-

УКРАЇНСЬКИЙ ДНЕВНИК UKRAINIAN DAILI

і

І УРЯДОВИЙ ОРҐАН ЗАІЮМОГОВОІ ОРГАНІЗАЦІЇ УКРАЇНСЬКИЙ НАРрДНИИ

СОЮЗІ В ЗЛУЧЕНИХ ДЕРЖАВАХ АМЕРИКИ.
.:Т?х$г-JV'V;-K..: — Я!
І OFFICIAL ORGAN OF THE UKRAINIAN NATIONAL A53GOAT10K, ї м .

-..; ,, - -

ТРИ ЦЕНТИ. РІК XLIV. Ч. 40. Джерзі Ситі, Н^ Дж., вівторок, 18-го лютого 1936. -— VOL. XLlV. No. 40. Jersey City, N. J., Tuesday, February 18, ДО6. THREE CBNTfc
'" ::...':,:—... . .-.. З J. и.—ЗСС—гг` SR Ш
ПОДВІЙНЕ ВБИВСТВО НЕПОШАН1ВОК УКРАІН- ЯК ЖИВЕТЬСЯ НА СОВЄТ-
РУЗВЕЛТ СКЛИКУЄ ВСЕ-АМЕРИКАН- ' НЕВІДОМОЇ. СЬКОЇ МОВИ В СОВЄТ-
ЩИНІ.
СЬКІИ УКРАЇНІ. s ОСТЕРІГАЄ ПЕРЕД ГРІЗНОЮ ЎКРАЇН-
У кухонці в домі під ч. 1,137 Один український емігрант
СЬКУ МИРОВУ КОНФЕРЕНЦІЮ при Брод Стріт у Нюарку, Ню Виразним доказом того, як на Закарпаттю дістав від свого
Джерзі, знайдено тіла коло не шанують нашої мови в брата з совєтської України
і
і
ВАШИНГТОН. — Президент Рузвелт вислав 25-літньої жінки та коло 7-літ- СССР, можуть послужити QT- лист, щоб йому заслати чере- ЛЬВІВ. - - У львівських „Українських Шстях"
до начальників 21 держав так званої латинської нього хлопця. Жінка лежала фіційні видання Москви, при- вики або чоботи, бо не має читаємо про осторогу нашого громадянства перед
Америки запросини на мирову конференцію в ціли на долівці, обнявши рукою значені для закордону. Так, в чім ходити на роботу, ані дуже грізною епідемією вижидання. Пишеться там,
сконсолідування мира на західній півкулі. що велика частина української інтелігенції зависла
хлопця. На її лиці видно було наприклад, найновіший ката- не може їх купити. Брат ку-
Конференція має відбутося в Буенос Айресі, сліди сліз. З газової печі вихо- льоґ „Періодіка СССР 1936", пив у „Баті" черевики і панчо- у вижиданні. Чогож ждуть:
столиці Аргентини. Про те, що вона відбудеться, див газ. Хазяйка дому заяви- виданий Міжнародньою Кни- хи за 62 Кч. — і заслав. За по- „Приходу нового Месії, війни? Кінця крізи?
нема сумніву, бо американський уряд має вже при- ла, що жінка заїхала ѓгід дім гою в Москві російською, силку й за мито заплатив 70 Зовсім ні. Вижидають „реалізації угоди". Як та
хильні відповіли від 20 американських републик. вечором та казала собі пока- француською, англійською і Кч., і запевнено його що брат реалізація має виглядати, що вона має з собою
Між головними точками, що будуть постав- зати вільну кімнату. Вона за- німецькою мовою, передав на- дістане той дарунок без ніякої принести, ніхто точно собі цього не уявляє. Кож-
лені на конференції, є поставлення війни поза ме- платила комірне за тиждень, зви ^українських часописів до доплати. ному вона ввижається так, як він того хотів би.
жі закона. Плянується тут щось у роді „західньої бо мовляв, її мешкання від- непізнання перекрученими на Тепер у листі брат щиро дя- Отже: кандидат на учителя живе надією, що ось-
ліги націй". новляють і тому ЇЙ треба ок- російський штиб. Українське к'ує за дарунок, але за чоботи
ось надійде завізвання-зголоситись до служби. Зре-
ремого мешкання на цей час. „і" всюди передано як „и"; вжадали від нього 700 карбован-
дукований суддя кожного дня виглядає поштаря,
СЕНАТ УХВАЛЮЄ ЗАКОН ПРО ДОПОМОГУ чи цей не несе йому номінаційного декрету. Вічний
ФАРМЕРАМ. На другий день вечором ха- Москві не знашли літер „ї" та ців оплати, то є кільканацять
тисяч чеських корон. Брат оче- студент, що на клинок завісив студії, надіється, що
ВАШИНГТОН. — Сенат ухвалив 56 голосами зяйка почула на коридорі „г", тому в катальозі знахо- сповниться його остання мрія: його покличуть на
проти 20 закон про допомогу фармерам, що має сильний смрід світляного ґа- димо такі шедеври, як „Ви- видно пакунка не викупив. — заступника писаря в ѓміні. Адвокат надіється за-
Так жнеться нашим братам на
заступити ухвалений попередним конгресом закон зу.' Вона прослідила, що газсник Харкивського миськра- своїй рідній землі, у „вільній хопити при тій оказії якусь синдикатуру, а свяще-
про ту саму справу, котрий найвищий суд Злучених походить з кімнати, яку вона ди", „Збірник наказив НКО",
ник тішиться, що може не так нагально тиснути-
Держав признав недавно неконституційним. винаняла невідомій жінці. Віз- „Патробитник Украйни" і т. п. незалежній совєтській" держа-
ві... муть його за податки".
З законом получений видаток у сумі 500 міліо- вала поліцію й ця вломилася Транскрипція нібито „укра- А ті, що вижидають, бояться ангажуватись в
нів долярів на рік. в кімнату. їнських" назв латинкою на
ЦІЕСТИИ ДЕНЬ ГОЛОДІВКИ. якусь народну роботу. Часопис взиває 'всіх дума-
Як показалося при голосуванню, східні й ново- рівній же височині. І оце та- ючих, що не є заражені „параліжом вижидання",
англійські стейти є проти цього закона. кий катальог має в Европі ре- Вже 6-тий день треває голо- щоб допомагали приспішити кінець цій грізній епі-
КОНГРЕСМЕН ПОБИТИЙ ПОЛІЦІЄЮ НА ДЕМОН- ТРИ ЛЕЩЕТАРІ ПРОПАЛИ НА презентувати висоту совєт-
ЧрРНОГОРІ.
довий страйк зецерів у „Кре- демії. Це значить, що треба, щоб громадянство за-
ської культури і рівноправ- совій Друкарні" у Львові. було за ті блага, які малиб на нього спасти з поль-
СТРАЦІЇ БЕЗРОБІТНИХ. Три студенти варшавської ність мов „щасливих народів Страйкують 24 зецери. Шесто- ського урядового стола, а взялося далі розбудову-
НЮ ЙОРЌ. — Безробітні пробували в суботу політехніки, Броховський, Оль- совєтського Союзу"! го дня зімліла накладачка Ст. вати наше життя о власних силах.
відбути вулицями міста демонстрацію, щоби звер- шевський і Пйонтковський, Карасінська. Поготівля відвез-
нути увагу на свої потреби. Поліція не дала дозволу, приїхали на латинське Різдво ЗИМА, ЧИ ВЕСНА? ло її до лічниці. Голодуючі СВЯТА 22-ГО СІЧНЯ.
бо мовляв ўлиці вкриті снігом і демонстрація за- до Ворохти j другого дня свят До львівського „Нового Ча- зецери страйкують на знак ЛЬВІВ. — Відрадною вісткою стає те, що Свя-
тамувала би рух. Безробітні вперлися демонстру- вибралися із захисту на Заро- су" пишуть з Гусятинщини: протесту проти невиплачуван- то 22-го Січня набирає щораз більшої популярно-
вати походом без поліційного дозволу. До похо- слянку під Говерлею на лещс- Такої теплої зими, як цього ня їм залеглих платень був- сти. Цього року святковано його по всіх більших
ду вставилося великі маси людей, число котрих тарську прогульку. Коли на ніч року, найстарші люди не па-шим примусовим зарядом. містах Галичини. Святковано його теж і по ВСІХ
газети обчисляють ріжно від 15,000 до 25.000 осіб. не вернулися до захисту, на мятають. На полях, на яких в важніших центрах української іміграції в Европі
Поліція кинулася розганяти демонстрацію^силою. другий день вибралася за ними інших роках лежав грубою АДВОКАТАМ ЗАБОРОНЕНО
У бійці між демонстрантами й поліцаями по- ратункова експедиція взявши верствою сніг, цього року ^ `ЗАЙМАТИСЯ ТОРГОВЛЕЮ МИНУЛЕ НАШЕ СВІТЛЕ, А МАЙБУТНЄ ЯСН,Б.
бито кільканаДдять. осібг між іншими конгресмена собі д о помочі вівчарські пси.
можна побачити-орачів, що о-
І ПРОМИСЛОМ; ПРАГА (Чехословаччина). — На Святі 22-го
Віта Л^ркантоніяТ Арештовано конгресмена й 12 Одначе не відшукали лещета- рють на т. зв. „зіблю", а на- Головна Адвокатська Рада Січня велика саля Ґеольогічного Інституту була за-
інших осіб та відставлено на поліцію. Тут їх зараз рів. Ствердили тільки, що слі- віть один господар з Василько- в Польщі ухвалила заборони- повнена українцями з усіх наших земель та ріжних
випущено на волю, щоб, мовляв, не дати їм нагоди ди лещет вели в сторону Че- вець відважився на пробу за- ти адвокатам лучити з про- партійних переконань. Проф. М. Славинський у
хословаччини. Тому повідом-
стати мучениками дешевим способом. сіяти пів кірця жита. В деяких, фесією адвоката працю в тор- своїй промові зазначив, що як магнітна вказівка
Конгресмен Маркантоніо, що вийшов з бійки лено про все чехословацьку заслонених від вітру й повер- говлі і промислі. Адвокат не все звернена одним кінцем на північ, а другим на
з окровавленим носом, винує за побої міський у- владу. нених до сонця садках, прозя- може займати становища чле- південь, так і людська душа у святочні дні звернена
ряд. бають корчі бозу. Ще трохи на управи установи торговель- в минуле й майбутнє. Минуле наше світле, а май-
НЕЩАСНА ПРИГОДА ОЛ. КОШИЦЯ.
КАРИ НА ТАИНИХ ГОРАЛЬ- й зазеленіють. ного характеру, хочби не ви- бутнє ясне. Одно і друге невгасаючою' зіркою сві-
НИКІВ. конував прислугуючого йому тить нам над серцем України, над Києвом. Сучас-
НЮ ЙОРЌ. — Олександер Кошиць, відомий ма-
В Коломиї відбувся процес НЕ СТРАШТЕ ДІТЕЙ! на основі впису в торговель- не-ж наше, хоч може воно і виглядає занадто дріб-
єстро, упав жертвою нещасливого випадку. На проти селян з Підвисокого за ному реєстрі права підпису. ничкове, вяже минуле з майбутнім і є повне жер-
пробі злучених хорів у Джерзі Сисі, ЩО підготовля- нелегальну фабрикацію горів- Цими днями в Полоцьку Резиґнація з мандату члена ви- твенности того „невідомого українця", який скла-
ють концерт у честь митрополита Андрія ґр. Шеп- ки. На весну м. р. вони роз- йшла вулицею одна мати з 5- конного комітету установи не дає щоденну жертву на вівтар батьківщини неза-
тицького, що має відбутися в „Декорейшен Дей" у добули апарат до гонення спір- літнім синком. Синок був не- може бути визнана за вистар- лежно від того, де він перебуває: на рідній землі ^и
Карнегі Гол у Ню йорќу, впав йому на ногу форте- ту і виробили кільканацять чемний. І, як звичайно в та-
ких випадках, мати постраши-
чальну. на еміграції. А жертвенність ця є запорукою ско-
пян та потовк ногу так тяжко, що маестро мусів пі- літрів самогону, яким поділи- ла його, мовляв — поліцай і t рої реалізації назавше Великих Ідей 22^го Січня-
ти до шпиталя лікуватися. Заряд шпиталя св. Лу- лися. Тому, що обвинувачені забере до арешту, якщо даль- НАЙМОЛОДШИЙ ВИБОРЕЦЬ. ВЕЛИКА ІТАЛІЙСЬКА ПОБІДА.
