УРЯДОВИЙ ОРГАН ЗАПОМОГОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ЎКРАЇ

ТРИ ЦЕНТИ. РІК XUV..
і — — — —

Ч. 147.

OFFICIAL; 0BCAN OF TUB UKRAINIAN NATIONAL ASSOCIATION

Джерзі Ситі, Н. Дж., ч е т в е р н ѓ о червня Шв.

1

РУЗВШОВІ СПРАВЛЯЮТЬ ВЕЛИКУ
ОВАЦІЮ
ФІЛАДЕЛЬФІЯ. — Сенатор Барклей виголосив
на конвенції Демократичної Партії в Філядельфії
головну промову, в якій вичисляв заслуги Рузвелта
та його адміністрації за три останні роки урядуваішя і запевняв зібраних, що у наступних виборах
Рузвелт цілком певно вийде знову президентом. За
кождою згадкою імени Рузвелта присутні делєгати підносили довгі і гучні овації. Формальна номінація Рузвелта наступить у пятницю. Покищо Рузвслт сидить у Вашингтоні, полагоджуючи справи
краю, між іншими справу посухи в середущих стейтах. Запитаний, що думає про перебіг конвенції,
відповів, що „занадто занятий, щоб за перебігом
слідкувати".
ГУБЕРНАТОР ЛЕМАН ВАГАЄТЬСЯ. ш
ФІЛАДЕЛЬФІЯ. — Серед певної частини делєгатів на демократичній к'онвенції у Філядельфії є
переконання, що губернатор нюйорського стейту
Леман є конче потрібний, щоб для Рузвелта у наступних виборах здобути стейт Ню йорќ. Як відомо, кілька тижнів тому Леман відмовився третій
раз кандидувати на нюйорського губернатора. Та
проте деякі політики думають, що колиб Лемана
гарненько попросити, то він кандидував би знову.
Кореспондент ‚‚Ню йорќ Таймеў" навіть каже, що
„серед високих .стратегів демократичної конвенції
чимраз більше зростає переконання, що президент
Рузвелт таки матиме піддержку у свойому родинному стейті від губернатора Лемана, який буде кандидувати втретє".
ЖІНКИ ПРИХОДЯТЬ ДО ГОЛОСУ.
ФІЛЯДЕЛЬФІЯ. — На демократичній конвенції
у Філядельфії беруть теж чинну участь жінки. Одну
з них іменовано членкою найважнішої, 'ре"золюційної, комісії. Жінки поділились на дві частині. Одна
з них домагається цілковито рівних прав з мужчинами. Вона навіть хоче, щоб у назначуванню найнижчої платні не було згадки про особи і пол, лише про професії. А друга група каже, що коли жінки зовсім зрївнають свої права з мужчинами, то через те вони справді набудуть деякі нові права, яких
сьогодня не мають, але з другого боку втратять деякі старі права, які вони мають, а мужчини ні. На
адресу першої групи секретарка праці Перкінс сказала: „Вони тільки каламутять воду".

ЗЬОНЧЕК У ДОМІ ДЛЯ УМОВО ХОРИХ.
ВАШИНГТОН. — Конгресмена Зьончека (Заиончека), який довший час поповнював на публичних місцях ріжні дурниці,, передано тепер на неозначении час до дому для умово хорих у Тавсон,
Меріленд. Це сталося на домагання урядових чинників, які змусили божевільного конгресмена піддатися лікарським оглядинам, і вслід за тим умовоMV лікуванню.
ЯКБИ ТАК У МОСКВІ!
НЮ ЙОРЌ. — У Мангатан Опера Гавзі розпочалась конвенція Комуністичної Партії Америки, яка має на ціли назначити свого кандидата у наступних президіяльних виборах. Тим кандидатом правдоподібно буде Вілієм Фостер, який кандидував
уже з боку комуністів у виборах 1932 року. Комуністи хочуть передавати свої промови через дві
найбільші радіові стації, Нешенел Бродкестінґ Компані і Коломбія Бродкестінґ Систем, з якими вони
пже поробили відповідні умови. З боку „огидних,
кровожадних капіталістичних кровопийців" вони не
мали в цій справі ніяких перешкод.
ТРИ РОКИ ЗА ПІДРОБЛЮВАННЯ МОНЕТ.
НЮ ЙОРЌ. — Суд засудив Натана Вексберґа з
Вруклина на три роки тюрми за підроблювання ніклевих монет, які то монети він опісля вживав в собвеях, телефонічних автоматах і t. п. На розправі
представник телефонічної компанії сказав, що в
1935 році вжито в "телефонічних автоматах 4,277,265 фальшивих монет, завдаючи компанії втрату
5344,000. Подібні втрати мали теж собвеї.
КРІВАВИЙ СТРАЙК.
ПОРТСМУТ (Огайо). — В часі робітничого
страйку в Гвілінґ Стіл Корпорейшен прийшло між
страйкарями і компанійними сторожами до сутичк
'и, в якій ужито пальної зброї. З обох боків впало
біля
300 стрілів, від яких упав трупом один сторож
1
чотири
ранені. На страйку знаход'иться Пять тис
яч робітників, які домагаються більшої участи в
компанійних зарібках.
f
КОНФЕРЕНЦІЯ МОЛОДІ.
НЮ ЙОРЌ. ,— Тут відкрито конференцію предст
авників ріжних молодечих організацій, на якій
обговорювано проблеми добору професій.- З огляД
У на те, що в нинішню добу техніки економічне
життя дуже скоро зміняється, добір професії для
молодих людей стає одним з найважніших питань.

г

,

ПІДНЯЛИ ЧЕРВОНИЙ
ПРАПОР.
З Марсилії донесено, що там
страйкують моряки на 50 пасажирських і торговельних
кораблях. Страйкуючі вивісили на кораблях червоні прапори. Офіцири заявили, що
прилучаться до страйкуючих,
якщо вони заберуть червоні
прапори. А коли їх не усунено, офіцири покинули кораблі.'З цього приводу французькі націоналісти піднесли протести.
Відбуваючи
демонстраиії. націоналісти кричать
‚‚Франція для французів" і
„Геть із жидами".
ЕЛЄКТРИКА В ТІЛІ.

—-

VOL. X U V .

^ ^

т

No. 147. Jersey City, N. J., Thursday, June 25, 1936.
u L L U u j g g a e a g g g B c a g H g g ^
і sea

ЗА НАВЧАННЯ ДІТЕЙ УКРА- ЗА ПЕТАРДОВІ. ЗАМАХИ НА
ЖИДІВСЬКІ КРАМНИЦІ.
ШСЬКОЇ МОВИ В ТЮРМУ.
В селі Орашені, пов. Чернівці (Буковина), де нема, як
усюди в Румунії, української
школи, найняли українські
батьки студента Шапку, щоби приватно вчив дітей рідної мови. Але вже третього
дня навчання румуни розігнали 7 дітей, що їх навчав студ.
Шапка, а його самого заарештували під замітом протидержавної роботи.
І Т А Л І Й Ц І ВИСТУПАЮТЬ
ПРОТИ МАДЯРСЬКОЇ TEАТРАЛЬНОЇ ЛІТќРАТУРИ Й МУЗИКИ.

Перед окружним судом у
Ченстохові відбувся процес
проти 6 еняеків, обвинувачених у петардових замахах на
жидівські крамниці. Пятьох
підсудних засудили на кару
від 6 місяців до 15 місяців вязниці, одного суд оправдав.
ЖИДІВСЬКА ЕМІРҐАЦІЯ
В БРАЗИЛІЇ.
В Бразилії назріває ще одна
проблема: жидівської еміграції. Газети доносять, що жидівська кольонізаційна компанія в Лондоні закупила великі
простори землі над рікою
Парнаїби, штат Ріо де Жанейро, під кольонізацію жидівських родин, вигнаних з Німеччнни. Частина ріодежанейрської преси виступає проти
масового поселення жидів у
цій околиці з огляду на її велике стратегічне значіння для
оборони столиці краю.

