Інвестиційна діяльність в Україні

За даними Держстату надходження прямих інвестицій (акціонерного капіталу)

в Україну за січень‒вересень 2018 року склали 1, 7 млрд.дол.США.
Обсяг залучених з початку інвестування прямих іноземних інвестицій
(акціонерного капіталу) в економіку України на 01.10.2018 року становив
31973,6 млн.дол. США**.
У січні-вересні 2018 року приріст іноземних інвестицій в економіку України
склав 367,2 млн.дол. США прямих інвестицій (акціонерного капіталу).
Інвестиції спрямовуються у вже розвинені сфери економічної діяльності.
Станом на 01.10.2018 найвагоміші обсяги надходжень прямих інвестицій були
спрямовані до підприємств промисловості – 33,4 % та установ та організацій, що
здійснюють оптову та роздрібну торгівлю; ремонт автотранспортних засобів і
мотоциклів – 15,5%.
До основних країн-інвесторів належать Кіпр – 27,9 %, Нідерланди – 20,2%,
Велика Британія – 6,4%, Німеччина – 5,7 %, Австрія – 3,2%, Віргінські Острови (Брит.)
- 4,1%, і Швейцарія – 4,8%.
Обсяги освоєння капітальних інвестицій підприємств України у
січні – вересні 2018 року складають 337,0 млрд. грн., що на 19,9 % більше від обсягу
капітальних інвестицій за відповідний період 2017 року.
Провідними сферами економічної діяльності, за обсягами освоєння капітальних
інвестицій, у січні-вересні 2018 року залишаються: промисловість – 34,5%,
будівництво – 10,6%, сільське, лісове та рибне господарство – 13,4%, інформація та
телекомунікації – 6,2%, оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних
засобів і мотоциклів – 8,2%, транспорт, складське господарство, поштова та
кур’єрська діяльність – 8,5%, державне управління й оборона; обов’язкове соціальне
страхування – 5,8%, операції з нерухомим майном – 4,4%.
Головним джерелом фінансування капітальних інвестицій, як і раніше,
залишаються власні кошти підприємств та організацій, за рахунок яких у
січні-вересні 2018 року освоєно 73,2 відсотка капіталовкладень.
Частка кредитів банків та інших позик у загальних обсягах капіталовкладень
становила 7,0 відсотка.
За рахунок державного та місцевих бюджетів освоєно 9,7 відсотка капітальних
інвестицій. Частка коштів іноземних інвесторів становила 0,3 відсотка усіх
капіталовкладень, частка коштів населення на будівництво житла – 7,1 відсотка. Інші
джерела фінансування становлять 2,7 відсотка.
Отже, Україна залишається привабливою для інвестицій, водночас вона не
знаходиться осторонь світових процесів, є достатньо інтегрованою у світове
господарство і порушення макростабільності на зовнішніх ринках має свій відголос в
Україні.

У рейтингу Doing Business 2019 Україна піднялась на +5 пунктів і посіла

71 позицію зі 190 країн світу. Країна продемонструвала найбільше зростання в таких

*Примітка. Дані про прямі інвестиції на 01.01–01.10.2018 розраховані з урахуванням адміністративних

даних НБУ, які, на відміну від попередніх років, включають обсяги реінвестованих доходів банків
України (обчислені НБУ на основі даних про нерозподілені прибутки/збитки відповідно до частки участі
прямого інвестора в їх капіталі).

ДОКУМЕНТ СЕД Мінекономрозвитку АСКОД Мінекономрозвитку

Н4В"HВВ%|[ГgО
Сертифікат 20B4E4ED0D30998C04000000C1A118009B416800
Підписувач Лисиця Тетяна Миколаївна
Дійсний з 25.09.2018 0:00:00 по 13.09.2020 0:00:00 3901-04/37 від 01.02.2019 9:44:30
 2

категоріях, як оподаткування (зростання на 110 позицій, 54 місце), міжнародна торгівля

(+70 позицій, 78 місце) і захист прав інвесторів (+56 позицій, 72 місце).

