You are on page 1of 4

УРЯДОгЖИ

УКРАЇНСЬКИЙ

ЗЛУЧЕНИХ

ДНЕВНИК

^^союа В

ОРГАН ЗАЛОМОГОВОІ ОРГАНІЗАЦІЇ

ДЕРЖАВАХ

УКРАЇНСЬКИЙ

АМЕРИКИ.

НАРОДНИЙ

ТРИ ЦЕНТИ.

РІК X-J1 L

Ч

.

18.

Джерзи

Сіти, Н . Дж. , середа, 23 січшц

1935.

VOL.

XLI1L

No. 18.

Jersey City, N . J _ We.dne.day, Janiuu-y 23, 1935.

THREE CENTS.

ВЕЛИКА КОПАЛЬНЯНА КАТАСТРОФА

ШЕНАНДОА (Па); У копальні Ґилбертон,

що лежить 4 милі звідсіля, трапився в понеділок ра- зги- нули на місці 11 майнерів, що працювали на б-тім

1,100 стіп під землею. Спис робіт- дня до влосника, котрим є підприємство „Филаделфія енд Рединг Ковл енд Ейорн Ко.", показує, що крім них пропав ще один робітник. Ґатункові відділи вира- тували 71 робітників, зачаджених „чорним чадом". Між

поверсі в глибині

пиків, що зійшли того

но вибух зібраних там газів, наслідком

котрого

копальні,

в посіданню

погиблими Чарлза Рузуского й Джозефа Мазаліса. що

Майнери

кажуть,

вибух

наступив

зачадив

наперед робітників

4-тім

цьому

частину

такими

з

молоді

ки зі сніданням.

робітників

на

робітники,

що

вичисляють: Джозефа Стопея,

поверсі, лишаючи

ще

На

гук

мали

Інші.Почали добиватися

по стрілі динаміту на найнижчім поверсі майни. Вибух на

поверсі, а по-

тім

робітників на 5-тім поверсі неткненими. не випадками, кинулися за свої скрин- на

елевейторі.

тим

зем-

них.

по

ратували

відвожено до шпиталів.

і входу, стараючися зпід всього автомобілістів. жували натиск цікавих, котрі псрсшкаджали ратун- ковим заходам. Виратувані з копальні падки помічник ришів і"сагаийЧтратив притомність від-чаду. на памяти. добув

това-

пальні

ко-

довкола

їх

лею,

багато помагали.

до-

свіду

ви-

буху деякі

ви-

місця напрямі. Ратункові відділи мусіли відступати маски, що тягнуть шинах, як тільки

чадом.

Деякі бігли

Наложили

Мули,

погинули на

в противнім

газові

перед гус-

але

вози

й

під

ці

не

газ дійшов

до

Щойно три

робітників

всіх

лікарі

ратування

па ділів.

Жінки

виносили

години

та

зараз

з околиці

майнерів

землі.

кількасот

з

майни

вибуху добуто

всі

тіла.

Одних

непритомних

вході до копальні, інших Двацять лікарів приїхали від- густо

при

на заклик ратункових

родини

розпізнати

На дорозі,

що

збилися

тих,

веде

що

від

їх

кроків, задержалися

сотні

Сторожі копальні з трудністю здер-

ви-

оповідають теж

про

своїх

землі, де лікарі

геройства.

Вилієм Чесмелейд

пічкура,

пробував

до

його

відділ

у

верх

собою, він уже

з

ратувати

Ґілбертону,

Інший

привер-

за-

ра-

10 неміч-

притомність.

хотів його

майнер виніс

нули

його

чаджений,

Ричард Еванс, уже самий

сил,

щоби

повести

в

був

лежали

стратив

те

його

місце та

неживий.

останки місце, де Потім Коли відділ вернувся з

вдруге

забрати

він

них товаришів.

тунковий

НАЙВИЩИ Й

СУ

Д

ПР

О

СПРАВ У

МУНІЯ .

ВАШИНГТОН. — Найвищий суд Злучених Дер- жав вирішив апеляцію Томи Мунія проти задержу- вання його надалі в вязниці в Сен Квентині, в Калі- форнії, як проти грубого нарушення справедливо-

зі справою не до найвищого суду Злучених Держав, але до стейтового суду в Каліфорнії. Суд гостро кот-

сти. Суд заявив,

що Муні повинен

був віднестися

критикує становище державного прокуратора, рий не допускав Мунія внес`ти таку 'апеляцію.

ГАВПТМАНА .

СПРАВ А

понеділок Наперед Ви- скарбу, нагло кіль- ка днів після того, як Линдберг виплатив викуп

оповідав про те, як Гавптман розбагатів

лієм Френк, слідчий агент федерального

зізнавади. далі прокураторські свідки.

ФЛЕМИНГТОН

(Ню Джерзі). —

У

за

звільнення своєї дитини. Свідок доказував, що, не

долярів, Гавптмани мали з часом 44 тисячі долярів у банках і в біржевиків. Пані Сесилія Бар, касієрка одного нюйорського

дивлячися на втрати на біржі в сумі 9 тисяч

театру, заявила рішучо, що вона памятає, що Гавпт- ман купив від неї театральний білет дня 26 листо-

пада

походили з Оборона не вспіла захитати в рішучости свідоцтва.

ченого Линдбергом.

викупу, запл'а-

ровим банкнотом, котрий як

пять-доля-

1933 року, та

що

він заплатив

її

поліція потім

розпізнала

її

один з банкнотів, що

В КЕЛЕИРЕСІ.

З ПРОЦЕСУ ЗА СТРІЛЯНИНУ

ПАТСВИЛ

(Па.). — Адвокати Джозефа Брука,

стрі-

републиканського

ляння до демократичного минулого кликати свідків ходу почали нападати

дати на нього камінням, вимахувати палками й кли-

кати

док заявив, що перший

ДЕБАТА ВАШИНГТОН. — Сенатор Бора виголосив у сенаті промову проти приступлення Злучених Дер- жав до Світового Суду. Сенатор говорив, що з При- ступленням Америки до Світового Суду Америка буде примушена вмішуватися в європейські справи, що легко може втягнути її до нової війни.

лідера,

року, від котрої

родини

на доказ,

за дня 5 листопада

на

обвинуваченого

походу

згинули 5 осіб,

почали це самі учасники по- ки-

що

обвинуваченого,

дім

до

Брука: „Вийдіть сюди!" Один сві- стріл

упав з

походу.

В СПРАВІ СВІТОВОГО СУДУ.

РУМУНСЬКИЙУДАР 6 УКРАЇНСЬКЕ "

ПОВІДОМЛЕНН Я

ВЧИТЕЛЬСТВО

серед зими

без

1-го

людям

та

своїх

уже

що

і

тих

прав.

тепер

не

з повідомляю Вп. головних урядників У . Н. Союза, що

Згідно

параграфом

РІЧНЕ

статута

У

ГОЛОВНОГО УРЯДУ У.

розпічнеться

Союза

отсим

ЗАСІДАННЯ

Н.

СОЮЗА

В ПОНЕДІЛОК, ДНЯ 18. ЛЮТОГО 1935

в місці

осідку

9-тій

в У. Н. Союза під ч. 81-83 Джерзи Сіти, Н. Дж.