Слідом за політичним союзом між Італією й Мадярщиною виринула і культурна італійсько-мадярська співпраця,
^адяри пропагували італійські, а італійці — мадярські
мистецькі твори. Але тепер
італійці виступили проти мадярської театралньої літератур
ри і циганської музики, заявляючи, що ні одна ні друга МОДЕРНІЗУЮТЬ БОЛГАРСЬКЕ РІЛЬНИЦТВО.
негідні для італійського народу.
ЧЕХОСЛОВАЦЬКИЙ
ОПИР.
Болгарське міністерство ріль
ництва виготовило широку
„СЛЬОЗА ГАНГЕСУ".
У малому чехословацькому
програму в справі модернізамістечку Рудніце арештували До Лондону приїхав цими ції болгарського рільництва.
цими днями 25-літнього моло- днями один з найбагатших Передовсім мається усунути
дого чоловіка Степанека, я- ѓіндуських магараджів, Нагаб примітивні деревляні плуги,
кий признався до того, що Абекан. Він привіз королеві досі вживані в Болгарії, а завбив дві жінки, а щоби за- Едвардові VTII. як " дарунок ступнти їх Залізними та впротерти сліДи злочину, порубав прегарну брошку, висаджува- вадити вживання борон. Дотрупів на кусники. Степанеќ ну брилянтаМи, між якими є свід виявив, що на даному кузізнав крім того, що намагав- дуже гарний брилянт, назва- сні землі, зораному залізним
ся вбити ще дві інші жінки, ний „Сльозою ґанґесу", Вар- плугом, можна зібрати одну
але тільки їх тяжко ранив. На тість тієї брошки — ЗО міліо- четвертину більиіе пшениці.
запити, що їх ставили судді нів злотих. По дорозі до Ан- Болгарські селяни ставляться
щодо мотивів злочинів, Сте- глії пильнували цю брошку 6 до програми модернізації свопанек не вмів відповісти; ка- людей магараджі.
го рільництва дуже прихильзав, що не знає, чому вбивав.
но.
Покраяні трупи закопував у
БУДУВАТИМУТЬ НОВІ ШЛЯсвоїм городі.
ПРОТИДЕРЖАВНА СЕКТА.
ХИ В КАНАДІ.
Домініялньий міністер гір- Японські власті видали наЦІКАВЕ ВІДКРИТТЯ.
ництва T. А. Крірар заявив в каз збурити святиню знаної
Звичайно кажуть: здурів та отавсвкому парляменті, що секти „Омотокіо", яку прий оженився. Одначе цими дня- внедовзі домініяльний уряд знали протидержавною й яку
ми на зїзді лікарів-психіятрів при співпраці з урядами про- розвязали в цілій Японії, а її
(тих, що лікують умові не- вінціональними приступить до провідника Десухі арештувадуги) професор Голі доказав будови шляхів у північніх тір- ли. Святиня була коло місцебезпідставність такого твер- нич'их районах провінцій Кве^ вости Аябе на північний захід
дження. Він ствердив, що най- беку, Онтаріо, Манітоби, Са- від Кіото й складалася зі 100
більший відсоток божевіль- скачевану й Брітіш коломбії. будинків. Праці над збуренних людей є серед нежонатих, На цю ціль домініяльний уряд ням святині при помочі динаа не серед жонатих. Склонні виясиґнує півтора міліона до- міту потревають около двох
до божевілля не хочуть жени- лярів, а решту покривають тижнів.
тися, бо в них є підсвідомий провінції. На кожний доляр,
страх перед відповідальністю, виданий провінцією на ту ціль,
КРІВАВА БІЙКА ЗА
яку накладає подружнє життя'. домініяльний уряд додасть
ПАСОВИСЬКО.
своїх два доляри, значить, поЗАХОПИЛИСЬ НАУКОВИМ... крйватиме дві треті кошту бу- На острові Креті (Греція)
дійшло до крівавої бійки між
дови.
ЦІЛУВАННЯМ.
мешканцями двох сіл, між я'Підчас студій биття серця ЧОРНІ ВОРОНИ `ЗАСУДИЛИ кими вже від довшого часу
був спір за пасовисько. В бійпрофесори аризонського уніНА СМЕРТЬ БІЛУ ВОРОНУ. ці згинули три селяни, а сім
верситету зарядили для стуі
.. і . .
.
і
дентів і студенток психольоґії В. Р. Ґоф, фармер з І око- було ранених.
експериментальні лекції в тій лиць Вірден, Манітоба, доніс
ДИВОГЛЯД.
справі. А саме йшло про те, до вінніпеґської преси про от
чи правдива професорська те сей незвичайний випадок:
Дитина з двома головами та
орія про те, що серця бють
Одного дйя цієї весни Ґоф чотирма очима народилася неся скорше тоді, коли люди побачив, як білу птицю пере давно ' в Янгродзі т домбровдвох ріжних полів цілуються. слідували чорні ворони. Після сьќому басейні. Дитина досі
В тій ціли хлопцям закрнванб довшого переслідування чорні
живе. Родичі дитини називаоч'і й тоді студентки цілували ворони зневолили білу птицю
ються Кубаси. До їх хати при'їх. Теорія професорів-психо- осісти на рілі. Після того чорльогів показалась 'на сто від- ні ворони окружили білу пти- ходять тепер юрби цікавих,
сотків правдивою. Занотова- цю і почали голосно кракати, щоби подивитися на їхню диио, що деколи підчас цілуван- а далі кинулися на білу пти- тину.
ня серця в студентів бються цю і за кілька мінут її на
ПАЧКУЮТЬ ЗОЛОТО.
двічі скорше, як звичайно. смерть задзьобали. Фармер
Одначе студенти й студентки Ґоф з цікавости пішов на те Бельгійські митні урядовці
так полюбили це наукове ці- місце, де лежала забита пти- в Ертен викрили в авті, що
лування, що почали його ви- цю, і на своє здивування пе- приїхало з ЛІль, дві штаби
конувати надобо'вязково і ду- реконався, що птицею була золота, ваги 28 кґ. Золото
же ревно. Тепер професори ворона, яку хтось у місті Пітс- сконфіскували, бо шофер не
клопочуть собі голови, як то бург, Злуч. Держави, помалю- зложив митної та девізової
„науково" довести до того, вав на біло і, привязавши до деклярації, а водночас налощоб студенти й студентки пе- її ноги значок, випустив `на жиліи на нього високу гривну.
рестаЛи робити „овертайм" свободу. Тепер ця бідна во- Все разом коштуватиме його
у „наукових" експериментах рона мўа'ла сконати за те, що коло 3 міліонів бельгійських
цілування.
хтось її помалював на біло. франків.
В лябораторіях універснтету в Рачестер учені обчислили, що в людському тілі знаходиться велика сќількісѓь
електричної енергії, яка сќуп
чується головно в червоних
тільцях ќрови. Тої електрики
вистарчилоб на пять мінут,
щоб освічувати досить сильну хатню ля мігў.

THREE GENTS

ОРГАНІЗУЮТЬ БОРОТЬБУ ЗА
УКРАЇНСЬКЕ ІМЯ.
УЖГОРОД ^Закарпаття). — Населення Закв^)паття не думає погодитися з-рішенням найвищого
адміністраційного суду в справі вживання слова
„український" у назві й статутах товариства „Учительська Громада". Таке пише ужгородське „Українське Слово", підкреслюючи, що ще в 1919 р. міністерство шкільництва і народньої освіти ЧСР признало, що населення Закарпаття українське, та що
там повинна бути заведена в школах українська літературна мова. Але, пише далі згаданий часопис,
життя є важніше й сильніше від законів, бож не
життя існує для законів, але закони для унормування життя. А назви „українець" і „український"
є неспірно вимогою життя. Колиж усупереч вимогам життя міністерство внутрішніх справ не схоче
з тим рахуватися, то треба повести дальшу боротьбу організовано. До цеї організованої боротьби в
межах існуючих законів взиває часопис усе громадянство Закарпаття.
ВІДГОМІН ВАРШАВСЬКОГО ПРИСУДУ.
ВАРШАВА (Польща). — Польська Агенція Телєграфічна подає, що найвищий трибунал у Варшаві зачав розбирати касаційний позов, який внесла оборона проти присуду варшавського окружного суду в справі вбивства міністра Пєрацького.
Апеляційний суд, як відо`мо, затвердив з малими
змінами присуд першої інстанції. Тепер справа опинилася в найвищій судовій інстанції. Запале рішення буде остаточне.
СЕЛЯСІ НЕ ПІДДАЄТЬСЯ.
ЛОНДОН. — Бувший етіопський цісар Гайлє
Селясі відбув довшу конференцію з міністром справ
заграничних їденом. Селясі заявився за вдержання санкцій проти Італії. Він твердив, що війна між
Етіощ'єю й Італією далі ведеться, що існує етіопський законний уряд на території західньої Етіопії
та що він бажає заступати етіопську справу перед
Лігою Націй. Та Швайцарія повідомила цісаря, що
коли він хоче переїхати до Швайцарії як політичний збіглець, то не могтиме займатися політикою.
ГІТЛЄР НЕ ХОЧЕ НІМЧИТИ ПОЛЯКІВ.
ДАНЦІҐ. — Таке заявив президент данціґського сенату націстичній молоді міста, що то виступає
проти місцевих поляків і громить їх за те, що не
хочуть віддавати пошани націстичному прапорові.
Президент заявив, що націстичний прапор не є прапором Данцігу і йому мешканці можуть віддавати
пошану тільки добровільно. До цього додав він,
що канцлер Гітлєр не бажає собі протипольських
виступів, а бажання канцлера повинно бути для
націстів приказом.
у
ЕСПАНІЯ І КАПІТАЛ.
МАДРИД (Еспанія). — Цілий край переходить
величезну крізу. Робітництво знаходиться в нужденних відносинах і домагається піднесення заробітної платні, добачуючи найбільшого свого ворога в капіталі. На ту тему заговорив теж Сальвадор
де Мадаріяґа, еспанський делегат до Ліги Націй.
Він каже, що еспанські революціонери не відчувають реальних річей, бо відкидають капітал, а ратунку шукають у диктатурі пролєтаріяту. А це,
каже Мадаріяґа, дурне. Еспанія якраз потребує
капіталів, щоби піднестись. Вона не є ніяким капіталістичним краєм. І дурне теж таке говорення,
що робітники мають правити краєм, бо це неможливе. Не більшість править,'а меншість. Так виглядає всюди дійсна правда. Далі Мадаріяґа подав,
що він не обороняє капіталізму, бо капіталізм уже
відоѓрав свою ролю і не є спосібний розвязувати
далі нові соціяльні й економічні проблеми. Але це
ще не значить, що нам треба ставати прихильниками соціяльної революції Маркса. Нам треба нової
соціяльної системи, каже Мадаріяґа, але не марксівської.
ПРОТИ ЧЕРВОНОЇ ФРАНЦП.
' ПАРИЖ. — 3 Марсилії доносять, що ще далі
повівають червоні прапори з французьких кораблівѓ
на яких моряки страйкують. З інших міст доносять
про щораз нові вибухи страйків. У Парижі приходить раз-у-раз до сутичок між фашистівськими
організаціями і лівими. Фашисти йдуть проти -`лІвих з кличем „згинути або побідити", протестуючи
проти совєтських і жидівських впливів на полѓѓику
Франції.
'
j
АНГЛІЯ СКІНЧИЛА З САНКЦІЯМИ.
ЛОНДОН. — У палаті послів заявилися 384 го^
лоси проти 170 за зліквідування санкцій проти Італії. Найбільше атаковано міністра справ закордонних, їдена. Болдвин боронив міністра, кажучи, що
він досі сидів на лаврах; а доперва тепер зрозуміє,
що це є політика, коли його лають з усіх боків.

1

ч. 147.:

СВОБОДА, ЧЕТВЕР,. 25-го ЧЕРВНЯ 1936.