ки в Ню Йорќу каже, що лікування поступає добре призналися до вини, засудже- ше буде вередувати. Дитина РИМ.—Військові звіти подають, іііо на етіоп-
та що О. Кошиць відай вийде з шпиталю за десять но: Василя Вакарука, Василя оглянулась і побачила дійсно Не було досі випадку, щоб ській землі прийшло до великої битви, в якій взя-
днів. Бигара, Романа Григорчука, поліцая. Цим так перелякала- до виборчої урни станув ма- ло участь яких 150,000 жовнірів. Нараховують 5,-
ДОРОЖНЕЧА ПІДРИВАЄ ДОПОМОГОВУ АКЦІЮ. Федора Гнатчука, Дмитра й ся, що дістала серцеву атаку і ленький хлопчик. Та ось та- 000 вбитих етіопців, а 15,000 ранених. З італійсько,-
Івана Сливчуків та Михайла кий випадок трапився підчас
НЮ ЙОРЌ. — „Союз для поправи долі бідних" Грищуків на кару арешту по зімліла. Візвано лікаря і віностанніх виборів в Англії. Ви- го боку згинуло коло 500 жовнірів, а ранених є
відкличеться до громадянства за збільшення сво- 6 місяців і гривни т о 200 зл.,ледви борча комісія на передмістю яких 1,000. Та битва ввійде 'в історію як „бій під
привів дитину до сві-
Лондону, Батлерса, чимало Ендертою". Італійське головне командування по-
домости.
єї жертвенности, бо, мовляв, подорожіння життє- а Василя Вакарука на один мі-
вих продуктів на 6% від минулого вересня підри- сяць арешту та гривну 200 зл. здивувалася, коли до урни пі- дає, що етіопці билися з надзвичайним завзяттям,
ває заходи допомогових організацій. У ВКРАЛИ 2,600 ДОЛЯРІВ. дійшов 7-літній хлопчик і за- так, що треба скинути капелюх перед їх" Хо`гіобрі-
стю і посвятою. Битва ця не принесла ще ріша-
На залізничому двірці в Тер-, жадав виборчої картки. Роз-
РЕФОРМУЮТЬ РОБІТНИЧІ ЗАКОНИ... ТРАПЧНЕ ЩЕПЛЕННЯ сміяні члени комісії відразу ючого звороту, бо зачали падати дощі й'пСре"гіва-
нополі арештовано 27-літнього
В МЕКСИКУ. ли дальші операції. Надіються, що в найближчому
ДІТЕЙ. Максиміліяна Зентка з По- споважніли, коли після справ-
дження виборчої лісѓи пока- часі прийде ще до другої подібної битви.
МЕКСИКО.—Президент Ласаро Карденас скли- знання і 22-літнього Павла Го-
кав спеціяльну сесію мексиканського конгресу для Лікарська опіка над шкіль- лішевського з Городка Ягай- залося, що цей хлопчик дій- КАЖУТЬ МОНГОЛАМ ЗАБИРАТИСЯ З МАНЧУКО.
вирішення зміни робітничого закона. ною дітворою в громаді Ма- лонського, при яких знайдено сно фігурує в списі виборців. ТОКІО. — Уряд Манчуко запротестував перед
лий Плоцк, пов. Ломжа, пере 1,530 долярів готівкою. При- А що на основі англійського урядом народньої републики Зовнішньої Монголії
Уряд припонўе ухвалення закона, на основі ко- вела охоронне щеплення проти
до слідчого відділу, права кожний, чиє імя хочби в справі наступу монгольських військ на землю Ман-
трого робітники мали би діставати заплату за 7 шќарлятини. Після щеплення ведені призналися, що гроші похо- хибно поміщено В списі ви- чуко й зажадав, щоб ті війська негайно ту терито-
днів, працюючи 6. значне число дітей занедужа- дять із грабунку в одній місце- борців, може голосувати, не о-
КАТОЛИЦЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ ЗА ОБМЕЖЕННЯ ло. 18 дітей привезли до по-вости теребовельського пові- сталося комісії нічого іншого, рію опустити. Інакше — буде війна.
ДИТЯЧОЇ ПРАЦІ В ФАБРИКАХ. БІТОВОГО шпиталю, де троє з ту. Мали ще спільника, шо- як погодитися з фактом. Тіль- ТРОПІЧНА ПРОПАСНИЦЯ В СИБІРІ.
НЮ ЙОРЌ. — Відомий адвокат Френк П. Волш них умерло. Влада веде дохо- фера Чарнецькоґо, але він на ки невідомо, на кого' віддав МОСКВА (Росія). — Учені розглядають ціка-
дження, щоб устійнити хто за- вид поліції втік. Дальші дохо- голос 7-літній виборець. Бать ве явище. Знайшли на Сибірі в околицях де є маи-
зорганізував католицький комітет для ратифікації хлопчика, що хибно подав же вічні леди, яйця москітів, які можна подибати
поправки конституції про заборону дитячої праці Iвинив: лікар, який переводив дження виказали, щ'о всі три ко
щеплення, чи невідповідна си- напали 21. грудня м. р. наімя сина,, дТстав „у нагороду' тільки в краях з горячим підсонням. Яйця ті ле-
в фабриках. ровиця. , Хану 'Грезінгер у МшанцІ, пов. гривну у висоті 3 фунтів стер- жали замерзлі тисячами літ. А коли тепер взяти їх
Цей Комітет має на ціли переконувати католи- Теребовля, і 'забрали їй 2,600 лінґів. в тепліші місця, з них родяться москіти, що роа-
ків, що їм нічого боятися від цеї поправки. Проти ВИСЛІДИ ЛЮСТРАЦП амер. долярів. У звяЗКу з тим носять пропасницю. Потім пізнали, звідки береть-
заходів Волша, іде заки комітет зорганізовано, ви- СОВЄТСЬКОЇ ШКОЛИ. арештовано йосифа' Миськова ПІДКОВУЮТЬ КОНЕЙ БЕЗ ся троп`ічна пропасниця над Амуром.
ступили деякЃ католицькі газети. та його жінку із Мшанця, у ЦВЯХІВ.
Як, подає КАП, у Тамбові яких знайдено частинў заграб- КИНЖАЛ В СЕРЦЕ НІМЕЧЧИНИ.
BOPQTbBA ПРОТИ РАКА. БЕРЛІН. — Німецька дипльоматія заклопотана.
представники комсомолу пере- На виставі в Липську один
НЮ ЙОРЌ. — Інститут Ќрокера для розсліду вели люстрацію школи, д о я-лених грошей. німецький винахідник заде- Вона добачує в совєтсько-француськім пакті Я в
рака подає звіт з поступу боротьби проти цеї не- кої ходять діти у^віці 10—15 монстрував свій- спосіб підко- . зближенню Англії до Франції атаку, звернену їфб-
ПРИМУСОВА ПРАЦЯ ДЛЯ вувати коней при помочі під- тй Німеччини," або як кажуть Німці — кинЖал, с'пря-
беЗПЄЧНОЇ НЄДУГИ. я „; w „„ v літ. Підчас особистої ) ревізії
НІМЕЦЬКИХ ЖІНОК. кови з клямрами. Цвяхи зайві мований просто в серце Німеччини.
Звіт займається передовсім розслідом ріжних стверджено, що f 5 проц. ді-
ліків, що нібито мають помагати на цю недугу. твори носять сховані хрестики З німецьких урядових кол і це є великою догідністю, бо ЛІВІ ВІДГРОЖУЮТЬСЯ МОНАРХІСТАМ.
Два широко розголошені ліки показалися оез- на шиях. На питання діти по- заповіджено що в 1936 р. бу- дає повну безпеку при підко- У ПАРИЖ. — Понад 100,000 лівих' ріжних напрям-
успішними. Над іншими розсліди ще ведуться яснили, що хрестики дістали де введений в життя примус вуванні. Пороблені проби в
ків протестувало На вулицях проти монархістів за
Звіт показує, що досліди дали замітні висліди від своїх батьків. Вислід реві- прйЦ} для німецьких ж}інок. прияві старшин кавалерії ви те, що побили` соціялістичного лідера Блюма. В
щодо розслідження причин занедужання. Иередов- зії був такий, що усунено у-Дотеперішні добровільні кадри казали, що винахід відповідає t походѓ було видно червоні прапори та чути було
6м стверджено, що причин недуги нема так оага- правнтеля школи та низку праці для жінок будуть пере- свойому завданню. Почдамська
мінені на обовязкові, подібно І уїжджальня завела вже це но- спів „Інтернаціоналу", який домінував над фран-
то, як здавалося давніше. Досліди вказують на те, вчителів і заступлено їх осо-як для мужчин.' . І ве підковування коней. цуським національним гймном — ДОарсилєзою.
що люди видно підпадають недузі через дідичні бами, „гідними довіря".
прикмети.
 СВОБОДА, $ШТОРОК, 18-го ЛЮТОГО 1936 R 40.
"SVOBODA" (LIBERTY)
POUNDED 1803 Е Онацький (Рий). маніфестацією, бо Лукасевич дає громадянська свобода лю- любив читати Ji пйн ночах, „у.
— І і щ х і published daily except Sundays and holtdayt має імя, добре відоме в Чсто- дям, у порівнанні з тим, що країна завжди' хотіла бути
Owned by the Ukrainian National Association, Inc. рії національного руху на У- народжений в рабстві", (стор. вільною", писав Вольтер у цій
_ - _' rt 81-83 Orand Street, Jersey City, N. J.
Edited by Editorial Committee.
S 5 5 S u Second Class Mail Matter at the Post Office of Jeresy City, N. I
йа March 30, 1911 under the act of March 3, 1879.
НАПОЛЕОН І УКРАЇНА країні. Він належить до стар- 225).
шин ль'ожі „Любов правди" у Він твердо переконаний, що ваючи, що удар на Москву не
своїй книзі, і Наполеон, почу-

Полтаві і був приятелем ве^іи- Україна прагне до незалежно- дав тих наслідків, яких він
) НЩг№ кого нашого тіоета Котдярев- сти і що вона тільки чекає від- сподівався, вирішив зверну-
fecepHJ for mailing at special rate of postage provided for in Section t t o i
of the Act of October 3, 1917, authorized July 31, 1918. Момент найбільшого запі- она. Російський уряд мав вели- ського, автора перелицьованої повідного моменту, щоб ски- тися з Москви на Україну, але
tt'l ... .... .', ' ... : ' кавлення українською справою ќі підозріння, що уряд Напо- „Енеїди". Цей епізод наробив нути чужинецьке ярмо. по дорозі його спинила по-
Адреса: "SVOtOPA", P. О. ЮХ 346, JP3BY CITY, N. J. припадає на- роки 18D7—1808, леона д)^ае.‚це .'стільки про чимало 'галасу. Петербург до- Перечитуючи в Москві книгу разка під Малорояславцем;
коли французький уряд мусів розділ fуреччи`ни, як про роз- магався вияснень і дістав від- Лезюра, Наполеон наказав треба було завертати на за-
повідь, що „Лукасевич підніс був перевести розшукувана хід, замісць іти до гостинного
ЗА ДАХ НАД ГОЛОВОЮ у той чи інший спосіб розвяза- діл самої Росії.
