You are on page 1of 4

ДНЕВНИК

ОРГАНІЗАЩГ УКРАЇНСЬКИЙ

АМЕРИКИ.

В ЗЛУЧЕНИХ ДЕРЖАВАХ

НАРОДНИИ

Джерзи- ЄІти, Н . Дж „ середа, ЗО січня, 1915.

Олесь Бабій.

Ще

УКРАЇНСЬКИЙ

УРЯДОВИЙ ОРГАН ЗАПОМОГОВОІ СОЮЗ

РІК

XLI1L

Ч . 244

ТРИ

ЦЕНТИ.

VOL.VJLffl L

No . 24.

'

`

Зсѓів%

ФЕДЕРАЦІЯПРАЦІ ЗА РЕВІЗІЮ У№ довогоплш ОБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАЦІ

ВАШИНГТОН. — Вилієм Ґрін, голова Амери- каиської Федерації Праці, подаю до аубдичного ві- до.ма, що дорадчий комітет президента для справ економічного забезпечення, котрого членом-є Грін, не приняв думки зорганізованого робітництва про забезпечення проти безробіття й тому зорганізо- вані робітники домагаються ревізії урядового пля-

ПіДШТАИ И

воля; тільки вчора родилась воля,

тільки, вчора родилась

Ще

Нині на сполох сурмлять вже сурми:

— дика з чужого- поля!

тільки- вчора — прапорів море, Нобідно

А

Знову з. півночі градові, тучі на

Сумує

Впадуть

— Спасуть

Ще

Орда йде

грали дзвони

нині, нині —

горе

Знов боголюбеький

наші

ниви

Київ, руїни

хіба

нас

в Софії,

нам,

ждучи:

чуда

горе!—

йде з Московії.

народні;

господнії

Не

у

хто

тоді

вбив

закрив

тілОі

втихли

впав, убитий

Ви

спочил и

нас

Г

в

в

неволю

нас

були

впало триста

Бо

СТРАЙК

У

СЕЛІ.

звідомляе

В

ПОЛЬСЬКІМ Польська Грабово повіті, положене над пру- ською з` кольонії У

Село

преса

в августівсько-

му

границею, складається

Грабово

і

з

двох

Грабово живе

104 дітьми. Най- є км. віддалена від)

селі

Мала

і вузен'ьку

хоч

старання

кілька літ, нема

батьки заборо-

ходити

школи

104 польських)

Грабово

Польш:

Грабово

селі

скарбової

перевел а

облав у

запальничок. У

села Грабово. Дорога до шко-

ліс через річку. На весну, не статися до школи. Родичі ста- і домагатися окремої інколи Та уже

кладку

можут ь ді-

нили

Грабові. села ються без шкільної науки.

залии

дітей

в

АРЕШТУВАННЯ

ЗАПАЛЬНИЧОК.

контро-

,ті на хвилині, придержав одного з вуличних інші о- інтер- ,

веніюяати поліція.

ПРОДАВЦІВІ

коли поліційний агент

запальничок,

станули

що

БАНДИТИ

мусіла

ВДАВАЛИ

ПОЛІЦІЮ.

Коломия, дім Петра Сомоттока напа- в дістатися до середини, ігри- поліцію. електрич- ліхтаркою, а тоді напас- до стрілів, ранячи, його Домівники почали мусіли грабунок. Відходячи, підлали- ,

лн

ли

ни

опришки і пробува-

В Балинцях, пов.

ночі

чому подали

себе за

Семотюк освітив їх

ники

дали

напасники

стодолу.

нього

кричати

САМОГУБСТВО НАФТОВОГО

СПЕКУЛЯНТА.

Знаний віденський хірург і професор університету, д-р Льоренц, відобрав собі життя, повісившись. Як` повідомляє віденська преса, Льоренц. був власником нафтових теренів у східній Галичині. На безусиші- них верченнях- він, стратив у - весь свій маєток вартости півтора міліона шілінґів і це (ѓгало причиною його само-.; ѓўО'став.

ХАБАРНИЦТВО.

ген

поліція вислала стежні боре від різників хабарі за не- легально
поліція
вислала стежні
боре
від різників хабарі за не-
легально вбиту худо{бу.

Зібралось триста юних, сміливих:

— Браття! Не купим волі сльозами! треба' смутнів., ні слів журливих;

Ході м як` Іго р у бі й з мечами !

гремлять стріли мрачної днини, Чернігів котяться громи; Паде покіссям цвіт України,

Та

Бились зполудня, бились до ночі; у вонѓи? останній

ЯК

Як

в

Та

Бо

ВСІ

Аж

Гей,

Аж

не зломить!

Представники

комітетам

Американської палати цією справою, що Вагнеро м Вони подавав виразно мірила випадок

і

зокона,

Федерації

Праці

духа

пітьмі

іаявили

послів і сенату,

проект

що

зай-

внесе-

конгресмено м Лўисом , домагалися передовсім,

вина-

маються ний має ііюби проект закона

сенаторо м

поважні хиби.

городження

на

бої,

очі,

побіли зброї.

темній

могилі ,

не завернути,

вже Термопілі,

там, де

Крути!

безробіття.

БОРОТЬБА ЗА НАЦІОНАЛІЗАЦІЮ ПРОМИСЛІВ. ВАШИНГТОН. — Секретар війни

Крамоли, чвари в краю цілому, По лютих війнах люд у знемозі;
Крамоли, чвари
в краю
цілому,
По
лютих
війнах люд
у
знемозі;
ВОЄННИХ
Гей,
скиглить чайка
в степу
німому,
Що
гніздо
звила
ось
при дорозі.
Дерн заявив

законо м

СУДУ.

В` ЯПОНІЇ' ПРО'ДАЮТЬ МАСО- ВО

причини які масово продають дів`

Японію,

селяни

строф,

ДЮЧАТА.

стихійних ката

навістили

З

шкільний

чата. В одній префектурі Азіта дів-

перед комітетом палати послів для військових справ що націоналізувати воєнні промисли непорадно, ба навіть самогубно для краю. з жити доходи амуніційних підприємств. ВІДКИДАЮТЬ ПРОПОНОВАНІ ЛОНЃОМ ЗАСТЕ-

обме -

а

ВЯЗНІ ; МУСЯТЬ ЖУВАТИСЯ.

між

САМІ

іншим

злочинці

УДЕР

ре

роз

в

ту

низці

надзвичайних

переведених у сучасній є що тюрмах кошти

в

мусять са:

форм,

Туреччині,

порядок,

рецьких

покривати

жання

що

мусять

не

свого удер

5

злотих) ,

ВИ -

удержання

їхнє

тюрмі. А ті злочинці,

зробити,

цього за" кожний турецький

всилі

(окол о

на

один понад реченець, озна- судовому засуді.

відсидіти

в

день

ПОЛЬ-

унт

данцй

тюрмі,

більше

ЧЕХИ

АРЕШТУВАЛИ

КНЯГИНЮ.

