я- ся в Парижі, як повідомляє Окого потреба, відчувається вже фінор, річні збори францусько- вянних Свят поважне францубагато років. Переду цій спра- го Товариства „Франс-Оріан" ське товариство „Огнище Мияке дбає про зближення
ві веде, як повідомляє Офі- (Франція-Схід), на якому про- ру",
нор, товариство ім. О. Коши- водить знаменитий письменник, молоді ріжних націй, влаштуваця, яке вже заложило невели- академік Клявдій Бернар і я- ло конкурс різдвянних пісень
кий,
але артист.ичний хор і ке віддавна займається укра- ріжних народів, у якому пристарається його побільшити. їнськими справами. Після скла- няли уасть і українці зі своїЦю ініціятиву треба тільки дення звіту, в якому зазначе ми колядками. Українці співапривитати, бо хоча слава у- но, що товариство `впродовж ли мужеським ансамбалем під
країнського співу стоїть без року влаштувало три україн- орудою А. Чехівського і, як
порівнання вище всіх інших, ські маніфестації, вибрано но- слід було надіятись, публика
ще з часів славної подорожі вий директорський комітет, признала їх першими із ші
Української Капелі Кошиця, а- що в його склад увійшли від стьох хорів, які брали участь
ле в Парижі від давнього часу туркестанців Чокай Бей, го- у змаганні. Перед виступом унема порядного українського лова туркестанського націо- країнського хору молодий стухору і найліпші спів'аки співа- нального центру, та від укра- дент Юрко Єреміїв виголосив
ють по козацьких та росій- їнців: проф. Шульгин і редак- француською мовою реферат,
ських хорах. Є надія, що цим тор Єреміїв. Опісля відбувся що пояснював походження коразом українське громадянство великий репзентаційний кон- лядок та їх зміст. Виступ уу Франції зверне увагу на цю церт, у якому пописувались у- країнців, як доносить Офінор,
важну справу й українська пі- країнські співади й танцюри- зробив таке гарне вражіння,
сня знову запанує в Парижі. сти. Товариство „Франс-Оріан" що товариство „Огнище Миграє поважну політичну ролю ру" вжило заходів, щоб відМІСТ, ЩО ЛУЧИТИМЕ АЗІЮ тому, що його почесним пре- крити у себе українську секЗ ЕВРОПОЮ.
зидентом є президент Франції. цію.
Турецький уряд уже в найНАЙМЕНШИЙ ЧОЛОВІК.
ближчому ч`асі хоче розпочати
ЦИГАНСЬКИЙ ПІДСТУП.
В Парижі живе тепер найбудову мосту над Босфором,
До споживчої крамниці в одменший чоловік у світі: Вернан
що злучив би Азію з Евронім румунськім містечку зайРітер. його вік: 21 років, ріст:
пою.
Плян будови ггриготовшла циганка та веліла відва55 ц.м., вага 8 кґ. Він зовсім
ляють турецькі інжиніри при
жити собі кільо кави. У фарпропорціонально збудований і
помочі європейських фаховців.
тусі мала малу коновочку, в
тішиться повним здоровлям.
Міст матиме 2,700 метрів довяку казала собі з ваги висипаЙого світогляд убогий. Цікажини і 21 метрів ширини. Коти каву. Коли прийшлося плавиться тільки тим, що торкашти будови обчислюють на 50
тити, циганка ніяк не могла
ється безпосередньо його оміліонів злотих. На одному з
знайти в своїх численних кисоби. Рітер — пристрасний
луків буде поставлений памятшенях грошей. Тоді попросиколекціонер почтових значків.
ник Кемаля Паші. .
ла купчиху, щоб дозволила
Читає головним чином описи
їй залишити в склепі на хвиподорожей. Рітер був одною з
САМОГУБСТВО ВИЗНАЧНОЇ
линку`коновочку з кавою, бо
сензацінних атракцій світової
КОМУНІСТКИ.
вона піде до свого чоловіка
вистави в Шікаґо. В Парижі
З Москви сповіщають: Вевзяти грошей.
його поява на вулиці викликає
лике вражіння викликало тут
Купчиха погодилася. Але да- збіговище. Щоби перейти 1
самогубство комуністки Соні
потребує він дві години
Чермакової. Вона залюбилася ремно чекала кілька годин на км.,
в австрійському шуцбундівцеві, поворот циганки. Велике було часу.
який після проголошення амне- її розчарування, коли вечором
стії в Австрії вирішив верта- хотіла висипати каву з коноПОСАГ У СТАРИХ БАНКтися домів. Хотіла їхати з ним вочки і побачила, що коновочНОТАХ.
і Чермакова. Та їй, як визнач- ка порожна й узагалі не має
Незвичайну просьбу вислала
ній комуністичній діячці, ав- дна. З діравої коновочки пострійське посольство відмови- сипалася кава у бездонні ки- до дирекції Банку Польського
донька одного селянина зпід
ло візи. Чермакова з розпуки шені фартуха циганки.
Нового Санча, а саме: щоби
вистрілом з револьверу відібанк
виміняв їй 20-злотові
ІНТЕНЗИФІКАЩЯ
ДІЯЛЬНО
брала собі життя.
банкноти, що давно вийшли з
СТИ ПОЛЬСЬКИХ ТОВАобігу, на обігові. Річ ось у
РИСТВ.
СОКИРОЮ ВБИВ НАПА
чому: її батько, вмираючи, заСНИКА.
В Сќалаті відбулося зібран- лишив їй посаг у сумі 4,000
В Пораю на Шлеську Ян ня представників, польських
злотих. Цей посаг у 20-злотоСковрон з 25-літнім сином, під- товариств на терені повіту
внх банкнотах здепонував у
пивши, напав на мешканця А- Проводив староста
Сухор- запечатаній коверті у місцеводама Стемплевського, з яким ський, що візвав приявних (ЗО
го пароха з застереженням, що
мав 'старі порахунки. Стеип- осіб) до напруженої і скоорди
передасть донці тоді, коли волевський забарикадувався в ха нованої праці на самоосвітньо
на стане повнолітньою. Парох
ті, а коли напасники хотіли му і господарському полі.
виконав доручення небіжчика.
дістатися до середини присту Зібрані вибрали п`орозуміваль
Коли тепер отворено коверту,
пом,
він вискочив до сіней з ний комітет під проводом секстверджено, що посаг складасокирою і старого Сковрона ретаря Греткевича. Комітет ді
еться` з банкнотів, давно усувбив на місці, а молодого литься на чотири секції: занених з обігу. Шукаючи ратяжко ранив.
гальну, освітню, господарську тунку, вирішено просити дий організаційну. В склад цих рекцію банку взяти під увагу
ВИКРИЛИ БАНДИТІВ, ЩО
секцій... увійшли представники нещасний збіг обставин.
ОГРАБИЛИ КОЛЄКТУРУ.
всіх польських товариств.
Після дводневних пошукуТаке саме зібрання з таким
вань варшавська поліція попаТАЙНА РАДЮСТАЩЯ.
самим
вислідом відбулося в
ла на слід бандитів, що в білий день ограбили - льотерійну Теребовлі.
В північній Чехії оперує, як
про це пише чехословацька
колєктуру Лянґера (20,000 з л , ^
40,000 УКРАЇНЦЮ В АРГЕНпреса, тайна яадавча радіоСтрінула їх у малій каварні
ТИНІ.
стація з гітлерівською програпри вул. ``Залізній „Мала НеДосі не можна було ви
сподзянка". Бандити пряняли
Остання державна статистика мою.
поліцаїв револьверовими стрі- в Аргентині каже, що живе крити осідку цеї радіостації
лами. Один з цих бандитів, там тепер між іншими понад Здається,, цю сТацію переноСянковський, убитий, один 40,000 українців і 40,000 жи сять раз-у-раз з одної місце
вости до другої.
`Дів.'
тяжко ранений.

