ТРИ ЦЕНТИ.

РІК

XUL

Ч, 172.

Д Ж Е Р З Й Сѓѓи, Н. Д'МЕ, С Е Р Е Д А , 2 5 литтия, 1984.


VOL.

РОБІТНИКИ З А П Р И Н Я Т Т Я П Е Р Е Ї М У С П І Х Ю В И Л Е Й Н О Ї К А М П А Н І Ї
САН ФРАНСІСКО. — У понеділок по'чалося у

XUL

No. 172.

Jersey

City. N.

J., Wednesday, July

25, 1934.

THREE

CENTS

нського

НАРОДНОГО НАСЕЛЕННЯ РАДЯНЩИНИ БОРЕТЬСЯ
РОТИ СВОЇХ ГНОБИТЕЛІВ
X . М И С А М І З Б У Д У БУНТИ,П ВБИВСТВА
СОЮЗА ЗАЛЕЖИТЬ ВІД НАС
ТА ТЕРОРИСТИЧНА БОРОТЬБА НА РАДЯНСЬКІЙ УКРАЇНІ НЕ ВГАВАЮТЬ%
Й О Г О П І Д Д Е Р Ж У Є М О ' Й дійшли
ПАРИЖ (Франція). — 3 с о в і т с ь к о ї України
ВАЛИ У .
сюди відомости, що секретар харківського
обласного комітету на з'їзді секретарів районів говорив, що в квітні вибухли повстання селян. ПовТ І Л Ь К И М И С А М І М О Ж Е М О З А Б Е З П Е Ч И Т И Й О М У Щ Е стання
ці були особливо значні в київській та дніпропетровській областях.
К
Р
А
Щ
У
Б
У
Д
У
Ч
Н
І
С
Т
Ь
.
Х
Т
О
Ц
Е
Р
О
З
У
М
І
Є
,
Ц
Е
Й
Н
Е
О
Г
Л
Я
`
За причину повстань він указував те, що в
ПРЕДКЛАДАЮТЬ ПЛЯН ПОЛАГОДЖЕННЯ
сільських партійних організаціях притуплена кляСТРАЙКУ В МИНЕАПОЛИСІ.
сова чуйність і наступили демобілізаційні настрої в
— Федеральні посередники в Д А Є Т Ь С Я Н А
І
Н
Ш
О
Г
О
,
А
С
В
І
Й
О
Б
О
партвідділах, а т о м у серед селянства мала успіх
візників настають на поліцію й
аґітація „останків національної агентури". Селянщоби вони перестали конвоювати
ські повстання були направлені проти комуністичстрайколомамн, бо в цей спосіб дра-В Я З О К І П Р И Є Д Н У Є Н О В И Х Ч Л Е Н І В Д О У . Н . С О Ю З А ної партії. Влада їх, як звичайно, кріваво здавила'.

о,му ніших
осовання
ніченнявсі
клдомий,
и п -чажною
робітники
діються
кораблі
в. скорого
.гІЄтрокових
АІІОЛИС.
мітроки,
ський ведені
уряд,
тубться страйкарі
ѓбті'овев
згвиїдімноковийС-злстан,
ивою
як
Федеральні
страйк
у
ючі
чиворахнониз
такому
стзовсірайкм майнері
в(Нвова
працю
Ковл Ко.
Страйк
НЮАРК
г.яідав
просьбу
пик
е
тування,
підприємства
дсправи
ав стейтовий
властивимдо
депортують
мджени.
аюНЮ
тьх вінадЙОРК.
везти
може на думку
мБрук
ає вилетіти
тнут
исяилині
сили.
Й

портах побереже Тихого океану гострайкуючих вантажників над питанням
страйку. Хоч вислід голосування ще не
признаки показують на те, що робітнибільшістю рішилися вертати до праці.
Пе ю
' ть це навіть радикальні провідники, котрі
6У.Г,. за продовжування страйку.
голосували масово. Підприємці спопривернення нормального курсу

н. союз, ми
нікого

CTJ Ч К У

та утруднюється полагодження
військо ще далі таборує в місті,
говернора, що він проголосить
тільки повториться забурення. НЕВДАЛИЙ ПЛЯН ДЕРЖАВпосередники пропонують, щоби Н О Г О ПЕРЕВОРОТУ в РОСП.
трокмени вперед відголосували над тим, Часопис „Знамя Росії" подає
хочуть, щоби юнія заступала їх у перего-таку вістку: ‚ДЦойно тепер з
підприємцями. Підприємці противлятьсядуже поважного джерела наголосуванню.
спіли вісти, що ще в серѓій
минулого року ПЇУ викриле
СТРАЙК МАЙНЕРІВ У НОВІЙ СКОТП.
великий заговір, у проводі яФЛОРЕНС
Скотія). — Несподіваний кого стояв відомий соціялісткопальні Флоренс Колієрі перервавреволюціонер, публіцист Івапідприємстві Нова Скоше Стіл енд
нов-Разумнік. Між учасниками

страйку.

111

сповняє

ПРО ЛЕМКІВ
ЦІЛИЯ

Недавно литої
„Вілняус Ритоюс"
писала в рубриц
країнського житті
т ю ' п . н. „ЦерковіЙ справи". В
тій статті було представлене
відокремлення Лев$ківщини від
перемиськбї дієцезії й установлення для неї $окремої адзаговбру було багато студен- міністратури. В гаіеті підчерктів, кооператорів і комсомоль- нено політичний хірактер того
І
1,1!!.
ців. Заговірники мали на ціли потягнення.
К' '
почався по коротвій дискусії
умиваль-виконати державний перевоСУДОВА БОРОТЬБА ЗА ПРАВО РОБІТНИКІВ
рот та викликати в Росії наДО ПИКЕТОВАННЯ
ТРАГІЧНА
ДВОХ
ціональну революцію.
Свою
(Ию Джерзі). — Федеральний суд розХЛОГІЦВ.
ІЛЬОГЇЮ взяли вони в більо потвердження судової заборонишости з фашизму, але хотіли Жахливий випадок трапився
виданої у нижчому суді на домагання рівночасно зберегти всі досяг- біля міста Столиня. Два браги
Милер Парлор Фориітюр
нення революції.
Тарасевичі: 8-літівй Петро і
Тимчасову заборону видано дня 25. червня. Виуваги на соціальне похо- 5-літній Павло, пасли гуси на
її
суд. Юнія добилася перенесеннядження заговірників, як теж з березі каналу. Бавлячися над
федерального суду. Цей признав себеваги на те, що опублікування ямою водою, старший Петро
судом та визначив розправу на ЗО липня. І ідей могло викликати в Ро- поховзнувся, впав до каналу і
ії небажаний для большевиків почав тонути. На його крик
відгомін, ГПУ рішило справу Павло подав йому батіг. Та
ПІВТОРА
ЛЮДЕЙ.
цю не робити голосною. Іва- нещасний хлопець, схопивши
— Кораблем „Президент Рузвелт"нов-Разумнік перебуває досі в сильно батіг, потягнув у воду
еншого брата, наслідком чодо ріжних країв Европи 150 засу-тюрмі. Доля інших заговірннго обидва втонули.
ків невідома.
депортацію людей.

в

С).

СМЕРТЬ

ЦІННА БІБЛІОТЕКА В ПІДЗЕ
МЕЛЬНИХ КОРИДОРАХ.

В травні викрито велику націоналістичну орґанізацію кавказських гірських племен. Організація
ця розвивала широку терористичну організацію
проти комуністично-московської влади на Кавказі.
Зі звітів політуправ видно, що в цілому совітському союзі трапляються численні факти вбивств
ріжних представників совітської влади та комуністичної партії.
НЕМА КІНЦЯ „ЧИСТЦІ".
ЧЕРНИГІВ (Україна). — Предсідник місцевої
комісії „по чистці" Ройземан, якому доручено „вичистити" місцеві комуністичні орґанізації від Пепевного та підозрілого елементу, каже, що він не встані виконати свого завдання. При перевірці партій-

Від довшого часу шукали
ріжні археольоґи під Кремлем
у Москві підземних коридорів,
у яких знаходилася ціла бібліотека. І справді недавно тому
археольогови Стелецькому, який ще від 1924 р. переводив
розшуки, вдалося натрапити
недалеко мавзолею Леніна нп
підземний коридор, у якому
знайдено цінну бібліотеку ца- ного складу на Чернігівщині виясняється, що в парря Івана Грізного, а в ній ру- тії є дуже незначна скількість таких, які хоч трохи
кописи Цинерона, Лівія і Та- розуміють завдання й програму партії.
цита.
Самі партійні місцеві орґанізації стараються
ВІДМОЛОДЖУЮТЬСЯ.

всімн способами перешкоджати виключенню з партії небажаного для Ройземана елементу.