ти польську проблему, і потім
-'
Вже т12 грудня 1806 року в цей безглуздий тост у приступі ня за українськими мате- і спраглого на визвольника у-
З Вашингтону йдуть вісти за вістями про ве- у 1811—13 році, в безпосеерд- Тульиині,. на- Поділлі, заареш- божевілля". Полтавський гу- ріялами, але внаслідок скорої країнського півдня.
личезні пляни федерального уряду щодо вирішен- ньому звязку з францусько-ро- тованоі двох індивідів, при я- бернатор, що давав таке по- евакуації Москви ці пошуку- А потім, як каже бфремів,
ня метќального питання, що як відомо, є одною з сійською війною. ких знайшли мали, рисунки та етичне пояснення, не хотів, о- вання не да'ли бажаних вислі- прийщли Ляйпціг, Ватерльо,
найважніших справ людського життя. Отже цікаво відмітити, що спйЬи осібгфра'нцуською й іта- чевидячки, роздувати справи, дів. рстроаи Ельби і св. 'Олени.
На жаль, вістки з Вашингтону неодноцілі й не-' коли, своїм звичаєм, поляки лійською мовою. Цар Олексан- а може бути, що й сам. нале- Окрім книги Лезюра На- Пляни Наполеона пішли в за-
згідні. Нині зявля.ється одна вістка, завтра інша, поставили ЗО січня 1807 року Дер .-видав наказ `'розслідити жав до українських масонів, полєон мав зо собою й інші буття... Але головна їх ідея
зовсім інакша. Пляни уряду раз представляють вимогу „історичної Польщі" справЎ ‚'‚fc ўсією увагою та су- серед ^іких Лукасевич відгра- книги про Україну. З них тре- жищ і житиме вічно: для зрів-
сяк, другий раз так. Одного дня говориться, що до Дніпра і Чорного моря, у- ворістю". Судді не повинні бу- вав велику ролю. ба відмітити француський пе- новаження політичних сил на
президент виробив якийсь плян, а на другий день ряд імператора дав відмовиў ли вагатися перед реквізиція- Сході є необхідне утворення
2. лютого 1807 року росій- реклад книги пруського стар-
подають, що президент Рузвелт виразно щю вістку відповідь. А 7 грудня тогож ми і перед? смертними прису- ський генерал-губернатор Хар- шини Карла фон Пльото „Ко- самостійної української силь-
заперечив. року „Публіцист", офіційний дами.` А'ле`злочинці знаходили ківщини повідомляв, прикла- заки", що вийшла в Берліні в ної держави, що, наслідуючи
Скільки разів таке діється, стільки разів ‚мож- орган француського уряду, по- без сумніву .чимале співчуття даючи всякі докази, факти і 1811 році, та особливо книгу славу традиції давньої Київ-
на майже все побачити, що причиною таких су- містив таку нотатку: „З Поль- у слідчих суддів, бо, не вва- дати, що селянські агітатори, Вольтера „Похід Карла XII на ської Руси та Козацької Геть-
перечностей у газетних вістках є брак одноцілої щею межує давня козацька жаючи на царські укази, їх і то без сумніву українці, по- Україну"'. Підчас цілого пере- манщини, „мала би бути од-
політики в уряді. Суперечні вістки 3 Вашингтону в країна, Україна, одна з най- покарали досить легко: заслан- ширюють чутки, що „францу- бування Наполеона в Москві, ним із найсильніших заборол
мешкальній справі доказують, що федеральний більш плодючих земель у сві- ням до пермської губернії зи не зроблять нічого злого засвідчує один з очевидців, проти прибільшених плянів
уряд не рішився на одну політику, на одну лінію ті, що своїми богатствами за- Наступного, 1807 року, вла- простолюддю, що скасують книга Вольтера лежала на сто- Росії та її претенсій щодо
поступовання, але вагається між двома або більше слугує на якнайбільшу увагу сник малого села Павличі, на панщину, і що запанує тільки лі в кімнаті Наполеона, що Чорного моря та Босфору".
напрямками. нашої держави. Коли справа Київщині, Малицький, дав пе- один імператор — Наполеон".
Між чим вагається уряд? У справі усунення з пер чергавже Польщі розвязана, то те` рехопити у себе „прокляма- Рапорт додає також: „Коли
великих американських міст так званих „слодоз", ви плодородної на розвязання спра- цію Бонапарта". У томуж часі на одних сільських зборах
тих тісних, брудних, нездорових людських мурав- Мазепи".
лищ двох політик нема. Зріштою — це не є най-
батьківщини російський генеральний штаб хтось звернув увагу україн-
перехопив листи до кн. Берѓа
через одного з наполеонів-
ському агітаторові: адже у
НЕ ВІРИТИ! - ПЕРЕВІРИТИ!
важніша справа в мешкальній програмі, бо можна В архівах француського мі- Франції є також шляхта, то (ЩО ТАКЕ ЧЕХОСЛОВАЦЬКА РЕЛУБЛИКА?)
усунути всі „сломз", а ще населення Америки бу- ністерства закордонних справ ських агентів на Україні. ПРИ
дістав відповідь: Так, у Фран ;
о
де терпіти від недостачі добрих мешкань. Щоб тих часів зберігся дуже важ- кінці із
1806 року один купець
чернигівщини, себто на те
ції є шляхта, але вона живе на півдні Карпат, у границях,
мешкання назвати добрим, воно мусить бути не ний і цікавий доќўмен† — риторії давньої скасованої з урядової платні і не тримає Хоч невеличкий, але важний зазначених аліянтами в формі
тільки здорове і безпечне, але н приступне ціною. справоздання графа д'Отрина, Гетьманщини, якої память за кріпатів". кусник нашої землі опинився
Адже самий уряд обчислив, що в 1933-тім році в директора (політичного відді- лишилася ще такою живою, під займанщиною чехів. Тепер, автономної провінції в грани-
64 найбільших містах Америки коло дві третини лу, де ми знаходимо проект прилюдно в присутности свід Ці й інші факти, доходячи коли це пишу, чехи обходять цях ЧСР, причім, наскільки цс
населення не могли платити більше як $6.25 за одну „утворення з України незалеж до відома російського уряду, свято вибрання нового прези- годиться з єдністю ЧСР, та
кімнату. Знайти для тих людей досить здорових ної держави, щодо якої сам винувачений, як каже рапорт, ків оплював портрет царя. Об- чимало його турбували й бен- дента, Бенеша, шанують за- автономія має бути якнайшир-
і безпечних мешкань не буде можна, як довго А- імператор залишив по собі зробив це під впливом ідей тежилй, і тому 13. січня 1807 слуги того, що уступив, Маса- ша.
мерика не розбудується краще. право її обсади". Та держава, року, коли французькі війська, рика, і багато „льояльних" ру- Річ ясна, що чехи не вико-
Генерал-губернатор України, після Австерліцу, Ени, та Фрід- тенців долучують свої сервілі- нали цього договору таксамо,
Хто має тепер повести розбудову нових меш- що її межі відповідають при- к'н. Кўраків, доводив до відо лянду ввійшли до Польщі, О- стичні голоси до хвали своїм як пітсбурського. Отже сло-
кань? Тут власне розходяться дороги ріжних по- близно сучасним кордонам со-
ма, що один старий вояк, лександер І утворив „Комітет панам. Удають навіть, що ві- вакн, українці, німці, мадяра
літиків. Досі Америка сповняла цю роботу при- вєтської України, мала би на гвардійський кирасир Гузан, о- загальної безпеки", якого ме рять в автономію, яку чехи зо- — всі вони нарікають на че-
ватним бизнесом. Доми будували приватні бизнес- зиватись „Наполєонідою"
державши наказ повернутися тою було „наглядати за штіи- бовязалися дати Закарпаттю, і хів, що чехи проти їх волі
мени. їх мотивом були приватні зиски. Приватний „мала би бути одною з най на службу відповів, що до гуством і дефетизмом, а голов- якої не дали, злі)мивши своє включили їх' до своєї держг.-
бизнес будував їх так, що тих домів за'мало, що сильніших'заборол проти при
Московщини не поїде, і при но за француськими агентами". слово... ви, нарушили дані ними вро-
вони були часто негігієнічні і небезпечні. До того більшених плянів Росії та її цьому заявив, що „коли нас Функції цього комітету обме- З приводу цілого того гум- чисті зобовязання, і т. п. На
вони задорогі, через що приватні власники дрібних претенсій щодо Чорного мо- пішлють на фронт проти жувалися до території України, бугу годиться перевірити: шо загальне чисЛо 15 міліонів
домів тратять їх при найближчій депресії. Тому се- ря і Босфору". французів, то ми будемо стрі- мешканців у Чехії є німців
ред Американців проявляється думка, що будовою 31 січня 1808 року Наполе- ляти не в них, а в москалів, Литви та балтійських провін- з себе уявляє ота република 23.4%, словаків 18.5%, мадя-
цій. нібито чехословацька і чи має
домів мається заняти попри приватний бизнес і он писав до свого посла в Пе- яких винищимо до останньо- перспективи устоятися. рів 5.6%, українців 3.4%, жи-
уряд, як це вже довший час робиться наприклад в тербурзї: укажіть міністрові го". Російський рапорт пере- З другого періоду інтензив- Отже передусім словаки зо- ді# 3.3%;-поляків-ОЉ%. І проти
Англії (а в залізничій справі в довоєнній Німеч- Романцову і цареві, що я маю дає ці слива старого вояка у- ного зацікавлення Україною всім не погодилися з чеським всіх тих „меншостей" — чс-
чині). намір розпочати якнайскорше країнською мовою. Другий з боку Наполеона і францу-
пануванням. Вони мають за хів лише 48%, менше полови-
Та цього пляну не можуть приняти крайні при- похід на Індію і думаю також „дефетист", дідич Мочаков- ського уряду треба відмітити, границею свій Совіт, свою Ра- ни!
