В чому проблема українських чоловіків?

Чорні шкіряні куртки, барсетки та блискучі синтетичні костюми – Готьє

схопила би грижа якби приїхав до Києва. Між іншим, місто, яке влаштовує
власний тиждень моди у своїй країні, і передає Fashion TV через телевізійні
частоти майже в кожному ресторані / лоунджі / нічному клубі столиці. Але
відійдемо від моди, то що означають такі речі як відкривання дверей та
носіння сумок?
Жінки цього міста, цієї країни якщо вже на те пішло, про них постійно
говорять, і із зрозумілих причин. І це здається трохи несправедливо по
відношенню до іншої половини населення, яка має Y хромосому, чиї фото
рідко публікуються в «What’s On», чиї ноги рідко, або ніколи не
обговорюються, чиї манери в ці дні дуже незвичні для чоловіків загалом.
Тож, щоб виправити кілька помилок, я поспілкувалася з кількома успішними,
розумними іноземними дамами, які люблять розважатися, щоб перейняти
чоловічий стан справ в Україні.
Легальна іноземка 1
Вік: 31
Сімейний стан: неодружена
Коли я вперше сюди приїхала, мені сказали,що Україна - це Сахара в плані
чоловіків, принаймні статних та розумних. Спочатку я не повірила, але
провівши тут декілька місяців, я не можу не погодитися з цим. Скажімо так, в
Україні є багато чоловіків, які можуть мати гарний вигляд та привертати
увагу, проте є щось, що завжди все руйнує. Навіть більше, це те, як вони
одягаються та яку мають зачіску. Біле взуття з гострим носком влітку та
джинси,які вони носять, не приваблюють багатьох жінок, принаймні мене.
Хоча, моя думка значно змінилася після довгого перебування тут. Коли я
вперше приїхала в Київ, приблизно 98% чоловіків, яких я зустрічала на
вулиці, не приваблювали мене. З часом моя думка змінилася і я гадаю, що
25% чоловіків, яких я зустрічала на вулиці цими днями, симпатизували мені.
Я не впевнена, чи зараз українські чоловіки слідкують за західними трендами
в своєму гардеробі, але здається є певні покращення, або можливо я просто
надто довго тут знаходжуся!Незважаючи на це, я думаю, що чоловікам тут
добре. Жінки по вулиці змушують обертатися навіть мене.
Легальна іноземка 2
Вік: 28
Сімейний стан: зустрічається з українцем
З першого року в Києві я зустрічала привабливих українців у декількох
різних місцях: у метро, в барах та навіть під час пробіжки! Хоча спілкування
не завжди було легким, побачення були захоплюючими (кава, вечеря, кіно) і,
як мінімум, вони доповнили мій загальний досвід в Україні. Подібно до будь-
якої іноземної зустрічі, ви маєте вступити в це з чистим розумом. Я була
змушена ігнорувати всі негативні стереотипи стосовно цих чоловіків, так
само як і очікування, що вони поводитимуться подібно до звичайних
європейців. Насправді, мені було приємно дізнатися, що вони прекрасно
компенсують нестачу лицарства у західному світі. Вони оплачують рахунок,
вони тримають двері, вони з повагою питають, коли буде зручно вам
зателефонувати (і таки телефонують), вони подають вам руку, коли ви
виходите з маршрутки, і якщо ваша сумка тяжка, вони зі задоволенням
нестимуть її. Спершу, ці вчинки були настільки незвичними для мене, що я
навіть ображалася і феміністка всередині мене робила все, щоб протистояти
їхній галантності. Проте з часом, я відпустила потребу бути незалежною весь
час і зараз справді ціную їхню прихильність та турботу про моє
благополуччя. Як західна жінка, я розумію наскільки глибоко вкоріненою є
наша жага до самодостатності, особливо коли наше суспільство так
переймається гендерною рівністю. Але плануючи залишитися тут на декілька
років і, в той же час, бажаючи трохи приємного хвилювання та романтики, я
зрозуміла, що, приймаючи наші культурні відмінності і плани на майбутнє, я
відкрита до нового та захоплюючого досвіду, який інакше я би не зустріла.
Як на мене, було б добре поступитися деякими «західними зручностями» і
натомість здобути глибше розуміння та вдячність Україні за її культуру і
найголовніше – людей.
Легальна іноземка 3
Вік: 32
Сімейний стан: зустрічається з іноземцем
Я була в цій країні довгий час і стала свідком всього, від модної
безтактності, п’яної розпусти, жорстко визначених чоловічих/жіночих ролей,
до доброти, щедрості та лицарства, яке рідко існує деінде. І що все це
говорить про джентльменів народжених тут, це те, що життя в Україні це
щось, що треба спробувати, щоб зрозуміти.
