You are on page 1of 4

ТРИ ЦЕНТИ.

ЃЖ ;ШП .

%

Н.

.Дж,, . чеувер, 17, січня. 1935.

МОСКВОФІЛЬСЬКІ ПРЕ - ТЕНСІІ.

-Львівська Рільнича Палата стала видавати попри „Вядо-

І:ОСЦІ Рольніче" такий же тиж- н^вик українською .мовою. Про'ти T.OFO видавництва за- дтротестуваля пять москвофі- лів‚ члеців^Рільничої Палати.

В протесті. протестують проти

.назви ‚‚український" та заявля ють, що проти цієї назви му сять запротестувати всі „рус- скі" кооперативи, читальні і т д, Домагаються теж правопи- су зперед 1914 року.

ПІДПРИ-

енд

підприємства

уряд

до

про

юнійної

прези-

по-

закиди

ВАРШАВСЬКІ

ВЯЗНИЦІ

ПЕРЕПОВНЕНІ.

З

лричиіі

ереповненні

.варшавських

держали

джених

на інших у ських арештах, але Тим відтяжити Варшаву.

хотять

доконані

сьќого

джувати

вязні нць суди о обіжник, щоб засу за дрібніші провини,
вязні
нць
суди
о
обіжник,
щоб
засу
за
дрібніші
провини,

й

не

варшаа

оса

варшавських мі

просторі

повітів,

в арештах

способом

вязнів

від

громадських.

ПОДАТКОВІ

СПРОНЕВІРИВ

ГРОШІ.

Перед карним трибуналом у Львові відповідав податковий
Перед карним
трибуналом у
Львові
відповідав
податковий
поборець
з
Городка Ягайлоп-
ського, Стан. Солох, за те, що
від
заінкасовані
податників
гроші епроневірив.
Обвинув,!'

У

ціп

-Y0I.XLBI.

СВ .

ЮР І

ГРУ-

No. 13.

IJersey

Сіty, N. J. , Tbxiraday. January .17,

1335.

Джерзи Сіти.

ФАЛ^ДПІВНИКИ

НИХ

ЕМІГРАЦІЙ-

ЬОГОСЛУЖЕНН Я

У

ЗАДКШ У

ШЕ

МИХАЙЛ А

ВСЬЌОГО.

неділю, "2. грудня и. p., і

архикатедральному храмі св

Юра у Львові заходом Укри

їнської Парляментарнбї Репре

зентації відбулося жалібне бо гослуження з панахидою за ду-

шу першого голови Ўкраїн- ської Держави, Михайла Гру шевського. Правив богослу- ження о. мітрат Базюк в асисті численного духовенства, а ви сокопатріотичну проповідь ви олоснв о. д-р І. Косте.тьник, закінчуючи її молитвою за тих ; українських діячів та ря- дових членів українського на- роду, що мусять під больше- вицьким режімом умирати му- ченицькою смертю, та які на- віть не можуть мати христі- янського похорону. Хоч повіджене в останньому дні, всеж велика церква була вщерть виповнеиа'народом. На вставлених крісах напереді сиділи члени Української Пар- тяментарної Репрезентації з головою, д-ром Дмитром Ле- внцькнм, на чолі, голова „Про- світи", гол`ова „Рідної Школи" і інші чільні діячі. Взагалі бу- ли присутні преставникл всіх українських установ, орсаніза-

богослуження було за-

товариств

іірнн:

ПРИПИНЕННЯ

ЧУЖИ Х

ДИПЛЬОМІВ

та

маси

В

рядо-

НОСТР.ИФІКА-

ЛІКАРСЬКИХ

193778 р.

Д

О

У варшавському університе-

ті перестали - зоьеівР^тиймат`і подання абсольвентів лікар- ських виділів із закордонних верситетів. Реченець записів нових кандидатів визначили на

1937-8 рік.

ЗАСТРІЛИВ

ВАТАЖКА

БАНДИТІВ.

Ьесннку

В Горлицями

під

19-літній

син

коршмаря,

Ро-

мон ську ватагу, що доконала Шіф , зорганізував злодій- в о-
мон
ську ватагу, що доконала
Шіф , зорганізував злодій-
в
о-
колиці
18
крадіжів,
кількох
го
вломників, побиття
і розбою
в
мешканні Флісів у Шалевій. Поліція зробила на бандитів! облаву
мешканні
Флісів
у Шалевій.
Поліція
зробила
на
бандитів!
облаву
й
арештувала
9
осіб.
Сам
ватажок
Шіф
утік
до
лі
са.
Поліцай
пустився
за
ним
у
погоню
і стрілив
тричі,
ра-

його тяжко

(ПеревезенийJ

j шпиталю, Ші ф умер.

ЖИДІВСЬКА

ФАРМА ШД

ЛЬВОВОМ.

В селі Чижикові, .пов. Львів, ає ича фарма, якої завданням виховувати жидівську молодь ґюробському званні, при- готовляючи фахових рільників для еміграції до Палестини.

Фарма обіймає 10 моргів ѓрун-,

повстати жидівська рілі

є

ЗІНОВЄВІ КАМЕНЄВ МІ Ж КОНТР- РЕВОЛЮЦЮНЕРАМИ

МОСКВА (Росія). — Станули перед судом Зі- новев і ‚Каменєв, бувші совєтські ‚передові діячі, разом з 17 іншими членам`ќ опозиції, й відпощда- ють.аа „контрреволюційну"акцію та учасѓть^у ^BFo- ворі. на .життя советських теперішніх провідників., Ця розправа викликала нову сензацію, В^пбр-

КОНГРЕСЩЕ НОВИХ ПОСЛАНІЙ

ДОКУМЕНТІВ.

місяцями й

шайку

документів,

як

хотіл и

ш

ВИІ

Палестини,

гроші

доќўме;,

Перед кількома

до

у

осіб ,

Львові

і

рештовано

фа.льшівників

браіі н ві д

хати

їм ти. На границі поліція придер

жувала емігрантів з такими до- назад причо- страт й наслідки. У полі-

що прав Лі{З- документи. всіх пущено на волю. Перед к,ідь зно рятівника дальших

звязку

давали

фальшиві

ВАШИНГТОН. — 3 Білого'Дому повідомляють, що президент викінчує нове посланіє до конгресу в справі економічного.забезпечення, та що він про- читае

Прихильники ириступлення Злучених Держав до Міжнародцього Суду ждуть .собі, що президент заявиться в якийсь спосіб публично за таке присту- ІіЛЄННЯ. Кажуть, що речником президента

до поставлеп- ни в конгресі відповідних Проектів законів, опертих щодо печення, буде сенатор Ваґнер.

забез-

на поглядах

його ‚вже в найближчих

днях:

кументами і відставляла

замешкання,

до

місця

матеріяльних

му

вони

крім

були

приємні

з

наражені

тим

карні

ще

львівська

12

осіб,

арештувала

під

проводом

д-ра

фальшувала

Після закінчення

кома

ву

днями

д-ра

Мінкіна

та

слідства

арештовано

Лібліха,

ще

двох

членів шайки.

