You are on page 1of 4
1 .ІЃІ .: .ДВІ ТИП Ш —` ЯГ. ЇЇ І Ѓ WZ Т`` СВОБОДА" УКРАЇНСЬКИЙ
1
.ІЃІ
.:
.ДВІ
ТИП
Ш
—`
ЯГ.
ЇЇ
І
Ѓ
WZ Т``
СВОБОДА"
УКРАЇНСЬКИЙ
ДНЕВНИК
УРЯДОВ{І Й
ОРГА Н
ЗАПОМОГОВО І
ОРГАНІЗАЦІЇ
УКРАЇНСЬКИ Й
НАРОДНИ Й
'
СОЮ З
В
ЗЛУЧЕНИ Х
ДЕРЖАВА Х
АМЕРИКИ.
РІК
XXXV .
Ч.
145.
Джерз и Ситі, Н. Дж., пятннця, 24. червня , 1927.
VOL.
ПОМЕР ВІД МУНШАИНУ.
УКРАЇНЕЦЬ
ІАІЕНОВАНИИ У
УЧИТЕЛЕМ У`ГАИСКУЛІ.
Бофало, Н. Й,, Фраиц Му

В зєрський був у гостині в Івана Чумінського, котрий приймав його самогонкою. Тоїсамої ио- чі Музєрський помер нагло та- ки в Чумінського. Призваний лікар ствердив, що Він помер наслідком отро- єння муншайном.

XXXV .

ВІЙНА

0

З

.,

Москви

подає Вилкс-Баре Рекорд

Гер- (

ман, тн

риствах, член відділу Союза, висшо ї Па . Герма н бул$. учит и там ні-

з

Як

21. червня,

^Григорій

гр

99. У.-Н .

став іменований учите-

в Вилкс-Ба -

шкои и

І

лем

рс,

бувший

а

Н

в ріжннх відомий нюйррськнх зірво'є ї дін.тьнос-.Ці това ірін,

в

UKRAINIA N

DAIL Y

3

CEJtTTA

OFFICIAL ORGAN

Jeraey City.

OF THE UKRAINIAN NATIONAL

N . J., Friday, June 24.

- —

^

1927.

ASSOCIATION,

he .

THREE

No . 145.

ВІИНЬ

КЛОПІТ УРЯДУ З ПОДАТКОВОЮ НАДВИШЌОК)

ОБНИЖЕННЄ

СПОДІЄТЬСЯ ЗАВЗЯТОЇ БОРОТЬБИ ЗА ПОДАТКІВ. ВАШИНГТОН, 22. червня. — Остаточні обчислення суми податку, заплаченого федеральному урядовн за сей рік, пока- зують, що уряд буде мати 600 міліонів долярів більше, як ви- носять Його розходи. Ся надвишка є причиною иеамрлї журби уряду, який знає, су- перечні інтереси, домагаючісн зниження своїх податків. О за- взяту боротьбутут Не тяжко. і ріп, голова комітету приходів у палаті послів, каже, що уряд не може'втяти податки на більше, як на 300 мілібќів доля- рів, і тому радить бути, дуже осторожним. з обнижуваннем.

шо чим більша надвишка, тим тяжче буде погодити ріжні

ПІВМІЛІОНАЛЮДИЙДОМАГАЄТЬСЯ f ДЛЯСАКА. ПЕТИЦІЄЮНОВОГОСУДУ

ГУБЕРНАТОР ФЎЛЕР ДІСТАВ ЗА БОСТОН, 22. червня. —

Петиція

БЕЗСТОРОННИМ

навинена

з Комітету

КОЛЬОСАЛЬНУ

СУДОМ.

В канцелярії

два величезні

й Ванцетті.

ПЕТИЦІЮ

стейту в стейтовім будинку доручено нині петицію від безсторонної нублики, яка має Коло пів міліона підписів, а котра домагаеть- ся від губернатора скасований першого суду проти Сака й Ван- нетті та зарядження нового. на

по-

була несли її троє` людий

Сака такої довгої петиції ще ніколи не предкладали сього стейту. Дорадний комітет губернатора Фулера ще не відбув свого збору.

першого

губернатора

веретена

Кажуть,

що

губернаторови

БЕРДЗНОВАВІДКЛАДАЄСВІЙЛЕТ.

ЗДЕРЖУ Є НЮ ЙОРК, 22. червня. — д

СИМ РАЗОМ

свій

вилет

у

його дороги

його

не

е

дорогу

він не може

доказати,

ЙОГО „МУР МРАКИ" НА ОКЕАНІ

о

Рнчард Берд

Парижа,

бо

мусів знова

на дорозі

стоїть вал

що

перелетіти

можна,

але

відло-

жити

мраки, який розійдеться хиба десь коло суботи. В;других міс- ^

цях

3 " Летун сильно невдоволепий зі сього відкладання лету, але шо лету можна перелетіти безпечно.

що

лю

він каже,

пускатися на ризиковиий лет, бо ціл-

пакують днова сильні бурі.

ПРОЗВАЛИГОРУГОРОЮКУЛИДЖА,

ЛЄПСЛЯТУРА СТЕЙТУ САВТ ДАКОТИ ВДЯЧНА КУЛИДЖО-

ВАКАЦІЇ В СТЕЙТІ.

В

И

ЗА

ПІЕР, Савт Дакота, 22. червня. — Лєгіслятура сього стейту нині під іменем каже, що

звісного

теж

Резолюція

ухвалила

Ч

до

Гора

перемінити

Лукавт

назву верха

ІІІІп Мавнтін,

Мавнтін, на Мавнт Кулндж.

іменем Кулиджа за вакації". з

-

ряду

щодо

висоти

в

те, що

ряді

горбів

гору називається

літні

на

він „прн-

нас є званих Блек Гилз.

другою

їхав

НЕПОСЛУШНИЙСВІДОКСТАВ„ЧОЛОВІКОМБЕЗВИЧИНИ".

ПАШПОРТ

відкди- кав пашпбрт для Блекмера, котрий не хотів вернути д о краю, щоби станути за свідка на процесі проти Алберта Фола, був- за нафтярем

об-

шого міністра нутрішннх справ, якого уряд обжаловує

манюванне федерального уряду на спілку з відомим Гарі Синклером. Блекмер живе тепер у Франції, а через відкликані№

паш- порту він тратить перед французьким урядом становище аме- рнканського горожаннна, і тим самим стає людиною без віт- -

чинн.

УРЯД ВАШИНГТОН, 22. червня. — Департамент ‚стейту

ВІДКЛИКАЄ

СВІДКА-ВТІКАЧА.

ПРОФЕСОР ЩЕРЬАКІВОЬКИЙ

що

шшшщшшт

НЕПОРОЗУМІННЯ

В ІСТОРИЧНОМУ МУЗЕЮ ПОДІЇ.

ТРАГІЧНОЇ

ПРИЧИНОЮ

К'ИЇВ, в червни. — Відомий український учений професор В. Щербаківський кинувся в Дніпро Ѓзатонув. По кілька Ур- динних пошукуваннях зайдено вкінці мертве тіло. Поховано його н`а Лаврівсьќім цвинтарі. Проф. Щербаківський написав перед смертю письмо д о директора Історичного Музея, в якім покійний працював і по- дав, що в Музею повстала така атмосфера, що унеможливляла покійному всяку працю та спричинила його трагічний крок. Кажуть, що саме директор Музея Кудринов і Його ПОМІІІІ- ник виноваті в тій трагічній події. Суд веде над тим сл'ідство. ПОкійний проф. Щербаківський був визначним українсь- ким ученим, який студіював архітектуру ріжних народів, а зо- сібна українську. Полишив нам богато цінних праць. Деякі вй- дання були друковані у Львові. Ос`обливо гарно представля- лося його, виданне старовинних наших, церков.

