You are on page 1of 4
UKRAINIA N DAIL Y OFFICIAL ORGA N О Ѓ TH E UKRAINIAN NATIONAL ASSOCIATION ,
UKRAINIA N
DAIL Y
OFFICIAL
ORGA N
О
Ѓ
TH E
UKRAINIAN
NATIONAL
ASSOCIATION ,
1-М.
Т
Р
И
ЦЕНТИ .
Р
І
К
XXXV .
Джерз и
Ситі ,
Н
.
Дж. ,
середа ,
16 ,
падолиста ,
1927 .
VOL.
XXXV .
JERAEY
CITY,
N ,
J. ,
WE-TOEAEUY,
NOVEMBE R
16 ,
1927 .
THRE E
АНГЛІЙСЬКИ Й
ПИСЬМЕН -
РОЗВЯЗАНН Я
МІСЬКО Ї
РАД
И
СТРАШН А
СІЛЬСЬК А
ТРАҐЕ -
СТРАШНИЙ ВИБУХ ЗБІРНИКА ГАЗУ
ВОЄННИЙ СУД
н
и
к
ЦРЕДСКАЗУ Є
ВІЙНУ .
В ПЕРЕМИШЛІ .
ДІЯ .
ЛОНДОН .
Звісни й
англій -
ПЕРЕМИШЛЬ .
—'„Польськ а
селі
Смолин і
кол о
Неми -
ПОНА Д
ДВАИЦЯТ Ь
ЛЮДИ И
ЗГИНУЛО ,
СОТК И
РАНЕНИХ .
МАНОЙЛЕСКУ
ськи й
письменни к
Велл с
пред-
господарка "
тѓо
міськи х
рада х
оженивс я
парубо к
Іва н
ПИТСБУРГ ,
Па.,
14.
падолиста .
велики й
Стріт . Наслідкам и
осі б
Кол о
години
тр
и
чвер -
сказў е
війну
у
недалекі й
б
у
у' Галичин і
сьќом у
її
міськ у
но
Львов і
сце
саме
надоїл а
вж
е
й
В
ров а
поль- ! Бахо р
зі
значн о
старшо ю
від)
ПАРЛЯМЕН Т
І
СЕНА Т
УХВАЛЮЮТ Ь
ЗАКОМОПРОЄКТ ,
ти
на
9. нині
ран о
вибухну в
збірни к
природног о
газу ,
дуччині.
Веллс
заявляє ,
щ
е
урядов и
Пілсудськогоісеб е
вдовою ,
мамо ю
тро х
ді
ЗАБЕЗПЕЧУЮЧИ Й
ТЕПЕРІШНІ Й
РЕЖІ М
У
РУМУНВ .
що
стоя в
при
Рідсдей л
вибух у
було :
21
лю
-
правнтельств о
Боддвин а
-
вед е
він
розвязу Є
одн у
польськ у
тей.
Маєто к
вдов и
спонука в
п
а
БУКАРЕШТ ,
14.
жовтня .
Воєнний
су
д
увільнив
6.
НІД-
лий
вбитих ,
сотк и
ранених,
богат о
пропало ,
шкод а
в
ма -
Англі ю
д
о
неминучо ї
катастро-
рад у
по
другій .
Недав -
рібк а
д
о
женячќи .
Том у
-
цеї;
Бахо -
бійки,
Бахо р J
й
лю
секретар я
фінансів,
Манойлеску,
від
обжалуванн я
привернут и
ѓѓќу
на
міліони
долярів .
ф
и
.
Усі
правительства ,
а
так -
розвязан о
міськ у
рад у
V
ди
взял и
йог о
на
язики .
З
прав о
д
о
наслі дств а
принц а
Карла на
румунські м
престолі .
Збірни к
сей
належит ь
д
о
Еквитебе л
Ге з
Ко .
Ма в
він
мі-
еам о
й
Англія,
думают ь
не
пр о
й
настановлен о
на
її
мі-
Причини
прийшл о
мі ж
Прису д
воєнног о
сус у
принял а
авднторі я
голосними
о
-
СТОТІ.
5
міліоні в
кубічни х
стіп .
Ві д
кол и
люд и
добувают ь
і
забезпеченн я
економічни х
по-
державног о
комісаря .
Т
е
р
о
м
а
йог о
сусідо м
д
о
плескамн .
збирают ь
природни й
газ ,
щ
е
нікол и
н
е
случилос я
таке,
шоб и
тре б
населення ,
але
зброяться ,
стрітнл о
тепе р
Пере -
яка
скінчилас ь
тим ,
щ
о
Генерал
Авереску,
бувши й
премієр,
зізвав,
ш
о
поќ.
ко -
такий
збірни к
вибух .
Причин а
вибух у
щ
е
не
відома .
Пр о
се
б
о
бачать ,
що .
мусит ь
конч е
мншль .
24
жовтн я
наспі в
з
вое -
т
а
к
ноже м
поколо в
сусіда ,
щ
о
рол ь
Фердннан д
бачивс я
у
192 6
роц і
з
принцо м
Карло и
у
Ла-
йдуть
найріжнійш і
догади ;
богат о
думає ,
щ
о
запалил о
га
з
прийт и
д
о
війни .
відств а
д
о
псремиськог о
ста-
т
о
й
в
йог о
рука х
відда в
Бог у
рнжі
й
висказа в
бажання ,
шоб и
він
верну в
д
о
Румунії,
відрік -
дво х
робітників ,
щ
о
лютувал и
збірни к
п'ри
помоч и
білог о
рост н
декрет ,
яки м
воєвод а
духа .
міськ у J пере д
Убийин к
стану в
опісл я
ся
Лунеск у
й
поводився ,
як
сьог о
вимага є
становищ е
наслід-
світла.
Борковськи й
судом ,
тому ,
су
ФРАНЦУСЬКИ И
УТИС К
У
розвяза в
одночасн о j сїд.
хор а
йог о
але
щ
о
ника
престола .
'
`
Силу
вибух у
чути
бул о
на
кілька
мил ь
довкруги .
Та
потер -
рад у
в
Перемишл і
іі
своїм и
сплетням и
дові в
Б
а
НАДРЕНІї .
Опісля
Фердннан д
говори в
часто ,
щ
о
.Карло
поверн е
ко -
піла
від
ньог о
найблизч а
околиця .
Довколичн і
блок и
знищені .
д
о
убийств а
засуджен о
іменува в
правнте.тьственно-
лнсь
до
Румунії,
хо ч
не
буд е
се
легко ю
справою .
Умовни й
те -
Доми ,
навіт ь найсильнійші ,
о
розвалилися .
Люди ,
привалені
ру-
КОЛЬОНІЯ ,
12.
падолиста .
ли
ш
на
Ю
місяці в
вязн и
ѓо
комісар я
в
особ і
д-ра
Каз н
п
е
р
є
ті
самі ,
щ
о
давніше .
Карл о
не
мож е
вж
е
бут и
королем ,
мовншамн ,
стал и
кричат и
помі ч
аб о
з
болю ,
а
с
е
викликал о
-
„К`ельніше
Ца#тунг" ,
орга н
ці.
Бахор ,
від^цдџац%'і^у ,
о-
мир а
Розпішевського ,
старо-
одна к
ніч о
стоїт ь
на
перешкод і
тому ,
шоб и
він
не
мі г
стат и
серед населення
паніку.
Богат о
людя м
здавалося ,
щ
о
се
земле -
католицько ї
парті ї
центра ,
сти
в
Рудќах .
йоді
верну в
домів .
Прийшо в
регенто м
члено м
per енції.
Ніхт о
в
Румунії
не
дума є
пр о
трус.
Жінки
й
діти,
покалічені ,
бігал и
вулицями ,
як
несповн а
гТятнуе
остр о
утис к
францусь -
д
о
сел а
пізн о
ніччю
Д
х^тд
не
режіму ,
том у
Авереск у
взявс я
д
о
обо -
розуму .
Шпитал і
вмит ь
переповнилися .
JKHX
окупаційни х
власте й
у
за -
заста в
своє ї
жінки ,
б
о
вон а
пі
не
аб о
поваленн я теперішньог о
б
ронн
Манойлеску ,
о
знає ,
щ
о
він
не
заговірник .
ЦИНІЗ М
Я
К
ПРИЗНАК А
Відтак
нові
сцени
почалис я
в
ріжни х
похоронни х
заведен -
нятій
Французам и
Надренії .
ш
л
а
бул а
на
празни к
д
о
сусід-
Румунськи й
парлямен т
ухвалив , а
сена т потвердив- законо -
УМОВО Ї
НЕДУГИ .
них,
куд и
пхалис я
люд и
розпізнават и
свої х
знакоми х
і
родину .
Конфіскат н
книжок ,
часописі в
ног о
села .
Бахо р
добувався-д о
проект ,
сило ю
яког о
уповажяяетьс я
правнтельств о
Треба
бул о
туд и
покликат и
поліці ю
дл
я
вдержанн я
порядку .
і
фільмі в
е
щоденни м
явище м
і
Спільн а
Адміністрацій !
двере й
довши й
час,
а
кол и
йо-
гривно ю
аб о
увнзненням
того ,
хтоб и
старавс я повалит и
карат и
тепе -
Скільки
люди й
упал о
жертво ю
катастрофи ,
покищ о
неві-
що-ра з
збільшаються .
„С
я
по-
і
та
к
званог о
Медичног о ^
му
ніхт о
не
отворив ,
пішо в
рішнн й
державни й
ла д
у
Румунії.
домо .
Вбити х
дос і
найден о
21 ,
але
богат о
осі б
щ
е
не
найдено ,
літика" ,
пиш е
то
й
часопис ,
‚‚ є
Центр у
в
Н
ю
Йорќ у
оголосил а
І
спат и
на
стри х
д
о
стодоли .
Ту т
так
ш
о
число
жерт в
певн о
більше .
нічи м
инши м
як
безкорисни м
дням и
свій'
рапор т
пр о
положився .
Нара з
почу в
ше -
МАРК С
І
ШТРЕЗЕМ Ш
У
ВІДНІ .
упокорення м
великог о
народу ,
вислід и
широки х
розслідів ,
лес т
в
соломі .
Черкну в
сірни к
КАНЦЛЕ Р
ДР .
ЗАИПЕЛ Ь
ВИТА Є
Ї
Х
ОСОБИСТ О
Н
А
ДВІРЦ И
яки й
стремит ь
д
о
дійсног о
по-1
роблени х
психіптрам и
сьо -
і
при
світлі
побачи в
дво х
св
о
ПОЛЬСЬКИЙ ПОСОЛ ПРОСТЎЕ.
СЕРЕ Д
НЕСПРИЯТЛИВО Ї
ІЮГ^ДИ .
розуміння" .
,
.
го
центр а
під
проводо м
відо -
їх
пасербів ,
щ
о
спал и
на
стр и
ВСУВК
У
РОЛ І
БАРАНА .
ВІДЕНЬ ,
І4.
падолиста .
Нови м
доказом ,
ш
о
Австрі я
й
Часопи с
згаду є
також ,
щ
о
ї
поваг и
в
сій
галузи ,
пан-.ху .
і
ту
т
діявольськ а
думк а
мо
Німеччина
в
одн у
державу ,
є
приїз д
у
від-
ВАШИНГТОН ,
14.
падолиста .
У
відповід ь
на
кореспон -
француськ і
власт и
вмішуютьс я
ни
ґордо н
Гемилтон .
.
прийшл а
йом у
д
о
голови .
П
о
відия и
д
о
Австрі ї
німецьког о
канцлер а
Маркс а
й
мі-
денцію
Волтер а
Дюренті ,
кореспондент а
нюйорськог о
Таймеў ,
д
о
німецьког о
судівництв а
в
о-
Сей
довжезни й
рапор т
по-
пімститис я
на
неви н
ністр а
спра в
Штреземана .
Прнвнта в
ї
х
особист
о
котри й
телеграфува в з
Москви ,
щ
о
Польщ а
збираєтьс я
д
о
на -
куповані й
полосі ,
а
францусь -
д
а
є
цілий
ря д
душевни х
недуг ,
дітях .
Виня в
ніж,
зблнжи в
на
двірцн ,
бажают ь злучитис я
столиці
з агранични х
мим о
несприятливо ї
погоди ,
австрійськи й
канцле р
їзду
на
Литву ,
польськи й
представни к
вида в
сейчас
урядов е
кий
воєнни й
суд і
застановля є
щ
нс
дают ь
людин і
д
о
діте й
і'заріза в
їх.
Минул а
д
р
.
Зайпель .
заперечення,
в
яком у
він
упевняє ,
щ
о
Польщ а
хоч е
жит и
в
част о
німецьк і
судов і
о
розпра - і тис я
свог о
оточенн я
станови в
них
дострої- j ся
а
т
гро -
ніч.
Бахо р
злі з
зі
стрих у
на
п
о
д
о
Австрі я
й
Німеччина,
о
скільки
повоєнн і
мирі
зі
всіми
своїм и
сусідами .
и.
мадянства .
Між
сим н
умовим и
двір є
й
побачи
в
свог о
третьо -
договори ,
мают ь
вж
е
тепе р
однаков у
на седозволяют ь
оплат у
почтов у
листі в
У
Надрені ї
стоїт ь
щ
е
окол о
недугам и
є
богат о
таки х
обя-'г о
пасерба ,
як
руба в
дрова .
з
одног о
кра ю
д
о
другого ,
ту
сам у
організаці ю
а
об
а
ВБИЙСТВ О
ВИНАХОДЧИК А
ПР И
ТЕЛЕФОНІ .
1500
чорни х
жовнірів ,
себт о
,
'
які
дос і
звичайн о
вважа-`Добув ч
ніж,.зня в
ремінни й
по-
парлямент н
ухвалюют ь
такий
сами й
карни й
Індустрі ї
африканськи х
муринів .
Кож-, лис я
зовсі м
щос ь
другого,'яс ,
да в
йог о
потримат и
пасе р
з
а
ГАИЛЕНС ,
Н
ю
Джерзі ,
14.
падолиста ,
j —
Елизабетськн й
обо х
краї в
зорганізован о
у
таки й
спосіб ,
армії,
кодекс .
шоб и
взаїмн о
себ е
ног о
рок у
переводят ь
афри-, я к
Ми с
кажучи ,
щ
о
хоч е
наг о
умов
у
адвока т
Пітер
Олд с
говори в
нині
кол о
2.
годин и
сполудн я
д
о
Н едуту .
вцчисля є
Ѓемил- ( бови ,
не
доповняли .
^
.
канські
власт н
стисли й
nepe - j T O H
приміро м
стрит и
ніж;
вхопи в
хлопц я
з
а
інжинєра
й
винаходчик а
Герберт а
О.
Майстеркнехта ,
який
те -
ѓля д
усіх
коне й
і
автомобілі в
j,- bKI
лінивство ,
й
заріза в
його .
З
окро -
x
I
лєфонува в
д
о
ньог о
зі
своє ї
робітн і
в
Гайленд с
у
справ і
за -
БЕЗРОБІТНИ Й
ХЛОЛЕЦ Ь
ПОРІЗА В
СГАРИННИ #
(№РАЗ .
німецьки х
горожан .
жажд у
наживи ,
почуванн є
мрійливість,^ горл о
себ е
вавлени м
ноже м
в
руці
ста в
інкорпорований
спілки
дл
я
визискуванн я
новог о
винаходу .
ЗРОБИ В
С
Е
У
НАМІРІ ,
ЩОБ
И
ДІСТАТ И
ЇД
У
Й
НІЧЛІ Г
ннзчим ,
ал
е
навіт ь
так і
річи ,
як "
шукат и
жінк и
й
заста в
її`
в
ха- .
Підчас
розмов и
адвока т
почу в
нагл о
стукі т
на
другі м
кінці
У
КРИМІНАЛІ .
ПОВІН Ь
СПРИЧИНЕН А
БУ
j
докучанн е
свої й
жінці,
яка
до-.ті ,
як
вон а
плекал а
дитину ,
яка
лінії
телефону ,
і
зара з
з
а
ти
м
розмов а
урвалася .
ПАРИЖ ,
14.
падолиста .
Безробітни й
15-літний
різниць -
Адвока т думав , щ о се телефоністк а перервал а розмов у через
Адвока т
думав ,
щ
о
се
телефоністк а
перервал а
розмов у
через
забуття ,
ал
е
ся
впевнил а
його ,
щ
о
він
далі
ма е
получен-
ня
та
мож е
говорити .
Він
уж
е
хоті в
завісит и
слухавку ,
коли
з
другог о
бок у
почу в
стогін.
Адвока т
сейча с
каза в
себ е
полу -
читн
з
одни м
сусідо м
Майстеркнехт а
т
а
попроси в
сьог о
піти
до
робітні.
У
дв
і
мінути
опісл я
сусід ,
купец ь
Френ к
Сіґфрід ,
уже
біг
простоволоси й
д
о
лябораторі ї
винаходчика .
П
о
до -
розі
він
стрінув
щ
е
одног о
знайомого ,
торговц я
раків,
т
а
об а
ввійшли
д
о
робітн і
винаходчика .
На
землі
лежа в
Майстеркнехт .
У
руці
держа в
телефон .
Під
ним
калюж а
ќрови .
Він
легк о
порушався .
Ма в
ран и
від
куль :
одну
в
голові ,
тр
и
у
туловищи .
Н
а
земл і
лежал о
6
порожнн х
патронів.
^
Вони
сейча с
потелефонувал и
д
о
поліції.
Поліція
скор о
прийшла
д
о
переконання ,
щ
о
вбийннко м
є
Александе р
Шрай -
бер,
шваґе р
Майстеркнехта ,
яки й
постійн о
жив е
в
Клівленді,
в
стейті
Огайо .
Об а
сусіди ,
підходяч и
д
о
робітні ,
бачили ,
як
проти
них
біг
Маленький
чолові к
т
а
всі в
в
автомобіль .

