tf^^t V^

"

ч'и-

і

УКРАЇНСЬКИЙ ДНЕВНИК

ШР

UKKA#NIAW О А І Ц

УИІДОЙИИ ОРГАН ЗАПОМОГОВОІ ОРГАНІЗАЦІЇ УКРАЩСЬКИИ НАРОДШШ
,,
^х)юа д ЗЛУЧЕНИХ ДІ#АДАХ АМЕРИКН. —
" ^

. Щ П б Ш , OtCAM OF THE UKRAINIAN NATIONAL АМОСіАТЮН ї м .

тЯЙМ

Гї^і,

_ „

^ ,

11.1 Ч'И

ТРИ І№НІЙ.

РЩ XUV.

Ч. 70.

ДжерзЦ

РІТІ,

^ .Д

%

даеда,

^‚-го $ерезня Ш в ,

No. 70. Jersey pity, N. J., Wednesday, March 26, 1986.
.М'Я"'.'"'Л'!1 4 ! ! ! "

УШНЩ ЖЕРТВШИ МІПІП РІК

мр потерпілих
від повеяі

.1 "Ц'ІНІ" 1

' І " " І-,І іѓ нм

ГОЛЮЌ (Месечусетс). — Вода залляла інаші
сторони. Найбільше потерпіли околиці, де живуть
наші люди. Голіок відтятий від сусідніх місцево-''
КкЦВ. — ^ідкритр ‚центральну комісію цодіпстей. Всяка комунікація з ними перервана. Шкоди
,ЦД,ЄШІЯ життя ^іхеи на .Україні. В цей сдосцО думає
обчисляють на 10 міліонів долярів. Одиноке щастя,
Влада ліквідувати жахлдву язву дитячо)і' безшрищо води не зірвали греблі.
Хульдости. Ця установа повстане на мЦџ' товариЗ усіх частин міста найбільше потерпіла та чаj ' ства „Друзі дітей", що це мог-то дати cop і ради з
стина, де живуть наші люди. З членів відділу У. Й-, УКРАЇНЦІ В АМЕРИЦІ!
Союза ч. 52 найбільше потерпіли: бувший віддідо-;
Ще де вспіли ми одержати точніший інфорг^ацій пр,р ті ве^ичезці щцот усуненням цеї, такої aQfUH.peHoi" на Д-к^а^щ я.зди.
вий секретар Д.Хрупалик з родиною, тедеріщній
ЗГИ^УЛМ 6 ОСІБ ПІДЧАС СТРАЙКУ ПОЛЬСЬКИХ
предсідник В. БурЌо, касіер Ілько Процишин, к,он- ди, які понесла українська іміграція в Америмі наслідком довеиІ Afe вже
РОБІТНИКІВ.
трольори П. Провода і В. Грибиќ та члени: С. Вав- де^ріці, ^оч скупі відомости потверджують здогади, які були в нас усіх, а
КРАКІВ (Польща). — Підчас демонстраційнорншин з сином, Е. Павло з родиною, Дмитро Ша0ан, сяие .стверджують вони хе, що џгџріроі$а
повені стала правдивою ката- го походу яких 2,000 страйкуіочмх робітників, що
В. Е. Коваль, А. Шевчук і Гринько Довгань. Всі нане хотіли розійтися на приказ поліції, впали стріли
строфою
для
тисячів
ywWA^CbKHjc
родим.
.
)
ші фармери над рікою Конетикот заляті.
з ‚боку тоїж поліції, а наслідок був таки#, що наПЦцов з водою доробок, зложений працею цілого життя. Пропала числ,ено 6 трупів і багато ранених.
Людей розміщено по добродійних інстнтудіях
та приватних домах. У мене в 4 кімнатах тулитеся враця трі`о українського робітника, іцо в)щунуіщ
Зорганізоване робіт'ництво заповідай з цього
щ$чџр$щу
ро.ОрТУ^ ЏЏ
16 осіб. Помагаємо, як можемо, але сили наші неприводу
генеральний страйк.
- -,великі. Помагають американські встанови, але на-, найтяжче працював , і дай гірше жив, Дролав доробок того, т о мещкав в
ХТО І ЯКІ ПИШЕ ЛШРЕТА ДЛЯ ФІЛЬМОВОЇ
шим людям не все вдається дістати допомогу так, н^^гішди^ у найдеідевших дільницях міст, на долах, себто в тих частях. що
ПРОДУКЦІЇ НА УКРАЇНІ.
легко, як родовитому американцеві. — І. Ва#ридлиц, найбільше аотерпіли від повеней.
КИШ.