на й ідеалістична боротьба о- преса „Харківським Тижяеви- розшматовування поневоленокремих високоідейних оди- ком" (1812) та таксамо хар- го українського народу від.
ниць і невеликих гуртків за ківським „Українським Віст- зеркалюеться і в його пресі,
(ВУНІ) На повищу тему від- ською мовою, „Комуніст", право народу на свою націо: ником" (1816^-1819), т о ви- а саме відповідно до характе_
булася в Німецькій Високій 375,000 прим.) цілу низку пре- нальну мову, просвіту і думку. ходили російською мовою, то ру і наслідків приналежності!
Bdlted by Editorial Committee.
Політичній Школі в Берліні сових продукцій мовою дея- Особливо преса підросійської на Західній Україні стала того чи іншого українського
доповідь
д-ра Миколи Масю- ких самостійних і напів само- України зазнавала століттями львівська „Зоря Галицька" краю до одної з чотирьох
Intend u
- d Clasi Mall Matter at the Post Office of Jeresy City, N. J.
кевича, якої основні думки пе- стійних народів або країн.
on Carch 30, 1911 under the Act of March 8, 1879.
таких цензурних утисків і на- (1848—1857) справжньою о- держав (СССР, Польщі, р у .
Література про українську гінок, які в цілій новітній до- сновоположницею національ- мунії і ЧСР). Не вважаючи на
A cepted foe nailing at special rate of postage provided for In Section 1103 реповідаемо тут у загальних
пресу занадто скромна, хоч бі в такій безоглядній формі но-української журналістики. це, ціла західньо - українська
зарисах.
Џ the Act of October 3, 1917, authorized July 31, 1918.
Одноразовий наклад „Зорі Га- преса є в абсолютній більПро українську пресу, як і існує низка бібліографічних та та в таких великих розмірах
За оголошення редакція не відповідав.
лицької"
в 1848 р. досягав шости ідеольоґічн.ргі'руповоіо
інформаційних
публікацій
у
не виникали поза Росією ніде
про українську націю взагалі,
4,000 примірників. Історична національною пресою і тво?ЄХ „Свободи": BErgen 4-0237.
Тељ У. Н. Союза: BErgen 4-1016.
цій
галузі
з
працею
В.
Ігнатіна
світі.
Найболючішими
в
і
переважають за кордоном не4-0807.
роля Галичини, як певного у- рйть певну суцільну спільно,
точні або навіть фальшиві ві- єнка на чолі. Крім низки роз- сторії української преси рока
За кожду зміну адреси платиться 10 центів.
країнського
„національного ту. Ця маркантна риса відмс-'
відок
або
статтей
не
маємо
ми
були:
1720
(цензурний
на
домости. Безперечно, самі узахідньо - українську
Ш Канади належить посилати гроші лише на т. зв. Foreign Money Order. країнці дотепер замало дбали власне ні одної синтетичної каз Петра І.), 1847 (тяжке по резервату" помітна особливо жовуе
монографії про питому істо карання Т. Шевченка та інших маркантно в розвитку укра- пресу від східньо-українськоі
про
те,
щоб
українська
преса
Адреса: "SVOBODA", P. О. BOX 348, JERSEY CITY, N. J.
1863 їнської преси. Коли лютуван- (большевицької) преси. Окраще репрезентувала себе в ту української преси- в мину „Кирилометодіївців"),
лому
і
в
сучасній
добі
та
про
(ганебна заборона — „нє би- ня російської цензури нищило стання, хоч і виходить украчужих країнах. Але не слід зарозвиток
і
стан
української
ло,
нєт і нє будєт" — україн- східньо-українську пресу май їнською мовою, проте служить
бувати, що більшість европейжурналістики
як
такої.
Завдя
ської мови міністром Валує- же до щенту, то Галичина по лише як аґітаційно-пропаганської преси в останніх десятики
передовсім
працям
І.
Овом), 1881 (заборона вживан- кликала до життя нові ўкраїн дивне знаряддя в руках моперед світовою війною
ські часописи, дарма, що її сковсько - большевицької ликМи люди. А як такі, блудимо, хитаємося, за- літтях
впрост закидувано фальшиви- гієнќа, Іл. Свєнціцького та ін- ня слова „Україна"), 1914 (заломлюємося. На все те бувають виправдання, які ми й тенденційними, переваж- ших, далеко краще виглядає борона всіх 15 українських ча- хресна путь серед економічних татури. Легальної національно'
злиднів і сваволі чужонаціо української преси в СССР нещодо одних можна приймати, а щодо других —
російськими, інформаціями розслідження історії україн- сописів у підросійській Укранальних краєвих адміністра ма. Підсовєтська преса є у
відкидати, залежно від того, яку хто має відпові- но
ського
друкарства.
Найменше
їні)
і
1919
(повалення
червопро український нарід та його
торів і магнатів накладала тав державленою і змонополізодальність за свої вчинки, як відповідальним було культурні
досягнення. Систе дослідженими галузями зали- ною Москвою Української
його становище. Маючи це на увазі, треба ствер- матичне підплачування
шаються
в
нас
на
цій
ділянці
Держави, в якій національна ро провінціоналізму на значну ваною масовою пресою на убагадити, що на варшавськім процесі мали ми надзви- тьох впливових щоденників
справи
економіки
й
полігра
преса тоді саме починала роз- частину галицької пресової рядово-партійній основі. Вона
чайно високі моменти, але були там і`пригнобливі Европі з .боку царської Росіїп фічної техніки української пе- квітати). Наслідком всебічно- продукції. Щойно після світо- прагне виховати „інтернаціохвилі, коли заломлювалися деякі з українських ре- знайшло було собі особливо ріодичної преси.
го поневолення національна вої війни піднявся рівень у но-російського" члена „совєтволюціонерів; себто, коли виявлялося, що дехто з сприятливий ґрунт зокрема у В єдиній ґрунтовній праці 'преса українців повставала і- країнської преси (в Галичині ського народу". Тому большсних у слідстві наговорив дещо такого, чого не по- Франції. Опубліковані в 1931 німецькою мовою про підсо- сторично без міцних госпо- значно вгору.
вицька преса українською мовинен був говорити. Правда, що й у Варшаві ви- р. в Парижі матеріяли про вєтську пресу (Артура Юста), дарських основ. Утримувана
вою має завдання зміцнювати
правдувати себе ті, що заломились, тим, що їх дер- довголітнє фінансування дея- що вийшла в Берліні 1931 ро- за громадські жертви і за пе- Укранїська національна пре- московсько-большевицьке пажано в слідстві майже без перерви по кілька днів і ких великих французьких ґа- ку, ціла т. зв. „національна" реважно незначні прибутки віл са була дотепер послідовною нування на Україні і нищити
ночей, та що вони були майже непритомні, коли зет з боку російського уряду (себто не російською мбвою передплати, наша преса була ідеольоґічно-виховною і про- національно-гіолітичне підневідницькою, а не комерційзізнавали; але це самого факту не міняє.
виявили, напр., чимало подро- видана) преса в СССР згада звичайно не в стані довго ви- ною пресою. Лише в останніх сення українського народу.
Неминуча попередня цензура з
Та ось тепер ті самі особи, що показувалися на би.ць з такої діяльности цар- на поверховно на чотирьох тримувати коштовні конфіскавиникають у Львові де боку органів цензурної цснваршавськім процесі до певної міри хиткими, зізна- сьќого дипльомата Рафалови- сторінках 215 - сторінкової ти і великі цензурні грошеві роках
несміливі спроби розбуду- тралі („Главліт") в Москві
вали у львівськім процесі ОУН. Як попередні їхні ча. Після світової війни впли- книжки. Дещо з тих 4 сторі- кари, а тому українські часо- які
вати
газету або стежить за кожним окремим
зізнання були друковані в нашій газеті, так і тепер ви російської інформації в нок припало і на долю під- писи здебільшого заникали пі- журнал,укра'їнську
як
комерційне
під- друкованим словом у підсопередруковуємо те, що вони сказали у Львові. По Европі зросли значно. Сучас- совєтської преси українською сля кількох чисел. Але в цій приємство і рівночасно чинник
тих їх львівських зізнаннях пізнаємо; що вони ста- ний СССР має в ріжних кра- мовою. Німецька „Підручна історичній боротьбі за елємен- публичної` опінії. Переважна вєтській Україні. Без нумсроралися на всі способи довести до відома суду, у- їнах чимало своїх явних і за- книжка світової преси" (К тарне право свого існування частина нашої національної ваного дозволу з боку устакраїнського народу і нашої історії, що вважають маскованих пресово-пропаґан- Бемера) з 19,31 р. подає за- виплекала українська націо преси має й сьогодня суто нови „Ґлавліта" не сміє там
зявитися не тільки черговий
найбільшою ганьбою свого життя те, що вони, у- дивних установ і посередників гальний огляд большевицької нальна преса свою щиру тра інтелігентський
характер (о примірник ґазети або книжки,
країнські революціонери, заломились. Вони себе що м. ін. поширюють в евро- преси .(в ньому між іншим дицію ідейного служення рід- собливо наприклад
але також ніякий метелик,
ніяк за те не виправдають, а тільки хочуть пере- пейській пресі опрацьовані зо наведені „Вісти") і між пре сому народові, як справжній „Нова Зоря", Мета" та„Діло",
плякат або реклямний друк на
конати польський суд, що їхні зізнання були ціл- становища московсько - боль сою в Польщі згадує також і рішальний чинник публичної і тому не може досягнути інші)
біль цигарковій скринці. Пресову
ком неправдиві, бо складені в стані цілковитого фі- шевицької рації фальшиві а- про „Дідо" і „Новий Час". опінії. Такого довіря, яке ви- ших накладів. Останні роки
зичного й духового виснаження, коли вони не зна- бо перекручені відомости про Цьогорічне видання цієї книж- являє пересічний український показали, що українські наці- свободу відкидають у СССР
ли, що говорили. І тому саме підсудний Мащак Україну й українське життя ки буде доповнене. Але наза- читач до „його" національної ональні ґазети повільно звіль- засадничо. Уніформована та в
большевицькому дусі помокаже тепер польському судді, що вважає свої зізнан- Наслідком згаданих та інших гал крім монографії (Б. Мір- ґазети, не знайдемо мабуть се- няються від переваги
сковлена преса українською
ня в слідстві найбільшим своїм промахом, який він причин залишається україн- кін-Гацевича і В. Бретгольца) ред ніякого іншого народу на них
своєманітного пресового мовою стратила коло 1930 р.
осуджує. А Макарушка заявляє: „Свою поведінку ська преса в Европі нерідко з 1931 р. про пресові закони світі. Масове читання одного „культурництва"
(в добі масов`ого розгрому
в слідстві вважаю не тільки за провину, але просто менше відомою, ніж, наприк- в СССР та поза кількома не примірника часопису, читання му, просвітянства (етноґрафіз
і т. д.), :і східньо-української націоналі,-'
за невибачний злочин". Підгайний каже, що по- лад, преса деяких невеликих величкими рефератами або газетних новинок малопись- замісць цього виявляють
зро но-культурної самодіяльности)
ступив у слідстві „негідно як член організації". А позаокеанських країн чи на- статтями про загальний стан меншим селянам у „Просві- стаюче прагнення до конкрет
Мигаль заявляє польському судді, що він навіть не родів, дарма, що український преси в СССР, (як наприклад, тах", кількаразове перечиту- ної політично-пресової акції останні вияви національного
є гідний згадувати назвище Степана Бандери, кра- друк має свою історичну тра- К. Маєра, О. Фрібеля та ін- вання того самого примірника Наші сучасні національні ґа- духа, який від того часу загнаний там до підземно-коневого провідника ОУН, коли він так заломився. дицію від 1491 р. (надруку- ших) і поза рядом больше- часопису і подібні масові яви- зети
в певному розумінні „ля- спіративних умов поширення і
Евген Качмарський каже судові, що він негідний вання в Кракові Швайполь- вицьких публікацій німецькою ша серед українського народу їзуються"
і натомісць пози зростання.
того, щоб говорити про ОУН після того, як він том Фіолем „Осьмогласника" мовою, — не вийшла в Німеч- можливо твердити, що скіль- тивно „націоналізуються",
при
заломився в слідстві. А Малюца змагається ввесь і „Октоїха"), що періодична чині за останні роки ніодна кість читачів української на- свячують щораз більшу увагу
Істота підсовєтської преси
час з суддею, щоб той дозволив йому вияснити йо- преса на українській землі і- праця щодо підсовєтської ціональної преси приблизно своєчасній інформації про сві
го, як він каже, „ганебні зізнання", а коли суддя снує від 1776 р. („Львівська преси серед народів СССР. А 5 — 10 разів більша, ніж тові події та міжнародні полі українською мовою протииане дозволив, дійшло до цього, що поліцаї силою газета" французькою мовою) пресою совєтської України за сќількісѓь її друкованого на- тичні відносини, починають ціональна і протиукраїнська
вивели його з судової салі, не даючи говорити.
і українська національна жур- нашими відомостями взагалі кладу. Але підкреслюємо, що заводити, поширювати або й Тому в точному розумінні субпреЯк бачимо, ніхто зі згаданих не дбав про те, налістика від 1848 р. („Зоря дотепер ніхто з європейських це торкається лише національ- вишколювати кадри професій- станціяльно-українською
сою
є
сьогодні
лише
західньоної
української
преси.
Украдослідників
спеціяльно
не
ціщоб себе вибілювати чи обороняти; зате кожний Галицька") та що сучасна заних журналістів, розбудовують
преса, до якої приз них намагався облекшити положення інших під- гальна продукція періодичної кавився. Про західньо-україн- їнське друковане слово в по- постійні літературні, госпо- українська
єднується
українська
преса на
передніх
століттях
масово
поську
й
еміграційну
нашу
пресу
судних, особливо дівчат, обвинувачених у револю- преси українською мовою педарські, правничі, жіночі, спор- чужині. За винятком епізодичширювалося
навіть
шляхом
існують
чужими
мовами
лише
ревищає
технікою
і
скількістю
ційній акції. Беручи це все під увагу, приходиться
тові та інші сторінки або руб них або нечисленних „конюнкствердити, що який не був би промах тих, що зало- назов (203 в СССР, 224 поза короткі інформаційні огляди переписування рукою цілих рики, починають помішувати турних"
пресових підприємств
милися, то теперішня їхня постава є таки доказом, СССР, разом 427) і одноразо- і дрібні журнальні або газетні часописів, брошур і збірників. ілюстрації і т. д. Все це свід- має українська
преса на чущо найдорожчою для них справою є ідея: визво- вого накладу (загально до згадки.
чить, що, не вважаючи на сві- жині виразні риси щирої ідеііНаскільки
на
Східній
Укра6,000,000
примірників
і
найІсторичний шлях української
лення українського народу шляхом революційної
тову господарську скруту, вибільшого щоденника україн- преси це передовсім муравли- їні започаткувалась українська нятково тяжке економічне по- ностн та світоглядової безкомборотьби.
промісовости. Ця остання преложення українського народу са суто-інтеліґентська й ідеоі адміністраційно-цензурні об- льоґічно-виховна. Своє головмеження української преси, не завдання виявляє вона виВ. Ф.
треба справді заплатити, — того панка побачив циліндер — То не багато. Маєте!
наша національна преса постуі подумав:
погадав Никешук
Сидить Никешук на лавці лає вперед, поширюється я- словлюванням тих загально—
То
знов
якийсь
цісар
Виймив мошонку і заплатив.
при вікні і дивується, що інші кісно і скількісно та позбу- українських ідей та прагнень,
Зломану палицю крамар за- ський радник. Вже досить маю пасажири не озираються, не вається свого провінціяльного що не сміють публично ви(Оповідання).
словлюватися
поневоленими
горнув у папір, звязав і низь- від одного.
признраються всему тому, що характеру.
українцями на їх рідніх землях.
ко кланяючися, подав Ннке- Нагадав собі, що єґомосць мож бачити з вікна. Вони, або
шукові. Никешук взяв паке- радив питати поліцаїв. ПобаПитома істота української
Вступив до краму і каже: (мар. — Вони з найліпшого ма- тик під паху і, не кивнувши чивши далі поліцая, Никешук газету читають, або неначе національної преси визначена Українська преса є дзеркадрімають з розплющеними олом розвитку української на— Я хОтів би мати патика;І теріялу. Це товар першої кля- головою, відійшов. Вийшовши підійшов до нього і низько
чима. Довго так їхав, або див- п невгаваючою боротьбою за ЦІЇ. В міру суцільного згуртуон такого, як ті у вікні. Що си.
поклонився. Поліцай засалю- лячися на вулицю, або призи- національно-культурний роз- вання зміцнення та усамостійна вулицю, думав:
коштує?
тував. Никешук спитав, пока- раючйся пасажирам. Вже хо- виток цілого народу. Ця при- нення останньої зможе ўкраїн— Ну, ну, побачимо!
— Правду єґомосць казали, зуючи на трамваєвий віз, що тів забалакати до панка, коли кмета напруженої боротьби
— Як яка паличка, — відпоська преса заняти серед співів крамар.- — Є в ріжній ціні. Никищук сперся на палиці, що треба дуже сокотитися, бо надїздив:
кондуктор крикнув:
питома й спільна для абсо- тової преси місце виразниці
— Покажіть, нехай виберу наляг сильніше. Палиця трас, в світі повно злодіїв. Та я ні- — Що коштує їзда в такім
лютної більшости наших на- життя й праці 45-міліонової
зломилася на двоє.
— Кінець! Всі висідати!
собі!
коли не подумав, що цісар- возі?

