10 PDF

О.М.
КОРКОН1ШКО
ЧПГП
В ОФТАЛЬМОЛОГ!!
ПIДРУЧ н и к
Трете видання, перероблене i доповнене
ЗАТВЕРДЖЕНО 1 0 4 § О 5
М1н1стерством охорони здоров'я УкраТни
ЯК пщручник ДЛЯ студент!В ВИЩ1/
«Сестринська
2015
УДК 617.7
ББК 56.7я723
К73
Затверджено MmicmepcmeoM охорони здоров'я Украши

як тдручник для cmyde.Hm.ie вищих медичних навчальних заклад1в
I—IIIpieuie акредитаци за специальностями: «Сестринська справа».
«Шкувальна справа», «.Акушерська справа»
У подручнику послздовно викладено теоретичний матер!ал щодо

зорових функщй, рефракцп ока та очних хвороб.
Основну увагу в засвоензш теоретичних знань придалено самостш-
нш робот! студентв, чому сприятимуть методичш рекомендацп, ви-
к л а д е т в «Практичному курс!» цього шдручника.
Обсяг матер!алу, передбачений новою навчальною програмого,
забезпечуе р!вень знань, необхвдний студентам вищих медичних на-
вчальних закладав I—III ршнш акредитацц.
Рецензента:
Г. С. Семенова — доктор медичних наук, профееор;
К). О. Антоненко — викладач Вищого навчального комунального
закладу Льв1всысох офгаснсй ради «Льв1вський медичний коледж 1м.
Андрея Крупинського»
С О.М. Корконппко, 2003, 2015

ISBN 978-617-505-178-8 © ВСВ «Медицина», оформления, 2015
3MICT
Вступ б
ТЕОРЕТИЧНИЙ КУРС .. 7
Лекщя 1
ВСТУП ДО ОФТАЛЬМОЛОГИ. ОРГАН13АЦ1Я
О Ф Т А Л Ь М О Л О П Ч Н О ! Д О П О М О Ш В УКРА1Н1.
АНАТОМ1Я ОРГАНА З О Р У 7
ФУНКЦП ОРГАНА ЗОРУ.

МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ ЗОРОВИХ ФУНКЦ1Й 33
РЕФРАКЦШ О К А ......42
Лекщя 2
ЗАХВОРЮВАННЯ КОН'ЮНКТИВИ I ПОВ1К 54
АНОМАЛП ТА ЗАХВОРЮВАННЯ ПОВ1К 68
Лекщя 3
ЗАХВОРЮВАННЯ СЛЬОЗОВОГО
Й ОКОРУХОВОГО АПАРАТУ ОЧЕЙ, 0ЧН01 ЯМКИ 74
ЗАХВОРЮВАННЯ ОЧНО! ЯМКИ 84
Лекщя 4
ЗАХВОРЮВАННЯ Б1ЛК0В01 ОБОЛОНКИ.
РОГ1ВКИ, СУДИНН01 ОБОЛОНКИ ОЧЕЙ,
ЗОРОВОГО НЕРВА I КРИШТАЛИКА 92
ЗАХВОРЮВАННЯ РОПВКИ
ТА Б1ЛК0В01 ОБОЛОНКИ 92
ПАТОЛОПЯ КРИШТАЛИКА
ТА СКЛИСТОГО Т1ЛА 101
3
Змют
ЗАХВО ПО ВАН НЯ СУДИННО! ОБОЛОНКИ

ТА ЗОРОВОГО НЕРВА 110
ЕТАПИ МЕДСЕСТРИНСЬКОШ ПРОЦЕСУ
ПРИ ЗАХВОРЮВАННЯХ СУДИНН01 ОБОЛОНЕЙ 116
Лекщя 5
ГЛАУКОМА ,125
Лекщя 6
УШКОДЖКННЯ ОРГАНА ЗОРУ.
ТРАВМИ, КОНТУЗП, ОП1КИ 145
ПРАКТИЧНЫЙ КУРС 154

Практичнозанятая № 1
МЕДСЕСТРИНСЬКЕ ОБСТЕЖЕННЯ
ПАЦЮНТА 154
Практично заняття № 2
ЗАХВОРЮВАННЯ 1IOBIK, КОН ЮНКТИВИ
ТА СЛЬОЗОВОГО АПАРАТУ 168
Пракгичне заняття № 3
ЗАХВОРЮВАННЯ ОЧНО! ЯМКИ. ОКОРУХОВОГО
АПАРАТУ ОЧЕЙ, ФШРОЗНО! ОБОЛОНКИ .
ТА ОПТИЧНИХ СЕРЕДОВИЩ 176
Пракгичне заняття № 4
ГЛАУКОМА. ПАТОЛОГШ ЗОРОВОГО НЕРВА,
С1ТК1ВКИ. НАДАННЯ НЕВ1ДКЛАДН01 .
Д О ЛIКАРС Ь КО 1 ДОПОМОГИ ПРИ ТРАВМАХ
ТА ОП1КАХ ОРГАНА ЗОРУ.. 184
РЕДЕПТИ ЛЖАРСЬКИХ ПРЕПАРАТ1В,
ЯШ НАЙЧАСТШЕ ЗАСТОСОВУЮТЬ
В ОФТАЛЬМОЛОГИ 192
Контрольна питания
ДЛЯ СТУДЕНТ1В СПЕЩАЛЬНОСТ! - • •'•••
«СЕСТРИНСЬКА СПРАВА» :... 195
ТЕСТИ. 199
4
ВСТУП
Основна мета шдручника «Медсестринство в офтальмологи» —

допомога студентам медичних коледжгв оволодгги теоретичными
знаниями та практичними навичками т д час виконання проце-
дур.
Саме медичш сеетри мають шдняти ревень фах1вдя з догляду
за пащентами з очними хворобами. Медична сестра лшувального
закладу повинна бути уважною, сумлшною, бездоганно виконува-
ти снох обов'язки, гуманно ставитися до хворих, збер!гати медичну
таемницю, пщтримувати трудову дисциплшу.
Майбутня медична сестра повинна засвогги теоретичний ма-
тер!ал i оволод!ти практичними навичками, навчатися надавати
квшпфпсовану медичну допомогу, виконувати складш маншуля-
ци з д!агностичною та лжувальною метою, обслуговувати медич-
ну апаратуру, ироводити лшувальыо-профшактичш заходи.
У сучасних умовах лпсар офтальмолог не може продуктивно
працювати без квал1фшовано! допомоги медично! сестри. Тому
медичш сестри очних кабшетав i вщдшень повинш мати достатш
теоретичт знания й досконало володгги значною кшьюстю за-
гальних i спещальних офтальмолопчних навичок.
Мета щього шдручника - детальне викладення практичних
навичок i основних маншуляцш. необхщних для медичних сестер
офтальмолопчного профшю. а також для випускниюв медичних
коледж1в за спещальшстю «Сеетринська справа».
У шдручнику Bci шдтеми подано вщповщно до програми
«Медсестринство в офтальмологи» (програма для студентгв ме-
дичних училищ i коледж1в, спещальшсть 5.110102 «Сестринська
справа»), навчальний матер!ал викладено послщовно. Пщ час
складання навчальних пщтем враховано сучаст науков1 медичш
5
Вступ
надбання, а також використано нормативна документи MimcTep-

ства охорони здоров'я Украши.
Автор буде вдячна за критична зауваження щодо .зшсту та ме-
тодичного р!вня шдручника i спод1ваеться, що вш стане корисним
для подготовки молодших медичних спещал!ст1в.
6
ТЕОРЕТИЧНИЙ КУРС
Лекцк 1
В С Т У П ДО ОФТАЛЬМОЛОГИ.
ОРГАН13АЦ1Я ОФТАЛЬМОЛОПЧНО! д о п о м о г и
В УКРА1Н1. АНАТОМШ ОРГАНА ЗОРУ
Актуальнють теми
Вивчення офтальмологи е важливим для медичних сестер nifl час до-
помоги Л!карев1 в раз! д1агностики та лкування очних i соматичних захво-
рювань.
Навчальнамета
1. Ознайомитися з icTopieio розвитку та сучасними досягненнями в
офтальмологи.
2. Розглянути анатомию та BI'KOBI" особливост)' органа зору.
Виховна мета
Висвт1ити роль молодших медичних прац1вниюв у po6oTi з охорони
зору населения.
М'жпредметн"! зв 'язки
1стор1я медицини, соц!альна ппена, анатом1я.
Наочнють
1. Таблиц!.
2. Муляж1.
План лекцп
1. 1стор1я розвитку офтальмологи.
2. Розвиток медсестринства.
3. Етапи медсестринського процесу.
4. Саштарно-осв/тня робота.
5. Диспансеризац'т.
6. Елементи деонтологн в офтальмологи.
7. Особливост1 роботи медичноТ сестри в р1зних гидроздтах офталь-
молоп'чного профшю.
8. Поетапна орган1зац1я офтальмолопчноТ допомоги населению.
9. В иди отпоти.
10. Анатом1я органа зору.
11. BiKoei особливост1 органа зору.
7
Теоретичний курс
(стор!я розвитку офтальмологи

Офтальмология (вщ грец. ophtalmos - око та logos - наука) - це
розд!л медицини, який вивчае ет!олог!ю, патогенез i клшгчний
nepeuir порушень зору та захворювань ока.
Л!кар!в ще! спец!альност! називають офтальмологами, або
окул!стами (вщ лат. oculus — око). .
Через важливкяъ функцш органа зору й особливосп методов об-
стеження офтальмология виокремилася в самостшну дисциплшу.
Найдавншшм документом, у якому йдегьсд про захворювання
очей, е ассиршський документ, створений 2250 рогав до н. е.
У давньогрецькш медицин! увагу очним хворобам прщцлено
в письменах, знайдених у noi ребальнях фараошв, а такояс у тво-
рах великого Гшпократа. Осооливий штерес викликала офталь-
молошя в арабських л!кар!в. 1й выведено значне мк-це в пращ
знаменитого таджицького вченого Абу-Ал! 1бн-С!ни (Авщенни)
Офщшним окул!стом у Стародавни' с був Давид Брун,

який перебував на служб! при Аитекарсы с приказ!, створено-
му 1620 р. Але тод! очш хвороби переважно ласували окулъсти-
шоземщ.
Перш! документа, що свщчать про початок розвитку офталь-
молог!! як окремо! галуз! медицини, виявлено в другш половин!
XVII ст. У них згадуеться л!кар Фед!р Дорофеев, який теля за-
гально! медично! подготовки навчався «очно! лшарсько! справи»
в окул!ста-!ноземця.
У т! часи було в!домо багато очних хвороб, як! лшували зде-
бшыпого рослинами, що м!стили велику к!льк!сть ф!тонцид!в !
в!там!шв. Наприклад, виразковий блефарит лшували за допомо-
гою примочок з вщвару ягщ шипшинм, кон'юнктивгг - соком час-
нику, в!дваром кори дуба, кератит — примочками з вщвару листя
кшського щавлю.
Про початок викладання офтальмологи свщчать документи
Петербурзько! медико-х!рург!чнб1 академп. 3 1789 р. офтальмо-
лог!ю викладали як частину «х!рург!чного ремесла» переважно
ф!з!ологи, акушери, х!рурги. Пот!м почали.читати повний курс
очних хвороб спец!ал!сти х!рург!чного профшю. 1 тшьки в 1818 р.
в Петербурзькш медико-х!рург!чн!й академп. було засновано
першу самостшну кафедру офтальмологи. Повн!стю самостшною
8
Вступ до офтальмологи. Организация офтальмолопчно! допомоги
дисциплгаою офтальмолопя стала в 1860 р. У 1863 р. було вщкри-

то кафедру офтальмолог]'! в Харшвському, 1869 р. - Кшвському,
a 1903 р. -Одеському утверситетах. На кафедр1 офтальмологи
в Киев1 працював В.О. Караваев, який зробив значний вклад
у розроблення теоретичних питань офтальмологи, а також у роз-
виток офтальмох1рургй. Слад згадати також пращ з пстологи ока
професора О.В. Ъванова.
Розвитку офтальмологи велику увагу придшяв професор
Л .Л. Пршман (пращ, присвячет боротьб! з трахомою). Багато на-
прямлв розвитку д1агностики очних хвороб та офтальмох!рургп
запропонував С.С. Головш (автор шдручника «Клппчна офтальмо-
лопя»), працюючи на кафедрах офтальмологи в Одесп та MOCKBL
1з учених, як! придаляли велику увагу розвитку й становлен-
ию офтальмологи, елщ назвати М.В. Ломоносова (створив багато
оптичних приладив, заклав основи вчення про кольороввдчуття),
M.I. Пирогова (читав лекци з очних хвороб), В .А. Караваева (один
i3 засновнитв вичизняно! офтальмологи), B.I. Добровольського (до-
слщження з ф1зюлог1чно1 ОПТИКИ), Л.Г. Беллярмшова (оргашзащя
профилактики трахоми), A.M. Маклакова (заклав основи тонометрп;
i зараз його тонометр е основным i найточшшим шструментом для
вшшрювання внутр1шньоочного тиску), А.А. Крюкова (автор перших
таблиць для визначення гостроти зору, а також першого шдручника
з очних хвороб), А.В. 1ванова (пращ з пстологп ока), M.I. Авербаха
(розробив заходи боротьби з очним травматизмом), В.П. Одшцова
(пращ з патопстологп ока), В.П. Фшатова (автор методики переса-
дження ропвки, тканиннох терагш, оргашзатор Одеського офталь-
молопчного шституту).
У такому короткому omaei розвитку в1тчизнянох офтальмоло-
ri'i неможливо перерахувати Bci теми практичних. теоретичних та
оргашзаторських досягнень академика В.П. Фшатова, як! пщ час
Велико! В1тчизнянох вшни застосовувались не тшьки в офтальмо-
логи. Розробки академша В.П. Фшатова використовують i зараз
i не тальки в Одеському НД1 очних хвороб i тканиннох терашх, що
носить його 1м'я, а й у всьому с в т .
Розвиюк медсестринства
riepini згадки про елементи догляду за хворими сягають гли-
бокох давнини. Ще в первкшому сусшльств1 було закладено основи
9
догляду за детьми та хворими. як! ясшки- передавали свош донь-

кам з поколшня в поколшня.
3 розвжтком еусшльства та виникненням р е л т ! такою доброю
справою почали займатиея ченщ, чернищ, члени р!зних братств.
Першу общину сестер милосердя створив 1633 р. католицький
священик Вшсент де Пауль, але без будь-яког системи навчання.
У 1836 р. пастор Теодор Флшдер створив общину диякониць.
При лшарш було ще й ввдкрито школу для навчання сестер ми-
лосердя.
Розвиток сестринства в Украш! пов'язаний з ш'ям княгиш
Ольги, яка в X ст. при монастир! створила стащонар, у якому хво-
рих доглядали жшки.
Перший друкований трактат «Ал1ма», присвячений досягнен-
ням тогочасно! медицини, видала внучка Володимира Мономаха
6впракс!я.
На розвиток медсестринства в Украш! значний вплив мала
кторична ситуащя з постшним перерозподшом територш i зале-
жала в ц розвитку медицини краш-завойовниць (Pocii, Полыщ,
Австрц).
Найчисленшшу оргашзащю шклування про хворих створив
1854 р. в Петербурз! M.I. Пирогов; вона називалася Хрестовоздви-
женською громадою сестер. Пщ час Кримсько! вшни (1853-1856 pp.)
перше ввдщлення громади сестер прибуло до Севастополя, щоб шд
кер!вництвом M.I. Пирогова доглядаги за хворими та пораненими
вошами. Тод! вперше згадуеться ш'я Даш! Севастопольсько!, яка
рятувада життя герош Севаетопольсько! оборони.
Iталькичерез р!к на мкце дислокацп ворожих вшськ прибула
група англшок на чол! з громадською д1ячкою Флоренс Найтш-
гейл. Але чомусь i ниш стр!чазютъся публшаци про Флоренс Най-
тшгейл як першу медичну сестру.
Перш! спроби систематизувати знания з догляду за хворими
виклала в CBOIX ф!лософсъких нотатках Флоренс Найтшгейл. Та
найбшьшою S помилкою було твердження про те, що спеидаль-
на освгга при догляд! за хворими не потр!бна, i тому и теор!я не
знайшла продовження, осюльки розвивати та удосконалювати
практична медсестринство без в!дпов!дно1 теоретично! подготовки
немождиво (це суперечило б запов!д! Гшпократа «Не зашкодь!»).
Наступним етапом розвитку медсестринства в Украш! було
створення курав медсестр при фельдшерських школах Киева
10
11
На I еташ обстеження пащента медична сестра повинна:

- з!брати анамнез захворювання, з'ясувати скарги хворого,
уточнити зв'язок патологи ia загальними захворюваннями ор-
гашзму та професшними шкщливостями в раз! патологи очно!
ямки, повис, кон'юнктиви, сльозового апарату;
- здшснити зовшшнш огляд хворого;
- дослщити OCHOBHi функцц зору.
На II еташ теля выявления проблем пащентгв медична сестра
повинна проанал!зувати отриман! д а т та сформулювати попере-
дшй медсестринський д!агноз.
На III еташ шд час планування медсестринських втручань
i мети сестринського догляду медична сестра складае план до-
гляду за хворими до i п!сля х!рург!чних втручань та план медсе-
стринських маншуляцгй. '
На IY еташ, реал!зуючи медсестринськ! втручання i догляд,
визначають обсяг i тривалють проведения лжувальних процедур
за певно! патологи. •
На V еташ щц час ощнювання результате роботи медично!
сестри у випадку патологи очно! ямки, повис, кон'юнктиви та
сльозового апарату враховують д а т повторних дослщясень, необ-
хщних для визначення функцш зору, nepe6ir захворювання та
скарги хворого.
М!жособист!сш аспекти стлкування медично! сестри з лиса-
рем та хворим дуже важлив! в щоденнш робот!. Необхщно, щоб
сгпвпраця лшаря й медично! сестри була не формальною, а х"рун-
тувалася на глибокш гармони професшних та особистих етосун-
к!в. Для дього медична сестра насамперед повинна володгги
природничими, медичними й техшчними знаниями та практич-
ними навичками. Подготовка хворих до обстежень, !х проведен-
ия, а також поради та спостереження за пащентами, дбайливий
i правильний догляд забезпечують швидке одужання легкохво-
рих i значне полшшеыня стану тяжкохворих.
Робота медично! сестри передус!м полягае в оволодшт спещ-
альними професшними знаниями, постшнш турбот! про хворо-
го, ум!нн! збер!гати професшыу таемницю та розумшн! хворого.
Такий стиль роботи медично! сестри мае щцтримувати у хворого
в!ру в швидке та повноцшне одужання.
Мистецтво лнсування та догляду за хворими мае 1'рушуватися
на тих багатьох знаниях, як! слугують на благо людству. Медицин!
12
iTOTpioHO служити самовщцано, без цъого, як говорив Гегель, шщо

велике не здшснюеться.
Принципи медично! етики та деонтологп мають Грунтуватися
на кулы-ypi стлкування з хворими та гхшми родичами, а також
включати в себе виховагпсть медично! сестри, шдивщуальний
стиль, поведшку, культуру мови без вживання спещальних ме-
дичних термийв.
Саытарно-освггня робота
Саштарно-оевггня робота - це система державних, сусшльних,
медичних заход1в, сирямованих на поширення серед населения
знань i навичок, необхвдних для охорони та зм!цнення здоров'я.
запобггання захворюванням, збереження активного довголггтя,
високо! працездатност!, виховання здорово! змши.
Форми саттарно-освггньо! робота:
- усна (бесщи, лекцп, доповда, виступи на радю та телеба-
ченш);
- письмова ( с а т т а р т бюлетш, стшш газети, розповсюдження
вщиов1дно1 лггератури);
- наочна (тематичш виставки, куточки або тмнати здоров'я).
Шд час проведения саттарно-освигньох роботи необхвдно до-
тримуватися иевних вимог:
- зм1ст та обсяг тем спрямовувати на основш виробнич! й еко-
лопчш особливост! певного репону;
- враховувати професшний та штелектуальний ревень слу-
хач1в;
- теми викладати коротко, доступно, без зловживання спе-
щальними термшами (якщо ж у цьому е потреба, то пояснюва-
тп ix).
В офтальмологи саттарно-освмня ддяльшсть Ticno пов'язана
з профшактичною роботою. I'i основш теми: збереження зору та
своечасне лшування хворих 3i зниженим .зором, профшактика
очного травматизму на виробнищта, у побута, оргашзованих ди-
тячих колективах, ранне виявлення та ефективне лшування за-
хворювань очей, що призводять до зниження гостроти зору або
слшоти (глаукома, судинш захворювання ставки, захворювання
зорового нерва, ускладнення цукрового д1абету, тиреотоксикозу,
порушення обмшу речовин, гшертошчна хвороба тощо).
13
Дислансеризац1я
Активне медичне спостереження за населениям, яке потребуе
перюдичного огляду, оздоровления, лшування, ращонального
працевлаштування, забезпечують шляхом диспансеризацп, яка
включав:
- постайш масов! огляди населения з метою виявити та д!аг-
ностувати захворювання за офтальмолоичними нозолопчними
одинидями;
- дообстеження в шших медичних закладах is застосуванням
сучасних методав диагностики;
- вжиггя ыеобх!дних лжувально-оздоровчих заход!в у хворих
диспансерноТ групп;
- спостереження за особами з труп ризику (родич! хворих
!з глаукомою, природженою патолопею, цукровим диабетом):
- залучення до доагностики та лжування шших спец!ал!ет!в;
- виявлення й усунення причин виникнення офтальмопатологп;
- удосконалення техшчного забезпечення та якост! д!агности-
ки захворювань ока;
- необхщшеть статистичного облжу та зв!тност! проведено! ро-
бота.
У результат! щор!чно! диспансеризацп вщцляють тага групи
населения:
- здоров! (не маютъ скарг, у них не виявлено хротчних захво-
рювань або порушень функвдй зору, що призводять до професш-
них обмежень, у тому числ! особи групи ризику);
- практично здоров! (особи з гострими або частими зашстрен-
нями хротчних захворювань, як! можуть призводити до pisnoro
зниження фушщш зору та професшно! придатноста);
- хвор! (як! потребують постшного спостереження та лжуван-
ня, рацюнального працевлаштування);
- швалщи по зору (сл!п! та слабкозор!).
За результатами диспансерного спостереження д!тей направ-
ляють до спец!ал!зованих труп дитячих садк!в або в спещалдзоват
дитяч! ДОПШЛЬЕП заклади, школяр!в — у школи для слабкозо-
рих, дорослим пащентам оргашзовують сторонюй догляд удома,
офор.млюють у будинки-штернати для.слших i слабкозорих.
Профилактика захворювань очей полягае в проведенн!
первинних (при поступлент на роботу) ! пертодичних медичних
14
Елементи деонтологй в офтальмологи
Особливост! роботи мединно! сестри

в р'1зних п'щрозд'шах офтальмолопчного проф'шю
Особливостт д!яльноет1 медично! сестри визначаються ьшщем

роботи в р!зних вщдшах i пщроздшах офтальмолопчних клшш
чи очних кабшетах полжлшж.
Робота медично! сестри в очному кабшетп полшлшжи.
Неможливо передбачити весь обсяг роботи,. який може викона-
ти активна i добре подготовлена медична сестра щц час прийо-
му офтальмолопчних хворих у полжлшщ. Ввд взаеморозумшня
в робот! лшаря та медичног сестри шд час амбулаторного при-
йому зал ежить як!сть та ефектившсть обслуговування хворих,
а також кшыасть прийнятих хворих за змшу. Цьому сприяе роз-
подш роботи м!ж лпсарем i медичною сестрою над час надання не-
вщкладноУ офтальмолопчнох допомоги, огляду та лжування д!тей.
Велика кшыасть офтальмолопчних хворих потребуе створен-
ня максимальних зручноетей для кращого обслуговування насе-
ления. Медична сестра повинна звертати увагу на оргашзащю
свош робочого мхсдя, а також робочого м!сдя лшаря.
Ращонал1защя роботи в лткувально-профшактичних закла-
дах полягае в такш оргатзацп роботи, щоб лгкар i медична се-
стра мппмальну кшыасть часу витрачали на вс! додатков1 роботи,
як! не мають безпосереднього вщношення до огляду, диагностики,
лжування та догляду за хворими. Для цього медичнш cecrpi ра-
зом з лшарем необхщно проанал!зувати свою роботу, намагатися
ращонально використовувати робочий час, матерiaльно-техшчну
базу для полшшення якост! надання медичнох допомоги, застосо-
вувати передовий досвщ, найновиш досягнення офтальмолопч-
Ho'i науки.
Ще до початку прийому хворих медична сестра готуе кабшет
до прийому:
- оглядае наб!р оптичних скеледь i за необхщност! очищае 1х
вщ побутових забруднень;
- заготовлюе бланки для рецептав, статистичних документа, а
також для проведения тонометрй, елатотонометрп та визначення
меж поля зору; -
- перев£ряе, чи достатньо стерильних инструмента на один
прийом;
- контролюе термш придатност! дезшфекцшних розчишв i за
потреби готуе хх;
- оглядае маншулящйний столик з медикаментами та пере-
в'язувальним матер!алом.
16
Розчини для закапування крапель маготь бути стерильт та в

межах термшу !хньо! придатноста. Ниобхщний перелпс медика-
ментов передбачае наявшсть стерильних розчишв для промиван-
ня сполучнотканинно! оболонки ока, дезшфекцшних крапель i
мазей, а також мццпатишв i мютиюв. Потр1бно стежити за тим,
щоб мщр1атики не були розющеньпоруч з мютиками чи дезш-
фекцшними препаратами, а також за тим, щоб на них було нане-
сете вщповщне розшзнавальне маркування.
Використання мщр1атигав потребуе максимально! обережнос-
ri, оскшьки застосування препарапв. як1 розширюють зшищ, у
здорових людей на шлька дшв знижуе IXIIK) працездатшеть, а у
хворих на глаукому е неприпустимим, оскшьки може спричинити
значне щцвтцення внутрипньоочного тиску. що призведе до р!з-
кого зниження гостроти зору аж до абсолютно! слшоти.
Помилкове закапування препарапв, яга звужують зшищ, не
настшьки фатальне для офтальмолопчних хворих.
Очш крап л i та маз! необхэдно зберггати в сухому, прохолодно-
му м!ещ, яке недоступне для прямих сонячних промешв.
На машпуляцшному столику мають бути розмпцет стерильт
лотки, а також бпсси з! стерильним перев'язувальним матер!алом
та шструментами.
Haoip медикаментов i перев'язувального матер1алу, необ-
хвдний для проведения тонометра, мае збер1гатися в окремому
лотку.
До початку прийому медична сестра повинна ознайомитися
з амбулаторними картами хворих i визначити порядок прийому,
обсяг свое! роботи для встановлення медсестринського д1агнозу.
Насамперед приймають хворих з травмами, раггговою втратою
зору, гострими захворюваннями органа зору та хворих на глауко-
му. Щоб прискорити роботу, медична сестра мае обстежити хворих
до початку прийому або паралельно з ним, оглядаючи хворих та
здайснюючи запис в амбулаторнш карт. У раз! потреби медич-
на сестра допомагае лпсаревг проводити обстеження, маншуляцп,
веде статистичну документацию та виписуе рецепти за вказ1вкою
лшаря.
Методи дослвдження основних функщй зору нескладш i на-
стшьки доступш для засвоення, що медична сестри може повшстю
оволодгш ними. I що бшьшу к ш ьшшъ основш rx i додаткових мето-
дик вона заосвоггь, то яюсышгою й еф,рктившшою буде лшувально-
17
1I 9
д!атостична робота лшаря офтальмолога та медично! сестри, яка

з ним працюе.
Медична сестра повинна не тшьки самостшно волод!ти мето-
дами дослщження функцш зору, а й знати мету таких д!агноетич-
них процедур, щоб за потреби проводити дообстеження.
Медсестринська ошка над пащентом полягае в тому, що хво-
рому необхщно пояснити мету обстеження, а також детально й
доступно розпов!сти про методику ii проведения.
Робота налатно! медично! сестри. Хворий у раз! госштал!-
защ! в лжувальний медичний заклад потрапляе в незвичне для
нього середовище, у якому спочатку важко ор!ентуеться. Особли-
во це стосуеться хворих очних в!дд!лень, гострота зору яких р!зко
знижена, а в деяких з них взагал! вщсутнш згр. Тому ставлення
медичного персоналу до таких пац!ент!в мае велике значения.
Приймаючи хворого у вщщлення, медична сестра супроводжуе
його в палату, показуе йому л!жко, ознайомлюе з правилами вну-
тр!шнього розпорядку, режимом дня. Функцд палатно! медично!
сестри р!зн!. Вона проводить обстеження функцш зору хворого,
виконуе маншуляцп, як! заетосовують тшьки в офтальмолог!!, ро-
бить ш'екцц, роздае препарата для перорального застосування. го-
туе хворих до операц!!, а також доглядае шсляоперащйних хворих.
Розмпцуючи хворих у палатах, необхщно враховувати стан !х-
шх зорових функцш! загальний соматичний стан. Хворих на гла-
укому бажано розм!щувати в св!тл!й частин! к!мнати, а хворих,
як! скаржаться на св!тлобоязнь, не рекомендовано розм!щувати
б!ля в!кна.
Потр!бно враховувати, щоб поряд з! слшими та слабкозорими
розмпцувалися люди з достатньою гостротою зору, як! будуть зна-
чке полегшувати перебування хворих у стащонар!, а також робо-
ту медичних сестер.
II щ час щцготовки хворого до операц!! медична сестра насам-
перед оглядае стан його ппйри, оцшюе його псих!чний стан. У раз!
виявлення пгкарних захворювань необхщно термшово повщомити
лжуючому або черговому лжарев!, оскшьки деяк! шюрш захво-
рювання можуть бути протипоказаннями для офтальмологгчних
оперативних втручань.
Псих!чний стан хворого також значпо вшшвае на передопера-
цшну подготовку та х!д опера швних втручань. Як правило, хво-
р! перед операидею хвплюкгься ! тому медична сестра повинна
18
хм заспокшлиш препарата, а й
подготовка
лггнього вшу з гшертошчною хворобою, цукровим д1абетом або з
надмарною масою тша. Таким хворим гпд час передоперащйно!
подготовки проводить додатков1 обстеясення i лжування, щоб за-
оболонках ока та його додатковому апарать

Пщ час передоперащйно! шдготовки хворому необхщно по-
вщомити про особливост! ловедднки i проведения маншуляцш у
шсляоперацшний перюд. Хворих, яга шсля операцп .
муть на суворому лхжковому режим!, потр!бно :
тися шдкладними суднами.
У npoiieci передоперащйно! подготовки в
утримувати оч1 в потр!бному напрямку, що

ме хворий пщ час операцп.
сестра'
: хворих в операщйну.
Шсляоперацшний догляд за:
ративного втручання i полягае в суворому :
щй офтальмох1рурга.
Робота операщй
гатзацп роботи, обладнання й <
мшрох1рург1чних
септики шд ча
Вимоги щодо очно! операцшно! так! спуп, як i в

pyprii. Враховуючи, що очне яблуко е
Поетапна организация офтальмолопчно! допомоги

населению
Офтальмологпо подшяють на терапевтичну офтальмологию та
Miicpoxipypriro ока.
про очн1 захворювання, яка дослщжус патологш ока, що потребуе
19
переважно терапевтичного лшування. У ширшому розумшш те-

рапевтична офтальмолопя включав окулярну оптику, лжувальн!
та imni нех!рург!чн! засоби i метод и лжування захворювань ока.
Дуже важлив! завдання стоять перед амбулаторного офталь-
молопчною (i насамперед дитячою) службою: споетереження за
хворими з прогресуючою короткозор!стю, лшування супутшх за-
хворювань, нормал!зац!я обмшу речовин, своечасне направления
на склероштстичш операнд, оптична корекщя зору за допомогою
окуляр!в i контактних лшз. Комплекс заходов з! зниження часто-
ти елшоти й !нвал!дност! по зору у хворих з травмами ока е дуже
важливою дшянкою роботи лжаря окул!ста полгклшжи. Не менш
важливим е також своечасне направления хворих з офтальмопа-
тологаею на стащонарне лжування. Найчасткпе потребують гос-
п!тал!защ!! пацхенти !з захворюваннями оболонок ока та зорового
нерва (кератит, увегт, ретинопатая, судинв! порушення тощо),
яких лжують переважно за допомогою терапевтичних методов.
М!крох!рург!я ока мае значш переваги перед макрох!рург!ею.
До них належать мала травматичшсть операщйних втручань.
можлив!сть виконання маншулящй на микроструктурах ока, а та-
кож проведения патогенетично спрямованих операщй п!д микро-
скопом за допомогою м!кро!нструмент!в,
Сл !д вщзначити si ков! розб!жност! офтальмолопчних тера-
певтичних I х!рург!чних хворих. Шд час розподшу хворих на дв!
групи за в!ком (висом до i понад 50 рошв) вщзначають, що тера-
певтичн! захворювання оболонок ока характертш! для людей
молодого та середнього вжу, a xipypriraai (катаракта, глаукома,
пухлшш) найчастппе трапляються в людей лггнього вжу.
Надання офтальмологтчнох допомоги населению починаеться
з фельдшерсько-акушерського пункту в е!льськ!й м!сцевост! та
очного кабшету полжлшки в Micri. Це стосуеться планового лжу-
вання хворих у робочий час. Кр!м того, у неробоч!, вихадш та святко-
в! дш организовано систему ургентно! офтальмолопчно! допомоги.
Стацюнарна офтальмолопчна допомога надасться в очному
вщцшенш центрально! районно! лжарш, очному в!дд!ленн! об-
ласнох клппчно! лжарш та обласному офтальмолопчному трав-
матичному центр! при лжарш швидко! медично! допомоги. За
необхщност! хвор! можуть бути направлен! до Республжанського
центру MiKpoxipyprix ока в м. Киев! та Одеського науково-досл!д-
ного шституту очних хвороб ! тканинно! терапй !м. В.П. Фшатова.
20
Прогрес медицини в офтальмологи стае дедал! помишшим.

З'являються нов1 д а т про суттсть очних захворювань, точншп
методи д!агностики, ефективт лисарсьга препарата та нова апа-
ратура, розвиваються профшактичт методи. Поетшно вадбува-
еться поглиблення знань про шкщлив! чинники навколишнього
та внутршнього середовища, захисн! реакци оргатзму, спадков!
чинники. т о ч т складов! порушень обмшних ироцеслв, поглиблю-
еться вчення про ферментну систему ока та Г! значения в патоло-
ги, уточнюються причини й умови розвитку очних захворювань.
Роль медично! сестри в збережент зору населения
е дуже важливою i багатогранною, адже саме медична сестра в до-
в!рлив!й форм! обговорюе !з пащентом питания медсестринського
процесу, перигочерговосгп та послщовност! надання медсестрин-
ських послуг, здшснення догляду. Важливим с вмшня медично!
сестри уважно вислухати пащента, визначити сп!льно з ним npi-
оритетн! напрями д!яльноеп, що мае забезпечити пац!енток! пси-
холопчний i ф!зичний комфорт та значке полегшення.
Основними завданнями медично! сестри, яка працюе з лшарем
офтальмологом, с виконання л!кувально-д!агностичних процедур
за його призначенням, допомога в оргашзацп офтальмолопчно!
допомоги населению з будь-якою патолопею органа зору.
Медичи! сестри беруть участь у профшактищ, виявленш, л!-
куванн! захворювань очей, а також диспансерному спостереженн!
за офтальмолопчними хворими.
Види сл1поти
Абсолютна, або медична, слтота - це гювна втрата зору, не-
можливкть розр!знити светло вщ темряви, коли гострота зору до-
р!внюе 0.
Практична, або побутова, слтота — стан, за якого людина
втрачае можливкть ор!ентуватися в навколишньому середовишд
та нересувагися без сторонньо! допомоги; гострота зору з корек-
щею - нижча ш 0,05 або р!зко звужене поле зору.
Професшна слтота — це стан, за якого через зниження функ-
цш зору стае неможливим виконання професшних обов'язтв.
Слабкозорими називають людей, у яких гострота зору з корек-
щею становить 0,05-0,2. Для значного полшшення зору вони ко-
ристуються телескошчними окулярами, лшзами тощо.
21
Оргатзащя допомоги слшим i слабкозорим полягае в об'еднан!

IX в окрем! трудов! колективи, организован! Товариством слших.
Створюють також спец!альн! школи та групи в дитячих дошшль-
них закладах.
Анатом1я органа зору

Виникнення i розвиток органа зору зумовлен! р!зноман!тн!с-
тго умов довкшля та внутршшього середовища оргашзму. За його
допомогою людина сприймае не тальки предмети навколишнього
свггу, а й Светлову енерпю, яка стимулгос роботу р!зних в!дд!л!в
дне.
Орган зору зазнав тривало! еволюцц в нроцес! фшогенетично-
го розвитку живих орган!зм!в. Розвиток органа зору змшюеться
в!дпов!дно до змш умов ic-нування. Виникають нов! пристосуван-
ня, унасл!док чого орган ускладнюеться, тобто прогресивно дифе-
ренцгюеться, що зумовлено виникыенням нових функщй.
Розвиток ока в людини 'починаеться на 2-му тижн! ембр!о-
нального яеиття з мозково! трубки — з не'! виникають первинт
очн! м!хур!. Ыапришнц! 4-го тижня утворюеться кришталик, дов-
кола якого формуеться судинна о болонка. Поступово диференщю-
вэться бшкова оболонка, камери ока, стае прозорим склисте т!ло.
1з ппарних складок формуються повши.
Видшяютъ особлив!, критичш, перюди розвитку, упродовж
яких орган зору плода особливо чутливий до ди р!зних шкщливих
чинник!в. Поруження розвитку ока в плода можуть зумовлюва-.
ти р!зш шфекцшн! захворювання у ваптнох, особливо красну-
ха, хвороби обмшу речовин (цукровий д!абет), авггамшози, д!я
рентген!вського та рад!оактивного випромшювання, вживання
сильнодшних препаратш, антиб!отик!в, сульфашламщних пре-
парапв, наркогичних речовин, а також алкоголю. Кр!м того, де-
як! захворювання очей можуть бути спадковими.
Очне яблуко розм!щене в юстковому yrBopi — очнш ямщ, шири-
на i глибина яко! близько 4 см, а за формою вона нагадуе 4-гранну
п!рам!ду. Найтонша станка очно! ямки (внутршшя) складаеться
!з сльозовох к!сточки ! лобового вщростка верхньо! щелепи, очно!'
пластинки реш!тчасто! тетки, передньо! частини клинопод!бно!
к!стки. Через тонк!сть та пористу структуру репптчасто! юст-
ки при п затгаленн! (етмохдит!) процес (особливо в д!тей) легко
22
м'яз, що шдшмае верхню повшу, яка шнервуеться окоруховим

нервом. Поруження шнервадп призводить до птозу (опущення
верхньо! повши). Коловий м'яз, що шнервуеться лицевим нервом,
подшяеться на повгкову та очноямкову частини. Примружування
ока за вщкритох очно! пцлшш — д!я очноямковох частини кодового
м'яза, а епокшне заплющування очей — ;ця обох частин м'яза. У
раз! порушення шнерваци кодового м'яза ока виникае незмикан-
ня очнох пцлини — лагофтальм.
По краю повш ростуть вп. Правильний ххнш pier - уперед, на
верхнш пов!ц! вони трохи загинаються вгору, а на нижнш—донизу.
При трахом! та хротчних запальних захворюваннях на краю повш
може спостер!гатися неправильний pier в!й (трих!аз): вони ростуть
у ыапрямку до очного яблука, зумовлюючи хрон!чн! запальн!
захворювання рогтвки. У повшах розмпцеш залози хряща по-
вш (мейбом!ев!), салы-ii залози, завдяки секрету яких сполучно-
оболонковий м!шок гад час змикання пов!к герметизуеться. Це
запоб!гае засм!чуванню очей та висиханню рог!вки. Повжи за
товщиною подоляються на дв! частини — шк!рно-м'язову i слизо-
во-хрящову; вони можуть бути вшьно роз'еднаш п!д час операцй.
В!лып крах повш з'еднуються зовншшьою та внутринньою спай-
ками: у зовшшньому кут! — п!д гострим кутом, а у внутрхшньому
утворюють пщковонод!бний згин, обмежуючи цим самим прост!р,
що називаеться сльозовим озером. Б!ля внутр!шнього кута ока по
краю пов!к розтахпован! невелик! пщвищення — сльозов! сосочки,
на вершит яких м!стяться отвори сльозових каналыцв, як! в нор-
Mi прилягають до очного яблука.
Рух очних яблук здшснюеться за допомогою шести зовнпи-
шх м'яз!в: 4 прямих ( т . т . rectus superior, rectus inferior, rectus
lateralis, rectus medialis) - верхнього, нижнього, зовнштього та
внутршшього i 2 косих (m.m. obliquus superior et inferior). Мед!-
альний прямий м'яз повертае око назови!, латеральний — досе-
редини, верхнш прямий — угору та досередини, нижнш — донизу
! досередини, верхнш косий — донизу i назови!, нижнш косий —
угору i назови!. Ус! м'язи, окр!м нижнього косого, починаються
в!д сухожилкового тльця, яке розташоване б!ля круглого отво-
ру очно! ямки. Нижнш косий м'яз починаеться в!д ок!стя очно!
ямки. б!ля и нижньовнутр!шнього краю. Рух очних яблук здш-
снюеться внаслщок шнерваци цих м'яз!в окоруховим, блоковим
1 в!дв!дним нервами.
24
Кровопостачання ока та очно! ямки здшснюе очна артер!я

(a. ophtalmica), яка е плкою внутртшньо! сонно! артерп (a. carotis
interna). Очна артер1я вщходить вщ внутрппньо! сонно! артерп
в порожниш черепа пщ тупим кутом i одразу входить в очну ямку
через зоровий отв1р разом i3 зоровим нервом, прилягаючи до його
нижньо! поверхнь Вщпкання кров1 здшснюеться в основному
по, венах, що супроводжують артерп. Бшышсть кров1 збираеться
у верхнш очн1Й веш (v. ophtalmica superior), яка виходить з очно!
ямки через верхню очну щшину i потрапляе до печеристо! пазухи
(sinus cavernosus). Через кутову вену вона анастомозуе 3i nncip-
ними венами обличчя. Нижня очна вена впадае в глибоку вену
обличчя. Очноямков! вени також широко анастомозують з венами
обличчя, носово! порожнини. решггчаето! пазухи. Щ вени не ма-
ють клапашв, унаслщок чого часто запальш процеси через вени
можуть поширюватися в печеристу пазуху порожнини черепа.
Сльози утворюються в сльозовш залозй яка розташована
у верхньозовншшьому кута очно! ямки. Вивщт протоки сльозо-
во! залози вщкриваються в сполучнооболонковий мшгак. У товхщ
сполучно! оболонки розс!ят додатков! сльозов! залози - залози
Краузе.
Сльоза, що потрапила в сполучнооболонковий м!шок, пвд д!ею
власно! маси i частково через моргання опускаеться по оку, зво-
ложуе його i накопичуеться м!ж задньою поверхнею пов1к i пе-
редньою поверхнею роивки в сльозовому сгрумку та сльозовому
osepi. Звщти через сльозов! точки (здебшьшого через нижню)
сльоза нэдходить до сльозових канальщв завдяки !хшй присмок-
тувальнш дп та накопичуеться в сльозовому Miuncy. Пщ час pyxie
iioBiK сльоза i3 сльозового м!шка виштовхуеться в носо-сльозову
протоку та порожнину носа.
Секрет сльозово! залози - сльоза - е прозорою рщиною. Вона
KpiM незначно! кшькоста бшка та мшеральних речовин мктить
Л130Щ1М, що справляс виражену бактерицидну дш. За звичайних
умов для зволоження ока достатньо Tie! к1лькос'1т яку вид!-
ляють дода'гков! залози Краузе. Основна залоза починае функ-
щонувати тод!, коли вона подразнюеться рефлекторно внаслщок
якогось захворювання ока або псих1чного виливу (пщ час плачу).
Сполрша оболонка (кон'юнктива) - це тонка сполучнотка-
нинна оболонка внутрпцньо! поверхт повж i переднього вщ-
дшу очного яблука. Вона складаеться з; сполучних оболонок
25
повис, перехщних складок i очного яблука, що утворюють спо-