THREE C E N t S

НЕ МОЖНА НАВІТЬ ЗГАДУВАТИ ЗА
АВТОНОМІЮ ДЛЯ ГАЛИЧИНИ
ВАРШАВА (Польща). — Так пише польський
часопис „Час". Подає, що саме порушення цеї
справи денервує польську людність і викликує неспокій у державі. Бо якжеж по українських терористичних актах можна говорити про якусь автономію для українців? Але є ще одна важна справа,
яка не дозволяє говорити про автономію. Щодо
цього „Час" пише таке:
7,Якщо сьогодні цілі области польської землі
переходять у руки українців, наплив осадників припинився, а цілі села в Малопольщі — як стверджують свідки — переходять із польської мови на українську, то розширення прав зміцнить ту акцію,
ведучи до цілковитого відсунення польської" СТИхії за лінію Буга, а може й Сяну".
ПРЕДСТАВНИЦЯ НА М1ЖНАРОДНЮ ВИСТАВУ
В ЛОС ЕНДЖЕЛЕС.
ЛЬВІВ. — Українська представниця для орґанізації українського відділу на XIII міжнародній виставі екслібрісів у Лон Енджелес, п. Марія Терлецька, дістала запрошення перевести цей відділ на
1936 рік. Візвано українських мистців надсилати
свої екслібріси для висилки на виставу.
(Екслібріс: книжні знаки з гербами або з прикрашеними буквами імени й назвища власника киигозбірні. — Ред.).
ВИНАХІД УКРАЇНСЬКОГО МИСТЦЯ.
ЛЬВІВ. — „Діло" подає за советською пресою,
що український ‚мистець Хвостенко винайшов спосіб виготовлення енкавстичних фарб, дуже подібний до грецького. Його фарби мають незвичайну
прозорість і виняткову міць. Ними можна ма"ЛЮвати на мармурі, граніті, мурах, вапняку, цеглі, дереві,
полотні, залізі й ін.
Енкавстикою називається таке малярство, Що
повстає зі сполуки сухих фарб з комбінованим воском, які входять у площину образу, де артист має
класти малюнок. Це одна з найстарших малярських
технік, що знана була у пятому столітті перед й8шою ерою в Греції. Енкавстика тривкіша як фреска і дає кращі ефекти. Цю техніку перейняли греки від єгиптян та нею пізніше ще широко користўвалися римляни. Одначе ця техніка вмерла, здавалося, безповоротно.
ПРАЦЯ ЗНАВЦЯ `МАЛЯРСЬКОЇ ТЕХНІКИ.
ЛЬВІВ. — Видано в Харкові книжку на 368 старін, затитуловану „Наука про малярські фарби, мйтеріяли та техніки". „Діло" подає, що це одна з
найкращих книжок, які маємо з усіх мов, а перша
цього роду видана славянською мовою. Автором
праці є знаменитий український мистець Петро Омельченко, визначний знавець малярської техніки.
„УКРАЇНІЗАЦІЯ" В ПРАКТИЦІ.
ПАРИЖ. — Офінор подає про з'їзд уісраѓнсЬЮЬс
комуністичних педагогів, що радив у січні в КЙєві. Вчителька Новаківська (Новаковєкая) з Одеви
звернулася до з'їзду з проханням переглянути програми навчання, які часто-густо є „безграмотні ‡а
незрозумілі". Для доказу подала, що в програмі
для середніх шкіл є думка про „какого то КірикЯ",
про якого ніхто в цілій Одесі нічого не знає, ні не
знають навіть професори високих шкіл. Харківські
делегати подали, що вони теж мають халепу з Кіриком. Заступник комісаріяту просвіти обіцяв усунути Кірика з програми. 'Видно, що на зїзді „українських педагогів" не було нікого, що би був
обізнаний зі збірником народніх казок Куліша, де
ця думка поміщена. Ні не було такого, щоб чув
лірників, які залюбки цю думку співають. І тому
бідник Кірик буде усунений з української школи.
ОБЕЛІСК У КИЄВІ.
КИЇВ. — Мають побудувати обеліск на памятку залишення Києва польськими військами в Ї920
р. Проект обеліску вже виладжений у трьох варіянтах і 1. квітня б. р. лиають його затвердити. Обеліск стане в центрі Києва на площі Третього brrepнаціоналу.
30-ЛПТЯ ТРАГІЧНОЇ ПОДІЇ.
УЖГОРОД.—Закарпатські часописи присвятили
багато місця трагічній події, що скоїлася тому 30
років, 15 січня 1906 р. в селі Білки, іршавської округи. Тоді селяни цієї округи зійшлися були ца подвіря нотаріяльного уряду, щоб запротестувати проти
війта-мадяра, якого настановив староста. До громади стягнено з околиці постерунки жандармеріі й
коли вона кинулася розганяти юрбу, .хтось стрілив
з неї і ранив одного жандарма в плече. Тоді жандарми стрілили сальвою в зібраний нарід, що розбігся, залишаючи на місці 13 убитих, з того 8 жінок, та ЗО осіб важко ранених. Після цього пішли
арешти, а хоч того, що стріляв, не викрили, 13 дедемонстрантів засуджено в 1907 р. на місяць вязниці. Жертви масакри похоронили у спільному гробі
в огороді одного селянина, а населення ще довго
скривалося по тій ќрівавій події по лісах, боячись
вернутися до села.

2
m

СВОБОДА, ПОНЕДІЛОК, 17-го ЛЮТОГО 1936.
"'

"SVOBODA" (LIBERTY)
О. С

і-

39.

м "'підеяедааааѓясавкаасадиваие '

SBSS

Е. ОнацькнЙ (Рим)'.

