Бухлова Н.В.

,
ст. викладач кафедри СГДМВ
МОДУЛЬ 1
Методологічні основи технологій компетентнісної освіти (8 год.)
ПРОГРАМА МОДУЛЯ

1. Інтерактивні технології навчання: теорія та практика (6 год.).

2. Аналітико-прогностичний супровід формування самоосвітньої
компетентності учнів (6 год.).
Мета: Актуалізувати знання слухачів щодо педагогічних технологій,
заснованих на активізації та інтенсифікації діяльності учнів, що сприяють
формуванню ключових і предметних компетентностей особистості. Розкрити
вплив цілеспрямованих управлінських педагогічних дій і організації
педагогічного середовища на розвиток пізнавальної діяльності учнів,
формування життєвої компетентності особистості.
Завдання:
Систематизувати знання щодо:
• основних вимог до педагогічних технологій, що сприяють формуванню
життєвої компетентності учнів;
• самоосвіти як головної умови успішного навчання впродовж життя;
• способів управління активною пізнавальною діяльністю учнів.
Сформувати уміння (навички):
• створювати умови для активізації пізнавальної діяльності учнів;
• формувати загальнонавчальні уміння школярів;
• мотивувати учнів до навчання.
Розвинути установки на:
• застосування сучасних технологій навчання, що сприяють формуванню
життєвої компетентності учнів;
• суб’єкт-суб’єктні відносини з учнями в процесі навчання й виховання;
• діалогічність освітнього процесу.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН МОДУЛЯ

ОЧНИЙ ФОРМАТ

ТЕМА 1
Інтерактивні технології навчання: теорія та практика

Актуальність проблеми. Основні вимоги до технологій, що сприяють

формуванню ключових і предметних компетентностей особистості.
Особливості управлінської позиції вчителя в педагогічних технологіях на
основі активізації діяльності учнів. Особливості управління вчителем
навчальною пізнавальною діяльністю учнів у позиції фасилітатора:
• Сутність понять “навчання” і “учіння”.

1
 • Умови, за яких люди вчаться активно.
• Навчання традиційне та інтерактивне.
• Вчитель-фасилітатор: вчити “правильним відповідям” чи
спонукати до пошуку?
Особливо ефективними у взаємодії з учнями є інтерактивні методики.
Сутність інтерактивної взаємодії: навчально-виховний процес організовано
так, що всіх учасників залучено до процесу пізнання, формування висновків,
створення певного результату, де кожен робить індивідуальний внесок,
обмінюється знаннями, ідеями, способами діяльності. Особливості
спілкування на основі діалогу та полілогу.
Класифікація інтерактивних технологій. Основні інтерактивні методи:
„мозковий штурм”, обговорення в групах, рольова гра, вивчення ситуацій,
ситуативний аналіз, ранжування висловлювань, акваріум, вивчення і
розв’язання суперечливих проблем, коло, дебати, анкетування тощо.
Особливості оцінювання інтерактивних занять та діяльності кожного
учня на таких уроках. Структура інтерактивного уроку. „Магічні дрібниці”
інтерактивного заняття.
ТЕМА 2
Аналітико-прогностичний супровід формування самоосвітньої
компетентності учнів

Вступ до проблеми: актуальність питання. Етапи самоосвіти школярів.

Проблема підготовки учнів до самоосвітньої діяльності. Компоненти
самоосвіти. Необхідність організації самоосвіти на підставі моніторингових
досліджень. Модель моніторингу вдосконалення навчальних досягнень учнів
на основі самоосвіти. Етапи моніторингу. Можливість використання певних
діагностичних матеріалів щодо визначення рівня сформованості
самоосвітньої компетентності учнів. Використання отриманих даних для
створення умов адекватної організації підготовки до самоосвіти з
урахуванням індивідуальних особливостей розвитку школяра та рівня
сформованості його самоосвітньої компетентності.

ДИСТАНЦІЙНИЙ ФОРМАТ
Методика проведення інтерактивних занять

Вивчення технології проведення інтерактивних занять (див. л-ру) та

проектування конкретних уроків з використанням ІТН на різних стадіях
засвоєння навчального матеріалу.
Діалогічна взаємодія з учнями в процесі проведення уроку із
застосуванням ІТН. Вербальна та невербальна поведінка вчителя в процесі
діалогу як основна умова його успішного здійснення. Розробка навчального
тренінгу як однієї з ефективних форм інтерактивного навчання.

