ЎРЙДСЙНИ

оѓгАн злпбмоЃоШ біѓѓАѓГГзХйѓГ іг№іЬсьі(йя ш(годнйй соќйѓ

бЃЃІСІЛІ ORGAN OF Т Н Г MtRMNMft NATIONAL ASSOCIATION
ШШІМ

ТРИ ЦЕНТИ,

РЖ xuv.
" ' ї ї ПІ'І

Ч. ЇЙЌ Д)Иѓерз† С й ^ И, ДЖ.УftlBtopfo^,12-rfr травня IdSfc

її

кГТ-`

1

і."

IflT

ІіІІУііПЬ

ВЕЛЙЌЇ ЃРбШ№ ЗЛбШИ'

aw

Яв

tOWL, XLIV.
in і т і ї

'

і

Ner. l l # .

iMldilillilll

і

Jersey СЃЃУ, N . J., ТишДцурМау І% Ш 0 .

HilillliliH

шЛШтшчЛфШіктЛШШшМ

' it Ш Ш Ш Ш m m

`ищшшт

li

"

-

m

m m ша$w

політичним"'

РОБ№ТИКЙЃ б СССР №іїІЇ НІМЕЦЬКІ ЧАСОПИСИ ЗАВАННЯ НА ТЕРНОПІЛЬCtXXAHOBfCtKH^C МЕ†ОД БОРОИБ№ В ЧЕХОСЛОВАЧ!
СЬКІЙ
ҐММТІ.
ПРАЩ.
ЧЙНк
НЮ' ЙОРЌ. — У Ню ЙоркУ, як -ЃЉУЌ Ио` інших
. ІJ ' ;ч
місцевостях Злучених державах, День Матери rtpoВ
Донбасі
в
зѓв'язку
з
заЧехословацькій'ќ'
уряд оготерно`оі`льсьќГм
подовім
в
йшов дуже: врочисто. Більше як пять тисяч моло- уря'ді' викрито цими днями йгроваджеияя;м CTaxaROBCbKwx ЛОсив спис 128 нїм'ецьких чаЛЬбїВ. — „Ді^(У" Тіо`Дае, що знйе З` комґгетентдеиьких кадетів ійаширувалИ Минул'ої неділі чер'ез геликѓ гротиевї зловживіання метод- праці серед робтрпичих соґґисів, заборопенейюѓ у ЧеПроспект Парк у Брулиніrfa1честь- Матер`и, Подѓб- -урядовця1 Слойіка. Втд доіюїо- Кѓас усе біл'ьше росте невдо- хословаччині. У списі є нйзКа них жерел, що дня 25 травня б. р`. п'оч'н'еться у Льйоиі паради були влаштовані по інш'их парка`х, вій- FO' часу,, як виявилось опісля, вОЛенн^, Що прибирає вже ВЄЛЙКЙГХ ЩОДЄННИХІВ,^ ВОЛЃЃИ Ч'. ві великий політичний процес. На Давї підсудниѓх
ськовнми і цивільними люДьМй. В Сентрал Парку кра'в' він грошеві лчгсти. Гро- чя^н? 4УОр'мй. Цяя „заспокоєн-" них журналів, гуморястичвих ‚засядуть: Степан БанДера, Ѓ'оман ШухеТйгич, Ярослав
брали участь у подібній параді бтля 20,000 дітвори йіеві зловживання викрито н`я" робітнидтва вл^ада висла- ^асонисїв, радієвлх оглядів та Макарушка, ОлеќсаНдеЃ ПащкевйіГ, Ярослав Спольн старших Людей, однак провідники цеї паради по- тим способом: Цття дням`и ЛИ додатќокѓ війеьков? части- кілька фахових часописів. і - ський, ЙолоДймир` Янів, Яfpocлaв Стецько, д-р` Ьоѓдан Гнатевич, Володимир Коцк)мбас, БогдаіН Ґї?дрішили були змінити трохи характер цього свята, прийшов Грошевий лиет на ня. Розква‡иоувйнкя військ
гайний, Гван Малюца`, Осиѓѓ Мащак, Евтен Ка^маріі вшанувати не Тільки Матір, але також Батька, адресу одної особи, що живе збільшило працю' залї'зничого
ЖІНКИ ПАСТОР'АМИ
ський,
Іван Яріш, Р'оман' Миґаль, Ромая Семьків, Каназиваючи це святом „Днем Родичів". Вони го- біля Тернополя. Адресат пові- транспорту на Донбасі й ви-і
В НОРВЕГІЇ.
терина Зарицька, ^іра Свенціцька, Ан"На Д.арі# Феіюрили, що Батькові також належиться пошана! і домлений про те телеграфіч- кликало труднощі харчевого
Осип Фениќ, Володимир ївасик, Семен Рагаун
що зчасо`м День Матери всюди перемінять на „День гю, зголосився по відбір Fpo- постачання. В ріжних місцях НорвесМВй' парляиент у- дак,
та
Іван
Равлик. Акт обвинувачення закидає підсудДонбасу
все
частішими
стають
хвйлив
проєкт
з'акону,
ию
наЯЇЄЙ, і тоді виявилося, що
Родичів".
ним
приналежність
до ОУН, деяким з ни'х вбивство
лист з грішми забрав- Сло- убивства еовєтських урядни- Дає жінкам право виконуваКЕРМОВИК „ГГНДЕНБУРҐ" ПОВЕРГАЄТЬСЯ
Якова
Вачинського
і директора філії львівської унік. Дефравданта арештували. ків. Сильне невдоволення ви- ти всі адміністраційні обовязНАЗАД.
Слтдетво устгйнило, що впро- кликає стахановщина й серед кя нарівні з мужчинами. В країнської гімназії у Львові, І. Бабїя, ґґр#готуванатентату на волинського воєводу Юзефськото,
ЛЕЙКГОРСТ (Ню' Джерзі). — Кермовий ба- довж сво^ї 12-літньої праці в населення північного Кавказу. дискусії деякі посли зазначу- нЯ
вязничоного
начальника Кособудзького, ќѓа Сов"еТівали, що іменування жінок
льон „Гінденбург", який пару Днів тому побив ре- тернопільськім гточтовім уського
консуля
у Львові, одного` ученќ'ќа з семої
корд швндкостн, перелітаючи океан у 61 годинах, ряді Слоніќ украв` коло 40,000 і НАВЕРНУВ НА ХРИСТІЯН- священиками вразило би ре- ґімназійної кляси,
на друкарню Яськова у Льво`ві
лігійні ночування населення.
'.
повертається назад з надією, що тепер вдасться злотих.
ство іо,ооа поТАй.
і
т.
д.
.
Одначе
мжістер
справедливойому осягнути ще більшу скорість й перелетіти
:
До
Лондону
приїхав
Wic?oПідсудних
будуть
боронити
адвокати: Д-р Евєти від новів, що рад буде у
океан у 45 годинах. Д-рові Екенерові і залозі керЦЖЩЛИВ! ФІЛЬМИ.
нар
АлѓсТер
Смтт;
ЩО
ѓѓровів
ген
Давидяк,
д-р
Лев'
ГанкевиЧ,
д-р
Володимир Горвиїмкових випадках наділити
мовика в Америці справили гостинне приняття. Д-р
бовийг д-р Володимир ГриньовськИЙ (з Уряду),
Компетентні
чинники у 46 Літ сере'д ди#йх племен жінки функціями пасторів.
Екенер сказав, що в недалекій будуччині Велика
д-ґр Пилип Евин (з уряду), д-р ОлексаИДер ПайеИй(Ьчастина пасажирського руху через океан перене- Варшаві звернули увагу поль- Африки'. В'- Ґ8Ф1 р. вислали
його
до
птвДенно?
Афрт^си
накий, д-р Ќость ҐТаньківський, Д-р болоДИм`Ир Староських
фільмових
продуцентів,
сеться в повітря й горою понад водою будуть плаСВ. ПИСЬМО ҐЇО Ц И Ѓ А Н 'сольський, д-р. Семен Шевчук, Д-р Степан ШуХеїѓйч,
щоб не випускали образів на вертати на христйѓнську віру
вати кермовиќй так, як долом плавають кораблі,
СЬКИ,
д-р їван Яримович (з уряду) ї м-р ЖизневсЬкйЙ (з
російських мотивах, де люди ногайське племя негрів. Останніх
ЗО
літ
він
жив
постійНАСЕЛЕННЯ АМЕРИКИ ЗРОСТАЄ.
Ў Празі має появйТнс`Л на уряду).
виступають у російських одКажуть, що розправа потреває найменше` ч`оВАШИНГТОН. — Статистичні числа вказують, ностроях, бо такі фільми ма- но серед зулюсів і з наражен- днях перший зшиток п'ер`еням
життя
виконував
свою
тири
тижні. Прокуратор покликав 35 свідків і двох
кладу
cв^
Письма
на
цНѓанську
ють
шкідливий
вплив
на
видщо населення Америки за пять літ, від 1930 до
1935, зросло майже на пять міліонів. Нині все на- ців. Рішено також недопуска- місію. Часто попадав у руки мову. Перекла`ду піднявся фі- судових знавців. Оборона теж покликала більшу
селення виносить 127,521,000. Населення стейту ти заграничних фільм з генг- канібалів, але все вмів вийти ЛЬОЛЬОГ С. Ман, лєкТор анТ- скількість свідків та інших доказів.
стерськнм змістом, тому, що ціло з небезпеки.- За той часлійської мови берненського ўНю Йорќ виносить близько 13,000,000.
такі фільми впливають неко- удалось йому приєднати 1Q,- ні верситету, один з небагаСМЕРТНІСТЬ ТАКОЖ ЌЌЛИКА.
ТРАГЌДЯО".
рйсно п'а психіку неосвтдом- 000 зулюсів до _ христіянства тьох зн'авців циганів та їхта
взагалі
до
європейської
ньої мойи. Переклад має поОЛБАНІ (Ню Йорќ). — У березні б. р. смерт- , .тених елем'ентів- і причиняЛЬВІВ. — ПокиЩо ще досі не висліджено вл адвійну ціль: гґоперше утрева- етивих причин львівських крівавих подій, звязаність осягнула була найвищий рекорд за цілих чо- ться до зросту злочинностя. культури.
лити на ґій"сьмі одну з найці- них з демонстрацією безробітних^ Начальний ретири роки. В тому Місяці на Кождих 1,000 людей Припинять також імпор† неСМЕРТНА ПОЩОЧИНА
кавіших мов, споріднену зі дактор ‚уРоботніка", М, Ькдзялковський, пише, ifco
вмерли 13. Причинами смертности були в першій самов`итих фільм, що впливиЖІНКИ.
санскритом і індійськими мо- ці кріваві випадки завинив польський уряд, зглядмірі недуга серця, за'палення Легенів і інфлюенца. ють відємно на псй`.чіку і нер
бо вў систему ґгублики.
Незвичайѓна по`дія' сталася в вами, а поДруґе прислужитися но завинили методи правління цьогож уряду. ЧиЗМІНИ ТЕМПЕРАТУРИ НЕБЕЗПЃЕЧНІ ДЛЯ
одному птмец'ьком'у містечку самим циганам', що не мають таємо там таке:
ЗДОРОВЛЯ.
„Ці методи виросли в Польщі з психольопі, з
біля Марбурга. 55-літній різь- досі ніякої літератури у своїй
ВЕЛИКА ПОЖЕЖА.
КАНЗАС СИТІ (Канзас). — Професор'Д-р Дюк
бар Грегор Дракслєр посва- мові, більшість циганів', що обичаїв, з наївної тромтадратії „урядів сильної рувиступив тут з теорією, що тепло, холод або фі- В ночі з ЗО. на ЗІ. березня ривея з фабричною робітни- живуть у Чехословаодині чи- ки" — таких, як їх розуміла і розуміє група „ползичне перепрацювання можуть викликати в тілі нер- ц. р. вибухла пожежа в бу- цего Анною Вебер, яка, дове- слом 2В тисяч (головно 1на ковників". У поняттяхў -проектах, концепціях цієї
