ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені В. Н.

КАРАЗІНА
Факультет іноземних мов
Кафедра теорії та практики перекладу англійської мови

КУРСОВА РОБОТА

Особливості перекладу українською мовою англомовних

текстів, присвячених підходу, орієнтованому на процес у
навчанні майбутніх перекладачів

Студентки ІV курсу, групи ЯЕ - 42

напряму підготовки 6.020303 “Філологія”
спеціальності “Мова і література,
переклад (англійська)”

Губіної О.Д.
Керівник:
доктор педагогічних наук, професор
Черноватий Л.М.

Національна шкала __________________

Кількість балів: ____ Оцінка: ECTS ____

м. Харків
2014 р.
 2

ЗМІСТ

Вступ.................................................................................................................... 3
Розділ 1 Аналіз фонових знань, необхідних перекладачеві для перекладу
текстів, що присвячені підходу, орієнтованому на процес у
навчанні майбутніх перекладачів..................................................6
1.1. Фонові знання з теорії перекладу.........................................7
1.2. Фонові знання, що необхідні перекладачеві для перекладу
текстів, що присвячені підходу, орієнтованому на процес у
навчанні майбутніх перекладачів...............................................10
Розділ 2 Текст перекладу……………………………………......………...20

Розділ 3 Перекладацький аналіз тексту перекладу…….......................…32

3.1. Способи перекладу лексичних одиниць...............................32
3.2. Особливості перекладу лексичних одиниць різного
структурного типу.........................................................................34
3.3. Загальне співвідношення застосування способів перекладу
лексичних одиниць у даній роботі...............................................52
Загальні висновки……………………………………….........……………….56

Список використаної літератури.................................................................... 59

Додаток А. Англо-український та українсько-англійський словники..........61

Додаток Б. Оригінал тексту …………………………………………….........86

Summary…………………………………………………………………....…..96
 3

ВСТУП

Переклад являє собою відтворення тексту оригіналу засобами іншої

мови із збереженням єдності змісту і форми. Ця єдність досягається цілісним
відтворенням змісту та смислу тексту оригіналу в характерній для нього
стилістичній своєрідності на іншій мовній основі. Шлях до досягнення такої
єдності лежить не через встановлення формальних відповідників. Зіставлення
засобів різних мов, навіть найбільш віддалених, можливе лише шляхом
зіставлення функцій, які виконують різні мовні засоби. Звідси точність
перекладу полягає у функціональній, а не формальній відповідності тексту
оригіналу. Головною метою перекладу є досягнення розуміння та повне
сприйняття тексту перекладу читачем. Процес перекладу включає в себе
певні труднощі, адже в усіх мовах існують власні мовні норми, які склалися в
результаті культурного та історичного розвитку носіїв даної мови. Головною
метою будь-якого перекладу є досягнення розуміння та повне сприйняття
тексту перекладу читачем, тобто пристосування тексту перекладу до норм та
принципів мови перекладу, шляхів використання перекладацьких прийомів,
що включають граматичні, лексичні або граматико-лексичні трансформації з
метою досягнення адекватності перекладу та кращої передачі смислу тексту
оригіналу мовою перекладу.

Метою даної курсової роботи є розгляд лексичних особливостей

перекладу текстів, що присвячені підходу, орієнтованому на процес у
навчанні майбутніх перекладачів, а також визначення загальних тенденцій,
напрямків та норм при перекладі текстів даної тематики.

До завдань роботи можна віднести проведення аналізу поняттєвих

категорій, що лежать в основі текстів згаданої галузі, а також встановлення
гіпотетичної залежності вибору прийому перекладу від структурних
 4

особливостей термінів, що відносяться до перекладознавства та методики

навчання перекладу.

Матеріалом дослідження було обрано галузь методики навчання

майбутніх перекладачів, адже ця галузь відноситься до специфічних та
актуальних тематик, у текстах яких зустрічаються спеціалізовані терміни,
переклад яких може мати певні особливості. Деякі лексичні одиниці даної
тематики з’явилися відносно давно, і тому вони вже мають сталі
відповідники у мові перекладу. В межах даної галузі було обрано
оригінальний текст [14], обсягом приблизно у 20 000 друкованих знаків,
присвячений навчанню майбутніх перекладачів. Переклад виконує дуже
багато важливих функцій, головною з яких є забезпечення комунікації між
людьми, що спілкуються різними мовами. Для того, щоб досягти цієї мети,
перекладач повинен мати високий рівень перекладацької компетентності та
вміти вирішувати різноманітні проблеми, що виникають під час процесу
перекладу. На сьогодні існує чимало навчальних програм для підготовки
професійних письмових та усних перекладачів. Однак, більшість з них мають
велику кількість проблем у процесі навчання, що можуть спричинити
зниження ефективності згаданої підготовки. Саме про вирішення подібних
проблем у процесі навчання майбутніх перекладачів шляхом застосування
методу, орієнтованого на процес, йдеться у даному тексті. Тематика, до якої
відноситься дана робота, пов’язана не лише з перекладознавством, але й з
методикою викладання, прикладною лінгвістикою тощо. Саме тому значна
кількість термінів є загальновживаними та потребують від перекладача
фонових знань і розвиненої компетентності для забезпечення якісного
перекладу. З огляду на це, можна зробити висновок, що дана тема є
допустимою для представлення особливостей перекладу текстів даної галузі
загалом, і таким чином виглядає прийнятною для нашого дослідження.

Етапи дослідження включали визначення та аналіз фонових знань, які

перекладач потребує для роботи з текстами даної галузі, переклад тексту
 5

оригіналу, обраного матеріалом дослідження, за допомогою лексикологічних

джерел та словників [12; 13], перекладацький аналіз способів, застосованих
при перекладі вибраних лексичних одиниць, що є притаманними та
вживаними у текстах цієї тематики, а також формулювання загальних
висновків.
 РОЗДІЛ 1
АНАЛІЗ ФОНОВИХ ЗНАНЬ, НЕОБХІДНИХ ПЕРЕКЛАДАЧЕВІ ДЛЯ
ПЕРЕКЛАДУ ТЕКСТІВ, ЩО ПРИСВЯЧЕНІ ПІДХОДУ,
ОРІЄНТОВАНОМУ НА ПРОЦЕС, У НАВЧАННІ МАЙБУТНІХ
ПЕРЕКЛАДАЧІВ
Поняття «фонові знання» є одним із головних термінів, зокрема,
когнітивної лінгвістики, яким оперують при обговоренні екстралінгвістичних
аспектів комунікації. Будучи однією з головних проблем, що виникають при
перекладі, поняття «фонові знання» має, однак, різні визначення у різних
дослідників.
Дотичне відношення до фонових знань має проблема неперекладності,
що є тісно пов’язаною з поняттями повноцінного й адекватного перекладу,
для забезпечення якого перекладу й необхідні згадані знання. Згідно
А.В.Федорову [слід дати посилання, а його немає в списку літератури],
фонові знання – це соціокультурні данні, характерні лише для певної нації
або національності, засвоєнні масою їх представників та відображенні у мові
даної національної спільноти. Він також вважає, що фонові знання – це
«сукупність уявлень про те, що складає реальний фон, на якому
розгортається картина життя іншої країни, іншого народу» [2 – під цим
номером у списку літератури стоїть В.С.Виноградов, а не А.В.Федоров].

Важливість фонових знань неодноразово підкреслювалася у

спеціальній літературі [1; 2; 4; 6; 10]. Зазначалося, що на певному етапі
методика навчання перекладачів апріорно виходила з того, що будь-який
текст оригіналу не приховує герменевтичні смисли і є завжди зрозумілим. Це
спричинило ситуацію, коли протягом кількох десятиліть питання щодо
засобів перекладу майже витіснило проблему розуміння тексту оригіналу [6].

Отже, завдання підготовки майбутніх перекладачів полягає в тому, щоб

максимально розширювати обсяг фонової інформації за рахунок збільшення
номенклатури тематичних блоків, аби зменшити ризик виникнення
перекладацьких труднощів із причини відсутності відповідних знань.
 7

Враховуючи спрямованість нашого дослідження, обмежимо поняття

«фонові знання», розглядаючи лише ті, що розпадаються на знання теорії
перекладу та знання предметної галузі, до якої відноситься текст оригіналу.
Перші відносяться до професійно-технічного, а останні – до предметного
компонентів перекладацької компетенції в моделі, що пропонується деякими
авторами [6]. Далі подано аналіз згаданих двох груп фонових знань.

1.1. Фонові знання з теорії перекладу

Переклад є одним із найважливіших видів діяльності, володіння яким

необхідно для повноцінної роботи представників найрізноманітніших
спеціальностей. Переклад — відтворення тексту оригіналу засобами іншої
мови із збереженням його змісту і смислу. Ця єдність досягається цілісним
відтворенням змісту оригіналу в характерній для нього стилістичній
своєрідності на іншій мовній основі. Шлях до досягнення такої єдності
полягає не у встановленні формальних відповідників. Зіставлення засобів
різних мов, навіть найбільш віддалених, можливе лише шляхом зіставлення
функцій, які такі засоби виконують. Звідси точність перекладу полягає у
функціональній, а не формальній відповідності тексту оригіналу. Переклад –
це поняття полісемантичного характеру, найбільш загальне значення якого
асоціюється з процесом та результатом передачі значення слова,
словосполучення, речення або тексту однією мовою з іншої. У теорії
перекладу існує багато термінів стосовно перекладацької діяльності, з якими
перекладач повинен бути ознайомлений, та прийомів якими він (перекладач)
повинен володіти. До таких понять, зокрема відносять такі, як accurate або
exact translation (точний переклад); faithful translation (адекватний/вірний
переклад); faithfulness of translation (адекватність перекладу), equivalent
translation (еквівалентний переклад); free interpretation/adaptation – (вільний
 8

переклад/переробка); соnsecutive interpretation/translation (послідовний

переклад); rehash (вільна переробка) тощо.
Під час перекладу текстів будь-якою з будь-якої мов виникають певні
труднощі, джерелом яких можуть бути відмінності в принципах побудови
контактуючих мов. Найбільш проблемними для перекладачів є граматичні,
лексичні, термінологічні та жанрово-стилістичні труднощі, а тому
усвідомлення шляхів їх подолання має бути неодмінним компонентом
фонових знань майбутніх перекладачів. За результатами узагальнення праць
інших дослідників [посилання?], головні труднощі перекладу подано на
рис.1.1.

Труднощі перекладу

Жанрово-
Граматичні Лексичні Термінологічні
 Неоднозначність
стилістичні
 Метафоричні
термінів.
 Відсутність
 Розбіжності у будові терміни. перекладацьких
мов, у наборі їхніх  Образна і відповідників.
 Багатозначність необразна  Національна
граматичних слів (термінів) та варіативність
фразеологія.
категорій, форм та вибір адекватного термінів.
словни-кового  Кліше і
конструкцій. розмовні  Міжгалузева та
відповідника. внутрішньогалу-
 Різний обсяг змісту  Особливості лексичні зева омонімія
форм і кон-струкцій, вживання елементи термінів.
загально-народних  Особливості  Переклад новітніх
подібних у двох
слів. вживання авторських
мовах.  Правильне особового термінів, що
 Відмінні від застосу-вання того займенника “I”. подаються в лапках.
чи іншого способу  Жанрові
відповідних перекладу
граматичних явищ особливості
лексики.
 Визначення межі науково-
мови перекладу
припустимості технічних
функціональні текстів.
пере-кладацьких
характеристики. лексичних
 Різні частотні трансформацій
 Переклад
характеристики в неологізмів,
англійській та абревіатур.
українській науково-  Переклад псевдо-
технічній літературі. інтернаціоналізмів.
 Граматичні омоніми.

Рис.1.1. Труднощі перекладу

 9

Для подолання труднощів перекладу необхідно, перш за все,

правильно їх ідентифікувати. По-друге, слід мати знання та вміння, що
дозволяють адекватно застосовувати способи перекладу лексичних і
фразеологічних одиниць, а також словосполучень. Важливим чинником є
також адаптація тексту оригіналу під час його перекладу. Перекладач
повинен чітко розуміти зміст способів перекладу та чинників, що впливають
на їх вибір у конкретному контексті. Основні способи перекладу, за
результатом аналізу літератури [5; 6; 7], подано нижче (Рис. 1.2)

Формальна
Словникові Способи перекладу
негативація
відповідники

Вибір варіантного Смисловий

відповідника розвиток

Калькування Описовий Перекладацькі

Транскодуванння
переклад трансформації

Транскрибування Генералізація значення

слова

Транслітерування
Додавання

Змішане транскодування
Контекстуальна заміна Вилучення

Адаптивне Конкретизація значення Пермутація

транскодування слова

Рис.1.2. Головні способи перекладу за результатом аналізу літератури

[5; 6; 7]

Таким чином, можна стверджувати, що для виконання якісного та

адекватного перекладу професійний перекладач повинен мати достатній
набір знань, умінь та навичок щодо перекладацьких труднощів і способів
подолання останніх, тобто способів перекладу.
 10

1.2 Фонові знання, необхідні для перекладу текстів, що присвячені

підхожу, орієнтованому на процес, у навчанні майбутніх
перекладачів
Життя висуває високі вимоги до підготовки фахівців у галузі
іноземних мов та міжкультурної комунікації. Сучасному суспільству потрібні
фахівці з міжнародного та міжкультурного спілкування, компетентність яких
виходить за межі простого знання мов. До останнього часу вимоги до
особистості в аспекті її культури спілкування загалом задовольнялися
традиційними засобами оволодіння нормами, правилами та вміннями
спілкування, яке відбувалося в процесі використання особистістю соціальних
ролей. Нині ці традиційні способи не спрацьовують, оскільки суттєво
змінилися вимоги до культури спілкування людини як учасника
комунікативної взаємодії, що зумовлено низкою обставин – глобалізацією,
урбанізацією, науково-технічним прогресом тощо.
Підготовка мовної особистості перекладача потребує дотримання
загальнодидактичних, специфічних принципів навчання, розробки змісту,
адекватного вимогам до професіонала, використання відповідних методів,
прийомів і засобів навчання. У проблематиці, яка стосується характеристики
і функціонування сучасних засобів навчання, що сприяють успішному
формуванню мовної особистості майбутніх перекладачів, визначальними є
погляди І. Бахова, О. Бігич, Р. Гуревича, В. Іванова, Т. Кириченко, О. Кохан,
Т. Коробейникової, Н. Моревої, Є. Полат, В. Плахотника, В. Редька, Г.
Рогової [якщо ви хочете зберегти ці прізвища, їх праці треба включити до
списку літератури, а після кожного прізвища слід дати номер джерела у
квадратних дужках] та ін. У наукових працях цих дослідників
сформульовані основні педагогічні вимоги, розглянуті дидактичні та
методичні принципи, які повинні враховуватися у процесі розробки й
упровадження нових засобів навчання. Важливе значення для ефективності
навчання має обсяг навчального матеріалу, що повинен максимально
 11

наближатися до реальних завдань професійного перекладача; при цьому

навчальний матеріал має регулярно поновлюватись. Важливим завданням у
процесі формування перекладацької компетентності є також набуття
навичок швидкого та якісного оформлення перекладацьких завдань, тобто
навичок комп’ютерного набору, вмінь застосовувати сучасне програмне
забезпечення та здійснювати пошук необхідної інформації в мережі Інтернет.
Необхідною вимогою значної кількості навчальних програм має бути досвід
проживання, навчання або перекладацької практики у країні, мова якої
вивчається, оскільки організація практики є одним із необхідних елементів
професійного становлення майбутнього перекладача.
Отже, основним аспектом підготовки багатопрофільних перекладачів
є не тільки забезпечення комплексом знань, умінь та навичок (професійної
компетентності) фахівця, але й необхідність додаткового вивчення специфіки
перекладацької діяльності у тій чи іншій галузі. Американським науковцем Б.
Рубрехтом [його працю треба включити до списку літератури, а після
прізвища слід дати номер джерела у квадратних дужках] були розроблено 10
концепцій, які певною мірою відображають характер навчальної діяльності
та професії перекладача: студенти не стають професійними перекладачами у
стінах навчального закладу; перекладач має виховати у собі силу волі; знання
іноземної мови є необхідним, але недостатнім для перекладацької діяльності;
переклад є частиною, а не результатом процесу вивчення мови; кінцева мета
студентів-перекладачів – досягти розуміння людьми їх перекладу; не всі
практичні завдання є цікавими для студентів; усі запропоновані викладачем
вправи мають відповідати поставленій ним меті; перекладацька майстерність
вимагає більшого, ніж розуміння значення окремих слів; завершений
переклад ніколи не буває завершеним остаточно; переклад, передусім,
потребує дисципліни.
Необхідно зазначити, що професійні перекладачі мають бути добре
обізнані зі структурою та стилістичними особливостями вихідної та цільової
 12

