УДК 536.248.

2
Желєзний В.П., д-р техн. наук, проф., Косой Б.В. канд. техн. наук, доц.,
Крижановський С.С., Оболонський Є.С., (ОДАХ, Одеса),
Раві Кумар (IIT Roorkee Індійський технологічний інститут, Рооркі, Індія)

АНАЛІЗ ПЕРСПЕКТИВ ЗАСТОСУВАННЯ НАНОФЛЮЇДІВ

У ХОЛОДИЛЬНІЙ ТЕХНІЦІ. ЧАСТИНА 2

Надано огляд матеріалів, присвячених вивченню впливу наночастинок на

інтенсивність конвективного теплообміну в трубках та за фазових переходів.
Проаналізовано доцільність застосування нанофлюїдів із метою збільшення
ефективності холодильного циклу та інтенсифікації процесів теплообміну в
апаратах холодильного обладнання.
Ключові слова: наночастинки, нанофлюїди, теплообмін.

За останні декілька десятиліть опубліковано велику кількість робіт, прис-

вячених засобам інтенсифікації тепловіддачі в існуючому холодильному облад-
нанні. Наприклад, застосування поверхонь зі спеціальними покриттями або
вдосконалення геометричної форми поверхні теплообміну. Ці розробки є засо-
бами пасивної інтенсифікації теплообміну [1]. У наш час з розробкою наноф-
люїдів з’являється можливість розвитку таких методів інтенсифікації теплооб-
міну, які сприятимуть підвищенню енергетичної ефективності обладнання та
зменшенню загрози навколишньому середовищу.
Одним з перспективних засобів інтенсифікації тепловіддачі є застосуван-
ня розчинів наночастинок у теплоносіях. Теоретично, маючи набагато більшу
теплопровідність ніж звичайні теплоносії, дисперговані в рідині наночастки
сприяють не тільки збільшенню ефективної теплопровідності, а й тепловіддачі
в приграничному шарі. Однак може спостерігатися і зниження тепловіддачі,
якщо виникне механізм об’єднання наночасток між собою і, як наслідок, розпо-
чнеться процес осадження мікрочастинок металу на поверхню теплообміну [2].
Як вже було відмічено в першій частині представленого огляду, диспер-
говані в рідинах наночастки змінюють їх теплофізичні властивості. Окрім зміни
густини, теплопровідності, в’язкості та температури кипіння рідини, також змі-
нюється тиск насиченої пари, коефіцієнти тепловіддачі та інші характеристики.
Таким чином, з’являються об’єктивні умови для зміни інтенсивності теплооб-
міну в апаратах холодильного обладнання.
Порівняно з відомими дослідженнями теплопровідності нанофлюїдів, кі-
лькість робіт, присвячених вивченню конвективного теплообміну, суттєво об-
межена. Стислий перелік проведених досліджень наведено в таблиці 1.
Пак і Чо (Pak, Cho) в роботі [3] виконали експерименти з вивчення ковек-
тивної теплопередачі для водневих розчинів з наночастинками Al2O3 та TiO2 в
умовах турбулентного потоку теплоносія. Було показано, що число Нусельта
(Nu) збільшувалось зі зростанням концентрації наночастинок, тоді як число
Рейнольдса (Re) та коефіцієнт теплопередачі (h) зменшувались на 3–12%. Про-
тилежний результат було отримано Істменом (Eastman) та ін. [1], котрі показали
що за об’ємних концентрацій наночастинок CuO менше ніж 1%, коефіцієнт те-
плопередачі нанофлюїда в потоці теплоносія, що рухається, збільшувався біль-
ше ніж на 15% у порівнянні з коефіцієнтом тепловіддачі для води.