I T

If ^сьќого^конфііктаг трзльській заїлости та непрймйрности. Він
уживав усіх сил, щоб довести
цей конфлікт до доброго поEdited Dy Editorial Committee.
лагодження.'а іф^тгуський пом Second Class Mall Matter at the Post Office of Jeresy City, N. J
сол у Варшаві; з а Його вказів
on March 30, 1911 under the act of March 3, 1879.
і
ками, пробував служити посеAccepted for mailing at special rate of postage provided for in Section 1103
Годі інакше назвати ті словні ня справи. ‚^НДЬ голосує за
В українській історичній і ням, що ѓталѓиські журнали редником між українцями і
of the Act of October 3, 1917, authorised July 31, 1918.перегони, які влаштовують со- буджет, уперше від часу пов- публіцистичній літературѓ від- починають усе більше цікави- поляками, Вістка, щр Хмель_
За оголошення редакція не відповідає.
6і взаїмно ВУО (Волинське стання Річи Посполитої. ношення до української справи тись українськими справами і ницький іде на союз з МосквоVll. „Свободи": Bergen 4-0237. — Tea. У. Н. Союза: BErgen 4-1016.
радо друкують усе, що може ю, вразила Мазарінія 'дуже бо4-0807.
Українське Обеднання) з П.
Нарешті справу З#мії. Досі ріжних важних чинників сві`ийі лючо, і коли Хмельницьким,
Певним і УНДО з Мудрим і — пише польська преса — тової історії досі Ще мало ви- мати ширше значіння.
Адреса: "ЗУОЮРА", Р. О. BOX 34Є, JBRSEY CITY, N. J.
Забігаючи трохи, наперед, під кінець свого геть^іануванЦелевичем.
світлене.
Причини
цього
шупольська 'армій; ;була для УННа останніх засіданнях сой- Д О синонімом чужого: пану- кати треба в тому, ѓдо досі ще зазначу, що в українській істо- Ня, пізнавши добре Москву та
мових комісій і пленума сой- вання. Але ось тепер посол є замало українців, які цікав- ріографії склалося досить не- ЇЇ наміри, почав був шукати сому представники обидвох ,(06- Целевич заявляє', що'та., армія Ляться архівами ріжних чужи- ясне вражіння, що Наполеон юзу з Ш'ведським королем
Ще не такі давні часи, коли в Америці не було єднань" навипередки стараликраїв, а з тих, був „українофілом" і симпа- Карлом Xt француський уряд
користується ЩЬѓб найбїльшо- нецьких
свідомих робітників. Коли майже кождий робітник ся доказати, що то власне вокотрі
цікавляться,,
-дуже ма- тизував з ідеєю українського енергійно підтримував цю ідсю симпатією, та що він і . й о уважав себе за будучого підприємця, власника фа- ни, а не Jx конкуренти перло
хто
може
дцгрдти
до- визволення. Свого часу ще ю иіведсько-українського сого `товариші в соймі голосувабрики або купця, в найгіршому випадку фармера. ші встуіпили на шлях льояль- тимуть за кредити на ту армію, звіл
робити
розшуки'. по Єфремів у 1912 році в трьох юзу Проти Москви. Пізніше, за
Ніхто не думав оставатись навсе робітником, як це ної політики супроти Польѓці. за буджет міністерства вій- тих архівах. За останнє^ де- статтях, видрукуваних у кйїв- часів гетьмана Мазепи, один
думали загально робітники в промислових краях А ось недавно на одній диску- ськових справ.
сятиліття досить багато зроб- ській „Раді" (чч. 199,^200 і француський секретний агент
Европи.
і передрукованих у бачився потаємно з Мазепою,
лено в цьому напрямку тільки 201)
сії (про Драгоманова) радиІншими словами, сталося все у Франції, завдяки невтомній Збірнику „За рік 1912", пи- коли той у 1 $87 році був у
Підчас кількох повоєнних років в Америці на- кали й ундівці сперечалися про
ступила в тому огляді радикальна переміна. Вона те, хто перший був такий від- те, щ о роками УНДО закиду- праці І. Борщака..
сав, що „зі свого походу (в Москві, і хоч ми не знаємо
прийшла так скоро, що багато людей іще й досі важний, т о виступив з осу- вало волинським послам ПевРосію) Наполеон виніс деяке змісту цих'розмов, можна дуУважаю, що читачам „Сво- зацікавлення Україною. Нехай
цього не завважали, через що вони ще далі дума- дженням української револю- ного;ч`вер`те. За. що обкидало
мати, щ о він уже тоді обіцюють старими категоріями з тяжкими наслідками ційної акції. Ундівці твердили, їх ріжннми милими епітетами. боди" буде цікаво тірзнайо- то був просто випадок, що в вав підмогу французького у.
для себе й своїх родин. За два останні десятиліт- що вони. Радикали — що во- Кілька, літ тому, коли опози- митися з відношенням до спра- його річах знайдено між ія- ряду на випадок повстання
ційна преса слушно перестері- ви української незалежности шим „Енеїду" Котляревського, проти Москви. За часів шведтя американський промисл досягнув вершка роз- ни...
гала загал перед тактикою такої міри державного діяча,
вою. Він обхопив усі галузи життя, які тільки даА таки мабуть, ніде правди УНДО, 'яке сймо ще не знає, титана політичної думки, яким але маємо інший факт, який чини (рранцуський уряд дійсно
лися. Нині вже нема для маси робітників нагоди
діти, УНДО пішло слідами П. де Ьпинитьсяђ'$НДО обурюва- був великий Наполєои. Висвіт- показує, що Наіполєон таки стежив з великою симпатією
стати підприємцями. Ще є до якогось часу нагода
Певного і його волиняків, слі- лося на „калвомніяторів", які ленню` цього відношення при хотів дізнатись докладніше за розвитком подій, і після
стати фармером, але й це певно довго не буде.
про Україну та її нарід. Про полтавської
поразки,
коли
дами їх політики, яку завзято
свячено дві статті. І. Борщака,
цей факт розповів недавно на Петро І почав вимагати від
Ці економічні переміни мали величезний вплив поборювало. УНДО каже, що сміють підозрівати;, його полінаписані на підсхаві! досі невісторінках „Ради" п. Подоля- Туреччини, щоб вона видала
на політику. Відколи в Америці стало ширитися люди Певного не представля- тичиу лятеграуПїНість 'і простодомих документів з францулінійністьХ
V
-їїў"':"'.;-;"'
нин, і ми тут тільки нагадуємо московському урядові козаківпереконання, що робітник не може вирватися з ють волинського громадянських архівів: одну з них викоротенько, що коли Наполє- емігрантів,' француський посол
кляси робітників, як йому подобається, відтоді й ства, бо не нарід їх вибрав, `ЛЧебагато , часу минуло й
друкувано в дуже мало поши
он вернувся до Франції 1813 заявив проти цього рішучий
робітники стали інакшими очима дивитися на ввесь и хто інший... Але хтрж „видцѓѓчз'.'тої простолінійности зі- реній і ще менше читаній
року, то з його спеціяльного протест і` добився Того, що
світ і на своє життя. Робітничі настрої з часом Срав" ундистів до сой^у? Отсталось?
,EL
.у.' . ‚`г.` j'^evue des Etudes Napoleonдалися відчути в зовсім несподіванім боці, бо там, же одно з двох: або`^ВолинYlienn'es" 1922 p. (се`рпень), наказу написано і надруковано емігрантів не видано. Ми вже
Партія УНДО вступила не
де їх ніхто досі не сподівався, а саме серед умових ське Українське
Обєднання
а другу — в французькому в ЗО примірниках Лезюра ве- згадували Про ту ‚фінансову і
та професійних робітників. В Америці вже давно треба ундистам визнати за „на- двозначно на шлях, яким піш- щоденнику '„Лє Тан" з 1930 р. лику, на 600 сторінок, історію моральну допомогу, що її
були юнії фабричних робітників для оборони інте- родне представництво", або ли волиняки Певного від часу Ця остання зявилася в пере України ("L'Histoire des Kosa- француський уряд давав і пізрозгрому незалежних українресів робітників, але до такої акції ніколи не бра- собі цеї чести відмовите...
кладі й у львівському „Ділі", ques"). Мабуть не дурно такий ніше українським емігрантамських організацій на Волині.
практичний чоловік, як Напо- мазипинцям, на чолі з Орлились умові робітники. Вони вважали, що їх уся
І дійсно: в попередніх сой- Що вййшлб з цеї волинської тоді, як перша, дуже важлива
лєон,
цікавивсь
Україною: ком, який 'упродовж цілого
оборона в мізку, в, умовій праці. Вони вважалися
мах УНДО голосувало проти політики, про те не потребує стаття, пройшла, як мені здапевно, він снував щодо неї я- свого життя ніюілн не перестаза панів.
ється,
цілком
непоміченою,
що
внесків уряду, таксамо щодо
Голоси
Від якогось часу в цім наставленню американ- конституції стрималося від го- мо багато писати.
і зрозуміло, з огляду на малу кісь свої комбінації. Але зо- вав боротися за ідею української інтелігенції настав повний перелом. Ось фак- лосування, таксамо при виборі польської преси, недавно нами поширеність вище згаданого ря його вже зайшла і незаба- ської державної незалежности,
ти: Вчителі й учительки організуються й страйку- президента републики.-Не взя- цитовані, вказували, що горст- ж у р н а л у „Наполеонівських ром Ляйпціґ та Ватерльо по- і не дурно Катерина II в кожють за заплату залеглих заплат. Технічні робітни- ло участи УНДО і при обго- ка самозванців з групи Пев- студій". Цікаво відмітити, що ховали і його славу і .вплив ному русі запорожців вбачала
КИ, інжиніри й редактори підприємства „Консюмерс воренні виборчої ординації. А- ного нікого опріч себе не ре- в Римі я не знайшов цього на європейську політику". („За „француську інтригу".
Рісерч" організують юнію, домагаються підвишки ле ось прийшли вибори і те презентує. Що нарід від них журналу навіть у Національній рік 1912", crop. 262).
Революційний француський
заплати й виходять на страйк. У кількох видавни- саме УНДО, яке лаяло воли'- відвернувся. Що ні молодь, ні Бібліотеці ім. Віктора ЕмаОтже треба перш за все режім, порвавши з безконеччих спілках репортери й редактори домагаються няків Певного за виборчий село, ні місто з ними нічого нуеля, і мусів користатися ла- ствердити, що зацікавлення Уною скільќістю традицій ставищої заплати, організують юнію, домагаються компроміс з поляками, само спільного мати не хочуть, що скавим дозволом п. Діеґо Де країною у Наіполєона зявилос:
рого режіму, у відношенню до
під
поверхнею
радісного
„співпризнання юнії," страйкують, пікетують. В одному такни компроміс
Анджеліс, директора' Наполє- не внаслідок походу 1812 розаключає.
України й Москви всетаки
шпиталі організуються медичні професійні робіт- Причім закликає своїх вибор- життя" криється велике неза- онівського Музею, який дав у ку на Росію, а значне раніше,
затримав стару
француську
доволення
мас.
Так
отверто
ники й по довгім страйкўів котрім їм приходить- ців голосувати на польських
мою розпорядимість Бібаіоте- Наполеон був ще першим конполітику і, цаприклад, друГійсалА -ќгУаКгзСьісий „Час" і
ку
Музею,
де
я
знайшов
тіося боротись проти „скебів", добиваються признан- кандидатів.
сулем, яќ пише Борщак у зѓа-- гоѓо
плювіоза,
на ІІІ-тиіі
інша преса..
трібне мені число зі статтею даній статті в „Лє Тан'", коли
ня юнії. Перед нюйорським ратушем демонструють
рік революції, Бўаси д'АнПо
відкритті
сойму
повстаадвокати, зорганізовані для добуття запомогових
Куди приведе УНДО його Борщака, ще н^іким у Римі 1802 року один француський ґля виголосив промову на
робіт. Нарешті й духовниќй організують робітни- ла там регіональна галицька нова тактика? Чи покажеться не читаною, бо навіть не розрі- агент у Константинополі, Еміль
Група послів, як поляків так
ф
заною. Це маленька подроби- Ґоден, випрацював для нього Національних Зборах, протечу юнію та просять Американську Федерацію Праці
і українців, під головуванням щасливішою?
ця, яка між іншим пояснює, спеціяльний реферат про плян стуючи проти гноблення укравидати їм юнійний чартер.
інських козаків Москвою. Піполяка, і на це згодилось УНЧас
покаже,
але
думаємо,
чому я вирішив скомпонувати
„Коли це все діється", каже слушно одна гаДО,
хоч учора таку тактику що ця тактика не принесе біль- З цих двох статѓей Борщака но- експанзії на Україну, „щоб рандє, француський представзета, „то з того видно ясно, що професійні робітволиняків Певного
картало шої користи- нам, ніж тактика ву статтю для італійської преси знайти противагу англійського ник у Гамбургу, доносив франники навчаються про факти господарського життя,
найгіршими словами.
Певного аолинякам. УНДО не і надіюсь, що вона зявиться впливу у корінній Росії". Ґо- цуському революційному уряяк про них навчилися робітники в фабриках, майден піддавав думку зорганізу- дові, що 'Росія має `можлиПрийшло обговорення бу- тільки'в `очах українців, але і скоро в одному з найбільше
нах, на фармах і по канцеляріях".
вати на Україні, головно над вість вести війни, головно завЯк це важно вивчити факти життя, відомо. джету. І тут УНДО стриму- в очах поляків перестає бути поширених італійських журна- Чорним морем, торговельні
дяки підбиттю України, бо Урепрезентантом
українського лів. Стверджую із задоволенХто життя пізнати не хоче, того життя знати не ється від опозиції і перехопідприємства, в яких урядов- країна постачає Росії ввесь
населення.
дить
до
„річевого"
обговоренхоче. Той гине.
цями були би француські воя- хліб, і її мешканці, „спраглі за
ки та підстаршини. Передбача- незалежністю", видають із сеючи, що питання Константинопокійничка Олена, що жила горі свята Пречиста з огнен- зводив людей. Вибіжить кінь поля і ного проливів доведе, бе сміливих, героїчних, зруч= У Л А С САМЧУК
під лісом на Цапку, нераз по- ним мечем. Добре пропу- — пишний кінь, хочби само- раніше чи пізніше, до війни них і вправних вояків. Копеклася. Дяк прийшов раз до скае, а.,,лихе, стинає. До- му цареві. Збруя на нім золо- з Росією, Годен радив Напо- мітет Громадського Ратѓўнќу
неї й пожартував. Так і, каже, браніч, янголе, на поміч. А- та на місячнім сяйві виграє. лєонові використати україн- в Парижі вважає своїм обовяз1
хочу їсти, чи не м'аєш, Олено, биамо легко с'пали, ' щасливо Чоловік: косю, косю, п`іймати ський національний рух і до- ком підготовляти повстання на
Роман у 2-ох частинах.
якого молока. Та, хресто-свя- рано встали, Богу ся помоли- хотів би. Кінь зовсім спокійно сліджував способи, як це зро- Україні, в цій „войовничій, коЧастина перша.
тин, нема ні капельки. Добре. лн й до праці ся взєли... Свята стоїть, або пасеться, а тільки бити, а навіть думав про текст лись вільній нації; підбитій
Передрук забороняється! — Авторські права застережені.
Дяк собі пішов. А вона то ма- Пречисто` по горі ходить, Ісуса рукою сягнеш — зірвався й проклямації, призначеної для Петром І, іцо в ній треба тільла молоко. Дяк ходив до неї Христа за рукуі водить. Приве- побіг. Але далеко не відходив України. Від того часу, зазна- ки відродити почутття свободи, щоб скинути чужинецьке
що дня. А тоді цілий тиждень ла його над чорне море; над Відбіжить кроків десять І знов
— Коби то воно Д О ТІЄЇ ' Часом і більше господарів не приходив. Олені сусідки чорним морем золота церква. пасеться. Так неодного цілу чує Борщак, документи цього ярмо". Він хоче бачити в Кнєроду зростали щораз більш?, ві „дерево свободи".
школи не така миля, - чуха- зійдеться. Зморщені, погано шепчуть так і так. Дяк якусь А в тій золотій церкві три 30- ніч проводив.
але наполеонівська політика і
ється старий.
голені, наївні обличчя. Тверді, задріпанку в долині знайшов, лоті приетоли. На одному БоЗнав Клочурєк і про.гада
Мірабо, іперебуваючи в Бер— Пусте! Привези до дому чорні й шорсткі долоні. В зу- жидівку чи що. Олена скипіла. жі ризи, на другім Божі кни- великого в золотій короні. Ві- в цьому пункті-'не є чимсь дій- ліні і листуючися звідти з Тайбах у кожного люлька. Толку- Чекай мені. Дістанеш ти, дра- ги, на третім салі Христос си- сімдесять років тому перехо- сно новим; вона тільки про- лєраном, частенько згадує с
вчителя і най учить.
— Прийдеться. Сам над тим ють святе письмо, про буваль- бе, молока. Я вже тобі дам дить і сесю молитвоньку чи- див горами великий гад. Пере- довжує напрямні традиційної своїх лисїгах про Україну.
щину ѓуторять, згадують' Дов- молока! Присунешся ти ще, тає. Хто сесю молитвоньку по- ходив так десь з Крихаї до Те- політики ще дореволюційного
думав.
Таким чином, як бачимо, якбуша.
Часом сягнуть і татар- стерво старе. Та як дяк, чуєте, молиться'в пєтноньку до по- саника. Коли проходив уночі, монархічного режіму, який що Наполеон виявляє зацікав
І нам привезли вчителя. Вмів
піддержував
Мазепу,
а
потім
читати й, навіть, писати. Нав- ських часів. Плай Пересмик, пішов, Олена до комори, за- стоньку, а в суботу до схід так світив, що всі села налення ЎќраЃною, тб це 'заиічив також латинки. Приходи- Костерище, де то сто тисяч глянула до бербениці, що бу- сонця, а в неділю до Службі вколо й усі гори й навіть — протягом цілого 18-го ві- кавлення знаходить добрий
ку