СЬКУ

Чехословацька поліція аре- штувала при переході чехосло- вацької границі польську кня- гиню Матильду Сапєгу. Обви- нувачують Гі за образу чехс- словацької нації; Перед кіль- кома днями вона подорожува- ла по Чехословаччині й Ма- дярщині. На кордоні Чехосло- ваччини й Мадярщини перені.:

їй чехословацький носій па- кунки з чехословацького до мадярського вагону. Княгиня дала йому за те корону. Він зя- жадав більше. А що вона від- мовлялася, носій переніс па- кунки з мадярського ваготіў назад до чехословацького. То- лі княгння дала йому жадану заплату. При цій нагоді вонз вилаяла образливими словами чехословацький нарід. Носі:"! доніс це до відома влади. Прм повороті княгиню арештовані й віддано судови за образу нації.

КУКУРУДЗЯНА

АФЕРА.

ОДНА

ЩЕ

Він

заявивс я

тільк и

ЩОДО

те,

що б

РЕЖЕННЯ

ВАШИНГТОН.

CBiTOBOFO

пропозицію продано поверх ЗО тисяч уряд, собі, що Америка тільки
пропозицію
продано
поверх
ЗО тисяч
уряд,
собі, що Америка тільки
до
буде признавати доктрину Монрова.
'Іонѓа,
щоб американський
приступаючи до
чат
у
віці
від
16
о
23 рокі
Світового Суду, застеріг
З
того
числа
д
17 тисяч дівчат:
так
довго
буде
належати
Суду,
як
довго
Су д
продано до
ріжних фабрик, :
З
тисяч
до
японських кава
За внесок Лонѓа голосували 35 сенаторів, проти
о
рень
на
т.
зв.
гейші.
Ціни
Ні
ли
46.
Замітно,
щ
між
голосами
за
Лонга
були
13
дівчата
хитаються,
залежно
демократів.
Голосування показує, що урядови
від
уроди
і здоровля,
від 1С
не
буде
так
до
тисячі єн.
легко
иереперти
цю
ухвалу,
як
це спершу
здава-
лося.
Видно, пропаганда
проти
Суду таки
зробила
СТАРОВИННА
ТАТАРСЬКА
своє
і уряд
мусітиме вживати
всякого натиску, що-
МОГИЛА.
би
ухвале"""
ВЕЛИКИЛ 'ЄТКАЯК ПОРТОВИХ ВІЗНЋКІВ:
переперти
приступлення.
Два
кільометрн
від
Тирас
ля,
недалеко
Дні'стра, роз-

Сенат відкинув

дворге.

56 родин

ближча

Пруська,

селі

зі

школа

4

веде через

пню

діти

висліду.

Грабові.

тревають

ніякого

НЮ ЙОРК. — „Міжнародне Братство Візників", з понад 20,000 портових

на

страйк

його

приказом

ви-

у понеділок

візників та

страйк зовсім спараліжував доставў товарів до і Юнія виразно

кораблів.

від

заявила, що вона думала страй-

видавати ` судово ї що видання страйк

здержат и

юнії.

справді

су

д

н

е

Коли суддя,

відложив

юнія відкликало

мав

заборон и

вирі-

справу

цю

своєї

тим,

опінії

що

на

його

републиканського

проводира

майнерської

за

стріляння

14, ставав

Бруно бОронився, що

він

не

ніддав

та

Він говорив,

нікого

до

стріляння

що стрілянина

велася,

що КОЛИ стрілянина

він

за-

з

коло

Його допитував

В

своїх зізнаннях

Він

казав,

о

не

прокуратор

у

говори в

Виленц

Бронксі,

кричав до

цілих

про

те,

іДо

нього Фи-

у

нічог о

поїхав до Німеччини, та

грошей

у скринці

що два

він грошей

не чис-

каже, що згідно

іішли

що

кораблів

ком

проти

з знову зарядить, як судовий приказ буде підписаний. З

ПРОЦЕСУ ЗА ВИБОРЧУ СТРІЛЯНИНУ В КЕЛЕЙРЕСІ. ПАТСВИЛ (Па.). — На процесі проти Джозефа Бруна, місцевості! Келейрес, обвинуваченого

до демократичної паради в передодень виборів ми-

як відводовий свідок у власній справі самий обвинува- чений.

ні одного не почалася був телефону, пробуючи дістати стейтову поліцію. З ПРОЦЕСУ ГАВПТМАНА. (Ню Джерзі). — Бруно Гавпт-

ФЛЕМИНҐТОН ман далі зізнавав у понеділок як свій власний сві-

док.

годин.

зізнання проку- признан- ня, що він говорив неправду. Допитуваний оста- та

точно стратив терпеливість тора, що він невинуватий. щ гроші в скринці, полишеній котрий відкриттю лив.

по

шом,

знайшов

тижні

5

Гавптман зробив кілька шкід- Вичитуючи`

Гавптмана перед прокуратором

ливих для себе признань.

ратор Вйленц добився від обвинуваченого

прокура-

нистрілу до паради

охочував.

вулиці та

нулоі осени та

вбитт я 5 осі б і ранення

шити,

тиждень,

по. копали недавно стару могилу, для точно Небіжчик і

горі-

лиць

на

цінну

во-

монетами.

ній

науки

тим, що

датована

у

мав

на

лежав

обох

раменах

грудях по одній сріб- онеті з часів звісного
грудях
по
одній
сріб-
онеті
з
часів
звісного

та

на

Теле-бути, хана Золотої Орди,

панував у pp. 1287—1290. був шкіряним спряжкою, у березової

дак голови на був залізний ножик. Із знай- з

мисоч-

ка

слгай-

що

Підперезаний

широким

небіжчик

ременем

нього

Кори.

а

на

Біля

ці

залізною

гах

з

лежа в

стояла

ніжці, а

монет

що

мідяна

правій ру-

при

сагайдаку,

та

червоно, я-

похо-

на

був

могилі

дених розкрашеного в ђаний знатний Татарин.

сно,

Отже тепер

Таке

дітям

Так

діється

польському

Бригада

у

Львов і

продавців

продавців

товариші

Іубороні так,

СТАРИННІ

ГРЕКИ

ЗНАЛИ

Англійський архсольог Міль

не оголосив вислід своїх доелі- дів сами опанований рою.

грецькою культу-

над єгипетськими папіру-

з

часів,

коли Єгипет

був

10

пірус містив науку грецької' з старинними джерелами, знаходяться в Бритійсько-

му грецьких стенографічних ско- рочень і відкрив їх значіння. Папірус походить з III. століт- тя перед Христом.

Досліди

і виказали,

літ

Мільна

тревали

що один па-

ін-

устійнив 800J

стенографії. Порівнуючи

шими

Музеї,

він

ДЕФРАВДАНТ.

СТУДЕНТ

ною

ли

СНіГнт ВІДТЯЛИ ФАРМУ ВІД СВІТА

ЛЕЙКГЕРСТ відтяли Від світа Бинґема Мейера, завідувача жінку

свідної фарми, його

кі проби дязбитиеь до фарми лково ю дорогою; ugo

становит ь

й уряд постановив вислати літак, щоби з нього скинути Мейерови поживу. ЛЮДИ ДАЛІ МРУТЬ ВІД ОТРУЙНО! ГОРІВКИ.

цими днями від кепських трунків. Між ними помер теж Виктор Петерсон, котрого уряд посуджував за продаж трідгЧливої горівки. Арештовано кількох лю- як- каже

ден , кодре, горіцку.

(Ню Джерзі). — Снігові заметілі

до-

й двоє малих дітей. Вся-

фарми, `не вдалися

д

о

16 осіб

померли тут

й продавали

одинокий` досту п

(Ню йорк).