групи пробивається з одного боку якась не#равдовове подразнення, яке з черги може викликати ріж- динках Луця Вербового в дена до крайности, вдарилаJ Словаччтпті), є католикам'и .
подібна наївність^ помішана з цинізмом, з другого
ні більше або менше небезпечні недуги.- В першій Корнях,
рйвсьќого повіту. його двічі в лице. На велике
ЦІЛУНОК
НА
С
У
Д
О
В
І
Й
САЛІ
боку
— якесь неправдоподібне відчуження від польздивування
очевидців
тієї
мірі симптоми тих хворіб появляються в ріжних Жертвою пожежі сЃало 5" го1
ської дійсности, помішане з ‚‚певністю себе", яка
ґ в НАУЦІ.
шлункових подразненнях. Але в Дальньому бігу во- сггодарств, м. т. згоріло ба- сцени Дракслєр, почуваючись
була би фарсоюг якби не була трагедією в . . . нани можуть спричинити нервовий розстрій, ѓістерію, гато господарського прилад- безборонним, обернув`ся Г, ѓГе f
серцеву хворобу, астму, ріжні шкірні недуги, а на- дя, др'о'бу і пара Коней'. Луць мовля'ти ні слова, пішов до- Перед цивільним судом у слідках. Польської дійсности не можна Иі „п`Є`реВербовий, рятуючи свій ѓн- дому. По дорозі він захитав^ Пар`ижі відбувся цими днями' танцювати", ні „переїхати на лещетах", m ^розігравіть параліж.
ве.чтар. таќ Т^жкО попа'рийся, ся і впав па землю. Поклика- процес подругів Бельжанів у ти в ситќівќў". Панове т, зв. полковники не вйчули,
ЗНОВ НАРОДИЛИСЯ ЧВОРАКИ.
іно ѓіого в Дуже грізному ста- ли лікаря, wtt він не міг ужерозводовій справі. Жінка до- що їх теперішній „наступ"! мусів скінчитися фясПАСЕЙК (Ню Джерзі). — В той час, коли ста- иі відвезли до лічтшці у Льво- йѓ"гого вдіяти. Дракслєр по- магаеться розводу, обвинува- ком; за ними ніхто не стоїть, всі є проти них".
тистика всюди реєструє великий упадок народин, ві. Страти обчислюють на де-мер серед страшних судоро- чучи свого чоловіка в тім, що
ЛІГА НАЦІЙ У ДОБРГМ КЛОПОТІ.
природа радить собі в той спосіб, що деяким ро- сятки тисяч злоти'х. Пожежа гів. Обдукція- вия-вила, що відвін від двох літ, від часу, як
оженився,
ще
не
поцілував
її
дичам посилає троя'ки, чвораѓки, а навіт'ь, я'к у Кй- була зовсім ві'докремлена від сильних ударів жіночої руки
ЖЕНЕВА. — Підбиття Єтіопїї Італією є ДЛЯ цінаді, пятачки. Цей раз в одній робітничій родині коїсь з'лочинної одиниці, бо йому тріс черен. Енергійну ні разу. Вона любить свого лого світа і Лїґи Націй доконаним фактом. НвлІп
чоловіка, але Його поведінка проголосила італійського короля Віктора Єманув Пасейку народилися чвораки і, як лікарі кажуть, вогонь ййбух у стодолі, яка А`н'иу Вебер арештували^
нищить
подруже щастя. Чо- еля королем Етіопії, а маршала Піетра БаДоДій згавсі досить здоро`ві та є вигляди, що будуть жити. була зовсім втідокрежлена від
ловік відповів устами свого ступником короля.
400 ВЕСІЛЬНИХ Г О С Т Е Й .
м'етќа'льних будинків.
адвоката, що він від наймоХВАЛИТЬ ПУРИТАНІЗМ.
Супроти цього Італія не с`хоче залишити'ся в
лодших літ не любить цілуваМаДярщина
належ^ьдо
Лізі
Націй, якщо далі сидітиме в Лізі предстаѓвник
АТЛАНТИЌ СИТІ (Ьпо Джерзі). — Проф. ІТон
Щасливих краї#, Де ще нетись.
етіопського цісарства, яке в очах ҐталїіЃ вже не існує.
у свойому вітчйті про американську Літературу Хва- ДО КІНЦЯ ЖИТТЯ ЃіШИб тих
МЕШКАТИ НА КОРАБЛҐ. гіервєлиея гучгіі вес`ілля, іУа я- У звязку з тією історією
Крім цього треба Лізі рішитися, Що властиво
лив пуританізм, кажучи, що він має глибокі фільокі звпр`ОЋіукЛ'Ь сотки Го'стей. можна навести свіжі дослідќ робити з санкціями проти Італії'.
софічні основи, а саме, він кладе в основу життя
Майор' англійських гузартв 6 міеце`вос†и Bafa-A#raT? бул'о одного американського псивнутрішню дисципліну чоловіка, а не зовнішнє си- Лонґ, що його недавно пере- цієї зийй весілл'я; яко`го не хольога,
Мек КвІна, яки'й діj
лування. В суспільному житті він вйхОвуе сильні iW несля на е?йеритуруі рішив ба`чиЛй вже кіЛькадес'ять Лі†. Ілився в радіо із своїми слуха- СОЦІАЛІСТИ ЗАПОВІДАЮТЬ СбОЮ ДИКТАТУРУ.
дивідуальности й не зносить диктатур, що стйра- решту свого життя провести Хлібороб №аѓл Щп# ставав з чами висліДами анкети на теПАРИЖ. — Найближчий французький премієр,
ються накинути людям моральні цінносТй зѓор`и, на кораблі. В тій ціли вина`й- донькою іншого землевласник ^му: „Чому дівчата, коли цілу- соціялістичний провідник Лєон БлЮм, заявив-, що
під загрозою насильства.
м^‡в вік каюту на кораблі, що ќа, одиначкою, п'еред вівтар. Ю†ься, заплющують очї^" На соцїялісти, обнявши владу у свої руки, буду'ть мукурсує ноєтійно між Англією Батько дівчини` запросив на 1100 дівчат 72 підч'ас цілунку сіти завести диктатуру, бо теперішнє положення
ПРИГНОБЛЕННЯ СЕРЕД УЧЕНИХ.
ВЙЄІЛЛЯ #е мевіЙЄ яЌ чоїИрк'
заплющені очі. Тільки Франції таке тяжке, що треба віддати владу в тве?рНЮ ЙОРЌ. — Професор' Колумбійського уяі- й Австралією^ 'заплатив з'а Іста оек5, які три ДиІ вжќивали 'мали
Гри віДкрйяи одйо око, а дру-1 Ді руки. Вій казав содіялістам, що та диктатура
кількавацять
рейдів,
обвісив
верситету, Робей, сказав На зШІЯЖИ економістів і
каюти картинами^ нере- його гос†ияности. А тіріѓйпяав ѓим ДѓГвилисЬ' здгівовано на буде nijt ИОИТролею соціялістичної партії, що` влабізнесменів, чяке відбулося в готелі Вальдорф-Асто- етіни
ніс До неї невелику свою біб- він І% справді по князів(ськи. мужчину; -ѓОД? #t друге о'ко стИвО не буде НІЯКИХ радикальних з'мін, бо ббнИ не
рія, що иадігчуряду на зрівноваження буджету є ви- ліотеку й- поч`увається, як у Дван'ацять Жінок приладжу- роз"птирялось. і 4 ДІвЧ^й da-' є на часі і що буде кооперація з комуністан# `ѓа
твором фантазії. Коли нинішня економічна ноліти- дійсній
хатѓ на суші. Майор Biuhi день` І Ш ріжні о†рави. гѓлю`ш.или очі вже и`ичас і?і- єдиний фронт ИрбТи фашйстїв.
ка уряду будк продовжатися далі, говорив він, т'о Лонґ хотів винаймити каюту Зўмит`о на це 660- пе, ияса і Лунку. Ле`две ^ І $ них Миіи
НА ВСІ БОКИ.
ціла наша нинішня економічна систем# готова про- на час, як довго житиме, але ^180 штук ріжнбѓо` дробу. На вїДкрй†і Очі вйесь ^Гас. Гїсйховалитися. З його гадкою погоджувалися в'сі інші корабельна лінія, що її вла- ріжні jfetyvfinH вжили 700 яѓ.льоТ ' поцікави'вся гір†ічин`аии
, ПАРИЖ. — Тутешні газети обговорюють з^вчені, крім одного, Екелса, який говорив, щ`о е' всі сністю є даний корабель, не мўім І майжеѓ 100 кг, цукру. цього яѓви`ща 1 Дав На це †аќў граничну політику Польщі. Пишуть, що ПОЛЬСЬКИЙ
Дані сподіватися зрівноваження буДжету й Єконб- (згодилася на те. В кожнім Ви'п'или
іЗОО літрів вина, віДгіовІДк 72 Дій#а`† зап`лк)- міністер заграничних справ, Бек, Маневруй ЖІЖ Сомічної поправи.
порті, де зупиняється кора'- ир#чойу минулося бнгата ін- Щ#Лп Очі і(Шуі ЩО ігШіНна,вєтами і Німеччиною, бажаючи заразом іЩѓ'Џ'`І'
АМЕРИКАНСЬКІ ІТАЛІЙЦІ СвЯТКУЮТЬ ПОБІДУ бель, ма'йор Ло`нґ виходить ших алькогольнНХ натго?в і який ціЛувай їх, не був такгій держати добрі стосунки з Фрайцією.
на бер`іѓ,, ѓрає в г'ольфа, а' ве`- со`дов'ої води. На весіллі грали тар#нй; ## в`они собі #е уявЃГАЛИ.
ЗАгіОСЙТЬСЖ НА більші ЗМІНИ,
f#a п'ереміну Дві в`яганські ка- ля`Л#, КО'ЛИ з^іИпоШў^оШ очі,
НЮ ЙОРЌ. — Італійці, як По йеіхі місц'евостя'х чОрой верта`єт'ьс'я на KOTjra- пелі, які третього дня` були Ійрія-лй. Ті, що віДкріяваД# очі,
ВАРШАВА (Польща), — Ходять слухи, шо в
Америки, так і в Ню йорќу святкували з Великими (бель. Майор Лонґ тв`ердить, -?агй пер^г`омлекі, то мусіли робили #є #гд вплнвом-вуе†гі,
парадами побіду Італії над ЕтібИієтблаштОвува- що ніякий тіайсіой не `ІЛ`ХГ бипо^яіі#ат# {це одну каяєлю. які їх кол'оли,, ЛОО 'ЗДИВОВ^І иояьськім уряді прийде до радикальних змій, ЗшІ-`іи масові мітіНґи, ѓрала музики, агтаксоќ ЇЗ`ДИЛИ по Да†я` йому стільки ви'гід +а Kprfirf аапроЮбЯЯх ѓОстей було ігссподіваннм дія f#wt $Ілуи- чятв, теперішні відповідальні особи будуть заступлені іншими, ^жуть, що ніби поступовиймвулицях троками, на яких було символічне`- пред- вражінь, що гх він Ййє", ткМўЧй в корабел'ьній каюті.
J#a гібс?Ллі ти багатѓо Цікавих.'кой.
ставлення розгрому Гайлі Селясія.