годині

рано

РОКУ

Ґренд Стріт

з таки м

порядко м

нарад :

Відкриття: головний предсідник М. Мурашко Звіт головного предсідника М. Мурашка Звіт заступника головного предсідника В. Малєвича Звіт заступниці головного предсідника М. Розоміло Звіт головного рекордового секретаря Д . Галичина Звіт головного фінансового секретаря-касіера Р. Сло- бодяна Звіт завідателя „Свободи" П. Маційовського Звіт головної контрольної комісії: О. Е. Малицький, Д . Капітула й А. Пашуќ. Звіт редакційної комісії: д-р Л. Мишуга Звіти головних радних: С Слободян, Г. Євусяк, Т. Шпі- кула, і. Лисаќ, І. Ваверчак, А. Шаршонь, М. Бусько, 1. Гузар, А. Боївка й О. Прндун. Дискусії над звітами.

Внесення й ухвали. Д. ГАЛИЧИН, гол. рек. секретар.

56

.

Н.

ЧЕРНІВЦІ (Буковина). — „Рада" подає, що 42

українських учителів, котрі не здали іспиту з румун-

січня зі служби,

Від-

далені вчителі й учительки це переважно мають'до

двацять, якщо не більше, літ служби, з вже фактом, хоч недавно заявив, що на вулицю. "Рада" стверджує, зі служби незаконно дорозі до А нужда в очі. Та є надія, що вчителі, товариші покривджених, створять комітет для допомоги покривдженим,, па- мятаючи на латинську приповідку: „Сьогодні мені, а завтра тобі".

далека.

судовій

кидати людей

освіти Анґелеску

наміру ви-

люди з великою родиною

оставляючи їх

ської мови, віддалено з днем

одного сотика.

дітьми

він

люди, що

в школі.

Сталося це

міністер

має

віддалено

таки дійдуть

у

дорога

голод

і

учителів

Та судова

заглядають

що віддалені

ПІЛСУДСЬКИ И

ЗАХОР1В.

ТВАРШАВА (Польща). — Маршалок Иосиф Піл- До

важко

захорів.

хорого

покликано

судський

найкращих лікарів.

УКРАЇНА. ПАРИЖ. — Всі француські часописи

ГІТЛЄР, ФРАНЦІЯ й

перепов- нені статтями про францусько-німецьке зближення. Кажуть, що теперішній преміер Ляваль повзяа собі за точку ввоєї дипльоматичної амбіції довести до цілковитої згоди між Німеччиною, і Францією. Він уже записав на своє конто усунення довголітнього конфлікту між Італією і Францією, підписавіии не- давно в Римі згоду з Мусолінієм. Він теж, будучи в конфлікт між Злученими Державами і Францією. А за історичний конфлікт між Німеччиною і Францією. Та виринає питання, чиїм коштом це станеться?

тепер береться

своїм

часі

Вашингтоні,

у

найважніше

ослабив

діло:

назріваючий

зліквідувати

ними на

І оттут вцринають ріжні комбдндідД-а^між

тѓерше місце те, про що писав Гітлер у своїй книжці, де на схід, що є знову получене з розгромом або поді- лом Советів і втягненням у сфери німецьких впли-

до ділі є землями, які повинні становити складові час- ти української держави.

згадує

про конечну потребу німецької експанзії

давно

НЕСПОКОЇ В СОМАЛІ. (Африка).

Абісинські

відбулися

недавно

Росії,

а.на

пограничні -

в італій-

і

КАРА ЗА ЗНАЙДЕНУ ЦІЮ. МУНІ- Аг. „Всхуд" повідомляє: Під- іас
КАРА ЗА ЗНАЙДЕНУ
ЦІЮ.
МУНІ-
Аг. „Всхуд" повідомляє: Під-
іас ревізії у Нсстора Олійника
і Дарахові, пов. Тсребовля,
найшли набої до військового
pica. Суд засудив Олійника на
їм днів безоглядного арешту.
ПАРТІЯ
ШАХІВ
НА
10 ЛІТ.
1924 р. два
англійські ле-
почали грати
в
шахи. їм
тупі

перешкодили 10 літ, заки

Минуло

усів

ічись, обіцяли вони

ому,

товио.

а довший час занедужав, дру- ий

знову поїхав до джунглів.

виїхати до Індії, Розета- од- ли-

шо скінчать

Пізніше

Минуло

дістав „мата".

10 літ.закн

АМАТОР

ведеться процес про

Ризі одного мешканні збирає сотні без- котів Сусідні комірники наріка- що

ють,

спати, а деякі ти їздить сті приваблюючи їх усякими ласо- він їх

вже

щами. Тепер має

і збирає на вулиці котів,

міліонера, що у сво

і піклується НИ

не можуть спокійно не всилі стерп'

запаху. Міліонер

каритою

по мі

у себе

ПІВДЕННІ Й

АФРИЦІ .

З Капштату повідомляють, що цьогорічна язва сараичі приняла надзвичайні розміри. Потяги приходять, з кількаго- диниим спізненням, бо на ши- нах, покритих саранчею, на 15 цм. заввишки, совгаються ко- леса. Влада організує спеціяль- ні виправи, що нищать сараН- чу, витроюючи її аршеником 'або палючи рухомі купи комах, облитих нафтою.

В ОБОРОНІ КОНЕЙ УБИВ вів 9 губерній, що належали ВЛОМНИКИ ПІД
В
ОБОРОНІ
КОНЕЙ
УБИВ
вів 9 губерній,
що належали
ВЛОМНИКИ ПІД

їм

У

домиих

котячого

що

300.

дня

САРАНЧ А

урядові

накази один з них

В

один

партію

один' з

плин

КОТІВ.

них

з них

ЦЕРКОВНІ

КЛЮЧЕМ.

Слідчий виділ у Дрого- бичі зліквідував шайку злоді-

їн, що обкрадали церкви в по- вітах руденькому, городецько- мостиському. Ще в 1932 р. обкрадено церкву в Комарні Хлопах. Стверджено, шо кра- діжу Мих. Вони теж обікрали церкви в Городеччииі і Мостищині. Вре- Кшесак позбутися Малика, щоб доби- чею самим поділитися. Тому

і тіло ріки Ворожинця. Дальші дохо- дження довели до відкриття вкрадених річей. Знайдено їх у стайні дорожкаря Хаїма Коша Городку золотий схований у мішку і закопаний під гноєм. Коша, Друщака Кшссака арештовано й Відстав лено до вязниці в Дрогобичі.

доконали Іван Друщак,

Малиќ і Влад. Кшесак.

і Друшак рішили

кинули до

І`Пого вдушили

Ягайлонськім. Був

лом

ваги

В ЗЕМСЬКО- НА ВОЛИНІ. ,

суд у Луцьку роз-

ЗЛОВЖИВАННЯ

МУ

УРЯДІ

ЧОЛОВІКА.

судом ломиї відповідав В. Горецький із

свого тестя, Івана Алімана. Не- і бив жорсто- по крижах. просив його, щоб над попихати віз. Коли А- не йому

вирвав

по голові,

почав

не знущався

Горецький

кр

біжчик віз глину

у Ко-

Перед

карним

Серафинець за

що

вбив

коні лопатою

кіньми

і сам

бити,

він

лопату

ш

перестав

з

рук

тр`ичі

вдарив тестя

і

те,

чого

наслідком

помер. Опісля Горецький зѓо- лосився що у великому зворушенні,

тестя

няв,

на поліцію. Суд при-

він незабаром

обвинувачений

2 роки

убив

на припинюючи її виконай-

його

вяз

засудив

іці,

БОЖЕВІЛЬНА

ДИТИНУ.

У ка) божевільної ходить ню вміє сказати, чия

Макуневі

Соломок Трос

від

села

до

дівчинку.

(пов.

ВКРАЛА

відібра'в у

Еви Федьків, яка

Мостись-

села, 3-літ-

w

Божевільна

це дитина.

