ТРИ ЦЕНТИ. РІК XUV.

Ч. 1Й5. Дхе#й СнтІЌДЩн #?ішня,:'5й^5р серпня Щ
` -я#

УРЯД ДОПОМАГАЄ ЖЕРТВАМ ПОСУШ

— и — — ц . пиіцчлі.

#о,
"Ўі

'

HM-JU.' ' И

ЯЛАОІЩ СКЛЕПУ
ШШ
НА ВІСТКУ ЛРО
СМЕР?І.
СЦрГСІ №№Мюиорський ' `посадник 'Ля
Г`ЛЃІД ПАРК (НюИорк). г —ТІрезиденгЃуЗв^
v-.
v
ІЩМАІ`
'. ; Гвардія
і?а
комісар
шарќів
Мовідбх-н довші наради з урядн'иками ріжних департа'-'

Ш вис†дди,

9

Ш . нІівд^еу dity, N . џ% Friday, August 'І№, Ш 0 .
assm

ЧЕХОСЛОВАЦЬКІ Т}ЛЩАЗИГ

УННІЖ OEHffg
їм

СУД ш ЗІНОВІЄВОМ І ш н е в о м

jj МОСКВА, чѓ. Тут розпочався суд над.ЗіновіевЬм і Каменедом та 14 іншидш большевицьлимй"лідерами. Розправа вже першого дня виявила вементів федеральної адміністрації в справі допомо- аес згодився -виставити кош- В іЦдомні, xpjjb Ярослава,
том міста Н ю . й о р ќ у wa світо- молодий помічни% зі склепу
ликі сенза)цц. Обвинувачені відразу пригналися до
ги для околиць, що впали жертвою посухи.
вини й заявили,- лцо це во`ни спричинили -вбиття
На нарадах постановлено почати негайно до- вій виставі 'в 'Ню (Йорќу в 1939- Айзенберга п о ї х а ѓ ровером до
Кірова, як теж вони плянували подібне вбиття Стапомогову акцію. Передовсім „Адміністрація По- тім році скляний дво-повер- Сяну купатиеь -і з невідомої
crynv Праць`` („Доблю-Пі-Ей") має вже ' в най- ховнЯ" дім, а в ньому вн5рати; причини втрпив^яв ріці. Коли ю етраадні спустошеиня. Між( ліна, Ворршілова й усіх інших високих ^ л ь ш е .ближчім часі піднести число рільничих, робіт, по- експонати, що мають йіюстру- про це довідався власник екле- іншим зазначив о. пра лат .Ста ВИІАЬКЛХ достойників, щобв владу л.еребдати для
лучених з промисловими, з 90,000 на 120,000, а мо- ватн працю ріжних департа- пу, збожеволів. 'Шеф-був дуже шек, що дві третини учсників себе. їірязндлися теж, що стояли у контакті з
же й до 150,000, як цього покаже потреба.
' ментів міського уряду. Буди- привязаний д о свого ломічни- середньої школи це комуністи. Турецьким і німецькою тайною поліцією, яка иомаЗа обчисленням цього бюра, кошти цієї акції нокЧіає буфи збудований так, ка й це була причина його Ш'ш перестерігає уряд ‚перед гали ЇМ у підготові цього неревороту. Щодо` Т-роцьбудуть виносити коло півосьма міліона долярів на щоби но .скінченню вистави трагедії..
тим, щоб вязатися 8 -больше- KOTOj то один з обвинувачених, Райнгольд, сказав,
рік. Разом усі допомогові роботи будуть` кошту- міг остатися надалі. .-.-- `
виками, тими неприлжрними що вони самі добре іне знади, що з Троцьким зро- . ч
ваш в цьому році 1 міліярд 450 міліонів долярів. ворогами-демократії
та като- fmm на випадок удалого перевороту. Владу мали
ЦЕРКОВНА ЧАША НА ДНІ
Федеральний уряд не має права від конгресу вида- 4іЄНОА№НАЛЬНИИ ГОЛОС.
йнцизму.
деребратл Зіновіев і Каменев. Годовою ҐЛУ лав
^5ТАОУ.
ти таку суму.
стдти Байкаев^ що мав^ доручення. після вдалого
- .Коли ..вірній лсщдрнськіи. Один реланин #урз#ся у сіаг Щ О МОЖЕ ЗАЗД?ЧСТЬ... ' атентату вимордувати всіх замаховців, так, щоб
РЕПУБЛИКАНСЬКА КАМПАНІЯ
пресі, яка .повторює звістк'у за ,ві в, Старім .Місті під Лежайніхто навіть не довідався,, де -було джерело замахів
італійськім' j n i c j i l ^ y ,Лєкі хто їх плямував. Всі підсудні поводяться дуже'
ІСТЕС ПАРК (Колорадо).—Губернатор Ландон. ‚австралійською, у .Сідней від РММ)М і, ffyp^yiOHH, внайшов на чеВ`вибрили
королевою краси дивне; бо нічого не заќривають і не щадять себе.
кандидат Републиканської Партії на уряд прези? крили 19-літню ‚співачку Нелі; дні церковну яадііу М інщу цер ^0-літцю Емілію
Сорелі, доиьдента Злучених Держав, виїздить у пятницю на свою Шерідан, що має феноменаль-іќодну посуду. Вивдидсюн, Щ9 ку селянина з околиці.
Проти
ІЦО ГОВОЮ4ТЬ ТРОЦЬКИЙ ІЇРО ТОЙ СУД.
W^
годосгголос
охоплює
три
чаша
належить'
до
ѓрекр-ка-і
передвиборчу кампанію. Виголосить він наперед
цього вибору ‚повстали інщі
'ГОЬШФОС ^Wopвer1я). — Лев Троцьюий, що

