You are on page 1of 4

ТРИ Ц Е Н Т И . РЖ Х Щ . Ч . 39. Джерзи Сіти, Н. Дж., субота, 16 лютого І VOL. XLHL No. 39. Jersey City, N.

VOL. XLHL No. 39. Jersey City, N. J „ Saturcky, F^bnuury 16, 1935, THREE CENTS.
— щщМш,

СЕНАТОР ВАҐНЕР ЗА ЗАБОРОНУ НЕ ХОТІВ ПРАЦЮВАТИ, ФАРМЕР ЗАПЛАТИВ БІЛЬ-


ДІСТАВ З МІСЯЦІ вязниці ШЕ, ЯК ПОЗИЧИВ,) І ВИНЕН
ІЩЕ БІЛЬШЕ.
ВЕЛИКІ ТІЧНІ ВОВКІВ У
ПІВНІЧНІЙ КАНАДІ. ІТАЛІЯ ТАКИ ВИСИЛАВ ДВІ ДИВІЗІЇ
КОМПАНЇЙНИХ ЮНІЙ Д о вінніпезької поліції зѓо-
лосився безробітний Френк
З містечка Прннс Алберт у
Недавно до одної моргеджо- Саскачевані повідомляють, що
г
ДО АФРИКИ
ВАШИНГТОН. — Сенатор Вагнер заповідає, що Вансниа з просьбою про ніч- вої фірми в містечку Ватерлу , в північному Саскачевані спо РИМ. — Офіціяльно оголошено, що на днях
нже найближчого тижня внесе в конгресі проект ліг і поліція його іїереночува- в Онтеріо, прийшов лист ВІД стережено великі тічні вовків, відійдуть до Африки дві військові дивізії для
іакона про боротьбу між робітниками й підприєм- ла. На другий день він знов фармера в полудневім Саска- що дуже винищують іншого „скріплення італійських пограничних частин". З
зголосився на нічліг. При тім чевані в справі його довгу. В роду звірята. Деякі тічні ма-
цями. котрого головна постанова звертається проти інших жерел повідомляють, що вже вислано туди
компанійних юній. він заявив, що ніхто не має 1917 році фармер позичив на ють від ЗО до 200 вовків.
права `силувати його до праці моргедж 6,000 долярів. Д о коло 15,000 жовнірів.
Законопроект певно викличе завзяту боротьбу на фармі. Тоді поліція обвину- цього часу той фармер запла- З того заключають, шо таки прийде до воєнної
н конгресі між прихильниками підприємців та при- ватил# його за волокитство і тнв ратами на позичку й про- П О Ж Е Ж Н О - Б У Д І В Е Л Ь Н И Й розправи з Абісинією, але не скорше як у травні, бо
хильниками робітішків. Сенатор уже повідомив суд посадив Вансину на три цент `від позички $8,355 і ще ПРОМИСЛ. тепер зачинається слота.
президента Рузвелта про свій намір, але опінії пре- місяці. винен тепер за той самий
іидента про проект ще не дістав. Слідство в справі масових НЕМА МІСЦЯ ДЛЯ НАЦІОНАЛЬНИХ МОТЙВІЙ.
моргедж 6,238 долярів. Тепер підпалів у надвірнянському . ЛЬВІВ. — Подають ближчі інформації про все-
Проект складає владу вмішування в непорозу- той фармер пропонує, щоб ві- повіті довело до арештування українську виставу мистецтва, графіки і культури,
УКРАЇНЕЦЬ В ДИРЕКЦІЇ
мішіях між робітниками й підприємцями в руки ритель узяв собі ного землю, війта Юрка Мельничука, гро- яку відкрито в Києві. Формою вистава ніби укра-
ЗЛУЧЕНИХ ФАРМЕРІВ
урядової робітничої ради. Тимсамим він виключає а йому дав моргедж і нехай мадського
АЛБЕРТИ. писаря Антона їнська, а змістом московсько-інтернаціональна. : НІ
вмішування президента, яке мало місце кілька разів би віритель попробував сила Мельничука і бувшого ќоман одного справді національного мотиву творчостй в
. недавній минувшині. Одного - Українця вибрано титн моргедж . . . данта станиці з Ослав, Бронн- ній не знайти. На це вказують хамі назви експонат`ів:
перший раз в історії фармер-
ВЖЕ ПМЕНОВАНО НАЧАЛЬНИКА ДОПОМОГО- ської організації Злучені Фар-
слава Гарбяка. Вони належали „З маневрів", „Знищимо ворога", „Підвіз провіянту
ВОГО ФОНДУ. СІЛЬСЬКИЙ САМОСУД. до шайки, що підпалювала бу на броненосець Патьомкин", „Розмова Леніна з
ВАШИНГТОН. — Президент іменував генерала мери Алберти до дирекції це`
У Грушові, пов. Сокаль, зчи-
дннки у свому селі, а також у червоногвардейцем", „Командіри за картою" і т. д.
Роберта Е. Вуда, президента підприємства Сіре, органзацїѓ, а Українцем, ще Микуличині, Дорі та інших мі
діждався цього відзначення, t нився недавно в ночі крик, ще сцевостях. Члени Шайки, до я
Ровбок енд Ко., головним дорадником щодо видачі добре ХТО І ЯК АВАНСУЄ У СОВЄТАХ.
відомий громадський в селі бушують злодії. Побу- кої належали ще перед кїлько- ПАРИЖ. — Московська „Правда" з 22 січня б.
;-мі.пярдового фонду на робітничу допомогу, про діяч н Алберті, Т. Томашев- дилнсь люди і давай гнати
котру закон іще не ухвалений. ма тижнями арештовані брати р. подає, що назначено Криворучка членом военнЬ-
ський, що був на конвенціях гурмою за двома злодіями,
У сенаті власне тепер ведеться за нього завзя- Злучених Фармерів Алберти що втікали до сусіднього села Тави та якийсь Мельник, пу- го совєту в Москві. „Українське Слово", що вихо-
га боротьба. Сенатор Стівер критикував його як делегатом з Ендрю. К'онвенція Бобятина зі санками, на яких і димом хати й госпо- дить у Парижі, подає ближчі інформації про цього
необмежене видавання гроша. дарські будинки, щоб^ опісля Криворучка, що був партизаном у 1919 році, себто
а одною з більших, бо бра- тягнули два колеса від возу. будувати погорільцям нові тоді, коли українські армії наступали на большеви-
ДО СПРАВИ „ПАНУЮЧОЇ" ЗАПЛАТИ. ли в ній участь звнш 4,00 де- Так пробігли 12 км., аж врешті оми. На тім нез'вичайнім про- ків. Криворучко „оперував" тоді в районі Вапняр-
ЬЕРЮН (Ню Джерзі). — Коли в конгресі йде легатів, що репрезентували по- старший зі злодіїв, 24-літніи ис.ті доробилися значного ка-Мясківка. Був це безграмотний саддат, що пе-
боротьба за те, яку заплату має платити уряд лю- над 14,000 членів. Ярослав Марцииюк, нере.муче-
маєтку. Слідство викрило, що рейшов з початком революції на бік большевиків, і
ннй утечею, пристанув і.стрі-
дям, котрим він. дає роботу замісць допомоги; ко- останніх чотирох роках вони то не через якусь „ідеольогію", а тому, що міг та-
лнв кілька разів до погоні, яка
:и робітничі юнії добиваються від конгресу ухва- 150 ОСІВ У С К А Р Б Н И Ц І підпалили кількадесять буднн- ким чином легко й безкарно грабити. Відділ Кри-
іення постанови, що уряд має платити заплату, яка К А Т Е Д Р И . доганяла його широкою ла- воручка складався з босячні й молодих одеських
панує н даному промислі, „адміністрація публичних ною. Одначе це людей не ьід- жидків. Оперував він на „невтральних" смугах, а
До Праги приїхала прогуль- страшило. Один з них дігнав
роби'` зарядила плачення деяким робітникам, за- ГАДИНА С С А Л А ЖІНКУ.
як надходили українські частини, — тікав. По.за-
і 150 осіб, яка відвідала теж Марцннюка і вдарив рискалем
нятим при будові місцевої нової вищої школи, 2 до- кінченню, війни почав Криворучко під большецика-
ітедру св. Віта. У хвилині, ко- по голові. Коли Марцинюк у- Бразильський „Український ми скоро авансутати, аж поки досягн'ув становища
ляри на день понад пануючу тут юнійну скалю за- і в скарбниці катедри про- пав на землю, кинулися на Хлібороб" подає таку новинку:
п.іати. „червоного генерала". А тепер увійшов уже до
гульковці оглядали дорогоцін-
Вийшло це з того, що „адміністрація публичних ностн. нагло хтось замкнув нього інші і гак його побили, В домі місцевого писаря нарп- установи, яка кермує цілою червоною армією. „Уќ-
що він сконав. Тимчасом його дилась дитина. В ночі мати й раїнське Слово" питається: Цікаво буде побачити,
робіт'' приказала платити робітникам згідно зі ска-
двері і прогульковці опини- спільник кинув украдені коле- дитина спали в одному ліжку. що такі „полководці" будуть робити в часі війни
.іекі іаплати, котра обовязувала ЗО квітня 1933 року дись у великій опанцсрованій
н цій території^іа_іі,л:ому- часі тут заплата -...ля ріж- кімнаті, якої стіни грубі на пів са ісховався добіг до села Бобятина, Коли мати пробудилась, ноба- не з поневолещім і виголоднілим населення^ СССР,
них механіків, занятих при будові, була вища, як метра. Між прогульковцямн де перед погонею в чи.та зі страхом-на собі велику лиш із зовнішньшЬ` С И Л О Ю ?
стодолі, а виполошенш'і звід- їдовиту змию „жарараку", що
спер. Відноситься це передовсім до електричних повстав переполох, який по- там, у власній хаті. Вкінці явн- МОСКОВСЬКА КУЛЬТУРА В УКРАШСЬКТЙ
робітників. спокійно ссала її груди, а ди-
більшували жінки і діти, тим- іася поліція й арештувала не тнна ссала її хвіст. Перелякана СТОЛИЦІ.
ВИПРАВА ПО ПЕРЕДПОТОПОВІ КОСТИ. більше, що з прогульковцямн тільки злодія, але й десятьох жінка крикнула і на її крик КИЇВ. — Пролетарська Правда" з 22 січня подає
завмкнено п'ровідника з одним селян, що брали участь в убив- прибіг чоловік та зручним у- оголошення театральних вистав у Києві. Довідуємо-
НЮ ЙОРК. — Виправа Американського Музею ключем. По довгих зусиллях
для Природничих Наук до Вайомингу вернулася вже вдалося стві Марцинюка. Слід зазначи- даром убив змию. Але ся, що виставляють такі штуки: В „Всеукраїнськім
передати ключ кусто- Домі Червоної Армії" грає московський артист Рей-
домів з незвичайно багатими знахідками. Привезла сови, але цей не міг відчини- ти, що Марцинюк вийшов не- жінка з великого перестраху зин, з походження Жид, а вистави московські: „Вас-
нона понад 4,000 кісток, що походять з кістяків 20 ти дверей. Щойно поліція за- давно із вязниці. де сидів два вмерла.
точннй батальон" і „Даходноє мєсто". В театрі ім.
ріжних передпотопових великих звірів, яких учені кликала спеціяльного механі- і`оќн за грабунок. Шевченка грають московські пєси: „Єґрр Буличйов"
називають діносаврами, що жили яких 140 міліонів ка ло панцирних кас, який по ОРИГІНАЛЬНЕ ПЕРЕСЕ-
ЛЕННЯ. і „Байци". В Державнім Театрі Музичної Комедії
літ тому. трох годинах випустив про-
ВБИЛИ КОРШМАРЯ.
йде московська „Летуча миш" і т. д.
Д-р Бравн, голова експедиції, каже, що вік, гульковців на волю. І Іоліція арештувала чоти- Оригінальна переміна насе-
коли ці потвори жили, встановлено через досліджу- рох селян Любіня Великого ленни має наступити поміж Ту- БЕРУТЬСЯ Д О РІЖНИХ РОБІТ,,
вання верств землі, в котрих останки їх кістяків „ Б Р А Т Н І Й " ПРИВІТ. пов. Городок, під закидом у- реччиною і Болгарією. Бол- САМБІР (Галичина). — 3 новим роком отворе-
`найдено. Кістяки походять зі звірів кількох родів. бивства коршмаря Мозеса РІо- гарське населення міста Кара- но лікарсько-косметичний кабінет. „Даміра" ,,3--ВЄ-
;