ЮТИКА

поліція,- варили

Помоц"

політехніки приняла недавно ві гостя Врубля, який одержав від ше-

фа

реказачги, щоби

почті.

невірив

втік- при

з проханням, щоб не повідомли- ти гроші 'том

зверне. За дефравдан-

пе-

характері

„Братня

львівської

Францішка

бюра суму, 1,365 надати

зл.

з

їх

на

Одначе Врубель спро- готівку

одержану

ч`ому

надіслав до

Помочі"

бо

він

письмо

до

тижня

„Братньої

поліції,

в

ті

_, і

в

в

до

його

кілька

в

ногу

і

зянехяти

Перед окружним судом як відкличною ін-зтанцією в Ста- ниславові відбулася карна роз- права як епільог кукурудзяної афери в Надвірня.нщині. На лаві обвинувачених засіл, і Ляйб Бреслер; Дмитро Кінд- ратюк, Микола Кузяк, Авраам Гарц, Ілько Оленюн і Василь Худяк із Зеленої, пов. Надвір- на. В 1983 р. підчас гострої зими, коли серед гуцульського населення панував голод, ста- роства гірських повітів приді- ляли по зниженій ціні вільну від привозового мита румун- ську кукурудзу для найбідні- шого населення. Обвинувачені використовуючи важке поло- ження населення, набули знач ну окількість тої кукурудзи по зниженій ціні від Гуцулів, що- би відпродати більше по рий- ќовій ціні. Суд, затвердив при суд першої інстанції, на основі якого дістали: Бреслер 1 рік)

ренаря Фрухта, бо одержав повідомлення, що ветеринар) вязниці, Гарц 8 місяців, вязни-

Бурмістр- міста Надвірна припинив в урядуванні вете-

ці, а інші на кару арешту по 6 місяців кожний.

City, N .

Wednetclay, January ЗО, 193B.

таі^

GENTS .

'

ФОРМА УКРАЇНСЬКА, АЛЕ ЗМІСТ

(Буковина), — Одеська радіостація і про „українізацію" України. ті Румунією, Польщею і Чехословаччиною. Говорили ^

й

під

радіо`м таке:

реферат

розіслала

ЧЕРНШЦі

дуже

цікавий

багатомовний

Той реферат

чули

землях

Українці, що жиють на українських

"Українізіїщя, що її переводили Скрипник і тю-

вариші на Україні, була формою українська, а змі- стом націоналістична цїйна. тори сійської

ав-

петлюрівська, контрреволю-

Ця українізація

йшла

так

далеко,

що

її

тільки але Цій українізації протиставиться

хотіли

не

культури,

відділити

Україну від. ро-

Росії

Тепер' Но-

й від батьшевицької

взагалі".

ву:

ну,

„українську формою, а змістом інтернаШона.'щ-

большевицьку" .

t

ЩО` УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ. МУКАЧІВ (Закарпаття'і, — Дня 21-го грудня померла в мукачівс'ькій лічниці Англійка, що в К922 році поселилася в найбіднішій закутині укра'шської землі, на закарпатській Мароморощині, і тут розви- нула широку філянтропійну діяльність. Поселила- ся там за порадою відомої „бабуїнќи'" російської революції, Е. Брешко-Брешковської. Покійна пані Веллер посвятила Закарпаттю свій труд і. свої, мате- ріяльні засоби. Заснувала в Мукачеві й Ужгороді інтернати для бідних'шкільних дітей. Опісля осіла

в Нересниці й всеціло віддалася праці серед місце- вого селянства. А було над чим працювати в тому

часі, бо шаліли повоєнні пондіести, як тиф; червінка, дифтерія, і тяжко було з прохарчуванням населен- ня. Всюди, де тільки могла, появлялася „добра па:- нійка", що своїми ліками, грошевими допомогами та ласкавим словом проганяла нужду й недостатки:

А коли життя унормувалося, звернула вона всю увагу на воєнні сироти і безпритульну дітвогту. Збирала їх у своїм домі, годувала, одягала і до шкіл посилала. Власним коштом побудувала величавий шкільний будин'ок і передала його на влцсдчість гра- мали НереснйГб^Л^}ч ясн`а, "що" бпанувалаґ"теж до- бре й українську мову населення. Похорон відбув- ся ства. над її могилою таке: „Ми, Англійці, дали вам те,

що

СМЕРТ Ь

АНГЛІЙКИ,

ПРАЦЮВАЛ А ДЛ Л

при величезнім здвизі

Ѓблизький друг

найліпше".

мали

народу, особливо СЄЛЯНе

покійної, п. Гакенсен, сказав

„31НОВЄВДВ "-УКРАтцШ .

ЛЬВІВ. — 3

ПРО

СОВЄТІВ ДОХОДЯТЬ

ВІСТИ

про

масові

арешти серед українського студентства в ХарковЃ'і Києві. ЗМІ Ж арештованих коло 80% належать дії комсомолу. Кажеться, що висланники групи Зшове-. ва навязали тісні зносини з українськими комуніс- тами. Підставою порозуміння була постанова ф}е- деральної совєтської конституції, в якій говорйть- ся‚ що українська република має право виступити з СССР. Справа здійснення це'ќ постанови була, ка- жуть основою тих зносин.

ЙОРДАН

З

(Буковина)

ПЕРЕШКОДАМИ.

ЧЕРНІВЦІ цям греко-католикам святити воду коло церкви,, бо міська румунська влада не дозволила: на похід через місто на площу.

БЛИЖЧІ ДАН І ПРО „Ш^}фЬКЩ РІЛЬНИЧИЙ ЛЬВІВ. — Польська агенція „Всхуд" подає ін- формації про Державний Ліцей з українською мо- вою навчання, якого осідком буде місцевість Чер- ниця, жидачівського повіту, на терені станиславів- ського їздом на стацію Пісочна на залізничій лінії ЛЬвів- Стрий. Від стації до Черниці веде дорога, що вино- сить кілька кільометрів. Ліцей буде відкритий з початком шкільного року 1935-36. Наука треватнме три роки. Кандидати, що стараються про прітаятл`я до Ліцею, мають внести прохання про приняття до Куратори' Львівської Шкільноїч Округи у Львові. Адміністраційна такса виноситнме річно` 220 злотийђ.

— -Треба було Ўкраїн-,

воєвідства. Д о Черниці доїжджається по-

СИБІРСЬКА ЗИМА В ГАЛИЧИНІ.

ЛЬВІВ:

до

А заповідають,

І У 26 ступнів Цельзія, а в Карпатах до ЗО і бьтьше. В На ГПдгірю

східній

що

буде

ще

сторонах позамерзали

лиди

мороз

зимніще.

в дорозі.

доходить

ріжних

Гали'чині

показалися масово вовки, що вийшли з гір. НасліДг

ком

сова

людей повідморожували собі вуха, носи, руки. Ра- тункове

поготівля у Львові дало могу. в Поверх 600 випадках.

У Совєтах ще ще. Там позамикано всі школи.