Таблиця 1 – Аналіз виконаних досліджень процесів теплообміну нано-

флюїдів
Автор, джерело Умови Нанофлюїди Отриманий результат
1 2 3 4
Пак (Pak) і Чо Турбулентна течія Al2 O3 (13 нм), TiO2 За об'ємної концентрації
(Cho) [3] (труба) (27 нм)/вода 3% коеф. тепловіддачі h був
на 12% меншим ніж для
чистої води
Хуан (Xuan) та Лі Турбулентна течія Cu (<100 нм) / вода Суттєве збільшення h зі
(Li) (труба) збільшенням об’ємної част-
[4] ки та збільшенням Re
Вен (Wen) і Дінг Ламінарна течія Al2 O3(13нм) / вода Зростання h зі збільшенням
(Ding) [5] (труба) об’ємної частки та числа Re
Дінг (Ding) та ін. Ламінарна течія Карбонові нанотруб- За масової концентрації
[6] (труба) ки / вода 0,5% h збільшилася більше
ніж на 350% при Re = 800
Херіс (Heris) та ін. Ламінарна течія в Al2 O3 (20 нм), CuO h збільшився зі зростанням
[7] циркулярній трубі (50–60 нм) / вода концентрації та числа Re.
Додавання часток Al2O3 ви-
явило більше зростання
теплопровідності, ніж
додавання CuO
Лаі (Lai) та ін. [8] Ламінарна течія Al2 O3 (20 нм) / вода Nu збільшилось на 8% за
(труба) концентрації 0,01 і Re=270
Джунг (Jung) Ламінарна течія в Al2 O3 (20нм)/вода h збільшилось на 15% за
та ін. [9] прямокутних об’ємної частки 0,018
мікроканалах
Кедзирський Кипіння на плос- R134a / поліестерне Суміш з мастилом, вклю-
(Kedzierski) та ін. кій поверхні мастило чаючи 4 % наночасток у
[10] мастилі, виявило на 140 %
більший критичний тепло-
вий потік, ніж суміш з мас-
тилом з 2% наночастинок
Шонг Го (Seung- Теплообмін при 1% об. До 36,6%
Gyoo Woo) та ін. кипінні карбонові нанотруб- (збільш.) h
[11] ки (CNT) + R-134a та
R-123
Парк (Park) та ін. Теплообмін під 0,5% об. До 30%
[12] час кипіння SiO2+R-134a (зменш.) h
Ванг (Wang) та ін. Процес конденсації 1% мас. від R410A На 1,6%, (зменш)
[13] 15нм Ni +
R410A/мастило Ze-
GLES68
Продовження таблиці 1
1 2 3 4
Шенгшан Ефективність хо- До 0,1% мас. 50нм До 26,1% збереження енергії
(Shengshan) лодильної машини TiO2 + R134a/хв., мас-
та ін. [14] тило
Йонг Тай Канг Адсорбція в холо- До 0,005% мас. Вуг- До 29,4% (збільш.) на CNT +
(Yong Tae Kang) та дильній машині лецеві нанотрубки NH3/H2O
ін.[15] (CNT) та наночастин-
ки Fe + H2O/LiBr та
NH3/H2O
Шенг (Sheng) та ін. Теплопередача До 1,8% мас. 20 нм, До 18,18%
[16] карбоновий (збільш.)
наноколоїд/ вода