Окружний

глядав справу-віцепрезеса і на чальника технічного виділу во- линського земського уряду, Я- кова Ємйолковського, та кіль- кох урядовців тогож уряду, що допустились ріжних зловжи- вань на шкоду клієнтів і дер- жавного скарбу. Розправа скін. чилася засудом Ємйолковсько- го на 3 роки вязниці, поміро- вих Абрамовича по півтора року,

а канцелярійиих урядовців Са-

ревідентін Зеліцського й

віцького і Хоїнсько- го на півтора на 2 роки року вязНиці. Всім
віцького
і Хоїнсько-
го
на
півтора
на 2 роки
року вязНиці.
Всім
відібрано громадянські
права
на
5
літ,
а
крім того
Ємйолковський
має
звернути

(державному

ІЛ.

НЕВІДОМИЙ АВТОР.

У меччині надалі друкують поезії А Арійців, то порадили собі просто: замісць його на- звища автор".

нале-

Гайного.

жить

шкільних

до

що

читанках

Гайне

не

у

Ні

написали „Невідомий

СВЯТОТАЦТВО У ЛЬВОВІ.

Костел Кармелітів у Львові

ограбиди в ночі злодії. Ствер

що в костелі попереднього отво рено двері, втекли. Вкрали ріжні вота, зняли перстень руки Матери, Божої, дві пари

джеио,

кнутн

вечора, а . вранці, коли

вони далися- зам-

сісарбови і заплатити судов і кошти

1,382

злотих.

25,000 золотих

ковтків, динник і розбили три скарбони з дрібною готівкою.

золотий і го-

ЖІБУТІ

Подібні

И

,

— племена напали на француську частину краю Сомалі і вбили одного француського урядовця, 18 фран- цуських жовнірів та 88 тубильців. напади ській частині краю Сомалі.

В АЗІЇ; ТОКІО (Японія). — Кокі Гірота, японський мі- ністер заграничних справ, говорив у японськім пар- ляменті про принципи, якими керується політи- Азії. справах східньої Азії Японія мусить мати перше слово. особлив з Англією й Америкою. Конфлікт між Япо- нією і Злученими Державами, казав Гїрота, є не- мислимий.

хоче жити в згоді з цілим, світом,

ка Японії супроти

ЯПОНІЯ ОБСТОЮЄ СВІЙ АВТОРИТЕ Т

А позатим

совети

Заявив без

ПРОДАЛ И

ТОКІО. — Добито

Залізниця

в товарах.

НАЦІСТ И

мав виклад

торгу

довга

Як

обиняків, що в

ЗАЛІЗНИЦЮ .

між ніею щодо Східньо-Китайської залізниці, яку на- було Манчуко. Совети зреклися своїх прав за су- му 140,000,000 єн з додатком виплати, 30,000,000 єн для теперішніх советських залізничих урядовців, які певно будуть тепер замінені японськими.

Совєтами і Япо-

кільометрів (1,075

2,576

кільометрів Третина ціни є платна готівкою,.а реш- та

та миль), Телеґрафічно-телефонічна

1,726

лінія довга

ЄЗУЇТА .

ПРОТИ ВИКЛАДУ

МІНХЕН (Німеччина). — В мінхенсьадм уиівер- о.

„Хри-

виклад,

піднялися в салі оклики „Геть з єзуїтами!" А як пре- присутніх яки-

до миеь Греками! Дайте нам Німців!" З того повстало аж поліцію, яка привернула порядок, забрав'ши з салі молодих націстів.

замішання,, а потім бійка.

ситеті

єзуїт стіянство й героїзм".

лєгент згадав

почали кричати: „Не хочемо

Призвана на тему він

тільки

зачав

діла, з

імя Аристотеля, багато з

мати

Треба було

візвати

КАРДИНАЛ ПРО БОЖЕСТВа 1 ЛЮДСТВО. (Німеччина). - -

КЕЛЬН ворив до 5,000 паломників про новопоганьку і#чію

в Німеччині, пропаговану Розенбергом; зглядно на- що позбавлять треба

гідности,

божества,

цістами.

Кардинал-Шульгте го-

Казав, що

згодом

тому

ті,

позбавляють. Христа

і людину людської

як,

і 1 христіянам і патріотам, держатися ќріпко своєї

І в ір

німецьким католикам;

`

.

-З-

.

J t SVOBODA"

(LIBERTY)

1883

Jerwy

City,

N .

J .

одного

святого мі-

1

POUNDE D

ind Street,

сторонах

в Гаджі Софії стоять вели- канські вали лиш на великі

згідно в одній леґещіі, свічки догорять до Софії знову християнським.

мошеї мав дбати ті свічки були все віднов-, лювані.

христіян- Софії твір візан- в обєднувались римський, грець-

кий та орієнтальний стиль. Ко-

ли

ликий

держави до старої Візантії, то він шою столиці ніж окремо на те присвяченій

щою,

ніж ус і інші

світа, ба, навіть кра-

сам Рим. А на одній,

підібраній площі,

‚‚божеській муд-

рости",

найпишнішу святиню світа. А- ле

доглядач

ворий

щоб

'них

грецькій

що

кінця, то собор

сця

ВІ Д СОБОРУ ДО

МУЗЕЮ

ЧЕРНАВІНА ПРО СССР.

відбувся

СССР.

поважне

BJHE знає,

щ

о

з ітра. Сьогодні, без причини, на якийсь хи, кілька начальне волі, завтра

Нині на

ставлять на

іа

ними

:

буде

донос чи з чиєїсь прим

усувають

з

днів знову

посади,

а

становище.

в тюдмі.

прибуло

Молодь.

як виховуються діти? Що

з

в

А

на думці? В першу чер- хочуть. Хлібини притягальнії!! молодь. є не

це зараз в хаті. Чо- бунтується? це на з лістичною'і революційною мо- лодю

в ласках, то дитина

знає,

не

Смішно уявляти

соція-

кий

в них

гу:

пайок

пункт, яким обмотано

Бо

є

комуністичних

хЛіб. їсти

— це той

батько

як

дитини

не

рядах,

як

в

та-

б о нема хліба

молодь

лад , як

собі

ц е було

свічки,

щ о ї х запалю-

свята. Про

то кажеться

і турецькій

коли ті

наказ

стане

І

тому

дуже су-

про те,

„І

ського

дорогим

світа

для

був собор

як найвеличавіший

тійського мистецтва,

якому

Owned b y the Uk.rilc.l-n National Association, Inc.

Edited by Editorial Committee.

I the Ac' of October 3, 1917, authorized July 31, 1918.

На

На

число три центи.

пів роѓгу

три

місяці

Число а пятниці

-4І25

$1.75

(з англійською

В Джерзі Салі і Заграивцею:

і рік

$9 00

SUBSCRIPTION

RATES.

Three cents a copy year

One

Six months Three months Friday's Issue (with Ukrainian Weekly):

One

Six months

Foreign and Jersey City Rates:

One

year

year

S 2.00

$

$9-00

Tex

За

оголошення

редакція t

Свободи":

BErgen

4-0237.

Тел.

У . H . Союза:

BErgen

Адреса:

"SVOBOQA", P. О . BOX 346,

JERSEY CITY, N.

4-1016.

J .

ЗА ОБЕЗПЕЧЕННЯ СТАРОСТИ

Перша свячує про старі роки.