дів
октави
зовсім
легко.
Ще-;
ІГОЛ.
иермви
у
Старім
Місті,
я
одну політичну промову у Вест Миделсексі, Па.,
жінки, та і з здздро.сти прбили веребувае )пепер у Норвеґда, запитаний, що вид дурідан
бере
ноти,
досі
недо`
ќу
дав
.
р
юкч
ірому
обікрали.
:
своїм родиннім місті, а потім одну в 'Чотоќві та
ступні ні одному сопранові
г. нещасну королеву. Розлючене мае про той процес, відиовів: „Цілий той процес є
одну в Бофало, Н. Й.
.
#iHOUTjte) вищипало з Сорелі гумбуґ. Ці цризнання буди' вимущені ОГПУ, яка
Горло
в
.неї
нормальне.
СОБАЧІ
АРТИСіГИ.
Полковник Наќс, його товариш на кандидат-t
^Зроаи і вії та обтяли їй коси. лостдвила їм дві умови: або зізнавати так, як це
ській .лісті Републиканської Партії, виголосив проЛродуиеліи фільми дійшли Дівчина зі страху занедужала ОҐПУ хоче і через те дістати лекші кари, або приЗ КУЖЮ В СЕРЦІ. мову в Гейдерставні, Меліленд, де закидав президо пере'конання.' щ о ііубдчка^ і тепер леіжить у .щпиталі.
няти смерть. Цей суд ставить у тінь навіть скандентові Рузвелтові, що, мовляв, страх перед „нодал з Драйфусом і підпаліом Райхстагу. `Колиб я
Світова дійна .збагдтила лі- найбільше ліо$к†ь фільмч,^
4
вим розділом" здержує нормальну відбудову. Він карське знання, даючи делн- що в^ них, виетупіють пси та
оув у Росії, я міг ^н дегкр доказати їх невинність.
ЗАХРОЩА РУЛвуНІЯ.
теж представляв теперішню адміністрацію як ши- чезну пѓрактику спеціядьно для коти. Спеціядьно собачі артиОдначе я маю копії всіх моїх листів, що я їх внсироко розвинену бюрократію.- `
хірургів. Один з віденських лі-,сти мають деликнй успіх s^ 'В останній час -перапачкува- дав у иродовж останніх `сімох літ. Я докажу, що
ќарів припадково натрапив на, ш'лім світі, особливо Д АНЃДьо- ли Wepes румунський кордон це провокатори працювали у цьому московському
МЕРЩ БЕРУТЬ ДОПОМОГУ.
краях, де .псів ду- поверх тисячі кільоґрамів оги- суді для иолітнчної иімсти.- Тих, що нині обвинуНЮ ЙОРЌ. — Розсліди над способами сусдідь- пацієнта, діо з .кулею в серпі саксонських
же люблять. В Лондоні фільми ю. Вживання опію увійшло в вачутоть, я зроблю виинимн",.
ІКИВ
21
літ.
Лікарські
насоли
ної допомоги показали, що на лістдх, людей, що
Румунії в моду, і маса людей
побирають допомогу від ‚^Адміністрації По`ступу си в Берліні подають відо-; зі славним лсом Рін-Хін-Тіном затроюе себе цією страшною
БІгМТАНт ЗАБОРОНЯЄ ЕКСПОРТ 36ІЮЇ.
мали
більший
успіх,
яќ
фільПраць", були в.ча${`$Ѓд 4-го березня, до З-го^квітня мість, що з Німеччині живе,
ртруею.
Перепачкуванндм
ошЛОНДОН — Анґлійсьќий уряд^з^борощв, своповерх .500 учасників світової, мидТретсдау`Гдрбд НІГ:-j ДНВІОЮ
цього року 17 мерців.
ю займаються' жінки з тоВарй- гм експортерам зброї й амуніції висилати названі
зіркою
екрану.
Це`
будр
іпривійни, ідо мають кулю в серці
ГЕРСТ ЗАКРИВАЄ ГАЗЕТУ ЧЕРЕЗ СТРАЙК.
Багато з них навіть про це не.чиною, що до царстда Годіву- ства, що мають, товариські продукти до Еспанії. Також відобрано всі приватні
звязки з відповідальними о- летунські легітимації, що уповноважнювали приНЮ ЙОРЌ. — Заряд газет Герста видав,заяву, знає.`Вувають випадки, що ра-; л у приходять сотні тралерів із, собами. Найгірше те, що ру- ватні особи летіти своїми літаками до Еспанії. Kbщо він припиняє видавання газети „Сіетл Лост-Ін- на в серці гоїться дуже легко. Аляски і мисливих з Канади,, мунська молодь малнує стар- либ приватний летун, що має позволення летіти до
телідженсер", проти котрої застрайкували редак- Навколо кулі .витворюються що лр№водять зі собою дцав-fj ших і щораз частіше бува- іншого"краю, полетів до Еспанії, буде за те тяжко
ційні робітники.
.. нові волокна, що мовби при- артисгів.'іТа де справа не деѓ ѓі ють випадки поширення опію покараний та позбавлений летунської легітимації.
.Газета не виходила б днів. Заряд Герстових вязували кулю па місці. По я-,ќа. Пес мусить бутя прекрасно навіть серед шкільної молоді.
ЖАХЛИВІ ВІДНОСИѓТИ В МАДРИД!.
газет каже, що підчас страйку редакторів редак- кімсь часі серцевий мяз при-,пресований, фотоѓеиічний і
МАДРИД. — Населення Мадриду вже четверцію пікетували кзрби корабельних вантажників, віз- викає до інших умовин і почи- високо інтеліг.ентний. Та дайників, лісових робітників та кілька людей газетяр- нає, нормально працювати': Ол- вджніще, мусить бути гарний. НЌІ ПРОФЕСІЇ ЗДОРОВІШІ, тий тиждень живе .під,страшною загрозою ѓороської юнії.
, .
нак лікарі ствердили, що ді- Як бачимо, лід собак вимага- ‚Одно англійське обезпечене- жанської війни. Ні одна ніч не промине там, як
Згадані юнії заперечують цей'Закид,
єт.ься так, ^соли йде чпро ліву ють у фільмі більше, ніж від ве Товариство проголосило ці- теж У сусідніх містах, Валєнції. і Барцельоні, `щоб
серцеву комору; рани в пра-. акторок, бо крім краси треба. кавў стати стику довговічно- не було масових розстрілів. Тисячі людей згинули
від скритовбивств. Багато серед них зовсім невинДЕСЯТЬ МІЛІОНІВ ДОЛЯРЮ НА ЗАСІВНУ
вій коморі бувають майже все мати- також інтелігенцію
сти, в залежности від професії
ні.
В останніх днях трошки прдекшалоу одначе заДОПОМОГУ.
0
смертельні.
,`
'
людини.' Виявляється, що найгально
вважають, що це тиша перед новою бурею.
КЛІВЛЕНД (Огайо).— Федеральний уряд виДАРИЗЬКІ ЖШКИ ЗЛВЕРТАг здоровішим заняттям Є рІЛЬ-;
значив суму 10 міліонів долярів на закупно на- СЎМЕРК СТАХАН(Ш№Ш. ЮТЬ Д О ДЩМХ А,ФРІ4- іиицшво.. Тв це ие значить, що Серед населення є переконання, що ііоян-якаеь еторона,осягне рішальну прбіду,,,мас`ові; ^розстріли
сіння на засіви для фармерів в околицях, навіщенайдовше живе дей заголоКАНОК.
приймуть .жахливі розміри; Обі' воюючі ; сторони
них посухою. '
'
. . . .
Московська „Правда 4 ! -рбПек
^джейий (рільн'ик,' але той, хто
Уряд купує насіння тепер, щоби продати його ворюе у вступній статті доте^ У Парижі дридумали чепу- у.прадля# іНаЙДОвще' жи вуть є-, страшенно себе ненавидять і ця ненависть #ўде пропо тій самій ціні на весну фермерам.
перішній стан продукції в со рУхи нову моду. Зрізавши каномї!, б.о пересічний їх бік биватися ще багато літ по закінченню неї горожанвєтському др'омислі й підкрес б(ровд, 3acTjinajo.Tb і х метале- доходить ДО іб7 літ. По еконо- ської війни.
ЗНОВ ВИПАДОК З ОМНШУСОМ. .
^АЖУТЬ, ЩО АМЕРИКА МОГЛАБ ТХ 1ЮГОДИТИ.
лює, що в цілій низці галу-І
ДЖЕРЗІ СИТІ. — На однім .омнібусі, що їздить зей не досягнено достаточних вими нитками з вузеньких стя- мах ідуть ^вднредииькі свящеЛОНДОН. — В англійських правлячих кругах
по Сентрел Евені, зіпсулося в четвер коло іДО-ТОЇ успіхів. Промисли ^.нафтовий жеулк, навізљ двітаии: деза-j ники, .-по ник католицькі- (між думають, що тільки Злучені Держави Америки MCN
^удьками
ни
.
стоцрртками.
ними мабуть гсакйж :нащі це-j
години вечором кермове коло. Шофер пробував та вугільний де виконують
гли би погодити обі воюючі сторони в Еспанії, а
задержати омнібус, але це йому .не вдалося, й віз оляну. В Донбасі й Кузбасі за- Мода дія „ віддавна відома з лрбсиУ. Найменше вдорова! то тому, що європейські краї є занадто особисто
вїхав йа тори залізниці. Пасажири ловипадали з доволилнся .першими успіхами} Африш, де дикі племена начі- Шррфесія це робНііНИКН В КО-( заанґажовані у висліді цеї боротьби, Беруч`и під
своїх сйджень. 18 з них вийшли з події з ловаак- стахановсвкогр руху і в .астан-j плкхють на .голу шкіру ‚ріжні пальнях цини і міди. ^обітг. увагу; валике завзяття обох сторін, можна думати,
ними покаліченнями. Омнібус теж ударив одного ні)с місяцях уже зазначився у- дрібнички. 'Друга .новинка: ДО ники в копальнях вугля, жи- ; що тільки щільна ізоляція Еспанії, а вслід за нею
модної сукні-з бідо-иррної пе^ руть довше, ніж ‚адвокати. До
прохожого і його тяжко 'Зранив.
.падок дродукції. В деревному ПІТИ Ж)СЯХЬ ЖІНКИ ДЄЛННЄ$НІ! си.№ високу цифру іОМЄрТНО-; брак амуніції та харчів зможуть припинити цю війлромислі також занотовано доломяні капелюхи,' складені, а ж явказують актори, -музики
ЗРІСТ ПРИХОДІВ НАСЕЛЕННЯ.
АМЕРЙКАЙКА ДАТУЄТЬСЯ ПЕРЕД СМЕРТЮ
ВАШИНГТОН. — За обчисленнями „Краєвої .незадовільні до`сягнення. Про-! як ‚шахівниця .біло-чррнимн архі.текти і журналісти. ІДодоі
ТАНЦЕМ.
Ради Промислової Конференції", загальний дохід дукпія `легкого ‚промислу, не полями,, дід щсях ^іадає тінь ішшчинн смерти, то ріл'ьники,
`
'СЕРВЕР
(Франція).
— Еснанська міліція в Барзашокоює`
потреб
населення
усього населення Злучених Держав був у 1935-тім
на обличвд у ^ом-у самому, vOW- огородяики і.люди подібнихі
році на 4 мілйїрди долярів. вищий ніж прихід у 1934- Якість диробдених това,рів; лі, ,щр .вся рукня.`Хреп`я ЌОДИН-, фахів `умирають иайчастіще нді цельоні змусила американську` танцюристку -ФльонужденнаЃ інову деякі' мета-( ќа: лаичохк треба носити fan иедугу кишок,, священики НДі ренсію Мнлер танцювати, за $І денно на публич- тім році.
люрґічні
фабрики обмежують- товані у ріжиі ДЦВІЇГЯ та дб^ре ,аподле.к.сйр,: журналісти на ке- ному місці й своїм танцем забавляти вояків. Те саУ 1935-тім році цей прихід виносив 55 міліяр,ся до продукції ‚найпростішо- ски або мальовані. Четверта:, дуги пецінки і жрвчі.'До 'дкх ме робить міліція з іншими артистами й артисткаДів долярів.
ми. 'Козўи би хто відмовився, то ного називають
го знаряддя, а ,не дбакщ. про, йоги доричні v6yTU доетосава-.
‚ое(рдннік.' недуг -мабуть дадоі-і ^фашистом" і розстрілюють.
ЗБИРАЮТЬ НОВИЙ „ГОЛОДОВИЙ ДОХІД".
виріб більш скомплікованих ці. до рук, оща ^ігті прикра
ТРЕНТОН' (Ню Джерзі). —Кілька орґаніза- машин, які часом -передусім щують такими самими рисуй', дять журндлістів видадді.
ФРАНЦУЗЬКІ ФАШИСТИ ПОМАГАЮТЬ
цій збираються організувати новий „голодовий їЛвтрібні. Текстильний ЛЦОг, ками, m яаннохи; коди на'
ДОВСТАНЦЯМ.
А Т Р А І К І У Я В ЦИРКУ.
похід" до стейтової столиці, щоби подати урядові' мисл дбає лише яро те, аби панчосі є великий рред, дбоі
,`- ПВРАЛЬТАР.—У той час як французький1 упетицію про потребу допомоги та про потребу випродукувати
якнайбільшу крокрдидь, тоді на нігтях гар-, У йщй, 4р^ід Ва(рщдвою, ррз-, j ‚ряд Блюма тихцем домагав іЛівому геспанському ускликання, Д л я цеї ці^и0)рпАііяльної сесії стейтової, сќількісѓь метрів матіеріялЕВл но мати такий.самий `малий бив своє ( шатро мандрівний Урядові, організація ВогнистотЬ{ Бреста", йа"-чблі '
м
без ог`ляду на їхню якість, образоќ. 'Про .те. -ще-пон ^пере-^ дирк. Стращна і5урл,,,що .щала-, якої стоїть долк. Ля Роќзстарається ломогти^Щрб- і1`
Стахановський рух - ^ кіннить стачк -бути модні і .що ах міг, да ; над Варшавою, не ‚пошадн- .єю і грішми повстанцям ген. Франка. В тій н.іли ^
' ВИПРАВА ПО СРІБЛО,
НЮ ЙОРЌ. — 3 місцевого порту виїхав у се- „Правда" .— догано зорхані СЦЄ заетупвютіь деякі яижакц, ла і ходо дщрку. Вітер зірвав переговорювали в Севілі відпоручники Ля Рока зі
рсду старий, ^щогловий корабель „ДСонстелейшен", зований і тому .гіе дає належ ми вже згадували. За прикла- .полотняне шатро і 400 зидців штабом повстанців.
КАТАЛЬОНІЯ ЯРОГОЛОЩУ-Є ПОВНУ У
Щоб шукати 'ладунку срібла, що аатодйвся підчас них висдідів, .переживає кріву., дом австралійських мідіоне- дирку опинились .без захисту
І
`
САМОСТІЙНІСТЬ,
американської революційної війни .„десь .60 годин З підприємств, особливо . в рок деякі -багаті лариждаки серед .страшної зливи. Віт)ер
БДРЦЕ^ЬОНА. —j `Катадьоиський` уфяд, ЯІЙИЙ
подорожі від 'Ню Йорќу".
,
' . ` . ! Донбасі, надходять вісти про ‚спроваджують хобі канґурів. поламав щогли та дязання іі
Залога корабля має капітана, трох рфщирів та редукцію `числа стахановців. Кангури дуже боязкі і треба публика`-іпочала ,д паніці тіка- досі ще був у федерації з рештою Еспанії, олшяоце діється тому, що д про-', їх шести, на `лзндюиіку, кавіть ти.іДля деяких була це дели-: снв иовну. самостійність. чВідтслер уоі державні
22 моряків. Де саме` лежить аатодлене срібло, мо- Все
воді дтакаио`вського р у х у с т а - убирати в боксерські рукавиці, ќа циркова -агракція; `бо буря справи він буде рішати самий. Своє рішення він
ряки не кажуть,, але дають до зрозушння, що вони дули не інжиніри. лише робітщоб випадково кого,не лдари t цілковито знищила циркове поясиює тим, що горожанська війна змушує ^злознають, де, та що не сумніваються, що їм удасться никиі
; ^ли.
^снти долдо краю в одні руки.
.підприємство.
його добути.
. ` '
-.Ќі:
Ш` вбораќ ^екословйцькбї
наредньо'ї вѓѓартії зйерйув` о.
пражат Ся`ашвк `увму, iuo .`Чехословаччина
тоне я морі
`большевицької ' пропаганди
Ця пропагаяда зробила `в кіра

'

СВОБОДА, ПЯТНИЦЯ 21-годСЕРПНЯ ,1936.

