Professional Documents
Culture Documents
com
Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, IV (44), Issue: 92, 2016 www.seanewdim.com
www.seanewdim.com
Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, IV (44), Issue: 92, 2016 www.seanewdim.com
Editorial board
Editor-in-chief: Dr. Xénia Vámos
Honorary Senior Editor:
Jenő Barkáts, Dr. habil. Nina Tarasenkova, Dr. habil.
Andriy Myachykov, PhD in Psychology, Senior Lecturer, De- Oleg Melnikov, Doctor of Science in Pedagogy, Belarusian State
partment of Psychology, Faculty of Health and Life Sciences, University, Belarus
Northumbria University, Northumberland Building, Newcastle
upon Tyne, United Kingdom Riskeldy Turgunbayev, CSc in Physics and Mathematics, asso-
ciated professor, head of the Department of Mathematical Analy-
Edvard Ayvazyan, Doctor of Science in Pedagogy, National sis, Dean of the Faculty of Physics and Mathematics of the Tash-
Institute of Education, Yerevan, Armenia kent State edagogical University, Uzbekistan
Ferenc Ihász, PhD in Sport Science, Apáczai Csere János Faculty Roza Uteeva, Doctor of Science in Pedagogy, Head of the De-
of the Universityof West Hungary partment of Algebra and Geometry, Togliatti StateUniversity,
Russia
Ireneusz Pyrzyk, Doctor of Science in Pedagogy, Dean of Facul-
ty of Pedagogical Sciences, University of Humanities and Eco- Seda K. Gasparyan, Doctor of Science in Philology, Department
nomics in Włocławek, Poland of English Philology, Professor and Chair, Yerevan State Univer-
Irina Malova, Doctor of Science in Pedagogy, Head of Depart- sity, Armenia
ment of methodology of teaching mathematics andinformation Svitlana A. Zhabotynska, Doctor of Science in Philology, De-
technology, Bryansk State University named after Academician partment of English Philolgy of Bohdan Khmelnitsky National,
IG Petrovskii, Russia University of Cherkasy, Ukraine
Irina S. Shevchenko, Doctor of Science in Philology, Depart- Tatyana Prokhorova, Doctor of Science in Pedagogy, Professor
ment of ESP and Translation, V.N. Karazin Kharkiv National of Psychology, Department chair of pedagogics andsubject tech-
University, Ukraine nologies, Astrakhan state university, Russia
Kosta Garow, PhD in Pedagogy, associated professor, Plovdiv Tetiana Hranchak, Doctor of Science Social Communication,
University „Paisii Hilendarski”, Bulgaria Head of department of political analysis of the Vernadsky Natio-
nal Library of Ukraine
László Kótis, PhD in Physics, Research Centre for Natural Sci-
ences, Hungary, Budapest Valentina Orlova, Doctor of Science in Economics, Ivano-
Larysa Klymanska, Doctor of Political Sciences, associated Frankivsk National Technical University of Oil and Gas, Ukraine
professor, Head of the Department of Sociology and Social Work, Vasil Milloushev, Doctor of Science in Pedagogy, professor of
Lviv Polytechnic National University, Ukraine Departament of Mathematics and Informatics, Plovdiv University
„Paisii Hilendarski”, Plovdiv, Bulgaria
Liudmyla Sokurianska, Doctor of Science in Sociology, Prof.
habil., Head of Department of Sociology, V.N. Karazin Kharkiv Veselin Kostov Vasilev, Doctor of Psychology, Professor
National University and Head of the department of Psychology Plovdiv University
Marian Wloshinskі, Doctor of Science in Pedagogy, Faculty of „Paisii Hilendarski”, Bulgaria
Pedagogical Sciences, University of Humanities and Economics Vladimir I. Karasik, Doctor of Science in Philology, Department
in Włocławek, Poland of English Philology, Professor and Chair, Volgograd State Peda-
gogical University, Russia
Melinda Nagy, PhD in Biology, associated professor, Department
of Biology, J. Selye University in Komarno, Slovakia Volodimir Lizogub, Doctor of Science in Biology, Head of the
department of anatomy and physiology of humans andanimals,
Alexander Perekhrest, Doctor of Science in History, Prof. habil.,
Bohdan Khmelnitsky National University of Cherkasy, Ukraine
Bohdan Khmelnitsky National University of Cherkasy, Ukraine
Zinaida A. Kharitonchik, Doctor of Science in Philology, De-
Nikolai N. Boldyrev, Doctor of Science in Philology, Professor
partment of General Linguistics, Minsk State LinguisticUniversi-
and Vice-Rector in Science, G.R. Derzhavin State University in
ty, Belarus
Tambov, Russia
Zoltán Poór, CSc in Language Pedagogy, Head of Institute of
Oleksii Marchenko, Doctor of Science in Philosophy, Head of
Pedagogy, Apáczai Csere János Faculty of the Universityof West
the Department of Philosophy and Religious Studies, Bohdan
Hungary
Khmelnitsky National University of Cherkasy, Ukraine
Olga Sannikova, Doctor of Science in Psychology, professor,
Head of the department of general and differential psychology,
South Ukrainian National Pedagogical University named after
K.D. Ushynsky, Odesa, Ukraine
Managing editor:
Barkáts N.
Statement:
By submitting a manuscript to this journal, each author explicitly confirms that the manuscript
meets the highest ethical standards for authors and coauthors. Each author acknowledges that fabrication
of data is an egregious departure from the expected norms of scientific conduct, as is the selective
reporting of data with the intent to mislead or deceive, as well as the theft of data or research
results from others. By acknowledging these facts each author takes personal responsibility for the
accuracy, credibility and authenticity of research results described in their manuscripts. All the articles
are published in author's edition.
CONTENT
PEDAGOGY……........……….……………...…...………………………………………………………... 7
“Технологии обучения математике” как составляющая методической системы формирования
готовности будущего учителя математики к инновационной педагогической деятельности
В. В. Ачкан……........……….…………….....………………………………………………………............ 7
Особливості мотивації навчальної діяльності дорослого у вищій освіті
М. Г. Дернова……........……….…………….....………………………………………………………....... 11
Мотиваційно-цільовий компонент педагогічної толерантності майбутніх учителів іноземних мов
початкової школи
Ю. А. Гордієнко……........……….…………….....………………………………………………………... 16
Використання дидактичного потенціалу проблемного підходу в процесі вивчення лексикології
української мови у вищій школі
М. М. Греб……........……….…………….....………………………………………………………............ 21
Особливості реформування університетської освіти в умовах євроінтеграційних процесів: з
досвіду Угорщини (кінець ХХ – початок ХХІ ст.)
В. І. Кобаль……........……….…………….....………………………………………………………........... 26
Критерії оцінювання якості стратегії розвитку університету
О. І. Кравченко……........……….…………….....………………………………………………………..... 32
Аспекти розвитку іншомовної компетентності в ВНЗ України кінця ХХ – початку ХХІ століття
Л. Ю. Лічман……........……….…………….....………………………………………………………........ 36
Тренінг «Мотивація професійного зростання магістрантів»
О. В. Момот……........……….…………….....………………………………………………………......... 40
Менталитет украинца в контексте духовности воспитания
А. М. Растрыгина……........……….…………….....……………………………………………………… 45
Особистісно-діяльнісний підхід до формування загальнокультурної компетентності майбутніх
учителів гуманітарних спеціальностей
І. Ф. Шумілова……........……….…………….....………………………………………………………..... 49
Технологічні етапи використання мультимедійних навчальних презентацій у процесі професійної
іншомовної підготовки майбутніх філологів
Н. В. Сорокіна, Л. Г. Смовженко……........……….…………….....……………………………………. 54
Кадрова політика в університетах дореволюційної України і роль приват-доцентури
І. В. Таможська……........……….…………….....………………………………………………………... 58
Парціальна програма «Предметне природознавство» для дітей старшого дошкільного віку
С. А. Васильєва……........……….…………….......………………………………………………………... 63
PSYCHOLOGY……........……….…………….....………………………………………………………... 69
Особистісні та соціальні фактори професійного становлення майбутніх священнослужителів
Н. С. Чміль……........……….…………….....………………………………………………………........... 69
Екзистанційний напрямок в сучасній психології
О. О. Демчук……........……….…………….....………………………………………………………......... 73
Вплив психоекономічної депривації викладачів вищої школи на їх емоційне вигоряння
Ю. М. Терлецька……........……….…………….....……………………………………………………….. 77
Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, IV (44), Issue: 92, 2016 www.seanewdim.com
Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, IV (44), Issue: 92, 2016 www.seanewdim.com
PEDAGOGY
Введение. В условиях европейской интеграции Укра- формирования готовности будущих учителей матема-
ины становится особенно актуальной модернизация тики к инновационной педагогической деятельности.
образования, его направленность на формирование Материалы и методы. Системный анализ, синтез,
личности, способной к восприятию изменений на аналогия, сравнение, педагогический эксперимент.
протяжении жизни, которая может применять полу- Результаты и их обсуждение. Под “инновацион-
ченные знания в практической деятельности. Интен- ной педагогической деятельностью учителя матема-
сивные инновационные процессы в современном тики” будем понимать сложное интегральное образо-
образовании привели к появлению большого коли- вание, совокупность разных по целям и характеру
чества разнообразных и часто разрозненных ини- видов действий, которые соответствуют основным
циатив, направленных на совершенствование учебно- этапам развития инновационных процессов и направ-
воспитательного процесса. В этих условиях доми- ленны на создание и внесение педагогом изменений в
нирующим становится формирование способности собственную систему работы в контексте модерниза-
учителя на основе соответствующего образования ции математического образования.
перестраивать систему собственной педагогической Под “готовностью учителя математики к инноваци-
деятельности с учётом социально значимых целей и онной педагогической деятельности” будем понимать
нормативных ограничений, анализировать, создавать интегративное качество его личности, которое
и внедрять инновации в учебно-воспитательный является результатом синтеза мотивов, ценностей,
процесс. Это делает актуальной проблему теоретичес- знаний, умений и практического субъектного опыта и
кого обоснования и разработки методики подготовки обеспечивает успешную педагогическую деятель-
учителя математики к сознательному выбору, апро- ность, направленную на создание, распространение,
бации, адаптации и реализации инноваций в педа- сознательное и целесообразное использование инно-
гогической деятельности. ваций в процессе обучения математике. К компонен-
Краткий обзор публикаций по теме. В последнее там готовности учителя математики к инновационной
десятилетие различные аспекты подготовки к инно- педагогической деятельности относим: мотивационно-
вационной деятельности в процессе получение про- ценностный, эмоционально-волевой, когнитивный, опе-
фессионального образования были предметом иссле- рационно-деятельностный и оценочно-рефлексивный.
дований М. Артюшиной, Л. Бурковой, Ю. Будас, И. Гав- Подробнее об этом в статье [1].
риш, В. Олексенко, Л. Подымовой, О. Шапран и др. Процесс формирования готовности будущего учителя
Вопросу формирования готовности к инновационной математики к инновационной педагогической деятель-
педагогической деятельности учителей-предметников ности начинается уже с первого курса (пропедев-
посвящены исследования И. Волощук, Т. Демиденко, тический этап), но основной этап – это изучение мето-
К. Завалко, Н. Заричанской, А. Мосиюка. дических дисциплин на третьем, а в основном на чет-
На современном этапе различные проблемы подго- вёртом курсе бакалаврата и в магистратуре. Речь идёт о
товки будущих учителей математики в Украине ис- “Методике обучения математике” и дисциплинах
следовались в работах И. Акуленко, В. Бевз, М. Бур- свободного выбора студентов (или учебного заведения),
ды, М. Жалдака, М. Ковтонюк, О. Матяш, З. Слеп- таких как “Психолого-педагогические основы обучения
кань, Н. Тарасенковой, В. Швеца и др. Отдельным математике” (детальнее в нашей статье [2]) и “Тех-
аспектам изучения технологий обучения математике нологии обучения математике”. Дисциплина “Тех-
посвящены работы В. Моториной [5], Н. Лосевой [6] нологии обучения математике” изучается во многих
и др. В то же время вопрос изучения дисциплины педагогических университетах, в частности, она мно-
“Технологии обучения математике” в контексте фор- го лет входила в вариативную составляющую учеб-
мирования готовности будущих учителей математики ного плана подготовки будущих учителей мате-
к инновационной педагогической деятельности иссле- матики на образовательно-квалификационном уровне
дован недостаточно. “бакалавр” Бердянского государственного педагоги-
Цель. Раскрыть теоретико-методические аспекты ческого университета.
изучения дисциплины “Технологии обучения матема- Целью изучения дисциплины “Технологии обуче-
тике” как составляющей методической системы ния математике” является теоретическая и методичес-
7
Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, IV (44), Issue: 92, 2016 www.seanewdim.com
кая подготовка будущих учителей математики к кое творчество, продуцирование и внедрение инно-
практической деятельности в современной школе, ваций должно осуществляться с учётом потребностей,
овладения инновационными технологиями обучения требований и перспектив развития социума, места и
математике, формирование готовности будущих учи- роли в нём математических компетентностей и
телей математики к инновационной педагогической образовательных технологий. С целью формирования
деятельности. этой способности на лекционных занятиях целесооб-
Дисциплина состоит из трёх содержательных разно акцентировать внимание студентов на социаль-
модулей: ных условиях, в которых появились и развивались
технологический подход в математическом определенные педагогические технологии. Например,
образовании; опираясь на знания и опыт студентов, полученные
традиционные технологии обучения математике; при изучении психологии, преподаватель акцентирует
основы инновационной педагогической деятель- внимание на изменениях, которые претерпела техно-
ности и инновационные педагогические технологии логия программированного обучения. Появление
обучения математике. программированного обучения связано с развитием и
Для реализации целей изучения дисциплины популяризацией такого направления психологии, как
целесообразно использовать такую форму лекций, как бихевиоризм. Со временем реализация этой техноло-
проблемные лекции. В процессе проведения лекций гии столкнулась с рядом проблем и претерпела
необходимо опираться на субъективный опыт матема- определённые изменения, связанные как с переориен-
тической, методической и инновационной педагоги- тацией на учёт особенностей личности каждого уче-
ческой деятельности, который был приобретёт ника, так и с возможностями, которые открылись в
студентами при изучении дисциплин математичес- связи с компьютеризацией образовательного процесса.
кого цикла и при прохождении педагогической Достижение целей изучения дисциплины, форми-
практики. Например, на лекции посвящённой иннова- рование всех компонентов готовности к инновацион-
ционной педагогической деятельности целесообразно ной педагогической деятельности не возможно без
сформулировать следующие вопросы: что Вы пони- проведения практических и лабораторных занятий.
маете под терминами “нововведение”, “инновация”? Для их организации и проведения автором подго-
Синонимичны ли они? Всегда ли инновация предпо- товлено учебное-методическое пособие, “Технологии
лагает радикальные изменения в образовательном обучения математике” (практикум) [3], которое так же
процессе? Что Вы понимаете под понятием “иннова- может быть использовано для организации самосто-
ционная педагогическая технология”? Какие техно- ятельной работы студентов.
логии можно отнести к инновационным? При этом Одним из ключевых педагогических условий
необходимо акцентировать внимание студентов на формирования готовности будущих учителей мате-
том, что даже, если какое-то изменение не несёт матики к инновационной педагогической деятельнос-
абсолютно новой идеи, не вызывает кардинальных ти является организация, так называемой, квазипро-
(революционных) изменений, но в определённый фессиональной деятельности студентов. Как отмечает
момент и в определённой ситуации стимулирует А. А. Вербицкий [4], квазипрофессиональная деятель-
развитие учебно-воспитательного процесса, приводит ность является промежуточным звеном между учеб-
к позитивным изменениям в деятельности (развитии) ной и собственно педагогической деятельностью (в
учеников, то и такое изменение необходимо считать частности, инновационной педагогической деятель-
инновацией. В то же время к инновационным целе- ностью). Она является учебной по форме и профес-
сообразно относить те педагогические технологии, сиональной по содержанию и представляет собой
которые с одной стороны приводят к устойчивым трансформацию содержания и форм учебной деятель-
позитивным изменениям в деятельности (развитии) ности в адекватные им, гранично обобщённые содер-
учеников, а с другой – по определённым причинам не жание и формы профессиональной деятельности.
стали массово использоваться в педагогической прак- Квазипрофессиональная деятельность позволяет
тике в общеобразовательных учебных заведениях. моделировать целостное предметное и социальное
В ходе лекционных занятий расширяются и углуб- содержание будущей педагогической деятельности,
ляются знания студентов по методике обучения максимально приближает процесс изучения студен-
математике в основной и старшей профильной школе, тами дисциплин математического цикла к их будущей
формируется база опорных знаний по основам педа- профессиональной деятельности, когда усвоение опы-
гогической инноватики, традиционным и иннова- та использования теоретических знаний осуществля-
ционным технологиям обучения математике, формам ется в ходе решения смоделированных учебно-
и методам стимулирования инновационной активнос- профессиональных ситуаций (в частности, с исполь-
ти учеников; формируются мотивы и стремления зованием кейс-метода).
использовать новое, испытывать себя в разных Рассмотрим несколько примеров. Так, перед прак-
моделях обучения, закладывается основа для форми- тическим занятием на тему “Программированное
рования мотивационно-ценностного и когнитивного обучение математики” студенты выполняют задание
компонентов готовности будущих учителей матема- по разработке фрагмента разветвлённой учебной
тики к инновационной педагогической деятельности. программы для изучения заданной темы курса
Важной составляющей когнитивного компонента геометрии 10 класса. Им предлагается перечень тем с
считаем способность будущего учителя математики к указанием профиля класса, например:
социальной ориентации обществе, которое быстро а) ортогональное проектирование (для классов,
изменяется, поскольку учебный процесс, педагогичес- обучающихся по программе академического уровня);
8
Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, IV (44), Issue: 92, 2016 www.seanewdim.com
9
Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, IV (44), Issue: 92, 2016 www.seanewdim.com
ЛИТЕРАТУРА
1. Ачкан В.В. Готовність вчителя математики до 3. Ачкан В.В. Технології навчання математики (практикум):
інноваційної освітньої діяльності: теоретичний аспект / навчально-методичний посібник / В.В. Ачкан. –
Віталій Ачкан // Наукові записки. – Випуск 5. – Серія: Бердянськ: БДПУ, 2015 – 64 с.
Проблеми методики фізико-математичної і технологічної 4. Вербицкий А.А. Компетентностный подход и теория
освіт. Частина 1. – Кіровоград : РВВ КДПУ ім. контекстного обучения / А.А. Вербицкий. – М. :
В. Винниченка, 2014. – С. 13 – 18. ИЦПКПС. – 2004. – 84 с.
2. Ачкан В.В. Подготовка будущих учителей математики к 5. Моторіна В.Г. Технології навчання математики в
инновационной педагогической деятельности в процессе сучасній школі / В.Г. Моторіна. – Х. : 2001. – 262 с.
изучения дисциплины “Психолого-педагогические 6. Лосєва Н.М. Інтерактивні технології навчання
основы профильного обучения математике” / Виталий математики : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Н.М.
Ачкан // British Journal of Science, Education and Culture, Лосєва, Т.В. Непомняща, А.Ю. Панова. – К. : Кафедра,
2014. No.1. (5) (January-June). Volume V. “London 2012. – 227 с.
University Press”. London, 2014. – p. 475 – 480.
“The Technology of the teaching of mathematics” as a component of methodical system of formation of readiness of the
future mathematics teacher to innovative pedagogical activity
Асhkan V.
Abstract. The article deals with methodical aspects of the discipline “Technology of the teaching of mathematics” as a component of
the methodical system of formation of readiness of the future mathematics teachers for innovative teaching. The characterized
methods and means of the organization of educational and kvaziprofessional activity of students in the process of lectures, practical,
laboratory classes and independent work, which contribute to the formation of components ready to innovative teaching.
Keywords: technology of the learning math, innovative teaching activities, teachersof mathematics.
10
Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, IV (44), Issue: 92, 2016 www.seanewdim.com
Анотація. У статті проведено аналіз вітчизняних і зарубіжних концепцій щодо мотивації навчання дорослих й визначені
особливості мотивації дорослих щодо навчання у вищих навчальних закладах. Визначено, що мотивація дорослих щодо
навчання є комплексною, тобто містить як внутрішні, так і зовнішні мотиви, кожен з яких певною мірою впливає на
прийняття дорослим рішення навчатися і бути ефективним у навчанні. Визначити реальну різницю між силою внутрішньої
й зовнішньої мотивації майже неможливо. Крім того, мотиви щодо навчання дорослого не постійні, а змінні відповідно до
ситуації, періоду життя, інтересів дорослого тощо. Мотиви дорослих щодо навчання можна згрупувати у три загальні групи:
професійно-економічні, особисті й соціальні.
Ключові слова: навчання дорослих, дорослий студент, внутрішня мотивація, зовнішня мотивація, андрагогіка.
Вступ. Оскільки входження у світову економіку, рухів або дій. Доречі, воно використовується щоб по-
лібералізація й інтернаціоналізація торгівлі призвели яснити, чому люди виконують певну діяльність у
до конкуренції не тільки на національному, але й певний час [3, с. 3], допомагає зрозуміти людську
світовому ринку, участь дорослих у навчанні як поведінку і вчинки. Більшість зарубіжних психологів,
стверджує польська дослідниця І. Сорокош, залежить які досліджують процес навчання дорослих, викорис-
від багатьох ситуацій, у тому числі й від ситуації на товують слово «мотивація», щоб описати ті процеси,
ринку праці [7]. Зміна професійної структури, відми- які збуджують і підбурюють поведінку; дають напря-
рання одних та створення інших професій, що загалом мок або мету поведінці; дозволяють зберегти пове-
вимагає значної професійної мобільності, а відтак дінку; ведуть до вибору певної поведінки [12, c. 2].
постійного навчання, перенавчання, й підвищення Так, деякі зарубіжні дослідники визначають мотива-
кваліфікації призвели до того, що трансформацію цію як процес, у якому збуджується і підтримується
ринку праці вважають важливим зовнішнім фактором цілеспрямована діяльність [9, c. 4], як внутрішню
участі дорослих у вищій освіті. Іншим важливим фак- силу, яка активізує, спрямовує і підтримує поведінку
тором вважається впровадження нових технологій в впродовж часу [11].
усі сфери суспільного життя, що суттєво змінюють Мотиви є причиною поведінки особистості, їх дже-
умови праці і висувають нові вимоги до навичок і релом вважаються потреби, вони виступають рушій-
здібностей дорослої людини. Це актуалізує проблему ною силою будь-якої діяльності [16]. Отже мотиви –
мотивації навчальної діяльності дорослих, яка вважа- це усе, що спонукає людину до дії. Звідси мотивація –
ється рушійною силою цього процесу. Цілком спра- це система мотивів, яка визначає конкретні форми
ведливо зазначає Л. Лук’янова, що одним з найваж- діяльності або поведінки дорослої людини, вона необ-
ливіших шляхів оптимізації освіти дорослих є управ- хідна для ефективного виконання прийнятих рішень і
ління їх мотивацією, яке засноване на результатах запланованих завдань [16].
наукового аналізу та закономірностях їх особистіс- Деякі дослідники пропонують наступну класифіка-
ного розвитку [там само]. цію зовнішніх і внутрішніх мотиваційних факторів
Мотивація навчання у вищій освіті має чотири навчання дорослих:
функції, а саме: спрямування уваги студентів на зада- 1. Фактори навчальної діяльності (методи навчаль-
чі; переорієнтація уваги; підвищення наполегливості ної діяльності, зміст навчального процесу, організація
студентів; орієнтир для контролю за власним навчан- навчальної діяльності, способи контролю і оцінки,
ням. При цьому мотивація визначається як внутрішня соціально-психологічні феномени в навчальній групі,
рушійна сила зовнішньої поведінки, яка збільшується, суспільно-економічні відносини);
коли студенти відчувають певний дисбаланс або 2. Фактори особистості учня (загальні особливості
дефіцит в потребах [10]. мотиваційної сфери, здібності та здатність до навчан-
Огляд публікацій за темою. Проблема мотивації ня, ставлення до навчання – початкова умова форму-
навчальної діяльності дорослих останнім часом роз- вання мотивації, внутрішнє самопочуття у навчально-
глядається багатьма російськими (П. Гальперін, Л. Бо- му колективі, його статус і самооцінка, попередній
жович, Б. Додонов, Ю. Кулюткін, С. Рубінштейн, досвід) [13].
О. Леонтьєв, А. Маркова, С. Москвічов, Г. Сухобська, Отже, у ситуації навчання взаємодіють дві групи
Є. Шорохова, П. Якобсон та ін.) й зарубіжними вче- чинників. Перша група – фактори навчання як діяль-
ними (С. Брукфілд, Дж. Бенсмен, С. Мерріем, М. Но- ності. Друга стосується безпосередньо індивідуаль-
улз, Р. Влодовські, П. Пінтріч, Дж. Ротгенс, М. Сві- ності учня. Власне діяльність навчання включає
нікі, І. Сорокош, Г. Шмідт та ін.). В Україні особли- процес організації навчання, сам предмет засвоєння,
вості мотивації навчання дорослої людини розгля- викладачів з певними методиками, досвідом і здібнос-
далися тільки дотично окремими ученими (Л. Лук’я- тями. Дорослий вступає в процес навчання з власною
нова, І. Меліхова, Е. Помиткін, Н. Протасова). сукупністю запитів, інтересів, потреб і цілей.
Перш за все, слово «мотивація» походить від ла- Іншим поглядом на мотивацію дорослих щодо
тинського дієслова movere, що означає рухатися. Це навчання є думка М. Ноулза, Е. Холтона і Р. Суонсона
означає, що мотивація має відношення до наших [6], які вважають, що дорослі реагують на зовнішні
11
Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, IV (44), Issue: 92, 2016 www.seanewdim.com
мотиватори, але внутрішня мотивація потужніша, і на самоціль. Утилітарна мотивація може бути вузь-
саме вона сприяє безперервному навчанню. До зов- кою, яка визначається тільки особистими потребами
нішніх факторів мотивації відносять збільшення людини, і широкою, коли особисті потреби взаємо-
заробітної плати, більш високий статус, посаду і пов’язані із соціальними. В обох випадках мотивація
пільги, заохочувальні виплати, академічний кредит; має витоки із соціально-професійної практики люди-
але внутрішні мотиви, такі як задоволення від роботи, ни і ґрунтується на потребі удосконалювати цю
бажання росту, поліпшення самооцінки і якості жит- практику. В іншому разі особиста потреба може
тя, дослідники вважають важливішими для дорослих збігатися з потребами виробництва або суспільства.
у процесі навчання, і, отже, повинні заохочуватися Мотивація престижу теж є суттєвим стимулом для
педагогами. включення дорослого у процес навчання. У цьому разі
Е. Деці теж вважає внутрішню мотивацію необхід- він отримує задоволення від навчання, оскільки інші
ною для ефективного навчання дорослих. Дослідник люди, які його оточують, не навчаються, що підвищує
визначає її як вільну участь у діяльності за відсутності його статус, створює можливість виділитися із
зовнішніх вимог або підкріплень [5]. Виокремлення оточуючого середовища. Третій тип мотивації, коли
внутрішньої і зовнішньої мотивації відбувається за знання набуваються заради самих знань, є найменше
критерієм нагороди за здійснювану активність. При поширеною [15, с. 63-67].
зовнішній мотивації й сама нагорода буде зовнішньою На нашу думку такий підхід до визначення
стосовно людини. Коли мотивація є внутрішньою, то особливостей мотивації навчання дорослих недостат-
винагородою за неї вважається активність сама по собі. ньо об’єктивно висвітлює зовнішні мотиви, які впли-
Тому внутрішньо мотивована поведінка базується на вають на рішення дорослих щодо навчання. Тому
потребі людини бути компетентною і самодетер- вважаємо доцільним розглянути проблему мотивації
мінованою у взаємодії з середовищем [там само]. навчання дорослих більш детально.
На нашу думку припущення М. Ноулза щодо до- Мета. Метою статті є аналіз вітчизняних і зарубіж-
рослого учня, а саме: самокерованість, досвід, них концепцій щодо мотивації дорослих у навчанні,
готовність до навчання і безпосереднє застосування визначення особливостей мотивації дорослих щодо
вивченого, не можуть повністю пояснити складну навчання у вищих навчальних закладах.
природу дорослого учня. Так чи інакше, М. Ноулз не Результати та їх обговорення. Тадиційно психо-
бере до уваги багатогранне життя дорослого, який має логічною основою гуманістичної педагогіки є
не тільки професійні, але й сімейні, особисті, концепція мотивації A. Maслоу [14], яка дає своєрідну
соціальні та культурні аспекти життя. Крім того, його класифікацію потреб, віддзеркалює їх ієрархію і
припущення, що найбільш потужні мотиви є зв’язки. Згідно з цією концепцією кожна людина
внутрішніми, а не зовнішніми, вимагають глибшого народжується з потребами певних видів і, у міру
дослідження, приймаючи до уваги, що внутрішня задоволення нижчих, їх місце займають вищі. Усві-
мотивація формується як зовнішніми, так і внутріш- домлена потреба зазвичай стає мотивом діяльності.
німи силами. На нашу думку, майже неможливо Між іншим, велика кількість мотивів знаходиться у
визначити реальну різницю між силою внутрішньої й підсвідомості. Після їх «виведення» на рівень свідо-
зовнішньої мотивації. Життєвий етап і досвід дорос- мості, вони сприяють розв’язанню проблеми збере-
лого також впливає на систему його цінностей, які ження особистості, її прогресу. Але ці мотиви
мають значний вплив на рішення дорослих брати здебільшого є внутрішніми.
участь у навчанні. Що підтверджує теорія мотивації Якщо прийняти за основу наших суджень припу-
Г. Олпорта. щення, що метою вищої професійної освіти дорослих
Внутрішня мотивація навчальної діяльності дорос- є самоактуалізація і реалізація потенціалу для
лого вважається дослідниками неоднорідною, але її особистісного зростання, модель ієрархії потреб
класифікують як: утилітарну мотивацію, мотивацію Маслоу може бути реконструйована з огляду на
престижу і мотивацію, коли знання перетворюються основні принципи навчання дорослих (рис. 1).
Рисунок 1. Ієрархія потреб А. Маслоу у навчанні дорослих студентів (Перероблено автором з [1]).
12
Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, IV (44), Issue: 92, 2016 www.seanewdim.com
Однак, спираючись на теорію особистості Г. Ол- потужності, вона краще оснащена для вирішення
лпорта, доросла людина має подвійну систему непередбачених надзвичайних ситуацій, може ризику-
мотивації, тобто вона мотивована одночасно потре- вати, брати участь у пошуковій, творчій діяльності і
бою адаптації до свого навколишнього середовища і навчанні. Отже, енергія повинна дорівнювати або пе-
прагненням росту або більшої самоактуалізації. ревищувати навантаження. Це означає, що мотивація
Потреба адаптації й потреба росту співіснують пліч-о- людини до участі у навчанні повинна перевищувати
пліч в одній людині. Оскільки особистість – це зрос- бар’єри чи перешкоди.
таюча система, що постійно включає в себе нові Мотивація і бар’єри (тобто енергія і навантаження) –
елементи, й мінлива завдяки їм [2, c. 175], доросла це дві протилежні сили, які значною мірою впливають
людина свідомо впливає на своє навколишнє середо- на участь дорослих у навчанні. Мотивація дає енергію
вище. Тому людські мотиви незліченні. Щоб їх трак- дорослому до участі у навчанні, а бар’єри виснажують
тувати, Г. Оллпорт розробив концепцію функціо- енергію. Тому необхідно мати резерв для забезпечення
нальної автономії. Теорія функціональної автономії – безперервної участі дорослих у навчанні.
це теорія мінливих, а не незмінних мотивів. Аналіз психологічних досліджень свідчить, що
Функціональна автономія визначається як прид- перешкоди щодо участі дорослих у навчанні можна
бана система мотивації, у якій напруги, які вона класифікувати як: ситуативні (залежно від ситуації, у
містить, відмінні від попередніх напруг, від яких ця якій перебуває дорослий в даний момент часу, його
система походить [2, c. 229]. Іншими словами, почат- соціально-економічні умови, культурні детермінанти),
ковий мотив може перерости в інший, який організаційні (всі методи і процедури, які перешкод-
продовжує його, але функціонально незалежний від жають дорослим брати участь у навчанні, серед них
нього. Загалом, концепція функціональної автономії географічні умови, демографічні чинники), диспози-
полягає в тому, що деякі, але не всі, людські спо- ційні або психосоціальні (відношення дорослого до
нукання функціонально незалежні від початкових себе і навчання) та інформаційні (дорослий не володіє
мотивів, відповідальних за поведінку. Функціонально доступними засобами навчання). Географічні умови
автономні мотиви є сучасними й самодостатніми. пов’язані з поділом на міську, приміську і сільську
Основний принцип функціональної автономії свід- місцевості по відношенню до освітніх можливостей.
чить, що присутній мотив функціонально автономний Демографічні чинники включають вік і стать, які
доти, поки він шукає нові цілі, це значить, що дорос- впливають на прийняття рішення щодо участі
лий може поводитися як і раніше, тобто продовжу- дорослих у навчанні. Соціально-економічні умови та
вати навчання, навіть якщо його мотивація змінилася. освіта формують досвід дорослого і його положення у
Розрізняють два рівні функціональної автономії: суспільстві. Культурні детермінанти, як правило,
персеверативну функціональну автономію й пропріа- утримують від участі у навчанні групи меншин.
тивну функціональну автономію (за Г. Олпортом). Вищезазначене дає можливість представити модель
Персеверативна функціональна автономія продовже- формування потенціалу дорослих для навчання (рис.
ної дії заснована на простих неврологічних принци- 2), у якій досвід дорослих визначається у якості
пах. «Продовжена дія» означає здатність враження відправної точки. Досвід включає систему цінностей,
впливати на наступні переживання. Натомість про- культурну спадщину, особистісну та соціальну зрі-
пріативна функціональна автономія відноситься до лість, навички і компетенції. Різні мотиваційні чин-
самодостатніх мотивів, що входять у проприум, і тим ники (внутрішні й зовнішні мотиви) та бар’єри для
самим стає керівною системою мотивації особистості. участі дорослих у навчанні (протилежні сили) взаємо-
Водночас теорія потенціалу дорослих щодо діють з різними вимірами людини (когнітивний,
навчання (Х. Маккласкі) постулює, що доросле життя емоційний і оточення), додаючи енергії і наванта-
є періодом росту, зміни та інтеграції, де дорослий ження. Накопичення енергії і навантаження в різних
постійно прагне до рівноваги між кількістю необхід- вимірах направляються на основі цінності навчання
ної (навантаження) і наявної енергії (потужності) [8, по відношенню до різних аспектів життя дорослого, а
с. 93]. І навантаження, і енергія складаються як з саме: особистісний, професійний і соціальний аспек-
внутрішніх, так і зовнішніх факторів. Зовнішнє наван- ти. Це призводить до потенціалу, який дає дорослому
таження складається із завдань, пов’язаних із звичай- енергію брати участь у навчанні.
ними вимогами життя (наприклад, сімейні, робочі і Висновки. Отже, аналіз вітчизняних і зарубіжних
громадські обов’язки), а внутрішнє навантаження досліджень дає нам можливість зробити висновки, що
складається з життєвих очікувань дорослих (наприк- мотивація дорослих щодо навчання є комплексною.
лад, прагнення, бажання, і майбутні очікування). Це означає, що вона містить як внутрішні, так і зов-
Енергія складається з комбінації зовнішніх ресурсів нішні мотиви, кожен з яких певною мірою впливає на
(підтримка сім’ї, соціальні та економічні можливості). прийняття дорослим рішення навчатися і бути ефек-
Вона також включає в себе придбані або накопичені тивним у навчанні. Визначити реальну різницю між
навички та досвід, які сприяють ефективній роботі [8, силою внутрішньої й зовнішньої мотивації майже
c. 93-94]. За Х. Маккласкі потенціал може збільшу- неможливо. Крім того, мотиви щодо навчання дорос-
ватися або за рахунок зниження навантаження, або лого не постійні, а змінні відповідно до ситуації, пе-
збільшення потужності. Коли навантаження відпові- ріоду життя, інтересів дорослого тощо. Мотиви до-
дає або перевищує енергію, і якщо обидва показники рослих щодо навчання можна згрупувати у три
фіксовані, ситуація стає дуже вразливою і сприйнят- загальні групи: професійно-економічні, особисті й
ливою до руйнування. Якщо навантаження і енергію соціальні.
можна регулювати, а доросла людина має потенціал
13
Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, IV (44), Issue: 92, 2016 www.seanewdim.com
Рисунок 2. Модель формування потенціалу дорослих для навчання (перероблено автором з [4])
ЛІТЕРАТУРА
1. Alexander, P. A. (2006). Psychology in Learning and 8. Merriam, S. B. Caffarella, R. S. & Baumgartner, L. M.
Instruction. New Jersey: Pearson Prentice Hall. (2007). Learning in Adulthood: A Comprehensive Guide
2. Allport, G. W. (1961). Pattern and growth in personality. (3rd Edition). San Francisco: Jossey‐Bass.
New York: Holt, Rinehart, and Winston. 9. Schunk, D. H., Pintrich, P. R., &Meece, J. L. (2008).
3. Beck, R. C. (2004). Motivation: Theories and principles (5th Motivation in education: Theory, research, and applications.
ed.). Upper Saddle River, NJ: Prentice-Hall. Upper Saddle River, NJ: Pearson Prentice Hall.
4. Chao Jr. Roger Understanding the Adult Learners’ 10. Svinicki, M. D. (2004). Learning and motivation in the
Motivation and Barriers to Learning. Educating the Adult postsecondary classroom. Bolton, MA: Anker.
Educator: Quality Provision and Assessment in Europe: 11. Thorkildsen, T. A. (2002). Motivation and the struggle to
Inaugural Meeting CONFERENCE PROCEEDINGS. learn: Responding to fractured lie. Boston: Allyn & Bacon.