„Літературна Газета" розписується
відділовий писар.
про
участь
совєтських письменників УкраЗнаємо, скільки то було підчас повені жертв у людях. Нема теж сум- широко
:
МУР УРАТУВАВ МІСТО.
иіву, що є сотці або й тисячі #ЮДЄЙ идших.по щпиталях. І цілком певно ши в фільмовій продукції. Стаття подає, хто і
скільки написав сценаріїв та лібрет. І так:
ПОРТСМУТ (Огайо). — 3 усіх міст, що лежать
Кочерга здав сценарій „Пісня про свічку". О.
над рікою Огайо, вратувало,ся від ловени одно мі- розібрали добрі люди чи американські інституції багато дде# українських
Довченќо
написав сценарій дитячої фільми „Хосто Портсмут, а то завдяки мурові, що його ви- родин, що опинилися ‚без даху над головою 4 без матеріядьних засобів.
1
робрий
боягуз".
Тойже автор здав серію мультіставлено здовж берега ріки. Коли сусідні міс?а терАмериканська держава, ^ е р в к д н с ь к и $ Червоний Х^е.ст і ріжиі добро- ;сценаріїв „Тук-Тук", з них зреаліз'овано „Тук-Тук"
піли від страшного виливўі коли в них тисячі людей
лишилися без даху над головою, коди в них пере- дійні американські установи вже розпочали рахункову акцію. Але сам лре- і „Жук у городі". „Жук в зоопарку" закінчується.
ривалася вся комунікація й бцзнесовии і промисло- зидеит держави звертає увагу на те, що вся та поміч буде невистарчаль- Д. Грудина написав сценарій „Наталка Полтавка".
вий рух^ то тут усякий рух ішов нормально, а діти на. В тому нещасті мусить подати помічну руку нещасливим все амери- ТО. Яновський „Золоте весілля". Лібрето „Дніпро"
пише Н. Рибак. Крім того пишуть сценарії й'лібавилися безпечно під муром, за котрим валили
канське громадянство.
брета: І. Кириленко „Весна", Дукін готує лібрето
зібрані води ріки.
з колгоспного життя. Первомайський готує сцеЦей мур почато будувати в 1908-мім році, а'
Дсі народи, ЩО замешкують Дмердку, взялися ще окремо до ратуван- нарій
„Початок життя". Новий сценарій пише О.
скінчено в 1930-тім. За останнє століття води ріки ня членів своїх W i ^ ^ o ^ T e ^ , ДО РАТУ#АІіда У ^ А ^ Р Ь К И Х Грр^ЛАКорнійчук. О. Копиленќо готує сценарій про сучаспіднеслися лише два, рази понад рівень, до якого
доведено мур, а це в 1884-тім та 1913-тім роді. Б ў ДЯН В АМЕРИЦІ о МУСИТЬ ПРИСТУПИТИ ЏОЖН№ ЧЛЕН В)ЕЛИКОЇ :У- ну школу.
Більшість згаданих авторів це жиди, що вистудова юовитумќнѓ" місто 750^000 доларів. +ІЬШ
Д)РАШСЬКОЇ РОДИНІИІ В ДМЕРИДІ. jjce зорґанізоване українське громадаготь під .українськими назвищами.^ ѓ _ ^ ^ . ,
дянство мусить негайно взятися до ратуцкад^ акцМ". ^ це ` щ ^ „ с т а х и с я
У^аАЛЮЮТІ? ЏЦАЩХ ВИДАТКИ НА АРДЛИО.
' "вЄЕТАКИ ЩЕ ВОРОГІВ?БАГАІВСК і
ВАШИНГТОН'. — На домагання воєнного де- негайно, без усякоѓ'проволоки. А спершу на місцях, навіщених катастроКИШ., - г Народні^.,комісар юстиції КиселЬов
партаменту сенат ухвалив 53 голосами проти 12 ви- фЬю п.ов,ен)1.
. ЙЙ р „‚^ ^казав у. своїй : прріЦ^ві вй^ололіеніи' на р'станній
даТи на поправу армії найбільшу суму, яку взагалі
сесії ..ІЏЏЗЌ'У ССР, а переданий київським Часоіі^сім`
" 'Не -`сіліѓ тут бути ніяких терт$ ^ол іти чнвх чи йел^гійиих. ftcji, орЃав і- уЏщїїц }уиж іінщцм так'е;
колинебудь ухвалено видати нараз, бо 611 міліонів
зації є собі рівні. Ѓвсі є добріш коли йде яро ратування фізичного життя
„Ў нас зменўшується `судимість^ зМенійується :
долярів з верхом.
Ухвала не годиться з ухвалою палати послів, української нав.ії- ?с^х праця є пожадана і конечна. Хому не може бути кількість злочинів, але ворогів іще чимало. #лясовий ворог іще не добитий. Він намагається пробо перевищає її на 66 міліонів долярів. Армія має виправданим ніяке розєднання на тлД цеї добродійної акді).
лізти у ті місця, де послабшала пильність Місцевих
бути збільшена на 16,300 вояків.
При тій нагоді пробували ще раз добиватись
(Просиліо н,ег,айно подавати до української ..преси звідомлення з місць органів диктатури пролєтаріяту, щоб шкодити,`щоб
ухвалення 12 міліонів до'лярів на перекопання ка- про хе, скільки українських Р.0Д,ни вп.алл жертвою довені. Лросимр нетай- підривати . успішне розгортання соціялістичного
будівництва. Стахановський рух, що охопив усю
налу через Флоридський півостров, але сенатори гаЙМО дртворит^ по тих мДсдях і^^џог^І
комітети і збирати хам доло- нашу країну, зустрічає ще на шляху свого могутпроект відкинули.
могу між тими українськими родинами, що не цотерпіли в;д цовені. Про.- ij нього розгортання саботажників. Ќлясовий ворог
воедвди СТАН у Брдаида
симо місцеві комітети контролювати ту допомогу, яку дістають пащі гро- на селі бореться проти пятисотенниць, організує
РЮ ДЕ ?ЌАНЕВРО. — Президент Варґас пр,о-; мадяни від американських інституцій. `Просимо теж інтервенювати зорґа- терористичні акти. Таких актів` на Україні ми мали
голосив завед`ення 'в Бразилії воєнного стану на 90 нізовано в справі справедливого аодіду допомоги, щоб дотердіді українці $б. Я хотів би, навести одну цифру яро сд(?отажииків стахановського руху. У нас таких ‚справ — І37",
днів. '.
одержували допомогу џџўЏй з іиіцими^ н а ^ н а л в н і о ^ я м в . -,
(
;
рівнрчасцо арештовано кілька визначних ;ІЮ-І
НАЦІОНАЛІЗАЦІЯ ГОЛОВНОГб ПРОМИСЛУ.
Супроти цього† що ця допомогова акція не терпить проволоки, Обєддей, між ними' одного сенатора й двох послів.
РИМ'. 4г Війна в Европі неминуча. Таке заявив
Декрет президента завішує всі конституціш-ц иаиня Українських Організацій в Америці, перебирає на себе обовязок запо- Мусоліні. І нема таких серіозних політиків внрвгаранти 47 міліо'нів населення Бразилії.
чахкувати акцію допомоги українським родинам, потерпілим від повені, в ропі, які моглцб твердити, що Мусоліні помиляНЕМИЛА ПРИГОДА СКЕБІВ.
такий спосіб:
ється. Супроти такого стану річей Мусоліні в$явНЮ ЙОРЌ. — Перед стейтовим урядовим бюся переводити в життя такі реформи, щоб Італія
ром для видавання „лайсенсів" для бюр ш?середбула на випадок війни самовистарчальною таіста-j
ництва праці зявйлися два чоловіки з заявою, ідо
новила таку військолу силу, з якою мусіЛиб ус; pa
вони працювали як страиколоми підчас страйку' СВОЇ ЖЕРТВИ НА ДОПОМОГУ ПОТЕРПІЛИМ ВІД ПОВЕНІ НА РУКИ ОБ- хў'ватись^ У звязку з тим зліквідовано палату пообслуги високих будинків, дістали за свою служ Є Д Н Щ і Я :
слів, себто останки парляментарної системи правбў як заплату чеки й ці потім показалися недобри
ління. її місце заступить Народня Корпоративна
1' ї ї
ми, себто без покриття.
Рада. Знацюналізовано найважніший промисл, себто такий, який заважує підчас війни. До цього
треба додати, що вже й без цього держава конНЮ E^QPK. — У місцевим стеитовім суді засутролює
всі найбільші банки. Це вказує, що фаджено на смерть на електричнім кр^слі 3 молодих
шистівська держава реформує економічне життя
муринів, у віці 17, 17 та 18 літ, котрі підчас грабдо
шляхом державного соціялізму. Мусоліш теж заницьќого нападу вбили одного скляра.
ВЗИВАЄМО НАШ ПРОВД НА ЛУСЦАХ СКЛИКАТИ НЕГАЙНІ НД- повів, що робітництво мусить одержати .більші
У стейтовім суді в Бруклині засуджено на
МІСЦЕВ)ИІХ УКРА)(НС^Щ^ Р Р Г А ^ Ц І И І ЏО' права, такі, які мають капіталісти, коли йде про
смерть 35-літнього Чарлза Роґаса за строєння сво РАДО р?$№Т№ПЦЩЏ
заряд промислом і поділ зисків.
`
` "
го 3-літнього сина. На розправі йому закидуваню ТВОРИТИ ПО ВСІХ МІСТАХ АМЕРИКИ, ДЕ ЖИВУТЬ УКРАЇНЦІ, УКРАЇ1ІЗВІДКИ №РрТЬСЯ ГОЛОД НА ЎКРАЇНІ ПІД
теж, що він дав отрую; своїй` жінці # двом іншим сџщ KCHWJEJ#
ДОЦОМОГИ ПОТЕРПІЛИМ ВІД ДОрЕДО ТД ?^ЧАТИ jflJPH
СРВЄТАМИ.
дітям, але 'вони виратувались.
МОСКВА (Росія). — Комісаріят заграничної
ЇХ ПОМОЧІ ЗВІРКОВІ АКЦІЇ.
ДОВКОЛА СПРАВИ ГАВПТМАНА.
торговлі іподає, що в минулому році збільшився
НЮ ЙбРК. — Д-р Джан Ф. Кондон, що, як саЯкщо не буде якої зміни в тій ашШ, всі надіслані жертви будуть роз- срвєтськи# ексџорт збіжжя за границю. Вивезено
мий каже, був посередником між родиною Линд-і
берѓа та Бруном іавптманом при виплаті викупу, AMfiui в міру і ^ о т ^ між.ті ўќмінські громаду що подадуть рбеднанню, в з0іжжя на U516,400 м=етричних тон. А в 1934 р. вивезено ЩіШ тон.
згодивсь побачитися з губернатором стейту Ню}
зорганізованій формі звіти цро те, скільки є в них пртребуікхчих негайно)і
Джерзі, Галордом Гофменом.
ОДНІ ВЕЛНЧАЮТІ?, ДІРУП BJE34fcCTflTfr.
В одщй місцевій газеті появилася вістка, що, й коиечио)і додіріиц)^и. Д вже місцеві к^мітехи будуть розділювати допоА-ТЕНЙ (Греція).— Відкликало в Дтенах усі
мовляв, Гофман заявив, що він може доказати, що' могу між потребуючі особи в такий спосіб, який уважатимуть відповідним. паради та маніфестації, які мали відбутись у звязку зі смертю Елевтерірса Венізельоса, що був сіГавптман упав жертвою заговору поліції й прокумома
наворотами премїєром Греції й придбай батьраторії.
. .'. ;
Зазначаємо, що отеє є зшиля, в якій всі наш! ШЗДіЗ#М$) всі наді^.пар- ківщині остров Крету. ^Сталося це на прохання вдоСУДЯТ^ Ш№
ЗА РВДВСТВО Л($$ОВВДКА.
. ви Венізельоса, яка була поражена 'обструкцією
НЮ ЙОРЌ, -г- Перед місцевий стейтовим судом тД й усі наші ідейні громадяни, включно а нашою молоддю, мають власти політичних противників покійного її мужа. Ці про:
почалася недавно розправа проти ... ванни #ери вў нагоду виявити на ділах свою активнють і посвяту.
тивники, в чИслі яких 2,000 осіб, машируваЛй миСтрец, ооиинуначеиої з а вбивство її люоовникя,
нулої неділі вулицями столиці й крйчаЛи: „Киньте
Д-ра Фріца Ґебгардта, німецького економіста й екс- р^уЕ^СуТИВА ;,ОБЄДг^АННЗ УКРАЇНСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ В АМЕРИЦГ: Тіло Венізельоса на дно моря". Вони теж обкикупортера.
вали камінням доми, що повивішували жалібні пра' пори. Сотки тисяч народу вибиралися з ріжних
Майже діли$ тиждень уже` підбирають присяж- рда(ЕДШ РЕВЮЌ, предсідник,
ДМИТРО ГАЛИЧИН, секретар,
місцевостей д о столиці; щоб віддати поклін покійних суддів. ПеріџЎ лісту кандидатів на суддів уже,
в
Л Т
ст0
ному
Венізельоєові, великому грецькому патріотові.
Д-Р
Д
.
А^ЦІІУГА^
секретар,
МИКОЛА
ДАНИЛ$ЬЧЕНКО,
касіер.
ичерлал# ўі теиер покликали ДРУРУ ^ У ^
людей.

пддутђ драдудм А№РТЦ.

т УКРАЇНІ ЛІД СОВЄТАМЙ

„OBVEDNANVE
P.O.Box 122- ІМ$ор Terinirnaiu N^wVorfc- ‡ф

щ^ННШМН

СВОБОДА, СЕРЕДА;
"SVOBODA" (LIBERTY)
ГОиіФЮ) Ї М
рі№кмі іаіђг except Sinfeya џяй
tat Ukrainian Nitlontl AModati#e, їм.
І Ю-Ю Grand Strttt jmgy aty. w JWit erf by Idltorlil Committee.
M Ucee# CUai Mail Matter at the Post Office (4 Jertiy City, M. A
Д Маѓсќ 30. 1911 under the act of March 3. ІІ79.
iccept44 tor шаШлк at ipeclal rate of postage provided tor In Section 1103
1 the Act of October 3, 1917, authorised July 31, 1911.
За оголошення редакції не відповідає.
__^
ЇМ. JCaotojuTi ВВгкеа 4-0237. ^ Теж. У. Н. Союза: ВЕгцп 4-1016.
ІИИ07.
Адреса: "SVOiODA", P. О. BOX $46, JKK31Y СГГТ, N. J.

25-ГО

Ч. 70.

БЕРЕЗНЯ 1936.