мазепинців
у
їх
боротьли сусідські діти й він і тих у- татарів згинуло й досі кости їх ла повна молока, а там лише Божої, тому царство отворене. полонини освічував. О, скільґрунт у минувшині францучив. Батько нічого не казав, а із зімлі. витикаються. Буревій сім мишей сидить. Ой же і пе- а пекло замкнене на віки ві- ки того Клочурєк знав. Тепер бі проти Москви.
ської традиційної політики.
здається навіть сам підганяв ними ночами стогони й кви- релякалася.
Ще кардинал Рішелє, вели- Головним ворогом наполєоуже люди не вірять. Здрібніли
ков, амінь .
сусідів. — Дми!^)... Привівєм ління чути. Невірні душі над
кий міністер Людвіка XIV, ду- нівської Франції була Англія,
й
`спорожніли.
Та Олена й саме не одне) Клочурєк .так.напудився —
учителя. Можеш і свого хлоп- горами літають і ждуть страшмав про необхідність утворен- і, зважаючи' на цього небеззнала. Ще як майорила, не з що не міг повернути язиком. Минали вечорі, ночі, дні.
ня на Сході міцного заборо- печного ворога, Наполеон шуця післати. Най учиться з мо- ного суду. О. Клочурєк усе
Сонце
виходило
й
заходило.
зніп. Піпа його димить, мов одним легінем пожартувала, Хотів гукнути, не, міг встати,— Літо міняло зиму й навпаки ла для стримання заборчих ќйе час від часу порозуміння
іми.
що тому нераз волос дуба руки й ноги,,як повідрубувані.
І дехто посилав. Зима, сту- комин. Чорний костистий ку- спинався. А майорила вона на Рано встав^ Олена ходить пе- Ліси й звори шуміли щодня апетитів австрійської монархи. 'і 'тодішньою Росією, але, як
дінь, реве під вікнами хурто-(лак лежить на ляді стола. НеяВ його розрахунках і Украї- пише справедливо Дріо в своРогнєшці. Клочурєк пішов раз ред ним і не можна з неї очей однаково. Гори ніколи `не сховина. Гурточок хлопчиків у єна, заборрана димом тінь йона займала чільне місце. Фран- йом'у „Тильзиті" (1916 p.).
дили
зо
своїх
місць.
по молоко й заночував. У ко- спустити. А сама,; клята, смікожушках сидить навколо сто- г о постаті на стіні. Дехто, ска
ѓДалі Яуде). цуськиќ посол у Константйно^ „хбч з Наполєона роблять олибі.дим, так ліг собі в своє- ється. Олено, каже він їй. Не
полі, Де Сеси, ще на початку сновника
ла и пильно вслухається до жете, не вірить у басуркані. му царку. Лежить, якось не можу без тебе жігги. Очарувафранцусько-росімXVTI ст. не переставав зверта ської приязни, не можна сумголосу вчителя. Вечорами сві- Світ такий стає, що вже нічо- спиться й десь опівночі чує, ла мене. Лишень сміється. Три
- Вже три погрожуючі ли- т и увагў свого короля на у м !
титься маленька нафтова лям- му не вірить. А чейже він самнавколо царка хтось ходить і роки як одурілий ходив, тоніватися, щ о Росія ніколи і ні
'їнсьќих козаків, які своїми напочка. сидить на лаві КЛочу- на влагні.очі бачив басурка- шепче. Шепче так голосно, що гіитися хотів, а після, дяка Бо- сти я дістав.
в кому не Мала небезпечнішого
,, #
— Чомуж не звертаєшся до падами на Константинополь та супротивника".
рек.'Він тепер Апокаліпсу чи- ню. : )., Хай.уже тоті молодики він геть усе чисто розбірае:— гу.'дяк попався.
поліції?
інші міста над; Чорним морем
тае. Настане страшний суд і нині мовчать. Всі, ади, старого „Боже світло з хати — сам
(Кінець буде).
Після того, як він з нею по— Хібаж податковий уряд наводили жах на турків, перед
будуть судитися праведні й дяка з тисянської церкви па- Христос до хати. Христос над жартував, вона раз прикликакотрими тоді тремтіла ціла
грішні. Всім дасться по заслу- мятають. Тапамятають усі до- нами коло нашого двора ка- ла ще одного легіня j дяка, о` боїться полѓци?!
— Ви твердите, що всі чотнк
Европа. Повстання Хмельниць- ри поличниќй були слабі, а
зі. Всі дістануть св^оє: „як. сі бре. Вчився він на ч ер ця, але мяна гора... Осикове кілля, мі- бернула їх у бики й ті так биО——заслужив, `як сі постелив, таќ якрсь не зміг, то дяком з р о - дяна стіна. До нас, лихо, не лися, чцо аж страшно було. І
кого викликало у Франції ве- пан позовник говорять якраз
Фабрикант: Так? То ви, пане
вісиися".
бився. Голос мав трохи хрип- йди, не прийде, бо на міликі
симпатії й кардинал Ма- навпаки.
ще оповідав Клочурєк про ко- докторе, дитячий лікар? Цілк^й,ібо любив випити. З ним дяну стіну убєшся, а на о— Хібазк він гіамятає, пане
ї) Н? Гуцудьшцні коли кого ЮІНня` в золотіій збруї, який вибі- ком правильно: і я з малого заріні, щ о прийшов на місце
чу`гіктог скорочують Імена. Дми.-зпапомерлого Рішелє, приписуИ суддя, як він уже від першого
сикове кілля пробешся. На гав` серед ночі на дорогу ft гіочинаві
џ
чить: Дмитре.
) Басурканя — відьма.
вав щ'лу війну українско-поль-'омлів?! '
rOUNDKD 1893
Bewfpwtt published daily except Sundtyt tad holldtyt
Owned by the Ukrainian National Association, Inc.
at 81-вЗ
81-" Grand Street, Jemy City, tt. J.

НАРЕШТІ Й УЧЕНІ ПІЗНАЮТЬ ЖИТТЯ

ГОРИ

ГОВОРЯТЬ

НАПОЛЕОН І УКРАЇНА

ям

I.I1IU IILIІІІІІ' Ш І Ш

^
^
, ... ,,.,,. ...
ЄВОЬОДА, ПОНЕДІЛОК, 17-го ЛЮТО

II

936.

^..‚.И.'".'м "І,Р

но-поганський і христіянський Йлля стали вживати кращої
— злучились. „Перепій" і ..ви- роботи „німецьке" полотно —
куп" осталися як мальовничі т. зв. рантух (ляйнтух).