мов; важливим компонентом освітньо-професійної програми має стати

дослідження літератури країни, мова якої вивчається. Так, наприклад,
порівнюючи особливості перекладу художньої і технічної літератури,
основне завдання перекладача художнього тексту – висвітлення літературних
образів, тоді як технічний перекладач має передавати факти. Саме тому
перекладач технічної літератури повинен знати предмет перекладу і володіти
властивим цьому жанру стилем.
До специфічних складових частин перекладацької компетенції можна
додати ті знання, вміння та навички, які потрібні в одному або декількох
споріднених видах перекладу (усний або письмовий) незалежно від жанру
(науково-технічний, діловий чи публіцистичний). Реально перекладацька
діяльність може бути у письмовій або усній формі. Кожна форма має
специфіку, яка потребує від перекладача особливих вмінь та навичок.
Важливими щодо складності є обидві форми перекладу – письмова й
усна. Відомі факти [відповідну працю треба включити до списку літератури,
а після прізвища слід дати номер джерела у квадратних дужках], коли чудові
фахівці письмового перекладу не можуть якісно перекладати усно і навпаки.
Викладачам можуть трапитися студенти, які проявляють здібності у
письмовому перекладі і відчувають труднощі в усному. Ці два різних за
формою діяльності види роботи потребують різних фахових здібностей від
студентів. У першому випадку у студента є час на розв’язання
перекладацьких проблем, а в іншому випадку – його немає. Вхідні тексти
письмового перекладу завжди складніші. Усний переклад знаходить
застосування в руслі таких мовних жанрів як публічні виступи, інтерв’ю, усні
дискусії. Тексти високої складності (художні, публіцистичні, науково-
технічні) перекладаються переважно письмово.
Як зазначають дослідники [10], до специфічних умінь перекладача,
що здійснює письмовий переклад, відносяться вміння користуватися не
тільки словниками, але й аналізувати вхідний текст на передперекладацькому
 13

етапі та редагувати свій переклад. Для усного перекладу перекладачеві треба

мати знання найбільш частотних, застосовуваних перекладацьких
відповідностей та автоматичні навички їх застосування. У нього немає часу
пригадувати той чи інший еквівалент-термін. Довгі паузи та вагання
заважають адекватному сприйманню перекладеного тексту, порушують
комунікацію між партнерами. Якщо перекладач не знає правил
слововживання, це значно знецінює знання слів, особливо при перекладі
іноземною мовою з рідної. З огляду на це зазначимо, що міцність
запам’ятання мовних одиниць посилюється шляхом повсякденного
багаторазового повторення.
Відповідно до наявних досліджень [відповідну працю треба включити
до списку літератури, а після прізвища слід дати номер джерела у квадратних
дужках], до спеціальної складової частини перекладацької компетенції
можна додати знання предмета висловлювання та володіння
термінологічними одиницями, які відбивають фахову спрямованість тексту.
Перекладачеві слід знати термінологічні одиниці у двох мовах. Якщо
перекладач знає назви складових частин літака, але не знає принципу їх дії,
то роль мовного посередника не буде ефективною. Сучасний перекладач
повинен постійно вдосконалювати предметну галузь знань та водночас
набувати практичних навичок з оволодіння двомовними термінологічними
одиницями [відповідну працю треба включити до списку літератури, а після
прізвища слід дати номер джерела у квадратних дужках].
У процесі розвитку професійної перекладацької компетентності
формується своєрідна мовна особистість, яка має низку відмінностей від
неперекладацької особистості. Як зазначають автори [відповідну працю
треба включити до списку літератури, а після прізвища слід дати номер
джерела у квадратних дужках], ці відмінності виявляються в усіх головних
аспектах мовної комунікації: мовному, текстотвірному, комунікативному,
особистісному та професійно-технічному.
 14

З точки зору дослідників фахової компетентності перекладача

[відповідну працю треба включити до списку літератури, а після прізвища
слід дати номер джерела у квадратних дужках], мовна компетенція
перекладача включає всі аспекти володіння мовою, характерні для будь-
якого носія мови, але крім того має на увазі і ряд специфічних особливостей.
Успішний обмін мовними творами в процесі комунікації передбачає
наявність у комунікантів текстотвірної компетенції, вміння створювати
тексти різного типу згідно з прийнятими у даному мовному колективі
правилами і стереотипами. Комунікативна компетенція перекладача включає
вміння проектувати на висловлювання в тексті оригіналу інференційні
можливості рецепторів перекладу. Професійна компетенція перекладача
необхідно включає і деякі особистісні характеристики, без яких він не зможе
успішно виконувати свої професійні функції. Професійна компетенція
перекладача включає технічну компетенцію – специфічні знання, вміння та
навички, необхідні для виконання даного виду діяльності.
Для перекладача ефективним є шлях пізнання відповідної предметної
галузі з одночасним засвоєнням термінології – відразу або послідовно на
двох мовах. Дослідники у галузі методики навчання перекладу [відповідну
працю треба включити до списку літератури, а після прізвища слід дати
номер джерела у квадратних дужках] вважають, що таким є перший
комплекс завдань під час підготовки перекладача. Другий комплекс завдань –
це практичне тренування в перекладі з використанням знань і термінології з
відповідної предметної галузі. Завдання першого комплексу вирішуються за
допомогою лексико-перекладацького комплексу занять та завдань на
самостійне вивчення предмета висловлювання. Завдання другого комплексу
вирішуються в опануванні наступними уміннями: вміння передавати в
перекладі поняття не за допомогою термінів, а за допомогою описового
перекладу; вміння сходу утворювати якщо не терміни, то такі найменування
для понять, суть яких була б зрозуміла.
 15

Зміст курсу перекладу повинен включати як повідомлення необхідних

професійних знань, так і розвиток перекладацьких умінь і навичок. При
цьому вміння та навички перекладу і складають кінцеву мету курсу
перекладу, тому що вони забезпечують практичну професійну діяльність
перекладача. Уміння та навички перекладу створюються на основі
використання спеціально підібраних навчальних матеріалів. До числа таких
матеріалів відносяться, зокрема, перекладацькі вправи і навчальні тексти.
Отже, перед перекладачем, що має перекладати спеціалізовані тексти,
постає складне завдання – орієнтуватися у широкому колі питань, що
висвітлюються багатьма науками. Для адекватного перекладу тексту
необхідно володіння матеріалом у відповідній предметній галузі. Під час
перекладу слід правильно зрозуміти зміст речень, смислові відношення між
ними та значення текстових елементів, що беруть участь в організації тексту.
Для цього перекладач має володіти загальною інформацією щодо ключових
понять галузі, до якої відноситься текст (усний або письмовий), що підлягає
перекладу, а також знати лексичні одиниці, які позначають ці поняття.
Текст оригіналу даної курсової роботи належить до галузі методики
викладання та перекладознавства. Для того, щоб правильно перекладати
тексти такої тематики, перекладач повинен, у першу чергу, володіти
поняттями, що пов’язані з процесом навчання перекладачів. Цю тезу
проілюструємо на прикладі понятійної схеми теми «Процес навчання
майбутніх перекладачів» (Рис. 1.3)
Як випливає з Рис. 1.3, поняттєва схема з теми «Навчання усних та
письмових перекладачів» (Interpreter and Translator Training) складається с 8
видових понять, кожне с яких включає додаткові складові та лексичні
одиниці.
Для навчання майбутніх перекладачів, їм необхідні базові знання щодо
видів перекладу, а саме письмовий переклад – translation, перекладацький
 ВИДИ ПЕРЕКЛАДАЦЬКІ КОМПОНЕНТИ
ПЕРЕКЛАДУ ТЕРМІНИ ПЕРЕКЛАДАЦЬКОЇ
КОМПЕТЕНЦІЇ
письмовий переклад - лінгвістична прийнятність-linguistic
досвід вирішення
translation acceptability
перекладацьких проблем-
перекладацький можливість адекватного перекладу
indication of solving translation
скорописМОВА
- note-taking -translatability
problems
послідовний переклад-
рідна мова-native tongue принцип перекладу-translation
декларативні знання -
consecutive translation
мова оригіналу -source principle
declarative knowledge
усний переклад-
language ресурси мови-lanuguage availability
екстралінгвістичні знання-
interpreting
робоча мова-working точність-accuracy
extra- linguistic knowledge
усний послідовний
language вірність перекладу-fidelity
ефективність у сприйнятті на
переклад-consecutive
мова перекладу-target слух-listening efficiency
interpreting
language
УЧАНИКИ ПРОЦЕСУ загальний розвиток-general
НАВЧАННЯ interest
викладач –instructor/teacher/trainer інтуїція-intuition
НАУКОВІ ДІСЦИПЛІНИ випускник-graduate мовленнєве уміння-linguistic
власне практика перекладу- студент-student skill
actual translation practice студент-trainee професійна майстерність-
лінгвістика-linguistics учасник навчальної програми - professional proficiency
ораторське мистецтво- training programme participant
public speaking учасник семінарів-seminar
практика перекладу - participant МЕТОДИ НАВЧАННЯ
translation practice комунікативний метод-
реферування-precis writing communication-based
робота з документацією- Навчання усних та approach
documentary work метод спроб та помилок-trial-
робота з термінологією- письмових and-error experience
terminological work
складання технічної
перекладачів метод, орієнтований на
результат -product-oriented
документації -technical Interpreter and method
writing процесно-орієнтований
технічний предмет- Translator Training метод-process-oriented
technical subject approach
УЧАСНИКИ ПРОЦЕСУ
ПЕРЕКЛАДУ ФОРМИ ВИКЛАДАННЯ
замовник-client аналіз-analysis
автор-author виправлення-correction
кваліфікований письмовий дослідницька робота -
перекладач-qualified translator research
кваліфікований усний перекладач- експеримент-experiment
qualified interpreter емпіричні дослідження -
мовець-speaker empirical research
слухач-listener методичне керування-
читач –reader methodological guidance
обговорення-negotiation
самоаналіз-introspection

Рисунок 1.3 Фонові знання та лексичні одиниці для позначень головних

понять теми «Навчання усних та письмових перекладачів»
 17

скоропис - note-taking (тут і далі необхідно ставити тире, а не дефіс),

послідовний переклад- consecutive translation, усний переклад-interpreting,
усний послідовний переклад-consecutive interpreting, а також володіння
основними перекладацькими термінами: лінгвістична прийнятність-linguistic
acceptability, можливість адекватного перекладу –translatability, принцип
перекладу-translation principle, ресурси мови-lanuguage availability, точність-
accuracy, точність перекладу-fidelity.
Для перекладу текстів подібної тематики перекладачеві також
знадобляться назви учасників процесу перекладу, а саме замовник-client,
автор-author, кваліфікований письмовий перекладач-qualified translator,
кваліфікований усний перекладач-qualified interpreter, мовець-speaker,
слухач-listener та читач –reader, а також учасників процесу навчання
майбутніх перекладачів, тобто викладач –instructor/teacher/trainer,
випускник-graduate, студент-student, студент-trainee, учасник навчальної
програми -training programme participant, учасник семінарів-seminar
participant.
У галузі перекладознавства різні мови мають свої назви, тому
перекладачеві необхідно володіти цими термінами: рідна мова-native tongue,
мова оригіналу -source language, робоча мова-working language, цільова мова-
target language.
Сьогодні існує велика кількість методів навчання майбутніх
перекладачів, тому при перекладі тексту подібної тематики не обходімо
володіти знаннями основних подібних методів: комунікативний метод-
communication-based approach, метод спроб та помилок-trial-and-error
experience, метод, орієнтований на результат -product-oriented method,
процесно-орієнтований метод-process-oriented approach.
У кожному окремому методі використовуються різні форми
викладання теорії та практики перекладу, тому при роботі з текстами
подібної тематики перекладач повинен володіти знаннями основних назв
 18

таких технік: аналіз-analysis, виправлення-correction, дослідницька робота –

research, експеримент-experiment, емпіричні дослідження -empirical research,
методичне керування-methodological guidance , обговорення-negotiation,
самоаналіз-introspection.
У процессі навчання мабутніх перекладачів значну роль відіграють
інші наукові дисципліни, що розширюють світогляд майбутніх перекладачів
та підвищують їх майстерність у різних сферах знань: власне практика
перекладу-actual translation practice, економіка-economics, лінгвістика-
linguistics, ораторське мистецтво-public speaking, практика перекладу -
translation practice , реферування-precis writing, робота з документацією-
documentary work, робота з термінологією-terminological work, складання
технічної документації -technical writing, технічний предмет-technical subject .
Головною метою навчання майбутніх перекладачів є досягнення ними
високого рівня перекладацької компетентності, що включає в себе такі
поняття, як досвід вирішення перекладацьких проблем-indication of solving
translation problems, декларативні знання -declarative knowledge,
екстралінгвістичні знання-extra- linguistic knowledge, ефективність у
сприйнятті на слух-listening efficiency, загальний розвиток-general interest ,
інтуїція-intuition, мовленнєве уміння-linguistic skill, професійна майстерність-
professional proficiency.
Таким чином, викладений вище аналіз дозволив встановити головні
поняття, на яких ґрунтуються теми, обрані нами матеріалом дослідження, а
також лексичні одиниці для їх позначення. Усвідомлення як перших, так і
останніх є необхідною умовою готовності перекладача до роботи з текстами,
які відносяться до згаданої тематики, а саме до методики навчання
перекладачів.
 19

РОЗДІЛ 2. ТЕКСТ ПЕРЕКЛАДУ

Далі подано переклад уривку тексту з оригінальної монографії, привченій

проблемі нашого дослідження (Жіль Д. Основні концепції та моделі навчання
усних та письмових перекладачів / Даніель Жіль. – Амстердам/Філадельфія :
Видавництво Джона Бенджаміна, 2009. – 287 с [14]).
Вступ
Протягом останніх десятиріч значно зросла кількість публікацій про
усний та письмовий переклад. В той час, коли у минулому більшість з цих
публікацій були «філософськими» та стосувалися таких понять, як
можливість адекватного перекладу, питання точності перекладу та його ролі
у літературі та культурі, все більше текстів про усний та письмовий переклад
(Переклад з великої літери П) стають технічними та конкретними та
зосереджуються на лінгвістичних, психолінгвістичних, термінологічних та
професійних проблемах.
Однією з найголовніших тем у працях про Переклад є навчання.
Сьогодні все більше визнається, що формальне навчання на університетських
факультетах чи кафедрах перекладу є найкращим методом навчити та
перевірити досягнутий рівень, щоб надати ринкові надійних професіоналів, а
кількість навчальних програм для письмових перекладачів та навчальних
програм для усних перекладачів стала різко збільшуватися протягом останніх
2-3 десятиріч у багатьох частинах світу. У праці Камінада та Піма (Caminade
and Pym 1995) подано список більш ніж 250 університетських програм зі
спеціальності «Переклад» у понад 60 країнах, але з 90-х років їх було
створено набагато більше, зокрема в Китаї, де нещодавно держава вирішила
створити МП, Програма для присвоєння ступеня магістра з письмового та
усного перекладу (МПУП).
Дослідження природи та компонентів перекладацької компетенції 15)
та оволодіння нею також розвиваються, а дослідження методів навчання
 20

починають набувати розмаху. Однак, різноманітність ситуацій, потреб,

релевантних змінних та параметрів є значною, що означає, що може
знадобитися багато часу, перш ніж можна буде заявити, що емпіричні
дослідження здатні розрізняти відмінні, достатні та суб-оптимальні методи
на надійній основі. Саме тому на даний момент навчання професійних
письмових та усних перекладачів досі переважно ґрунтується на
професійному досвіді, самоаналізі, інтуїції та обговорення викладачами
методів та можливостей, аніж на дослідженнях.
Така ситуація не виключає концептуальної, теоретичної або
філософської підготовчої основи для навчання перекладу, особливо у
програмах підготовки професіоналів (на відміну від мовних факультетів, де
переклад є здебільшого частиною процесу викладання мови). Насправді,
комунікативні методи, такі як функціональні або інтерпретаційна теорії,
залишаються надійною концептуальною основою для методів навчання в
межах головних центрів навчання перекладу в Європі та поза її межами
протягом декількох десятиліть.
Процесуально-орієнтований метод
у навчанні перекладачів
Бажаність оптимізації є однією з вагомих причин для прийняття
процесно-орієнтованого методу, як мінімум, у першій частині підготовки
перекладачів. Ідея полягає в тому, що в аудиторії викладачі повинні
приділяти увагу процесу перекладу, а не кінцевому продукту. Точніше
кажучи, замість того, щоб давати студентам тексти для письмового чи усного
перекладу, коментуючи переклади, що вони роблять, кажучи, що
«правильно», а що «неправильно», пропонуючи належні способи вирішення
перекладацьких проблем та сподіваючись, що накопичення досвіду такого
вирішення перекладацьких проблем сприятиме підвищенню ефективності
навчання студентів у процесуально-орієнтованому методі викладачі
намагаються розпізнавати перекладацькі проблеми у процесі перекладу й
 21