СВЯТКУЮТЬ ДЕНЬ МАТЕРИ

ПРОЦЕСОМ ОУН

польськая

^

.

М

М

М

№ДАЌТОЃ ПЃО „ЛЬВІВСЬКУ

1

ч1па

СВОБОДА, ВІВТОРОК, 12-го ТРАВНЯ 1936.
"SVOBODA" (ШОДТХ).

ПАЦИФІЗМ і ПАЦИФІСТИ

ш
JP0UHD1D 18W
UkikUUa Mwipiper published felly except Sundtyi ал і коШіжтІ
ОшШгА by fee Ukrtlniin National Association, lit.
at 11-83 Grand Street, Jersey City, N. J.
Idlted by editorial Committee.
iatefei as Second Сіам Mall Matter at the Pott Office of Jeresy City, M. J.
OB Маѓсќ 30, 1911 under the act of March 3, 1S79.
S 8 5 S tot malllnc as special rate of postage provided for in Section 1103
of the . c; of October 3, 1917. anthorixed July 31, 191S.
За оголошення редакція не відповідає.

^__

ft#.

„Свободи": BErgen 4-0237. м Tex У. Н. Союза: BErgea 4-1016.
4-О807.
За кожду аміну адреси платиться 10 центлі
В Ќвлади належить посилати гроші лише на т. зв. Foreign Money Order.
Адреса: "3VOBODA". P. О. BOX 34в, JERSEY CITY, N. J.

Ш К А ДЬОГТЮ В БОЧЦІ МЕДУ
Вже не багато часу лишається на ухвалення закона конгресмена Ќера й сенатора Кулиджа про реформу іміґраційного закона.
Цей проект має на ціли усунути несправедливости, що випливають з обовязуючого тепер іміґраційного закона.
Ці недостачі теперішнього закона можна поділити на дві групи. Наперед в Америці є багато
чужинців, що повинні би бути депортовані за таке
нарушення закона, як ношення при собі скритої
зброї, пачкування наркотиків, пачкування безправних іміґрантів. Новий закон звернувся би проти
преріжних ґенґстерів і інших налогових злочинців,
але їх не можна з краю вислати через ріжні недостачі в законі.
Друга група людей, до яких відноситься реформа, це люди, які на основі теперішнього закона
мали би бути депортовані, але по справедливості
повинні би л`ишитися в краю. Є це люд`и, котрих
на основі дрібничкових постанов теперішнього закона треба би відправити з краю як людей, що тут
не мають права побуту, хоч така депортація не має
основи в характері людини та пошкодила би багато невинуватим членам родини.
Через цю власне частину, на основі котрої, за
обчисленнями іміґраційного уряду, що найменше
півтретя тисячі людей лишились би в Америці, на
цей законопроект почали завзяту нагінќў назадницькі елементи американського громадянства під
проводом сенатора Рейнолдса, називаючи цей проєкт не проектом проти депортації, але проектом
за імпортацію чужинців.
З цею опозицією Рейнолдса може би ще дала
собі раду поступова частина американського конґресу, якби не загвоздив проекту ще інший законодавець, і то зовсім не назадник, а один з тих, що
звісні з ближчого звязку з широкими кругами громадянства. Є ним пенсилвенійський сенатор Дейвис, котрий додав до проекту Ќера і Кулиджа постанову про примусову реєстрацію чужинців. Знаючи сенатора Дейвиса, можна припустити, що він
це зробив не зо злих намірів, себто в інтересах
поліційної системи, але зо зле зрозумілого публичного інтересу. Одначе факт лишається фактом, що
його проект, на випадок ухвалення, може довести в
Америці до заведення поліційної системи на зразок
Росії, Польщі, Німеччини або Італії. Терпіли би
від неї найбільше якраз імігранти, для добра котрих Дейвис робить цю пропозицію.
Ця небезпека поліційної системи така велика,
що поступовіші круги Аме'рики, щоби від неї вратувати край, готові навіть не перепирати реформи
іміґраційного закона, до якого корисних зрештою
постанов дочіплено такий огидний додаток.

-оПацифізм це суспільний рух, вони жертвам своєї мілітарної
що поборює війну, називаю- сили. „Війна — це варварство,
чи її злочином. Нераз мож- а т'реба бути гуманним; треба
на іггодибати, як з благородно- дбати про нашу цивілізацію;
жіночих сердець пацифістів не можна бути засліпленими
пливуть осуди війни, пролиття самолюбами".
ќрови, озвіріння, та як на міОсь читаємо в „Ню Иорк
сце цих жорстокостей процоТаймсі" з 3^ травня, як то Му`відується: мир, братерство,
соліні, роздавивши Етіопію,
бгоду, любов, приятельське
розмовляв з англійським кополагодження спірних справ.
респондентом: „Повірте мені—
Часто такі пацифістично-сосиазав він — ця побіда в східлодкаві слова падуть навіть з
ній Африці поставила Італію в
уст керманичів держав, і то
Групу задоволених держав. В
могутніх, узброених по самі
кольоніяльних, справах ми, іта
вуха.
`
лійці, відтепер не належимо до
Які тому причини? Чи дій- незадоволеного пролєтаріяту.
сно той пацифізм випливає з Ми відтепер будемо здоровиїх благородних чоловіколюб- ми консерватистами. Але умоних почувань? Чи може його ви миру мусять буди позначені
зроджують якісь інші іггричи-j римським духом. Це н е ' сміє
ни?
бути кулявий мир, бо ми вваСлідкуючи за міжнародніми
подіями останніх десятків літ,
можна побачити, що кожда
держава, яка виграє війну й
обладується добичю, стає пацифістичною. Вона називає
війну злочином, пролиття крови варварством і замісць війни
радить
полагоджувати
спірні питання мирним шляхом, хоч сама далі зброїться
до зубів.
Побідні і насичені держави
хочуть спокою, щоб спокійно
пожиткувати здобутки війни.
Злодій, що багато накрався,
також деколи хоче спокою, порядку, а навіть поліції, яка
стереглаб його накрадене добро.
Але не так говорять держави, що програли війну, або
ті, що після виграної не вспіли
як слід поживитись. Для них
пацифізм — отруя. Вони плекають у себе бойового духа.
Вони є іпроти закріплення існуючого міжнароднього укладу,
а стараються його всіми способами розхитати. Вони заправляють своїх горожан до
воєнного ремесла, а навіть заводять у себе диктаторські устрої, та мовчки годяться на
те, щоб уся суспільна сила
концентрувалася
в
одному
диктаторському кулаку, який
міг би успішно розправлятися
з зовнішніми ворожими силами.
Розправившися з ними й осягнувши те, чого бажають,
вони самі стають „пацифістами" і такими остаються, аж
поки не перетравлять того, що
передтим здобули. „Війна це
некультурна річ", нашіптують

жаємо, що ця етіопська проблєма є порішена раз на все.
Італія хоче миру і відтепер італійська міжнародня політика
буде полагоджуватися мирним шляхом".
Ось і „пацифіст"! Щодо Ліги Націй, то Мусоліні також
тепер заговорив цілком інакше. Тепер він є цеї гадки, що
її треба за всяку ціну вдержати, бо це інституція, що може
помогти розвязувати ріжні за
мотані міжнародні проблеми
мирним шляхом. Европейські
проблеми — аж так говорив
Мусоліні — мусять шукати
мирного полагодження своїх
спірних справ, бо коли захо
чуть розвязувати їх війнами,
то готові докотитися до того, шо зни'щать європейську
цивілізацію.
Як добре тямимо, то точнісько те саме говорили бритійські міністри Гор і Іден, а
ле... ще передтим, заки підбій Етіопії, тої Етіопії, що ле
жить в поближі важного комунікаційного вузла бритій
ської фльоти,. був довершеним
фактом. Також вони говорили, що війна це варварство,
що мирним шляхом треба по
лагоджувати спірні справи і
що Союз Націй є якраз тою
інституцією, де ці справи повинноб вигладжуватися. Говори.іи також і про цивілізацію.
Але нині, побідивши, Мусоліні говорить те, що тамті колись говорили. Зновуж анґлійці починають зміняти тон на
той, що ним колись говорив
Мусоліні. За їх словами, Ліга
Надій не вивязалася зі своїх

завдань як слід, а через те вона втратила рацію існування.
Вони навіть задумують Британію витягнути з нього.
З тих подій треба витягну'
ти належну науку. Одначе замісць моралізувати їх, ми краще стараймося пізнати їх тверді правила:
Життя це боротьба за існування. Сильніші народи переживають, а слабші гинуть. Пацифізм, що його проголошують керманичі якихсь держав
у певних (періодах часу, не є
ціллю, тільки засобом до їх
самолюбних'цілей. Вони самі
не` вірять у нього, тільки ним
вони стараються розслабити

відпорність покопаного народу і тим способом закріпити
за собою награблене добро.
Встрикувати .пацифізм поконаному, щоб ним його спасти
— то lie з боку державних інтересів добре. Але самому ними перейматись, і то в часі,
коли інтереси нації загрожені
— це абсурд.
Ми, українці, є нині придавлені, понижені, розшарпані, окрадені. Серед таких відносин
вірити в пацифізм і ним перейматися, як це деякі наші милосерні жіночо-сердні політичні
групи роблять, є або крайня
наївність, або світома зрада
національних інтересів.