АТЕЇСТ№тДзГШАГАЮТЬС Я

АРЕШТ У

ПРОПОВІДНИКА .

Р Е Ю ЗАЛЯЛ А МІСТ А В 'сі з а недуг у не вважалась
Р
Е
Ю
ЗАЛЯЛ А
МІСТ А
В
'сі
з
а
недуг у
не
вважалась .
І бул а
вж
е
від
нього .
Бахо р
о
кий
челядник,
15. століття , обра з
назвнско м Лятрейл , поріза в старинний,
б
о
похо -
ІНДІЯХ.
`
І
Ш
е
більш е
здивованн е
в
де-j
стовпів ,
дививс я
хвилю'н а
пе
дячий
з
маляр а
Лю
і
л
ІкЄг о
моглабі і
викликат и
заяв а
рестрашен у
жінку ,
а
опісл я
ся
у
Люврі .
Се й
обра з
вартува в
міліони
БОМБАИ ,
13
падолиста .
-
,
Гемилтон :
„Возьміть'сказав ,
іцо
якб и
те'пер
не
дер-
панн
и
допустивс я
згадани й
хлопец ь
у
тій
ціли,
Страшн а
бур я
спричинил а
по - І хочб
Вода
;
Код и
дія ч
,спи- ' жал а
дитин и
на
руках ,
т
о
й
Щ
и
цин
з
м
ваии м
і
в
то
спосі б
запевнит и
соб і
хар ч
о
франків . Сьог о
щоб и
і
е
Нейл,
ш
находить -
вчинку
бут и
арешто -
нічліг.
Порізани й
він ь
у
провінці ї
Бомбаю .
ід
м
у
цей
пацієн т
та-Ізробивб и
смерть .
І
тепе р
опо -
тається
;
0
обра з
й
називався :
„Злук а
родини".
ла
богат о
місточо к
і
пере -
д
І
?
"
может е
бут и
вів
Бахо р
жінці,
щ
о
зроби в
иа
ки
цин
к
х
0
рвал а
комунікаці ю
як
залізни- , neBH j (
-`^ч^^ -
і
основ і
характер у
стрих у
Я
на
подвірю .
Бідна)
щ
0
в
„КАЙЗЕР "
ВІЛЬГЕЛЬ М
КУПУ Є
ЗЕМЛ Ю
НАПРОТ И
ЛЬОКАРНА .
т
а
к
і
телеграфічну ,
найдете ,
ш
о
вон а
жінк а
скаменіл а
а
переляку ,
людин
и
Д
В
А
КУПЛЕН І
ОСЛЃОВ И
Н
А
ОЗЕР І
МАДЖ10Р Е
СТАНУТ Ь
кільк а
дні в
том у
темпе
Р
а
т
У
Р
а
у
в
н
у
недостачу" .
ІБахор а
арештовано .
ма
є
Д
Ш
Є
зимовими
РЕЗИДЕНЦІЯМ И
ВІЛЬГЕЛЬМА .
виносил а
9 0
степ .
Фаренгайт і
Вон а
зачисля є
циніз м
д
о
тих .
ЛОНДОН ,
14.
падолиста .
Часопи с
„Дейл і
Експрес "
о-
по
бур і
опал а
вон а
д
о
68
сте-
призна к
характеру ,
щ
о
розкла - ( НАПА Д
БАНДИТІ В
Н
А
МІСТО. )
держа в вістку з Женеви , щ о бувши й німецький ціса р Віль -
держа в
вістку
з
Женеви ,
щ
о
бувши й
німецький
ціса р
Віль -
щ
о
цілий
Бомба й
дают ь
характер ,
а
не
йог о
бу -
гель м
II
купив
дв
а
малі
остров и
на
озер і
Маджіоре ,
напрот и
ЛУЦК -
Ватаг а
бандитів ,
я
дрожнт ь
від
холоду .
Приїз д
і
дують .
Д
о
таки х
призна к
зачи -
Льокарна ,
у
Швайцарії .
Оде н
з
ти
х
острові в
буд е
називатис я
ка
перейшл а
польсько-совітсь -
виїз д
кораблі в
опізнився .
с.тяє
вон а
теж :
бутлеґерстео, ,
„Остро в
Світовог о
Мира" .
Догадуються ,
щ
о
ВІЛЬГЄЛЬМ
дума
є
брехливість ,
нахи л
спускатис я
К
У
границю
,
зробил а
наїз д
на
вибудуват и
та
м
зимови й
пала ц
дл
я
себе.
СВІТОВ І
РЕКОРДИ .
на
удержанн є
други х
людий, І міст о
Луцк .
Баро н
фо н
де р
Райт ,
управител ь
цісарськог о
майна,
за -
Бандит и
одног о
селя-
шулерство ,
бунтарство ,
чвань-
Рекордови м
авторо м
рекля м
плати в
за
ті
остров и
$70,000.
'
нина,
убил и
І
кільк а склепів,
бе з
і
ранили
І
людей ,
ограби-
куватість ,
резиґнацію ,
пєси-
Уважа є
берлінськи й
журна л
ли
забрал и
вс ю
мізм .
.
ГОВОРЯТЬ ПРО ЗАМОРДШНЕ ТРОЦЬКОГО.
„Рекляма "
звичайног о
книГар я
худобу ,
а опісля,
ціякнх
пе-
Шемана , яки й ма є так і прост і Н Ю VtOPVtlnk. падолиста .
Шемана ,
яки й
ма є
так і
прост і
Н
Ю
VtOPVtlnk.
падолиста .
Немал у
сензаці ю
викликал о
ПРЕМІ Ї
НОБЛ
Я
З
А
ВИНАХО-'Р;;
^
Ідеї.
У
зим і
найма є
робітник а
домаганн є
Чарлз а
Смита ,
голов и
організаці ї
невіруючи х
лю
-
KOR
O
СОЮЗ
А
д
о
підмічуванн я
снігу
і
на
гру-
д
и
У
ДІЛЯНЦ І
МЕДИЦИНИ .
J
днй,
щоб и
заарештуват и
д-р а
Джан а
Стейтона ,
баптиськог о
дях
причіпля є
йом у
велик у
ви-
проповідника ,
з
а
те ,
щ
о
він
вед е
в
церкв і
лічеќне
молитвою ,
СТОКТОЛЬМ .
Премі ї
Н
о
МУССОЛШ П
ДБА
Є
З
А
МО
-
віску .
„ Я
тако ж
волі в
б
и
снді -
яке,
на
думк у
позиваючих ,
противитьс я
закона м
прсРліченн е
б.тя
з
а
винаход и
у
ділянц і
ме
РАЛЬ .
людий .
Іти
у
приємні й
кімнаті, де
є
гар -
з
о
професоров и
дицин
и
при
НаН
Муссолін і
у
рол і
міністр а
'-книжк и
т
а
тепло ,
вулиця .
університет у
в
Шикаго ,
Комто -
внутрішні х
спра в
вида в
ціл у
ПЕРШИ Й
ДЕН
Ь
БИЗНЕС Ў
В
ТУНЕЛИ .
Людвіга" .
Аб о
зачиня є
свою
-
м
у
нови ,
fl
й
анГлійськои
анґ.т
у
учен0
низк у
сувори х
розпорядків ,
я-
Н
Ю
ИОРК ,
14.
падолиста .
Нині
бу в
перши й
ден ь
биз -
крамниц ю
і
лиша є
надпис: '
Рис-Вилсонови .
кі
мают ь
на
мет і
піднест и
рі-
‚Від.
1-ої
д
о
2-ої
годин и
зачи- (
несу
в
Тунел ю
Голенда ,
щ
о
лучит ь
Н
ю
Иор к
і
Н
ю
Джерзі .
Я
к
вень
громадянсько ї
моралі .
нено ,
б
о
власни к
книгарн і
чи-
заря д
сподівався ,
понеділо к
бу в
до'сить
слаби й
дл
я
бизнесў .
КОРОЛ Ь
ВОЗДУХА .
Вони
торкаютьс я
головн о
ма- J
т
а
є
дом а
останн є
числ о
жур -
Замісц ь
сподівани х
35,000
автів ,
які
малиб н
переїхат и
з
а
оди н
Таки й
нови й
титу л
діста в J лих
театриків ,
дансінгів
і
„ва -
нал у
„Угу" .
А
в
субот у
таки й
день,
нині
переїхал о
всег о
17,726
автів .
З
тог о
числа
4 0
про -
француськи и
летун
Доре ,
о
рієте".
Танцюристки ,
щ
о
вс у
надпис :
„Завтр а
неділя !
Кни-
ііентів
становил и
троки .
`
на
берлінські м
майдані
щ
змагав-'пере ч заказов і
виступил и
на
я-;
гарн я
зачинена !
Чи
маєт е
вж
е
сг!
із
німецьки м
детуно м
Ві-
кійсь
сценці
босо ,
мусіли
На
щ
о
читати? "
Англійськи й
ЛІКВІДАЦІ Я
„ДОМ У
ДАВИДА" .
зельманом .
Об а
летуни
вико-,прика з
поліції
зійт и
із
сцени,
чемпіо н
гри
в
варцаб и
Саму -
СТ.
ДЖОЗЕФ ,
МО .
Судд я
Фи д
вида в
прису д
у
справ і
нал и
цілу
низк у
акробатични х
Д
о
готелі в
можут ь
заїзджат и
е
л
ь
Кога н
20-літній
моло -
Венямина
Поркела ,
яки й
зов е
себ е
„короле м
Ьеном "
і
який
штукарст в
на
власні м
апарат і
спільно
лиш е
пари ,
які
внка -
дець „ улаштува в
сеан с
одноча -
кілька
літ
том у
оснува в
кольоні ю
під
назво ю
„Ді м
Давида" ,
й
на
жутьс я
паперами ,
щ
о
є
подру -
сної
гри
з
і
ви-
ле діялися
всякі
неморальн і
річи ,
пр о
як
і
богат о
розписўнала -
104 партнерам и
складалос ь
апарат і противника . Жюр і
із
представникі в
жам .
Відом а
фабрик а
капелю -
гра в
61
партій .
Австрійсь-
ся преса. Розправа'прот и
Бен а
тревал а
довши й
час; Вкінці
суд
ком у
селянинові
Бравнов і
вда -
Чѓхословаччин и
т
а
Голянді ї
й
хі в
„Борсаліно" ,
піддержуюч и
вида в
присуд ,
н
а
підстав і
яког о
засуджен о
Порнед а
на-тиѓ-
лос ь
виплекат и
курку ,
як
а
признал о
переможце м
Доре ,
дух а
таки х
розпорядків ,
яака -
нання
з
йог о
„королівства" .
Згадан у
кольоні ю
зліквідується .
І встановля є
нови й
европейсь -
яки й
одержа в
ві д
управ и
бер- J зал а
свої м
робітниця м
носит и
Коли
члени
сеї
кольоні ї
схочут ь
полишитис я
н
а
місци,
т
о
їх
v-ft
оекорд -
нес е
304
яєц ь
річ-
лінськог о
майдан у
означено ї
довжин и
з
ру-
царств о
буд е
остават и
пі д
контроле ю
державни х
урядовців .
к
и
'чашу
.
майстерн у .сукні
і кавам и
д
о
ліктів.
За
нарушенне
тог о
присуд у
назначен о
строг у
кару .