лучнооболонковий м!шок. Його B.viicT у раз! закритих повш - до
2 крапе ль р!дини. У норм! сполучна оболонка блискуча, про-
зора, гладенька, бл!до-рожевого кольору. Рог!вку вона вкривае
в дещо змшеному вигляд!. Сполучна оболонка виконуе: захис-
ну, мехатчну, бар'ерну, зволожувальну, всмоктувальну, тро-
ф!чну функцп. Кровопостачання здшснюеться по тшочках в!д
артерш повш, а також за допомогою розвинуто! с!тки л!мфа-
тичних судин, як! в!д д!лянки канта тягнуться до передвушних
i шдщелегших л!мфатичних залоз. 1ннервац!я еполучно! обо-
лонки в!дбуваеться за рахунок закшчень першо! ! друго! г!лок
тр!йчастого нерва. У сполучшй оболонц! найчаст!ше виникають
запальн! процеси.
У д!тей першого року життя сполучна оболонка сухувата, тонка,
н!жна, малочутлива з невеликого шльшстю субкон'юнктивально'!
тканини. Тому в таких.д!тей треба часто проводити проф!лактич-
н! огляди сиолучно! оболонки для виявлення стороншх т!л, як!
в раз! тривалого перебування можуть спричинити пролежн! та
виразки.
Очне яблуко (bulbus oculi) мае не зовам иравильну кулясту
форму. За анатом!чною судовою та функщональними особливое-
тями вид!лякггь три оболонки:
- капсулу ока;
- сглтлозаломлювальний апарат.
Капсула ока - це зовншня оболонка, б!льшу частину якох (5/6)
становить непрозора бшкова оболонка (sclera). У передшй частин!
бшкова оболонка переходить у прозору тканину - ропвку (cornea),
яка займае 1/6 частину оболонки. До того ж глибок! шари склери
переходять у ропвку перед поверхневими й утворюють нашвпрозо-
рий пояс, який називаеться кант (limbus). У заднш частин! ока, тро-
хи нижче та ближче до середини в!д заднього полюса ока, бшкова
оболонка на невеликш дшянц! стоншуеться й утворюс реш!тчасту
пластинку (lamina cribrosa), де зовшшн! волокна бшково! оболонки
переходять у тверду мозкову оболонку зорового нерва, а реш!тчаста
пластинка утворюеться тшьки за рахунок внутркпшх шар!в. Через
отвори реш!тчасто1 пластинки проходять волокна зорового нерва.
Шдльтсть i низька шддатлив!сть бшково! оболонки визначають !!
26
Су д И Н | нервгв. Якщо склисте тало втрачаеться шд час травм та

операцш, то воно не вщновлюеться, а порожнина ока заповнюеть-
ся камерною рщиною. Значна втрата склистого тала призводить
до загибел! ока.
Судинний тракт складаеться з трьох частин: райдужки, вшко-
вого тала i власне судинно! оболонки.
Райдужка (iris) зумовлюе ко:йр очей, який залежить вщ шль-
коста шгменту в ц тканиш. У цен-rpi райдужки е круглий oibip — 3i-
ниця (pupilla), величина якох регулюеться м'язами, закладеними
в товшД райдужки: м'яз - розширювач зшищ (m. dilatator pupillae),
волокна якого сходиться на вщсташ 1,3 мм вщ з!ничного краю;
м'яз — звужувач липну, (m. sphincter pupillae) завширшки 1 мм.
М'яз - розширювач зшищ шнервуеться nervus sympaticus. М'яз —
звужувач зшищ шнервуеться nervus oculomotorius. У райдужщ
м!ститься значна кiлькicть судшт. Бшя кореня райдужки — вели-
ке артер!альне коло, судини якого розгалужуються в стром1 й на
меж! зшичного та вшкового пояс1в утворюють мале коло. Задня
поверхня райдужки висте лена подвгйним шаром шгменту (шар
шгмеитного ештелгю та шгментоваш клггиыи недиференщйова-
HOI стаювки) , який дещо загортаеться по зшичному краю назови!
й утворюе шгментну облям!вку.
Функцн райдужки: фоторецепторна, свгглозахиена, терморе-
гуляторна, цитол!зосомна, продуктивна (для внутршшьоочно! pi-
дини).
Вшкове тало (corpus ciliare) на 3pui мае форму трикутника,
що складаеться з двох частин: вщросткувато! (corona ciliaris), на
якш мгститься близько 70 вщростшв, i плоско! частини (orbiculus
ciliaris), що лежить позаду. У товиц вшкового тала закладено вш-
ковий, або акомодацшний, м'яз, який шнервусться вщ окорухово-
го нерва. На внутршшй поверхт вшкового тала розмицений шар
шгментного ештелпо.
Функцн вшкового тала: акомодащя, продукция внутршшьо-
очно! рщини.
Власна судинна оболонка (choroidea) м!стить три шари судин
р1зного кал1бру (велик!, середш та хорюкапшярш судини). М1ж
бшковою i судинною оболонками е простар, у якому мктяться вш-
ков! судини i нерви - суирахорющальний простар. Зрощеш бшко-
ва оболонка i судинний тракт лише в двох мкцях — бита виходу
зорового нерва i в мкщ розташування вшкового тала.
28
Вступдо I
сплетения i спрямовуеться в порожнину черепа, де, пройшовши

печеристу пазуху, приеднуеться до довгих i коротких вшкових не-
рв!в. Не доходячи до очного яблука, симпатичш волокна розгалу-
жуютъея на плки до мюллерового й очноямкового м'язгв.
Парасимпатичш волокна окорухового нерва вщходять вщ
ядра Якубовича, яке розташоване на дш Сшьв1евого водопроводу
поблизу ядер окорухового нерва. У склад! окорухового нерва щ
волокна виходять на основу мозку, а потам через верхню очну ид-
лину потрапляють в очну ямку.
Симпатична i парасимпатична системи т!сно пов'язаш з щц-
к1рковою (гшоталам!чною) дшянкою i з корою великого мозку, де
розмицеш симпатичш та парасимпатичш утвори. Симпатичш
утвори розташоваш в лобовш частит великого мозку, а парасим-
патичш — в ш ' я н ш та скроыевш частинах.
В очнш ямщ око вщокремлене в и; очноямково! клтдавини
тонкою сполучнотканннною теноновою фаещею (fascia tenoni).
Тенонова фасщя починаеться в1д склери в т е щ виходу зорово-
го нерва з очного яблука i вкривае поверхию заднього сегмента
ока. Бшя екватора тенонову фасцда перфорують м'язи, для яких
вона утворюе шхву. Допереду фасщя стоншуеться i у вигля,щ спо-
лучних тяж!в доходить до канта ропвки. Тенонова фасщя сполуч-
нотканпшшми тяжами з'еднана з отстям станок очно! ямки, що
зумовлюе положения очного яблука в очнш ямщ.
Рухи очного яблука можлив! завдяки наявноетт м!ж очним
яблуком i теноновою фаещею простору (тенонового простору), за-
повненого м!жтканинною рщиною.
BiKOBi особливосгп органа зору

У новонароджених очш ямки представлен! переважно лобо-
вою теткою. Стушнь розвитку лобових пазух з впеом змшюеться.
У дней у пер.ш! 2 роки життя вони н е д о р озв и нута. Pier очних ямок
вщбуваеться поступово i закшчуетъея у в!щ до 20 рошв. Стушнь
дивергенци очних ямок змшюеться з вшом. У дггей кут м!ж осями
обох очних ямок менший, а в дорослих — бшыпий, що позначаеть-
ся на положент очних яблук в очних ямках.
Очне яблуко в новонародженого та дитини також вщр!зняеть-
ся вщ такого в дорослого. Горизонтальний розм!р ока в новона-
рожденого становить 16 мм, а в дорослого - 24 мм.
30
31
У старшому вид очне яблуко розмщене глибоко внаслщок

атрофц очноямково! клгашвини. Бшкова оболонка втрачае елас-
тичтсть, райдужка дешгментуеться. У рогавщ утворюеться по-
мутшння - стареча дуга (arcus senilis) як наслщок жирового
переродження боуменово! оболонки та строми ропвки. Передня
камера мшка, зшищ вузы-d з млявою реакндею на светло, остльки
райдужка втратила еластичшеть.
Запитанняiзавдання
1. Що вивчае наука офтальмолопя? Дайте визначення термша.
2. Що таке побутова слшота?
3. Що таке професшна слшота?
4. Через яю отвори здшснюеться зв'язок очно! ямки з порож-
ниною черепа?
5. Що належить до оптичних середовищ ока?
32
Ф У Н К Ц П ОРГАНА ЗОРУ.
М Е Т О Д Е ДОСЛ1ДЖЕННЯ ЗОРОВИХ ФУНКЦ1Й
Актуальность теми
Пщ час вивчення захворювань додаткового апарату ока медичним
сестрам необхщно знати функци органа зору та методи Тхнього доош-
дження. Це потр!бно для кращого Д1агностування офтальмопатологм.
Ознайомитиея з функщями органа зору та методами Тхнього дослн
дження,
Виховнамета
Визначити роль молодших медичних працшниюв в обстеженш nau,i-
CHTiB з офтальмолопчними захворюваннями.
М'жпредметт зв 'язки
Ф1зика, анатом1я, ф1зюлог1я, сощальна ririeHa,
Наочнють
1. Таблиц!.
2. Муляж!.
План лекцП
1. Характеристика функций органа зору.
2. Методи дослщження зорових функщй.
3. Зв'язок очних хвороб 13 загальними захворюваннями оргашзму.
33
Характеристика функцм органа зору

Д!яльн!стъ наших оргашв чуття, у тому числ! й ока, визнача-
еться процесами, яш вщбуваються внаслвдок прямого, адекват-
ного ж подразнення. Важлива роль регулятора функщональних
влаетивостей р!зних оргашв i систем, у тому числ! й органа зору,
а також ф!зико-х!м!чних умов ххньо! д!яльност! належить вегета-
тивнш нервовш систем!. Але провщним вщщлом ЦНС е кора ве-
ликого мозку, яка контролюе д!яльшсть усього оргашзму
3ip - це можлив1сть отримувати характеристику предметав,
як! нас оточують, за догюмогою зорового анал!затора.
Процес зору починаеться з того, що светло спричинюе в с!тк!вц!
склади! фо.тох!м!чш, х!м!чн!, електричн! та ретиномоторн! явища.
Фотох!м!чн! процеси полягають у розпад! зоровох пурпури — ро-
допсину, що метиться в паличках, та йодопсину, що м!ститься в
колбочках. Палички фушщюнують при слабкому освггленш, а кол-
бочки починають д!яти при сильному осветленн!, коли родопсин у
паличках уже майже розпався. Колбочки створюють денний апарат
зору, завдяки якому здшснюеться бачення форми та кольору пред-
мета. Найдосконалпною можливктю розр!зняти форму предмет!в
надшена д!лянка жовто! плями, особливо й центральна ямка, що
складаеться тшьки з колбочок (вони мають окреме волокно в зоро-
вому нерв!). У м!ру вцвдалення в!д центрально! ямки до перифер!!
с!тк!вки предметний з!р стае менш четким.
Зорова пурпура п!д впливом светла рознадаеться на простий
б!лок - протеш та барвну речовину з групи каротино!д!в - ретин! н.
Зникнення зоровох пурпури супроводжуеться появою в сетювщ в!-
там!ну А, який утворхоеться на св!тл! з ретиншу. Поеднання в!-
тамшу А з лротехном зумовлюе утворення зоровох пурпури. Отже,
в!там!н А е джерелом зоровох пурпури. Таким чином, фотох!м!чна
реакщя полягае в тому, що зорова пурпура рознадаеться на про-
теш ! ретишн, як! пот!м перетворюються на в!там!н А. У темнот!
в!там!н А ! протеш знову перетворюються на зорову пурпуру. Але
цей процес вщбуваеться не тальки в темнот!, а й на св!тл!, одно-
частно з розпадом зоровох пурпури. Ц! два процеси перебувають у
повшй едност! м!ж собою, причому св!тлочутлива речовина колбо-
чок руйнуеться в 4 рази пов!льн!ше, шж зорова пурпура.
Функщя жовто! плями сетювки мае назву центрального зору;
вона потр!бна для того, щоб розрхзняти детал! предметав. 3!р т!е!
34
Функци органа зору. Метод и дослщження зорових функцм
ло-
ром. який необхщний для орк-нтування в простор!.
Центральный 3ip вим1ртоють за госгротою зору.
Гострота зору — це здатшеть ока i
при 1хньому максим,
вщ кута зору (того кута, який
йдуть до ока вщ двох свггних ТОЧОК).
Дв1 свп'т точки можуть бути с п р и й ш т окремо лише тод1, коли
. промеш, ттто виходять з них, впадуть на сйшвщ ]
. один вщ одного: штмальний пром!жок м!ж:
д1аметру о д т е ! колбочки. Мппмальний кут зору, пщ
дв1 свггш точки окремо, дор1внюе 1°,
(0,004 мм). Таким чином,
гострота зору - це здатшеть ока бачити роздшьно дв!
. точки год кутом зору 1°. Гострота зору й величина кута зору
нижча гострота зору, i навпаки.

Така норма гостроти зору трапляеться в бшыпоеп людей. Од-
нак с люди, гострота зору в яких вища шж 1,0. Таке шдвищення
чутливоелт зумовлено особливими структурними властивостями
с т а в к и , меншим д1аметром колбочок жовто! плями, а також,
функщею ЦНС. KpiM того, пщвигцення чутливоста зале-
Наприклад. орел вщшукуе здобич is велико! висоти,

й призводить до стоншення структури його с т а в к и . С повщо-
зору досягае 6,0.
зорового анал!затора. Бона збшынуеться по-

ступово i досягае максимуму до вжу 5-6 рогав. Отже, до цього вжу
в дитини з нормальним розвитком очних яблук гострота зору не
обов'язково мае бути 100 %.
Методи дослщження зорових функцм

Гостроту зору:
цього
зал ежить, з одного боку, вщ величини предмета, а з другого - вщ
ввдеташ, на якш розташований предмет вщ <
35
бшыпе, чим бшьший розглядуваний предмет i чим менша вщ-

етань.
Пщрахунки пщтверджують, що деталь, яку людське око бачить
щд кутом 1°, дае на сгггавщ зображення, розм!р якого становить
близько 0,002-0,004 мм, що зби'аеться здааметромодтех колбочки.
Для того щоб Д1знатися, чи мае око нормальну гостроту зору,
iiorpiono показати дослщжуваному знаки, букви, цифри тако! ве-
личини i з тако! вщсташ, з яко! детал! було б видно пщ кутом зору
1°, а сама буква - пщ кутом 5°.
Якщо обстежуваний не бачить ще! букви чи знака, то гострота
зору в нього нижча вщ нормально!.
Для дослщження гостроти зору застосовують епещальн! та-
блиц!, побудоваш за тим принципом, що товщину кожного штри-
ха букви чи знака видно з певно! вщсташ пщ кутом зору 1°, а всю
букву - пщ кутом зору 5°. У таблиц! Головша-Сивцева е 12 рядюв
букв (а для неписьменних - знаки Ландольта). Для доелщження
гостроти зору в дггей застосовують таблиц! Орлове!, як! склада-
ються з малюнк!в окремих предмет!в. Щоб таблиц! освгтлювалися
р!вном!рно, ж вмицують в апарат Рота (з електричною лампочкою
потужн!стю 40 Вт).
Для того щоб ощнити гостроту зору в межах 0,1-1,0, обстежу-
ваний повинен розшзнавати вс! букви або к!льця вщповщного
рядка. У перших шести .рядках допускаеться неправильне читан-
ня одн!е! букви, а в решт! рядюв - двох букв.
Якщо гострота зору менша шж 0,1, обстежуваний мае шдшти
до таблиц! на вщетань, з яко! видно перший рядок, або йому по-
казують б!л! знаки на чорному фон! — оптотипи Поляка.
Гостроту зору розраховують за формулою Снеллена:
Visits = d/D,
де d - вщетань, з яко! обстежуваний бачить перший рядок та-

блиц!;
D - вщетань, з яко! вш повинен бачити цей рядок при гострот!
зору 1,0.
Наприклад, якщо в обстежуваного гострота зору дор!внюе
1,0, то перший рядок таблиц! вш повинен бачити з вщсташ 50 м.
Якщо обстежуваний бачить перший рядок з вщсташ 0,5 м, то його
гострота зору становить 0,01.
36
У таблищ проти кожного рядка зл!ва зазначено вщстань,

з яко1 букви розр13няються оком, що добре бачить (нормальний
3ip), справа зазначено гостроту зору хворого, який шд час досль
дження з вщсташ 5 м розр1зняе вщповщний рядок. Якщо хворий
не розр1зняе навиъ першого рядка таблищ, то в цьому випад-
ку необхщно зменшити вщстань, з яко! проводять дослщжен-
ня, тобто поступово наближати таблицю до хворого (або хворого
до апарата Рота) доти, доки вш не почне бачити четко перший
рядок. Шсля цього за формулою необхщно зробити вщповщний
розрахунок гостроти його зору. Наприклад, хворий бачить пер-
ший рядок з вщсташ 2 м, а повинен бачити його з 50 м. Отже,
visus = 2 : 5 0 = 0,04.
У щоденнш робота застосовують спрощену формулу визначен-
ня гостроти зору - кожному швметру вщсташ, з яко! обстежуваний
бачить знаки першого рядка таблищ, вщповщае гострота зору 0,01.
Якщо гострота зору менша за 0,001, то визначають наяв-
т с т ь светловщчуття.
Це обстеження проводять у темшй юнната. В око обстежува-
ного дзеркальцем офтальмоскопа спрямовують пучок свила взд
електрично! лампочки. Якщо обстежуваний може розр1зняти,
коли око освгглене, то гостроту зору оцшюють як светловщчуття.
Якщо при цьому обстежуваний вказуе, з якого боку падас светло,
то слзд говорити про светловщчуття з правильною проекщею, а
якщо вказуе неправильно — то про светловщчуття з неправильною
проекщею светла.
За вщсутноста светловщчуття гостроту зору визначають рав-
ною 0.
У новонароджених визначають не гостроту зору, а тшьки сам
факт його наявносп. Для цього збоку взд очей дитини вмикають
електричну лампочку. У раз! наявноста зору спостер1гаеться су-
домне змикання повш.
Дослщженнями М.В. Ломоносова, а гпзшше — Юнга i Гельм-
гольца доведено здатшсть сприймати три основш кольори: черво-
ний, зелений i фшлетовий. Тому нормально кольорошриймання
мае назву трихроматичного.
Природжеш розлади кольоросириймання залежать вщ випа-
дання або ослабления функци того чи шшого компонента.
Випадання одного з компонентов називаеться дихромаз!ею.
Видшяють таш и види:
37
- протаношю;
- дейтераношю;
- тританошю.
У практичнш д1яльност1 трапляються два перших в иди дих-
ромазп - протанотя i дейтеранотя. Якщо функщя одного з ком-
понента випала не повшстю, а лише ослаблена, то визначають
аномальну трихромазш (протаномал!я, дейтераномал1я).
Випадання функци двох компонентов визначаеться як моно-
хромаз!я (ахромаз!я). При цьому повшстю зникае здатшсть роз-
р!зняти кольори.
Кр!м природжено! слшоти на кольори можуть вщзначатися
також набут! розлади кольоросприймання (спочатку на синш ко-
л!р), як! виникають унаслщок р!зних захворювань свгглосприй-
мального та пров!дного апарату ока, Щ розлади можуть бути
першою ознакою рад!ац!йних уражень органа зору.
Кольоросприймання визначають за таблицами проф. Ю.Б. Раб-
юна, як! складаються з др!бних кружечшв однаково! яскравость
але разного кол!рного тону i наеиченоет!; однокол!рш кружечки
на фон! шших утворюють цифри або ф!гури. Ц! цифри легко чи-
тають нормальн! трихромати; кольорослший, або кольороаномал,
ж не завжди розр!зняе або ж читав зам!сть них !нш! цифри, при-
хован! в таблиц! i невидим! для нормального трихромата.
Розр!зняють таблиц! трьох вид!в:
1) демонстращйш, або контрольна як! читають ус!;
2) загальнод!агностичн!, за якими визначають наявтсть роз-
лад!в кольоросприймання без зазначення його характеру;
3) диференц!ально-д!агностичш, як! свщчать про характер
розладу кольоросприймання (протанотя, протаномал!я, дейтер-
анотя, дейтераномал!я).
Якщо дослщжуваншг дае неяеш в!дпов!д!, не бачить нав!ть
окремих явних цифр, то це свщчить про порушення кольоро-
сприймання набутого походження.
Диференщальну д!агностику окремих розлад!в кол!рного
зору проводять на шдстав! розшзнавання не окремих, а вс!х та-
блиць.
Кольоросприймання дослщжують завжди при денному свгт-
л! або за умови використання ламп денного осветления. У раз!
зниження гостроти зору кольоросприймання перев!ряють лише
з корекщею.
38
В ycix випадках дослщження поля зору необхщно проводити

не менше шж у 8 меридианах.
За наявносп змш у зорових шляхах сиосгерггаеться гем!аноп-
с!я (половинне випадання поля зору обох очей), при перифершнш
дистрофп с т а в к и - концентричне звуження поля зору, при глау-
ком! найчастнде ввдзначають звуження поля зору у верхньовну-
тр!шньому квадрант!, при ретробульбарному неврита - по центру.
Дослщження характеру зору за допомогою чотириточ-
кового кольоротеету. Б!нокулярний.з!р - це одночасне функщо-
нування обох очей, унаслщок чого два зображення, що належать
обом очам, зливаються в одне, яке в!дпов!дае реальному предме-
ту. Для цього необхщно, щоб зображення на сишвщ в!дпов!дали
одне одному. Якщо цього не вщбувасться, то виникае подвшне зо-
браження.
Дослщження характеру зору за допомогою чотириточкового ко-
льоротесту проводиться за допомогою апарата, в якому е чотири-
точковий тест. Обстежуваному показують чотири кружечки - два
зелених, червоний i безкол!рний. У пробну оправу вставляють пе-
ред правим оком червоний фшьтр, а перед л!вим - зелений. При
цьому безкол!рний кружечок видно двома очима. За наявносп
в обстежуваного бшокулярного зору вш бачить чотири кружеч-
ки — два зелен!, один червоний та один безкол!рний або змпланого
кольору. За наявносп монокулярного зору обстежуваний бачить
два або три кружечки, а при одночасному зор! — пять кружечшв,
осюльки бший кол!р сприймавоть одночасно обое очей.
Зв'язок очних хвороб is загальними

захворюваннями оргаызму
Зв'язок .очних хвороб !з загальними захворюваннями орга-
н!зму може бути двох вид is. Захворювання органа зору в деяких
випадках е джерелом загально! хвороби (наприклад, флегмона
очно! ямки може спричинити розвиток тромбозу мозкових сину-
с!в; саркома судинно! оболонки ока може зумовити метастази в
мозок, печшку). Значно частице захворювання очей е наелщком
захворювання всього оргашзму або окремих його орган!в.
Вивчення стану органа зору з урахуванням стану всього
оргашзму необх!дне для диагностики, як захворювань ока, так
40
i загальних захворювань. Дуже часто змши органа зору допома-

гають лшарям шших специальностей установи™ правилыгий д!а-
гноз захворювання. Тому дуже важливо знати не тшьки суто очш
захворювання, а й очш симитоми й ускладнення, яга. виникають
при загальних захворюваннях усього оргашзму.
Групп ризику щодо виникнення очних хвороб

За статистикою Всесвггньох оргашзацп охорони здоров'я,
сьогодш на ыашш планет живе близько 37 млн слших людей,
ще у 124 млн поганий з!р. Фах1вщ прогнозують, якщо не вжити
термшових захо;йв, то вже в 2020 р. гальюсть слших зросте вдв!ч1,
досягнувши 75 млн oci6.
У нашш крапп в кожного другого мешканця спостерп'ають по-
рушення зору, причому проблеми зниження зору молодшають з
року в piic. Якщо в початковш школ! порушення зору виявляють у
4 % дггей. то до закшчеиня школи окуляри чи лшзи носять близь-
ко 40 % у ч т в . Саме тому важливо не лише надавати допомогу
тим, у кого вже виникли проблеми i j зором, rioTpiono здшенювати
заходи з проф1лактики та гшени зору, застосовувати методи збе-
реження зору людини.
Змши органа зору негативно впливають на Bci сфери життя
людини. Групи ризику виникнення очних хвороб становлять па-
щенти is запальними захворюваннями, гострими станами, що
призводять до раптово! втрати зору, глаукомою, травмами, а та-
кож загальними захворюваннями, що негативно впливають на
орган зору (цукровий д!абет, гшертошчна хвороба, системш та
невролопчш захворювання).
1. Як1 функци виконус орган зору?
2. Як визначити 3ip у новонародженого?
3. HKi особливост перев1рки гостроти зору в д!тей?
4. Коли i для чого визначають свиловщчуття як характерис-
тику гостроти зору?
5. Як визначають характер зору?
41
РЕФРАКЦ1Я ОКА
Важлив!сть вивчення механизму рефракцн ока зумовлене знаниям
фунюуй органа зору та метод!в Тх дослцркення, оскальки медичка сестра
допомагае лкарев! в л1куванн! хворих з порушеннями рефракцм ока та
акомодацм.
1. Визначити роль оптичних середовищ ока у формуванж рефракцм.
2. Проанал!зувати види рефракцп.
Визначити роль молодших медичних прац!вниюв в оргажзаци медич-
но! допомолл хворим з аномал!ями рефракцн.
М1жпредметн1 зв'язки
Ф1зика, анатом!я, ф1зюлопя, еощальна ппена.
Наочнють
1. Таблиц!.
2. Муляж!.
3. Обладнання: апарат Рота, наб!р пробних окулярних лЫз, сюаско-
П1чн1 лМйки, настшьна лампа, дзеркальний офтальмоскоп.
План
1. Поняття про рефракцно.
2. Характеристика вцщв клЫ1чно)' рефракцм.
3. Корекц1я аномал!й рефракцн та особливост! догляду за засобами
корекцн зору.
4. Акомодащя та TI розлади.
42
Клшчна рефракщя характеризуемся положениям, головного

фокуса оптично1 системи ока вщносно ставки.
Розр!зняють два види клшчнох рефракцп - статичну i дина-
м!чну.
Статична рефракщя - це cnoci6 отримання зображення на ciT-
к!вц! в стаю. максимального розслаблення акомодацп. Неважко
зрозум!ти, що статична рефракщя - поняття ппучне i вщображае
лише структурш особливост! ока як отлично! системи, яка формуе
ретинальне зображення.
Для того щоб правильно вирппувати питания, пов'язаш is зо-
ровою д!яльн!стю в природних умовах, необхщно мати уявлен-
ня про функщональш особливост! оптичнох системи ока живого
оргашзму. Ощнити так! особливост! дае змогу динамична ре-
фракщя.
Динам!чна рефракщя — це переломлювальна сила оптично!
системи ока вщносно с т а в к и пщ час дшчох акомодацп.
Характеристика вид!в кл1н!чно! рефракцп

Еметротя — це вид рефракцп, коли головний фокус оптичнох
системи ока перебувае на с!тк!вщ. Тобто параметри оптичнох сис-
теми й анатотчю розмхри вщповщають одне одному.
Гшерметрошя, або далекозор!сть, - це вид кл!н!чно! реф-
ракцп, за якох головний фокус оптичнох системи ока розмпцений
за с!тк!вкою.
У новонароджених розм!ри очей дуже мал! (горизонтальний
розм!р ока - 16 мм), а оптична система сформована повшстю. Ви-
никае невщпов!дн!сть м!ж головною фокусного вщстанню та роз-
м!щенням с!тк!вки. Цей стан розцшюеться як гшерметрошя ока,
що росте.
Остльки око росте, ця нев!дпов!дн!сть згладжуеться. Онтоге-
нез рефракцп ока завершуеться в 9-42 рок!в, коли в очах з ку-
лястою формою виникае розм!рн!сть, тобто завершуеться розвиток
первиннох рефракцп ока - розшрнох, або еметрошчнох.
У деяких людей на все життя може залишитися нерозм!рн!сть
м!ж головним фокусом оптичнох системи ока та ставкою через
недорозвинення очного яблука. Це спостер!гаеться в pasi спадко-
Boi залежност! або бути зумовлено зовшшшми чинниками (трав-
ми, тривала виснажлива хвороба).
44
Рефракция ока
Mionia, або короткозоршть, - осьова нерозмаршсть, яка

призводить до виникнення вториннох рефракцн, коли головний
фокус оптичнох системи ока розтапхований перед ставкою. Це ви-
никае внаслщок того, що оболонки очного яблука розтягуються
в передньозадньому po3Mipi, i с т а в к а вщдаляеться вщ головного
фокуса оптичнох системи ока.
Причиною розвитку Mioni'x можуть бути несприятлив! ri-
хтсшчт умови формування оргашзму дитини, особливо пщ час
навчання в молодших класах школи, а також змши калш-каль-
щевого обмшу в oprax-iiaMi внаслщок порушення функцш травно-
го тракту.
Mioxiia - це завжди вторинна патолоична рефракщя.
Еметрошя, гшерметрошя, мюшя - сферичш рефракцн, зумов-
леш кулястою формою очей.
Вщхилення вщ кулястох форми очей - приплющетсть по вер-
тикал! (частхше) або по горизонтал! - призводять до змши форми
рогавки i заломлювалънох сили в р1зних перетинах ока i мае назву
«астигматизм».
Астигматизм - рефракщя ока, яка в двох взаемоперпенди-
кулярних мерщцанах (вони називаються головними) виявля-
еться рхзною за ступенем або видом. Астигматизм подшяють на:
• мюшчний - у двох взаемоперпендикулярних мерщцанах ви-
значаеться р!зний стушнь Mioni'i;
• гшерметрошчний — наявшсть гшерметропп у двох взаемо-
перпендикулярних мерщцанах;
• змшаний - в одному з мерщцашв - мюшя. у другому - ;ri-
перметрошя.
Заломлювана сила, що у вертикальному мерщцаш на 0,5Д
бшына, ш у горизонтальному, вважаеться ф1зюлопчною.
Змша форми ока i пов'язана !з цим астигматичшсть рефракцп
понад 0,5Д — частхше явите спадкове, але може розвиватися та-
кож т е л я операцш, травм, захворювань ропвки.
А ш з о м е г р о т я - неоднакова за видом або за ступенем реф-
ракщя обох очей. Це може бути ирироджена аномал1я будови обох
очей, piai-ia заломлювана сила оптичних середовищ ока або р1зна
акомодащя обох очей (наприклад при одноб!чному парез! або па-
рал1ч1).
А м б л ю т я - р!зке зниження зору без видимо! анатотчно! або
рефракцшнох причини.
45
Корекц1я аномалм рефракцп та особливосп догляду

за засобами корекци зору
До оптичних методов корекци зору належать: окулярна ко-

рекщя, контакта! лшзи, штраокулярна корекщя, кератотом!я,
екеимер-лазерна корекщя зору.
Окулярш лшзи мають властив!сть заломлювати промен!
светла, тобто вщхиляти !х в!д початкового напрямку. Одиницею
вим!ру заломлювано! сили лшзи е д!оптр!я. За одну дюитрш
приймаеться сила лшзи з фокусного вщстанню 1 м. Заломлюваль-
на сила л!нзи вим!рюеться величиною, оберненою до и головно!
фокусно! л!нзи.
Залежно в!д положения головного фокуса окулярш лшзи по-
дшяють на:
- збиральш, що позначаються знаком «+» i називаються
«конвекс- лшзи». У них головний фокус ввдносно джерела св!т-
ла лежить позаду лшзи i вони надають паралельним променям
збЬкного характеру. 1х застосовують для корекци гшерметропи та
пресбюпп;
- розсшвальт (конкав-лшзи), що позначаються знаком «-».
Головний фокус лежить спереду лшзи, надаючи паралельним
променям розбЬкного характеру. !х застосовують для корекци
Mioiii'i.
Розр!зняють неастигматичт, або сферичш, лшзи, у яких за-
ломлювальна сила в ycix мерщцанах однакова, i астигматичш,
або цилщцричш, у яких заломлювальна сила у двох взаемнопер-
пендикулярних мерщцанах р!зна.
Окулярш лшзи, особливо велико! заломлювально! сили,
створюють для зору низку небажаних побгчних явищ: вплива-
ють на величину зображення на с!тк!вщ, утруднюють правиль-
не сприйняття простору, спотворюклъ форму предмета. У м!ру
користування окулярами i звикання до них щ явища зникають.
У раз! призначення та виготовлення окуляр!в необхщно врахову-
вати деяк! оптичн! недол!ки л!нз, головним чином астигматизм
косих пучк!в. Р!ч у тому, що промен! светла т е л я проходження
через центральт та перифершн! частини л!нзи заломлюються
неоднаково i зб!гаються не в одшй фокуенш точщ. Унаслздок
цього сферичн! лшзи при б!чних напрямках погляду набувають
46
47
Для виготовлення штучних кршнталишв - штраокулярних

л!нз (ЮЛ) використовуютъ два види матер!алу: для оптичнох час-
тини — високоочищений пол!метилметакрилат, а для частини, що
кршить л!нзу, - р!зномаштш шертш пол!мери (рццпе - метали),
П1д час розроблення р!зних в ид LB ЮЛ велику увагу придихяють
методам кршлення лшзи.в ощ. Тснують р!зноман!тн! способи кр!-
иленыя: з опорою на кут переднъох камери, на райдужку в дшянц!
зхнищ - !рис-кл!пс-л!нзи, на райдужку поза зшицею - екстрапу-
шлярн! ipHC-лшзи, до капсули кришталика, з !ридокапсулярною
фжсащею - у простор! м!ж райдужкою i капсулою, як правило,
в !ридокапсулярних спайках, з опорою на вшкову борозну.
Результата доошджень вщдалених насл!дк!в штраокулярно!
корекцп засвщчили, що задньокамерт лшзи, якщо вони не ф!к-
сованх, мають тенденщю до змщення в склисте тало, що еупрово-
джуеться тяжкими запальними процесами.
Загальна запальна реакщя, що розвиваеться при використан-
н! ЮЛ, переважно не становить небезпеки для оргашзму. Однак
у ввддалеш термши т е л я операцп часто виникають трофгчн! роз-
лади, насамперед дистроф!я ропвки з набряком ycix mapin. Проте
хц ускладнення за умови своечасного звернення по медичну допо-
могу легко шддаються консервативнш терапп.
До тяжких ускладнень належать enireл1ально - ендоте л1а льш
дистрофп ропвки i набряк жовтох плями. У цих випадках дуже
важливими е своечасна рання диагностика i лшування для запо-
б!ганяя розвитку тяжчих насл!дк!в.
Кератотом!я — це можлив!сть зменшення загальнох рефракцп
при стащонарнш мюгш за рахунок зниження залимлювальнох
сили ропвки.
Операцш кератотомп було розроблено в 1950 р. Вона полягае
в проведены! передшх перифершних радцальних надр!з!в роив-
ки, що сприяе зб!лыпенню радхуса кривизни над зшичною д!лян-
кою i тим самим зменхпенню Ii заломлювальнох сили.
Так! рефракщйш операцп здшснюють у раз! стабильно! Mioni'i
слабкого та середнього ступеня тяжкост! (особливо в раз! одноб!ч-
но1 або за р!лних ступен!в Mioni'i на обох очах).
Рад!альну кератотомпо також виконуютъ як другий етап шс-
ля стаб!л!зац!1 прогресуючох Mioni'i за допомогою склеропластики.
Таку комбшовану операщю називають склерокератопластикою.
48
У деяких клп-пках операщю рад1ально1 кератотоми при Mionii
середнього та високого ступеня проводять у кшька еташв. Проте
що в бшьшост! випадгав максимальний рефракцш-
Шсля ра;иально'1 кератотоми xsopi протягом трьох рокгв по-

пщ
рефракщйний до кшця
року т е л я операцп. гостроти зору без корекцп
(0,6-1,0) досягнуто при середньому ступеш Mionii,
ступеня Mionii. Шсля
проведених операщй дуже рщко (до
каратопатая, що
рогавки (наприклад кшькоеп ропв-
i для корекцп
Рад!альний
рефракцшну силу ропвкового
Haflpis. Завдяки застосуванню тагенщального
кератотоми можна зменшити рефракцшну силу
Pi33
Т. Сато,
у велико! кшькоста
С.М. Федоров. Свого ' вш оргашзував i очолив 1нститут
Kpoxipypri'i ока. а
крашах свггу. За його методикою операщю
ратотомп проводять бригадним методом, яв
В Украхш операцп дозовано! ра;палыю1 кератотоми традищй-

[етодами (одним xipyproM) виконують у Центр! Mncpoxipyprii
(м. Ки1в), НД1 очних хвороб та тканинно! терапп ш. В.П. Фиш-
(м. Одеса), в очному ввддаленш Лыивсысо! обласно! клшчно!
49
Останшм часом в Украш! було впроваждено нову форму опе-

ративно! корекдп зору — за допомогою ексимерного лазера. За-
ломлювальну силу ропвки змшюють, змшюючи xi товщину: и
випарюють або зменшують товщину строми.
Акомодац!я та и розлади
Акомодащя - де пристосування зорового апарату до розгляду
предмета на р!зних вщстанях, тобто можлив!сть ока сфокусувати
на с т а в щ промен! pisHoro напрямку. У повсякденному житт! це
необхщно для того, щоб розглядати предмети на будь-якш в!д-
сташ. Така можлив!сть виникае внаслщок зб!льшення заломлю-
вально! сили ока завдяки зм!н! переважно передньо! поверхн!
кршиталика.
Розладами акомодащ! е спазм, парал!ч! пресбютя.
Спазм акомодащ!! - сильно спастичне скорочення вшкового
м'яза, унаслщок якого зб!льшуеться заломлювальна сила кри-
шталика аж до появи головного фокуса оптично! системи ока пе-
ред с т а в к о ю . Виникае несправжня, або уявна, короткозор!сть.
При цьому хвор! скаржаться на зниження зору, головний б!ль,
швидку стомлювашсть п!д час зорового напруження. У проце-
с! визначення рефракцп за суб'ективними ознаками виявляють
м!оп!ю й еметрошжз або менший ступшь м!оп!1 об'ективно. Так!
стани щцлягають тшьки активному консервативному л!куван-
шо. Окуляри не иризначають, оск!льки може посилитися корот-
козоркть.
Паралм акомодадп — втрата здатност! до скорочення та
розслаблення зв'язок кришталика ! м'яза - звужувача зшищ.
Спостер!гаютъ розширення з!ниць, пойршення зору вдалину та
неможлив!сть зору для близько! в!дстан!. Цей стан виникае в раз!
м!сцевого застосування м!др!атик!в (атроп!н, гоматрошн, скопо-
лам!н), вживания препаратов бе ладони всередину, при р!зних
.захворюваннях головного мозку, контуз!ях ока, прогресивному
парал!ч!, ботул!зм! та дифтерп в перюд одужання. Л!кування по-
лягас в усуненш причин виникнення цього стану.
П р е с б ю т я - порушення акомодадп внаслщок впсових зм!н,
пов'язане !з зменшенням еластичност! кришталика. Предмети
з близько! в!дстан! погано видно, читання утруднене або немож-
ливе.
50
• суб'ективн! симптоми зорово!
в очах, бшь у д!лянц! очно! ямки, головний бшь, свгало-

•5ИС1. ВИНИК 8.ЮТЬ -П1Д час зорово! роботи на близьюй вщсташ
т е л я короткого вцдаочинку.
При анома;пях рефракцп хвор! самостшно доглядаютт. за за-
собами корекщ! зору. Виняток становить догляд за хворими шсля
рефракцшних операцш у перш! кшька годин. Медична сестра по-
зорового на-
Профтактика ускладнень високого ступеня Mionil

Медичт сестри беруть;
та профшактиц! м!оп!! високого ступеня. У
роль спадковост!. Тому орган зору
м!оп!ю, потребуют» пильно!
контролю. Я к т о Tai-ci дети ростуть здоровими, займаються спор-
том, суворо дотримуючись правил г!г!ени й охорони зору. то в них
може i не розвинутися м!оп!я. Особливо важливо не пропусти-
KopoTKojopocTi, який називаеться «спазм акомодацП». Це
осв!тньо! роботи з
'ДО
Велике
i робочого м!сця
50 хв зорового
Mionii вище 6 Д скорочують
а час вцщочинку до 10 хв.
51
Дгги 1з Mioniro будь-я кого ступеня перебувають на диспансер-

ному облшу.
Етапи медсестринського процесу при аномал!ях рефракцп

I етап - лгедсестринське обстеження
З'ясування скарг: зниження гостроти зору.
Анамнез: наявшсть аномалш рефракцп у близьких родагав, вщ-
еутшетъ корекцп або неправильна корекщя аномально! рефракцп.
Об'ективний огляд: зниження гостроти зору.
II етап - медсестринсъкий дгагноз
Низька гострота зору, яка погано шддасться корекцп сферич-
нимн лшзами.
III етап - планування медсестринських втручанъ
1. Подготовка пащента до 1нструментальних метода досл!д-
ження.
2. Виконання лпсарських призначень.
3. Спостереження за патентом i вирцдення його дшеыих про-
блем.
4. Вирнпення cynyTHix проблем i задоволення потреб пащ-
ента.
5. Навчання пащента та його оточення само- i взаемодогляду.
IV етап - реалгзацгя плану медсестринських втручанъ
1. Визначення гостроти зору.
2. Оптична корекщя за допомогою сферичних лшз.
3. Вщшнення супутн1х проблем i задоволення потреб пащента.
4. Навчання пащента та його оточення.само- i взаемодогляду.
V етап - оцтювання результатie медсестринських
втручанъ
1. Покращення гостроти зору без корекцп.
2. Максимальна гострота зору при корекцн.
Профиьактика: ретельне обстеження в офтальмолога.
1. Як! кнують види рефракцп?
2. Яю е види динам!чно1 рефракцн?
3. Яш в!ков! особливоста розвитку рефракцп в дггей?
4. Як! е методи корекцп зору?
52
Лгература
Э. С. Руководство по, i/Э.С.
сов. - М.: Медицина, 1987. - С. 26-30.
Дашевський A.I. Практичш заняття з очн: . хвороб / АД. Да-
К.: Вища шк„ 1991. - С. 62-64.
1986. - С. 431-432.
Коркошшко О.М. Практикум медично! сестри у догляд! за
офтальмолопчними хворими / О.М. Коркошшко, Г.З. Гудзь. - Бо-
рислав, 2001.-С. 11-12.
Новицький 1.Я. Очш хвороби / 1.Я. Новицький. - К : Здоров'я,
1998. - С. 31-33.
Пасечткова Н. В. Сощальш аспекти попередження слшоти /
Н.В. Пасечткова. - К.: Б.в.. 2009.
Поцюрко P.I. Практичш навички медично! сестри у догляд! за
детьми / P.I. Поцюрко, Л.С. Лесьшв, М.М. Монастирська. - Бори-
слав, 2000. - С. 86.
Протоколы надання медично! допомоги в офтальмологи, за-
тверджен! Наказом МОЗУкраши № 117в!д 15.03.2007.
ний ресурс], -режим доступу: www.moz.org.
Сергиенко Н.М. Офтальмологическая оптика / Н.М.
ко. - М.: Медицина, 1991. - С. 80-82.
Умахер Л.С. Очковая оптика / Л.С. Умахер. Л.1.
М.: Медицина, 1982. - С. 156-157.
Шегедин М.Б., Антоненко К).О.. Ольхова О.В..
в офтальмологи / М.Б. Шегедин, Ю.О. Антоненко, О.В. Ольхова.
Вшшщя: Нова Книга. 2008.
53
Лекщя 2
ЗАХВОРЮВАННЯ КОН'ЮНКТИВИ IПОВ1К
Медичи: сестри в процес! свое? роботи найчастше стикаються i3 за-
пальними захворюваннями слизово! оболонки ока, i тому вони повины
добре знати клМчну картину таких захворювань, а також зд!йснювати
правильний догляд за хворими на кон'юнктив1т.
Навчальна мета
1. Ознайомити студента з одним з найпоширенших запальних за-
хворювань переднього вщдшу ока - кон'юнктиви (сполучноГ оболонки).
2. Навести клшнн! ознаки та провести диференц!альну д1агностику
кон'юнктив'1ту p'i3Ho'i етюлогм.
3. Вщзначити важливють ранньо! диагностики кон'юнктив1тудля запо-
б!гання захворюванню.
4. Розпов!сти про методи та послщовнють л!кування хворих на
кон'юнктивт
Визначити роль медичних сестер у д1агноетищ, лкуванн! та профтак-
тац! кон'юнктивггу, а також розглянути особливосл догляду за хворими.
М!жпредметн1 зв'язки
Анатом1я, xipypra, пед1атр!я, акушерство, догляд за хворими.
Наочнють
1. Таблиц!.
2. Медикамента.
План
1. Поняття про кон'юнктивп i причини його виникнення.
2. КлМчШ картина кон'юнктивггу р!зно! етюлогм.
3. Детальний розгляд клмчноТ картини гонобленоре! та и профтак-
тика.
4. Поняття про трахому.
5. Диференщальна Д1агностика р1зних вид!в кон'юнктив^ту.
6. Лкування кон'юнктивпу
7. Догляд за хворими на кон'юнктиви.
8. Профилактика кон'юнктивиу.
54
55
- рецидивними хрошчними шфекщями (герпесв!руси, трахо-