Маючи безліч друзів - українських чоловіків, багато часу пішло на
усвідомлення того, що кожен з них – продукт свого навколишнього
середовища. Але я також витратила багато часу, щоб усвідомити, що замість
сварок з приводу того, хто має розпалити багаття, а хто нарізати овочі, буде
набагато легше і мудріше просто бути вдячним за допомогу з продуктами, за
50 копійок, сплачених за проїзд у автобусі, за їхнє турботливе ставлення
загалом, коли доходить до будь-чого, що мені подобається, я хочу або
потребую і їхнє звичне бажання виконати все це, якщо це взагалі в людських
силах. Тому хоч я не можу бути надмірно упередженою стосовно взуття з
гострим носком, дійсно поганої короткої стрижки або барсеток, які вони
носять з собою куди б не пішли, їхня щира стурбованість про жінок у
їхньому житті справді надихає. Це щось, чому їхнім західним конкурентам
варто навчитися.
Легальна іноземка 4
Вік: приховано
Сімейний стан: одружена з іноземцем
Загалом, мене не приваблюють українські чоловіки. І ті сфери, у яких я їх
бачу, потребують найбільшого вдосконалення, включаючи:
1. Їхнє волосся – вони всі мають однаково погані зачіски
2. Їхнє взуття – ви можете легко впізнати українського чоловіка за його
потворним бежевим взуттям з гострим носком влітку
Є ще дещо, що дивує мене, і це їхнє небажання потиснути жінці руку навіть
під час бізнес зустрічі. Мені траплялися чоловіки, які цілували мою руку,
підносячи мою руку до своїх губ, і потім цілуючи їхню власну руку… Але я
рідко отримую хороше міцне рукостискання. І настільки пустотливо,
наскільки це може бути, мені подобається простягати руку і дивитися на їхні
шоковані обличчя, які думають що їм робити.
Але здебільшого, вони досить чемні. І я вдячна, коли мені допомагають з
моїм пальто, відчиняють двері, коли я сідаю або виходжу з автомобіля і
тримають двері для мене.
Легальна іноземка 5
Вік: приховано
Сімейний стан: одружена з іноземцем
Одна з перших речей, яка мене вразила в українцях це те, що вони не
турбуються про те, щоб модно виглядати. Звичайно трапляються
надзвичайно «модні» підлітки, але я говорю про чоловіків у загальному. Всі
вони мають всюдисущі чорні шкіряні куртки та темно-сині або чорні джинси
і джемпери, які зазвичай мають сумнівний на вигляд візерунок. Що
відбувається з індивідуальністю та почуттям «гарного смаку», коли доходить
до сорочок і краваток? Здається ніби вони застрягли у кінці 70х / початку 80х
років.
Влітку їхня «уніформа» міняється: замість шкіряної куртки і темних джинсів
приходять бежеві штани і бежеве «плетене» взуття, де образ довершує блідо
бавовняна або полі бавовняна сорочка, знову ж з візерунком 70х/80х років.
Думаю, це скоріше приголомшує мене тому, що дами досягають такого
успіху у своєму зовнішньому вигляді (звичайно, не завжди), а от чоловіки до
цього і пальцем не поворухнуть!
Сьогодні для молодого чоловіка здається досить важливо мати найновіший
мобільний телефон/гаджет. І тому, що вживання алкоголю тут це велика
частина чоловічої культури (так само як і багатьох інших культур) бути
поміченим під час гуляння з друзями з пляшкою пива в одній руці і
сигаретою в іншій дуже важливо. Але пияцтво не є приємним і не приваблює
в чоловіках як всім знайомий запах туалетної води зі спиртом в метро…
Стосовно характеру, ну, я зустрічала коли добрих українських чоловіків, а
коли грубих і зарозумілих… Але я думаю, такі випадки можуть статися будь-
де у світі: деякі хороші хлопці, деякі не дуже хороші хлопці.
Легальна іноземка 6
Вік: 30
Сімейний стан: зустрічається з українцем
Чітко виражені гендерні ролі очевидні у цій культурі. Мій хлопець цьому
приклад. Він народився і виріс у східній Україні. Зараз він художник, який
живе в Києві, добряче подорожує і не має типового українського світогляду.
Тож звісно він не сподівається, що я буду вихователькою і домогосподаркою,
яка народить йому будинок дітей і варитиме суп щоночі.
А ще, він виріс розпещений жінками (його мамою та бабусею), і він звик, що
жінки піклуються про нього, слідкують, щоб він вранці прокинувся і пішов
на роботу, щоб речі були чистими та акуратними в будинку. Він ніколи не
вимагав цього від мене, але, з іншого боку, він ніколи не стане мити підлогу,
якщо я не попрошу.
Якщо узагальнити, Українські чоловіки часто непокоять мене. А ще, багато з
них мають цю глибоку лагідну рису, бо їх ростили у культурі, яка містить ці
чітко виражені гендерні ролі. Вони знають, чого очікувати від жінок та як з
ними поводитися. І оскільки такі очікування прийшли з соціально
побудованих гендерних ролей, що функціонують у цьому суспільстві, часто
зберігаються назавжди. Я інколи розумію, що американський фемінізм
зробив непоправну шкоду у відносинах між чоловіками та жінками. Бо якщо
жінки цілком незалежні, можуть нести тяжкі сумки, заробляти собі на життя і
т.д. навіщо тоді партнерство між чоловіками і жінками? Я сама лише
зустрічаюся з українцем, але перебування тут навчило мене, що приймати
допомогу від інших це прекрасно, як і допомагати у відповідь.