НЕМ А

ОДНАЧ Е

ПОТВЕРДЖЕНН Я

СЕ Ї

ВІСТКИ .

ЛОНДОН ,

14.

носить,

б.

знці ї

дят ь

о

ходят ь

совітськог о

в

те ж

Москв и

падолиста . — вістки міністра комуністичній з

й

щ

Кореспонден т

Дейл і

Мей л

Льв а

провідник а

вістки

до -

Троцького ,

опо -

надхо -

замордовани й

пр о

війни

Партії.

Ленінграду.

теперішньог о

й

Подібног о

з`місту

РУМУНСЬКІ ШЬОНІСТИ УБИВАЮТЬ БОЛГАРСЬКИХ СЕЛЯН У ДОБРУДЖІ

'СОФІЯ ,

Добрудж і

Румун а

г

офіцииьн а

сото к

нізаційним

кольонізуват и

ськи м

о

14 . падолиста . убити кольоніст а

сотк и

мал и

селі

я

Казимер .

Румунські

Болга р

кольоністн

за

в

вбитт я

телеграм у

Болгари ,

щ

окруз і

одно -

к

Сю

агенція.

пімсту

у

болгарськ а

оголосил а

о

ві д

телеграфічн а

замешкуют ь Добруджу , плянам болгарськ у Румун и

літ

миром .

румунськог о

Добруджу ,

переводят ь

с

ю

завжд и правительства - як е їм

противилис ь

признану

кольонізацію ,

кольо -

почина є

Версай -

нвслЩую -

чи кольонгвзційн у політик у Польщ і в Галичині Й Туреччини у
чи
кольонгвзційн у
політик у
Польщ і
в
Галичині Й
Туреччини
у
Вірменії.
Коли
одног о
дня
найден о
убити м
одног о
румуне
зайду-кольоніста ,
розпочал и
Румун и
згадан у
масакр у
4
ронннк
Болгар .
О
скільк и
досі
звісно ,
ні
одн о
з
болгар -
ське
ні
румунське ,
не
підпрнняло
щ
е
ніяких
кроків ,
за -
побігти
повторенн ю
подібно ї
масакр н
правительств , пі
шоб и
винних
й
покарат и
до -
конани х
вж
е
погромів .