Минулого року відбулась у
Варшаві відмолоджуюча опе- ЗАПОВІДАЄ ЗБІЛЬШЕННЯ ПОЛЬСЬКОГО ТЕРОРУ
рація системою д-ра ВороноПРОТИ УКРАЇНЦІВ.
яку переведеніЃ на якомусь
ЛЬВІВ (Західня Україна). — Сюди прибув пребільшому варшавському аристократі. Операція тоді не вда- з и д е н т ради партії пілсудчиків, ББ, д-р Домашевич.
лася. Не зважаючи на невдачу Він заявив польським журналістам, що все польське
першої` операції, 70-літній вар- населення жде, що уряд Козловського випалить біиавський багатій зарнзикував лим залізом середовище української терористичної
знов і відмолодився таким чи- акції. Винищення того середовища вимагає винином, що підчас операції пере- щення тої атмосфери, того клімату, який створює
шеплено йому малпячі зало- та розвиває т е середовище.
„Годі толерувати пропаганду проти держави та
8И. Варшавська преса повідомляє, що операція цим разом проти всього, що польське, пропаганду, яку безкарМж
і призначеними на депортацію є 8 засуджено
веде
частина клєру греко-католицької церкви та
удалася,
чого
найкращим
доних
. за божевілля, 19 за злочинства, 1 за анархізм, а
МАТУРА В ТЮРМІ.
ЗАДУШИЛИСЯ В ПАСКУ.
українські націоналістичні, кооперативні й остівні
козом є те, що оперований до
37 за безправне перебування в Америці. 7 інших
організації",
говорив Домашевич.
бродѓи
хоче
оженитися
з
25уряду, стати легко публичним тяга-Недалеко Шербурга (Фран- В Р.спанії, в місті Валенсія,
Свої розмови з газетярами він закінчив сподіром, а 68 підсилають домів ріжні міста.
ція) виїхала на море більша здав цими днями один вязень літньою жінкою.
ванням,
що
уряд
не здержоться навіть перед найпрогулька учнів під проводом) спит зрілости. Абсольвентом
ПЕРШИЙ ВОЗДУШНИЙ ПОЇЗД.
радикальнішими засомами, щоб зробити кінець заЯК У КАЗЦІ.
НЮ ИОРК. — У другій половині цього тижня професора. У хвилині, коли па- є 28-літній вязень Плідіо Герсівам
ненависти
до
держави. Тим усім засівам націоз летничого поля Флойда Бенета врохід причалив в одному мі-1 рас Короз, якого присудили на Англійська преса повідомнальної та партійної ненависті, без огляду на це, з
до берега, три учні виско- 10 літ тюрми за вбивство. Коперший летничий поїзд. Він буде складаіє, шо в Індії, в околиці Гі- якого ряду й роду, а м б о н и чи Трибуни роблять ті
роз
був
звичайним
робітником,
з „льокомотиви", себто з літака, що буде тяг- чилн з парохода на мокрий пісар, натраплено припадково на
„вози", себто літаки без власної моторової сок. Та в тому місці був так`ий але так пиль`но' Присійся до великий скарб, який сховали засіви. —
розріджений пісок, що заки книжки, що за,кілька літ під- Там перед віками монгольські
ПРОТИ ПІДТРИМУВАННЯ КАТІВ УКРАШІВ.
Всі „вози" будуть повні почти. Один спустять встигли їм прийти з помічю, готовився до матури. Д о тюрПеред двома ТИЖНЯМИ
прибула окрема комісія ;
ЖЕНЕВА (Швайцарія).—Місцева газета „ЖурУ Филаделфії, другий у Балтимор, а третій у Ва- пісок розсунувся і асі три'
банда злодіїв і грабіжників
хлопці запалися в пісок та хоч питала Короза дуже го схоронилася перед погйяею наль де Женев" містить велику статтю зприводу
шингтоні.
стро, признала, щ о вязень підвдушилися.
поліції до глибокої печери і обурення лондонського „Таймса" на уряд Гітлєра
готовився дуже добре.
ізза останніх подій у Німеччині. Газета справедлигорах. Там через необереж
ПО СМЕРТИ ПЕРШОГО ОПРИШКА АМЕРИКИ.
ність один опришок штовхнув во підкреслює, що „Тайме" зовсім не обурюється
СМЕРТЕЛЬНИЙ СКОК
КРШАВА ЛЮБОВНА ТРАГЕ- у стіні камінь, а коли він від- проти того, що комуністи винищуіоть голодом на— Величезні маси народа приходять
З
ПОЇЗДУ.
Д1Я В ЯВОРОВІ.
селення України, засилають його масово в Сибір і
пав, прнявні там опришки по
Дивитися на тіло відомого бандита Джана Дилин3 поїзду, що їхав зі Станит. д., що Москва старається зтерти з лиця землі триВ Яворові трапилася жахли- бачили вузький камінний ко
джера, котрий погиб тут з рук федераїьної поліції
`лпвова д о Львова, вискочив ва любовна трагедія. 20-літній ридор, що тягнувся в глибинуj цяігь пять міліонову європейську націю.
в неділю в вечорі.
на просторі між Персенківкою Владислав Ќруль вибрався десь скелі. Опришки ввійшли до ко„Тайме" зовсім не дивується й не протестує
Газети розглядають тепер питання, хто дістане
Львовом якийсь молодий коло 9-тої ѓод. вечором за мі ридору, пройшовши кілмсаяа- проти того, що представників московських катів зав сумі 10,000 долярів, визначену за домужчина і розбив собі черегі. сто иа прохід у товаристві цять метрів, натрапили на фаіі
прошено
Й з почестю витано було на маневрах брив руки ўраду цього бандита. Розслід газет показує, що Дилинджер загинув через зраду Заки прийшли йому з помічю, своєї наречено`ѓ, Ольги Кравс.і тастичні скарби. Велика скрИ- тійської авіяції, що європейські держави тепер ставік помер. У слідстві устійнено, В одній хвилині Ќруль витягбула
заложеиа
малими
раються
приняти
совітську Росію до складу Ліги
оточення, коли його гроші вийшли, (банда
Дилинджера добула за послідних кілька місяців д о що покійний називався Роман нув з кишені кухонний ніж і скринќями, а в них було повно Націй й тим ще тривкіше запечатати українську моСкорот, мав 18 літ і походив кинувся на Кравсгвну й пере- золота й самоцвітв Опришки гилу в совітській Росії", — говорить „Журналь де.
долярів), хтось з його приятелів чи приповідомив поліцію, щоби дістати надгоро- з Ляшок Горішиих, та що їхав тяв їй в намірі вбивства гор- забрали трохи самоцвітів і Женев".
до Львова „зайцем" шукати танку.
Останнім
зусиллям золоте та продали їх у йедаДу, визначену на його голову.
ДАЛІ РОЗСТРІЛЮЮТЬ „ШПЮНІВ".
Кравсівна вирвалася з рук о- лекому місті з а безцін. За гроБатько Дилинджера хоче забрати тіло сина й праці.
МОСКВА (СССР). — Вісім осіб засуджено на
шалілого
нареченого
й поча- ші, що одержали за продані
поховати його на родиннім цвинтарі в Мурисвілі, в
дорогоцінности, хотіли купити смерть, 'а 15 на ріжні терміни вязничної кари. Всіх
ВТІШИВСЯ 2,000 ДОЛЯРІВ ла взивати помочі. Заки збіг
стейті Індіяні.
лися люди, Ќруль встиг пере на власність цю скелю з пече- засуджених обвинувачено в орґанізації шшонажі
І ВМЕР.
Тимчасом поліція, заохочена своїм успіхом
різати собі тим самим ножем рою, але власник щось перед- в користь Японії. Суд признав, що завданням цих
проти Дилинджера, скріплює свою нагінќў за іншиУ Митровиці, в Югославії, горло. Візвано лікаря, який чув і не продав. На місце, де „шпіонів" .була дезорганізація залізничого руху на
ми членами банди Дилинджера.
відбувалося весілля судового перевязав обоїм рани. Кравсів є скарб, приїхала окрема ко- великій'сибірській залізниці, яка тепер підвозить
службовця Новковича з доЧ- ну залишено під домашньою місія і під охороною поліції безперервгі 3 Росії на Далекий Схід частини аТЗмііГЛЕЙЦДЕР ПАРК (Монтана). — Дводневі по- кою купця, яки'й міг їй дати
перевела розкопки й забрала постачання для арлії та ріжні боєві приПася:
`
"іукування за Виліємом Фейбером, єпископом про- лише найконечнішу виправу опікою, а Ќруля відставлено до ці скарби.
тесгаитсько-епископальної церкви в Монтані, по- Як весільні гості були в церк- тюремної лічниці. Причина
цього жахливого вчинку бул'о
К І Н Ч И Л И С Я найденням тіла єпископа в потоці Паравт, прийшов із Америки лист
БРАТОВБИВСТВО.
яайз Ќрік, півгретя милі від літнього мешкання е- від стрийка молодої, який був нещасне кохання.
БЕРЛІН, (Німеччина). — Уряд змобілізував усю
пископа.
В містечку Серпики ЛеОн
хресним батьком. Стрийко
ПОЖАРИ ЛІСІВ.
З позиції тіла й інших даних поліція догаду- бажав-їй щастя та прислав їй
Полюхович підчас бійки на тлі фабричну промисловість, а також торговельні щде?
приємства
для того, щоб пляново боротися проти
ься, що єпископ підчас проходу зблудив у тем- чек на 2,000 долярів. Батько У всіх провінціях східньої родинно - маеткбвого
спору
наслідків фактичної економічної бль^кади, яку подороги й попав у скалисту прірву.
чоловіка, як прийшов із церк- Канади горять ліси. Кажуть, вбив дручком овойого рідного вели проти Німеччини ріжні держави, і Плян боротьКОНВЕНЦІЯ
ви, так втішився вінбм, що що таких масов`их пожарів не брата Гритсгра. Братовбивника би з наслідками бльокади майже відповідає тому,,
НЮ ЙОРК. — У ѓотели Пенсилвенія відкрито у впав неживий.
арештовано.
було в Канаді від 1923 Р .

сотки

НИКЛЃО.

ороду
сгнадг
авлення
свою
00
ятІ00.е0льок

ВТОПИВСЯ ЕПИСКОП.

НІМЕЧЧИНА ПРИГОТОВИЛАСЯ ДО БЛЬОгСАдИ.

чоті з

НГМИХ.

понеділок 17-ту річну конвенцію Народного Союза
Німих. Конвенція зібрала понад 1,000 учасників.

який був підчас Світової Війни.

-ІУОВООАі

V

(ІДВДГЩ

ВІДПОВІДЬ ВІД 230 ВІДДІЛІВ!

fOUHDKD 1193
в-rt-sp.r puiliik-a .UlTy e x e a t Sundays an в
1 Qrxaa Street, J . n . y Ctty, K J.
O w a . e ky tka Ukr-.taiaa K-Uea-J Ass.-glatMta, Ѓна.
l a i U i ky fKfltorlal СвдинШва.

lat.i-4 В
А Ь с е в а Clail АШ1 MtM.r at tka Poit O i c i of J . n . y Ctty, U. i.в Маѓсќ Д 1 9 1 1
вдавѓ HM Act oi Маѓсќ 6 , 167У.

