Міністерство освіти і науки України

Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна

Економічний факультет
Кафедра маркетингу, менеджменту та підприємництва

КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни “Операційний менеджмент”
на тему: “ Операційний менеджмент у IT-сфері ”
Спеціальність: 076 “Підприємництво, торгівля та біржова діяльність”

Надійшла на кафедру “ ” 2019 р.

№ рег.
Анти плагіат: унікальність %

Виконав:
Студент 3 курсу
групи ЕД-31
залікова книжка №118/16
Сердюк Вадим Геннадійович

Оцінка роботи:
Зміст балів;
Оформлення балів;
Режим балів;
Захист балів;

Сума балів Керівник:

Допуск до захисту к.е.н., доц. Євтушенко В.А.
Підсумкова оцінка
“ ” 2019 р.

Члени комісії

Харків, 2019
 Зміст
ВСТУП............................................................................................................................3
Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ОПЕРАЦІЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ У IT -
СФЕРІ..............................................................................................................................5
1.1.Сутність і місце операційного менеджменту в системі менеджменту IT -
підприємства...............................................................................................................5
1.2. Принципи, функції та методи операційного менеджменту на підприємстві
....................................................................................................................................11
1.3. Класифікація суб'єктів IT - підприємств.........................................................14
Висновки за першим розділом....................................................................................17
Розділ 2. АНАЛІЗ РИНКУ IT – ТЕХНОЛОГІЙ........................................................18
2.1. Структурно-динамічний аналіз світового ринку IT – індустрії....................18
2.2. Загальна характеристика IT підприємства "EPAM"......................................21
2.3. Аналіз фінансового становища підприємства................................................23
Висновки за другим розділом.....................................................................................25
Розділ 3. ПРОПОЗИЦІЇ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ EPAM
SYSTEMS......................................................................................................................26
3.1. Організаційно-управлінські пропозиції...........................................................26
3.2 Економічні пропозиції підвищення ефективності діяльності підприємства 30
Висновки за третім розділом......................................................................................31
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ.......................................................32
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ....................................................................35
 ВСТУП

Відповідно до вимог ринкової економіки необхідність докорінного

оновлення усіх підсистем менеджменту, що залежать від ефективності
управлінської діяльності, зумовлюється успішністю та швидкістю вирішення
завдань становлення ринкових відносин в Україні.
За сучасних умов господарювання все більшого значення набуває
операційний менеджмент, який забезпечує результативність основної
повсякденної діяльності підприємств, що, у свою чергу, створює реальне
підґрунтя для успішної реалізації їх загальних господарських цілей та місії в
цілому.
Проблемам вивчення операційного менеджменту на IT-ринку приділено
увагу роботи вітчизняних й закордонних авторів: В. Апопій,В. Радаєв, Дж.Р.
Еванс, Б. Берман, А. Мазаракі,Т. Кент, Я. Гончарук, О. Омар та інші. Праці
вчених й економістів показують специфіку і основи операційного
менеджменту.
Огляд літературних джерел на досліджувану тематику доказує нестачу
наукових розробок з проблемами операційного менеджменту на підприємствах
IT-ринкув Україні й аналізу загальних державних обставин в Україні на
початок 2019 року.
Мета цієї курсової роботи являє собою обґрунтування та розробка
теоретико-методологічних засад операційного менеджменту IT підприємства та
практичних рекомендацій щодо його вдосконалення за умов трансформації
економічної системи країни.
В роботі потрібно вирішити такі наступні завдання:
1) вивчити сутність і місце операційного менеджменту в системі
менеджменту IT - підприємства;
2) визначити принципи, функції та методи операційного менеджменту на
підприємстві;
 4
3) виділити класифікації суб'єктів IT - підприємства;
4) провести організаційно-економічну характеристика IT -
ринку;
5) аналізувати досвід прийняття управлінських рішень на
IT - підприємствах;
6) виділити перспективи менеджменту на підприємствах за рахунок
впровадження соціальної відповідальності;
7) виділити шляхи підвищення ефективності прийняття управлінських
рішень;
8) надати рекомендації щодо покращання управління якістю на
підприємствах.
Об'єктом дослідження обрано IT - підприємства різних організаційно-
правових форм, які здійснюють розробку та продаж программного
забезпечення.
Предмет дослідження являє собою операційні системи IT - підприємств
та управлінський вплив на операційний процес.
В роботі застосовано загальнонаукові методи. Дослідження базувалося на
діалектичному методі пізнання. Методичний інструментарій дослідження
складався з економіко-статистичних методів, економіко-математичних методів
(моделювання, сіткове планування) та соціально-психологічних методів
(спостереження, анкетування, інтерв’ювання).
Практичне значення: отримані результати дослідження можуть бути
використані в діяльності підприємств галузі або в начальному процесі.
За структурою робота складається зі вступу, трьох розділів, виконана на
44 сторінках, містить 19 рисунків, 11 таблиць та 21 джерело літератури,
підручники, наукова література, відкриті джерела Інтернет, інформація
Держкомстату та інші.
Робота виконана в програмному забезпеченні Microsoft Word 2013,
Microsoft Excel 2013.
 Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ОПЕРАЦІЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ У IT -
СФЕРІ

1.1.Сутність і місце операційного менеджменту в системі менеджменту IT -

підприємства

Операційний менеджмент являє собою діяльність щодо створення

продукції шляхом перетворення необхідних ресурсів у потрібні товари чи
послуги. Операційний менеджмент у своїй основі замикається на операціях
планування, організації і керуванні операційною системою[1].
Операційний менеджмент направляється щодо ефективності і
раціональності керування будь-якими операціями.

ступінь досягнення поставленої мети, тобто задоволення

потреб споживачів і одержання
Ефективністьмаксимальне можливого прибутку

досягнення максимально можливої ефективності

при мінімально можливих витратах
Раціональніст
ь

Рис. 1.1. Основні напрями операційного менеджменту

Фундамент операційного менеджменту складається з 4-х головних

компонентів. Усі ці компоненти складаються в тісному взаємозв'язку і
відповідальності за успішну діяльність і розвиток системи (рис 1.2)[2].
 7

Економічні
основи

Технічні Поле Математичні

основи основи
ОМ

Організаційні
основи

Рис. 1.2. Основні складові фундаменту менеджменту

Для надання якісних послуг на IT – ринку

необхідно дотримуватися таких пріоритетів (табл. 1.1):
Таблиця 1.1 Основні пріоритети операційного менеджменту у IT - Сфері[3]
Назва
Опис
пріоритету
пріоритету
Витрати У будь-якій галузі промисловості існує сегмент ринку, обсяг продажів
виробницт на який залежить винятково від того, наскільки низькими будуть
ва витрати компанії, що випускає продукцію. щоб успішно конкурувати в
такій ринковій ніші, фірма неодмінно повинна бути виробником з
низькими витратами виробництва, однак це необхідне, але не достатня
умова і необов'язкова позначає, що компанія доможеться високого
рівня рентабельності й успіху. У результаті конкуренція на таких
сегментах ринку дуже жорстока, а відсоток банкрутства, як правило,
дуже великий. У таких умовах здатний існувати тільки один виробник
з найнижчими
витратами виробництва, що звичайно і визначає ринкові ціни.
Якість і Існує дві окремі категорії якості: якість продукції і якість процесу.
надійність Рівень якості кожного окремого виду продукції змінюється в
продукції залежності від того, для якого сегмента ринку вона призначена. Щоб
забезпечити належний рівень якості продукції, необхідно поставити в
основі вимоги споживачів. Якість процесу також має надзвичайно
важливе значення, оскільки воно зв'язано з надійністю продукції.
Вимоги до виготовлення тієї чи іншої продукції визначаються її
технічними характеристиками,
зазначеними в допусках на розміри. Необхідно строго дотримуватися
цих норм.
 Продовження таблиці 1.1
Термін На деяких сегментах ринку основною умовою для досягнення
виконанн конкурентної переваги є здатність компанії випускати зроблену її
я продукцію і забезпечувати послуги швидше інших фірм, тобто термін
замовлен виконання замовлення.
ня
Надійніс Даний операційний пріоритет зв'язаний зі здатністю фірми поставляти
ть товари чи послуги точно в обіцяний термін або навіть раніш, тобто
постачан надійність постачань. Починаючи з 80-90-х років ХХ ст. велика увага
ь початок приділятися скороченню товарно-матеріальних запасів, що
привело до подальшого підвищення ролі надійності постачань як
оцінного критерію при виборі компаніями постачальників
комплектуючих.
Здатність На багатьох ринках найважливішим фактором, що визначає рівень
реагувати конкурентоздатності фірми, є її здатність реагувати на зміни попиту. у
на зміну компанії, попит на продукцію якої незмінно росте, навряд чи будуть
попиту які- небудь проблеми. Якщо попит на який-небудь товар великий і
постійно підвищується, витрати на його випуск неухильно знижуються
завдяки економії на масштабах виробництва, а капіталовкладення в
нові технології легко окупаються. Якщо ж попит починає падати, фірмі
приходитися звертати виробництво і скорочувати штат і активи
підприємства.
Гнучкість і Гнучкість - здатність компанії пропонувати своїм споживачам
швидкість широкий вибір товарів. У величезному ступені ця здатність залежить
освоєння від часу, що потрібно фірмі на розробку нового виду продукції і
нової перетворення існуючих процесів для переходу на випуск нової
продук продукції.
ції