Також, слід відзначити, що рейтингове агентство Moody's Investors Service

підвищило суверенний рейтинг України. Він змінився з Caa2 до Caa1, що означає зміну
прогнозу з "позитивного" на "стабільний".
Так, зміна рейтингу пов’язана з початком нової кредитної програми
Міжнародного валютного фонду.
Крім того, у рейтингу Глобального індексу конкурентоспроможності (ГІК)
2017/2018 Україна покращила свої позиції на 4 пункти і зайняла 81 місце серед
137 країн світу, які досліджувались (у ГІК 2016/2017 – 85 місце серед 138 країн).
Для подальшого покращення інвестиційного клімату України актуальним на
сьогодні є питання удосконалення правової та організаційної бази для підвищення
дієздатності механізмів забезпечення сприятливого інвестиційного клімату й
формування основи збереження та підвищення конкурентоспроможності вітчизняної
економіки.
Ряд позитивних кроків у цьому напрямі вже здійснено:
1. На сьогодні в Україні створене правове поле для інвестування та
розвитку державно-приватного партнерства. Законодавство України визначає
гарантії діяльності для інвесторів, економічні та організаційні засади реалізації
державно-приватного партнерства в Україні.
2. На території України до іноземних інвесторів застосовується національний
режим інвестиційної діяльності, тобто надано рівні умови діяльності з вітчизняними
інвесторами. Іноземні інвестиції в Україні не підлягають націоналізації.
3. Для підвищення захисту іноземних інвестицій Законом України від 16.03.2000
№ 1547 ратифікована Вашингтонська Конвенція 1965 року про порядок
вирішення інвестиційних спорів між державами та іноземними особами.
Вирішенню проблемних питань інвесторів покликані сприяти комісії із сприяння
досудовому врегулюванню спорів з інвесторами, які можуть створюватися органами
виконавчої влади та органами місцевого самоврядування як тимчасові консультаційно-
дорадчі органи з метою сприяння досудовому врегулюванню спорів між інвестором і
органом виконавчої влади (місцевого самоврядування), відповідно до постанови
Кабінету Міністрів України від 26.11.2008 № 1024 “Про заходи щодо вдосконалення
роботи органів виконавчої влади з інвесторами”.
4. Підписано та ратифіковано Верховною Радою України міжурядові угоди про
сприяння та взаємний захист інвестицій з більше ніж 70 країнами світу.
5. З метою спрощення порядку залучення іноземних інвестицій та
унеможливлення прояв ознак корупції при їх державній реєстрації 31.05.2016 прийнято
Закон України № 1390-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів
України щодо скасування обов’язковості державної реєстрації іноземних
інвестицій".
6. 23.05.2017 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення
змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення бар’єрів для залучення
іноземних інвестицій». Законом врегульовано базові аспекти оформлення дозволу на
застосування праці іноземців та посвідки на тимчасове проживання, що спростить
залучення іноземних менеджерів та іноземних кваліфікованих працівників, що
необхідно на перших етапах розвитку дочірнього підприємства в Україні. Також,
Законом надається право отримувати посвідку на тимчасове проживання в Україні
 3

іноземним інвесторам, які мають істотну участь в українських підприємствах, але не

працевлаштовані на підприємстві.

7. 26.05.2017 Перший віце-прем’єр-міністр–Міністр економічного розвитку і

торгівлі України Степан Кубів у Відні (Республіка Австрія) підписав Угоду про
заохочення та захист інвестицій між Україною та Фондом Міжнародного розвитку
ОПЕК. Угода передбачає надання режиму найбільшого сприяння щодо розпорядження
інвестиціями та прогнозовано сприятиме збільшенню обсягів іноземних інвестицій в
ключові галузі економіки України.