Він описував діносаври як величезні ящірки, т о жи- Робітники Криворіжжя отри, лєса. Доходження виказали, фоті, що лежить у Туреччині, дення це відчинила молода абсольвентка Дарія Ра-
іи н ставах і озерах. При вишукуванню принагідних мали листа від ..Пролетарсько- що це була пімста місцевих має перенестися до міста Ке- бій.
для викопалин місць велику прислугу віддав експе- го Фронту" з Канади. І`ово- людей, які крали рибу зі ставу сієврен, що його замешкують НЕ дозволяють ВЧИТИ Р Е Л І Ѓ Н :
днціі літак. рнться там ПРО потребу бо- бар. Бруніцького. Ю. січня ц. виключно Турки, які пересе- ЌОСІВ (Галичина). — В народніх школах (ді-
ротьби з фашизмом і оборо- р. у Городку мала відбутися ляться до міста Карафоті. вочій і хлопячій) учать.жидівських і польських ді-
З А К О Н ПРОТИ ЛІНЧІВ. ну „соціялістичної батьківщи- проти одного з них, Иосифа
ВАШИНГТОН. — Субкомітст сенатського судо- ии тей релігії, але нема катехита для українських ді-
Сс`CP". Далі слідують
иого комітету розглядав проект про боротьбу про- підписи керівників того „Про- Лакоти, розправа, на якій Ио- С А М О Г У Б С Т В О З П Р И В О Д У тей, хоч у місті є два греко-католицькі священики.
Проти цього вже протестують Українці два роки.
ги злочинів. На переслуханню, зарядженім цим суб- дєтарського Фронту". Ось во- лєе мав зізнанати як головний О П І З Н Е Н Н Я П О Ї З Д У .
комітетом, ставали' ріжні свідки з домаганням ухва- свідок. 26. грудня м. р. вечо- Нідстаршнна воєнної марн- УКРАЇНСЬКЕ МИСТЕЦТВО НА „ВАЛ'Ю НАіДІИ".
Свідман. Морган, Студман,
лення закона проти самосудів, себто вбивств юр- Рубіиштейи. Гамерфельд, Зо- ром до шинку Иолєса нрий- нарќи з корабля ‚.Краковяк" БЕРЛІН (У. П.). — На балю Союза чуЖинець-
бою. мерфельд, Розенблят і Брон- ов Лакота з грома спі.тьника- Роткегель, що перебуваі ких студентів у Берліні, який названо „Баль НйціЙ";
ітеян... ми і напивалися якийсь час. на відпустці в родичів, сп`із виставлено кілька касетоќ українського мистецько-
ЗАРІБКИ з ВІЙНИ. Коли врешті вийшли на двір, нив поїзд, яким мав вернути го виробу. Найбільшу сензацію викликала касетќа,
ВАШИНГТОН. — На переслуханню перед сенат- Хто вгадає: якої національ- Лакота стрілив крізь вікно до
ся до Ѓдині. Побоюючись ка- виконана українськими політичними вязнями. Ні-
сеќйм комітетом для розсліду фабрикації амуніції ости ті ‚‚пролетфронтовці"?... Йолеса і вбив його на мі- ри за спізнений поворот до мецький журнал „Елєґанте Вельт" приніс світлину
ставали представники підприємства „Нюпорт Нюз сці. Крім Лакоти арештовано служби, Роткегель внстрілом з найкращої української касетќи, що вкрасила стіл,
ЛІКВІДАЦІЯ ТОВ. „РІДНА Х А -
Шипбилдинґ енд Драйдок Ко." та признали, що під- Михайла Ціпору, Р'іосифа Ко- револьверу позбавив себе жиг- при якому сидить француський посол Франсоа
приємство заробило на будові тяжких кружляків ТА" НА ХОЛМЩИНІ. зьола й Ів. Лукова. Понсе.
тя.
Огаста" й „Гюстои" 35 процентів цілого кошту бу- Ще в 1930 р. Ляхи припн- „ Щ Е Д Р И Й ВЕЧІР" У ВІЛЬНІ.
дови. На допити сенаторів один зі свідків признав, іили діяльність культурно- ГОЛОС „ЗЕМЛЯЧКА". ОКУПАНТИ ЄДНАЮТЬСЯ З ВІЛЬНА (Польща). — Українські заточенЦі-сту-
то ці зарібки зависокі. освітнього товариства „Рідна В Москві обходили 15 річ ОКУПАНТАМИ. деити, розуміючи вагу народніх традицій, влцшту-
Сенатори питали цього свідка теж у справі ко- Хата" в.Холмі враз із коло ницю існування совєтського кі. вали 20 січня у власній домівці „Щедрий вечір", на,
рабля „Моро Кесл", котрий погорів на морю коло 200 філіями, розсіяними по З цієї нагоди кінорежисер Совєтський і румунський у- який зійшлася вся українська кольонія. Колядовано
помережа стейту Ню Джерзі. Свідок говорив, що Холмщині та Підляшу. Бувша Довженко помістив у „Правді' ряд почали переговори в спра. й щедровано. Була гарно прибрана ялинка і були
компанія збудувала цей корабель, як могла най- управа товариства внесла ре „ентузіястичного" листа, ді ві напранії зруйнованого в ча- національні танки наших найменших. І була тепла
краще. курс і рекурс тепер полаго пише: „Ми готові до війни; сі українських визвольних зма- згадка про Рідний Край.
Коли його питали, яж це так сталося, що два джсно відмовко. Тепер при- ми знаємо, що вона приведе гань мосту через Дністер, коло
підприємства до будови кораблів подали урядови ступлено до ліквідації майнЕ наш Союз до перемоги, під jІіміста Бендери. Окрема комісія 50-ЛІТТЯ УКРАЇНСЬКОГО Т У Р И С Т И Ч Н О Г О
такі самі кошти будови воєнних кораблів, свідок товариства, при чому адміні- зверхністю найбільшої людини почала в Букарешті в цій спра ГИМНУ.
ЛЬВІВ. — Туристичні круги пригадують, що
не міг цього вияснити. ., j страційні власти призначили нашої плянети (!) — Сталіна!" ві переговори,, що будуть за- 1884 р. відбулася велика прогулька львівського
куратором маєтку українсько кінчені в Москві.' Як відомо,
ГАВПТМАН ПРОСИТЬ Д О П О М О Г И . „Постарався" ретельний „ма- до цього часу між советським студентства здовж Карпат. Одним з учасників про-
ФЛЕМИНГТОН (Ню Джерзі). — Бруно Гавпт- го товариства — Поляка, мі- лорос"! І не дармо... Дістав зг Союзом і Румунією не було гульки був Іван Франко, котрий потім описав ту
чан, засуджений на смерть як винуватий за викра- сцевого адвоката Тадеуша То- це „ордер Леніна" в нагороду ніякої стичности, і всі перепра- прогульну віршем, його вірш, „В дорогу" став йід-
дення й убивство дитини Линдберга, відкликується машевського, голову союзу ви через Дністер знищені. Те- разу улюбленою піснею мандрівників. Ті співають
через газетярів до громадянства, щоби воно йому лєгіоністів і предсідника гру- СОТНІ ОСІБ ЗГИНУЛИ ВІД пер Москва в свому „мирно- по Нинішній день, а пластуни лриняли. її за .свій
помогло боронити своєї невинности та зложилося пн міських радних ББ в Холмі.
Треба зазначити, що „Рідна
МОРОЗУ. му" поході в Европу спішить марш. Минулого року минуло 50-діття цієї пісні.
йому на кошти відклику від присуду до вищого Хата" має свій дім в Холмі, а Великі морози навістили Ін- затісннти відносини й з Руму- УКРАЇНСЬКА ПРАЦЯ В УКРАЇНСЬКІ РУКИ.
суду. подібно є кілька філіяльних дію. У північно-західній части- нією. Остання також не від ЛЬВІВ. — Ведеться в краю постійна акція заЗ
Тимчасом заряд вязниці поробив уже заходи, домів, біліотеки, реквізити те- ні Індії померли від морозу того... Причина ясна; окупова- те, щоб Українці купували в українських, торговців
щоб Гавптмана перевести до так званого дому атральні та й фонди коло 200 сотні народу, засіви знищені ні українські землі по обох бо- та щоб усі роботи для Українців виконували Укра-
смерти, себто тої частини вязниці, де засуджені на філій. зовсім. ках Дністра! їнці.
смерть ждуть виконання кари.
ч.ЗЗ.``

