You are on page 1of 4

І ОРГАН ЗАГОИОГОВОТ

ОРГАНІЗАЦН

УКРАІИХЬ.КИІЛ

НАРОДННЯ

СОМкВ .1 дЛЎЧВЏШк ejBPxWABAJX АМЕРИКИ

ТРИ

ЦЕНТИ.

ШШШ

РІК ШИ .

4.5 .

Джерзи СІти, Н. Дж „ вівторок, 9 січня, 1935.

Одначе він зазначив

В коі.фереі_ція між Мусодініем ї Іде` те, щоб забезпечити Ав- Б

єтрй

про

француським

Римі

відбудеться

премієром.

незалежність.

о

важна

данўе

^переконання,

скінчитеся блєбіашт

чині

-певне,

}звернеться

її

лучити

}щоб

тоді

й. Гітлєр

ш

о

як

тільки

У Ніиет-

є

Гітлєра

виграє,

щ

о

політика

в

Гіт-

сторону ціну д о Німеччини. Тому те- від він га- Австрії.

Австрії,

за всяку

таки ври-

дер

-ієра приречення,

рантує

хочуть видобути

що

незалежність

в

НА

Торонто

так

є

і

перекупки

Тороиті

Н а хідниках

купецькі

годити,

дшш

орудки

не заходячм

склепу.

можна

до

НАіШ

БРАТИ

торогл ї їдять,

ТОРТУ-

ВИПАДКОВО ЗАСТРІЛИВСЯ.

міетечму Селкірк, у .Мані- 15-літніЛ хлопець, Нор -

ПРЕЗИДЕНТАдо

КОНГРЕСУ

ють. стрижуть І голять

ХІДНИКАХ.

я:

європейський лад. Як у Пари- в вже столики, та стрижуть, ріжні річя, словом, ус зала- сере-

пують

ву.

їдять

ка-х

жі,

на хідяи-

.модернізѓуються

при

яких

пооть ка-

ку

ЗА ТИСОЮ.

йаіш

наа

до Дунаю)

та розгоспода-

ЧОТІІ-

Поселилися таж

села

Лосе

з Кл;

ри

та н Горллччині. Щасливо перебули юій

ні. Галів та Малецьких добула со- Gn всі права вуть окремим своєрідним лем л`аду- і села. СвойогоІ

ківським

ють

Пастерчиків,

ківки,

Ропи

вісім родин

війну і большевиць

на Мадярщи

горожанства. Ж и

життям, мцло

ршіі гори

твердо.

Задумують свою

церкву

будувати,

бо ,

Чужинці їх поважають.

БОРОТЬБА

ПРОТИ

ОПЛАТИЛАСЬ .

САРАНЧІ

Боротьба

проти

коштувал а

трох

минулог о

степових

Канади несильна

провінція-:

тих

сараьчі, я- літа лровін- мілю н до - для фармерів

24Д83.000

уряди

цѓй

лмрів, вратувала

у

бушлів пшениці. Коли ціну цеї пересічно

В

тобі,

ман ќріс. Він заглядав прямо ло

стив курок, ќріс вистрілив бій

ло.

Смит,

оглядав

набитиії

ду-

в

кріса. Через

неувагу спу-

на-

і

в чо-

йому Хлои.2ць згинув на місці.

нолан

ярямо

УКРАЇНЦІ

ВИКУПОВУЮТ Ь

личАіоа.

„Куріє велику статтю п. з. „Нова о- фензива ,,українська" на Льві#',

о відбирають вла- на Личакові і їх

україн-

де

ські установи

сникам-Полякам

в

Львовскі"

помістив

прадГдні

небавќом

всякі

грунти. Попросту загроза, щ о стане ,,Вашими устамиі

мед

так,

тався,

але не по пяноМу язик п. як вам'"

щоб

ЦЕРКВІ

ХОТІЛА

МОЛОД У

пов., мо.`юдий

Варвари

оженитись,

покинув,

дійшло

таки

виртшила

о

ОСЛІПИТИ

ПАРУ.

20-

знайшов

пімститись.

селі Любитів, ковельсько-

го

лекса Рудько залицявся

літньої

але врешті

а собі Олену Матвійчуківну, з а-

Варвару

парубок О-

до Ж.ук, мав з-

д ображена й покинута Вар--

І дня в місце-

шлюбу.

би, панове,

ось

вій

Матвійчуківною церква була переповнена людь-

Рудька

одного

відбувася

коли

церкві

шлюб

і

Варвар а

хотіла

стояли

вбігл а

д

о

тому

церкв и

карболевим але люди, щ о

облити

васом молодих,

близько,

і

переш-

конгресу зій`шли- щоби вислухати' иосланѓя

ся президента Рузвелта про законодатні потреби

безро-

відразу,

його, даточи безро-

бітнам роботу при ріжних цубличних роботах. Пре- зиленгт начисляє людей, щ о беруть допомогу від федерального уряду, на півчверта" мілѓона осіб. Він каже, що їх можна найняти

очищення міст з бідних дільниць, будова сільських мешкань, давання перехресть доріг, зали`ўпання понищених лісів. каже, при таких це само далоб

стати заняття

усування

щ о колиб

ліока людей, то числу

кому малио остаточно мобиратн тільки люди, які зовсім прац.ювати на думку президент;!,

ВАШИНГТОН. — Обі палати

на слільме засідання,

KfXHO.

Прецедент нідчеркнув справу допомоги краго. що федеральний

бітним

бизнсе

як першу

справу

допомоги",

а

уряд мусить покиігути покине

при таких роботах, як:

околиць, від-

сільських

околиць,

неуправних

вдалося ді-

урядови

роботах для півчверта мі- ще

та-

зараз роботу

Прави`льну допомогу

уряду

з

хтось

з

йото

рішу-

живо при-

відло-

д

о

по-

війни за -ЮЖЛИВгСТЬ ВВтНИ І ДО - j Угорщині, впливає в

Ще

до

І братя-Л-акки

забрили

Тиху

(ріка

БУВАНН Я

міклю в

Вони

КАНАЛІ .

набули

сторонах

мож-

і чутками

лнвість війни поучаючі є відо- мости, які подає домініяльне статистичне бюро про канадій- ський ніклевий промисл. У серпні минулого року добуто Канаді 14,272,129 фунтів нік- у

в

лю.

рекордовім

У

злуці

пр о

Ц е є трошки) місяці, 1929 р.

листопад

14,913,819

1929

р. (а

менше ніж

яким

Тоді

коли

був

будо

у

він був найліпшим

Та

фундів.

рсшгазн

рилися.

родини

поля

з

переворот

Тепер

рідня

минувшині)

у

70.517,471

вісьмох

нулого року

фунтів

добуто

у

року ,

місяцях

ся

ня добуто

словами, рік був найліпшим добування Ніклю стрілен. Повиті числа дока-зу- що поступають

иину-

істо-

рії

лий

ніклю. Іншими

88,266,238

ніклю

потрібно

в

прнготувангтя

жваво

до

фунтів

Канаді

в

при виробі

вій-

вперед.

готь,

ни

іса

ПРИМгРНЕ

Недавно

писала

український

шо

читати

знайде

на

старий

погані

І^ОВЛНЙЯ .