звичаї вже по вінчанню у цер- Цікаве ще буде згадати, якві. Колись — тому вище тися- кі напитки споминаються у ве1 ВЧЕНІ помилялися. би пізнати, ЯКІ хиби має ШКІЛЬчі літ — саме „викуп" був сіллю. Це вказує на рівень і
на
система
міста.
Гарвардський університет, отим,
що є нині акт шлюбу. По фазу культури. Замітне, що
СКІЛЬКИ МИ готові дати —
дин з найкращих університетів
„викупі" молода належала вже лиш дуже рідко згадується
не
на
знайдення
хиб
у
школі,
в Америці, сповіжае, що він
до молодого та до його роду. горівка, і то лише в `піснях, озреформував зовсім свої по- але на удержання, тих шкіл,
Слід того лишився в тім, що чевидно новішого походженчатќові курси француської й що ми маємо? Що ми даємо
по „викупі" дружина молодо- ня. Приміром у пісні свашок
людям,
що
критикують
нашу
німецької мови!

го засідає місце дружок моло- при „Викупі" кажеться про мо-'
-'Школу, відомо: каменем у го3
дої за столом.
Поставив собі університет д о в у :
лоду:
До оцього старо-українськоза ціль перше навчити сѓуден-1
т
„Мід-горівку ( точить.,
тіп вправно читати даною мого звичаю „викупу" лрилучнІ.ВОНИ л ю д и .
„Виплакала очі...
вою, а подруге вживати її
лася — вже в татарського^Асошіейтид Прес Фото" посмобідно в слові. Щоби .перезацьких часах — отже яких
Позатим горівка не грає (в
вести реформу; грунтовно, у- щиряє в газетах фотографію
400 літ тому, ще й згадка про пісні!) ролі. Значить: у старині
ніверситет установив спеціяль- молодого короля Сіяму та йотатар^"та...козаків. Коло моло- її не знали. Завела її в нас аж
ний комітет для вдержання го брата, князя Пуміроля. Модої на лаві стоїть її „братчик" Польща, бо взагалі горівка
курсів мов на висоті вимогів. лодий король і принс зобра(як нема брата, то свояк), пе- (брант-вайн)
або
оковита
Ця вістка про реформу, зов- жені на тій фотографії, як
ребраний за „козачка" з лу- (аква-віте) я Европі стала зві
сім природно, значить, іщо до- вони надять рибу в швайцарком у руці. Він „боронить" сна і поширена щойно по
сі наука мов ішла зовсім ін- ських Альпах.
молоду,
стріляючи з лука. хрестоносних походах. (Слово
Здавалося може, що тут неВкінці таки „продає" її. А хор ал-коголь є арабське).
шими дорогами. Значить, ті,
співає:
т о вчили найважніших у сві- ма що таку фотографію пошиТаксамо не часто згадується
ті мов, помилялися щодо спо- ряти. Чейже нема нічого ці„Ой татарин братчик, ой
пиво і знов у піснях новішого
собу. науки, навчаючи їх спо- кавого в ловлі риби вудкою.
татар,
складу — бо пиво прийшло
собами, що до цього не нада- Це стара штука, в котрій один
„Продав свою рідну сестру до нас з німцями, десь у XV.
дурень
чіпається
одного
кінвались. Говорячи явно про реза таляр.
століттю. Натомісць весільна
форму, вони тепер явно до ця шнура, а другий другого.
Оцей „братчик", це колись пісня добре знає два напиткиНема теж нічого цікавого, як
цеї помилки признаються.
був дійсно дорослий брат, я- мід і вино (ще й „солодкий
вудять рибу хлопці. 1 королі
кого обовязком було борони- мід" і „зелене вино"). Видко в
й князі теж риби інакше не
МОВА И КУЛЬТУРА.
ти сестри, збройно, як треба старину, коли весільні звичаї
надять, як паступи. Та всеж
Пізніше, як церква викорінила творились, наші люди пили
Комітет Гарвардського унітаки й тут фотографія має
справдішнє здобування та ку- мід свого виробу та вино, доверснтету, що має наглядати
людський бік: король Сіяму
пування, брата заступив „брат - ставлене з Криму чи з Царгонад навчанням мови німецької
згодився датись відфотографучиќ", а дійсний лук заступле- рода. Мід це постійний напій,
її француської, сповіщає, що
вати, як фотограф обіцяв йоно забавкою. Нарід забув, що а вино це люксўе. Молодий давін заводить у навчанню мови
му француського франка, себколись
справді
схоплюва- рує молодій фляшку вина (на
міс одну новину: думає вве'сти
то ЗО американських центів, за
но
чи
куповано
молоду.
І „дівич-вечір"). Вином витають
курси цивілізації та життя краякі він буде могти купити сотому, коли „козачок" продає молоду і молодого, коли по
ю, котрого мо^ву будуть учити.
бі цукорків.
„сестрицю", хор уже лає його шлюбі переступають поріг хаКаже, що навчання цивіліОтже хлопці все хлопцями,
за 4те — татарином. Бо тому ти. Гостям вина не дають. Воіаиії й життя краю помагає
хоч королями.
400 літ уже лиш татари торгу- но заховане на виїмкові мопри навчанню мови.
вали людьми.
менти весілля ллп молодят.
Комітет міг сказати ще сильЗАРОБЛЕНІ ГРОШІ.
На старинність нашого веніше: чи можна відділити моМожна би про культурносілля вказують і значіння „роЦікаво, що він буде говову якогось народу від його циісторичні риси весілля написаду" та матери. Молода прощавілізації й життя? Майже вся рити про цю пригоду, як підється, плачучи та з великою ти томову працю. Але і.сказакультура народу спирається на росте. Чи не подумає він собі
послідовний і певний поліпшенням в
І}роТягом періоду років, було зроблецеремонією, „з родом ближ- не вистарчає, щоби зміркувадумку, а думка без слова не- колись: Це був одинокий
но деякі основні досягнення в виборі
запахові; і з контрольованою одночим
і дальшим". В піснях ве- ти його старину.
франк, який я чесно заробив?
можлнва.
та обробці сигареткових тютюнів для
С.
стаиністю в готовому продукті.
сільних раз-враз згадується
Оповідають, що російський
Локкі Страйк Сигареток.
Все це сполучене для випродукуванпро цей рід — „родонько" або
Вони включають попередні аналізи
письменник граф Лев Толстой,
КУЛЬТУРА И НАУКА.
яя крашої сигаретки — модерної си„родойко". Бохонець хліба
тютюнів добірних; вживання серелпих
що любив ходити одітий по
листків; обробка тютюну у вищому і`аретки, сигаретки зробленої з гарних,
ввесь час грає ролю там, де
У` вищій школі імени Гро- селянськи, прийшов раз на затеплі ( " T o a s t i n g " ) ; узгляднення а цілком дозрілих тютюнів — Легке Куйде про рід та про рідну хавера Клівленда в дільниці Ню лізничнй двірець коло свого
рення.
зрівноваженню терпкості - алкаліну з
ту. Видко — хліб, пожива `-— до громадян з села Бабинці,
йорќу, званій Риджвуд, роз маєтку. На стацію перед самим
....
повіт Рогатин.
це символ викормлення та вимальовано на стінах великі об- відїздом поїзду вбігає задискріпім: не.
ховання,
а
тимсамим
і.
роду.
рази. Є їх разом 9, а змальо- хана пані, та кричить д о ТолПишуть з рідного села, що
Л о к к і с є менш'е т е р п к і ТІч АоигІсіп Tubacfc. Сuijiu
Побіч роду виступає все ма- там тепер тепло й сухо. На
вують вони розвій культури. стого: „Гей мужичок! Занеси
ти. Хор співає пісні про вихо- Йордан робили хрест з дереЦікаво, що там розуміється мені валізки в вагон! Діставання
молодої
„матінкою", ва, бо не було леду. Не виНкдаижкд Терцкоо-гі Іпших Поп}лирннх CoprU Понад
неш на чай!"
під культурою.
Лиќхі СіраЃ{ќ Сигирстки
Недавні хемічні проби
про розлуку з матінкою і т. д. глядає на зиму, бо дерева пуТолстой
загорнув
валізки
в
Перший образ циклю називиявляють^ що інші поПро батька лиш рідко згаду- кають. На Чорній горі зазе%І
пулярні сорти перевивається „Творча наука": він свої ручища й дотащив їх у вається.
І LUC КЎ"
леніло й люди понаривали собі
щують терпкістю Локкі
змальовує перехід людини з гон. Як зложив валізки на поВидко