Отже, протягом еволюції світової економіки виникла група компаній, що

розглядають операційну маркетингову стратегію в міжнародному масштабі.
Конкуренція на даному ринку дуже тверда, оскільки існує на ринку багато
"гравців" і великі потенційні можливості. Такі компанії називають
виробниками світового класу. Тому менеджери зрозуміли, що необхідно
максимально точно визначати пріоритети, що продиктовані ринком збуту, що
мають тенденцію змінюватися в часі.
Операційний менеджмент займає центральне місце у системі
менеджменту підприємства і IT-ринку також, так поряд з управлінням
маркетингом, інвестиціями, фінансами та персоналом (табл. 1.2 [4, с.8]).
 Таблиця 1.2 - Місце операційного менеджменту у загальній системі
менеджменту підприємства

Функціональний Об’єкт
Основні функціональні орієнтири
різновид управлін
менеджменту ня
Маркетингов Маркетин Зберігання та розширення ринкового
ий г сегменту, забезпечення
менеджмент лідируючого
становища
підприємства на ринку
Операційн Операції Оптимальне використання ресурсів, зниження
ий витрат, контроль якості продукту діяльності,
менеджме досягнення найвищої продуктивності праці
нт
Інвестиційний Інвестиції Забезпечення конкурентоспроможності
менеджмент та
безперервного розвитку підприємства
Фінансовий Фінанси Підтримання необхідного рівня
менеджмент фінансових
ресурсів
Кадровий менеджмент Персонал Забезпечення підприємства
висококваліфікованими кадрами, формування
міцної організаційної культури, розвиток
творчого потенціалу та підвищення рівня
задоволеності й зацікавленості працівників

Серед різновидів менеджменту місце та роль операційного менеджменту

визначена менше від інших. Найчастіше про нього згадують у промисловості,
дорівнюючи до управління виробництвом. Звичайне виробництво асоціюється з
заводами, машинами, заготівельними обробними і складальними процесами
тощо. Увага зосереджена на управлінні виробничими процесами. Виробництво
розглядається як процес перетворення ресурсів підприємства у вихідну
продукцію. Предметом занепокоєння менеджерів є безперебійність
виробничого процесу, усіх його забезпечуючих складових й інфраструктур,
спрямованих на досягнення цілей підприємства (рис. 1.3) [5, с.57].
 Ресурси Виробничий Мета
Вхід Вихід
(Р+М+Ф+Т+І) процес (результат)

Рис. 1.3. Ресурсна схема виробничого процесу

Для функціонування будь-якої виробничої системи є необхідними: люди
– трудові ресурси (Р); матеріали – матеріальні ресурси (М); капітал – фінансові
ресурси (Ф); технологія – технологічні ресурси (Т); інформація – інформаційні
ресурси (І).
За науковим підходом до складу виробничої системи будь-якого рівня
ієрархії (підприємство, цех, ділянка, робоче місце) необхідно включати чотири
з вищеназваних ресурсів (крім матеріальних), а також технічні, просторові
ресурси та ресурси організаційної структури системи управління [6].
Кожний із зазначених ресурсів являє собою сукупність можливостей для
досягнення цілей підприємства. Ресурси виробничої системи є факторами
виробництва. Вони характеризуються синергічним ефектом: система ресурсів
має такі властивості, якими кожний окремий ресурс не володіє. Ресурси – це
керовані фактори виробництва, що володіють вартісними властивостями і
перетворюючими можливостями, необхідні для забезпечення функціонування і
розвитку виробничих процесів для досягнення цілей підприємства. Сукупність
ресурсів виробничої системи визначає потенціал підприємства [7].
Отже, оскільки операційний менеджмент має самостійне теоретично-
прикладне значення, йому притаманний власний категорійний апарат, логічна
послідовність зв’язків у якому формується за ланцюгом: операційна система —
операційний менеджер — операційна стратегія і програма — операційний
процес — операція. Нами обґрунтовано основні категорії операційного
менеджменту в діяльності IT - підприємства, розкрито та уточнено їх сутність.
 1.2. Принципи, функції та методи операційного менеджменту на підприємстві

Принципи операційного менеджменту базуються на тому, що операційна

система підприємства є соціально-економічною та технічною категорією.
Принципи операційного менеджменту реалізуються у взаємодії, їхнє
застосування та поєднання залежить від конкретних умов функціонування
системи. До основних принципів операційного менеджменту відносяться [8]:
• цілеспрямованість, що полягає у відповідності функцій операційного
менеджменту цілям виробництва/операцій та підприємства в цілому;
• економічність - раціональність, простота й ефективність організації
операційної системи;
• адекватність - відповідність методів управління сутності процесів, які
відбуваються в операційній системі;
• комплексність - взаємодія підсистем та елементів операційної
системи, яка спрямована на забезпечення її ефективного функціонування;
• сконцентрованість - полягає у концентрації зусиль працівників на
вирішенні основних завдань операційної діяльності;
• науковість - принцип ґрунтується на досягненнях науки, техніки,
права в галузі організації та управління виробництвом/операціями;
• соціальна направленість – принцип включає можливість створення
мотиваційних, організаційних і матеріальних умов для ефективної праці
робітників;
• доступність і планомірність контролю за ходом
виробничого/операційного процесу;
 • адаптивність - гнучкість і динамічність, пристосованість операційної
системи до цілей підприємства та вимог зовнішнього середовища;
• відповідальність операційних менеджерів за правомірність,
обґрунтованість, ефективність прийнятих рішень та їхніх наслідків
економічного, соціального, екологічного і правового характеру.
Виробничі та операційні менеджери вирішують багато проблем у різних
сферах діяльності. Функції та відповідні рішення, які приймають менеджери на
виробничих підприємствах та підприємствах сфери послуг, наведені у таблиці
1.3.
Таблиця 1.3 - Функції менеджерів у виробничій та операційній
організаціях[9]
Основні функції Склад
функцій
Дослідження та розвиток Дослідження товару, розвиток товару
Інжиніринг товару Налагодження проекту товару на
збільшення
ефективності виробництва
Інжиніринг процесу Проектування, розвиток та зміна способів виробництва,
обладнання та процесів.
Планування Планування, будівництво, обслуговування та ремонт
обладнання, обладнання.
будівництво будинків
та
споруд
Закупки Визначення кращих джерел, способів доставки, ціни.
Промисловий інжиніринг Визначення найбільш ефективного
використання
машин, площ, персоналу.
Інжиніринг методів Вдосконалення процедур на місцях.
Виробниче планування та Планування процесу виробництва, складання розписів,
управління запасами управління запасами.
Управлінські Застосування методології, математичних
виробничі системи методів,
процедур чи управлінських інформаційних Систем до
виробничих операцій.
Забезпечення якості Перегляд проектів, товарів та процесів для досягнення
заданої якості
Сервісне обслуговування Розробка методів та процедур для
забезпечення
надійності систем.
Для виконання основних функцій підприємства виробничі та операційні
менеджери на основі розробленої разом з керівниками стратегії у своїй
діяльності використовують принципові положення сучасного менеджменту. До
основних функцій підприємства в умовах ринкової економіки відносять:
виробничо-технічну, комерційну, маркетингову, фінансово-економічну,
облікову, страхову, гарантування безпеки, адміністративно-правову
(управлінську) [10, с.8].
 Одним з визначень функцій менеджменту є набір дій з керівництва
людьми і виробництвом з метою досягнення цілей підприємства.
У виробничій сфері та сфері послуг широко використовують методи
системної орієнтації, моделювання, експерименту, апробації та інші. Основний
набір методів і методик, які використовуються у виробничому менеджменті,
наведені в таблиці 1.4.
Таблиця 1.4. - Методи операційного менеджменту