-

aiwlpip.r pBhiheldi dayli txcept Sunday! u І Џ ШЩКЯООЯ` тинжктх і і alИQntdr snte,tJaarayCyti,H.J
aiwlpip.r pBhiheldi dayli txcept Sunday! u
І
Џ ШЩКЯООЯ`
тинжктх і
і
alИQntdr snte,tJaarayCyti,H.J
шутьс я
д
о
монархі ї
як
не
воро -
оди н
бі к
голосить ,
щ
о
він
хоч е
д
у
своїм и
думками .
Най
одюд.
fOURDBD
1193
МОНАРХІЗМА БОРОТЬБА ЗА НАЦІОНАЛЬНУ
wBMIBYatpUkBarlaal NoaintalAottcot-tja.м1-и
Жими,
т
о
щ
о
найменч е
байду -
правит и
собою ;
а
н
а
други й
за
на с
усі х думає ,
тоді
буде
по-
жнми .
Вигля д
визвольно ї
бо -
бік.Дщ о
ві н
зрікаєтьс я
прав а
рядок .
Щ
о
с
е
є
порядо к
дому
СПРАВУ
НМивіaaІасамOutMUaMertatatktaPotrОИтаеoljai ва.МатсвЗО.19H.впавѓktaActatМсааѓѓв. Madtl byBcaotairlConMutntl.
ротьб и
з
дочіплено ю
д
о
неї
мо-
правит и
собою ,
то
й
впрова -
божевільних ,
д
е
на сотки
боже-
(Корефера т
д
о
реферат у
автократі я чи
демократія" ,
вигодо -
нархіє ю
н
е
причинитьс я
до
джу е
в
сво є
думанн е
замішай -
вільни х
дума є
оди н
тільки
лі-
шеии й
ѓром .
Омеляно м
Ревюко м
н
а
четверті м
скріпленн я
боротьби ,
але
д
о
о
-
не.
йог о
почуванн я
роздвою -
кар,
с
е
ї
м
байдуже ,
коб и
тіль-
Конгресі
Обеднання) .
слабленн я
її.
ються .
В
йог о
душ і
пану є
анар-
ки
с
е
звільнил о
ї
х
від
обовяз-
ЯШГГЮІСвІНКАТИ.
Т%і—cast яcopy. ѓїмѓСИ
хія,
суматоха .
Здорови й
чол о
к
у
думання .
Власн е
піднесеян е
думк и
мо-
ВШІ ТОВі
$ 7.00
вік
ус е
стремит ь
д
о
душевної !
Оте є
є
одн а
груп а
монархЃ
П
р
о
питаннє
демократії ,
пр о
команд у
діднчног о
монарха -
нархі ї
мусит ь
розколот и
народі
едности ,
і
здорви й
чолові к
н
а
j
стів.
С
е
ті,
щ
о
вічно
горлають
я
к
у
розвелас я
дискусі я
сере д
провідника .
С
е
два ,
зовсі м
дв
а
та
довест и
д
о
руїни
'йог о
ви-
іате .
так і
подвійн і
експерімент и
з
і
п
р
о
хаотиків ,
а
сам "
%носять
нашог о
народа , дискутуют ь
від)
инчі
питання.
Д
о
держави ,
вж
е
звольнн х
змагань .
Щ
е
більш е
своє ю
душе ю
н
е
пуститься .
найстрашнійши й заколот . Се
ті,
закінчення
війни' в
усіх
освіче -
готово %
мусит ь
належат и
кож -
трагічн о
мусит ь
представляти -
Кави-arti
T3.75
Лишен ь
звихнен а
людин а
мож е
щ
о
вж
е
всяки х
ідей,
кабінетів!
ся
визвольна
боротьба,
коли
них
державах .
Дискутуют ь
пр о
д
и
й
у
її
межах .
Мусить !
Д
о
бо -
на
с
е
піти.
напрямкі в
пробували ,
а
всюди
се
в
Америці ,
в
Англії,
Фран -
ротьбіу"
з
а
самостійніст ь
при -
питанн є
монархі ї
н
е
розѓляда -
Навіт ь
так а
звихнен а
людин а
потерпіл
и
крах .
С
е
ті,
щ
о
вже
Телафон„Свободи":408МопЦотсуг.Tea.У.НСоюаа:1838MMO.ttmryar.
ції,
Німеччині.
Хотілиб и
пр о
се
ступае ,
хт о
ХОЧЕ .
МІ Ж
си
м
му -
єтьс я
теоретично ,
ал
е
практич -
ТЬііі Matk a
BdMfit ааяІ-гііуСйуatatai
мож е
вдержатис я
н
а
такі й
а
всюд и
служили ,
а
тепе р
прого-
ЛдраоиЯ"УОвООА,"р.О.ОвХ344,EJRSEYCTIY,N.J.
дискутуват и
в Еспанії,
Італії
та
сить,
а
хоч е
ос ь
і
вся
ріжни-
но,
кол и
не
тільк и
підноситьс я
вивуваг
За
оголошення
юіо.о
редакція не
виповідав.
1
а.00 j
думку^ааведенн я
монархії ,
алеінархістичні й
дороз і
тільк и
о
-
лоШуют ь
щ
е
одного ,
вж
е
ПО-
Росії ,
але
там
зелізн а
рук а
дн
ю
Ця.
,
вже
навіт ь
підноситьс я
особ у J бороняюч и
себ е
ві д
закиді в
сдідНог о
пана .
Вон и
самі
не
ві-
таторі в
не
дозволя є
сказат и
з
а
Чере з
те, КОЛИ наські
мбнар-
кандидата .
Того '
род а
робот а
власног о
сумління
в
сей
спосіб ,
рят ь
свої м
власни м
словам.
демократіє ю
свобідног о
слова .
хісти
хочут ь
показат и
нам
при-
розбива є
навіт ь
таких,
щ
о
го-'щ о
кричит ь
прот и
анархі ї
дру -
А
л
е
є
люди ,
які
ї
м
вірують.
Кол и
в
нас-підноситься-се
пи-
міри
други х
народів ,
т
о
вон и
аьвмжвіі
іs.oo
датьс я
засаднич о
на
монархію , J ги х
діється ,
людий .
Ос ь
чом у
вон о
к
котр і J більшіст ь
та
Хто
се
ті
люди ,
щ
о
становлять
МАДЯРОН И
танне ,
т
о
моглоби (
здаватися ,
повинні
показуват и на
примі ри
щ
о
якра з
люди ,
монархістів ?
При -
„Американськи й
Русски й
Весѓніќ",
орга н
Соединенія ,
за -
щ
о
се
в
нас проявивс я
відблис к
народів ,
щ
о
добува'ли'собі
сво -
6 0
нем а
нігд е
особ и
кандида -
своїм и
монархістичним и
ідея-1
гляньтеся ,
д
е
вон и
розсілися,
помогово ї
організаці ї
Закарпатськи х
Українців ,
помісти в
в
чн-
майж е
загально-світово ї
диску-
боду ,
а
н
е
на
те,
як
вони
вж
е
та,
щоб и
всіми
бул а
признана ,
ми
заводят ь замішанн я
в
полі-' а
побачите .
Сидят ь
вони
в
тих
слі
з
Ю. падолист а
згадк у
пр о
Четверти й
Конгре с
Обеднання .
сії
за
стійність
і доцільніст ь
де-
тепер'
правляться .
їм
треб а
по -
і
прот и
одног о
кандидат а
н
а
тичном у
житт ю
Народа ,
які ни-
містах ,
д
е
розсілас я
зневіра
в
31 всіх
обра д
браті в
Конгрес у
зацікавил о
просвітителі в
наши х
закар -
мократії .
Т
а
с
е
так
мож е
вигля -
казат и
на
історі ю
боротьб и
з
а
монархістични й
престіл
сейча с
розбивают ь
організації, ! сили
нашог о
народе.
Гам,
патськи х
тільки
одн о
місце,
як
е
бул о
виголошен е
в
по -
дати .
Н
а
ділі
наш а
дискусія
з
а
самостійніст ь
у
Ірляндії,
у
Іта-
повстан е
другий ,
готови й
засі -
рівночасн о
найбільш е
красно-Ід е
є
такі
мас и
наши х
на -
літнчнім
реферат і
д-р а
Мишуги ,
а
саме :
демократі ю
ма є
в
сі м
инший
у
Фінляндії,
Литві ,
Латвії ,
сти
н
а
престіл.
Я
к
одн а
груп а
Яиа а
вммиаа
і
а7.5
річив о
говорят ь
прот и
хаоти -
ціональни х
ворогів ,
Поляків,
„Ми
віримо ,
щ
розчвертованн е є
з
о
теперішн є
поневолеин е
українськог о
на-
характер ,
я
к
ся дискусія
в
дру-
Чехії,
Мадярщині .
Чом у
вон и
піднесе
одног о
монарха ,
т
о
ків.
щ
о
н
а
ви
д
польськи х
мас ,
род у
1
йог о
тільки
одни м
епізодом ,
му-
гих
народів .
Основн а
ріжниц я
на
се
не показують ?
Чом у
вони
друг а
груп а
сейча с
піднес е
со -
Тут
підходим о
д
о
одног о
з'польськи х
богацт в
слабог о
чо-
сит ь скінчитися
я
Києво м
як
центро м
Соборно ї
який
України , з
Харкова ,
Львова. "
Ки-
в
тому ,
щ
о
другі
народ и
диску-
показуют ь
на
примір и
народів ,
61
другог о
монарха ,
трет а
тре -
голонни х