хильники капіталістичної системи. Вони, подібно про роз(поділ Туреччини. Для ський, заявляє не менше кра що ще 16 листопада 1811 ро- ду в Женеві. Ця Рада видає Чи не абсурд говорити про
як московські комуністи, думають, що в одній су- цеї цілн мені потрібно 20—25 сномовно: „Тішить мене, що ку, коли тільки зарисовувала- свої публікації. З них вихо- чехословацький нарід? Де є
спільности можна робити бизнес тільки одним спо- тисяч москалів, 8—10 тисяч ав- Бона(парг руйнує Росію. Якби ся примара францусько-росій- дить, що чехи дивляться на той нарід? Про нарід чехосло-
собом: або комуністичним або капіталістичним. стріяків і ЗО—40 тисяч фран- він був тут, то я на крилах ської війни, француський мі- Словакію як на кольонізйцій- вацький. можна говорити так,
Вони бояться, що як уряд почне будувати з успі- цузів. Нема нічого лекшого від злинув би до нього". ністер закордонних справ ний терен, щось як Італія на як колись про австро-yrbp-
хом доми, то це зробить пролом у капіталістичній цього походу. Я певний, що князь де Кадор, писав бароно- Етіопію. Бо за останні пятна- ський нарід... А ціла та пре-
системі. Через цю боротьбу між цими двома дум- Англія тремтітиме зі страху Один із членів найвищого ві де Бриньон, француському цять років переселено до Сло- славна держава чехословацька
ками: крайно капіталістичною та помірковано, мі- перше навіть, ніж наші війська дворянства на Полтавщині, Лу- резидентові у Варшаві: „Його вакії аж 300,000 чехів. В са- є зліпок, що в мініятурі дуже
шано-капіталістичною федеральний уряд у Вашинг- дійдуть до Евфрату". касевич, підчас бенкету на сво- Величність (Наполеон) хоче нагадує державу австро-угор-
тоні вічно хитається і нічого путнього не робить ' Але цар Олександер не по- йому хуторі підносить тоаст мати статистичні подробиці мій Словакії є могутня партія ську. І що найцікавіше, чехи
‚священика Глінки, яка осяг-
для вирішення одного з найважніших життєвих спішався давати свої війська за Бонапарта — визвольника. про Волинь, Поділля й Украї- нула велику перемогу на ви- навіть ту саму австро-угорську
питань. для виконання плянів Н'аполє- Тут маюмо до діла зі свідомою ну, опис їх шляхів і країни,
борах у травні 1935 року і політику застосовують супро-
з огляду на характер мешкан- яка вважає словаків за окре- ти своїх „меншостей": і в
ців, і особливо опис шляху шкільництві, і в адміністрації,
— Гей, чиї то бики? — гу- летів у низ. Нога, що була між Львів—Київ і Дубно—Київ та мий нарід, не за частину чесь-
У Л А С САМЧУК =Л кає батько. І тут з юрби лю- колодами, згучно в суглобі берегів Дніпра". Барон Бри- кого. 13. травня 1918 р. між і в економічній політиці (яка
словаками і чехами п`ідписано засуджує багаті країни, як За-
дей від ватри озвався Манів- тріснула й старий болючо ви- ньон, користуючись доіповіддя-
ГОРИ ГОВОРЯТЬ чук.
— А тобі що до них?
крикнув. В туж мить Павло ми агентів, яких він порозси- умову (шр боці чехів підписав
встиг мазнути Манівчука бу- лав по цілій Україні, відповів Масарик) в Пітсбургу, яка га-
карпаття, на економічне нидін-
ня і не культуру), і в ПОЛІТИЦІ
Роман у 2-ох частинах. військовій. До чеської армії
— Та візьми їх з дороги ком по лисині. Удар був влуч- 18 квітня 1811 року дуже по- рантує словакам впроваджен- рідко коли допускають до о-
Частина перша. геть! ний і ворог клякнув у сніг. дрібно, і між іншим іписав: ня автономії з власним пар-
фіцирського корпусу нечехів.
Передрук забороняється! — Авторські права застережені. -— Не на голові чейже сто- Снії забарвився на-червоно. „Населення (України) є дуже ляментом і адміністрацією. 95% офіцирів — чехи. Серед
ять. Батько лежав і йойкав. Ногу незадоволене і певно воювати- Цього приречення, річ ясна, не
ЧІ дотримано. Навпаки, Словакію підофіцирів — 90% чехів...
— Ади, мушу проїхати. Де- в коліні строщив. ме (проти Франції) дуже не- залято чеськими урдовцями і Така мініятурна Австро-Угор-
(винќа за двірцем. Старший із рево онде моє. Надбігли люди й решту бой- охочо". Впродовж листопаду
Хто каже, що гуцул злий — них високий, сухий, ніс соки- — А моє по твоєму не дере- ців розвели. На місці бойови- школами. Проте словацькі пар- щина, з ворожою супроти по-
та грудня Бриньон вислав до тії ростуть, а партія Бенеша ловини своїх горожан політи-
гріх чинить. — Дай, Боже, і рою, мав поле межа в межу во? Заберу то й проїдеш, — ща лишилося двох, яких за-
Парижа подрібні доповіди сво- ніяк не може всадовитися в тикою, з невигідними для себе
вам здоровєчко, відповідає з нашим. Це, мабуть, і стало- каже задиркувато Манівчук. брали на сан`и. Ми всі вийшли
їх агентів з Меджибожу, О- Словакії, особливо тепер, ко- границями не може устоятися
він на поздоровлення. І це щи- ся причиною довголітньої
Він певний себе. їх три здоро- з меншими чи більшими рана- строгу, Заслава, Житомира,
ро. Це чути з голосу, видно з сварки. Але поглибив і заго- вих чоловіків. Але батько не ми, але трималися на ногах. ли він зачав недвозначно ко- в нашім віці пробудження на-
Чуднова, Старого Константи-
очей. Але гуцул гордий і ам- стрив її один випадок з бу- дався довго водити за ніс. кетувати з большевицькою родів.
бітний. Він гостро відчуває тину. Повезли батька до дому. нова, Луцька, Черкас, Камян- Москвою. Українці, навіть оті „льоялі-
Зіскочив з саней до Манівчу- ця, Ковеля, Бердичева, Херсо-
кожну образу й довго носить Морозний, соняшний ранок. кових волів і шмагнув по них Дорогою нога розпухла так, Другою „меншістю" в Чехії сти", добре зроблять, коли над
її в серці. Навіть незначна Гори очищені й сяють сріб- корбачем. що не могли стягнути гачів, на і Катеринослава. Сама лі- цим призадумаються і зачнуть
дрібниця може зробити двох лом. Батько й ми всі три хлоп- прийшлося розпорювати. Ма- ста цих міст дає вже досить є німці, яких є цонад 25%. Менше думати про те, як при-
виразну картину тої сітки Тим не менше їх упосліджено подобатися панам Масарикам
гуцулів смертельними ворога- ці вибралися в бутин під Мен- — Не Кивай волів! — підска- ти тошніла, йойкала. Юра об-
кує з буком Манівчук. Голос мив свою пику й погнав до француських агентів, що ними і в шкільництві і в урядництві і Бенешам, а більше про те, як
ми. Нераз ціле життя просу- чілем. Годин дві їзди. Возили і в парламенті. Упосліджено
дяться, знищать себе, свою на пристань до Тиси колоди. різкий, горловий. Рахова по лікаря. Але того не була вкрита Україна.
було дома й наш старий два далеко більше, ніж чехів ко- служити правдивим інтересам
родину й одна смерть всилі Зїздилося туди багато людей — То прийми їх собі з до- Треба зазначити також, що лись в габсбурській монархії. свого закарпатського народу,
покласти тому край. Але все- з Кевелева, Тиси, Лазещини, роги, — майже спокійно пере- дні пролежав з'переломленою книга Лезюра, про яку згадує І тут ворожа чехам партія Ген- якого щастя ніяк не звязане зі
таки гуцул не є злий. Закличе, Стебного. Були там і всі Ма- чить батько й гонить далі.. ногою без лікарської опіки.
в вище наведеному уривку ляйна одержала на виборах щастям Чехії.
привітає щирим словом, на- нівчуКи. Манівчук стрибає, мов кіт, і Домашні „лікарЃ' лишень на-
Єфремів, походить не з 1813 розторощуючу перемогу і не-
кормить, напоїть. Полюбить— Батько довго вагався, чи бемц батька по голові. А бук мучили й, порядно . йому на- року, але також з 1811. Бо двозначно симпатизує з гіт-
вірний до смертн. В біді не ви- їхати йому туди на зарібки, а порядний. Мить, і ми коло шкодили. відомі нам примірники похо- лєрівською Німеччиною... На ЗБОРИ ВІДДІЛІВ У. Н, СОН)ЗА
дасть товариша й ніколи не ле було це так вигідно, що рі них. Замигали над головами Вилікувати ногу цілком не дять вже _з другого видання, партію Генляйна голосували
вдалося. Лишився старий кри- тоді, як перше видання вий- майже 70% усіх німців в ЧСР. ШІКАГО, ІЛЛ. Бр, св. О. Николая.
зрадить. шився. ї от поїхали. Який чу буки. Хтось крикнув. З гори
летять ще два Манівчуки. вим до смерти. До того ще тя- шло ще до походу Наполеона Зі своїми 1,249,530 голосами — від. 106, подає до відома місцевим і
Запитайте Манѓвчуків і мого довий був це день. Заморо- позамісцевнм членам, що місячні збо-
галися вороги пару років по
батька, за що вони стали жений сніг переливався мілі- Батько був дужий. Ми та- судах, заробили адвокати, ви? в Росію і товаришило йому в це найміцніша партія в цілій зараз рн вібуддуться в неділю, 23. лютого,
по Сл. Божій, в гали церковніЃї
смертельними ворогами, й во- ярдами діямантових барв. Я- кож хоробро й уперто змага- порожнилн свої череси, але й цьому поході. Треба також за- Чехії. при Оклсй і Райс вуя. На ті збори
ни вам нап'евно не знатимуть, лини, ніби з кришталю. Жарі- лися. Хтось з Манівчуків хро- на тому ще не кінець. значити, що праця Лезюра Важною „меншістю" є й на- буде просимо в`сіх членів прибути. Уряд
перенята великою симпатією решті Українці, яких велико- членів. мати велику несподіванку для
що відповісти. От ворогували юче червоняве сонце вінчало снув старшого брата Юру по Приводіть кандидатів на члс-
й усе. Ненавиділи одні одних, могутній срібний шпиль Го- голові й тому потекла гоха. (Далі будеї до українців. Досить навести душні переможці,' не питаючи- нів до У. Н. Союза; коли не можете
билися, судилися. Де Цокан. верлі. Батько побачив, плигнув на один уривок з його книги: „У- ся^ заінтересованих, приділили крстареві, свого привести сусіда, то скажіть се-
а він сам прийде до вашо-
там нема Манівчука; де Манів- Гірські дороги вузькі й колоду й високо підніс кілка -J- Пане фотографе, цю мою країнці, пише він; більше вели- теж до Чехії. Але 10. вересня організації, го дому і ваші діти впнше до тої
що і ви самі належите,
чук, там не ступить нога Цо- ховзькі. Поволі собкаємо' під над головою напасника, але світлину прошу побільшити. кодушні, більше щирі, більше 1919 р. в Сен Жермені Підпи- а діти будуть вам за це вдячні і бу-
капа. Навіть до однієї церкви гору, І .прямуємо до місця, де ліва нога сховзнулася й попа- ^ Як, паді добродійко? ввічливі, більше гостинні, біль- дуть
сано між аліянтами і Чехією т и вони вже також чваннтнся перед іншими' дітьми,
: належать до У.
'не йшли. пци^рт^влуен^ наші колоди. Не- ла між дві колоді. .‚Один Ма- — О ч і дятьразово, голову ше працьовиті, як москалі. Во- спеціяльний догорів, в якім Н. Союза, там де мій тато, бо наші
Брати Манівчуки жили в са- далеко_вїд них стоять, .чиїсь нівчук наскочив. ззаду, шарп-, 1
три'разової; ўстаж можуть зі- ни представляють собою оче- Чехословакія Ў 'зобовязується І молоді союзовці нераз таке говорять.
іім Ясіню, під грунем Буко- ВОЛИ. ' нув батька за кожух і той по-{ статись як є. видний доказ вищости, що uj зорганізувати., „Руську Країну"J^ М с е и ^ а . Гуль ' преас`; !ва " ; І а ц ь '
 і
Ч. 40.
СВФЬОДА, ВІВТОРОК,. lS-го ЛЮТОГО 1936.