' ЛОНДОН — Джсьрдж Бюкенеи; член Не.зайеж- ноі Партії Праці, бувший товарнш-соціяліст тепе` ріщнього премієра Мек Донелда; вилаяв- іііого В парляменті.'Останніми словами, в спосіб, неві- доімий в історії парляментів. Було це підчас деба- ти про допомогу безробітним. Бюкенен назвав Щк Донелда блазном, ^свинею, боягузом, проклятим, у- сім біднилі народом, панським- слўжакомі.

ОПЛЮГАВИВ МЕК ДОНЕЛДА .

зимні'-

дні допо-

морозів ш'рвалися телеграфічн і дроти;, автог$у- По

комунікація припинилася.

містах тисяяі

в однім

raVOBODA "

(UEKRTY )

Ћ

FOUNDED

це в ньому

попри

мали

о

ма є

не

інтелігентна

щосьі

іеяз

є іншого: він хо'че ще карати всіх І щ

тих, мав. Він але є скоро схоплює суть замотаних справ. Він зробив теж не одну

прислугу стейтови Луізіяна, а-

ціхус і безпощадність; його режім повний корупції.

Та, обмеження, сенатор думку багатьох всім ятелів, представляє як не мож- на сў полудневих стейтів, й неосвіченого, Лонѓ живав такі самі труднощі лодости, що вони переживали;

в мо-

пере-

по -

ці

політичн і метод и

л`е йог о

Але

Ulu.UiU-n newspiper p-bUshed dally 'except Sandiys $мЛ holidays

жі

Owned

81-83 Grind Street, Jertey aty , H J

AssociiUon,

by the Uknlnlin

Nitlonil

.

lac .

Edited by Editorial Committee.

Second Cliss Mill Mttter it the Post Office of Jersey aty,

30, 1911 under the Act ol Mirch 8,

on

rite of postage provided for la Section

Mirch

1879.

for milling i t speciil

N.

J .

1103

the Ac- of October 3. 1917. mthorlied July 31, 1918.

.

56.00

(З англійською

І Затраннцею:

SUBSCRIPTION RATES:

cents

а copy

One

Six

Three

yeir

months

months Issue

5

S6.0I

g$Jg

_$1.7-

(with Ukriinlia

Fridiy'

Weekly):

One

SLx months Foreign ind Jersey at y

yeir

J^O O

$ 1.25

Rites:

59.00

K75

$2.50

редакція не відповідає.

оголошенні

У.

. Foreign

Н . Союза:

Money Order.

BErgen 4-1016.

4-0237. —

Теж P . Q . BOX 346, JERSEY CITY.

N .

J .

ЃЎІ-ЛОН Ґ

а

Ш.

і

підштанцях. від стейту Дуізіяни як прекрасний

чо-

щ

о

б

и

БОРОТЬБА ЗАВЛАДУ ВНІМЕЧЧИНІ

(Розмова з Німцем із „Третього цісарства").

те, чого

широкої

він

не

оевѓги,

людина. Він

tred u

і

.

of

вітрак крилами,: прибираюччи час від часу пози, гейби стаю- чи до фотографії. Звичайно, як одну справу полагоджено, Лонѓ вертався до ліжка. Лежав без подушки, поки не почалася сварка за in- шу справу. Якась думка ско- чить йому нагло в голову, він сідає, розпалюється, виокакуе

з

„Пане мій,, нетреб а зверта- ти уваги' на зовнішність, Н І формў", — кажеі мені мій спів- розмовник, старий, сивий чо - ловік з енергійно-флегіматич- ним. виразом мешканців ні мецьких приморських міст. щ

в

nfBHoro не скаже. В Німеччині вона регулю-

преса державна; як врдав каналі: тре- бьтьщ'е

ться так,

у вій- (Райхсвер), як переходи- нормальної вла- ним зе- жалю ни- йоі о злікьі- відділи, а те- лер,прийшла черга до „чорної

армї" Гітлєра. Було їх 200,000,

зістанеться тільки 20 тисяч чи че державне ВІЙСЬКО підлягати Гітлєрови. Генерали не МОЖУ:,, о замордовано ного організатора армії, предсідника німецького уряду, Ц це мусить відповідати також Гітлєр.

е

схо-

-

ле це велике

сля-

всіх на устах —диктатура

ська

ва

щ

ди.

мля горить,

кидае все те,

з

дував .штурмові

сарського

фбрма

Гітлєр

плебісциту,

д

о

чує,

о

під

і він без

щ о сварить

Л

червня

фактіѓ -

;

держави

бувшої.,

Шляйхера.

Монарх у Далеко знають Гуї Лонѓа в сурдут кравецької роботи і во- ни він турою. знає знає, як Гуї Лонѓ править стей- том зелені підштанці. Кому на кепський собі пригадає, як сенатора ЛонЃа мандант іїмден", підчас приняв зелений паджама". іа" Так

Лонѓ

ти

же

ловіка, одітого

люди

ПЕРІЩГиіАТА:

Поодиноке число три центи, рік

-ви

З ПЖТНІЩІ

Число

пів року

В

а

З

Теж

Джерзи Ситі

-Свободи":

Адреса:

зображають собі його, як править стейтовою леґісля- Т про нього

місцеве

більше:

населення

воно

з власної спальні, одітий у

це могло

жарт,

вигляда-

той

часу ко-

відвідав

свого

вславився

війни.

німецького

світової

кружляка

був

команданта

спальний

одітий

костюм,

Командант „Емде-

взяв

образу.

це за свідому

думав

командант

„Емде-

на", б о він був на,

Луізія-

„па-

джама" це немовби уніформ диктатора. Це

не

домів

„паджама",

лежачи в ліжку, приймав дрв-

гий

того

ються

він

своїми

ника.ми. кричить. т о вискакує підтягає

радує, викрикуючи з усеі сили, вживаючи людей бесідники кої він ти:

д о одного

ся,

зворушить-

з ліжка,

деклямує,

конференції поплеч-

Т авдієнції відбува-

чужинець. Якби

урядовий

не раз і приходив в

одягався

ліжка,

правильно

цей

спосіб

мешканець стейту

то знав би,

щ о зелені

вже траплялося

два,

щ о сенатор

у полуднє,

йшов

ряд людей

роду

вечором. У

відбуває

найближчими

К'онферує,

Я к дуже

босий

не дивлячися

'на

вс і

„Те,

о

німецькій

води

режім

д

.

о

Ґ

.

армією. В н фактично

хіб а

ва ш

собі,

о

той,

аб

о

і вже

туди

переболіт и

ганебно

німецької

Генерала

діло

питання,

того ,

фо н

щ

ЗО.

знаєте,

пресі,

читаючи

вам ніч'ого

Лонѓ, на

щ

о

зо-

людей,

мо-

ліжка, йог о товариші проти- влиться йому, аргументують проти нього, але` він лерекри- чує ї х пристрастю своєї арту- ментації. Коли кінчиться кон- ференція, Лонѓ перечисляє piv шення: „ Я зроблю це, ви зро- бите те! Цього чоловіка треба нагнати! Цей контракт треба переперти!"

громаду. низку щ о треба ро- громаді. Тому його

Вігі знає

людей.

бити

як

партійна

Лонѓ знає

кожду

всюди

довгу

Він знає,

в кождін

він ВИЇЗДИТЬ зі стейту, показує

машинерія

не належать до

його при-

оа

краще нижчу середню кля-

ловно фармера

гнетеного,

збавленого прав.