H3VOBODA" (LIBERTY)
POUHDED 18НІ
„СВЯТОЧНІ КОНЦЕРТИ" цікавого твору. Краще вийшов (кращої підготовки".
(бадьоріше задириґований, хоч Осьма замітка: Публики бу- НА БІЖУЧІ ТЕМИ,
U-ralnuuj newspaper publl-Bed dally except SuncUyi шов аоШЦуі не все І рівно граний марш ло вщерть і вже вона поводи-
li 81-83 G r m J Street, Jert.y Q t y . N. J .
Ownti by ИИ Ukrainian National Association, Іде (сотник Пузо). Дуже реалі- лась, як пристало громадянам ЯЗИКОВІ ПОЛІЦАЇ.
В старім краю розвелася лощійне півгодинне опізнення, стично зображений „бій", пов- своїй землі, в урочисту
Edited by Editorial Committee. Так назвав кілька днів тому
наших часописах від якогось Друга замітка: Концерт на- ний дудніня землі від чвалу хвилину. ' 'ѓГ
в своїй статті в Герстових га-
Entered as Second Class Mill Mitter at the Post Office of Jersey CHy, H. J часу серіозна дискусія на му- звано „величавим", бо публика кінських копит та маси піхо- Подаємо оте `все- тому,
on March Зо, 1911 under the Act of March 8, 1879. зетах відомий американський
зичні теми. Можна надіятися,'нринимала виконавців рясними тинців, вигуків, звуку сурм, багато зі - 'сказаного можна критик М . Л . Менкен членів
Accepted for mailing at special rate of postage provided for la Section 1103 не зважаючи на розбіж-1 оплесками. Та цілість кон'цер- підсвистувань, а над цим усім, живцем пристосувати д о на- Американської Академії Штук
of the Ac' of October 3, 1917, authorized July 31, 1918. ність поглядів, вона принесе.тової програми — невдала, після набігу, апотеозне ^ О і і , ших святочних концертів в А -
i Літератури за їх заходи коло
За оголошеќна редакція не відповідає. народній справі хосен, а зоќ- Чому? Адже на тім концер- зійшла зоря". Та знову бій, мериці. А якби ми хотіли над чищення американської мови.
За кожду зміну адреси платиться 10 центів.
рема заставить наше громадян-ті виконано чудові твори Бе- порушливий у темпах та барв- тим усім добре застановитися,
„ Л И Ш Д Е Х Т О З НИХ УМІЄ 11 Н е -
ство, а А наші музичні кола, 'товена і Вердія! Так, це прав- ний в інструментації. Дуже то цс вшїшлоб вам усім па ко-
. SB. Foreign Money Order. ти самий пристойно цією ми-
посилати гроші .і пост-внтнся трохи серіознішсіда, що це музичні архитвори. варто би почути цей твір після рнсть.
Tel. .Свободи": BErger Тел. У . Н. Союза: BErgen 4-1016. до справ, звязаних з нашою І Але... А це „але" полягає в тім, вою", каже Менкен; „але ди-
вись, кождий з них уважає ( -
Адреса: "SV080PA". P. О . BOX 346, JERSEY CITY, N. J . музичною культурою. Про це'що ті твори не мають ніякого
бе за опікуна мови".
вже була згадка і в нашім ор- 'відношення до свята нашої

У СВІТЛІ КАТАСТРОФИ „МЕЙКОМА"


гані. Бо й тут в Америці тре- державности! А чейже для цеї
ба нам і на тім полі зачати ціди влаштовано тон концерт.
БОРОТЬБА ЗА ДУШУ НАРОДУ І він наводить довгу низку
слів, котрі .ця „поліція НЗИ-
пробувала заборонити
переводити певну ревізію, і то Третя замітка: Хто є на та-
Вибух на кермовім бальоні американської фльо- як громадянсвту так і нашим кім концерті й прислухується без висліду. Декотрі з тих учи-
повности влади у всіх справах
ти „Мейком" та його затоплення в водах Тихого любителям музики чи власти- такій програмі, приходить до Американські газети подали для держави, але ще ft крім телів відзначаються нрирод-
океану мусять відбитися широким відгомоном не внм музикам. Та щоби це мог- переконання, що в нас нема цікаву новинку: канцлер Гітлєр того має свою власну ідеольо ньою гдупотою так, що це їх
тільки в краю, але й поза краєм. на обіді в папського нунція! виправдує, але бо з ними
до наступити, ми мусимо і тут творів, відповідних для тако- Виходить, що обід мав ніби ґічну догматику, що врізується
Передовсім катастрофа заставить людей пита- в Америці мати відвагу погля- го свята. А це неправда. І на приватний характер. Але те дуже сильно в ділянку релігії. йдуть справжні письменники
тися, чому саме згинув „Мейком". Затоплення в нути -правді в очі. І поставити- доказ цього проф. Нижанків- менше важне, бо важним є Кореспондент наводить теж які повинні би бути трохи ро-
океан чотирох міліонів долярів це не жарт. І не ся трохи критичніше до нашо- ький вичисляє низку ўкраїн- конфлікт, який існує між на-розмову, записану дослівно, я- зумнішими. Вони йому нагаду-
перший це „Мейком" упав жертвою такої катастро- го громадянства, наших кон- ських творів, які можна було цівською ідеольоґією й офі- ку мав з одним визначним гіт- ють того перського царя, що
фи. У квітні 1933 року згинув у подібний спосіб цертів чи інших музичних ІМ- виконати на святі. А все це ційною хрнстіянською церкво- лєрівським діячем на тему від- зібрався поплисти на добуѓтії
інший кермовий повітряний корабель американської през та тих, що ї'х влаштову- твори нові. І додає, що є ба"- в Німеччині, як католиць- цошення влади до релігії. Той Греції, а як йому бурливе мо-
воєнної фльоти, „Акрон", при чому згинули 73 ють і їх виконують. Отже тре- гато інших більших творів у- кою так і протестантською. Цю націвський лідер відповів на ре не дало виплисти на час, ні-
людей. У 1925 році буря віддерла кермовий ба- слав на море слуг та казав їм
зачати писати про ті справи країнських композиторів, які ідсольогію пред- запит ось як:
льон американської воєнної фльоти „Шснандоа", вибити ного батогами.
:`ктнвно, иравдиво, нічого ш годі внчнсляти. ставниќй католицької церкви в „Наш вожд і канцлер досить
при чому згинули 14 жовнірів. Ця історія амери- затаюючи. І треба всім заін Четверта замітка: Як нема Німеччині виразно називаювь часто і виразно заявляв, що
канських воєнних кермових бальонів підсуває пи- тересованим у тих справах ті відповідного твору на якесь поганською ідеольоґією. Отже держава залишає всім віроіс- ВОРОГ НЕГАРНИХ СЛІВ.
тання, чи нема якої основної хиби в цих бальонах, заввагн приймати і над ними свято, то можна ного замови вже з того боку є багато при- повіданням повну свободу в Брус Бертон, фейлетоніст
що робить їх таким небезпечним оруддям, що при- застановлятися. До тих ти в когось з численних жню- чин до напруження між Вати їхній релігійній ділянці. Але Герстових газет, виступив не-
гадуються слова одної німецької ґазети ще в пе- лежить у першу чергу саме чих українських композиторів каном і націвськнм урядом, я- натомісць цікавиться вона тим давно проти вживання негар-
редвоєнних часах, котра з нагоди летничої ката- громадянство, а далі святочні або принаймні запитати ко кніі пособляє новому релігій більше справою, як віруючі них слів. Він радить Американ-
строфи з літаком, у котрій згинуло кілька осіб, а інші комітети, що беруть- ѓось із них, чи припадково не нотну світоглядовн. христіянських церков виявля цям закинути вживання негар-
між ними й французький міністер війни, сказала: влаштовуватн ріжні кон- мають уже готових, іще Те напруження дійшло в о ють своє христіянство в ділян- них слів (‚‚'оґлі вордс").
„Коли ці літаки будуть у часі війни таким небезпеч- церти. Далі входять у ту руб-друкованих досі творів. станніх часах До того, шо по ці, що належить до держави. Між такими „оґлі вордс", ко-
ним оруддям, як вони є в часі мира, то це буде рику: композитори, музичні Пята замітка: Щ о б усе те ча.ти говорити отверто про За національно-соціялістичн`ою трих він не радить уживати,
найстрашніше воєнне оруддя, досі придумане". Чи знавці, музики іі артисти. А по можи;! виконати, треба памята. мож. вість цілковитого зір- ідеольоґією релігія —- цс від- він подає якраз слово „ог.ті`.
не є це правдою, що кермовий бальон ще не такий а ними ще ті аматори, що бе ти, що музичні програми все- ванни дипльомати 1
зносин ношення людини до Бога і Ось маємо сторожа чистоти
удосконалений, щоб надаватися до вжитку для рутьси до ріжних аматорськії? національних свят мають скла- Натикану з німецьким урядом строгому розумінні цих слів. мови. Як той учитель ўкраїн-
воєнної фльоти? Колиж так, то чому воєнна вистав. дати українські музики, не Цс певно було й темою роз- Так зрозуміла релігія має ської мови, що говорив: „Нс
фльота взялася з такою впертістю будувати Наш композитор і професор тільки комітети чи поодинокі мовн ГіТлера з папським нун- нашій державі повну свободу. тра вживати слова ‚‚тра", а тра
один корабель за другим, не дивлячися на те, що музики Нестор Нижанківський люди! ціє.м на тім обіді, про який Натомісць держава ніколи не вживати слова: „тре'ба!"
кождий з них падав скоро жертвою катастрофи? помістив у „Новім Часі" з 31 допустить, щоби якансбудь
Чи правдою є це, що, мовляв, цю впертість треба го січня 1935 року фахову о Шеста замітка: На концерті доносять я Берліна.
релігія впливала шкідливо на УКРАЇНСЬКІ МОВНІ ПОЛІ
приписати хитрим „сейлменським" штучкам фабри- цінќу великого святочного виступала визначна оперова Про щож тут іде? На це ста- духа і мораль германської ра ЦАЇ.
кантів усякого матері ялу, потрібного до будови концерту, який влаштовано у артистка Марія Сокіл, що ви- рається відповісти кореспон-
повітряних кораблів? ступає на ріжних європейських депт старокраєвого „ДГЛа^ Ро- Пише Іван Франко u ‚.Мо.то-
Львові в Міськім Театрі з на сценах. Признаючи, що вона мап Голіян, про котрого була Голіян твердить, що навіть у
дій Україні":
У світлі катастрофи встає перед краєм ши- годи 17-тих роковин прого співала гарно іі з відчуттям вже в нас недавно згадка, а німецьких клерикальних колах „В редакції „Друга" пригі-
рока програма розбудови фльоти й армії, яку неза- лошення Української Держави. „Ноктюрн" Барвінського, кри- котрий, обїжджаючн Европу вірять у „державний розум" Шдр було за завзятої сварки за
довго має рішити конгрес. Ці домагання разом Про цей концерт вже була тик додає, що „на цей раз перебун теж якийсь час у Ні-Гітлєра і певні, що він не.до- слово ‚‚воловід", якого бі.ІВ-
вимагають видатку коло міліярда долярів. Фльота „Свободі" згадка. Особливо трохи менш переконливо". Він мсччині і там провірював ре- пустить до розриву з Ватнќа- шість редакторів — священа-
домагається пів міліярда на модернізацію фльоти. цікаве було те, що в оі згадує далі про добре відспі- ліґійну проблему. Свої 'епосѓе- ном. Д о тих, що так думають, чих синів — ніколи передтнм
Армія домагається коло 400 міліошв на краєву обо- го концерту, влаштованого при вану співа'чкою арію з опери стереженця- помістив він у „Ді- належить між іншими і фон Па- не чувала дли: хотіла допусти-
рону. В тому є сума 190 міліонів на будову „по- участи найвизначніших наших „Аїда". Але додає: „Думаю, лі" в статті „Боротьба за душу пен, теперішній німецький по- ти в друк; аж виділ Товари-
вітряних баз" на границях краю. Далі закупно 2,320 оперових сил і фільгар.моиіч що замісць тієї арії будаб ку- народу`'. сол в Австрії. Він то подає, ства вдався в ту справу і рішив
нових літаків. І так далі. ної орхестри, видвигнеио нг ди відповіднішою для цього що „Ватикан доцінює заслуги,
перше місце — святочну про- Автор стверджує, що, гітлє- таки не допустити „воловода".
Не сказано, нащо треба видавати таку суму, мову, підносячи глибину її змі свята Людксвича „Спи, дитин- ризм обмежує владу ду.ховен- що їх поклав-гітлєризм у бо- Цікаво, чому Іван Франко
себто, хто загрожує границям краю, що треба про- Сѓу, чого, як відомо, так мало ко", з кінцевими словами про ства навіть у таких ділянках ротьбі мунізмом".
з безбожництвом і ко-
Доказуючи, що приписує сварку за воловода:
ти нього ставити „бази". Катастрофа „Мейкома" в тих промовах, що їх звичай ждання на` героїв". як справа релігійного вихо- ‚-‚При фарисейськім виховап-
зверне чейже увагу населенню краю, що й справу но виголошується прн таких Сема замітка: На концерті ві- вання молоді, католицьких ор- їх„радикальні релігійні гасла, що
кидають у маси молоді за- пю, яке одержували в пас цілі
оборони краю не можна трактувати зовсім інакше, нагодах. діграла симфонічна орхестра ганізацій і релігійних товарнсв,
горільці зпосеред членів пар- покоління, межі того, що доз-
як трактується всі інші справи, себто що всі інші П. Козицького „Козак голота", добачуючи з боку духовен-
тії, ие здобули підтримки ні волене, а що недозволене в лі-
справи розбирається в публичній дискусії, а справу Та якіж є критичні зам під дирнґентурою А. Рудниць- ства у більшості випадків тературі, були страшенно тісні
партійного проводу, ні уряду"
краєвої оборони трактується як тайну, якої святість проф. Нижанківського? кого. Про її виконання критик „спроби саботування здобутків
Та є в Німеччині теж визнач, ii самовільні".
не може бути нарушена свобідною дискусією. Аме- Перша замітка: 7'овжезна пише між іншим таке: „Відчу- нац.-соп. революції шляхом о ні люди, які є проти дальшії
риканське громадянство мусить розглянути справу концертова програма, яка трс-валось багато пропущених мо- позиції під покришкою обо переговорів з Ватиканом. Д о КАЦАПСЬКІ ПОЛІЦАЇ МОВИ.
так, як пристоїть демократії, за котру воно стільки вала три і пів години, врахо ментів кращої виразовости рони релігії". них належить між іна Коди проф. Смадь-Стоцькнй
говорить. вуючи до цього вже й тради цього не надто глибокого, але Гітлєризм жадає не лише ністер пропаганди д-р Гебельс і Гертнер видали граматику
його погляд такий: української мови, галицькі ка-
вання. Я й заяця не бачив бачив себе інспектором. Зати- не були щирі. Запросив, бо „Стоїмо на грунті позитив цапи напали на цю граматику
1