З кінцем XIX. і на поч. XX.
верситет дістав новий статут, статут, затверджений 18. черщо з одного боку поширяв! вня 1863. р. 'на' основі само- ст. університет св. Володимцра
сильно розвинувся. Значно
свободу університетського нав- врядування університетського
auUUoi at sp.dxl rateПЕРЕДШ1АТА:
ot p o s t s - . рготИ.а ќвѓ Ін S.ctlea 1
SUBSCRIPTION RATES:
чання, заводив інститут до- життя. Господарем універси- зросло число його професорів
Поодиноке
ѓ м Art
cents
copy ?, 1917, s .tkort-.ee,
НіТ аIke
Ч aQctokor
Jaly' 3 1 , 161S,
(1834—1934).
студентів.
В 1884. р. київцентів і т. ін., з другогож — тету ставала рада університе_ S 7Л0
O B . yetr
6 7.00 На рік
Дня 15. липня минуло 100 були справді сильні.
обмежував право вибору рек- ту, що вибирала ректора, про- ськиЙ університет мав усьоS 3.71
2ХЮ
ректора,
деканів
і
професорів.
го
81
професорів,
а в 1912. р.
років з того дня, як у Києві
Університет св. Володимира тора (пропонували двох канFriday's Issue (with UkrsinUn
було вже 238. Університет
відкрито університет і названо врочисто відкрито 15. липня дидатів, затверджував — мі- Радаж у деякому порозумінWeekly) і
2.o
ні
з
міністром
та
куратором
у
Києві
був
відкритий
всього
його імям найбільшого укра- 1834.
р. Виклади почалися нісгер); таксамо міністер діне year
6 2.00
їнського князя, св., Володими- в-онени того самого року. ставав право призначати й шкільної округи вирішувала на всього при 62 слухачах, в
x months
$ 1.
всі
університетські
справи,
а
В
Джерзи
Ситі
І
ра.
Ця
устансува
не
діждала
1884.
р.
їх
налічувалося
вже
Складався він спершу лише з професорів.
for-t-n ana Jersey O t y Rates:
На рік
століття народин. Московські двох факультетів: фільософіч
Революційні події в Европі через своїх університетських 1,709, а в 1912. р. — більше як
представників
кермувала
всім
большевики,
запроваджуючи ного та правничого, але 1834.
5,000.
В
перших
десятиліттях
1848.
скріпили в Росії нановий шкільно-освітній лад, у р. насправді працював лише задницький курс і спричини- життям університету. За ста більшість студентів київськоЗа оголоше-m. г--ляклІя не відновив-.
себе на Московщині залиіпи- один — фідіьософський фа- лися до дальших обмежень у- тутом 1863. р. число професо- го університету була польDM:
Blrgea 4-1016. ли давні університетські ор- культет. Мало не з першого
T-JL
З
Т-Х
.Свойодвг'': ВІѓ-.о 4-9237
іверситетської
самоуправи. рів св. Володимира мало бути ської народности; 1860. р. з .
ганізації. На Московщині й року свого існування київський За новим статутом для універ- збільшене до 58 професорів гальне число студентів на ўніАќдреса: "SVO#OOA", P. О. BOX 344,
досі існують університети і в університет підпав під статут ситетів (1849. р.) уже не тіль- 31 доцентів. Щоб підготовити верситеті було 1,049, а в 1863.
ій Москві, і в Ленінграді 1835.
р. Цей статут заведено ки ректора, але й деканів при- потрібні сили й замістити всі
після польського повстані в Казані, і в Саратові. А на
Росії, замісць попереднього значав міністер, а все універ- катедри, в київському універ- ня,
коли Поляки відійшли з
Україні ці установи зруйнова- статуту з 1804. p., що був ўза ситетське навчання
піддано ситеті 1864. р. засновано окре університету, це число зменнй інститут професорських шилося до 476. Серед студенЗ відходом весни люди перестали говорити про но ще в 1920—21 pp., їх на- галі першим університетським під суворий догляд і контросгипендистів, що його ПОТІМ
можливість вибуху війни в Европі. Коли говорять укові організації (інститути, статутом у російській держа- лю. Університетські професо- петербурзьке міністерство при- тів найбільше було медиків і
заклади, лябораторії й т. ін.) ві. Статут 1835. р. опирався на ри мусіли давати на потверправників (самих правників
про неї, то відкладають можливість її вибуху на сліняло й для інших університе 1912.
розформовано, на місці уні- відомій формулі: „правосла- дження
докладні
програми
р. було 2,200!). Спершу
дуючу весну, або на ще дальшу будучність, а дехто
верситетів повстали різні —
самодержавіє й народ своїх викладів, декани мусі- тів.
переважна більшість студентів
навіть на неозначений час.
часто дуже непевні з науко- ність" (розуміється — мо- ли пильнувати, щоб у цих
Щодо
наукової
праці
про
(88%)
була шляхетського поЦе робить на багато людей вражіння, що війна вого боку — установи, ріжні
програмах не було чогось пі фесури київського університе- ходження, але вже з кінцим
стає неможливою, що небезпеку війни відсунено на самостійні інститути, дослід- сковська!). Університети на о
снові цього статуту 'підлягали, дозрілого, незгідного з вірою гу, то вона на початку (до першого десятиліття кількість
дал`еку будучність. Один з редакторів американ- чі катедри й т. д. Всі вони,
як і звичайнісередні та нижчі й наукою православної цер- 1848.
р.) була досить видатзменшилася до 50% (1883.
ського тижневика „Ню Репоблик" уважає такий оп- як дрібні й молоді установи,
школи, кураторам шкільних о кви. Деякі науки (н. пр., потигміз.м зовсім неоправдапим. На основі своєї по- були значно приступніші для круг. Правда, ректор і декани, літичне право європейських на, назвемо таких українських Р)учених, як проф. М. МаксимоУніверситет св. Волюдимидорожі по Европі, розмов з визначними політика- комуністичних впливів і для
передтим, були виборні, держав зовсім ‚усунено з у
ми`й політичними обсерваторами він приходить до опанувайня їх большевиць- але їх вибирали не на рік, Як ніверситетського навчання. Все ви, проф. М. І в а н и ш е в " ) і ін ра випустив багато тисяч фаПізніше наукова праця зане- хових духових робітників. У
переконання, що хоча як багато говориться в Ню кою ніби-наукою.
ранше, а на 4 роки — то на це повело до занепаду ўні пала, але піднялася знову
цьому його велике культурне
йорќу й Шікаґо, про війну, ніде людина не набинавчання, і
А проте київський універ те, щоб за довший час зміц- верситетського
рае такої певности про небезпеку недалекого ви- ситет простояв майже 90 ро нів їх адміністративний вплив. підвищення платні за науку 60. pp. XIX. ст. Від 1861. р. по значіння. Серед його профечав виходити головний орган сорів були різні люди. Пули
буху нової європейської війни, як на міжнародніх ків. Культурне значіння цієї у- Тоді для студентів університе- спричинилося
то
значного київського
університету
україножери, як Флоринський
конференціях у Лондоні й П а р и ж і . . .
станови для України, зокрема ту заведено однострої. І самі зменшення кількости слухачів. „Університетскія Изв`встія" (У і Соболєвський — стовп роВін не винує нікого з європейських провідників для нашого національного від програми навчання були змі- І сама професура не була то- ніверситетські Вісти) і при сійського „нєдєлімства"; але
за бажання війни. Навіть француських і німецьких родження, величезне. З київ нені, деякі предмети стали о- ді забезпечена матеріяльно, ньому окремо збірники праць там кілька десятків років праполітиків він за це не посуджує. Він каже виразно, ським університетом звязаний бовязкові для всіх студентів для свого утримання мусіла студентів. Тоді повстають при цював і Вол. Антонович, що
що ні один уряд не хоче війни. Але кождий уряд розвиток української науки й (н. пр. богословіе, церковна шукати стороннього заробіт університеті наукові товари- виховав ціле гніздо національхоче щось такого, за що інші уряди пішли би до багато дечого з нашої націо- історія). Склад професури у ку. Та й професорів було не ства, поширюються універси них українських істориків, які
війни, і кождий уряд хоче чогось так сильно, що нальної історії. Тимто треба ніверситету в той час був мі багато (на правничому фа тетські заклади (бібліотека, стали окрасою української
він готов за це йти до війни Франція ще далі бо- нам дещо сказати про нього шаний — були Поляки, Укра культеті н. пр., були всього кабінети, лябораторії, ќліні науки. З київського універсиїться Німеччини, як вона боялася її від 1870 року, тепер, коли сопвняється сто- їнці н Німці; але першим рек три професори). Д о того і ки), для яких будують окре тету вийшло багато наукових
як вона боялася її в 1914 році. Німеччина хоче ліття з часу його заснування тором київського університе- слухачі зовсім не були під мі приміщення Я Т. д.
діячів, які потім розвинули
„місця під сонцем", як вона хотіла за цісарства, і
ту став славнозвісний ўкраїн готовлені до університетської
Пядесятьлітній ювилей ўні свою діяльність уже на чисто
вона готова за це піти до війни, як вона готова буДумка про заснування ўні ський учений Михайло Мак- науки. Тимто професори, ва- веситету св. Володимира при-1 національному
українському
ла за цісаря. І Польща й Мала Антанта готові ви- верситету в Києві повстала снмовнч^).
місць викладів, мусіли студенпав на рік, коли затверджено грунті — в Українській Акадеступити до війни проти Німеччини, і Росія собі го- 1804 p., коли заснували ўні
мії Наук і інших наукових заНовий польський рух спри тів підготовляти до зрозумійтова до війни, якби її хтось пробував відобрати її верситет у Харкові. Але тоді чинився до того, що 1838. р ня викладів. А проте навіть і новий університетський статут кладах. Сама Академія Наук
добичі. На Далекому Сході Япан зачіпає інтереси переважали впливи Тадеуша у н і в е р с и т е т св. Володимира) за цих тяжких часів київський (23. серпня 1884. p.). Цей ста- у 'Києві могла так швидко
ріжних держав так живучо, що за це готово прийти Чацького, який оснував в Кре- на час закрито, а число По- університет не переставав роз тут значно обмежував само- зорганізуватись і розвинути
врядування університетського
до війни.
росгатися: при ньому або у
мянці польський т. зв. волин- ляків у ньому (професорів
життя й управу школою і ста- таку величезну діяльність у