навчити цього студентів, підвищити ступінь їх усвідомлення перекладацьких

проблем та пропонувати корисні принципи, методи та процедури перекладу.
Разом із вправами з перекладу, методичне керування здійснюється на
основі того, яким чином здійснювати переклад, щоб досягти якості. Як
пояснюється далі, я впевнений у тому, що таке керування є найбільш
ефективним, якщо воно пов’язане із основними концепціями та моделями. Ця
книга, власне кажучи, присвячена презентації та поясненню таких концепцій
та моделей.
Коментуючи та оцінюючи вправи студентів, замість того, щоб
коментувати кінцевий продукт, що виникає на основі їх вибору окремих слів
та лінгвістичних структур цільової мови для складання їхнього тексту
перекладу, викладачі аналізують та реагують на наявні процеси, даючи точну
оцінку та поради відносно цих процесів, включаючи загальну послідовність
операцій процесу перекладу, що їх виконують студенти, та їх підхід до
вирішення труднощів.
На мою думку, процесуально-орієнтований підхід має ряд переваг над
традиційним методом, що орієнтований на результат, на ранніх стадіях
навчання перекладу (перші декілька тижнів або місяців навчання, в
залежності від загальної тривалості курсу навчання та її конкретних цілей).
Імовірно, студенти швидше навчаться обирати та застосовувати
глобальні стратегії перекладу (загальні плани дій) та локальні стратегії
перекладу (рішення, що приймаються у разі виникнення перекладацьких
труднощів), якщо ці труднощі їм пояснюються, аніж коли навчання
ґрунтується лише на методі спроб та помилок або коли такі глобальні чи
локальні стратегії розглядаються лише у тих випадках, коли студенти
зустрічають їх.
Зосереджуючись на причинах помилок або вдалих прийомах у
перекладі, а не на окремих словах або мовних конструкціях
обраних/породжених студентами, викладачі присвячують більшу частину
 22

свого ефективного навчального часу стратегіям (глобальним і локальним) та

навичкам і умінням перекладу, які можна узагальнити, і витрачають небагато
часу на вирішення проблем перекладу окремих слів та структур у тексті
оригіналу, екстраполяції з якого можуть бути більш проблематичними.
Зосереджуючись на процесі, викладачі можуть бути більш гнучкими
стосовно лінгвістичної прийнятності та критеріїв вірності перекладу, аніж
коли їм доводиться коментувати продукт, тобто, властивості текстів
перекладу, створених їхніми студентами. Їм не потрібно витрачати цінний
час, намагаючись запевнити студентів, що їх пропозиції кращі, а також існує
менший ризик налаштувати студента проти себе, нав’язуючи чиїсь стандарти
і, таким чином, зменшуючи їхню сприйнятливість до матеріалу, що
вивчається. У процесуально-орієнтованому підході викладач забезпечує, аби
студент дотримувався певних принципів, підходу або процесу, та коментує
проблеми, що могли виникнути у студента, але не наполягає на тому, що
окремі слова або фрази є єдиним можливим рішенням або найкращим
способом розв’язання проблем перекладу– це можна зробити на пізнішій
стадії, як пояснюється далі (додаткову інформацію див. Gile 1994, 2005).
Процесуально-орієнтований підхід повинен також покращити продукт
перекладу. У деяких випадках, наприклад, якщо курс створений для навчання
лікарів перекладу медичного дискурсу або інженерів, що бажають стати
перекладачами у своїй сфері, процесуально-орієнтованого навчання може
буде достатньо, аби підняти їх рівень до професійної майстерності. У
багатьох інших випадках, і, зокрема, на початку навчання студентів
університетів, в залежності від їхніх декларативних знань на вхідному рівні,
покращення, що є результатом виправлення процесу, є недостатніми для
удосконалення продукту перекладу, оскільки для цього необхідно засвоєння
більш вичерпних та точних лінгвістичних та екстралінгвістичних знань.
Взагалі, процесно-орієнтований підхід підходить для початку курсу (як вже
було зазначено раніше, можливо від декількох тижнів до місяців, в
 23

залежності від загальної тривалості курсу навчання), але повинен

супроводжуватися досить довгим періодом керування, орієнтованого на
продукт, для удосконалення механізмів перекладу студентів, шляхом
коментування викладачами обраних студентами слів та структур, а також
глобальних та локальних стратегій і пропонування конкретних рішень
перекладацьких проблем.
Ця книга розглядає концепції та моделі для початкового, процесно-
орієнтованого керування.
Вона не намагається сформулювати рекомендації щодо подальшого
етапу навчання перекладу, зміст якого, на мою думку, найкраще залишити на
розсуд викладачів, що керуються власними ідеями щодо норм навчання
перекладу.
Потенційні переваги теоретичних компонентів у навчанні усних та
письмових перекладачів
До змісту більшості курсів для підготовки професійних усних та
письмових перекладачів у всьому світі здебільшого входять вправи для
навчання та письмового перекладу: спочатку обирається текст оригіналу або
в усній формах, потім студентам пропонують перекласти його письмово чи
усно, а результат коментується та виправляється безпосередньо або під
керівництвом викладача. Судячи з літератури, здається, викладачі,
спеціалісти та студенти є одностайними у своїх міркуваннях щодо того, що
навчання повинно переважно складатися з таких вправ, хоча існують
суперечливі погляди стосовно тривалості вправ, їх послідовності, матеріалів,
на яких вони ґрунтуються, рівня абітурієнтів при вступі до університету,
рівня випускників по закінченні університету тощо (додаткову інформацію
див. наприклад Delisle 1981; Reiss 1986; Seleskovitch & Lederer 1989; Dollerup
& Loddegaard 1992; Dollerup & Lindegaard 1994; Hung 2002; Pym et al. 2003;
Kelly 2005; Tennent 2005).
 24

В той час, коли вправи для усного та письмового перекладу завжди є

ядром навчального плану, до змісту підготовки перекладачів входять і інші
предмети та види діяльності. Окрім мовленнєвої та мовної практики та
галузевих курсів з економіки, політології, технічних і наукових дисциплін
тощо, уміння, що мають відношення до перекладу, входять до змісту
навчання дисциплін, які викладаються в межах інших спеціальностей.
Прикладами можуть бути ораторське мистецтво, робота з документацією та
термінологією, реферування і складання технічної документації. Теоретичні
курси з лінгвістики або теорії усного та письмового перекладу також все
частіше трапляються у багатьох навчальних програмах. Однак, корисність
таких теоретичних курсів часто ставиться під сумнів з тих причин, що вони є
надто абстрактними або далекими від власне практики перекладу і, таким
чином, не приносять жодної користі студентам.
Курси з теорії перекладу виконують і інші функції, окрім чисто
дидактичної мети– допомогти майбутнім усним та письмовим перекладачам
розвиватися швидше та краще для вдосконалення їхніх професійних умінь.
Деякі теоретичні курсі є обов’язковою частиною академічних програм на
рівні бакалавра або вищих ступенів. До речі, дослідницька робота також
може бути складовою вимог до відповідного ступеня. Такі функції є
припустимими в академічному контексті та можуть також слугувати
корисними цілями у збагаченні концептуальних фреймів референції та знань
майбутніх перекладачів – а також у підвищені соціального статусу професій,
пов’язаних з перекладом. Однак, як зазначено у підрозділі 1 даного розділу,
ця книга, загалом, розглядає дидактичні функції навчання. Таким чином, тут
буде розглянута лише дидактична функція теорії.
Багато авторів написали про дидактичну цінність теорії у навчанні
Перекладу. Згідно з Комісаровим (1985: 208), «Неможливо заперечити той
факт, що теорія перекладу повинна зрештою допомагати практиці
перекладу». Подібну точку зору висловили й інші автори (Kade &Cartdlieri
 25

1971; Delisle 1980:57,96,1981:136; Vinay 1983; Gemar 1983; Juhel 1985; Larose
1985; Gentile 1991; Pochhacker 1992; Viaggio 1988,1992; Sawyer 2004). Also
note that Hansen (2009) and Katan (2009) прийшли до висновку, що після
багатьох років професійної практики, озираючись назад, перекладачі
визнавали теорію корисною для них.
Я гадаю, що основний позитивний вплив теоретичних компонентів у
будь-якій навчальній програмі необхідно шукати у їх пояснювальній силі та у
впевненості, яку вона може надати студентам, що зазнають сумнівів та
труднощів. Яку б теорію не викладали студентам, стажистам або учасникам
семінарів, її внесок є неймовірно великим, якщо вона може допомогти їм
отримати краще розуміння перекладу, зокрема відносно наступних питань.
Розуміння явищ. Чому автори пишуть саме так? Чому мовці
породжують граматично неправильні речення? Що означає «зрозуміти»
вербальне висловлювання? Як письмові чи усні висловлювання
сприймаються та обробляються у людській свідомості?
Розуміння труднощів перекладу. Чому важко ще раз виразити таке ж
повідомлення іншою мовою? Чому відбувається мовна інтерференція між
двома робочими мовами під час письмового чи усного перекладу? Чому
синхронним перекладачам у кабінах інколи не вдається зрозуміти дуже легкі
сегменти мови оригіналу?
Розуміння глобальних та локальних стратегій перекладу,
рекомендованих викладачами: Чому можна змінювати деякі елементи
інформації при перекладі з мови оригіналу мовою перекладу? Чому усні
перекладачі повинні витрачати якомога менше часу й сил на перекладацький
скоропис у послідовному перекладі? Чому чимало письмових та усних
перекладачів вважають, що необхідно перекладати рідною мовою, і чому
інші цю точку зору заперечують?
Від такого розуміння учасники навчальної програми можуть
очікувати наступні переваги.
 26

Вони можуть удосконалюватися швидше та краще, як зазначено вище.

Зокрема, за умови засвоєння ними відповідної поняттєвої системи,
теоретичні концепції та моделі можуть допомогти їм попередити або
позбавитися помилок у застосуванні глобальних та локальних стратегій при
перекладі. Наприклад, розуміючи загальну динаміку ресурсів мови,
перекладачі можуть уникнути втрат, пов’язаних з неадекватним
використанням мовних засобів, для поліпшення мовленнєвих умінь стосовно
своїх робочих мов. Вони також можуть оцінити ступінь корисності своїх
колег або навіть викладачів, котрі самі на деяких факультетах не є
кваліфікованими усними чи письмовими перекладачами.
Теоретичні концепції та моделі можуть допомогти їм обрати
відповідні стратегії та тактики, коли вони стикаються з новими ситуаціями,
які вони не розглядали в рамках навчальних програм, надаючи їм засоби для
аналізу можливих дій та їх можливі наслідки.
Нарешті, теоретичні концепції та моделі можуть також допомогти їм
дотримуватися відповідних локальних і глобальних стратегій, замість того,
щоб з часом перейти до менш професійних та менш ефективних способів
діяльності під впливом таких ринкових факторів як фінансові потреби,
вимоги клієнтів або неправильне тлумачення їхньої роботи третіми особами.
Наприклад, клієнт може наполягати на тому, що вони повинні перекладати
нерідними мовами, не розуміючи обмежень, пов’язаних з таким перекладом,
або не надавати їм необхідної інформації на етапах підготовки та прийняття
рішень, і інколи Перекладачам необхідно докласти значних зусиль для того,
щоб переконати їх, що така інформація є необхідною. Знову ж таки,
зрозуміти смисл легше, спираючись на наявну у свідомості відповідну
поняттєву систему, що пояснює явища, їх причини та можливі наслідки, аніж
на правила поведінки в окремих ситуаціях, що рекомендувалися викладачем.
Потенційні критерії та правила для теоретичних компонентів
навчання
 27

Я вважаю, що критерії, викладені нижче, є дуже корисними у розробці

та використанні теоретичних компонентів для програм, призначених для
підготовки професійних перекладачів. Вони також повинні бути корисними
для навчальних програм, у яких спектр академічних цілей є ширшим,
оскільки вони можуть вводити початківців до вступних теоретичних модулів.
Прості теоретичні компоненти, що базуються на повсякденній практиці,
можна викладати протягом першого семестру навчання без подальшого
розвитку, тому що вступ до практичних глобальних та локальних стратегій, з
одного боку, та до теоретичного підходу в усному та письмовому перекладі, з
іншого, необхідно продовжувати, якщо навчальна програма вимагає більш
розширених теоретичних пояснень шляхом використання більш абстрактних
та ширших компонентів, що полегшить студентам сприймання та розуміння
змісту матеріалу на основі концепцій, набутих протягом першої стадії. Якщо
таке глибше вивчення теоретичних питань є частиною навчального плану,
базова поняттєва система, що подана у розділі 10 (Платформа Міжнародного
дослідницького центру з питань розвитку) може також бути корисною.
У загальнішому сенсі, наступні правила розробки та імплементації
теоретичних компонентів у навчанні усних та письмових перекладачів
можуть допомогти оптимізувати їхню ефективність у навчальних програмах,
які, спираючись на професійно орієнтовану філософію, намагаються
реалізувати її на основі недостатньо ефективних навчальних планів.
Правило розробки №1:
Теоретичні компоненти повинні розроблятися таким чином, аби бути
безпосередньо релевантними щодо потреб студентів.
Вони повинні давати відповіді на питання та проблеми, з якими
студенти та випускники безпосередньо стикаються або дуже вірогідно, що
зіштовхнуться, і не повинні містити надмірний обсяг понять, які виходять за
межі безумовно корисних для студентів.
 28

Виходячи з цього логічного обґрунтування, історичні описи

досліджень, пов’язаних з мовою, порівняння термінології, що застосовується
різними авторами та в різних теоріях, лінгвістичні таксономії тощо є не надто
пріоритетними. Справа не в тому, що такі елементи позбавлені потенціалу з
точки зору загального розвитку, а в тому, що їх безпосередній внесок у
розвиток студентів є незначним, і вони першими повинні бути видалені із
змісту навчання в межах зусиль, спрямованих на оптимізацію.
Правило розробки №2:
Теоретичні компоненти повинні подаватися так, щоб їх було легко
зрозуміти.
Теоретичні компоненти, розроблені у навчальних цілях, повинні мати
просту логічну структуру і не вимагати надмірного засвоєння теоретичних
концепцій та технічної термінології. Маючи з ними справу, потрібно буде
знайти необхідний баланс між ідеалом вичерпності та точності у пояснені
явищ, з одного боку, та простотою – з іншого. Згадані теоретичні компоненти
вивчаються з дидактичною метою. Як зазначалося раніше, підходи, що
застосовуються у цьому випадку, передусім намагаються запропонувати
студентам модель дійсності з метою допомогти їм зрозуміти певні явища, з
якими вони можуть зустрітися, для того, щоб вони змогли діяти належно під
час письмового або усного перекладу. У такому контексті, спрощення стає
самоціллю. Можливо, це і є певною причиною, що пояснює популярність
Теорії інтерпретації Вищої школи усного та письмового перекладу, теорії
«скопос», моделі імовірнісного прогнозування Чернова (Чернов 2004),
концепцій та моделей, викладених у виданні цієї книги від 2005 року, на
відміну від більш передових та розвинених моделей, запропонованих
Мозером (Moser 1978) або Сеттоном (Setton 1999) для усного перекладу.
Правило імплементації №1:
Теоретичні компоненти краще викладати після сенсибілізації
студентів.
 29

Теоретичні компоненти краще викладати після того, як учні вже

дізналися про явища, з якими вони мають справу, та про їх імплікації.
Чимало студентів не усвідомлюють зміст таких понять, як мовна
інтерференція, проблеми надійності, пов’язані з лексичними
«еквівалентами», що їх пропонують словники, або конфлікт інтересів між
замовниками, авторами/мовцями, або читачами/слухачами; багатьом не
вдається ідентифікувати зміст проблеми, коли вони стикаються з нею у
письмовому чи усному перекладі. Наприклад, вони можуть не знати про
обмеження максимального обсягу інформації, який може обробити
свідомість, і, таким чином, не вбачати ризик у занадто детальних записах
перекладацьким скорописом під час усного послідовного перекладу.
Пропозиція взяти участь в експерименті, котрий показує, що їх ефективність
у сприйнятті на слух погіршується, коли вони починають записувати текст
оригіналу (див. розділ 7), є одним з методів підвищити рівень їх
усвідомленості цієї проблеми. Згадана усвідомленість повинна підвищувати
сприйнятливість студентів, показуючи їм, що теоретичні компоненти, які їм
викладаються, відповідають їхньому щоденному досвіду і можуть допомогти
їм розуміти та діяти найкращим чином.
Правило імплементації №2
До теоретичних компонентів необхідно звертатися знову й знову
упродовж усього курсу під час обговорення сильних та слабких сторін
перекладу студентів.
Практичні реалізації теоретичних компонентів повинні бути явними для
студентів, але на них необхідно постійно акцентувати увагу під час
виправлень у практичних вправах з перекладу для того, щоб їх вплив був
глибшим та більш довготривалим. Це не означає, що моделі потрібно
пояснювати знову і знову протягом курсу навчання, але до них необхідно
звертатися кожного разу, коли вони відповідають стратегії або тактиці, що
пояснюється, або коментарям з приводу відповіді студента. Наприклад, якщо
 30

студент написав речення, котре не має логічного сенсу у контексті тексту,

котрий вона/він перекладали, замість того, щоб казати йому/їй, що речення
не має сенсу, найкращим буде запитати, чи вона/він виконали тест на
вірогідність (див. розділ 5). Це повинно допомогти переконати студента
щодо відповідності компонентів і посилити їхнє закарбування у пам’яті.
Само собою зрозуміло, що такі посилання необхідні тільки тоді, коли вони
несуть користь, що означає, що компоненти повинні створюватися таким
чином, щоб бути простими для згадування та експресивними як
пояснювальні та/або керуючі інструменти. Одним із головних недоліків
деяких теорій, що викладаються в межах програм професійної підготовки
перекладачів, стосовно їх дидактичної ефективності, є те, що вони не можуть
бути безпосередньо застосованими при виконанні конкретних дій під час
перекладу, а також не влаштовані таким чином, щоб їх згадали у відповідній
ситуації під час обговорення практичних вправ. Внаслідок цього студенти із
самого початку вивчають їх та відкладають у певну ділянку пам’яті, до якої
дуже рідко наявний доступ або його взагалі ніколи немає. Зрештою, така
інформація забувається, майже не вплинувши на процес навчання.
 31

РОЗДІЛ 3

ПЕРЕКЛАДАЦЬКИЙ КОМЕНТАР

У цьому розділі проводиться аналіз особливостей перекладу вибраних

лексичних одиниць тексту оригіналу, що належать до спеціальних термінів
даної тематики, та способи їх передачі та перекладу у цільовій мові з точки
зору теорії перекладу.

