УДК 811.

111
Борзунова Г.Ю.
Науковий керівник - д. філос. в галузі гуманітарних наук,
проф. Осипов П.І.
Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського
КАТЕГОРІЯ ЗМЕНШЕНОСТІ У ЖАНРІ НІМЕЦЬКОЇ ТА УКРАЇНСЬКОЇ
КАЗКИ (ЗІСТАВНИЙ АНАЛІЗ)

Annotation: The article deals with the category of deminutation in German and
Ukrainian languages. The study is conducted in terms of the material comparable
tales as a special genre of fiction. There are releaved the formation factors of
diminutive-words and features of their functioning in German and Ukrainian
languages.
Keywords: word formation, category of deminutation, evaluative and emotional
meaning, fairy tale, comparative analysis.

Категорія демінутивності – це універсальна мовно-гносеологічна

категорія, що виражається за допомогою різних засобів мовної структури,
реалізуючи семантику зменшеного розміру об'єкта, ослабленого вияву ознаки
чи дії, що може супроводжуватися певними оцінно-емоційними та
експресивними семами. Окремі питання, пов'язані зі специфікою засобів її
мовного відтворення, розглядаються у низці лінгвістичних досліджень, проте й
досі ця категорія залишається не до кінця вивченою, насамперед внаслідок її
особливої семантико-функціональної природи. [1-2]
Актуальність даного дослідження зумовлена необхідністю подальшого
дослідження специфіки побутування демінутивів як певного класу оцінно-
емоційної лексики з урахуванням екстралінгвістичних та ментально-
національних та психо-поведінкових особливостей носіїв мови.
Ціль дослідження – визначити способи утворення та здійснити зіставний
аналіз категорії зменшеності в українській та німецькій мовах.
Демінутиви, як окремі лексико-семантичні одиниці, виражали від початку
значення об'єктивної зменшеності предметів, істот та явищ; згодом вони стали
певним засобом передачі суб’єктивно-емоційного та психо-поведінкового стану
носіїв мови. У результаті розвитку категорії демінутивності та засобів її
оформлення в сучасній українській мові наявна значна кількість синонімічних
словотворчих засобів вираження зменшеності. [5, с.25] Дослідженням категорії
зменшеності займалися такі відомі вчені як Журмунський В.М., Гофман Е.Т.А,
Журавльова Н.М., Арсеньєва Є.А. та Левицький В.В. та ін.
На думку Журавльової Н.М., серед лексичних одиниць зі значенням
зменшеності (переважно з позитивною оцінкою) можна виділити лексеми зі
значенням зменшених, зменшено-оцінних та оцінно-пестливих імен. Утворення
таких лексичних одиниць досягається за допомогою групи зменшувано-
пестивих та емоційно-забарвлених іменникових суфіксів: -к- (хатка), -ок
(бережок), -ик (борщик), -ець (братець), -иц'- (сестриця), -ичка (осичка), -инка
(деревинка), -очк- (курочка), -ечк- (Марусечко), -очок- (місточок), -ечок
(пиріжечок), -оньк- (хатонька), -еньк- (пісенька, бабусенька), -ун'- (матуня),
-ус'- (матуся); похідні -усеньк- , -унечк- , -уньчик, -усечк- (бабусенька,
матунечка, татуньчик, бабусечка) та деякі інші. [6]
До найбільш частотних за результатами нашого дослідження можна
віднести суфікси -очк-, -ечк-, що надають іменникам ніжних, позитивних
відтінків: будиночки, тітечка, парубочки, гніздечко, кішечка, корівочка. Ці
форманти створюють загальний емоційний колорит пестливості, слова з ними
часто зустрічаються у фольклорі. [5]
У німецькій мові зменшувально-пестливе значення мають, насамперед
суфікси: -chen і –lein. Вони утворені шляхом злиття попереднього –(i)l з –in- і
попереднього -ch з –in-. Морфеми –il- і –k- використовували в стародавніх
германських і індоєвропейських мовах для творення зменшувально-пестливих
іменників (пор. atta «батько» + ila > Attila «татусь»). У німецькій мові давнє –k-
зберігається в словах Reineke, Heineke тощо. Суфікси-новотвори – mhd. –lin і
-chin з часом трансформувалися в –lein і –chen.[3, с.189]
В.В. Левицький вказує на певні відмінності у функціонування цих
суфіксів: -lein вживають переважно в південнонімецьких діалектах. Крім того, є
й інші відмінності: якщо вихідний іменник закінчується на –el –l(e), то
найчастіше далі йде суфікс –chen (Röllchen, Ställchen, Tischchen, Mütterchen,
Häuschen), і навпаки: якщо основа закінчується на –ch або –g, то далі йде суфікс
–lein (Büchlein, Ringlein, Mägdlein, Bachlein). У верхньонімецьких діалектах
широко вживається демінутивний суфікс –rl: Mägerl, Kopferl.[3, с.189] У
проаналізованих нами казках знаходимо: Rotkäppchen, Vöglein, Mädchen,
Hündchen, Kätzchen, Schwesterchen, Brüderchen, Dornröschen, Schneewitchen,
Schneiderlein, Geißlein, Fensterlein, Töchterlein. [7]
Проведене нами дослідження засвідчує, що при утворенні німецьких
демінутивів переважає синтетичний спосіб. Поглиблений аналіз, проте, дає
змогу констатувати також наявність аналітичного способу утворення
демінутивів. Значну роль при цьому виконують прислівники та заперечні
частки, що додаються до прикметників і передають при цьому оцінно-
ступеневу міру якості: sehr klein, freilich, endlich, wunderlich, nicht groß, nicht
kalt.
Емоції властиві всім етносам, але в кожного проявляються по-різному, що
так чи інакше відображається у їх національно-мовних картинах світу. Велика
кількість емоційних відтінків значення демінутивів у тій чи іншій мові виявляє
національні та соціальні характеристики мовців, їхній емоційний стан у момент
мовлення, ступінь значущості для них об'єктів, які визначаються через
демінутивні одиниці. Залучення етнопсихолінгвістичного та лінгвокультурного
аспектів у процес дослідження допомагає пояснити національно-мовну
специфіку вираження демінутивного значення у проаналізованих нами мовах.
Результати нашого дослідження свідчать, що, категорія демінутивності,
маючи універсальну мовно-гносеологічну природу, вирізняється також
специфікою своєї структури, лексико-семантичними та функціональними
особливостями. Це стосується української та німецької мов, що, у свою чергу,
дає змогу розширити поле дослідження даного феномену як у межах окремої
мови, так і в зіставному плані.
Література
1. Васева И. Умалительность, експресивность, емоциональность / Иванка
Васева. – София : Авангард Прима, 2006. – 202 с.
 2. Вейнрейх У. О семантической структуре языка / У. Вейнрейх // Новое в
лингвистике. – М. : Изд-во "Прогресс", 1970. – Вып. V. – С. 163–250.
3. Левицький В.В. Лексикологія німецької мови / Левицький В.В. – Вид.
«Нова книга», 2014. – 392 с.
4. Сагач Г.М. Емоційні суфікси іменників на позначення позитивної
суб’єктивної оцінки / Г.М. Сагач // Укр. мова та л-ра в шк. — 1975. — № 12. —
С.24–30.
5. Українська мова. Енциклопедія / Ред. В.М. Русанівський, О.О.
Тараненко, М.П. Заблюк та ін. - К., 2000 - 654 c.
6. Українські народні казки. Для молодшого та середнього шкільного
віку. - К.:Веселка, 1992. – 415 с.
7. Http://www.streusplit.readit-dtp.de/pdf/maerchen_v1.pdf