А
що?

сказав
НикеКрамар витягнув кілька паські радники тримають зі зло- — Вам куди треба? — спи- Никешук вийшов майже ціональних часописів. Протеї наці
личок і поклав на столі. В шук, регочучи. — Не на моє діями!
перший і загадав вернутися
тав поліцай.
крамниці був ще якийсь пан в вийшло? Таке мені не потріб- Вуличний гамір звів його на — Треба? куди?... Нікуди пішки. Ішов поволи, зазираюПОВІДОМЛЕННЯ
циліндрі. Крамар говорив до не. Бувайте здорові!
чи до крамничних вікон. За
мені не треба.
інші думки;
для
УРЯДНИКІВ
союзових ВІДДІЛІВ
Пустився
до
дверей,
та
юнього „пане цісарський рад— Як далеко хочете їхати? одною шибою побачив палич- З SHAMOKIN, МТ. CARMEL, CENTEALIA, SHENANDOAH, SLAнику". Никешукові аж лячно велір вхопив його за рукав, — Велике місто, то таки не Кілько секцій?
ки і пригадав собі, що мав HANOY PLANE, MAHANOY CITY, FEACKVBLLE, MINERSсело, або наше повітове мібуло стояти коло такої важної кажучи:
ту
зломану паличку за вїсім- VBLLE, ST. CLAIB, COALDALE, NESQUEHONING, McADOO,

Це
потому
покажеться.
-7- Вперед заплатіть, пане, стечко. Тут на вулиці раз жит.^парсуив..
нацять
гульденів. До трамваю
HAZLETON, PA.
Поліцай
втратив
терпелир,,— Отся паличка найдешев- за паличку. Вісімнацять ґуль- тя! Як у пасіці в гарну со
увійшов
з нею, вийшов без
І
аемо до
вивість
і
спитав
менше
ввічняшну
днину.
Вози,
візки,
денів.
n
iSlSSS
і?.^
відома, що
ша — сказав крамар,. показунеї.
Значить,
забув
там,
де
ючи одну. — Коштує вісімна- — Чи ви вдуріли? Та за та- фіякри, електричний трамвай. ливо:
сидів,
на
лавці.
Побачив,
що
В НЕДІЛЮ. ДНЯ 28-ГО ЧЕРВНЯ 1936 РОКУ
Що кількадесять кроків стає, — Що ви взагалі хочете від
цять гульденів... Та можете ке дрантя?!
якийсь трамваєвий віз їде до
мене?
люди
всідають,
висідають.
Д0Крамар
заставив
собою
двев годинГ'З-тій пополудні
мати й ліпші.
бре було би переїхатися. Та — Хочу знати, що в такім міста. Гадав, що то вертаєть"
-:: відбудуться :
::
:
ся той, котрим він сюди поНикешукові в очах потемні- рі і сказав, що закличе полі- щоби не обшахрували, треба возі коштує.
їхав.
л`о. Погадав собі, що від куп- цая. Вмішався той пан в ци- би вперед знати, що така їзда
— Пять, вісім, або десять
на треба викрутитися. Через ліндрі і каже до Никешука:
коштує.
Кого
би
то
спитати?
крайцарів.
Всядьте, то ќон` — Чейже вісімнацять ґультого цісарського радника со- — Найліпше зробите, як заВ
денів не дарую! — погадав і
І Д 5 І 0 М И Х А И Л А ГРИЦИШИНА
ромився сказати, що це задо- платите зараз доброхіть, бо Саме перед ним ішов якийсь дуктор скаже вам.
пустився
здоганяти.
Не
питав,
на
МАШ 8ТВЕЕТ`, MAHANOY PLANE, PA.
Никешук
вскочив
до
найрого для нього. Хотів знайти інакше будете мати клопоти з панок. Никешук приступив до
що людей розтручуе, що пеНа збори повинні конечно прибути урядники
якусь іншу причину, якийсь поліцією, з судом і таки про- нього і, не спитавши, відско- ближчого воза.
викрут. Взяв одну паличку Е граєте. Вдруге стільки запла- чив. Аж той панок і інші лю- — Як далеко? — спитав ревернув одного ровериста. наступних Союзових відділів- 1 2 7 9 28 31 78,
Гнав серединою вулиці і кри- 85, 90 98, 186, 189, 2 0 1 , T 8 ) V l , 242, 265 305,'зІ4!
тите коштів.
руку і сказав:
ди, що ішли попри них види- кондуктор.
4Ь5 і 382. На зборах буде приявний гол. рек. сечав:
— Мені бачиться, що всі ті — Коли таке сказав не хтось вилися на нього здивовані. Не — Що Коштує до кінця?
кретар Д. Галичин та говоритиме в справах У. Н.
палички заслабі.
перший ліпший, а цісарський знали, що Никешук тому від- — До останньої стації де- — Стій! Моя палиця там!
Союзу.
_— Заслабі? — відповів кра- радник, ще й у цилндрі, то скочив з жахом, бо на голові сять крайцарів.
-.. ІДалі буде).
ДМИТРО КАПІТУЛА,
ОЛЕКСА ШАРШОНЬ,

$т "8V0B0DA" (UBEETY}j

FOUNDED 1808
UkrtlflUn itwsptptr published dally except Sundiyi tod hoUdiyg
Owned by the Ukrtlniaa National Association, lac.
at 81-83 Grand Street, Jersey City, N. J.

ІСТОТА УКРАЇНСЬКОЇ ПРЕСИ

ПОКАЯННЯ

ВЕЛИКА ПОДОРОЖ

ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗБОРИ

гол. контрольор У, Н. Союзу головний радний У. Н. Союзу,

.

І - ...;` .- -: .

Ч. 147.

СВОБОДА, ЧЕТВЕР, 25-го ЧЕРВНЯ 1936.