3.1. Способи перекладу лексичних одиниць

Спочатку необхідно розглянути основні способи перекладу лексичних
одиниць, які використовуються при перекладі тексту оригіналу.
З точки зору практики перекладу всі елементи денотативної системи
вихідної мови (лексичні та фразеологічні одиниці) поділяються на дві групи:
1) ті, що вже мають словникові відповідники в цільовій мові та 2) ті, що ще
не мають словникових відповідників в цільовій мові. Перші називають
еквівалентними одиницями, тобто такими, що мають перекладні еквіваленти
у мові перекладу, а другі – безеквівалентними одиницями. У свою чергу,
еквівалентні одиниці поділяються на одноеквівалентні, тобто такі, що мають
тільки один перекладний відповідник (наприклад, interpreting – усний
переклад), і багатоеквівалентні, тобто такі, що мають два або більше
перекладних відповідники (наприклад, model – модель, зразок, макет,
шаблон, еталон, тип, марка тощо) [9, с. 18]. Беручи усю вищенаведену
інформацію, можна стверджувати, що перекладачу дуже важливо вміти
вибрати правильний словниковий відповідник для багатоеквівалентних
лексичних одиниць, щоб найбільш точно передати зміст тексту оригіналу.
Отже, розглянемо способи перекладу лексичних одиниць та перекладацькі
прийоми, які застосовувалися при перекладі даного тексту.
Вибір варіантного словникового відповідника – перекладацький
прийом, який застосовується, коли лексична одиниця має кілька перекладних
 32

відповідників у відповідності із кількістю їхніх значень (лексико-

граматичних варіантів), і серед цих перекладних відповідників серед яких
можна вибрати один найбільш адекватний даному контекстові (наприклад
accuracy - точність).
Однак, варто звернути особливу уваги на ті випадки, особливо при
перекладі текстів наукового або публіцистичного стилю, коли варіантні
відповідними відсутні у словниках частково чи повність. При таких
ситуаціях перекладач спочатку повинний точно визначити, в якому значенні
вжито багатозначне слово, а потім вже перекласти його одним із способів
перекладу слів або за допомогою таких перекладацьких трансформацій, як:
Транскодування – це такий спосіб перекладу, коли звукова та/або
графічна форма слова вихідної мови передається засобами абетки мови
перекладу (наприклад model - модель) [9, с.21]. Транскодування загалом
поділяють на чотири види, а саме: 1) транскрибування – коли літерами мови
перекладу передається звукова форма слова вихідної мови (наприклад,
context - контекст), 2) транслітерування – коли слово вихідної мови
передається по літерах (наприклад, experiment - експеримент), 3) змішане
транскодування – переважне застосування транскрибування з елементами
транслітерування (наприклад, code – код) та 4) адаптивне транскодування –
коли форма слова в вихідній мові дещо адаптується до фонетичної та/або
граматичної структури мови перекладу (наприклад, optimization -
оптимізація) [9, с.21].
Калькування – дослівний або буквальний переклад – це прийом
перекладу нових слів (термінів), коли відповідником простого чи частіше
складного слова вихідної мови в цільовій мові вибирається, як правило,
перший за порядком відповідник у словнику (наприклад, first semester –
перший семестр) [9, с. 25].
Контекстуальна заміна – це лексична перекладацька трансформація,
внаслідок якої перекладним відповідником стає слово або словосполучення,
 33

що не є словниковим відповідником і що підібрано із врахуванням

контекстуального значення слова, яке перекладається, його контексту
вживання та мовленнєвих норм і традицій мови перекладу. Не існує точних
правил утворення контекстуальних замін, оскільки переклад слів в таких
випадках залежить від контексту їхнього вживання. Незважаючи на це,
існують чотири прийоми створення контекстуальних замін: смислова
диференціація, конкретизація та генералізація значення і «антонімічний»
переклад або формальна негативація [9, с. 26-27].
Додавання слова – введення в переклад лексичних елементів, що
відсутні в оригіналі, з метою правильної передачі смислу речення або
словосполучення, що перекладається, та/або дотримання мовленнєвих і
мовних норм, що існують в культурі мови перекладу [9, с. 48].
Вилучення слова – виправдане з точки зору адекватності перекладу, в
першу чергу норм мови перекладу, усунення в тексті перекладу тих
плеонастичних або тавтологічних лексичних елементів, які за нормами мови
перекладу є частинами імпліцитного смислу тексту [9, с.50].
Перестановка слова – при перекладі лексичні елементи міняються
місцями, тобто, змінюють позицію на протилежну. Як правило, це має місце
у повадку перекладу словосполучень або фраз [9, с.53].
У деяких випадках доводиться також вдаватися до описового
перекладу, тобто заміни слова чи словосполучення мови оригіналу більшим
за кількістю компонентів словосполученням мови перекладу, аби описово
передати зміст цього слова чи словосполучення.

3.2. Особливості перекладу лексичних одиниць різного структурного

типу
Для того, щоб визначити чинники, що впливають на вибір способу
перекладу українською мовою англомовних термінів у галузі навчання
перекладу ми розділили всі відібрані нами лексичні одиниці на однослівні,
 34

двослівні, трислівні, чотирислівні та багатослівні терміни. Під час

проведення аналізу ми спиралися на класифікації способів перекладу,
зазначених вище. Корпус матеріалу для аналізу склав 287 лексичних
одиниць.
Однослівні терміни
Однослівні терміни – це слова, що складаються лише с одного слова.
Серед 285 відібраних лексичних одиниць, що є термінами, притаманними
галузі навчання перекладу, 54 лексичні одиниці є однослівними. З них 33
лексичні одиниці (61,11%) є загальновживаними словами и були перекладені
шляхом вибору варіантного словникового відповідника: accuracy -
точність, acquisition - засвоєння, client - замовник, correction - виправлення,
design - розробка, exhaustiveness - вичерпність, diagnosis – точна оцінка,
graduate - випускник, imprint - закарбовувати, instructor - викладач,
interpreting – усний переклад, introspection - самоаналіз, listener - слухач,
message - повідомлення, negotiation - обговорення, objective - ціль, phenomenon
- явище, practitioner - спеціаліст, reader - читач, reassurance - впевненість,
reference - смисл, research – дослідницька робота, simplicity - простота,
simplification - спрощення, speaker - мовець, syllabus – навчальна програма,
teacher - викладач, trainee - студент, trainer - викладач, training - навчання,
translation – письмовий переклад, usefulness - корисність, note-taking –
перекладацький скоропис. Вибір цього методу перекладу пояснюється
утворенням цих термінів шляхом перенесення у цю сферу загальновживаних
слів або термінів із інших галузей наук.
Ще 14 лексичних одиниць (26%) перекладалися за допомогою
транскодування. З них 11 однослівних термінів (20%) були перекладені
шляхом застосування методу адаптивного транскодування: analysis -
аналіз, author - автор, concept - концепція, extrapolation - екстраполяція,
implementation - імплементація, implication - імплікація, intuition - інтуїція,
linguistics - лінгвістика, model - модель, optimization – оптимізація та theory
 35

– теорія. Іще два терміни (4%) перекладалися за допомогою

транслітерування: experiment - експеримент, student – студент, і один
термін – транскрибуванням: context – контекст. Для перекладу ще 5
однослівних термінів (9%) був застосований метод додавання. Розглянемо
причини застосування цього методу на деяких прикладах речень з
перекладеного тексту (див. приклад 1):
While interpreting and translation В той час, коли вправи для усного та
exercises always make up the core of the письмового перекладу завжди є
curriculum , a number of other subject- ядром навчального плану, до змісту
matters and activities revolve around підготовки перекладачів входять і
them (1). інші предмети та види діяльності
(1а).
У цьому випадку термін «activity» має словниковий відповідник
«діяльність», а слово «вид» додається у мові перекладу для більшої точності.
Подібну ситуацію ми спостерігаємо у наступному прикладі (див. приклад 2):
For instance, clients may insist that they Наприклад, клієнт може наполягати
work into their non-native languages на тому, що вони повинні
without understanding the limitations перекладати нерідними мовами, не
associated with such Translation , or розуміючи обмежень, пов’язаних з
neglect to provide them with necessary таким перекладом, або не надавати їм
information for preparation and необхідної інформації для підготовки
decision-making, and it sometimes та прийняття рішень, і інколи
takes Translators considerable efforts to Перекладачам необхідно докласти
convince them that such information is значних зусиль для того, щоб
necessary (2). переконати їх, що така інформація є
необхідною (2а).
У цьому реченні присутні одразу два однослівні терміни, що були
перекладені методом додавання слова. Термін «decision-making»
перекладається як «прийняття рішень», але в даному контексті мова йде про
 36

етапи роботи професійного перекладача, тому для уточнення в мові

оригіналу додається слово «етап» (такого слова у перекладі немає).
Метод додавання був також застосований для перекладу таких
термінів, як fidelity – вірність перекладу, receptiveness – сприйнятливість до
матеріалу, що вивчається та requirement – вимога до відповідного ступеня.
Контекстуальна заміна була застосована лише в одному випадку
(2%): baseline – вихідний рівень (приклад 3)
In many other cases, and in particular У багатьох інших випадках, зокрема,
depending on the students’ knowledge at у залежності від знань студентів на
baseline,…acquisition of more extensive вхідному рівні, …необхідно
…knowledge is required (3). засвоєння більш вичерпних… знань
(3а).
У цьому випадку двомовний словник не дає відповідника «вхідний
рівень» для терміна baseline, а отже його доводиться виводити із загального
контексту.
В тексті, що аналізується, для перекладу ще одного терміна (2%) нам
довелося використати описовий переклад (приклад 4):
Whereas in the past most were В той час, коли у минулому більшість
‘philosophical’ and dealt with notions з цих публікацій були
such as translatability, questions of «філософськими» та стосувалися
fidelity and the role of translation in таких понять, як можливість
literature and culture, an increasing адекватного перекладу, питання
proportion of texts on interpreting and точності перекладу та його ролі у
translation (Translation with a capital літературі та культурі, все більше
T) are becoming technical and specific текстів про усний та письмовий
and focus on linguistic, переклад (Переклад з великої літери
psycholinguistic, terminological and П) стають технічними та
professional issues (4). конкретними та зосереджуються на
лінгвістичних, психолінгвістичних,
 37

термінологічних та професійних
проблемах (4а).
У цьому випадку термін «translatability» не має точного відповідника
у мові перекладу, тому нам довелося застосувати метод описового перекладу
та описово передати зміст цього терміну.
Двослівні терміни
Двослівні терміни складаються з двох слів та є найбільш вживаними у
тексті, що був обраний для даного аналізу. Серед 285 відібраних одиниць, що
є термінами притаманними галузі навчання перекладу, 162 терміни є
двослівними. З них лише 9 (6%) є загальновживаними та були перекладені
шляхом вибору словникового відповідника, а саме market force – ринковий
фактор (у випадку з другим словом, це, вірогідно, контекстуальна заміна),
memory compartment – ділянка пам’яті, native tongue – рідна мова, plausibility
test – тест на вірогідність, précis writing – реферування, public speaking –
ораторське мистецтво, source language – мова оригіналу, target language –
мова перекладу, translation school – університетський факультет перекладу.
Вибір цього методу перекладу пояснюється утворенням цих термінів шляхом
перенесення у цю сферу загальновживаних слів або термінів із інших галузей
наук
Калькування є найуживанішим методом перекладу двослівних
термінів і було використано для 62 лексичних одиниць (39%): academic
context - академічний контекст, academic objective - академічна ціль,
academic programme - академічна програма, conceptual basis - концептуальна
основа, consecutive translation - послідовний переклад, declarative knowledge -
декларативні знання, deep impact - глибокий вплив, didactic effectiveness -
дидактична ефективність, profession-oriented philosophy - професійно
орієнтована філософія, empirical research - емпіричні дослідження, end
product - кінцевий продукт, enduring impact - довготривалий вплив, everyday
practice - повсякденна практика, explanatory power - пояснювальна сила,
 38

explanatory tool - пояснювальний інструмент, extra- linguistic knowledge -

екстралінгвістичні знання, financial need - фінансова потреба, first semester -
перший семестр, formal training - формальне навчання, functionalist theory -
функціональна теорія, guiding tool - керуючий інструмент, historical
description - історичний опис, introductory module - вступний модуль,
linguistic acceptability - лінгвістична прийнятність, linguistic issue -
лінгвістична проблема, linguistic knowledge - лінгвістичні знання, linguistic
structure - лінгвістична структура, linguistic taxonomy - лінгвістична
таксономія, logical sense - логічний сенс, logical structure - логічна структура
methodological guidance - методичне керування, non-native language - нерідна
мова, optimize efficiency - оптимізувати ефективність, oral statement - усне
висловлювання, possible action - можлива дія, possible consequence -
можливий наслідок, potential benefit - потенційна перевага, potential criterion
- потенційний критерій, potential rule - потенційне правила, practical
implication - практична реалізація, professional experience - професійний
досвід, professional issues - професійна проблема, professional proficiency -
професійна майстерність, professional skill - професійне уміння, proper
balance - необхідний баланс, psycholinguistic issue - психолінгвістична
проблема, scientific subject - наукова дисципліна, technical subject - технічний
предмет, technical term - технічний термін, terminological issue -
термінологічна проблема, thematic course - галузевий курс, theoretical
approach - теоретичний підхід, theoretical component - теоретичний
компонент, theoretical concept - теоретична концепція, theoretical course -
теоретичний курс, theoretical module - теоретичний модуль, training
programme - навчальна програмаtranslation competence - перекладацька
компетенція, verbal statement - вербальне висловлювання, working language -
робоча мова, written statement - письмове висловлювання. Цей метод
перекладу використовувався через те, що терміни, які складаються з двох або
більше слів дуже часто не подано у двомовних словниках, тому для їх
 39

перекладу найчастіше обирається перший зазначений у словнику відповідник

кожної з частин терміну.
Для перекладу 37 двослівних термінів (22%) був використаний метод
додавання. Для пояснення причин застосування саме цього методу,
розглянемо декілька прикладів з перекладеного тексту (див. приклад 5)
In many other cases, and in particular У багатьох інших випадках, і,
in initial training for university students, зокрема, на початку навчання
depending on their declarative студентів університетів, в залежності
knowledge at baseline, improvements від їхніх декларативних знань на
resulting from process correction are вхідному рівні, покращення, що є
not sufficient to fine-tune the product, результатом виправлення процесу, є
and the acquisition of more extensive недостатніми для удосконалення
and precise linguistic and extra- продукту перекладу, оскільки для
linguistic knowledge is required (5). цього необхідно засвоєння більш
вичерпних та точних лінгвістичних та
екстралінгвістичних знань (5a).
У цьому випадку лексичну одиницю «to fine-tune the product» було
перекладено як «удосконалювати продукт перекладу». Якщо для дієслова в
даному реченні існує словниковий відповідник, то без додавання
незрозуміло, про який саме продукт йде мова. З цієї причини ми
використовуємо метод додавання, щоб уточнити, що у даному контексті йде
мова про продукт перекладу (див. приклад 6).
I believe the process-oriented approach На мою думку, процесуально-
has a number of advantages over the орієнтований підхід має ряд переваг
traditional product-oriented method in над традиційним методом, що
the early stages of Translation training орієнтований на результат, на ранніх
(the first few weeks or months of стадіях навчання перекладу (перші
training, depending on die total length декілька тижнів або місяців навчання,
of the programme and its specific в залежності від загальної тривалості
 40

objectives (6). курсу навчання та її конкретних

цілей (6а).