копійки платні. Коли не віри- працювати з ентузіязмом; що, „Між шкалою й військовою
те, то ось витинок з фабрич- відбуваючи примусову пра- службою", яка починається оного часопису одного велико- цю. хтось може піддержувати цими словами:
го міста на Україиі (в тексті владу, яка його до тої пращ „Людина звичайно на диво
короткозора. Так воно було
запрягла..7
по українськії):
От
всюди й у всіх часах. Ми маНеьависть,
жагучу
ненависть
Працюватимемо
ще
краще.
Пропаганда російсько-боль- ви „пѓантів", каналів і т. і.
ємо
сьогодні при критичнім ошевицька не устає. Вона зна- Друкували навіть листи, в „На паливному складі є не- до влади відчувають і самі кагляді
німецької історії заюходить тисячі отворів, крізь яких підневольні советські ра- величкий колектив робітників. торжани і їх близькі, що листрене
око, й багатьом спостеБільшість
з
нас
принудробітшилися
„на
волі",
і
ті,
що
які проникає до умів широкої би висловлювали свій „ентузірігачам
міѓ би обмежений свічитаючої публики. Здавалося, язм" і `'трохи" що гіе дякували ннки ріжних професій" (Даль- кожя.ої хвилини ждуть своєї
тогляд
цілих
епох видаватися
ше
замітка
кличе
збільшити
черги...
що по стількох експериментах владі за те, що післала їх на
Ось так малює російський майже невиясннмим. Наших
норми продукції до 250%).
уже ніякий новий інтернаціо- каторгу.
MTV
дітей діти мабуть покивуватинал не зеднае собі тих, що Про це, як жили й працюва- JJiHiie божевільний може ду- кореспондент ^ситуацію
муть головами й над нами,
Україні.
розчарувалися в якімсь старім ли на будові Біломорського мати, що на каторзі можна
людьми між 1900 і сьогодні, і}
Інтернаціоналі. Тимчасом так каналу^ довелися — пише кобагато дечого не зможуть і
не є. Напр. є такі українці, на респондеіѓг1 — йені розмовлязрозуміти. Передусім одно:
ганьбу і сором нам, що від-ти з Одним хлг)пцем років 22,
що ми зовсім без здогаду
В старім краю побоюються, щоб часами не вернулися від Сталіна, щоб
йшли в світову війну, й таксаздобуло собі там права горожанства американське шукати ратўнќу в новім IV. що, засуджений џй 6 років
мо без гадки розбили — так
ґенґстерство. В статті „Діла", затитулованій „Про- Інтернаціоналі — крівавої бе- примусових' робіт, ' працював
би сказати сліпим знаряддям
ти публіцистичного ґенґстерства", сказано, що ча- стії революції, Л.. Троцького... на будові того каналу від початку робіт аж до кінця. Присудьби — цілий світовий лад
сописна полеміка в старім краю була досі назагал
Ось чому все здасться без- чина його піередтермінового
одної доби, й потім іще були
втримувана у доволі можливому тоні, але зате щось настанно пригадувати нашим
ѓо
розвитку
в
молоді
спостезовсім інакше було „на сторінках української преси читачам, чим є большевиць- звільнення була та, що виявив Батьки і діти, старі і моло- рігається в усіх націях, що настільки недогадливі, що вісебе на роботі як добрий „у- ді, ще від кількох років стали
за океаном, де не в усьому привикли до европей- кий „рай" на Україні
рили, неначеб люди могли
дарник", і те, що на праці безпереривною темою роз- волею, че неволею втягнені просто почати знову пращо
ських форм товариської чемности і де супроти обули
в
минулу
велику
евромов і статтей. Одні стоять
Одна
російська
газета втратив ногу.
собисто нелюбого противника і зі сторінок преси
там, де перестали 1914 p., так,
безрадні супроти безспірного пейську війну. Погубні наслід(Меч),
отже
така,
яку
годі
заОсь,
що
оповідав
мені
цей
пробивається часто публіцистичне ґенґстерство".
як би нічого, що порушило
ки
її
відбилися
шкідливо
й
на
Ця заввага відноситься загально до українських підозріти в особливих симпа- хлопчина-інвалід: За винятком факту занику розуму, розсуд- старих, а ще гірше на моло- світом, і не сталося. Ми, що
ґазет на американському континенті, видаваних у тіях до України, пише в листі військ ҐПУ, що стерегли нас, ку й почування в дорості, в дих, а найбільше на їх нерв- нами захитала ця кріза перез України про режім „загаль- не було на роботах ні одного молоді обидвох полів, супро
Канаді, Злучених Державах і т. д.
ломової доби найбільше, поної каторги" на нашій землі. вільного 'робітника або уря- ти утрати первісного, стихій- ній системі. В поденервованих требували всежтаки цілих робатьків
не
стало
енергії
повДумаємо, що можна з кимсь розходитись поКореспондент пише: „На У- довця. Праця була акордова, ного й тому й щирого відчулітично, але й від політичного противника можна країні нема одного кутка, деб як і платня. Норми вироблен- вагіня національного. Не зна-чати дітей. В подразнених ді- ків, щоб принаймні приблизно
і треба приняти заввагу, хочби була й дуже гірка, народні маси, не чекали того ня були нелюдські. Треба бу- ють, що їм діяти з тим сгрв- тях відбивався шкідливо цей це порозуміти.іі й поширити
якщо вона слушна. Заввага „Діла" слушна. Таке щасливого дняуколи вони на- ло ведмежої сили, щоб осяг- шним1-браком енергіїў самоди- недостаток (рішучости супроти свій зір. Але кругом нас у
бувало в Америці. Що гірше, публіцистичне ґенґ- решті можуть піднести стяг нути норму в 12—15'ѓод., тому сципліни, почуття обовязку них у старих.'`І в рознузданій світі не дійшли ще й таќ дастерство ще зовсім не минулося. Ще існують на боротьби з своїм найзапеклі- Працювали по 18—20 годин на супроти себе, рідні, нації й мрлоді. зродилося почуття Ці леко.
„І ще в іншій справі стверамериканськім континенті українські, ніби гумори- шим ворогом,:. комуністами. добу. Хтож і за цей час н^'ви- рідного ќраю. Другі 'гадають би 'якоїсь'своєї вищости.
дятьпізніше . короткозорість
стичні видавництва, в яких анонімні журналістичні Бідний мешканець міста чи се- робляв норми, той не діставав C O W B своїй легкодушности, Всі інші міркування и опр аЎ.
ґенґстери пописуються відбиранням людям чести. ла, незалежно від свого су- хліба і цукру, а лише пів літра що вони на те тільки, щоб па- дування старих суперечні з нашого часу: що ми задовго
І є ще й ніби серіозні орґани, в яких теж практи- спільного походження і націо- юшки. Ті, що виробляли ќа нувати."не мучити собі голов- дійсністю, минулою, сучасною думали тільки про політику,
кується час від часу ґенґстерські полемічні методи. нальности (за винятком жи- торжну норму, мали крім юш- ки „непотрібними науками", й, мабуть, і будучою. Більша, господарство та їхні крізи й
Для таких це звичайна річ: описати цілком не- дів) мріє про „день заплати" і ки 600 грамів хліба і ЗО гра-бо це, мовляв, затрата часу наприклад енергія, відвага й призабували при тім живу
правдиво якусь подію, передати неправдиво чиюсь питається себе: „Чи вже хуі-мів цукру. Хворих що дня на- короткого життя. На всякі о- витревалість уое бували більш людину. Передусім людину
промову, цитувати фальшиво чиїсь вискази, нада- ко"?
стороги старих оглухли, ба у старих, ніж у молодих, з ви- завтрішнього дня, доріст, найраховували тисячі.
тяжче діткнуту жертву цього
вати фальшиву інтерпретацію чужим думкам і поПровідники комунізму в Мо- Медичної допомоги — нія-що більше, вважають самі се- нятком хіба з роду маловарт- поплутаного,
повного кріз
тверджувати цей фальш іще й цитатами, себто
бе за якісь вищі створіння, за них одиниць. Згадайте тільки
вирваними з якоїсь цілости поодинокими речен- скві, розуміється, не можуть кої. На цих роботах згинуло людей розмаху та навіть чину історичні особи: Наполєона, часу. Ми робили білянси війни
не відчувати ростучої стільки людей, що їх трупами
й кріз на всі боки, обраховунями, й уживати їх для фальшування провідної знати,
народньої ненависти. На ту не- можна булоб засипати цілий й домагаються проводу судь Ґете, Мол.ьтке, Бісмарка, Клє- вали 'всі можливі, втрати и
думки цілости, себто фальшування ідеольоґії пев- нависть відповідають тероканал. Втікав рідко хто! Зла-бою нації, ін 'і'- RUI WJIJ :;;- і М;ансо, Пшикфе, Гінденбургіа шкоди докладно, а тільки руної особи, газети чи інституції, яку атакується.
ром. і Прислужники Кремля наннх зараз розстрілювали, на Бувають `дарі, Ь,Ь `` пЬтура'і ѓи0ша,!(Бріяна і : ^.Д
їнні впливи цього часу на доТа журналістичне ґенґстерство не є ще так жорстоко, і т ю ^середньовічно- очах усіх інших — для страху. ють молоді, ‚ђіддіукують ф)зі
З` досі сказаного, для вдум.
....
!
А
J
^
^
.
. ріст молоді, носія нашої майдуже небезпечне, бо з ним всежтаки можна ще бо(- му, винищують населення У- 85%' робітників це були „роз- ольоґічні й фільос(йфіині при-; ливих
томуу .імввнепадов),,
,„
л%л.„п‚и.,.,.„.„,„„.„„„....,.„;,..„,, са
^''"Оуігнооти^'поляшалнї
досі _отак
' ротися. 'Воно п'ї)йРѓаймнІ!!явне: написане й видрўі країни і за це очевидно діста- кулачені" селяни, ті, що від-чини цього лячного стану) мр-, явища: ясно,
видні в "усіхі
націях
:
куване. Зате дал'еко11 бїгіьш деморалізуюче й огидне ЮТЬІ добру, винагороду. Всім мовилися і) йти працювати в лоді й, ‚пр-тіщають, себ'е, щц МОІВ. молоді, що прийшланна наі боці. Мц"ДИВИЛИСЯ тільки
Є те ґенґстерство, якого в пресі не видно, !,бо про іще в памяти :розстріли' Богу нолхозах і заслані з родинами що, мовляв, туткнічого не вдіч кѓвіт ДЕСЬ коло; L9001 p., й піз-на. завтрішній день, не розумі' нього часто преса може заговорити доперва тоді, духа t виннй)Х людей і репресії на північ. Серед них багато у- єш, бо ІІЦЄ' явище"З-молоуідю. віще,, от)ќе занепад і ізахопйв ли, щ е "ЦЗ"Требчі виховувати
як ним зачне займатися закон. Це ті наклепи, які по вбивстві Кірова. За офіцій- країнців. нтві )і . онг.фі
не тільки в'нас} українців; а цілу молоду генерацні). і.Дер- нову людину, й не робили так,
переходять звичайно з уст до уст, а якими -нищить- ними відомостями,, влада, що Таќки самий образ і Ћа бу-всюди буває' и в' : Цілб'му. cf^ijri. жавні нації мають змогу за- якби й нічого, щоб припиняти
ся`добрі імена наших громадських робітників..на,, мстилася за це .вбивство, роз-дові каналу Москва — Волга, Молодь, кажутц, '..'„!' др^'оре, вчасу загіЙіуВатА'.-іісй занепад; очевидне ушкодження молоді
!
місцях Це далі ті сплетні, які ґенґстерським спо- стріляла 230 чоловіка^ в. дій- і на будові залізниці Москва— розвинетьсяѓЖн іСама іпЩІЇіЩУд^ержавними установами. А `. вШ!4іЛЃ й'дуІпЙіНйІполІПиїувасобом переносяться від одних громад до других, сности до 1,500. Серед роз- Донбас; Скрізьі гннугь'"десят- ється,. споважніє й стане відѓ недержавних націях,- як от у- ли шкіл, ні плянів навчання, ні
.'TL Мігши, І `" an .;:.. не Г VL, виховання, ні дисципліни, ні
устно чи чистовно, і якими намагається лДдкопу- стріляних багато української кями тисячі `селяни і ' робітни- чувати, думати ц ділати.і як: Це .чкраінська
" це тяжке -завдання
інтелігенції
Крім
того
лише
вати авторитет народніх інститущй чи `громадських
ки. Чужинці дивуються, звідки було зо старими. В . ІМО#ОДІ, спадає на .`амрдіяльшсть ціло- фахового вишколу, ні доріг
на території України арешто- Совєти беруть гроші на будів- мовляв, більш життєвої енер- го суспільства, щоб не зали- до звання. Навпаки, партійні
діячів, і то — в „імя народньої сгірави".
вано
і вислано на північ і на ництво. Алеж у нас все ро-ґії й відваги і т. д. Усякі бува- шити по собі гірше приспо- ур`яди робили зо школами і
Наші громадяни знають про такі речі, бо й
більш як 13,000 людей, биться руками каторжан. Пра- ють аргументи, щоб позбути- соблеі‡е до боротьби потом- молоддю дуже болючі поліпишуть до нас про це. ї просять звернути увагу аСибір
серед них до 1,500 студен- ця безплатна. Навіть у фабри- ся морочливого клопоту з не ство, ніж були попередні.
тичні експерименти й інтереси.
загалу, що якраз добро народньої справи вимагає, тів, до 2,000 робітників, решта
посильного собі діла.
ках
на
Україні
більшість
роВ числі з 23-го лютого ц. А найгірше було те, що ми
щоб не було в нас місця для ніякого ґенґстерства, — селяни.
бітників виконує примусову З усього того дешевенького p., берлінського щоденника молоду людину найбільше
спрямованого до анархізації нашого життя. Бо
безплатну
працю, за кару, не краму одно тільки правда, а „Дойче Альґемайне Цайтунг" віддали на поталу безробіття.
нам треба, щоб наші часописи могли писати, а на- Советська преса реве і роші діячі поступати в такий спосіб, як цього вима- бить рекляму режімові з при-дістаючи за ввесь час „пріну- саме те, що .загальне пони- появилася вступна стаття Пе- Доки ця молодь сама не загає правдивий інтерес правдивої народньої справи. воду його ‚‚досягнень" будо- діловќі" (нераз 5 чи 10 літ), ні ження розумового й чуттєво- тра Вебера під заголовком бунтувалася.
„Всі ці занедбання в розбудррі
,шкіл,. ширшого вихованўўа
о,
-:
а
'
і
-.'
І
І
оіои
L,
няу.
повіедення
до звання, фасом
проговорив:

Ось
де
літичй'
Т
Є
М
И
Л
.
Й
уоі..
досить
доУЛАС САМЧУК
дуже відріжняються від заг^а- пашєю розійшлися також. їх

наша зверхність! Ця коругов, бре розбірались у заплутаних лу." Між ними бачу БабчЦн- пропустили т. сврбідно. ‚Куди ховоѓо вишколу й витворення
це наш знак єдности і згоди. подіях революції. Одначе те, ського, Ионаша, Розенкранца, вони пішли, це нікого не ціка- характеру мусимо тепер надоЦе є прапор будучої нашої ве- що діялося в Ясіню, до деякої Блютрайха й багато інших. вило, хіба що Юру. Але він не лужувати. Цього вимагає розуміння й допомоги цілого наJK
ликої держави, яка повстане міри нас дивувало.
Роман у 2-ох частинах.
Трохи ззаду кілька пань. Он мав часу.‚Він уже збирав,вироду. І де знайдемо вже шлях
Свисток.
Ще
пару
хвилин
і
коло
Києва
над
Дніпром
і
до
струнка, суха в чорному Иона- браних членів комітету і заќлиЧастина друга.
якої маємо належати ми. Я дома. Засапана машина зупи- шиха, а онде... Так. То Кіті. кав їх до сільської хати на на-до цієї мети, треба нам ним
Передрук забороняється! —і Авторські права застережені.
іти далі й розбудовувати з упідношу цей прапор перший няється Й з неї на всі боки ви- Безперечно то вона.
раду. Тут тільки я зміг підійти
32
раз і хай має він над нами, сипаеться воячня. Крик, лай- Вона не бачить мене й до-до братів і привітатися з ни-сіх сил".
Далі' йде бесіда про заходи,
Цокан байдуже і спокійно ками дерлися за чужі справи, поки стоїть земля! Ми повин- ќа. Зупиняє якась мадярська бре. Вона, видно, перелякана, ми. Ми цілувалися, як на Ве-пороблені й побажані, щоб
тримає під руку матір і щось ликдень. У наших душах бузвертається до нього...
але настав великий суд над їх ні йти за ним, горнутися під варта. — Документи!
— Геть до чортової матері! гукає. А навколо бушує сти- шувала велика радість. Хоті- узяти в руки всю німецьку
ним
у
тісні
лави
борців
і
нас
гнобителями.
Ось
прийшла
— Вас і всіх інших ми не
молодь. '
Як дам тобі документи, то пе-хія. Гремить буревій народ- лося обняти цілий світ.
Перебивали... А чи я про те чи війна, революція. Для нас зій-ніхто не перемо`ке. Слава нарекинешся догори ногами. нього гніву, котять хвилі обу- Додому не пішов. Куди там Нехай же з цього затямлять
не про те говорю, це вже до- шло сонце свободи. Всі гноб- шій будучій державі! Слава
собі молоді, а то й старі, що
нашому
великому
народові!
Натиснули, варта розійшла- рення й, мов непомітні трісоч- у таку пору додому. Зайшов
звольте мені знати. Громадо! лені народи беруться до праці
Тиша. Здаволося все завмер- ся, а ми вперед. Кожний ки, заливає кволих переляка- до ресторану Романчука, пере- всюди в світі йдуть заходу
— звернувся Цокан до людей. на своїй ниві й що це саме
щоб удержати занепад молоді
ло.
І раптом якась сила про- рветься додому. Але вже зда- них чужинок.
кусив і до сільської хати. Там
Тут мені кажуть, що я не протреба робити і нам.
від
шкідливих для нації нариває мертвеччину і зривате, що треба, говорю. Маю я „Тут нам казали, що тепер ється буревій. Реве й бушує лека почули гармідер. Біжимо Але Юра рішуче взявся зупи- повно народу. Наради, наради слідків її післявоєнної меншезамовчати, чи говорити далі? буде все наше. Правдиво їм пародня стихія. Гордо стоїть далі. Народ Безліч народу. нити буревій. Права його ру- й наради. Юра між ними, як вартности. Про більшевартхтось відповів: все наше, лиДобігаємо й собі, вливаємося ка високо знялася над голо- президент Злучених Держав.
— Далі, далі! — заревло ти- ше зверхність мадярська. Як з чрапором Цокан. Тисячі рук в його море. На трибуні Ю- вою. Волосся патлає вітер. Він Мені заявлено, що я коман- ність молоді, як це часто в
сячі голосів. Далі, Цокан! Геть може бути все наше, коли ми піднеслися догори. Почали ра. Він тримає жовто-синій гукає й закликає до послуху дант усієї поліції і що — раз- українців думають, у людей
лісничого! Народ підбадьоре-І самі в н е в о л і Т е п е р в о н и т а к співати релігійні пісні, багато прапор і гукає слава. У мене й порядку. Юрба видно по- два, маю приняти це до відо- ані гадки. — („Час").
ний своїми голосами, вирівню- нам кажуть, бо Мадярщина молилося...
само собою відкрилися широ- чинае поволі втихомирювати- ма. Увторено комітет народеться. До них звернулися за розтрощена. В Будапешті реко уста й я заревів. Чути бу- ся. Юра пропонує не розходи- ньої оборони, до котрого уі
ЛИСТУВАННЯ РЕДАКЦ1Т.
2.
словом. О, вони скажуть те волюція й вони самі ще не
ло, як ревіли мої товариші. Це тися ще, а `вибрати людей, війшли: Юра Цокан — предслово. Вони розуміють і чу- знають, чи вдержаться. Але Наш потяг кволо, ніби во- захопило натовп і по хвилі якіб розпочали працю над ор- сідник, Павло Цокан, Гнат Ту- О. Щ., Дорчестер, Масс. —
ють його. Ось воно якраз те- коли ми допоможемо їм, коли енний інвалід, штикільгав під кричало, здається, само небо. ґанізацією сільської самоупра- лайдан, Німчук, старший газВіримо, що так було, як Ви
пер через Цоканові уста на вони знов окріпнуть, тоді во- гору останній перегін від Хотілося рватися на трибуну ви та утворенням дійсно на- да Клочурек Василь і порішиподаєте. Але, на жаль, не є нам
вільний простір з глибини ни не захочуть з нами говори- Квасів до Ясіня. Цілий тиж-до Юри й обняти його на о- родньої міліції. А після всі ли покликати також студента
грудей вирвалося й бушує, ти. Вони знов одберуть те, що день у дорозі. Рана моя зажи- чах усього народу. Але зчи-мусять спокійно розійтися до- Пластуна, бо хоча він і не з можливо подавати це' до часопису. За. такі, дійсно правмов буревій.
дали й усе буде по-старому. ла й нога залишалася при ме- нився такий рейвах і метуш- дому.
народом, та все таки може в диві новинки доводилось нам
I Цокан розказав про віко- Нам треба шукати не чужої ні. Кілька днів не спав, мало ня, що пробратися до нього Згода, згода! Почалися ви- ньому заговорить народня у минулому відповідати. Тому
вічні кривди, болі, страждан- зверхности, а своєї. Треба ро- їв, але радість, яка наповняла не було ніякої можливости. бори народнього комітету. Це кров. Той має бути за писа не хочемо наражати оранізаня. Цокан розповів про вели- бити так, щоб ми здобули ту мене при вигляді рідних мі- Десь вирвався Павло й переб- не тривало довго, бо Юра ли- ря. Яж до комітету не увій- цію на клопоти і видатки.
ку війну, на якій впало безліч свою зверхність і ѓзакріпили за сцевостей, так розбурхала, що рав від Юри прапор. Юра ро- ше назвав кандидатів і нарід шов. У моїм{ розпорядженню
наших людей за ніщо. Він ска- собою. А де є та наша зверх- втоми зовсім не відчувалося, бить 'народові якісь знаки, j під таким настроєм не думав у збройні сили новоутвореної! _ якжеж там, Майорку?
зав, що нас русинів не лише ність?"
І Вже в Кевелеві, де потяг зупи- Видно хоче втихомирити. Але чоі
не згоджуватися. Всі влади.
Що чувати з вашим жолудстільки, скільки є в Угорщині. Тут Цокан швидко розгор- нися на кілька хвилин, до наспізно.
одноголосно признали Цокана
(Далі буде). ком? Нас є багато. Нас міліони, де- нув те,' що- тримав у руці. Цс увірвалася чутка, що в Ясіню —- Геть з мадярами! Вішаль- за свого проводиря, який дбає
— Він такий, як довжник у
сятки міліонів. Вони жиють був прапор з жовтою і бла- якийсь бунт. Це нас усіх ясін- ників, сюдд{. Цг шибеницю! про гуцульські справи. Розійнинішніх
часах депресії.
по ріжних державах, але всікитньою барвою. Він розгор- ців, які їхали разом зо мною, Кари їм! — Аж тепер зрозумів,
шлнся з співом церковних ВСТУПАЙТЕ ГРОМАДНО
— Якто?
вони однаково говорять і всі нув його і вказуючи на підня- порядно зацікавило. Дорогою у чім річ. За трибуною збилаВ ЧЛЕНИ УКРАЇНСЬКОГО
пісень.
— Він усе приймає, а нічоодної матері діти. Всі вони ві-' те -полотнище,- високим голо-1 ми багато розмовляли на пося- докупи передка людей, які Бабчинський із своєю кой-. ї НАРОДНОГО СОЮЗА.
го не хоче віддавати.
О. Сновида.