НАтшт`№шгі ь АЛЕБЕЗРЕШАІУ. І

НАЙБІЛЬШ

ПОДАТЛИВИМИ

ЯВЛЯЮТЬСЯ

ЯПОНЦІ.

ЖЕНЕВА, 22. червня. — Америка обстоює далі при своїй

позиції

5-гб— 3 не тільки на броневикн, але і субмарини . Англія знов а

яќ. кружляќй, j ТВ ерднть, бо погоджується на зменшенне тонажі всіх родів воєнних кораб- в коштах. Кажуть, що пропозиції през. Кулиджа,не. є дефінітивні та що тут можлива дискусія і уступќи. По тій' причині загально о більше, шо Японія настроєна дуже мнролюбиво. Вона рада би довести до певного порозуміння в справі ограннчення зброен-

якоїсь згоди, тим-

дів,

ді,

це`му против -

поширити

ухвалену

1922 році

в

Вашингтоні

й

на

у

иншого

рода

скалю

кораблі

міненосц і що числа кружляків і субмарин зменшити від них залежить її державна еґзистенція. Зате

а це спрнчинилоби

велике облегшенне

таки

прийде

д

го-

її

Англія

думають, що конференція

ня на мори а навіть хотіла би дійти д о подібного порозуміння

в .

справі Пасифіку 4

.

ОСУДЖУЮТЬБОЛЬШЕЩЬКІРОЗСТРІЛИ.

ПАРТІЯ ПРАЦІ ПРОТЕСТУЄ ГІРОТИ МОСКОВСЬКИХ РЕПРЕ- СІЙ, ЛОНДОН, 22. червня. — Генеральна Рада Трейдюнійного Конгресу і егзекутива Партії Праці як репрезентантн робітни- чої дум`ки 'в Англії оголосили протести проти масових роз- стрілів, яких допустилися совіти, у відплату за вбійство совіт- ського посла Войкова у Варшаві. Така відплата, кажеться в маніфесті, є зѓвичайним дикунством, непрактнковинйМ в ци- вілізованім світі.

ДОКОНАНИХ з

ПРИВОДУТВБІЙСТВА

ВОЙКОВА.

РЕФОРМУЮТЬПАЛАТУЛОРДІВ.

ХОЧУТЬ ЗРОБИТИ П ЖИВОЮ ІНСТИТУЦІЄЮ.

` ЛОНДОН, 22. червня. — ТеПерішний англійський премі- цего, щоби

ер скорше перевів реорганізацію палати лордів. Та справа таќ за- інтересувала всіх членів палати, що коли мала відбутися деба- скорше випадку не пустками

як треба

парламент Як най-

Болдвнн пне всіми силами до

та на ту тему,

було

всі члени прибули

і вже тоді

на засідань., о годину

зачали дебатувати. Такого

палати лордів, де місця світять

памятають в історії дуже часто при вирішуванню найважніщих справ.

в першу чергу обмежити число того рода вірилістів як епяско- пів а рівнож І тих лордів, що попадають в палату титулом на- слідства. Велика більшість заявляється за тим, щоби членів палати назначували політичні партії.

. В дебаті над реорганізацією підносилися голоси,

.

щоби

повідомляють,

редактор

Новин

Мір із

5-ої ўли'

тепер Йорќу,

ю

голова Микола

виголосив там промову, і

сказав:

видаємо

Мн

російської

газетки

„комінтер- Буха-

на",

якій —

війну війні,

Війну капіталістичному світови обороні російської і китайсь-

Гр. мецької мови. Він учився в Ла-Ікої революції'. Мн -потрясемо
Гр.
мецької мови. Він учився в Ла-Ікої
революції'.
Мн -потрясемо
НОВИЙ РОЗСТРІЛ В РОСІЇ.
МОСКВА, 19. червня. — В
Красноярську засуджено і роз
стріляно Сергія Маі(ева, бу'в-
шого офіцира в армії Колчака
Він
фіет Коледж в Істон, Па., та па.усею капіталістичною системо
Колумбійськім університеті в} ю світа.
Ню
ГТорк;
Підчас
його
навіть{
баќса, на
якій
промови
стояв не потряс
лася.
УКРАЇНЕЦЬ
ПОКІНЧИВ
ВІЙ
тепе р бу в прикинувс я ко -
СЌОВУ
АКАДЕМІЮ.

та

у

так

муністом; дістав урядове місце

і убив 20 большевиків.

ВИРОД.

найде-

но

роз

притомна,

до домостн, подала до відома вла-

стен, її щобн тут примістити старўшќу в не

йому

привіз

сві-

лову. - Коли

не- потовчену го-

Варшаві

У

70-літн ю

на

Вишкова.

з

що

мала

до

вулиці

старўшќ у

Бул а

прийшла

Варшави

АННУ Мо-

вона

зять Александер Козинський,

шпиталю чи

захисті. Це

вдалося і він викинув ста- а

вулицю,

реньку ПЬЇХАВдомів. Козинського арс- штовано.

тешу

на

сам

ПШЕНИЦЯ

УКРАЇНКА.

представниця

Уповажнена Совєтського Союза в Мексику, Олександра Коллонтай, зверну- лась до Цукротресту в Харкові, щоби прислав д о Мек`сика зразки пшениці українка, яку хотять розвести в Мексику.

Між .студентам и Американсь -

коіЗВііїскової Академії у Вест{ щ о покінчили степень лайт Теодор Калакука, син відомого ўкраїн ського громадянина зі Скрен- топу, Па. Гр. сстудснтів сеї академії між най- кращими учсннками.

ПоЃшт, Ню Морќ,

школу та Дістали

нанта сього року, е гр.

Калакук а подани й у спис:

ДОМАГАЮТЬСЯ УКРА-

о ЇНСЬКІ СЕЛЯНЕ ВІД КОМУНІ-1

СТ1В.

На окружних зїздах Київщн- і, які відбуваються тепер під проводом комуністів, вистуиа- іть дуж е часто селяне з рикни- н домаганнями. Особливу у- вагу звертають вони на ирос- вітні справи. Усі промовці го- ворнлн, шо село не задоволь- іяєтьси вже початковою шко- лою, а бажає професійної' й висшої освіти. Селяне вимагали щоби поширити сітку госпо- дарських шкіл.

чог

Слід завважити, що тому 50 На літ спроваджен о на засіви у-
Слід
завважити,
що
тому
50
На
літ
спроваджен о
на
засіви
у-

країнську

ннх

пшеницю до

Держав .

Злуче-

Всі

цих зїздах дорікали вони на ці н кооперація

за

Нажал и

казувалн,

безробіття

пониженн я

що

комуністам

МІЖ ЛЯХАМИ

НЕ РОБИТИ

РІЖНИЦІ.