го-

а

селянина, у -

та-

такі самі аспірації й як Він представляє д о сили, і йому з

ає

кісамГ забобони,

ють.

гання

що

представником

він

може

вони ма-

їх зма-

здається,

часом

бути

змагання

— пустять, а

скаж е

як ось, напри-

свою

рішучим

не треба, тр закрутять, де слід, сиди без води. Про теперіш- ва м приятель у Німеччині, який ві- щ П . (тайна

рить

ви

поліція

ній

За Канади належить посилати гроші лише

BErgen

"SVOeOPA",

вам, як самрму

не підете

С-

в Німеччині)

звідтіль, виїхав

хто

не клад, я" .

рернетьса,

,

пан закурює

Старий

і продовжує

ВЕЛИЧНІЙ, АЛЕ ТРАГІЧНИЙ МОМЕНТ

В

є ще й досі не зістало як слід освітлене й відчуте, рідного краю

одно слово: Крути,

новітніх визвольних змагань україн- записане

історії

народу

ського

яке

а

і посвяти для нього.

яке є виразом найглибшої любови

1 ще довго лрийдеться ждати, заки

ціла наша

Бо, відчути

Особ-

такі

коли нема

нація відчує глибінь трагедії тої події.

і зрозуміти великі діла — це теж річ велика. ливо

цілою можности зібрати думки докупи; коли нема змоги і чи хто щ о пережив.

те,

історію останньої української доби. І тому нема змоги ви - світлити правдиво ту подію, що зветься: Крути. щ лись д о Києва московські наїзники, щоб завдати й ція, військо й провід не дописували, взялася рату- вати честь і судьбу відродженої України: молодь. І тому, щоб розуміти велич і трагедію Крутів, треба розуміти повітню українську молодь, оту її частину, що готова в кождий мент пожертвувати собою для Вітчини. Бо проголосити

сильні,

оголосити

тоді,

щ о потрясають

документи часу

коли нарід розбитий, коли нацією;

події

щ о хто думає, Нема тепер змоги написати правдиву

Одно

певне

і ясне:

хвилі,

о

в

писати та друкувати

коли иаближа-

коли на-

удар відродженііі українській державі,

от зважився вкінці політичний провід нації

Републику. За -

являючи, правдуючись те, моженій републиці Росії здоровля, силу і нову бу- дучність". Москв`а, совєтський, ніби український, уряд, а на Київ ви- слала МураЕЙова, щоб наступав з большевицькими Віль- У. Н . Р . про' армію

її кому бо -

бандами проти української народньої влади.

нодумний

на

і зне-

Українську

Народию

щ о його до цього „приневолено".

І

це

ви-

перед Москвою,

щ о зроблено

щоб допомогти Росії, щоб дати „великій

у відповідь на те, створила в Харкові

і миролюбний уряд 1 була

держава, а

не було

не ронити. Батьківщину молодь зі шкіл. який це назріває момент. Та таки о більша частина — в „малоросійських" домах.

молоді,

багато.

подбав.

В тім важливім моменті кинулася ратувати

одна відчула,

Вона

Не було

її тоді

в Києві

назбиралося д о трох

соток

з

тої

ці

школах, а

вихована в російських

МОЛОДІ,

щ

була

майж е діти, вхопили

за

І

ќріс і опинилися

під

Ќрутами, де наложили головами, падаючи жертвою нашого ідеольогічного безладдя, організаційного хаосу і цілковитого непідготування народніх мас переживати. А щоб не повто- рилися ті помилки та недомагання, щ о вже раз довели д о втрати української держави.

впав той наш квіт хіба нам у науку,

до великої хвилі, яку довелось нам

В.

Будзиновський.

Герінга, але за

— невдово-

Які

Ленння на режім Гітлєра? „Безробіття, дорожнеча. На- в

платять 25 „фенігів"; це на че-

50 ге-

лєріс.

Впятеро

щ е причини

яйце

цримір за

Німеччині

коштує

Вс і

Що б

пімст и

че- ські гроші — 2 корони

А

в Чехії

яйце

дешевше

проти Німеччини! Німці боитв ся да. ся.

відносин нарікають на Гітлєра. режім

із німецьке серце не належить до Польщі". На цім розмова перерва.т.:- Мій потяг рушає. Стискає- собі руки з старим паном. і

сп.

мо

Махає

„приязнь"

Теперішній

війни. Війною страшить вла-

війни не боя.ти-

Перед цим

міжнародніў

реклямує

Польщею. Але

З а загабрення

„При- в гості, як буде воля". (Боденбах—Подмоклн, границя). К.

че-

Німеччині

рукою

д

о

мене

гукає:

їдьте

в

сько-німецька

П.

Націй

д

о

вели

Німеч-

щ

о

АМЕРИКАНСЬКИЙ

ЖУРНАЛІСТ

МОЛОДЬ.

ПРО УКРАЇНСЬКУ

с

БріселЬуОфінор). — Амери- канський журналіст лівого на- прямќу, Марк Жіиой, який що- йно повернувся з довшої подо- по містить

у „Пепль" довге справоздання, в якому часто згадує Н е вважаюч'и є жіння наскрізь негативні і єдн- як

мо-

лодь,

вра-

ну.

тор

про Украї-

рожі

Союзі,

совєтському

бельгійській газеті

на

те ,

щ

о

соціялістом,

його

ав-

ну

річ,

зитйвну,

щ о він відмічає це

совєтська

по-

з дого запалу працює

для роз-

будування економічного жит- Ц найліпше

автор,

тя.

яка

енергією моло-

каже

молодь,

я

працює

шлунки,

Москві

в

вона Mat-

де

тоді,

як

на

та

повні

Україні

лодна

ше

молець ск'азав йому

„Ми

Петербурзі,

го-

й мусить працювати ли- Оди н

Києві:

працюємо для кращої бу- наші

батьки ми вже ні". журналі- о

На

комсо-

часто-густо

вона

духа .

але хіба

а

силою

в

дучини,

її побачать',

здивоване

ста хлоп-Ш: -ояснив, ше живилось, міцне

та довголітнє,

запитання

щ

стар-

в свій час добре

вирослі

а

тому

тоді

як

покоління

совєтьсякої

лодь

ніколи

гине

найменших

не їсть

формації

а тому

д о сита,

і хворіб. В дальшо- нічого ново-

від

від праці

як

мухи

і

автор не подає

І

читача незадово-

-

але щ о на Україні поло-

для

українського

описує

надію

на

в

іїї

Як навизволеиня,

всеж

п о великих

виходять

і що там

гірше

містах по.ті-

у-

варту,

З

ДРУКУ

ВЖ Е ВИЙШЛА ТЕАТРАЛЬНА

КНИЖКА

люльку

голосом:

„Ціла ред несподіваізжами. Усе в не- в

кають на вислр;, голосування в зро- 50 гелерів. бити вражіння в Сарщнні, Гіт-

і ного,міністри почали ви .‚ліберальні" про-

мови :

нікому, хто голосуватиме про- ти Німеччини. ^Сарське питання --ц е

кімў. Якщо станеться, що Cap- і протекторатом Союза то це буде приводом чезного обурення цілої чини

проти Гітлєра. Б о ті.тьк; режім Гітлєра зможе зробити

з добрих німецьких патріотів

Всеж думаю, щ о більшість населен- голосувати Німеччиною, всу мі няється, а.територія лишається незмінна".