ма), як! е основною причиною зниження зору та слшоти.
1нф!кування вщбуваетъся повггряно-крапелышм або коытак-
тним шляхом i шостер!гаеться в будь-яку пору року, незалежно
в!д вшу, але частипе захворювання виникае в дитячих колекти-
вах. Bipyc дуже контапозний. Протягом кшькох дшв вш може
зберггати в!рулентн! властивост!, перебуваючи в хювщл та рщит,
особливо за знижено! температуря. Це зумовлюе факт виникнен-
ня ещцеми кон'юнктивиу часлтше в холодну пору року, у перюд
змши температуря та за шдвищено! вояогост!.
1нкубащйний лерюд становить 7-8 д!б, захворювання почи-
наеться гостро з щцвшцення температури т!ла та вираженого
назофаринпту. Температурна крива часто мае двогорбий вигляд,
i друга хвиля поеднуеться з виникненням кон'юнктивпу.
Вщзначаеться збшынення шдще легших лгмфатнчних вузл!в.
Кон'юнктивгг переважно починаеться на одному ощ, а через 2-3
доби - на другому. Спостершаються набряк повш, незначш сли-
знет! або слизисто-гшйш видшення, гшерем!я охоплюе вс! в!дд!-
ли кон'юнктиви.
Аденов!русний кон'юнктиви1 може виявлятись у вигляд! ката-
ральной шивчасто! чи фолшулярно! форм.
Катаральна форма трапляеться особливо часто. Вона характе-
ризуется незначним набряком краю пов!к, гшерехшею кон'юнктиви
повш i перехздних складок, невеликою кшыастю слизистих або
слизисто-гншних видшень. Це найлегша форма прояву хвороби.
Вона тривае в середньому 5-7 даб. Повне видужання настае через
10—15даб.3 боку рог!вки ускладнення не спостерхгаеться, хоча зни-
ження чутливоеп законом!рне. Це характерна ознака також шших
форм кон'юнктивпу.
Пл!вчаста форма трапляеться р!дше, ш катаральна (при-
близно в 1/4 вшхадтв). Пл!вки переважно шжш, орувато-бшо-
го кольору, дуже легко зшмаються вологим ватним тампоном.
Але в деяких випадках можуть утворюватися щ!льн! ф!брозн!
пл!вки, як! важко в!дд!ляютьея в!д прилегло! запальшл сли-
зово! оболонки. Шсля зняття таких пл!вок може бути крово-
теча та наступив др!бне рубцюваиня кон'юнктиви. Ця форма
коы'юнктивггу школи е причиною встановлення помилкового
д!агнозу дифтери. На в!дм!ну в!д дифтери, слизова оболонка ока
шд час фарингокон'юнктивально! гарячки трохи набрякла, не
56
Захворювання кон'юнктиви i ITOBIK
мае щанотичного вщтанку, процес часто супроводжуеться крово-

виливами п!д сполучну оболонку. Ропвка в процес утягуеться
рщко, але шод1 в поверхневих шарах ропвки виникають др1бш
точков! шфшьтрати, яка безслщно розсмоктуються.
Фолшулярна форма характеризуеться виникненням фолжу-
л!в на кон'юнктив1 хряща i склешнь. В одних випадках фо лису ли
,Tpiom, розмццет в невеликих шлькостях на тл1 гшеремшовано!
та набрякло! кон'юнктиви. часташе - по краях повис. В шших ви-
падках фолшули велит, нашвпрозор1, вкривають пухку та ш-
фшьтровану слизову оболонку повш, особливо в долянщ склеишь:
Змши з боку кон'юнктиви подабш до таких при початковш стадо
трахоми, але в раз! трахоми нжоли не бувас гарячки i назофарин-
гету, а фолшулярна реакщя переважае на кон'юнктив1 верхньо!
повжи,
Якщо виникае ураження ропвки. то майже одночасно
з кон'юнктиветом розвиваеться др1бноточковий поверхневий
кератит ештел1ально! локал1заци. 1нфшьтрати ciporo кольору,
забарвлюються флюоресцешом. Переконатися в ххнш наявноста
та вщр!знити в ц змш, властивих ураженню ропвки при ешдем!ч-
ному кератокон'юнктивт, можна тальки за допомогою методу 6io-
мжроскопп. Клшчна симптоматика збер!гаеться не бшьше ш
2 тиж., якщо кератит минае безслщно.
Досить типовою ознакою е реакщя привушних л!мфатичних
вузл!в. В окремих випадках, особливо в детей з анамнезом, усклад-
неним алерпею та д1атезом, спостершаюоъ поширешшу реакцию
аденощно! тканшш. Це виражаеться в збшыпент та болючоста
шднижньощелепних, шийних, тдключичних i наветь шдпахво-
вих л1мфатичних залоз.
Траиляють випадки рецидив1в аденов1русного кон'юнктивету
внаслщок застудних захворювань. Це може бути зумовлене вщ-
сутшстю стшкого 1муштету або шфжуванням аденов!русом т о -
го серотипу, до якого в оргашзм! немас антигешв.
Гострий ешдем!чний аденов1русний кератокон'юнк-
тивгг. Захворювання спричинюють здебшьшого аденов!руси се-
ротитв 8, 11, 19, 22.
Захворювання характеризуеться дуже високою контагюзшстю.
Ыфисування вщбукаеться в оргашзованих колективах. Хворшть
перевалено дорошп й дети, яю. перебувають в офтальмолопчних
лшувальних закладах. 1нфекцш поширюеться контактно через
57
предмета загального вжитку, шфшоваш медичш шструменти

й апарати, розчини лпеарських засобга, забруднеш руки медичного
персоналу, при недотриманш правил асептики й антисептики.
1нкубащйний перюд становить 4-10 доб.
Захворювання починаеться гостро. Спочатку вражаеться одне,
а потам друге око. Хворх скаржаться на почервоншня очей, вщчут-
тя i'xHboi засм1ченостх, сльозотечу, свгглобоязнь, noMipni слизиста
або слизисто-гшйш видшення з ока.
Шд час огляду вщзначають набряк повы-е р!зного ступени' вира-
женоста, гжерем1ю, шфшьтрадпо кон'юнктиви повпс, перехщних
складок, швм!сяцевох складки, сльозового м'ясдя з виникненням
множивших cipHX натвпрозорих фолшул!в, що дуже нагадуе тра-
хоматозний продес. Для виключення д!агностичних помилок слщ
пам'ятати, що трахома школи не починаеться гостро, а елементи
фолшулярного типу зосереджеш переважно в долянщ верхньох
перехщно! складки.
Очним лроявам гострого ешдеммного аденов!русного
кератокон'юнктивггу можуть передувает загальт симптоми: го-
ловний бшь, порушення сну. Часто вщзначаються збшыпення та
болючкть привушних i шднижвъоще лепних л1мфатичних вузл!в.
Приблизно через тиждень виражешсть симптомов кон'юнкти-
виу зменшуеться, а через шлька дшв виникають вщчуття
стороннього тала в очах, свылобоязнь, сльозотеча — ознаки безпо-
середнього ураження ропвки. Кератит, як правило, вогнищевий.
Виникае у вигляда аруватих шфшьтратав спочатку бзля канта,
а потам ближче до центральних вщдЬпв. Локал1зац1я в оптичшй
зош призводить до р!зкого зниження гостроти зору. 1нф1льтрати
мають округлу форму. Вони розташоват в поверхневих шарах
ропвки. Особдивкть таких шфшьтрацп полягае в тому, що шари
ештелш, яю перебувають у стром!, не ушкоджуються. Це пздтвер-
джуеться вщсутшстю забарвлення поверхш ропвки флюоресцех-
ном. Стромальна локал!зац!я шфшьтрапв, якх ix-шоли буваютъ
внраженх — монетопод!бш, зумовлюе тривалияъ ххнього 1снуван-
ня вщ юлькох м!сяц1в до двох роюв, незважаючи на проведения
штенсивнох розсмоктувальнох терапп.
У деяких випадках гострий аденов!русний кератокон'юнктивгг
може починатнся з ураження ропвки.
У rpyni BipycHoro коы'юнктивну це захворювання - найтяжче,
з тривалим перебггом.
58
симптом не трапляеться при шших клтшчних формах Bipycmro

кон'юнктивггу. Занурюючись у вивщш протоки сльозових i додат-
кових сльозових залоз кон'юнктиви, в!рус зумовлюе !хне закупо-
рювання некротизованими клетинами, що вистилають протоки.
Переважно уражуються обое очей, але на другому ощ процес
переб!гае легше. Часто спостершають аденопатш привушних л м -
фатичних залоз. Тривал!сть захворювання становить 10-14 д1б.
Практично доводиться диференщювати не лише три форми
ураження кон'юнктиви. Насамперед необхщно правильно в!др!з-
няти IX вщ кон'юнктивйу бактер1ально1 етюлогп, без чого ыемож-
ливо призначити патогенетично обфунтоване лисування.
Бактер1альний кон'юнктиви, Найчаепше його зумовлюе
стафшококова шфекщя. Такий кон'юнктиви вщр1лняспься вщ
в1русного переважно великою кшьтстю видшень з кон'юнк-
тивально! порожнини, як! дуже швидко стають гшйними. Для
них не властива фолакулирна реакщя кон'юнктиви (за винятком
випадшв фолжулярного катару), не характерна також ураження
рсятвки. При бактер!альному кон'юнктивт не спостерггаеться
загально! реакцп оргашзму у вигляд! щцвищення температури
т!ла, слабкост! та шших змш. У переважнш б!лыпост! випадюв
репонарн! лшфатичш вузли в процес не залучаються.
ДифтерШний кон'юнктивгг. Захворювання спричинюе на-
личка Леффлера.
Як !зольоване захворювання трапляеться рщко, частице су-
проводжуе дифтерш носа, з!ва, горташ. Зазвичай захворювання
виникае в тих людей, яким не було проведено або не в повному об-
сяз! профшактичне щеплення. 1нфекц!я поширюетъся вщ хворо!
людиин до здорово! шд час безпосереднього контакту або через
третю особу.
Захворювання починаеться сильним набряком, г!перем!ею,
бол!сшстго та ущшьненням повис. Вивернути повши неможли-
во. 3 очно! ицлини видшяеться мутна, з пластавцями рщина. По
краю повш видно cipi або с!рувато-б!л! ПЛ!ВКЙ, як! гюширюють-
ся на кон'юнктиву повш та очного яблука. Плгвки пцльно спаян!
з шдлеглою тканиною, вщщляються важно, а пщ час !хнього вщ-
долення слизова оболонка сильно кровоточить. Часто з перших
д!б у процес залучаеться ропвка, на яктй виникають множинш
шфшьтрати, виразки, яекротичн! дишнки. У тяжких випадках
можуть настати розпад i перфоращя ропвки. Для захворювання
60
Детальний розгляд кл!н1чноТ картин и гонобленоре!
та и профтактика
Захво-
спричинюе гонокок, який заносять в оч! з! статевих
оргашв руками або шфшованими предметами догляду. У ново-
пологов! шляхи, але можливе i в н у т р i ш н i-> о у т р о б н е

заражения. 1нкубащйний перзюд тривае вщ кътъкох годин до
3 д!б. Розвиток хвороби шсля 5-i доби свщчить про занесения
шфекцп ззовш. Як правило, через незначш пром1жки часу ура-
У розвитку патолопчного процесу розразняють таю стада: ш-

фшьтращя, набряк, шорея, папшярна rinep гроф1я.
У перш! години хвороби i протягом 2—3 д!б у дитини з'являються
водянист! видътення з! сполучно! оболонки, що мае одразу насто-
рожити, оскшьки в перш! дш i тижш жигтя сл!з у дитини немае.
3 друго'1 доби виникае дальний набряк повш, шгара стае синьо-
багряного кольору, напруженою. Повгки вщкриваються дуже
а шд час гхнього вщкривання кров'янист! видшення «б'ють
i нагадують м'ясш помш. За дих умов необхщна вели-
ка обережшсть, щоб не ушкодити ропвку, а також захистити оч1
медичного персоналу вщ шфшування.
На 4-5-у добу
а
очного яблука р1зко :
Унаслщок мац ienco виникають гшйш шфшьтрати

до перфорапд. Якщо
61
Через 7-10 даб кшыасть гною зменшуеться, вш стае р!дшим

i зеленуватим, виражешсть гшеремп та набряку кон'юнктиви
зменшуеться, але утворюються складки i сосочки. Цей процес на-
бувае хрошчного характеру i може тривати юлька тижшв.
До кшця м1сяця вс! явнща минають, тальки в нижнш перехад-
нш складщ наявт фолшули та сосочков1 розростання. Одночасно
з кон'юнктивстом можуть розвиватися стоматит, артрит, спостер!-
гаеться тдвшцення температуря тала.
У щлому захворювання тривае 1-2 uric., а за умови активного
лшування - значно менше. Бленорейний кон'юнктивгг у дггей мо-
лодшого вшу nepe6irae тяжче, шж у новонароджених.
Для щцтвердясення д!агнозу необхщно провести бактерю-
лопчне дослщження видхлень з кон'юнктиви на наявшсть гоно-
коюв.
Профилактика гонобленоре!'. Профшактика гонобленорех
в новонароджених обов'язкова. Вона полягае в тому, що акушерка
стерильною ватою зтмае зх ппари пов!к новонародженого масти-
ло i слиз (для кожного ока беруть окремий ватний тампон). Дал!
пальдями л!во1 руки вона дещо вщтягуе вниз нижню повгку i
закапуе в кон'юнктивальний юшок по 1—2 крашп 30 % розчину
сульфацилу ыатр!ю (детям - 10 % розчин). Через 2 год оброблення
очей повторюють.
Основна профшактика — ретельне неодноразове обстеження
вайтних i за потреби — лшування хх у жшочих консультациях.
Поняття про трахому
Трахома — це захворювання, яке посщае одне з перших м!сць

серед причин слшоти, але ниш в Украшх не спостер!гаеться.
Це шфекцхйне захворювання спричинюе збудник, який займае
пром!жне положения м!ж в!русами та рикетс!ями. Bin утворюе
включения в ештел!альш клггини кон'юнктиви, яга називаються
тшьцями Провачека. Хворшть тальки люди, поширююючи шфек-
цно через предмета загального вжитку.
1нкубащйний пер!од тривае 2 тиж. Взщзначають чотири стадп
nepe6iry захворювання:
• I стадая - жфшьтращя слизовох оболонки та утворення фол1-
кул!в. Кон'юнктива стае гшеремшованою, стовщеною, помутншою,
62
Диференщальна дагностика р!зних вид!в кон'юнктив1'ту
Диференщальну диагностику кон'кшктивпу необхщно прово-

дити is такими захворюваннями:
1) гострим герпетичним кон'юн кти вггом, який мае фолшуляр-
ну, катаральну, везикулярно-виразкову стадо. Спостер^аетьея
штенсивна фолшулярна реакщя з висипанням герпесв1русних
мьхурщв на nimpi повш i носа. Така форма кон'юнктивггу харак-
теризуеться тривалим млявим переб!гом;
2) кон'юнктивиом is включениями. Початок гострий, rinep-
ем!я яскраво-червонош кольору, бшьше виражена в нижнш пере-
хцщш складщ, фолгкули !зольоваш, велию, поверхнев!, рожевого
вщтшку, рогтвка уражуетьея рщко;
3) трахомою. Початок i гоступовий, малопомггний, але з уражен-
ням одразу обох очей. Характеризуеться загальною гшертроф!ею
кон'юнктиви, розвитком фолшул!в з переходом у рубцювання, по-
чатком локал!задц процесу з верхньо! повши та верхньох перехщ-
Hoi складки i характерним ураженням ройвки з верхнього канта
(панус).
Якщо диференщальна ддагностика кон'юнктивиу утруднена,
а також у випадках змшаного шфжування, яке зумовлюе неяе-
ну клшчну картину процесу, доцшьно провести бактерюлойчне,
бактерюскошчне, цитолопчне дослвдження. Але вирппальне зна-
чения для встановлення правильного д!агнозу мають методи се-
ролопчно! та !мунолоичнох диагностики.
Лкування кон!юнктив1ту
Лисування гострого кон'юнктивггу мае бути спрямоване на

усунення шфекци. За наявност! гшйних видалень необхщно 4 -
8 pasis на добу промивати кон'юнктивальний милок одним з ан-
тисептичних розчишв: фурацилшу 1 : 5000, калш перманганату
1 : 5000, 2 % розчином борно! кислоти, вщварами ромашки, кори
дуба, нагтдок.
Для закапування в кон'юнктивальний MinioK застосовують:
• еульфашламщш препарати;
• антибютики;
• кортикостерощш препарати;
64
Захворювання кон'юнктиви i пов!к
• ripoTHBipycHi препарата (розчини штерфероиу, лаферону,

окоферону або гаммаглобулшу в шстилящях у кон'юнктивальний
Miiuoi-c, маз! - теброфенову, бонафтонову, оксолшову, флореналь).
Догляд за хворими на кон'юнктивгг

Догляд за хворими 1з запаленням слизово! оболонки прово-
дять в амбулаторних умовах. Bin полягае у своечасному застосу-
в а н т лжувальних процедур та правильности 1хнього проведения.
Спочатку промивають сполучнооболонковий мппок, тод! закапу-
ють крашп, а потам закладають мазь
Шд час догляду за диъми з щею патолопею необхадно спочат-
ку встановити психолопчний контакт, а потам проводити лшу-
вальш маншуляцп, бажано у форм! гри.
Профшактика кон'юнктивггу
Для профшактики шфекщйного коя'юнктив1ту важливо вчас-
но його даагностувати, 1золювати хворих, проводити ращональне
лхкування, щоденно дезшфжувати предмета догляду за ними.
Шд час ешдемп потр!бно реоргаюзувати прийом хворих у пол!-
клшщь Хворих на кон'юнктиви обслушвують у шнщ прийому,
застосовуючи окремий наб!р шструментав i медикаментав. Шсля
закшчення прийому предмета обстановки i подлогу обробляють
дезшфекцшними розчинами. Дезшфекцда повггря здшснюють
за допомогою ультрафюлетового онромшення. При спалахах за-
хворювання необхвдно уникати травмування кон'юнктиви та ро-
пвки, для чого след виключити таш маншуляцп, як масаж повж,
тонометрпо, ш'екцп шд кон'юнктиву, операцп на слизовш оболон-
щ ока.
Шд час виникнення ешдемп кон'юнктив!ту в стащонар1 хво-
рих обов'язково 1золюють в окремш палата, де проводять yci лпсу-
вальш процедури та зд1йснюють лжарський огляд.
Для кожного хворого мае бути шдивщуальна пшетка. Потр1б-
но забезпечити хворих харчуванням у палата та вндглити 1м окре-
му туалетну юмнату.
Профшактичт заходи будуть неповними, якщо не проводити
спещальних занять 1з молодшим медичним персоналом, а також
саттарно-освитио роботу серед населения;
65
Етапи м е д с е с т р и н с ь к о г о процесу при кон'юнктивт
I етап - жедсестринське обстеження

З'ясування скарг: почервоншня ока, вщчуття стороннього
тша, сверб!ж, печшня.
Анамнез: доя еколопчних чинниюв, дая етюлопчних чинни-
юв, наявшсть контакту ia хворими на кон'юктиви-.
Об'ективний огляд: наявшсть набряку пов!к, вщцыпв кон'юнк-
тиви, сльозотечз., свгглобоязт, видшень 1з кон'юнктиви.
II етап - медсестринський дгагноз
Набряк ввдципв кон'юнктиви, гшере.чпя вщцьшв кон'юнктиви,
наявшсть сльозотеч!, наявшсть видшень (слизиста, слизисто-гшйш,
гншш).
III етап - планування .медсестринських втручань
1. Пщготовка пащента до взяття бюлогачного матер!алу для
лабораторних дослщжень.
2. Пвдготовка пащента до шструментальних методдв дослщ-
ження.
3. Виконання лжарських призначень.
5. Спостереження за пащентом та вирнпення його дшсних
проблем.
6. Вирипення супутшх проблем i задоволення потреб пащента.
IV етап - р е а л ъ з а щ я плану медсестринських втручань
1. Подготовка пащента до взяття мазка з кон'юнктиви для бак-
терюлопчного дослщження i на чутлив!еть мжрофлори до анти-
бютигав.
2. ГТромивання кон'юнктивальног порожнини розчином калш
перманганату або фурацилшу (1:5000), 2 % розчином борно! кис-
лоти.
3. М1сцево - застосування крапель за призначенням лжаря.
4. Спостереження за загальним станом хворого.
5. Вирнпення супутшх проблем пащента.
V етап - оцтювання результаты медсестринських
втручань
1. Покращення самопочуття пащента.
2. Покращення загального стану.
Профилактика: дотримання правил особисто! гшени, загарто-
вування оргашзму, саштарно-освгшя робота, дотримання правил
66
67
АНОМАЛИ ТА ЗАХВОРЮВАННЯ ПОВШ
Важлив'ють теми для м един них сестер зумовлена значною пошире
нютю цих захворювань та особливостями догляду за хворими,
Навчальна мета
Висвпглити O C H O B H I захворювання повк.
Визначити роль молодших медичних пращвниюв пщ час надання ме
дично? допомоги хворим i3 щею патолопею.
М'жпредмётш зв 'язки
Анатом['я, ф|'з|'олоп'я, пед|'атр|'я, невролоп'я, догляд за хворими.
Наочшсть
1. Таблиц!.
2. Муляж!.
План
1. OCHOBHI патолопчн! стани пов'ж.
68
Аномалil та захворювання повк
OcHOBHi п а т о л о п ч ы стан и пов!к

Аномали розвитку та розмпцення повж зумовлен! багатьма
тератогенними чинниками, що д1яли пщ час ваптност!, у перюд
закладки i розвитку повш, а також можуть передаватись як спад-
KOBL
Ще пщ час огляду новонародженого в пологовому будиику
можна виявити таю аномалп:
- криптофтальм (ирироджене недорозвинення очного яблука,
повис, очно! пцлини);
- анюлоблефарон (часткове або повне зрощення крат повш);
- мжроблефарон (зменшення вертикального розлпру повш,
унаслщок чого виникае лагофтальм);
- колобому повш (дефект ycix mapis повш, часташе - верхньо-
го, взд краю до дшянки брови, розташованого широкою основою
завжди донизу);
- блефароф!моз (укорочення очно! щшини, зумовлене зрос-
танням краю повш бшя зовншшього кута ока);
- виворгг нижньо! повши (край повши повернутий у бпс шга-
ри обличчя, очна щьтина не змикаеться, вщзначаеться иостшна
сльозотеча);
- заворот повш (край повжи повернутий до очного яблука, що
призводить до постшного подразнення та запалення ропвки);
- птоз (опущення верхньо! повжи). Птоз може виникати вна-
слздок недорозвинення м'яза - пщшмача повжи або порушення
його шнервацн. Захворювання може бути одно- або двоб1чним.
Розр1зняють три ступет птозу:
• частковий птоз: верхня повша прикривае роивку до 1/3;
• неповний птоз: верхня повпса прикривае 1/2 ропвки;
• повний птоз: верхня повша закривае всю ропвку;
- ешкантуе (складка внутрппнього кута ока: верхньо! повши -
прямий, нижньо! - зворотний).
Захворювання шюри повш мало чим вздр1зняються взд захво-
рювань шюри обличчя i бувають запальними та незапальними.
Незапальн! захворювання очей - набряки. Вони вини-
кають при серцево-судинних захворюваннях, хворобах нирок,
а також як ауто1мунш (набряк Квшке). Характерна особливгсть
незапальних набряюв: при сильному набряку, болючост! та на-
пруженоста вщсутня пперем!я.
69
Набряк Квшке проявляеться появою обмеженого набряку,

який дуже швидко виникае i так само швидко зникае (унаслщок
розладов шнерваци судин).
Шсля частих набрягав шгара стае наспльки тонкою, що утво-
рюе багато складок, унаслщок чого розширюються др!бш по-
верхнев! вени :i niKipa набувае червоного кольору. Такий стан
називаеться блефарохалазисом. Лшування полягае в застосуван-
ш протиалергшних i симптоматичних засоб1в.
Ксантелазма — жовтуватого кольору бляшки на верхшх пов1-
ках, часпше у жшок. Це локальш вщкладення холестерину вна-
слщок порушення лшщного обмшу. Лшування — х!рург1чне.
Запальш захворювання пов!к — екзема, бешиха, фурункул,
абсцес, герпес.
При екзем1 повш можуть сп остер u-атись yci характерш для
шюрно! екземи форми й стадо розвитку. При мокрш екзем! на
гшеретйованш niKipi з'являються пухирщ, а шсля 1хнього про-
ривання залишаеться мокра поверхня. Частные'мокру екзему ви-
являють у дггей. У дорослих частпне трапляеться лускова екзема,
яка характеризусться злущенням клггин епщермхсу на сухш rine-
ремпговашй niKipi. Часто причиною екземи бувають rino- та ари-
бофлавстамшози. Лшування - етаолоичне, разом з дерматологом.
Фурункул imcipu поет локал!зуеться переважно в дшянщ
брови. Причина — шфшування гноетворними бактер!ями. Лшу-
вання — хгрургхчне.
Абсцес поет виникае т е л я травми, ускладнено! шфекщею,
або переходить is прилеглих частин. При цьому шира стае напру-
женою, болючою, повша набрякае, виникае флюктуащя. Шсля
розтину або самостийного проривання абсцесу Bci запальш явища
швидко зникають.
Бешиха штри поет поширюеться 3i шюри обличчя. Лшу-
вання нризначае дерматолог.
Герпетичне ураження характеризусться висипанням на
micipi повш прозорих лухирщв, як! швидко висихають. Дуже не-
безпечним е поширення захворювання на оболонки ока. Лшуван-
ня — у дерматолога, а в раз! переходу захворювання на оболонки
ока — в офтальмолога.
Блефарит — запалення краю повш. Загальт причини: хро-
шчш шфекцшш та шфекцшно-алергтйш захворювання, rinoBiTa-
м1ноз, анем!я, глистяна шваз!я, захворювання травного каналу,
70
Ячмть - гостре гшйне запалення волосяного лишечка або

сально! залози краю повш. -
Етюлогш: чаетпне збудником захворювання е стафыгокок.
Чинниками, що зумовлюють розвиток хвороби, е блефарит, хво-
роби обмшу речовин, захворювання травного каналу, загальн! за-
хворювання оргашзму.
Кчтгчна картина: на краю повши виникае обмежена, р!зко
болюна припухл!сть, яка супроводжуеться rinepeMiero та набря-
ком шк!ри повш i кон'юнктиви. Через 2-4 доби на верх1вщ при-
пухлости утворюеться жовтувата головка, при прориванш яко!
видшяються гшй та частники некротизовано! тканини. Деколи
утворюеться галька ячмешв. Може спостериатися загальна ре-
акщя оргашзму: головний б! ль, пщвищення температури тала,
припухання репонарних .тмфатичних залоз. При видавлюванш
•ячменя можуть виникати ускладнення - флегмона очно! ямки,
тромбоз кавернозного синуса, меншит.
Шкування: заетосування крапель i мазей, до складу яких вхо-
дять сульфашламщш препарата, мазей, що м!стять антиб!отик,
сухе тепло, УВЧ-тератя, при рецидивних ячменях - аутогемоте-
рагпя, симптоматичне лшування (анальгетики, антипстамшт та
жарознижувальн! препарати).
Лжування захворювань пов!к
Мтцево: у початковш стадо! - змащування шк!ри повши в м!с-

ц! шфшьтращ! 70 % розчином етилового спирту або 1 % спирто-
вим розчином брильянтового .зеленого 1 раз на добу протягом 5-7'
дшв. 1нстилшщ дезшфекцшних засоб!в, антибактер!альыих, кор-
тикостерощних препаратов.
Змащування шк!ри повши в дшянщ дафшьтрату i закладання
за повиси антибактер!альних мазей i мазей з кортикостерощами
упродовж 5—7 дн!в,
Сухе тепло, УВЧ.
Загальне лшування: у раз! пщвищення температури тала - ан-
тибютики та сульфашламщш препарати всередину.
За рецидивного переб!гу показан! аутогемотерашя, вживання
в!тамш!в групи В (пивт др!ждж! по 1 столовш ложц! 3 рази на
добу).
72
Лтература
Э.С, Аветисов. - М.: Медицина, 1987. - С. 257-25&

Дашевський АЛ. Практичш заняття з очних хвороб / A.I. Да-
шевський. - К : Вища шк.,1991. - 0.161-162.
Ковалевский ЕЖ Глазные болезни / Е.И. Ковалевский. - М.:
Медицина, 1986. - С. 238-239.
офтальмолопчними хворими / О.М. Коркошшко, Г.З. Гудзь. - Бо-
рислав, 2001. - С, 20-21.
Новицький 1.Я. Очш хвороби / 1.Я. Новицький. - К : Здоров'я,
1998. - С, ИЗ.
Пасечткова Н.В. Сощальш аспекти попередження слшоти /
Н.В. Пасечшкова. - К.: Б.в., 2009.
Поцюрко P.I. Практичш навички медично! сестри у догляда за
дпъми / P.I. Поцюрко, Л.С. Лесьюв, М.М. Монастирська. - Борис-
лав: Б.в., 2000. - С. 86.
тверджеш Наказом МОЗ Украши № 117 вщ 15.03.2007. [Електрон-

ний ресурс]. - Режим доступу: www.moz.org.
Ткаченко С.К. Пед1атр1я / С.К. Ткаченко, P.I. Поцюрко. - К.:
Здоров'я. 1999. - С. 499.
Шегедин М.Б. Медсестринство в офтальмологи / М.В. Шеге-
дин, Ю.О. Антоненко, О.В. Ольхова. - Вшниця: Нова Книга, 2008.
73
Лекщя 3
ЗАХВОРЮВАННЯ СЛЬОЗОВОГО
Й ОКОРУХОВОГО АПАРАТУ ОЧЕЙ, 0ЧН01 ЯМКИ
Гостра патолопя сльозового апарату

Дакр!оаден!т - гостре або хротчне запалення сльозово! за-
лози.
Гострий дакрюадешт може розвиватися внаслщок ендогенно!
шфекцп (грип, черевний тиф, пневмония, скарлатина, ревматизм,
анпна, гонорея), часто виникае теля паротиту одночасно is запа-
ленням. привушно! та тднижньощелепних слинних залоз.
Хрошчний дакрюадешт nepe6irae переважно у вигляд! хворо-
би Мшулгаа, в основ! яког лежить ураження кроветворно! системи;
вона належить до групи хротчних л!мфолейкозгв та алейкем!ч-
них л!мфаденоз!в. Також може виникати внаслщок туберкульозу,
сифш!су, паротиту, етдетчного енцефалггу.
Початок гострого процесу виявляеться болем у зовншшш час-
т и т верхньо! повши, очне яблуко змнцуеться донизу i досере-
дини з обмеженням pyxis догори i дозовш. Виникае екзофтальм,
збшьшуються репонарш л!мфатичш вузли. ГНд час вщтягуван-
ня верхньо! повши видно випинання сльозово! залози. 1нколи
набряк шщри поширюеться на скроневу дшянку i на всю поло-
вину обличчя. Якщо нагноюеться сльозова залоза, то виникають
загальна слаб!сть, шдвшцення температури тала, яга трива-
ють 1-3 тиж., школи з утворенням абсдесу, що може проривати
в кон'юнктивальний милок (у раз! нагноення пальпебрально! час-
тини залози) або через ппйру (в раз! нагноення очноямково! час-
тини залози).
Хрошчний дакрюадешт у вигляд! хвороби Мжул1ча — це по-
вшьно прогресуюче симетричне ураження сльозових i слинних за-
лоз як системне захворювання лшфатичного апарату. Основний
74
Захворювання сльозового й окорухового апарату очей, очно! ямки
прояв - двоб1чне збшыпення сльозових залоз, болкне шд час

пальпацп, пцльног консистенцп si значним екзофтальмом. 1н-
коли збшынуютьея слинш залози та л1мфатичт вуз ли. Xeopi
скаржаться на сухкть у рота, «сухий кон'юнктивгг» (гшофункщя
сльозових залоз), icapiec. Але може спостер1гатись i одноб1чний на-
бряк сльозових та слинних залоз.
Лшування: етюлопчне i3 застосуванням сульфашламщних
препаратов та антибютиюв, а м1сцево - р1зних теп лов их проце-
дур, УВЧ-Tepani'i. При утворенш абсцешв ix слщ розтинати.
Дакрюцистит - запалення сльозового лпшка. Може nepe6ira-
ти гостро, хрошчно та у вигляда дакрюциститу новонароджених.
Виникае в раз1 захворювань слизовох оболонки носа, що супро-
воджуеться звуженням або закупоркою носо-сльозово! протоки,
запальними процесами у верхньощелепшй пазус! та шстках, де
розташований сльозовий мпнок.
У раз! гострого процесу слостерпаються болюна припухлють
i рхзка пперем1я шшри в дтлянщ сльозового шшка. Повши на-
брякш, очна шдлина звужена або закрита. Р!зка межа запалення
вщеутня (на в!дм!ну в!д бешихи). За вщсутноеп лшування через
кЬтька дшв набряк стае мякшим, иийра над ним жовтае i форму-
еться абсцес, який самостшно проривае. Може утворюватися ф!с-
тула, з яко! видшяеться гшй або сльоза.
Хрошчний дакрюциетит проявляеться стшкою сльозотечею,
набряком у дшянщ сльозового м!нпса. Пщ час натиекання на
нього i3 сльозових точок з'являються слизисп або слизисто-гнш-
iii вщцлення. Кон'юнктива повпс, швтсяцева складка i сльозове
м'ясце гшеремшоват. Носова проба з коларголом або флюорес-
цешом негативна (барвник у порожнину носа не надходить).
За спроби промивання сльозових шлях!в рвдина в порожнину
носа також не потрапляе. У раз! тривалого nepe6iry хрошчного
дакр1оциститу може настати сильне розтягнення (ектаз!я) сльо-
зового м!шка. У таких випадках шгара стоншена i видно сльо-
зовий м!шок синюватого вщтшку. Це захворювання небезнечне
для ока - гншш вид!лення можуть шфшувати роггвку i навггь
при незначних ушкодженнях сиричинювати утворення виразки
на нш.
Дакрюциетит новонароджених проявляеться припухлкггю
в дшянщ сльозового милка, при натисканш на яку видшяеться
гнш або сльоза.
75
Причина - затримка ввдкриття юстково! частини ыосо-сльозово!

протоки до народження, дивертикули (складки в сльозовому мил-
ку), наявшсть желатинового закупорювання носо-сльозово! протоки.
•Шкування починають 1з зовшшнього масажу протягом 3 -
5 д!б з подальшим уведенням розчишв анестетик1в, антибютшав,
лщази, протеази, димексиду п ц тиском. За вщсутноста ефекту
проводять зондування боумешвсышми зондами № 1 - 2 з на-
ступним промиванням. Якщо с гшйш видшення, то зондування
сльозового м!шка не проводять до повного уеунення запальних
процеав. За неефективноста цих процедур потр!бне оперативне
втручання.
Лкування дакргоциститу
У дорослих: до флуктуацп - консервативна терашя: антибю-
тикотератя (загальна), тепл! компреси на далянку запалення
3 рази на добу, УВЧ; при кон'юнктивгп - антибактер1альн! крашп.
Шсля появи флуктуацп — розр!з у м!сц! найбшьшого вишшання
з дренуванпям; роблять мазок (фарбують за Грамом) i висгвання.
Не слад зондувати сльозов! капали у гострш стада! шфекцп в до-
рослих.
При флегмонозному дакрюциститъ новонароджених: уве-
дення лггично! сумпш для зниження температури тала у т -
кових дозах; зондування носо-сльозово! протоки, промивання
сльозових шлязав розчином антибютшав, щоденне обколювання
сльозового мипка антибютиком; надал! - зондування та проми-
вання сльозових шлязав (2 рази). Загальна терашя — антибютики
внутршгаьом'язово.
П а т о л о п я о к о р у х о в о г о апарату
K o c o o n i c T b (strabismus, heterotropia) - ввдхилення одного ока
ввд загально! точки фиссаци, яке супроводжуеться порушенням 6i-
покулярного зору. Це захворювання проявляешься не тальки фор-
муванням косметичного дефекту, а й порушенням монокулярних
i бшокулярних зорових функцш.
1деальну м'язову piBHOBary обох очей називають ортофорЬею.
Прихована косоотсть (гетерофорья) - вздсутшсть абсо-
лютно! р!вноваги функщй окорухового апарату 3i збереженням
76
симетричного положения очей завдяки бшокулярному злиттю зо-

рових образ!в обох очей. Причинами розвитку гетерофорГ! можуть
бути анатом1чт чи нервов! фактори. Сиостер!гаеться у 70-80 %
людей. Лшування не потребуе. За значно! вираженост! процесу,
порушення бшокулярного зору (поява болю в очах i надбр1в'!)
призначають оптичну корекщю.
Удавана коеоокЬсть. Пщ час обстеження в таких пащентав
свп ловий пучок падае на ропвку 3i змщенням, унаслщок чого
виникас вщчуття косоокост!. У раз! пщозри такого вщхилення
обстежують бшокулярний 3ip, який при удаванш косоокост пе-
ребувае в межах норми. Допустимий кут вщхилення - 4-5 %. Jli-
кування не потребуе.
Таблиця 1. Пор1вняльна характеристика с т в д р у ж н ь о !

та паралггично? косоокост!
Ознака Сшвдружня косо- Паралггична к о с о -

oicicTb OKicTb
Час появи Дитячий в!к Будь-який в!к
Рухлишсть ока В!льна в yeix напрямках Обмежена в зош ди
зору ураженого м'яза
Величина кута косо- Однакова в ycix напрям- Бшьша в ЗОБ! ДЙ ура-
окост. ках аору женого м'яза
Первинний i вторин- Вториннжй кут дор!внюе Вторинний кут мея-
ний кути косоокост! первинному ший, HIM первинний
Двошня Немае G. Це один is перших
симптом1в захворю-
вання
Вимушене положен- Немае Поворот або нахил
ия голови голови
Несправжня локаль Немае С, особливо на почат-
защя предметав ку захворювання
Сшвдружня косоотсть (табл. 1).

Виокремлюють так! р!зновиди сп!вдружньо! косоокост!:
I. а) - величина косоокост! змгнюеться при напруженн! акомо-
даци; б) неакомодацшна - кут косоокост! за цих умов незмшний;
в) частково акомодацшна - лромтжна форма.
II. а) альтернуюча - обидва ока косять по черз!; б) монолате-
ральна — постшно косить лише одне око.
77
III. а) зб!жна; б) розб!жна; в) суправергуюча; г) шфравергуюча.

Ускладненням косоокосй е амблюпЫ (функционально зни-
ження гостроти зору без помггних змш очного дна).
Види амблюпп:
• ашзометрогична — при неоднаковш рефракцп очей;
• рефракщйна - у пащенйв si значното далеко-, короткозор!с-
тю, астигматизмом за вщсутносй корекцп norpi6HHMH окулярами;
• обтурацгйна - т е л я видалення катаракти або бшьма, що пе-
решкоджали надходженню свила до сйгавки;
• кггерична - в oci6 1з невровноваисеним характером.
В умовах сшвдружньо! косоокосй гальмування дво'х'ння про-
являеться у вигляд! функцшнальшм скотоми пригшчення
та значно рщше, - аномально! кореспонденцп C I T K I B O K (по-
еднання зображень з неоднакових дшянок с т а в о к в зоровому
юрковому цент-pi).
Остаточна мета лшування косоокосп - в'щновлення справж-
нього бшокулярного зору. Для цього необхщно досягти симе-
тричного положения очей, дом!рно! конвергенцп та акомодацп,
досить високо! гостроти центрального зору, злиття зображень is
центральных ямок обох очей в один образ, накопичити достатш
фузшхй резерви.
3 щею метою використовують комплексну методику лшування
KocooKQcri, що включае оптичну корекщю порушення рефракцп,
заходи усунення амблюпп (плеоптику), операцц на окорухових
м'язах, перед- i тсляоперацшне апаратне лшування (ортопти-
ку), а на заключному е т а т — вщновлення бшокулярного зору
в природних умовах (диплоптику) i навчання глибинному зору
(стереоптику). Терашя косоокосй тривае 3-5 i бшыие рогав i ви-
магае тершння та витримки дитини i ii батыёв.
Профилактика к о с о о к о с т ! фактично збтаеться i3 завдання-
ми охороии здоров'я матер! та дитини, оскшьки патолойя вагтт-
носй й пологхв, природжеш та набуй захворювання центрально!
нервово! системи, загальш шфекцй, штоксикацц, сильш емоцшш
стреси можуть призвести до розвитку сшвдружньо! косоокосй.
Офтальмолойчна профшактика полягае в ранньому вияв-
л е н т та оптичнш корекцп аметрошй (у вщ! 1—2 рогав). Окуляри
призначають у раз! короткозоросй. астиматизму, ашзометропп,
далекозоросй понад 3 дюптрш. У pasi косоокосй, що вже розви-
нулась, профшактика спрямована на запобхгання ускладненням
78
Найпр остiший метод - це визначення кута косини за Пршбер-

гом. Обстеження лроводять у темшй к!мнат! за допомогою дзер-
кального офтальмоскопа. Для цього обстежуваний свдае перед
настальною лампою i фжсуе погляд у центр! офтальмоскопа. За
ступенем змпцення св1тловош рефлексу ввд центра зшиц! i визна-
чають кут косини (табл. 2).
Таблиця 2. Визначення кута косини за Пршбергом
Куткосини,
Положения евгглового рефлексу
градуси
Зб!гаеться з краем зшиц! 15
На райдужщ бшя краю зшиц! 20
На середин! райдужки м!ж краем зшиц! та кантом 30
На кант! 45
На бшковш оболонщ на в!дстан! 3 мм вщ канта 60
На бшковш оболонщ на вщстан! понад 3 мм в!д канта Понад 60
Для визначення кута косини на синоптофор! встановлюють

касети з об'ектами сумнцення (наприклад кружечок i квадрат).
Ошжчн! головки приладу змпщують так, щоб Светлов! рефлекси не
зб!галися !з зшицями обстежуваного. Потам почершво виключають
об'екти ! одночасно змицують оптичн! головки по горизонтал! та
вертикал! доги, доки не припиняться встановлювальн! рухи очних
яблук. Стршка на шкал! приладу зафшсуе величину кута косини.
Догляд за хворими з патолопею повш, сльозового та окорухо-
вого апаратав полягае у своечасному закапуванн! крапель, зм!н!
повязок, дотримуванн! хворими лшарняного або адекватного ам-
булаторного режиму.
Етапи медсестринського процесу

при захворюваннях повк
I етпап - медсестринське обстеження
З'ясування скарг: скарги на б!ль у дшянгц пов!к, почервонш-
ня, болюч!сть п!д час дохтпсу, падвищення температуритала,голо-
вний б!ль.
Анамнез: наявшсть запальних захворювань краю повис! кон'юнк-
тиви, перенесен! !нфекцп, недотримання правил особисто! г!г!ени.
80
Об'сктивний огляд: мкцево - гшеремйя та набряк повжи, болю-

чий нцльний рухомий шфшьтрат. Загалып ознаки — пщвищення
•гемператури тша, збшьшення привушних л1мфатичних залоз.
II етап - медсестринський Ыагноз
Гшерем1я та набряк повш, болючий пдльний рухомий шфшь-
трат, пщвищення температуря тала, збшьшення привушних л1м-
фатичних залоз.
III етап - планування медсестринських втручань
1. Подготовка пащента до шструментальних методгв дослщ-
ження.
2. Виконання лжарських иризначень.
3. Спостереження за пащентом та вирппення його дшсних
проблем.
4. Вир1шення супуттх проблем i задоволення потреб пащента.
IVетап -реалЬзащя плану медсестринських втручань
1. Подготовка пащента до взяття мазка з краю повж на чутли-
вклъ мжрофлори до антибютиюв.
2. Постшний контроль за самопочуттям i об'ективним станом
хворого.
3. Роз'яснення недопустимост! самостшних маншуляцш у раз!
виникнення ячменю.
V етап - оцтювання результатов медсестринських
втручань
1. Поступове затухания процесу до в1дсутност! змш на повжах.
2. Виявлення нових проблем пащента з корекщею медсестрин-
ських втручань.
Профилактика: свосчасне лжування захворювань краю повш
i кон'юнктиви, виамшотерашя, загальнозмщнювальна терашя,
дотримання правил особисто! г т е н и .
Етапи медсестринського процесу при захворюваинях

сльозового апарату
I етап - медсестринське обстеження
З'ясування скарг: бшь у внутрппньому кут! ока, сльозо- або
гноетеча, пщвищення температури тша.
Анамнез: наявтсть хрошчних захворювань краю повж i
кон'юнктиви.
81
Об'ективний огляд: г ш е р е т я та набряк у внутршгаьому куй

ока, очна пдлина звужена, розтягнення сльозового милка. через
стоншену nmipy внутргшнього кута ока видно сльозовий мшгок
з щанотичним ввдтшком, гшйш видшення в раз! натискання на
сльозов! точки.
Бшь, гшерем!я або щаноз внутршнього кута ока, гшерем1я
вс!х в1ддипв кон'юнктиви, гтйнх видглення is сльозових точок.
1. Подготовка пащента до шструментальних методав дослщ-
ження.
3. Споете реження за пашен том i вир!ження його дшсних про-
блем.
4. Вир1шення еупутшх проблем i задоволення потреб пащ-
ента.
IV етап -реамгзацгя плану медсестринських втручань
1. Подготовка пащента до каналъцево! проби.
2. Псхгпйний контроль за самопочуттям i об'ективним станом.
3. Виконання призначень лшаря.
V етап - оцшювання результатов медсестринських
втручань
1. Покращення загального стану та самопочуття пащента.
2. Виявлення можливих ускладнень з вщповвдною корекщею
медсестринських втручань.
Профилактика: усунення вогнищ хрошчног шфекци в орга-
шзм1, своечасне лжування оеновних захворювань, запоб!гання
травмуванню очей i патологи дихальних шлязав, ведения здоро-
вого способу ясиття, загартовування оргатзму.