НА Б1ЖУЧІ ТЕМИ

ВЕЛИКИЙ ПРОЦЕС ОУН У ЛЬВОВІ

В НЕДІЛЮ,

У В АГ А! РОЧЕСТЕР, НЮ ЙОРЌ, І ОКОЛИЦІ! У В А Г Аі)І

(Дальші зізнання підсудних, подані за часописом „Діло").
„свєг зі своїм „УГАРОМ". слів не зрозуміють? Чи тому,
З А Х О Д О М Т О В А Р И С Т В А ВІЛЬНИХ КОЗАКІВ
.
о
На мої уваги про мовні ви- що „Свет" їх самий не знає?
ВІДБУДЕТЬСЯ ПЕРШИЙ ТОГО СИЗОНУ
Сповідь Е. Качмарського.
чинського в Єзуїтському гороІ
стуин кацапського „Свету" ґаді.
Зізнав,
що
Мигаль
був
заСТРАШНА РІЧ.
По півгодинній перерві від
зета відгукнулася довгенькою
грожений по виході Бачинбалачкою про мову. Навчає
„Свет" думає, що сказав читано ще частинно зізнання ського зі шпиталю і тому замене притому, що # значить страшну річ про редакторів піде. Р. Мигаля' щодо кон- мах мав бути виконаний неслово „уґар", а що „чад"; що „Свободи", коли скаже, що фронтації Гуменного і Равли- гайно в неділю. Признав, що
ка з Мигалем і після того дві
чад" значить ґаз з димом і вони вчаться мови.
(SUNDAY
до цього другого замаху зноВ SEA BREEZE GROVE, PICNIC GROUNDS No. I
смородом, а „угар" це газ
Не бачимо, в чому тут ляч- години сповідався підсуний ву тягнув за помічника ЯроJUNE 28, 1986) ЗАПРОШУЄТЬСЯ РОЧЕСТЕРСЬКУ УКРАЇНСЬКУ ГРОМАДЎДІ ОКв^
Евѓен
Качмарський.
Підсудний
ність закиду. Невже „Свет".убез диму й без смороду.
ша. На питання предсідника,
ЛИЦЬ ЧИСЛЕННО ПРИБУТИ НА ПІКНІК.
Звичайне крутарство. Факт сі розуми поїв і ніякої мови признався до приналежности що це було нерозумно тягнуРівнож просимо членів і не членів, хто має свої автомобілі, щоб в цей день зїхадо УВО і до ОУН, бо не міг
вже
не
потребує
більше
вчифактом,
якого
ніякі
викрути
е
тй Яроша вдруге після його
лись коло товариського дому при Joiner St., напершу годину, і звідтам разом гусаком
погодитися з... (предсідник не.
першої
відмови, підсудний
н е змінять, що „чад" значить тися?
дозволив
йому
далі
говоривиїдемо точно в годині 2-гІЙ пополудні на призначене місце.
якраз те, що „угар". По укравідповів, що до Яроша зверти).
Осудив свої зізнання зі
147
Комітет.
ВІДКОЛИ ЦЕ?
їнськи „чад", по московськи
тався тому, бо не боявся, щоб
слідства. По виході з вязниці
він
міг
зрадити
підсудного.
„угар".
Пишуть нюйорські „Щоден- з Равіча в липні 1933 р. виїхав
Крім того хотів Яроша постаВ московській мові нема ні Вісти": „В Канаді на чолі з
на вакації до Бібрки, де його
слова „чад" в українському Лобаєм повстала „опозиція" арештували. Як вийшов з аре- вити перед доконаним фак- галь не хотів Королишина до тим якнайскорше порядок, і на інші корисні народні ціли.
том. На питання предсідника цього вбивства, але про нього то в той спосіб, щоби з цього Крім того виплачувало запозначінню, а в українській мові до робітничого руху".
шту, Підгайний навязав з ним
заявив, що ОУН не практику- таки думав. Признав, що Ко- вийшла якась користь для по- моги своїм членицям. Усіх занема слова „угар" в москов
Цікаво знати: відколи стояв контакт і доручив скуповувавала так, людей змушувати до ролишин переводив пробу од- літичних вязнів.
помог
виплачено на суму
сьќому значінню. І лемки цьо- Лобай на чолі Канади? %
ти підсудному зброю. Зізнав,,
При кінці секретарка амери- $660. Бідним родинам виплароботи і ‚таким чином ставити ного вечора в терсні. Вкінці
го слова не знають. Як їх пищо належав до читальні на
підсудний заяви", що більше канських справ, пані Аннета чено $242. На український паїх перед доконаний факт.
татися, т о це значить „уґар",
ЗНАВЕЦЬ.
Богданівці, де піднайшов одну
цією
справою не займався і Кмець, -дала доклад про здо- вільон у всесвітній виставі
то вони здвигають раменами.
Предсідник відчитав дотичособу до ОУН. Притягнув теж
про вбивство дир. I. Бабія до- ровля дітей та звернули увагу $50. Для українського хору
Пані Генрієта Вимпфгаймер
Або кажуть: „Угар, унґвар `—
до ОУН Мацейка і Залізняка. иий уступ зі слідчих зізнань іідазся з пре`си.
ррдичів на те, щоби в часі ва^ міста Шікаго $35.' Для повез Ню йорќу скінчила недавно
то мадяр".
В березні 1934 р. Підгайний підсудного про те, що Ярош
кацій присвячували більше у- нян цього року $25. На ріжні
тому 100 літ свого життя.
(Далі
буде).
повідомив підсудного, що О- дійсно прийшов тоді на вул.
ваги фізичному і духовому народні ціли, меншими даткаПри тій нагоді подала вона
УКРАЇНСЬКІ КНИЖКИ НЕ
.УН рішило вбити Бачинського Осолінських, але довідався,,
станові дітей.
до публичного відома правиМОСКОВСЬКІ.
ми, $430. Д о Рідного Краю,
і доручив перевести підсудно- що Бачинський відійшов уже
Подано
теж
до
відома,
що
ла, як дожити до такого віку.
для
інвалідів вислано $285.
му цю роботу. Підгайний за- з Мигалем. Підсудний зізнав,
Пише „Свет": „Два
ѓода
незабаром членќи СУА діста- Письменниці О. Кобилянській
Треба буде питатися чолові0 иого
тому назадѓ. нар†жала „Свозізнання у слідстві
нуть відзнаки, але лише ч^ени- $ПО, для Господарської Акака, що доріс до висоти 7 стіп, боронив уживати до цього И
неправдиві і що Ярош не був
бода", что народѓ, не читаегь
вбивства
молодих
людей
і
в, що їх замовили. демії в Подєбрадах $82, для
як він це робив.
украинскихь книгь, ибо их-ь
доручив пошукати - підсудно- при вул. Осолінських.
Супроти цього завізвано всі Українського Музею в Празі
НЮ ИОРК, н . и .
не ігонимаегь'у
му собі іншого помічника. То- '`Опісля підсудний зізнавав
інші відділи, щоби теж якнай- $ЗО, на пресу „Жіночої Долі"
НАЦІОНАЛЬНА СКРОМЦе одна з чергових брехонь
ді
підсудний хотів взяти собі про свою участь у плянованім Річні збори Союзу Українок скорше прислали свої замов- $25, На сиротинець $50, для уНІСТЬ.
Америки.
„Снета". „Свобода" ні два роЯроша на такого помічника, замаху на вязнџчного комісалення.
країнських студентів $50, на
У Центральнім Парку в Ню якого теж старався притягну- ря В. Кособудзького. До цієї Річні Збори Союзу Українок
кн тому, ні колиінде не наріСтверджено, що пані Кури- Рідну Школу $80, на дівочу
кала на те, що люди не чита- Йорќу відбулось оноді фін- ти до ОУН. Одначе Ярош рі- роботи визначив підсудного Америки відбулися дня 12-го лова з Дітройт мала щастя ді- бурсу $35, вдруге на повенян
ють країнських книг. „Сво- ське національне свято, що шуче відмовився вступити до Підгайний у. травні 1934 р. червня б. р. в домівці Україн- стати ляльку з імпрези. Го $ПО. Менші датки на ріжні цібода" могла писати, що люди мало пригадати американцям ОУН, бо ставився вороже до Кособудзького мав убити у ського Демократичного Клю- ловна управа висказала свою ли $269. Разом товариство вине читають українських книг заслуги, які фіни мають су- цієї організації та осуджував її Стрийському парку, біля кри- бу, при ` 8-мій вулиці в Ч4ю подяку і признання тим від- платило за минулих 15 років
стільки, скільки, на -її думку, проти Америки.
методи. На прохання підсуд- ниці один боєвик, два інші ма- Иорку4. Предсідниця Союзу, ділам, що впродовж року суму $2,505.
вони повинніб, але це ще не
Американські газети, писані ного Ярош прирік допомогти ли обороняти відворот. З пані Анастасія Вагнер, відкри- щиро працювали. Завізвано
Нашим завданням є далі
значить, що вона нарікала. І англійською мовою, підносять йому, але слова теж не дав. дальших зізнань, виходить, І що ла збори і привитала делєга- тих члениць, що ще не поверпрацювати для нашої громади
„Свобода" ніколи, ні два роки скромність фінських бесідни- Опісля Ярош навіть зустрінув- тим боєвиком мав бути Ма- ток СУА. Були заступлені та- нули грошей за книжки, або
і для добра українського натому ні колиінде, не говори- ків на цьому святі. Скромність ся з Підгайним і згодився взя- цейко. Тоді до замаху не дій` кі відділи: з Джерзі Ситі, з самі книжки, розіслані центроду.
ла, що вони не читають тому, була в тому, що ці бесідники ти участь у вбивстві. Далі під- шло, бо Підгайний в 8 год. Бруклина, з Ионкерс, з Ню- ралею, щоб це зробили в
Параскевія` Боднарчук,
т о їх не розуміють. „Свобо- не говорили, що між моряка- судний оповідає, що Підгай веч. наказав розійтися. Замах арку, з Джемейки, з Озон найкоротшому часі.
рек. секр.
да" нераз писала, що українці ми Колюмба більшість стано- ний звів його з Мигалем у відложено на чергову неділю. Парку, з Гвайт Стону і Жіно- Після закриття зїзду влане читають московських кни- вили фіни, що фіни були в А- справі вбивства Бачинського, Мигаль повідомив, що Косо- ча Громада, Жіноча Поміч і штовано для делегаток мале
жок, але це вона вважала за мериці вже до Колюмба, бо а два дні перед намаганим будзький є на кінних перего- Демократичний Ќлюб з Ню приняття, де в свобідній приЯК МИ ПОМАГАЄМО ПОТЕРнормальне, бо вони москов- ще приїхали сюди з першим убивством приніс два ножі нах. Гасло до замаху мав дати Йорќу.
ятельській
атмосфері
далі
ських книжок не розуміють.
відкривцем Америки, Ериксо- підсудному і два револьвери. Підгайний. На питання предПІЛИМ ВІД ПОВЕНИ.
дискусії над
Пані Вагнер зясувала при- продовжувано
ном, що властиво був фіном, і Підсудний переконався на ко- сідника підсудний з'аявив, що сутнім користи, які вийшли ріжними
біжучими громадтаке інше. Так, кажуть газети, ті, що ножі не були затроєні. ходив тому до ` Стрийського для СУА з поїздки організа- ськими справами. Протоколи
ПАСЕИК, Н. ДЖ.
„СВОБОДА" І „СВЄТ".
говорять
бесідники ріжних У Великодню суботу підсуд- парку, бо замах мали викона- торки СУА, пані Рибакової, а Зїзду вишлеться усім відділам.
На Рідну Школу.
„Свобода" писала, що лю- іміѓрантських груп, розпові- ний пішов до Яроша, але цей ти боевики з його трійки і він
За головну управу СУА:
Відділ ОДВУ. ч. 18 переслав
ди не читають досить україн- даючи про заслуги своєї нації став викручуватися і тому під- хотів бути посередником між також подякувала всім віддіАннета Л. Кмець.
лам і особам, що гостинно
до Обєднання $З, які зложив
ських книжок. Газети амери для Америки.