цій справі президент уважає потрібним при- три засади. людям, можуть причинитися до власного пенсію ііебудь зарлати з.їх боку. Потрібні ють

якої-

няти

не

обезпечення,

уряд має дати

на це фонди ма-

постаратися федеральний і стейтові уряди. й причинитися до власного обезщечен-

іще

президент Рузвелт при-

справа, котрій

головну увагу

в своїм

економічне забезпечення,

У

Поперше,

щ о вже тепер

Подруге,

можуть

на старість

для тих, щ о тепер

на старість, треба

добровільно збільшити своє

являється

що

відповідних

речником

проектів

для

і стейтовий

- уряду

посланію до конгресу

це справа

такі

пенсії на

старі, щ о

без вимоги

іще молоді

самі ня чення, що б вони самі поносили ні стейт ні федеральний ` деральний приємцями обезпечення. Потрете, у тих випадках, де обезпечені хочуть обезпечецня на старі роки, уряд має допомогти їм це зробити. Очевидно, не фінансовим докладом зі свого боку, а тільки організацією обезпечення, себто збиранням фондів та їх інвестицією. Сті'льки президент Рузвелт. Сенатор Вагнер, ставленю в думок президента, звертає передовсім увагу на те, що обезпечення на старі роки подібне до інших форм обезпечення, але воно суттєво ріжниться від обезпечення проти безробіття. Безробіття може прийти, а старість мусить прийти. Старість це при- роднє явище, яке приходить на кожду людину по осягненню стях краю. Тому його треба трактувати з загально краєвого („національного") становища. Тому про- єкт сенатора Ватера, котрий є властиво практич- ним переведенням поглядів Рузвелта, заводить фе - деральну систему примусового обезпечення на ста- рість.

в 'новий при- чини проти цього проекту піднесуться певно голоси критики: мовляв, уряд умішується в справу, котра з на старість а уряди в інших краях ведуть успішно певно не заважать

завести таку систему обезпе-

уряд

її кошти.

Дл я ЦИХ

нічого. Фе-

не додає

уряд являються тільки під-

при

переведення

життя

певного віку. Воно являється в усіх ча-

Кождий

бачить,

щ

о

тут

уряд

вступає

бизнес, у бизнес обезпечування людей.

належить до уряду.

не

уже

Але

тепер обезпечує

огляду

асекураційні відділи, ці закиди багато. Америка сміло приступає літ

Уряду.

кілька

вважалися

тому

З тої

на те, щ о уряд

урядників,

своїх

преріжні інші

які тільки

невідповідними для

до робіт,

В.

Будзиновський.

лю

ШЛЯХОЦЬКЕУХО

.

,гі,`і

(Історичне оповідання).

Шляхтич Іван Райфурський, Райфу- був й у сні пога- буде жи- на свій дотеперішній лад, так, як піде

дати

ти

то

з торбами. Він далі гуляв, пив, за- і на ві- щ

рителів ним Майже не було дальшого не вірителем Райфурського. Вій,

аби лиш натягнув кого. Як хто його то міг на свої гроші по-

в гроші, Рай- не по- т о такий треба знав, хоч би віритель пішов д о і

стяг-

вірителеви

мою,

класти

коли

якою су-

їзди

процесувався, організував

втратив інші маєтки,

рах,

що

сидів на своїх

ще

не годен

собі, що як далі

і Райфури втратить

на своїх

і

вірителів

своїх товаришів,

пили

і гуляли.

о

з

ближчого чи

сусіда,

котрий ще

був би більшим-чи меншим

поратував

хрестик'.

руки

чужі

ніколи

Беручи

й

що позичка,

Райфурський

претенсію

в

`декрет

свої

фурський

думав,

гріш, який

вернути.

що

суду

4

там дістав право свою т о не зробить мала

нуги

ника,

ра Польща не

руках

в рнсть, мусів сам виекзекувати

судовий

екзекуторів. Маючи

державних

з довж-

сего. Ста-

свою ко-

— V

чи річ приятелів, Рай- не боявся. Служив своїми шабля- ми проти їх шаблями помагали йому. Райфур- прияте- Та в міру, як себто приятелі ставали число число меншало. Райфурський Не власній шкірі. Вірителі вже за брали бо телів вили замало шабель. По фурський додумався хоче втратити останнього села, то сплатити; мусить по$атулюва- ти шим Райфури не давали приходу було далі лад, ще

росло

в

лів,

ський

їми

фурський своїх

Маючи багато

її) .

признану йому квоту

вірителів

їх вірителів і взагалі

проти

ворогів, то ВОНИ сво-

Так

було,

поки

щ е мав більше

як вірителів.

вірителів,

число

міру, як поодинокі

Райфурського

вірителями,

більшало,

се.

лиш

бачив,

його

вірителів

приятелів

бачив

а відчув на

йому два Великі маєтки,

проти

його

збройної

приятелі

сили віри-

приста-

втраті двох маєтків Рай-

Райфурів,

нарешті

д о того,

мусить

пельки

бодай

вірителям.

стільки, щоби мож

жити на дотеперішній

неділі Иорку відчит Тетяни Чер- в Говорила по російськи. Пуб- якої

лика,

-число, складалася головно ;

робітників. Було багато Укра- їнців, головно тих, щ о похо- дять Імя Соловецьких островів

спомини, що друковані англій- відомі в 'обіде

Америці. Тепер

міста, яких виголошуватиме свої ви клади по анґлійськи. Неможливо за короткий час в прелєгентка. вона справи, о

Минулої

З Істамбулу повідомля ють, що турецький уряд зарядив замкнення Га- джії Софії, яка буде пе- ре.мінена в музей.

цієї події віден- ‚‚Фолькс-Цай- ко- собор

собо- він добачував ви- вкінці христіянського цісарства. І він в

в першу чергу в напрямі

ру,

димий знак поконаного

в якому

час, коли

Ню

навіної про життя

пору, б о

в бралися

прибув сюди саме

салдати

З

ський

тунг"

приводу

журнал

пише

вигублювати населення. Вівта- твори'мистец- а притім до - страхіть без- винищування, і луючи жінок. Правда — перед самим тан запевнив право нив їм мали то шовши в собор, побачив одно- саме розбивав статую, він щ о розторо- топором Опісляж

о

у хвилі, коли Могамед, зай-

д о нього. Тим-

про славний

рі зруйновано,

потррощено,

тва

з Волині та Поділля.

прелєгентки,

втеча

її

лись царгородський вершувано всіх таке: оглядного
лись
царгородський
вершувано всіх
таке:
оглядного

„Історію чотирнацятьох сто літь

фія,

никїв ництва, повну

ви

має за собою

Гаджія Со-

один з найстарших памят-

христіянського будів-

бурхливих

падків історію, яка нині зазна- новим ме переміною колишнього со бору, а далі Справді історія! дожити достойному за тих Ідовж

об його

півтори тисячі літ, ўпро-

чується

розділом, а са

мошеї в — музей.

- - якаж

Чого

то

це бурхлива

не довелось

соборови

яких

мури били

військ чужи- завойовників, для я- на д

и раз то хвилі

нецькнх

кнх

сфором являвся здійсненням їх

величавий

невгомних

собор

мрій! Блеск

візантійського

собор

Софії

він

свідком

освячення

і

важливої

признання

хи, і тутже роблено

обєднати церкву

Сходу

повні

пристрасного

прийшли

мозаік

тва, противних

смакови

йовника.

го

так

щ

на

мордовуючи чоловіків

наси-

ською мовою, добре

вона

більші' американські

щ о діється

пробувала

хоч деякі

наступом на місто, сул-

своїм

грабунку, але

салдатам

заборо-

нищити

будинки,

які

належати

салдата,

одну мармурову

розгнівався,

своїм

боєвим

голову.