Европа про війну вже багато не говорить, але ський ліцей. Після польського студендів) значно поменшало. звязку з ним повстають нові вив деякі труднощі й щодо значній мірі завдяки тій наувона вся певна, що до війни йде. Мало не кождого повстання 1830—31. р. цей л; В 1841. p., у звязку з ліќвіла заклади, нові комісії (для о самого вступу на університет. ковій підставі, яку вона одітижня случається якась подія, яка її про це прига- цей закрито, а 23. грудня 1833. цією медично-хірургічної ака пису губерній київської шкіль- Проти нього почалися проте- дичила по смерти універснтедує. Одного тижня Франція заряджує перепис усіх р. петербурзьке міністерство демії в'-Виявиі, н? київському ної округи, або при ген.-ґу- сти, що виявилися і в сгудент- ту 'св. Володимира... В цьому
автомобілів. Другого тижня Англія говорить про освіти рішило перенести його університеті засновано меди` бернаторі комісія для розбору ських розрухах, які в Києві безперечне значіння київськобудову воздушних літаків.
до Києва і заснувати тут ўні ний факультет; 1842. р. ун давніх актів) і т. п.
набули таких розмірів, що го університету, зокрема для
національного
Коли Европа про ці маркантні події не говорить верситет. Причини заснуванні
влада
була зовсім на українського
Ті тяжкі часи тяѓлися аж пів року київський універси- відродження.
багато, то це тому, що в Европі ніхто вже не вірить нового університету в Києві ') М. Максимович (1805—1873) поis Полтавщини, з старого
до кінця царювання Миколи тет. Але це не помогло. Зау можливість запобігти війні. Не вірять у це на- були, головно, політичні. І ходив
Заснований для боротьби ї
заиько-шляхетського роду, мав
віть пацифісти, котрі на словах остро осуджують скасування волинського ліце бру наукову підготовку, скінчив два F. (1855. p.). Тільки за Олек- спокоєння не настало, і треба польскістю і для поросій— словесний (література сандра II. урядові обмеження
війну та співають пеани на честь мира. Люди за- ю, і заснування київського у факультети
було таки дещо з нового ста- щення „западно-русскаво край мова) і фізично-математнчний,
одне за другим, почали пада- туту викинути й замінити „тим- я",
ховуються до війни не як до тами, котрій грозить ніверситету мало підірвати був ступінь магістра і вже 1833.
київський університет незвичайним професором моси
ти.
З кінцем 1850-тих pp. в часовими правилами".
прірвання, як її не залатати, але як до хмаролому, польські впливи в „західньо став
тільки спинив польонізацію уського університету, де викладав
університетському житті на
котрому людська сила не може запобігти. Як у руському краї", як звалися у найраніше ботаніку. .Максимович
країнських земель, а послужив
був собі славу щ е 1827. p., коли
стало нове оживлення. Прий
1914 році, люди стараються про війну не думати, по- рядово Поділля, Волинь та дав
АА) Микола Іванишев (1811—1874), також і справі відродження
перший збірник українських
шов новий університетський укр. історик, автор багатьох праць, української національности та
Київщина, — де вони тоді родніх пісень.
ки катастрофа справді не спаде їм на голови.
головно, з історії права, був головою
київської комісії для розбору давніх збереження її від злиття, від
актів, провадив видавництво й дав асиміляції з російською. .почин до заснування київського пен(„Життя і Праця").
трального архіву.
скриня буде мене спиняти.
и, щоби не дати старості ми-1 у ваших руках і ви
Що,
ми? — спитав Галу
та.
— Або се правда? — спи
щак,
коли)
рибак
урвав.
— То хіба також такий, що
тав Мотичка.
прокрадається і потерпає, що ,, — Ви не посіпаки пана ста— Як не вірите, т о поди
(Оповідання).
нароблю крику і стягну на рости. Ви не його митники.
віться! — відповів рибак. —
— Ти митників боїшся?
нього митників.
Скриня з рибою причеплена
(Лист з Праги, Чехословаччнна).
— Рибак мусить старості
— Рибак же хотів сказати,
— Поки мій ніж при його
мотузом до керми Човна.
Обеднання Українських Ор- ріотіц-Українців, та заохотить
ребрах коло серця! — воркнув
— Що то за ЛЮДИ? — думав щоби його не боялися, бо він давати деснтину. Я хотів ту деНе кажучи нічого, Мотичка ганізацій в Америці надіслало їх до наслідування. Такі поМотичка.
рибак. — Я чув, що на морях не старостинський посіпака, а сятину спасти, і тому скрився
— Люди д о б р і . . . — зачав є опришки; звуть їх ушкала- бідний рибак, з котрого сгаро- перед митниками. Я був би зліз назад до човна рибака і Музеєві Визвольної Боротьби жертви показують, хто в цей
рибак просити.
ми. Та в наших сторонах ще ста також лупить десятину. ‚виплив саме тепер, коли вони пішов ДО керми. У воді, моту- України від централі Україн- тяжкий час спомагае ўкраїнпривязана д о керми, ського Народного Союзу по- оьку^ національну справу не
— Псг! — перебив Мотичка. ніхто не чув, щоби ушкали Хотів сказати се, та прикусив вже перестали шибати собою зом
справді сколисалася скриня з жертву сто американських до словами тільки, а ділами, і як
по ріці. Вже крайна пора.
— Ані пари з рота! Ще слово і були на ріці. І чого би ті оп- язика.
всуну тобі ніж між ребра! ришки чіпалися бідного риба— Ліпше, нехай не знають,
— Ти не нам кажи, коли по- висверленими дірами. В скри- лярів на Український Дім j треба любити Україну не тільПразі. Поза Українським Бю- ки д о і
Мартине! Митники вже да- ка? Я гадав би, що то може що я доміркувався, хто вони, ра! — подумав Мотичка, бо ни хлюпалися риби.
деко?
один з тих байдаків Галущака, — погадав рибак. — Ануж знав, бо знав, що про ту хви— Не бреше, що він рибак, ром у Лондоні це досі най глиоини кишені.
— Так далеко, що весел вже що возить р и б у . . . Та він не схочуть на віки затулити мені лю,
коли вже буде безпечно і що тільки чистий случай ки- більший внесок на цю ціль.
Імена всіх і тих найменших
не чути.
пхавсь би в ночи в очерет, і губу, щоби спекатися свідка, виплисти на ріку, звістить їх нув його під наші ноги, — ду- Про це скарбйик Музею осо- жертводавців Музей збереже
— Коли так, то поки не за- не нападав би на таку нужду, котрий колись міг би пізнати світло з Галча. Вій лиш ска мав Мотичка. — Пошкодити бистО повідомив Голову У- Україні в своїх памятних кийМаґніфіценцію гах. Хтож дасть відразу або
їх і донести старості?
зав рибакови:
хочеться їм таки провірити, як я.
нам не м о ж е . . . поки він з на- прави 'Його
що то за судно в тім очереті,
— Відпливеш відси аж тоді ми. На двоє бабка ворожила, ректора' І. Горбачевського. На частками $10, — буде записа— Який дідько загнав його
Попиханий Мотичкою, виліз
ми троха безпечніші. Бодай на байдак і став роззиратися, сюди разом з його човном?
коли ми вступимося.
що він зробить, коли би ми адресу Українського Народ ний в окремій памятній кияне конче треба балакати ти- в темноті помагаючи собі ру- спитав Галущак, знайшовшися
Як не відпливу зараз, то відплили,
полишивши Його ного Союзу виготовляється зі Фундаторів Українського
хим шепотом.
також на байдаці. — Що він захопить мене світанок і я пе- тут. Міг би про нас звістити спеціяльна подяка, що .буде Дому, а хто дасть $25, — буде
ками.
ред ОКОМ посіпаків не скрию- митників. Вони таки пусти- підписана всіма членами У- записаний в Золотій Памят— Рибака пустиш? — спиБочки є, скрині є, — ду- там робив?
прави Музею. Щоб увіковіч- ній Книзі Добродіїв Музею
тав Галущак.
мав. — То відай таки байдак з
Сі питання, звернені до Мо- ся. З одною парою весел не лись би здоганяти нас. їх човжертвенність
Ўкраїн- Визвольної боротьби України.
скоро
вихоплюся з простору, на лекші яќ наш байдак, ма нити
— Ти вдурів? — відповів р и б о ю . . . З розмови між обо- тички, були радше питаннями
сЬкого Народного Союза, йо- Імена всіх жертводавців, хто
Мотичка, і звернувшися до ма човнами митників і з тих до рибака. Коли сей не відпоУІ який обіймають рамена га ють багато гребців на кілька
го
імя,'
як
видатного
націо дасть по $100, — буде умішелнцького
старости.
пар весел. Переймили би нас.
скуленого рибака, сказав:
пару слів м і ж . . . Як то сі два відав,
Галущак
звернувся
нального мецената, буде випи- но на окремій почесній стіні
Хібаж моя рука не знай
— Лізь на наш байдак! Ти кликали себе? Мабуть Тимко і просто д о нього:
Вернувшися на байдак, Мо- сано на окремій почесній сѓі- Українського Дому, а імена
й так не годен виплисти від- Мартин... Отже з тих пару
На кого ви тут засіли? шла в твоїм човні щоглу? — тичка взяв Галущака на бік і
ні Українського Дому. Музей^ всіх, хто дасть по $500, буде
си, бо байдак загородив тобі слів між THMJKOM І Мартином Хто вас вислав сюди на під- перебив Галущаю — Вітрило сИитав:
сподівається, що пожертва На- виписано золотими літерами
дорогу на ріку. Мусиш сидіти виходоло би, що вони оба ду- слухи?
скоро понесе тебе звідси.
родного
Союзу, а перед тим на окремій мармуровій табли— Щ о зробимо з тим рибатут'поти, поки ми не відчали- же не, хотіли би зійтися з МИТНа підслухи? — відповів
Як би не Треба було тягтакож пожертва Обеднання У- ці при вході.
ком?
мо. -'Щоби ти не нудьгував, ннками.
сарака, видзвонюючи зі страху нути великого тягарў.
країнських
Організацій в Аме
Пожертви слати через Обєдбудеш сидіти між нами. Тільки
В голові рибака стало про- зубами. — А хтож годен був
Возьмемо його з собою
— Який тягар? Може до
ще раз кажу, ані пари з рота! яснятися, бо він вже нераз чув, знати, що ви, або хто інший твого ічовна причеплений ще і пустимо аж тоді, коли вже рнці, послужать взірцем для нания або на адресу Диреквсіх
українс'ьких
організацій, тора Музею проф. Д. АнтоноР.озуміеш?
^
що старостинські митники по- залізе сюди?
будемо поза всякою небезпеодин човен?! а насамперед' для всіх відділів
вича: Proi. D. Antonovyc,
— ТА" розумію, — шеігнув люють на судна, що з ріжним
— То чогож ти заліз?
— Не човен, а скриня з ря- J кою.
Українського Народного Сою-`
Praha — Nusle, 245, '
сарака, не знаючи, в чиї руки крамом прокрадаються ноча— Вам скажу правду, Тіо я бою.
Погадайте собі, як т а '
за, як також і для всіх пат-і l-g
CJMhoslovalcia, x IM
Снмон Наріжний.