№ Галузь використання Тип методу

Інтерв'ю
Анкетуван
1 Визначення думок
ня
Метод вибраних
питань Експертиза
Системний аналіз
Написання
2 Аналіз ситуації сценарію
Метод мережного планування
Функціонально - вартісний
аналіз Метод економічного
аналізу
Оцінка продукту
3 Оцінка рішень та ситуацій Оцінка науково-технічного
рівня виробництва
Мозкова атака Метод 6-
3-5 Синектика
4 Методи генерування ідей
Морфологічний аналіз
Ділова гра
Економіко - математичні
моделі Таблиці рішень
5 Прийняття рішень
Будова дерева рішень
Порівняння
альтернатив
Експертні моделі
прогнозування Екстраполяція
аналогій
6 Прогнозування ситуації
Метод Дельфи
Регресивний
аналіз
Економетричні
методи Імітація
моделі
Графічні
7 Методи наукового подання моделі
Фізичні
моделі
Посадові, описи та інструкції
Презентування
Методи аргументації
8 Проведення переговорів
 Для реалізації функцій і прийнятих рішень виробничі та операційні
менеджери широко використовують різні методи. Сукупність цих методів і
прийомів, специфічних для різних функцій управління, складає методологію і
методичний апарат операційного менеджменту. Методи операційного
менеджменту вносять певну упорядкованість, обґрунтованість і ефективну
організацію побудови системи управління на виробництві або в операційній
системі. Операційний менеджмент використовує як загальні методи -
економічні, соціально-психологічні, адміністративно-правові, наукові та інші,
так і спеціальні, які відображають специфіку діяльності підприємства[11].
Розробка і використання ефективних методів у
виробничому/операційному менеджменті включає: фундаментальну
інформаційну підготовку; якісний аналіз варіантів рішень (альтернатив);
об'єктивну оцінку та економічне обґрунтування рішень, які приймаються, а
також методів їх реалізації; чіткий контроль за реалізацією рішень і
використаних методів.
1.3. Класифікація суб'єктів IT - підприємств

Зі сферою надання послуг IT - сферу можна поділити на:

 Банки і фінанси
 Управління життєвим циклом клієнтів, сегментація і аналіз
прибутковості
 Управління продажами корпоративним і роздрібним клієнтам,
крос-продажу
 Автоматизація роботи фронт-офісу, оформлення і супроводу
банківських продуктів
 Управління кредитним конвеєром
 Еталонні процеси залучення та обслуговування клієнтів
 Бізнес-послуги
 Консолідація інформації про клієнтів
 Управління всіма каналами продажів
 Управління проектами та організація спільної роботи за завданнями
 Прозора система ведення документообігу та управління робочим
часом
 Управління персоналом і контроль ефективності роботи
співробітників
 Роздрібна торгівля
 Сегментація клієнтської бази за різними критеріями
 Відстеження купівельної і непокупательской активності клієнтів
  Реалізація програм лояльності: від настройки правил процесингу до
аналітики
 Управління персоналізованими маркетинговими кампаніями
 Автоматизація контакт-центру та обробка звернень сервісною
службою
 Реклама та медіа
 Управління мережею рекламних площ, відносинами з власниками
та орендарями
 Планування мультиканальний компаній
 Організація роботи з підрядниками та виконавцями, закупівель і
поставок матеріалів
 Інструменти для організації та проведення заходів
 Управління документообігом, завданнями і комунікаціями
 Телекомунікації
 Управління абонентською базою
 Управління роздрібними і b2b-продажами
 Єдиний каталог телекомунікаційних послуг і тарифів
 Управління об'єктами підключення та точками продажу
 Управління сервісним обслуговуванням абонентів
 Контроль платежів і управління дебіторською заборгованістю
 Виробництво і дистрибуція
 Управління всіма каналами продажів, включаючи польові продажу
 Управління відносинами з постачальниками і торговими точками
 Управління гарантійним і пост-гарантійним обслуговуванням
 Управління продуктовим каталогом, знижками і націнками,
поставками
 Управління маркетинговою активністю по просуванню продуктів
компанії
 Автоматизація операційних процесів і аналіз діяльності
підприємства
 Фармацевтика
 Сегментація і категоризація клієнтської бази
 Управління госпітальними продажами і тендерами
 Ведення угод з аптечними мережами
 Планування і контроль роботи медичних і торгових представників
 Планування візитів по циклових завданням
 Мобільний додаток для роботи «в полях»
 Держсектор
 Організація електронного документообігу організації
 Управління проектами, контроль ходу виконання завдань і
доручень
 Організація мультиканального контакт-центру, автоматизація
процесів обробки звернень
 Управління персоналом, аналіз ефективності роботи співробітників
 Формування звітності та операційна аналітика
 Транспорт і логістика
 Обробка заявок на перевезення вантажів
  Облік транспортних засобів та відстеження ефективності їх
використання
 Планування оптимальних маршрутів з урахуванням необхідних
параметрів
 Моніторинг руху транспорту в режимі реального часу
 Організація роботи зі скаргами і рекламаціями
Товарообіг – це показник характеризує обсяг та якість роздрібної торгівлі.
Роздрібний товарооборот є обсягом реалізації продукції в грошовому
еквіваленті. Показник характеризує останній етап руху продукції з сфери обігу
в сферу споживання та констатує суспільне визнання вартості й споживчої
вартості частини суспільного продукту у вигляді окремих видів товарів;
відображає пропорції між попитом та пропозицією, виробництвом та
споживанням реалізацією та грошовим обігом, обсягом й структурою
торгівельної мережі, трудовими й матеріальними ресурсами [14].
Структура IT - сфери має такий вигляд:
1. Макроструктура, яка передбачає загальний, великий розподіл товарів
(кінцевого споживання та виробничо-технічного призначення, продовольчі та
непродовольчі).
2. Товарно-групова структура, що відображає розподіл продукції з
призначенням виробничому походженню
3. Товарно-асортиментна структура, яка враховує відношення окремих
видів продукції, що входять в деяку групу (одяг, дитяча, жіноча, чоловіча і т.п.).
4. Мікроструктура показує характерну вагу конкретної продукції в
обсязі реалізації певного асортименту (пальто, костюми, взуття: зимова, літня і
т.п.)
На структуру IT - сфери впливають соціальні, демографічні та
економічні чинники, національні особливості регіону, кліматичні умови. [15]
Провідною ланкою системи торгового обслуговування є роздрібна
торгівля, так як вона безпосередньо зачіпає інтереси населення. Завершальним
процесом обігу товарів є роздрібна торгівля, яка доводить товар безпосередньо
до споживача.
 Висновки за першим розділом

Було визначено, що безпосередньо у IT-сфері операційний менеджмент –

це менеджмент у процесі товарозабезпечення й надання торгових послуг
кінцевому споживачеві, який здійснюється на рівні операцій впродовж
накопичення необхідних ресурсів на вході підприємства, їх використання й
трансформації у результати функціонування на виході.
Під час вивчення питання структури операційного менеджменту на
підприємствах IT-ринку чітко розмежовано коло питань, які вирішуються в
рамках даної управлінської діяльності, сформульовано головні завдання
операційного менеджменту та його основну мету.
З огляду на те, що роздрібна торгівля вирізняється значним ступенем
індивідуальності операційної діяльності, завдання операційного менеджменту
та особливості проектування операційних процесів на роздрібному
підприємстві сформовано з урахуванням галузевої специфіки сфери роздрібної
торгівлі.
Характером основної частини рішень роздрібного торговця визначається
рішення керівництва про очікуваний прибуток, оборотність товарних запасів,
зручності торгових точок та прогнозованого рівня обслуговування покупців,
торгівельного асортименту, факторів місцезнаходження.
 19
Розділ 2. АНАЛІЗ РИНКУ IT – ТЕХНОЛОГІЙ

2.1. Структурно-динамічний аналіз світового ринку IT – індустрії

Розгортання таких взаємопов’язаних глобальних тенденцій як

інтернаціоналізація, інтелектуалізація та інформатизація поступово формують
глобальне інформаційне суспільство, у якому з’являються нові сегменти ІТ-
ринку. У наукових публікаціях К. І. Ладиченко й В. В. Тронько, Т. Ю.
Морозової, а також даних міжнародних організацій (Європейської ІТ
обсерваторії, Міжнародного союзу електрозв’язку, Міжнародної корпорації
даних) наводяться різні підходи до структури та ієрархії ІТ-ринку. Але
узагальнюючи наведені підходи можна зазначити, що ІТ-ринок, разом з
телекомунікаційним ринком та ринком телерадіомовлення є одним із сегментів
інформаційно-комунікаційного ринку. А у свою чергу, ІТ-ринок структурно
складається з ринків комп’ютерного та офісного апаратного забезпечення,
ринку ІТ-послуг (ІТ-аутсорсингу, розробки готових програмних комплексів та
інших ІТ-послуг) та ринку програмного забезпечення (рис. 2.1.) [19].