Також, здійснюються кроки, що сприятимуть стабільному розвитку

економіки України та активізації інвестиційної діяльності, а саме, здійснюється
робота за наступними напрямами:
В напрямі захисту прав інвесторів:
у рамках виконання Плану дій щодо поглиблення співробітництва між
Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) та Урядом України,
розробленого з метою реалізації заходів, передбачених Меморандумом про
взаєморозуміння між Організацією економічного співробітництва та розвитку і Урядом
України щодо поглиблення співробітництва від 07.10.2014, здійснюються заходи щодо
приєднання України до Декларації ОЕСР про міжнародне інвестування та
багатонаціональні підприємства (далі – Декларація ОЕСР). Так, розпорядженням
Кабінету Міністрів України від 01.03.2017 № 130-р схвалено проект Угоди (у формі
обміну листами) між Урядом України та Організацією економічного співробітництва та
розвитку щодо приєднання до Декларації про міжнародні інвестиції і багатонаціональні
підприємства, відповідних Рекомендацій та процедурних Рішень Ради Організації
економічного співробітництва та розвитку.
15 березня 2017 року Першим віце-прем’єр-міністром України – Міністром
економічного розвитку і торгівлі України С. Кубівом було підписано Угоду (у формі
обміну листами) між Урядом України та Організацією економічного співробітництва та
розвитку щодо приєднання до Декларації про міжнародні інвестиції і багатонаціональні
підприємства, відповідних Рекомендацій та процедурних Рішень Ради Організації
економічного співробітництва та розвитку.
Приєднання України до Декларації ОЕСР про міжнародні інвестиції і
багатонаціональні підприємства та набуття членства в Інвестиційному комітеті ОЕСР
надасть такі суттєві переваги для країни, а саме:
 свідчитиме про запровадження Україною міжнародних стандартів
здійснення інвестиційної діяльності;
 сприятиме залученню прямих іноземних інвестицій шляхом усунення
обмежень щодо секторів, в яких іноземне інвестування заборонено та забезпечення
національного режиму для транснаціональних корпорації (далі – ТНК) відповідно до
системи розвитку міжнародних стандартів у регулюванні відносин ТНК із країнами,
що приймають їхні інвестиції;
 сприятиме поліпшенню конкурентного середовища та впливу на
впровадження та розповсюдження інновацій;
 сприятиме реалізації принципів та стандартів соціальної відповідальності
бізнесу згідно з керівними принципами ОЕСР щодо ведення відповідального бізнесу.
Одним із інструментів, що дозволить залучити в державний сектор економіки
додаткові інвестиційні ресурси та сприятиме розвитку партнерських відносин держави
та бізнесу, є державно-приватне партнерство (ДПП), яке сьогодні в умовах розвитку
 4

економіки нашої країни є актуальною формою співробітництва між державними та

приватними партнерами, нагальною вимогою сьогодення.
Впровадження механізму ДПП сприятиме реалізації державної політики,
орієнтованої на міжнародні стандарти та чітко спрямованої на підвищення соціальних
стандартів життя населення.
Основними перевагами використання механізму ДПП для держави та суспільства,
зокрема, є:
 підвищення якості та своєчасності надання публічних послуг;
 підвищення ефективності використання бюджетних коштів;
 залучення додаткових фінансових ресурсів у створення/модернізацію
інфраструктурних об’єктів;
 підвищення зайнятості населення, стимулювання економічного зростання з
широким використанням інновацій та сучасних технологій.
Cпостерігається позитивна тенденція на державному та регіональному рівнях
застосування механізму ДПП. Так, наказом Міненерговугілля від 03.11.2017 № 684
прийнято рішення про здійснення ДПП щодо проекту "Енергетичний міст "Україна –
ЄС". Наказом Міненерговугілля від 30.07.2018 № 404 було утворено комісію з питань
проведення конкурсу з визначення приватного партнера для здійснення ДПП щодо
проекту "Енергетичний міст "Україна – ЄС". Наразі формується конкурсна
документація.
З метою прискорення розвитку механізму ДПП в сфері інфраструктури
Мінінфраструктури продовжується робота з підготовки до пілотних проектів в сфері
портової інфраструктури, зокрема, надання в концесію цілісних майнових комплексів
державного підприємства "Стивідорна компанія "Ольвія", державного підприємства
"Херсонський морський торговельний порт". Висновки Мінінфраструктури за
результатами здійснення аналізу ефективності здійснення ДПП були погоджені
Мінекономрозвитку. В 2019 році планується оголосити конкурси з визначення
приватних партнерів.
Поряд з цим, Мінекономрозвитку також здійснюється робота щодо підвищення
інституційного середовища у сфері ДПП, у тому числі реалізація проектів на
місцевому рівні.
Так, органами місцевого самоврядування готуються проекти за підтримки
програми "U-LEAD з Європою" та за сприяння Мінекономрозвитку, зокрема:
проект "Надання послуг з прання білизни для бюджетних установ", м.
Житомир;
проект "Розширення кластерної мережі теплозабезпечення об’єктів бюджетної
сфери", м. Долина;
проект "Створення Центру малоінвазивної хірургії (малоінвазивні оперативні
втручання в хірургії, урології, гінекології та проктології) по вул. Данилишиних,62",
м. Трускавець;
проект "Муніципальний парк ім. Чайковського", м. Тростянець.
Наразі по зазначеним проектам вже підготовлені ТЕО. В 2019 будуть оголошені
конкурси з визначення приватних партнерів
Також Мінекономрозвитку проводилась робота щодо удосконалення
законодавства у сфері ДПП, зокрема:
1. Усунуто недоліки чинного законодавства, шляхом прийняття Закону
України "Про внесення змін до деяких законів України щодо усунення регуляторних
бар’єрів для розвитку державно-приватного партнерства та стимулювання інвестицій в
Україні", яким, зокрема, внесено комплексні зміни до Закону України
"Про державно-приватне партнерство".
 5