султан підійшов до

помолився тут, а муездіни про- хвалу Алла-1

салдатови

вівтаря

у р. 328 Константин Ве- своєї

ось

переніс

столицю

дати

задумував зробити її біль-

і кращою,

бажав

він видвигнууи

Та

образ того,

казала

таки

Совєтах,

всеж

обговорити

такий спосіб, щ вже давніх царських часів, з того, щ о вона
такий
спосіб,
щ
вже
давніх
царських
часів,
з
того,
щ
о
вона
можна
виробити
погляд
як
переповідає,
собі
живеться
ло молоді висловити
зперед війни. Тодіж можна бу-
якусь .11-
про
те,
людям
беральну
можна
під Совєтами.
було
іати якийсь мітінг з протестом.
думку,

тепер це. неможливе. Але я- кнйсь головах тої молоді. Бож убив- ник Кірова вийшов уже з кому- молоді!

Релігія.

в Совєтах. йти до пер- і молитись. Нема біля цер- жовніра, не сином значить кнений доступ навіть Є

рух є. Щось

ністичної

свобода

правда. Можна

снується В

що б арештував

дяком,

то

дочкою дя-

чи

мати

церкви.

вже

зам-

П о деякич

до вищої

колективізації

ським

околицях оттак на 300 верстов лося на засланню, на Соловках, одна! А решта

К'аспієм, над Байкалом його раційних таборів, де його дер жать сотнями ловќи мають понад 200,000 вяз нів. у знає. Вимирають масово, це ві Та приходять Отими ся велику раційні таких важні Совєти вістю

доме.

над

т. д. Загнали

о

позамикані „на прохання" самих — парохіян! і на це, чи вона ма- чи

Релігію

Совєти

без огляду

гометанська,

нищать,

жидівська

христіянська.

Щодо

цього

там

рівність,

це

про

певне.

Україну?

Прелєгентка

поставлений

на

відносини 'На

про

явила,

ріжних запитів,

не відповіла на запит

письмі Україні. За- багато на які не стає

одержала

часу відповісти. По відчиті, за- про те країнськнми вила, ційних таборах сіх рячи

всюди свої власні групи; а іге націоналізм і де ставлять большевикам найбіль- ший Можливо, що пізніше з пово- вона

стоїть

нока

Україна,

з у-

Українці, тво -

питана

присутніми у-

редакторами, зая-

концентра-

найкраще

вона,

де

високо

оди -

щ о всюди

держаться

країна,

незвичайно

опір .

ротом до

Ню Иорку дасть

окремий виклад для Українців.

над-

визиску працюючих, але т е

ЛИСТУВАННЯ

Бофало, Н. И . — Пропущс- жертви Свята: Дмитро Дубас і

Круцько

ні

з Листопадового

50

ц.

по $1 і

К., Толідо,

давців

лошуємо.

наш

тому

залишаємо

вання

ливо

то,

лярів.

ти

Вже

а збірка

місце

І.

О на місцеві ціли й переповнений годі. При теж імен колядників, коли всього Д е можна, треба в

газеті.

тоді,

малих збірках

проголошу-

особ-

їх дуже бага-

МІТИНГИ ВІДДІЛІВ У. Н. СОЮЗА

СКРЕНТОН, д. 159, повідомляє своїх членів, идо

ПА. Бр. св. Михаіла,

річний мітінг відбудеться 27-го січня, зараз

430 членів

прийти

справоздання уряду

рік. Кождий довгуючнй член суспендований. — М . Камін- ський, секр.

ОЛИФАНТ, від. 86, повідомляє своі^ річ- 20. січ- на неділю, 27 . січня. Проситься 12. ЃОДНІЇЎ дуже ви- рішені як слід. Рівнож буде справоі- з

дання

уряду приходів і розходів

і вибір уряду на 1935 рік. — Секреіар.

СКРЕНТОН, ПА. Бр. св. Володнмн-

від. 1(52, повідомляє своїх членне

ра, що ділю, 27. січня, в годиш 3-тій попо- лудні, під ч. 426 — 17 ул. Проситься всіх членів явитись, бо е важні спра- ви до полагодження. — Е. Марченко,

предс.; М. Ѓватів, секр,

по Сі . Божій,

7-ма ул . Проситься

хоч на. річний

і

в гали -крќовній

всіх мітінг, бо буяє

вибір

уряду на

П А Бр. св. Кирила і

членів, що через важні причини

з неділі,

ний мѓѓінѓ відложено

ня,

членів

вполудне.

зійтись

точно

Напорядку

на

дня

е

важні справи, котрі

мусять бути

і контр. комісії

за

1934

всіх

рік

не-

місячний мѓѓінЃ відбудеться в

Бо - хови. А останній візантійський цісар — Константин XI. (1450-

зав-

голосили з амвону

1453)

міста

у

прилюдну сповідь

незабаром

взяти особисто участь ючі.м

рячись. наложив

ки між

щався, щоб

всього народу

годин

відбув

свою

заприча-

потім

в ріша-

хоробре бо-

головою` та-

перед здобуттям

прияві

бою, де він,

своїми жовнірами.

пропамятна подія ста- легенди.

І дня

коли в соборі, а яничари масакрували пахове- в священик, Службу Божу,' перервав святе і

травня

султан верхи явився

ла джерелом неодної

так оповідають,

p., у хвилю,

населення,

то, , саме

діло, взяв чашу зі собою

східцями щоб при допомозі' під собору. Але

сходив вівтарними

надолину,

бічних дверей

видістатися

із

галєріями

пустилися за ним, щоб

ного

коли

у 'свої

руки. Тд

раптоу

тут лиш

- „Аж то-

— коли со-

щойно цісаревн Юстинія- А нови в р . 559 довелось собор
щойно
цісаревн
Юстинія-
А
нови
в
р . 559 довелось
собор
Селянство.
Софії
посвятити.
Правда

як

не

„Ота

щ

е

1453

ньому

і

з

кілька

щ

і

вони

о

будову його почато

продовжувано до 537 p., до

будівля завалилася, так,

р.

працю знову.

побудова грецького змінений вщерть. Добудовано д о нього чотири церкви

І ще ляють глядачі прегарне, справ- орієнтальне в любувалося стецтво в роботах і належать роді. І те, ректор Візантійського Інститу- Тома від, турецької' всі, після здобуття со вкриті привернути до дав- І двох світло історичної які буде як мошея В буде перемінена в

подив-

квадратова.

цілість

ось

хреста, був Турками

ний спершу в формі

але

вже

532

тоді

половини

доведена

було

собор,

538 треба

„Опісляж

29.

а

один

правив

своє

ді

бору

тому

ЇМ

чити

ж

починати

салі, так,

стала

нині

тепер

вистачення с

середині.

Головнож

візантійське ми-

мозаіки

мозаіковпх

в Гаджії

Софії

до найкращих у сво-

притім зазна-

варта

що тому

роки дії-

два

Вайт.мор,

влади

тинком

та

ту в Америці,

одержав

у

дозвіл

бору Турками

нього

ким

ла

стану

років добуто

скарби

та

на

й обновити.

чином після

нечуваної

мистецької

праці

денне

вартости,

Революція

зачалась

під га

слом грабити награбоване.

Тим, го населення, себто селяна:

кинено зпочатку за рецептою Леніна собаці".

„кість, як тій голодній

ціло-

щ о становлять 95%

А потім стематичне винищування, „роз куркулвчування" селянства.

зачалося си-

табори.

Концентраційні

Селянство, яке противилось

чи іншим совєт

експериментам,

опини

до концент

тисяч. Самі Со-

Скільки

міліонів

тих таборах,

всіх

людей

ніхто

і

не

на

усе

місце

нові

вязіїями

померлих

сили

переводить-

роботу. Б о концент-

табори

розміщено

пунктах, які є особ.т

зі

стратегічного

рахуються

з

боку.