Спасибіѓ вам... Ви знаєте, рав пуки. так зробив би кождий, обда- тѓо христіянства. Але ми не за деморалізацію, яку, мовляв,
СМАЧНА СЕРНИНА що я умію бути вдячний. — Я цікавий, як йому буде рований цілим сернюком. Як ні католиками, ні протестаі того роду книжка може шири-
Відходячи, староста задер- смакувати здохла на хоробу би не запросив, то люди каза- тами; МИ є в першу чергу ти серед молоді. На доказ не-
(Оповідання). жався на порозі і спитав: сернина?—спитав себе в душі лн би, що свиня... Ще ліпше, Німцями! Хто 14 років пере- безпеки книжки для моралі
;(4) — Коли ви його вполювали- — Чому не мала би смаку- що мене там не буде, бо ста-ходив пекло боротьби за ідею молоді кацапи показували, що
— Нині в полуднє. ватн? — погадав. — Буде см; роста гадав би, що вже з про- опального соціялізмў. тон в граматиці згадується вош.
Спершу наміряв роги від- дуже скупі. Були пані. Сказали — - Справді? кувати як пюколяДка, бо він центом заплатив довг вдячно- знає, що він сам у собі . Чому кацапи вчепилися сам
рубати, щоби додати їх де що пана старости нема дома, — - Ось торба ще лежить нане знає, якою смертю сернюк сти, коли його ласка позво- своєрідною релігією". воші? Чи думали вони тим до-
мисливських трофеїв, пороз- бо ще рано поїхали на полю- столі і рушниця стоїть в кут скінчив. Боже! Щ о ми, буває, казати, що хто знає це слово,
лила мізерному псдагогови за-
вішуваних на стінах гостинної ще не схована. зідаємо! Деколи шлунок обер- сістн прн столі такої риби, як Гебельс не вірить духовеп це неморальна людина, бо Mat
світлиці. Та коли вже брався — Маєш бабо редуту! — ству, а в першу чергу като
— Бо ребра чогось такі чер би, як би чоловік знав, пан староста! Гадав би, воші? Чи може боялися, що як
до тої роботи, погадав собі: погадав директор. - Може воні від середини... Яка може що йому дали зїсти. тицькому.Про духовенство ВИ
вже не обовязаннй помогти сказався він так: хто має воші в своїй мові, тон
— Може то небезпечно .ха- сам вполює сернюка і моїм бути причина? Другої днини возний ста- мені до інспектури. Волю, ідо може легко дістати їх за об-
баря давати обрізаного?... вже не втішиться. ,На мій погляд, духовен-
Директорови потемніло В роства приніс візитівќў старо- би староста далі лишився мо- шивкою? Невжеж вони не зна-
То не якийсь перший з краю, Коли смеркалося, до дверей очах. Та коди пригадав собі, сти, на котрій стояло: ство нс було свідоме обовяз-
м довжником, аж до хвилі об- ли, що від вошей можна всте-
а староста' І не з великої при- директора хтось застукав. Ще цо староста буде рішати про що на ньому тяжать. Як
„Високоповажаний Пане Ди- садження онорожненого ін- боротьбу з безбожництвом, регтися чистотою тіла й одежі,
язни дам йому, а за інспекто- заки директор встиг сказати інспектуру, він зараз отямився, ректоре! Будьте ласкаві завтра не чистотою МОВИ?
рат... Ще готов розсердитися „прошу", двері відчинилися і йому прийшла до голови до- зайти до нас в обідовій порі. спекторату. таќ також працю в добродій-
Можна розуміти страх каиа-
за те, що я був такий, як то увійшов староста. Се сталося бра гадка. Він відповів: Коли директор дістав був ілянці лишило воно нам.
Поможете нам сконсумувати запросини майора, хотів вн- Католицький центр волів спів- пів перед вошею, про котру
розтратники кажуть, брудний: перший раз, відколи настав наш нарід каже, що як вош
Ви, пане старосто, добре пресмачну ссрннну. Поливати проситнся, бо дуже нс любив працювати з марксистами".
— Хоч як серце боліло йо- тут старостою. В душі дирек- буде чим, бо я спровадив ду- довѓів вдячности. Потерпав, сказиться, то в церкві христія-
оглянули його? Реасумуючи те все, Р. Голіян
го, бо роги були дуже гарні, тора радість і трівога, бо не ниновц на обшивку вилізе; але
— Або що? Оглянув добре. же добре вино". що реванж забагато міг би ко- пише між іншим таке:
лишив їх. знав причини п'риходу повїто- Саме тому мені впали в очі ті —- Нема дурних! — погадав штувати. Тепер, щоби лиш ви- чи за такі вошачі сќандалії
Директор написав пару слів вого потентата: „В Німеччині треває завзя-
червоні ребра. директор. - -Щастя, що майор минути прокляту ссрннну, і треба аж мову шќалювати?
на візитці, покликав шкільного - Чи прийшов подякувати — А чи вам, пане старосто запросив мене. тий конфлікт між державою і
КОЛИ ижс покликався на ті за- церквою, як католицькою так Хотіли може кацапи підеў-
сторожа і приказав йому візн- за дарунок? Чи прибіг сказати,
не впало в очі те, що в шкірі В містечку жив смиритова- просини, мусів приняти їх. протестантською, йде про нути цим, що українська мова
тівку разом з сернюком зане- щоби я взяв сернюка назад,
нема ніде пострідової діри? - ний майор, котрий до школи Шкільним сторожем вислав до примат держави не лише в по- вошива? Але що тоді сказати
сти до пана старости. бо він сам вполював... д в а . . . Я шукав, та не знайшов.. посилав свого внука і тому нього візитівќў з подякою за літичному, але й у духовому за англійську мову, в котрій
— А як пана старости не бу- три? Чи може прийшов зроби- Бо сернюк стояв до мене намагався добре жити запросини із заявою, що при- житті народу. Релігії залишеної усім відома поезія поета Ро-
де? — спитав сторож. ти бучу, бо пізнав, що сернюк задом і куля влетіла в при-
— То буде його жінка, дур- здох н'а якусь небезпечну хо- родну діру. З мяса, таким спо- ректором. Директор відписав
йде. лише виконування релігійного берта Бернса про вош, що ви-
ню! — гукнув директор. на своїй візитівці: , Майор любив поставитися, культу та строго релігійний лізла в церкві дівчині уа капе-
робуѓ собом поціленого, цілком Ваші запросини ущасли- Як гостив кого у себе, то го- вплив на вірних. Христіянську люх?
Сторож пішов. По хвили Аж відітхнув і троха не не витекла кров. Кров лиши- вили мене, та, на жаль, іще дував небудьчим. У старости етику й науку релігії не ви-
прийшов назад і усміхнений вмлів з радости, бо староста лася в мясі і тому при ребрах
раньше запросив мене майор гості не пили такого доброго черкнено зі шкільних програм
показав директорови гульдена. приступив до нього, усміхне червоне. уряд пішов куди дальше, бо
я дав йому слово честщ що вина, яким сей вислужений навчання, але нема їх у поза
Очевидно, за те, що приніс ний, подав йому руку і сти- Хіба, що така причина... прийду до нього". тут не є звязаний `ніякими
жовнір частував своїх гостей. шкільній виховній системі.
сернюка, дістав гульдена на снувши її сказав: Як вам коли буде потрібна двосторонніми зобовязаннямн.
Сю візитівќў директор пере- Коли директор прийшов до Конкордат німецького уряду ті
пиво. — Ваш сернюк неначе з не- моя поміч, т о . . . Ви вже зна-дав слугою староства, котрий нього, там вже були всі виз- Ватиканом був заключений з Тут він намагається згуртува-
— Пан староста буди самі? ба впав мені. У мене буде ете, до кого звернутися. стояв під дверми, дожидаючи начніші особи містечка. Не {тим засадничим застережен ти всі протестантські віроіспо-
— спитав директор. гість, котрого я доконче хо- Староста відійшов, директор відповіли. відання в одній, 'державній,
багато їх було, тльки четверо, ням, що католицькому духо
— Як би були пан старосто) тів приняти серниною. Нарош- щасливий був. Знав, що його — Не буде плакати! — пога- бо містечко взагалі мало не- венству не вільно в ніякій фор- протестантській церкві. І тут
самі, то я був би дістав шістку, но, щоби роздобути якого інспектор за пару місяців іде дав директор, коли возний ві- багато достойників. стрінув він теж великий опір.
мі -займатися політикою". І був змушений піти на і
може й того ні. Цан староста цапка, я нині їздив џа полю- на емеритуру, Директор вже дійщов, — Сі .загіросини і так)
ХКінець Б У Г Д Е ) J
Д 3 протестантською церквою 'проміси І переговори.
ГОЛОСИ ЧИТАЧІВ 5^ТЌ. Д
СЯ
0 B
З В І Д О М Я Е Н Н Я .
W O M A И ПРОСИТЬСЯ УКрАШСЬКІ ОрГА-
ПОЛЬСЬКА^ М О Д А Р К А . П О З 1РІ Н Ю Й О Р К І В К В Л И ЦЯ! П О З І Р !
НІЗАЦІІ В НЮАРКУ, Н. ДЖ., ЩОБ НЕ УРЯДЖУВАЛИ НІЯКЕ ЗАХОДОМ ТОВ, „ДНІСТЕР", ВІДДІЛ 361 У. Н. СОЮЗА В НЮ ЙОРЌУ
--ПРИВОДУ С М Е Р Т И МОЛО- _ Польща спроваджує із за-
ПІДПРИЄМСТВО відбудеться
кордону багато кавяру, вин
Д О І ` О союзовця.
X, ц жне`, той мусить умер-
В НЕДІЛЮ, ДНЯ 10-ГО КРЕЗНЯ (MARCH) 1335 РОКУ кримських, еспаиських, пома-
ранчі,. мандаринки, оливки,
і для ТОГО, ЩО в цей день відбудеться