переч

за

ня Сарщини буде

,,ворогів

щина

іспит для Гітлєрового ре-

лєр

голошувати

Сарській

певностн

сили всіх цих людей з нижчої недомагання т о тут,'то там, він
сили
всіх
цих людей
з нижчої
недомагання
т
о
тут,'то
там,
він
середньої
кляси
п
о
всіх
інших
ого
прихильники відхиляють-

а

д

о

д

о

спокійно

бесідничати.

да є

щ

о

як

в

д

о

одного

у кімнаті

у

він

з

о

і

і

ся конують. І не дивниця, а тільки ний наганяч. Він і другому. ВІН хоче `заХараПчити всю

В свічує передовсім бажання щ чуть, на його думку, прині проти

ти. Тому він іде

корпорацій, а передовсім про ти Стендард не забуває образи. в

він її він колись пімститься. його знають широко. Він памятає о би на них за- по два брехню, як він називає проти

працю- на фармі, не мав нагоди до і д о нині він має ще по- школи. Він мусів хо- і належить на ночі стейту та проголошує се- у південної

ка-

дити

причин

вав

освіти,

горду до

щ

кождій

ньогв.

гі

За злопамятність

на

від нього,

його плянів

не

б

о

він

иаси.ть-

втіленням

дасть

ви-

стейта.х Америки, йог о амбіції

не кінчаться

бути

Держав так,

на стейті. Він хоче

Заучених

президентом

не провідник,

сили,

є

ні крихти

ститися

її

не

босуври. Америці

і

Луізіяна.

як він нині босує .

Він

мусить

стейтови

V,

захоп -

перти

лення

стає йому на пальці. Недавно феде- д ряд його складання ди- нада- цілої дер- ні не здер- якої віг відваги він має усюди його

жави

єдься

вда-

від-

повідальностн

за

ральний уряд

'федеральна

д

о

дл я себе. його діяльнрсли ЛРО,

цілій

на тих,

нафтового

Ойл

свою

синів, як

газеті,

Він хотів

себе.

о

його

великих

підприємства

Ко. Він

ніќс,

Кого

і

книжечку со

називає,

в стедз-

була

проти-

центи за

вис

уп

д

о

він тяжко

недільної

громадах

школи,

церкви

католиків

з

пів-

влади,

федеральної

поплечннків

фальшивих

виться

чею.

жує.

має

Ц

Ц

влада

часто

потягнув

о

цілий

звітів.

Він не

щ

о

він

не

на те,

до проводу

ні своїм

е

його

е

його

знанням

амбіції

відвага,

багато. Іншої

має. Спеціяльно він не

не

відваги

фізичної.

Він

під охороною,

і в ночі

ходить стережуть у день

Що випадок, якби Лонѓ захопив у ній стейті цьому стейті знайшлася в стані високого ня. Там усе спирається не розумом, зрівноваженим усі Лонѓа Лонѓа вороги

вбити.

знають

рять,

гово-

на

ста.тосяб з Америкою

владу,

можн а

Луізіяна.

судити у Ѓ

Політика

чуттєвого напружен

тях. Там нічого

судком. Там

Приятелі

щ

о

Його

на чут-

рішається

роз-

подратовані

вічно

пляновано

стейту

Ц

е

він

захотів

але

він

бути

школи

здав

хоче

його як фізичного боягуза. Ві

править страхом.

Чим більше більі страху. І тим більше потребує охорони. І тим більшої влади. е кратії. І перед Америкою може скоро встати

вона

демо-

він

У

править,

ти

м

Лузіяні

вж

нема

питання, чи :

піти слідами Луізіяии.

В

її

батька. Сей з козака, спи-

— Ти?!

— козак, висла-

наш::м пол-

По дорозі

з рук,

пана

відповів Я -

— Ти шляхтич? '

— Ні! Я з козацького

— Себто хлоп, хам! — кри-

шляхтич. — Я к ти, хаме,

роду.

взяти

на

коня

час їхати,

і пригортаючи

обернути

з козаками

цікавий, щ о

спитав:

вже хотів

від-

та

шляхтич А шляхтянці не прислали коня? я міг її взяти з собою, що-

панні

відповість,

чомуж ви, пане,

д о вас приставити,

коня?

коли

я

дати

не мав люзьного

і кож-

коня.

вас Повинен був свого коня панні.

спитав Ярунич.

Я к шляхтиче- т о кінь для шляхтича, ха и нехай пішки І

ви потрібний кінь,

Один

дий

мав свого

товариш

І сам

бити

Н е інакше.

коня ма'є

ногами?

біжить

ЇДальще буде), і

ЗНаЄ.

з

ного

такій

тепер

Д

е

Німеччина стоїть пе-

трівозі.

та

обмасти.

мовляв ,

не. ,буд г

прилучення

надалі

Сарщини

лишиться під

підштанці вгору і па- запише бачих

або двох

голосу, скільки

стільки

авдиторії.

вживають

вели

Видається, ще

не може

мусить

говори

Коли

аб

говорення

кількох людей вається нормально тихим, спо-

кійним

водиться грає ролю.

Він Навіть їх слухає. Але це

й

відбу-

голосом, то Лонѓ по-

або ненормально або

іншим

говорити.

тільки

:

на

ними нає-

він

властиво, газетяр,

одної

дві години слухав, справу за справою. Розібрано

два цять справ. говорено про важні справи, чи дрібніші Лонѓ усе розпалювався, декля руками, ят

й рішено коло

Без огляду

думку,

хвилю. Зараз

потім

не погоджується, почи

аргументувати.

перепирає

Накінець

сво ю

рішає. Один

самий

був

делєга

д о Лонѓа, сидів

громади

його

Лонѓ

на те, чи

спальні

розбирав

мував, розмахував

тому

вести податок

Молодим

політичних

до баптиської

бс

оборонцем

толицькнх

своїй

19 літ, і потім

бідної

була

родини

батьківщини".

злуку

режімови.

Б о влада

— Чомў.в^и так проти режіму

добровіль- з Німеччини. очах засвітилися не добрі вогники:

Гітлєра? -^пита ю

ного емігранта

„В

жити.

№Меячииі не можу

„Німці

не мають

права

й законів, бо, все` рішає воля і моволя

малих. Свободу, 'її` вартість .У аж як незалежного справи -на. оснсші закону. А кий

дою

ня

ки

приятелів Гітлєра. Суду не бу-

ло!

десят-

Гітлєра ? Іх'`'нема. ЗО. черв-

вла

справедливості!,

не

диктаторів

мають

великих

тепер навчилися шанувати,

втратцли. Німець звик д о

суд

і закон

суду,

тепер,

рішає

я-

під

1934 г$ їр$зттріляно

і^ізіїедір.^,

Сіячів,

недавніх

Чи державі ? Гітлє р цроголо - т

ній

сив

гомосексуалісти. Не-

буде: але всіх — нормаль- бул о на суд. Тепер у Нім'еччині говорять, сти людей.

дати

хай

них

о

збочені,

це можливе

тоді, .що

були

і ненормальних

постріляли

треба

в культур-

люди

щ о то гомосексуа.ті

нормальних

правда, ніхто

ч ї,, ;

„Гітлєр започав

свою „поміч

на зиму" ;для, безробітних.

