You are on page 1of 23

2

3
ББК 84(4 УКР)-5
Д 99

Михайло Дяченко (Боєслав) народився 25 березня
1910 р. на Івано-Франківщині (Станіславщині), в селі Бод-
нарові Калуського району. 23 лютого 1952 року в селі Дзви-
няч Богородчанського району на Івано-Франківщині геро-
їчно загинув, підірвавшись гранатою у криївці.
Це був час героїчних вчинків і героїчних смертей, час
клятв та славнів героям. Якщо геніальний автор «Соняч-
них кларнетів», делікатно сказавши, дозволив собі чи зму-
шений був «піддатись» на несумісні із поезією публіцис-
тичного чину версифікації, за які до всього одержував дер-
жавні нагороди, а критики «із себе» лізли, аби проспівати
йому хвалу (від якої, до речі, на схилі літ Тичина зрікся),
то чому поетові-націоналісту, воїнові-упівцеві треба було
соромитись свого ще не вправного пера, в якому звучала
молитовна любов до України, її історії, її народу...
Не протиставляємо далеко не співмірні творчі вели-
чини – Тичину Боєславові чи навпаки. Для нас важливо
наголосити, що упівське патріотично-поетичне слово бра-
ло участь на фронтах Другої світової війни і в боротьбі за
українську державність було зброєю потужною.

Видання здійснене
з ініціативи та коштом МПП “Ґражда”

ISBN 978-966-176-045-4
© Тарас Салига, серія,
передмова, 2011
© Тарас Салига, Ірина Яремчик,
упорядкування, 2011
© Ірина Яремчик, примітки, 2011
© Інга Супрунюк, дизайн, 2011
© Видавництво “Ґражда”, 2011
4
5
6
7
Цих жертв комуно-сталінського режиму, якщо йдеться
про українське письменство та інших діячів культури,
сьогодні нараховують сотнями і «несть» їм конкретно-
го числа, бо воно щоразу більшає. Більшає, адже ж
відкриваються нові факти. Архіви пам’яті, як кажуть,
не горять, а мертві воскресають. До таких воскреслих
поетів нині зачисляємо й Марка Боєслава (Михайла
Дяченка). До речі, в антології поезії визвольної бо-
ротьби «Слово і зброя» (Канада, 1968), присвяченій
УПА, яку впорядкував Леонід Полтава, вміщено тіль-
ки один вірш Михайла Дяченка, під назвою «Дзвінких
стремен...», а поетичних творів Марка Боєслава – 115.
Автор приміток, той же Леонід Полтава, допускається
похибки про походження цих, наче різних авторів,
мовляв, поет Михайло Дяченко родом «з Наддніпрян-
щини; був у таборі примусової праці «Ост» у східній
частині Німеччини; під час війни деякий час перебу-
вав у Галичині» *, а «поет-упівець Марко Боєслав ро-
дом із Західної України» **. Як бачимо, поет і воїн, із
успадкованим батьківським прізвищем Дяченко та
прибраним літературним псевдо Марко Боєслав, на-
віть для такого знавця упівських визвольних змагань,
як Леонід Полтава, існували у двох різних особах. На-
справді – це особа одна.
Михайло Дяченко (Боєслав) народився 25 берез-
ня 1910 р. на Івано-Франківщині (Станіславщині), в
селі Боднарові Калуського району. У дитинстві став
сиротою. Природа його обдарувала поетичним та-

*
Див. Слово і зброя. Антологія поезії визвольної бороть-
би. – Торонто-Онтаріо-Канада: Видавн. спілка «Гомін Украї-
ни», 1968. – С. 363.
**
Там само. – С. 357.
8
65
Замученим московськими
сатрапами за Україну Олексі Влизькові,
Дмитрові Фальківському, Грицькові Косинці
й Миколі Хвильовому отці рядки присвячує
АВТОР

66
ІСКРИ

Но іскри пирскають ясні, крилаті
і гаснуть в серці рвачко без огня.
А велетень благально, як ягня,
стоїть похнюплено перед Пилатом.
Чом тільки іскри, іскри, іскри?
Чом з кременя ще сиплеться пісок?

Чом полум’ям не вкриється висок?
Чом не горить, но тліє й тріска?
Я мушу з іскор роз’ятрить пожар,
щоб вічно полум’ям сахтів!
А щоб ганебно не зітлів,
я досить вестальок знайду! Бажай!