University of Macedonia Thessaloniki / Greece 6‐8 12. Wlodkowski, R. J. (2008). Enhancing adult motivation to
November 2009. - рр. 1088 - Р. 905 – 915. learn: A comprehensive guide for teaching all adults (3rd
5. Deci, E.L. (1980). The psychology of self-determination. ed.). San Francisco: Jossey-Bass.
Lexington, MA: D. C. Heath (Lexington Books). 13. Доронина И.В. Факторы формирования мотивации
6. Knowles, M.S., Holton III, E.E., Swanson, R.A. (2005). The учения при переподготовке специалистов: [Електронний
Adult Learner: The Definitive Classic in Adult Education ресурс]. – Режим доступу: http://www.education.rekom.ru/
and Human Resource Development. — 6th edition. – /2_2007/32.html.–Назва з екрана.
London, New York, etc.: ELSEVIER Butterworth 14. Маслоу А. Мотивация и личность. – Спб.: Питер,
Heinemann, pp. 378. 1998. – 478 с.
7. Lukianova, L. B. Factors motivating teaching adults in 15. Мотивация познавательной деятельности учащихся /
Kszałceniezawodowe: pedagogikaipsychlogia: polsko- Под ред. Ю.Н. Кулюткина, Г.С. Сухобской. - Л.: НИИ
ukraiński, ukraińsko-polskirocznik, 1 (15),2013, P. 00В, 1972. – 117 с.
393–400. 16. Психологический словарь / [ред. В.И.Войтка]. – К.:
Вища школа, 1982. – 215 с.
REFERENCES
1. Alexander, P. A. (2006). Psychology in Learning and London, New York, etc.: ELSEVIER Butterworth
Instruction. New Jersey: Pearson Prentice Hall. Heinemann, pp. 378.
2. Allport, G. W. (1961). Pattern and growth in personality. 7. Lukianova, L. B. Factors motivating teaching adults in
New York: Holt, Rinehart, and Winston. Kszałcenie zawodowe: pedagogika i psychlogia: polsko-
3. Beck, R. C. (2004). Motivation: Theories and principles (5th ukraiński, ukraińsko-polski rocznik, 1 (15), 2013, P.
ed.). Upper Saddle River, NJ: Prentice-Hall. 393 – 400.
4. Chao Jr. Roger Understanding the Adult Learners’ 8. Merriam, S. B. Caffarella, R. S. & Baumgartner, L. M.
Motivation and Barriers to Learning. Educating the Adult (2007). Learning in Adulthood: A Comprehensive Guide
Educator: Quality Provision and Assessment in Europe: (3rd Edition). San Francisco: Jossey‐Bass.
Inaugural Meeting CONFERENCE PROCEEDINGS. 9. Schunk, D. H., Pintrich, P. R., & Meece, J. L. (2008).
University of Macedonia Thessaloniki / Greece 6‐8 Motivation in education: Theory, research, and applications.
November 2009. - рр. 1088 - Р. 905 – 915. Upper Saddle River, NJ: Pearson Prentice Hall.
5. Deci, E. L. (1980). The psychology of self-determination. 10. Svinicki, M. D. (2004). Learning and motivation in the
Lexington, MA: D. C. Heath (Lexington Books). postsecondary classroom. Bolton, MA: Anker.
6. Knowles, M.S., Holton III, E.E., Swanson, R.A. (2005). The 11. Thorkildsen, T. A. (2002). Motivation and the struggle to
Adult Learner: The Definitive Classic in Adult Education learn: Responding to fractured lie. Boston: Allyn & Bacon.
and Human Resource Development. — 6th edition. –
14
Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, IV (44), Issue: 92, 2016 www.seanewdim.com
12. Wlodkowski, R. J. (2008). Enhancing adult motivation to 14. Маslow А. Motivation and personality. – StP.: Piter,
learn: A comprehensive guide for teaching all adults (3rd 1998. – 478 p.
ed.). San Francisco: Jossey-Bass. 15. Motivation of students cognitive activity / ed. Yu. Kulutkin,
13. Doronina I.V. Factors of formation of learning motivation in G. Sukhobskaya. - L., 1972. – 117 p.
specialist retraining. http://www.education.rekom.ru/ 16. Psychological dictionary / [ed. V. Voitko]. – К.: Vyshcha
/2_2007/32.html. shkola, 1982. – 215 p.
15
Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, IV (44), Issue: 92, 2016 www.seanewdim.com
Вступ. В сучасних умовах розвитку освітньої галузі в Виклад основного матеріалу дослідження. У
Україні ефективність роботи учителя залежить не контексті системно-діяльнісного підходу мотивацій-
лише від його професійних знань, умінь і навичок, а у но-цільовий компонент педагогічної толерантності
значній мірі від особистісних якостей. Професійна визначає особистісний зміст діяльності учителя та
діяльність педагога відбувається у сфері «людина – реалізується у двох напрямках: мотиваційний крите-
людина», тому вона пов’язана з ймовірністю виник- рій спрямований на соціалізацію особистості студен-
нення стресових факторів як для учителя, так і для та, а цільовий визначає кінцевий результат педагогіч-
його вихованців. Саме тому зростає інтерес суспіль- ної діяльності, основним завданням якої є формуван-
ства до процесу формування особистісних якостей ня у майбутніх учителів готовності навчати учнів
учителя, які відіграють важливу роль у становленні та основ толерантної взаємодії та поведінки на уроках
розвитку молодого покоління. Педагогічна толерант- іноземних мов. Таким чином, сутність мотиваційно-
ність як показник професійної компетентності цільового компоненту педагогічної толерантності
учителя допомагає регулювати налагодження толе- полягає у наступному твердженні: потреба бути
рантної взаємодії між суб’єктами навчального толерантним у педагогічній діяльності (мотиваційний
процесу та сприяє результативності діяльності учите- критерій) реалізується у кінцевій цілі – навчати учнів
ля у різноманітних педагогічних ситуаціях. бути толерантними (цільовий критерій). Вважаємо
Короткий аналіз публікацій з теми. Толерант- доцільним досліджувати мотиваційно-цільовий ком-
ність є предметом дослідження у різних галузях нау- понент педагогічної толерантності майбутніх учителів
ки, зокрема психології, філософії, соціології, куль- іноземних мов початкової школи шляхом аналізу
турології. Особливо активно толерантність вив- показників мотиваційного та цільового критеріїв, які
чається у психології такими вченими, як О. Шаюк, тісно взаємопов’язані між собою.
С. Братченко, Г. Солдатова, А., Г. Олпорт, Т. Чекмарьо- Мотивація є провідним фактором регуляції актив-
ва, Ю. Поваренков, І. Федосєєва та інші. Проблема фор- ності особистості у її поведінці та діяльності.
мування педагогічної толерантності в різних її аспектах Ефективність педагогічної взаємодії між суб’єктами
розглядається у роботах М. Андрєєва, Н. Боритко, освітнього процесу залежить перш за все від того, чи
Л. Безотечество, С. Бондирєвої, А. Зінченко, М. Каран- враховує педагог мотивацію своїх вихованців. У
даша, Є. Клєпцової, Ю. Котелянець, Ю. Макарова, контексті нашого дослідження увага до розвитку
М. Перепеліциної, Ю. Тодорцевої та інших науковців. мотиваційної сфери студентів є важливою, оскільки
Теоретичний аналіз праць указаних учених результативність професійної підготовки майбутніх
дозволяє зробити висновок, що серед науковців не учителів визначається різними мотивами, які спонука-
існує однозначного розуміння сутності та структури ють їх до діяльності.
педагогічної толерантності на сьогоднішній день. Мотиваційна сфера особистості у процесі навчання
Учені дотримуються різних підходів у визначенні є предметом дослідження Н. Бордовської, А. Реана
структурних елементів досліджуваного явища: аксіо- [2], Є. Ільїна [5], О. Орлова [7], І. Зимньої [4], В. Слас-
логічного, гуманістичного, особистісного, діяльнісно- тьоніна [9] та інших учених. У психолого-педаго-
го, системного, акмеологічного. На основі системно- гічній науковій літературі немає однозначного розу-
діяльнісного підходу нами було виділено наступні міння поняття мотиву та мотивації. Так, Н. Бор-
компоненти педагогічної толерантності: мотиваційно- довська та А. Реан визначають мотив як внутрішнє
цільовий, змістово-когнітивний, процесуально-кому- спонукання особистості до активності (діяльності,
нікативний та рефлексивно-поведінковий. Проте, спілкування, поведінки), пов’язане з реалізацією пев-
мета статті – з’ясувати сутність мотиваційно-цільо- ної потреби [2, с. 184]. Роль мотиву можуть викону-
вого компоненту педагогічної толерантності майбут- вати певні інтереси, ідеали, переконання, цінності,
нього учителя іноземних мов початкової школи. Дана соціальні установки, які відображають різноманіття
мета передбачає виконання завдання: визначити кри- потреб людини. Відповідно мотиваційну сферу
терії та показники мотиваційно-цільового компоненту особистості утворює сукупність стійких мотивів, яка
педагогічної толерантності та схарактеризувати їх. має певну ієрархію та визначає спрямованість особис-
16
Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, IV (44), Issue: 92, 2016 www.seanewdim.com
тості. За Є. Ільїним, мотиваційна сфера особистості – якісними показниками виділяють внутрішні та зов-
сукупність усіх наявних у людини мотиваційних нішні мотиви. Так, внутрішня мотивація з'являється
утворень: мотивів, потреб, відношень, цілей, зразків тоді, коли діяльність важлива особисто для людини,
поведінки, інтересів [5, с. 182], а мотивація – «дина- тоді як зовнішня мотивація виникає в результаті
мічний процес формування мотиву» [5, с. 67]. У впливу соціальних факторів на діяльність (наприклад,
дослідженні І. Зимньої мотивація – багаторівнева, ди- престижність, матеріальна винагорода, соціальне
намічна система збудників, яка включає мотиви, інте- становище). На переконання Є. Ільїна, процес мотива-
реси, прагнення, потреби, емоції, установки, цінності, ції обумовлений зовнішніми та внутрішніми стимула-
норми [4, с. 130]. ми, причому зовнішні фактори, стаючи особистісно
Визначення мотиву, запропоноване провідною значущими для задоволення потреб людини,
дослідницею мотиваційної сфери особистості Л. Бо- перетворюються на внутрішні [5, с. 68]. Як вважає
жович, є найбільш повним: мотиви є збудниками І. Подласий, справжнє джерело мотивації людини
діяльності людини, ними можуть бути «предмети зосереджується у ній самій, тому мотиви учіння як
зовнішнього світу, уявлення, ідеї, почуття і пережи- внутрішні збудники поведінки автор протиставляє
вання», тобто все, у чому може втілюватись потреба, а зовнішнім мотивам навчання, які впливають на діяль-
найбільш типовими мотивами поведінки людини ність людини, але нерідко зустрічаються із внутріш-
виступають моральні почуття, усвідомлені цілі та нім супротивом особистості [8, с. 363]. Зовнішні
пізнавальні наміри [1, с. 170]. мотиви розподіляють на позитивні (мотиви успіху,
С. Гончаренко визначає мотив як «спонукальну досягнення) та негативні (мотиви уникнення, захисту,
причину дій і вчинків людини», основою яких є різно- боязні невдачі) [2, с. 185].
манітні потреби, відповідно мотивація – «система Вид мотивації впливає як на результативність
мотивів, або стимулів, яка спонукає людину до діяльності, так і на особистість людини. На думку
конкретних форм діяльності або поведінки» [3, с. Є. Ільїна, висока ефективність діяльності людини у
217]. У дослідженні І. Подласого мотив – причина, що будь-якій сфері можлива за умови, якщо у неї
змушує особистість діяти, динамічна система, що переважає внутрішня мотивація. Високий прояв зов-
аналізує та оцінює можливості вибору та прийняття нішньої мотивації перетворює діяльність на засіб
рішень (роль мотиву можуть виконувати потреби та досягнення певної особистої цілі, наприклад забезпе-
інтереси, установки та ідеали, прагнення та емоції, чення необхідних для людини матеріальних благ, та
взаємопов’язані між собою), а мотивацію вчений призводить до відчуження людини від колективу.
розглядає як загальну назву для методів, процесів, за- Внутрішня мотивація спонукає людину до розвитку,
собів спонукання тих, хто навчається, до засвоєння самовдосконалення та професійного зростання, тоді
змісту освіти та до продуктивної пізнавальної діяль- як негативна зовнішня мотивація має руйнівний
ності [8, с. 360]. характер, гальмує розвиток або спричиняє обмеже-
Аналіз наукової літератури дає підстави визначити ність, пасивність, конформізм, безвідповідальність
показником мотиваційного критерію педагогічної людини у професійній діяльності [5, с. 279].
толерантності внутрішню та зовнішню позитивну У процесі формування педагогічної толерантності
професійну мотивацію, а показником цільового важливе значення має бажання студентів досягнути
компоненту – спрямованість особистості учителя. успіху. Мотивація успіху, обумовлена такою потре-
Вважаємо доцільним ознайомитися з основними бою, має позитивний характер, оскільки вона спрямо-
ознаками мотиву. вана на забезпечення конструктивних результатів у
У системі навчання мотиви розподіляють на професійній діяльності. Сутність мотивації боязні
соціальні та пізнавальні, серед яких виділяють невдачі, яка є видом негативної зовнішньої мотивації
наступні рівні: 1) широкі соціальні мотиви (бажання особистості, полягає в очікуванні неприємних резуль-
закріпити свій соціальний статус у суспільстві за татів, які й визначають характер діяльності педагога.
допомогою навчання); 2) вузькі соціальні мотиви З мотивами органічно пов’язані потреби людини,
(прагнення здобути визнання серед інших, зайняти які є рушійною силою її активності у певному виді
певну посаду, отримати матеріальну винагороду); 3) діяльності, у педагогічній зокрема. Потреба виникає
мотиви соціального співробітництва (спрямованість як імпульс, що спонукає до пошукової діяльності.
на різноманітні способи взаємодії з іншими); 4) Потреба перетворюється на мотив тоді, коли людина
широкі пізнавальні мотиви (потреба підвищувати чітко визначає предмет цієї потреби. На думку
свою ерудицію та отримувати задоволення від самого І. Подласого, мотив учіння – опредмечена потреба,
процесу навчання та його результатів); 5) навчально- тобто активність людини, спрямована на предмет
пізнавальні мотиви (увага до конкретних способів навчання [8, с. 373].
здобуття знань з певних навчальних дисциплін); 6) Інтерпретація мотиваційної сфери у контексті
мотиви самоосвіти (прагнення розширювати коло потреб людини описана у концепції самоактуалізації
своїх знань додатковою інформацією). Відповідно до особистості А. Маслоу, у якій прослідковується за-
своєї спрямованості та змісту ці мотиви об’єднують у лежність поведінки людини як від соціального
практичній педагогіці у групи соціальних, пізнаваль- середовища, так і від її когнітивної сутності [6].
них, професійно-ціннісних, комунікативних, естетич- Проте, в ієрархічній структурі потреб мотивація здій-
них, традиційно-історичних, статусно-позиційних та снює вплив не на окремі прояви поведінки, а на
утилітарно-практичних мотивів [8, с. 361]. особистість як єдине ціле, тобто сфера потреб людини
Для мотиву властиві кількісні та якісні характерис- відмежовується від структури її діяльності. Згідно з
тики. Мотиви бувають різними за силою вияву. За цією теорією, основою мотивації особистості висту-
17
Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, IV (44), Issue: 92, 2016 www.seanewdim.com
пає ієрархія потреб від нижчого до найвищого рівнів, них ситуацій, тому вважаємо спрямованість показни-
які включають відповідно фізіологічні потреби, ком цільового критерію педагогічної толерантності.
потреби у безпеці, соціальні потреби у спілкуванні та У психолого-педагогічній науковій літературі спря-
любові, потреби в оцінці та повазі, самовдоскона- мованість особистості визначається як сукупність
ленні, знаннях, розумінні, естетичні потреби [6]. У певних мотиваційних утворень: потреб, інтересів,
дослідженні Є. Ільїна знаходимо підтвердження розу- захоплень, схильностей, ідеалів, переконань, мотивів.
міння мотиву як потреби, що визначає активність Проте Є. Ільїн наголошує на функціональній характе-
особистості у діяльності, однак учений поряд з ім- ристиці цієї сукупності, здатності скеровувати пове-
пульсивною поведінкою, основою якої є потреба, дінку та визначати тенденції у діяльності людини, тобто
виділяє вольову поведінку, згідно з якою людина спрямованість особистості – це стійка, домінуюча
керується почуттям обов’язку [5, с. 52]. система мотивів чи мотиваційних утворень [5, с. 174].
У контексті нашого дослідження потреба бути Розвинута ієрархічна побудова мотиваційної сфери
толерантним у педагогічній взаємодії визначає сут- людини передбачає усвідомлення певних моральних
ність мотиваційної сфери майбутнього учителя. Про- цінностей – понять, уявлень, ідей, які стали доміную-
те, не менш вагомими у розумінні мотивації студента чими мотивами у поведінці. Спрямованість особис-
виступають його інтереси. Слід зауважити, що термін тості людини визначається структурою її мотивацій-
інтерес часто використовується у повсякденному та ної сфери, яка змінюється з віком людини та впливає
професійному педагогічному спілкуванні як синонім на характер її діяльності. Так, для дітей дошкільного
до учбової мотивації, проте таке ототожнення не є віку властиві мотиви, пов’язані з ігровою діяльністю,
правомірним. У педагогічному словнику інтерес – це для школярів – навчальні мотиви, для дорослих,
«форма прояву пізнавальної потреби, яка забезпечує зокрема для майбутніх учителів, – мотиви професій-
спрямованість особистості на усвідомлення мети ної діяльності [1, с. 168].
діяльності й тим самим сприяє орієнтації, ознайом- Спрямованість особистості може проявлятися по
ленню з новими фактами, більш повному і глибокому відношенню до самого себе, інших людей, суспільст-
відображенню дійсності» [3, с. 147]. ва. Педагогічна толерантність учителя безпосередньо
Аналізуючи види інтересів як психологічне явище, пов’язана з гуманістичною спрямованістю особистос-
Є. Ільїн виділяє ситуативні інтереси, проявом яких є ті, якій властиве позитивне ставлення до себе та
цікавість, та стійкі, до яких належить інтерес-відно- суспільства. Гуманістична спрямованість поділяється
шення (певна схильність, наприклад, до мистецтва, на два типи: 1) альтруїстична, згідно з якою доміную-
спорту, своєї професії), які бувають процесуальними чим мотивом поведінки є інтереси інших людей та
(безпосередніми), пов’язані з отриманням задоволен- суспільства; 2) індивідуалістична, яка вказує на само-
ня від самої діяльності, цільовими (опосередкова- цінність людини, причому цінність інших, у порівнян-
ними), мета яких – досягнути результату, та процесу- ні з власною, значно нижча. Для егоїстичної спрямо-
ально-цільовими, які поєднують задоволення та ваності характерне позитивне ставлення лише до себе
вигоду [5, с. 172]. Проте провідною характеристикою, та негативне до суспільства [5, c. 175]. Останній вид
яку називають усі дослідники інтересів як мотива- спрямованості ускладнює процес формування педагогіч-
ційних утворень особистості, є те, що основою інтере- ної толерантності майбутнього учителя, оскільки він за-
су завжди є потреба та позитивне ставлення до неї. перечує рівноправність суб’єктів педагогічної діяльності.
Ієрархія інтересів суб’єкта педагогічної діяльності, Сутність спрямованості учителя В. Сластьонін
зокрема майбутнього учителя, утворює його особис- пов’язує з його соціальною та професійною позиція-
тісну центрацію, яка визначає сферу утворення ми, які, з одного боку, поєднують вимоги та очіку-
мотивів та цілей у діяльності, його спрямованість та вання суспільства, а з іншого, його особисті захоп-
творчий розвиток [7, с. 158]. Залежно від доміную- лення, мотиви, цілі, ідеали, цінності. Соціальна пози-
чого інтересу у центрації учителя виділяють сім її ція відображає систему поглядів, переконань, цінніс-
основних типів у професійній діяльності: 1) егоїс- них орієнтацій, які у процесі професійної підготовки
тична центрація на власних потребах; 2) бюрокра- перетворюються на мотиваційно-ціннісне ставлення
тична центрація на інструкціях адміністрації навчаль- до педагогічної діяльності. Соціальна позиція педаго-
ного закладу; 3) конформна центрація на інтересах га визначає його професійну позицію, на яку вплива-
колег; 4) авторитетна центрація на вимогах батьків ють такі фактори, як професійні установки, індиві-
тих, хто навчається; 5) пізнавальна центрація на вимо- дуальні якості та особливості особистості, характер і
гах засобів навчання та виховання; 6) альтруїстична темперамент. У педагогіці виділяють соціально-
центрація на потребах вихованців; 7) гуманістична моральний, професійно-педагогічний та пізнавальний
центрація на інтересах своєї сутності та проявах ін- види спрямованості учителя [9, с. 27].
ших суб’єктів педагогічного процесу [7, с. 159]. Лише Основою соціально-моральної спрямованості педа-
останній вид центрації відповідає змісту педагогічної гога є його переконання, які й обумовлюють такі
толерантності майбутнього учителя, оскільки він не характеристики особистості, як соціальні потреби,
тільки визначає спрямованість його особистості, але й цінності, відповідальність. Як стверджує О. Орлов,
враховує ціннісне ставлення як до самого себе, так і ціль освіти – не передача інформації, а закріплення
до інших учасників навчального процесу – учнів, духовності, «культивування» переконання в самоцін-
їхніх батьків, колег, адміністрації освітніх закладів. ності та свободі кожної особистості, в тому числі і
Спрямованість особистості учителя передбачає власної, яке педагог може лише продемонструвати у
результат навчальної діяльності, конкретні прояви своїй поведінці та життєдіяльності [7, с. 165].
його поведінки у вирішенні різноманітних педагогіч- Особливість істинних переконань учителя полягає у
18
Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, IV (44), Issue: 92, 2016 www.seanewdim.com
ЛИТЕРАТУРА
1. Божович Л. И. Проблемы формирования личности: 6. Маслоу А. Мотивация и личность. / А. Маслоу. – СПб. :
Избранные психологические труды / Л. И. Божович. – 3- Питер, 2008. – 351с.
е изд. – М. : Московский психолого-социальный 7. Орлов А. Б. Психология личности и сущности человека :
институт, Воронеж : НПО «МОДЭК», 2001. – 352с. Парадигмы, проекции, практики : Учеб. пособие для
2. Бордовская Н. В., Реан А. А. Педагогика. Учебник для студ. психол. фак. вузов. / А. Б. Орлов. – М. :
вузов / Н. В. Бордовская, А. А. Реан. – СПб : «Питер», «Академия», 2002. – 272с.
2000. – 304с. 8. Подласый И. П. Педагогика. Новый курс: Учеб. для
3. Гончаренко С. Український педагогічний словник / студентов пед. вузов: В 2 кн. / И. П. Подласый. – Кн. 1.
С. Гончаренко. – К : Либідь, 1997. – 376с. – М. : Владос, 1999. – 573с.
4. Зимняя И. А. Педагогическая психология. Учебник для 9. Сластенин В. А. и др. Педагогика. Учеб. пособие для
вузов / И. А. Зимняя. – М.: «Логос», 2000. – 384с. студ. высш. пед. учеб. заведений / В. А. Сластенин, И. Ф.
5. Ильин Е. П. Мотивация и мотивы. / Е. П. Ильин. – СПб. : Исаев, Е. Н. Шиянов. – М.: «Академия», 2013. – 576 с.
Питер, 2002. – 512с. 10. Сухомлинський В. О. Сто порад учителеві / В. О.
Сухомлинський – К.: «Радянська школа», 1988. – 304с.
REFERENCES
1. Bozhovich L. I. Problems of formation of a personality: 6. Maslow A. Motivation and personality / A. Maslow. – SPb. :
Selected psychological works / L. I. Bozhovich. – Is.3 – M. Piter, 2008. – 351p.
: Moscow psychological-social institute, Voronezh : NPO 7. Orlov A. B. Psychology of personality and essence of man:
“MODEK”, 2001. – 352p. Paradigms, perspectives, practice: Textbook for students of
2. Bordovskaya N. V., Rean A. A. Pedagogy. Textbook for psychological faculties of higher educational institutions / A.
higher educational institutions / N. V. Bordovskaya, A. B. Orlov. – M. : “Akademiya”, 2002. – 272p.
A. Rean. – SPb : “Piter”, 2000. – 304p. 8. Podlasyi I. P. Pedagogy. New course: Textbook for students
3. Honcharenko S. Ukrainian pedagogical dictionary / S. of pedagogical higher educational institutions: in 2 books / I.
Honcharenko. – K. : Lybid’, 1997. – 376p. P. Podlasyi. – Book 1. – M. : Vlados, 1999. – 573p.
4. Zimniaya I. A. Pedagogical psychology. Textbook for higher 9. Slastenin V. A. and others. Pedagogy. Textbook for students
educational institutions / I. A. Zimniaya. – M. : “Logos”, of pedagogical higher educational institutions / V. A.
2000. – 384p. Slastenin, I. F. Isaiev, Ye. N. Shyianov. – M. : “Akademiya”,
5. Ilyin Ye. P. Motivation and motives / Ye. P. Ilyin. – SPb. : 2013. – 576p.
Piter, 2002. – 512p. 10. Suhomlynskyi V.O. Hundred pieces of advice to a teacher /
V.O. Suhomlynskyi. – K. : “Radianska shkola”, 1988. – 304p.
Motivational-target component of pedagogical tolerance of future teachers of foreign languages of primary school
Gordienko Yu.
Abstract. The article is devoted to the analysis of the motivational-target component of pedagogical tolerance of future teachers of
foreign languages of the primary school. The importance of the investigated problem has been reasoned, the motivational and target
criteria of teaching tolerance have been identified and their indicators have been described. The characteristic features of future
teachers’ motivation have been defined; its types have been specified, namely internal and extrinsic positive and negative types. The
specificity of the orientation of the teacher has been stated.
Keywords: pedagogical tolerance, motivational-target component, motive, motivation, personality’s orientation.
19
Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, IV (44), Issue: 92, 2016 www.seanewdim.com
20
Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, IV (44), Issue: 92, 2016 www.seanewdim.com
Анотація. У статті висвітлюються науково-дидактичні аспекти реалізації проблемного підходу в процесі вивчення
лексикології української мови майбутніми вчителями початкової школи, дається обґрунтування дидактичних умов
використання проблемного підходу як активного типу навчання, пропонуються проблемні завдання та запитання для
практичних занять.
Ключові слова: проблемний підхід, проблемні питання, проблемне завдання, учителі початкової школи.
21
Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, IV (44), Issue: 92, 2016 www.seanewdim.com
проблемно представленим змістом навчання, під час поглиблено вивчають такі поняття: «слова, близькі і
якого він залучається до об’єктивних протиріч науко- протилежні за змістом», «загальновживані», «вузь-
вого знання і способом їх вирішення, учаться ковживані», «діалектні», «професійні слова».
мислити, творчо засвоювати знання. Проблемне нав- Вивчення лексикології визначається місцем слова
чання виникло в історії педагогіки як реакція на серед інших одиниць мови, необхідністю свідомості
схоластичні методи навчання, як відповідь на систему важливої педагогічної умови для збагачення словни-
методів, що використовують в якості основних трену- кового запасу майбутніх учителів початкової школи.
вання і запам’ятовування без розуміння засвоюваного Практичний аспект вивчення лексикології, як
навчального матеріалу. Проблемне навчання мало педагогічна умова, має величезне значення в підго-
різні назви – сократичний метод навчання, евристич- товці майбутніх учителів початкової школи. Основу
ний метод навчання, дослідницьке навчання та ін. курсу лексикології у виші складають лексичні понят-
За ступенем проблемності розрізняють три основ- тя сучасної лексикології. Звідси випливає синхронний
них рівні проблемного навчання: 1) проблемний вик- принцип відбору лексичних понять, які необхідні
лад, при якому сам викладач ставить проблему і насамперед для формування в майбутніх учителів
знаходить її рішення; 2) при якому викладач ставить початкової школи погляду на мову як на розвивальне
проблему, а пошук її вирішення здійснюється спільно явище, тісно пов’язане з історією та культурою
зі студентами (учнями); 3) при якому пропонується рідного народу.
активна участь суб’єктів навчання у формулюванні Лексичні явища перебувають у системних зв’язках
проблеми і пошуку її вирішення. один з одним. Звідси при відборі лексичних понять
Проблемне навчання реалізується за допомогою випливає системний принцип, згідно з яким у педа-
систем проблемних навчальних завдань, які вико- гогічному виші передбачено вивчення мови науки,
ристовуються викладачами у процесі навчання. техніки і ділового спілкування.
Джерелами таких проблемних завдань, що виклика- Термінологія більшості наук етимологічно зміша-
ють проблемні ситуації в навчанні, є історія науки і на. Вона представлена словами грецького та латинсь-
промисловості, екстремальні ситуації професійної ді- кого (кальки і переклад) походження.
яльності, альтернативні методи вирішення професій- Розробка наукової термінології в галузевих слов-
них завдань та ін. [ 3, с. 631-632]. никах різних видів, вивчення текстів, що містять
Проблемна ситуація – найбільш частий вид психо- наукові і технічні терміни, показує їх семантичну
логічної ситуації, одна з обставин якої усвідом- неоднорідність. Якщо наукові терміни прагнуть до
люється (або заздалегідь поставлено) як питання, на полісемії, то технічні терміни прагнуть утворити омо-
яке має бути отримана відповідь шляхом аналізу і німічні ряди.
розуміння всієї ситуації. Проблемна ситуація пород- Наукові тексти існують зазвичай у вигляді публіка-
жує в учня яскраво виражену пошукову потребу, цій. У таких публікаціях при правильному викладі
прагнення знайти (відкрити чи засвоїти) об'єктивно кожен термін має бути вжито однозначно. Однак не
необхідні і достатні для вирішення проблеми знання і існує заборон на створення нових термінів і
способи діяльності [3, с. 633]. «переосмислення» тих, які існують. У кожній або
Проблемна ситуація, на відміну від задачі, включає майже в кожній науковій публікації або вводиться
три головні компоненти: 1) необхідність виконання новий термін, або переосмислюється вже той, що
такої дії, при якій виникає пізнавальна потреба в но- існуює, або те і інше разом. Постійне «переосмис-
вому невідомому відношенні, способі чи умові дії; лення» термінів у різних наукових роботах призво-
2) невідоме, яке має бути розкрито в проблемній дить до того, що терміни обростають конотаціями,
ситуації, що виникла; 3) можливості суб'єктів навчан- стають багатозначними. Мабуть, це відповідає основ-
ня у виконанні поставленого завдання, в аналізі умов і ній природі наукового терміна – бути однозначним у
відкриттів невідомого [3, с. 629]. даному творі і багатозначним у всій масі наукових
Проблемне завдання – практичне або теоретичне зав- публікацій, тому що разом із пізнанням нового
дання, що викликає пізнавальну потребу в новому неві- засвоюється і значення терміна.
домому знанні, що служить для правильного виконан- До професійної лингводидактики відноситься і
ня дії, що призводить до досягнення мети [ 3, с. 630]. проблема загальнонаукової лексики. Під загальнона-
Практика показує, що навчальний процес у вищій уковою лексикою розуміють слова-нетерміни, які
школі, побудований з широким використанням еле- вживаються в наукових текстах в одному значенні або
ментів проблемності, значно розширює діапазон лінг- в подібних значеннях. Це слова типу виконувати,
вістичної ерудованості студента, розвиває його кри- прийматися, нести, зберігатися, розвинути, пройти,
тичне мислення, формує самоосвітні навички в оброб- стати; задовільний, історичний; задовільно, значно,
ці інформації, аналізі й узагальненні теоретичного ма- достатньо; вони, ми; крива, дотична, енергія,
теріалу, сприяє розвитку їх гіпотетичного мислення. цінність, актуальність та ін. Обсяг загальнонаукової
Результати і їх обговорення. З урахуванням того, лексики порівняно невеликий і навряд чи перевищує
що в статті дається обґрунтування дидактичних умов 3000 слів.
використання проблемних ситуацій, завдань і питань Загальнонаукова лексика в розвинених мовах від-
у процесі засвоєння майбутніми вчителями почат- різняється від омонімічної їй (або частково омоні-
кової школи лексикології, вважаємо однією з важ- мічної) загальнолітературної лексики, бо є основою
ливих педагогічних умов – це знайомство з необхід- викладу логічного ходу думки в науковому тексті.
ними лексичними поняттями. На лекційних і практич- Наприклад, виконувати в загальнолітературній мові
них заняттях майбутні вчителі початкової школи означає «здійснювати, проводити в життя», «тво-
22
Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, IV (44), Issue: 92, 2016 www.seanewdim.com
рити, робити»; у складі загальнонаукової лексики це наукової мови не тільки забезпечують успіх науко-
дієслово фразеологічно пов’язане з іменником умови і вого твору, але і сприяють правильності і чистоті
означає «слідувати певним правилам». мови в багатьох сферах спілкування.
Загальнонаукова лексика, як показує аналіз текстів Викликавши в майбутніх учителів початкової школи
і словників, відокремилася від загальнолітературної інтерес до придбання нових знань, викладач спочатку
порівняно недавно (в останні 40-50 років) і близька за вдається до методу розповіді. Покажемо на прикладі
значенням з аналогічними словами загальнолітератур- вивчення теми «Омоніми». На дошці викладач пише
ної мови. Існують приклади досить чіткого поділу великим чітким почерком термін і пояснює етимологію:
загальнонаукових і загальнолітературних значень. омонім – від грец. омос – однаковий + онима – ім’я, у
Наприклад, прийматися в науковому тексті – «вихо- цілому – який має однакове звучання. Потім дається
дити з припущень або умов, умовно вважати», у визначення омонімів так, як це зроблено в лінгвіс-
загальнолітературній – «починати будь-яку справу, тичних словниках: омоніми – див. омонімія. Омонімія
приступити до чого-небудь», «починати впливати на (від грец. homonymia – одноіменність) у мовознавстві –
кого-небудь», «пускати коріння, прищеплюватися». звуковий збіг різних звукових одиниць, значення яких
Але є чимало випадків, коли загальнонаукове значен- не пов’язані один із одним.
ня слова дуже близько до одного з загальноліте- Лексичні омоніми – слова, що однаково звучать і
ратурних значень і пов’язане з ним як особливий вид не мають спільних елементів сенсу (сем) і не пов’я-
тропа. Наприклад, зберігатися в загальнолітературній зані асоціативно [4, c. 344-345].
мові означає «зберігатись, залишатися нерозтраче- Далі студенти розглядають словникові статті,
ним», «залишатися в силі, не зникати», «зберігати уміщені в підручнику. Після чого майбутні вчителі
свої сили, молоду зовнішність», «перебувати або від- початкової школи розглядають картинки, на яких
творюватися без зміни якості», «залишатися неуш- намальовані різні предмети, позначені словами-
кодженим» (будинок під час бомбардування зберігся) омонімами, наприклад: коса – вид зачіски; коса –
і «залишатися в силі, не зникати» (сметана в холо- сільськогосподарське знаряддя у вигляді довгого
дильнику збереглася). Пор. загальнонаукове значення: вигнутого ножа на довгій рукоятці; коса – вузька
«ці дані зберігаються і при зміні умов спостере- смужка землі, що йде від берега, мілина. У ході бесіди
ження, тобто дані відтворюються». з’ясовується, що в значеннях усіх зазначених слів, що
Загальнонаукове значення розвивається із загаль- називають зазначені предмети, немає спільного. Це
нолітературного шляхом спеціалізації значення (на слова-омоніми.
відміну від термінів, які семантично побудовані з Робота над словниковими статтями переконує
тропів). Так, при формуванні загальнонаукового зна- майбутніх учителів початкової школи в тому, що
чення слова прийматися відбувається спеціалізація кожен з омонімів нерідко буває ще і багатозначним
значення слова – «починати якусь справу». Окрім то- словом. Це розширює лексичні можливості слова,
го, у спеціалізації значення цього слова враховується збагачуючи мовлення студентів. У процесі виконання
ще і синонімічний зв’язок: брати – взяти. Значення вправ студентами визначається стилістична роль
прийматися – «умовно вважати», мабуть, містить омонімів.
особливий образ, в якому, однак, важко встановити Ключ: Де той ключ, який скаже, Як води знайти в
певний троп. Неясність внутрішньої форми слів за- степу, А де той, що вкаже нам ноти до, сі, ля, фа,
гальнонаукової лексики, невивченість способу утво- мі? Де ж той, що двері відкриє?А де той, що банку
рення цієї внутрішньої форми ускладнює створення розкриє? (З підручника)
дефініцій загальнонаукової лексики [4, с. 341-342]. У лінгводидактиці омонімія зазвичай обмежується
При складанні тезаурусів термінів різних наук вивченням словникових форм слів (мається на увазі,
слова загальнонаукової лексики стають дескрипто- що омонімія форм різних слів і збіг значень можуть
рами (тобто словами, які описують). Значення дес- бути виявлені самим читачем словника).