В КРАЇНІ

ГЕНҐСТЕРСТВО - В НАШИХ РЯДАХ

ГОРИ

НЕ ДАЙМО ПРОПАСТИ НАСТУПНОМУ
ПОКОЛІННЮ

ГОВОРИТЬ

`

.J.I.

ѓг

, .t.w...

шмм^і

JL

У

Ч. 70.

СВОБОДАЎ СЕРЕДА, ^5-ГО БЕРЕЗНЯ 1936.

роди. Вже не буде військових німцям, коли вони привикли
межі зі становища католика" ПОЛІЦАЯ ПРОВИНИВСЯ,
КОМУЮКІТ ОРГАНІЗАЦІЇ
і не`військових: усі будуть до
христіянства,
заводити
ШУКАЮЧИ ДОКАЗУ.
і ін.
причетні до війни.
шінтоїзм, коли грозить війна?
ОБОРОНИ ЛЕМКІВЩИМ.
Продовжуючи наше лихоСержант детективів Берт
Чи зміняється коні в возі, коліття, автор цеї книжки — то- Петерем в Едмонтоні (Канаслово ВІД людини, що
ВАСИЛЬ
МУДРИ'Й
ВІЙНА І ЄДНІСТЬ.
ко- дішній борець В. Мудрий — да) має відповідати за те, що Дня 2. лютого ц. р. головли переправляється через рі
ЗНАЄ.
ЛИСЬ І ТЕПЕР.
ќу?
описує тяжку боротьбу за у- хотів мати доказ незаконно- ний уряд Організації Оборони
„Манчестер Ґардієн", відо- З такого поняття війни ви`
Знаємо, що редактор „Діла" країнський
університет
у го ќуповання лікеру. Він за- Лемківщини відбув своє черпливають
далекосяглі
консекмиіі англійський щоденник,
ГЕНЕРАЛ У СЛІПІЙ ВУЛИЦІ. Василь Мудрий став тепер Львові, як теж заснування ставив третю особу, щоб ку- ґове засіданця Џм полаговенції.
подає докладний огляд свіжо
„віцемаршалком" польського тамже тайного українського пила горівки в незаконний дження біжучих справ. Між
виданої книжки про найближ- Війна, каже генерал Люден- Генерал Людендорф самий сойму і речником українсько
університету. Змальовує до- спосіб. Поліційний суддя рі- іншим запали на тім засіданні
чу війну. Ця книжка вийшла дорф, має захопити всі сили не дуже то преться за заве- польської угоди. Та колись
кладно,
як. то посольські, се- шив, що Петерем не допу- дві дуже важні ухвали, з якинароду:
матеріяльні,
фізичні
й
дення шінтоїзмў в Німеччині.
зпід пера німецького генерала
він глядів на таку угоду інак- натські та всякі інші конвенції стився нічого незаконного, бо ми ми хотілиб запізнати ширдухові.
Він
заявляє,
що
Німеччина
Людендорфа. ^
шими очима, дійсно мудрими. та інтервенції скінчилися на він тільки хотів дістати доказ ші круги громадянства та про„Ця книжка", каже „Ґарді- Війна ставить до народу ви- повинна закинути христіянДоказом цього може бути нічім. Цитує численні напади проти підозрілої особи. Най- сити про співпрацю.
моги
єдностн.
Народ,
що
йде
ство,
а
завести
якусь
„релієн", „заслугуе на ближчу увапольської преси, як от зі „Сло1) Беручи під увагу, що огу не тільки тому, що ґене- до війни на життя й смерть, гію німецької націЃ', і на цім його популярна книжка п. н. ва Польського", що писало вищий суд не погодився з тим
рішенням і відослав справу на- динока лемківсько-українська
‚.Боротьба
за
огнище
українмусить
бути
одноцілий.
і
кінчить
рал Людендорф є знавцем війзад до поліційного судді, щоб газета „Наш Лемко", яка вихоськової штуки, але також то- Відомо, це говорили генера- Та коли він цього не сказав, ської культури в західніх зем- „Русќе студюм —
дить у Львові, а яка, несучи
му, що він прийшов знову до ли Й до Людендорфа. Говори- то цим він показав, що він са лях України". Книжка ця ви- „Ано тераз патржайцє, гай- він засудив Петерема.
Відтепер поліція в Едмон- національне освідомлення седамакі мудя,
ласки в Німеччині та знову ли про це не лишень ґенера- мий не знає, що з тим фак дана „Центральним Бюром
тоні не буде підсилати людей ред широкі маси Лемківщимає великий вплив. Його вій- ли німецькі, але й московські, том зробити. Він просто зай преси і пропаганди професій- „Яке он вам ве Львове
до бутлєгерів, щоб купували ии, має для нас велике знапоуржондза студя
ськові погляди годяться з по- і француські, і всякі ‚інші. Вс шов з ним у вулицю, з якої ної організації українського
чіння, знаходиться в тяжкому
студентства"
у
Львові
в
1923
вони
прямували
до
цеї
едко-Ьіема
виходу.
Завертатись
на
„Як сен .до теґо'везме з за- в них горівки.
глядами офіціяльних кругів
матеріяльному стані, постанопалем, муй пане,
Німеччини. Його книжку за- сти. Та не всі на один спосіб. зад — не по генеральська От- р. Ціллю її було запротестуже він кричить: ‚‚Дайте нам вати перед світом проти поль- „Допєрож бендок буйкі
гально читають і до цього чаАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗНИ- вили ми ‚повести кампанію за
приєднання їй нових передського
варварства,
скерованоЄДНІСТЬ
У
РОЗУМІННЮ
німецьку
національну
віру
і
і лбув розбіянє".
су ще ніхто не висказав спроЗИВ КАРУ РЕДАКТОРА.
платник$в. Газета ця з него проти українського вищоГЕН. ЛЮДЕНДОРФА.
баста!"
тиву проти неї".
Цитуючи
це,
автор
книжки
Манітобський
апеляційний
завидних
матеріяльних обстаго
шкільництва.
В
ній
В.
МудТого роду людина може нам Генерал' Людендорф розу- Та чи вдоволить така відкаже, що хоче зілюструвати-І суд знизив кару, наложену в вин старого краю не має покирий
особливо
доказував,
як
повідь
читача?
Чи
не
жде
чисказати щось цікаве навіть міє єдність так, що цілий напсихічний стан всеї тої поль- осенц суддею Едамсоном на що настільки передплатників,
про війну, що щойно буде. род має не тільки мати одну тач від генерала, що взявся польські обіцянки та інтриги ської громади, що жила таки- редактора польського комуні- щоб могла з них вдержатись.
в справі українського універсудити
христіянство
та
хваликоманду, себто одну волю, ами як автор наведеного вище стичного часопису, В. Дутке- Тагар покриття коштів недоЩО ЦЕ ВІЙНА: ЗНАРЯДДЯ, ле й одну думку та одно по- ти шінтоїзм, щоби він сказав, ситету у Львові скінчились на вірша бестіяльними, акуль- вича. Дуткевич мав заплати- бору спадає на Лемківську
нічім.
якої саме віри треба німцям?
ЧИ ЦІЛЬ?
чування.
турними „ідеями", та ща- ти 200 долярів за обмову мі- Комісію, яка мусить старатиАдже генерал трактує себе як Ось, що він говорив тоді
Єдність
має
стати
націослива була тим, що без- сцевого лікаря, д-ра Ф. Сен- ся про фонди на ту ціль, чим
Генерал Людендорф стара(1923):
провідника.
нальною
вірою
народа.
Для
карно
могла вживати на адре- дзяка. Апеляційний суд зни утруднюється їй значно праеться доказати, що Німеччина
Що це за провідник, що, ‚‚Переживаємо найтрагічніпрограла війну через те, що добуття цеї єдности народ по зайшовши в тяжке положен- ші хвилі, які може пережива- су українського народу — ву- зив кару з 200 долярів на 150 цю. Завданням нашим булоб
подбати про передплати для
вона держалася нерозумних винен заставити всіх своїх ня, каже: „Тут нам треба цьо- ти нація, що втратила щойно личних термінів в роді „му- долярів.
членів
мати
одну
віру.
Він
має
дя".
„Не
забувайте",
каже
він
своїх
свояків і близьких в етапоглядів на війну.
го і цього, а що це таке,
вчора свою державу. ВчорашНімеччина саме дивилася на винищити всякі ріжниці в пе- як його добути, це ваша го- ні борці за велику ідею дер- дальше, „що на чолі цеї вели- ОБЕЗПЕЧЕНИИ НА СВОЇМ рім краю, які через матеріялької групи польського громяну нужду не можуть передплавійну як на засіб, інструмент, реконаннях політичних і релі- лова, а не моя"?
