УРЯДОВИЙ ОРГАН ЗАПОМОГОВОІ ОРГАЬІЗАЦІІ УКРАЇНСЬКИЙ НАРОДНИЙ COJ$3

. n

OWiOAt ORGAN OF THE UKRAINIAN-NATIONAL ASSOCIATION

f

, НІ! ІІИІІ

ТРИ ЦЕНТИ.

РІК XLIV.

Ч. 107. Д н ф з і Ситі, Н. Дж., пятниця, 8-го травий 1936.
, , ,

РОЗДІЛЮЮТЬ ДОЛ0МОГУ УКРАЇНЦЯМ
ПОВЕНЯНАМ
ГВІЛИНҐ (Вест Вірджінія). — Український Комітет для допомоги повенянам дістав від Обеднання другу допомогу в сумі 150 долярів та розділив її
між 40 потерпілих від повени родин. — М. Дуткевич.
БІНҐПЕМТОН (Ню йорќ). — Український допомоговий Комітет, діставши від Обєднання суму
25 долярів, розділив її так, ідо дав одному потерп і лому від повени 10 дол., а тром іншим по 5 дол.
— Теодор Сениќ.
РУЗВЕЛТ ГОТОВИТЬСЯ ДО ВИБОРІВ.
ВАШИНГТОН. — Демократичний Національний Комітет повідомляє, що .27 червня ц. р. президент Рузвелт виголосить промову, в якій згодиться формально приняти кандидатуру на наступну каденцію, та в якій накреслить також
основні точки своєї політики на той час. У
той день будуть ўладжені ріжні імпрези, якими Демократична Партія задумує зібрати фонди на надходячу виборчу кампанію.
ЛЕМАН ЗА СУСПІЛЬНУ ОБЕЗПЕКУ.
ОЛБАНІ. — Губернатор Леман, якого проект
суспільної обезпеки републиканські асемблимени
повалили, рішився таки далі добиватися свого.
Він переконаний, що його проект добрий і що принесе користь суспільності. А републиканці кажуть,
що „цей проект звалить тяжкі тягарі на тих, що
працюють, і що платять податки". Републиканці
також кажуть, що цей, на перший погляд добродійний проект, має політичний підклад.
ЩЕ НЕ ЗОВСІМ ЗЛЕ НА СВІТІ.
ЛІН#ОЛН- {-Небраска-у. ^— Скарб-стейту Небраска, як виказують рахунки, не має ні одного
цента довгу, а навпаки, має поверх 21,000,000 долярів звншки. Це мабуть одинока така щаслива держава на світі. В цьому стейті позички більші ніж
100,000 дол. є заборонені конституцією, і за всі суспільні роботи, як будови шляхів, державних будинків і т. п., треба було платити .готівкою.
ГРОШІ НА ДЕРЕВІ.
^^ДЕНДРИДЖ (Тенесі). — Немов у казці, минулої середи горожани стейту Тенесі, що мешкають
здовж ріки Френч Брод, кинулися, по корчах і деревах, що ростуть понад воду, збирати гроші. На
галузях дерев були позачіплювані добрі паперові
пятки, тільки трохи подерті і сплямлені брудом.
Рух по містечках був зовсім припинився, бо всі люди кинулись до ріки шукати щастя.
Дехто припускає, що ці гроші це частина крадіжу, що його були поповнили злодії на тамошній
почті, які вони потім сховали десь над водою. Але
повінь їх виполо'скала і крадені гроші поплили з
водою.
МЕТОДИСТИ ЗАСТАНОВЛЯЮТЬСЯ НАД
КОНТРОЛЕЮ ЎРОДИН.
КОЛОМБУС (Огайо). — На засіданні Епископальної Церкви учасники застановлялися над уродинами і їх контролею. На їх руки вплинув був
меморіял, у якому були порушені питання ўродин
і висказана гадка, що „етична контроля ўродин у
святих границях подружжя є моральним правом
чоловіка і жінки, бо це вони мусять дбати про
місце для дітей, про здоровля матери, а далі про
те, щоб забезпечити кождій дитині якийсь початок у житті": Ці засади, каже меморіял, вже приняли деякі інші церковні організації.
МАТИ РУЗВЕЛТА ПРО ДІТБЙ.
ДОБС ФЕРІ (Ню йорќ). — Пані Джеймс Рузвелт, мати президента, мала промову перед дітьми
в „Дитячому Селі", що є властиво поправним захистом. В ній вона підкреслила, що головну вагу
у вихованні дитини грають таки самі родичі. Вона
сказала, що вірить у твердження „дай мені дитину
до семого року життя, а я згоджуся відповідати за
її поступовання -до кінця її життя".
ПРОФЕСОР ГУЧІНСОН ПРО ‚ВАГУ ЕМОШИ.
АТЛАНТИќ СИТІ. — На конвенції 'Федерації
Жіночих Клюбів стейту Ню Джерзі обговорювано
проблему: впливи жінок на суспільне .виховання. У
звязку з тим проф. Гучінсон дав доклад, у якому
між іншим с'казав, що успіх державних ладів не полягає в умовій чи матеріальній силі, лише в4 почуваннях, емоціях, які звязують маси їв одну ‚Цілість.
„Відданість, захоплення, пересуди, пристрасти, а
не інтелектуальні міркування є основою успішного
державного -ладу" — говорив професор:' Роеійський лад побудований не на марксизмі чи комунізмі, а на обожанні Леніна і Сталіна; в 'Німеччині,
Птлєра;'-в Італії Муаолінія, :В .^шГлІЇ на -льаядьщсть
до короля, а в Америці на пошані конституції.

L

-.

-

-.

г^

1

П і'

".И

ff ^ = T

I I

Hill

ЛІПІМ"II

ЛЮЬ.
lgggg==WSHEgg

XJUV.

....No. .107. Jersey) City,sl"M%M ^Ptidl^ M o y ^ - 1 9 8 6 . r mв
. - I . J . U I . . . . IL