` 2 ``"^- `
— — а а а ч і " ч ч і "if

eg

ЃІ

т.``

H

t"SVOBODA (LIBERTY)
комуністична організація, ррз'
. FOUNDED 1893
+
поряджае в ній `цілою `сіткою
Ukrilnlan newspaper published dally except Sundays and holldtvi
обслуш, починаючи - від обOwned by the Ukrainian National Association, inc.
at 81-83 Grand Street, Jersey City, N. J. .
слуги інформаційної і кінчаючц на постачанні - фотоґраEdited by Editorial Committee
'"
фійГ не. кажучи вже про ро^ iBntered as Second Gtss Mall Matter at the Post Office of Jersey C U y . T T
#J
1
on March 30, 1911 under the Act of March 8, 1879.
'
боту справж'ніх- шкіл . марк- ч
У
римському
орѓані
ФаиіиЬ
комуністичних
сизму,
що
регулярно
відбувапублікацій^
Accepted
for
mailing
at
special
rate
of
postage
provided
for
In
Section
11
. Коли президент Рузвелт постановляє скороти03
of thi Act of October 3, 1917, authorized July 31, 1918.
Університетської Мо- пропаганда розвивається го- ють свої вишколи тѓо' всій ти свою передвиборчу туру по західніх стейтах на стівської
лоді (Ґуф) лРома Фашиста", в ловно шійіхоц поширення' анНедавні ревеляції
,3a оголошення редакція не відповідає.
цілий тиждень, щоби в столиці краю бути в блийс- числі, присвяченому -її Олім- тифашисіявсіких гасел, з су- Франції.
„Гренґуару", -що подав точні Тед. „Свободи": BErgen Ш 7 . — і `Щд У Н. Co^fjiav ‚ЏЏПФ 4-юіб.
л
ч ^ сдичносгги з ( дрзвоєм подій в Европі, то цей піяді, що відбувалася, в. Берлі- проводомг страйків` і — що ймення, дати, цифри,ч тексти^
1
-ft3iiM
ІІІ iffia а
фШГіа показує, до #кого напруження дійшли об- ні, і що'зібрала цвіт молоді з має осрбливе значіння при ви- секретних обіжників і т. д.
К 346, JERSEY Cr^Y,,,N, J.
Адреса: "SVOBODA", Р. О.
ставини в Европі. Супроти цього набирає спеці- цілого світу, зявнлася стаття хдванні M^yiQAi і необхідности виявили, що Москва підготов
яльної ваги публична промова про стагіовище аме- під наголовком „Спільний во- оХоронята -рюдину, — шляхом ляє повстання в північній Аф
Університетська молодь поширення'; 'антиморальної ` І риці, себто в французьких фашистівськоГ молоді, очевйриканського уряду до проблеми війни й мира^ви- рог".
Італії вислала на цю Олімпія- антирелігійної пропаганди се- кольоніях. Пригадаймо собі дячки в порозумінні з компеголошена 14-го ц.- м. в Чотоќві, Ню Йорќ.
ду в Берліні 500 своїх пред- ред. бельгійського жіноцтва. одночасно участь комуністів у тентними чинниками, доказує,
Зараз на самому вступі цієї промови президент ставників, а наздогін їм злади- Незвичайно пильно перево- палестинських розрухах, У що приходить пора, коли світ На 27 держав — 16 жидівських
Рузвелт заявив,, чому він саме рішився говорити ла ще й оце 'останнє число дигься праця над утворенням крівавих заворушеннях в Іра- мусітиме поділитися на два - послів і амбасадорів.
про справу війни й мира. „Це тому", говорив він, „Фашистського Риму", напи- і підтримуванням комуністич- ‚ку, і' нарешті останні,' най- табори: фільо-комуністичний Совєтський Союз заступавперемін італійською них клі†ин по касарнях, що більш помітні — в Еспанії. і фільо-фашистівський. „Тре„що серед метушні в домашніх справах є важною саному
і німецькою мовами. У цьому дають себе вже знати в збіль- Московський уряд, що без йо- ба приймати засоби проти ють за кордоном такі ‚‚дисправою, щоб люди не поминали й важних питань, пропаґандцстичному числі вар- щеному ритмі антидисциплі- го дозволу ані один карбова- червоної небезпеки", говорить пльомати": В Англії — Маіікотрі назрівають поза їх краєм, а котрі в будучно-, то відмітити статтю Ґ. Тре- нарних учинків- в бельгійській нець не може вийти лоза ме- Тревізонне, — навіть і тоді, ськнй (Шт'айнман), Іван Михайлович, жид; Німеччина — t
сті можуть мати вплив на внутрішні обставини А- візонне, що намагається ви- армій
жі Совєтів, нараз знайшов мо- коли світова преса поширює
Суріц, Яків Захарович, жнд;
казати
необхідність
підчас
звістки
'про
нову
советську
Всі, ці організації знахо- жливість передати мадридмерики".
Олімпіяд не забувати й дяться під безпосередньою ському урядові на , допомогу конституцію, що нібито Совє- Бельгія -І- Рубінін, Евген ВоПорівнюючи далі домашні справи з міжнарод- свята
про небезпеки близьких буд- контролею Москви, І встанов- боротьби з „фашизмом" 33 ти повертаютьо# до свободи лодимирович, жид; Норвегія
німи, президент виразно заявляє, що він дивиться нів. Небезпеки ці полягають у `лення катедри .африканських міліони французьких франків, релігій, до відновлення роди- — ^кубович, Гнат Мойсеєвич,
багато більше песимістично на міжнародні справи, безперестанному й' інтенсив- мов при ленінградському уні- що нібито зібрали „добро- ни і приватної власности. Вовк^ жид; Фінляндія — Усмус, V,як на краєві. А дивиться так не тому, щоб він був ному наступі, що , його веде верситеті виявляє наміри по- вільно помїж собою" совєтські намагається вдягати на себе рик Адольфович, жид; Латвія
Братман-Бродовськ`ий, Лов
уродженим песимістом, але тому, бо бачить, що се- Москва на західню Европу. — ширити комуністичну пропа- робітники. Всім відомо, як шкіру ягняти,"ї то саме тепер, —
Борисович,
жид; Литва —
Комінтерну, пише ганду також і в бельгійських відбуваються в Совєтах „доб- коли комуністична акція поред народів розвинулися зависти, ненависти й зло- „Активність