жерт е
та
к
звани х
мо-1 ловік а
огорта є
зневір а
в
сили
ево м
к
дійсно ю
матер ю
українськи х
городів :
Пол -
туют ь
тепе р
за
те,
ч
и
добр е
п
о
щ
о
мал и
'свої
держав и
ві д
віків'того ,
нархістични х
стремлін ь
сере д
власног о
народа .
Пригляньте-
тавн,
Одеси ,
Чернівець ,
Ужгорода ,
Перемишл я
і
рядкуват и
самостійні
держав и
середновічних,
у
які
люд и
й
по-1
Маєм о
тепе р
так у
сам у
коме -
нашог о
народа .
Одн о
з
голов-'ся ,
хт о
вед е
прові д
у
мбиархі-
Заболіл о
просвітителі в те,
і
і Білгороду ,
прилучен о
бо ж
ти
х
шо
мі ж
тим и
городам и
зна-
демократични м
способом ,
а
мн
нятт я
не
мал и
пр о
такі
річи,
як
ді ю
з
нашим и
найяснійшим и
і
монархами .
Як
лишен ь
над^ и
них
жере л
е
банкроцтв о
полі -
стичній
пропаганді ?
Се ж
люди,
ходитьс я
Ужгород ,
вони
пишуть :
Чом у
вж
е
не
прилучен о
д
о
ще
дискутуєм о
справу ,
щ
о
до-
демократія ,
самоуправа ,
наро -
тично ї
думки .
П
о
упадк у
о
-
які
дают ь
дока з
зневірі
у
вла
Україн и
Праг и
бо ж
і
там
мешкают ь
Славяни .
Чо -
б
р
е
йт и демократични м
шля -
довластя ,
кол и
люд и
навіт ь
н
е
шиге н
Лейко м
проголосил и
як
1
одиноког о
повноправног о
мо -
ружно ї
боротьб и
нашог о
наро-'сн і
сил и
тим ,
щ
о
вон и
товари-
м
у
не
Вінніпегу,
Нюйорку ,
Филаделфії ,
Сен ѓ
Луи с
хом ,
крли
м
и
хочем о
дійт и
д
о
могл и
соб і
представит и
інакш е
д
а
запанувал а
в
душа х
деяки х
шуют ь
з
Поляками ,
підлизу-
а
б
о
Бразилії ,
і
та
м
мешкают ь Славянн , а
мі ж
ними
навіт ь
вюціонрдьної
самостійностк .
політичног о
ладу ,
я
к
тількі
і
Українці.
Всі
ті
міст а
і
кра ї
можн а
би
прилучит и
д
о
України
наши х
люди й
страшн а
сумато -
ютьс я
д
о
польськи х
урядників
!
Є
се'основн а
ріжпиц я
мі ж
ти-
монархію ?
вельможног о
пана
гетьман а
на
підставі
то
ї
само ї
льогіки , завдяк и
якій
прилучено
д
о
Ўкра -
Ха.
Деяк і
люд и
мают ь
сили
н
а
т
а
провідників .
Дивітьс я
далі,
і.мн
дві}м а дискусіями ,
ріжниця ,
Вон и
н
е
показуют ь
н
а
при-
Скоропадського ,
т
о
зара з
У
їки
Ужгород .
Вж
е
пор а
каж е
„Амер .
Русский
Весѓніќ"
міри
народів ,
щ
о
добул и
собі
оди н
підйом ,
н
а
одн у
бороть -
щ
о
з
ти
х
місцевостий ,
які
за-
яко ї
н
е
бачуть ,
аб о
н
е
хочут ь
Мінхені,
пр и
повени
б
а
научитися ,
ш
о
„н
а
Закарпатт ю
нем а
і
н
е
бул о
Українців "
бачити ,
аб о
бачуть ,
ал
е
засл о
самостійніст ь
у
нові
часи
тому,
бу.
Надрўѓ ў
вж
е
ї
м
сил и
nejxomieH i
монархізмом ,
не
йдуть
варськог о
пива
проголо'ше -
та
щ
о
вони
та
м
ніколи
не
будуть .
Чере з
те
сам е
він
протесту є
нюют ь
ті,
щ
о
виступают ь
про
б
о
всі
т
і
народи ,
добуваюч и
стає .
Вон и
хотілиб и
зажити . жертв и
н
а
визвольн у
бороть-
но
другог о
найяснійшог о
прот и
цего ,
щоб и
„русскі "
землі
причислят и
д
о
українсько ї
ти
демократії .
Виступают ь
ча-jсвободу ,
голосил и
засади :
на-
вже
мирни м
життєм .
Вигля д
б
у
нашог о
народа .
Всі
воші
по-
монарх а
в
особ і
Острян н
мали" .
сто
пере д
нами
монархіст и
та,родовластя .
Якби. Італійці,
П
о
дальшо ї
боротьб и
ї
х
страхає. І клал и
вигідн о
всі
сво ї
надії
на
ці,
у
Відни
пр и
каві
ше п
От
дістал о
Обєднанн е
лекці ю
географі ї
і історії.
Діста в
її
показуют ь
на м
н
а
англійську
ляки ,
Чех и
голосил и
бул и
сво -
Тяж
с
я
боротьб а
мож е
знов а
свог о
найяснійшог о
монарха
тал и
пр о
Габсбурґа ,
дес ь
та
м
і вес ь український нарід. І т о дістали мн в часі, кол и не
і
вес ь український
нарід.
І
т
о
дістали
мн
в
часі,
кол и
не
вигої -
держав у
аб
о
на
Бельгі ю
аб о
народов и
пр о
потреб у
мо -
у
Праз і
пр о
Дорошенка .
покінчитися
невдачею .
Вен и
неї
та
ждут ь
ві д
ньог о
спасення
лис я
ще
ран и
н
а
інвалідах ,
н
а
ти
стрільцях , шо
Україні,
х
вже
в
1914.
роц і
Швецію ,
т
а
питають :
Хіб а
на.м у
там^архії , т о
вони
не
булиб и
ніко-
хочут ь
бачити ,
щ
о
так е
пере- ;
наши х
браті в
н
а
случай
пове-
Тепе р
уж
е
ясно,
чом у
панов е
боролис я
н а Закарпатські й
бороняч и
її
пере д
мос -
народов и
добр е
н
е
живеться ?
ли
ВСПІЛН
здобут и
собі
само-
гетьманці ,
розповідаюч и
на м
ходи.тн
другі
народи .
Вон и
н
е
ни,
голоду ,
т
а
визвольно ї
бо -
ковсько ю
навалою .
Щ
е
свіжі
стоят ь
та
м
могил и
ти
х
Усусусів,
Хіб а
та
м
свобод и
нема ?
З
і
сих
Стійности.
п
р
о
благодат и
монархізму ,
п
о
хочут ь
бачити ,
щ
о
бе з
ризика ` ротьби .
Незвичайн о
легк а
роз-
шо принесли на закарпатськ у земл ю стрілецькі пісні Велика Со
шо
принесли
на
закарпатськ у
земл ю
стрілецькі
пісні
Велика Со -
і
перши й
факті в
вон и
хочут ь
зробит и
за -
вязк а
національног о
питання.
Хто
боритьс я
з
а
самостій-
назуют ь
н
е
н
а
народи ,
щ
о
не-
нем а
нобіди ,
та
що,
д
е
є
внгля -
луч
дійсног о
світла і національног о
обеднанн я
і
які
та
м
поло -
ключення,
щ
о
кол и
Україн а
Монархіз м
с
е
так а
поманли-
ність,
мусит ь
старатис я
приєд-
давн о
добувал и
соб і
держави ,
ди
п
а
побіду ,
та
м
і
є
вигляд и
жнл и
сво ї
голов и
в
борбі ,
з
яко ї
мал а
вийт и
одн а
хоч е
стат и
щасливо ю
країною ,
ва
річ
дл
я
всяког о
національ-
натн
для
се ї
боротьб и
як
най-
а
на
старі
держави ,
щ
о
пере й
тако ж
на невдачу,
і
щ
о
пр о
од -
борн а
Українськ а Держава .
1
тоді
зустрічалис я
стрільці
в
Му-
як
Англія,
аб о
Бельгія ,
аб о
більш е
прихильникі в
і
не
роз -
шли
д
о
нас
щ
е
з
середни х
ві
або
друг е
"рішає
част о
чи -
но
здеморалізованог о
чолові-
качеві
і
п
о
други х
стрілецьки х
станицях
з
тим и
трутнями ,
щ
о
Швеція ,
т
о
вистарчит ь
прого -
биват и
своїх
сил.
Хто ж
заявля -
ків.
Вон и
не
показуют ь
на м
н
а
случай .
Н
а
думк у
пр о
но -
ка;
с
е
видн о
те ж
п
о
тому,
їх
треб а
бул о
приневолювати ,
щоб и
голосили
проповід и
п
о
лосит и
монархі ю
н
а
Україні.
єтьс я
з
а
самостійност ю
народа ,
примір и
нови х
народів ,
щ
о
но
‚стіій
до-.в у
невдач у
ї
м
баламутитьс я
в'я к
дес ь
жмінк а
не
українськ и
а
не
п
о
мадярськи .
А
тепе р
ті
самі
трутні
ос ь
тут ,
Тог о
род а
аргумен т
с
е
зви -
а рівночасн о
голосит ь
потреб у
бул и
соб і