чужа

часопис

і м^оодий,

преса,

може

і не

там нічого,

що

дороги.

веде

Натомісць

зчинила

OfcTBKTYW

грабіжів

крик,

щ о ріжні

вчать

,.TAJNY

описами

з.точинств,

та ріжних

як

уже

вания

стати перші овочі такого вихо-

на крит-гѓна.тьниброшу- в Рибви- побилися два убив но- у

на Шлеську

бандитом

ЗЛнрають

груди

ось недавно

бо

хлопці, один

аж

по

Рибнику

малолітніх

нім

: ватагу

ві д кількох

які

і

І.ти

безкарн о

рах,

ку

молоді

жа

пгх`тивттка

слав- полгаія. грабіжників, грабп- й і чолі стояв 16-літній Францішек ІСадло.

ц

НЕ

ЙОАИОГЛА

СЕАЛ.НА

ПОЛІЎ ПИ - УМОВА.

Власник автомобі.тевого вар-

стату в Варшаві, Тишка, роз- зі взаємини Піліховською. А щоби нп перед прететтсіями нею писемну ум а m він це дійсно забула на його сір-

підносити претенсій, якби її покинув. Та коли сталося, Піліховська прр умову і пімстилася Тишці. Вона облила

ву.

заключне

її евентуальними

майбутнє забезпечитися

М.

аязав

вівся

своєю

жінкою,

і пп-

акушеркою

згодилася

ГІіліховська

БАВЛЯТЬСЯ,

ГУЛЯ Є

алод-йня

Н

і

коло

1

доказує,

його

щ

околиці

ввесь Личаків

український.

В

В

кою

Та

Мй,

н`ити

з

електрифікація

управу

ш

д

людей.

Президент

не можуть. Цих повинен удержувати, не федеральний, а міський,

о

своїх

предложить

уряд

конгресу

про прак-

обі падати кон-

саль,

УРЯД.

ч нам конгресу докладні практичні проекти. Кон - можна судити няв промову президента дуже прихильно. Того са- мого дня відбулася в Білому Домі конференція пре- палат тичне переведення в життя законодатної програми. д ґресу стали працювати кожда над своєю програ- мою. Між 207 резолюціями й законопроектами, ко - трі- сенат приняв за цей верший день, t признання спешя.аьноііу комітетови суми 100,000 долярів на дальше ведення слідства над фабрикацією амуніції. І Іалата послів приняла ЗО менших законопроектів. ЎЌРАЎЙСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА ПІВНІЧНОЇ СВОЇМ

Л е-

що

і рес. наскільки

з оіілеокнз і заяв, при-

Президент заповів,

ніклю, говору, ноші та віри держать- перших т о МИ- від січня до серп-

як ка-

жуть, скучно без наших обря- дів

ждента з провідниками

Розійшовшися

АМЕРИКИ ВИБИРАЄ О . ПРИСТАЯ ЕПИСКОПОМ. — Українська православна

КАРТЕРЕЃ

церква Панічної Америки оповістила, щ о вона вибрала о. Олексу Пристая своїм другим єпископом, себто на- слтдником поќ єпископа о. д-ра Жука. цієї ирияяли наперед священики церкви, а потім па- рохіі. О . Пристай був принятий до церкви у грудні минулого року Висвячення

ности.

будуч-

пшениці порахувати кодили й відпровадили її на по 70- центів з а
пшениці порахувати
кодили
й відпровадили
її
на
по
70- центів
з
а
бушель ,
т
о
ц
е
постерунок
поліції.
значить ,
щ
о
ДЛЯ
фармері в
за -
Д
призналась,
о
свого
наміру
вона
пода-
щадилося $17,878,000, або иай-
ючи,
щ
о
хотіла
той
же
18 міліонів долярів. Тдке є
обчислення
партаменту
Сірла.
піметитися
за
в
зраду.
спосіб
статистичного де-
збіжевоі
компанії
ЗГАСИЛ И
СВІТЛО
в
ЦИРКУ
f
1
РОЗКИДАЛИ
ЛЕТЮЧКИ,
j
Перед
окружним
судом
у
І
ПОПОВНИВ
САМОГУБСТВ О
Чортќові
відбулася
розправа
З
ТУГИ
З
А
ЖІНК'ОЮ, ЯК У

з

де

рукоять

В

ш

самім

викрягла

в

иістптт

око

А

з

иці.

Н

а

Мар-

ВБИВ,

проти трох комуністів гулєса, Вар- ‚Акт обвинувачення закидає їм розкидання у

і Мі.ієра

Брунштайна

Безробітний

шаві

стрілами

якою

тіла

ника

звільнили

догляд

Зня

що

де

лом

двома

вбив

Ян Зяя

револьнеровими

у

комуністичних ле-

цирку.

Вперед хтось

нооисгаючи

на один

свою

і яка не в.ервугася д о нього. BOWB- але тільки під вбивства за жінкою, під мур шпиталю, і стрі відібрав с о

з револьверу

жінку,

опісля

тючок

з хо- згасив був світло, а опісля під-

судиі,

розкидали

рік і б місяців вязніпр, а двох інших суд звіль-

див Брутіштаяна

темноти,

з летючки. Суд засу-

був розвівся

арештували,

і віддали

поліції. Після

так затужив

пішов

З браку доказів вини

ВИВТЗ СЛУЖНИЦЬ 3 АВСТРн ДО

Як иоидент ‚‚Таймса", з Австрії виїздять місячно до Англії НА службу 70—80 служниці

АНГЛН.

віденськлй

пода#г

корес-

ЯК РЕМОНТУЮТЬ

ВАГОНИ

В СОВЄТАХ .

Совєтські залізниці

хорують на хронічне відставання становленого леревозів. вся залізниця праюе неточно, також тому, брак вагонів та льокомртив.

ся Ремонтні варстати понапихані всюди зівсутими залізн^чими вагонами Тому, щ о бракує за- ггасовлх частин для їх ремон ту, майстри шжатаюгп, бобі ej вагони направляють другими. Бракує

якомусь

коліс

знімають

той спосіб, що одні

від

у-

пл-шу

в Москві

Діється ц с тому, щ о

щ о відчуваеть-

ваѓонови

вісі,

л

померла його жптка,

бі

життя.

НОВ А

МЕТОД А

ЗРГЛОСТИ.

ЎСПИТУ

Міністерство освіти в Са-ксо- нтт піддало

ріентів перед іспитом зрілвсти

новій перевгрці, на основі ячсоі претй- мають вищої и-колтт багато

середніх

несно-

вперше

ж--'хольоГгчній:І

цього року абіту-

їх тепер

учттгв

пѓќіл

рік Показалося, щ о чтаќвнщих кляс

на першяй

виявили

НАПБІЛЬШЕ 3A - МІСТОМУ

ПГЛОТРКИЗ

ДОВЖЕНИ М

польаці.

Пйотркові відбулися збо-

У

нерухомостей,

фінансове no-1

В .п-юакгнах

ПЌОЃРТЕ

й-.Ігбільше задоззжевлш кістоя Пола-щі. На одного мешкан- Kj t ПВосгрнов а припада в $бвал . міського довгу.