Збирають багато, б о мусять

давати зі страху. Але чи діста- нуть ту доцрм,огу безробітні не влада витрачає безконтрольно. Вла- сними очима Гзачив я такий ви- падок: приходить кілька ‚.бру- натних сорочцц'', до одної уря- дової установи.^ продають уся- кі дрібниці ілрЛять собі добре

знає. Величезні гроші

так,

як належить,

ніхто

платити.тг на', ‚^інтер Гільфе". відмовився

Один службовець

купувати, кажу'чи:

дават и "на сп`раву, ніки м некон - трольоадну".Цього бідолаху

„Н е хочу

частини

бу в

„сейлсменом", оженився, маю-

чи

адвокатом. Вступив д о висох,

його освіта. — привілеїв. Він преться наперед, угору, як багато Американців.

З

екзамен.

прав, учився,

У молодбсти

щоби підійти д о Ярунич, під- козаків. їх мабуть не зводячи
щоби
підійти
д
о
Ярунич,
під-
козаків. їх
мабуть
не зводячи
очей
ступаючи
вам? — спитав
о
д
воза
ще
ближче.
була
цілій сотні
ціла
сотня,
аб
о
й
тав:
Ти? Чий приказ?
— спи-
більше.

Коби зрозумів! —- додав недовірчиво. дівчиною д з дорогою від Шубина. Саме, коли д

другий

скоро

минули дорогу

вона сходиться

вїхалн на

спільну

почули наближаючийся з про-

Райфурів,

гайдук

Козаки

з

дорогу

місця,

о

о

Хто

Реєстровий

ний з товаришами ковннком двора я чи Шубинського,

рунич.

Шидзінським

в Райфурах.

вихопкв

зпід

отсю

опіки

панну

гайдуків

тивної сторони тупіт. По- прийшов на службу до нашого бачили
тивної
сторони
тупіт. По-
прийшов на службу до нашого
бачили
трох
їздців,
о
гнали
пана?
несамовитим
щ
чвалом.

-— На бік! — гукнув Ярунич. козаків

В всунулася До лися дві пістолі. Ярунич нахи- лився чину нувши нею, посадив її на кони перед собою.

і, замах-

над возом, вхопив дів-

настави-

гайдуків.

ту мить половина

між

кождого

обіруч за

віз

гайдука

стан

своїм

тато! козаки їздці вже підїхали себе. Райфурський, на козаком, не зараз то

мій

дівчина, коли

— крикнула

і

ті

три

ближче до

я-

хо ч бачив

кони

перед

пізнав,

донька.

Всеж

кусь дівчину

рідна

— вашому па- бу-

нови

Поклоніться

від козака

Ярунича і

вайте здорові! — сказав Яру-

і на Райфури. за на місці

його

ним.

чвалом

нич

гайдуків

дорогою

козаки

Гайдуки

позираючи

рук.

з промовив :

пустився

помчалися

стояли

один

годні

таке

німо,

ного. Неначе зрозуміти,

годі їм

Також

бі,

щ о скаже

вони дали

на од-

були

сталося.

було уявити со -

пан,

!не

коли B4ye,j

собі дівчину ви-

Нарешті

стар-

Наш

пан

хіба

таки Ярунич'підніс догори ру-

ку і припинив своє військо; та- і

кож

дуки осадили: коні.

Райфурський

тич,

ку.

ла

тебе забрав ський.

б

аж тепер

д

о

в те товариство?

себе

його гай-

Я чув,

щ

о

Шубин-

висвО-

Славця! -— крикнув шлях- о

пізнав донь-

— Т и яким способом попа-

Взяв, т а сей крзак бодив мене.

тися Яруничеви,

котрий все

щ

Райфурський став призира-

е держав дівчину, оперезану йо-

го лівою `рукою. Дівчина, у-

не рівня ВільнилаСя і зсунѓулася з коня.

зрозуміє,

кнув смів шляхтянку до обіймивши до себе?! Ярунич конем їхати

її,

себе,

ще й такий

і разом

назад,

Як

би

Ти

твій

з

ШЛЯХОЦЬКЕУХО тав гайдук, витріщивши на ко- (Історичне
ШЛЯХОЦЬКЕУХО
тав гайдук, витріщивши на ко-
(Історичне
оповідання).
зака
очи, бо'не
розумів його.
козак. — Дівчиною ти вже
—' Мій
приказ!
віповів
(6)
не
Наш
пан вислав її сюди са -
журися,
б
о
я
беру
її
під мою
занесли
і
на віз
поклали два
ме
щоби
погоню, як би справді
нею.
на те,
збаламутити
опіку.
і
прнкажи
міхи пшениці,
на
сидіти. Навпослід занесли
щоби
було
яка
пу-
твоїм
Вступися
гайдукам, щоби вступи-
чім
стилася за
лися!
панну
і посадили
на
возі. В о
Сюди
погоня
не
знайде
зови
пан дав конвой з Десятьо:
Я? Вступитися? Ти може

дороги? — спитав Ярунич, по- хитуючи недовірчиво головою.

гайдуків і приказав

лісом їха

То було так, — розпочав з старий балакун: Від Райфурів дорога ні дорога розколюється, і розхо Ліве праве ми, вер- з Райфурів, підїхали місця, де дороги роз- хояться, наш пан сказав:

до

таючися

сюди, д о Латані. Коли

рамя

диться

з

гайдуків,

кінця старший

д о Шубина і

до Лата

зразу одна. Десь в половині

двома раменами.

іде

того

д

о

Шубина,

„Не ський дістане якого союзника, що стяться відбивати доньку. Тре- ба гадати, д

схо'ваю

себе,

виключене, щ о Райфур-

ма є сильну

міліцію, і пу-

його збаламутити. Він буде

о

щ

о

я

дівчину

взяв

а Шубнні.

вора

в Латані.

А

д

о

я

її Щоби там, де дороги розхо- На не було сві- пан

диться

і щ е добрий

дорозі

д о Латані

воза,

жого сліду

шмат

приказав

гайдукам занести иорожний віз; д о ліса. Потому гайдуки і
гайдукам
занести
иорожний
віз;
д
о
ліса.
Потому
гайдуки і

аж під село Латаню.

де вже не розріжнить диноких возів, на дорогу. 'Коли Ярунич поодинокими словами,

киданими до козаків пошепки, щ відбити, відгородивши гайдуків, дому

дівчиною? —і спитав Ярунич, воза, щоби дівчині ліпше щ

те, щ о наш пан — від- — Занесемо її не схоче у- світлиці. Дамо і води. Замкнемо льох, варту дальших

по -

і будемо дожи-

пана.

А

дати

ставимо

нок

їй

війти

до

повів

приказав нам зробити,

дорозі

слідів поо-

майже

ти

Недалеко

села,

гайдук

на

гайдуки

зїхали

розказував се

дівчину треба

о

віз від

сказав ЇМ,

прикладаючи кож-

пістолю д о груди.

з

І

щож

ви тепер

ближче

зробите

підїжджаЮчи

будьтобй,

придивитися.

Зробимо

гайдук.

льоху, б о сама

до

такої

чверть бохонця хліба

приказів

як

би

той

приказ

д

о

щ

о

і

То

його

—-

го

Він

лення населення,

ну

завважує,

жепня є значно

навіть

на зброєні в карабіни.