пісні
ті
походять
еону на Різдво.
Страйк
від
5
3
%
Д
О
лиці,
пані
стала
добувати
з
f"
'
''"
.
'
"
Л
B R A N D
неграмотного сотворіння на
100%.
ще з того часу, як громад- . Подаємо Вам, що ми колялюдину, що розумово керує торбинки гроші.
B R A N D
ською одиницею був „рід" дували на Різдво на Рідну
„Ось тут і маєш, мужичок,
механічними силами, що розуВ R A N P;
T3
HZ
(ближчий і дальший), а не Школу і на Народній Дім у
міє техніку, поставила висо- на чай!"'— сказала вона й потільки
найближча родина (як Бабинцях. Наша кооператива
ко промисли, що всякі питан- дивилася вгору на височенно#
Ррїультпти ТТ{іргтГргпІ ' ТТі'апло-.нииіш Х Ш І ' І П Х І І І
тепер
є
) , та коли мати була ліпше розвинулася. А Союз Кого
мужика.
Вмить
пізнала
ЛлЛорвторииш
і
Д
.
с
л
і
д
і
т
ч
п
Групами
ня розвяузє науково. Образ
першою
особою, а не батько. оператив в Рогатині сќуповуќ
‚‚Творчі
штуки"
змальовує графа Толстого. „Ох, це ви,
А
це
все
було в доісторичній, худобу з цілого повіту, як
граф
Лєф
Ніколаєвіч!
Ах,
ізвіпричинки штуки для людськодокняжій добі нашої історії. теж скуповує інші продукти,
го -щ'астя й дозвілля. Образ нітє! Ізвінітє!"
Тоді люди — як каже Нестор- щоб тим способом дістати
„Пусте, пусте, пані", каже
„Людина паном над машиною",
літописець —жили родами. А торговлю в українські руки.
як видно, звеличує людину за граф Толстой. „При чому тут
ще давніше панував у нас ма- Нарід тепер більше цікавий
І
те,.що править машинами, ні- ізвінітє? При чому тут граф?
тріярхат
(цебто правління ма- до таких справ і до народньоі
Давай
на
чай!
Мій
чесний
замнми рабами, замісць ставати
З БАГАТОГО. ЦІЛКОМ ДОЗРІЛОГО ТЮТЮНУ
тері),
як
це ще нині є в дея- праці. Хоче знати, т о ді'єтьс.і
самій їх рабом. Образ „Дім" робок!"
ких
примітивних
народів Азії.
(ШШ
TOASTED'
звеличує родину як добровіль;
Р СВІТІ. Г о р І В К И ЛЮДИ ИС ПК)ТЬ.
Австраль-Азії та Полінезії. Нану співпрацю. Образ „ЗапоМинули часи, коли стравляли
ші весільні пісні та звичаї вкабіження недузі" звеличує лігучні весілля з пиятнкою. ТеЛИСТУВАННЯ РЕДАКЦІТ.
зують на ту добу зперед тисякарську штуку. „Радість наупер беруть шлюб, пообідають
чі літ. Сміло можемо старину
ки"звеличує радість людини,
і кінець. І те добре, що прнГрейт Медовз, Н. Дж. — То в.
їх
посунути
до
півтори
тисячі
коли вона з трудом розвязує
вчилися люди купувати в коЛюбов, від. 143 У. Н. Союза,
літ, або й до двох тисяч!
трудне питання життя. 1 так
Зблнжаючася вистава „У- мім
оперативі. Тепер кождиіі захочбИ назви „князь", поганські князі, сидячи на кожертвувало
$10 для жертв
г
Але є у весіллю і далеко сві- чодить там поговорити, чи
далі..
Гі
країнського Весілля" в Ню „княгиня" „боярй
"--—'
ні,
виливали
чашу
вина
на
гри, „друживаршавського присуду.
йорќу викликала зрозуміле на" і т. іѓ. Вони я'сно вказують су коня, а саме богам у жерт- жіші неверствування. Ось возь- прочитати книжку чи газету.
Як бачиом, артисти зовсім
мім „старосту", що „марша- А як не до кооперативи, то йде
о. Д . М., Порт Джервіс, Н. зацікавлення нашими весіль- на наш старо-український, кня- ву. Тепер молодий на коні не
не бачать культури в ношенню
іить". Декуди він зветься ю читальні.
якогось строю, або в їдженню й . — Якби про такі справи ними звичаями. Тому не від рі- жий час — цебто иа Добу м`іж сидиті — хіба що в Гуцулів.
ш
„маршалкою". Або знов „гриАле
хор
все
ще
співає:
чн
Пуде
сказати
дещо
про
ці
Наші Бабинці не сплять. Надевятим і тринаця†им столітякоїсь страви, а в духовій пра- писати загально, то ще мож„Не пий, княже, не пий того шпан". Це все терміни і понят- гюдня робота йде. І тому добре
ці, що звязана з розвязуванням наб це помістити, але як Ви звичаї з культурно-історично- тям. В тій добі князі, бояри,
гя з часів, коли в нас пошириперепою!
виступаєте проти довголітніх го боку.
діло зробить той, що допомокняжа дружина (почог, війтрудних завдань життя.
лися впливи з заходу: поль„Вилий го на гриву коневі
же нам збудувати свою власну
членів організації, й ще в гоНаше Весілля, як воно захо- сько) були живучим тіриклаські, чеські, німецькі, італійсивому!
національну твердиню, наш
дині
їх
смерти,
то
це
не
є
вало-'.ь
ло
великої
світової
війдом
для
Народніх
мас.
Весілля
$156,000 ЗА ПЛЯН НАУКИ.
ські. француські. А цс почаТакож старий є звичай „виУкраїнський Народній Дім.
можливе. Навіть старинні рим- ни, є твором не століть, а — наче відтворює їх пишноту та
лося в нас злегка при кінці
купу", що наступає зараз по
Шкільна рада міста Ню Иор- ляНи вважали, що треба боро- можна сказати — тисячеліть. блеск.
Ось таке пишуть з рідного
ХІІІ-го в., сильніше від XV-ro
„п'ерепою".
Нестор
розказує,
ќу зажадала від міста визна- тися з людиною, як вона жи- Війна та повоєнна негода зниАбо возьмім такі звичаї, як
століття. „Маршалќа" і „мар- села до того, що тут підписачення суми $156,000 на кошти ва, і тоді її направляти, а . н е щили та нищать дальше оцю „перепій" ' та -‚ўвикуп'.'. При що наші поганські предки. шалити" це поняття і слова ще ний. Думаю, що родимці буорганізації спеціального бю- по смерти. Певно, що це не є старину. Почасти під впливом „перепою"' -ббярй1'князя (моло- ` схопивши дівку силою, за- з часів франконських королів дуть радіти тими добрими віопісля з рора,' що має розслідити, на- добре, коли в посмертних згад- змінних економічних відносин дого) здобувають г ' приступом^ годжувались
і щиро допоможуть
(до
ч г ,. Карла Великого), що по- стями
без
скільки
теперішні
ка.х приписуємо померлим ті та звичаїв, а на большевиць- ворота двбрў мЬлЬдйї. Друж- дом молодої, або
тім поширились по всій захід- доброму ділу,
життя
сили
купували
а
в
її
навчання в тіубличних школах заслуги, на які вони не заслу- кій Україні прямо під ударами І би молодбї 45`оройяТь ці вбро
ній і середущій Европі. Десь
А. Андрійців,
відповідають потре`бам життя гують.
нівелюючої політики міжна- та. Над вдрісѓгамя з`двигають роду. Отже весільний „ви- по XV-тім століттю зайшли
Лінден
Н. Дж.
куп"
перегрівав
вище
тиІншими словами, місто має
тттттшщттшттштштттттяттт
родньої, а властиво жидів- дві тики нр тіврехрйсг, наче
вони і до нас, через Чехію та
сячі
літ.
Бо
Нестор
застав
склепіння
В'оріт
города.
n
q
сько - московської збиранини,
заплатити $156,000 за : те тільН О В И Й А Л Ь Б О М оця прекрасна' старина заги- здобуттю воріт, 'батђќо мОло- і здобування і купування дів- Польщу. „Гришгіан", це' ( нікн, що йому скажуть, у .чому
мецьке „грін-спан". Таксамо
бае до решти. Тому, коли го- дої задобрює МолбдогО, чи за- ки-молодої, як старинний зви- німецького вже походження
його школи злі тд в чому їх
воримо про весілля, то не про пиває ^лир з'молодим чаркою чай полян, сіверян, деревлян, слово „рантух" (від „яяйнтреба поправити,-Або інакше,
за саму критику. Мовляв: „Мі- що обнімає 8 кольорових таб- нинішнєў зубожіле та : скошляв- вина (не горівки). Першу чар- ДУДІбІВ, УЛИЧІВ і Т..Д.„ ЯК ТОДІ тух", цебто льняне полотно).
РАЇN-EXPELLER
сто Ню Иогж, твої школи не . лиць, 66 найвибагливіших лене, а про те, що була до сві- ку „князь" виливає,' не пючи. звались племена, що опісля Не значить це, щоби звичай
НА

узорів
тової завірюхи по наших се- Як хор співає, він виливає uj зли'лися в український нарід.
добрі. В.чому. $ а # е ^ я щ е н е
ЗВИХНЕННЯ ХРЕБТА ^
покривати молоду рантухом
Ці
звичаї
витворились
рчевидВидання
кооперативи
Ўкраїн„на
гриву
коневі
`сивому"."Чи
И ЗАТУПШНЯ МЯЗШ
лах на широкій Україні. Тепер
знаю, але пізнаю,, як мені даси
жадайте славного в світі
до Нестора. Як був з новіших часів. Навпаки,
ське Народне Мистецтво
)воноіааховалоса щ е лиш по не пригадує нам це Нссторо- но на'сотки літ
$158,000".
;
ЯКОРОВОГО
цс туже старий звичай. Але
у Львові.
гірських та поліських закути- вого опису старо-українських монах Нестор негодуніав на
ПЕЙН-ЕКСПЕЛЛЄРА
Це виглядає ^на - безЛичність.
слово
„полотно"
(від
старо!
На скору А певну
звичаїв здобування молодої них, а церква намагалась виЦіна 80 центів.
нах.
'
А проте шкільна рада видно
полоову
корінити їх, бажаючи застутга- славянськопо „платно") або
оружнодо
силою
від`
роду
мо-Сказаяо';'
що
наше
весілля
є
"SVOBOUA"
схиляється до цеї пропозиції:
.платоќ" заступлено німецьти
їх
христіянським
вінчанням.
`одої?
В
Перпоначальнім^
ЛіRUB I T ! N
видно, то'варѓ'місту дати пів- 81-83 GRAND ST., P. О. BOX 346 твором тисячеліть. Не 'треб
ким словом тоді, коли на ЂСІдовгих доказів на це. Ось возь-1 .описі згадується, що - наші j Вкінці оба обряди: , старин^
3EBSEY CETY, N. J.
тора сотки тисяч додярів, що-