іаідиреслюрали,

аабраля` ЛОЖЖЙЯ

міста.

щ

о

є

з

другий

ѓон, релерують тамтс-й.`ТаК внкоиу

директиви .Москви. (А А И мусить- бути й знеишеяпя залізнодоройкіюго

парќт;

ють

ректива

виконала

‚його викидають, а віссю-j

Москва

,

хочбн

коштом

Згідно з постановами

церкви

капдадата

має відбутися

в

близькій

ДОНОСЯТЬ ПРО ЙМЕНУВАННЯ О . КУРИЛЛА ЕПИСКОПОМ НАЦ. (Па.-), — Місцеві американські ґа-

СКРЕНТОН ч`ти доносять, щ о національна українська ќатолиць- єпископом о.

ка церква в Америці встановила своїм Конс^знткна Курилла. РОЗПРАВА ЗА ВБИВСТВО ДИТИНИ

(Н ю Джерзі).

дальших зізнань на розправі Линдберга щ о голос прокуратора Бронќеў,

котра з за викуп на понерненнн дитини Линдберга.

нагоді'цей чоловік крикнув у пітьмі: „Гей, докторЃ' ' На допити адвокатів нути це признання, Линдберґ іще раз потвердив вн- о теж не дався чнаинях, сяеціяльно не хотів вірити, у

разно, що він вевиий,

подібѓний

була на цвинтар на переговори

котрий

полковник Линдберґ, заявив,

на

УКР. КАТ. ЦЕРКВИ.

ЛИНДБЕРГА. — Підчас своїх

ФЛЕМіНГТОН

за вбивство

дитини

він чув у д о "гол'осу

проти Бруна Гавптма- і

батько

дитини, І

Гавптмана, і

в іючі

д-рам

прийшла і Кондоном і При тій І

канцелярії

людини,

оборони, ш о пробували захит-

щ

це голос Гавптмана. в

інших зі-

похитнути

заговір

щоби

викрасти

поліції, і його

у всьому

на

салі

публика

Линдберґ

його слуг

був умішаний

Він'вірить

довірю

ггриявна

дитину. -юму плескувала. Сморо по допитах Линдберга

розправу жено, через недугу одного адвоката оборони, недьлка. допитувати

у

афері. НРОКУРАТОРІЯ ПРИЗНАЄ ПОМИЛКУ. ВАШИНГТОН. — Генеральний прокуратор Ко - минтз, що займає в кабінеті Рузвелта становище

магістра судівимцтва, вислав до апеляційного суду Дистрикту Кол-омбѓї просьбу звільняти від вини й "`ари двох студентів університету Джорджа ГУмгппгггжя Ваштиг- Ва`іШіНҐ-

Оборона заповідає, що вона буде гостро

д-ра Кондома

за

йото

участь

цілій

обмеженість незрі

чаииИ квасом, зприводу чогоідівану лість. Ріжкицл між найвищою найнижчою справністю показа

Тишка осліп. Суд засудив Гќ-

ліховську за „недодержання" умови яа 4 роки вязниці.

лася теличезиа, причому пере менше справні.

%,-г-.-г---л---г

гот, котрих засуджено на припоручення Комингза за підпал дому одного студентського товариства в

1933 році.

Коминґ з

каже,

що він дістав зовеѓм пев-

що оба студенти , Це вже другий випадок, у котрім Коминґз явно признався до помилки. трапився йому, як він був стейтовии прокуратором одного чоло- Чоловіка засуджено,

віка

у Конетикоті та добився засудження

їм

ні докази,

ие винуваті в закиненім

Перший подібний випадок

злочині

завбивство

свящеѓника.

а ПРОКУРАТОР

прийшов він побивався за неправду.

ПОЧІМ

д

о

перетевнання, щ о . ,

До крамниці Народної Тор- говлі в -Перемишлі вломилися злодії, розбили вогнетреаа^туі касу'зеивряли з иеї ильі(ахазї4ря

злотих. Опіеля рвзгіоіізю.-н тіідг Обг-яорювали

ручну касу, 9 нотрсй

власників

також кѓлмсадеей'ѓь .злотих Саме тоді віябуваяасяа „їіяр.:

Домѓ",

міститься краняпг-

зтанцями;лт прш-

злодіїв.

ПАРЛЯМЕНТІ

ЗАПИТ В АНГЛІЙСЬКІМ ВСПРАВІ АВТОНОМІЇ

ЗАЌАРПД

ЛОНДіЗН. — Укрзансьќе`Бюро` йОДае дослівний переклад загінѓў посла сера Роберта Говера в спра- ві автономії дла Закарпаття. Той затагт поставлено по відповїддях иініс'тра в справі положення Укра- їнців ш д Польщею, яка теж зобовязаца м-і-жнарод- ціми договорами дати Галичині автономію.

 

Говер: запитує

міністр`а'справ за-

кордонних,

о напрямі, що б виконати

зобовязання,

 
 

згідно з умовою , лідписаііою нею 10 : го,'вет)ес-

1919

р. 'в Сан Жермені

 

Імперією, Злучеішщі Державами Америки,, Фран- цією, Італією і Японією з одного боку та чехосло-

вацькою державою з другого боку, Яка обовязала- ся но номну одиницю в межах чехосювацької держави з.

окремим

створити

під назвою

можности

з української території, Русь,

Підкарпатська

та урядовцями, `яких

соймом

більше

знаної

окрему

на увазі їх

загаль-

авто-

вибиззаноб з місцевого населення;

як

а тих зобовязань не виконано, то чи розпочато' якісь роз-

Джа и Саймон, міністер справ закордонних:

Розділи, від 10 д о 13, того договору, пр о який ша - новний пан посол говорить і який відноси'ться д о автономії Підкарпатської Руси, є вклвічені д о 3-го параграфу конституції Чехословацької Реігубдики. Розділи 12 і 13 уже зддйснені, урядовців видіійраєть- ся аГравді по.можности зпоміж міодевого насе-пен- ня, а здійснено теж і заступлення П5дкарлдя;ської Руси в чехословацькім пардямснті. Чехослод^з.цгкий зійоги виконати зобовязань, зазначених у розділах ^0 та II, але кілька разів виявляв готовість виконати їх, як тільки край матиме 'господарську змогу нести тягарі автономної управи. Цдо справу розглядала кілька разів комісія меншостевих справ Рдди Со - юза Націй, а осташшого разу в гру'дні 1930 р. Снра- воздання, яке видала комісія, висловлює переко- нання, щ о на чехословацький угдяддизджда л чиі.угити, що в'ін в`йя'ойає дот'ичні точки догбвбрў, коли тіль- ки переможеться те'перішні перешкоди, Якимн е біднота краю та його відсталість.

уряд признає отверто, щ о дотепер вія не мав.