67
САЛИГА ТАРАС.
«…Моїм вогнем, моїм благословенним гнівом…» 5

ІСКРИ (1936) 65
Іскри 67
Життя 68
Перед бурею 69
Гірський потік 70
Мандрівка 71
Бажання 72
Я зміню 73
Клин 74
Перед заходом 75
Юність 76
Я вірю 77
Спомин 78
Туга 79
Село 80
Я хочу… 81
І небо слухає 82
Світ-боз 83
Історія 84
«Як по полях розстелиться туман…» 85
«Я чую ще ваш стогін там…» 86
Проклін 87
Весняний ранок 88
Сумерк божків 89
Світанок 90
З країни мрій 91
До своїх строф 92
Тріюмф перемоги 93
Борець 94
Моя бандура 95
Вже никнуть тумани 96
До моєї музи 97
Хрести 98
Похід весни 99
До весни 100
Душа 101
Голос предтечі на пустині 102

ЮНІ ДНІ: Друга збірка поезій (1938) 105
Юні дні 107
Юні дні 107
Вчувається мені 108
Землі! 109
Приказ з-під Крут 110
До нас летять 111
Музі 112
Недільні дзвони 113
Дніпро несе… 114
Перед заходом 115
Весінній змій 116
398
Прощання 117
Краса 118
Вечері 119
Недавній спомин 120
Сьогодні 121
Як тигри дні… 122
І прийде день 123
За ґратами 124
Перший привіт 124
З в’язничних келій 125
Злочинні дні 126
У келії моїй… 127
Бажання 128
Думи 129
Минуло літо 130
І серце рвалося… 131
Ну що ж почати… 132
Нераз душа… 133
Не можна днів… 134
Воля 135
Цвіркун 136
Друзям 137
Суворі дні… 138
Не будемо клясти… 139

Україні 140
Україні 140
Олександер Великий 141
Мужі 142
399
Блаженна мати 143
Ви в чудо вірили 144
Ми попливем 145

ВОНИ ПРИЙДУТЬ (1941) 147
Вони прийдуть 149
«О, ні – це вже не сон…» 150
Воскресення 151
За правду 152
О, пісне, грай! 153
Моя весна 154
Моїй Україні 155
Летять думки… 156
Щодня п’ю розкіш… 157

На Холмщині 158
До музи 158
О, краю мій! 159
Вечір 160
Село 161
Ранок 162
Хоч лях шалів 163
У невідоме… 164
Вночі 165
На Холмській горі 166
Ще задзвениш 168

НЕПОКІРНІ СЛОВА (1951) 169

400
Передмова 170
НА СТОЛІ НА СІНІ 172
На столі на сіні 172
По Україні 174
Не плач, народе («Возвеселімся») 175
Вставай, народе! («Вітай, Ісусе») 176

ПОЕМИ 177
Хай путь спасенна вам свята (Поема) 179
Галка (Поема) 187
Марена (Поема) 193
Бій на Лопаті (Історична поема) 201
Замість епілогу 207

НЕПОКІРНІ СЛОВА 208
Замість передмови 208
І довелось 209
Голодний 210
Сучасним поетам 211
Передосіннє 212
Не чужим, а таки рідним катам 213
Пісня куреня «Дзвони» (Рейд взимку 1946) 214
Марш «Чорного лісу» 216
Передвечірнє 218
Ранок 219
Могутній я 220
На спомин 221
Пісня 222
Братам з-над Дніпра 224
401
Партизанській музі 226
Співають мотори 227
У жнива 228
Полудень 229
Червоному гадові 230
Дивлюся в голубінь 231
Спинайся, душе 232
Зрадникам в альбом 233

МАТИ (Поема) 237

ПРОТЕСТ 249
Тривожний крик 249
В осінні дні 250
Не тріюмфуй 251
До сонця 252
Ніч 253
За кров святу 254
Готові будьте 255

В ХОРОБРУ ПУТЬ 256
В хоробру путь 256
За що? 257
14.Х.1942 258
Ти 259
О, ні! 260
У завзятті 261
Марш Чорноліського полку 262
Їх наказ 263
402
Чорноліські ватри 264
По вивозі 265
Слабодухам 266
Поетам наших днів 267
Минуле 268
Співай, поете! 269
Вже від’їхали мажі 270
Крути 271
Нині радости свято (Коляда) 272
О, клич же… 273
Весняний вечір 274
В травневу ніч 275
Спомин 276
Повстанський Святвечір 277
Гартований болем 278

СМЕРТЬ ГЕНЕРАЛА 279
Сл. П. генерал Дмитро Грицай-Перебийніс 279
Смерть генерала (Поема 1948) 280