. Один з активних членів „За- хідно-української ' Національ- но-революційної Організації" пише до часопису „Українсь- кий Революціонер" таке: „Роз- мовдяючи з нашими людьми, часто приходнться чути от що:

так само терпить, як і український. а

ки;

а Боротьб а з добро , і державу, та творячи такі виїмки, ми са- себе ослаблюємо. Ми повиіі- вчнтнся від,ворога, який та- а нищить загалом, і одинокою у- в „Вірую"

життя

воро -

по^ -

ляд

хто

Нас

польський народ

Бідний

пан н н е біднота" . на

гноблят ь

а

дивитьс я о т такий :

гом

о

найвищ е

Н

це,

не

т

е

ніяких виїмків

бо,

кож

нас

не ділить

прнвілейованою

є наші

є

о

ньо-

знаю ряднн-^ , як

мій

це

може

мати

ограничень,

на кляси,

ќлисою

не сміємо

го мусить бути таке: Польське на- селення, се польська сила, а па- ша кормига. Кождий Мазур, се Ми сказати, що польський селянин не щобн вала

рад,

польський вояк.

хруні. Наше

винен. І найнищий з

Польща

і

певно

над

них

нами пану-

донесе урядови,

ЗАТРО-

ОСТОРОГА

ПЕРЕД

ЄННЄМ.

дітям корисне для до- де І повно всякого сміття і нечистоѓ 'ти. затруїти кров. в

старий

на-

Добре

4

літі,

б

о

ходити

се

дуже

треба

босо

босим

їм

там,

скалічити ногу і

Филаделфії

заржавілий

здоровля.

зволятн

Ллє

не

ходити

Тоді легко

Позавчера

сту'нив

на

цвяшок 6-літппй хлопчина По -

О'Браєн і скалічив ногу. Ржа дораз у затруїл а кро в .доччині
О'Браєн
і
скалічив
ногу.
Ржа
дораз у
затруїл а
кро в
.доччині
і
він
номер
у
півтора
ГОДИНИ
по скаліченню.
КУДИ
ІДУТЬ
ГРОШІ
З
ПО-

тепер не виконує свого завдай- б

кооператори, потрібно.

ія,

прибутк и забирают ь

о

всі

яких

довідається,

який

роблять нсраз Такий біль` стан'Польщі.

заговір

Кождий

що Українці

проти

Поляк-Мазур

не ТІЛЬКИ у станових. Нарешті багато говорили про часи, про Селяне суди строго грабунки й хуліганство. що звільняють і вони, смілі, ше. треба, вязків ного

буває

карали

а

всіх господарських

.-є

кооперативах ,

В

хуліганів

домага-

А

то

грабіжників

ще

більше

даль-

вміє ,

я

к

майже

неспокйіні

грабіжників.

нся,

за

щоб и

таке,

роблять своє діло

Місцев а поліці я

н

е

своїх

обо -

виконувати

спокііі-

і селянам немає

часу для

своєї

праці.

на нашій землі, поро Ві ^ вихову є діти й дл я піддержує польську ро- є польсь-

боту

Поль -

ту.

окупації і ѓне-

се сторож і

української, він

в. руках

польської

ііроти

нстпАментом

когоГуряду проти нас. Він може нешкід- знаємо

ми Ляхів з на'шої історії.

нас кождий Поляк, без ріжниці ста і

ворог".

ну,

ливим

на звйрх показуватися

і мирним, але

кляси ,

освіт и

Дл я

віку ,

с

е

н

а

ЗРІСТЧИСЛАСАМОВБШВВАМЕРИКАНСЬКИХМІСТАХ.

НІЯКОЇ ЕПІДЕМІ І САМОВБИИСТВ СЕРЕД СТУДЕНТІВ НЕМА .

Ю оільшнх асекурапійннх підприємств обчисляє, що число само-

вбийств в американських містах зросло за одиїі рік зі 151 на

кождих

що найбільше самовбийств припадає на Каліфорнію, яка славить- ся як. найкращ а частин а Америки . Рівночасн о стверджено, щ о нема ніякої епідемії серед студентів, про яку вже від довшого часу загально говориться.

Н ЙОРК, 22. червня. — Статистичне бюро одного з най-

100,000 душ Населення на 159, тому

стверджено

цікаві факти,

При

як приміром

те,

ДИТИНАЯКЗАЛОЖНИКЗАДОВГИ.

МАТИ ДОБИВАЄТЬСЯ

ЗА

СВОЄ Ї

ДИТИНИ ,

180 ДОЛЯРІВ.

ЗАДЕРЖАНОЇ

Н Ю

ЙОРК ,

22. червня. — Пані Наталія Филипс дістала від Емилії віддати

мала позичити

пані

.

.

.

„.

180 долярів

Емилії

по

час держати її дитину

запоруку

суду приказ, яким суд наказує пані Джосефіні

.'і-літйого сича першої, Якого друга мала задержати як залож-

ника за 180 долярів, позичених позовниці. від

ратами яќ сплати довгу. Коли мати захотіла сплатити довг нараз I забра-

18

і зобовязалася сплачувати сей довг місячними

долярів. Емилія мала за той

Пані Филипс

гн дитину, Бмнлія відмовилася віддати дитину.

ДАТКІВ У СОВЄТСЬКОМУ СОЮЗІ? НАПАД У ЛІСІ. В лісі за
ДАТКІВ
У
СОВЄТСЬКОМУ
СОЮЗІ?
НАПАД
У ЛІСІ.
В
лісі
за
Личаківською ро-
Париська соціялістична газе-

та Лє.Пспль (нарід) представ- ляє фінансову господарку Со- вєтського Союза. Вона пише:

Річний Союза виносить 4.500,000,ОООІ золотих рублів (2,250,0О0,000{ долярів). З того третина іде на війско'- ві ціли.

Чека пожирає 72,000,000 карбован- ців, а. російська комуністична

партія на пропаганду в Соєт кордоном пожирає аж 400,000,000 рублів ($200,000,000) річно народньо го гроша.

буджет

(тайна

Совєтського

поліція)

річно

сьќому Союзі і за

. Не диво, що не стає гроший навіть на „будівництво нової
. Не диво,
що
не
стає
гроший
навіть
на
„будівництво
нової
соціалістичної
культури".

гачкою

никовн

Кальві трапилася ось яка года:

нього

7ия

муснв СКИНУТИ

(коло

Львова)"

робіт-

Павлови

Ілько

ібрання

в

у-

йо-

при-

на револьвером в руці і при- з Перебравшися і

0 -

напав

Підборець

з

себе

з

юботи.

шня

Павла

чоботи ,

взувшись у

утііс-

го бандит

I БІЙКАВ ШЛЕСЬКІМ СОЙМІ.

r соіімі

В

шлеськім

на днях

промовляв Корфанти, ватажок польського повст`ання на Шле- ську, один з провідників ноль'

ської` правиці і гешефтяр пер- шої кляси. Він образив посла Войкіса. Цей так розюшився,

що перевернув трибуну, з якої промовляв Корфанти, а опісля

'ще й набив йог'о'.'"""

ПОЖЕЖА.

В селі Мощениці, на Люба- чівщині, внбухла вечером по- Жежа в стодолі Івана Андрухр-

ЛЕТУНИ

БУДАПЕШТІ.