на

„ПОЖОНДНОГО '

ВІЙТА.

пожежа забудування Івана Грицишшп, війтаў Коршилові, зборівсько- го повіту. Вісім поліцаїв зі Зборова перевели в тому селі ревізії, причім переглядали деяких розвязуючи кожний сніп. Пі- Степа- на Мочука, якого після 48 го- див випустили на волю. Ревізії були у таких велян:

сля ревізії

селян збіже в стодолі,

ОБОРОНІ

Недавно

знищила

у

арештували

Луки Багрія, Степ. Багрія, Юр- Багрія, Теодора Гасяка, О- . Грицишина, Степ. Рижого,

Степ. Грицишина, Тимка Про-

пика, Гната Мочука, Дмитра! Грицишина, Теод. Турчина, йосафата Шинкелевича то геп. До

рівський староста Коцул, який вій- поля

товн

Мочука.

Коршилова

селянам

одного

від

НА ДІМ

прибув збо-

зложити

морга

вселюдної

лицями.

грошей,

тяжко

втек;

НАПАД

УЧИТЕЛЬКИ.

На -соли в Шебрешині, холмсько- повіту, Гелєни Лончнпськоі, опришки Не

дім учительки

пвчррнейими

сот.

зі

після

шкільних

ранячи

чого

напали два узброєні

з знайшовши нічого більше крім

40

до

вчительки,

оба Ранену Лончинську перевезено до померла. Опришків глядае по ліція.

бік,

один з грабіжників стрілив її

шпиталю в Холмі, де во.н.

ДЛЯ МЕДИЧНОГО

ЗАГАДКА

СВІТУ.

Від років у чехословацькому лі Земне родяться близнята а наки. Справою зацікавилисиі медичні викрили, чому жінки в Земно

та трійнята,

коли оди-

рідко

круги, одначе досі н.е

що

НЕ

шу, чергу

тому,

що

вже вивезли

всі

були

певні, що

на Соловецькі

ЗАЬЧОВСВЦ І

,,;

оскрови

А тимчасом показується інакше. Обвинувачених, якщо а щодо цього ледви-чн ( ї+ожуть

їх узнають винними, бути які сумніви, присудять на кару смерти. Та ледви чи, розстріляють Зіновева і Камецєвд- ,р`о, згідно ких діячів не

большевиць-

: Каменєва

президента

СТАЛЕЛИ Х

суспільного

ПРОТ И

сталевих

з давньою

практикою,

старих

.‚ Самі себе видають.

розстрілюють.

обвинувачують

З

тих

і які

з

якими

що

БОРОТЬБА

ЮНІ Й

ЄМЦІВ.

Юнія

ВАШИНГТОН.

Лмалгамейтид

змову

поламати

що

ЗА

ВАШИНГТОН.

що, мовляв,

Стівен Ерлі

думку,

цензуру

няттям

словом „бонќ".

свободи

робітників

Тин

Теперішня розправа замітна тим, що Зіновева і

ті,

були

в

Краєвої Ста- проти „Ю- найтид Стейтс Стіл Корпорейшен" і інших сталевих ці закона право

від-

за

Оудову краю,

організації.

Ворксрс оф Норт Америка" внесла левої Ради Робітничих

підприємств, у котрій

Асосіейшен оф Айерн, Стіл

й

у

до

Відносин скаргу

обвинувачує

постанову

дає

робітникам

цей

СВОБОД У

ПРЕСИ .

з публичною

федеральний

займали

вацені плямував, виконати й Таке зізнали.між шевики від 1908 року, котрі ‚належали, теж.ДР зиції. а -Євдокімов, теж старий партієць, просив.,оуду,J^O- милування, признаючись до вини та зізнаючи проти . закидували Сталінови? ЗіновеЕьа

тайних зносинах

зізнань, виходить,

важні совєтські;‚ста-

обвину-

Каменева

новища.

.Кагановича

тії,

вони

всі

належали

до „московського .центру",‚який

замахи на Сталіна, ‚Молртріа,

інших, дцо

стоять .на .чолі,.,Совків.

іншими Бакаєв і .Сафарсщ, брль-

одо-

Що

Всі вони були прогнані з комуністцчно.іі.ізіар-

потім

знову

до

неї долущені.

Обшіцувачеиий

з. і

що опозиція

світі, що допускає

до

.

— Стівен Ерлі, секретар заявою наймає „Нового преси. підсувають

якусь

на

про

дента Рузвелта,

закиди,

велику скалю газетярів як пропагандистів

Розділу"

виступив

своїх товаришів.

не дбає

спосіб ломить свободу

каже, що ці закиди що федеральний уряд буцімто завів' на
каже,
що
ці
закиди
що
федеральний
уряд
буцімто
завів'
на
газети,
що
противиться
основним

преси.

Ерлі

охрестив

ці

заки- дал'а Сталінови, що він спинює світову .револкщію і у в Франції вертається.назад AQ^py- кол.екіи^іза- ррбітци- поліпши-

трго,

Євдокімов зізнав,

за робітників

робітництво

гого Інтернаціоналу,

й індустріялізацію

цію

що веде.заскоро

ний боронився, шо знахо- ТР И ВОДН І ТРУБ И В ЇОНОЛЮЛЮ . дивсь у
ний
боронився,
шо
знахо-
ТР И
ВОДН І
ТРУБ И
В ЇОНОЛЮЛЮ .
дивсь
у важкому
матеріильно-
ГОНОЛЮЛЮ.
У
вівторок
рано бачило
міс-
юложенні
і
присвоїв соГ)і
цеве населення
коло
острова
Оагу
аж
три
водні
851
зл
в
надії,
що
їх
незаба-
труби.
ром
зверне.
Дістав
18
місн-
Водн і стовпи, кружляючо ї води ,
ІООло 150 стіп
ців
вязниці.
високі, під'тя'гнулися
до
хмар
на
висоту
вони розпливалися
в
мраку.
Одна труба
800 стіп, де
тревала 8
ПРИСУД
НА
СЄРЖАНТА-
мінут.
Всі розійшлися
без
шкоди.
ВБИВНИКА.
ЛІК
Н
А
АРТРІТІС?
В Станиславові закінчилася
НЮ
ЙОРК.
Перед
зборами
Академії
Ортопедичних
Операторів
тут
вбивство
семинаристки Не-
французький
лікар
д-р
Жак
Форестіє
Американської
виступав
з
відчитом,
у котрім представляв,
I
розправа проти сержанта Рули
дільської. Суд засудив Руну
та
м
'
пять
літ
вязниці
вида-
ваиня
золотих
солей
у
що придумане ним заприску-
на
лікуван:
мязи
людини,
хорої
за-
г" а
пения з війська. Зарахували
разливу
хронічну артрітіс, давало
„видиме
слідчий арешт від вересня
1933.
ня".
Прокуратор вніс відклик з при-
воду низького присуду.
ЗА
ПРАВ А
ГАЗЕТЯРІ В
НАЛЕЖАТ И
Д
О
ЮНІЇ.