`иигЬЛ ft

ZZ-3

.

.,

УНІВЕРСИТЕТ СВ. ВОІЩИМИРА В

КИСВІ

З

а

ЗАГРОЗА ВІЙНИ

заК
' РИЛА

КОНТРАБАНДА

1

(6)

4

УКРАЇНСЬКИЙ НАРОДНИЙ СОЮЗ В АМЕРИЦІ
- ПОЧЕСНИМ МЕЦЕНАТОМ

Ч.

СВОБОДА, СЕРЕДА,. 2 5 - г о ЛИПНЯ, 1934.

І VS.

НЕГАЙНО ПОДАЙТЕ, СКІЛЬКИ ВИ ПРИДБАЛИ НОВИХ ЧЛЕНІВ ДЛЯ У. Н. СО
ИА БІЖКЧІ ТЕМИ.

З ЮВИЛЕЙНОЇ КАМПАНІЇ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДНОГО СОЮЗА

ючи на те, що, за малим виpi коисуляту. Йому йшло про
нятком, брошури ніколи не буте, щоб „Сила" не помішувала
ли попоулярними серед америзанадто гострих статей.
канської
читацької
публики.
Комуністична цензура сгараБрошурка виглядає як брошура оголошень. Брошурка не має лася, щоб газета, яку видає
такого престіжу, ак добре ві- консулят,
не дуже
дрочИла
домий журнал, чи такої автори- приятелів
Москви,
Поляків.
тетносги, як книгќќа.

ГОЛОСИ ПРЕСИ.

НЕБЕЗПЕЧНА Г Р А .
МОНЕСЕН, ПА.
Потім забрав слово голов- знали як таким лихоліттям за- НАСЛІДКИ КОМУНІСТИЧНОЇ
ДІЯЛЬНОСТИ.
ний
.секретар
рекордовий, побігати.
Недавно тому Америка приЮвнлейне Свято.
гром.
Д . Галичий, і в ясних сали свої діти, так щ о тепер
-ада.та собі те подратування,
В американській пресі все
словах представив членам, яке три покоління з одної роди, ВОНА пережила в часах вибільше підносяться голоси про
Большевикам, ясна річ, ішло
Заходом відділових урядни велике значіння має наш Союз
ни є уже членами У. Н. Союза. те, щ о треба депортувати зі
н н я дитини летуна Линд- ків місцевого відділу У. Н. Со
дезорганізацію
українОтеє мусимо памятати, ста про
для справи загально народньо: Виглядає, щ о вкоротці сама
Злучених Держав чужинців, я- раючися зацікавити світ укра ського національного руху, а
юза й дооколичних відсвятко та скільки добра зробив Союз
родина Фариняків .буде моѓ- кі тут не бажані. Навіть чути
Пропан в Гартсдейл Менор вано дня 15 липня свято 40їнським
питанням
та дати зовсім не про боротьбу проти
для вдів і сиріт, для калік
ла слати свого делегата
хлопчик
Роберт літнього ювилею У. Н. Сою,
голоси, що натуралізованим правдиві інформації про укра- Польщі на українських землях,
LF-`
хорих своїх членів,
скільки конвенцію. Всі присутні наго
чужинцям
треба
відбирати їнський національний рух.
яких джупацію Польщею одоза. Святкували такі відділи причинився
до
культурного родили добр. Фариняка гуч
право горожанства.
Перед
ові
знайдених
слідів
брила Москва.
бр.
св.
Михаїла,
від.
109
з
Бент
НА
розвитку нашої іміграції в Аме ними оплесками з окликами
цій агітації проти імігрантів до
)і`о поліція прийшла лейвіл; бр. св. о. Николая, від,
Скільки таких „Сил" видаМАЮТЬ ПРОТИКОМУНІриці і скільки поміг всяким „Славно!"
Злучених Держав веде преса
до переконання, шо дитину 255 з Вест Нютон; бр. св. і
ють комуністи, чи їх криті стоСТИЧНУ ПРИЧЕПУ.
просвітним, добродійним і на
По скінченню промов і кон Герста.
,
ВИКРАЛИ злодії. Тисячі поліца- Николая, від. 232 з Донора
ронники, за гроші, здерті з
родним установам
в старім церту відбулась спільна пере
Львівська
газета
„Новий виголоднілих і обдертих праІВ, уиіформованих і неуніфор- бр. св. Петра і Павла, від. 338краю. Тому сьогодня у 40-літ
Газета „Ню й о р к Американ"
куска,
приладжена
звісними
Час", обговорюючи справу анованнх, заиято для пошуку- з Монесен.
ні роковини існування Союза, із своєї гостинности місцеви подаючи малюнок, як поліцай ґітації комуністів у Німеччині цюючих мас, над якими тепер
веде
до
депортації
скованих
вання дитини. Д о поліції припанує комуністична партія в
Українці можуть
тільки ми жінками. Підчас перекуски
на тлі останніх крівавих подій, бувшій Росії?
Свято розпочалося в місцелучилися приватні люди; з них
гордитись такою славною ор- промовляли ще вкоротці у трох чужинців: злодія, рекеті говорить:
ра та агітатора, пише:
БАГАТО з бажанням розправи- вій церкві, в год. 3-тій попо- ґанізацією. Звернувся теж п.
В. К.
рядниќй відділів: гром. ТварТНСЯ з виновником, якщо його лудні молебнем за здоровля Галичин і до молоді та вказав
Комуністична пропаганда роЦе, як говорив конгресовії
донь, з Бентлейвіл по англійбить спроби використати остан‚НАЙДУТЬ. На щастя, заки знай- членів У. Н. Союза. Відтак по- їй, які це великі труднощі му„Еліс
Айленд
Коміті"
на
секре
ськи, гром. Кеньо з Донори,
— Будь ласка, до кого нані події для своїх цілей. Це модено ЯКОГОСЬ виновника, знай- свячено прапор від. 338, а по сіли перебути наші перші імітарќа праці Перкінс, е саме
ѓром. Жидик з Вест Нютон і
глоб може мати успіхи, колнб лежить це озеро?
той спосіб, як маємо поступати
дено дитину, і знайдено її се- гарній промові вручено його гранти, щ о б оснувати, вдерне десятки тисяч Німців, які
ѓром. Салак з Монесен по у
— Д о села.
з кримінальними особами, що
хорунжому.
Опісля
відправ
ред ТАКИХ умовќи, що поліція
при переводженню „пятиліткн"
жати й роз'винути нашу орга- країнськи. Також забрав сло
тут не родилися. Більшість
— Так, так, а якби я в ньому
НЕ МИЃЛА вже далі держатися лено панахиду за померших нізацію. Закликав її, щоб гробували в CCCP і приглянулися
них може бути депортованою
во гром. Михайло Завінський;
зловив рибу, чи то був би вечленів,
а
на
кінець
місцевий
комуністичним
гараздам.
Ці
люСВОЄЇ ТЕОРІЇ, що дитину викрабез суду.
мадно вступала в ряди Союза,
присутного
відділу
`-`
ди е тепер найуспішнішою про- ликий проступок?
виголосив бо це є її святим обовязком секретар
іи ілодії. ЯК передтим поліція парох о. Пипюк
Коли вже це ми порушили,
У. Р. Союза, та желав нашому
тиотрутою на московську де- Ні, то було би чудо.
'
то маємо включити до тих, ябула ювсім певна викрадення, патріотичну проповідь, у ќот- продовжати батьками розпо Союзови-Батькови
найкращих
ких треба депортувати, також
т^к ТЕПЕР була зовсім певна, рій вказав на велике станови- чате діло та довести його до успіхів.
агітаторів, котрі хочуть поваВЖЕ ВИЙШОВ ДРУКОМ
яке
займає
Союз
в
житШкода,
щ
о
зі
Злучених
Дерщо дитина тільки заблукалася
ще кращих успіхів.
литн конституційний ўрад. ЗЛУНа закінчення о. Пипюк щн
україиської іміграції, як
жав так мало було ріжних кочених Держав та американські
теж зложив желання У. Н.
муністичних „прихильників" на
Потім панна А. Коник від- ро подякував всім присутним
установи.
ЦІКАВИЙ ПРИЧИНОК Д О судівза
участь
в
ювилею.
Свято
ібах" Совітів. Бо може вони
Союзови, щоби далі розви- деклямувала гарно „В сорок
ництва, ГОЛОВНО Д О виміру
Отся остання частина „по- тепер також виявилиб свій гоі з новими членами роз- літню річницю У. Н. Союза" закінчено відспіванням ўкраїнсмертної КАРИ. ЯК ЛЕГКО 12 лювплив,
ширяв свою взнеслу роботу. а панна Салак дуже мило від- ського й американського тим- бажання" газети викликана ак- лос, щ о б зменшити
(в англійській мові)
ДЕН МОЖУТЬ БУТИ певними ятивністю комуністів та анархі- правда, не значний, пропагандала „Витай Батьку". Знову нуЦіна за примірник виносить
По відправі зібралось на сакихось ФАКТІВ, КОЛИ вони мостів. Поліція, а також влада і ди платних та „ідейних" комуУчасник.
виступив хор та гарно відспі25
центів.
Звертатися на адреі коло 400 присутних членів
ІКУТЬ БУТИ ЮВСІМ ІНАКШІ.
навіть суди не завжди в стані ністичних агентів.
вав кілька народних пісень.
су:
гостей. Свято відкрив вступрозібратися в ріжних партійОпісля
заст.
предсідника
ВИМІР
СПРАВЕДЛИВОСТИ
им словом ѓром. Ф. Янков"
З
V
О 8 О D А",
тонкостях, а тому під кащо
найстаршим
КОМУНІСТИЧНІ ПЕРЕКУПЦІ. 8 1 - 8 3 G R A N D S T . , P . О . B O X S4S
САІМОСУДОМ.
ський. Місцевий хор під про-сповістив,
тегорію агітаторів можуть поприсутним членом є гром. Іван
J
E
R
S
E
Y
C I T Y . N . J.
водом
о.
Пипюка
відспівав
пасти й особи, що зовсім не є
Львівська газета
„ГромадПІДЧАС ШУКАННЯ
виновникаФариняк з від. ч. 109, що має
такими. „Де ліс рубають, там ький голос" подає, щ о член
ВИКРАДЕНИЙ ЌОПОРА хтось під- гимн Союза і гимн заморських
тепер 74 роки. Приїхав до А- Січ
Українців.
Абстинент:

Затямте собі,
ріски
летять",
але
часто
через
мляе в
Центрального Комітету КомуДАВ ДУМКУ, ШО виновником
мерики в р. 1889 з Новосілець
ті тріски і ліса не видно.
ністичної Партії Західньої У- що алькоголь убив уже більВИКРАДЕННЯ МОЖЕ бути один
липня, в годині 7 . 3 0
Тепер
слідувала
промова сяніцького повіту. Як тільки
ше
людей,
ніж
крісові
кулі. ,
18
Вудлан
ВУЛ.
Обовязк
краї'ни, Іван Козак, свідчить:
похатний ПРОДАВЕЦЬ косметиж. Вол. Малєвича, заст. гол. Союз оснувався, гром. Фариєна і члениці прийти на цей мітінг
Прихильник алькоголю: —
СЛАБА СТОРОНА БРОШУкін ДЛЯ ЖІНОК, КОТРИЙ звернув предсідника У. Н. Союза. Він няк став його членом і пра- означений час. бо е луже важна
З легальних комуністичних
Мені
приємніше
згинути
від
справа,
котра
мусить
бути
полагоРОК.
органів, які субсидіював ссшітНА себе УВАГУ СВОЇМ ексцент- говорив про оснування Союза, цював для добра його, осноЌоитрольори
ський КОНС}.ТЯТ у Львові, вихо- доброго напитку, ніж від якоРИЧНИМ ПОВЕДЕННЯМ. По
дов- його розвій, роздори які вноЗприводу
видання
ріжних
:и відділи в Ленсінґ і Тро- здадуть фінансове справсзлання за
їсь
там
кулі!