„З ПРЕСОВОЇ ПСИХОЛЬОҐІГ
У „Варшавскім
Дзєнніку
Народовім" з 15. квітня ц. р.
під таким заголовком пише
ксьондз Ф. Блотніцький на тему психічного заломання східньо-галицьких поляків:
„Передвоєнний буйний розквіт народового життя на цін
землі був потішаючий не тільки тому, що зростало число
шкіл, костелів та польських
організацій на кресах, не тільки тому, що процентово число польського населення з
року на рік зростало, але першусього тому, що те населення оживляв дух самопевности
і народової гордости. Передвоєнний кресовяк почувався,
що міцно зрісся з цею землею, іронічно усміхався на український
клич „Ляхи за
Сян" і мав почуття вищости
над українським елементом.
Слушно твердив в одній зі
своїх публікацій єпископ Хомишин, що польський жебрак
під костелом у Станиславові
чується чимсь вищим від найбагатшого українця єдино тому, що цей жебрак поляк, а
українець українцем.
„Ця надмірна певність себе
і легковаження
противника
довели до того, що українське повстання в листопаді'
1918 р. застало поляків неприготованих до нього, а кількамісячна окупація
замаховців
зломила психічно
кресових
поляків. Вперше відчули ці
люди, що в деяких умовинах
може їм усунутися ґрунт зпід
ніг і в слабших одиниць повстала навіть охота покинути
такий непевний терен.
„Здавалося, що з прилученням цеї землі до Польщі це

потрактували Східню Галичину не як рівноўправну складову частину Річипосполитої,
тільки як інакшу територію.
До кресової адміністрації почали покликувяти не місцевих
людей, тільки людей зі зовні
держави і то не таких, щ 0
прийшли сюди з наміром осісти на постійно, тільки таких, що трактували побут на
кресах або як заслання, або
як відбивню до карієри внутрі
краю, і мріяли постійно про
поворот до центральних воєвідств. Ці люди не розуміли
умовин кресового життя і кресової психіки, робили в сному урядуванню фатальні помилки, а щонайгірше — своїм
наставленням
до
кресової
служби
викликували серед
мас почуття тимчасовості!.
„Отже сьогодні,
бажаючи
відробити доконані помилки,
бажаючи закріпити і поширити польщину на кресах,
слід би першусього відбудувати віру і гордість кресовяка,
слід би вести таку кресову
політику, щоб кресовий поляк
почув, що в Польщі найліпше
є бути поляком".
Капітальний собі чоловічок
цей ксьондз Блотніцький, гідний співпартнер ославленоѓї)
Марцеля Прушинського: він
має чоло говорити про „фаворизування" українських орґанізацій!
Слід пригадати, що ксьондз
Блотніцький співробітничає в
органі польської Католицької
Акції, „Ґлосі Народу".—(„Иовий Час").

почуття непевности і ця психоза щезнуть, що поляк знову почувається паном у себе
і захопить його почуття вищости над культурно нижчим
українським елементом.
„Невміла політика урядових
чинників перекреслила ці надії. Охота „усановити" кресове суспільство й „удержавнити" українців — видала фатальні овочі. Коли поляк побачив, що усувається з дотеперішніх становищ і перекидується в інші дільниці найзавзятіших народових діячів,
коли завважив поборювання
старих, випробуваних польських орґанзіацій.а з другого
боку бачив свободу, а навіть
фаворизування
анальогічних
українських організацій

зневірився в свої сили і почувся не паном тієї землі,
ЛИСТУВАННЯ РЕДДКЦП.
тільки комірником. ' Польські
маси зачали сумніватися в
Бетлегем, Па. — В звіті про
свої сили, бо польська держа- протестаційне віче пропущева зневірилася в них і хотіла но жертву на народні ціли в
опертися на інших чинниках. сумі $5„ зложену Горожан„Ще одно: Урядові чинники)ським Клюбом.
ДАЙТЕ АМЕРИКАНЦЯМ ЗНАМЕНИТУ БРОШУРУ:

THE UKRAINIAN QUESTION
AND ITS

IMPORTANCE TO GREAT B R I T A I N .
by LANCELOT LAWTON (London)
яку щойно надіслано з Англії. Ціна з пересилкою 50 центів.
Замовляти:
" S V O B O D A , "
81-83 GRAND, ST.,
(P. О. Box 848)
JERSEY CITY, N. J.
УВАГА: Брошура та надається найкраще для наших політичних Клюбів, як теж для ужитку молоді та всіх тих, що хотілнб предстарити Американцям українську справу коротко, ядерно в зрозуміло. Є так теж
подані ті міжнародні постанови, що відносяться до українських поневллених земель.

Але вага навіть не хит- скінчив. Ще лишилося давав бідним. Тоді спано його дружина Мона нув бідакам кілька бохон- нулася
сешся від пекла. Бо небо
й Нерлі почав на щось.
Бісмант, затоплена в мо- ців.
І св. Михайло виняв бо- не отвирає своїх воріт на
добре
журитися.
Тоді
пішов
до
дому
й
литві.
— Святий Михайле, ти хонці хлеба, які поперед- те, щоб там каялися розспати.
Нерлі був один із пер- поклався
не
положив іще ні тих нього дня багач кинув бійники, або плакали вуна удар серших громадян републики. ця, У йснітовмер
личниці. Милосердя Готак нагло, що гарних свічників, що їх нуждарям!
В
рішальних
кругах
всі
спода безмежне й воно
Поклав
їх
на
вагу
там,
Жив собі колись Микола була забезпечена ланцю- його поважали й любили йому здавалося, неначе жертвував я св. Іванові, ні
того величавого образу, де були добрі діла, й ця хоче, щоб кожний був
Нерлі в благороднім місті гами та кратами. У нутрі задля
він
іще
на
власнім
ліжку
його великого май- й оце бачить велику яс- що я подарував св. Ан- сторона сильно перехили- спасений, навіть багач.
Фльоренції. Бувало вибє стіни були прикрашені на, й тому,
що він ніколи ність, а в ній св. Михайло дрієві. Ті речі коштували лася вниз. Друга сторона Будь же й ти таким багамалюнками
талановитих
девята година ранку, цебне
противився
владі, не з вагою в руці.
піднеслась, аж вкінці о- чем. Вертайся на землю
силу грошей.
то друѓк година каноніч- мистціа і зображали всі звертав уваги на
злидабидві
зупинилися непо- й помножи число тих хлічесноти
в
постатях
жінок,
на, — він) сидить уже при
рів, і на тих, що їх вель- Нерлі видів, як Святий Архангел поклав вичис- рушно в рівній поземій бів, які бачиш на вазі.
своїм пу^(ьті. А коли ви- патріярхів, пророків і ко- можі
карали гривнами, накладає обидві терези лені предмети, але вага лінії.
Нерлі пробудився в
бе девята вечора, цебто ролів старого світу.
ваги й як на тяжчу сто- стояла дальше непоруш- Банкир не вірив своїм своїм
проганяли
ліжку.
ічетверта канонічна, він Прекрасні стінні килими до нужди. й приводили рону дає дорогоцінносте но.
Рішився
послухати
власним
очам,
а
архангел
далі ще там сидить і без- показували гостям істобідних вдовиць, що він їх Нерлі чув, що зимний говорив.
ради
архацгела
й так по
Одного
зимового
вечопереривно виписує числа рію Олександра й Трістапереховував у себе в за- піт виступає. йому на чомножити
хліб
для
біда—
Бачиш,
Миколо,
тобі
ра
Нерлі
вертався
до
дона своїх таблицях.
на так, як про це оповіставі, гроші, що їх забрав
ні до неба ні до пекла. ків, щоб заслужити собі
му пізніше як звичайно. від них або здобув ли- ло.
Позичав гроші цісареві дає легенда.
— Святий Михайле, ти Йди назад до свого ро- царство небесне. Протя`ўі папі. А якщо не пози- Нерлі . чванився своїм Його окружила перед по- хвою та іншими обмана- певний, що твоя вага до- динного
міста Фльоренції гом трьох літ, що їх по
цав їх нечистому, то лише майном іще й так, що рогом палати юрба ш"вна- ми. Тоді відразу зрозу- бра? — запитав.
й
помножи
мНогократно своїй першій сЛерти пегої
сіроми,
витягаючи
румів, що Святий важить
тому, що боявся зробити основував усякі побожні
Св.
Михайло
відповів,
те
число
хлібів,
що ти їх ребув на землі, був милоќ'
й
по
милостиню.
його
скінчене
життя
на
злий інтерес з `тим, що фундації.
що вона ду- у ночі, хоч ніхто того не серний і роздарував багайого звали „злим" та що Вибудував перед мура- . Він відштовхнув її від вазі. Занепокоївся й по- усміхаючися,
кидаючи тверді, не- чав уважно стежити за же добра й точна, зовсім видів,'своїми руками роз- то милостинь.
був дуже підступний.
ми міста лікарню, де на себе,
така сама, якої вживають
милосерні
слова, але го- рухами св. Михайла.
Нерлі був хитрий і не фронтовій стіні образи й лод рознахаблював
венецькі купці у заставтих
Як тревога, то до Бога.
вірив нікому. Здобув ве- різьби представляли йо нещасних, мов вовків. Вкінці не видержав.
ничих складах.
(В останніх часах відбулися в деяких польйичезне майно й багато го чесні діла, а в церкві Вони обвели його тісним — Святий Михайле, за- Нерлі поблід і простогйюдей зруйнував. Не зва- Богородиці висів на хо- перстенем й домагалися говорив, коли ти з одної нав! — Що? То та цер- ських університетах протижидівські демонстрації).
жаючи на те, всі шанува- рах його образ як подяка
Жидівські студенти до голови Наукового Тотак точно збира- ква, та лікарня, де так баале жорстоки- сторони
йи його в родиннім місті за подаровані великі су- жалісними,
єш
усе,
що
я
осягнув
у
вариства
ім. Шевченка: Слухайте, пане добродію,
гато є ліжок, і ті всі інші
ми грошей на будову тої ми голосами — хліба.
.Фльоренції.
житті, то будь ласка не речі
робіть
уже
той український університет, бо нема
не важать нічого?
Мешкав у палаті, де церкви. На тім образі Нерлі схилився вже, забудь і про всі Ті вели- Вони лекші за стебло нам де подітися!... ,
світло, що його ство- Нерлі з побожно зложе- щоб піднести камінь і чаві фундації, що свід- трави або пташине перо?
о
рив Г о с п о д ь , втиска- ними руками стояв на ко- жбурнути в них. Теѓ враз чать наглядно про мою