Курський
(Брайтман),
ОлекТревізонне, розвивається згід- кольоніях.
ширюється
в
цілій
західній
ровільні". збірки. Цікаво, що і
би до самого вершка. Президент думає, що по цій но з пляном оточення націй,
Подібні системи пропаганди французькі комуністи довели Европі і в обох Амерйках. Він сандер Олексієвич, жид; Авфилі ненависти може прийти филя за мир,'і власне що уявляють з себе антитезу знаходимо ми і в Голяндії, з теж збірку на користь черво- намагається п'оказати, що ні- стрія — Льоренц, Аркаді н Іна
цьому рухові він постановив пособляти, ставши, комунізму, себто Італії,: Німеч- особливим посиленням кому- них еспанців, — але тимчасом, бй визнає великі здобутки ла- нович, жид; Італія — Штайн,
президентом Злучених Держав у 1933-тім році. Він чини, Австрії й Угорщини". НІСТИЧНОЇ ` ДІЯЛЬНОСТИ Bj' г о - як французь'кі комуністи, з тинської та англьо-саксонської Борис Єфимович, жид; Греція
Методи, що їх вживає Ко- ляндських кольоніях (в Індії), допомогою всіх антифашйт цивілізації, що' виявляються в й Альбанія — Кобецькин, Мистарався 'попирати цю'політику, настаючи на те,
мінтерн
для своєї пропаганди, де вже від 1927 року постійно стївських кол багатої Франції, культі родини,' в приватній хайло Веняминович, жид; Зовщоб кожна держава виконувала свої міжнародні
відмінні в залежности реєструють кріваві повстан- не змогли зібрати більше, як власності, в пошануванні релі- нішня Монголія — Таіров, Бозобовязання й шанувала своїх сусідів. Це^до пев- дуже
від ріжного духового настав- ня.
пів міліона франків, — совєт- гії, — і це з метою зва- рис Ісаєвич, жид; Манджурія
ного ступня американському урядові вдалося: нині лення ріжних націй, і саме то- Події в ; Франції останніх ські робітники, обідрані й го- бити маси робітників і селян — СлавуЦький, жид; Ніпон (Ясвіт знає, що Америка не посягає по чужі краї. Су- му цікаво з ними ближче за днів всім дѓосить ^відомі. Ви- лодні, — за один день! — зі- світу, щоб віддалися під ке- понія) — Юренєв (Ганфман),
сіди Злучених Держав знають про добросусідські знайомитися, щоби зрозуміти ктарчить нагадати, що на самі брали більше трицяти міліо- рівництво Москв†і в боротьбі Константин Константинович,
жид; Злучені Держави Аменастрої Америки, що' вона не хоче встрявати у вну`- цілу гнучкість, московсько - французькі вибори, що прине- нів франків, і обіцюють (ро- з „фашизмом".
большевицької
політики,
що
сли перемогу так званому по- зуміється, устами офіційної Автор закінчує свою статтю рики — Трояновській, Олектрішні справи чужих країв. Америка сподівається
для осягнення однієї мети пулярному фронтові з жидом совєтської преси!), що збе- покликом. ДО всієї молоді ці- сандер Олександрович, жнд;
нині, що ці добросусідські відносини Америки з її вміє йти одночасно численни- Блюмом на чолі, Москва вида- руть ще понад сто мліонів на
лого світу: „Комунізм у кож- Польща — Давтян, Яків Хрисусідами послужать прикладом для Европи.
ми шляхами.
боротьбу
з
еспанським
фала 7 міліонів франків з тих
ній своїй формі і в кожному стофорович, вірменин. Угор„Ми не стоїмо за ізоляцію Америки від світу,
В Англії, наприклад Комін- десятьох, що їх французькі ко- шизмом. Кожному ясно, що свойому вияві, вимагає якнай- щнна — Бексадян, Артем
хіба що" за ізоляцію Америки від війни. Я ба- терн вживає безпосередньої муністи були, собі зажадали. робітники тут не при чому, — більшого протичину. Кому- Мойсеєвич, вірменин; Туреччив війну. На суші й на морю. І я ненавиджу вій- пропаганди поміж інтелігента- ` К о м у н і с т и ч н ' а ^ " орґаніза- а гроші дає (і, ' розуміється, нізм — наш спільний ворог"... чина — Карахан, Лев Михайну. Я хотів би здержати всі народи від війни. Та ми, поширюючи запрошення ція Франції є тепе'р найсиль- здирає з совєтського — а в
Евген Онацькнй, Рим. лович, вірменин; Франція —
Потемкін,"'Володимир Петроце понад мої сили. Але я можу зробити принай- до найпомітніших представни- ніща в світі, після, розумієть- першу чергу українського севич, москаль; Данія — Тихмемні стільки, що Америка, не вчинить ніякого кроку, ків' бритійської культури і с,я, московської. Національний лянства і робітництва) ніхто
що поможе викликати війну. Війну викликують політики відвідати мистецькі Конгрес Французької Комуні- другий, як таки самий совєт- ЗБОРИ ВІДДІЛІВ У. Н. СОН)ЗА нев, Микола Сергієвич, мос`каль; Швеція -$ Коллонтаіі,
ріжні причини. Старі ненависти, бурливі границі, твори „Потьомкінських о- стичної Партії залежить без- ський уряд. Не треба забуванові фанатизми, переконання деяких людей, що во- сель", що в них Москва була посередньо від Московського ти, що для перемоги „народ- МІЛВОКІ, ВІС. Тов. ім. їв. Франка, Олќеандра, московка; Естонія
103, повідомляє своїх місцевих і — Устінов, Іван Михайлович,
ни стали одинокими посідачами остаточної правди завжди аїльна, починаючи ще Політбюра і розпоряджае не- нього" фронту у Франції, Мо- від.
позамісцевих членів, що місячні збой справедливости. Новий світ стоїть перед війною від часів Катерини II. Ще всі звичайно широкою сіткою сква видала в р%іжних-демокра- ри відбудуться в суботу, 22. серпня, москаль; Чехословаччина —
6:30ввечір, в церковній гаміж суперечними економічними і політичними фа- пригадують собі подорож до організацій^ звязаних Орґані- тичних країнах 60 міліонів ли,в годині
1231 В. Хќат ул.' Напомннаємо Александровській, Сергій Ссрнатизмами, повязаними з національними ненави- Росії Бернарда Шова'та лейді заційним Вюром, що має дві франків. Наслідки цього золо- кождого члена, щоб прийшов на ці гієвич, москаль; Болгарія —
збори, бо маємо важні справи до постями".
Астор. Таку саму систему при- 'секції — політичну `і' культур- того дощу виявляються, — ар- лагодження. Члени, котрі не внрів- Раскольніков, Федір Федоронають своєї залеглости Па цих- збо- 'вич, москаль; Іран — Чершіх,
мія
совєтських
агентів
зроАмериканський урйд хоче стояти осторонь від стосовується і де Злучених ну. Від цьргб бюра залежать
рах, будуть суспендовані. Члеин.'коцих війн. Конгрес дав президентові право на ви- Держав. Поміж робітництвом між іншим організації: І) Чер- стає з дня на день. І одноча- трі випозичнлн в товариській касі Михайло Антрієвич, мрскаль;
гроші
на ради, як не Китай' — Богомолов, Дмитро
падок війни держатися політики невтральности. і безробітними, Москва пра- воної Інтернаціональної Допо- сцо з тим зростає в цідлій Ев- будуть інаневіддають
цих зборах і не підпишуть
ропі
і
в
противних
колах
свіцює
шляхом
поширення
відНевтральність не легко вдержати, бо в часі війни
моги^ 2) Робучої Культури; 3)
нот, будуть подані перед суд. Довж- Василевич, москаль; Румунія
члени! Памятайте свій обовязок, — Островській, Мойсей Семелегко можна заробити на війні гроші, але, не повідної преси та потаємних Інтернаціональна організація домість небезпеки, й необхід- ніщобнсьте
потім не каялися. — Т.
зважаючи на можливість таких зарібків, Злучені агентів, що викликають страй- вчителів; 4) Інтернаціональна ности спільного фронту про- Танін, предс; Н. Кудринський, секр. нович, жид.
Держави повинні держатися на боці від війни, ки- й акти саботажу. '
сгтортова організація; 5) Бо- ти „спільного ворога". Стаття
Разом: 16 жидів, 3 вірмени і
Бельгія нараховує не менше єві відділи; 6) Асоціяція мо- п. Тревізонне в „Рома Фаши
котра остаточно може принести тільки шкоду. „Ми
ВСТУПАЙТЕ ГРОМАДНО 8 москалів, яких національвіримо в демократію", кінчив президент. „Ми ві- як 40 комуністичних" орґаніза- лодих комуністів і т. д. По'ши-4 ста" є в цьому відношенні ду- В ЧЛЕНИ УКРАЇНСЬКОГО ність зрештою також не всіх
цій, 12 щоденників і 5 інших рена по всіх частинах Франції, же показним фактом. Орган
римо в свободу. Ми віримо в мир".
цевна.
НАРОДНОГО СОЮЗА.

РУЗВЕЇ1Т ПРО СВІТОВУ, ПРОБЛЄМУ
В Ш И Й МИРА

СВІТОВІ ПРОБЛЄМИ В ФАШИСТІВСЬКІМ ОСВІТЛЕННЮ

їй

хом, а в вежі завішений один тинь.і є очарований їх кра- важним відпустовим містом у повний „святих" черепах, які дерев, росте „ядоріджі", дивне
із найбільших дзвонів світа. сою,
оглушений величезного Японії.
паломники кормлять. Висока, й дуже почитане дерево, на я.
Дзвін високий 'більше як'на 13 юрбою людей, що їх тут стрї? На рогіжках перед статуєю червона лякова „торії" (бра- кого пні защепили сім ріжних
Ь
;'.
(За
стіп. У промірі має понад 9 чає. Хоче вступити до святині Будди клякають і кланяються ма)% стоїть при вході до ліска родів дерев: камелію, вістаі і
о
`тт
чстіп, а важить 37 тон. Дзвін Великого Будди, одначе не ді- ті, які є тої думки, що згрі- чатинних дерев. У ліску живе рію, сакуру, явір і три інші.
бальком,
що0и цей ніколи не гойдається і не станеться там зараз, бо япон- шили. Якась селянка відділи- вісімсот .освоєних серн, які, Це примір для молоді, щоби
Широкі камінні сходи вели гойданим
на стрімку гору до святинь, а звернути на себе увагу кот- має металевого серця. Побіч ські святині помало приготов, лася від юрби, ходить вузь- мовляв, є безпосередніми ПО- собі взаїмно 'помагала. Віття
на стовпах прикріплений ба- ляють думку віруючих до по- кою стежкою, серединою свя- томками тієї пари серн, якими тих ріжних дерев зеленіються
ними йшла юрба-паломників. рбгось із богів.
Мужчини в темних, довгих На кінці сходів був майдан, льок, який легко можна роз_ читання. Селянин їде алєєю тині, довкола статуї з виразом бог Такемі-Казучі приїхав до разом ріжним листям, а ступлащах, старші й віддані жін- де були чаївні та їдальні. На гойдати та вдаряти ним . у високих криптомерій^ де його фанатичної побожности на ли- Нари. Тому ті серни належать пнево цвітуть ріжним цвітом.
ки в однобарвних кіМонах, у травнику під відцвилнми са дзвін. Платиться за це шість душа успокоюється, потім пе- ці та повторяє молитву: „На- до богів, а коли хто якусь із Я дивився на двоє сільських
реходить 6paMjOro святині на му Міого Ренге Кіо". (Слава них убив, того карали смер- дівчат. Гляділи -хвилину на
більшості сірої барви, дівчата курами (японські вишні) бў- сенів.
й діти в яскравих одягах, із ли деревляні помости, покри- За дзвіницею стоїть славна подвіря, де при криниці вмй- божому законові, що освячує тю. Серни приходять аж до святе дерево, потім персж.мянамальованими цвітами та ме- ті чистими рогіжками,, кожна святиня Великого Будди, Даі- вае собі руки й лице та вкінці та приносить спасення). -Му- вулйЦь міѓта та з рук палом- кали в устах паперові молитви
теликами, у руках паперові на 3—4 осдби. Прийшіли чоти. буцу-ден. Металева сітка, по- входить ;до евятині. Там поба- сить сто разів обійти статую, н'иків беруть ласощі. Колиж та випльовували їх на дерево.
парасольки, деревляні череви- ри японські дівчата з високи- крита вигинчастим дашком, о- чить BeviHTeHCbKy статую Буд- щоби її `молитва мала успіх. люди на хвилину забулиб про Папірці зачіпилися й висіли
ки тарахкотіли по камінні. ми завісками, опоясані цвіти- кружає подвіря, посеред яко- ди, найбільшу в Японії. Його У руці держить вязку, сто них, зголошуються самі та на гильках. Це був добрий
Сонце пекло, веселі розмови стими „обі" (поясами), що го є криниця та велитенська віра в силу того бога росте до прутиків, яку купила в- крам. обнюхують їм руки.
знак, що боги вислухають
в
розмірів, які бачить перед со- ничці перед^пагодою4 (святисвідчили про радість усіх.
ззаду з^язані у велику кокар- металева ваза.
просьбу. Потім підійшли до
Будда зображений,- як нею) і за кожним разом, як Від торії (брами) тягнеться дверей святині, де висів СНЛЬПо обох боках сходів були ду. Замкнули парасолі, зняли До святині паде багато світ_ бою.
попри
дорогу
алея
криптомекрамнички, в яких продавали на травнику черевички та ла, яке ослаблює вистаючий сидить на престолі та пропо- раз обійде статую довкола, рій, а обобіч дороги стоїть ний шнур, що був іфивязаний
дрібонькі памяткові предмети: вклякли на подушках. „Несан" дах. Є тут півсутінок. Очі всіх відуе, піднявши праву руку. кидає один прутик.
до дзвона. Потягнули і дзвін
із І Сусідньої паломників звернені в одно Статуя висока j a 53 стопи, У провінції Ямато, в якій три тисячі камяних ліхтарень, задзвонив. Так кликали бога.
дитячі забавки, образќи відпу- .(послугачка)
Щ
О
їх
жертвували
паломники
стового міста, пахучі -прутики, їдальні принесла їм багато ма- місце, 'де стоїть велитенська голова висока на 16 стіп, ши- лежить Нара, кожна гора, ќо- для вшанування своїх предків. Опісля поклонилися та молиа вся статуя жна скеля та річка має знаякі палять у жертву богам, лесеньких мисочок І із рижом, статуя, Будди. Звертає на себе рока 9У2. стопи,
лися. Потім сягнули до мірибою,
ріжно увагу, опановує своїми розмі- важить понадж440 тон. До зо- чіння для японця, а виконати Дорога кінчитсья` при шін- шечків, узяли по пригорщі рищоби вислухали їх' молитву. покраяною
тоістичній святині Касуба, що
Най'більше предметів зробле- приправленою, та -городовину. рами та, блеском золотого лочення зужили 350 фунтів зо- „Ямато Меѓўрі" (мандрівку
побудована в 768 році. Це жў та вкинули до великої де„Несан"
клала
миідннки
на
роні з оленячих і сернячих нощита, що творить тло. Упоко- лолота.
дилиною) є мрією кожного з група низьких будинків; злу- ревляної посудини в жертву
1
i f e f e r i звір в Ц а д а я тут гіжки, а дівчата їли деревдя- рює душі тих, які вірять у сибогам. Поклонилися знову т.`
них.
святими. Мініятурні статўики ними палочками та лили чай лу Будди, душі простих селян, С}таття походить із 749 року Святині в Нарі це звичайні чених` маленькими подвіря^- ввійшли із святи"н`І'"-'ві'даНьпіу
ками,
що
покриті
дахами.
бога Будди, манкцреідаи ліх- з мініятурних філіжанок. Тут що прийшли тут іздалека. Во- після^ Христа. іДеревляна сая деревляні будівлі, що не визадЬгу.
BTiqoror ні
тарні, по ‚мистецьки виконані у відпустовому місті, далЬко- ни шінтоісти й вірять -у сотки тиня, що окружае статую Be начаються архитектурою, од- Зовнішня стіна святині обвішана безчисленними бронзомоделі камяних і бронзових му від 'впливу ѓєвропейської тисяч своїх богів, одначе рів- ликого Будди^ за час 1,200 літ
наче вони ^кружені таким чу_ вими 'ліхтарнями, що святині
ліхтарень, що є здовж дороги цивілізації, заховалися досі ночасно покланяються^ Будді, погоріла кілька разів, а тецеЗлобний.
довим вінцем дерев, що роб- додає мальовничости. Довкодо святині, палочки, якими я- старі звичаї японськ`ого села. якого спокійне лице вміє зєд. ІМшня будова походить із полять
велике
вражіння'і
на
ев.