Ріоснф
Ква:ім шуканню, ЙОГО знайдено, шено в його ряди та його о- гер. Також вписав в члени ціброшурок на деякі теми нюліта 1 9 3 0 року цей тижневик
сній, секр.
арештовано, привезено в око- статочну побіду і величавий лу свою сімю, це є: жінку Майорська газета „Гералд Т р і видавано незалежно від КІІЗУ.
— Як маєтеся, пане Купар.`ишл ПОДІЇ ТА допитувано на зріст в майні й членах. Також рію, два сини Михайла й Івана
бюн" пише:
Від того -часу перебрала його
комуністична партія, під умо-чтук, ви мене не пізнаєте? МоВСТУПАЙТЕ ГРОМАДНО
ПРЕДОВГІМ ДОПИТІ.
може зроби: брошурка,
вказав на всі лихоліття в істо- й три дочки, Марію, Катерину
же ви короткозорі?
вою,
що
цю
газету
буде
ценгазета
та
к
Настрій НАСЕЛЕННЯ звернувся
розвою Союза і їх причиАнтоніну. Знову дочки його в ЧЛЕНИ ЎЌРАЃЙСЬКОГО
зурувати совітський консулят, і
— Короткозорий я є, однаПе питання
ПРОТИ бідного торговця, кощоб в будучноси члени
котрі тепер є замужні, впиНАРОДНОГО СОЮЗА
кожда стаття підлягалаб цензу- J че я не називаюся Ќўпарчуќ!
не з вежаКЕ

(раде

ч

, ;

1

1

МЕМОРІАЛ

У СПРАВІ ГОЛОДУ НА УКРАЇНІ.

МІГШИ ВІДДІЛІВ У.Н.СВЮЗА

ТРВЙ ХОДИВ

звичайно

в

шта-

нах ГРАЧА В голфа ТА висказував ДИВНІ ПОГЛЯДИ, які лякали

Попробував одних хитрощів і взяв як тему за
диктат: „Смак сливок отця пароха". Несподіванка
для учеників. Другим разом учитель заімпровізував щось із літератури: про Кльодвіґову смерть, про
ся історія ДЛЯ цього похатниреформу виховання за часів Карла Великого, про
ка, якби НЕ знайшли були диволодіння Людвика XIV, про побіди Наполєона і.
— Добрий день, пане професор!
і т. д . . . Отже учитель диктував:
— Добрий, панотче!
„Є в одному малому селі, яке ви всі знаНЕБЕЗПЕЧНА
ФОТОГРАФІЯ.
А священик далі:
єте (протинка), мої приятелі (протинка), один ду— Уявіть собі, що я день у день паду жертвою же недобрий хлопець (точка). Він поводиться наУ газетах у тім часі появилася була фотографія
цього одного з л о д і я . . . це котрийсь із ваших учеників.
че справжній збиточник (знак оклику)! Він закраУчитель перебив:
ПОДАТНИКА в товаристві поліцадається в панотців сад (точка). Вовчим кроком
ів, котрі його арештували, і
— Зрештою воно й можливе, що д-іайдеться .та- (протинка), наближується д о гарної сливи (тожва-Ь.
ментів, що мали його допиту- кий. . . та зрештою мої учениќй порядні хлопці... Простягає руку (точка). Відриває одну (протинка),
ити. Газетні репортери ручидві (протинка), десять сливок (точка). Сливки йоСвященик говорить далі:
ли, що він поводиться дивач— Тамтого місяця моя гарна велика слива в му смакували (точка). Та завтра його схоплять
м,:і омяддчі фотографії упарохіяльному саді вгиналася під тягарем овочів. страшні жолудкові болі (точка).
певняли. т о він міг усе зроТут диктаТ не закінчився. Учитель приготовив
Тепер'бракує, щодня, по дві сливки... Я не можу
бвти, і ще більше.. .
підозрівати Горпину мою стару наймичку, щоби во- інщий кінець: „Коли маленький злодій признає уКОЛИ нині прочитати nj ґа- на потайки заїдала собі мої еливки...
Вчора, по- чителеві свій гріх, учитель могтиме вратувати його
Итиі рапорти, то 'видно, що' завчора, сховався я за фіранку в моїй кімнаті... І, від завтрішніх бблів, дасть йому спеціяльне лікарПОВОДИЛИСЯ тут дивачно ре
побачив я, по кілька разів,`по одній дитячій тіни. ство, яке мусітиме зараз випити..."
ПОРТЕРИ, А хто огляне фотоѓ
Настала довга мовчанка, та ніодин із пятьдеЦя тінь лазила довкола д е р е в а . . .
РАФІЮ, той може переконати
сять вісьмох учеників не рішився зажити лікарство,
Чия то була тінь?
СЯ, що ЯК хто виглядає на ній
яке
лише вратує його від завтрішніх б о л і в . . .
Того докладно не з н а ю . . . Не дописують
на божевільного, то скорше
Наука вже кінчалася... Пан учитель пробує
мені очі. Не міг я розпізнати того з л о д і я . . . Не
ті, що МАЛИ його допитувати.
міг я покинути моє місце та побігти за з л о д і є м . . . останніх хитрощів:
— Між вами є один, —волю не згадувати, як
Я наперед знаю, що він втікне мені... Не маю я
ЗБЛИЖЕННЯ
АНҐЛЬО-САК
вже тих ніг, що їх мав, як мені було двацять л і т . . . він називається — який краде сливки отцю пароСОНСЬКОГО
СВІТА.
Священик не домагається строгої кари для зло- х о в и . . . Я покараю його легкою к а р о ю . . . , це чесВін хоче лише, щоби учитель поміг йому на кара... Жадаю, щоби той ученик побіг зараз
Англійські, газети
подають д і я . . .
'Віти І промов д-ра Ботлера, зробити кінець тій крадежі та щоби вратувалося після науки д о саду нашого пароха... а щоби я пополудні міг приняти його до школи, мусить мені
президента Колюмбійського у- бодай тих трошки сливок.
ніверситету, виголошених у рі-Подумайте лише, пане професор, мої слив- принести одну сливку зі саду, на червоній нитці...
ииих вищих школах Англії
Зпочатку я був нарахував- пять тисяч сливок Хочемо всі бачити того злодія, щоби собі його заД-р Ботлер говорив про рату- на дереві, а тепер усього на всього є пятьдесять тямити, а потім йому простити...
-ння ріжних річей, як мира, пять... точно стільки.. .
Від одинацятої д о другої години пополудні уА НАВІТЬ світа, при помочі поЦілий ранок мучився учитель, щоби винайти читель був дуже вдоволений та сам собі гратулював
Розуміння двох великих дер- добрий спосіб, як то пізнати би молодого злодія. за таку ґеніяльну хитрість... Думав про вдячність
^ав, котрі вживають
анґлій Думав, що спитає просто з моста:
священика, як зловить злодія тай так вратує бодай
-КОІ мови, себто Англії й Злу— Котрий то між вами краде щовечора сливки тих останніх пятьДесять ч'отири сливки... Тепер ї ї
их Держав.
з'їсть отець парох напевно з найбільшою приємнів саді отця пароха?
Не пригадує думку анґлійХотів так спитатися, та боявся, що його запит стЮ...
' Учитель уже перед другою був за катедрою та
ЬСКОГО письменника,
Айриша осгане без відповіли... Діти перелякаються та не
ждав на своїх учеників... Відчинилися двері. ПерЬЕРНАРДА Шо, який каже, щ о скажуть ні словечка.
маѓлійська
мова зовсім не
Приходив перед катедру ученик за учеником, ший увійшов малий Павлусь... Учитель глянув на
зближує Англії д о Америки. щоби оповісти якусь ЛяфонтеНову байку. Кожно- нього і йому зараз здалося, що малий Павлусь має
НА його думку, англійська мо- му пан професор дивився бистро та пронизливо в довкола шиї червону нитку, а на нитці щось чорнодає тільки нагоду народам очі, щоби в них, у цьому зеркалі душі, вичитати до- г о . . . Отже то сливка... Признання! Що нам треба
обидвох країн себе скорше каз злочину... т а даремний був його труд. .'гЩо- ще?
— Ах, ах, — сміявся в душі учитель— то злодій
^ з у м і т и та почати скорше Ґбц дізнатися щиру правду, учитель мусів заглянує маленький Павлусь...
J E ВЗАЇМНО ненавидіти.
ти не в душу а в ж и в і т . . . Та це було неможливо.
ЖІНКИ, що збиралися

на шо-

денні ОБМОВИ НА рогах вулиць.

ХТО ше, ЯК БУЛА би скінчила-

в

Г,

С

,,ен

В а

CE{

.0БРІ У Ч Е Н И Ќ Й

Станув учитель і наче читає граматику... Відў`
чинив сторінку, що говорила про заіменники... Хотів і бажав виявити злодія перед усіми його шкільними товаришами.
— Ще ніхто не приходить... Учитель мовчить
за катедрою, перелистовує граматику й отвирає
сторінку, яка говорить про помічні дієслова.
...Входить і другий „добрий" ученик... учителеви здається, що й цей другий має довкола шиї
червону нитку, а на нитці велику чорну, солодку, сочисту сливку...
,
— Та ні, роздумує учитель, тому, що винуватцем, злодієм є Павлусь, то не може бути ним і Пет-русь. Мені здається, що я жертва оптичної ілюзі'ї...
. . . В ж е прийшли всі учениќй, посідали в лавк а х . . . Учитель хоче замкнути граматику, яку ввесь
час перелистовував і переглядав... Встав, замкнув
граматику та пішов замкнути двері... В цюж хвилину зявився на порозі кляси священик, дуже схвильований.
— То страшне, пане професор! Іще нині рано
мав я, як я вам говорив, пятьдесять сливок!... Тепер приходжу зі с а д у . . . Там на моїй сливі нема вже
ніодної сливки....
Учитель був спокійний та гордий, що тепер покаже священикови з л о д і я . . . Став очима шукати
Павлуся... Коли так шукав, перебіг очима по всіх
учениках... Лавки були уставлені амфітеатральн о . . . Яка несподіванка!... Довкола шиї кожного
ученика вється червона нитка, на грудях кожного
гойдається гарна, достигла сливка...
Всього три учениќй не мали того злодійського
знаку... Учитель дуже збентежився, та всеж хотів бути справедливий д о кінця та похвалити тих
трох...
Знову розчарування!... Ці три розплакалися
та вкінці пояснили учителеві:
— Прошу не думати, пане професор, що ми не
такі щирі, як наші товариші. Ми також хотіли так
виявити нашу участь у крадежі, та на наше неща- ,
с т я ! . . . Маємо слабі ноги й ми не могли в пору
прибігти д о саду отця пароха... Нас є в клясі
пятьдесять вісім учеників, а сливок остало було
всього пятьдесять пять... Ми прибігли під дерево,
як уже на ньому не було більше ніодної сливки. Ми
легко булиб поділилися сливками, колиб їх було
більшеЃ
,
1

І

' І 'І" І

І

1

ввв

, — Глянь на цю розмріяну парўі То певно молоде подружа.
— Ти вгадав! Лише він є чоловіком іншої, а
вона жінкою іншого(

Я 172.