В

БУДАПЕШТ, 22. ч'ервня. — Американських летунів Чейм- берлйна 1 Левина витали дуже урочисто. Напроти них вийшов

архнкнязь Иоси ф Фраиц Габсбург 1 угорські міністри та, тися-

ріжннми дарунками. По прй- д Париж

Праги,

няттю відлетіли вони

чі `народа. Летунів обдаровано назад д о

Маріенбаду і ВАРШАВИ. По тім вернуть

рики кораблем.

яка залишеної в стодолі ліхтарки.

Наслідком сильного вѓтру по

жежа перекинулася на сусідні господарства. В коротком у ча- сі згоріло цілковито 10 госпо-

дарств, то значить мешкальні

доми й всі господарські будин- Загальну шкоду обчис.тя- ють на 50,00 0 злотих .

почалася від необачно

Відня, звідки виїдуть

:, ,

через

о

д

о

Аме-

'`З:

ХОТУТЬЗДОІПТЙТНРОЗВОДИ.

ЗАКИДУЮТЬ СУДАМ, ЩО ТРАКТУЮТЬ ДУЖЕ ЛЕГКО РОЗВОДІВ.

СПРАВУ АМЕРИКАНСЬКИХ

ПАРИЖ,

22. червня. —

` ;

,

Президент

.

^

.

Судового ТРЦІІУНАЛУ

передом ДО

'

Парижа

і

там

„з

СТАЙOIJIBRRI гі.БЕСАРАВІЇ.

уряд загострений стан облоги км. рабії. Загострення

коМ

війсьќ здовж румунського кор-!

; `

радянськи х

Румунський

оголосив{

в 20- в Беса - наСлІд-

прикордонні й

смуз і

це

є

концентраці ї

д^'---` `

- :

Департаменту над Секваною зарядив, що всі американські ВВЛ-

прові- рення і апробати, бо зростають нарікання на париські суди, будьто би вони давали дуже легко богатим Америкацям роз-

водй, не провірюючн фактичного стану, а навіть місця заяцеш- кання. Француські закони дуже острі, коли ходить о розводи французьких ѓорожан, але що д о чужинців легкі. По тій ГФИ-

роз-

;

ЧИНЃ бо`гаті Американці тисячами їдуть д о

водові справи мають бути преддожені йому

^'-"водят^я.

ГЛОДОВА'

(ІЛЕЖ Щ

ти иарохіяльні мітинги, на яких належить обговорити слідуючі питання:

1) ІДО періш'ний стан церковно-народ-

по ної боротьби. Чи думає ту -БО-1 волені, по якому й ми ступа- ротьбу далі вести з Римом, чи' ЄМО. шукати вирішення.нашого цер- ковного питання поза Римом ь .

2) Як стоїть справа з церков- воно запи- сане. Чи громада згідна пірвати

цілковитий звязок з єпископом

Богачевським навіть у тім ви падќу, колиб.не могла відобра- ти від нього свого майна. 3) Чи громада заявляється за

скликаннем нового церковного конгресу.

ма-

най 1927 р. Я- це- вважа - вирікається і піддається полѓѓице Богачевського. в жить подавати саму правду, мають бути підписані парохі- яльним урядом. В таких грома- дах, в яких священик чи його парохіяльнигї уряд не хотіли би скликати парохіяльного мітнн- ґу, належить поступити так, як цс було при виборах делегатів на Конгрес. Хай громада скличе мітінґ поза урядом.

нале-

яка

го,

ти

ка громада

газе-

сьо-

ним майном, на кого

Державах:

гр. кат.

той спосіб

тої боротьби, що

вкінці Вільну

жаву. Отеє

загріли Ірляндців до принесла їм Дер- шлях,

Ірляндську

єдиний

той

всі ІІОНЕ-

для

^ЧМИВ

РВИИОЮ TITS

І Ну Леї Ukrainian Rational АцосІаНоа, Inc.

Edited

by Editorial Committee.

.

Г

3 Канаді-

і

Зі

с'еї заяви

виходить,

При

нагоді

В.

Будзиновський.

ПЯТ Е

ІСТОРИЧНА

ходім

щоби

тепер

тебе

як

не

буде,

Погано

на-

-

.

Коли так,

то

просити

взяв

він,

аб

Решнда,

з собою.

схоче

-

о

Богдан

отаман

Ту

гай

галери

вернули

нетерпеливо

о

прийшла

вість,

щ

о

своєї данини.

не дав

б

щ

й

о

н

к

в

З

з

д

На

и

ще

10 центів. І

на

те,

б

ті

що

з

і

сеї

ті

І

З

і

не

---.

J .

.-і

т

'

відтак

собі

о

ѓо-

в

ми

н

КОМУНІКАТ ЦЕНТРАЛЬНОГО КОМІТЕТУ ДЛЯ ОБОРОНИ УКРАЇНСЬКОЇ ГР. КАТ. ЦЕРКВИ В АМЕРИЦІ.

)

дня 21. червня засЃланню

На відбутім

в.віть

Филаделфії, Па.,

Центрального Комітету Оборо-

ни риці стадію церковно-народної

бо-

і рішено забрати при-

робтьби

церкви в Аме-

укр.

гр.

кат.

обговорено

тепсрішну

силали

Сам

привілеїв та традиції укр.

з прилюдними заявами, в яких гр. Кит. церкви та заявити свій

піднесла, що укр. гр. кат. церк-1 безоглядний послух еп. Бога- з політики еп. Богачевського над берегом ка громад відмовилося платити і рук "Комітету. Ко- СИЛІ поодино-

кві прав і привілеїв t o звільнен- нє її зпід польських впливів, Комітет стверджує, що той по- ступок священиків не годиться з честю священика як характер- пого і патріотичного українсь- кого громадянина.' Поза тим Комітет вважає це ї тільки одним ротьби не шу свідомий того, у постава самих

бо-

иис

під-

во,

ггриверненнє належних тій цер-

епископови

священиків ту опідляючу укра-

ва стоїть

кількома

наворотами

прщ

в Америці

приводу ‚чевському.

Супроти

цего,

що

більшість

пропасти. Сорок кіль-

катедратик

його

при-

Центральний

знова

в міру

людггий справах:

голос

у

слідуючих

КОМІТЕТ

І

НАРОДНА

ЦЕРКОВНО-

БОРОТЬБА.

Центральний еться загально-народної кат. рутенської політики кат. егжскопа д-ра Богачев- ського.

проти виливів Польшіне тільки у нрнзна

ванни укр.

польсько-рнмського

проти розбивання чи підко на родинх організацій; проти ири мусового целібату, латинщенни і

обряду традиції; ня церквою ціональни.х шанованих проти зневаги на вуеться ти; ванни прн помочи.церкви Ско в

тії,

вихо

шанува

ту;

побудованих

єпископом

в нашім народнім,

ковнім

явля-

Комітет

висловом

нещасної,

зорганізованої

гр.

бо

боротьби

парохій

українських

проти

народної і церковної

гр.

Він є виразом протесту :

життю;

гр.

але

й

проти

кат.

цер

конкорда

пуваиия

ломання

проти

нами

церковної

непошапован

і

памятн

цілим

народних

наших

на

народом

геі

дсмокра-

яких

і

наш

засад

нарід тут

які

навчився

проти насильног о

роиадщгши

і розбивання

защіпл ю

той

що

у

Гг

ї

х

били.

Всі

о

в силі

казує

честь.