mm ‚доідмш

БЕЗРОГА ПОКАЛІЧИЛА

СТОЛІТНІ РОКОВИНИ QMfcP. ЦІКАВА ІСТОРІЯ ОДНОГО
ПОРТРЕТУ.
ТИ АВТОРА „ЛіЛРСЕЛЄЗИ",
. 't (Цього :року, лнв 26. череня; -У Варшаві підготовляќѓть
Пані Сара Стомпф з Балтімор мин#е сто літ, ^#іомеріРужег малярську виставу, на якій бупізвала до суду „Белмеер Пе- де Ль.Чзль, автр(з „Марселези"; де портрет одного дідича в
кінг іКо." за те, що безрога В Парижі основано спеціяль- домовині. Історія ітого портназваної компанії забігла до ний комітет, який займеться рету така: Цей дідич з ґарвоїї мешкання та спричинила іїй справою уладж^вання врочи- лінського повіту лотів мати
тілесні -покалічення. 'Вона хо` стостей у честь' творця і фран- дуже оригінальний шортрет.
че за те' $15,000 відшкодуван- цуського національного рим- Думав, думав, врешті ^вирішив:
ня.
ну. Між інший проектують, купив домовину, -зодягнувся в
щоб у всіх міф`ах Франції і ндву одежу, засвітив свічки,
ШЕВЧЕНКОВЕ (GBflTO В
француських кольоній відігра- пбставив хрест і ліг. ЗамовлеЮГОСЛАВІЇ.
ти того дня француський на- ний маляр малював портрет
„`Українська Матиця" в юго- ціональний гимн у тій годині, кілька годин, а коли врешті
славській `місцевості Баня Лу- в якій помер Ружет де Ль'Ізль.` хотів попросити дідича встака відсвяткувала Шевченків- Головні торжества відбудуть- ти, з жахом `переконався, що
ське свято. Реферат про пра- ся в Льон ле Соніє, де автор той умер.'Подія зробила велицю і заслуги поета-борця про- „Марселєзи" народився дня' ке вражіння.
чцтав М. Каган. Великий уепіх 10. травня; 1760. Ь., у Шуазі лє
мав хор „Української Мати- Руа, де автор помер 26. червня
КІНОТЕАТРИ І ЛЮДИ.
ці" ;під управою Миколи Ша- 1836. p., і.в Штрасбурґу, де як
повленка, що дуже добре про- старшина вперше .в р. 1792. Американські статистики обопівав „Заповіт" та інші пі- відспівав свою бадьору пісню, нислили, що на цілій земській
сні. Деклямації та сольоспіви що.пізніше стала національним1 кулі ІЄ тепер -87,299 кінотеатрів.
А що на нашій планеті ‚живе
викликали бурхливі -оплески гимном французів.
тепер l;808,705v070 людей, то
присутніх, серед яких,було .чимало чужинців. ‚Багато а них ШПИГУНСЬКІ ПРОЦЕСИ в на один кінотеатр припадає
20,710 людей. В самій Евролі є
уперше почули українську піСССР.
60,150 кінотеатрів на 557,608сню.
Місцева преса згадала
про це українське свято. Шек- .В Красноярську 1скінчився 191 мешканців, а Злучені Дерченківське свято владили наші цими днями процес проти 7 жави мають 15,378 кінотеатрів
земляки в Баня Луці вперше, залізничників, обвинувачених у на 127 міліонів мешканців. Кихоч живуть вони тут від 1880. шпигунстві. Двох головних тай має всього 300 кінол`еатріи
підсудних, -Йосифа Брайдака і на 474,737,386 мешканців, себроку.
Константина Пічуріна, засуди-' то одно кіно в Китаю припали 'на кару смерти. їх обох дає на 1,582,624 людей. Австрія
КОРОЛІВСЬКИЙ ВНУК ЖЕобвинувачувала не тільки ато- на 16 міліонів людей має 600
НИТЬСЯ З ЕКСПЕДІ6НТ- му, що були :на службі `чужої кінотеатрів, себто`на одно кіно
воєнної розвідки, але 'ще й у припадає десять тисяч мешкою.
тому, що вони були ,провідни- канців. Тіж статистики стверТретій з черги внук швед- камн революційної організації, джують, що в усіх цих кіноСького короля Ґустава V., кн. яка нищила залізничі `матерія- театрах на землі висвітлюєтьБертіль, рішив зрезигнувати з ли. Пятьох інших підсудних ся ще тепер у 10 відсотках нітитулу князя й оженитися зі засудили на кару тюрми. мі фільми. Зновуж в американзвичайною склеповою експедіських та англійських великих
Смертні присуди виконано.
єнткою Марґаритою Брандек.
містах появляться вже незабаКнязь закохався в ній перед
НАПАД БАНДИТІВ НА БАНК. ром телевізійні кінотеатри.
двома роками. Князеві 24 роки, а ного наречена має 22 Цими днями три замасковані
ПЛИВУЧІ ШИБЕНИЦІ.
роки. Вона досі працює в од- бандити напали на банк у місті
ному стокгольмському маґа- Більбао, в Марокў. Стероризу-, Італійсь'кі'часописи пишуть,
зині, заробл'яючи місячно 200 вавщи персонал банку, банди- що на ріці Такаце на північНокорон. Вінчання відбудеться за ти забрали сто тисяч пезет та му етіопському фронті появи4 тижні. Князь має намір по- втекли автом. По дорозі рани- лися тепер маси пливучих шйсвятитися по вінчанні торгов- ли вони інспектора поліції, що бениць. Це тратви, що на них
лі не у Швеції, але в Америці. намагався зупинити авто. В є по кілька шибениць, а на
погоню за бандитами вислано; кожній шибениці — тіло яколітак. Летуни знайшли авто, гось етіопця. Тратви з шибеЖИДИ В АМЕРИЦІ.
що його покинули бандити. ницями і трупами пливуть доПро впливи жидів на фі- Бандитів викрили -тоѓож дня' лі рікою. 'Виявляється, що вій-:
нанси і великий бизнес у Злу- вечором у бараках копальні, ська негуса; карають тим спочених Державах пише журнал що віддалена 20 км. від місце-' собом збунтованих етіопців у
американських м і л і о н є р і в вости Меліля. -' Знайдено теж горішніх околицях ріки Такачастину зрабованих грошей. це. А щоби відстрашити решту
„Фортюн" таке:
Виявилося, Що грабіжниками
;На 240 директорів у голов були вояки, які належали до етіопців від бунтів, пускають
тратви з шибеницями і трупаних нюйорських банках є ли корпусу тубильців.
ми з бігом ріки.
ше 20 жидів.` Участь жидів у
тяжкій індустрії незначна, в
ШгЛІТНІИ ШЕЙК.
автомобілєвій індустрії невеГПЕПЕД тютй
МЕДОВОЮ
лика, у хліборобстві майже ні- До суду в Дай рут (Єгипет)
ДОБОЮ В ЕВРОШ.
яка. Зате вони контролюють вплинуло письмо синів, внуків,
на 50 до 90 відсотків торговлго правнуків і праправнуків шей- іПрофесор Ленарт виголосив
вовни, бавовни і текстильних ка Абдуль-Ґанада Дервіша, цими днями в Ґетебо'ргу дуже
виробів (матерійі), мають три щоб признати ійого за неміч- цікавий, відчит, доказуючи і
або чотири тютюневі підпри- НОРО зприводу -віку -131 літ;, ньому, що Европа .є перед но
ємства, 50 процентів дестиляр- себто, щоб відібрати 'йому вою ледовою добою. На думку
ного (промислу, мають поважні шравну здібність. У-суді тЗорб-г вченого, ця доба наступить за
впливи в газетярськім бизнесі, нивсн шейк сам, доказуючи, 3000 до .5000 літ. Професор
в радіо і театрах на 50 прб- що -є зовсім здоровим фізич- Ленарт звернув особливо ува`
центів, фільмову індустрію но й духово. Шайќ'бўа 1`8 ра- ѓу на факт, що температура у
контролюють на 85 процентів зів жонатий, тепер має дві Швеції по минулій ледовій.до-5
Адвокатів жидів у Ню Йорќу Жінки. СКІЛЬКИ мав дітей, те- бі була--значно вища, як те
є 60 проц., лікарів 33 процен пер уже не ітяііиггь, Знає тійь-; пер.
ки, .що; живе -ще 38.1 Суд йідти.
кинув просьбу родини шейка.
СОВЄТСЬЮ РОВЕРИ.
ДЕИТИСТ 'ПЕРЕД СУДОМ.
„За індустд)іялізацію" обуМЕДАЛС ЛвНША І БЕЗРОРИ. ;рено описує -положення тих
Перед окружним судом у Ря
щеві станув цими днями ден- Найвище чсовєтське відзна- совєтських Гіромадян, що мали
іист Ґояьдберґ, обвинуване- чення, „медалю Леніна", що Й нещастя купити,., іровери „соний у тому, 'Що івирванням аў- першу дістав .‚ТуЕачевський, ціялістнчного виробу". Запаба спричинив смерть пацієнта іпочав сов. уряд масово tpo3fla сних частин' до роверів ніде не
:Штрасберга. ^Секція 'група ви- вати за годівлю свиней. ‚Доіі можна `купити за (ніякі Ероші.'
явида, т о Отрдсберґ умер ,вяа-, таких відзначень .на.рахову'а Нема навіть - оливи для мазки
слідок затроєння ќрови. .Суд большевицька преса ЛтІ73,.а.м, частин. -.Нагнати ѓповітря а ѓузасудиз ГольдберЯа на 8 мі-у і. дістала,її й.одна жінка, якої мове колесо також ;неможли-;
сяців;вяаниці..Завдяки амнестц ‚курка внесла за рік Л65 ‚яець. во, бо бракує ‚помп. Врештізменшено йому кару ^иа.4 w - Чи не^агадує.це.останніх днІв.чрешт лдоди „пристосувалнся .
сяді, Д її диконання ‚припине-J Австрії, коли медалю давали, порожйі опони; вони набива
но на два роки.
-'
тим,',що їздили-на-форийіани? ють... соломою. Так і' їздять'!
u ih

И Щ Е Е OKNT8

T

ЛЮДИНУ.