Експериментальні результати отримані Хуаном і Лі [4], показали, що за

конвекції коефіцієнт тепловіддачі для системи «Cu/вода» значно змінювався
залежно від об’ємної концентрації наночастинок. Наприклад, за об’ємної кон-
центрації наночастинок Cu 2% у воді, число Нусельта збільшилось на 60% [2].
Вен (Wen) і Дінг (Ding) в роботі [5] вивчали теплопередавальні характе-
ристики нанофлюїдів на вході у трубку за умов ламінарного режиму течії при
600<Re<2200. Отриманий авторами результат показує, що локальний коефіці-
єнт тепловіддачі нанофлюїдів залежить від числа Re. Наприклад, для концент-
рації = 0,016 локальний коефіцієнт тепловіддачі був на 41% вищим для Re =
1050, і на 47% вищим для Re = 1600 порівняно з отриманими результатами для
чистої води. Та ж сама дослідницька група [6] пізніше провела досліди з ви-
вчення тепловіддачі для нанофлюїдів, заснованих на карбонових нанотрубках
(CNT) за ламінарного режиму та постійних теплових потоків. Авторами було
отримано дивовижний результат: максимальне збільшення коефіцієнта конвек-
тивної теплопередачі перевищувало 350% за значення Re = 800 і за масової
концентрації нанотрубок 0,5% .
Херис (Heris) та ін. [7] досліджували конвективну теплопередачу наноф-
люїдів «CuO/вода» та «Al2O3/вода» в умовах ламінарної течії через кільцеву мі-
дну трубку. Отримані результати показують, що коефіцієнт теплопередачі збі-
льшувався за умови зростання об’ємної концентрації наночастинок. Нанофлюїд
«Al2O3/вода» виявив більш значне зростання коефіцієнта теплопередачі, порів-
нюючи з CuO/вода.
Лаї (Lai) та ін. [8] вивчали теплопередачу нанофлюїда «Al2O3 (20 нм)/ во-
да» під час протікання через трубку з нержавіючої сталі діаметром 1 мм з чис-
лами Рейнольдса (Re < 270). Отримане в цьому випадку число Нусельта, порів-
нюючи з чистою рідиною, було більше на 8% за об’ємної концентрації наночас-
тинок 1% та Re = 270.
Джунг (Jung) та ін. [9] провели дослідження щодо вивчення конвективної
теплопередачі водного розчину Al2O3 в прямокутному мікроканалі (50 мкм × 50
мкм) в умовах ламінарного потоку. Показано, що коефіцієнт конвективної теп-
лопередачі за об’ємної концентрації наночастинок 1,8 % збільшився більше ніж
на 32%. При цьому число Нуссельта збільшилося зі зростанням числа Рейноль-
дса за ламінарного режиму течії (5 < Re < 300). Опираючись на отримані ре-
зультати, автори запропонували нову кореляцію для теплопередачі нанофлюї-
дів у мікроканалах.
Застосовувані в холодильному обладнані нанофлюїди не обов’язково
можуть бути сумішшю холодоагенту та наночастинок. Існують також суміші
«мастило/наночастинки», котрі називаються наномастилами. Як стверджують
автори [17], цей клас нанофлюїдів є більш стабільним, ніж інші нанофлюїди.
Більше того, характеристики тертя наномастил набагато кращі [18] порівняно із
звичайними мастилами.
В останні роки цьому класу нанофлюїдів надається все більше уваги. Так,
наприклад, були проведені дослідження впливу наночастинок на теплообмін та
критичний тепловий потік під час кипіння маслохладонової суміші у просторому
об'ємі. Автори роботи [11] отримали значне збільшення критичного теплового
потоку. Було показано збільшення коефіцієнтів тепловіддачі зі збільшенням
концентрації наночастинок також у роботах [4-7, 9-11]. Однак в даному випадку
вірогідним є вплив на теплообмін нелінійних ефектів, пов’язаних зі зміною
концентрації наночастинок у маслохладоновій суміші. У роботі Кедзирського
(Kedzierski) [10] показано, що використання наномастил з об’ємною
концентрацією наночастинок CuO 0,5% призвело до значного збільшення
тепловіддачі під час кипіння. При цьому великі концентрації наночастинок
призвели до різкого зменшення тепловіддачі. Отже, оптимальне збільшення
тепловіддачі можливе за певної концентрації наночастинок, як наслідок,
концентрація є важливим визначальним фактором інтенсифікації теплообміну.
Якщо розглядати інтенсифікацію процесу кипіння за додавання нано-
частинок, то тут існують декілька моделей, які якісно описують теплообмін.
Перша базується на тому, що бульбашки пари з’являються у більшій кількості
через появу додаткових центрів пароутворення [11]. Друга модель пов’язана з
тим, що на нагрівачі, незалежно від його форми, неминуче будуть осідати
наночастинки. Таким чином, буде змінено його шорсткість і, як наслідок,
зміниться інтенсивність процесу передачі тепла від нагрівача до рідини [19].
Автори роботи [20] в експериментах щодо вивчення процесів кипіння су-
міші «HFC134a/мінеральне мастило» у вільному об’ємі повідомляють про збі-
льшення тиску насиченої пари після додавання наночастинок Fe3O4. Це свід-
чить про потенціальні можливості збільшення коефіцієнта тепловіддачі.
Виконані дослідження процесів теплообміну з нанофлюїдами показують,
що оскільки тепловіддача здійснюється на поверхні частинок, є сенс викорис-
товувати частинки з максимальною площею поверхні. Відносно великі площі
питомих поверхонь наночасток, порівнюючи з мікрочастинками, забезпечують
значно більші теплопередавальні характеристики. Також частинки, що мають
розмір менш ніж 20 нм, фіксують на власній поверхні біля 20% атомів, роблячи
їх здатними до теплової взаємодії [21]. З такими ультратонкими частинками на-
нофлюїди зможуть утворити тонкі плівки в міні- та мікроканалах. Завдяки ма-
лим розмірам наночастинок гравітація стає менш суттєвою та вірогідність ство-
рення осаду також різко зменшується, роблячи нанофлюїди більш стабільними.
Вищенаведений огляд та рисунки 1 і 2 свідчать, що отримані різними ав-
торськими групами результати суттєво відрізняються як якісно так і кількісно.
Для більшості робіт наявною є недостатня фізична інтерпретація і пояснення
отриманих результатів. Тому необхідні подальші дослідження, спрямовані на
вивчення конвективної тепловіддачі нанофлюїдів.
Коефіцієнт тепловіддачі h (Вт/м2К)