ч`асі

цего

до

не

отже

і

і

спосіб нашого народа на іміг- рації; проти втягання наших
спосіб
нашого
народа
на
іміг-
рації;
проти
втягання
наших
церковних
громад
у
затяжні
процеси
о
право
власностіѓ
до
зложеного
народом
церковпо-
гр
майна.
454
парохі й
вислал о
делегаті в

на Церковний Конгрес і ті ле- лєгати вибрали Центральний Комітет та наложили на нього обовязок стояти в укр. гр. кат. церкві в Америці на сторожі за- грожених церковних і народ- них інтересів . Боротьба , яка розгорілася серед вірних, захо- в активну участь і значна частина духовенства, яка виступила на-

пн.та цілу дієцезію. Взяла

ній

їггську душу заяву

під напором

підписала

свою

і

в

той

дотспері-

Риму таки

спосіб зломала

шну солідарність

з

вірними

в

боротьбі укр. гр. кат. церкви о .

своїх

д

о

доро -

з

т

о

о

заяв и

нічи м

з

иігши м

інцидентів

і заявляє, що

цей

на

я

к

факт

даль-

має ніякого впливу

акцію Комітету,

Комітет

б

о

що

рішаючим

буде

гро-

чинником

б

о

тій

боротьбі

церковних

тільк и

від

того ,

це, що

буде

вислід

Конгресі

на

залежати

боротьби.

чи найточ- ухва- оста- На всякий случай Центральний Ко- мітст заявляє, що

мад,

ті!

громади виконають як

нійше

л.овали,

точнин

І-оть

і далі

еп.

БОРОТЬБА БУДЕ ВЕСТИСЯ ДАЛІ

у

з

щ

о

досі,

тільки В більшім розмірі. на словах в

і

заявах, але зате обнята

конкретну форму, а щоби мож- слід

в настроях громад та рішитися нові

форми боротьби, Центральний церковні гро- придержувалися щоби задержували церковний маєток

ма-

ють,

в ці-

на-

в

всіх ухвал Конгресу, та

мади,

Комітет просить

иа

на було зорієнтуватися як

буде менш голосна

в тім

самім

напрямі, що

Вона

більш

певні

щоби

конкрстиійші

його

пороб-

руках там, де

своїх

а

де'не

мають, хан

кроки

лять негайно рішучі

ли лежного їм майна.

легального

персбрання

Центральний Комітет просить громади

склика-

мітет старався

задержати контакт з кими парохіями та допомагати їм сѓб чевським. Центральний вірні переконання, ні упадок еп. гн. він майна. Треба до МНОГІ

радою

инший спо-

чи

в який

конфлікта х з

еп

.

Бога -

ііого

Комітет як

і всі

незабаром

ні добре сло-

цілковити й

завернуть

йог о

іге віддасть

церковног о

змушувати

процесом,

прийшли

що

розкла д

ні

дієцсзії

Богачевськог о з

П о добрі й

рівно ж

волі

людя м

хиба

громади

здаєм о

соб і

доисрва

там, де

вже

зр

справ у

не можна

щ церковне майно, або вирікшися ві добрати, громада як цілість бу де ськнм церковну їй

його

його

го,

відобравш и

зірвати з еп. Богачсв-

фактично

проблему

вирішити

так,

як

совість

то

один

національна

му-

зайшов факт, на який увагу. Є Ним:

боротьб и

В ї

одначе

симо звернути

СПРАВА ПІДПИСАННЯ СВЯ- ЩЕНИКАМИ ВИМУШЕНОЇ НА НИХ ЗАЯВИ.

На

Ва-

під-

пнса'тн

СВЯЩСІІИЧО-

го

були

боротьбо-

па-

В мали ті священики під каноніч- на в обороні

каз

прн -

ю,

публнчно від імснн

Апостольський

шингтоні заяву,

Ватіѓкану вислав

ирнказ

всі

ті

Делегат

яку

мали

священики,

товариства заманіфестували

свою

солідарність

тою

цсрковно-народною

повели укр. гр. кат.

яку

рохії.

ннм

тій

то

послухо м

Риму свій

римській

осудит и

виступ

заяві

далі церковні

галері

лан

сів

ці

кою

ріпував

зом,

хати,

і раз

привикли до того, в

таки,

Бог-

слова, здрігнувся і здивований І дальшій закутній світа, нс мож

глянув'н а

зара з

край

ще п разу стукав люль-Імара

о

ї

ї

днину

біл у

ліві м

бо -

Галери

коло

внт-

в опоясаннє

море.

в

галєрн

і

б

коли брався наново щоби

сс. тільки

закурити, внтріпу- ще бу-'п о і завзято чистив її. J вони з

щ о будьтоб и

те, щоби

на

сим

на

вав решту,

в люльці,

ла

Роблячи

о

люди на галері привикли до сеї)яться. звички,

тільки

него

на

Вж

він люльку

тоді,

краю

е

щ

о

коли

хтось

З

коло'кувався,

згадувати. Про такі мови, є,

д

щ

кі справді

днЃі

дурак,

може

отже

знати

`се й

іі

не

може

Але ніякий вчений

шучо сказати,

що такої,

чи

мови нема.

Як люлькочист

цікавий і спитає, то скажу що південнім Єгипті.

сам

бо

А мову? Він мабуть купець. Купці бувалі люди, витирають собою всі кути світа, знають нсоДну мову.

він гюльсь-

кої мови

крок, то

в

Калмури

кої

буде

йому,

був

з

тих

там, що

як

Будь

він

живуть

Він,

хоч

сторін,

би

що будь,

не розуміє.

него

лакав коли д о і він витріщив

Як бн

би

римо

розумів

нас,

Я

вався,

Ту-

собоюірок. Спіймав би нас на брехни. балакали по турсцьки. Тепер, коли гада ли, що ніхто

ся-

рі-

ше Богда н чув їх,

кож-

о по польськѓі. Вже ft рань-

6 -

них.

Аба с

Богда н

забалака в

Показалося,

зднву-

кождим ра-.балакали. Тоді

За

нагін-

вони

ІЮЛЬСЬКН.

що

не чує їх, балакали о котрі та- балака-

витріпував ють по ПОЛЬСЬКІЃ, Богдан домір-

я-

сііі

не Турки, а Поляки,

галері

того,

чогось

вони

в

е

в

в

д

о

Ц

що крутився.'кусь тайну і не" хочуть,

до'хтось

обговорюють

щоби

галери и са м підходив
галери
и
са
м
підходив

підслухав

зм -юч и

його

"є дивувався,

поза

в

галеру

що

звичку,!

ночи

Богдан зараз похопився. і рнмітнв їх, став і собі глядіти в.сторону Очакова. Витріпав ши ще раз будьт'оби зле напха- ну люльку, став поволи, флєґ- матнчно чистити її. Чистив, ви- тріиував, напихав, запалював.

нас,

загг-

Він,

неначе не

цілком

не

То Омар відповів Абасови, також по польськи. — Можемо сміло далі

роз-

балакати. Як на нашу

Турок, не розуміє

х

ю

в

п

о

н

И

в

а

П

Р

Р

І

зверне

кою мовою балакаємо ми сторін. —

приступить до

яких

з

Ануж буде такий цікавий, нас

н

а

мова?