Оставлю
моїй жінці мала"
на
подвірях,
на
сходах
j
понці їдять риж, каламарі, що Великий дзвін святині Тода^ нати 'собі покірні душі.
чатку 18-го століття. Є памят- ропейського туриста.
еток
у
спадщині
під умовою,
між
деревами
також
багато
іджі
озвався
знову,
а
його
їх японці носять за поясом.
Перенесімося думкою у ста- кою тих `часів, коли Нара букоробочки із зеркальцем, 'у я- звуки відбивалися відгомоноч новнще японського просто- ла осідком абсолютистичногс Ряд святинь починається камяних ліхтарень. Вони в що найпізніше до року після
ких японки носять ріжні тайни у довколишніх горах. Звав до людяна; який ледви вміє чи- цісаря. Цісар бачив, що ніяк буддійським Кофу джі, ` біля більшості походять із давні- мбеї смерти вийде знову заякого сто$іть дві паґоди, одна ших часів. Святиня присвяче- муж.
дальшої мандрівки численних татий писати. Прискладае содля прикраси лиця.
не
позбудеться
зростаючої
сийа
пять, д'руга на три иовер- на шінтоїсти†шомў богові А.
- Це справді дивна умова.
паломників. На невеличкій бі грошей та вибирається на
Хвилинами чути
глухий
Нлощі, довкола якої ростуть відЛуст до НарИ, якої слави ли священиків у-^Нарі, тому в хи. Велитенська пінія', що ро- ма-но-Кояне, ійого жінці та міг Чому так залежить тобі на
звук великого дзвона, в який
дерева, стоїть деревляна ве- сягає передхристіянської до- 782 році Переніс столицю до сте між ними, кажуть, має вже тичним героям Таке-Міказучі цьому?
там нагбрі тіеред святинею`, яміста Нагаока^ пізніше Кіото. 1,100. літ. КОЛО святині при та ФуцугНуші. На одному з
Хай бодай одна людина
кийсь паломник ударяв роз-{жа з вигнутиќ^ японським даД бигхВідвідає тут кілька свя-}А всеж Нара ^oci''дсталасі
дорозі є невеличкий ставок;)тих малих прдвір, U^Q повне Іжалуе, що я, помер! ^ . г ,

НА ЯПОНСЬКОМУ ВІДПУСТІ і
Йосифом Томасом).

І

"
Ч. 19а-

ї
;

і

. , ,=^^^^д.

і

"7

СВОБОДА;
і с и ь о д А . ПЯТНШЯ
ПЯТНИЦЯ 31-ГГСЕРПИЎ1936;
За-ГО СЕРПНЯ і1936. - і .4
'-.

Bffl'W'W1^^

і i.nf,, і і ‚ ц я

і я ї'ї', . ' ‚„'I

, '. ,н L

v

` `' ;

''ggsggggagagg

вою, ‚бо без музичного жур цію, піддержувану всімн; ічшинадў не можлива яканебу^дь ми "культурними галузями і
станова-професійна` музична чинниками нашого оранізоваорганізація. Колиб у, наших но життя, українська нація
СВІТЛО З БОКУ.
66 президент назвав. їх новоПередових музик, ЩО'ЖИВуТЬ у моглаб 2 зробити . Далеко кранародженими. Не що інше, як
центрі організованого- життяі іций поступ досягнення наТ
и м. наголовком т о
л
м1а .ких
Під
'
"
ікомунізм
та
фашизм.
напр.
н
и
к
Т
а
й
м
с
г у Львові, попри''їхню лежноґо їй місця в крузі му‚юрський щоденник .‚іаимс р Рузвелт
^
описував .щ фанамузичну творчість і працю був зичного
мистецтва
інших
влаштовує
низку
замітиш
вісток
подає`
тизми як „переконання людей,
такий чисто Організаційн'ий культурних народів світу. Че, Еспанії. иіо, на Його думку, що ‚вони є одинокими хорозмиел як напр.^ ь укра^нЄьких рез організацію багато наших
світлюють навіть бідьш^яні- нцтелями4 остаточної мудррсти
філятелістів (вони мають Свій музик знайшлиб спільну MQI
й справедливости".
журнал), то вже' видавання і с п і в і т р т ^ Ь а г а т ^ ^ Ж ,
посередні ШНЄСЄННЯ ПрО^М^СО^,^
музичного `журналу` булобі одинт^м О)блуКаютМО"віХНЛф
президент
єні
мїстЯ‡Ґ
Американський
ві масакрн Й розвалені
†яумае, що ќромі фашизму й
фактом доконаним. На цілі шлиб "fce6e і скріпилиб у СОІИ)
ІІЬ) він розуміє ПІД світлом комунізму в ще- одна, ідея, за
сотні просвітянських і церков' енергію до праці, помоглиб
10 3 Т0Г(
Ь Щ ? яку варта постояти.
а боку, н"Д'
них х.орів та трубних (духо- собі взаїмно. Через орґанізаТаГімС" подає між ними- на
ви`х) ор'хест на Західніх Зем- цію пішов би краще видавни`. л .
JepuioMV місиі два донесення
лях України^ на більшу скіль- чий музичний рух, наші комЗВІДКИ ФАНАТИЗМ? ,
х окремих кореспондентів
кість
організацій на еміграції, позитори не булиб змушені цідво
життя в Еспанії Лондонський „Тайме" у свощо без фахівців диригентів і яими роками- чекати на спроВ'
B
E
L
V
E
D
E
R
E
PARK,
-NORTH
BEACH,
L.
I,
про м"Р"Є
чи поза їй статті тро „Еспанську травчителів музики не `можуть, о- можність видавати свої твори.
МІЖ боевими линями,
ПАРК ВІДЧИНЕНИЙ в годині 10-тій рано.
Вступ тільки 35 центів.
донесенню го- ґедію" пішов ще далі ніж „Ню
бійтись, існування музичного {Люди, що бажають знання 'на- `
ними. В однім
Йорќ Тайме", бо старається
Першорядна музика, багата програма й її виконання.
журналу булоб можливе та уки, здобувалиб її при помопориться про те, ЩО між боб- відповісти на питання, звідки
;'- Українці! „ДЕНЬ УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛІСТІВ" —. це одно з тих націо-`
матеріяльцо забезпечене. Вкін- чі фахового музичного журвими лініями селяни збирали в Еспанії взялися такі Завзяті
нальних свят, що. їх улаштовую'ть тепер українські націоналісти в Америції Воно`
ці, котрий з українських на- налу. З часом при помочі мусвої рільничі плоди, а в ін- ненависти.
Має. показати, що українці в Америці горнуться довкола Ідеї Українського Націоц†ональних часописів не' вий- j-зичної організації моглаб розналізму, що одиноко зможе визволити нашу Велику Батьківщину! А наша Україна
иіому донесенню говориться Каже лондонський „Тайме",
шов бн наст'річу з пойічю в винутись масова продукція
знаходиться в пащі, чужої окупації! Тому кожний українець-соборник, що вірить
про'те, як по просторі між 1,що ? політичйа нетерпимість,
свято в остаточну перемогу революційно-націоналістичного Руху, мусить взяти у- .
початках організації україн- музичних інструментів. -1
боєвими лініями міщухи-ігро- котра відзначає еспанців у цій
часть в тому святі! Мусить, щоб дізнатися, за що ми боремося, до чого змагаємо
ськогб^ музичного товариства -Вірю, що недалекий час, що
ходжуються з дівчатами. . горожанській війні,; походить
`та яна є наша правда! Там почуєте промови про нашу боротьбўі про наші чергочи
видавництва Музичного вже українська нація дозрів
' 3 таких фактів „Ню Йорќ з вікової релігійної нетерпиві завдання в рідному краю й на еміграції! Приходіть громадно! Кличте своїх знажурналу, помішуючи відповіді до цього, і Серед неї знайдутьйомих і приятелів! Беріть із, собою всю рідню! Перекажіть іншим про це свято та
Тайме" робить висновок, що мости. Себто через те, що
ні з ази ви чи оголошення? ся люди, повні ініціятиви і чиВІЗЬМІТЬ ЇХ 3 СОбОЮІ
`"
;
195,01,7,12
пола воюючими арміями, їцо„ еспанці привикли віками не
За програмою глядіть- в нашій; лресі,
Котра з культурно-освітніх ну, що й українське музйЧ"
за обчисленнями, налічують терпіти "людей, що ріжняться
З націоналістичним привітом — СЛАВА УКРАЇНІ!
організацій
на американсько- не -видавництво поставлять і
коло 300,000 людей, є міліо- від них щодо релігії, вони й.у
Окружна Управа ОДВУ в Ню Йорќу.
му{ континенті відказаласяб від поведуть у. кращім орґаніза„„ людей, які не хочуть вій- політиці не можуть терпіти
обовязку помоттц морально і ційнім порядку. Як один із нени а ХОЧУТЬ сповняти спокій- людей, що ріжняться від них
- DIRECTION TO THE PARK: From New Yorkr Take I. R. T. Subway to Grand Central or В. M. `'
T.
Subway
to
Times
S((f
Change
to
Flushing
Tr^in
and
get
off
at
Junction
^Ivd.
St.