2
Шляхи і засоби формування у школярів самоосвітньої компетентності в
цілісному педагогічному процесі

Формування мотивації до самоосвіти. Розвиток загальнонавчальних

умінь: організаційних, інформаційних, пізнавальних, комунікативних. Роль
спецкурсів, факультативів, гуртків у формуванні готовності до самоосвіти.
Позаурочна діяльність і самоосвіта.

Педагогічний супровід самоосвітнього процесу учнів

Особливості формування основ самоосвітньої компетентності учнів у

різних класах. Методика формування основ самоосвіти у школярів.
Розробка пам’яток для учнів щодо формування загальнонавчальних
організаційних, інформаційних, комунікативних, пізнавальних умінь.

ПІДСУМКОВА ОЧНА СЕСІЯ

Фактори, що спонукають школярів до самоосвіти

Продуктивність самоосвіти значною мірою залежить від культури

людини. Прагнення до самоосвіти – одна з провідних потреб особистості, що
впливає на життя людини, на вибір місця роботи, зміст дозвілля тощо.
Б.Ф.Райським сформульовано низку закономірностей процесу самоосвіти, що
допомагають з’ясувати сутність прагнення до неї:
1. Прагнення до самоосвіти пов’язане з рівнем морального та
інтелектуального розвитку.
2. Прагнення до самоосвіти зростає по мірі задоволення пізнавальних
потреб та інтересів учня шляхом самостійної діяльності.
3. Прагнення до самоосвіти спирається на наявність самоосвітніх умінь і
в свою чергу стимулює їх вдосконалення.
4. Прагнення до самоосвіти знаходиться в прямій залежності від умов
пізнавальної діяльності.

Шляхи і засоби, що сприяють формуванню у школярів самоосвітньої

компетентності в цілісному педагогічному процесі

Практичні можливості педагогічного супроводу школярів у процесі

формування самоосвітньої компетентності. Вибір доцільних методів і
прийомів стимулювання самоосвітнього процесу, корегування його
результатів. Розробка програм самостійного вдосконалення знань з предмета.

Формування самоосвітньої компетентності учнів в умовах

застосування інтерактивних технологій навчання

3
 Формування мотивації до самостійного пошуку необхідної інформації
та загальнонавчальних умінь учнів у процесі інтерактивного заняття:
навчального тренінгу, „мозкового штурму”, „дерева рішень”, „каруселі”
тощо. Навчання учнів умінню активно застосовувати набуті самостійно
знання в практичній діяльності.
Практичне заняття

Метод навчання – інтерактивні вправи.

Завдання для виконання:
1. „Ажурна пилка”: самостійне вивчення основних теоретичних
аспектів інтерактивних технологій.
2. „Т-технологія”: визначення сильних та слабких сторін
інтерактивного навчання.
3. „Мозковий штурм”: яким повинен бути вчитель-діалогіст.
Форма звітності для виконання завдання: фронтальне усне опитування
за темою роботи.
Семінарське заняття

Методи навчання – бесіда, дискусія, презентація досвіду тощо.

Запитання для обговорення:
1. У яких документах наголошується про необхідність створення умов
для неперервного навчання, навчання впродовж життя?
2. Назвіть компоненти готовності школярів до самоосвіти.
3. Порівняйте поняття „самоосвіта” та „самостійна діяльність”.
4. У чому полягає роль педагога у процесі формування самоосвітньої
компетентності учнів?
5. Поділіться власним досвідом підготовки дітей до самоосвіти.
6. Дайте коротку характеристику методам діагностування рівня
сформованості самоосвітньої компетентності учнів.
7. Яким чином Ви б оформили результати діагностування?
8. Як практично можна використати кожний результат такого
діагностування?
9. За якими показниками Ви б диференціювали учнів?
10.Як би організували взаємодію з кожною сформованою групою?

4
 ЗАВДАННЯ ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ

Самостійна робота
№ Найменування Завдання для самостійної, Форма звітності Бал
з/п теми індивідуальної роботи и
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ
АНАЛІТИКО-ПРОГНОСТИЧНИЙ СУПРОВІД ФОРМУВАННЯ САМООСВІТНЬОЇ
КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ
1 Шляхи і засоби, Розробіть річний план Річний план за одним із
що сприяють формування курсів.
формуванню у загальнонавчальних умінь Перелік тем (10)
школярів учнів за запропонованою проектів за схемою:
готовності до схемою. Назва проекту 5 б.
самоосвіти в Запропонуйте теми учнівських Ключ Тема Змісто
цілісному проектів, що мають ове тичні вні
педагогічному міжпредметний характер. питан пита питанн
процесі. Визначте ключові, змістовні, ня ння я
тематичні питання для проекту.