ЛЬВІВ. — Щоденник „Украінеькі Вісти" подає,
що між убитими і раненими в часі вуличних'`нрівіавих' демонстрацій у Львові є понад 20 відсотків укра)"нців. Часопис ?аключає, що це вказує на те,
що „між українським робітництвом все ще оетіалося^ досить віруючих у солідарність пролетаріату і
сгульність його інтересів". У звязку з тим часопис
пригадує, що польський пролєтаріят тямить -про
українське робітництво в таких випадк'ах:
‚-В часі виборів, коли потребує голосів українських робітників для своїх кандидатів і в часі масових виступів і демонстрацій, щоб заманіфестувати свою чисельну силу". 'Ствердивши це, „Українські Вісти" питакЗть:
„Але чи колинебудь відізвався голос протесту
польського пролєтаріятў проти масового звільнювання українських робітників зі служби при за#ізниці, магістраті чи міських підпри'ємствах? У бориславському басейні до війни була подавляюча
`більшість місцевих робітників-українЦів. ѓЧині '90
відсотків — мазури з заходу, а українці наяіежать
майже поголовно до категорії постійних `безробітнйх. Чи кОлинебудь чули ми голос протесту спмьних робітничих організацій проти такого'безоглядного відбирання хліба місцевому пролетаріятов'і?"
А далі пишеться про-те,-що впродовж десятиліть не було ні одного випадку, щоб „зайшлий пролетаріят , себто польський, жидівський чи який інший, солідаризувався на українській землі з місцевим безробітним українським робітником. 'Навгѓаки, той пролєтаріят завжди йшов проти українців
і проти українського робітника. Він і валнв українську державу.
; `
Тому, пишу^еь ,;Українські Вісти",- міжнаредня
солідарність пролєтаріятў — це для українського
робітника „найбільший обман".
ПОРА ПЕРЕСТАТИ ХВАЛИТИСЬ ‚КУЛЬТУРНИМИ
ЗДОБУТКАМИ.
МОСКВА (Росія). — На ту тему була велика
дискусія на комсомольськім з'їзді. Стберджено, :ЩО
вже крайня пора добачити Совєтам дійсність Ьговорити про некультурність. Таке подає совєтська
„Правда", описуючи комсомольський з'їзд. На'Нім
говорено, щО навіть не знати, скільки^'в Советах
неграмотних між молоддю від 14 до 1-8 років. Бож
навіть ті, що `мають свідоцтва, що іпокінчили .цшоли, являються цілком неграмотними. От у лєяінґрадській окрузі було в 1935 р. 33,`800 учеників у
школах; За `б місяців осталося з них тільки 21,000.
Значить, у f ім короткім -часі десь „пропало" ‚яких
13',ОО0 учеників і учениць. Це явище, над-яким треба добре застановитись. ,
м,
т :; -- С. ЛОСЬ ПРО КОЛЬОНІЗАЦІЮ ГАЛИЧИѓНІ. `'
'ВА'РШАВА (Польща). — Польський діяч і гіўбліцист Станіслав Лось пише у „Бунті ‚Млодих" про
висліди польської кольонізації у Східній Галичині. Автор подає, що від: 1`9П9 'р. розпарцельойано в
Галичині 294 тисячі гектарів землі. Цілковита парцеляція буде закінчена аж за яких 18 років. Лось
затрівожений тим, що ось та розпарцельована земля „не все попадає в польські руки, бо українці й
жиди відкуповують ту землю". Автор стверджує,
що в Галичині збільшується що року скількість
карловатих господарств. Та він тим так дуже `не
турбу`ється, а більше думає про „зміцнення польського елементу на -кресах".
ПОЛЯКИ З ПОЛЬЩІ ПОЛЯКАМ У ЛГГСБУРЩИНІ.
ВАРШАВА. — Управа Світового Обєднання .Заграничних По`ляків виасигнувала 7,500 злотих на
допомоги полякам з Пітсбурщини, що потерп'іли
підчас останньої повени.
ШДБИТТЯ ЕТЮДИ — ДОКОНАНИЙ ФАКІ.
РИМ. — Мусоліні 'заявив іцілому світові, шо
вважає загарбання Етіопії доконаним фактом ѓі ,не
дозволить, щоб хтоНебудь,,Ліга Націй, Велика Британія, Франція, квестіонували італійську ,суае,рвн‚ність над ^Етіонією.
v
їйАРТІЯ (ПРАЦІ SA САНЩЯ ЙРОТИ WAflH. k
ЛОНДОН. — 'Більшість англійських полп`ийів
є'за те, іщоб уже навіть не згадувати за санкцн-іфоии Італії. Та проти цього є посли Партії 'Праці.
Вони домагаються .переведення санкцій.
„ТОІДЕНБУРҐ" ПОНАД ОКЕУШФМ.'
З ЦЕПЕЛІНА ,;ИНдаНБМРГ". — (Роагіочато
правильну комунікацію між Европою й Америкою
при помочи .цепелінів. У суботу буде оглядати Ню
Йорќ новиЃй цепелін, „Гінденбург", що саме тепер
летить ;понад Атлянтійським океаном, вилетівши з
Фрідріхсгафен у Німеччині в середу, '9:3.0 вечером,
З '51 подорожніми. З кермовика лодають через ^радіо, що навіть не відчувають, що зони з повітрю
й подорожують.
І

:

шмяташшт^тт^яшштш

т

.

,

СВОБОДА, ПЯТНИЦЯ, 8-го ТРАВНЯ 1936.

т
.

^VOBODA" (UBEgtT)
FOUNDID 1893
О В О Д І Mwiptper published dilly txcept Sundiyi u d к о Ш щ
' ОШШІА by the Ukralnlao National Association, l a c
at 11-83 Grand Strttt, Jmey City, H. jl.

почуттям, найбільшою пр.и- вбо всю свою енергію витра- мас українського селянства та
страстю, найбільшою амбіці- чуе на внутрішні тертя.
робітництва, вона вживає до
ею, це є любовю до свого на- Тому потрібно якнайбільше часу української мови, українроду, змаганням до могутно- людей чину, людей з такою ських шильдів. Але вже покасправжньою культурою, в я- зуються перші ластівки того
Idlted by Editorial СошшЩеа.
сти
і слави.
Нам потрібно багато Дечо- охоти, чи того активізму, воiataiad at Second Сіам Mill Matter at the Post Office of Jerety City, M. J. го. Та всетаки е' одна річ, про люнтарнзму й життєв'ої динаВ тих громадах, де є такі кої основі є чин, воля до пра- часу, коли українська мова бў, ,
on March 30, 1911 under the act of March 3, 1879.
яку можна` сказати, що, ко-JMiќH процвитае по деяких люди чину, що навіяні справж- ці, почуття обовязку, стро- де вважатися як щось контрLLjeft#d for шаШпс ai special rate of postage provided for In Section ПОЗ либ ми мали її в належній: громадах не життя, а суспіль- ньою безкорисною любовю гість у власному осуді, внутрі революційне.
Вже сьогодні
of the i.e. of October 3. 1917. anthorlxed July 3t, 1918.
скількости4`тес ступнево при- не нехлюйство. Тому місцеві ідеї, а не хоробливо викрив- шне задоволення з ‚добре 'ви вожди московського червоноЗа оголошення редакції не відповідає.
йшлиб до посідання і інших' громадяни, щоб зацитькати я- леною амбіцією, що засліплює конаного завдання, а понад у- го імперіялізму вигукують,
що мова московська — це мопотрібних річей. А тою найго- ќось- своє сумління, нарікають всі інші благородні почування се погорда до--нарікань.
fea, „Свобода": Blrfta 4-0237. ^ Tex. У. Н. Союза: BErgen 4-1016.
Ті прикмети ми мусимо! се- ва народу, що перший зробив
їх
здорова
амбіція
каже
їм
ловнішою
річчю
є
люди
з
вона
обставини,
неначеб
обста'
4-0807.
_____
лею Й охотою до чину. Це, як вини спадали десь з неба, а не творити корисні вчинки. Там ред себе плекати, а поступ і у себе СОЦІАЛІСТИЧНУ революЗа кожду зміну адреси платиться 10 центлі
їх називають- по науковому, були вислідом людських зу- громада процвитае і там пра- успіхи в суспільному житті цію, отже це свята мова для
8 Канади належить посилати гроші дише на т. зв. Foreign Money Order.
волюнтаристи, активісти, лю- силь чи людського безсилля. ця поступає. Там, де таких лю прийдуть як вислід їх рушій- всіх трудящих. Вправді ще не
Адреса: -aVOBODA", P. О. BOX 346, JERSEY CITY, N. J.
ної сили.
примушують методами роліди з життєвою динамікою.
Як каже наша народня при- дей нема, там громада спить,
ційними кожного українця УССлідкуючи . за громадською повідка: „Не%хочу" то ще гірСР# щоби він говорив цею мопрацею по ріжних місцево- ше ніж „не можу". В цій привою, але докладається всіх
стях, порозкиданих по Злуче- повідці
міститься глибока
старань, щоб українську мову
них Державах, ми бачимо, що мудрість. Вона виразно підСвіт звернув тепер цілу увагу на події в Афри- одні громади проявляють біль
зблизити до мови московської.
ці, в Етіопії. Боїться, щоб італійці не зробили шу діяльність, другі меншу; кресюле, що „хотіти", або „не
Роблять це у той спосіб, ЩО
кривди етіопцям, отим племенам, що. живуть'напів одні працюють систематично, хотіти" (себто наша внутрішукраїнську мову засмічують
дико на африканських, досі майже непросліджених другі дориврчно; одні осяга- на воля), є значно важніше від
московськими словами.
білим чоловіком просторах. На цю тему повно ють кращі успіхи зі своєї пра „могти" або „не могти",
всякої писанини по всіх часописах цілого світа. З ці, другі менші; а ще інші всі себто від зовнішніх обставин.
Невдячний „хахол".
в большевиків навіть
того, що та преса пише про Етіопію, бачимо, що свої труди спалюють самі в Та деколи буває так, що ні- Нераз то ми, українці на ііснувати
тоді,
колиб
у
КП(б)У
не
було
ЗУЗ,
чули
про
те,
що
УССР
Італія дбає, наскільки може, щоб чужинецькі ко- собі, не лишаючи ніякого слі- би є люди активџі, що викаОсь яке місце стрічаємо у
зують велику пайку динаміки, це „українська держава" зі ні одного українця, а між ро „Бюлетині київської секції нареспонденти, особливо ті, що ставляться ворожо ду за собою.
витрачують час, а навіть гро- своїм урядом у Києві, тіль- бітниками самі москвини. Ви
до фашистівського режіму, не мали притоки пиКоли праця йде пиняво, а- ші, а проте громада стоїть на ки що в ній нема капіталістич- старчить тільки, щоби москвн укових робітників" з 1929 р.
сати про вороже відношення культурної Італії до бо коли суспільна енергія ви№5 у статті „Національна спрамісці і не осягає ніяких успі ного устрою, а устрій дикта- ни й жиди були на ўкраїн ва і наукові робітники Києва"
некультурних етіопців.
трачується намарно, ми звиктури пролєтаріяту. Коли хто за- ських землях між українським — „зневагою, призирством до
А тепер забудьмо за Етіопію й Італію, а звер- ли дошукуватися в тому ріж- хів. г
питав, якого саме пролєтарія- селянством, так вони згідно з
нім увагу на такі трагедії, які діються в самій" єе- них причин: тут нема добрих Причини цього лежать і ту диктатура існує в „кра- большевицькою наукою ма- українського також тхне і від
редині Европи, а які спричинюють не якісь етіопці, провідників, там знову церков- тому, що їх енергія й охота їнській державі" УССР, то йо- ють право і виступати в імені термінольоґії, що'на неї іноді
а такі ніби культурні держави як Чехословаччина і на боротьба перешкаджає, де- витратились на внутрішнє тер- му сквапливо відповідали а- українських працюючих мас. доводиться потрапляти в сучасній періодичній пресі в
Польща. Ось перед нами часопис „Словенски Ви- інде політичне баламутство тя, на взаїмне поборювання ґенти московського імперіяліРСФОР в статтях Федоровича
ход" з 19-го квітня 1936 p., видаваний у Кошицях перешкодою, а там невідпо себе самих. Така воля й охота зму з КПЗУ (колись сельроДиктатура москалів.
(„хохол") в статтях Рихліна
на Закарпаттю, а в нім новинка з Ужгороду, в якій відні священики і т. п.
не є продуктивна, бо її товч- бота, а тепер „народнього
представляється трагічне положення одної з украВсе це може бути правдою. ком не є любов до справи, фронту"), що це є диктатура В КП(б)У є Всього 40 проц („тьотя Хивря"). А дальше авїнських родин, яку Чехословаччина вислала з За- Але колиб дана громада ма- не бажання своїм трудом при- українського пролєтаріяту. О- українців, з яких тільки чет- тор згаданої статті жалується,
карпаття до Польщі, а якої Польща не приняла і ла бодай кількох людей з во- чинитися якнебудь до її роз- тож багато несвідомих дійсно- вертина є робітниками^ Тоді, що в писаннях московських
назад завернула до Чехословаччини, та якої Че- лею до чину, то всі ці вище на- росту, тільки щось інше: най- ти громадян на ЗУЗ так собі коли українці УССР творять комуністів зображено ўкраїнхословаччина не хоче приняти.
80 відсотків усього населен- ців як дикунів; хахлові-днкуведені перешкоди можна бў частіше викривлена особиста просто й думали.
Отой, як його газета називає, поганий „евро- лоб побороти і народню ро- амбіція, чи матеріяльні кори- Д и к т а т у р а українського ня, то в партії командної кля нові несуть культуру москвини,
пейський скандал" рознісся вже і по Америці. І тут боту 'Можна булоб повести в сти, або попросту само лише пролєтаріяту цеж усетаки у си в Україні вони мають тіль а він по них жарить з обріза
згадали за нього як про куріоз, який не може знай- напрямі ясної ціли. Церковну бажання, щоб другому дошку- країнська влада, що хоч і без- ки 40 відсотків, українське ро- замісць дякувати.
бітництво тільки 10 відсотків
ти в ніякої культурної людини ніякого виправдан- боротьбу можна булоб напра- лити.
й Інтернаціоналі від всіх членів КП(б)У. З у
„Хахлацька" душа.
ня. Бо чим виправдати це, що родина українського вити до взаїмної толеранції і Особиста амбіція все грала божницька
стична чи соціялістична, але сього видно ясно, що „диктаробітника Ґеника, що не має вступу ні до Польщі „шляхотної конкуренції", че- на світі дуже важну ролю, і то всежтаки
української
українська.
тура пролєтаріяту" в УССР це Рівноправність
ні до Чехословаччини, змушена жити тижнями в рез яку, при дрібці такту з не тільки лиху, але й корисну
нації
з
московською
нацією
Тому
нам
слід
у
першу
черпередовсім
диктатура
мо
горах, на двометровім пограничнім 'клаптику зем- обидвох сторін, можна булоб Вона була і є рушійною силоміститься в тому, що московіу
познайомитися
з
тим
„усковського
елементу
в
УССР,
лі, який відмежовує обидві згадані держави? Ним заповнити вщерть обидві цер- ю, що пхає людей до велипролєтаріятом", що його посилано туди це за ські комуністи поклепують
тут завинили, як пише „Словенски Виход", дрібні кви. Священика, чи іншого ких учинків, але лиш тоді, ко- країнським
що
будує
„соціялізм"
в УССР, часів царату та за цілий час по плечу українських комунідіти бідного українського зарібника, що мучаться провідника, що занедбує свої ли є здоровою, а не хороблистів, кажучи: буде з тебе іцс
в холоді й голоді, що захоріли і не мають нізвідки душпастирські чи світські обо- во викривленою, себто такою, чи замісць українського про- большевицької влади.
комуніст, але ти мусиш вбити
лєтаріяту
ми
не
побачимо
мОпорятунку? Чи може тут не задріжати на вид цеї вязки, можнаб було ступнево що ставить на першому місці
останки своєї хахлацьтрагедії серце кожного, в кого ще залишилися я- замінити іншим. Партійні сва- своє „я", а не саму ідею. Кори- сковської пики; чи замісць „у- КП(б)У знаряддям москвинів. вкоїсобі
душі. Цих останків „хахкраїнської
держави"
не
вилакісь людські почування? — питає „Словенски Ви- ри можнаб було вилущити сною, і то навіть дуже кориМалоросія,
губернія
Цих 10 відсотків українців лацької" душі не міг був убнХОД"І Ще щастя, що погранична чеська сторожа шляхом відчитів і прилюдних сною, вона є лиш тоді, коли зить
„батьківщина
світового
прдлєробітників в КП(б)У в дійсно- ти в собі М. Скрипник, хоч
і митні урядовці, не зважаючи на закон, рятують дискусій, усуваючи здискре- чоловік для вивищення себе
таріяту",
це
Є'в
дійсності