Second
Ave.
матеріяльно розбудові україн- задоволених з сучасного стану
но'свою щоденну роботу коло політичними думками. Ця по?,
"L" to 57th Street Sta., ‚change to Flushing (Willets Point) get off at Junction.Blvd. Sta., then takeськогр музичного мистецтва ? українського мистецтва, долуStreet САН running to North, Beach. Car, stops in front of, the Park. — From Brooklyn: All trains to
вдержання людського життя літична нетерпимість, — каже
Queeasboro Plaza Sla. and.change to Flushing Traip,., Get off at Junction BWd. Sta., then take Cart,to
Таж вони, ці організації, при чую свій голос з домаганням
та втішатися своїми дрібними лондонський Дайме" — не даNorth ВеясЬ.
помочі
концертів та представ- поступу ДО`' кращого, до чину.
)
.-7
'
----4
і

ІІ
rfit
-f.
буденними приємностями.
вала в Еспанії сконсолідувалень юрґанізують се^е, удер- Сподіваюся, що багато нас є
демократичній
frfrfrY^M^^^
ЧИ СПРАВДІ „ЧЕРВОНГЧ тися ніякій
жуються матеріяльно. В цім таких незадоволених,, що чепартії, себто розбивала всяку
ділене завівсяб ніхто: ані май- кають від наших провідних
Другий жмуток світла кидає партію на ўгрупування, що, сеФ.
бутня українська музична ор- сил у музичнім мистецтві
агітація, яку ведуть против- бе взаїмно ненавиділи
зі
ганізація зі своїм фаховим творчої ініціятиви до, нових
ники уряду Ес`панії, що, мов- справжньою релігійною ненажурналом,, ані українська су- подвигів організування укрйаяв, прихильники цього уряду вистю.
ч
сПільність.
їнського музичного мистецтва,
це все „червоні''- які хочуть Виходить, що з нетерпимі- В СПРАВЃ УКРАЇНСЬКОГО мо не МОЖУІИВО існувати. Звер-(давництва;
а найбідніші ті, Через ширшу всеукраїнську!
повалити родину, приватну стю й сильним урядом в Еспа- МУЗИЧНОГО, МИСТЕЦТВА. таючись тільки до питання
_^ _—._-,
Павло Шульга,
Jf
1
професійну музичну орґдніза- 130 Monk Street, Sudbury,; Ont
власність і релігію.
що.
присвятили
себе,для
познії виходило таке, як, за сломузичного мистецтва, предЦей жмуток світла цікавий вами Івана Франка, було `в У- У всіх ділянках культурно- ставляю. малий образець дій- ці в ділянці музичного мищ
, якраз тим, що „Ню йорќ країні з нуждою і непросгіѓт- го життя української нації ма- сности .як живе (а краще ска- сгецтва.
г
Тайме", котрий уважає за від- ком. Чому в Україні бідні? Бо ємо більші або менші успіхи, зати нидіє) музичне мистец- Українські музики! ВашаІ у щ г п ДЕТРОЙТ, ДІРБОРН, ГЕМТРЕМКІ ОШИЦЯ! УВАГА!
роля в життю українсько
повідне кинути цей жмуток непросвічені. А чому непросві- всюди в міру обставин і мож- тло на,еміграції.
.
^ ції не остання. Євангелію на- ЗАХОДАМИ ВІДДІЛУ 292 УКРАЇНСЬКОГО НАРОД. СОЮЗУ
ливостей
є
поступ
до
кращосвітла, теж виступає завзято чені? Бо бідні. Чому в Еспанії
:
::
: влаштовується :
::
:
Передовсім нема централізопроти всяких течій, які він по- люди себе ненавидять ? Бо не го, тільки наше музичне ми- ваного організаційного звязку. шої національної правди просуджує про ворожнечу до ін- вміють спільно працювати. А стецтво в порівнянню до на- між самими диригентами хо- рок відродження української
етнтуцій родини, приватну ^чому не' вміють спільно пра- ших - сучасних вимог і потреб рів і вчителями чмузики; кож- нації, Тарас Шевченко, назвав
АМЕРИКАНСЬКОГО И УКРАЇНСЬКОГО
„Кобзарем", іменем українвласності! й релігії.
цювати? Бо себе взаїмно нена- дуже далеко лишилось' поза- ний- працює, як уміє, 'як го- ського народнього музики. В
В НЕДІЛЮ, ДНЯ 6-ГО ВЕРЕСНа (SEPTEMBER) 1336 РОКУ .
ду. Не можемо жалітисяі шо
„Тайме" наводить туѓдоне- видять.
ч
х
ден. Музичні видавництва з давнину ваші попередники
українська
ўнація
не
має
прИ(ПЕРЕД LABqfl DAY)
сеішя одного португальського
Рідного Краю 'не задовольня- були носіями і пропаґаторами
Та чи лише в Еопанії?
В ПАРЌУ
ТИМОЧКА,
родніх музичних здібностей та
репортера про сцену розстрілу
ють потреб нот для хорів і ор- українських
і
TELEGRAPH AND WICK ROADS, 4 MILES SOUTH OF MICHIGAN .AVE.
державницьких
відповідних^
сил
і
засобів.
Усе
групи „червоних" у місті Бахестр, чи музики до драматичБоси відходять 9:30 рано від церкви при Кліперт ул.
дахосі. Всі „червоні" були мо- І ТАК ДАЛІ БЕЗ КІНЦЯ. .це є, тільки бракує організа- них творів. Хоральна музика, в ідей, те саме осталось і на-' 1 Програма свята та сама, що була проголошена на 4-го липня, а з
ших
часів.
причини дощу не ішбулася). Точно в 10:30 рано о. совггннк Лев І. Семлоді люди. Вони не показува- Якби хтось захотів, то міг ційного змислу й ініціятиВи Ріднім Кр'аю друкується вид
братович в асисті `Жннх священиків відправить Торжественну Полеву Соли страху перед смертю. Во- би вести розслід ще далі. Не серед наших музичних мист- ключно в партитурах (чомусь 'Теперішній стан організації борну Службу Божу. Святочне слово виголосить один з чужих священкнашого
музичного
мистецтва
ків. Посвячення прапорів довершить о. совггннк Лсс І. Сеибратович і чужі
ни просили перед розстрілом вдоволятися думкою лондон- ців, професійних музик та не друкують на поодинокі
священики. Бесідники свої і чужі Опісля спільна забава до пізної ночі.
тільки одного; щоб до них ського „Таймеў", але спитати- взагалі серед усіх любителів партії голосові). Приходиться не задовольняє" культурних
Комітет просить Товариства, Братства, жіночі організації, Політичні
і ввесь український загал узяти чласкаву участь у посвяченню
пустити священиків дати їм ся: Чомуж саме люди ненави- українського музичного ми- диригентам хорів цілком в не- вимог української нації, . але Ќлюби
прапорів. Щиро витає всіх і ручнть за добру- обслугу," що будете всі
релігійну потіху. Коли їм на дять себе так за релігію, а як стецтва. А українська суспіль- економічний`спосіб вічно пе- також гальмує розвиток і по- задоаолені. — Комітет Відділу 292 У. Н. Союза.
а96-б
Враз і дощу посвячення відбудеться в церкві, а забава в гали при
це дозволено, з рядів повстан- не за релігію, то за політику? ність усюди користується му- реписувати на голоси. Наші ступ наростаючих наших му_
ців проти уряду виступили Один американський газе- зичним мистецтвом, вимагає переселенці інтересуються та- зичних сил. Одинокий вихід Clippcrt ўлиці.
до
кращого
поступу
і
розвою
дуже
багато,
але
на
піддерсвященики, зложили свої руш- тяр видав недавно книжку під
кож інструментальною музиHEW CASTLE, PA., І . 0 К 0 Щ Я І , УВАГА!
киці, скинули свої уніформи ї'ї наголовком: „ПриєМности не- жання його дає дуже мало. кою. Але у нас майже цілкови- нашого музичного мистецтва ЎВАЃД!
оділися в одіж священиків нависти". Як видно з наголов- Серед наших композиторів тий брак підручників до наукН це в першій мірі через ствоОТСИМ
ПОВІДОМЛЯЄМО,
ЩО УКР. ПРАВ. ПДРОХІЯ
Поки засуджених людей у- ку, автор думає, що люди ду- є багато .таких, Що творять, гри на інструментах. При-та- рення станової професійної
СВ. ТРОЙЦІ В NEW CASTLE, PA., БУДЕ
організації,
єдиної
Для
мистставлено до розстрілу, „черво- же люблять себе ненавидіти. працюють Не для сучасного кім жалюгіднім стані нашогоні" й священики плакали рев- Колиж так, то можнаб далі покоління, Можливо для буду- музичного інструментального ців, робітників, пропаґаторів і
чих, бо не мають засобів, щоб репертуару приходиться,. тво- любителів українського муно й обіймалися".
питатися: Чомуж вони себе
зичногр мистецтва. Днвімся
Здається, що віддаль між воліють ненавидіти ніж люби- Друкувати свої -твории Наші рити мандолінові чи смичкові
музичні видавництва дуже та трубні (духові) орхестри. на поступ інших народів: в В, НЕДІЛЮ, ДНА 23-ГО СЕРПНЯ (AUGUST) 1936 РОКУ
сторонами не така велика, як ти?
Порядок свята І Рано свята Служба Божа при участи
бідні,
не з власної вини не Це все організується, творить- Америці є .станові професійні
її звичайно предсталяється.
сусідніх
священиків у п!в-десятрї, по Службі Божій Посвяорганізації
вчителів
музики,
можуть задовільнити навіть ся, живе і гине в примітив:
чення Дзвона,' по посвяченю спільний - обід, по обіді пікнік .
капельників,
диригентів-орґа
десятої
частини
наших
потреб
МІЖ ДВОМА ВОГНЯМИ.
нім стані. Одним словом, про- нізаторів хорів, ріжні- аматор- на фармі гр. Квятковського.
Наші ч талановиті
музичні
„ На це,торжество з?прошуємо до ласкавої участи з цілої
ПОСМЕРТНА ЗГАДКА. N мисѓці, що пробиваються в падає дуже багато енерѓгії че- ські музичні стоваришення. околиці
Далі „Ню `Йорќ Тайме" наукр.. прав, †іарохії, як: з 'Пітсбургу, Арнольд, Емрез
брак
організованости
уводнть дон'есення з Мадриду
Це
все,
повязане
різними
вибрідж, Елвуд Ситі,-Йонгставн, ШарОн, Ботлрг^ Форд Ситі,
широк'ий музичний світ своїми
Дня 19. серпня ц. р. подо лондонського „Таймеў",
здібностями, широким вер- країнського музичного ми- давничими музичними корпо- Джанставн, Па. Сподіємось, що сестри і браття укр. прав,
мер у Монт Кармел, Пап
не відкажуться нашій просьбі `від участи в тім рідкім тор-.
що, мовляв, Асаня, забутий
І9 5
ствам нашої суспільности май- стецтва. Ми тут на еміграції раціями з більшою `скількістю жестві.
ТЕОДОР ХОМЯК (старч
часто
дивуємося,
коли
читаєнині президент Еспанії, попав
музичних
журналів,
становить
же незнані. Про дальші й тбчшнй),
роджений у `селі
Парохіяльннй
Комітет.
;
під два вогні: з правого боку
ніші недомагання українського мо в пресі звідомлення про велике музично-культурне баВафка, повіт' Грибів. Поповстанці проти його уряду,
хорон відбудетьсяЧр неді^
музичного мистецтва на укра- конкурси просвітянських хо- гатство.
з лівого боку крайні комунілю, 23. серпня, з дому їнськнх земля^хай скажуть ті, рів, трубних (духових) ор- Ми маєм`о Український Мустично-анархістичні юрби.
жалоби 2nd Locust Street.
Що є його творцями і робіт- хестр, тай цікаві ми знати: я- зичний Інститут ім. Лисенка у
„Такі освітлення ррзкриванѓиками. Я обмежуюсь до кри ким організованим порядком Львові, нашу музичну школуВ. ТИ. п. - ють", каже „-Ню ЯйорК Тайме".
тичних зауваг на" канадійсько-^ все ведеться, деж-відповід консерваторію, великих мист„не лише страшну драму, але
ний на це український репер ців і композиторів, і дириген`американському континенті.
тів, величезні багатства народй огидну безплодність цього
Українська еміграція в Ка,- тўар для трубних орхестр, і
ньої музичної творчости, приконфлікту. Що далі стає ясКНИГАРНЯ „СВОБОДИ" ДАЄ
наді Ф Америці створила біль- здогадуємося, що це мозольна
родню
музичну
здібність,
ніше, що в Еспанії мо'рдують УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ ПІСНІ,
праця
одиниць,
що
засуджена
шу скількість українських оСПЕЦІАЛЬНУ ОФЕРТУ
сильне тяготіння мас до ролодин одного еспанці, що-могякі опрацював 1 видав
світніх трвариств. Організацій- може на довгі літа нач ручне
вою особливо інструментальлн би злучитися для творення, М. О. ГАИВОРОНСЬКИП
.
НА КНИЖКИ ІВАНА ФРАНКА
„писання
та
переписування".
ним засобом `і двигуном усіх'і
Ж1,
ної музики. Чомуж най вічно
тя, як злучилися воюючі
Сучасні
наші
вимоїн
й
поцих товариств є музичне і
на мішаний хор:
8 К Н И Ж О - К З А $2,50
тупцювати на місці, ходити
священи'ки й „червоні" хлопці
драматичне мистецтво. Хор і трбби стокра'тно йеревищають
1.
Живи.
Україно.
у
1.
Захар Беркут, образ громадсьодмов
у
зачар'ованому
колі?
в ііадахосі".'
аматорський гурток де чинни- наше дотеперішнє культурно2. Невістонька, пісня s Поліссіі.
..го життя..
.
гг . а а .
Треба через створення окремої
музичне
надбання.
‚Система
Щось. У.ДйДІбниА с п о с і б п Р 9 г 4 : g g ; j
їїЬяІ^схЖГК^ ки, які організують, освідом2.
Абу
КаЄкмов)
кіпці.,
арабсь'ка
с
т
о
И
і
музичної організації зібрати
`'казка. '
^' ^ ^ шнтиа?
зуміє п р е з и д е н т З л у ч е н и й # е $ - І ^ . . з ЛещівЩини. г
ляють український загал та 'праці наших робітників муту всю енергію в масах, обєд3. БатьківщинЃ'и":інші ‚Чѓяовідання^.
жав, коли остерігає амерНК^нД'5. Моя мила, пісня з Лемківщини. здобувають грошеві засоби не зичного мистецтва застара,' а
Повитих
5
пісень
продаємо
нати тих усіх наших працівнавіть
погана'.
В
життєвому
4. Вибір поезій Івана Франка і копіц перед бажанням мішатись' ' "