Промисло- щодо двох газетярів газети „Бостон Гералд", шо страти- до

як газетярської юнії. Гейвуд Бру-н, президент ґозетярс.ької тивився Промислова Рада; він каже, що справа належить Краєвої Ради Промислових Відносин.

юнії, про-

ли роботу,

вою Радою почалися цереслухання

НЮ

ЙОРК. — Перед Газетярською

рони

скарги

кажуть, за тс, що приступили

розглядала

тому, щоб справу

Газетярська

до

ЛЕТНИЦТВА.

ЯОСТУЛ

НЮ

перелетів

.ЙОРК. — Відомий летўи Джеймс Г. Дули- з

летни-

тел

поля

59 мінут.

В

чого

Вербенќа,

в Каліфорнії,

д

о

Флойда

Бенета

в Бруклині

за

було 8 пасажирів,

між

11 годин

і

ними жін-

його літаку

летуиа.

ка

густа мрака,

гайта.

стіп.

жити

можливість

бачить.

Лет був дуже трудний,

а зимно

Прийшлося

знайти

_

летунови

,

У дорозі зіпсувалося приладу, летниче ,

електричного

бо дорогу доходило до 27 ступнів Фарен-

15,000

у-

хоч

залягла зараз

летіти висотою

радіо

й

котрий

поле,

летун

не

міг

летунови

дає

його

він

не

ІПРОЦЕС

ПРОТ И

ГАВПТМАНА .

ФЛЕМИНҐТОН ще двох знавців письма, щоб доказати що листи за викуп писав самий Гавптман. Знавці відомі зі своїх зізнань у звісних справах Ловба Ліопольда й Капона.

При Тайрела, свідок на допити що пис на чеку лошахрував був обвинуваченийѓ, і цей обвииувачеьшй був засуджений, а на другий день

інший чоловік признався до підроблення чека.

На їхали з Німеччини трц особи з родини німецького Жида, .Ізддора.Фіша, на котрого, як припускає про- вину викупу. Брат помершого вже Ізадора, Пінкус, його сестра що

франс" при-

знавея,

присяжним суддям

покликала

(Ню Джерзі).

понад

усякий

— Прокураторія

сумнів,

всі

переслуханий).

письма,

знавця адвокатів оборони лри-

другого

був, що

під-

в одній справі він засвідчив

.француськім

кораблі

„їдь

де

кураторія, Гавятмаи буде пробувати зложити

за викрадення дитини Линдберґа

й добўѓѓи

й

жінка, кажуть,

Фіш не

ідо

‚вони привезли

грошей

докази,

Ізадор

мтвдяки х

з-викупу.

ДІВЧИНА

ВМЕРЛА

ЛЯКУ.

ПЕРЕ-

З

Літача,

В Печера біля

лісі

пов. збирали побережника илися втікати. 15-літня lit на на серцевий удар.

з

раня

ріще. Як побачили

Ілька Аксениц.

Заліщики, кількоро дітей

СўХЯ

померла

місі

переляку

ВЕЛИЧЕЗНА

ПРОДУКЦІЯ

нячи

ГАЗУ.

Розтоках, пов. Ясло, до- закоп дос .продукцію 700 кубічних метрів газу ти

на мінуту. Вибух було чу-

фірми Польмін небувалу

верчено в нафтовому

В

в промірі кількох

кільомет

САМОГУБСТВО.

„Польо-

ЗБІРНЕ Варшаві в готелі

У . я" застрілилися три молодії чоловіки. Із положення вбитих ствердили, що один застрілив другого, другий третього, опісля перший сам покінчив CfkM,qryj5cTBpM. Всі померли. Один це. 25.літдій робітник Като це 20-літцій сѓу дент Ерик Ягоде зі ЦІтетнца,

третій Рих. Пастевни,. теж 20-літнїй студент із Катовиць.

Герберт іБжезіисђкнй з

віть, другий

а

ВОВКИ.

Маневичах (Кликўи,

селі

її

у

краю, що зраджує

замісць

і тому життя робітників

клясу

чу

тися, з кождим днем.стає гіршим. Призналися.

В акті обвішувачення

центру".

що

має на меті виконувати

В

нвив, що вбивство

МОСКВ А

МОСКВА.

нєв і ЗіновєТ`І^зналисп, що^ вони HiUi-малн до

А

лі-

дерів.

обвинуваченню кажеться далі, що Зідовєв за- щр г о- 'цей

позиційна

акт.

всіх сторін

зїжджаються

усяких державних

бі а тільки гуляють по ночах. Переведено деяку ліро- висилали „відпоручників„ що цриїж^д^ќали

вірку і виявилося,

по навіть з далекого Сибіру по закупно щіток і т. п. "

„московського

є

далі

яка

центр знав,

стверджуєтьсн^^т^Каме- _

кажеться,

щр-^ей

терорнстичиа.-ѓрупа,

замахи на советських .

.

за

.

;

в Ленінграді

Кірова-було глупотрюта

є відповідальна

МІСЦЕ

ГАЛАПАСІВ.

група Зіновева

— Зі сюди хмари ріжних ЂІппо$учішків Рру- і тут нічого іншого неробля^гь,

совбтського

сошза

підприємств, що поонрають

таких

t

ПРЕТЕНа И

платні й додатки,

кілька

МАЮТ Ь

що деякі підприємства

УЖ Е ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ДО

ФРАНЦП.

БЕРЛІН. — Німці мають чим радіти. Найбільші

прихильники, j навіть самі

їхні

кали, що Німеччині вдасться

величезну багато лася під контролею І ^Зистою це Птлєр

тепер

сумніву.

це

Про

пе^ремогу.

голосів за

вважають

побідою

нема

Сари

до

до

Франції

Я

К

з

що

Сари

з

ПСИ .

націсти,, не

в

надіялися,

осягнути

припус-

Сарі

таку

буде

лиши-

інакше.

й осо-

піднісся.

Всюди та Ліги Націй. Та вийшло а престіж

те,

щоб

що

територія далі

ідеї,

побідою німецької

Гітлєра.

Його

Німцям

і заявив,

за

то

їхнє

поворотом

Німеччини немл вже

ніяких .

дальших

ЖИВУТЬ ,

подякував

поведення

.па-

об-

з,Люку.ііімеч-

територіяльних

тріотичне

ласти

чини

домагань.