гзавеврн

НА БІЖУ.ЧІ ТЕМИ ДО ВСЬОГО УКРАЇНСЬКРГО ГРОМАДЯНСТВА НЮ ИОРКУ И ОКОЛИЦЬ!

МСТО ПОЕШ І СЕЛЯН
УКРАЇНСЬКІ НАЦІОНАЛЬНІ ТОВАРИСТВА й ОРГАНІЗАЦІЇ НЮ ИОРКУ И ОКОЛИЦЬ Боротьба биків у супро-
ПОМЕР „ЧОЛОВІК ПОГОДИ". риці кількасот спеціяльннх від- воді поезії.
влаштовують
у пятницю помер у Гасбравк читовихч бюр, що тим тільки й Валенсія належить до
Гайте. Ню Джерзі, Джеймс займаються, що підшукують В НЕДІЛЮ, ДНЯ 23-го ЛЮТОГО 1936 РОКУ В ЌУПЕР ЮНІ0Н ГОЛ н а й к р а щ и х еспанських
Скар, голова федерального прелеґентів на ріжні оказії та ПРИ 8-мій ВУЛИЦІ І 3-тіА ЕВЕНІ В НЮ ЙОРЌУ. . міст. Щодо величини є
0юра погоди в Ню Иорку, яко- оказЙ для прелеґентів. Може воно на третьому місці,
іо в звичайній мові назнва- мо сос}і з того уявити, скільки
ють ‚‚ведер мен". є цих фахових прелеґентів. Це`
велика професія, яка грає по-
ВЕЛИКЕ ПРОТЕСТАЦІЙ! ВІЧЕ ПРОТИ ЗНУЩАНЬ ПОЛЬЩІ бо має коло 300,000 душ
населення. Перевйщае Ва-
г
Цей Скар звісний з того,
важну ролю в вихованню аме-
ПОЧАТОК ТОЧНО В ЃОД. 2.30 ПОПОЛУДНІ. ленсію числом населення
т о коли він починав `подава-
риканців, головно, вже стар-
Віче присвячене варшавському процесові над українською молоддю, де польський лише Мадрид, головне мі-
ТІІ людям предсказування про
ших. , ясуд" в супереч навіть своїм писаним законам, виніс жорстокий І драконський присуд! сто Еспанії, та Барсельо-
погоду, наука про погоду бу- На вічу реферуватимуть жахливе положення українського народу під польською займан- на.
.1.1 ще в пеленќах. Скар сту- Як справа з прелєґентами щиною численні промовці українці й чужинці!
діював погоду, робив вічні по` стоїть у нас, відомо. У нас
Сороката Валенсія по-
ВСІ НАЦІОНАЛЬНІ ОРГАНІЗАЦІЇ МУСЯТЬ ОБОВЯЗКОВО ВЗЯТИ ОРГАНІЗОВАНУ при свою красу є теж
хибќи, поправляв їх, і в ц'ей такої професії нема. Нема ні- УЧАСТЬ У ВІЧУ! НЕ СМІЄ БУТИ АНІ ОДНОГО УКРАЇНЦЯ ЧИ УКРАЇНКИ, ЩОБ НЕ ПІ- важною економічно для
спосіб створив справжню на- яких відчитових бюр, ні фахо- ШЛИ НА ЦЕЙ ВЕЛИКИЙ ПРОТЕСТ АМЕРИКАНСЬКОЇ УКРАЇНИ ПРОТИ ГНЕТУ ПОЛЯ- Еспанії. Всі еспанці люб-
уку, а для себе шрофесію. вих відчитових промовців. Ми КІВ! КОМІТЕТ ВЗИВАЄ ВСІХ ДО СВІДОМОГО И ОРГАНІЗОВАНОГО ПРОТЕСТУ!
звичайно думаємо, що за про- лять Валенсію і рідко
Він любив жартувати собі ЗА ЕКЗЕКУТИВУ: можна знайти такого ес-
мову не треба платити, себто Д. Галичий, голова. М-р В. Душник, рекордовий секретар.
л себе самого. Як газетярі пи` панця, що в свому житті
Що промову виголошується
талися його, `як він почав свою бодай раз не був би в
даром. Що більше, звичайно
каріеру, він говорив: „Зовсім
на відчитах робиться ріжні цьому гарному місті.
як ви починаєте газетярство:
Я просто нічого не знав про ні-
збірки, і по таку збірку прихо- Варто, передовсім, від-
диться й до бесідника. Тоді І Станіславові для обмінних ці- ці, чехи, литовці, італійці, ма- відати величаву стару бу-
чо". бесідник немовби платить за
свій відчит, немовби окуплю-
УКРАЇНСЬКІ МАРКИ 1
лей. дяри, а навіть ці наші вороги дівлю у Валенсії, катедру,
Марки ці є скатальоговані у поляки для своїх братів в часі яка відома з того, що до
ВОРОЖБИЦТВО П НАУКА. ється за право виголошувати J всіх катальоґах, як офіціяльне їхньої боротьби за визволен- її дзвіниці веде 297 схо-
Питання погоди для людей промову. По розвалі Австрії повста- оцим маркам жити. Бо вже 22.'почтове видання. Для збира- ня. Поспішіть нам безборон- дів. Чоловік змучиться,
справа великої ваги, хоч, о- Цікаво, котрий спосіб кра- ють на її трупі нові держави. листопада по упадку Львова! чів мають вони вартість най- ним оборонити себе від мо- заки вийде нагору, одна-
чевидно, не для всіх однакової: щий: американський чи укра- Кожна новоповстала держава, цей уряд евакувався — до Хо- краще на ковертах з оригі- дерних вандалів, що хочуть че свіже повітря та чудо-
для рільників- вона,, має вели- їнський? Американський спо- розуміючи пропагандивну ва- дорова (?). Кажуть, що решту нальною почтовою печаткою, нас змести з лиця нашої пра- ва панорама, яка прости-
ку вагу, для канцелярійннх ро- сіб дорожчий для людей: лю- гу почтової марки, передруко- цих марок продавано не лише їхній передрук виглядає так: дідівської землі! Не допустіть рається з вікна вежі, да-
бітників меншу. Де : вона має ди мусять заплатити, щоб бе вує почтові австрійські марки в Ходорові; можна було їх Курсуючі тоді австрійські мар- до диких знущань над україн- ють достаточну нагороду
велику вагу, там і людина, що сідника дістати. Український ріжними передруками. В кож- стрінути з печаткою Стрия,'ки мають вгорі надрўќ „Укр. ською молоддю. і за труди. Це багате 5
місто.
предсказує погоду, має вели` дешевший. Одначе, ми бачи- ному більшому почтовому уря- Станиславова та Коломиї. Од-. НІ Р." — а вдолі нова надру- Українці стейту Конетикат! Врожайна уерта" ) багата
ке значіння. мо, що американці вперто ді залишилося в спадщині по наче певних даних — як це бу-J кована В'артість-5 і 10 сотиків, Послухайте голосу і просьби в усе. Є пшениця, кукуру-
Йає в часі воєнної завірюхи на` старій, первісній (австрій- Ваших заокеанських братів і дза, суниці, помаранчі, ци-
У селян погоду предсказу- держаться свого способу, й на Австрії багато марок, які ПОІ
український спосіб не етерехо- одинокі почтові правління стя- — не маємо. Оці марки слід ській) ціні. — Друкована мар- сестер і присилайте своїх де- трини — всього подостат-
еться на основі ріжних знаків
гають до почтових централь та уважати перши`ми українські!-' ќа для поручених листів за лєгатів на наради, на яких ска ком. Головнож урожайні
на небі, як барви неба при за- дять. Видно, на їх думку аме- ми марками на ЗУЗ. Одначе ЗО, зглядно 50 сотиків має та- жемо своє слово, як ми маємо рижові поля. Тут селянин
ході, або поведінки ріжних риканський спосіб, хоч дорож- їх передруковують відповідни-
ми надрўќами. Роблять це мо- ріжні чужинні катальоги (ні- кий напис: збоку велика бук? ставитись до подій на нашій має по два-три жнива
)ВІрЯТ. Коли `свиня несе соло- чий, кращий.
лоді держави: Німеччина, Ав- мецькі чи француські) пода- ва „П" — угорі „Укр. Н. Р." рідній землі. `" річно, а часом і чотири.
му, кажуть, що буде холод, Все таки нам нема що пода-
стрія, Чехія, Югославія, Поль- ють у сумнів правдивість цьо- посередині „Ч..." (для поруче- Екзекутива Стейтової Система штучних каналів
коли когут піє, кажуть, буде ватися, а треба таки власним
ща, частинно Румунія й Іта- го видання, їх не катольогу- ного листаХ, ўдолі „30 сот.", Політичної Організації уможливлює р є к о р дові
дощ. розумом розчовпати, що ліп-
Предсказування бюра спи- ше.
лія. Не остається позаду й За- ють, не подають ціни, а обме- зглядно „50 сот." — Яка їх стейту Конетикат. жнива навіть підчас най-
рається не на такі догади, але
хідня Область УНР. Одначе у- жуються лише до короткої, продажна вартість? Перші пе- більшої посухи, яка тут
країнські передруковані марки згадки, що такі марки видано редруки від 2—50 злотих, а по-
на докладно розсліджені фак- НА ЩО ЛЮДЕЙ ЛОВЛЯТЬ? появляються досить пізно. До- у Львові. Це роблять німець ручені: за ЗО сотиків около 50
нерідка. Еспанський се-
ти. Звичайно в них навіть не- З РУХУ ПО ВІДДІЛАХ. лянин запопадливий та
В американських газетах по- каз, що керівні органи в міні- ќі катальоги: Міхель, Цум- злотих, друга за 50 сотиків неструджений, підливає
ма ніяких предсказувань, бо водою жаждучу ниву.
дають тепер оголошення одної стерстві почт чи в головному штайн (Швайцарія), Зенеф, а около 5 злотих (за цінами Мі
те, що виглядає на предска- горівки. Коло фляшки зма- почтовому правлінні не розу- зате француські взагалі нічо- хеля). ПЕРТ АМБОИ, Н. ДЖ.
зування, це властиво тільки льована одна сцена з американ- міли як слід, яку величезну го про те не згадують. Для Іван Корчннський. В неділю, дня 26. січня брат- Про Валенсію можна
ствердження факту. сьќої історії, як голяндські прислугу для пропаганди мо- філятеліста-українця ці марки ство св. Василія, від. 168 У. Н. сказати, що це місто по-
Союза, святкувало як бувало етів і — селян. Бо їх най-
Людині в Ню Иорку, наприк- купці купують за пусті сві- лодої української держави мо- мають і вартість і значіння;
давніми літами річницю сво- частіше зустрінете. Може
лад, може здаватися, що „ве- тильця, що коштували 24 до- же принести оцей дрібний повинні мати вартість взагалі
дер мен" ворожить, коли він ляри, цілий остров Мангетен. клаптик паперу — почтова для українців, як документ у- З УКРАЇНСЬКОГО го існування і свого патрона. що-д р у г и й мешканець
каже, що буде холод, а тим- марка. Розуміли зате Д'обре це Свято відбулося в У. Н. Домі, цього гарного еспансько-
часом „ведер мен" має телє-
Нині цей остров має просто
неоціниму вартість. Дуже по- поляки, що вже з початком
країнської держав'и'."."