Рис. 1.2. Структура ринку інформаційно-комунікаційних технологій

Не дивлячись на різне трактування структури ІТ-ринку можна
констатувати непротирічність його суб’єктів. Суб’єктами ІТ-ринку є
міжнародні організації, державні органи, компанії, приватні господарюючі
суб’єкти, приватні споживачі та користувачі. ІТ-ринок, як сукупність
економічних відносин між споживачами та продавцями інформаційних
 20
технологій, продуктів і послуг підтримується ринковою інфраструктурою із
численними трудовими ресурсами, системами зв’язку, базами даних, базами
знань та виробничим обладнанням, що функціонує завдяки застосуванню
інформаційних технологій. Інформаційна технологія характеризується
використанням обчислювальної техніки і систем зв’язку для створення, збору,
передачі, зберігання, обробки інформації.
Інформаційні технології пронизують будь-яку
професійну діяльність й особисте життя, викликаючи зміни в світовій
економіці, міжнародних економічних відносинах та світовій політиці.
Сформована потужна світова індустрія інформаційних технологій (ІТ-
індустрія) забезпечує створення глобального інформаційного суспільства. До ІТ
індустрії входять численні складові секторів економіки: організація розваг,
видавнича справа, виробництво офісного обладнання та обчислювальної
техніки, системи телезв’язку і побутової техніки, причому всі вони також між
собою пов’язані ІТ-продуктами. Організації-постачальники інформаційних
технологій можна розділити на сім груп, кожна з яких характеризується певним
ринковим сегментом і наборами відповідної продукції [4] — у сфері надавання
інформаційних послуг (електронна інформація; програмне забезпечення;
зв’язок, мережні комунікаційні послуги; інформаційні послуги і електронні
угоди) та у сфері виготовлення продукції (побутова електроніка; офісне
обладнання; системи забезпечення бізнесу).
За даними аналітичного агентства Gartner,
сукупний обсяг світового ринку інформаційних технологій перевищує два
трильйони дол. США, а найбільша частка світового ринку інформаційних
технологій припадає на сегмент ІТ-послуг — 57 %, на сегмент апаратного та
програмного забезпечення — 26 % і 17 % відповідно [13]. Але треба
враховувати, що товарна структура ІТ-ринків у розвинутих країнах і країнах,
що розвиваються є різною. Наприклад, частка ІТ-послуг від загального обсягу
ІТ-ринку США складає 45 %, програмного забезпечення — 25 %, апаратного
забезпечення — 30 %. У той час для ринків нових індустріальних країн, країн з
перехідною економікою і окремих країн, що розвиваються характерним є
домінування сегменту апаратного забезпечення — більше 50 % у структурі
 21
внутрішнього ІТ-ринку (у Китаї частка апаратного забезпечення складає 70 %,
програмного забезпечення — 10 %, ІТ-послуг — 20 % ринку. Динаміка та
прогнозні значення зміни світових витрат на інформаційні технології за
сегментарним розподілом (рис. 2.2.). Сучасні світові тенденції ринку
інформаційних технологій демонструють зростання досліджуваних показників
динамічними темпами. Найвищі показники зростання демонструє світовий
ринок апаратного забезпечення, збільшується експорт ІТ послуг, провідні
позиції в якому займають США (143 млрд. дол.), Великобританія (114,08 млрд.
дол.) та Індія (95,89 млрд. дол.) [6].

Рис. 2.2. Сегментарний розподіл світових витрат на інформаційні

технології за 2013–2018 р.р., млрд. дол. США

Стосовно трьох сегментів ІТ-ринку можна зазначити такі особливості

розвитку : — на ринку апаратного забезпечення лідирують підприємства Китаю
(17 %) й США (11 %), електронних компонентів — США (25 %) і Японія (13
%), аудіо- і відеотехніки — Китай (18 %) та Японія (15 %), а питома вага
промислово розвинених країн в імпорті комп’ютерів і устаткування перевищує
70 %; — на ринку програмного забезпечення домінують компанії із США, країн
ЄС і Японії, а головний обсяг зовнішньоторговельних операцій
сконцентрований у групі розвинених країн (головними експортерами
програмного забезпечення є Німеччина, США й Ірландія — до 50 % всього
обсягу експорту програмного забезпечення; найбільшими імпортерами
програмного забезпечення серед розвинених країн є Німеччина,
Великобританія, Франція, Канада та Італія); — на ринку ІТ-послуг темпи
зростання міжнародної торгівлі випереджають світовий експорт товарів та
 22
інших послуг (найбільшими постачальниками є Ірландія, Індія, США,
Великобританія, Німеччина та Ізраїль — більше 60 %). Бізнес-
середовище та інвестиційний клімат на ІТ-ринках залежить від економічної
ситуації в країнах. Наприклад, у країнах, що зазнають економічні труднощі,
таких як Греція, Італія, Португалія, ІТ-бізнес та ІТ-організації більшою мірою
сфокусовані на короткостроковому скороченні ІТ-витрат. Тоді як в інших
країнах, наприклад, Австралії, США, Росії вони більш націлені на збільшення
виручки та ефективності, що нерідко призводить до створення нових ІТ-
концепцій. Для сучасної ІТ-інфраструктури характерні наступні обмежуючі
фактори: площа приміщень, високе енергоспоживання, необхідність
індивідуального підключення та налаштування, потреба у
висококваліфікованому обслуговуючому персоналі. Кожна нова технологія
повинна бути вбудована в існуючу інфраструктуру, що вимагає виконання
додаткових інтеграційних завдань та додаткових витрат. Такі тенденції
демонструють постійність зростаючого значення витрат. Прогнозується, що
максимальне зростання витрат на ІТ аж до 2016 року будуть демонструвати
фінансові, комунікаційні компанії, компанії сфери медіа та сервісів, а також
виробничі підприємства [20].

2.2. Загальна характеристика IT підприємства "EPAM"

EPAM Systems є найбільшою компанією, що становить вітчизняну

програмну індустрію на світовому ринку. Головний офіс EPAM Systems
знаходиться у США, підрозділи – у Великій Британії, Європі та СНД; розробки
компанії впроваджуються більш ніж 30 країн світу. Створена 1993 року,
сьогодні компанія має 17 представництв у країнах світу, у штаті більш 4500
висококваліфікованих фахівців, і компанія продовжує стабільно зростати.
Виконуючи проекти для найбільших корпорацій, і співробітництво з
провідними світовими розробниками програмного забезпечення, EPAM Systems
придбала унікального досвіду в областях як:
- розробка на замовлення найбільших виробників ПО програмного
забезпечення для систем корпоративного планування (ERP), управління
 23
життєвим циклом виробів (PLM); корпоративних інформаційних порталів (EIP),
системам управління стосунки з клієнтами (CRM), серверів інтеграції додатків
(EAI), системам управління контентом (CMS), системам управління знаннями
(KMS);
- розробка додатків, відповідних вимогам новітніхсервис-
ориентированних архітектур ;
- створення умов та розгортання електронних системам управління
закупівлями і збутом;
- побудова порталів великих підприємств і холдингів з розвиненими
засобами аналізу даних, і управління знаннями;
- інтеграція додатків у розподілених системах (зокрема які мають сотні
виробничих майданчиків, сотні успадкованих додатків і десятки ERP-систем),
проектування, консолідація, і настроювання корпоративних довідників і
каталогів;
- впровадження ERP, PLM, CRM, SCM прийняття рішень та систем
аналітики, стратегічного планування і бюджетування у низці галузей;
- аналіз інфраструктури інформаційних ресурсів,
проектуванняреинжиниринг бізнес-процесів, управління проектами
модернізації і розвитку інформаційних систем.
Професіоналізм співробітників і старанно налагоджені процеси розробки
дозволяють EPAM поставляти своїм замовникам найефективніші рішення,
поєднують кращі риси замовних і які тиражувалися продуктів. EPAM Systems
використовує гнучкий підхід до проектних розробок та впровадження
інформаційних систем. Компанія надає клієнтам можливість всіма ресурсами
підприємства — від хостингу додатків у власних лабораторіях до аутсорсингу
розробки продукту та управління проектом в центрах розробки програмного
забезпечення.
EPAM має великий списком престижних клієнтів у світі, серед яких
багато членів списку Fortune 500, найбільші компанії-розробники програмного
забезпечення, і навіть провідні білоруські підприємства. Співпрацювати зі
провідними фірмами-розробниками програмного забезпечення,
консалтинговими компаніями й дослідницькими інститутами допомагає EPAM
 24
Systems поставляти своїх клієнтів рішення світового рівня. EPAM Systems
провадить розробки багатьом компаній, виробників програмного забезпечення.
З огляду на ризик та складність питань, що з інтелектуальної власністю
компанії-розробника ПО, EPAM забезпечує повну надійність інфраструктури
відповідність суворим технічною освітою і кваліфікаційним стандартам, щоб
працювати з цими компаніями, як, Knova, Microsoft, SAP Labs, і SAP AG.
Компанія EPAM Systems об'єднує понад 4500 висококваліфікованих ИТ-
профессионалів: програмістів, керівників проектів і бизнес-аналітиків, фахівців
із забезпечення якості програмних продуктів, архітекторів програмного
забезпечення, перекладачів і дизайнерів.
Динамічно розвиваючись і виконуючи дедалі більше складні проекти,
EPAM Systems зацікавлена залученні нових працівників. Компанія має всі
можливості надання цікавої, перспективної й стабільної роботи як досвідченим
професіоналам, і початківцям фахівцям.
На чолі підприємства перебуває генерального директора. Він організує
все підприємство й має повну відповідальність за результати виробничо-
господарської діяльності EPAM Systems. Директор представляє підприємство
переважно у всіх закладах держави і організаціях, укладає договори, видає
накази підприємством, відкриває банках рахунки підприємства і виконує
чимало інших функцій. У безпосередньому підпорядкуванні директора
підприємства перебувають три заступника: по маркетингу, з економіки і з
кадрам, і навіть головний бухгалтер і юрист-консульт. У компанії EPAM
Systems лінійно-функціональная (комбінована) структура управління, бо
побудована на тісному поєднанні лінійних і функціональних зв'язків в апараті
управління. Вона забезпечує такий поділ праці, у якому лінійні ланки приймає
рішення та керують, а функціональні – консультують, інформують,
координують і планують господарську діяльність. В основу організації
функціональних дій покладено лінійний принцип. Керівник функціонального
відділу є одночасно лінійним керівником безпосередньо підлеглих йому
працівників. Лінійно-функціональна структура характеризується також
слабкими горизонтальними зв'язками між функціональними відділами. Тому
нерідко деякі аналогічні функцій управління здійснюють недостатньо
 25
узгоджено. Постійна необхідність узгодження прийнятих рішень на рівні через
різноманіття горизонтальних зв'язків викликає значне уповільнення термінів
реалізації цілей, зниження якості прийнятих рішень, збільшення витрат
управління. Основні показники діяльності підприємства EPAM Systems
представлені у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 - Основні техніко-економічні показники діяльності підприємства за