ЛЬВІВ. — Кореспондент „Діла", будучи в.`Бу- дапешті й приглядаючись повоєнним тамошнім `від- иосинам, зайшов у робітничу дільницю і застав іѓам , по домах страшну нужду. Нуждйрі, як довідались,

що він записує нотатки для газети, заявили йому

коротко: ‚Напишіть, що живемо як пси". ГИД РУМУНСЬКИМ ЛЬВІВ. — 3 помішує „Діло", виходить, що на унра`ївхьних.сіем- лях під Румунією нема вже иіодної державної. Н-ко- ли з українською викладовою мовою. Дітям кажуть

молитися ло румуиськи і доходить до того, шл-ітГіе- ба ської мови,

потім вести для українських дітей -курси ўкраїн-

описів подорожі

ЧОБОТОМ.

по Румунії, які

і молитись

по

щоб

учити

говорити

їх

українськи. ють, що вчаться безнадійно. Нема иайменщих якусь посаду що зрутиунізуезгься.зоизсім, не. вчш- своїх, а на.=щище перекрутить і в.?скін-

знається до 'чить якимсь „еску" чи „уль". Хто Українець-.най в очах румунської влади` .федентиет- Про те все Ук- рдїнці знають і.це заязує ще .міцніше ‚тих, що зали- народу.

освітою

Ди-

Ті, що ходять до високих ;щкіл^Дна-

глядів дістати

Хіба,

для

Удфашців з вищою

щаються вірними синами свого

ѓу першої кляси в одному му такі плодовиті. комплексі, мешкальний
ѓу першої кляси в одному
му такі плодовиті.
комплексі, мешкальний
дім
і
Щ
І
"` 1
го.сподарськіХ5удинки. Зоргані-
- ---- '`І
-
'.і' -
:
'.-
зовано окремий
комітет, що`
МАНІТОБСЬЮ МІНЕРАЛИ ГО-
має
в наближчому
часі пусти
ВОРЯТЬ
ПРО ШК
ЗЕМЛІ.
ти
фарму
в
рух.
На
днях докінчилися
цікаві
досліди вчених г.сольогів Сзем-
лезнавців)
у Відні та
в Канаді,
ДОНЬКИ
СУДДІВ
КОМУ-
аналізували радіо-актцв-
НАСТАМИ.

ність мінералу,

зв.

уранітом,

АпеляційняА.суд у -Варшаві розглядав ‚справу Яніни ^ізен-

Дю берѓ, доньки судді оќру_жноро1 90 миль на-піннічний схід від

засудженої на 4 вязниці за комуністичну діяль-

суду

львівським судом

його знайдено

що

ному

районі

Пойит

в копальня-

Бой,

Львові,

Вінніпегу. Обі комісії, на вели- кс здивування наукового світу, дійшли до однакового аиснов-

старости й канадська група, що не- від друуїї, ‚на о- зсада- обчи

‚мінералу

землі. JBi-

роки

ність. Апеляційний с'уд увідь-І

нив

інші провини

від одного закиду,

засудив

а

ку за j денська на 2 рр-

щодо

працювали

‚залежно -одна

.снові

ного

кожна

зовсім

радіо-активносги

рідкого

доньку судді

І слили,

що 1,775,000 літ існування.

земля

має

.біля{

І

,

У щинаі; появилися стада вовків, ки ,вя-ниці. Цікаве, що перед Н?падаіотк череду не лище на кількома днями арештовано у пасовищі, а навіть запродають- Львові за комуністичну діяль- окружного j

.ся до грсподарств. Люди-иічю ність пильнують-худобу. суду, KapnQBHHa.

цід

З

I

СВОБОДА, ЧЕТВЕР, 17-го СІЧНЯ, 19.35.

^SVOBODA-

(UBERTY)

FOUNDED

1893

й кенебудь комірне. Всякими за- ходами вдалося дістати від у- прави „Народнього Дому" без- платно невеличку кімнату, де Тут зараз на початку зорганізовано читальню ку для відбувалися виклади, постійні курси, заведено науку співу, уладжувано забави.- Число чле- ставала о`

тят и

я-1

не тільки

О.

Боднарович.

велике, але

ганізація це малаб великих ви-! стру,

глядів, ` колиб ріст редовищі. А на силося по чужих варстатах, під й

дали

ли

до-

се

що кілька прилюдних виступів. Та найважніше в цій роботі що національному дусі, і з цих хлопців вийдуть свідомі укра- їнські ремісники. Це буде най- більший успіх горянської ор- ґанізації в першому пядесять- дітті її існування.

ма є

за

молодь

собою

вже

це тс

виховується в

Ukrainian new-papet. published daily except

at

Owned

81-83

by

Grand

Street

N. J .

National Association,

Jersey

City.

the

Ukrainian

Edited

by

Editorial Committee.

За

оголошення

редакція

не

відповідає.

зміну адреси платиться 10 пекѓів.

За

кожду

Канади належить посилати

Теж

„Свободи":

BErgen

гроші лише

4-0237.

на

Тсл.

У

.

т. зв.

Foreign

Н

.

Союза :

Inc.

Sundays and holldayj

ремісничий

ПЯДЕСЯТЬЛІТТЯ „ЗОРІ"

існування.

З

мог, їх- підмоги чужих товариствах, до я- належати. Ні ! не друкарі, алеж передусім і винні належати до організації, як

сини

по-

Вони

тільки

шевці

ких

давати

що їм моглоб було

у

власне

товариство,

бо

ті

вони могли

мали змогу

зррзуміли,

що

палітурники,

й

т.

свого

д.,

народу,

діставати

вони

що

Україн-

виріжнялаб

їх

сьогодні мало хто те його себе

Може

соб і

не

уявити

як-слід

завдання,

взяли

на

ремісники.

була така

після довгих

літ

ремісників,

і творити

редовища

Віра

тих,

їх

іужого

рідне.

пропадав у

Хлопці,

чужому

вже зано-

таке

що працюва-

підпа-

(З кінцем грудня минулого року (1934) товариство укра- їнськнх ремісників і проми- словців „Зоря" у Львові святкувало пятьдесятьліття цього заходом товариства пропамятн а книжка-збірник, що містить історію товариства за 50 ро- ків, із льовує розвиток філій „Зо- рі" в Галичині, та подає де- кілька та життя українського купец- тва п ремісництва в минуло- му, головн о у Львові . Книжка сильно пересипана образќа- що гляднюють життя ‚‚Зорі" за пятьдесять років її існування. Товариство „Зоря" мало й для на- дум- юви- лейне свято цього товариства за лого нашого народу. мають читача розвитком якому його ювилсю бажає- розвитку.

мо —Ред.). 1848. року польська ін- в пильну

ор-

ганізацію й національне вихо- вання міщан. З тою метою пов- ре- „Скала"

стали

ці-

примістилося товариство

і створено бібліоте-

членів. Часто

вжитку

легко

вплив чужого

вина-

подбав про

напевно

те,

що б

нешкідливим.

зробити

їх

це

завдання

взяла

20О хлопців ,

пона д

коло

500.