У цьому реченні двослівний термін «length of the programme»

перекладений як «тривалість курсу навчання». Перший компонент цього
терміна був перекладений шляхом вибору словникового відповідника, а до
другого компонента був застосований метод додавання для уточнення.
Метод додавання був використаний також для перекладу таких
двослівних термінів, як: admission standard - рівень абітурієнтів при вступі
до університету, handling of difficulties - підхід до вирішення труднощів,
consecutive interpreting - усний послідовний переклад, lean-programme
approach - підхід, що ґрунтується на недостатньо ефективному
навчальному плані, language-related research - дослідження, пов’язані з
мовою, documentary work - робота з документацією, efficient practice -
ефективний спосіб діяльності, graduation standard - рівень випускників по
закінченні університету, language enhancement - мовленнєва та мовна
практика, language instruction - процес викладання мови, learning curve -
крива засвоєння у навчанні, listening efficiency - ефективність у сприйнятті
на слух, medical translation - переклад медичного дискурсу, philosophical
grounding - філософська підготовча основа, practical strategy - практична
глобальна стратегія, practical tactics - практична локальна стратегія,
processing capacity - максимальний обсяг інформації, який може обробити
свідомість, professional practice - професійний спосіб діяльності , qualified
interpreter - кваліфікований усний перекладач, qualified translator -
кваліфікований письмовий перекладач, strategic error – помилка у
застосуванні глобальних стратегій (перекладу), streamlining scheme -
зусилля, спрямоване на оптимізацію, students’ achievement - сильна сторона
перекладу студентів, students’ weakness - слабка сторона перекладу
студентів, tactical error - помилка у застосуванні локальних стратегій,
 41

terminological work - робота з термінологією, theoretical grounding -

теоретична підготовча основа, translation exercise - вправа з перекладу,
translation profession - професія, пов’язана з перекладом, translation skill -
навичка та уміння перекладу, translation solution - вирішення проблем
перекладу, translation strategy - глобальна стратегія перекладу, translation
tactic - локальна стратегія перекладу, translation theory - теорія письмового
перекладу, ungrammatical sentence - граматично неправильне речення.
Для перекладу 36 двослівних термінів (22%) був використаний такий
метод як перестановка. Причини застосування цього методу розглянемо на
наступному прикладі (див. приклад 7)
Finally, theoretical concepts and models Нарешті, теоретичні концепції та
can also help them maintain моделі можуть також допомогти їм
appropriate strategies and tactics rather дотримуватися відповідних
than drift over time into less локальних і глобальних стратегій,
professional and less efficient practices замість того, щоб з часом перейти до
under market forces such as financial менш професійних та менш
needs, client demands, or misperception ефективних способів діяльності під
of their (translators’/interpreters’) work впливом таких ринкових факторів як
by third parties (7). фінансові потреби, вимоги клієнтів
або неправильне тлумачення їхньої
роботи (перекладача) третіми
особами (7a).
У данному випадку для перекладу терміну «client demand» ми
використали метод перестановки і переклали його як «вимоги клієнтів», тому
що для української мови не притаманний порядок слів, типовий для
англійської мови у даному терміні. Подібну ситуацію можна побачити у
наступному прикладі (приклад 8):
Design rule 1: Правило розробки №1:
Theoretical components should be Теоретичні компоненти повинні
 42

designed so as to be directly relevant to розроблятися таким чином, аби бути

the students’ needs (8). безпосередньо релевантними щодо
потреб студентів (8а).
Для збереження адекватності перекладу у цьому випадку для терміну
«design rule» ми використали метод перестановки і переклали як «правило
розробки».
Метод перестановки був також використаний для наступних
двослівних словосполучень: components’ relevance - відповідність
компонентів, concept acquired - засвоєне поняття, process-oriented approach -
метод, орієнтований на процес (перекладу), product-oriented guidance -
керування, орієнтоване на продукт (перекладу), product-oriented method -
метод, орієнтований на результат (перекладу), source- speech segment -
сегмент мови оригіналу, source-language speech - текст оригіналу в усній
формі, source-language text - текст оригіналу в письмовій формі,
implementation rule - правило імплементації, information element - елемент
інформації, interpreting theory - теорія усного перекладу, interpretive
theory - теорія інтерпретації, learning process - процес навчання, reliability
problem - проблема надійності, seminar participant - учасник семінарів, skopos
theory - теорія «скопос», source text - текст оригіналу, student sensitization -
сенсибілізація студентів, student’s need - потреба студента, students’
progress - розвиток студентів, target language - мова перекладу, target text -
текст перекладу, terminological comparison - порівняння термінології,
training method - метод навчання, translation action - дія перекладу, translation
difficulty - трудність перекладу, translation method - метод перекладу,
translation practice - практика перекладу, translation principle - принцип
перекладу, translation problem - проблема перекладу, translation procedure -
процедура перекладу, translation process - процес перекладу, translation theory
- теорія перекладу, trial-and-error experience - метод спроб та помилок.
 43

У данному корпусі містяться також 12 дослівних термінів (7%), що

були перекладені шляхом контекстуальної заміни. З них до 10 лексичних
одиниць (6%) був застосований вид контекстуальної заміни, що називається
конкретизація. Розглянемо наступні приклади речень з перекладеного нами
тексту (див. приклади 9 та 10):
Again, a conceptual framework which Знову ж таки, зрозуміти смисл
explains phenomena, their causes and легше, спираючись на наявну у
their possible consequences is easier to свідомості відповідну поняттєву
keep in mind as a reference than систему, що пояснює явища, їх
isolated rules of behavior dictated by a причини та можливі наслідки, аніж
teacher (9). на правила поведінки в окремих
ситуаціях, що рекомендувалися
викладачем (9а).
Термін «conceptual framework» у різних галузях науки може мати
різний переклад, тому для уточнення у цьому випадку ми конкретизували
значення даного терміну та переклали його як «поняттєва схема».
Подібну ситуацію можна побачити у наступному прикладі (приклад
10):
Not that such elements are devoid of Справа не в тому, що такі елементи
general interest, but their direct позбавлені потенціалу з точки зору
contribution to the students’ progress is загального розвитку, а в тому, що їх
small, and they ought to be the first to безпосередній внесок у розвиток
be abandoned under a streamlining студентів є незначним, і вони
scheme (10). першими повинні бути видалені із
змісту навчання в межах зусиль,
спрямованих на оптимізацію (10а).
Якщо у цьому реченні перекладати термін «general interest» методами
калькування чи шляхом вибору словникового відповідника, то смисл речення
буде втрачено. Саме тому для збереження адекватності перекладу був
 44

використаний метод конкретизації та лексична одиниця була перекладена як

«загальний розвиток».
Метод конкретизації був застосований також для таких двослівних
термінів, як explanatory framework - поняттєва система, initial stage - перша
стадія, initial training - початок навчання, language availability - ресурси
мови, linguistic interference - мовна інтерференція, pedagogical purpose -
дидактична мета, pedagogical value - дидактична цінність, practically useful
- безумовно корисний, technical writing - складання технічної документації.
Ще для двох двослівних термінів (2%) ми використали метод
генералізації (див. приклади 11 та 12) :
Why is there linguistic interference Чому відбувається мовна
between two working languages during інтерференція між двома робочими
translation or interpreting (11)? мовами під час письмового чи усного
перекладу (11a)?

...Translators can avoid the waste ...перекладачі можуть уникнути

involved in the use of inappropriate втрат, пов’язаних з неадекватним
material for enhancement of linguistic використанням мовних засобів, для
skills in their working languages (12). поліпшення мовленнєвих умінь
стосовно своїх робочих мов (12a).
У наведених вище прикладах до слова «linguistic» був застосований
метод генералізації для досягнення адекватного перекладу, тому що це слово
у двомовних словниках перекладається як «лінгвістичний, мовознавчий», в
той час, коли слово «мовний» чи «мовленнєвий» має більший спектр значень.
Для перекладу інших 6 термінів (4%) ми використали метод
вилучення через граматичні особливості робочих мов: core of curriculum -
ядро навчального плану (що тут вилучено?), duration of exercises - тривалість
вправ (що тут вилучено?), communication-based approach - комунікативний
метод, Bachelor of Arts – бакалавр, progression of exercises - послідовність
 45

вправ (що тут вилучено?), subject matter – зміст (це – словниковий

відповідник).
Трислівні терміни
Трислівні терміни складаються з трьох слів. Серед 285 відібраних
одиниць, що є термінами притаманними галузі навчання перекладу, 44
терміни є трислівними. Більшість з них, а саме 14 (32%) було перекладено
шляхом застосування методу вилучення через граматичні особливості
англійської та української мов: acquisition of translation competence -
оволодіння перекладацькою компетенцією, components of translation
competence - компоненти перекладацької компетенції, conceptual frame of
reference - концептуальний фрейм референції, exploration of theoretical issues -
вивчення теоретичних питань, implementation of theoretical components -
імплементація теоретичних компонентів, go about translating - здійснювати
переклад, mastery of professional skills - вдосконалення професійних умінь,
nature of Translation competence - природа перекладацької компетенції,
pedagogical function of theory - дидактична функція теорії, pedagogical
function of training - дидактична функція навчання, representation of reality -
модель дійсності, standard of translation fidelity - критерій вірності
перекладу, training of professional interpreters - навчання професійних усних
перекладачів, training of professional translators - навчання професійних
письмових перекладачів.
Дуже вживаним методом для перекладу трислівних термінів є
додавання, що було застосовано до 13 лексичних одиниць (29%). Для
пояснення причин використання цього методу розглянемо наступні приклади
(див. приклад 13 та 14):
Again, a conceptual framework which Знову ж таки, зрозуміти смисл легше,
explains phenomena, their causes and спираючись на наявну у свідомості
their possible consequences is easier to відповідну поняттєву систему, що
keep in mind as a reference than пояснює явища, їх причини та
 46

isolated rules of behavior dictated by a можливі наслідки, аніж на правила

teacher (13). поведінки в окремих ситуаціях, що
рекомендувалися викладачем (13a).
У даному випадку слово «isolated» не має словникового відповідника
в українській мові, який був би доречним у даному контексті. Тому його нам
доводиться виводити його із загального контексту.
For instance, they may not be aware of Наприклад, вони можуть не знати про
the role of processing capacity обмеження максимального обсягу
limitations and therefore fail to інформації, який може обробити
recognize the risks involved in taking свідомість, і, таким чином, не
notes too exhaustively in consecutive вбачати ризик у занадто детальних
interpreting (14). записах перекладацьким скорописом
під час усного послідовного
перекладу (14a).
У даному контексті термін «processing capacity limitation» має дуже
широке значення, тому для його пояснення ми використовуємо метод
додавання.
Цей метод був також застосований для перекладу наступних
трислівних термінів: complementary translation practice - подальший етап
навчання перекладу, implement translation tactics - застосовувати локальні
стратегії перекладу, interpreter training programme - навчальна програма для
усних перекладачів, sequence of translation actions - послідовність операцій
процесу перекладу, practical interpreting exercise - практична вправа для
навчання усного перекладу, practical translation exercise - практична вправа
для навчання письмового перекладу, processing capacity limitation -
обмеження максимального обсягу інформації, який може обробити
свідомість, select translation strategies - обирати глобальні стратегії
перекладу, select translation tactics - обирати локальні стратегії перекладу,
translator training programme - навчальна програма для письмових
 47

перекладачів, type of materials used - вид матеріалів, на яких ґрунтуються

вправи, use of inappropriate material - неадекватне використання мовних
засобів.
Для перекладу 8 трислівних термінів (18%) нами був використаний
метод калькування: to design theoretical components - розробляти
теоретичні компоненти, effective teaching time - ефективний навчальний час,
extensive theoretical explanation - розширене теоретичне пояснення, follow
certain principles - дотримуватися певних принципів, implement translation
strategies - застосовувати глобальні стратегії перекладу, tool for analysis -
засіб для аналізу, under the guidance of the instructor - під керівництвом
викладача, use theoretical components - використовувати теоретичні
компоненти.
Метод контекстуальної заміни, а саме – конкретизації, був
використаний для перекладу трьох трислівних термінів (7%), наведених
нижче (див. приклади 15 та 16):
If such deeper exploration of theoretical Якщо таке глибше вивчення
issues is part of the syllabus, an теоретичних питань є частиною
introductory conceptual framework as навчального плану, базова
presented in Chapter 10 (the IDRC поняттєва система, що подана у
platform) could also be useful (15). розділі 10 (Платформа Міжнародного
дослідницького центру з питань
розвитку) може також бути корисною
(15а).
Причину використання методу конкретизації для терміну «conceptual
framework» вже було пояснено у прикладі 9, наведеному вище.
More specifically, rather than Точніше кажучи, замість того, щоб давати
giving students texts to translate студентам тексти для письмового
or speeches to interpret, com- (перекладу) чи (тексти для) усного
menting on the Translations перекладу, коментуючи переклади, що вони
 48

produced by saying what is роблять, кажучи, що «правильно», а що

‘right’ and what is ‘wrong’, «неправильно», пропонуючи належні
suggesting appropriate solutions способи вирішення перекладацьких проблем
and counting on the та сподіваючись, що накопичення досвіду
accumulation of such indications такого вирішення (перекладацьких проблем)
to guide trainees up the learning сприятиме підвищенню ефективності
curve, in the process-oriented навчання студентів у процесуально-
approach, trainers attempt to орієнтованому методі викладачі
identify problems in the process намагаються розпізнавати перекладацькі
followed by the students... (16) проблеми у процесі перекладу й навчити
цього студентів... (16а)
Використання методу конкретизації у випадках з дієсловами
«interpret» та «translate» можна пояснити їх семантичними особливостями.
Обидві лексичні одиниці позначають процес перекладу, але для точного
перекладу необхідно конкретизувати, що перший позначає усний переклад, а
другий – письмовий.
Ще 6 трислівних термінів було перекладено шляхом використання
методу перестановки через особливості робочих мов: actual translation
practice - власне практика перекладу, ESITs Interpretive Theory -
Інтерпретаційна теорія Вищої школи усного та письмового перекладу,
probabilistic prognosis model - модель імовірнісного прогнозування, raise
trainees’ level - піднімати рівень студентів, target-language linguistic structure
- лінгвістична структура мови перекладу, training of professional interpreters -
навчання професійних усних перекладачів.
Чотирислівні терміни
Чотирислівні терміни складаються з чотирьох слів. Серед 285
відібраних одиниць, що є термінами притаманними галузі навчання
перекладу, 17 термінів є чотирислівними.
 49