крипторів пояснює значення термінів, але саме не У процесі навчання омонімії виникає безліч
пояснюється їх значеннями. Це показує, що загаль- проблем. Не менше виникає проблем у процесі фор-
нонаукова лексика є перехідною ланкою від загальної мування у майбутніх учителів початкової школи
мови до мови науки. Спеціалізація значень, що професійної компетентності, розвитку культури мов-
виникає у слів загальнолітературної мови на основі лення. Як показує практика, словесний опис живопи-
особливої образності (способу наукового предмета), су сприяє збагаченню словникового запасу, викликає
припускає подальше створення термінів. роздуми, образну уяву, якими майбутні вчителі
Вимога стислості й ясності, яка притаманна для початкової школи успішно діляться на практичних
професійних текстів, при абстрактному характері заняттях. Тому на заняттях з лексикології викладач
предмета викладу породжує ті стильові явища, які повинен створювати умови, при яких студенти будуть
необхідні для складання наукового або технічного виконувати нестандартні письмові завдання. М. Але-
тексту, а саме: професійне навчання, складання текс- фіренко вважає, що творчі вправи переносять учня в
тів, нормування мови науки і поширення норм через роль художника, який самостійно вирішує ідейно-
лінгводидактику, сувору формулярність тексту. естетичні завдання, виховує увагу до образу, поетич-
Мова науки і техніки багато в чому зараз є зразком ної мови, формує вміння пов’язувати деталь із
для мови ділової писемності, у тому числі для мови основою для власних оціночних суджень, формує
управління. Мова науки впливає і на масові види активну особистість [6, с. 87].
мовлення: усне мовлення, мова масової інформації, До творчих вправ з елементами проблемних зав-
художня мова. Це означає, що правильність і чистота дань, які несуть найвищий моральний потенціал, як
23
Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, IV (44), Issue: 92, 2016 www.seanewdim.com
ЛІТЕРАТУРА
1. Шкільник М. М. Проблемний підхід до вивчення частин 5. Виноградов В.В. О взаимодействии лексико-
мови : посібник для вчителів / М. М. Шкільник. - Київ : семантических уровней с грамматическими в структуре
Радянська школа, 1986. - 136 с. языка / В.В. Виноградов // Мысли о современном
2. Махмутов М. И. Проблемное обучение: основные русском языке: сб. статей / под ред. В. В. Виноградова. –
вопросы теории : научное издание / М. И. Махмутов ; М. : Просвещение, 1969. – С. 5–22.
Акад. пед. наук СССР. - М. : Педагогика, 1975. - 367 с. 6. Алефиренко Н. Ф. Поэтическая энергия слова:
3. Психолого-педагогический словарь / сост. Е. синергетика языка, сознания и культуры /
С. Рапацевич. ‒ Минск : Соврем. слово, 2006. – 928 с. Н. Ф. Алефиренко. - М. : Academia, 2002. - 392 с.
4. Рождественский Ю.В. Лекции по общему языкознанию : 7. Миропольская Н. Е. Вслушиваясь в слово : пособие для
учебное пособие для студ. фил. спец. ун-тов / Ю.В. учителя / Н. Е. Миропольская. – К. : Радянська школа,
Рождественский. ‒ М. : Высшая школа, 1990. ‒ 380 с. 1989. ‒ 195 с.
REFERENCES
1. Shkilnyk M. M The problem approach to the study of parts of 4. Rozhdestvenskiy Yu.V. Lectures on General Linguistics:
speech: textbook for teachers - Kyiv: Radianska shkola, textbook for students of philological specialties of the
1986. – Is 136. universities. ‒ M. : Vysshaya shkola, 1990. ‒ Is. 380.
2. Makhmutov M. Y. Problem learning: basic theory issues: 5. Vinogradov V.V. On the interaction of lexical and semantic
scientific publication. Akad. ped. nauk SSSR. - M. : levels with the grammatical in the structure of the language. –
Pedagogika, 1975. – Is 367. M. : Prosveshchenie, 1969. – P. 5–22.
3. A dictionary of psychology and pedagogy. ‒ Minsk : Sovrem.
slovo, 2006. – Is. 928.
24
Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, IV (44), Issue: 92, 2016 www.seanewdim.com
6. Alefirenko N. F. The poetic energy of a word: synergetics of 7. Miropolskaya N. E. Listening to the word: teacher’s textbook.
language, consciousness and culture. -M.: Academia, 2002. – – K.: Rad. shkola, 1989. ‒ Is. 195.
Is. 392.
Using of Didactic Potential of Problem-Research Approach within the Process of tidying Lexicology of Ukrainian Language
(Higher Education)
Greb M.
Abstract. Article deals with the scientific-didactic aspects of realization of problem approach during the process of studying future
primary school teachers of Lexicology of Ukrainian language (during higher education). It is given the foundation of didactic
conditions of using of problem approach as the active type of education. There are suggested problem tasks and questions for the
practical lessons.
Keywords: problem approach, problem questions, problem task, primary school teachers.
25
Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, IV (44), Issue: 92, 2016 www.seanewdim.com
Анотація. У статті здійснено дослідження окремих аспектів реформ системи вищої освіти Угорщини в період з підписання
Болонської декларації та до початку ХХІ ст. Зокрема, аналізуються такі важливі питання, як необхідність європейської
співпраці у забезпеченні якості вищої освіти, підвищення якості підготовки фахівців, зміцнення довіри між суб'єктами
освіти, мобільності, сумісності систем кваліфікацій, посиленні конкурентоспроможності Європейської системи освіти. У
процесі реалізації вказаних заходів в Угорщині виділяється ряд проблем, які характерні і для процесу реформування
системи вищої освіти в Україні. Аналіз цих проблем, на нашу думку, та вивчення шляхів і способів їх вирішення, буде
корисним для здійснення подальших кроків реформування системи вищої освіти в Україні з урахуванням можливостей
транскордонного співробітництва у різних сферах соціально-економічного та суспільно-політичного життя, в тому числі і у
сфері вищої освіти, збагаченні теоретичної бази історії педагогіки.
Ключові слова: вища освіта, університети, Угорщина, Болонський процес, якість освіти, модернізація.
Вступ. Сфера вищої освіти є одним із найважливіших - врахування досвіду реформування системи вищої
компонентів розвитку євроінтеграції кінця ХХ – освіти європейських країн бувшого соціалістичного
початку ХХІ ст., адже 47 країн Європи, разом з Украї- табору як таких, що мали багато спільного із систе-
ною, є учасниками Болонського процесу [3]. Разом з мою вищої освіти Радянського Союзу, у складі якого
тим, численні міжнародні організації підтримують та перебувала і Україна. Особливої уваги у цьому аспек-
сприяють його реалізації. ті слід надати реформаційним процесам у країнах
19 травня 2005 року у місті Берген на Конференції Карпатського єврорегіону (Угорщина, Словаччина,
міністрів країн Європи Україна приєдналася до Болон- Румунія, Польща), які найбільш активно взаємодіють
ського процесу, зобов’язавшись внести відповідні зміни в рамках транскордонного співробітництва у різних
у національну систему освіти та приєднатися до роботи сферах соціально-економічного та суспільно-політич-
над визначенням пріоритетів у процесі створення ного життя, в тому числі і у сфері вищої освіти.
єдиного європейського простору вищої освіти. Зокрема, Однією з об’єктивних проблем інтеграції системи
основна увага зверталася на необхідності європейської вищої освіти України у Європейський простір вищої
співпраці у забезпеченні якості вищої освіти, підви- освіти є відсутність чіткості і конкретності у перспек-
щенні якості підготовки фахівців, зміцненні довіри між тивах та принципах взаємовідносин України та ЄС.
суб’єктами освіти, мобільності, відповідності систем Незавершеність приведення у відповідність націо-
кваліфікацій, посиленні конкурентоспроможності нального законодавства до норм європейського права,
Європейської системи освіти. а також неготовність європейських країн та ЄС до
З метою підвищення якості освітніх послуг у про- ліквідації міграційних перешкод для громадян
відних країнах світу запроваджено систему безпе- України, що суперечить принципу мобільності у
рервної освіти протягом життя (life-long education), Болонському процесі і не дозволяє повною мірою
яка сприяє підвищенню рівня конкурентоспромож- реалізувати його в Україні.
ності фахівців та оптимізації професійно-кваліфіка- Гальмують Болонський процес в Україні також від-
ційної структури професій та спеціальностей. В сутність громадських структур у сфері освіти та
Україні, у цьому аспекті, необхідно цілеспрямовано їхньої співпраці з асоціаціями освіти та наукових
підійти до вирішення надважливого завдання рефор- досліджень Європи. Бракує інформаційного обміну та
мування національної системи освіти, щоб кожен гро- інформування громадськості про переваги ЄПВО,
мадянин міг стати конкурентоспроможним фахівцем недостатньо відповідних самостійних наукових та
на ринку праці в процесі навчання впродовж життя. соціологічних досліджень.
Потреба сьогодення у модернізації вищої школи Участь України в Болонському процесі потребує
вимагає системного підходу до реформування освіти і системної реорганізації національного простору
підготовки фахівців шляхом: вищої освіти з акцентуванням уваги на проблемних
- реалізації концепції гармонійного розвитку стратегічних напрямках. Основні зусилля, після при-
людини, відповідно до якої, людина розглядається не єднання України до Болонського процесу, були скон-
як мета, а як засіб суспільного, соціально-еконо- центровані на вирішенні наступних заходів:
мічного, політичного прогресу та сприяє активізації 1. Завершення розробки та прийняття необхідної
людського капіталу; законодавчо-нормативної бази реформування націо-
- проведення комплексних змін у плані забез- нального освітнього простору відповідно до
печення підвищення якості надання освітніх послуг зобов’язань України як країни-учасниці Болонського
вищими навчальними закладами, які передбачають процесу.
оволодіння майбутніми фахівцями загальними та 2. Реформування структури органів державної
професійними компетентностями, формування соці- влади, відповідальних за вищу освіту з метою
альної відповідальності за результати своєї професій- оптимізації мережі ВНЗ України.
ної діяльності;
26
Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, IV (44), Issue: 92, 2016 www.seanewdim.com
27
Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, IV (44), Issue: 92, 2016 www.seanewdim.com
ренція Угорських Ректорів (MRK), Конференція ди- після чого 1 січня 2000 були створені нові установи з
ректорів коледжів (FFK), Рада з вищої освіти і науки кількома факультетами, стали відкриватися регіо-
(FTT) і Угорська Комісія з Акредитації (MAB). За нальні «інтелектуальні» центри. У 2003 році існували
участю вищезазначених органів і Міністерства Освіти 18 і 12 державних університетів та коледжів відпо-
(OM) восени 2002 року був сформований Державний відно, а з недержавних – 5 і 21 церковних універси-
комітет з реалізації цілей Болонської Декларації. тетів та коледжів, 1 і 9 муніципальних університетів
Управління Міністерства освіти, що відповідає за та коледжів відповідно. Центральним стало рішення
вищу освіту, надає інформацію з основних етапів Парламенту вимагати від установ розроблення планів
процесу і публікує її на спеціальній веб-сторінці. розвитку. Цей важливий крок посприяв активізації
Однією з найбільш важливих особливостей вищої структурного та комплексного планування у всій
освіти Угорщини, у період що аналізується, є швидке системі вищої освіти.
збільшення кількості молодих людей, охочих здобути Ще в 1995 році при розробці стратегії розвитку
освіту. У 2001 році ця кількість склала 149 тис. осіб вищої освіти Парламент Угорщини поставив за мету
(25 тис. з них – 18-тирічні студенти), в 2002 році – 165 побудувати гнучку систему, в якій кожен рівень
тис. молодих людей подали заяви на навчання у вузах. ґрунтується на попередньому і яка дозволяє одно-
З 1998 по 2002 рік кількість студентів істотно зросла часно досягти декількох результатів.
(більш ніж на 30%) [2]. Для досягнення цієї мети було заплановано здій-
Перевага вищої освіти Угорщини полягає в тому, снити поступову трансформацію існуючої двохплано-
що незважаючи на посилення масового характеру вої освітньої системи (паралельно існуючі коледжі та
освіти, вона більш-менш відповідає високим стан- університети) в дворівневу систему, яка передбачає
дартам. Особливу роль у цьому аспекті має міжнарод- послідовне отримання ступенів бакалавра і магістра
не визнання професорського складу, а також той факт, (аспірантура існувала вже кілька років).
що студенти угорських університетів показують Ще однією метою було максимальне наближення
високу успішність, навчаючись за міжнародними структури курсів до програм країн-підписантів
програмами. Болонської Декларації та вивчення наявного євро-
Створені в результаті прийняття Акту про вищу пейського досвіду розробки програм спільних дипло-
освіту (2000 рік) інтегровані вузи почали пропонувати мів, зберігаючи при цьому національні особливості.
цілеспрямовані програми ступеневої освіти. Засновані Згідно з планом, у вересні 2006 року, у вузах Угор-
Конференція Угорських Ректорів і Конференція щини повинні були залишитися тільки нові програми
директорів коледжів, почали відігравати активну роль першого рівня.
у діяльності відповідних європейських організацій. Для оформлення правової основи була розпочата
Одним із недоліків системи вищої освіти Угорщи- підготовка нового акту про вищу освіту з наступними
ни було визнано те, що, подібно всій освітній системі основними пріоритетами:
Угорщини, вона не забезпечує рівні можливості для - дворівнева система (три рівня, включаючи
всіх верств населення і не зміцнює соціальну згур- докторантуру): переддипломний рівень (бакалавр), що
тованість, що є характерним, на жаль, і для системи нараховує близько 180 кредитів (щонайменше 3 роки
освіти України. навчання) і завершується отриманням ступеня або
Владою Угорщини та громадськими організаціями професійної кваліфікації за всіма спеціалізаціями.
важливою проблемою реформування системи вищої Успішне завершення першого рівня є необхідною
освіти в рамках Болонського процесу було визнано умовою переходу на другий рівень (магістратура).
також існуючу внутрішню структуру управління Зазвичай число навчальних дисциплін (на початкових
деяких вузів, яка не відповідає вимогам, часто етапах) обмежене 20-25-ма, при цьому в кінці нав-
хаотичну схему університетського управління та уп- чання воно досягає 60-80-ти у зв’язку з подальшою
равління фінансами, іноді бюрократичний характер спеціалізацією. Короткострокові програми професій-
центрального управління, що частково є наслідком ної вищої освіти не ведуть до отримання ступеня. Для
існуючих прав власності, поділу відповідальності і отримання диплома достатньо набрати 120 кредитів,
нестачу фінансування. при цьому за рішенням самих установ можливе їх
Структурні та організаційні зміни, які було запла- часткове перезарахування на ступінь бакалавра.
новано здійснити, повинні були створити можливість Завершення курсу професійного навчання дозволяє
для отримання переваг із входження Угорщини до почати трудову діяльність або перейти на перший
Європейського Союзу. Зокрема, важливим завдання рівень завдяки перезарахуванню кредитів, набраних в
було створення таких умов, щоб утримати найбільш ході попереднього навчання;
талановитих студентів у своїй країні, а не відпускати - рівень "Магістра" вимагає близько 120 кредитів (2
їх за кордон на тривалий період або на все життя. роки навчання). Перехід на цей рівень можливий
Перегляд ролі держави та структурних змін в після завершення першого рівня навчання. Успішне
цілому позитивно вплинуло на реалізацію системою завершення магістратури дозволяє отримати ступінь,
вищої освіти своїх фундаментальних завдань. професійну кваліфікацію або вступити до аспірантури
Акт 80/1993 про вищу освіту (кілька разів під- (3 рівень);
давався поправкам) наділив вузи автономією, розгля- - в аспірантурі (3 рівень) необхідно набрати 180
даючи їх як установи, що входять в Magna Charta кредитів, що передбачає навчання впродовж трьох
європейських університетів. Влітку 1999 року члени років. Результатом навчання може стати наукова
Парламенту майже одноголосно прийняли законо- дисертація, яку необхідно захистити перед пред-
проект про створення нової мережі вузів в Угорщині, ставниками професійного органу;
28
Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, IV (44), Issue: 92, 2016 www.seanewdim.com
- сектор вищої освіти повинен органічно увійти в розділів з обліку. Пріоритетом діяльності Міністер-
систему отримання освіти в дорослому віці, що ства була професійна та технологічна підтримка
базується на взаємному трансфері кредитів, оскільки установ для забезпечення успішного введення кредит-
постійно зростає кількість дорослих людей, які прояв- ної системи. З цією метою Міністерство організову-
ляють інтерес до здобуття вищої освіти, а безперервна вало семінари з розвитку спроможності регіональних
освіта стає все більш актуальною; установ самостійно вирішувати проблеми.
- доступ до вищої освіти (з урахуванням обмежень, Ще одне важливе завдання – досягнення гнучкості
що існують у самих установах) на першому рівні індивідуальних навчальних планів студентів на основі
навчання надається всім, хто успішно склав іспит на накопичення кредитів. Постанова уряду 77/2002 виз-
отримання атестата зрілості (згідно з поправками до начала вимоги для кожної підгрупи програм, які
Акту про державну освіту передбачалося, що проце- дозволяють досягти сумісності двох кредитних
дура складання вступного іспиту перестане існувати з систем: системи згідно з Постановою про кредити та
2005 року); системи обов’язкових кредитів для здобуття ступеня
- необхідно розробити і законодавчо оформити кожної групи:
нову трирівневу державну структуру кваліфікацій, а - кредити за основними предметним галузями, спів-
також кваліфікаційні вимоги. Очікується зростання відношення всіх кредитів та обов’язкової кількості
кількості студентів, які отримують фахову вищу кредитів;
освіту або займаються дослідницькою діяльністю з - співвідношення кількості кредитів, яку необхідно
метою отримання наукового ступеня. У нову кваліфі- набрати з обов’язкових предметів, з предметів за
каційну структуру має увійти педагогічна освіта з вибором зі списку обов'язкових і з будь-яких інших
переглянутим змістом освітніх програм [2]. предметів за вибором;
Угорська Конференція Ректорів і Конференція ди- - кредити з практичних занять;
ректорів коледжів створили свої власні Болонські - кредити групи схожих програм, що відносяться до
Комітети, які на основі всебічного аналізу розробили загального етапу навчання;
рекомендації щодо введення багаторівневої системи в - мінімальну та максимальну кількість кредитів за
Угорщині. Комітети підготували попередні варіанти результатами екзаменаційної сесії;
рекомендацій щодо скорочення кількості переддип- - здача екзамену на знання мови на досить високому
ломних програм та за погодженням кваліфікаційних рівні, щоб бути допущеним до випускного екзамену.
вимог до лінійної структури курсів. Болонський На 2003 рік була вже створена необхідна інфор-
Комітет Акредитаційної Комісії Угорщини розробив маційна база, програми з обліку студентських показ-
низку рекомендацій щодо акредитації нових кваліфі- ників, проводилася професійна підготовка співробіт-
кацій. Кілька вузів подали заявки на участь у євро- ників відділу з обліку та відділу з консультування
пейських програмах з розвитку мобільності та інших студентів щодо кредитної системи.
спільних програмах розвитку (Програма налашту- Беручи до уваги відносно низьку мобільність угор-
вання освітніх систем (Tuning Programme), етап II), в ських студентів, ECTS вводилася не в кожному вузі.
інших сферах була розпочата розробка нових експе- Тому пріоритетом влади Угорщини стала робота з
риментальних програм. розвитку міжнародної мобільності студентів, чому
Внесені в 2003 році поправки в Акт про вищу активно сприяв вступ Угорщини до Європейського
освіту дозволили вузам апробувати експериментальні Союзу та поширення використання ECTS у вузах.
програми отримання першого ступеня за деякими Після прийняття в Україні Закону «Про вищу освіту»
спеціальностями. Основна особливість цих програм (2014 р.) актуальними постали питання забезпечення
полягає в тому, що вони повинні були відповідати якості освітніх послуг у системі вищої освіти та забез-
вимогам Болонського процесу. На 2004 рік було печення належного фінансування і самоуправління.
заплановано апробувати особливі програми розвитку У період, який ми аналізуємо, в Угорщині вже були
з підтримки перетворення структур ступенів. проведені ряд реформ.
У квітні 1998 року уряд Угорщини прийняв Зокрема, в останнє десятиліття ХХ ст. одним з
постанову про введення кредитної системи у вищу найбільш важливих заходів щодо розвитку управління
освіту з вересня 2003 року. Метою такого рішення якістю у сфері вищої освіти стало створення в Угор-
стала модернізація навчального плану як частини щині Комітету з акредитації (the Hungarian Accre-
освітньої реформи і програми підвищення мобіль- ditation Committee (MAB)) (1993 р., 1997 р.). Постано-
ності студентів. ва уряду про діяльність комітету та про основні норми
Одночасно було поставлено завдання: забезпечити проведення акредитації передбачала регулювання
успішне запровадження та адаптацію кредитної процесу акредитації (аспірантура, додаткова профе-
системи в вузах. Вона була введена в близько 50% сійна освіта, професійна підготовка в коледжах і
закладів уже у вересні 2002 року, в інших установах – вузах, докторантура) і акредитаційну діяльність ВНЗ.
з вересня 2003 року. MAB – активний член Європейської Асоціації з
Відповідальність за підготовку була покладена на забезпечення якості вищої освіти (ENQA – European
Державну раду і спеціально створений Підрозділ, що Network for Quality Assurance in Higher Education). У
відповідає за впровадження кредитної системи. Згідно кожному вузі введення систем управління якістю /
встановленим принципам, Міністерство освіти підвищення якості (включаючи всі сфери діяльності
розробило спеціальне програмне забезпечення для установи), є обов’язковим. Міністерство освіти визна-
обліку особистих даних студентів та відомостей, чає політику управління якістю вищої освіти, а
щодо їх освіти, безкоштовне для представників під- запровадження систем управління та контролю за
29
Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, IV (44), Issue: 92, 2016 www.seanewdim.com
ЛІТЕРАТУРА
1. Болонський процес в Україні: стан та проблеми реалізації доступу : http://new.hse.ru/sites/projects/bolon/text/
[Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://old.niss. /bolon/Венгрия.pdf.
.gov.ua/Monitor/May08/09.htm. 3. Реализация Болонского процесса в странах Tempus
2. Национальный отчет о реализации целей Болонской (2009/2010) / Филипп Руффио, Пииа Хейнамяки Клэр
Декларации в Венгрии [Электронный ресурс]. – Режим Частанг Чукалин. – Брюссель, 2010. – 70 с.
30
Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, IV (44), Issue: 92, 2016 www.seanewdim.com
REFERENCES
1. The Bologna Process in Ukraine: state and problems of Access mode : http://new.hse.ru/sites/projects/bolon/text/
implementation [Electronic resource]. - Access mode : /bolon/Венгрия.pdf.
http://old.niss.gov.ua/Monitor/May08/09.htm. 3. The implementation of the Bologna Process in the Tempus
2. National Report on the implementation of the objectives of countries (2009/2010) / Philip Ruff, Piia Heynamyaki Claire
the Bologna Declaration in Hungary [Electronic resource]. - Chastang Chukalina. - Brussels, 2010. - 70 p.
Features reform of university education in the integration processes: the experience of Hungary (end of XX - beginning
of XXI century)
Kobal V.
Abstract. Certain aspects of the reforms of higher education in Hungary during the period since the signing of the Bologna
Declaration and at the beginning of the XXI century have investigated in the article. In particular, such important issues have been
analyzed as the necessity of European cooperation in providing the quality of higher education, improving the quality of training, the
strengthening of confidence between subjects of education, mobility, compatibility of qualifications, enhancing the competitiveness
of the European education system. In implementing these activities, a number of problems are released in Hungary that is typical for
the process of reforming the higher education system in Ukraine. The analysis of these problems, in our opinion, and investigation of
ways to solve them, will be useful for the further steps in reforms of higher education in Ukraine, taking into account the possibilities
of transboundary cooperation in various spheres of socioeconomic and sociopolitical life, including higher education, enriching the
theoretical basis of history of pedagogy.
Keywords: higher education, Hungary, Bologna process, quality of education, modernization.
31
Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, IV (44), Issue: 92, 2016 www.seanewdim.com
Анотація. У статті визначено критерії оцінювання якості стратегії розвитку університету, адже проблема моделювання
стратегічного розвитку в сучасному мінливому середовищі посідає найважливіше місце в управлінні навчальним закладом.
Зазначені критерії дозволяють коректно оцінювати стратегію розвитку та ідентифікувати основні формати й напрямки
діяльності сучасного університету.
Ключові слова: критерій, стратегія,оцінювання, університет,стратегія розвитку університету.
Вступ. Моделювання стратегічного розвитку універ- вітлюють різні аспекти стратегічного менеджменту в
ситету вміщує певні управлінські процедури, основ- освіті базисною (Н. Аніскіна, Р. Вдовиченко, Л. Па-
ною з яких є розроблення стратегії розвитку. Вибір сечніков, В. Григораш, Л. Грицяк, П. Дудко, О. Коля-
стратегії розвитку університету обумовлюється да, Л. Калініна, Н. Касьянова, І. Кочарян, О. Мармаза,
вимогами, традиціями, правилами на макро- та на О. Макавєєва, В. Огаренко, Н. Ткач, С. Шишов, С. Са-
мікрорівні, адже ефективність стратегії розвитку лига, Л. Соколов, С. Натрошвілі, М. Поташник, А. Про-
залежить від врахування всіх зв’язків університету з копенко, О. Яришко та ін.). Так, наукові праці щодо
оточуючим середовищем. У свою чергу кожний уні- стратегічного управління в освіті надали мож-ливість
верситет є унікальним і характеризується особливою розкрити зміст та характерні риси страте-гічного
поведінкою на ринку освітніх послуг. Якісна стратегія розвитку університету. Втім, відповіді на питання що-
розвитку дозволяє навчальному закладу швидко й до розвитку навчальних закладів різного типу
цілеспрямовано досягати своїх цілей, що в свою чергу знайдено в роботах Д. Горобця, В. Лазарева, Г. Ло-
спричиняє зростання ринкового потенціалу універси- пушняк, С. Пєхарєвої, М. Поташника, Г. Райко, Л. Сер-
тету. Отже, визначення адекватних критеріїв оціню- гєєвої. Наукові розвідки Вільяма Макдональда, Гарі
вання якості стратегії розвитку університету дозво- Вудберн Честа Чарльза Бері, Емері Касл, Нанерл
лить ідентифікувати основні формати й напрямки Кеохан, Джозефа Дуне, Джона Скота дозволили з’ясу-
діяльності сучасних вищих навчальних закладів. вати основні процеси розвитку університету.
Стислий огляд публікацій з теми. Для проведен- Результати та їх обговорення. Для визначення
ня нашого дослідження важливою є точка зору вче- критеріїв оцінювання якості стратегії розвитку універ-
них, які досліджували процес стратегічного розвитку ситету необхідний механізм виокремлення особливос-
університету. Для даного дослідження важливе зна- тей розроблення стратегії розвитку та використання її
чення мають роботи, в яких розглядаються стратегії в управлінській практиці. Розмаїтість стратегій
розвитку різних університетів та їх складові: місії, цілі розвитку, які використовуються для підприємств,
та ін. (П. Дудко, І. Кочарян, С. Натрошвілі, А. Про- комерційних організацій, навчальних закладів зокре-
копенко, О. Слюсаренко). Спеціальну увагу приділено ма, ускладнює їх систематизацію та класифікацію.
працям, в яких висвітлено міжнародний досвід Так, В. Забелін та Н. Моїсеєва зауважують, що у
стратегічного управління вищими навчальним закла- сучасній науковій літературі найчастіше використо-
дами (П. Дудко, І. Кочарян, С. Натрошвілі, О. Слю- вується підхід, заснований на використанні незначної
саренко). Типологізація стратегій розвитку в галузі кількості класифікаційних ознак стратегій. Суттєвими
управління навчальним закладом зустрічаються в ро- класифікаційними ознаками є такі: рівень прийняття
ботах Н. Багаутдинова, В. Григораша В. Огаренка, рішень;базова концепція досягнення конкурентних
С. Салиги, О. Яришко, О. Єгоршина, В. Крижка, переваг;відносна сила галузевої позиції організації;
Є. Павлютенкова, Г. Дмитренка, В. Кухаренка, Н. Си- ступінь „агресивності” поведінки підприємства в кон-
ротенка, О. Рибалко, О. Касьянової, О. Мармази. курентній боротьбі; стадія життєвого циклу галузі” [4,
Матеріали та методи. Визначення критеріїв оці- с. 34]. Загальноприйнята класифікація стратегій роз-
нювання якості стратегії розвитку було здійснено на витку дозволяє полегшити вибір певної стратегії, об-
підставі аналізу літератури з даної проблеми та ґрунтувати алгоритм поведінки університету в тій чи
аналізу стратегій розвитку різних університетів. Роз- іншій ситуації.
криваючи особливості стратегій розвитку універси- Ускладнюючим фактором визначення особливос-
тетів різних країн, ми звертали увагу на структуру, тей стратегій розвитку навчальних закладів є неодно-
зміст, направленість та можливих розробників. У значність розуміння їх класифікаційних ознак. Зва-
процесі аналізування стратегій розвитку виявлено, що жаючи на праці В. Огаренка, С. Салиги, О. Яришко,
незважаючи на різницю в освітній політиці, універ- Н. Багаутдинова, О. Єгоршина, В. Крижка, Є. Павлю-
ситети різних країн мають спільні риси. Існують певні тенкова, Г. Дмитренка, В. Кухаренка, Н. Сиротенка,
загальні елементи у всіх стратегіях розвитку різних О. Рибалко, В. Григораша, О. Касьянової, О. Мармази
університетів, це стосується просування академічних, визначимо основні ознаки класифікації стратегій роз-
науково-дослідницьких та студентських успіхів. витку вищих навчальних закладів:галузева позиція
Вважаємо презентовану позицію учених, які вис- університету; масштаби впливу стратегії; форма стра-
32
Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, IV (44), Issue: 92, 2016 www.seanewdim.com
тегії; відносне географічне охоплення ринку освітніх закладів, які знаходяться у кризових ситуаціях[9,
послуг; базова концепція досягнення конкурентних с.115]. Ми погоджуємося з думкою О. Коляди, яка
переваг; рівень ієрархії управління; функціональні зазначає, що вищі навчальні заклади як високо-
ознаки стратегій; характер поведінки на ринку освітніх інтелектуальна система, на відміну від інших
послуг; розміри університету; спрямованість реалізації організацій та підприємств, має найбільші потенційні
стратегії; способи забезпечення стратегії розвитку. можливості розвиватися в умовах скорочення свого
О. Виханський зазначає, що не існує єдиної стра- росту. Це одна з унікальних відмінних рис вищого
тегії для всіх компаній, як не існує єдиного універ- навчального закладу [5].
сального стратегічного управління, однак існують Критерій „Орієнтація стратегії за ієрархією в
деякі основні моменти, які дозволяють говорити про організаційній структурі та у відповідній їй системі
деякі узагальнені принципи розробки стратегії пове- управління: корпоративна (портфельна, загальна),
дінки та здійснення стратегічного управління [3, с. ділова, забезпечувальна (функціональна, ресурсна,
205-206]. Вибір стратегії – основа стратегічного уп- операційна)”. Так, корпоративна стратегія є загальним
равління. За допомогою спеціальних методів визна- планом для навчального закладу. Корпоративна стра-
чають, як досягти цілей і реалізувати місію органі- тегія розповсюджується на весь університет, охоплює
зації. При цьому порівнюють чинники зовнішнього та всі його напрямки діяльності. Функціональна
внутрішнього середовища, аналізують можливі стра- стратегія належить до управлінського плану дій окре-
тегічні альтернативи і вибирають з них конкретну мого підрозділу або ключового напрямку всередині
стратегію, яка відповідає заданим критеріям. Вибір освітньої сфери. Операційна стратегія належить до
стратегії має певні особливості, зумовлені переважно більш конкретних стратегічних ініціатив та підходів у
рівнем управління[1, с.26]. керівництві ключовими оперативним одиницями (від-
Таким чином, стратегії розвитку, якими керуються ділами, центрами тощо) при вирішенні щоденних
університети можуть бути систематизовані за кон- оперативних завдань, що мають стратегічну важли-
кретними критеріями. Критерій (від лат. criterium – вість. Таким чином, корпоративна стратегія універ-
засіб для судження) у Великому тлумачному словни- ситету забезпечує його загальний напрям розвитку та
ку сучасної української мови трактується як „...під- формування потенціалу університету в цілому.
става для оцінки, визначення або класифікації чогось; Критерій „Орієнтація стратегії розвитку універси-
мірило” [2, с. 465], у словнику С. Ожегова – як „міри- тету за місцем в конкуренції: лідерства, претенден-
ло оцінки або судження” [7, с. 248]. ства на лідерство, „наслідування” (слідуючого за
Критерій „Орієнтація стратегії розвитку за спря- лідером), „новачка”. Істотно суттєвою є орієнтація
мованістю діяльності університету: дослідницька, стратегії розвитку університету за місцем в конку-
дослідницько-освітня, освітня”. Окремі університети ренції. Серед таких стратегій найбільш ефективною є
мають специфічну орієнтацію таку як дослідницьку стратегія лідера (Leadershipstrategy). Провідні універ-
або освітню, таким чином в їх стратегіях розвитку ситети додержуються стратегії лідера, при якій вони
буде відчутний акцент на дослідження (research- дотримуються безперервного удосконалення та інно-
strategy) або освіту (educationstrategy). Проте, біль- ваційного розвитку.
шість університетів використовують комбіновану Нерідко вищі навчальні заклади використовують
стратегію розвитку, яка передбачає розвиток як галузі стратегію претендента на лідерство (Strategy contender
досліджень так і в галузі освіти (research-education- for leader ship), при якій університети зосереджують
strategy). Ця відмінність полягає в можливості співвід- увагу на своїх власних конкурентних перевагах, яких
несення конкуруючих закладів в певному стратегіч- не має лідер, наприклад, зниження цін на навчання
ному сегменті. при збереженні високої якості та ін. Окремої уваги
Критерій „Напрями можливого розвитку універси- заслуговує стратегія послідовника (переслідування)
тету зростання: стабілізації (утримання), переорієн- лідера (Strategy follower (prosecution) leader). Обира-
тації, скорочення (захисту, відступу, ліквідації)”. Так, ючи таку стратегію, навчальні заклади дотримуються
стратегія зростання (Growthstrategy) характерна для зміцнення своєї позиції за рахунок адаптації до
навчальних закладів, які намагаються удосконалити основних конкурентів, при якій вони впроваджують
свої сильні боки та розширювати свої площі; збільшу- передові технології, але при цьому уникають конку-
ватися за рахунок злиття кількох схожих вищих нав- рентної боротьби з навчальним закладом-лідером.
чальних закладів або об’єднання різнорідних навчаль- Стратегія „новачка” (Strategy beginner) передбачає
них закладів (стратегічних альянсів). Стратегія стабі- агресивну поведінку університету, який намагається
лізації (утримання) (Stabilitystrategy) передбачає стан подолати вхідні бар’єри в певній галузі, і як правило
очікування з боку навчального закладу, поки не змі- такі стратегії пов’язані з перспективами стрімкого,
ниться зовнішнє середовище. Університети, які вико- бурхливого зростання, захисту від конкурентів і вико-
ристовують таку стратегію намагаються захищати ристання своїх сильних боків для наступу, концент-
свої позиції внаслідок невеличкої перерви перед руючись у певних сегментах ринку.
стрімким стрибком, наприклад в галузі інновацій або Критерій „Характеристика стратегії за способом
проникнення на іноземні освітні ринки. Також страте- досягнення конкурентних переваг: диверсифікації,
гію стабілізації використовують університети, які спеціалізації і диференціації, концентрації (фокусу-
працюють в достатньо стабільних умовах, при яких вання), інноваційної цінності; модернізації, інтер-
діє незначна кількість конкурентів. націоналізації”. Для університетів, які мають намір
Стратегія ліквідації характерна для малих освітніх діяти в динамічному ритмі з мінливим ринковим
закладів або філіалів столичних вищих навчальних середовищем, де одночасно з’являються нові потужні
33
Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, IV (44), Issue: 92, 2016 www.seanewdim.com
34
Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, IV (44), Issue: 92, 2016 www.seanewdim.com
майбутній бажаний образ навчального закладу. Для їх розвитку університету: орієнтація стратегії розвитку
визначення треба конкретизувати, які саме цілі і на за спрямованістю діяльності університету; напрями
яких рівнях та етапах вони мають бути досягнуті” [8, можливого розвитку університету; орієнтація стра-
с.159]. На якість стратегії розвитку університету тегії за ієрархією в організаційній структурі та у
суттєво впливають стратегічні цілі, оскільки вони, відповідній їй системі управління; орієнтація стратегії
фіксують конкретні стани, до яких прагне організація, за місцем університету в конкуренції; характеристика
тому мету трактують як критерій її успіху чи невдачі стратегії за способом досягнення конкурентних пере-
Висновки. Розроблення стратегії розвитку універ- ваг; характеристика стратегії за напрямком дії;
ситету однією з найважливіших управлінських проце- терміни стратегії; способи розроблення стратегії;
дур у процесі моделювання стратегічного розвитку розробники стратегії; структура стратегії; характерис-
університету, то вважатимемо оцінювання якості тика стратегічних цілей університету, за ступенем
стратегії розвитку необхідною його складовою. Таким можливості реалізації (досяжності), за ступенем своє-
чином, нами було виявлено найбільш значущі часності, за ступенем узгодженості з попередніми
елементи, за якими можливо оцінити якість стратегії досягненнями, за ступенем витрат ресурсів.
ЛІТЕРАТУРА
1. Антошкіна Л. І. Стратегічний менеджмент. Курс лекцій : канд. техн. наук: 05.13.22 / Східноукр. нац. ун-т імені
навч.посіб. /Л. І. Антошкіна, В. І. Амелькін. – Донецьк : Володимира Даля – Луганськ, 2011. – 222 с.
Юго-Восток, 2009. – 288 с. 6. Менеджмент и организационное развитие высшей школы
2. Великий тлумачний словник сучасної української мови / : учеб. / [авт. кол. В.Р.Вебер, Е.В.Иванов, М.Н.Певзнер и
уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ др..; подобщ. ред. д-ра пед. наук, проф. М.Н.Певзнера]. –
«Перун», 2001. – 1440 с. Днепропетровск : Изд-во ДНУ, 2012. – 528 с.
3. Виханский О. С.Менеджмент : учеб. / О. С. Виханский, 7. Ожегов С. И. Словарь русского языка / Ожегов С. И. ;
А. И. Наумов. — 4-е изд., перераб. и доп. — М.: под ред. Н. Ю. Шведовой. – 21 изд. перераб. и доп. – М. :
Экономистъ, 2006. — 670 с. Рус. Яз., 1989. – 924 с.