ВІТЧИЗНА КЛИЧЕ 289
Україно моя 291
Дням 292
Мій усміху юний 293
Не солов’їні… 294
Пересторога 295
Вислужникам Кремля 296
Рабам-миролюбцям 297
Критикам 298
403
Рано 299
Чого ж ви мовчите? 300
Щоб знали ви 301
Там, де краса 302
Яка іронія 303
Зневага 304
Розбійникам 305
Молодим 306
Один із епізодів 307

ІЗ ДНІВ БОРОТЬБИ 308
Ми 308
Відповідь 309
Покірним рабам 310
Великому Кобзареві 312
Своє у мене 313
Осінь 314
Кувати йду мечі 315
Милому синові Святославові 316
У криївці 317
У будні 318
Захід сонця 319
Епізод 320
Візія 321
Співаю крові 322
Йду нивами 323
Щасливий я 324
Над рікою 325
Особисте 326
404
Клекоче гнівно час 327
У повстанську ніч 328
Мій шлях 329
Мов луки дні 330
Заповіт борців 331
Вкраїна славою засвітить 332
По сході сонця 333
Я ще маленький був 334
Щоб знали ви 335
Прийми пісні мої 336

ХАЙ СЛАВА ЛУНА 337
Молитва повстанця 337
Гимн народові-героєві 339
Рейд відділу Яструба (Поема) 341
Пісня про друга Миколу Н. – Вартового 345
Пісня про заграничний рейд куреня Прута 347

ПОЕЗІЇ ПОЗА ЗБІРКАМИ 349

Заграйте громи! 351
В 15 роковини 22 січня 1919 р. 352
Пісня сотні Шума 353
Гей, в Україні! (повстанська коляда) 354
Борцям за волю 355
Києву (22.1.1918-1919) 356
Устами Бога мовить кров 357
Засмученому Тарасові Шевченкові 358
У рейді 360
405
О, зіронько моя ти люба 361
Співаю дням 362
Зайчик і лис 363
Осінні дні 364
Світи нам, сонечко 365
О, вірте! 366
Тарасиків човен 367
Рости, рости, черемшино 368
Дзвінких стремен… 369
Як тигри дні 370

ПРИМІТКИ 371

АЛФАВІТНИЙ ПОКАЖЧИК ТВОРІВ 392

406
Літературно-художнє видання

Марко Боєслав
(Михайло Дяченко)
ПОЕЗІЇ
Серія Тараса Салиги
“Розсипані перли”

Серія започаткована 2010 року

Видання здійснене
з ініціативи та коштом МПП “Ґражда”

Редактор Наталія Ребрик
Художнє оформлення Інги Супрунюк

Підписано до друку 02. 02. 2011.
Формат 70х100/32. Гарнітура Arial.
Папір офсетний. Друк офсетний. Облік.-вид. арк. 12,8.
Замовлення № 20. Наклад 500 прим.

МПП “Ґражда”
Свідоцтво про державну реєстрацію видавців, виготівників і
розповсюджувачів видавничої продукції Серія 3т № 22
88000, м. Ужгород, вул. Капітульна, 18,
т./факс (0312) 61-52-76, E-mail: ekzil@yahoo.com

407
Дяченко Михайло (Марко Боєслав)
Д 99 Поезії / Передмова Тараса Салиги; примітки Ірини
Яремчук; дизайн Інги Супрунюк. – Серія «Розсипані
перли». Книга ІІ. – Ужгород: Ґражда, 2011. – 408 с.: іл.
ISBN 978-966-176-045-4
Михайло Дяченко (Боєслав) народився 25 березня
1910 р. на Івано-Франківщині (Станіславщині), в селі Бод-
нарові Калуського району. 23 лютого 1952 року в селі Дзви-
няч Богородчанського району на Івано-Франківщині геро-
їчно загинув, підірвавшись гранатою у криївці.
Це був час героїчних вчинків і героїчних смертей, час
клятв та славнів героям. Якщо геніальний автор «Соняч-
них кларнетів», делікатно сказавши, дозволив собі чи зму-
шений був «піддатись» на несумісні із поезією публіцис-
тичного чину версифікації, за які до всього одержував дер-
жавні нагороди, а критики «із себе» лізли, аби проспівати
йому хвалу (від якої, до речі, на схилі літ Тичина зрікся),
то чому поетові-націоналісту, воїнові-упівцеві треба було
соромитись свого ще не вправного пера, в якому звучала
молитовна любов до України, її історії, її народу...
Не протиставляємо далеко не співмірні творчі вели-
чини – Тичину Боєславові чи навпаки. Для нас важливо
наголосити, що упівське патріотично-поетичне слово бра-
ло участь на фронтах Другої світової війни і в боротьбі за
українську державність було зброєю потужною.
ББК 84(4 УКР)-5
408