' за
" -"$1.00. ^ "`"
тільки на своє удержання, але
Уиків музичного` мистецтва,
роткий начерк його життя.
^
шляху
української
нації,
в
ряУ війну, хочбнГ зѓ 'неї можна, 6. Коляда, Гуцульське Різдво.
н на Безнаціональні українські
5. Для домашнього огнища, повість.
дХ культурних, .' політичних, розпорошених по широкому
стягнути собі гарні зиски.
7. Пльнс, Гуцульське Різдво.
. потреби. - `
6. Лис Микита.
торговельних, Світі,' включаючи тих, що ма8. Кругльик, Гуцульське Різдво.,. '
7. Молода Україна.
З рЬзвоеМ освітніх у това- економічних,
j
9;
Щедрівка,
Гуцульське
Різдво.
ють"
бодай
„музичне
вухо"
та
промислових,
' професійних,
ВІЙНА З ФАНАТИЗМУ.
` 8. Як пан собі біди шукав.
риств
повстала
окрема`профеПовищі 4 "існі продаємо
любов 4 'Пошану до украшськосія людей, учителі. Рідних станових і інших організацій
'Вишліть, моні ордер на суму $2.50 іще сьогодні й одерПрезидент Рузвелт говорив, І
Щ
за ЏІЛО.
го мистецтва.
велика
і
прогалина,
порожне
може'
жите` повищі 8 книжок відворотною почтою. Колиб іще вн
Шо нова світова війна м
о ж е ' всі повиті пісні можна одержати Шкіл, які крім навчання дітей
„Це
все
теорія''

скаже
демісце: нема й досі організації
виринули в світі 3 v H0B0Hapo-' в книгарні „Свободи". Висилаємо рідної мови' є Диригентами
хто, читаючи Ц'і. рядки. Тому хотіли мати найкращий твір Івана Франка, „Мойсей" то
Джсних фанатизмів.
! тільні' по одержанню иалежитости. хорів, учителями музики. Це українських музиКі нема мувишліть $2.75. — Замовлення треба слати на адресу:
M
бідна `наша порушаю суто, практичні спрасвого роду робітники орґані- зичного журналу,
Які фанатизми мав на дум'`і
S V О В О В` А?

" S V O B O D А,"
У
ви, як видання чисто музичp
Ui президент Рузвелт, хоч їх 8U8S GRAND ST^ P. О. BOX 346 заційного громадського діла^ наукова м `ична література, а
81-88
GBAND
ST
i
v
О.
Box
846^
JEBSEY
СЩ
4
9 Я. А
`яким б^з 'знання музики пря з нею .українські музичні ви-і ного журнаяў українською мопо імени не 'згадував, знаємо, j
JERSEY CITY, N. і.

НА БІ ЖЎ 41 ТЕМИ
Ш

І П 0 ЗІР!

УКРАЇНЦІ НІЃ ШРКУ Й ОКОЛИЦЬ!

П 0 31Р1

ОКРУЖНА УПРАВА 0Д.В.У. В НЮ ЙОРЌУ

,

УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛІСТІВ
В НЕДІЛЮ, 'ДНЯ 13-го ВЕРЕСНЯ (SEPTEMBER) 1936 РОКУ

ГОЛОСИ ЧИТАЧІВ

ТОРЖЕСТВЕННЕ ПОСВЯЧЕННЯ ПРАПОРІВ

ПОСВЯЧУВАТИ Д З В І Н

ї

'

ї

.

і

'

і

.

t

і

^

ЧИТАЄТЕ ПЕРЛИ ТВОРЧОСТИ

1

ІВАНА ФРАНКА

ДОШШІ Ш ТА Ї'Х РЄЛЯ
і
ІІЗРҐАШЛЦШШ КАМПАНІГ
""

5" Ч

^`:

' ' .

"і'`'

""'

!

с

'Ѓ``і'

f -.-'-'

З і ' н и х пенсій чи постійних мі- ріднин край ані держава, t
сячних платень робітникам, кртрій він довгі роки працюкотрі осягнуть 45 'рій ж и л а вав.'йе дасть 'йЧ)му помочі, а о
Той закон дає також Ф$ЩЄ-{#ілм жгижн є законно управ
щрі
ќу проти безробіття,, як теж нений.
передбачає кілька тшбг-о роФЛІС
ду допомбг, а` ^айе вбоМім ді-( м і
тям^ отемнідимг т'ощо. Хоч у
ф е д е р а л ь н і м законі `нема
згадки
про
відріжнювання
негорожан, більшість
flcmdj
мог,- передбачені ` законом
суспільного забезпечення й`
оперті на к о о п є р а ц і ї 48
стейтів, у засаді мусять бў-і
ти виконувані згідно з ' за-^
конними припйсаіій. Однак ці
ќорнстн будуть без сўічнівў
приступні тільки Для СИТИЗЄ-і
нів.
#ояи-почалася 'кріза І929
року, у Злучених Держава$ 4іе
було загальних законів про
суспільне забезпечення. Треба
було иаскорі організувати до-1
помогу потребуючим, до ко-.
трих зачисдювано. чужинців
без вибору. АіЌ коди тяжкі
часи лродовжаяись, яіднесено
сильні голоси у Ваншигтоні
та в багатьом стейтових лгго:-: дицях, щоб `ВИКЛЮЧіГГИ иегоДоручання.
рожан з допомогових списків
Здається, найбільшим ексь та доломогових" рабіт.' ЗробДиректор ВИЙЩОВ ДО Мит,;
номічним питанням сучасної лено пропозицію, щ о б цей й оставив практиканта. Як
доби, ч 'це слрдва дабезпечеиня край, як ^більшість інших дер- вернувся, питається:
про.ти непевности модерного жав, в першу п е р г у опікував— Щож, був тут хто з яжиття. Скрізь люди домага- ся своїми власними горожана- ким порученням?
ютьСя обезпечення на випадок ми.
— Так, прошу пана, примбезробіття та стар`ости, забевСупроти того аргументова- шли два чоловіки, видали мені
печення, опертого йа законних
Приписах, замісць непевної до- но, -що гроші на допомогу поручення „руки вгору!" та
помоги. Злучені Держави зро- ідуть з податків, я'к від сити- Зібрали всі гроШі з каси.
били початок у тому напрям- зенів так і від .чужинців; - що щтттшщтщщттштштшаш
joy, коли -минулого року кон- діти чужинця є часто тутещгреа ухвалиш Закон суспільного "нього роду, отже відріжнюорезпечення. Крім того багато вання їх у тих випадках ознапоодиноких стейтів мали зддв- чає упередження проти своїх
-ПвШИСУЃЙ СТАРШОЮ
на ріжні подібні закони, хоч власних горожан. Одначе, не
ЧОЛОВІКА,
зважаючи
на
ці
й
подібні
ардалекі від досконалости, про
який хоче працювати на формі, ропенсії старцям, робітниче від` гументи, багато людей даль- бота літом і зимою, іілагнн ліюм
їм`
шкодування, поміч удавам та ше таки думають, 'що хто не $14 місячно, а зимою $10.
J.
S Z E M B E R K O ,
дітям померлих батьків, як принимає на себе' обрвязків
NORTH Wlf{DHAM. CONN.
теж, у деяких стейтах, обез горожанства, Не повинен діставати
допомоги.
До
корич
печення від безробіття.
НА ПРОДАЖ 75 АКРІВ ЗЕМЛІ,
ѓтей з Цивільного Консерва- новий дім на 7 кімнат і інші будніїкн, машинерія, 55 миль від Ми. ПорЗабезпечення у всіх цих
ційного Корпусу є доступні ну. Ця фарма є при New Кгч.
життєвих справах інтересує
тільки горожани, кот,рим теж Highway. Власниця, вдова, продаси,
1954
^іа $3,800.
заєдно як горожанина так і
дається першенство до пуб^ANNA KUSHN1R.
чужинця, тільки тут знов
личних робіт. Однак у всіх 6 8 0 — 4 t h A v e n u e , B r o o k l y n , N. Y.
некористь для цього останньоч
допомогових справах уперего. Користи та привілеї з тих
ДО .8ИНАЯМУ або иа продаж
дження супроти чужинців по- ФАРМА з газоліновою стацією, дія
законів зовсім не відносяться
кищо у великій мірі здержу- зо `всіми уліпшеннями при стейтовія
до чужинця, а в деяких стейдорозі, добре місце, близько Summit,
ється.
N. J. За інформаціями питайте:
тах%він може з них користати