Сам
бачиш,
Миколо,
побачив
свого
слугу,
що
Величезна труба.
побожність.
лося лише крізь вузенькі лінах перед Богородицею,
вікна. Бо мешкання бага- його було пізнати по ніс на голові кіш, повний — Не бійся, Нерлі, від- що тягар твоїх гріхів є

В
Америці
— хвалиться реемігрант — є в
ча повинно подобати на червонім колпаку, по пла- бохонців чорного хліба. повів . святий, не забуду багато більший ніж твої стражацькій орхестрі така труба, що до грання тредобрі вчинки.
клітку, й ті, що мають ве- щеві, підбитім футром, по Хліб був призначений для нічого.
ба 'аж пятьох людей.
стаєнних,
кухонної
службресклому
обличчі
з
сиІ поклав на лекшу сто- — Отже мушу йти до
йике майно, роблять му— Не може бути!
дро, коли силою боро- тими губами, та малих хи- би та огородників.
рону ваги церкву Богоро- пекла? — сказав банкир,
— Алеж так! Два тримають трубу, а два дують
нять того, що здобули трих очах.
Нерлі дав знак слузі пі- диці й лікарню з різьбле- дзвонячи зубами.
У діру.
хитрістю.
По другій стороні коло дійти ближче, встромив нИми та" мальованими — Чекай, відповів Свя— А іђятий?
L фтжеж далата,
тий. — Уекай, я ще не до — П Я Т И Й ЧИТаЄ НОТИ, . ^ " ` ' Х А ; ^ 1 ^ — ^
Богородиці стояла покір- руку глибоко, в кіш і ки- фризами,
Анатоль Франс

ЧОРНИЙ ХЛІБ

Ь

і

^дам?^

ч im

НА БІЖУНІ ТЕМИ
НОВІ ЧАСИ.

СВОБОДА, ВІВТОРОК, 12-го ТРАВНЯ 1936.
ш—
'і щ =
Мусій Степанчук.

ТН НЕ П Р О Л Е Т А Р !