по

в цій справі, або чи мається почати? Сер

заходи

ПРОТИ Ч}ИТАЛЕНЬ ЕП. ХОМИШИНАи СТАНИСЛАВІВ.—Відозва еп. Хокшшнг,

в якій він закликав духовенств о закладат и окремі чг_гсаль- ні під назвою „Скала", стрінулася я о гроімтдліад з ве- ликим спротивом. У тій відозві взиваеться духо- венство до боротьби з теперішніми, світськими чи- тальнями, як деструктиннми і дежагогічнлтаиі,`.Нові читальні мають бути під виключною контролем) ор- дннаріяту і священства по селах. K^ypaTopoM чи- тальні „Скала" має бути в селі кождочас.івди пагрох,

який має право завісити ко'жду ухвалу ввяілу- чи- тальні. Нову спробою ввести гризню. го

акцію

еп. Хспиищина вважають

в народне

новою життя хаос,, захолот та

Проти цього організується спротив, діло-

,

.

громадянства.

В НІМЕЧЧИНІ СТТТУАЦІЯ НЕЯСТІА. БЕРЛІН. голову

— У дипльсматичиих кблех .томлять

собі того, сил Гітлєр зазначував, в зборах виявлено незвичайну солідарність і карність, то так гармонії в партії дєра.

що

на

з того,

над тим, яка була

скликав

властива причина

провідних

зїзд

щ о Гітлєр

так таємно

націстів. Підвтерджують,

діється

рядах

таки справа

та

рожево,

як

у

щ щ о він не е задоволений щ

партії.

о

в

своїй

Виходило,

о

ѓгромові

хоч

в дійсности заявах нема, і це найбільше

не

представляється

ділі

турбує Гіт-

чи декляращях.

Н

а

ВЯЗИхВ. ВІДЕНЬ. — В Австрії йде до ліпшого'вже ви-

ПОЛІТИЧНИХ

ЗИЛМтЯЮТЬ

рик и

д

о

пустили на волю тисячі увязнених соціалістів- і на- -

цїстів.

ГЛЯДЯТЬ БАЙДУЖНО НА ПРИСТУПЛЕННЯ АМЕ-

І-

ДІЃЙ

JiA-ц-ад.

tfiM

ч

.

БЕРЛІН. — Німеччина не яряпзязує надто вели- ваги д о піднесеної в Злучених Державах страви

кої

при ступлений

їх

д

о

Ліги

Надій.

бџ : ВЮТО

Як

не

сталось, кажуть Німці, Ніїаеччина во тім схористае. військо проти якоїсь д.ержави, -якщоб це зарадила Ліга.

стутшли до Лтг-и, бѓудуть тільки „в^?офімійиів-е об-

Значить, Злгучжві. Держаян, дмжіть ямба три-

серватором". БУВШИЙ ПРЕМІЄР В АГСИГП.

тюр-

д ми Фредерика Франсоа Марсаля, що був два дні

школо не

Злучені Держави яе згодяться віюелати

иі-і.

ПАРИЖ. — Запроторишо на. 18 МІСЯЦІВ

о

Крім кошти фйовот.о ( проі.у^ його

премієром

був президеитом `компанії, яка натягнула шеравців на

суджеио

fhpajajai^ За-

Франції.

того

B'cyMi

має він заплатити

2P't30Q

фондів

Він

'

to

того, що

за спроневірення

.

29у000,000 франків- ,

з %се противився сщіаті вс^цних довѓів. Америмі.

Іще

. Франсоа Марсаль був відомий

'СВОБОДА, ВІВТОРОК, 8-го СІЧНЯ, 1935. '

4.5.

"SVOBODA"

(LIBERTY)

1

На

На

На

FOUNDED 1883

Ukrainian newspaper published dally except Sundays and holidays

Інж.

В. Се енќна,

І

рі. тих своїх штучних крил Мотор, яким він, при помочі вітрака щ

ним

Потім чоловік причепив д о

вітер, поганяє свої крила. Отже

витворює

штучний

виходить,

з того

чоловік вчився зпочатку літа- в так. званих „ґлайдерах" (безмото-

групи цих безмоторових літаків:

Gliders", якими з „Soarers", якими в ча с От і способи найбільш

рових літаках). Є дві

ти на крилах без мотору,

можна спу -

на землю,

можна

неозначе-

летннц-

скатися

матися

висоти

повітрю

щ

о

о

і

втри-

про два відділи, маю на думці

осінній курс,

говорю

Як

то призначений головно на науку для учеників з тих околиць, де є ників а дальших сторін. Кошти Школи внноснлиб:

школа, і літній курс для уче-

1)

Інвентар.

Нерухоме

май-

но школи: $5,490.

В

типи

ровий

що

„з

той інвентар

„тлайдерів",

літак,

входять два

мото-

та інструменти,

один

їх можна дістати дешевше руки". Персонал і біжучі

2)

другої

розхо-

дом

за

колиб

собі

війни

м

и

їм

і

так

у

і

бороѓтьби України

А

мали

щ

о

булоѓ,

визволешш.

at

81-83 Grand Street, Jersey

Owned by the Ukrainian Edited by Editorial

National

Committee.

$600

S3-25

$1-75

(з англійською

}2Л 0

Ц

Я

$900

? л7 `

Thru

One

Six

One

Six

Three

City, N .

J .

ПОСТІЙНА'

повели освідом- більш тиуно? Батьки і матери голови як

таку

ляючу

система-

школу

науку

ломлять,

задержа и

молодь при українстві, як втяі її

організацій;

допо-

моглаб то. тати: Н е про бізнесові авіишн-

пами-

fiara-

тім

нути

д о наших

атак а авіяційна

Тільки

на одно

школа

дуже

треба

ні

щоб країнСькими ідеями.

школи

видали

нам думати,

а таї

.

нам пільотів

.

Association, Inc.

RATES:

a copy

ЛЕТНИЦТВО я УКРАЇНСЬКА МОЛОДЬ В АМЕРИЦІ

N .

він

те

( З реферату,

який виголошено не Річнім Засіданню Виконавчого Комітету Обеднакня).'

в видвигнено тепер справу лет- ннцтва. Екзекутива Обєднання як років той, є обзнайомлений'з україн-

у тій професії,

професіоналіст,

працює

звернулася

Серед Українців

Америці ство,

на

Щож

яке він складає гро- як

буде;

лет

І

яке

буде

задово-

мимоходом зано-

(а може

Б

о

авія

вдасться?

лення, коли американська пре- са

тує,

навіть якиЯ „Рошен") переде-

тів ‚‚велику ційні кола такі перелети дуже скептично. Для ють значіння, ні ційної ціли.

ті перелети ма-

які зааранжова-

д о мене, що б я,

Ц

щ

я

о

від

як

лет-

десь-там щ о щ е хтось-там

баюру".

них тільки

для якоїсь

що ським життям в Америці, виго- товив ний

е

ось зробив.

відповід-

про ту справу

реферат.

Що

дивляться тепер на

наукової, авія

люди думають про ництво.

е

а

ра-

ж

Мені говориться летництво, зараз має перед очи- і

через

ту

бала

ма

то пересічний гро-

мадянин

здається,

щ

о

як

між людь,ми

його

разом

у нас

пр о

перелет

Линдберґа

океан, а

тим

прид-

при- роблювати

славу, яку ця людина Річ насувається та- Украї-

Америці і собі.