Більшість з них, а саме 8 термінів (47%) були перекладені методом

додавання. Один з прикладів з перекладеного тексту наведений нижче (див.
приклад 17):
Many students are not aware of issues Чимало студентів не усвідомлюють
such as linguistic interference, зміст таких понять, як мовна
reliability problems in lexical інтерференція, проблеми надійності,
‘equivalences’ offered by dictionaries пов’язані з лексичними
or conflicting interests between clients, «еквівалентами», що їх пропонують
authors/speakers, and readers/listeners; словники, або конфлікт інтересів між
many fail to identify the real issue when замовниками, авторами/мовцями, або
facing a translation or interpreting читачами/слухачами; багатьом не
problem (17). вдається ідентифікувати зміст
проблеми, коли вони стикаються з
нею у письмовому чи усному
перекладі (17a).
У цьому випадку для адекватності перекладу термін «problems in
lexical ‘equivalences’» ми переклали шляхом додавання, бо з контексту стає
ясно, що мова йде не про проблеми «в» еквівалентах, а про ті, що пов’язані з
ними.
Метод додавання також використовувався для перекладу наступних
лексичних одиниць: sensitize sb. to the issue - підвищувати рівень
усвідомленості проблеми, social status of translation professions - соціальний
статус професій, пов’язаних з перекладом, solution to translation problems -
спосіб розв’язання проблем перекладу, taking notes too exhaustively - занадто
детальний запис перекладацьким скорописом, terminological comparison
between authors - порівняння термінології, що застосовується різними
авторами, terminological comparison between theories - порівняння
термінології, що застосовується в різних теоріях, to raise awareness of
 50

translation problems - підвищувати ступінь усвідомлення перекладацьких

проблем.
Метод калькування був використаний для перекладу 5
чотирислівних термінів (29%): conflicting interests between authors/speakers
- конфлікт інтересів між авторами/мовцями, conflicting interests between
clients - конфлікт інтересів між замовниками, conflicting interests between
readers/listeners - конфлікт інтересів між читачами/слухачами, course in
translation theory - курс з теорії перекладу, limitation associated with
translation - обмеження, пов’язане з перекладом.
Два терміни (12%) були перекладені методом вилучення, а саме
impose one’s own standards - нав’язувати чиїсь стандарти, work into one’s
non-native language - перекладати нерідною мовою. Ще до двох
чотирислівних термінів (12%) ми застосували метод перестановки:
contribution to the students’ progress - внесок у розвиток студентів, relevant to
students’ needs - релевантний щодо потреб студентів.
Багатослівні терміни
Ці термінологічні сполучення складаються з 5 або більше лексичних
одиниць. Серед 285 відібраних одиниць, що є термінами притаманними
галузі навчання перекладу, лише 8 термінів є багатослівними. Більшість з
них, а саме 5 термінів (62%) були перекладені методом додавання. Приклад
речення з одним з таких термінів наведений нижче (див. приклад 18):
Caminade and Pym (1995) list more У праці Камінада та Піма (Caminade
than 250 university programmes in and Pym 1995) подано список більш
more than 60 countries, but since the ніж 250 університетських програм зі
1990s, many more programmes were set спеціальності «Переклад» у понад 60
up, in particular in China where the країнах, але з 90-х років їх було
government has recently decided to set створено набагато більше, зокрема в
up MTIs, Masters in Translation and Китаї, де нещодавно держава
Interpreting (18). вирішила створити МП, Програма
 51

для присвоєння ступеня магістра з

письмового та усного перекладу
(МПУП) (18a).
Незважаючи на те, що у двомовних словниках слово «Master»
перекладається просто як «магістр», для більшої точності перекладу ми
додали слово «ступінь».
Метод додавання був застосований ще в чотирьох випадках:
appropriate solution to translation problems - належний спосіб вирішення
перекладацьких проблем, identify a translation problem in the process -
розпізнавати перекладацькі проблеми у процесі перекладу, misperception of
interpreters’ work by third parties - неправильне тлумачення роботи усних
перекладачів третіми особами, misperception of translators’ work by third
parties - неправильне тлумачення роботи письмових перекладачів
третіми особами.
Для перекладу ще двох багатослівних лексичних одиниць (25%) був
використаний метод калькування: initiate beginners to introductory modules -
вводити початківців до вступних модулів, initiate beginners to theoretical
modules - вводити початківців до теоретичних модулів. Метод
перестановки був застосований лише до одного багатослівного терміну
(13%): the International Development Research Centre platform - платформа
Міжнародного дослідницького центру з питань розвитку.

3.3. Загальне співвідношення застосування способів перекладу

лексичних одиниць
Співвідношення різних структурних типів лексичних одиниць і
способів їх перекладу подано нижче в Таблиці 3.1. Згідно з Таблицею 3.1,
найпоширенішими способами перекладу українською мовою англомовних
термінів у галузі навчання майбутніх перекладачів є метод додавання,
калькування та перестановки. Однак, для більш точної оцінки треба
 52

Таблиця 3.1. Співвідношення структурних типів лексичних одиниць і

способів їх перекладу

Вибір словникового

Описовий переклад
Транскодування

Контекстуальна

Перестановка
відповідника

Калькування

Вилучення
Додавання
заміна
Одно-
слівні 61% - 26% 2% 9% - - 2%
терміни
Дво-
слівні 6% 39% - 7% 22% 4% 22% -
терміни
Трислівні
терміни - 18% - 7% 29% 32% 14% -
Чотири
слівні - 29% - - 47% 12% 12% -
терміни
Багатослівні
- 25% - - 62% - 13% -
терміни

проаналізувати кожну категорію термінів окремо.

Отже, серед однослівних термінів найпоширенішим методом
перекладу є вибір словникового відповідника та транскодування, бо саме ці
два методи є найпоширенішими способами перекладу простих лексичних
одиниць з англійської мови на українську. Широке використання
транскодування можна пояснити тим, що велика кількість термінів у галузі
перекладознавства є запозиченою з англійської мови. Активне застосування
такого способу, як вибір словникового відповідника, можна пояснити тим,
що велика кількість термінів галузі перекладознавства є загальновживаними
та використовуються в інших сферах науки. До того ж, лише для перекладу
 53

однослівних термінів був використаний такий метод перекладу, як описовий

переклад.
Для двослівних термінів найуживанішими методами перекладу
виявилися калькування, додавання та перестановка. Їх широке використання
саме серед двослівних термінів можна пояснити тим, що ці методи є
типовими для перекладу саме словосполучень та складних термінів.
Трислівні терміни перекладалися переважно методами додавання та
вилучення через граматичні особливості англійської та української мов та
випадання різноманітних англійських прийменників, що використовуються у
трислівних словосполученнях для з’єднання. Калькування, однак, також
застосовується для перекладу таких словосполучень.
Для категорій чотирислівних та багатослівних термінів
найпоширенішими виявилися методи калькування та додавання.
Таким чином, як випливає з результатів аналізу, наведеного вище,
спостерігається певна залежність вибору способу перекладу від кількості слів
у терміні. Переклад однослівних термінів тяжіє до вибору словникового
відповідника та транскодування, калькування є найпоширенішим для
перекладу двоослівних (і частково три- та чотирислівних) термінів, а
збільшення кількості слів у терміні тягне за собою збільшення питомої ваги
додавання та перестановки слів.
 ВИСНОВКИ

Дана курсова робота вивчає лексичні особливості перекладу текстів,

що присвячені підходу, орієнтованому на процес у навчанні майбутніх
перекладачів. В якості мети даної роботи було взято розгляд лексичних
особливостей перекладу текстів, що присвячені підходу, орієнтованому на
процес у навчанні майбутніх перекладачів, а також визначення загальних
тенденцій, напрямків та норм при перекладі текстів даної тематики.
На першому етапі цього дослідження було розглянуто фонові знання в
якості невід’ємної та дуже важливої складової загальної компетенції
перекладача. Фонові знання є надзвичайно важливою вимогою до
компетенції перекладача у будь-якій галузі. Фонові знання допомагають
перекладачеві точніше зрозуміти текст оригіналу, досягти високого рівня
еквівалентності та адекватності тексту перекладу, що сприяє кращому
розумінню читачами тексту перекладу, що і є головною цілю перекладача.
Саме фонові знання надають інформацію про особливості лексичних
одиниць, вжитих у цьому конкретному контексті, бо одні й ті ж самі слова
вживаються у різних галузях у різних значенням, і відсутність фонових знань
перекладача може призвести до вибору перекладачем неправильних
відповідників та порушення змісту тексту оригіналу. Беручи до уваги той
факт, що обраний для даної роботи текст належить до специфічної галузі,
володіння фоновими знаннями щодо перекладу та теорії перекладу загалом
та окремих видів, способів і норм перекладу, що розглядається у тексті, є
необхідним, адже без цих знань досягти адекватного перекладу даного
тексту неможливо.
Англомовний текст, обраний матеріалом дослідження, викладає підхід,
орієнтований на процес у навчанні майбутніх перекладачів. З огляду на це,
перекладачеві необхідно оволодіти фоновими знаннями щодо основних
перекладацьких термінів, термінів методики викладання та лінгвістики.
 55

У процесі перекладу даного тексту, виникли певні труднощі при

передачі деяких притаманних даній тематиці лексичних одиниць. Для їх
перекладу було застосовано різні трансформації та способи перекладу
лексичних одиниць. З тексту було відібрано 285 термінів для дослідження
застосування способів перекладу текстів даної галузі.
Результати дослідження дозволяють припустити існування певної
залежності вибору способу перекладу від кількості слів у терміні.
Так, серед однослівних термінів найпоширенішим методом перекладу є
вибір словникового відповідника, що був використаний для 33 термінів
(61%), та транскодування, яке було застосоване до 14 лексичних одиниць
(26%), бо саме ці два методи є найпоширенішими способами перекладу
простих лексичних одиниць з англійської мови на українську. Широке
використання транскодування можна пояснити тим, що велика кількість
термінів з галузі перекладознавства є запозиченою з англійської мови.
Активне застосування такого способу, як вибір словникового відповідника,
можна пояснити тим, що велика кількість термінів галузі перекладознавства є
загальновживаними і використовуються в інших сферах науки..
Для двослівних термінів найуживанішими методами перекладу
виявилися калькування (39%), додавання (22%) та перестановка (22%). Їх
широке використання серед двослівних термінів можна пояснити тим, що ці
методи є типовими для перекладу саме словосполучень та складних термінів.
Трислівні терміни перекладалися методами додавання у 13 випадках
(29%) та вилучення для 14 трислівних термінологічних сполучень (32%)
через граматичні особливості англійської та української мов та випадання
різноманітних англійських прийменників, що використовуються у
трислівних словосполученнях для з’єднання. Калькування, однак, також
застосовується для перекладу таких словосполучень (18%).
Для категорій чотирислівних та багатослівних термінів
найпоширенішими виявилися методи калькування та додавання.
 56

Отже, можна зробити висновок, що при перекладі тексту даної галузі

було активно використано широкий спектр способів перекладу,
найпоширенішим з яких виявилося калькування (27% стосовно усієї
вибірки). Однак ця тема потребує подальших досліджень для уточнення
способів та стратегій перекладу, специфічних для галузей перекладознавства
і методики викладання перекладу.
Перспективу дослідження вбачаємо у збільшенні корпусу лексичних
одиниць для аналізу, особливо багатослівних термінів.
 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Алексеева И. С. Введение в переводоведение : учеб. пособие для

студентов філол. и лингв. фак-тов. высш. учеб. заведени] / И. С. Алексеева. –
СПб. : Филол. ф-т СПбГУ; М. : Академия, 2004. – 352 с.
2. Ахманова О. С. „Вертикальный контекст” как филологическая проблема /
О.С. Ахманова, И. В. Гюббенет // Вопр. языкознания. – 1977. –№ 6. – С. 44-
60.
3. Виноградов В. С. Перевод: Общие и лексические вопросы : учеб. пособие
/ В. С. Виноградов. – 2-е изд., перераб.. – М. : КДУ, 2004. – 240 с.
4. Ганічева Т. В. Фонові знання у структурі професійно-орієнтованої
компетенції майбутніх філологів/ Тетяна Вікторівна Ганічева // Викладання
мов у вищих навчальних закладах освіти на сучасному етапі. Міжпредметні
зв’язки. Наукові дослідження. Досвід. Пошуки. – 2009. – Випуск 15. – С. 3-4.
5. Карабан В.І. Переклад англійської наукової і технічної літератури,
частина ІІ: Навчальний посібник-довідник для студентів вищих навчальних
закладів / В.І. Карабан. – Вінниця: Нова книга, 2001. – 304 с.
6. Комиссаров В. Н. Современное переводоведение : учеб. пособие / В. Н.
Комиссаров. – М. : ЭТС, 2002. – 424 с.
7. Миньяр-Белоручев Р. К. Общая теория перевода и устный перевод / Р. К.
Миньяр-Белоручев. – М. : Воениздат, 1980. – 237 с.
8. Словарь Мультитран [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.multitran.ru/.
9. Толковый переводческий словарь / Л.Л. Нелюбин. – М. : Флинта-Наука,
2003. – 320 с.
10. Черноватий Л.М. Методика викладання перекладу як спеціальності :
Підручник для студ. вищих заклад. освіти за спеціальністю “Переклад” /
Л.М.Черноватий. — Вінниця : Нова Книга, 2013. — 376 с.
 58

11. Ширяев А. Ф. Синхронный перевод / А. Ф. Ширяев. – М. : Воен. изд-во

Мин. обороны СССР, 1979. – 183 с.
12. Cambridge Dictionaries Online. Cambridge Advanced Learner’s Dictionary
[Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://dictionary.cambridge.org/
13. Collins Dictionary Англо-русский словарь / Collins Dictionary – Harper
Collins Publishers. - Glasgow: HarperCollins Publishers, 2009, 704 с.
14. Gile D. Basic Concepts and Models for Interpreter and Translator Training /
Daniel Gile. – Amsterdam/Philadelphia : John Benjamins publishing Company,
2009. – 287 p.
15. МЕТА (журнал канадської асоціації перекладачів) [Електронний ресурс].
– Режим доступу : erudit.org/revue/meta
 59

ДОДАТОК А
АНГЛО-УКРАЇНСЬКИЙ СЛОВНИК

English words Ukrainian words

academic context академічний контекст
academic objective академічна ціль
academic programme академічна програма
accuracy точність
acquisition засвоєння
acquisition of translation competence оволодіння перекладацькою
компетенцією
activity вид діяльності
actual translation practice власне практика перекладу
admission standard рівень абітурієнтів при вступі до
університету
analysis аналіз
appropriate solution to translation належний спосіб вирішення
problems перекладацьких проблем
author автор
Bachelor of Arts бакалавр
baseline вихідний рівень
client замовник
client demand вимога замовників
communication-based approach комунікативний метод
complementary translation practice подальший етап навчання перекладу
components of translation competence компоненти перекладацької
компетенції
components’ relevance відповідність компонентів
 60

concept концепція; поняття

concept acquired засвоєне поняття
conceptual basis концептуальна основа
conceptual frame of reference концептуальний фрейм референції
conceptual framework поняттєва система
conceptual grounding концептуальна основа
conflicting interests between конфлікт інтересів між
authors/speakers авторами/мовцями
conflicting interests between clients конфлікт інтересів між замовниками
conflicting interests between конфлікт інтересів між
readers/listeners читачами/слухачами
consecutive interpreting усний послідовний переклад
consecutive translation послідовний переклад
context контекст
contribution to the students’ progress внесок у розвиток студентів
core of the curriculum ядро навчального плану
correction виправлення
course in translation theory курс з теорії перекладу
decision-making етап прийняття рішень
declarative knowledge декларативні знання
deep impact глибокий вплив
design розробка
design rule правило розробки
design theoretical components розробляти теоретичні компоненти
diagnosis точна оцінка
didactic effectiveness дидактична ефективність
documentary work робота з документацією
duration of exercises тривалість вправ
 61

effective teaching time ефективний навчальний час

efficient practice ефективний спосіб діяльності
empirical research емпіричні дослідження
end product кінцевий продукт
enduring impact довготривалий вплив
ESITs Interpretive Theory Інтерпретаційна теорія Вищої
школи усного та письмового
перекладу
everyday practice повсякденна практика
exhaustiveness вичерпність
experiment експеримент
explanatory framework поняттєва система
explanatory power пояснювальна сила
explanatory tool пояснювальний інструмент
exploration of theoretical issues вивчення теоретичних питань
extensive theoretical explanation розширене теоретичне пояснення
extra- linguistic knowledge екстралінгвістичні знання
extrapolation екстраполяція
fidelity вірність перекладу
financial need фінансова потреба
fine-tune the product удосконалити продукт перекладу
first semester перший семестр
follow certain principles дотримуватися певних принципів
formal training формальне навчання
functionalist theory функціональна теорія
general interest загальний розвиток
go about translating здійснювати переклад
graduate випускник
 62

graduation standard рівень випускників по закінченні

університету
guiding tool керуючий інструмент
handling of difficulties підхід до вирішення труднощів
historical description історичний опис
identify a translation problem in the розпізнавати перекладацькі
process проблеми у процесі перекладу
implement translation strategies застосовувати глобальні стратегії
перекладу
implement translation tactics застосовувати локальні стратегії
перекладу
implementation імплементація; реалізація
implementation of theoretical імплементація теоретичних
components компонентів
implementation rule правило імплементації
implication імплікація
impose one’s own standards нав’язувати чиїсь стандарти
imprint закарбовувати
information element елемент інформації
initial stage перша стадія
initial training початок навчання
initiate beginners to introductory modules вводити початківців до вступних
модулів
initiate beginners to theoretical modules вводити початківців до теоретичних
модулів
instructor викладач
interpreter training programme навчальна програма для усних
перекладачів
interpreting усний переклад
 63

interpreting theory теорія усного перекладу

interpretive theory теорія інтерпретації
introductory conceptual framework базова поняттєва система
introductory module вступний модуль
introspection самоаналіз
intuition інтуїція
isolated rule of behaviour правило поведінки в окремих
ситуаціях
language availability ресурси мови
language enhancement мовленнєва та мовна практика
language instruction процес викладання мови
language-related research дослідження, пов’язані з мовою
lean-programme approach підхід, що ґрунтується на
недостатньо ефективному
навчальному плані
learning curve крива засвоєння у навчанні
learning process процес навчання
length of the programme тривалість курсу навчання
limitation associated with translation обмеження, пов’язане з перекладом
linguistic acceptability лінгвістична прийнятність
linguistic interference мовна інтерференція
linguistic issue лінгвістична проблема
linguistic knowledge лінгвістичні знання
linguistic skill мовленнєве уміння
linguistic structure лінгвістична структура
linguistic taxonomy лінгвістична таксономія
linguistics лінгвістика
listener слухач
 64

listening efficiency ефективність у сприйнятті на слух

logical sense логічний сенс
logical structure логічна структуру
market force ринковий фактор
Master in Translation and Interpreting Ступень магістра з письмового та
усного перекладу
mastery of professional skills вдосконалення професійних умінь
medical translation переклад медичного дискурсу
memory compartment ділянка пам’яті
message повідомлення
methodological guidance методичне керування
misperception of interpreters’ work by неправильне тлумачення роботи
third parties усних перекладачів третіми особами
misperception of translators’ work by неправильне тлумачення роботи
third parties письмових перекладачів третіми
особами
model модель
native tongue рідна мова
nature of Translation competence природа перекладацької компетенції
negotiation обговорення
non-native language нерідна мова
note-taking перекладацький скоропис
objective ціль
optimization оптимізація
optimize efficiency оптимізувати ефективність
oral statement усне висловлювання
pedagogical function of theory дидактична функція теорії
pedagogical function of training дидактична функція навчання
 65

pedagogical purpose дидактична мета

pedagogical value дидактична цінність
phenomenon явище
philosophical grounding філософська підготовча основа
plausibility test тест на вірогідність
possible action можлива дія
possible consequence можливий наслідок
potential benefit потенційна перевага
potential criterion потенційний критерій
potential rule потенційне правила
practical implication практична реалізація
practical interpreting exercise практична вправа для навчання
усного перекладу
practical strategy практична глобальна стратегія
practical tactics практична локальна стратегія
practical translation exercise практична вправа для навчання
письмового перекладу
practically useful безумовно корисний
practitioner спеціаліст (практикуючий)
precis writing реферування
probabilistic prognosis model модель імовірнісного прогнозування
problems in lexical ‘equivalence’ проблеми пов’язані з лексичними
«еквівалентами»
processing capacity максимальний обсяг інформації,
який може обробити свідомість
processing capacity limitation обмеження максимального обсягу
інформації, який може обробити
свідомість
process-oriented approach метод, орієнтований на процес
 66