при патолог» окорухового апарату
З'ясування скарг: зниження гостроти зору, косметичний де-
фект у зв'язку з вщхиленням очного яблука, зорова втома за не-
значного зоровош навантаження, двошня.
82
Анамнез: пологова 1 косоокост1 в батьгав, в!д-

сутшсть корекцп або ] L рефракцп.
Об'ективний огляд:. гостроти зору, вщсутшсть бшо-
кулярного зору, вщхилення очного яблука вбж.
II етап - медсестринсъкий дЬагноз
Зниження гостроти зору, вщхилення очного яблука вбж.
1. Шд готовка пащента до шструментальних методш дослзд-
2. лшарських
3. Спостерел ння за пащентом i його дтйсних про-
4. Вирпдення супутшх проблем i задоволення потреб пащента.

1. Спостереження за об'ективним станом хворого.

2. Оклкшя здорового ока.
3» Ви^.оНййня илбоитйчжйх. вп к ав.
4. Виконання ортоптичних вправ.
5. Вирпнення питания щодо необхвдност! х!рурпчного лжу-

V етап - оцшювання результатов
1. Вщновлення бшокулярного зору.

2. Зменшення кута косини.
3. Пщвищення гостроти зору.
4. Виявлення можливих ускладнень з вщповщною корекщею
дсестринських втручань.
Профилактика: ретельне виконання призначень лпсаря, дис-
спостереження, лжування супутшх
1. Як1 причини виникнення блефариту?
3. Ята методи лжування хворих на дакрюциетит?
83
ЗАХВОРЮВАННЯ 0ЧН01 ЯМКИ
Актуальтсть теми
У раз! тяжко! офтальмолопчноТ та нейрох1рурпчно! патологИ важливи-
ми е правильна диагностика й тактика молодших медичних працгвниив.
Знати OCHOBHI захворювання очно! ямки.
Визначити роль молодших медичних праи,1вник!в у правильному на-
данн! невщкладноТ медично! допомоги за ц<е1 патологи та в профшактищ
слтоти.
М/жпредметн/ зв 'язки
Анатом1Я, ф13юлопя, нейрох1рурпя, тератя, невролопя, догляд за
ХБОРИМИ.
Наочшсть
1. Таблиц!.
2. Муляж!.
План
1. OCHOBHI патолопчнм стани очно? ямки.
2. Патологи очно! ямки, кш'ш'чний nepe6ir !х. Надання невщкладно! до-
помоги та догляд за хворими.
84
Захворювання очно! ямки
Основы патолопчм стан и очно! ямки

Патолопя очно! ямки включае sci ri змши, яю можуть вщбу-
ватися в п ккткових стшках, OKicri, теноновш каисул1 та ретро-
бульбарнш клггковиш.
Щ змши можуть бути зумовлеш лриродженими аномал!я-
ми, мкцевими регюнарними запаленнями i пухлинами, а також
травмами й запальними захворюваннями очно! ямки.
Патолопя очно! ямки майже завжди е вторинною.
Аномалп очно! ямки тралляються дуже рвдко i виключно в раз1
комбшованих вад розвитку за типом кранюсжшв (иередчасних
синостоз1в шв1в черепа), конусопод1бного черепа, черепно-лицьо-
вого дизостозу (синдром Крузона), за яких змшюються конф!-
гуращя та розм1ри очно! ямки, при гщроцефалп, мпсроцефалп,
мозкових очноямкових грижах, а також при хвороб1 Марфана.
Виражене збшьшення розм!р1в очно! ямки та стоншення !! crri-
нок виникае у хворих з ириродженою глаукомою внаслщок зна-
чного пдрофтальму, який розвиваетъся протягом першого року
життя.
Зменшення po3Mipis очно! ямки спостерп-аеться при мшро- та
анофтальма
Пол1морфт змши очно! ямки характерш для тако! рщгасыо!
патологи, як циклотя.
Бшьша частина цих змш очно! ямки впливае на положения
очного яблука.
Найчастшшми i найхарактершшими е так! симгггоми:
• екзофталъм — випинання очного яблука внаслщок збшь-
шення вм1сту очно! ямки за наявносп пухлин, крововилив1в, сто-
роншх Т1л, запальних ексудатав, а також тиреотоксикозу через
ендокринш порушення, ураження нервово! сисгеми, пщвищення
тонусу симпатично! частини нервово! системи, ураження дденце-
фально! дшянки;
• енофтальм - западання очного яблука в очну ямку через
зменшення вмкту очно! ямки внаслщок випинання G стшок при
rinep0GT03i, мукоцеле, переломах стшок очно! ямки i3 розсунен-
ням юсток, атрофп очноямково! клггковини, а також при парал$ч1
та парез1 симпатичного нерва; збшьшення або зменшення м1ж-
окулярно! вщсташ очних яблук, асиметр1я та деформащя очно!
пцлини.
85
Лшування змш юеткових стшок очно! ямки неефективне

i його, як правило, не проводять.
У норм! вистояння очних яблук — 17—19 мм з припустимою р!з-
ницею 1,5 мм. Мають значения ступшь вистояння очей та дина-
м!ка процесу, як! вим!рюють за допомогою спещального приладу
екзофтальмометра. 5 ' ••••'•
У раз! високого ступени екзофтальму спостерпаеться обмежен-
ня рух!в очей, а в раз! б!чних змтщень — диплошя. Значний екзо-
фтальм спричинюе cyxicrb рог!вки ! може зумовлювати виникнення
тяжкого кератиту та невриту зорового нерва. Ьяколи для збережен-
ня ропвки проводять блефарорафш (зшивання повш), постшно за-
капують стер ил ьш олшн! розчини або в!там!нн! крапл!.
Патологи очно! ямки, клУчний nepe6ir 1х,

Надання невщкладно! допомоги та догляд за хворими
Пульсчвний екзофтальм виникае в раз! розриву внутр!пхньо!
сонно! артерй в печеристш пазус!. Унаслщок цього кров !з артерш
потрапляе в пазуху, а потам — у верхню очноямкову вену. Артер!-
альна та венозна кров змннуються. Пщ чае кожно! пульсово! хвил!
пульсуе й очне яблуко (оскшьки удари сердя передаються по венах
очно! ямки проти течп кров!, зумовлюючи розпшрення i пульсащю
вен).
Розриви внутршгаьо! сонно! артерй трапляються часташе
в раз! перелому основи черепа, унаслщок травматично! аневриз-
ми очних судин (a.a. ophtalmica, ethmoidalis).
Захворювання починаеться гостро з появи сильного головно-
го болю i р!зкого шуму в голов! та вухах. Очне яблуко вииина-
еться i пульсуе, що видно неозброеним оком i вщчуваеться при
пальпацп. Пщ час аускультащ! чути систол!чний шум, особливо
четко - над оком. Цей шум дуже обтяжливий для хворого. Час-
то зверху i до середини в!д ока утворюеться пульс!вна пухлина.
У венах кон'юнктиви, бшково! оболонки, райдужки та с т а в к и
вщзыачаютъся застшт явища, 'пщвшцуеться внутршшьоочний
тиск, а також можуть спостер!гатися застшний диск зорового не-
рва, парал!ч очних м'яз!в. :
Лшування хворих з пульс!вним екзофтальмом оператив-

не - перев'язування загально! сонно! артерй на ши!, а також
перев'язування та перекручування верхньо! очноямково! вени.
86
П е р ю с т и т — запалення ошстя очно! ямки. Може локал!зува-

тись у р1зних дшянках i р1знитися за характером — вщ простого
негншного до утворення абсцесив.
Якщо процес починаеться з краю очно! ямки, то виникають ri-
перелпя та набряк шюри, рззкяй бьтъ пщ час пальпаци краю очно!
ямки. У раз! крайових запальних процес1в екзофтальм вщсутнш.
При утворенш абсцесу гнш часто нрокладае cooi шлях через шш-
ру. Проривання абсцесу вздбуваеться через розпад тканин, оголю-
еться юстка, утворюються норищ, у глибиш яких видно шстковi
секвестри. За ix ходом поим утворюються рубщ, що призводить до
вивороту нижньо! повиси.
Значне ураження к!сто к характерне для перюститу туберку-
льозно! етюлогп. Часташе його диференщюють у детей. Процес ло-
кал!зуеться в нижньозовшшнш стшщ очно! ямки.
Для перюститу сифштшчно! етюлогп характершша лок&тза,-
Д1Я по верхньому краю очно! ямки з розпадом дозовш.
Причиною перюститу також можуть бути травма, нанесена ту-
пим предметом, та поширення запального ироцесу з приноеових
пазух та сльозового мйлка. У пазусг носа або в сльозовому мшпсу
може утворюватися фкггула.
Якщо розвиваеться перюстит станок у глибиш очно! ямки, то
виникае запальний набряк прилегло! клтгковини i екзофтальм is
змнценням у бш, протилежний запальному фокусу. З'являються
р1зкий набряк i гшере.\ня кон'юнктиви, що мае назву хемоз. Цей
процес небезпечний для зорового нерва та нервзв, яга проходять
через верхню очноямкову щшину.
Лшування починаеться з визначення й усунення етаололчно-
го чинника з призначенням, за потреби, специф!чно! Tepanii та
антибютшйв широкого спектра до. У pasi утворення абсцеав по-
казано Х1рурпчне лшування.
Флегмона очно? ямки - гостре гшйне розлите запалення
очноямково! клтгковини з п гшйним розплавленням i некрозом.
Процес переважно одноб^чний, починаеться гостро. раптово,
дуже швидко (вщ шлькох годин до 1-2 д1б). Характерными е го-
ловний бшь, б!ль у дшянщ очно! ямки, що посилюеться пщ час
пальпацп та pyxis очного яблука. PISKO шдвигцуються температу-
ра тала, школи виникають мозков! явища. Повпси ггаеремшова-
ш, набрякш, напружен!, вщкрити !х майже неможливо. Швидко
розвиваються екзофтальм i хемоз, pi3K0 обмежуються рухи очного
87
яблукн. а та кож р!зко знижуеться гострота зору через здавлення

зорового нерва. Процес може перейти на оболонки ока i спричи-
нити розвиток хорю!диту та панофтальм пу.
У ранньому дитячому впц флегмона очно! ямки може пере-
бггати без ознак запалення повш та слизово! оболонки ока, спо-
стершаеться тшьки незначний одноб!чний екзофтальм.
Тромбоз печерието! пазухи (thrombosis sinus cavernosus) -
вкрай тяжке i рццйсне захворювання. Розвиваеться як ускладнен-
ня тромбофлебиту лицьових i очноямкових вен, флегмони очно!
ямки. Може виникати й самостийно або метастатичним шляхом
is запальних процеслв шк!ри обличчя, лоба, носа, а та кож на тл!
гшертошчного кризу. ^
За гальний стан хворого дуже тяжкий. Характерш симптоми:
висока температура тша, сонливияъ, знепритомнення, блювання,
рипдтсть м'яз!в потилищ. Мищево кл!н!чна картина под! она до
тако! при флегмош очно! ямки.
Двоб!чний екзофтальм is нерухомютю очних яблук - безсум-
швыа доагаостична ознака тромбозу печеристих пазух.
Лшування хворих з флегмоною очно! ямки та тромбозом
печерието! пазухи полягае в широкому застосуванш антибю-
тгаав, сульфаншамщних препаратов, проведенш активно! де-
гщратащйно! тераш!, переливанш кров!. При флегмон! очно!
ямки з наявшстю д!лянок флуктуацн показан! широк! розтини
i перев'язки з гшертошчним розчином натр!ю хлориду та роз-
чином пешцилшу..
Теношт — запалення теноново! капсули. Захворювання по-
чинаегься гостро з появи болю та в!дчуття тиску в очноямковш
дшянщ, яю посилюються п!д час руху очей в ycix напрямках.
Спостер!гаються пом!рний екзофтальм (якщо процес двоб!чний,
то його дуже складно д!агностувати), хемоз, набряк шгари пов!к
i кон'юнктиви. При значному зм!щенн! очного яблука може ви-
значатися диплотя.
При серозному т е н о н т прогноз сприятливий, а при гншно-
му - сумн!вний, осюльки до процесу можуть залучатися оболонки
ока. Зниження гостроти зору вщбуваеться через наявшсть за-
пального процесу.
Лшують основне захворювання, широко призначають антиб!о-
тики, салщилати, сульфашлашдш препарати, проводять дегщра-
тащйну терашю, а також ф!з!отерапш - УВЧ, д!атермш, кварц.
88
Злояшсний екзофтальм - прогресуюче захворювання, зу-

мовлене гшерфункщею передньо! частки г!поф!за (надм!рне
утворення тиреотропного гормону). Хворйоть люди переважно
середнього вшу. Процес може бути одно-! двоб!чним, вираженим
нер!вном!рно.
1нколи захворювання прогресуе настшьки, що вщбуваеться
вивих очного яблука (око опиняеться перед повшами). Виника-
ють р1зкий бшь в очнш ямщ, диплошя й обмеження pyxis ока аго-
ру i дозовш. Також характерний розвиток cynyraix захворювань:
кон'юнктивйу, кератиту 3i схильн!стю до розпаду ропвки, що
пов'язано не тшьки з лагофтальмом, a i з виникненням троф1чних
розлад1в. 1нколи шдвигцуеться внутрппньоочний тиск з появою
ycix ознак глаукоми.
Лшування полягае в застосуванш гормонально! та симптома-
тично! терапи, рентгенотераш! очноямково-гшоф!зарно! дшянки.
Догляд за хворыми з патолог1ею очно! ямки передбачае до-
тримання ними термшв та умов перебування на лхжковому ре-
жим!. Шсля оперативних втручань хвор! повинш перебувати в
л1жку з високо щднятим yзгoлiв'ям. Медична сестра мае не тшь-
ки ретельно виконувати призначення лшаря, а й контролювати
загальний стан хворого. Про виникнення будь-яких вщхилень
у загальному чи локальному стан! хворого необхщно негайно по-
вщомляти лпсуючому або черговому лшаревь
Профшактика: вчасне лшування хрошчних захворювань па-
зух носа, порожнини рота, туберкульозу, здоровий cnoci6 життя,
загартовування орган!зму, профшактика травматизму, саштарно-
осв!тня робота.

при патологи очно! ямки
З'ясування скарг: шдвшцення температуря тша, головний
бшь, загальна слаб1сть, набряк i почервоншня повш, дво'шня.
Анамнез: гострий початок, швидке прогресування процесу,
з'ясування попередшх захворювань.
Об'ективний огляд: зниження гостроти зору, звуження поля
зору, набряк i пперем!я повш, екзофтальм, обмеження рух!в
очного яблука, висока температура тша.
89
II етап - лгедсестринський дгагноз

Загальна слабкпъ, головний бшь, висика температура тша,
набряк i гшереапя повш, екзофтальм.
1. Подготовка пащента до шструментальних метод1в дослщ-
ження.
2. Вирппення супутшх проблем i задоволення потреб пащента.
3. Опоетереження за пащентом i виршення його дшсних про-
блем.
IV етап - реалгзащя плану медсестринських втручань
1. Забезпечення ф!зичного та псвшчного спокою пац!ента.
2. Поетшний контроль за загальним i об'ективним станом.
3. Виконання призначень лжаря.
5. Навчання пад!ента та його оточення само- i взаемодогляду.
V етап - оцтювання результumie медсестринських
втручань
1. Нормгипзащя внутршгаьоочного тиску.
2. Покращення загального стану пащента.
Профтактика: вчасне лжування хрошчних захворювань
приносових пазух, порожнини рота, туберкульозу; ведения здо-
рового способу життя, загартовування оргашзму, профшактика
травматизму, санггарно-освггня робота.
1. Коли виникае екзофтальм?
2. Коли виникае енофтальм?
3. Яш особливоста локал!зацп перюститу туберкульозно! етю-
логп?
4. Яга особливоста локал!зацп перюститу сифЪптично! етао-
логи?
5. Як! можлив! ускладнення флегмони очно! ямки?
Лгература
Аветисов Э.С. Руководство по детской офтальмологии /
Э.С. Аветисов. - М.: Медицина, 1987. - С. 257-258.
90
A.I. Практичш заняття з ороб / A.I. Да-
К.: Вища шк, 1991. - С. 161-162.
ЕМ. Глазные болезни / Е.И.
Медицина, 1986. - С. 238-239.
Коркотшко ОМ. Практикум сестри у догляд1 за
: хворими / О.М. Корко л ко, Г.З. Гудзь. - Бо-
2001.-С
1.Я. Очш хвороби / 1.Я. Новицький. - К : Здоров'я,
1998. - С. 113.
Пасечткова Н.В. Сощальт аспекта попередження слшоти /
Н.В. Пасечткова. - К.: Б.в., 2009.
Поцюрко P.I. Практичш навички медично! сестри у догляда за
детьми / P.I. Поцюрко, Л.С. Лесьгав, М.М. Монастирська. - Борис-
лав, 2000. - С. 86.
тверджет Наказом МОЗ Украши № 117 вад 15.03.2007. [Електро-

ннии ресурс]. - гежим доступу, www.moz.org.
Ткаченко С.Е., Поцюрко P.I. Педаатрш/ С.К. Ткаченко, P.I. По-
цюрко. - К.: Здоров'я, 1999. - С. 499.
Шегедин М.Б. Медсестринство в офтальмологи / М.Б. Шеге-
Ю.О. Антоненко, О.В. Ольхова. •
91
Лекщя 4
ЗАХВОРЮВАННЯ Б1ЛК0В01 ОБОЛОНКИ,
РОПВКИ, СУДИНН01 ОБОЛОНКИ ОЧЕЙ,
ЗОРОВОШ НЕРВА IКРИШТАЛИКА
ЗАХВОРЮВАННЯ РОПВКИ
ТА Б1ЛК0В01 ОБОЛОНКИ
Важливими е рання д1агностика та правильне лжування цих захворю-
вань, оскшьки медична сестра досить часто виконуе призначення лiкаря
патентам 1з такою патолопею.
1. Ознайомити студента is найчастшими захворюваннями перед-
нього вщдшу ока - ропвки та бшково? оболонки.
2. Проанал!зувати зв'язок цих захворювань is соматичними хвороба-
ми.
Визначити роль молодших медичних прац!вниш у д!агностиц1 та л!ку-
ванн! хворих !3 ц!ею патолопею.
М/жпредметш зв 'язки
Анатом1я, ф!зюлопя, пед1атр!я, терашя, дерматолопя, догляд за хво-
рими.
Наочнють
1. Таблиц!.
2. Муляж!.
План
1. Поняття про кератит. Етюлопя.
2. КлМчна картина та лкування кератиту.
3. КпМчна картина склериту та його лжування.
4. Особливост! догляду за хворими.
92
Захворювання ропвки та б'шково! оболонки
Поняття про кератит. Етюлопя

Кератит - запалення ропвки. Це одне з найчаспших ура-
ясень переднього вщдшу ока, яке призводить до зниження гостро-
ти зору.
Через топограф1чш особливост роивка постшно перебувае шд
впливом ф1зичних, мехашчних i х!м1чних чинншйв довюлля та
мжрофлори кон'юнктивального миыка.
Вщповщно до класифпсацп, розр1зняють ендогенний i екзо-
генний кератит, а також кератит нез'ясовано! етюлоги.
До кератитав екзогеннох етюлоги належать ерозивний, трав-
матичний, шфекцшний (бактер1альний), грибковий, кератит
унаслвдок захворювання повис, кон'юнктиви, сльозових оргашв,
а також в1русний.
Серед кератштв ендогеныох етюлоги видшяють нейрогенний,
гематогенний. алергшний, увеальний, авгтамшозний, шфекцш-
ний (туберкульозний, сифилтичний, герпетичний).
Кл1н"1чна картина та лкування кератиту

На найменше ушкодження ропвка реагуе значною запального
реакщею. Основною ознакою кератиту будь-якох етюлоги е поява
помутишь.
У раз1 запальних процеав у ронвщ може виникати три типи
помутишь: шфшьтрат, абсцес, виразка.
Анатолпчною основою св1жих запальних помутишь ропвки
е шфшьтрат - скупчення лейкоцитов, що проникають у ропвку
з крайовох судинно! сггки. Гнфшьтрат мае вигляд помутншня ci-
рого кольору в прозорш тканинх ропвки. У подальшому своему
розвитку невелик! поверхнев1 шфшьтрати безслщно розсмокту-
ються. В шших вииадках шфшьтрат ускладнюеться нагноениям,
виникас некроз, i звичайний шфшьтрат перетворюеться на аб-
сцес ропвки. Найчастшим заюнченням захворювання е розпад
шфшьтрату, вщокремлення ештелло й утворення виразки.
До суб'ективних ознак ураження ропвки належать бшь, свм>
лобоязнь, сльозотеча, зниження гостроти зору. Бшь зумовлений
ураженням нервових закшчень ропвки. а також подразнень вшко-
вих нерв1в райдужки, нерв!в вшкового тша. 1нколи бшь набувае
93
характеру невралги з !ррад!ац!ею в скроневу та лобову дшянки.

1нип симптоми зумовлеш подразненням ропвкових нерв1в i е реф-
лекторними.
До об'ективних ознак ураження ропвки належать блефаро-
спазм, перикорнеальна ш'екщя, порушення прозорост!. Блефа-
роспазм проявляеться порушенням шнервацп м'язгв пов!к, що
призводить до зменшення розм!р!в очно! пцлини або повного зми-
кання пов1к. Перикорнеальна щ'екщя полягае в гшеремп судин
довкола канта.
Прозорхсть ропвки порушуеться в раз! виникнення !нф!ль-
трат!в. Ропвка стае тьмяною, мае нер!вну поверхню. 1нф!льтрати
р!зно! величини i форми, поодинок! чи множинш, розташоваш
в р1зних дшянках ропвки, а !нколи захоплюють усю ропвку. Вони
можуть локал!зуватись у поверхневих або глибоких шарах, тому
кератит подшяють на поверхневий i глибокий.
Унаслвдок запальних захворювань ропвки в п тканину про-
ростають поверхнев! або глибок! судии и. Поверхнева васкуля-
ризащя розвиваеться в раз! розмпцення шфшьтратав у передшх
шарах ропвки ! поширюеться на не! !з с!тки кон'юнктивальних
судин. Вони мають яскраво-червоний кол!р i деревопод!бш роз-
га лужения.
Глибок! судини темшшого кольору, мають вигляд коротких
прямолшшних плочок ! ро-звиваються з глибоких ешсклеральних
судин.
Часто кератит супроводжуеться запаленням кон'юнктиви, б!л-
ковох оболонки, райдужки, вшкового т!ла, а школи майже Bcix
оболонок ока (кератокон'юнктив!т, кератосклерит, кератоувегг).
Переб!г запальних захворювань може завершитись утворен-
ням на ропвщ рубцевого помутншня. Залежно вщ штенсивност!
запального процесу в рог!вц! помутншня под!ляють на хмарку,
пляму, б!льмо.
Хмарка (nubecula) — слабке помутншня в поверхневих шарах
рог!вки, яке часто можна не побачити неозброеним оком! яке вияв-
ляють лише пщ час огляду з використанням методу б!чного осветлен-
ия чи за допомогою ицлпнно! лампи. Однак розташована в nempi
ропвки хмарка може спричинити значне зниження гостроти зору.
Пляжа (macula) — штенсившше, шж попередне, помутншня,
яке захоплюе значну частину строми ропвки, мае невелик! роз-
м!ри; помгша неозброеним оком.
94
Бшьмо (leukoma) - рубець ропвки штенсивно-бшого кольору,

мае pi3Hi розм1ри; у тяжких випадках бшьмо займае всю ропвку
(тотальне бшьмо). Розр1зняють два види б!льм:
1) проста, не спаян! з шдлеглими частинами ока:
2) спаян!, що виникають щд час перфорацп ропвки, коли вщ-
буваеться випадапня або защемления райдужки i спаювання и
з ропвкою. При спаяних бшьмах унаслщок закриття кута пе-
редньо! камери ока часто пщвищуеться внутршшьоочний тиск
(вторинна i-лаукома). Пщ впливом внутршгньоочного тиску таю
спаяш з райдужкою бшьма мають тенденцда до розтягнення i ви-
нинання вперед, тод1 змшюеться форма ропвки i виникае стафь
лома.
У кожному випадку пщ час огляду хворого з помутншням
ропвки необхщно вщповкти на низку питань. яю допомагають
установити правильний д1агноз.
1. Св!же чи етаре помутшння?
Св!же помутшння в ропвщ (шфшьтрат) завжди супроводжусть-
ся озыаками гострого запалення - болем, сльозотечею, свиглобояз-
ню, перикорнеальною ш'екщею. При рубцевих змшах око споюйне.
Зовш шф1льтрат також вщр1зняеться вщ рубця: кол1р шфшьтрату
MyTHo-cipnii або жовтуватий, меж! його нечггю внаслщок запально-
го набряку навколо нього, поверхня шорстка. Бшьмо мае штенсив-
ний бший кол!р, ч!тк! меж!, блискучу поверхню.
2. Поверхневе чи глибоке помутшння?
Це питания вщлшують пщ час огляду за допомогою методу
б!чного освталення або з використанням шдлинно! лампи - визна-
чають глибину розм!щення помутишь.
3. Помутшння з дефектом чи без дефекту поверхш?
Звичайно дефект ропвки визначають пщ час звичайного огля-
ду. Якщо ж у такшг cnoci6 не можна з певшстю визначити на-
явност! дефекту, то в кон'юнктивальний м!шок закапують 1 %
розчин коларголу або флюоресдешу. За наявност! дефекту еште-
лпо барвна речовина затримаеться в цш дшянц! i зафарбус и. За
вщсутноста дефекту поверхня залишиться незабарвленою.
4. Помутшння з проростанням судин чи без нього?
За наявност! судин необхщно встановити характер васкуляри-
зацп (поверхнева чи глибока). Поверхнева васкуляризащя спосте-
рггаеться при поверхневих запальних процесах. а глибока - при
глибокому (паренх!матозному) кератит!.
95
5. Гншне чи негншне помутшння?

Це визначають за кольором помутшння. Гншний шфшьтрат
без дефекту називаеться абсцееом.
Серед раптових захворювань ропвки повзуча виразка е най-
тяжчим захворюванням, що призводить до перфораци i загрожуе
оку слшотою. Причина - проникнення в ропвку в1рулентно! ш-
фекцп, найчастпие пневмококово!, через др1бт дефекта ештелда.
Сприятлив! для такого захворювання умови виникають при хро-
тчному дакрюцистит!, осюльки в сльозовому Mixypi затримують-
ся pism бактерй.
Захворювання починаеться з утворення в центр! ропвки ci-
рого шфшьтрату невеликих розм!р!в, який швидко розпадаеться
i перетворюетьея на виразку, що мае тенденцию до швидкого збшь-
шення, поширення по поверхн! та вглиб. При цьому в переднш
камер! на дн! завжди спостер!гаеться скупчення гною — гшоиюн.
Також вщзначаються явища сильного подразнення ока: сльозо-
теча, евгглобоязнь, виражена перикорнеальна ш'екщя очного
яблука. Протягом перших д!б захворювання може вщбутися пер-
форация дна виразки з випаданням внутр!иш!х оболонок ока, т е -
ля чого запальний процес починае поступово згасати.
Лшування кератиту комплексне i, як правило, стащонарне.
Якщо визначено етюлогш захворювання, то лшування спрямову-
ють на усунення його причини.
Щоб зменшити виражешсть запальних явищ i болю, а також
загюбпти зрощенню та зарощенню зшищ, одразу призначають
м!др!атичш засоби: 1 % розчин атрошну сульфату, 1 % атротнову
мазь, електрофорез з 0,25-0,5 % розчином атрошну. За наявнос-
т! токсичних явищ, спричинених дасю атрошну, його замшюють
0,25 % розчином скополамшу пдробромщу. Щ обидва препарата
можна поеднувати з шстилящями 1—2 % розчину адреналшу г!д-
рохлориду, а також робити з ними аплшаци.
Для лшування хворих з бактер!альним кератитом i виразкою
ропвки застосовують антибютики широкого спектра дп у вигляд!
шстиляцш 5-6 раз!в на добу. Bn6ip аытибютика дощльно проводи-
ти залежно вщ чутливост! до нього патогенно! мшрофлори. У тяж-
ких випадках антиб!отики вводять в ш'екщях пщ кон'юнктиву,
а школи додатково i всередину.
Лшування антибютиками поеднують !з сульфашламщними
препаратами, як! застосовують мкцево та всередину.
96
Також призначають осмотерашю, вщволшальну терапш, фь

зютерапда.
HapiBHi з такими лшувальними процедурами проводить за-
гальнозм!цнювальну терапш: застосовують вггамшш препарата
мхсцево i внутршшьо.
У pasi кератиту нез'ясованох етаологп застосовують також про-
тив1русш препарати, специф!чш та неспециф1чт 1мунодепресан-
ти, а для профилактики вториннох шфекцп - антибакте р i аль н i та
сульфатламвдш препарати, призначають патогенетичне лшу-
вання. фхз1отерашю.
Профилактика захворювань ропвхси полягае в запобхгант трав-
мам очей, своечасному лшувант блефариту, кон'вшктивиу, а також
загальних захворювань оргашзму, якх сприяють розвитку кератиту.
Кл!н!чна картина склериту та його лкування

Захворювання бшковох оболонки розвиваеться переважно
в передшх частинах ока м!ж роггвкою та екватором i може мати
характер як вогнихцевого, так i дифузного ураження.
Етюлопя - ревматизм i ревматохдн! захворювання, подагра,
алергая, фокальш шфекцп, туберкульоз, сифйпс.
Розр1зняють двх форми запалення бшковох оболонки: поверх-
неву, легку (ешсклерит) i тяжку, глибоку (склерит).
Ешсклерит - ураження надбшковох оболонки та поверхне-
вих iiiapiB бшковох оболонки, що проявляеться локальною rinep-
ем!сю з фюлетовим вщтшком i припухл!стю. Часто в одному шсщ
процес зникае, а в шшому виникае i так тривае, поки запальний
фокус не обшде довкола Bciei ропвки.
Склерит - запальний фокус. розмпцений у глибхпих шарах,
i вс! запальнх явихца виражешхш. Часто захворювання усклад-
нюеться склерозивним кератитом у виглядх трикутного помут-
ншня.
1нколи склерит ускладнюеться 1ридоцикл1том, i тода утво-
рюються задш eiiHexii - спайки м1ж райдужкою та передньою
поверхнею кришталика. На ройвщ виникають прециттати — точ-
ков! утворення i3 спаяних л1мфоцитав i зерен шгменту. Майже
завжди захворювання призводить до стоншення та розтягнення
бшковох оболонки (стафшома бшковох оболонки). На т е щ запаль-
них вогнищ залишаються дшянки асщцно-арого кольору.
97
Лшування етюлопчне, а мкщево призначають гормональш

препарати, протизапальш крашн, тепло, ф!з!отерапевтичне лшу-
вання (УВЧ, д!атерм1я).
Мтсцево: шстиляцп кортикостероццв - 2,5 % суспензп гидрокор-
тизону, 0,3 % предшзолону, ОД % декеаметазону по 1-2 крашп 6
раз!в на добу; протизапальш крапл! — макситрол, максидекс, ци-
промед, гаразон, пренацид по .4-6 разгв на добу; нестерощш кра-
пл1 — дикло-Ф; окуфлур; антибактер!альш крапл! специф1чно1
дц; уведення антибютишв i кортикостероццв шд кон'юнктиву.
Системна терашя: перорально - ^бупрофен по 400-600 мг
4 рази на добу або гндометацин по 25 мг 3 рази на добу протягом
тижня; предшзолон по 60-100 мг 1 раз на добу протягом кшькох
д т в з иоступовим зниженням дози; циклофосфамщ, десенсибып-
зувальш засоби, засоби специф!чно1 терагш.
Особливост! догляду за хворими

Догляд за хворими з такою патологсею полягае в правильному
виконант офтальмолопчних машпуляцш. Ус! машпуляцп по-
-rpioHo проводити дуже обережно, щоб не травмувати патолог!чно
змшеш оболонки ока. Пщ час перебування в закритому прим!-
щенн! очне яблуко мае бути вщкритим, пов'язки слщ накладати
тшыш в раз! виходу на вулицю.
Хворим не рекомендуеться перебувати в яскраво осв!тлених
примиценнях, а також шд прямими сонячними променями. За
крайнъсл необхщност! рекомендуеться користуватися свгглозахис-
ними окулярами.
Етап и медсестринського процесу

при захворюваннях ропвки
З'ясування скарг: вщчуття стороннього ттла в оц!, б!ль в ощ,
сльозотеча, свгглобоязнь, зниження гостроти зору.
Анамнез: хрошчш захворювання краю повш i кон'юнктиви.
Об'ективний огляд: блефароспазм, сльозотеча, зниження го-
строти зору, перикорнеальна ш'екщя, помутншня ропвки, хемоз
(набряк кон'юнктиви), гйгошон (гшй у передшй камер!), позитив-
на флуоресцешова проба.
98
II етап - тедсестринський дгагноз

Блефароспазм, перикорнеальна ш'екщя, сльозотеча, помут-
шння ропвки, хемоз, rinonioH, зниження гостроти зору.
1. Подготовка пащента до шструментальних методш дослвд-
ження.
2. Виконання лшарських призначень.
3. Спостереження за пащентом i вирппення його дшсних про-
блем.
4. Вирппення супутшх проблем i задоволення потреб пащ-
ента.
IV етап - р е а л ъ з а щ я плану медсестринських втручань
1. Подготовка пащента до проведения флуоресцешово! проби.
2. Подготовка пащента до огляду в прохвдному СВИУП.
3. Постшний контроль за самопочуттям i загальним станом
пащента.
V етап - оцтювання результапив медсестринських
втручань •
1. Покращення загального стану i самопочуття хворого.
Профилактика: своечасне й ефективне лшування захворю-
вань повш i кон'юнктиви, санащя ротово! порожнини i лшування
ЛОР-патологп, запобггання травмуванню органа зору.

при епюклерит! та склерит!
З'ясування скарг: почервоншня ока з фюлетовим ввдтшком,
незначна болючОсть.
Анамнез: поступовий початок, наявшсть хрошчних захворю-
вань оргатзму.
Об'ективний огляд: набряк повш, хемоз, обмеження pyxis
очного яблука, болючкть при пальпацп.
99
II етап - медсестринсъкий диагноз

Набряк повш, хемоз, екзофтальм, бмь при рухах очного яблу-
ка, локальна гшеремпя або щаноз.
III етап - планування медсестринсъких втручань
ження.
3. Спостереження за пащентом i вирппення його дшсних про-
блем.
IV етап -реалгзащя плану медсестринсъких втручань
1. Подготовка пащента до бюмшроскопп.
2. Постшний контроль за самопочуттям i загальним станом
пащента.
V етап - оцшювання результатie медсестринсъких
втручань
1. Покращення загального стану i самопочуття хворого.
медсестринсъких втручань.
Профишктика: своечасне й ефективне лшування захворю-
вань повш i кон'юнктиви, санащя ротовох порожнини i лшування
ЛОР-патологн, запобнання травмуванню очей, гельмштозу.
Запитанняi завдання
1. Як! суб'ективт ознаки кератиту?
2. Яш об'ективт ознаки кератиту?
3. У чому полягае медсестринсыса допомога хворим з керати-
том?
4. Яш ознаки етсклериту?
5. Як! причини виникнення склериту?
100
ПАТОЛОПЯ КРИШТАЛИКА
ТА СКЛИСТОГО ТША
редовищ ока, що призводять до ранньоТ втрати гостроти зору.
Озкайомити студент!в 1з патолопею оптичних середовищ ока.

Визначити роль молодших медичних прац!вник!в у лкуванн! хворих з
Наочнють
1. Таблищ.
2. Муляж!.
План
1. Поняття про катаракту.
2. Класифкащя катаракти.
3. Сучасн! методи х!рург!чного л!кування.
4. Передоперащйна пщготовка хворих.
5. Патолопя склистого тша.
6. Лшування патологи склистого тша.
101
Поняття про катаракту

Патолоичний стан кришталика проявляеться або в аномалп його
положения, або в спйкому помутншш ргзного ступеня — катаракта.
Аномалп положения кришталика бувають природженими (ек-
топ!я) або набутими (вивих чи шдвивих кришталика).
Ектошя часташе спостер!гаеться угору, угору досередини, уго-
ру назови!. Якщо зниження зору коригуеться окулярами, то опе-
ративно втручання проводять у дорослому виц.
Набутий вивих часто виникае внаслщок травми, нанесено!
тупим предметом у будь-якому напрямку. Кришталик може бути
незначно змнцений — шдвивих або зовам змщений !з свого ана-
том!чного положения—-вивих.
Вивих у склистеталовиявляють при б!чному осв!тленн! i в про-
хщному св!тл! у вигляд! рухомого утворення через особливо чорну
зшичку. Окулярна корекщя сприяе значному полншенню зору.
Вивих у передаю камеру.мае дуже характерний вигляд крапл!
олп !з золотавими краями, але в таких випадках може, виникати
значний б!ль через щцвшцення внутр!шньоочного тиску.
При субкон'юнктивальних розривах б!лково! оболонки в!дбу-
ваеться вивих кришталика щц сполучну оболонку.
Катаракта — порушення прозорост! кришталика будь-якого
ступеня.
Значн! помутшння кришталика легко виявляють у раз! б!ч-
ного осв!тлення. Помутн!ння, локал!зоваш в глибоких шарах
! на периферп кришталика, потребують обстеження в прохщному
св!тл! i здеб!льшого при максимально розширешй зшиц!. Щ види
обстеження мають значения для диференщально! д!агностики
!стинних помутишь кришталика та факосклерозу, а також при
помутншнях у задшх шарах кришталика та р!зних видах змш
у склистому т!л!.
Класифкащя катаракти (табл. 3)

За локал1защею катаракту под!ляються на капсулярну, нав-
колоядерну, ядерну, шркову, тотальну, а за консистенщею — на
м'яку (природжену) та тверду (набуту). Це за лежить в!д наявност!
ядра. Под!л катаракти за консистенщею мае значения пщ час ви-
бору методу операцц.
102
103
зшищ. У прохщному св!тл! на тл! рожевого рефлексу очного дна

видно темну плямку, яка не зм!щуеться шд час рух!в очей.
Задаю полярну катаракту видно головшш чином у прохщному
свгтл! i в св!тл! щшинно! л амии. Бона мае вигляд р1зко вщмежо-
вано! плямки, яка п ц час руху очей змицусться в бш, протилеж-
ний рухов! ока.
При центральной катаракт! видно с!рувате, р!зко вщмежоваые
кулясте помутшння в центр! кришталика. Пщ час рух!в очей воно
зм!щуеться в б!к, протилежний рухов!.
Зонулярна катаракта спричинюе помутшння одного або к!ль-
кох шар!в кришталика навколо ядра. У раз! нерозширено! з!ниц!
весь кришталик здаеться мутним, однак при б!чному осв!тленн!
видно, що зшичний край райдужки не лежить безпосередньо на
мутних жарах кришталика, а розташований в!д них на деякш
в!дсташ. Це еввдчить про те, що помутшння захоплюе не вс! шар и
кришталика, тобто д!агноз зонулярно! катаракти сл!д установлю-
вати за розширено! зшищ, тод! при биному осв!тленн! видно с!ре
помутшння кришталика у вигляд! диска, по краю якого розташо-
ваш зубчаст! вщростки ~ нагзники. Центральна частина помут-
н!ння менш Штенсивна, н!ж його периферия.
Травматична катаракта част!ше бувае одноб!чною! виникнен-
ня 11 пов'язане з перенесеною травмою. Тод! помутншня спочатку
з'являеться в м!сц! ушкодження, ч a crime в задн!х кортикальних
шарах,! мае вигляд розетки або чаш!, яка ув!гнут!стю спрямована
допереду. П!д час огляду таких хворих слщ шукати сл!ди перене-
сено! травми.
Ускладнена катаракта починаеться в задн!х шарах кришта-
лика або в передшх тпдкапсулярних. На початку свого розвитку
вона мае форму з!рки або окремих точкових помутишь у задшх
шарах кришталика. У передшх пщкапсулярних шарах вона по-
чинаеться точковими помутншнями. Шзтше, коли помутншня
охоплюе весь кришталик, тальки своервдний жовтуватий кол!р,
схильн!сть до вщкладення солей, вапна, холестерину, помутнш-
ня капсули кришталика е шдстави зашдозрити ускладнену ка-
таракту. У таких випадках установлюють наявшсть захворювань
ока або всього оргашзму, що снричинюютъ розвиток катаракти:
цукрового д!абету, тетани, мютонп, глаукоми, уве!ту, !ридоцикл!-
ту, шгментно! дегенерацп с!тк!вки, вщшарування ставки, мюпи
високого ступеня.
104
Патолопя кришталика та склистого т т а
Сучасы методи xipyprinHoro л|'кування

Остановами десятилггтями в х1рурпчному лпсуванш хворих i3
катарактою ввдбулися значш змши. Велику роль у цьому вцц-
грало впровадження мшрох1рурйчних метод1в. Окр1м того, 3Mi-
нилася техиша оиерацп, значно розширились показания до !!
виконання. Досягнуто великих ycnixis в усуненш операцшних
i шсляоперацшних ускладнень. Без перебшыпення можна сказа-
ти, що сучасна екстракщя катаракти, залишаючись одшею з най-
складшших порожнинних операций, стае все безпечшшою.
До традищйних метод1в екстракцп катаракти належать екс-
тракапсулярна й штракапсулярна, як! виконують за допомогою
звичайних методдв MiKpoxipyprii.
Сучасшшими методами е крюекстракщя, факоемульсифша-
щя катаракти й екстракщя катаракти з використанням методу
малого розтину i.3 застосуванням не традищйних шовних мате-
р!ал!в, а бюлончних i синтетичних нетоксичних склеювальних
речовин.
Метод оперативного втручання визначають шсля офтальмо-
лопчного та соматичного обстеження хворих. Bin зал ежить вщ
стану пащента та можливостей MiKpoxipypri4Ho'i допомоги в пев-
ному perioni.
Передоперацша пщготовка хворих

Подготовку хворого до офтальмолопчних мшрох!рурггчних
операщй здшснюють в амбулаторных умовах за мюцем прожи-
вания та у вщдшенш MiKpoxipyprii ока безпосередньо перед опе-
ращею.
Загальносоматичне доел 1дження\
- загальний анал1з кров!;
-- загальний анал!з сеч!;
- дослщження кров! на реакщю Вассерманна;
- дослщження кров! на СШД;
- флюорограф!чне дослщження оргашв трудно! клики;
- санащя ротово! порожнини;
- дослщження ЛОР-оргашв;
- консультащя xipypra;
- консультащя терапевта;
105
- для жшок - консультация гшеколога;

- за необхщносгп - консультащя шших спещалнятв.
ОфтальмологЬчне дослгдження:
- визначення гостроти зору з далеко! та з близько! вщстат;
- визначення внутршгаьоочного тиску;
- огляд у прямому та б!чному оев!тленш;
- огляд за допомогою щшинно! лампи;
- огляд очного дна (за можливост! при допустимш гострот! зору);
- виб1р методу оперативного втручання.
Для профилактики розвитку катаракти призначають пол!в!та-
мшш крапл! для постшного застосування. Це можуть бути пре-
парати аптечного приготування, а також готов! лгкарськ! форми.
Патолопя склистого тша

Патолопя склистого т!ла проявляеться переважно у вигляд!
помутишь типу саж!, ниток, угруповань р!зного розм!ру. Ц! ггато-
лог!чн! утворення виникають у раз! запальних захворювань с!т-
швки, судинно! оболонки ока, при Mionii високого ступеня. Вони
являють собою залишки геморагш, ексудату або утворюються
внаслщок зморщування окремих ф!брил самого склистого тша.
Поява л!таючих мушок перед очима, на що дуже часто скар-
жаться хвор!, не мае патолопчного значения. Це формен! елемен-
ти KpoBi, як! можуть розмпцуватися у склистому тыл..
Блиски склистого тша - це своерщш помутншня у вигляд! ср!бних
i золотих точок, як! рухаються шд час pyxis ока, але не вщносно одне
одного. Таку картину створюють кристали холестерину. Кальщев! та
Man-iieei сол! вугшьно! та фосфорно! кислот утворюють р!знокольо-
posi точки. 3ip за ще! патологи в бшыпоета випадюв не змшюеться.
Догляд за хворими з патолопею кришталика та склистого тша
полягае у своечасному закапуванш в оч! крапель, збереженн! ре-
жиму зорового навантаження, а також вибор! правильного свггло-
вого режиму, застосуванн! свйлозахисних окуляр!в.
Гемофтальм - це наявшсть кров! у склистому тип-.
Лкування патологп склистого тша

Гемофтальм: льясковий режим з шднятим узгол1в'ям, бшоку-
лярна пов'язка протягом 2-3 дшв, шстиляцц кальщю хлориду,
106
Патолопя та склистого тша

при патологи кришталика
Прогресуюче стшке
III
1. Подготовка метод1в дослщ-

2. Подготовка: свггл1.
3. Викона]
4. Подготовка:
5. Догляд у nic.
6. Вирппення супутшх проблем.
107

F етап - оцшювання результатов медсестринських
втручанъ
1. Вщновлення функщй зору.
2. Ввдсутшсть ознак запального процесу т е л я xipypri4Horo
втручання.
Профилактика: здоровий cnociu житгя, дотримання режиму
пращ i технлки: безпеки в робота, профшактика i лшування судин-
них захворювань, профшактика травмування очей, лшування ен-
докринних захворювань.