родня,

зараз

питання: а чому

кого

діла

не міг би

,

доконати

справо ю

б о всі літаки

на короткі перелети. їм

наш иець береться за летництво, то вже щоб го, більше, а інакше шкода труду.

нець? Тому, нк який

хло-

вимагається

він доконав

.Линдберґ,

від

нього,

чогось такю-

аб

щось

Про

З

нають

перелет через океан.

такого розумування у

вири

в одиниць

добирати

газоліни.

передеті

океан

справа

опалом

мотор мусять

мається

ціяльних збірниках - тенках. А це менти найліпшої пал. та

якости. Таксамо о

е заповнений

теж коштує

Асекурація

гроші. Іистру-

бути

підготовка

і громад, про потребу переле- українського летуиа на океан

країнськім на Україну. Річ дають для багатьох

погляд дуже симпатично. Нам

може літак ві, чезного чезну славу Україні, заімпону- т по щирости, в о найкраще. Т а застановімся над боку.

як-

те

Все

ємо

діла, принесемо вели-

ту

через

щ о такі річи

вигля-

на перш:

такиѓ'

як

у Львові чи в Киє-

т о м и доконаємо

нашим ворогам,

ми робимо

переконанню,

тим з практичного

вижидання

погоди теж

річ: Така виправа не

Перша

принесе нам ніякої

океан буденна. Чи хто доїде ва,

менше справа — це перелет кеан.

релет через

слави. Пе-

це тепер річ

д

для

Киє-

світа

головна

через о-

чи ні, це

буде

інтересне,

Друга річ: Кажуть, що такий А буде тоді, як лет не вдасть- Наш загал, вимагає точного виконання, щ о вдасться

успі-

певно-

те підприем-

лет підбадьорить

що

ся?

наш нарід.

особливо тут в

у всім

Америці,

ху,

сти,

ГШРЕДГШАТА:

Поодиноке число три центи. — пів року

рік

SUBSCRIPTION

Three

cents

три місяці Число s пятниці

Нарік

На

На

На

На

'.

-

Адрес;

(with Ukrainian

Friday's

year

months

Foreign and Jersey City year months

Issue

Weekly):

months

$ 2.00

$ 1-Й

Rites:

$9-00

$4.75

$2.50

J .

зако-

$

В Джерзи СнтіЛ Загравнцею:

рік ;.'

пів року

три місяці

і

пів року

ний

ди. Річно: $11,680. Ц е були б и майже всі видатки. В тім бу- Чи
ди.
Річно: $11,680.
Ц
е
були
б
и
майже
всі видатки.
В
тім
бу-
Чи
можливі такі
тва є розповсюднені в Німеччині. В Америці „ґлай- школи? дінґ"
тва
є
розповсюднені
в Німеччині. В Америці „ґлай-
школи?
дінґ"
не є, популярним,
моторових
б
о
фа-
либ
теж оплати
для вчителів,
Та
життю
брики
літаків гля-
між
якими
бу в
б
и
теж
учитель
нашої
як приглянутися
іміграції, т о
здасться,
дять
на це як на конкуренцію.
українознавства.
що
безнадійна.
Ріжниця
між
„глайдером"
і
Не
рахуючи
тих грошей, щ о
це все справа
Головно,
коли брати
на увагу
Моторовим
літаком
є
та,
щ
о
вкладається
в
нерухоме май
стару,
генерацію.
Та
я
ВІРИ`
„глайдер"
є
легкий
і
без
м
о
но,
сама
школа
коштувалаО
що
як ту справу
підійме сама
тору, а моторовий
чий
літак тяж-
$140.80
від учня. Але тому, щ о
молодь,
т о вона
здійсниться
через тягар мотору,
опал
учениќй
мусіли
би
перебути
старшу покоління
допоможе

"SVOBODA",

P . O . BOX 346, JERSEY CITY,

ДОПОМОГА І ОБЕЗПЕЧЕННЯ

ЦИМИ

днями

починаються

сесії

багатьох

нодатннх тіл Америки. Незадовго починається за- сідання конгресу. Вже почалися сесії деяких лє - гіслятур, приміром лєґіслятури Ню йорќу. Голови адміністрації виголошують, чи приготовляють апе- ляції до законодатних тіл. Посли, сенатори й кон- гресмени вже виготовляють проекти законів. В са мому конгресі жд е рішаючого голосу сенаторів і конгресменів понад дві тисячі проектів. Це все повинно би звернути загальну увагу на- селення на важні справи, які мусять бути порушені

Хо ч подіїддя, сензаційні й ударяючі, відвертають увагу від дебат законодатних тіл, думаючі поважно люди не можуть забувати про це важне поле суспільної праці. Відкриття сесії нюйорської стейтової легісля- тури дає нам примір великої ваги зборів законо- датних тіл у теперішню пору. Промова говернора стейту про законодатні потреби стейту вичисляє щ о ждуть справами на першому місці стоїть справа безробіття. Цю спра- ву стейтовий ґовернор порушує аж у двох уступах. Наперед говорить він про допомогу безробітним. „Стейт Ню Гіорк", говорить нюйорський ґовернор, ‚‚був одним з перших, щ о признав засаду, щ о всі його знайти, мають мати поживу й хату". Уряди стейтів, щоб Ц роблено безпосередньо допомогою та відкриттям ріжних публичних робіт. З

дати

в дебатах і ухвалах законодатних тіл.

як

щ

о

нас гасла,

ясна,

літаку

здаватися,

осяде

щ

щ

б

о

й

о

з

ти м вели

і

.

п

.

робимо

о

о

Скільки не коштувалоб. і колеса, та тому, якийсь час на полю і
Скільки
не коштувалоб.
і
колеса, та тому,
якийсь
час на полю
і
там
ж
и
дова мусить
Виправа через океан коштує
на свій
кошт,
то кошти о д
міг
видержати
щ о ціла бу-
бути тяжча, щоб-І
у
тягар
приблизно
$70,000. А коштує
ти
ного учня виносил'иб $231.
повітрі, 3
тих і
інших
причин
так багато
тому,
щ о треба бу-
З
того виходить,
щ
о
за
$70,
і
літак дорожчий ніж „глайдер".
аб о пере-
000,
потрібних
на перелет че

дувати новий літак, старий. є

Найважні-

шою опалу, ні важко паси через інакше. Кождий закуток літака у спс-

Т

не

потрібні за-

приміщення

побудова-

а

в

і

і

в

З

д

о

в

б

о

Soaier"

є

подібний

до

„глайдера" і

його нераз

Є

дають вдержатися час, шукуванню завжди -приявн', а тільки їх

треба

що

крилами, які

тому

,,secondary

називають

glider".

він з більшими змогу

' керманичеви

в повітрю

довший

якщо він вправлений у зи-

повітряних струй,

є

знати,

.як

знайти.

„Soarer" це свого роду другий

го

Це й

рід лггака

є

таку школу .створити. Тепер маємо мабуть уже щось а ж три такі
таку
школу .створити.
Тепер
маємо
мабуть
уже
щось
а
ж
три
такі
авіяційні

школи.‚Мені здається, яка що Простий розум каже, що треба а ституцію. особливо тоді, коли та інституція має жувана коштом якщо українська 1 авіяційна вона одна. Всі сили на

дійсна

Тому,

в

бути

бути

Америці,

що

іц.