2006-2008 рр. (млн.руб)

Суми за роками Зміна, %

2007/ 2008/
Показники
2006 2007 2008 2006р. 2007 р.

1 2 3 4 5 6
Виручка від товарів,
продукції,
робіт,услуг(без 155290 192337 243233 123,86 126,46
податків)

Собівартість
реалізованих товарів,
продукції, робіт, 117564 140386 169171 119,41 120,50
послуг

Валова прибуток 37726 51951 74062 137,71 142,56

Управлінські витрати
5678 4330,1 8427 76,26 194,61

Витрати реалізацію
155,3 153,7 270,3 98,97 175,86
 26
Прибуток від товарів,

продукції, робіт,
31 893 47467 65365 148,83 137,71
послуг

Усі показники діяльності підприємства мають тенденцію до зростання,

причому темпи зростання прибуток від реалізації продукції, послуг перевищує
темпи зростання виручки від, що у своє чергу перевищує темпи зростання
собівартості продукції, що сприятливою тенденцією.
У цілому нині отримані дані дозволяють дійти невтішного висновку про
ефективність діяльності підприємства, загальна характеристика підприємства
EPAM Systems показала, що у сучасному розвитку дана організація одна із
лідерів з розробок програмного забезпечення. Показники результативну
діяльність підприємства є задовільними й постраждалими свідчать про
більшому потенціалі організації. Професіоналізм співробітників і старанно
налагоджені процеси розробки дозволяють EPAM поставляти своїм замовникам
найефективніші ИТ-рішення, поєднують кращі риси замовних продуктів. У
2007 р. EPAM Systems другий рік поспіль було визнано компанією №1 в
категорії "П'ять провідних аутсорсинг-компаній у Центральній та Східній
Європі" рейтингу "GlobalServices 100". Діяльність компанії також регулярно
отримує високі оцінки й за іншими світових рейтингах і конкурсах.

2.3. Аналіз фінансового становища підприємства

Активи підприємства і їх структура досліджуються і з погляду їхнього

участі у виробництві, і з позиції їх ліквідності. У активі балансу господарські
кошти з їхньої функціональної роль процесі виробництва згруповані у таких
розділах:
Необоротні активи, куди входить вартість у розпорядженні основних
засобів, нематеріальних активів (програмні продукти, ліцензії, патенти та
інших.), і навіть довгострокові вкладення матеріальних цінностей,
іншівнеоборотние активи.
Оборотні активи – це предмети праці, які або споживаються протягом
 27
операційного циклу, повністю переносять свою вартість на готовий продукт. До
них належать запаси й витрати, кошти, готова продукція, короткострокові
фінансові вкладення.
Оцінку динаміки і структури статей активу балансу є доцільним в
табличній формі (таблиця 2.2).

Таблиця 2.2 - Структура коштів EPAM Systems за 2006-2008 року

Наявність коштів, млн. рублів Структура коштів, %

Джерела Зміна 2008 Зміна
капіталу 2006 2007 2008 до 2006 2007 2008 2008 до
2006 2007 2006 2007
Необоротні
40950 44070 47580 6630 3510 15,8 15,97 16,52 0,55 0,71
активи
Оборотні - -
218010 231855 240500 22490 8645 84,1 84,03 83,48
активи 0,55 0,71
Разом: 258960 275925 288080 29120 12155 100 100 100 x x
Примітка: За даними підприємства

Співвідношення необоротних і оборотних активів визначається

галузевими особливостями, рівнем автоматизації виробництва, політикою
адміністрації у сфері капіталовкладень і конкретними умовами роботи
підприємства. Проте, досить висока частка обігового капіталу, має вищого
рівня оборотності, спроможна давати велику масу прибутку до, отже,
підвищувати потенціал ліквідності.
Аналізуючи дані таблиці, можна зробити такі висновки для підприємства
спостерігається тенденція до зростаннявнеоборотних активів, так питому
вагувнеоборотних активів у структурі активів підприємства зросла з 15,81%
2006 року, до 16,52% в 2008 року.
На підприємство досить висока частка обігового капіталу, більш 80% від
валюти балансу, має вищого рівня оборотності, спроможна давати велику масу
прибутків і, отже, підвищувати потенціал ліквідності підприємства.
 28

Таблиця 2.3. - Аналіз структури та динаміки активу балансу EPAM Systems за

2007-2008 рр.

Показники структури активу у валюті (результаті) балансу

приріст (+),
початку періоду наприкінці періоду
зниження (-)
Найменування статей балансу
організації пито питом пито
абсолютна абсолютна абсолютна
му у му
величина,млн величина,млн величина,млн
вагу, вагу, вагу,
.руб. .руб. .руб.
% % %
1 2 3 4 5 6 7
16,0
Необоротні активи (стор. 190) 44070 47580 16,5% 3510 0,5%
%
15,9
Кошти 43940 46540 16,2% 2600 0,2%
%
0,05 0,00
Нематеріальні активи (стор. 120) 130 130 0,05% 0
% %
Дохідні вкладення матеріальних
0 0,0% 910 0,3% 910 0,3%
цінностей (стор. 130)
84,0 -
Оборотні активи (стор. 290) 231855 240500 83,5% 8645
% 0,5%
47,3
Запаси й витрати (стор. 210) 130650 162760 56,5% 32110 9,1%
%
Сировину, матеріали та інші
17940 6,5% 29120 10,1% 11180 3,6%
активи (стр.211)
Витрати в незавершеному
9880 3,6% 17875 6,2% 7995 2,6%
виробництві й напівфабрикати
Витрати реалізацію 2860 1,0% 3705 1,3% 845 0,2%
Готову продукцію і товари для 15,2
41990 52325 18,2% 10335 2,9%
реалізації (стор. 215) %
19,0 -
Товари відвантажені (стор. 216) 52455 53885 18,7% 1430
% 0,3%
Витрати майбутніх періодів
5525 2,0% 5850 2,0% 325 0,0%
(стор. 218)
Податки по придбаним товарам,
4680 1,7% 6305 2,2% 1625 0,5%
роботам, послуг (стор. 220)
20,1 -
Дебіторська заборгованість 55445 53885 18,7% -1560
% 1,4%
Покупців і замовників (стор.
241) 130 0,0% 195 0,1% 65 0,0%