2 Педагогічний Складіть пам′ ятки, алгоритми, Міні-збірник

супровід приписи щодо формування рекомендацій для учнів
самоосвітнього основних загальнонавчальних 5 б.
процесу учнівумінь учнів: організаційних,
різного віку. пізнавальних, інформаційних,
комунікативних.
3 Критерії, рівні Створіть за запропонованою Програма самостійного
самоосвітньої схемою програму самостійного вдосконалення знань
компетентності. вдосконалення знань з Вашого учнів 5 б.
предмету за однією з обраних
Вами тем (диференційовану, з
урахуванням різного рівня
підготовки учнів до самоосвіти).
4 Методи Розробіть ситуаційні завдання для Збірка ситуативних
діагностики відстеження рівня сформованості завдань для учнів 10
рівня самоосвітньої компетентності. б.
сформованості
самоосвітньої
компетентності
в практиці
роботи вчителя.
5 Засоби Розробіть за однією навчальною Збірка творчих завдань
формування темою з Вашого предмета для учнів за однією з
самоосвітньої індивідуальні творчі завдання, що навчальних тем
компетентності стимулюють і спрямовують предмета 5 б.
учнів. самоосвітню діяльність учнів.
Складіть анотований перелік Анотований перелік
додаткових джерел інформації для джерел інформації (10)
учнів за однією з навчальних тем
з Вашого предмета.

5
 Матеріали для обов’язкового вивчення:

1. Теоретичний матеріал для вивчення (див. файл).

2. Презентації до лекцій теми (там само).

Додаткові матеріали для вивчення (див. електронну бібліотеку):

1. Файл « додаткові матеріали»).

ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ ДО МОДУЛЯ

ТЕСТ
1. Такий пріоритет у розвитку освіти, як «створення умов для неперервної
освіти, освіти впродовж життя», визначено у документі:
А) Концепція 12-річної середньої загальноосвітньої школи;
Б) Закон «Про освіту»;
В) Національна доктрина розвитку освіти.

2. Поєднання самоосвіти і освіти в єдиний цілісний неперервний процес

проголошено в документі:
А) Концепція 12-річної середньої загальноосвітньої школи;
Б) Закон «Про освіту»;
В) Національна доктрина розвитку освіти.

3. Доповніть речення:
Інтерактивні технології навчання – це...

4. Доповніть речення:
Самоосвіта школяра – це…

5. Доповніть речення:
Самостійна навчальна робота учнів – це...

6. Визначте, який із перерахованих методів є найбільш ефективним у

самоосвітньому процесі :
А) читання літератури;
Б) підготовка до семінару;
В) виступ на методичному об’єднанні.

7. Назвіть групи загальнонавчальних умінь, що забезпечують якість

навчання і самоосвіти:
А)
Б)
В)
Г)

6
8. Назвіть мотиви самоосвітньої діяльності учнів:
А)
Б)
В)
Г)

9.Розташуйте названі етапи самоосвітньої діяльності у логічній

послідовності:
• планування;
• рефлексія;
• цілепокладання;
• організація;
• реалізація.

10. Назвіть критерії, за якими Ви визначаєте рівень підготовки учнів до

самоосвіти:
А)
Б)
В)
Г)
11). Розташуйте в логічній послідовності етапи проведення інтерактивних
занять:
• надання необхідної інформації; • підбиття підсумків, оцінювання
• інтерактивна вправа — результатів навчального
центральна частина занять; заняття.
• мотивація; • оголошення теми та очікуваних
навчальних результатів
12). Проставте орієнтовний розподіл часу між етапами інтерактивного
уроку (у %):
1) мотивація — %;
2) оголошення теми — %;
3) інформування учнів —%;
4) інтерактивна вправа —%;
5) рефлексія —%.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1.Концепція 12-річної середньої загальноосвітньої школи // Директор

школи. – 2002. - №1 (193).
1. Національна доктрина розвитку освіти // Освіта України. – 2002. -№33.
2. Державна програма “Вчитель”// Освіта України. – 2002. - №23.
3. Регіональна програма впровадження компетентнісно орієнтованого
підходу в навчально-виховний процес / Укладачі: Волобуєва Т.Б,,