іганшними адвокатами. Без
Компанійні юнії в сучасний
момент ох.опмлік.со6ою майже одобрення компанії ие можна .робити а них віяної
-шЛу сталеву `індустрію. В лсожзмінн. Урядників вибирають
яому більшому--і-меншом`у завад компанійним Д.РГЛЙДОМ:
воді, а головно в усіх заводах,
Не передбачено незалежної
щ о належать до^такл$ велиметоди ` для - (Переговорна у
вил'Сіалеви`х корпорацій, ! нк
справі платній 'В4 дійсності
‚‚Юнайтед Стейтс Стіл''Корп.",
згідно з гсляаамн компаній^
„Карнегі Ілліной" Стіл Корпоних юній між компаніями
реншен", „Бетлегеі{ Стіл Корта їх роб'ітниками нема зро', варейшен 1 ', „Джонс енд Лохбленого контракту про піатлнн Стіл Корп.", існують сьоню".
годні компанійні юнп.
Компанійні юнії це витвір
Компанійні юнії в такому
сталевих компаній дляу бо- виді, як вони створені, нічоротьбн зі справжніми робіт- гісінько робітникам не дають,
нмчими юніями. Повстали воі
ІШ в більшості в 1933—34 ро- Компанійні юнії в новій ролі.
ці. Компанії вжили їх для
Але змагання робітників до вбї індустрії, заявив, що в'по- ні на 15%. За Ци'ми заводами
того, щоб спинити рух за орвласної
організації, до поліп- розумінню з представниками пішли такі домагання з Клер^
ґанізування робітничих юній,
яким - величезною спонукою шення умов праці, до поліп- компанійних юній та на їх тон; Па?, з Міківпорт, Па., де
послужили були кодекси НРА, шення своїх життєвих інтере- домагання власники сталевої робітники поставили домаран„погодилися"
на ня про підвищќу платні на
що давали право робітникам сів не могли і не зможуть зду- індустрії
шити навіть компанійні юнії, півтораразову платню за по 20%,,іа з інших заводів. }
організувати свої юнії.
Сталеві компанії постанрви- це новітнє знаряддя в руках Надчасову роботу, коли така
Сталеві компанії настороли перехитрити робітників і могутніх сталевих компаній, . буде перевищати"48 годин на жились і сподіваються, що в
почали організувнати компаДіставши цей удар, робіт- тиждень, або 8 годин на день. ‚скорому часі всі заводи відки.
нійні юнії. Всі компнійні юнії ннки почали від нього боро. 'В дійсності представники нуть цей компанійний плян.
і
організовані
насильницьким нитися вже.(в Наступних вибо- кї)м паній них юній ніколи та- Робітники, заохочені орґанізаспособом.
Компанійні юнії рах представників компанійної ких домагань власникам не ційцою кам,паніею
організаповстали без згоди на них зі 'юпії. В багатьох фабриках` і ставили і нічого -про це рі- ційного комітету сталевих рбнастільки шення не знали, аж поки воно бітників,- перетворюють крмсторони робітників. Робітни- заводах робітники
ків загнано до тих юній під підготувалися, що вибрали за не появилося в І газетах. Це панійні юнії в знаряддя, проти
людей, був маневр сталевих компаній, сталевих баронів, а в той сазагрозою втрати праці. Вони представників своїх
ніколи і ніде не були ще вия- таких робітників, що розуміли які в цей спосіб хотіли офіцій- мий час творять свою юнію
48-годинний
вом `волі робітників. Урядовці справжнє Значіння комп^ній- но встановити
Вінсент Свіней,
сталевих компаній тримають них юній і готові були, на- тиждень п`раці, обіцяж)ни пів3600 Ѓрент Билдннг, тогзаразов'у
платню
за
-години
компанійні юнії в своїх руках скільки це дозволяли обстаОрганізаційний комітет
і накидають через них свою -вини, ставити домагання ро- поверх 48,на тиждень. Це був
сталевих, робітників,
хитро зроблений протизахід
бїтників.
.волю робітникам.
Літсбург, Па.
домаганням
робітників
про
Особливо змінилася роля
Джан Лук: про компанійні
компанійних юній від того ча. встановлення , 40 - годинного
юнії.
су, коли розпочав свою працю тижня в сталевій індустрії з
півтораразовою^ платнею за
В своїй радіо - промові, яка організаційний комітет стале. суботи від полудня та з двоі
вих
робітників.
Працюючі
в
була виголошена по цілій краразовою платнею за неділі і
їні через Мешенел Бродкестінґ сталевих заводах, які бажа-. сЬята. За допомогою компають
мати
свою,
незалежну
від
під нотами на той Ґ чотири
Компані 6 липня б. p., Джан
компанії юнію, почали в цьо- нійних юній власники сталевої
голоси, зібрав ї уложив
Лўіс, голова Комітету за ін.
хотіли
накинути
му напрямку - використовувати індустрії
о. Віктор Матюк.
дустріягльну організацію, який
компанійні юнії в тих заво- свою волю сотням тисяч ста-t ЧАСТЬ І: Пісні перед і по науці і
керує тепер кампанією за ор! 24 пісень зі св. Лгтургії. ЧАСТЬ II:
дах, де представниками були` левих робітників.
танізуванни сталевої індустрії,
Тропарі і Кондаки Воскресні від- 1.
вибрані робітники; які не сто
до 8. ѓласу; Прокнмени Літургійні
говорив про компанійні юнії
Представники компанійних від †І. до 8. ѓласу; -Пісні із Вечірні;
яли по стороні компаній.
таке:
`
Пісні з Утрені.- ЧАСТЬ III: Пісні
юній відкидають плян.
великого поста;.на Великдень з воСьогодні можна сміло ска
„Втручання та насильство
скресної Утрені; Пісні иа Празникн
над робітниками, що пробу- зати, що в більшості сталевих Великою несподіванкою для Господні; Богородичні; Святих; Ьиолядн.
заводів
поважна
частина,
ко`.
юхь організуватися, похо.
сталевих компаній була заява
Це е дуже практична книжкз тільки до певної міри.
дать з економічної нерева- ли не ;всі представники ком- представників
Багато трудніше, коли н`е 364
компанійної
щній, працює—, у
для дякоучителів. Друк нот є
ги, яку мають підприємці. В панійних
бзнадійно
сподіватися, щоб
юнії в Бреддок, Па., в заводі
Возьмім, наприклад, стейтоЦіна $1.50.
сталевій індустрії це вияв- порозумінню з організаційним „Едгар Том пеон", що налс дуже читкий.
Користи
з
законів
суспільного
vi

ві закони про пенсії на старі
Замовлення на С. О. D. не літа. За виїмком кількох стей- забезпечення були доступні
ляється в вирафінованій си- комітетом сталевих робітників жить до „Карнегі Іліной Стіл
стемі шпигунства та в , по„ і допомагають йому розбива- Корп.". В тій заяві представ- висилаємо. Пишіть до:
тів, де людей чужинецького для негорожан. Без ріжниці,
ти
компанійні заходи,
які
слідовному
звільнюванню
ники перш `за все оголосили^
"ВУОВООА"
роду є дуже мале число, ті за- як тяжко чужинець працював
скеровані на недопущення інтих,
що
проголошують
що вони нічого не знали про 81-88 GfiAND ST., P. О. BOX. 346 кони відносяться тільки до а- .або скільки жертвував для адустріяльної ЮНІЇ.
!
будьяку форму організації,
таке домагання та що вони
економічного
J E R S E Y CITY, N. І
мериканських горожан. Бага- мериканського
щ о не задовольняє власниодноголосно відкидають цей
життя, він завсіди остається
то
людей
чужинецького
роду
Плям 'платні за надгодини
плян платні за надгодини, бо
Kfe: Це видно в здушуванню
хиляться до старостќ, коли не тільки в очах законів ЗлуУ лікаря.
і компанійні юнії.
він для робітників є цілком
всіх змагань до організації,
вже не будуть ўсилі продов- иених, Держав, ллє теж міжна— А тепер, прошу пана
щбб створити віру в компаЯскравим прикладом того, безвартний.
жувати працю, на щоденний роднього права, як чужий, непрофесора, — каже слуга
нійні іюнії, що їх контролю - як робітники зуміли викори- ` За прикладом
прожиток. їх мізерні ощадно- тутешній. Його становище мопредставник
ють1 та над якими панують сгати компанійні юнії для бо- ків комианійної юнії в Бред- славного лікаря — там у сти не вистарчать для .`само- же показатись трагічніше, з
самі власники.
ротьбн з плинами сталевих док, Па., ^дішли представники ждальні є ще один гість, ;який вдержання. Якщо вони занед- огляду на те, що з причини
„Ці компанійні юнії є ли- баронів, є боротьба^ проти компанійної юнії в Монесен. каже, що був уже в.усіх,най- бають натуралізуватись, не довгого перебування в Амери- 'Г
ше притокою, щоб позбави- компанійної платні за"`н^дго- Па., які також відкинул`и плян, ліпших лікарів у світі.
можуть надіятись 'на одержу ці може часто втратити `права '
ти сталевих робітників пра- дини. Недавно Американський як безвартісннй, а натомісць — А не згадував він, на що вання пенсії.
та охорону за законами свого
^
яа на` організацію. їх статути інститут Заліза і Сталі, що поставили компанії домагання найбільше жаліється?
рідного краю. На старі літа
Закон суспільного забезп^- : чужинець моЖе опинитися в
та правила вироблені ком обєднує власників цілої стале. лро підвищќу заробітної плат— Найбільше на лікарів.
чення передбачає систему річ- Ітакім положенню, що ані йоѓго

гт—;

т^^ТГ

ДРІБНІ-ОГОЛОШЕННЯ

ЦЕРКОВНО-ИАРОДНЮ
СПІВАНИЌ

15tb AVE., NEWARK, N. J.
Phone:

Essex

2-9613.