рез океан,

на

о ство бу.тоб обовязковим метол! навчання, скористалиб Ю% таки 27 добрих пільотів і меха- иіків — свідомих Українців.

учнів, м и під.ховалиб усе-

яких 277

українознав-

пред-

пільотів.

ми моглиб

трох

А

щ

по

пригод а

літ

та

щ

о

з

правді

вивчити

нього

тільки

з них не вдержиться. Поки-

нема

місця

на три школи.

поставити

одну,

добру

ін-

бути

вдер-

суспільності,.

ма є бути

школа

повинна

повинні

партійних

в одно. Та-

ка школа, яко загально-народ- ня інституція, не повинна бути дл я політичної

бути нашими силами, перти. Така школа грати Америці. Вона може притяг- о свідомих братів, Закарпаття.

винна

всіми

по-

щ о згодяться

може відо-

для

цілей,

тім полі злучені

вживана

реклями. І по-

д

контрольована

національними

навіть велику

себе

молодь

національно

прийшли

щ

о

її

ролю тут

тих не-

наших

сюди

з

в

нути

протязі

Моя

з молодю .

вж е вчити

раз, чи вони

за Україну.

курсу. А

щиро й

Каза-

Мені довелося

йорќу

наших

коротенький

хлопців спитав

пішли

Це

було

відповіли

вони

отверто,

ли,

тересуе,

в молодих лет- ництвом. Мені припало держа-

з будови літаків. Отих молодих я би битися на початку цілком щ о не пішлиб. щ о старий а летунами, тому

курс

ти ними

хлопців, щ о зацікавилися

Ню

край ї х мало ін -

вони хочуть

бути

А ц е лише і ходять великої ваги. на цей що по вбивстві курс.
А
ц
е
лише
і
ходять
великої
ваги.
на
цей
що
по вбивстві
курс. Та склалося так,
в
Дольфуса
Тому
пильнуймо

Австрії американські

зачали

можливости

Про

о

так говорив

вище наведено, каже: „ І think

hurry

and

ся,

поспішати Я застановлявся І хлопець за короткий про народу Він навіть щ о йому всміхаються ге- на

інакше

той

we

(Мені здаєть-

це

широко

війни

зайшла

А

один

про

часописи

писати

про

Европі.

в

розмова

з

з

них,

ш

Україну, як

хлопцями.

Ukrainians had better

get ready!"

нам, Українцям, треба і бути готовими).

щ

о

сам над

тою

зміною.

дўўати

українського

краю.

вати,

ройські

завважив,

щ

о

перспективи

час зачав

терпіння

в старім

почав відчу-

випа-

теж

справа

справи у-

Виве-

ї народній шлях, а тоді матиме- з

кори-

мо

дім

країнського

Широкий' загально-

летництва.

ї

на

цього

діла

великі

МІТІНГИ ВІДДІЛІВ У.

РАЧЕСТЕР, H.

И . Тов.

збори,

бо

є

що осталась

Отже

або- за, щоб опісля

Н.СОНЗЗА

до

ви-

Вільних Ко-

заків, від. 316, повідомляє своїх чле-

що місячні збори відбудуться 11 10 січня, в годині Я-МІЙ НITF-

Проситься всіх членів прийти на

важна

з приходіть, голосуйте

справа

МИНУВШИх

зборів.

проти,

рішення,

ці

чір.

четвер,

пін,

не було БУ- присутними. Контр. комісія здасть

що ви не знали,

ли

справоздання за минувшќи рік. Ііро- ситься кождого вас

другого місяця приќймати. — В. рянськнй, секр.

нарікань,

бо не

членів платити свої пклалкн

місяця,

щоб не

потрібно

суспендовувати одного місяця, а I V

ріжні

вищий летництва. коштує більше ніж „глайдер", по- але

менше від моторового лі-

і ступінь безмоторопо-

довгу низку незвичайнр

законного унормування.

горожани, охочі

цілого

краю

й міст

важних справ,

Між цими

лучені всього з видатками. А з того така. назбирається велика
лучені
всього
з
видатками.
А
з
того
така.
назбирається
велика
Не
буду ширше
сума.
N
становлятись,
а
Все
те требаб
на :
р`и-
чу,
щ о ученик,
над тим за
зазна
вправлений
тільки
видати
j
зико
з передетом
через океан,
"gliding
and soaring",
може
в

Чому не видати і певного?

це все під увагу, мо- жна спитати ті

зужити

от

коґй

нів,

стати

до-

поиозі при новім

ротьби

гроші на щось

Беручи

себе: чи не краще

на іншу ціль,

гроші

вели-

лету-

моглиб

хочби

на

підготовку

числ'а:' українських

які у

своїм

часі

нашому народови

зриві

за волю?

думаю,

Я щ о краіче

$70,000

на перелет

видати

на ц ю підготовку, ніж через

океан.

методи науки летництва.

зачалися

Дві

Початќи летництва щ о люди лет птахів. вдатні взноситися крил

від того,

слідувати

зродилися

дини

прн

помочі

почали на

того

спроби лю-

повітря

повітряню

і струй, які треба вміти вишўка- ти крила не втрималисяб

і бе з яких

людські

штучні

у повіт

дуже короткім

ся

Його наука не є `вистав небезпеки, як на літаком. А з дінґ", є обзнайомлений з дим ня „глайдера" рідко коли

тастрофальне для ученика. На- ука потім

ка-

лена

у-

ченик,

ука

таком.

вправити

часі

в.летництві з моторовим лі

на такі

з моторовим

вправлений

‚‚ґлай

кож

літака. Ушкоджен-

родом

на безмоторовім літаку, а

на моторовім, є

більш

основною і дешевшою, ніж на-

ука таком. виключно з моторовим лі- # і Скільки коштувалаб
ука
таком.
виключно з моторовим лі-
#
і
Скільки
коштувалаб
наука.
А
тепер
ня
летничої
школи,
під
увагу,
ш
про кошти утриман-
беручи
матиме 100
о
вона

учеників.

Школа мала малаб дати ученикам ліценцію на приватного цс школи летництва.

би два відді;

пільота, так, як

усі інші

приватні

роблять

до роботи, щ о не можуть її

співпрацювали енерґічно,

одіння.

людям їжу, дах над головою

й

другого боку, говорить нюйорський ґовер-

й працю робітника.

права

Тому

стейтовій лєгіслятурі завести

праці, себто

на випадок,

як він без своєї

якусь систему

запевнити робітникови,

не дістане

вини

Стейтова лєґіслятура має зро-

лє-

які закони ухвалять у конгресі й у

в великій

мірі

не тільки

членів законодатних тіл, але в деякій мірі

урядів, котрі будьшобудь мають всетаки вели-

від публичної опінії, себто від

Від їх уваги

буде залежа-

які закони будуть ухвалені.