при патологи склистого тша

З'ясування скарг: р!зке зниження гостроти зору, плаваюч! ио-
мутншня, поява перед очима смуг червоного кольору.
Анамнез: дая етаолопчних чинниюв.
Об'ективний огляд: р!зке зниження гостроти зору.
II етап - .педсестринський диагноз
Р1зш види ггарушення гостроти зору.
1. Подготовка пащента до. шструментальних метод!в дослщ-
ження.
3. Спостереження за пащентом i виршгення його дшсних про-
блем.
4. Вирннення супуттх проблем i задоволення потреб пащента.
IV етап -реалгзащя плану медсестринських втручань
1. Подготовка пащента до бюмжроскотш.
2. Подготовка пащента до офтальмоскопии
3. Подготовка пащента до ультразвукового дослщження зору.
4. Накладання бшокулярш/i пов'язки.
5. Прикладання холоду, на око.
6. Виконання лжарських призначень:
108
Патолопя кришталика та склистого т т а
— консервативне лшування:
• кровоспинн! засоби;
• антикоагулянти;
— лшування соматичних захворювань;
— ф!зютерапевтичш процедури.
7. Подготовка пащента до вггректомп,
8. Вщпшення супутшх проблем.
V етап - оцтювання результшшв медсестринських
втручань
1. Покращення суб'ективного та об'ективного стану пащента.
2. Корекщя медсестринських втручань у pa3i потреби.
Профилактика: своечасне ефективне лшування соматичних
захворювань, запобшшня травмуванню очей, дотримання пра-
вил техшки безпеки в робота.
1. Як! причини виникнення катаракти?
2. Як класифшують катаракту?
3. Яга причини виникнення склериту?
109
ЗАХВОРЮВАННЯ СУДИНН01 ОБОЛОНКИ
ТА ЗОРОВОГО НЕРВА
Медичи! сестри повинн! знати особливосл захворювань судинноТ
оболонки, атювки ока i зорового нерва, адже особливо вежливою в TXHIH
робот! е допомога лкарю у правильна д!агностиц! та лкуванн! цих захво-
рювань, яи призводять до ст1Йко1 втрати гостроти зору.
1. Ознакомит и студен™ !з захворюваннями очей, яю призводять до
р:зкого зниження гостроти зору або слтоти.
2, Показати зв'язок цих захворювань i3 соматичними хворобами.
Визначити роль молодших медичних прац1вниюв у правильному
наданн! невщкладно! медичноТ допомоги хворим з щею патолопею та
в профшактиц! отпоти.
М'жпредметнi зв 'язки
Анатом!я, ф13ГОЛопя, пед!атр1я, терагня, невролопя, догляд за хворими.
Наочнють
1. Таблиц!.
2. Муляж!.
План
1. Зв'язок захворювань судинноТ оболонки та зорового нерва i3 за-
гальними захворюваннями организму.
2. Пэстр! захворювання очей з раптовою втратою зору.
3. Особливост! догляду за хворими.
110
Захворювання судинно! оболонки та зорового нерва
Зв'язок захворювань судинноТ оболонки

та зорового нерва 1з загальними
захворюваннями оргаызму
Для в становления причин захворювання судинного трак-

ту ici'OTHe значения мае анамнез, при збирант якого необхщно
розпитати хворого про перенесет захворювання. Як правило, за-
палыи захворювання судинного тракту бувають ендогенного по-
ходження - шфекцшний агент потраиляе в судинний тракт ока
гематогенним шляхом. Анатом1чт особливост! судинного тракту
(широка судинна сетка, сповмьнення течи кров1) сприяють oci-
данню на його поверхш бактер!альних чиннигав i виникненню
метастатичного увехту.
Серед причин захворювань судинного тракту слщ вщзначити
туберкульоз, сифыпс, токсоплазмоз, ревматизм, грип, висипний
i черевний тиф, в!русш та шш! шфекщх. Слщ звернути увагу i на
стан poroBoi порожнини (наявн!сть Kapiccy). Будь-яке шфекщй-
не вогнище в оргашзм! може спричинити запалення судинного
тракту, i в кожному випадку треба намагатися виявити ет!ологш
захворювання. Для цього важливо провести загальне обстежен-
ня оргашзму хворого, включаючи методи лабораторного та серо-
лог!чного дослщження, а також проведения шк1рно-алерг!йних
проб.
Причиною загальних захворювань судинного тракту може
бути р!зка сенсибш1защя тканин ока, що призводить до виник-
нення алергшно! реакци. За таких випадшв увехт мае токсико-
алергшний характер.
Досить часто проникнення хнфекщйного агента супроводжу-
еться р1зкою алерпйною реакщею, у таких випадках cnocrepira-
ють зм1шат форми увехту.
Щодо захворювань судинного тракту з гострим початком, що
супроводжуються сильним болем в ощ та у вщповщн!й половит
голови, то слщ зважати на roerpi запальнх захворювання перед-
ньох частини судиннох оболонки - ipiiT. цикл1т та 1ридоцикл1т.
Але поеднання таких чинник1в, як анатом1чна структура, хн-
нерващя та кровопостачання, зумовлюють рщкхсне виникнення
ipiny чи циклггу, а в б1льшост! випадк1в розвивасться Оридоци-
кл!т.
111
Раптовий початок, сильний бшь в очному яблуку та голов!,

а також значне зниження гостроти зору змушують хворих зверта-
тися за офтальмолопчною допомогою.
Об'ективними ознаками !ридоцшслпу е сльозотеча, светлобо-
язнь, перикорнеальна ш'екщя очного яблука, звуження зшиц! та
вщсутшсть п фотореакдп, змша кольору райдужки (светла набу-
вае зеленуватого вщтшку, а темна - !ржавого), помутшння вологи
передньо! камери або утворення на и дш гною (rinonioH). Пщ час
огляду через пцлинну лампу майже завжди спостер!гають задш си-
Hexii - злипання краю зшиц! з передньою поверхнею кришталика,
появу прециштатав на заднш поверхт ропвки. Хвор! скаржаться
на р!зкий бшь пщ час пальпацн вшковоготала- вшкову болючкть.
Увеет - .це захворювання власне судинного тракту. Для нього
характершгш змши запального характеру внутршхшх оболонок
ока з вираженими змшами запального характеру в склистому
т!л!. Суб'ективних скарг i змш переднього вщщлу ока може не
спостершатись.
Лшування пащентав !з захворюваннями судинного тракту по-
тр!бно проводити в стащонар!.
Хворим призначають антибютики широкого спектра дп, суль-
фаншамщш препарати, осмотерашю, десенсиб!л!з>7вальн! засоби
для парентерального введения, м!сцево - антибютики, сульфашла-
м!ди, кортикостерощи в краплях та ш'екщях пщ кон'юнктиву, а та-
кож ф!з!отерапевтичне лжуъання (електрофорез, магштотераппо).
Ростр! захворювання очей з раптовою втратою зору

Загальною властив!сгю таких захворювань с вщсутшсть зовншт-
irix прояв!в з боку передньо! частини ока. Око залишаетъся спокшним.
не червоним, шяких зовнппшх прояв!в тяжкого стану внутршш!х
оболонок ока не спостер!гаеться. Хвор! з! зниженим зором можуть не
звернути уваги на незначно виражет симптоми тяжко! патологи.
Д!агноз установлюютъ на пщстав! ретельного офтальмолопчного
дослщження !з застосуванням методик р!зного ступеня складноста.
Раптове значне зниження зору або часткову його втрату спри-
чинюють запальн! та дистроф!чн! захворювання сггювки ! зорового
нерва, вщшарування с!тк!вки, ембол!я центрально! артерГ! с!т-
к!вки. тромбоз центрально! вени сггшвки, юнацьк! крововиливи
в склисте тало.
112
вщшарування
ми процесами в ощ (пухлини <
дат пщ ставку,
Коатса, хвороба Гителя-Лщцау).
часто передують
: в ощ, а потам
Пщ час огляду такого хворого
м 1 ху р о п од i б н i тало або р1зко rinepe-
серця, на rai стайкого спазму судин головного :

Xsopi скаржаться на раптову повну втрату зору, у ]
Пщ час огляду
на тл1 якого
(симптом вишнево! юсточ! ipTepii
блщий,
рез перипашлярний:
Лшування: судино-
дегщратацшно!, терапп, при-
: лтанього вшу на тл! гшертошчно! хвороби й
ИЗ
Хвор! скаржаться на р!зке зниження зору, бачення червоного

кольору перед хворим оком.
Шд час огляду епостершаються ппертошчн! змши очного дна,
крововиливи за ходом судин (симптом розчавленого помщора).
Лшування стащонарне, под!бне до такого при емболп, але
з обов'язковим застосуванням антикоагу л я HTIB .
Запальш захворювання зорового нерва характеризують-
ся р!зким зниженням ycix зорових функцш.
Вони виникають на тл! запальних захворювань оболон моз-
ку, шстрих i хрошчних шфекцшних захворювань оргашзму, у
раз! нешфекщйно! патологи (цукровий д!абет, хвороби кров!,
нефрит), а також при фокальних шфекщях та хрошчшй шток-
сикащх.
Кл!н!чна картина захворювання залежить вщ локал!зац!! та
вираженост! запального процесу.
Хвор! скаржаться на затуманення зору, зниження гостроти
зору, звуження поля зору, школи вщзначають б!ль в очн!й ямщ
п!д час рух!в очного яблука.
Лкування Д1абетичн01 ретинопатй

У л!куванн! д!абетично! ретинопатй застосовують методи кон-
сервативно! терапп, лазеркоагулящю, крюкоагулящю та xipyp-
г!чн! методи.
Консервативна тератя - призначення препара'пв. як! зни-
жують р!вень глюкози кров!,, анг!опротектор!в (добезилат каль-
щю, пармщин, етамзилат, емокситн, рутозид, компламш та ш.);
антиагрегант!в (ацетилсалщилова кислота, трентал, курантил,
тиклоп!дин та ш.); засоб!в, як! зменшують проникшсть кагпляр!в
(еналаприл, периндоприл, тритаце та ш.); кортикостеровдв (мк-
цево); розсмоктувальних препарат!в.
Фокальне або розсляне лшування лазером проводять при:
1) потовщенн! с!тк!вки в межах зони до 500 мкм (одна третина
д!аметра диска) вщ центру макули;
2) виражених ексудатах в межах зони до 500 мкм вщ центру
макули в поеднанш з потовщенням с!тк!вки;
3) потовщенн! с!тк!вки площею б!льше д!аметра диска зорово-
го нерва, частина якого розмццена в межах 1 д!аметра диска вщ
центру макули.
114
" *е штректомш
, • й. ендотерашя
-
. и шплантащею штучного .
е:
У склисте тало, що призводить до
ження зору, особливо за його наявност! протягом кшькох м1сящв;
• тракцшне ввдшарування ставки, яке поширюеться на ма-
кулу;
• значно вшэажена неоваскулщжзащя ставки та ф!брозна про-
операцп.
Особливост! догляду за
Лшування проводять у стащонар!, мае бути
вщ етюлогп, i3 лшар1в сум!
з щею
нинну терапш, втшшотералш,
лшування електростимулящею з:
Догляд за хворими !з щею патолопею
ощадливого
дотриманш
115
ЕТАПИ МЕДСЕСТРИНСЬКОГО ПРОЦЕСУ
ПРИ ЗАХВОРЮВАННЯХ СУДИНН01ОБОЛОНКИ

при 1ридоциклт та хорющит!
I его an - .медсестринське обстеження
З'ясування скарг: бшь в очному яблущ, затуманення зору,
свгглобоязнь, сльозотеча, ,
Анамнез: дая етюлоичних чиннишв.
Об'ективний огляд: зниження гостроти зору, перикорнеаль-
на ш'екщя, - свстлобоязнь, сльозотеча, блефароспазм, бшь при
пальпацп очного яблука, зшиця вузька або неправильно! форми,
внутр'.шныючний, тиск в норм! або дещо знижений, порушення
кольоросприйняття, гемералопия, фотопсп, метаморфопсп.
II етап - жедсестринський дгагноз
Б1ль в очному яблущ, затуманення зору, свилобоязнь, сльо-
зотеча, зниження гостроти зору, порушення кольоросприйняття.
III етап - плану вання- .медсестринських втручань
ження.
2. Виконання лпсарських иризначень.
3. Спостереження за пащентом i вир!шення його дшсних про-
блем.
4. Виршшння супутшх проблем i задоволення потреб пащента.
5. Навчання пащента та його оточёння само- i взаемодогляду.
IVетап - р е т и з а щ я плану медсестринських втручань
3. Визначення кольоросприйняття.
4. Створення зручних умов для усунення свгглобоязнь
116
Етап и медсестринського процесу при захворюваннях судинноУ оболонки
5. Кушрування больового синдрому.

6. Закапування знеболювальних крапель.
7. Виконання лшарських призначень:
- зменшення запального процесу;
- застосування антибактер1альних, против1русних. проти-
алергшних препаратав;
- профшактика утворення синехш;
- застосування мвдр1атшав, розсмоктувальних препара-
тав;
- ф!зютерапевтичне лшування: УВЧ-терагия, електрофо-
рез мвдр!атиюв i розсмоктувальних препарата;
- загальне лшування: антипстамшт препарати, протиза-
пальш препарати нестерохдного ряду. в!тамши.
8. Вирплення супутшх проблем.
V етап - оцшювання результатЬв медсестринських
втручань
Профшактика: своечасне й ефективне лшування загальних
шфекщйних i нешфекцшних захворювань, санащя вогнищ хро-
шчно1 шфекцн в оргашзм1, запоип-ання травмуванню очей.

при ппертон1чн1й ретин'опатп

З'ясування скарг: мерехтшня в очах i поява «лггаючих мушок»
перед очима.
Анамнез: пщвищення артериального тиску.
Об'ективний огляд: стшке пщвищення артер1ального тиеку.
II етап - медсестринський дЬагноз
Мерехтшня в очах i поява «л!таючих мушок» перед очима,
mini ознаки гшертошчнох хвороби.
1. Подготовка пащента до i нструмента льних метод1в дослвд-
ження.
.117
2. Виконання лшарських призначень: гшотензивна терашя,

вщволгкальна терашя, прудотерашя.
3. Спостереження та догляд за пащентом i вщпшення його
дшсних проблем.
4. Вирппення супутшх проблем i задоволення потреб пащ-
ента.
5. Освггня робота з пащентом щодо ращонального харчуван-
ня, правильного режиму пращ та ввдпочинку.
IV етап - р е а л г з а ц г я плану медсестринсъких втручань
1. Подготовка нацдента до шструментального дослщження.
2. Виконання лшарських призначень: гшотензивна терашя,
ввдволжальна терашя, прудотерашя.
3. Лшування гшертошчнох хвороби.
4. Спостереження за суб'ективним i об'ективним станом хворого.
6. Освггая робота з пащентом щодо ращонального харчуван-
ня, правильного режиму пращ та вщночинку.
V етап - оцтювання результапив медсестринсъких
втручань
2. Корекщя медсестринсъких втручань у раз! потреби.
Профилактика:-своеч.&сн.е й ефективне лшування соматичних
захворювань, здоровий cnoci6 життя.

при д!абетичн!й ретинопатп

З'ясування скарг: поступове зниження гостроти зору.
Анамнез: наявшсть цукрового д!абету.
Об'ективний огляд: зниження гостроти зору, змши при оф-
тальмоскопы та флуоресцентшй ангюграфи.
II етап - медсестринський дюгноз
Р1зке зниження гостроти зору.
1. Подготовка пащента до шструментальних методов досл!д-
ження.
118
3. лшування цукрового д1абету.

4. -а догляд за пащентом i його
дшс: : проб!
5. Вирпнення супуттх проблем i задоволення потреб пащента.
6. Освпня робота з пащентом щодо ращонального харчуван-
пращ та вщпочинку.
1. Подготовка пащента до шетрументального дослщження.
3. Лшування цукрового д1абету.

4. Спостереження за суб'ективш та об'ективним станом хво-
рого.
5. Виршгення супуттх проблем.
6. Освкня робота з пащентом щодо ращонального харчуван-
ня, правильного режиму пращ та вщпочинку.
1. Покращення > стану та самоночуття пащента.

2. Корекщя у раз! потреби,
Профилактика: лшування соматичних

при емболи центрально! артерп атювки
З'ясування скарг: раптова втрата зору : одне око, сектораль-

випадання поля зору.
Анамнез: гострий початок д1я етюлопчних
нниюв.
Об'ективний огляд: р1зке зору, сектораль-
не випадання поля зору.
PisKe зниження гостроти зору, щання поля

зору.
III
1. Подготовка пащента до шструментальних метод!в дослад-
.119

3. Спостереження та догляд за пащентом i вирппення його
IV етап -'реалЬзацш плану медсестринських втручань
1. Подготовка пащента до шструментального дослвдження.
2. Виконання лшарських призначень в екстреному порядку:
• надання пащенту горизонтального положения з! звшь-
ненням inш та груднох клггки ввд стисного одягу;
• медикаментозна тератя: уведення судинорозширюваль-
них препаратов, осмотерашя.
3. Лшування основного захворювання.
4. Спостереження за суб'ективним i об'ективним станом хворого.
5. Догляд за пащентом в умовах суворого л!жкового режиму.
втручань
2. Корекщя медсестринських втручань у.раз! потреби.
Профилактика: своечасне й ефективне лшування соматичних
захворювань, здоровий cnociu життя, диспансерне спостереження
за пащентом.

при тромбоз! центрально! вени ставки
З'ясування скарг: поетупове зниження зору на одне око.
Анамнез: поетупове зниження гоетроти зору, д!я етюлопчних
чинник!в, лггшй вш.
Об'ективний огляд: зниження шетроти зору.
Р1зке зниження гоетроти зору, неможливкть проведения пе-
риметра.
1. Шдготовка пащента до шструментальних метод!в дослхд-
ження.
120
3. Спостереження та догляд за пащентом i вир1шення його

4. Виршення супутшх проблем i задоволення потреб пащента.
IV етап - реалгзацгя плану медсестринських втручань
1. Подготовка пащента до шструментального дослодження.
2. Виконання лшарських призначень в екетреному порядку:
- положения пащента сидячи або нашвсидячи;
— медикаментозна терапия: уведення судинорозширюваль-
них препарат!в, антикоагулянттв, осмотерашя.
3. Лшування основного захворювання.
4. Спостереження за суб'ективним i об'сктивним станом.
5. Вирипення супутшх проблем.
V етап - оцшювання результатов медсестринських
втручань
2. Корекщя медсестринських втручань у paei потреби.
Профилактика: своечасне й ефективне лшування еоматичних
захворювань, здоровий cnoci6 життя, диспансерне спостереження
за пащентом.

при вщшаруваны ставки

З'ясування скарг: р1зке зниження гостроти зору або його втра-
та, поява блискавки перед оком, локально випадання поля зору,
спотворення прямих лшш.
Анамнез: р1зке зниження гостроти зору, д1я етюлоичних чин-
ниюв, мюшя високого ступеня, стрес.
Об'ективний огляд: зниження гостроти зору, секторальна ви-
падання поля зору.
Зниження гостроти зору, секторальне випадання поля зору,
фотопси, метаморфопсн.
1. Подготовка пащента до шструментальних метсдов дослод-
ження.
.121
3. Споетереження та догляд за пащентом i вирппення його

дшсыих проблем.
4. Вир!шення супутшх проблем i задоволення потреб пащента.
IV етап -реалЬзащя плану медсестринсъких втручань
1. Подготовка пащента до инструментального дослщження.
2. Подготовка пащента до оперативного втручання.
3. Шсляоперащйний догляд за пащентом.
V етап - оцшювання результатов медсестринсъких
втручань
2. Вщновлення гостроти зору i меж поля зору.
3. Корекщя медсестринсъких втручань у раз! потреби.
Профилактика: своечасне й ефективне лшування соматичних
захворювань, здоровий ciiocio житгя, своечасне лшування захво-
рювань ока, диспансерне спостереження за пащентами з високим
ступенем Mioni'i, запоб!гання травмуванню очей.

при запаленнях зорового нерва
З'ясування скарг: р!зке зниження гостроти зору, темн! плями в
пол! зору, б!ль шд час pyxiB очного яблука, бьпь за очним яблуком.
Анамнез: зниження гостроти зору, дефекти поля зору, наяв-
шсть хрошчних !нфекц!й в оргашзм!, шкщлив! звички.
Об'екгпивний огляд: зниження гостроти зору, випадання поля
зору, б!ль шд час рух!в очного яблука, за очним яблуком, пом!р-
ний екзофтальм.
II етап - медсестринський дгагноз
Зниження гостроти зору, звуження поля зору, б!ль за очним
яблуком, б!ль шд час рух!в очного яблука.
1. Подготовка пащента до шструментальних метод!в дослщ-
ження.
3. Спостереження та догляд за пащентом ! виршхення його
122
Етап и медсестринського процесу при
супуттх проблем i потреб пащ-
1. Подготовка пащента до
2. Постшний
хворого.
3.
уведення кортикостерощ1в,
препаратов,
волшально! Tepani'i.
4. Вирппення супуттх проблем i
1. Покращення загального стану •

2. Вщновлення гостроти зору та меж поля зору.
3. Корекщя медсестринських втручань у ;
Профшактика: своечасне й ефективне лшування i
споаб
1.Яку при гострому:

2. Яку при емболи: арте-
3. Яш • зорового
Лтература
тисов. - М.: Медицина, 1987. - С. 286-287. ^

Дашевський A.I. Практичш заняття з очних хвороб / A.I. Да-
Зайцева КС. Уветггы / Н.С. Зайцева, Л.А. Кацнельсон. - М.: Ме-

дицина, 1984. - С. 186. 265 267.
Ковалевский ЕЖ Глазные болезни / Е.И. Ковалевский. - М.:
Медицина, 1986. - С, 263-265.
123

офгальмолончними хворими / О.М. Коркошшко, Г.З. Гудзь. - Бо-
рислав : Б.в., 2001. - С. 21.
Майчук Ю.Ф. Вирусные заболевания глаз / Ю.Ф. Майчук. —
М.: Медицина, 1981,- С. 86.
Новицький 1.Я. Очн! хвороби / 1.Я. Новицький. - К.: Здоров'я,
1998. - С. 126.
Пасечткова Н.В. Сощальн! аспекта попередження слшоти /
Н.В. Пасечткова. - К.: Б.в., 2009.
Поцюрко P.I. Практичн! навички медично! сестри у догляд! за
детьми / P.I. Поцюрко, Л.С. Лесьюв, М.М. Монастирська. - Борис-
лав, 2000. - С. 11.
Протоколы надання медично! допомоги в офтальмолог!!, за-
тверджен! Наказом МОЗ Украши № 117 в!д 15.03.2007. [Електро-
нний ресурс]. — Режим доступу: www.moz.org.
Старков Г.Л. Патология стекловидного тела / Г.Л. Старков. -
М.: Медицина, 1987. - С, 35-37.
Ткаченко С.К. Пед!атр!я / С.К. Ткаченко, P.I. Поцюрко. - К.:
Здоров'я, 1999. - С. 25.
Фштенко B.I. Захворювання та пошкодження ропвки / B.I. Ф!-
лшенко. - К.: Здоров'я, 1997. - С, 35-37.
Шмелева В.В. Катаракта / В.В. Шмелева. - М.: Медицина.
1981.-С. 34-38.
Фламмер И. Глаукома / Й. Фламмер. — Льв!в: Медицина Св!-
ту, 2008.
124
Лекщя 5
ГЛАУКОМА
1. Поняття про I
2. Поняття про i
125
Поняття про глаукому

Глаукома належить до групп захворювань ока. яю характе-
ризуються постшним або перюдичним щдвшценням внутринньо-
очного тиску внаслщок порушення нормального припливу або
вщпливу внутршгаьоочно! рщини з подальшим розвитком специ-
ф!чних дефекта поля зору та атроф!ею зорового нерва з його екс-
каващею.
Передня камера ока розташована м1ж задньою поверхнею ро-
пвки та передньою поверхнею райдужки. Е максимальна глиби-
на в центр! - до 3,5 мм, а до периферп поступово звужуеться, де
i формуеться кут передньо! камери. Цей кут утворюеться в мкщ
переходу райдужки у вшкове тало i ропвки - у бшкову оболонку
ока. Тут строма райдужки перешптаеться з ронвково-бшковими
пластинами ! формуе основу (простори Фонтани), виповнен! водя-
нистою вологою.
Поняття про гщродинамку внутршньоочно! рщини

та внутрщньоочний тиск
Водяниста волога, або внутршшьоочна рщина, - це прозорий
.ультрафшьтрат кров! (без формених елементав, ферментав, анти-
тал), який мостайно утворюеться у вшковому тал!, його вщростках
i частково is судин райдужки. Вщтакання рщини з ока вщбува-
еться переважно через кут передньо! камери в передн! вшков!
вени i в колоний венозний синус (шлем!в канал), розташований
у бшковооболонковш тканию, а також через судини райдужки
в навколосудинний простар; уздовж ворп них вен пщ кон'юнктиву,
по периневральних i перивазальних просторах зорового нерва.
Внутршшьоочний тиск — це тиск, який створюе внутршшш
BMICT ока на його станки. Вш заложить вщ кшькоста внутрппньо-
очно! рщини, кшькоста та тиску кров! в судинах ока. У норм! вну-
тршньоочний тиск коливаеться вщ 18 до 26 мм рт. ст.
Класиф!кац!я глауком
Розр!зняють глаукому природжену, первинну, вторинну,
офтальмоппертензш, пщозру на глаукому, гострий напад глау-
коми.
126
Глаукома
Основы ознаки природжено!' глаукоми

Природжена глаукома виникае внаслщок недорозвинен-
ня або неправильного розвитку передвпьо! камери ока. Захворю-
вання, яке виявляють одразу або незабаром т е л я народження,
називаеться инфантильною глаукомою. 1нколи, при недостатньо
виражених дефектах розвитку i через д ш гомеостатичних меха-
шзм1в, глаукома може виникати в дитячому (дитяча глаукома),
а також у шдлггковому виц (щцлггкова глаукома).
У раз! природжено! глаукоми розртзняють стадпо компен-
сацп - без зовшшюх ознак захворювання. Цей стан у ново-
народженого можна запздозрити за наявноеп великих очей
!з збшьшенням д!аметра ропвки до 11 мм i oi-тьше (за норми
9 мм). Дуже еластичш оболонки ока новонародженого розтягу-
ються, унасладок чого розм1р очного яблука починае збшыпува-
тись. Розвиваеться пдро-, або буфтальм. Через юлька м1сящв
виникае ста;ия декомпенсацп — розвиваеться ропвковий син-
дром: св1тлобоязнь, сльозотеча, тьмян!сть ропвки з лшшними
помутшннями на заднш капсул!. Поглиблюеться передня каме-
ра, р!зко збшьшуеться д!аметр рохтвки, атрофуютьея райдужка
та .зоровий нерв.
Лшування природжено! глаукоми т!льки оперативне.
Класиф!кац1я та ознаки первинно! глаукоми

Первинна глаукома виникае в ощ без будь-яких попередшх
оргашчних його захворювань i частше в людей вшом понад 40 ро-
к!в. Захворювання спричинюють як MicueBi. так i загальнх чинни-
ки. Можлива спадкова схильтсть. Важливе значения в розвитку
захворювання мають:
- генетично-спадков! чинники;
- порушення в nepeoiry збудження та гальмування в централь-
нш нервовш систем!, що призводять до розлад!в регулювання
внутршньоочного тиску (за нейрогенною теор!ею 1.П. Павлова);
- ендокринн! розлади;
- судинн! розлади;
- нервов! захворювання (у тому числ! остеохондроз);
- дистроф!я та дегенеращя тканин ока, зумовлен! в!ковими
змшами.
127
Згщно з основною класифшацшною схемою захворювання подх-

ляють за формою кута передньо! камери (вщкритокутова, закрито-
кутова, змнпана), стадаею залежно ввд зорових функщй (иочаткова,
розвинута, дуже розвинута, термшальна), за станом внутршшьооч-
ного тиску (!з псевдонормальним - до 27 мм рт. ст., пом!рно щцви-
щеним - 28-32 мм рт. ст., высоким - понад 33 мм рт. ст.), динамжою
зорових функщй (стабь-пзована - протягом 6 м!с. показники не-
з м ш т ; нестабипзована - показники негативш); гострий напад
глаукоми; пщозра на глаукому.
Форма глаукоми визначаеться т!ею ланкою в патогенез! за-
хворювання, яка безпосередньо зумовлюе попршення вщтоку во-
дянисто'! вблоги з ока. Вщкритокутова глаукома виникае у в!щ
понад 40 рошв; !х часпше спостер!гають у чолов!к!в.
Захворювання розвиваеться непом!тно для пащента. Гнколи
хвор! скаржатъся на вцчутгя важкост! в очах, затуманення зору,
кольоров! кола довкола джерела свила, сльозотечу.
Об'ективно виявляють розширення передвох вшкових артерш
(симптом кобри), дистроф!ю райдужки, руйнування шгментнох
облям!вки, змши поля зору з боку носа (скотома-комета, скотома
Б'еррума, скотома Зайделя, концентричш звуження поля зору).
Пщ час roHiocKonix виявляють широкий, вщкритий кут передньо!
камери.
Закри гокутова глаукома також виникае у в!ц! понад 40 ро-
шв, часпше трапляеться в людей з гшерметрошею (оск!льки м!л-
ка передня камера ! великий кришталик сприяють и розвитку),
у раз! блокування кута передньох камери коренем райдужки.
Хвор! скаржаться на затуманення зору, зниження гоетроти зору,
а часташе - на б!ль в оц! та головний б!ль.
Симптомокомплекс глаукоми об'еднуе прояви хвороби, як! ха-
рактерн! i для природженох,! для первинно! та вгориннох глауком.
Для цього комплексу характерш п'ять симптом!в: попршення вщ-
току водянисто! вологи з ока, нестшюсть внутршгньоочного тиску,
пщвищення офтальмотонусу, глаукоматозна атроф!я зорового не-
рва, попршення зорових функщй.
Патолопчне попршення вщтоку внутршшьоочнох рщини
можна виявити за допомогою тонограф!! та компресшних проб.
Нест!йк!сть внутршшьоочного тиску у хворого на глаукому ви-
значають за допомогою добово! тонометр!!, еластотонометри, на-
вантажувальних! розвантажувальних проб.
128
Глаукома
Глаукома як хвороба, що загрожуе зоровим функщям ока, по-

чинаеться тшьки шсля пщвищення офтальмотонусу. Пщ впливом
високого внутршшьоочного тиску розвиваеться глаукоматозна
атроф1я зорового нерва. Ця атроф1я захоплюе нервов1 волокна та
ошрну тканину у внутршшьоочнш частш-ii зорового нерва, а та-
кож безпосередньо позаду репптчасто! пластинки. Тому клшчно
глаукоматозна атроф1я проявлясться не тшьки поблздншням дис-
ка зорового нерва, a i його екскаващею.
Патогномотчними для глаукоми с змши поля зору: збшыну-
еться слша пляма, виникае дугопод1бна скотома в з о т Б'еррума,
звужуеться поле зору у верхньоносовому сегмент. Лише шсля
цього стшко порушуюгься шла зоров1 функцп: знижуеться гостро-
та зору, погаршуеться темнова адаптащя, змшюеться критична
частота злиття мерехтшь.
Ознаки гострого нападу глаукоми.

Диференц!альна дагностика гострого нападу
глаукоми i гострого 1ридоциклпу
Перша медична допомога
Особливу увагу привертае прояв глаукоми, який називаеться
гострим нападом. 3 нього може розпочатися хвороба. Гострий на-
пад може виникнути на початковш стада п розвитку i наветь тода,
коли око зовс1м ослшло. Пщ час гострого нападу на перший план
виступас тяжюсть загальних явищ. Характерна риса його - рап-
тов1сть. Виникае бшь, в!значаються нудота, блювання (часто по-
вторне), загальний стан тяжкий, температура тша шдвшцуеться
до 38 °С, порушуюгься сон i апетит.
Об'ективш ознаки: повиси набряшп, спостершаються сльозоте-
ча, виражена застшна гшерем!я i набряк слизово! оболонки очного
яблука, рогтвка мутна, нер!вном1рна. Передня камера мшка, рай-
дужка втрачае свш малюнок, зшиця розширена, шода набувае не-
правильно! форми, на свило не реагуе, гострота зору р!зко знижена
(до рахування пальщв бшя обличчя) або зовс!м вщсутня. Пщ час
пальпаторного вим1рювання очного тиску око тверде, як камшь
(табл. 4).
Ягацо гострий напад трапляеться у хворого вперше, то загаль-
iii тяжга прояви можуть призвести до встановлення помилкового
129
Таблица 4. Диференщальна д!агностика ознак гострого нападу

глаукоми та гострого 1ридоцикл1ту
Ознака Гострий напад 1ридоцикл1т

глаукоми
Внутр!шньоочний Р1зко шдвищеяий, око Нормальний, знижений,
тиск тверде, як камшь деколи пщвищений
Ролвка Мутна Прозора
Зшиця Широка Звужена
1н'екщя Застшна Перикорнеальна
Передня камера Ммка Нормальна
Чутлжв!сть ропвки Знижена Нормальна
Б!ль Удалянщл оба. екрош В очному яблуку
даагнозу. Вщзначають ! вщхилення вщ описано! вище клтшчно! кар-

тини гострого нападу, коли переважають очш симптоми. У таких
випадках гострий напад глаукоми можна "переплутати з шшим
очним захворюванням - гоетрим !ридоцикл!том. Така помилка е
траттчною. оскшьки методи лшування гострого нападу глаукоми
та 1ридоцикл1ту зовам pism, а саме: якщо при !ридоцикл!т! при-
значають лгкарсыа засоби, що максимально розширюють зшицю
(атропш та шзш мщр1агики), то при глауком! вони протипоказаш.
навпаки, слзд застосовувати препарати, що звужують зшицю. Вжи-
вания атрошну при глауком! може нав!ть спричинити розвиток го-
строго нападу.
Лшування гострого нападу глаукоми протягом першо! доби
мае бути енергшним! консервативним, але осгаточне л!кування -
тшьки оператжвним. Що рашше буде зроблено операцго, то краяц
будуть п наслщки. Невщкладш заходи передбачають:
— протягом першо! години кожн! 15 хв закапувати 1—2 % роз-
чин шлокаршну або будь-якого шшого тотичного засобу;
- протягом наступних 2 год - через 30 хв;
— вщволшальна терашя: гаряч! ванни для н!г, п'явки на скро-
шо з боку хворого ока, сольове проносне, заспокшлив! препа-
рати;
- осмотерашя: 0,5 г д!акарбу всередину, гшертошчний розчин
вну тр пиньо ве нно.
130
Причини виникнення й ознаки вторинно! глаукоми
в ощ т е л я будь-якого його за-
л и у is
тромбозу централь-
Еавки. Вторин-
. трапляетьея i в дорослих, i датей. Лшування :
Лкування глаукоми
• i по01чнадаязаетоеованого методу.
з глаукоми (EGS)
що лшар! повинш шдтримувати баланс мЬк ризи-
свороби i ]
131
- нейро- та цитопротекщя;
- корекщя порушення метабол!зму;
- лшування супутньох патологи.
Загальний алгоритм лшування вадкритокутово'х глаукоми
1. Максимально ефективна медикаментозна терашя.
2. Лазерне лшування (лазерна трабекулопластика, селектив-
на лазерна трабекулопластика).
3. Лазерне лшування в поеднанш з медикаментозним.
4. Неперфоруюча х1рурйя.
5. Неперфоруюча зарурпя в поеднанш з лазерним або консер-
вативним лшуванням.
6. Традицшна ф!стул1зуюча .х1рурия.
7. Ф1стул1зуюча зйрурпя в поеднанш з консервативною терашею.
З а г а л ь н и й а л г о р и т м л ш у в а н н я з а к р и т о к у т о в о ! глау-
коми
1. Максимально ефективна медикаментозна терашя та лазер-
не лшування (лазерна 1ридектом1я самостшно або в поеднанш
з 1ридо-, гошопластикою).
2. Xipypii4He лшування (1ридектом1я, видалення криштали-
ка, антиглаукоматозш операцп, виректом1я).
На кожному еташ можливе поеднання з консервативною те-
рашею.
Принципи консервативно! ппотензивно! терапп

1. Визначити щльовий тиск.
2. При Biioopi лжарських засоб!в потр!бно врахувати вж пащ-
ента, стадно захворювання, швидтсть прогресування глаукоми,
ефектившсть, безпечтсть, переноситегь лшування, його вплив
на звичний ритм життя пащента, готовтсть хворого до дотриман-
ня рекомендаций i вартйггь лшування.
3. Лшування починати з моиотерапп препаратами першого
ряду (аналоги простагландшпв (латанопрост (Ланотан), траво-
прост), бета-блокатори (тимололу малеат, бетаксолол)). За недо-
статньо! ефективностт обраного препарату його замшюють шшим
препаратом (альфа-2-аготсти, шпбп-ори карбоангщрази, холшо-
м!метики) або призначають комбшоване лшування.
4. Якщо препарата першого ряду протипоказаш хворому, л1-
кування розпочинати слщ з шших препаратов (альфа-2-агошсти,
132
Глаукома
шпбтгори карбоангщрази, холшом1метики) або обирають шгт ме-

тоди лшування.
5. За потреби агресивного зниження внутрпнньоочного тиску
i неможливоеп дотримання пащентом рекомендацш лшаря тощо
згщно, з Свропейськими рекомендащями, лшування початково!
вщкритокутовох глаукоми можна розпочати з лазернох трабеку-
лопластики.
6. Обираючи препарат, слад зважати на мехашзм дп, ступшь
зниження внутршшьоочного тиску, протипоказання, переноси-
Mici'b, режим лшування (частоту шстилящй). контроль добових
коливань внутршшьоочного тиску, можливкть тривалого ефек-
тивного контролю внутршшьоочного тиску.
7. Переходячи на комбшоване консервативне лшування, слад
враховувати, що препарата мають належати до piaiuix кластв
i характеризуватися р!зними мехашзмами дп, а аддитивний
гшотензивний ефект препарата i вщповщно максимальне
зниження внутршньоочного тиску, пор!вняно з монотерашею
не виражатиметься в сумадп ефективност! кожного препарату
окремо.
8. Не рекомендовано поеднувати бшыпе двох препарат!в.
Збшыпення доли препарату не посилюе гшотензивний ефект,
а лише призводить до посилення поб1чно'1 дп.
9. У раз! використання двох препара-пв norpiono шформувати
пащента про правила застосування краиель, а саме - дотримання
не менше шж п'ятихвилинного штервалу м1ж препаратами для
зменшення ефекту вимиваиня.
10. Для пздвищення комплаенсу в лшуванш глаукоми дощль-
но застосовувати фйсеоваш комбшацп гшотензивних засоб!в (кса-
лаком, фотил, фотил-форте, дуотрав).
Фшсоваш комбшацп антиглаукомних засоб1в дають аддитив-
ний гшотензивний ефект, мають хорошу переносимкть, сприяють
зменшенню частоти шстилящй i ефекту вимивання. дотриманню
режиму лшування, що загалом зумовлюе пщвищення ефектив-
Hocri лшування.
11. Протягом усього перюду лшування потр1бно контролювати
внутрхшньоочний ТИСК, IIOpiBHHHO з щльовим тиском, поле зору,
стан диска зорового нерва, яюсть життя та дотримання пащен-
том рекомендацш лшаря. Щоб запобшти феномену звикання, до-
щльно змшювати лшарсью препарата кожш 2-3 мк\ Перкдична
133
замша лшарських засоб!в сприяе хвдтриманню нормального ме-

табол!зму ока.
12. На дотримання режиму лшування може впливати його
варт1еть, особливо в раз! використання pi3imx лшарських препа-
рата. Хнформацшна подготовка пащента i його участь в ухваленш
ршень щодо лшування можуть сприяти подвищенню комплаенсу
та ефективноста лшування глаукоми. Вибираючи метод лшуван-
ня, необххдно враховувати критерш «вартасть лшування — ефек-
тившсть лшування».
. 13. Медична сестра повинна обговорити з пащентом користь
i можливий ризик медикаментозного лшування, а також ознайо-
мити його з мкцевими i системними поб!чними ефектами лшар-
ських препаратов. Пащента також потр!бно пошформувати про
дотримання режиму застосування лшарських препаратов i обго-
ворити його ставлення до рекомендация: щодо альтернативних ме-
тод!в лшування i д1 агностики.
14. Медична сестра повинна досконало знати фармакологда
препарата для лшування глаукоми. позитивний ефект, тривалкть
да, м1сцев! та загальш поб!чш ефекти, токеичшстъ i можливу взае-
модш з шшими препаратами (особливо з тими, ш-d використовують
для лшування системних захворювань). Важдиво, щоб медична
сестра знала про можливу несумхсшсть препарата для лшування
глаукоми з шшими медикаментами, вм!в розшзнавати й усувати
реакцп, як! можуть бути небезпечними для ж и т а пащента.
Цшьовий ТИСК
Хндиводуальний подход до визначення цшьового тиску перед-
бачае врахування таких чинниюв:
• рхвня внутршгаьоочного тиску на момент огляду, встанов-
лення д!агнозу. Оскшьки вш не забезпечуе стабьтзацц процесу,
його називають критичним . (декомпенсащя внутршньоочного
тиску);
- стадах глаукомного процесу та функционально! значущоста
ока («краще» чи «йрше» око); ;
" - швидкоста прогресування глаукоми;
— добових коливань внутр!шньоочного тиску;
- вхку пащента, його загального стану, життевнх очшувань;
— супутня патолопя;
134
135
Засоби, що пригтчують продукцЬю внутрЬшньоочноь

ргдини та покращують увеосклеральний вгдтж: агошст
а2-адренорецептор!в. •
Осмотичт агенты. У цю пщгрупу входять препарати, що
здатш тдвищувати осмотичний тиск кров!, забираючи надм!рну
кшьшсть рщини з1 склистого тша очного.яблука i знижуючи та-
ким чином офтальмотонус. Як правило, вони належать до пре-
парата другого раду i не призначет для тривалого застосування.
Найчастипе ix використовують для кутрування гострого нападу
закритокутово! глаукоми, п!д час подготовки до внутршгньоочних
операщй.
Корекц'ш гемодинам'нних порушень

та полтшення перфузм
У раз! низького артер!ального тиску та схильност! до вазоспаз-

м!в, рекомендован! препарати, як! сприяють його пщвищенню.
При цьому слщ утримуватися в!д застосування судинозвужуваль-
них препаратов. Важливо уникати р!зких коливань AT (особливо
в т ч н и й час). У раз! системно! гшотензп не варто застосовувати
препарати, що додатково знижують артер!альний тиск.
Нейропротекщя. П!д нейропротекщею .при глауком! розумь
ють захист нейрошв с!тк!вки i нервових волокон зорового нерва
в!д ушкоджувально! ди р!зних чиннишв. .
Лжування гострого нападу глаукоми. Micu,eeo:
• полшарвдн 1 % кожн! 15 хв протягом 1 год, пот!м - кожну го-
дину до зниження внутрнпньоочного тиску, згодом - 4—6 pasiB на
добу залежно вщ ступеня зниження очного тиску; тимолол 0.5 %
2 рази на добу;
• азопт 2 % 3 рази на добу;
• ацетазоламщ - 0,25 г 2-3 рази на добу;
• осмотичт засоби (сечовина, глщерин по 1—1,5 г/кг на добу).
Парентерально: маштол 20 % по 1,5-2 г/кг протягом 30 хв
внутршшьовенно; фуросемщ 1 % розчин по 20-40 мг на добу (у раз!
вщсутност! ефекту спостереження протягом 3-4 год) внутрппньо-
венно або внутршгаьом'язово; у раз! гострого нападу, що затяг-
нунся, слщ застосовувати лгпгчну сум!ш: амшазин 2,5 % 1-2 мл,
димедрол 2 % 1 мл, промедол 2 % 1 мл. IIшля введения сумнтп
136
Глаукома
хворий мае дотримуватися л1жкового режиму протягом 3-4 год.