Друге передрукове видання
"
ЖИТТЯ В АМЕРИЦІ а взяли в нім участь перший го міста є поет; а що-
графічні донесення про погоду мірковані оцінки подають йо- грудня 1918. р. пускають в о- раз і члениці братства.., другий—селянин. Є і такі,
українських марок припадає на
й вітри в ріжних околицях го вартість на 60 іііліярдів до- біг польські передруковані
Коломию. Про видання цих ма-
ВІДОЗВА ДО УКРАЇНЦІВ Присутніх прйвцтав пред- що займаються хлібороб-
краю й з донесень з ріжних лярів. марки — польський орел на
рок маємо достовірні джерела,
СТЕИТУ КОНЕТИКАТ. сідник Гр. Дячишин, візвавши ством, а у вільних хвили-
часів він бачить, куди посува- Спитаєте, при чому тут сце` ріжних' австрійських марках. нах пишуть поезії.
ється холод чи спека, гарна докази, відписи писем і т. п., Тірер, який чинить влада Іповстанням з місць віддати
на закупна острова Мангетена При видаванні українських пе- що їх видав в окремій кни- Польщі над українським наро- пошану померлим членам і Селяни це окремішня
погода чи дощ. при оголошенню горівки? редрукованих марок не було жечці радник Черняхівський, дом Західньої України, зму- членицям. Відтак секретар М. цікава верства цього мі-
Адже на те, щоби підсунути також окремих напрямних у адвокат у Коломиї, старий пе- шує нас, частину українського Пащин відчитав імена помер- ста. Вони приходять із
РАТУЮТЬ ГЕРОЯ ВІД ЖЕБ- читачеви газети думку, щоі їх видаванні. І в той спосіб редвоєнний філятеліст. Він народу, котра перебуває Поза лих членів і члениць. Потім своїх довколичних осель
РАЧОГО ГРОБУ. хто купує тут флящнну го- повстають ріжні передруки у жеж був приявним при видан- межами своєї Батьківщини — засіли всі до перекуски, а сек- у чорних, просто шитих
рівки, той купує таке неоці- Львові, Коломиї та Станисла- ні цих марок. На потребу ви- піднести свій голос в обороні ретар переповів .історію брат- жупанах. Всі мають со-
У Ню Иорку помер оноді в нене добро, як ті голяндці, що вові. А все це обезцінило на-
ч
дання марок у Коломиї зложи- людських прав наших братів. ства та згадав за тих основний ломяні капелючи, а лиця
71-шім році життя відомий у- від індіянів купили остров ші почтові марки в очах чу-
лися такі причини: брак ста- Ми свідками, як побіч ти- ків, що померли, або відїха- їх опалені. Вони веселі,
читель музики й мов, Констан- Мангетен. жинців, викликало недовіря у
рих австрійських марок до о- сячних могил наших героїв, ли до старого краю, а зокрема все сміються; нахмурений
тин Кубіцкі. Згинув він, як ка- Думаєте, що ніхто на таке їх видання державною владою плачування листів та головно виростають свіжі, нові моги- згадав за живучих. Згадав за селянин у Валенсії це рід-
жуть, припадково, зачадивши- не зловиться? Та — якби ніхто і т. п. Правда, деяким оправ-
часописів, повна перерва звяз- ли. А ляцькиц кат тільки жде інфлюенцу в корах 1918—1920, кість. Свої артикули про-
ся світляним газом. не зловився, то не подавали данням може тут бути затяж- ків з почт.овим правлінням (ди- цеї хвилі, коли зможе заложи- коли то каса цілком підупа- дають, наче дарують. Спі-
на визвольна війна, бої за
При смерти не мав ніякого би. рекцією) у Львові. Марки ці ти новий шнур на шиї нових ла, що треба було затягати вають за той час, заки
Львів, брак фахівців і т. п.
за позички на розмет. Докладали гість розглядає товар, і
маєтку. Не мав навіть настіль- передруковано ла приказ О- наших героїв-мучеників
ки, щоби його було защо по- АМЕРИКАНЦІ ТОРГОВЦІ ГО- Перші українські передруко- кружної Військової Команди в рідну, святу справу. - тоді грошей покійні Григорій жартують, коли вони по-
ховати. Прийшлося містови РІВКИ НЕ ОДИНОКІ. ві марки народились у Львові Коломиї. Пущено їх в обіг дня Квасниця і Іван Денис. Тоді дають нижчу ціну.
ховати його міським коштом, 1 знову запав новий присуд
і вже в листопаді 1918. р. Ви 12. грудня 1918. р. в почтово- у Варшаві на наших нових ге- померло багато членів. Як за- Скільки поетів є у Ва-
у спільнім гробі, без ніякої У Герстових газетах появ- дання це було доривочне. До- му уряді в Коломиї. Передру- чалися роботи в 1921 і 1922
паради, або, як це в Америці ляються тепер спомини з по- тепер майже нема оголошених ковано такі марки; 11,300 штук роїв за те, що вони вірно сіу- році, тоді почато нову акцію лєнсії, найкраще можна
називається, „на полі Потера". буту в совєтській Росії, писані офіціяльних даних про видан- по 5 сотиків (на 16-сотиковій жили ідеалові Самостійної Со- за приеднаня членів та нало- пізнати при нагоді вели-
Від цього жебрачото похо- Стефаном Дзєлінським. борної Української Держави. кихчбоїв із биками на ва-
ня цих марок. Маємо про це австрійській марці), 10,100 Супроти цього є нашим о- жгно примусовий розмет до лєнсійській арені. Тут ча-
рону вратують його відай йо- Стефан Дзєлінський цс амс- тільки скупі відомости. Упра- штук по 10 сотиків на 3-соти- братства по 75 центів крім мі-
го учениќй й учениці, склав- риканський поляк, родом з витель одного почтового уря- ковій вартості, .452 штуки по бовязком пднести голосний сячної вкладки по 50 центів. сто сто, а то й більше
ш ися на кошти похорону. протест до культурного світа, поетів перед боротьбою
Гартфорду, Конетикот, шо на- ду, що ввесь був у руках укра- 10 сотиків на 6-сот. і 404 шту до великих держав, і до Ліги І так поволі каса збільшала- читають свої поезії, а
Цей Кубіцкі утік колись зпїд хлипавшися комунізму, ви- їиських урядовців, віднісся до ки по 10 сотиків на 12-сот.; ра- Націй, щоб вони, коли так ду- ся, а сьогодні є в ній приблиз- публика їх уважно слухає
російського режіму за свої ре- брався в Советську Росію, тодішнього почтового правлін- зом наклад усіх перекрукова- же нтересуються чорними аф- ио ?2,000, з чого дано $l f 000 та супроводить їх пісні
волюційні заходи проти цар- щоби зажити в раю пролєта- ня у Львові з проханням доз- них^ марок дійшов до 22,256 риканцями в Етіопії, загляну- як позичку на У. Н. Дім. бурливими оплесками.
ського уряду. Працював опер- ріяту. Його дописи заслугу- волити йому передрукувати ав- штук. Рівночасно видруковано ли теж і до „культурної" Потім ѓром. Михайло. Гав-
шу в Парижі, де вчився музи- ють на прочитання, хоч вони стрійські марки українським тоді оригінальну вже україн- Польщі, й переконалися, як рилко, предсідник У. Д. Ќлюбу, Між цими численними
ки, а потім учив в Америці поміщені в Герстових газетах. надруком. За дозволом поч- ську п о р ^ е н у марку, що була там по варварськи нищать тих побажав братству від ќлюбу, п о е т а м и відбуваються
француської, німецької, поль- Відомо, факти є фактами. тового правління замовлено в рівночасно й наліпкою пору- українців, що готові життя а по нім предсідник ѓром. Дя- „турніри", а нагороди бу-
ської й російської мови та гри В однім місці Дзелінські ритівника Апля у Львові руч чення і маркою за ЗО сотиків віддати за ідею. чишин покликував до слова вають дуже великі. Наго-
на фортепяні. Польща за кбт- висказуе спостереження: „Ста ну печатку (металеву), якою й та пізніше внаслідок підвищен- членів. Зпоміж них ѓром. Ми- родженого першою наго-
ру він покинув край, ставши лінська кліка на. один бік за- перебито ріжні ' австрійські ня почтової тарифи — за 50 З тої причини екзекутива хайло Шнира, що прибув до родою поета публика но-
свобідною, не тягнула його. водить капіталістичні методи марки, що їх тоді мав почто- сотиків; цю останню видано в Стейтрвої Полтичної Орґані- Америки вже по війні, згадав у сить на руках і обсипує
З усеї цілої науки не доробив- продукції, а на другий бік вий уряд ч. 8. Почтова печат- Коломиї щойно в січні 1919, зації. постановила' скликати палких словак за варшавський цвітами.
відпоручників всіх парохій. процес і візвав присутніх зло-
сіі навіть на похорон. вживає революційних фраз, ка у восьмикутних рамцях ма- p., зглядно в березні 1919. р.
ла напис: „Західно Укр. Нар. Вартости за ЗО' сотиків' видано братств, товариств, горожан- жити жертви На допомогу у- Уерта (hueratt) в південній Бспа-
Це образ стану культури се- щоби ловити необережних, ських і молодечих клюбів, від- країнським політичним вязням. нії — найближче окружсшм нісѓ (ѓо-
ред польської іміграції'. сентиментальних большевиків. Република", В Середині галиць- в накладі 5 тисяч'примірників. родн, овочеві гаї, віллі).
. в інших краях". кий лев з короною на голові, Ці марки були в ббігу в поч- ділв ОДВУ, Червоного Хреста Ѓром. Іван Цимбалістий і сту-
Г Х0 ІВ стейт
Отже історія з флящиною спертий на задніх лапах, по- їових урядах"на цілому По- і Р У Конетикат на дент Стефан Космнна пішли
ТЕЖ ПРОФЕСІЯ.
горівки та закупном Мангете вернений вліво. Передруковано кутѓі, як уже в той час булиінаради, котрі відбудуться в з капелюхами і зібрали $11.90.
У Ню 'йорќу недавно прого ‚на повтаряється не'тільки в цією печаткою такі вартости українські почтові' печа'тки в двох мсцевостях, а то, в неді- Братство ухвалило на своїх ІМ)ДЯК А.
лосила свою кандидатуру До капіталістичній Америці, але й австрійських курсуючих марок противенстві до решти почто- лю, 1. березня л а українській місячних зборах доложити з
конгресу з 17-тої` округи панна в сбветській Росії. (у 1918 p . ) : З, 5, 10 і 20-соти- тих урядів на ЗУНР, що вжи- галі в Савтпорт,' Кони, в годи- каси $8.10, то разом вислано Я, нижче підписаний^ скла-
Мелинда Александер. кові (гелерові). Надрўќ був вали майже ввесь час поль- ні 2. пополудні, а в неділю, 8. на політичних вязнів через даю щиру тіодяку головним у-
Вона бесідниця й лекторки Дм. Словітський. чорної краски, ручний. Скіль- сько-німецьких. Військова О- березня на галі Українських Обєднання $20. рядникам нашої організації за
Займається виголошуванням кість передрукованих марок кружна Команда' заборонила Горожан в Гартфорд, Конн., За уряд братства: ўділення допомоги з фонду
відчитів. З цього` вона живе. ВАРШАВА доходила до 20 тисяч штук рівночасно почтовому урядозі також в ѓод. 2. Г. Дячишин, предс; запомогового в сумі $25 моїй
Цс її звання. 1 Вкрилась димами ляцька Варшава (усіх); Точних даних про це в Коломиї продавати ці марки Наші браття і сестри з рід- І. Лоѓўза, к а с ; жінці А. Союќ, члениці 318
' Славою вкрились герої; дотепер не маємо. Орь так пе- для сггекуляційних цілей у ного краю кличуть до нас: Ра- М. Пащин, секр. . від. У. Н. Союза, котра стала
Це звертає увагу на цілу Це лиш почалась ширша справа
редруковані перші українські більших скількостях. Щойно в туйте лас! Ми не хочемо жив- нам великою помічю у часі
професію. Бо бесідництво, чи Задля Ідеї святої.
