Педагогічні аспекти

формування
компетентності
самоосвіти та
саморозвитку
Бухлова Н.В., ст. викладач
кафедри соціально-
гуманітарних дисциплін
та методики їх викладання
Донецького обласного інституту
післядипломної педагогічної
освіти
 Педагогічний
супровід –
це спосіб включення
дорослого в
навчально-виховний
процес із метою
створення умов для
саморозвитку,
самопросування в
діяльності всіх
суб’єктів взаємодії
 ЗМІСТ ОСВІТИ

ЗНАННЯ
Уміння та Досвід
навички Досвід
творчої емоційно-
діяльності ціннісного
ставлення
 Компетентність
саморозвитку та
самоосвіти
пов’язана з
потребою й
готовністю
постійно
навчатися як у
професійному
відношенні, так
і в особистому
житті
 РОЗВИТОК -
 процес кількісних та якісних змін в організмі,
психіці, інтелектуальній та духовній сферах
людини, що обумовлений впливом зовнішніх
(природне та соціальне середовище, виховання,
колективна діяльність, спілкування) та внутрішніх
(анатомо-фізіологічні передумови, власна
активність особистості, що реалізується у
діяльності), керованих (виховання та
самовиховання)- та некерованих (об'єктивний,
стихійний вплив середовища) факторів (Смирнов
В.І.).
 Самоосвітня
компетентність -
 якість
особистості, що
характеризує її здатність до
систематичної самостійно
організованої пізнавальної
діяльності, що спрямована на
продовження власної освіти в
загальнокультурному й
професійному аспектах.
Фоміна О.М.
 Основні ознаки
самоосвіти:
 високий рівень активності та
самостійності пізнання;
 добровільність у придбанні нових
знань;
 співпадання цілей та мотивів
пізнавальної діяльності;
 вибірковий характер у порівнянні з
навчальним пізнанням;
 цілеспрямованість, системність,
планомірний характер цієї діяльності.
 Самоосвіта передбачає:
 позитивну мотиваційну активність;
 виявлення вольових зусиль;
 наявність цілеспрямованості й
самоорганізованості;
 досягнення високого рівня
інтелектуального розвитку;
 сформованість певної сукупності
пізнавальних умінь;
 досягнення високої самостійності;
 наявність адекватної самооцінки.
 ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ
САМООСВІТНЬОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ:

5. РЕФЛЕКСІЯ

4.РЕАЛІЗАЦІЯ 2.ПЛАНУВАННЯ

3.ОРГАНІЗАЦІЯ
ЕТАП ЦІЛЕПОКЛАДАННЯ:
 САМОАНАЛІЗ;
 САМООЦІНКА;

 САМООБЛІК;

 ПОСТАНОВКА МЕТИ;

 САМОСТИМУЛЮВАНН
Я.
 ЕТАП ПЛАНУВАННЯ:
 ВИБІР ЧАСУ;
 ПЛАНУВАННЯ
ДЖЕРЕЛ
ІНФОРМАЦІЇ;
 ПЛАНУВАННЯ
КІНЦЕВОГО
РЕЗУЛЬТАТУ.
ЕТАП ОРГАНІЗАЦІЇ:

 ПОШУК І ПРИДБАННЯ
ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ;
 ОРГАНІЗАЦІЯ
РОБОЧОГО МІСЦЯ.
 ЕТАП РЕАЛІЗАЦІЇ:
 РОБОТА З
ДЖЕРЕЛАМИ
ІНФОРМАЦІЇ;
 СТВОРЕННЯ
НАВЧАЛЬНОГО
ЧИ ТВОРЧОГО
ПРОДУКТУ.
 ЕТАП РЕФЛЕКСІЇ:
 САМОКОНТРОЛЬ;

 САМОАНАЛІЗ;

 САМООЦІНКА;

 САМОКОРЕКЦІЯ.
СФЕРИ ВІДСЛІДКУВАНЬ У ПРОЦЕСІ МОНІТОРИНГУ

МОТИВАЦІЙНО- ДІЯЛЬНІСНА
РЕЗУЛЬТАТИВНА
ПОТРЕБНІСНА

СФОРМОВАНІСТЬ •РІВЕНЬ
ЗНУ: НАВЧАЛЬНИХ
•ІНТЕРЕСИ; •ОРГАНІЗАЦІЙНИХ; ДОСЯГНЕНЬ;
•ПОТРЕБИ •ПІЗНАВАЛЬНИХ; •РІВЕНЬ
•ІНФОРМАЦІЙНИХ; ЗАГАЛЬНОГО
•КОМУНІКАТИВНИХ РОЗВИТКУ
 Головна мета сучасної школи
при навчанні самоосвітнім
умінням:
 показати, що в процесі
навчання можна отримати
лише частину знань;
 навчати учня способам
придбання додаткових
знань;
 сприяти колективному
обговоренню в класі
додаткових знань
Рівні оволодіння учнямия діями,
що відповідають навчальним
умінням і навичкам
4-й рівень –
автоматизовано
(навичка )
3-й рівень –
вільно виконують

2-й рівень -
виконують за зразком

1-й рівень –
виконують з допомогою вчителя

0 рівень - не володіють
 Уміння
самоорганізації –
це уміння, що
забезпечують
планування, здійснення,
контроль, регулювання й
аналіз особистістю
власної навчальної
діяльності
 ЯК ОРГАНІЗУВАТИ РОБОЧЕ МІСЦЕ?