З УКРАЇНСЬКОГО ЖИТТЯ В АМЕРИЦІ

злочини й бруд про всякого
Не смій говориш, що тн пролетар.
Тн сам талан власний у землю сховав,
ШІКАҐО, ІЛЛ.
т). Ротќо, ft підтвердивши те,
Бездомний комірник, слуга і нуждар!
Тн сам хліб свій й скарби для інших віддав,
Федеральний. апеляційний чоловіка, тільки не про приящ'о сказав попередній бесідтелів
Герста.
У
тебе
є
дім
свій,
в
край,
ВН`чина
Концерт
Українського
НаціоБо
тн
в
тяжкій
праці
серед
поту
й
мук
розглядає
суд у Вашингтоні
ник,
закликав українців до едБагата, що в світі такої нема.
Сам другому плід дав з своїх власних рук.
нального Хору „Думка"
тепер справу за нечуваний у
ности
і солідарносте, як також
ЧУЖИНЕЦЬКА
ПРЕСА
ПІД
з ДІтройту.
Не смій понижати себе і свій рід,
З господаря-пана ти сам став рабом.
старім краю
злочин, що
напоминав
старших, щоб виЩо тн беззахисний жебрак, бідний дід!
ОСУДОМ?
Сусідам лукавим сам беш ти чолом;
зветься („нюз пайресі").
Отсим повідомляємо укра` ховували молодь в українУ тебе в скарби цінні понад все:
Твій хліб їдять інші, а ти, всім на глум,
їнське громадянство міста Ші ськім дусі.
„Ііюз", як відомо, значить Ми часто нарікаємо на свої
Земля, що жемчугом найкращим цвіте.
Гнеш карк так соромно, аж жаль, стид і сум.
ќаго й околиці, що Ўкраїн- Далі були покликані до слоновинка, а „пайресі" це вла- газети, одначе якби їх під тим
Рабом
ти
все
будеш
і
наймитом
всіх,
У тебе в ріки, в горн, степи
ський
Національний
Хор ва гості і предсідники ріжних
стино морське рбзбишацтво. оглядом порівнати з америАж доки очей тн не протреш своїх,
И могили, де сплять всі батьки 1 діди;
Аж доки не станеш за свою ти честь,
„Думка", під проводом п. організацій, як С. Глива, П.
У тебе в пісні про всю старину,
Ііюз пайресі", що по нашому канськими, то на чию користь
Аж доки за кривди не збудиш ти месть.
Про славу 1 волю і гордість давну.
Івана Атаманця, постановив Крупа, Іван Шуран, Марія Шуможна перекласти фразою випало би порівнання?
Невільником
інших
так
довго
будеш,
вивідати
шікаговську україн- ран, предсідниця Союзу УМені
здається,
що
якби
не
иовинкарський грабіж", це
У тебе в хліб свій, ланів твоїх плід,
Аж доки всі сили свої не збереш,
ську громаду в неділю, дня країнок в Ансонії, Н. Кулявець,
Худібка у полі і бджіл твоїх мід;
перебирання новинок з газети дивитися на інші сторони так
Аж доки не скажеш собі 1 усім:
Тобі Богом даний життєвий талан,
17. травня і дати там концерт О. Мерещак, який є членомбез дозволу. Відомо, в Аме- званого чужинецького газе„Я ЖИТИ БАЖАЮ З НАРОДОМ МОЇМЃ
Ти
власник
багатий,
господар
і
пан.
в
авдіторії „Шопін Сќул". До- основником цього Ќлюбу, В.
тярства,
а
тільки
на
цю
сторориці не було цього поняття,
хід піде на копію бюсту 'Вавро, Гр. Патинок, Агафія
Не смій нарікати на Бога й людей
Тож випростуй спину, чоло піднеси,
„оки газетярство не досягну- ну, то порівнання чужинецьЗа долю лукаву й талан свій гіркий!
Рабську, пролетарську проказу стряси!
Тараса Шевченка, що знахо- Бундзяк, 'відома наша україндо високого ступня розвою. кої преси з американською
Не плач, що хтось вічно все кривдить тебе:
Не смій говорити, що тн дід-нуждар!
диться
в Дітройтськім Музеї.
випалоб
на
користь
чужиПридумано це поняття на те,
Найбільший тн ворог самого себе.
Будь сам „ПАН ГОСПОДАР"! ТИ НЕ ПРОЛЕТАР! Ця копія є вже виконана са- ська патріотка. Та остання сказала: „Всі ви красно говорите
щоб захоронити одну газету, нецької. Вона зовсім певно
мим артистом п. Олександром і 'представляєте американські
що роздобула якусь новинку, багато менше розписується
Архипенком, творцем оригі- справи, але ніхто з вас не згавід забирання цієї новинки про злочини, як американналу, і є призначена як дар дав про рідний край, що крііншою газетою. Це неначе ська.
від заморських українців для вавиться в пазурах ляхів і мопризнання приватної власно- Іншими словами, батькиМузею Наукового Товариства скалів, та щросить нас допоімігранти читають під тим
сги на новинки.
імени Шевченка у Львові.
моги. Тому кличу і прошу вас
Справа у Вашингтоні пока- оглядом кращу пресу, як їх ШАНУЙМО РІДНУ МОВУ!
го не робить, то тому, що ми (лантом облуди, чи може має Хор „Думка", котрий прово- всіх: дайте, що хто може, на
діти,
хоч
діти
часто
дивляться
зуе ще дальший розвій устане беремо цеї справи серіозно. свої особисті пляни; така лю- див першою збіркою, а тепер поміч рідному краєві, на поліОй шануйте, поважайте
иов, запитих поширюванням на батьківську пресу згори.
А тіерші початќи мови анґлін- дина лише чекає нагоди, щоб взявся провести ще й другу, тичних в,язнів і Рідну Школу,
Виходить
така
ситуація,
про
Рідненькую мову
новинок. У тій справі одна
ської
повинна діставати дити- тебе відсунути від якоїсь важ щоб покрити кошти виготов- яка потребує помочі. Від сеяку
говорив
польський
пан`
Тай учіться говорити
вовинкарська організація чвина
від
знавця учителя в шко- ної праці; тоді тобі остається' лення бюсту, одержав від діт- бе складаю 5 долярів'(.
Своїм рідним словом.
ступила проти одного радіо- „Пан з пануф ядл на возє каодин із двох способів: мовча- ройтських українців щиру полі.
вого підприємства за те, що пустен з хшанем, а хлоп под В часі, коли наше шкільниц
ти і з жалю піти на „Бавері", міч. Але бракує ще деяка су- Опісля забрав ще слово
Тепер
треба
рушити
справу
возем,
так
як
пєс,
з
хлєбем
вшю перебирало її новинки з
тво на еміграції корчиться, ко- тої молоді,' котра не знає на- або зорганізувати ватагу і са- ма, щоб покрити видатки, по- ѓром. В. Калина, але з огляду
газет та подавало до пўблич- слонінен ґризл".
ли доростаюча молодь претен- шої мови, а котра внедовзі му- мому собі доходити справед- лучені з бюстом Шевченка, на пізну пору він не розводився довго, тільки попросив приного відома, не подаючи желивости.
дує перебрати провід життя
що призначений для Рідного сутніх, щоби ПІШЛИ СЛІДОМ і
рел, а тимсамнм представляю- І ЦЬОГО ТРЕБА ВЧИТИСЯ. нашого в свої руки (що є сить перебрати народне життя
Такий висновок насувається Краю.
громадянки Бундзяк і зложили
чи їх за свої. Тут уже прояв- Проф. Майерс у своїм рефе- природнім явищем), стверджу- в свої руки.
Треба зазначити, що ініці- кождий, що може. Він попроіз
статті п. Л.
аяється конкуренційна бо- раті перед згаданою вище ємо дуже невідрадне станови- Ми часто кажемо, що заятива до зроблений дару з сив громадянку Флоріґен, щоб
ротьба між газетою і радіом. конвенцією говорив багато ще в занепаді нашої мови, без трачування нашої мови між Оце власне хибний погляд.
бюсту
для Музею у Львові занялася збіркою. На її руки
про те, як виховувати людей, якої молодь безперечно ціл- молоддю не значить винаро- Не кожда людина, як навіть і вийшла від д-ра Л. Мишуги,
довлювання
молоді.
На
доказ
мітичний грецький герой Ге- зараз після того, як хор зложили: А. Бундзяк $5, А.
ЩО ВАРТА ГРІМКІ СЛОВА. щоб вини читали добрі ґазе- ковито для нас пропаде. Та
наводимо
народи:
німецький,
ракль,
має настільки сили, що- „Думка" замовив бюст Т. Зборівська $2; по $1: В. Калитн, що мають виховний мате- вина в тому кожного з нас,
На зборах америкасвьких
чеський,
італійський,
польби
могла
побороти всі тіроти- Шевченка для Дітройтського на, В. Шуран, О. Мерещак, Г.
ріял, а не дрантя, що визи- свідомих громадян чи громаПатинок, І. Радзіх, А. Концегазетних видавців, що відбуський.
Воно
можливо,
та
не
в
венства. Не кожна людина,
скує глупу людську цікавість дянок.
нас. Бо кожен признасть, що хочби як високо природою ви- Музею. Хор ініціятиву приняв вич, П. Крупа, о. Ротќо, п. Ґелнся недавно в Ню Йорќу, ви- 'про злочини й скандали. ВидТут я хочу звернути увагу
ступав американський пись- но, що він бачить великі не- на плекання рідної мови і чужинна молодь хочби тільки вінувана, може бути всесто- і зачав збірку на ту ціль, а до ріях; по 50 цнт.: Я. Короташ,
ігтамочі стали йому 'дітройтпризнавалась до народності
менник і критик Генрі Менкен достачі під тим оглядом .серед зараду
проти
винародов- батьків, має далеко кращі шан- ронно розвинена. Навіть і най- ські товариства, поодинокі B. Вавро, Д. Думерецькйй, Т.
Кулявець, Катерина Шінґера,
з критикою передовиць у те- американського громадянства лення нашої молоді. Ці справи
сильніша людина не все може
си не бути винародовленою мати на увазі та передбачува- громадяни, як теж д-р Мишу- C. Шуран, Б. Мирон, Ю. Лесів,
перішніх американських газетреба
нам
обговорювати
чим-j
Як найкращу зараду на це
хоч забула мову батьків. Цей ти всі можливі ситуації. А вже га з Джерзі Ситі, котрий зіб- Рубас, М. Горбовий, Олена Паіах.
референт уважав навчання в раз частіше, бо наша молодь доказ я обосновую на тому, найтяжче пізнати характер лю- рав і передав на цю ціль $300. туляк, К. Марущак, С. Глива і
Він закидав газетам, що во- школі, мовляв: треба дітей у стає — не нашою.
З приходом хору „Думка"
нн звели передовиці ні на що. школі вчити розріжняти доб- В громадах у яких існують що чужинецька література, яка дей, з котрими або серед кот- до Шікаго дітройтське гро- Ґандзя; по 25 центів: І. Рогач,
не
є
(за
виїмком
деяких)
Катерина Шуран, А- Зиновяк,
рихкТа для котрих працюємо.
Вій радить їм привернути пе- ру газету від злої газети; ґа- добрі українські школи, повинмадянство
передає
щирий
редовицям те значіння, яке зету, що задоволяе пусту ці- ні бути відновлені або заложе- більшою від нашої чи ліпшою, Отже як станеться якомусь на- привіт шікаґовській громаді, М. Марущак, Глива, Ґеріяк,
є перекладена на англійську родньому робітникові якась
Гричаковський, Херовська, В.
вони мала давніше. В тій ціли кавість і газету, що задоволь- ні бібліотеки, бо в тих місцемову в такій скількості, що шкода, головно така, яка нераз та має надію, що українська Дайўсяќ, дрібними датками
Менкен радить, газетам; писати Няє цікавість про сутні жит-" востях молодь зможе черпати молодь має звідкіля черпати
позбавляє його пристановища громада міста Шікага щиро 90 центів. Разом $26.16, котрі
сильні і крепќі статті.
позашкільне знання з літера- хочаб і найменш? вісти з діля- при праці, тоді така одиниця привітає цих громадянських вислано через Обеднання ро
тєві справи.
Гейвуд Брун, інший амери- Значить, людина не родить- тури в українській мові.