ПОХОРОНІ.
жавної незалежности, нині ми дянства стоять „світлі уми",
ґійних.
чувати газети, як також для
оруддя політики.
опинилися в стані підбитих, такі професори львівського у- Француз Люі Дюран з Аль- нас самих тут в Америці. ЗавЛюдендорф каже, що війна Осьтуи ген. Людендорф розпоневолених. Наші великі зма- ніверситету як Ґломбінські, жиру знайшов дотепний спо- дання це спадає в} першій мірі
не є засобом, але ціллю, най- ходиться основно з дотепе- Мусій Степанчук.
гання зломано, наші діла зни- Стажинські, Ѓрабські й інші". сіб на крізу. Здається, що до- на членів Організації Оборони
рішніми
змаганнями
до
єявищим актом національного
ОДА ДО УКРАЇНСЬКИХ щено. Все разом цінне для Словом, доказував він, що сі в нас його не практикува- Лемківщини. Передплачуючи
самоозначення. Це не метода, ности. Досі ці змагання звонас опльовано, збезчещено. О- всякі угодовства, прохання не ли. Зробив він так: Обезпечив та приєднуючи передплатників
дилися
до
того,
що
державна
але життєве явище, конечно
пинившись у безсиллю, ми є приведуть до добра. 1 тому себе на випадок наглої смер- цій газеті, зможемо усамостійвлаяа
в
часі
війни
домагалася
потрібне для удержання нації.
німими
свідками безконечних закликав до боротьби за свої ти і небавом помер. Помер нити її під матеріальним огля(Дружині М. М. присвята).
Осуджених генералом Лю- спільного виступу населення
'образ,
знущань
і кривд, які з'слушні права,
проти
ворога,
признаючи
всядля світа, порозумівшися з дом, чим відтяжимо значно
Вишивки, українські вишивќні
дендорфом поглядів на війну
глумом на наших очах доверРіжнобарвнії ви,
кому
свободу
совісти.
Тепер
своєю довіреною приятелько- Лемківську Комісію, яка розТак
було
перше.
Тепер
цей
держалися, як признає самий
шують над нами вороги".
Як землиця України
виступає
визначний
війською, яка підняла асекураційну вине тоді ширшу діяльність в
чоловік
проголошує
чолобитгенерал,
пруський
король
В весни сонічка промінях.
іншім напрямі.
вий
знавець
з
домаганням
А далі: ,;Чи може бути щось ні--заяви перед польським у- премію.'
Фредерик та француський ціВи сплітаєтесь з ниток,
здушення
такого
ліберального
Приятелька
так
гірко
заплатрагічніше
над
те,
коли
людирядом
зі
шкодою
'українській
Як букети з квіточок
cap Наполеон.
2) Стверджуючи конечність
і
на, повна сили й здоровля, му- справі як у нутрі краю так за кала, що лікар видав свідоц- існування та розвитку нащої
З тими поглядами Фредерик{ розуміння єдности. Єдність У весільнії вінки:
твб
сМерти
Дюрана,
не
бачив^
Українські вишивки!
HUUV
має`
і
бути
не
зовнішня,
але
сить улягти насиллю та звіря- границею. Чи має тепер наша
і Наполеон добули собінемаОрганізації, прстановили !ми
чим інстинктам другої люди- молодь у краю йти за такими ши його трупа, і 'Дюран з ра- відбути при кінці травня ц. р.
ло побід. СКІЛЬКИ побіді до- внутрішня: всі люди в державі Вишивки, гаптовані мережки,
дости
взяв
іособисто
участь
у
мають
бути
просякнуті
одною
Що
так
ветеся
ви
ни, хоч одна й друга мають провідниками, щом так мінябудуть Німеччині „нові поглялемківський зїзд, на якім браКривульками в перегони,
однакове боже 'та людське ють свої погляди? Це є т при- своїм похороні.
ди Людендорфа, на це треба національною думкою, одною Як цвитучії загони,
либ участь не тільки члени
'
Щойно
кілька
місяців
пізнірелігією!
право користати з уоіХ"-благ чина, що в ріднім краго існує
ще пождати.
і;н
Як степовії шляхи,
поодиноких ‚відділів Орґанізажиття та свободи". Далі він тепер така розбіжність між ше'сТвЄрДиЛи, що він занадто ції Оборони Лемківщцни, але
Доріжки пільні й стежки,
голосно
живе
і
відібралийоЯКА РЕЛІГІЯ?
цитатами виказує безконечні старшим
більш
угодоввм
Як потічки і річки:
ЗА ЩО БУДЕ ЙТИ У ВІЙНЃ?
також громадяни зпоза орґаНаші любі вишивки!
пляни
та
проби
поляків,
як
поколінням,
та
між
новим,
бо- му більш ніж 100,000 франків. нізації, яких та справа інтереХто
поставить
таку
думку,
На думку генерала Людензнищити і засимілювати укра- евим. і
Вишивки, маківочки, фіялки!
сує. Зїзд цей має відбутись у
дорфа, будуча віна це буде той мусить поставити йегай- Усміхаєтеся ви,
їнців під Польщею. Замітні
Тому, читаючи всякі новини СЕСТРІНИЦЯ ВАЛЬДЕМА- місті Філядельфії. Вага його
ну
другу,
а
саме:
яку
саме
ревійна расова, чи там націозірки у літній ночі,
були під цим оглядом виќла- з краю, розважуймо, з якого
лежить в тім, що він властиво
РАСА СЛУЖНИЦЕЮ В
лігію треба визнати за основ- Як
Як дівочі карі очі,
нальна.
ди славних україножерів, як жерела вони походять, а тоді
вперше вирішив би ширше бану
релігію
нації,
що
йде
до
ВАРШАВІ.
Як
діток
гурток
в
садках
Дуже можливо. Одначе чи
приміром проф. львівського краще зрозуміємо їх зміст,
гато
важних справ, звязаних з
новочасної
війни?
РІ
парубки
гожі
в
танках;
не міг би пригадати собі ґенеВ Варшаві живе сестріниця ратуванням наших братів лемпольського університету д-ра
Ф. Луців,
Ви веселочки краскн,
Божна
би
сподіватися,
що
рал ту велику несподіванку,
Наші милі вишивки!
Фулінського, що викладав на
Міннеаполіс, Мінн. бувшого диктатора Литви, кім у старім краю, як також
яка захопила німецьку коман- ген. Людендорф скаже, що таТЄМу: „АСИМІЛЯЦІЯ НЄЛЄХІЦЬКИХ — м - в и і и ш и и і в і Ш і И Ш і Вальдемараса, Олександра Че- з нашим життям тут на еміґракою
вірою
має
бути
христіВишивки,
ви
ритмічні
стрічечки!
ду, коли в Росії стала ревоелементів". До таких викладів в КОЖДІИ УКРАЇНСЬКІЙ ХА- чунас. Вона є домовою служ- цІЇ. Тоді, коли перший зїзд,
У вас бачимо ми:
люція, що остаточно зверну- янство, бож це віра подавля- Хатки в садках, як в косицях,
ницею. її матір є рідною, се- який відбувся дня 4. серпня
належав теж виклад ксьондза
ючої
більшости
німців.
Та
хто
лася проти Німеччини? Чи не
ТІ
ПОВИНЕН
ЗНАХОДИТИСЯ
Лани жита і пшениці,
строю бувшого литовського м. р. мав радше характер
Лютославського на тему „Напомилилися німецькі коман- так думає, помиляється, бо, Серед жнив в полях женців
диктатора.
ЧАСОПИС ‚.СВОБОДА"
ціоналізм
та
йогоморальні
ширших нарад, то цей будуна
думку
генерала
ЛюдендорІ покоси косарів,
данти, думаючи про війну
чий
зїзд мав би бути справжфа,
христіянство
є
для
німецьІ
полукіпки
в
рядки.
тільки як про війну народів?
нім
згздом,
неначе лемкіським
Наші гожі вишивки!
кого
народу
чужою
релігією
й
Чи не переочяли вони, настаодягу. Китаєць оправдує відуватися до жінки. В конгресом в Америці, який заВишивки, ви різьблені образќи!
вляючи на Україні Скоропад- жерелом слабости.
це тим, що Бог був би не Індії, де погорда для жі- няв би рішальний голос про
ського, ще якісь інші чинники, Навіть припустивши прав- У вас відблиск старини:
дав йому дочки, колиб нок доволі велика, ніодин наше становище до справ