Постачальників і підрядників 20,0 18,5 -

55185 53430 -1755
(стор 242) % % 1,5%
Інша дебіторська заборгованість
130 0,0% 260 0,1% 130 0,0%
(стор 249)
Кошти (стор. 260) 30615 11,1 12025 4,2% -18590 -
 29
% 6,9%
-
Фінансові вкладення (стор. 270) 10465 3,8% 5525 1,9% -4940
1,9%
Інші оборотні активи (стор. 280) 0,0% 0,0% 0,0%
100,0 100,0
Баланс (стор. 300) 275925 288080 12155 Х
% %
На підприємстві збільшилися вкладення оборотні активи зокрема в
запаси й витрати, все це, можуе казати про нарощування обсягів надання
послуг. Отже, хоча тенденція до зростання запасів і витрат можуть
призвести до підвищення на деякому відрізку часу значення коефіцієнта
поточної ліквідності, необхідно проаналізувати, немає чи збільшення з
допомогою необгрунтованого відволікання активів з обороту, що в результаті
ведуть до зростання кредиторську заборгованість й погіршенню фінансового
становища підприємства.
Керівництво підприємства повинен мати чітке уявлення, рахунок яких
джерел ресурсів він буде здійснювати власну діяльність і у які сфери діяльності
вкладати капітал. Турбота про забезпеченості необхідними фінансових ресурсів
– є ключовим моментом у діяльності будь-якого підприємства. Уявімо в
таблиці 2.4 структуру джерел капіталу.

Таблиця 2.4 - Структура джерела капіталу EPAM Systems за 2006-2008 рр.

Джерела Наявність коштів, млн. рублів Структура коштів, %

капіталу 2006 2007 2008 Зміна 2008 до 2006 2007 2008 Зміна 2008 до
2006 2007 2007 2006
Власний 13871 15574 17186 3315
16120 53,6 56,4 59,7 3,3 6,1
капітал 0 0 0 0
Позикови 12025 12018 11622
-4030 -3965 46,4 43,6 40,3 -3,3 -6,1
й капітал 0 5 0
Разом: 25896 27592 28808 2912
12155 100 100 100 x x
0 5 0 0
Примітка: За даними підприємства
Аналізуючи дані таблиці, можна дійти невтішного висновку, що у
підприємстві основний питому вагу серед джерел формування активів займає
власний капітал, за звітний період його частка проти 2006 роком, збільшилася
на 6,1%

Висновки за другим розділом

 30
У досліджених джерелах ідентифікуються численні тенденції розвитку
світового ІТ-ринку. Бцло узагальнено та проранжовано за значущістю п’ять
глобальних тенденцій розвитку світового ІТ-ринку.
Внаслідок невеликого часу існування та високої динаміки розвитку ІТ-
ринок зараз повністю не формалізований і не уніфікований й відбувається його
постійна трансформація та ідентифікація структуроутворюючих суб’єктів. З
моменту виникнення ІТ-ринку відбувається його постійне зростання: зростає
попит і пропозиція, збільшується чисельність суб’єктів, зростає обсяг угод,
видатків, інвестицій і обігу коштів, утворюються нові ринкові сегменти.
Сегменти ІТ-ринку (насамперед, ринок апаратного забезпечення, ринок
програмного забезпечення та ринок ІТ-послуг) розвинуті нерівномірно та
розвиваються з різними темпами у світовому і у регіональному вимірах, що
переважно пов’язано із різним станом соціально-економічного розвитку країн і
відмінностями їх бізнес-середовища і приводить до концентрації та контролю
капіталу. Під час впливу світових і регіональних криз, ІТ-ринки зазнають менш
негативного впливу порівняно з іншими традиційними ринками, це
відбувається у короткостроковому періоді і слугує їх подальшому зростанню за
рахунок виникнення нових технологій, продуктів, послуг і компаній.
Динамічний розвиток ІТ-ринку спричиняє структурні та функціональні зміни у
інших ринках (насамперед у фінансовому ринку, ринках праці та освітніх
послуг і т. д.).
Отримані результати дослідження структури, динаміки і тенденцій
розвитку світового ІТ-ринку у контексті розгортання глобальної проблематики,
дозволяють стверджувати про подальше загострення потенційних суспільних
загроз і викликів. Продовження розгортання ідентифікованих трендів розвитку
світового ІТ-ринку викликатиме і загострить зміну характеру розвитку усього
людства, що буде відчутно в усіх облікових вимірах: природному,
біологічному, технічному, економічному, соціальному, управлінському.
 31

Розділ 3. ПРОПОЗИЦІЇ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ EPAM

SYSTEMS

3.1. Організаційно-управлінські пропозиції

Можна виокремити такі проблеми у сфері управління персоналом для

підприємства EPAM Systems:
- управлінська стратегія не відповідає сучасним цілям розвитку
підприємств, менеджери що неспроможні повною мірою використовувати
потенціал підлеглих;
- розуміння ролі й місця управління персоналом у системі
господарювання відповідає дійсному обсягу і характерові поставлених завдань.
Відсутність спадковості у роботі із управління персоналом.
- не відпрацьовано технологію вивчення і запровадження
наукових розробок у галузі управління персоналом.
Для їх вирішення необхідно ухвалити такі заходи:
а) Триматися кадрової стратегії, яка орієнтована залучення
працівників середній і високій кваліфікації.
б) Щоб уникнути помилок керівництву слід паралельно з
плануванням загальних тенденцій розвитку підприємства прогнозувати потреба
у персоналі, заздалегідь займатися пошуком підходящої кандидатури, яка б всі
вимоги посади. Резерв часу дасть можливість старанно оцінити кожного із
претендентів і вибрати найбільш гідного, яка зможе принести максимальну
користь. в) Застосовувати сучасне й ефективніше матеріальне
стимулювання праці, що забезпечує вищу продуктивність працівників.
г) Необхідно застосовувати атестацію працівників –
комплексну оцінку сильних і слабких сторін персоналу, його відповідності
вимогам посади. Це б дозволило керівництву домогтися вельми надійний
висновок про можливість заохочення чи покарання працівника;
д) Основою зміни технології управління
персоналом є зміна організаційної структури управління у зв'язку з сучасними
тенденціями розвитку та потребами ринкової економіки.
 32
Зі зміною колишніх умов,
постановкою нових цілей визріває необхідність трансформації організаційної
культури. Через сформовану нову (з маркетингової складової) організаційну
культуру трансформується свідомість і якість роботи фахівців різних напрямів.
Трансформація організаційної культури у відповідність до маркетингової
стратегією управління потребує глибоких знань і гнучкості. Необхідно
враховувати, по-перше, спрямованість впливу культури, її стримуючу або
мобілізуючу силу при реалізації поставленої мети. Наприклад, в організаціях з
бюрократичної культурою часто виявляється опір будь-який спробі менеджерів
порушити усталений порядок. По-друге, глибину
й силу впливу. Отже, у межах про ринкову трансформацію економіки підходах
до управління персоналом потрібно досягнення глибинної трансформації
менталітету суб'єкта і об'єкта управління. Ключова роль відновленні
організаційної культури та її використанні у процесі управління персоналом
відводиться безпосередньо керівникам. Але вони, передусім, самі повинні
відповідати нових умов, вловлювати зв'язок між цілями підприємства міста і
цілями працівника, їх залежності друг від одного й від відповідної прибутку. З
низки обставин організаційну структуру управління може і має розглядатися
відбитка відносини організації до свого персоналу. Саме структура організації
виявляє міру включеності людей справи підприємства, типи та принципи
формування робочих груп, і управлінських команд, особливості побудови
мереж комунікації. Оцінити ефективність вдосконалення організаційної
структури управління підприємством можна тільки основі підсумкових,
результативних фінансові показники діяльності організації, що об'єктивним
чинником для комерційної організації. Якщо підприємство є комерційної
структурою і метою його є отримання прибутку, то однією з чинників
збільшення прибутковості підприємства є до розширення її діяльності. Отже,
визначимося, що повинно бути основними напрямами діяльності EPAM
Systems: забезпечення прибутковості роботи підприємства; зниження витрат
продукції.
Політику керівництва підприємства у області підвищення ефективності і
потенціалу діяльності організації може бути технічної, що грунтується на
 33
виробничої стратегії підприємства.
Далі, з цілей підприємства і виконуваних завдань, проведемо SWOT-
аналіз EPAM Systems.
SWOT-аналіз — це аналіз сильних і слабких сторін, і навіть можливостей
та ризиків, що має організація чи продукт. Сильні і слабкі сторони ставляться
до внутрішнім чинникам, певні їх можна вплинути або змінити їх. Можливості
й ризики — це зовнішні чинники, які найчастіше змінити неможливо.
Виконавши SWOT-аналіз, можна подумати, як скористатися виявленими
сильними сторонами або зменшити вплив слабких сторін організації.
Мінімізація впливу негативних факторів, і навпаки, заходи з боку EPAM
Systems щодо посилення впливу позитивних чинників, сприяють поліпшенню
ефективності бізнесу, мінімізації можливих загроз ринку України і зміни
маркетингової середовища.