можли

війни. Вони бояться ВІЙ

І вся 'їхня увага звернена на

ни.

підготовку.

нормальних

го

шей.

допомозі „контр-революційних

людей,

головно селян, яких зганяють з для

підготов-

ту страшних.умовинах, людських зусиллях, при страш- нім все

ки.

і воєнної

пятилітки

усіх

при

На те` требаб довго витрати гро- це

з

відносинах

робиться

міліонамн

і великої

часу

А тепер

елементів",

земель

Працю

переведення

виконується

при

і

Є

То

ќви

кви

Але

хочби

ка,

бути

школи.

А

щ

щ

о

о

віри

т

о

казала

в

а

т

є

РЕДАКІЏЇ.

Ольга

.

Юрій

Сохан

Жертво-

не ого-

так часопис

збірками,

кілька до-

щадн-

і велич цісарства пере- і занепаду тієї всемож- потуги; в

був

його латинське царство добуло собі у хви- історичної епо- було спро- а Римом палів. Релігійні бороть- би, зяття, кипіли лі нашого собору, поки не замісць щення іьовил христіянського мистец- пуританському заво- Але навітьў і тоді, ко- ли Царгород нечно Софії, Софія, предмет славних ціль політичних царства.

мо-

би

притворах

в освяченім око-

вкінці

Турки, а з

ними

хреста півмісяць і зни

та

релігії

стінних

нового

ма

перейшов око-

під владу

названий

Турків, собор

тепер Гаджія

жив довгі століття

туги у мріях право- Турки христіян Сходу та як дістати
туги
у
мріях
право-
Турки
христіян
Сходу
та як
дістати

змагань

найстрашнішу

пережив

хвилю

дивом

тих дверях

весь

хвилю,

близь місця, де щойно побачили острахом, що пропав слід і видвигевся один-одинокий мур. ді бор ново му криється священик, довести до кінця".

видне

було двері, яничари

з

опинилися

сковського

„Але ввесь час свойого істнуван- царгородський 29. трав- 1453 p., коли то оборонцям столиці перед наступом значно числен- нішого ворога відступати. То- в

ді

цісарської

ия

собор пропамятного

ня

за

— каже легенда

прозрів

щ

о

як

і

не

довги

найсильні-

довелось справді оцінити можна Софії відданий буде на щойно
довелось
справді
оцінити
можна
Софії
відданий
буде на
щойно після того,
на вжиток
христіянсько-
цілости
обрядови, аж тоді
мур роз-
Софії
шукало за-
зей".
знову
і зявиться той
Д-р
Остап Грицай.
щоб Службу
Божу
своєї
судь-
— Але є
ще
зрештою
не
бу -
й
інші легенди, а
деякі
з
н
ю
ВСТУПАЙТ Е
ГРОМАДН О
для
нікого.
І
такі,
султан Могамед Н.,
рюва.ти
щ о вірили в них і поши-
о-
їх самі Турки. І так
щ
В
ЧЛЕНИ
УКРАЇНСЬКОГ О
успіхом
перемо-
повідають,
о
по
обидвох
НАРОДНОГ О
СОЮЗА .
коня'

соборі

дожидало тут

яка

тайною

хисту все стрівожене населення та бн, ла справді увінчаний

жець,

повернув свойого

й довѓів. з що було і вірителі рахували собі. Всі

сусіди

сплату

відкласти

Хоч

дещо

би Й продав

інвентарем

в дворі, був би

половини

о безнадійна. надії

вигаданий

що

прийде. Рай-

на про-

Рай-

фури

всім,

цілим

не сплатив

що

казали,

Райфурський

Сам

і вірив,

поратунок

дуже

ло щойно

Райфурського

не тратив. Райфурський мав плян

ратўнќу

ним

фурський мав

даж

дівчину ку! Хоч Славі Райфурській піш- рік,

донь-

цінну річ: прегарну

власну

на шіснацятий

то її імя вже було на устах всіх молодих шляхтичів цілої око- лиці. Славною зробила дівчину

її краса. Вже неодин

шляхтич д о її батька, та

зголошувався

з гарбузом гарбузи роздавав сам бать- доньки. Райфурський завзявся вико-

ристати

своїх фінасів.

дати великому богачеви, який свої-

ми рителів Райфури.

не шляхтича, який дівчину,

Загадав

її

ўздоровлення

ко,

Ті

кождий відійшов

не питаючи

красу своєї

дитини на

якомусь дуже

би від ві-

знайти

голу

грішми викупив

Хоч

було

взяв

що й доплатив до неї,

то Райфурський таки знайшов такого. Великий пан, шляхтич Стах Кучицький був такий по-

у

свою

легко

щ

себе

на

і

з

того,

ситуація

і

б

и

совєтську владу не турбує. реєстр, пороблено ганий, хотіла що за
совєтську владу не турбує.
реєстр,
пороблено
ганий,
хотіла
що
за нього
не лиш
н'е, жавний
Бо
„плян" виконується,
а ро-
польських
шляхтичів. Лише
вийти ніяка
дівчина, І
бучих
рук
у таборах
ніколи не
деякі
сотники
і ще нижчі стар-
й
ніякий батько, хоч,би й
бід
бракує.
їх
прибуває
щораз
шини були
з козаків.
Одним з
ний, не хотів силувати доньки,
більше.
полковників
був саме
шурин
щоби вийшла
за таке опудало,
Кучицького.
Коли
Райфур-
Кучицький
був
би не.
смів
Робітництво.
ський сказав будучому зятеви
про
як би не те,
фурський сам, будьтоби жар-
туючи, піддав йому таку гадку
подумати
Славку Рай
що
треба
би якось Райфури о-
Офіційно
є
один
великий
фурську,
щ
о
Рай-
чистити
сміючися, крикнув:
з довѓів, Кучицький
здобуток. Всюди
в світі
є без-
робіття,
а
в Совєтах
нема. Та
це
ніщо
інше,
а
тільки
зви

хоч

б

Та нащо?! Може боїтеся на

заїзду якого. вірителя фури ?

я може бути Я цять гайдуків і пятнацять дра- гонів.

мені не-

пятна-

маю

сильніший

безпечний.

Рай-

Молого

боюся, тг

не

лиш

такого

до

Не забудьте, що, маючи зятя, як я, будете мати ще й мою

розпорядимости

моїм

по- міліцію.

зятем! ме- не один з моїх сусідів, Шубин- і Латані. Сей

ський на Шубині

шизматиќ зичив

Заки до того

Аж будете

прийде, заїде

була

поганий

мені

гроші

на'' те, щоби колись забрати `мої Райфури. Він під- мою від кождого,

звич-

ку

хто

ступно використав

нарошно

брати

гроші

лиш да$.

І

довѓів!

сміючися.

звичку додав Кучицький, і звичку мають теж

я один! — від-

не сплачуват'и

Таку

не лиш

а різав злісно Райфурський. {Дальще буде),.

інші,

Коли Кучицький вже домір- не жартує, чепився тої гадки ру- ками і ногами. Він знав, щ о хоче оженитися, то мусить без маєтку, б о и малесень,кий, не вийде за ньо- го. ською, то завидували,-би йому всі вивезли женилися з поганими. Кучиць- всім тим дів- дістав був

кий міг би також

чатам, від котрих гарбуза, сказати: `

чайний

советський

обман. Бо

кувався,

щ о Райфурський

щ о має маєток,

відстарчить навіть американ

щ реїжджає через совєтські зем під провожатих, на

народу, яким вони завалені. Це

маси робітників, що не можуть щ

чо-

біт на зиму.