сти
не мають ніякого голосу. 'його імя буде навіки світитись
тих нещасних від голодової смерти. Стільки — дитовану ѓпартію й даючи мо понад інших не вибирає нанміж найбільшими ренегатами
„Словенски Виход".
ральну піддержку тій, що за- лекшого, себто демагогічно- московської тюрми народів. Вони є тільки від того," щоб української Нації, і для нього
за
кожним
разом,
як
промо
го шляху, тільки шлях найА щож тоді сказати на це нам, українцям? По слугуе на піддержку.
„Представники" українських вить Постишев, співати — А- забракло місця в СССР. А що
однім і по другім боці Карпат українська земля. І
Поробивши ті передвступ- тяжчого опору і тяжкої вимас.
мінь! А дальше на те, щоб він не хотів коротати віку, як
ні на однім ні на другім боці нема місця — для ні поправки, можнаб було далі тревалої праці. А також тоді,
багато інших комуністів, що
українця. Чи треба ще більшої трагедії? Вже не виробити плян конструктивної коли людина не шукає за свої В першій мірі треба відміти- маскувати перед українським їх виќпнено з партії, то він
здивуватися Польщі, що поводиться в такий нелюд- праці, в яку входилаб мора.ть- труди славословія і пустих ти, що московські большевики селянством та робітництвом застрілився. Диктатура пролєський спосіб, але чим виправдати тут державу, по- на і матеріяльна піддержка ви- похвал, а шукає нагороди в дуже старанно уникають по- московський імперіялізм.
таріяту в УССР, це диктатура
будовану на засадах Масарика? Чи теперішній пре- ^вольним змаганням рідного самій собі.
ставити слово „Україна" чи Так отже в УССР нема нія- московського елементу в УСзидент Чехословаччини, що так уміло допомагав краю, наші тутешні справи, що Внутрішні тертя, церковна „український" біля найважні- кої диктатури пролєтаріяту, є СР, що чує за собою силу мона міжнародній арені розвязувати ріжні конфлікти, охоплювалиб усі культурні 'і боротьба', партінництво, пога- ших моторів сучасного сво- тільки- диктатура комуністич сковського народу. Але коли
включно до етіопських, не може вже раз довести фінансові інституції, та дбалиб ні провідники бувають серед його імперіялізму. Так як не- ної партії України, що є екс- хтось іпробує розкривати цю
до якоїсь людської розвязки чесько-української про їх вдержання, а також найкультурніших народів. Це ма української комуністично; прзитурою, прибудівкою мо всім відому „тайну", то тоді
проблеми, а тимсамим усунути принаймні можли- розвязувалиб проблеми нашої природні річи. Але з ними партії, а є тільки комуні- московського імперіялізму. А московські агенти з „народвість таких трагедій, які компромітують перед тут родженої молоді, і т. д. культурні народи вміють собі стична партія Укранїи, так не- до того, щоб їй було лекше нього фронту" підносять ВРцілим культурним світом не тільки Польщу, але й
Коли би були такі люди з давати раду, бо попри ма- ма диктатури українського повертатись, щоби звільнити реск, що це є боротьба з вланіби ліберальну Чехословаччину з Масариками і волею й охотою до праці, то ленькі особисті амбіції й при- пролєтаріяту, а є просто дик- собі руки і непотрібно не драз- дою робітників та селян, то
Бенешами? Бо про інші консеквенції такої полі- ці перешкоди можна булоб страсти їх горожани є опано- татура пролєтаріяту. УССР, як нити найпримітивніших націо- це боротьба за поворот на утики,ми вже на.тім місці нераз згадували.
легко побороти. Але без тієї вані одним найсильнішим по- „союзна республіка" може нальних почувань широких країнські землі та в цілу московську імперію капіталіI
;
стичної буржуазії та поміщицбуло продати на сіль, нафту бину сирих бараболь, соки- — Не патякай, бабо! Я маю Аж двері виважилися на двір, тва. І тому на кожному кроці
О. Поморянський.
та іншу потріб.
ру за ремінь і потюпав сні- вичистити саджу і кінець! Як вікна повилітали. Навіть дах ми тут на ЗУЗ мусимо давати
В хаті тепер усі притиши- гами у гай. Діти'бавилися хо- розказ то розказ! — кричав захитався.
відсіч московським льокаям,—
лися. Снідали. Лиш за вікном ванки поза скриню, а Олена коминяр, розглядаючись по' Тепер Олена піднесла крик („Наш Прапор").
на базниках сорока скрего- присіла до кужіля під печ- сінях, куди вдертися на стрих. розпуки: „Люди, ратуйте! РаК. Р.
чю. „Може справді тета На- — Та де полізеш? Та чого?туйте! Аво, хату завалив!"... А
тала.
Сидір скульбачився під печ
Діти на хвилину принишк
ти
— Гості прийдуть! — всміх- талка нині приїдуть?" — га- Таж я сама щойно тамтого Д' помагали матері голосичю і спльовував на землю ли, тай знову:
ти
Цілу ніч і ока не дало при- — Марійка подерла подуш нулась Олена до Сидора. — дала в думці. — „Обіцяли тижня почистила рури. Сама Може тета Наталка з Підгаю привезти олію, як забють ма- знаю, куди, як, легенько, о-' Збіглися люди й поставали ЗБОРИ ВІДДІЛІВ У. Н. СОЮЗА
жмурити. Як звечора зачьв ќу!
куха. От коби так привезли, бережненько...
навкола хати. Одні дивувались
зуб скимліти, то цілу ніч так — Мамо! Андрій 'виліз на приїдуть?
булоб
на омасту!"