7
 Родигіна І.В., Бухлова Н.В. – Донецьк: Управління освіти і науки
Донецької облдержадміністрації, Донецький облІППО, 2004. – 36 с.
4. Аналітико-прогностичний супровід формування самоосвітньої
компетенції школярів: практико зорієнтований посібник / За науковою ред.
І.Г.Єрмакова – Запоріжжя: Хортицький навчально-реабілітаційний
багатопрофільний центр, 2006. - 220 с.
5. Баранников А.В. Организация самообразования школьников: новый
этап осмысления // Стандарты и мониторинг образования. – 1999. - №4.
6. Букатова В.М., Ершова А.П. Я иду на урок: Хрестоматия игровых
приемов обучения: Книга для учителя. – М.: Издательство «Первое
сентября», 2000. – 224 с.
7. Буряк В.К. Формування у школярів потреби в самоосвіті // Рідна
школа. – 2000. - №9. - с. 55-57.
8. Бухлова Н.В. Організація самоосвітньої діяльності учнів. – Харків:
Основа, 2003. – 63 с.
9. Бухлова Н.В. Навчаємо вчитися: діагностика і формування
самоосвітньої компетентності учнів. – К.: Шкільний світ, 2006. – 128 с.
10. Бухлова Н.В. Інтерактивні тренінги з проблеми «Формування
самоосвітньої компетентності учнів»: Методичний посібник – Донецьк:
облІППО, “Витоки”, 2007. – 154 с.
11.Володько В.М. Індивідуалізація й диференціація навчання: понятійно-
категорійний аналіз // Педагогіка і психологія. – 1997. - №4.
12. Горностаева З.Я “Проблема самостоятельной познавательной
деятельности” // Открыт. школа. – 1998. - №2
13. Граник Г.Г., Бондаренко С.М., Концевая Л.А. Когда книга учит. – М.:
Педагогика, 1988. – 192 с.
14. Громцева А.К. Формирование у школьников готовности к
самообразованию – М.: Просвещение, 1983. – 144 с.
15. Науково-методичний супровід самоосвітньої й самостійної діяльності
педагогічних кадрів у системі післядипломної педагогічної освіти:
Практико зорієнтований методичний посібник. / Бухлова Н.В.,
Коновалова Л.М. – Донецьк: Каштан, 20007 р. – 108 с.
16. Новые педагогические и информационные технологии в системе
образования: Учеб. пособие для студ. пед. вузов и системы повыш. квалиф.
пед. кадров / Е.С. Полат, М.Ю.Бухаркина, М.В.Моисеева, А.Е.Петров; Под
ред. Е.С.Полат. – 2-е изд., стер. – М.: Академия, 2005. – 272 с.
17. Панина Т.С. Современные способы активизации обучения: Учеб.
пособие для студ. высш. уч. заведений. – М.: Изд. центр «Академия»,
2006. – 176 с.
18.Пометун О.І. та ін. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання:
Наук. – метод. посіб.- К.: А.С.К., 2005. – 192 с.
19.Пометун О.І. Енциклопедія інтерактивного навчання. – К., 2007. – 142
с.

8
20. Савченко О.Я. Умій вчитися: Навчальний посібник для молодших
школярів. – К.: Освіта, 1998. – 193 с.
21. Райский Б.Ф., Скаткин М.Н. Руководство самообразованием
школьников. – М.: Просвещение, 1983.
22. Татьянченко Д.В., Воровщиков С.Г. Общеучебные умения как объект
управления образовательным процессом. // Завуч. - № 7. - 2000.
23. Трубачова С. Роль методів самостійного набуття знань в організації
пізнавальної діяльності учнів. // Рідна школа, 2001, №1.
И.А. Шевякова, М.Ю. Ярославцева. Системный подход к формированию
общеучебных умений и навыков в экономико-математическом лицее
№ 29 города Ижевска.
http://www.direktor.ru/products/praktika/articles/2004-5/shevyakova.doc
24. Ярошенко О.Г. Групова навчальна діяльність школярів: теорія і
методика. – К.: Партнер, 1997. – 193 с.

ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ

1. http://www.altai.fio.ru/projects/GROUP4/potok34/site/index.html;
2. (http://www.mes.ru/rus/text/priorit.html
3. (http://premier.edu.ru/;
http://www.direktor.ru/products/praktika/articles/2004-5/shevyakova.doc
waw@iuu.udm.ru