4. Забелин П.В., Моисеева Н.К. Основы стратегического 8. Пшенична Л.В. Менеджмент в освіті / Л.В.Пшенична. –
управления: учеб.пособие. – М.: Инф.центр «Маркетинг», Суми: Мрія, 2012 – 216 с.
1997. – 195 с. 9. Управление высшим учебным заведением: учебник /под
5. Коляда О.П. Портфельне планування у процесі реалізації ред. д-ра экон. наук, проф.С.Д. Резника и д-ра физ. мат.
стратегії розвитку вищого навчального закладу: дис. … наук В.М. Филиппова. – 2-е изд., перераб. – М.:ИНФРА,
2010. -768 с.
REFERENCES
1. Antoshkina L. I. Strategichnyi management. Kursleksiy: kand. tehn. nauk: 05.13.22/ Shidnoukr. nats. un-timeni
navch.posib. / L. I. Antoshkina, V. I. Amel’kin. – Donetsk: Volodimira Dalya – Lugansk, 2011. -222 s.
Yugo-Vostok, 2009. – 288 s. 6. Management I organizatsionnoye razvitiye visshey shkoli
2. Velikiy tlumachniy slovnik suchasnoi ukrainskoi movi/ :ucheb. / [avt.kol. V.R.Veber, E.V.Ivanov,M.N.Pevzneridr.;
uklad. I golov.red. V.T.Busel. – K.; Irpin’: VTF “Perun”, podobsh.red. d-raped. nauk. prof. M.N.Pevznera]. –
2011. – 1440 s. Dnepropetrovsk: Izd-voDNU, 2012 – 528 s.
3. Vihanskiy O.S. Management / O.S. Vihanskiy, AI Naumov. - 7. OzhegovS.I. Slovar’ russkogo yazika / OzhegovS.I.;
M .: Ekonomystъ, 2006. - 670 s. podred.N.Yu.Shvedovoy.- 21 izd. pererab. idop. – M.: Rus.
4. ZabelinP.V., MoiseevaN.K. Osnovi strategicheskogo Yaz., 1989. – 924 s.
upravleniya: ucheb.posobie. – M.: Inf. tsentr “Marketinhg”, 8. Pshenichna L.V. Management v osviti /L.V. Pshenichna. –
1997. – 195 s. Sumi: Mria, 2012 – 216 s.
5. Kolyada O.P. Portfel’ neplanuvanny auprotsesirealizatsii 9. Upravleniye visshim uchebnim zavedeniyem / pod.red. d-
strategii rozvitku v ishogonavchal’nogo zakladu: dis. … raekon. nauk, prof. S.D.ReznikaId-rafiz.mat. nauk V.M.
Filippova. – 2-yeizd., pererab. – M.: INFRA, 2010. – 768 s.
35
Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, IV (44), Issue: 92, 2016 www.seanewdim.com
Aнотація. У статті досліджуються аспекти впровадження зарубіжних традицій формування іншомовної компетентності в
ВНЗ України. Аналізуються найбільш характерні протиріччя в досвіді іншомовної підготовки студентів останнього
десятиліття ХХ – початку ХХІ століття. Проводиться зіставлення вітчизняної практики викладання іноземних мов із
зарубіжними підходами. Розглядаються найбільш поширені дидактичні форми інтенсифікації іншомовної освіти у вищій
школі України. Окреслюються перспективи вивчення ґенези розвитку іншомовної компетентності студентів в нових
соціокультурних умовах.
Ключові слова: іншомовна компетентність, ґенеза, лінгводидактика, трансформація, протиріччя.
36
Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, IV (44), Issue: 92, 2016 www.seanewdim.com
Крім того, значний вплив на процеси організаційно- звану модельно-рейтингову систему, яка за своїми
педагогічного та методологічного переформатування ідеологічними параметрами і технологічними харак-
вітчизняної іншомовної педагогіки справили докумен- теристиками безпосередньо співвідносилась з ECTS
ти, ухвалені провідними міжнародними організація- (кредитно-модульна система організації навчального
ми. У програмному документі ЮНЕСКО визначено процесу). Саме в той період інтенсивно впровад-
наступні основні тенденції: жувалися освітні програми Євросоюзу, які полегшу-
– контекстуальність вищої освіти (система ВНЗ має вали діалектику зближення освітніх парадигм України
бути зорієнтована на потреби соціокультурних сег- та Заходу.
ментів розвитку країн); Вища школа України у другій половині ХХ – на по-
– якість освіти відображає об’єм та зміст систем- чатку ХХІ століть зазнає глобальних змін: «Розвиток
ного функціонування інститутів вищої освіти; вищої освіти в Україні на межі ХХ і ХХІ століть
– досконала трансформація структури вищої освіти проходить під впливом як новітніх світових тенденцій,
обумовлена підготовкою академічного персоналу; так і внутрішніх факторів, вирішальним серед яких є
– системність підготовки студентів та доступ до здобуття незалежності України, початок творення
вищої освіти залежить від оптимізації взаємодії справді національної вищої освіти. Цей процес суп-
державних відомств [14, с. 35-37]. роводжується переглядом в освіті стратегічних пріори-
Однак, всупереч організаційній, консультативній та тетів і ціннісних уявлень, методологічних і методичних
матеріальній допомозі міжнародних організацій в засад, уточненням функцій» [2].
Україні перших років незалежності не сформувалася В цілому, в такій освітньо-правовій царині було
національна стратегія освіти, що згубно позначилося підготовлено ґрунт для імплементації Болонської про-
на розвитку лінгводидактики. І хоча, згідно з аналі- світницької доктрини [11].
тичним звітом «Входження національної системи Ось чому під кінець ХХ століття проводяться
вищої освіти та наукового дослідження», в Україні інтенсивні пошуки новаторських рішень у викладанні
використовувався досвід європейських університетсь- іноземних мов, вдаються до спроби критичної
ких систем: було створено систему ліцензування та рецепції і синтетичного впровадження різноспрямо-
акредитації, сформовано освітні стандарти, розробле- ваних підходів з метою встановлення загального
но нормативну базу [3, c. 7], проте, відзначається, що теоретико-методологічного, методичного та техноло-
«національного консенсусу стосовно шляхів подаль- гічного освітнього центру. Такі, спочатку доволі ус-
шої модернізації системи вищої освіти знайдено не пішні, спроби згодом все більше зводилися до
було (…) У свідомості більшості університетського ретрансляції ідеологеми так званого компетентнісного
менеджменту продовжували домінувати застарілі підходу, який вже на початку 21 століття став домі-
стереотипи, що в багатьох випадках обумовило суто нантним в системі освіти України.
формальний підхід до європейських освітніх новацій» Однак, знаковим трендом 90-х років стала
[3, c. 7-8]. концепція особистісно орієнтованого навчання.
Пошуки оптимальних євроінтеграційних механіз- Впровадження даної концепції свідчило про докорін-
мів призвели до необхідності введення так званої ний педагогічно-ідеологічний злам в процесі
багаторівневої, «ступеневої» системи освіти, яка пе- впровадження інноваційних підходів. Зокрема, як
редбачала не тільки етапність післядипломної зазначає Н. Авшенюк, такий підхід традиційно куль-
професійної підготовки [6], але й знаннєву диферен- тивувався в Великобританії, «...де історично в науці
ційованість в процесі навчання у ВНЗ [10]. Треба заз- та практиці існують достатньо стійкі традиції
начити, що цей елемент реформи освіти неоднозначно здійснення центрованого на студенті (student-centered
сприймається науковою спільнотою: з одного боку, approach) підходу до навчання, що полягає в макси-
диференціація за ознаками базової (бакалавр), повної мальній передачі ініціативи навчання самому студен-
(спеціаліст) та додаткової (магістр) спеціальної підго- ту... Саме в межах центрованого на студенті підходу
товки частково відповідала традиціям європейської одержує подальший розвиток ідея «автономії особи,
вищої школи і потенційно сприяла розширенню мож- яка вивчає сучасні мови», що виокремилась як само-
ливостей на ринку праці, але з іншого боку, ці зміни стійний напрямок в освітніх технологіях у 70-х роках
мали, більш формальний характер, ніж змістовний. ХХ століття» [1, с. 127].
Економічні структури до умов багаторівневої Одне із головних завдань навчально-педагогічної
підготовки не адаптувалися; до того ж й кваліфі- діяльності полягала в навчанні активного використан-
каційні дані фахівців різних рівнів освіти істотно мало ня іноземної мови в реальному соціокультурному,
чим відрізнялися. професійно-виробничому контексті. Це було пов’яза-
Все це вказує на те, що в останньому десятилітті но із запитами економіки, що відкривала нові ринки
минулого століття відбувалися процеси поступового споживання і збуту, а також гостро потребувало
витіснення радянських регулюючих норм з метою висококваліфікованих фахівців, які вільно володіють
заміщення їх західноєвропейської нормативної систе- іноземними мовами. Така тенденція відповідала
мою, адаптованої до реалій української державності. світовій кон'юнктурі та змінам у мовній педагогіці
Створювались національні нормативні документи, які інших країн. Так, на думку Н. Колесниченко,
враховували найкращий світовий досвід в сфері аналогічна трансформація системи іншомовної підго-
освіти і науки. Крім того, в 90-і роки минулого товки проводилась у вищих навчальних закладах
століття на етапі залучення зарубіжного досвіду до Великої Британії, перш за все щодо професійної
українських наукових реалій вітчизняні експерти на підготовки / перепідготовки вчителів: «Модернізація
основі розробок радянського періоду підготували так іншомовної педагогічної освіти, починаючи з 90-х рр.
37
Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, IV (44), Issue: 92, 2016 www.seanewdim.com
ХХ століття загострила деякі аспекти підготовки освіти як фундаменту культури людини. У США,
вчителів іноземних мов, оскільки для отримання навпаки, значення освіти розглядається через призму
статусу високо кваліфікованого фахівця сфери освіт- прагматизму» [13, с. 8].
ніх послуг вони обов’язково мали оволодіти: Висновки. В цілому ж межі двох століть в Україні,
спеціально-предметними та професійно-педагогічни- як узагальнює посилилася інтеграційна динаміка, що
ми компетенціями, які мали забезпечити їхню здат- відрізняється не тільки використанням інноваційних
ність до ефективного використання традиційних та для того часу форм і методів у навчанні іноземних
інноваційних педагогічних технологій…» [5, c. 176]. мов, але й застосуванням таких, наприклад, сучасних
Аналіз результатів дослідження визначає, що в технічних навчальних засобів, як інформаційні, муль-
Україні кінця ХХ – початку ХХІ століття не сфор- тимедійні, гіпертекстові, мережеві, телекомунікацій-
мувався саме національний особистісно-орієнтований ні та інші види технологій, серед яких центральне
підхід у викладанні іноземних мов, тоді як в інших місце зайняли Інтернет-технології.
країнах національна специфіка помітно проявлена: Подальше дослідження ретроспективних аспектів
«… за наявності спільних тенденцій в усвідомлені іншомовної підготовки кінця ХХ – початку ХХІ сто-
значення освіти в різних країнах виявляються свої літь в перспективі відтворить більш цілісне уявлення
національні традиції. Французьке суспільство, нап- про ґенезу формування іншомовної компетентності в
риклад, традиційно прихильне до інтелектуалізації ВНЗ України.
ЛІТЕРАТУРА
1. Авшенюк Н. М. Особистісно орієнтована підготовка 8. Порівняльний аналіз сучасних систем вищої освіти в
вчителя іноземної мови у Великій Британії / Н. М. реформуванні вищої школи України. Матер. міжнар.
Авшенюк. [Електронний ресурс]. Режим доступу: наук. конфер. – К., Вид. НаУКМА, 1996. – 276 с.
http://lib.chdu.edu.ua/pdf/zbirnuku/7/22.pdf. 9. Про Державну національну програму «Освіта» («Україна
2. Вища освіта України в умовах трансформації суспільства: ХХІ століття») [Електронний ресурс] // Постанова
стан, проблеми, тенденції розвитку, 1991 – 2006 рр. – Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1993 р. №
Режим доступу: https://refdb.ru/look/ 2126425-pall.html. 896. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/
3. Входження національної системи вищої освіти в /show/896-93-%D0%BF.
європейський простір вищої освіти та наукового 10. Про затвердження положення про освітньо-
дослідження: моніторинг. дослідж.: аналіт. звіт / кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту) [Електронний
Міжнарод. благод.Фонд. – К.: Таксон, 2012. –54 с. ресурс] // Постанова Кабінету міністрів України від 20
4. Зязюн І. А. Реформи освіти в Японії / І. А. Зязюн // Рідна січня 1998 р. № 65. – Режим доступу: http://search.
школа, 1993. – № 8. – C. 16 – 21. .ligazakon. ua/ l_doc2.nsf/link1/KP980065.html.
5. Колесниченко Н. Ю. Іншомовна педагогічна освіта 11. Про затвердження програми дій по реалізації положень
Великої Британії: сучасний стан і перспективи Болонської декларації в системі вищої освіти і науки
модернізації [Електронний ресурс] / України на 2004 –2005 роки [Електронний ресурс] //
Н. Ю. Колесниченко // Наука і освіта. – 2013. – № 1 – 2. – Наказ МОН України № 49 від 23.01.04 р. – Режим
С. 172–176. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/ доступу: http: // osvita.ua/ legislation/ Vishya_osvita/3127/.
/UJRN/NiO_2013_1-2_46. 12. Про освіту: Закон України від 23.05. 1991 р. № 1060-ХІІ
6. Кравчук Л. В. Періодизація етапів іншомовної // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 34. – 451 с.
підготовки учнів загальноосвітніх шкіл України другої 13. Пуховська Л. П. Професійна підготовка вчителів у
половини 20 ст. (1950 – 2006 р. р.) [Електронний ресурс] Західній Європі: спільність і розбіжності: монографія /
/Л. В. Кравчук // Історіко-педагогічний альманах. – 2008. Л. П. Пуховська. – К.: Вища школа, 1997. – 179 c.
– Вип. 2. – Режим доступу: http://www.info- 14. Реформа и развитие высшего образования. Программный
library.com.ua/books-text-10621.html. документ. – Париж: ЮНЕСКО. 1995. – 56 с.
7. Одерій Л. П. Кваліметрія вищої освіти: методологія та
інструментарій: монографія / Л. П. Одерій. – К.: МКА,
ІЗМН, 1996. – 264 с.
REFERENCES
1. Avsheniuk N. M. The learner-centered training of a foreign 6. Kravchuk L. V. Ukrainian high school students' foreign
language teacher in Great Britain. / N. M. Avsheniuk – language training stage periodization in the latter half of the
Retrieved from: http://lib.chdu.edu.ua/pdf/zbirnuku/7/22.pdf. 20th century (1950 – 2006). [Electronic resource] /L. V.
2. Higher education of Ukraine against the background of Kravchuk // Historical pedagogical anthology. – 2008. –
social transformation: state, issues, development trends, Issue 2. – Retrieved from: http://www.info-library.com.ua/
1991 – 2006. – Retrieved from: https://refdb.ru/look/ /books-text-10621.html.
/2126425-pall.html. 7. Oderiy L. P. Higher education qualimetry: methodology and
3. The higher education national system joining the European tools: monograph / L. P. Oderiy. – K.: MKA, IZMN,
space of higher education and research study: surveillance 1996. – 264 p.
study: analytical report. The International Charitable Fund, – 8. Modern higher education systems comparative analysis in
K.: Takson, 2012. – 54 p. reforming the higher education of Ukraine. International
4. Ziaziun I. A. Education reform in Japan. // Ridna shkola, Scientific Conference Proceedings. – K., NaUKMA Publ.,
1993, No. 8, P. 16 – 21. 1996. – 276 p.
5. Kolesnychenko N. Yu. Foreign language teacher education 9. On the State National Program "Education" ("Ukraine XXI
in Great Britain: current state and prospects of modernization century") [Electronic resource] // Resolution of the Cabinet
[Electronic resource] / N. Yu. Kolesnychenko // Nauka i of Ministers of Ukraine dated 3 November 1993, No. 896. –
osvita. – 2013. – No. 1 – 2. – P. 172–176. – Retrieved from: Retrieved from: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/896-
http://nbuv.gov.ua/UJRN/NiO_2013_1-2_46. 93-%D0%BF.
38
Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, IV (44), Issue: 92, 2016 www.seanewdim.com
10. On Approval of the Educational and Qualification Level No. 49 dated 23.01.04 – Retrieved from: http: // osvita.ua/
(Level Education) Regulation [Electronic resource] // legislation/ Vishya_osvita/3127/.
Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated 20 12. On Education: Law of Ukraine dated 23.05. 1991, No. 1060-
January 1998, No. 65. – Retrieved from: http://search. XII // Gazette of the Supreme Soviet of the UkSSR. – 1991.
.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/KP980065.html. – No. 34. – 451 p.
11. On Approval of the Action Program for Implementing the 13. Pukhovs'ka L. P. Teacher Training in Western Europe:
Bologna Declaration in the Higher Education and Science similarities and differences: monograph: / L. P. Pukhovs'ka.
System of Ukraine in 2004 -2005 [Electronic resource] // – K.: Vyshcha shkola, 1997. – 179 p.
Order of the Ministry of Education and Science of Ukraine 14. Policy Paper for Change and Development in Higher
Education. – Paris: UNESCO. 1995. – 56 p.
Aspects of Building Foreign Linguistic Competence in Ukrainian Higher Education Institutions of the late 20th – the early
21th century
Lichman L.
Abstract. The article deals with the aspects of introducing foreign traditions in building foreign language competence in the higher
educational institutions of Ukraine. There are analyzed contradictions, the most typical for the experience in students' foreign
language training of the 20th century last decade. The national practice of foreign language teaching and foreign approaches are
compared. The paper examines the most common didactic forms for intensifying foreign language education in the high school of
Ukraine. There are outlined prospects for studying the genesis of students' foreign linguistic competence development in new social
and cultural environment.
Keywords: foreign linguistic competence, genesis, language education, transformation, contradictions.
Аспекты развития иноязычной компетентности в вузах Украины конца ХХ – начала ХХІ века
Л. Ю. Личман
Аннотация. В статье исследуются аспекты внедрения зарубежных традиций формирования иноязычной компетентности в
ВНЗ Украины. Анализируются наиболее характерные противоречия в опыте иноязычной подготовки студентов последнего
десятилетия 20 столетия. Проводится сопоставление отечественной практики преподавания иностранных языков с
зарубежными подходами. Рассматриваются наиболее распространенные дидактические формы интенсификации
иноязычного образования в высшей школе Украины. Намечаются перспективы изучения генезиса развития иноязычной
компетентности студентов в новых социокультурных условиях.
Ключевые слова: иноязычная компетентность, генезис, лингводидактика, трансформация, противоречия.
39
Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, IV (44), Issue: 92, 2016 www.seanewdim.com
Анотація. В статті наводиться зміст мотиваційного тренінгу для професійного зростання магістрів університетів, як
майбутніх викладачів. Тренінг сприяє самопізнанню магістрами власних особливостей професійної спрямованості. Також
пропонується набір вправ для тренінга з розвитку в магістранта іміджу викладача вищого навчального закладу.
Ключові слова: мотивація, тренінг, професійне зростання, магістрант.
Забезпечення позитивної мотивації магістрантів до вихідне положення. Закрити очі та уявити, що нас-
майбутньої педагогічної діяльності викладача ВНЗ тупного разу можна повернути корпус значно далі.
як педагогічної умови підготовки майбутніх викла- Розплющивши очі, спробувати знову повернутися.
дачів ВНЗ до педагогічної діяльності обумовлює Порівняти те місце в просторі, яке вдалося зафіксу-
необхідність застосування сучасних форм організа- вати на цей раз із попереднім результатом. Зробити
ції навчального процесу у магістратурі. Доцільним є висновок про реальну силу впливу окресленої мети.
проведення тренінгів для магістрантів-майбутніх Тренер акцентує на значенні виконання цієї вправи,
викладачів ВНЗ, оскільки тренінг є одним з актив- яка наочно демонструє ефект постановки цілей та
них методів групової роботи, процесом запланова- доводить до учасників мету та завдання тренінгу [7].
них змін людини, спрямованих на її особистісний і Вправа «Я презентує себе».
професійний розвиток, шляхом набуття, аналізу й Кожен магістрант-учасник тренінгу, по колу, нази-
переоцінки власного життєвого досвіду в процесі ває власне ім'я, факультет, спеціальність.
групової взаємодії [1]. Водночас тренінг, зазначає Запитання для обговорення: Чи подобається власне
Г. Попова, є ефективною формою роботи щодо зас- ім'я? Якщо ні, то як би ти хотів (хотіла), щоб тебе
воєння знань та формування умінь і навичок, сприяє називали? Чому не подобається ім'я і чому хочеться,
організації взаємодії, створює можливості спілку- щоб називали по-іншому? Хто дав ім’я? Що воно оз-
вання у довірливій атмосфері й неформальній обста- начає? Чи подобається обрана спеціальність? Чи
новці, впливає на пізнання учасником себе та хотіли б ви працювати викладачем?
довкілля [7]. Вправа «Мотиватори - Демотиватори».
Наведемо приклад тренінгу «Мотивація профе- Учасниками тренінгу пропонується визначити
сійного зростання магістрантів». мотиватори та демотиватори науково-педагогічної
Мета: ознайомити магістрантів із особливостями діяльності. На фліпчарті з одного боку пишуться
професійної спрямованості викладача ВНЗ, сприяти учасниками мотиватори, з іншого – демотиватори.
самопізнанню власних особливостей професійної Демотиватори ефективної науково-педагогічної
спрямованості, діяльності: низький розмір заробітної плати; відсут-
Тривалість: 80 хв. Аудиторія: можливість сісти у ність різного роду пільг; незручний розклад занять;
коло. низький рівень комфортності робочих місць; погані
Аксесуари: папір, ножиці, фломастер, фліпчарт, взаємини в колективі; відсутність або недостатнє
мультимедійний проектор. визнання з боку колег; відсутність або недостатнє
Вправа «Знайомство». визнання праці з боку керівників; неможливість до-
Вітаю! Пропоную назвати себе та виділити одну сягти успіхів у роботі, що підвищують статус
свою рису характеру, якою ви пишаєтеся як викладача в ВНЗ; відсутність можливості одержати
професіонал (пропоную записати на променях пе- підвищення по роботі; відсутність можливості брати
люстках – плакат «Ромашка успіху» – риси, які участь у розробці й впровадженні інновацій;
називають учасники.) Підбиття підсумків. Щоб до- побоювання втратити роботу через невисокий
сягти успіху в роботі й стати справжнім профе- статус у своєму ВНЗ; низька оплата за наукову
сіоналом, необхідно мати такі риси характеру роботу і дослідження; відсутність інтересу до робо-
(називаються риси з пелюсток ромашки). ти в даному ВНЗ; відсутність або крайня нестача
Вправа «Очікування». технічних засобів, що сприяють ефективній роботі;
На листочках напишіть, що б ви хотіли почути на відсутність можливості уникнути критики з боку
нашому тренінгу, що обговорити. Прикріпіть лис- керівників і колег; несвоєчасна виплата заробітної
точки на дошці біля тренера. плати; неможливість безкоштовно опублікувати
Вправа «Фізична метафора». Формулювання наукові праці і т.д. [6].
мети тренінгу. Мотиватори: цікава робота; авторитет/влада:
Тренер акцентує на необхідності визначення очі- можливість приймати рішення; визнання якісних
куваного результату, якого група має досягти результатів праці науково-педагогічних кадрів:
наприкінці заняття, та пропонує виконати таку винагорода за якісно виконану роботу, демонстру-
вправу. Поставити ноги на ширину плечей, руки вання керівництвом організації позитивного став-
витягнути вперед паралельно підлозі, потім повер- лення до працівників; чітко визначені цілі та
нутися всім корпусом назад і запам’ятати на стіні те ієрархізовані (усвідомлення суб’єктом того, що очі-
місце, яке вдалося зафіксувати. Повернутися у кується в результаті виконання роботи); можливості
40
Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, IV (44), Issue: 92, 2016 www.seanewdim.com
41
Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, IV (44), Issue: 92, 2016 www.seanewdim.com
підготовлені презентації «Що я знаю про позитив- ти двом членам групи, яких він вибере, речення про
ний імідж викладача» (2 слайди). Інші слухачі їхню зовнішність: «(ім’я)... мені подобається твій
висловлюють свою думку щодо змісту слайдів і (твоя)...». Після цього кожен слухач має сказати
разом з тренером вирішують, чи знає виступаючий, двом іншим, яких він вибере, що в їхній поведінці
що таке імідж викладача (згодні/не згодні). або рисах характеру їм подобається.
Вправа «Моделювання реалій». Слухачам тре- Обговорення. Тренер пропонує задати так питан-
нінгу пропонується змоделювати ситуацію першого ня: Що ти відчував, коли говорив приємні речі
знайомства зі студентами в аудиторії: «Як би ви іншим? Що ти відчував, коли чув приємні речі про
познайомилися зі студентами?». себе? Що було зробити легко, а що важко?
Обговорення: тренер звертає увагу на те, наскіль- Інформаційне міні-повідомлення. Тренер про-
ки красномовний викладач, оскільки це є важливою понує подивитися на слайді інформацію та обго-
частиною іміджу педагога. Спілкуючись зі ворити її. На слайді:
студентами, викладач не повинен забувати про тон, Якими є складові індивідуального стилю викла-
яким він розмовляє з іншими людьми. Від цього дача ВНЗ, його особистого «я»?
залежить не тільки емоційний стан студентів, але й Ясність поведінки. Викладач не може бути
їхня працездатність. Іноді трапляється, що всі загадковим сфінксом. Прямодушність, щирість,
елементи потужного іміджу зібрані докупи, але він чуйність, чіткість учинків та спонукань – це критерії
однаково не працює. Тренер підводить слухачів до ясності поведінки. Обидві реальності життя викла-
думки, що: викладачеві може бракувати найваж- дача – повсякденна (за межами ВНЗ) та зразкова (на
ливішого аспекту його особистого успіху – очах студентів) – повинні становити нероздільне
привабливості в очах оточуючих [2]. ціле.
Вправа «Моделювання реалій-2». Тренер про- Шляхетна простота. Однаково прониклива
понує кожному магістрантові змоделювати педаго- увага до всіх людей, незалежно від віку, суспільного
гічну ситуацію, користуючись матеріалами форуму становища, інтелектуальних і моральних якостей
«Педагогіка» http://pedagogika.at.ua/forum/17-876-1 без жодної фальші, лицемірства, манірності. Пове-
Вправа «Ромашка». Тренер на дошці розміщує дінка викладача має бути природною та скромною.
круг жовтого кольору (серцевину ромашки), у якому Це і є розумною, шляхетною простотою.
робить напис «приваблива людина», і пропонує Мужня стриманість. Уміння запобігати конф-
кожному з учасників тренінгу додати пелюстки ліктним ситуаціям, перейматися через дрібниці,
ромашки із своїм написом – відповіддю на запи- витримка, терпіння, володіння емоціями, зібраність,
тання «Якими є привабливі люди?». уміння спочатку розібратися в усьому, а потім
Аналізуючи результати, тренер може запропо- приймати рішення – є складовими стриманості.
нувати й власні варіанти, наприклад: привабливі Хоча в процесі творчої роботи можливі спалахи
люди часто й охоче посміхаються; мають гарне гарячності.
чуття гумору; природно поводяться; веселі; часто й Лаконізм. Мовлення викладача повинне бути
охоче говорять компліменти; обізнані на етикеті, чітким, ясним, зрозумілим, упевненим – без марно-
дотримуються його; упевнені в собі; уміють слів’я та повчальної риторики. Під час заняття
посміятися над собою; допомагають оточуючим викладач має висловлювати думку (фразу), яку
бути відвертою, вільно обговорювати свої пробле- студенти запам’ятовуватимуть відразу й надовго. Це
ми; усвідомлюють свої обмежені можливості й те, стосується і похвали, що також повинна запам’я-
що не мають відповіді на всі запитання; друже- товуватися.
любні, з ними легко спілкуватися. Тренер підводить слухачів до думки, що: згадані
Обговорення. Тренер підводить слухачів до нами якості повинні бути властивими всім людям,
думки, що: з-поміж потужного арсеналу матеріалів незалежно від їх професії, але викладачеві ВНЗ вони
та методів для створення іміджу люди зазвичай мають бути притаманними обов’язково. Саме у
обирають усе те, що використовувати найлегше: викладача студенти отримують той заряд ідей,
посміхатися всім і скрізь; демонструвати щирість і поглядів, понять, варіанти розв’язання проблем, що
увагу; стежити за взуттям і зачіскою. Однак, оточу- є такими необхідними для формування їх
ючі швидко можуть розгледіти ці «хитрощі». світогляду.
Можна зображувати щирість скільки завгодно, але Вправа «Дзеркало». Тренер пропонує розбитися
фальш усе одно викриється. На думку психологів, на пари і проаналізувати одяг один одного: чи
імідж – це завжди єдність внутрішнього й прийшли б ви на роботу, якби ви були викладачем у
зовнішнього [2]. ВНЗ?
Вправа «Домашнє завдання». Магістрантам Інформаційне міні-повідомлення «Як слід
доцільно запропонувати «методом ромашки» ство- одягатися?» Тренер пропонує подивитися на слайді
рити ментальну карту за допомогою сервісу: інформацію та обговорити її. На слайді:
https://www.mindmeister.com/ на тему «Я – приваб- Силует одягу пов’язаний із соціальним статусом.
лива людина?». Ця вправа змусить кожного Одяг високого статусу є «строгим», «офіційним».
задуматися над самим собою, проаналізувати себе, (Високостатусним уважається силует, наближений
приміряти себе до майбутньої професійної діяль- до витягнутого прямокутника з підкресленими
ності викладача. кутами, а низькостатусним – наближений до кулі).
Вправа «Мені подобається твій...». Магістранти Також важливим є колір одягу. У нашій країні
утворюють тісне коло. Кожен зі слухачів має сказа- ознакою високого статусу завжди була чорно-біла
42
Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, IV (44), Issue: 92, 2016 www.seanewdim.com
гама. В одязі викладача ВНЗ має відбиватися його носити той одяг, що припав до душі й до лиця:
статус, адже між студентами й викладачем повинна витриманий, ошатний, помірно модний, елегантний.
виникати певна дистанція. Отже, потрібно розумно 5. Не забувати, що одяг завжди повинен бути
сполучати вимоги моди зі своїм зовнішнім виглядом охайним, чистим, випрасуваним, зручним і не
і дотримуватися такого правила: бути одягненим заважати працювати із класом.
занадто модно – ознака поганого смаку, відставати 6. Не носити тривалий час один і той самий одяг,
від моди теж неприпустимо, тобто варто одягатися бажано якнайчастіше комбінувати та прикрашати
модно, але так, щоб це не впадало в око. Справжній його.
викладач не стане одягом підкреслювати свою 7. Не носити взуття босоніж, на занадто високих
жіночу (чоловічу) привабливість, він на роботі підборах.
демонструватиме свій розум, професійні навички й 8. Не перебувати в приміщенні в теплих чоботах.
здібності. 9. Не перебувати в приміщенні ВНЗ в головному
Практичні рекомендації, що починаються із уборі. Це стосується як чоловіків, так і жінок [2].
частки «не». Заключний етап тренінгу. Кожен з учасників
1. Не слід одягатися ультрамодно. Незвичайний визначає, чи здійснилися його сподівання стосовно
фасон одягу відволікатиме увагу студентів, занадто тренінгу. Якщо так, то необхідно прикріпити листо-
яскраві кольори в одязі викладача стомлюватимуть чок до фліпчарту. Тренеру доцільно вислухати
та дратуватимуть студентів. побажання учасників.
2. Не варто навіть молодому викладачеві з’явля- Зазначимо, що матеріали для тренінгу можна
тися в шортах. підібрати з багатьох джерел: підручників, практич-
3. Не втрачати відчуття міри: навчитися чітко них посібників, Інтернет-ресурсів, прикладів із
визначати, коли необхідно надягати класичний реального життя тощо. Кожен тренер має своє
костюм, коли – робочий халат, святкову сукню, а бачення і має право запропонувати його для обго-
коли – светр і джинси. ворення зі своїми слухачами – магістрами майбут-
4. Не перетворюватися на «синю панчоху», тобто німи викладачами.
ЛІТЕРАТУРА
1. Баранова Н.П. Тренінги для вчителів з педагогічної 5. Освітній менеджмент: навчальний посібник /За заг.
майстерності / Н.П. Баранова. – Х.: Вид. група редакцією Л.І.Даниленко, Л.М. Карамушки. – К. :
“Основа”, 2009. – 159 с. Шкільний світ, 2003. – 400 с.
2. Ворожейкіна О.М. 100 цікавих ідей для проведення 6. Попелюшко Р.П. Мотивація як засіб саморозвитку й
уроку / О.М. Ворожейкіна. – Х.: Вид. група «Основа», самореалізації особистості педагога / Р. П. Попелюшко
2011. – 287 с. // Збірник наукових праць Хмельницького інституту
3. Менеджмент в освіті: навч.-метод. посіб. / М.В. соціальних технологій Університету "Україна". – 2012.
Гриньова, О.Г. Штепа; Полт. держ. пед. ун-т імені В.Г. – № 6. – С. 136-140.
Короленка. – Полтава: ІОЦ ПДПУ, 2008. – 73 с. 7. Попова Г.В. Тренінг як засіб підвищення рівня
4. Менеджмент керівників закладів дошкільної і педагогічної майстерності викладачів ВНЗ /
початкової освіти / [Шоутен Т., Даниленко Л.І., Г.В. Попова // Наукові записки [Ніжинського
Зайченко О.І., Софій Н.З.], За заг. Ред. Л. Даниленко. державного університету ім. Миколи Гоголя]. Сер.:
Всеукраїнський фонд «Крок за кроком». – К.: ФОП Психолого-педагогічні науки. – 2013. – № 2. – С. 90-94.
Парашин К.С., 2008. – 112 с.
REFERENCES
1. Baranova N.P. Training of pedagogical skills for teachers / 5. Educational management: textbook / Edited by L.I.
N.P. Baranova. – Kharkiv: Publishing group "Basis", Danylenko, L.M. Karamushky. – Kyiv: School world,
2009. – 159 p. 2003. – 400 p.
2. Vorozheykina O.M. 100 interesting ideas for lessons / 6. Popeliushko R.P. Motivation as a means of self-
O.M. Vorozheykina. – Kharkiv: Publishing group "Basis", development and self-fulfillment of teacher personality /
2011. – 287 p. R.P. Popeliushko // Proceedings of Khmelnytsky Social
3. Management in education: educ.-method. manual. / M.V. Technologies Institute of the University "Ukraine". – 2012.
Grinyova, O.G. Shtepa; Poltava V.G. Korolenko Nat. Ped. – № 6. – P. 136-140.
Univ. – Poltava: ICC PNPU, 2008. – 73 p. 7. Popova G.V. Training as a means to enhance the
4. Management of preschool and elementary education pedagogical skills of university teachers / G.V. Popova //
executives / [Schouten T., Danilenko L.I. (ed.), Zaichenko Scientific Notes [Nizhyn Gogol State University]. Series:
O.I., Sofiy N.Z.] All-Ukrainian Foundation "Step by Step". Psychological-pedagogical sciences. – 2013. – № 2. –
– Kyiv: FOP Parashyn, 2008. – 112 p. P. 90-94.
43
Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, IV (44), Issue: 92, 2016 www.seanewdim.com
44
Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, IV (44), Issue: 92, 2016 www.seanewdim.com
Аннотация. В статье рассмотрены особенности украинского менталитета, в котором отражена взаимосвязь национальной и
общеевропейской культуры, позволяющая говорить о преобразовании ментальных ценностей индивида и общества в
современном социокультурном пространстве. Рассмотрены возможности корректирования субъектами воспитания
созидаемого и одухотворяемого ими педагогического пространства. Такой подход соответствует современной
образовательной парадигме, представленной развертыванием интеграционных процессов на международном уровне,
легитимизацией национальных интересов все большего количества народов, что позволяет говорить о преобразовании
ментальных ценностей как одном из ведущих факторов развития духовности воспитания.
Ключевые слова: украинский менталитет, национальная культура, общеевропейская культура, современное
образование, ментальные ценности, развитие духовности воспитания.
Введение. Современное образование, как социальный листов педагогического профиля. По мнению Й. Ке-
институт, реагирующий на происходящие в обществе вишаса, являясь одной из важнейших проблем сов-
сдвиги, вызванные политико-экономическими, социо- ременного образования, развитие духовности вос-
культурными и, собственно, научными предпосыл- питания обусловлено внедрением воспитательного
ками, претерпевает кардинальные изменения. В новой потенциала духовных ценностей в процесс станов-
образовательной парадигме, направленность которой ления личности будущего специалиста, а выявление
предполагает мировоззренческую переориентацию условий реализации этого процесса позволяет под-
человека на приобретение стабильной основы для твердить предположение о том, что на основе разви-
творческого саморазвития и самореализации в усло- тия духовности воспитания педагогический процесс
виях культуры постмодернизма, на организацию соб- становится более эффективным, а личностная и про-
ственной жизни на основе свойственных духу време- фессиональная зрелость педагога – более совершенной.