Своєчасно провітрюй кімнату.

Освітлення робочого столу повинне бути з
лівого боку.
Підручники, словники та інший довідковий
матеріал доцільно розташувати на книжковій
полиці над столом.
Письмові приладдя зручно зберігати в лівій
верхній шухляді письмового столу.
На столі не повинно бути нічого зайвого, що
відволікало б від роботи.
Після закінчення роботи слід прибрати на
столі.
 НАВЧАЛЬНО-
ІНФОРМАЦІЙНІ УМІННЯ -
ЦЕ ЗАГАЛЬНОНАВЧАЛЬНІ
УМІННЯ, ЩО ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ
ЗНАХОДЖЕННЯ, ПЕРЕРОБКУ Й
ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЇ
ДЛЯ РОЗВ’ЯЗАННЯ
НАВЧАЛЬНИХ ЗАДАЧ.
 Як читати статті
 Про що говорить заголовок?
 Коли була написана стаття?
 Хто написав статтю?
 Читайте статтю, помічайте
інформацію, критичну для вас.
Про що ви довідалися?
Як це співвідноситься з попередніми
знаннями?
Ви знайшли власні аргументи?
Як ця стаття співвідноситься з
попередніми джерелами інформації?
 Зробіть підсумковий запис про статтю.
 КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ -
відповідність індивідуального
мовлення нормам мови, уміння
використовувати мовні засоби в
різних умовах спілкування у
відповідності з цілями й
змістом мовлення, ступінь
досконалості усного й
письмового мовлення.
 ТЕХНІКА ВИСТУПУ
 Приверніть увагу слухачів жартом,
жестом тощо.
 Використовуйте особові
займенники при викладенні
матеріалу.
 Встановіть зоровий контакт із
аудиторією.
 Робіть акцент на головному.
 Використовуйте речення для
зв’язки, щоб продемонструвати
перехід до наступного пункту.
 Задавайте аудиторії питання, щоб
залучити її до свого виступу.
 На закінчення зробіть висновки.
 НАВЧАЛЬНО-
ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ УМІННЯ
-
УМІННЯ, НЕОБХІДНІ
ДЛЯ РОЗВ’ЯЗАННЯ
ПІЗНАВАЛЬНИХ ЗАДАЧ
ОПЕРАЦІЇ МИСЛЕННЯ

АНАЛІЗ

СИНТЕЗ

ПОРІВНЯННЯ

АБСТРАГУВАННЯ

КЛАСИФІКАЦІЯ

УЗАГАЛЬНЕННЯ
 Як робити порівняння?
Здійснення початкового смислового
аналізу об′ єктів
Аналіз першого об′ єкта та формулю-

вання його ознак.

Аналіз другого об′ єкта і формулювання його
ознак.
Порівняння і виділення найбільш
суттєвих ознак подібності.
Протиставлення та виділення найбільш
суттєвих відмінних ознак.
Встановлення залежності між об′ єктами.

Формулювання висновку порівняння.

Розкажи мені –
і я забуду,
Покажи –
і я запам’ятаю,
Дай спробувати-
і я зрозумію

китайське прислів’
прислів’я
Вірте в сили учня!
Щоб подолати
недоліки учня,
шукайте його
достоїнства!
Результат розвитку
загальнонавчальни
х умінь учнів - це
особистість
школяра, яка
наділена такими
характеристиками,
як здатність до
самоорганізації,
самоосвіти та
саморозвитку, -
компетентна в
сфері освіти.
 Вчителям необхідно:
 спеціально виділяти час у межах навчальної
дисципліни для формування самоосвітніх умінь;
 координувати діяльність тих учителів, які
працюють в одному класі, та зберігати наступність;
 розробити технологію впровадження системи
розвитку самоосвітніх умінь учнів, включаючи
спеціальні пам’ятки, алгоритми;
 здійснювати моніторинг самоосвітньої діяльності
учнів;
 розробити спецкурси, що сприяють
цілеспрямованому формуванню самоосвітніх умінь;
 у процесі коментування оцінки з предмета робити
оціночні висновки про якість самоосвітніх умінь.
 Технології, що
забезпечують формування
самоосвітньої
компетентності:
 проектні;

 інтерактивні;
 проблемні;

 модульно-розвивальні;

 продуктивні;

 евристичні та ін.