НА БІЖУЧІ ТЕМИ

Ідуть до міста з Локкіс

ЛЕГКЕ КУРЕННЯ

З Багатого, Цілком Дозрілого Тютюну

ВІДОЗВИ щ

легкекурення

УКРАЇНСЬКЕ ВЕСІЛЛЯ З КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНОГО БОКУ

УКРАЇНСЬКИХ ВИШИВОК

і

Ч. 39. `

СВОБОДА, ПОНЕДІЛОК, 17-го ЛЮТОГО 1936.
on

ЯК В АФРИЦІ ТАНЩОНГПі
Шаління в танку з усіх народів лих та із щирим „мобіле є
найбільше пнян.іяеті.ся в африкаи- HaaMa1'—„будьте поздоровлеських туземців. Танком хочуть ні" (витайте)—подає нам свою
висловити або своє боєве зав`
зяпя, або свою тугу за коханням, велику, брудну долоню. Сідаєабо вкінці танцюють у честь сво- мо перед його хатою, а чорні
їх богів і духів. Коли чужинця слуги кладуть теж доміжони з
вгостить високий начальник паль- вином побіч нашого еспанмовнм вином на доказ приязнії ського приятеля-джентельмета приятельства, то до того те уладжуе танок, щоб з вина був на.
повний пожиток. Такий танок оТанок у білому.
описуе цікаво чеський подорожннк Ст. Шкуліна.
На майдані танок уже знову в повному розгарі. Крик
Тропікальна ніч, налягла на туземців заглушив звуки дерівник. Темні хмари, що в ревляних бубнів, примітивних
душний вечір повисли були ксильофонів і плескання глянад верхами олійних пальм, дачів до такту. Жінки й мужсхідній вітрець заніс на Ат- чини танцюють окремо у двох
лянтійський океан. Зупиняє гуртках. Танечниці в білих оїх могутній гірський лан- дягах аж по пояс. На правих
цюг острова какаових де- ногах і в поясі мають прирев,
Фернандо
Поо.
Не- гіплені тарахкавки. Ними попроглядна пітьма рідшає, де- магають собі жінки до такту.
рева починають хвилинами ки- Замісць нагрудників мають
привязану суху траву, а голодати слабі тіни.
Останні клаптики темних ви прикрашені сорокатими хухмар зникають над океаном; сточками та когутячими пезявляється ясний місяць. Крім рами. На раменах привязані
далекого шуму ріки Ріо Беніта розрізані малпячі шкіри, що
долітають до нас на тиху о- збільшує дивоглядне вражінселю євангелицької місії лед- ня одягу. Крім того танцівниці
ви чутні, неприємні глухі зву- мають імітацію рушниць, вики. Суботня ніч, ніч мурнн- роблсних з дерева, чим унаських танків і оргій. Місяць гляднюють воєнне ремесло туу повні, що все ще є на цьо- земців іт.іемени Памуе. Цілий
му мало цивілізованому су- танець проходить нерозлучно
ходолі таємною силою для із звуками ударів бубнів і мефетишів, ѓўземних лікарів-ча- галевих тарахкавок. Ритм і всі
рівників, злучився з субот- рухи танцівниць знамениті та
'
ньою нічю, тому свято тузем- незвичайно докладні.
ців буде незвичайно рознуздаТакож неоподалік гурт мужне.
чин, помальованих від голови
Ми в усій окрузі одинокі аж по пяти білою глинкою,
європейці крім адміністрато- проводить воєнний танок плера, з яким умовилися піти на мени Памуе, „танець шабель".
сьогоднішнє муринське свято. Танцюристи мають на шиї наМісіонарі відїхали саме сього- миста із зубів дикого кабана,
дні на відпустку іі адміністра- а довкола тіла пазурі диких
тор приділив нам на меш- звірів. Ритм дають собі удапамн білих шабель, вирізаних
кання головне бунґальо.
Приготовившись на нічні з дерева.
Танцівниці поглядають на
пригоди, вибралися ми з кольоніял'-ннм адміністратором, нас гнівливо та допитливо. Заеспанцем, вузькою стежкою оава якось не клеїться... певвпоперек пралісу. Нашу кара- но з причини нашої присутновану замикають мурини, які не- етн.
суть начальникові села та туВже глибока ніч. Місячне
земним танцюристам дарунок: проміння ще сильніше паде
два деміжони сильного еспан- ча жовті тростинові стріхи та
сьќого вина.
білі тіла танцюристів. Втома,
Далекі одноманітні неприєм- :он і моментальні удари тамні звуки там-таму кріпшають тамів примикають очі моїй
таксамо, як місячне сяйво. На- жінці.
раз як відгомін чуємо в наТанцюристи, жінки й мужпрямі від ріки удари дерев- чинн, приходять до нас з поляних бубнів, що скликають судннами, зробленими з внтуземців на нічні танки й ор- сохлнх мельонів, і просять „маГії. За хвилину по всій околи- табіиі" за виведені танки, Дівці гомонять звуки дісгармо- чата й жінки дістають подвійнійної симфонії ударів.
ні порції сильного червоного
Праліс рідшає, а місяць о- вина, а кождий танцюрист іще
свічує так знаменито дорогу, на дарунок вино, квашене з
що гасимо кишенькові ліхтар- пальмового соку.
ки. Перед нами зявляються
світла ватр і хати туземців. Танок пристрасти й кохання.
Одурманюючі напитки та
Танцюючі, ревучі, зіпрілі туземці збентежилися, як поба- звуки бубнів розпалюють зночили нас, а за хвилину окру- ву кров туземців. Здається,
жили нас. Із підлесливою начеб із відходом білої жінскромністю приходить началь- ки танечниці втратили всякий
ник села, кланяється свому страх. Відкидають із грудей
зверхному адміністраторові бі- вязки сухої трави, скидають із

себе білі полотна, що ним мали обвинену долішну частину
тіла. Показують коротенькі
спіднички, зроблені з пальмового волокна. Такий рафінований одяг, що лише вчасти
закриває нагоду, розярує Тлядачів; вони кричать одушевлено та завзято лють пальмове вино. Танцівниці покинули
майдан перед хатами та змішалися з глядачами. Місце старших танцівниць заняли молоді дівчата, розпалені алькогольними напитками та відваром чаю, що має в собі одурманюючі алькальоіди.

EAGLE REGALIA CO.
ПРАПОРИ, ЦЕРКОВНІ ХОРУГВИ, ЛЕНТИ,
ВІДЗНАКИ, СТЯЖКОШ ВІДЗНАКИ, ВРАТСЬКІ ПЕРСТЕНІ І ПЕЧАТКИ.
Кола м а є братство, товариство чи сестринім жме вўѓи
вдоволене, xafl inue нам ЦтШШШ ш ярову`
Катальогнг інформації і вробні взори вийдемо Вал Ці ваш
шаданна БЕЗПЛАТНО.

298 BROADWAY,

Муринські дівчата стоять
поруч себе довгим рядом і починають танок порухами живота, що ступнево прискорюються відповідно до ударів
бубнів. Потім починають танцюватн ноги, руки а вкінці
голова. Ксильофоністи беруться до своїх інструментів, випружені танцюючі тіла розтонюються у супроводі оплесків
і фанатичних окликів глядачів. Рухи танцівниць чимраз
більше прискорюються, мязи
на всьому тілі та на лиці
напружуються.

ШКІЛЬНІ книжки

КОТРІ МОЖНА НАБУТИ В КНИГАРНІ
„СВОБОДИ":
Перша Книжечка (Буквар), П. Матвійчука __ 40 а.
Друга Книжечка (Читанка для П. кяси), М.
Матвійчука
.
45 ц.
Трета Книжечка (Читанка для ПІ. кляси), М.
Матвійчука _L
60 ц.
Четверта Книжечка (Читанка для IV кляси),
М. Матвійчука
75 ц.
Коротка Історія України, І. Крипякевича
50 ц.
Мала Історія України, 1. Крипякевича
15 ц.
Початкова Географія, з багатьома малюнками
і картою, написав Степан Рудннцький
75 ц.
Малий Катехнзм хрнстіянсько-католицької релігії, уложив о. Іван Рудович
35 ц.
Біблійна Історія, старого і нового завіта, о.
д-ра Ярослава Левицького
85 ц.
Шкільний Співамиќ, Ф. Колесси
75 ц.
Співалиќ для дітей дошкільного та шкільного
віку, зладив М. Гайворонський
35 ц.
Співаймо, збірничок пісень на два голоси для
шкільної молоді. На весняне свято пісні.
Зладив Ф. Колесса
15 ц.
Замовлення разом з належитістю слати до:
"SVOBODA,"
81-83 GRAND ST.,
JERSEY СЃЃУ, N. J.

Танець дійшов до свого
вершка. Дівчата відкидають із
споченого тіла останню заслону і танець кінчиться повним
тілесним виснаженням. Зму
чені дівчата одна за одною
падуть на землю. Там-тами ще
скоріше вдаряють, так, що здається, начеб звучали таки в
наших вухах. Здається нам, що
звуки оргій вже не можуть бути сильніші, а крики більше
звірські. А всеж вони постійно
кріпшають, аж нам кров морозять у жилах.
Хати та дерева кидають довгі тіни. Половина „ясцрѓо бога" (місяця) вже втонула в
густому пралісі. Туземці відносять майже мертві тіла своїх любок до хат на рогіжки.