О,
гості!

зівнув
Сидор.
— Розказ! — визвірився на і жалували нещасну Олену, РОЧЕСТЕР, Н. И. Сестр. Рожд.
вертіло, так шпигало, так вікно!
Прсв. Богородиці, від. 36, повідомдругі сміялися, як це комин ляє
своїх члсниць, що місячні збори
сверлувало, начеб розпале- — Мамо! Ольга мене нази- — Нині їх не бракує! Ось Та не довго це тревало, як Олену коминяр.
гримнув,
хтось
у
двері.
відбудутьс
в неділю, дня 10-го транщойно
не
видно,
як
зачнуть
завалився.
Колиж
по
хвилині
— Не пущу! — розвела О
ним дротом до живих печінок ває!...
ня, в гали церковній. Початок в голізти
безробітниќй!

Егеж!
І
гості!
Недаром
продерлася
стріха,
і
як
чорлена
напроти
коминяра
рукадині 1-шіЙ пополудні. Просимо Ч.1Сдобиралось. Сусід Прокіп ра- — Цитьте, та цитьте! — утяка вискочив звідти потов- ниць явитися на означений час, бо
див квасну сіль прикладати, спокоювала дітей Сидорова — Ой, то вже ходять і хо- сорока скреготала! — пога- ми.
пізніше галя занята. Довгуючнм члскума Настя казала, що від ци- Олена. — Я вам зараз сма- дять! — притакнула Олена. — дала Олена. Та вагалася, — — Ну, то заплати мені! Інак- чений коминяр, люди піднесли ницям припоминаємо, щоб прийшли
на збори і внрівнали свої вкладки.
регіт:
булі затерпне, а як приложив жениці всмажу! Лиш не кри- Дай, і дай, хіба вже душу ВІДЧИНИТИ, ЧИ : НЄ? ЛІДЧИНИТИ? ше мушу чистити комин!
бо з каси не будемо за нікого поАле
таки
встала
Й
відчинила.

Ай,
Боженьку!
Та
за

Добре
вичистив!
нарешті.
А
як
ще
лютяться,
снлати. Котрі жінки ще не валеякихось кропель від старої Єв- чіть бо в ухах уже мені
г
До . хати вступив — коминяр. щож буду платити, як сама — Перший раз і останній! жуть до У. Н. Союза, то хай прніікленуть!
ки, то здавалось — ціле пекло ховстить!
дуть на збори й упишуть себе і сіюі
Діти в крик, похбвалися в ќаджу вигортаю?
— Булаб ще хатина посто Діти до У. Н. Союза. — Олена Скрозаймилося в губі. Спарило ці, — Ой, взяв би я його з со
Олена
й
справді
загадала
бач, предс; Настасія Грицак, кас.;
кутки.
Олена теж перехрести
— Належиться мені так, як- яла — і ворог завалив!
ле піднебіння, аж язик обліз.
бою в ліс, щоб нагепався со
Марія Ходак, секр.
— Щастя, Олено, що дітей
Ледви над ранком біль трош дітям смажениці зготовити. кирою, як я, цілий день! Та лася з дива. Та коминяр таки би чистив!
— Ай, пане! Та змилуйтеся вивела на двір!
ФРЕНКФОРД, ПА. Тов. ім. Дм.
ки вспокоївся. Здрімавсяб, Знеслася курка на загаті, і чи пішов би? Не хочеться. з порога фикнув: „Ану, дра
сніданок буде. Треба чимбудь
бину приставляти! Я комини Та за щож буду платити, як
Вітовського, від. 268, подає до віл"— А тримайте коминяра, ма
якби не дітиська. А то четвеПривик
,до
легкого
хліба,
t
всім своїм місцевим і позамісцедітей задурити. Наляла у
чищу! Ану^`скоріше!"
мені вас непотрібно?
нехай зводить, як завалив!... внм членам, що місячні збори вілро ярчуків, як тільки попри ринку молока, всипала при- дере людям очі. будуться в неділю, 10. травня, в ѓолуплювали очі, такий вереск у горщу муки, вибила одно я- Випив Сидір глечик чаю, за- — Та де^де, де! Які в мене Нарешті коминяр розлю- А вечором, як вернувся Си- дині
3-тій пополудні, в У. Н Ломі,
хаті зчинили, що мертвяк во- ечко, ще й пополокала і роз- кусив паляницею —- тай до комини? Старий бовдур, так тився. Відіпхнув від себе О- Дір з гаю, лиш руки зало- 2171 Вакеліпс вул. Просимо членів
от торкни ітлина з нього ле- лену і по дверях, як кіт, ви- мив: „Ото нині гості!" — пов- прийти на означений час, бо маємо
скрес би. А все:
бивала це все великою лож Олени: „А скидай, Олено, чо- тить. Таж ту хату ще діду- дряпався на стрих. Заскрипі- торяв. А зуб відразу перестав важні справи до полагодження. Довгуючнм членам пригадуємо, щоб викою. Потім поставила на кух боти! При хаті можеш і бо ньо.-небіщик ставили. Вже бу- ли дошки, посипалася глина боліти...
— Мамо! їсти!'
рівнали свої залеглости. Просимо
членів не забувати про нових членів
ню, замішала і за хвилину саком. А мені пора до ліса^
—Мамо! Степанко беться! вже смажениця була готова. Щоб як мені нацюпати нині де більше,toKсотќа літ! — ле- згори. Олена випровадила ді`
до У. Н. Союза. Сповнім свій обопябеділа Олена.
тей з хати на подвіря і зача- . ЧЕСТЕР ПА. Бр. св. Арх. Миха- зок, щоб наш відділ не остався ію— Мамо! Марійка настави- Вкраяла по скибці хліба ді- десяту купку, та може би при
іла, від. 352, повідомляє всіх своїх заді інших. — М. Шанайда, предс;
— Бабо! Показуй, 'де стрих! ла кликати сусідів: „Люди! членів,
що звичайні місячні збори Г. Мнхалюк, кас; П. Омелян, секр.
ла мені язик!...
тям у руки і кожному покла- віз у суботу фірчину якогось Не розумієш? — злостився Змилуйтеся! Аво, напасть! Овідбудуться в неділю, 10. травня, в
годині 2-гій пополудні, в гали пароНарешті гримнув Сидір: „А ла по `дві ложки смажениці хворосту. Зимно і патики ми коминяр.
БРУКЛИН, Н. Й. Тов. Дністер, від.
то нині!"...
хіяльній, 3-та і Гарвік вул На тих
повідомляє всіх своїх членів, шо
позапираєте собі писки?! У- на хлібець. Для себе й С'идора наються, як у хлань!"
— Та, де, де, де! Який у Та в цій хвилині на стрихў зборах повинен бути кожднй член 310,
звичайні збори відбудуться в суботу,
важай.собі одне з другим, бом налила по глечику липового Скинула Олена чоботи, Си мене стрих? От цибуля там щось задудніло, затріщало,, котрий дбає оо будучність нашого 9. травня, в годині 7:30 ввечір. Кожбратства і У. Н. Союза. Пригадуємо днй член повинен прийти на збори,
такий нині, як пес!" 1 кивнув цвіту. Корівчина малощо цир- дір узув, .зодягнувся, підвя
бо маємо важні справи до полагона вишці, горшки, кури гніз захитався бовдур і з лоскотом
кала
та
ще
й
з
цього
треба
^
^
.
.
.
.
u
w
.
v
u
w
.
r
p
і
о
OIUIIVUIUM
членам,
котрі мають яких нових дження. — М. Більськнй, предс; С
пястуком.
заа хустиною зуби, взяв тор7ІдятьсяГч
^
U

ЧОГО НАМ ПОТРІБНО?

В КАРПАТАХ, A HE - В ЕТІОПІЇ

ЯН ВИГЛЯДАЄ „ДИКТАТУРА
ПРОЛЕТАРІАТУ" В УССР.

ГОСТІ

1та

гуком--звалився на

с ^ ` Т Я ^ ^ ^ Т І Е ^ п Пелехатий, кас; Д. Багрій, секр.