(перекладу)
product-oriented guidance керування, орієнтоване на продукт
(перекладу)
product-oriented method метод, орієнтований на результат
(перекладу)
professional experience професійний досвід
professional issues професійна проблема
professional practice професійний спосіб діяльності
professional proficiency професійна майстерність
professional skill професійне уміння
profession-oriented philosophy професійно орієнтована філософія
progression of exercises послідовність вправ
proper balance необхідний баланс
psycholinguistic issue психолінгвістична проблема
public speaking ораторське мистецтво
qualified interpreter кваліфікований усний перекладач
qualified translator кваліфікований письмовий
перекладач
raise the trainees’ level піднімати рівень студентів
reader читач
reassurance впевненість
receptiveness сприйнятливість до матеріалу, що
вивчається
reference смисл
relevant to the students’ needs релевантний щодо потреб студентів
reliability problem проблема надійності
representation of reality модель дійсності
requirement вимога (до відповідного ступеня)
 67

research дослідницька робота

scientific subject наукова дисципліна
select translation strategies обирати глобальні стратегії
перекладу
select translation tactics обирати локальні стратегії
перекладу
seminar participant учасник семінарів
sensitize sb. to the issue підвищувати рівень усвідомленості
проблеми
sequence of translation actions послідовність операцій процесу
перекладу
simplicity простота
simplification спрощення
skopos theory теорія «скопос»
social status of translation professions соціальний статус професій,
пов’язаних з перекладом
solution to translation problems спосіб розв’язання проблем
перекладу
source language мова оригіналу
source- speech segment сегмент мови оригіналу
source text текст оригіналу
source-language speech текст оригіналу в усній формі
source-language text текст оригіналу в письмовій формі
speaker мовець
speech to interpret текст для усного перекладу
standard of translation fidelity критерій вірності перекладу
strategic error помилка у застосуванні глобальних
стратегій (перекладу)
streamlining scheme зусилля, спрямоване на оптимізацію
 68

student студент
student sensitization сенсибілізація студентів
student’s need потреба студента
students’ achievement сильна сторона перекладу студентів
students’ progress розвиток студентів
students’ weakness слабка сторона перекладу студентів
subject matter предмет
syllabus навчальна програма
tactical error помилка у застосуванні локальних
стратегій
taking notes too exhaustively занадто детальний запис
перекладацьким скорописом
target language мова перекладу
target text текст перекладу
target-language linguistic structure лінгвістична структура мови
перекладу
target-language word слово мови перекладу
teacher викладач
technical subject технічний предмет
technical term технічний термін
technical writing складання технічної документації
terminological comparison порівняння термінології
terminological comparison between порівняння термінології, що
authors застосовується різними авторами
terminological comparison between порівняння термінології, що
theories застосовується в різних теоріях,
terminological issue термінологічна проблема
terminological work робота з термінологією
 69

text to translate тексти для письмового перекладу

the International Development Research платформа Міжнародного
Centre platform дослідницького центру з питань
розвитку
thematic course галузевий курс
theoretical approach теоретичний підхід
theoretical component теоретичний компонент
theoretical concept теоретична концепція
theoretical course теоретичний курс
theoretical grounding теоретична підготовча основи
theoretical module теоретичний модуль
theory теорія
to raise awareness of translation problems підвищувати ступінь усвідомлення
перекладацьких проблем
tool for analysis засіб для аналізу
trainee студент (стажист тощо)
trainer викладач (практики перекладу)
training навчання
training method метод навчання
training of professional interpreters навчання професійних усних
перекладачів
training of professional translators навчання професійних письмових
перекладачів
training programme навчальна програма
training programme participant учасник навчальної програми
translatability можливість адекватного перекладу
translation письмовий переклад
translation action дія перекладу
 70

translation competence перекладацька компетенція

translation difficulty трудність перекладу
translation exercise вправа з перекладу
translation method метод перекладу
translation practice практика перекладу
translation principle принцип перекладу
translation problem проблема перекладу
translation procedure процедура перекладу
translation process процес перекладу
translation profession професія, пов’язана з перекладом
translation school університетський факультет
перекладу
translation skill навичка та уміння перекладу
translation solution вирішення проблем перекладу
translation strategy глобальна стратегія перекладу
translation tactic локальна стратегія перекладу
translation theory теорія письмового перекладу
translation theory теорія перекладу
translator training programme навчальна програма для письмових
перекладачів
trial-and-error experience метод спроб та помилок
type of materials used вид матеріалів, на яких ґрунтуються
вправи
under the guidance of the instructor під керівництвом викладача
ungrammatical sentence граматично неправильне речення
use of inappropriate material неадекватне використання мовних
засобів
use theoretical components використовувати теоретичні
 71

компоненти
usefulness корисність
verbal statement вербальне висловлювання
work into one’s non-native language перекладати нерідною мовою
working language робоча мова
written statement письмове висловлювання

УКРАЇНСЬКО-АНГЛІЙСЬКИЙ СЛОВНИК

Ukrainian words English words

автор author
академічна програма academic programme
академічна ціль academic objective
академічний контекст academic context
аналіз analysis
базова поняттєва система introductory conceptual framework
бакалавр Bachelor of Arts
безумовно корисний practically useful
вводити початківців до вступних initiate beginners to introductory
модулів modules
вводити початківців до теоретичних initiate beginners to theoretical
модулів modules
вдосконалення професійних умінь mastery of professional skills
вербальне висловлювання verbal statement
вивчення теоретичних питань exploration of theoretical issues
вид діяльності activity
вид матеріалів, на яких ґрунтуються type of materials used
вправи
викладач instructor
 72

викладач teacher
викладач (практики перекладу) trainer
використовувати теоретичні use theoretical components
компоненти
вимога (до відповідного ступеня) requirement
вимога замовників client demand
виправлення correction
випускник graduate
вирішення проблем перекладу translation solution
вихідний рівень baseline
вичерпність exhaustiveness
відповідність компонентів components’ relevance
вірність перекладу fidelity
власне практика перекладу actual translation practice
внесок у розвиток студентів contribution to the students’ progress
впевненість reassurance
вправа з перекладу translation exercise
вступний модуль introductory module
галузевий курс thematic course
глибокий вплив deep impact
глобальна стратегія перекладу translation strategy
граматично неправильне речення ungrammatical sentence
декларативні знання declarative knowledge
дидактична ефективність didactic effectiveness
дидактична мета pedagogical purpose
дидактична функція навчання pedagogical function of training
дидактична функція теорії pedagogical function of theory
дидактична цінність pedagogical value
 73

ділянка пам’яті memory compartment

дія перекладу translation action
довготривалий вплив enduring impact
дослідження, пов’язані з мовою language-related research
дослідницька робота research
дотримуватися певних принципів follow certain principles
експеримент experiment
екстралінгвістичні знання extra- linguistic knowledge
екстраполяція extrapolation
елемент інформації information element
емпіричні дослідження empirical research
етап прийняття рішень decision-making
ефективний навчальний час effective teaching time
ефективний спосіб діяльності efficient practice
ефективність у сприйнятті на слух listening efficiency
загальний розвиток general interest
закарбовувати imprint
замовник client
занадто детальний запис taking notes too exhaustively
перекладацьким скорописом
засвоєне поняття concept acquired
засвоєння acquisition
засіб для аналізу tool for analysis
застосовувати глобальні стратегії implement translation strategies
перекладу
застосовувати локальні стратегії implement translation tactics
перекладу
здійснювати переклад go about translating
 74

зусилля, спрямоване на оптимізацію streamlining scheme

імплементація теоретичних implementation of theoretical
компонентів components
імплементація; реалізація implementation
імплікація implication
Інтерпретаційна теорія Вищої школи ESITs Interpretive Theory
усного та письмового перекладу
інтуїція intuition
історичний опис historical description
кваліфікований письмовий перекладач qualified translator
кваліфікований усний перекладач qualified interpreter
керування, орієнтоване на продукт product-oriented guidance
(перекладу)
керуючий інструмент guiding tool
кінцевий продукт end product
компоненти перекладацької components of translation competence
компетенції
комунікативний метод communication-based approach
контекст context
конфлікт інтересів між conflicting interests between
авторами/мовцями authors/speakers
конфлікт інтересів між замовниками conflicting interests between clients
конфлікт інтересів між conflicting interests between
читачами/слухачами readers/listeners
концептуальна основа conceptual basis
концептуальна основа conceptual grounding
концептуальний фрейм референції conceptual frame of reference
концепція; поняття concept
корисність usefulness
 75

крива засвоєння у навчанні learning curve

критерій вірності перекладу standard of translation fidelity
курс з теорії перекладу course in translation theory
лінгвістика linguistics
лінгвістична прийнятність linguistic acceptability
лінгвістична проблема linguistic issue
лінгвістична структура linguistic structure
лінгвістична структура мови target-language linguistic structure
перекладу
лінгвістична таксономія linguistic taxonomy
лінгвістичні знання linguistic knowledge
логічна структуру logical structure
логічний сенс logical sense
локальна стратегія перекладу translation tactic
максимальний обсяг інформації, який processing capacity
може обробити свідомість
метод навчання training method
метод перекладу translation method
метод спроб та помилок trial-and-error experience
метод, орієнтований на процес process-oriented approach
(перекладу)
метод, орієнтований на результат product-oriented method
(перекладу)
методичне керування methodological guidance
мова оригіналу source language
мова перекладу target language
мовець speaker
мовленнєва та мовна практика language enhancement
 76

мовленнєве уміння linguistic skill

мовна інтерференція linguistic interference
модель model
модель дійсності representation of reality
модель імовірнісного прогнозування probabilistic prognosis model
можлива дія possible action
можливий наслідок possible consequence
можливість адекватного перекладу translatability
нав’язувати чиїсь стандарти impose one’s own standards
навичка та уміння перекладу translation skill
навчальна програма syllabus
навчальна програма training programme
навчальна програма для письмових translator training programme
перекладачів
навчальна програма для усних interpreter training programme
перекладачів
навчання training
навчання професійних письмових training of professional translators
перекладачів
навчання професійних усних training of professional interpreters
перекладачів
належний спосіб вирішення appropriate solution to translation
перекладацьких проблем problems
наукова дисципліна scientific subject
неадекватне використання мовних use of inappropriate material
засобів
необхідний баланс proper balance
неправильне тлумачення роботи misperception of translators’ work by
письмових перекладачів третіми third parties
 77

особами
неправильне тлумачення роботи misperception of interpreters’ work by
усних перекладачів третіми особами third parties
нерідна мова non-native language
обговорення negotiation
обирати глобальні стратегії перекладу select translation strategies
обирати локальні стратегії перекладу select translation tactics
обмеження максимального обсягу processing capacity limitation
інформації, який може обробити
свідомість
обмеження, пов’язане з перекладом limitation associated with translation
оволодіння перекладацькою acquisition of translation competence
компетенцією
оптимізація optimization
оптимізувати ефективність optimize efficiency
ораторське мистецтво public speaking
переклад медичного дискурсу medical translation
перекладати нерідною мовою work into one’s non-native language
перекладацька компетенція translation competence
перекладацький скоропис note-taking
перша стадія initial stage
перший семестр first semester
письмове висловлювання written statement
письмовий переклад translation
під керівництвом викладача under the guidance of the instructor
підвищувати рівень усвідомленості sensitize sb. to the issue
проблеми
підвищувати ступінь усвідомлення to raise awareness of translation
перекладацьких проблем problems
 78
піднімати рівень студентів
підхід до вирішення труднощів
підхід, що ґрунтується на недостатньо lean-programme approach
ефективному навчальному плані
платформа Міжнародного
дослідницького центру з питань
розвитку
повідомлення
повсякденна практика
подальший етап навчання перекладу
помилка у застосуванні глобальних
стратегій (перекладу)
помилка у застосуванні локальних
стратегій
поняттєва система
поняттєва система
порівняння термінології
порівняння термінології, що
застосовується в різних теоріях,
порівняння термінології, що
застосовується різними авторами
послідовний переклад
послідовність вправ
послідовність операцій процесу
перекладу
потенційна перевага
потенційне правила
потенційний критерій
потреба студента
raise the trainees’ level
handling of difficulties
the International Development
Research Centre platform
message
everyday practice
complementary translation practice
strategic error
tactical error
conceptual framework
explanatory framework
terminological comparison
terminological comparison between
theories
terminological comparison between
authors
consecutive translation
progression of exercises
sequence of translation actions
potential benefit
potential rule
potential criterion
student’s need
 79

початок навчання initial training

пояснювальна сила explanatory power
пояснювальний інструмент explanatory tool
правило імплементації implementation rule
правило поведінки в окремих isolated rule of behaviour
ситуаціях
правило розробки design rule
практика перекладу translation practice
практична вправа для навчання practical translation exercise
письмового перекладу
практична вправа для навчання practical interpreting exercise
усного перекладу
практична глобальна стратегія practical strategy
практична локальна стратегія practical tactics
практична реалізація practical implication
предмет subject matter
принцип перекладу translation principle
природа перекладацької компетенції nature of Translation competence
проблема надійності reliability problem
проблема перекладу translation problem
проблеми пов’язані з лексичними problems in lexical ‘equivalence’
«еквівалентами»
простота simplicity
професійна майстерність professional proficiency
професійна проблема professional issues
професійне уміння professional skill
професійний досвід professional experience
професійний спосіб діяльності professional practice
 80

професійно орієнтована філософія profession-oriented philosophy

професія, пов’язана з перекладом translation profession
процедура перекладу translation procedure
процес викладання мови language instruction
процес навчання learning process
процес перекладу translation process
психолінгвістична проблема psycholinguistic issue
релевантний щодо потреб студентів relevant to the students’ needs
ресурси мови language availability
реферування precis writing
ринковий фактор market force
рівень абітурієнтів при вступі до admission standard
університету
рівень випускників по закінченні graduation standard
університету
рідна мова native tongue
робота з документацією documentary work
робота з термінологією terminological work
робоча мова working language
розвиток студентів students’ progress
розпізнавати перекладацькі проблеми identify a translation problem in the
у процесі перекладу process
розробка design
розробляти теоретичні компоненти design theoretical components
розширене теоретичне пояснення extensive theoretical explanation
самоаналіз introspection
сегмент мови оригіналу source- speech segment
сенсибілізація студентів student sensitization
 81

сильна сторона перекладу студентів students’ achievement

складання технічної документації technical writing
слабка сторона перекладу студентів students’ weakness
слово мови перекладу target-language word
слухач listener
смисл reference
соціальний статус професій, social status of translation professions
пов’язаних з перекладом
спеціаліст (практикуючий) practitioner
спосіб розв’язання проблем перекладу solution to translation problems
сприйнятливість до матеріалу, що receptiveness
вивчається
спрощення simplification
студент student
студент (стажист тощо) trainee
Ступень магістра з письмового та Master in Translation and Interpreting
усного перекладу
текст для усного перекладу speech to interpret
текст оригіналу source text
текст оригіналу в письмовій формі source-language text
текст оригіналу в усній формі source-language speech
текст перекладу target text
тексти для письмового перекладу text to translate
теоретична концепція theoretical concept
теоретична підготовча основи theoretical grounding
теоретичний компонент theoretical component
теоретичний курс theoretical course
теоретичний модуль theoretical module
 82

теоретичний підхід theoretical approach

теорія theory
теорія «скопос» skopos theory
теорія інтерпретації interpretive theory
теорія перекладу translation theory
теорія письмового перекладу translation theory
теорія усного перекладу interpreting theory
термінологічна проблема terminological issue
тест на вірогідність plausibility test
технічний предмет technical subject
технічний термін technical term
точна оцінка diagnosis
точність accuracy
тривалість вправ duration of exercises
тривалість курсу навчання length of the programme
трудність перекладу translation difficulty
удосконалити продукт перекладу fine-tune the product
університетський факультет translation school
перекладу
усне висловлювання oral statement
усний переклад interpreting
усний послідовний переклад consecutive interpreting
учасник навчальної програми training programme participant
учасник семінарів seminar participant
філософська підготовча основа philosophical grounding
фінансова потреба financial need
формальне навчання formal training
функціональна теорія functionalist theory
 83

ціль objective
читач reader
явище phenomenon
ядро навчального плану core of the curriculum
 84

ДОДАТОК Б

ОРИГІНАЛ ТЕКСТУ

Gile D. Basic Concepts and Models for Interpreter and translator Training / Daniel
Gile. – Amsterdam/Philadelphia : John Benjamins publishing Company, 2009. –
287 p.