ни демократических ценностях, проблема духовности Вектор наших научных поисков в рамках сотруд-
воспитания приобретает статус одного из наиболее ничества с международной группой ученых по
актуальных направлений научного поиска. исследованию феномена духовности воспитания и
Воспитание, будучи неотъемлемой составляющей нашедших воплощение в коллективных монографи-
образовательной системы в целом и высшего ях, распространялся на осмысление многогранности
образования в том числе, трансформирует в структу- проявления духовности. Так, нами была представле-
ру сознания и мировоззрения человека «дух эпохи». на личностная свобода как фактор становления и
Соразмеренность личности с этой эпохой, обуслов- развития духовности будущего педагога, являющаяся
ливает понимание причинно-следственных связей предпосылкой проявления духовности в педагогичес-
прошлого с тенденциями существующего социально- ком процессе [1. Дух в мире чел.]; исследованы кон-
культурного развития общества и если это воспри- туры и глубина духовности воспитания как образо-
нимается студентом на уровне личностного смысла, вательного явления, имеющего специфические осо-
можно говорить о духовных основаниях этого бенности профессионально-личностного развития бу-
процесса, позволяющих будущему специалисту выс- дущего педагога-музыканта в воспитательном про-
траивать свою социальность, проектировать про- странстве вуза [2. Дух восп.]; рассмотрено социо-
фессиональную деятельность, создавать специально культурное пространство проявления духовности и
организованное воспитательное пространство для менталитет, как контекст духовности образователь-
становления и развития духовности воспитания. ного пространства вуза [3. Конт. дух восп].
Краткий обзор публикаций. Концепция профес- Наряду с рассмотренными раннее аспектами проб-
сора Й. Кевишаса (Литва), в основу создания которой лемы духовности воспитания и выдвижением
положены инновационные представления о духов- предположения о целесообразности развития духов-
ности воспитания, послужила основой для глубоких ности воспитания на основе внедрения воспитатель-
и всесторонних исследований учеными разных стран ного потенциала духовных ценностей в художествен-
этой проблемы. Результаты этих исследований были ное образовательное пространство вуза, для нас ста-
отражены в трех международных коллективных моно- ла очевидной необходимость актуализации проблемы
графиях и стали основой для разработки нового на- преобразования ментальных характеристик личности
учного направления по изучению феномена духов- современного педагога в соответствии с веянием
ности на европейском уровне. времени, или, собственно – c духом эпохи. По наше
Глубокое, разноуровневое теоретическое обоснова- му мнению, присвоение будущим специалистом
ние проблемы духовности воспитания в опоре на ценностных ментальных характеристик не только
выделенные базисную основу духовности в мире че- национальной, но и общеевропейской культуры в
ловека и в образовательном пространстве, а также целом, является одним из ведущих факторов развития
определение контекста духовности упомянутого фе- духовности воспитания и демократизации образова-
номена, обусловило обращение к проблеме развития тельного пространства вуза и, соответственно, пока-
духовности воспитания в квазипрофессиональной и зателем личностно-профессиональной состоятельнос-
собственно профессиональной деятельности специа- ти современного педагога. Исследование возможнос-
45
Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, IV (44), Issue: 92, 2016 www.seanewdim.com
46
Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, IV (44), Issue: 92, 2016 www.seanewdim.com
духовной культуры, как историко-культурное духов- ные композиторы, общественные деятели и педагоги-
ное единство демаркирует себя, прежде всего идеей музыканты Н. Леонтович, Н. Колесса, Н. Лисенко,
индивидуальности, к определяющим ценностям кото- Л. Ревуцький, Г. Давидовський и др. По мнению
рой относится приоритет духовного начала, свобода В. Шевчука, это поколение кардинально повернуло
творческой самореализации, способность к самокри- украинскую культуру в общеевропейское русло, не
тике, демократичность и открытость культуры как теряя при этом ее национальных признаков [12,с.5]
гарантии ее саморазвития. Результаты и их обсуждение. Большая часть
По мнению Э. Гуссерля [10, с.103] европейское современных украинцев считают себя европейцами
осуществляется в национальном на уровне глубинных и оценивают это как норму. Именно духовное единст-
процессов национального самосознания, обретая при- во европейских наций обусловило фундаментальный
сущие только этому сознанию формы культуры. То перелом в самосознании украинцев, понимание без-
есть, европейская духовная культура, будучи некой перспективности навязанного им почти сотню лет
объединяющей субстанцией, проявляется в каждом назад пути развития и их непреодолимое стремление
национально-культурном организме, а ее потенциал к сохранению собственной культуры в новой евро-
прорастает в национальном менталитете, воплощаясь пейской системе координат, где для каждого народа
в характеристиках реального индивида, сохраняя при и каждого человека могут быть созданы условия для
этом свое фоновое целостное качество. Специфичес- полноценной самореализации. Более того, украинцы,
ким основанием украинской культуры, позволяющим участвуя в общеевропейском культурном синтезе,
идентифицировать ее как европейскую, стали как способны внести свою лепту в становление новой
христианские традиции, которые, глубоко укорени- культурной парадигмы, направленной на преодоление
лись в культурной памяти украинского народа и в его кризисных явлений в Европе.
менталитете, так и собственные дохристианские исто- Неоспоримым является тот факт, что общим для
ки, которые развивались в том же направлении, что и культуры и менталитета является, прежде всего,
другие факторы европейства. содержание этих двух понятий, относящихся к уни-
Динамика развертывания европейских примет версуму духовности. Менталитет дифференцирует
украинской культуры проанализирована известней- универсальный родовой способ деятельности, являю-
шими украинскими учеными прошлого и современ- щейся средоточием культуры, предотвращая пагуб-
ности. В исследованиях большинства из них кристал- ную для нее унификацию, заботясь о ее внутреннем
лизуется понимание того, что европейское самоощу- разнообразии, которое, само по себе, представляет
щение во все времена было в традиции украинства: непроходящую культурную ценность. То есть, мен-
от европейского контекста культуры Киевской Руси и тальность как бы входит в культуру, и в то же время,
украинского отклика гуманистическими веяниями Га- как обратная зависимость реализуется в процессе
лицкой Руси на реформационные процессы в Европе модификации менталитета, обеспечивая тем самым
ХV ст. до ренессансных процессов, продолжавшихся самосохранение национальной культур и укрепление
в последующие эпохи и позволивших Украине XVI- оригинальности их составляющих, создавая условия
XVIIст. стать проводником европеизма в восточно- для диалога этих культур в современном европейском
южнославянском мире. [цит. по 6]. Д. Чижевський, духовном пространстве.
будучи активным приверженцем приобщения к Понимая ментальность как генеративную форму
европейской цивилизации наряду с сохранением духовности, где пересекаются природная и куль-
национальных культурно-исторических основ подчер- турно-историческая обусловленность рациональное и
кивал, что украинцы не просто перенимали что-либо чувственно-эмоциональное мировосприятие, задаю-
у Европы, а преобразовывали проблемы эпохи в щие набор вариантов поведения человека, философия
соответствии с собственными культурными традиция- трактует это понятие как глубинную духовную
ми и предлагали решение общеевропейских проблем, константу, уникальную «душу культуры», придаю-
исходя из роли и исторических перспектив этноса, щую духовным интенциям индивида некую опреде-
вопросов о национальном духе и человеческой душе ленность, формируя модус его взаимодействия с
[11, с. 139]. окружающей природной и социокультурной средой,
Подтверждением того, что украинская культура постигая эту среду и рефлексируя относительно своих
веками функционировала в широком европейском возможностей, перспектив и шансов в ней.
контексте, стала концепция «кордоцентризма» укра- Выводы. Таким образом, очевидная созвучность
инского философа Памфила Юркевича, который уже украинских ментальных ценностей идеалам европейс-
в ХІХ ст., предвидя экзистенциальные веяния, зре- кого гуманизма, позволяет говорить о европейскости
ющие в европейской духовности, внес оригинальный нашей культуры, способной внести свою лепту в
вклад в переориентацию философской мысли на преодоление кризисных явлений в современном евро-
личностное измерение человека. Предложенные им пейском социокультурном пространстве. Другими
персоналистические идеи сегодня все еще ждут свое- словами, вхождение Украины в Европу становится
го утверждения в качестве доминантных в становле- возможным благодаря преобразованию ментальных
нии и развитии индивидуальной траектории личност- ценностей украинца в русле европейской духовности
ного развития каждого человека в цивилизованной и в то же время благодаря их влиянию на развитие
Европе [7, с. 218]. духовности новой европейской культуры, где нет
Наиболее весомый вклад в реальную европеизацию места доминированию Запада или Востока, Севера
украинской культуры в ХХ веке осуществили или Юга и где созданы условия для полноценной
И. Франко, Леся Украинка, Л. Курбас, а также извест- реализации того или иного национального сообщества.
47
Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, IV (44), Issue: 92, 2016 www.seanewdim.com
Именно аспект воздействия менталитета на содер- Наиболее ярко ментальность заявляет о себе в сугубо
жание и состояние культуры, в контексте нашего творческих аспектах культурной деятельности и,
исследования представляет особый интерес. Посколь- прежде всего, в самосозидании личности. В опоре на
ку, несмотря на общеизвестное мнение о том, что культуру творчески ориентированная личность спо-
национальный характер выражается прямо или опо- собна самокорректировать ментальные установки, со-
средовано, наиболее существенно в творчестве, дейст- зидая себя в культуре.
виях, поступках и поведении людей, культура, с ее Таким образом, рассмотренные философские поло-
творческо-поисковым динамизмом, проявляющимся, жения о том, что культура в целом и художественная
прежде всего, в искусстве, способна вывести человека культура в частности: моделирует определенные
за рамки ментальных ограничений и шаблонов, обу- приметы менталитета или скорее черты, которые
словливая тем самым преобразование самой приобретают ментальный характер, опредмечивает
ментальности. их, и далее – осуществляет их трансмиссию; выражает
Разумеется, менталитет корректируется спонтанно менталитет и фиксируя его, делает эту своеобразную
в тех или иных условиях, которые выпадают на долю «вещь в себе» «вещью для нас» благодаря своей
народа. Но определенные преобразования могут способности символизировать; менталитет же, в свою
осуществляться в нем посредством духовного воз- очередь, определяет уникальность культуры и экс-
действия людей, то есть посредством культуры. плицирует ее в разные плоскости и на разных уров-
Ментальность действует в культуре через своего нях, позволяют говорить о возможности такой экс-
непосредственного носителя в той степени, в которой пликации в предметное поле художественного обра-
тот является субъектом культурных процессов и зовательного пространства вуза с целью развития
участвует в духовно-практической деятельности. духовности воспитания.
ЛИТЕРАТУРА
1. Spirituality in the Human World: collective monograph // 7. Лисий І. Філософська і мистецька культура. – К.: Вид.
Vilnius: “Education” – 2011. – 468 p. дім «КМ Академія», 2004. – 368с.
2. Spirituality of Education: collective monograph // Vilnius: 8. Кавелин К.Д Наш умственный строй. – М., 1989 – 332с.
“Education”, 2012 - 547p. 9. Де Ружмон Д. Європа у грі. Шанс Європи. Відкритий
3. Context of Spirituality of Education (collective monograph) лист до європейців. – Л., 1998. –С.19
// Vilnius: Zuvedra – 2014 - 400 p 10. Гуссерль Э. Кризис европейского человечества и
4. Рильський Т. До вивчення українського українського философия // Вопросы философии.–1996. – № 4. – С.103
народного світогляду // Хроніка - 2000. – 1993. – №5 11. Чижевський Д. І. Історія української літератури (від
(7). – С.112 початків до доби реалізму). — Нью-Йорк: Українська
5. Донченко О. Концепція соціальної психіки суспільства Вільна Академія Наук у США, 1956. — 511 с.
// Філософська і соціальна думка. – 1994 –№1-2 – С.120 12. Шевчук В. «Хатяни» й український неоромантизм
6. Ясперс К Смысл и назначение истории. – М., 1991. – //Українська хата:поезії. – К.,1990.
С.56-57
REFERENCES
1. Context of Spirituality of Education (collective monograph) 7. Lysyi, I. Philosophical and art culture, K. “KM Academy”,
// Vilnius: Zuvedra, 2014. 400 p 2004. 368 p.
2. Spirituality of Education: collective monograph // Vilnius: 8. Kavelin, K. Our mental formation, M. 1989. 332 p.
“Education”, 2012. 547p. 9. De Rougemont, D. Europe in a play. European prospect.
3. Spirituality in the Human World: collective monograph // Open letter to Europeans, L. 1998. P. 19.
Vilnius: “Education”, 2011. 468 p. 10. Husserl, E. Crisis of European human being and philosophy//
4. Rylskyi, T. About learning Ukrainian national world Philosophy questions, 1996. 4. P. 103.
outlook// Khronika-2000, 1993. 5(7). P. 112. 11. Chyzhevskyi, D. I. History of Ukrainian literature (from the
5. Donchenko, O. Concept of social psychology of society// beginning to realism period), New York: Ukrainian Free
Philosophical and social thought, 1994. 1- 2. P. 120. Academy of Science in the USA, 1956. 511 p.
6. Yaspers, K. Sense and meaning of history, M. 1991. P. 56-57. 12. Shevchuk, V. “Hutters” and Ukrainian neoromaticism//
Ukrainian hut: Poems, K. 1990.
48
Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, IV (44), Issue: 92, 2016 www.seanewdim.com
Вступ. Сучасні умови модернізації української систе- для системи професійно-педагогічної освіти. Одним з
ми освіти, накопичений педагогічний досвід, свідчать методологічних підходів розв’язання питань форму-
про те, що вдосконалення навчально-виховного вання ЗКК є особистісно-діяльнісний.
процесу має включати в себе не тільки оволодіння Короткий огляд публікацій з теми. У теорії та
майбутніми вчителями системою знань, а й розвиток практиці вищої педагогічної освіти накопичено знач-
їхніх особистісних, професійних якостей, умінь, ний досвід, який може стати основою вдосконалення
здібностей. Наявність у професійно-педагогічній під- системи підготовки майбутніх учителів гуманітарних
готовці спеціальних психологічних методів самопіз- спеціальностей до формування їх загальнокультурної
нання та пізнання іншої людини, активного впливу на компетентності. Особистісно-зорієнтований підхід ба-
особистість майбутнього вчителя, які б були спрямо- зується на двох рівноправних підходах – особистісно-
вані на реалізацію виховного ефекту взаємодії з зорієнтованому та діяльнісному. Реалізація особис-
учнями, підвищує рівень внутрішньої психологічної тісно-зорієнтованого підходу базується на науковому
культури, сприяє встановленню і побудові педаго- уявленні про особистість та її структуру, в контексті
гічно доцільних взаємовідносин із учнями, батьками, якої і стає можливий цілісний розгляд окремих
педагогічним колективом, що є вважливими факто- психічних функцій, властивостей, психолого-педаго-
рами формування загальнокультурної компетентності. гічних явищ, процесів. Ідеї особистісно-зорієнтова-
Методологічні напрями наукового дослідження ного підходу представлено в роботах О. В. Бон-
складають для розкриття питань формування загаль- даревської, В. І. Лозової, О. М. Пєхоти, С.О. Сисоєвої,
нокультурної компетентності (далі ЗКК) майбутніх А. В. Хуторського, І. С. Якиманської та інших.
учителів гуманітарних спеціальностей гностичну Наріжним каменем особистісно зорієнтованого
основу, яка визначає мету і завдання, методи, прийо- підходу є поняття „особистість” та „структура особис-
ми, способи і механізми їх реалізації; складає пер- тості”. З філософської точки зору особистість об’єкти-
спективу і утворює фундаментальну базу для вує внутрішній світ людини, що характеризується
розробки стратегії дослідно-експерементальної проце- унікальністю і відкритістю. Реалізація особистості
дури в системі професійної підготовки студентів до відбувається завдяки свідомому її включенню до
обґрунтування і осмислення сутності, змісту, структу- самопізнання і самотворення, що відбивається в
ри предмету вивчення; обумовлює орієнтири поня- артефактах культури [13, с. 457]. Формування та
тійно-категоріального апарату; виокремлює науково- самореалізація особистості розглядається сучасними
теоретичні положення та результати досліджуваного філософами як сенс людського життя, фундамент
процесу; висуває критерії та рівні науково схаракте- щастя людини в єдиному, цілісному матеріально-
ризованої оцінки якості наукової роботи. духовному стані, що закладає основу продовження і
Дослідження питань щодо формування загально- творення особистісних смислів, індивідуального і гро-
культурної компетентності майбутніх учителів гума- мадського менталітету, в контексті розуміння культу-
нітарних спеціальностей доцільно розглядати як су- ри і світогляду, що зберігається в ментальній пам’яті
купність теоретичних систем, де відбувається взаємо- покоління людей [2].
проникнення різних підходів, принципів, методів і У психолого-педагогічному розумінні особистість
прийомів, механізмів впливу на розуміння сучасних – це певне поєднання психічних, психофізіологічних
проблем, значущості інтерналізації змісту культури й соціально-психологічних властивостей: спрямова-
49
Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, IV (44), Issue: 92, 2016 www.seanewdim.com
ності (потреби, мотиви, інтереси, світогляд, почуття, „окрему діяльність”, що виділяється із людської
переконання тощо), рис темпераменту й характеру, діяльності й представляє собою „складну сукупність
здібностей, особливостей психічних процесів, а саме процесів, що об’єднані загальною спрямованістю на
пізнавальніих відчуття, сприймання, пам’яті, мислен- досягнення певного результату” [5, с. 520]. Отже,
ня, уяви, мови, уваги; емоційно-вольових – почуттів, загальнокультурні уміння доцільно розглядати як
волі [9]. Соціальний бік у структурі особистості ланцюг „окремих діяльностей”, із виділенням у них
займають світогляд, потреби, інтереси, ідеали, уст- дій та операцій, тому що „діяльність не існує інакше,
ремління, етичні якості тощо. Метою розвитку освіти окрім як у формі дій або ланцюга дій” [Там само].
є вільний розвиток особистості [3]. Більшість операцій у діяльності людини є результа-
Діяльнісний підхід виступає вихідним методом том навчання, тобто результатом сформованості
вивчення психіки і поведінки особистості – „діяль- умінь. Діями А. Н. Леонтьєв називає акти діяльності,
ність є основою, засобом і вирішальною умовою підпорядковані цілям, які дані в певних умовах, а
розвитку особистості” [8, С. 112]. Підґрунтям діяль- спосіб здійснення дії – операцією. Послідовно вико-
нісного підходу в педагогіці є ідеї відомих психологів нані операції і складають процес здійснення дій.
Б. Г. Ананьєва, Л. С. Виготського, П. Я. Гальперіна, За допомогою навчально-професійної діяльності,
В. В. Давидова, О. В. Запорожця, С. Л. Рубінштейна, яка здійснюється студентами в процесі професійної
М. С. Кагана, Н. В. Кузьміної, О. М. Леонтьєва, Г. А. Су- підготовки розвивається потреба у праці, викриста-
ворової та інших. Поняття „діяльність” має чотири лізовуються професійні інтереси, формуються еле-
основних значення, а саме: праця, робота, активність, менти дослідницьких умінь, здатність планувати свої
поведінка. Для розкриття суті цього поняття доцільно життєви плани. Діяльність є основою, засобом і
звернути увагу на те, що діяльність відіграє певну вирішальною умовою розвитку особистості. З огляду
роль у становленні особистості як соціальної істоти. на це два підходи і особистісний, і діяльнісний мають
Мета статті полягає у розкритті особливостей тісні взаємозв’язані й взаємообумовлені.
особистісно-діяльнісного підходу до формування за- Особистісно-діяльнісний підхід сприяє ефективно-му
гальнокультурної компетентності майбутніх учителів вивченню й розумінню закономірностей, функціо-
гуманітарних спеціальностей. нування та розвитку психолого-педагогічних явищ і
Матеріали і методи. Поняття діяльності розгляда- процесів. Змістовність особистісно-діяльнісного під-
ється як „… специфічно людська форма відношення ходу ґрунтується на фундаментальних засадах „форму-
до навколишнього світу, зміст якої складає його вання особистості як продукту соціально-історичного
доцільну зміну та перетворення в інтересах людини; розвитку, носія культури, її унікальності, інтелек-
умова існування суспільства”. Діяльність має певну туальної й моральної свободи, права на повагу” [10,
структуру, компонентами якої є мета, засоби, резуль- с. 51]; розкриває механізм особистісних новоутворень,
тат і власне процес [12, с. 386]. У загальному розумін- які відбуваються під впливом багатьох чинників і
ні термін діяльність тлумачиться як практика, в основі призводять до змін в життєдіяльності індивіда у
якої усвідомлюється і перетворюється об’єктивна педагогічному процесі; орієнтований на природний
дійсність, що слугує основою розвитку людського процес розвитку і саморозвитку особистісних
суспільства, рушійною силою та критерієм істинності властивостей, професійних здібностей індивіда в
пізнання. Структуру її складають: потреба, мета, мо- процесі активної діяльності й залежить від певних умов.
тив, доцільна діяльність, предмет, засоби і результат В.І. Лозова, визначаючи активність як важливу
[12, с. 1063]. рису особистості, котра знаходить вияв у позитив-
У вирішенні проблеми єдності свідомості й діяль- ному ставленні до діяльності та її результатів, готов-
ності психологи спираються на теорію людської ності, прагненні до самостійної діяльності, відш-
діяльності за допомогою якої людина активно впливає ліфовуванні якості її здійснення, виборі оптимальних
на навколишній світ із метою його перетворення і шляхів для досягнення поставленої мети, акцентує
задоволення власних потреб. Згідно принципу єдності увагу на формуванні в особистості основних якостей,
свідомості й діяльності Л. С. Виготський та А. Н. Ле- рис, які характеризують її суб’єктивне ставлення до
онтьєв обґрунтували положення про те, що внутріш- діяльності, вибір нею шляхів здійснення діяльності,
ній психічний стан явища зумовлено особливостями глибину чи поверховість, творчість чи репродукцію в
будови зовнішньої практики діяльності суб’єкта; розв’язанні конкретних завдань. Ставлення суб’єкта
зовнішня практична діяльність інтеріоризується і до діяльності (його активність) дає можливість визна-
набуває форму внутрішньої діяльності – психічної. чити й охарактеризувати специфіку інтелектуальної,
Так, психологічна теорія діяльності А.Н. Леонтьєва вольової та емоційної сфер особистості, визначити
допомагає розкрити проблему вивчення професійних внутрішню необхідність діяльності для суб’єкта самої
знань та умінь, визначаючи діяльність через відно- діяльності. Автор наголошує, що у визначенні актив-
шення: „Ми називаємо діяльністю не будь-який про- ності слід розрізняти активність потенційну, яка дає
цес. Цим терміном ми позначаємо тільки такі проце- можливість визначити стан прагнення, психологічну
си, які, здійснюючи те або інше ставлення людини до готовність до діяльності, і реальну, тобто здійснення
світу, відповідають особливій, відповідній потребі” цього прагнення й реалізована готовність, внаслідок
[5, с. 518]. чого суб’єкт досягає мети. Саме активність перед-ба-
Відповідно до діяльнісного підходу ведучим факто- чає вибір суб’єктом діяльності об’єктів, засобів, форм
ром у навчанні й вихованні є діяльність. У визначенні діяльності, оптимальних шляхів досягнення мети, що
сутності загальнокультурних знань і умінь ми вимагає сформованості певних якостей – самостійності,
виходимо з концепції діяльності А.Н. Леонтьєва про ініціативності, відповідальності тощо [6].
50
Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, IV (44), Issue: 92, 2016 www.seanewdim.com
51
Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, IV (44), Issue: 92, 2016 www.seanewdim.com
ЛІТЕРАТУРА
1. Выготский Л. С. Развитие высших психических [Аносов І. П., Молодиченко В. В., Троїцька Т. С. ; за заг.
функций. Из неопубликованных трудов/ Л.С. Выготский. ред. Т. С. Троїцької]. – Мелітополь : Видавничий
– М. : Изд-во Акад. пед. наук, 1960. – 500 с. будинок ММД, 2012. – 378 с.
2. Гершунский Б. С. Философия образования :уч. пособие 8. Несвірська Т. В. Формування загальнокультурної
для студ. высших и средних пед.учебн. заведений / компетентності майбутніх учителів іноземної мови в
Б. С. Гершунский. – М. : Московский психолого- процесі професійної підготовки : дис. ... кандидата пед.
социальный институт, 1998. – 432 с. наук : 13.00.04 / Тетяна Вікторівна Несвірська. –
3. Гончаренко С. У. Українськийпедагогічний словник / Житомир, 2012. – 236 с.
С. У. Гончаренко. – К. :Либідь, 1997. – 376 с. 9. Петровский А. В. Личность. Деятельность. Коллектив /
4. Зязюн І. А. Педагогічне наукове дослідження у контексті А. В. Петровский. – М. : Политиздат, 1982. – 255 с.
цілісного підходу / І. А. Зязюн // Порівняльна 10. Рабле Ф. Гаргантюа и Пантагрюэль/ Ф. Рабле//
професійна педагогіка. – 2011. – № 1. – С. 19–30. Пискунов А. И. Хрестоматия по истории зарубежной
5. Леонтьев А. Н.Проблемы развития психики / педагогики / А. И. Пискунов. – М. : Просвещение, 1971.
А. Н. Леонтьев. – М. : МГУ, 1981. – 584 с. – С. 72–79.
6. Лозова В. І. Теоретичніосновивиховання і навчання : 11. Рубинштейн С. Л. Основыобщейпсихологии : в 2 т. /
навч. посібник / В. І. Лозова, Г. В. Троцко. – Х. : ОВС, С. Л. Рубинштейн. – М. : Педагогика, 1989. – Т. 2. – 328 с.
2002. – 400 с. 12. Советский энциклопедический словарь. – М. : Советская
7. Людиномірність гармонізації культурно-освітнього Энциклопедия, 1979. – 1600 с.
простору особистості : методологія, експертиза та 13. Філософськийенциклопедичний словник :
психолого-педагогічні рецепції : монографія / довідковевидання. – К. : Абрис, 2002. – 568 с.
REFERENCES
1. VyhotskyiL.S. The development of psychological functions. psychological and pedagogical reception: monograph /
From unpublished works/ L.S. Vyhotskyi– M.: Publ. [AnosovI.P., Molodychenko V. V., Troitska T. S. ;after
house: Acad. ped. science, 1960. – 500 p. editor Troitska T. S.]. – Melitopol: the publishing house
2. Hershunskiy B. S. The philosophy of education: a book for MMD, 2012. – 378 p.
students of higher pedagogical institutions /. Hershunskiy B. 8. Nesvyrska T. F. Forming of common cultural competence of
S. – М.:Moscow psychological and social high institution, future teachers of foreign language in the process of
1998. – 432 p. professional preparance : research work. ..candidateped.
3. HoncharenkoS.U. The Ukrainian pedagogical dictionary / С. science : 13.00.04 / TetyanaVyktorivnaNesvyrska. –
У. Гончаренко. – K.: Lybid, 1997. – 376 p. Житомир, 2012. – 236 p.
4. ZyazunІ. А. The pedagogical scientific research in the 9. Petrovskiy A. V. Personality.Activity.Collective. / A.V.
context of the whole approach / Zyazun I. A. // The Petrovskiy. – М.:Politizdat, 1982. – 255 p.
comparative professional pedagogics. – 2011. – № 1. – p. 10. Rable F. Gargantua and Pantagruel / Rable F. // Piskunov A.
19–30. I.A Reader on history of foreign pedagogic / A. I. Piskunov.
5. Leontjev A. N. The problems of development of psychiatry – М.:Prosveshenije, 1971. – p. 72–79.
/Leontjev A. N. – М.:МSU, 1981. – 584 p. 11. Rubinshtejn S. L. The grounds of common psychology: in 2
6. Lozova V. I. The theoretical grounds of upbringing and b. /S. L. Rubinshtejn. – М. : Pedagogics, 1989. – B. 2. – 328 p.
education: schoolbook /Lozova V. І., H. V. Trotsko. – Kh.: 12. The Soviet encyclopedic dictionary. – М.: Soviet
ОВS, 2002. – 400 p. encyclopedia, 1979. – 1600 p.
7. Lyudynomirnist of harmonization of cultural-educational 13. The philosophical encyclopedic dictionary: reference book. –
scope of personality: methodology, expertise and K.: Abris, 2002. – 568 p.
A personal active approach for forming common cultural competence of the future teacher of the humanitarian specialities
Shumilova I.
Abstract. The article proves the essence of a personal active approach of forming common cultural competence of the future teacher
of the humanitarian specialities. It was found that common cultural competence in a multi-faceted process of professional preparance
of the future teacher of the humanitarian specialities is a result of a big variety of actions, operations, methods, resources of influence
on forming of the humanitarian thinking, imagination that allows students to get knowledge successfully, to create skills, qualities,
abilities, to save pedagogical experience in the field of common cultural competence that is an organic combining of all components
of pedagogical skills that is realized in the process of pedagogical reconstruction, takes to the result of creating and forming of the
common cultural competence in the process of pedagogical activity. It was done in the result of generalization andthesis of
pedagogical information.It was found in the research that learning of the questions of forming common cultural competence of the
future teacher of the humanitarian specialities provides to consider and explore on the junction of personal oriented and active
approach that opens new opportunities of understanding of this problem that comes from a person s characteristics. Personal active
approach orients on the defining of a personality of a student as a subject of creating the culture of interpersonal relations and
forming common cultural competence is a background of becoming and development of a subject of a personality.So, a personal
active approach provides a practical realization of knowledge that a person has got, acquisition of common cultural skills,
acquirement of pedagogical experience of students in the field of professional socializing. All these features of personal active
approach bring a purposeful, projecting, simulated character that comes to defining of the best state of professional self-identification
of a person.
Keywords: common cultural competence of the future teacher of the humanitarian specialities, personal active approach for
forming common cultural competence.
52
Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, IV (44), Issue: 92, 2016 www.seanewdim.com
подготовки будущих учителей гуманитарных специальностей – это результат системообразующих действий, операций,
подбора методов, приемов, способов влияния на формирование гуманитарного мышления, фантазии, что при полном
соответствии всем требованиям педагогической деятельности позволяет студентам успешно приобретать знания,
формировать умения, навыки, качества, способности, приобретать педагогический опыт в сфере общекультурной
компетенции, которая является органическим объединением всех компонентов педагогического мастерства, что реализуется
в процессе взаимного воспроизведения, приводит к результату создания и формирования общекультурной компетентности
в процессе педагогической деятельности. В ходе исследования выяснено, что изучение вопросов формирования
общекультурной компетентности будущих учителей гуманитарных специальностей предусматривает рассмотреть и изучить
на стыкеличностно-ориентированного и деятельностного подходов, что раскрывает новые возможности понимания этой
проблемы, которые вытекают из деятельностной характеристики личности. Личностно-деятельностный подход ориентирует
на определение личности студента субъектом создания культуры межличностных отношений, а формирование
общекультурной компетентности является предпосылкой становления и развития субъектности личности.
Ключевые слова: общекультурная компетентность будущих учителей гуманитарных специальностей, личностно-
ориентированный подход в формировании общекультурной компетентности.
53
Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, IV (44), Issue: 92, 2016 www.seanewdim.com
Анотація. У статті розглядаються мультимедійні навчальні презентації як сучасні засоби формування професійної
іншомовної компетентності майбутніх філологів. Визначаються і характеризуються технологічні етапи організації процесу
навчання із застосуванням мультимедійних навчальних презентацій.
Ключові слова: майбутні філологи, професійна іншомовна компетентність, мультимедійна навчальна презентація,
технологічні етапи, професійна іншомовна підготовка.
Вступ. Останнім часом стрімкий розвиток комп’ю- дослідження стали окремі питання щодо особли-
терних технологій і техніки спричинив значні зміни в востей їх проектування і методів використання в
розумінні ролі інформаційних технологій у житті. Ці навчальному процесі (Л. І. Ястребов, О. П. Мокро-
зміни не могли не вплинути на освітню сферу як з гуз), класифікації за окремими критеріями (Н. П. Де-
точки зору змісту завдань освіти, так і відносно ментієвська, Н. В. Морзе), навчання мистецтва пре-
використання технологічних можливостей. Урахову- зентації у професійній іншомовній підготовці майбут-
ючи, що інформаційні технології безперервно онов- ніх фахівців (О. І. Назаренко).
люються і ускладнюються так само виникає проблема Мета статті – розглянути особливості мультиме-
їх регулярної сертифікації і адаптації до процесу дійних навчальних презентацій як сучасних дидактич-
навчання. Іншою проблемою стала необхідність них засобів й обґрунтувати технологічні етапи їх
активнішої інтеграції інформаційних і освітніх техно- використання у процесі професійної іншомовної під-
логій з метою їх ефективнішого впровадження в готовки майбутніх філологів.
систему освіти. На це спрямовує компетентнісна Матеріали і методи. Аналіз наукових здобутків
парадигма професійної освіти, що зорієнтована на вітчизняних і зарубіжних учених засвідчує, що потуж-
найновіші технології та динамічні зміни, забезпе- ним резервом істотного підвищення якості професій-
чуючи здатність випускника адаптуватися до цих змін ної іншомовної підготовки майбутніх філологів й
і здійснювати самостійну інноваційну діяльність, засобом, що сприяє ефективності процесу формуван-
підвищувати його конкурентоспроможність на ринку ня їхньої професійної іншомовної компетентності, є
праці [1; 2]. Цільовим компонентом професійної застосування мультимедійних навчальних презента-
іншомовної підготовки майбутніх філологів є цій. У контексті проблематики дослідження мульти-
формування їхньої професійної іншомовної компе- медійні навчальні презентації розглядаємо як мульти-
тентності, яке не уявляється можливим без запро- медійний засіб навчання, створений викладачем або
вадження сучасних підходів до організації навчання, студентом самостійно відповідно до визначених тео-
використання найсучасніших технологій, а саме ретичних засад, має певну дидактичну структуру і
мультимедійних. Актуальність статті пов’язана з використовується з метою ефективної організації
об’єктивною необхідністю подальшого наукового процесу формування професійної іншомовної компе-
обґрунтування та вдосконалення процесу професійної тентності майбутніх філологів. Порівнюючи мульти-
іншомовної підготовки майбутніх філологів засобами медійні навчальні презентації з традиційними засо-
мультимедійних технологій. бами навчання, дослідники відзначають такі їх пере-
Короткий огляд публікацій з теми. Проблема ваги: 1) можливість використання для індивідуаль-
використання мультимедійних технологій у сучасній ного перегляду на комп’ютері, а також на заняттях з
освітній сфері представлена широкою палітрою безпосередньою участю викладача і без нього
наукових досліджень: застосування мультимедійних (наприклад, для самоосвіти); 2) адаптація навчального
технологій у професійній підготовці майбутніх фахів- матеріалу до особливостей сприйняття учнями/сту-
ців (В. Ю. Биков, О. Б. Бігич, Л. А. Карташова); муль- дентами (регулювання рівня складності, послідовнос-
тимедійні технології як засіб навчання й інструмент, ті подання навчального матеріалу залежно від ауди-
за допомогою якого розробляються педагогічні торії чи мети подачі матеріалу; 3) наявність мульти-
програмні засоби (М. А. Бовтенко, П. І. Сердюков). медійних ефектів, що дає змогу зосередити увагу слу-
Ряд дисертаційних праць присвячений розробленню хачів на основному і сприяє кращому запам’я-
методичних принципів проектування, створення та товуванню інформації; 4) можливість змінювати, до-
використання мультимедійних навчальних програм і повнювати чи зменшувати обсяг змістової інформації;
комплексів для учнів і студентів (А. М. Гуржій, Л. Х. 5) самостійне визначення тривалості процесу роботи з
Зайнутдинова, В. Г. Редько). У зарубіжній педагогіч- презентацією, а також швидкості просування по на-
ній думці використання мультимедійних технологій вчальному матеріалу; 6) стимулювання активної
та їх дидактичний потенціал вивчають П. Бретт, діяльності учнів /студентів не тільки на занятті, але і
М. Мейерс, М. Нео і К. Нео та ін. Останнім часом на етапі підготовки навчального матеріалу; 7) легкість
зростає увага до таких дидактичних засобів як тиражування; 8) можливість демонстрації на практич-
мультимедійні навчальні презентації. Предметом но будь-якому комп’ютері [3, с.49-52]. З огляду на
54
Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, IV (44), Issue: 92, 2016 www.seanewdim.com
(Презентація «British school system» «Система освіти у Великій Британії» слайд №2)
Мета вправи: нівелювати лексичні труднощі, пов’я- зосередження уваги на найважливіших моментах
зані з розумінням інформації, що містить презентація, мовленнєвого продукту, що презентується, на голов-
актуалізувати фонові соціокультурні знання. них дійових особах, на розвитку сюжету. Це – вправи
Другий етап, переглядовий, передбачає ознайом- на нотування, заповнення речень, таблиць тощо.
лення, вивчення і засвоєння студентами змісту нав- Наприклад:
чального матеріалу, формування відповідних навичок While watching make a list of the author’s
і вдосконалення умінь. Вправи під час перегляду predictions about schools of the future (Під час
відеоматеріалу спрямовані на розвиток умінь аудію- перегляду презентації зробіть список прогнозів
вання англомовних повідомлень. Їхньою метою є автора про школи майбутнього):
забезпечення розуміння змісту повідомлення, а також
55
Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, IV (44), Issue: 92, 2016 www.seanewdim.com
На цьому етапі нами застосовуються такі методи і дискусія, творча робота. Проілюструємо прикладами.
форми роботи з мультимедійними навчальними Comment on the quotation (Прокоментуйте вислів
презентаціями: організація та участь у тренуванні і A. Лінкольна про школу майбутнього):
практиці; рольова гра, ділова гра, бесіда, навчальна
You are at the exhibition “Study in the UK”. Make метою перевірки рівня засвоєння презентованого
up a dialogue about British education using the навчального матеріалу студентами.
phrases on your cards (Ви знаходитеся на виставці Результати і їх обговорення. Враховуючи
«Навчання в Об’єднаному Королівстві». Побудуйте вищезазначене, вважаємо, що використання мульти-
діалог про особливості навчання у Великій Британії, медійних навчальних презентацій у процес профе-
використовуючи вирази, написані на картках). сійної іншомовної підготовки сприяє, передусім,
Discuss the following: «The role of exams in засвоєнню студентами необхідного іншомовного
education» (Подискутуйте на тему: «Роль екзаменів матеріалу, що є частиною їхнього особистісного й
в освіті»). професійного досвіду, а ретельно відібрані нами фор-
Write a report on higher education in Ukraine using ми і методи на запропонованих технологічних етапах
the information and vocabulary from the presentation роблять цей процес ефективним.