Одночасно з медикаментозной дощльно призначити вщволшаль-
ну терашю (гаряч1 ванни для юг, п'явки на екроневу дшянку, rip-
чичники на потилицю).
Якщо напад не вдаеться кушрувати протягом 12-24 год, для
його уеунення i запобггання розвитку повторних напад1в про-
водять лазерну (якщо дозволяв стушнь прозороста ропвки) або
xipypri4Hy перифершну 1ридектомпо. У pa.3i штермггивного пере-
6iry закритокутово! глаукоми при поеднаньн з катарактою мето-
дом вибору е видалення кришталика.
Основною метою оперативного лшування глаукоми е збере-
ження зорових функцш.
Алгоритм ранньо! первинно! д!агностики глаукоми

Перший крок - встановлення наявноеп основних факторхв
ризику глаукоми, визначення офтальмогшертензп за допомогою
тонометрн та проведения офталъмоекошчного огляду очного дна.
За вщсутноста змш хворого шформують про глаукому як захворю-
вання та встановлюють дату наступного огляду. У pasi шдвшце-
ного внутршгаьоочного тиску переходять до другого кроку.
Другий крок — проведения периметрп, roHiocKOnii, naxiMeTpii
та дослщження диска зорового нерва. За вщсутносп даних, ха-
рактерних для глаукоматозного процесу, хворому надають шфор-
мацдю про цю патолопю та встановлюють дату наступного огляду.
У випадку встановлення даагнозу «глаукома» переходять до тре-
тьего кроку.
Третш крок - стащонарне дообстеження та лшування.
Сучасы xipypriHHi методи лкування глаукоми

Xipyprinne лшування е найдощльшшим на першому ета-
ni лшування глаукоми. Ефектившсть його залежить вщ таких
чиннишв, як тип i стад1я глаукоми, наявтсть супутшх станов (на-
приклад катаракти), досвщу xipypra i загального стану пащента.
Pi3i-ii типи глаукоми можуть потребувати р1зного xipypri4Horo
втручання.
Зазвичай виконують таю операцп:
• мшропроникну трабекулектомш;
137
• глибоку непроникну склеректомш;

• комбшовану мшропроникну трабекулектомш з факуемуль-
сифгкащею катаракти та 1мплантащею т у ч к о ! ЮЛ;
• синустрабекулектомпо (СТЕК) з гмплантащею клапана EX-
PRESS;
• xipyprinny !ридотом!ю.
При закритокутовш глауком^ зробивши .отвгр, в райдужщ
(;ЬридотомЫ), полегшують вщттк водянисто! вологи is задньо!
камери в пере дню. Оскшьки ускладнення пщ час тако! операщ!
виникають рщко, 1ридотом1ю часто рекомендують у тих випадках,
коли вузький або закритий кут передньо! камери вццграе певну
роль у розвитку глаукоми. 1ридотом1ю зазвичай виконують за до-
помогою лазера в амбулаторних умовах.
Трабекулопластик а показана при вщкритокутовш глау-
ком!.
. Аршнлазерна трабекулопластика, приблизно в 50 % випад-
юв покращуе вщ-пк водянисто! вологи i знижуе внутрппньоочний
тиск. 1нколи проникт xipypri4iii метода е найдощльншшми для
початкового лшування.
Лазерна хгрурпя дае змогу безпечно контролювати глаукому,
особливо у випадках, коли захворювання пов'язане is судинними
ускладненнями при цукровому д!абетк •
Пщ час 1нших хчрурпчних процедур блоковану тканину вида-
ляють у дшянщ трабекулярно! сетки, створюючи тим самим новий
канал для виходу водянисто! вологи. У цьому раз! хвор! можуть
потребувати госштал!зацп, але часташе операцп виконують в ам-
булаторних умовах. Що ранние проведене х!рурпчне лшування,
то кращий прогноз, для зору.
За деяких т и т в глаукоми можуть бути ефективними xipyp-
пчш метода з використанням пластиковых 1мплантат1в.
Застосування таких медичних препарате, як мггомщин, 5-фтор-
урацил, пщвищуе ефектившеть певних операщй. Проведения
лазерно! операцп не потребуе обмеження активноеи пащенгпв,
i часто вони можуть повертатись до звично! даяльносп в день вико-
нання втручання. ГПсля фЫьтруючог операцп к'нуе незначна
шлыасть обмежень щодо активность Одразу шсля виписування
з клшпси пащент може повернутись до вщносно нормального
способу життя, хоча, якщо внутршшьоочний. тиск нижчий т ж
16 мм рт. ст., необхщно уникати будь-якого перевантаження.
138
139
• Деяю медичш препарати можуть поиршити nepeuir глауко-

ми, тому Вам необхщно знати, який у вас тип глаукоми. Бшышсть
пащентав з вщкритокутовою глаукомою можуть застосовувати Bci
препарати без побоювань, що це може призвести до попршення
стану ока. Будь-який пащент повинен повщомити свого лшаря
про вживання етеровдв, якщо це мае м!сце.
• Заохочуйте Ваших родшпв пройти обстеження очей. Глауко-
ма, як правило, уражае бшыне шж одного члена сш'1. Деяю види
глаукоми можуть бути спадковими. Це особливо характерно для
первинноТ глаукоми. Кожна людина у впц понад 40 р о т в хоча б
1 раз на piic повинна вш\прювати внутрппньоочний тиск.
• Якщо у Вас глаукома, немае потреби змшювати cnocio жит-
тя. Для пащентав з глаукомою краще жити активиим, енергш-
ним, повним, але розумно збалансованим життям. Ф1зичш вправи
е дуже важливими. Вони корисш не тальки для збереження за-
гального стану здоров'я, а й можуть сприяти зниженню выутрпп-
ньоочного тиску. -
• Носггь 1з собою медичну картку. у як!й зазначено, який у Вас
тип глаукоми i яш препарати Вам необхэдт. Це може допомогги
в тих рщтсних випадках, коли Ви потрапите в непередбачуваш
надзвичайт обставини, що можуть спричинити переривання Ва-
шего лшування. .
Диспансеризац1я хворих на глаукому

Диспансеризащя хворих на глаукому передбачае вжиття та-
ких основних заход!в:
- систематичний контроль за станом хворого; •
- рацюнальне лшування глаукоми i супуттх захворювань;
- працевлаштування хворого й оздоровления його побутових
умов;
- саттарно-освггня робота серед населения та хворих на глау-
кому.
Ш к а р с ы а препарати, застосування яких протипоказа-
не при глауком!: ам!зил, амшштрит, амстриптилш, астматол,
атропш, арпенал, апрофен, аерон, бекарбон, белатамшал, бен-
зацин, бензогексошй, вщеш, гоматрошн, д!азепам, дипрофен,
1м1зин, камфошй, келатрин, корбелла, кортикостеровди (тривале
застосування), кофеш, кофетамш, л!бр!ум, мебедрол, месфенал,
140
Глаукома
метамазил, мепашт, метацин, нанофш, натрио штрит, ттранол,

нггросорбгг, палюфш, парилен, платифшш, препарата беладони,
рщинол, скополамш, солутан, спазмолтш, сукратбел, тепафелш,
тифен, триптизол, тропацин, циклодол, цистехн, ерингг.
Профтактика глаукоми
1. Пащентам вшом понад 40 рогав 1 раз на 3 роки проходити
детально обстеження в офтальмолога, а за наявноста родич!в, хво-
рих на глаукому - 1 раз на швроку.
2. Намагатися уникати хвилювань й емощйних розладав, ята
епричинюють пщвищення: артер1ального тиску i, вщповщно,
зб1льшують внутрппньоочний тиск.
3. Не можна пздшмати важк! предмета, штовхати i'x тощо. Але
noMipni щоденш вправи, ходьба, сад1вництво еприяють зменшен-
ню внутршньоочного тиску.
4. Уникати будь-якох^о одягу, який сгискае тшо на piBHi ших,
через ризш-с пщвищення артер!ального тиску.
5. Дозволяеться читати i шити, але пом!рно.
6. Не допускати появи закрешв, адже утруднення пщ час акту
дефекащх можуть спричинити пщвищення внутри ттшьоочнош тиску.
7. Постшно стежити за артер!альним тиском, у раз! пщвищен-
ня знижувати його правильно.
8. У раз! збшьшення маси тша, потр!бно вщразу вжити заход!в
для и зменшення, адже атеросклероз судин може перешкоджати
вщтоку рщини.
9. Не вживати каву та !нш! кофехнум!сн! продукта i Hanoi, що
пщвищують артер!альний тиск.
10. Бажано спати на спин!, адже лежачи долшиць людина
може вщчувати зб!лыиення внутршньоочного тиску.
11. Вщмовитися в!д кур!ння, оскшьки воно призводить до
збшьшення внутршньоочного тиску.
12. Не вживати занадто багато рщини за один раз.
Етап и медсестринського процесу при глаукомг

I етап - медсестринсъке обстеження
З'ясування скарг: попршення зору на одному ощ, райдужш кола
при погляда на джерело св!тла, сльозостояння, затуманення зору.
141
Анамнез: наявшсть глаукоми у близьких родишв, лггнш вш,

наявшсть cynyraix захворювань, перевтома, тривале перебуван-
ня в темнот!, робота з вимушеним нахилом голови.
Об'ективний огляд: зниження гостроти зору, звуження поля
зору, пщвищення вн\тр1шньоочного тиску.
II етап ~ медсестринський диагноз
Р!зка втрата зору, звуження поля зору, бшь в очному яблуку
та ввдпов!днш половин! голови.
ження.
3. Спостереження за пащентом i вярпиення його дшсних про-
блем.
4. Вир!шення cynyraix проблем i задоволення потреб пащента.
5. Навчання пад!ента та його оточення само- та взасмодогляду.
IVетап -реалгзац1я плану медсестринських втручань
1. Проведения периметр!!, тонометрп, визначення гостроти
зору.
2. Подготовка до проведения б!омшроскот!, готоекош!.'
3. В!двол!кальна терашя (гаряч! ножн! ванн!, прчичники на
потилицю та литков! м'язи, прудотерашя).
4. Виконання призначень лжаря.
5. Допомога пащентов! у виконанш г!г!ещчних процедур! хар-
чуванш.
6. Навчання пащента та його оточення само- та взасмодогля-
ду: нормал!зац!я режиму пращ та вщпочиыку, ефективне i свое-
часне лжування очних та загальних захворювань, особливост!
життя за повно! слшоти.
втручань
1. Нормал!зац!я внутршшьоочного тиску.
2. Покращення загального стану пащента.
Тест для виявлення чинниюв ризику

1. В!к понад 40 рок!в.
2. Наявшсть глаукоми в родшпв.
3. Райдужш кола при погляд! на джерело свггла.
142
4. Бшь очних яблук зранку, затуманення зору,
5. Супутня судинна або ендокринна патолопя (хшем1чна хво-
роба серця, гшертотчна хвороба, цукровий д1абет).
6. Схильтсть до спазм1в перифершних судин.
7. Перенесет операцшт втручання на очах.
8. Наявшеть шквдливих звичок (куршня, вживання алкоголю
та наркотишв).
9. Постшне вживання кортикостеровдв.
"
1. Як класифпсують глаукому?
2. Яю ознаки природженох глаукоми?
3. Як! ознаки первиннох глаукоми та и класифпсащя?
4. Як! причини виникнення вториннох глаукоми?
5. Яю ознаки гоетрого нападу глаукоми?
6. У чому полягае перша допомога при гострому напад! глау-
коми?
7. Якх особливостх диференц!альнох д1агностики гоетрого на-
паду глаукоми та гоетрого 1ридоцикл1ту?
Лтература
Аветисов Э.С. Руководство по детской офтальмологии / Э.С. Аве-
тисов.-М.: Медицина, 1987. - С. 152-156.
шевський. - К.: Вища шк, 1991. - С. 125-126.
Ковалевский Е.И. Глазные болезни / Е.И. Ковалевский. - М.:
Медицина, 1986. - С. 148.
Коркотшко О.М. Практикум медичнох сестри у догляд! за
офтальмолопчними хворими / О.М. Коркотшко. Г.З. Гудзь. - Бо-
рислав: Б.в., 2001.-С. 16.
Нестеров А.П. Первичная глаукома / А.П. Нестеров. - М.: Ме-
дицина. 1982. - С. 186-187.
Новицький 1.Я. Очи! хвороби / 1.Я. Новицький. - К : Здоров'я,
1998. - С, 164.
Пасечткова Н.В. Сощальш аспекти попередження слшоти /
Н.В. Пасечткова. - К : Б.в., 2009.
143
Поцюрко P.I. Практичт навички медично! сестри у догляд! за

детьми / P.I. Поцюрко, Л.С. Лесьшв, М.М. Монастирська. - Борис-
лав: Б.в., 2000. - С. 86.
Протоколы надамня медично! допомоги в офтальмологи, за-
тверджеш Наказом МОЗ Украши № 117 вщ 15.03.2007. [Електро-
нний ресурс]. - Режим доступу: www.moz.org.
Сидоров Е.Г. Вроджена глаукома та II лшування / Е.Г. Сидо-
ров. - М.: Медицина, 1982. - С. 26-27.
Ткаченко С.К. Пед!атр!я./ С.К. Ткаченко, P.I. Поцюрко. - К.:
Здоров'я, 1999. - С, 81.
дин, К).О. Антоненко, О.В. Ольхова. - Вшниця: Нова Книга, 2008.
Фламмер Й. Глаукома / Й. Фламмер. - Льв!в: Медицина Св1-
ту, 2008.
144
Лекщя 6
УШКОДЖЕННЯ ОРГАНА ЗОРУ.
ТРАВМИ, КОНТУЗП, ОП1КИ
Пщ час вивчення теми, присвяченоТ травмам ока, особливу увагу слщ
придшяти основним видам очного травматизму, оскшьки медичНй се-
C T p i необхщно вмп и самоспйно оцшити стан пащента i надати медичну
допомогу при травмах ока.
, 1. Назвати причини виникнення очного -

2. Визначити важливють правильного надання невщкладно! допомо-
ги хворим з травмами ока.
3. Оволод!Ти особливосгнми I ранспортування хворих.
Визначити роль молодших медичних пращвниюв у профтактиц!

очного"
М'жпредметш зв 'язки
Анатом1я, xipyprifl,
Наочнють
1. Таблиц!.
2. Муляжк
План
1. Травми органа зору та Тх юпычна симптоматика.
2. КлМчна картина опЫв очей.
3. Перша допомога при опках.
145
Травми органа зору та i'x клУчна симптоматика

Травми ока в мирний час за видами ушкодження подшяють
на виробнич!, побутов! (у тому числ! дитяч!), транспорта! та спор-
тивна Щодо характеру ушкодження слщ розр1зняти: контузп (без
порушення: i з порушенням щлост! оболонок ока), поранення (не-
проникш та проникш), опжи.
Обстеження хворого починають !з визначення гостроти зору
спочатку здорового, a пот1м хворого ока. Пщ час загального огля-
ду очей звертають увагу на стан повж (поранення, синщ, набря-
клост!, ширина очно! шдлини), проводять обережну пальпацно
шсткових стшок очно! ямки, оглядають очне яблуко (рухом1сть.
положения в очнш ямщ: енофтальм, екзофтальм, з м щ е ш я вбж).
У раз! з!мкнення пов!к i'x обережно розкривають пальцями п!с-
ля знеболювання 0,5 % розчином дика'шу. Якщо ушкоджено очне
яблуко, необхщно з'ясувати, чи травма проникна. Для цього в!д-
шукують на рог!вщ чи б!лков!й оболонц! м!сде ушкодження. На
наявшстъ проникно! рани рог!вки вказують порушення щлост!,
зменшення або вщсутшсть передньо! камери, защемления ! ви-
падання райдужки через рану. Поранення бщково'! оболонки
характеризуються крововиливами, випаданням через рану вну-
тр!шн!х оболонок, склистого тша, виражене зяяння кра!в рани.
Глибока передня камера, тремтшня райдужки вщзначаються за
вщсутноеп кришталика на м!сд!. Внутр!шньоочний тиск у раз!
проникного поранення завжди р!зко знижений.
Ушкодження пов!к. Поверхневе розмицення повж робить 1х
легкодоступними для мехашчних ушкоджень — сишцв, р!заних
поранень.
Рани пов!к, розмпцвн! паралельно очнш щ!лиш, вузью, тод! як
перпендикулярн! !й зяють широко, особливо в раз! розриву Bcie'i
товщ! краю повж.
Рану повжи спочатку слщ обережно очистити ватним тампо-
ном, змоченим 70 % розчином етилового спирту, i змастити кра!
1 % спиртовим розчином брильянтового зеленого. Шсля цього не-
обхщно направити хворого в офтальмолопчне в!дд!лення.
Сторонн! т ш а в сполучнш оболонц!. Сторонш т!ла в спо-
лучн!й оболонц! можуть лежати в!льно або дещо фжсуватися п
поверхнею. Земля, пкок можуть засипати оч! пщ час вибухових
роб!т у раз! недотримання запоб!жних заход!в.
146
Ушкодження органа зору. Травм и, контузм, огнки
У цих випадках досить вивернути повиси, промити !х пщ стру-

0.5 % розчином дикахну
сторонш тша, що лежать
Др1бш сторонш тхла (пил вщ вуплля, пороху, nicxcy), що про-

никають у товщу слизовох обод
око, можна не видаляти. Якщо:
ня таких стороншх тш слщ :
С т о р о н ш тша в рохчвцг. Др1бш
147
агента в глибину тканин. Рушпвна д1я лугу тривае в наступш шди-

ни i дш теля сянку. /
Клшчна картина зал ежить вщ фьшко - х!м!чхшх властивостей
ушкоджувальнох речовини, й концентраций, температуры. та кшь-
костл, а також вщ тривалост! дп та локал!зац!х на тканин! ока та
його придатгав,
У раз! оп!к!в виникають р!зкий бшь в ощ, блефароспазм, сльо-
зотеча, знижуеться .гострота зору.
Розр!зняють чотири ступеш ошку:
I стушнь - легкий (спостерггаються гшерем!я i набряк шгари
та сполучнох оболонки, перехщних складок та очного яблука, по-
верхнев! ерозп ропвки);
II ступшь - середнш (утворення м!хур!в на xxiKipi ixoB.ii:. на-
бряк i поверхневий некроз слизовох оболонки з наявшстю бхлих
пл!вок, як! легко зн!маються, поверхнев! ушкодження ропвки
з точковими помутншнями);
III стушнь - тяжх-сий (некроз епщерм!су слизовох оболонки та
ропвки, слизова оболонка cipo-бшого або жовтуваюто кольору.
У ропвц! - некроз ештешго та строми, що мають вш ляд матового
скла. Токсична д!я може проявлятися розвитком катаракти);
IV стушнь - тяжкий (глибокий некроз та обвуглення вс!х тка-
нин пов!к, некроз сполучнох! бшковох оболонок, ycix inapis ропв-
ки - вигляд фарфорово-бший, може спостерхгатися перфоращя.
Розвиваються !ридоцикл!т та вторинна глаукома. До ошку IV ету-
пеня належать випадки, коли глибокий некроз охоплюе бшыпе
половики повш, сполучнох оболонки, ропвки ! бшковох оболонки.
Якщо ушкоджено менше шж 50 %, то це ошк III ступеня).
Х!м!чний ошк виникае внаелщок прямох дп на тканини ока
р!зних х!м!чних речовин: кислот (азотна, с!рчана, оцтова, щав-
лева, карболова та ш.), луг!в (хдкий кал!й та хдкий натр, алиак,
каустична сода, карбщ, вапно), косметичних засоб!в, лшуваль-
них препаратов, а також канцелярського клею, ашлшових барв-
ник!в. ;
Особливост! обстеження хворих з ошкамн очей полягають
в обов'язковому встановленн! ушкоджувального чинника. Опш
лугами, навггь якщо на оц! ще немае його прояв!в, необхщно роз-
щнювати як тяжкий.
Незалежно в!д обсягу надання допомоги необхщно оглянути
сполучнооболонковий м!хпок, щоб установит наявшсть залишк!в
148
ушкоджувально! речовини. Якпш вони сгюстер1гаються, то 'ix не-

обхщно видалити вологим ватним тампоном або за допомогою пш-
цета.
У раз1 потрапляння в око розчину кислоти, лугу чи невщомо-
го ушкоджувального агента, необхщно якомога швидше проми-
ти око великою кшьгастю води т е л я попереднього знеболювання
0,5 % розчином дикашу. При: цьому no'rpibno вивернути повши,
щоб вода потрапила на всю поверхню, включаючи склепшня
повж.
У pa3i огпюв також слщ пам'ятати, що завжди страждае кра-
йова петлиста с т с а судин i тому можуть виникати порушення
трофши ропвки, часто приеднуеться вторинна шфекщя з виник-
ненням кератиту й 1ридоцишпту.
Перша допомо'га при огжах

Перша допомога: закапують 0,5 % розчин дикашу, пов1-
ки розкривають i почергово промивають упродовж 10-15 хв
слабким струменем води, знову закапують розчин дикашу, за-
клад ають мазь, що м!стить антибштик, а в раз! ошку повж на-
кладають пов'язку з маззю, т е л я чого направляють хворого до
окулкта.
OniK ванном ускладшоеться зануренням часток вапна в тка-
нини ока. Перша допомога полягае у видалент часток вапна за
вивернутих повш, ретельному промиванш проточною водою до
чистих промивних вод, Огляд окул1стом обов'язковий в ycix ви-
падках.
Onii< хгмгчним ол1вцем схожий на ошк лугом, оскшьки штифт
ол!вця складаеться з ашлщово! фарби, яка е протоплазматичною
отрутою, розчиняеться сльозою i зумовлюе штенсивне фарбуван-
ня та некроз слизово! оболонки очного яблука. 1нф1кування не
виникае через антисептичну д ш фарби. Перша допомога: т е л я
видалення частинок штифта i ретельного промивання водою про-
мити свхжоприготовленим 5 % розчином таншу до зникнення
ф!олетового забарвлення промивно! рщини. Обов'язковий огляд
окулктом.
Медикаментозн! огпки слричинюють виражену гшеремш шю-
ри та кон'юнктиви, 1хнш pisrafi набряк, ерозш та помутншня ро-
пвки. Пкля цього на м!сщ ошку виникають рубщ.
149
Термсшмгчт о т к и е наелздком дп на тканини виеоко! тем-

пературя або легкозаймистих сумппей (фосфору, напалму тощо).
Клшмна картина залежить вщ обширноста ураження та глибини
ушкодженяя. Перша допомога полягае в промжванш 1зотошчним
розчином натрш хлориду, 2-5 % розчином натрш гщрокарбонату
(соди) та знеболюванш. Обов'язковий огляд окулктом для вирь
шення питания щодо госштал1зацп.
Догляд за хворими з травмами органа зору полягае у свое-
часному та правильному виконант призначених матпуляцш.
Особливу увагу слщ звернути на промивання кон'юнктиви,
яке призначають у раз! ошку: спочатку необхщно промивати
верхне склешння, пот!м - кон'юнктиву верхньо! повши, пот!м -
очне яблуко, а тод! - нижне склешння та кон'юнктиву нижньо!
повши.
IIщ час закапування крапель потр!бно дотримуватися тако!
послщовноста: спочатку закапують водн! розчини лжувальних ре-
човин, а потам - ол!йн! розчини або закладають мазь.
Етапи медсестринського процесу при травмах органа зору

I етап - медсестринське. обстеження
Зясування скарг: зниження гостроти зору, бшь год час pyxiB
очного яблука, вщчуття стороннього тала в ощ.
Анамнез: вибух дп ударно! хвшп, робота з гострими предмета-
ми на мехашчному обладнант без застосування захисних засоб1в
для очей.
Об'ективний огляд: зниження гостроти зору, бшь шд час рух!в
очного яблука, наявшсть .сторонтх тал на кон'юнктив1 та ропвщ.
Зниження гостроти зору, бшь пщ час pyxis очного яблука, на-
явшсть сторонн!х тал на кон'юнктив! та ропвщ.
ження.
3. Спостереження за пащентом i виршгення його дшсних про-
блем. :
4. Вирпиення супуттх проблем i задоволення потреб пащ-

ента.
150
5.
IV
1. Подготовка пащента i гостроти зору.
3. Подготовка до
4. Подготовка до
5. Подготовка пащента до сторонтх т!л з:
х niapis очного
i ветамш-
: супуттх. проблем.
. та його
Причини та профшактика ушкоджень очей

У детей до 1^року життя травми очей
з вини оатьюв. Це ерозп
накрохмаленою бшизною, терм1чт о т к и (гаряча ол1я, молоко) та
х!м1чш описи очей (калпо перманганат, розчин йоду спиртовий).
оч! в pasi удар!в i падшь.

У в!щ 3—6 рогав водзначають р1зноматтш ушкодження, спри-
: детьми при невшлому використаыш гострих пред-
ЕПЯС, голка, дрет, уламок скла).
У детей дошкольного вшу
рухливо!
3 ы эофшактики слод проводити осветню роботу з i
ЯШ-
151
Основт причини травми в шкшьному вщк

• «травмонебезпечш» irpn з використанням саморобнох зброх,
х!м!чно-активних i вибухонебезпечних речовин (кислоти, луги,
натрш, магтй, с!рка, карбщ калыцю, порох);
• неоргашзоваш занятая спортом (без тренера, вчителя, на не
пщготовленш i не пристосованш територп).
Профшактика
3 метою профшактики проводять освгтню роботу з батька-
ми та вчителями хцодо оргашзаци дозвзлля дией (залучення
IX до спортивних секщй, р!зномаштних гурткхв), контролю за
хх irpaMii, правильного збер!гання xi м 14 но - активних i вибухо-
небезпечних речовин, дотримання правил т е х т к и безпеки на
уроках пращ.
Для профшактики травмування очей у дорослих як на ви-
робшщтв!, так i в. домаштх умовах можна порадити ч т с о
дотримуватися правил техтки безпеки пщ час роботи з електро-
iricTpyментом, верстатами, станками, одягати шд час роботи спе-
щальн! захист окуляри, щитки чи маски.
1. Назвш» ознаки проникного поранения ропвки.

2. Назвггь ознаки проникного поранення бшковох оболонки.
3. У чому полягае невщкладна медсестринська допомога в раз!
проникних поранень очного яблука?
4. Якою мае бути невщкладна медсестринська допомога при
ошках очей?
Лгература
Гундорова Р.А. Травмы глаза / Р.А. Гундорова. - М.: Медици-
на, 1998. - С. 78-81.
шевський. - К.: Вища шк., 1991. - С. 144-146. .
Ковалевский Е.И. Глазные болезни / Е.И. Ковалевский. - М.:
Медицина, 1986. - С. 417-419.
152
Коркошшко ОМ. Практикум медично! сестри у догляда за

офтальмолопчними хворими / О.М. Коркошшко, Г.З. Гудзь. - Борис-
лав: Б.в.» 2001. - С, 26-27.
Новицький 1.Я. Очш хвороби / 1.Я. Новицький. - К.: Здоров'я,
1998. - С. 176-178.
Пасечткова Н.В. Сощальш аспекти иоиередження слшоти /
Н.В. Пасечншова. - К.: Б.в., 2009.
Протоколы надання медично! допомоги в офтальмологи, за-
тверджеш Наказом МОЗ Украши № 117 вщ 15.03.2007. [Електро-
нний ресурс]. - Режим доступу: www.moz.org.
Фламмер Й. Глаукома / Й. Фламмер. - Льв1в: Медицина Св1-
ту, 2008.
153
ПРАКТИЧНЫЙ КУРС
Практична заняття № 1
МЕДСЕСТРИНСЬКЕ ОБСТЕЖЕННЯ
ПАЦ1СНТА
Улаштування та обладнання очного кабшету полшпнши. 1н-

струментарш, перев'язувальний матер!ал, медикаменти. Подго-
товка кабшету до прийому хворих.
Особлив!стю очного кабшету е те, що в!н мае складатися з двох
тмнат:
- свггло! тмнати, де визначають функци зору, вгопрюють вну-
тршшьоочний тиск, записують медичну документацию;
- темно! к!мнати, де проводять огляд очного яблука,
У кабшет! мае бути скляна медична игафа, у якш збершають
медикаменти та потр!бн! шструменти.
У темшй шмнат! необхщно мати: наетшьну лампу з елек-
тричною лампочкою 60 Вт, дзеркальний офтальмоскоп з лупою в
13,0 дптр i 20,0 дптр, електричний офтальмоскоп, ск!аскоп!чн! л!-
ншки, бшокулярну лупу, пцлинну лампу.
Перелж необхщного обладнання для лпсувальних процедур:
- повжорозширювач!;
- пов!коп!д!ймач! Демарра;
- скляш палички;
- шпетки;
- ундинки;
- гумов! груш! емтстю 50 мл;
- списопод!бн! шлки;
- долота;
- шнцети (анатом!чний, х!рург!чний, спещальний вшковий);
- наб!р зонд!в: кошчних ! зонд!в Боумена;
- шприци 20 мл для промивання сльозових шляхгв та спеща-
льш голки для них;
- ножищ очн! гострокшцев!;
154
Практичне заняттяN°1
- лотки ниркопод1бш;
- скляш банки для ватних кульок;
- ножищ для матер1алу;
- штатив для флакошв з краплями;
- тонометр Маклакова;
- бжси;
- стерил1затори;
- таблищ для визначення гостроти зору Головша - Сгвцева,
Орлово!;
- таблищ Рабкша для визначення кольороввдчуття;
- периметр для визначення поля зору.
Необхщш крашп:
- анестетики;
- мщргатики;
- мютики;
- антисептичт.
Очш маз1: 3,44 % ретинолу ацетат або ретинолу палъмггат.
Медсестринське обстеження пащента: збирання анамнезу, скарг,
визначення загальних захворювань, професшних шкщливостей.
Дослщження зорових функщй, трактування отриманих результата.
Визначення гостроти зору

Для дослщження гостроти зору застосовують спещальш табли-
щ. Вони побудоваш за тим принципом, що товщину кожного штри-
ха букви чи знака видно з певно! вздсташ пщ кутом зору 1°, а всю
букву - пзд кутом зору 5°. У таблищ Головша-С1вцева е 12 рядюв
букв (а для неписьменних - знаки Ландольта); (мал. 1). Для до-
слщження гостроти зору в дггей застосовують таблищ Орлово!, яга
складаютьея з малюнюв окремих предмепв (мал. 2; див. кольоро-
ву вклейку). Щоб таблищ освплювалися р1вном1рно, !х вм1щують
в апарат Рота (з електричною лампочкою потужшетю 40 Вт).
Гостроту зору визначають у межах 0,1-1,0, якщо обстежува-
ний розшзнае Bci букви або шльця вщповщного рядка. У перших
шести рядках допускаеться неправильне читання одн!е! букви,
а в р е н т рядюв - двох букв.
При гостроп зору, меншш т ж 0,1, обстежуваний мае пщшти
до таблищ на вщстань, з яко! видно перший рядок, або йому по-
казують 6mi знаки на чорному ф о т .
155
Практичний курс
О С
м н к с о о
Ы МS и о о о с
б ын ии л о о с о
И М • ВК! с о о ао
м • ы и и а ft е t а е о
« М М * ST А* > !• S С О J
Мал. 1. Визначення гостроти зору в дорослих
Гостроту зору розраховують за формулою Снеллена:

Visus = d/D,
де cl вих стань, з якох обстежуваний бачить перший рядок та-
блиц!; D — в 1дстань, з якох вш повинен бачити цей рядок при го-
строта зору 1,0.
Наприклад, якхцо в обстежуваного гострота зору дор!внюе
1,0, то перший рядок таблиц! вш повинен бачити з вщстан! 50 м.
Якхцо обстежуваний бачить перший рядок з вщстан! 0,5 м, то його
гострота зору сгановить 0,01.
У таблиц! проти кожного ряду злхва зазначено вщстань, з якох
букви розр!зняються оком, хцо добре бачить (нормальний з!р),
справа зазначено гостроту зору хворого, який розр!зняе п!д час
дослщження з вщстан! 5 м в!дпов!дний рядок. Якщо хворий не
бачить навиъ першого рядка таблиц!, то в цьому випадку необ-
х!дно зменшити в!дстань, з якох проводить. дослщження, тобто по-
ступово наближати таблицю до хворого (або хворого до апарата
Рота) доти, доки вш не ночне бачити четко перший рядок. Потам
за формулою слщ зробити в!дпов!дний розрахунок гостроти його
зору. Наприклад, хворий бачить перший рядок з вщстан! 2 м, а
повинен бачити його з 50 м. Отже, visus = 2:50 = 0,04. .
156
У щоденнш робота заетосовують спрощену формулу визна-

чення гостроти зору - кожному швметру вщсташ, з яко! обстежу-
ваний бачить знаки иершого рядка таблиц!, ввдповщае гострота:
зору 0,01.
Якщо гострота зору менша шж 0,001, то визначають свиловщ-
чуття.
Це обстеження проводять у темнш к!мната. В око обстежува-
ного дзеркальцем офтальмоскопа спрямовують пучок свила вщ
електрично! лампочки. Якщо обстежуваний може розр1зняти,
коли око освплене, то гостроту зору ощнюють як свиловщчуття.
Якщо при цьому обстежуваний вказуе, з якого боку падае свет-
ло, то слад говорити про свиловщчуття з правильною проекщею,
а якщо вказуе неправильно - то про свиловщчуття з неправиль-
ною проекщею свила.
За вщсутност! свиловщчуття гостроту зору визначають р!в-
ною 0.
У новонароджених визначаеться не гострота зору, а тальки сам
факт його наявноста. Для цього збоку вщ очей дитини вмикають
електричну лампочку. У раз! наявноста зору спостер!гаеться су-
домне змикання повш.
Визначення кольоросприймання за таблицями

Рабюна
Дослщженнями М.В. Ломоносова, а ш з н ш е - Юнга i Гельм-
гольца доведено наявшсть в орган! зору трьох компонентав, яга
сприймають основш кольори: червоний, зелений ! фюлетовий.
Тому нормальне кольоровщчуггя мае назву трихроматичного.
Природжен! розлади кольоросприймання залежать вщ випа-
дання або ослабления функцп того чи !ншого компонента.
Випадання одного з компонент!в називасться дихромаз1ею. К
види: .
- протаношя;
- дейтераношя;
- тританошя.
У практичнш д!яльност! трапляються два перших види дих-
ромазп - протаношя ! дейтераношя. Якгцо функщя одного з ком-
понентав випала не повшстю, а лише ослаблена, то визначають
аномальну трихромазш (протаномал!я, дейтераномал1я).
157
Випадання функцц двох компоненте визначаеться як моно-

хромаз!я (ахромаз!я). При цьому повтстю зникае здатшсть роз-
р ! з Н Я Т И кольори. • • • . . :
KpiM природжено! елшоти на кольори можуть вщзначатися
також набух! розлади кольоросприймання (епочатку на сишй ко-
л!р), як! виникають унаслщок р!зних захворювань свстлосприй-
мальнош та провщного апарату ока. Щ розлади можуть бути
першою ознакою рад1ащйних уражень органа зору або нейрохь
рурпчно! патологи.
Кольоросприймання визначають за таблицями проф. Ю.Б. Раб-
кша, яга складаютъся з др!бних кружечюв однаковог яскравоста,
але pisHoro коларного тону i насиченост!; однокол!рш кружечки на
ф о т шших угворюютъ цифри або ф1гури. Щ цифри легко читають
нормальш трихромати; кольорослший або кольороаномал ix не
завжди розр!зняе або ж читае замлеть них mini цифри, прихован!
в таблиц! i невидим! для нормального трихромата (мал. 3; див. ко-
льорову вклейку).
Розр!зняють таблиц! трьох вид!в:
1) демонстрацшш, або контрольт, як! читають ус!;
2) загальнод!агностичш, за якими визначають наявн!сть роз-
лад!в кольоросприймання без зазначення його характеру;
3) дифереш ^ о-д!агностичн!, як! св!дчать про характер
розладу кольор шання (протанотя, протаномал!я. дейтер-
аношя, дейтераномал!я).
Якщо дослщжуваний дае неясн! в!дпов!д!, не бачить навиъ
окремих цифр, це св!дчить ; ~ зрушення кольоросприймання
набутого походження.
Диференщальну д!агностЕ эемих розладав кольорового зору
проводят!) на щцстав! розшзнавання не окремих, а вс!х таблиць.
Кольоросприймання дослщжують завжди при денномт св!тл!
або за умови використання ламп денного осв!тлення. При зниженн!
шетроти зору кольоросприймання перев!ряють лише з коре -сдею.
До таблиць додають детальний опис методики обстеження ко-
льоросприймання i детальну характеристику вс!х кольороаномал!й.
Визначення меж поля зору за допомогою

контрольного методу
Найпросташим методом досл!дження меж поля зору е конт-
рольний. BiH Грунтуеться на межах поля зору того, хто проводить
158
обстеження. Лпсар i хворий сщають один проти одного на вщсташ

1 м i закривають р1знойменш очк CBOIM вщкритим оком пащент
фжсуе розмпцене проти нього око л псаря. Лжар пересувае вщ
периферп до центра в р!зних напрямках долоню або невеликий
предмет. Хворому пропонують вказати на появу предмета. Якщо
пащент i лжар одгточасыо вщзннчають появу руки (або предмета),
то поле зору нормальне. При цьому рука лшаря мае пересуватись
у площиш, розташованш посередиш вщсташ м1ж ним та пащен-
том (мал. 4).
Мал. 4. Визначення меж поля з о р у за допомогою контрольного

методу
Визначення меж поля зору за допомогою

периметра
Хворому З'с в язують о дне око i всадовлюють його проти дуги
периметра, яку встановлюють увшнутктю до вшна (периметр мае
бути добре i piBHOMipi-ю осветлений). Хворий ставить пщборщця на
пщставку, впираючись у й виступ нижгпм краем очно! ямки до-
слщжуваного ока, щоб воно було розташоване якраз проти центру
позначки i весь час фшсувало Г! (мал. о). JliKap мае стояти проти
хворого, спостертгаючи за тим, щоб хворий весь час фжсував цент-
ральну позначку периметра. Хворий повинен повщомити лжаре-
Bi про момент першо! появи позначки об'екта в пол! зору. Лжар
вщзначае мерщцан i градус, позначений на дуз!, що вщповщають
159
Практичне заняття N° 1
Показаниями до дослщження поля зору е захворювання

зорово-нервового апарату. Так, за наявност! зм!н у зорових шля-
хах спостерггаеться гем1анопс!я (половинне випадання поля зору
обох очей); при тгментному переродженш с т а в к и - концентрич-
не звуження поля зору; при глауком! - найвиражешше звуження
поля зору у верхньовнутрииньому вщцип; при ретробульбарному
запалент зорового нерва - випадання зору в центр! (центральн!
скотоми).
Дослщження характеру зору за допомогою

чотириточкового кольоротесту
Бшокулярний з!р - це одночасне функщонування обох очей,
унаслщок чого два зображення, отримуван! в обох очах, злива-
ються в одне, яке вщповщае реальному предмету. Для цього необ-
хщно. щоб зображення на с т а в щ вщповщали одне одному. Якщо
цього не вщбуваеться, то виникае подвшне зображення.
Дослщження характеру зору за допомогою чотириточкового
кольоротесту проводять за допомогою апарата, у якому с чотири-
точковий тест. Обстежуваному показують чотири кружечки - два
зелених, червоний i безкол!рний. У пробну оправу вставляют!» пе-
ред правим оком червоний фшьтр. а перед л!вим - зелений. При
цьому безкол!рний кружечок видно обома очима. За наявност!
в обстежуваного бшокулярного зору в!н бачить чотири кружеч-
ки: два зелеш, один червоний та один безкол!рний або змшаного
кольору. За наявност! монокулярного зору обстежуваний бачить
два або три кружечки, а при одночасному 3opi - п'ять кружечшв,
оскшьки б!лий кол!р сприймають одночасно обидва ока (мал. 7;
див. кольорову вклейку).
Етап и медсестринського обстеження патента

На I emani (медсестринське обстеження пащента) медична
сестра:
• збирас анамнез розвитку захворювань, з'ясовуе скарги хво-
рого, уточнюе зв'язок цього захворювання 13 .загальними захво-
рюваннями оргашзму та професшними шкщливостями в раз!
патологи очно! ямки, повш, кон'юнктиви, сльозового апарату;
• проводить зовшшнш огляд хворого;
161
• обстежуе необхщн! функци зору.