Ось, в чайках, в Дніпрових водах
дивість
цеї
думки
генерала,
які потім ударили по міліоЯпонія, Китай, Персія, був не хотів, щоби її не член родини, ні мужчина, старокраєвих і еміграційних
Козаки в славних пох'одах
новій німецькій армії так, що треба ще відповісти на питан- І чубаті їх шапки,
Індія.
продано дотичному по- ні жінка, не відвідає такої та постановив про хід на навона трісла, яю скляна банька? ня: коли христіянство справ- Шаблі гострі й бунчуки.
жінки, що вдруге заваго- прям нашої праці набудуче.
купцеві...
ді
чуже
для
німецького
наро
Історичні вишивки!
Як відомо, говорячи про
Хоч ЖИТТЯ жінки по
В Індії рідко можна по- тіла. Тому зрозуміле, що Побажаним булоб, щоб гровійну, говорили, що у війні да й жерелом його слабости, Вишивки, калинові ягідки!
ліпшилося майже в усіх
то
чи
є
де
така
сила,
щоб
узя
дибати
на вулиці в вели- в Індії повитухи належать мадяни, які тою справою інтебудуть рішати маси клясово
Не згасайте нам ви!
частих світа, все v ще на
лася
христіянство
викорінюваких
містах
індійську жін- до найнижчої касти і що ресуються, піддавали наперед
Бо той труд очей дівочих
свідомих людей. Та в праќти
Сході про жінку переваїх звання взагалі незавид- свої думки і проекти щодо
ти?
А
якби
навіть
така
сила
І та праця рук жіночих,
ці вони стрінулися з реальнижає думка, висловлена ку на проході. Звичайно не. І тому то індійські цього зїзд та самої орґанізазнайшлася,
то
чи
патрапилаб
Що
сплітають
вас
в
рядки,
індійської
жінки
не
видми силами, яких не можна насловами: „Жінка створежінки з середнього стану, ції. Проекти ці будуть нам повона завести єдність у німець- Що мережать у краткн,
звати клясовими.
на для вжитку мужчини". но також і підчас гости- які можуть платити, най- трібні при укладуванні статуЦе
мистецтво
на
віки,
кім народі, чи може завела би
ни
в
якогонебудь
знатноЦя стара пословиця —
радше родять у бритій- та, який остаточно буде приЧи можна нині ще держа ще гірше розєднання, як є ни- Українські вишивки!
пише копенгаґський ча- го індійця. А саме гість ських санаторіях.
тися лишень одного або дру- ні?
нятий зїздом.
звичайно
сідає
за
столом
гого крайнього погляду? Чи Ледви чи може генерал знай- - Далеко від залізничої сопис „Політікен" — має лише з мужчинами родиВ Індії знає всього три
Всі письма в тій справі
все ще значіння на Сході.
не показує нам цього історія ти в історії підходячий пристації.
ни. Жінки остаються у проценти жінок читати й просимо спрямовувати до гоВ
Японії
головною
метою
ріжннх великих рухів, і таких, мір. За приклад большевицьсвому переділі „пурді", писати. До якої касти не
Проводир (до туриста)
про які кажуть большевики, кої Росії він не може показу- Цей замок побудував ко освіти молодих дівчат є що є на боці й гостро належалаб індійська жін- лови Організації Оборони
Лемківщини, на адресу: Вате, щоб їх учинити якнайі таких, про які каже Люден- вати, бо чейже одно нищити роль Людвик XII.
ка, її чоловік це її пан і
силь Левчик, 48 Вашінґтон
.більше „жіночими", себ- пильнують їх там, гострідорф?
він старається як лише
всякі віри, а інше обеднувати
Турист: — Замок дуже то, щоби були добрими ше ніж у гаремі.
Евеню, Елизабет, Н. Дж.
може, щоби вона була
Це гарно упрошувати собі існуючі в одну, зовсім нову гарний, та чому його по- жінками
або
веселили
Індійський селянин і мінеосвічена, За головний уряд Орґанізадумання, підтягаючи все під Зрештою ще не знати, що вій будував так далеко від гейшами. Кожна госпо^ щанин, як вийде на вули- якнайбільш
ціі:
один спільний знаменник, але на покаже з російським про залізничої стації?
диня, коли хоче, щоб її цю із своєю жінкою, все несвідома.
В
Індії
та
Китаю
духоо
чи розумно це робити, коли тицерковним експериментом.
Василь Левчик, голова;
поважали та щоб заслу- ступає два-три кроки пожиття виразно показує, що це
Андрій Смит, секретар.
гувала на назву господи переду неї. КолИ селяни венство піддержує цей
Не фільольоґ.
не годиться з правдою? Адже
ні, мусить зовсім присвя- в Індії йдуть на базар, погляд. Чоловік мусить
ГЕНЕРАЛ І ЮРА.
—^вій наречений, вид- титися вихованню дітей в мужчина не лише, що йде бути суверенним паном
й у математиці не можна підтягати під спільний знаменник Генерал Людендорф чує, що но, не вміє граматики. Він патріотичному дусі, му- попереду жінки, але й своєї жінки. Батько це
дробів, що не відносяться до сказавши „а", він мусить ска вічно переплутує „мені" сить розірвати, забавити ступає як пан, а жінка одинокий господар дітей,
ПОСМЕРТНА ЗЃАДЌІ
зати „б", тому він і бекає, й „мене".
одного предмету.
свого чоловіка, щоб він мусить нести на голові який приказує по своїй
що японська віра, шінтоїзм,
— Це ще нічого такого забув про буденну журу кіш з товаром, який хоче волі. Чоловік зовсім роз- У Ню Иорку помер відомий
краща
віра,
ніж
христіянство.
страшного.
Твій, наприпродати. А позаду неї поряджає майном своєї артист-співак Иосиф ДавиденХТО БУДЕ ВОЮВАТИ?
жінки.
Чому саме краща? Ґенера- клад, переплутує тебе й
ко. Покійний родився в Києві
В Китаю, Індії, Персії .йдуть також із тягаром
Ганді багато причинив- 40 літ тому. До Америки прилові
здається,
що
японці
крамене!
Генерал Людендорф дуже
суспільне
життя
жінки
на
голові
інші`
жінки
з
ся дс^ рівноправности жінльогічно виказує ріжницю між ще держаться еДности, ніж
о
майже таке саме. Ріж-)родини. Отже мужчина ки в Індії. Тому зрозу- їхав з Українською Капелею,
війнами в минулому та май німці, от він і робить висноЗрадів.
ниця є в тому, що в Індії.веде обвантажені жінки, міле, що жінки бачать у шо була під управою Олеквок, що шінтоїзм кращий. Та
сандра Кошиця. По розвязанбутньою війною.
'батько
обовязаний найти
Майже в усіх азійських н ь '
nD0D0Ka
не знає, що в Японії — Тату, то правда, що
ню Капелі покійний виступав
У давнину „театр війни' генерал
ШИРИТЬСЯ сильно христіян- ти дістав.ордер Почесної чо`ловіка для своєї дочки, країнах уважають вагітну
нераз в українських виставах
розтягався до меж того про ство: отже в Японії багато',Леґії?
В Китаю ` батько може жін'ку нечистим сотворшта в американських театрах,
стору, на котрім стиралися з
т;ак сину.
продати дочку кому хо-ням, якої бридяться. Най - В КОЖДІИ УКРАЇНСЬКІЙ ХА
співаючи звичайно українські
собою армії. У майбутній вій- людей думав, що христіянQ то я тішуся! Тебе ч'". v-ro птятить більше, а кращою поведінкою чо- П ПОВИНЕН ЗНАХОДИТИСЯ пісні. Визначався гарним теноство
краще,
ніж
шінтоїзм.
ні „театром війни" стане ціла
ховатимуть із цілою ком- при тому навіть необовя- ловіка або любовника є
ром.
.^
держава. Боротися з собою Зрештою, як шінтоїзм кра- _^і_і
ЧАСОПИС „СВОБОДА".
_:Хл,.,лІ
юзаний
а и и і і дати
НІГТІЃ" їй
Ї'М -ПЯ-ГЇЛ^НПГО'П
ТЯЮГХ випадках
ЋИПЯЛКаХ не
НЄ наНавесільного `в таких
-Іщий,
то
чи
порадно;
тепер
паніею
війська!
вже будуть не армії, але на