голод,

тні уряді, так ; п40нли, „брун соре`іки" тут таки в щ о його
тні
уряді, так ; п40нли,
„брун
соре`іки" тут таки
в
щ
о
його
напівмертвого "'відвезено
д
о
лічниці. Такі
розправи
чад
В
‚ворогаМи ^їйду " можна ба-

НЕЧИСТА СИЛА

знаменита

комедія

в

4

діях.

, Написав

штуці

О . В. Рутковський.

виступає

7 мужчин,

З

женщини

і парубки.

всюди.'Деж

чити

культура'

панування

Цеж

- -

‚‚Ждуть `'веяИДИХ'

Чого

жяу`ь

тут право,

цивілізація? кнута, як у Ро-

Ціна

Замовлення разом з належи- тістю

35 центів.

примірник

з

а

слати до :

О

О

"S

V

В

GBAN

D

ST

D А,"

P . О . BOX

у Німеччині?

8Ь8

ЗМІН

ПІ -

8

і

а

348

vEBSE Y CITY, N . і,

зба- що

я дав

хопити

ший

що десять гайдуків

ЃЯ w.

ЄВОВОДА,

СЕРЕДА, 30-го СІЧНЯ, 1938.

'

Я

Л

НАБІЖУЧІ ТЕМИ.

ЛЕМКІВ. в Лемкам, бо' я сам Лем в

Д

О

буду заходити

НАШИХ

Не

нашим

ко.

1902 боку

Живу

бу- ре життю

дорогу

Америці від

і приглядаюся доб - нашого

народу і

Я к я приїхав!

чув)

ших

зі

за

таю

де

наші делегати говорили: „Лем там те". Тоді то інші делегати Угорщини ми". свого цій. маємо

організацій.

краю, то

я назву „Лемко". Памя- конвенцію, раз-у-раз чути було, як

клівлендську

прудче тоту

чув

справу

теж,

як

з Галичини називали Ми , Лемки, народу це не значить,

Але

і своїх

„Лем.са

держалися

організа

П0 ЗІР!

ЩО

ДАЮТ Ь

ГОЛОСИ ЧИТАЧІ В ЗКРАЮ, Д Е НЕМ А , КРУТИ. ВИЗИСКУ. И Узбекістані,
ГОЛОСИ
ЧИТАЧІ В
ЗКРАЮ, Д Е НЕМ А
,
КРУТИ.
ВИЗИСКУ.
И
Узбекістані,
(В память лицарівѓ абсурду).
п
,І.
азійськім
з
його
собі
способи, як визискувати
у
котрий
большевики
а
к
держати
при Росії
проти
волі, чоловіки
знайшли
Що
„ЧужинчеГ йди, скажи^
Вкраїні,
ми готові на
приКаз;
ХІІТ рі
Що
ми збудуєм
на руїні
людей
цьому
большевиць-
Нрві твердині
і святині,

м, царстві, в котрім, мовляв,

к

ВИЗИСКў.

Як

зажадає

їх від нас!"

В. М. Янів.

відомо, в Росії тільки

леться

н

не хоче жити з

ІІ

дістати

ді вжили собі хитрі і .‚користуватися лінок: гакий ІКІНКОЮ,

царстві визискує рорми зиск е далі,

:цс

НЕ

царі.

В

іж

до

Як подруже

а недругів. Я к котрий по- другим, він негайно може- заявити це уря- и

ужа, розвід. Цього закона Узбеки, що - працею Узбек женився а як йому її праці вже треба, 1 так світови голоситься, в Росії нема без

визиску

не було

ліи

волю

Минає І 7 літ, як крутянський бій вами

них

ЗО. січня

голошенні

московська щоб. у морі ќрови ВТОПИТИ українську відроджену державу.

січня

навала рушила

добр у

записався

нестертими.бук-

о

з

в історії наших визволь- 29. !

змагань.

Ц е був день

1918 p. , коли

п о про-

22.

самостійности

тогож

року

на Київ,

народ

український важкі кайдани п о своїй тиранів, що - у

розірвав

рив

щойно повалено

Щойно

своє життя

тво-

й

волі,

майбутнє було стримувати новий наїзд диких північних

нового

ясний шлях,

йно стеливсь

нам

а вже

шати питання:

треба

орд. На : досвідќах рі- бу- українська дер- й

життя

треба

бути

було

чи не

без

б о молода була без війська своїх когорт.

жава

ти,

1

здавалося,

щ о вороги опору із „СОЦІАЛІСТИЧНИМ о

щ

казав

без

займуть

„війна вже

б

о

битися".

найменшого

Київ разом

розпу-

стити

скінчена

сором укра- нації, і тому червоним мо- загоро- золотоверхий

Київ молоді, юні груди: „Січо-

сковському сатрапови

бандам

їнській

проводом",

військо,

й не треба

ні! Це був би

Та

і розхрістаному

звільнення

розводився.

щ визиску.іТа в цім людина Правда, але ви- по старому.

людину.

визиску

нові,

ОДИНОКИ Й

ВИЗИСК .

Уібекістан заняли для Росії революці ї ві н від Росії, як а 'сили російські револю- цюнсри. Та революціонери го - .: сили право д о самоозначен- так довго, від - ривавси. Як Узбеки понробу- BJ їй від Москви відорватись, Москалі, білі й червоні, пішли проти Узбеків війною. визиск

; нині попри узбецькими ще й визисі управляють д о Москви, , Москви присилають те порожні вагони.

.:

бавовну, її везуть

.Москвою. Узбеки

ЬіК.ІУІН є

ких

ютів відорватнся

час і

відорвання

вѓо ніхто

жінок

від Росі ї .не

узбець-

чоло-

Як на Україні.

Гарні засади справедливо- ли, рівиости, братерства, віль- ности від визиску, голошені Москвою, служать як дуже гар- ний параван, ізз а яког о можн а преспокійно грабити підбиті РИМИ кажуть: владиці легко бреха- та. сивому легко красти.

під Москву народи. Як

їм

за

вий Студентський Курінь!"

е три сотки — Та не стра- була їм ворожа навала, б о

нації сліпила їх блеском. і воля і

них честь

були до-

Н

багато

проти

шиа

воля

Для

рожчі від життя, в

„не володітиме

їх, всього

шість тисяч.

зі

нас кат"

словами

пі-

і

КРАЮ

ЗРАЗКОВО Ї

ДІНКИ.

ПОВЕ -

А

ся, без

і

іншим

р.і.и

поводити-

н а почуванн я ін -

людини, як не

людям усе про гарні форми поведін-

править мо-

кому огляд у

найлекше

тому,

щ

о

е

зразком

на

геройства

наших землях

Ти х

мав

три

духом

нині

події

й

Н.

й

ми

старого

таку

то

і

щ

о

Я

тут

я

д

о

застає

людей.

і

д

о

щ

о

не

кінч-

щ

о

нас

з

чи

о

Н

БОЛЬШЕВИКИ

НАРОДАМ,

УКРАЇНЦІ

ПОНЕВОЛЕНИМ

номічного

плнває,

в Українській

пер

Републнці

ними, а чин студентської моло- ді дучих поколінь. І тому ку віддає пошану лицарям абсур- ду. сильних

що ро-

для

молодь

Париж 118 Бк