свобод у
пі д
руко ю
Вон и
чують ,
щ
о
їх
мо -
захоч е
збират и
н
а
внз-
на американські й
і
прнчислено
землі
копают ь далі
народа .
пропаст ь
мі ж
дітьм и
од -
чайне
соб і
баламуцтво .
Монар -
признання
монархістичног о
у
-
монарха ,
б
о
таки х
народі в
про -
J годовві .
з
о
к
переста є
працювати .
Д
е
вольн у
а
хоче
всі
ног о
тог о
самог о
українськог о
їх
болить ,
щ
о
Ужго -
хія
в
тих
края х
се
аб
о
історич-
строю ,
то
й
сейчас
з
гор и
пов-
збірк и
грабіжникі в
жерт в
боротьбу ,
повертат и на
сво ю
осо-
с
т
о
нема.
Коли
в
таки х
народі в
шукат и
ратўнќу ?
Д
е
Tyj
р
о
д
д
о
Соборно ї
України, б о
вони
воліли б
бачит и
ста е
прот и
се
Л
л
не
аб о
випадков е
явище.-Н і
бист у
користьч``.їО;
зар з
вони
е,
люди й
і
верст -
навіт ь
установлен о
монархів ,
Монархіз м
дл
я
таки х
вихі д 1
люди й
1
Його
в
Соборні й
Мадярщнн і
вра з
з Будапешто м
і Темешваро
м
Англія,
ні
Бельгія ,
ні
Швеція ,
проголошують^еб е
гетьманця-
від
монархі ї
т
о
с
е
щ
е
н
е
значить ,
щ
о
вони
є
дуж е
повабни м
виходом .
а
б
о
навіт ь
з
Москвою ,
коб н
тільки
н
е
з
Києво м
чи
Львовом .
не
том у
богат і
й
моѓўчі
й
ща -
Встановіт ь
одног о
чоловіка ,
ми.
ждат и
ніяког о
З
а
мо -
чимнебуд ь
д
о
здобутт я
само -
л
Ми
віримо ,
щ
о
йом у
близьки й
вж
е
кінець,
щ
о
близьки й
то
й
сливі,
щ
о
вони
монархії`.
В
на-
нархіе ю
заявитис я
тіль-
стійности
причинилися.
проголосіт ь
йог о
монархом ,
Збираюч и
коротк о
сказане
час,
кол и
Шевченков е невчен е
душу ,
ок
о
заглян е
і
ти
м
мадярона м
в
шій
дискусії
ходит ь
в
перші й
ки
шляхта ,
не, можут ь
добра .
мож е
у
н
а
як
опира -
І
с
е
зовсі м
природно .
Нарід ,
провідником .
Він
ма є
прав о
й
досі ,
треб а
насампере д
ствер-
сам у
глибоко ,
глибок о
І
І
мірі
нѓ
зате ,
чи
наро д
ма є
пра
єтьс я
вся
монархія ,
т
а
лиш е
ті
щ
о
побиваєтьс я
з
а
прав о
пра -
обовязо к
робити .
Спустімс я
на
дити ,
щ
о
теперішн а
дискусія
за
„Дознаютьс я
небожата ,
г вит и
собо
ю
в
готові й
державі ,
круги
офіцирств а
й
урядниц -
вити
сами м
собою ,
н
е
мож е
нього .
На й
ві н
на с
веде ,
д
е
тре-
монархізм ,
щ
о
розвелас я
се-
і ва с
Чи я
на
шкура ,
jал е
о
те,
ч
и
народови ,
яки й
шу-тва ,
щ
е
жадн і
монархістични х
рівночасно
голосити ,
щ
о
ві н
ба.
М
и
н
е
думайм о
нічого ,
б
о
р
е
д
Українців ,
н
е
ма е
звязк у
з
Та
й
засудять ,
і
премудри х
J
кає
дороі г
д
о
самостійності! ,
відзначень .
Широк і
мас и
робіт -
зрікаєтьс я
сьог о
прав а
в
нут-
однаков о
думко ю
д
о
нічог о
н
е
світово ю
дискусі'єю
з
а
демо-
Немудрі
одурять" .
міе
добр е
би
бул о
піддатис я
під
ництв а
й
селянства
певно
ли -
рі
своє ї
держави .
Кол и
нарід
на
додумаємося .
Не
заводі й
нела
кратію .
Питаннє ,
як
е
витягла
на
верх а
світов а дискусія,
а
се
є
питаннє,
н
скільк и
справний
демократични й
ла д
о
прав-
Кльо д
Фарер .
ю
увагу .
Відверну в
я
голову:'
церковни й
дзвінок .
Священнќ'ќ і
очи
глянули
на
мене,
,,Ciner,
pulvis
et
nihil".
лення
й
ущасливлени й
народа,
молод а
дівчина
в
чорній
май
звернувс я
д
о
нас,
підніс
Най-1
Молод а
дівчина
вийшл а
І
н
е
пійшо в
я
з
а
молодо ю
ЕСПАНСЬКА ПРИГОДА а се ріжнитьс я зовсі м від укра- тилі, так а
ЕСПАНСЬКА
ПРИГОДА
а
се
ріжнитьс я
зовсі м
від
укра-
тилі,
так а
гарна,
щ
о
могл а
б
и
святіші
Дари .
Наш і
долон і
н
е
церкви.
Вулиц я
довкол а
бул а
дівчино ю
з
теплим и
долоня-
їнсько ї
дискусі ї
з
а
те ,
на
скіль-
спокусит и
архангел а
вход и
розлучилися .
Я
похили в
голо -
пуста.
Не
тяжк о
булоб и
йти
з
а
ки
монархістични й
прові д
кра-
( З
француського )
ла
д
о
каплиці.
Вклякл а
зара з
ву.
Мо ї
оч
и
не
могл и
бачит и
ні
пахучо ю
суконкою ,
мі ж
тим и
ще
змож е
повест и
нарі д
до
вн-
біля
мене,
майж е
доторкнул а
чог о
иншого ,
лиш е
ту
ю
плиту,
еспанським н
домами ,
висок и
Хто
працює ,
ма є
богато ;
хт о
звольно ї
боротьби .
М
и
бачимо,
ся
мене.
Запа х
ясмину
вдари в
щ
о
я
на
ній
клячав.
Бул а
т
о
ди-
м
и
наче
вязниці,
а сліпими
н
а
ощаджує ,
ма є
щ
е
більше .
Пригод а
в подорожі ?
Ц
е
вж
е
одног о
образу ,
ніодної
мозаі -
щ
о
монархіз м
п
о
свої й
уж
е
су-
мене.
Перелетн о
заприміти в
я
вна
плита .
Простокутна ,
дов о
че
шанці .
не
приключається .
Б
о
її
як?!ки .
Звичайн о
піддаюс я
такій
т
и
мусит ь
противитис я
вн -
пару
очей,
таки х
дуж е
прозо -
лі
вузка ,
дивн о
чистої
рожево
:
А
л
е
нара з
здалос я
мені,
щ
о
Сліпінгй
заступил и
диліжанси,
звольном у
стремлінн ю
народа,
біді.
Ал е
ци м
разо м
коли
З
л
о
можн а
поборот и
добро -
рих,
яких
іщ
е
ніколи
не
бачив .
краски,
металев а
плита,
з
п
о
ті
дом и
і
ця
вулиц я
і
ця
пахуч а
а домі в
замісц ь
заїздни х
а сами м
ти
м
монархістичн а
а-
мал и
мене
взят и
наступо м
j
тою .
Чудов а
незнакоМа.
відчиняла
літеровано ї
міди.
І тепер,
коли
суконка,
щ
о
віддалЮЙться
ві д
маєм о
нині
.шв`айцарськ:
готе -
ґітаці я
мусит ^ вводит и
в
нарід,
звернувс я
н
а
прав о
д
о
колю м
майж е
рівночасно'
молитвенни к
їй
пильніш е
приглядався ,
мене,
і це'розкіш'не
т'ґло,
скрн-
лі.
Переїха в
я
зі
сход у
на
захі д
щ
о
боретьс я
з
а
самостійність,
ни,
якої
колис ь
Пресвят а
Дів а
і
віяльц е
(вахляр)' — два.
ж`ес-
ста в
розріжнят и
вирит і
на
пли-
те
в
тій
суконці,
здалос я
мені,'
Тінь
високи х
дере в
є
довга .
і півдня
з
на.півні ч
Еспаиію,
роздвоєнн я
j
ц
І ‚почуваннях,
а
торкнулас я
своє ю
рукою ,
при-
ти
ці
вс'е'ходять
в
парі
по-та'м-
ті
букви ,
слова ,
цілий
напне:
щ
о
вс е
т
е
було'
лииіе ;
й'йлсѓіі
і',
клиснчну
країну
бальконі в
і
мі-
вслі д
за
htm Jb., діланню.
Бачи-
пав
н
а
коліна
іі
опе р
чол о
о
б
тїм
боц і
Піренеїв.
Я
почу в
ти-
M
попелом
.
" '
''і
Я
перечитав :
Пісня
проганя є
журбу .
радорів ,
серенад
і
драбино к
із .
ти
с
е
мусит`ь
вс е
кожд а
здоро -
камінь стовпа .
пантелику,
Мо ї
вороги ,
зби -
хйй
шепі т
молитви .
Здавалося ,
шовкови х
шнурів ,
Санч о
Пан-
Ніс
jacet
во
думаюч а
людина .
Том у
на
задержалися .
щ
о
мо я
сусідка
не
запримітил а
зів
і
До н
Кіхотів.
1
щож ?
Н
е
Pulvjs
монархістичн у
концепці ю