1 – холодоагент без нанотрубок [11]; 2 – холодоагент R22 з вуглецевими

нанотрубками [11]; 3 – модель Стефана і Абделсалама (Stephan, Abdelsa-
lam) [22]; 4 – модель Купера (Cooper) [23]; 5 – модель Джунга(Jung) [24].

Рисунок 1 – Коефіцієнти тепловіддачі під час кипіння R22 з об’ємною

концентрацією наночастинок (CNT) 1% залежно від вели-
чини теплового потоку[11]

Одним з найбільш перспективних напрямків застосування нанофлюїдів у

холодильній техніці слід розглядати можливість їх застосування як теплоносіїв
і робочих тіл. Із цією метою нанопорошки додають або безпосередньо до холо-
доагенту, або до розчину «холодоагент/мастило».
Відомо, що збільшення кількості переданої енергії в теплообмінних апа-
ратах потребує або збільшення площі поверхні теплообміну, або збільшення
витрати теплоносія. Реалізація подібних завдань, як правило, потребує великих
витрат матеріальних та енергетичних ресурсів. Крім того, більшість теплоносі-
їв, таких як вода, етиленгліколь чи мастила, мають дуже погані теплофізичні
характеристики. Рисунок 3 демонструє порівняння теплопровідності деяких
широко застосовуваних на практиці теплоносіїв. З наведеної на рисунку інфор-
мації виходить, що в наш час є дуже актуальною потреба щодо застосування
нових теплоносіїв із значно більш високими значеннями коефіцієнта теплопро-
відності, застосування яких буде сприяти інтенсифікації теплообміну в апара-
тах холодильного обладнання.
 1 – нано 1% (діам. 6,5 мм); 2 – нано 1 % (діам. 4 мм); 3 – нано 4 % (діам.
6,5 мм); 4 – нано 4 % (діам. 4 мм); 5 – нано 1 % (діам. 20 мм); 6 – нано 4 %
(діам. 20 мм) [2].

Рисунок 2 – Характеристики Nu-Re для нанофлюїдів «Al2O3/вода»

1 – мастило; 2 – етилен-гліколь; 3 – вода; 4 – оксид алюмінію; 5 – крем-

ній; 6 – алюміній; 7 – мідь; 8 – срібло; 9 – вуглецеві нанотрубки.