марки 'пущено в обіг щойно травні 1919.. р. передруковано цем ^лягати в могилу! Допомо- недуги моєї жінки. Бажаю
лекторств'о, це в Америці ціла Це лише перші блиски маленькі' ВСТУПАЙТЕ ГРОМАДНО. якнайкращого успіху У.. Н.
20. листопада в почтовому уря- нових 500. штук марок 5-сотй- жіть нам морально і матері-
професія. Значить, велике-чи- Вкраїнського' Прометея,
Ді ч. 8. (у Львові). Одначе у хових на 15 сотиків .на замов- яльно. Будьте для нас тим, В ЧЛЕНИ УКРАЇНСЬКОГО Союзовк
сло людей з того й удержу- Це лише перші дзвони рідненькі:.
ється, що дає відчити. Є в Аме- Живе навіки Ідея! городі Льва недовго довелося! лення Секрстаріяту Почт `у чим були заокеанські ірляцд` НАРОДНОГО СОЮЗА. В. Саюк.

^ ^ ^ ^ І # В Ш А І Й Ї^Й`ІСІ^ИЃЇЃІІП 'ІІІЇ.ГІУІІЙІЙІ-І'ІІІЃІІ ЃЛІІЃЖїЉЃЇІЇі —

 СВОБОДА, ВІВТОРОК, 18-го ЛЮТОГ'О 1936. Я. 40.'

?!ще українська душа, щ о відчу- ПОЗІР! ВУНСАКЕТ, Р. АЙ., і ОКОЛИЦЯ! ДОЗІР! ЯК ОДИН Е Л № І № ІКПОД У
вае'`потреби нації, отже він ви- УКРАЇНСЬКА ПРАВОСЛАВНА ПХРОХІЯ СВ, АРХ- МИХАЇЛХ`4
У ВУНСАКЕТ, Р. АЙ., УРЯДЖУЄ ПЕРЕД ВЕЛИКИМ flOCTOjH ДУРНІ ВСЮ РУМУНСЬКУ ПОСМЕРТНА ЗГАДКА.
^ дае навіть нерентовні часопи-
^ ^ ' ( З ^ о д н о д н Г б к и „Свій д о Свого")
1 `ІЃ _: tM, як „Наш Лемко, щ о б іто- ВЕЛИЧАВИЙ БАЛЬ МУЧЕНИЙ З К О Ш Т О М УКР. Ї Г Дня 7. л ю т о г о ц. р ,
померліЃ'' в Честерськім
могти двигнути, бідну Лемків- В'СУБОТУ, ДНЯ 22-го ЛЮТОГО (FEBRUARY) 193$ Щ
У поляків розвинувся за о- ""S це: купецький хист, з д о - Шпиталі по тяжкій недузі
щину з темряви... В MECHANICS' HALL, MAIN STREET, WOONSOCKET, It ЧЦЛ
станніх 25 літ видавничий пре- рова калькуляція, рекляма. 0 - `На ќомтесті будуть' іулятА такі taakH: „МикитЎ — СорокатнЯ Павло Наслідком якогось непоро- Марія Вовк, члениця Бр.
‚ІНародня `'Справа", один і
совий концерн „Ілюстрованого це три талізмани чарівні, які і Борис Андрій; Љасилиху" — Яиншкн Антоннна, Вецал Розина, Околіта зуміння між Румунією і Гре- Сош. св. Д у х а , від. 237 У.
Курера Ц о д з е н н о г о " д о дій- посідає Іван Тиктор. Такі т а л і з - найбГль
^ поширених чаСопи
- Анна і три парі зТосѓей; „Шевця" — Романович Петро, Внспянськня JEIq- ціею в' 1906 році з Пірею від- Н. С о ю з а ь Честер, Па.
сів, з д о б у л а собі популярність снф і чотири пари з гостей; „Оігородннка" — Сусла Андрій, Борис Андрій,'
сно рекордової висоти — і не- мани мусить мати кожний під- СорокатнЯ .Павло і Внспянський Ріосиф; „Самолуська-коломияка" — ѓром. кликали румунського `консуля Померла в д у ж е молодім
завдяки грошевим преміям за Браблій і Сейлім, Масс., ѓром. Пелех з Бостон, Масс, ѓром. Сусла; Ана-
давно були ми свідками, як з приемець, котрий хоче „виби- Горація Александреску, люди- віці, б о мала всього 24
погиблі корови у передплат- стасія з Бустер, Масс, і місцеві: Ґурбіль Мнхайлина, Ходоровська Кате-
нагоди свого 25-літнього ювн- тися в люди". рнна, Рибак Апфія-і Барилнж Марія. Між суддями буде знаток танків ну буйної фантазії, щ о лю- роки, коли розпрощалась
ників. З останнього числа „На- п. інжннір Ів. Шило з Кромртон, P. Ай. .40,3
лею цей концерн видав юви- Купецький хист полягає не родньої Справи" бачимо, щ о бив аваніуряичі Пригоди. По зі світом. П о х о р о н від-
Початок бсло 6:30, а Конлгест в 10-тій ввечір.
лейне число часопису з 6а- лише в цьому, щ о б подбати, Просимо всіх парох^янів і гостей-симпатнків прибути громадно. д о р о з і д о д о м у він зазнайомив- бувся дня I I . лютого ‚при
редакція виплатила доеі 300 ти- ЗА УРЯД ПАРОХІЯЛЬНИРІ І БАЛЕВИИ: ;
гатьома ілюстраціями на 104 про „товар" та його якнебудь ся в Царгороді з перекладачем великім здвизі народу.
сяч злотих запомог у готівці. Яоснф Ходоровськии, нредс; Пилип Стойко, кас; Олекса Косюк, секр.
сторінки великого газетового збути, але щ о б цей товар був спеціяльної етіопської місії, я-
Це є факт, а не пуста хвальба. Покійна була вправді мо-
формату, і це число кошту- добрий, щ о б він сам себе ре- к а ` приїхала до турецької
А цей факт доказує, щ о в' Івана —— —І л о д о ю дівчиною, але ві-
вало 35 сотиків. Коли би цей клямував. У видавничому про- столиці, щоби тамошньому
Тиктора є небуденний хист і домою з активности в
матеріял взяти в нормальний мислі це справа д у ж е склад- патрїярхові передати клю-
розуміння успіху в інтересах. нашім народнім житті.
книжковий формат, то повста- на. Бо тут не йде про те, щ о б чі якогось історичного мона-
В нього не переливається з Вона належала д о наших
лаб книжка на 506 сторінок „випродукувати" хочби навіть стиря в Етіопії.
грішми; він таксамо бореться спортових клюбів як теж
друку, багато ілюстрована, і з найкращих сирівців і най
з ќрізою і нераз годі звести Сьогодні тяжко сказати, і дО ОДВУ. Прибули від-
ця книжка, нормально б е р у ч и , ' к р а щ и м и машинами д о б р и й то „кінці докупи" нераз д о в о - дати Покійн'ій останню
малаб коштувати найменше 10 вар; б о видавничий „товар хто був ініціятором цікавої
диться д о б р е сушити голову, дипломатичної штучки: чи прислугу місцеві й поза-
злотих. Та концерн І. К. Ц. є опріч солідних зовнішніх прик-
де і як р о з д о б у т и гроші, щ о б консуль Александреску чи еті- місцеві громадяни з Фі-
встані дати це видання за 35 мет мусить мати духовий зміст,
таку велику машину утримати лядельфії, Вільміцґтон і
сотиків. Це дійсно рекорд х що відповідає вимогам лі-
видавничому промислі. В нас тератури, мистецтва і т. п.
в руху. Чи не краще б у л о б тих
більше як чверть міліона
ШКІЛЬНІ КНИЖКИ опець, одначе о д н о певне, що
штучка вдалася та щ о не зле
відоѓрали її. Александреску
околиць. Д о м о в и н у несли
члени ОДВУ, а прощаль-
іще далеко д о таких рекордів, Тут Іван Тиктор своїм хистом КОТРІ МОЖНА НАБУТИ В КНИГАРНІ
злотих лишити у видавництві, „СВОБОДИ": зателеграфував д о Букарешту, ну промову виголосив о.
скаже дехто, але ми сміємо вмів відразу поставити справу
як роздати людям? Неодин що з ним п о д о р о ж у є брата- О. Мицик, парох укр.
ствердити, що не так дуже так, немовби він уже щонай- Перша Книжечка (Буквар), П. Матвійчука __ 40 ц...
скаже: так, а Іван Тиктор каже: Друга Книжечка (Читанка для II. кяси), М. нич негуса Менеліка II., князь прав, церкви. Порівнав
далеко. Коли порівнати кон- менше 50 літ був редактором-
ні! Бо ті премії, це його рекля- Матвійчука . 45 ц. Ато Маріям Гайлє, який хоче життя Покійної д о цеї мо-
церн „Українська Преса" Іва- видавцем. Підобрав собі фахо-
ма, а рекляма коштує і не тре- Трета Книжечка (Читанка для III. кляси), М. навязати взаємини між Ру- л о д о ї квітки, щ о щойно
на Тиктора з концерном М. вих співробітників і створив Матвійчука !_ 60 ц.
ба жаліти ніколи видатків на зачинає розвиватись. Слу-
Домбровського „Іл. Кур. Цо- такий апарат, який міг справ- Четверта Книжечка (Читанка для IV кляси), мунією й Етіошіею. У Бука-
рекляму. хаючи тих прощальних
дзєнни", то прийдеться нам з но і прецизійно свою працю At Матвійчука 75 ц. решті не мали причини не ві-
А силу реклями Тиктор д о б - Коротка Історія України, І. Крипякевича 50 ц. рити консулеві й телеграмі слів, всі заливалися сліз-
гордістю ствердити, що Іван виконувати. Та цього ще за-
ре розуміє. Загал наших під- Мала Історія України, І. Крипякевича J 15 ц. Етіопцеві приготовили святоч- ми. Хай той п о х о р о н По-
Тиќтар більший рекорд у вн- мало, щ о б пустити машину в
приємців думає, що коли хто Початкова Географія, з багатьома малюнками не приняття. Екзотичний гість кійної б у д е для нас- усіх
давничому промислі осягнув, рух та „продукувати"... Треба
осягне вже таку висоту розвит і картою, написав Степан Рудницький 75 ц. говорив д у ж е д о б р е по фран- д о к а з о м цього, щ о зна-
ніж Маріян Домбровський. заздалегідь подбати, щ о б з д о - ќу, що може існувати, то вже
Малий Катехизм христіянсько-католицької ре- цуськи та грецьки, знав теж чить належати д о своєї
1. К. Ц. пішов вгору завдя- бути собі „клієнта", відборця йому рекляма не потрібна. А лігії, уложив о. Іван Рудович 35 ц. рідної організації й почу-
поводитися в товаристві, а за-
ки жидівським капіталам, :`. на свій „товар"; і тут прихо- гляньмо, що робить Тиктор Біблійна Історія, старого і нового завіта, о. вати с е б е членом чи чле-
д-ра Ярослава Левицького 85 ц. гальну увагу звертав на себе
наш Іван Тнктор починав своє дить в поміч: з д о р о в а купець- Кому, як кому, але йому хі ницею нашої української
Шкільний СпІваник, Ф. Колесси 75 ц. своєю брокатовою одежею,
видавництво, не маючи „шуст- ка калькуляція та рекляма. Тик- ба реклями вже не треба, а зорганізованої громади в
Співалиќ для дітей дошкільного та шкільного гаптованою золотом і сріблом,
ки в кишені". І. К. Ц. читали тор, як син народу, знав ду- якщо хоче реклямувати свої Америці. Покійна належа
віку, зладив М. Гайворонський 35 ц. та великим хрестом із д о р о г о -
масово українці, а преси Тнк- шу нашого селянина; зрештою видання, то має свою пресу, ла і д о інших асекурацій-
Співаймо, збірничок пісень на два голоси для цінними каменями, який носив
тора чужинець не купив ані не лише селянин, але кожний свої календарі, — то хіба має шкільної молоді. На весняне свято пісні.