в

падишаха і племен, як вошей племен, що

скажу

йому,

що

більше вся-

племя має

,

живуть?

в

е

с

і

й

і

є

б

Ж

р

Я

Є

за

д-р а

дня

д

взяв

и

о

будем о

яких

з

відповіли (ба

Всі

на

руки

PA.

сскре-

ингної

повстанці

в

будемо

з

на

щ

на

Абаса

таким

дує.

очима

галє-

ухами

е

К

ч

а

М

е

б

й

.

вміє

П

а

и

е

я

и

з

Д

і

я

в

льш

е

з

С

в

читко

і

я

П

в

є

в

Я

у

й

і каже,

Але

що

але

що

се

або

у-

зараз

нпх

НІ одного

С,

Ню

року

,4

йорк

має

колегії

„здати

Українця!

в

тій

колегії

лишень

й

і

є

е

у

А

к

М

я

е

думає

громада про те-

е якому повинні йти`

Центральний

За

оборони української

церкви

Злучених

Комітет

. lot mania- at ipaclal rate of postage provided for in Section 1103

el

tbe Act of October 3, 1917, authprlicd July 31 , 1918.

. ,

ѓ'Ч`

LUOJCEIPTLON

ПЕНЕ ctati

RATES)

a copy.

ГШРЕДПЛАТА:

Поодиноке число трн центи.

$ 7.OOL

1 3.75

% A.OO

На

На

110.00

ІМНЃ

"!Т.'ЃТІ-.-3.7 5

$ 2.001

TVEEAAAAUL

HJMMЎЄНЃ РНСЕЦА МІ LERJEY OTY RATAL:

TTX MONTKI

ЯИННИІ

Tfcraa moaUu

пів року

трн місяці

В Джерзв Свті І Заграияцею:

рік

f 500

З а ковшу аміну адреси 2.75 На платит пів року ься

м

За оголошення редакція не відповідає. т. зв. l-oreign

на 346 , JHRSEY CITY ,

лише Адреса: "SVOBODA" , P . О . BOX

належить висилати

іроші

Money urtiei.

N.

ФАКТИ ПРО ЌМІГРАНТА А ПРОПАГАНДА

В Америці завівся від якогось часу звичай приписувати іміґрантови найріжнійші провини. Сей протиіміґрантський на- стрій скріпився головно від війни, коли, як звичайно, вж'нва- а

еться ріжних горячих кличів проти ворога,

переноситься на всіх „чужинців". Організації, такі як Ку-Клакс- Клен, причинилися немало до поширення протиімігрантського пустомельства. Що богато з тнх балачок проти імггрантів є якраз таким пустомельством, се час від часу признають поважні американ- ські діячі та інституції. Сими Днями мали ми нагоду чути дві такі заяви. Промовляючи гга гробі Невідомого Жовніра, заступник міністра війни заявив, шо іміґрант робить більші жертви зі себе, шоби добитися американського горожанства, як робить людина, шо вродилася американським горожаннном. Він гово- рив далі, що відвага, витревалість і енергія Іміґранта е важни- ми чинниками в пост'упі Америки. „Зрештою", — говорив він, — „ми всі е (мігрантами. Нашу державу прецінь основано 150 літ тому. Не булоби Злучених Держав, якби не було тих від- важних людий з усіх закутин Европи, що прийшли сюди, за- палені піонірським духом". Ще цікавійша заява Нюйорської ‚Милосердної Організації. Вона є рішучим запереченнем відомого закиду протиіміґрант- ських загорільців, що, мовляв, богато іміґрантів не вміє дати собі раду в сьому краю та стає публичним тягарем, себто спу- скаеться на удержанне громадянства, чи то уряду чи грома- дянських інституцій. Отже згадана організація запевняє на основі зібраних нею фактів, що більшість люднй і родин, які побнралн пубдичну поміч, становлять таки не {мігранти, а аме- риканські уроженці. Люди, що прибули сюди не давнішнє, як 5 літ, становили тільки 5 процент, себто одну двайцяту, загаль- ного числа людий, підпираних громадянською допомогою.

що раду в Америці, хоча се для ких чужий край, з чужими людьми, чужими умовами життя й праці, і вміють давати собі раду нс гірше як родовиті Американці. тій

з ловних чинників, який помагає емігрантові, жити в новім краю та покладатися щодо свого удержання не на суспільну поміч, а ка себе самого, є імігрантська запомогова організація. Якби не та запомогова організація, то сотки тисяч імігрантських сиріт і вдів булиби примушені шукати допомоги в американ- ськнх милосердних інституціях. Отеє є служба імігрантського допбмогового товариства, того самого, яке також час від часу лають всякі мало думаючі загорільці.

кличі

імігрантн

не можна забувати

вміють давати

одним

КОЛЕСО .

ПОВІСТЬ.

ft

вернуть

І біг

вийшо в

Коротко,

вже не ‚Богдан

дожиіав

грубим

(34)

про-

кишеню,

Бурла-

що -

квапив,

шуринови, на

га-Іраджував, Богдан своєї

Ажте

ристві двох

не змінив. Сомко уланів бея

д о Дніпра. Крізь Запороже

даниною, ще

в — шепнув. Ќоби тільки нога, та цілий ! Решид

о розказав що наважився. Хоч"Сомко від-, поста-І Б - ,вало '

єви не поховзлася

мою

центом

т

і зад до Перекопу. Решид і

б лера вже під Перекопом. Тутай ‚нови ще пер приніс мішок монет, самих золотих. Решид почислив, бее- і

бея,

спав

това-;" Х -

в

відїхав !ніхт о

по

Т. Грицей, предс; М. Коцюк, Sacr. предс; М. Дармограй, секр.; І. Ваверчак, касієр; Гр. Пипюк, М. БІян, І. Іванншин, контрольори.

голоси ЧИТАНІЇ

НАШІ УКРАЇНЦІ?

А Е

нюйорських

Читаю

тах,

міської

го

що

міста,

дістало

922

колегії

сього

студеїпїв.

стеггень

року

Додає

газета, що се найбільша сеї

в історії

школиі

кляса

Прочитавши таке; я подумав школа. А бо.- кільканайцять. ІА

собі: Сеж

тільки одна

таких

гато.

шкіл

Ню

Иорку

Відай них' викине сього

ро-

з ку по кількасот студентів.

кожда

Далі

я кінчеггих студентів, або .'кажуть, у сп'иси абітурієнтів

ггераз

став

читати

імена' по-

як

нас

читаю

газетах

гімназії,

абітурієнтів.

старокраевих

альгюї школи аб о семинарїг,

хотів

тут

Українців.

на

було дивитись

`

всі імена всі де-
всі
імена
всі
де-

за порядком. я

вятьсот імен. Час від часу імя,

складу видно було зараз, або іия. що але

коли

країііські,

перші імена такі, як Натан, Аб- Саму- славянсь-

або

де-

дало

зі

попа-

Став

переглядати

чеське

Попадали

могли

коло

бути

них

Соломон,

славянське

польське,

московське

імена,

рагам,

Айзик,

ель. ких країв. Певно немало-'з декот- родився справдішних У -

на -Україні.

країнців нема.

імен Українця. Аж спотився я, псрс- глядаючи сі імена, але Українця Л рахувати-: в Ню

ие найшов.

Став Иорку, ців є 25,000.