Ч. 107.

СВОБОДА, ПЯТНИЦЯ, 8-го ТРАВНЯ 1936.

КОНФЕРЕНЦІЯ В СПРАВІ ЧУЖИНЦІВ
11L

НЮ ЙОРЌ і ОКОЛИЦЯ!

Щ

Увага!

ГОЛОСИ ЧИТАЧІВ

В ПАМЯТЬ ТОГО, ЩО ЗАПОВІВ
УКРАЇНІ -- РОЗВИДНЯЮЧИЙСЯ ДЕНЬ

(людей, засуджених за тяжкі
„ДЕНЬ МАТЕРИ".
жанням побачити їх, які, вста-1
ЧУЖИНЕЦЬ І ЙОГО ДІТИ злочини в Англії. Навіть люди,
Вже минає кілька років, від- ю ч " ч и л я г а ю ч и , молять Бога,
що нині відомі в історії як
ТА ПРОСТУПНИЦТВО.
коли святкуємо „День Мате- Щ о 6 Дозволив їм ще.^оч прощо6
провідники
американського
ри". Кождого року і за кож- ^
Раз с и н а $ с побв"
Пополуднева сесія конфе- народу, вважалися колись на
разом влаштовують те „
рЄітії була присвячена роз- основі англійського закона
СТАРАННЯМ ЦЕНТРАЛЬНОГО КОМІТЕТУ НАЦІОНАЛЬНИХ ним
свято
самі жіночі організації. Г о в о Р и м о ^
й про іншу
гляданню питання, в якому злочинцями, а між ними велиОРГАНІЗАЦІЙ
МСТА
НЮ
ЙОРЌУ
Бувало
так, що зійшлось жі- м а т , р ' п р о " М а т і о ^ У"Р^"У.
відношенню стоїть чужинець кий американський революці:
::
: відбудеться :
::
:
ноцтво з дНточками, заспіва- п р о к о т р У к о л и с п ь Japac Шевдо про- онер Томас Пейн та великий
та імігрант взагалі
ченко казав: „Любіть її во
ли, заграли, діточки деклямуступницт.ва. Головував Джо-адміністратор
Вилієм Пен.
время люте і в останнюю тяжвали, кількоро танцювало, був
зеф І'- Чемберлин, професор Можна сказати, що навіть
кую мінуту за неї Господа моживий образ і т. д. А ми попублічного права в Колюм- більшість перших кцльоністів
літь". .
плескали собі й розійшлися
біі`іськім університеті, котрий в Америці це протестанти
Може і наша це вина, що
домів, несучи в серцях ще, одсвоєю промовою дав відпо- проти ріжних несправедливих
наш громадянин холодно стану гірку зневагу від -наших
відний вступ для цього роз- законів старого краю.
виться до Свята Матери. Момужів.
гляду, признаючи, що його З такими обговореннями
же замалу агітацію провадиВ НЕДІЛЮ, ДНЯ 10-ГО ТРАВНЯ (MAY) 1936 РОКУ
прадід, десь у середині 18-го промовець приступив до змаНаші чоловіки, крім двох, мо, може замало пригадуємо,
В STUYVESANT HIGH SCHOOL,
століття, приїхав з Ірляндії до лювання статистичного обратрьох,
котрих діти виступали що День Матери повинні об15th STREET (між 2-гою і 1-шою Евеню) NEW YORK, N. Y.
Америки, попавши в якісь зу злочинства в Америці. Він
в програмі, не явились. Нена- ходити ми так урочисто як і
::
ВСТУП НА СВЯТО ВІЛЬНИЙ. че в них не було матери, ко- інші великі свята.
труднощі з англійським кар- поќдѓував, що статистика не ПОЧАТОК В 7:30 ВВЕЧІР.
ннм законом.
тра їх кормила, над ними пла-j Цьогорічний „День Матери"
показує, щоб імігрант достарРеферат про відношення чав злочинців більше, як ро- ти рижні акції, 'кампанії, тиж- достарчали , багато більше взялося це поняття. Колись кала, їх учила, через них но- святкуймо спільно. Вшануймо
(мігранта до проступництва довиті американці. Під бага- ні, видумувати ріжні кличі та злочинців, як діти родовитих мядярсгікі селяни були кріпа- чей не досипляла, котра млі- матір минулу, теперішню і
предложив Джостин Милер, тьома оглядами, треба сказа- робити преріжні, розсліди. американців, не має опертя в ками. Вони брали дерево з ла, як вони від'їжджали в чу- будучу так, як культурні наколись декан школи права в ти, імігрант є послушніший Всякий розслід старається фактах життя.
того самого ліса, з котрого жий край. А чейже багато їх роди це роблять.
матерей ще жиє і жиє лиш ба-'
Пелагія Дембіцька.
університеті Дюка, а нині го- законові, ніж родовитий аме- знайти причину явища,, ІнакСтатистика злочинства по- брав пан. При нагоді визволова дорадчого комітету для риканець.
ше це не розслід. Роблять це казує що в сільських окру- лення селян ліс перейшов від
злочинів у департаменті су- Референт приходить до пе- й американці, попавши на
гах Америки злочинство серед владу пана. Та селяни далі УВАГА!
ДЖЕРЗІ СИЛ, Н. ДЖ., І ОКОЛИЦЯ! УВАГА!
дівництва.
реконання, що якби американ- факт великого проступництва іміґрантів нижче, як серед ро- брали з нього дерево на свою
жіночий
ВІДДІЛ УКР. ДЕМОКРАТИЧНОГО ЌЛЮБУ,
ЧИ МІГРАНТИ ЗЛОЧИНЦІ? ці були людьми, більше від- в Америці. Та замісць посту- довитого населення. Референт потребу, гейби зі свого. Хоч відділ 22 Союза Українок Америки, в Джерзі Ситі, Н. Дж.
повідальними в громадських пати тут як справжні думаючі цей факт уважає зовсім зро- пани це вважали за крадіж, у
:
::
: влаштовує - :
::
:
Нін передовсім звернув ува- справах, вони замісць напада- люди, замісць шукати справзумілим, бо і при долущуванню селян це крадіжем не було: в
гу па факт, що в кождій су- ти на імігранта, як на злочин- жньої причини явища, вони
до Америки^ іміґрантів задер- них лишилася традиція спільспільності люди розріжняють ця, вчилиб його, як жити в вдоволяються балачкою, що,
жано багато злочинних елє- ности посідання ліса з панадві групи простуѓпків: одні цьому краю, а передовсім у- мовляв, злочини в Америці
ми. Це переконання перенеВ НЕДІЛЮ, ДНЯ 10-ГО ТРАВНЯ (MAY) 1936 РОКУ
ментів.
проступки осуджують, а на чилиб його американських роблять чужинці, іміґранти.
слося серед мадярських іміґВ УКРАЇНСЬКІМ НАРОДНІМ ДОМІ,
З
другого
боку,
навіть
якби
інші дивляться потурливо. Ча- правних понять, що ріжняться; Роблять це часто люди прорантів з панів на великі підсеред
іміґрантів
було
більше
181-183
Fleet
Street,
Jersey City, N. J.
сто між одним громадянством від правних понять, відомих сто тому, бо вони не можуть
злочинців ніж серед родови- приємства, з дерева на нове Початок в год. 6:30 ввечір. — Вступ 40 ц., для дітей 10 ц.
і іншими у тому огляді є пев- емігрантові. Американці по- знайти
топливо, вуголь.
причини
великого
В святочну програму входять такі точки: Орхестра проф. Михайла
ні ріжниці, і тоді одно грома- винні зрозуміти, що коли лю- проступництва в американ- тих американців, то цьому не
Гайворонського під його власним проводом. Представлення, котре напиможнаб
дивуватися,
коли
взяКрім
суперечности
між
цисала
спсціяльно на День Матери пані, Анастасія Рибакова, відограють
дянство дивиться на друге з дина переходить з одного ській суспільности.
місцеві діти. Живий обрцз, деклямації діточі і святочні промови — діти під увагу ріжиицю в зви- ми правними поняттями аме- точнй
підозрінням або погордою.
хор.
краю до другого, вона дуже Ця балачка вдержується
Комітет Свята запрошує усіх щирих українців до спільної участи
Бесідник подає як приклад легко може попасти в колі- досить широко серед амери- чаях і обичаях та правних риканців, з одного боку, та в цім
святі. Всі ми, як жінки, так і чоловіки повинні віддати належну
107
китайських
іміґрантів. Ки- зію з законами нового краю, канської інтелігенції, бо вона поняттях між цими двома іміґрантів, з другого, на про- пошану нашим матерям і звеличати це свято своєю приявністю.
групами
населення.
До
чого
ступництво
можуть
впливати
За Комітет Свята: Євгенія Дмитрів, Анастасія Вагнер.
тайці в Америці відомі зо сво- яких вона, зовсім природньо, годиться з переконаннями,,
доходить ріжниця в правних ще конфлікти між родичами
го послуху для американсько- не знає.
себто упередженнями, амери- поняттях, бесідник подає при- н дітьми щодо культури, пеѓо закона. Одначе в статистиТаксамо треба приняти за канського простолюддя.
ќлад на мадярських іміґран- р.`довсім відношення дітей до У В А Г А! І Р ЧЕСТЕР, ПА, Й ОКОЛИЦЯ! = ^ Е У В А Г А!
ці кримінальних учинків вони
правду, що коли люди прихо- Від якогось часу в біжучім тах. В однім місті на заході культури батьків. Який вплив
СТАРАННЯМ СОЮЗА УКРАЇНОК, ВІДДІЛ 2
стоять на першому місці щоупередженню мадярські іміґранти хвалили це має на проступництва, цьодять із села до міста, то вони американськім
:
::
: відбудеться :
::
:
до злочину шулерства („ґембтеж часто будуть нарушувати слідно певний зворот. Доне- свого духовника, бо, мовляв, го ще статистично не вирахолннг"). Це просто тому, бо в
закони, бо життя в місті інак- давна за все винували чужин- він огрівав церкву й приход- вано, себто вислідів іще не
Китаю шулерство не вважаше від життя на селі. Показує ця. Нині імігрант тратить уже ство цілий рік дуже гарно та вложено в рахункові обчиється злочином. Ці елементи
це добре американська стати- своє значіння, а зискує його дуже дешевим способом. Про- слення. Можна теж припустиВ НЕДІЛЮ, ДНЯ 10-ГО ТРАВНЯ (MAY) 1036 РОКУ
треба взяти під увагу, коли
стика у відношенню до всіх щораз більше потомство іміг- фесор Селін питався пароха, ти, що нижчий економічний
беремося до розгляду статиПочаток
свята в годині 6-тій точно. По святі буде ВАЛЬ
ранта,
так
звана
друга
ґенеГруп населення Америки, одяк він це робить. „Тут нема стан імігранта теж має вплив
стики злочинів в Америці. Ця
до пізної ночи.
наково щодо іміґрантів, як і рація. її звичайно винують за штуки", каже йому парох. на проступництво, тому нестатистика складана зі станоГромадяни і Громадянки, Хлопці і Дівчата! Прийдіть
щодо родовитих американців. велику масу злочинства в „Я даю 3 доляри хлопцям, а справедливо порівнювати з
вища американського карного
До того статистика показує, Америці.
вони мені привозять тону вуг- собою, як це часто американ- численно відсвяткувати разом з нами і зложити низкий позакона, котрий часто поважно
що серед американських уро- Референт звертає увагу на ля". По допитах серед хлоп- ці роблять, проступництва се- клін тим мамам, що не можуть бути з нами. А тим, що будуть
ріжниться від правних погляженців у полудневих стейтах те, що цей закид не має по- ців показалося, що вони кра- пел потомків заможніх амери- з нами, принесім дарунки і щирі бажання. Запрошуємо
дів іміґрантів.
є ` багато більше злочинств твердження в статистичних дуть вугля з залізниці. Коли канців та дітей незаможніх громаду і Союз Українок з Іст Честер. Таксамо запрашаємо
Другий факт, який треба проти цілости й безпечен- даних просто тому, бо в цій проф. Селін звернув на це у- іміі рантів.
Вілмінґтон, Дел., і Філядельфію.
107
взяти під увагу, розглядаючи ства особи, себто побоїв і справі статистики не зібрано. вагу парохові, цей не хотів
'І;
(Кінець буде).
статистику криміналістики в вбивств.
Федеральна статистика ди- цього вважати за крадіж: як`
УВАГА! — ПАСЕИК, ҐАРФІЛД, КЛ1ФТОН І ОКОЛИЦЯ!
Америці та прирівнюючи зло- Статистика
ПЕРШИЙ,РАЗ У ПАСЕНЌУ спів.-драм. тов. ім. Лнсенка при укр.
американських виться тільки за те, Чи люди- би вкрасти вуголь від церкви
прав, громаді ставить власними співацькими силами
чинство сереД родовитих аме- злочинств неповна. Показала на, що поповнила злочин, ро- або від пароха, або від про‚На святах.
Д5?г „ З А П О Р О Ж Е Ц Ь З А Д У Н А Є М " -fgfc
рнканців та іміґрантів, це у- це ще комісія під проводом дилася в Америці чи поза А- фссора, це був би крадіж, але — Що зїсте, моя пані. Тіоперу Артнмовського в 3-ох діях
мовини, серед яких арешту- Викершема, що кілька літ то- мерикою. Отже щоб відпові- не ‚від залізничої компанії: ад- сточко, чи торта?
У НЕДІЛЮ, ДНЯ 17-го ТРАВНЯ (MAY) 1936 РОКУ
ється імігранта, ведеться про- му розсліджувала внконуван- сти на питання, чи тут роджеі — О, я не вибаглива. Зїм ті- В ГАЛІ ПРИ 4S-47 HOPE AVE. — Початок в годині 7-мій вевчір.
ти ньрго слідство й розправу, ня карних законів в Америці. ні діти іміґрантів достарча- же вона така багата.
Вступ для старших: перших три ряди по 75 ц., решта місця по 50 ц.
Проф.
Селін
поясняє,
звідки
сточко, а потім торта.
Діти нижче 10 літ по 15 центів.
в порївнанню з умовами, серед Одначе ця комісія ствердила, ють велике чиєло злочинців,
В ролях' виступають: С. Давидоьнч — І. Карась; панна Н. Роздільська
яких арештується й судить- що думка, начебто іміґранти треба було при збиранню ста— Одарка; панна K. Ховзун — Оксана; п. PL Дмуховськнй — Андрій;
п. І. Живіцький — султан; И. Даннсь — Ага; С. Голутяк — Нуман.
ся родовитого американця. давали більше злочинців, як тистики злочинів дивитися за
Орхестра п. П. Снігура, пяно в руках панни І. Мусійчук, режісер і діНема сумніву, що родовитий родовиті американці, є не- те, яких родичів мав роджерігент о. С. Мусійчук. — Українські громадяни! Приходіть всі побачити
почути цю невмирущу нашу штуку, де налюбуєтеся солями, дуетами
т УВАГА! аі іхорами
американець має багато біль- правдива.
ний тут проступник: чи родо- 5 УВАГА! з з ^ НН)АРК, Н. P . ! '
і танцями.
107,15
СЕСТРИ ЧЕРВОНОГО ХРЕСТА, ШКІЛЬНІ ДІТИ
ше нагоди уникнути арештувитих американців чи іміґранЗначить,
ця
думка,
що
ще
й,
И СОЮЗ УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ
вання й кари, як імігрант. Котів. Як довго такої статистики !
Михайло Поточняк, касієр;
:
::
: улаштовують :
::
:
ііи судять імігранта, упере- досі покутує в американськім не зібрано, так довго говориПавло Поточняк, секретар і
В
І
Д
О
З
В
А
дження судді до імігранта від- громадянстві, не спирається ти про проступництво дітей
Іван Сташко, контрольор.
до
односельчан
села
Брижави,
на
фактах,
але
на
почуттях
убивається звичайно на веденіміґ'рантів передчасно.
В імені цього комітету ми
добромильського ПОВІТУ'
ню розправи, на виданню передження до імігранта. Ро- Роблено в тому огляді тіль !
звертаємося до всіх односельзумна
людина
не
буде
носиприсуду присяжних суддів, на
чан з села Брижави, щоби воки частинні розсліди. Збирано
Дня 26 березня ц. р. ми о- нн теж чимнебудь причинилирішенню рад помилування, і тися з такими упередженнями статистику проступництва сеВ
НЕДІЛЮ,
ДНЯ
10-ГО
ТРАВНЯ
(MAY)
1036
РОКУ
щ
S3 держали з нащого села листа,
так далі. Родовитий америка- та, не буде їх робити основою ред дітей іміґрантів та поУ SLOVAK GYMNASTICAL HALL,
Ш в якому наші односельчани в ся до здвигнення цього дому,
нсць може багато лекше по- своїх поступќів, а постараєть- рівнювано це з проступниц5
358 MORRIS AVENUE,
NEWARK, N. J.
S старому краю повідомляють і щоби прислали свої датки на
слугуватися політичним нати- ся якнайскорше їх позбутись, твом дітей родовитих америту ціль. Датки можна слати аSj
f
Початок
в
год.
3-тІй
попол.