нок культури батьківщини. А повинна мати право відклику працівників, що десять років половині на Рідну Школу і поканський журналіст, теж ши- ся з цим знанням. Його треба І на це треба памятати, що в нас? Своєї літератури наша до когось.
працють на американській зе- літичних вязнів.
роко відомий, не сподівається доперва набути довгою нау- в хатах українських родин по- молодь читати не може (в
млі для слави рідної культури По збірці почала грати муз поради Менкена( великих о- кою.
винн'а бути розговірна мова більшості), бо не вміє, не ро- Хтож то є тим „хтось"?
та для допомоги українським
вочів. Американські газети
тільки мова українська, без зуміє (можна читати й не ро- Прилюдна опінія все повин- установам в ріднім краю. Хор зика і пішла забава, що тягможуть собі писати статті дуніякої домішки анґлійщини. зуміти). Маємо кілька пере- на заступати місце громадян- „Думка" прибуде до Шікага нулася до півночі.
ЧОГО ТРЕБА ГАЗЕТІ?
В. Калина, писар.
Наша мова є дуже багатою кладів, та їх абсолютно дуже ського суду, як нема правиль- в суботу, 16. травня, а конже крепко, та з цього нічого
не вийде, бо вони будуть у- Люди, що цеї штуки не нав- і має власні назви на кожну мало і вони не можуть бути ного народнього форуму. При- церт відбудеться в неділю поживати тільки крепких слів, чились, люблять якраз дуже річ.
задовільняючими. Отже треба людна отіінія може бути слаба, полудні.
але не будуть домагатися багато говорити про потребу А вже в ніякому разі не мож- й нам взятися за переклади але не треба її виключати. Як
Теодор Зарембський. Ж МИ ПОМАГАЄМО РІДНОМУ
крепких діл. Вони можуть кращої газети. Та коли їх на розуміти громадян-патріо- великої історії Грушевського Ті нема, то треба змагати до
о
КРАЄШ.
стріляти навіть з обох крісо- спитатися, що саме вони ро- тів, навіть докторів, учителів, чи Аркаса, географічних під- цього, щоб її створити. Ствозуміють
під
кращою
газетою,
мх дул, але яке громадське
священиків, дяків, яких діти в ручників, граматик, та хоч де- римо її через впоювання пеАНСОНІЯ, КОНН.
ЕМБРІДЖ, ПА.
знам†тшя може це мати, коли то вони звичайно нічого не дома „не хотять говорити по яких творів визначніших на- реконання, що нарід мусить
можуть
сказати;
а
як
скажуть,
Спільна
вечеря.
вони обома дулами прицісвойому". Треба тут сказати, ших письменників-поетів. Тоді стояти за справедливість. Бо
- На визвольну боротьбу.
то щось таке, що воно іншил$ггься до горобця?
бо безперечно можнаб лекше ду- як прийде до цього, що по- В неділю, 3. травня, українці,
що
не
вміють,
говорити,
ми словами значить те саме.
мати про будучність нашої мо- шкодована, чи може й „по- американські горожани, обхо- На свяченім, влаштованім
На думку Гейвуда Бруна,
Проф. Майерс хвалить, що родичі не навчили. Не булоб лоді. Тому булоб добре, щоб
кривджена" людина втратить дили 14-літню річницю засну- укр. прав, парохією, гості
крепк'ість статті міриться не
дива,
колиб
це
були
діти
другазети останніми часами пона
сторінках
преси
вивязалася
зложили на заклик ѓром. І.
віру в справедливість своєї
креикістю слів, ужитих у
дають поради про виховання, гої генерації, а не першої. То- ширша дискусія на цю тему, та суспільности, тоді вона втра- вання Українського Горожан- Ґося $6.42, які вислано до Обстатті, але ґрунтовністю зміського Ќлюбу в Ансонії спільму
тверджу,
що
не
є
патріопро відношення дітей до роііи, якої стаття домагається.
том той, якого дім не є взір- щоб на наступній конвенції У. тить віру в ідеал. Бо — буде ною вечерою. Серед запро- єднання з призначенням на
дичів, тощо.
Н. Союзу присвячено цій про- така одиниця розумувати — шених гостей був також о. О. бойову акцію.
Тут маємо виразно і кон- ЦЄМ для інших.
для кого тут працювати? І тоді Ротќо, парох Ансонії.
Присутній.
НОВИЌЙ ПРО злочини. кретно сказано, що він розу- Наші діти не будуть шану- блємі трохи більше ваги.
їй
хіба
останеться
дорога
шуПредсідник
Ќлюбу,
ѓром.
вати української мови, коли ми
о
Митро Пасічник,
Майже в той самий час, як міє під доброю газетою. Якби її не шануємо. Говоримо до дікання самошомочи. А із само- Яр. Короташ, привитав членів
Філядельфія,
Па.
так
інші
люди
сказали,
чого
Менкен і Брун обмінювалися
помочи виросте бажання тво- і гостей гарнЬю промовою
тей такою мішаниною, що диАЛЕНТАВН, ПА.
о
думками за крепкість передо- вони ждудь від газети, то тина воліє не мішати й говорення ватаги для відплати. А Потім він попросив о. Ротка
На просвітні ціли для
виці, на конвенції Союзу для газети певно поступили би рить по анґлійськи. Бо чи пояк друга сторона, тобто та, що поблагословити присутніх та
Дитячого Виховання, що від- вперед.
ТРЕТІЙ ЧИННИК.
наносить шкоду, схоче таксамо гарно прибрані і наповнені
Лемківщини.
правді ми вже забули назви на
ґ`увалася в Ню Иорку, вистутакі англійські вирази як (Дискусійний голос до статті бути впертою і собі зорганізує столи. На провідника цього
ЧИ ДОСИТЬ ПРЕСИ?
пав Ѓері Майерс, начальник
ватагу, тоді повстане дика бо- вечора покликано ѓром. В. Алентавнська громада ніколи
блак, сопер, брекфест, динер,
не лишається позаду, але жердепартаменту для виховання У своїй книжці „Американ- лайт, селир, суп, флор, гамер, „Хто кого „усуває", „нищить"). ротьба ватаг із затраченням Шурана.
родичів у Клівлендській колє- ська мова" Г. Менкен каже: Істер, Кризмус, презент, трен, Автор статті (Л.) у „Сво- вищої ідеї.
В. Шуран короткими слова- твує на народні ціли, скільки
гіі при „Вестерн Різерв Юні- „Українці в цілих Злучених рейді, гавз, штор, стріта, ор- боді" ч. 105 з 6-го травня ц. р.
ми пояснив людям значіння може. Наш ' громадянин Ваверситі", з іншою критикою Державах мають лише 12 ґа- мобіл, триќ, фоні, пікчер, бей- не доглянув однієї засадничої І саме часи такої бороть- горожанських клюбів і навів силь Гришко дістав поклик
теперішніх газет.
бі, рум, фронт, бойс, ґуд,' найс, справи, роблячи докори на ад- би, дикої боротьби, мали ми причини, чому то ми, українці, від Організації Оборони Лемзет".
Цей виховник радив ґазе- Цим словом „лише" він дає дорі, слапі, фенсі, смарт, гон- ресу „усунених", чи там „ни- нагоду переживати кількома повинні бути американськими ківщини, щоби він постарався вислати колядників для
там подавати менше новинок до зрозуміння, що, судячи по ґри, тайред, сик, вацювати, щених" умових робітників. Ці- наворотами. Тому, що я маю горожанами і належати до таправо
зараховувати
себе
до
тіких клюбів.' На жаль, — він заколядування жертв на про"ро злочини та неморальні їх числі, вони повинні би ма- фіксувати, мапувати, вотувати, єю справою є право відклику
єї
української
громади,
що
таговорив — чомусь в Ансонії світні ціли для українців на
„усуненого"
чи
„нищеного"
уденсувати,
ґрайнувати,
пентувчинки, а зате подавати біль- ти більше газет.
вати, дзьомпати; гаш, етап, гов мового робітника до якогось ке переживала, почуваюся теж того нема, хоч ансонійська у- Лемківщині. Одначе крім кочіе статті, що мають виховне
до обовязку дбати, щоб на країнська громада така вели- лядників на всякі місцеві поЗначить,
американських
уі інші. Безперечно, що до по- суду.
значіння.
країнців судять по числі га- вищих виразів треба ще дода- Відклик може мати свої не- будуче таку дику боротьбу ка! Чомуж воно так? Мабуть треби — наш відділ 23 ОДВУ
пішов по коляді на визвольГУРТОВИЙ ТОРГОВЕЦЬ зет, які вони видають. Ми мо- ти такі: єсир, ес, носир, но, достачі, як зрештою кожний виключити. Лише в упорядку- тому, що наші українці не ну боротьбу, і не можливо бузвикли
брати
чинної
участи
в
ванім
громадянстві
можна
шур,
орайт.
жемо
собі
говорити
америакт чи кожний крок. Але не
ЗЛОЧИНАМИ.
ло посилати більше колядканцям про свою високу куль- Ану, пробуйте не вживати можна засадничо відмовляти працювати правильно для ви- суспільнім житті; вони не
ників, бо люди вичерпалися з
Хоч він називав газети, що туру, але американець спитазвикли
бути
господарями,
а
пошкодоваіци особі права від- щої справи. Колиж нема відпоступають за такою програ- ється коротко; скільки ви тих слів і розмовляти з дітьми клику. Інакше станеться таке, носин упорядкованих, треба звикли служити чужим і ко- грошей. Натомісць заряджено
м
тільки
українськими
виразами,
збірку в церкві, де по промоок), кращими, всетаки з йо- маєте тут газет? І по нашій
що пошкодована сторона му- працювати над заведенням я- ритися їх волі. Деколи вони ві о. Д. Сенети зібрано $7.25,
Тс
побачите,
що
діти
будуть
з
` слів виходило, що ці газе- відповіді буде 'судити про насить рахувати виключно на когось правного стану. А хто навіть не люблять того, що
Ти тепер іще не є такі попу- шу культуру, а не з наших повагою ставитися до нашої свої власні сили. Значить: Ти, працює над заведенням прав- своє, українське, а волять се- а наш відділ 23 ОДВУ долоЛя
Рні, як вони ПОВИННІ бути, .голих слів про нашу високу мови. Для родичів теж добре брате, роби народню роботу ного стану серед громадянства, бе називати москалями, руси- жив зі своє? каси $12.75. Рабуде пригадати, щоб дитину
Та
зом вислано $20 до п. Івана
ню газети, які подають ві- культуру.
до шанування мови просити, а із усіх твоїх сил, бо цього ви- повинен мати підтримку ін- нами, і то твердими, то знову Борисевича, касієра Оборони
"`" про злочини й суспільний
рутенцями,
а
навіть
поляками,
коли дитина сама буде пова- магае „народня справа". Ти, ш`их освічених громадян, що
"РУД, є більше популярні.
а назви „українець", „Україна" Лемківщини.
жати
мову й буде бажати вчи занятий високою ідеєю, не зва- теж голосять високі національ- ненавидять.
Він не називав цих газет — Що ти робив би, колиб
За відділ 32 ОДВУ: Антін
ні .чи вселюдські ідеали.
По
імені, але слухачі певно ти несподівано дістав, сќажі- тися тоді аж дитині купити' жаеш навіть на твою особисту
Промову
добр.
Шурана
приМаксим
як, пре де; Роман БонД-р
Семен
Демндчук,
вдумалися, що він мав на мо, в спадщині, міліон доля- рове'р чи іншу забавку, а ні- вигоду; тимчасом якась людисутні нагородили рясними о- ко, касієр; Володимир Пипюк,
коли не обіцяти наперед. Коли на із низькими інстинктами хо- .
Яўмці газети Герста. його ґа- рів?
Н ю Й о р к , Н . Я плесками. Потім забрав слово (секр.
зе
дитина
таки собі з того' нічо-,че покористуватися своїм таі і ні
ти визискують власне всякі — Зовсім нічогісінько І
t
..,