Рисунок 3 – Теплопровідність різних речовин [25]

Добре відомо, що перебуваючи у твердому стані, метали мають значно

більшу теплопровідність, ніж рідини. Тому суспензії металевих часток у рідині
мають більшу теплопровідність, ніж чисті рідини. Однак здійснені у XX століт-
ті чисельні дослідження, спрямовані на збільшення теплопровідності суспензій,
стосувались частинок металів, які мали розмір десь мілі- та мікрометрів. Осно-
вною проблемою застосування подібних суспензій було швидке осадження час-
тинок, забруднення каналів і збільшення перепаду тиску в теплообмінних апа-
ратах. Крім того, рухаючись з теплоносієм, частинки металів сприяли більшому
зносу елементів теплообмінних апаратів, деталей насоса або компресора. На-
впаки, завдяки великому відношенню площі до займаного об’єму наночастки
можуть залишатися в рідині досить довго, і таким чином з’являється можли-
вість виключення забруднення трубок теплообмінних апаратів.
Не менше значення має інтенсифікація теплообміну в компресорах холо-
дильного обладнання. Збільшення теплопровідності і температуропровідності
розчину «холодоагент/мастило» буде сприяти зниженню температури картера
компресорів, зменшенню температури нагнітання холодоагенту, а отже, й збі-
льшенню енергетичної ефективності термодинамічного циклу. Крім того, деякі
наночастинки (наприклад, фулерени і нанотрубки) можуть сприяти зниженню
сил тертя в рухомих деталях компресорів, що буде сприяти зниженню енерге-
тичних втрат [26].
Тим часом було б не зовсім коректним робити основний акцент на підви-
щенні теплопровідної здатності теплоносіїв і вживаних робочих тіл тільки за
рахунок наявності в них металевих наночастинок. Механізм впливу наночасти-
нок на властивості рідин є значно складнішим. Розмір наночастинок настільки
малий, що їх наявність у рідині впливає як на характер міжмолекулярних взає-
модій, так і на структуру флюїдів в цілому. Цей вплив відбиватиметься не тіль-
ки на теплопровідності, але й на інших теплофізичних властивостях нанофлюї-
дів. Зміна термодинамічних властивостей реальних робочих тіл на основі нано-
флюїдів, а під цим терміном слід розуміти розчин холодоагенту з компресор-
ним мастилом, в якому дисперговані наночастки, поза сумнівом, впливатимуть
на ефективність термодинамічного циклу. Експериментальному та теоретично-
му дослідженню цього актуального питання поки що, на жаль, приділяється не-
достатньо уваги.
Навпаки, публікацій, присвячених дослідженням властивостей нанофлюї-
дів у літературі, є досить багато (див. Частину 1). Проте різноманіття вживаних
рідин, наночастинок різних розмірів, складнощі методичних аспектів теплофі-
зичного експерименту ускладнюють аналіз отриманих даних, що значною мі-
рою стримує прогрес як в термодинамічному моделюванні властивостей нано-
флюїдів, так і в застосуванні нанофлюїдів у холодильному устаткуванні.
З наведеного огляду видно, що наявність наночастинок у рідинах сприяє
зростанню теплопровідності й в’язкості теплоносіїв та робочих тіл, а також ін-
тенсифікації процесів теплообміну. Водночас огляд здійснених експеримента-
льних досліджень чітко вказує на відсутність погодженості в отриманих ре-
зультатах. Вплив декількох основних факторів, таких як розмір і форма наноча-
стинок, схильність їх до кластеризації в процесі експерименту, залежність теп-
лопровідності та інших теплофізичних властивостей нанофлюїдів від темпера-
тури впливає на отримані дані термодифузії і домішки поверхнево активних ре-
човин залишаються недостатньо вивченими.
 У процесі дослідження властивостей нанофлюїдів заслуговує самої
пильної уваги проблема їх погіршення з часом. Кластеризація – об'єднання
наночастинок в макромолекулу, є першопричиною випадання осаду в
досліджуваних флюїдах. Для того щоб створити більш стабільну суспензію
згідно формулі Стокса, потрібно або зменшити різницю густин рідини і
твердого тіла, або збільшити в'язкість розчину. Однак найбільш оптимальний
спосіб полягає у стабілізації розмірів наночастинок для протидії їхньої агло-
мерації – об’єднання молекул у кластери. Тому для поліпшення властивостей
нанофлюїдів застосовують спеціальні хімічні реактиви – стабілізатори і
консерванти. У роботі [27] був досліджений вплив самих стабілізаторів TX-10,
CATB, SDBS на теплофізичні властивості нанофлюїдів, у тому числі на
залежність теплопровідності від концентрації консервантів. Одним з
компонентів застосовуваного авторами стабілізатора касторового мастила була
рецинолеїнова кислота, яка є типовим полімером. Довга молекула полімеру