Вони

середовища

родовлювалисяб, якби ніхто не був вплив Власне (себе „Секція опіки". За рік

ганізован о

вже що товариства, слухають загально викладів в імпрезах, окремо для лопців-сиріт

участь

тепер

сходяться

чужий

свойого

приводу появилася

Закладали „Зорю" ремісники при допомоз і інтелігентів. Ін- теліґент був довгі роки голо- вою товариства, багато інте- лігентів помагали товарисвту своєю працею. Але сьогодні, у пятьдесятьлітні роковини існу- вання, у Виділі товариства самі ремісники, промисловці it куп- ці. Ц е відрадне явище. Наша мішвнсько-реміснича організа- ція вже зовсім усамостійнилась і має у своїх рядах вже багато людей, що зуміють вести своє товариство самі. — („Життя і Знання").

на

зор

Money Order.

BErgen

4-1016.

нів зросло, й домівка

більшою.

за

по довгих

заходах

щораз тісніша. Треба було лянутиея Хоч довгім часі „Народній Дім"

і

від- ступив „Зорі" більшу домівку, то

Адреса: "SVC-BODA", P. О . BOX 346, JERSEY CITY, N. J . „НОВА ЕРА" В
Адреса:
"SVC-BODA",
P.
О
.
BOX
346,
JERSEY
CITY,
N. J .
„НОВА ЕРА" В СПОГАДАХ
Яку
вести
політику
супроти
окупантів?
Пи-
тання
це
є реальним
ще
й сьогодня.
Це видно
по
тім, що
як
під Совєтами
так
і
на
наших землях
під
Польщею
чи
деінде
маємо
раз-у-раз до
діла
з
ріж-
ними
„ухилами",
які
зачисляється
до
„реальної

до культурних ухилу супроти наших ворогів. У кого, одного з найбільших галицьких громадських діячів довоєнної епохи, маємо дуже цікаві завваги з давніх часів т. зв. „нової ери", угодового експе- рименту Українців з Поляками, поведеного карди- налом Сембратовичсм, Олександром Барвінським, Романч`уком, ѓр. Баденієм, князем Сапігою й ін- шими.

іншого, щоб звести Ўкраїн- Нащо? Бо українська опозиційна, протипо.іьська політика поча- ла була навіть ліквідувати москвофільство, яке тоді цер- Опозиція на себе увагу навіть заграниці. раз і німецьких міністрів закор- світі нове міжнарод-

та

Українська

займати

донних справ.

питання, яке зачинало відразу набирати нього значіння.

політикою утодо-

а

ців з опозиційного протипольського шляху.

постійно обєднувати ввесь наш нарід. І

мало ще незвичайно велику силу, опанувавши

кву, багато народніх інституцій та пресу.

зачала

від

політики,

теріяльних

коштом

себто

чи

політики

покійного д-ра

ріжних

дрібних,

ма-

здобутків,

принципової

Евгена

набутих

опозиції

Олесниць-

певного

споминах

Що

тільки

уявляє собою

хитрий

„нова ера"? Нічого

підхід Поляків,

почала звертати

справа

австрійських

стала тоді перший

серіозно

Отже виринуло на ширшім

справа

А

Українці

угоду,

з

того

стала

й

та

був

не зискали

нічого

свої

повели

І вости внутрішнім польським що обдурені. не тільки але похибками москвофільство та український' народовецький ті

такий, що Українці

під-

та-

угоду

Значить,

годі минуле живцем прикладати до сучасности. не вона наглядна.

подібности там,

бути таким нещастям, яким Бо волі чи неволі, мусять міжнарод- ньою, як справою народу вправді недержавного, але до Оте змагання, задокументоване недавньою не ніякими угодовими ухилами ніякої української по- і

держави.

тепер уже

можуть бути того роду ухили

„нової

велика

воно

сили,

корисного на

зістали со-

партія

ромно

все зведено „реальною`'

те

з

відразу

внівець.

Українська

люди,

і

ті

питанням.

повели

ту

Поляками

тій

угоді,

Наслідок

що

розбили

вийшли

скріпиЛтЦ .своїми

копали

бор,

цілковито

якого лона з Поляками.

.

Кажуть,

назагал є.

історична

ери"

не

всюди

одиниці, що

що історія не повторюється.

Але неможливо

де

ріжниця.

могли

світі,

в

по

бачити

Та

є

Так

часами

тут

одна

ЎРОДОВІ

часах

в

часах.

ухили

в Новітніх

рахуватися з українською справою як

змагаючого свідомо

ясної ціли: своєї

державністю і її обороною,

літичної

партії

може

бути

всіх наших землях.

на

нашою

ослаблене

яка

подає декілька спогадів

життя

товариства,

зма

ців!

картин із організації

ми-ілюстраціями,

ўна

Ц

е

ських

величезне

має

удержання

ціональиої

значіння

скріплення

і

української

по містах. Тимто

ки

ми

вважаємо

декілька

рядків

ту зазнайомити

Зн.

з

життям

і

товариства,

цього

нагоди

й

свято

А

за

цих

ме-

Ж.

з

і

якнайкращого

Після

телігенція

Галичині

почала

пізніше

увагу

у Львові

товариства

на

два

звертати

місничі

„Гвязда",

українські

вже давно

українством,

^до останні для нас пропали, як- українське Укарїнські установи, їнська преса, боротьба народу українським не сної організації, свого власного і сво- до

кам:

валися

ці

би

відродження.

турно-освітні

й ремісники: і ті, що і свідомо порвали що

них знайшлися

і

в

і ті,

ще

:

почу

Українцями. І булиб

іти

їм

Оці

1884.

швець

чомуб

в

національне

що

ногу

куль-

укра-

пра-

за

— все

ремісни-

вла-

мати

своєї

казалоб

з

цілим

їм

пробудженим

до

це

повстало

й

бу в

щоб

у

ремісників

Качоровський,

й

не

во українського

шептало

товариства,

нога

рідним,

міркування

почин

році

українських

були

братович

та

лякерннк

Мартинів та

нового життя народом! — того,

перший

„Това-

риство „Зоря". Спонуки до суто палітурники Сем- Спожарський, ані ані інші, не тих

мали

під-

чину

національні.

Справді, ані

цього по-

і

„Зорі"

на

увазі

тільки

зробила лице,

лодке.

Г.м, кажуть

так, то

я

з

не буду.

Кравець

став

хотіла

Христіян

втратити

.Зробилося

багато

що при

їй

огні вже

бракувало,

притулитися

так

Смалец ь в сковород і

відповіла Каська солодко, і як

со-

цукор,

ка-

перечи-

Коли

ними

носом

під

я

Вона

лиш

співає.

го-

не год-

КАСЬКА

ВИГРАЛА

(Пригода в шведському селі).

на

жити

свій

огни-

дівиці ,

мала

свій харч.

по-

взяла

вий збанок

до

з циновою

дуже

збанќа

і

гт^ртягав з

світилися

Робила

лонини,

що

як

(2)

поќри-'

пильно

таксамо

нього смач

когось

жуть

тися

під співуватн собі пісоііьку про горить

кусь Каську, до котрої його серце. Каська забула

про все те, руками. слухала, що Не слівця'. рячо, на була видержати. Крутилася ве{ггілася,

одного

мала під

Довше годі разом

— погадала Каська.