Таблиця 3.1 - Матриця аналізу сильних і слабких сторін, можливостей та загроз

(SWOT-аналіз)
чинники - Кваліфікований - Низька взаємозв'язок та
менеджмент взаємопорозуміння між службами
і відділами
- Концепція і значимість
- Дефіцит управлінського
діяльності підприємства персоналу
- Імідж і позиціонуванняEPAM - Максимальна завантаження
Systems вищих рівнів управління
сильні слабкі
чинники можливості загрози
- Зниження витрат у послуг - Збільшення ціни енергоносії
- Розширення ринків реалізації -Нестабільність
продукції зовнішньоекономічної політики
- Удосконалення технології держави
управління персоналом

Сильні сторони – це переваги EPAM Systems, слабкі боку – недоліки

організації. Удосконалення організаційної структури – це перетворення слабких
сторін у сильні, тобто раціональна діяльність у цьому напрямі можуть
призвести до:
 34
- вищої взаємозв'язку між службами і відділами EPAM Systems;

- раціональному насиченню управлінським персоналом вищих рівнів

управління;

- розвантаження вищих рівнів управління шляхом делегування деяких

повноважень на новостворене структурне підрозділ. Треба зазначити основні
пріоритети розвитку EPAM Systems на 2008 рік. Вибрани такі пріоритети
розвитку підприємства:

а) Розширення ринків збуту.

б) Удосконалення технології управління персоналом.

Отже, внаслідок аналізу цілей підприємства, його сильних і слабких

сторін і пріоритетів розвитку, можна зробити висновок, що необхідна
реорганізація організаційної структури управління із розвитку технології
управління персоналом EPAM Systems шляхом створення матричного
департаменту. Базуючись на аналізі існуючої організаційної структури та з
метою подальшого вдосконалення можна зробити деякі узагальнюючі
рекомендації:

а) Необхідно збільшити кількість взаємозв'язків між окремими напрямами

діяльності організації.

б) Необхідно перерозподілити функції організації окремих робіт з

напрямку діяльності, а чи не за належністю об'єктів тій чи іншій службі.

Створення відділу вимагає організаційних витрат і додаткових витрат за

зарплатню, що призведе до збільшення загальногосподарських витрат
підприємства.
Завдання ставлять наступна: створити департамент з мінімальними
витратами його функціонування, але з тим, аби він розвантажити інші
управління і відділи. Цей відділ буде технічним, і полягала основна його
функція полягатиме у поєднанні зусиль лінійно незалежних друг від друга
відділів з метою координування дій зі досягненню спільної мети організації.
Основне завдання технічного відділу є проведення стратегічної
технічної політики, спрямованої на вдосконалення виробничої діяльності
 35
підприємства, досягнення високого техніко-економічного рівня проектних
рішень, підвищення продуктивність праці, поліпшення якості проектної
документації, відповідність прийнятих технологій, технічних рішень,
організації виробництва та праці новітнім досягненням вітчизняної і
закордонної науку й техніки. У цьому основні функції відділу:

- визначення виробничої політики та напрями технічного розвитку

підприємства;

- розробка проектів перспективних планів;

- розробка й керівництво у проведенні заходів із реконструкції

виробництва;

- пошук і освоєння впровадження технічних нововведень, наукових

відкриттів і новинок ринку, передового досвіду, сприяють поліпшенню
технології, організації виробництва й зростання продуктивність праці;

- організація взаємодії з науково-дослідними інститутами, організаціями.

Технічний відділ безпосередньо підпорядковується генерального

директора підприємства. Відділ забезпечує горизонтальні зв'язок між такими
департаментами:

-виробництва,

- маркетингу,

- економіки та бухгалтерського обліку.

Створення департаменту як частини матричної структури управління
зажадає як матеріальних, а й тимчасових витрат. Задля більшої роботи у рамках
матричної структури потрібно провести зміни у виробничої структурі; створити
спеціальні цільові підрозділи, що об'єднають провідних спеціалістів спільної
розробки основних ідей функціонування відділу. Вочевидь, що ці недоліки
матричної структури управління засновані на некомпетентності і
непрофесійності менеджерів вищої ланки. За правильної організації матричної
структури, виходячи з досвіді інших великих організацій, за
наявностіцелеустремленних і здібних менеджерів можна створити сучасний і
більш ефективний відділ.
 36
Крім створення виробничо-технічного відділу рекомендаціями для
вдосконалення технології управління персоналом EPAM Systems є такі
напрями:

а) Запровадити єдину інформаційну базу кожного фахівця з метою

подальшої оцінки зростання, контролю над рівнем розв'язуваних завдань, аналіз
здібностей і виявлення потенціалу до різних за роду виконання роботах
(виконання, організація, координація, аналітичне рішення, впровадження нових
ідей). Почати роботу з вихованню для наступного покоління менеджерів.

б) Виконати аналіз діяльності менеджерів окремих напрямів щодо

відповідності (або відповідність) результатів діяльності стратегічним цілям й
завданням організації. Тобто. розглядати діяльність менеджера над окремої
напрями, а цілому в підприємству. Основне завдання у своїй встановити –
підвищує чи діяльність окремого менеджера з окремим напрямом ефективності
роботи всього підприємства (отримання прибутку, скорочення витрат чи ін.).

3.2 Економічні пропозиції підвищення ефективності діяльності підприємства

Основними пропозиціями щодо підвищення ефективності роботи EPAM

Systems у сучасних умовах є:

а) Переніс розробки програмного забезпечення з Угорщини у Республіку

Білорусь, потягне за собою закриття в Угорщині центру розробки, а Республіці
Білорусь - завантаженні виробничих потужностей на 100%. Цю пропозицію
грунтується у тому, що вартість людино-години Республіка Білорусь значно
нижчі від, ніж у Угорщини, у 1,5 разу.
б) Крайньою пропозицією є скорочення працівників підприємства з
єдиною метою мінімізації витрат за оплату праці та підвищення ефективності
праці.
Для підприємства EPAM Systems як міжнаціональної корпорації
основним напрямом підвищення ефективності діяльності на світові ринки,
особливо у світлі сучасного фінансово-економічного кризи є реорганізація
виробництва, у Угорщини та перенесення їх у Республіку Білорусь.
Перенесення виробництва – частина загальної ініціативи
зниження витрат з допомогою глобального перегляду каналів поставок
 37
компанії. Масштабність задуму може відбивати виділений з його реалізацію
бюджет. Бюджет при попередніх підрахунках становить 30 млн. дол. (табл. 3.2).

Таблиця 3.2 - Бюджет перенесення підприємства

Інвестиційні витрати Сума, млн. США

Основні кошти 12,60
Будівлі і споруди 2,60
Канали зв'язку 2,70
Офісні техніка 6,30
Інвентар 1,00
Нематеріальні активи 17,50
Організаційні витрати 12,50
Розвиток людського капіталу 1,50
Інші витрати 3,50
Усього інвестицій 30,10

Отже, після 18 років EPAM Systems згорне виробництво в Угорщині, що

супроводжуватися звільненням значного числа працівників. Початок скорочень
доведеться на певний 2019 рік, а до 2020 р. буде скасована 1900 робочих місць. У
той самий час компаніяEPAM Systems повинна пообіцяти звільнюваним солідне
вихідну допомогу та у подальшому працевлаштуванні.
Сьогодні проведено багато досліджень з приводу ефективності
перенесення виробництва, у іншу країну. Більшості компаній, котрі хочуть
перенести виробництво інших країнах, зірвалася істотно зменшити свої витрати.
Жодна компанія, що хоче створювати нові робочі місця, неспроможна ігнорувати
те що, що у ринках Західної Європи на найближчому майбутньому можливі
тільки помірний зростання, тоді як ринки Східної Європи, Індії та Китаю
відкривають нові можливості. Перенесення виробництва, у інших країнах - це
завжди панацея. По загальносвітовим даним близько половини підприємств,
перенесли виробництво зарубіжних країн, у попередні 3 роки змогли заощадити
в такий спосіб лише десять% від витрат. Тільки 9% компаній змогли досягти
рівня економії засобів у 30% і більше. Багато компаній недооцінюють витрати,
пов'язані з перенесення виробництва, у іншу країну. Часто у разі планування
занижувалася вартість управління виробництвом дома, і навіть не приймалися до
уваги видатки поставку матеріалів і відвантаження товару. Просто перевести
 38
виробничі верстати до іншої країни і зробити ставку дешеву робочої сили
недостатньо. Економія з допомогою низького рівня зарплати часто
компенсується рахунок збільшення однократних витрат.
Однак у нашому випадку в компанії EPAM
Systems добре налагоджено систему виробництва, у різних регіонах і
перенесення виробництва не матиме великих однократних витрат, оскільки
виробництво буде організовано не з початку, а будуть завантажуватися
виробничі потужності підприємства у Республіці Білорусь.