(Напишіть репортаж про освіту в Україні, вико- Висновки. З огляду на вищевикладене, можна
ристовуючи інформацію та лексику з презентації). зробити висновок про те, що організація професійної
Принагідно зазначимо, що на післяпереглядовому іншомовної підготовки майбутніх філологів з вико-
етапі застосовуються також традиційні форми контро- ристанням мультимедійних навчальних презентацій
лю, самооцінювання і самоконтролю (тести, самос- має здійснюватися поетапно, з чітким визначенням
тійні письмові роботи, усне опитування тощо) з завдань, які зумовлюють вибір адекватних форм і
56
Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, IV (44), Issue: 92, 2016 www.seanewdim.com
методів роботи на занятті, що, в свою чергу, дозволяє ної іншомовної підготовки майбутніх філологів, на
активізувати діяльність студентів та стимулювати нашу думку, призводить до досягнення конкретних
особистісний та професійний розвиток і саморозвиток цілей навчання за оптимально короткі терміни і з
майбутніх філологів. Саме така організація професій- найменшою витратою педагогічних сил та засобів.
ЛІТЕРАТУРА
1. Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій / 4. Щукин А.Н. Обучение иностранным язикам: Теория и
Автор-укладач Н. П. Наволокова. 2-ге вид. – Х. : Вид. практика: [учебн. пос. для препод. и студ.]/ A.Н. Щукин.
група «Основа», 2012. – 176 с. – М.: Филоматис, 2006. – 480с.
2. Редько В.Г. Засоби формування комунікативної 5. Методика навчання іноземних мов і культур: теорія і
компетентності у змісті шкільних підручників з практика: [підручник для студ. класичних, педагогічних і
іноземних мов. Теорія і практика: монографія / Валерій лінгвістичних університетів] / Бігич О.Б., Бориско Н.Ф.,
Редько. – К.: Генеза, 2012. – 224с. Борецька Г.Е. та ін. / за заг. ред. С.Ю. Ніколаєвої. – К.:
3. Бовтенко М. А. Компьютерная лингводидактика : учеб. Ленвіт, 2013. – 590с.
пособие / М. А. Бовтенко. – Новосибирск : НГТУ,
2000. – 91с.
REFERENCES (TRANSLATEDANDTRANSLITERATED)
1. Encyclopedia of pedagogical technologies and innovations / 4. Shchukin A.N. Teaching foreign languages: Theory and
author-compiler N. P. Navolokova. 2nd edition. – Kh.: Publ. practice: [a manual for teachers and students] / A.N.
group “Osnova”, 2012. – 176 s. Shchukin. – M.: Philomatis, 2006. – 480s.
2. Red’ko V.G. Means of communicative competence formation 5. Methodology of teaching foreign languages and cultures:
in the content of school course books of foreign languages. theory and practice: [manual for students of classic,
Theory and practice: monograph / Valeriy Red’ko. – K.: pedagogical and linguistic universities] / Bihych O.B.,
Geneza, 2012. – 224 s. Borysko N.F., Boretska G.E and others / under supervision of
3. Bovtenko M. A. Computer lingvodidactics : a manual / M. A. S. Y. Nikolayeva. – K.: Lenvit, 2013. – 590 s.
Bovtenko. – Novosibirsk: NGTU, 2000. – 91 s.
Technological stages of using multimedia learning presentations in the process of future philologists’ professional foreign
preparation
Sorokina N., Smovzhenko L.
Abstract. The article deals with multimedia learning presentations as the modern means of forming the future philologists’
professional foreign competence. The technological stages of organizing the learning process with multimedia learning presentations
are determined and described.
Keywords: future philologists, professional foreign competence, multimedia learning presentation, technological stages,
professional foreign preparation.
57
Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, IV (44), Issue: 92, 2016 www.seanewdim.com
Анотація. Стаття аналізує процес запровадження в університетах України 60- х рр. ХІХ ст. посади приват-доцента, яка
повинна була, на думку влади, створити конкурентне середовище, пожвавити наукові дослідження, модернізувати методику
навчального та виховного напрямів. Висвітлено ті об’єктивні та суб’єктивні причини, які перешкоджали суттєвому
зростанню чисельності приват-доцентів.
Ключові слова: приват-доцентура, pro venia legendi, вакантні кафедри, захист дисертацій.
58
Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, IV (44), Issue: 92, 2016 www.seanewdim.com
«невірну надію на винагороду» з дозволу Вченої ради, приват-доцентами [7, с. 33–34]. Як відомо, такий
приват-доценти втратять самостійність. Він передба- дозвіл від Міністерства народної освіти було отри-
чав, що фінансові проблеми приведуть до поповнення мано в 1865 р.
лав приват-доцентів в основному матеріально забез- Певну складність становив факт одночасного існу-
печеними особами. Тут Вехтер помилився, так як вання в університетах доцентів і приват-доцентів. Тим
значна частина приват-доцентів університетів Росій- більше, що до 1884 р. останні не вважалися членами
ської імперії походила з учителів гімназій, прогімна- університетської корпорації і на них навіть не скла-
зій, реальних училищ, ліцеїв, університетських лабі- дали формулярні списки. Не лише у Харківському,
ринтів, асистентів, прозекторів, консерваторів тощо. але й в інших університетах, вважали, що в разі
Звичайно, траплялися й представники вищих соціаль- необхідності приват-доценту можна надавати
них верств: барон О. Ф. Стюарт – бессарабський помі- кафедру, однак не більше, ніж на рік. Водночас Ста-
щик (Новоросійський університет, кафедра зоології), тут дозволяв займати кафедру штатному доценту до
князь М. Р. Кантакузин – граф Сперанський (Ново- 3-х років, хоча дуже часто за своєю кваліфікацією,
російський університет, викладач міжнародного пра- обсягом діяльності приват-доценти нічим не відріз-
ва), барон М. М. фон Тізенгаузен (Новоросійський нявся від них.
університет, викладач приватної патології та анатомії, При тій системі оплати приват-доцентам, яка
професор), князь Є. М. Трубецькой (університет Свя- досить довго не була стабільною, тим більш – гаран-
того Володимира в Києві, викладач енциклопедії пра- тованою, посісти цю посаду могли, як правило,
ва та історії філософії права) і т. п. справжні подвижники науки. Ще в проекті універси-
Колега Вехтера – проф. В. Рошер зауважував: у тетського статуту 1863 р. говорилося: приват-доцен-
західноєвропейських університетах приват-доценти там не планувати ні штатної винагороди, ні гонорару
абсолютно вільні у виборі предмету викладання і їхнє від студентів. Навіть зарахування часу перебування на
становище залежить тільки від розміру гонорару. цій посаді мало зараховуватись у випадку «одоб-
Однак, якщо не буде реалізовано ідею «приват- рительного засвидетельствования Университета и
доценти – конкуренти професорів», гонорар необхід- Попечителя» [8, с. 22]. Якщо штатного доцента після
но відмінити. У свою чергу, секретар комітету Шот- двох років викладання можна було запросити в члени
ландських університетів Р. Беррі підтримав пропози- вченої ради, то приват-доценти такого права не мали.
цію М. І. Пирогова: оплату викладачам треба призна- Єдина «пільга» для них: якщо університету було доб-
чити у відповідності не до вчених звань, а від кіль- ре відома попередня науково-педагогічна діяльність
кості студентів, що відвідують їхні лекції [4, с. 70–71, кандидата в приват-доценти, він міг не проводити
105, 206–207]. двох пробних лекцій. Тобто захищав лише дисертацію
Брак магістрів та професорів в університетах Ро- pro venia legendi.
сійської імперії пояснювався й тим, що наука тільки В 60-х рр. надзвичайно складною стала проблема
допущена в «… суспільство, як орнамент на каміні, а оплати праці приват-доцентів, яка повинна була
не має для нього важливості насущного хліба» [5, видаватися згідно їхньої конкретної роботи. Саме так
с. 8]. До того ж механізм отримання вчених звань був вважав міністр народної освіти О. В. Головнін у своїй
занадто складним і тривалим. Коли у листопаді доповіді 15 грудня 1862 р. Але курс на використання
1869 р. члени фізико-математичного факультету Но- для цього спеціальних коштів, залишків від
воросійського університету запропонували проведен- жалування штатним викладачам на першому етапі
ня магістерських випробувань хоча б за 90 днів, їх не існування приват-доцентів виявився недостатнім.
було підтримано. Члени Вченої ради за наполяганням Університети навіть не могли на вимогу міністра
історико-філологічного й медичного факультетів повідомити, яку суму вони здатні виділити зі спеці-
проголосували за 120 днів. При цьому було під- альних фондів на винагороду приват-доцентам. Адже
тверджено: магістрантам можна задавати скільки зав- їх на той час збиралося небагато, а напрямів вико-
годно завдань, а програми для підготовки до іспитів ристання – більше ніж достатньо.
непотрібно [6, с. 70–72]. Наприклад, на початку 1867 р. в університеті
У 60-х рр. чисельність приват-доцентів зростала Святого Володимира було 7 приват-доцентів, з них
надто повільно: наприклад, у Харківському універ- О. М. Паульсон, І. Г. Борщов, О. Ф. Кістяковський,
ситеті протягом 1864–1868 рр. їх було від одного до М. Є. Ващенко-Захарченко і М. П. Драгоманов – за
чотирьох, у Новоросійському – від одного до трьох, У найманням, а Я. Я. Вольц та І. В. Чешихін – за
Київському Святого Володимира – від трьох до семи. власним бажанням. Так як оплата праці в них була
18 грудня 1864 р. на засіданні вченої ради універ- різною, на навчальний рік вимагалося мати їм 6 тис.
ситету Святого Володимира було констатовано, що руб. Однак до переходу на посаду штатного доцента 2
приват-доцентура недоступна для медичного факуль- червня 1867 р. О. Ф. Кістяковський з 1200 руб. одер-
тету. Адже у медиків був відсутнім магістерський жав лише 503 руб. 33 коп. 13 вересня цього ж року
ступінь і після отримання звання «лікар» чи «лікар з став штатним доцентом і М. Є. Ващенко-Захарченко,
відзнакою» можна було претендувати лише на док- який з аналогічної суми одержав всього 786 руб.
торський диплом. Але якщо його вимагати від 09 коп. Було невідомо, чи зможе вчена рада в кінці
претендентів на приват-доцента, то довелося б навчального року виділити ще 1400 руб. для винаго-
суттєво понизити вимоги при захисті дисертації. Тому роди іншим приват-доцентам, [9, с. 8–11].
ще 18 листопада медичний факультет і пропонував Подібної невизначеності не існувало для штатних
прирівняти випускника зі статусом «лікар» до доцентів. Навпаки, в разі гострої необхідності запов-
кандидата, щоб полегшити заповнення факультету нення вакантної кафедри запрошені особи отриму-
59
Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, IV (44), Issue: 92, 2016 www.seanewdim.com
вали щодо питання винагороди інколи досить пільгові О. О. Кучубинського теж було запрошено викладачем.
умови. Скажімо, ще з 1860 р. на кафедру російської У 1867 р. керівництво історико-філологічного фа-
історії університет Святого Володимира запрошував культету домовилося з колишнім приват-доцентом
відомого вченого Д. І. Іловайського, хоча він був ли- Петербурзького університету, викладачем загальної
ше магістром. Однак вчена рада навесні 1865 р. історії в училищі правознавства у Санкт-Петербурзі,
згоджувалася виплачувати йому в якості доцента доктором філософії Гейдельберзького університету
суму, яку отримував ординарний професор. Не А. Г. Брікнером про переїзд до Одеси. На той час він
заперечував проти цього й попечитель. Однак захистив магістерську дисертацію, присвячену історії
з’ясувалося, що Д. І. Іловайський до 1 вересня 1866 р. Польщі, був автором 14 праць, володів 7 мовами.
мав намір проходити лікування за кордоном. Міністр Тому йому було вирішено надати посаду виконую-
народної освіти відмовився виплачувати йому чого обов’язки екстраординарного професора.
жалування під час відсутності в Києві, тому наказав Аналогічні пошуки викладачів були характерними
не вважати Д. І. Іловайського доцентом [10, с. 3]. й для Київського університету Святого Володимира
Складно поповнювався викладацькими кадрами та Харківського. Звичайно, не завжди вони приносили
Новоросійський університет, відкритий у травні потрібний результат: наприклад, кандидати математи-
1865 р. в Одесі. 50-ти річний професор В. І. Григо- ки Харківського університету Народоставський і
рович взагалі вважав помилковим існування універ- Селастенніков так і не реалізували свої функції
ситету в цьому інтернаціональному за складом насе- приват-доцентів [14, с. 131]. Навпаки, кандидат Дерп-
лення місті. З його точки зору, «низькопробний мер- тського університету, доктор права Лейпцигського
кантилізм…» безхарактерність суспільства, що відво- університету В. Пфаф, який навесні 1865 р. бажав
лікалося матеріальними інтересами, не дозволить роз- вести римське право у Новоросійському університеті,
винутись науковим дослідженням. Утім, за 12 років надав дисертацію pro venia legendі «Щодо фор-
науково-педагогічної діяльності в університеті мальних договорів зі стародавнього римського пра-
В. І. Григорович змінив цю думку [11, с. 37, 39]. ва». Через те, що на юридичному факультеті на той
Між тим, на 1 червня 1867 р. у Новоросійському час не було спеціаліста з римського права, її оцінили
університеті налічувалося 15 вакантних кафедр, хоча позитивно. Однак проф. В. І. Модестов, прочитавши
він довго не мав медичного факультету. Викладаць- текст, заявив, що вона «уявляє не що інше, як витвір
кий корпус складався з 12 ординарних, 6 екстра- найгрубішого невігластва, поєднаного з недобросо-
ординарних професорів, 12 доцентів і одного приват- вісністю, що в ній не лише безодня недоладностей,
доцента М. Андреєвського на кафедрі чистої матема- але ще й нісенітниць, які підтверджувалися фальши-
тики [12, с. 8]. Зазначимо, що до 22 березня 1871 р. вими цитатами». Під час дискусії В. Пфаф намагався
Новоросійський університет мав лише тимчасовий довести, що його працю будуть начебто вивчати
штат. Створена вченою радою комісія в кінці листо- протягом століття, але ці слова не вплинули на оцінку
пада 1867 р. дійшла висновку, що університет пови- дисертації. Незважаючи на рекомендації відомих
нен мати 28 ординарних і 13 екстраординарних професорів, роботу визнали незадовільною. Він тим
професорів. Адже ще у жовтні 1866 р. історико-філо- не менш став учителем Керченської гімназії, потім
логічний факультет вважав за необхідне розподілити перейшов працювати до Демидівського юридичного
його на три відділення: класичної філології, росій- ліцею. Спроба скласти іспит на звання магістра
сько-слов’янської філології і розряд історичних наук. 1869 р. у Новоросійському університеті теж не увін-
У свою чергу, фізико-математичний факультет роз- чалася успіхом [15, с. 494–498].
глядав у перспективі мати наступні відділення: Барон О. Ф. Стюарт, одержавши у Дерптському
фізико-математичне, природничих наук, технічних університеті ступінь магістра зоології, 15 квітня
наук та агрономії. Щодо запровадження кафедри 1868 р. став приват-доцентом. Маючи 5 наукових
географії, де студенти вивчали б загальну, російську, праць, він на початку 1869 р. побажав зайняти цю
математичну, фізичну й історичну географію, єдиної посаду в Новоросійському університеті. Попередньо
думки в членів вченої ради не було. Четверо О. Ф. Стюарт передав на потреби фізико-математич-
професорів заявили, що створення самостійної кафед- ного факультету 300 руб. сріблом, подарував багато
ри географії «майже неможливо виконати», так як цінної наукової літератури. Одначе проф. І. О. Мар-
одному викладачеві надто складно доручати цей кузен, проаналізувавши його праці, зробив висновок:
складний предмет [13, с. 7-10]. «Він не знає азбуки зоології та порівняльної анато-
У 60-х рр. факультети не покладали суттєвих надій мії,… не має поняття щодо павукоподібних, тися-
на заповнення вакансій шляхом оголошення конкур- ченіжок, жуків». Навпаки, проф. Л. С. Ценковський
сів і використовування в основному особисті кон- запевняв, що О. Ф. Стюарт успішно розробляв наукові
такти. Таким чином, з Цюріха запросили на посаду проблеми, його ніяк не можна вважати невігласом у
лаборанта хімічної лабораторії відставного прапор- зоологічних питаннях. Вчена рада вирішила надати
щика артилерії О. А. Веріго, забезпечивши коштами йому статус штатного доцента, але він відмовився цей
на переїзд до Одеси. Потім він став приват-доцентом, статус прийняти і на початку 1870 р. виїхав за кордон
а після захисту 9 квітня 1871 р. докторської дисертації [16, с. 61–64, 77].
– професором. Перейшов до Новоросійського універ- Ще у вересні 1864 р. вчена рада університету
ситету вести чисту математику учитель московської Святого Володимира дійшла висновку: приват-
гімназії №3 Є. Ф. Сабінін (теж майбутній професор). доцентом необхідно виплачувати не менше ніж 2 тис.
Після виступу 30 серпня 1869 р. на урочистому акті в руб. сріблом щорічно. У такому разі на цю посаду
цьому університеті вчителя 2 Одеської гімназії зможуть претендувати науково-педагогічні таланти.
60
Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, IV (44), Issue: 92, 2016 www.seanewdim.com
ЛІТЕРАТУРА
1. Протоколы заседаний Совета 12-го марта 1865 года // посвященная 25-летию Императорского
Университетские известия (К.). – 1865 – № 5. – С. 1–30. Новороссийского университета. – Одесса: Типо-литогр.
2. Замечания на проект общего Устава Императорских Штаба Одесского военного округа, 1890. – 133 с.
российских университетов. Часть Ι. – СПб. :В тип. 12. Краткий отчет о состоянии и действиях Императорского
Импер. акад. наук, 1862. – 479 с. Новороссийского университета в 1866/67 академическом
3. Замечания на проект общего Устава Императорских году. – Одесса: В универс. тип., 1867. – 29 с.
российских университетов. Часть ΙΙ. – СПб. :В тип. 13. Заседание 4-го октября 1866 г. // Протоколы заседаний
Импер. акад. наук, 1862. – 533 с. Совета Императорского Новороссийского университета
4. Замечания иностранных педагогов на проекты уставов 1866 года. (Одесса), С. 1–22.
учебных заведений Министерства народного 14. Извлечение из отчета о состоянии и деятельности
просвещения. – СПб. : И. И. Глазунова, 1863. – 418 с. Императорского Харьковского университета за 1867 год.
5. Университетские письма. – М. : В тип. Бахметева, – Х. : В унив. Тип., 1868. – 171 с.
1863. – 74 с. 15. Маркевич А. И. Двадцатипятилетние Императорского
6. Заседание 3-го ноября 1869 г. // Записки Новороссийского университета. Историческая записка.
Императорского Новороссийского университета (Одеса). Академические списки. / А. И. Маркевич. – Одесса :
– 1869. – Т. 3. – С. 49–87. «Экономическая типография», 1890. – 734, ХС, ΙV с.
7. Протоколы заседания Совета 18-го декабря 1864 года // 16. Заседание 12-го мая 1869 г. // Протоколы заседаний
Университетские известия (К.). – 1865. – № 1. – С. 25–46. Совета Императорского Новороссийского университета
8. Общий Устав Императорских российских университетов 1869 года. – С. 51–78.
// Университетские известия (К.). – 1863. – № 7. – С. 3–37. 17. Заседание Совета 18-го декабря // Протоколы заседаний
9. Протоколы заседания Совета 16-го декабря 1866 года // Совета Императорского Новороссийского университета
Университетские известия (К.). – 1867. – № 1. – С. 1–42. 1867 года. – С. 48–67.
10. Протоколы заседания Совета 23-го октября 1865 года // 18. Заседание 19-го августа 1870 г. // Записки
Университетские известия (К.). – 1865 – № 12. – С. 1–21. Императорского Новороссийского университета. – 1871.
11. Летопись историко-филологического общества при – Т. 6. – С. 193–229.
Императорском Новороссийском университете,
REFERENCES
1. The proceedings of the meetings of the Council on 12 March anniversary of the Imperial Novorossiysk University. –
1865 // University News (К.). – 1865 – № 5. – pp. 1 – 30. Odessa: typolithogr. Staff of the Odessa military district,
2. Comments on the draft of General Statute of Imperial 1890. – 133 p.
Russian Universities. Part Ι. – SPB. :In press. Imper. Acad. 12. A brief report on the status and actions of the Imperial
Sciences, 1862. – 479 p. Novorossiysk University in 1866/67 academic year. –
3. Comments on the draft of General Statute of Imperial Odessa: in University press, 1867. – 29 p.
Russian Universities. Part ΙI. – SPB. :In press. Imper. Acad. 13. Meeting on 4 October 1866 // The proceedings of the
Sciences, 1862. – 533 p. meetings of the Imperial Novorossiya University1866.
4. Comments of foreign teachers on the drafts of Statutes of (Odessa), pp. 1–22.
Educational Institutions of Ministry of National Education. – 14. Extract from the report on the status and activities of
SPB. : I. I. Glazunova, 1863. – 418 p. Imperial Kharkov University in 1867. : – Kh. :in University
5. University Letters. – М. : In press. Bakhmeteva, 1863. – 74 p. Press, 1868. – 171 p.
6. The meeting on 3 November 1869 // Notes of the Imperial 15. Makarevich A.I. the twenty-fifth anniversary of the Imperial
Novorossiysk University (Odessa). – 1869. – Part. 3. – pp. Novorossiysk University. Historical report. Academic notes.
49–87. / A.I. Makarevich. – Odessa : «Economic Press», 1890. –
7. The proceedings of the Council meetings on 18 December 734, ХС, ΙV p.
1864 // University News (К.) – 1865. – № 1. – pp. 25 – 46. 16. Meeting on 12 May 1869 // The proceedings of the meetings
8. General Statute of the Imperial Russian Universities // of the Imperial Novorossiya University 1869. – pp. 51–78.
University News (К.) – 1863. – № 7. – pp. 3 – 37. 17. Meeting on 18 December 1867 // The proceedings of the
9. The proceedings of the meetings of the Council on 16 meetings of the Imperial Novorossiya University 1867. – pp.
December 1866 // University News (К.) – 1867. – № 1. – pp. 48–67.
1–42. 18. Meeting on 19 August 1870 // The proceedings of the
10. The proceedings of the meetings of the Council on 23 October meetings of the Imperial Novorossiya University 1871. –
1865 // University News (К.) – 1865 – № 12. – pp. 1–21. Part 6. – pp. 193–229.
11. The chronicle of the historical-philological society of the
Imperial Novorossiya University, dedicated to the 25th
61
Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, IV (44), Issue: 92, 2016 www.seanewdim.com
Personnel Policy in Universities of Pre-revolutionary Ukraine and the Role of Private Associate Professorship
Tamozhskaya I.
Annotation. The process of implementation the post of assistant professor in the universities of Ukraine in 60-s of the XIX century is
analyzed in the article. From the point of view of the governance, the post had to create a competitive environment, to revitalize
scientific researches, to modernize the methods of teaching in educational and upbringing directions. The objective and subjective
reasons that prevented a significant increase in the number of private associate professors are covered.
Keywords: private-associate professorship, pro venia legend, vacant departments, thesis defence.
62
Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, IV (44), Issue: 92, 2016 www.seanewdim.com
Анотація. У статті подано зміст, мету, принципи та завдання програми «Предметне природознавство» парціальної, автор
Васильєва С.А., яка є доповненням до інваріантної частини змісту навчально-виховної роботи з дітьми старшого
дошкільного віку відповідно Базового компоненту дошкільної освіти в Україні (2012) для організації навчально-виховної
діяльності дошкільних навчальних закладів і груп за пізнавальним пріоритетним напрямом з метою надання старшим
дошкільникам елементарних уявлень у галузі предметного природознавства. Запропонована програма сприятиме
вихованню особистості дитини у процесі пізнавальної (природничо-дослідницької) діяльності у взаємодії з педагогом та
старшими дошкільниками; полегшить адаптацію дитини до шкільного навчання, зокрема до сприйняття змістового
наповнення програми «Природознавство» для 1-4 класів через усвідомлення нею значення особистих уявлень про поняття
та дії з предметами, здатності планувати, вибудовувати дії, творчо перетворювати отримані уявлення у проблемних
ситуаціях та іграх та застосувати доступні способи пізнання предметів і явищ природи для рішення життєвих ситуацій.
Процес апробації парціальної програми «Предметне природознавство» розпочато у рамках угоди про співпрацю між
Шевченківською районною в місті Києві державною адміністрацією та лабораторією дошкільної освіти і виховання
Інституту проблем виховання НАПН України у 2015р. Згідно інструктивно-методичного листа МОНмолодьспорт України
«Про розроблення програм для дошкільної освіти» (2013) дана програма перебувала у статусі експериментальної. У 2016
році процес апробації завершено та відповідно рекомендовано вченою радою Інституту проблем виховання НАПН України
парціальну програму «Предметне природознавство» до друку (Протокол № 6 від 26.05.2016р.), що дозволило оприлюднити
зміст парціальної програми «Предметне природознавство».
Апробацію програми здійснено Васильєвою С.А. разом з дітьми старшого дошкільного віку на базі дошкільного
навчального закладу № 419 Шевченківського району міста Києва. Зміст та завдання парціальної програми «Предметне
природознавство» визначили основні принципи, які стали підґрунтям для проведення занять, ігор, проблемних ситуацій з
дітьми: принцип гуманізації навчально-виховного процесу, принцип цілісності, принцип особистісної орієнтації. Дані
принципи є науковим доробком відомого академіка І.Д. Беха. У ході апробації враховано психофізіологічні особливості
дітей старшого дошкільного віку. Завдання, які спрямовано до забезпечення умов для формування елементарних основ
предметної природознавчої компетентності дитини, формування на доступному рівні цілісної природничо-наукової картини
світу, що охоплює систему знань, яка відображає закони та закономірності природи; надання уявлень про об’єкти природи,
їх складові, тіла, речовини, їх властивості; про перетворення і збереження речовин та агрегатні стани речовин;
ознайомлення із способами пізнання природи (проведення дослідів з метою пізнання властивостей тіл та речовин;
використання приладів, необхідних для пізнання природи, схем, моделей) виконано. Виконанню даних завдань сприяли:
підготовка конспектів до занять, ігор, проблемних ситуацій, які забезпечені доступною для віку дітей інформацією та
демонстраційного, роздаткового, атрибутного матеріалів до них; урахування індивідуальних особливостей кожної дитини;
корекція змісту навчально-виховної роботи під час її проведення; врахування емоційно-позитивної налаштованості дітей до
сприйняття нового змісту, емоційних реакцій дітей на ігри, образотворчу діяльність, роботу зі схемами, моделями,
приладами для проведення дослідів; використання дітьми отриманих уявлень та знань з предметного природознавства у
повсякденному житті.
Сьогодні ми можемо із впевненістю говорити про те, що певна кількість дітей старшого дошкільного віку отримала
уявлення та знання у галузі предметного природознавства та використовує їх у повсякденному житті. Дані уявлення та
знання, на нашу думку, стануть у пригоді дітям, коли вони завітають на уроки до початкової школи і будуть розуміти і
знати, позитивно сприймати зміст програми «Природознавство» 1-4 класи та продовжать використовувати отриманні
уявлення та знання у різноманітних життєвих ситуаціях, що в деякій мірі вирішить проблему наступності між змістом
дошкільної та початкової ланок освіти в Україні, зокрема закриє питання отримання дітьми старшого дошкільного віку
фізико-хімічної пропедевтичної основи, яка закладається через вивчення атомно-молекулярної структури речовини.
Ключові слова: наступність між змістом дошкільної та початкової ланок освіти в Україні, предметна природознавча
компетентність дитини, особистісно-розвивальне середовище, проблемні ситуації, умовна модель навчальної діяльності.
Модернізація змісту дошкільної освіти в Україні, Водночас вони можуть самостійно окреслювати
гуманізація її цілей та принципів, орієнтація на завдання і зміст роботи з реалізації певної складової
виховання особистості дитини сприяють перегляду варіативної частини Базового компонента дошкільної
змістового наповнення навчально-виховного процесу освіти (2012) (Інструктивно-методичний лист МОН-
в дошкільних навчальних закладах різних типів та молодьспорту «Про розроблення програм для дош-
форм власності. кільної освіти» (2013)).
Наразі відкрита можливість для варіативного Проблема наступності між змістом дошкільної й
впровадження парціальних програм, метою яких є початкової ланок освіти в Україні (Базовий компонент
побудова освітнього процесу на засадах особистісно дошкільної освіти (нова редакція), Державний стан-
орієнтованого підходу,з урахуванням освітніх потреб дарт початкової загальної освіти) залишається акту-
дітей та запитів батьків, задля збагачення знань та альною та затребуваною з огляду на суттєві від-
уявлень дітей дошкільного віку. Парціальні програми мінності у змісті навчально-виховної роботи з дітьми
доповнюють зміст інваріантної та/чи варіативної старшого дошкільного віку і з учнями 1-х класів
складової чинних комплексних програм як додаткові. загальноосвітніх шкіл. Змістові освітні лінії Базового
63
Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, IV (44), Issue: 92, 2016 www.seanewdim.com
64
Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, IV (44), Issue: 92, 2016 www.seanewdim.com
ничо-наукової картини світу, що охоплює систему Забезпечити умови для формування елементарних
знань, яка відображає закони та закономірності природи; основ предметної природознавчої компетентності
- формування уявлень про об’єкти природи, їхні дітей: створити особистісно-розвивальне середовище
складові, предмети, фізичні тіла, їх форму; про речо- (наповнити спільну діяльність вихованців соціальним
вини та їхні властивості, будову речовини, молекулу; змістом, зробити її різноманітною у предметному
про перетворення і збереження речовин, їхні агрегатні плані, дотримуючись принципів демократизму та
стани; орієнтуючись на індивідуальність кожної дитини);
- ознайомлення зі способами пізнання природи моделювати проблемні ситуації, що передбачає не
(проведення дослідів з метою пізнання властивостей тільки дотримання їх структури (формування проб-
фізичних тіл та речовин; використання приладів, не- леми, висунення гіпотез, перевірка висунутих гіпотез,
обхідних для пізнання природи, схем, моделей). аналіз результатів перевірки, висновки та узагаль-
- сприяння позитивній емоційній налаштованості нення), а й попередню ретельну підготовку педагога
дітей до сприйняття нового знання; використанню щодо добору матеріалів; налагодити творчу, демо-
набутих уявлень про поняття та дії з фізичними тіла- кратичну атмосферу у спілкуванні, проявляти повагу
ми для розв’язання життєвих ситуацій; до дітей; залучати вихованців до спільної пізна-
- формування здатності планувати, вибудовувати вальної діяльності у формі індивідуального спілку-
дії, дотримуючись умовної моделі діяльності, під вання у випадках відсутності їх на заняттях.
безпосереднім керівництвом педагога; творчо пере- Сприяти закріпленню набутих уявлень з предмет-
творювати набуті уявлення у проблемних ситуаціях та ного природознавства за допомогою умовної моделі
іграх; оцінювати результати дій з фізичними тілами. навчальної діяльності: запропонувати старшому до-
Парціальна програма «Предметне природознав- шкільнику вибрати фізичне тіло, спланувати дії щодо
ство» має таку структуру: пояснювальна записка, яка його виготовлення; оцінити свої дії; визначити, чи
розкриває актуальність проблеми забезпечення досягнув він (вона) результату; обрати зручний
наступності у змісті дошкільної й початкової ланок формат дії з предметом – виготовленим фізичним
освіти в Україні у межах предметного природо- тілом; усвідомити необхідність отримання нового
знавства, мету й основні принципи, що визначили знання.
зміст програми, її основні завдання; власне зміст Тематика занять. 1. Предмет – тіло фізичне (Пред-
програми; загальні передбачувані показники досяг- мет. Фізичне тіло. Наука фізика. Вчені-фізики. 2. Фор-
нень дітей старшого дошкільного віку. Зміст прог- ма фізичного тіла (Фізичне тіло. Форма фізичного
рами окреслено за чотирма загальними темами з тіла. Куб. Куля. Піраміда. Циліндр.) 3. Тверде тіло. Рі-
предметного природознавства (передбачається опану- дина. Газ (Тверде фізичне тіло, рідина, газ. Їх форма).
вання дітьми впродовж двох місяців однієї загальної 4. Фізичні тіла навколо нас (Фізичне тіло. Форма фі-
теми). Кожну загальну тему розподілено на 4 підтеми. зичного тіла. Тверде фізичне тіло, рідина, газ у різних
Загалом таких підтем 16. До кожної загальної теми формах).
розроблено зміст педагогічної роботи з дітьми. Форми роботи. Заняття до кожної з чотирьох тем.
Засоби реалізації програмових завдань (моделі 1. Рухлива гра «Діти-вчені». 2. Дидактичні ігри «Знай-
занять, дидактичних ігор, проблемних ситуацій) вхо- ди фізичне тіло за формою», «Створи фізичне тіло».
дять до наповнення рукопису «Методичні рекомен- 3. Дидактичні ігри «Знайди тверде фізичне тіло», «На-
дації до парціальної програми «Предметне природо- дай рідині форму»; дидактична вправа «Що у чарівній
знавство». Запропоновані моделі занять подають кульці?». 4. Проблемна ситуація «Як урятувати аква-
алгоритм педагогічної роботи за програмою і збері- ріумних рибок?».
гають можливість для творчої інтерпретації педаго- Загальна тема «Речовина». Розширити, узагальни-
гом-практиком змісту занять, добору власних адекват- ти уявлення дітей про предмети, поглибити знання
них засобів реалізації програмових завдань. про фізичні тіла, їх форму. Дати уявлення про будову
Зміст навчально-виховної роботи з дітьми стар- фізичного тіла. Формувати уявлення про речовину та
шого дошкільного віку за парціальною програмою три стани речовини: тверде тіло, рідина, газ. Закріпи-
«Предметне природознавство»: ти ці уявлення дітей у ході розв’язування проблемних
Загальна тема «Фізичне тіло». Продовжувати ситуацій та під час ігор в умовах дошкільного нав-
ознайомлювати дітей старшого дошкільного віку з чального закладу; використати пряме повторення та
предметним довкіллям з урахуванням особливостей часткові висновки, контроль результату первинного
їхнього фізичного та психічного розвитку. Розширити запам’ятовування. Проводити досліди з метою пізнан-
уявлення дітей про предмет і надати уявлення про ня властивостей тіл та речовин і використовувати
фізичне тіло. Ознайомити з поняттям «форма фізич- прилади, необхідні для пізнання природи, схеми та
ного тіла». Дати уявлення про тверді тіла, рідини та моделі. Підтримувати бажання пізнавати нове. Фор-
гази, існування речовини у різних формах. Закріпити мувати увагу, спостережливість, допитливість.
уявлення дітей в ході розв’язування проблемних Продовжувати створювати умови для формування
ситуацій та під час ігор в умовах дошкільного нав- елементарних основ предметної природознавчої ком-
чального закладу. Проводити досліди з метою піз- петентності вихованців: забезпечити особистісно-роз-
нання властивостей фізичних тіл та речовин за вивальне середовище (спільну діяльність дітей напов-
допомогою приладів, необхідних для дослідження нити соціальним і духовним змістом, зробити її
явищ та об’єктів природи. Сприяти виникненню ба- різноманітною у предметному плані, дотримуючись
жання здобувати нові знання. Формувати уваж- принципів демократизму та орієнтуючись на індиві-
ність,спостережливість, допитливість. дуальність кожної дитини); закріпити набуті уявлення
65
Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, IV (44), Issue: 92, 2016 www.seanewdim.com
у грі, дидактичній чи рухливій – на вибір педагога; якої речовини фізичне тіло?»; прості досліди на зміну
забезпечити ігрову діяльність старших дошкільників форми твердого тіла, рідини, газу. 2. Аплікація «Мо-
відповідними атрибутами та ввести такі ігри у повсяк- лекула». 3. Рухлива гра «Апельсинове повітря»; проб-
денне життя дітей. лемна ситуація «Чи змішуються рідина й апельсинова
Тематика занять. 1. Будова фізичного тіла. Речо- олія?». 4. Рухлива гра «Соснове повітря»; проблемна
вина (Фізичне тіло. Форма фізичного тіла. Будова фі- ситуація «Чи можемо ми створити новий колір лісу?».
зичного тіла. Речовина). 2. Три стани речовини (Будо- Загальна тема «Рух молекул у речовинах». Дати
ва фізичного тіла. Речовина. Тверде тіло. Рідина. Газ. уявлення про об’єм речовин – рідини та газу – на
Стани речовини). 3. Вчені – дослідники природи (Три основі набутих раніше уявлень про фізичне тіло,
стани води. Лід. Пара. Вода. Пара. Засоби для прове- речовину. Закріплювати уявлення дітей в ході розв’я-
дення дослідів). 4. Будинок для вчених (Фізичне тіло. зування проблемних ситуацій та під час ігор в умовах
Речовина. Три стани речовини). дошкільного навчального закладу. Проводити досліди
Форми роботи. Заняття до кожної з чотирьох тем. з метою пізнання властивостей тіл та речовин; вико-
1. Дидактичні ігри «Назви фізичне тіло», «З якої речо- ристовувати прилади, схеми, моделі для пізнання
вини фізичне тіло?»; дидактична вправа «Іграшка для природи. Підтримувати бажання пізнавати нове. Фор-
товариша»; проблемна ситуація «З якої речовини мувати уважність, спостережливість, допитливість,
створено нову іграшку?». 2. Дидактичні ігри «Визнач, шанобливість до однолітків під час проблемних
із якої речовини фізичне тіло», «Зміни тверде фізичне ситуацій та ігор.