2. Удосконалено процедури проведення конкурсу з визначення приватного

партнера та проведення аналізу ефективності ДПП шляхом прийняття постанови
Кабінету Міністрів України від 16.11.2016 № 815 "Про внесення змін до порядків,
затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2011 р. № 384".
3. Впроваджено механізм заміни приватного партнера з урахуванням
кращого світового досвіду (постанова Кабінету Міністрів України від 26.04.2017
№ 298 "Про затвердження Порядку заміни приватного партнера за договором,
укладеним у рамках державно-приватного партнерства").
4. Розроблено законопроекти щодо реформування концесійного законодавства,
які дозволять збалансувати інтереси зацікавлених сторін, що в свою чергу забезпечить
умови для зростання обсягу залучених інвестицій для модернізації та створення нової
інфраструктури та надання якісних суспільно значимих послуг.
Внесено до Верховної Ради України такі законопроекти, як:
 проект Закону України "Про концесії" (рестр. № 8125 від 15.03.2018),
який 03.04.2018 було прийнято за основу в першому читанні, очікує розгляду у другому
читанні;
 проект Закону України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу
України щодо створення умов для модернізації інфраструктури шляхом реалізації
проектів на умовах державно-приватного партнерства, у тому числі концесії" (рестр.
№ 8126 від 15.03.2018) очікує розгляду на засіданні головного Комітету з питань
бюджету;
 проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу
України щодо створення умов для модернізації інфраструктури шляхом реалізації
проектів на умовах державно-приватного партнерства, у тому числі концесії" (рестр.
№ 8127 від 15.03.2018) очікує розгляду на засіданні головного Комітету з питань
податкової та митної політики;
 проект Закону України "Про внесення змін до статті 2 Закону України
"Про публічні закупівлі"" (рестр. № 8128 від 15.03.2018) розглянуто на засіданні
Комітету з питань економічної політики та рекомендовано його прийняти в першому
читанні за основу після прийняття за основу проекту Закону України "Про концесії".
Варто відзначити, що прийняття законопроектів дасть можливість реалізувати
масштабні проекти ДПП та залучити інвестиції в економіку України.
Також на виконання пункту 91 Плану дій Уряду на 2018 рік наказом
Мінекономрозвитку від 02.11.2018 № 1607 було створено Агенцію з підтримки ДПП,
яка буде займатися підготовкою до реалізації в Україні якісних та інвестиційно-
привабливих проектів ДПП у транспортній, комунальній, енергетичній, соціальній та
інших сферах.
Здійснюються заходи в напрямі розвитку інвестиційної інфраструктури, а
саме:
відповідно до Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року
(затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 385) питання
створення регіональної мережі індустріальних парків і надання державної підтримки
суб’єктам, які створюють такі парки, визначені як один із пріоритетних напрямів
розвитку регіонів.
Розвиток індустріальних парків сприятиме активізації інвестиційної та
інноваційної діяльності, стимулюванню промислового виробництва, створенню нових
високотехнологічних виробництв та десятків тисяч високопродуктивних робочих
місць, збільшенню обсягів та асортименту випуску експортоорієнтованої продукції та,
 6