На II emani (виявлення проблем пащента та медсестринська
диагностика) медична сестра анал1зуе отриман! д а т та формуе
думку про медсестринський д!агноз при щй патологи.
На III emani (планування медсестринських втручань i визна-
чення мети сестринського догляду) медична сестра складае план
догляду за хворими з патолопею очно! ямки до i т е л я ххрурпчних
втручань ! план медсестринських маншуляцш у раз1 патологи по-
вж, кон'юнктиви та сльозового апарату.
На TV emani (реал1защя медсестринських втручань i догляд за
хворими) визначае обсяг та тривал!сть проведения, лхкувальних
процедур при щй патологи.
На V emani (оцшювання результатов роботи медично'х сестри)
у раз! патологи очно! ямки, повш, кон'юнктиви та сльозового апа-
рату медична сестра враховуе д а т повторних обстежень, необ-
хщних для визначення функци! зору, nepe6ir захворювання та
думку хворого.
Суб'ективний метод визначення шычноТ рефракцй •

Ознайомлення з набором пробних окулярних л ш з . Haoip
пробних окулярних лшз складаеться з позитивних i негативних
скелець, як! встановлен! в оправу, на якш позначено силу кожного
скла в д!оптр!ях. Кр!м сферичних скелець, у набор! е й.цилшд-
ричш лшзи для корекцп астигматизму i призматичн! - для до-
слщження м'язового апарату очей. Обов'язково мае бути пробна
оправа (мал. 8, 9).
Сферичш лшзи заломлюють евтглов! промен! в ycix напрям-
ках, цилшдричн! - тшьки в одному. У цилп-щричних лшзах
розр!зняють в!сь цилшдра. Св!тлов! промен! в тш площин!, де
розташована в!сь цилшдра, не заломлюеться.
Освоения методу нейтрал!защц окулярних л!нз. Якщо
дивитися через опукле скло на навколишт предмета i в цей мо-
мент повшьно рухати склом угору ! вниз або вправо i вл1во, то
створюватиметься враження руху предметов, як! розглядають, у
бж, протилежний перем!щенню скла.. При увшаутих скельцях
цей уявний рух предме'пв ввдбуватиметься в б!к руху скла. Рух
опуклого i ув!гнутого скелець однаковох сили, складених разом,
не створюе враження руху оточуючих предметав - нейтрал!зацп
162
Мал. 8. Ha6ip пробних окулярних л ш з
Мал. 9. Пробна оправа ушверсальна
скелець. Ця властив!сть може бути використана для визначення

сили окуляр!в у пащента.
Визначення еметропп. Перед оком слщ поставити дво-
опукле скло з оптичною силою 0,5Д. Воно вже перед оком надае
паралельному промшню зб1жного напрямку. Зб1жне промшня
збереться в оц! ближче, т ж паралельне, тобто перед ссттавкою.
Вщ цього гострота зору знизиться i стане меншою н1ж 1,0. Та-
ким чином, якщо при дослвдженш виявлено гостроту зору 1,0,
163
яка знижуетъея, коли приставити двоопукле скло, то в такому ощ

рефракщя еметрошчна.
Розмщення фокуса (спереду чи позаду ставки) визначають
теж за допомогою двоопуклого скла в 0,5 дптр, яке приставляють
до ока, i дослщясують гостроту зору, Двоопукле скло посилюс оптич-
ну систему ока i таким чином скорочуе головну фокусну вщстань.
У дослщжуваного з гостротою зору, меншою шж 1,0, т е л я
встановлення перед оком двоопуклого скла з оптичною силою
0,5 дптр 3ip або полшшиться, або ще бгльше попршиться. Полш-
шення зору пов'язане з тим, що фокус наближаеться до с т а в к и .
Це ввдбудеться при гшерметротчнш рефракцп, коли головний
фокус оптично! системи ока розташований за атювкою.
Попршення зору пов'язане з тим, що головний фокус оптично!
системи ока вщдаляеться взд с т а в к и ще бшыпе наперед. Це спо-
стерггають за шошчно! рефракцп, коли головний фокус оптично!
системи ока розмнцений перед ставкою.
Тому при зниженш шстрота зору полшшення його вщ пристав-
ления двоопуклого скла з оптичною силою в 0,5 дптр свщчить про ri-
перметротчну рефракщю, а погаршення - про мютчну рефракщю.
Шсля встановлення виду рефракцп встановлюють ступшь
аметропп (Mionii або гшерметропп). Ступшь аметропп визнача-
ють за силою того скла, за допомогою якого головний фокус оптич-
но! системи ока перемгщуеться на с т а в к у .
Освоения об'ективного методу визначення рефракцп
проводять за допомогою сктскогш - нейтрал!защ! pyxv rim на
зшищ з використанням етаскошчних лшшок та сшаскошчного
дзеркала.
Пщб|р окуляр!в i виписування рецепта

О з н а й о м л е н н я з н а б о р о м п р о б н и х окулярних л ш з . Оку-
лярш лшзи мають властивкть заломлювати промет свила, тобто
вщхиляти 'fx вщ ночаткового спрямування. Одиницею вим!ру пе-
реломлювально! сили лшзи е дкящня. За одну дюптрш прийма-
сться сила лшзи з фокусного вщстанню 1 м. Заломлювальна сила
лшзи вим!рюеться величиною, оберненою до Г! головно! фокусно!
лшзи.
Залежно вщ положения головного фокуса окуляры! лшзи по-
дшяються на:
164
- збиральт, що позначаються знаком «+» i називаються «кон-

векс-лшзи». У них головний фокус, рахуючи вщ джерела светла,
лежить позаду лшзи, i вони надають паралельним променям
зб1жного характеру. 1х застосовують для корекцп гшерметропи та
npec6ionii;
- розсиовальт (конкав-лшзи), що позначаються знаком «-».
Головний фокус 'fx лежить спереду лшзи, надаючи паралельним
променям розб1жного характеру. 1х застосовують для корекцп
Mioni'i.
Розр!зняють неастигматичш, або сферичт, лшзи, в яких за-
ломлювальна сила в ycix мерщцанах однакова, та астигматичш,
або цилщдричш, в яких заломлювальна сила в двох взаемопер-
пендикулярних мерщцанах рЬна.
Ha6ip пробних окулярних лшз складаеться з позитивних i не-
гативних скелець, як! вставлен! в оправу, на якш позначено силу
кожного скла в .щоитргях. KpiM сферичних скелець, у набор! е й ци-
лшдричн! скельця для корекцп астигматизму, призматичт скель-
ця для дослщження м'язового апарату очей. Обов'язково мае бути
пробна оправа.
Сферичт лшзи заломлюють Светлов! промеш в ycix напрям-
ках, цилшдричш - тшьки в одному. У цилшдричних лшзах роз-
рхзняють вкь цилшдра. Светлов! промен! в тш площин!, у якш
розгашована sicb цилшдра, не заломлюеться.
Окулярш лшзи, особливо велико! заломлювально! сили, ство-
рюють для зору небажаш no6i4Hi явища: впливають на величи-
ну зображення на сгпавщ, утрудшоють правильне сприйняття
простору, спотворюють форму предметов. У м!ру користування
окулярами i звикання до них щ явища минають. Пщ час при-
значення та виготовлення окуляр!в необхщно враховувати деяк!
оптичн! недолжи лшз, головним чином астигматизм, косоошсть.
Pi4 у тому, що промен! светла шсля проходження через централь-
i i i й перифершн! частини лшзи переломлюються неоднаково
i з'еднуються не в однш фокуснш точщ. Унаслщок цього сферич-
Hi лшзи при б!чних напрямках погляду набувають властивостей
цил!ндричних, а в цил!ндричних pisKO зм!нюеться р!зниця м!ж
заломлювальною силою головних мерид!ашв.
Для зручносто хворих застосовують також багатофокальн! оку-
лярн! лшзи, як! складаються з кшькох частин, кожна з яких при-
значена для зорово! роботи на конкретних вщстанях.
165
Найвщповщальншшм завданням е прнзначення окуляр!в д!-

тям, оскшьки оптична корекщя може впливати на процес реф-
рактогенезу,
ГПсля визначення рефракцп ока суб'ективним методом та пе-
рев!рки рефракцп об'ективним методом виписують рецепт на оку-
ляра. При цьому вказують характер i силу лшзи окремо на праве
i окремо на л!ве око. Потам указують вщстань м!ж центрами з!-
ниць.
Вим1рювання вщстаы Mix центрами змиць

Цю вщстань iioTpioHo визначати для того, щоб правильно по-
ставити центри скелець в оправ! та пццбрати вщповщну оправу.
Вщстань м!ж центрами зшиць вим!рюютъ за допомогою спе-
щально! лшшки (мал. 10), а за П вщсутност! - звичайною л!-
шйкою. Для цього обстежуваний мае. дивитися вшце вщ голови
обстежуючого. Нульову мгису лшшки встановлаоють проти зо-
вншшього канта правого ока i визначають вщстань до внутрпп-
нього канта л!вого ока.
Вщстань Mia центрами зшиць вим!рюють у м!л!метрах.
Мал. 10. Лшшка для вим!рювання вщсташ м!ж центрами зшиць
Етап и медсестринського обстеження патента

На I emani (медсестринське обстеження пащента) медична се-
стра в раз! аномалий рефракцп обстежус гостроту зору для дал!
та близькост!, визначае рефракцию суб'ективним методом. Якщо
виявить патологш оптичних середовищ, то збирае анамнез та
уточнюе, з якою штенсившстю проходить патолопчний процес,
166
а також оглядае оптичн! середовища в прохщному та б!чному

св1тл1.
диагностика) медична сестра анал1зуе отримаш д а т та формуе
думку про медсестринський д1агноз за ц!е! патологи.
На III emani (планування медсестринських втручань та ви-
значення мети медсестринського догляду) медична сестра скла-
дае план догляду за хворими з патолопею оптичних середовищ
(ропвки, вологи передньо! камери, кришталика, склистого тша)
та особливостей подготовки пащенттв до оперативних втручань
i шсляоперашйного догляду.
На TV emani (реалгзащя медсестринських втручань та догляд
за хворими) медична сестра визначае обсяг i тривалхсть проведен-
ия лжувальних процедур за ще! патологи.
На V emani (оцшювання результате роботи медично! сестри)
у pa.3i патолог!! оптичних середовищ медична сестра враховуе
дан! повторних обстежень гостроти зору в дйнампц, переб!гу
тсляоперацшного перюду, психосоматичний стан хворого й особ-
ливост! догляду за ним.
Вщпрацьовують навички спшкування з хворими. Прово-
дять бесщи з пащентами на тему профшактики захворювань,
саштарно-освитпо роботу серед с!мей з обтяженою спадков!стю.
Навчають пащента елементам самодопомоги ! самодогляду,
а родич!в i близьких пащента - елементам догляду за ним.
167
Практичне занятая № 2
ЗАХВОРЮВАННЯ ПОВ1К, КОН'ЮНКТИВИ
ТА СЛЬОЗОВОГО АПАРАТУ
Вщпрацювання еташв медсестринського процесу при

кон'юнктивт, захворюваниях повш, дакрюциспт, дакрюдент.
Оволодшня навичками медсестринського обстеження пащента,
визначення його дшсних проблем i встановления медсестрин-
ських д!агноз!в. Планування медсестринських втручань та !х
реал!защя. Навчання пащента та його оточення само- i взаемо-
догляду.
Вивертання повж s огляд сполучно! оболонки повж,

перехщних складок, очного яблука
Методика вивертання нижньо! повши досить проста: хворо-
му пропонують дивитися вгору, лiica р великим пальцем ввдтя-
гуе повнеу донизу, одночасно упирагочись пальцем у край очно!
ямки.
Методика вивертання верхньо! повши складнппа.
Перший cnoci6. Хворий повинен дивитися донизу, не заплю-
щуючи очей. Захопивши вказ!вяим i великим пальцями л!во!
руки вп верхньо! повши, а якщо ix немае, то край повши, вщтягу-
ють Г! вщ очного яблука, а поттм вказ!вним пальцем право! руки
або скляною паличкою вщтискують верхнш край хряща донизу i
в той же час вщтягують л!вою рукою вГ! вгору. Шсля того як noBi-
ка вивернеться, треба негайно забрати палець право! руки або па-
личку, а вивернуту повжу притиснути до очного яблука (мал. 11).
Другий cnocifi. Хворому пропонують дивитися донизу. Вели-
ким пальцем л!во! руки для правого ока (право! руки — для л!во-
го ока), постав л еним шд бровою. вщтягують верхню повшу догори.
Великим 1 вказ!вним пальцями протилежно! руки захоплюють
168
Мал. 11. Вивертання повис (а, б) i огляд сполучно'£ оболонки

повш, перехщних складок, очного яблука (в)
вшковий край повши i злегка вщтягують його наперед. У цей мо-

мент великий палець переносить вище вщ брови i вщтягують ним
шшрну складку донизу, одночасно вщтягуючи протилежною рукою
вшковий край догори. На утворений шгарно-м'язовий валик повша
легко вивертаеться без будь-якого натискування на очне яблуко.
Розкриття повш у малих дгаей часто проводять за допомогою
повшопщтмач1в Демарра. оскшьки дата чинять onip огляду.
Дощльнине цю матпуляцда проводити в положенш дитини ле-
жачи. Лшар сщае напроти Marepi, кладе дитину так, щоб утри-
мувати и голову м1ж своши колшами. Мати рукою утримус руки
дитини, а сво1 лист! кладе на ноги дитини вище вщ колш, тим са-
мим утримуючи IX. По черзх кра! двох повшопщтмач1в пщводять
пщ повши i вщтягують ж доверху i донизу — стае можливим огляд
переднього вщдшу ока.
169
Взяття мазка 3i сполучно! оболонки ока

Для бактерюлопчного обстеження матер!ал з! сполучно! обо-
лонки ока беруть за допомогою стерильних очних паличок або
шпате лш. Щоб отримати вмкт слизово! оболонки, вщтягують
нижню повжу i пповодять заб!р вм!сту з глибини нижньох пере-
хщнох складки. При цьому необхщно уникати дотикгв до крахв
i micipn повш, щоб не занести в обстежуваний матер1ал сторонньо!
мнсрофлори. Взяття бактерюлогачного матер!алу бажано прово-
дите в ранков1 години i до початку лшування (мал, 12).
Мал. 12. Взяття мазка si сполучно! о б о л о н к и о к а
Промивання сполучнооболонкового мшка

Промивання проводять з ундинки, гумовох груш! або
ш'екхцйного шприца з! спещальною голкою. Для промивання
нижньох повши хворому пропонують дивитися догори. Вщтягують
повжу донизу, зрошуючи Гх значною кшьшстю розчину (мал. 13).
Щоб промити поверхшо сполучно! оболонки верхньо! повши,
слщ вивернути повжу, а щоб промити верхне склепшня - вивер-
нути повжу за допомогою повшопздшмача Демарра. Пхд час про-
мивання пщ ищборщдя хворого заздалегщь шдставляють лоток
для стисання промивно! рщини.
170
Мал. 13. Промивання сполучиооболонкового iwiuiKa
Закапування крапель
Хворому пропонують дивитися вгору. Великим пальцем лгвог
руки притискають ватну кульку до нижнього край) очно! ямки,
одночасно вщтягуючи нижню повжу вниз. Правою рукою, трима-
ючи пшетку на вщеташ, щоб не торкнутися вш, закалутоть у спо-
лучнооболонковий MiniOK 2 крашп розчину (мал. 14).
Мал. 14. Закапування крапель
171
Закладання маз! за повки

На кшець скляыох лопаточки набирають невелику галыасть
маз!, великим пальцем лгво! руки вщтягують нижню повшу i за-
глиблюють лопаточку з маззю в нижне склепшня. Утримуючи па-
личку перпендикулярно пов!ц!, хворого просять прикрити повиси
i виймають лопаточку. Пщ час закладання маз! з тюбика конусо-
под!бне заюнчення його утримують паралельно краю повш i ви-
давлюють незначну гальюеть маз!. Залишок маз! по краю повш
видаляють ватмою кулькою; нею ж роблять при цьому легкий ма-
саж через micipy повш для р!вном!рного розпод!лу маз! (мал. 15).
Мал. 15. Закладання маз! за повши
Накладання пов'язок на oni

В офтальмолопчнш практиц! застосовують ватно-марлеву
круглу пов'язку, яку фшсують за допомогою смужки лейкоплас-
тиру або бинта. Бинт проводять у косому напрямку вщ вушно!
часгочки через око i там'яний горб, чергуючи з циркулярними
турами бинта, Останнш тур бинта накладають навколо голови !
зав'язують його на лоб! (мал. 16).
У деяких випадках застосовують марлеву занавкжу: подвш-
ний шматочок марл! розм!ром 4-6 см укршлюють над бровою за
допомогою смужки лейкопластиру.
172
Мал. 16. Накладання пов'язок на очк а — монокулярна пов'язка;

б— бшокулярна пов'язка
Етап и медсестринського процесу при кон'юнктивт

На I emani (медсестринське обстеження пащента) медична сестра:
- з'ясовуе скарги пащента: почервошння ока, вщчуття сторон-
нього тала, сверб!ж, печ1ння;
173
- збирае анамнез;
— з'ясовуе наявннть контакту з хворими на кон'юнктив!т;
— проводить об'ективний огляд; наявшсть набряку повис, вщдь
л!в кон'юнктиви, сльозотеч!, свгглобоязт, видшень з кон'юнктиви.
д!агностика) медична сестра аналхзуе отримаш даш та формуе
думку про медсестринський д!агноз при цш патологи (набряк
вщдш!в кон'юнктиви, гшеремщ ввддипв кон'юнктиви, наяв-
н1сть сльозотеч!, наявшсть видшень (слизнет!, слизисто-гншн!,
гншт).
На III emani медична сестра проводить планування медсе-
стринських втручань та визначення мети медсестринського до-
гляду, складае план догляду за хворими.
На IV emani (реалтзащя медсестринських втручань та догляд
за хворими) визначае обсяг i тривалклъ проведения лпсувальних
процедур при щй патологи та забезпечуе ix виконання (проми-
вання кон'юнктивального милка, закапування крапель, закла-
дання мазей).
На V emani (ощнювання результата роботи медично! сестри)
при кон'юнктивт враховус даш повторних обстежень функщй
зору, самопочуття пащента.
Етапи медсестринського обстеження патента

стра:
- збирае анамнез розвитку захворювань, уточнюе проблеми па-
щента, зв'язок цих захворювань is загальними захворюваннями
оргашзму, уточнюе наявшсть, перюдичтсть та частоту рецщщмв
у раз! патологи ропвки, бшковох оболонки, судинно! оболонки;
- проводить обстеження необхщних функщй зору за щею па-
то лог!ею;
— обстежуе при прямому та б!чному осв!тленн! ропвку та бш-
кову оболонку, ощнюе стан зшищ, ш'екцп очного яблука, наяв-
шсть та штенсившстъ вшково! бол!сност! в раз! патологи судиннох
оболонки.
д!агностика) медична сестра анал!зуе отримаш д а т та формуе
думку про медсестринський д!агноз при щй патологи.
174

дае план догляду за хворими з патолопею ропвки та бшково!
оболонки, графпс проведения призначень лшаря, а при патологи
судинно! оболонки проводить анал1з стану зшищ.
На IV emani (реалгзащя медсестринських втручань i догляд
за хворими) визначае обсяг i тривалкть проведения лцсувальних
процедур при цш патологп.
На V emani (оцшювання результатов роботи медично! се-
стри) при патологи ропвки, бшково! та судин но! оболонок вра-
ховуе результата повторних обстежень функщй зору, огляду
в прохщному та б!чному свил!.
175
Практичне заняття № 3
ЗАХВОРЮВАННЯ 0ЧН01 ЯМКИ;
ОКОРУХОВОГО АПАРАТУ ОЧЕН,
ФШР03Н01 ОБОЛОНКИ
ТА ОПТИЧНИХ СЕРЕДОВИЩ
Вщпрацюваыня еташв медсестринського процесу при захворю-

ваннях очно! ямки: остеом!сл!т!, флегмон! очно! ямки, Оволодшня
навичками медсестринського обстеження пащентав, визначення
його дайсних проблем i встановлення медсестринсъких д!агноз!в.
Планування медсестринсъких втручань та !хня реал!зац!я. На-
дання допомоги при гшертермп.
Медсестринська д!агностика та спостереження при р!зних ви-
д а х KOCOOKOCTL
Вщпрацювання еташв медсестринського процесу при склерита,
кератит!, у в е т , катаракт!. Шсляоперацшний догляд за пащентами.
0ц1нювання положения очного яблука

Змши станок очно! ямки та ретробульбарно! кл!тковини впли-
вають на положения очного яблука.
Найчастшп! найхарактерншп так! симптоми:
в екзофтальм - випинання очного яблука внаслщок зб!ль-
шення вм!сту очно! ямки за наявност! пухлин, крововшпвив, сто-
роншх тал, запальних ексудатав, а також тиреотоксикозу через
ендокрннш порушення, ураження нервово! системи, пщвищення
тонусу симпатично! частини нервово! системи, ураження д!енце-
фально! дшянки (мал. 17);
• енофталъм - зменшення вмиггу очно! ямки внаслщок випи-
нання !! станок при гшеростоз!, мукоцеле, переломах стшок очно!
ямки !з розсуненням к!сток, атрофп очноямково! клггковини. а та-
кож при парал!ч! та парез! симпатичного нерва; збшыпення або
зменшення м!жокулярно! вщстан! очних яблук, асиметр!я та де-
формация очно! пцлини.
176
Лшування змш юсткових стшок

i його, як правило, не проводять.
У норм! вистояння очних яблук 17-19 мм з припус-
а , 5 мм. Мають стушнь вистояння очей
процесу, як! специального
Найточшше вим!ряти змши

Гертеля. Bin i
п!д кутом 45°
проводять у свгглш
При цьому у верхньому

мш!метрову шкал а в нижньому - ропвку. За
ропвок обох эй за мьшметровою шкалою
стушнь змши: яблук у мЫметрах.
Визначення кута косини

Вид!ляють метод!в кута косини. Проведе-
МО ознайомлення з методами, як! ;
Найпрос-пший метод - це визначення кута косини за Пршбер-
гом. Обстеження проводять у темшй к!мнат! за допомогою
Для цього обстежу!
177
настшьною лампою i фшсуе погляд у центр! офтальмоскопа. За

ступеней змццення св!тлового рефлексу вщ центра з ш и щ ! визна-
чають кут косини (табл. 5).
Таблиця 5, Визначення кута косини за Пршбергом
Положения св!тлового рефлексу Кут косини,

градус»
Збггаетъся з краем зшищ 15
На райдужщ бшя краю зшиц! 20
На середин! райдужки м!ж краем зшиц! та кантом 30
На кант! 45
На бшковш оболонщ на вщстан! 3 мм вщ канта 60
На б!лковш оболонщ на вщстан! понад 3 мм в!д Понад 60
канта
Для визначення кута косини на синоптофор! встановлюють

касети з об'ектами сум!щення (наприклад кружечок ! квадрат).
Оптичн! головки приладу змицують так, щоб евгглов! рефлекси
не збггалиея !з зшицями обстежуваного. Пот!м почергово виклю-
чають об'екти i одночасно змицують оптичн! головки по горизон-
тал! та вертикал! доти, доки не припиняться встановлювальн!
рухи очних яблук. Стршка на шкал! приладу зафшсуе величину
кута косини (мал. 18).
Дослщження б!нокулярного зору
Умови наявност! бшокулярного зору: нормальна шнерващя

м'яз!в обох очей, вщсутшсть порушень провщних зорових шлях!в,
шркових центр!в.
Для визначення наявност! б!нокулярного зору застосовуеть-
ся метод Соколова (феномен «д!ри в долот»). До одного ока при-
кладають трубку, скручену з паперу, а до протилежного к!нця
приставляють розкриту долоню друго! руки так, щоб вона була
навпроти другого ока. За наявност! бшокулярного зору зобра-
ження зливаеться! складаеться враження, що в долон! е круглий
отв!р.
178
Проведения носо-сльозово! (коларголово!) проби
Канальцева проба. Цю пробу проводять для д1агностики

причин сльозотеч1 за ввдсутноста змш з боку сльозового мшпса i
сльозових точок. Для цього в сполучнооболонковий мшхок зака-
пують 1 краплю барвно! речовини (3 % розчин коларголу або 1 %
розчин флюоресцешу). Спостер1гають, за який час ця речовина
зникне.
Носо-сльозова проба. Проводять одночасно з каналъцевою.
Для цього треба намотати на зонд ватний тампон i вставити його
в нижнш носовий хщ на глибину 3-3,5 см. Поява на тампош барв-
Ho'i речовини через 5 хв свщчить про прохщшсть носо-сльозововох
протоки. Якщо через 10-15 хв барвно! речовини на тампон! не-
мае, то це свщчить про наявшсть перешкод у носо-сльозовш про-
тощ (мал. 19).
179
Мал. 19. Проведения носо-сльозово! (коларголово*!*) проби
Дослщження переднього вщдту та оптичних середовищ

ока методом фокального освоения
У темшй юмнат! збоку i зл!ва в!д хворого ветановлюють матову

лампу приблизно на р!вш його очей на ввдсташ 40—50 см позаду
вщ нього. Для збирання промшня вщ ще! лампи у фокус можна
користуватися двоопуклою лшзою силою 13,0 дптр або 20,0 дптр.
Лальцями одшех руки обережно розкривають повши хворого. Лш-
зу беруть другою рукою i розмпцують так, щоб и площина була
перпендикулярна до Л Т Е Ш , яка з'еднуе дослвджуване око i лампоч-
ку (мал. 20). За допомогою ще! лшзи концентрують промеш на
певшй частит ока. Б1чне осветления створюе контраст м1ж освгт-
леними i неосвйгленими дшянками переднього вщдхлу ока i дае
змогу помггити навггъ незначш змши в ропвщ. Якщо одночасно
освгглену частину ропвки оглядати кр!зь другу двоопуклу лшзу,
то Bci змши стають чггкшшми.
180
Мал, 20. Дослщження переднього в!дд!лу та оптичних середовищ

ока за методом фокального освгглення
Метод дослщження ока за допомогою б!чного осветления з од-

ночасним застосуванням бшокулярно! лшзи або звичайно! дво-
опукло! лшзи мае назву комбшованого б1чного осветления.
Дослщження в прохщному св!тл1. Для дослщження: в .про-
хщному светл! потр!бно матову лампу встановити в темнш юмната
з.гпва позаду вщ хворого. Лшар у праву руку бере дзеркальний
офтальмоскоп, ставить перед свохм правим оком, дещо впираючи
для фшсацп дзеркало в брову, i дивиться через отв!р в офтальмо-
скоп!. Пром!ння вщ лампочки за допомогою офтальмоскопа спря-
мовують до зшищ. У цей момент з!ниця засветиться червоним
piBHOMipHHM светлом, оскшьки промшня, пройшовши в середину
ока, вщбилося вщ судинно! оболонки, що м!стить кров i шгмент
сетгавки червоно-бурого кольору. Це означав, що одержано светло-
вий рефлекс з очного дна i Bci оптичн! середовища ока е прозори-
ми. Якщо в оптичних середовшцах е дшянки помутншня, то вони
виявляються темними, оскшьки затримують промшня, вщбите
вщ очного дна.
Дослщження очного дна. Шсля отримання рефлексу з очного
дна перед оком ставлять лшзу силою 13,0 дптр. Л!ву рзчсу фшсують
на лоб! хворого. Промшня светла, що виходить з ока. заломлюеться
181
лшзою i вцщзеркалюс на вщсташ 6-7 см перед нею збшынене обер-

нене зображешхя очного дна. За таких умов деташ очного дна будуть
збшыпет в 4-6 раз1в.
С-юаскошя. Одержавши за допомогою дзеркального офталь-
москопа рожевий рефлекс зшищ, обертаемо дзеркало зл1ва на-
право або зверху вниз. Коли виявиться, що 6iK зшищ починае
затемнюватися за рухом дзеркала, то рефракщя ока е еметрошч-
на, гшерметрошчна або мюшчна (менша шж 1,0 дптр). Якщо при
поворота дзеркала тгнь рухастьея в протилежному напрямку, то
рефракщя мюшчна. Якщо рух таш не вловлюеться, то мюшя ста-
новить 1,0 дптр. Шсля виявлення руху таш слщ приставити до ока
сюаскошчну лшйку i збьтьшувати силу скла доти, доки рух таш
не вловлюватиметься. Обчислюють рефракцию так. Якщо рефрак-
щя мюшчна. то до сили останныл лшзи додають 1,0 дптр, а якщо
гшерметрошчна, то вщшмають 1,0 дптр.
Етапи медсестринського обстеження пащента

На I emani (медсестринське обстеження пащента) медична
сестра:
• збирае анамнез розвитку захворювань, уточнюе проблеми
пащента, зв'язок даних захворювання !з загальними захворю-
ваннями оргашзму, уточнюе наявшсть, перюдичшстьта частоту
рецидшив у раз! патологп ропвки, бшково! оболонки, судиннох
оболонки;
• проводить обстеження необхвдних функщй зору за идею па-
толопею;
• обстежуе при прямому та б!чному осв1тленн! ропвку та бш-
кову оболонку, ощнюе стан зшищ, ш'екцп очного яблука, наяв-
нкть та штенсившсть вшковох болюноста в раз! патологп судиннох
оболонки. На II emani (виявлення проблем пащента та медсе-
стринська д!агностика) медична сестра анал1зуе отримаш д а т та
формуе думку про медсестринський дхагноз при цш патологп.
дае план догляду за хворими з патолопею ропвки та бшковох
оболонки, графгк проведения призначень лшаря, а при. патологп
судиннох оболонки проводить анал!з стану зшищ.
182
На IV emani (реал1защя медсестринських втручань та догляд

за хворими) визначае обсяг i тривал!сть проведения лгкувалъних
процедур при цш патологи.
На V emani (оцшювання результата роботи медично! сестри)
при патологи ропвки, бшково! оболонки та судинно! оболонки
враховуе д а т повторних обстежень функщй зору, д а т огляду
в прохщному та б1чному ceirai.
183
Практичне заняття № 4
ГЛАУКОМА. ПАТОЛОГ1Я ЗОРОВОГО НЕРВА,
СГТК1ВКИ. НАДАННЯ НЕВ1ДКЛАДН01
Д0Л1КАРСБК01ДОПОМОГИ ПРИ ТРАВМАХ
ТА ОП1КАХ ОРГАНА ЗОРУ
Ввдпрацювання еташв медсестринського процесу при глауко-

ML Медсестринська диагностика, оволодшня навичками медсе-
стринського обстеження, планування медсестринських втручань,
1х реал!защя та коригування.
Медсестринська даагностика гострого нападу глаукоми, невщ-
кладна допомога. Роль медичнох сестри в профшактищ слшоти
при глауком!.
Визначення внугршньоочного тиску пальпаторно

Двома вказ!вними пальцями, покладеними на верхню пов1-
ку вище вщ краю хряща, по черз! проводять легке вдавлюван-
ня стшки ока (таким способом, як дослщжують флуктуащю;
мал. 21). Величину внутршшьоочного тиску визначають за
ступенем опору стшки ока тиснению пальщв. Для визначення
внутршшьоочного тиску иальпаторним способом noTpioHi певш
практичш навички.
ВимИрювання внутршньоочного тиску

за допомогою тонометра
1нструментальний cnoci6 вим!рювання внутршшьоочного тис-
ку виконуютъ за допомогою тонометров. 6 два в иди тонометр1в:
1) тонометри сплющування (апланацшш) — тонометр Макла-
кова (мал. 22), еластотонометр Фшатова—Кальфа, реактотонометр
Дашевського;
2) тонометри вдавлювання (!мпресшш) - тонометр Шютца.
184
Мал. 21. Визначення внутрппньоочного тиску за допомогою

пальпацп
а б
Мал. 22. Тонометри Маклакова для вим1рювання внутрЛшньооч-

ного тиску (о) з л!н1йкою для його визначення (б)
185
Застоеовуютъ такояс олектронш тонографя (1мпрес1йш — Несте-

рова si сшвавторами, Бунша з! сшвавторами та апланащйний —
Дашевського),
Тонсмктр Маклакова - де порожнистий металевий цилшдр ма-
сою 10 г, us ро.'шшрешгх кшцях якого розмпцеш пластинки з! скла
молочно-бщоп. кольору. У середин! цилщдра вшщено рухому свин-
цеву дробинку, щоб надати тонометру бихьшо! стшкость Пластинки
цилшдра змащують спещальною фарбою, виготовленою в аптещ.
Знеболюють роивку 1 % розчином дикагну. Внутршшьоочний тиск
вишрюють у горизонтальному положент пащента, якому пропо-
нують дивитися прямо на стелю або на встановлений перед оком
власний палець, i фпссувати його поглядом (мал. 23). Установле-
ний на рукоятщ тонометр ставлять на рогтвку, вщокремлюють його
вщ рукоятки, для того щоб вш подаяв на око вспею своею масою,
i вщразу зтматоть j поверхш ока. У мняц контакту тонометра з ро-
пвкою фарба залишаеться на роивщ, а на тонометр! з'являеться
бший кружечок. Розм!ри його будуть тим мешш, чим твердппе око,
тобто чим нищий внутршшьоочний тиск.
Для того щоб вим!ряти д!аметр одержаного кружечка, ро-
блять вщбиток його на nanepi, змоченому спиртовим розчином.
Виьирюють кружечок сплющування за допомогою епещально!
Мал. 23. Виаырювання внутр1шньоочного тиску за допомогою

тонометра
186
градуйовано! шкали. Потам за таблицею визначають тиск у Mi-

л!метрах ртутного стовна. У норм1 вш становить 17-25 мм рт.
ст. Одержаний пщ час вим!рювання внутр!шньоочний тиск на-
зиваеться тонометричним. Bin буде вищий вщ того справжнього
внутр1шньоочного тиску, який е в ощ до вим1рювання, осшльки
приставлений до ока тонометр дещо пвдвищуе внутр1шньоочний
тиск. Це пщвищення тим бзлъше, чим бглына маса тонометра.
Етап и медсестринського обстеження пащента

На I emani (медсестрин ьк обстеження пащента) медична се-
стра обстежуе функцп зору в дхагностищ глауком, проводить мед-
сестринське опитування розвитку захворювання, уточнюе спадков!
чинники, соматичнх захворювання, яю можуть спричинити розви-
ток глауком (нервово! системи, обману речовин, нрофпатологп).
даагностика) медична сестра анал!зуе отримаш д а т та формуе
думку про медсестринський д1агноз за ще! патологи.
На III emani (плапування медсестринських втручань та визна-
чення мети медсестринського догляду) медична сестра складае
план догляду за хворими з порушеннями обмшу внугршшьоочнох
рщини, погодинний план д!агностичних обстежень, особливостей
дооперацшнох пщхчловки та шсляоперащйного догляду.
На TV eman i (реал!защя медсестринських втручань та догляд
за хворими) медична сестра визначае обсяг та тривалкчъ прове-
дения лшувальних процедур при р!зних видах глауком, а також
необхщшсть застосування хшстшних психотерапевтичних заход1в
у раз1 гострого нападу глаукоми.
На V emani (оцхнювання результатов роботи медично! сестри) в
раз! патологи обмшу внутршшьоочно! рщини медична сестра врахо-
вуе динамшу зорових фунхсцш, стабМзахцю в розвитку патолойчно-
го процесу, психосоматичний стан хворого, проводить профшактику
слшоти вщ глаукоми, саштарно-освшло роботу серед населения.
Видалення сторонах тш
3i сполучно! оболонки noBiK i ропвки
Для того щоб виявити сторонне тшо на сполучнш оболонщ по-
вш, спочатку необхщно !х вивернути, а потам послщовно оглянути
187
верхшо i нижню повши. Сторонт тала сполучно! оболонки повш

легко зшмаються вологим ватним тампоном без знеболювання.
Шсля цього в -сполучнооболонковий мшюк закапують дезшфек-
цшш крашп.
Сторонт тала з ропвки видаляють за допомогою спещально!
голки або жолобчастого долота шсля знеболювання 0,5 % розчи-
ном дикашу. Шд час видалення стороншх тал з ропвки необхвдно
як слщ освиити и за допомогою бгшого освилення або виконува-
ти цю процедуру шд пцлинною лампою (мал. 24, 25).
Мал. 24. ЕЕ • .:. зтороншх тш з! сполучно!

оболонки IIOBIK ! ропвки
Мал. 25. Видалення амагнпних стороншх тш з! сполучно!

оболонки повис i рог!вки
188
Приготування перев'язувального матер1алу

Перев'язувальний матер1ал в офтальмологи готують за та-
кими самими принципами, як i в загальнш xipyprii, тшьки вш
в!др!знясться розморами. Серветки готують з мар.тп або биштв
завширшки 6—8 см i завдовжки 3-5 м (мал. 26).
Мал. 26. Приготування перев'язувального матер!алу
Для операщйних потреб з вати виготовляють вузьк! довп там-

пони, як1 отримали назву цигарок.
3 марл! та вати також виготовляють кульки, я и зручно накла-
дати на oni пщ час перев'язок.
Догляд за штучним оком i контактними лЫзами

Догляд за штучним оком проводять увечерь Вш полягае в про-
мивант його дезшфекцшними розчинами або св1жоприготовле-
ним розчином борно! кислоти (1 чайна ложка борно! кислоти на
1 склянку переварено! тепло! води). Пот!м промивають сполучно-
оболонкову порожнину перевареною водою, закапуктгь у не! сте-
рильний 0,25 % розчин борно! кислоти i знову вставляють протез
(мал. 27). Перш! 6-12 м!с. очш протези бажано не виймати для
!хнього оброблення.
Для догляду за контактними л!нзами !снуе багато спещаль-
них готових розчитв, як! продаються разом is контактними л ви-
зами.
189
Етап и медсестринського обстеження пащента

стра в раз! патологи судин, с!тк!вки, зорового нерва обстежуе функ-
цп зору, з'ясовуе тривашеть та характер розвитку захворювання,
акцентуе увагу на мжросимптоматику, уточнюе зв'язок ц!е! пато-
логи з Ш Ш И М И захворюваннями оргашзму. При травмах органа
зору та його додаткового апарату уточнюе характер i вид травму-
вання.
д!агностика) медична сестра анал!зуе отриман! д а т та формуе
думку про медсестринський д!агноз за ще! патолог!!.
На III emani (планування медсестринських втручань та визна-
чення мети медсестринського догляду) медична сестра складае
план догляду за хворими з патолопею судин сйтавки та зорового
нерва, а в раз! патологи с т а в к и i травм ока - особливостей до та
тсляоперацшного догляду за хворими.
На IV emani (реал!зац!я медсестринських втручань i догляд за
хворими) медична сестра визначае обсяг i тривал!сть проведения
лпсувальних процедур за ц!е! патологи.
190
191
РЕЦЕПТИ ЛШАРСЬКИХ ПРЕПАРАТ1В,
ЯК1НАЙЧАСТ1ШЕ ЗАСТОСОВУЮТЬ
В ОФТАЛЬМОЛОГИ
№ 1 Rp.: Sol. Acidi borici 2 % - 200 ml

I).S. Для проживания сполучнооболонкового милка
№2 Rp.: Sol. Furacillini 1: 5000 - 200 ml

D.S. Для промивання сполучнооболонкового мшка
№3 Rp.: Sol. Kalii hypermanganici 1:5000 - 200 ml

D.S. Для промивання сполучнооболонкового мппка
Ne 4 Rp.: Sol. Atropini sulfurici 1 % - 10 ml

D.S. Очш крапл!. По 1—2 крапл! 1 раз на день у
праве око
№5 Rp.: Sol. Ciborati

D.S. Очш крапл!
№6 Rp.: Sol. Acidi borici 2 % - 10 ml

Zinci sulfurici 0,025
D.S. Очш крапл!. Закапувати по 1-2 крапл! 4 рази
на день в обидва ока
№ 7 • Rp.: Sol. Sulbacili Natrii 20 %
D.S. Очш крапл!. Закапувати по 1-2 крапл! 4 рази
№8 Rp.: Sol. Laevomycetini 0,25 %
D.S. Очш крапл!. Закапувати по 1—2 крапл! 4 рази
192
№ 10
№ 11 Rp: Sol. Ocomystini fl

D.S. Очш :
№ 12 Rp.: Sol.
D.S. 1-2
№ 13
1-2
№ 14 Rp.: Sol. 0,02 % - 7

D.S. Очш no 1-2
№ 15 1 % - 1 ml
№ 16
№ 17 Rp.: Sol.
D.S. Очш
193
Ne 18 Ung. Tetracyclini ophthalmici - 1 tub.

D.S. Очна мазь для закладання за повши обох очей
Ne 19 Ung. Erythromycin! ophthalmici - 1 tub.

№ 20 Ung. Hydrocortisoni ophthalmici - 1 tub.

Контролып питания
ДЛЯ СТУДЕНТ1В СПЕЦ1АЛЬНОСТ1
«СЕСТРИНСЬКА СПРАВА»
Питания № 1
1. Очна ямка та Ti вмкт.
2. Будова сльозопродукуючого апарату.
3. Будова сльозовиввдного апарату.
4. Захисний апарат ока.
5. Оболонки очного яблука.
6. Оптична система ока.
7. Будова судинного тракту, його вщдши, функци.
8. М'язи ока та ххня функщя.
9. Кровопостачання органа зору.
10. Зоровий тракт i зоров! центри.
2. Методи визначення перифершного зору.
3. Визначення кольоровщчуття.
4. Визначення характеру зору.
5. Методи визначення свстловщчуття як характеристики го-
строти зору.
1. Оптична сила заломлювального апарату ока.
2. Оптична сила ропвки.
3. Оптична сила кришталика.
4. <Шзична рефракщя ока.
5. Клтшчна рефракщя ока.
6. Види аметропш.
7. Клшчна картина Mionii.
8. Клшчна картина rin ерметропп.
9. Суб'ективш методи визначення клппчно! рефракщк
10. Об'ективш методи визначення клшчно! рефракдп.
195
11. Понятая про ашзометропш.

12. Корекщя npecGionii.
1. Форми блефаритов. Зв'язок блефаритов is загальними за-
хворюваннями.
2. Ячмшь, його лшування. Тактика при численних ячменях.
3. Хал аз! он, його лшування.
4. Ознаки, причини та ускладнення дакрюциститу.
5. Збудники гострого кон'юнктивггу.
6. Гонобленорея новонароджених. Тактика медично! сестри
за пщозри на це захворювання.
7. Профшактика гонобленорек
8. Загальш вщомоста про трахому .
Питания NQ 5
1. Загальш ознаки кератитав.
2. Методи д!агностики кератитав.
3. Ускладнення кератитав.
4. Класифшащя кератитав.
5. Види ш'екцш очного яблука.
6. Загальна характеристика в!русних кератитав.
Питания No 6
1. Вроджена патолотя судинного тракту.
2. Ведуча симптоматика !ридоциклгту.
3. Кштчна картина 1ридоциклпу.
4. Ускладнення !ридоциклиу.
5. Пршщипи лшування !ридоциклтау.
6. Методи диагностики !ридоцикл!ту.
Питания N§7
1. Анатом!чна класифшащя катаракт.
2. Етаолопчна класифшащя катаракт.
3. Вроджена патолопя кришталика.
4. Стадо вшовох катаракти.
5. Методи д!агностики катаракти.
6. Лшування початкових стадш катаракт.
7. Способи видалення катаракт.
8. Подготовка хворих до операцш з приводу катаракти.
9. Шсляоперащйний догляд.
Питания No 8 •
1. Продукция та вщтак внутршшьоочно! родини.
196
Контрольы питания
2. Складов! частини офталъмотонусу.