тіло», «Надай рідині форму», «Куди сховався газ?»; Забезпечити умови для формування елементарних
проблемна ситуація «Чи існують фізичні тіла з незви- основ предметної природознавчої компетентності
чайних речовин?». 3. Проблемна ситуація «Чи зможе- дитини; спрямовувати проблемні ситуації до спільно-
мо ми відтворити пори року?». 4. Проблемна ситуація го обговорення, дискусій, торкаючись соціальних та
«Чи можна збудувати будинок для вчених із твердих особистісно значущих для дітей старшого дошкіль-
тіл, рідини, газу?». ного віку тем. Забезпечувати умови для практичного
Загальна тема «Молекула». Систематизувати й уза- втілення змісту проблемних ситуацій під час самос-
гальнити уявлення дітей про фізичне тіло та речовину тійної діяльності дітей із дотриманням умовної моделі
під час ігор відповідного змісту. Дати уявлення про діяльності.
будову речовини за її моделлю. Пояснити дітям, що Тематика занять.1. Рідина та газ (Речовина. Стани
предмет – це фізичне тіло, яке складається з речо- речовини. Стани рідини. Об’єм речовин). 2. Дослід-
вини. Речовина складається з окремих частинок, між ження речовин (Речовини. Форма та об’єм речовин).
яким є проміжки. Ці частинки називаються молеку- 3. Рух молекул у речовинах (Речовини. Молекула.
лами. Молекули складаються з атомів. Атоми склада- Атоми. Елементарні частинки. Молекули льоду, води,
ються з елементарних частинок. Першу розповідь пе- пари). 4. Я знаю, можу, вмію (Фізичні тіла. Речовини.
дагог супроводжує розгляданням ілюстрації або Молекули. Атоми. Елементарні частинки).
раніше виготовленого зразка моделі молекули; другу Форми роботи. Заняття до кожної з чотирьох тем.
(повторну) розповідь супроводжує демонстрацією: 1. Проблемні ситуації, які можна розв’язати під час
складає молекулу із частин – атомів та елементарних проведення простих дослідів: «Як розмістити один
частинок. Далі пропонує дітям виготовити молекулу літр води?»; «Чи можемо ми врятувати тварин, які
самостійно. перевернулися з човна у воду?». 2. Дидактичні вправи
Вчити творчо перетворювати уявлення про будову «Визнач форму речовини», «У який спосіб можна
речовини, рух молекул у речовинах і, відповідно, виміряти об’єм рідини?». 3. Дидактична гра «Рух і
фізичних тілах під час ігор та проблемних ситуацій. місце молекул»; проблемна ситуація «Чи може люди-
Проводити досліди з метою пізнання властивостей тіл на створити молекулу твердої речовини, рідини,
та речовин; використовувати прилади, схеми та моде- газу?». 4. Дидактичні ігри «Підбери речовину та ство-
лі як необхідні для пізнання природи. Підтримувати ри фізичне тіло», «Створи незвичайну молекулу».
бажання пізнавати нове. Формувати увагу, спостереж- Передбачувані загальні показники досягнутих
ливість, допитливість, шанобливе ставлення до одно- результатів у дитини старшого дошкільного віку:
літків під час проблемних ситуацій та ігор. має сформовані узагальнені уявлення про предмет,
Забезпечити умови для формування елементарних фізичне тіло, форму тіла, речовину, три стани речови-
основ предметної природознавчої компетентності ни, будову речовини, молекулу, об’єм речовин –
вихованців. Сприяти творчим проявам дітей старшого рідини та газу;емоційно позитивно налаштована до
дошкільного віку під час самостійної ігрової та сприйняття нових знань;усвідомлює значення особис-
художньої діяльності. тих уявлень про поняття та дії з фізичними тілами для
Тематика занять. 1. Фізичне тіло. Речовина (Фі- розв’язання життєвих ситуацій;здатна планувати,
зичне тіло. Речовина). 2. Будова речовини (Речовина. вибудовувати дії, дотримуючись умовної моделі ді-
Молекула. Атоми, елементарні частинки. Молекула яльності, під безпосереднім керівництвом педагога;
повітря). 3. Молекули навколо нас (Речовина. Моле- вміє творчо перетворювати отримані уявлення у проб-
кула повітря. Молекула апельсинового повітря. Моле- лемних ситуаціях та іграх;володіє доступними спосо-
кула води. Молекула апельсинової води). 4. Рух моле- бами пізнання предметів і явищ природи та засто-
кул (Речовина. Молекула. Молекула повітря. Моле- совує їх;оцінює результати дій з фізичними тілами та
кула соснової олії. Молекула соснового повітря). отримує задоволення від власних досягнень.
Форми роботи. Заняття до кожної з чотирьох тем. Представлена парціальна програма «Предметне
1. Дидактичні ігри «Знайди тверді тіла і назви їх», «З природознавство» для дітей старшого дошкільного
66
Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, IV (44), Issue: 92, 2016 www.seanewdim.com
віку розв’язує, на нашу думку, проблему забезпечення родознавчої компетентності майбутнього учня почат-
наступності між інваріантними складовими змісту кової школи, забезпечує основи фізико-хімічної про-
обох ланок освіти в Україні; надає дітям старшого педевтики через вивчення атомно-молекулярної
дошкільного віку елементарні уявлення у галузі пред- структури речовини з урахуванням вікових особ-
метного природознавства як основу предметної при- ливостей дітей.
ЛІТЕРАТУРА
1. Бех І. Д. Виховання особистості : Сходження до 3. Крутій К. Л. Сучасне заняття в дошкільному навчальному
духовності : Наук. видання. – К.: Либідь. – 2006. – 272 с. закладі : традиції чи новації? – Монографія. – Запоріжжя:
2. Бех. І. Д. Особистість у просторі духовного розвитку : ТОВ «ЛІПС» ЛТД. – 2009. – 176 с.: іл., табл. – Бібліогр.:
навч. посіб. / І. Д. Бех. – К.: Академвидав. – 2012. – 256 с. с. 167. – (Бібліотека вихователя дошкільного навчального
закладу).
REFERENCES
1. Bech I.D. Educating the individual: Climb to spirituality: 3. Krutiy K.L. Modern training in preschool educational
Nauk.vydannia. – K.: Lybid. – 2006. – 272 p. institution, tradition or innovation? - Monograph. –
2. Bech I.D. Personality in the area of spiritual development: Zaporizhzhia: “Lips”Ltd. – 2009. – 176 p.: il.tabl. – Bibliogr.:
teach. guidances. / I.D.Bech – K.: Akademvydav. – 2012. – 256 p. p. 167. – (Biblioteka vyhovatelia doshkilnogo navchalnogo
zakladu).
67
Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, IV (44), Issue: 92, 2016 www.seanewdim.com
68
Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, IV (44), Issue: 92, 2016 www.seanewdim.com
PSYCHOLOGY
Введення. Актуальність вивчення професії священно- них характеристиках його етапів: 1) адаптація, 2) ово-
служителя пов’язана із кризовою військово-полі- лодіння професійними знаннями і вміннями, 3) реалі-
тичною ситуацією в Україні. Міністерство оборони зація професійних функцій.
України за розпорядженням Кабінету Міністрів Згідно запропонованого підходу особистісна ком-
України відродило військову капеланська службу понента професійного становлення студента майбут-
(2015 р.). На сьогоднішній день у Верховній раді нього священика представлена: професійною спрямо-
України зареєстрований законопроект, який пропонує ваністю (мотиви вибору професії та мотивація
дозволити священнослужителям здійснювати свою навчання), задоволеністю обраною професією, сфор-
діяльність в установах охорони здоров’я. Таким чином, мованістю духовності (цінності, релігійність, твор-
значне розширення сфери діяльності священнослу- чість) та організаторських здібностей. Соціальна ком-
жителів потребує усестороннього вивчення професій- понента професійного становлення студента-бого-
ного становлення спеціалістів цієї галузі знань. слова представлена: особистісною значимістю для
Короткий огляд публікацій за темою. Професій- студента соціального мікро середовища, міжособис-
не становлення як процес цілеспрямованої прогресив- тісними стосунками у студентській групі (соціомет-
ної зміни особистості під впливом соціальних дій і ричний статус, активність у стосунках), значимістю
власної активності досліджувався багатьма науковця- професійно-педагогічних якостей викладача та сфор-
ми, серед українських вчених це В. М. Васильков, мованістю комунікативної компетентності (збалан-
О. І. Василькова, Ж. П. Вірна, Т. Ю. Гущина, О. М. Ко- сованість мотиваційних орієнтацій у комунікації,
кун, В. Л. Лапшина, С. Д. Максименко, Т. Д. Федір- мобільність у спілкуванні, комунікативні вміння,
чик, С. І. Моськін, А. Б. Мудрик, В. І. Юрченко тощо. професійне мовлення).
Проблема дослідження священнослужителів та сту- Мета дослідження – емпірично та статистично
дентів-богословів у психологічній літературі розроб- виявити найбільш істотні змінні у структурі професій-
лена не достатньо. Лише останні 5 років почали ного становлення майбутніх священнослужителів.
з’являтись праці науковців на цю тематик. Матеріали і методи. Для реалізації мети дослід-
Дослідженням етнокультурних чинників професій- ження ми використали факторний аналіз. Для цього
ного самовизначення студентів-теологів займалась у було проаналізовано кореляційну матрицю із 15
межах дисертаційного дослідження українська вчена, змінних за методом головних компонент – у даному
психолог Р. В. Мотрук. Вона виявила, що майбутнім випадку пошук рішення відбувається у напрямку
священикам властива полімотивованість професійно- обчислення власних векторів (факторів). Врахувавши
го вибору при врахуванні чинників етнокультурного великий масив даних, що підлягають аналізу, для
походження [5, c. 161]. Особистісну епістемологію мінімізації кількості змінних із високим факторним
студентів, в тому числі й теологів емпірично дослід- навантаженням, ми застосували метод ортогонально-
жували Minna Kaartinen-Koutaniemi та Sari Lindblom- го обертання – varimax [1]. За критерієм «кам’янисто-
Ylänne. За результатами проведеного дослідження у го осипу» було виокремлено чотири основних фактори.
студентів-богословів виявлений оціночний тип епіс- Фактори підраховувались шляхом складання зна-
темології [3]. чень позитивно навантажених показників та відніман-
Здійснений теоретичний аналіз загальних законо- ня значень негативно навантажених показників.
мірностей процесу професійного становлення та Сумарна частка розкритої дисперсії становить 44%,
особливостей професійної підготовки та діяльності що є задовільним результатом. Чим більше наванта-
майбутніх священнослужителів дав можливість роз- ження, тим з більшою впевненістю можна сказати, що
робити концептуальну модель професійного станов- змінна визначає фактор. Як зазначають А. Комрі та
лення цих спеціалістів [7]. Модель ґрунтується на Х. Лі [2], навантаження, які перевищують 0,71 (пояс-
розумінні професійного становлення як комплексного нюють 50% дисперсії), – відмінні, 0,63 (40% дис-
процесу, що існує на перетині соціального та осо- персії) – дуже добрі, 0,55 (30%) – добрі, 0,45 (20% ) –
бистісного становлення індивіда у професії. Соці- задовільні, та 0,32 (10% дисперсії) – слабкі.
ально-психологічні особливості професійного станов- Результати та їх обговорення. Так, за результата-
лення майбутніх священиків виявляються у змістов- ми факторного аналізу виокремлено чотири фактори.
69
Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, IV (44), Issue: 92, 2016 www.seanewdim.com
Перший фактор охоплює 14% дисперсії. Найбільш фактора є показник загальної задоволеності навчаль-
значимими у межах даного фактора виявилися два ною діяльністю (r=0,73) як емоційно-оцінне ставлення
показники. Один із них це показник мобільності у до такої діяльності, що відображає задоволеність
спілкуванні (r=0,64), як здатності до адаптивності у змістом навчального та виховного процесу, обраною
комунікації, як вміння ефективно змінювати стиль професією, взаєминами з однокурсниками, взаємоді-
спілкування при зміні ситуації та поведінки партнера. єю з викладачами тощо. Крім того, значимим показ-
Інший показник із такою ж значущістю у межах цього ником виявився соціометричний статус (r=0,55) як
фактора виявився показник збалансованості мотива- положення особистості в системі міжособистісних
ційних орієнтацій у комунікації (r=0,64), як вміння відносин. Вітчизняними та російськими вченими
використовувати основні комунікативні орієнтації у міжособистісні відносини часто розглядаються як
процесі формального (професійного) спілкування. внутрішня мотиваційна основа спілкування, а спіл-
Такі вміння є провідними для професії священ- кування – як зовнішній феномен, процес їхньої акту-
нослужителя, яка передбачає спілкування із людьми алізації (А. А. Леонтьев, H. H. Обозов та ін). Відпо-
різного віку, статусу та інтелектуального рівня. відні результати виявили і ми – високий соціомет-
Мобільність та гармонійність орієнтації у спілкуванні ричний статус, який характеризується сприятливим
є складовими комунікативної компетентності, а саме емоційним кліматом пов’язаний із високими показ-
її поведінковим та мотиваційним компонентами. никами задоволеності навчальною діяльністю.
Наступними важливими показниками цього фак- Наступним важливим показником у межах даного
тора є творчість (r=0,61) та релігійність (r=0,41). Ці фактора є показник громадянської та професійної
показники ми розглядаємо як різні сторони духов- спрямованості у виборі професії (r=0,51), який перед-
ності особистості, де творчість виступає властивістю бачає значущість соціальних, моральних, пізнаваль-
індивіда, що проявляється в готовності до створення них, пов’язаних із змістом праці та творчих мотивів.
нових, нетрадиційних та оригінальних ідей, схем На перших курсах навчання така спрямованість стосу-
мислення, завдяки яким народжується нова матеріальна ється вибору професії, а на усіх наступних – відобра-
чи духовна цінність, чи сенс для людини, а релігійність жає характеристики привабливості обраної професії.
розглядається як якість індивіда, що поєднує внут- Таким чином, найбільш значимим у межах цього
рішньо-психічний і зовнішньо-символічний прояви фактору виявився емоційний компонент професійного
релігії [6]. Духовність як інтегральне утворення є ваго- становлення майбутніх священнослужителів. Термін
мою характеристикою особистості священнослужителя, «емоція» визначається психологами як суб’єктивний
оскільки його одна із найважливіших професійних носій мотивації (В. К. Вілюнас), як мотиваційно-
функцій передбачає духовне наставництво. смислова орієнтація (А. В. Запорожець), як почуття,
Також у межах зазначеного фактора істотними що мотивує, мобілізує енергію, і ця енергія в деяких
виявились організаторські здібності (r=0,55), як умін- випадках відчувається суб'єктом як тенденція до
ня співпрацювати з людьми та впорядковувати їхню здійснення дії (К. Е. Ізард). Емоційні переживання, що
діяльність. Це одне із провідних умінь для професії обумовлюють формування і розвиток стійкості моти-
священнослужителя, необхідне для налагодження ро- вів теж виявилися значимими показниками у межах
боти парафії, зокрема координації роботи хору, зазначеного фактору, що інтегрується у показнику
помічників тощо. загальної задоволеності навчальною діяльністю. Та-
У змісті даного фактора ми спостерігаємо чітке кож виявлено, що сприятливий соціометричний
поєднання індивідуально-особистісних та соціально- статус прямо пропорційно взаємопов’язаний із задо-
обумовлених компонентів. До перших належить релі- воленістю діяльністю. Так, високий соціометричний
гійність та творчість особистості, що є різними статус свідчить про наявність теплих емоційних між-
проявами духовності людини, яка виступає з одного особистісних відносин у студентській групі, що і
боку, як системно-інтегрована складова психіки, з обумовлює задоволеність взаєминами з однокурсни-
іншого – як синергетичний чинник взаємодії різних ками, обраною професією та навчанням.
психічних сфер людини [4]. До соціально-обумов- Якісний аналіз показників фактору демонструє спів-
лених компонентів, тобто таких, які відповідають за відношення емоційно-мотиваційних та соціальних змін-
взаємодією із навколишніми є гнучкість у спілкуван- них професійної соціалізації – як взаємозалежне функ-
ні, збалансовані орієнтації у комунікації та організа- ціонування соціального положення у групі студентів та
торські здібності. Таким чином, індивідуально-осо- мотивації професійного розвитку. Враховуючи змістове
бистісні показники професійної соціалізації обов’яз- наповнення показників фактору, ми визначаємо його як
ково функціонують і є пов’язаними із соціально- «мотиваційний». Цей фактор демонструє, що мотивація
обумовленими показниками. Наприклад, мобільність та емоції, що обумовлюють її стійкість, мають значний
у комунікації – як здатність до гнучкого та адап- вплив на процес професійного становлення студентів
тивного мовлення – ґрунтується і взаємопов’язана із майбутніх священнослужителів.
рівнем розвитку творчих здібностей. Якісний аналіз Третій фактор, який охоплює 10% дисперсії, відоб-
показників даного фактору демонструє їхню специ- ражає показники особливостей професійного спіл-
фічну професійну спрямованість та значимість у кування та спрямованості майбутніх священнослу-
професійній діяльності священнослужителя. Тому, з жителів. Професійне мовлення (r=0,72) є найваж-
огляду на аналіз окремих показників фактору ми ливішим показником цього фактора, що акцентує
визначаємо його як «специфічно-богословський». увагу на необхідності розвинених комунікативних
Другий фактор професійного становлення охоплює умінь у представника цієї професії. Професійне
11% дисперсії. Найбільш значимим у межах даного мовлення це складова професійної компетентності;
70
Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, IV (44), Issue: 92, 2016 www.seanewdim.com
мовлення, що передбачає коректний вибір мовних нікативний». Цей фактор демонструє, що комуніка-
засобів лінгвістичних, соціально обумовлених та тивна компетентність та професійна спрямованість,
психологічних. Професійне мовлення ґрунтується на що обумовлює мовленнєві особливості, мають знач-
знаннях національної літературної мови як інструменту, ний вплив на процес професійного становлення сту-
який в конкретних (професійних) умовах змістовно дентів майбутніх священнослужителів.
змінюється відповідно до галузі знання (наприклад, Четвертий фактор пов’язаний із активністю та
насичується спеціальними термінами і виразами). Тобто, особливостями взаємодії майбутніх священнослужи-
професійне мовлення характеризується особливостями телів у мікро середовищі ВНЗ, тобто у студентській
предмету мовлення та його спрямуванням. групі. Цей фактор охоплює 9% дисперсії. Так, про-
Особливості такого спрямування для професійного відним показником у межах зазначеного фактора
мовлення у межах зазначеного фактору проявляється виступає загальне прагнення до взаємодії (r=0,58), що
у показниках духовних цінностей (r=0,62) та грома- проявляється в активності у міжособистісних стосун-
дянської та професійної спрямованості у навчанні ках. Враховуючи особливі умови професійного ста-
(r=0,56). Домінування духовних цінностей у мовця новлення і соціалізації майбутніх священнослужите-
надає особливого відтінку комунікації, що проявля- лів, що полягає у обмеженні вільного спілкування із
ється у значущості власне спілкування, любові, особами поза духовними ВНЗ, наявне прагнення до
соціальної активності для досягнення позитивних активної взаємодії реалізується у межах студентської
змін у суспільстві, допомоги і милосердя до інших групи. Ще одним важливим показником у межах
людей, пізнання нового у світі тощо. Таким чином, зазначеного фактора виступає компетентний тип
духовні цінності задають певні норми спілкування та реагування у комунікації (r=0,52), що передбачає
поведінки, взаємодії в різних мікросередовищах та з домінування впевненого стилю спілкування та здат-
різними категоріями населення. Аналогічно і моти- ність уникати чи стримувати агресивні та залежні
вація навчання як елемент професійної спрямованості реакції. Також така компетентність у спілкуванні пе-
особистості, що відображає пріоритети в освоєнні редбачає наявність багатьох вмінь, серед яких: уміння
майбутньої професійної діяльності здійснює вплив на проявляти та приймати знаки уваги від однолітків;
особливості комунікації майбутнього священнослу- реагувати на несправедливу чи справедливу критику,
жителя. Так, переважання громадянської та професій- на провокуючу поведінку з боку співрозмовника;
ної спрямованості у навчанні передбачає орієнтацію уміння звертатися до однолітка та відмовити на його
студента на спілкування, загальну та творчу актив- прохання; надавати та приймати підтримку тощо.
ність, суспільну корисність. Таким чином, виявлені у межах зазначеного
Ще одним значимим показником у межах зазна- фактору показники створюють основу для виникнен-
ченого фактора виступає компетентний тип реагу- ня та розвитку міжособистісних відносин та реалізації
вання у комунікації (r=0,42), що передбачає високий функції афіліації як прагнення бути у товаристві
рівень розвитку комунікативних знань та навичок інших людей, потреба теплих, емоційно значимих
їхньої реалізації на практиці у ситуаціях бесіди та стосунків з іншими (дружби, любові тощо). Загост-
необхідності прояву емпатії (розуміння почуттів і рення потреби афіліації пов’язане із двома основними
станів іншої людини). Також це стосується уміння умовами. Перша обставина пов’язана із необхідністю
адекватно та впевнено реагувати на позитивні та віднайти супутницю життя, оскільки на момент
негативні висловлювання партнера, на прохання тощо. висвячення у сан (що можливо уже на 5 курсі нав-
Якісний аналіз показників фактору демонструє чання) студент повинен бути одруженим, за інших
співвідношення та взаємозалежність змінних комуні- обставин – він дає обітницю безшлюбності. Крім того,
кативної компетентності та професійної спрямова- розлучатись священнослужителям не можна, за це
ності. Комунікативна компетентність як комплекс можуть відлучити від церкви. Друга обставина
внутрішніх ресурсів у цьому факторі представлена пов’язана із навчанням у закритому закладі, коли є
професійним мовленням та впевненим типом реагу- чітко регламентовані години прогулянок (дві години
вання у різних комунікативних ситуаціях. Різноплано- на день). Так, такі умови і створюють підґрунтя для
вість професійних ситуацій у діяльності священно- прагнення активності у взаємодії та розвинених
служителя (хрещення, похорони, сповідь тощо) перед- комунікативних умінь.
бачає обов’язкову наявність комунікативних навичок. Від’ємне значення показника значимості групи
Професійна спрямованість представлена показниками товаришів по навчанню (r= -0,67), ще більше під-
духовних цінностей та мотивів навчання. Спрямо- креслює саме соціальну, поза університетську спря-
ваність на духовний розвиток та громадянські та мованість студентів. Майбутні священнослужителі
професійні цілі відображає особистісну значимість проживають, харчуються і вчаться із своїми однокур-
для студента суспільних та професійних потреб і сниками, що представлені виключно чоловічою стат-
цінностей. Так, особливості такої спрямованості виз- тю. У такого роду колективах частіше спостерігається
начають характеристики професійного спілкування конкуренція та суперництво. Крім того, у межах
майбутніх священнослужителів та, відповідно, орієн- академій студенти перебувають під пильним контро-
тацію на духовні потреби та цінності співрозмовника. лем (і поведінки, і висловлювань), надзвичайно
Отже, комунікація професіонала у цій галузі тісно сильний контроль підтверджується наявністю камер
пов’язана із духовністю та релігією, що передбачає спостереження у класах та коридорах (зокрема у Во-
певну манеру, послідовність та особливості спілку- линській православній богословській академії). Відпо-
вання із вірянами. Тому, з огляду на аналіз окремих відно, майбутні священнослужителі не марнують
показників фактору ми визначаємо його як «кому- жодної нагоди поспілкуватись із особами поза
71
Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, IV (44), Issue: 92, 2016 www.seanewdim.com
університету, особливо якщо вони протилежної статі. то у опосередкуванні процесу становлення головну
Саме це дозволяє стверджувати, що високі показ- роль відіграють індивідуально-особистісні та соціаль-
ники прагнення до взаємодії та комунікативних умінь ні уміння, необхідні для практичної реалізації профе-
взаємопов’язані із низькою значимістю для студента сійної діяльності. Спрямованість для застосування
групи товаришів по навчанню. І навпаки, референт- таких умінь визначає мотивація, стійкість якої забез-
ність студентської групи для особистості супровод- печується емоційним кліматом у групі та задоволе-
жується низьким рівнем розвитку комунікативних ністю усіма аспектами становлення. Поєднання функ-
умінь та компетентного типу реагування, а також із цій соціальної та комунікативної демонструє соціаль-
пасивним ставленням до міжособистісної взаємодії. ну спрямованість професії священнослужителя.
Так, негативний полюс підтверджує особливий зміст Загалом, якісний аналіз усіх чотирьох факторів дає
та умови професійного розвитку у духовних ВНЗ, що змогу зробити висновки про те, що структура про-
передбачають деякі елементи аскетизму. фесійного становлення майбутніх священнослужи-
Здійснений якісний аналіз показників четвертого телів виступає як взаємопов’язана система блоків, які
фактора професійної соціалізації майбутніх священ- забезпечують розвиток та перебудову мотиваційної та
нослужителів акцентує увагу на міжособистісних комунікативної сфер студента. Проте, все ж найбільш
стосунках. Враховуючи змістове наповнення показ- вагомим виявився фактор «специфічно-богослов-
ників фактору, ми визначаємо його як «соціальний». ський», що акумулює усі вміння та здібності необхід-
Цей фактор демонструє, що соціальні детермінанти ні священнослужителю для виконання професійної
професійного становлення майбутніх священнослу- діяльності. Також, отримані дані дають підстави
жителів є не лише значущими, але й розкривають усі стверджувати, що соціальні умови життєдіяльності у
деталі реального обмеження можливостей соціальної студентських групах у духовних ВНЗ мають істотний
взаємодії студента із зовнішнім світом. вплив на професійне становлення майбутніх священ-
Висновки. Якісний аналіз та порівняння вио- нослужителів, що підкреслює фактор «соціальний».
кремлених факторів дає змогу зробити висновок, що у Таке поєднання дозволяє говорити про те, що і умови,
процесі професійного становлення у духовних ВНЗ і результати професійного становлення є рівноцін-
провідна роль належить професійній специфіці – тоб- ними складовими цього процесу.
ЛІТЕРАТУРА
1. Abdi, H., Lewis-Beck, M., Bryman, A., Futing, T. (Eds) 5. Мотрук Р. В. Етнокультурні чинники професійного
Factor rotations in factor analysis // Encyclopedia for самовизначення особистості, 2013. 250 с.
Research Methods for the Social Sciences, 2003. P. 792-795. 6. Пивоварова Н. П. Проблема інтерпретації та
2. Comrey, A. L., Lee, H. B. A First Course in Factor Analysis, операціоналізації термінів «релігія», «віра»,
1992. 488 p. «релігійність» : огляд наукових підходів // Український
3. Kaartinen-Koutaniemi, M., Lindblom-Ylänne, S. Personal соціум, 2014. №1(48). С.44-55.
Epistemology of University Students: Individual Profiles // 7. Чміль Н. С. Концептуальна модель процесу професійної
Education Research International, 2012. соціалізації майбутніх священнослужителів // Вісник
4. Маценко Ж. М. Духовність: феномен психології та об'єкт Харківського національного педагогічного університету,
виховання, 2010. 100 с. Серія Психологія, 2016. Випуск 52. С. 235-244.
REFERENCES
1. Abdi, H., Lewis-Beck, M., Bryman, A., Futing, T. (Eds) 5. Motruk, R. V. Ethno-cultural factors of professional self-
Factor rotations in factor analysis // Encyclopedia for identity, 2013. 250 p.
Research Methods for the Social Sciences, 2003. P. 792-795. 6. Pivovarova, N. P Problems of interpretation and
2. Comrey, A. L., Lee, H. B. A First Course in Factor Analysis, operationalization of the terms «religion», «faith»,
1992. 488 p. «religiosity»: review of scientific approaches // Ukrainian
3. Kaartinen-Koutaniemi, M., Lindblom-Ylänne, S. Personal society, 2014. №1(48). P.44-55.
Epistemology of University Students: Individual Profiles // 7. Chmil, N. S. Conceptual model of professional socialization
Education Research International, 2012. process of future clerics // Bulletin of Kharkiv National
4. Matsenko, J. M. Spirituality: the phenomenon of psychology Pedagogical University named after G. S. Skovorody, 2016.
and an object of education, 2010. 100 p. Is. 52. P. 235-244.
72
Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, IV (44), Issue: 92, 2016 www.seanewdim.com
Анотація. У сучасній теорії та практиці психологічного консультування екзистенційний напрям представлений дуже слабо,
хоча його потреба очевидна. Так, в основі екзистенційних криз може бути смерть, перехідні періоди як в особистому житті,
так і в професійній діяльності, прийняття безповоротних рішень, раптова ізоляція, пошуки сенсу життя, тобто проблеми, що
перебувають у компетенції вікового екзистенційного консультування. Концептуальний зміст екзистенціалізму свідчить, що
це справді один із найбільш людиномірних, особистісно орієнтованих напрямів сучасної психологічної науки , який прагне
пояснити сутність людини в нерозривній єдності з усіма структурами її екзистенції. Вагомим є гуманістичний потенціал
екзистенціалізму, який утверджує людину як самодостатню особистість.
Ключові слова: екзистенція, особистість, консультування, професійна діяльність, самоцінність.
Постановка наукової проблеми. Актуальність «раковою пухлиною всієї психології... раковою пух-
проблеми застосування екзистенційних методів у кон- линою доктрини про розкол світу на суб'єкт і об’єкт»
сультативній і терапевтичній практиці не викликає [2, с. 13]. Екзистенціалізм це «наполеглива спроба
сумнівів. Важливість і необхідність розгляду екзистен- зрозуміти людину, розширивши область її вивчення
ційного вибору як особливого виду активності особис- далі тієї межі, за якою проходить тріщина між суб’єк-
тості доводять факти збільшення невротичних проблем том і об’єктом» (Р. Мей) [6, с. 21].
у людей сучасного світу. На думку практикуючих Ця психологія може бути названа екзистенціальною,
психологів і терапевтів, за актуальними скаргами та оскільки її основна концепція полягає в тому, що лю-
симптомами пацієнтів дуже часто стоїть ухилення дина існує, виступає з реальності, активно і вільно діючи
клієнтів від необхідного вибору або невдало здійснений в світі. Цей термін підкреслює противагу тим теоріям,
екзистенційний вибір. які сприймають людину як високо структурований
Існує щонайменше дві причини, які зумовлюють предмет. Це ідея про те, що існування (existence) передує
інтерес до екзистенційної психології і психотерапії: сутності (essence), й існування означає явище і ста-
Перша – прагнення долучитися до руху, який вже отри- новлення, сутність ж має на увазі статичну матерію,
мав визнання у світі. Друга причина виражається дум- нездатну самостійно змінюватися. Існування передбачає
кою багатьох українських дослідників, які вважають, що процес, сутність відноситься до кінцевого продукту.
домінуюче сьогодні в психології і психотерапії уявлення Існування пов’язано із зростанням і змінами, сутність
про людину неадекватне і не дає нам того підгрунтя, знаменує собою статичність і вичерпаність [4, с. 14].
якого ми потребуємо для розвитку прикладної психо- Австрійський психолог і психіатр В. Франкл (1906-
логії і якісних (феноменологічних) досліджень психо- 1998) вважав, що рушійною силою людської поведін-
логічної практики. ки і розвитку особистості є пошук Логосу, сенсу жит-
Аналіз останніх досліджень. Основні праці з ек- тя, що має здійснюватися конкретною людиною за її
зистенціальної психології належать Р. Мею [6], власною потребою [5, с. 54]. Екзистенційна теорія
P. Фрейджеру [8], І. Ялому [10], Л. Бінсвангеру [2] та Франкла складається з трьох частин: учення про праг-
іншим. У вітчизняній практиці питанням екзисте- нення до сенсу, про сенс життя і про свободу волі.
ціальних технік присвятили свої роботи Г. О. Балл [1], Основна теза вчення про прагнення до сенсу
О. Паркулаб [7], Г. Чуйко [ 9] та інші. свідчить: людина прагне знайти сенс і відчуває екзис-
Метою статті є викладення наукової новизни, тео- тенційну фрустрацію або вакуум, якщо її спроби
ретичного та практичного значення даної проблематики. залишаються нереалізованими. Прагнення до сенсу
Виклад основного матеріалу досліджень. Екзис- Франкл розглядає як природжену мотиваційну тен-
тенційна психологія – це напрям сучасної психології, денцію, властиву всім людям і основною рушійною
в якому синтезовані різні вчення і теорії, присвячені силою поведінки і розвитку особистості. Відсутність
психологічним проблемам людського існування. До сенсу породжує у людини стан екзистенційного
складу сучасної екзистенціальної психології найчасті- вакууму, що є причиною неврозів [8, с. 60].
ше включають екзистенційний психоаналіз Ж.-П. Головна теза вчення про сенс життя – життя люди-
Сартра і Л. Бінсвангера, логотеорію і логотерапію ни не може позбутися сенсу ні за яких обставин; сенс
В. Франкла, аналітичну екзистенціальну психологію життя завжди може бути знайдений. Відповідно теорії
М. Босса, екзистенціальну антипсихіатрію Р. Ленга, Франкла, сенс не суб’єктивний, людина не вигадує
екзистенціальну персонологію С. Мадді, екзистен- його, а знаходить у навколишній дійсності, у тому, що
ційно-аналітичну теорію Дж. Б’юдженталя і, в першу є для неї цінністю. Вчений виділяє три групи цін-
чергу, психотеологію Р. Мея [6, с. 411]. Ідейними ностей: творчості, почуття і ставлення. Сенс життя
джерелами екзистенціальної психології стали «філо- можна знайти в будь-якій із цих цінностей. Тобто,
софія життя», екзистенціалізм і феноменологія. немає таких обставин і ситуацій, в яких людське
У загальних рисах екзистенціалізм можна визначи- життя втратило б свій сенс [6, с. 62].
ти, як прагнення зрозуміти людину, не поділяючи її У своїй концепції особистості Р. Мей особливо
на суб’єкт і об’єкт. Бінсвангер назвав цей розкол підкреслював унікальність особистості, вільний вибір
73
Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, IV (44), Issue: 92, 2016 www.seanewdim.com
74
Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, IV (44), Issue: 92, 2016 www.seanewdim.com
зробити сам для самого себе; невротичний рівень розладу, трактують не як хворого,
- найважливішою задачею стає допомога клієнту у ураженого чи неповноцінного, а як інакшого, що живе
виявленні в собі сили, яка руйнує його самого і його у своєму особливому світі. Відповідно, він заслуговує
життя; допомогти знайти консервативні структури, які не лікування (терапії) чи виправлення, а зацікавле-
він сам побудував і, відповідно, сам може їх змінити; ності, розуміння і поваги. Терапевт прагне проник-
- психолог повинний бути співчуваючим і турбот- нути у внутрішній світ пацієнта, шанує його і не має
ливим, особливо в моменти важких, глибоких і емо- наміру щось там виправляти.
ційних переживань клієнта; Фундатори екзистенціальної психотерапії були не
- психолог повинен бути глибоко впевнений у просто психотерапевтами, а лікарями-психіатрами.
тому, що клієнт у стані допомогти собі сам [7, с. 154]. Цей напрям став викликом традиційній «карально-
Під час проходження психокорекції між психоло- виправній» психіатрії, а також буденному погляду на
гом і клієнтом виникають певні взаємини. Саме в психічний розлад як на те, чого треба соромитись і що
екзистенціальній корекції взаємини між клієнтом і слід приховувати. Для екзистенціальної психотерапії і
психологом являють собою особливу цінність, оскіль- психіатрії лікування хвороби невіддільне від її
ки ці відносини представляють собою самоцінність. розуміння, а зрозуміти суть, феномен, ідею або досвід
Вони набувають неповторного особистісного відтін- означає спілкуватися з об’єктом розуміння його
ку, особистісного змісту, нюансів. Уся гама пережи- мовою. Безпосередність і неминучість екзистенційної
вань у зв’язку зі спілкуванням з людиною як зі ситуації присутні в аналізі кожного конкретного
значимим іншим – джерело могутніх дій і особистіс- випадку. Пацієнт з його особливостями і проблемами
них змін [10, с. 256]. Повага, довіра і віра клієнту, для екзистенційного терапевта – пригода життя,
саморозкриття і чесність стосовно себе, відмова від унікальна зустріч, загадка загадок [3, с. 204].
маніпулювання і готовність прийняти відношення до За винятком дазейн-аналізу, в екзистенціальній
себе у відповідь на свою прозорість, за допомогою психотерапії важко вирізнити окремі терапевтичні
якої психолог своєю особистістю моделює продук- школи. Вона є радше системою поглядів, норм і
тивні способи переживання, не беручи на себе відпо- цінностей, властивих певним авторам. До того ж деякі
відальність за нав’язування іншому своєї поведінки – теоретики не практикували як терапевти, а визнані
це корекційна основа екзистенціальної психотерапії. практики (крім Л. Бінсвангера) залишили дуже мало
Більшість психотерапевтичних напрямів має на праць, серед яких переважають т. зв. кейзи – описи
меті змінити життєву ситуацію клієнта, окремі клінічних випадків [1, с. 83].
аспекти або погляд на власні проблеми. На відміну від Екзистенціальний підхід певною мірою спорідне-
них екзистенціальний підхід такої мети не ставить. ний із гуманістичним: праці Р. Мея, В. Франкла часто
Сутність його полягає у цілковитому прийнятті існу- називають екзистенціально-гуманістичними, проте за
вання (екзистенції) клієнта, всебічному і доброзичли- змістом вони більше тяжіють до традиційних гуманіс-
вому розумінні його. Тому екзистенціальний психотера- тичних теорій.