на золотому ланцюгу. них компаній. І щ о з то-
за одного сотика. І. К. Ц. кор- з нас говорить звичайно (ко- д о себе оголошувати. А тут Зладив Ф. Колесса ! „ 15 ц. го? Хто памятав за ню в
мив громадянство такими ви- ли від нього жадати грошевих — його оголошення є по ріж- Замовлення разом з належитістю слати д о : Консулеві Александреску да- тій останній годині? Хто
даннями, як „Тайний детек- свідчень): а що я з того бу- них чужих калєндарах, по чу- " S V O B O D А," ли великі гроші, щ о б міг д о - випровадив її на тамтоѓі
тив", котрим затроював душі ду мати? Те саме, що вже у жих видавн`ицтвах, — це хіба 8 } - 8 3 GRAND ST M JERSEY CITY, N. J. стойно вгостити екзотичного світ з честю і виявом ве-
молоді, а Іван Тиктор роздав старинних римлян б у л о : DO UT впќинений гріш, б о нема села, „князя". Головно величаве бу-
"fe: 45= ликої л ю б о в и ? Чи не
між своїх передплатників се- DES! Я дам, але й ти мені дай! де не булоб Тиктора преси, от- -r- ло приняття в Ясах і Браілі, свої?
лян поверх чверть міліона зло- Отже Тиктор поставив собі же п о щ о ще оголошувати в Ш і Ш Ш і і і і і . і і і І і і 1 и 1 і 1 н 1 і І ш и ц Ш д В Щ д по хатах місцевої аристокра-
тих у готівці за погиблу ху- справу ясно: успіх буде, на- таких часописах, які не дорів- тії, де ўладили бетікети. „Не- Покійна була по мамі
добу. Якщо Іван Тиктор, не ма- р о д підтримає, але треба за нуються навіть числом накла-
ючи ніяких основних капіта- те людям щось дати! Дурнич ду д о його видань! Так думає
ОДИНОКІ ПРИЧИНА гусів братанич" узяв участь і
в маневрах та просив, щ о б ру-
сиротою. Оставила бать-
ка, д в о х братів і одну се-
лів, потрапив створити й утри- кою годі жити. І так кальку- „неграмотна" в справах рекля- Коли нас кличуть у ночі з дому, від-
мунський уряд згодився, щ о б стру.
мати кілька пресових органів, лював свої видання, щ о б вони ми людина, так думає, на жаль, даленого багато миль від тутешньої мі-
Етіопія прислала д о Румугіії Родина щиро дякує всім
видати таку монументальну „1- були якнайдешевші, та одно- сцевости, ми відповідаємо швидко й у-
багато наших ріжних підпри- сто молодих етіопців, хай би тим, щ о віддали Покійній
сторію України", роздати сот- часно, щ о б попри дешеву ціну ЄІМЦІВ, а їв. Тиктор думає інак- спішно — та за невелику винагороду.
покінчили румунську військову останню прислугу.
иі тисяч злотих у готівці між прередплатннк щось дійсно ше... Це мабуть є одинокою причиною, чо- школу. Земля її пером!
Він знає, що на кілька му ми маємо в цілій околиці так багато
своїх передплатників, то це дій- гарного чи хосенного дістав. міліонів Українців у Польщі і
приятелів, котрі зовсім природно жада- Та в міністерстві закордон- Григорій Стенів,
сно рекорд неабиякий, тим
Коли Тиктор бачив, що да- в Америці — може і повинно ють наших ўслуг, як тільки зайде по-
них справ скоро почали сум- секр.
більший, що осягнений мо- треба.
ний часопис вже рентується, бути, беручи скромно, 1 мі-
зольним трудом і чесним шля- ніватися, щ о б то був справж-
то він не вдоволявся тим, не ліон таких, що можуть чита-
хом.
казав: „Слава Богу, я вже ви- ти. А щоби здобути собі мі- STEPHEN JJEWUSIAK A SON ній етіоіпський князь. Алєк-
Скаже неодин: я все таки не х о д ж у на своє", але з надвиш- ліон читачів-відборців, то тре- FUNERAL DIRECTORS сандреску довідався про те та
— Ти вже не пєш?
розумію, в чому лежить „тай- ки д о х о д і в давав 77 Morri. St., ітгшџу City 34 E. 2Б St., Влуоппо порадив „князеві" покинути
безплатні ба використати кожну, хочби Phone: — Ні, не пю, б о потім тече
на успіху в інтересах" Івана премії, чим приєднував собі найменчу нагоду — при якій Bergen 4-5989 PkOBe: Румунію. Відїзд етіопця з Бра-
Bayonne 3-0540 мені кров з носа.
Тиктора. Бо є в нас більше щораз то нових передплатни- можнаб дати людям знати, що іли був дійсно величавий. При
TTyTTTTfrTTT f T . . . ^ ^ — Якраз і моя жінка така...
видавців, а ніодин не „дока- ків. Народ горнувся до його є у Львові таке то й таке ви- відїзді етіопець подарував о д - О'
зав" цього, що Тиктор, кот- видань, б о бачив, що опріч о- давництво. І про це їв. Тиктор ній дамі з товариства, д о якої
Пияк стоїть при дверях і старається встромити — Здається, жінка взяла від
рий з нічого створив— вели- біцяних випусків часопису є памятає — і тому число його дати його були запросили,
цигаро у двері в дірку від ключа. Прохожий ба- тебе слово, щ о не ходиш ло
кий видавничий концерн. Не- ще надпрограмові премії. читачів росте... - свій хрест із золотим ланцю- коршми.
один з видавців починав, бу- Ось де лежить тайна успіху чить це і питається. гом. На другий день ця жінка
Оця здорова калькуляція ку- — Що? ви з глуздів зсунулися, циґаром хочете — Слово HL але'гроші.
ло, цікаво і вміло і по пер- в інтересах концерну їв. Тик- віднесла хрест д о золотника,
ших спробах падав, та не під- пецька: „малий зиск — велн- тора. Побажатиб йому лише, відчинити двері?! щ о б його оцінив, і на превели-
нісся вже, а тут Тиктор що кий оборот", приєднувала Тик- щ о б у своїй праці не відда- — А до чорта! — сердиться пияк — то я, видно, ке розчарування довіда'лася,
— Вуйку, а чому у вас та-
року якийсь новий часопис ви- торові щораз то ширший круг вався ніколи зневірі, а прийде скурив ключі! кий червоний ніс?
що її дорогоцінні камені...
дає, що року якась нова ви- читачів відборців. А зі зростом час, що всі ми ще доживем — Д о л я мене била, дитинко.
фальшиві. Про дальшу д о л ю
давнича імпреза, і все йде, „як о б о р о т у Іван Тиктор не скла- — дасть Бог його 25-ювилею Крупарський оженився, мав одержати пять ти- — Цікаво! І завжди вшма-
дав своїх д о х о д і в д о каси, не і тоді їв. Тиктор запрезентує „князя 1 ' нічого невідомо. Кон-
по маслі"... сяч посагу, тимчасом тесть виплачує йому лише суль Александреску мусів по-
рила по носі?!
По нашому — Іван Тиктор „збивав маєтків", але творив нам свої здобутки, які будуть пятьсот. Крупарський скривився.
не є чарівником, але людиною, дальші видавництва, нові ча- тим замітніші і тим цінніші, кинути дипльоматичну службу
— Любий тестю, мушу звернути вам увагу, що й ціла справа скоро забулася. ПОШУКУЮ брата Лучка (Джордж)
яка пізнала „тайни успіху в сописи, б о опріч підприємця що осягнені власними силами. бракує одного зера. - Крвт, родом з Галичини, пов. Перс-
інтересах" і увірила в ті тайни. з купецьким хистом у нього Гр. Марусин. мншляни, село Печенії, жена його І
шшшшшшвяшшштштшшш — То власне ви це зеро! — відповідає тесть. ІІОДОІІМЧ. Мешкав давніше у Ню Пю-
арку, кілька років як виїхав десь до
Менсилвенії за Філаделфію. Хтоб про
Т А Р З А Н І ОГНЕННІ БОГИ. (99) нього знав, або він сам, прошу по-
відомити на адресу: Weiyl Kret, R. F.
О. Malapardit Rd., WblppMy, N. J.
41-2

ні t
Д-Р ЮРІЙ ЩРЕЙКО
УКРАШСЬКИИ Л І К А Р , і
ХІРУРГ І АКУШЕР
3 2 1 Е . 18th STREET,
ЬвЛящшІЛ and 2nd Атегам,
fffiW YORK, N. У.
TaL GRAMERCY 5-2410.
Урядові годннн: рано від 10 до і
12. ввечір від 6 до 8, а в неділі %
раво від 10 до 12. g

ПЕГРЬ"ШР^МА
УКРАШСЬКИИ ПОГРЕБНИК
Навмисний вхід Тарзана між І здивовані поганці справ- Тепер лейді Бет, не менше я ф я е Ніярх знов крикнув д о
баалітів видався нерозважні- здивована, як бааліти, шепну-
ді дивилися на його б р о н з о - 'Тарзана: „Стій, хто ти не був
ла д о Джерія: „Хто це?" „Він
стю, але він спирався на д о б - ве тіло з справжнім страхом. би. Ні о д и н чоловік не сміє
називається Тарзан", сказав а-
ре розуміння диких народів. Але Ніярх, найстарший свя- здержувати жертви Баала".
мериканець. „Тарзан?" — ан- ЗАНИМАЄСЬ ПОХОРОНАМИ
Він знав, щ о може вратувати В BRONX, BROOKLYN. NEW
щеник, крикнув йому визов: глійська дівчина сказала з д и - Заява найстаршого священика YORK-І ОКОЛИЦЯХ
Джовнса і його товаришки 1 2 9 Е. 7th STREET,
п Хто ти такий? Щ о ти тут ро- вованаі „Очевидно, це й не розбудила в Його вірних на-
тільки ь один сп`осіб, а саме, N E W YORK, N. Y.
:
биш?" Тарзан не розумів йо- може бути ніхто інший, тіль- ново загорілість і тепер з ю р - Tot. Orchard 4-2368
коли він зробить на ї х п е р е - ' ки він. Ніхто інший не міг б и
го, та йшов далі геройським би піднявся рев горячкового BRANCH OFFICE A CHAPEL:
можціз вражіння, щ о він має. так поводитися. Дивись. Чи не T07 PROSPECT AVENUE
Кроком д о бранців. фанатизму. - (cor. E. 186 St.), BRONX. N.Y.
силу й владу. виглядає він на божка?" TmL Ladlow 4-2864.
S
""V .."' ' і "і'"її 'і' г
` "":'" „‚^—‚^ шшшѓшшатШЬшт'ш+і'"'`"^` і, . і';., і.-.ўу; ...
^ш^^ш^^^ш^^ш