Ч и там буде тільки

за -

ч и буде зроблено щось справді сутного для

нор, хорониги дить обезпечення що роботи, він буде мати удержання. Про обезпечення проти безробіття, каже ґовернор, думає вже феде- ральний уряд і на сесії конгресу цю справу певно будуть розглядати. бити свою частину роботи. Відомо, ґіслятурах, буде залежати від від кий вплив на законодавців. У щ е більшій мірі по - ; винно це залежати широких мас населення. ти, зроблено щось, щоби виглядало, щ о щось робить- ся, ради найбільшому лиху нових часів.

законодатні тіла мусять подбати за те, щоб за-

Грушевський.

Михайло

СВАТ

ЯСНОВЕЛЬМОЖНИЙ

М . Заволоки.

Різдвяне оповідання

(2)

II.

сказано

було

Як чатку отець Кирило ворилосѓ Грицька неділю старий колега — докладно дійти сить того, ко настирі, Кирило себе няв шою чудовому городі попівства. божу

і відпросившись в отця префек- та, ню поясаній добрим поясом, з` ке- шап- з оксамитним верхом і для — з вишива- а (подарунком Настусі), по - д

отця

реєю

До -

вже на

історі

цієї достовірної

Кирило

Іванович,

аб

о

Матербозький,

того

Києві,

у

Пісченка

д

о

гостину.

у

як го

запросив

себе на

Небішик

Пісченко

отця

бу в

Кирила,

якийсь

чи сусід

вже за

давнім

часомі

не можна.

Гриць-

щ о відколи

в братському мо-

зявився

забирав

від часу

на свято,

тоді

від нього

Відстоявши

його

до

отець

часу

до

Грицько в святочнім убран-

— новій довгій чемері, о-

неї, в новій

поверх

ці

повної туалети

ною

сом

шовком

простував

о

поя -

хустко ю

з

Кирила.

по-

церквою, чи старою катедрою,

як

коли небіжчик Могила, ві- дібравши переніс Успенська

час

ку уніяти „ґвалтовне"

св. Софію, ки- „з а привилеем Жигимонта". будівнй- чому, Волохови Себастиянови

якнай`

Брачі,

катедрою: коли 1613-го ро -

го,

в уніятів св. Софію,

Д о року 1633-

тоді

казали.

туди

свою

церква

була

катедру,

якийсь

забрали

у православних

ївська громада,

великого

поручила

короля

київському

зреставрувати

церкву

верхи

наново,

так, щ о

правити.

іею

д

Києві:

на

І

о

щ

е

бьіла

Тоді

„п

о

баню

св .

Софії

спішніше стариниў,

зівських часів, і велику, але

з кня

о-

і Грицько ўѓа-

пущену .щ о молод- опала Настусею по І вельми
пущену
о
молод-
опала
Настусею
по
І
вельми

мало

з

службу

Успенія, „бо)

місяця

муру,

можна

звалася ка

стояла У-

ошарпалася

и

н розвалилася".

півчетверта

поставили

протягом

розкидано

верхніе окна", побудували йо- t було п о перене-

службу сенню `катедри церква тедрою, й була в належало чимало крамниць на

ринку,

котрім

д о попівства

найліпшою па

Успенська

укрили,

го

`Дшок,

' стояв^

де

з'араз

жив протопоп,

за

Усяенською

грунт зай-

спенська церква, а мав цілу Щековицьку гору, щ о

'пана

надав

вода

тут

Кирила

щ е небіжчик воє- Константин е завели

церкві

Острозький,

Матвія Ма - пере- себе, 'на цілі цісяці ті- і надію пе- серце, й

ребороти

рукою

свбю біду Борецькому. „Мило-

стивець

(так названий

написі над страченими зголосився свойому патриціянку. і Кирило Іванович уж е праз- своє

нував

міся-

свататн

ви

за

ши

пожалкував-

спудеїв

київського,

чохи.

могти

кав

нарештѓі,

Кирило

пробував

іщ

попередники

чудові

Кирило але

отця

сади

бу в

й

ве-

велн-

не

Київа, мучився

з

стративши

своє

на свої

пляни

і меценат"

на ѓробі),

п

о

сох і

махнув

оповів

городи.

Сам

ікий

отець

книжник,

кий господар. В

був

своїм учеником ЙО - тодішнього школи, пі- і віддатись науковій і звя- діяльно- пострижен-

улюбленим

Борецького,

братської

митрополита,

тим духовній

часі він

намі-

д

о

усі тѓ пляни роз-

дівчини —

бурмистра

брови тодішнього

ців

братських

він

у

части

сам ви-

улюбленце-

кілька

йому

ректора

знішого

рявся заній з сти, ня, били доньки
рявся
заній
з
сти,
ня,
били
доньки

забирався

аж разом

чорні

надіями,

пишну

пощастило,

весілля, а невдов-

зі

ника. Иов, ставши митрополи- його

д о катедри,

по смерти тодішнього про- отець цій церкві Кирило,

закинувши

топопа

а

том,

свяще-

висвячений

приділив

при

був

на

Кирило

зістався

протопопом.

пляни

монашество, наукових в богослов Серед просвітних інтересів тихо про його двома пригодами:

чене

літало

про

своїх

інтересів. Він

не `закинув

уславився

читаний

бібліофіл.

Київі

як

життя,

лише

смертю

дуже

і запалений

книжних

закаламу

тяжкими

його

ми

о-

лостивця

звичайно

йова,

любив

котрого

і

був

не

йому

СВЯТИЙ

ч

ВЕЧІР

НА

ЗЕМЛІ

легеньким

на ялинках

очка

орнаменти

віконцях

всіх

Святий

Погасло сонце, вечір, темніє, На Вгорі високо моргають зорі На безмежнім синім" просторі. Вітер під лісом сів, притаївся, На велич ночі він задивився, Бо Святий Вечір на землі.

землі

сніжна

скатерть

біліє.

Чуйно притихли ліси і боря И не сплять Зпоза них місяць
Чуйно
притихли
ліси
і
боря
И не сплять
Зпоза
них місяць
визирати
И
почав ткань
Студена нічка тихо
хо ч вж е стемніло,
став
срібну, як все,
вандруе
П
на срібній ткані
Бо
Святий
Вечір
взори рисує,
на землі.

Мороз попід віконця він заглядає, свічки щастям сіяють. почав кождої на землі.

Вечір

Й

Як

Дитячі

Тай

На

Бо

ходом

ступає

палають,

він ткати

хати,

селами

понад

.

`'`'` ѓМі`- orfoV-

J містами

ще горяв;

Понад Тиша Лиш При
Понад
Тиша
Лиш
При

снувати.

й

царює, немов у `Храмі; зтиха

ми р хрещений

співає

Свят-Вечері, дцо споживае і звуки

ген,-ген

Колядок

несуться

И на легких крилах д о небес пнуться, Бо Святий Вечір на землі,
И
на легких
крилах
д
о
небес
пнуться,
Бо
Святий
Вечір
на землі,
у
Анастасія
Ри бакова.

безконечно тю зніше, лишивши

ку

того

ця

донечку

жінки,

відданий,

що. вмерла

і

рік пі

емер

йому малень-

Настусю. Від

часу життєві інтереси от

Кирила

бліотекою дуже кохав.

й

ділилися

донькою,

між бі

котру

часть Богдана в повстанню Павлюка, коли він був військо- вим писарем. Мачошенко, по-

кладаючи на незвичайні здіб- ности Хмельниченка, пророкл- ного за-

вав велике значіння мислови.