нашйх``Україн-

Коли 6 міл. душ, то

повинноби сього

яких

А

матуру"

Українці.

рий

з України родоМ. Може

Видно, Жиди зі

них

На девятьсот

тоді

кажуть,

в міській

хоч

тут

ані одного

Я певний,

що

білі,

певно Ки-

тайці,

певно Мурини, якими ми деко-

за Отже є Ѓі „ДИКІ" Мурини, мав їггців, тих, що то нарікають, що їм Ляхи калі

Мос-

ли погорджуємо

„дикість".

поду -

Не

всякі

але

народи.

жовті

я собі,

нс дають

люди, е

Японці,

і Індіяни,

а тільки

пема

все

нагоди до

Укра-

всюди

науки.

О.

І.

ПЕРЕПЙГЖА

Л.

К.,

Ф.

,

Івжс справлсно.-

РЕДАКЩЇ.

Па.

Похибку

нялаб и т а ' ^ 3 озум іти так а жов ц
нялаб
и
т
а
'
^
3
озум
іти
так
а
жов
ц

ТІЛЬК

звідк

не

можна

Вас взялася

случитис

похибка,

ЧО ловікови,

похибка зайшла, то

вона

Винувата когось

за

гарно

0

Ваџ

Вас

похибку,

злу

винувати

людям;

про Вашу

вдачу

завзяття

РО-У-- Замісць пи-

' отс

н - п Чсав

Снті:

і все.

по

Відповіли на

насп.Ти

до

ті

І . серпня

реченця , тот у

таку,

дальшої боротьби

теперішній рутенській

Всі відповіли,

питання

Комітету

не відповість до

рс-

ральний

дізнатися,

Укра-

ного Конгресу та дальшу'проѓ-гінців осібно нс списано, то трс-

раму боротьби.

належить

тара:

вирішить згідно

Всі ті відповіли возьме Цент- та бажаннєм{я нового церков-(кілько ‚там І

собі

Комітет під розвагу

справу

слати

М. DARMOHRAY,

809 N. Franklin St ,

PHILACKLPHIA,

яке

Має

ніякої

шіггфейггсрські

громад

Українські Громади. Спокій-

но і розважно, як пристало на людей, віруючих в побілу прав- дн, продовжуйм о наше чесне нс ЦІЛЃІ а тільки добро нашого по- нсволсного нарОда і нашої но- неволсггої церкви. Памятайте,

діло,

що підняли Деблінське повстання, хоч знали, що його програють та що цс- геройство перепла- тять дорого жертвами ќрови. Але підняли, щоб переломати І

вже раз рабську традицію.

гдубока вода під дошками. Ку

везе

мати роботу?

галері.

ди

галера

пас? Де

буде

глядячи

Робота

— Не вже?

таки

Омар спитав

на

султановій

1

здивований,

недовірчиво. — На вірною, випро-

галері з такою боваиою обсадою?

намісникові!

увірить, J Куршудом,

ниша мова.

польську

таким вірним псом? його'ќ Іслям-па- султанової

обсади галери, бо`хто на горя-) на стократними иа

чім попікся, той

Куршуд

дивиться

все те,

рі діється; стократними говориться. Він І

НАСЛУХУЄ, що

самому Ашікови не вірить.

розуміє

ша на те придав до

—Т и

зимне

що

ще не знаєш,

Не зігаєш, нащо

десь колись

.тяться іскри.

їхав до Суботова, щоби заопі вн дав посвідку золото всн-
їхав до Суботова,
щоби
заопі
вн дав
посвідку
золото
всн-
куватися родиною
господар
пав
до
скрипки,
де
вже
було
і
ством шурина. Богдан
за
переоді
лила
від Очакова, де Решид
золото
від
хана
і від
инших
бе-
тіѓй
Турка, з Решидом
і
йо-
добрав
для султана
мішок
їв Криму.
^
J
ѓо слугою,
гцо двигав
скрігню
з!
Лота
:
н
а
лавц
і
під барієрою
На
се,
ѓдоби
на
галеру
взяти
золотом, пішов до галери. Ота- ліві м
К
Р
А
Ю
ГАЛЕ
Р
Н
сиділи

Саме тоді, коли галера відча ві зо` на два

Як Решид зразу не'хбтів згодити-(сказав а

ся.

рім

можуть бути тільки службови- бей

ки султана.

в нет, Решид змяк. Згодився, але'балакав по турецьки.

під умовою, що возьме Богда- ( но, балакав як найменше, щоби на

тільки Турка і як Богдан зобовяжеть- обличили ся ніяким спосс-бом не виявити, 1 про сигнали о наќ не приготовлявся гардеробі

було клопоту,

добре,

котрий

Але

забув

не

йому

Богдан

товариша, 'манови галери Ашікови Решид

Богдана,

свого

з Омар. Абас був нічним гребців,

Т`'рќи

обслуги

галери, Абас і

настав-

на Богдана, що то його товариш в уряді. Ашік нико м був
на Богдана,
що
то
його
товариш
в уряді.
Ашік
нико
м
був вдоволений
з
того,
не дуж е
що
Ре-
Р
е
м
-

Ьогдагг,

шид

привів когось

його.

на галері

на

Реши-

ґалє-' д ж У вавс я

0 .

Т" В , ходив Очивид- кали -

ш

К0Л

попри

ікавий

.

якого

Він

сіова

Бурлая.

Од-

що

ГАЛЕ

.

тільки

0

Казав,

вибраної

обслуги

сій галері, ок- судна,

Аж коли

руку

пару золотих

переодягненого

пушка-

прохо-

пере-

кро-^ о

ру, але приняв мо-'дом

всунув

і иншими

і брак

його.

для

завиговір

Варни

він них, вони замов-

шо вони ба- J

заздалегідь

лакають, зупинився на люльку, витріпав і став напихати. Коли Турки

кі

ни

сво

сіда

'

сі

пару

лавці.

Вий-

випорпав, І

лавці,

зно

затихли.

j

роботи,

сигнали

ніхто

на

але

він

По хвилн

мара, але

кий-вчув.

Чорт

`

люлькочиста .

Абас

так,

що

надніс

Н

щ

сидить чити розмови!

О-

Хмельниць-

шепнув до

сюди

даст ь

докін -

'

і О-

"

сего

щезаючого Очакова

ЗІ

. що він не Турок. Хмельницький

по

турецьки

переодягся.

говорив

сим

бо

римського,

папу

які

дав

за

него

ще було далеко.

вже

до

не дивувався,

Богдан

бея були найріжтйші одяги. Як'вже ^удуть потрібні, би

би треба було, то вичепурив

православног о митрополит а і и Коли Богдан хотів беєви відда-.на

сей

та червінці

Решидови, бей ие приняв.

й й

поставив

щоби потому, коли

галері не лиш

не зверта в уваг и на се,

віючи, замість

спати,

краю галєрн, вдивляється в,

нічну пітьму

люльку, витріпуючи

На щасте Богдана, і раз у раз чистить' мар саме недопале-

сторону

тій

хвилн

-

Вон и

та

разо м

МОВЌНИЙ тютю н в море . Щоб и

вс і

на, і

бачили ,

як

він,

почувш и

ки

—'

Де

— Відкн знаєш? Ти.може ба- по

польську

в чім д`іло.

на тебе

Очи?