Висновки за третім розділом

Сталий розвиток підприємства - це таке його функціонування, як у умовах

на нього довкілля вона здатна зберігати свою цілісність і як суб'єкта
господарювання і досягати певних стратегічних партнерів і поточних результатів
(цілей). Однією з ключових, стратегічних ресурсів підприємства людина, її,
практичні знання і набутий навички, соціальний досвід. Внутрішній світ людей,
потреби, інтереси, установки, переживання тощо., тобто. усе те, що ми називаємо
людським чинником, можуть надавати сильний вплив на результати своєї роботи
підприємства. Новосферизация і соціалізація економіки надає особливої
значимості соціальній складовій у її сталому розвитку.
Соціальні процеси для підприємства би мало бути підпорядковані цілям
соціальної відповідальності держави і формування позитивного впливу
людського фактору на сталий розвиток підприємства через відповідні
організаційно економічні механізми. До таких механізмам ставляться:
формування організаційної структури та культури організації, мотивації
персоналу до ефективної праці у зв'язку з кінцевими результатами роботи
підприємства, забезпечення високої якості праці.
 ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

В ході роботи було виділено теоретичні засади операційного менеджменту

у IT - Сфері, проведено аналіз IT – ринку ,розглянуто перспективи та
рекомендації з покращення процесів операційного менеджменту на ринку й
підприємствах.
Згідно наступних розділів проведено структурний, динамічний, матричний
аналіз. За допомогою матричного аналізу було виявлено сильні та слабі сторони,
загрози та можливості завдяки SWOT-аналізу, та зовнішній вплив за допомогою
PEST-аналізу.
Було визначено, що безпосередньо у IT-сфері операційний менеджмент –
це менеджмент у процесі товарозабезпечення й надання торгових послуг
кінцевому споживачеві, який здійснюється на рівні операцій впродовж
накопичення необхідних ресурсів на вході підприємства, їх використання й
трансформації у результати функціонування на виході.
Під час вивчення питання структури операційного менеджменту на
підприємствах IT-ринку чітко розмежовано коло питань, які вирішуються в
рамках даної управлінської діяльності, сформульовано головні завдання
операційного менеджменту та його основну мету.
Можна виокремити такі проблеми у сфері управління персоналом для
підприємства EPAM Systems:
- управлінська стратегія не відповідає сучасним цілям розвитку
підприємств, менеджери що неспроможні повною мірою використовувати
потенціал підлеглих;
- розуміння ролі й місця управління персоналом у системі господарювання
відповідає дійсному обсягу і характерові поставлених завдань. Відсутність
спадковості у роботі із управління персоналом (деякі існуючі форми застаріли,
нові, адекватні часу й ситуації ще знайдено).
- не відпрацьовано технологію вивчення і запровадження наукових
розробок у галузі управління персоналом.
Для їх вирішення необхідно ухвалити такі заходи:
1. Триматися кадрової стратегії, яка орієнтована залучення працівників
середній і високій кваліфікації.
2. Щоб уникнути помилок керівництву слід паралельно з плануванням
загальних тенденцій розвитку підприємства прогнозувати потреба у персоналі,
заздалегідь займатися пошуком підходящої кандидатури, яка б всі вимоги
посади. Резерв часу дасть можливість старанно оцінити кожного із претендентів і
вибрати найбільш гідного, яка зможе принести максимальну користь.
3. Застосовувати сучасне й ефективніше матеріальне стимулювання
праці, що забезпечує вищу продуктивність працівників.
Основними пропозиціями щодо підвищення ефективності роботи EPAM
Systems у сучасних умовах є:
1. Переніс розробки програмного забезпечення з Угорщини у Республіку
Білорусь, або його реорганізації та реструктуризації, а Республіці Білорусь -
завантаженні виробничих потужностей на 100%. Цю пропозицію грунтується у
тому, що вартість людино-години Республіка Білорусь значно нижчі від, ніж у
Угорщини, у 1,5 разу.
2. Крайньою пропозицією є скорочення працівників підприємства з єдиною
метою мінімізації витрат за оплату праці та підвищення ефективності праці.
 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Євтушенко В. А. Опорний конспект лекцій з навчальної

дисципліни «Операційний менеджмент» для студентів спеціальності 073
«Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності». Харків, 2015. 100 с.
2. Сумець О. М. Основи операційного менеджменту: Підручник / За
ред. проф. О. Л. Яременка. Київ, 2005. 416 с.
3. Микитенко Н.В. Особливості операційного менеджменту у
IT - Сфері. Київ, 2000. 95 с.
4. Плоткін Я.Д., Пащенко І.Н. Виробничий менеджмент:
Навчальний посібник. Львів, 1999. 258 с.
5. Белінський П. І. Менеджмент виробництва та операцій:
Підручник. Київ, 2005. 623 с.
6. Афанасьєв Н.В. Управління розвитком підприємством. Харків,
2003. 184с.
7. Барінов В.А. Стратегічний менеджмент: Підручник. Маріуполь,
2005. 236с.
8. Бідняк М.Н. Організація управління: Навч. посібник. Київ, 2003.
174с.
9. Василенко В.О. Ситуаційний менеджмент: Навч. посібник для
вузів. Київ, 2003. 284с.
10. Менеджмент для магістрів: Навч. посібник. Суми, 2003. 762 с.
11. Управління потенціалом підприємства: Навч. посібник для вузів.
Київ, 2006. 362с.
12. Горбенко О.В. Ринок продуктової роздрібної торгівля в Україні:
формати, мережі, розвиток. Одеса, 2015. 258 с.
13. Апопій В. Організація торгівлі : підручник. Київ, 2009. 632 с.
14. Панкратов Ф.Г., Серегіна Т.К. Комерційна діяльність. Львів, 1996.
359 с
 42

15. Кавун О.О. Підприємницькі мережі у IT-сфері України: сутність,

класифікація і перспективи створення. Дніпро, 2010. 358 с.
16. Державна служба статистики України. URL:
http://www.ukrstat.gov.ua/ (дата звернення 19.03.2019).
17. Врятувати майбутнє: перший рейтинг інноваційних компаній
України. Український Медіа Холдинг. 2019. URL:
http://forbes.net.ua/ua/magazine/forbes/1416757-vryatuvati-majbutne-pershij-
rejting-innovacijnih-kompanij-ukrayini (дата звернення 22.03.2019).
18. Рахман М.С., Статистика ринку товарів та послуг: навчальний
посібник. Харків, 2013. 176 с.
19. Литвин, А. Є. Тенденції розвитку світового ринку інформаційних
технологій [Електронний ресурс] / А. Є. Литвин // Електронний
інституціональний репозиторій Приазовського державного технічного
університету. — 2011. — Режим доступу: \www/URL:
http://eir.pstu.edu/bitstream/handle/123456789/4299/%D1%81%D1%82%D1%80.13
2.pdf?sequence=1
20. Бабанін, О. С. Статистика розвитку ІТ-ринку в США, Україні й
світі [Текст] / О. С. Бабанін // Статистика України. — 2013. — № 1. — С. 22–28.
21. Агапов, В. Обзор и оценка перспектив развития мирового и
российского рынков информационных технологий [Электронный ресурс] / В.
Агапов, С. Яковлев, В. Патрусевич // Аналитический обзор Московской Биржи
совместно с РВК. — 11.02.2015. — 54 c. — Режим доступа: http://
moex.com/n8686/іnt=106
22. Жизнін, С.З., Крупноє В.И. Як створити стале
підприємство. / С.З. Жизнін. - 2006. - № 4 — с. 17.
23. Коробейніков, О. П. Інтеграція стратегічного і іноваційного
менеджменту / О.П. Коробейніков. – 2005. - № 4. - С.25 – 37.
24. Основи инновацийнного менеджменту: Підручник для ВНЗ/ Под
ред. П.Н. Завліна. – Мн.: Экономіка, - 2006. – 472 с.
43