Прийде до

стя,

як

до

Та к

далі

мешкали

окремо.

якого

об

шкою. Кравець

зазирав

пильно не пиво, Іроблсне ською. Підсміхаючися стояла Кась- ка коло вогню. Зеленкуваті о- у дуже вдоволеного з себе. Вона на сковороді нину, на котру виливала з Сковорода була така повна со- розпри-

яєць.

чи

так,

самою Ка-

неща-

будемо вкупі! — погадала Еля. Каська взяла

хату мусіла сіней, де було і Кожда і поділила рівно, тільки що барана Еля нього рукою, кажучи:

собі. Згідлива

Худобу Каська

свій вхід знадвору

кожда

ще.

стися

рахунок. Еля

псрене-

шкварила соло-

смалець

яйця

і ближче до великого стола, котрім сидів Христіян. Вже не до

кравця

„Пшш!"—зашипіло на огни- щі. ясною поломіню. Горів і ши- пїв. Христіянови пісня застрягла в горлі. Каська прискочила до огнища, вхопила покришку і нею накрила сковороду . Огон ь

згас. То вороді горить.

не добрий знак, як в ско-

підходячи щораз

щоби

горі в

смаженицю

махнула на

— Чорт тебе бери!

ішов час, колишні прия- не чилиея. Як сталося таке, перейшли до обі виглядали так, як триднев- на слота.

ба-

тельки майже

зі

Так

ніколи

попри себе на доро-

або до

церкви,

то

стайні

на кімнаті у Каськи сидів Христі-J

ян ла. все робив так, коли йому було весело. Перед собою мав вели-

ке решето,

великого сто-

Ішло

Новий Рік

1725. В

на середині

Шив

і співа в пі д носом . Ві н

котрім

лежало

шив

для

вовняну

в порізане сукно. Він

синю Коло решета стояв порцеляно-І

Каськи

юпку.

Час де кравецького залізка, що лежа- з скувався далеко по хаті.
Час
де
кравецького залізка, що лежа-
з
скувався далеко по
хаті.
до
часу
грань
підсувала
ло
боку вогню.
Довго
мовчали
розмова
обоє. Його
не
як зачати,
не хотячи зайти до
цілком
кортіла,
вона не знала
щоби
своєї мети.
Нарешті таки .-ачала:
Чи
се
правда,
що
в
око-
лиці говорять?
Щ
о
я
і
ти
маємо осісти
під
одним

що

хом?

— Агійі Таке розказують?

спитав Христіян і витріщив як би справді се, що вчув, так дуже здивувало його.

очи,

Так справді всі, говорять,

Та

тепер

не

стіл,

було

Каська

часу, про

горячої

поклала

аж

Hfff

таке думати. Щоби сковороди не класти безпосе- на

і них, неначе на, с^бних-лапках,

редно три срібні гульдени

з

д

все

й

і

А

цих

щ

до

Та

було

це

не

те,

що

з

не

Щоб

до-

пла-!

і

мол

вулиці,

в

обійирне

дає

йому змогу

ших

до

ввесь

в

і

д

е

освітніх

неділі

в домівці

або, беруть

що Секція

них уладжує. Для

і тих,

що

не

ма

ють родин у Львові, товариство „Свят

Вечір"

В куплено для молоді струменти до

тах

влаштовує

щороку

„свячене"

та

„Зорі".

науки

гри

1927.

кімна-

в

році

за

і створено

орхе

про

вла

о

й

подали статті Гарета на Україні. як відомо, був колись розслідником справ По Лойда Джорджа з англійського Джовнс став в Газети „Манчестер Гардієн" та у граничні справи. з комісаро м справ Літвіновом визначними Укранїн прийшли

з голод, Джовнс добився туди її в серії ста-

нині

вже

тей.

до г

про

го

станніми днями

Герстові

газетяра

голод

Гарет

широко

газети

Джовнс,

відомо

Джовнса

для

це

вже

за

Лойда

радником

і

граничних

Джорджа.

уряду

центом

почав

відомої

ній

мав розмови

ні,

з

виступленню

кореспон-

цілому світі

писати

У

вдовою

про

Росії

за-

він

по Лені

заграничниз

та

з

іншими

комісарами.

Коли

описав

свої

широко

вісти

вражіння

звісній

про

й

Україні се-

лянн лод: „Комуністи прийшли і за- брали нашу землю, закралидта- та ставити нас працювати на було спільне".

" більше лізниці що Селяни кождім тяжко рих ками, забрано самих спаковано худоби дві миль і більше без їди на північ, де політичні

кот-

кула-

паки

крі-

шу

пробували за-

на йому про ѓо-

В одному

селі

розказували

худобу

Ґарет

хуторі, в

Джовнс

Ю

вп

як

котрім

хотів

усе

знати

за-

й

пішов здовж

там

він

село,

в

була

розповіли

селі

котре чув,

про

справжня

йому,

зловлено

війна.

що

в

групу

працюючих селян,

комуністи

прозвали

їм усю худобу й

а

для

їх

перевозу

тисячу,

мають

рубати

бранці.

н

в

тисячі

ліси

як

німецькій

серед

вязнів

їх

при

вози

їх

їх

іі

поліція

родин

зненавидженої

було

те,

більше

що

землі,

кілька

місяців

поті:

мали

Сибір

згинули

з

комуністами,

тих,

на

що

те,

вони

можуть

своєї

діяльно

ціл а

якби

та

ти

до

мені

"

в

р

ме

при-

зліз

кім

доми,

вози

відослано

вони

В одній

кольонії

на.Україні йому оповідали, як в плачу большсвицька від цьому жовні червоно'

зі армії. Одиноким злочином цих вони я селяни, і може одну коровийў. За села прийшла вістка, що підчас на

голоду 90 дітей.

Коли Гарет Джовнс говорив з не перечили. Навпаки, що без милосердя су- хочуть це за вони мають місця в суспільности. І

по-

були

цього

про

ви-

родин.

селян запаковано

слано

Тайна

відривала

Помагали

ри

селян

трохи

подорожі

це

горді

поводитися

проти

землі. Вони вважали

сили. Для таких

знаку

при

не

що що збирали. на. полі колосся. Ко- що державна, що колосся держав- що краде большевиків смерть через роз-

стріл.

