(31.03.1732–31.05. 1809) — австрійський композитор, представник віденської класичної школи, один з основоположників таких музичних жанрів, як симфонія і струнний квартет. Автор музики гімну Австро- Угорщини, котра згодом стала за основу гімну Німеччини. З 1737 року навчався хоровому співу і музиці у м. Гайнбург-на-Дунаї. У 1740 році Йозефа помітив Георг фон Ройттер, директор капели віденського собору св. Стефана і взяв талановитого хлопчика в капелу і той протягом дев'яти років співав у хорі. У 1749 році Йозеф пішов з хору і став вільним музикантом. У 1759 році композитор одержує посаду капельмейстера при дворі графа Карла фон Морцина. Під керівництвом Гайдна постає невеликий оркестр, для якого композитор складає свої перші симфонії. У 1761 році Гайдна беруть капельмейстером при дворі князів Естергазі, За майже тридцятирічну кар'єру при дворі Естергазі композитор складає велику кількість творів, його популярність росте. У 1781 році під час перебування у Відні Гайдн познайомився і подружився з Моцартом. В останні роки жив у Відні. 1792 року він знайомиться з Бетховеном та бере його в учні. Йозеф Гайдн помер 31 травня 1809 року у Відні. Творчість Гайдна охоплює широкий спектр жанрів. У Німеччині і Австрії Гайдн став відомим завдяки своїм ораторіям — «Створення світу» і «Пори року». У камерній музиці Гайдн вважається засновником жанру струнного квартету (83 квартети). Відкриттям Й. Гайдна вважається також форма рондо-сонати. Написав 24 опери, ораторії, 14 мес, 104 симфонії, 20 концертів для фортепіано з оркестром; 9 концертів для скрипки з оркестром; 6 концертів для віолончелі з оркестром; 16 концертів для інших інструментів (в тому числі для контрабаса, баритона, флейти, валторни).
Концерт Es-dur для труби in Bb з оркестром ( клавір )