певт не прагне жодних змін, хіба що власних [9, с. 99]. Висновки і перспективи. Актуальність теми статті
Екзистенціальна (лат. existentia – існування) психо- зумовлена тим, що у сучасному стресовому житті на
терапія – психологічна допомога, що ґрунтується на перший план виходить самоцінність людини як
увазі, пошані і активному пізнанні терапевтом усіх особистості, що потребує відповідних психологічних
особливостей І аспектів Індивідуального буття (ек- підходів до корекційної роботи. Найголовнішим
зистенції) особистості клієнта, без наміру з’ясувати результатом, який характеризуватиме успішність про-
патологічні чи неефективні характеристики його жит- ведення екзистенціальної психокорекції – є розширен-
тя, поведінки і діяльності [8, с. 64]. ня буття клієнта і збільшення його життєвих сил.
Пацієнта навіть із серйозними порушеннями (поме- З огляду на сучасні тенденції в суспільстві екзис-
жовою патологією чи психозом), не кажучи вже про тенціальна психотерапія має велике майбутнє.
ЛІТЕРАТУРА
1. Балл Г. О. Інтегративно-особистісний підхід у «Пульсари», 2001. - 252 c.
психологічній науці та практиці : монографія / Г. О. 6. Мей Р. Происхождение экзистенциальной психологии //
Балл, О. В. Губенко, О. В. Завгородня, В. Л. Зливков, Ю. Экзистенциальная психология / Р. Мей. – М. : Апрель
М. Крилова-Грек; ред.: Г. О. Балл; НАПН України, Ін-т Пресс; ЭКСМО-Пресс, 2001. –Терминологическая
психології ім. Г. С. Костюка . - К. : Імекс, 2012. - 205 c. правка В. Данченко. – К. : PSYLIB, 2005. – 208 с.
2. Бинсвангер Л. Бытие-в-мире: введение в 7. Паркулаб О.Г. Психотехнічні аспекти екзистенціального
экзистенциальную психиатрию / Л. Бинсвангер. - М. : консультування / Паркулаб О.Г. // Зб. наук. праць:
КСП; СПб: Ювента, 1999. - 300 с. філософія, соціологія, психологія. – Івано- Франківськ:
3. Булах І. С. Консультативна психологія : навч. посіб. / І. Плай, 2000. – Вип. 5. – Ч. 2. – С. 152-158.
С. Булах, І. М. Бушай, В. У. Кузьменко, Е. О. Помиткін, 8. Фрейджер P. Гуманистическая, трансперсональная и
Ю. А. Алєксєєва; Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова. - экзистенциальная психология. К. Роджерс, А. Маслоу и
К., 2012. - 458 c. Р. Мэй / Р. Фрейджер, Д. Фейдимен. - СПб. : Прайм-
4. Бьюдженталь Дж. Искусство психотерапевта / Дж. Еврознак, 2007. - 221 с.
Бьюдженталь. - СПб. : Питер, 2001. - 304 с. 9. Чуйко Г. В. Екзистенційна психологія : навч. посіб. / Г.
5. Гуманістична психологія : Антологія: В 3 т.: Навч. посіб. В. Чуйко, І. А. Гуляс, Т. А. Колтунович; Чернів. нац. ун-
для студ. вищ. навч. закл. Т. 1. Гуманістичні підходи в т ім. Ю.Федьковича. - Чернівці : Прут, 2009. - 308 c.
західній психології ХХ ст. / ред.: Р. Трач, Г. Балл; Наук. 10. Ялом И. Экзистенциальная психотерапия / И. Ялом. – М.
Т-во ім. Шевченка у США. - К. : Унів. вид-во : Независимая фирма «Класс», 2005. – 576 с.
75
Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, IV (44), Issue: 92, 2016 www.seanewdim.com
REFERENCES
1. Ball H. O. Intehratyvno-osobystisnyy pidkhid u Univ. vyd-vo «Pul'sary», 2001. - 252 c.
psykholohichniy nautsi ta praktytsi : monohrafiya / H. O. 6. Mey R. Proyskhozhdenye эkzystentsyal'noy psykholohyy //
Ball, O. V. Hubenko, O. V. Zavhorodnya, V. L. Zlyvkov, Эkzystentsyal'naya psykholohyya / R. Mey. – M. : Aprel'
Yu. M. Krylova-Hrek; red.: H. O. Ball; NAPN Ukrayiny, In- Press; ЭKSMO-Press, 2001. –Termynolohycheskaya pravka
t psykholohiyi im. H. S. Kostyuka . - K. : Imeks, 2012. - 205 c. V. Danchenko. – K. : PSYLIB, 2005. – 208 s.
2. Bynsvanher L. Bыtye-v-myre: vvedenye v 7. Parkulab O.H. Psykhotekhnichni aspekty ekzystentsial'noho
эkzystentsyal'nuyu psykhyatryyu / L. Bynsvanher. - M. : konsul'tuvannya / Parkulab O.H. // Zb. nauk. prats':
KSP; SPb: Yuventa, 1999. - 300 s. filosofiya, sotsiolohiya, psykholohiya. – Ivano- Frankivs'k:
3. Bulakh I. S. Konsul'tatyvna psykholohiya : navch. posib. / I. Play, 2000. – Vyp. 5. – Ch. 2. – S. 152-158.
S. Bulakh, I. M. Bushay, V. U. Kuz'menko, E. O. Pomytkin, 8. Freydzher P. Humanystycheskaya, transpersonal'naya y
Yu. A. Alyeksyeyeva; Nats. ped. un-t im. M.P. эkzystentsyal'naya psykholohyya. K. Rodzhers, A. Maslou y
Drahomanova. - K., 2012. - 458 c. R. Mэy / R. Freydzher, D. Feydymen. - SPb. : Praym-
4. B'yudzhental' Dzh. Yskusstvo psykhoterapevta / Dzh. Evroznak, 2007. - 221 s.
B'yudzhental'. - SPb. : Pyter, 2001. - 304 s. 9. Chuyko H. V. Ekzystentsiyna psykholohiya : navch. posib. /
5. Humanistychna psykholohiya : Antolohiya: V 3 t.: Navch. H. V. Chuyko, I. A. Hulyas, T. A. Koltunovych; Cherniv.
posib. dlya stud. vyshch. navch. zakl. T. 1. Humanistychni nats. un-t im. Yu.Fed'kovycha. - Chernivtsi : Prut, 2009. - 308 c.
pidkhody v zakhidniy psykholohiyi KhKh st. / red.: R. 10. Yalom Y. Эkzystentsyal'naya psykhoterapyya / Y. Yalom. –
Trach, H. Ball; Nauk. T-vo im. Shevchenka u SShA. - K. : M. : Nezavysymaya fyrma «Klass», 2005. – 576 s.
76
Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, IV (44), Issue: 92, 2016 www.seanewdim.com
Анотація. Розглядається вплив психоекономічної депривації викладачів вищої школи сучасного українського суспільства
на їх емоційне вигоряння. На основі результатів емпіричного дослідження виявлено, що психоекономічна депривація
викладачів вищої школи є чинником, який суттєво сприяє розвиткові в них емоційного вигоряння.
Ключові слова: психоекономічна депривація, базова психоекономічна депривація, нормативна психоекономічна
депривація, відносна психоекономічна депривація, емоційне вигоряння.
Вступ. 2016 рік. В Україні продовжується системна ли сутність і зміст, які вкладені в поняття «економічна
криза. Уряд узяв курс на жорстку економію держав- депривація», і прийшли до нового поняття – «психо-
них матеріальних ресурсів. У три рази знецінилася економічна депривація», котре, на нашу думку, біль-
гривня. У багато разів зросли комунальні послуги, а з шою мірою відповідає психологічній сутності
ними й ціни, в тому числі й на товари першої депривації.
необхідності. Одним словом, матеріальне становище Вивчення літератури також свідчить, що фактично
громадян України значно погіршилося. Це стосується питання про психоекономічну депривацію людини
й викладачів вищих навчальних закладів (ВНЗ) першими підняли не психологи, а дослідники кримі-
України. Їхня платня на цей час є низькою. Її нології, юридичної психології, девіантології, соціоло-
порівняння з передовими країнами Європи лише гії та ін., оскільки економічні (матеріальні) потреби є
підсилює негативні емоції. Не дивно, що вони базовими, і найчастіше штовхають людей до вчинків і
шукають додаткового заробітку, щоб матеріально поведінки, котрі відхиляються від норм (моральних,
забезпечити сім’ю. Разом з цим, у деяких викладачів соціальних, правових та ін.). Тому власне вони
ВНЗ прослідковується прохолодне ставлення до виявили інтерес до того, як на поведінку й діяльність
професійно-педагогічної діяльності, що свідчить про людини впливає переживання нею незадоволення
перебіг у них емоційного вигоряння. Все це разом економічних потреб.
негативно впливає на ефективність їх професійної Щодо поняття «емоційне вигоряння викладачів
діяльності. Щоб запобігти цьому, необхідно вивчити вищої школи», то воно тісно пов’язано з професійною
явище психоекономічної депривації викладачів вищої деформацією, котру вивчала низка дослідників, серед
школи та їх емоційного вигоряння. Це дозволить яких В. В. Бойко [2; 3], Н. Є. Водоп’янова [5; 6],
розробити адекватні заходи щодо їх попередження й А. Ленґеле [9], В. Є. Орел [11], Т. В. Форманюк [16],
усунення. Н. О. Чепелєва [17] та ін. Аналіз цих та ін. праць
Короткий огляд публікацій за темою. Аналіз свідчить, що професійна деформація найчастіше ви-
праць з проблем професійної діяльності викладачів никає внаслідок розвитку в особистості синдрому
вищої школи (ВВШ) свідчить, що питання впливу вигоряння, який на сьогоднішній день уходить до
психоекономічної депривації на їх емоційне виго- Міжнародної класифікації хворіб (МКХ-10). У класи-
ряння у прямій постановці загалом не ставилося. фікаційній рубриці «Проблеми, пов’язані з трудноща-
Справа в тому, що до цього часу дослідження і самої ми подолання життєвих ускладнень» його можна
психоекономічної депривації, і її впливу на поведінку знайти під номером Z73.0. Згідно з визначенням
та діяльність людини знаходяться на початковому ВООЗ (2001), «синдром вигоряння – це фізичне,
етапі. Уточнимо, що ні у психологічних енциклопе- емоційне чи мотиваційне виснаження, що характери-
діях, ні у психологічних словниках про психоеко- зується порушенням продуктивності праці й стомле-
номічну депривацію не написано ні слова. Як пра- ністю, безсонням, зниженням імунітету, а також
вило, досліджувався вплив соціально-економічних та вживанням алкоголю та інших психоактивних речо-
економічних чинників на життєдіяльність ВВШ. Але вин з метою отримання тимчасового полегшення, яке
їх вплив, навіть негативний, не завжди спричиняє має тенденцію до розвитку фізіологічної залежності
психоекономічну депривацію особистості. та (у багатьох випадках) суїцидальної поведінки» [10,
Загалом, у науці відносно недавно появилося по- с. 360-362].
няття «економічна депривація» [1; 4; 8 та ін.], під Однак, багато аспектів, які стосуються, як сутності
якою розуміють незадоволення матеріальних потреб. та змісту психоекономічної депривації, так і її впливу
Наприклад, Л. Кияшко і Н. Полєтаєва тлумачать її як на поведінку й діяльність людей, залишаються не
«тривале недостатнє задоволення матеріальних пот- дослідженими. Фактично ніхто не досліджував вплив
реб, що є не тільки фундаментом розвитку вищих психоекономічної депривації на емоційне вигоряння
потреб особистості (у самоактуалізації, самовдоско- ВВШ, хоча останнє явище вивчалося низкою до-
наленні та ін.), а й простим забезпеченням фізичного слідників, у тому числі й Н. О. Чепелєвою [17].
виживання людини (вітальні потреби)» [8, с. 26]. Мета нашого наукового пошуку: виявити та експе-
Дослідження нами психоекономічної депривації риментально перевірити вплив психоекономічної
ведеться з 2007 року. За цей час ми ґрунтовно вивчи- депривації, яку переживають викладачі вищої школи
77
Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, IV (44), Issue: 92, 2016 www.seanewdim.com
сучасного українського суспільства, на їх емоційне перебігу трьох фаз: 1) напруження: переживання пси-
вигоряння. хотравмуючих обставин, незадоволеність собою, «заг-
Матеріали і методи. Ми спираємося на проведені наність у клітку», тривогу і депресію; 2) резістенцію:
нами дослідження економічної та психоекономічної неадекватний вибір емоційного реагування, емоційно-
депривації, а також їхнього впливу на поведінку і моральну дезорієнтацію, розширення сфери економії
діяльність людей [4; 12; 13; 14; 15]. Оскільки психо- емоцій, редукцію професійних обов’язків; 3) висна-
економічна депривація є видом психічної депривації, ження: емоційний дефіцит, емоційна відстороненість,
то вона відображає її голову сутність. Нами доведено, особистісна відстороненість (деперсоналізацію), пси-
що психоекономічна депривація особистості – це або хосоматичні та психовегетативні порушення. Дослід-
відсутність або недорозвинення, або несформова- ник виявив такі особистісні фактори розвитку синдро-
ність, або викривлення, або руйнування відповідних му емоційного вигоряння як схильність до: емоційної
параметрів складових її психіки, внаслідок незадово- холодності, інтенсивного переживання негативних
лення нею економічним становищем і/чи матері- обставин у професійній діяльності, слабкої мотивації
альних потреб для бажаної чи реальної нормальної емоційної віддачі у професійній діяльності [2].
життєдіяльності та розвитку. Найпоширенішою класифікацією симптомів емо-
Під потребами для реальної нормальної життєдія- ційного вигоряння є їх поділ на три основні групи:
льності ми розуміємо такі, задоволення яких забезпе- психофізичні, соціально-психологічні й поведінкові.
чує функціонування людини, тобто підтримання До психофізичних симптомів професійного вигоряння
умов, необхідних для продовження життєдіяльності відносяться почування постійної втоми (симптом хро-
(власної і/або інших людей), для здійснення діяль- нічної втоми), почування емоційного й фізичного
ності та поведінки (власної і/або інших людей), для виснаження, зниження сприйнятливості й реактив-
збереження всього наявного і досягнутого. Еконо- ності на зміни зовнішнього середовища, загальна ас-
мічні потреби для бажаної життєдіяльності – це такі, тенізація, постійний загальмований, сонливий стан,
які б задовольнили бажаний для людини рівень життя. помітне зниження зовнішньої та внутрішньої сенсор-
Часто такі потреби виникають внаслідок порівняння ної чутливості та ін.; до соціально-психологічних
свого матеріального стану з матеріальним станом симптомів – байдужість, нудьга, пасивність і депресія
інших людей (сусідів, родичів, знайомих, співро- (знижений емоційний тонус, відчуття пригніченості);
бітників, чиновників тощо). Таке порівняння може підвищена дратівливість на незначні, дрібні події;
викликати як позитивні, так і негативні емоції. часті нервові «зриви» (спалахи невмотивованого гніву
Психоекономічну депривацію з позицій психології ми або відмова від спілкування, «заглиблення у свій
поділяємо на такі підвиди: базову, нормативну і відносну. внутрішній світ»); постійне переживання негативних
Базова психоекономічна депривація полягає у емоцій, для яких в зовнішній ситуації причин немає
реальній відсутності або обмеженні можливості задо- (почування провини, образи, підозрілості, сорому,
волення базових потреб (їжі, тепла, гігієни тіла) скутості); почування неусвідомленого неспокою й
внаслідок відсутності певного набору продуктів хар- підвищеної тривожності та ін.; до поведінкових симп-
чування, одягу, житла, побутових умов та ін. томів – почування, що робота стає все огиднішою, а
Нормативна психоекономічна депривація – це від- виконувати її – все важче; почування зневіри в покра-
сутність або обмеження можливості задоволення щення, зниження ентузіазму до роботи, байдужість до
потреб в освіті, медицині, здоров’ї, екології, техніч- результатів; невиконання важливих, пріоритетних
них і транспортних засобах та ін. завдань і «затримка» на дрібних деталях; дистанцію-
Відносна психоекономічна депривація виявляється вання від студентів тощо [3].
у неможливості задоволення матеріальних потреб, Загалом сучасній науці відомі три моделі «виго-
котрих бажає і на котрі претендує людина або в силу ряння». Згідно першої моделі, «вигоряння» стан фі-
свого соціального статусу, або внаслідок порівняння зичного та психічного виснаження, котрий виклика-
себе з іншими, більш багатими членами суспільства. ний тривалим перебуванням в емоційно переван-
Далі, на основі вивчення праць В. В. Бойка [2; 3], тажених ситуаціях.
Н. Є. Водоп’янової [5; 6], А. Ленґеле [9], В. Є. Орела Друга модель описує «вигоряння» як двомірний
[11], Т. В. Форманюка [16], Н. О. Чепелєвої [17] та ін., конструкт, який складається з емоційного виснаження
нами уточнено поняття «емоційне вигоряння виклада- і деперсоналізації, що виявляється у зміні ставлення
чів вищої школи». Проте в цих працях виявлено різні або до себе, або до оточуючих.
підходи до тлумачення вигоряння: професійного, Третя модель синдрому «вигоряння» належить аме-
психологічного, емоційного тощо. На сьогодні також риканським дослідникам К. Маслач і С. Джексон. Її
нема чіткого розмежування понять «синдром розуміють як синдром емоційного виснаження, депер-
вигоряння», «психічне вигоряння», «психологічне ви- соналізації та редукції особистісних досягнень [7].
горяння», «професійне вигоряння», «емоційне виго- Для визначення впливу психоекономічної деприва-
ряння», «емоційне виснаження», «професійне висна- ції ВВШ на їх емоційне вигоряння ми провели емпі-
ження» та ін., їх ієрархічності, підпорядкованості ричне дослідження в Національному університеті
тощо. А їхні тлумачення за сутністю й наслідками «Львівська політехніка».
впливу часто подібні. Для отримання більш точних результатів рівні
Ми приєднуємося до думки В. В. Бойка, що емо- розвитку і психоекономічної депривації ВВШ, і їх
ційне вигоряння є первинним поняттям. Учений про- емоційного вигоряння ми визначили за семирівневою
понує розглядати структуру синдрому емоційного шкалою, виділивши в ній такі: дуже високий,
вигоряння як таку, що становить собою послідовність
78
Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, IV (44), Issue: 92, 2016 www.seanewdim.com
високий, вище середнього, середній, нижче середньо- високому, високому, вище середнього і середньому
го, низький і дуже низький. рівнях вираження, становить 52 (96,3%) особи.
Ми висунули гіпотезу, що психоекономічна депри- Найбільш виражено ВВШ КДГ переживають норма-
вація ВВШ суттєво сприяє їх емоційному вигорянню. тивну психоекономічну депривацію, другою за величи-
Далі за апробованою й стандартизованою авторсь- ною вираження є відносна психоекономічна депривація
кою методикою («Методика визначення психоеконо- і третьою – базова психоекономічна депривація.
мічної депривації та її підвидів у дорослих», яка Загалом це означає, що ВВШ КДГ не можуть
розроблена нами на основі визначення критеріїв і повністю задовольнити потреби першої необхідності,
чинників, що характеризують прояв психоеконо- тобто в їжі, одязі, теплі, гігієні тіла та ін.; в освіті,
мічної депривації [14]) з числа досліджуваних викла- медичному обслуговуванні, збереженні фізичного
дачів ми відібрали 54 особи, в котрих була наявна здоров’я, технічних і транспортних засобах та ін.; в
психоекономічна депривація в межах нижче серед- бажаних матеріальних благах, що є в інших людей –
нього, середнього, вище середнього, високого і дуже більш багатих, які іноді за соціальним статусом,
високого рівнів її вираження (контрольна депри- освітою знаходяться нижче, ніж ВВШ.
вована група (КДГ)), і 54 особи, в котрих психоеко- Все це є ґрунтом для розвитку у ВВШ емоційного
номічна депривація була на дуже низькому або вигоряння, яке являє собою процес утрати ним
низькому рівнях, що може вважатися нормою, тобто позитивних емоцій, фізичної та інтелектуальної
відсутністю її впливу на їх поведінку і професійну активності, емоційного контакту зі студентами,
діяльність (контрольна група (КГ)). колегами та іншими людьми й одночасно процес
Для виявлення рівнів емоційного вигоряння ВВШ розвитку байдужості до їх проблем, емоційної холод-
КДГ і КГ ми застосували методику визначення «синд- ності у стосунках з ними, ригідності, почувань утоми,
рому вигоряння» в професійній діяльності (варіант 2 спустошеності, розчарованості, деформації особистіс-
для учителів, викладачів, тренерів, що адаптований них властивостей та якостей.
Н. Є. Водоп’яновою) [6]. Під час дослідження ми встановили, що емоційне
У дослідженні застосовані методи аналізу, синтезу, вигоряння ВВШ виявляється як інтегрована єдність
порівняння, абстрагування й групування, а також коре- емоційного виснаження, деперсоналізації та редукції
ляційного та багатофакторного регресивного аналізу. особистісних досягнень.
Результати та їх обговорення. Виявлено, що в Емоційне виснаження ВВШ виявляється в утраті
сучасному українському суспільстві частина ВВШ ними позитивних емоцій та емоційного контакту зі
переживає психоекономічну депривацію, внаслідок студентами і колегами, у втомі, байдужості до їх
незадоволення економічним становищем держави, проблем, емоційній холодності у стосунках з ними,
родини і/чи матеріальних потреб для бажаної чи ре- ригідності, спустошеності, розчарованості, в появі
альної нормальної життєдіяльності та розвитку. негативних установок щодо професійної діяльності та
В Україні еквівалентом багатства, матеріальної життя загалом.
забезпеченості людини виступають гроші, готівкою Деперсоналізація ВВШ виявляється в деформації їх
чи у формі рухомого й нерухомого майна, коштов- особистісних властивостей та якостей, стосунків,
ностей тощо і, навіть, посад. На нашу думку, сама почуттів, установок, «Я–образу», мотивації, складо-
бідність автоматично не спричиняє психоекономічну вих свідомості й самосвідомості тощо.
депривацію людини. Це відбувається лише тоді, коли Редукція особистісних досягнень ВВШ, передусім,
людина усвідомлює й переживає наявний економіч- виявляється в ревізії, переоцінці, переосмисленні
ний стан своєї держави, родини, неможливість задо- своїх професійних досягнень і успіхів, життєвих цін-
вольнити свої матеріальні потреби. І багач, маючи 100 ностей, установок, самої професії, доцільності її
мільйонів, може переживати економічну депривації, вибору тощо, що призводить, зазвичай, до негативної
якщо він вважає таке економічне становище явно оцінки самого себе, своєї професійної діяльності,
незадовільним, оскільки прагне мати 100 мільярдів. досягнень та успіхів тощо.
Разом з цим, психоекономічна депривація людини Застосувавши методику визначення «синдрому
також залежить і від її ставлення до економічного вигоряння» в професійній діяльності (варіант 2 для
становища держави і/чи економічного (матеріального) учителів, викладачів, тренерів, що адаптований
становища інших людей та свого власного. Н. Є. Водоп’яновою) [6], ми виявили рівні емоційного
Отже, критеріями психоекономічної депривації вигоряння ВВШ КДГ і КГ.
особистості є також і незадоволеність економічною Власне за допомогою цієї методики ми виявили
сферою держави, і суб’єктивна незадоволеність влас- наявність у ВВШ КГ і КДГ емоційного виснаження,
ним економічним (матеріальним) становищем, і неус- деперсоналізації та редукції особистісних досягнень.
відомлена нестача матеріальних засобів, яка впливає Аналіз свідчить, що емоційне виснаження більшою
на параметри складових психіки та її функціонування. мірою наявне у ВВШ КДГ, ніж у ВВШ КГ. Так, у
Результати емпіричного дослідження засвідчили, ВВШ КДГ воно виявляється на дуже високому,
що психоекономічну депривацію ВВШ КДГ пере- високому і вище середнього рівнях розвитку в 36
живають на: дуже високому рівні вираження – 7 (66,7%) осіб, на середньому рівні розвитку – в 9
(12,9%) осіб, високому – 10 (18,5%) осіб, вище серед- (16,7%)осіб, на нижче середнього і низькому рівнях
нього – 24 (44,4%) осіб, середньому – 11(20,4%) осіб, розвитку – в 9 (16,7%) осіб. У цей самий час у ВВШ
нижче середнього – 1 (1,9%) осіб і низькому – 1 КГ емоційне виснаження на дуже високому, висо-
(1,9%) особа. Разом кількість ВВШ КДГ, котрі кому, вище середнього і середньому рівнях розвитку
переживають психоекономічну депривацію на дуже наявне лише у 18 (33,3%) осіб, що на 27 (50%) менше,
79
Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, IV (44), Issue: 92, 2016 www.seanewdim.com
ніж у ВВШ КДГ на цих рівнях розвитку. Отже, у того, щоб перевірити, чи впливає психоекономічна
ВВШ КГ емоційне виснаження значно менше, ніж у депривація на емоційне вигоряння ВВШ, нами
ВВШ КДГ. здійснений багатофакторний регресивний аналіз.
Це саме стосується й деперсоналізації, й редукції Обчислено коефіцієнти багатофакторної кореляції
особистісних досягнень ВВШ КГ і КДГ. Так, деперсо- (КБК) між факторами психоекономічної депривації та
налізація у ВВШ КДГ на дуже високому, високому, емоційного вигоряння ВВШ з достовірністю (ρ≤0,05).
вище середнього і середньому рівнях розвитку наявна На основі КБК обчислили коефіцієнт багатофакторної
у 36 (66,7%) осіб, а у ВВШ КГ – у 13 (24,1%) осіб, що детермінації (КБД), який дорівнює КБК у квадраті
на 23 (42,6%) менше, ніж у КДГ на цих самих рівнях (R²). Для факторів психоекономічної депривації
розвитку. Отже, у ВВШ КГ деперсоналізація значно R²=0,274, що вказує на залежність емоційного виго-
менша, ніж у ВВШ КДГ. ряння ВВШ від них на 27,4%. Така відсоткова вага
Редукція особистісних досягнень також у ВВШ свідчить про те, що психоекономічна депривація
КДГ на дуже високому, високому, вище середнього і ВВШ чинить суттєвий негативний вплив на їх
середньому рівнях розвитку наявна у 45 (83,3%) осіб, емоційне вигоряння.
а у ВВШ КГ – у 19 (35,1%) осіб, що на 26 (48,1%) Висновки. Психоекономічна депривація особистос-
менше, ніж у КДГ на цих самих рівнях розвитку. ті викладача вищої школи – це або відсутність, або
Отже, у ВВШ КГ редукція особистісних досягнень недорозвинення, або несформованість, або викривлен-
значно менша, ніж у ВВШ КДГ. ня, або руйнування відповідних параметрів складових її
Таким чином, психоекономічна депривація ВВШ психіки, внаслідок незадоволення нею економічним
суттєво спричиняє їх емоційне виснаження, деперсо- становищем і/чи матеріальних потреб для бажаної чи
налізацію і редукцію особистісних досягнень, тобто реальної нормальної життєдіяльності та розвитку.
емоційне вигоряння. Емоційне вигоряння викладача вищої школи – про-
Далі нами здійснено кореляційний аналіз. Він пока- цес утрати ним позитивних емоцій, фізичної та
зав, що значимий позитивний зв’язок спостерігається інтелектуальної активності, емоційного контакту зі
між психоекономічною депривацією та емоційним студентами, колегами та іншими людьми й одночасно
виснаженням (rs=0,627, ρ≤0,01), між психоекономіч- процес розвитку байдужості до їх проблем, емоційної
ною депривацією і редукцією особистісних досягнень холодності у стосунках з ними, ригідності, почувань
(rs=0,532, ρ≤0,01). Це означає, що із підвищенням утоми, спустошеності, розчарованості, деформації
рівня розвитку психоекономічної депривації, відбува- особистісних властивостей та якостей.
ється значне підвищення рівня розвитку редукції Підтвердилася наша гіпотеза, що психоекономічна
особистісних досягнень та емоційного виснаження. депривація особистості викладача вищої школи сучас-
Також виявлений позитивний помірний зв’язок між ного українського суспільства впливає на його емо-
психоекономічною депривацією і деперсоналізацією ційне вигоряння, спричиняє його розвиток.
(rs=0,361, ρ≤0,01). Це означає, що із підвищенням Подальших розвідок у даному напрямі потребують
показників психоекономічної депривації помірно під- питання впливу психоекономічної депривації викла-
вищується рівень розвитку деперсоналізації. дачів вищої школи на їх емоційне вигоряння залежно
Проте наявність кореляційного зв’язку між психо- від віку, педагогічного стажу, статі, індивідуально-
економічною депривацією і емоційним вигорянням психологічних якостей, рівня розвитку в них емо-
ВВШ є недостатнім доказом того, що саме психо- ційного та соціального інтелекту, в період життєвих
економічна депривація негативно впливає на неї. Для криз тощо.
ЛІТЕРАТУРА
1. Бартол К. Психология криминального поведения / Курт Мануйлов // Социально-психологическая диагностика
Бартол. – СПб. : Прайм–ЕВРОЗНАК, 2004. – 352 с. развития личности и малых групп. – М., 2002. – С. 360–
2. Бойко В.В. Синдром «эмоционального выгорания» в 362.
профессиональном общении / В.В. Бойко. – СПБ. : 8. Кияшко Л.А. Психологічні аспекти соціальної інерції в
Питер-Пресс, 1999. – 105 с. умовах економічної депривації / Л.А. Кияшко, Н.А.
3. Бойко В.В. Энергия эмоций: [2-е изд., доп. и перераб.] / Полєтаєва // Проблеми загальної та педагогічної
В.В, Бойко. – СПб. : Питер, 2004. – 474 с. психології : зб. наук. пр. Інституту психології ім. Г.С.
4. Варій Ю.М. Вплив економічної депривації на поведінку Костюка АПН України./ За ред. Максименка С.Д. – К. :
молоді // Науковий вісник Львівського державного 2003, Т.ІY, ч.5. – С. 124–130.
університету внутрішніх справ. Серія психологічна. 9. Лэнгеле А. Эмоциональное выгорание с позиции
Збірник наукових праць / Головний редактор В.Л. экзистенциального анализа / А. Лэнгеле // Вопросы
Ортинський. – Львів : ЛьвДУВС, 2009. – Вип. 2. – С. 18– психологии. – 2008. – № 2. – С. 3–16.
31. 10. Міжнародна статистична класифікація хвороб та
5. Водопьянова Н.Е. Психическое «выгорание» и качество споріднених проблем охорони здоров’я. Десятий
жизни / Н.Е. Водопьянова, Е.С. Старченкова // перегляд. – К. : Здоров’я, 2001. – Т. 3. – 817 с.
Психологические проблемы самореализации личности. – 11. Орел В. Е., Феномен «выгорания» в зарубежной
СПб. : Изд-во СПб. ун-та, 2002. – Вып. 6 – С. 11–25. психологии: эмпирические исследования / В.Е. Орел //
6. Водопьянова Н.Е. Синдром выгорания: диагностика и Журнал практической психологии и психоанализа. –
профилактика / Н.Е. Водопьянова, Е.С. Старченкова. – 2001 – №3. – С. 69.
[2-е изд.] – СПб. : Питер, 2005. – 336 с. 12. Терлецька Ю.М. Вплив економічної депривації на
7. Диагностика профессионального «выгорания» (К. професійно-педагогічну діяльність науково-педагогічних
Маслач, С. Джексон) / Н.П. Фетискин, В.В. Козлов, Г.М. працівників / Ю.М. Терлецька // Актуальні проблеми
80
Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, IV (44), Issue: 92, 2016 www.seanewdim.com
психології: зб. наук. пр. Інституту психології імені Г.С. 15. Терлецька Ю.М. Психічна депривація науково-
Костюка НАПН України. – Том. Х. Психологія педагогічних працівників // Науковий вісник
навчання. Генетична психологія. Медична психологія. – Львівського державного університету внутрішніх справ.
Вип. 22. – К.: ДП «Інформаційно-аналітичне агентство», Серія психологічна: збірник наукових праць / головний
2012. – С. 826–835. редактор М.Й. Варій. – Львів : ЛьвДУВС, 2011. – Вип. 1.
13. Терлецька Ю.М. Економічна депривація як чинник – С. 134–144.
впливу на культуру управління // Збірник тез науково- 16. Форманюк Т.В. Синдром “эмоционального сгорания”
практичної конференції "Культура управління в системі как показатель профессиональной дезадаптации учителя
розвитку економіки України", 05 березня 2013 р. [Текст]. / Т.В. Форманюк // Вопросы психологии. – 1994. – № 6. –
– Львів : "СПОЛОМ", 2013. – С. 134–136. С. 57–64.
14. Терлецька Ю.М. Вплив соціальної та економічної 17. Чепелева Н.А. Психологические особенности
депривації науково-педагогічних працівників на їх эмоционального выгорания преподавателей высших
професійну діяльність: дис. …канд. психол. наук: спец. учебных заведений: дис. … канд. псих. наук: 19.00.01/
19.00.07 «Педагогічна та вікова психологія» / Юліана Н.А. Чепелева: Краматорский экономико-гуманитарный
Миронівна Терлецька; Національний університет институт. – Краматорск, 2010. – 195 с.
«Острозька академія». – Острог, 2014. – 356 с.
REFERENCES
1. Bartol K. Psychology of Criminal Behavior / Curt Bartol. – Applied Psychology and Psychoanalysis. – 2001 – №3. – P.
St. Petersburg : Prime-EUROSIGN, 2004. – 352 p. 69.
2. Boyko V.V. Syndrome of “emotional burnout” in the 12. Terletska Y.M. The impact of economic deprivation on
professional communication / V.V. Boyko. – St. Petersburg : professional teaching career of scientific teaching stuff /
Peter-Press, 1999. – 105 p. Y.M. Terletska // Actual problems of psychology : collection
3. Boyko V.V. Energy of emotions: [2nd ed.] / V.V. Boyko. – of scientific works of G.S.Kostyuk
St. Petersburg : Peter, 2004. – 474 p. Institute of Psychology of the NAPS of Ukraine. – Vol.
4. Varyj Y.M. Influence of economic deprivation on the Х. Psychology of learning. Genetic Psychology. Medical
behavior of young people // Scientific journal of Lviv State Psychology. – Issue. 22. – K.: SOE “Information and
University of Internal Affairs. Psychological series. analytical agency”, 2012. – P. 826–835.
Collection of scientific works / Chief editor V.L. Ortynskyj. 13. Terletska Yu.M. Economic deprivation as a factor of
– Lviv : Lviv State University of Internal Affairs, 2009. – influence on the culture of management // Collection of
Issue. 2. – P. 18–31. abstracts of scientific-practical conference "Management
5. Vodopjanova N.E. Psychological “burnout” and quality of culture in the system of economic development of Ukraine”,
life / N.E. Vodopjanova, E.S. Starchenkova // Psychological March 05, 2013. [Text]. – Lviv : Spolom publishing house,
problems of self realization of a personality. – St. Petersburg 2013. – P. 134–136.
: St. Petersburg University Press, 2002. – Issue 6 – P. 11–25. 14. Terletska Yu.M. The impact of social and economic
6. Vodopjanova N.E. Syndrome of burnout: diagnosis and deprivation of scientific and teaching staff on their
prevention / N.E. Vodopjanova, E.S. Starchenkova. – [2nd professional activity : dissertation … of a candidate of
ed.] – St. Petersburg : Peter, 2005. – 336 p. psychological sciences: spec. 19.00.07 “Educational and
7. Diagnosis of professional burnout (Κ. Maslach, S. Jackson) / developmental Psychology” / Yuliana Myronivna Terletska;
N.P. Fetiskin, V.V. Kozlov, G.M. Manuilow // Socio- National University “Ostroh Academy”. – Ostroh, 2014. –
psychological diagnosis of personality and small groups 356 p.
development. – M., 2002. – p. 360–362. 15. Terletska Yu.M. Psychological deprivation of scientific and
8. Kyiashko L.A. Psychological aspects of social inertia in the teaching stuff // Scientific journal of Lviv State
economic deprivation / L.A. Kyiashko, N.A. Poletaieva // University of Internal Affairs. Psychological series:
Problems of general and educational psychology : collection collection of scientific works / chief editor M.Y. Varyj. –
of scientific works of G.S.Kostyuk Lviv : Lviv State University of Internal Affairs, 2011. –
Institute of Psychology of the NAPS of Ukraine / Edited Issue. 1. – P. 134–144.
by S. D. Maximenko. – K. : 2003, Vol.ІY, part 5. – P. 124– 16. Formaniuk T.V. Syndrome of “emotional burnout” as an
130. indicator of teacher’s professional maladjustment / T.V.
9. Lengele А. Emotional burnout in existential analysis / A. Formaniuk//Questions of Psychology. - 1994. - № 6. - P. 57-
Lenegele // Questions of psychology. – 2008. – № 2. – P. 3– 64.
16. 17. Chepeleva N.A. Psychological characteristics of emotional
10. International statistical classification of diseases and related burnout in lecturers of higher educational institutions:
health problems. Tenth revision . – K. : Health, 2001. – dissertation … of a candidate of psychological sciences:
Vol. 3. – 817 p. 19.00.01/ N.A. Chepeleva: Ukraine Kramatorsk Institute of
11. Orel V. E. The phenomenon of " burnout " in foreign Economics and Humanities. – Kramatorsk, 2010. – 195 p.
psychology : Empirical Research / V.E. Orel // Journal of
The impact of psychological and economic deprivation of scientific and teaching staff on their emotional burnout
Terletska Y.
Abstract. The article deals with the influence of psychological and economic deprivation of high school lecturers of the modern
Ukrainian society on their emotional burnout. The results of the empirical research have revealed that psychological and economic
deprivation of high school lecturers is a factor which contributes the development of their emotional burnout.
Keywords: psychological and economic deprivation, basic psychological and economic deprivation, normative psychological and
economic deprivation, relative psychological and economic deprivation, emotional burnout.
81
Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, IV (44), Issue: 92, 2016 www.seanewdim.com
82
Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, IV (44), Issue: 92, 2016 www.seanewdim.com
83