як наслідок підвищенню конкурентоспроможності економіки та добробуту громадян

України.
Станом на 01.01.2019 до Реєстру індустріальних (промислових) парків вже
включено 36 індустріальних парків (у 2017 році – 13 індустріальних парків, у 2018 році
– 9 індустріальних парків).
У 17 індустріальних парках визначено керуючі компанії, у п'ятьох –
зареєстровано учасників.
Крім того, в Україні функціонують індустріальні парки, які були створені ще до
формування законодавчої бази щодо їх підтримки.
(У Білій Церкві на базі авіаремонтного заводу – 2000 рік, у смт Малинівка
компанії "Олімп"– 2002 рік, "Патріот" у Сумах на базі камвольно-прядильної фабрики –
2008 рік, "Чексіл" у Чернігові на базі камвольно-прядильної фабрики – 2010 рік, у
Запоріжжі компанії "Запоріжкран" – 2011 рік).
Суб’єкти ІП також можуть скористатися інструментами
та механізмами підтримки, передбаченими законодавством.
Так, фінансування розвитку інфраструктури індустріальних парків, включених у
Реєстр, можливе за рахунок коштів Державного фонду регіонального розвитку, як це
передбачено статтею 241 Бюджетного кодексу України.
Таким чином вже профінансовано 4 проекти у трьох індустріальних парках.
Фінансування відповідних проектів і робіт здійснюється також за рахунок
коштів місцевих бюджетів.
Підтримка може надаватися в рамках Податкового кодексу України, яким
передбачено, зокрема:
повноваження органів місцевого самоврядування щодо встановлення ставок та
пільг із сплати місцевих податків і зборів, включаючи податок на нерухоме майно,
відмінне від земельної ділянку та плату за землю;
можливість розстрочення ПДВ строком до 2 років при імпорті виробничого
обладнання;
можливість звільнення від сплати податку на прибуток для новостворених
підприємств у разі відповідності встановленому переліку критеріїв.
Також, можливе безмитне ввезення товарів на митну територію України в
рамках укладених угод про зони вільної торгівлі, насамперед із ЄС, звідки в Україну
залучається найбільша частка інвестицій і імпортується високотехнологічне
обладнання.
Започатковано на постійній основі діалог з бізнесом для врегулювання
проблемних питань з інвесторами – щоквартальні робочі зустрічі за участю
представників міністерств та бізнесу.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.03.2018

№ 174-р створено державну установу “Офіс із залучення та підтримки інвестицій”, що
належить до сфери управління Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату
Кабінету Міністрів України. Положення про Офіс затверджено наказом Державного
секретаря Кабінету Міністрів України від 23.04.2018 № 76.

Згідно з Положенням, основними завданнями Офісу є:

 інформаційна підтримка іноземних інвесторів під час підготовки та реалізації
ними інвестиційних проектів, та під час їх діяльності в Україні з метою
 7

забезпечення прискорення та ефективності взаємодії іноземних інвесторів з

органами державної влади та місцевого самоврядування, до компетенції яких
відноситься регулювання сфери господарської діяльності, до якої вноситься
інвестиція;
 залучення інвестицій, а також забезпечення співпраці органів виконавчої
влади та органів місцевого самоврядування, спрямованої на створення
сприятливого інвестиційного клімату в Україні;
 сприяння вдосконаленню інвестиційного іміджу України та підтримка
інвестиційного розвитку України;
 узгодження дій іноземних інвесторів з органами виконавчої влади, їх
посадовими та службовими особами з метою вирішення проблемних питань,
що можуть виникати в іноземних інвесторів під час діяльності останніх в
Україні через об’єкти їх інвестування;
 підготовка пропозицій Урядовому уповноваженому з питань інвестицій
щодо формування та реалізації інвестиційного потенціалу України, реалізації
програми Кабінету Міністрів України по залученню інвестицій, підтримки
пріоритетних інвестиційних проектів, поліпшення інвестиційного клімату в
Україні, сприяння захисту охоронюваних законом прав інвесторів;
 підвищення ефективності діяльності центральних і місцевих органів
виконавчої влади, тимчасових консультативно-дорадчих органів, що
утворені Кабінетом Міністрів України, органів місцевого самоврядування,
державних установ та організацій щодо взаємодії з інвесторами та
покращення інвестиційної привабливості України.
Координатором Офісу є Урядовий уповноважений з питань інвестицій, обов'язки
якого покладено на Першого заступника Міністра фінансів України - Оксану
Маркарову.
Також Указом Президента України від 29 серпня 2016 року № 365/2016
затверджено положення про Національну інвестиційну раду. Основними завданнями
Ради є: розроблення пропозицій щодо стимулювання та розвитку інвестиційної
діяльності в Україні, формування привабливого інвестиційного іміджу України, у тому
числі з урахуванням найкращої міжнародної практики; сприяння формуванню
основних напрямів державної політики щодо поліпшення інвестиційного клімату в
Україні; напрацювання пропозицій щодо стратегічних напрямів розвитку
інвестиційного потенціалу України, стимулювання іноземних та національних
інвестицій в розвиток економіки держави; вивчення ініціатив та потенційних
пропозицій щодо інвестиційних проектів, а також практики взаємодії суб'єктів
інвестиційної діяльності з державними органами; аналіз та узагальнення проблем, які
перешкоджають інвестуванню в економіку України, підготовка пропозицій щодо
шляхів їх вирішення, зокрема щодо заходів зі сприяння захисту прав інвесторів; участь
в опрацюванні проектів актів законодавства з питань інвестиційної діяльності.
25 травня 2018 року відбулося перше засідання Національної інвестиційної
ради.
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2017 року № 578
утворено міжвідомчу робочу групу щодо розгляду проблемних питань про
порушення правоохоронними органами прав суб’єктів господарювання;
постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2018 року № 226 утворено
міжвідомчу робочу групу з питань підготовки пропозицій щодо розв’язання
системних проблем і налагодження ефективної співпраці та діалогу з іноземними
 8