обволікала поверхню наночастинки і не давала їй можливості кластеризуватися.
Вимагає розгляду також питання впливу на теплофізичні властивості не
тільки температури, форми, природи і концентрації наночастинок, але й
природи розчинника, показника його кислотності pH [28].
Існуючі класичні моделі для дисперсних систем не здатні пояснити збіль-
шення теплопровідності нанофлюїдів. Більшість розроблених в останні часи мо-
делей [29] включають один або два постульовані механізми теплопередачі наноф-
люїдів. Більше того, ці моделі в більшості випадків не підтверджені достатнім об-
сягом експериментальної інформації. Тому зараз існує необхідність у розробці
більш складних моделей, які мають опиратися на фундаментальні принципи і по-
яснювати зміни фізичних властивостей нанофлюїдів від таких факторів, як розмір,
матеріал, концентрація і форма частинок, їх кластеризація тощо.
За останні роки багатьма авторами здійснено спробу аналізу й порів-
няння експериментальних та теоретичних результатів дослідження
властивос-тей нанофлюїдів. Відмінність результатів від теоретичних
уявлень Максвелла, Гамільтона-Кроссера, Ванга, Йу, Чоя та інших зазвичай
становили величину порядку декількох процентів [30]. Однак для декількох
типів нанофлюїдів розходження сягало майже половини від значення
теплопровідності [31]. У цих випадках можна констатувати, що результати
модельних розрахунків не зовсім точно співпадають з даними експеримен-
тальних досліджень. Це свідчить про необхідність створення нових моделей
з більш успішним механізмом опису наносвіту.
Ще одним маловивченим питанням залишається врахування впливу маг-
нітного поля на теплофізичні властивості нанофлюїдів. Автори публікації [32]
досліджували унікальні матеріали, які мають рідинні та магнітні властивості,
що складаються із парамагнітних наночасток Fe2O3 в гексадекані та олеїновій
кислоті. У роботі досліджувався вплив магнітного поля на теплопровідність ро-
зчинених у воді полярних наночастинок. Автори показали, що теплопровідність
нанофлюїдів під впливом магнітного поля збільшилася у 2,23 разу. За змен-
шення магнітного поля відношення теплопровідностей нанофлюїдів і чистої рі-
дини проявляло слабкий гістерезис. За вимкнення магнітного поля теплопрові-
дність набувала попереднього значення. Цей цікавий ефект поза сумнівом за-
слуговує на увагу і може бути використаний під час проектування нового поко-
ління холодильного обладнання.
Незважаючи на те, що термічна дифузія є дуже важливою для пояснення
фізичних властивостей нанофлюїдів, у літературі відображено невеличкий обсяг
відповідної емпіричної інформації. Як наслідок, жодна із запропонованих моде-
лей не дозволяє розрахувати ефективну термічну дифузію нанофлюїдів. Існуючі
класичні моделі також не здатні до прогнозування в’язкості нанофлюїдів. Можна
констатувати, що роботи з вивчення в'язкості, електрокінетичних властивостей,
фазової рівноваги, поверхневого натягу, теплоємності, конвективної тепловідда-
чі, кипіння у просторому об'ємі нанофлюїдів є дуже рідким явищем.
У наш час абсолютно очевидно, що необхідно активізувати експеримен-
тальні дослідження інших теплофізичних властивостей, таких як: капілярна
стала, в'язкість, поверхневий натяг, тиск насиченої пари, теплоємність і т.п.
Тільки комплексні експериментальні дослідження теплофізичних властивостей
для певних типів нанофлюїдів дозволяють приступити до термодинамічно уз-
годженого моделювання таких складних фізичних систем.
З наведеного огляду видно, що нанофлюїди є новим класом матеріалів,
надзвичайно перспективним для застосування в нових енергозберігаючих тех-
нологіях сучасної холодильної техніки, кондиціювання, теплових трубах і т.п.
За додавання наночастинок до рідини змінюються практично всі теплофізичні
властивості та інтенсифікується тепловіддача. Тому подальший прогрес у ви-
вченні властивостей нанофлюїдів, наномастил та їх сумішей з холодоагентами і
розробка практичних рекомендацій до їхнього застосування потребують цілес-
прямованих комплексних експериментальних та розрахункових досліджень.
Старання багатьох дослідників в основному зосереджені на впровадженні
нанофлюїдів як теплоносіїв у сучасній тепло- і холодильній техніці. Найбільш
актуальними напрямками залишаються застосування нанофлюїдів які робочих
тіл холодильного обладнання, в електроніці, мікроелектроніці та градирнях. Ці
напрямки являють собою значний інтерес для практики, і відповідні наукові до-
слідження будуть продовжені в найближчі роки.