судний взяв собі за помічни- Підгайним і боєвиками. Одна- приняли п. Рибакову й ішли
у відділі Назарій Гориќ на
капців, французів, німців і інЯк звичайно, американські ка Королишина. Опісля під че і тим разом не дійшло до назустріч у її роботі.
Рідну Школу.
ших народів, теж часто пигазети англійською мовою за- суний описав, як він стрінув замаху, хоч була — каже підПані
Дембицька,
секретарка
ЦІІКАҐО,
ІЛЛ.
М. ФІль, секр.
шуть своїм читачам, що вони
бувають, що цю звичку заве- Бачинського на Ринку з Мига- судний — ідеальна нагода, бо СУА, прочитала звіт з піво
не читають досить своїх книЗ діяльності! „Товариства
ли між імігрантів ніхто інший, лем, який попрощався з Ба Кособудзький ввійшов до ре- річних зборів, що відбулися в
жок, одначе з цього ще не виТОНТОН,
МАСС.
чинським
скоріше,
ніж
перед
сторану
на площі Східніх лютім б. р. По прочитанню
Українських Жінок".
тільки якраз імігранти анґльоходить, що вони цим хочуть
9
год.
вечором,
як
було
умовНа
повенян
і
Музей.
Торгів,
де
був
паркан
і
діри.
саксонської раси, які привикпротоколів почалася диску- В неділю, 3-го травня, запосказати, що читачі тому не
Відділ
ОДВУ
ч.
40 переслав
ли так говорити про Америку, лене. З Ринку підсудний встиг
(Тут
предсідник наказав сія над діяльністю управи могове
товариство
Українчитають книжок, що їх не рогейби то вони Америку не зайти на вул. Декерта ч. 14, де розсадити окремо Мигаля від СУА. Порушувано справу по ських Жінок у і і і і к а г о святќу до Обєднання $10, призначузуміють.
тільки відкрили, але й приду- мешкав Бачинський, на 2 хви- Підгайного, бо, сидячи разом, венян. Предсідниця пояснила, вало 15-літню річницю свого ючи по $5 на потерпілих від
Правда, є деякі газети, колини перед його приходом.
мали.
оба порозумівались і сміяли- що справа помочі повенянам існування. З цеї нагоди влаш повени та на Музей Визвольтрі не читання книг уважають
Там запитався Бачинського за
ноі Боротьби
в Празі,
г
г
ся).
Підгайний наказав тоді виринула нагло, тому управа товано святочнуJ вечерю,
з від-;
_
г
за добру річ. „Свет" може соодну
людину,
а
одержавши
'
В.
Оліяр,
рек. секр.
ТРЕБА ТРИМАТИ ЯЗИК
відійти
підсудному
до
хати,
не
могла
в
тій
ціли
сќликуваповілною
програмою,
в
якій
бі пѓисати, що люди читають
негативну відповідь, зранив
НА ПРИПОНІ.
бо Кособудзький запримітив ти якогось ширшого зїзду, а бли концертові точки, а такнижок забагато. На те ця ґайого ножем у праву руку, оуже підсудного, якого знав з мусіла керуватися своїм вла- кож ріжні промови. Цю вечеТРЕНТОН, Н. ДЖ.
зета і називається іронічно
Отже як треба здержувати пісдя зранив ще два рази. Одйого побуту у вязниці. Під- сним розсудком і рішенням,
рю відкрила і дальше її переНа ріжні ` ціли.
„Свєт".
свій язик, то треба його здер- наче Бачинський став утікати.
водила члениця товариства,
„Свобода" ще далі думає, жувати всім народам, що за- Підсудний хотів стрілити до судний додав, що боєвики з ням.
Переслали до Обєднання
його боївки, Мацейко, ЗалізСкарбничка
пані П. Ко- пані,
Катерина Доманьчук. такі жертви: Катерина Накот о не тільки її читачі, але й жили в Америці.
нього, але Бачинський упав у
няк
і
Королишин,
мали
тоді
з
стецька
здала
звіт
зі своєї ді- Вступне слово# і привіт виго- нечна $2, а то по $1 на Рідну
читачі
всіх Газет читають
Адже відома анекдота про тій хвилині. Підсудному стало собою по дві гранати, які маяльности. Звіт був ясний, до лосила пані П. Боднарчук. Го- Школу і інвалідів; а Павло
книжки замало.
заслуги чехів коло відкриття жаль Бачинського і вернувся. ли вжити підчас погоні.
ќладний і вдоволяючий. Пані товний реферат
виголосила Стадник $11 на Музей ВизвольКоролишин
теж
почав
утікаАмерики чейже не до самих
К.
Кедровська
в
імені
контпані
К.Доманьчук,
молодша. ної Боротьби.
Після
того
Підгайний
накаДЕ МАРЦІН, А Д Е МАРЦІ- чехів відноситься. В ній мож- ти. По цім невдалім замаху
рольної комісії заявила, що Дальше в програму входили
зав
ще
раз
зійтися
на
площу
НЕК?
о
підсудни'й
передав
зброю
на замісць чеха поставити анґконтроля знайшла все в пов- привіти від ріжних товариств.
і
Підгайний
врешті
заявив,
що
Підгайному
в
год.
9.45
вечо„Свєт" закидўе „Свободі", лійця й анекдота буде мати
ФІЛАДЕЛЬФІЯ,.ПА. .
Програма випала вдоволяючо
з убивством Косо- ному порядку.
ром та оповів йому про хід справа
що вона ходить учитися мови теж основу в. дійсности, як
На
Музей Визвольно!
і
накінець
пані
А.
Стен
подяГоловна організатррка пані
замаху. На питання предсід- будзького вже неактуальна.
в поляків, чи позичати слів кожда анекдота повинна мати.
Боротьби.
кувала
присутнім
за
участь.
Рибакова
здала
звіт
зі
своєї
Підсудний
зізнав,
що
не
знає,
Кажуть, як Колюмб добився ника зізнав, що у слідстві зівід поляків.
За 15 літ свого існування
Просв. єпископ Константин
яка була . роля Мацейка v організаційної поїздки. Вона
Знав
про
Яроша
тому,
що
сиІ зараз потім своїм читачам, нарешті до суходолу Амери- дів у карцері без верхнього Варшаві.
підкреслила вагу відчитів, що згадане товариство проявляло Богачевський приняв у себе п.
доказує, що він нічого не ки, він висів на беріг і сказав: одягу і потверджував те, що
активну участь у місті Шіка Евѓена Вирового,
делегата
По короткій перерві підсуд освідомлюють українську жінмає з поляками^ спільного в „Ах, Богу дякувати! Ми вже йому підсували. Про Королиґо. Воно брало участь у на- Музею Визвольної Боротьби і
ку
в
ріжних
суспільних
спраний зізнавав ще про вбивство
Цей спосіб,
що наводить відкрили новий край!"
шина не хотів говорити, бо дир. І. Бабія. Приказ до вбив- вах і помагають їй знайти се- родніх вічах, протестах, по- зложив від себе на Музей дар
З корчів виходить чех і кри- міркував, що Ярош скоріше
польську приповідку: „Учил
ходах та всяких народніх свя- в сумі $100. Розпитавшись про
ства дир. Бабія приніс підсуд- бе та приноровитись до амечить: „Ого, а я тут уже давно. викрутиться тому, що був неМарцін Марцінка".
тах; брало участь у двох жіно- Музей і його розвиток, владириканських
обставин.
Подала
Ному Мигаль. Дир. Бабія мали
чих виставах, як теж у все- ка обіцяв поперти цю справу.
Отже тепер уже знаємо, де
винний.
вбити при вул. св. Петра. Під- також, що впродовж цього
світній виставі в Шікаго; зай- Жертву переслано до Музею
є Марцін і де є Марцінек.
року
централя
СУА
приняла
На питання
прокуратора, судний мав підчас погоні за
УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ ПІСНІ, чому
малося збірками на повенян і через Обєднання.
два
нові
відділи:
один
в
Акроне подав видуманого на- вбивником унешкідливити ітоякі опрацював і видав
„РУССКІИ" ЯЗИК „СВЄТА".
ні,
Огайо,
а
другий
в
Філязвища нпр. Мацейка, лідсуд- ліційного агента, який $одив
М. О. ГАИВОРОНСЬКИИ
ний% відповів, що про Мацей- за дир. Бабієм і здоганяв би дельфії, Па.
Мнмоходом можна би спина мішаний х о р :
ка не згадував тому, бо думав, вбивника. По огляненні теренў - Секретарка пані Дембицька
татися Марціна г , зі „Свєту", 1. Живи, Україно.
що він теж арештований. На підсудний рішив, щоб справ- відчитала листа від Союзу У
ОБХОДИТИМЕ 27-ЛІТНУ РІЧНИЦЮ СВОГО ІСНУВАННЯ
звідкіля BJH, узявшися „что- 2. Невістонька, пісня з Полісся.
3.
Вербож
моя,
пісня
з
Полісся.
каті, і ќакать по русеќл", взЬв 4. Одкаль соненько сходило, пісня питання обор, д-ра Горбового ник стріляв до дир. Бабія у країноќ Канади. В тім листі
підсудний відповів, t що міг брамі, опісля утікав подвірям просять вислати делегатку на
з Лемківшинн.
слово „нар-вкать".
ЮВИЛЕИНЕ БОГОСЛУЖЕННЯ ВІДБУДЕТЬСЯ В
застрілити за і городами. Тому, що Коро- їх десятьлітній конгрес. РішенВ словарах московської мо 5. Моя мила, пісня з Лемківшинн. Бачинського
11 ГОДИНІ РАНО.
ня
в
цій
справі
на
короткий
першим
разом,
бо
був
близьлишин
і
Залізняк
були
вже
Повитих
5
пісень
продаємо
ви цього слова нема. МоскалеА ввечері, громада уряджує
за $1.00.
час
відложено.
ч
ко
нього
і
подав
опис
одіння,
вживані,
підсудний
запроггог
ві воно може хіба пригадати 6. Коляда, Гуцульське Різдво.
В Е Ч Е Р У 'ПОЛУЧЕНУ З
Чл'ени з Нюарку піднесли
в якому був сам убраний і нував нових людей і звів їх з
Два слова: „на реках", себто 7. Пльис, Гуцульське Різдво.
прохання
до
щентральної
у8.
Кругльик,
Гуцульське
Різдво.
Мигалем.
Одначе
йому
вони
Королишин
критичної
суботи.
цна ріках". „Словар україн- 9. Щедрівка, Гуцульське Різдво. .
На питання обор, д-ра В. не подобались і кінець кінців іправи, щоб запрошувати їх
ської мови" під ред. Бориса
Повнщі 4 пісні продаємо
Старосольського
лідсуднийзі- треба було- вжити до цього частіше на наради. їх вписано У ЦЕРКОВНІЙ ГАЛИ,
49 BEACON, ST., NEWARK, N. J.
Грінчснка подає,' що „наріказа $ЇЛО.
знавав,
що
у
слідстві
говорив вбивства Королишина і Заліз- до дорадчого комітету.
В тім святі бере участь ЄвангельськБ Церква з пастором
ти", значить по московськи Всі повиті пісні можна одержати
Над справою стільця від у- В. Купчинським з Ню Йорќу. На концерті виступлять: Марія
в книгарні „Свободи". Висилаємо про Яроша тому, бо прийшла няка. Підсудний додав, шо та..горєвать", „сетовать".
тільки по одержанню належитости. йому скоріше на язик така кого приказу оба ці боєвики країнських політичних вязнів, Бодруґ, відома українська оперова співачка; І. Бидл, соліст
Чому „Свет" не вжив котронайбільшої церкви в Торонто і хор під проводом Ю. Кириг
думка. Далі лідсудний - оповів не дістали. Додав, що особи; що знаходиться в посіданні ченка. Бесідниками вечора будуть проп. В. Купчинський ї
" S V O B O D А"
о з цих слів 'у своїй статті?
другому.які
оглядали
терен,
не
знали
централі
ОУА,
розвелася
дипрсп. А. Куман.
147
Тому, що і його „русскі" чи- 81-88 GRAND ST., P. О. BOX 846 про свою участь у
ллянованому замаху на Ба- навіщо його оглядають. Ми- скусія. Вирішено зробити з
Початок о ѓод. 5:30. Вступ: 40 і 20 центів. Всіх витаємо,
тачі цих щиро московських
JERSEY CITY, N. J.