NEW
YORK. N. У.
ш

в и — - - -

lb:

Непроглядна темрява заскочила нас у повороті. Звуки
там-тамів завмирають у густому пралісі й тишина царить
над Африкою.

З НАГОДИ ЮВИЛЕЮ СТОЛІТТЯ
ЎРОДИН
великого американського гумориста
МАРКА
ТВЕЙНА,
КНИГАРНЯ
„СВОБОДИ"
—продає —
ЗА jQ ЦЕНТІВ †рц ЙОГО КНИЖКИ:

LEH1GH VALLEY SERVICE

ПРИГОДИ ГУКА
КНЯЗЬ І ЖЕБРАК
ГАЛКА СМЕРТИ

СПЕЦІЯЛЬНА ПРОГУЛЬНА

В НЕДЛЮ, 23. ЛЮТОГО
до

EAST0N
BETHLEHEM
ALLENTOWN
LEHI6HT0N .
MAUCH CHUNK

Родич?, Ваші діти читають ці книжки в анґлійській мові. Тепер Ви можете перечитати їх по
українськи і обговорити їх з дітьми.
Висилайте замовлення до:
"SVOBODA,"
81-83 Grand St.,
Jersey City, N. J.

І

$1.50
$2,00
$2.25

Потяги відїжджають в Ню йорќу з
ПЕНСИЛВЕНІРІСЬКОЇ СТАЦІЇ

Втрачена нагода.
Малий
Івась
розплакався. Вуйко питається йоПоворот в неділю ВНОЧІ.
го, чому плаче.
`
ПОДІБНА ПРОГУЛЬКА 29 БЕРЕЗНЯ.
— Бо я згубив пять центів.
Інформації і тікетн ло набуття в Соп— Лише тому? Ось маєш пять центів і не
solidated Ticket Office, Pennsylvania
Station, Hudson Terminal, or Genl. плач.
Eastern Passenger Agent, 500 Fifth
Івась далі плаче ще гірше.
Avenue. Tel. LOngacre S-4021
— Чогож тепер плачеш?
LEHIGH VALLEY RAILROAD
— Що я був такий дурний та не сказав, що я
The Route of The Black Diamond
згубив пятьдесять центів.
в 8:30 рано.

ТАРЗАН І ОГНЕННІ

population of Poland their full
freedom of political, cultural and
economic development, as provyded for in the above- mentioned
solemn
international
treaties,
decisions and principles agreed
upon.
J. Baydack, President;
Andrew Gotpodm, Seer'v.

З УКРАЇНСЬКОГО
ШШМЕРИШ
‚ВІНІЛЕЃ, МАНІТОБА,
КАНАДА.
Український протест проти
варшавського присуду.

На зборах, улаштованих дня PRESS REPORTS 0 1 UKRAINE
19-го січня в салі товариства
AND UKRAINIANS
„Просвіта", ухвалено по віДповідних промовах такі резоUKRAINIANS ISSUE PROTEST
люції:
ON POLES.
RESOLUTION.
Chum Countrymen Not Granted
WHEREAS
the principle
Righto in Europe.
of "self-determination of the
A resolution protesting against
people", proclaimed by the late the alleged mistreatrnent of
President Wilson and solemnly Ukrainians by the Polish governendorsed by the Allied Powers as ment and urging action for their
the ‚basis for the reconstruction protection by the League of Naof Central Europe, has not been tions, was adopted Saturday
applied' to the Ukrainian popula- night at a mass meeting of the
tion of Western Ukraine, thes members of the United Ukradelivering tojhe Polish rule near- inian societies of New Britain
ly seven million
Ukrainians at St. Mary's church hall on Winagainst their express will;
ter street, it was announced toAntony Kotyk presided.
A NO WHEREAS the solemn day.
obligation entered into by Poland, T. J. Hoptiak addresed the
Miss
to give Ukrainian Galicia an gathering in Ukrainian.
autonomous regime,' an obligation Helen Kowalchuck spoke in
that was included in the well- English. ' Among the organizaknown decision of the Council tions represented were St. Mary's
of Ambassadors of March і 5th, church choir, SS. Peter and Paul
1923, by which the sovereignty society, Ukrainian Women's Reover Ukrainian Galicia was lief, Ukrainian Nationalists and
handed over to Poland, has never others.
been carried out;
Eugene Lachovich, who reAND WHEREAS the special recerrtly returned to this country
treaty concerning protection of after investigating conditions in
racial minorities, which constitutes Europe and especially in Poland,
an integral part of the Peace was present and gave a general
Treaty of Versailles and which description of the Ukrainian
also bears the signature of Po- minority in- Poland.
He said
land, not only never has been ap- that intolerable conditions exist
plied to the Ukrainian popula- in the territory governed both by
tion of Poland, but even^ has the Polish and Soviet' governbeen last year officially re- ments and he declared that the
pudiated by the Polish represent- 7,000,000 Ukrainians in Poland
ative at the League of Nations; are being subjected to a policy of
AND WHEREAS the Polish cultural, economic, political and
government from the very begin- physical exterminatiorf.
ing has launched in the West
The resolution calling on the
Ukrainian territories a regime of League of Nations to act, states
terror and violence, evoking by that the alleged intolerable conits barbarous behaviour a revolu- ditions tend to drive Ukrainian
tionary movement, a phase of youth to desperate acts which in
which could be seen in the re- turn provide Polish authorities
cent political trial in Warsaw, with pretexts to arrest and place
in which twelve young Ukra- them in concentration camps.
inian men and women have been
The trials of 12 men and
sentenced to long prison terms women for the murder of a
and life imprisonment respect- Polish minister were cited also
ively;
as resulting in heavy sentences
being imposed following unfair
THEREFORE BE IT REhearings on trumped-up charges.
SOLVED
With representatives of the
By this mass meeting of
British subjects of Ukrainian ex- United Ukrainian societies placing
traction, called on January 19th, their signatures on the document,
1936, at the auditorium of the copies of the resolution were
Canadian
Ukrainian
Institute ordered forwarded to the League
Prosvita, 777 Pritchard Avenue, of Nations at Switzerland and
Winnipeg, Man., Canada, that it to the Ministry of the Interior
is imperative, in the interest of at Warsaw, Poland.
(New Britain Herald,
international justice and the
Tuesday, Feb. 11, 1936).
peace of Europe, to urge the
governments of the former Allied
Powers, through the World Court
at The Hague and the League of
Nations at Geneva, to restore to
УКРАЇНСЬКИЙ Л І К А Р , !
the entire Ukrainian population
ХІРУРГ І АКУШЕР :
of Poland the right of self-de321 Е, 18th STREET.
termination, and in the meantime,
between let and 2nd Атвпим.
to ensure to the Ukrainian
NEW YORK, N. У.

Д-Р ЮРІЙ АНДРЕЙКО

БОГИ.

TmL GRAMERCY 5-2410.
Урядові годний: рано вія 10 до
12. ввечір від 6 до 8, а в неділі І
рано в(д 10 до 12.

(98)

iiiiiiiimnnn,IWM,
канва, ннткя до ввшивання D. М . С І
стешювані річн. Пашіть по катадьог до і
UKRAINIAN BAZAR,
170 Е. 4tfa St.. New York. N. Y.

ВЗОРИ

T і iff-

; ЖЕРТВИ ШЛУНКОВОГО воля-1
; І ЌА, спричинених газом болів, не-;;
;; стравностн — пощо терпите? На !;
'скору пільгу дістаньте безплатний;:
зразок UDGA, лікарську рецепту в;'
; j атѓтиках ГОЛЬДА.
;;
1

ЃО^"`О+О++І+О+О+О+ЛФОФО+ф+Ф+фф++ф,

ПЕТРО

ЯРЕМА

УКРАЇНСЬКИЙ ПОГРЕБНИК

Тарзан поповз здовж краю
пропасти, поки не побачив 4
людей, що з усіх сил обертали
коловорот, що тягнув жертви
до вогненного
хвилю

Арбеля

стовпа.

В ту

скрикнула

й

Тарзан уже знав, що жертви
вже

наближилися

тельних промінів.

до

смер-

Годі було тратити час.
було часу

придумувати

І ще три рази свиснула стрі-

Не
кра-

ла, одна за одною,

зі

смер-

щий плян. Скоро, як блискав-

тельного лука Тарзана. Кожна

ка, Тарзан зняв з плечей лук

стріла попала в свою ціль. Ко-

та наложив стрілу.

ловорот

тятива

й стріла

Свиснула

пігнала

до

задержався.

Джовнс, лейді Бет та

Джері
Арбеля

своєї ціли, до напнутих плечей

почули, що шнур уже не тяг-

одного я робітників.

не.

Вони поглянули одно на

одно в здивуванню.

Наї`ло до них дійшов зѓоря
голос, що `говорив по англійськи: „Не бійтесяЃ Потім Тарзан побіг Краєм пропасти

та

зійшов надолину. І за хвилю
він уже Йшов поволі, з самопевністю, маестатично: —
очах усіх- баалітів.

на.

ЗАНИМАЄСЬ ПОХОРОНАМИ
В BRONX, BROOKLYN. NEW
YORK 1 ОКОЛИЦЯХ

129 E. 7th STREET,
NEW YORK, N. Y.
Тої.

Orchard 4-2568

BRANCH OFFICE A CHAPEL:
707 PROSPECT AVENUE
Caar. E. 188 S O . BRONX, N. Y.
.TeL Lodlew 4-2568.

І

Sign up to vote on this title
UsefulNot useful