ГОЛОСИ ЧИТАЧІВ

К О М У Ш Т ОБОРОНИ ЛЕМКІВ-%

ЩИНИ В СПРАВІ КОНГРЕСУ.

ЖІ ЃТІ.

чкий не вислав би свого
и

ЬЦЄЙ: K o H F p e c . ' б ` ТІЙ ДІЛИ' п р О -

симо негаѓйно-. г)' скликати
В першім нашім ќомўнїка'тГ своє засіданні в тій справі та
собом звйзб'ќ Ѓз- просьві-ѓйьою було подано^ що Головна У- (прочитати' всім членам обЧжЯк відбулося зєдинеиня.
Оборони витќу який розсилаємо до всій
Н npaew О$гтізв(ф
На' обедн#к?м з'асіданні У- роботою.
Лемківщини`
рішила
на
своїм відділів; 2) вибрати одного
првв` двох спілок` української СУМ бере також участь у засіданні дня 2-го лютого њ`'або більше делегатів'йа Койспівпраці
з
молоддю
дружніх
молоді в Харбіні' м. р`. було рір. скликати - до міста`' Філя`- ѓрес; З') постаратись для- нихшено обеднати їх И одну ор- народів через ќлюб „Проме- дельфії на де№!.' ЗФ-го травня` про` ѓрош? на.подорож (точтгі`1 тей", для чого вже проведеганізацію, щоб тим посилити
ЃВІ вказівки до цього в обіжно було раніш багато викла- ц. р. Перліня' Лемќіяеьітй1
1
нетільки їх кількісний склад,
дів. Вони познайомили молодь Конгрес в Америці . Отсим ниќу)`; 4) приготовити Ate
а також зберегти її культурні
спростовуємо
р`еч'енець,
а`
саделегата
звіт
із
праці,
а
коли`
з життям як своєї так і дружсили.
ме
з
огляду
на
ріжні
перешне
було
жадної,
подати
бодай
ніх націй. Треба ту працю ще
Таким шляхом зложено ft більш поширити й так поволі -коди, які заходять у тім дні, свої завваги про вигляд'и' tat
нову упра`ву, до якої увійшли підготовлювати молодь до ак- і наради Конгресу переносимо будучу ирацюі
такі особи: голова Ф. Богдан, тивної співпраці в справах бо- на день` (?-`Рб червня' б. р.
І Нара`ди розпічнуться точно
заступник голови Володимир ротьби за незалежність наро- В Конгресі тім повинні взя- Q годині Юѓті й рано, 6-го
Яхио, секретар Василь Федо- дів „Прометею".
ти обовязќово участь пр`ед` J червн'я ц. р. в' Народнім Домі
ренко, скарбник Марія Кобзій СУМ хоче організувати чи- ставниќй всіх комітетів чи П р И , Норт Френклин 'Стріт,
і` член управи Олекса Лущен- тальню, де молоді члени змог- відділів Оборони' Лемківщини. фїляделтьфія, Па. Закінчаться
RO.
либ користуватися газетами,- Крім цього запрошуємо окре- цього самого дня вечором.
Нова управа енергійно взя- книжками та іншими інфор- мо представників інших укра- Ширша програма Конгресу
лася` за працю і 6. липня м. р. маціями. Відкриття читальні їнських органзіацій, які з набуде подана пізніше в українвлггіитувала сходини для всіх залежить сьогодні вже не від ми симпатизують-, та' я ќН%і
членів та їх друзів, на ќоТрі самої організації, бо в цьому справа ратування Лемкївщнни ськи`)с часописах.
запро`шено представників та- вона мусить дістати підтрим- не є чужа, як також поодино- За Ґоловну Управу ОрґаніКиХ Організацій: „Секв.ії моло- ку з боку Р`ади УНКольонії ки громадян, які в нашій ор- зації Оборони Лемківшини:
дого ќлюбу „ЛромЄтей", Спїл- і від Т-ва „Просвіта", як спе- ганізації ще не стоять, та інВасиль Лќіѓчиќ, голова;
ќй грузинської молоді, спілки ціяльної освітнього характеру тересуються нею.
Ан`дрій СМйт, секретар.
fypќo-татарської молоді „Іде організації.
Конгрес має за ціль: 1) сціаль Урала", Т-ва „Просвіта",
пити та скріпити нашу оргаПресовий
фонд.
Т-ва ‚-‚Січ", часопису „Маннізацію,_ надаючи їй правильні
джурський Вістник", „Спілки З метою поширення та ве- форми, 2) заінтересувати ши- UK МИ ПОМАГАЄМО ПОТЕРукранїських емігрантів", „У дення вже започаткованої ви- рокі круги громадянства наШЛЙМ ВІД ПОВЕНІ.
країнської Громади" та Ради давничої діягльностя заснував шою акцією іта долею ЛемківСУМ пресовий фонд. Молодь
УНКольонії.
Союз
якнайбільше потребує для у- щини, 3) вирішити відповідні Бейон, Н. Дж.
Парох Св. Покровської цер
ло, К. Фурка, Е. Хомин, О.
Українок
$5.
напрямні
нашої
акції
проти
спішного ведення своєї діяльќви, о. М. Труфанов, відпра
Колісник,
Е. Хитрин, П. Світ
всяких
баламутів,
які
замісць
ності засобів для пропаганДжерзі Ситі, Н. Дж, —
вив молебень, відспівано укра
ди, без якої не можна шири- помагати нашій національній Український Червоний Хрест лик. Разом зібрано $34.07, з
їнський національний гимн
ти української ідеї серед мо- справі шкодить нам та не відділ 28 ОДВУ пішов за по- того заплачено за висилку ріпочалася офіційна частина схообєдяатй всіх клиќом Обеднання і Централі чей $13.95, а остальну суму
лодших у Харбіні і поза його позваляють
дин; де представники органілемків'
на
еміграції
в од'ну ор- Укр. Червоного Хреста та за- $20.12 вислано до Обеднання.
межами. Вже започаткований
зацій йнстунали з промовами
пресовий фонд дав можли- ганізацію, оперту на здоро- нявся збіркою річей, а також Збіркою грошей занялись:
з нагоди обеднання двох співість видати перше число не- вих, національних засадах, 4) грошей для потерпілих від Евдокія Волошин, Юстина
лок. ч
Левицька, Катерина Коблен і
періодичного видання ‚Моло- вкінці скріпити допомогоВу
Дня А липня м. р. піднято дий Українець", що вийшло акцію Старому Краєві, чи ка- повени. Члениці У. Ч. X. зби- Анна Кўлич.
український прапор на винайм- при кінці вересня. Вирішено жучи точніше, . його вужчій рали річи по хатах. Багато
о———
леній деліівці СУМ-у. Рівно- також видати окрему книжеч- частині, найбільше занедбаній труду доложили до цеї збірки Бостон, Масс. — При відчасно засновано фінансову ко- ку-підручник політичного ха- Лемківщині, щоб і вона — та пані М. Трусевич і К. Кўлич. праві панахиди за душу Бать
мѓсіто для зібрання засобів на рактеру для молоді.
ближча на`ша батьківщина — Знов уряд Центрального ќа Тараса о. Й. Желіхівський
покриття' витрат організації,
могла збудитися з вікового Комітету,- а головно пан М. попросив присутніх за жертву
Звязки.
почато улаштовування ріжносну та заня"ѓн відповідне мі- Мельниченко старався бути
Управа СУМ-а робить захо- сце в боротьбі українського майже кожного вечора в Укр. для повенян, як теж візвав,
родніх вечерків.
щоб з кожної дільниці вибради, щоб звязатися з іншими народа проти наїзників. л
Народнім Домі та відбирати ти по 2 колектори, щоб піш.ти
Культурно-освітня праця.
українськими
організаціями
річи, які люди сам`і приносиНедавно СУМ увійшов у по- молоді за кордоном і таким Програма Конгресу поділе- ли. Також члениці Червоного хата від хати та зібрали
на
на
дві
части:
1)
Перша
більшу суму грошей. Та в нас
розуміння з управою Т-ва шляхом знайти не тільки моХреста по`магали і в тій робочасть
ретроспективна,
в
якій
є кому багато кричати, але
„Просвіта" про спільне про- ральну підтримку своїх зматі. Зібрано понад 35' мішків оголовні
ўрядниЌй
здадуть
гань
та
праці,
але
також
знайвадження культурно-освітньої
дягу (черевиків, убрань, пла- щось доброго зробити то
діяльності. Молодь має відві- ти й матеріяли для улегчення звіт зі своєї дотеперішньої щів і т. ін.), які' вислано до нема кому.
дувати четвергові зібрання то- своєї праці, користуючись праці, а делегати будуть мати громад, що потерпіли від по- Я також просив кількох навариств та приймати участь в практикою вже давно існую- змогу провірити ту працю та вени. '
ших громадян, щоби взяли увикладах, рефератах та диску- чих оргайізацій української перекопатись, що зроблено
часть в збірці по дільницях,
до цього часу. 2) Друга часть Крім річей громадяни скла- та' також мене не послухали.
сіях, наладнуючи таким спо- молоді.
це пляни на будуче, в якій де- далй також і грошеві жертви. То я пішов разом з ѓром. СеМІіѓИ'іиІ
Щ1
ПІ"ІІ
П
"'ї'ї
і'!
лєґати переведуть відповідні у- І так жертвували: Ю. Ле- меном Кучером по колєкті,
хвали для скріплення орґані- вицька $2; по $1: В. Каричак, щоб зібрати дещо на поміч
зації. В тій частині будуть: а) С. Волошин, А. Коблин, М. Анещасним. При панахиді зівиголошені відповідні відчити таманюк, П. Чопик, А. Ярмола,
брано $5.93. Запорозька Січ
і промови; б) ухвалення від- Т. Журавецька, К. Нечесна, д-р
виасигнувала
з каси $5; ѓром.
повідних резолюцій, в яких Н. Востросаблін, о. Адамяк,
Дмитро
Пащаќ
$5 (це звичайзясуємо своє становище і за- К. Цан, І. Пильо, А. Гребіняк,
сади; в) приняття статута для А. Пильо, Т. Якимчук, П. Ме- ний робітник), а по $1 жерторганізації; г) вибір нового лень, П. Світницький, И. вуНали: К. Гринюк, Й. Свідзінуряду; г) всякі вільні внески Жарський, М. Кавочка, І. Сти- ський, І. Бджиза, М Майдапий, Ґ. Шум, И. Начас, І. Бента ухвали.
раика, Е. Хомінеька; по 50 ц.: зел, І. Бодяк, Михайлина ТоСупроти цього, що Конгрес П. Равлінко, М. Перхун, Е. Дощук,
Г. Крикливець, С.
цей матиме велике значіння Дмитрів, М. Варіянка, П. Бе- Бойко, С. Шафранська (дочка
для нашої іміграції, та що є ковська, М. Тхір, А.` Креф, В. Гната), Д. Сімінський, П. Бодвін свого роду історичним, бо Черепака, П. Фурка, М. Ля- нар, С. Кучер, П. Мораз, Й.
шок, М. Пельо, А.. Проник, Т. Бербелицький; по 50 ц.: М.
Кирчів, А. Турчинська, А. Цім- Парфонюк, Л. Ковердович, Д.
лій, Е. Лазарко, К. Оленкавсь: Ля'щуќ, Г. ПеТрейко, К. Лінпо 25 ц.: Р. Мельник, П. Кури- ціцька. Разом $35.43. Вислано

Зрозуміла.
Лікар' р`а`дить па'цієнтці:
— Мусите, лані, більше про.
бувађѓй на свіжім воздусі, KVлаѓгиея о зимній воді і тепло
‚вбиратќўь
Жінка вертається домів і
каже чоловікові:
— Лікар казав мені багато
нодоружувати автом, їхати до
морських купелтв і купити .іиса на шию.
о—Зловив за слово.
. Малий Ґвась у`же відрай- на
першу лекцію прийшов запізно і сів без оправдання на
‚свому місці. На питання вчителя, чому він спізнився, відлові`
дає:
— Мій батько сказав, що на
науку нікол'и не є запізно.
о
і

В школі.

Учителька пояснює: Літні.
Мова людина, й№ така, що хоч`е лишитися' ‚нев?дома...
На салі сміх.
— Хто це сміявся?
— Анонімка1 людина — чу
ти відп'овідь.
о
Хто винен?

через Обєднйнн`я $35.2S, а` пе- Директор К. вернувся з відресилка 18 ц.
ќ'усі'ќй і не може знайти своєї
‚на пі росинці. Звертається ло
йосиф Бербиліцький.
жінки:
О—^—
— Не пригадуєш собі, де я
Нюарк, Н.- Дж. В часѓ Вели- подій свої гіаѓѓіроскн?
в- укр. — Ні.
КОДніх Свят зібрано
кат. церкві св. Івана Хрестнте- — Жа`хливе, яку ті жінки млля на допомогу повенянам ю†ь коротку память!...
о
$250, з чого переслано $150
через Обеднання.
Як розуміти?
Жертвували: о. М. Данило- BeTe^Htta^r Хл'опче, що ставич $11.; по $1: М. Шумей"ко, лося, що ти так задихався?
П. Ро.^апншиѓт, М. Лучкович,
Хлопець: Пане докторе! ХоВ. Настюќ, В. Пастух', В. Ва- дѓгь скоро до мого батька, бо
си.тьків, Ст. Стойко, С. Кла- свиня не може нічого їсти.
пій, М. KyHmtbKHfi1, С. Рудий,
од-р Туліґлов`ѓгч, С. Карпа, М.
Розмова.
Кізлик, М. Мнргас, І. Лисаќ, В.
Ќостів, М. Козяр, М. Бінер, М. — Що чувати, Мошку?
Бачинська, Дух, Сакач, Ро- — Зле, я збанкротував.
вецька, П. Довжинська, А. Па- — Ну, але ти жонатий!
стух, І. Гинда, В. Добущак, Г. — І що з того?
Наггрний, О. Хишій, Н. Ми- — Ну, то ти певно перспирош; по 50 ц.: І. Дибайгяо, О. сав усе на жінку.
Драч, М. Лисиќ, М. Брунька, — Ні.
Г. Ліба, М. Мирош, А. Сташи- — Ну, то на діти.
шин, І. Сторожуќ, К. Павлусь, — Ні.
М. Лабіш, Пилипишин, Сурма, -— То може ти заховав майБучак, М. Хома, П. Котюк, А. но дочці на посаг?
Наливана, А. Гладун, А. Кіт, — Також ні.
М. Самчич, М. Коваль, М. Галь- — Слухай, Мошку! Чому ти
ків, А. Атаманчук. Решта дріб- відразу не говориш: ти не
ними.
збанкротував, ти є зруйіюванийії...
За йср`конний комітет:
О. М. Данпл`овнч, М. Шумсйко.
На вулиці.
— БЇЇЧИШ, там іде Га-дрян-

чук.
— Не терплю, його — він
людоїд!
— Ради Бога! що ти кажеш?
— Так — він учора казав
мені, що на обід матиме тещу!
І

Sign up to vote on this title
UsefulNot useful