заворушився вже.

Нарід

III.

Грицько застав отця Кирила в родиннім го чохи, цею, кийсь свояк. Грицька повитали як добре знайомого. Отець Ки- його дуже

радо.

рило стрічав

бачу; немало й нашого міщан- ре- чуп- по

рини

запускають.

вас

він

ства мабуть потягне:

молоді,

міснички

козацьки

рай-

я-

підголюють

у братстві,

засміявся

Щож , воно

І

Настусю,

о

слухувалась

о

щ

о

та

д

о

свій

У

шаб-

би,

пі-

он ті

собі

вуса

крузі

син небіжчика Ма-

— був у

ньо-

шваґер,

В нього

плин — і з

щ

о

того

року

був

з родиною своєю, і щ е

й пане Пісченку,

перо

кождому

Та

Грицька

я, як би на те

бу в

змарніла

розмови і

цієї

разом

від того

— знайдеться певно немало о- на

лю.

не дивно, па на-

не.райцю, рід милий. не він, — скинувши оком щ кось за ці дні, неспокійно прн- д на ці слова

тепер

зблід-

шло,

додав

на

я-

хочих проміняти

давно ним він не занехав щ як воно буде добре, мовляв, як би — книжки Кирила що чив читати зовсім виходило дивно латині, одначе розумів, на

уложився вже

Поділитися зі свояками —

о

Грицька женити з Настусею

булоб

кому

свою

і

немало

передати

свої

роботу, Отцп

турбувало те,

і хоч

нав-

він не мав сина,

сврю-Настусю не тільки

ла, й писати, але, щ о вже і — пс — Ти ? пішов би
ла,
й
писати,
але, щ о
вже
і —
пс
Ти ? пішов
би
в
козакиѓ'
щ
о
во-
запитав
отець
його
не заступить.
Кирило ,
здивовано
і додав
з обуренням:
За
обідом піднялася
розмо-
Ані
t
і
зараз
проскочила
`на
н е забирай
Твоя
соб і
в го.то-
ву
того.
річ книжка
та
Хиельниченка. Отець Кирило і
перо.
МачошенКо
знали
його
oco-j
бисто,
памятали
й
старого
INTER
ARMA
SILENT
MUSAE
Хмельницького,
щ
о
був
під- (підчас
війни
зи) — відповів Грицько.
затихають му-
старостою за небіжчика Дани-і
ловича. Добре пригадували у .
(Дальше'` буде).

q.5.

'

' СВОБОДА', ВІВТОРОК, 8-го СІЧНЯ, T938.

treatments and win her recogni-

Hon a s a Nation. " After the discussions were en- ded, Mr. Charnosky was elected Chairman to take charge of the election of new officers. The following officers were elected for the. year 1935:

President, Mr. Aponovich ; First Vice-President, Mr. Charnosky; Second Vice-President, Mrs. Ya- rosevich; Recording Secretary, Mr. Wasyl Witinok; Ass't Record, ing Secretary, Miss Helen Dani-

lyw; Financia l Secretary , Mr. Dra -

Newj piak; Ass't Financial Secretary,

Miss B. Pylypchuk; Cashier, Mr. Sagan, and Assistant Cashier, Mr. Bysh . Finance Committee: Mrs. Kus- lan and Tekla Hulobovich; Or- ganizers: Mr. Kalina and Mr. Gynowich.

The new officers took their

aces and discussions were then

open concerning new work.

At this election four younge members were given positions ir the organization. In the State of Connecticut we hope to do big ger and belter things since the younger element has been given chance to stand on the same footing with the oider members. Young members, say, "Let's show the older folks that we can ac- complish something."

.

Степаниўќ.

досі

образ

Зпомежи загати, з

досі

ще

бачу:

М.

ПРИ

ЮНІЏ РОКУ.

НАБіЖУтТЕМИ.

ОПИСАВ СЕБЕ САМОГО^

Кождої каденції американ- сьќого конгресу видаєтьс'я кон- гресовий шематизм (‚‚дайрек- торі"), у котрому кождий член

конгресу подає

власними сло вами про своє життя й діяль-

і

цього, що

себе, себто

кождий

подає

пише власний

і життєпис, виходять дуЖе ціка-

ві .ірактеризації власної осо- '‚и. Деколи характеризація ви-

зовсім побічної обставини. Ось, при забрав два рядки, що б написати пр о що . їж .мсиом, кілька

ходнть уже навіть' із

міром, сенатор Кузене

.пќа,

був

успішним

разів

ме-

IA

іі р їм великого міста Дітрой- ту ѓа три каденції сенатором
іі
р
їм
великого
міста Дітрой-
ту
ѓа
три
каденції
сенатором

v Вашингтоні.

щоб розповісти про себе, потребу- н.ів 400 слів,

Зате

сенатор

Мекаду,

ЧЕРЕЗ

ЩО

ЛЮДИ

СТАЮТЬ

УБИВНИКАМИ.

і!., процесі проти Гавптмана й

і.і

тини Линдберґа

куратор,-що

ілочин

добути

могти жити

нив

викрадення

убивств о

говорив

щ

о

грошей,

й без

ди -

про-

Гавптман попов-j

він хотів ,

тому ,

багато

легко

щобі

праці.

Відомий американський пись-

менним Ллександер Вулкот ка-J dial,

же,

іанадто просте. Він припускає, цо Линдберґа, вбив великі гроші від Линдбрега мотивів, а

зовсім

і матеріяльних

це пояснення злочинў і

т

о

Гавптман

викрав

її

та

дитину

забрав

а

не

з

саме

іншого мотиву,

з божевільної зависти до сві-

- 'В'И

Вулкот приїхав на процес одного щоденника обсервував каже, чнань Линдберґа

героя.

о

як

репортер

ського

іраджувало

американ-

й

там

підчас

суді

він

лице

Гавптмана. Пись-

зі-

в Гавптмана, звичайно нерухоме, що хтось інший, а не він, хочби на є уваги людей.

хвилю

менник

що

обурення,

осередком

загальної

Чи Вудкота, нині про нічого певного

всякий випадок Вулкот прига- на рису. Жадобу гроша розуміє; зате жадоби

та не о нею в життю керуються , лек- ше їх укривати.

так легко зрозуміти,

іависть до славної людини

дуе

правдиве

нам

припущення це не можна На

сказати.

людську

кождий

слави

а тим,

замітну

ГРОМАДЯНИ.

На розправу проти Гавптма-

на п'халися стільки газетярів, що в Флемингтоні певно вже

й у найбільше відлюднім місці

сидить десь репортер, жадний підглянути щось, чого інші не підглянули.

них станув

людей, що прийшли на процес

з цікавости, і слухав, що вони ми

говорили.

гово-

мося

не дістане-

собі між

салі",

„т о скаже -

більше

що

не

до рив один зі ждучих , мо

і 1 ілосуемо".

судової

. іовсім слушно!" —каж е ін- платити

ший. податки". Можна догадуватися, що :орожани вважають право бу- ти самим правом горожанина, право добачують, розправи для не юкавих. Зрештою не злости