В Е Л И Ч А В И Й ВАЛЬ
,' Цс кождий знає. І я те
т1 футра, риби з Большевії ft іи-
„і.ію. Давніше то над тим ду-
пс .‚лстановлявся, але те-і
, .„ ю чогось та думка npoj
СВЯТОЧНИЙ КОНЦЕРТ Г И ші артикули „щоденного вжнт-
ќу", а рівночасно утруднює
и Т А Р А С А Ш Е В Ч Е Н К А . незаможним людям... купувати
і', нераз находить мені на 3 9
Комітет У. Н. -Дому в Нюарк, Н. Дж. цукор, нафту, сіль, сірники і
, і,, Мабуть тому, що ста- д. Чому утруднює? Тому
рнося. Та я своє зробив. Уже П О З І Р ! й
, , іабезпечив свою родину
а випадок смерти. А що я є
^ Ш Е ^ П О З І Р ! що ті артикули продає поль-
ський державний монополь, В СУБОТУ, ДНЯ 16-ГО ЛЮТОГО (FEBRUARY) 1935 РОКУ
н П Е Р Ш И Й Р А З І одначе ціни навіть не думає В УКРАЇНСЬКІМ НАРОДНІМ ДОМІ
„ нашій дорогій організації, знизити.. 217-219 EAST 6th STREET, NEW YORK, N. Y.
іі. знаю, що і мене по люд- В Н Е Д І Л Ю , Д Н Я 1 7 - Г О Л Ю Т О Г О ( F E B R U A R Y ) 1 9 3 5 РОКУ
дивовижна „політика' ПОЧАТОК В ГОДИНІ 7:30 ВВЕЧІР. :: ВСТУП 50 ЦЕНТІВ
т 0
Та
сь ки поховають. Во це дуже В УКРАЇНСЬКІМ НАРОДНІМ ДОМІ доводить до таких явищ, що 'аЙГ ПЕРШОРЯДНА МУЗИКА -tgfc і
ррннй звичай у нас, Союзов- Як на кожднх минувшнх підприємствах, ўладжених Товариством „Дністер", прииима-
польсько-литовській гра-
, ,. .:;,, нас підховано до того, 181-183 FLEET STREET. JERSEY CITY. N . J .
ниці процвітає сильно пере- лося 'Нових членів до У. Н. Союза 1 Товариства без вступної оплати, та і на цім бали бу-

о и статутом обнято, щоб в годині 7:30 ввечір будуть висвітлені


д о Польщі... демо принимати нових членів до У. Н. Союза і Товариства без вступної оплати. Інтересу-
Ш
пачковування
-,и віддавали своїм членам о 3 8 9

польського цукру та польської ючіся зводять зголоситись до секретарів, котрі будуть присутні на бали. `
статтю прислугу. Щойно на
таких похоронах, а був я вже
„а них багато разів, відчува
ється, що це є наша Союзова
Ф І Л Ь М И
З УКРАЇНСЬКОГО Ж И Т Т Я В АМЕРИЦІ.
соли. В. pp. 1933—1934 пе-
репачкували з Литви до Поль-
150,000 кг. соли (15 ваго-
За добру забаву і чесну обслугу ручить — Комітет.

ВК М И П О М А Г А Є М О Р І Д Н О М У УВАГА! Й Ѓ ! Н Ю ЙОРК, Н. Й., І ОКОЛИЦЯ! = Ш УВАГА!


(Продукція Студії В. Авраменка). нів). Причина: ціна польської ЗАХОДОМ КОМІТЕТУ ДОПОМОГИ ЛЕМКІВЩИНІ
Родина. То не є проста річ,
1. Світова вистава 1934-го року. 2. З праці ОДВУ. Червоний соли на Литві, якої 1 кг. кош- КРАЕВИ.
:сже важна, бо промовляє до Хрест, посвячення прапорів, Зїзд і інші цікаві новинки, а та-
людського серця, до люд- кож головні діячі цього руху. 3. З праці Чорноморської Січі.
ської благородности, коли ми Парада в Савт Плейнфілд. 4. Слово В. Авраменка в справі від-
відчуваємо потребу й обовя иовления школи танків та. значіння фільмів для Українців.
тує 18 сотиків, а в Польщі...
36 сотиків. В цьомуж році :
Латвії до самого лише вілен
ЕЛИЗАБЕТ, Н. ДЖ.
ISR2 ВЕСІЛН НА ЛЕМКІВЩИНІ
іамятатй за тих, що від 5. ФІльма фармерська з України в Норт Дакоті. (Похід фар- ького воєвідства перепачку Щедрівка на інвалідів. В НЕДІЛЮ, Д Н Я 24-ГО ЛЮТОГО (FEBRUARY) 1 9 3 5 РОКУ
I мерів, листопадове свято, козацько-гуцульські танки, та ко- вали 20,000 кг. польського цук В ГАЛІ ПІД Ч. 28 Е. 7-ма ЎЛИЦЯ В НЮ ЙОРЌУ.
нас навіки відходять. Цей зви зацька боротьба на конях). . зз-9 Жіночий патріотичний клюб, Початок в годині 7-мій ввечір.
І знову причина — ціна Вступ 40 центів.
довгі часи придержить Дорогі Українці! Прийдіть всі громадно побачиш власними очима під назвою Дочки України, На сцені виступає 25 весільних осіб. Пригравати буде орхестра проф.
свою тут працю а також передайте знайомим, та запросіть молодь, нехай В Латвії 1 кг. польського цук
і нарід в Америці при своїх побачить, шо батьки для неї придбали, тому всі як один прнходѓгь поди- ру коштує 1 зл., у Польщі 1 від. 24 Союза Українок, не за- веселу Олександра Ґанки і його учеників. В додатку гурток молоді відіграють
комедійку „САТАНА В БОЧЦГ.
організаціях. а ці дуже цікаві фільми. Вступ для старших 25 ц. Діти, шо гірй- зл. 35 сот. був про Рідний Край, і ходив Проситься українське громадянство і земляків з Лемківщннн без
воїмн родичами, даром; діти, котрі прийдуть б о родичів, 10 ц. ріжниці переконань релігійних чи політичних, прибути громадно і поди-
Наш У. Іі. Союз зробив що-
Курити заборонено. Відомо вже загально, що тз щерувати на інвалідів. витнсь. як колись на рідній землі наші предки відбували весілля з чисто
го дуже багато. Бо вже народнімн звичаями. Прихиліть, а певно не пожалуєте. Чистий дохід прн-
И..НІП, не згадую за тс, що нав. — Пане кондукторе, чи тут вільно курити? — Англії кормлять польським Щедрували: Агафія Кіце- " і просвіту для Лемківщннн. — Комітет. І9.4І
‚'ќром безроги, бо коштує
чнн нас шпнтн вагу асекурації. питається подорожний залізничого кондуктара. нюк, Агафія Кілащук, Марія
— Ні, пане. дуже дешево. Зате селяни
Як умре Союзовець, то кож- Герета, Олена Яцків, Христина ПОЗІР! НОРТГЕМПТОН, АЛЕНТАВН, ІСТОН, БЕТЛЕГЕМ, ПА.,
можуть собі в Польщі купити
..а : нас. що в тій прикрій го- Возняк. Анастасія Огар, Пара- І ОКОЛИЦЯ! — ПОЗІР!
— Відкіляж тут стільки недокурків? 'ќру, бо для них задорогий.
дині буде кому покрити кошти
— Це покидали гості, які не питаються, чи Вони виробляють собі домаш- ня Ільків, Анна Слободягг, Єв- ЗАХОДОМ ДРАМАТИЧНОГО КРУЖКА ПРИ УКР. ПРАВОСЛ.
її ( іроиу і буде кому дати до- ільно курити. г Галінович і Марія Бур- ЦЕРКВІ В НОРТГЕМПТОН, ПА., 1301 НЮПОРТ ЕВЕНЮ
я способом якусь „мелясу"
іюмогу осталій родині. Але тут буде відіграна комедія в 4-ох діях, Г. Цеглинського
буряків. Та за таку „нелє- беляк.
таки найважніша річ є те люд- Добрий спосіб. льну" фабрикацію цукру
ське. співчуття, якого за гро-
іііі купити ме можна. Це є те
співчуття, яке
— Якби то я могла відівчити мого чоловіка, влада гостро карає.
висказуємо щоб не світив сірників до штанќи?
Щедрівку зложили: Р. Сло-
бодян $З; по $2: П. Остапчук,
В. Кардаш; по $1: Агафія К і :
І^Г „СОКОЛИКИ"
своєю участю при похоронах — Справте йому целюлюідові штани. ценюк, С . Чечіль, Марія Герс- В Н Е Д І Л Ю , Д Н Я 1 7 - Г О Л Ю Т О Г О ( F E B R U A R Y ) 1 9 3 5 РОКУ
У суді. та, Євдокія Галінович, Анаста- Початок точно в годині 7:30 ввечір.
наших оратів Союзовців. Ціни місць: для мужчин 35 ц., для женщин 25 їй для дітей які
('г такі думки насувалися То ви бачили, як той ґенґ- ія Огар, Агафія Кінащук, Тс-
до КРАЮ ПЕРЕСИЛА- не працюють 10 центів.
с.тср убив вашу тешу; вдарив- кля Костишин, адв. І. Грабар,
мені, коли я недавно тому був І ' і п а і і і і ємо В ДОЛАРАХ 1 її в голову кінською під- Г1. Бурбеляк, д-р Д ж . Сафер- А Потіха.
Ця комедія дуже цікавії і буде добре виведена На сисну. І'сжісер
на похороні 17-літнього мо- ІРіІІІ
і
І ТЕЛЕГРАФІЧНО Д О
ковою? І що ви зробили? штайн, Юлія Савонь, Т. Маг-
Зо Церковний Комітет парохії в Портѓемптон, 11а.
лодця, сина нашого Союзовця. I Ш-Ш-ЛМ. ВГЛХ ЧАСТИЙ ЃЛІТА.
Анна Адух, Цедя Джулін-
І пси молодець був теж у на- И і
ііпм Союзі. Як я поглянув на
нього в домовині, то заплакав.
СКОРО і ДЕШЕВО.
ПРОДАЄМО ШИФКАРТИ ня всі ліиП до
краю і з краю до Америки. Полагоджуемо всі
краєві справи дешево І після прав красних.
Я подумав собі, що то
таки правда, що підкова при-
носить щастя.
ська, Маргарета Бусько, Марія
Френкевич, й . Билець, Г. За-
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ УДІЛОВЦІВ
Він не мій особистий кревняк, ПРОДАЄМО 1 ВИМІНЮЄМО доми і фарии корчений, Т. Луияк, Г. Євусяк, УКРАЇНСЬКОЇ РОЗБУДОВИ СПІЛКИ
I полагоджуемо всі тутешні справи реальнос- Малафій, Анна Олекса, Ан-
а ІІОСВОЯЧЄНИЙ ЗІ МНОЮ ТИМ, тей. В кождій справі просимо кождого Укра- (UKRAIjNIAN D E V E L O P M E N T CORPORATION)
ш і походив з українського ро- їнця в Америці удаватися в повќзших справах на Світич, Марія Поливчак; по
(що є власницею Українського Народ Дому в Ню йорќу)
до свого українського бюра котрого властите- ВИСТАВА УКРАЇНСЬКИХ 50 ц.: Христина Возняк, Аггна
Д) і кревняк ще й'Союзовий! лем від 20 лѓѓ е Антін Пашуќ. Адреса така:
Треба тільки бути на такім книжок Шіфер, С . Фуртас, Параня Че-
п уроні, як той, що справили
тому молодцсви, а тоді най-
A N T H O N Y D. P A S H U C K
322 NORTH 8th STREET, PHILADELPHIA, PA.
В Сурмі того місяця від-
буваеться ВИСТАВА україн-
ської книжки. Білье тисячу
чіль, Параня Ільків, С Погра- У В І В Т О Р О К , Д Н Я 2 6 - Г О Л Ю Т О Г О ( F E B R U A R Y ) 1 9 3 5
ничний, Ксеня Лиса, Агафія в голині 8:15 ввечір
РОКУ
нових книжок зі всіх земель, Гоидович, М. Стиранќа, М. Яд-
краще зрозуміємо значіння і де жиють Українці Цінні В САЛІ Ч. 3. УКРАЇНСЬКОГО НАРОДНЬОГО ДОМУ,
виховну силу нашого У. Н . ' С о книжки, чудові обгортки най- ловський, Марія Лещуќ, а Ка- 217-219 Іст 6-та вулиця в Ню Иорку,
кращих українських малярів. терина Бігерт 25 ц. - - Разом з таким денним порядком: 1. Отворения зібрання. 2. Звіт з
з. треба вказувати Два лиха. Є що вндітн свому і чужо-
—-Знаєте, мамо, — жаліється зять своїй тещі му. Зайдіть оглянути ті у- защедровано $36.75, і ті гроші
молоді, бо не і її при країнські нові книжки. діяльності! за 1934 рік. 3. Вибір нової дирекції. 4. Внески.
з вашою дочкою щось не в порядку. Коли я ве- вислано через Обєднання на
не до Союза. S U R M A Шеровці, що не можуть прибути особисто, можуть пе-
чором вийду з хати, вона грає ролю ображеної, ко- 103 A V E . A . N E W Y O R K призначену ціль.
редати кому іншому повновласть, удостовірену иотарем пуб-
лиж я остануся дома, грає на фортепяні. Маруся Кіценюк, секр. личним. — Управа Спілки. 39,4 s