СВОЬОдА, СЕРЕДА, 25-го ЛИ11НЯ, 1934.,

ці, а не як православні чи ка- Б. Музика; по $2: Р. Нагір,,
к о л и к и ? Чи .мох-ж вгнемо гор- д-р Гіелеховмч, М. Тягнибік ,,'
' ВУТИСЯ ДОІІНІЯІ-О.ЄК(ГЗДі НІН Н О ' A. СЧмеНовнЧ, Д . ^Кузьма ` м'
бНть украшсмйЄ імМ 4 ИоИИЙ Мім ТКА^ТШЏІ-.Ь.
Логанський'
толосять т у
УКРАЬЌЬ`ЩҐ``ЇМЯ, B. ЦенкИйЛСеменкж, Панків'
за яку гинули' найкращі наші Нельку, В. Олеиець, М. Шарам'
НЮАРК, Н. Д Ж . .
Т: 4(остів,-І; -Риза, О. Любас
""Нова сила,
П. Л.
Е. МоскалюЌ, Д . БараЃ,,,',,,
В Рочестерськім університеФ. Спиханий, І. - Сидориќ і
КреХЄвЄЦький, М. Которннті ЧТОІНЯЧЯ-Г' студії п`. Марко І В.
ська,
К. Кучер, М. Литвин, с
Данилович, син місцевого укСебецко, М. Пітула, Ю Нераїнського священика, і одербор, С Зілінка, В. Співак, ц
жав ступінь В. А., що відчиняє ЮВИЛЕЙ А. СМЕТОНИ, ПРЕ
К-ггвальчик,'1 Дутчак, П. І п д ,
йому дорогу д о учителювання
ЗИДЕНТА' ЛИТВИ.
'
О.-`Шторрин, F; Березовськни
в- гайскул.
В біжучім році обходить W. Польовий, М. Слежуќ, ц
теперішній президент Литва, Коцовський, `Е. `Команішіц, д
п. Днтоаиас Сметона, 60-літню Кохановська, Р. Левицькин, р
АРНОЛД, ПА.
річницю своїх уродим. Пов- Ризянівський, М. Белегай, н
Одною рукою будуємо,
став опеціяльннй Комітет, я- (ГвЙоВич, Г . Гаврилюк, с Ќ'у.
другою нищимо.
кий занявся `організацією ю- ропась, І. Міхалович; А. Яр.
внлейних
свят `в честь прези- МѓИ 75 ЦЗ по 50 ц.: П. ЧайковПеречитую нераз „Свободу"
ський, Р. 'МЧзоНціг, П. Стефата відпочиваючи споглядаю на дента. Д о Комітету (входять
високі
державні
урядовці як Нюк, Госяк, Вітќе, І. Кравс. С
дооколичні гори, покриті зелегромади Воркун, Т. СтЄцко, В М; .
ною деревиною, і здаєт'ься ме- теж найвнзначніиіі
мет, А. Юрчак, К. Афтанас, М.
ні нераз, що я в Карпатах. ни, ^суспільні діячі. Днем ювн
Тимчук, 3 . Коцовська. А Цр .
Тільки нема тут співу карпат- лею назначено день 17 серп
цюк,' М. Волощак, М Пилат.
ської пташини, ні чудового за- ня. В тім дні мають відбути
М. Дзіваківський; Н. Ні ,
паху карпатських зіл, ні чудо- ся в Ковні ріжні торжества.
Подаю' це до відома братів! 35 ц.; по 25 Ці: Н. Коцовська
вого ясного нашого неба в рідМ. і Петрів, С Чепілв, А. Сонім краю. Б о тут бичу хмари Українців в Америці, бо знаю,
диму під небесами, а під тим що вони зацікавлені справами Йіцькв, В: Фрищин.
'--На мітінгу Українсі.кич Наднмои маленьке місто, подібне литовського народу. Хтоб
до нашого Косова, під двома тутешніх Українців чи укра- ціоналістів зложили по $І: д..,
забажав 1,-Смук, П. Шпікула. Дрібними
назвами: Ню Кенсингтон і їнських організацій
вислати президентові. Смето- даткачми $4.24. Разом ШТ.
Арнолд.
, М. Говиковичева.
Є тут кілька сот українських ні привіт, то можна це зроби
родин, тільки не всі залишили- ти висилаючи його прямо д о
теперішньої . столиці
лнся при українстві,-Оо мяогі Ковна,
ДІТРОИТ, МІШ.
перейшли в табори наших во- Литви, або через Литовську
На ремісничу бурсу дівочу
рогів: Поляків` f Москалів. Є в амбасаду в Вашингтоні:
у Львові.
Lithuanian Legation,
нас аж три церкви для обслу-

З УКРАЇНСЬКОГО

Українсвк^ W r J a t o ^ a ;

НАЙШВИДШЕ НА УКРАЇНУ

й виконує

BREMEN
EUROPfl
Або їдьте на популярних Експресових Кораблях:
A
A

M

B

U

R

G

L

B

E

R

D

E

U

T

- N

T
S

C

H

E

W

Y

O

B

A

L

L

I

L

A

N

D

R

K

N

Також регулярні поїздки на добре відомих
кабінових кораблях:
. ...
Berlin-Gen. v. Steuben-Dresden
S t u t t g a r t - M i l w a u k e e - S t . Louis

`ШЛ

І Добре залізнодорожне сполу- в . Я п . з
чення з Бремену або Гамбургу И В 8 Н
За інформаціями вдавайтесь НИК^Уі'І
до льокального агента або
H A M B U R G - A M E R I C A N
N O R T H

G E R M A N

L I N E

L L O Y D

- 5 7 BROADWAY, NEW YORK,,

УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ ПІСНІ
які о п р а ц ю в а в і в и д а в

М. О. ГАИВОРОНСЬКИИ
1

землі

чесно своє

політичне-й

культурне

післа-

ництво на чужині.
, .Завдяки її. з у с и л л я м справа у к р а ї н с ь к о ї н а ц і ї не
І втихає наі м і ж н а р о д н і м ф о р у м і . чНо в с і х д е р ж а в а х
'світу працює еміграція між чужинцями, щоби їх познайомити з Україною та з українською проблемою.
її зусиллями створено майже по всіх центрах
світу громадські обеднання, я к і дбають про культурне й громадське життя. Повстали також бібліотеки й музеї, я к і нагромаджують цінності для будучих поколінь.
І
ЇЇ
зусиллями створено пять високих наукових
інституцій з а ко'рдонами, `які своєюЃ науковою діяльністю здобули добре імя для української науки. Ці
ш к о л и видали сотки підготовлених-.фахівців-ў'всіх
галузях техніки й науки.
у.
Все ше творила еміграція без ііТінажної допомоги Краю. Але надійшов час, щобиміроблєма української еміграції стала першорядною проблемою цілої нації та українських країв.
'
,
Всесвітня кріза, що охопила всі держави світа,
ідбилася якнайтяжче в першу чергу на еміграції.
Сотки нашої фахово освіченої інтелігенції, які були
виховані нашими високими школами, опинилися
без заробітку, без праці, без найменшого захисту.
Все гостріші закони проти чужинців не дають можливости нашій молодші ^інтелігенції навіть фізичною працею заробляти на хліб.

ГЮСТПШНИЙ- ПОТЯГ Із пристані Бремертавея
забезпечує вигідну подорож на УКРАЇНУ.

H

`ШЏік^ с в о ї

в наслідок воєнних і революційних п о д і й , виконала

на мішаний хор.

1.
2.
3.
4.
5.

Живи, Україно.
Невістонька, пісня з Полісся.
Вербож моя, пісня з Полісся.
Одная'- з^ненько сходило, пісня з Лемківщини.
Моя мила, пісня з Лемківщини.

6.
7.
8.
9.

Коляда, Гуцульське Різдво.
Пльис, Гуцульське Різдво.
Кругльик, Гуцульське Різдво.
Щедрівка, Гуцульське Різдво.

П о в и щ и х 5 п і с е н ь п р о д а є м о з а $1.00.

Так сотки нашої молодшої еміграції опинилися
в жахливому стані. Дехто з неї живе в умовах нижче гідности людини."
Сучасна ситуація загрожує й старшому поколінню нашої еміграції, яке вже тецср жнве в нижче
ніж скромних обставинах і стоїть під загрозою голоДуВання.
Чи може нація, яка має перед собою великі завдання, перейти над цими фактами д о денного порядку?
Чи не мусимо бити в дзвін трівоги, щоби ціла
нація почула, щ о її надійній інтелігенції грозить загибель?
Перед цілим нашим народом мусить стати питання в цілому його далекосяглому значінню: щ о
має б у т и з н а ш о ю е м і г р а ц і є ю в з а г а л і ?
першу поміч нашій безробітній еміграції?