по -
Поті м
я
піднісся,
`перехрестив-
навіть,
щ
о
мал а
сусіди.
Але ,
прйключилос я
мені
ніщ о
таке ,
ся
кілька
разі в
і
звернувс я
д
о
Ciner
лине
тільк и
людина ,
як
а
аб о
щоб и
клякнути,
вибрал а
ту
ю
шо
н
е
приключилос і
б
и
мені
першо ї
з
2 4
бічни х
капличок ,
Et
nihil.
.
Лебединський .
зневірилас я
в
сво ю
здібність
сам у
плиту,
на
якій
я
сам е
кля-
сім
разі в
па
тижден ь
між
вули-
боротис я
щ
е
ра з
з
а
свій
нарід,
шоб и
таксам о
побожн о
прик-
(Тут
лежит ь
пил ,
попі л
і
суе -
чав.
А
прецін ь
не
хибуізал о
ц
е
ю
Дру о
й
вулице ю
Д
е
С-;з.
та).
БОРЦЯМ НАРОДУ
а
б
о
зневірилас я
в
здібність
лякнути,
молитис я
і
т.
д
.
Том у
мінних
плит
у
каплиці,
позбав -
А всетаки .
свог о
народ а
д
о
тако ї
бо -
тамті
переконалися ,
щ
о
я
деній
зрештою ,
я
к
богат о
е
с
І
нара з
пригада в
я
собі .
Тіня м
Герої в
ротьби .
Одног о
ранку
в
Толєдо .
і
го -
б
е
з
уваг и
иа
мій
вигля д
і
одя г
панських
каплиць ,
крісел
Ц
я
плита
т
о
бул а
гробниця ,
Українсько ї
Галицько ї
Армії .
тицьком у
соборі ,
в
місці
ви -
не
надававс я
н
а
оподатку -
стільців.
історична
і
славн а
гробниц я
Трактуюч и
монархіз м
у
те -
Наймогутнійши й
спів найглибшо ї
любов и
брані м
дійсн о
на
те,
щоб и
за -
зання
туриста ,
щ
о
я
радш е
по-
архиепископ а
Порткартеро ,
ка
перішн у
хвил ю
я
к
душевн у
не-
Я
кину в
поглядо м
на
її
чудо -
Співати б
Ва м
у
честь ,
Земл і
Сини !
бут и
пр о
буденне'життя ,
ц
:
л
и
г
5ожни й
прочанин
бе з
цента
стилійськбг о
гранда,
кардин а
свят і
Герої ,
дуг у
народа ,
щ
о
пережива є
бо-
ві,
похнюплені
очи.
Ві ї
з
дов -
Ви
Українські ,
Ви ,
Галицьк і
десят ь
хвил ь
вірив
я,
щ
е
при
і
при
душ і
і
полишил и
мене
ла
і
примас а
ЕспанцІв. Він
спо
люч у
трагеді ю
упадк у
визволь -
гими
рісницями
задріжали .
Ч
и
Своє ї
Армі ї
предивн о
дуж і
во і
года ,
зачаївшис ь
у
ті м
тяжкі м
пано м
цілої
святині.
Я
зара з
н
о
ї
боротьби ,
треб а
рівночасно
не
обма н
це ?
Здавалос я
мені,
відав
королів ,
володі в
кор е
Стрілецьк і
юнаки ,
накупан і
у-крові ,
запах у
кадила ,
чига є
перелет
ста в
по
ній
ходит и
по
моїй
во -
зазначитн ,
щ
о
монархістичн а
щ
о
під
віяльце м
уста ,
шепочу -
лівствами ,
а
я
к
дожи в
житт
я
В
і
вогня х
визвольно ї
війни!
по
на мене.
Так а
соб і
гарна,
р
о
лі,
са
м
оди н
і
в
спокою .
чі
молитву ,
розхилилис я
під
у-
повног о
блеск у
і
слави ;
noby -
отру я
захопил а
тільк и
малень-
Ах,
Гомер ,
ні
Дант ,
ні
кобзар і
всесвіт а
ианткчн а
пригода ,
як
а
при -
Годин у
ходи в
я
та
к
від
нави
к
у
частин у
нашог о
народа .
Ве-
смішкою ,
наче
д
о
легког о
ці-
чнв,
щоб и
на
йог о
доиовхн і
не
Не
щ
о
В
и
'їх
перейшли ;
кдючалас ь
колис ь
найзвичайні-
д
о
нави,
від
престоЛу ч ддв,)Пре
обІйЮОВ'И До'вкола
пожежа х
ні
змалювал и прірв ,
и
лик а
мас а
лишилас я
недіткнена
виписал и
навіть
йог о
іиенн:
Як
В
на
Киї в
йшли ,
СтохрамНи'д'обувати ,
л у"ку :
.
щ
и
м
подорожні м
підчас
кож-
столу.
Двічі
„коро" , ЩО'$:
с
е
ю
потерухою .
Мас а
бореться ,
Тут
лежит ь
пил,
попі л
I
су -
Сто
золоти х
верхі в
очима'^iy^aVoj' —
дог о
нічлігу.
Я
піддавс я
уяві
уА.зд
к
т
о
не
велик е
‚м$рмур,
помага є
визвольні й
боротьбі ,
пурпубіві з^іта ,
ета".
J 1
я
к
чудн а
туга ,
в
ст
о
сказан о
в
усіх
ромаиевх ,
щ
о
в
Так,
т
о
бул о
в
Собор і
в
То -
різблений
наче
мережк а
і
внзо -
помага є
щора з
більш е
скріп-
Еспанії
любо в
вибира є
соб і
Мені
здавалося ,
щ
о
чу ю
з
розвіялас я
Вам ,
я
к
чорно-с?рі
мли
ледо .
Я
ввійшо в бічними
під
двер-
лочений,
н
а
протяз і
Століть
лят и
народн у
силу,
і
вж
е
неда-
все
святині
н
а
перш у
стрічу:
домовин и
безупинн і
тр
и
ко
-
Ні
Гомер ,
ні
Дант ,
НІ
кобзар і
всесвіт а
ми,
переступи в
порі г
гріз :
придба в
чудові
тони
слоново ї
Ілекий
то
й
час ,
кол и
з
а
монар-
Дівчин а
і
я
бул и
та
к
близьк о
ротќі
удари ,
а.поті м
Протяж'не
Н
е
знал и
аді в
тих ,
щ
о
ним и
вів
Ва ш
шля х
ним
поглядо м
камінних
проро-
Кости
і
бурштину .
хістичну
недуг у
будем о
могти
себе ,
лівог о ;.трохи
щ
о
ніхто
з
нас
н
е
міг
ні-
дзвонення .
.
Як
В
и
за
Збру ч
ішли ,
як
з
жал ю
В
и
конали ,
кін, ѓщо
стоят ь
наче
сторож а
говорит и
я
к
пр о
недугу ,
пере-
Вкінці
верну в
я
щ
е
д
о
рушитися ,
щоб и
н
е
д
о
БогослуЖення
скінчилося.: її
Як
брам и
золот і
Київ а
В
и
прашали ,
довкол а
величезного-
гостр^олу
перехрест я
склепіння.
Нара з
у
торкнутис я
одн о
одного .
На -
бут у
давн о
й
безслідно .
М
о
я
сусідќа
примкнул а
молит-ЦІ
Як
скріз ь
Вас
жерл а
смерт ь
І
гнал а
в
ні ч
засвіта ,
ка.
Вж
е
з
а
треті м
кроко м
глибині
дуж е
вузко ї
і
темної '
сампере д
мій
рука в
торкнувс я
венник,
а
щоб и
зл`ожити
віяль-ІП
Як
білі
тіл а
чорніл и
п
о
полях
бачи в
я
цілу
хмар у
паламарів ,
каплички ,
пере д
пєдестало м
з
і
мантнлі
і
мантил я
не .обурила -
це,
увільнил а
ніжн о
сво ї
паль- Ш
Так
славн о
В
и
лягл и
у
несмертні м
бою ,
тих
патентованих
чічерошв,і
срібла ,
щ
о
придержува в
стат у
ся.
П
о
хвилі,
ніби
н
е
хотячи ,
чиќй
з
моїх,
пальців.
Підвелася ,
і
Як
вої
і
борц і
з
а
народни й
престол і
М
и
тільк и
з
а
наш е
лягал и
і инших
вс'яких
Катів,
лризна -
ю.Пресвято ї
Діви ,
Побачи в
я
м
о
.
пальці
торкнулис я
пальців,'Вста в
і
я
.
Вийшл а
д
о
півдея- Н
Ніком у
раби ,
нащадк и
слав и
роду, '
чених
для
тортурованн я
без -
кістками,
священик а
в
ризах .
Відправля в
B3
щ
о
держал и
віяльц е
і
тідальц і
них
дверей ,
щ
о
їх
Еспанц і
зо-Н І
В
и
двигнут и
щ
е
раз
державни й
хра` м
Народу ,
боронног о
мандрівника. Всі
во -
Кол и
шкоди ;
богослуження .
Я
заня в
місце!
roJ'- .
на м
чинилис я
задршали ,
ал
е
н
е
подалис я
вут ь
„Л
я
Пуерт а
Ляна" .
Вий-ї й
Нов у
могучість`В и
здобул и
боротьбо ю
ни
пильнують-завзято ,
щоб и
Нікол и
не
гралис я
м
и
кайдана -
сере д
яких
дванацят ь
жінок.
погуб у
вражі й
тьм і
мов
божи й
ні-
й
І-иовГ`ИГІ ^
В
ореол .
прдоронотіЮму'-їітГдаруватц
ми,
Нара з
легк а
ход а
звернул а
мо -
і-ам е
в
тій
хвилі
роздався'нулиеЧ Ї щера з
на`ші
руки .
Велн-J '
Чужо ї
не
гяул и
свободи ,