Орхестра
першорядна.
^
як
усякого
іншого
упередженнас про те, що там діється, та бо на адресу секретара Михай-ском, як імігрант.
канців.
Роблено
це
в
Бофало,
Запрошуємо
всіх
материн
і
громадян
до
спів!jj
ня, всякого іншого чуттєвого
про свої наміри побудувати в
107 8
К'оли перед судом стане чу- думання, всякого іншого ви- Дітройті і Шікаго, і за кожучасти.
- Kt Брижаві свій Український На- ла Поточняка, 77 HOLLAND ST.,
BINGHAMTON, N. Y., а б о ВПрОСТ
жннець, себто імігрант, що не правдування нібито розумо- дим разом переконалися, що
Комітет.
родинній Дім.
до краю, на адресу Виділу чистав ще горожанином краю, а вими доказами засад, що не закид, немовби діти іміґрантів
Наше село, яке до війни бутальні Просвіти в Брижаві,
До того не вміє по англійськи мають ніякої основи в справло несвідоме і в якому не було
почта Бірча, пов. Добромиль,
поправно
говорити, проти жніх фактах життя.
ні українського часопису, ні
Галичина, Польща.
нього встають не так докази
якоїсь патріотичної інституції
Семен Поточняк, предс;
ного проступку, як упере- Другий референт на цій се- 0 В С У Б О Т У ,
— тепер пробудилося і задусії,
Торстен
Селін,
професор
Павло Поточняк, секр.
дження суддів, себто чуття
муе побудувати свій дім, в
у Пенсилвенійпідозріння, страху, ненависти, соціольоґії
якому можнаб було умістити
які звичайна людина відчу- ськім університеті та редактор
СТАРАННЯМ
ЧИТАЛЬНІ
ІМЕНЌ
І
В
АНА
ФРАНКА
Просвіту та скупчити все УВАГА! - ТРЕНТОН, Н. ДЖ.!
ває до людей, що від неї як- звісних у цілому світі „Річни:
::
: відбудеться :
::——:
культурно-освітне життя се- СПІВАЦЬКО-ДРАМАТИЧНЕ ТОВ.
ків
Американської
Академії
нсбудь ріжняться.
„БАНДУРИСТ"
ла.
Політичної й Суспільної Наупри Українській Правосл. Громаді
.
Однак
такий
дім
потягне
за
улаштовує в день Свята Матери
ки", говорив на тему:
ЧИ НЕМА ЗЛОЧИНЦІВ
собою більші кошти, на які
представлення
ТРАВНЯ
1036
СЕРЕД АМЕРИКАНЦІВ?
зубожіле
наше
село
не
всилі
В
НЕДІЛЮ
10. ТРАВНЯ 1936
ДІТИ ІМІҐРАНТІВ І ПРОнині спромогтися. Супроти НА САЛІ 18 WOODLAND ST.,
TRENTON, N. J.
В багатьох американців є
СТУПНИЦТВО.
(SATURDAY,
цього вони звертаються до
чапіть таке упередження, що
2
^
'
M A T H 'NgS!
нас,
до
своїх
односельчан,
роз
MAY, 9, 1936)
чужинець мусить бути зло- Бесідник назвав, американ
пєса в 4-ох діях
кйненйх
усюди
по
Злучених
В 20-Л1ТНІ РОКОВИНИ СМЕРТИ ІВАНА ФРАНКА
в годині 7:30 ввечір.
чннцем. З того виходилоб, ців найбільше проступним наДержавах Америки, й про- Початок
Вступ 25 іь, діти 10 ц.
'До родовиті американці `це родом у світі. Значить, ніде в
На це представлення запрошуємо
сять
нас,
щоб
ми
їм
помогли.
місцевих громадян, так і громараса без злочинства. Бесідник світі нема стільки нарушень
Односельчани з Бінггемпто- як
дян з Брістоль та Плейнзборо.
Доказує безглуздність цього карного закона, що в Аме107
Комітет.
ну
відгукнулися
на
їх
просьбу
303 Hudson
Avenue,
Rochester,
Y.
чуттєвого упередження. Пере- риці.
ВСТУП N.
вільний.
ПОЧАТОК
В ГОДИНІ
7:30 ВВЕЧІР
і дня 29 березня ц. р. скликали
В КОНЦЕРТІ БЕРЕ УЧАСТЬ РОЧЕСТЕРСЬКИП ХОР БОЯН І УКРАЇНСЬКА БАНДА.
Довсім до Америки здавна Це робить американців сві-.
в тій ціли збори, на яких виЗапрошуємо рочестерську гоомаду до численної участи. Прийдіть і пошануйте ве- брали тимчасовий комітет по- ВСТУПАЙТЕ ГРОМАДНО
приїжджали люди англійської домими проступництва. Це їх
7
ликого письменника, каменяра І революціо.іера Івана Франка.
ю
Раси, що на основі законів застдгляе думати, говорити й
мочі. До комітету війшли: Се- В ЧЛЕНИ УКРАЇНСЬКОГО
Читальняний Уряд.
тих часів були злочинцями. писати про кримінальні спраІмен Поточняк, як предсідник,
НАРОДНОГО СОЮЗА.
До Америки висилано часто ви. Це їх штовхає організува-