ЗАКОН ПРО НИЩЕННЯ


ЌАКТІВ. тепер страшні часи. Голод і нужда, куди лише чо-
Рудольф Лєвіт. банкротство. Та що маю багато про це говорити?...
Кілька фармерів у південній ловік обернеться. Я, прошак, знаю це добре, бож Виж це певно самі добре знаєте.
.фриці замов'или собі ріжні
породи ќактів для прикраси ЗА ПРОШЕНИМ ХЛІБОМ багато ходжу й багато б а ч у . . . (тихцем): Та колиб
я міг помогти вам якоювь дрібничкою?
Пан: Самособою, це зовсім ясне та самозрозу-
м і л е . . . . " . .
люіх огородів. Та тропікаль- Пан (також тихцем): Щож це вам приходить Прошак: А бачите!
пні клімат так знаменито впли
(Входові двері. Хтось стукає). до голови? Чи ви збожеволіли? (втягає скоро про-
мв на розвиток ќактів, що во шака до хати, причому раз у раз йому кланяється). Пан (гостро): Та як можна бути таким легко-
ни страшно скоро стали по- Пан (відчиняє): Щ о скажете? Прошу ввійти... (зачиняє двері). Отже, як вам ка- душним для власних грошей!
пшрюватися, так, що в Грагам- Прошак (покірно): Бідний старець просить ла- жу, пане, не вільно мені приняти вашого такого щи- Прошак: А л е ж . . .
гавні мусі.іи вжити більше як скаво кілька центів. рого та шляхотного предложення. Пан: Тут нема ніякого „але"! Це легкодушність
200 робітників, щоби з усієї Пан (рішучо): Дуже мені прикро, та не можу Прошак: Чомуж би ні? і кінець!
околиці викорінити ќакти, які Пан: Бож не знаю, що як і коли...
дати. Прошак: Щож маю робити? Чи маю ховати
стали рости там, наче яке ха- Прошак (махає легковажно рукою): Ах, тим не гроші в панчоху, або в сінник і тимсамим зректися
баззя. Крім того парлямент у Прошак (жалісливо): Ах‚ ласкавий пане!
Пан: Прийдіть у пятницю. журіться... (дає йому повну пригорщу дрібних процентів, не згадучи вже того, що може впасти
хвалить окремий закон для ни. грошей). курс!
.лінія ќактів у південній Аф- Прошак (сумно): У пятницю?
Пан: Так. Пан (малощо не плаче): А л е ж . . . Пан (гостро): Це ніяке оправдання!
Прошак (великодушно): Я вже тут колись при
Прошак (зі смутком): У пятницю, а сьогодні нагоді загляну до в а с . . . Прошак (здивовано): Щ о ?
щойно субота. Пан (кланяється низько): Хай Бог тисячкратно Пан: Питаюся вас просто та ясно: Чому ви не
ТУРКИ М О Ж У Т Ь В Ж И В А Т И Пан (розкладає руки): Га, нема ради! нагородить в а м . . . обезпечитися в асекураційному товаристві... (із
НІМЕЦЬКИХ СЛІВ. Прошак (зітхає): Ах Боже, Б о ж е . . . Прошак (добродушно): Дабре, добре. запалом): Головно, коли треба думати про будуч-
Комісія для обнови турець- Пан (зворушений): Добрий чоловіче... вірте Пан (зітхає): Ах, то раз часи! чину трох дорослих незамужніх дочок.
коі мови одержала дозвіл вла- мені, що тепер не маю дома навіть шматка хліба. Прошак: Так, так, погані часдд... (притишеним Прошак (тихцем, покірно): Я про це взагалі
ли. ню може в словарі турець- Прошак (жалісливо): То може кілька центів. голосом): Та вірте мені, нині навіть людям, які ма- не думав.
кої мови доповнити недостачі Пан: Не маю ні цента. ють гроші, годі так дуже завидувати. А вже пере-
1
- технічно! царини при помочі Прошак (недовірчиво й розпучливо): — Ах, довсім, коли хто має три дорослі дочки-відданиці. Пан (лагідніше): Бачите, це знову що іншого,
німецьких слів. Всі технічні ви- страшні часи, нинішні люди лихі й без серця. та, дякувати Богу, ще не запізно!... (Щиро, одна-
1
Пан (усміхається): А то чудове! че рішучо): Ви обезпечитеся в асекураційному то-
".ви, які годі заступити ту- Пан (з великим жалем): Якжеж можете щось Прошак (здвигає плечима): Я мусів мучитися
Рпіькими словами, бо таких такого говорити... Та коли хочете конче знати, то всеньке життя та щадити кожний випрошений цент, варистві-... Колиб,ви, не дай Боже, померли, тоді
с ни турецька мова не має, уря- подивіться! (вивертає кишені). А коли хочете ще ваші доньки дістануть усю асекураційну суму... А
щоби якось забезпечети собі старість. що я припадково є асекураційним агентом, пола-
дово заступлять відповідними щось бачити (вказує на свої штани). Вже два дні
німецькими словами. Коли в не виходжу з хати, бо як я схилявся, трісли мені
Пан: О-о! годжу це якслід і по фаховому. Чи можу просити
німецькій мові нема відповід- штани. Прошак (нахмарив чоло): А сьогодні мушу ваше назвище й адресу... Краще справу полагоди-
Прошак (зворушений): То страшне. Така вели- дріжати зі страху, щоби мені хто не вкрав того ти негайно!
и
іюго слова, можна взяти тех-
ні'піий вислів з француської а-
ка діра та й ще' д о того в такому невідповідному всього. Прошак: Добре, та я волів би цю справу обго-
"о англійської термінольоґії. Пан (цікаво): Якто? Чому? ворити при неділі... Маю тоді більше ч а с у . . . Мо-
місці (співчуваючо). Та не маєте бодай якогось
плаща, або загарѓќи, щоби бодай так закрити діру? Прошак: Ну, так. Коли чоловік зложив гроші же схочете в неділю зайти до мене (пише назвище
Пан (зітхає): Нічого. Все помандрувало вже на отвертому конті в банку, тоді попросту годі спа- й адресу): Знаєте, я маю на краю міста гарненьку
ШТУЧНИЙ СМАРАГД. вілю... То прийдете?
давно до заставничого дому. Навіть фіранки й капа ти з жури, що податкова влада попаде на слід, а
Берлінські часописи пові-
з ліжка (схвильований), а до того ще пекар і мо- коли переміняв свої гроші на чужу валюту, то й це Пан: Дуже радо!
Дом.іяють, що вперше в писа-
ній історії світа вдалося виро-
лочарка відмовилися боргувати мені, і так, як мене сьогодні небеіпечне при вічній девалюційній тен- Прошак: А ось гроші на авто... Бо моя віля
бити штучний смарагд. Зроби-
тут бачите, нині ще не мав я в устах нічого, лише денції... (тяжко зітхає). Колиж чоловік крім того доволі далеко. (Виходить і стукає до сусідніх две-
вложить гроші в якесь підприємство, може при-
ші такий смараґд два німецькі трошечки ґуми до жування. рсй): Бідний немічний старець 'просить милостині...
' мќи, д-р (.-ѓер і д-р Еспіґ. Прошак (втирає собі очі хустиною): То страш- ключитйся, що за одну ніч гроші: ‚ ф ю ! . . . слопом
не, страшне... (похитує сумно головою). Так, так,
СВОБОДА, СУБОТА, 16-го ЛЮТОГО, 1935:

ЧАСОПИСИ В ЕСКІМОСІВ
ФАРМИ НА ПРОДАЖ.
Я МИ ПОМАГАЕШ РіДНіЗМУ
м й 1 ,
ВИСТАВКА УКРАЇНСЬКИХ ВИШИВОК МАЛА ФАРМА, 6 акрів рівної ѓп
РОДОВОЇ ЗСМЛІ. НОВИЙ Мурої;,:,,,, З', 1

Ш в ню ЙОРЌУ, н. к
У сьогоднішніх часах справді булоб тяжко ‚ ВДОВЕЦЬ пошукує ЖЕНЩИНИ а л 5 великих кімнат, зі ксіми нвііі,
знайти.якийсь куток у світі, що е у звязку з ци- середнім віці для опіки трох дітей Ню шимя урядженнями, гаралж. г, . , . „ ' . "
Бронзвік, Н. Дж.. чверть мі. „З
` ЕЛИЗАБЕТ, Н. ДЖ. вїліз'ацією, а в якому не виходила би бодай яка--така 'у віці від 5У- до 12% тюку. .іалізіі. стації і публичної ш,. ,
з увагою на всі українські зеќлі, відбудеться під опікою причини виїзду до сТарого кр,... "„,„
газета. Маємо сьогодні навіть ‚полярні часолисиі в Зголошуватись до -лл остит еля
Коляда на народні ціли. С СЕВЕРИНИ Чсв. ВВ„ учительки Укр. Дівочої гімназії льону-під ч. ' 35,7,У ідам це все за $4,000. Потрібпь ,'."
тити $І .500.
Ескімосів. Головний редактор Крістофер Лінѓе. Ча- Е. бЊ ST., NEW YORK CITY. , ФАРМА 120 акрів. Земля .,.,,-,„. .
З нагоди Різдва Центральний сопис Крістофера Лінѓе виходить у Ґренляндії. Ре- ібагата, ліс, сад, ріка на и .,.'„
' Комітет Українських Націо- дакція часопису є в Ґодтгаді (Добра Надія). Там ПРИЙМУ пару молодих людей У-
..Лій 8 .кіннаѓ, велика стайня и і, ,,, ` ;

нальннх Організацій зарядив В ЧЕТВЕР, ІШШЬ ЃСУБОТУ, І ^ І ѓ Щ ізгіЩіЃ^5 виходить часопис раз на рік і розходиться по всьому країнцін бездітн'их на помешкання. Є будування. Всі будника є в
стані, майже нові. Є це велика є
`
коляду на Рідну Школу в краю. Часопис читають Ескімоси в довгі полярні досить' огрівання і горяча вода, один „рум" кожного, що хоче купиш
кождого дня від'години З-тої пополуднн до 9-тої ввечір. видики,- кода парку. Платне
краю. .Гр. Микита Галінович і
В ШКІЛЬНІЙ САЛІ НА ДОЛИНІ В ДОМІ ПІД Ч. 30 КЃГ 7-ма ул.
ночі, довідуються про події, які відбувалися в.да-., після умови, ґолоситись до: 38-40 52,500.кляси фарму. Ціна дуж, , . ` ,
Потрібно готівки $1,500
ш к

Іван ґенега прибрав звізду,


Вступ 10 центів.
лекому,світі. Самособою, що вістки ті перестарілд J O H N KAROL, ФАРМА 115 акрів. Земля луже ,
як це робили колись у рідно- й коли в шатрі Ескімос' читає, що нпр. у Франції 630 E . . l 176th Sgreet, Apt. A бра і багата. 12 акрів ліса, сал, „
Вистава закінчиться ЛЄКЦІЄЮ ПРО НАРОД НЮ НОШУ Hi . . ШќхшЖ{ N. Y . на пасовиску. Дім 7 кімнат, гі.ірц,"'
му краю, як ходили по коляді.
В НЕДІЛЮ, 17-го ЛЮТОГО в годині 1-шій пополуднн, в Укр.
настала нова влад'а, то ця влада вже давно уступила. найновіша стайня иа короќн, вія
Колядою занялись гр. Микита
Народ. Домі за безплатним вступом.
Коли Крістофер. Лднге хотів свою ґазету видавати ШННЄрІЯ, 18 МОЛОДИХ Корпії рс,
, 2 коні, кури. Молоко її З,
ПОТРІБНИЙ Агроном Подебрад-
Галінович, Стефан Мигила,
Рефереруватиме С- Северина. ... ` 3 7,9
раз на місяць, то не знайшов передплатників. У цій СЬИоТ Академії. Може обняти посяду як „Ґрейд А". Місячник .
Іван Клок, Константин Пілат, підбігуновій країні вйстарчить людям, коли раз на не Новій Україні. Бажаним е, щоб мав о приносить пересічно я::
яка також може мати пра- Продає спадкоємець. Ніна S4.7Vi
Сень Янків та молодь. У місце- ЏЩЃ Ш И Ф К А Р Т И ' Ч И Ѓ рік дістануть часопис, який дає їм матерія для чи- дружину,
цю. Бажаним е, шоби знав трактор і трібно готівки $2,500, а рені,., ,.,
вих патріотичних громадян за- на найбільші та найскорші кораблі на всі прогульки і то до всіх тання на цілих 12 місяців. авто. Посада сѓала. Платня відпоиід- салату на довгі роки за 4"„ (- ,,.
но до умови. Велика нагода для кож- ода для купна, якої коли п,,, ,
колядовано $63.50. Видатки: країв. Воготовляемо всі документи, потрібні до подорожі — наш- Що цікавить Ескімоса? Світова політика дуже Дого, хто не лінується працювати яжко дістати. Чистий дохід і „
порти. Візи, пермітн, афиевгти, петиції, І тому ваші пасажирі, не
на автомобіль $2, а на прикра- мають кл .потів В дорозі. мало. Зате більше цікавиться цим, як жиють ін- стати незалежним. Голоситися до у фарми виносить місячно прн.'
шення звізди $1.05. До Обєд- ДОЛЯРИ посилаємо до всіх країв ПОСПІШНО І ТЕЛЕГРАФІЧНО правителя К. Лпсюка на Нову Укра.- $180.00 до $200.00.
ші народи. Так вони довідуються, що у. віддалі їну, або листовно; H-cUey Realty Маємо іще кЬтька великих фар. ц
нання вислано $60.50, з призТдіа- інелегальним
виплачу мо на останній почті під повною гарантією` ПОМАГАЄМО
легалізуватися відповідно до нових законів. багато тисяч миль на південь є люди, які мають N.Corp., Nor. Ukrain., New Market, продаж по дуже низьких цін, ,
ченням: на Рідну Школу $45.50, ПОЛАГОДЖУЄМО СГАРОКРАЄВІ СПРАВИ відповідно до тепе- J. 38-9 першої руки по старих Америк , , . :