RT

ЛІІМАИІІІИІІННІ

голосиЧИТАЧІВ З УКРАЇНСЬКОГО ЖИТТЯ В АМЕРИЦІ. тут родились , т а
голосиЧИТАЧІВ
З УКРАЇНСЬКОГО
ЖИТТЯ В АМЕРИЦІ.
тут
родились ,
т
а
просил а
що
б
'і вон и
не
забувал и
пр о
свій
рід -
ний
кра й
т
а
р!дііт1х р братів.
Во -
Г .ИЗНЕСМЕНА М
ПІ Д
УВАГУ .
на
говорил а
так :
З
на с
богат о
не
вернетьс я
І
Не
знати ,
чи
роблят ь
наш і
бизнесмени
в
якійнебуд ь
спра-
Н
Ю
БРОНСВІК ,
Н
.
ДЖ.
І
Та м
вік
доживати ,
``
j
В
рідні
міста ,
в
рідні
села ,
-
ві
тільки
похибок ,
я
к
у
справ і
Примірни й
баль .
Й
д
о
рідно ї
хати .
:
розголошуванн я
свог о
бизне -
се
називают ь в
Аме-
Came l
Злучени й
Коміте т
в
Нюі
су,
або ,
як
Наїздникі в
проженем о
.
'
j
Бронсвік ,
Н.
Дж. ,
з
від.35 3
У.
`И'ТІЯЦ
р„ці, адвертайзменту .
З
своє ї
країн и
Н.
С
,
від.
23 3
У.
Р
,
С
І
від.
І9 5
Тому
зрешто ю
й
дивуватис я
.
І
висок о
підіймем о
а
У.
P.
С
.
устрої в
величави й
не
можна.
С
е
справ а
для `
на с
Прапо р
України .
,
СПІЛЬНИЙ
бал ь
дн
я
5.
падолист а
нова. У
старі м
кра ю
адвертайз -
П
р
и
ци х
слова х
піднесл а
ВОНА'.
в
одні й
лежкі й
жидівські й
са-
менту,
такого ,
я
к
в
Америці ,
висок о
прапо р
України ,
а
пуб .
лі
наіНЮВТТЛт-ІТ,' з
`чог о
вес ь
майже
не
було .
В
старі м
кра ю
RFTIJWH. -З'
.
лик а
нагоро'дил а
її
ЗІ
слезами )
ЛОХІ А "^изначеновдна
помі ч
по -
паші
купці
говорили :
Добри й
в
очах'Гучним и
оплесками .
терпівщац,.яі д повені
в
Галичи-
товар
са
м
себ е
продає .
Або :
Відта к
виступил а
друга '
Ala"
ні.
.
М
-
t
Де
добр а
горівка ,
та
м
не
тре-
чина,
гіаннг
Марі я
Галелюк ,
ко -
На
цеТПбЮіь прибул и
громад -
Г,а
віхи .
І
с
е
бул о
зовсі м
розу -
ПОСТЕПЕНН О
ДОХОДЯТ Ь
Д
О
тра
своє ю
промово ю
неодном у
но
гості
місцеві
і
позамісцеві ,
мио.
Як
купец ь
продава в
сере д
слухачев и
здобул а
жал ь
в
сер -
як
з
Бавн д
Брук ,
Мілтавн ,
своїх знакомих , то
справд і
роз-
ці
д
о
рідни х
братів ,
котрі
тепе р
Плейнфілд ,
тако Ж
прибул и
голос
йом у
давал и
сам і
покуп-
переживают ь
голо д
і
холод ,
деяк і
Жиди ,
що б
подивитис я
ні.
розказуюч и
пр о
това р
з
ус т
НАЙВИСШОЇ
ПОПУЛЯРНОСТ И
чере з
повінь ,
щ
о
навістил а
на -
та
помогт и
дл
я
потерпівших ,
ш у Галичину. Вон а говорила : ДО УСТ. та і ті наш і брат
ш
у
Галичину.
Вон а
говорила :
ДО
УСТ.
та
і
ті
наш і
брат и
Українці ,
ко -
„Ми
ту
т
бавимося ,
гуляємо ,
т
а
В
Америці
інакше .
Ту т
кож -
трі
себ е
і
д
о
нинѓ
зовут ь
„рус -
маєм о
щ
о
їст и
та
.лити ,
а
там
,тий
купец ь
проДа е
людям ,
як
і
Державні числа показують, що Ке-
скими".
наші
брат и
із