саме сего

А. Ф. — Ваше справленііє по-

Кур-

"-^''ІхИбки редакція дуже радо при- и

BCMK0 .4J Y чоловіковгг та який писати. Коли та- не виною ні редакції, ні склада- за як

во-

а

неспра-

него ще не приступав. то показав сс. Тепер

до

він розумів,

вже

ми

був

гово

цілком^ голосно.

то

по' перших

Або

був

би

був

наших

нас

бодай

що

шуда Іслям-паша накинув гале-

pi. Нс знаєш, нащо,

игг-

Якби ший, як той би за` вав сюди. словах я, на його
Якби
ший,
як той
би
за`
вав сюди.
словах
я,
на його

не Куршуд, мене поз- чого бажаннє позвав тебе. 1 ти м

хто

Також не знаєш,

мож

не

Омар тоді запримі-{шо найбільше буде цікавий, і

мову взагалі

увагу,

то

раз, я- причепився до би jua нас здивований,

і забалакав

глянув

на

ту-

Тебе позвав Куршуд? Кур-

на Куршуда? Куршуда? Заступник е взяв Сторожів

мене

шуд тебе?

Ти

бажаннє

намісника,

зять намісника

на

на службу,

скарбу розбійників, уже не раз на шибени-

і не два засуджених

Іцю? шоби Як нас се правда, обох то

і

палі!

каж у

тобі ,

в в чім чім діло. діло .

Р-бивай.

(сат

рецькій галері служать Ляхи, не звертає

— Він справді

уваги, - -

замітив Абас, ус-

зараз

ки

розкажу тобі, чого на ту мати нагоду д о тобою, би

в

позвав

тебе

скоро буду

шої

балачки з

також

'скорше знати

що

— ' щить. Як би

я

все

добр е

галеру, б о

хотів

не

дов-

най

пи

не те, що до сеї по

вийшов .

як

траві

І

1 '

, rt'

в" ні

11?"" ПОКЛИКОМ - б У в б и "^не ' Z „л'І ^ " 3Х0
11?""
ПОКЛИКОМ
-
б
У
в
б
и
"^не
'
Z
„л'І ^
"
3Х0
4
JZuZZu^
'
Т
Z^Z^^
^

ДОбр

вийшов

Стамбула

вбити

знаеш

те

ПС

на

Бо,

.

ін,

і спитае.і !нас покоєний Омаром. — Отже та- я

на

що то за

— Тоді

царстві

лю. несправедливо,

ведливо булоби

хиба на те,(ятися

затащитн

Д?(ти

якесь

очах

тн

ічить не! л і

Р

Отже слухай

Отж е

СЛУЇЯЙ( сат И лайку,

написат

так

Нашу р6амов^

за нечиТке письмо. Замісць ла-

приписува-

які султаваіВас навіть не знають, се не свід- ні

ких народів

в

Р свою'мову. Наша мова калмур-j

^ька.

волосю .Тих небі, а кожде

його

1

ІШі^пШ

як

,

ма нігде

'--йку, чи не краще булоби

булоби

чи не краще

Калмури —І мені треб а зна -

^у^

хо ч

н ти, 7о^в^7о^овспипт^`^ а '^' Я ^

спита в Аба с

'

И_УЧИІ т Р е б а --кінчити, заки хтоI hone^ оди н W 4 "

нас

ґалєра, о нилася в руках ушкалів.

д

вислав був

тупить до

Ш0 одна

мабуть чув` V - 4140 - яку

Ти

Стамбула,

1927

,

завша

намісник

ОПИЛ ВІ Н

СКАЖЕ ` ЯКА

-

І"

9

громадянин з ^орд

ИЛК

- бути: так атак".

От

словом

Свободи ч з 18 .червня помилку". Тут ,

ќкаже:

Абас

Дивилися ТИШХ^ в світі. ТакЎ мову и

народ ,

jЧемно, J людяному. А Ваше?

прилично,

УFLF

часно тивне рабства й опортунізму з облич- чн них

н'аціональної гордости і стрем- ління д о державної незалежно- обмежується сти. сабо- збройного! отся

всіх! національна революція, це важ-

яка потребує тисячів робітників:

вона велике, пози-

щоби їх перевнсшнли. Крім то-

Ѓо

іяати характер чистий як кри

стал, EJ твердий і непохитний як граніт. Зручність, проворність,; самопевність, резий спосіб думання. Будьте{ хоробрі як львн, хитрі як вужі,

пропагандисти

мусять{

II

О

З

1 Р!

.

ДЖЕРЗ И

КОРПОРАЦІЇ

СИТІ

I ОКОЛИЦЯ !

II О

1 Р!

З

які дібних видатків не мали, через'

другі

громади,

ніяких

ЙДУТЬ

збірки,

по- ЎВІГІЎ _

нашим !

РПМШРТ

має

ЗНАЧІННЯ І МЕТОДИ РЕВОЛЮ Л№ЦІЙНОІ

ПРОПАГАНДИ.

„Українського

нера".

Революцій

ЕІН.ИХ НИКЛЮЧНО на

боротьба

народів ие

прнево

акт терору,

Визвольна

ЖЇ.ІУ СТАДЯІХ ПОВСТАННЯ. тої Навпаки — у

аб

о

себто

.поційних

,1.1.

MВАННИ

масового

завдання:

цародніх

святи й

В першу

пропаганда

наші

стерти

пятнр

ЗАХОДО М

УКРАЇНСЬКОГО

ДОМ У

ВІДБУДЕТЬСЯ

^ВЕЛИЧАВИЙ КОНЦЕРТІ

В

1531-60

СУБОТУ, ДНЯ 25-го

ДОМУ ,

ЧЕРВНЯ

МЕРСЕ Р

1927 РОКУ.

у`л.

ДЖЕРЗ И

Вступ

В ВЛАСНОГ О

ГАЛ И

Початок о

годині 8-ІЙ вечером. КОНЦЕРТОВА ПРОГРАМА:

І.

ЧАСТЬ

1. І

2. Думи мої, Топольницького Укр.

'

Вступне слово

8.

ДАСТЬ 11.-

-

а-И-НОСИ, П, ДАЛ.І

ті- вплив и

чуж і

НІЯКОЇ

ТИМЧАСОВОГО СГАРАННЄМ КОМТІЕТУ

ДОПОМОГИ ЛЕМКІВШИНІ

відбудуться

ОРГАНІЗАЦІЙН І

;

ЗБОРИ

ЃТА

мас, ВИКРЕСАТИ

огонь- —

почутт я

звертається

чергу

д

о

своїх,

гнобителям під ласку ЙшякоїТ 'допомоги .на українські народ-

(ні ціли назбирають . Не минали

а тим більше не минули ми такої

Ми

народноД

сміливість і- тве-

ситѓ, Н. ДЖ.

50 центів. -

але характером чисті як голу-

У5и.

б

о

сить брат и собі примір усіх Український національний ре-
сить
брат и
собі
примір
усіх
Український національний ре-
волюціонер - пропагандист му-
із
визволь-
тих
героїв
ної
`
ідеї ,
зачинаюч и
ві д
а
-
постолів-мучеників,
які
не
для
зарібку,
чи
наживи
ані
не
для
слави,
ал
е
служили
дл я
ідеї. Пропагувал и
їх
ту
ї
ї
скрізь ,
самої
flej
післали,
вірили
в
сю
ідею