не,,

місарі

стріляно

перечили

не

людей

за

говорили,

вони,

те,

вони

земля

хто

його

державне,

збирає,

а

за

це

той

і

Це,

голоду,

переслідування людей за

колосок збіжа, з до

доніс на

те, що

того, щоі

одного

свою матір тайній поліції, про- Ро-,

голошено, героєм по всій

взяли

дійшло

хлопця,

що

хіг

з

„Не

що

був

до

просили:

фабриках

над

„але

в

стоял о

„Ми

два

дні",

силою

став

що

з

про

з

й

сили

воно

Щ

о

як

;

за-

їх

Це

по

ті

де

них

зу виділ т-ва почав думати про ве те, щоб дійти до власного до- в
зу
виділ т-ва
почав думати
про
ве
те, щоб дійти до власного до-
в
Переведено збірку
і
1912.
34
році

в закуплено дім при Вірмен який повоєнних тому домі має товариство Й

приміщення,

роз-

виватися.

За с'ти „Зоря`' дбає національне своїх членів та їх загальну осі й фахове знання. джує учням, що вчаться в ремісничій У „Зоря" робила це давніше, ко ли розпоряджала кількома сти чере з зовсім свою ва

мірі

школі.

освідомлювання

що

гідне

щойно

ській

виплачено

роках. У

гарно

ви

час своєї діяльно-

не тільки

помагає

їм

Для

набувати

того

багато

помагає

більшій

фондами , щоі

ту, але

фахові курси

пендіиннм и

війну втратили

ЃУ.

В

часі

війни

діяльність

то

припи

майже зовсім

Життя

1920.

відновилося

неза

тя

року

році. Та

паде

1921.

вариства

пилася.

щойно

баром на товариство

удар. `В лютому голова

кий

вмирає

ний. Могло здаватися, що лед- ви зуміє

так,

як

всякі побоюван - Прові д друкарні певною тим по-

управитель

Юрій

рукою

самим

персдник.

першого — перерві Сидораќ є тепер товариства, зборах браний досмертни мголовою при „Зорі" зорганізовано „Сек- цію лодю", яку названо силя значити

.

Сндорака

вдру-

ге

останніх загальних

перебрав

37

повести товариство

Василь

Нагір

хтось,

поќ

знайдеться

чи

робив

це

Але тепер тія були
Але
тепер
тія
були

уж

літ

безпідставні .

За

Сидораќ,

що

повів

шляхом,

товариство

що

його

головства

по

шістьлітній

головою

опіки

над

ремісничою мо

іменем Ва

Нагірного, щоб тим

великі

осяг

Бо

заслуги

цілій

хоч

покій ного довголітнього голови для ремісничої організації. „Секція ремісничої молоді" цс — най у

сти „Зорі".

більший

і організовано в товаристві стар о

не

ремісникі в

вступив би

Не

Чо.муж бн

сюди

ні! — відповів що з Різдва. — Лиш поможи т мусіла Елі, увійти

Так нату мило стола зсунутися. Коли він вже був на сам

і

йди

останки

кравець, бо знав,

дістане

міє

литенське

році львівські ці. ва лізаційної роботи серед ўкраїн- тих ремісників 'до українського се з

кра`шську організацію. Алеж ві- го т-во

ри.

‚.Зорю",

ренесла масу нашого ремісциц- у ді-

своє ло! ня в Галичині булоб однобоке, булоб неповне! „Зорю" оснувала в 1884. ро- ці жмінка свідомих ремісників, числом 34, при допомозі ар- хітекта Василя Нагірного, д-ра Костя Левицького, тодішнього адвокатського кандидата, Ан- дрія Скородинського, секрста-

Без цього наше відроджен-

це

о

ра перевертає

І884.

Ўкраїн-

легка

спра-

денаціона-

стягати

у-

й переносить

оснували

пе-

наслідників

середовища

величезне

СЦЕНИ З ГОЛОДУЮЧОЇ УКРАЇНИ

Його

в

настільки

сії.

вихвалювали Того, шляхотнии, що зра- для В одному селі трапилося, що стріля- хотіли н

усіх

ймення

школах як

матір

що був

див

добра держави.

ХУ-

жовніри

ти

віддати

спротивилися

селян, котрі

до

не

колхозови землі

доби. Комісарі викликали мо- лодих комуністів з міста й ці
доби.
Комісарі викликали
мо-
лодих
комуністів з
міста
й
ці
вистріляли
всіх
селян,
що
не
хотіли віддати
землі
й худоби
По
цілій
Росії
були
такі малі
револьтн.
Куди Джовн с не йшов, він у-
сюди
питався:
А
чому
голод'
Всі
селяни подавали
згідно,
що
урожай
і
погода
тут
не

винуваті, що винуваті тут одні

землю селян пра- не ба- чать, нащо вони мають працю- у

кріпз-

вати.

комуністи,

іі заставляли

цювати.

що 'забрали

Селяни просто

повернули

Всіх

ків держави.

Коли селяни цс розповіді.в:

йому, нагло зявився тайний ио-

„Розходись!

він кричати.

голод го-

Не бачиш, чужинець?" Поліцаѓї годований: він мав пику.

до Джовн-

са:

(тут робите? Покажіть докумеп за- повіз Харкова. Джовнс не він

уже ла, тепер побачить сто. По атн

він

муністами.

сторожа,

пустив

Він міг

волю.

бачити

Харкова

ко-

ного

противився:

велике vi-

арештував

Розхо-

ліщай.

дись!"

знаєш,

не вільно?

ворити

це

добре

червону

Потім

„Ходіть

звернувся

зі

мною!

ви

Оглянув

дорозі

документи,

Джовнса

став

він

бачив се-

розпгві-

сторожеви,

срому

визнанѓ'ими

то

говори в

Це

що

він

так

по

поразило

Приїзді

його

до

на

тепер на

вулицях

хлі-

Стрічав відправлено уже ти. Бачив .хлібні хвости, в кот- рих ден.

кот-

ба!"

рих

не було робо-

селян, що

„Дядьку,

жебрали Гі

дайте

робітників,

фабрик, бо

тисячу лю-

понад

ждемо

вже

тут ІЮ

говорили

ЙОМУ.

чи нам хліба, поки ми дій- дверей".

внстанс

В поліцай розганяв обдерти`, жінок хлібний хвіст.

демо

сці

однім мі-

не' маємо исвности,

до

і чоловіків, що ставала

хочемо хліба!" — пла- кали люди.

„Ми

„Нема

хліба!''

кричала

Найстрашніший вид — це об- дерті діти, дикими лізничій

три Декотрі з лівці тифу. ЉіА цього, каже Джовнс, ро-

сте

по- ши- й розпуку Совєтів. На тлі цього невдоволення й опозицією.

рить

валити

не

невдоволення

сотки, зі'браних поліцією.

до-

вкриті струпами.

лицями.

стації

них

На

він

лежали

одній

бачив

на

в горячці від голодового

по

невдоволення.

краю

має

режіму, але

розчарування

краю

повстають зама-

крівав і

розправ и Сталіна

ря т-ва „Просвіта", й інших ін- телігентів, що їх на перших загальних зборах вибрали по- чесними членами. Та найбільш відданий справі був Василь На- гірниті, незвичайно рухлива ті діяльна всипущою працею причинився низки на-

ших

людина, що своєю не-

створення

установ , які

існуют ь дос і перши м й головував

ста в

голово ю

Він

сво-

єї даючи товариству всі свої віль- ііі

найбільша була справа власної домівки. Поль- мали день-у- товариські До й українські того товариств. відтягнути від чужих органі- й

зор-

було

ре-

день

сходини

цього звикли

місники,

членами

їх

зацій, треба

забави.