Література
1. Webb, R.L. Principles of enhanced heat transfer / R.L. Webb // John Wiley &
Sons.–1994. – P. 293-294.
2. Das, K. Pool boiling of nanofuids on horizontal narrow tubes / Sarit K. Das,
Nandy Putra, Wilfried Roetzel // International Journal of Multiphase Flow. –
2003. –№29. – P. 1237-1247.
3. Pak, B.C. Hydrodynamic and heat transfer study of dispersed fluids with
submicron metallic oxide particles / B.C. Pak, Y.I. Cho // Experimental Heat
Transfer. – 1998.–№ 11. – P. 151-170.
4. Xuan, Y. Investigation on convective heat transfer and flow features of nano-
fluids / Y. Xuan, Q. Li // Journal of Heat Transfer. – 2003. –№125. – P. 151-155.
5. Wen, D. Convective heat transfer of nanofluids at the entrance region under
laminar flow conditions / D. Wen, Y. Ding // International Journal of Heat and
Mass Transfer – 2004. –№47. – P. 5181-5188.
6. Heat transfer of aqueous suspensions of carbon nanotubes (CNT nanofluids) /
Y. Ding [etc.] // International Journal of Heat and Mass Transfer. – 2006. –№ 49. –
P. 240-250.
7. Heris, S.Z. Experimental investigation of oxide nanofluids laminar flow
convective heat transfer / S.Z. Heris, S.G. Etemad, M.S. Esfahany // International
Communications in Heat and Mass Transfer. – 2006. – №33. – P. 529-535.
8. Convective heat transfer with nanofluids in a single 1.02-mm tube / W.Y. Lai
[etc.] // Proceedings of ASME International Mechanical Engineering Congress
and Exposition. – Chicago, USA, 2006.
9. Jung, J. Y. Forced convective heat transfer of nanofluids in microchannels / J.-Y.
Jung, H.-S. Oh, H.-Y. Kwak // Proceedings of ASME : International Mechanical
Engineering Congress and Exposition. – Chicago, USA, 2006.
10. Kedzierski, M. A. Effect of CuO Nanoparticle Concentration on R134a-Lubricant
Pool Boiling Heat Transfer/M. A. Kedzierski//Micro-Nanoscale Heat Transfer
International Conference, 2008, January 6-9: Proceedings Taiwan - N. Y. –P. 1-8.
11. Woo, S. G. Enhancement of nucleate boiling heat transfer using carbon nanotubes /
S.-G. WOO, K.-J. PARK, D. JUNG // International Journal of Heat and Mass
Transfer. – 2007. –№50. –P. 4499-4502.
12. Nanoparticles to enhance evaporative heat transfer / Y. Park [etc.] // International
Congress of Refrigeration. –№07-B1-709.
13. Wang, K. Experiment study on the effect of nano-scale particle on condensation
process / K. Wang, K. Shiromoto, T. Mizogami // International Congress of
Refrigeration. –№07-B1-1005.
14. Bi, S. Performance study of a domestic refrigerator using R134a-mineral oil-
nano-TiO2 as working fluid / S. Bi, L. Shi, L. Zhang // International Congress of
Refrigeration. –№07-B2-346.
15. Kang, Y. T. Absorption heat transfer enhancement in binary nanofluids /
Y.T. Kang, J.-K. Lee, B.-C. Kim // International Congress of Refrigeration. –
№ 07-B2-371.
16. Sheng, N. L. Experimental study of convective heat transfer properties of
nanofluids at the fully developed region under laminar flow condition /