рішніх обовязуючих законів в краю. Контракти, повно власти. акти чорну барву шкіри, а в яких є так горячо', що Мвємо також кілька добрих і п „і т.
а на філію „Просвіти" в Сяно- даровизни, довжні скрипти 1 всі інші документи. вони" можуть жити й без одіння. „Неправдоподіб- них газолінових стацій на л
в е л и к и й з - ф а м і - сов і багато інших бизнссів Кеш - .
ці, на Лемківщині, $15. Продаємо ДОМИ та ріжні бизнеси по дуже приступних цінах.
не", говорять собі малі полярні люди, зодягнені в НА ПРОДАЖ .
ЛГЙНИИ ДІМ, в КІ єте намір купити собі щось
Голосіться у всіх справах до нашого НОТАРІАЛЬНОГО БЮРА ного, то зголосіться до нас ѓа оі іянь-
Коляду зложили: Р. Слобо- по совісні поради та ретельну обслугу. грубі шкіри та цікаво слухають кожне слово, що склеп. трім знаходиться сальон, пекарня
Також є великий гарадж. П тс все. що ми для вас Мажеўѓ.
дян $З; по $2: о. Гі. Чаплин-
S. KOWBASNIAJK виходить із уст читаючого. лоснтися до: 3 7-9 Запевняємо, що будете ВДОІЮІСІ
ський, М. Світич, І. Кіценюк, WALTER YANKOWICZ, нашої обслуги. Голосигнсь.:
277 Е. I0tb STREET, (між 1-ою і Евеню A), NEW YORK, N. Y. Хоч Ескімоси ніколи не бачили залізниці, то JOHN YAROSH,
К. Качуряк, 1. Олекса; по $1: С. літак для них зовсім відома річ. Багато лету- 145 W. Bl.ine St., McAdoo, P.. 280 Grand Stre.rt, Jer.ey City. N. J.
Задурецькин, С. Чечіль, С. Н'аше бюро отпоренс шо дім ю ч
нів перелетіли Ґренляндію по дорозі з Америки н год. - ввочір,. а - в неділі до і uoiw.u
Фуртас, К. Пілат, Г. Кінащук, Европу та навпаки. Там осіли були італійські літаки
М. Галінович. І. Клок, П. Кар- DR. M. S M I T H
під проводом генерала Бальба. Зі свого річного має свою
даш, 1. Генега. М. Сухорський, часопису довідались Ескімоси, що малий чоловік з Н Е Д У Ж І ЧОЛОВІКИ
234 E. БЊ ST., NEW YORK, N. Y.
М. Фецула. М. І іроцак. В. Лев- чорною борідкою щасливо вернувся до Італії. `` між 2-гою і 3-тою Евеню. ,
чиќ, І. Павлиќ, М. Яд.товський, Й жінки
Ескімоські часописи мають велику прикмету: Години: 12—2; 5—7 пополудни.
ЛІКУЮ ХРОНІЧНІ
М. Гринішак, М. Генега. В. вони нічого не коштують. Данська держава, яка 1 Tel., DRydoclt 4—3406.
НЕДОМАГАННЯ
ґрега, П. Сѓашко, М. Могила, має протекторат над цією країною СНІГІЕЦ. ледів,
М. Костишин, І. Кузьо, Анаста- уважає цю ґазету найвідповіднішим засобом для Д-р МИХАЙЛО янкович ШКІРНІ ,.!!.
сія Огар, 1. Грабар, Я. Лешак, НЄрВОВІ Ні! ,
ширення культури й тому дає гроші на це видав- УКРАШСЬКИИ ЛІКАР-ХІРУРГ. гальнс
І. Картичак, Юлія Жарська, М. ництво. Це зрештою говорить і сам заголовок ча- Урядові години: нервове ВІК Мі,
Френкевич. Ю. Гвіздь, Параня ќагар і хронѓе
сопису: „Атуаґаґдліютіт". Це значить у нашій мові: В Від 1—.Злополудиі І від 6—Я ввечір
неділі після умови. - "
Ільків, К'узьм їнська. С. Янків, „Безплатний вісник". 837 S O . 12Њ S T - NEWARK, N.
Ќсени Лиха, Т. Матвієць, О. Нелегко бути головним редактором часопису Те). Bi-elow 3-1657.
Федірко. О. Сеиан, Т. Кобрин, на найдальшій границі цивілізації. Крістофер Лін-
Софія Закорчена, П. Борби- ґе мусить усю роботу рибити сам. Він працює при
ляк, С. Пограничний; по 50 ц,. апараті, приймає найновіші вістки, пише статті, сам Д-Р ЮРІЙ АНДРЕЙКО тіка, ніс, горло,
С. Могила, Анастасія Бабич, І. є і складачем і друкарем і сам розвозить ґазету УКРАЇНСЬКИЙ ЛІКАР,
провід, ниркові нсдомаі aniiti і
чоловічі й жіночі нсдуін лікую і;
Воробель, Гандович, Катерина каяком, або на лещетах від племени до племени, що Х І Р У Р Г І А К У Ш Е Р швидкими й успішними він ;
Ковальчик, Ф. Космида, К. Воз- розкинені понад Ледяним океаном і по снігових по- Кили маєте якісь недомагання, ню h
няк. А. Брода, А. Полянський, 321 Е. 18th STREET, не розумієте, порадьтеся доиіро
лях. between 1 it end 2nd A T U U U , мене ще нині.
Ю. Роджиняк. Г. Касир. М. Екзамінація ќрови, дяборліоі.иі .
У своїй великій хаті має Лінґе дві друкарські NEW Y O R K , N . Y .
Безкороваііний, Н. Богдан,
Тессі ґрізівчак. Ф. Ѓлюк, Н.
Мариць, Петришин Анна Со-
КНИЖКИ РЕЛІГІЙНОЇ НАУКИ, ЯКІ машини й одну переплетничу машину. Машини
працюють при помочі нафтових моторів, та коли
Tel. GRAMERCY 5-2410.
Урядові година: рано від 10 я в
сліди, проміні X, снровнпя і а. , -
Мої ціни умірковані.
оглядини И п о р а д и ььзпллпїї.
кира; по 25 ц.: Д. Фортуна, Ка-
ролина Скоренька, І. Лахайов-
ОДЕРЖАНО З КРАЮ П о
нафта замерзне, стане ціле підприємство. Тоді го-
ловний редактор мусить виявити і талант механіка,
шоби машини знову привести до порядку. Тепер
12. ввечір від 6 до 8, а в неділі
рано від 10 до 12. igjl
DR. L. ZINS
ський, Анна Теличка, С Кор- ІІСПІПШІ UiVeYU вувпіі Христової Євангелії, Поверх 25-літня практика.
litДШиїІІ ПА'Агіі Вибрані питання релігійного та дістав до помочі двох Ескімосів і коли вони ви-
нас, М. Корнас.
Іван Клок, фін. секр.
суспільного життя, о. Петра Дзедзика.
ПОАОиііііІіІ ІІ ДіЎќ'й П о д у м ц І
Христової Єванге-
$1.50 вчаться того заняття, тоді самі Ескімоси видавати-
муть ескімоські часописи. ДРУКАРНЯ 110 East 16 ST. N. Y.
(між 4 Ьненею It Ірніиг 11 лі ти.і
ГОДИНИ: від 9 рано до 8 ввечір.
П Г А О П Г П П І ПА; М І і дії. Вибрані питання реяігїй- В нагороду за неструджену працю дозволила `'КРАІНСЬКОГО НАРОДНОЃЇ. В неділі: від 9 рано до 3 ЗПО.ІУДИЯ
ного та суспільного життя, о. Петра Дзедзика. $1.25 данська влада редакторови Лінѓе на безплатну по- СОЮЗА г о в о р и м о п о українськії
НЮ ЙОРК, Н. й. дорож по Европі. Він подорожував по Европі . С В О Б О Д И "
На народні ціли. ПОХОРОННІ ПРОПОВІДѓІ.
1
ІТ^%ІХ^ здовж і впоперек, бачив і переживав усе, про що 81-83 OMAN Іѓ ST., P. О. B O X 346 ТІ, ЩО ТЕРПЛЯТЬ НА РІЖНІ
досі лише читав і чував. Бачив величезні машини J E R S E Y CITY, N. J .
На своїх річних зборах тов. БІБЛІЙНІ ОБРАЗЌИ. Перші початќи науки релігії, о. С. світових часописів, що мають свої камениці на ба-
„Зоря", від. 69 У. Н. Союза, і Біленького 35
гато поверхів.
ухвалило $15 на такі ціли: $5 ІХРИСТІЯНСЬКО-КАТОЛИЦЬКА НАУКА ВІРИ в Біблій- гіСЯК! ДРУКИ ЯКНАЙКРАЩЕ
Рідній Школі, $5 Лемківщині них оповіданнях, о. С. Біленького 50 З А В С І Г Д И НА ЧАС І ПО
В ОБОРОНІ РИМСЬКИХ ГОЛУБІВ.
$5 матерям по бл. п. Данили Замовлення разом з належитістю слати до: НИЗЬКІЙ ЩНЬ
шинови і Біласови. "S V О В О D А," Церковна влада в Римі поробила старання, що- ПЕРЕД якої вживаєті
За Уряд Тов. „Зоря'`: би усунути почасти голубів з площі св. Петра. Тих Д.ІІЯ Т О В А Р И С Т В , П Л Р О Х І Й ліпшим усі
81-83 GRAND ST., (P. О. Box 3 4 6 ) JERSEY CITY, N. J . голубів є тисячі й вони занечищують площу й око- СІЧОВИХ С О Т Е Н Ь , Г У Р Т К І В ванню шкірних висипок, прпіиш, і
Й. Забавчук, предс; лиці, болячок, які чомусь
личні будинки, а також славні мармурові стовпи на БРАТСТВ І ДРУГИХ О Р Г А Н І ь гоїгися, сверблячої
С. Назаревич, касієр площі св. Петра. Та ця постанова влади викликала МЦ1Й, ТА ДЛЯ П О О Д И Н О чінковнх плян. Ця масть
Е. Парннцький, секр. ВЖЕ ВИЙШЛА З ДРУКУ ТЕАТРАЛЬНА КНИЖКА велике обурення в римських часописах, які обвину-
вигоює, вигладжує
прикрашує шкіру.
КИХ О С І Б ВИКОНУЄМО
Великий слоїк прода-1
ПРИВЕРНІТЬ НАЗАД СИЛУ
МОЛОДОСТИ
%W Н Е Ч И С Т А С И Л А "Ш вачують церкву, що хоче винищити тих голубів, які
є там від непамятних часів. Ті закиди римської
преси спонукали губернатора Ватиканського Міста,
ВСЯКІ ПОТРІБНІ Л Р У К И ється по $1.50 враз і з !
гарантією, що коли г
слід не буде вдоволя
ЗНАМЕНИТА КОМЕДІЯ В 4-ох ДІЯХ. чий, гроші-звернеться.
НУТА-ТОН і чу-о-им срс-ст.ом ам с ч маркіза Серафінія оголосити урядову заяву, в я- Невелика втрата. Зашліть своє імя і
Написав О. В. Рутковський. кій твердить, що церковна влада не думає винищу- дресу, а за масть
Для одної жінки втратив платите тоді, коли вам '"
В штуці виступає 7 мужчин, 3 женщнни і парубки. вати голубів. Хоче лише систематичними засобами я все майно! принесуть її додому.
Ціна за примірник 35 центів. не допустити до того, щоб голуби не множилися PORTES DRUG C O . , Dept.
Замовлення разом з належитістю слати до: занадто, тай так, щоби не доходило до неприєм- А я голову! 1608 Milwaukee A . . . , Chica
"S V О В О D А," ностей, які досі багато разів траплялися підчас цер- О, то вн викрутилися сі-
81-83 GRAND ST.. (P. О. Вож 3 4 6 ) JERSEY CITY, N. J . ковних обрядів на садмій площі. ПЕТРО ЯРЕМА
УКРАЇНСЬКИЙ погребник

З А Н И М А б О . ПОХОРОНАМИ
В BRONX, BROOKLYN, NEW
YORK І ОКОЛИЦЯХ
129 E. 7th STREET,
NEW Y O R K , N . Y .
Teh Orcb.rJ 4-2568

СВІЙ Д О СВОГО!
Одинокий український погребник
в околиці Перт Амбой І Картерст.
Н. Дж.

SAMUEL P. KANAI,

Телефон: Р. А 4-4646.
Я обслуга. — Умірковані піни.
Шіта була голодна, і їй не Заслояивши в цей спосіб Віддаль між Шітою ІЇЇжер-
Червона шпигунка й Роджер
хотілося позбутись так легко дівчину своїм тілом, Роджер твами не була велика. Ще кіль-
Б А Р І Т О Н О В Е СОЛЬО
обернулися скоро й побачили мяса, котре вона вже вважала В супроводі фортепяна
велику котюгу, що скочила станув лицем у лице до панте- ка хвилин і могутня котюга
своїм. Дівчина здушила окрик,
до них. Як Тарзан гнав до них, що мимоволі вирвався їй з ри. Тарзан завважвв це й, хоч вже досягне жертви та забє ГРОБНИЦІ ЛИЦАРІВ
пантера його побачила. Ін- горла, як вона побачѓила люту цс. Але хоч Шіта була скора, музика Юр. Пономаренќа
він привик бачити відвагу, йо-
стинкт сказав пантері, що ве- звірюку, що так близько вже Тарзан теж був скорий. Анг- слова О. Олеся.
гнала на неї. Хоч Роджер був го цей крок безнадійної від-
лійський летун п`обачив, як Ціна . 35 ц.
ликан хоче позбавити її до- ваги ^захопив. Нападаюча пан-
без зброї, він - піпхнув дічину . Тарзан мигнув попри нього як „3VOBODA-
бичі. позад-себе,- тера -зближалася скоро. , вітер. 81-88 G B A N D S T . , P . О. B O X 346
J E E S E Y C I T Y , N. і.