Як

нести

як

тіт

ГОІІбСИ ЧИТАЧІВ

1Г0

0

Ь 0 1

2 6 2 2 — 1 6 t h St.,
ги наших людей. І є УкраїнN. W. Washington, D . C.
ський Народний Дім, мурований, в середині міста, що є
А писати можна по укра
найкращим будинком в місті.
При тій народній святині згур- їнськи, або по литовськи чи
товано всю українську молодь, якоюнебудь іншою культур
яка заложила собі свій "U. А. ною мовою.
К. Будукавцкаи,
С." давала представлення і
займалася спортом, перемагаючи на тім останнім полі всі
інші американські товариства
з дооколичних міст. Американська преса присвячувала завжди тій молоді багато місця і
ЛОС ЕНДЖЕЛЕС, КАЛ.
тим наше українське імя здо-

В краях, де живе українське населення, мусять
бути створені центральні органи несення помочі еміП о в и щ і 4 пісні п р о д а є м о з а $І.ОО.
грації.
А всі еміграційні центральні установи муВсі повищі пісні можна одержати в книгарні
сять подбати про належну інформацію Краю про
„Свободи".
Ви'силаємо тільки по одержанню настан нашої еміграції.
лежитосги.
і%`гШ
В першу чергу мусить Край прийти з поміччю
" S V O B O D A , "
На Рідну Школу.
нашій безробітній інтелігентній молоді. Наші інжи- бувало чимраз більші снмпа81 -S3 G R A N D S T „
(P. О.Box 3 4 6 )
J E R S E Y C I T Y . N . J . ніри працюють фізично на польових роботах, на до- ти' серед Американців та інших
На іменинах у громадянки
рогах, копають землю або носять цеглу на будоВах. народів. Як довго жив тут о. Ваврнчук, при участи Укрі-дн
А є такі ще, що завидним оком дивляться на свого Мацюрак, то він тішився ро- ського Ќлюбу та при добрій
товариша, бо й таким способом не `мають можливо- ботою молоді як і тою славою, гостині, згадали ми за Рідний
сти заробити на хліб. Ч и не найшлисяб мінімальні яку ті діти здобували для Ук- Край і рідну мову та зложили
ІУІКГЗВАРИ. Оповідання про їх життя-буття. Написав А. ГаАльбор-,
переклала на українську мову М. Лотоцький і М. (-Сокольський $ЦЯ) умовини екзистенції для цих%наших людей між сво- раїни. Та по його смерти відРідній Школі $7.50, які внслаЃЎЛІВЕР. Джонатан Свіфт. 3 багатими ілюстраціями. За англійським
їми
в Краю. Так були би здобуті сили також і для носини змінилися. Зачато ки- ио.
оригіналом для українських дітей зладив Ю. Шрумеляк
1.25
З м к т : Ґулівер у ліліпутів. Ѓўлівер у велитнів. Ѓўлівер у латѓўѓі-.
культурно-економічних областей.
А головно му- дати між молодь кість незгоЖертву зложили: НистиренЃўлівер у гнржунів.
сить іти негайна допомога для тих, що не мають ди, бо поділено її на католиків ко $2; по $ 1 : Ногаш, Вавриж и т т я ПЕРВІСНОГО ЧОЛОВІКА ТА СУЧАСНИХ ДИКУНІВ. В. Лунпраці, а тимсамим не мають ні куска хліба, ні стріхи і православних. Католиків від- чук, Орлик; по 50 ц.: Мартинів
кевич, Переклав М и х Лотоцький. Багато ілюстрацій. Оправлена . J 3
над головою. В еміграції, як в Празі, Подєбрадах тягнено з молодечого ќлюбу. Поглод, Земко, Славинський
ЗОРЯНИРІ ХУЮПЧИНА Оскар Уайльд. Переклав з англійської мови
старших
і т. д. мусять бути негайно ўладжені нічліги й допо- Таксамо й багато
Капітан ЗО ц.; Г)екай 20 ц. —
М. Лотоцький. Образќи Віктора Цимбала. Оправлена
.35
ПРИГОДИ ЛИСА-МИКИТИ З ЗО образќами. А. Лотоцький. Оправлена JJ0 мога теплою їжою бодай раз на день. Цей паліятив відтягнулися від- У, Н. Дому, Рязом $7.50.
МАЛИРІ ЛЬОРД (Малий Льорд Фонтлерой). Повість для молодіжи.
не вирішить справи безробітньої еміграції, але за- теж тому, що там треба бувати
Т. Ногаш.
Ф. Г. Бернет. Переклала В. Літннська. Ілюстрації А. Жмуди. Опр. 1.00
І разом з православними Українхистить її перед найгіршим.
' МАЛ` ГЕРОТ. Картини з життя дітей. 3 творів Е. Амічіса та І. Педерцями.
. . - - цаиі ка українську мову переклав А. Лотоцький. Багато Ітюсгра-

ЯК МИ ПОМАГАЄМО РІДНОМУ
КРАЄВИ.

Ш М Н ДЛЯ МОЛОДІ, НЌІ ТІЛЬКИ ЩО ОДЕРЖАНО З КРАН).

пій. Оправлена
М
МОЇ ЗНАКОМІ. Нариси з життя звірів, які я знав. Ернест Сетон
Томпсон. Із 148 образќами і портретом автора. На українську
мову переклала Софія Кулнківна. Оправлена
1.-HJ
МОГОГЦСТЬ СЛАВНИХ ЛЮДЕЙ. Евген М'ілер. Переклала з франьуського Валентина Завадська. Багато ілюстрацій. Оправлена 1.15
r

Замовлення разом з належитістю слати на адресу:
" S V O B O D A "
81-83 GRAND ST.,
(P. О. Box 3 4 6 )

ДРІБНІ Ш О І Е Н Н І
ПОШУКУЮ за ВИ ІДОЌЛІНЕРСЬКИМ бізнесом. Хто би
такий мав, то прошу зголосиТНСЯ ДО`?
' `
І ;:
WILLIAM PEKAREWICH.
4 2 3 СІевтоЛ- А У . . , Brooklyn. N . У.

Д-р МИХАЙЛО ЯНКОВИЧ
УКРАЇНСЬКИЙ ЛІКАР-ХІРУРТ.
Урядові години:
Від 1—3 пояодудні і aU 6—8 авечір
н неділі після умови.
837 S O . 1 2 t i ST., NEWARK. N. і.
Тм. ebjtJow 3-1657.

Д-Р ЮРІЙ №ДРЕЙКО
УКРАЇНСЬКИЙ Л І К' А Р,
Х І Р У Р Г

І н ж . 3. і в а с и ш и н ,

Д - р О.

Безпалќо.

І№Ќ. П . Б а р а н о в с ь к и й ,

інж. М. Папоротний.

1 АКУШЕР

1 5 3 АУЕІЧЦЕ В ,
NEW V b f O X , N. Т.

Інж. О . Антипів,

містоголова Бюра Праці Союза Організацій Інжинірів на еміграції.
За Комісію ‚‚Обєднання" в Подєбрадах:
Секція допомоги безробітним інжинірам:

JERSEY CITY. N . J.

На ту ціль зложив 23-тиІі
Відділ Союза Українок І ДОходу чайного вечора $іо.
На пікніку Укр. Горож Клю
бу зложили по $ 1 : Н. 11. ( іабу`
те назвиско), і М. Коваль.

Онкнш І. А ї ї . у х )
Тої. ALGONQUIN .S-MU.

Питаю, до чого це все може
ШІКАГО, ІЛЛ.
довести? Таж У. Н. Дім представляє велику грошеву вар- На жіночу ремісничу бурсу
у Львові.
тість: Щ е сьогодні вартує яких
?60,000. Чи маємо його відріНа згадану ціль зложили по
катися, і то Тому, що там ми $5: д-р М. Сіменович, Марійповинні сходитис'я як Україн- ське Товариство, д-р І. Смук,

П ЕТРО

ЯРЕМА

УКРАІНСЬКИП ПОГРЕБНІЇЌ
СВІТОВА

ВІЙНА ДВАЦЯТЬ

РОКІВ ТОМУ. — - В Б И В С Т В О

АРХИКттЯЗА

ФРА'НЦА

ФЕРДТІНАНДА" В `БОСНП.

ЗАННМАЄСЬ П О Х О Р О Н А М И
В BRONX, BROOKLYN, N E W
YORK І ОКОЛИЦЯХ.
1 2 9 E . 7 th S T R E E T ,
N E W Y O R K CITY
T e l : Orchard
4-2568

ПІСНІ УКРАЇНСЬКИХ СІЧОВЌІ
M

M

'слова 1 мельодії Л. Лепкого)

Австрійські жандарми та офіцири відразу накинулися на
студента Прінціпа й добре потовкли його, поки арештували.
Події в Сараєві відбулися саме
тоді, коли у Львові відбувався
величавий Сокільський здпиг,
якому приглядалося двацять^
тисяч народу. Здвиг був такий
імпозантний, що намісник Галичини затримав д о кінця
здвигу повідомлення про вбивсгво Франца Фердинанда, щ о б
-не перешкаджати здвигови.
ч

Жандарми
потягнули
до
вязниці девятьнайцять-літнього вбивцю наслідника авсгрійськогд. пресгола. Сербські патріоти вважали його своїм героєм і розпочали на вулицях
міста агітацію, що привела д о
крівавих заворушень. Серед
демонстрантів були такі, що
вкривалися жалобою по вбитому францови Фердинандови
І були Такі,.що похваляли FHHнок вбивника, як геройство.
Це привело до крівавих сугй`чок н'а вулицях поліції та демонстрантів `між, собою.

Гаврило Прінцін попав д о
вязниці. Там він чувся спокійним, бо вважав, що викопав ввій патріотичний обовязоќ, вбиваючи наслідника того прееголу, який володіє частиною Сербів. Серби тоді
цілковито віддавали себе п і д
опіку Росії й вірили, щ е вона
принесе їм визволення, але інше тановище було Українців в
Австрії, які знали докладно й
бачили,- щ о Росія зробила з їх
братами по той тЗік Збруча.
Українці готувалися вже давно
д о можливої війни.

Н А МУЖЕСЬКИП ХОР
опрацював
Михайло ГайворонськнС
пісні:
.Сараєві .перед. воєнний
суд поставлено двох Сербів:
Прінціпа
та
Габріновича,
який, кинув'Оомбу' в авто
Франца фердинанда. Спочатку
обидва . . відпиралися
своїх
вчинків, але пізніше обидва
'заявили, що це вони зробили
з патріотичного почутгяі. Тому, що вони були неповнолітніми, суд те засудив їх иа кару^
смерти, але післав д о вязниці,
де вони пізніше вмерли, Та чи
теќ а. неповнолітними революціонерами тепер і поступають
оку паяти укра шських земель ?-

1 ) М а в а а нічка

2) Кладочка
8 ) Б о війна — війною
4) Тьох—тьох.
Пісні ці видала накладня „Червони Калина" у Львові.
Ціна ч о т и р о х пісень 25 центів.
Г о л о в н и й склад на Америку
л

кнногарні:

SVOBODA"
в і - а з GRAND ST., . б о Г. О. BOX 344,
JERSEY СГТТ. M. JН і Г в Ж Д Г Я " г к р А т с ь к і и ХА

Ті ' П О В И Н Е Н ЗНАХОДИТИСЯ
ЧАСОГГИС ‚ С В О Б О Д А " .

Sign up to vote on this title
UsefulNot useful