28 ШІПШІІ НІШ

ЧЕРВНЯ 1936

Я УКРАЇНСЬКОГО ЖИТТЯ
І АМЕРИЦІ.

УКРАЇНСЬКА ПРЕСВИТЕРСЬКА НЕРЌВА В НЮАРКУ
У НЕДІЛЮ, ДНЯ 28-ГО ЧЕРВНЯ 1936 РОКУ

Є Ѓ КОНЦЕРТОМ

__
СВ^БОДА^ ЧЕТВЕР, 25-го ЧЕРВНЯ
1936.
ЧЕР1
' :У
-яи

АВСТРАЛІЯ ВЧОРА Й СЬОГОДНІ
у

1 ІН

м

Ч. 147

НЕЗВИЧАЙНА ОФЕРТА „СВОБОДИ"

МІ'1 ПЛІ о іі {и і ђ ' П'І`ЦІ

у Є чимало людських рас ї'ли візьмемо під увагу, щ о
загалом мало відомих, a-j австралійські туземці не
бо й зовсім невідомих, а потребували вести такої
д о таких належить і пер-; завзятої боротьби за існув к н е на'селення -Айс†р`алії.! в`ання "в 1 `минулиќ часах,
Можлиѓве, `тб це' було на- `` нпр. проти небезпе`чних^ і
(імдком 1 ( їх 1 мйі^лк^бности;!дтсих звірійЃ йќ б а г а т о
австралійське первісне на- ріжних європейських рас
селення втікало все в гли- Крім того не мали перед
бйну краю перед білими собою ніякої могутньої
завойовниками. Щ о п р а в - раси, проти якої мусіли
ДЬ, маориси, зулюси та би боротися.
Не маловажне теж, що
червоні індіяни завзято
боролися перед білими та в Австралії не було звііїйвоювали собі бодай те рів, які вдалося би прип'раво, що можуть свобід- свогти, а це т а к о ж важне
но` й далі жити у своїй у розвитку рас. Підсоння
країні, зате австралійські та інші обставини, що
мурини попросту покида- сприяли кочівничому житли свою землю та спокій- тю перешкоджували розно оставляли її завойов- виткові б у д і в є л ь н ого
никам...
знання. Все, щ о австраКоли не брати під ува- лійський уроженець зумів
Твори
Писання
Українська
гу малої скількости ту- створити для своєї обоТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Б. ЛЕПКОГО
ЕНЦИКЛЬОПЕДІЯ
земців, усе первісне насе- рони перед вітром і сонлення Австралії (хіба мо- цем, було „мія-мія", же крім деяких частин за- шатро із галуззя
Ще цікавіше згадати,
хідньої, північної та сеДІСТАНЕТЕ ДАРОМ, ЯК ПРИЄДНАЄТЕ 2S ЦІЛОРІЧНИХ ПЕРЕДПЛАТНИКІВ „СВОБОДИ"
редущої Австралії і Ќвінс- щ о австралійські уроженлянДу) зникло зовсім. За- ці ніколи не займались уХТО ДІСТАНЕ 15 ЦІЛОРІЧНИХ ПЕРЕДПЛАТНИКІВ, ОДЕРЖИТЬ ДАРОМ J1R ял
галОм є їх може ще ко- правою поля. Це тому,
5 ТОМІВ ШЕВЧЕНКОВИХ ТВОРІВ ВАРТОСТИ
ло 70,000 до 80,000 душ. що природа давала їм подостатком
поживи,
плоТасманські мурини, що є
ХТО ДІСТАНЕ 10 ЦІЛОРІЧНИХ ПЕРЕДПЛАТНИКІВ, ОДЕРЖИТЬ ДАРОМ
ще примітивниішою ра- дів і овочів, якими живи2 ТОМИ ПИСАННЯ БОГДАНА ЛЕПКОГО і 1 ТОМ ПРИЧЕПИ, повість $7
ф
сою ніж інші туземці, лися первісні мешканці
І. Н. Левицького, ВАРТОСТИ
і
пропали з лиця землі най- Австралії перед приходом
скорше. Тепер австралій-І білих людей.
Уроженці
ХТО ДІСТАНЕ 5 ЦІЛОРІЧНИХ ПЕРЕДЛАТНИКІВ, ОДЕРЖИТЬ ДАРОМ J0 КП
-РШИН І НИЗИН ІВАНА ФРАНКА, ВАРТОСТИ
^
ніколи
не
доглупалися,
КНИЖКУ З ВЕРШИН
ська влада старається перешкодити дальшому ви- щ о б и насіння трав можна
ПОВНА РІЧНА ПЕРЕДПЛАТА В СУМІ $6.00 ЗА КОЖНОГО ПРИЄДНАНОмиранню решти первісно- посіяти на те, щ о б дістаГО
ПЕРЕДПЛАТНИКА
МАЄ БУТИ ПРИСЛАНА ДО АДМІНІСТРАЦІЇ „СВОБОДИ"
го Населення Австралії, та ти жниво. Вони вірили,
ДО КІНЦЯ ЛИПНЯ Ц. Р.
що
трава
росте
наслідком
це мабуть уже не вдастьчарів.
" і
,#і
ся.
Австралійський урожеOh
Донедавна первісне населення Австралії вважа- нець справжній мистець у
ли духово `і фізично гір- риболовлі. Для риболовш ими
представниками лі видумав він ріжні прилюдської раси, та тепер чандали, сіти, саки й ін- ційні видатки. Австралія ли раз на 2 або 3 тижні,
морі, а літаки перестеріця думка — хоч запізно ше. Австралійські урожен- має простору
3,000,000 тепер дістають її 2—3 ра- гають їх про небезпеку,
ці
ріжняться
між
собою
— змінилася.
А саме
квадратових миль, а все- зи тижнево. Крім того себто, що надпливають
ствердили, що австралій- звичаями і мовою, що тво- го лише сім міліонів меш- поселенці скорочують сорекіни. Великий міст над
рять
окремішні
племена,
ський мурин, коли від диканців.
Підсоння дуже бі сќуку радієм.
заливом це найбільший
тинства зростав серед бі- одначе ніодно з них не є здорове. Тому процент
однолуковий міст у світі,
воївниче.
Приходить,
що-,
Австралійці
л
ю
б
л
я'
т
ь
лих — може таксамо, як і
смертности найменший з с п о р т ; крікет, футбол, а будували його пять літ
правда
до
боїв,
та
це
хіба
білий; скоро присвоїти
усього світа. Австралія
і коштував 10 міліонів
собі всяке звання та здо- за нарушення якогось об- це країна найбільшого в теніс (Крофорд одні з
фунтів стерлінгів.
ряду
даного
племени,
нпр.
найкращих
ситківкарів
бутки цивілізації.
при нагоді вінчання. Ко- світі плекання овець, по- ѓтенісі світа), плавання,
Р. Б. Дейвісон із Овк- ли й доходило до поваж- над сто міліонів штук.
Загнався.
веслування, летунство і т.
ленду (Нова
Зеляндія) ної війни, то вона кінчаДо
банкира
Калмановича
Навчання в Австралії А.
згадує в лондонській „Ди лася (і зачиналася) двоприходить
якийсь
жидок і кабезплатне.
Можна теж
Емпайр Рівю", що знав боєм.
Канбера столиця союзу жс:
учитися даром мов, ма- австралійських
австралійського
муринастейтів,
Останніми часами мі- лярства, домашнього го- це зо'всім нове місто, бо — Капулькін естем. Капультуземця, щ о зовсім пракіи з Топоруф ад Яворови.
вильно говорив по ан- сіонарі твердять, що ав- сподарства.
побудували його
тому В минулий тиждень в нас вистралійський
уроженець
глійськи та дуже інтеліАвстралія має знамени- всього кілька літ.
бухли вогонь і ціле містий
ґентно висловлював свої має змисл і для хлібороб- ті автомобільні
шляхи,
Австралійські міста бу- потребував згоріти. Мене виства
й
інших
річей,
думки. Туземці, на його
коли йому дану справу тому має понад півтора дованд радше на амери- слали, щоб я збирати на відміліона авт.
Останніми канський, ніж на анѓлій- будова. Маю надіє, що ви,
думку, дуже радо плека ,
об
е
роками розвинулося знач- ський спосіб: видно бага- коханий Калмановіч, тиж на
ють клясичну музику т а ^це
Рлюди.добрячі,
пояснити. Загалом
з велино й летунство. Багато то хмародерів, а товарові погорільцуф щось дасте...
дуже легко виучують 11, к и м
а інших зпоміж них л ю б змислом для гумору багатих австралійців має доми велитенські. Сідні — Дуже' добре, але відки я
лять механіку та матема- т а
власні літаки. Ще не ба- (Sidney) можна вважати могли знати, чи той, що ти
гато літ тому поселенці найкраще положеною сто- потребував оповісти, є правтику.
Австралія ділиться те- жили „авт бек" — себто лицею з усіх столиць світа- ди і чи ти не звичайного оНе лише для народознавців, а для кожного ці- пер на шість стеитів, а оставались позаду. Можна над таким гарним заливом, пришку й ошусту? Якісь тткаве, як то можливе, що!кожний з них має свій було їхати цілими днями що сміло можна порівна- пір, якісь уповажнєнг має?
люди з такою вродженою:власний уряд, а всі стей- возом або автом і не стрі- ти її з Н'еаполем або Ріо — Уповажнєні? Жиби пан
інтелігенцією живуть так ти залежні від союзного нути ніякого сліду люди- де Джанейром. Довкола таке дорови було, що мав,
примітивно. На це питан- уряду.
Тому' Австралія ни, ніякого села ні оселі. Сіднею є чудові пляжі, але згоріло, як той вогонь
купаються
у був!...
ня можна в'ідповісти, ко- має величезні адміністра- Поселенці почту дістава- мешканці

ХОЧЕТЕ МАТИ 3. ТОМИ УКРАЇНСЬКО! ЕНЦИКЛђОПЕДІЇ ВАРТОСТИ $ЗО?