інвесторами для реалізації їх пропозицій щодо поліпшення інвестиційного

клімату.
З метою забезпечення ефективної взаємодії представників наукової
громадськості, органів виконавчої влади та реального сектору економіки у формуванні
та реалізації єдиної державної політики у сфері наукової і науково-технічної діяльності
постановою Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2017 року № 226 утворено
Національну раду України з питань розвитку науки і технологій, яка є постійно
діючим консультативно-дорадчим органом, що утворюється при Кабінетові Міністрів
України. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2017 р. № 520-р
затверджено склад Національної ради з питань розвитку науки і технологій.
Схвалено Концепцію розвитку цифрової економіки та суспільства України на
2018—2020 роки та затверджено план заходів щодо її реалізації, основною метою яких
є забезпечення реалізації ініціатив “Цифрового порядку денного України 2020”
(цифрова стратегія), що сприятиме усуненню бар’єрів на шляху цифрової
трансформації України у найбільш перспективних сферах, шляхом стимулювання
економіки та залучення інвестицій, подолання цифрової нерівності, поглиблення
співпраці з ЄС у цифровій сфері та розбудови інноваційної інфраструктури країни та
цифрових перетворень.
Щодо вдосконалення законодавства у сфері інновацій (підтримки
інноваційної діяльності, технологічних стартапів, венчурного капіталу, кластерів)
Утвердження інноваційної моделі розвитку було визначено як одна з цілей
Стратегії економічного та соціального розвитку України "Шляхом європейської
інтеграції" на 2004–2015 роки. Ухвалена Указом Президента у 2015 р. Стратегія сталого
розвитку "Україна – 2020" також вказує на те, що для впровадження європейських
стандартів життя та виходу на провідні позиції у світі Україна має стати державою з
сильною економікою та з передовими інноваціями.
Тому одним з пріоритетних напрямків діяльності Міністерства є підготовка
пропозицій щодо забезпечення удосконалення законодавства у сфері інновацій.
Водночас, МОН розроблено проект Стратегії інноваційного розвитку України на
період до 2030 року, мета якої полягає в розбудові інноваційної екосистеми України
для забезпечення швидкого та якісного перетворення креативних ідей в інноваційні
продукти та послуги.
У зв’язку з цим, врегулювання питання щодо удосконалення законодавства у
сфері інновацій доцільно здійснювати після схвалення зазначеної Стратегії.
Щодо розвитку “твердих” та “м’яких” цифрових інфраструктур в
промисловості, на транспорті тощо
У період глобалізації і розвитку нових технологій важливе місце у суспільному
житті людини займає Інтернет. Більшість нових технологій залежні від доступності
ресурсів мережі Інтернет і суміжних сервісів. Підключення до мережі Інтернет дає
змогу розвивати потенціал і конкурентоспроможність держави у цифровому світі.
Наразі, більшість держав працюють над забезпеченням своїх громадян якісним
широкосмуговим доступом до інтернету (далі - ШСД).
Разом з тим, існує й дедалі більше поглиблюється цифровий розрив, який
відображає нерівномірність й нерівність доступу країн світу, регіонів цих країн та
окремих соціальних верств і класів до благ "цифрової цивілізації", до сучасних
інформаційно-комунікаційних технологій (далі – ІКТ).
Тому впровадження ШСД - це і реальна розбудова інфраструктури для
економічного росту країни, яка відкриває нові можливості в освіті, науці, медицині,
промисловості, сільському господарстві, державному управлінні, тощо. Розвиток
 9

мереж для ШСД призведе до створення нових робочих місць, залучення інвестицій,
стимулювання конкуренції, зниженню тарифів і як результат – створення спільноти,
яка заснована на знаннях. Також розвиток мереж ШСД дозволить підвищити
міжнародні рейтинги України, вирішити важливі питання в державній сфері, освіті,
медицині, суспільстві, тощо.
У зв’язку з цим, Міністерством здійснюється робота щодо визначення вимог
стосовно комплексного механізму розвитку ШСД з урахуванням подолання цифрового
розриву, вирішення питання утворення спеціального фонду подолання цифрової
нерівності як адміністратора процесу акумулювання, розподілу та контролю
використання коштів фонду.