міліони, втікають.у світ за очі. Самі 'не знають куди. Принай- не ними не гинуть по під ваґо-

мні

треіа — обуви.

всилі дороби`тися

не

внживити

сьќому

подорожному,

доглядом

щоби

о

пе

совєтських

поглянути

стації й побачити

там маси

своїх родин,

о

хоч пари

Всі вони,

а

є

їх

тепліше, д е

Ніхто

тамтуди, д е

турбується.

І

вони

стаціях, нами, чи деінде.

п о вагонах,

Інтелігенція. про інтеліген- тільки влади, вона місце по селянах у концентраційних та- з свого

в

цію,

про

яка

заповняє

тепер друге

Як

говооити

то

річ

ту, яка є

ясна,

щ

о

в ласках

є на її службі. І отеє

борах. Ніхто

певний

інтелігенції не

життя. Ніхто

взяти дівчину

така,

Як би оженився з Райфур-

ті шляхтичі, що з Райфурів

гарбуза,, або

Моє щастя,

дурна,

б

З такого

зятя,

щ о ось
щ
о
ось

щ

о

зразу надіявся. Рідна

ти яку я ді-

о

став!

як Кучицький, Райфурський мав би ще більшу користь, як сесГра Кучицького була за полков- ником реєстрових козаків, ШИ-І ДЗІНЬСЬКИМ. Т о було по неў-

така

дачнім повстанню козаків ч ггро-

в нами козаків, записаних в де^-

ти Польщі

1638 р. Старши-

1935

буде

Методів,

ѓя is. '

СВОБбДА.`СЕРЕДА, 53-го СІЧНЯ, 19S5.

ЕКС-

№ДІЇ,

М.

Костишин.

НАБІЖХЧІ ТЕМИ.

-ОЛЯНДСЬЮ

НАЦІОНАЛЬН І

ПРИКМЕТИ.

в Н ю Иорку го- д з Ва`

Рузвелт

о

юмову телефоном

ѓтону.

іншим:

Президент`

І.

.

і

вчасні

предки

сказав

прине-

і Голяндії

‚МСТУ

до

витревалости.

Америки

серед

міх

труднощів ,

прикмет у

:;іного рішення

поконати природи людей". президент І рити про голяндську нату- ТІ ІРОИНО.

КОДИ

з

боку

шкоди з боку

ні.

на

святі

й

це не міг сказати.

не

міг

Але чи не було

дМ.ІРИКАНСЬКИИ

НАЦЮ-

ЦА.ІЬНИИ

ХАРАКТЕР.

З

рел

ПІДГОТОВКА ЧЕРВОНОЇ

В НАПРЯМІ

ИЛНЗІЇ

розгортається національні формування' в середній Азії, Сформували нову узбекську дивізію. Таксамо існують вій ськові формації таджикські, туркменські, каракіргіські й ійші. Вживається заходів для того, що б сформувати части- ни з тих китайських партиза- нів, які після розгрому пов- станської армії в китайському Туркестані відійшли на совєт- ську територію.

наміри вже з в Ташкенті вже від довшо- часу існує спеціяльна про- школа родів середньої ської го тисяч добрих і відданих совєт- ській гандистів ми ли

Щ о Москва звертає

ливу увагу з того, реґулярно

організується

спеціяльні на стоїт ь відомий й ються з кількадесятьох частннно гірської війни. В 1934 році була зорганізована незвичайно Вона шляхи Головними її базами ста дуване Криленко похвалився — значних

скві

ські

мі-

діяч

стар-

склада-

„РІДНОЇ

Гурток

ту

о

за-

за-

2. Закликаємо всю політичну еміграцію,

a

також ўсю еміграцію зарібкову масово передплачувати „Рідну Мову", цю залежну наукову установу. Не- не гранта,

хай

наддніпрянську

і вже тям підтримати

нашу щиропатріотичну не-

ані одног о емі-

буд е

щ

о Мови" й це працював для її підтримки.

не передплатив би

Перед-

і Прихиль-

всіх

Читачів

Мови"

краю,

щ

о

датки

Нехай

не

„Рідної

би

3.

силатн

розбудову

буде

Закликаємо

„Рідної

платників,

в Европі, Америці й Канаді при- на не відгук- Ді - ми ставимось ідеї всеукраїнської духової одиости.

ників

добровільні

журналу.

Українця,

на цей наш заклик.

иувсяб

покажім , як

лом

до

4 .

Мо-

ви"

ти

сяці цього не сталося, просимо Ре- дакцію „Рідної Мови" видру- кувати список цих упертих боржників, а ми допоможемо Видавництву стягнути ці бор- ги.

сердечно просимо сплати- свої борги

боржникі в „Рідно ї

Всі х

січні

найпізніше в мі- 1935 року. Колиб

ДО

І

ПЕРЕДПЛАТНИКІВ, ЧИТАЧІВ

ПРИХИЛЬНИКІВ

КОМ У

ЛІПШЕ ?

же- довідуємося, щ о останні-

нагоди зборів Голяндсько- ми'часами в советській Серед-

Азі ї проводиться ` напруже - на воєнна на меті експанзію бути,

о йетські пляни залежать від то- го,

гляди представляються Ніпон шляхи в напрямі а

реї, ром унеможливив в Совєтн всю свою кспанзію на Індію. За цим ось такі познаки:

ні

мовляють

перенести

Отже

інтриги

зле.

ній

і в президент

овариства

московських воєнних

щ

в

Сонечко над захід клонилось чолом. селом Чоловік при плузі мула поганяв. Колиж утомився, присів і сказав:

Панувала тиша.

Місяць січень — місяць розбу- довн „Рідної Мови".

Нижче Прихильників „Рідної Мови" в ознайомив- станом Мова" цю відозву й на над нашим рідномов-

за-

шись

матеріяльнии

Варшаві, докладно

Десь-там за

підписані,

„Рідгіа

підготовка, яка має

Індії. Може

напрямі

нові

сход і ви -

щ о на азійському

експанзії

дуже

Советам усі

Китаю

та

Ко-

советської

загородив

останніми

часами пог-

китайсько ї

червоної армії

усякі

політичні

середньому Китаю.

тепер

військову

про-

хочуть

зовсім пев-

1)

і горячковим

В совєтській

середній А -

прово-

темпом

головним

центром

Сталінабад

стратегічних

чином

Афганістану й Індії.

Найважнішим

чення

(Дю -

вже побудова- ляхи в напрямі Афганіста- на Курган-Тубе, довжиною

ну

200

йде довжиною 240 кільометрів. Від Куляб побудована добра авто- на головним адміністративним на Памірі . Звідтам дували яндж, вєтським стано.м. ляється близитись до важливого пункту Чітраль. верхівями добрим же середну центр зії

на-

ським

побу -

цент-

совєт-

мобільна

від Сталінабадў на Куляб,

середній А -

зії

шамбе). Звідси

сполу-

кільометрів, друга дорога

дорога

місто

Хо -

річки Пі-

між

Афгані-

вияв-

стра-

.мі-

звяза-

Піяндж

роґ, яке

шляхом верхівями, от-

Совети мають тепер безпо-

шосу,

советської

з Індією.

що

сполучує

-

середньої

шлях

ною ходить через

Азі ї

прова л

Ансоб .

Якщ о

того додати,

що місто

до

вже

Ста

після

влади

звязане,

Советів

Азії,

підготовка Москви в ді- Ні

тична

лянці

Індію.