НІ

a?

ій

is

S UО ВО D А
81-83 Grand St., (лавохмв), Jersey City, N. J.

БЛИЗНЯТА

ЗІ

ЧУДИ ПАРИЗЬКОЇ Ш Ш ЗБОРИ ВІДДІЛІВ У. Н. иОгііЗ)І

у mm с і

ШІКАҐО, ІЛЛ. Бр. св. О. Николпа
від. ІОЬ, повідомляє місцевих і поза-

На світовій виставі, що від- . МІСДСВИХ ЧДСНІВ, ЩО МІСЯЧНІ з б о і ) н
відбудуться 28. червня, в голині 12будеться в 1937 році в Пари- тій
вполудне, в гали церковній піш
жі, найбільшою антракцією ОкдеП і Райс чул. Обовязком vch
членів
є на ці збори прийти. Довгубуде планетарій, що його про^ ючі члени
мають вирівняти спої (іі .
думав і спорядив віденський легдостн, бо в противнім разі бўдуть суспендовані. Ті члени, щ 0 бўгеольоґ проф. Рацер.
ли суспендовані минулого місяця, як
Цей планетарій ріжниться не зголосяться до уряду і -не залл`абудуть внчеркнеиі. Челнн у
від усіх дотеперішніх тим, ЩО тять.
Н. Союза, приєднуйте нових членів
До
У.
Н. Союза і Братства. — м, ( .
глядач матиме перед собою
секр.
цілий космічний уклад у руху кола Ґуль, предс; Іван Дацькіи,146.S-')
й у його ріжних фазах.
ТРЕНТОН. М. ДЖ. То%. Вільні КоГльоб, що уявлятиме нашу закн, від. 116, повідомляє місцевих
і позамісиевнх членів, що піврічні
землю, матиме в промірі 13 збори
відб'удуться в неділю, 28-го
метрів. Його освітлюватиме червня, я годині 2 3 0 пополудні. Ма.
важні справи до полагодження,
штучне сонце в день, а штуч- емо
?ому прнявність всіх членів конечна.
ний місяць у ночі.
Контрольна комісія здасть справозза 6 місяців. Довгуючі члени
При ' помочі окремих тех- дання
хай внрівнають свій довг, бо н про.
нічних удосконалень будуть тивнім раз ібудуть суспендовані. І'...
впишіть свої діти до Союза,
зображені затьми місяця й днчі,
зробите патріотичне діло не словом,
сонця. Крім цього паризький а ділом покажемо, т о ми дійсно иьчпланетарій матиме ще окремі нуємо Батька Союза і його ідею.
до праці всі, як один. Зборіі
відділи. В одному з них буде Тому
відбудуться в українській га.ін. is
зображена історія земської Вудланд вул. — М. Думанський, пр.;
Иоснф
ПііслаиськиП,
кас; Павло
кулі і П ріжні епохи (епоха Стадник,секр.
формації землі, рістні, звірні
й т. д.). В поодино'ких салях
зображена буде плястично
історія людства, починаючи
;від життя печерних людей, че
ПОШУКУЮ ЖІНКИ у віці під 35
рез добу бронзу аж до сучас до 45 літ, д о заряду дому. Може
бути
самітна або вдова з одною
ної цивілізації.
дитиною. Я самітний, маю одного
Атракцією цього відділу бў енна, що вже покінчив 14 рік і ходе „саля майбутности", де при днть до Гайскул. Платня згідно t
умовою. Мусить бути чесна. Зѓоло,
помочі поодиноких образів шення прошу слати до:
М7-5п
зображена буде візія вигля
D. Н О В Е R,
ду міст, сіл і способу життя 7 2 North 7th St., Brooklyn, N. Y.
у 3000-му році. Та найбільшою
до вннайму КІМНАТИ для
сензацією вистави буде т. зв. тихМАЮ
людей, що хочуть виїхати Н!
гльобетарій, галя, де містити- літні вакації. Місце гарне і є де ќу.
натнсь. Хтоб хотів бути на моїх харметься космос.
чах також прийму. По інформації нііВеликанське піддашшя
шіть на адресу:
147,Н8-49-5о
WILLIAM TURSKJ,
проміром 67 метрів уявлятиCHESTERFIELD, CONN.
ме собою космічний простір
У нутрі цього піддашшя з сеП Р О Д А Ю С В О Ю ПАЙКУ
редини звисатиме свобідно
в старім краю, село Дороѓга, поземська куля проміру 10 ме- віт Станіславів. Хтоб хотів ќупиті)
трів. З кабіни стратосферич хай голоснться на цю адресѓ:
PETER FUTERKO,
ного бальону, що кружлятиме
130 So. Main St.,
над цею землею, буде можна
Cnttteton on Hudson, N. Y.
оглядати кружляючу, освітле147, 148
ну сонцем земську, кулю.
Місяць і інші планети кружД-Р ЮРІЙ ДНДРЕЙК0
ляють у просторі, а бальон
УКРАЇНСЬКИЙ
ЛІКАР,
свобідно підноситься то нижХІРУРГ 1 АКУШЕР
че то вище, кружляє довкола
321 Е. 18th STREET,
гльобу, виминає іюнце і приbetween let, and 2nd Avenues,
бирає щораз то інше поло
NEW YORK, N Y .
ження, з якого можна буде
Tel. GRAMERCY 5-2410.
обсервувати уклад небесних
Урядові години: рано від 10 до
тіл у такому стані, як він у
12. ввсчір від 6 до 8, а в неділі
дійсності виглядає, цебто в
рано від 10 до 12.
його космічній динаміці.

ДРІБНІ ОГОЛОШЕННЯ

Ходить добре.
І П і р л и ВИШЛЕМО кожному зрлПрнїзжнй: Слухайте, ваш
зок (sample) Карпатськоратушевий годинник зле хо ѓо Чаю з найліпшого гірського зілля,
дить, треба його нарегулюва- на недомагання жолудка, кишок, печінкн і нирок. Пришліть свій і Ваших
ти.
Тутешній: Навіщо? В нас у знакомих адрес до
UKRAINIAN BAZAAR,
місті кожний знає, шо як го- 97 Avenue
A,
New York, N. Y.
динник п'оказує четверту, а
видзвонює шесту, то в дій- НЕПРИЯТЕЛЬ РЕВМАТИЗМУ
- Біль в руках, ногах,
сності є третя.
крижах, зимно в ногах, а
о
поза шкірою як би муравлі лазили. Ті недуги
Дарунок.
уступають по у ж и т т ю
— Хочу купити дарунок для
"SORKO". Слоїк коштує
і $4.00. Належнтість висиодного свойого знайомого,
лайте разом з замовленщо пише вірші, та не знаю,
ням на адресу:
120що булоб найбільше відпоСН. LOZINSKJ, Dept. S,
232S N. Mulligan Avenue,
відне.
Chicago, HI.
— Найкраще купіть кіш на
папери.
ПЕТРО ЯРЕМА
УКРАЇНСЬКИЙ ПОГРЕБНИК

ТАРЗАНА.

1
ЗАНИМАЄСЬ ПОХОРОНАМИ
В BRONX, BROOKLYN. NEW
YORK І ОКОЛИЦЯХ

129 E. 7th STREET,
NEW YORK, N. Y.
Tel. Orchard

4-2588

BRANCH OFFICE A CHAPEL:
707 PROSPECT AVENUE
(cor. E. 1S5 St.), BRONX, N.Y.
Tel. Ludlow 4-2568.

ѓсі

Страшний рев льва нагадав
хлопцям про те, що вони пооггадуть у нетрах від звірів, колиб хотіли серед ночі втікати
з свойого полону. І,Я не думаю, що ми маємо найменшу
можливість якось звідси вирватися", заговорив Дік. .‚Та
проте я волів би кинутись у
нетри, ніж очікувати тут бездільно смерти, тйк як отсей
Буляля і Юкунда".

„Наскільки я міг зрозуміти
з розтріпаної балаканини Булялі, канібали підготовлюють
нас на якесь' велике свято",
промовив "Док. Хлопці поволі привикали до цеї думки. Та
вони мабуть були би зжахнулись, якби були знали, що це
„свято" мало бути получене
зі зловленням Тарзана і його
плямованою смертю.

Хлопці повстали на ноги,
їх сон зовсім покинув. Вони
вешталися сюди і туди, щоб
якось розігрітись. Бо ніч була
холодна. Скоро вони розбудили теж і двох товаришів недолі. Коли Дік їм сказав, що
вони померзли, чорні розсміялися. Для них це було зовсім природне, що ніч мусить
бути 'холодна. Вони так звикли до^ того, що не відчували
холоду.

Вкінці тропічне сонце почало ггідниматись і почало скоро
знов огрівати землю й' холодну колибу. Враз з теплом обі гріла серця хлопців нова надія. Вони почули великий голод, АлЄ нічого не було довкруги, бо два чорні змели все
до останку. За хвилю ввійшли
до колиби два чорні воїни й
заявили їм, що ватажок хоче
їх усіх бачити.

Еманшшація.
Адвокат C. зустрічає свої)
товариша перед рестораном у
полуднє.
m
— А ти куди?
— На обід.
— У ресторані?
— Так. Моя жінка має нині
в радіо відчит на тему „Як
зробити чоловікові приємне
подружнє життя" і вже„тижДень нб має часу варити обіду.
Запрошення.
— Чи маєш охоту повечернти сьогодні в'моїм товаристві?
— Дуже радо!
— В такім разі, скажім у
годині 8-мій вечором у тебе.

Sign up to vote on this title
UsefulNot useful