Introduction (pp.1 – 4)
Over the last few decades, there has been a dramatic increase in the number of
publications on interpreting and translation. Whereas in the past most were
‘philosophical’ and dealt with notions such as translatability, questions of fidelity
and the role of translation in literature and culture, an increasing proportion of texts
on interpreting and translation (Translation with a capital T) are becoming
technical and specific and focus on linguistic, psycholinguistic, terminological and
professional issues.
One very central topic in writings about Translation is training. It is increasingly
recognized that formal training in Translation schools is the most practical way to
teach and test abilities to provide the market with reliable professionals, and the
number of translator and interpreter training programmes has been increasing
sharply over the past two to three decades in many parts of the world. Caminade
and Pym (1995) list more than 250 university programmes in more than 60
countries, but since the 1990s, many more programmes were set up, in particular in
China where the government has recently decided to set up MTIs, Masters in
Translation and Interpreting.
Research on the nature and components of Translation competence and on its
acquisition has also been developing, and research on training methods is starting
to gain momentum as well. And yet, the diversity of situations, needs and relevant
variables and parameters is huge, meaning that it may take a long time before
empirical research findings can claim to be able to discriminate between excellent,
 85

good and sub-optimal methods on a solid basis. This is why at this point the
training of professional translators and interpreters is still based essentially on
professional experience, introspection, intuition and negotiations between trainers
on methods and modalities rather than on research.
Such a situation does not preclude conceptual, theoretical or philosophical
grounding for Translator training, especially in programmes training professionals
(as opposed to language departments where translation is essentially part of
language instruction). In fact, communication-based approaches such as
functionalist theories or Interpretive Theory have been a strong conceptual basis
for training methods in major programmes in Europe and beyond for several
decades.
The process-oriented approach in Translator training
The desirability of optimization is one good reason for adopting a process-oriented
approach in at least the first part of Translator training. The idea is that in the class-
room, trainers should focus on the Translation proem, not on the end product.
More specifically, rather than giving students texts to translate or speeches to
interpret, commenting on the Translations produced by saying what is ‘right’ and
what is ‘wrong’, suggesting appropriate solutions and counting on the
accumulation of such indications to guide trainees up the learning curve, in the
process-oriented approach, trainers attempt to identify problems in the process
followed by the students, raise their awareness of problems and suggest good
Translation principles, methods, and procedures:
Along with Translation exercises, methodological guidance is given on how to go
about Translating so as to achieve quality. As explained later in this chapter, I
believe that such guidance is most efficient if it is associated with basic concepts
and models. This book is essentially devoted to the presentation of and
explanations about such concepts and models.
When annotating and marking students’ exercises, rather than commenting on the
end-product arising from their choice of particular target-language words or
 86

linguistic structures to construct their Target Text, instructors analyze and react to
the processes involved by offering diagnoses and advice pertaining to these pro-
cesses, including the general sequence of Translation actions completed by the
students and their handling of difficulties.
I believe the process-oriented approach has a number of advantages over the tradi-
tional product-oriented method in the early stages of Translation training (die first
few weeks or months of training, depending on die total length of the programme
and its specific objectives):
Students are likely to learn to select and implement Translation strategies (overall
action plans) and tactics (decisions made when encountering difficulties) faster if
these are explained to them than if progression is left to trial-and-error experience
or if strategies and tactics are recommended on a case-by-case basis.
By concentrating on the reasons for errors or good choices in Translation rather
than on tile specific words or language structures selected/produced by the
students, teachers devote most of their effective teaching time to Translation
strategies, tactics and skills which can be generalized, and lose little time dealing
with Translation solutions to specific words andstructures in the source Text from
which extrapolations can be more problematic
By focusing on die process, teachers can be more flexible as regards linguistic
acceptability and standards of fidelity than when they have to comment on the
product, that is, on the features ofthe Target Texts produced by the students. They
do not have to lose valuable time trying to convince students that their solutions
are better, and there is a lesser risk of antagonizing students by imposing one’s
own standards and thus reducing their receptiveness. In the process-oriented
approach, die teacher verifies that the student has indeed followed certain
principles, an approach or a process, and comments on problems which may have
arisen along the student’s course of action, but does not insist that specific words
or phrases are the only correct solution or the best solution to Translation problems
 87

- this can be done at a later stage as explained below (for further details, see Gile
1994,2005).
The process-oriented approach should improve the Translation product as well. In
some cases, for instance if the course is designed to train medical practitioners in
medical translation or to train engineers who wish to become translators in their
field, process-oriented training maybe sufficient to achieve the objective of raising
the trainees’ level to professional proficiency. In many other cases, and in
particular in initial training for university students, depending on their declarative
knowledge at baseline, improvements resulting from process correction are hot
sufficient to fine-tune the product, and the acquisition of more extensive and
precise linguistic and extra- linguistic knowledge is required. Generally, the
process-oriented approach is suited to the beginning of a course (as mentioned
earlier, perhaps a few weeks to a few months, depending on the total length of the
programme), but must be followed by a rather long period of product-oriented
guidance for fine-tuning, with instructors commenting on the trainees’ choice of
words and structures as well as on their strategies and tactics and suggesting
specific solutions.
This book focuses on concepts and models for the initial, process-oriented
guidance.
It does not attempt to formulate recommendations for the complementary
Translation practice ‘mileage’ which should follow, and which in my opinion is
best left to the initiative of individual instructors who will implement their personal
norms.
Potential benefits of theoretical components in interpreter and Translator training
Most professional interpreter and translator training programmes worldwide
consist essentially of practical interpreting and translation exercises: a source-
language text or speech is selected, students are invited to interpret or translate it,
and the result is commented on and corrected by or under the guidance of the
instructor. Judging by the literature, there does not seem to be any disagreement
 88

between teachers, practitioners, or students as to the principle that training should

consist essentially of such exercises, although there are differing opinions as to
implementation with respect to duration, progression, types of materials used,
admission standards, graduation standards, etc. (see for instance Delisle 1981;
Reiss 1986; Seleskovitch & Lederer 1989; Dollerup & Loddegaard 1992; Dollerup
& Lindegaard 1994; Hung 2002; Pym et al. 2003; Kelly 2005; Tennent 2005).
While interpreting and translation exercises always make up the core of the cur-
riculum, a number of other subject-matters and activities revolve around diem.
Besides language enhancement and thematic courses in economics, political
science, technical and scientific subjects, etc., skills around Translation are also
taught in many programmes. Public speaking, documentary and terminological
work, precis writing and technical writing are some examples. Theoretical courses
on linguistics or interpreting and translation theory are also found in an increasing
number of syllabi. However, the usefidness of such theoretical courses is often
challenged on the grounds that they are too abstract or remote from actual
Translation practice and are therefore not useful to students. This idea is discussed
further below (see also Chapter 10).
Courses in Translation theory can serve functions other than the purely peda-
gogical purpose of helping future interpreters and translators advance faster and
better toward mastery of their professional skills. Some theoretical courses are a
necessary part of academic programmes leading to BA or higher degrees.
Incidentally, some research may also be part of the requirements. Such functions
are legitimate in die academic context and may also serve useful purposes in
enriching the future Translators’ conceptual frames of reference and knowledge -
and in raising the social status of the Translation professions. However, as
mentioned in Section 1 of this chapter, this book deals basically with the
pedagogical function of training. Therefore, only the pedagogical function of
theory will be considered here.
 89

Many authors have written on the pedagogical value of theory in Translation

training. According to Komissarov (1985: 208), “It cannot be denied ... that
translation theory is supposed, in the final analysis, to serve as a guide to
translation practice.” A similar view is expressed by other authors (Kade
&Cartdlieri 1971; Delisle 1980:57,96,1981:136; Vinay 1983; Gemar 1983; Juhel
1985; Larose 1985; Gentile 1991; Pochhacker 1992; Viaggio 1988,1992; Sawyer
2004). Also note that Hansen (2009) and Katan (2009) found that after a number of
years in professional practice, in retrospect, translators considered theory useful to
them.
I believe the main positive effects of theoretical components in a training pro-
gramme should be sought in their explanatory power and in the reassurance it can
provide to students who experience doubts and difficulties. Whatever theory is
taught to students, trainees or seminar participants, its contribution is greatest if it
can help them gain better understanding of Translation, particularly with regard to
the following:
Understanding phenomena: Why do authors write the way they do? Why do
speakers make ungrammatical sentences? What does it mean to ‘understand’ a
verbal statement? How are written or oral statements perceived and processed by
the human mind?
Understanding Translation difficulties: Why is it difficult to re-express the same
inessage in a different language? Why is there linguistic interference between two
working languages during translation or interpreting? Why do interpreters in the
booth sometimes fail to understand very simple source- speech segments?
Understanding Translation strategies and tactics recommended by instructors: Why
is it acceptable for translators to change some information elements when going
from source language to target language? Why should interpreters spend as little
time and effort as possible on note-taking in consecutive? Why do many translators
and interpreters say one should only translate into one’s native tongue, and why do
others challenge this view?
 90

From such understanding, training programme participants may expect the

following advantages:
They may be able to advance faster and further, as mentioned above. In particular,
by providing them with an appropriate explanatory framework, theoretical con-
cepts and models can help them prevent or do away with strategic and tactical
errors in translation. For instance, if they understand the basic dynamics of lan-
guage availability, Translators can avoid the waste involved in the use of inappro-
priate material for enhancement of linguistic skills in their working languages (see
Chapter 9). They can also discriminate between good and less desirable advice
given to them by colleagues or even by instructors who, in some schools, are not
qualified interpreters or translators themselves.
Theoretical concepts and models can help them choose appropriate strategies and
tactics when they are faced with new situations not met during the training pro-
gramme, by providing them with tools for analysis of possible actions and their
probable or possible consequences.
Finally, theoretical concepts and models can also help them maintain appropriate
strategies and tactics rather than drift over time into less professional and less
efficient practices under market forces such as financial needs, client demands, or
misperception of their work by third parties. For instance, clients may insist that
they work into their non-native languages without understanding the limitations
associated with such Translation, or neglect to provide them with necessary
information for preparation and decision-making, and it sometimes takes
Translators considerable efforts to convince them that such information is
necessary. Again, a conceptual framework which explains phenomena, their causes
and their possible consequences is easier to keep in mind as a reference than
isolated rules of behaviour dictated by a teacher.
Potential criteria and rules for theoretical components for training
I believe the criteria explained further down are useful in helping design and use
theoretical components for programmes training professional Translators. They
 91

should also be useful in training programmes having wider academic objectives

insofar as they can initiate beginners to introductory theoretical modules. Simple
theoretical components with obvious links to everyday practice can be taught
during the first semester of training without further elaboration, as an introduction
to practical strategies and tactics on one hand, and to a theoretical approach of
interpreting and translation on the other, to be followed, if the syllabus calls for
more extensive theoretical explanations, by more abstract, wider components,
which would be easier for students to accept and understand on the basis of the
concepts acquired during the initial stage. If such deeper exploration of theoretical
issues is part of the syllabus, an introductory conceptual framework as presented in
Chapter 10 (the IDRC platform) could also be useful.
More generally, the following rules for the design and implementation of theo-
retical components in interpreter and translator training can help optimize their
efficiency in syllabi which follow a highly profession-oriented philosophy in a
lean- programme approach:
Design rule 1:
Theoretical components should be designed so as to be directly relevant to the stu-
dents’ needs.
They should provide answers to questions and problems actually faced or liable to
be encountered by students and graduates, and should not contain many more
concepts than can reasonably be considered practically useful to the trainees.
Under this rationale, historical descriptions of language-related research, termino-
logical comparisons between authors and between theories, linguistic taxonomies,
etc. have low priority. Not that such elements are devoid of general interest, but
their direct contribution to the students’ progress is small, and they ought to be the
first to be abandoned under a streamlining scheme.
Design rule 2:
Theoretical components should be designed so that they are easy to grasp.
 92

Theoretical components developed for training purposes should have a simple logi-
cal structure and require little acquisition of theoretical concepts and technical
terms. In dealing them, the proper balance will have to be found between the ideal
of exhaustiveness and accuracy in explaining phenomena on one hand, and
simplicity on the other. Such theoretical components are taught for pedagogical
purposes. As stressed earlier, models taught under this approach primarily seek to
offer representations of reality to students for the purpose of helping them
understand certain phenomena they will encounter so that they can take appropriate
action when translating or interpreting. In such a context, simplification becomes
an end in itself. This is perhaps a central reason which explains the popularity of
ESITs Interpretive Theory, of skopos theory, of Chernov’s probabilistic prognosis
model (Chernov 2004), of the concepts and models developed in this book’s 1995
version as opposed to more advanced and more sophisticated mod- els proposed by
Moser (1978) or Setton (1999) for interpreting.
Implementation rule 1:
Theoretical components should preferably be taught after student sensitization.
Theoretical components should preferably be taught after trainees have been made
aware of phenomena they address, and preferably of their implications. Many stu-
dents are not aware of issues such as linguistic interference, reliability problems in
lexical ‘equivalences’ offered by dictionaries or conflicting interests between
clients, authors/speakers, and readers/listeners; many fail to identify the real issue
when facing a translation or interpreting problem. For instance, they may not be
aware of the role of processing capacity limitations and therefore fail to recognize
the risks involved in taking notes too exhaustively in consecutive interpreting.
Enlisting their participation in an experiment which shows that their listening
efficiency deteriorates when they start taking notes (see Chapter 7) is one way of
sensitizing them to the issue. Sensitization should increase the students’
receptiveness by showing that the theoretical components taught to them are
 93

relevant to their daily experience and can help them understand and act in the best
way.
Implementation rule 2:
Theoretical components should be referred to repeatedly throughout the course
when discussing the students’ achievements and weaknesses.
The practical implications of theoretical components should be evident to students,
but they should also be stressed repeatedly during the correction of practical
Translation exercises so that their impact is made deeper and more enduring. This
does not mean that models should be explained over and over during the course,
but they should be referred to whenever they are relevant to a strategy or tactic
being explained or to comments on a students performance. For instance, if a
student is found to have written a sentence which does not make logical sense in
the context of a text s/he has translated, instead of telling him/her that the sentence
makes no sense, it may be best to ask whether s/he has conducted a plausibility test
(see Chapter 5). This should both help convince the students of the components’
relevance and strengthen their imprint in their minds. It goes without saying that
such references should only be made when useful, which means that components
should be designed in such a way as to be simple to recall and powerful as
explanatory and/or guiding tools. One major weakness of some theories taught in
Translator training programmes with respect to didactic effectiveness is that they
are neither directly applicable to concrete action in Translation nor designed in
such a way as to be recalled relevantly when discussing practical exercises. As a
result, students learn them initially and store them in some memory compartment
where they are seldom if ever accessed. Eventually, they are forgotten without
having had much effect on the learning process.
 94

SUMMARY