гарні

до смерти, тобто 37 років, від-

хвилини.

Наиважніша

аж

— це

турбота товариства

ські ремісничі товариства

приміщення,

відбувалися

всього

що

часу були

собі

були

могло

щоб

ґанізувати товариське життя, а на приміщення. початќи, ніяких

самі

мало

товариство

вигідного

треба

це

фондів,

на

собі

зволити

сковороду. Таким способом

вона також показала йому, що

і .

гріш має дома.

На

себе

мис'о'чці поклала і на стіл

білого хліба

паріза-

ковбасу.

горів-

ного

Також ‚прийшла

ка, охрещена."іменем

Карла XII.

для

Каська

кінчик ковбаси

а %

; `

:

короля ти І т ѓ
короля
ти
І
т
ѓ

відрізала

ска-

Каськи, хоч їй се дуже не

було.

Приступила

до

і помогла

порачкував

Христіянови

далі

земли,

знайшовся в мешканню Елі.

Вона поставила коло огнища низький виліз Такий себе, що ло радістю.

тепер

з

вдоволений

стільчик. Христіян

і усадовився.

на

був

нього

його ціле

лице

сія

пішла

своєї

шаф и

котру ді-

мами,

срібної чаші,

хресної

від

взяв чашу

і виймила фляшку. В тій фляшці

був меду, полину і перцю. Налля-

ла

стала була подала Христіянови.

і

напій, зварений з горівки,

о

Еля

і хвилю призирався, нюхав і вдихував

аромў. Потому цмокав і потя- гав, потягавТ цмокав, поки не виринуло дно.'Віддаючи чашу,

сказав:

Отеє добре мені зробило!

Тепер був такий вдоволений, і при-!

що

співуватн.-

Христіян

знов став мурмотіти

іДальще буде)

— БеІ$.{Хі№стшнс! Сей не перечився. Став їс'ти, як голодний`'вовк. Смажениця

і ковбаса, зрошувані горівкою

ічх)ролівським іменем, скоро щезали. Каська ще хотіла почастува- її

з

Христіяна: молоком,

тн

ком,

від

позичити

хтось

та корова тепер,.не.доїлася, Елю вона не хотіла просити, була

би

лі.

дістати

не ввяла рід неї одної крап-

А що Христіян мусів нині

о Каська пішла До сусідки, молока.

Коли так Христіян сидів сам,

відхилив двері до сіней.

неї кашу

Кравець глянув туди і побачив Елю,

моргала на нього.

—- солодко.

Добрий день! — сказала

що, весело усміхнена,

— Добрий' день! — відповів

Хриоіян і кивнув головою.

шиєш, тут? —

Ти

ще

J

спитала по хвили.

Мушу,

не маа щ чім вийти. Вже кінч^І

бо в свято Каська

,

" СЮЬ'ОДА , ЧГ^ТПЕР, 17-го СГЧНЯ, 1035.

НАБІЖХЧІ ТЕМИ.

З УКРАЇНСЬКОГО

Л ШТЯІІЩИІІ І

ПЕРЕД НОВИМИ

Мо-

сќовка до Америки, де і низку відчитів.

виголосити; Зараз при сушу Америкою: „Ах, а та іуя.

ську

ви-

дано

ВОРОТАМИ

Вїжджає

недавно одна

де

вже

вона

має

БОФАЛО,

Свято Державності

неділю,

В

1934

p.,

відсвятковано

місцевих

дом

кат. церкві

голосивши

що

волю України та

шанування

її книжку

американ-

вступі на

захоплюється

ваша

вона

гарна

ваша ста-

статуя"

на думці статую

захоплена,

була

американську

цю

Америці

справ-

ловляться.

ох-

Свобо-

ціль цього

красу статуї

вона

Американців

або

що

заставит ь

більше

потяг-

більше

зробить

критик

розгляда є

вражіння

питання:

пи-

приїзді до Аме-

своїх статей

тратять

на

свої

їх мі-

нічого доб-

опису є

характер у

про -

слав -

відвідува-

Америки.

до

репортери,

редактори,

йо-

преріжними

має

артист

питан-

ніякої

хо-

чесним, хотів би

нічого не

ска-

знає

жінки, а-

про

американського

Бруклинський

про

розводів в

це

цента. Що б

число

йому ніхто

би

ні

го-

говорити.

не

говорити

Вик

себе

до-

здібний?

дня

захо- ор- ганізацій Листопадове Свято. Рано відправив в укр. греко- па- нахиду за поляглих героїв, ви- при ну проповідь тих, ротьбі за потребу української традиції. Вечірній концерт відкрив пресідник. гром. Е. Тимкович, пояснюючи поважному числу присутніх значіння Листопадо- вих Свят. Потім місцевий хор, під проводом п. Володимира Сидоряка, відспівав гимн аме- риканських Уркаїнців. наших виголосив про

діла

патріотич-

та Вона, очевидно, була такза- чоіілена, що аж забула додати, мала

свободи.

і вона

гак

іабула, що

І

і іатую

француський уряд.

подарував

Чи

так проявляється

f.nt

ЛЮД И

Що

захоплення?

НА

була

про

кілька

людей

відчити?

яке

власн е

не

Неп

так

Ви к

розклад у

Бруќ с

вступі

при

облягають

шукають

'.‚кидають

бути

він

красу

або

про

він

а

він

за

на

Вен

в

МІД

за

кання

Чи цим охканням кількох купувати її книжку нс

свої Та вона на Американців? Американський Бруќ с зі чому не добрі чужинецькі при часто прикмети, приймають рого від Америки?

СІІЄ

найкращі

рики

сьменники

одній

Ник

дн?

вона,

не думала

Промову

на тему

вольних змагань

боротьбі,

та

і

статочної

У.

Стрільців у нашій як боротьба буде побіди. Відповідні до свята декля- мації віддсклямували панни:

Горгота, Макух і Гўра. Святоч- ну промову виголосив делегат, Омелян промова про завдання, які сто- ять перед українським наро^ дом, зробила на всіх велике вражіння. Про ріяльної допомоги говорив місцевий відспіванню гимну делєґатови що

мате-

ється

те,

ній

продовжу-

о-

С визволь-

Сидоряк. Згадав

цсс

ного європейського

ча

Ного

його

го розхоилюють ќлюби. Його

потребу

присутні

не відповіли. Відомо,

би бути щирим. Але якби

зав.

красу американської

бо міста,

міст, або Америці, то

не заплатив

дістати воритн,

інає

Чи

що

тів

які

нями, на

'нас,

що

про

:

щирість

чуттям