СВЯТО ЛВАЦЯТИХ РОКОВИН
СМЕРТИ ІВАНА ФРАНКА

ІЇШ СВЯТО ДЕНЬ МАТЕРИ ? Ш

КОНЦЕРТ І СВЯТО ДЕНЬ МАТЕРИ

шшвШшшШШшшшшвт

1
ІІ

S

ш

S
S

СВЯТО МАТЕРИ ва

О о о о о о о о о о^о OOQOOOOOOOOOO

ПОЗІР!

9

РОТОР, И. Й„ І ОКОЛИЦЯ!

ѓЃО

V

КОНЦЕРТ

В ЦЕРКОВНІЙ ГАЛИ,

ПОЗІР!

^ліі^9,^^І-к-

ЩЬ- св,

Яосафата, вд. 217 V. Ц. -Covt-{
за, ухвалилонасвоїх '-.'місячник;
зборах gfcnii із' fjjjmcjifci! каси
$25 та'услати ті гроші ,1(іо!
Обеднаннй для потерпілих'
від. повени. — За уряд.Ш^
Бїнашейський, предс; A, leaн№і) ‚секр.
-—
о
yM.j
в НіЬ Піюк, iff. І Иі! —! ГроЛІ
ПетрІЬ ЗЙк#ецйк$й ' Іпрйсл^ві
до Обєднання $5.50 як части-)
ну до)соду з .раНіо-і$алїо, який'
відбувся 26. .квітня заходом
йНаціогЬ Базару" ‚для , потерпілих від повени.
о

іЦЮАРК, :Н. ДЖ.
‚Наліолиичних вязнів.
.' Український Демократичний
Ќлюб, котрий льокуеться під
числом 63 'Ранній Стріт, зібрав на своїх зборах 45 на полгтичних вязнів та переслав
ti гроші через Обєднання.
'.' Жертвували: М. Марад $2;
Т. Вонар 50 ц.; 3. Літвінськин
ЗО ц.; С. Ґрентус, І. Ґрентус,
Т. Дмитрів, І. Копцух, І. Ключ,Ка,, М. Яворськцй і М. Зозўлќа
по 05 ц.; М. Мулиќ 20 ц.; а
Мудровський 15 ц. і Н. ТимЧиШИН 10 Ц.

Український Демократичний
Ќлюб взиває всіх горожан уі; іаїнського походження міста
Нюарку вступати до орґанізації ; Демократичного Ќлюбу,
бо лише зорганізованою громадокі ИН 'Зможемо' виказати
свою політичну силу.
Уділяємо інформації та помагаємо при вибиранні перших !і других горожанських
пчпегів.
Комітет Українського
''" Демократичного Ќлюбу.
`т`

ІНШІ
Я, член від. 217 У. Н. Союза,
складаю сердечну подяку голрвадм і відділовим урядниКДМ за .ўділення мені до'помоси з фонду запомогового.
Кличу всіх, хто ще не є членом 'У. Н. Союза, вписатись до
нашої організації.
^ Василь Панчишин.

mwmmmmmmmmmmmmm
-Найщасливіший.
`-`
— Хто найщасливіший на
світі?
— Музикант?
— Чому?
— Бо він як працює, то грає
собі.

1—

Вестбурі, Л. Ай., Н. И, —
Члени тов. дм. Тараса ЦІевченка, від. 267 У. Н- 'Союза,
заиялись дальшою збіркою
для потерпілих від повени.
Пішли по домах своїх членів,
а також і інших громадян та
зібрали -$І2Л5^ За .жертвами
ходили: Н. Гавриш ;і М. Вов
чар. — -Жертвували по $1: С.
Чайка, А. Чечіль, К. Дідух і
С. Пілат; по 50 ц.: М. Мартинюк, Н. Гавриш, В. Козак, X.
Маевич, Т. ‚Турчак і І. Шлянський; Г. Ліс ЗО ц.; а по 25 ц.:
3. Чулќа, С. Днтошевський,
В. Гаркавенко, .С. Чоловічок,
А. Яроцький, К. іКульбабз, А.
Безлюк, В. Галабурда, В. Мушннсгкий, О. Ваврик, А. Кривак, М. Юзвак, Френк, К.
Школяр і М. Гомирук. Решту
зібрано дрібними датками.
Гроші вислано до Обєднання.
— О. -Гладкий.
р
Ионкерс, Н. !И. — В Провідну неділю відбулося в салі
укр. ќатол, церкви св. МихаІла спільне свячене. Гостина
випала досить добре. Забавою
проводив „тостмайстер" В.
Мандзій. При тій нагоді гості
не забули і за наших потерпілих від повени, та на зазив
п. Мандзія зложили $37, які
вислано через Обєднання. —
На цю жертву зложилися:
Тов. Подільська Січ, відділ 8
У. Н. Союза, $10; о. М. Кінаш
$2; по $1: В. Мандзій, Стефан
Сивик, Марія Кендзепська,
Марія Лабяк, Юрій Макар,
Анна Лозюк, Пелягія Сіканець, Николай Богдан, Николай Мазур, Теодор Мадараш,
Михайло Фатюк, п. Марія Кінаш, Юлія Маселя, Юлія Бзенак; по 50 ц.: Андрій Зиньчак,
Текля Гарасимів і Назар Васічко. Решта дрібними датка-

Всеодно.
— Знаю рас, як доброго чоловіка і тому осмілююсь просити малу грошеву позичку^
— Чому малу? Просіть уже
більшу....
— О, які ви добрі!

Sign up to vote on this title
UsefulNot useful