3. Симптомокомплекс глауком.
4. Методи д1агноетики глауком.
5. Вроджена глаукома, тактика медично! сестри за шдозри
на це захворювання. Термши i методи лшування.
6. К.шшчна картина первинно! вщкритокутово! глаукоми.
7. Причини слшоти вщ глаукоми.
8. Класифшащя глаукоми.
9. Подготовка хворих до операщй з приводу глаукоми.
10. Шсляоперацшний догляд за хворими.
11. Диспансерне спостереження за хворими на глаукому.
12. Профшактика глауком.
1. Загальна симптоматика при гострому напад! глаукоми.
2. М!сцева симптоматика при гострому напад! глаукоми.
3. Принщши консервативного лшування гострого нападу
глаукоми.
4. Показания до х!рург!чного втручання при гострому напад!
глаукоми.
5. Режим i д!ета хворих на глаукому.
6. Загальне медикаментозне л!кування хворих на глау-
кому.
7. Методи ранньо! д!агностики глаукоми.
8. Профшактика глаукоми.
9. Вторинна глаукома.
10. Диференщальна д!агностика гострого нападу глаукоми та
гострого !ридоцикл!ту.
1. Переваги бшокулярного зору перед монокулярним.
2. Умови, необхщш для стойкого бшокулярного зору.
3. Методи дослщження бшокулярного зору.
4. Класифшащя й клшчна картина косоокосто.
5. Терапевтичне лшування косоокосто.
6. Показания до xipypri4Horo лшування косоокост!.
7. Посляоиеращйний догляд за хворими.
8. Амблюшя, термши й методи п лшування.
9. Можлив! причини прогресування короткозоросто.
10. Ускладнення м!оп!чно! хвороби.
11. Профшактика високо! короткозоросто.
197
12. Прадевлаштування людей з високою ускладненою коротко-

зоркгпо.
П и т а н и я № 11
1. Класифшащя ушкоджень органа зору.
2. Ознаки проникного поранения очного я б лука.
3. Можлиш ускладнення проникного поранення очного
яблука.
4. Перша допомога при проникних поранениях очного яб-
лука.
5. Перша допомога при о т к а х очей.
6. Показания до термшовох госштал1защ1 при травмах орга-
на зору.
7. Шдготовка хворих до оперативних втручань при травмах
ока.
8. Шсляоперащйний догляд за хворими.
9. Види травматичного 1ридоциклггу.
10. Профшактика очного травматизму.
198
я я sа
и а
Ф Ф
« а и в
я £ о оьг
в Ч
д я
и В к «
ч 0 оД оЛ
й А
я w Е- Н
? § в 1 еай Я>>
Як В 0
§ 11 в ч.
к а.и § ои ф •д ft
Д
.3 а
• РЦ о а
деhв ао Р И
л Ф
К
\В Ф
со -в- юФ
со -8<
о о
tt
« п
«
о 0
д
«ф Л
^ -rt
«я s а
& ® Sfc
'3 в
о
к а *В я а§ -в- 1 -е-
и I(
•— Вк
й Ф Я 2 ft Фа
•>н га м a w 3 Ф
Ф >> со в
Sф
а о о со в
s
л Я
ч
со
со .В. я
оК
а >я Н
И ей .3 я Фв
« О W ю$ я
Я В X ft й й
В goo
а я а >> О
й 'S S S 2
о
Р F
ф
И"
Л м
'Я В чК- В « 5
К я S о
та & 0а
я
« яей .Я Ф -
8 ф В« § Ч«
"д Я в ий й S «
О « R
я Чо | аВ
ей
а К
5
в к W& з 8 Б?:*
•ft
ГН 2-Г* -
л Ы О f §§
§ и и о в ь
a,
s я £
s И о ф Й К 'и Ь?
о К В В >>
Й ев Я Ш »то В •>,
св >> В
Н а м « й Г* S Й
3 Я ей о ft О
г. Ф Й
со В Йв я * I
Е-1 О а! 05
СО Я TO • Г"* 11 ч
аз .
О S tt ^ о 8 СО о R
Её о 2 « ьГ св 0-1,Р В Й
-ч a S И
Е-н
со
>>
и а"-9 я .я
а
ts
ч>> &
Я -Я
« &кв .а«I
к
0 •Вго
гн оО •рН г
•яГН >> 'Й ГО О
Ю к ^ >4 н-pi
М ® В «S, ф
^
В 5 L ^
еч>ыо 3е3у оВ
S с?
5 и 1 в В В
£3 ч 1=2 >>Ч
м « Ч ^ к >>
Он о К Рч о К
ей еай
К
СО СО О
->> о>>
ГЧ I—I
и я >1 а
Ф
а
ф
я В
-а я Jч Яа ч ^
ф В >я
ч •е 'а а и
П - и ^ й к 5
а ®
(г я 3
О >> S в .3
в в .S s а Ч —
« s а м
нн о Г? о
IM
1=2 (М
н со еf*й ей
н
к Т-Ч
•ев1Н
& •(в>> >>
ей ГО го Я а
В в
&
Я =Я
а >> Ш
В Е1
- В Н •кЭ £ч и
s в S В 'С ^ V
03
-1 О
t>-» 'Я-Ч ей О н в Й о
ч -а о ей Я Рч а ч
Он а Ч
я
и
о
й
а 0
л Л а
ч. Ч
енй ей
н
>>
п к£
я 1 I
о о •Ен >>
ч
£ >к в
5 В ей 2 S
а
СЧ) 2ей SV 2
ей а
н
(-Jч оРч К £
л
§ в я«
м г» 03 н
S- ей В
S и яВ
£ S " S Яg ч в
о се
h й b 5 И S-
й К • f-r О СО .3 ей М CV.
а
И
а) а Яв Л SО а
^
ч
Е-" Я ев а
ч
ов S- Ф ° S <
о
п ч ЧЙ В в ч >> В и я-Я
я
о ^ Ё ? о wч
£
о н н ЧЮ ч
200
>>
« а
- >о> •S 'ft га о
св и ф а н га
Ч О
К& *Яи В В К .3 ё
о И в Я •Огч Чg 4 а в
а ^ о ч х S3 |
к s 'ft И Й и
и Ф § s В ьо 5
м В 6 й ф В I |
ф Ф
* 1 2
5 s ч
I в I
(Я
ft и О Сй * § I g.l g
е.й к
> > « &3 >_>СйSft« В ° В
о 51 S ,g.s g
о ^ rv-B Ч vo a к.
ч п
ей ® G В В •М « ^ g s g
СО Ч S е -9- 2 Ю Ш в I—iгаra
ей ч ft к
Ф Ф
м Sй о
и « ё и о X
I
— i к га В
О Ж С й s .S к
«
.3
ft « щ B
: bj
а о К ° ft и щ S
Я >>
т а Йs в о ко «м
™ о1 г! • 1-1 В о
е ч Я^
Sй "в—
s-a к
м ф W
?S й сй ff о
5 нЙ о сй V В %a
Ч к й- Ч Я й § | ога
® § .3 я s 5S S I о
03 £ m СО о со о а 03 (О С ч
03 ю
ф о о
S- w й В В
и щ ей g9 >к >S uj
в 3 В ей В Я
tS О ВИ
S я<Йа « № ж 171М
В а2Я га В ов 5
P.Q U в
g
С Й L_j 8 и ей ф В о4
№ а В f >>
и 3 §
« к• к
о
сВйя а ф а о
га д о
Ч га О
s § 5 а S В е
й о
^ S
tt ё S 03 П и 03 S ftз S
п ч
о К я , К s а
и а И SЕ к
ч: .3 и м
« 2 еИй 'Й й2 в* Сй 'S
о « о о-S й ° и .Й а
о о Ф
а
н
В" ов а а 5 ев g S
Ф
СО ей" & Sи Й | 1.2

£ о я 2 я .3 1 1 I^ -3 в й в
ё а о^ pi^ "S 1I Я о Й о
л о ~
s g ей W
§ Sк И и ио ° s .з Во о Ч о Й м
§ ё О О С a S
a S
•e-.s
и S ё •ГО" О
Ч 03 в В в rQ, й £
PW «о
I 03 В:ГЧ О О
г К В и ^ s
К сй
о
г<;
S сй а РS
В оВ Л. «S й(J А
ч сй
SS К
св ф ф 0 ф М га И
а Н
Я
ф
к « а м » s Sя $а
50
в ей OS сй ей Ч й ;
О И Я1 В е^ г" о- ВВИtr И 5 I сг
тй
е
§ св
№ « Ч? Е1 Ф ф В ей
О °
а В 'В О g v а О S tc а
Э" РЗ
Z "то
201
ей й
се а ей fl
И ° И
Ф Я ей М ей Я
ей * И К
Е Я Я
>Я
Я 5 фн ССЙ
О Я ®
оф аw
ои В
о S
а ёо «и ft® «
>> >> £ в. и О •- Ч
а а р a W ей
и& t—i Я
Ен ей
И С Чо
а « g
«
•
К ч В
оа оа
О
Рн ф Ф
О
U В
О ч ей Йч
о
в
О о
в >Я ь? о к
IS vo о § v§ к
Р5 га и 'Й В aЯ Я a я
о о 0 а 5 ч
« Й >Я л В ф вей -9 ь Е1
1
- 5 &
®
ч >. аЯ Ч
Ч >> 1 Ч Я
ей Q 8
к Й <
и й сЗ м
м ж
и ft К .Е1
- я а ей та ^ е з
я а ь а ч
щ 'Я >i к о J H- .«. V
о
и «® й§ » а о и
*
-в*
я IS "'О"*>>2 # J 8
ч Ен s » Ита н-ю
ч Оа .и со
О Нон со
4. И о
В Я ей га га
g .я Я S Ио оа
о
В •е-1 •г-4 а
га Я S и й1
м
« Е .3 W «
о jH
Й Я
ЧИ ж Я
Я • я
Ч S® Ь
о 'В »~i. щ
л
.га 0 Й Ч а 3 ей
в
И еИ
йЭ | Я
к
а и
.'S 'ч<-( к .3
м
w ей и Л Ен а* § ь
иО &К f
'ф а • 8 а •з « и
га и й »
VO Ф Я P>.
Q > RSга§ ФЕн Ч 4 о
^ -е- К О
S о &S д
ЕН ей в
-F-I Й, о В ф .. а
II Я Ф.- А
О -я•а— I< ® М о ю а « о
я " ф 'а ® S-ft а | J
'Я я 5 ч •о » 4 " & ей
Я га
в од S& „о р "в1
\о | P-e-vi
•та ей ей аз
S Ч>
>
и
i iа Л
— аВ
Е; ю в
ей ей ей 'Я-
а В §•
Ен й я
>>
Ч а лЕн ю 2
'В а
ф ч ей еВ й & ч '5 о Я .3 ч о
VO О „ о к
я га
£.9. . Ф га с
Я S
- О Я S
о Ен РЗ Ен ю II сS .а
f §§ К «й
ч S
л .ф ио
ч а 2В G
ф
о =Я а я Ф В а о
я я g _ О Р
Я m"
>Я И
Я га s.
В" sа я й&
я Яо 3®
о н га л й к а а й
оЧ я ей о & о
S
>3 «в
«
я
=Я
я- Ен Ф
В гw 9<VOФ ?н Ен
а « к я Ю Ен .f-1 ^
50
О
о
I ю Я ф •м1 .Ф. ЯЕ
н
Я I й © ч
—1 ой >> W ей >-> а еай
ч ей о ,Е? .U Ч Ен С. н й 5*
О О юЙ
О vo в и
202
еЬй ей
° В Х(В
О
СЙ я еЯй
В В В
ей CJ
Э Ен
8 рS< а
в
&S.-S S
оа • - ч и .5
— 1 и°ГНg ^ s? s
—I R. О
Рм га
ft
ога
а
ш
«
ев Щк
Sю о Я
ft Я а з Я
§
££ Я Ен а и-В
В VD
оЗ "же&й
« Я о >>
Я ™ й "в
оО
а
£ g и
™ fcr* 2 ю
-9- S -9- 2
я ю К >> К ей
м-
R. о .В га Я в
о о к
И о а о
•м а ей *о
Яи
^ я
' I -S я о к
й
ft §" вей Л й
еЛн §Й »
= K-i
Е>
йн
ей го ' f t
Иft fH .Я >>
• 1я « й о к
-в Ч о
ей я
Ев о Я •1 —1
и
В ® . . ft о
vo ft 2 О а
ft ч а ей
- р-н ей
St г» В « >>
ОЯ ^в^ ю
VеO
й еft
й ей'ч й а
ST Е- И 5 ш
п
ft Л V Dо
Я ч Э-д.В о еяй й
?
к
о ей U ЬК
к .3
• >»
ей я
Ф
а ей
Ф В
'Я
В Я
В
га
а о
о :Д
-в*
н
&
Ен
ей
Ч>>
-в-
оа
ей а
® к о
Ою "К ОВ
<Х>
203
>> >
я>
И s S
vo я
ей хо
к я о Я
о
•a В w '
Я S
а ф Я
га о Я
§2 Sа Ф я В
Я £ а N х
Й и >> a ей>>
S х а
S ев Ss га а
Ф SS § н 0
Я га
ф . •-н и я
а-Й я о оа ей„ •яrfоя
Я о о tr 1
Яо а Ф о ^
а я а Ф а Мк а
С £ к а М Ф
!—> I
. H
f
>> й е>®и О
I S юф
й § а
Й
ф иф й
Ф Ф
м
>>
У ._, : fH _.
Б Й В" о -а tr е!й ^
га
й ЯК „ Бй Й Йк„ I я 4
g 8® s i s
« е й « 5Я
Й
ф я -в" . . и и аРн
h 3 к Ф К
5 И Фо а
к s s,rf и
s 8 Ф о
с О X :
гн св
и со St О О a S о Я
и Н их м С в и
W
я
, S" оЯ
, я
bd о
оЯ & 'Я Я щ
' рЯ X -я- Я л ю
X8 Я Ч
!*{ mИ ей S g
ф Я
оЯ fnоо
Я о
.И н игЧ е О и --1 о яа
и
ф у• оО •"< Xа о °
я о к я я
fоH и s о ,5 я
й яX
О
„ .. я 11
э а £ .Р..Е а ° ц;
и lР
—'И'В К я га I I О о
В 'о
а а 'Я-
•д- ® 3
¥ей е§й шсо ^ g ей я 02 ^ я
га м й га
5 щ.3' еF й
* .2
' Я ЕЙ - Я 0
.5 ^ а га ей и я в НИ Я
а х
Ю ей И 3 Ю Сй й 8 Н Й « Я
ф Jей
®
я Я И ейЯ Р- Я И евЯ g* м ей
"о и й S S. К ° 0 о Ф га К ° ф ™ "я
ш х
8 I « га X 1 н * sEL ^а-д
л
§
fо
H
га
И К •! .К Я Э
о Я -и
я и 'я а ей s а я я I к
§ « а е
й а |
Я И
я ф
я
И С fH 'fH с Р й В Я я 'в ® я
4 -в- я
О, « гь Л
ж Я щ а | 1S
о « Я ей ф ™ 2 а ь
V К 3®
«н И
я
ф я н яя ч -Й I §
еЕ
ffi и Ф
>3 й ей я а
а
® н я га М
*Ф
Й и ®2 о 5
ч о0 я
3 .h о ^ е§й оt
о OS оX I я § «
со о Ф Ф § я Ен 'ф й 11 I
о Я Ф
£ а
КН Я
iн s-е mа я Щ =я &
И У -ГН М
-5 Е
Н fH О
«
204
«
к
в
ф
я I
га В
0) ф
-е- •В х £
ф И
И В В
о Я®
я ° в
о В ft
в iS п
С СО -гН
И -Г-
А fо Я I ^
и .,-
о Я
,«
я & V0
оO
Я "
.Ч. В ф а-а в Я « r-i
.3 п
V
«„O п ft s 3 < ю S 'в ч й 1
ОВ И - Й Я о ftЯ Й^ 9Я .3 и
V
я а - § § я «
ои § ч 3 о о!ч н
J
в @«
•I I § Н S оЕ-1 'Я Я
О S ФЕ ч
со Я
ФЯ л
- о
О О Н S Ф„ о я
ч 5 лд
й »о я. . Ян ою оя ей ф
Ен я
ft н ft ч ч в
S 'й-.э .Й ФК оЙ о С Я Я 2
« о и 8
О о E-i Н
га СаИЩ
.« 2 га а I
ЛЧ ф Г? а &§
я § | I
9 | gЯ
Я с о оft Я Я о О Ш
Я о
я Э
Е? й •га
^
Яч
В Р нн
Йй
• - m
s §
» в tjя Й
Я й Сй s s 2,н м w
И а Й S -е- g a £ « -и. «
В Ф.
а
« 2a з& 'Я Q Э я Я »ф 2•••о
a a a sф sщ S s I mя wя ft ft и
Ф
я а о, §• 3
О К МЕГ? о и к Я 'га G га
Я В
ф
ей ей 8 ей
Я - м
Л Й Й
Ч - -М- «
Я
Л
Ч ^
ей га ей • И га
® 1~ Ьj § фBragS ф
в
Я га я
й я ft - g в я
О «
ft
й я
» о « ... й
„ я„ о
•И
и а З'га я * >> & 3 'я
® Л 1-. — ® -ы д S w ч
Л>Sей Ч ей
аS .3
®
1 в о
-И
чая с .я ч ft я СО
М- >>
Е?
4 ЕН
ш -й «
Я 5Ч В
в
•ftr-i
ft И
Я Я ф
Я Я я в
Я
еий К W
В м
5
ч«
га 3 « >о> .
О га ей
О Я
133
>> I
>>
щ
2 S
Я
.-
Ч к w
•
ь >>
а Sв V
о
Я
• ГН М
н Я
о В ft « 'К Я
tf и о К оз
« '»
о
0 « S £
еой
О ф
И «
сов b В S
ч
я I а ей
о -д
о О S
Й
S ®
га й м Я
1 ва оЯ ейга га
[-1
ю а о ей о " №
5 « .. яя
Я ей
=я 'С
ю
>B 'Е а М га
S
к во„
S
К в
о
6 я Ь>> оо оt
га га 0 g К Я о
Рч И Рн Я f-ч 5? Я я >Я
и <Ь a (П ей
О ft ей W >>
К ей ® К ей Ф м И Я И
. ЧR о Ч ц о к « а
ф
>1 Ф Ш -рн ф
a
я •гчН га ей я
>х а фа S П -гч Я а; Й о
ф о «- . а
га S №Я Рн
« « Чg • и ч S ' М" О г? о
Я
я го о
Ч
о го я
(1 „
д
В
о
g я
о
ф
ей И о о cd • s .S3 а В
к g ! -гн а
о
К р о
ф
К й Ч л в Я я
К га
S И н
S « я s 'я Ё- • 3 « Я я А a t 8ф VD О ей
й
м к О !Ио Ч м Я Я о tf ч о
, ей
Я Ч Я К
а S 8
ей Я
га a>>
•a(лй*Фга гЧ о S -з ей
о ю >> га
еи£й 5
Я м
>5
* й a
&« a
я ф
ф
Я a 5I 1 га g Я
о
га
« Ig a^ lЯ й 8 о
о йф о
о
£
В
_ Я
6 .3 Ф
Я J
M & s Z й
о ЕН ей о
Ф
% «
О ЕН
H
О
«
Я ю го
ей
Я
В
- Я
я я Я
- В сф S ей
К -
« S
ft & Яе
2
1 о ей
I I о
Я В3
jg§ ей
О Я
Я о a
!«
• <-Н НМ
о g О 2 >> -гН«Я ю
to а я а я ч я
ч о Я Я о
а
«
~
о W F« V НН 5
я S. я о
ей m
а к
v
>ейп БЭ о8
d 2 ft
fe >£> 'Я Фя д о£
я ft Ен И оa
л
§
К о Ч
ога ЯЯ ВЯ Ч. § я ft
ей К Я
ВS* к
о
о
ф га
о В
I ч ей
Ж ей
О >> В Ен Я
й ей ей мЯ
>3
3
S Яв
« a
Й
я
о
°
и
® ев В о Ё ^
о О ей
о
ft £
СО
ев
Ен >ч OS g
о ft о § W
G к В tc
£
206
й) .. к
йй о
Кч § «
и >> ^ Я
•а« >к и
О Ф Я С в
4 а
ь «
о й ии
га ^
g vS ^ S $«
'
Я
5* «Й а ой га
В
ь
о ча >> О F-Iо
f-ч Я К Яо
Я Я =Я Я Я 'Я
ts >, « >, Й
я
Я ге
я я э а
к к
ф Ф
ф -гн К >> га яз gj оК
й >1 м Я >> _ я л0а g § Я ь
S
Ч ОV DИй й
О g
в га оя
га Ч ы го о
фS Я ч Е «н о
О
о 1 а
•ай ^
8
аО
« 'к ьа се га ® В ога
'ft |
н § vo
ф о ЯНН Я tf се а-Ф ф§ се
Д о Ж К Й
з SS я яЯ К ь W .РН ~
» я >>
к
о
Рч Й га So й
й ® ^ ,ё се
я ок W
§В И й
>> tf а я S g
Я ж
^
1 Wм ее Ф3 я « га ft fcH
« "> о>
ft се о Я о я 3 & и03
га
Я >.А « га
Я Я ЕН >5 О
Я ft mй й 5 «У р
О
Я фо jj яй S
Ф
га Ч И о Я га га Я
К
Я ~ ° о И сеа ^Я ь
гаgg Я pqсе м о Я РЕН вм
я о га го оя
м аЁгs s Я
ф vo ей
Ч Яй
ф Оа
К Ен
§ я
« оа
га о Н ж Ф
о га о о
ffl 2 и % § 5 о Д £ Еч Я ю га
Кь
g о Ф се се Ф S _
Ф а и а
ч
о о о о Ф S §. .. й- & §
в о Я• 'Я I ° и "9 § й =я
а л >> I- в
H <*
>
§
ю я з « а й ^--н
о Я Ио Я Я га "Я-
ей К
Н
о я •а о \о Я 4 о« се
Я
а о § м §
о о 5 -я %
г-
<
а >> а в tt се й « сяеи
_
а ™ g< S g
Ен а ф 5
Е ^2 Ф у a b'S§ ч
g
го
с о в s ч
га я ан И
о а к г<
Со->
н о-гав
я а се
f-t В CS Ф
ей Б? Ъ
Ен Я Я
ф §о
ей и я чей
Ен >> Яи
>>
Вй о .3
Я ч а ц
я
га
РН Ф G М
о « (2? S3 о
§
Он ч
207
и
Вч М Ча «
3 >- i I я >> h
'а м а® я
оф1 § оф Я
4 g ч g я асе
Я
а
огас'е л й К а се
«
го ^ я
се юоК -Е _v
« S gig
о й К о «з я я
&2 а Й « & S о о
о >> МЯО2
>i о f4 В >> CJ й
о >» Яя я
ЕЧ - Яи я >Я Я О
>Я
!-< Я
« >> се !Я се. о
и
>; ы Я8 S м Я В ожяа Я Я Щ ОВ ФВ
а В га« фа я
я Ё: s
3
га Ф
Я Яо 2
'ч й
О -F-1 °
Р vg S
Я £ га 3 л о
я аglS % •> га се S се оЙ я
Ч ! В оа
о Р.
^| ю
й
% « о
Ч в се о Я а 3 в э03 С3О оя В ti- В
fli S1 " §& я оа Ф §:оз sв и§ ю>> Йоа
В cs О В &
v Е -В« ^ »™О о « -ГЧ й о . а « В о сВе лв
В ° ога я I ® . га § 0 Е «
3 ГН А в
а на Н Я Я >.
о К а н я .2 g Я S я„ s
Я VO и
И О я
0> g Я ю я § ч а ЁЧ
S ч Р tf о И иS £ Ч 1 1 га S ок оя нв
« се
Я « се о
О ts яа , В
я »«—I .
'й -S се В а
S3 " й о |ф в я% Я° Щ Я 1 й
Ен1аей
я га Я S ев о-:
£ 3" ™ ф а « .. Р « ОЕ
В >> га га В- >> Оа и
« се а
в иФ
и о Ч о «' й Оя а N о йВ
Я ° о 3 се а
" га
Я Ф Ф А ' "
« g я£ Е Я В Я ей ^ га
о Вg
о К Е н
Й О S3 о я о се
м? сй
«еОояа ф
й Ёаг ВВ % К Я ю и £.. s;В
й
й оФ о га
4 оо щ •н МоО Ф Ф.
В ю га К
Рн й I-S >*(
о" О К Й" Г 5
Ч
К& й й л еВй
ей се я ьн се
О1 §* S g1 й я ой S я Я И
•д о- sS 5s§ н
в я-
s а в «о Ч я 1 в
>Я а : >-•= 2 m О§ I
Я У И Я
s"
- я 9 Вв SЙS | в| д
б ощга
о
о, Я lа u В Sl яl е
Ь £
11
га
'Й 5
« О Ч В
о ё* я я ч о я оа voоо й
ою
се
[-1 га я Я ей й Я ^ S
•гН Ч а а
о
= -| •S §
О сR
ю
се ье £ Й
о >>
Я <й g
в
о S се
й
>> Ч Ч о
сче а
О й
в
й »8 S
С ч
208
К ,
'К ей о >я ._, ф '
К я Ио ф
.ГЧ
Я Я
Я о Ф КИ 0ф
a* VS и ей м ,2 Я Я
С. я а й< ЮЯ
°Н ft
о о о Ч ей
в ft и оS ЧоF-!Я«
и
О
1
а я
Я ° се Й Я ей ей
ft — S в S и ¥ а-=§ s Я S3
g кЯ £ 8
Ьs М Я
PQ НИ Р
ft E-i Нй £ я сй Я
Й еЙ
й
Я еЕ
йн еи М ь Н и
, §
• 9" х о • £ х В сй
Яо g ft Я ®g И
Я Я я ft и
.3 g- и и ° о.
>> о на н&
Сй ft Н
„Ф ок
О
Ф § & ° с
Я ьg ч
£
>ч 5б® я ЯЯч й Я
Я* Е-| trей
5 « ^ 3 § « «« Ж
М 53
Е* я Я ® га а
М СЙ
га Я § Н о о " га
Ф Ф Я О
я Н я
М Я га К Я
Ф Ф О.
К ^ Я Ё
8
М л2Я®ей га
А
Я
сй Я В Сй
I& gI ЯЯ а к Г * СЙ
м iн и
Ч сй Я чН - о 8 0 Я й аЯ
о ft Я «^ чо еН Е™
1
>>
я о к >> о Я
Е
Я
-
< И
И 5 я
п и о я ои
Ях 3 S
О га
65 Й Ы Яа я
й яо 5 vo •Й Я
«s 3 га
о vo ^ 21 1 Э | ей
я Sй- H-i а о ft В 2 о О
Чч а о „а а
О Ю В О
со а я о Я — ч о я
Я Я
гй qга
та
Я >» о
Я2 о>>
чи
Ф
S и га >> Ф
Я
® W оС4оФ о
ft
К .3 ей Я
о
"
Я
^ & S ft о
г^ о К8 Я Ен
ей АЯ
u
« оз Я
и w ® ^ « Я
ей Я W
в ф
ч м аЯ s я а? «
ега
й В я й Э.а я Ян
" wа S I ~ иВ „ 'я
•гН
О $ Ия а
СЙ
м ей н W
•н ж о ф д ft Й -Я о Ф
-t vта » Й -Я>) а> 0 а ft 3Йw
Ф
SJ3 « • I ff ftм « 1a® оft "'ft •

a S а ей ft2 ей^ £
Bгаo aей а ейй
G сЗ § ofta| S s g a 1 га Я Я § ft §I
w и B
® га 1 §
а й яЧ ч к й 2 § | еЧ йК й я 5
и л йФ й ей 2 й 2 « a ей Ен й
>ч> Й- я В й ц >> 5 я Я . . м
S и
. . tt § 3
ко Ч сй ЯЧ Я ч Ч Э Ч Я =Я Я и
Я Чa ейftей Я S ч aЙВ й ftсй
ей ft
га в в Й A СО В Я Ч
О о и в
ей ей оВ ч
•Я •В .3 0 ®
ей Ф ей Ф Я Я о 1 I
« S я £Я 4 Ей a
ff g
в я tt Я tt
3 ей ей ей ей
ft Ч ft Ч § й >> § й
я
о >> "
"я
о ь Ей В к Я >, Я
а о - о d
R и§ ей Я -й ft
4 ей ей > > ЬЯ ф Я я И ф ей ей .
га "
V F - Я Ф £ §"£
Ф ей Ф ей
-
u
а Я S4 ® Й
S S
К ей &< ей w >>.S
5 ч s
a Я 1 ч £ вЙ
в ВЬ В &
О £ О о ей Ф я О <Й Ф
в к а я га Я1 ft н
.2
Ен
л о >> О О
л « S 5 В
й 5 2 я"
я в £ К sн яI
-1-) к • -iHк >> Я 1 1 1 я« Е ! 11«
к * Е аЙ я с, S и 5 s s
Rк w1 я
я гtJ? я Я га 6 Я ф я Вч я
ч га $ g ч « I |
ей a ей й а ч
ф ffl Фн яя I S.3 ft я
ft ft >1 6 ы •s е
о £
н Ен
В s я..
S Я о Я
ой а У (н g л
Я я еаg, a
ft оw а а о
я
в..a о " 1 в § 2 ®
а .•рн f^
h-lК И к ы й га -3 ft Ен й 'га й В й га
Ям
.3
о я о я
4
« «"я Ч -
«ЯНЕн ы и я
Я« я « 5 йи 2 .В
ft а Я
Я
ф >tf>л s ^ е я Я В Ен
Ф Е. S я
сй Я ей Я
Щ Ё-3 еа к§ й Й .3-2 g
О Ы о я
Мч й
S .?•«
'« Я к я я яШ
н Я
я я
fH
л Я в сй
Яа g >> >>ч Я 2
га я о tb
§ сй
н о н о га Чs f а.ЙЧ га Ч >> Ч
О Я (J Я а.Й я а со• онияя-3 аей ft-Ё
I •f-t CD •Я. Я -3 ев
S со 8ей Ф со
е^й о я а
О ей в Ь 2 Ф
Si ей ей ей В а Сй
>3 gФ Я й
йй СН ЕИн
ев
3 н
ев t[ ей U
§
со ft О сй а
О ев е&й ft
Я
12 & й Ч ей
ЭТ S
о iS ft ь*SI
о а а ? 'ft ей
К а в со й
ЙЧ Р1
ю
210
о >Я
ч =Я
65 'о •r-i
в 4
•1 —1 а
ч .3 а га
в яв й s •^ вг-< 'а а
га га В
а га
ф В а
оФ в S
ф
Ф
К а в
p - s Iа В в Я
3 Я .3 5
н « g и и
« • I й | ей ей л я
£ га «и § й Ч ч ч
Й о К м« о а 'н
S я и ей<
я Ф Е ей-
Щ aя яч1 Ч Ка й в g ей •
g и g й Ф аг« £ Й еВй &
2 8 В к В ч в =в
и и s ч в >в в ч
ВО еа
Вй еай
3 ® а Й а ей а "Ч SЧ ей ей
Е-|
SЧ й в й а м а Q, -гН И К
СО В 1—1 га а
Ф о ( - < га
и
Я 3 о в а ,И ей
н- ег wф о о а
« S Ч ф 3 е й Й Ч g
ЁГ о ЭЯ 1 Я В
га о о * о К
я >,Й 'я М • 1-1 о Я
о
$ 5 ё § К §.1 о®
о >> 1 " .и • —
( s о К X и 05 S о S о a Ф S-I
£
га ^ •яя -я а I * IЕн
$
о, Я Я а& га W §• й. В
. . ёй ейS и а В
ф
го
аЙ2в а ма
го g в
ей ей В Ф
а ио ей ей ft оg Й фя а го Я о о 5 я а о о
2 ф бн ч
Й и Я ч а
О фО ей Ф ** ей
В Е1 -К Я
м рL-RF а ч
э ! сЧ ооо| В
в S Р О Ч °Р ей
ей^ 3 и ч о J а
ft w еО
й 'о" о а WJ5 а™ Йс?>,о хг-о ь о
в I ag=s и в ч м а х о ЁГ
ej В В а в о
оВ Н в ч го О С - го
f—I га В S 5 S
Я я
§ 1 jS Ч *
•В О Е
>я, чо а л ^
К н; ц ° ч
« Я и ч й Я >>
О ' ейV о И о я я еа й„
в я Я е
й о
& >» Я Ч $ Ч« . . .§ В я J3 яA S« 2В
ф Кй й Я йй й PQ В К ей « е
й ей «ЙейИ
S к В
5 -с «а sч
Я га >Я£
>4 ей в; g
а Ч я . " Вф >> ейЙ а йи
оs ч Ч о, Ю ей 2 <й ю а >> ей О 6Jй ф о
а Н •i-f а Я ей t л fc о й « a s * ^ a R*
"S а
В А
a g К аЯ Э2 Ва та Я Я га о
ей я
а а.& о а ew О
В о а "о. Ч ВЯ Ч s в- Я„Ч го
а
S3 к К го чй
' а ч
ф3 аго Ч
В
2 ого
з В
й Ч й
й й •О
гЧ
оч. ; о g ЯУ о
я -р
§ ч
-fH
VоO В о Яg
ей « ч ft
и ,ч 2 ft 2Ч
« й ч 2 о « к
•&
й «я В В • 3 в и а й 'й* н ft еь
В Ч
ф е
й ft В Ф
б чей И м
3 S' й
2 S ВЁ в йи В „ 2
ям Ф
я йВ ей X Я ей «X а
я Й. И 1 a ft 2 S S S а s ч g
а ^ф Я еВй го
2 йа о я 5 1 g ё
1=1 g s & Сой Д оЙ
го й
еН
й ей Ен
Й
в Й а S й § и й И й
ft й S а Й ь В & й •
И
S3 Й « В 13! К М О g ft'& *
4 й К й Яij га § S « 3 « Sи о
5 s g 5 ft s й я Й S Йwй „
ф
« а
а Ф
аК ® а 2 а 5 1 & I ft £ н
6 g 1 Ф е ж^й йЕ н ® S ^ е- S 1 1 ё S1 в й й а а Ф ^ 1
С Оа C W L_| 4VJ ^Н
I а & о§ :Ф о" а
й Б a S м Йв Й ч I—I В О Ем и
и м
Оз
211
_ о&
сй § I
JS ft
ft В Ио В "ч
Вх д о$ и2
о« 'у й 2
Д >> Ф v 5
F з? „
ф 3 |
« о ft 8 I
§
ей 010 X 3 sл
a 5 ft '- В ft 5
нк Н >> В Ен к
оВ . -в •
SВ в I 8• о
В ft И сй я .Г Н Ч Wо
вр « Е1- « § ? S
ф од «
о
'Я в в • «
V ft gВ я>> в _ ё .е. ВН
5
я ов В в -в- а еftй S
tr
о ® й.. Ь .Г
Р* ЙVчO H i В
в g aв Ч к °
g
мй Я w и ч. Ч
.3 н в >» о Ф1 Ч ft Сй ей, сй
*3 3 a § И "TJ U В га Е н Ен
о .5
в в М § О
Я Д .й
а 3 л Ч ft Й
л В "Ч «
йр-1 n S gЙ
« сга
оД
Ч
И я о
« ё еSй Ен Й Q ® -е- 5
а и ® ф К й О Е1 -
К 2 « И 58S в 4-8-
>.
оФ
о
a § «Ч ЧФ СЙв
а ш йДS а в ft H
о ftK S вм
ft в Ф нё> В ф
И О -8-ю Ен В ш в
03 -е- S
м га о -е* 3 ft 3 ft
•S «з о В "Н
фИ аЗ я о
Е
Фн « о« В ё
S s Вв
I^ i t 1 £
с£й «Ч р
.Н
л ii .Ф
м Чft
М. Ю
№
^В Д д 5 ч
§ я в
§•-& s ft §'Я чсв чКЗ
о.
К 3 сг Sй
9 &
В со В Ен Ен 8 -Ч ft о
I Ен Ч
г
о « s
х В &< 3
ее Я Ен S
В В S н о
3 и
? ь§ s3
so В 03 Й
О
а I § « .Ё Ё a .&
о в § >к ы § «.а
СО Ф Q, S Ч - 1
ft в 5 S1 a s 5
к йк
РЧ " Я Й
£ О Ен в й
212
оЙ «
Я 'В
оК сй ей
юоЧ a
CD
a
ф
Я 03
а
>>м и
о Я"
а Я
о ч 5
« сй
К 'я • г-н
я ®
Я " 5
л
Яо ф о я
а
Я
И ... Ф ей
Я оИН Щ Сц
ф w ей
вй ей •гч - г н
Ч S е
го
го
S
"8" ей
« S ей
ей
й g aй gS
2
й g й О
фg 3
» Й*
о
И С Е-< В я
в g
m >>
я
Ф
ч ей я «
ч к ф С
ф Й a a
о Ч Ч ^ 'ч
Оо 2 ей й о
0 ft о ю я й К ® 5
оЯ К и ей
>>
Я Я Я
о -й
й
« 2 Чо Я ® ф ф a §
Й и& 4 сй сй
3 « ей § I Я Я .5
§ .8
03
Кя сгой сйй го сVй
ей '•§>
Ё
ей
и о И яй сйй о ейй О м ей
.3 оЯ Q .S
о ей о S
и ЧС a a a С я hi 'В
Л
а ей Ч —
я я М 1—1 ¥ ей
и г Я Щ ЯС Й 9:гн
й
О шЯ
я Е1
- Ф ~
я
й
Ч К а н-
Я
о
мШ irf 'ч
м2 W
ф
ГО о о
Ч в О и
Ф
Ч JS<i ей 2 а
го Ч о Ю я
Я 1 -Я аю Яо я §
Е - Й Яо В. 8
о В .'3 X! Ч го
Я о. Я О я
®- £Ен Яо >>
PQ й я Е-ч Я О Я го
Я
>>
« gо ой
Яо щ й
н го .2 я
ЯЯ Я
g §
оч
Ен
a 8 VO s 0
я Qо та ^ 5 ° s!
а ей Я К я .й §.й я а и
к >, о о сй и 5 М СяЙ Фв М
й«
го д
®a . ГО и "о о
I й ев Л я 'Я
Я a
fH ей о Кя
о
ф
я =я fe> ей
• Д >i a
Ь sФ к я' „ г я я и ей м Е
Wа Я
tn я о £ч я о
со & ян
я >!< И л л
ft я о - ч ч .и
fct в Я * ей
Ен
сй
a >,Iо sя
ей ей g ей
-е-
я ё к
a a оя я
о о
Ч м^
Л1 5 а о, В сй Й
сй ей сй
Вь И § G §
СО
213
Э §
tr fi
я
и ®Ен
Фо
a
оИ 8
и °
>> я
h Ф
ей -
ей ей
и и
оft«
ft
О
.3 я 'я
И" О ей
a ю ч яа
я Я >> о фаз
ей ей Svg и-
>s я И w « 41.3
я
sft S
ft
я я ч
ft о >. О >5
и и
х о к о •и
со
ей •).. ей го В I ч
ec СО Я СО Я >. о И о
я
Я"
К И сг W = I-H
я я
о я
ей ей
а а И ч
О о VO
rg.
ф
-в< Ен VO я
Ф ч
ft а Я о
Я "о •«!—1
ч ч Я
'ч >> 51 я
ей
ей к •fHта
ч Ч
• и
о о ей
а
© Я
о я
Я
Я
6 ЕнЯ
я м я
ЯS
ей
« « Як о
'В 'В Ч
>>
и
м
Ф
а
Ф К 'яX
' ч ft
я -В
я ©
ф
Я
л
§
ей
я s Ьё
IЙ ®
?
..
О 'Я
о еЯ
а ft я
.а § я
ft
se S | | «
2 S
ь ч
>> Й V
л | Я Я
О
ft Я 3 ft
a т X 3
CD § м& S аЯ Я Д
4 g
О Я &з
У "Wo О я ои £S
Я
к w Я — J
214
Навчальне видання
К о р к о ш ш к о Оксана Мирослав1вна
Медсестринство
в офтальмологи
Пщручник
Трете видання,
перероблене i доповнене
Шдповикмъний за выпуск
директор Бориславського медичного коледжу О.Я. Хемич
Подписано до друку 16.10.2015.

Формат 60x90 1/16. Ilanip офсет.
Гарн. Century Schoolbook. Друк офсет.
Ум. друк. арк. 13,62.
Зам. 663.
ВСВ «Медицина»
01030, м. Кшв, вул. Стршецька, 28.
Свщоцтво про внесения до Державного реестру видавши,
виготавнигав i розповсюджувач1в кпижково! продукцп
ДК № 3595 вщ 05.10.2009.
Тел.: (044) 581-15-67, 537-63-62.
E-mail: med@society.kiev.ua,
http://www.medpublish.com.ua
10 4 9 3 5
К о р к о ш ш к о О.М.
К73 Медсестринство в офтальмологи : шдручник / О.М. Корко-
шшко. — 3-е вид., нереробл. i допов. — К. : ВС В «Медицина»,
2015. — 216 с. + 2 с. кольор. вкл.
ISBN 978-617-505-178-8
У подручнику ггослщовно викладено теоретичний матер1ал щодо

зорових функцш, рефракдц ока та очних хвороб.
Основну увагу в засвоенш теоретичних знань придшено самостш-
нш робот! студента, чому спрпятимуть методичш рекомендацй, ви-
кладет в «Практичному Kypci» цього пщручника.
Обсяг матер!алу, передбачеиий: новою навчальною програмою,
забезпечуе ревень знань, необхвдний студентам вищих медичних на-
вчальних заклад1в I—III р!вн!в акредитаци.
УДК 617.7
ББК 56.7я723

10 PDF

Uploaded by

Document Information

Original Title

Copyright

Available Formats

Share this document

Share or Embed Document

Sharing Options

Did you find this document useful?

Is this content inappropriate?

Copyright:

Available Formats

10 PDF

Uploaded by

Copyright:

Available Formats

О.М.

Трете видання, перероблене i доповнене

Затверджено MmicmepcmeoM охорони здоров'я Украши

У подручнику послздовно викладено теоретичний матер!ал щодо

С О.М. Корконппко, 2003, 2015

ФУНКЦП ОРГАНА ЗОРУ.

ЗАХВО ПО ВАН НЯ СУДИННО! ОБОЛОНКИ

ПРАКТИЧНЫЙ КУРС 154

Основна мета шдручника «Медсестринство в офтальмологи» —

надбання, а також використано нормативна документи MimcTep-

(стор!я розвитку офтальмологи

Офщшним окул!стом у Стародавни' с був Давид Брун,

дисциплгаою офтальмолопя стала в 1860 р. У 1863 р. було вщкри-

догляду за детьми та хворими. як! ясшки- передавали свош донь-

На I еташ обстеження пащента медична сестра повинна:

iTOTpioHO служити самовщцано, без цъого, як говорив Гегель, шщо

Особливост! роботи мединно! сестри

Особливостт д!яльноет1 медично! сестри визначаються ьшщем

Розчини для закапування крапель маготь бути стерильт та в

д!атостична робота лшаря офтальмолога та медично! сестри, яка

оболонках ока та його додатковому апарать

утримувати оч1 в потр!бному напрямку, що

Вимоги щодо очно! операцшно! так! спуп, як i в

Поетапна организация офтальмолопчно! допомоги

про очн1 захворювання, яка дослщжус патологш ока, що потребуе

переважно терапевтичного лшування. У ширшому розумшш те-

Прогрес медицини в офтальмологи стае дедал! помишшим.

Оргатзащя допомоги слшим i слабкозорим полягае в об'еднан!

Анатом1я органа зору

м'яз, що шдшмае верхню повшу, яка шнервуеться окоруховим

Кровопостачання ока та очно! ямки здшснюе очна артер!я

повис, перехщних складок i очного яблука, що утворюють спо-

Су д И Н | нервгв. Якщо склисте тало втрачаеться шд час травм та

сплетения i спрямовуеться в порожнину черепа, де, пройшовши

BiKOBi особливосгп органа зору

У старшому вид очне яблуко розмщене глибоко внаслщок

Характеристика функцм органа зору

нижча гострота зору, i навпаки.

Наприклад. орел вщшукуе здобич is велико! висоти,

зору досягае 6,0.

зорового анал!затора. Бона збшынуеться по-

Методи дослщження зорових функцм

бшыпе, чим бшьший розглядуваний предмет i чим менша вщ-

де d - вщетань, з яко! обстежуваний бачить перший рядок та-

У таблищ проти кожного рядка зл!ва зазначено вщстань,

В ycix випадках дослщження поля зору необхщно проводити

Зв'язок очних хвороб is загальними

i загальних захворювань. Дуже часто змши органа зору допома-

Групп ризику щодо виникнення очних хвороб

Клшчна рефракщя характеризуемся положениям, головного

Характеристика вид!в кл1н!чно! рефракцп

Mionia, або короткозоршть, - осьова нерозмаршсть, яка

Корекц1я аномалм рефракцп та особливосп догляду

До оптичних методов корекци зору належать: окулярна ко-

Для виготовлення штучних кршнталишв - штраокулярних

що в бшьшост! випадгав максимальний рефракцш-

Шсля ра;иально'1 кератотоми xsopi протягом трьох рокгв по-

В Украхш операцп дозовано! ра;палыю1 кератотоми традищй-

Останшм часом в Украш! було впроваждено нову форму опе-

в очах, бшь у д!лянц! очно! ямки, головний бшь, свгало-

Профтактика ускладнень високого ступеня Mionil

KopoTKojopocTi, який називаеться «спазм акомодацП». Це

Дгги 1з Mioniro будь-я кого ступеня перебувають на диспансер-