НА БИЌЎЧІ ТЕМИ

ГОЛОСИ ЧИТАЧІВ

вшивок.

жим jjj сході.

-

їС.
Ж ПНІ PUKNP W M yЩведюк,
ІЏвдо'І. Єрегф

#енярм#к, АН. %)ош.і А.
Шабля, А. Хлиста, І. Бірців,
Я. Басько, 1. Ліцовський, І.
Волошин (стар.); по 25 ц.: С.
Ілько, І. Дзерен, І. Фіньч, В.
Коваль, І. Мельник, В. Рудницький, І. Вітов, С. Шимко,
Т. Пушак, Н. Комішак, Т.
Френкевич, С. Ґуран, а М. Міжільник 20 ц. — Разом $45.70.
— Розхід $2.46. — Осталося
$43.24, які вислано до Ценіралі Чорноморської Січи і П^)Изначено: на бойову акцію'
$23.24, на політичних вязні.в.
ЗІІб,`на інвалідів $10.
Семен Дністрян, касієр.

На процес щпи^цятьох у
Львові.
. v.'.
'
Як перечитуємо звіти про
ікертри на всякі українські народні ЦІЛІЇ, то часто подибуємо', що ті збірки переводжено
на хрестинах чи на весіллю.
Як застановимос'я ‚над тим, то
прийдемо до переконання, що
наша українська молодь, роджена вже на ш'льній землі
Вашингтона, таки тісно з.вязана зі змаганнями до волі всього українського, народу там за
морем, на рідній та покищо
КЕМПБЕЛ, О.
несвоїй землі.
На визвольну боротьбу.
Треба лише, щоб родичі тих
дітей подбали, щоб так, як да- Дня 16. лютого відбулась
ли їм життя, рівночасно пере- повесільна забава, яку улашдали їм ще й свою українську тували громадяни Василь і
душу та повчили їх любити Анна Юрчак для своєї доньки
все, що наше рідне, що укра- 'Марії. При тій нагоді гості
їнське. А тоді напевно укра- це забули також про Рідний
їнське імя в Америці не пропа- Край та зложили $7 на визде.
вольну боротьбу. Жертвували:
У- звязку з тим подам, що В. КЗрчак, Й. Клеменц, 1. Пана хрестинах донечки гро.ма- дучак, Н. Санйгурський, М.
дян Ярмолюків, Маріянни, дня Стахура по $1; Ф. Кузенко, С.
1. березня хресѓний батько и. Ґіль, П. Сагніца й пані МакМ. Лотоцькик не забув і про сцмов по 5Q центів. Гроші висправу народню, а п. М. Голо- слано через Обєднання.
ватий сказав кілька слів про
М. Стахура.
дваяацятьох `українських рсо
волюціонерів, що їх будуть
судити у Львові. Пані й. ГануНЕНТИКОК, ПА.
і
сей, щира українка, роджена
вже в Америці, занялася збір- На просвіту для Лемківщнни.
кою.
Жертви зложили по $1:. па- В середу, дня 11. березня ц.
ні VI. Ганусей, А. Бурий, пано- p., загостив до нашого громаве: Д. Дубчак, М. Ярмолюк, А. ди представник Лемківської
Бабяк, І. Бабяк; по $2: ІМ. ГО-Комісії зі старого краю, яким
ловатий, М.` Лотоцький. Разом є п. Михайло Дудра. Він дав
зложено $10, які вислано до відчит про незавидну долю
наших Братів-Лемків. Грома
краю через Обєднання.
Присутній. дяни зійшлися на лризначеннй час до парохіяльної галі,
—_^ф-—
де відбувся відчит- Були також гості з Вілкс Баре j Тано
іЃ!
Е#БМДЖ, ПА.
L 1

ВАР;--: .. і-

і її Ѓа

Коляда Січовиків.
Ѓром. Дудра говорив так ціЗаходом 6-тої сотні Чорно- каво, що присутні слухали йоморської Січи ходили січови- го з запертим віддихом. Бекн па.клшді на рідний край в сідннк представив;, як вороги
таких місцевостях: Ембрідж, знущаються над нашим народом і як підступами баламўАліквігіаѓІіКсжвей. і І
Жертву зложили по $1: Н. тять лемків, бо бояться їх оЛипцан, О'.` Прокоп, В. Холо- свідомлення. На, т^м ляцькім
дюк, П. Карбашевськтгй, і І. баламутртві найгірше терлить
Волошин, А. Лазенко, М. Бап, шкільна дітвора, бо вона не
С. Яцишин, Д. Шимоняк, чує в школі рідного слова.
Г. Ќрись, В. Лех, П. Ярмулюк, Ляцький ворог нищить усе,
М. Цимбаляк, й. Латвин, Т. що українське, а московські
Кульчицький, М. Ощепок, Н. недобитки лижуть польське
Жук, І. Хлиста, В. Лазар, І. Та- корито і помагають ляхам нибош; по 50 ц.: С. Дністрян, І. щити власний нарід.
Келєр. І. Витяз, В. Фечушак, ` Публика нагородила мо.юF. Думінський, І. Бур, М. џу- дого бесідника гучними оплесенко, Гр. Лавриќ, В. Дні- сками. Опісля приступлено до
стрян, П. Живќа, Ю. Сивий, збірки, з котрої прийшло
Єт Войтович, Т. Гуса'к^ І. Хо- $11.60, які вислано до Товарим'а, Н. Драбич, Т. Хлиста, І. ства „Просвіта" у Львові;
Мошора, П. Третяк, Анна МоОлекса Вдовичую
шора, В. Оковицькнй. А. СіП " Г Г Л
rrnріник, й . Ґадомський, І. СуПодружа розмова.
хий, К. Вороновський, В.
Мельничук, О. Гайдук, П. Бо- — І ти, Юрку, знову вихоберський, М. Курилич, А. На- диш? Не уявляєш собі, як
заревич, І. Мазур, В. Кміть, Т. скучно вечором дома...
Ѓебет, М. Бац, Д— Ґ?реґа, ,М.
- Саме тому я виходжу^

ЩОХ5 яоде анорў і$огда`'иода,:

ЖІНКА МІЖ АЮДШДАМІ тись `иа дюдо.їдсь^и,й ‚остро^
Тихе, спокійне жита?'І юль-

Кілька тижні# тому ве^ну- турній Европі вже ЇЙ не Цікалася до Будапешту сестра Марія Мольнар після закідон‡шя островів, бо в місійній ро,босвоєї великої подорожі. -Еіуда ті вона бачить найкращу житце справжня велика подорож.. т е в у ЦІЛЬ.
t ':
Вона запровадила цю т^ху
щпщ ?ролн не . ^0 в^ріх
сме.рти., ЙАдрія Џ$що$ ЦРІегр-'
вЄДЙІИ.
ііудас^ до ђџрфзфщ. №ф"1
џа, з гарачкою й Щ за- кілька днів тро^и прийшла до!се-. Ми, нижче підписащ, сцлаJ5e. ДдичинріР -" Щф‡ б№ даємо щиру подяку гогоздіші
Ѓіі ^ісімлітщ^ л.обут у тр,оціч-г урядникам нашої організації
них краях. На її ,90д#ччі ще за скоре виплачеиня нам (по-.
СМерТНОГО ПО МОЇЙ ЖІНД.І, ‚бл.і

сьогодні %џжф fiiWP C^ji
69 і ДО'
переж#тцх іе^шщь, проте $ н п'. ІЮстині Сливч.ук,
е
али
тижня
ми

Р^
Д0^ку
д^рячцх очах ‚ви^џіе Hepo'
хџт^иа здерґііЯ ДЮДИИ^И, ЩО .СВОЇ суму посмертного. Бажаємо
життя пріихвяти^а для .вели-, якнайкраїцрг^о успіху У- H J
Союзові. Також дякуємо укого завдання.
рякникам і членам тов. Н. 3.
Пр. Богородиці, від. 145, що
Дикуни.
аак.адись .оохородоц. та від-` Коли ця чудна фла жінка' простили ‚аор.йну на вічний:
8 літ тому опинилась на ` о спочинок.
і
строві Пітільс, що є в грома
Микола
Сливчук,
муж;
Qreді
Адміральських островів
(Тихий океан), то туземщ ‡ан, Роман, Михайло, сини.
стурбувались. Вони привикли
. `'г-^гО:
р
ставитися вороже до кожно- Я дижче піддисана, складаю
го чужинця, та ще й коли сердечну подяку головним І увін появився без зброї. Вре- рядникам нашої організадії
шті ворогом був у- них кож- за скоре виплачеиня мені шрний, що не належав, до'їх пле-; смертного по моїм локійаім
мени.
`ч^ічоловіку, Сияьверстрі КашуСеред цих дикунів далўа по-; бийським. Бажаємо якнайкраявилась одної дници сестра Щого успіхў У. Н. Сбюзові.
Марія, а її зброєю були тільки ТакЬж 'щиро дякую урядникам
слово та її віра. Чого не до- і членам тов. Січ, від. 282 У.
було насилля та сила зброї Н. Союза, за численно участь
білих панів, це добула сестра у похороні.
і
Марія своєю відвагою й терАнтоніна
Кашубинська,
пеливістю.'
вдова і діти.
Вона з-уАНла знайти доступ
о
до цих душ, жорстоких та
нестримних, і, навчившися їх Ми, нижчі діџадисані, складамови, познайомилася з їх єм,9 щи^ў подяку г(одовним
звичаями та способами ду- урядшшам У. Н. Союза за
мання.
.скрре нитт;лач.ення мені по‚cjnepd^ro' ^''^фїузчолођіку і
їли УфЬш.--,-',,^,
',` Qayjotyy'flipmbfiji. -'^ікйзйні "Мй`' Поволі добуіАа"'сЙбі сестр8 лель`гім'1 котрий б ў # ' `ЧЛ^ІЃОМ
Марія довіря в лапўа, а після від..ІЏ в Петерсон, Н. Љк, а
довголітаої важкої npaujf '6- номері дна 2А.гшоюг`аі'Щ(і pf.
сягнЧ'ла неймовірні ўсцїхи'. В6- І^жа^мо!'адошікрадіого успіна навернула триста людоїдів }су У. Н- Союзові. Також дякуна ХристО#у втру. Під її впли- ємо ќмісцевим, ѓі урядникам і
вом па пўа з)і'ййнули лю'доїй- членам за численну участь у
ct'BO.' На острові Пітільо є похоррні. і (і wbcoir -і '.,"-:
тепер мала '`каііл.ичка, де' від
Марія, вдова, К?ркр, Дмїгбув?ються .бог^служення та у І гро, Петор, Микола, Стіѓмолитви, а діти ходять до місійної школи.
Я, нижче підписаний з ppдиною, складаю щиру подяку:
Та сестру Марію не вдово- головним урядникам наше$
лили ці успіхи. Вона далі не організації за скоре виплаченшишко працювала. А кожна ня мені посмертного по моїй
хвилина в тій рраці приноси- жінці, бл. п. Марії Лисяк, кола черго?у небезпеку. ЖЙуиет, тра померла тра'гічною смертю
дик,і зв^рі, дикуни, що цолю- 4. лютого 1936 року в Порт
ють на людські голови, все Джервіс, Н. Й. Щиро-дякую:
те побільшувало небезпеку, ! урядникам' і членам від. 198 за`
Скрізь там можна було стрі- численну участь, у похороні "J
нути людські голови, що за вінки, Також дякуію тим
„прикрашували" хатні стіни. всім громадянам і громадянВсі ті переживання й небез- кам, що причинилися до нохопеки не зламали сестри Ма- рону квітами і автомобілями,
рії. ЇЇ місійна ораця є для неї чи добрим словом. А заразом
джерелом радостн. Вона все- підкреслюю, що це честь і
таки любить своїх яебезцеч- велика користь належати до
них дикунів і тільки дожидає. такої славної організації, я
Тернистий шлях.

Sign up to vote on this title
UsefulNot useful