N. L. Sheng, D. Kim, Y. Hwnag // International Congress of Refrigeration. –
№07-B1-1584.
17. Shin, H.S. A study on stability and thermal conductivity of nanofluid / H.S. Shin,
Y.M. Choi, Y. Hwang // International Congress of Refrigeration. –№07-B1-868.
18. Effects of nano-lubricants on the friction and wear characteristics at thrust slide-
bearing of scroll compressors / C. G. Lee [etc.] // International Congress of
Refrigeration. –№07-B2-1014.
19. Kim, H. Experimental study on CHF characteristics of water-TiO2 nanofluids /
H. Kim, J. Kim, M.Kim // Nuclear engineering and technology. – 2006. –Vol.38. –
No.1.
20. Affection of nano-Fe3O4 on the saturated pressure of mixture HFC134a-mineral
oil / R. XU [etc.] // International Congress of Refrigeration. Beijing. – 2007.
21. Enhanced thermal conductivity through the development of nanofluids :
Proceedings of the Symposium on Nanophase and Nanocomposite: Materials
Research Society, USA. – 1997. –Vol. 457. –P. 3–11.
22. Stephan, K. Heat transfer correlations for natural convection boiling / K. Stephan,
M. Abdelsalam // International Journal Heat Mass Transfer. – 1980. –№23. –
P. 73-87.
23. Cooper, M.G. Correlations for nucleate boiling formulation using reduced proper-
ties/ M.G. Cooper// Physic and Chemical Hydrodynamics. – 1982. –№3. –P. 89-
111.
24. Nucleate boiling heat transfer coefficients of pure halogenated refrigerants /
D. Jung [etc.] // International Journal of Refrigeration. – 2003. –№26. –P.240-248.
25. Murshed, S.M.S. Thermophysical and electrokinetic properties of nanofluids – A
critical review / S.M.S. Murshed, K.C. Leong, C. Yang // Applied Thermal
Engineering. – 2008. – Vol. 28. – Is. 17-18. – P. 2109-2125.
26. Effects of nano-lubricants on the friction and wear characteristics at thrust slide-
bearing of scroll compressors // International Congress of Refrigeration Beijing. –
2007. –№07-B2-1014.
27. Xinfang, Li. Evaluation on dispersion behavior of the aqueous copper nano-
suspensions / Xinfang Li, Dongsheng Zhu, Xianju Wang // Journal of Colloid and
Interface Science. – 2007. – Vol. 310. – Is. 2. – P. 456 -463.
28. Thermal conductivity enhancement dependent pH and chemical surfactant for
Cu-H2O nanofluids. / X.F. Li [etc.] // Thermochimica Acta – 2008. – Vol. 469. –
Is. 1-2. – P. 98 -103.
29. A particles aggregation model for predicting the thermal conductivity of nanore-
frigerants / Weiting Jiang [etc.] // International Journal of Refrigeration. –2009. –
Vol. 32. – Is.1. – P. 114-123.
30. Syam, Sundar L. Thermal conductivity enhancement of nanoparticles in distilled
water / L. Syam Sundar, K.V. Sharma // International Journal of Nanoparticles. –
2008. – Vol.1 – Is.1. – P. 66-77.
31. Mamut, E. Characterization of heat and mass transfer properties of nanofluids /
E. Mamut // Rom. Journ. Phys. –2006. –Vol. 51. – №1–2. –P. 5-12.
32. Philip, J. Nanofluid with tunable thermal properties / J. Philip, P. D. Shima,
B. Raj // Applied Physics Letters. –2008. –№92-043108.