з совєтського воєнного міиїстер- тепер реорганізацію Всі стрілецькі

ства,

до

2)

шляхів

Згідно

проводять

середній

червоної

Азії

армії.

походу

плянами

рішучо

новими

дивізії', які там існують, пере- формовано на гірські дивізії, їх сила в порівнанні з полеви-

дивізі$}ми

збільшена

на

25%. Вони зорганізовані так, що кождий із чотирох полків і бій зовсім самостійно. Голов - иими

советської середньої Азії, де розташовані великі військові штаби, є Ташкент, Самарканд, Коканд згаданому диться летунська база і міцна радіостація. Одночасно

місті Хороґ, знахо-

дивізії може рухатися

військовими

і Термез.

вести

центрам

На Памірі, у

дуже

.

енергійно

Н . СОЮЗА

В1ЛМІНГТОН,

МІЛВІЛ

предсід -

відділів при-

ВІДДІЛІВ

У

КОТСВИЛ,

ФІНІКСВІЛ,

Філаделфії.

урядник и

просим о

згаданих

Агресивні

щодо

що

го

пагандивна

Індії.

часу

атаді

Ц

я

„Гірка

почу в докі р Неначе Таж

Мул

наша доля,

думає:

з

в цей , слух а і мовчить , він?

тяжко

чом же

лихий

вас,

чоловік :

м

на

рік.

ходив.

світі жить!"

із

місячника

він земським паном, панує на д всім;

щоб від нього неслись ті слова?

Чи

Чоловік

Світ дуже

Працюєм

Чи

Вже

Замовк

Повернувсь

Тай

Я

В

Напою, Підкую,

„ТИ

про тебе

слід,

становили видати

звернути

грозу,

щ

єдиним

нею

о

увагу

налягла

і одиноким

ним журналом.

За

два

роки

Мова"

„Рідна

зала,

такий

щиро

істоті,

популярну

гальнодрозумілу

говорив

усіх

праці .

ної

не

журнал.

всім

Нам потрібний

як

науковим

журнал

форму

знайшов

найширших

до

закликуючи

Мал о

кинув нам гасло: „Всі

корисне

мо

але

чи

ґенції

до

мовної

скрізь

по

краю,

кордоном

мови" .

Советів

того,

ріжних на-

бритій-

до цьо-

кілька

пропа-

докором каже: „Так бува. тут настав:

лукавим для всіх

Індії помітні

Азії

й

школа

вже випустила

агітаторів,

від рана й ніхто не спитав, при заходить , н а спочино к час". в

глибоко зітхнув. на мула глянув й спокійно із

і

д

са

ситі, здорові, як діло

сонц е

каж е

о

і

живеш

задумі

щиро

ньог о

то

року

зимі

А мене

Яка,

щоб лекше

на

ногах

ні словом ніхто не пита:

чоловіче, в тебе турбота?

невпинної пра-

пока-

власне

Позостак`чись

самій своїй

таку

й

таку

мову,

щ

у

дбаю, огріваю, щоб зимна не

розчешу, щоб здоровше жив;

чув;

щоб ти ситий був;

та шпіонів. Останні-

часами діяльність цієї шко-

значно

3)

оживилась.

особ-

на Індію — то вид-

но

щ о останніми

високогірські

Памір, на чолі

панзії

все

Криленко,

до

експедиція

во

добре

склад.

в

які

мас,

до рідномов-

журна л

'надзвичайно

того ,

будова

диться Ловес Дикинсон писав не- шляхів, і звію: в напрямі
диться
Ловес
Дикинсон
писав не-
шляхів,
і
звію:
в
напрямі
„Опиши пересічного чолові-

л

‚исрнканця. Від сходу

ц,

ія

‚чий, агресивний,

ќѓ'умўлів,

ІАХІДНІХ стейтів, а опишеш на на полуднє -— пану- ніяких

за-

від півночі

усюди такий самий:

егоїстичний, одно-

бруталь - не іриту- : бсііющадний, як його любить

САМОЇ діяльіюсти; жадний,

і .C .броду шний

без

і

ІІ

нѓі;

.іти.

гнівити;

-ємний, як його

І;

діяльність

''І гний;

ІМОГО;

покладаєтьс я

на

то

в совєтській

є

місто

є

Я рока- Що На екс-
Я
рока-
Що
На
екс-

яких

совєтськи й

пристосованих

особли-

й ма-

побільшений

гір-

вишукувала

напрямі

Індії.

як жить.

журюся, нива зародить, мушу поділить чотири части: першу бере пан, сам

тяжко працюю,

Другу жид, ти третю, четверту я як

Беру:

Щоб

Мул

Пита: „Чоловіче, чи так живесь всім?

Чи

Як

Чоловік поглянув, каже йому: „Так!

свому ш Тупнувши ногою, голову звернув каже : „ Я думав , щ о мій гіркий

Тай

Мул

Кождого

ти , ріднею днину провести?"

її мі г родин у

думаю

я слуха в уважно ,

кождий

йому

з

по

підні с

на світі

ли

поділить, не ї проживить" . в

з

задумас я

тім ,

журиться , як`

ТОЧИТЬ

черваќ".

той

ра з махнув ,

вік ,

уха , кільк а

тільки

дбай- про культуру своєї мови", й виконав кола найрізнішої праці, наслідком а повстають

рідно-

інтелі-

його, притягаю-

широкі

5. Оголошуємо місяць січень

нашої

місяцем розбудови „Рідної Мо-

закликаємо Читачів ків цього журналу активно цього мі-

всіх Перед-

і Прихиль-

платників,

також

так

чого

і

за

нам

й

й реально допомогти

сяця Видавництву. Нехай ніхто

не відмовиться

Всі

своєї Голосно стверджуємо, що Рідна Мова" існує тільки на й допомоги не одержує. Як це не дивно, але ні одна українська установа Мові"

Глибоко віримо, що цей наш же щирий нашого грома- Яи писали йб- Українську пресу ласкаво просимо передрукувати цей цей заклик.

Варшава, 11 грудня 1934 ро'ку.

За Прихильників „Рідної Мови":

інж. Оп . Нестеренко, проф. Мгр. П . Кривоносюк, Мгр. І. Коровицький, інж. підполк. С Білодуб,' інж. поручн. Ол. Сімянців, підп`олк. В. Дитель, підполк. В . Євтимо- внч, мірничий П . Черненко, підполк. Ю . Наумеико, д-р Ю . Липа.

дянства, з яким

відгук

заклик знайде такий

передплату

від цієї праці! пр о Мови"!

розбудов у

ні звідки

жадної

подбайм о

„Рідної

не допомагає „Рідній

серед

Варшавський

Гурток

П . Сікора, інж.

LEH1GH

VALLEY

SERVIC E

WILKES-BARR E

потрібні „Гуртки плекання рід-

ноі

Найбільшою заслугою двох- річної тяжкої праці „Рідної Лови"
Найбільшою
заслугою двох-
річної
тяжкої
праці
„Рідної
Лови"
треба
вважати
послі-
довне
проведення
в
життя
ве-
ликого
щиронаціонального га-
,Дтя
одного
народу
одна
літературна
мова
й
ви-

мова,

Двох- до україн-

глибоко ціну собі вссукра- як міцніший орган своєї духо- нема щоб ду-

один

правопис".

літня ця праця допровадила

того,

щ

о

тепер

й ясно

нарід

зрозумів,

щ

о

за

увесь

й

всяку

мусить створити

їнську

літературну

мову,

одности.

Тепер

. вже

Українця,

свідомого

тут інакше.

ів

Заслугою

„Рідної

Мови"